WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-16T08:38:17Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1442-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1442 "Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України'''"''']
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 (стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]) :

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, виплачується Пенсійним фондом України незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров'я ( спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров'я у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства виплачується Пенсійним фондом України застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1333 (стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]):
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативною комісією (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на таку допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1383 (стаття 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 ( пункт 11 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]).

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.

== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1388 (стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1388 (стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]).

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-16T08:34:38Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1442-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1442 "Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України'''"''']
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 (стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]) :

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, виплачується Пенсійним фондом України незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров'я ( спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров'я у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства виплачується Пенсійним фондом України застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1333 (стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]):
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативною комісією (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на таку допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1383 (стаття 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 ( пункт 11 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]).

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.

== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1388 (стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-16T08:18:11Z

Liudmyla.kapustian:

Зміст

* 1. Нормативна база
* 2. Загальні положення
* 3. Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати
* 4. Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності
* 5. Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності
* 6. Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності

Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1442-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1442 "Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України'''"''']
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 (стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]) :

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, виплачується Пенсійним фондом України незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров'я ( спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров'я у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства виплачується Пенсійним фондом України застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1333 (стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]):
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативною комісією (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на таку допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1383 (стаття 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 ( пункт 11 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]).

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.

== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1388 (стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-16T08:14:29Z

Liudmyla.kapustian:

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-14T09:09:23Z

Liudmyla.kapustian:

Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1442-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1442 "Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України'''"''']
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 (стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]) :

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, виплачується Пенсійним фондом України незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров'я ( спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров'я у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства виплачується Пенсійним фондом України застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1333 (стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]):
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативною комісією (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на таку допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1383 (стаття 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 ( пункт 11 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]).

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.

== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1388 (стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-14T09:03:06Z

Liudmyla.kapustian:

Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1442-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1442 "Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України'''"''']
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 (стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]) :

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, виплачується Пенсійним фондом України незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров'я ( спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров'я у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства виплачується Пенсійним фондом України застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1333 (стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]):
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативною комісією (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на таку допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1383 (стаття 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 ( пункт 11 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]).

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.

== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-14T08:50:14Z

Liudmyla.kapustian:

Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1442-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1442 "Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України'''"''']
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 (стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]) :

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, виплачується Пенсійним фондом України незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров'я ( спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров'я у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства виплачується Пенсійним фондом України застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1333 (стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]):
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативною комісією (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на таку допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 ( пункт 11 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]).

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.

== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-14T08:45:33Z

Liudmyla.kapustian:

Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1442-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1442 "Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України'''"''']
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 (стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]) :

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, виплачується Пенсійним фондом України незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров'я ( спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров'я у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства виплачується Пенсійним фондом України застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1333 (стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]):
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативною комісією (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на таку допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195(пункт 11 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])'''.'''

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.

== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-14T08:32:07Z

Liudmyla.kapustian: /* Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності */

Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1442-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1442 "Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України'''"''']
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 (стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]) :

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, виплачується Пенсійним фондом України незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров'я ( спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров'я у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства виплачується Пенсійним фондом України застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1333 (стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]):
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативною комісією (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на таку допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/conv#Text стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])'''.'''

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.
== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-14T08:25:47Z

Liudmyla.kapustian:

Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1442-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1442 "Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України'''"''']
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 (стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]) :

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, виплачується Пенсійним фондом України незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров'я ( спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров'я у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства виплачується Пенсійним фондом України застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1333 (стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]):
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на цю допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/conv#Text стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])'''.'''

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.
== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-14T08:16:21Z

Liudmyla.kapustian:

Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1442-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1442 "Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України'''"''']
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 (стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]) :

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, виплачується Пенсійним фондом України незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров'я ( спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров'я у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства виплачується Пенсійним фондом України застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»])''':'''
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на цю допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/conv#Text стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])'''.'''

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.
== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-14T08:13:35Z

Liudmyla.kapustian:

Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1442-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1442 "Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України'''"''']
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2024 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
З 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
|}
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 (стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]) :

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, виплачується Пенсійним фондом України незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров'я ( спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров'я у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства виплачується Пенсійним фондом України застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»])''':'''
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на цю допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/conv#Text стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])'''.'''

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.
== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-14T08:12:33Z

Liudmyla.kapustian:

Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1442-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1442 "Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України'''"'''] class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2024 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
З 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
|}
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 (стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]) :

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, виплачується Пенсійним фондом України незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров'я ( спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров'я у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства виплачується Пенсійним фондом України застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»])''':'''
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на цю допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/conv#Text стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])'''.'''

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.
== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-13T12:58:49Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2024 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
З 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
|}
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 (стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]) :

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, виплачується Пенсійним фондом України незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров'я ( спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров'я у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства виплачується Пенсійним фондом України застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»])''':'''
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на цю допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/conv#Text стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])'''.'''

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.
== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-06T13:53:00Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2024 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
З 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Фонд соціального страхування України перебуває в процесі припинення.
|}
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 (стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]) :

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, виплачується Пенсійним фондом України незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров'я ( спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров'я у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства виплачується Пенсійним фондом України застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»])''':'''
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на цю допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/conv#Text стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])'''.'''

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.
== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-06T12:33:21Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2024 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
З 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Фонд соціального страхування України перебуває в процесі припинення.
|}
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 (стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]) :

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності - допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується Пенсійним фондом України.
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в закладі охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»])''':'''
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на цю допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/conv#Text стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])'''.'''

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.
== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-06T12:30:17Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2024 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
З 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Фонд соціального страхування України перебуває в процесі припинення.
|}
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309(стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). :

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності - допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується Пенсійним фондом України.
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в закладі охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»])''':'''
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на цю допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/conv#Text стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])'''.'''

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.
== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-06T12:18:26Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2024 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
З 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Фонд соціального страхування України перебуває в процесі припинення.
|}
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]):

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності - допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується Пенсійним фондом України.
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в закладі охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»])''':'''
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на цю допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/conv#Text стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])'''.'''

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.
== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-06T11:49:10Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2024 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
З 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Фонд соціального страхування України перебуває в процесі припинення.
|}
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]):

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності - уповноваженим органом управління застрахованих осіб;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в закладі охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»])''':'''
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на цю допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/conv#Text стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])'''.'''

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.
== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-06T09:58:10Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2024 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
З 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Фонд соціального страхування України перебуває в процесі припинення.
|}
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України – [ частина перша статті 12https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».]

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]):

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності - уповноваженим органом управління застрахованих осіб;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в закладі охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»])''':'''
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на цю допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/conv#Text стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])'''.'''

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.
== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-06T09:53:22Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2024 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
З 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Фонд соціального страхування України перебуває в процесі припинення.
|}
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України – [ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285( частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».]

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]):

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності - уповноваженим органом управління застрахованих осіб;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в закладі охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»])''':'''
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на цю допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/conv#Text стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])'''.'''

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.
== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-06T09:47:55Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2024 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
З 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Фонд соціального страхування України перебуває в процесі припинення.
|}
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України – [ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».]

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]):

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності - уповноваженим органом управління застрахованих осіб;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в закладі охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»])''':'''
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на цю допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/conv#Text стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])'''.'''

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.
== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-06T09:45:15Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2024 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
З 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Фонд соціального страхування України перебуває в процесі припинення.
|}
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».]

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]):

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності - уповноваженим органом управління застрахованих осіб;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в закладі охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»])''':'''
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на цю допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/conv#Text стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])'''.'''

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.
== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Відповідальність за зґвалтування

2025-12-06T09:03:11Z

Liudmyla.kapustian: /* Відповідальність */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації:

'''[[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)]].'''
|}
== Загальні положення ==
Найвищою соціальною цінністю в України визнаються людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4178 стаття 3 Конституції України]).

Посягання на ці права тягнуть за собою '''кримінальну відповідальність'''.

Так, одним із злочинів проти статевої недоторканності є '''''зґвалтування''''' - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 стаття 152 Кримінального кодексу України]).
== Склад злочину ==
=== Об'єкт ===
'''Основним безпосереднім об'єктом''' такого злочину є статева свобода чи статева недоторканість особи. Додатковим об'єктом виступає нормальний фізичний і психічний розвиток неповнолітнього (за наявності відповідного потерпілого та здоров'я особи ( у разі згвалтування, поєднаного з фізичним насильством).

'''Під статевою свободою''' слід розуміти право психічно і фізично здорової особи, яка досягла шлюбного віку, самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу.

'''Статева недоторканість''' - це абсолютна заборона вступати у статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин, не є носієм статевої свободи( перебуває у безпорадному стані, є малолітньою тощо), всупереч її справжньому волевиявленню або ігноруючи його.

.
Визначальними '''ознаками зґвалтування''' визнаються вступ в статеві зносини:
* з дитиною, що не досягла 14 років – незалежно від її згоди;
* всупереч або ігноруючи волевиявлення потерпілої сторони;
* із застосуванням по відношенню до неї фізичного насильства або погроз такого застосування;
* з використанням безпорадного стану потерпілої сторони, у випадках, коли постраждала особа не могла дати відсіч або усвідомлювати в повній мірі те, що відбувається через безпорадність, непритомність, алкогольне чи наркотичне сп’яніння, вік, психічні вади тощо.
'''Потерпілою особою''' може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із ґвалтівником, наприклад, перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо.

Згвалтуванням визнаються не лише позашлюбні статеві зносини. Потерпілою від цього злочину може бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі.
=== Об'єктивна сторона ===
'''З об’єктивної сторони''' зґвалтування полягає у статевих зносинах, які поєднуються із:

1) застосуванням фізичного насильства;

2) погрозою його застосування ( воля потерпілої особи придушується);

3) використанням безпорадного стану потерпілої особи( її воля ігнорується).

'''Згвалтування полягає''' у вчиненні дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

=== Суб’єктивна сторона ===
'''Вина''' - прямий умисел. Суб’єкт злочину усвідомлює, що вчиняє протиправні дії сексуального характеру відносно іншої особи і бажає цього. '''Мотивом''' зґвалтування є переважно прагнення задовольнити статеву пристрасть.
=== Суб’єкт ===
Безпосереднім фізичним виконавцем злочину може бути будь-яка осудна особа (як чоловік, так і жінка), протилежної з потерпілою особою статі і яка досягла 14-річного віку.
== Відповідальність ==
До кримінальної відповідальності за зґвалтування можуть бути притягнуті особи, '''яким на момент вчинення діяння виповнилося 14 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 стаття 22 Кримінального кодексу України]).

В залежності від конкретних обставин справи '''''зґвалтування карається''':''
# '''позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років''' – за вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи;
# '''позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років''' – за зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 153-155 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986] Кримінального кодексу України], або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
# '''позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років''' – за зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи (віком від 14 до 18 років);
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' – за зґвалтування, що спричинило тяжкі наслідки;
# '''позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частинами четвертою або п’ятою статті 153, статтею 155 або частиною другою статті 156 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986] Кримінального кодексу України].
'''''Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.'''''

== Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання ==
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

'''Обставинами, що пом'якшують покарання''' є, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

'''Обставинами, які обтяжують покарання''' визнаються, зокрема: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини або у присутності дитини.
{| class="wikitable"
| Докладніше: [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]
|}
== Особливості застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи ==
З метою однакового та правильного застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, Верховний Суд України дав судам відповідні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text роз'яснення], серед яких:
* якщо в ході зґвалтування з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи було заподіяно '''тілесні ушкодження її родичам чи близьким їй особам''', такі дії слід кваліфікувати за '''сукупністю''' злочинів, передбачених статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України] та відповідними статтями Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за злочини проти здоров'я особи, оскільки у такому разі умисел суб'єкта злочину направлений не тільки на вчинення зґвалтування потерпілої особи, а й на заподіяння шкоди здоров'ю іншій особі.
* при вчиненні '''двох або більше зґвалтувань''' відповідальність за які передбачена різними частинами статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України], дії винної особи належить кваліфікувати за '''сукупністю''' відповідно до вимог статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n150 Кримінального кодексу України]. Це правило застосовується і тоді, коли перший злочин було вчинено без обтяжуючих обставин, а другий кваліфікується за частиною другою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України] лише за ознакою його повторності. Таким же чином слід кваліфікувати і дії винної особи, якщо вчинені нею злочини мали різні стадії, а також коли один із злочинів вона чинила одноособово чи як виконавець (співвиконавець), а при вчиненні іншого була організатором, підбурювачем або пособником.
* кримінальна відповідальність за вчинення '''зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи''' настає лише за умови, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що вчиняє такі дії щодо неповнолітньої або малолітньої особи, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може бути підставою для кваліфікації вказаних дій за частиною третьою чи четвертою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України] якщо буде доведено, що винна особа сумлінно помилялася щодо фактичного віку потерпілої особи.
* відповідальність за спричинення '''особливо тяжких наслідків''' настає як тоді, коли винна особа передбачала можливість їх настання, так і тоді, коли вона хоча і не передбачала, але повинна була і могла передбачити настання таких наслідків.

== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| "...потрібно встановити, що дії сексуального характеру були вчинені за відсутності чітко вираженого, явного, переконливого, такого, щоб інша особа зрозуміла, що особа бажає сексуального проникнення в її тіло, волевиявлення, за якого кожен із партнерів упевнений у добровільній згоді іншого на конкретні дії сексуального характеру, що виражена в певній зовнішній формі (вербально, жестами, мімікою чи конклюдентними діями тощо). Сексуальне проникнення в тіло не може вважатись вчиненим за добровільною згодою в контексті супутніх обставин, якщо воно було здійснено внаслідок застосування фізичного насильства, погрози його застосування чи інших, подібних до них за особливостями впливу на психіку потерпілої особи способів вчинення злочину, шляхом використання безпорадного стану" || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106940531 Постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 684/289/20]
|-
| За усталеними в правозастосовній практиці положеннями, стан алкогольного чи іншого сп`яніння жертви; її поведінка до події; нехтування нею заходами особистої безпеки; моральне обличчя потерпілої особи та спосіб її життя; аморальна чи інша віктимна поведінка потерпілої особи, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця з наміром припинити надалі вчинення дій сексуального характеру щодо неї, не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829946 Постанова Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 566/1420/19]
|-
| Зґвалтування визнається закінченим з моменту проникнення статевого органу чоловіка, іншого органу людини (наприклад, руки чи пальця) або певного предмета в один із природних отворів потерпілої особи незалежно від того, чи вдалося винуватому збудити та (чи) задовольнити свою статеву пристрасть. Мається на увазі проходження хоча б частиною статевого органу, іншого органу людини чи певного предмета меж тієї чи іншої природної порожнини тіла людини (наприклад, для ротової порожнини це губи, а для анального отвору сфінктерне кільце ануса). Якщо зґвалтування набуло вигляду недобровільного природного статевого акту, то злочин, за загальним правилом, визнається закінченим з початку такого акту. При цьому не вимагається продовження копулятивних фрікцій (зворотно-поступальних рухів статевого органу чоловіка у піхві жінки), обов`язкової дефлорації (порушення цілісності дівочої пліви), досягнення оргазму чи еякуляції (закінчення статевого акту у фізіологічному розумінні) || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283266 Постанова Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 637/965/19]
|}
== Див. також ==
* [[Дії особи у випадку її зґвалтування]]
* [[Сексуальне насильство]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за зґвалтування

2025-12-06T08:57:13Z

Liudmyla.kapustian: /* Особливості застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації:

'''[[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)]].'''
|}
== Загальні положення ==
Найвищою соціальною цінністю в України визнаються людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4178 стаття 3 Конституції України]).

Посягання на ці права тягнуть за собою '''кримінальну відповідальність'''.

Так, одним із злочинів проти статевої недоторканності є '''''зґвалтування''''' - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 стаття 152 Кримінального кодексу України]).
== Склад злочину ==
=== Об'єкт ===
'''Основним безпосереднім об'єктом''' такого злочину є статева свобода чи статева недоторканість особи. Додатковим об'єктом виступає нормальний фізичний і психічний розвиток неповнолітнього (за наявності відповідного потерпілого та здоров'я особи ( у разі згвалтування, поєднаного з фізичним насильством).

'''Під статевою свободою''' слід розуміти право психічно і фізично здорової особи, яка досягла шлюбного віку, самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу.

'''Статева недоторканість''' - це абсолютна заборона вступати у статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин, не є носієм статевої свободи( перебуває у безпорадному стані, є малолітньою тощо), всупереч її справжньому волевиявленню або ігноруючи його.

.
Визначальними '''ознаками зґвалтування''' визнаються вступ в статеві зносини:
* з дитиною, що не досягла 14 років – незалежно від її згоди;
* всупереч або ігноруючи волевиявлення потерпілої сторони;
* із застосуванням по відношенню до неї фізичного насильства або погроз такого застосування;
* з використанням безпорадного стану потерпілої сторони, у випадках, коли постраждала особа не могла дати відсіч або усвідомлювати в повній мірі те, що відбувається через безпорадність, непритомність, алкогольне чи наркотичне сп’яніння, вік, психічні вади тощо.
'''Потерпілою особою''' може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із ґвалтівником, наприклад, перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо.

Згвалтуванням визнаються не лише позашлюбні статеві зносини. Потерпілою від цього злочину може бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі.
=== Об'єктивна сторона ===
'''З об’єктивної сторони''' зґвалтування полягає у статевих зносинах, які поєднуються із:

1) застосуванням фізичного насильства;

2) погрозою його застосування ( воля потерпілої особи придушується);

3) використанням безпорадного стану потерпілої особи( її воля ігнорується).

'''Згвалтування полягає''' у вчиненні дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

=== Суб’єктивна сторона ===
'''Вина''' - прямий умисел. Суб’єкт злочину усвідомлює, що вчиняє протиправні дії сексуального характеру відносно іншої особи і бажає цього. '''Мотивом''' зґвалтування є переважно прагнення задовольнити статеву пристрасть.
=== Суб’єкт ===
Безпосереднім фізичним виконавцем злочину може бути будь-яка осудна особа (як чоловік, так і жінка), протилежної з потерпілою особою статі і яка досягла 14-річного віку.
== Відповідальність ==
До кримінальної відповідальності за зґвалтування можуть бути притягнуті особи, '''яким на момент вчинення діяння виповнилося 14 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 стаття 22 Кримінального кодексу України]).

В залежності від конкретних обставин справи '''''зґвалтування карається''':''
# '''позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років''' – за вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи;
# '''позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років''' – за зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 153-155 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986] Кримінального кодексу України], або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
# '''позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років''' – за зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи (віком від 14 до 18 років);
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' – за зґвалтування, що спричинило тяжкі наслідки;
# '''позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частинами четвертою або п’ятою статті 153, статтею 155 або частиною другою статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].
'''''Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.'''''

== Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання ==
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

'''Обставинами, що пом'якшують покарання''' є, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

'''Обставинами, які обтяжують покарання''' визнаються, зокрема: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини або у присутності дитини.
{| class="wikitable"
| Докладніше: [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]
|}
== Особливості застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи ==
З метою однакового та правильного застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, Верховний Суд України дав судам відповідні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text роз'яснення], серед яких:
* якщо в ході зґвалтування з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи було заподіяно '''тілесні ушкодження її родичам чи близьким їй особам''', такі дії слід кваліфікувати за '''сукупністю''' злочинів, передбачених статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України] та відповідними статтями Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за злочини проти здоров'я особи, оскільки у такому разі умисел суб'єкта злочину направлений не тільки на вчинення зґвалтування потерпілої особи, а й на заподіяння шкоди здоров'ю іншій особі.
* при вчиненні '''двох або більше зґвалтувань''' відповідальність за які передбачена різними частинами статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України], дії винної особи належить кваліфікувати за '''сукупністю''' відповідно до вимог статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n150 Кримінального кодексу України]. Це правило застосовується і тоді, коли перший злочин було вчинено без обтяжуючих обставин, а другий кваліфікується за частиною другою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України] лише за ознакою його повторності. Таким же чином слід кваліфікувати і дії винної особи, якщо вчинені нею злочини мали різні стадії, а також коли один із злочинів вона чинила одноособово чи як виконавець (співвиконавець), а при вчиненні іншого була організатором, підбурювачем або пособником.
* кримінальна відповідальність за вчинення '''зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи''' настає лише за умови, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що вчиняє такі дії щодо неповнолітньої або малолітньої особи, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може бути підставою для кваліфікації вказаних дій за частиною третьою чи четвертою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України] якщо буде доведено, що винна особа сумлінно помилялася щодо фактичного віку потерпілої особи.
* відповідальність за спричинення '''особливо тяжких наслідків''' настає як тоді, коли винна особа передбачала можливість їх настання, так і тоді, коли вона хоча і не передбачала, але повинна була і могла передбачити настання таких наслідків.

== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| "...потрібно встановити, що дії сексуального характеру були вчинені за відсутності чітко вираженого, явного, переконливого, такого, щоб інша особа зрозуміла, що особа бажає сексуального проникнення в її тіло, волевиявлення, за якого кожен із партнерів упевнений у добровільній згоді іншого на конкретні дії сексуального характеру, що виражена в певній зовнішній формі (вербально, жестами, мімікою чи конклюдентними діями тощо). Сексуальне проникнення в тіло не може вважатись вчиненим за добровільною згодою в контексті супутніх обставин, якщо воно було здійснено внаслідок застосування фізичного насильства, погрози його застосування чи інших, подібних до них за особливостями впливу на психіку потерпілої особи способів вчинення злочину, шляхом використання безпорадного стану" || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106940531 Постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 684/289/20]
|-
| За усталеними в правозастосовній практиці положеннями, стан алкогольного чи іншого сп`яніння жертви; її поведінка до події; нехтування нею заходами особистої безпеки; моральне обличчя потерпілої особи та спосіб її життя; аморальна чи інша віктимна поведінка потерпілої особи, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця з наміром припинити надалі вчинення дій сексуального характеру щодо неї, не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829946 Постанова Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 566/1420/19]
|-
| Зґвалтування визнається закінченим з моменту проникнення статевого органу чоловіка, іншого органу людини (наприклад, руки чи пальця) або певного предмета в один із природних отворів потерпілої особи незалежно від того, чи вдалося винуватому збудити та (чи) задовольнити свою статеву пристрасть. Мається на увазі проходження хоча б частиною статевого органу, іншого органу людини чи певного предмета меж тієї чи іншої природної порожнини тіла людини (наприклад, для ротової порожнини це губи, а для анального отвору сфінктерне кільце ануса). Якщо зґвалтування набуло вигляду недобровільного природного статевого акту, то злочин, за загальним правилом, визнається закінченим з початку такого акту. При цьому не вимагається продовження копулятивних фрікцій (зворотно-поступальних рухів статевого органу чоловіка у піхві жінки), обов`язкової дефлорації (порушення цілісності дівочої пліви), досягнення оргазму чи еякуляції (закінчення статевого акту у фізіологічному розумінні) || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283266 Постанова Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 637/965/19]
|}
== Див. також ==
* [[Дії особи у випадку її зґвалтування]]
* [[Сексуальне насильство]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за зґвалтування

2025-12-06T08:54:10Z

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації:

'''[[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)]].'''
|}
== Загальні положення ==
Найвищою соціальною цінністю в України визнаються людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4178 стаття 3 Конституції України]).

Посягання на ці права тягнуть за собою '''кримінальну відповідальність'''.

Так, одним із злочинів проти статевої недоторканності є '''''зґвалтування''''' - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 стаття 152 Кримінального кодексу України]).
== Склад злочину ==
=== Об'єкт ===
'''Основним безпосереднім об'єктом''' такого злочину є статева свобода чи статева недоторканість особи. Додатковим об'єктом виступає нормальний фізичний і психічний розвиток неповнолітнього (за наявності відповідного потерпілого та здоров'я особи ( у разі згвалтування, поєднаного з фізичним насильством).

'''Під статевою свободою''' слід розуміти право психічно і фізично здорової особи, яка досягла шлюбного віку, самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу.

'''Статева недоторканість''' - це абсолютна заборона вступати у статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин, не є носієм статевої свободи( перебуває у безпорадному стані, є малолітньою тощо), всупереч її справжньому волевиявленню або ігноруючи його.

.
Визначальними '''ознаками зґвалтування''' визнаються вступ в статеві зносини:
* з дитиною, що не досягла 14 років – незалежно від її згоди;
* всупереч або ігноруючи волевиявлення потерпілої сторони;
* із застосуванням по відношенню до неї фізичного насильства або погроз такого застосування;
* з використанням безпорадного стану потерпілої сторони, у випадках, коли постраждала особа не могла дати відсіч або усвідомлювати в повній мірі те, що відбувається через безпорадність, непритомність, алкогольне чи наркотичне сп’яніння, вік, психічні вади тощо.
'''Потерпілою особою''' може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із ґвалтівником, наприклад, перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо.

Згвалтуванням визнаються не лише позашлюбні статеві зносини. Потерпілою від цього злочину може бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі.
=== Об'єктивна сторона ===
'''З об’єктивної сторони''' зґвалтування полягає у статевих зносинах, які поєднуються із:

1) застосуванням фізичного насильства;

2) погрозою його застосування ( воля потерпілої особи придушується);

3) використанням безпорадного стану потерпілої особи( її воля ігнорується).

'''Згвалтування полягає''' у вчиненні дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

=== Суб’єктивна сторона ===
'''Вина''' - прямий умисел. Суб’єкт злочину усвідомлює, що вчиняє протиправні дії сексуального характеру відносно іншої особи і бажає цього. '''Мотивом''' зґвалтування є переважно прагнення задовольнити статеву пристрасть.
=== Суб’єкт ===
Безпосереднім фізичним виконавцем злочину може бути будь-яка осудна особа (як чоловік, так і жінка), протилежної з потерпілою особою статі і яка досягла 14-річного віку.
== Відповідальність ==
До кримінальної відповідальності за зґвалтування можуть бути притягнуті особи, '''яким на момент вчинення діяння виповнилося 14 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 стаття 22 Кримінального кодексу України]).

В залежності від конкретних обставин справи '''''зґвалтування карається''':''
# '''позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років''' – за вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи;
# '''позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років''' – за зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 153-155 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986] Кримінального кодексу України], або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
# '''позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років''' – за зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи (віком від 14 до 18 років);
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' – за зґвалтування, що спричинило тяжкі наслідки;
# '''позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частинами четвертою або п’ятою статті 153, статтею 155 або частиною другою статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].
'''''Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.'''''

== Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання ==
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

'''Обставинами, що пом'якшують покарання''' є, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

'''Обставинами, які обтяжують покарання''' визнаються, зокрема: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини або у присутності дитини.
{| class="wikitable"
| Докладніше: [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]
|}
== Особливості застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи ==
З метою однакового та правильного застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, Верховний Суд України дав судам відповідні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text роз'яснення], серед яких:
* якщо в ході зґвалтування з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи було заподіяно '''тілесні ушкодження її родичам чи близьким їй особам''', такі дії слід кваліфікувати за '''сукупністю''' злочинів, передбачених статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України] та відповідними статтями Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за злочини проти здоров'я особи, оскільки у такому разі умисел суб'єкта злочину направлений не тільки на вчинення зґвалтування потерпілої особи, а й на заподіяння шкоди здоров'ю іншій особі.
* при вчиненні '''двох або більше зґвалтувань''' відповідальність за які передбачена різними частинами статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України], дії винної особи належить кваліфікувати за '''сукупністю''' відповідно до вимог статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n150 Кримінального кодексу України]. Це правило застосовується і тоді, коли перший злочин було вчинено без обтяжуючих обставин, а другий кваліфікується за частиною другою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України] лише за ознакою його повторності. Таким же чином слід кваліфікувати і дії винної особи, якщо вчинені нею злочини мали різні стадії, а також коли один із злочинів вона чинила одноособово чи як виконавець (співвиконавець), а при вчиненні іншого була організатором, підбурювачем або пособником.
* кримінальна відповідальність за вчинення '''зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи''' настає лише за умови, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що вчиняє такі дії щодо неповнолітньої або малолітньої особи, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може бути підставою для кваліфікації вказаних дій за частиною третьою чи четвертою статті 152 [ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України] якщо буде доведено, що винна особа сумлінно помилялася щодо фактичного віку потерпілої особи.
* відповідальність за спричинення '''особливо тяжких наслідків''' настає як тоді, коли винна особа передбачала можливість їх настання, так і тоді, коли вона хоча і не передбачала, але повинна була і могла передбачити настання таких наслідків.

== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| "...потрібно встановити, що дії сексуального характеру були вчинені за відсутності чітко вираженого, явного, переконливого, такого, щоб інша особа зрозуміла, що особа бажає сексуального проникнення в її тіло, волевиявлення, за якого кожен із партнерів упевнений у добровільній згоді іншого на конкретні дії сексуального характеру, що виражена в певній зовнішній формі (вербально, жестами, мімікою чи конклюдентними діями тощо). Сексуальне проникнення в тіло не може вважатись вчиненим за добровільною згодою в контексті супутніх обставин, якщо воно було здійснено внаслідок застосування фізичного насильства, погрози його застосування чи інших, подібних до них за особливостями впливу на психіку потерпілої особи способів вчинення злочину, шляхом використання безпорадного стану" || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106940531 Постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 684/289/20]
|-
| За усталеними в правозастосовній практиці положеннями, стан алкогольного чи іншого сп`яніння жертви; її поведінка до події; нехтування нею заходами особистої безпеки; моральне обличчя потерпілої особи та спосіб її життя; аморальна чи інша віктимна поведінка потерпілої особи, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця з наміром припинити надалі вчинення дій сексуального характеру щодо неї, не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829946 Постанова Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 566/1420/19]
|-
| Зґвалтування визнається закінченим з моменту проникнення статевого органу чоловіка, іншого органу людини (наприклад, руки чи пальця) або певного предмета в один із природних отворів потерпілої особи незалежно від того, чи вдалося винуватому збудити та (чи) задовольнити свою статеву пристрасть. Мається на увазі проходження хоча б частиною статевого органу, іншого органу людини чи певного предмета меж тієї чи іншої природної порожнини тіла людини (наприклад, для ротової порожнини це губи, а для анального отвору сфінктерне кільце ануса). Якщо зґвалтування набуло вигляду недобровільного природного статевого акту, то злочин, за загальним правилом, визнається закінченим з початку такого акту. При цьому не вимагається продовження копулятивних фрікцій (зворотно-поступальних рухів статевого органу чоловіка у піхві жінки), обов`язкової дефлорації (порушення цілісності дівочої пліви), досягнення оргазму чи еякуляції (закінчення статевого акту у фізіологічному розумінні) || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283266 Постанова Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 637/965/19]
|}
== Див. також ==
* [[Дії особи у випадку її зґвалтування]]
* [[Сексуальне насильство]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за зґвалтування

2025-12-06T08:52:26Z

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації:

'''[[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)]].'''
|}
== Загальні положення ==
Найвищою соціальною цінністю в України визнаються людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4178 стаття 3 Конституції України]).

Посягання на ці права тягнуть за собою '''кримінальну відповідальність'''.

Так, одним із злочинів проти статевої недоторканності є '''''зґвалтування''''' - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 стаття 152 Кримінального кодексу України]).
== Склад злочину ==
=== Об'єкт ===
'''Основним безпосереднім об'єктом''' такого злочину є статева свобода чи статева недоторканість особи. Додатковим об'єктом виступає нормальний фізичний і психічний розвиток неповнолітнього (за наявності відповідного потерпілого та здоров'я особи ( у разі згвалтування, поєднаного з фізичним насильством).

'''Під статевою свободою''' слід розуміти право психічно і фізично здорової особи, яка досягла шлюбного віку, самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу.

'''Статева недоторканість''' - це абсолютна заборона вступати у статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин, не є носієм статевої свободи( перебуває у безпорадному стані, є малолітньою тощо), всупереч її справжньому волевиявленню або ігноруючи його.

.
Визначальними '''ознаками зґвалтування''' визнаються вступ в статеві зносини:
* з дитиною, що не досягла 14 років – незалежно від її згоди;
* всупереч або ігноруючи волевиявлення потерпілої сторони;
* із застосуванням по відношенню до неї фізичного насильства або погроз такого застосування;
* з використанням безпорадного стану потерпілої сторони, у випадках, коли постраждала особа не могла дати відсіч або усвідомлювати в повній мірі те, що відбувається через безпорадність, непритомність, алкогольне чи наркотичне сп’яніння, вік, психічні вади тощо.
'''Потерпілою особою''' може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із ґвалтівником, наприклад, перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо.

Згвалтуванням визнаються не лише позашлюбні статеві зносини. Потерпілою від цього злочину може бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі.
=== Об'єктивна сторона ===
'''З об’єктивної сторони''' зґвалтування полягає у статевих зносинах, які поєднуються із:

1) застосуванням фізичного насильства;

2) погрозою його застосування ( воля потерпілої особи придушується);

3) використанням безпорадного стану потерпілої особи( її воля ігнорується).

'''Згвалтування полягає''' у вчиненні дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

=== Суб’єктивна сторона ===
'''Вина''' - прямий умисел. Суб’єкт злочину усвідомлює, що вчиняє протиправні дії сексуального характеру відносно іншої особи і бажає цього. '''Мотивом''' зґвалтування є переважно прагнення задовольнити статеву пристрасть.
=== Суб’єкт ===
Безпосереднім фізичним виконавцем злочину може бути будь-яка осудна особа (як чоловік, так і жінка), протилежної з потерпілою особою статі і яка досягла 14-річного віку.
== Відповідальність ==
До кримінальної відповідальності за зґвалтування можуть бути притягнуті особи, '''яким на момент вчинення діяння виповнилося 14 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 стаття 22 Кримінального кодексу України]).

В залежності від конкретних обставин справи '''''зґвалтування карається''':''
# '''позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років''' – за вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи;
# '''позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років''' – за зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 153-155 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986] Кримінального кодексу України], або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
# '''позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років''' – за зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи (віком від 14 до 18 років);
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' – за зґвалтування, що спричинило тяжкі наслідки;
# '''позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частинами четвертою або п’ятою статті 153, статтею 155 або частиною другою статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].
'''''Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.'''''

== Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання ==
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

'''Обставинами, що пом'якшують покарання''' є, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

'''Обставинами, які обтяжують покарання''' визнаються, зокрема: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини або у присутності дитини.
{| class="wikitable"
| Докладніше: [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]
|}
== Особливості застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи ==
З метою однакового та правильного застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, Верховний Суд України дав судам відповідні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text роз'яснення], серед яких:
* якщо в ході зґвалтування з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи було заподіяно '''тілесні ушкодження її родичам чи близьким їй особам''', такі дії слід кваліфікувати за '''сукупністю''' злочинів, передбачених статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України] та відповідними статтями Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за злочини проти здоров'я особи, оскільки у такому разі умисел суб'єкта злочину направлений не тільки на вчинення зґвалтування потерпілої особи, а й на заподіяння шкоди здоров'ю іншій особі.
* при вчиненні '''двох або більше зґвалтувань''' відповідальність за які передбачена різними частинами статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України], дії винної особи належить кваліфікувати за '''сукупністю''' відповідно до вимог статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n150 Кримінального кодексу України]. Це правило застосовується і тоді, коли перший злочин було вчинено без обтяжуючих обставин, а другий кваліфікується за частиною другою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України] лише за ознакою його повторності. Таким же чином слід кваліфікувати і дії винної особи, якщо вчинені нею злочини мали різні стадії, а також коли один із злочинів вона чинила одноособово чи як виконавець (співвиконавець), а при вчиненні іншого була організатором, підбурювачем або пособником.
* кримінальна відповідальність за вчинення '''зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи''' настає лише за умови, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що вчиняє такі дії щодо неповнолітньої або малолітньої особи, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може бути підставою для кваліфікації вказаних дій за частиною третьою чи четвертою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] якщо буде доведено, що винна особа сумлінно помилялася щодо фактичного віку потерпілої особи.
* відповідальність за спричинення '''особливо тяжких наслідків''' настає як тоді, коли винна особа передбачала можливість їх настання, так і тоді, коли вона хоча і не передбачала, але повинна була і могла передбачити настання таких наслідків.

== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| "...потрібно встановити, що дії сексуального характеру були вчинені за відсутності чітко вираженого, явного, переконливого, такого, щоб інша особа зрозуміла, що особа бажає сексуального проникнення в її тіло, волевиявлення, за якого кожен із партнерів упевнений у добровільній згоді іншого на конкретні дії сексуального характеру, що виражена в певній зовнішній формі (вербально, жестами, мімікою чи конклюдентними діями тощо). Сексуальне проникнення в тіло не може вважатись вчиненим за добровільною згодою в контексті супутніх обставин, якщо воно було здійснено внаслідок застосування фізичного насильства, погрози його застосування чи інших, подібних до них за особливостями впливу на психіку потерпілої особи способів вчинення злочину, шляхом використання безпорадного стану" || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106940531 Постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 684/289/20]
|-
| За усталеними в правозастосовній практиці положеннями, стан алкогольного чи іншого сп`яніння жертви; її поведінка до події; нехтування нею заходами особистої безпеки; моральне обличчя потерпілої особи та спосіб її життя; аморальна чи інша віктимна поведінка потерпілої особи, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця з наміром припинити надалі вчинення дій сексуального характеру щодо неї, не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829946 Постанова Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 566/1420/19]
|-
| Зґвалтування визнається закінченим з моменту проникнення статевого органу чоловіка, іншого органу людини (наприклад, руки чи пальця) або певного предмета в один із природних отворів потерпілої особи незалежно від того, чи вдалося винуватому збудити та (чи) задовольнити свою статеву пристрасть. Мається на увазі проходження хоча б частиною статевого органу, іншого органу людини чи певного предмета меж тієї чи іншої природної порожнини тіла людини (наприклад, для ротової порожнини це губи, а для анального отвору сфінктерне кільце ануса). Якщо зґвалтування набуло вигляду недобровільного природного статевого акту, то злочин, за загальним правилом, визнається закінченим з початку такого акту. При цьому не вимагається продовження копулятивних фрікцій (зворотно-поступальних рухів статевого органу чоловіка у піхві жінки), обов`язкової дефлорації (порушення цілісності дівочої пліви), досягнення оргазму чи еякуляції (закінчення статевого акту у фізіологічному розумінні) || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283266 Постанова Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 637/965/19]
|}
== Див. також ==
* [[Дії особи у випадку її зґвалтування]]
* [[Сексуальне насильство]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за зґвалтування

2025-12-06T08:50:00Z

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації:

'''[[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)]].'''
|}
== Загальні положення ==
Найвищою соціальною цінністю в України визнаються людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4178 стаття 3 Конституції України]).

Посягання на ці права тягнуть за собою '''кримінальну відповідальність'''.

Так, одним із злочинів проти статевої недоторканності є '''''зґвалтування''''' - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 стаття 152 Кримінального кодексу України]).
== Склад злочину ==
=== Об'єкт ===
'''Основним безпосереднім об'єктом''' такого злочину є статева свобода чи статева недоторканість особи. Додатковим об'єктом виступає нормальний фізичний і психічний розвиток неповнолітнього (за наявності відповідного потерпілого та здоров'я особи ( у разі згвалтування, поєднаного з фізичним насильством).

'''Під статевою свободою''' слід розуміти право психічно і фізично здорової особи, яка досягла шлюбного віку, самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу.

'''Статева недоторканість''' - це абсолютна заборона вступати у статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин, не є носієм статевої свободи( перебуває у безпорадному стані, є малолітньою тощо), всупереч її справжньому волевиявленню або ігноруючи його.

.
Визначальними '''ознаками зґвалтування''' визнаються вступ в статеві зносини:
* з дитиною, що не досягла 14 років – незалежно від її згоди;
* всупереч або ігноруючи волевиявлення потерпілої сторони;
* із застосуванням по відношенню до неї фізичного насильства або погроз такого застосування;
* з використанням безпорадного стану потерпілої сторони, у випадках, коли постраждала особа не могла дати відсіч або усвідомлювати в повній мірі те, що відбувається через безпорадність, непритомність, алкогольне чи наркотичне сп’яніння, вік, психічні вади тощо.
'''Потерпілою особою''' може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із ґвалтівником, наприклад, перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо.

Згвалтуванням визнаються не лише позашлюбні статеві зносини. Потерпілою від цього злочину може бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі.
=== Об'єктивна сторона ===
'''З об’єктивної сторони''' зґвалтування полягає у статевих зносинах, які поєднуються із:

1) застосуванням фізичного насильства;

2) погрозою його застосування ( воля потерпілої особи придушується);

3) використанням безпорадного стану потерпілої особи( її воля ігнорується).

'''Згвалтування полягає''' у вчиненні дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

=== Суб’єктивна сторона ===
'''Вина''' - прямий умисел. Суб’єкт злочину усвідомлює, що вчиняє протиправні дії сексуального характеру відносно іншої особи і бажає цього. '''Мотивом''' зґвалтування є переважно прагнення задовольнити статеву пристрасть.
=== Суб’єкт ===
Безпосереднім фізичним виконавцем злочину може бути будь-яка осудна особа (як чоловік, так і жінка), протилежної з потерпілою особою статі і яка досягла 14-річного віку.
== Відповідальність ==
До кримінальної відповідальності за зґвалтування можуть бути притягнуті особи, '''яким на момент вчинення діяння виповнилося 14 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 стаття 22 Кримінального кодексу України]).

В залежності від конкретних обставин справи '''''зґвалтування карається''':''
# '''позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років''' – за вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи;
# '''позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років''' – за зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 153-155 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986] Кримінального кодексу України], або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
# '''позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років''' – за зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи (віком від 14 до 18 років);
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' – за зґвалтування, що спричинило тяжкі наслідки;
# '''позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частинами четвертою або п’ятою статті 153, статтею 155 або частиною другою статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].
'''''Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.'''''

== Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання ==
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

'''Обставинами, що пом'якшують покарання''' є, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

'''Обставинами, які обтяжують покарання''' визнаються, зокрема: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини або у присутності дитини.
{| class="wikitable"
| Докладніше: [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]
|}
== Особливості застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи ==
З метою однакового та правильного застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, Верховний Суд України дав судам відповідні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text роз'яснення], серед яких:
* якщо в ході зґвалтування з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи було заподіяно '''тілесні ушкодження її родичам чи близьким їй особам''', такі дії слід кваліфікувати за '''сукупністю''' злочинів, передбачених статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України] та відповідними статтями Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за злочини проти здоров'я особи, оскільки у такому разі умисел суб'єкта злочину направлений не тільки на вчинення зґвалтування потерпілої особи, а й на заподіяння шкоди здоров'ю іншій особі.
* при вчиненні '''двох або більше зґвалтувань''' відповідальність за які передбачена різними частинами статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України], дії винної особи належить кваліфікувати за '''сукупністю''' відповідно до вимог статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n150 Кримінального кодексу України]. Це правило застосовується і тоді, коли перший злочин було вчинено без обтяжуючих обставин, а другий кваліфікується за частиною другою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] лише за ознакою його повторності. Таким же чином слід кваліфікувати і дії винної особи, якщо вчинені нею злочини мали різні стадії, а також коли один із злочинів вона чинила одноособово чи як виконавець (співвиконавець), а при вчиненні іншого була організатором, підбурювачем або пособником.
* кримінальна відповідальність за вчинення '''зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи''' настає лише за умови, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що вчиняє такі дії щодо неповнолітньої або малолітньої особи, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може бути підставою для кваліфікації вказаних дій за частиною третьою чи четвертою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] якщо буде доведено, що винна особа сумлінно помилялася щодо фактичного віку потерпілої особи.
* відповідальність за спричинення '''особливо тяжких наслідків''' настає як тоді, коли винна особа передбачала можливість їх настання, так і тоді, коли вона хоча і не передбачала, але повинна була і могла передбачити настання таких наслідків.

== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| "...потрібно встановити, що дії сексуального характеру були вчинені за відсутності чітко вираженого, явного, переконливого, такого, щоб інша особа зрозуміла, що особа бажає сексуального проникнення в її тіло, волевиявлення, за якого кожен із партнерів упевнений у добровільній згоді іншого на конкретні дії сексуального характеру, що виражена в певній зовнішній формі (вербально, жестами, мімікою чи конклюдентними діями тощо). Сексуальне проникнення в тіло не може вважатись вчиненим за добровільною згодою в контексті супутніх обставин, якщо воно було здійснено внаслідок застосування фізичного насильства, погрози його застосування чи інших, подібних до них за особливостями впливу на психіку потерпілої особи способів вчинення злочину, шляхом використання безпорадного стану" || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106940531 Постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 684/289/20]
|-
| За усталеними в правозастосовній практиці положеннями, стан алкогольного чи іншого сп`яніння жертви; її поведінка до події; нехтування нею заходами особистої безпеки; моральне обличчя потерпілої особи та спосіб її життя; аморальна чи інша віктимна поведінка потерпілої особи, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця з наміром припинити надалі вчинення дій сексуального характеру щодо неї, не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829946 Постанова Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 566/1420/19]
|-
| Зґвалтування визнається закінченим з моменту проникнення статевого органу чоловіка, іншого органу людини (наприклад, руки чи пальця) або певного предмета в один із природних отворів потерпілої особи незалежно від того, чи вдалося винуватому збудити та (чи) задовольнити свою статеву пристрасть. Мається на увазі проходження хоча б частиною статевого органу, іншого органу людини чи певного предмета меж тієї чи іншої природної порожнини тіла людини (наприклад, для ротової порожнини це губи, а для анального отвору сфінктерне кільце ануса). Якщо зґвалтування набуло вигляду недобровільного природного статевого акту, то злочин, за загальним правилом, визнається закінченим з початку такого акту. При цьому не вимагається продовження копулятивних фрікцій (зворотно-поступальних рухів статевого органу чоловіка у піхві жінки), обов`язкової дефлорації (порушення цілісності дівочої пліви), досягнення оргазму чи еякуляції (закінчення статевого акту у фізіологічному розумінні) || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283266 Постанова Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 637/965/19]
|}
== Див. також ==
* [[Дії особи у випадку її зґвалтування]]
* [[Сексуальне насильство]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за зґвалтування

2025-12-06T08:45:50Z

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації:

'''[[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)]].'''
|}
== Загальні положення ==
Найвищою соціальною цінністю в України визнаються людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4178 стаття 3 Конституції України]).

Посягання на ці права тягнуть за собою '''кримінальну відповідальність'''.

Так, одним із злочинів проти статевої недоторканності є '''''зґвалтування''''' - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 стаття 152 Кримінального кодексу України]).
== Склад злочину ==
=== Об'єкт ===
'''Основним безпосереднім об'єктом''' такого злочину є статева свобода чи статева недоторканість особи. Додатковим об'єктом виступає нормальний фізичний і психічний розвиток неповнолітнього (за наявності відповідного потерпілого та здоров'я особи ( у разі згвалтування, поєднаного з фізичним насильством).

'''Під статевою свободою''' слід розуміти право психічно і фізично здорової особи, яка досягла шлюбного віку, самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу.

'''Статева недоторканість''' - це абсолютна заборона вступати у статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин, не є носієм статевої свободи( перебуває у безпорадному стані, є малолітньою тощо), всупереч її справжньому волевиявленню або ігноруючи його.

.
Визначальними '''ознаками зґвалтування''' визнаються вступ в статеві зносини:
* з дитиною, що не досягла 14 років – незалежно від її згоди;
* всупереч або ігноруючи волевиявлення потерпілої сторони;
* із застосуванням по відношенню до неї фізичного насильства або погроз такого застосування;
* з використанням безпорадного стану потерпілої сторони, у випадках, коли постраждала особа не могла дати відсіч або усвідомлювати в повній мірі те, що відбувається через безпорадність, непритомність, алкогольне чи наркотичне сп’яніння, вік, психічні вади тощо.
'''Потерпілою особою''' може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із ґвалтівником, наприклад, перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо.

Згвалтуванням визнаються не лише позашлюбні статеві зносини. Потерпілою від цього злочину може бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі.
=== Об'єктивна сторона ===
'''З об’єктивної сторони''' зґвалтування полягає у статевих зносинах, які поєднуються із:

1) застосуванням фізичного насильства;

2) погрозою його застосування ( воля потерпілої особи придушується);

3) використанням безпорадного стану потерпілої особи( її воля ігнорується).

'''Згвалтування полягає''' у вчиненні дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

=== Суб’єктивна сторона ===
'''Вина''' - прямий умисел. Суб’єкт злочину усвідомлює, що вчиняє протиправні дії сексуального характеру відносно іншої особи і бажає цього. '''Мотивом''' зґвалтування є переважно прагнення задовольнити статеву пристрасть.
=== Суб’єкт ===
Безпосереднім фізичним виконавцем злочину може бути будь-яка осудна особа (як чоловік, так і жінка), протилежної з потерпілою особою статі і яка досягла 14-річного віку.
== Відповідальність ==
До кримінальної відповідальності за зґвалтування можуть бути притягнуті особи, '''яким на момент вчинення діяння виповнилося 14 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 стаття 22 Кримінального кодексу України]).

В залежності від конкретних обставин справи '''''зґвалтування карається''':''
# '''позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років''' – за вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи;
# '''позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років''' – за зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 153-155 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986] Кримінального кодексу України], або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
# '''позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років''' – за зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи (віком від 14 до 18 років);
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' – за зґвалтування, що спричинило тяжкі наслідки;
# '''позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частинами четвертою або п’ятою статті 153, статтею 155 або частиною другою статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].
'''''Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.'''''

== Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання ==
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

'''Обставинами, що пом'якшують покарання''' є, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

'''Обставинами, які обтяжують покарання''' визнаються, зокрема: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини або у присутності дитини.
{| class="wikitable"
| Докладніше: [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]
|}
== Особливості застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи ==
З метою однакового та правильного застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, Верховний Суд України дав судам відповідні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text роз'яснення], серед яких:
* якщо в ході зґвалтування з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи було заподіяно '''тілесні ушкодження її родичам чи близьким їй особам''', такі дії слід кваліфікувати за '''сукупністю''' злочинів, передбачених статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України] та відповідними статтями Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за злочини проти здоров'я особи, оскільки у такому разі умисел суб'єкта злочину направлений не тільки на вчинення зґвалтування потерпілої особи, а й на заподіяння шкоди здоров'ю іншій особі.
* при вчиненні '''двох або більше зґвалтувань''' відповідальність за які передбачена різними частинами статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України], дії винної особи належить кваліфікувати за '''сукупністю''' відповідно до вимог статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]. Це правило застосовується і тоді, коли перший злочин було вчинено без обтяжуючих обставин, а другий кваліфікується за частиною другою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] лише за ознакою його повторності. Таким же чином слід кваліфікувати і дії винної особи, якщо вчинені нею злочини мали різні стадії, а також коли один із злочинів вона чинила одноособово чи як виконавець (співвиконавець), а при вчиненні іншого була організатором, підбурювачем або пособником.
* кримінальна відповідальність за вчинення '''зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи''' настає лише за умови, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що вчиняє такі дії щодо неповнолітньої або малолітньої особи, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може бути підставою для кваліфікації вказаних дій за частиною третьою чи четвертою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] якщо буде доведено, що винна особа сумлінно помилялася щодо фактичного віку потерпілої особи.
* відповідальність за спричинення '''особливо тяжких наслідків''' настає як тоді, коли винна особа передбачала можливість їх настання, так і тоді, коли вона хоча і не передбачала, але повинна була і могла передбачити настання таких наслідків.

== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| "...потрібно встановити, що дії сексуального характеру були вчинені за відсутності чітко вираженого, явного, переконливого, такого, щоб інша особа зрозуміла, що особа бажає сексуального проникнення в її тіло, волевиявлення, за якого кожен із партнерів упевнений у добровільній згоді іншого на конкретні дії сексуального характеру, що виражена в певній зовнішній формі (вербально, жестами, мімікою чи конклюдентними діями тощо). Сексуальне проникнення в тіло не може вважатись вчиненим за добровільною згодою в контексті супутніх обставин, якщо воно було здійснено внаслідок застосування фізичного насильства, погрози його застосування чи інших, подібних до них за особливостями впливу на психіку потерпілої особи способів вчинення злочину, шляхом використання безпорадного стану" || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106940531 Постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 684/289/20]
|-
| За усталеними в правозастосовній практиці положеннями, стан алкогольного чи іншого сп`яніння жертви; її поведінка до події; нехтування нею заходами особистої безпеки; моральне обличчя потерпілої особи та спосіб її життя; аморальна чи інша віктимна поведінка потерпілої особи, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця з наміром припинити надалі вчинення дій сексуального характеру щодо неї, не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829946 Постанова Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 566/1420/19]
|-
| Зґвалтування визнається закінченим з моменту проникнення статевого органу чоловіка, іншого органу людини (наприклад, руки чи пальця) або певного предмета в один із природних отворів потерпілої особи незалежно від того, чи вдалося винуватому збудити та (чи) задовольнити свою статеву пристрасть. Мається на увазі проходження хоча б частиною статевого органу, іншого органу людини чи певного предмета меж тієї чи іншої природної порожнини тіла людини (наприклад, для ротової порожнини це губи, а для анального отвору сфінктерне кільце ануса). Якщо зґвалтування набуло вигляду недобровільного природного статевого акту, то злочин, за загальним правилом, визнається закінченим з початку такого акту. При цьому не вимагається продовження копулятивних фрікцій (зворотно-поступальних рухів статевого органу чоловіка у піхві жінки), обов`язкової дефлорації (порушення цілісності дівочої пліви), досягнення оргазму чи еякуляції (закінчення статевого акту у фізіологічному розумінні) || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283266 Постанова Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 637/965/19]
|}
== Див. також ==
* [[Дії особи у випадку її зґвалтування]]
* [[Сексуальне насильство]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за зґвалтування

2025-12-06T08:43:13Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації:

'''[[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)]].'''
|}
== Загальні положення ==
Найвищою соціальною цінністю в України визнаються людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4178 стаття 3 Конституції України]).

Посягання на ці права тягнуть за собою '''кримінальну відповідальність'''.

Так, одним із злочинів проти статевої недоторканності є '''''зґвалтування''''' - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 стаття 152 Кримінального кодексу України]).
== Склад злочину ==
=== Об'єкт ===
'''Основним безпосереднім об'єктом''' такого злочину є статева свобода чи статева недоторканість особи. Додатковим об'єктом виступає нормальний фізичний і психічний розвиток неповнолітнього (за наявності відповідного потерпілого та здоров'я особи ( у разі згвалтування, поєднаного з фізичним насильством).

'''Під статевою свободою''' слід розуміти право психічно і фізично здорової особи, яка досягла шлюбного віку, самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу.

'''Статева недоторканість''' - це абсолютна заборона вступати у статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин, не є носієм статевої свободи( перебуває у безпорадному стані, є малолітньою тощо), всупереч її справжньому волевиявленню або ігноруючи його.

.
Визначальними '''ознаками зґвалтування''' визнаються вступ в статеві зносини:
* з дитиною, що не досягла 14 років – незалежно від її згоди;
* всупереч або ігноруючи волевиявлення потерпілої сторони;
* із застосуванням по відношенню до неї фізичного насильства або погроз такого застосування;
* з використанням безпорадного стану потерпілої сторони, у випадках, коли постраждала особа не могла дати відсіч або усвідомлювати в повній мірі те, що відбувається через безпорадність, непритомність, алкогольне чи наркотичне сп’яніння, вік, психічні вади тощо.
'''Потерпілою особою''' може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із ґвалтівником, наприклад, перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо.

Згвалтуванням визнаються не лише позашлюбні статеві зносини. Потерпілою від цього злочину може бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі.
=== Об'єктивна сторона ===
'''З об’єктивної сторони''' зґвалтування полягає у статевих зносинах, які поєднуються із:

1) застосуванням фізичного насильства;

2) погрозою його застосування ( воля потерпілої особи придушується);

3) використанням безпорадного стану потерпілої особи( її воля ігнорується).

'''Згвалтування полягає''' у вчиненні дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

=== Суб’єктивна сторона ===
'''Вина''' - прямий умисел. Суб’єкт злочину усвідомлює, що вчиняє протиправні дії сексуального характеру відносно іншої особи і бажає цього. '''Мотивом''' зґвалтування є переважно прагнення задовольнити статеву пристрасть.
=== Суб’єкт ===
Безпосереднім фізичним виконавцем злочину може бути будь-яка осудна особа (як чоловік, так і жінка), протилежної з потерпілою особою статі і яка досягла 14-річного віку.
== Відповідальність ==
До кримінальної відповідальності за зґвалтування можуть бути притягнуті особи, '''яким на момент вчинення діяння виповнилося 14 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 стаття 22 Кримінального кодексу України]).

В залежності від конкретних обставин справи '''''зґвалтування карається''':''
# '''позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років''' – за вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи;
# '''позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років''' – за зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 153-155 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986] Кримінального кодексу України], або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
# '''позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років''' – за зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи (віком від 14 до 18 років);
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' – за зґвалтування, що спричинило тяжкі наслідки;
# '''позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частинами четвертою або п’ятою статті 153, статтею 155 або частиною другою статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].
'''''Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.'''''

== Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання ==
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

'''Обставинами, що пом'якшують покарання''' є, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

'''Обставинами, які обтяжують покарання''' визнаються, зокрема: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини або у присутності дитини.
{| class="wikitable"
| Докладніше: [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]
|}
== Особливості застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи ==
З метою однакового та правильного застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, Верховний Суд України дав судам відповідні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text роз'яснення], серед яких:
* якщо в ході зґвалтування з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи було заподіяно '''тілесні ушкодження її родичам чи близьким їй особам''', такі дії слід кваліфікувати за '''сукупністю''' злочинів, передбачених статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України] та відповідними статтями Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за злочини проти здоров'я особи, оскільки у такому разі умисел суб'єкта злочину направлений не тільки на вчинення зґвалтування потерпілої особи, а й на заподіяння шкоди здоров'ю іншій особі.
* при вчиненні '''двох або більше зґвалтувань''' відповідальність за які передбачена різними частинами статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], дії винної особи належить кваліфікувати за '''сукупністю''' відповідно до вимог статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]. Це правило застосовується і тоді, коли перший злочин було вчинено без обтяжуючих обставин, а другий кваліфікується за частиною другою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] лише за ознакою його повторності. Таким же чином слід кваліфікувати і дії винної особи, якщо вчинені нею злочини мали різні стадії, а також коли один із злочинів вона чинила одноособово чи як виконавець (співвиконавець), а при вчиненні іншого була організатором, підбурювачем або пособником.
* кримінальна відповідальність за вчинення '''зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи''' настає лише за умови, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що вчиняє такі дії щодо неповнолітньої або малолітньої особи, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може бути підставою для кваліфікації вказаних дій за частиною третьою чи четвертою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] якщо буде доведено, що винна особа сумлінно помилялася щодо фактичного віку потерпілої особи.
* відповідальність за спричинення '''особливо тяжких наслідків''' настає як тоді, коли винна особа передбачала можливість їх настання, так і тоді, коли вона хоча і не передбачала, але повинна була і могла передбачити настання таких наслідків.
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| "...потрібно встановити, що дії сексуального характеру були вчинені за відсутності чітко вираженого, явного, переконливого, такого, щоб інша особа зрозуміла, що особа бажає сексуального проникнення в її тіло, волевиявлення, за якого кожен із партнерів упевнений у добровільній згоді іншого на конкретні дії сексуального характеру, що виражена в певній зовнішній формі (вербально, жестами, мімікою чи конклюдентними діями тощо). Сексуальне проникнення в тіло не може вважатись вчиненим за добровільною згодою в контексті супутніх обставин, якщо воно було здійснено внаслідок застосування фізичного насильства, погрози його застосування чи інших, подібних до них за особливостями впливу на психіку потерпілої особи способів вчинення злочину, шляхом використання безпорадного стану" || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106940531 Постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 684/289/20]
|-
| За усталеними в правозастосовній практиці положеннями, стан алкогольного чи іншого сп`яніння жертви; її поведінка до події; нехтування нею заходами особистої безпеки; моральне обличчя потерпілої особи та спосіб її життя; аморальна чи інша віктимна поведінка потерпілої особи, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця з наміром припинити надалі вчинення дій сексуального характеру щодо неї, не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829946 Постанова Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 566/1420/19]
|-
| Зґвалтування визнається закінченим з моменту проникнення статевого органу чоловіка, іншого органу людини (наприклад, руки чи пальця) або певного предмета в один із природних отворів потерпілої особи незалежно від того, чи вдалося винуватому збудити та (чи) задовольнити свою статеву пристрасть. Мається на увазі проходження хоча б частиною статевого органу, іншого органу людини чи певного предмета меж тієї чи іншої природної порожнини тіла людини (наприклад, для ротової порожнини це губи, а для анального отвору сфінктерне кільце ануса). Якщо зґвалтування набуло вигляду недобровільного природного статевого акту, то злочин, за загальним правилом, визнається закінченим з початку такого акту. При цьому не вимагається продовження копулятивних фрікцій (зворотно-поступальних рухів статевого органу чоловіка у піхві жінки), обов`язкової дефлорації (порушення цілісності дівочої пліви), досягнення оргазму чи еякуляції (закінчення статевого акту у фізіологічному розумінні) || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283266 Постанова Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 637/965/19]
|}
== Див. також ==
* [[Дії особи у випадку її зґвалтування]]
* [[Сексуальне насильство]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за зґвалтування

2025-12-06T08:35:44Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації:

'''[[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)]].'''
|}
== Загальні положення ==
Найвищою соціальною цінністю в України визнаються людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4178 стаття 3 Конституції України]).

Посягання на ці права тягнуть за собою '''кримінальну відповідальність'''.

Так, одним із злочинів проти статевої недоторканності є '''''зґвалтування''''' - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 стаття 152 Кримінального кодексу України]).
== Склад злочину ==
=== Об'єкт ===
'''Основним безпосереднім об'єктом''' такого злочину є статева свобода чи статева недоторканість особи. Додатковим об'єктом виступає нормальний фізичний і психічний розвиток неповнолітнього (за наявності відповідного потерпілого та здоров'я особи ( у разі згвалтування, поєднаного з фізичним насильством).

'''Під статевою свободою''' слід розуміти право психічно і фізично здорової особи, яка досягла шлюбного віку, самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу.

'''Статева недоторканість''' - це абсолютна заборона вступати у статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин, не є носієм статевої свободи( перебуває у безпорадному стані, є малолітньою тощо), всупереч її справжньому волевиявленню або ігноруючи його.

.
Визначальними '''ознаками зґвалтування''' визнаються вступ в статеві зносини:
* з дитиною, що не досягла 14 років – незалежно від її згоди;
* всупереч або ігноруючи волевиявлення потерпілої сторони;
* із застосуванням по відношенню до неї фізичного насильства або погроз такого застосування;
* з використанням безпорадного стану потерпілої сторони, у випадках, коли постраждала особа не могла дати відсіч або усвідомлювати в повній мірі те, що відбувається через безпорадність, непритомність, алкогольне чи наркотичне сп’яніння, вік, психічні вади тощо.
'''Потерпілою особою''' може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із ґвалтівником, наприклад, перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо.

Згвалтуванням визнаються не лише позашлюбні статеві зносини. Потерпілою від цього злочину може бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі.
=== Об'єктивна сторона ===
'''З об’єктивної сторони''' зґвалтування полягає у статевих зносинах, які поєднуються із:

1) застосуванням фізичного насильства;

2) погрозою його застосування ( воля потерпілої особи придушується);

3) використанням безпорадного стану потерпілої особи( її воля ігнорується).

'''Згвалтування полягає''' у вчиненні дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

=== Суб’єктивна сторона ===
'''Вина''' - прямий умисел. Суб’єкт злочину усвідомлює, що вчиняє протиправні дії сексуального характеру відносно іншої особи і бажає цього. '''Мотивом''' зґвалтування є переважно прагнення задовольнити статеву пристрасть.
=== Суб’єкт ===
Безпосереднім фізичним виконавцем злочину може бути будь-яка осудна особа (як чоловік, так і жінка), протилежної з потерпілою особою статі і яка досягла 14-річного віку.
== Відповідальність ==
До кримінальної відповідальності за зґвалтування можуть бути притягнуті особи, '''яким на момент вчинення діяння виповнилося 14 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 стаття 22 Кримінального кодексу України]).

В залежності від конкретних обставин справи '''''зґвалтування карається''':''
# '''позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років''' – за вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи;
# '''позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років''' – за зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 153-155 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986] Кримінального кодексу України], або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
# '''позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років''' – за зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи (віком від 14 до 18 років);
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' – за зґвалтування, що спричинило тяжкі наслідки;
# '''позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частинами четвертою або п’ятою статті 153, статтею 155 або частиною другою статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].
'''''Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.'''''

== Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання ==
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

'''Обставинами, що пом'якшують покарання''' є, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

'''Обставинами, які обтяжують покарання''' визнаються, зокрема: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини або у присутності дитини.
{| class="wikitable"
| Докладніше: [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]
|}
== Особливості застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи ==
З метою однакового та правильного застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, Верховний Суд України дав судам відповідні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text роз'яснення], серед яких:
* якщо в ході зґвалтування з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи було заподіяно '''тілесні ушкодження її родичам чи близьким їй особам''', такі дії слід кваліфікувати за '''сукупністю''' злочинів, передбачених статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] та відповідними статтями Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за злочини проти здоров'я особи, оскільки у такому разі умисел суб'єкта злочину направлений не тільки на вчинення зґвалтування потерпілої особи, а й на заподіяння шкоди здоров'ю іншій особі.
* при вчиненні '''двох або більше зґвалтувань''' відповідальність за які передбачена різними частинами статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], дії винної особи належить кваліфікувати за '''сукупністю''' відповідно до вимог статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]. Це правило застосовується і тоді, коли перший злочин було вчинено без обтяжуючих обставин, а другий кваліфікується за частиною другою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] лише за ознакою його повторності. Таким же чином слід кваліфікувати і дії винної особи, якщо вчинені нею злочини мали різні стадії, а також коли один із злочинів вона чинила одноособово чи як виконавець (співвиконавець), а при вчиненні іншого була організатором, підбурювачем або пособником.
* кримінальна відповідальність за вчинення '''зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи''' настає лише за умови, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що вчиняє такі дії щодо неповнолітньої або малолітньої особи, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може бути підставою для кваліфікації вказаних дій за частиною третьою чи четвертою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] якщо буде доведено, що винна особа сумлінно помилялася щодо фактичного віку потерпілої особи.
* відповідальність за спричинення '''особливо тяжких наслідків''' настає як тоді, коли винна особа передбачала можливість їх настання, так і тоді, коли вона хоча і не передбачала, але повинна була і могла передбачити настання таких наслідків.
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| "...потрібно встановити, що дії сексуального характеру були вчинені за відсутності чітко вираженого, явного, переконливого, такого, щоб інша особа зрозуміла, що особа бажає сексуального проникнення в її тіло, волевиявлення, за якого кожен із партнерів упевнений у добровільній згоді іншого на конкретні дії сексуального характеру, що виражена в певній зовнішній формі (вербально, жестами, мімікою чи конклюдентними діями тощо). Сексуальне проникнення в тіло не може вважатись вчиненим за добровільною згодою в контексті супутніх обставин, якщо воно було здійснено внаслідок застосування фізичного насильства, погрози його застосування чи інших, подібних до них за особливостями впливу на психіку потерпілої особи способів вчинення злочину, шляхом використання безпорадного стану" || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106940531 Постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 684/289/20]
|-
| За усталеними в правозастосовній практиці положеннями, стан алкогольного чи іншого сп`яніння жертви; її поведінка до події; нехтування нею заходами особистої безпеки; моральне обличчя потерпілої особи та спосіб її життя; аморальна чи інша віктимна поведінка потерпілої особи, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця з наміром припинити надалі вчинення дій сексуального характеру щодо неї, не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829946 Постанова Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 566/1420/19]
|-
| Зґвалтування визнається закінченим з моменту проникнення статевого органу чоловіка, іншого органу людини (наприклад, руки чи пальця) або певного предмета в один із природних отворів потерпілої особи незалежно від того, чи вдалося винуватому збудити та (чи) задовольнити свою статеву пристрасть. Мається на увазі проходження хоча б частиною статевого органу, іншого органу людини чи певного предмета меж тієї чи іншої природної порожнини тіла людини (наприклад, для ротової порожнини це губи, а для анального отвору сфінктерне кільце ануса). Якщо зґвалтування набуло вигляду недобровільного природного статевого акту, то злочин, за загальним правилом, визнається закінченим з початку такого акту. При цьому не вимагається продовження копулятивних фрікцій (зворотно-поступальних рухів статевого органу чоловіка у піхві жінки), обов`язкової дефлорації (порушення цілісності дівочої пліви), досягнення оргазму чи еякуляції (закінчення статевого акту у фізіологічному розумінні) || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283266 Постанова Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 637/965/19]
|}
== Див. також ==
* [[Дії особи у випадку її зґвалтування]]
* [[Сексуальне насильство]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за зґвалтування

2025-12-06T07:47:51Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації:

'''[[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)]].'''
|}
== Загальні положення ==
Найвищою соціальною цінністю в України визнаються людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4178 стаття 3 Конституції України]).

Посягання на ці права тягнуть за собою '''кримінальну відповідальність'''.

Так, одним із злочинів проти статевої недоторканності є '''''зґвалтування''''' - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 стаття 152 Кримінального кодексу України]).
== Склад злочину ==
=== Об'єкт ===
'''Основним безпосереднім об'єктом''' такого злочину є статева свобода чи статева недоторканість особи. Додатковим об'єктом виступає нормальний фізичний і психічний розвиток неповнолітнього (за наявності відповідного потерпілого та здоров'я особи ( у разі згвалтування, поєднаного з фізичним насильством).

'''Під статевою свободою''' слід розуміти право психічно і фізично здорової особи, яка досягла шлюбного віку, самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу.

'''Статева недоторканість''' - це абсолютна заборона вступати у статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин, не є носієм статевої свободи( перебуває у безпорадному стані, є малолітньою тощо), всупереч її справжньому волевиявленню або ігноруючи його.

.
Визначальними '''ознаками зґвалтування''' визнаються вступ в статеві зносини:
* з дитиною, що не досягла 14 років – незалежно від її згоди;
* всупереч або ігноруючи волевиявлення потерпілої сторони;
* із застосуванням по відношенню до неї фізичного насильства або погроз такого застосування;
* з використанням безпорадного стану потерпілої сторони, у випадках, коли постраждала особа не могла дати відсіч або усвідомлювати в повній мірі те, що відбувається через безпорадність, непритомність, алкогольне чи наркотичне сп’яніння, вік, психічні вади тощо.
'''Потерпілою особою''' може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із ґвалтівником, наприклад, перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо.

Згвалтуванням визнаються не лише позашлюбні статеві зносини. Потерпілою від цього злочину може бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі.
=== Об'єктивна сторона ===
'''З об’єктивної сторони''' зґвалтування полягає у статевих зносинах, які поєднуються із:

1) застосуванням фізичного насильства;

2) погрозою його застосування ( воля потерпілої особи придушується);

3) використанням безпорадного стану потерпілої особи( її воля ігнорується).

'''Згвалтування полягає''' у вчиненні дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

=== Суб’єктивна сторона ===
'''Вина''' - прямий умисел. Суб’єкт злочину усвідомлює, що вчиняє протиправні дії сексуального характеру відносно іншої особи і бажає цього. '''Мотивом''' зґвалтування є переважно прагнення задовольнити статеву пристрасть.
=== Суб’єкт ===
Безпосереднім фізичним виконавцем злочину може бути будь-яка осудна особа (як чоловік, так і жінка), протилежної з потерпілою особою статі і яка досягла 14-річного віку.
== Відповідальність ==
До кримінальної відповідальності за зґвалтування можуть бути притягнуті особи, '''яким на момент вчинення діяння виповнилося 14 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 стаття 22 Кримінального кодексу України]).

В залежності від конкретних обставин справи '''''зґвалтування карається''':''
# '''позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років''' – за вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи;
# '''позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років''' – за зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 153-155 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986] Кримінального кодексу України], або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
# '''позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років''' – за зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи (віком від 14 до 18 років);
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' – за зґвалтування, що спричинило тяжкі наслідки;
# '''позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частинами четвертою або п’ятою статті 153, статтею 155 або частиною другою статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].
'''''Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.'''''

== Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання ==
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
{| class="wikitable"
| Докладніше: [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]
|}
== Особливості застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи ==
З метою однакового та правильного застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, Верховний Суд України дав судам відповідні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text роз'яснення], серед яких:
* якщо в ході зґвалтування з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи було заподіяно '''тілесні ушкодження її родичам чи близьким їй особам''', такі дії слід кваліфікувати за '''сукупністю''' злочинів, передбачених статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] та відповідними статтями Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за злочини проти здоров'я особи, оскільки у такому разі умисел суб'єкта злочину направлений не тільки на вчинення зґвалтування потерпілої особи, а й на заподіяння шкоди здоров'ю іншій особі.
* при вчиненні '''двох або більше зґвалтувань''' відповідальність за які передбачена різними частинами статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], дії винної особи належить кваліфікувати за '''сукупністю''' відповідно до вимог статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]. Це правило застосовується і тоді, коли перший злочин було вчинено без обтяжуючих обставин, а другий кваліфікується за частиною другою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] лише за ознакою його повторності. Таким же чином слід кваліфікувати і дії винної особи, якщо вчинені нею злочини мали різні стадії, а також коли один із злочинів вона чинила одноособово чи як виконавець (співвиконавець), а при вчиненні іншого була організатором, підбурювачем або пособником.
* кримінальна відповідальність за вчинення '''зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи''' настає лише за умови, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що вчиняє такі дії щодо неповнолітньої або малолітньої особи, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може бути підставою для кваліфікації вказаних дій за частиною третьою чи четвертою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] якщо буде доведено, що винна особа сумлінно помилялася щодо фактичного віку потерпілої особи.
* відповідальність за спричинення '''особливо тяжких наслідків''' настає як тоді, коли винна особа передбачала можливість їх настання, так і тоді, коли вона хоча і не передбачала, але повинна була і могла передбачити настання таких наслідків.
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| "...потрібно встановити, що дії сексуального характеру були вчинені за відсутності чітко вираженого, явного, переконливого, такого, щоб інша особа зрозуміла, що особа бажає сексуального проникнення в її тіло, волевиявлення, за якого кожен із партнерів упевнений у добровільній згоді іншого на конкретні дії сексуального характеру, що виражена в певній зовнішній формі (вербально, жестами, мімікою чи конклюдентними діями тощо). Сексуальне проникнення в тіло не може вважатись вчиненим за добровільною згодою в контексті супутніх обставин, якщо воно було здійснено внаслідок застосування фізичного насильства, погрози його застосування чи інших, подібних до них за особливостями впливу на психіку потерпілої особи способів вчинення злочину, шляхом використання безпорадного стану" || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106940531 Постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 684/289/20]
|-
| За усталеними в правозастосовній практиці положеннями, стан алкогольного чи іншого сп`яніння жертви; її поведінка до події; нехтування нею заходами особистої безпеки; моральне обличчя потерпілої особи та спосіб її життя; аморальна чи інша віктимна поведінка потерпілої особи, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця з наміром припинити надалі вчинення дій сексуального характеру щодо неї, не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829946 Постанова Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 566/1420/19]
|-
| Зґвалтування визнається закінченим з моменту проникнення статевого органу чоловіка, іншого органу людини (наприклад, руки чи пальця) або певного предмета в один із природних отворів потерпілої особи незалежно від того, чи вдалося винуватому збудити та (чи) задовольнити свою статеву пристрасть. Мається на увазі проходження хоча б частиною статевого органу, іншого органу людини чи певного предмета меж тієї чи іншої природної порожнини тіла людини (наприклад, для ротової порожнини це губи, а для анального отвору сфінктерне кільце ануса). Якщо зґвалтування набуло вигляду недобровільного природного статевого акту, то злочин, за загальним правилом, визнається закінченим з початку такого акту. При цьому не вимагається продовження копулятивних фрікцій (зворотно-поступальних рухів статевого органу чоловіка у піхві жінки), обов`язкової дефлорації (порушення цілісності дівочої пліви), досягнення оргазму чи еякуляції (закінчення статевого акту у фізіологічному розумінні) || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283266 Постанова Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 637/965/19]
|}
== Див. також ==
* [[Дії особи у випадку її зґвалтування]]
* [[Сексуальне насильство]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за зґвалтування

2025-12-06T07:40:53Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації:

'''[[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)]].'''
|}
== Загальні положення ==
Найвищою соціальною цінністю в України визнаються людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4178 стаття 3 Конституції України]).

Посягання на ці права тягнуть за собою '''кримінальну відповідальність'''.

Так, одним із злочинів проти статевої недоторканності є '''''зґвалтування''''' - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 стаття 152 Кримінального кодексу України]).
== Склад злочину ==
=== Об'єкт ===
'''Основним безпосереднім об'єктом''' такого злочину є статева свобода чи статева недоторканість особи. Додатковим об'єктом виступає нормальний фізичний і психічний розвиток неповнолітнього (за наявності відповідного потерпілого та здоров'я особи ( у разі згвалтування, поєднаного з фізичним насильством).

'''Під статевою свободою''' слід розуміти право психічно і фізично здорової особи, яка досягла шлюбного віку, самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу.

'''Статева недоторканість''' - це абсолютна заборона вступати у статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин, не є носієм статевої свободи( перебуває у безпорадному стані, є малолітньою тощо), всупереч її справжньому волевиявленню або ігноруючи його.

.
Визначальними '''ознаками зґвалтування''' визнаються вступ в статеві зносини:
* з дитиною, що не досягла 14 років – незалежно від її згоди;
* всупереч або ігноруючи волевиявлення потерпілої сторони;
* із застосуванням по відношенню до неї фізичного насильства або погроз такого застосування;
* з використанням безпорадного стану потерпілої сторони, у випадках, коли постраждала особа не могла дати відсіч або усвідомлювати в повній мірі те, що відбувається через безпорадність, непритомність, алкогольне чи наркотичне сп’яніння, вік, психічні вади тощо.
'''Потерпілою особою''' може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із ґвалтівником, наприклад, перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо.

Згвалтуванням визнаються не лише позашлюбні статеві зносини. Потерпілою від цього злочину може бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі.
=== Об'єктивна сторона ===
'''З об’єктивної сторони''' зґвалтування полягає у статевих зносинах, які поєднуються із:

1) застосуванням фізичного насильства;

2) погрозою його застосування ( воля потерпілої особи придушується);

3) використанням безпорадного стану потерпілої особи( її воля ігнорується).

'''Згвалтування полягає''' у вчиненні дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

=== Суб’єктивна сторона ===
'''Вина''' - прямий умисел. Суб’єкт злочину усвідомлює, що вчиняє протиправні дії сексуального характеру відносно іншої особи і бажає цього. Мотивом зґвалтування є переважно прагнення задовольнити статеву пристрасть.
=== Суб’єкт ===
Безпосереднім фізичним виконавцем злочину може бути будь-яка осудна особа (як чоловік, так і жінка), протилежної з потерпілою особою статі і яка досягла 14-річного віку.
== Відповідальність ==
До кримінальної відповідальності за зґвалтування можуть бути притягнуті особи, '''яким на момент вчинення діяння виповнилося 14 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 стаття 22 Кримінального кодексу України]).

В залежності від конкретних обставин справи '''''зґвалтування карається''':''
# '''позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років''' – за вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи;
# '''позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років''' – за зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 153-155 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986] Кримінального кодексу України], або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
# '''позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років''' – за зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи (віком від 14 до 18 років);
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' – за зґвалтування, що спричинило тяжкі наслідки;
# '''позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частинами четвертою або п’ятою статті 153, статтею 155 або частиною другою статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].
'''''Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.'''''

== Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання ==
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
{| class="wikitable"
| Докладніше: [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]
|}
== Особливості застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи ==
З метою однакового та правильного застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, Верховний Суд України дав судам відповідні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text роз'яснення], серед яких:
* якщо в ході зґвалтування з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи було заподіяно '''тілесні ушкодження її родичам чи близьким їй особам''', такі дії слід кваліфікувати за '''сукупністю''' злочинів, передбачених статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] та відповідними статтями Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за злочини проти здоров'я особи, оскільки у такому разі умисел суб'єкта злочину направлений не тільки на вчинення зґвалтування потерпілої особи, а й на заподіяння шкоди здоров'ю іншій особі.
* при вчиненні '''двох або більше зґвалтувань''' відповідальність за які передбачена різними частинами статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], дії винної особи належить кваліфікувати за '''сукупністю''' відповідно до вимог статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]. Це правило застосовується і тоді, коли перший злочин було вчинено без обтяжуючих обставин, а другий кваліфікується за частиною другою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] лише за ознакою його повторності. Таким же чином слід кваліфікувати і дії винної особи, якщо вчинені нею злочини мали різні стадії, а також коли один із злочинів вона чинила одноособово чи як виконавець (співвиконавець), а при вчиненні іншого була організатором, підбурювачем або пособником.
* кримінальна відповідальність за вчинення '''зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи''' настає лише за умови, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що вчиняє такі дії щодо неповнолітньої або малолітньої особи, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може бути підставою для кваліфікації вказаних дій за частиною третьою чи четвертою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] якщо буде доведено, що винна особа сумлінно помилялася щодо фактичного віку потерпілої особи.
* відповідальність за спричинення '''особливо тяжких наслідків''' настає як тоді, коли винна особа передбачала можливість їх настання, так і тоді, коли вона хоча і не передбачала, але повинна була і могла передбачити настання таких наслідків.
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| "...потрібно встановити, що дії сексуального характеру були вчинені за відсутності чітко вираженого, явного, переконливого, такого, щоб інша особа зрозуміла, що особа бажає сексуального проникнення в її тіло, волевиявлення, за якого кожен із партнерів упевнений у добровільній згоді іншого на конкретні дії сексуального характеру, що виражена в певній зовнішній формі (вербально, жестами, мімікою чи конклюдентними діями тощо). Сексуальне проникнення в тіло не може вважатись вчиненим за добровільною згодою в контексті супутніх обставин, якщо воно було здійснено внаслідок застосування фізичного насильства, погрози його застосування чи інших, подібних до них за особливостями впливу на психіку потерпілої особи способів вчинення злочину, шляхом використання безпорадного стану" || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106940531 Постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 684/289/20]
|-
| За усталеними в правозастосовній практиці положеннями, стан алкогольного чи іншого сп`яніння жертви; її поведінка до події; нехтування нею заходами особистої безпеки; моральне обличчя потерпілої особи та спосіб її життя; аморальна чи інша віктимна поведінка потерпілої особи, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця з наміром припинити надалі вчинення дій сексуального характеру щодо неї, не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829946 Постанова Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 566/1420/19]
|-
| Зґвалтування визнається закінченим з моменту проникнення статевого органу чоловіка, іншого органу людини (наприклад, руки чи пальця) або певного предмета в один із природних отворів потерпілої особи незалежно від того, чи вдалося винуватому збудити та (чи) задовольнити свою статеву пристрасть. Мається на увазі проходження хоча б частиною статевого органу, іншого органу людини чи певного предмета меж тієї чи іншої природної порожнини тіла людини (наприклад, для ротової порожнини це губи, а для анального отвору сфінктерне кільце ануса). Якщо зґвалтування набуло вигляду недобровільного природного статевого акту, то злочин, за загальним правилом, визнається закінченим з початку такого акту. При цьому не вимагається продовження копулятивних фрікцій (зворотно-поступальних рухів статевого органу чоловіка у піхві жінки), обов`язкової дефлорації (порушення цілісності дівочої пліви), досягнення оргазму чи еякуляції (закінчення статевого акту у фізіологічному розумінні) || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283266 Постанова Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 637/965/19]
|}
== Див. також ==
* [[Дії особи у випадку її зґвалтування]]
* [[Сексуальне насильство]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за зґвалтування

2025-12-05T12:26:01Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації:

'''[[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)]].'''
|}
== Загальні положення ==
Найвищою соціальною цінністю в України визнаються людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4178 стаття 3 Конституції України]).

Посягання на ці права тягнуть за собою '''кримінальну відповідальність'''.

Так, одним із злочинів проти статевої недоторканності є '''''зґвалтування''''' - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 стаття 152 Кримінального кодексу України]).
== Склад злочину ==
=== Об'єкт ===
'''Основним безпосереднім об'єктом''' такого злочину є статева свобода чи статева недоторканість особи. Додатковим об'єктом виступає нормальний фізичний і психічний розвиток неповнолітнього(за наявності відповідного потерпілого та здоров'я особи( у разі згвалтування, поєднаного з фізичним насильством).

'''Під статевою свободою''' слід розуміти право психічно і фізично здорової особи, яка досягла шлюбного віку, самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу.

'''Статева недоторканість''' - це абсолютна заборона вступати у статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин, не є носієм статевої свободи( перебуває у безпорадному стані, є малолітньою тощо), всупереч її справжньому волевиявленню або ігноруючи його.

.
Визначальними '''ознаками зґвалтування''' визнаються вступ в статеві зносини:
* з дитиною, що не досягла 14 років – незалежно від її згоди;
* всупереч або ігноруючи волевиявлення потерпілої сторони;
* із застосуванням по відношенню до неї фізичного насильства або погроз такого застосування;
* з використанням безпорадного стану потерпілої сторони, у випадках, коли постраждала особа не могла дати відсіч або усвідомлювати в повній мірі те, що відбувається через безпорадність, непритомність, алкогольне чи наркотичне сп’яніння, вік, психічні вади тощо.
'''Потерпілою особою''' може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із ґвалтівником, наприклад, перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо.

Згвалтуванням визнаються не лише позашлюбні статеві зносини. Потерпілою від цього злочину може бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі.
=== Об'єктивна сторона ===
'''З об’єктивної сторони''' зґвалтування полягає у статевих зносинах, які поєднуються із:

1) застосуванням фізичного насильства;

2) погрозою його застосування ( воля потерпілої особи придушується);

3) використанням безпорадного стану потерпілої особи( її воля ігнорується).

'''Згвалтування полягає''' у вчиненні дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

Склад злочину - формальний.
=== Суб’єктивна сторона ===
'''Вина''' - прямий умисел. Суб’єкт злочину усвідомлює, що вчиняє протиправні дії сексуального характеру відносно іншої особи і бажає цього. Мотивом зґвалтування є переважно прагнення задовольнити статеву пристрасть.
=== Суб’єкт ===
Безпосереднім фізичним виконавцем злочину може бути будь-яка осудна особа (як чоловік, так і жінка), протилежної з потерпілою особою статі і яка досягла 14-річного віку.
== Відповідальність ==
До кримінальної відповідальності за зґвалтування можуть бути притягнуті особи, '''яким на момент вчинення діяння виповнилося 14 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 стаття 22 Кримінального кодексу України]).

В залежності від конкретних обставин справи '''''зґвалтування карається''':''
# '''позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років''' – за вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи;
# '''позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років''' – за зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 153-155 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986 ] Кримінального кодексу України], або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
# '''позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років''' – за зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи (віком від 14 до 18 років);
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' – за зґвалтування, що спричинило тяжкі наслідки;
# '''позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частинами четвертою або п’ятою статті 153, статтею 155 або частиною другою статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].
'''''Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.'''''

== Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання ==
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
{| class="wikitable"
| Докладніше: [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]
|}
== Особливості застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи ==
З метою однакового та правильного застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, Верховний Суд України дав судам відповідні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text роз'яснення], серед яких:
* якщо в ході зґвалтування з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи було заподіяно '''тілесні ушкодження її родичам чи близьким їй особам''', такі дії слід кваліфікувати за '''сукупністю''' злочинів, передбачених статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] та відповідними статтями Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за злочини проти здоров'я особи, оскільки у такому разі умисел суб'єкта злочину направлений не тільки на вчинення зґвалтування потерпілої особи, а й на заподіяння шкоди здоров'ю іншій особі.
* при вчиненні '''двох або більше зґвалтувань''' відповідальність за які передбачена різними частинами статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], дії винної особи належить кваліфікувати за '''сукупністю''' відповідно до вимог статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]. Це правило застосовується і тоді, коли перший злочин було вчинено без обтяжуючих обставин, а другий кваліфікується за частиною другою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] лише за ознакою його повторності. Таким же чином слід кваліфікувати і дії винної особи, якщо вчинені нею злочини мали різні стадії, а також коли один із злочинів вона чинила одноособово чи як виконавець (співвиконавець), а при вчиненні іншого була організатором, підбурювачем або пособником.
* кримінальна відповідальність за вчинення '''зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи''' настає лише за умови, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що вчиняє такі дії щодо неповнолітньої або малолітньої особи, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може бути підставою для кваліфікації вказаних дій за частиною третьою чи четвертою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] якщо буде доведено, що винна особа сумлінно помилялася щодо фактичного віку потерпілої особи.
* відповідальність за спричинення '''особливо тяжких наслідків''' настає як тоді, коли винна особа передбачала можливість їх настання, так і тоді, коли вона хоча і не передбачала, але повинна була і могла передбачити настання таких наслідків.
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| "...потрібно встановити, що дії сексуального характеру були вчинені за відсутності чітко вираженого, явного, переконливого, такого, щоб інша особа зрозуміла, що особа бажає сексуального проникнення в її тіло, волевиявлення, за якого кожен із партнерів упевнений у добровільній згоді іншого на конкретні дії сексуального характеру, що виражена в певній зовнішній формі (вербально, жестами, мімікою чи конклюдентними діями тощо). Сексуальне проникнення в тіло не може вважатись вчиненим за добровільною згодою в контексті супутніх обставин, якщо воно було здійснено внаслідок застосування фізичного насильства, погрози його застосування чи інших, подібних до них за особливостями впливу на психіку потерпілої особи способів вчинення злочину, шляхом використання безпорадного стану" || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106940531 Постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 684/289/20]
|-
| За усталеними в правозастосовній практиці положеннями, стан алкогольного чи іншого сп`яніння жертви; її поведінка до події; нехтування нею заходами особистої безпеки; моральне обличчя потерпілої особи та спосіб її життя; аморальна чи інша віктимна поведінка потерпілої особи, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця з наміром припинити надалі вчинення дій сексуального характеру щодо неї, не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829946 Постанова Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 566/1420/19]
|-
| Зґвалтування визнається закінченим з моменту проникнення статевого органу чоловіка, іншого органу людини (наприклад, руки чи пальця) або певного предмета в один із природних отворів потерпілої особи незалежно від того, чи вдалося винуватому збудити та (чи) задовольнити свою статеву пристрасть. Мається на увазі проходження хоча б частиною статевого органу, іншого органу людини чи певного предмета меж тієї чи іншої природної порожнини тіла людини (наприклад, для ротової порожнини це губи, а для анального отвору сфінктерне кільце ануса). Якщо зґвалтування набуло вигляду недобровільного природного статевого акту, то злочин, за загальним правилом, визнається закінченим з початку такого акту. При цьому не вимагається продовження копулятивних фрікцій (зворотно-поступальних рухів статевого органу чоловіка у піхві жінки), обов`язкової дефлорації (порушення цілісності дівочої пліви), досягнення оргазму чи еякуляції (закінчення статевого акту у фізіологічному розумінні) || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283266 Постанова Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 637/965/19]
|}
== Див. також ==
* [[Дії особи у випадку її зґвалтування]]
* [[Сексуальне насильство]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за зґвалтування

2025-12-05T12:16:59Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації:

'''[[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)]].'''
|}
== Загальні положення ==
Найвищою соціальною цінністю в України визнаються людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4178 стаття 3 Конституції України]).

Посягання на ці права тягнуть за собою '''кримінальну відповідальність'''.

Так, одним із злочинів проти статевої недоторканності є '''''зґвалтування''''' - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 стаття 152 Кримінального кодексу України]).
== Склад злочину ==
=== Об'єкт ===
'''Основним безпосереднім об'єктом''' такого злочину є статева свобода чи статева недоторканість особи. Додатковим об'єктом виступає нормальний фізичний і психічний розвиток неповнолітнього(за наявності відповідного потерпілого та здоров'я особи( у разі згвалтування, поєднаного з фізичним насильством).

'''Під статевою свободою''' слід розуміти право психічно і фізично здорової особи, яка досягла шлюбного віку, самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу.

'''Статева недоторканість''' - це абсолютна заборона вступати у статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин, не є носієм статевої свободи( перебуває у безпорадному стані, є малолітньою тощо), всупереч її справжньому волевиявленню або ігноруючи його.

.
Визначальними '''ознаками зґвалтування''' визнаються вступ в статеві зносини:
* з дитиною, що не досягла 14 років – незалежно від її згоди;
* всупереч або ігноруючи волевиявлення потерпілої сторони;
* із застосуванням по відношенню до неї фізичного насильства або погроз такого застосування;
* з використанням безпорадного стану потерпілої сторони, у випадках, коли постраждала особа не могла дати відсіч або усвідомлювати в повній мірі те, що відбувається через безпорадність, непритомність, алкогольне чи наркотичне сп’яніння, вік, психічні вади тощо.
'''Потерпілою особою''' може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із ґвалтівником, наприклад, перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо.

Згвалтуванням визнаються не лише позашлюбні статеві зносини. Потерпілою від цього злочину може бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі.
=== Об'єктивна сторона ===
'''З об’єктивної сторони''' зґвалтування полягає у статевих зносинах, які поєднуються із:

1) застосуванням фізичного насильства;

2) погрозою його застосування ( воля потерпілої особи придушується);

3) використанням безпорадного стану потерпілої особи( її воля ігнорується).

'''Згвалтування полягає''' у вчиненні дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

Склад злочину - формальний.
=== Суб’єктивна сторона ===
'''Вина''' - прямий умисел. Суб’єкт злочину усвідомлює, що вчиняє протиправні дії сексуального характеру відносно іншої особи і бажає цього. Мотивом зґвалтування є переважно прагнення задовольнити статеву пристрасть.
=== Суб’єкт ===
Безпосереднім фізичним виконавцем злочину може бути будь-яка осудна особа (як чоловік, так і жінка), протилежної з потерпілою особою статі і яка досягла 14-річного віку.
== Відповідальність ==
До кримінальної відповідальності за зґвалтування можуть бути притягнуті особи, '''яким на момент вчинення діяння виповнилося 14 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 стаття 22 Кримінального кодексу України]).

В залежності від конкретних обставин справи '''''зґвалтування карається''':''
# '''позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років''' – за вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи;
# '''позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років''' – за зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 153-155 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
# '''позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років''' – за зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи (віком від 14 до 18 років);
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' – за зґвалтування, що спричинило тяжкі наслідки;
# '''позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частинами четвертою або п’ятою статті 153, статтею 155 або частиною другою статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].
'''''Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.'''''

== Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання ==
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
{| class="wikitable"
| Докладніше: [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]
|}
== Особливості застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи ==
З метою однакового та правильного застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, Верховний Суд України дав судам відповідні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text роз'яснення], серед яких:
* якщо в ході зґвалтування з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи було заподіяно '''тілесні ушкодження її родичам чи близьким їй особам''', такі дії слід кваліфікувати за '''сукупністю''' злочинів, передбачених статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] та відповідними статтями Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за злочини проти здоров'я особи, оскільки у такому разі умисел суб'єкта злочину направлений не тільки на вчинення зґвалтування потерпілої особи, а й на заподіяння шкоди здоров'ю іншій особі.
* при вчиненні '''двох або більше зґвалтувань''' відповідальність за які передбачена різними частинами статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], дії винної особи належить кваліфікувати за '''сукупністю''' відповідно до вимог статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]. Це правило застосовується і тоді, коли перший злочин було вчинено без обтяжуючих обставин, а другий кваліфікується за частиною другою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] лише за ознакою його повторності. Таким же чином слід кваліфікувати і дії винної особи, якщо вчинені нею злочини мали різні стадії, а також коли один із злочинів вона чинила одноособово чи як виконавець (співвиконавець), а при вчиненні іншого була організатором, підбурювачем або пособником.
* кримінальна відповідальність за вчинення '''зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи''' настає лише за умови, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що вчиняє такі дії щодо неповнолітньої або малолітньої особи, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може бути підставою для кваліфікації вказаних дій за частиною третьою чи четвертою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] якщо буде доведено, що винна особа сумлінно помилялася щодо фактичного віку потерпілої особи.
* відповідальність за спричинення '''особливо тяжких наслідків''' настає як тоді, коли винна особа передбачала можливість їх настання, так і тоді, коли вона хоча і не передбачала, але повинна була і могла передбачити настання таких наслідків.
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| "...потрібно встановити, що дії сексуального характеру були вчинені за відсутності чітко вираженого, явного, переконливого, такого, щоб інша особа зрозуміла, що особа бажає сексуального проникнення в її тіло, волевиявлення, за якого кожен із партнерів упевнений у добровільній згоді іншого на конкретні дії сексуального характеру, що виражена в певній зовнішній формі (вербально, жестами, мімікою чи конклюдентними діями тощо). Сексуальне проникнення в тіло не може вважатись вчиненим за добровільною згодою в контексті супутніх обставин, якщо воно було здійснено внаслідок застосування фізичного насильства, погрози його застосування чи інших, подібних до них за особливостями впливу на психіку потерпілої особи способів вчинення злочину, шляхом використання безпорадного стану" || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106940531 Постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 684/289/20]
|-
| За усталеними в правозастосовній практиці положеннями, стан алкогольного чи іншого сп`яніння жертви; її поведінка до події; нехтування нею заходами особистої безпеки; моральне обличчя потерпілої особи та спосіб її життя; аморальна чи інша віктимна поведінка потерпілої особи, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця з наміром припинити надалі вчинення дій сексуального характеру щодо неї, не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829946 Постанова Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 566/1420/19]
|-
| Зґвалтування визнається закінченим з моменту проникнення статевого органу чоловіка, іншого органу людини (наприклад, руки чи пальця) або певного предмета в один із природних отворів потерпілої особи незалежно від того, чи вдалося винуватому збудити та (чи) задовольнити свою статеву пристрасть. Мається на увазі проходження хоча б частиною статевого органу, іншого органу людини чи певного предмета меж тієї чи іншої природної порожнини тіла людини (наприклад, для ротової порожнини це губи, а для анального отвору сфінктерне кільце ануса). Якщо зґвалтування набуло вигляду недобровільного природного статевого акту, то злочин, за загальним правилом, визнається закінченим з початку такого акту. При цьому не вимагається продовження копулятивних фрікцій (зворотно-поступальних рухів статевого органу чоловіка у піхві жінки), обов`язкової дефлорації (порушення цілісності дівочої пліви), досягнення оргазму чи еякуляції (закінчення статевого акту у фізіологічному розумінні) || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283266 Постанова Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 637/965/19]
|}
== Див. також ==
* [[Дії особи у випадку її зґвалтування]]
* [[Сексуальне насильство]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2025-11-07T10:04:08Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України «Про Митний тариф України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України від 14 квітня 2014 року № 210 «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text Наказ Міністерства культури України № 258 від 22 квітня 2002року «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, '''а саме:'''

оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

унікальні та рідкісні музичні інструменти;

різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* культурні цінності, створені на території України громадянами України;
* культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
* культурні цінності, виявлені на території України;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
* ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
* культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.

'''Вивезенням культурних цінностей -''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі сукупність дій, пов’язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням з території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав, їх уповноважених органів, рішень судів України або іноземних держав.
== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що посвідчує заявника:
1. для фізичної особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

2. для юридичної особи - копія довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ;
*документ, що підтверджує право власності заявника на культурні цінності;
# у разі вивезення смичкових інструментів та смичків - паспорти на них установленого зразка, які видаються Міністерством культури та стратегічних комунікацій України;
# два примірники переліку культурних цінностей, які вивозяться, тимчасово вивозяться, встановленого зразка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 2 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002] (у разі потреби);
# під час вивезення музичних інструментів подаються два примірники списків згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 3 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# друкованих видань - згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text додатком 4 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# предметів філателії - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text згідно з додатком 5 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002;]
# по два примірники кольорових фотографій кожної культурної цінності, розміром 13 х 18 см (крім предметів філателії, нумізматики, боністики та фалеристики, надання фотографій на які не потрібно);
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Експертні установи визначені переліком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400.]

Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343.]

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова власника від їх вивезення. За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення таких цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається '''свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.''' Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

'''Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей''' подається до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у письмовій ( електронній або паперовій ) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі '''протягом трьох робочих днів''' з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ).

У разі відмови у видачі свідоцтва Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину ( зокрема обгрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі( ст.15[ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n111 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Перелік культурних цінностей, які '''НЕ підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України ( ст.14[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n106 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"])
Такі культурні цінності можуть бути лише тимчасово вивезеними з території України та мають бути повернуті у визначений строк.

У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.

Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.

Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] , поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.

Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text цим Законом], митним законодавством України.

На підставі висновку державної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у заяві про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.
== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися фізичними та юридичними особами незалежно від форми власності:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
*в інших випадках, передбачених законодавством України.
Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відповідне клопотання із зазначенням мети і термінів їх перебування за межами України, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу (ст. 25 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n156 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, '''підлягають реєстрації''' в порядку, встановленому Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику. Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.
== Повернення культурних цінностей ==
'''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну ( ст.4[[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n51 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду. Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України. При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності ([[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України)] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text коди 9701 групи 50-97 Закону України "Про Митний тариф України"]):
* картини, малюнки та пастелі,
*оригiнали гравюр, естампів та лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із археології, етнографії, історії, зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, палеонтології або нумізматики;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.
Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.

== Відповідальність за контрабанду ==
'''Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей''' карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353 ст. 201 Кримінального кодексу України]).

В разі вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2025-11-07T09:56:50Z

Liudmyla.kapustian: /* Відповідальність за контрабанду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України «Про Митний тариф України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України від 14 квітня 2014 року № 210 «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text Наказ Міністерства культури України № 258 від 22 квітня 2002року «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, '''а саме:'''

оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

унікальні та рідкісні музичні інструменти;

різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* культурні цінності, створені на території України громадянами України;
* культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
* культурні цінності, виявлені на території України;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
* ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
* культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.

'''Вивезенням культурних цінностей -''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі сукупність дій, пов’язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням з території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав, їх уповноважених органів, рішень судів України або іноземних держав.
== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що посвідчує заявника:
1. для фізичної особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

2. для юридичної особи - копія довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ;
*документ, що підтверджує право власності заявника на культурні цінності;
# у разі вивезення смичкових інструментів та смичків - паспорти на них установленого зразка, які видаються Міністерством культури та стратегічних комунікацій України;
# два примірники переліку культурних цінностей, які вивозяться, тимчасово вивозяться, встановленого зразка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 2 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002] (у разі потреби);
# під час вивезення музичних інструментів подаються два примірники списків згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 3 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# друкованих видань - згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text додатком 4 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# предметів філателії - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text згідно з додатком 5 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002;]
# по два примірники кольорових фотографій кожної культурної цінності, розміром 13 х 18 см (крім предметів філателії, нумізматики, боністики та фалеристики, надання фотографій на які не потрібно);
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Експертні установи визначені переліком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400.]

Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343.]

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова власника від їх вивезення. За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення таких цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається '''свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.''' Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

'''Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей''' подається до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у письмовій ( електронній або паперовій ) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі '''протягом трьох робочих днів''' з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ).

У разі відмови у видачі свідоцтва Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину ( зокрема обгрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі( ст.15[ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n111 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Перелік культурних цінностей, які '''НЕ підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України ( ст.14[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n106 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"])
Такі культурні цінності можуть бути лише тимчасово вивезеними з території України та мають бути повернуті у визначений строк.

У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.

Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.

Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] , поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.

Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text цим Законом], митним законодавством України.

На підставі висновку державної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у заяві про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.
== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися фізичними та юридичними особами незалежно від форми власності:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
*в інших випадках, передбачених законодавством України.
Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відповідне клопотання із зазначенням мети і термінів їх перебування за межами України, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу (ст. 25 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n156 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, '''підлягають реєстрації''' в порядку, встановленому Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику. Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.
== Повернення культурних цінностей ==
'''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну ( ст.4[[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n51 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду. Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України. При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності ([[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України)] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text коди 9701 групи 50-97 Закону України "Про Митний тариф України"]):
* картини, малюнки та пастелі,
*оригiнали гравюр, естампів та лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із археології, етнографії, історії, зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, палеонтології або нумізматики;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.
Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.

== Відповідальність за контрабанду ==
'''Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей''' карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353 ст. 201 Кримінального кодексу України]).

В разі вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Культурні цінності, вилучені митними або правоохоронними органами, а також конфісковані за рішенням суду, передаються безоплатно Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державна архівна служба України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2025-11-07T09:54:30Z

Liudmyla.kapustian: /* Відповідальність за контрабанду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України «Про Митний тариф України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України від 14 квітня 2014 року № 210 «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text Наказ Міністерства культури України № 258 від 22 квітня 2002року «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, '''а саме:'''

оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

унікальні та рідкісні музичні інструменти;

різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* культурні цінності, створені на території України громадянами України;
* культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
* культурні цінності, виявлені на території України;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
* ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
* культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.

'''Вивезенням культурних цінностей -''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі сукупність дій, пов’язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням з території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав, їх уповноважених органів, рішень судів України або іноземних держав.
== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що посвідчує заявника:
1. для фізичної особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

2. для юридичної особи - копія довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ;
*документ, що підтверджує право власності заявника на культурні цінності;
# у разі вивезення смичкових інструментів та смичків - паспорти на них установленого зразка, які видаються Міністерством культури та стратегічних комунікацій України;
# два примірники переліку культурних цінностей, які вивозяться, тимчасово вивозяться, встановленого зразка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 2 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002] (у разі потреби);
# під час вивезення музичних інструментів подаються два примірники списків згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 3 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# друкованих видань - згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text додатком 4 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# предметів філателії - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text згідно з додатком 5 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002;]
# по два примірники кольорових фотографій кожної культурної цінності, розміром 13 х 18 см (крім предметів філателії, нумізматики, боністики та фалеристики, надання фотографій на які не потрібно);
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Експертні установи визначені переліком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400.]

Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343.]

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова власника від їх вивезення. За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення таких цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається '''свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.''' Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

'''Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей''' подається до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у письмовій ( електронній або паперовій ) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі '''протягом трьох робочих днів''' з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ).

У разі відмови у видачі свідоцтва Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину ( зокрема обгрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі( ст.15[ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n111 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Перелік культурних цінностей, які '''НЕ підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України ( ст.14[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n106 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"])
Такі культурні цінності можуть бути лише тимчасово вивезеними з території України та мають бути повернуті у визначений строк.

У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.

Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.

Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] , поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.

Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text цим Законом], митним законодавством України.

На підставі висновку державної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у заяві про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.
== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися фізичними та юридичними особами незалежно від форми власності:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
*в інших випадках, передбачених законодавством України.
Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відповідне клопотання із зазначенням мети і термінів їх перебування за межами України, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу (ст. 25 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n156 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, '''підлягають реєстрації''' в порядку, встановленому Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику. Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.
== Повернення культурних цінностей ==
'''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну ( ст.4[[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n51 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду. Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України. При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності ([[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України)] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text коди 9701 групи 50-97 Закону України "Про Митний тариф України"]):
* картини, малюнки та пастелі,
*оригiнали гравюр, естампів та лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із археології, етнографії, історії, зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, палеонтології або нумізматики;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.
Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.

== Відповідальність за контрабанду ==
'''Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей''' карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353 ст. 201 Кримінального кодексу України]).

В разі вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Так само можуть бути конфісковані транспортні засоби, задіяні в контрабанді.

Культурні цінності, вилучені митними або правоохоронними органами, а також конфісковані за рішенням суду, передаються безоплатно Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державна архівна служба України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2025-11-07T07:17:28Z

Liudmyla.kapustian: /* Повернення культурних цінностей */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України «Про Митний тариф України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України від 14 квітня 2014 року № 210 «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text Наказ Міністерства культури України № 258 від 22 квітня 2002року «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, '''а саме:'''

оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

унікальні та рідкісні музичні інструменти;

різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* культурні цінності, створені на території України громадянами України;
* культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
* культурні цінності, виявлені на території України;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
* ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
* культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.

'''Вивезенням культурних цінностей -''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі сукупність дій, пов’язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням з території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав, їх уповноважених органів, рішень судів України або іноземних держав.
== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що посвідчує заявника:
1. для фізичної особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

2. для юридичної особи - копія довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ;
*документ, що підтверджує право власності заявника на культурні цінності;
# у разі вивезення смичкових інструментів та смичків - паспорти на них установленого зразка, які видаються Міністерством культури та стратегічних комунікацій України;
# два примірники переліку культурних цінностей, які вивозяться, тимчасово вивозяться, встановленого зразка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 2 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002] (у разі потреби);
# під час вивезення музичних інструментів подаються два примірники списків згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 3 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# друкованих видань - згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text додатком 4 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# предметів філателії - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text згідно з додатком 5 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002;]
# по два примірники кольорових фотографій кожної культурної цінності, розміром 13 х 18 см (крім предметів філателії, нумізматики, боністики та фалеристики, надання фотографій на які не потрібно);
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Експертні установи визначені переліком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400.]

Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343.]

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова власника від їх вивезення. За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення таких цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається '''свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.''' Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

'''Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей''' подається до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у письмовій ( електронній або паперовій ) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі '''протягом трьох робочих днів''' з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ).

У разі відмови у видачі свідоцтва Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину ( зокрема обгрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі( ст.15[ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n111 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Перелік культурних цінностей, які '''НЕ підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України ( ст.14[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n106 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"])
Такі культурні цінності можуть бути лише тимчасово вивезеними з території України та мають бути повернуті у визначений строк.

У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.

Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.

Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] , поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.

Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text цим Законом], митним законодавством України.

На підставі висновку державної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у заяві про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.
== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися фізичними та юридичними особами незалежно від форми власності:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
*в інших випадках, передбачених законодавством України.
Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відповідне клопотання із зазначенням мети і термінів їх перебування за межами України, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу (ст. 25 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n156 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, '''підлягають реєстрації''' в порядку, встановленому Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику. Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.
== Повернення культурних цінностей ==
'''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну ( ст.4[[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n51 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду. Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України. При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності ([[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України)] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text коди 9701 групи 50-97 Закону України "Про Митний тариф України"]):
* картини, малюнки та пастелі,
*оригiнали гравюр, естампів та лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із археології, етнографії, історії, зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, палеонтології або нумізматики;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.
Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.

== Відповідальність за контрабанду ==
'''Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей''' карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 201 Кримінального кодексу України]).

В разі вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Так само можуть бути конфісковані транспортні засоби, задіяні в контрабанді.

Культурні цінності, вилучені митними або правоохоронними органами, а також конфісковані за рішенням суду, передаються безоплатно Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державна архівна служба України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2025-11-07T06:57:42Z

Liudmyla.kapustian: /* Повернення культурних цінностей */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України «Про Митний тариф України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України від 14 квітня 2014 року № 210 «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text Наказ Міністерства культури України № 258 від 22 квітня 2002року «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, '''а саме:'''

оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

унікальні та рідкісні музичні інструменти;

різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* культурні цінності, створені на території України громадянами України;
* культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
* культурні цінності, виявлені на території України;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
* ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
* культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.

'''Вивезенням культурних цінностей -''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі сукупність дій, пов’язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням з території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав, їх уповноважених органів, рішень судів України або іноземних держав.
== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що посвідчує заявника:
1. для фізичної особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

2. для юридичної особи - копія довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ;
*документ, що підтверджує право власності заявника на культурні цінності;
# у разі вивезення смичкових інструментів та смичків - паспорти на них установленого зразка, які видаються Міністерством культури та стратегічних комунікацій України;
# два примірники переліку культурних цінностей, які вивозяться, тимчасово вивозяться, встановленого зразка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 2 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002] (у разі потреби);
# під час вивезення музичних інструментів подаються два примірники списків згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 3 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# друкованих видань - згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text додатком 4 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# предметів філателії - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text згідно з додатком 5 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002;]
# по два примірники кольорових фотографій кожної культурної цінності, розміром 13 х 18 см (крім предметів філателії, нумізматики, боністики та фалеристики, надання фотографій на які не потрібно);
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Експертні установи визначені переліком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400.]

Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343.]

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова власника від їх вивезення. За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення таких цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається '''свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.''' Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

'''Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей''' подається до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у письмовій ( електронній або паперовій ) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі '''протягом трьох робочих днів''' з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ).

У разі відмови у видачі свідоцтва Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину ( зокрема обгрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі( ст.15[ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n111 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Перелік культурних цінностей, які '''НЕ підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України ( ст.14[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n106 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"])
Такі культурні цінності можуть бути лише тимчасово вивезеними з території України та мають бути повернуті у визначений строк.

У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.

Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.

Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] , поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.

Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text цим Законом], митним законодавством України.

На підставі висновку державної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у заяві про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.
== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися фізичними та юридичними особами незалежно від форми власності:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
*в інших випадках, передбачених законодавством України.
Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відповідне клопотання із зазначенням мети і термінів їх перебування за межами України, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу (ст. 25 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n156 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, '''підлягають реєстрації''' в порядку, встановленому Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику. Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.
== Повернення культурних цінностей ==
'''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну ( ст.4[[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n51 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду. Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України. При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України)] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text коди 9701 групи 50-97 Закону України "Про Митний тариф України"]):
* картини, малюнки та пастелі,
*оригiнали гравюр, естампів та лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із археології, етнографії, історії, зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, палеонтології або нумізматики;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.
Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.
== Відповідальність за контрабанду ==
'''Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей''' карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 201 Кримінального кодексу України]).

В разі вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Так само можуть бути конфісковані транспортні засоби, задіяні в контрабанді.

Культурні цінності, вилучені митними або правоохоронними органами, а також конфісковані за рішенням суду, передаються безоплатно Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державна архівна служба України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2025-11-07T06:39:05Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України «Про Митний тариф України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України від 14 квітня 2014 року № 210 «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text Наказ Міністерства культури України № 258 від 22 квітня 2002року «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, '''а саме:'''

оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

унікальні та рідкісні музичні інструменти;

різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* культурні цінності, створені на території України громадянами України;
* культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
* культурні цінності, виявлені на території України;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
* ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
* культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.

'''Вивезенням культурних цінностей -''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі сукупність дій, пов’язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням з території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав, їх уповноважених органів, рішень судів України або іноземних держав.
== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що посвідчує заявника:
1. для фізичної особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

2. для юридичної особи - копія довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ;
*документ, що підтверджує право власності заявника на культурні цінності;
# у разі вивезення смичкових інструментів та смичків - паспорти на них установленого зразка, які видаються Міністерством культури та стратегічних комунікацій України;
# два примірники переліку культурних цінностей, які вивозяться, тимчасово вивозяться, встановленого зразка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 2 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002] (у разі потреби);
# під час вивезення музичних інструментів подаються два примірники списків згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 3 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# друкованих видань - згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text додатком 4 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# предметів філателії - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text згідно з додатком 5 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002;]
# по два примірники кольорових фотографій кожної культурної цінності, розміром 13 х 18 см (крім предметів філателії, нумізматики, боністики та фалеристики, надання фотографій на які не потрібно);
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Експертні установи визначені переліком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400.]

Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343.]

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова власника від їх вивезення. За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення таких цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається '''свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.''' Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

'''Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей''' подається до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у письмовій ( електронній або паперовій ) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі '''протягом трьох робочих днів''' з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ).

У разі відмови у видачі свідоцтва Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину ( зокрема обгрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі( ст.15[ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n111 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Перелік культурних цінностей, які '''НЕ підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України ( ст.14[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n106 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"])
Такі культурні цінності можуть бути лише тимчасово вивезеними з території України та мають бути повернуті у визначений строк.

У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.

Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.

Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] , поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.

Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text цим Законом], митним законодавством України.

На підставі висновку державної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у заяві про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.
== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися фізичними та юридичними особами незалежно від форми власності:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
*в інших випадках, передбачених законодавством України.
Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відповідне клопотання із зазначенням мети і термінів їх перебування за межами України, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу (ст. 25 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n156 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, '''підлягають реєстрації''' в порядку, встановленому Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику. Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.
== Повернення культурних цінностей ==
'''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну (ст. 4 [ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n51 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду. Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України. При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України)] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text коди 9701 групи 50-97 Закону України "Про Митний тариф України"]):
* картини, малюнки та пастелі,
*оригiнали гравюр, естампів та лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із археології, етнографії, історії, зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, палеонтології або нумізматики;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.
Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.
== Відповідальність за контрабанду ==
'''Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей''' карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 201 Кримінального кодексу України]).

В разі вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Так само можуть бути конфісковані транспортні засоби, задіяні в контрабанді.

Культурні цінності, вилучені митними або правоохоронними органами, а також конфісковані за рішенням суду, передаються безоплатно Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державна архівна служба України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2025-11-06T12:50:21Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України «Про Митний тариф України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України від 14 квітня 2014 року № 210 «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text Наказ Міністерства культури України № 258 від 22 квітня 2002року «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, '''а саме:'''

оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

унікальні та рідкісні музичні інструменти;

різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* культурні цінності, створені на території України громадянами України;
* культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
* культурні цінності, виявлені на території України;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
* ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
* культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.

'''Вивезенням культурних цінностей -''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі сукупність дій, пов’язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням з території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав, їх уповноважених органів, рішень судів України або іноземних держав.
== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що посвідчує заявника:
1. для фізичної особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

2. для юридичної особи - копія довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ;
*документ, що підтверджує право власності заявника на культурні цінності;
# у разі вивезення смичкових інструментів та смичків - паспорти на них установленого зразка, які видаються Міністерством культури та стратегічних комунікацій України;
# два примірники переліку культурних цінностей, які вивозяться, тимчасово вивозяться, встановленого зразка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 2 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002] (у разі потреби);
# під час вивезення музичних інструментів подаються два примірники списків згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 3 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# друкованих видань - згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text додатком 4 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# предметів філателії - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text згідно з додатком 5 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002;]
# по два примірники кольорових фотографій кожної культурної цінності, розміром 13 х 18 см (крім предметів філателії, нумізматики, боністики та фалеристики, надання фотографій на які не потрібно);
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Експертні установи визначені переліком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400.]

Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343.]

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова власника від їх вивезення. За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення таких цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається '''свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.''' Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

'''Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей''' подається до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у письмовій ( електронній або паперовій ) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі '''протягом трьох робочих днів''' з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ).

У разі відмови у видачі свідоцтва Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину ( зокрема обгрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі( ст.15[ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n111 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Перелік культурних цінностей, які '''НЕ підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України ( ст.14[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n106 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"])
Такі культурні цінності можуть бути лише тимчасово вивезеними з території України та мають бути повернуті у визначений строк.

У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.

Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.

Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] , поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.

Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text цим Законом], митним законодавством України.

На підставі висновку державної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у заяві про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.
== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися фізичними та юридичними особами незалежно від форми власності:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
*в інших випадках, передбачених законодавством України.
Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відповідне клопотання із зазначенням мети і термінів їх перебування за межами України, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу (ст. 25 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n156 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, '''підлягають реєстрації''' в порядку, встановленому Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику. Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.
== Повернення культурних цінностей ==
'''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну (ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду. Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України. При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України)] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text коди 9701 групи 50-97 Закону України "Про Митний тариф України"]):
* картини, малюнки та пастелі,
*оригiнали гравюр, естампів та лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із археології, етнографії, історії, зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, палеонтології або нумізматики;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.
Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.
== Відповідальність за контрабанду ==
'''Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей''' карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 201 Кримінального кодексу України]).

В разі вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Так само можуть бути конфісковані транспортні засоби, задіяні в контрабанді.

Культурні цінності, вилучені митними або правоохоронними органами, а також конфісковані за рішенням суду, передаються безоплатно Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державна архівна служба України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2025-11-06T12:15:50Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України «Про Митний тариф України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України від 14 квітня 2014 року № 210 «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text Наказ Міністерства культури України № 258 від 22 квітня 2002року «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, '''а саме:'''

оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

унікальні та рідкісні музичні інструменти;

різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* культурні цінності, створені на території України громадянами України;
* культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
* культурні цінності, виявлені на території України;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
* ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
* культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.

'''Вивезенням культурних цінностей -''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі сукупність дій, пов’язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням з території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав, їх уповноважених органів, рішень судів України або іноземних держав.
== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що посвідчує заявника:
1. для фізичної особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

2. для юридичної особи - копія довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ;
*документ, що підтверджує право власності заявника на культурні цінності;
# у разі вивезення смичкових інструментів та смичків - паспорти на них установленого зразка, які видаються Міністерством культури та стратегічних комунікацій України;
# два примірники переліку культурних цінностей, які вивозяться, тимчасово вивозяться, встановленого зразка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 2 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002] (у разі потреби);
# під час вивезення музичних інструментів подаються два примірники списків згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 3 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# друкованих видань - згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text додатком 4 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# предметів філателії - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text згідно з додатком 5 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002;]
# по два примірники кольорових фотографій кожної культурної цінності, розміром 13 х 18 см (крім предметів філателії, нумізматики, боністики та фалеристики, надання фотографій на які не потрібно);
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Експертні установи визначені переліком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400.]

Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343.]

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова власника від їх вивезення. За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення таких цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається '''свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.''' Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

'''Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей''' подається до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у письмовій ( електронній або паперовій ) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі '''протягом трьох робочих днів''' з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ).

У разі відмови у видачі свідоцтва Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину ( зокрема обгрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі( ст.15[ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n111 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Перелік культурних цінностей, які '''НЕ підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України ( ст.14[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n106 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"])
Такі культурні цінності можуть бути лише тимчасово вивезеними з території України та мають бути повернуті у визначений строк.

У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.

Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.

Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] , поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.

Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text цим Законом], митним законодавством України.

На підставі висновку державної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у заяві про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.
== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися фізичними та юридичними особами незалежно від форми власності:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
*в інших випадках, передбачених законодавством України.
Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відповідне клопотання із зазначенням мети і термінів їх перебування за межами України, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу (ст. 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, '''підлягають реєстрації''' в порядку, встановленому Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику. Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.
== Повернення культурних цінностей ==
'''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну (ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду. Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України. При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України)] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text коди 9701 групи 50-97 Закону України "Про Митний тариф України"]):
* картини, малюнки та пастелі,
*оригiнали гравюр, естампів та лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із археології, етнографії, історії, зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, палеонтології або нумізматики;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.
Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.
== Відповідальність за контрабанду ==
'''Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей''' карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 201 Кримінального кодексу України]).

В разі вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Так само можуть бути конфісковані транспортні засоби, задіяні в контрабанді.

Культурні цінності, вилучені митними або правоохоронними органами, а також конфісковані за рішенням суду, передаються безоплатно Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державна архівна служба України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2025-11-05T13:02:55Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України «Про Митний тариф України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України від 14 квітня 2014 року № 210 «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text Наказ Міністерства культури України № 258 від 22 квітня 2002року «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, '''а саме:'''

оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

унікальні та рідкісні музичні інструменти;

різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* культурні цінності, створені на території України громадянами України;
* культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
* культурні цінності, виявлені на території України;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
* ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
* культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.

'''Вивезенням культурних цінностей -''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі сукупність дій, пов’язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням з території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав, їх уповноважених органів, рішень судів України або іноземних держав.
== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що посвідчує заявника:
1. для фізичної особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

2. для юридичної особи - копія довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ;
*документ, що підтверджує право власності заявника на культурні цінності;
# у разі вивезення смичкових інструментів та смичків - паспорти на них установленого зразка, які видаються Міністерством культури та стратегічних комунікацій України;
# два примірники переліку культурних цінностей, які вивозяться, тимчасово вивозяться, встановленого зразка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 2 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002] (у разі потреби);
# під час вивезення музичних інструментів подаються два примірники списків згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 3 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# друкованих видань - згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text додатком 4 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# предметів філателії - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text згідно з додатком 5 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002;]
# по два примірники кольорових фотографій кожної культурної цінності, розміром 13 х 18 см (крім предметів філателії, нумізматики, боністики та фалеристики, надання фотографій на які не потрібно);
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Експертні установи визначені переліком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400.]

Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343.]

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова заявника від їх вивезення. За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення таких цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається '''свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.''' Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

'''Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей''' подається до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у письмовій ( електронній або паперовій ) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі '''протягом трьох робочих днів''' з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ).

У разі відмови у видачі свідоцтва Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину ( зокрема обгрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі( ст.15[ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n111 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Перелік культурних цінностей, які '''НЕ підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України ( ст.14[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n106 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"])
Такі культурні цінності можуть бути лише тимчасово вивезеними з території України та мають бути повернуті у визначений строк.

У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.

Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.

Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] , поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.

Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text цим Законом], митним законодавством України.

На підставі висновку державної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у клопотанні про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.
== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
*в інших випадках, передбачених законодавством України.
Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відповідне клопотання, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу (ст. 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, '''підлягають реєстрації''' в порядку, встановленому Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику. Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.
== Повернення культурних цінностей ==
'''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну (ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду. Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України. При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України)] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text коди 9701 групи 50-97 Закону України "Про Митний тариф України"]):
* картини, малюнки та пастелі,
*оригiнали гравюр, естампів та лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із археології, етнографії, історії, зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, палеонтології або нумізматики;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.
Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.
== Відповідальність за контрабанду ==
'''Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей''' карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 201 Кримінального кодексу України]).

В разі вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Так само можуть бути конфісковані транспортні засоби, задіяні в контрабанді.

Культурні цінності, вилучені митними або правоохоронними органами, а також конфісковані за рішенням суду, передаються безоплатно Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державна архівна служба України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2025-11-05T12:50:40Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України «Про Митний тариф України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України від 14 квітня 2014 року № 210 «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text Наказ Міністерства культури України № 258 від 22 квітня 2002року «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, '''а саме:'''

оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

унікальні та рідкісні музичні інструменти;

різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* культурні цінності, створені на території України громадянами України;
* культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
* культурні цінності, виявлені на території України;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
* ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
* культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.

'''Вивезенням культурних цінностей -''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі сукупність дій, пов’язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням з території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав, їх уповноважених органів, рішень судів України або іноземних держав.
== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що посвідчує заявника:
1. для фізичної особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

2. для юридичної особи - копія довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ;
*документ, що підтверджує право власності заявника на культурні цінності;
# у разі вивезення смичкових інструментів та смичків - паспорти на них установленого зразка, які видаються Міністерством культури та стратегічних комунікацій України;
# два примірники переліку культурних цінностей, які вивозяться, тимчасово вивозяться, встановленого зразка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 2 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002] (у разі потреби);
# під час вивезення музичних інструментів подаються два примірники списків згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 3 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# друкованих видань - згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text додатком 4 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# предметів філателії - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text згідно з додатком 5 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002;]
# по два примірники кольорових фотографій кожної культурної цінності, розміром 13 х 18 см (крім предметів філателії, нумізматики, боністики та фалеристики, надання фотографій на які не потрібно);
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Експертні установи визначені переліком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400.]

Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343.]

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова заявника від їх вивезення. За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення таких цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається '''свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.''' Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

'''Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей''' подається до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у письмовій ( електронній або паперовій ) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;

висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі '''протягом трьох робочих днів''' з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ).

У разі відмови у видачі свідоцтва Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину ( зокрема обгрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі( ст.15[ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n111 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Перелік культурних цінностей, які '''НЕ підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України ( ст.14[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n106 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"])
Такі культурні цінності можуть бути лише тимчасово вивезеними з території України та мають бути повернуті у визначений строк.

У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.

Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.

Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] , поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.

Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text цим Законом], митним законодавством України.

На підставі висновку державної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у клопотанні про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.
== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
*в інших випадках, передбачених законодавством України.
Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відповідне клопотання, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу (ст. 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, '''підлягають реєстрації''' в порядку, встановленому Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику. Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.
== Повернення культурних цінностей ==
'''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну (ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду. Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України. При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України)] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text коди 9701 групи 50-97 Закону України "Про Митний тариф України"]):
* картини, малюнки та пастелі,
*оригiнали гравюр, естампів та лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із археології, етнографії, історії, зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, палеонтології або нумізматики;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.
Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.
== Відповідальність за контрабанду ==
'''Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей''' карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 201 Кримінального кодексу України]).

В разі вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Так само можуть бути конфісковані транспортні засоби, задіяні в контрабанді.

Культурні цінності, вилучені митними або правоохоронними органами, а також конфісковані за рішенням суду, передаються безоплатно Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державна архівна служба України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2025-11-05T12:21:33Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України «Про Митний тариф України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України від 14 квітня 2014 року № 210 «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text Наказ Міністерства культури України № 258 від 22 квітня 2002року «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, '''а саме:'''

оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

унікальні та рідкісні музичні інструменти;

різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* культурні цінності, створені на території України громадянами України;
* культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
* культурні цінності, виявлені на території України;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
* ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
* культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.

'''Вивезенням культурних цінностей -''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі сукупність дій, пов’язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням з території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав, їх уповноважених органів, рішень судів України або іноземних держав.
== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що посвідчує заявника:
1. для фізичної особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

2. для юридичної особи - копія довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ;
*документ, що підтверджує право власності заявника на культурні цінності;
# у разі вивезення смичкових інструментів та смичків - паспорти на них установленого зразка, які видаються Міністерством культури та стратегічних комунікацій України;
# два примірники переліку культурних цінностей, які вивозяться, тимчасово вивозяться, встановленого зразка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 2 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002] (у разі потреби);
# під час вивезення музичних інструментів подаються два примірники списків згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 3 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# друкованих видань - згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text додатком 4 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# предметів філателії - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text згідно з додатком 5 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002;]
# по два примірники кольорових фотографій кожної культурної цінності, розміром 13 х 18 см (крім предметів філателії, нумізматики, боністики та фалеристики, надання фотографій на які не потрібно);
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Експертні установи визначені переліком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400.]

Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343.]

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова заявника від їх вивезення. За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення таких цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається '''свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.''' Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

'''Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей''' подається до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у письмовій ( електронній або паперовій ) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;

* висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі '''протягом трьох робочих днів''' з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ).

У разі відмови у видачі свідоцтва Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину ( зокрема обгрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі.

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Перелік культурних цінностей, які '''НЕ підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України ( ст.14[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n106 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"])
Такі культурні цінності можуть бути лише тимчасово вивезеними з території України та мають бути повернуті у визначений строк.

У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.

Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.

Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] , поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.

Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text цим Законом], митним законодавством України.

На підставі висновку державної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у клопотанні про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.
== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
*в інших випадках, передбачених законодавством України.
Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відповідне клопотання, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу (ст. 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, '''підлягають реєстрації''' в порядку, встановленому Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику. Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.
== Повернення культурних цінностей ==
'''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну (ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду. Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України. При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України)] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text коди 9701 групи 50-97 Закону України "Про Митний тариф України"]):
* картини, малюнки та пастелі,
*оригiнали гравюр, естампів та лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із археології, етнографії, історії, зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, палеонтології або нумізматики;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.
Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.
== Відповідальність за контрабанду ==
'''Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей''' карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 201 Кримінального кодексу України]).

В разі вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Так само можуть бути конфісковані транспортні засоби, задіяні в контрабанді.

Культурні цінності, вилучені митними або правоохоронними органами, а також конфісковані за рішенням суду, передаються безоплатно Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державна архівна служба України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2025-11-05T12:10:56Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України «Про Митний тариф України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України від 14 квітня 2014 року № 210 «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text Наказ Міністерства культури України № 258 від 22 квітня 2002року «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, '''а саме:'''

оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

унікальні та рідкісні музичні інструменти;

різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* культурні цінності, створені на території України громадянами України;
* культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
* культурні цінності, виявлені на території України;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
* ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
* культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.

'''Вивезенням культурних цінностей -''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі сукупність дій, пов’язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням з території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав, їх уповноважених органів, рішень судів України або іноземних держав.
== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що посвідчує заявника:
1. для фізичної особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

2. для юридичної особи - копія довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ;
*документ, що підтверджує право власності заявника на культурні цінності;
# у разі вивезення смичкових інструментів та смичків - паспорти на них установленого зразка, які видаються Міністерством культури та стратегічних комунікацій України;
# два примірники переліку культурних цінностей, які вивозяться, тимчасово вивозяться, встановленого зразка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 2 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002] (у разі потреби);
# під час вивезення музичних інструментів подаються два примірники списків згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 3 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# друкованих видань - згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text додатком 4 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# предметів філателії - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text згідно з додатком 5 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002;]
# по два примірники кольорових фотографій кожної культурної цінності, розміром 13 х 18 см (крім предметів філателії, нумізматики, боністики та фалеристики, надання фотографій на які не потрібно);
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Експертні установи визначені переліком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400.]

Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343.]

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова заявника від їх вивезення. За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення таких цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається '''свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.''' Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

'''Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей''' подається до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у письмовій ( електронній або паперовій ) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;

* висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі '''протягом трьох робочих днів''' з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ).

У разі відмови у видачі свідоцтва Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину ( зокрема обгрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі.

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Перелік культурних цінностей, які '''НЕ підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України (ст. 14 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n106]http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]).
Такі культурні цінності можуть бути лише тимчасово вивезеними з території України та мають бути повернуті у визначений строк.

У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.

Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.

Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] , поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.

Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text цим Законом], митним законодавством України.

На підставі висновку державної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у клопотанні про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.
== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
*в інших випадках, передбачених законодавством України.
Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відповідне клопотання, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу (ст. 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, '''підлягають реєстрації''' в порядку, встановленому Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику. Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.
== Повернення культурних цінностей ==
'''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну (ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду. Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України. При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України)] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text коди 9701 групи 50-97 Закону України "Про Митний тариф України"]):
* картини, малюнки та пастелі,
*оригiнали гравюр, естампів та лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із археології, етнографії, історії, зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, палеонтології або нумізматики;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.
Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.
== Відповідальність за контрабанду ==
'''Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей''' карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 201 Кримінального кодексу України]).

В разі вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Так само можуть бути конфісковані транспортні засоби, задіяні в контрабанді.

Культурні цінності, вилучені митними або правоохоронними органами, а також конфісковані за рішенням суду, передаються безоплатно Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державна архівна служба України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2025-11-05T12:02:35Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України «Про Митний тариф України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України від 14 квітня 2014 року № 210 «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text Наказ Міністерства культури України № 258 від 22 квітня 2002року «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, '''а саме:'''

оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

унікальні та рідкісні музичні інструменти;

різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* культурні цінності, створені на території України громадянами України;
* культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
* культурні цінності, виявлені на території України;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
* ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
* культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.

'''Вивезенням культурних цінностей -''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі сукупність дій, пов’язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням з території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав, їх уповноважених органів, рішень судів України або іноземних держав.
== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що посвідчує заявника:
1. для фізичної особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

2. для юридичної особи - копія довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ;
*документ, що підтверджує право власності заявника на культурні цінності;
# у разі вивезення смичкових інструментів та смичків - паспорти на них установленого зразка, які видаються Міністерством культури та стратегічних комунікацій України;
# два примірники переліку культурних цінностей, які вивозяться, тимчасово вивозяться, встановленого зразка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 2 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002] (у разі потреби);
# під час вивезення музичних інструментів подаються два примірники списків згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 3 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# друкованих видань - згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text додатком 4 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# предметів філателії - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text згідно з додатком 5 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002;]
# по два примірники кольорових фотографій кожної культурної цінності, розміром 13 х 18 см (крім предметів філателії, нумізматики, боністики та фалеристики, надання фотографій на які не потрібно);
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Експертні установи визначені переліком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400.]

Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343.]

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова заявника від їх вивезення. За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення таких цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається '''свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.''' Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

'''Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей''' подається до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у письмовій ( електронній або паперовій ) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;

* висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі '''протягом трьох робочих днів''' з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ).

У разі відмови у видачі свідоцтва Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину ( зокрема обгрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі(ст. 15 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n111]https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]).

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Перелік культурних цінностей, які '''НЕ підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України (ст. 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]).
Такі культурні цінності можуть бути лише тимчасово вивезеними з території України та мають бути повернуті у визначений строк.

У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.

Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.

Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] , поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.

Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text цим Законом], митним законодавством України.

На підставі висновку державної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у клопотанні про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.
== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
*в інших випадках, передбачених законодавством України.
Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відповідне клопотання, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу (ст. 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, '''підлягають реєстрації''' в порядку, встановленому Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику. Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.
== Повернення культурних цінностей ==
'''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну (ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду. Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України. При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України)] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text коди 9701 групи 50-97 Закону України "Про Митний тариф України"]):
* картини, малюнки та пастелі,
*оригiнали гравюр, естампів та лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із археології, етнографії, історії, зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, палеонтології або нумізматики;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.
Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.
== Відповідальність за контрабанду ==
'''Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей''' карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 201 Кримінального кодексу України]).

В разі вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Так само можуть бути конфісковані транспортні засоби, задіяні в контрабанді.

Культурні цінності, вилучені митними або правоохоронними органами, а також конфісковані за рішенням суду, передаються безоплатно Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державна архівна служба України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2025-11-05T11:56:13Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України «Про Митний тариф України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України від 14 квітня 2014 року № 210 «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text Наказ Міністерства культури України № 258 від 22 квітня 2002року «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, '''а саме:'''

оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

унікальні та рідкісні музичні інструменти;

різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* культурні цінності, створені на території України громадянами України;
* культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
* культурні цінності, виявлені на території України;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
* ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
* культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.

'''Вивезенням культурних цінностей -''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі сукупність дій, пов’язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням з території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав, їх уповноважених органів, рішень судів України або іноземних держав.
== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що посвідчує заявника:
1. для фізичної особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

2. для юридичної особи - копія довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ;
*документ, що підтверджує право власності заявника на культурні цінності;
# у разі вивезення смичкових інструментів та смичків - паспорти на них установленого зразка, які видаються Міністерством культури та стратегічних комунікацій України;
# два примірники переліку культурних цінностей, які вивозяться, тимчасово вивозяться, встановленого зразка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 2 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002] (у разі потреби);
# під час вивезення музичних інструментів подаються два примірники списків згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 3 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# друкованих видань - згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text додатком 4 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# предметів філателії - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text згідно з додатком 5 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002;]
# по два примірники кольорових фотографій кожної культурної цінності, розміром 13 х 18 см (крім предметів філателії, нумізматики, боністики та фалеристики, надання фотографій на які не потрібно);
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Експертні установи визначені переліком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400.]

Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343.]

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова заявника від їх вивезення. За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення таких цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається '''свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.''' Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

'''Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей''' подається до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у письмовій ( електронній або паперовій ) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;

* висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі '''протягом трьох робочих днів''' з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ).

У разі відмови у видачі свідоцтва Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину ( зокрема обгрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі(ст. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]).

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Перелік культурних цінностей, які '''НЕ підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України (ст. 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]).
Такі культурні цінності можуть бути лише тимчасово вивезеними з території України та мають бути повернуті у визначений строк.

У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.

Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.

Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] , поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.

Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text цим Законом], митним законодавством України.

На підставі висновку державної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у клопотанні про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.
== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
*в інших випадках, передбачених законодавством України.
Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відповідне клопотання, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу (ст. 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, '''підлягають реєстрації''' в порядку, встановленому Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику. Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.
== Повернення культурних цінностей ==
'''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну (ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду. Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України. При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України)] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text коди 9701 групи 50-97 Закону України "Про Митний тариф України"]):
* картини, малюнки та пастелі,
*оригiнали гравюр, естампів та лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із археології, етнографії, історії, зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, палеонтології або нумізматики;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.
Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.
== Відповідальність за контрабанду ==
'''Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей''' карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 201 Кримінального кодексу України]).

В разі вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Так само можуть бути конфісковані транспортні засоби, задіяні в контрабанді.

Культурні цінності, вилучені митними або правоохоронними органами, а також конфісковані за рішенням суду, передаються безоплатно Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державна архівна служба України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2025-11-05T11:45:53Z

Liudmyla.kapustian:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України «Про Митний тариф України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України від 14 квітня 2014 року № 210 «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text Наказ Міністерства культури України № 258 від 22 квітня 2002року «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, '''а саме:'''

оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

унікальні та рідкісні музичні інструменти;

різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* культурні цінності, створені на території України громадянами України;
* культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
* культурні цінності, виявлені на території України;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
* ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
* культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.

'''Вивезенням культурних цінностей -''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі сукупність дій, пов’язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням з території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав, їх уповноважених органів, рішень судів України або іноземних держав.
== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що посвідчує заявника:
1. для фізичної особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

2. для юридичної особи - копія довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ;
*документ, що підтверджує право власності заявника на культурні цінності;
# у разі вивезення смичкових інструментів та смичків - паспорти на них установленого зразка, які видаються Міністерством культури та стратегічних комунікацій України;
# два примірники переліку культурних цінностей, які вивозяться, тимчасово вивозяться, встановленого зразка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 2 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002] (у разі потреби);
# під час вивезення музичних інструментів подаються два примірники списків згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 3 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# друкованих видань - згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text додатком 4 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# предметів філателії - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text згідно з додатком 5 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002;]
# по два примірники кольорових фотографій кожної культурної цінності, розміром 13 х 18 см (крім предметів філателії, нумізматики, боністики та фалеристики, надання фотографій на які не потрібно);
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Експертні установи визначені переліком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400.]

Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343.]

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова заявника від їх вивезення. За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення таких цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається '''свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.''' Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

'''Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей''' подається до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у письмовій ( електронній або паперовій ) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

доку мент, що підтверджує право власності на культурні цінності;

висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі '''протягом трьох робочих днів''' з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ).

У разі відмови у видачі свідоцтва Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві ( надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій ). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину ( зокрема обгрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі.

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Перелік культурних цінностей, які '''НЕ підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України (ст. 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]).
Такі культурні цінності можуть бути лише тимчасово вивезеними з території України та мають бути повернуті у визначений строк.

У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.

Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.

Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] , поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.

Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text цим Законом], митним законодавством України.

На підставі висновку державної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у клопотанні про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.
== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
*в інших випадках, передбачених законодавством України.
Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відповідне клопотання, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу (ст. 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, '''підлягають реєстрації''' в порядку, встановленому Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику. Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.
== Повернення культурних цінностей ==
'''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну (ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду. Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України. При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України)] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text коди 9701 групи 50-97 Закону України "Про Митний тариф України"]):
* картини, малюнки та пастелі,
*оригiнали гравюр, естампів та лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із археології, етнографії, історії, зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, палеонтології або нумізматики;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.
Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.
== Відповідальність за контрабанду ==
'''Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей''' карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 201 Кримінального кодексу України]).

В разі вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Так само можуть бути конфісковані транспортні засоби, задіяні в контрабанді.

Культурні цінності, вилучені митними або правоохоронними органами, а також конфісковані за рішенням суду, передаються безоплатно Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державна архівна служба України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]