WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Викуп земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства

2026-04-13T09:27:51Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/478-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 118 "Про порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого підсобного господарства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n217 Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. № 381 "Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20250207#n1913 пунктів 27-28 розділу X Земельного кодексу України].

Безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20250207#Text підпункт 5 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України]).
|}
== Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств ==
Порядок приватизації земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text п.6 ст. 118 Земельного кодексу України].

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України]. У заяві зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України], забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у власність визначенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 121 Земельного кодексу України] .

Так, для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (ст.121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України])

== Викуп земельних ділянок ==
Громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"] належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 статті 92 Земельного Кодексу України] не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"], мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення.

У разі купівлі земельної ділянки її покупець має право на розстрочення платежу зі сплати ціни земельної ділянки з рівним річним платежем з урахуванням індексу інфляції, за умови встановлення заборони на продаж або інше відчуження та надання у користування земельної ділянки (крім надання у користування фермерському господарству земельних ділянок, які знаходяться у власності членів такого фермерського господарства, що є покупцями такої земельної ділянки) до повного розрахунку покупця за договором купівлі-продажу.

Розрахунок за придбану земельну ділянку здійснюється щороку, рівними частинами, у місяць, що настає за звітним роком. Покупець має право на дострокове погашення всієї або частини суми ціни продажу земельної ділянки з розстроченням платежу з урахуванням індексу інфляції. Строк розстрочення платежу становить: щодо земель сільськогосподарського призначення - 10 років, щодо земель несільськогосподарського призначення - 30 років, якщо покупець не ініціює встановлення меншого строку. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу.

Право купівлі земельної ділянки також мають громадяни України - спадкоємці громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 пункт 6-1Перехідних положень Земельного кодексу України]) .

Громадяни України та юридичні особи, що здійснюють купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пункту 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України], мають відповідати вимогам, визначеним цим Кодексом до набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Перелік осіб які мають право набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення доступно у статті "[[Продаж земель сільськогосподарського призначення (ринок землі)]]" .

Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 частини сьомої статті 130 цього Кодексу] не поширюються на земельні ділянки, які придбаваються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пункту 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України].

Юридичні особи набувають право на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 пункту 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України] з 1 січня 2024 року.

У разі якщо у складі земель, що перебувають у постійному користуванні, довічному успадкованому володінні, є землі, які не можуть передаватися у приватну власність, або постійний користувач, володілець земельної ділянки на праві постійного користування не може набувати у власність земельну ділянку відповідно до закону, такий землекористувач здійснює поділ земельної ділянки з виділенням частини, на якій розміщені такі землі, в окрему земельну ділянку з подальшою її передачею в оренду на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пунктом 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України]. У такому разі землекористувач, володілець протягом одного місяця з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, утворену внаслідок поділу, зобов’язаний подати до органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, заяву про вилучення земельної ділянки з користування та передачу її в оренду. Умови оренди визначаються з урахуванням таких особливостей:

встановлюється строк оренди 50 років, якщо орендар не ініціює встановлення меншого строку;

розірвання договору оренди, зміна його умов в односторонньому порядку орендодавцем не допускається.

Право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності зберігається за суб’єктом відповідного права, які не здійснили купівлю таких земельних ділянок відповідно до абзацу першого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пункту 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України].

Право викупу на умовах, зазначених в абзаці першому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пункту 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України], належить також орендарям, емфітевтам земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, що за угіддями належать до багаторічних насаджень, якщо такі особи не менше трьох років до дня укладення договору купівлі-продажу вирощують на зазначених земельних ділянках багаторічні насадження (плодові, ягідні, горіхоплідні, виноград). Порядок підтвердження факту вирощування багаторічних насаджень особою, яка має намір здійснити викуп земельної ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пункту 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України], визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику. Забороняється зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, викуплених відповідно до цього абзацу, а також зміна їх угідь (шляхом віднесення багаторічних насаджень до інших угідь), протягом 10 років з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку особи, яка здійснила її викуп (крім зміни цільового призначення, пов’язаної з відчуженням земельної ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності). Таке обмеження зберігається в разі переходу права власності на зазначену земельну ділянку до іншої особи, поділу, об’єднання земельних ділянок. Цей абзац втрачає чинність з 1 січня 2035 року.

Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 п.8 ст.128 Земельного кодексу України])

== Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства. ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2000-%D0%BF#Text Порядку викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого підсобного господарства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 №118] викупу підлягають земельні ділянки, що надані цим громадянам у користування згідно із законодавством України.

З метою викупу земельних ділянок громадяни подають заяву (клопотання) до сільської, селищної, міської ради або уповноваженого нею органу за місцем розташування земельної ділянки.

До заяви додаються:

* державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі;

* у разі відсутності державного акта на право користування землею - рішення відповідної ради про надання земельної ділянки у

користування та кадастровий план земельної ділянки;

* копія свідоцтва про державну реєстрацію фермерського господарства.

Сільська, селищна, міська рада або уповноважений нею орган у місячний термін приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в ньому. Відмовити в продажу земельної ділянки відповідна рада або уповноважений нею орган може на таких підставах:

* неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Рішення сільської, селищної, міської ради або уповноваженого нею органу є підставою для укладення між продавцем і покупцем договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Організацію купівлі-продажу земельних ділянок здійснюють державні органи земельних ресурсів.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню і є підставою для оформлення відповідного державного акта на право приватної власності на землю після повної сплати вартості земельної ділянки.

Вартість земельної ділянки визначається державними органами земельних ресурсів за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#Text Методикою грошової оцінки земель , затвердженої Постановю Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147]. Ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Законом України "Про оцінку земель"].

Сплата вартості земельної ділянки може здійснюватися за згодою сторін із розстроченням.

Рішення про відмову в продажу земельної ділянки доводиться в десятиденний термін до відома покупця земельної ділянки у письмовій формі органом, який прийняв таке рішення.

Рішення про відмову в продажу земельної ділянки, а також залишення заяви громадянина без розгляду терміном понад місяць може бути оскаржене в суді.

== Див. також ==
[[Продаж земель сільськогосподарського призначення (ринок землі)]]

Викуп земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства

2026-04-13T09:22:34Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/478-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 118 "Про порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого підсобного господарства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n217 Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. № 381 "Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20250207#n1913 пунктів 27-28 розділу X Земельного кодексу України].

Безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20250207#Text підпункт 5 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України]).
|}
== Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств ==
Порядок приватизації земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text п.6 ст. 118 Земельного кодексу України].

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України]. У заяві зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України], забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у власність визначенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 121 Земельного кодексу України] .

Так, для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (ст.121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України])

== Викуп земельних ділянок ==
Громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"] належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 статті 92 Земельного Кодексу України] не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"], мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення.

У разі купівлі земельної ділянки її покупець має право на розстрочення платежу зі сплати ціни земельної ділянки з рівним річним платежем з урахуванням індексу інфляції, за умови встановлення заборони на продаж або інше відчуження та надання у користування земельної ділянки (крім надання у користування фермерському господарству земельних ділянок, які знаходяться у власності членів такого фермерського господарства, що є покупцями такої земельної ділянки) до повного розрахунку покупця за договором купівлі-продажу.

Розрахунок за придбану земельну ділянку здійснюється щороку, рівними частинами, у місяць, що настає за звітним роком. Покупець має право на дострокове погашення всієї або частини суми ціни продажу земельної ділянки з розстроченням платежу з урахуванням індексу інфляції. Строк розстрочення платежу становить: щодо земель сільськогосподарського призначення - 10 років, щодо земель несільськогосподарського призначення - 30 років, якщо покупець не ініціює встановлення меншого строку. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу.

Право купівлі земельної ділянки також мають громадяни України - спадкоємці громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 пункт 6-1Перехідних положень Земельного кодексу України]) .

Громадяни України та юридичні особи, що здійснюють купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пункту 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України], мають відповідати вимогам, визначеним цим Кодексом до набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення. [[Продаж земель сільськогосподарського призначення (ринок землі)|Перелік осіб які мають право набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення]] доступно у статті.

Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 частини сьомої статті 130 цього Кодексу] не поширюються на земельні ділянки, які придбаваються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пункту 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України].

Юридичні особи набувають право на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 пункту 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України] з 1 січня 2024 року.

У разі якщо у складі земель, що перебувають у постійному користуванні, довічному успадкованому володінні, є землі, які не можуть передаватися у приватну власність, або постійний користувач, володілець земельної ділянки на праві постійного користування не може набувати у власність земельну ділянку відповідно до закону, такий землекористувач здійснює поділ земельної ділянки з виділенням частини, на якій розміщені такі землі, в окрему земельну ділянку з подальшою її передачею в оренду на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пунктом 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України]. У такому разі землекористувач, володілець протягом одного місяця з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, утворену внаслідок поділу, зобов’язаний подати до органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, заяву про вилучення земельної ділянки з користування та передачу її в оренду. Умови оренди визначаються з урахуванням таких особливостей:

встановлюється строк оренди 50 років, якщо орендар не ініціює встановлення меншого строку;

розірвання договору оренди, зміна його умов в односторонньому порядку орендодавцем не допускається.

Право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності зберігається за суб’єктом відповідного права, які не здійснили купівлю таких земельних ділянок відповідно до абзацу першого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пункту 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України].

Право викупу на умовах, зазначених в абзаці першому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пункту 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України], належить також орендарям, емфітевтам земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, що за угіддями належать до багаторічних насаджень, якщо такі особи не менше трьох років до дня укладення договору купівлі-продажу вирощують на зазначених земельних ділянках багаторічні насадження (плодові, ягідні, горіхоплідні, виноград). Порядок підтвердження факту вирощування багаторічних насаджень особою, яка має намір здійснити викуп земельної ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пункту 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України], визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику. Забороняється зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, викуплених відповідно до цього абзацу, а також зміна їх угідь (шляхом віднесення багаторічних насаджень до інших угідь), протягом 10 років з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку особи, яка здійснила її викуп (крім зміни цільового призначення, пов’язаної з відчуженням земельної ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності). Таке обмеження зберігається в разі переходу права власності на зазначену земельну ділянку до іншої особи, поділу, об’єднання земельних ділянок. Цей абзац втрачає чинність з 1 січня 2035 року.

Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 п.8 ст.128 Земельного кодексу України])

== Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства. ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2000-%D0%BF#Text Порядку викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого підсобного господарства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 №118] викупу підлягають земельні ділянки, що надані цим громадянам у користування згідно із законодавством України.

З метою викупу земельних ділянок громадяни подають заяву (клопотання) до сільської, селищної, міської ради або уповноваженого нею органу за місцем розташування земельної ділянки.

До заяви додаються:

* державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі;

* у разі відсутності державного акта на право користування землею - рішення відповідної ради про надання земельної ділянки у

користування та кадастровий план земельної ділянки;

* копія свідоцтва про державну реєстрацію фермерського господарства.

Сільська, селищна, міська рада або уповноважений нею орган у місячний термін приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в ньому. Відмовити в продажу земельної ділянки відповідна рада або уповноважений нею орган може на таких підставах:

* неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Рішення сільської, селищної, міської ради або уповноваженого нею органу є підставою для укладення між продавцем і покупцем договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Організацію купівлі-продажу земельних ділянок здійснюють державні органи земельних ресурсів.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню і є підставою для оформлення відповідного державного акта на право приватної власності на землю після повної сплати вартості земельної ділянки.

Вартість земельної ділянки визначається державними органами земельних ресурсів за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#Text Методикою грошової оцінки земель , затвердженої Постановю Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147]. Ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Законом України "Про оцінку земель"].

Сплата вартості земельної ділянки може здійснюватися за згодою сторін із розстроченням.

Рішення про відмову в продажу земельної ділянки доводиться в десятиденний термін до відома покупця земельної ділянки у письмовій формі органом, який прийняв таке рішення.

Рішення про відмову в продажу земельної ділянки, а також залишення заяви громадянина без розгляду терміном понад місяць може бути оскаржене в суді.

[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Викуп земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства

2026-04-10T12:31:01Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2000-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 118 "Про порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого підсобного господарства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n217 Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. № 381 "Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20250207#n1913 пунктів 27-28 розділу X Земельного кодексу України].

Безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20250207#Text підпункт 5 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України]).
|}
== Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств ==
Порядок приватизації земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text п.6 ст. 118 Земельного кодексу України].

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 цього Кодексу]. У заяві зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 цього Кодексу], забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у власність визначенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 121 Земельного кодексу України] .

Так, для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара

== Викуп земельних ділянок ==
Громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"] належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 статті 92 Земельного Кодексу України] не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"], мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення.

У разі купівлі земельної ділянки її покупець має право на розстрочення платежу зі сплати ціни земельної ділянки з рівним річним платежем з урахуванням індексу інфляції, за умови встановлення заборони на продаж або інше відчуження та надання у користування земельної ділянки (крім надання у користування фермерському господарству земельних ділянок, які знаходяться у власності членів такого фермерського господарства, що є покупцями такої земельної ділянки) до повного розрахунку покупця за договором купівлі-продажу.

Розрахунок за придбану земельну ділянку здійснюється щороку, рівними частинами, у місяць, що настає за звітним роком. Покупець має право на дострокове погашення всієї або частини суми ціни продажу земельної ділянки з розстроченням платежу з урахуванням індексу інфляції. Строк розстрочення платежу становить: щодо земель сільськогосподарського призначення - 10 років, щодо земель несільськогосподарського призначення - 30 років, якщо покупець не ініціює встановлення меншого строку. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу.

Право купівлі земельної ділянки також мають громадяни України - спадкоємці громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 підпункт 6-1Перехідних положень Земельного кодексу України]) .

Громадяни України та юридичні особи, що здійснюють купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до цього пункту, мають відповідати вимогам, визначеним цим Кодексом до набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 частини сьомої статті 130 цього Кодексу] не поширюються на земельні ділянки, які придбаваються відповідно до цього пункту.

Юридичні особи набувають право на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 пункту 6-1Перехідних положень Земельного кодексу України] з 1 січня 2024 року.

У разі якщо у складі земель, що перебувають у постійному користуванні, довічному успадкованому володінні, є землі, які не можуть передаватися у приватну власність, або постійний користувач, володілець земельної ділянки на праві постійного користування не може набувати у власність земельну ділянку відповідно до закону, такий землекористувач здійснює поділ земельної ділянки з виділенням частини, на якій розміщені такі землі, в окрему земельну ділянку з подальшою її передачею в оренду на умовах, визначених цим пунктом. У такому разі землекористувач, володілець протягом одного місяця з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, утворену внаслідок поділу, зобов’язаний подати до органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, заяву про вилучення земельної ділянки з користування та передачу її в оренду. Умови оренди визначаються з урахуванням таких особливостей:

встановлюється строк оренди 50 років, якщо орендар не ініціює встановлення меншого строку;

розірвання договору оренди, зміна його умов в односторонньому порядку орендодавцем не допускається.

Право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності зберігається за суб’єктом відповідного права, які не здійснили купівлю таких земельних ділянок відповідно до абзацу першого цього пункту.

Право викупу на умовах, зазначених в абзаці першому цього пункту, належить також орендарям, емфітевтам земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, що за угіддями належать до багаторічних насаджень, якщо такі особи не менше трьох років до дня укладення договору купівлі-продажу вирощують на зазначених земельних ділянках багаторічні насадження (плодові, ягідні, горіхоплідні, виноград). Порядок підтвердження факту вирощування багаторічних насаджень особою, яка має намір здійснити викуп земельної ділянки відповідно до цього пункту, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику. Забороняється зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, викуплених відповідно до цього абзацу, а також зміна їх угідь (шляхом віднесення багаторічних насаджень до інших угідь), протягом 10 років з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку особи, яка здійснила її викуп (крім зміни цільового призначення, пов’язаної з відчуженням земельної ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності). Таке обмеження зберігається в разі переходу права власності на зазначену земельну ділянку до іншої особи, поділу, об’єднання земельних ділянок. Цей абзац втрачає чинність з 1 січня 2035 року.

Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 п.8 ст.128 Земельного кодексу України])

== Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства. ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2000-%D0%BF#Text Порядку викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого підсобного господарства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 №118] викупу підлягають земельні ділянки, що надані цим громадянам у користування згідно із законодавством України.

З метою викупу земельних ділянок громадяни подають заяву (клопотання) до сільської, селищної, міської ради або уповноваженого нею органу за місцем розташування земельної ділянки.

До заяви додаються:

* державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі;

* у разі відсутності державного акта на право користування землею - рішення відповідної ради про надання земельної ділянки у

користування та кадастровий план земельної ділянки;

* копія свідоцтва про державну реєстрацію фермерського господарства.

Сільська, селищна, міська рада або уповноважений нею орган у місячний термін приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в ньому. Відмовити в продажу земельної ділянки відповідна рада або уповноважений нею орган може на таких підставах:

* неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Рішення сільської, селищної, міської ради або уповноваженого нею органу є підставою для укладення між продавцем і покупцем договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Організацію купівлі-продажу земельних ділянок здійснюють державні органи земельних ресурсів.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню і є підставою для оформлення відповідного державного акта на право приватної власності на землю після повної сплати вартості земельної ділянки.

Вартість земельної ділянки визначається державними органами земельних ресурсів за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#Text Методикою грошової оцінки земель , затвердженої Постановю Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147]. Ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Законом України "Про оцінку земель"].

Сплата вартості земельної ділянки може здійснюватися за згодою сторін із розстроченням.

Рішення про відмову в продажу земельної ділянки доводиться в десятиденний термін до відома покупця земельної ділянки у письмовій формі органом, який прийняв таке рішення.

Рішення про відмову в продажу земельної ділянки, а також залишення заяви громадянина без розгляду терміном понад місяць може бути оскаржене в суді.

[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Викуп земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства

2026-04-09T11:36:12Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n50 Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2000-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 118 "Про порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого підсобного господарства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n217 Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. № 381 "Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20250207#n1913 пунктів 27-28 розділу X Земельного кодексу України].

Безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20250207#Text підпункт 5 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України]).
|}
== Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств ==
Порядок приватизації земельних ділянок для ведення фермерського господарства визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 118 Земельного кодексу України]. При цьому дана стаття передбачає деякі особливості безоплатної передачі членам фермерського господарства земельних ділянок для ведення фермерського господарства:
* по-перше, право безоплатно отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства надано кожному члену фермерського господарства;
* по-друге, право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства можливе лише, якщо така земельна ділянка вже передана такій особі у користування (в той же час, слід звернути увагу, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.ст. 118, 121 Земельного кодексу України] передбачена можливість кожного громадянина на земельну ділянку для ведення фермерського господарства;
* по-третє, розмір земельної ділянки, що може бути безоплатно приватизовано членом фермерського господарства, повинен бути не більше розміру земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Розмір земельної частки (паю) визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пункту «а» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України] . Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.
== Викуп земельних ділянок ==
Громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"] належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 статті 92 Земельного Кодексу України] не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"], мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення.

Право купівлі земельної ділянки також мають громадяни України - спадкоємці громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 підпункт 6-1Перехідних положень Земельного кодексу України]) .

Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 п.8 ст.128 Земельного кодексу України])

Викуп земельної ділянки з державної і комунальної власності здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про продаж земельної ділянки шляхом укладення договору купівлі-продажу з органом місцевого самоврядування чи виконавчої влади.

'''Зверніть увагу!''' Розміри земельних ділянок, які підлягають викупу, законодавчо не обмежені.

Якщо ціна визначена, то рада приймає рішення про продаж земельної ділянки.

''Зауважте,'' що ціна продажу ділянки може дорівнювати експертній оцінці або її перевищувати.

Як правило, затверджуючи експертну грошову оцінку земельної ділянки, радою одночасно приймається рішення і про встановлення ціни продажу. Якщо зацікавлена особа погоджується на викуп земельної ділянки за визначеною ціною продажу, то рішення ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу.

Покупці, заінтересовані у придбанні земельних ділянок державної та комунальної власності, укладають договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки з органом, що здійснює продаж земельних ділянок, та сплачують авансовий внесок.

Залишок авансового внеску після сплати вартості проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки на підставі довідки уповноваженого органу перераховується органом Державного казначейства до відповідного бюджету на рахунок, на якому обліковуються надходження від продажу землі і нематеріальних активів.

Уповноважений орган визначає на конкурентних засадах юридичну або фізичну особу, яка є суб’єктом оціночної діяльності в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n50 статті 6 Закону України "Про оцінку земель"].

'''Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є''':

органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок;

юридичні особи - суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);

фізичні особи - підприємці, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);

фізичні та юридичні особи - розробники документації із землеустрою згідно із Законом України "Про землеустрій" (у частині виконання робіт з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок).

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки.

'''Важливо!''' У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п'ять років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу] .

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text п.2 ст. 128 Земельного кодексу України]).

== Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства. ==
З метою викупу земельних ділянок громадяни подають заяву (клопотання) до сільської, селищної, міської ради або

уповноваженого нею органу за місцем розташування земельної ділянки.

До заяви додаються:

* державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі;

* у разі відсутності державного акта на право користування землею - рішення відповідної ради про надання земельної ділянки у

користування та кадастровий план земельної ділянки;

* копія свідоцтва про державну реєстрацію фермерського господарства

Селищна, міська рада або уповноважений нею орган '''у місячний термін''' приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в ньому. '''Відмовити в продажу земельної ділянки відповідна рада або уповноважений нею орган може на таких підставах: '''
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Вартість земельної ділянки визначається державними органами земельних ресурсів за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n217 Методикою грошової оцінки земель , затвердженої Постановю Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147]. Ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n50 Законом України "Про оцінку земель"].

Сплата вартості земельної ділянки може здійснюватися за згодою сторін із розстроченням.

Механізм здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання громадянами та юридичними особами земельних ділянок державної та комунальної власності визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядому здійснення розрахунків з розстроченням платежу затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. № 381] .

Строк, на який здійснюється розстрочення платежу за придбання земельної ділянки, визначається за згодою сторін у договорі купівлі-продажу, але не більш як на п'ять років. Розстрочення платежу надається покупцям за умови:

* сплати ними протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не менш як 50 відсотків частини платежу, що зараховується до державного та місцевого бюджетів;

* встановлення відповідно до законодавства заборони на продаж або інше відчуження покупцем земельної ділянки до повного розрахунку за договором купівлі-продажу.

Розрахунок з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки здійснюється шляхом погашення суми розстроченого платежу рівними частинами не рідше ніж один раз у три місяці згідно з графіком, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, або одноразово у повному обсязі у строк, який не перевищує трьох місяців після внесення першого або чергового платежу.

При цьому під час визначення розміру платежу враховується індекс інфляції, встановлений Держкомстатом за період з місяця, що настає за тим, в якому внесено перший платіж, по місяць, що передує місяцю внесення платежу.

Прострочення погашення частини платежу більш як на два місяці є підставою для припинення розстрочення платежу за придбання земельної ділянки. Залишок платежу підлягає стягненню продавцем у порядку, встановленому законом.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) разом з договором купівлі-продажу є підставою для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 п.7 ст.128 Земельного кодексу України]).

Рішення про відмову в продажу земельної ділянки доводиться в десятиденний термін до відома покупця земельної ділянки у письмовій формі органом, який прийняв таке рішення. Рішення про відмову в продажу земельної ділянки, а також залишення заяви громадянина без розгляду терміном понад місяць може бути оскаржене в суді.

Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом.

[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Викуп земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства

2026-04-07T12:09:27Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n50 Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2000-п#Text Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого підсобного господарства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 118]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n217 Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. № 381 "Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20250207#n1913 пунктів 27-28 розділу X Земельного кодексу України]. Безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20250207#Text підпункт 5 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України]).
|}
== Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств ==
Порядок приватизації земельних ділянок для ведення фермерського господарства визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 118 Земельного кодексу України]. При цьому дана стаття передбачає деякі особливості безоплатної передачі членам фермерського господарства земельних ділянок для ведення фермерського господарства:
* по-перше, право безоплатно отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства надано кожному члену фермерського господарства;
* по-друге, право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства можливе лише, якщо така земельна ділянка вже передана такій особі у користування (в той же час, слід звернути увагу, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.ст. 118, 121 Земельного кодексу України] передбачена можливість кожного громадянина на земельну ділянку для ведення фермерського господарства;
* по-третє, розмір земельної ділянки, що може бути безоплатно приватизовано членом фермерського господарства, повинен бути не більше розміру земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Розмір земельної частки (паю) визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пункту «а» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України] . Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.
== Викуп земельних ділянок ==
Громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"] належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 статті 92 Земельного Кодексу України] не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"], мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення.

Право купівлі земельної ділянки також мають громадяни України - спадкоємці громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 підпункт 6-1Перехідних положень Земельного кодексу України]) .

Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 п.8 ст.128 Земельного кодексу України])

Викуп земельної ділянки з державної і комунальної власності здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про продаж земельної ділянки шляхом укладення договору купівлі-продажу з органом місцевого самоврядування чи виконавчої влади.

'''Зверніть увагу!''' Розміри земельних ділянок, які підлягають викупу, законодавчо не обмежені.

Якщо ціна визначена, то рада приймає рішення про продаж земельної ділянки.

''Зауважте,'' що ціна продажу ділянки може дорівнювати експертній оцінці або її перевищувати.

Як правило, затверджуючи експертну грошову оцінку земельної ділянки, радою одночасно приймається рішення і про встановлення ціни продажу. Якщо зацікавлена особа погоджується на викуп земельної ділянки за визначеною ціною продажу, то рішення ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу.

Покупці, заінтересовані у придбанні земельних ділянок державної та комунальної власності, укладають договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки з органом, що здійснює продаж земельних ділянок, та сплачують авансовий внесок.

Залишок авансового внеску після сплати вартості проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки на підставі довідки уповноваженого органу перераховується органом Державного казначейства до відповідного бюджету на рахунок, на якому обліковуються надходження від продажу землі і нематеріальних активів.

Уповноважений орган визначає на конкурентних засадах юридичну або фізичну особу, яка є суб’єктом оціночної діяльності в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n50 статті 6 Закону України "Про оцінку земель"].

'''Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є''':

органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок;

юридичні особи - суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);

фізичні особи - підприємці, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);

фізичні та юридичні особи - розробники документації із землеустрою згідно із Законом України "Про землеустрій" (у частині виконання робіт з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок).

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки.

'''Важливо!''' У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п'ять років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу] .

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text п.2 ст. 128 Земельного кодексу України]).

== Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства. ==
З метою викупу земельних ділянок громадяни подають заяву (клопотання) до сільської, селищної, міської ради або

уповноваженого нею органу за місцем розташування земельної ділянки.

До заяви додаються:

* державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі;

* у разі відсутності державного акта на право користування землею - рішення відповідної ради про надання земельної ділянки у

користування та кадастровий план земельної ділянки;

* копія свідоцтва про державну реєстрацію фермерського господарства

Селищна, міська рада або уповноважений нею орган '''у місячний термін''' приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в ньому. '''Відмовити в продажу земельної ділянки відповідна рада або уповноважений нею орган може на таких підставах: '''
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Вартість земельної ділянки визначається державними органами земельних ресурсів за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n217 Методикою грошової оцінки земель , затвердженої Постановю Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147]. Ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n50 Законом України "Про оцінку земель"].

Сплата вартості земельної ділянки може здійснюватися за згодою сторін із розстроченням.

Механізм здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання громадянами та юридичними особами земельних ділянок державної та комунальної власності визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядому здійснення розрахунків з розстроченням платежу затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. № 381] .

Строк, на який здійснюється розстрочення платежу за придбання земельної ділянки, визначається за згодою сторін у договорі купівлі-продажу, але не більш як на п'ять років. Розстрочення платежу надається покупцям за умови:

* сплати ними протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не менш як 50 відсотків частини платежу, що зараховується до державного та місцевого бюджетів;

* встановлення відповідно до законодавства заборони на продаж або інше відчуження покупцем земельної ділянки до повного розрахунку за договором купівлі-продажу.

Розрахунок з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки здійснюється шляхом погашення суми розстроченого платежу рівними частинами не рідше ніж один раз у три місяці згідно з графіком, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, або одноразово у повному обсязі у строк, який не перевищує трьох місяців після внесення першого або чергового платежу.

При цьому під час визначення розміру платежу враховується індекс інфляції, встановлений Держкомстатом за період з місяця, що настає за тим, в якому внесено перший платіж, по місяць, що передує місяцю внесення платежу.

Прострочення погашення частини платежу більш як на два місяці є підставою для припинення розстрочення платежу за придбання земельної ділянки. Залишок платежу підлягає стягненню продавцем у порядку, встановленому законом.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) разом з договором купівлі-продажу є підставою для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 п.7 ст.128 Земельного кодексу України]).

Рішення про відмову в продажу земельної ділянки доводиться в десятиденний термін до відома покупця земельної ділянки у письмовій формі органом, який прийняв таке рішення. Рішення про відмову в продажу земельної ділянки, а також залишення заяви громадянина без розгляду терміном понад місяць може бути оскаржене в суді.

Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом.

[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Викуп земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства

2026-04-06T12:58:43Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n50 Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2000-п#Text Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого підсобного господарства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 118]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n217 Методика грошової оцінки земель , затверджена Постановю Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу , затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. № 381 .]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20250207#n1913 пунктів 27-28 розділу X Земельного кодексу України]. Безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20250207#Text підпункт 5 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України]).
|}
== Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств ==
Порядок приватизації земельних ділянок для ведення фермерського господарства визначається ст. 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]. При цьому дана стаття передбачає деякі особливості безоплатної передачі членам фермерського господарства земельних ділянок для ведення фермерського господарства:
* по-перше, право безоплатно отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства надано кожному члену фермерського господарства;
* по-друге, право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства можливе лише, якщо така земельна ділянка вже передана такій особі у користування (в той же час, слід звернути увагу, що ст.ст. 118, 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] передбачена можливість кожного громадянина [[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Виділення_земельної_ділянки_для_ведення_фермерського_господарства|отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства]], якщо вона і не перебувала у його користуванні до цього часу);
* по-третє, розмір земельної ділянки, що може бути безоплатно приватизовано членом фермерського господарства, повинен бути не більше розміру земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Розмір земельної частки (паю) визначається відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] . Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.
== Викуп земельних ділянок ==
Громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"] належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 статті 92 Земельного Кодексу України] не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"], мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення.

Право купівлі земельної ділянки також мають громадяни України - спадкоємці громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 підпункт 6-1Перехідних положень Земельного кодексу України]) .

Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки (п.8 ст.128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 Земельного кодексу України])

Викуп земельної ділянки з державної і комунальної власності здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про продаж земельної ділянки шляхом укладення договору купівлі-продажу з органом місцевого самоврядування чи виконавчої влади.

'''Зверніть увагу!''' Розміри земельних ділянок, які підлягають викупу, законодавчо не обмежені.

Якщо ціна визначена, то рада приймає рішення про продаж земельної ділянки.

''Зауважте,'' що ціна продажу ділянки може дорівнювати експертній оцінці або її перевищувати.

Як правило, затверджуючи експертну грошову оцінку земельної ділянки, радою одночасно приймається рішення і про встановлення ціни продажу. Якщо зацікавлена особа погоджується на викуп земельної ділянки за визначеною ціною продажу, то рішення ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу.

Покупці, заінтересовані у придбанні земельних ділянок державної та комунальної власності, укладають договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки з органом, що здійснює продаж земельних ділянок, та сплачують авансовий внесок.

Залишок авансового внеску після сплати вартості проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки на підставі довідки уповноваженого органу перераховується органом Державного казначейства до відповідного бюджету на рахунок, на якому обліковуються надходження від продажу землі і нематеріальних активів.

Уповноважений орган визначає на конкурентних засадах юридичну або фізичну особу, яка є суб’єктом оціночної діяльності в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n50 статті 6 Закону України "Про оцінку земель"].

'''Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є''':

органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок;

юридичні особи - суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);

фізичні особи - підприємці, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);

фізичні та юридичні особи - розробники документації із землеустрою згідно із Законом України "Про землеустрій" (у частині виконання робіт з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок).

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки.

'''Важливо!''' У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п'ять років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу] .

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (п.2 ст. 128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]).

== Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства. ==
З метою викупу земельних ділянок громадяни подають заяву (клопотання) до сільської, селищної, міської ради або

уповноваженого нею органу за місцем розташування земельної ділянки.

До заяви додаються:

* державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі;

* у разі відсутності державного акта на право користування землею - рішення відповідної ради про надання земельної ділянки у

користування та кадастровий план земельної ділянки;

* копія свідоцтва про державну реєстрацію фермерського господарства

Селищна, міська рада або уповноважений нею орган '''у місячний термін''' приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в ньому. '''Відмовити в продажу земельної ділянки відповідна рада або уповноважений нею орган може на таких підставах: '''
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Вартість земельної ділянки визначається державними органами земельних ресурсів за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n217 Методикою грошової оцінки земель , затвердженої Постановю Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147]. Ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n50 Законом України "Про оцінку земель"].

Сплата вартості земельної ділянки може здійснюватися за згодою сторін із розстроченням.

Механізм здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання громадянами та юридичними особами земельних ділянок державної та комунальної власності визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядому здійснення розрахунків з розстроченням платежу] затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. № 381 .

Строк, на який здійснюється розстрочення платежу за придбання земельної ділянки, визначається за згодою сторін у договорі купівлі-продажу, але не більш як на п'ять років. Розстрочення платежу надається покупцям за умови:

* сплати ними протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не менш як 50 відсотків частини платежу, що зараховується до державного та місцевого бюджетів;

* встановлення відповідно до законодавства заборони на продаж або інше відчуження покупцем земельної ділянки до повного розрахунку за договором купівлі-продажу.

Розрахунок з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки здійснюється шляхом погашення суми розстроченого платежу рівними частинами не рідше ніж один раз у три місяці згідно з графіком, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, або одноразово у повному обсязі у строк, який не перевищує трьох місяців після внесення першого або чергового платежу.

При цьому під час визначення розміру платежу враховується індекс інфляції, встановлений Держкомстатом за період з місяця, що настає за тим, в якому внесено перший платіж, по місяць, що передує місяцю внесення платежу.

Прострочення погашення частини платежу більш як на два місяці є підставою для припинення розстрочення платежу за придбання земельної ділянки. Залишок платежу підлягає стягненню продавцем у порядку, встановленому законом.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) разом з договором купівлі-продажу є підставою для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п.7 ст.128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 Земельного кодексу України]).

Рішення про відмову в продажу земельної ділянки доводиться в десятиденний термін до відома покупця земельної ділянки у письмовій формі органом, який прийняв таке рішення. Рішення про відмову в продажу земельної ділянки, а також залишення заяви громадянина без розгляду терміном понад місяць може бути оскаржене в суді.

Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом.
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Пільги та гарантії осіб з інвалідністю

2026-03-24T12:30:03Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 Закон України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1192-14 Закон України "Про гуманітарну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n482 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
◆ Людей з інвалідністю першої групи та дітей з інвалідністю на кордонах пропускають '''позачергово'''.

Для позачергового перетину кордону особою з інвалідністю першої групи або дитиною з інвалідністю разом з супроводжуючими необхідна наявність посвідчення або довідки, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n31 статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні",] що підтверджують статус особи з інвалідністю першої групи або дитини з інвалідністю, які потребують супроводження. Інших вимог щодо документального підтвердження особи супроводжуючого законодавчо не встановлено.

У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення пріоритет зазначеним особам надається, якщо вони перетинають кордон пішки або на легковому автомобілі, у якому відсутні інші особи.

Сторінка Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України доступна за посиланням https://www.msp.gov.ua/ та в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua

Сторінка Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю https://www.ispf.gov.ua/

Згідно з пунктом 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил перетинання державного кордону України], під час дії надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право на виїзд за кордон.

◆ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/323-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 323 "Деякі питання користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану на території України":]
* дозволи на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, строк дії яких закінчився в період дії воєнного стану в Україні, продовжуються на період його дії та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування;
* положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1010-2007-%D0%BF#Text Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. № 1010], на період дії воєнного стану на території України та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування не застосовуються, крім випадків надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які раніше не зверталися за такими дозволами, та для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, яким необхідно отримати зазначені дозволи на періоди, що слідують за двома календарними кварталами після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
'''25 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив [https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-realizatsii-punktu-6-rozdilu-prykintsevi-polozhennia-zakonu-ukrainy-pro-s269250226 Постанову № 269 «Деякі питання реалізації пункту 6 розділу “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”»].'''

Документом встановлено, що у 2026 році пільги передбачені

– [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 абзацами першим і другим пункту 5 статті 12«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] (зокрема, звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби);

– [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 абзацом третім частини десятої статті 6 «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»] (зокрема, для депортованих осіб, які є особами з інвалідністю)

надаються за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389.]
|}
== Поняття "Особи з інвалідністю" ==
'''Особа з інвалідністю''' - особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар’єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 стаття 1 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

Особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Держава зобов’язана створити умови для реалізації особою з інвалідністю всіх прав людини та основоположних свобод без будь-якої дискримінації за ознакою інвалідності та забезпечити її соціальний захист.

Дискримінація за ознакою інвалідності, що включає будь-яку форму дискримінації, а також необґрунтовану відмову у розумному пристосуванні та відмову у працевлаштуванні особи з інвалідністю через необхідність вдаватися до розумного пристосування і фінансувати відповідні заходи, забороняється.

Захист осіб з інвалідністю від дискримінації здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 стаття 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

== Соціально – побутове та медичне забезпечення осіб з інвалідністю ==
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n296 стаття 36 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

Види матеріального забезпечення, медичної та іншої допомоги, а також соціальних та інших послуг, що надаються особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, джерела їх фінансування встановлюються законом. Допомога та послуги надаються на умовах та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n296 стаття 37 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

'''Зверніть увагу!''' Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає її потребам. У такому разі особа з інвалідністю вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом.

Особа, з інвалідністю, яка не одержує пенсію та постійно проживає на території України, має право на державну соціальну допомогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF#Text п.1 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд]).

Державна соціальна допомога на догляд призначається:
# Особам з інвалідністю внаслідок війни з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсії по інвалідності.
# Особам з інвалідністю I групи
# Особам з інвалідністю II групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
# Особам з інвалідністю III групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
== Послуги, що надаються особам з інвалідністю безоплатно чи на пільгових умовах ==
Показання для забезпечення засобами реабілітації за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначаються експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи та зазначаються в рекомендаціях, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, та за наявності технічної можливості передаються до Єдиної системи і відображаються в електронному кабінеті особи на [https://www.msp.gov.ua/timeline/invalidnist.html Соціальному веб-порталі електронних послуг Міністерства соціальної політики] .

У разі відсутності технічної можливості передачі зазначених відомостей підставою для забезпечення особи засобами реабілітації є витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, видані відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”] .

Показання для забезпечення засобами реабілітації для дітей з інвалідністю та дітей з порушеннями опорно-рухового апарату визначаються висновком, сформованим ЛКК на підставі індивідуальної програми реабілітації, або висновком, сформованим мультидисциплінарною реабілітаційною командою на підставі індивідуального реабілітаційного плану.

[[Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного|'''Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного''']] доступно у статті.

Особам з інвалідністю з порушеннями слуху, законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями слуху віком від шести років виплачується компенсація за придбання мобільного телефону (з функцією відеоспілкування) або планшета замість мобільного телефону в межах граничної ціни на мобільний телефон (з функцією відеоспілкування).

Одному з батьків, який є особою з інвалідністю з порушеннями слуху, що виховує дитину віком до трьох років, виплачується компенсація за самостійне придбання світлового сигналізатора або вібросигналізатора “Нічна няня” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text п. 6 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"] ).

Особам з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору виплачується компенсація за придбання таких засобів реабілітації:

диктофона - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

електронного годинника - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

механічного годинника - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

аудіоплеєра - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

мобільного телефону - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

пристрою для визначення рівня рідини - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років.

Особам з інвалідністю I групи з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років виплачується компенсація за придбання палиці тактильної (білої тростини) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text п. 7 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"] ).

У разі придбання особою з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору або законним представником дитини з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років мобільного телефону замість одного, кількох або всіх засобів реабілітації, які може отримати (але не отримала) така особа/дитина, такій особі/законному представнику виплачується компенсація в межах граничної ціни, яка є сукупною ціною всіх спеціальних засобів для спілкування, орієнтування та обміну інформацією, якими може бути забезпечена особа з інвалідністю з порушеннями зору або дитина з інвалідністю з порушеннями зору.

Підставою для виплати особам з інвалідністю з порушеннями слуху , зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями слуху, зору компенсації за засоби реабілітації, зазначені в цьому пункті, є висновок, виданий відповідно експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, МСЕК чи ЛКК, що підтверджує інвалідність по слуху, по зору та розрахунковий документ, що підтверджує придбання таких засобів .

[[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами|'''Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами''']] доступно у статті.

Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються ліжками з механічним або електричним приводом і протипролежневими матрацами . Ліжка з механічним приводом не підлягають заміні на ліжка з електричним приводом.

[[Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю|'''Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю''']] доступно у статті.

Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються засобами реабілітації в порядку черговості.

Безоплатне забезпечення за бюджетною програмою «Соціальний захист осіб з інвалідністю» протезуванням та/або ортезуванням виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та/або спеціальними виробами для занять спортом, проведення безоплатної заміни приймальної гільзи (куксоприймача) та забезпечення післягарантійного ремонту зазначених виробів шляхом надання учасникам бойових дій грошової допомоги та безготівкового перерахування коштів, доступно у статті [[Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні|'''Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні''']]

Першочергово забезпечуються засобами реабілітації та отримують компенсацію діти з інвалідністю та діти з порушеннями опорно-рухового апарату, далі - в такому порядку: військовослужбовці, особи у разі первинного забезпечення засобами реабілітації, потерпілі від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, інші особи.

Особи з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Порядок і умови встановлення телефонів особам з інвалідністю визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю.
Особам з інвалідністю I, II груп і сім'ям, у складі яких є два або більше осіб з інвалідністю, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (по хвилинним, по секундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.

Особам з інвалідністю I, II груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.

Дітям з інвалідністю та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров'я.

При наявності медичних показань особи з інвалідністю та діти з інвлідністю мають право на безкоштовне отримання путівок в санаторії. Умови для забезпечення путівками встановлює Кабмін. Батькам дітей з інвалідністю виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за весь період санаторно-курортного лікування дитини. Для отримання виплат за місцем роботи потрібна наявність медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дітьми.

[[Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації|'''Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації''']] доступно в статті.

Після закінчення навчального закладу особам з інвалідністю надається право вибору місця роботи з наявних варіантів або надається за їх бажанням право вільного працевлаштування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 стаття 24 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) .

При відмові у прийнятті на роботу, ненаданні роботи за спеціальністю особі з інвалідністю, направленій за розподілом після закінчення навчального закладу, або при недодержанні інших умов трудового договору і законодавства про працю підприємство, установа та організація, фізична особа, яка використовує найману працю відшкодовує витрати на її проїзд до місця роботи і назад до місця, де вона проживає, а також витрати на проїзд супровідника, якщо він є необхідним.

== Передача у власність автомобіля виданого особі з інвалідністю ==
Особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитині з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Допоміжні засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю. 
Дитина з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, за наявності відповідного висновку медико-соціальної експертизи, що підтверджує їх право на забезпечення автомобілем (у разі необхідності з ручним керуванням), і яким виповнилося 5 років, забезпечуються автотранспортними засобами на пільгових умовах. Право на управління таким автотранспортним засобом, за наявності відповідного документа на право управління автомобілем, набуває один із повнолітніх членів сім’ї (або найближчих родичів) особи з інвалідністю.
Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців таких осіб передається їм у власність безоплатно за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

[[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями|'''Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями''']] доступний у статті.

== Безоплатне придбання лікарських засобів ==
Особа з інвалідністю, яка отримує пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, дитина з інвалідністю мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.

Особи з інвалідністю I і II груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості. 
Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надається пільга на безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. 
Особа з інвалідністю та дитина з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

Крім того, державою передбачено забезпечення таких осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, соціально-побутовим та медичним обслуговуванням. Зокрема, на підставі індивідуальної програми реабілітації, їм надаються:
* сурдотехнічні засоби
* протези очей, щелеп, зубів
* ендопротези, сечо- та калоприймачі
* протезні вироби та ортопедичне взуття
* окуляри, слухові і голосоутворювальні апарати
* мобільні телефони та факси — для письмового спілкування
* засоби пересування, в тому числі крісла-коляски з електроприводом і автомобілі (при наявності відповідного медичного висновку)
Дані послуги надаються безкоштовно або на пільгових умовах. Список лікарських препаратів, медичних виробів, засобів реабілітації, а також порядок їх видачі визначає Кабінет Міністрів України ('''[https://moz.gov.ua/dostupni-liki реєстр лікарських засобів за програмою «Доступні ліки»]''').

[[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів|'''Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів''']] доступно у статті.

== Позачергове обслуговування осіб з інвалідністю ==
Особа з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове обслуговування в касах міського та міжміського транспорту, а також на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню. При тому, інформація про право на позачергове обслуговування має бути розташована на видному місці.
== Пільговий проїзд осіб з інвалідністю ==
Транспортне обслуговування осіб з інвалідністю здійснюється на пільгових умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 ''З''акону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Особи з інвалідністю I та II групи, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі). 
Особи з інвалідністю, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Підприємства транспорту зобов’язані забезпечувати права на пільги громадян щодо користування транспортом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80#n55 статті 12 Закону України “Про транспорт”])

Особи з інвалідністю внаслідок війни I, II груп, особи з інвалідністю внаслідок війни II, III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років та більше мають право на безплатний проїзд 1 раз на рік («туди» і «назад») у внутрішньому сполученні 50% знижки в період з 01 жовтня до 15 травня без обмеження кількості поїздок у внутрішньому сполученні.

Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n482 статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт»] пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. В свою чергу нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n585 статті 42 Закону України «Про автомобільний транспорт»] договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, – з моменту посадки в автобус.

Таким чином, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n585 Законом України «Про автомобільний транспорт»] встановлено право пасажира, який користується пільгами на транспорті, безпосередньо скористатися пільговим проїздом, пред’явивши водієві автобусу посвідчення встановленого зразка.

Для отримання послуги необхідно надати:

* пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина з інвалідністю» (для дітей);
* довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком- вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів
Порядок транспортного обслуговування осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю на пільгових умовах визначається нормативно-правовими актами, що регламентують правила користування громадянами повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним та міським електричним транспортом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 ''З''акону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»])''.''

Підприємства, організації та фізичні особи – підприємці, що здійснюють транспортне обслуговування населення, зобов’язані забезпечити спеціальне обладнання транспортних засобів, вокзалів, аеропортів та інших об’єктів, яке б дало змогу особам з інвалідністю безперешкодно користуватися їх послугами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n251 стаття 28 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#Text п.п. 10 п.145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176], перевізник зобов’язаний здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким, згідно з законодавством, надано пільги щодо плати за проїзд.

Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян - тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 01.01.2026 - 850 гривень).

== Право на освіту ==
Для дітей з інвалідністю, які потребують опіки і стороннього догляду, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України''), за згодою батьків дітей або осіб, які їх замінюють, забезпечує навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах за відповідними навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах. 
Діти з інвалідністю, які перебувають у реабілітаційних закладах, закладах та установах, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, місцевих державних адміністрацій, мають право на здобуття освіти за індивідуальними навчальними програмами, які узгоджуються з індивідуальними програмами реабілітації дитини з інвалідністю. Студентам, які є дітьми з інвалідністю та особами з інвалідністю I-III групи, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога.

Вступ до вищих навчальних закладів осіб з інвалідністю здійснюється на конкурсній основі в рамках встановлених квот.

Для деяких категорій осіб з інвалідністю передбачена можливість прийняття до ВНЗ на спеціальних умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n206 стаття 22 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Прийом на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти осіб з інвалідністю проводиться на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України'') .

Спеціальні умови для здобуття вищої освіти за державним замовленням і за рахунок цільових пільгових державних кредитів надаються:

* особам з інвалідністю, які не спроможні відвідувати навчальний заклад (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення);

* особам, у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

* особам з інвалідністю I, II групи і дітям з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

Прийом до професійно-технічного навчального закладу проводиться шляхом конкурсного відбору вступників на навчання.

У разі складення вступних іспитів з позитивним результатом до професійно-технічних навчальних закладів поза конкурсом зараховуються діти з інвалідністю та особи з інвалідністю, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

За інших рівних умов переважне право на зарахування до професійно-технічних навчальних закладів мають особи з інвалідністю та діти з малозабезпечених сімей, у яких:

* обидва батьки є особами з інвалідністю;

* один з батьків є особою з інвалідністю, а інший помер;

* одинока матір є особою з інвалідністю;

* батько є особою з інвалідністю та виховує дитину без матері.

Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія (у разі призначення) та пенсія (державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю) виплачуються у повному розмірі.

З пільговими категоріями вступників та спеціальними умовами участі у конкурсі можна ознайомитися у статті [[Пільгові категорії вступників|'''"Пільгові категорії вступників"''']].

[[Пільги для дітей з інвалідністю|'''Пільги для дітей з інвалідністю''']] доступні у статті.

== Пільги по оплаті житлово - комунальних послуг ==
'''Важливо!!!''' Законодавець '''не передбачив наявність пільг''' по оплаті за користування житлом та комунальними послугами для осіб з інвалідністю загального захворювання, але в ряді випадків органи місцевого самоврядування можуть виділяти додаткові пільги малозабезпеченим категоріям громадян за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Для пільгової оплати житлово-комунальних послуг в Україні особам з інвалідністю 1, 2 і 3 групи необхідно '''[[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|отримати субсидію]]''' в органах соціального захисту населення. Оформлення субсидій на газ, опалення, воду та світло (електроенергію) для осіб з інвалідністю здійснюється на загальних підставах, за винятком особливо тяжких захворювань.

Військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю, що настала в період проходження ними військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ними військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, надається 50-відсоткова знижка на оплату вартості житлово-комунальних послуг у житлових будинках незалежно від форми власності та витрат на управління багатоквартирним будинком у межах норм, передбачених законодавством([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 абзац перший і другий пункту 5 статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] ).

[[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни|'''Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни''']] доступно у статті.

Депортовані особи, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю, отримують пільги на знижку оплати жилої площі та комунальних послуг на 50 відсотків у межах норм, передбачених законодавством, а також вартості палива (у тому числі рідкого) в межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках без централізованого опалення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 абзац третій частини 10 статті 6 Закону України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”])

Зазначена пільга надається, за умови що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців не перевищує величини доходу, що надає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"].

Важливо, що вище вказані положення застосовуються для осіб, які звернулися за наданням пільг починаючи з 1 січня 2026 року.

== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]
* [[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]
* [[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
* [[Пільгові категорії вступників|Пільгові категорії Вступників]]
* [[Пільги для дітей з інвалідністю]]
* [[Пільги на проїзд залізничним транспортом]]
* [[Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного]]
* [[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами]]
* [[Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю]]
* [[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями]]
* [[Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні]]
* [[Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації]]
* [[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів]]
* [[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни]]
* [[Забезпечення допоміжними засобами реабілітації осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Пільга на безоплатне забезпечення автомобілем]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]

Перевірка листків тимчасової непрацездатності

2026-03-12T12:18:11Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2023-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2023 року № 185 "Про затвердження порядку проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності"].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1620-23#Text Постанова правління Пенсійного фонду України "Про затвердження форми довідки про перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності" від 28.08.2023 № 33-1]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1915-23#Text Постанова правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку проведення моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності" від 19.10.2023 № 45-1]
{| class="wikitable"
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2023-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2023 року № 185 затверджено Порядок проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності.]

'''Перевірка листків непрацездатності проводиться уповноваженими посадовими особами територіального органу Пенсійного фонду України та/або уповноваженими лікарями, перелік яких затверджується правлінням Пенсійного фонду України.'''
|}

== Страхові виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
'''''Страховий випадок''''' за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності – це подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім’ї або іншої особи на отримання страхових виплат відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1375 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] страхових виплат .

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, є [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_оформлення_листка_непрацездатності_в_електронній_формі_(е-лікарняний) виданий у встановленому порядку листок непрацездатності]

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14?find=1&text=%D0%B7%D0%B0+%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC+%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC#w3_1 статті 22 Закону][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1375 України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»], страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).

Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням особливостей для страхових випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1479 абзацом третім частини третьої статті 36 Закону][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1375 України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] , а саме:

Страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1433 стаття 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] ).

Страхові виплати складаються із:

1) щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхових витрат на професійну реабілітацію та соціальну допомогу;

5) допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

== Уповноважений із соціального страхування ==
Уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку '''''є Пенсійний фонд України'''''.

Під час проведення перевірки листків непрацездатності уповноважена посадова особа територіального органу Пенсійного фонду України перевіряє відомості, що містяться в електронному реєстрі листків непрацездатності.

Повідомлення про перевірку медичного висновку протягом одного робочого дня надсилається територіальним органом Пенсійного фонду України через електронну систему охорони здоров’я з обов’язковим зазначенням інформації про:

підставу для проведення перевірки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2023-%D0%BF#n8 пункту 5 Порядку проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатностіу] ;

предмет перевірки;

унікальний ідентифікатор пацієнта в Реєстрі пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я;

номери медичних висновків, що підлягають перевірці.

''Страхувальниками є роботодавці та інші особи'', які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами , а саме роботодавцем та іншими особами, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

== Підстави для проведення перевірки листків непрацездатності ==
Метою перевірки листків непрацездатності є ''здійснення контролю за обґрунтованістю формування (видачі)'' листків непрацездатності, медичних висновків про тимчасову непрацездатність (далі - медичні висновки) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2023-%D0%BF#Text п.1 Порядку проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності]).

Перевірка листків непрацездатності проводиться уповноваженими посадовими особами територіального органу Пенсійного фонду України та/або уповноваженими лікарями, перелік яких затверджується правлінням Пенсійного фонду України. Інформація про таких лікарів розміщується на інформаційній сторінці веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України, що доступна за посиланням https://portal.pfu.gov.ua/.

''Протягом трьох робочих днів з дати затвердження переліку уповноважених лікарів'' інформація про таких лікарів розміщується на інформаційній сторінці [https://portal.pfu.gov.ua/ веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України]. Перелік даних про уповноважених лікарів, що публікуються, погоджується правлінням Пенсійного фонду України з НСЗУ.

Інформація про уповноважених лікарів оприлюднюється у формі відкритих даних відповідно до с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text татті 10-1 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.]

'''''Підставами для''''' прийняття територіальним органом Пенсійного фонду України рішення щодо '''п''роведення перевірки''''' листків непрацездатності є:

1) виявлення невідповідностей шляхом проведення ризик-орієнтованого моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності з використанням автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Пенсійного фонду України.

У разі коли за результатами моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності виявлено листки непрацездатності, що потребують подальшої перевірки, територіальний орган Пенсійного фонду України протягом одного робочого дня приймає рішення щодо проведення перевірки та робить відмітку у підставах для перевірки “За результатами моніторингу даних”.

Порядок проведення моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності встановлюється правлінням Пенсійного фонду України;

2) повідомлення від НСЗУ про виявлення невідповідностей та/або застережень до даних, що містяться в медичному висновку за результатами здійснення заходів з верифікації даних в електронній системі охорони здоров’я;

3) звернення страхувальника (роботодавця);

4) звернення застрахованої особи щодо обґрунтованості виданого їй листка непрацездатності;

5) запити правоохоронних органів та рішення суду.

Моніторинг відомостей, що містяться в медичних висновках, на підставі яких формуються листки непрацездатності, проводиться автоматизовано через електронну систему охорони здоров’я на підставі відомостей про записи в Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів, на підставі яких було сформовано відповідні медичні висновки, в межах випадку тимчасової непрацездатності, що є предметом моніторингу.

НСЗУ здійснює верифікацію інформації, що міститься в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF#n19 Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1915-23#Text Порядок проведення моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності встановлюється правлінням Пенсійного фонду України];

Рішення про проведення перевірки листків непрацездатності оформлюється наказом за підписом керівника територіального органу Пенсійного фонду України.

Строк проведення перевірки листків непрацездатності не може перевищувати '''''10 календарних днів.'''''

== Особливості проведення перевірок медичних висновків ==
Проведення уповноваженим лікарем перевірок медичних висновків '''''здійснюється з урахуванням таких особливостей''''':

1) з використанням електронної системи охорони здоров’я на підставі запиту уповноваженої посадової особи територіального органу Пенсійного фонду України про проведення перевірки медичного висновку '''''шляхом автоматизованого вибору визначається для проведення перевірки медичних висновків уповноважений лікар''''', включений до переліку уповноважених лікарів, про що протягом одного робочого дня інформується територіальний орган Пенсійного фонду України.

У разі наявності поважних причин (відпустка, тимчасова непрацездатність тощо), які об’єктивно не можуть бути усунені та у зв’язку з якими обраний уповноважений лікар не може проводити перевірку медичних висновків, територіальний орган Пенсійного фонду України протягом одного робочого дня повідомляє НСЗУ про необхідність замінити уповноваженого лікаря шляхом надсилання повідомлення до електронної системи охорони здоров’я засобами електронної інформаційної взаємодії.

Після надходження від територіального органу Пенсійного фонду України інформації про необхідність замінити уповноваженого лікаря через електронну систему охорони здоров’я протягом одного робочого дня проводиться повторний вибір уповноваженого лікаря шляхом його автоматизованого вибору, про результати якого НСЗУ повідомляє територіальному органу Пенсійного фонду України за допомогою електронного зв’язку;

2) '''''автоматизований вибір''''' в електронній системі охорони здоров’я уповноваженого лікаря здійснюється з урахуванням:

принципу екстериторіальності;

спеціальності уповноваженого лікаря для проведення перевірки медичного висновку визначеної категорії, враховуючи особливості кожної окремої перевірки. Під час автоматизованого вибору в електронній системі охорони здоров’я враховується те, що перевірка медичного висновку може проводитися уповноваженим лікарем, який має лікарську спеціальність у межах того ж розділу медицини, що і лікар, який сформував медичний висновок, що підлягає перевірці, відповідно до Номенклатури лікарських спеціальностей, що затверджується МОЗ;

3) '''''для проведення перевірки''''' відомостей, що містяться в медичному висновку, програмними засобами ведення електронної системи охорони здоров’я уповноваженому лікарю '''''надається доступ''''' до такої інформації (яка містить знеособлені персональні дані):

про предмет перевірки;

записів у Реєстрі медичних висновків за номерами запису медичних висновків;

записів у Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів, що ведуться в межах випадку тимчасової непрацездатності, щодо якого проводиться перевірка;

4) '''''під час перевірки медичного висновку уповноважений лікар перевіряє:'''''

дотримання вимог нормативно-правових актів, якими регламентовані порядок ведення первинної облікової медичної документації, проведення експертизи тимчасової непрацездатності, інших нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я;

відповідність відомостей, що містяться в медичних записах, відомостям, що містяться у медичному висновку;

своєчасність та повноту проведених обстежень, лікування відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;

правильність оцінки ступеня важкості стану хворого відповідно до його об’єктивних даних і лабораторних, функціональних, рентгенологічних та інших досліджень в межах випадку тимчасової непрацездатності;

причини виникнення гострих та загострення хронічних захворювань (у разі встановлення);

відповідність скарг, даних об’єктивного огляду хворого внесеним клінічному та функціональному діагнозам;

обґрунтування тимчасової непрацездатності в медичному висновку;

дотримання порядку формування медичних висновків у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, що затверджений МОЗ;

правильність відбору та направлення осіб для надання реабілітаційної допомоги, ефективність реабілітаційної допомоги (у разі її надання);

5) за результатами проведення перевірки медичного висновку уповноважений лікар в електронній системі охорони здоров’я '''''формує висновок про результати перевірки''''' з урахуванням показників, визначених абзацами четвертим - сьомим та десятим підпункту 4 цієї консультації;

6) у висновку про перевірку '''''повинні міститися такі дані''''':

дата підписання висновку про перевірку (число, місяць, рік);

номер висновку про перевірку;

номер (номери) медичних висновків, що перевірялися;

найменування суб’єкта господарювання, у якого працює уповноважений лікар, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), найменування посади уповноваженого лікаря, який проводив перевірку;

показники, за якими проводилася перевірка відповідно до підпункту 4 цього пункту, та короткий висновок за кожним із показників, інша інформація, виявлена під час проведення перевірки;

зміст порушення (за наявності), період, в якому таке порушення вчинено, документи та/або обґрунтування, що підтверджують наявність факту порушення;

підсумкова оцінка перевірки медичного висновку, що проставляється до кожного медичного висновку та зазначається у форматі “обґрунтовано”/“не обґрунтовано”;

7) сформований уповноваженим лікарем '''''висновок про перевірку зберігається в електронній системі охорони здоров’я''''' та може надаватися на запит представників правоохоронних органів, за рішенням суду. Володілець персональних даних, що містяться в електронній системі охорони здоров’я, розглядає отриманий запит у кожному конкретному випадку окремо та у разі наявності правових підстав приймає рішення щодо його задоволення або відмовляє в його задоволенні з обґрунтуванням причини відмови;

8) НСЗУ на підставі сформованого висновку про перевірку '''''передає Пенсійному фонду України деперсоналізований результат перевірки''''' медичного висновку шляхом електронної інформаційної взаємодії між електронною системою охорони здоров’я та автоматизованою інформаційно-аналітичною системою Пенсійного фонду України, що містить підсумкову оцінку у форматі “обґрунтовано”/“не обґрунтовано” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2023-%D0%BF#Text п.13 Порядку проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності] ).

Перелік уповноважених лікарів формується щороку та затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з НСЗУ. Зміни до зазначеного переліку вносяться у разі потреби.

Перелік уповноважених лікарів повинен містити інформацію про спеціальності уповноважених лікарів відповідно до Номенклатури лікарських спеціальностей, що затверджується МОЗ.

== Оформлення результатів перевірки листка непрацездатності ==
Уповноважена посадова особа територіального органу Пенсійного фонду України на підставі довідки про перевірку вносить до автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Пенсійного фонду України дані про результати такої перевірки.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1620-23#Text Форма довідки про перевірку затверджується правлінням Пенсійного фонду України]. Будь-які виправлення та доповнення в довідці про перевірку після її підписання не допускаються.

Довідка про перевірку надсилається суб’єкту звернення та безпосередньо керівнику (уповноваженій особі) суб’єкта господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення та/або за допомогою електронного зв’язку (зокрема через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України та суб’єкт господарювання) протягом трьох робочих днів з дати формування довідки.

Сформована уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України довідка про перевірку зберігається в автоматизованій інформаційно-аналітичній системі Пенсійного фонду України та може надаватися у разі звернення представників правоохоронних органів, на вимогу або за рішенням суду.

Неправомірні дії або рішення уповноваженої посадової особи територіального органу Пенсійного фонду України щодо перевірки листка непрацездатності можуть бути оскаржені у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи Пенсійного фонду України, а також у судовому порядку.

== Див. також ==

* [[Порядок оформлення листка непрацездатності в електронній формі (е-лікарняний)]]

[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Пільги та гарантії осіб з інвалідністю

2026-03-06T07:00:31Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 Закон України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1192-14 Закон України "Про гуманітарну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n482 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
◆ Людей з інвалідністю першої групи та дітей з інвалідністю на кордонах пропускають '''позачергово'''.

Для позачергового перетину кордону особою з інвалідністю першої групи або дитиною з інвалідністю разом з супроводжуючими необхідна наявність посвідчення або довідки, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n31 статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні",] що підтверджують статус особи з інвалідністю першої групи або дитини з інвалідністю, які потребують супроводження. Інших вимог щодо документального підтвердження особи супроводжуючого законодавчо не встановлено.

У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення пріоритет зазначеним особам надається, якщо вони перетинають кордон пішки або на легковому автомобілі, у якому відсутні інші особи.

Сторінка Міністерства соціальної політики України доступна за посиланням https://www.msp.gov.ua/ та в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua

Сторінка Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю https://www.ispf.gov.ua/

Згідно з пунктом 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил перетинання державного кордону України], під час дії надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право на виїзд за кордон.

◆ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/323-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 323 "Деякі питання користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану на території України":]
* дозволи на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, строк дії яких закінчився в період дії воєнного стану в Україні, продовжуються на період його дії та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування;
* положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1010-2007-%D0%BF#Text Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. № 1010], на період дії воєнного стану на території України та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування не застосовуються, крім випадків надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які раніше не зверталися за такими дозволами, та для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, яким необхідно отримати зазначені дозволи на періоди, що слідують за двома календарними кварталами після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
'''25 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив [https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-realizatsii-punktu-6-rozdilu-prykintsevi-polozhennia-zakonu-ukrainy-pro-s269250226 Постанову № 269 «Деякі питання реалізації пункту 6 розділу “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”»].'''

Документом встановлено, що у 2026 році пільги передбачені

– [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 абзацами першим і другим пункту 5 статті 12«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] (зокрема, звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби);

– [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 абзацом третім частини десятої статті 6 «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»] (зокрема, для депортованих осіб, які є особами з інвалідністю)

надаються за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389.]
|}
== Поняття "Особи з інвалідністю" ==
'''Особою з інвалідністю''' є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.

Терміни "розумне пристосування" та "універсальний дизайн" вживаються у значенні, наведеному в Конвенції про права осіб з інвалідністю, а термін "дискримінація за ознакою інвалідності" вживається у значенні, наведеному в Конвенції про права осіб з інвалідністю та Законі України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 стаття 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

== Соціально – побутове та медичне забезпечення осіб з інвалідністю ==
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, допоміжними засобами реабілітації, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню. необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації.

Види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації. подається за рахунок коштів фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

'''Зверніть увагу!''' Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає її потребам. У такому разі особа з інвалідністю вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом.

Особа, з інвалідністю, яка не одержує пенсію та постійно проживає на території України, має право на державну соціальну допомогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF#Text п.1 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд]).

Державна соціальна допомога на догляд призначається:
# Особам з інвалідністю внаслідок війни з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсії по інвалідності.
# Особам з інвалідністю I групи
# Особам з інвалідністю II групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
# Особам з інвалідністю III групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
== Послуги, що надаються особам з інвалідністю безоплатно чи на пільгових умовах ==
Показання для забезпечення засобами реабілітації за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначаються експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи та зазначаються в рекомендаціях, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, та за наявності технічної можливості передаються до Єдиної системи і відображаються в електронному кабінеті особи на [https://www.msp.gov.ua/timeline/invalidnist.html Соціальному веб-порталі електронних послуг Міністерства соціальної політики] .

У разі відсутності технічної можливості передачі зазначених відомостей підставою для забезпечення особи засобами реабілітації є витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, видані відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”] .

Показання для забезпечення засобами реабілітації для дітей з інвалідністю та дітей з порушеннями опорно-рухового апарату визначаються висновком, сформованим ЛКК на підставі індивідуальної програми реабілітації, або висновком, сформованим мультидисциплінарною реабілітаційною командою на підставі індивідуального реабілітаційного плану.

[[Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного|'''Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного''']] доступно у статті.

Особам з інвалідністю з порушеннями слуху, законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями слуху віком від шести років виплачується компенсація за придбання мобільного телефону (з функцією відеоспілкування) або планшета замість мобільного телефону в межах граничної ціни на мобільний телефон (з функцією відеоспілкування).

Одному з батьків, який є особою з інвалідністю з порушеннями слуху, що виховує дитину віком до трьох років, виплачується компенсація за самостійне придбання світлового сигналізатора або вібросигналізатора “Нічна няня” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text п. 6 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"] ).

Особам з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору виплачується компенсація за придбання таких засобів реабілітації:

диктофона - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

електронного годинника - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

механічного годинника - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

аудіоплеєра - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

мобільного телефону - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

пристрою для визначення рівня рідини - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років.

Особам з інвалідністю I групи з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років виплачується компенсація за придбання палиці тактильної (білої тростини) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text п. 7 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"] ).

У разі придбання особою з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору або законним представником дитини з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років мобільного телефону замість одного, кількох або всіх засобів реабілітації, які може отримати (але не отримала) така особа/дитина, такій особі/законному представнику виплачується компенсація в межах граничної ціни, яка є сукупною ціною всіх спеціальних засобів для спілкування, орієнтування та обміну інформацією, якими може бути забезпечена особа з інвалідністю з порушеннями зору або дитина з інвалідністю з порушеннями зору.

Підставою для виплати особам з інвалідністю з порушеннями слуху , зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями слуху, зору компенсації за засоби реабілітації, зазначені в цьому пункті, є висновок, виданий відповідно експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, МСЕК чи ЛКК, що підтверджує інвалідність по слуху, по зору та розрахунковий документ, що підтверджує придбання таких засобів .

[[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами|'''Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами''']] доступно у статті.

Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються ліжками з механічним або електричним приводом і протипролежневими матрацами . Ліжка з механічним приводом не підлягають заміні на ліжка з електричним приводом.

[[Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю|'''Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю''']] доступно у статті.

Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються засобами реабілітації в порядку черговості.

Безоплатне забезпечення за бюджетною програмою «Соціальний захист осіб з інвалідністю» протезуванням та/або ортезуванням виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та/або спеціальними виробами для занять спортом, проведення безоплатної заміни приймальної гільзи (куксоприймача) та забезпечення післягарантійного ремонту зазначених виробів шляхом надання учасникам бойових дій грошової допомоги та безготівкового перерахування коштів, доступно у статті [[Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні|'''Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні''']]

Першочергово забезпечуються засобами реабілітації та отримують компенсацію діти з інвалідністю та діти з порушеннями опорно-рухового апарату, далі - в такому порядку: військовослужбовці, особи у разі первинного забезпечення засобами реабілітації, потерпілі від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, інші особи.

Особи з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Порядок і умови встановлення телефонів особам з інвалідністю визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю.
Особам з інвалідністю I, II груп і сім'ям, у складі яких є два або більше осіб з інвалідністю, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (по хвилинним, по секундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.

Особам з інвалідністю I, II груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.

Дітям з інвалідністю та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров'я.

При наявності медичних показань особи з інвалідністю та діти з інвлідністю мають право на безкоштовне отримання путівок в санаторії. Умови для забезпечення путівками встановлює Кабмін. Батькам дітей з інвалідністю виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за весь період санаторно-курортного лікування дитини. Для отримання виплат за місцем роботи потрібна наявність медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дітьми.

[[Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації|'''Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації''']] доступно в статті.

Після закінчення навчального закладу особам з інвалідністю надається право вибору місця роботи з наявних варіантів або надається за їх бажанням право вільного працевлаштування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 стаття 24 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) .

При відмові у прийнятті на роботу, ненаданні роботи за спеціальністю особі з інвалідністю, направленій за розподілом після закінчення навчального закладу, або при недодержанні інших умов трудового договору і законодавства про працю підприємство, установа та організація, фізична особа, яка використовує найману працю відшкодовує витрати на її проїзд до місця роботи і назад до місця, де вона проживає, а також витрати на проїзд супровідника, якщо він є необхідним.

== Передача у власність автомобіля виданого особі з інвалідністю ==
Особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитині з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Допоміжні засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю. 
Дитина з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, за наявності відповідного висновку медико-соціальної експертизи, що підтверджує їх право на забезпечення автомобілем (у разі необхідності з ручним керуванням), і яким виповнилося 5 років, забезпечуються автотранспортними засобами на пільгових умовах. Право на управління таким автотранспортним засобом, за наявності відповідного документа на право управління автомобілем, набуває один із повнолітніх членів сім’ї (або найближчих родичів) особи з інвалідністю.
Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців таких осіб передається їм у власність безоплатно за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

[[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями|'''Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями''']] доступний у статті.

== Безоплатне придбання лікарських засобів ==
Особа з інвалідністю, яка отримує пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, дитина з інвалідністю мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.

Особи з інвалідністю I і II груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості. 
Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надається пільга на безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. 
Особа з інвалідністю та дитина з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

Крім того, державою передбачено забезпечення таких осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, соціально-побутовим та медичним обслуговуванням. Зокрема, на підставі індивідуальної програми реабілітації, їм надаються:
* сурдотехнічні засоби
* протези очей, щелеп, зубів
* ендопротези, сечо- та калоприймачі
* протезні вироби та ортопедичне взуття
* окуляри, слухові і голосоутворювальні апарати
* мобільні телефони та факси — для письмового спілкування
* засоби пересування, в тому числі крісла-коляски з електроприводом і автомобілі (при наявності відповідного медичного висновку)
Дані послуги надаються безкоштовно або на пільгових умовах. Список лікарських препаратів, медичних виробів, засобів реабілітації, а також порядок їх видачі визначає Кабінет Міністрів України ('''[https://moz.gov.ua/dostupni-liki реєстр лікарських засобів за програмою «Доступні ліки»]''').

[[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів|'''Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів''']] доступно у статті.

== Позачергове обслуговування осіб з інвалідністю ==
Особа з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове обслуговування в касах міського та міжміського транспорту, а також на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню. При тому, інформація про право на позачергове обслуговування має бути розташована на видному місці.
== Пільговий проїзд осіб з інвалідністю ==
Транспортне обслуговування осіб з інвалідністю здійснюється на пільгових умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 ''З''акону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Особи з інвалідністю I та II групи, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі). 
Особи з інвалідністю, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Підприємства транспорту зобов’язані забезпечувати права на пільги громадян щодо користування транспортом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80#n55 статті 12 Закону України “Про транспорт”])

Особи з інвалідністю внаслідок війни I, II груп, особи з інвалідністю внаслідок війни II, III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років та більше мають право на безплатний проїзд 1 раз на рік («туди» і «назад») у внутрішньому сполученні 50% знижки в період з 01 жовтня до 15 травня без обмеження кількості поїздок у внутрішньому сполученні.

Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n482 статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт»] пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. В свою чергу нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n585 статті 42 Закону України «Про автомобільний транспорт»] договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, – з моменту посадки в автобус.

Таким чином, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n585 Законом України «Про автомобільний транспорт»] встановлено право пасажира, який користується пільгами на транспорті, безпосередньо скористатися пільговим проїздом, пред’явивши водієві автобусу посвідчення встановленого зразка.

Для отримання послуги необхідно надати:

* пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина з інвалідністю» (для дітей);
* довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком- вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів
Порядок транспортного обслуговування осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю на пільгових умовах визначається нормативно-правовими актами, що регламентують правила користування громадянами повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним та міським електричним транспортом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 ''З''акону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»])''.''

Підприємства, організації та фізичні особи – підприємці, що здійснюють транспортне обслуговування населення, зобов’язані забезпечити спеціальне обладнання транспортних засобів, вокзалів, аеропортів та інших об’єктів, яке б дало змогу особам з інвалідністю безперешкодно користуватися їх послугами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n251 стаття 28 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#Text п.п. 10 п.145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176], перевізник зобов’язаний здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким, згідно з законодавством, надано пільги щодо плати за проїзд.

Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян - тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 01.01.2026 - 850 гривень).

== Право на освіту ==
Для дітей з інвалідністю, які потребують опіки і стороннього догляду, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України''), за згодою батьків дітей або осіб, які їх замінюють, забезпечує навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах за відповідними навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах. 
Діти з інвалідністю, які перебувають у реабілітаційних закладах, закладах та установах, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, місцевих державних адміністрацій, мають право на здобуття освіти за індивідуальними навчальними програмами, які узгоджуються з індивідуальними програмами реабілітації дитини з інвалідністю. Студентам, які є дітьми з інвалідністю та особами з інвалідністю I-III групи, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога.

Вступ до вищих навчальних закладів осіб з інвалідністю здійснюється на конкурсній основі в рамках встановлених квот.

Для деяких категорій осіб з інвалідністю передбачена можливість прийняття до ВНЗ на спеціальних умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n206 стаття 22 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Прийом на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти осіб з інвалідністю проводиться на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України'') .

Спеціальні умови для здобуття вищої освіти за державним замовленням і за рахунок цільових пільгових державних кредитів надаються:

* особам з інвалідністю, які не спроможні відвідувати навчальний заклад (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення);

* особам, у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

* особам з інвалідністю I, II групи і дітям з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

Прийом до професійно-технічного навчального закладу проводиться шляхом конкурсного відбору вступників на навчання.

У разі складення вступних іспитів з позитивним результатом до професійно-технічних навчальних закладів поза конкурсом зараховуються діти з інвалідністю та особи з інвалідністю, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

За інших рівних умов переважне право на зарахування до професійно-технічних навчальних закладів мають особи з інвалідністю та діти з малозабезпечених сімей, у яких:

* обидва батьки є особами з інвалідністю;

* один з батьків є особою з інвалідністю, а інший помер;

* одинока матір є особою з інвалідністю;

* батько є особою з інвалідністю та виховує дитину без матері.

Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія (у разі призначення) та пенсія (державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю) виплачуються у повному розмірі.

З пільговими категоріями вступників та спеціальними умовами участі у конкурсі можна ознайомитися у статті [[Пільгові категорії вступників|'''"Пільгові категорії вступників"''']].

[[Пільги для дітей з інвалідністю|'''Пільги для дітей з інвалідністю''']] доступні у статті.

== Пільги по оплаті житлово - комунальних послуг ==
'''Важливо!!!''' Законодавець '''не передбачив наявність пільг''' по оплаті за користування житлом та комунальними послугами для осіб з інвалідністю загального захворювання, але в ряді випадків органи місцевого самоврядування можуть виділяти додаткові пільги малозабезпеченим категоріям громадян за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Для пільгової оплати житлово-комунальних послуг в Україні особам з інвалідністю 1, 2 і 3 групи необхідно '''[[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|отримати субсидію]]''' в органах соціального захисту населення. Оформлення субсидій на газ, опалення, воду та світло (електроенергію) для осіб з інвалідністю здійснюється на загальних підставах, за винятком особливо тяжких захворювань.

Військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю, що настала в період проходження ними військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ними військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, надається 50-відсоткова знижка на оплату вартості житлово-комунальних послуг у житлових будинках незалежно від форми власності та витрат на управління багатоквартирним будинком у межах норм, передбачених законодавством([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 абзац перший і другий пункту 5 статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] ).

[[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни|'''Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни''']] доступно у статті.

Депортовані особи, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю, отримують пільги на знижку оплати жилої площі та комунальних послуг на 50 відсотків у межах норм, передбачених законодавством, а також вартості палива (у тому числі рідкого) в межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках без централізованого опалення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 абзац третій частини 10 статті 6 Закону України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”])

Зазначена пільга надається, за умови що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців не перевищує величини доходу, що надає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"].

Важливо, що вище вказані положення застосовуються для осіб, які звернулися за наданням пільг починаючи з 1 січня 2026 року.

== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]
* [[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]
* [[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
* [[Пільгові категорії вступників|Пільгові категорії Вступників]]
* [[Пільги для дітей з інвалідністю]]
* [[Пільги на проїзд залізничним транспортом]]
* [[Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного]]
* [[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами]]
* [[Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю]]
* [[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями]]
* [[Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні]]
* [[Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації]]
* [[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів]]
* [[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни]]
* [[Забезпечення допоміжними засобами реабілітації осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Пільга на безоплатне забезпечення автомобілем]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]

Пільги та гарантії осіб з інвалідністю

2026-03-06T06:48:32Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 Закон України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1192-14 Закон України "Про гуманітарну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n482 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
◆ Людей з інвалідністю першої групи та дітей з інвалідністю на кордонах пропускають '''позачергово'''.

Для позачергового перетину кордону особою з інвалідністю першої групи або дитиною з інвалідністю разом з супроводжуючими необхідна наявність посвідчення або довідки, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n31 статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні",] що підтверджують статус особи з інвалідністю першої групи або дитини з інвалідністю, які потребують супроводження. Інших вимог щодо документального підтвердження особи супроводжуючого законодавчо не встановлено.

У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення пріоритет зазначеним особам надається, якщо вони перетинають кордон пішки або на легковому автомобілі, у якому відсутні інші особи.

Сторінка Міністерства соціальної політики України доступна за посиланням https://www.msp.gov.ua/ та в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua

Сторінка Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю https://www.ispf.gov.ua/

Згідно з пунктом 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил перетинання державного кордону України], під час дії надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право на виїзд за кордон.

◆ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/323-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 323 "Деякі питання користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану на території України":]
* дозволи на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, строк дії яких закінчився в період дії воєнного стану в Україні, продовжуються на період його дії та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування;
* положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1010-2007-%D0%BF#Text Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. № 1010], на період дії воєнного стану на території України та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування не застосовуються, крім випадків надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які раніше не зверталися за такими дозволами, та для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, яким необхідно отримати зазначені дозволи на періоди, що слідують за двома календарними кварталами після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
'''25 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив [https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-realizatsii-punktu-6-rozdilu-prykintsevi-polozhennia-zakonu-ukrainy-pro-s269250226 Постанову № 269 «Деякі питання реалізації пункту 6 розділу “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”»].'''

Документом встановлено, що у 2026 році пільги передбачені

– абзацами першим і другим пункту 5 статті 12[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] (звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби);

– абзацом третім частини десятої статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»] (для депортованих осіб, які є особами з інвалідністю)

надаються за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389.]
|}
== Поняття "Особи з інвалідністю" ==
'''Особою з інвалідністю''' є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.

Терміни "розумне пристосування" та "універсальний дизайн" вживаються у значенні, наведеному в Конвенції про права осіб з інвалідністю, а термін "дискримінація за ознакою інвалідності" вживається у значенні, наведеному в Конвенції про права осіб з інвалідністю та Законі України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 стаття 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

== Соціально – побутове та медичне забезпечення осіб з інвалідністю ==
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, допоміжними засобами реабілітації, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню. необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації.

Види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації. подається за рахунок коштів фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

'''Зверніть увагу!''' Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає її потребам. У такому разі особа з інвалідністю вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом.

Особа, з інвалідністю, яка не одержує пенсію та постійно проживає на території України, має право на державну соціальну допомогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF#Text п.1 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд]).

Державна соціальна допомога на догляд призначається:
# Особам з інвалідністю внаслідок війни з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсії по інвалідності.
# Особам з інвалідністю I групи
# Особам з інвалідністю II групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
# Особам з інвалідністю III групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
== Послуги, що надаються особам з інвалідністю безоплатно чи на пільгових умовах ==
Показання для забезпечення засобами реабілітації за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначаються експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи та зазначаються в рекомендаціях, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, та за наявності технічної можливості передаються до Єдиної системи і відображаються в електронному кабінеті особи на [https://www.msp.gov.ua/timeline/invalidnist.html Соціальному веб-порталі електронних послуг Міністерства соціальної політики] .

У разі відсутності технічної можливості передачі зазначених відомостей підставою для забезпечення особи засобами реабілітації є витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, видані відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”] .

Показання для забезпечення засобами реабілітації для дітей з інвалідністю та дітей з порушеннями опорно-рухового апарату визначаються висновком, сформованим ЛКК на підставі індивідуальної програми реабілітації, або висновком, сформованим мультидисциплінарною реабілітаційною командою на підставі індивідуального реабілітаційного плану.

[[Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного|'''Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного''']] доступно у статті.

Особам з інвалідністю з порушеннями слуху, законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями слуху віком від шести років виплачується компенсація за придбання мобільного телефону (з функцією відеоспілкування) або планшета замість мобільного телефону в межах граничної ціни на мобільний телефон (з функцією відеоспілкування).

Одному з батьків, який є особою з інвалідністю з порушеннями слуху, що виховує дитину віком до трьох років, виплачується компенсація за самостійне придбання світлового сигналізатора або вібросигналізатора “Нічна няня” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text п. 6 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"] ).

Особам з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору виплачується компенсація за придбання таких засобів реабілітації:

диктофона - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

електронного годинника - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

механічного годинника - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

аудіоплеєра - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

мобільного телефону - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

пристрою для визначення рівня рідини - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років.

Особам з інвалідністю I групи з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років виплачується компенсація за придбання палиці тактильної (білої тростини) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text п. 7 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"] ).

У разі придбання особою з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору або законним представником дитини з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років мобільного телефону замість одного, кількох або всіх засобів реабілітації, які може отримати (але не отримала) така особа/дитина, такій особі/законному представнику виплачується компенсація в межах граничної ціни, яка є сукупною ціною всіх спеціальних засобів для спілкування, орієнтування та обміну інформацією, якими може бути забезпечена особа з інвалідністю з порушеннями зору або дитина з інвалідністю з порушеннями зору.

Підставою для виплати особам з інвалідністю з порушеннями слуху , зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями слуху, зору компенсації за засоби реабілітації, зазначені в цьому пункті, є висновок, виданий відповідно експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, МСЕК чи ЛКК, що підтверджує інвалідність по слуху, по зору та розрахунковий документ, що підтверджує придбання таких засобів .

[[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами|'''Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами''']] доступно у статті.

Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються ліжками з механічним або електричним приводом і протипролежневими матрацами . Ліжка з механічним приводом не підлягають заміні на ліжка з електричним приводом.

[[Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю|'''Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю''']] доступно у статті.

Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються засобами реабілітації в порядку черговості.

Безоплатне забезпечення за бюджетною програмою «Соціальний захист осіб з інвалідністю» протезуванням та/або ортезуванням виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та/або спеціальними виробами для занять спортом, проведення безоплатної заміни приймальної гільзи (куксоприймача) та забезпечення післягарантійного ремонту зазначених виробів шляхом надання учасникам бойових дій грошової допомоги та безготівкового перерахування коштів, доступно у статті [[Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні|'''Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні''']]

Першочергово забезпечуються засобами реабілітації та отримують компенсацію діти з інвалідністю та діти з порушеннями опорно-рухового апарату, далі - в такому порядку: військовослужбовці, особи у разі первинного забезпечення засобами реабілітації, потерпілі від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, інші особи.

Особи з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Порядок і умови встановлення телефонів особам з інвалідністю визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю.
Особам з інвалідністю I, II груп і сім'ям, у складі яких є два або більше осіб з інвалідністю, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (по хвилинним, по секундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.

Особам з інвалідністю I, II груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.

Дітям з інвалідністю та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров'я.

При наявності медичних показань особи з інвалідністю та діти з інвлідністю мають право на безкоштовне отримання путівок в санаторії. Умови для забезпечення путівками встановлює Кабмін. Батькам дітей з інвалідністю виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за весь період санаторно-курортного лікування дитини. Для отримання виплат за місцем роботи потрібна наявність медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дітьми.

[[Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації|'''Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації''']] доступно в статті.

Після закінчення навчального закладу особам з інвалідністю надається право вибору місця роботи з наявних варіантів або надається за їх бажанням право вільного працевлаштування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 стаття 24 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) .

При відмові у прийнятті на роботу, ненаданні роботи за спеціальністю особі з інвалідністю, направленій за розподілом після закінчення навчального закладу, або при недодержанні інших умов трудового договору і законодавства про працю підприємство, установа та організація, фізична особа, яка використовує найману працю відшкодовує витрати на її проїзд до місця роботи і назад до місця, де вона проживає, а також витрати на проїзд супровідника, якщо він є необхідним.

== Передача у власність автомобіля виданого особі з інвалідністю ==
Особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитині з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Допоміжні засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю. 
Дитина з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, за наявності відповідного висновку медико-соціальної експертизи, що підтверджує їх право на забезпечення автомобілем (у разі необхідності з ручним керуванням), і яким виповнилося 5 років, забезпечуються автотранспортними засобами на пільгових умовах. Право на управління таким автотранспортним засобом, за наявності відповідного документа на право управління автомобілем, набуває один із повнолітніх членів сім’ї (або найближчих родичів) особи з інвалідністю.
Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців таких осіб передається їм у власність безоплатно за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

[[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями|'''Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями''']] доступний у статті.

== Безоплатне придбання лікарських засобів ==
Особа з інвалідністю, яка отримує пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, дитина з інвалідністю мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.

Особи з інвалідністю I і II груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості. 
Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надається пільга на безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. 
Особа з інвалідністю та дитина з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

Крім того, державою передбачено забезпечення таких осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, соціально-побутовим та медичним обслуговуванням. Зокрема, на підставі індивідуальної програми реабілітації, їм надаються:
* сурдотехнічні засоби
* протези очей, щелеп, зубів
* ендопротези, сечо- та калоприймачі
* протезні вироби та ортопедичне взуття
* окуляри, слухові і голосоутворювальні апарати
* мобільні телефони та факси — для письмового спілкування
* засоби пересування, в тому числі крісла-коляски з електроприводом і автомобілі (при наявності відповідного медичного висновку)
Дані послуги надаються безкоштовно або на пільгових умовах. Список лікарських препаратів, медичних виробів, засобів реабілітації, а також порядок їх видачі визначає Кабінет Міністрів України ('''[https://moz.gov.ua/dostupni-liki реєстр лікарських засобів за програмою «Доступні ліки»]''').

[[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів|'''Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів''']] доступно у статті.

== Позачергове обслуговування осіб з інвалідністю ==
Особа з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове обслуговування в касах міського та міжміського транспорту, а також на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню. При тому, інформація про право на позачергове обслуговування має бути розташована на видному місці.
== Пільговий проїзд осіб з інвалідністю ==
Транспортне обслуговування осіб з інвалідністю здійснюється на пільгових умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 ''З''акону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Особи з інвалідністю I та II групи, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі). 
Особи з інвалідністю, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Підприємства транспорту зобов’язані забезпечувати права на пільги громадян щодо користування транспортом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80#n55 статті 12 Закону України “Про транспорт”])

Особи з інвалідністю внаслідок війни I, II груп, особи з інвалідністю внаслідок війни II, III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років та більше мають право на безплатний проїзд 1 раз на рік («туди» і «назад») у внутрішньому сполученні 50% знижки в період з 01 жовтня до 15 травня без обмеження кількості поїздок у внутрішньому сполученні.

Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n482 статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт»] пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. В свою чергу нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n585 статті 42 Закону України «Про автомобільний транспорт»] договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, – з моменту посадки в автобус.

Таким чином, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n585 Законом України «Про автомобільний транспорт»] встановлено право пасажира, який користується пільгами на транспорті, безпосередньо скористатися пільговим проїздом, пред’явивши водієві автобусу посвідчення встановленого зразка.

Для отримання послуги необхідно надати:

* пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина з інвалідністю» (для дітей);
* довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком- вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів
Порядок транспортного обслуговування осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю на пільгових умовах визначається нормативно-правовими актами, що регламентують правила користування громадянами повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним та міським електричним транспортом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 ''З''акону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»])''.''

Підприємства, організації та фізичні особи – підприємці, що здійснюють транспортне обслуговування населення, зобов’язані забезпечити спеціальне обладнання транспортних засобів, вокзалів, аеропортів та інших об’єктів, яке б дало змогу особам з інвалідністю безперешкодно користуватися їх послугами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n251 стаття 28 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#Text п.п. 10 п.145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176], перевізник зобов’язаний здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким, згідно з законодавством, надано пільги щодо плати за проїзд.

Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян - тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 01.01.2026 - 850 гривень).

== Право на освіту ==
Для дітей з інвалідністю, які потребують опіки і стороннього догляду, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України''), за згодою батьків дітей або осіб, які їх замінюють, забезпечує навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах за відповідними навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах. 
Діти з інвалідністю, які перебувають у реабілітаційних закладах, закладах та установах, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, місцевих державних адміністрацій, мають право на здобуття освіти за індивідуальними навчальними програмами, які узгоджуються з індивідуальними програмами реабілітації дитини з інвалідністю. Студентам, які є дітьми з інвалідністю та особами з інвалідністю I-III групи, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога.

Вступ до вищих навчальних закладів осіб з інвалідністю здійснюється на конкурсній основі в рамках встановлених квот.

Для деяких категорій осіб з інвалідністю передбачена можливість прийняття до ВНЗ на спеціальних умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n206 стаття 22 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Прийом на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти осіб з інвалідністю проводиться на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України'') .

Спеціальні умови для здобуття вищої освіти за державним замовленням і за рахунок цільових пільгових державних кредитів надаються:

* особам з інвалідністю, які не спроможні відвідувати навчальний заклад (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення);

* особам, у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

* особам з інвалідністю I, II групи і дітям з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

Прийом до професійно-технічного навчального закладу проводиться шляхом конкурсного відбору вступників на навчання.

У разі складення вступних іспитів з позитивним результатом до професійно-технічних навчальних закладів поза конкурсом зараховуються діти з інвалідністю та особи з інвалідністю, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

За інших рівних умов переважне право на зарахування до професійно-технічних навчальних закладів мають особи з інвалідністю та діти з малозабезпечених сімей, у яких:

* обидва батьки є особами з інвалідністю;

* один з батьків є особою з інвалідністю, а інший помер;

* одинока матір є особою з інвалідністю;

* батько є особою з інвалідністю та виховує дитину без матері.

Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія (у разі призначення) та пенсія (державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю) виплачуються у повному розмірі.

З пільговими категоріями вступників та спеціальними умовами участі у конкурсі можна ознайомитися у статті [[Пільгові категорії вступників|'''"Пільгові категорії вступників"''']].

[[Пільги для дітей з інвалідністю|'''Пільги для дітей з інвалідністю''']] доступні у статті.

== Пільги по оплаті житлово - комунальних послуг ==
'''Важливо!!!''' Законодавець '''не передбачив наявність пільг''' по оплаті за користування житлом та комунальними послугами для осіб з інвалідністю загального захворювання, але в ряді випадків органи місцевого самоврядування можуть виділяти додаткові пільги малозабезпеченим категоріям громадян за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Для пільгової оплати житлово-комунальних послуг в Україні особам з інвалідністю 1, 2 і 3 групи необхідно '''[[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|отримати субсидію]]''' в органах соціального захисту населення. Оформлення субсидій на газ, опалення, воду та світло (електроенергію) для осіб з інвалідністю здійснюється на загальних підставах, за винятком особливо тяжких захворювань.

Військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю, що настала в період проходження ними військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ними військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, надається 50-відсоткова знижка на оплату вартості житлово-комунальних послуг у житлових будинках незалежно від форми власності та витрат на управління багатоквартирним будинком у межах норм, передбачених законодавством([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 абзац перший і другий пункту 5 статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] ).

[[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни|'''Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни''']] доступно у статті.

Депортовані особи, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю, отримують пільги на знижку оплати жилої площі та комунальних послуг на 50 відсотків у межах норм, передбачених законодавством, а також вартості палива (у тому числі рідкого) в межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках без централізованого опалення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 абзац третій частини 10 статті 6 Закону України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”])

Зазначена пільга надається, за умови що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців не перевищує величини доходу, що надає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"].

Важливо, що вище вказані положення застосовуються для осіб, які звернулися за наданням пільг починаючи з 1 січня 2026 року.

== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]
* [[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]
* [[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
* [[Пільгові категорії вступників|Пільгові категорії Вступників]]
* [[Пільги для дітей з інвалідністю]]
* [[Пільги на проїзд залізничним транспортом]]
* [[Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного]]
* [[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами]]
* [[Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю]]
* [[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями]]
* [[Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні]]
* [[Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації]]
* [[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів]]
* [[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Пільга на безоплатне забезпечення автомобілем]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]

Пільги та гарантії осіб з інвалідністю

2026-03-05T12:43:04Z

Liudmyla.klimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 Закон України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1192-14 Закон України "Про гуманітарну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n482 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
◆ Людей з інвалідністю першої групи та дітей з інвалідністю на кордонах пропускають '''позачергово'''.

Для позачергового перетину кордону особою з інвалідністю першої групи або дитиною з інвалідністю разом з супроводжуючими необхідна наявність посвідчення або довідки, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n31 статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні",] що підтверджують статус особи з інвалідністю першої групи або дитини з інвалідністю, які потребують супроводження. Інших вимог щодо документального підтвердження особи супроводжуючого законодавчо не встановлено.

У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення пріоритет зазначеним особам надається, якщо вони перетинають кордон пішки або на легковому автомобілі, у якому відсутні інші особи.

Сторінка Міністерства соціальної політики України доступна за посиланням https://www.msp.gov.ua/ та в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua

Сторінка Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю https://www.ispf.gov.ua/

Згідно з пунктом 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил перетинання державного кордону України], під час дії надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право на виїзд за кордон.

◆ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/323-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 323 "Деякі питання користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану на території України":]
* дозволи на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, строк дії яких закінчився в період дії воєнного стану в Україні, продовжуються на період його дії та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування;
* положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1010-2007-%D0%BF#Text Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. № 1010], на період дії воєнного стану на території України та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування не застосовуються, крім випадків надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які раніше не зверталися за такими дозволами, та для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, яким необхідно отримати зазначені дозволи на періоди, що слідують за двома календарними кварталами після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
'''25 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив [https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-realizatsii-punktu-6-rozdilu-prykintsevi-polozhennia-zakonu-ukrainy-pro-s269250226 Постанову № 269 «Деякі питання реалізації пункту 6 розділу “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”»].'''

Документом встановлено, що у 2026 році пільги, передбачені законами України:

– [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] (військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю, що настала в період проходження ними військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ними військової служби );

– [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»] (для депортованих осіб, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю)

надаються за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389.]
|}
== Поняття "Особи з інвалідністю" ==
'''Особою з інвалідністю''' є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.

Терміни "розумне пристосування" та "універсальний дизайн" вживаються у значенні, наведеному в Конвенції про права осіб з інвалідністю, а термін "дискримінація за ознакою інвалідності" вживається у значенні, наведеному в Конвенції про права осіб з інвалідністю та Законі України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 стаття 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

== Соціально – побутове та медичне забезпечення осіб з інвалідністю ==
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, допоміжними засобами реабілітації, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню. необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації.

Види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації. подається за рахунок коштів фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

'''Зверніть увагу!''' Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає її потребам. У такому разі особа з інвалідністю вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом.

Особа, з інвалідністю, яка не одержує пенсію та постійно проживає на території України, має право на державну соціальну допомогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF#Text п.1 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд]).

Державна соціальна допомога на догляд призначається:
# Особам з інвалідністю внаслідок війни з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсії по інвалідності.
# Особам з інвалідністю I групи
# Особам з інвалідністю II групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
# Особам з інвалідністю III групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
== Послуги, що надаються особам з інвалідністю безоплатно чи на пільгових умовах ==
Показання для забезпечення засобами реабілітації за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначаються експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи та зазначаються в рекомендаціях, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, та за наявності технічної можливості передаються до Єдиної системи і відображаються в електронному кабінеті особи на [https://www.msp.gov.ua/timeline/invalidnist.html Соціальному веб-порталі електронних послуг Міністерства соціальної політики] .

У разі відсутності технічної можливості передачі зазначених відомостей підставою для забезпечення особи засобами реабілітації є витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, видані відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”] .

Показання для забезпечення засобами реабілітації для дітей з інвалідністю та дітей з порушеннями опорно-рухового апарату визначаються висновком, сформованим ЛКК на підставі індивідуальної програми реабілітації, або висновком, сформованим мультидисциплінарною реабілітаційною командою на підставі індивідуального реабілітаційного плану.

[[Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного|'''Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного''']] доступно у статті.

Особам з інвалідністю з порушеннями слуху, законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями слуху віком від шести років виплачується компенсація за придбання мобільного телефону (з функцією відеоспілкування) або планшета замість мобільного телефону в межах граничної ціни на мобільний телефон (з функцією відеоспілкування).

Одному з батьків, який є особою з інвалідністю з порушеннями слуху, що виховує дитину віком до трьох років, виплачується компенсація за самостійне придбання світлового сигналізатора або вібросигналізатора “Нічна няня” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text п. 6 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"] ).

Особам з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору виплачується компенсація за придбання таких засобів реабілітації:

диктофона - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

електронного годинника - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

механічного годинника - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

аудіоплеєра - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

мобільного телефону - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

пристрою для визначення рівня рідини - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років.

Особам з інвалідністю I групи з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років виплачується компенсація за придбання палиці тактильної (білої тростини) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text п. 7 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"] ).

У разі придбання особою з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору або законним представником дитини з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років мобільного телефону замість одного, кількох або всіх засобів реабілітації, які може отримати (але не отримала) така особа/дитина, такій особі/законному представнику виплачується компенсація в межах граничної ціни, яка є сукупною ціною всіх спеціальних засобів для спілкування, орієнтування та обміну інформацією, якими може бути забезпечена особа з інвалідністю з порушеннями зору або дитина з інвалідністю з порушеннями зору.

Підставою для виплати особам з інвалідністю з порушеннями слуху , зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями слуху, зору компенсації за засоби реабілітації, зазначені в цьому пункті, є висновок, виданий відповідно експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, МСЕК чи ЛКК, що підтверджує інвалідність по слуху, по зору та розрахунковий документ, що підтверджує придбання таких засобів .

[[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами|'''Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами''']] доступно у статті.

Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються ліжками з механічним або електричним приводом і протипролежневими матрацами . Ліжка з механічним приводом не підлягають заміні на ліжка з електричним приводом.

[[Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю|'''Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю''']] доступно у статті.

Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються засобами реабілітації в порядку черговості.

Безоплатне забезпечення за бюджетною програмою «Соціальний захист осіб з інвалідністю» протезуванням та/або ортезуванням виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та/або спеціальними виробами для занять спортом, проведення безоплатної заміни приймальної гільзи (куксоприймача) та забезпечення післягарантійного ремонту зазначених виробів шляхом надання учасникам бойових дій грошової допомоги та безготівкового перерахування коштів, доступно у статті [[Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні|'''Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні''']]

Першочергово забезпечуються засобами реабілітації та отримують компенсацію діти з інвалідністю та діти з порушеннями опорно-рухового апарату, далі - в такому порядку: військовослужбовці, особи у разі первинного забезпечення засобами реабілітації, потерпілі від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, інші особи.

Особи з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Порядок і умови встановлення телефонів особам з інвалідністю визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю.
Особам з інвалідністю I, II груп і сім'ям, у складі яких є два або більше осіб з інвалідністю, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (по хвилинним, по секундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.

Особам з інвалідністю I, II груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.

Дітям з інвалідністю та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров'я.

При наявності медичних показань особи з інвалідністю та діти з інвлідністю мають право на безкоштовне отримання путівок в санаторії. Умови для забезпечення путівками встановлює Кабмін. Батькам дітей з інвалідністю виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за весь період санаторно-курортного лікування дитини. Для отримання виплат за місцем роботи потрібна наявність медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дітьми.

[[Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації|'''Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації''']] доступно в статті.

Після закінчення навчального закладу особам з інвалідністю надається право вибору місця роботи з наявних варіантів або надається за їх бажанням право вільного працевлаштування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 стаття 24 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) .

При відмові у прийнятті на роботу, ненаданні роботи за спеціальністю особі з інвалідністю, направленій за розподілом після закінчення навчального закладу, або при недодержанні інших умов трудового договору і законодавства про працю підприємство, установа та організація, фізична особа, яка використовує найману працю відшкодовує витрати на її проїзд до місця роботи і назад до місця, де вона проживає, а також витрати на проїзд супровідника, якщо він є необхідним.

== Передача у власність автомобіля виданого особі з інвалідністю ==
Особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитині з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Допоміжні засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю. 
Дитина з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, за наявності відповідного висновку медико-соціальної експертизи, що підтверджує їх право на забезпечення автомобілем (у разі необхідності з ручним керуванням), і яким виповнилося 5 років, забезпечуються автотранспортними засобами на пільгових умовах. Право на управління таким автотранспортним засобом, за наявності відповідного документа на право управління автомобілем, набуває один із повнолітніх членів сім’ї (або найближчих родичів) особи з інвалідністю.
Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців таких осіб передається їм у власність безоплатно за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

[[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями|'''Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями''']] доступний у статті.

== Безоплатне придбання лікарських засобів ==
Особа з інвалідністю, яка отримує пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, дитина з інвалідністю мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.

Особи з інвалідністю I і II груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості. 
Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надається пільга на безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. 
Особа з інвалідністю та дитина з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

Крім того, державою передбачено забезпечення таких осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, соціально-побутовим та медичним обслуговуванням. Зокрема, на підставі індивідуальної програми реабілітації, їм надаються:
* сурдотехнічні засоби
* протези очей, щелеп, зубів
* ендопротези, сечо- та калоприймачі
* протезні вироби та ортопедичне взуття
* окуляри, слухові і голосоутворювальні апарати
* мобільні телефони та факси — для письмового спілкування
* засоби пересування, в тому числі крісла-коляски з електроприводом і автомобілі (при наявності відповідного медичного висновку)
Дані послуги надаються безкоштовно або на пільгових умовах. Список лікарських препаратів, медичних виробів, засобів реабілітації, а також порядок їх видачі визначає Кабінет Міністрів України ('''[https://moz.gov.ua/dostupni-liki реєстр лікарських засобів за програмою «Доступні ліки»]''').

[[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів|'''Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів''']] доступно у статті.

== Позачергове обслуговування осіб з інвалідністю ==
Особа з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове обслуговування в касах міського та міжміського транспорту, а також на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню. При тому, інформація про право на позачергове обслуговування має бути розташована на видному місці.
== Пільговий проїзд осіб з інвалідністю ==
Транспортне обслуговування осіб з інвалідністю здійснюється на пільгових умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 ''З''акону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Особи з інвалідністю I та II групи, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі). 
Особи з інвалідністю, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Підприємства транспорту зобов’язані забезпечувати права на пільги громадян щодо користування транспортом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80#n55 статті 12 Закону України “Про транспорт”])

Особи з інвалідністю внаслідок війни I, II груп, особи з інвалідністю внаслідок війни II, III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років та більше мають право на безплатний проїзд 1 раз на рік («туди» і «назад») у внутрішньому сполученні 50% знижки в період з 01 жовтня до 15 травня без обмеження кількості поїздок у внутрішньому сполученні.

Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n482 статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт»] пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. В свою чергу нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n585 статті 42 Закону України «Про автомобільний транспорт»] договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, – з моменту посадки в автобус.

Таким чином, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n585 Законом України «Про автомобільний транспорт»] встановлено право пасажира, який користується пільгами на транспорті, безпосередньо скористатися пільговим проїздом, пред’явивши водієві автобусу посвідчення встановленого зразка.

Для отримання послуги необхідно надати:

* пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина з інвалідністю» (для дітей);
* довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком- вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів
Порядок транспортного обслуговування осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю на пільгових умовах визначається нормативно-правовими актами, що регламентують правила користування громадянами повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним та міським електричним транспортом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 ''З''акону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»])''.''

Підприємства, організації та фізичні особи – підприємці, що здійснюють транспортне обслуговування населення, зобов’язані забезпечити спеціальне обладнання транспортних засобів, вокзалів, аеропортів та інших об’єктів, яке б дало змогу особам з інвалідністю безперешкодно користуватися їх послугами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n251 стаття 28 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#Text п.п. 10 п.145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176], перевізник зобов’язаний здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким, згідно з законодавством, надано пільги щодо плати за проїзд.

Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян - тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 01.01.2026 - 850 гривень).

== Право на освіту ==
Для дітей з інвалідністю, які потребують опіки і стороннього догляду, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України''), за згодою батьків дітей або осіб, які їх замінюють, забезпечує навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах за відповідними навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах. 
Діти з інвалідністю, які перебувають у реабілітаційних закладах, закладах та установах, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, місцевих державних адміністрацій, мають право на здобуття освіти за індивідуальними навчальними програмами, які узгоджуються з індивідуальними програмами реабілітації дитини з інвалідністю. Студентам, які є дітьми з інвалідністю та особами з інвалідністю I-III групи, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога.

Вступ до вищих навчальних закладів осіб з інвалідністю здійснюється на конкурсній основі в рамках встановлених квот.

Для деяких категорій осіб з інвалідністю передбачена можливість прийняття до ВНЗ на спеціальних умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n206 стаття 22 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Прийом на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти осіб з інвалідністю проводиться на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України'') .

Спеціальні умови для здобуття вищої освіти за державним замовленням і за рахунок цільових пільгових державних кредитів надаються:

* особам з інвалідністю, які не спроможні відвідувати навчальний заклад (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення);

* особам, у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

* особам з інвалідністю I, II групи і дітям з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

Прийом до професійно-технічного навчального закладу проводиться шляхом конкурсного відбору вступників на навчання.

У разі складення вступних іспитів з позитивним результатом до професійно-технічних навчальних закладів поза конкурсом зараховуються діти з інвалідністю та особи з інвалідністю, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

За інших рівних умов переважне право на зарахування до професійно-технічних навчальних закладів мають особи з інвалідністю та діти з малозабезпечених сімей, у яких:

* обидва батьки є особами з інвалідністю;

* один з батьків є особою з інвалідністю, а інший помер;

* одинока матір є особою з інвалідністю;

* батько є особою з інвалідністю та виховує дитину без матері.

Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія (у разі призначення) та пенсія (державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю) виплачуються у повному розмірі.

З пільговими категоріями вступників та спеціальними умовами участі у конкурсі можна ознайомитися у статті [[Пільгові категорії вступників|'''"Пільгові категорії вступників"''']].

[[Пільги для дітей з інвалідністю|'''Пільги для дітей з інвалідністю''']] доступні у статті.

== Пільги по оплаті житлово - комунальних послуг ==
'''Важливо!!!''' Законодавець '''не передбачив наявність пільг''' по оплаті за користування житлом та комунальними послугами для осіб з інвалідністю загального захворювання, але в ряді випадків органи місцевого самоврядування можуть виділяти додаткові пільги малозабезпеченим категоріям громадян за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Для пільгової оплати житлово-комунальних послуг в Україні особам з інвалідністю 1, 2 і 3 групи необхідно '''[[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|отримати субсидію]]''' в органах соціального захисту населення. Оформлення субсидій на газ, опалення, воду та світло (електроенергію) для осіб з інвалідністю здійснюється на загальних підставах, за винятком особливо тяжких захворювань.

Військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю, що настала в період проходження ними військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ними військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, надається 50-відсоткова знижка на оплату вартості житлово-комунальних послуг у житлових будинках незалежно від форми власності та витрат на управління багатоквартирним будинком у межах норм, передбачених законодавством([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 абзац перший і другий пункту 5 статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] ).

[[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни|'''Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни''']] доступно у статті.

Депортовані особи, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю, отримують пільги на знижку оплати жилої площі та комунальних послуг на 50 відсотків у межах норм, передбачених законодавством, а також вартості палива (у тому числі рідкого) в межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках без централізованого опалення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 абзац третій частини 10 статті 6 Закону України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”])

Зазначена пільга надається, за умови що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців не перевищує величини доходу, що надає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"].

Важливо, що вище вказані положення застосовуються для осіб, які звернулися за наданням пільг починаючи з 1 січня 2026 року.

== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]
* [[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]
* [[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
* [[Пільгові категорії вступників|Пільгові категорії Вступників]]
* [[Пільги на проїзд залізничним транспортом]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Пільга на безоплатне забезпечення автомобілем]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]

Пільги та гарантії осіб з інвалідністю

2026-03-05T11:46:04Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 Закон України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1192-14 Закон України "Про гуманітарну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n482 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
◆ Людей з інвалідністю першої групи та дітей з інвалідністю на кордонах пропускають '''позачергово'''.

Для позачергового перетину кордону особою з інвалідністю першої групи або дитиною з інвалідністю разом з супроводжуючими необхідна наявність посвідчення або довідки, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n31 статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні",] що підтверджують статус особи з інвалідністю першої групи або дитини з інвалідністю, які потребують супроводження. Інших вимог щодо документального підтвердження особи супроводжуючого законодавчо не встановлено.

У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення пріоритет зазначеним особам надається, якщо вони перетинають кордон пішки або на легковому автомобілі, у якому відсутні інші особи.

Сторінка Міністерства соціальної політики України доступна за посиланням https://www.msp.gov.ua/ та в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua

Сторінка Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю https://www.ispf.gov.ua/

Згідно з пунктом 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил перетинання державного кордону України], під час дії надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право на виїзд за кордон.

◆ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/323-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 323 "Деякі питання користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану на території України":]
* дозволи на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, строк дії яких закінчився в період дії воєнного стану в Україні, продовжуються на період його дії та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування;
* положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1010-2007-%D0%BF#Text Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. № 1010], на період дії воєнного стану на території України та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування не застосовуються, крім випадків надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які раніше не зверталися за такими дозволами, та для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, яким необхідно отримати зазначені дозволи на періоди, що слідують за двома календарними кварталами після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
'''25 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив [https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-realizatsii-punktu-6-rozdilu-prykintsevi-polozhennia-zakonu-ukrainy-pro-s269250226 Постанову № 269 «Деякі питання реалізації пункту 6 розділу “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”»].'''

Документом встановлено, що у 2026 році пільги, передбачені законами України:

– [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] (військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю, що настала в період проходження ними військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ними військової служби );

– [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»] (для депортованих осіб, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю)

надаються за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389.]
|}
== Поняття "Особи з інвалідністю" ==
'''Особою з інвалідністю''' є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.

Терміни "розумне пристосування" та "універсальний дизайн" вживаються у значенні, наведеному в Конвенції про права осіб з інвалідністю, а термін "дискримінація за ознакою інвалідності" вживається у значенні, наведеному в Конвенції про права осіб з інвалідністю та Законі України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 ст. 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

== Соціально – побутове та медичне забезпечення осіб з інвалідністю ==
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, допоміжними засобами реабілітації, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню. необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації.

Види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації. подається за рахунок коштів фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

'''Зверніть увагу!''' Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає її потребам. У такому разі особа з інвалідністю вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом.

Особа, з інвалідністю, яка не одержує пенсію та постійно проживає на території України, має право на державну соціальну допомогу.

Державна соціальна допомога на догляд призначається:
# Особам з інвалідністю внаслідок війни з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсії по інвалідності.
# Особам з інвалідністю I групи
# Особам з інвалідністю II групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
# Особам з інвалідністю III групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
== Послуги, що надаються особам з інвалідністю безоплатно чи на пільгових умовах ==
Показання для забезпечення засобами реабілітації за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначаються експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи та зазначаються в рекомендаціях, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, та за наявності технічної можливості передаються до Єдиної системи і відображаються в електронному кабінеті особи на [https://www.msp.gov.ua/timeline/invalidnist.html Соціальному веб-порталі електронних послуг Міністерства соціальної політики] .

У разі відсутності технічної можливості передачі зазначених відомостей підставою для забезпечення особи засобами реабілітації є витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, видані відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”] .

Показання для забезпечення засобами реабілітації для дітей з інвалідністю та дітей з порушеннями опорно-рухового апарату визначаються висновком, сформованим ЛКК на підставі індивідуальної програми реабілітації, або висновком, сформованим мультидисциплінарною реабілітаційною командою на підставі індивідуального реабілітаційного плану.

Особам з інвалідністю з порушеннями слуху, законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями слуху віком від шести років виплачується компенсація за придбання мобільного телефону (з функцією відеоспілкування) або планшета замість мобільного телефону в межах граничної ціни на мобільний телефон (з функцією відеоспілкування).

Одному з батьків, який є особою з інвалідністю з порушеннями слуху, що виховує дитину віком до трьох років, виплачується компенсація за самостійне придбання світлового сигналізатора або вібросигналізатора “Нічна няня” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text п. 6 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"] ).

Особам з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору виплачується компенсація за придбання таких засобів реабілітації:

диктофона - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

електронного годинника - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

механічного годинника - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

аудіоплеєра - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

мобільного телефону - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

пристрою для визначення рівня рідини - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років.

Особам з інвалідністю I групи з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років виплачується компенсація за придбання палиці тактильної (білої тростини) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text п. 7 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"] ).

У разі придбання особою з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору або законним представником дитини з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років мобільного телефону замість одного, кількох або всіх засобів реабілітації, які може отримати (але не отримала) така особа/дитина, такій особі/законному представнику виплачується компенсація в межах граничної ціни, яка є сукупною ціною всіх спеціальних засобів для спілкування, орієнтування та обміну інформацією, якими може бути забезпечена особа з інвалідністю з порушеннями зору або дитина з інвалідністю з порушеннями зору.

Підставою для виплати особам з інвалідністю з порушеннями слуху , зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями слуху, зору компенсації за засоби реабілітації, зазначені в цьому пункті, є висновок, виданий відповідно експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, МСЕК чи ЛКК, що підтверджує інвалідність по слуху, по зору та розрахунковий документ, що підтверджує придбання таких засобів .

Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються ліжками з механічним або електричним приводом і протипролежневими матрацами . Ліжка з механічним приводом не підлягають заміні на ліжка з електричним приводом.

Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються засобами реабілітації в порядку черговості.

Першочергово забезпечуються засобами реабілітації та отримують компенсацію діти з інвалідністю та діти з порушеннями опорно-рухового апарату, далі - в такому порядку: військовослужбовці, особи у разі первинного забезпечення засобами реабілітації, потерпілі від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, інші особи.

Особи з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Порядок і умови встановлення телефонів особам з інвалідністю визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю.
Особам з інвалідністю I, II груп і сім'ям, у складі яких є два або більше осіб з інвалідністю, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (по хвилинним, по секундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.

Особам з інвалідністю I, II груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.

Дітям з інвалідністю та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров'я.

При наявності медичних показань особи з інвалідністю та діти з інвлідністю мають право на безкоштовне отримання путівок в санаторії. Умови для забезпечення путівками встановлює Кабмін. Батькам дітей з інвалідністю виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за весь період санаторно-курортного лікування дитини. Для отримання виплат за місцем роботи потрібна наявність медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дітьми.

[[Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації|'''Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації''']] доступно в статті.

Після закінчення навчального закладу особам з інвалідністю надається право вибору місця роботи з наявних варіантів або надається за їх бажанням право вільного працевлаштування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 стаття 24 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) .

При відмові у прийнятті на роботу, ненаданні роботи за спеціальністю особі з інвалідністю, направленій за розподілом після закінчення навчального закладу, або при недодержанні інших умов трудового договору і законодавства про працю підприємство, установа та організація, фізична особа, яка використовує найману працю відшкодовує витрати на її проїзд до місця роботи і назад до місця, де вона проживає, а також витрати на проїзд супровідника, якщо він є необхідним.

== Передача у власність автомобіля виданого особі з інвалідністю ==
Особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитині з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Допоміжні засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю. 
Дитина з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, за наявності відповідного висновку медико-соціальної експертизи, що підтверджує їх право на забезпечення автомобілем (у разі необхідності з ручним керуванням), і яким виповнилося 5 років, забезпечуються автотранспортними засобами на пільгових умовах. Право на управління таким автотранспортним засобом, за наявності відповідного документа на право управління автомобілем, набуває один із повнолітніх членів сім’ї (або найближчих родичів) особи з інвалідністю.
Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців таких осіб передається їм у власність безоплатно за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

[[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями|'''Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями''']] доступний у статті.
== Безоплатне придбання лікарських засобів ==
Особа з інвалідністю, яка отримує пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, дитина з інвалідністю мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.

Особи з інвалідністю I і II груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості. 
Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надається пільга на безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. 
Особа з інвалідністю та дитина з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

Крім того, державою передбачено забезпечення таких осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, соціально-побутовим та медичним обслуговуванням. Зокрема, на підставі індивідуальної програми реабілітації, їм надаються:
* сурдотехнічні засоби
* протези очей, щелеп, зубів
* ендопротези, сечо- та калоприймачі
* протезні вироби та ортопедичне взуття
* окуляри, слухові і голосоутворювальні апарати
* мобільні телефони та факси — для письмового спілкування
* засоби пересування, в тому числі крісла-коляски з електроприводом і автомобілі (при наявності відповідного медичного висновку)
Дані послуги надаються безкоштовно або на пільгових умовах. Список лікарських препаратів, медичних виробів, засобів реабілітації, а також порядок їх видачі визначає Кабінет Міністрів України ('''[https://moz.gov.ua/dostupni-liki реєстр лікарських засобів за програмою «Доступні ліки»]''').

[[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів|'''Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів''']] доступно у статті.

== Позачергове обслуговування осіб з інвалідністю ==
Особа з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове обслуговування в касах міського та міжміського транспорту, а також на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню. При тому, інформація про право на позачергове обслуговування має бути розташована на видному місці.
== Пільговий проїзд осіб з інвалідністю ==
Транспортне обслуговування осіб з інвалідністю здійснюється на пільгових умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 ''З''акону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Особи з інвалідністю I та II групи, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі). 
Особи з інвалідністю, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Підприємства транспорту зобов’язані забезпечувати права на пільги громадян щодо користування транспортом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80#n55 статті 12 Закону України “Про транспорт”])

Особи з інвалідністю внаслідок війни I, II груп, особи з інвалідністю внаслідок війни II, III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років та більше мають право на безплатний проїзд 1 раз на рік («туди» і «назад») у внутрішньому сполученні 50% знижки в період з 01 жовтня до 15 травня без обмеження кількості поїздок у внутрішньому сполученні.

Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n482 статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт»] пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. В свою чергу нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n585 статті 42 Закону України «Про автомобільний транспорт»] договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, – з моменту посадки в автобус.

Таким чином, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n585 Законом України «Про автомобільний транспорт»] встановлено право пасажира, який користується пільгами на транспорті, безпосередньо скористатися пільговим проїздом, пред’явивши водієві автобусу посвідчення встановленого зразка.

Для отримання послуги необхідно надати:

* пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина з інвалідністю» (для дітей);
* довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком- вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів
Порядок транспортного обслуговування осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю на пільгових умовах визначається нормативно-правовими актами, що регламентують правила користування громадянами повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним та міським електричним транспортом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 ''З''акону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»])''.''

Підприємства, організації та фізичні особи – підприємці, що здійснюють транспортне обслуговування населення, зобов’язані забезпечити спеціальне обладнання транспортних засобів, вокзалів, аеропортів та інших об’єктів, яке б дало змогу особам з інвалідністю безперешкодно користуватися їх послугами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n251 стаття 28 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#Text п.п. 10 п.145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176], перевізник зобов’язаний здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким, згідно з законодавством, надано пільги щодо плати за проїзд.

Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян - тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 01.01.2026 - 850 гривень).

== Право на освіту ==
Для дітей з інвалідністю, які потребують опіки і стороннього догляду, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України''), за згодою батьків дітей або осіб, які їх замінюють, забезпечує навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах за відповідними навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах. 
Діти з інвалідністю, які перебувають у реабілітаційних закладах, закладах та установах, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, місцевих державних адміністрацій, мають право на здобуття освіти за індивідуальними навчальними програмами, які узгоджуються з індивідуальними програмами реабілітації дитини з інвалідністю. Студентам, які є дітьми з інвалідністю та особами з інвалідністю I-III групи, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога.

Вступ до вищих навчальних закладів осіб з інвалідністю здійснюється на конкурсній основі в рамках встановлених квот.

Для деяких категорій осіб з інвалідністю передбачена можливість прийняття до ВНЗ на спеціальних умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n206 стаття 22 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Прийом на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти осіб з інвалідністю проводиться на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України'') .

Спеціальні умови для здобуття вищої освіти за державним замовленням і за рахунок цільових пільгових державних кредитів надаються:

* особам з інвалідністю, які не спроможні відвідувати навчальний заклад (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення);

* особам, у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

* особам з інвалідністю I, II групи і дітям з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

Прийом до професійно-технічного навчального закладу проводиться шляхом конкурсного відбору вступників на навчання.

У разі складення вступних іспитів з позитивним результатом до професійно-технічних навчальних закладів поза конкурсом зараховуються діти з інвалідністю та особи з інвалідністю, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

За інших рівних умов переважне право на зарахування до професійно-технічних навчальних закладів мають особи з інвалідністю та діти з малозабезпечених сімей, у яких:

* обидва батьки є особами з інвалідністю;

* один з батьків є особою з інвалідністю, а інший помер;

* одинока матір є особою з інвалідністю;

* батько є особою з інвалідністю та виховує дитину без матері.

Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія (у разі призначення) та пенсія (державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю) виплачуються у повному розмірі.

З пільговими категоріями вступників та спеціальними умовами участі у конкурсі можна ознайомитися у статті [[Пільгові категорії вступників|'''"Пільгові категорії вступників"''']].

[[Пільги для дітей з інвалідністю|'''Пільги для дітей з інвалідністю''']] доступні у статті.

== Пільги по оплаті житлово - комунальних послуг ==
'''Важливо!!!''' Законодавець '''не передбачив наявність пільг''' по оплаті за користування житлом та комунальними послугами для осіб з інвалідністю загального захворювання, але в ряді випадків органи місцевого самоврядування можуть виділяти додаткові пільги малозабезпеченим категоріям громадян за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Для пільгової оплати житлово-комунальних послуг в Україні особам з інвалідністю 1, 2 і 3 групи необхідно '''[[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|отримати субсидію]]''' в органах соціального захисту населення. Оформлення субсидій на газ, опалення, воду та світло (електроенергію) для осіб з інвалідністю здійснюється на загальних підставах, за винятком особливо тяжких захворювань.

Військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю, що настала в період проходження ними військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ними військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, надається 50-відсоткова знижка на оплату вартості житлово-комунальних послуг у житлових будинках незалежно від форми власності та витрат на управління багатоквартирним будинком у межах норм, передбачених законодавством([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 абзац перший і другий пункту 5 статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] ).

[[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни|'''Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни''']] доступно у статті.

Депортовані особи, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю, отримують пільги на знижку оплати жилої площі та комунальних послуг на 50 відсотків у межах норм, передбачених законодавством, а також вартості палива (у тому числі рідкого) в межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках без централізованого опалення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 абзац третій частини 10 статті 6 Закону України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”])

Зазначена пільга надається, за умови що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців не перевищує величини доходу, що надає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"].

Важливо, що вище вказані положення застосовуються для осіб, які звернулися за наданням пільг починаючи з 1 січня 2026 року.

== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
* [[Пільгові категорії вступників|Пільгові категорії Вступників]]
* [[Пільги на проїзд залізничним транспортом]]
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]
* [[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]
* [[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Пільга на безоплатне забезпечення автомобілем]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]

Пільги та гарантії осіб з інвалідністю

2026-03-03T07:12:04Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 Закон України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1192-14 Закон України "Про гуманітарну допомогу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
◆ Людей з інвалідністю першої групи та дітей з інвалідністю на кордонах пропускають '''позачергово'''.

Для позачергового перетину кордону особою з інвалідністю першої групи або дитиною з інвалідністю разом з супроводжуючими необхідна наявність посвідчення або довідки, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n31 статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні",] що підтверджують статус особи з інвалідністю першої групи або дитини з інвалідністю, які потребують супроводження. Інших вимог щодо документального підтвердження особи супроводжуючого законодавчо не встановлено.

У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення пріоритет зазначеним особам надається, якщо вони перетинають кордон пішки або на легковому автомобілі, у якому відсутні інші особи.

Сторінка Міністерства соціальної політики України доступна за посиланням https://www.msp.gov.ua/ та в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua

Сторінка Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю https://www.ispf.gov.ua/

Згідно з пунктом 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил перетинання державного кордону України], під час дії надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право на виїзд за кордон.

◆ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/323-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 323 "Деякі питання користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану на території України":]
* дозволи на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, строк дії яких закінчився в період дії воєнного стану в Україні, продовжуються на період його дії та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування;
* положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1010-2007-%D0%BF#Text Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. № 1010], на період дії воєнного стану на території України та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування не застосовуються, крім випадків надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які раніше не зверталися за такими дозволами, та для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, яким необхідно отримати зазначені дозволи на періоди, що слідують за двома календарними кварталами після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
'''25 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив [https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-realizatsii-punktu-6-rozdilu-prykintsevi-polozhennia-zakonu-ukrainy-pro-s269250226 Постанову № 269 «Деякі питання реалізації пункту 6 розділу “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”»].'''

Документом встановлено, що у 2026 році пільги, передбачені законами України:

– [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] (для звільнених з військової служби осіб з інвалідністю, батьків та членів сімей загиблих військовослужбовців);

– [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»] (для депортованих осіб, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю)

надаються за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389.]
|}
== Поняття "Особи з інвалідністю" ==
'''Особою з інвалідністю''' є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.

Терміни "розумне пристосування" та "універсальний дизайн" вживаються у значенні, наведеному в Конвенції про права осіб з інвалідністю, а термін "дискримінація за ознакою інвалідності" вживається у значенні, наведеному в Конвенції про права осіб з інвалідністю та Законі України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 ст. 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"])

== Соціально – побутове та медичне забезпечення осіб з інвалідністю ==
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, допоміжними засобами реабілітації, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню. необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації.

Види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації. подається за рахунок коштів фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

'''Зверніть увагу!''' Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає її потребам. У такому разі особа з інвалідністю вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом.

Особа, з інвалідністю, яка не одержує пенсію та постійно проживає на території України, має право на державну соціальну допомогу.

Державна соціальна допомога на догляд призначається:
# Особам з інвалідністю внаслідок війни з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсії по інвалідності.
# Особам з інвалідністю I групи
# Особам з інвалідністю II групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
# Особам з інвалідністю III групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
== Послуги, що надаються особам з інвалідністю безоплатно чи на пільгових умовах ==
Показання для забезпечення засобами реабілітації за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначаються експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи та зазначаються в рекомендаціях, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, та за наявності технічної можливості передаються до Єдиної системи і відображаються в електронному кабінеті особи на [https://www.msp.gov.ua/timeline/invalidnist.html Соціальному веб-порталі електронних послуг Міністерства соціальної політики] .

У разі відсутності технічної можливості передачі зазначених відомостей підставою для забезпечення особи засобами реабілітації є витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, видані відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”] .

Показання для забезпечення засобами реабілітації для дітей з інвалідністю та дітей з порушеннями опорно-рухового апарату визначаються висновком, сформованим ЛКК на підставі індивідуальної програми реабілітації, або висновком, сформованим мультидисциплінарною реабілітаційною командою на підставі індивідуального реабілітаційного плану.

Особам з інвалідністю з порушеннями слуху, законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями слуху віком від шести років виплачується компенсація за придбання мобільного телефону (з функцією відеоспілкування) або планшета замість мобільного телефону в межах граничної ціни на мобільний телефон (з функцією відеоспілкування).

Одному з батьків, який є особою з інвалідністю з порушеннями слуху, що виховує дитину віком до трьох років, виплачується компенсація за самостійне придбання світлового сигналізатора або вібросигналізатора “Нічна няня” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text п. 6 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"] ).

Особам з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору виплачується компенсація за придбання таких засобів реабілітації:

диктофона - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

електронного годинника - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

механічного годинника - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

аудіоплеєра - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

мобільного телефону - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

пристрою для визначення рівня рідини - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років.

Особам з інвалідністю I групи з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років виплачується компенсація за придбання палиці тактильної (білої тростини) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text п. 7 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"] )

У разі придбання особою з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору або законним представником дитини з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років мобільного телефону замість одного, кількох або всіх засобів реабілітації, які може отримати (але не отримала) така особа/дитина, такій особі/законному представнику виплачується компенсація в межах граничної ціни, яка є сукупною ціною всіх спеціальних засобів для спілкування, орієнтування та обміну інформацією, якими може бути забезпечена особа з інвалідністю з порушеннями зору або дитина з інвалідністю з порушеннями зору.

Підставою для виплати особам з інвалідністю з порушеннями слуху , зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями слуху, зору компенсації за засоби реабілітації, зазначені в цьому пункті, є висновок, виданий відповідно експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, МСЕК чи ЛКК, що підтверджує інвалідність по слуху, по зору та розрахунковий документ, що підтверджує придбання таких засобів .

Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються ліжками з механічним або електричним приводом і протипролежневими матрацами . Ліжка з механічним приводом не підлягають заміні на ліжка з електричним приводом.

Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються засобами реабілітації в порядку черговості.

Першочергово забезпечуються засобами реабілітації та отримують компенсацію діти з інвалідністю та діти з порушеннями опорно-рухового апарату, далі - в такому порядку: військовослужбовці, особи у разі первинного забезпечення засобами реабілітації, потерпілі від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, інші особи.

Особи з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Порядок і умови встановлення телефонів особам з інвалідністю визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю.
Особам з інвалідністю I, II груп і сім'ям, у складі яких є два або більше осіб з інвалідністю, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (по хвилинним, по секундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.

Особам з інвалідністю I, II груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.

Дітям з інвалідністю та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров'я.

При наявності медичних показань особи з інвалідністю та діти з інвлідністю мають право на безкоштовне отримання путівок в санаторії. Умови для забезпечення путівками встановлює Кабмін. Батькам дітей з інвалідністю виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за весь період санаторно-курортного лікування дитини. Для отримання виплат за місцем роботи потрібна наявність медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дітьми.

Після закінчення навчального закладу особам з інвалідністю надається право вибору місця роботи з наявних варіантів або надається за їх бажанням право вільного працевлаштування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 ст. 24 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) .

При відмові у прийнятті на роботу, ненаданні роботи за спеціальністю особі з інвалідністю, направленій за розподілом після закінчення навчального закладу, або при недодержанні інших умов трудового договору і законодавства про працю підприємство, установа та організація, фізична особа, яка використовує найману працю відшкодовує витрати на її проїзд до місця роботи і назад до місця, де вона проживає, а також витрати на проїзд супровідника, якщо він є необхідним.

== Передача у власність автомобіля виданого особі з інвалідністю ==
Особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитині з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Допоміжні засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю. 
Дитина з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, за наявності відповідного висновку медико-соціальної експертизи, що підтверджує їх право на забезпечення автомобілем (у разі необхідності з ручним керуванням), і яким виповнилося 5 років, забезпечуються автотранспортними засобами на пільгових умовах. Право на управління таким автотранспортним засобом, за наявності відповідного документа на право управління автомобілем, набуває один із повнолітніх членів сім’ї (або найближчих родичів) особи з інвалідністю.
Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців таких осіб передається їм у власність безоплатно за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

[[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями]] доступний у статті.
== Безоплатне придбання лікарських засобів ==
Особа з інвалідністю, яка отримує пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, дитина з інвалідністю мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.

Особи з інвалідністю I і II груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості. 
Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надається пільга на безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. 
Особа з інвалідністю та дитина з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

Крім того, державою передбачено забезпечення таких осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, соціально-побутовим та медичним обслуговуванням. Зокрема, на підставі індивідуальної програми реабілітації, їм надаються:
* сурдотехнічні засоби
* протези очей, щелеп, зубів
* ендопротези, сечо- та калоприймачі
* протезні вироби та ортопедичне взуття
* окуляри, слухові і голосоутворювальні апарати
* мобільні телефони та факси — для письмового спілкування
* засоби пересування, в тому числі крісла-коляски з електроприводом і автомобілі (при наявності відповідного медичного висновку)
Дані послуги надаються безкоштовно або на пільгових умовах. Список лікарських препаратів, медичних виробів, засобів реабілітації, а також порядок їх видачі визначає Кабінет Міністрів України ('''[https://moz.gov.ua/dostupni-liki реєстр лікарських засобів за програмою «Доступні ліки»]''').
== Позачергове обслуговування осіб з інвалідністю ==
Особа з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове обслуговування в касах міського та міжміського транспорту, а також на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню. При тому, інформація про право на позачергове обслуговування має бути розташована на видному місці.
== Пільговий проїзд осіб з інвалідністю ==
Право пільгового проїзду залізничним транспортом гарантується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/273/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України "Про залізничний транспорт"] .

Особи з інвалідністю I та II групи, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі). 
Особи з інвалідністю, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Особи з інвалідністю внаслідок війни I, II груп, особи з інвалідністю внаслідок війни II, III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років та більше мають право на безплатний проїзд 1 раз на рік («туди» і «назад») у внутрішньому сполученні 50% знижки в період з 01 жовтня до 15 травня без обмеження кількості поїздок у внутрішньому сполученні.

Пільгове перевезення осіб з інвалідністю здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування. Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається.

Для отримання послуги необхідно надати:

* пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина з інвалідністю» (для дітей);
* довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком- вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів

== Право на освіту ==
Для дітей з інвалідністю, які потребують опіки і стороннього догляду, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України''), за згодою батьків дітей або осіб, які їх замінюють, забезпечує навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах за відповідними навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах. 
Діти з інвалідністю, які перебувають у реабілітаційних закладах, закладах та установах, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, місцевих державних адміністрацій, мають право на здобуття освіти за індивідуальними навчальними програмами, які узгоджуються з індивідуальними програмами реабілітації дитини з інвалідністю. Студентам, які є дітьми з інвалідністю та особами з інвалідністю I-III групи, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога.

Вступ до вищих навчальних закладів осіб з інвалідністю здійснюється на конкурсній основі в рамках встановлених квот.

Для деяких категорій осіб з інвалідністю передбачена можливість прийняття до ВНЗ на спеціальних умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n206 ст. 22 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»])

Прийом на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти осіб з інвалідністю проводиться на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України'') .

Спеціальні умови для здобуття вищої освіти за державним замовленням і за рахунок цільових пільгових державних кредитів надаються:

* особам з інвалідністю, які не спроможні відвідувати навчальний заклад (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення);

* особам, у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

* особам з інвалідністю I, II групи і дітям з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

Прийом до професійно-технічного навчального закладу проводиться шляхом конкурсного відбору вступників на навчання.

У разі складення вступних іспитів з позитивним результатом до професійно-технічних навчальних закладів поза конкурсом зараховуються діти з інвалідністю та особи з інвалідністю, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

За інших рівних умов переважне право на зарахування до професійно-технічних навчальних закладів мають особи з інвалідністю та діти з малозабезпечених сімей, у яких:

* обидва батьки є особами з інвалідністю;

* один з батьків є особою з інвалідністю, а інший помер;

* одинока матір є особою з інвалідністю;

* батько є особою з інвалідністю та виховує дитину без матері.

Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія (у разі призначення) та пенсія (державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю) виплачуються у повному розмірі.

З пільговими категоріями вступників та спеціальними умовами участі у конкурсі можна ознайомитися у статті [[Пільгові категорії вступників|"Пільгові категорії вступників"]]
== Пільги по оплаті житлово - комунальних послуг ==
'''Важливо!!!''' Законодавець '''не передбачив наявність пільг''' по оплаті за користування житлом та комунальними послугами для осіб з інвалідністю загального захворювання, але в ряді випадків органи місцевого самоврядування можуть виділяти додаткові пільги малозабезпеченим категоріям громадян за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Для пільгової оплати житлово-комунальних послуг в Україні особам з інвалідністю 1, 2 і 3 групи необхідно '''[[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|отримати субсидію]]''' в органах соціального захисту населення. Оформлення субсидій на газ, опалення, воду та світло (електроенергію) для осіб з інвалідністю здійснюється на загальних підставах, за винятком особливо тяжких захворювань.

Військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю, що настала в період проходження ними військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ними військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, надається 50-відсоткова знижка на оплату вартості житлово-комунальних послуг у житлових будинках незалежно від форми власності та витрат на управління багатоквартирним будинком у межах норм, передбачених законодавством([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 абзац перший і другий пункту 5 статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] ).

Депортовані особи, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю, отримують пільги на знижку оплати жилої площі та комунальних послуг на 50 відсотків у межах норм, передбачених законодавством, а також вартості палива (у тому числі рідкого) в межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках без централізованого опалення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 абзац третій частини 10 статті 6 Закону України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”])

Зазначена пільга надається, за умови що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців не перевищує величини доходу, що надає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"].

Важливо, що вище вказані положення застосовуються для осіб, які звернулися за наданням пільг починаючи з 1 січня 2026 року.

== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
* [[Пільгові категорії вступників|Пільгові категорії Вступників]]
* [[Пільги на проїзд залізничним транспортом]]
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]
* [[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]
* [[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Пільга на безоплатне забезпечення автомобілем]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]

Сплата земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними житловими будинками

2025-12-01T12:43:26Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна податкова служба України повідомляє, що у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України 15 березня 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»] змінено встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України] (далі – Кодекс) порядок справляння плати за землю (далі – Зміни).

Зміни, що прийняті у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, передбачають, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди (підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Кодексу]) (далі – Ділянки).

Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану( пункт 129.9.7 статті 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексу])
|}
== Загальні положення ==
Плата за землю, земельний податок — це податок (обов'язковий платіж), що справляється з юридичних та фізичних осіб за використання земельних ділянок.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ст. 265 Податкового кодексу України] податок на майно складається з :

податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

транспортного податку;

плати за землю.

== Платники земельного податку ==
Платниками земельного податку є ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ст. 269 Податкового кодексу України]):

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об’єктами оподаткування платою за землю є об’єкти оподаткування земельним податком:

земельні ділянки, які перебувають у власності;

земельні частки (паї), які перебувають у власності;

земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;

об’єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ( ст. 270 Податкового кодексу України]) .

Зокрема, власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України]).

Водночас , землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності на праві постійного користування чи на умовах оренди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України]).

== Земельні ділянки багатоквартирних будинків ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 42 Земельного кодексу України], земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку. .

== Платники земельного податку за земельні ділянки під багатоповерховими житловими будинками ==
Платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними житловими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n400 Земельного кодексу України] передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об’єднання власників будинків.

Водночас згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 287.8 ст. 287 Податкового кодексу України] власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Статтею 125 Земельного кодексу України] передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, які пов'язані з реалізацією прав та виконання обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text п. 5 частини першої ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»] співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text п. 4 частини першої ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

Згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 ст. 382 Цивільного кодексу України] усі власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Отже, право на земельну ділянку під багатоквартирним будинком та прибудинкову територію виникає у всіх співвласників (власників жилих та нежилих приміщень у багатоквартирному будинку) з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим багатоквартирним будинком та відповідну прибудинкову територію у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному чинним законодавством.

Таким чином, платником земельного податку в цьому випадку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб'єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.

[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]

Сплата земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними житловими будинками

2025-12-01T12:27:29Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна податкова служба України повідомляє, що у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України 15 березня 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»] змінено встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України] (далі – Кодекс) порядок справляння плати за землю (далі – Зміни).

Зміни, що прийняті у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, передбачають, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди (підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Кодексу]) (далі – Ділянки).

Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану( пункт 129.9.7 статті 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексу])
|}
== Загальні положення ==
Плата за землю, земельний податок — це податок (обов'язковий платіж), що справляється з юридичних та фізичних осіб за використання земельних ділянок.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ст. 265 Податкового кодексу України] податок на майно складається з :

податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

транспортного податку;

плати за землю.

== Платники земельного податку ==
Платниками земельного податку є ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ст. 269 Податкового кодексу України]):

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об’єктами оподаткування платою за землю є об’єкти оподаткування земельним податком:

земельні ділянки, які перебувають у власності;

земельні частки (паї), які перебувають у власності;

земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;

об’єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ( ст. 270 Податкового кодексу України]) .

Зокрема, власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України]).

Водночас , землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності на праві постійного користування чи на умовах оренди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України]).

== Земельні ділянки багатоквартирних будинків ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 42 Земельного кодексу України], земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
== Платники земельного податку за земельні ділянки під багатоповерховими житловими будинками ==
Платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними житловими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об’єднання власників будинків.

Водночас згідно з п. 287.8 ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Статтею 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, які пов'язані з реалізацією прав та виконання обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text п. 5 частини першої ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»] співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Згідно з частиною другою ст. 382 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 Цивільного кодексу України] усі власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Отже, право на земельну ділянку під багатоквартирним будинком та прибудинкову територію виникає у всіх співвласників (власників жилих та нежилих приміщень у багатоквартирному будинку) з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим багатоквартирним будинком та відповідну прибудинкову територію у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному чинним законодавством.

Таким чином, платником земельного податку в цьому випадку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб'єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.

[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]

Сплата земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними житловими будинками

2025-12-01T12:16:02Z

Liudmyla.klimova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна податкова служба України повідомляє, що у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України 15 березня 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»] змінено встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України] (далі – Кодекс) порядок справляння плати за землю (далі – Зміни).

Зміни, що прийняті у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, передбачають, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди (підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Кодексу]) (далі – Ділянки).

Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану( пункт 129.9.7 статті 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексу])
|}
== Загальні положення ==
Плата за землю, земельний податок — це податок (обов'язковий платіж), що справляється з юридичних та фізичних осіб за використання земельних ділянок.

Згідно з ст.265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] податок на майно складається з:податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

== Платники земельного податку ==
Відповідно до ст.ст. 269, 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Зокрема, власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Водночас , землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

== Земельні ділянки багатоквартирних будинків ==
Згідно зі ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
== Платники земельного податку за земельні ділянки під багатоповерховими житловими будинками ==
Платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними житловими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об’єднання власників будинків.

Водночас згідно з п. 287.8 ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Статтею 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, які пов'язані з реалізацією прав та виконання обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text п. 5 частини першої ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»] співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Згідно з частиною другою ст. 382 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 Цивільного кодексу України] усі власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Отже, право на земельну ділянку під багатоквартирним будинком та прибудинкову територію виникає у всіх співвласників (власників жилих та нежилих приміщень у багатоквартирному будинку) з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим багатоквартирним будинком та відповідну прибудинкову територію у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному чинним законодавством.

Таким чином, платником земельного податку в цьому випадку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб'єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.

[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]

Захист тварин від жорстокого поводження

2025-11-11T11:33:03Z

Liudmyla.klimova: приведення у відповідність до змін в законодавстві

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1476106911331607 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2120-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1684-20#n82 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу"]
== Що таке жорстоке поводження з тваринами? ==
'''Жорстоке поводження з тваринами''' - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, у тому числі спричинило тілесні ушкодження, каліцтво чи загибель, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання, поводження та транспортування тварин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n8 стаття 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»])

== Основні принципи захисту тварин від жорстокого поводження ==
Поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n45 стаття 4 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]):

* жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині;
* забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;
* право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n45 до]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n45 цього Закону];

* заборона жорстоких методів умертвіння тварин;
* відповідальність за жорстоке поводження з тваринами;
* утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині

== Заборона пропаганди жорстокого поводження з тваринами ==
Забороняються пропаганда жорстокого поводження з тваринами, заклики до жорстокого поводження з ними, а також пропаганда мисливства в системі дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти.

Забороняється використання в розважальних або комерційних цілях матеріалів, що демонструють жорстоке поводження з тваринами

([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n45 стаття 5 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»])

== Загальні правила утримання тварин, що виключають жорстокість ==
Умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n45 стаття 7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]).

Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби (див. детальніше: [https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%96%D1%85_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD_%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%85 Порядок утримання домашніх тварин у населених пунктах]).

Кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n45 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»].

Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

Утримання тварин у дитячих закладах допускається за умови забезпечення постійного догляду за тваринами відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n45 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]

== Право власності та інших речових прав на тварин ==
Право власності або інші речові права особи, яка утримує тварину, ''обмежені обов'язком дотримання норм і вимог'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n45 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»].

Право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені за рішенням суду шляхом їх оплатного вилучення або конфіскації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n45 стаття 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]).

Угоди, укладені особою, яка не досягла 18 років, з набуття або передачі права власності чи іншого речового права на тварину можуть бути визнані недійсними за рішенням суду, якщо такі угоди укладені без згоди батьків цієї особи або осіб, що їх замінюють.

Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Продаж з попереднім виставленням пропонованих тварин для показу покупцям допускається в разі дотримання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n45 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»].

''Продавець тварини '''зобов'язаний''''' забезпечити покупця достовірною інформацією про вид, породу, стан здоров'я та інші якості тварини, а також про умови її утримання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n45 стаття 13 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]).

Якщо продається дика тварина з числа видів, що занесені до [https://redbook-ua.org/ Червоної книги України] або підлягають охороні відповідно до чинних міжнародних договорів України, інша дика тварина, продавець тварини зобов'язаний також надати покупцеві документ, що засвідчує законність набуття такої тварини у власність.

Дарування тварин допускається після попереднього погодження з майбутнім власником.

== Чи допускається умертвіння тварин? ==
Умертвіння тварин допускається:

* для одержання господарсько корисної продукції;

* для припинення страждань тварин, якщо вони не можуть бути припинені в інший спосіб;

* при регулюванні чисельності диких тварин;

* за необхідності умертвіння окремих тварин, які хворі на сказ чи на інші хвороби, що підлягають повідомленню, або є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, що підтверджено відповідним документом державної установи ветеринарної медицини;

* за необхідності оборони від нападу тварини, якщо життя або здоров'я людей знаходиться в небезпеці.

При умертвінні тварин мають дотримуватися такі вимоги:

* умертвіння проводиться методами, що виключають передсмертні страждання тварин;

* приміщення, де проводиться умертвіння, повинно бути відокремлене від приміщення, де утримуються інші тварини;

* забороняється застосовувати негуманні методи умертвіння тварин, що призводять до загибелі від задушшя, електричного струму, больових ін'єкцій, отруєння, курареподібних препаратів, перегріву, та інші больові методи;

* забороняється використовувати для умертвіння тварин пестициди з вмістом фосфіду цинку;

* переробка тварин дозволяється тільки після їх умертвіння;

* умертвіння тварин, що страждають, проводиться негайно, якщо їх страждання неможливо припинити іншим чином.

Перелік підстав для умертвіння тварин, наведений вище є вичерпним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n45 стаття 17 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]) .

Забороняється умертвіння тварин для регулювання чисельності безпритульних тварин.

== Які загальні правила поводження з тваринами, що виключають жорстокість? ==
'''При поводженні з тваринами не допускається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n45 стаття 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]):

* використання оснащення, інвентарю та піротехнічних виробів (виробів, що містять вибухові речовини або вибухову суміш речовин, призначені для отримання теплового, світлового, звукового ефекту, газу, диму або поєднання таких ефектів у результаті самопідтримуваних екзотермічних хімічних реакцій), що призводять або можуть призвести до травмування тварин;

* примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань;

* нанесення побоїв, травм, отруєння тварин;

* використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо.

При проведенні больових процедур обов'язкове застосування знеболюючих препаратів.

'''Забороняється:'''

* розведення тварин з виявленими генетичними змінами, що спричиняють їм страждання;
* розведення тварин зі спадково закріпленою агресивністю;
* примушування до нападу одних тварин на інших, у тому числі при тестуванні тварин;
* проведення генетичних змін на тваринах;
* застосування до тварин фармакологічних та механічних засобів допінгу;
* інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.

== Яка відповідальність передбачена за жорстоке поводження з тваринами ? ==
[[Файл:Відповідальнсть за жорстоке поводження з тваринами.jpg|міні]]
Чинним законодавством України передбачено '''''адміністративну та кримінальну відповідальність''''' за жорстоке поводження з тваринами. 
'''Адміністративна відповідальність''' (с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n606 таття 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення)]:

Жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання та поводження з тваринами -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Ті самі дії, вчинені стосовно двох і більше тварин, або групою осіб, або особою, яку протягом року піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Порушення Правил транспортування тварин -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

'''Кримінальну відповідальність''' за жорстоке поводження з тваринами передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтею 299 Кримінального кодексу України], а саме:

Жорстоке поводження з тваринами, що належать до хребетних, у тому числі з безпритульними тваринами, порушення правил транспортування тварин, якщо такі дії призвели до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі тварини, нацьковування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, а також пропаганда, публічні заклики до вчинення дій, що мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій - караються обмеженням волі на строк від одного до трьох років або позбавленням волі на строк від двох до трьох років з конфіскацією тварини.

Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього, - караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією тварини.

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені з особливою жорстокістю або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, або вчинені активним способом, або насильницькі дії щодо тварини, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією тварини.

Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені з метою створення зображень, творів, кіно-, відео-, аудіопродукції, або збут чи поширення зображень, творів, кіно-, відео-, аудіопродукції, що пропагують жорстоке поводження з тваринами, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією тварини.

== Куди звернутись особі, яка стала свідком жорстокого поводження з тваринами? ==
У разі, якщо ви стали свідком жорстокого поводження з тваринами необхідно:
* звернутися до поліції – 102;
* зафіксувати факт жорстокого поводження з твариною (фото, відео);
* по можливості зупинити порушника;
* надати допомогу тварині;
* звернутися за допомогою до зоозахисників.
Особа, яка звернулася до поліції із заявою, має статус заявника. Права заявника перераховані в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n860 статті 60 Кримінального процесуального кодексу України] .
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]

Вилов безпритульних тварин

2025-10-14T15:17:38Z

Liudmyla.klimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 720 "Про затвердження Порядку регулювання чисельності тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, та безпритульних тварин, а також їх розміщення на відповідних підприємствах, в установах та організаціях чи повернення до ареалу перебування (місць вилову)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10 Положення про притулок для тварин, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0144241-99#Text Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 87 "Житлове та комунальне господарство населених пунктів"]

== Загальна інформація ==
'''''Безпритульні тварини''''' – домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text стаття 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"])

Собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову. Повторному вилову (але не більше одного разу на рік) для проведення повторної вакцинації та адаптації підлягають тварини, які раніше були виловлені, ідентифіковані та зареєстровані. Такі тварини розміщуються у притулки для тварин або центри реабілітації тварин, або під нагляд громадських та благодійних організацій, які зобов’язані забезпечити утримання та догляд за твариною з додержанням ветеринарних правил, або повертаються до ареалу перебування (у місця вилову) для вільного проживання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text стаття 24 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]).
== З якою метою здійснюється вилов безпритульних тварин? ==
Вилов безпритульних (загублених, покинутих, залишених без опіки і бродячих) тварин проводиться з метою:
* повернення їх володільцям;
* регулювання їх чисельності
У разі виникнення або загрози виникнення епізоотій і в інших небезпечних ситуаціях заходи, необхідні для скорочення чисельності тварин, які становлять небезпеку, регулюються в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Вилов безпритульних тварин здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text статті 24 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"] в такий спосіб:

1) механічний - вилов тварин за допомогою спеціальних механічних пристосувань (петлі, сачки, сітки, жорсткі нашийники) або руками;

2) медикаментозний - введення в організм тварини спеціальних лікарських засобів (снодійних, міорелаксантів, транквілізаторів), що забезпечують знерухомлення тварини;

3) комбінований - із застосуванням медикаментозного та механічного способів вилову.

Забороняється використовувати методи вилову, технічні пристрої і препарати, що травмують безпритульних тварин або небезпечні для їх життя і здоров’я.

Органи місцевого самоврядування зобов’язані оприлюднювати на власному веб-сайті дані про планові заходи з вилову безпритульних тварин не пізніше ніж за сім календарних днів до їх початку, місцезнаходження карантинних майданчиків з тимчасового утримання тварин, які будуть виловлені, а також щокварталу оприлюднювати дані щодо кількості виловлених, біостерилізованих, вакцинованих, ідентифікованих, повернутих безпритульних тварин та безпритульних тварин, які загинули, із зазначенням причин смерті ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720-2022-%D0%BF#Text п. 6, п.10 Порядку регулювання чисельності тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, та безпритульних тварин, а також їх розміщення на відповідних підприємствах, в установах та організаціях чи повернення до ареалу перебування (місць вилову)].

== Чи можуть здійснювати вилов безпритульних, домашніх тварин громадяни? ==
Вилов безпритульних тварин окремими громадянами ''забороняється'', крім випадків, коли ці тварини є небезпечними для оточуючих та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей

Для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції безпритульних тварин органами місцевого самоврядування можуть створюватися комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин у населених пунктах ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 ст. 24 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]), а також юридичні особи, фізичні особи - підприємці, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з ветеринарної практики, що видається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19#Text Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності”].

Послуги з вилову безпритульних тварин в разі відсутності в населеному пункті або на території відповідної територіальної громади комунальної служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами можуть надавати юридичні особи, фізичні особи - підприємці, працівники яких відповідають вимогам професії ловець бездоглядних тварин, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0144241-99 Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 87 “Житлове та комунальне господарство населених пунктів”), затвердженим наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 17 червня 1999 р. № 144.]
== Вилов та тимчасова ізоляція безпритульних, домашніх тварини. ==
Тимчасовій ізоляції підлягають собаки, коти та інші домашні тварини в разі, якщо на це є відповідне рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, а також ті, що завдали тілесних ушкоджень людині або іншій домашній тварині. Тимчасова ізоляція домашніх тварин може проводитись у примусовому порядку, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих.

Тимчасово ізольовані домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову повинні бути обстежені і після висновків державної установи ветеринарної медицини про стан здоров'я тварин повертаються власникам (після сплати витрат на обстеження і утримання), а в разі виявлення обставин, що можуть загрожувати життю та здоров'ю оточуючих, передаються спеціалізованим організаціям для подальшого лікування.

Виловлені безпритульні домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову можуть утримуватися на карантинних майданчиках комунальної служби або підприємств, що здійснюють вилов, і повертаються власникам або особам, які здійснюють опіку над такими тваринами, з дозволу ветеринарної установи після оплати вартості витрат на вилов і утримання або можуть бути передані притулкам для тварин, центрам реабілітації тварин чи громадським та благодійним організаціям, які зобов’язані забезпечити утримання та догляд за твариною з додержанням ветеринарних правил ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 ст. 24 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"])

Здійснення вилову та надходження тварин до Притулків для тварин на адміністративній території здійснюється службами/підприємствами відповідно до вимог законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10#Text п. 10 Положення про притулок для тварин, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439]) .

Тварини після проходження карантинування переводяться до відділень утримання тварин для подальшого пошуку нових власників (пункт 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10 Положення про притулок для тварин, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439])
== Якщо власник тварини не знайшовся, яка її подальша доля? ==
Якщо протягом ''двох місяців з моменту заявлення про затримання безпритульної тварини'' не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, право власності на цю тварину переходить до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні.

Повернені власникам тварини підлягають щепленню проти сказу.

Власники зобов'язані протягом тридцяти днів утримувати таких тварин в ізольованому приміщенні і за вказівкою ветеринарної установи доставляти їх для огляду.

У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 стаття 24 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"])

Домашні тварини, від яких відмовилися їх власники, після проходження карантинного періоду переводяться до відділень утримання тварин для подальшого пошуку нових власників.

Громадяни або фізичні чи юридичні особи, що виявили бажання взяти тварину з Притулку для тварин додому або на підприємство для утримання та догляду, повинні скласти договір про передачу прав на тварину або інший документ про утримання тварини ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10#Text п. 29 Положення про притулок для тварин, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439] ).

== Чи передбачено відшкодування витрат за утримання виловлених безпритульних домашніх тварин у разі, якщо знайшовся власник? ==
Тимчасово ізольовані домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову повинні бути обстежені і після висновків державної установи ветеринарної медицини про стан здоров'я тварин повертаються власникам (після сплати витрат на обстеження і утримання), а в разі виявлення обставин, що можуть загрожувати життю та здоров'ю оточуючих, передаються спеціалізованим організаціям для подальшого лікування ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 стаття 24 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"])

У випадку повернення бездоглядної тварини власнику Притулок для тварин має право на відшкодування власником тварини витрат на утримання відповідно до цивільного законодавства [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10#Text (п.27 Положення про притулок для тварин, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439]).

Вилов безпритульних тварин

2025-10-14T15:16:24Z

Liudmyla.klimova:

Вилов безпритульних тварин

2025-10-14T15:15:26Z

Liudmyla.klimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10 Положення про притулок для тварин, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 720 "Про затвердження Порядку регулювання чисельності тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, та безпритульних тварин, а також їх розміщення на відповідних підприємствах, в установах та організаціях чи повернення до ареалу перебування (місць вилову)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0144241-99#Text Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 87 "Житлове та комунальне господарство населених пунктів"]

== Загальна інформація ==
'''''Безпритульні тварини''''' – домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text стаття 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"])

Собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову. Повторному вилову (але не більше одного разу на рік) для проведення повторної вакцинації та адаптації підлягають тварини, які раніше були виловлені, ідентифіковані та зареєстровані. Такі тварини розміщуються у притулки для тварин або центри реабілітації тварин, або під нагляд громадських та благодійних організацій, які зобов’язані забезпечити утримання та догляд за твариною з додержанням ветеринарних правил, або повертаються до ареалу перебування (у місця вилову) для вільного проживання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text стаття 24 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]).
== З якою метою здійснюється вилов безпритульних тварин? ==
Вилов безпритульних (загублених, покинутих, залишених без опіки і бродячих) тварин проводиться з метою:
* повернення їх володільцям;
* регулювання їх чисельності
У разі виникнення або загрози виникнення епізоотій і в інших небезпечних ситуаціях заходи, необхідні для скорочення чисельності тварин, які становлять небезпеку, регулюються в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Вилов безпритульних тварин здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text статті 24 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"] в такий спосіб:

1) механічний - вилов тварин за допомогою спеціальних механічних пристосувань (петлі, сачки, сітки, жорсткі нашийники) або руками;

2) медикаментозний - введення в організм тварини спеціальних лікарських засобів (снодійних, міорелаксантів, транквілізаторів), що забезпечують знерухомлення тварини;

3) комбінований - із застосуванням медикаментозного та механічного способів вилову.

Забороняється використовувати методи вилову, технічні пристрої і препарати, що травмують безпритульних тварин або небезпечні для їх життя і здоров’я.

Органи місцевого самоврядування зобов’язані оприлюднювати на власному веб-сайті дані про планові заходи з вилову безпритульних тварин не пізніше ніж за сім календарних днів до їх початку, місцезнаходження карантинних майданчиків з тимчасового утримання тварин, які будуть виловлені, а також щокварталу оприлюднювати дані щодо кількості виловлених, біостерилізованих, вакцинованих, ідентифікованих, повернутих безпритульних тварин та безпритульних тварин, які загинули, із зазначенням причин смерті ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720-2022-%D0%BF#Text п. 6, п.10 Порядку регулювання чисельності тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, та безпритульних тварин, а також їх розміщення на відповідних підприємствах, в установах та організаціях чи повернення до ареалу перебування (місць вилову)].

== Чи можуть здійснювати вилов безпритульних, домашніх тварин громадяни? ==
Вилов безпритульних тварин окремими громадянами ''забороняється'', крім випадків, коли ці тварини є небезпечними для оточуючих та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей

Для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції безпритульних тварин органами місцевого самоврядування можуть створюватися комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин у населених пунктах ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 ст. 24 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]), а також юридичні особи, фізичні особи - підприємці, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з ветеринарної практики, що видається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19#Text Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності”].

Послуги з вилову безпритульних тварин в разі відсутності в населеному пункті або на території відповідної територіальної громади комунальної служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами можуть надавати юридичні особи, фізичні особи - підприємці, працівники яких відповідають вимогам професії ловець бездоглядних тварин, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0144241-99 Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 87 “Житлове та комунальне господарство населених пунктів”), затвердженим наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 17 червня 1999 р. № 144.]
== Вилов та тимчасова ізоляція безпритульних, домашніх тварини. ==
Тимчасовій ізоляції підлягають собаки, коти та інші домашні тварини в разі, якщо на це є відповідне рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, а також ті, що завдали тілесних ушкоджень людині або іншій домашній тварині. Тимчасова ізоляція домашніх тварин може проводитись у примусовому порядку, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих.

Тимчасово ізольовані домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову повинні бути обстежені і після висновків державної установи ветеринарної медицини про стан здоров'я тварин повертаються власникам (після сплати витрат на обстеження і утримання), а в разі виявлення обставин, що можуть загрожувати життю та здоров'ю оточуючих, передаються спеціалізованим організаціям для подальшого лікування.

Виловлені безпритульні домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову можуть утримуватися на карантинних майданчиках комунальної служби або підприємств, що здійснюють вилов, і повертаються власникам або особам, які здійснюють опіку над такими тваринами, з дозволу ветеринарної установи після оплати вартості витрат на вилов і утримання або можуть бути передані притулкам для тварин, центрам реабілітації тварин чи громадським та благодійним організаціям, які зобов’язані забезпечити утримання та догляд за твариною з додержанням ветеринарних правил ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 ст. 24 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"])

Здійснення вилову та надходження тварин до Притулків для тварин на адміністративній території здійснюється службами/підприємствами відповідно до вимог законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10#Text п. 10 Положення про притулок для тварин, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439]) .

Тварини після проходження карантинування переводяться до відділень утримання тварин для подальшого пошуку нових власників (пункт 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10 Положення про притулок для тварин, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439])
== Якщо власник тварини не знайшовся, яка її подальша доля? ==
Якщо протягом ''двох місяців з моменту заявлення про затримання безпритульної тварини'' не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, право власності на цю тварину переходить до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні.

Повернені власникам тварини підлягають щепленню проти сказу.

Власники зобов'язані протягом тридцяти днів утримувати таких тварин в ізольованому приміщенні і за вказівкою ветеринарної установи доставляти їх для огляду.

У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 стаття 24 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"])

Домашні тварини, від яких відмовилися їх власники, після проходження карантинного періоду переводяться до відділень утримання тварин для подальшого пошуку нових власників.

Громадяни або фізичні чи юридичні особи, що виявили бажання взяти тварину з Притулку для тварин додому або на підприємство для утримання та догляду, повинні скласти договір про передачу прав на тварину або інший документ про утримання тварини ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10#Text п. 29 Положення про притулок для тварин, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439] ).

== Чи передбачено відшкодування витрат за утримання виловлених безпритульних домашніх тварин у разі, якщо знайшовся власник? ==
Тимчасово ізольовані домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову повинні бути обстежені і після висновків державної установи ветеринарної медицини про стан здоров'я тварин повертаються власникам (після сплати витрат на обстеження і утримання), а в разі виявлення обставин, що можуть загрожувати життю та здоров'ю оточуючих, передаються спеціалізованим організаціям для подальшого лікування ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 стаття 24 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"])

У випадку повернення бездоглядної тварини власнику Притулок для тварин має право на відшкодування власником тварини витрат на утримання відповідно до цивільного законодавства [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10#Text (п.27 Положення про притулок для тварин, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439]).

[[index.php?title=Категорія:Право власності на майно]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Вилов безпритульних тварин

2025-10-13T06:54:30Z

Liudmyla.klimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10 Положення про притулок для тварин, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 720 "Про затвердження Порядку регулювання чисельності тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, та безпритульних тварин, а також їх розміщення на відповідних підприємствах, в установах та організаціях чи повернення до ареалу перебування (місць вилову)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0144241-99#Text Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 87 "Житлове та комунальне господарство населених пунктів"]

== Загальна інформація ==
'''''Безпритульні тварини''''' – домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text стаття 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"])

Собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову. Повторному вилову (але не більше одного разу на рік) для проведення повторної вакцинації та адаптації підлягають тварини, які раніше були виловлені, ідентифіковані та зареєстровані. Такі тварини розміщуються у притулки для тварин або центри реабілітації тварин, або під нагляд громадських та благодійних організацій, які зобов’язані забезпечити утримання та догляд за твариною з додержанням ветеринарних правил, або повертаються до ареалу перебування (у місця вилову) для вільного проживання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text стаття 24 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]).
== З якою метою здійснюється вилов безпритульних тварин? ==
Вилов безпритульних (загублених, покинутих, залишених без опіки і бродячих) тварин проводиться з метою:
* повернення їх володільцям;
* регулювання їх чисельності
Забороняється використовувати методи вилову, технічні пристрої і препарати, що травмують тварин або небезпечні для їх життя і здоров'я.

У разі виникнення або загрози виникнення епізоотій і в інших небезпечних ситуаціях заходи, необхідні для скорочення чисельності тварин, які становлять небезпеку, регулюються в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Вилов безпритульних тварин здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text статті 24 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"] в такий спосіб:

1) механічний - вилов тварин за допомогою спеціальних механічних пристосувань (петлі, сачки, сітки, жорсткі нашийники) або руками;

2) медикаментозний - введення в організм тварини спеціальних лікарських засобів (снодійних, міорелаксантів, транквілізаторів), що забезпечують знерухомлення тварини;

3) комбінований - із застосуванням медикаментозного та механічного способів вилову.

Забороняється використовувати методи вилову, технічні пристрої і препарати, що травмують безпритульних тварин або небезпечні для їх життя і здоров’я.

Органи місцевого самоврядування зобов’язані оприлюднювати на власному веб-сайті дані про планові заходи з вилову безпритульних тварин не пізніше ніж за сім календарних днів до їх початку, місцезнаходження карантинних майданчиків з тимчасового утримання тварин, які будуть виловлені, а також щокварталу оприлюднювати дані щодо кількості виловлених, біостерилізованих, вакцинованих, ідентифікованих, повернутих безпритульних тварин та безпритульних тварин, які загинули, із зазначенням причин смерті ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720-2022-%D0%BF#Text п. 10 Порядку регулювання чисельності тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, та безпритульних тварин, а також їх розміщення на відповідних підприємствах, в установах та організаціях чи повернення до ареалу перебування (місць вилову)].

== Чи можуть здійснювати вилов безпритульних, домашніх тварин громадяни? ==
Вилов безпритульних тварин окремими громадянами ''забороняється'', крім випадків, коли ці тварини є небезпечними для оточуючих та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей

Для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції безпритульних тварин органами місцевого самоврядування можуть створюватися комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин у населених пунктах ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 ст. 24 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]), а також юридичні особи, фізичні особи - підприємці, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з ветеринарної практики, що видається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19#Text Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності”].

Послуги з вилову безпритульних тварин в разі відсутності в населеному пункті або на території відповідної територіальної громади комунальної служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами можуть надавати юридичні особи, фізичні особи - підприємці, працівники яких відповідають вимогам професії ловець бездоглядних тварин, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0144241-99 Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 87 “Житлове та комунальне господарство населених пунктів”), затвердженим наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 17 червня 1999 р. № 144.]

== В який час доби проводиться вилов безпритульних, домашніх тварин? ==
Вилов собак, котів та інших домашніх тварин, як правило, проводиться за відсутності сторонніх осіб із ''5-ї до 7-ї години або після 20-ї години (влітку - після 22-ї години)''.
== Вилов та тимчасова ізоляція безпритульних, домашніх тварини. ==
Тимчасовій ізоляції підлягають собаки, коти та інші домашні тварини в разі, якщо на це є відповідне рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, а також ті, що завдали тілесних ушкоджень людині або іншій домашній тварині. Тимчасова ізоляція домашніх тварин може проводитись у примусовому порядку, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих.

Тимчасово ізольовані домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову повинні бути обстежені і після висновків державної установи ветеринарної медицини про стан здоров'я тварин повертаються власникам (після сплати витрат на обстеження і утримання), а в разі виявлення обставин, що можуть загрожувати життю та здоров'ю оточуючих, передаються спеціалізованим організаціям для подальшого лікування.

Виловлені безпритульні домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову можуть утримуватися на карантинних майданчиках комунальної служби або підприємств, що здійснюють вилов, і повертаються власникам або особам, які здійснюють опіку над такими тваринами, з дозволу ветеринарної установи після оплати вартості витрат на вилов і утримання або можуть бути передані притулкам для тварин, центрам реабілітації тварин чи громадським та благодійним організаціям, які зобов’язані забезпечити утримання та догляд за твариною з додержанням ветеринарних правил ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 ст. 24 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"])

Здійснення вилову та надходження тварин до Притулків для тварин на адміністративній території здійснюється службами/підприємствами відповідно до вимог законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10#Text п. 10 Положення про притулок для тварин, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439]) .

Тварини після проходження карантинування переводяться до відділень утримання тварин для подальшого пошуку нових власників (пункт 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10 Положення про притулок для тварин, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439])
== Якщо власник тварини не знайшовся, яка її подальша доля? ==
Якщо протягом ''двох місяців з моменту заявлення про затримання безпритульної тварини'' не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, право власності на цю тварину переходить до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні.

Повернені власникам тварини підлягають щепленню проти сказу.

Власники зобов'язані протягом тридцяти днів утримувати таких тварин в ізольованому приміщенні і за вказівкою ветеринарної установи доставляти їх для огляду.

У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено (стаття 24 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"])

Домашні тварини, від яких відмовилися їх власники, після проходження карантинного періоду переводяться до відділень утримання тварин для подальшого пошуку нових власників.

Громадяни або фізичні чи юридичні особи, що виявили бажання взяти тварину з Притулку для тварин додому або на підприємство для утримання та догляду, повинні скласти договір про передачу прав на тварину або інший документ про утримання тварини ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10#Text п. 29 Положення про притулок для тварин, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439] ).

== Чи передбачено відшкодування витрат за утримання виловлених безпритульних домашніх тварин у разі, якщо знайшовся власник? ==
Виловлені безпритульні домашні тварини можуть бути повернуті власникам із дозволу ветеринарної установи після пред'явлення реєстраційного посвідчення та оплати вартості витрат на вилов і утримання (стаття 24 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]).

У випадку повернення бездоглядної тварини власнику Притулок для тварин має право на відшкодування власником тварини витрат на утримання відповідно до цивільного законодавства [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10#Text (п.27 Положення про притулок для тварин, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439]).
[[index.php?title=Категорія:Право власності на майно]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Заміна сторін у договорі оренди землі: підстави, порядок, наслідки

2025-08-29T05:49:22Z

Liudmyla.klimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2338675-09#Text Лист Державного комітету України із земельних ресурсів від 21 грудня 2009 року № 23382/17/7-09 щодо роз'яснення деяких питань земельного законодавства при внесенні змін до договору оренди земельної ділянки]
== Загальні поняття ==
'''[[Договір оренди земельної ділянки|Договір оренди землі]]''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"]).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n111 ст.19 Закону України "Про оренду землі"]).

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n100 ст.16 Закону України "Про оренду землі"]).

Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 ст.93 Земельного кодексу України]).

== Підстави заміни сторін у договорі оренди землі ==
Зміна сторони в договорі оренди безпосередньо передбачена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законі України "Про оренду землі"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельному], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільному] кодексах України та інших нормативних актах. Підставами для заміни сторін в договорі оренди земельне законодавство вбачає внаслідок передачі своїх прав за правочином та шляхом правонаступництва.

Правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим. За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За часткового правонаступництва, від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки.

Передача прав за правочином. Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання за договором к[[Договір купівлі – продажу|упівлі-продажу]], [[Договір ренти|ренти]], [[Договір дарування|дарування]], [[Договір міни земельної ділянки|міни]], іншими цивільно-правовими угодами (заміна орендаря у договорі оренди на підставі договору купівлі-продажу права оренди) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n654 ст.82 Земельного кодексу України]). 
{| class="wikitable"
|-
| '''Зверніть увагу! Після заміни сторони договору оренди земельної ділянки право оренди на земельну ділянку, відповідно до ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"], підлягає [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державній реєстрації]].'''
|}
== Заміна сторін внаслідок спадкування ==
=== Заміна орендодавця ===
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»] ''перехід права власності'' на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), ''не є підставою для зміни умов або припинення договору'', якщо інше не передбачено договором оренди землі. Отже, якщо в самому договорі оренди не зазначено інше, він продовжує діяти до закінчення строку, на який його укладено. При цьому, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ч. 5 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»] спадкоємці після [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини|прийняття спадщини]] та [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державної реєстрації права власності на земельну ділянку]] мають протягом одного місяця повідомити про це орендаря в порядку, визначеному [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 148-1 Земельного кодексу України]. За наявності волевиявлення обох сторін можливе укладення нового договору або внесення змін до старого в частині зміни орендодавця. Після отримання повідомлення про зміну власника у орендаря виникає обов'язок сплатити орендну плату за весь час з моменту відкриття спадщини.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо! Після отримання свідоцтва про право на спадщину рекомендуємо надати його копію до територіального органу Держгеокадастру для внесення даних про нового власника до державного земельного кадастру.'''
|}
=== Заміна орендаря ===
Перехід права на оренду земельної ділянки у порядку спадкування визначений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оренду землі»]. Право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря до '''спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями''', в разі, якщо це не суперечить вимогам [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду землі»]. У випадку, якщо зазначені особи відмовляються від виконання укладеного договору оренди, договір припиняється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»]. Отже, якщо умовами договору оренди земельної ділянки не передбачена заборона переходу права на оренду в порядку спадкування, то спадкоємці можуть успадкувати право на оренду земельної ділянки, яка є предметом договору. Для цього спадкоємцям орендаря необхідно вчинити наступні дії:
# [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини|Прийняти спадщину в порядку, визначеному чинним законодавством]] та отримати свідоцтво про право на спадщину.
# Звернутися з клопотанням до орендодавця про внесення змін до існуючого договору оренди земельної ділянки в частині заміни сторін договору в зв’язку зі зміною орендаря земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2338675-09#Text Лист Державного комітету України із земельних ресурсів від 21.12.2009 № 23382/17/7-09] «Щодо роз'яснення деяких питань земельного законодавства при внесенні змін до договору оренди земельної ділянки»)
# [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|Здійснити державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.]]
== Заміна сторін внаслідок реорганізації юридичної особи ==
=== Заміна орендодавця ===
Частиною [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 3 статті 284 Господарського кодексу України] визначено, що реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди. Частиною [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 4 статті 32 Закону України „Про оренду землі”] передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди, якщо інше не передбачено договором оренди земельної ділянки. Після [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державної реєстрації права власності на земельну ділянку]], що перебуває в оренді, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ч. 5 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»] необхідно повідомити орендаря в порядку, визначеному [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 148-1 Земельного кодексу України]
=== Заміна орендаря ===
При реорганізації юридичної особи виникає правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 104 Цивільного кодексу України]). При реорганізації юридичної особи орендаря всі права та обов’язки за договором оренди переходять до нового орендаря – юридичної особи, яка створена в результаті реорганізації. При реорганізації юридичної особи – орендаря, зміни власника земельної ділянки та в інших випадках передбачених законодавством, правонаступнику чи новому власнику земельної ділянки необхідно звернутися із клопотанням до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади або власника земельної ділянки про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині заміни сторін договору у зв’язку із зміною орендаря чи орендодавця земельної ділянки ([http://cons.parus.ua/map/doc/0800Z5FCA7/Schodo-rozyasnennya-deyakikh-pitan-zemelnogo-zakonodavstva-pri-vnesenni-zmin-do-dogovoru-orendi-zemelnoyi-dilyanki.html лист Держкомзему України від 21.12.2009 за № 23382/17/7-09]). 
== Заміна сторони внаслідок відчуження земельної ділянки або права оренди ==
=== Заміна орендодавця ===
Частиною [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»] визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Між новим власником орендованого майна, який виступатиме відтепер орендодавцем, і орендарем укладається договір оренди, в якому вони позначають, що відбулася зміна орендодавця, який придбав предмет оренди у власність на підставі договору купівлі продажу, укладеного між колишнім орендодавцем (попереднім власником) і новим орендодавцем (теперішнім власником) від такого-то числа, місяця, року, про що у встановленому порядку орендар був повідомлений, як того вимагає [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 516 Цивільного кодексу України], і сторони домовилися внести відповідні зміни до договору оренди шляхом його укладення в новій редакції.
=== Заміна орендаря ===
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Главою 29 Земельного кодексу України] і [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 8-1 Закону України «Про оренду землі»] передбачено право орендаря на відчуження право оренди земельної ділянки. Відчуження можливе за наявності згоди орендодавця. Перехід права оренди відбувається на підставі цивільно-правової угоди від орендаря-продавця до орендаря-покупця. За договором купівлі-продажу право оренди, що належить орендарю переходить до покупця такого права. Договір купівлі-продажу права оренди є підставою для укладення додаткової угоди із внесенням змін до договору оренди в частині заміни особи орендаря. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 30 Закону України «Про оренду землі»]). Згідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 651 Цивільного кодексу України] зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. 
== Перехід права оренди в разі засудження орендаря ==
У разі засудження фізичної особи-орендаря до позбавлення волі або обмеження його дієздатності за рішенням суду право на оренду земельної ділянки переходить до одного з членів його сім'ї, який виявив бажання і може відповідно до закону стати орендарем, а в разі його відмови або відсутності таких - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем, за їх згодою ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 частина 2 статті 7 Закону України «Про оренду землі»])
[[Категорія:Договір оренди‎]]

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки

2025-08-25T07:39:00Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n13 Постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 800 «Про внесення змін до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/131-2022-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 131 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963»]
== Загальна інформація ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#n7 статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»] '''самовільне зайняття земельної ділянки''' - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Зокрема, під цим терміном варто розуміти будь-які дії, які підтверджують фактичне користування земельною ділянкою без будь-якої правової підстави.

Тобто, згідно із зазначеним терміном, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. Також не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин (тобто, укладена відповідно до законодавства цивільно-правова угода щодо земельної ділянки).

Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#n7 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»].)

== Визначення розміру шкоди , заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ==
Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки залежить від розміру шкоди, завданої цим правопорушенням.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n13 Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963] затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання (далі- Методика)

Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень. Розмір шкоди не включає витрати на:

* знесення будинків, будівель і споруд, які самочинно збудовані чи будуються на самовільно зайнятих земельних ділянках чи на земельних ділянках, не відведених в установленому порядку на цю мету;

* приведення земельних ділянок у стан, придатний для їх подальшого використання за цільовим призначенням;

* проведення рекультивації порушених земель.

Розрахунок розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, визначається Держекоінспекцією та її територіальними органами, Держгеокадастром та його територіальними органами або виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом.

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається:

'''для всіх категорій земель''' (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:

'''Шс = Пс x Нп x Кф x Кі (1),'''

де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n57 Методики]

Кф - коефіцієнт виду використання земель, визначений у додатку 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n66 Методики];

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2020 та наступні роки, що розраховуються Держгеокадастром відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 статті 289 Податкового кодексу України];

'''для земель житлової та громадської забудови''' за такою формулою:

'''Шс = Пс x (Нпз x Кн x Кк ) x Кф x Кі (2),'''

де Шс, Пс, Кф і Кі - мають таке саме значення, як у формулі 1;

Нпз - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням відповідно до групи населених пунктів за чисельністю населення, визначений у додатку 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n66 Методики];

Кн - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів обласного значення, мм. Києва та Севастополя, визначений у додатку 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n66 Методики];

Кк - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів, віднесених до курортних, визначений у додатку 7 до Методики .

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:
* акт перевірки або акт, складений за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю);

* протокол про адміністративне правопорушення.
== Відповідальність ==
Самовільне зайняття земельної ділянки є досить поширеним видом порушення чинного земельного законодавства, за скоєння якого порушники згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1873 ст. 211 Земельного кодексу України] несуть '''адміністративну, кримінальну або цивільну відповідальність''' відповідно до законодавства.
=== Адміністративна відповідальність ===
Так, самовільне зайняття земельної ділянки є '''адміністративним правопорушенням''', відповідальність за яке передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n323 статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення]. Його вчинення тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 850 гривень) і на посадових осіб – від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1700 гривень)'''.'''
=== Кримінальна відповідальність ===
Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1322 статтею 197-1 Кримінального кодексу України] встановлена '''''кримінальна відповідальність''''' за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано '''''значної шкоди''''' її законному володільцю або власнику. За вчинення такого злочину встановлене '''''кримінальне покарання''''' у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян пробаційним наглядом на строк до двох років. Слід зазначити, що '''''шкода визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян''.'''

Відповідно до цієї ж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті Кримінального кодексу України] самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за вищезазначений злочин, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, зокрема, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Самовільне '''''будівництво будівель або споруд''''' на самовільно зайнятій земельній ділянці, карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Самовільне '''''будівництво будівель або споруд''''' на самовільно зайнятій земельній ділянці а саме: земельній ділянці ''особливо цінних земель'', землях в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель або вищезазначений злочин вчинений особою, раніше судимою за такий злочин карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років.

У разі виявлення порушення земельного законодавства, що має ознаки злочину, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1322 статтею 197-1 Кримінального кодексу України], громадянин, або представник юридичної особи має звернутись до органів поліції з відповідною заявою.

Однак, якщо особа не в змозі визначити характер та суть правопорушення, вона має можливість звернутись до відповідного органу, на який покладено функції і повноваження із здійснення [[Державний контроль за використанням та охороною земель|державного нагляду (контролю)]] за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.
== Повернення самовільно зайнятої земельної ділянки ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1893 Статтею 212 Земельного кодексу України] передбачено повернення самовільно зайнятих земельних ділянок:
# самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними;
# приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки;
# повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
== Дії особи, у разі виявлення використовування її земельної ділянки без згоди сторонньою особою: ==
- звернутись до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад за місцем розташування земельної ділянки;

- звернутись до Управління з контролю за використанням та охороною земель Держгеокадастру у відповідній області [https://kharkivska.land.gov.ua/kontakti/ (контактна інформація доступна за посиланнямhttps://kharkivska.land.gov.ua/kontakti/] );

- звернутись до правоохоронних органів (ознайомитися з вимогами до звернення можна за посиланням https://mvs.gov.ua/work-with-citizens/shho-potribno-znati-dlia-pidgotovki-zvernennia) ;

'''-''' звернутись до [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/pro-bezoplatnu-pravovu-dopomogu-bpd/grafik-roboty-konsultaczijnyh-punkt/ консультативного пункту системи надання безоплатної правничої допомоги] з метою консультування щодо подальших дій;

- звернутись до суду із позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки .
== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/79590296 Постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 21 січня 2019 року] Користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.
[[Категорія:Земельне право]]

Пільги щодо здобуття освіти, передбачені законодавством для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2025-08-14T12:13:19Z

Liudmyla.klimova: -

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 10.02.2025 № 168 "Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0293-25#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.02.2025 № 166 "Про затвердження Порядку прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти в 2025 році"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0505-21#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.03.2021 р. № 271 "Про затвердження Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на територіях, де неможливо забезпечити виконання стандартів освіти України та/або стабільний освітній процес"]

== Загальна інформація ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закону України «Про охорону дитинства»]:
# '''дитина-сирота''' – дитина, в якої померли чи загинули батьки.
# '''діти, позбавлені батьківського піклування''', - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.
== Повне державне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа ==
Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування. Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли вбо загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування (ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]).

Відповідно до ст.8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»] держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб.

Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам із їх числа, які навчаються, крім повного державного забезпечення, виплачується соціальна стипендія, а курсантам військових навчальних закладів, навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури, Державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, ліцеїстам військових ліцеїв, ліцеїв цивільного захисту та ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою з числа зазначених осіб - посадовий оклад у розмірі не менше 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, а після досягнення такими дітьми 18 років - у розмірі не меншому 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також виплачується 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики. Соціальна стипендія та посадовий оклад у розмірах, передбачених у першому реченні цієї частини, виплачуються також учням, студентам (курсантам), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти). Порядок виплати та розмір соціальної стипендії, посадового окладу затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зазначеним особам, які навчаються, до завершення навчання виплачується щорічна допомога для придбання навчальної літератури в розмірі не менше трьох місячних соціальних стипендій, посадових окладів, які їм призначені. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах.

При наданні особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, академічної відпустки за медичним висновком за ними зберігається на весь період академічної відпустки повне державне забезпечення та виплачується стипендія. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування.

Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Вартість повного державного забезпечення у грошовому еквіваленті для дітей віком від народження до трьох років, від трьох до семи років, від семи до десяти років, від десяти до чотирнадцяти років, від чотирнадцяти до вісімнадцяти років та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до двадцяти трьох років визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text Закону України "Про прожитковий мінімум"] .

Державні соціальні стандарти, нормативи споживання, нормативи забезпечення є однаковими для всіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, незалежно від форми їх влаштування та утримання, і затверджуються відповідно до законодавства.

== Спеціальні умови щодо участі у конкурсному відборі на здобуття вищої освіти ==
Спеціальні умови участі в конкурсному відборі для здобуття вищої освіти визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text Порядком прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text Наказу Міністерства освіти і науки України від 10.02.2025 № 168 "Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році"] керівники закладів освіти та наукових установ усіх форм власності і сфер управління під час затвердження правил прийому на навчання для здобуття вищої освіти мають забезпечити дотримання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році].

Спеціальні умови вступу до закладів фахової передвищої освіти визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0293-25#Text Порядком прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти в 2025 році].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text Наказу Міністерства освіти і науки України від 07.02.2025 № 166 "Про затвердження Порядку прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти в 2025 році"] керівники закладів освіти всіх форм власності і сфер управління під час затвердження правил прийому на навчання для здобуття фахової передвищої освіти мають забезпечити дотримання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text Порядку прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти в 2025 році].

Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа беруть участь у конкурсному відборі в межах квоти-1 ( квота-1 - визначена частина максимального обсягу бюджетних місць (для відкритих конкурсних пропозицій) або загального обсягу бюджетних місць (для фіксованих конкурсних пропозицій), яка може бути використана для прийому вступників на основі повної загальної середньої освіти, що мають право на вступ на основі вступних іспитів, та дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа) на місця державного або регіонального замовлення (крім випадку, якщо в заяві зазначено: "Претендую на участь у конкурсі виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб, повідомлений про неможливість переведення в межах вступної кампанії на місця державного або регіонального замовлення").

Спеціальними умовами прийому на навчання за державним або регіональним замовленням на основі ПЗСО (профільної середньої освіти) або НРК5 (освітнього ступеня молодшого бакалавра - 5 рівень НРК) у вигляді участі в конкурсі на місця державного або регіонального замовлення за квотою-1 користуються, в тому числі, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text].

Особи, які користуються спеціальними умовами прийому (переведення) на навчання за державним або регіональним замовленням у вигляді зарахування на підставі позитивної оцінки вступних випробувань, участі в конкурсі на місця державного або регіонального замовлення за квотою-1 або квотою-2, і не були рекомендовані на місця державного (регіонального) замовлення за відповідними спеціальними умовами, мають право брати участь у конкурсі на загальних умовах відповідно до конкурсного бала [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text].

Спеціальними умовами прийому (переведення) на навчання за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі ПЗСО або НРК5, для здобуття ступеня магістра на основі НРК6 (освітнього ступеня бакалавра - 6 рівень НРК) або НРК7 (освітнього ступеня магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста) - 7 рівень НРК) у вигляді переведення в обов’язковому порядку на вакантні місця державного або регіонального замовлення осіб, які зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану конкурсну пропозицію, користуються:

діти загиблих (померлих) осіб, визначених у частині першій статті 10'''-1''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], особи з їх числа;

діти загиблих (померлих) осіб, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України;

особи, один з батьків яких загинув або помер внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності;

особи, один з батьків яких є учасником бойових дій на території інших держав, який загинув (пропав безвісти) або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час воєнних дій та конфліктів на території інших держав, а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на території інших держав під час цих дій та конфліктів;

особи, у яких один з батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем, який загинув чи визнаний безвісно відсутньою особою під час виконання ним обов’язків військової служби;

особи, у яких один із батьків (усиновлювачів) був поліцейським, який загинув чи визнаний безвісно відсутньою особою під час виконання ним службових обов’язків, протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти (для вступу на основі ПЗСО або НРК5) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#n415].

Рейтинговий список вступників формується за категоріями та джерелами фінансування в такій послідовності:

- вступники, які користуються спеціальними умовами вступу на навчання за державним або регіональним замовленням на основі ПЗСО або НРК5 у вигляді зарахування на підставі позитивної оцінки вступних випробувань;

- вступники, які користуються спеціальними умовами вступу на навчання за державним або регіональним замовленням на основі ПЗСО або НРК5 у вигляді участі в конкурсі на місця державного або регіонального замовлення за квотою-2;

- вступники, які користуються спеціальними умовами вступу на навчання за державним або регіональним замовленням на основі ПЗСО або НРК5 у вигляді участі в конкурсі на місця державного або регіонального замовлення за квотою-1;

- вступники, які користуються спеціальними умовами переведення на навчання за кошти фізичних або юридичних осіб;

- вступники, які беруть участь у конкурсному відборі на навчання на загальних умовах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#n415].

'''Спеціальними умовами для здобуття вищої освіти на основі:'''

'''– повної загальної середньої освіти є:'''
* зарахування на підставі позитивної оцінки індивідуальної усної співбесіди або творчого конкурсу;
* участь у конкурсному відборі за результатами індивідуальної усної співбесіди замість національного мультипредметного тесту та/або квотою-1, квотою-2;
'''– молодшого спеціаліста, фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра є''':
* участь у конкурсному відборі за результатами індивідуальної усної співбесіди замість НМТ;
'''– бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста) є''':
* участь у конкурсному відборі за результатами індивідуальної усної співбесіди замість магістерського тесту навчальної компетентності або магістерського комплексного тесту;
'''-за кошти державного або місцевого бюджету на основі повної загальної середньої освіти є:'''
* зарахування за результатами позитивної оцінки індивідуальної усної співбесіди або творчого конкурсу, квотою-1, квотою-2 на місця державного або регіонального замовлення;
* переведення на вакантні місця державного або регіонального замовлення осіб у випадках, передбачених Порядком, якщо вони зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану конкурсну пропозицію.
Особливості прийому на навчання осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія, територія населених пунктів на лінії зіткнення та адміністративній межі або які переселилися з неї після 01 січня 2023 року, в частині проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації, отримання документа державного зразка про базову середню освіту або повну загальну середню освіту (якщо особа не отримала документ про освіту відповідно до законодавства), визначаються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0505-21#Text Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01 березня 2021 року № 271 (зі змінами)].

=== Як зареєструвати спеціальні умови вступу ===
* '''Зібрати необхідні для реєстрації пільги документи:'''
* документ, що посвідчує особу;
* документ про освіту або вказати в заяві серію та номер;
* документ (и), що підтверджують право на спеціальні умови вступу.

* '''Зареєструвати електронний кабінет вступника зі спеціальними умовами вступу'''
Для подання заяв в електронній формі особа реєструє особистий електронний кабінет в ЄДЕБО на вебсайті за адресою https://vstup.edbo.gov.ua/.

Під час реєстрації особа зазначає такі дані:

- адресу особистої електронної пошти, до якої особа має доступ. Зазначена адреса буде логіном для входу до особистого електронного кабінету вступника;

- пароль для входу до особистого електронного кабінету;

- серію та номер документа (одного з документів) про раніше здобуту освіту (основу вступу);

- номер, PIN-код та рік отримання сертифіката НМТ / екзаменаційного листка, що був отриманий під час реєстрації на ЄВІ / ЄФВВ / ЄВВ. У разі наявності даних різних років та вступних випробувань вказується будь-який з передбачених до використання на відповідній основі вступу, визначений цим Порядком;

- тип, серію (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу, або реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) (у разі відсутності сертифіката НМТ / екзаменаційного листка ЄВІ / ЄФВВ / ЄВВ);

- реквізити документів, що засвідчують підстави для спеціальних умов участі у вступній кампанії, інформація про які доступна в державних реєстрах.

Особа, яка має підстави для спеціальних умов участі у вступній кампанії, у разі недоступності в державних реєстрах відповідних документів до подання першої заяви має звернутись до одного із закладів вищої освіти (особисто або електронною поштою, якщо заклад вищої освіти спроможний дистанційно провести належну перевірку документів) та надати документи, що підтверджують указане право, для створення в ЄДЕБО картки фізичної особи та завантаження сканованих копій цих документів.

Заклади освіти створюють консультаційні центри при приймальних комісіях для надання допомоги особам під час реєстрації особистого електронного кабінету та подання заяв в електронній формі. Особи можуть звернутися до консультаційного центру будь-якого закладу освіти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#n415].

=== Коли зареєструвати спеціальні умови вступу ===
Звертаємо увагу, що дати початку та завершення реєстрації особистого електронного кабінету різняться залежно від здобутого рівня освіти.

Реєстрація особистих електронних кабінетів вступників на навчання для здобуття вищої освіти, завантаження необхідних документів розпочинається 01 липня. Документ про попередню освіту має бути внесений до реєстрації першої заяви вступника на відповідній основі вступу. Вступник може внести до електронного кабінету декілька документів про попередню освіту, що містяться в Реєстрі документів про освіту, для реєстрації заяв на різних основах вступу. Особисті електронні кабінети вступників працюють до 20 жовтня (пункт 1 розділу 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році]

Реєстрація заяв вступників, зокрема для участі у вступних випробуваннях (співбесіді, творчому конкурсі, співбесіді замість ЄВІ, фаховому іспиті замість ЄФВВ, фаховому іспиті, фаховому заліку) у передбачених у цьому розділі випадках здійснюється через особисті електронні кабінети вступників.

Документи про проходження медичних оглядів та інших доконкурсних процедур, якщо це викликано установленими законодавством особливими умовами конкурсного відбору за відповідними конкурсними пропозиціями, надаються вступниками до дня, що передує дню завершення реєстрації заяв, у визначений в Правилах прийому спосіб.

Для вступу на навчання для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі ПЗСО та НРК5 (пункт 2 розділу 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році]''')''' :

- реєстрація заяв на участь у співбесідах та творчих конкурсах розпочинається 03 липня та закінчується: для вступу на місця державного або регіонального замовлення - о 18:00 10 липня, для вступу виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб - о 18:00 25 липня;

- співбесіди та творчі конкурси для вступу за всіма джерелами фінансування проводяться в декілька потоків включно з 08 по 19 липня включно, для вступу виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб - до 01 серпня;

- реєстрація заяв вступників розпочинається 19 липня та закінчується о 18:00 01 серпня.

Формування рейтингових списків вступників, надання рекомендацій до зарахування та оприлюднення списку рекомендованих з повідомленням про отримання чи неотримання ними права здобувати вищу освіту за державним або регіональним замовленням за заявою з пріоритетністю здійснюються не пізніше 06 серпня.

Вступники, які отримали рекомендації за заявою з пріоритетністю, мають підтвердити вибір місця навчання, виконати вимоги до зарахування та укласти договір про навчання до 18:00 09 серпня;

зарахування вступників: за державним або регіональним замовленням або за кошти фізичних або юридичних осіб (за заявою з пріоритетністю) здійснюється не пізніше 11 серпня; за іншими джерелами фінансування - не пізніше 30 серпня;

переведення на вакантні місця державного, регіонального замовлення осіб, які зараховані на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб,- не пізніше 18 серпня;

надання рекомендацій до зарахування та оприлюднення списку рекомендованих для вступників, які вступають на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб (крім рекомендацій для вступників за заявою з пріоритетністю), здійснюється не раніше 11 серпня.

'''Тому абітурієнту потрібно розраховувати терміни для реєстрації пільги, електронного кабінету, вступних випробувань та подання заяв.'''
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Діти-сироти]]
[[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]

Пільги щодо здобуття освіти, передбачені законодавством для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2025-08-14T12:10:41Z

Liudmyla.klimova: приведення у відповідність до змін в законодавстві

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 10.02.2025 № 168 "Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0293-25#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.02.2025 № 166 "Про затвердження Порядку прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти в 2025 році"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0505-21#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.03.2021 р. № 271 "Про затвердження Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на територіях, де неможливо забезпечити виконання стандартів освіти України та/або стабільний освітній процес"]

== Загальна інформація ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закону України «Про охорону дитинства»]:
# '''дитина-сирота''' – дитина, в якої померли чи загинули батьки.
# '''діти, позбавлені батьківського піклування''', - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.
== Повне державне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа ==
Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування. Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли вбо загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування (ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]).

Відповідно до ст.8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»] держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб.

Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам із їх числа, які навчаються, крім повного державного забезпечення, виплачується соціальна стипендія, а курсантам військових навчальних закладів, навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури, Державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, ліцеїстам військових ліцеїв, ліцеїв цивільного захисту та ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою з числа зазначених осіб - посадовий оклад у розмірі не менше 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, а після досягнення такими дітьми 18 років - у розмірі не меншому 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також виплачується 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики. Соціальна стипендія та посадовий оклад у розмірах, передбачених у першому реченні цієї частини, виплачуються також учням, студентам (курсантам), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти). Порядок виплати та розмір соціальної стипендії, посадового окладу затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зазначеним особам, які навчаються, до завершення навчання виплачується щорічна допомога для придбання навчальної літератури в розмірі не менше трьох місячних соціальних стипендій, посадових окладів, які їм призначені. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах.

При наданні особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, академічної відпустки за медичним висновком за ними зберігається на весь період академічної відпустки повне державне забезпечення та виплачується стипендія. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування.

Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Вартість повного державного забезпечення у грошовому еквіваленті для дітей віком від народження до трьох років, від трьох до семи років, від семи до десяти років, від десяти до чотирнадцяти років, від чотирнадцяти до вісімнадцяти років та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до двадцяти трьох років визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text Закону України "Про прожитковий мінімум"] .

Державні соціальні стандарти, нормативи споживання, нормативи забезпечення є однаковими для всіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, незалежно від форми їх влаштування та утримання, і затверджуються відповідно до законодавства.

== Спеціальні умови щодо участі у конкурсному відборі на здобуття вищої освіти ==
Спеціальні умови участі в конкурсному відборі для здобуття вищої освіти визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#n415 Порядком прийому для здобуття вищої освіти в 2025 році].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text Наказу Міністерства освіти і науки України від 10.02.2025 № 168 "Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році"] керівники закладів освіти та наукових установ усіх форм власності і сфер управління під час затвердження правил прийому на навчання для здобуття вищої освіти мають забезпечити дотримання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році].

Спеціальні умови вступу до закладів фахової передвищої освіти визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0293-25#Text Порядком прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти в 2025 році].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text Наказу Міністерства освіти і науки України від 07.02.2025 № 166 "Про затвердження Порядку прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти в 2025 році"] керівники закладів освіти всіх форм власності і сфер управління під час затвердження правил прийому на навчання для здобуття фахової передвищої освіти мають забезпечити дотримання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text Порядку прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти в 2025 році].

Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа беруть участь у конкурсному відборі в межах квоти-1 ( квота-1 - визначена частина максимального обсягу бюджетних місць (для відкритих конкурсних пропозицій) або загального обсягу бюджетних місць (для фіксованих конкурсних пропозицій), яка може бути використана для прийому вступників на основі повної загальної середньої освіти, що мають право на вступ на основі вступних іспитів, та дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа) на місця державного або регіонального замовлення (крім випадку, якщо в заяві зазначено: "Претендую на участь у конкурсі виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб, повідомлений про неможливість переведення в межах вступної кампанії на місця державного або регіонального замовлення").

Спеціальними умовами прийому на навчання за державним або регіональним замовленням на основі ПЗСО (профільної середньої освіти) або НРК5 (освітнього ступеня молодшого бакалавра - 5 рівень НРК) у вигляді участі в конкурсі на місця державного або регіонального замовлення за квотою-1 користуються, в тому числі, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text].

Особи, які користуються спеціальними умовами прийому (переведення) на навчання за державним або регіональним замовленням у вигляді зарахування на підставі позитивної оцінки вступних випробувань, участі в конкурсі на місця державного або регіонального замовлення за квотою-1 або квотою-2, і не були рекомендовані на місця державного (регіонального) замовлення за відповідними спеціальними умовами, мають право брати участь у конкурсі на загальних умовах відповідно до конкурсного бала [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text].

Спеціальними умовами прийому (переведення) на навчання за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі ПЗСО або НРК5, для здобуття ступеня магістра на основі НРК6 (освітнього ступеня бакалавра - 6 рівень НРК) або НРК7 (освітнього ступеня магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста) - 7 рівень НРК) у вигляді переведення в обов’язковому порядку на вакантні місця державного або регіонального замовлення осіб, які зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану конкурсну пропозицію, користуються:

діти загиблих (померлих) осіб, визначених у частині першій статті 10'''-1''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], особи з їх числа;

діти загиблих (померлих) осіб, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України;

особи, один з батьків яких загинув або помер внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності;

особи, один з батьків яких є учасником бойових дій на території інших держав, який загинув (пропав безвісти) або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час воєнних дій та конфліктів на території інших держав, а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на території інших держав під час цих дій та конфліктів;

особи, у яких один з батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем, який загинув чи визнаний безвісно відсутньою особою під час виконання ним обов’язків військової служби;

особи, у яких один із батьків (усиновлювачів) був поліцейським, який загинув чи визнаний безвісно відсутньою особою під час виконання ним службових обов’язків, протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти (для вступу на основі ПЗСО або НРК5) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#n415].

Рейтинговий список вступників формується за категоріями та джерелами фінансування в такій послідовності:

- вступники, які користуються спеціальними умовами вступу на навчання за державним або регіональним замовленням на основі ПЗСО або НРК5 у вигляді зарахування на підставі позитивної оцінки вступних випробувань;

- вступники, які користуються спеціальними умовами вступу на навчання за державним або регіональним замовленням на основі ПЗСО або НРК5 у вигляді участі в конкурсі на місця державного або регіонального замовлення за квотою-2;

- вступники, які користуються спеціальними умовами вступу на навчання за державним або регіональним замовленням на основі ПЗСО або НРК5 у вигляді участі в конкурсі на місця державного або регіонального замовлення за квотою-1;

- вступники, які користуються спеціальними умовами переведення на навчання за кошти фізичних або юридичних осіб;

- вступники, які беруть участь у конкурсному відборі на навчання на загальних умовах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#n415].

'''Спеціальними умовами для здобуття вищої освіти на основі:'''

'''– повної загальної середньої освіти є:'''
* зарахування на підставі позитивної оцінки індивідуальної усної співбесіди або творчого конкурсу;
* участь у конкурсному відборі за результатами індивідуальної усної співбесіди замість національного мультипредметного тесту та/або квотою-1, квотою-2;
'''– молодшого спеціаліста, фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра є''':
* участь у конкурсному відборі за результатами індивідуальної усної співбесіди замість НМТ;
'''– бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста) є''':
* участь у конкурсному відборі за результатами індивідуальної усної співбесіди замість магістерського тесту навчальної компетентності або магістерського комплексного тесту;
'''-за кошти державного або місцевого бюджету на основі повної загальної середньої освіти є:'''
* зарахування за результатами позитивної оцінки індивідуальної усної співбесіди або творчого конкурсу, квотою-1, квотою-2 на місця державного або регіонального замовлення;
* переведення на вакантні місця державного або регіонального замовлення осіб у випадках, передбачених Порядком, якщо вони зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану конкурсну пропозицію.
Особливості прийому на навчання осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія, територія населених пунктів на лінії зіткнення та адміністративній межі або які переселилися з неї після 01 січня 2023 року, в частині проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації, отримання документа державного зразка про базову середню освіту або повну загальну середню освіту (якщо особа не отримала документ про освіту відповідно до законодавства), визначаються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0505-21#Text Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01 березня 2021 року № 271 (зі змінами)].

=== Як зареєструвати спеціальні умови вступу ===
* '''Зібрати необхідні для реєстрації пільги документи:'''
* документ, що посвідчує особу;
* документ про освіту або вказати в заяві серію та номер;
* документ (и), що підтверджують право на спеціальні умови вступу.

* '''Зареєструвати електронний кабінет вступника зі спеціальними умовами вступу'''
Для подання заяв в електронній формі особа реєструє особистий електронний кабінет в ЄДЕБО на вебсайті за адресою https://vstup.edbo.gov.ua/.

Під час реєстрації особа зазначає такі дані:

- адресу особистої електронної пошти, до якої особа має доступ. Зазначена адреса буде логіном для входу до особистого електронного кабінету вступника;

- пароль для входу до особистого електронного кабінету;

- серію та номер документа (одного з документів) про раніше здобуту освіту (основу вступу);

- номер, PIN-код та рік отримання сертифіката НМТ / екзаменаційного листка, що був отриманий під час реєстрації на ЄВІ / ЄФВВ / ЄВВ. У разі наявності даних різних років та вступних випробувань вказується будь-який з передбачених до використання на відповідній основі вступу, визначений цим Порядком;

- тип, серію (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу, або реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) (у разі відсутності сертифіката НМТ / екзаменаційного листка ЄВІ / ЄФВВ / ЄВВ);

- реквізити документів, що засвідчують підстави для спеціальних умов участі у вступній кампанії, інформація про які доступна в державних реєстрах.

Особа, яка має підстави для спеціальних умов участі у вступній кампанії, у разі недоступності в державних реєстрах відповідних документів до подання першої заяви має звернутись до одного із закладів вищої освіти (особисто або електронною поштою, якщо заклад вищої освіти спроможний дистанційно провести належну перевірку документів) та надати документи, що підтверджують указане право, для створення в ЄДЕБО картки фізичної особи та завантаження сканованих копій цих документів.

Заклади освіти створюють консультаційні центри при приймальних комісіях для надання допомоги особам під час реєстрації особистого електронного кабінету та подання заяв в електронній формі. Особи можуть звернутися до консультаційного центру будь-якого закладу освіти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#n415].

=== Коли зареєструвати спеціальні умови вступу ===
Звертаємо увагу, що дати початку та завершення реєстрації особистого електронного кабінету різняться залежно від здобутого рівня освіти.

Реєстрація особистих електронних кабінетів вступників на навчання для здобуття вищої освіти, завантаження необхідних документів розпочинається 01 липня. Документ про попередню освіту має бути внесений до реєстрації першої заяви вступника на відповідній основі вступу. Вступник може внести до електронного кабінету декілька документів про попередню освіту, що містяться в Реєстрі документів про освіту, для реєстрації заяв на різних основах вступу. Особисті електронні кабінети вступників працюють до 20 жовтня (пункт 1 розділу 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році]

Реєстрація заяв вступників, зокрема для участі у вступних випробуваннях (співбесіді, творчому конкурсі, співбесіді замість ЄВІ, фаховому іспиті замість ЄФВВ, фаховому іспиті, фаховому заліку) у передбачених у цьому розділі випадках здійснюється через особисті електронні кабінети вступників.

Документи про проходження медичних оглядів та інших доконкурсних процедур, якщо це викликано установленими законодавством особливими умовами конкурсного відбору за відповідними конкурсними пропозиціями, надаються вступниками до дня, що передує дню завершення реєстрації заяв, у визначений в Правилах прийому спосіб.

Для вступу на навчання для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі ПЗСО та НРК5 (пункт 2 розділу 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-25#Text Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році]''')''' :

- реєстрація заяв на участь у співбесідах та творчих конкурсах розпочинається 03 липня та закінчується: для вступу на місця державного або регіонального замовлення - о 18:00 10 липня, для вступу виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб - о 18:00 25 липня;

- співбесіди та творчі конкурси для вступу за всіма джерелами фінансування проводяться в декілька потоків включно з 08 по 19 липня включно, для вступу виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб - до 01 серпня;

- реєстрація заяв вступників розпочинається 19 липня та закінчується о 18:00 01 серпня.

Формування рейтингових списків вступників, надання рекомендацій до зарахування та оприлюднення списку рекомендованих з повідомленням про отримання чи неотримання ними права здобувати вищу освіту за державним або регіональним замовленням за заявою з пріоритетністю здійснюються не пізніше 06 серпня.

Вступники, які отримали рекомендації за заявою з пріоритетністю, мають підтвердити вибір місця навчання, виконати вимоги до зарахування та укласти договір про навчання до 18:00 09 серпня;

зарахування вступників: за державним або регіональним замовленням або за кошти фізичних або юридичних осіб (за заявою з пріоритетністю) здійснюється не пізніше 11 серпня; за іншими джерелами фінансування - не пізніше 30 серпня;

переведення на вакантні місця державного, регіонального замовлення осіб, які зараховані на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб,- не пізніше 18 серпня;

надання рекомендацій до зарахування та оприлюднення списку рекомендованих для вступників, які вступають на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб (крім рекомендацій для вступників за заявою з пріоритетністю), здійснюється не раніше 11 серпня.

'''Тому абітурієнту потрібно розраховувати терміни для реєстрації пільги, електронного кабінету, вступних випробувань та подання заяв.'''
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Діти-сироти]]
[[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]

Вимоги до претендентів на нагородження золотою або срібною медалями випускників навчальних закладів

2025-08-13T07:58:43Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n3 Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закон України "Про вищу освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4034-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2025 року"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0024-25#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.12.2024 № 1771 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 17 березня 2015 року № 306"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0201-04#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 10.12.2003 № 811 "Про затвердження Положення про ІВС «ОСВІТА» та Порядку замовлення документів про базову середню освіту та повну загальну середню освіту, видачі та обліку їх карток]

'''Нагородження золотою та срібною медаллю як вид морального стимулювання випускників скасовано''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0024-25#Text наказом Міністерства освіти і науки України від 20 грудня 2024 р. № 1771] .

Звертаємо увагу учасників освітнього процесу та освітніх управлінців, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0354-15#Text Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні» й наказ МОН від 17.03.2015 р. № 306], яким воно затверджене, '''втратили чинність'''.

Внаслідок чого внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0201-04#Text Порядку замовлення документів про базову середню освіту та повну загальну середню освіту, видачі та обліку їх карток (далі '''–''' Порядок), затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 10 грудня 2003 року № 811] . Тепер замість свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти (для осіб, нагороджених срібною медаллю «За досягнення у навчанні») та свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти (для осіб, нагороджених золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні») видається '''свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти з відзнакою.'''

Документи про освіту для випускників, які претендують на відзнаку, виготовляються після додаткового підтвердження з боку закладу освіти (п.3.19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0201-04#Text Порядку замовлення документів про базову середню освіту та повну загальну середню освіту, видачі та обліку їх карток] )

З метою своєчасного виготовлення Документів Замовлення подаються Міністерством освіти Автономної Республіки Крим, Головним управлінням освіти Київської міської держадміністрації, департаментами (управліннями) освіти і науки обласних держадміністрацій, Севастопольської міської держадміністрації, міністерствами або іншими центральними органами виконавчої влади (за погодженням з Відповідальним виконавцем) або регіональними вузлами за 2 місяці до дати вручення Документів випускникам закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від їх підпорядкування та форм власності (п.3.20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0201-04#Text Порядку замовлення документів про базову середню освіту та повну загальну середню освіту, видачі та обліку їх карток] )

У 2025 році конкурсний відбір на навчання для здобуття ступеня вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, ступеня вищої освіти молодшого бакалавра здійснюється за результатами вступних випробувань 2022-2025 років, проведених з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання, та творчого конкурсу (конкурсу фізичних здібностей) у передбачених законодавством випадках.

У 2025 році вступні випробування для участі в конкурсному відборі на навчання для здобуття ступеня вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, ступеня вищої освіти молодшого бакалавра включають тестування з навчальних предметів "Українська мова", "Математика", "Історія України" та навчального предмета на вибір ("Іноземна мова", "Біологія", "Географія", "Фізика", "Хімія", "Українська література")" (підпункти 25-26 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закону України "Про вищу освіту"] ).

[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Право на освіту]]

Контроль у сфері благоустрою населених пунктів. Інспекції з благоустрою. Громадські інспектори. Відповідальність

2025-07-04T10:32:52Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативно-правова база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закон України «Про благоустрій населених пунктів»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14#Text Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17#Text Типові правила благоустрою території населеного пункту, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 № 310,]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-07#Text Положення про громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів, затверджене наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 16.01.2007 N 7]
== Контроль у сфері благоустрою населених пунктів ==
 
'''Контроль у сфері благоустрою''' Контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17#Text Правил благоустрою території населеного пункту] та інших нормативно-правових актів 
'''''Державний контроль''''' за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.
 
'''''Самоврядний контроль''''' у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17#Text Правил благоустрою території населеного пункту], в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом:

1) проведення перевірок території;

2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян;

3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;

4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об'єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17#Text Правил благоустрою території населеного пункту].

Положення про інспекцію з благоустрою населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною або міською радою на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1517-23#Text Типового положення про інспекцію з благоустрою населеного пункту] ,затвердженого наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 04.07.2023 №565

'''''Громадський контроль''''' у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється громадськими інспекторами благоустрою населених пунктів згідно з положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

== Інспекції з благоустрою ==
Інспекція з благоустрою населеного пункту (далі - Інспекція) може утворюватися сільськими, селищними, міськими радами.

Основними завданнями Інспекції є здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту та виконанням правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань:

* проводить перевірки території населеного пункту щодо стану їх благоустрою;

* здійснює складання протоколів про порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів;

* забезпечує подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об’єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, правил благоустрою території населеного пункту;

* вживає заходів щодо зупинення робіт, які проводяться самовільно і порушують стан благоустрою населеного пункту;

* сприяє забезпеченню чистоти і порядку в населеному пункті;

* бере участь в обговоренні проєктів благоустрою територій населеного пункту, іншої технічної документації з питань благоустрою і вносить відповідні пропозиції на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;

* вносить пропозиції щодо розвитку та поліпшення стану благоустрою територій населеного пункту, удосконалення правил благоустрою території населеного пункту;

* бере участь та безпосередньо розглядає звернення підприємств, установ, організацій і громадян з питань, що відносяться до компетенції Інспекції;

* бере участь у координації діяльності та навчанні громадських інспекторів з благоустрою;

* вживає заходів щодо запобігання порушень законодавства в сфері благоустрою населених пунктів;

* інформує відповідні сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи про результати планових та позапланових перевірок;

* здійснює інші повноваження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n380 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»].

Інспекція має право:

* одержувати у встановленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності інформацію, документи і матеріали для виконання покладених на неї завдань;

* залучати в установленому порядку громадських інспекторів з благоустрою населених пунктів, фахівців підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції;

* брати участь у межах своєї компетенції у роботі комісій, що утворюються відповідними сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами;

* надавати інформацію органам державного контролю відповідно до законодавства;

* скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції, проводити семінари і навчання з метою підвищення кваліфікації працівників.

У разі створення Інспекції як виконавчого органу відповідної сільської, селищної або міської ради відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14#Text Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»] призначається керівник інспекції, який:

* здійснює керівництво Інспекцією;

* забезпечує в межах своєї компетенції виконання покладених на Інспекцію завдань;

* подає на затвердження сільському, селищному, міському голові кошторис та штатний розпис Інспекції в межах граничної чисельності та фонду оплати праці її працівників;

* розподіляє обов’язки між своїми заступниками, керівниками структурних підрозділів, у разі їх наявності, та іншими працівниками Інспекції;

* заохочує та притягає до дисциплінарної відповідальності працівників Інспекції;

* забезпечує виконання завдань, покладених на Інспекцію;

* організовує і контролює роботу працівників Інспекції.

Призначення на посади та звільнення з посад працівників Інспекції здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14#Text Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»]. Інспекція має круглу печатку із своїм найменуванням, бланк, утримується за рахунок коштів місцевого бюджету. 

== Громадські інспектори ==
Громадські інспектори благоустрою населених пунктів:

1) беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів державного контролю рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів;

2) проводять перевірки і складають протоколи про порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів і подають їх органам державного контролю у цій сфері та правоохоронним органам для притягнення винних до відповідальності;

3) надають допомогу органам державного контролю у сфері благоустрою населених пунктів у діяльності щодо запобігання порушенням законодавства про благоустрій населених пунктів;

4) здійснюють інші повноваження відповідно до закону.

Результати громадського контролю за станом благоустрою територій підлягають оприлюдненню на зборах мешканців відповідної території та розгляду органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному законодавством. 

== Відповідальність за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів ==
До відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у:

1) порушенні встановлених норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів;

2) проектуванні об'єктів благоустрою населених пунктів з порушенням затвердженої в установленому законодавством порядку містобудівної документації та державних будівельних норм;

3) порушенні встановлених законодавством екологічних, санітарно-гігієнічних вимог та санітарних норм під час проектування, розміщення, будівництва та експлуатації об'єктів благоустрою;

4) порушенні правил благоустрою територій населених пунктів;

5) порушенні режиму використання і охорони територій та об'єктів рекреаційного призначення;

6) самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою населеного пункту;

7) пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів благоустрою населених пунктів;

8) знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів, крім випадків, передбачених статтею 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n380 Закону України "Про благоустрій населених пунктів"];

9) забрудненні (засміченні) території населеного пункту;

10) неналежному утриманні об'єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення територій населених пунктів тощо.

Законом може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень у сфері благоустрою населених пунктів.

Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, до відповідальності, передбаченої законом, не звільняє їх від обов'язку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог цього законодавства.

Шкода, завдана внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс, методик, розрахунків щодо обрахування шкоди. Відсутність таких такс, методик, розрахунків не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. У такому разі шкода компенсується за фактичними витратами, затвердженими в установленому порядку рішенням органу місцевого самоврядування, на облаштування одного квадратного метра території міста або базової вартості одного квадратного метра землі на відновлення порушеного стану об'єкта благоустрою або довкілля.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1275 статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КпАП) порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 - 1360 гривень) і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 -1700 гривень).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n366 ст. 255 КпАП] складати протокол за порушення, передбачені ст. 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП], мають право уповноважені на те посадові особи:

* органів Національної поліції;

* посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад;
* член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.

Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (ст. 257 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП]).

Справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад

== Див. також ==
[[Адміністративні комісії, розгляд справ та порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення]]

[[Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Контроль у сфері благоустрою населених пунктів. Інспекції з благоустрою. Громадські інспектори. Відповідальність

2025-07-03T13:43:50Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативно-правова база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закон України «Про благоустрій населених пунктів»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17#Text Типові правила благоустрою території населеного пункту, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 № 310,]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-07#Text Положення про громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів, затверджене наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 16.01.2007 N 7]
== Контроль у сфері благоустрою населених пунктів ==
 
'''Контроль у сфері благоустрою''' Контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17#Text Правил благоустрою території населеного пункту] та інших нормативно-правових актів 
'''''Державний контроль''''' за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.
 
'''''Самоврядний контроль''''' у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17#Text Правил благоустрою території населеного пункту], в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом:

1) проведення перевірок території;

2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян;

3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;

4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об'єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17#Text Правил благоустрою території населеного пункту].

Положення про інспекцію з благоустрою населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною або міською радою на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1517-23#Text Типового положення про інспекцію з благоустрою населеного пункту] ,затвердженого наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 04.07.2023 №565

'''''Громадський контроль''''' у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється громадськими інспекторами благоустрою населених пунктів згідно з положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

== Інспекції з благоустрою ==
Інспекція з благоустрою населеного пункту (далі - Інспекція) може утворюватися сільськими, селищними, міськими радами.

Основними завданнями Інспекції є здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту та виконанням правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань:

* проводить перевірки території населеного пункту щодо стану їх благоустрою;

* здійснює складання протоколів про порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів;

* забезпечує подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об’єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, правил благоустрою території населеного пункту;

* вживає заходів щодо зупинення робіт, які проводяться самовільно і порушують стан благоустрою населеного пункту;

* сприяє забезпеченню чистоти і порядку в населеному пункті;

* бере участь в обговоренні проєктів благоустрою територій населеного пункту, іншої технічної документації з питань благоустрою і вносить відповідні пропозиції на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;

* вносить пропозиції щодо розвитку та поліпшення стану благоустрою територій населеного пункту, удосконалення правил благоустрою території населеного пункту;

* бере участь та безпосередньо розглядає звернення підприємств, установ, організацій і громадян з питань, що відносяться до компетенції Інспекції;

* бере участь у координації діяльності та навчанні громадських інспекторів з благоустрою;

* вживає заходів щодо запобігання порушень законодавства в сфері благоустрою населених пунктів;

* інформує відповідні сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи про результати планових та позапланових перевірок;

* здійснює інші повноваження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n380 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»].

Інспекція має право:

* одержувати у встановленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності інформацію, документи і матеріали для виконання покладених на неї завдань;

* залучати в установленому порядку громадських інспекторів з благоустрою населених пунктів, фахівців підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції;

* брати участь у межах своєї компетенції у роботі комісій, що утворюються відповідними сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами;

* надавати інформацію органам державного контролю відповідно до законодавства;

* скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції, проводити семінари і навчання з метою підвищення кваліфікації працівників.

У разі створення Інспекції як виконавчого органу відповідної сільської, селищної або міської ради відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14#Text Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»] призначається керівник інспекції, який:

* здійснює керівництво Інспекцією;

* забезпечує в межах своєї компетенції виконання покладених на Інспекцію завдань;

* подає на затвердження сільському, селищному, міському голові кошторис та штатний розпис Інспекції в межах граничної чисельності та фонду оплати праці її працівників;

* розподіляє обов’язки між своїми заступниками, керівниками структурних підрозділів, у разі їх наявності, та іншими працівниками Інспекції;

* заохочує та притягає до дисциплінарної відповідальності працівників Інспекції;

* забезпечує виконання завдань, покладених на Інспекцію;

* організовує і контролює роботу працівників Інспекції.

Призначення на посади та звільнення з посад працівників Інспекції здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14#Text Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»]. Інспекція має круглу печатку із своїм найменуванням, бланк, утримується за рахунок коштів місцевого бюджету. 

== Громадські інспектори ==
Громадські інспектори благоустрою населених пунктів:

1) беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів державного контролю рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів;

2) проводять перевірки і складають протоколи про порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів і подають їх органам державного контролю у цій сфері та правоохоронним органам для притягнення винних до відповідальності;

3) надають допомогу органам державного контролю у сфері благоустрою населених пунктів у діяльності щодо запобігання порушенням законодавства про благоустрій населених пунктів;

4) здійснюють інші повноваження відповідно до закону.

Результати громадського контролю за станом благоустрою територій підлягають оприлюдненню на зборах мешканців відповідної території та розгляду органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному законодавством. 

== Відповідальність за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів ==
До відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у:

1) порушенні встановлених норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів;

2) проектуванні об'єктів благоустрою населених пунктів з порушенням затвердженої в установленому законодавством порядку містобудівної документації та державних будівельних норм;

3) порушенні встановлених законодавством екологічних, санітарно-гігієнічних вимог та санітарних норм під час проектування, розміщення, будівництва та експлуатації об'єктів благоустрою;

4) порушенні правил благоустрою територій населених пунктів;

5) порушенні режиму використання і охорони територій та об'єктів рекреаційного призначення;

6) самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою населеного пункту;

7) пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів благоустрою населених пунктів;

8) знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів, крім випадків, передбачених статтею 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n380 Закону України "Про благоустрій населених пунктів"];

9) забрудненні (засміченні) території населеного пункту;

10) неналежному утриманні об'єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення територій населених пунктів тощо.

Законом може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень у сфері благоустрою населених пунктів.

Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, до відповідальності, передбаченої законом, не звільняє їх від обов'язку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог цього законодавства.

Шкода, завдана внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс, методик, розрахунків щодо обрахування шкоди. Відсутність таких такс, методик, розрахунків не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. У такому разі шкода компенсується за фактичними витратами, затвердженими в установленому порядку рішенням органу місцевого самоврядування, на облаштування одного квадратного метра території міста або базової вартості одного квадратного метра землі на відновлення порушеного стану об'єкта благоустрою або довкілля.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1275 статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КпАП) порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 - 1360 гривень) і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 -1700 гривень).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n366 ст. 255 КпАП] складати протокол за порушення, передбачені ст. 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП], мають право уповноважені на те посадові особи:

* органів Національної поліції;

* посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад;
* член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.

Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (ст. 257 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП]).

Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП].

Водночас необхідно враховувати положення ст. 288 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП], яка встановлює ''порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушенн''я. В ній, зокрема, зазначається, що:
 
— постанову адміністративної комісії може бути оскаржено до виконавчого комітету відповідної ради або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП];
 
— рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради може бути оскаржено до відповідної ради або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП].
 
Враховуючи означене вище, доцільно, аби уповноважена особа направляла протокол спочатку до відповідної адміністративної комісії.
 
За загальними правилами ст. 276 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. При цьому частиною шостою вказаної статті уточнено, що адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.
 
В свою чергу ст. 277 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] '''''визначено граничний строк розгляду справи про адміністративне правопорушення''''' — він становить '''''п’ятнадцять днів''''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
 
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення (ст. 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП]).
 
Відповідно до ст. 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] у справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
 
1) про накладення адміністративного стягнення;
 
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП];
 
3) про закриття справи.
 
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП].
 
Слід зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] '''''відмінено такий вид відповідальності як попередження'''''.
 
Крім того, відповідно до статті 153 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] знищення або пошкодження об’єктів озеленення в межах населених пунктів, пошкодження дерев і чагарників за межами населених пунктів, що не віднесені до лісового фонду, або їх незаконна порубка – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів (170 -510 гривень) і на посадових осіб або фізичних осіб-підприємців – від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів (510 - 850 гривень).
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Перевірка листків тимчасової непрацездатності

2025-06-11T12:15:00Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2023-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2023 року № 185 "Про затвердження ппорядку проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності"].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1620-23#Text Постанова правління Пенсійного фонду України "Про затвердження форми довідки про перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності" від 28.08.2023 № 33-1]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1915-23#Text Постанова правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку проведення моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності" від 19.10.2023 № 45-1]
{| class="wikitable"
|Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2023 року № 185 затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2023-%D0%BF Порядок проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності].

'''Перевірка листків непрацездатності проводиться уповноваженими посадовими особами територіального органу ПФУ та/або уповноваженими лікарями, перелік яких затверджується правлінням ПФУ.'''
|}

== Страхові виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
'''''Страховий випадок''''' за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності – це подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім’ї або іншої особи на отримання страхових виплат відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 статті 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] (далі - Закон).

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, є [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_оформлення_листка_непрацездатності_в_електронній_формі_(е-лікарняний) виданий у встановленому порядку листок непрацездатності]

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14?find=1&text=%D0%B7%D0%B0+%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC+%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC#w3_1 статті 22 Закону] , страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, '''''призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).'''''
== Уповноважений із соціального страхування ==
Уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку '''''є Пенсійний фонд України'''''.

''Страхувальниками є роботодавці та інші особи'', які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами , а саме роботодавцем та іншими особами, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]зобов'язані сплачувати єдиний внесок

''Протягом трьох робочих днів з дати затвердження переліку уповноважених лікарів'' інформація про таких лікарів розміщується на інформаційній сторінці [https://portal.pfu.gov.ua/ веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України]. Перелік даних про уповноважених лікарів, що публікуються, погоджується правлінням Пенсійного фонду України з НСЗУ.

Інформація про уповноважених лікарів оприлюднюється у формі відкритих даних відповідно до статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону України “Про доступ до публічної інформації”.]

== Підстави для проведення перевірки листків непрацездатності ==
Метою перевірки листків непрацездатності є ''здійснення контролю за обґрунтованістю формування (видачі)'' листків непрацездатності, медичних висновків про тимчасову непрацездатність (далі - медичні висновки) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2023-%D0%BF#Text п.1 Порядку проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності]).

Перевірка листків непрацездатності проводиться уповноваженими посадовими особами територіального органу Пенсійного фонду України та/або уповноваженими лікарями, перелік яких затверджується правлінням Пенсійного фонду України. Інформація про таких лікарів розміщується на інформаційній сторінці веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України, що доступна за посиланням https://portal.pfu.gov.ua/.

'''''Підставами для''''' прийняття територіальним органом Пенсійного фонду України рішення щодо '''п''роведення перевірки''''' листків непрацездатності є:

1) виявлення невідповідностей шляхом проведення ризик-орієнтованого моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності з використанням автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Пенсійного фонду України.

Моніторинг з використанням автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Пенсійного фонду України проводиться шляхом систематичної обробки відомостей електронного реєстру листків непрацездатності про кількість, причини, тривалість зареєстрованих листків непрацездатності за застрахованими особами, суб’єктами господарювання, особами, що засвідчили тимчасову непрацездатність, страхувальниками, виявлення змін (позитивних чи негативних), невідповідностей та визначення факторів, що впливають на них, за такими критеріями ризиків:

* 5 та більше окремих випадків тимчасової непрацездатності з безперервною видачею листків непрацездатності застрахованій особі;

* 5 та більше суб’єктів господарювання, лікарі яких сформували медичний висновок про тимчасову непрацездатність застрахованій особі за одним випадком тимчасової непрацездатності;

* медичний висновок про тимчасову непрацездатність сформований лікарем, щодо якого за результатами перевірок за останні 6 місяців встановлено випадок необґрунтованої видачі або продовження листка непрацездатності;

* невідповідність тривалості періоду тимчасової непрацездатності при формуванні медичного висновку про тимчасову непрацездатність ;

* збільшення за звітний період (місяць / квартал) відсотка тимчасово непрацездатних працівників у загальній обліковій чисельності працівників страхувальника із чисельністю працівників:

більше 1000 осіб - понад 20%,

від 500 до 1000 осіб - понад 30%,

від 200 до 500 осіб - понад 40%,

від 50 до 200 осіб - понад 50%,

від 10 до 50 осіб - понад 60%;

* медичний висновок про тимчасову непрацездатність з відмітками лікаря про наявність:

алкогольного та/або наркотичного сп’яніння як причини виникнення тимчасової непрацездатності;

порушення режиму лікування;

зв’язку випадку тимчасової непрацездатності з професійною діяльністю пацієнта.

У разі коли за результатами моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності виявлено листки непрацездатності, що потребують подальшої перевірки, територіальний орган Пенсійного фонду України протягом одного робочого дня приймає рішення щодо проведення перевірки та робить відмітку у підставах для перевірки “За результатами моніторингу даних”.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1915-23#Text Порядок проведення моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності встановлюється правлінням Пенсійного фонду України];

2) повідомлення від Національної служби здоровя України (далі - НСЗУ) про виявлення невідповідностей та/або застережень до даних, що містяться в медичному висновку за результатами здійснення заходів з верифікації даних в електронній системі охорони здоров’я;

3) звернення страхувальника (роботодавця);

4) звернення застрахованої особи щодо обґрунтованості виданого їй листка непрацездатності;

5) запити правоохоронних органів та рішення суду.

Рішення про проведення перевірки листків непрацездатності оформлюється наказом за підписом керівника територіального органу Пенсійного фонду України.

Строк проведення перевірки листків непрацездатності не може перевищувати '''''10 календарних днів.'''''

== Особливості проведення перевірок медичних висновків ==
Проведення уповноваженим лікарем перевірок медичних висновків '''''здійснюється з урахуванням таких особливостей''''' :

1) з використанням електронної системи охорони здоров’я на підставі запиту уповноваженої посадової особи територіального органу Пенсійного фонду України про проведення перевірки медичного висновку '''''шляхом автоматизованого вибору визначається для проведення перевірки медичних висновків уповноважений лікар''''', включений до переліку уповноважених лікарів, про що протягом одного робочого дня інформується територіальний орган Пенсійного фонду України.

У разі наявності поважних причин (відпустка, тимчасова непрацездатність тощо), які об’єктивно не можуть бути усунені та у зв’язку з якими обраний уповноважений лікар не може проводити перевірку медичних висновків, територіальний орган Пенсійного фонду України протягом одного робочого дня повідомляє НСЗУ про необхідність замінити уповноваженого лікаря шляхом надсилання повідомлення до електронної системи охорони здоров’я засобами електронної інформаційної взаємодії.

Після надходження від територіального органу Пенсійного фонду України інформації про необхідність замінити уповноваженого лікаря через електронну систему охорони здоров’я протягом одного робочого дня проводиться повторний вибір уповноваженого лікаря шляхом його автоматизованого вибору, про результати якого НСЗУ повідомляє територіальному органу Пенсійного фонду України за допомогою електронного зв’язку;

2) '''''автоматизований вибір''''' в електронній системі охорони здоров’я уповноваженого лікаря здійснюється з урахуванням:

принципу екстериторіальності;

спеціальності уповноваженого лікаря для проведення перевірки медичного висновку визначеної категорії, враховуючи особливості кожної окремої перевірки. Під час автоматизованого вибору в електронній системі охорони здоров’я враховується те, що перевірка медичного висновку може проводитися уповноваженим лікарем, який має лікарську спеціальність у межах того ж розділу медицини, що і лікар, який сформував медичний висновок, що підлягає перевірці, відповідно до Номенклатури лікарських спеціальностей, що затверджується МОЗ;

3) '''''для проведення перевірки''''' відомостей, що містяться в медичному висновку, програмними засобами ведення електронної системи охорони здоров’я уповноваженому лікарю '''''надається доступ''''' до такої інформації (яка містить знеособлені персональні дані):

про предмет перевірки;

записів у Реєстрі медичних висновків за номерами запису медичних висновків;

записів у Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів, що ведуться в межах випадку тимчасової непрацездатності, щодо якого проводиться перевірка;

4) '''''під час перевірки медичного висновку уповноважений лікар перевіряє:'''''

дотримання вимог нормативно-правових актів, якими регламентовані порядок ведення первинної облікової медичної документації, проведення експертизи тимчасової непрацездатності, інших нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я;

відповідність відомостей, що містяться в медичних записах, відомостям, що містяться у медичному висновку;

своєчасність та повноту проведених обстежень, лікування відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;

правильність оцінки ступеня важкості стану хворого відповідно до його об’єктивних даних і лабораторних, функціональних, рентгенологічних та інших досліджень в межах випадку тимчасової непрацездатності;

причини виникнення гострих та загострення хронічних захворювань (у разі встановлення);

відповідність скарг, даних об’єктивного огляду хворого внесеним клінічному та функціональному діагнозам;

обґрунтування тимчасової непрацездатності в медичному висновку;

дотримання порядку формування медичних висновків у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, що затверджений МОЗ;

правильність відбору та направлення осіб для надання реабілітаційної допомоги, ефективність реабілітаційної допомоги (у разі її надання);

5) за результатами проведення перевірки медичного висновку уповноважений лікар в електронній системі охорони здоров’я '''''формує висновок про результати перевірки''''' з урахуванням показників, визначених абзацами четвертим - сьомим та десятим підпункту 4 цієї консультації;

6) у висновку про перевірку '''''повинні міститися такі дані''''':

дата підписання висновку про перевірку (число, місяць, рік);

номер висновку про перевірку;

номер (номери) медичних висновків, що перевірялися;

найменування суб’єкта господарювання, у якого працює уповноважений лікар, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), найменування посади уповноваженого лікаря, який проводив перевірку;

показники, за якими проводилася перевірка відповідно до підпункту 4 цього пункту, та короткий висновок за кожним із показників, інша інформація, виявлена під час проведення перевірки;

зміст порушення (за наявності), період, в якому таке порушення вчинено, документи та/або обґрунтування, що підтверджують наявність факту порушення;

підсумкова оцінка перевірки медичного висновку, що проставляється до кожного медичного висновку та зазначається у форматі “обґрунтовано”/“не обґрунтовано”;

7) сформований уповноваженим лікарем '''''висновок про перевірку зберігається в електронній системі охорони здоров’я''''' та може надаватися на запит представників правоохоронних органів, за рішенням суду. Володілець персональних даних, що містяться в електронній системі охорони здоров’я, розглядає отриманий запит у кожному конкретному випадку окремо та у разі наявності правових підстав приймає рішення щодо його задоволення або відмовляє в його задоволенні з обґрунтуванням причини відмови;

8) НСЗУ на підставі сформованого висновку про перевірку '''''передає Пенсійному фонду України деперсоналізований результат перевірки''''' медичного висновку шляхом електронної інформаційної взаємодії між електронною системою охорони здоров’я та автоматизованою інформаційно-аналітичною системою Пенсійного фонду України, що містить підсумкову оцінку у форматі “обґрунтовано”/“не обґрунтовано”.

== Оформлення результатів перевірки листка непрацездатності ==
Результати перевірки листка непрацездатності зазначаються уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України у '''''довідці про перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності''''' (далі - довідка про перевірку).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1620-23#Text Форма довідки про перевірку затверджується правлінням Пенсійного фонду України]. Будь-які виправлення та доповнення в довідці про перевірку після її підписання не допускаються.

Уповноважена посадова особа територіального органу Пенсійного фонду України на підставі довідки про перевірку вносить до автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Пенсійного фонду України дані про результати такої перевірки.

'''''Довідка про перевірку надсилається суб’єкту звернення та безпосередньо керівнику''''' (уповноваженій особі) суб’єкта господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення та/або за допомогою електронного зв’язку (зокрема через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України та суб’єкт господарювання) '''''протягом трьох робочих днів з дати формування довідки.'''''

Сформована уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України довідка про перевірку ''зберігається в автоматизованій інформаційно-аналітичній системі Пенсійного фонду України'' та може надаватися у разі звернення представників правоохоронних органів, на вимогу або за рішенням суду.

''Неправомірні дії або рішення'' уповноваженої посадової особи територіального органу Пенсійного фонду України щодо перевірки листка непрацездатності можуть бути ''оскаржені у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи Пенсійного фонду України, а також у судовому порядку.''
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Перевірка листків тимчасової непрацездатності

2025-06-11T11:12:35Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0013890-18#n10 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, затверджене постановою Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 13]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01#Text Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2023-%D0%BF#n8 Проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2023 року №185]
== Страхові виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
'''''Страховий випадок''''' за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності – це подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім’ї або іншої особи на отримання страхових виплат відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 статті 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] (далі - Закон).

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, є [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_оформлення_листка_непрацездатності_в_електронній_формі_(е-лікарняний) виданий у встановленому порядку листок непрацездатності]

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14?find=1&text=%D0%B7%D0%B0+%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC+%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC#w3_1 статті 22 Закону] , страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, '''''призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).'''''
== Уповноважений із соціального страхування ==
Уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку '''''є Пенсійний фонд України'''''.

''Страхувальниками є роботодавці та інші особи'', які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами , а саме роботодавцем та іншими особами, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]зобов'язані сплачувати єдиний внесок

''Протягом трьох робочих днів з дати затвердження переліку уповноважених лікарів'' інформація про таких лікарів розміщується на інформаційній сторінці [https://portal.pfu.gov.ua/ веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України]. Перелік даних про уповноважених лікарів, що публікуються, погоджується правлінням Пенсійного фонду України з НСЗУ.

Інформація про уповноважених лікарів оприлюднюється у формі відкритих даних відповідно до статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону України “Про доступ до публічної інформації”.]

== Підстави для проведення перевірки листків непрацездатності ==
Метою перевірки листків непрацездатності є ''здійснення контролю за обґрунтованістю формування (видачі)'' листків непрацездатності, медичних висновків про тимчасову непрацездатність (далі - медичні висновки) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2023-%D0%BF#Text п.1 Порядку проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності]).

Перевірка листків непрацездатності проводиться уповноваженими посадовими особами територіального органу Пенсійного фонду України та/або уповноваженими лікарями, перелік яких затверджується правлінням Пенсійного фонду України. Інформація про таких лікарів розміщується на інформаційній сторінці веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України, що доступна за посиланням https://portal.pfu.gov.ua/.

'''''Підставами для''''' прийняття територіальним органом Пенсійного фонду України рішення щодо '''п''роведення перевірки''''' листків непрацездатності є:

1) виявлення невідповідностей шляхом проведення ризик-орієнтованого моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності з використанням автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Пенсійного фонду України.

Моніторинг з використанням автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Пенсійного фонду України проводиться шляхом систематичної обробки відомостей електронного реєстру листків непрацездатності про кількість, причини, тривалість зареєстрованих листків непрацездатності за застрахованими особами, суб’єктами господарювання, особами, що засвідчили тимчасову непрацездатність, страхувальниками, виявлення змін (позитивних чи негативних), невідповідностей та визначення факторів, що впливають на них, за такими критеріями ризиків:

* 5 та більше окремих випадків тимчасової непрацездатності з безперервною видачею листків непрацездатності застрахованій особі;

* 5 та більше суб’єктів господарювання, лікарі яких сформували медичний висновок про тимчасову непрацездатність застрахованій особі за одним випадком тимчасової непрацездатності;

* медичний висновок про тимчасову непрацездатність сформований лікарем, щодо якого за результатами перевірок за останні 6 місяців встановлено випадок необґрунтованої видачі або продовження листка непрацездатності;

* невідповідність тривалості періоду тимчасової непрацездатності при формуванні медичного висновку про тимчасову непрацездатність ;

* збільшення за звітний період (місяць / квартал) відсотка тимчасово непрацездатних працівників у загальній обліковій чисельності працівників страхувальника із чисельністю працівників:

більше 1000 осіб - понад 20%,

від 500 до 1000 осіб - понад 30%,

від 200 до 500 осіб - понад 40%,

від 50 до 200 осіб - понад 50%,

від 10 до 50 осіб - понад 60%;

* медичний висновок про тимчасову непрацездатність з відмітками лікаря про наявність:

алкогольного та/або наркотичного сп’яніння як причини виникнення тимчасової непрацездатності;

порушення режиму лікування;

зв’язку випадку тимчасової непрацездатності з професійною діяльністю пацієнта.

У разі коли за результатами моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності виявлено листки непрацездатності, що потребують подальшої перевірки, територіальний орган Пенсійного фонду України протягом одного робочого дня приймає рішення щодо проведення перевірки та робить відмітку у підставах для перевірки “За результатами моніторингу даних”.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1915-23#Text Порядок проведення моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності встановлюється правлінням Пенсійного фонду України];

2) повідомлення від Національної служби здоровя України (далі - НСЗУ) про виявлення невідповідностей та/або застережень до даних, що містяться в медичному висновку за результатами здійснення заходів з верифікації даних в електронній системі охорони здоров’я;

3) звернення страхувальника (роботодавця);

4) звернення застрахованої особи щодо обґрунтованості виданого їй листка непрацездатності;

5) запити правоохоронних органів та рішення суду.

Рішення про проведення перевірки листків непрацездатності оформлюється наказом за підписом керівника територіального органу Пенсійного фонду України.

Строк проведення перевірки листків непрацездатності не може перевищувати '''''10 календарних днів.'''''

== Особливості проведення перевірок медичних висновків ==
Проведення уповноваженим лікарем перевірок медичних висновків '''''здійснюється з урахуванням таких особливостей''''' :

1) з використанням електронної системи охорони здоров’я на підставі запиту уповноваженої посадової особи територіального органу Пенсійного фонду України про проведення перевірки медичного висновку '''''шляхом автоматизованого вибору визначається для проведення перевірки медичних висновків уповноважений лікар''''', включений до переліку уповноважених лікарів, про що протягом одного робочого дня інформується територіальний орган Пенсійного фонду України.

У разі наявності поважних причин (відпустка, тимчасова непрацездатність тощо), які об’єктивно не можуть бути усунені та у зв’язку з якими обраний уповноважений лікар не може проводити перевірку медичних висновків, територіальний орган Пенсійного фонду України протягом одного робочого дня повідомляє НСЗУ про необхідність замінити уповноваженого лікаря шляхом надсилання повідомлення до електронної системи охорони здоров’я засобами електронної інформаційної взаємодії.

Після надходження від територіального органу Пенсійного фонду України інформації про необхідність замінити уповноваженого лікаря через електронну систему охорони здоров’я протягом одного робочого дня проводиться повторний вибір уповноваженого лікаря шляхом його автоматизованого вибору, про результати якого НСЗУ повідомляє територіальному органу Пенсійного фонду України за допомогою електронного зв’язку;

2) '''''автоматизований вибір''''' в електронній системі охорони здоров’я уповноваженого лікаря здійснюється з урахуванням:

принципу екстериторіальності;

спеціальності уповноваженого лікаря для проведення перевірки медичного висновку визначеної категорії, враховуючи особливості кожної окремої перевірки. Під час автоматизованого вибору в електронній системі охорони здоров’я враховується те, що перевірка медичного висновку може проводитися уповноваженим лікарем, який має лікарську спеціальність у межах того ж розділу медицини, що і лікар, який сформував медичний висновок, що підлягає перевірці, відповідно до Номенклатури лікарських спеціальностей, що затверджується МОЗ;

3) '''''для проведення перевірки''''' відомостей, що містяться в медичному висновку, програмними засобами ведення електронної системи охорони здоров’я уповноваженому лікарю '''''надається доступ''''' до такої інформації (яка містить знеособлені персональні дані):

про предмет перевірки;

записів у Реєстрі медичних висновків за номерами запису медичних висновків;

записів у Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів, що ведуться в межах випадку тимчасової непрацездатності, щодо якого проводиться перевірка;

4) '''''під час перевірки медичного висновку уповноважений лікар перевіряє:'''''

дотримання вимог нормативно-правових актів, якими регламентовані порядок ведення первинної облікової медичної документації, проведення експертизи тимчасової непрацездатності, інших нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я;

відповідність відомостей, що містяться в медичних записах, відомостям, що містяться у медичному висновку;

своєчасність та повноту проведених обстежень, лікування відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;

правильність оцінки ступеня важкості стану хворого відповідно до його об’єктивних даних і лабораторних, функціональних, рентгенологічних та інших досліджень в межах випадку тимчасової непрацездатності;

причини виникнення гострих та загострення хронічних захворювань (у разі встановлення);

відповідність скарг, даних об’єктивного огляду хворого внесеним клінічному та функціональному діагнозам;

обґрунтування тимчасової непрацездатності в медичному висновку;

дотримання порядку формування медичних висновків у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, що затверджений МОЗ;

правильність відбору та направлення осіб для надання реабілітаційної допомоги, ефективність реабілітаційної допомоги (у разі її надання);

5) за результатами проведення перевірки медичного висновку уповноважений лікар в електронній системі охорони здоров’я '''''формує висновок про результати перевірки''''' з урахуванням показників, визначених абзацами четвертим - сьомим та десятим підпункту 4 цієї консультації;

6) у висновку про перевірку '''''повинні міститися такі дані''''':

дата підписання висновку про перевірку (число, місяць, рік);

номер висновку про перевірку;

номер (номери) медичних висновків, що перевірялися;

найменування суб’єкта господарювання, у якого працює уповноважений лікар, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), найменування посади уповноваженого лікаря, який проводив перевірку;

показники, за якими проводилася перевірка відповідно до підпункту 4 цього пункту, та короткий висновок за кожним із показників, інша інформація, виявлена під час проведення перевірки;

зміст порушення (за наявності), період, в якому таке порушення вчинено, документи та/або обґрунтування, що підтверджують наявність факту порушення;

підсумкова оцінка перевірки медичного висновку, що проставляється до кожного медичного висновку та зазначається у форматі “обґрунтовано”/“не обґрунтовано”;

7) сформований уповноваженим лікарем '''''висновок про перевірку зберігається в електронній системі охорони здоров’я''''' та може надаватися на запит представників правоохоронних органів, за рішенням суду. Володілець персональних даних, що містяться в електронній системі охорони здоров’я, розглядає отриманий запит у кожному конкретному випадку окремо та у разі наявності правових підстав приймає рішення щодо його задоволення або відмовляє в його задоволенні з обґрунтуванням причини відмови;

8) НСЗУ на підставі сформованого висновку про перевірку '''''передає Пенсійному фонду України деперсоналізований результат перевірки''''' медичного висновку шляхом електронної інформаційної взаємодії між електронною системою охорони здоров’я та автоматизованою інформаційно-аналітичною системою Пенсійного фонду України, що містить підсумкову оцінку у форматі “обґрунтовано”/“не обґрунтовано”.

== Оформлення результатів перевірки листка непрацездатності ==
Результати перевірки листка непрацездатності зазначаються уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України у '''''довідці про перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності''''' (далі - довідка про перевірку).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1620-23#Text Форма довідки про перевірку затверджується правлінням Пенсійного фонду України]. Будь-які виправлення та доповнення в довідці про перевірку після її підписання не допускаються.

Уповноважена посадова особа територіального органу Пенсійного фонду України на підставі довідки про перевірку вносить до автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Пенсійного фонду України дані про результати такої перевірки.

'''''Довідка про перевірку надсилається суб’єкту звернення та безпосередньо керівнику''''' (уповноваженій особі) суб’єкта господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення та/або за допомогою електронного зв’язку (зокрема через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України та суб’єкт господарювання) '''''протягом трьох робочих днів з дати формування довідки.'''''

Сформована уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України довідка про перевірку ''зберігається в автоматизованій інформаційно-аналітичній системі Пенсійного фонду України'' та може надаватися у разі звернення представників правоохоронних органів, на вимогу або за рішенням суду.

''Неправомірні дії або рішення'' уповноваженої посадової особи територіального органу Пенсійного фонду України щодо перевірки листка непрацездатності можуть бути ''оскаржені у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи Пенсійного фонду України, а також у судовому порядку.''
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності

2025-05-15T14:39:21Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/page Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/440-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 440 "Про затвердження Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язані з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n453 Постанова Кабінетів Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#n43 Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я України 01 червня 2021 року № 1066]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-04 Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0589-08 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 09 квітня 2008 року №189 "Про затвердження Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2023 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
Також з 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Фонд соціального страхування України перебуває в процесі припинення.

Верховна Рада України 18 грудня 2024 року прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4158-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування»] .

Зміни внесені до низки законодавчих актів, в тому числі, до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] , зокрема, до статтей 22 та 36, зміни набувають чинності через три місяці з дня опублікування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4158-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування»] , тобто з 04.04.2025 року.
|}
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Тимчасова непрацездатність особи''' відповідно до медичного висновку - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування, реабілітації, інших заходів медичного характеру, та триває до відновлення працездатності або до закінчення причин, які унеможливлюють виконання роботи. Тимчасова непрацездатність обраховується в календарних днях (п.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#n43 Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 червня 2021 року № 1066]).

'''Тимчасова непрацездатність може бути спричинена:'''
* фізичною нездатністю особи здійснювати трудову діяльність (хвороба, травма, вагітність та пологи тощо);
* неможливістю працювати у зв’язку із необхідністю здійснювати догляд за іншим членом сім’ї (хворою дитиною, хворим членом сім’ї, за дитиною до трьох років, за дитиною до досягнення трьох річного віку або дитиною з інвалідністю до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною);
* неможливістю працювати у зв’язку із настанням обставин, спричинених діями державних органів (карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби).
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 стаття 15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]):
{| class="wikitable"
| '''1''' || '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві'''та
'''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України'''
| Допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі настання тимчасової непрацездатності під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, встановлених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309].
|-
| '''2''' ||'''необхідності догляду за хворою дитиною'''|| Допомога по непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів.
Допомога по непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.

|-
| '''3''' || '''необхідності догляду за хворим членом сім’ї'''|| Допомога по непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів.
|-
| '''4''' || '''у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років'''|| надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та розмірах, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 Законом].
|-
|'''5'''
|'''для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років'''
|не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.
|-
| '''6'''||'''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування'''|| Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана обмежувальними протиепідемічними заходами, встановленими місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.
|-
| '''6''' ||'''тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу'''|| У разі тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу такій особі надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення
|-
| '''7'''||'''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я'''|| Допомога по тимчасовій непрацездатності у разі надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку).
Допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, яка доглядає за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку).
|}
Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) ''надається за основним місцем роботи (діяльності) та за місцем роботи за сумісництвом (наймом)'' у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1333 стаття 16 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]):
* у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
* у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
* за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
* за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
* у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
* за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
*за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
Застраховані особи, які в період отримання допомоги по непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність ==
Тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред'явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності.

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обгрунтуванням тимчасової непрацездатності.

Листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього. Листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

Заповнення листка непрацездатності здійснюється у відповідності з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1456-04#Text Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності].

У разі втрати листка непрацездатності за рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу, в якому його видано, видається новий листок непрацездатності з позначкою "дублікат" на підставі довідки з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснювалась. Якщо до моменту чергової виплати заробітної плати непрацездатність ще продовжується, громадянину на його бажання видається листок непрацездатності, з зазначенням у графі "Заключні висновки", що він продовжує хворіти, та подальшим оформленням продовження листка непрацездатності.

Формування медичних висновків здійснюється тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем, про що робиться відповідний запис у Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності
== Експертиза тимчасової непрацездатності ==
Експертиза тимчасової непрацездатності - це комплексна оцінка порушень функціонального стану організму та інших причин, якими вона обумовлена, що визначають факт тимчасової втрати працездатності, установлення строку непрацездатності, визначення клінічного та трудового прогнозу відповідно до встановленого діагнозу (п. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0589-08#Text Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності)].

Експертиза тимчасової непрацездатності здійснюється закладами охорони здоров’я та фізичними особами - підприємцями, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, (далі - суб’єкти господарювання) відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#n43 Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0589-08#Text Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності].

Під час здійснення експертизи тимчасової непрацездатності лікуючий лікар суб’єкта господарювання на підставі даних всебічного медичного обстеження пацієнта, ураховуючи ступінь функціональних порушень органів та систем, характер та перебіг патологічного процесу, умови праці:

1) приймає рішення про формування (видачу) документів про тимчасову непрацездатність:

формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#n43 Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність], затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 червня 2021 року № 1066;

видачу інших документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи;

2) здійснює комплексну оцінку порушень функціонального стану організму та інших причин, якими вона обумовлена, що визначають факт тимчасової втрати працездатності, установлення строку непрацездатності, визначення клінічного та трудового прогнозу відповідно до встановленого діагнозу.

У разі наявності в пацієнта станів або захворювань, що відповідають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n453 критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи], лікуючий лікар суб’єкта господарювання формує електронне направлення на [[Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (Експертні команди)|оцінювання повсякденного функціонування особи]] в електронній системі для оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n453 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи].

Видачу документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи здійснює лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров’я (далі - ЛКК) .

В окремих випадках, коли відповідно до вимог, лікуючий лікар суб’єкта господарювання не може сформувати пацієнту медичний висновок або коли медичний висновок відповідно до вимог законодавства не є підтвердженням тимчасової непрацездатності особи, такому пацієнту видається інший документ, що засвідчує його тимчасову непрацездатність, перелік яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0589-08#Text Порядком організації експертизи тимчасової втрати працездатності]

== Розмір надання допомоги по тимчасовій непрацездатності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309] ==
{| class="wikitable"
! Категорія осіб !! Страховий стаж !! Розмір (у %-х середньої заробітної плати або доходу)
|-
| застрахована особа || до 3 років
від 3 до 5 років

від 5 до 8 років

понад 8 років
|| 50
60

70

100
|-
| застраховані особи, віднесені до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи || Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| один з батьків або особа, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи || Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України || Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"]
|| Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| донори, які мають право на пільгу, передбачену статтею 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#Text Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"]
|| Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| особи, реабілітовані відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.]
|| Незалежно від страхового стажу || 100
|-
|}
Особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується '''у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу)''' незалежно від страхового стажу, за винятком медичних працівників, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується '''в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу)''' незалежно від страхового стажу, та працівників і гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується '''в розмірі заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачувалися страхові внески до Фонду''', незалежно від страхового стажу.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не повинна перевищувати розміру заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено (єдиний внесок).
== Див. також ==
* [[Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни]]
* [[Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (Експертні команди)]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Порядок утримання в належному стані об’єкта благоустрою (земельної ділянки)

2025-05-15T13:15:57Z

Liudmyla.klimova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закон України «Про благоустрій населених пунктів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України "Про адміністративну процедуру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України від 27 листопада 2017 року № 310 «Про затвердження Типових правил благоустрою території населеного пункту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/]
== Основні положення про благоустрій населених пунктів ==
'''''Благоустрій населених пунктів''''' — це сукупність різноманітних видів впорядкування міст, селищ і сіл, що створюють зручні, здорові й культурні умови життя населення.

До об'єктів благоустрою населених пунктів належать:

1) території загального користування:

а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

б) пам'ятки культурної та історичної спадщини;

в) майдани, площі, бульвари, проспекти;

г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

ґ) пляжі;

д) кладовища;

е) інші території загального користування;

2) прибудинкові території;

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n108 стаття 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n106 статті 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»] суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n200 стаття 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»] ).

Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Фінансування державних програм благоустрою населених пунктів та програм з благоустрою об'єктів, які перебувають у державній власності, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є '''''обов'язковим для виконання''''' розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

== Утримання об'єктів благоустрою (в т.ч.земельних ділянок) ==
До об'єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщено об'єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об'єкти загального користування (стаття 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»] ).

''Утримання в належному стані території (земельної ділянки)'' – означає використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території (земельної ділянки), її озеленення, збереження та відновлення об'єктів благоустрою.

Підприємства, установи, організації зобов'язані утримувати закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем території в належному стані відповідно до законодавства та умов договору. Межі та режим використання закріпленої за підприємствами, установами, організаціями території визначають відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою.

Посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях (стаття 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»] .

Утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території (стаття 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n254 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»])

Утримання прибудинкової території здійснюється з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207]

Благоустрій прибудинкової території багатоквартирного будинку здійснюється за рахунок коштів власників житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, отриманих як плата за надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

Для визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків застосовується [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0056858-14#Text Національний стандарт України ДСТУ-Н Б Б.2.2-9:2013 «Настанова щодо розподілу територій мікрорайонів (кварталів) для визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 лютого 2014 року № 56].

Відповідно до додатку до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17#Text Типових правил благоустрою території населеного пункту] (пункт 1 розділу VIІ Закону) встановлено межі утримання прилеглої території. Так, утримання дворів, тротуарів, майданчиків, покриття проїжджої частини вулиці, інші території земельних ділянок, що надані у власність або користування юридичним або фізичним особам, на відстані 20 м від межі земельної ділянки та до проїжджої частини вулиці, покладається на власників або користувачів земельних ділянок.

Забезпечення благоустрою присадибної ділянки проводиться її власником або користувачем цієї ділянки. Власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]).

Благоустрій присадибної ділянки, на якій розміщені житлові будинки, господарські будівлі та споруди, що в порядку, визначеному законодавством, взяті на облік або передані в комунальну власність як безхазяйні, проводиться відповідним органом місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування визначають необхідну кількість та місце розташування майданчиків та зон для вигулу домашніх тварин, організовують їх створення і облаштування, що включає в себе їх огородження, встановлення інформаційних табличок, контейнерів для збирання екскрементів домашніх тварин їх власниками, а також здійснюють організацію вивезення і утилізації екскрементів домашніх тварин (стаття 30.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]).

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D1%83_%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%86%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E._%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8._%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Контроль у сфері благоустрою населених пунктів] здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»].
== Дозвіл на порушення об’єктів благоустрою ==
Порушення об’єктів благоустрою, пов’язане з виконанням суб’єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі '''''дозволу на порушення об’єктів благоустрою''''' (далі - Дозвіл) виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (ст.26.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]).

Дозвіл не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи виконуються:

* особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту;

* у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлено у встановленому законодавством порядку;

* особами, які здійснюють будівельно-монтажні роботи з будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури. Про початок виконання таких робіт особа, яка має намір їх виконувати, повідомляє відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради '''''не менше ніж за один робочий день до виконання робіт''.''' У такому разі право на порушення об’єктів благоустрою виникає з дня, зазначеного як день початку виконання відповідною особою будівельно-монтажних робіт.

Роботи з усунення наслідків аварій на об’єктах благоустрою розпочинаються негайно з обов’язковим подальшим оформленням дозволу .

Перелік земляних та ремонтних робіт, для виконання яких необхідно отримати дозвіл, встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/870-2013-%D0%BF#Text Типовим порядком видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об’єктів благоустрою,] затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 870 (далі - Типовий порядок) з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України "Про адміністративну процедуру"].

Порядок видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об’єктів благоустрою затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/870-2013-%D0%BF#Text Типового порядку]. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято таке рішення, застосовується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/870-2013-%D0%BF#Text Типовий порядок].

Видача дозволу та його переоформлення здійснюються '''''безоплатно'''''.

Дозвіл видається '''''протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви'''''. Строк дії дозволу визначається умовами робіт і не може перевищувати один рік.

Відмова у видачі дозволу доводиться до відома заявника в письмовій формі з відповідним обґрунтуванням та зазначенням порядку його оскарження у строк, передбачений для видачі дозволу.

Підставою для відмови у видачі дозволу є:

* невідповідність поданої суб’єктом господарювання заяви вимогам законодавства.

Рішення про відмову у видачі дозволу приймається, за умови надання можливості заявнику усунути недоліки, що містяться в заяві (якщо це можливо), та у разі неусунення заявником таких недоліків у встановлений строк.

Відмову у видачі дозволу може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України "Про адміністративну процедуру"] та/або до адміністративного суду.

Дозвіл може бути відкликано виконавчим органом відповідної сільської, селищної, міської ради у разі:

* звернення суб’єкта господарювання із заявою про відкликання дозволу;

* наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи або про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, яка отримала дозвіл.

У разі якщо право виконання на об’єкті благоустрою земляних та ремонтних робіт передано іншій особі, дозвіл підлягає переоформленню. ''Переоформлення дозволу здійснюється безоплатно на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів.''

Особа, яка виконала на об’єктах благоустрою земляні та/або ремонтні роботи, зобов’язана власними силами привести цей об’єкт благоустрою у належний стан або сплатити його відновну вартість

Див. також
* [[Благоустрій населених пунктів: визначення, види, завдання. Об’єкти благоустрою. Права і обов'язки суб'єктів благоустрою населених пунктів]]
* [[Контроль у сфері благоустрою населених пунктів. Інспекції з благоустрою. Громадські інспектори. Відповідальність]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Житлове право]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності

2025-05-08T12:33:41Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/page Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/440-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 440 "Про затвердження Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язані з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#n43 Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я України 01 червня 2021 року № 1066]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-04 Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0589-08 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 09 квітня 2008 року №189 "Про затвердження Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2023 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
Також з 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Фонд соціального страхування України перебуває в процесі припинення.

Верховна Рада України 18 грудня 2024 року прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування» №4158-ІХ.

Зміни внесені до низки законодавчих актів, в тому числі, до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105, зокрема, до статтей 22 та 36, зміни набувають чинності через три місяці з дня опублікування Закону №4158-ІХ, тобто з 04.04.2025 року.
|}
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Тимчасова непрацездатність особи''' відповідно до медичного висновку - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування, реабілітації, інших заходів медичного характеру, та триває до відновлення працездатності або до закінчення причин, які унеможливлюють виконання роботи. Тимчасова непрацездатність обраховується в календарних днях (п.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#n43 Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 червня 2021 року № 1066]).

'''Тимчасова непрацездатність може бути спричинена:'''
* фізичною нездатністю особи здійснювати трудову діяльність (хвороба, травма, вагітність та пологи тощо);
* неможливістю працювати у зв’язку із необхідністю здійснювати догляд за іншим членом сім’ї (хворою дитиною, хворим членом сім’ї, за дитиною до трьох років, за дитиною до досягнення трьох річного віку або дитиною з інвалідністю до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною);
* неможливістю працювати у зв’язку із настанням обставин, спричинених діями державних органів (карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби).
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 стаття 15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]):
{| class="wikitable"
| '''1''' || '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві'''та
'''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України'''
| Допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі настання тимчасової непрацездатності під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, встановлених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309].
|-
| '''2''' ||'''необхідності догляду за хворою дитиною'''|| Допомога по непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів.
Допомога по непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.

|-
| '''3''' || '''необхідності догляду за хворим членом сім’ї'''|| Допомога по непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів.
|-
| '''4''' || '''у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років'''|| надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та розмірах, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 Законом].
|-
|'''5'''
|'''для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років'''
|не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.
|-
| '''6'''||'''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування'''|| Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана обмежувальними протиепідемічними заходами, встановленими місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.
|-
| '''6''' ||'''тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу'''|| У разі тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу такій особі надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення
|-
| '''7'''||'''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я'''|| Допомога по тимчасовій непрацездатності у разі надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку).
Допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, яка доглядає за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку).
|}
Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) ''надається за основним місцем роботи (діяльності) та за місцем роботи за сумісництвом (наймом)'' у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1333 стаття 16 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]):
* у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
* у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
* за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
* за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
* у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
* за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
*за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
Застраховані особи, які в період отримання допомоги по непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність ==
Тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред'явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності.

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обгрунтуванням тимчасової непрацездатності.

Листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього. Листок непрацездатності (довідка) в
амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

У разі втрати листка непрацездатності за рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу, в якому його видано, видається новий листок непрацездатності з позначкою "дублікат" на підставі довідки з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснювалась. Якщо до моменту чергової виплати заробітної плати непрацездатність ще продовжується, громадянину на його бажання видається листок непрацездатності, з зазначенням у графі "Заключні висновки", що він продовжує хворіти, та подальшим оформленням продовження листка непрацездатності.

Формування медичних висновків здійснюється тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем, про що робиться відповідний запис у Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності
== Експертиза тимчасової непрацездатності ==
Направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.
На МСЕК направляються особи з інвалідністю для переогляду в зв'язку із змінами в стані здоров'я, працюючі особи з інвалідністю - для зміни трудової рекомендації чи внесення доповнень до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю тощо.

У разі визнання хворого особою з інвалідністю листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК, дата встановлення інвалідності обов'язково вказується у листку непрацездатності.

Особам, не визнаним особою з інвалідністю:
* у разі визнання їх працездатними термін тимчасової непрацездатності закінчується датою огляду в МСЕК;
* у разі визнання їх непрацездатними листок непрацездатності продовжується ЛКК лікувально-профілактичного закладу до відновлення працездатності або повторного направлення до МСЕК.
При відмові хворого від направлення до МСЕК або несвоєчасному прибутті його на експертизу без поважної причини, факт відмови або нез'явлення засвідчується відповідною позначкою про це в листку непрацездатності та в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого. Відмова від направлення до МСЕК і нез'явлення без поважної причини на огляд МСЕК не є підставою для виписки хворого на роботу.
== Розмір надання допомоги по тимчасовій непрацездатності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309] ==
{| class="wikitable"
! Категорія осіб !! Страховий стаж !! Розмір (у %-х середньої заробітної плати або доходу)
|-
| застрахована особа || до 3 років
від 3 до 5 років

від 5 до 8 років

понад 8 років
|| 50
60

70

100
|-
| застраховані особи, віднесені до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи || Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| один з батьків або особа, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи || Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України || Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"]
|| Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| донори, які мають право на пільгу, передбачену статтею 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#Text Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"]
|| Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| особи, реабілітовані відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.]
|| Незалежно від страхового стажу || 100
|-
|}
Особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується '''у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу)''' незалежно від страхового стажу, за винятком медичних працівників, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується '''в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу)''' незалежно від страхового стажу, та працівників і гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується '''в розмірі заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачувалися страхові внески до Фонду''', незалежно від страхового стажу.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не повинна перевищувати розміру заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено (єдиний внесок).
== Див. також ==
* [[Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Порядок утримання в належному стані об’єкта благоустрою (земельної ділянки)

2025-05-08T12:12:31Z

Liudmyla.klimova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закон України «Про благоустрій населених пунктів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України "Про адміністративну процедуру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України від 27 листопада 2017 року № 310 «Про затвердження Типових правил благоустрою території населеного пункту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/]
== Основні положення про благоустрій населених пунктів ==
'''''Благоустрій населених пунктів''''' — це сукупність різноманітних видів впорядкування міст, селищ і сіл, що створюють зручні, здорові й культурні умови життя населення.

До об'єктів благоустрою населених пунктів належать:

1) території загального користування:

а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

б) пам'ятки культурної та історичної спадщини;

в) майдани, площі, бульвари, проспекти;

г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

ґ) пляжі;

д) кладовища;

е) інші території загального користування;

2) прибудинкові території;

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n108 стаття 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n106 статті 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»] суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n200 стаття 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»] ).

Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Фінансування державних програм благоустрою населених пунктів та програм з благоустрою об'єктів, які перебувають у державній власності, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є '''''обов'язковим для виконання''''' розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

== Утримання об'єктів благоустрою (в т.ч.земельних ділянок) ==
До об'єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщено об'єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об'єкти загального користування (стаття 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»] ).

''Утримання в належному стані території (земельної ділянки)'' – означає використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території (земельної ділянки), її озеленення, збереження та відновлення об'єктів благоустрою.

Підприємства, установи, організації зобов'язані утримувати закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем території в належному стані відповідно до законодавства та умов договору. Межі та режим використання закріпленої за підприємствами, установами, організаціями території визначають відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою.

Посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях (стаття 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»] .

Утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території (стаття 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n254 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»])

Утримання прибудинкової території здійснюється з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207]

Благоустрій прибудинкової території багатоквартирного будинку здійснюється за рахунок коштів власників житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, отриманих як плата за надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

Для визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків застосовується [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0056858-14#Text Національний стандарт України ДСТУ-Н Б Б.2.2-9:2013 «Настанова щодо розподілу територій мікрорайонів (кварталів) для визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 лютого 2014 року № 56].

Відповідно до додатку до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17#Text Типових правил благоустрою території населеного пункту] (пункт 1 розділу VIІ Закону) встановлено межі утримання прилеглої території. Так, утримання дворів, тротуарів, майданчиків, покриття проїжджої частини вулиці, інші території земельних ділянок, що надані у власність або користування юридичним або фізичним особам, на відстані 20 м від межі земельної ділянки та до проїжджої частини вулиці, покладається на власників або користувачів земельних ділянок.

Забезпечення благоустрою присадибної ділянки проводиться її власником або користувачем цієї ділянки. Власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]).

Благоустрій присадибної ділянки, на якій розміщені житлові будинки, господарські будівлі та споруди, що в порядку, визначеному законодавством, взяті на облік або передані в комунальну власність як безхазяйні, проводиться відповідним органом місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування визначають необхідну кількість та місце розташування майданчиків та зон для вигулу домашніх тварин, організовують їх створення і облаштування, що включає в себе їх огородження, встановлення інформаційних табличок, контейнерів для збирання екскрементів домашніх тварин їх власниками, а також здійснюють організацію вивезення і утилізації екскрементів домашніх тварин (стаття 30.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]).

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D1%83_%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%86%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E._%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8._%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Контроль у сфері благоустрою населених пунктів] здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»].
== Дозвіл на порушення об’єктів благоустрою ==
Порушення об’єктів благоустрою, пов’язане з виконанням суб’єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі '''''дозволу на порушення об’єктів благоустрою''''' (далі - Дозвіл) виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (ст.26.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]).

Дозвіл не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи виконуються:

* особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту;

* у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлено у встановленому законодавством порядку;

* особами, які здійснюють будівельно-монтажні роботи з будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури. Про початок виконання таких робіт особа, яка має намір їх виконувати, повідомляє відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради '''''не менше ніж за один робочий день до виконання робіт''.''' У такому разі право на порушення об’єктів благоустрою виникає з дня, зазначеного як день початку виконання відповідною особою будівельно-монтажних робіт.

Роботи з усунення наслідків аварій на об’єктах благоустрою розпочинаються негайно з обов’язковим подальшим оформленням дозволу .

Перелік земляних та ремонтних робіт, для виконання яких необхідно отримати дозвіл, встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/870-2013-%D0%BF#Text Типовим порядком видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об’єктів благоустрою,] затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 870 (далі - Типовий порядок) з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України "Про адміністративну процедуру"].

Порядок видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об’єктів благоустрою затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/870-2013-%D0%BF#Text Типового порядку]. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято таке рішення, застосовується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/870-2013-%D0%BF#Text Типовий порядок].

Видача дозволу та його переоформлення здійснюються '''''безоплатно'''''.

Дозвіл видається '''''протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви'''''. Строк дії дозволу визначається умовами робіт і не може перевищувати один рік.

Відмова у видачі дозволу доводиться до відома заявника в письмовій формі з відповідним обґрунтуванням та зазначенням порядку його оскарження у строк, передбачений для видачі дозволу.

Підставою для відмови у видачі дозволу є:

* невідповідність поданої суб’єктом господарювання заяви вимогам законодавства;

* виявлення недостовірних відомостей у поданій заяві.

Рішення про відмову у видачі дозволу приймається, за умови надання можливості заявнику усунути недоліки, що містяться в заяві (якщо це можливо), та у разі неусунення заявником таких недоліків у встановлений строк.

Відмову у видачі дозволу може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України "Про адміністративну процедуру"] та/або до адміністративного суду.

Дозвіл може бути відкликано виконавчим органом відповідної сільської, селищної, міської ради у разі:

* звернення суб’єкта господарювання із заявою про відкликання дозволу;

* наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи або про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, яка отримала дозвіл.

У разі якщо право виконання на об’єкті благоустрою земляних та ремонтних робіт передано іншій особі, дозвіл підлягає переоформленню. ''Переоформлення дозволу здійснюється безоплатно на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів.''

Особа, яка виконала на об’єктах благоустрою земляні та/або ремонтні роботи, зобов’язана власними силами привести цей об’єкт благоустрою у належний стан або сплатити його відновну вартість

Див. також
* [[Благоустрій населених пунктів: визначення, види, завдання. Об’єкти благоустрою. Права і обов'язки суб'єктів благоустрою населених пунктів]]
* [[Контроль у сфері благоустрою населених пунктів. Інспекції з благоустрою. Громадські інспектори. Відповідальність]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Житлове право]]

Порядок утримання в належному стані об’єкта благоустрою (земельної ділянки)

2025-05-08T12:04:36Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закон України «Про благоустрій населених пунктів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України "Про адміністративну процедуру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України від 27 листопада 2017 року № 310 «Про затвердження Типових правил благоустрою території населеного пункту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/]
== Основні положення про благоустрій населених пунктів ==
'''''Благоустрій населених пунктів''''' — це сукупність різноманітних видів впорядкування міст, селищ і сіл, що створюють зручні, здорові й культурні умови життя населення.

До об'єктів благоустрою населених пунктів належать:

1) території загального користування:

а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

б) пам'ятки культурної та історичної спадщини;

в) майдани, площі, бульвари, проспекти;

г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

ґ) пляжі;

д) кладовища;

е) інші території загального користування;

2) прибудинкові території;

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n108 стаття 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n106 статті 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»] суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n200 стаття 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»] ).

Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Фінансування державних програм благоустрою населених пунктів та програм з благоустрою об'єктів, які перебувають у державній власності, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є '''''обов'язковим для виконання''''' розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

== Утримання об'єктів благоустрою (в т.ч.земельних ділянок) ==
До об'єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщено об'єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об'єкти загального користування (стаття 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»] ).

''Утримання в належному стані території (земельної ділянки)'' – означає використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території (земельної ділянки), її озеленення, збереження та відновлення об'єктів благоустрою.

Підприємства, установи, організації зобов'язані утримувати закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем території в належному стані відповідно до законодавства та умов договору. Межі та режим використання закріпленої за підприємствами, установами, організаціями території визначають відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою.

Посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях (стаття 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»] .

Утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території (стаття 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n254 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»])

Утримання прибудинкової території здійснюється з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207]

Благоустрій прибудинкової території багатоквартирного будинку здійснюється за рахунок коштів власників житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, отриманих як плата за надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

Для визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків застосовується [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0056858-14#Text Національний стандарт України ДСТУ-Н Б Б.2.2-9:2013 «Настанова щодо розподілу територій мікрорайонів (кварталів) для визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 лютого 2014 року № 56].

Відповідно до додатку до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17#Text Типових правил благоустрою території населеного пункту] (пункт 1 розділу VIІ Закону) встановлено межі утримання прилеглої території. Так, утримання дворів, тротуарів, майданчиків, покриття проїжджої частини вулиці, інші території земельних ділянок, що надані у власність або користування юридичним або фізичним особам, на відстані 20 м від межі земельної ділянки та до проїжджої частини вулиці, покладається на власників або користувачів земельних ділянок.

Забезпечення благоустрою присадибної ділянки проводиться її власником або користувачем цієї ділянки. Власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]).

Благоустрій присадибної ділянки, на якій розміщені житлові будинки, господарські будівлі та споруди, що в порядку, визначеному законодавством, взяті на облік або передані в комунальну власність як безхазяйні, проводиться відповідним органом місцевого самоврядування.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D1%83_%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%86%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E._%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8._%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Контроль у сфері благоустрою населених пунктів] здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»].
== Дозвіл на порушення об’єктів благоустрою ==
Порушення об’єктів благоустрою, пов’язане з виконанням суб’єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі '''''дозволу на порушення об’єктів благоустрою''''' (далі - Дозвіл) виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (ст.26.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]).

Дозвіл не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи виконуються:

* особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту;

* у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлено у встановленому законодавством порядку;

* особами, які здійснюють будівельно-монтажні роботи з будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури. Про початок виконання таких робіт особа, яка має намір їх виконувати, повідомляє відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради '''''не менше ніж за один робочий день до виконання робіт''.''' У такому разі право на порушення об’єктів благоустрою виникає з дня, зазначеного як день початку виконання відповідною особою будівельно-монтажних робіт.

Роботи з усунення наслідків аварій на об’єктах благоустрою розпочинаються негайно з обов’язковим подальшим оформленням дозволу .

Перелік земляних та ремонтних робіт, для виконання яких необхідно отримати дозвіл, встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/870-2013-%D0%BF#Text Типовим порядком видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об’єктів благоустрою,] затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 870 (далі - Типовий порядок) з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України "Про адміністративну процедуру"].

Порядок видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об’єктів благоустрою затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/870-2013-%D0%BF#Text Типового порядку]. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято таке рішення, застосовується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/870-2013-%D0%BF#Text Типовий порядок].

Видача дозволу та його переоформлення здійснюються '''''безоплатно'''''.

Дозвіл видається '''''протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви'''''. Строк дії дозволу визначається умовами робіт і не може перевищувати один рік.

Відмова у видачі дозволу доводиться до відома заявника в письмовій формі з відповідним обґрунтуванням та зазначенням порядку його оскарження у строк, передбачений для видачі дозволу.

Підставою для відмови у видачі дозволу є:

* невідповідність поданої суб’єктом господарювання заяви вимогам законодавства;

* виявлення недостовірних відомостей у поданій заяві.

Рішення про відмову у видачі дозволу приймається, за умови надання можливості заявнику усунути недоліки, що містяться в заяві (якщо це можливо), та у разі неусунення заявником таких недоліків у встановлений строк.

Відмову у видачі дозволу може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України "Про адміністративну процедуру"] та/або до адміністративного суду.

Дозвіл може бути відкликано виконавчим органом відповідної сільської, селищної, міської ради у разі:

* звернення суб’єкта господарювання із заявою про відкликання дозволу;

* наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи або про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, яка отримала дозвіл.

У разі якщо право виконання на об’єкті благоустрою земляних та ремонтних робіт передано іншій особі, дозвіл підлягає переоформленню. ''Переоформлення дозволу здійснюється безоплатно на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів.''

Особа, яка виконала на об’єктах благоустрою земляні та/або ремонтні роботи, зобов’язана власними силами привести цей об’єкт благоустрою у належний стан або сплатити його відновну вартість

Див. також
* [[Благоустрій населених пунктів: визначення, види, завдання. Об’єкти благоустрою. Права і обов'язки суб'єктів благоустрою населених пунктів]]
* [[Контроль у сфері благоустрою населених пунктів. Інспекції з благоустрою. Громадські інспектори. Відповідальність]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Житлове право]]

Присвоєння юридичним особам імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій

2025-04-11T11:21:04Z

Liudmyla.klimova: статтю відредаговано та доповнено

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4865-17 Закон України "Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/317-19 Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3005-20#Text Закон України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/989-2012-%D0%BF Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 989]
{| class="wikitable"
|+
!<nowiki>Увага!!!</nowiki>
|-
|''З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!''
''На виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку указом Президента України від 24.02.2022 №68/2022 утворено військові адміністрації.''

''У зв'язку з утворенням військових адміністрацій, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій. На базі існуючих районних державних адміністрацій утворено відповідні районні військові адміністрації.''

''У зв'язку з утворенням районних військових адміністрацій відповідні районні державні адміністрації та голови таких адміністрацій набувають статусу відповідних районних військових адміністрацій та начальників таких військових адміністрацій.''
|}

== Загальні положення ==
Відносини, що виникають у зв’язку з присвоєнням юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам (далі - об’єктам права власності), імен (псевдонімів) суспільно-політичних і громадських діячів, захисників Вітчизни, воєначальників, діячів науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі - імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій) регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4865-17#Text Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій"] (далі - Закон).

Питання, пов’язані з приведенням раніше присвоєних об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у відповідність з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3005-20#Text Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії"], регулюються Законом .

Відповідно до пункту 7 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4865-17#n58 Закону України " Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій"] забороняється присвоювати юридичним особам та об’єктам права власності назви:

- які містять імена осіб, які обіймали керівні посади в органах влади і управління, політичних організаціях, партіях, збройних формуваннях Російського царства (Московського царства), Російської імперії, Російської республіки, Російської держави, Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки, Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки, Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Російської Федерації, територіальних утворень, адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі невизнаних, що створювалися під час реалізації російської імперської політики на окупованих, анексованих чи в інший спосіб зайнятих Російським царством (Московським царством), Російською імперією, Російською республікою, Російською державою, Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою, Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою, Союзом Радянських Соціалістичних Республік, Російською Федерацією територіях, і брали участь або сприяли реалізації російської імперської політики, осіб, які публічно, у тому числі в медіа, у літературних та інших мистецьких творах, підтримували, глорифікували або виправдовували російську імперську політику, закликали до русифікації чи українофобії (крім осіб, пов’язаних із захистом політичних, економічних, культурних прав Українського народу, розвитком української національної державності, науки, культури), працівників радянських органів державної безпеки всіх рівнів, а також які містять символіку російської імперської політики;

- на честь історичних подій, ювілейних і святкових дат, пов’язаних із здійсненням російської імперської політики (крім подій, пов’язаних із опором і вигнанням нацистських окупантів з України або із захистом політичних, економічних, культурних прав Українського народу, розвитком української національної державності, науки та культури, а також випадків вшанування пам’яті українців, які постраждали від російської імперської політики, її репресивних заходів, русифікації);

- на честь історичних подій, ювілейних і святкових дат, пов’язаних із Російським царством (Московським царством), Російською імперією, Російською республікою, Російською державою, Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою, Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою, Союзом Радянських Соціалістичних Республік, Російською Федерацією, що не пов’язані безпосередньо із захистом політичних, економічних, культурних прав Українського народу, розвитком української національної державності, науки, культури або з культурою поневолених народів Російської Федерації.

Забороняється присвоювати юридичним особам та об’єктам права власності назви, які містять імена осіб, які обіймали керівні посади в політичній партії, діяльність якої було заборонено судом, а також народних депутатів України та депутатів місцевих рад, які були обрані від політичної партії (місцевої організації політичної партії), забороненої у судовому порядку, а також сільських, селищних, міських голів, яких було обрано від політичної партії (місцевої організації політичної партії), діяльність якої було заборонено судом" (п.8 ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4865-17#n58 Закону])

== Підстави та умови присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій. Громадське обговорення ==
Імена фізичних осіб присвоюються з метою увічнення пам’яті про осіб, які (п.1 ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4865-17#n58 Закону]) :
* внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України;
* здійснили героїчний вчинок, звершення в ім’я Батьківщини;
* зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя. 
Юридичним особам ім’я фізичної особи присвоюється лише після її смерті. 
Рішення про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб не є підставою виникнення прав інтелектуальної власності у третіх осіб (п.2 ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4865-17#n58 Закону]) : . 
Юридичним особам, як правило, присвоюється ім’я тієї фізичної особи, діяльність якої була пов’язана з юридичною особою чи об’єктом права власності, якій (якому) це ім’я присвоюється. 
Ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються з метою:
* популяризації видатних фактів історії України, що відображають звершення та надбання в ім’я України;
* формування історичної свідомості Українського народу;
* сприяння розвитку науки, літератури, архітектури, мистецтва та інших сфер суспільного життя. 
Імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам лише після проведення '''громадського обговорення''' та за згодою відповідного трудового колективу. 
'''Порядок проведення громадського обговорення''', під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/989-2012-%D0%BF#n9 Порядком проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 989] '''.''' 
Громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення. 
Участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об’єднання, що не є юридичними особами. 
Організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація) виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.

Громадське обговорення передбачає:

1) оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, що містить відомості про:
* найменування організатора громадського обговорення;
* найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім’я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події;
* ім’я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції;
* суб’єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події;
* строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників;
* поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень);
* місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення;
* прізвище та ім’я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення;
* строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення; 
2) опрацювання організаторами громадського обговорення висловлених пропозицій (зауважень) щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та проведення аналізу поданих пропозицій (зауважень);

3) узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення.

Забороняється присвоювати юридичним особам та об’єктам права власності імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, а також назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам’ятників та пам’ятних знаків, пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури). (стаття 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4865-17 Закону]).
== Хто може ініціювати питання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій ==
Питання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв та дат історичних подій порушується суб’єктами, зазначеними у статті 7 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4865-17 Закону],шляхом підготовки ними подання про присвоєння юридичній особі або об’єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події (далі - Подання). 
Пропозиції можуть також вноситися іншими державними органами, трудовими колективами, об’єднаннями громадян та окремими громадянами.

Подання про присвоєння юридичним особам імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події готується у разі:
* присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події об’єднанням, з’єднанням, військовим частинам, військовим навчальним закладам, установам, організаціям Збройних Сил України та об’єктам права власності, які за ними закріплені - '''Міністром оборони України''';
* присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події об’єднанням, з’єднанням, військовим частинам, військовим навчальним закладам, установам, організаціям інших військових формувань та об’єктам права власності, які за ними закріплені, - '''державним органом, що здійснює керівництво іншим утвореним відповідно до закону військовим формуванням''';
* присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події юридичним особам, що діють на основі державної власності, та об’єктам, які за ними закріплені, - '''їх керівником''';
* присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події юридичним особам, майно яких входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, та об’єктам права власності, які за ними закріплені, - '''Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим''';
* присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події юридичним особам, майно яких перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об’єктам права власності, які за ними закріплені, - '''головою відповідної районної чи обласної ради''';
* у разі делегування районними чи обласними радами місцевій державній адміністрації повноважень щодо управління майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, подання погоджується з головою відповідної місцевої державної адміністрації;
* присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об’єктам права власності, які за ними закріплені, - сільським, селищним, міським головою;
* присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам - сільським, селищним, міським головою. 
'''Подання'''- письмовий документ, що містить пропозицію про присвоєння конкретно визначеній юридичній особі або об’єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та вноситься на розгляд суб’єктів, уповноважених присвоювати імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій.

Подання повинно містити:

1) найменування суб’єкта, якому вноситься таке подання (стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4865-17#n11 Закону]);

2) найменування суб’єкта, який підготував подання, із зазначенням його місцезнаходження (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4865-17#n11 Закону]);

3) зміст порушеного питання та обґрунтування необхідності присвоєння юридичній особі або об’єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події із зазначенням підстав та умов присвоєння відповідно імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події згідно з підставами та умовами, визначеними у статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4865-17#n11 Закону].

До подання також додаються:

1) інформаційна довідка про фізичну особу, ім’я якої пропонується присвоїти, ювілейну, святкову чи історичну дату або назву історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі або об’єкту права власності;

2) розрахунки та кошторис витрат, пов’язаних з присвоєнням юридичній особі або об’єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події;

3) узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

У разі якщо у фізичної особи, ім’я якої пропонується присвоїти юридичній особі або об’єкту права власності, є родичі (діти, вдова, вдівець, а якщо їх немає - батьки, рідні брати та сестри), як правило, додається також їх письмова згода на присвоєння імені.

Подання підлягає реєстрації в день його надходження. Відмова у прийнятті або реєстрації подання забороняється.

== Хто приймає рішення про присвоєння юридичним особам імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій ==
Імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій юридичним особам присвоюють:
* Президент України - об’єднанням, з’єднанням, військовим частинам, військовим навчальним закладам, установам, організаціям Збройних Сил України, інших утворених відповідно до закону військових формувань та об’єктам права власності, які за ними закріплені;
* Кабінет Міністрів України - юридичним особам, які належать до сфери його управління.
* міністерства - юридичним особам, які належать до сфери їх управління, а також юридичним особам, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується відповідним міністром, та об’єктам права власності, які закріплені за такими центральними органами виконавчої влади;
* Національна академія наук України - юридичним особам, які перебувають у її віданні; національні галузеві академії наук - юридичним особам, які перебувають у їх віданні;
* Верховна Рада Автономної Республіки Крим - юридичним особам, майно яких входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим;
* обласні, районні ради - юридичним особам, майно яких перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст;
* сільські, селищні, міські ради - юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам (стаття 8 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4865-17 Закону] ).
== Розгляд подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій ==
Суб’єкт, який присвоює юридичним особам імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій, попередньо розглядає подання та документи, передбачені частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4865-17#n36 статті 6 Закону.] 
За результатами розгляду подання та документів, протягом 15 робочих днів після внесення такого подання або поновлення його розгляду приймає рішення про присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та видає відповідний акт.
== Обов’язки юридичних осіб, яким присвоєні імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій ==
Відповідно до статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4865-17 Закону]юридичні особи, яким присвоєні імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій, зобов’язані:
* забезпечити внесення відповідних змін в установчі документи та провести державну реєстрацію цих змін відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"];
* добросовісно та належним чином використовувати присвоєні імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій;
* виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством.
== Витрати, пов’язані з присвоєнням юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій ==
Витрати, пов’язані з присвоєнням юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, зміною або відмовою від присвоєних імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, можуть здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів юридичних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4865-17#n90 стаття 13 Закону]). Фінансування витрат, пов’язаних з присвоєнням, зміною або відмовою від присвоєних юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, залежно від того, хто ініціював порушення цього питання, здійснюється за рахунок коштів:

* державного бюджету, якщо ініціатором є державний орган;

* відповідного місцевого бюджету, якщо ініціатором є відповідний орган місцевого самоврядування;

* юридичних осіб, якщо ініціатором є керівник підприємства, установи, організації.
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Господарське право]]

Викуп земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства

2025-04-10T13:51:46Z

Liudmyla.klimova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n50 Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2000-п#Text Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого підсобного господарства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 118]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n217 Методика грошової оцінки земель , затверджена Постановю Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу , затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. № 381 .]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Під час дії воєнного стану земельні питання в Україні регулюються спеціальним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»], відповідно до якого безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації на період дії воєнного стану '''забороняється''' .

19.11.2022 р. набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель”] який виключив підпункт 7 пункту 27 Перехідних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], що у квітні 2022 року скасував проведення земельних торгів щодо передачі прав оренди, емфітевзису, суперфіцію земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності.
|}
== Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств ==
Порядок приватизації земельних ділянок для ведення фермерського господарства визначається ст. 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]. При цьому дана стаття передбачає деякі особливості безоплатної передачі членам фермерського господарства земельних ділянок для ведення фермерського господарства:
* по-перше, право безоплатно отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства надано кожному члену фермерського господарства;
* по-друге, право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства можливе лише, якщо така земельна ділянка вже передана такій особі у користування (в той же час, слід звернути увагу, що ст.ст. 118, 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] передбачена можливість кожного громадянина [[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Виділення_земельної_ділянки_для_ведення_фермерського_господарства|отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства]], якщо вона і не перебувала у його користуванні до цього часу);
* по-третє, розмір земельної ділянки, що може бути безоплатно приватизовано членом фермерського господарства, повинен бути не більше розміру земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Розмір земельної частки (паю) визначається відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] . Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.
== Викуп земельних ділянок ==
Правом викупу на земельні ділянки, що надані у користування згідно із законодавством України можуть скористатися як юридичні так і фізичні особи:

'''''Громадяни України''''', яким належить

* право постійного користування;

* право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності.

'''''Юридичні особи''''', яким на момент набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"] належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1896 Земельного Кодексу] не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування:

* органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

* релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

* публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та акціонерне товариство, утворене відповідно до Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом";

* заклади освіти незалежно від форми власності;

* співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;

* оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі;

* господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"];

* акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України", утворене відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-18#Text Закону України "Про суспільні медіа України"].

'''''Орендарі земельних ділянок''''', які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"], '''''мають право''''' на купівлю таких земельних ділянок '''''без проведення земельних торгів'''''.

Право купівлі земельної ділянки також мають громадяни України - '''''спадкоємці громадян''''', яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними. земельних ділянок здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення (підпункт 6-1Перехідних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 Земельного кодексу України]) .

Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки (п.8 ст.128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 Земельного кодексу України])

Викуп земельної ділянки з державної і комунальної власності здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про продаж земельної ділянки шляхом укладення договору купівлі-продажу з органом місцевого самоврядування чи виконавчої влади.

'''Зверніть увагу!''' Розміри земельних ділянок, які підлягають викупу, законодавчо не обмежені.

Якщо ціна визначена, то рада приймає рішення про продаж земельної ділянки.

''Зауважте,'' що ціна продажу ділянки може дорівнювати експертній оцінці або її перевищувати.

Як правило, затверджуючи експертну грошову оцінку земельної ділянки, радою одночасно приймається рішення і про встановлення ціни продажу. Якщо зацікавлена особа погоджується на викуп земельної ділянки за визначеною ціною продажу, то рішення ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу.

Покупці, заінтересовані у придбанні земельних ділянок державної та комунальної власності, укладають договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки з органом, що здійснює продаж земельних ділянок, та сплачують авансовий внесок.

Залишок авансового внеску після сплати вартості проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки на підставі довідки уповноваженого органу перераховується органом Державного казначейства до відповідного бюджету на рахунок, на якому обліковуються надходження від продажу землі і нематеріальних активів.

Уповноважений орган визначає на конкурентних засадах юридичну або фізичну особу, яка є суб’єктом оціночної діяльності в розумінні статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n50 Закону України "Про оцінку земель"].

'''Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є''':

органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок;

юридичні особи - суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);

фізичні особи - підприємці, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);

фізичні та юридичні особи - розробники документації із землеустрою згідно із Законом України "Про землеустрій" (у частині виконання робіт з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок).

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки.

'''Важливо!''' У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п'ять років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу] .

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (п.2 ст. 128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]).

== Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства. ==
З метою викупу земельних ділянок громадяни подають заяву (клопотання) до сільської, селищної, міської ради або

уповноваженого нею органу за місцем розташування земельної ділянки.

До заяви додаються:

* державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі;

* у разі відсутності державного акта на право користування землею - рішення відповідної ради про надання земельної ділянки у

користування та кадастровий план земельної ділянки;

* копія свідоцтва про державну реєстрацію фермерського господарства

Селищна, міська рада або уповноважений нею орган '''у місячний термін''' приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в ньому. '''Відмовити в продажу земельної ділянки відповідна рада або уповноважений нею орган може на таких підставах: '''
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Вартість земельної ділянки визначається державними органами земельних ресурсів за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n217 Методикою грошової оцінки земель , затвердженої Постановю Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147]. Ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n50 Законом України "Про оцінку земель"].

Сплата вартості земельної ділянки може здійснюватися за згодою сторін із розстроченням.

Механізм здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання громадянами та юридичними особами земельних ділянок державної та комунальної власності визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядому здійснення розрахунків з розстроченням платежу] затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. № 381 .

Строк, на який здійснюється розстрочення платежу за придбання земельної ділянки, визначається за згодою сторін у договорі купівлі-продажу, але не більш як на п'ять років. Розстрочення платежу надається покупцям за умови:

* сплати ними протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не менш як 50 відсотків частини платежу, що зараховується до державного та місцевого бюджетів;

* встановлення відповідно до законодавства заборони на продаж або інше відчуження покупцем земельної ділянки до повного розрахунку за договором купівлі-продажу.

Розрахунок з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки здійснюється шляхом погашення суми розстроченого платежу рівними частинами не рідше ніж один раз у три місяці згідно з графіком, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, або одноразово у повному обсязі у строк, який не перевищує трьох місяців після внесення першого або чергового платежу.

При цьому під час визначення розміру платежу враховується індекс інфляції, встановлений Держкомстатом за період з місяця, що настає за тим, в якому внесено перший платіж, по місяць, що передує місяцю внесення платежу.

Прострочення погашення частини платежу більш як на два місяці є підставою для припинення розстрочення платежу за придбання земельної ділянки. Залишок платежу підлягає стягненню продавцем у порядку, встановленому законом.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) разом з договором купівлі-продажу є підставою для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п.7 ст.128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 Земельного кодексу України]).

Рішення про відмову в продажу земельної ділянки доводиться в десятиденний термін до відома покупця земельної ділянки у письмовій формі органом, який прийняв таке рішення. Рішення про відмову в продажу земельної ділянки, а також залишення заяви громадянина без розгляду терміном понад місяць може бути оскаржене в суді.

Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом.
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Викуп земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства

2025-04-10T13:49:23Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n50 Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2000-п#Text Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого підсобного господарства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 118]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. № 381 .]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Під час дії воєнного стану земельні питання в Україні регулюються спеціальним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»], відповідно до якого безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації на період дії воєнного стану '''забороняється''' .

19.11.2022 р. набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель”] який виключив підпункт 7 пункту 27 Перехідних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], що у квітні 2022 року скасував проведення земельних торгів щодо передачі прав оренди, емфітевзису, суперфіцію земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності.
|}
== Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств ==
Порядок приватизації земельних ділянок для ведення фермерського господарства визначається ст. 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]. При цьому дана стаття передбачає деякі особливості безоплатної передачі членам фермерського господарства земельних ділянок для ведення фермерського господарства:
* по-перше, право безоплатно отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства надано кожному члену фермерського господарства;
* по-друге, право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства можливе лише, якщо така земельна ділянка вже передана такій особі у користування (в той же час, слід звернути увагу, що ст.ст. 118, 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] передбачена можливість кожного громадянина [[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Виділення_земельної_ділянки_для_ведення_фермерського_господарства|отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства]], якщо вона і не перебувала у його користуванні до цього часу);
* по-третє, розмір земельної ділянки, що може бути безоплатно приватизовано членом фермерського господарства, повинен бути не більше розміру земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Розмір земельної частки (паю) визначається відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] . Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.
== Викуп земельних ділянок ==
Правом викупу на земельні ділянки, що надані у користування згідно із законодавством України можуть скористатися як юридичні так і фізичні особи:

'''''Громадяни України''''', яким належить

* право постійного користування;

* право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності.

'''''Юридичні особи''''', яким на момент набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"] належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1896 Земельного Кодексу] не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування:

* органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

* релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

* публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та акціонерне товариство, утворене відповідно до Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом";

* заклади освіти незалежно від форми власності;

* співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;

* оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі;

* господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"];

* акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України", утворене відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-18#Text Закону України "Про суспільні медіа України"].

'''''Орендарі земельних ділянок''''', які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"], '''''мають право''''' на купівлю таких земельних ділянок '''''без проведення земельних торгів'''''.

Право купівлі земельної ділянки також мають громадяни України - '''''спадкоємці громадян''''', яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними. земельних ділянок здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення (підпункт 6-1Перехідних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 Земельного кодексу України]) .

Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки (п.8 ст.128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 Земельного кодексу України])

Викуп земельної ділянки з державної і комунальної власності здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про продаж земельної ділянки шляхом укладення договору купівлі-продажу з органом місцевого самоврядування чи виконавчої влади.

'''Зверніть увагу!''' Розміри земельних ділянок, які підлягають викупу, законодавчо не обмежені.

Якщо ціна визначена, то рада приймає рішення про продаж земельної ділянки.

''Зауважте,'' що ціна продажу ділянки може дорівнювати експертній оцінці або її перевищувати.

Як правило, затверджуючи експертну грошову оцінку земельної ділянки, радою одночасно приймається рішення і про встановлення ціни продажу. Якщо зацікавлена особа погоджується на викуп земельної ділянки за визначеною ціною продажу, то рішення ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу.

Покупці, заінтересовані у придбанні земельних ділянок державної та комунальної власності, укладають договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки з органом, що здійснює продаж земельних ділянок, та сплачують авансовий внесок.

Залишок авансового внеску після сплати вартості проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки на підставі довідки уповноваженого органу перераховується органом Державного казначейства до відповідного бюджету на рахунок, на якому обліковуються надходження від продажу землі і нематеріальних активів.

Уповноважений орган визначає на конкурентних засадах юридичну або фізичну особу, яка є суб’єктом оціночної діяльності в розумінні статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n50 Закону України "Про оцінку земель"].

'''Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є''':

органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок;

юридичні особи - суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);

фізичні особи - підприємці, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);

фізичні та юридичні особи - розробники документації із землеустрою згідно із Законом України "Про землеустрій" (у частині виконання робіт з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок).

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки.

'''Важливо!''' У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п'ять років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу] .

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (п.2 ст. 128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]).

== Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства. ==
З метою викупу земельних ділянок громадяни подають заяву (клопотання) до сільської, селищної, міської ради або

уповноваженого нею органу за місцем розташування земельної ділянки.

До заяви додаються:

* державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі;

* у разі відсутності державного акта на право користування землею - рішення відповідної ради про надання земельної ділянки у

користування та кадастровий план земельної ділянки;

* копія свідоцтва про державну реєстрацію фермерського господарства

Селищна, міська рада або уповноважений нею орган '''у місячний термін''' приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в ньому. '''Відмовити в продажу земельної ділянки відповідна рада або уповноважений нею орган може на таких підставах: '''
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Вартість земельної ділянки визначається державними органами земельних ресурсів за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n217 Методикою грошової оцінки земель , затвердженої Постановю Кабінету міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147]. Ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n50 Законом України "Про оцінку земель"].

Сплата вартості земельної ділянки може здійснюватися за згодою сторін із розстроченням.

Механізм здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання громадянами та юридичними особами земельних ділянок державної та комунальної власності визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядому здійснення розрахунків з розстроченням платежу] затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. № 381 .

Строк, на який здійснюється розстрочення платежу за придбання земельної ділянки, визначається за згодою сторін у договорі купівлі-продажу, але не більш як на п'ять років. Розстрочення платежу надається покупцям за умови:

* сплати ними протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не менш як 50 відсотків частини платежу, що зараховується до державного та місцевого бюджетів;

* встановлення відповідно до законодавства заборони на продаж або інше відчуження покупцем земельної ділянки до повного розрахунку за договором купівлі-продажу.

Розрахунок з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки здійснюється шляхом погашення суми розстроченого платежу рівними частинами не рідше ніж один раз у три місяці згідно з графіком, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, або одноразово у повному обсязі у строк, який не перевищує трьох місяців після внесення першого або чергового платежу.

При цьому під час визначення розміру платежу враховується індекс інфляції, встановлений Держкомстатом за період з місяця, що настає за тим, в якому внесено перший платіж, по місяць, що передує місяцю внесення платежу.

Прострочення погашення частини платежу більш як на два місяці є підставою для припинення розстрочення платежу за придбання земельної ділянки. Залишок платежу підлягає стягненню продавцем у порядку, встановленому законом.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) разом з договором купівлі-продажу є підставою для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п.7 ст.128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 Земельного кодексу України]).

Рішення про відмову в продажу земельної ділянки доводиться в десятиденний термін до відома покупця земельної ділянки у письмовій формі органом, який прийняв таке рішення. Рішення про відмову в продажу земельної ділянки, а також залишення заяви громадянина без розгляду терміном понад місяць може бути оскаржене в суді.

Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом.
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Викуп земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства

2025-04-10T12:35:54Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n50 Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2000-п#Text Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого підсобного господарства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 118]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. № 381 .]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Під час дії воєнного стану земельні питання в Україні регулюються спеціальним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»], відповідно до якого безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації на період дії воєнного стану '''забороняється''' .

19.11.2022 р. набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель”] який виключив підпункт 7 пункту 27 Перехідних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], що у квітні 2022 року скасував проведення земельних торгів щодо передачі прав оренди, емфітевзису, суперфіцію земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності.
|}
== Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств ==
Порядок приватизації земельних ділянок для ведення фермерського господарства визначається ст. 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]. При цьому дана стаття передбачає деякі особливості безоплатної передачі членам фермерського господарства земельних ділянок для ведення фермерського господарства:
* по-перше, право безоплатно отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства надано кожному члену фермерського господарства;
* по-друге, право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства можливе лише, якщо така земельна ділянка вже передана такій особі у користування (в той же час, слід звернути увагу, що ст.ст. 118, 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] передбачена можливість кожного громадянина [[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Виділення_земельної_ділянки_для_ведення_фермерського_господарства|отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства]], якщо вона і не перебувала у його користуванні до цього часу);
* по-третє, розмір земельної ділянки, що може бути безоплатно приватизовано членом фермерського господарства, повинен бути не більше розміру земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Розмір земельної частки (паю) визначається відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] . Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.
== Викуп земельних ділянок ==
Правом викупу на земельні ділянки, що надані у користування згідно із законодавством України можуть скористатися як юридичні так і фізичні особи:

'''''Громадяни України''''', яким належить

* право постійного користування;

* право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності.

'''''Юридичні особи''''', яким на момент набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"] належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1896 Земельного Кодексу] не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування:

* органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

* релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

* публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та акціонерне товариство, утворене відповідно до Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом";

* заклади освіти незалежно від форми власності;

* співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;

* оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі;

* господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"];

* акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України", утворене відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-18#Text Закону України "Про суспільні медіа України"].

'''''Орендарі земельних ділянок''''', які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"], '''''мають право''''' на купівлю таких земельних ділянок '''''без проведення земельних торгів'''''.

Право купівлі земельної ділянки також мають громадяни України - '''''спадкоємці громадян''''', яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними. земельних ділянок здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення (підпункт 6-1Перехідних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 Земельного кодексу України]) .

Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки (п.8 ст.128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 Земельного кодексу України])

Викуп земельної ділянки з державної і комунальної власності здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про продаж земельної ділянки шляхом укладення договору купівлі-продажу з органом місцевого самоврядування чи виконавчої влади.

'''Зверніть увагу!''' Розміри земельних ділянок, які підлягають викупу, законодавчо не обмежені.

Якщо ціна визначена, то рада приймає рішення про продаж земельної ділянки.

''Зауважте,'' що ціна продажу ділянки може дорівнювати експертній оцінці або її перевищувати.

Як правило, затверджуючи експертну грошову оцінку земельної ділянки, радою одночасно приймається рішення і про встановлення ціни продажу. Якщо зацікавлена особа погоджується на викуп земельної ділянки за визначеною ціною продажу, то рішення ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу.

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки.

'''Важливо!''' У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п'ять років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу] .
== Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства. ==
Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (п.2 ст. 128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]).

До заяви додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави.

Селищна, міська рада або уповноважений нею орган '''у місячний термін''' приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в ньому. '''Відмовити в продажу земельної ділянки відповідна рада або уповноважений нею орган може на таких підставах: '''
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Покупці, заінтересовані у придбанні земельних ділянок державної та комунальної власності, укладають договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки з органом, що здійснює продаж земельних ділянок, та сплачують авансовий внесок.

Залишок авансового внеску після сплати вартості проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки на підставі довідки уповноваженого органу перераховується органом Державного казначейства до відповідного бюджету на рахунок, на якому обліковуються надходження від продажу землі і нематеріальних активів.

Уповноважений орган визначає на конкурентних засадах юридичну або фізичну особу, яка є суб’єктом оціночної діяльності в розумінні статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n50 Закону України "Про оцінку земель"].

'''Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є''':

органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок;

юридичні особи - суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);

фізичні особи - підприємці, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);

фізичні та юридичні особи - розробники документації із землеустрою згідно із Законом України "Про землеустрій" (у частині виконання робіт з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок).

Вартість проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки не може бути більшою ніж авансовий внесок покупця такої ділянки (абз. 2 п.11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу]).

Сплата вартості земельної ділянки може здійснюватися за згодою сторін із розстроченням. Механізм здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання громадянами та юридичними особами земельних ділянок державної та комунальної власності визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2009-%D0%BF#Text Порядому здійснення розрахунків з розстроченням платежу] затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 р. № 381 .

Строк, на який здійснюється розстрочення платежу за придбання земельної ділянки, визначається за згодою сторін у договорі купівлі-продажу, але не більш як на п'ять років. Розстрочення платежу надається покупцям за умови:

* сплати ними протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не менш як 50 відсотків частини платежу, що зараховується до державного та місцевого бюджетів;

* встановлення відповідно до законодавства заборони на продаж або інше відчуження покупцем земельної ділянки до повного розрахунку за договором купівлі-продажу.

Розрахунок з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки здійснюється шляхом погашення суми розстроченого платежу рівними частинами не рідше ніж один раз у три місяці згідно з графіком, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, або одноразово у повному обсязі у строк, який не перевищує трьох місяців після внесення першого або чергового платежу.

При цьому під час визначення розміру платежу враховується індекс інфляції, встановлений Держкомстатом за період з місяця, що настає за тим, в якому внесено перший платіж, по місяць, що передує місяцю внесення платежу.

У разі порушення строку погашення частини платежу покупець сплачує неустойку відповідно до умов договору купівлі-продажу та закону.

Прострочення погашення частини платежу більш як на два місяці є підставою для припинення розстрочення платежу за придбання земельної ділянки. Залишок платежу підлягає стягненню продавцем у порядку, встановленому законом.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) разом з договором купівлі-продажу є підставою для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п.7 ст.128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1117 Земельного кодексу України]).

Рішення про відмову в продажу земельної ділянки доводиться в десятиденний термін до відома покупця земельної ділянки у письмовій формі органом, який прийняв таке рішення. Рішення про відмову в продажу земельної ділянки, а також залишення заяви громадянина без розгляду терміном понад місяць може бути оскаржене в суді.

Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом.
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Присвоєння юридичним особам імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій

2025-04-10T11:32:01Z

Liudmyla.klimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4865-17 Закон України "Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/317-19 Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3005-20#Text Закон України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/989-2012-%D0%BF Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 989]
{| class="wikitable"
|+
!<nowiki>Увага!!!</nowiki>
|-
|''З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!''
''На виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку указом Президента України від 24.02.2022 №68/2022 утворено військові адміністрації.''

''У зв'язку з утворенням військових адміністрацій, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій. На базі існуючих районних державних адміністрацій утворено відповідні районні військові адміністрації.''

''У зв'язку з утворенням районних військових адміністрацій відповідні районні державні адміністрації та голови таких адміністрацій набувають статусу відповідних районних військових адміністрацій та начальників таких військових адміністрацій.''
|}

== Загальні положення ==
Відносини, що виникають у зв’язку з присвоєнням юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам (далі - об’єктам права власності), імен (псевдонімів) суспільно-політичних і громадських діячів, захисників Вітчизни, воєначальників, діячів науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі - імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій) регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4865-17#Text Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій"] (далі - Закон).

Питання, пов’язані з приведенням раніше присвоєних об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у відповідність з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3005-20#Text Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії"], регулюються Законом .

Відповідно до пункту 7 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4865-17#n58 Закону України " Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій"] забороняється присвоювати юридичним особам та об’єктам права власності назви:

- які містять імена осіб, які обіймали керівні посади в органах влади і управління, політичних організаціях, партіях, збройних формуваннях Російського царства (Московського царства), Російської імперії, Російської республіки, Російської держави, Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки, Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки, Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Російської Федерації, територіальних утворень, адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі невизнаних, що створювалися під час реалізації російської імперської політики на окупованих, анексованих чи в інший спосіб зайнятих Російським царством (Московським царством), Російською імперією, Російською республікою, Російською державою, Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою, Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою, Союзом Радянських Соціалістичних Республік, Російською Федерацією територіях, і брали участь або сприяли реалізації російської імперської політики, осіб, які публічно, у тому числі в медіа, у літературних та інших мистецьких творах, підтримували, глорифікували або виправдовували російську імперську політику, закликали до русифікації чи українофобії (крім осіб, пов’язаних із захистом політичних, економічних, культурних прав Українського народу, розвитком української національної державності, науки, культури), працівників радянських органів державної безпеки всіх рівнів, а також які містять символіку російської імперської політики;

- на честь історичних подій, ювілейних і святкових дат, пов’язаних із здійсненням російської імперської політики (крім подій, пов’язаних із опором і вигнанням нацистських окупантів з України або із захистом політичних, економічних, культурних прав Українського народу, розвитком української національної державності, науки та культури, а також випадків вшанування пам’яті українців, які постраждали від російської імперської політики, її репресивних заходів, русифікації);

- на честь історичних подій, ювілейних і святкових дат, пов’язаних із Російським царством (Московським царством), Російською імперією, Російською республікою, Російською державою, Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою, Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою, Союзом Радянських Соціалістичних Республік, Російською Федерацією, що не пов’язані безпосередньо із захистом політичних, економічних, культурних прав Українського народу, розвитком української національної державності, науки, культури або з культурою поневолених народів Російської Федерації.

Забороняється присвоювати юридичним особам та об’єктам права власності назви, які містять імена осіб, які обіймали керівні посади в політичній партії, діяльність якої було заборонено судом, а також народних депутатів України та депутатів місцевих рад, які були обрані від політичної партії (місцевої організації політичної партії), забороненої у судовому порядку, а також сільських, селищних, міських голів, яких було обрано від політичної партії (місцевої організації політичної партії), діяльність якої було заборонено судом" (п.8 ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4865-17#n58 Закону])

== Підстави та умови присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій. Громадське обговорення ==
Імена фізичних осіб присвоюються з метою увічнення пам’яті про осіб, які:
* внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України;
* здійснили героїчний вчинок, звершення в ім’я Батьківщини;
* зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя. 
Юридичним особам ім’я фізичної особи присвоюється лише після її смерті. 
Рішення про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб не є підставою виникнення прав інтелектуальної власності у третіх осіб. 
Юридичним особам, як правило, присвоюється ім’я тієї фізичної особи, діяльність якої була пов’язана з юридичною особою чи об’єктом права власності, якій (якому) це ім’я присвоюється. 
Ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються з метою:
* популяризації видатних фактів історії України, що відображають звершення та надбання в ім’я України;
* формування історичної свідомості Українського народу;
* сприяння розвитку науки, літератури, архітектури, мистецтва та інших сфер суспільного життя. 
Імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам лише після проведення '''громадського обговорення''' та за згодою відповідного трудового колективу. 
'''Порядок проведення громадського обговорення''', під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлюється Кабінетом Міністрів України. 
Громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення. 
Участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об’єднання, що не є юридичними особами. 
Організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація) виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.

Громадське обговорення передбачає:

1) оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, що містить відомості про:
* найменування організатора громадського обговорення;
* найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім’я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події;
* ім’я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції;
* суб’єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події;
* строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників;
* поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень);
* місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення;
* прізвище та ім’я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення;
* строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення; 
2) опрацювання організаторами громадського обговорення висловлених пропозицій (зауважень) щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та проведення аналізу поданих пропозицій (зауважень);

3) узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення.

Забороняється присвоювати юридичним особам та об’єктам права власності імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, а також назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам’ятників та пам’ятних знаків, пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури). (стаття 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4865-17 Закону]).
== Хто може ініціювати питання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій ==
Питання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв та дат історичних подій порушується суб’єктами, зазначеними у статті 7 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4865-17 Закону],шляхом підготовки ними подання про присвоєння юридичній особі або об’єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події (далі - Подання). 
Пропозиції можуть також вноситися іншими державними органами, трудовими колективами, об’єднаннями громадян та окремими громадянами.

Подання про присвоєння юридичним особам імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події готується у разі:
* присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події об’єднанням, з’єднанням, військовим частинам, військовим навчальним закладам, установам, організаціям Збройних Сил України та об’єктам права власності, які за ними закріплені - '''Міністром оборони України''';
* присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події об’єднанням, з’єднанням, військовим частинам, військовим навчальним закладам, установам, організаціям інших військових формувань та об’єктам права власності, які за ними закріплені, - '''державним органом, що здійснює керівництво іншим утвореним відповідно до закону військовим формуванням''';
* присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події юридичним особам, що діють на основі державної власності, та об’єктам, які за ними закріплені, - '''їх керівником''';
* присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події юридичним особам, майно яких входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, та об’єктам права власності, які за ними закріплені, - '''Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим''';
* присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події юридичним особам, майно яких перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об’єктам права власності, які за ними закріплені, - '''головою відповідної районної чи обласної ради''';
* у разі делегування районними чи обласними радами місцевій державній адміністрації повноважень щодо управління майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, подання погоджується з головою відповідної місцевої державної адміністрації;
* присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об’єктам права власності, які за ними закріплені, - сільським, селищним, міським головою;
* присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам - сільським, селищним, міським головою. 
'''Подання'''- письмовий документ, що містить пропозицію про присвоєння конкретно визначеній юридичній особі або об’єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та вноситься на розгляд суб’єктів, уповноважених присвоювати імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій.

Подання повинно містити:

1) найменування суб’єкта, якому вноситься таке подання (стаття 8 Закону);

2) найменування суб’єкта, який підготував подання, із зазначенням його місцезнаходження (стаття 7 Закону);

3) зміст порушеного питання та обґрунтування необхідності присвоєння юридичній особі або об’єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події із зазначенням підстав та умов присвоєння відповідно імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події згідно з підставами та умовами, визначеними у статті 3 Закону.

До подання також додаються:

1) інформаційна довідка про фізичну особу, ім’я якої пропонується присвоїти, ювілейну, святкову чи історичну дату або назву історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі або об’єкту права власності;

2) розрахунки та кошторис витрат, пов’язаних з присвоєнням юридичній особі або об’єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події;

3) узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

У разі якщо у фізичної особи, ім’я якої пропонується присвоїти юридичній особі або об’єкту права власності, є родичі (діти, вдова, вдівець, а якщо їх немає - батьки, рідні брати та сестри), як правило, додається також їх письмова згода на присвоєння імені.

Подання підлягає реєстрації в день його надходження. Відмова у прийнятті або реєстрації подання забороняється.

== Хто приймає рішення про присвоєння юридичним особам імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій ==
Імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій юридичним особам присвоюють:
* Президент України - об’єднанням, з’єднанням, військовим частинам, військовим навчальним закладам, установам, організаціям Збройних Сил України, інших утворених відповідно до закону військових формувань та об’єктам права власності, які за ними закріплені;
* Кабінет Міністрів України - юридичним особам, які належать до сфери його управління.
* міністерства - юридичним особам, які належать до сфери їх управління, а також юридичним особам, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується відповідним міністром, та об’єктам права власності, які закріплені за такими центральними органами виконавчої влади;
* Національна академія наук України - юридичним особам, які перебувають у її віданні; національні галузеві академії наук - юридичним особам, які перебувають у їх віданні;
* Верховна Рада Автономної Республіки Крим - юридичним особам, майно яких входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим;
* обласні, районні ради - юридичним особам, майно яких перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст;
* сільські, селищні, міські ради - юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам (стаття 8 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4865-17 Закону] ).
== Розгляд подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій ==
Суб’єкт, який присвоює юридичним особам імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій, попередньо розглядає подання та документи, передбачені частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4865-17#n36 статті 6 Закону.] 
За результатами розгляду подання та документів, протягом 15 робочих днів після внесення такого подання або поновлення його розгляду приймає рішення про присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та видає відповідний акт.
== Обов’язки юридичних осіб, яким присвоєні імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій ==
Відповідно до статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4865-17 Закону]юридичні особи, яким присвоєні імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій, зобов’язані:
* забезпечити внесення відповідних змін в установчі документи та провести державну реєстрацію цих змін відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"];
* добросовісно та належним чином використовувати присвоєні імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій;
* виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством.
== Витрати, пов’язані з присвоєнням юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій ==
Витрати, пов’язані з присвоєнням юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, зміною або відмовою від присвоєних імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, можуть здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів юридичних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4865-17#n90 стаття 13 Закону]). Фінансування витрат, пов’язаних з присвоєнням, зміною або відмовою від присвоєних юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, залежно від того, хто ініціював порушення цього питання, здійснюється за рахунок коштів:

* державного бюджету, якщо ініціатором є державний орган;

* відповідного місцевого бюджету, якщо ініціатором є відповідний орган місцевого самоврядування;

* юридичних осіб, якщо ініціатором є керівник підприємства, установи, організації.
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Господарське право]]

Викуп земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства

2025-04-03T12:44:42Z

Liudmyla.klimova: приведення у відповідність до змін в законодавстві

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2000-п#Text Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого підсобного господарства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 118]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Під час дії воєнного стану земельні питання в Україні регулюються спеціальним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»], відповідно до якого безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації на період дії воєнного стану '''забороняється''' .

19.11.2022 р. набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель”] який виключив підпункт 7 пункту 27 Перехідних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], що у квітні 2022 року скасував проведення земельних торгів щодо передачі прав оренди, емфітевзису, суперфіцію земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності.
|}
== Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств ==
Порядок приватизації земельних ділянок для ведення фермерського господарства визначається ст. 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]. При цьому дана стаття передбачає деякі особливості безоплатної передачі членам фермерського господарства земельних ділянок для ведення фермерського господарства:
* по-перше, право безоплатно отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства надано кожному члену фермерського господарства;
* по-друге, право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства можливе лише, якщо така земельна ділянка вже передана такій особі у користування (в той же час, слід звернути увагу, що ст.ст. 118, 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] передбачена можливість кожного громадянина [[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Виділення_земельної_ділянки_для_ведення_фермерського_господарства|отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства]], якщо вона і не перебувала у його користуванні до цього часу);
* по-третє, розмір земельної ділянки, що може бути безоплатно приватизовано членом фермерського господарства, повинен бути не більше розміру земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Розмір земельної частки (паю) визначається відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] . Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.
== Викуп земельних ділянок ==
Правом викупу на земельні ділянки, що надані у користування згідно із законодавством України можуть скористатися як юридичні так і фізичні особи:

'''''Громадяни України''''', яким належить

* право постійного користування;

* право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності.

'''''Юридичні особи''''', яким на момент набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"] належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1896 Земельного Кодексу] не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування:

* органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

* релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

* публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та акціонерне товариство, утворене відповідно до Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом";

* заклади освіти незалежно від форми власності;

* співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;

* оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі;

* господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"];

* акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України", утворене відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-18#Text Закону України "Про суспільні медіа України"].

'''''Орендарі земельних ділянок''''', які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"], '''''мають право''''' на купівлю таких земельних ділянок '''''без проведення земельних торгів'''''.

Право купівлі земельної ділянки також мають громадяни України - '''''спадкоємці громадян''''', яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними. земельних ділянок здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення.

Експертно грошова оцінка, проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки землі відповідно до закону (доступно за посиланням https://www.spfu.gov.ua/ua/list/spf-estimate-registers-subjects.html), на замовлення органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Викуп земельної ділянки з державної і комунальної власності здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про продаж земельної ділянки шляхом укладення договору купівлі-продажу з органом місцевого самоврядування чи виконавчої влади.

'''Зверніть увагу!''' Розміри земельних ділянок, які підлягають викупу, законодавчо не обмежені.

Якщо ціна визначена, то рада приймає рішення про продаж земельної ділянки.

''Зауважте,'' що ціна продажу ділянки може дорівнювати експертній оцінці або її перевищувати.

Як правило, затверджуючи експертну грошову оцінку земельної ділянки, радою одночасно приймається рішення і про встановлення ціни продажу. Якщо зацікавлена особа погоджується на викуп земельної ділянки за визначеною ціною продажу, то рішення ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу.

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки.

'''Важливо!''' У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

У разі купівлі земельної ділянки її покупець має право на розстрочення платежу зі сплати ціни земельної ділянки з рівним річним платежем з урахуванням індексу інфляції, за умови встановлення заборони на продаж або інше відчуження та надання у користування земельної ділянки (крім надання у користування фермерському господарству земельних ділянок, які знаходяться у власності членів такого фермерського господарства, що є покупцями такої земельної ділянки) до повного розрахунку покупця за договором купівлі-продажу.

Розрахунок за придбану земельну ділянку здійснюється щороку, рівними частинами, у місяць, що настає за звітним роком. Покупець має право на дострокове погашення всієї або частини суми ціни продажу земельної ділянки з розстроченням платежу з урахуванням індексу інфляції. Строк розстрочення платежу становить: щодо земель сільськогосподарського призначення - 10 років, щодо земель несільськогосподарського призначення - 30 років, якщо покупець не ініціює встановлення меншого строку. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу.

Громадяни України та юридичні особи, що здійснюють купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до цього пункту, мають відповідати вимогам, визначеним цим Кодексом до набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення. купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для реєстрації права власності покупця на придбану ним земельну ділянку (ч. 7 ст. 128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]).
== Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства. ==
З метою викупу земельних ділянок громадяни подають заяву (клопотання) до селищної, міської за місцем розташування земельної ділянки.

'''До заяви додаються:'''
* державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі;
* у разі відсутності державного акта на право користування землею - рішення відповідної ради про надання земельної ділянки у користування та кадастровий план земельної ділянки;
* копія свідоцтва про державну реєстрацію фермерського господарства.
Селищна, міська рада або уповноважений нею орган '''у місячний термін''' приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в ньому. '''Відмовити в продажу земельної ділянки відповідна рада або уповноважений нею орган може на таких підставах: '''
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Рішення селищної, міської ради або уповноваженого нею органу є підставою для укладення між продавцем і покупцем договору купівлі-продажу земельної ділянки. Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню і є підставою для оформлення відповідного державного акта на право приватної власності на землю після повної сплати вартості земельної ділянки.

Рішення про відмову в продажу земельної ділянки доводиться в десятиденний термін до відома покупця земельної ділянки у письмовій формі органом, який прийняв таке рішення. Рішення про відмову в продажу земельної ділянки, а також залишення заяви громадянина без розгляду терміном понад місяць може бути оскаржене в суді.

Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом.
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Порядок набуття права власності на нерухоме майно члена кооперативу в порядку спадкування

2025-03-14T14:16:39Z

Liudmyla.klimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5]

'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату" (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5], відповідно до яких:

* в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
* в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
* забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

== Член кооперативу ==
''Членами кооперативу'' можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу (стаття 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закону України «Про кооперацію»])

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності

''Кооператив зобов'язаний вести облік'' своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство
== Права членів кооперативу на його майно ==
Член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу ''має право'' володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем,іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text стаття 191 Закону України «Про кооперацію»])

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 384 Цивільного кодексу України], усі власники (співвласники) квартир та нежитлових приміщень у будинку, спорудженому або придбаному житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна такого будинку.

Спільним майном будинку кооперативу є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку кооперативу, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників будинку кооперативу та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований будинок кооперативу та його прибудинкова територія, з моменту державної реєстрації таких прав відповідно до закону.

Управління спільним майном будинку кооперативу здійснюється його співвласниками (незалежно від членства в кооперативі) відповідно до закону.

Установчі документи кооперативу не можуть включати норми, які обмежують визначені законом права співвласників будинку кооперативу. Положення установчих документів кооперативу, що обмежують визначені законом права співвласників будинку кооперативу, є нікчемними.

Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає ''з моменту державної реєстрації цього права'' відповідно до закону.

Квартира, дача, гараж, будинок включається до складу спадщини, якщо спадкодавець за життя повністю вніс пайовий внесок. Якщо ж пайовий внесок не було сплачено повністю, нерухоме майно не входить до складу спадщини, відповідно визнати право власності на нерухоме майно неможливо.

Права учасників (членів) кооперативу та його статутних органів, визначені законом, не можуть бути звужені (обмежені) установчими документами кооперативу, рішеннями його статутних органів чи правочинами між кооперативом та його учасниками (членами). Положення установчих документів кооперативу, рішення його статутних органів чи правочини між кооперативом та його учасниками (членами), які звужують (обмежують) права учасників (членів) кооперативу, визначені законом, є нікчемними , [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text стаття 6 Закону України "Про кооперацію"]

Відповідно до роз’яснень, викладених в постанові [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування»] у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Таким чином замість нерухомого майна спадкоємець набуває лише право на фактично сплачену спадкодавцем суму пайового внеску.
== Поняття спадкування ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1216 Цивільного кодексу України], спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1217 Цивільного кодексу України] спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.
== Склад спадщини члена кооперативу ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1218 Цивільного кодексу України] до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 1268 Цивільного кодексу України] спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 1270 Цивільного Кодексу України], він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов'язок спадкоємців, а їх право.

Відповідно до частини першої та другої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 1296 Цивільного кодексу України], спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 1297 Цивільного кодексу України] спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text статті 67 Закону України "Про нотаріат"] свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті

Якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини

У разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text пункт 8 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]).
== Оформлення права на спадщину ==
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 1296 Цивільний кодекс України]). Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців,- свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, ''зобов'язаний'' звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 1297 Цивільний кодекс України]). Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 1298 Цивільний кодекс України]).

Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text пункт 4 Порядку вчинення нотаріальних дій свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів].

Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення такої нотаріальної дії. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Відмова нотаріуса не означає, що оформити право власності на спадщину неможливо.

Для того, аби завершити процедуру прийняття спадщини, необхідно визнати право власності на спадкове майно. Визнання права власності на спадкове майно здійснюється виключно в судовому порядку. Тому спадкоємцю необхідно звернутися до суду з відповідним позовом про визнання права власності на квартиру, будинок, дачу, гараж в порядку спадкування.

Звернутися до суду з позовною заявою можливо за наявності одночасно таких умов:
* нотаріусу подано заяви про прийняття спадщини та видачу свідоцтва,
* отримано постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії,
* наявна довідка про сплату спадкодавцем пайового внеску.

Звертаємо увагу, що вимога про визнання права власності є майновою вимогою, а тому за подання позовної заяви сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 підпункт 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»]) .

Вартість нерухомого майна визначається на підставі звіту про незалежну оцінку його вартості.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/79393076 Рішенння Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року у справі № 755/17926/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/115728763 Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19.12.2023 року у справі №243/6615/23]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/79237967 Постанова Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 591/785/18]
* П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text останова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
== Див. також ==
*[[Особливості державної реєстрації права власності спадкодавця за заявою спадкоємця]]
*[[Спадкування за законом]]
*[[Спадкування за заповітом]]
*[[Проведення оцінки майна та майнових прав|Порядок проведення оцінки майна та майнових прав]] .
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Пільги та гарантії осіб з інвалідністю

2025-03-14T10:32:29Z

Liudmyla.klimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1192-14 Закон України "Про гуманітарну допомогу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
◆ Людей з інвалідністю першої групи та дітей з інвалідністю на кордонах пропускають '''позачергово'''.

Для позачергового перетину кордону особою з інвалідністю першої групи або дитиною з інвалідністю разом з супроводжуючими необхідна наявність посвідчення або довідки, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n31 статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні",] що підтверджують статус особи з інвалідністю першої групи або дитини з інвалідністю, які потребують супроводження. Інших вимог щодо документального підтвердження особи супроводжуючого законодавчо не встановлено.

У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення пріоритет зазначеним особам надається, якщо вони перетинають кордон пішки або на легковому автомобілі, у якому відсутні інші особи.

Сторінка Міністерства соціальної політики України доступна за посиланням https://www.msp.gov.ua/ та в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua

Сторінка Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю https://www.ispf.gov.ua/

Згідно з пунктом 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил перетинання державного кордону України], під час дії надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право на виїзд за кордон.

◆ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/323-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 323 "Деякі питання користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану на території України":]
* дозволи на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, строк дії яких закінчився в період дії воєнного стану в Україні, продовжуються на період його дії та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування;
* положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1010-2007-%D0%BF#Text Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. № 1010], на період дії воєнного стану на території України та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування не застосовуються, крім випадків надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які раніше не зверталися за такими дозволами, та для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, яким необхідно отримати зазначені дозволи на періоди, що слідують за двома календарними кварталами після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
|}
== Поняття "Особи з інвалідністю" ==
'''Особою з інвалідністю''' є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.

Терміни "розумне пристосування" та "універсальний дизайн" вживаються у значенні, наведеному в Конвенції про права осіб з інвалідністю, а термін "дискримінація за ознакою інвалідності" вживається у значенні, наведеному в Конвенції про права осіб з інвалідністю та Законі України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 ст. 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"])

== Соціально – побутове та медичне забезпечення осіб з інвалідністю ==
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, допоміжними засобами реабілітації, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню. необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації.

Види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації. подається за рахунок коштів фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

'''Зверніть увагу!''' Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає її потребам. У такому разі особа з інвалідністю вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом.

Особа, з інвалідністю, яка не одержує пенсію та постійно проживає на території України, має право на державну соціальну допомогу.

Державна соціальна допомога на догляд призначається:
# Особам з інвалідністю внаслідок війни з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсії по інвалідності.
# Особам з інвалідністю I групи
# Особам з інвалідністю II групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
# Особам з інвалідністю III групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
== Послуги, що надаються особам з інвалідністю безоплатно чи на пільгових умовах ==
Показання для забезпечення засобами реабілітації за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначаються експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи та зазначаються в рекомендаціях, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, та за наявності технічної можливості передаються до Єдиної системи і відображаються в електронному кабінеті особи на [https://www.msp.gov.ua/timeline/invalidnist.html Соціальному веб-порталі електронних послуг Міністерства соціальної політики] .

У разі відсутності технічної можливості передачі зазначених відомостей підставою для забезпечення особи засобами реабілітації є витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, видані відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”] .

Показання для забезпечення засобами реабілітації для дітей з інвалідністю та дітей з порушеннями опорно-рухового апарату визначаються висновком, сформованим ЛКК на підставі індивідуальної програми реабілітації, або висновком, сформованим мультидисциплінарною реабілітаційною командою на підставі індивідуального реабілітаційного плану.

Особам з інвалідністю з порушеннями слуху, законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями слуху віком від шести років виплачується компенсація за придбання мобільного телефону (з функцією відеоспілкування) або планшета замість мобільного телефону в межах граничної ціни на мобільний телефон (з функцією відеоспілкування).

Одному з батьків, який є особою з інвалідністю з порушеннями слуху, що виховує дитину віком до трьох років, виплачується компенсація за самостійне придбання світлового сигналізатора або вібросигналізатора “Нічна няня” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text п. 6 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"] ).

Особам з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору виплачується компенсація за придбання таких засобів реабілітації:

диктофона - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

електронного годинника - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

механічного годинника - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

аудіоплеєра - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

мобільного телефону - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

пристрою для визначення рівня рідини - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років.

Особам з інвалідністю I групи з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років виплачується компенсація за придбання палиці тактильної (білої тростини) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text п. 7 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"] )

У разі придбання особою з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору або законним представником дитини з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років мобільного телефону замість одного, кількох або всіх засобів реабілітації, які може отримати (але не отримала) така особа/дитина, такій особі/законному представнику виплачується компенсація в межах граничної ціни, яка є сукупною ціною всіх спеціальних засобів для спілкування, орієнтування та обміну інформацією, якими може бути забезпечена особа з інвалідністю з порушеннями зору або дитина з інвалідністю з порушеннями зору.

Підставою для виплати особам з інвалідністю з порушеннями слуху , зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями слуху, зору компенсації за засоби реабілітації, зазначені в цьому пункті, є висновок, виданий відповідно експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, МСЕК чи ЛКК, що підтверджує інвалідність по слуху, по зору та розрахунковий документ, що підтверджує придбання таких засобів .

Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються ліжками з механічним або електричним приводом і протипролежневими матрацами . Ліжка з механічним приводом не підлягають заміні на ліжка з електричним приводом.

Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються засобами реабілітації в порядку черговості.

Першочергово забезпечуються засобами реабілітації та отримують компенсацію діти з інвалідністю та діти з порушеннями опорно-рухового апарату, далі - в такому порядку: військовослужбовці, особи у разі первинного забезпечення засобами реабілітації, потерпілі від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, інші особи.

Особи з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Порядок і умови встановлення телефонів особам з інвалідністю визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю.
Особам з інвалідністю I, II груп і сім'ям, у складі яких є два або більше осіб з інвалідністю, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (по хвилинним, по секундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.

Особам з інвалідністю I, II груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.

Дітям з інвалідністю та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров'я.

При наявності медичних показань особи з інвалідністю та діти з інвлідністю мають право на безкоштовне отримання путівок в санаторії. Умови для забезпечення путівками встановлює Кабмін. Батькам дітей з інвалідністю виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за весь період санаторно-курортного лікування дитини. Для отримання виплат за місцем роботи потрібна наявність медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дітьми.

Після закінчення навчального закладу особам з інвалідністю надається право вибору місця роботи з наявних варіантів або надається за їх бажанням право вільного працевлаштування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 ст. 24 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) .

При відмові у прийнятті на роботу, ненаданні роботи за спеціальністю особі з інвалідністю, направленій за розподілом після закінчення навчального закладу, або при недодержанні інших умов трудового договору і законодавства про працю підприємство, установа та організація, фізична особа, яка використовує найману працю відшкодовує витрати на її проїзд до місця роботи і назад до місця, де вона проживає, а також витрати на проїзд супровідника, якщо він є необхідним.

== Передача у власність автомобіля виданого особі з інвалідністю ==
Особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитині з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Допоміжні засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю. 
Дитина з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, за наявності відповідного висновку медико-соціальної експертизи, що підтверджує їх право на забезпечення автомобілем (у разі необхідності з ручним керуванням), і яким виповнилося 5 років, забезпечуються автотранспортними засобами на пільгових умовах. Право на управління таким автотранспортним засобом, за наявності відповідного документа на право управління автомобілем, набуває один із повнолітніх членів сім’ї (або найближчих родичів) особи з інвалідністю.
Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців таких осіб передається їм у власність безоплатно за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
== Безоплатне придбання лікарських засобів ==
Особа з інвалідністю, яка отримує пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, дитина з інвалідністю мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.

Особи з інвалідністю I і II груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості. 
Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надається пільга на безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. 
Особа з інвалідністю та дитина з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

Крім того, державою передбачено забезпечення таких осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, соціально-побутовим та медичним обслуговуванням. Зокрема, на підставі індивідуальної програми реабілітації, їм надаються:
* сурдотехнічні засоби
* протези очей, щелеп, зубів
* ендопротези, сечо- та калоприймачі
* протезні вироби та ортопедичне взуття
* окуляри, слухові і голосоутворювальні апарати
* мобільні телефони та факси — для письмового спілкування
* засоби пересування, в тому числі крісла-коляски з електроприводом і автомобілі (при наявності відповідного медичного висновку)
Дані послуги надаються безкоштовно або на пільгових умовах. Список лікарських препаратів, медичних виробів, засобів реабілітації, а також порядок їх видачі визначає Кабінет Міністрів України ('''[https://moz.gov.ua/dostupni-liki реєстр лікарських засобів за програмою «Доступні ліки»]''').
== Позачергове обслуговування осіб з інвалідністю ==
Особа з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове обслуговування в касах міського та міжміського транспорту, а також на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню. При тому, інформація про право на позачергове обслуговування має бути розташована на видному місці.
== Пільговий проїзд осіб з інвалідністю ==
Право пільгового проїзду залізничним транспортом гарантується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/273/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України "Про залізничний транспорт"] .

Особи з інвалідністю I та II групи, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі). 
Особи з інвалідністю, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Особи з інвалідністю внаслідок війни I, II груп, особи з інвалідністю внаслідок війни II, III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років та більше мають право на безплатний проїзд 1 раз на рік («туди» і «назад») у внутрішньому сполученні 50% знижки в період з 01 жовтня до 15 травня без обмеження кількості поїздок у внутрішньому сполученні.

Пільгове перевезення осіб з інвалідністю здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування. Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається.

Для отримання послуги необхідно надати:

* пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина з інвалідністю» (для дітей);
* довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком- вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів

== Право на освіту ==
Для дітей з інвалідністю, які потребують опіки і стороннього догляду, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України''), за згодою батьків дітей або осіб, які їх замінюють, забезпечує навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах за відповідними навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах. 
Діти з інвалідністю, які перебувають у реабілітаційних закладах, закладах та установах, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, місцевих державних адміністрацій, мають право на здобуття освіти за індивідуальними навчальними програмами, які узгоджуються з індивідуальними програмами реабілітації дитини з інвалідністю. Студентам, які є дітьми з інвалідністю та особами з інвалідністю I-III групи, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога.

Вступ до вищих навчальних закладів осіб з інвалідністю здійснюється на конкурсній основі в рамках встановлених квот.

Для деяких категорій осіб з інвалідністю передбачена можливість прийняття до ВНЗ на спеціальних умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n206 ст. 22 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»])

Прийом на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти осіб з інвалідністю проводиться на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України'') .

Спеціальні умови для здобуття вищої освіти за державним замовленням і за рахунок цільових пільгових державних кредитів надаються:

* особам з інвалідністю, які не спроможні відвідувати навчальний заклад (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення);

* особам, у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

* особам з інвалідністю I, II групи і дітям з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

Прийом до професійно-технічного навчального закладу проводиться шляхом конкурсного відбору вступників на навчання.

У разі складення вступних іспитів з позитивним результатом до професійно-технічних навчальних закладів поза конкурсом зараховуються діти з інвалідністю та особи з інвалідністю, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

За інших рівних умов переважне право на зарахування до професійно-технічних навчальних закладів мають особи з інвалідністю та діти з малозабезпечених сімей, у яких:

* обидва батьки є особами з інвалідністю;

* один з батьків є особою з інвалідністю, а інший помер;

* одинока матір є особою з інвалідністю;

* батько є особою з інвалідністю та виховує дитину без матері.

Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія (у разі призначення) та пенсія (державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю) виплачуються у повному розмірі.

З пільговими категоріями вступників та спеціальними умовами участі у конкурсі можна ознайомитися у статті [[Пільгові категорії вступників|"Пільгові категорії вступників"]]
== Пільги по оплаті житлово - комунальних послуг ==
'''Важливо!!!''' Законодавець '''не передбачив наявність пільг''' по оплаті за користування житлом та комунальними послугами для осіб з інвалідністю загального захворювання, але в ряді випадків органи місцевого самоврядування можуть виділяти додаткові пільги малозабезпеченим категоріям громадян за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Для пільгової оплати житлово-комунальних послуг в Україні особам з інвалідністю 1, 2 і 3 групи необхідно '''[[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|отримати субсидію]]''' в органах соціального захисту населення. Оформлення субсидій на газ, опалення, воду та світло (електроенергію) для осіб з інвалідністю здійснюється на загальних підставах, за винятком особливо тяжких захворювань.

З 1 жовтня 2024 Пенсійний фонд України проводить перерахунки житлових субсидій на опалювальний сезон 2024-2025 років. Для більшості громадян такий перерахунок відбудеться в автоматичному режимі. Також автоматично перерахують субсидію домогосподарствам, чия субсидійна виплата в літній період складала 0 грн.

== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
* [[Пільгові категорії вступників|Пільгові категорії Вступників]]
* [[Пільги на проїзд залізничним транспортом]]
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]
* [[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]
* [[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни за наявності довідки МСЕК]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія: Безоплатний проїзд транспортом]]
[[Категорія: Пільга на безоплатне забезпечення автомобілем]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія: Міністерства]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Пільги та гарантії осіб з інвалідністю

2025-03-14T09:44:45Z

Liudmyla.klimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1192-14 Закон України "Про гуманітарну допомогу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
◆ Людей з інвалідністю першої групи та дітей з інвалідністю на кордонах пропускають '''позачергово'''.

Для позачергового перетину кордону особою з інвалідністю першої групи або дитиною з інвалідністю разом з супроводжуючими необхідна наявність посвідчення або довідки, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n31 статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні",] що підтверджують статус особи з інвалідністю першої групи або дитини з інвалідністю, які потребують супроводження. Інших вимог щодо документального підтвердження особи супроводжуючого законодавчо не встановлено.

У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення пріоритет зазначеним особам надається, якщо вони перетинають кордон пішки або на легковому автомобілі, у якому відсутні інші особи.

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua

Згідно з пунктом 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил перетинання державного кордону України], під час дії надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право на виїзд за кордон.

◆ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/323-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 323 "Деякі питання користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану на території України":]
* дозволи на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, строк дії яких закінчився в період дії воєнного стану в Україні, продовжуються на період його дії та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування;
* положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1010-2007-%D0%BF#Text Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. № 1010], на період дії воєнного стану на території України та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування не застосовуються, крім випадків надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які раніше не зверталися за такими дозволами, та для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, яким необхідно отримати зазначені дозволи на періоди, що слідують за двома календарними кварталами після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
|}
== Поняття "Особи з інвалідністю" ==
'''Особою з інвалідністю''' є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.

Терміни "розумне пристосування" та "універсальний дизайн" вживаються у значенні, наведеному в Конвенції про права осіб з інвалідністю, а термін "дискримінація за ознакою інвалідності" вживається у значенні, наведеному в Конвенції про права осіб з інвалідністю та Законі України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 ст. 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"])

== Соціально – побутове та медичне забезпечення осіб з інвалідністю ==
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, допоміжними засобами реабілітації, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню. необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації.

Види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації. подається за рахунок коштів фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

'''Зверніть увагу!''' Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає її потребам. У такому разі особа з інвалідністю вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом.

Особа, з інвалідністю, яка не одержує пенсію та постійно проживає на території України, має право на державну соціальну допомогу.

Державна соціальна допомога на догляд призначається:
# Особам з інвалідністю внаслідок війни з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсії по інвалідності.
# Особам з інвалідністю I групи
# Особам з інвалідністю II групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
# Особам з інвалідністю III групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
== Послуги, що надаються особам з інвалідністю безоплатно чи на пільгових умовах ==
Особам з інвалідністю і дитина з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах
* на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, допоміжні засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо);
* вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо);
* крісла колісні з електроприводом - за наявності відповідного медичного висновку.
Особи з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Порядок і умови встановлення телефонів особам з інвалідністю визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю.
Особам з інвалідністю I, II груп і сім'ям, у складі яких є два або більше осіб з інвалідністю, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (по хвилинним, по секундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.

Особам з інвалідністю I, II груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.

Особам з інвалідністю по слуху надаються послуги із сурдоперекладу та сурдотехніка.

Дітям з інвалідністю та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров'я.

При наявності медичних показань особи з інвалідністю та діти з інвлідністю мають право на безкоштовне отримання путівок в санаторії. Умови для забезпечення путівками встановлює Кабмін. Батькам дітей з інвалідністю виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за весь період санаторно-курортного лікування дитини. Для отримання виплат за місцем роботи потрібна наявність медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дітьми.

Після закінчення навчального закладу особам з інвалідністю надається право вибору місця роботи з наявних варіантів або надається за їх бажанням право вільного працевлаштування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 ст. 24 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) .

При відмові у прийнятті на роботу, ненаданні роботи за спеціальністю особі з інвалідністю, направленій за розподілом після закінчення навчального закладу, або при недодержанні інших умов трудового договору і законодавства про працю підприємство, установа та організація, фізична особа, яка використовує найману працю відшкодовує витрати на її проїзд до місця роботи і назад до місця, де вона проживає, а також витрати на проїзд супровідника, якщо він є необхідним.

== Передача у власність автомобіля виданого особі з інвалідністю ==
Особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитині з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Допоміжні засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю. 
Дитина з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, за наявності відповідного висновку медико-соціальної експертизи, що підтверджує їх право на забезпечення автомобілем (у разі необхідності з ручним керуванням), і яким виповнилося 5 років, забезпечуються автотранспортними засобами на пільгових умовах. Право на управління таким автотранспортним засобом, за наявності відповідного документа на право управління автомобілем, набуває один із повнолітніх членів сім’ї (або найближчих родичів) особи з інвалідністю.
Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців таких осіб передається їм у власність безоплатно за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
== Безоплатне придбання лікарських засобів ==
Особа з інвалідністю, яка отримує пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, дитина з інвалідністю мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.

Особи з інвалідністю I і II груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості. 
Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надається пільга на безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. 
Особа з інвалідністю та дитина з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

Крім того, державою передбачено забезпечення таких осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, соціально-побутовим та медичним обслуговуванням. Зокрема, на підставі індивідуальної програми реабілітації, їм надаються:
* сурдотехнічні засоби
* протези очей, щелеп, зубів
* ендопротези, сечо- та калоприймачі
* протезні вироби та ортопедичне взуття
* окуляри, слухові і голосоутворювальні апарати
* мобільні телефони та факси — для письмового спілкування
* засоби пересування, в тому числі крісла-коляски з електроприводом і автомобілі (при наявності відповідного медичного висновку)
Дані послуги надаються безкоштовно або на пільгових умовах. Список лікарських препаратів, медичних виробів, засобів реабілітації, а також порядок їх видачі визначає Кабінет Міністрів України ('''[https://moz.gov.ua/dostupni-liki реєстр лікарських засобів за програмою «Доступні ліки»]''').
== Позачергове обслуговування осіб з інвалідністю ==
Особа з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове обслуговування в касах міського та міжміського транспорту, а також на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню. При тому, інформація про право на позачергове обслуговування має бути розташована на видному місці.
== Пільговий проїзд осіб з інвалідністю ==
Право пільгового проїзду залізничним транспортом гарантується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/273/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України "Про залізничний транспорт"] .

Особи з інвалідністю I та II групи, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі). 
Особи з інвалідністю, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Особи з інвалідністю внаслідок війни I, II груп, особи з інвалідністю внаслідок війни II, III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років та більше мають право на безплатний проїзд 1 раз на рік («туди» і «назад») у внутрішньому сполученні 50% знижки в період з 01 жовтня до 15 травня без обмеження кількості поїздок у внутрішньому сполученні.

Пільгове перевезення осіб з інвалідністю здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування. Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається.

Для отримання послуги необхідно надати:

* пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина з інвалідністю» (для дітей);
* довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком- вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів

== Право на освіту ==
Для дітей з інвалідністю, які потребують опіки і стороннього догляду, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України''), за згодою батьків дітей або осіб, які їх замінюють, забезпечує навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах за відповідними навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах. 
Діти з інвалідністю, які перебувають у реабілітаційних закладах, закладах та установах, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, місцевих державних адміністрацій, мають право на здобуття освіти за індивідуальними навчальними програмами, які узгоджуються з індивідуальними програмами реабілітації дитини з інвалідністю. Студентам, які є дітьми з інвалідністю та особами з інвалідністю I-III групи, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога.

Вступ до вищих навчальних закладів осіб з інвалідністю здійснюється на конкурсній основі в рамках встановлених квот.

Для деяких категорій осіб з інвалідністю передбачена можливість прийняття до ВНЗ на спеціальних умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n206 ст. 22 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»])

Прийом на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти осіб з інвалідністю проводиться на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України'') .

Спеціальні умови для здобуття вищої освіти за державним замовленням і за рахунок цільових пільгових державних кредитів надаються:

* особам з інвалідністю, які не спроможні відвідувати навчальний заклад (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення);

* особам, у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

* особам з інвалідністю I, II групи і дітям з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

Прийом до професійно-технічного навчального закладу проводиться шляхом конкурсного відбору вступників на навчання.

У разі складення вступних іспитів з позитивним результатом до професійно-технічних навчальних закладів поза конкурсом зараховуються діти з інвалідністю та особи з інвалідністю, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

За інших рівних умов переважне право на зарахування до професійно-технічних навчальних закладів мають особи з інвалідністю та діти з малозабезпечених сімей, у яких:

* обидва батьки є особами з інвалідністю;

* один з батьків є особою з інвалідністю, а інший помер;

* одинока матір є особою з інвалідністю;

* батько є особою з інвалідністю та виховує дитину без матері.

Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія (у разі призначення) та пенсія (державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю) виплачуються у повному розмірі.

З пільговими категоріями вступників та спеціальними умовами участі у конкурсі можна ознайомитися у статті [[Пільгові категорії вступників|"Пільгові категорії вступників"]]
== Пільги по оплаті житлово - комунальних послуг ==
'''Важливо!!!''' Законодавець '''не передбачив наявність пільг''' по оплаті за користування житлом та комунальними послугами для осіб з інвалідністю загального захворювання, але в ряді випадків органи місцевого самоврядування можуть виділяти додаткові пільги малозабезпеченим категоріям громадян за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Для пільгової оплати житлово-комунальних послуг в Україні особам з інвалідністю 1, 2 і 3 групи необхідно '''[[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|отримати субсидію]]''' в органах соціального захисту населення. Оформлення субсидій на газ, опалення, воду та світло (електроенергію) для осіб з інвалідністю здійснюється на загальних підставах, за винятком особливо тяжких захворювань.

З 1 жовтня Пенсійний фонд України проведе перерахунки житлових субсидій на опалювальний сезон 2024-2025 років. Для більшості громадян такий перерахунок відбудеться в автоматичному режимі. Також автоматично перерахують субсидію домогосподарствам, чия субсидійна виплата в літній період складала 0 грн.

== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
* [[Пільгові категорії вступників|Пільгові категорії Вступників]]
* [[Пільги на проїзд залізничним транспортом]]
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]
* [[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]
* [[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни за наявності довідки МСЕК]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія: Безоплатний проїзд транспортом]]
[[Категорія: Пільга на безоплатне забезпечення автомобілем]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія: Міністерства]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Порядок набуття права власності на нерухоме майно члена кооперативу в порядку спадкування

2025-03-14T09:33:18Z

Liudmyla.klimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5]

'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату" (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5], відповідно до яких:

* в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
* в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
* забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

== Член кооперативу ==
''Членами кооперативу'' можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу (стаття 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закону України «Про кооперацію»])

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності

''Кооператив зобов'язаний вести облік'' своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство
== Права членів кооперативу на його майно ==
Член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу ''має право'' володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем,іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text стаття 191 Закону України «Про кооперацію»])

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 384 Цивільного кодексу України], будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає ''з моменту державної реєстрації цього права'' відповідно до закону.

Квартира, дача, гараж, будинок включається до складу спадщини, якщо спадкодавець за життя повністю вніс пайовий внесок. Якщо ж пайовий внесок не було сплачено повністю, нерухоме майно не входить до складу спадщини, відповідно визнати право власності на нерухоме майно неможливо.

Права учасників (членів) кооперативу та його статутних органів, визначені законом, не можуть бути звужені (обмежені) установчими документами кооперативу, рішеннями його статутних органів чи правочинами між кооперативом та його учасниками (членами). Положення установчих документів кооперативу, рішення його статутних органів чи правочини між кооперативом та його учасниками (членами), які звужують (обмежують) права учасників (членів) кооперативу, визначені законом, є нікчемними , [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text стаття 6 Закону України "Про кооперацію"]

Відповідно до роз’яснень, викладених в постанові [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування»] у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Таким чином замість нерухомого майна спадкоємець набуває лише право на фактично сплачену спадкодавцем суму пайового внеску.
== Поняття спадкування ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1216 Цивільного кодексу України], спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1217 Цивільного кодексу України] спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.
== Склад спадщини члена кооперативу ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1218 Цивільного кодексу України] до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 1268 Цивільного кодексу України] спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 1270 Цивільного Кодексу України], він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов'язок спадкоємців, а їх право.

Відповідно до частини першої та другої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 1296 Цивільного кодексу України], спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 1297 Цивільного кодексу України] спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text статті 67 Закону України "Про нотаріат"] свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті

Якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини

У разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text пункт 8 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]).
== Оформлення права на спадщину ==
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 1296 Цивільний кодекс України]). Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців,- свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, ''зобов'язаний'' звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 1297 Цивільний кодекс України]). Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 1298 Цивільний кодекс України]).

Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text пункт 4 Порядку вчинення нотаріальних дій свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів].

Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення такої нотаріальної дії. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Відмова нотаріуса не означає, що оформити право власності на спадщину неможливо.

Для того, аби завершити процедуру прийняття спадщини, необхідно визнати право власності на спадкове майно. Визнання права власності на спадкове майно здійснюється виключно в судовому порядку. Тому спадкоємцю необхідно звернутися до суду з відповідним позовом про визнання права власності на квартиру, будинок, дачу, гараж в порядку спадкування.

Звернутися до суду з позовною заявою можливо за наявності одночасно таких умов:
* нотаріусу подано заяви про прийняття спадщини та видачу свідоцтва,
* отримано постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії,
* наявна довідка про сплату спадкодавцем пайового внеску.

Звертаємо увагу, що вимога про визнання права власності є майновою вимогою, а тому за подання позовної заяви сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 підпункт 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»]) .

Вартість нерухомого майна визначається на підставі звіту про незалежну оцінку його вартості. [[Проведення оцінки майна та майнових прав|Порядок проведення оцінки майна та майнових прав доступний до перегляду]] .

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/79393076 Рішенння Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року у справі № 755/17926/18]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/79237967 Постанова Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 591/785/18]
* П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text останова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
== Див. також ==
*[[Особливості державної реєстрації права власності спадкодавця за заявою спадкоємця]]
*[[Спадкування за законом]]
*[[Спадкування за заповітом]]
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Порядок набуття права власності на нерухоме майно члена кооперативу в порядку спадкування

2025-03-13T09:51:22Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]

'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату" (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5], відповідно до яких:

* в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
* в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
* забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

== Член кооперативу ==
''Членами кооперативу'' можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу (стаття 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закону України «Про кооперацію»])

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності

''Кооператив зобов'язаний вести облік'' своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство
== Права членів кооперативу на його майно ==
Член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу ''має право'' володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем,іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text стаття 191 Закону України «Про кооперацію»])

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 384 Цивільного кодексу України], будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає ''з моменту державної реєстрації цього права'' відповідно до закону.

Квартира, дача, гараж, будинок включається до складу спадщини, якщо спадкодавець за життя повністю вніс пайовий внесок. Якщо ж пайовий внесок не було сплачено повністю, нерухоме майно не входить до складу спадщини, відповідно визнати право власності на нерухоме майно неможливо.

Права учасників (членів) кооперативу та його статутних органів, визначені законом, не можуть бути звужені (обмежені) установчими документами кооперативу, рішеннями його статутних органів чи правочинами між кооперативом та його учасниками (членами). Положення установчих документів кооперативу, рішення його статутних органів чи правочини між кооперативом та його учасниками (членами), які звужують (обмежують) права учасників (членів) кооперативу, визначені законом, є нікчемними , [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text стаття 6 Закону України "Про кооперацію"]

Відповідно до роз’яснень, викладених в постанові [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Пленуму Верховного Суду України № 7від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування»] у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Таким чином замість нерухомого майна спадкоємець набуває лише право на фактично сплачену спадкодавцем суму пайового внеску.
== Поняття спадкування ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1216 Цивільного кодексу України], спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1217 Цивільного кодексу України] спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.
== Склад спадщини члена кооперативу ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1218 Цивільного кодексу України] до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 1268 Цивільного кодексу України] спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 1270 Цивільного Кодексу України], він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступив управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов'язок спадкоємців, а їх право.

Відповідно до частини першої та другої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 1296 Цивільного кодексу України], спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 1297 Цивільного кодексу України] спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text статті 67 Закону України "Про нотаріат"] свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті

Якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини

У разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text пункт 8 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]).
== Оформлення права на спадщину ==
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 1296 Цивільний кодекс України]). Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців,- свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, ''зобов'язаний'' звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 1297 Цивільний кодекс України]). Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 1298 Цивільний кодекс України]).

Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text пункт 4 Порядку вчинення нотаріальних дій свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів].

Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення такої нотаріальної дії. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Відмова нотаріуса не означає, що оформити право власності на спадщину неможливо.

Для того, аби завершити процедуру прийняття спадщини, необхідно визнати право власності на спадкове майно. Визнання права власності на спадкове майно здійснюється виключно в судовому порядку. Тому спадкоємцю необхідно звернутися до суду з відповідним позовом про визнання права власності на квартиру, будинок, дачу, гараж в порядку спадкування.

Звернутися до суду з позовною заявою можливо за наявності одночасно таких умов:
* нотаріусу подано заяви про прийняття спадщини та видачу свідоцтва,
* отримано постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії,
* наявна довідка про сплату спадкодавцем пайового внеску.

Звертаємо увагу, що вимога про визнання права власності є майновою вимогою, а тому за подання позовної заяви сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 підпункт 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»]) .

Вартість нерухомого майна визначається на підставі звіту про незалежну оцінку його вартості. [[Проведення оцінки майна та майнових прав|Порядок проведення оцінки майна та майнових прав доступний до перегляду]] .

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/79393076 Рішенння Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року у справі № 755/17926/18]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/79237967 Постанова Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 591/785/18]
* П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text останова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
== Див. також ==
*[[Особливості державної реєстрації права власності спадкодавця за заявою спадкоємця]]
*[[Спадкування за законом]]
*[[Спадкування за заповітом]]
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Пільги та гарантії осіб з інвалідністю

2025-03-13T09:32:55Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1192-14 Закон України "Про гуманітарну допомогу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
◆ Людей з інвалідністю першої групи та дітей з інвалідністю на кордонах пропускають '''позачергово'''.

Для позачергового перетину кордону особою з інвалідністю першої групи або дитиною з інвалідністю разом з супроводжуючими необхідна наявність посвідчення або довідки, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n31 статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні",] що підтверджують статус особи з інвалідністю першої групи або дитини з інвалідністю, які потребують супроводження. Інших вимог щодо документального підтвердження особи супроводжуючого законодавчо не встановлено.

У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення пріоритет зазначеним особам надається, якщо вони перетинають кордон пішки або на легковому автомобілі, у якому відсутні інші особи.

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua

Згідно з пунктом 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил перетинання державного кордону України], під час дії надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право на виїзд за кордон.

◆ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/323-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 323 "Деякі питання користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану на території України":]
* дозволи на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, строк дії яких закінчився в період дії воєнного стану в Україні, продовжуються на період його дії та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування;
* положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1010-2007-%D0%BF#Text Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. № 1010], на період дії воєнного стану на території України та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування не застосовуються, крім випадків надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які раніше не зверталися за такими дозволами, та для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, яким необхідно отримати зазначені дозволи на періоди, що слідують за двома календарними кварталами після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
|}
== Поняття "Особи з інвалідністю" ==
'''Особою з інвалідністю''' є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.

Терміни "розумне пристосування" та "універсальний дизайн" вживаються у значенні, наведеному в Конвенції про права осіб з інвалідністю, а термін "дискримінація за ознакою інвалідності" вживається у значенні, наведеному в Конвенції про права осіб з інвалідністю та Законі України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 ст. 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"])

== Соціально – побутове та медичне забезпечення осіб з інвалідністю ==
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, допоміжними засобами реабілітації, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню. необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації.

Види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації. подається за рахунок коштів фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

'''Зверніть увагу!''' Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає її потребам. У такому разі особа з інвалідністю вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом.

Особа, з інвалідністю, яка не одержує пенсію та постійно проживає на території України, має право на державну соціальну допомогу.

Державна соціальна допомога на догляд призначається:
# Особам з інвалідністю внаслідок війни з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсії по інвалідності.
# Особам з інвалідністю I групи
# Особам з інвалідністю II групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
# Особам з інвалідністю III групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
== Послуги, що надаються особам з інвалідністю безоплатно чи на пільгових умовах ==
Особам з інвалідністю і дитина з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах
* на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, допоміжні засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо);
* вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо);
* крісла колісні з електроприводом - за наявності відповідного медичного висновку.
Особи з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Порядок і умови встановлення телефонів особам з інвалідністю визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю.
Особам з інвалідністю I, II груп і сім'ям, у складі яких є два або більше осіб з інвалідністю, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (по хвилинним, по секундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.

Особам з інвалідністю I, II груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.

Особам з інвалідністю по слуху надаються послуги із сурдоперекладу та сурдотехніка.

Дітям з інвалідністю та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров'я.

При наявності медичних показань особи з інвалідністю та діти з інвлідністю мають право на безкоштовне отримання путівок в санаторії. Умови для забезпечення путівками встановлює Кабмін. Батькам дітей з інвалідністю виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за весь період санаторно-курортного лікування дитини. Для отримання виплат за місцем роботи потрібна наявність медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дітьми.

Після закінчення навчального закладу особам з інвалідністю надається право вибору місця роботи з наявних варіантів або надається за їх бажанням право вільного працевлаштування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 ст. 24 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) .

При відмові у прийнятті на роботу, ненаданні роботи за спеціальністю особі з інвалідністю, направленій за розподілом після закінчення навчального закладу, або при недодержанні інших умов трудового договору і законодавства про працю підприємство, установа та організація, фізична особа, яка використовує найману працю відшкодовує витрати на її проїзд до місця роботи і назад до місця, де вона проживає, а також витрати на проїзд супровідника, якщо він є необхідним.

== Передача у власність автомобіля виданого особі з інвалідністю ==
Особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитині з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Допоміжні засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю. 
Дитина з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, за наявності відповідного висновку медико-соціальної експертизи, що підтверджує їх право на забезпечення автомобілем (у разі необхідності з ручним керуванням), і яким виповнилося 5 років, забезпечуються автотранспортними засобами на пільгових умовах. Право на управління таким автотранспортним засобом, за наявності відповідного документа на право управління автомобілем, набуває один із повнолітніх членів сім’ї (або найближчих родичів) особи з інвалідністю.
Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців таких осіб передається їм у власність безоплатно за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
== Безоплатне придбання лікарських засобів ==
Особа з інвалідністю, яка отримує пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, дитина з інвалідністю мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.

Особи з інвалідністю I і II груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості. 
Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надається пільга на безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. 
Особа з інвалідністю та дитина з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

Крім того, державою передбачено забезпечення таких осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, соціально-побутовим та медичним обслуговуванням. Зокрема, на підставі індивідуальної програми реабілітації, їм надаються:
* сурдотехнічні засоби
* протези очей, щелеп, зубів
* ендопротези, сечо- та калоприймачі
* протезні вироби та ортопедичне взуття
* окуляри, слухові і голосоутворювальні апарати
* мобільні телефони та факси — для письмового спілкування
* засоби пересування, в тому числі крісла-коляски з електроприводом і автомобілі (при наявності відповідного медичного висновку)
Дані послуги надаються безкоштовно або на пільгових умовах. Список лікарських препаратів, медичних виробів, засобів реабілітації, а також порядок їх видачі визначає Кабінет Міністрів України ('''[https://moz.gov.ua/dostupni-liki реєстр лікарських засобів за програмою «Доступні ліки»]''').
== Позачергове обслуговування осіб з інвалідністю ==
Особа з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове обслуговування в касах міського та міжміського транспорту, а також на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню. При тому, інформація про право на позачергове обслуговування має бути розташована на видному місці.
== Пільговий проїзд осіб з інвалідністю ==
Право пільгового проїзду залізничним транспортом гарантується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/273/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України "Про залізничний транспорт"] . [[Пільги на проїзд залізничним транспортом|Для захисту інтересів окремих категорій громадян, в тому числі і осіб з інвалідністю, на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи.]]

Особи з інвалідністю I та II групи, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі). 
Особи з інвалідністю, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Особи з інвалідністю внаслідок війни I, II груп, особи з інвалідністю внаслідок війни II, III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років та більше мають право на безплатний проїзд 1 раз на рік («туди» і «назад») у внутрішньому сполученні 50% знижки в період з 01 жовтня до 15 травня без обмеження кількості поїздок у внутрішньому сполученні.

Пільгове перевезення осіб з інвалідністю здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування. Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається.

Для отримання послуги необхідно надати:

* пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина з інвалідністю» (для дітей);
* довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком- вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів

== Право на освіту ==
Для дітей з інвалідністю, які потребують опіки і стороннього догляду, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України''), за згодою батьків дітей або осіб, які їх замінюють, забезпечує навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах за відповідними навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах. 
Діти з інвалідністю, які перебувають у реабілітаційних закладах, закладах та установах, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, місцевих державних адміністрацій, мають право на здобуття освіти за індивідуальними навчальними програмами, які узгоджуються з індивідуальними програмами реабілітації дитини з інвалідністю. Студентам, які є дітьми з інвалідністю та особами з інвалідністю I-III групи, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога.

Вступ до вищих навчальних закладів осіб з інвалідністю здійснюється на конкурсній основі в рамках встановлених квот.

Для деяких категорій осіб з інвалідністю передбачена можливість прийняття до ВНЗ на спеціальних умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n206 ст. 22 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»])

Прийом на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти осіб з інвалідністю проводиться на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України'') .

Спеціальні умови для здобуття вищої освіти за державним замовленням і за рахунок цільових пільгових державних кредитів надаються:

* особам з інвалідністю, які не спроможні відвідувати навчальний заклад (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення);

* особам, у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

* особам з інвалідністю I, II групи і дітям з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

Прийом до професійно-технічного навчального закладу проводиться шляхом конкурсного відбору вступників на навчання.

У разі складення вступних іспитів з позитивним результатом до професійно-технічних навчальних закладів поза конкурсом зараховуються діти з інвалідністю та особи з інвалідністю, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

За інших рівних умов переважне право на зарахування до професійно-технічних навчальних закладів мають особи з інвалідністю та діти з малозабезпечених сімей, у яких:

* обидва батьки є особами з інвалідністю;

* один з батьків є особою з інвалідністю, а інший помер;

* одинока матір є особою з інвалідністю;

* батько є особою з інвалідністю та виховує дитину без матері.

Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія (у разі призначення) та пенсія (державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю) виплачуються у повному розмірі.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Пільгові_категорії_вступників Пільгової категорії вступників та спеціальних умов участі у конкурсі доступні за посиланням]
== Пільги по оплаті житлово - комунальних послуг ==
'''Важливо!!!''' Законодавець '''не передбачив наявність пільг''' по оплаті за користування житлом та комунальними послугами для осіб з інвалідністю загального захворювання, але в ряді випадків органи місцевого самоврядування можуть виділяти додаткові пільги малозабезпеченим категоріям громадян за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Для пільгової оплати житлово-комунальних послуг в Україні особам з інвалідністю 1, 2 і 3 групи необхідно '''[[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|отримати субсидію]]''' в органах соціального захисту населення. Оформлення субсидій на газ, опалення, воду та світло (електроенергію) для осіб з інвалідністю здійснюється на загальних підставах, за винятком особливо тяжких захворювань.

З 1 жовтня Пенсійний фонд України проведе перерахунки житлових субсидій на опалювальний сезон 2024-2025 років. Для більшості громадян такий перерахунок відбудеться в автоматичному режимі. Також автоматично перерахують субсидію домогосподарствам, чия субсидійна виплата в літній період складала 0 грн.

== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]
* [[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]
* [[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни за наявності довідки МСЕК]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія: Безоплатний проїзд транспортом]]
[[Категорія: Пільга на безоплатне забезпечення автомобілем]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія: Міністерства]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Благоустрій населених пунктів: визначення, види, завдання. Об’єкти благоустрою. Права і обов'язки суб'єктів благоустрою населених пунктів

2025-02-05T08:59:39Z

Liudmyla.klimova: Приведення у відповідність до чинного законодавства

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закон України "Про адміністративну процедуру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17#Text Типові правила благоустрою території населеного пункту, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 27.11.2017 № 310]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/870-2013-п#Text Типовий порядок щодо видачі дозволів на порушення об’єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 30.10.2013 № 870]
== Благоустрій: визначення, види, завдання. Об’єкти і суб’єкти благоустрою. ==
Благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]).
 
'''Благоустрій населених пунктів''' — це сукупність різноманітних видів впорядкування міст, селищ і сіл, що створюють зручні, здорові й культурні умови життя населення. 
Система благоустрою населених пунктів включає:
#управління у сфері благоустрою населених пунктів;
#визначення суб'єктів та об'єктів у сфері благоустрою населених пунктів;
#організацію благоустрою населених пунктів;
#нормування у сфері благоустрою населених пунктів;
#фінансове забезпечення благоустрою населених пунктів;
#здійснення державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів;
#встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів.
'''Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють''' Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закон України «Про благоустрій населених пунктів»]). 
До '''основних видів благоустрою''' населених пунктів належать: зовнішнє впорядкування вулиць, площ, набережних і житлових кварталів; транспортне обслуговування населення; водопостачання, освітлення, озеленення, обводнення, телефонізація, радіофікація, очищення міст (в тому числі каналізація) тощо. 
'''Завданнями благоустрою є:'''
* розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів;
* організація належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення;
* створення умов для реалізації прав суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.
Відповідно до статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»] суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни. 
'''До об'єктів благоустрою населених пунктів належать:''' 
1) ''території загального користування'': 
а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; 
б) пам'ятки культурної та історичної спадщини; 
в) майдани, площі, бульвари, проспекти; 
г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; 
ґ) пляжі; 
д) кладовища; 
е) інші території загального користування; 
2) ''прибудинкові території''; 
3) ''території будівель та споруд інженерного захисту територій''; 
4) ''території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору''. 
До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту (стаття 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]). 
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»] '''організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування''' відповідно до повноважень, установлених законом. 
'''Фінансування заходів''' з благоустрою населених пунктів, утримання та ремонт об'єктів благоустрою здійснюється за рахунок коштів їх власників або користувачів, якщо це передбачено умовами відповідних договорів, а також за рахунок пайових внесків власників тимчасових споруд, розміщених на території об'єкта благоустрою, інших передбачених законом джерел фінансування. (стаття 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]).

== Фінансове забезпечення благоустрою населених пунктів. ==
Фінансування заходів з благоустрою населених пунктів може здійснюватися за рахунок (ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів]»):

· коштів державного бюджету

· коштів місцевих бюджетів

· коштів підприємств, установ, організацій

· добровільних внесків юридичних осіб та громадян

· інших джерел, передбачених законом

'''За рахунок коштів державного бюджету фінансуються:'''

1) заходи на виконання державних програм благоустрою населених пунктів;

2) роботи з підготовки проектів законів, інших нормативно-правових актів у сфері благоустрою населених пунктів;

3) роботи з благоустрою, що проводяться на землях державної форми власності;

4) охорона та утримання об'єктів благоустрою, переданих органами державної влади на баланс підприємствам, установам, організаціям;

5) роботи з утворення територій і об'єктів рекреаційного призначення, які належать до державної власності.

'''За рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються:'''

1) заходи з виконання місцевих програм благоустрою населених пунктів, у тому числі проектів благоустрою територій населених пунктів;

2) охорона та утримання об'єктів благоустрою комунальної форми власності, переданих органами місцевого самоврядування на баланс підприємствам, установам, організаціям;

3) охорона, утримання та розвиток зелених насаджень на об'єктах благоустрою комунальної форми власності;

4) роботи з утворення об'єктів рекреаційного призначення, які належать до комунальної власності;

5) організація санітарного очищення територій, які належать до комунальної власності.

'''За рахунок коштів підприємств, установ, організацій фінансуються заходи, спрямовані на:'''

1) благоустрій, виконання робіт з ремонту і реконструкції доріг внутрішньогосподарського користування, озеленення, утримання в належному стані території, яка їм належить на праві власності або праві користування;

2) усунення на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) пошкодження інженерних мереж, елементів благоустрою, а також наслідків аварій, що сталися з їх вини.

Благоустрій ''прибудинкових територій'' об'єктів нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель та споруд здійснюється за рахунок коштів забудовників (інвесторів).

Благоустрій ''прибудинкової території багатоквартирного будинку'' здійснюється за рахунок коштів власників житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, отриманих як плата за надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

Власник ''тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної або комунальної власності'', на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем об’єкта благоустрою, може фінансувати утримання прилеглої до тимчасової споруди території шляхом оплати пайової участі з утримання в належному стані об'єкта благоустрою.

Підприємства, установи, організації можуть на добровільних засадах здійснювати внески на фінансування заходів з благоустрою території населеного пункту.

Благоустрій ''присадибних ділянок'' фінансується за рахунок коштів їх власників або користувачів.

Громадяни можуть на добровільних засадах здійснювати фінансування заходів з благоустрою території населеного пункту, мікрорайону, кварталу, вулиці або прибудинкової території за місцем проживання (ст. 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]).

== Права та обовязки субєктів благоустрою ==
Статтями 17, 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»] передбачено права та обов'язки громадян та підприємств, установ та організацій у сфері благоустрою населених пунктів. 
Зокрема, '''громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право''':
# користуватись об'єктами благоустрою населених пунктів;
# брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населених пунктів;
# вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населених пунктів;
# отримувати в установленому законом порядку повну та достовірну інформацію про затвердження правил благоустрою території населеного пункту та внесення до них змін, а також роз'яснення їх змісту;
# брати участь у здійсненні заходів з благоустрою населених пунктів, озелененні та утриманні в належному стані садиб, дворів, парків, площ, вулиць, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, ремонті шляхів і тротуарів, інших об'єктів благоустрою;
# вимагати негайного виконання робіт з благоустрою населених пунктів у разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю, здоров'ю або майну громадян;
# звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян внаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
'''Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані:'''
* утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію;
* дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів;
* не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів;
* відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів;
* допускати на об’єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
'''Підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів мають право:'''
# брати участь у розробленні планів соціально-економічного розвитку населених пунктів та заходів з благоустрою їх територій;
# брати участь в обговоренні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з благоустрою населених пунктів;
# вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням правил благоустрою території населених пунктів або призводять до її нецільового використання;
# вимагати негайного виконання робіт з благоустрою в разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю або здоров'ю громадян, їх майну та майну юридичної особи;
# вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо поліпшення благоустрою населених пунктів.
'''Підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані:'''
* утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію;
* утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об'єкти благоустрою (їх частини);
* усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) за власний рахунок та в установлені строки пошкодження інженерних мереж або наслідки аварій, що сталися з їх вини;
* усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) наслідки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в установленому порядку;
* проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
* у процесі утримання об'єктів благоустрою (їх частин) дотримуватися відповідних технологій щодо їх експлуатації та ремонту, регулярно здійснювати заходи щодо запобігання передчасному зносу об'єктів, забезпечення умов функціонування та утримання їх у чистоті й належному стані;
* відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України;
* допускати на об’єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
== Правила благоустрою території населеного пункту ==
'''Правила благоустрою території населеного пункту''' (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. 
Правила розробляються на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17#Text Типових правил благоустрою території населеного пункту] (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
'''У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17#Text Типові правила].'''
Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил. 
Правила включають:
# порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою;
# вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій;
# вимоги до утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою - територіях загального користування;
# вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території;
# вимоги до санітарного очищення території;
# розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні;
# порядок розміщення малих архітектурних форм;
# порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів;
# інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.
'''Правила не можуть передбачати обов'язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.'''
== Порушення об’єктів благоустрою ==
Відповідно до ст. 26-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#Text Закону України «Про благоустрій населених пунктів»] порушення об’єктів благоустрою, пов’язане з виконанням суб’єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об’єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради. 
'''Дозвіл на порушення об’єктів благоустрою не вимагається, якщо''' земляні та ремонтні роботи здійснюються:

* особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту;
* у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлено у встановленому законодавством порядку;
* особами, які здійснюють будівельно-монтажні роботи з будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури. Про початок виконання таких робіт особа, яка має намір їх виконувати, повідомляє відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради не менше ніж за один робочий день до виконання робіт. У такому разі право на порушення об’єктів благоустрою виникає з дня, зазначеного як день початку виконання відповідною особою будівельно-монтажних робіт.

Роботи з усунення наслідків аварій на об’єктах благоустрою розпочинаються негайно з обов’язковим подальшим оформленням дозволу в порядку, визначеному законодавством.

Перелік земляних та ремонтних робіт, для виконання яких '''необхідно отримати дозвіл''', встановлюється у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/870-2013-п#Text Типовому порядку щодо видачі дозволів на порушення об’єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів] (далі - Типовий порядок) з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України "Про адміністративну процедуру"].

'''Порядок видачі''' дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/870-2013-п#Text Типового порядку].

У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято таке рішення, застосовується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/870-2013-п#Text Типовий порядок].

Дозвіл видається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт на підставі письмової заяви, що подається відповідною юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем (або їх уповноваженим представником), за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/23/f413268n64.doc встановленою формою]

Видача дозволу, його переоформлення або видача дубліката дозволу здійснюється на '''безоплатній основі''' '''.'''

Дозвіл видається протягом '''десяти робочих днів''' з дня реєстрації заяви [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/20/f413268n63.docЗа формою за формою].

Строк дії дозволу визначається умовами робіт і не може перевищувати один рік.

Відмова у видачі дозволу доводиться до відома заявника в письмовій формі з відповідним обґрунтуванням та зазначенням порядку його оскарження у строк, передбачений для видачі дозволу.

'''Підставою для відмови у видачі дозволу''' є:

* невідповідність поданої суб’єктом господарювання заяви вимогам законодавства;
* виявлення недостовірних відомостей у поданій заяві.

Рішення про відмову у видачі дозволу приймається, за умови надання можливості заявнику усунути недоліки, що містяться в заяві (якщо це можливо), та у разі неусунення заявником таких недоліків у встановлений строк.

Відмову у видачі дозволу може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України "Про адміністративну процедуру"] та/або до адміністративного суду.

Дозвіл може бути відкликано виконавчим органом відповідної сільської, селищної, міської ради у разі:

* звернення суб’єкта господарювання із заявою про відкликання дозволу;
* наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи або про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, яка отримала дозвіл.

У разі якщо право виконання на об’єкті благоустрою земляних та ремонтних робіт передано іншій особі, дозвіл підлягає переоформленню. Переоформлення дозволу здійснюється безоплатно на підставі заяви суб’єкта господарювання '''протягом п’яти робочих днів'''.

Особа, яка виконала на об’єктах благоустрою земляні та/або ремонтні роботи, '''зобов’язана власними силами привести цей об’єкт благоустрою у належний стан.'''

Особа, яка виконала на об’єктах благоустрою земляні та/або ремонтні роботи, '''зобов’язана сплатити його відновну вартість у випадках''' пошкодження чи знищення елементів благоустрою при:

а) ліквідації аварій на інженерних мережах та інших елементах благоустрою;

б) здійсненні ремонту інженерних мереж;

в) видаленні аварійних сухостійних дерев та чагарників;

г) прокладанні нових інженерних мереж;

ґ) виконанні інших суспільно необхідних робіт

 
[[Категорія: Екологічне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності

2024-12-11T12:34:42Z

Liudmyla.klimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/page Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/440-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 440 "Про затвердження Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язані з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#n43 Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я України 01 червня 2021 року № 1066]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-04 Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0589-08 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 09 квітня 2008 року №189 "Про затвердження Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2023 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
Також з 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Фонд соціального страхування України перебуває в процесі припинення.
|}
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Тимчасова непрацездатність особи''' відповідно до медичного висновку - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування, реабілітації, інших заходів медичного характеру, та триває до відновлення працездатності або до закінчення причин, які унеможливлюють виконання роботи. Тимчасова непрацездатність обраховується в календарних днях (п.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#n43 Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 червня 2021 року № 1066]).

'''Тимчасова непрацездатність може бути спричинена:'''
* фізичною нездатністю особи здійснювати трудову діяльність (хвороба, травма, вагітність та пологи тощо);
* неможливістю працювати у зв’язку із необхідністю здійснювати догляд за іншим членом сім’ї (хворою дитиною, хворим членом сім’ї, за дитиною до трьох років, за дитиною до досягнення трьох річного віку або дитиною з інвалідністю до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною);
* неможливістю працювати у зв’язку із настанням обставин, спричинених діями державних органів (карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби).
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 стаття 15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]):
{| class="wikitable"
| '''1''' || '''тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві'''|| Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога по непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом соціального страхування України застрахованим особам з інвалідністю, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року.

У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/page Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"].
|-
| '''2''' ||'''необхідності догляду за хворою дитиною'''|| Допомога по непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів.
Допомога по непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.

|-
| '''3''' || '''необхідності догляду за хворим членом сім’ї'''|| Допомога по непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів.
|-
| '''4''' || '''догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною'''|| Допомога по непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та розмірах, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/page Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"].
Допомога по непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім’ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.
|-
| '''5''' ||'''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування'''|| Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана обмежувальними протиепідемічними заходами, встановленими місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.
|-
|'''5-1'''
|'''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України"'''
|Особам, які перебувають в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, крім медичних працівників та фахівців з реабілітації, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, та працівників і гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески, незалежно від страхового стажу.
|-
| '''6''' ||'''тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу'''|| У разі тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу такій особі надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення
|-
| 7 ||'''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я'''|| Допомога по тимчасовій непрацездатності у разі надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку).
Допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, яка доглядає за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку).
|}
У разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1333 стаття 16 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]):
* у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
* у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
* за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
* за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
* у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
* за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
*за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
Застраховані особи, які в період отримання допомоги по непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність ==
Тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред'явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності.

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обгрунтуванням тимчасової непрацездатності.

Листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього. Листок непрацездатності (довідка) в
амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

У разі втрати листка непрацездатності за рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу, в якому його видано, видається новий листок непрацездатності з позначкою "дублікат" на підставі довідки з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснювалась. Якщо до моменту чергової виплати заробітної плати непрацездатність ще продовжується, громадянину на його бажання видається листок непрацездатності, з зазначенням у графі "Заключні висновки", що він продовжує хворіти, та подальшим оформленням продовження листка непрацездатності.

Формування медичних висновків здійснюється тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем, про що робиться відповідний запис у Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності
== Експертиза тимчасової непрацездатності ==
Направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.
На МСЕК направляються особи з інвалідністю для переогляду в зв'язку із змінами в стані здоров'я, працюючі особи з інвалідністю - для зміни трудової рекомендації чи внесення доповнень до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю тощо.

У разі визнання хворого особою з інвалідністю листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК, дата встановлення інвалідності обов'язково вказується у листку непрацездатності.

Особам, не визнаним особою з інвалідністю:
* у разі визнання їх працездатними термін тимчасової непрацездатності закінчується датою огляду в МСЕК;
* у разі визнання їх непрацездатними листок непрацездатності продовжується ЛКК лікувально-профілактичного закладу до відновлення працездатності або повторного направлення до МСЕК.
При відмові хворого від направлення до МСЕК або несвоєчасному прибутті його на експертизу без поважної причини, факт відмови або нез'явлення засвідчується відповідною позначкою про це в листку непрацездатності та в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого. Відмова від направлення до МСЕК і нез'явлення без поважної причини на огляд МСЕК не є підставою для виписки хворого на роботу.
== Розмір надання допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
{| class="wikitable"
! Категорія осіб !! Страховий стаж !! Розмір (у %-х середньої заробітної плати або доходу)
|-
| застрахована особа || до 3 років
від 3 до 5 років

від 5 до 8 років

понад 8 років
|| 50
60

70

100
|-
| застраховані особи, віднесені до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи || Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| один з батьків або особа, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи || Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України || Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"]
|| Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| донори, які мають право на пільгу, передбачену статтею 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#Text Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"]
|| Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| особи, реабілітовані відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.]
|| Незалежно від страхового стажу || 100
|-
|}
Особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується '''у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу)''' незалежно від страхового стажу, за винятком медичних працівників, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується '''в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу)''' незалежно від страхового стажу, та працівників і гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується '''в розмірі заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачувалися страхові внески до Фонду''', незалежно від страхового стажу.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не повинна перевищувати розміру заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено (єдиний внесок).
== Див. також ==
* [[Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Сплата земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними житловими будинками

2024-12-11T07:03:58Z

Liudmyla.klimova: викладення розділу в новій редакції

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна податкова служба України повідомляє, що у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України 15 березня 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»] змінено встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України] (далі – Кодекс) порядок справляння плати за землю (далі – Зміни).

Зміни, що прийняті у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, передбачають, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди (підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Кодексу]) (далі – Ділянки).

Пеня та штрафи не нараховуються (підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Кодексу] ) , а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану ( пункт 129.9.7 статті 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексу])

Разом з цим зазначаємо, що відповідно до пункту 102.9 статті 102 «Строки давності та їх застосування» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексу] на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
|}
== Загальні положення ==
Плата за землю, земельний податок — це податок (обов'язковий платіж), що справляється з юридичних та фізичних осіб за використання земельних ділянок.

Згідно з ст.265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] податок на майно складається з:податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

== Платники земельного податку ==
Відповідно до ст.ст. 269, 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Зокрема, власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Водночас , землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

== Земельні ділянки багатоквартирних будинків ==
Згідно зі ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], земельні ділянки, на яких розташовано багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування співвласникам багатоквартирного будинку.

Тобто, чинним законодавством передбачено можливість передачі у власність чи надання в користування земельних ділянок під багатоквартирними жилими будинків лише співвласникам багатоквартирного будинку або підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

== Платники земельного податку під багатоповерховими житловими будинками ==
Платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними житловими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об’єднання власників будинків.

Водночас згідно з п. 287.8 ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Статтею 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, які пов'язані з реалізацією прав та виконання обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text п. 5 частини першої ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»] співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Згідно з частиною другою ст. 382 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 Цивільного кодексу України] усі власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Отже, право на земельну ділянку під багатоквартирним будинком та прибудинкову територію виникає у всіх співвласників (власників жилих та нежилих приміщень у багатоквартирному будинку) з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим багатоквартирним будинком та відповідну прибудинкову територію у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному чинним законодавством.

Таким чином, платником земельного податку в цьому випадку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб'єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.

[[Категорія:Право користування землями‏‎]]