WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості)

2025-11-14T14:14:08Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:

18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні]" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"] від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2019%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83,%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BC%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності] Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочалося з 04 вересня 2025 року.
|}

== Загальні положення про строки позовної давності ==
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 стаття 257 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 частина друга статті 258 Цивільного кодексу України]).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1466:~:text=1.%20%D0%97%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE стаття 266 Цивільного кодексу України]). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1399:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA стаття 253 Цивільного кодексу України]).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0 частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=5.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина п’ята статті 261 Цивільного кодексу України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96 частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України]).

== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях ==
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 стаття 1054 Цивільного кодексу України]).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2707:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20(%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD)%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97 частина перша статті 530 Цивільного кодексу України]).

За змістом строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1401:~:text=3.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 частина третя статті 254 Цивільного кодексу України]). Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково .

Якщо ж у Вашій ситуації мали місце припинення або переривання позовної давності, то Ви можете звернутися до суду за захистом свого права.

Пам’ятайте, що після переривання позовної давності – перебіг строку починається знову, а при зупиненні – від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1413:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 256 Цивільного кодексу України]).

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Початок перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437 стаття 261 Цивільного кодексу України]):

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

8. Перебіг позовної давності за вимогами щодо витребування чи визнання права щодо нерухомого майна, переданого з державної або комунальної власності у приватну власність, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, починається від дня державної реєстрації права власності першого набувача або дати передачі першому набувачеві нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності.

9. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 267 Цивільного кодексу України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F частина перша статті 526 Цивільного кодексу України]).

Отже, Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку, якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3005:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC частина друга статті 598 Цивільного кодексу України]).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України]).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) стаття 610 Цивільного кодексу України]).

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4920:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC)%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України], якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

'''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.'''

'''Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.'''

== Позовна давність у разі заміни сторін у зобов'язанні ==
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1446 стаття 262 Цивільного кодексу України]).

== Зупинення перебігу позовної давності ==
Підстави зупинення перебігу строку позовної давності:

1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила;

2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій);

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1448 стаття 263 Цивільного кодексу України]).

== Переривання перебігу позовної давності ==
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1456 стаття 264 Цивільного кодексу України]).

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

== Збільшення строків позовної давності ==
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1430 стаття 259 Цивільного кодексу України]).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1173 частина 1 статті 207 Цивільного кодексу України]).

З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством.

== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті ==
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

''Так, постановою Верховного Суду від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72525171 28.02.2018 у справі №638/10895/14-ц] скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.''

''Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.''

З аналогічних підстав [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74188367 постановою ВС від 16.05.2018] скасовано рішення ''Апеляційного суду Харківської області'' у справі 641/12249/13-ц.

''Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.''

''Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.''

Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості)

2025-11-14T13:31:55Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:

18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні]" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"] від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2019%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83,%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BC%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності] Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочнеться з 04 вересня 2025 року.
|}
== Загальні положення про строки позовної давності ==
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 стаття 257 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 частина друга статті 258 Цивільного кодексу України]).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1466:~:text=1.%20%D0%97%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE стаття 266 Цивільного кодексу України]). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1399:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA стаття 253 Цивільного кодексу України]).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0 частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=5.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина п’ята статті 261 Цивільного кодексу України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96 частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України]).

== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях ==
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 стаття 1054 Цивільного кодексу України]).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2707:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20(%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD)%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97 частина перша статті 530 Цивільного кодексу України]).

За змістом строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1401:~:text=3.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 частина третя статті 254 Цивільного кодексу України]). Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково .

Якщо ж у Вашій ситуації мали місце припинення або переривання позовної давності, то Ви можете звернутися до суду за захистом свого права.

Пам’ятайте, що після переривання позовної давності – перебіг строку починається знову, а при зупиненні – від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1413:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 256 Цивільного кодексу України]).

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Початок перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437 стаття 261 Цивільного кодексу України]):

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

8. Перебіг позовної давності за вимогами щодо витребування чи визнання права щодо нерухомого майна, переданого з державної або комунальної власності у приватну власність, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, починається від дня державної реєстрації права власності першого набувача або дати передачі першому набувачеві нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності.

9. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 267 Цивільного кодексу України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F частина перша статті 526 Цивільного кодексу України]).

Отже, Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку, якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3005:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC частина друга статті 598 Цивільного кодексу України]).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України]).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) стаття 610 Цивільного кодексу України]).

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4920:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC)%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України], якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

'''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.'''

'''Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.'''

== Позовна давність у разі заміни сторін у зобов'язанні ==
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1446 стаття 262 Цивільного кодексу України]).

== Зупинення перебігу позовної давності ==
Підстави зупинення перебігу строку позовної давності:

1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила;

2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій);

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1448 стаття 263 Цивільного кодексу України]).

== Переривання перебігу позовної давності ==
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1456 стаття 264 Цивільного кодексу України]).

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

== Збільшення строків позовної давності ==
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1430 стаття 259 Цивільного кодексу України]).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1173 частина 1 статті 207 Цивільного кодексу України]).

З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством.

== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті ==
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

''Так, постановою Верховного Суду від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72525171 28.02.2018 у справі №638/10895/14-ц] скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.''

''Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.''

З аналогічних підстав [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74188367 постановою ВС від 16.05.2018] скасовано рішення ''Апеляційного суду Харківської області'' у справі 641/12249/13-ц.

''Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.''

''Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.''

Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості)

2025-11-14T13:16:09Z

Liudmyla.banzeruk: Скасування редагування № 58906 користувача Liudmyla.banzeruk (обговорення)

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:

18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні]" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"] від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2019%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83,%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BC%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності] Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочнеться з 04 вересня 2025 року.
|}
== Загальні положення про строки позовної давності ==
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 стаття 257 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 частина друга статті 258 Цивільного кодексу України]).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1466:~:text=1.%20%D0%97%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE стаття 266 Цивільного кодексу України]). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1399:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA стаття 253 Цивільного кодексу України]).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0 частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=5.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина п’ята статті 261 Цивільного кодексу України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96 частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України]).

== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях ==
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 стаття 1054 Цивільного кодексу України]).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2707:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20(%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD)%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97 частина перша статті 530 Цивільного кодексу України]).

За змістом строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1401:~:text=3.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 частина третя статті 254 Цивільного кодексу України]). Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково .

Якщо ж у Вашій ситуації мали місце припинення або переривання позовної давності, то Ви можете звернутися до суду за захистом свого права.

Пам’ятайте, що після переривання позовної давності – перебіг строку починається знову, а при зупиненні – від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1413:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 256 Цивільного кодексу України]).

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Початок перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437 стаття 261 Цивільного кодексу України]):

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

8. Перебіг позовної давності за вимогами щодо витребування чи визнання права щодо нерухомого майна, переданого з державної або комунальної власності у приватну власність, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, починається від дня державної реєстрації права власності першого набувача або дати передачі першому набувачеві нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності.

9. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 267 Цивільного кодексу України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F частина перша статті 526 Цивільного кодексу України]).

Отже, Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку, якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3005:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC частина друга статті 598 Цивільного кодексу України]).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України]).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) стаття 610 Цивільного кодексу України]).

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4920:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC)%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України], якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

'''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.'''

'''Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.'''

== Позовна давність у разі заміни сторін у зобов'язанні ==
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1446 стаття 262 Цивільного кодексу України]).

== Зупинення перебігу позовної давності ==
Підстави зупинення перебігу строку позовної давності:

1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила;

2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій);

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1448 стаття 263 Цивільного кодексу України]).

== Переривання перебігу позовної давності ==
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1456 стаття 264 Цивільного кодексу України]).

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

== Збільшення строків позовної давності ==
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1430 стаття 259 Цивільного кодексу України]).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1173 частина 1 статті 207 Цивільного кодексу України]).

З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством.

== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті ==
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

''Так, постановою Верховного Суду від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72525171 28.02.2018 у справі №638/10895/14-ц] скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.''

''Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.''

З аналогічних підстав [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74188367 постановою ВС від 16.05.2018] скасовано рішення ''Апеляційного суду Харківської області'' у справі 641/12249/13-ц.

''Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.''

''Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.''

== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46078585 Рішення Верховного суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-331цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53361462 Рішення Верховного суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1926цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84211362 Рішення Верховного суду України від 11 вересня 2019 року у справі № 201/13602/16-ц]
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості)

2025-11-14T13:13:48Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:

18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні]" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"] від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2019%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83,%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BC%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності] Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочнеться з 04 вересня 2025 року.
|}
== Загальні положення про строки позовної давності ==
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 стаття 257 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 частина друга статті 258 Цивільного кодексу України]).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1466:~:text=1.%20%D0%97%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE стаття 266 Цивільного кодексу України]). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1399:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA стаття 253 Цивільного кодексу України]).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0 частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=5.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина п’ята статті 261 Цивільного кодексу України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96 частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України]).

== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях ==
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 стаття 1054 Цивільного кодексу України]).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2707:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20(%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD)%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97 частина перша статті 530 Цивільного кодексу України]).

За змістом строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1401:~:text=3.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 частина третя статті 254 Цивільного кодексу України]). Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково .

Якщо ж у Вашій ситуації мали місце припинення або переривання позовної давності, то Ви можете звернутися до суду за захистом свого права.

Пам’ятайте, що після переривання позовної давності – перебіг строку починається знову, а при зупиненні – від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1413:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 256 Цивільного кодексу України]).

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Початок перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437 стаття 261 Цивільного кодексу України]):

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

8. Перебіг позовної давності за вимогами щодо витребування чи визнання права щодо нерухомого майна, переданого з державної або комунальної власності у приватну власність, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, починається від дня державної реєстрації права власності першого набувача або дати передачі першому набувачеві нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності.

9. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 267 Цивільного кодексу України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F частина перша статті 526 Цивільного кодексу України]).

Отже, Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку, якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3005:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC частина друга статті 598 Цивільного кодексу України]).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України]).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) стаття 610 Цивільного кодексу України]).

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4920:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC)%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України], якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

'''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.'''

'''Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.'''

== Позовна давність у разі заміни сторін у зобов'язанні ==
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1446 стаття 262 Цивільного кодексу України]).

== Зупинення перебігу позовної давності ==
Підстави зупинення перебігу строку позовної давності:

1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила;

2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій);

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1448 стаття 263 Цивільного кодексу України]).

== Переривання перебігу позовної давності ==
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1456 стаття 264 Цивільного кодексу України]).

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

== Збільшення строків позовної давності ==
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1430 стаття 259 Цивільного кодексу України]).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1173 частина 1 статті 207 Цивільного кодексу України]).

З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством.

== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті ==
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

''Так, постановою Верховного Суду від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72525171 28.02.2018 у справі №638/10895/14-ц] скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.''

''Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.''

З аналогічних підстав [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74188367 постановою ВС від 16.05.2018] скасовано рішення ''Апеляційного суду Харківської області'' у справі 641/12249/13-ц.

''Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.''

''Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.''

Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості)

2025-11-14T13:04:31Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:

18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні]" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"] від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2019%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83,%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BC%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності] Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочнеться з 04 вересня 2025 року.
|}
== Загальні положення про строки позовної давності ==
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 стаття 257 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 частина друга статті 258 Цивільного кодексу України]).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1466:~:text=1.%20%D0%97%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE стаття 266 Цивільного кодексу України]). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1399:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA стаття 253 Цивільного кодексу України]).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0 частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=5.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина п’ята статті 261 Цивільного кодексу України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96 частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України]).

== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях ==
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 стаття 1054 Цивільного кодексу України]).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2707:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20(%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD)%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97 частина перша статті 530 Цивільного кодексу України]).

За змістом строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1401:~:text=3.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 частина третя статті 254 Цивільного кодексу України]). Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково .

Якщо ж у Вашій ситуації мали місце припинення або переривання позовної давності, то Ви можете звернутися до суду за захистом свого права.

Пам’ятайте, що після переривання позовної давності – перебіг строку починається знову, а при зупиненні – від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1413:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 256 Цивільного кодексу України]).

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Початок перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437 стаття 261 Цивільного кодексу України]):

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

8. Перебіг позовної давності за вимогами щодо витребування чи визнання права щодо нерухомого майна, переданого з державної або комунальної власності у приватну власність, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, починається від дня державної реєстрації права власності першого набувача або дати передачі першому набувачеві нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності.

9. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 267 Цивільного кодексу України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F частина перша статті 526 Цивільного кодексу України]).

Отже, Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку, якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3005:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC частина друга статті 598 Цивільного кодексу України]).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України]).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) стаття 610 Цивільного кодексу України]).

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4920:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC)%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України], якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

'''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.'''

'''Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.'''

== Позовна давність у разі заміни сторін у зобов'язанні ==
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1446 стаття 262 Цивільного кодексу України]).

== Зупинення перебігу позовної давності ==
Підстави зупинення перебігу строку позовної давності:

1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила;

2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій);

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1448 стаття 263 Цивільного кодексу України]).

== Переривання перебігу позовної давності ==
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1456 стаття 264 Цивільного кодексу України]).

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

== Збільшення строків позовної давності ==
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1430 стаття 259 Цивільного кодексу України]).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1173 частина 1 статті 207 Цивільного кодексу України]).

З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством.

== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті ==
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

''Так, постановою Верховного Суду від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72525171 28.02.2018 у справі №638/10895/14-ц] скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.''

''Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.''

З аналогічних підстав [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74188367 постановою ВС від 16.05.2018] скасовано рішення ''Апеляційного суду Харківської області'' у справі 641/12249/13-ц.

''Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.''

''Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.''

== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46078585 Рішення Верховного суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-331цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53361462 Рішення Верховного суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1926цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84211362 Рішення Верховного суду України від 11 вересня 2019 року у справі № 201/13602/16-ц]
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості)

2025-11-14T12:58:42Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:

18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні]" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"] від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2019%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83,%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BC%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності] Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочнеться з 04 вересня 2025 року.
|}
== Загальні положення про строки позовної давності ==
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 стаття 257 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 частина друга статті 258 Цивільного кодексу України]).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1466:~:text=1.%20%D0%97%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE стаття 266 Цивільного кодексу України]). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1399:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA стаття 253 Цивільного кодексу України]).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0 частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=5.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина п’ята статті 261 Цивільного кодексу України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96 частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України]).

== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях ==
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 стаття 1054 Цивільного кодексу України]).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2707:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20(%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD)%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97 частина перша статті 530 Цивільного кодексу України]).

За змістом строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1401:~:text=3.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 частина третя статті 254 Цивільного кодексу України]). Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково .

Якщо ж у Вашій ситуації мали місце припинення або переривання позовної давності, то Ви можете звернутися до суду за захистом свого права.

Пам’ятайте, що після переривання позовної давності – перебіг строку починається знову, а при зупиненні – від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1413:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 256 Цивільного кодексу України]).

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Початок перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437 стаття 261 Цивільного кодексу України]):

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

8. Перебіг позовної давності за вимогами щодо витребування чи визнання права щодо нерухомого майна, переданого з державної або комунальної власності у приватну власність, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, починається від дня державної реєстрації права власності першого набувача або дати передачі першому набувачеві нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності.

9. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 267 Цивільного кодексу України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F частина перша статті 526 Цивільного кодексу України]).

Отже, Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку, якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3005:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC частина друга статті 598 Цивільного кодексу України]).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України]).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) стаття 610 Цивільного кодексу України]).

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4920:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC)%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України], якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

'''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.'''

'''Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.'''

== Позовна давність у разі заміни сторін у зобов'язанні ==
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1446 стаття 262 Цивільного кодексу України]).

== Зупинення перебігу позовної давності ==
Підстави зупинення перебігу строку позовної давності:

1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила;

2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій);

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1448 стаття 263 Цивільного кодексу України]).

== Переривання перебігу позовної давності ==
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1456 стаття 264 Цивільного кодексу України]).

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

== Збільшення строків позовної давності ==
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1430 стаття 259 Цивільного кодексу України]).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1173 стаття 207 Цивільного кодексу України]).

З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством.

== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті ==
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

''Так, постановою Верховного Суду від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72525171 28.02.2018 у справі №638/10895/14-ц] скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.''

''Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.''

З аналогічних підстав [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74188367 постановою ВС від 16.05.2018] скасовано рішення ''Апеляційного суду Харківської області'' у справі 641/12249/13-ц.

''Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.''

''Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.''

== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46078585 Рішення Верховного суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-331цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53361462 Рішення Верховного суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1926цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84211362 Рішення Верховного суду України від 11 вересня 2019 року у справі № 201/13602/16-ц]
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості)

2025-11-14T12:23:12Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:

18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні]" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"] від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2019%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83,%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BC%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності] Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочнеться з 04 вересня 2025 року.
|}
== Загальні положення про строки позовної давності ==
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 стаття 257 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 частина друга статті 258 Цивільного кодексу України]).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1466:~:text=1.%20%D0%97%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE стаття 266 Цивільного кодексу України]). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1399:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA стаття 253 Цивільного кодексу України]).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0 частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=5.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина п’ята статті 261 Цивільного кодексу України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96 частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України]).

== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях ==
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 стаття 1054 Цивільного кодексу України]).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2707:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20(%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD)%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97 частина перша статті 530 Цивільного кодексу України]).

За змістом строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1401:~:text=3.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 частина третя статті 254 Цивільного кодексу України]). Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково .

Якщо ж у Вашій ситуації мали місце припинення або переривання позовної давності, то Ви можете звернутися до суду за захистом свого права.

Пам’ятайте, що після переривання позовної давності – перебіг строку починається знову, а при зупиненні – від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1413:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 256 Цивільного кодексу України]).

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

8. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними і прийняти рішення про задоволення позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 267 Цивільного кодексу України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F частина перша статті 526 Цивільного кодексу України]).

Отже, Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку, якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3005:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC частина друга статті 598 Цивільного кодексу України]).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 стаття 611 Цивільного кодексу України]).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) стаття 610 Цивільного кодексу України]).

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4920:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC)%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України], якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

'''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.'''

'''Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.'''

== Позовна давність у разі заміни сторін у зобов'язанні ==
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1446 стаття 262 Цивільного кодексу України]).

== Зупинення перебігу позовної давності ==
Підстави зупинення перебігу строку позовної давності:

1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила;

2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій);

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1448 стаття 263 Цивільного кодексу України]).

== Переривання перебігу позовної давності ==
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1456 стаття 264 Цивільного кодексу України]).

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

== Збільшення строків позовної давності ==
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1430 стаття 259 Цивільного кодексу України]).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1173 стаття 207 Цивільного кодексу України]).

З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством.

== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті ==
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

''Так, постановою Верховного Суду від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72525171 28.02.2018 у справі №638/10895/14-ц] скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.''

''Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.''

З аналогічних підстав [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74188367 постановою ВС від 16.05.2018] скасовано рішення ''Апеляційного суду Харківської області'' у справі 641/12249/13-ц.

''Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.''

''Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.''

== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46078585 Рішення Верховного суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-331цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53361462 Рішення Верховного суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1926цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84211362 Рішення Верховного суду України від 11 вересня 2019 року у справі № 201/13602/16-ц]
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості)

2025-11-10T09:59:18Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:

18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні]" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"] від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2019%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83,%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BC%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності] Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочнеться з 04 вересня 2025 року.
|}
== Загальні положення про строки позовної давності ==
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 стаття 257 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 частина друга статті 258 Цивільного кодексу України]).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1466:~:text=1.%20%D0%97%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE стаття 266 Цивільного кодексу України]). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1399:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA стаття 253 Цивільного кодексу України]).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0 частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=5.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина п’ята статті 261 Цивільного кодексу України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96 частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України]).

== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях ==
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 стаття 1054 Цивільного кодексу України]).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 частина перша статті 530 Цивільного кодексу України]).

За змістом строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк. Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1401:~:text=3.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 частина третя статті 254 Цивільного кодексу України]).

Якщо ж у Вашій ситуації мали місце припинення або переривання позовної давності, то Ви можете звернутися до суду за захистом свого права.

Пам’ятайте, що після переривання позовної давності – перебіг строку починається знову, а при зупиненні – від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1413:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 256 Цивільного кодексу України]).

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

8. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними і прийняти рішення про задоволення позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 267 Цивільного кодексу України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F частина перша статті 526 Цивільного кодексу України]).

Отже, Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку, якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3005:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC частина друга статті 598 Цивільного кодексу України]).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 стаття 611 Цивільного кодексу України]).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) стаття 610 Цивільного кодексу України]).

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4920:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC)%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України], якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

'''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.'''

'''Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.'''

== Позовна давність у разі заміни сторін у зобов'язанні ==
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1446 стаття 262 Цивільного кодексу України]).

== Зупинення перебігу позовної давності ==
Підстави зупинення перебігу строку позовної давності:

1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила;

2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій);

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1448 стаття 263 Цивільного кодексу України]).

== Переривання перебігу позовної давності ==
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1456 стаття 264 Цивільного кодексу України]).

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

== Збільшення строків позовної давності ==
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1430 стаття 259 Цивільного кодексу України]).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1173 стаття 207 Цивільного кодексу України]).

З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством.

== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті ==
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

''Так, постановою Верховного Суду від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72525171 28.02.2018 у справі №638/10895/14-ц] скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.''

''Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.''

З аналогічних підстав [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74188367 постановою ВС від 16.05.2018] скасовано рішення ''Апеляційного суду Харківської області'' у справі 641/12249/13-ц.

''Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.''

''Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.''

== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46078585 Рішення Верховного суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-331цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53361462 Рішення Верховного суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1926цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84211362 Рішення Верховного суду України від 11 вересня 2019 року у справі № 201/13602/16-ц]
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості)

2025-11-10T09:54:11Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:
*18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
*19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні]" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"] від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

==== [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2019%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83,%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BC%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності] '''Пункт 19''' розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України '''виключено'''. ====

===== Цей Закон набирає чинності '''через три місяці з дня,''' наступного за днем його опублікування тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочнеться з '''04 вересня 2025 року.''' =====
|}
== Загальні положення про строки позовної давності ==
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 стаття 257 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 частина друга статті 258 Цивільного кодексу України]).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1466:~:text=1.%20%D0%97%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE стаття 266 Цивільного кодексу України]). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1399:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA стаття 253 Цивільного кодексу України]).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0 частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=5.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина п’ята статті 261 Цивільного кодексу України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96 частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України]).

== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях ==
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 стаття 1054 Цивільного кодексу України]).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 частина перша статті 530 Цивільного кодексу України]).

За змістом строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк. Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1401:~:text=3.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 частина третя статті 254 Цивільного кодексу України]).

Якщо ж у Вашій ситуації мали місце припинення або переривання позовної давності, то Ви можете звернутися до суду за захистом свого права.

Пам’ятайте, що після переривання позовної давності – перебіг строку починається знову, а при зупиненні – від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1413:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 256 Цивільного кодексу України]).

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

8. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними і прийняти рішення про задоволення позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 267 Цивільного кодексу України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F частина перша статті 526 Цивільного кодексу України]).

Отже, Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку, якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3005:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC частина друга статті 598 Цивільного кодексу України]).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 стаття 611 Цивільного кодексу України]).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) стаття 610 Цивільного кодексу України]).

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4920:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC)%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України], якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

'''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.'''

'''Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.'''

== Позовна давність у разі заміни сторін у зобов'язанні ==
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1446 стаття 262 Цивільного кодексу України]).

== Зупинення перебігу позовної давності ==
Підстави зупинення перебігу строку позовної давності:

1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила;

2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій);

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1448 стаття 263 Цивільного кодексу України]).

== Переривання перебігу позовної давності ==
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1456 стаття 264 Цивільного кодексу України]).

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

== Збільшення строків позовної давності ==
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1430 стаття 259 Цивільного кодексу України]).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1173 стаття 207 Цивільного кодексу України]).

З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством.

== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті ==
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

''Так, постановою Верховного Суду від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72525171 28.02.2018 у справі №638/10895/14-ц] скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.''

''Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.''

З аналогічних підстав [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74188367 постановою ВС від 16.05.2018] скасовано рішення ''Апеляційного суду Харківської області'' у справі 641/12249/13-ц.

''Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.''

''Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.''

== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46078585 Рішення Верховного суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-331цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53361462 Рішення Верховного суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1926цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84211362 Рішення Верховного суду України від 11 вересня 2019 року у справі № 201/13602/16-ц]
[[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія: Суди]]

Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості)

2025-11-10T09:45:14Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:
*18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
*19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні]" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"] від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

==== [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2019%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83,%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BC%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності] '''Пункт 19''' розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України '''виключено'''. ====

===== Цей Закон набирає чинності '''через три місяці з дня,''' наступного за днем його опублікування тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочнеться з '''04 вересня 2025 року.''' =====
|}
== Загальні положення про строки позовної давності ==
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 стаття 257 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 частина друга статті 258 Цивільного кодексу України]).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1466:~:text=1.%20%D0%97%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE стаття 266 Цивільного кодексу України]). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1399:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA стаття 253 Цивільного кодексу України]).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0 частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=5.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина п’ята статті 261 Цивільного кодексу України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96 частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України]).

== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях ==
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 стаття 1054 Цивільного кодексу України]).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 частина перша статті 530 Цивільного кодексу України]).

За змістом строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк. Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1401:~:text=3.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 частина третя статті 254 Цивільного кодексу України]).

Якщо ж у Вашій ситуації мали місце припинення або переривання позовної давності, то Ви можете звернутися до суду за захистом свого права.

Пам’ятайте, що після переривання позовної давності – перебіг строку починається знову, а при зупиненні – від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1413:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 256 Цивільного кодексу України]).

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

8. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними і прийняти рішення про задоволення позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 267 Цивільного кодексу України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F стаття 526 Цивільного кодексу України]).

Отже, Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку, якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3005:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC частина друга статті 598 Цивільного кодексу України]).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 стаття 611 Цивільного кодексу України]).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) стаття 610 Цивільного кодексу України]).

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC)%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України], якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

'''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.'''

'''Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.'''

== Позовна давність у разі заміни сторін у зобов'язанні ==
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1446 стаття 262 Цивільного кодексу України]).

== Зупинення перебігу позовної давності ==
Підстави зупинення перебігу строку позовної давності:

1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила;

2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій);

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1448 стаття 263 Цивільного кодексу України]).

== Переривання перебігу позовної давності ==
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1456 стаття 264 Цивільного кодексу України]).

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

== Збільшення строків позовної давності ==
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1430 стаття 259 Цивільного кодексу України]).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1173 стаття 207 Цивільного кодексу України]).

З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством.

== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті ==
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

''Так, постановою Верховного Суду від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72525171 28.02.2018 у справі №638/10895/14-ц] скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.''

''Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.''

З аналогічних підстав [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74188367 постановою ВС від 16.05.2018] скасовано рішення ''Апеляційного суду Харківської області'' у справі 641/12249/13-ц.

''Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.''

''Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.''

== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46078585 Рішення Верховного суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-331цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53361462 Рішення Верховного суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1926цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84211362 Рішення Верховного суду України від 11 вересня 2019 року у справі № 201/13602/16-ц]
[[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія: Суди]]

Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості)

2025-11-10T09:38:37Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:
*18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
*19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні]" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"] від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

==== [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2019%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83,%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BC%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності] '''Пункт 19''' розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України '''виключено'''. ====

===== Цей Закон набирає чинності '''через три місяці з дня,''' наступного за днем його опублікування тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочнеться з '''04 вересня 2025 року.''' =====
|}
== Загальні положення про строки позовної давності ==
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 стаття 257 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 частина друга статті 258 Цивільного кодексу України]).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1466:~:text=1.%20%D0%97%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE стаття 266 Цивільного кодексу України]). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1399:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA стаття 253 Цивільного кодексу України]).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0 частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=5.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина п’ята статті 261 Цивільного кодексу України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96 частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України]).

== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях ==
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 стаття 1054 Цивільного кодексу України]).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 частина перша статті 530 Цивільного кодексу України]).

За змістом строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк. Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1401:~:text=3.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 частина третя статті 254 Цивільного кодексу України]).

Якщо ж у Вашій ситуації мали місце припинення або переривання позовної давності, то Ви можете звернутися до суду за захистом свого права.

Пам’ятайте, що після переривання позовної давності – перебіг строку починається знову, а при зупиненні – від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1413:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 256 Цивільного кодексу України]).

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

8. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними і прийняти рішення про задоволення позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 267 Цивільного кодексу України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F стаття 526 Цивільного кодексу України]).

Отже, Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку, якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3005:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC частина друга статті 598 Цивільного кодексу України]).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 стаття 611 Цивільного кодексу України]).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) стаття 610 Цивільного кодексу України]).

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC)%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України], якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

'''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.'''

'''Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.'''

== Позовна давність у разі заміни сторін у зобов'язанні ==
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1446 стаття 262 Цивільного кодексу України]).

== Зупинення перебігу позовної давності ==
Підстави зупинення перебігу строку позовної давності:

1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила;

2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій);

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1448 стаття 263 Цивільного кодексу України]).

== Переривання перебігу позовної давності ==
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1456 стаття 264 Цивільного кодексу України]).

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

== Збільшення строків позовної давності ==
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1430:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD стаття 259 Цивільного кодексу України]).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1173 стаття 207 Цивільного кодексу України]).

'''''Тобто договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій форм'''''.

З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством.

== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті ==
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

''Так, постановою Верховного Суду від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72525171 28.02.2018 у справі №638/10895/14-ц] скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.''

''Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.''

З аналогічних підстав [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74188367 постановою ВС від 16.05.2018] скасовано рішення ''Апеляційного суду Харківської області'' у справі 641/12249/13-ц.

''Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.''

''Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.''

== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46078585 Рішення Верховного суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-331цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53361462 Рішення Верховного суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1926цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84211362 Рішення Верховного суду України від 11 вересня 2019 року у справі № 201/13602/16-ц]
[[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія: Суди]]

Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості)

2025-11-10T09:33:45Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:
*18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
*19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні]" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"] від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

==== [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2019%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83,%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BC%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності] '''Пункт 19''' розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України '''виключено'''. ====

===== Цей Закон набирає чинності '''через три місяці з дня,''' наступного за днем його опублікування тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочнеться з '''04 вересня 2025 року.''' =====
|}
== Загальні положення про строки позовної давності ==
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 стаття 257 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 частина друга статті 258 Цивільного кодексу України]).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1466:~:text=1.%20%D0%97%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE стаття 266 Цивільного кодексу України]). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1399:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA стаття 253 Цивільного кодексу України]).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0 частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=5.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина п’ята статті 261 Цивільного кодексу України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96 частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України]).

== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях ==
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 стаття 1054 Цивільного кодексу України]).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 частина перша статті 530 Цивільного кодексу України]).

За змістом строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк. Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1401:~:text=3.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 частина третя статті 254 Цивільного кодексу України]).

Якщо ж у Вашій ситуації мали місце припинення або переривання позовної давності, то Ви можете звернутися до суду за захистом свого права.

Пам’ятайте, що після переривання позовної давності – перебіг строку починається знову, а при зупиненні – від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1413:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 256 Цивільного кодексу України]).

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

8. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними і прийняти рішення про задоволення позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 267 Цивільного кодексу України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F стаття 526 Цивільного кодексу України]).

Отже, Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку, якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3005:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC частина друга статті 598 Цивільного кодексу України]).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 стаття 611 Цивільного кодексу України]).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) стаття 610 Цивільного кодексу України]).

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC)%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України], якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

'''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.'''

'''Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.'''

== Позовна давність у разі заміни сторін у зобов'язанні ==
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1446 стаття 262 Цивільного кодексу України]).

== Зупинення перебігу позовної давності ==
Підстави зупинення перебігу строку позовної давності:

1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила;

2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій);

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1448 стаття 263 Цивільного кодексу України]).

== Переривання перебігу позовної давності ==
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1456 стаття 264 Цивільного кодексу України]).

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

== Збільшення строків позовної давності ==
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1430:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD стаття 259 Цивільного кодексу України]).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1173 стаття 207 Цивільного кодексу України]).

'''''Тобто договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій форм'''''.

З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством.

== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті ==
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з ч.5 ст. 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

''Так, постановою Верховного Суду від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72525171 28.02.2018 у справі №638/10895/14-ц] скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.''

''Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.''

З аналогічних підстав [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74188367 постановою ВС від 16.05.2018] скасовано рішення ''Апеляційного суду Харківської області'' у справі 641/12249/13-ц.

''Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.''

''Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.''
== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46078585 Рішення Верховного суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-331цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53361462 Рішення Верховного суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1926цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84211362 Рішення Верховного суду України від 11 вересня 2019 року у справі № 201/13602/16-ц]
[[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія: Суди]]

Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості)

2025-11-10T09:22:07Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:
*18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
*19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні]" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"] від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

==== [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2019%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83,%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BC%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності] '''Пункт 19''' розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України '''виключено'''. ====

===== Цей Закон набирає чинності '''через три місяці з дня,''' наступного за днем його опублікування тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочнеться з '''04 вересня 2025 року.''' =====
|}
== Загальні положення про строки позовної давності ==
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 стаття 257 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 частина друга статті 258 Цивільного кодексу України]).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1466:~:text=1.%20%D0%97%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE стаття 266 Цивільного кодексу України]). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1399:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA стаття 253 Цивільного кодексу України]).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0 частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=5.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина п’ята статті 261 Цивільного кодексу України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96 частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України]).

== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях ==
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 стаття 1054 Цивільного кодексу України]).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 частина перша статті 530 Цивільного кодексу України]).

За змістом строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк. Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1401:~:text=3.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 частина третя статті 254 Цивільного кодексу України]).

Якщо ж у Вашій ситуації мали місце припинення або переривання позовної давності, то Ви можете звернутися до суду за захистом свого права.

Пам’ятайте, що після переривання позовної давності – перебіг строку починається знову, а при зупиненні – від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1413:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 256 Цивільного кодексу України]).

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

8. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними і прийняти рішення про задоволення позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 267 Цивільного кодексу України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F стаття 526 Цивільного кодексу України]).

Отже, Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку, якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3005:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC частина друга статті 598 Цивільного кодексу України]).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 стаття 611 Цивільного кодексу України]).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) стаття 610 Цивільного кодексу України]).

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC)%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України], якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

'''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.'''

'''Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.'''

== Позовна давність у разі заміни сторін у зобов'язанні ==
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1446 стаття 262 Цивільного кодексу України]).

== Зупинення перебігу позовної давності ==
Підстави зупинення перебігу строку позовної давності:

1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила;

2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій);

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1448 стаття 263 Цивільного кодексу України]).

== Переривання перебігу позовної давності ==
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1456 стаття 264 Цивільного кодексу України]).

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

== Збільшення строків позовної давності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Ст. 259 Цивільного кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Згідно із ч.1-2 ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

'''''Тобто договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій форм'''''і.

Що ж стосується зменшення тривалості позовної давності, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.2. ст. 259 Цивільного Кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством.

== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті ==
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з ч.5 ст. 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

''Так, постановою Верховного Суду від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72525171 28.02.2018 у справі №638/10895/14-ц] скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.''

''Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.''

З аналогічних підстав [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74188367 постановою ВС від 16.05.2018] скасовано рішення ''Апеляційного суду Харківської області'' у справі 641/12249/13-ц.

''Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.''

''Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.''
== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46078585 Рішення Верховного суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-331цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53361462 Рішення Верховного суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1926цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84211362 Рішення Верховного суду України від 11 вересня 2019 року у справі № 201/13602/16-ц]
[[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія: Суди]]

Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості)

2025-11-10T09:16:30Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:
*18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
*19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні]" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"] від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

==== [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2019%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83,%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BC%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності] '''Пункт 19''' розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України '''виключено'''. ====

===== Цей Закон набирає чинності '''через три місяці з дня,''' наступного за днем його опублікування тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочнеться з '''04 вересня 2025 року.''' =====
|}
== Загальні положення про строки позовної давності ==
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 стаття 257 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 частина друга статті 258 Цивільного кодексу України]).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1466:~:text=1.%20%D0%97%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE стаття 266 Цивільного кодексу України]). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1399:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA стаття 253 Цивільного кодексу України]).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0 частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=5.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина п’ята статті 261 Цивільного кодексу України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96 частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України]).

== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях ==
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 стаття 1054 Цивільного кодексу України]).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 частина перша статті 530 Цивільного кодексу України]).

За змістом строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк. Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1401:~:text=3.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 частина третя статті 254 Цивільного кодексу України]).

Якщо ж у Вашій ситуації мали місце припинення або переривання позовної давності, то Ви можете звернутися до суду за захистом свого права.

Пам’ятайте, що після переривання позовної давності – перебіг строку починається знову, а при зупиненні – від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1413:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 256 Цивільного кодексу України]).

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

8. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними і прийняти рішення про задоволення позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 267 Цивільного кодексу України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F стаття 526 Цивільного кодексу України]).

Отже, Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку, якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3005:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC частина друга статті 598 Цивільного кодексу України]).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 стаття 611 Цивільного кодексу України]).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) стаття 610 Цивільного кодексу України]).

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC)%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України], якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

'''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.'''

'''Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.'''

== Позовна давність у разі заміни сторін у зобов'язанні ==
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1446 стаття 262 Цивільного кодексу України]).

== Зупинення перебігу позовної давності ==
Підстави зупинення перебігу строку позовної давності:

1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила;

2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій);

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1448 стаття 263 Цивільного кодексу України]).

== Переривання перебігу позовної давності ==
Відповідно до ч.1 ст. 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ст. 264 ЦКУ).

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
== Збільшення строків позовної давності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Ст. 259 Цивільного кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Згідно із ч.1-2 ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

'''''Тобто договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій форм'''''і.

Що ж стосується зменшення тривалості позовної давності, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.2. ст. 259 Цивільного Кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством.

== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті ==
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з ч.5 ст. 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

''Так, постановою Верховного Суду від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72525171 28.02.2018 у справі №638/10895/14-ц] скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.''

''Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.''

З аналогічних підстав [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74188367 постановою ВС від 16.05.2018] скасовано рішення ''Апеляційного суду Харківської області'' у справі 641/12249/13-ц.

''Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.''

''Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.''
== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46078585 Рішення Верховного суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-331цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53361462 Рішення Верховного суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1926цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84211362 Рішення Верховного суду України від 11 вересня 2019 року у справі № 201/13602/16-ц]
[[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія: Суди]]

Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості)

2025-11-10T09:14:00Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:
*18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
*19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні]" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"] від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

==== [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2019%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83,%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BC%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності] '''Пункт 19''' розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України '''виключено'''. ====

===== Цей Закон набирає чинності '''через три місяці з дня,''' наступного за днем його опублікування тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочнеться з '''04 вересня 2025 року.''' =====
|}
== Загальні положення про строки позовної давності ==
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 стаття 257 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 частина друга статті 258 Цивільного кодексу України]).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1466:~:text=1.%20%D0%97%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE стаття 266 Цивільного кодексу України]). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1399:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA стаття 253 Цивільного кодексу України]).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0 частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=5.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина п’ята статті 261 Цивільного кодексу України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96 частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України]).

== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях ==
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 стаття 1054 Цивільного кодексу України]).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 частина перша статті 530 Цивільного кодексу України]).

За змістом строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк. Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1401:~:text=3.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 частина третя статті 254 Цивільного кодексу України]).

Якщо ж у Вашій ситуації мали місце припинення або переривання позовної давності, то Ви можете звернутися до суду за захистом свого права.

Пам’ятайте, що після переривання позовної давності – перебіг строку починається знову, а при зупиненні – від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1413:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 256 Цивільного кодексу України]).

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

8. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними і прийняти рішення про задоволення позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 267 Цивільного кодексу України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F стаття 526 Цивільного кодексу України]).

Отже, Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку, якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3005:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC частина друга статті 598 Цивільного кодексу України]).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 стаття 611 Цивільного кодексу України]).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) стаття 610 Цивільного кодексу України]).

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC)%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України], якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

'''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.'''

'''Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.'''

== Позовна давність у разі заміни сторін у зобов'язанні ==
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1446 стаття 262 Цивільного кодексу України]).

== Зупинення перебігу позовної давності ==
Підстави зупинення перебігу строку позовної давності (стаття 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]):

1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила;

2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій);

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
== Переривання перебігу позовної давності ==
Відповідно до ч.1 ст. 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ст. 264 ЦКУ).

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
== Збільшення строків позовної давності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Ст. 259 Цивільного кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Згідно із ч.1-2 ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

'''''Тобто договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій форм'''''і.

Що ж стосується зменшення тривалості позовної давності, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.2. ст. 259 Цивільного Кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством.

== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті ==
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з ч.5 ст. 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

''Так, постановою Верховного Суду від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72525171 28.02.2018 у справі №638/10895/14-ц] скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.''

''Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.''

З аналогічних підстав [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74188367 постановою ВС від 16.05.2018] скасовано рішення ''Апеляційного суду Харківської області'' у справі 641/12249/13-ц.

''Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.''

''Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.''
== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46078585 Рішення Верховного суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-331цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53361462 Рішення Верховного суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1926цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84211362 Рішення Верховного суду України від 11 вересня 2019 року у справі № 201/13602/16-ц]
[[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія: Суди]]

Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості)

2025-11-10T09:11:00Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:
*18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
*19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні]" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"] від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

==== [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2019%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83,%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BC%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності] '''Пункт 19''' розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України '''виключено'''. ====

===== Цей Закон набирає чинності '''через три місяці з дня,''' наступного за днем його опублікування тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочнеться з '''04 вересня 2025 року.''' =====
|}
== Загальні положення про строки позовної давності ==
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 стаття 257 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 частина друга статті 258 Цивільного кодексу України]).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1466:~:text=1.%20%D0%97%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE стаття 266 Цивільного кодексу України]). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1399:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA стаття 253 Цивільного кодексу України]).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0 частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=5.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина п’ята статті 261 Цивільного кодексу України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96 частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України]).

== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях ==
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 стаття 1054 Цивільного кодексу України]).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 частина перша статті 530 Цивільного кодексу України]).

За змістом строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк. Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1401:~:text=3.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 частина третя статті 254 Цивільного кодексу України]).

Якщо ж у Вашій ситуації мали місце припинення або переривання позовної давності, то Ви можете звернутися до суду за захистом свого права.

Пам’ятайте, що після переривання позовної давності – перебіг строку починається знову, а при зупиненні – від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1413:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 256 Цивільного кодексу України]).

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

8. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними і прийняти рішення про задоволення позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 267 Цивільного кодексу України]).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%2D%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F стаття 526 Цивільного кодексу України]).

Отже, Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку, якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3005:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC частина друга статті 598 Цивільного кодексу України]).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 стаття 611 Цивільного кодексу України]).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) стаття 610 Цивільного кодексу України]).

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC)%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України], якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4909 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

'''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.'''

'''Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.'''

== Позовна давність у разі заміни сторін у зобов'язанні ==
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
== Зупинення перебігу позовної давності ==
Підстави зупинення перебігу строку позовної давності (стаття 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]):

1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила;

2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій);

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
== Переривання перебігу позовної давності ==
Відповідно до ч.1 ст. 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ст. 264 ЦКУ).

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
== Збільшення строків позовної давності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Ст. 259 Цивільного кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Згідно із ч.1-2 ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

'''''Тобто договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій форм'''''і.

Що ж стосується зменшення тривалості позовної давності, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.2. ст. 259 Цивільного Кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством.

== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті ==
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з ч.5 ст. 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

''Так, постановою Верховного Суду від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72525171 28.02.2018 у справі №638/10895/14-ц] скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.''

''Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.''

З аналогічних підстав [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74188367 постановою ВС від 16.05.2018] скасовано рішення ''Апеляційного суду Харківської області'' у справі 641/12249/13-ц.

''Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.''

''Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.''
== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46078585 Рішення Верховного суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-331цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53361462 Рішення Верховного суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1926цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84211362 Рішення Верховного суду України від 11 вересня 2019 року у справі № 201/13602/16-ц]
[[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія: Суди]]

Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості)

2025-11-10T08:31:52Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:
*18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
*19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні]" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"] від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

==== [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#Text:~:text=%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2019%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83,%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BC%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності] '''Пункт 19''' розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України '''виключено'''. ====

===== Цей Закон набирає чинності '''через три місяці з дня,''' наступного за днем його опублікування тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочнеться з '''04 вересня 2025 року.''' =====
|}
== Загальні положення про строки позовної давності ==
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 стаття 257 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 частина друга статті 258 Цивільного кодексу України]).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1466:~:text=1.%20%D0%97%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE стаття 266 Цивільного кодексу України]). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1399:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B7%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA стаття 253 Цивільного кодексу України]).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B0 частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437:~:text=5.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина п’ята статті 261 Цивільного кодексу України]).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%2C%20%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96 частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України]).

== Застосування строків позовної давності в грошово-кредитних зобов'язаннях ==
Відповідно до ст. 1054 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

За змістом частини третьої статті 254 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк. Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Якщо ж у Вашій ситуації мали місце припинення або переривання позовної давності, то Ви можете звернутися до суду за захистом свого права.

Пам’ятайте, що після переривання позовної давності – перебіг строку починається знову, а при зупиненні – від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення.

Відповідно до статті 256 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

''Початок перебігу позовної давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text с]''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text таття 261 ЦК України])

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов’язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов′язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

8. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Виходячи з ст. 267 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя статті 267 ЦК України).

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. (частина четверта статті 267 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними і прийняти рішення про задоволення позову (частина п`ята статті 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).

Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов`язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша статті 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]), установлюючи для особи, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

Згідно з нормою статті 526 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Відповідно до статті 610 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною другою статті 1050 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 1048 Кодексу].

Правова позиція Верховного суду України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Також Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

'''На підставі викладеного можна зробити наступний висновок: якщо клієнт впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності.'''

'''Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.'''
== Позовна давність у разі заміни сторін у зобов'язанні ==
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
== Зупинення перебігу позовної давності ==
Підстави зупинення перебігу строку позовної давності (стаття 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]):

1) пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила;

2) у разі відстрочення виконання зобов’язань на підставі встановлених законом (мораторій);

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акту який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває в Збройних Силах України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

В разі виникнення перерахованих обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
== Переривання перебігу позовної давності ==
Відповідно до ч.1 ст. 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ст. 264 ЦКУ).

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Переривання строку позовної давності черговим платежем.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
== Збільшення строків позовної давності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Ст. 259 Цивільного кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Згідно із ч.1-2 ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

'''''Тобто договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій форм'''''і.

Що ж стосується зменшення тривалості позовної давності, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.2. ст. 259 Цивільного Кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством.

== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті ==
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з ч.5 ст. 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

''Так, постановою Верховного Суду від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72525171 28.02.2018 у справі №638/10895/14-ц] скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.''

''Судом установлено, що між сторонами справи було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з визначеним кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки, та зобов’язанням позичальника щомісяця сплачувати грошові кошти у розмірі 7% від суми заборгованості. Останній платіж відповідачем було здійснено 13.12.2010 року, тобто з грудня 2010 у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише у червні 2014 року. Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.''

З аналогічних підстав [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74188367 постановою ВС від 16.05.2018] скасовано рішення ''Апеляційного суду Харківської області'' у справі 641/12249/13-ц.

''Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік), вона діє до останнього календарного для вказаного місяця.''

''Отже, оскільки строк дії кредитної картки «Універсальна» до жовтня 2015 року включно, апеляційний суд прийшов до висновку, що підстав для застосування загального строку позовної давності у суду першої інстанції не було, а тому відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення по суті позовних вимог.''
== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46078585 Рішення Верховного суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-331цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53361462 Рішення Верховного суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1926цс15]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84211362 Рішення Верховного суду України від 11 вересня 2019 року у справі № 201/13602/16-ц]
[[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія: Суди]]

Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів

2025-10-14T12:28:24Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»]
== Правова природа виникнення зобов’язання ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] з 24 лютого 2022 року, в Україні введено режим воєнного стану!
Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

*припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

Під час дії воєнного стану платник аліментів не звільняється від обов’язку повноцінно виконувати рішення суду про сплату аліментів. У цей складний для держави період діти, як соціально незахищена категорія громадян, потребують належного утримання батьками не менше, ніж у мирний час.

|}При несвоєчасній оплаті аліментів у платника виникає заборгованість, на яку нараховується пеня (1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100% заборгованості). При цьому заборгованість і пеня виникають як у працевлаштованих платників, так і в безробітних. Якщо особа не працює, то заборгованість розраховується виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості.

Пеня, як вид відповідальності не стягується з боржника автоматично. Тому в рамках виконавчого провадження виконавці не здійснюють нарахування пені, однак стягувач може звернутися до суду із заявою про стягнення пені. У разі ухвалення судом рішення про стягнення пені та видачі судом виконавчого документа, виконавець здійснить його виконання у встановленому порядку.

До неплатників аліментів для примусового виконання ними свого обов’язку. Усі заходи діють як у мирний час, так і протягом воєнного стану. Кожен із батьків має перед своєю дитиною етичний і моральний обов’язок належного виховання й утримання. Тому, коли є фінансова можливість, то варто цей обов’язок виконувати без застосування заходів примусу. Якщо можливості платити дійсно немає, то існують дієві правові механізми офіційно зменшити розмір аліментів і не потрапити до категорії «злісних неплатників» з усіма відповідними наслідками.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B7%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96 частина друга статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]).

Якщо є заборгованість зі сплати аліментів, і її сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, то тоді державний виконавець до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі вже виносить вмотивовані постанови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%3A частина дев'ята статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]):

1. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

2. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

3. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

4. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Досить часто батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, а відтак виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості по аліментам. При цьому, слід зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме – '''нараховується пеня'''.
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#6495ED;" | Нормативно-правовий акт!! style="background-color:#FFFF00;" | Текст документа
|-
|'''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]'''||
# В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%92%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина 1 статті 3 Конвенції про права дитини]). 
# Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D1%87%D1%8F%2C%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%20%D0%B7%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%96%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина 2 статті 3 Конвенції про права дитини]). 
# Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n341:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%D0%B1%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%85%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 стаття 18 Конвенції про права дитини]).
|-
|'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]'''||''' '''Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n673 стаття 141 Сімейного кодексу України])'''"

''' '''Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n737 пункти 1,4 статті 155 Сімейного кодексу України])'''.

''' '''Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n912:~:text=1.%20%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F стаття 180 Сімейного кодексу України])'''.

''' '''Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо питання стосовно утримання дитини, то держава може зобов’язати виконувати встановлений законодавством обов’язок'''.'''
|-
|'''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]'''||''' '''Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793:~:text=%D0%9D%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%8E)%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F пункти 1,3 статті 549 Цивільного кодексу України]).
|}
За правовою природою '''аліментні зобов’язання''' – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний '''сплачувати щомісяця''' і '''несвоєчасна сплата''' яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді '''стягнення неустойки (пені)'''.
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо. 
{| class="wikitable"
|-
|
'''Важливо!!!''' Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами '''не припиняється''' з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.

''' '''Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1020:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20199.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D1%87%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F статтею 199 Сімейного кодексу України], - до досягнення нею двадцяти трьох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997:~:text=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E%20199%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2 стаття 194 Сімейного Кодексу України]).
|}

==Алгоритм обчислення неустойки (пені)==
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,100%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 частина 1 статті 196 Сімейного кодексу України]).

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою''':'''
{| class="wikitable"
|-
|'''p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:'''
|}
p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
{| class="wikitable"
|-
|'''Приклад №1:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 грудня 2020 року, тобто через 305 дні. Розраховуємо: 2500*305*1%=7625 грн. Але відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір пені обмежено 100% щомісячного платежу, тобто дорівнює 2500 грн.
'''Приклад №2:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 травня 2020 року, тобто через 91 день. Розраховуємо: 2500*91*1%=2275 грн
|}
У разі виплати аліментів частинами, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов’язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені – 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"] передбачена відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.

==Судовий порядок стягнення==
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6060 стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України]).

Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n95:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%94%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 18 Сімейного кодексу України]).

'''Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є''':

1) встановлення правовідношення;

2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку;

3) припинення правовідношення, а також його анулювання;

4) припинення дій, які порушують сімейні права;

5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права;

6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором;

7) зміна правовідношення;

8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
===Перелік необхідних документів:===
#копія паспорта позивача;
#копія картки платника податків позивача;
#довідка про склад сім’ї;
#копія свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду;
#копія свідоцтва про народження дитини;
#копія виконавчого листа;
#копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
#розрахунок виплати та заборгованості.
===Вартість===
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37:~:text=3)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%2D%20%D1%83,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3B пункт 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"]).
===Позовна давність===
Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 20 Сімейного кодексу України] чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених:
*застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n366 стаття 72 Сімейного кодексу України]);
*спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n623:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE частина друга статті 129 Сімейного кодексу України]);
*право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n661:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина третя статті 138 Сімейного кодексу України]);

==Судова практика==
*''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанова КЦС ВС від 20.07.2020 у справі № 362/4462/16]''
*'''Презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати.''' Сімейне законодавство містить презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності передбаченої ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text частиною першою статті 196 СК України]). Обов’язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Така позиція суду міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі №362/4462/16-ц.]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів

2025-10-14T12:23:36Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»]
== Правова природа виникнення зобов’язання ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] з 24 лютого 2022 року, в Україні введено режим воєнного стану!
Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

*припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

Під час дії воєнного стану платник аліментів не звільняється від обов’язку повноцінно виконувати рішення суду про сплату аліментів. У цей складний для держави період діти, як соціально незахищена категорія громадян, потребують належного утримання батьками не менше, ніж у мирний час.

|}При несвоєчасній оплаті аліментів у платника виникає заборгованість, на яку нараховується пеня (1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100% заборгованості). При цьому заборгованість і пеня виникають як у працевлаштованих платників, так і в безробітних. Якщо особа не працює, то заборгованість розраховується виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості.

Пеня, як вид відповідальності не стягується з боржника автоматично. Тому в рамках виконавчого провадження виконавці не здійснюють нарахування пені, однак стягувач може звернутися до суду із заявою про стягнення пені. У разі ухвалення судом рішення про стягнення пені та видачі судом виконавчого документа, виконавець здійснить його виконання у встановленому порядку.

До неплатників аліментів для примусового виконання ними свого обов’язку. Усі заходи діють як у мирний час, так і протягом воєнного стану. Кожен із батьків має перед своєю дитиною етичний і моральний обов’язок належного виховання й утримання. Тому, коли є фінансова можливість, то варто цей обов’язок виконувати без застосування заходів примусу. Якщо можливості платити дійсно немає, то існують дієві правові механізми офіційно зменшити розмір аліментів і не потрапити до категорії «злісних неплатників» з усіма відповідними наслідками.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B7%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96 частина друга статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]).

Якщо є заборгованість зі сплати аліментів, і її сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, то тоді державний виконавець до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі вже виносить вмотивовані постанови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%3A частина дев'ята статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]):

1. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

2. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

3. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

4. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Досить часто батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, а відтак виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості по аліментам. При цьому, слід зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме – '''нараховується пеня'''.
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#6495ED;" | Нормативно-правовий акт!! style="background-color:#FFFF00;" | Текст документа
|-
|'''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]'''||
# В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%92%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина 1 статті 3 Конвенції про права дитини]). 
# Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D1%87%D1%8F%2C%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%20%D0%B7%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%96%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина 2 статті 3 Конвенції про права дитини]). 
# Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n341:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%D0%B1%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%85%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 стаття 18 Конвенції про права дитини]).
|-
|'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]'''||''' '''Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n673 стаття 141 Сімейного кодексу України])'''"

''' '''Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n737 пункти 1,4 статті 155 Сімейного кодексу України])'''.

''' '''Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n912:~:text=1.%20%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F стаття 180 Сімейного кодексу України])'''.

''' '''Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо питання стосовно утримання дитини, то держава може зобов’язати виконувати встановлений законодавством обов’язок'''.'''
|-
|'''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]'''||''' '''Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793:~:text=%D0%9D%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%8E)%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F пункти 1,3 статті 549 Цивільного кодексу України]).
|}
За правовою природою '''аліментні зобов’язання''' – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний '''сплачувати щомісяця''' і '''несвоєчасна сплата''' яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді '''стягнення неустойки (пені)'''.
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо. 
{| class="wikitable"
|-
|
'''Важливо!!!''' Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами '''не припиняється''' з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.

''' '''Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1020:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20199.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D1%87%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F статтею 199 Сімейного кодексу України], - до досягнення нею двадцяти трьох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997:~:text=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E%20199%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2 стаття 194 Сімейного Кодексу України]).
|}

==Алгоритм обчислення неустойки (пені)==
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,100%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 частина 1 статті 196 Сімейного кодексу України]).

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою''':'''
{| class="wikitable"
|-
|'''p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:'''
|}
p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
{| class="wikitable"
|-
|'''Приклад №1:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 грудня 2020 року, тобто через 305 дні. Розраховуємо: 2500*305*1%=7625 грн. Але відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір пені обмежено 100% щомісячного платежу, тобто дорівнює 2500 грн.
'''Приклад №2:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 травня 2020 року, тобто через 91 день. Розраховуємо: 2500*91*1%=2275 грн
|}
У разі виплати аліментів частинами, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов’язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені – 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"] передбачена відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.

==Судовий порядок стягнення==
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6060 стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України]).

Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n95:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%94%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 18 Сімейного кодексу України]).

'''Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є''':

1) встановлення правовідношення;

2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку;

3) припинення правовідношення, а також його анулювання;

4) припинення дій, які порушують сімейні права;

5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права;

6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором;

7) зміна правовідношення;

8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
===Перелік необхідних документів:===
#копія паспорта позивача;
#копія картки платника податків позивача;
#довідка про склад сім’ї;
#копія свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду;
#копія свідоцтва про народження дитини;
#копія виконавчого листа;
#копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
#розрахунок виплати та заборгованості.
===Вартість===
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37:~:text=3)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%2D%20%D1%83,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3B пункт 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"]).
===Позовна давність===
Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 20 Сімейного кодексу України] чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених:
*застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n366 стаття 72 Сімейного кодексу України]);
*спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n623:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE частина друга статті 129 Сімейного кодексу України]);
*право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n661:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина третя статті 138 Сімейного кодексу України]);

==Судова практика==
*''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанова КЦС ВС від 20.07.2020 у справі № 362/4462/16]''
*'''Презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати.''' Сімейне законодавство містить презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text частиною першою статті 196 СК України]. Обов’язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Така позиція суду міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі №362/4462/16-ц.]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів

2025-10-14T12:04:28Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»]
== Правова природа виникнення зобов’язання ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] з 24 лютого 2022 року, в Україні введено режим воєнного стану!
Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

*припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

Під час дії воєнного стану платник аліментів не звільняється від обов’язку повноцінно виконувати рішення суду про сплату аліментів. У цей складний для держави період діти, як соціально незахищена категорія громадян, потребують належного утримання батьками не менше, ніж у мирний час.

|}При несвоєчасній оплаті аліментів у платника виникає заборгованість, на яку нараховується пеня (1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100% заборгованості). При цьому заборгованість і пеня виникають як у працевлаштованих платників, так і в безробітних. Якщо особа не працює, то заборгованість розраховується виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості.

Пеня, як вид відповідальності не стягується з боржника автоматично. Тому в рамках виконавчого провадження виконавці не здійснюють нарахування пені, однак стягувач може звернутися до суду із заявою про стягнення пені. У разі ухвалення судом рішення про стягнення пені та видачі судом виконавчого документа, виконавець здійснить його виконання у встановленому порядку.

До неплатників аліментів для примусового виконання ними свого обов’язку. Усі заходи діють як у мирний час, так і протягом воєнного стану. Кожен із батьків має перед своєю дитиною етичний і моральний обов’язок належного виховання й утримання. Тому, коли є фінансова можливість, то варто цей обов’язок виконувати без застосування заходів примусу. Якщо можливості платити дійсно немає, то існують дієві правові механізми офіційно зменшити розмір аліментів і не потрапити до категорії «злісних неплатників» з усіма відповідними наслідками.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B7%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96 частина друга статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]).

Якщо є заборгованість зі сплати аліментів, і її сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, то тоді державний виконавець до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі вже виносить вмотивовані постанови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%3A частина дев'ята статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]):

1. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

2. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

3. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

4. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Досить часто батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, а відтак виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості по аліментам. При цьому, слід зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме – '''нараховується пеня'''.
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#6495ED;" | Нормативно-правовий акт!! style="background-color:#FFFF00;" | Текст документа
|-
|'''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]'''||
# В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%92%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина 1 статті 3 Конвенції про права дитини]. 
# Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D1%87%D1%8F%2C%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%20%D0%B7%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%96%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина 2 статті 3 Конвенції про права дитини]. 
# Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n341:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%D0%B1%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%85%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 стаття 18 Конвенції про права дитини].
|-
|'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]'''||''' '''Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n673 стаття 141 Сімейного кодексу України]''' "

''' '''Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n737 стаття 155 Сімейного кодексу України] ''' .

''' '''Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n912:~:text=1.%20%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F стаття 180 Сімейного кодексу України] ''' .

''' '''Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо питання стосовно утримання дитини, то держава може зобов’язати виконувати встановлений законодавством обов’язок'''.'''
|-
|'''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]'''||''' '''Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793:~:text=%D0%9D%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%8E)%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F стаття 549 Цивільного кодексу України].
|}
За правовою природою '''аліментні зобов’язання''' – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний '''сплачувати щомісяця''' і '''несвоєчасна сплата''' яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді '''стягнення неустойки (пені)'''.
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо. 
{| class="wikitable"
|-
|
'''Важливо!!!''' Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами '''не припиняється''' з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.

''' '''Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття''' ''', а у випадку, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надати таку допомогу, то до досягнення нею двадцяти трьох років. Таким чином, зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997:~:text=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E%20199%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2 стаття 194 Сімейного Кодексу України].
|}

==Алгоритм обчислення неустойки (пені)==
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,100%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 частина 1 статті 196 Сімейного кодексу України]).

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою''':'''
{| class="wikitable"
|-
|'''p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:'''
|}
p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
{| class="wikitable"
|-
|'''Приклад №1:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 грудня 2020 року, тобто через 305 дні. Розраховуємо: 2500*305*1%=7625 грн. Але відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір пені обмежено 100% щомісячного платежу, тобто дорівнює 2500 грн.
'''Приклад №2:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 травня 2020 року, тобто через 91 день. Розраховуємо: 2500*91*1%=2275 грн
|}
У разі виплати аліментів частинами, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов’язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені – 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"] передбачена відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.

==Судовий порядок стягнення==
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6060 стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України]).

Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n95:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%94%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 18 Сімейного кодексу України]).

'''Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є''':

1) встановлення правовідношення;

2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку;

3) припинення правовідношення, а також його анулювання;

4) припинення дій, які порушують сімейні права;

5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права;

6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором;

7) зміна правовідношення;

8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
===Перелік необхідних документів:===
#копія паспорта позивача;
#копія картки платника податків позивача;
#довідка про склад сім’ї;
#копія свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду;
#копія свідоцтва про народження дитини;
#копія виконавчого листа;
#копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
#розрахунок виплати та заборгованості.
===Вартість===
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37:~:text=3)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%2D%20%D1%83,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3B пункт 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"]).
===Позовна давність===
Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 20 Сімейного кодексу України] чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених:
*застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n366 стаття 72 Сімейного кодексу України]);
*спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n623:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE частина друга статті 129 Сімейного кодексу України]);
*право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n661:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина третя статті 138 Сімейного кодексу України]);

==Судова практика==
*''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанова КЦС ВС від 20.07.2020 у справі № 362/4462/16]''
*'''Презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати.''' Сімейне законодавство містить презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text частиною першою статті 196 СК України]. Обов’язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Така позиція суду міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі №362/4462/16-ц.]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів

2025-10-14T12:00:10Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»]
== Правова природа виникнення зобов’язання ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] з 24 лютого 2022 року, в Україні введено режим воєнного стану!
Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

*припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

Під час дії воєнного стану платник аліментів не звільняється від обов’язку повноцінно виконувати рішення суду про сплату аліментів. У цей складний для держави період діти, як соціально незахищена категорія громадян, потребують належного утримання батьками не менше, ніж у мирний час.

|}При несвоєчасній оплаті аліментів у платника виникає заборгованість, на яку нараховується пеня (1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100% заборгованості). При цьому заборгованість і пеня виникають як у працевлаштованих платників, так і в безробітних. Якщо особа не працює, то заборгованість розраховується виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості.

Пеня, як вид відповідальності не стягується з боржника автоматично. Тому в рамках виконавчого провадження виконавці не здійснюють нарахування пені, однак стягувач може звернутися до суду із заявою про стягнення пені. У разі ухвалення судом рішення про стягнення пені та видачі судом виконавчого документа, виконавець здійснить його виконання у встановленому порядку.

До неплатників аліментів для примусового виконання ними свого обов’язку. Усі заходи діють як у мирний час, так і протягом воєнного стану. Кожен із батьків має перед своєю дитиною етичний і моральний обов’язок належного виховання й утримання. Тому, коли є фінансова можливість, то варто цей обов’язок виконувати без застосування заходів примусу. Якщо можливості платити дійсно немає, то існують дієві правові механізми офіційно зменшити розмір аліментів і не потрапити до категорії «злісних неплатників» з усіма відповідними наслідками.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B7%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96 частина друга статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»] .

Якщо є заборгованість зі сплати аліментів, і її сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, то тоді державний виконавець до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі вже виносить вмотивовані постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%3A частина дев'ята статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]:

1. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

2. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

3. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

4. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Досить часто батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, а відтак виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості по аліментам. При цьому, слід зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме – '''нараховується пеня'''.
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#6495ED;" | Нормативно-правовий акт!! style="background-color:#FFFF00;" | Текст документа
|-
|'''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]'''||
# В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%92%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина 1 статті 3 Конвенції про права дитини]. 
# Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D1%87%D1%8F%2C%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%20%D0%B7%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%96%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина 2 статті 3 Конвенції про права дитини]. 
# Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n341:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%D0%B1%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%85%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 стаття 18 Конвенції про права дитини].
|-
|'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]'''||''' '''Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n673 стаття 141 Сімейного кодексу України]''' "

''' '''Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n737 стаття 155 Сімейного кодексу України] ''' .

''' '''Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n912:~:text=1.%20%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F стаття 180 Сімейного кодексу України] ''' .

''' '''Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо питання стосовно утримання дитини, то держава може зобов’язати виконувати встановлений законодавством обов’язок'''.'''
|-
|'''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]'''||''' '''Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793:~:text=%D0%9D%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%8E)%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F стаття 549 Цивільного кодексу України].
|}
За правовою природою '''аліментні зобов’язання''' – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний '''сплачувати щомісяця''' і '''несвоєчасна сплата''' яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді '''стягнення неустойки (пені)'''.
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо. 
{| class="wikitable"
|-
|
'''Важливо!!!''' Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами '''не припиняється''' з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.

''' '''Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття''' ''', а у випадку, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надати таку допомогу, то до досягнення нею двадцяти трьох років. Таким чином, зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997:~:text=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E%20199%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2 стаття 194 Сімейного Кодексу України].
|}

==Алгоритм обчислення неустойки (пені)==
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,100%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 частина 1 статті 196 Сімейного кодексу України].

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою''':'''
{| class="wikitable"
|-
|'''p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:'''
|}
p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
{| class="wikitable"
|-
|'''Приклад №1:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 грудня 2020 року, тобто через 305 дні. Розраховуємо: 2500*305*1%=7625 грн. Але відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір пені обмежено 100% щомісячного платежу, тобто дорівнює 2500 грн.
'''Приклад №2:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 травня 2020 року, тобто через 91 день. Розраховуємо: 2500*91*1%=2275 грн
|}
У разі виплати аліментів частинами, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов’язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені – 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"] передбачена відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.

==Судовий порядок стягнення==
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6060 стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України].

Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n95:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%94%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 18 Сімейного кодексу України].

'''Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є''':

1) встановлення правовідношення;

2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку;

3) припинення правовідношення, а також його анулювання;

4) припинення дій, які порушують сімейні права;

5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права;

6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором;

7) зміна правовідношення;

8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
===Перелік необхідних документів:===
#копія паспорта позивача;
#копія картки платника податків позивача;
#довідка про склад сім’ї;
#копія свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду;
#копія свідоцтва про народження дитини;
#копія виконавчого листа;
#копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
#розрахунок виплати та заборгованості.
===Вартість===
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37:~:text=3)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%2D%20%D1%83,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3B пункт 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"].
===Позовна давність===
Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 20 Сімейного кодексу України] чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених:
*застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n366 стаття 72 Сімейного кодексу України];
*спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n623:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE частина друга статті 129 Сімейного кодексу України];
*право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n661:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина третя статті 138 Сімейного кодексу України];

==Судова практика==
*''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанова КЦС ВС від 20.07.2020 у справі № 362/4462/16]''
*'''Презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати.''' Сімейне законодавство містить презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text частиною першою статті 196 СК України]. Обов’язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Така позиція суду міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі №362/4462/16-ц.]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів

2025-10-10T13:23:35Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»]
== Правова природа виникнення зобов’язання ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] з 24 лютого 2022 року, в Україні введено режим воєнного стану!
Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

*припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

Під час дії воєнного стану платник аліментів не звільняється від обов’язку повноцінно виконувати рішення суду про сплату аліментів. У цей складний для держави період діти, як соціально незахищена категорія громадян, потребують належного утримання батьками не менше, ніж у мирний час.

|}При несвоєчасній оплаті аліментів у платника виникає заборгованість, на яку нараховується пеня (1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100% заборгованості). При цьому заборгованість і пеня виникають як у працевлаштованих платників, так і в безробітних. Якщо особа не працює, то заборгованість розраховується виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості.

Пеня, як вид відповідальності не стягується з боржника автоматично. Тому в рамках виконавчого провадження виконавці не здійснюють нарахування пені, однак стягувач може звернутися до суду із заявою про стягнення пені. У разі ухвалення судом рішення про стягнення пені та видачі судом виконавчого документа, виконавець здійснить його виконання у встановленому порядку.

До неплатників аліментів для примусового виконання ними свого обов’язку. Усі заходи діють як у мирний час, так і протягом воєнного стану. Кожен із батьків має перед своєю дитиною етичний і моральний обов’язок належного виховання й утримання. Тому, коли є фінансова можливість, то варто цей обов’язок виконувати без застосування заходів примусу. Якщо можливості платити дійсно немає, то існують дієві правові механізми офіційно зменшити розмір аліментів і не потрапити до категорії «злісних неплатників» з усіма відповідними наслідками.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B7%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96 частина друга статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»] .

Якщо є заборгованість зі сплати аліментів, і її сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, то тоді державний виконавець до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі вже виносить вмотивовані постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%3A частина дев'ята статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]:

1. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

2. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

3. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

4. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Досить часто батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, а відтак виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості по аліментам. При цьому, слід зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме – '''нараховується пеня'''.
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#6495ED;" | Нормативно-правовий акт!! style="background-color:#FFFF00;" | Текст документа
|-
|'''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]'''||
# В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%92%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина 1 статті 3 Конвенції про права дитини]. 
# Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D1%87%D1%8F%2C%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%20%D0%B7%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%96%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина 2 статті 3 Конвенції про права дитини]. 
# Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n341:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%D0%B1%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%85%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 стаття 18 Конвенції про права дитини].
|-
|'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]'''||''' '''Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n673 стаття 141 Сімейного кодексу України]''' "

''' '''Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n737 стаття 155 Сімейного кодексу України] ''' .

''' '''Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n912:~:text=1.%20%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F стаття 180 Сімейного кодексу України] ''' .

''' '''Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо питання стосовно утримання дитини, то держава може зобов’язати виконувати встановлений законодавством обов’язок'''.'''
|-
|'''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]'''||''' '''Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793:~:text=%D0%9D%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%8E)%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F стаття 549 Цивільного кодексу України].
|}
За правовою природою '''аліментні зобов’язання''' – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний '''сплачувати щомісяця''' і '''несвоєчасна сплата''' яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді '''стягнення неустойки (пені)'''.
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо. 
{| class="wikitable"
|-
|
'''Важливо!!!''' Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами '''не припиняється''' з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.

''' '''Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття''' ''', а у випадку, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надати таку допомогу, то до досягнення нею двадцяти трьох років. Таким чином, зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997:~:text=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E%20199%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2 стаття 194 Сімейного Кодексу України].
|}

==Алгоритм обчислення неустойки (пені)==
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,100%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 частина 1 статті 196 Сімейного кодексу України].

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою''':'''
{| class="wikitable"
|-
|'''p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:'''
|}
p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
{| class="wikitable"
|-
|'''Приклад №1:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 грудня 2020 року, тобто через 305 дні. Розраховуємо: 2500*305*1%=7625 грн. Але відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір пені обмежено 100% щомісячного платежу, тобто дорівнює 2500 грн.
'''Приклад №2:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 травня 2020 року, тобто через 91 день. Розраховуємо: 2500*91*1%=2275 грн
|}
У разі виплати аліментів частинами, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов’язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені – 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"] передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 196 Сімейного кодексу України]  відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.

==Судовий порядок стягнення==
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6060 стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України].

Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n95:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%94%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 18 Сімейного кодексу України].

'''Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є''':

1) встановлення правовідношення;

2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку;

3) припинення правовідношення, а також його анулювання;

4) припинення дій, які порушують сімейні права;

5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права;

6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором;

7) зміна правовідношення;

8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
===Перелік необхідних документів:===
#копія паспорта позивача;
#копія картки платника податків позивача;
#довідка про склад сім’ї;
#копія свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду;
#копія свідоцтва про народження дитини;
#копія виконавчого листа;
#копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
#розрахунок виплати та заборгованості.
===Вартість===
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37:~:text=3)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%2D%20%D1%83,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3B пункт 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"].
===Позовна давність===
Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 20 Сімейного кодексу України] чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених:
*застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n366 стаття 72 Сімейного кодексу України];
*спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n623:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE частина друга статті 129 Сімейного кодексу України];
*право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n661:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина третя статті 138 Сімейного кодексу України];

==Судова практика==
*''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанова КЦС ВС від 20.07.2020 у справі № 362/4462/16]''
*'''Презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати.''' Сімейне законодавство містить презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text частиною першою статті 196 СК України]. Обов’язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Така позиція суду міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі №362/4462/16-ц.]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів

2025-10-10T13:14:14Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»]
== Правова природа виникнення зобов’язання ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] з 24 лютого 2022 року, в Україні введено режим воєнного стану!
Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

*припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

Під час дії воєнного стану платник аліментів не звільняється від обов’язку повноцінно виконувати рішення суду про сплату аліментів. У цей складний для держави період діти, як соціально незахищена категорія громадян, потребують належного утримання батьками не менше, ніж у мирний час.

|}При несвоєчасній оплаті аліментів у платника виникає заборгованість, на яку нараховується пеня (1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100% заборгованості). При цьому заборгованість і пеня виникають як у працевлаштованих платників, так і в безробітних. Якщо особа не працює, то заборгованість розраховується виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості.

Пеня, як вид відповідальності не стягується з боржника автоматично. Тому в рамках виконавчого провадження виконавці не здійснюють нарахування пені, однак стягувач може звернутися до суду із заявою про стягнення пені. У разі ухвалення судом рішення про стягнення пені та видачі судом виконавчого документа, виконавець здійснить його виконання у встановленому порядку.

До неплатників аліментів для примусового виконання ними свого обов’язку. Усі заходи діють як у мирний час, так і протягом воєнного стану. Кожен із батьків має перед своєю дитиною етичний і моральний обов’язок належного виховання й утримання. Тому, коли є фінансова можливість, то варто цей обов’язок виконувати без застосування заходів примусу. Якщо можливості платити дійсно немає, то існують дієві правові механізми офіційно зменшити розмір аліментів і не потрапити до категорії «злісних неплатників» з усіма відповідними наслідками.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B7%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96 частина друга статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»] .

Якщо є заборгованість зі сплати аліментів, і її сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, то тоді державний виконавець до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі вже виносить вмотивовані постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%3A частина дев'ята статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]:

1. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

2. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

3. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

4. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Досить часто батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, а відтак виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості по аліментам. При цьому, слід зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме – '''нараховується пеня'''.
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#6495ED;" | Нормативно-правовий акт!! style="background-color:#FFFF00;" | Текст документа
|-
|'''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]'''||
# В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%92%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина 1 статті 3 Конвенції про права дитини]. 
# Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D1%87%D1%8F%2C%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%20%D0%B7%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%96%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина 2 статті 3 Конвенції про права дитини]. 
# Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n341:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%D0%B1%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%85%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 стаття 18 Конвенції про права дитини].
|-
|'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]'''||''' '''Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n673 стаття 141 Сімейного кодексу України]''' "

''' '''Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n737 стаття 155 Сімейного кодексу України] ''' .

''' '''Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n912:~:text=1.%20%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F стаття 180 Сімейного кодексу України] ''' .

''' '''Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо питання стосовно утримання дитини, то держава може зобов’язати виконувати встановлений законодавством обов’язок'''.'''
|-
|'''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]'''||''' '''Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793:~:text=%D0%9D%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%8E)%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F стаття 549 Цивільного кодексу України].
|}
За правовою природою '''аліментні зобов’язання''' – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний '''сплачувати щомісяця''' і '''несвоєчасна сплата''' яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді '''стягнення неустойки (пені)'''.
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо. 
{| class="wikitable"
|-
|
'''Важливо!!!''' Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами '''не припиняється''' з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.

''' '''Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття''' ''', а у випадку, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надати таку допомогу, то до досягнення нею двадцяти трьох років. Таким чином, зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997:~:text=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E%20199%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2 стаття 194 Сімейного Кодексу України].
|}

==Алгоритм обчислення неустойки (пені)==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України]: у разі '''виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти''' за рішенням суду або за домовленістю між батьками, '''одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені)''' у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 ''постанови КЦС ВС від 20.07.2020 по справі № 362/4462/16'' Велика Палата Верховного Суду] у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що '''пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.''' Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою''':'''
{| class="wikitable"
|-
|'''p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:'''
|}
p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
{| class="wikitable"
|-
|'''Приклад №1:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 грудня 2020 року, тобто через 305 дні. Розраховуємо: 2500*305*1%=7625 грн. Але відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір пені обмежено 100% щомісячного платежу, тобто дорівнює 2500 грн.
'''Приклад №2:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 травня 2020 року, тобто через 91 день. Розраховуємо: 2500*91*1%=2275 грн
|}
У разі виплати аліментів частинами, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов’язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені – 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"] передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 196 Сімейного кодексу України]  відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.
==Судовий порядок стягнення==
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6060 стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України].

Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n95:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%94%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 18 Сімейного кодексу України].

'''Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є''':

1) встановлення правовідношення;

2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку;

3) припинення правовідношення, а також його анулювання;

4) припинення дій, які порушують сімейні права;

5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права;

6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором;

7) зміна правовідношення;

8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
===Перелік необхідних документів:===
#копія паспорта позивача;
#копія картки платника податків позивача;
#довідка про склад сім’ї;
#копія свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду;
#копія свідоцтва про народження дитини;
#копія виконавчого листа;
#копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
#розрахунок виплати та заборгованості.
===Вартість===
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37:~:text=3)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%2D%20%D1%83,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3B пункт 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"].
===Позовна давність===
Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 20 Сімейного кодексу України] чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених:
*застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n366 стаття 72 Сімейного кодексу України];
*спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n623:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE частина друга статті 129 Сімейного кодексу України];
*право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n661:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина третя статті 138 Сімейного кодексу України];

==Судова практика==
*''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанова КЦС ВС від 20.07.2020 у справі № 362/4462/16]''
*'''Презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати.''' Сімейне законодавство містить презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text частиною першою статті 196 СК України]. Обов’язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Така позиція суду міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі №362/4462/16-ц.]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів

2025-10-10T13:10:46Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»]
== Правова природа виникнення зобов’язання ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] з 24 лютого 2022 року, в Україні введено режим воєнного стану!
Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

*припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

Під час дії воєнного стану платник аліментів не звільняється від обов’язку повноцінно виконувати рішення суду про сплату аліментів. У цей складний для держави період діти, як соціально незахищена категорія громадян, потребують належного утримання батьками не менше, ніж у мирний час.

|}При несвоєчасній оплаті аліментів у платника виникає заборгованість, на яку нараховується пеня (1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100% заборгованості). При цьому заборгованість і пеня виникають як у працевлаштованих платників, так і в безробітних. Якщо особа не працює, то заборгованість розраховується виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості.

Пеня, як вид відповідальності не стягується з боржника автоматично. Тому в рамках виконавчого провадження виконавці не здійснюють нарахування пені, однак стягувач може звернутися до суду із заявою про стягнення пені. У разі ухвалення судом рішення про стягнення пені та видачі судом виконавчого документа, виконавець здійснить його виконання у встановленому порядку.

До неплатників аліментів для примусового виконання ними свого обов’язку. Усі заходи діють як у мирний час, так і протягом воєнного стану. Кожен із батьків має перед своєю дитиною етичний і моральний обов’язок належного виховання й утримання. Тому, коли є фінансова можливість, то варто цей обов’язок виконувати без застосування заходів примусу. Якщо можливості платити дійсно немає, то існують дієві правові механізми офіційно зменшити розмір аліментів і не потрапити до категорії «злісних неплатників» з усіма відповідними наслідками.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B7%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96 частина друга статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»] .

Якщо є заборгованість зі сплати аліментів, і її сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, то тоді державний виконавець до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі вже виносить вмотивовані постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%3A частина дев'ята статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]:

1. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

2. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

3. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

4. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Досить часто батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, а відтак виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості по аліментам. При цьому, слід зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме – '''нараховується пеня'''.
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#6495ED;" | Нормативно-правовий акт!! style="background-color:#FFFF00;" | Текст документа
|-
|'''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]'''||
# В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%92%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина 1 статті 3 Конвенції про права дитини]. 
# Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D1%87%D1%8F%2C%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%20%D0%B7%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%96%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина 2 статті 3 Конвенції про права дитини]. 
# Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n341:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%D0%B1%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%85%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 стаття 18 Конвенції про права дитини].
|-
|'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]'''||''' '''Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n673 стаття 141 Сімейного кодексу України]''' "

''' '''Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n737 стаття 155 Сімейного кодексу України] ''' .

''' '''Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n912:~:text=1.%20%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F стаття 180 Сімейного кодексу України] ''' .

''' '''Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо питання стосовно утримання дитини, то держава може зобов’язати виконувати встановлений законодавством обов’язок'''.'''
|-
|'''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]'''||''' '''Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793:~:text=%D0%9D%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%8E)%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F стаття 549 Цивільного кодексу України].
|}
За правовою природою '''аліментні зобов’язання''' – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний '''сплачувати щомісяця''' і '''несвоєчасна сплата''' яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді '''стягнення неустойки (пені)'''.
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо. 
{| class="wikitable"
|-
|
'''Важливо!!!''' Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами '''не припиняється''' з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.

''' '''Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття''' ''', а у випадку, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надати таку допомогу, то до досягнення нею двадцяти трьох років. Таким чином, зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997:~:text=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E%20199%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2 стаття 194 Сімейного Кодексу України].
|}

==Алгоритм обчислення неустойки (пені)==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України]: у разі '''виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти''' за рішенням суду або за домовленістю між батьками, '''одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені)''' у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 ''постанови КЦС ВС від 20.07.2020 по справі № 362/4462/16'' Велика Палата Верховного Суду] у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що '''пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.''' Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою''':'''
{| class="wikitable"
|-
|'''p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:'''
|}
p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
{| class="wikitable"
|-
|'''Приклад №1:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 грудня 2020 року, тобто через 305 дні. Розраховуємо: 2500*305*1%=7625 грн. Але відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір пені обмежено 100% щомісячного платежу, тобто дорівнює 2500 грн.
'''Приклад №2:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 травня 2020 року, тобто через 91 день. Розраховуємо: 2500*91*1%=2275 грн
|}
У разі виплати аліментів частинами, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов’язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені – 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"] передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 196 Сімейного кодексу України]  відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.
==Судовий порядок стягнення==
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6060 стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України].

Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n95:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%94%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 18 Сімейного кодексу України].

'''Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є''':

1) встановлення правовідношення;

2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку;

3) припинення правовідношення, а також його анулювання;

4) припинення дій, які порушують сімейні права;

5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права;

6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором;

7) зміна правовідношення;

8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
===Перелік необхідних документів:===
#копія паспорта позивача;
#копія картки платника податків позивача;
#довідка про склад сім’ї;
#копія свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду;
#копія свідоцтва про народження дитини;
#копія виконавчого листа;
#копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
#розрахунок виплати та заборгованості.
===Вартість===
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37:~:text=3)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%2D%20%D1%83,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3B пункт 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"].
===Позовна давність===
Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 20 Сімейного кодексу України] чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених:
*застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n366:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE частина друга статті 72 Сімейного Kодексу України];
*спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n623:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE частина друга статті 129 Сімейного кодексу України];
*право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n661:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина третя статті 138 Сімейного кодексу України];

==Судова практика==
*''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанова КЦС ВС від 20.07.2020 у справі № 362/4462/16]''
*'''Презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати.''' Сімейне законодавство містить презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text частиною першою статті 196 СК України]. Обов’язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Така позиція суду міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі №362/4462/16-ц.]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів

2025-10-10T13:10:01Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»]
== Правова природа виникнення зобов’язання ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] з 24 лютого 2022 року, в Україні введено режим воєнного стану!
Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

*припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

Під час дії воєнного стану платник аліментів не звільняється від обов’язку повноцінно виконувати рішення суду про сплату аліментів. У цей складний для держави період діти, як соціально незахищена категорія громадян, потребують належного утримання батьками не менше, ніж у мирний час.

|}При несвоєчасній оплаті аліментів у платника виникає заборгованість, на яку нараховується пеня (1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100% заборгованості). При цьому заборгованість і пеня виникають як у працевлаштованих платників, так і в безробітних. Якщо особа не працює, то заборгованість розраховується виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості.

Пеня, як вид відповідальності не стягується з боржника автоматично. Тому в рамках виконавчого провадження виконавці не здійснюють нарахування пені, однак стягувач може звернутися до суду із заявою про стягнення пені. У разі ухвалення судом рішення про стягнення пені та видачі судом виконавчого документа, виконавець здійснить його виконання у встановленому порядку.

До неплатників аліментів для примусового виконання ними свого обов’язку. Усі заходи діють як у мирний час, так і протягом воєнного стану. Кожен із батьків має перед своєю дитиною етичний і моральний обов’язок належного виховання й утримання. Тому, коли є фінансова можливість, то варто цей обов’язок виконувати без застосування заходів примусу. Якщо можливості платити дійсно немає, то існують дієві правові механізми офіційно зменшити розмір аліментів і не потрапити до категорії «злісних неплатників» з усіма відповідними наслідками.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B7%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96 частина друга статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»] .

Якщо є заборгованість зі сплати аліментів, і її сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, то тоді державний виконавець до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі вже виносить вмотивовані постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%3A частина дев'ята статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]:

1. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

2. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

3. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

4. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Досить часто батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, а відтак виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості по аліментам. При цьому, слід зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме – '''нараховується пеня'''.
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#6495ED;" | Нормативно-правовий акт!! style="background-color:#FFFF00;" | Текст документа
|-
|'''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]'''||
# В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%92%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина 1 статті 3 Конвенції про права дитини]. 
# Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D1%87%D1%8F%2C%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%20%D0%B7%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%96%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина 2 статті 3 Конвенції про права дитини]. 
# Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n341:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%D0%B1%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%85%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 стаття 18 Конвенції про права дитини].
|-
|'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]'''||''' '''Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n673 стаття 141 Сімейного кодексу України]''' "

''' '''Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n737 стаття 155 Сімейного кодексу України] ''' .

''' '''Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n912:~:text=1.%20%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F стаття 180 Сімейного кодексу України] ''' .

''' '''Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо питання стосовно утримання дитини, то держава може зобов’язати виконувати встановлений законодавством обов’язок'''.'''
|-
|'''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]'''||''' '''Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793:~:text=%D0%9D%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%8E)%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F стаття 549 Цивільного кодексу України].
|}
За правовою природою '''аліментні зобов’язання''' – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний '''сплачувати щомісяця''' і '''несвоєчасна сплата''' яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді '''стягнення неустойки (пені)'''.
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо. 
{| class="wikitable"
|-
|
'''Важливо!!!''' Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами '''не припиняється''' з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.

''' '''Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття''' ''', а у випадку, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надати таку допомогу, то до досягнення нею двадцяти трьох років. Таким чином, зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997:~:text=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E%20199%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2 стаття 194 Сімейного Кодексу України].
|}

==Алгоритм обчислення неустойки (пені)==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України]: у разі '''виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти''' за рішенням суду або за домовленістю між батьками, '''одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені)''' у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 ''постанови КЦС ВС від 20.07.2020 по справі № 362/4462/16'' Велика Палата Верховного Суду] у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що '''пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.''' Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою''':'''
{| class="wikitable"
|-
|'''p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:'''
|}
p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
{| class="wikitable"
|-
|'''Приклад №1:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 грудня 2020 року, тобто через 305 дні. Розраховуємо: 2500*305*1%=7625 грн. Але відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір пені обмежено 100% щомісячного платежу, тобто дорівнює 2500 грн.
'''Приклад №2:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 травня 2020 року, тобто через 91 день. Розраховуємо: 2500*91*1%=2275 грн
|}
У разі виплати аліментів частинами, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов’язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені – 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"] передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 196 Сімейного кодексу України]  відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.
==Судовий порядок стягнення==
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6060 стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України].

Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n95:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%94%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83 стаття 18 Сімейного кодексу України].

'''Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є''':

1) встановлення правовідношення;

2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку;

3) припинення правовідношення, а також його анулювання;

4) припинення дій, які порушують сімейні права;

5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права;

6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором;

7) зміна правовідношення;

8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
===Перелік необхідних документів:===
#копія паспорта позивача;
#копія картки платника податків позивача;
#довідка про склад сім’ї;
#копія свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду;
#копія свідоцтва про народження дитини;
#копія виконавчого листа;
#копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
#розрахунок виплати та заборгованості.
===Вартість===
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях '''звільняються позивачі у справах''' про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37:~:text=3)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%2D%20%D1%83,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3B пункт 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"].
===Позовна давність===
Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 20 Сімейного кодексу України] чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених:
*застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n366:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE частина друга статті 72 Сімейного Kодексу України];
*спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n623:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE частина друга статті 129 Сімейного кодексу України];
*право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n661:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина третя статті 138 Сімейного кодексу України];

==Судова практика==
*''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанова КЦС ВС від 20.07.2020 у справі № 362/4462/16]''
*'''Презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати.''' Сімейне законодавство містить презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text частиною першою статті 196 СК України]. Обов’язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Така позиція суду міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі №362/4462/16-ц.]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів

2025-10-10T12:40:40Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»]
== Правова природа виникнення зобов’язання ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] з 24 лютого 2022 року, в Україні введено режим воєнного стану!
Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

*припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

Під час дії воєнного стану платник аліментів не звільняється від обов’язку повноцінно виконувати рішення суду про сплату аліментів. У цей складний для держави період діти, як соціально незахищена категорія громадян, потребують належного утримання батьками не менше, ніж у мирний час.

|}При несвоєчасній оплаті аліментів у платника виникає заборгованість, на яку нараховується пеня (1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100% заборгованості). При цьому заборгованість і пеня виникають як у працевлаштованих платників, так і в безробітних. Якщо особа не працює, то заборгованість розраховується виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості.

Пеня, як вид відповідальності не стягується з боржника автоматично. Тому в рамках виконавчого провадження виконавці не здійснюють нарахування пені, однак стягувач може звернутися до суду із заявою про стягнення пені. У разі ухвалення судом рішення про стягнення пені та видачі судом виконавчого документа, виконавець здійснить його виконання у встановленому порядку.

До неплатників аліментів для примусового виконання ними свого обов’язку. Усі заходи діють як у мирний час, так і протягом воєнного стану. Кожен із батьків має перед своєю дитиною етичний і моральний обов’язок належного виховання й утримання. Тому, коли є фінансова можливість, то варто цей обов’язок виконувати без застосування заходів примусу. Якщо можливості платити дійсно немає, то існують дієві правові механізми офіційно зменшити розмір аліментів і не потрапити до категорії «злісних неплатників» з усіма відповідними наслідками.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B7%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96 частина друга статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»] .

Якщо є заборгованість зі сплати аліментів, і її сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, то тоді державний виконавець до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі вже виносить вмотивовані постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%3A частина дев'ята статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]:

1. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

2. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

3. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

4. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Досить часто батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, а відтак виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості по аліментам. При цьому, слід зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме – '''нараховується пеня'''.
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#6495ED;" | Нормативно-правовий акт!! style="background-color:#FFFF00;" | Текст документа
|-
|'''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]'''||
# В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%92%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина 1 статті 3 Конвенції про права дитини]. 
# Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D1%87%D1%8F%2C%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%20%D0%B7%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%96%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина 2 статті 3 Конвенції про права дитини]. 
# Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n341:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%D0%B1%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%85%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 стаття 18 Конвенції про права дитини].
|-
|'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]'''||''' '''Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n673 стаття 141 Сімейного кодексу України]''' "

''' '''Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n737 стаття 155 Сімейного кодексу України] ''' .

''' '''Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n912:~:text=1.%20%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F стаття 180 Сімейного кодексу України] ''' .

''' '''Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо питання стосовно утримання дитини, то держава може зобов’язати виконувати встановлений законодавством обов’язок'''.'''
|-
|'''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]'''||''' '''Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793:~:text=%D0%9D%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%8E)%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F стаття 549 Цивільного кодексу України].
|}
За правовою природою '''аліментні зобов’язання''' – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний '''сплачувати щомісяця''' і '''несвоєчасна сплата''' яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді '''стягнення неустойки (пені)'''.
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо. 
{| class="wikitable"
|-
|
'''Важливо!!!''' Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами '''не припиняється''' з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.

''' '''Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття''' ''', а у випадку, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надати таку допомогу, то до досягнення нею двадцяти трьох років. Таким чином, зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997:~:text=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F%2C%20%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E%20199%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2 стаття 194 Сімейного Кодексу України].
|}

==Алгоритм обчислення неустойки (пені)==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України]: у разі '''виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти''' за рішенням суду або за домовленістю між батьками, '''одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені)''' у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 ''постанови КЦС ВС від 20.07.2020 по справі № 362/4462/16'' Велика Палата Верховного Суду] у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що '''пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.''' Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою''':'''
{| class="wikitable"
|-
|'''p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:'''
|}
p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
{| class="wikitable"
|-
|'''Приклад №1:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 грудня 2020 року, тобто через 305 дні. Розраховуємо: 2500*305*1%=7625 грн. Але відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір пені обмежено 100% щомісячного платежу, тобто дорівнює 2500 грн.
'''Приклад №2:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 травня 2020 року, тобто через 91 день. Розраховуємо: 2500*91*1%=2275 грн
|}
У разі виплати аліментів частинами, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов’язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені – 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"] передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 196 Сімейного кодексу України]  відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.
==Судовий порядок стягнення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статей 4, 5 Цивільного процесуального кодексу України] кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Стаття 18 Сімейного кодексу України] встановлено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

'''Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є''':

1) встановлення правовідношення;

2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку;

3) припинення правовідношення, а також його анулювання;

4) припинення дій, які порушують сімейні права;

5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права;

6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором;

7) зміна правовідношення;

8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
===Перелік необхідних документів:===
#копія паспорта позивача;
#копія картки платника податків позивача;
#довідка про склад сім’ї;
#копія свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду;
#копія свідоцтва про народження дитини;
#копія виконавчого листа;
#копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
#розрахунок виплати та заборгованості.
===Вартість===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п. 3 частини першої ст. 5 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях '''звільняються позивачі у справах''' про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється.
===Позовна давність===
Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 20 Сімейного кодексу України] чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 72] (застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 129] (спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 138] (право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 139] (спір про материнство) цього Кодексу, а тому на правовідносини, які регулюються ст. 196 СK України, не поширюється дія норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦK України] про позовну давність.
==Судова практика==
*''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанова КЦС ВС від 20.07.2020 у справі № 362/4462/16]''
*'''Презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати.''' Сімейне законодавство містить презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text частиною першою статті 196 СК України]. Обов’язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Така позиція суду міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі №362/4462/16-ц.]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів

2025-10-10T12:18:01Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»]
== Правова природа виникнення зобов’язання ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] з 24 лютого 2022 року, в Україні введено режим воєнного стану!
Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

*припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

Під час дії воєнного стану платник аліментів не звільняється від обов’язку повноцінно виконувати рішення суду про сплату аліментів. У цей складний для держави період діти, як соціально незахищена категорія громадян, потребують належного утримання батьками не менше, ніж у мирний час.

|}При несвоєчасній оплаті аліментів у платника виникає заборгованість, на яку нараховується пеня (1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100% заборгованості). При цьому заборгованість і пеня виникають як у працевлаштованих платників, так і в безробітних. Якщо особа не працює, то заборгованість розраховується виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості.

Пеня, як вид відповідальності не стягується з боржника автоматично. Тому в рамках виконавчого провадження виконавці не здійснюють нарахування пені, однак стягувач може звернутися до суду із заявою про стягнення пені. У разі ухвалення судом рішення про стягнення пені та видачі судом виконавчого документа, виконавець здійснить його виконання у встановленому порядку.

До неплатників аліментів для примусового виконання ними свого обов’язку. Усі заходи діють як у мирний час, так і протягом воєнного стану. Кожен із батьків має перед своєю дитиною етичний і моральний обов’язок належного виховання й утримання. Тому, коли є фінансова можливість, то варто цей обов’язок виконувати без застосування заходів примусу. Якщо можливості платити дійсно немає, то існують дієві правові механізми офіційно зменшити розмір аліментів і не потрапити до категорії «злісних неплатників» з усіма відповідними наслідками.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B7%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96 частина друга статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»] .

Якщо є заборгованість зі сплати аліментів, і її сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, то тоді державний виконавець до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі вже виносить вмотивовані постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%3A частина дев'ята статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]:

1. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

2. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

3. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

4. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Досить часто батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, а відтак виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості по аліментам. При цьому, слід зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме – '''нараховується пеня'''.
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#6495ED;" | Нормативно-правовий акт!! style="background-color:#FFFF00;" | Текст документа
|-
|'''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]'''||
# В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%92%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина 1 статті 3 Конвенції про права дитини]. 
# Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D1%87%D1%8F%2C%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%20%D0%B7%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%96%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина 2 статті 3 Конвенції про права дитини]. 
# Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n341:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%D0%B1%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%85%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 стаття 18 Конвенції про права дитини].
|-
|'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]'''||''' '''Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n673 стаття 141 Сімейного кодексу України]''' "

''' '''Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n737 стаття 155 Сімейного кодексу України] ''' .

''' '''Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n912:~:text=1.%20%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F стаття 180 Сімейного кодексу України] ''' .

''' '''Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо питання стосовно утримання дитини, то держава може зобов’язати виконувати встановлений законодавством обов’язок'''.'''
|-
|'''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]'''||''' '''Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793:~:text=%D0%9D%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%8E)%20%D1%94%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F стаття 549 Цивільного кодексу України].
|}
За правовою природою '''аліментні зобов’язання''' – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний '''сплачувати щомісяця''' і '''несвоєчасна сплата''' яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді '''стягнення неустойки (пені)'''.
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо. 
{| class="wikitable"
|-
|
'''Важливо!!!''' Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами '''не припиняється''' з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 194 Сімейного Кодексу України], '''заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття''', а у випадку, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надати таку допомогу, то до досягнення нею двадцяти трьох років. Таким чином, зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.
|}

==Алгоритм обчислення неустойки (пені)==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України]: у разі '''виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти''' за рішенням суду або за домовленістю між батьками, '''одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені)''' у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 ''постанови КЦС ВС від 20.07.2020 по справі № 362/4462/16'' Велика Палата Верховного Суду] у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що '''пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.''' Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою''':'''
{| class="wikitable"
|-
|'''p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:'''
|}
p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
{| class="wikitable"
|-
|'''Приклад №1:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 грудня 2020 року, тобто через 305 дні. Розраховуємо: 2500*305*1%=7625 грн. Але відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір пені обмежено 100% щомісячного платежу, тобто дорівнює 2500 грн.
'''Приклад №2:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 травня 2020 року, тобто через 91 день. Розраховуємо: 2500*91*1%=2275 грн
|}
У разі виплати аліментів частинами, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов’язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені – 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"] передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 196 Сімейного кодексу України]  відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.
==Судовий порядок стягнення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статей 4, 5 Цивільного процесуального кодексу України] кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Стаття 18 Сімейного кодексу України] встановлено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

'''Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є''':

1) встановлення правовідношення;

2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку;

3) припинення правовідношення, а також його анулювання;

4) припинення дій, які порушують сімейні права;

5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права;

6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором;

7) зміна правовідношення;

8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
===Перелік необхідних документів:===
#копія паспорта позивача;
#копія картки платника податків позивача;
#довідка про склад сім’ї;
#копія свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду;
#копія свідоцтва про народження дитини;
#копія виконавчого листа;
#копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
#розрахунок виплати та заборгованості.
===Вартість===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п. 3 частини першої ст. 5 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях '''звільняються позивачі у справах''' про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється.
===Позовна давність===
Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 20 Сімейного кодексу України] чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 72] (застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 129] (спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 138] (право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 139] (спір про материнство) цього Кодексу, а тому на правовідносини, які регулюються ст. 196 СK України, не поширюється дія норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦK України] про позовну давність.
==Судова практика==
*''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанова КЦС ВС від 20.07.2020 у справі № 362/4462/16]''
*'''Презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати.''' Сімейне законодавство містить презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text частиною першою статті 196 СК України]. Обов’язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Така позиція суду міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі №362/4462/16-ц.]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів

2025-10-10T12:09:16Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»]
== Правова природа виникнення зобов’язання ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] з 24 лютого 2022 року, в Україні введено режим воєнного стану!
Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

*припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

Під час дії воєнного стану платник аліментів не звільняється від обов’язку повноцінно виконувати рішення суду про сплату аліментів. У цей складний для держави період діти, як соціально незахищена категорія громадян, потребують належного утримання батьками не менше, ніж у мирний час.

|}При несвоєчасній оплаті аліментів у платника виникає заборгованість, на яку нараховується пеня (1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100% заборгованості). При цьому заборгованість і пеня виникають як у працевлаштованих платників, так і в безробітних. Якщо особа не працює, то заборгованість розраховується виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості.

Пеня, як вид відповідальності не стягується з боржника автоматично. Тому в рамках виконавчого провадження виконавці не здійснюють нарахування пені, однак стягувач може звернутися до суду із заявою про стягнення пені. У разі ухвалення судом рішення про стягнення пені та видачі судом виконавчого документа, виконавець здійснить його виконання у встановленому порядку.

До неплатників аліментів для примусового виконання ними свого обов’язку. Усі заходи діють як у мирний час, так і протягом воєнного стану. Кожен із батьків має перед своєю дитиною етичний і моральний обов’язок належного виховання й утримання. Тому, коли є фінансова можливість, то варто цей обов’язок виконувати без застосування заходів примусу. Якщо можливості платити дійсно немає, то існують дієві правові механізми офіційно зменшити розмір аліментів і не потрапити до категорії «злісних неплатників» з усіма відповідними наслідками.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B7%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96 частина друга статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»] .

Якщо є заборгованість зі сплати аліментів, і її сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, то тоді державний виконавець до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі вже виносить вмотивовані постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%3A частина дев'ята статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]:

1. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

2. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

3. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

4. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Досить часто батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, а відтак виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості по аліментам. При цьому, слід зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме – '''нараховується пеня'''.
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#6495ED;" | Нормативно-правовий акт!! style="background-color:#FFFF00;" | Текст документа
|-
|'''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]'''||
# В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%92%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 частина 1 статті 3 Конвенції про права дитини]. 
# Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D1%87%D1%8F%2C%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%96%20%D0%B7%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%96%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина 2 статті 3 Конвенції про права дитини]. 
# Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n341:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%D0%B1%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%85%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 стаття 18 Конвенції про права дитини].
|-
|'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]'''||''' '''Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n673 стаття 141 Сімейного кодексу України]''' "

''' '''Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n737 стаття 155 Сімейного кодексу України] ''' .

''' '''Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n912:~:text=1.%20%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F стаття 180 Сімейного кодексу України] ''' .

''' '''Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо питання стосовно утримання дитини, то держава може зобов’язати виконувати встановлений законодавством обов’язок'''.'''
|-
|'''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]'''||'''Відповідно до ст. 549''' ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
|}
За правовою природою '''аліментні зобов’язання''' – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний '''сплачувати щомісяця''' і '''несвоєчасна сплата''' яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді '''стягнення неустойки (пені)'''.
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо. 
{| class="wikitable"
|-
|
'''Важливо!!!''' Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами '''не припиняється''' з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 194 Сімейного Кодексу України], '''заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття''', а у випадку, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надати таку допомогу, то до досягнення нею двадцяти трьох років. Таким чином, зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.
|}
==Алгоритм обчислення неустойки (пені)==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України]: у разі '''виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти''' за рішенням суду або за домовленістю між батьками, '''одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені)''' у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 ''постанови КЦС ВС від 20.07.2020 по справі № 362/4462/16'' Велика Палата Верховного Суду] у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що '''пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.''' Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою''':'''
{| class="wikitable"
|-
|'''p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:'''
|}
p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
{| class="wikitable"
|-
|'''Приклад №1:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 грудня 2020 року, тобто через 305 дні. Розраховуємо: 2500*305*1%=7625 грн. Але відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір пені обмежено 100% щомісячного платежу, тобто дорівнює 2500 грн.
'''Приклад №2:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 травня 2020 року, тобто через 91 день. Розраховуємо: 2500*91*1%=2275 грн
|}
У разі виплати аліментів частинами, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов’язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені – 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"] передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 196 Сімейного кодексу України]  відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.
==Судовий порядок стягнення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статей 4, 5 Цивільного процесуального кодексу України] кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Стаття 18 Сімейного кодексу України] встановлено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

'''Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є''':

1) встановлення правовідношення;

2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку;

3) припинення правовідношення, а також його анулювання;

4) припинення дій, які порушують сімейні права;

5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права;

6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором;

7) зміна правовідношення;

8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
===Перелік необхідних документів:===
#копія паспорта позивача;
#копія картки платника податків позивача;
#довідка про склад сім’ї;
#копія свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду;
#копія свідоцтва про народження дитини;
#копія виконавчого листа;
#копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
#розрахунок виплати та заборгованості.
===Вартість===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п. 3 частини першої ст. 5 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях '''звільняються позивачі у справах''' про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється.
===Позовна давність===
Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 20 Сімейного кодексу України] чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 72] (застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 129] (спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 138] (право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 139] (спір про материнство) цього Кодексу, а тому на правовідносини, які регулюються ст. 196 СK України, не поширюється дія норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦK України] про позовну давність.
==Судова практика==
*''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанова КЦС ВС від 20.07.2020 у справі № 362/4462/16]''
*'''Презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати.''' Сімейне законодавство містить презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text частиною першою статті 196 СК України]. Обов’язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Така позиція суду міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі №362/4462/16-ц.]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів

2025-10-10T11:00:09Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»]
== Правова природа виникнення зобов’язання ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] з 24 лютого 2022 року, в Україні введено режим воєнного стану!
Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

*припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

Під час дії воєнного стану платник аліментів не звільняється від обов’язку повноцінно виконувати рішення суду про сплату аліментів. У цей складний для держави період діти, як соціально незахищена категорія громадян, потребують належного утримання батьками не менше, ніж у мирний час.

|}При несвоєчасній оплаті аліментів у платника виникає заборгованість, на яку нараховується пеня (1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100% заборгованості). При цьому заборгованість і пеня виникають як у працевлаштованих платників, так і в безробітних. Якщо особа не працює, то заборгованість розраховується виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості.

Пеня, як вид відповідальності не стягується з боржника автоматично. Тому в рамках виконавчого провадження виконавці не здійснюють нарахування пені, однак стягувач може звернутися до суду із заявою про стягнення пені. У разі ухвалення судом рішення про стягнення пені та видачі судом виконавчого документа, виконавець здійснить його виконання у встановленому порядку.

До неплатників аліментів для примусового виконання ними свого обов’язку. Усі заходи діють як у мирний час, так і протягом воєнного стану. Кожен із батьків має перед своєю дитиною етичний і моральний обов’язок належного виховання й утримання. Тому, коли є фінансова можливість, то варто цей обов’язок виконувати без застосування заходів примусу. Якщо можливості платити дійсно немає, то існують дієві правові механізми офіційно зменшити розмір аліментів і не потрапити до категорії «злісних неплатників» з усіма відповідними наслідками.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B7%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96 частина друга статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»] .

Якщо є заборгованість зі сплати аліментів, і її сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, то тоді державний виконавець до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі вже виносить вмотивовані постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%3A частина дев'ята статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]:

1. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

2. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

3. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

4. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Досить часто батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, а відтак виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості по аліментам. При цьому, слід зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме – '''нараховується пеня'''.
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#6495ED;" | Нормативно-правовий акт!! style="background-color:#FFFF00;" | Текст документа
|-
|'''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]'''||
#'''Відповідно до ч. 1 ст. 3''' "В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини". 
#'''Відповідно до ч. 2 ст. 3''' "Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів". 
#'''Відповідно до ст. 18''' "Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини".
|-
|'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]'''||'''Відповідно до ст.141''' "Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини".

'''Відповідно до ст.155''' "Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом".

'''Відповідно до ст. 180''' "Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття".

'''Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо питання стосовно утримання дитини, то держава може зобов’язати виконувати встановлений законодавством обов’язок.'''
|-
|'''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]'''||'''Відповідно до ст. 549''' ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
|}
За правовою природою '''аліментні зобов’язання''' – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний '''сплачувати щомісяця''' і '''несвоєчасна сплата''' яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді '''стягнення неустойки (пені)'''.
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо. 
{| class="wikitable"
|-
|
'''Важливо!!!''' Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами '''не припиняється''' з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 194 Сімейного Кодексу України], '''заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття''', а у випадку, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надати таку допомогу, то до досягнення нею двадцяти трьох років. Таким чином, зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.
|}
==Алгоритм обчислення неустойки (пені)==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України]: у разі '''виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти''' за рішенням суду або за домовленістю між батьками, '''одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені)''' у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 ''постанови КЦС ВС від 20.07.2020 по справі № 362/4462/16'' Велика Палата Верховного Суду] у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що '''пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.''' Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою''':'''
{| class="wikitable"
|-
|'''p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:'''
|}
p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
{| class="wikitable"
|-
|'''Приклад №1:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 грудня 2020 року, тобто через 305 дні. Розраховуємо: 2500*305*1%=7625 грн. Але відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір пені обмежено 100% щомісячного платежу, тобто дорівнює 2500 грн.
'''Приклад №2:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 травня 2020 року, тобто через 91 день. Розраховуємо: 2500*91*1%=2275 грн
|}
У разі виплати аліментів частинами, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов’язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені – 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"] передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 196 Сімейного кодексу України]  відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.
==Судовий порядок стягнення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статей 4, 5 Цивільного процесуального кодексу України] кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Стаття 18 Сімейного кодексу України] встановлено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

'''Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є''':

1) встановлення правовідношення;

2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку;

3) припинення правовідношення, а також його анулювання;

4) припинення дій, які порушують сімейні права;

5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права;

6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором;

7) зміна правовідношення;

8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
===Перелік необхідних документів:===
#копія паспорта позивача;
#копія картки платника податків позивача;
#довідка про склад сім’ї;
#копія свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду;
#копія свідоцтва про народження дитини;
#копія виконавчого листа;
#копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
#розрахунок виплати та заборгованості.
===Вартість===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п. 3 частини першої ст. 5 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях '''звільняються позивачі у справах''' про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється.
===Позовна давність===
Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 20 Сімейного кодексу України] чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 72] (застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 129] (спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 138] (право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 139] (спір про материнство) цього Кодексу, а тому на правовідносини, які регулюються ст. 196 СK України, не поширюється дія норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦK України] про позовну давність.
==Судова практика==
*''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанова КЦС ВС від 20.07.2020 у справі № 362/4462/16]''
*'''Презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати.''' Сімейне законодавство містить презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text частиною першою статті 196 СК України]. Обов’язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Така позиція суду міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі №362/4462/16-ц.]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів

2025-10-10T10:56:25Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»]
== Правова природа виникнення зобов’язання ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] з 24 лютого 2022 року, в Україні введено режим воєнного стану!
Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

*припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

Під час дії воєнного стану платник аліментів не звільняється від обов’язку повноцінно виконувати рішення суду про сплату аліментів. У цей складний для держави період діти, як соціально незахищена категорія громадян, потребують належного утримання батьками не менше, ніж у мирний час.

|}При несвоєчасній оплаті аліментів у платника виникає заборгованість, на яку нараховується пеня (1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100% заборгованості). При цьому заборгованість і пеня виникають як у працевлаштованих платників, так і в безробітних. Якщо особа не працює, то заборгованість розраховується виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості.

Пеня, як вид відповідальності не стягується з боржника автоматично. Тому в рамках виконавчого провадження виконавці не здійснюють нарахування пені, однак стягувач може звернутися до суду із заявою про стягнення пені. У разі ухвалення судом рішення про стягнення пені та видачі судом виконавчого документа, виконавець здійснить його виконання у встановленому порядку.

До неплатників аліментів для примусового виконання ними свого обов’язку. Усі заходи діють як у мирний час, так і протягом воєнного стану. Кожен із батьків має перед своєю дитиною етичний і моральний обов’язок належного виховання й утримання. Тому, коли є фінансова можливість, то варто цей обов’язок виконувати без застосування заходів примусу. Якщо можливості платити дійсно немає, то існують дієві правові механізми офіційно зменшити розмір аліментів і не потрапити до категорії «злісних неплатників» з усіма відповідними наслідками.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B7%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96 частина друга статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»] .

Якщо є заборгованість зі сплати аліментів, і її сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, то тоді державний виконавець до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі вже виносить вмотивовані постанови:

1. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

2. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

3. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

4. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Досить часто батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, а відтак виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості по аліментам. При цьому, слід зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме – '''нараховується пеня'''.
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#6495ED;" | Нормативно-правовий акт!! style="background-color:#FFFF00;" | Текст документа
|-
|'''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]'''||
#'''Відповідно до ч. 1 ст. 3''' "В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини". 
#'''Відповідно до ч. 2 ст. 3''' "Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів". 
#'''Відповідно до ст. 18''' "Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини".
|-
|'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]'''||'''Відповідно до ст.141''' "Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини".

'''Відповідно до ст.155''' "Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом".

'''Відповідно до ст. 180''' "Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття".

'''Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо питання стосовно утримання дитини, то держава може зобов’язати виконувати встановлений законодавством обов’язок.'''
|-
|'''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]'''||'''Відповідно до ст. 549''' ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
|}
За правовою природою '''аліментні зобов’язання''' – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний '''сплачувати щомісяця''' і '''несвоєчасна сплата''' яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді '''стягнення неустойки (пені)'''.
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо. 
{| class="wikitable"
|-
|
'''Важливо!!!''' Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами '''не припиняється''' з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 194 Сімейного Кодексу України], '''заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття''', а у випадку, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надати таку допомогу, то до досягнення нею двадцяти трьох років. Таким чином, зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.
|}
==Алгоритм обчислення неустойки (пені)==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України]: у разі '''виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти''' за рішенням суду або за домовленістю між батьками, '''одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені)''' у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 ''постанови КЦС ВС від 20.07.2020 по справі № 362/4462/16'' Велика Палата Верховного Суду] у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що '''пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.''' Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою''':'''
{| class="wikitable"
|-
|'''p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:'''
|}
p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
{| class="wikitable"
|-
|'''Приклад №1:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 грудня 2020 року, тобто через 305 дні. Розраховуємо: 2500*305*1%=7625 грн. Але відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір пені обмежено 100% щомісячного платежу, тобто дорівнює 2500 грн.
'''Приклад №2:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 травня 2020 року, тобто через 91 день. Розраховуємо: 2500*91*1%=2275 грн
|}
У разі виплати аліментів частинами, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов’язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені – 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"] передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 196 Сімейного кодексу України]  відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.
==Судовий порядок стягнення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статей 4, 5 Цивільного процесуального кодексу України] кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Стаття 18 Сімейного кодексу України] встановлено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

'''Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є''':

1) встановлення правовідношення;

2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку;

3) припинення правовідношення, а також його анулювання;

4) припинення дій, які порушують сімейні права;

5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права;

6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором;

7) зміна правовідношення;

8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
===Перелік необхідних документів:===
#копія паспорта позивача;
#копія картки платника податків позивача;
#довідка про склад сім’ї;
#копія свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду;
#копія свідоцтва про народження дитини;
#копія виконавчого листа;
#копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
#розрахунок виплати та заборгованості.
===Вартість===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п. 3 частини першої ст. 5 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях '''звільняються позивачі у справах''' про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється.
===Позовна давність===
Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 20 Сімейного кодексу України] чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 72] (застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 129] (спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 138] (право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 139] (спір про материнство) цього Кодексу, а тому на правовідносини, які регулюються ст. 196 СK України, не поширюється дія норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦK України] про позовну давність.
==Судова практика==
*''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанова КЦС ВС від 20.07.2020 у справі № 362/4462/16]''
*'''Презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати.''' Сімейне законодавство містить презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text частиною першою статті 196 СК України]. Обов’язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Така позиція суду міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі №362/4462/16-ц.]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів

2025-10-10T10:55:39Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»]
== Правова природа виникнення зобов’язання ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] з 24 лютого 2022 року, в Україні введено режим воєнного стану!
Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

*припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

Під час дії воєнного стану платник аліментів не звільняється від обов’язку повноцінно виконувати рішення суду про сплату аліментів. У цей складний для держави період діти, як соціально незахищена категорія громадян, потребують належного утримання батьками не менше, ніж у мирний час.

|}При несвоєчасній оплаті аліментів у платника виникає заборгованість, на яку нараховується пеня (1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100% заборгованості). При цьому заборгованість і пеня виникають як у працевлаштованих платників, так і в безробітних. Якщо особа не працює, то заборгованість розраховується виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості.

Пеня, як вид відповідальності не стягується з боржника автоматично. Тому в рамках виконавчого провадження виконавці не здійснюють нарахування пені, однак стягувач може звернутися до суду із заявою про стягнення пені. У разі ухвалення судом рішення про стягнення пені та видачі судом виконавчого документа, виконавець здійснить його виконання у встановленому порядку.

До неплатників аліментів для примусового виконання ними свого обов’язку. Усі заходи діють як у мирний час, так і протягом воєнного стану. Кожен із батьків має перед своєю дитиною етичний і моральний обов’язок належного виховання й утримання. Тому, коли є фінансова можливість, то варто цей обов’язок виконувати без застосування заходів примусу. Якщо можливості платити дійсно немає, то існують дієві правові механізми офіційно зменшити розмір аліментів і не потрапити до категорії «злісних неплатників» з усіма відповідними наслідками.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B7%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96 частина друга статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»] .

Якщо є заборгованість зі сплати аліментів, і її сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, то тоді державний виконавець до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі вже виносить вмотивовані постанови:

1. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

2. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

3. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

4. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Досить часто батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, а відтак виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості по аліментам. При цьому, слід зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме – '''нараховується пеня'''.
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#6495ED;" | Нормативно-правовий акт!! style="background-color:#FFFF00;" | Текст документа
|-
|'''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]'''||
#'''Відповідно до ч. 1 ст. 3''' "В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини". 
#'''Відповідно до ч. 2 ст. 3''' "Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів". 
#'''Відповідно до ст. 18''' "Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини".
|-
|'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]'''||'''Відповідно до ст.141''' "Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини".

'''Відповідно до ст.155''' "Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом".

'''Відповідно до ст. 180''' "Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття".

'''Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо питання стосовно утримання дитини, то держава може зобов’язати виконувати встановлений законодавством обов’язок.'''
|-
|'''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]'''||'''Відповідно до ст. 549''' ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
|}
За правовою природою '''аліментні зобов’язання''' – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний '''сплачувати щомісяця''' і '''несвоєчасна сплата''' яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді '''стягнення неустойки (пені)'''.
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо. 
{| class="wikitable"
|-
|
'''Важливо!!!''' Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами '''не припиняється''' з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 194 Сімейного Кодексу України], '''заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття''', а у випадку, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надати таку допомогу, то до досягнення нею двадцяти трьох років. Таким чином, зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.
|}
==Алгоритм обчислення неустойки (пені)==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України]: у разі '''виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти''' за рішенням суду або за домовленістю між батьками, '''одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені)''' у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 ''постанови КЦС ВС від 20.07.2020 по справі № 362/4462/16'' Велика Палата Верховного Суду] у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що '''пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.''' Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою''':'''
{| class="wikitable"
|-
|'''p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:'''
|}
p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
{| class="wikitable"
|-
|'''Приклад №1:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 грудня 2020 року, тобто через 305 дні. Розраховуємо: 2500*305*1%=7625 грн. Але відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір пені обмежено 100% щомісячного платежу, тобто дорівнює 2500 грн.
'''Приклад №2:''' Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 травня 2020 року, тобто через 91 день. Розраховуємо: 2500*91*1%=2275 грн
|}
У разі виплати аліментів частинами, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов’язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені – 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"] передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 196 Сімейного кодексу України]  відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.
==Судовий порядок стягнення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статей 4, 5 Цивільного процесуального кодексу України] кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Стаття 18 Сімейного кодексу України] встановлено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

'''Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є''':

1) встановлення правовідношення;

2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку;

3) припинення правовідношення, а також його анулювання;

4) припинення дій, які порушують сімейні права;

5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права;

6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором;

7) зміна правовідношення;

8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
===Перелік необхідних документів:===
#копія паспорта позивача;
#копія картки платника податків позивача;
#довідка про склад сім’ї;
#копія свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду;
#копія свідоцтва про народження дитини;
#копія виконавчого листа;
#копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
#розрахунок виплати та заборгованості.
===Вартість===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п. 3 частини першої ст. 5 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях '''звільняються позивачі у справах''' про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється.
===Позовна давність===
Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 20 Сімейного кодексу України] чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 72] (застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 129] (спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 138] (право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка);
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 139] (спір про материнство) цього Кодексу, а тому на правовідносини, які регулюються ст. 196 СK України, не поширюється дія норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦK України] про позовну давність.
==Судова практика==
*''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанова КЦС ВС від 20.07.2020 у справі № 362/4462/16]''
*'''Презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати.''' Сімейне законодавство містить презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text частиною першою статті 196 СК України]. Обов’язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Така позиція суду міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90616084 Постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі №362/4462/16-ц.]
[[Категорія: Стягнення аліментів]]
[[Категорія: Суди]]

Порушення таємниці голосування

2025-08-28T09:31:09Z

Liudmyla.banzeruk: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev2-cor-ukr Кодекс належної практики у виборчих справах. Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеціанською комісією на 52-й сесії(Венеція, 18-19 жовтня 2002 року)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]!

В умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n173 стаття 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"].'''''
|}

== Загальна інформація ==
'''Порушення таємниці голосування''' - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.
Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права. Він закріплений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#o124 статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#o18 статті 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].

Голосування на виборах є таємним: контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється.
Членам виборчих комісій, офіційним спостерігачам, представникам засобів масової інформації, іншим особам забороняється вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n111 стаття 16 Виборчого кодексу України].

Для виборців таємного голосування - це не тільки право, але й обов'язок, невиконання якого має бути покаране шляхом визнання недійсним будь-якого виборчого бюлетеня, зміст якого став відомий іншим, а порушення таємниці голосування має тягти за собою накладення санкцій.
Списки виборців, що проголосували, не мають бути оприлюдненi [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev2-cor-ukr пункт 4 Кодексу належної практики у виборчих справах].

Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Виборцям гарантується вільне волевиявлення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4396 стаття 71 Конституції України].

== Об'єкт ==
'''Об'єктом злочину''' є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).
== Об'єктивна сторона ==
'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути:
* прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок;
* домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос;
* незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування;
* визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування;
* створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування;
* перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб;
* видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював;
* встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.
Порушення таємниці голосування шляхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосування - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для голосування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є час його вчинення. Закон визначає, що кримінальне караним порушення таємниці голосування є тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Таким часом є період, який розпочинається з моменту висування та реєстрації кандидатів і закінчується встановленням результатів виборів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або бездіяльності, які призвели до порушення таємниці голосування.

== Суб'єкт злочину ==
'''Суб'єкт злочину''' загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років).

Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його: членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 частина друга статті 159 Кримінального кодексу України].

== Суб'єктивна сторона ==
'''Суб'єктивна сторона''' злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці голосування, вчинене з необережності (наприклад, у зв'язку із неналежним обладнанням приміщень для голосування), виключає кримінальну відповідальність. За наявності для того підстав такі дії можуть розглядатися як службова недбалість або тягнути дисциплінарну відповідальність.

== Покарання ==
'''Порушення таємниці голосування є злочином''', передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 статтею 159 Кримінального кодексу України]), яка встановлює відповідні санкції. 
''' '''І. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі''', карається''' ''': '''
* '''штрафом''' від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від '''5100 грн.''' до '''8500 грн.''');
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''до 2 років'''.
''' '''ІІ. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища''', карається''' ''':'''
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''від 2''' '''до 5 років''', '''з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 5 років'''.
== Куди звертатися ==
У випадку порушення таємниці голосування необхідно [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|звертатися до органів Національної поліції]].
== Див. також ==
* [[Інформаційне забезпечення виборів в Україні]]
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Виборче право]]

Порушення таємниці голосування

2025-08-28T09:16:08Z

Liudmyla.banzeruk: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev2-cor-ukr Кодекс належної практики у виборчих справах. Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеціанською комісією на 52-й сесії(Венеція, 18-19 жовтня 2002 року)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]!

В умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n173 стаття 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"].'''''
|}

== Загальна інформація ==
'''Порушення таємниці голосування''' - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.
Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права. Він закріплений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#o124 статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#o18 статті 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].

Голосування на виборах є таємним: контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється.
Членам виборчих комісій, офіційним спостерігачам, представникам засобів масової інформації, іншим особам забороняється вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n111 стаття 16 Виборчого кодексу України].

Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Виборцям гарантується вільне волевиявлення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4396 стаття 71 Конституції України].

== Об'єкт ==
'''Об'єктом злочину''' є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).
== Об'єктивна сторона ==
'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути:
* прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок;
* домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос;
* незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування;
* визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування;
* створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування;
* перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб;
* видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював;
* встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.
Порушення таємниці голосування шляхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосування - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для голосування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є час його вчинення. Закон визначає, що кримінальне караним порушення таємниці голосування є тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Таким часом є період, який розпочинається з моменту висування та реєстрації кандидатів і закінчується встановленням результатів виборів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або бездіяльності, які призвели до порушення таємниці голосування.

== Суб'єкт злочину ==
'''Суб'єкт злочину''' загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років).

Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його: членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 частина друга статті 159 Кримінального кодексу України].

== Суб'єктивна сторона ==
'''Суб'єктивна сторона''' злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці голосування, вчинене з необережності (наприклад, у зв'язку із неналежним обладнанням приміщень для голосування), виключає кримінальну відповідальність. За наявності для того підстав такі дії можуть розглядатися як службова недбалість або тягнути дисциплінарну відповідальність.

== Покарання ==
'''Порушення таємниці голосування є злочином''', передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 статтею 159 Кримінального кодексу України]), яка встановлює відповідні санкції. 
''' '''І. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі''', карається''' ''': '''
* '''штрафом''' від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від '''5100 грн.''' до '''8500 грн.''');
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''до 2 років'''.
''' '''ІІ. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища''', карається''' ''':'''
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''від 2''' '''до 5 років''', '''з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 5 років'''.
== Куди звертатися ==
У випадку порушення таємниці голосування необхідно [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|звертатися до органів Національної поліції]].
== Див. також ==
* [[Інформаційне забезпечення виборів в Україні]]
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Виборче право]]

Порушення таємниці голосування

2025-08-28T09:09:48Z

Liudmyla.banzeruk: /* Суб'єкт злочину */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev2-cor-ukr Кодекс належної практики у виборчих справах. Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеціанською комісією на 52-й сесії(Венеція, 18-19 жовтня 2002 року)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]!

В умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n173 стаття 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"].'''''
|}

== Загальна інформація ==
'''Порушення таємниці голосування''' - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.
Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права. Він закріплений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#o124 статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#o18 статті 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].

Голосування на виборах є таємним: контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється.
Членам виборчих комісій, офіційним спостерігачам, представникам засобів масової інформації, іншим особам забороняється вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n111 стаття 16 Виборчого кодексу України].

== Об'єкт ==
'''Об'єктом злочину''' є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).
== Об'єктивна сторона ==
'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути:
* прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок;
* домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос;
* незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування;
* визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування;
* створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування;
* перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб;
* видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював;
* встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.
Порушення таємниці голосування шляхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосування - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для голосування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є час його вчинення. Закон визначає, що кримінальне караним порушення таємниці голосування є тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Таким часом є період, який розпочинається з моменту висування та реєстрації кандидатів і закінчується встановленням результатів виборів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або бездіяльності, які призвели до порушення таємниці голосування.

== Суб'єкт злочину ==
'''Суб'єкт злочину''' загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років).

Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його: членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 частина друга статті 159 Кримінального кодексу України].

== Суб'єктивна сторона ==
'''Суб'єктивна сторона''' злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці голосування, вчинене з необережності (наприклад, у зв'язку із неналежним обладнанням приміщень для голосування), виключає кримінальну відповідальність. За наявності для того підстав такі дії можуть розглядатися як службова недбалість або тягнути дисциплінарну відповідальність.

== Покарання ==
'''Порушення таємниці голосування є злочином''', передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 статтею 159 Кримінального кодексу України]), яка встановлює відповідні санкції. 
''' '''І. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі''', карається''' ''': '''
* '''штрафом''' від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від '''5100 грн.''' до '''8500 грн.''');
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''до 2 років'''.
''' '''ІІ. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища''', карається''' ''':'''
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''від 2''' '''до 5 років''', '''з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 5 років'''.
== Куди звертатися ==
У випадку порушення таємниці голосування необхідно [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|звертатися до органів Національної поліції]].
== Див. також ==
* [[Інформаційне забезпечення виборів в Україні]]
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Виборче право]]

Порушення таємниці голосування

2025-08-28T09:09:16Z

Liudmyla.banzeruk: /* Суб'єкт злочину */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev2-cor-ukr Кодекс належної практики у виборчих справах. Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеціанською комісією на 52-й сесії(Венеція, 18-19 жовтня 2002 року)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]!

В умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n173 стаття 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"].'''''
|}

== Загальна інформація ==
'''Порушення таємниці голосування''' - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.
Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права. Він закріплений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#o124 статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#o18 статті 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].

Голосування на виборах є таємним: контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється.
Членам виборчих комісій, офіційним спостерігачам, представникам засобів масової інформації, іншим особам забороняється вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n111 стаття 16 Виборчого кодексу України].

== Об'єкт ==
'''Об'єктом злочину''' є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).
== Об'єктивна сторона ==
'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути:
* прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок;
* домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос;
* незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування;
* визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування;
* створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування;
* перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб;
* видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював;
* встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.
Порушення таємниці голосування шляхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосування - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для голосування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є час його вчинення. Закон визначає, що кримінальне караним порушення таємниці голосування є тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Таким часом є період, який розпочинається з моменту висування та реєстрації кандидатів і закінчується встановленням результатів виборів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або бездіяльності, які призвели до порушення таємниці голосування.

== Суб'єкт злочину ==
'''Суб'єкт злочину''' загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років).

Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його: членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 частина друга стаття 159 Кримінального кодексу України].

== Суб'єктивна сторона ==
'''Суб'єктивна сторона''' злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці голосування, вчинене з необережності (наприклад, у зв'язку із неналежним обладнанням приміщень для голосування), виключає кримінальну відповідальність. За наявності для того підстав такі дії можуть розглядатися як службова недбалість або тягнути дисциплінарну відповідальність.

== Покарання ==
'''Порушення таємниці голосування є злочином''', передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 статтею 159 Кримінального кодексу України]), яка встановлює відповідні санкції. 
''' '''І. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі''', карається''' ''': '''
* '''штрафом''' від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від '''5100 грн.''' до '''8500 грн.''');
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''до 2 років'''.
''' '''ІІ. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища''', карається''' ''':'''
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''від 2''' '''до 5 років''', '''з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 5 років'''.
== Куди звертатися ==
У випадку порушення таємниці голосування необхідно [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|звертатися до органів Національної поліції]].
== Див. також ==
* [[Інформаційне забезпечення виборів в Україні]]
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Виборче право]]

Порушення таємниці голосування

2025-08-28T09:06:21Z

Liudmyla.banzeruk: /* Суб'єкт злочину */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev2-cor-ukr Кодекс належної практики у виборчих справах. Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеціанською комісією на 52-й сесії(Венеція, 18-19 жовтня 2002 року)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]!

В умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n173 стаття 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"].'''''
|}

== Загальна інформація ==
'''Порушення таємниці голосування''' - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.
Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права. Він закріплений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#o124 статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#o18 статті 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].

Голосування на виборах є таємним: контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється.
Членам виборчих комісій, офіційним спостерігачам, представникам засобів масової інформації, іншим особам забороняється вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n111 стаття 16 Виборчого кодексу України].

== Об'єкт ==
'''Об'єктом злочину''' є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).
== Об'єктивна сторона ==
'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути:
* прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок;
* домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос;
* незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування;
* визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування;
* створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування;
* перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб;
* видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював;
* встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.
Порушення таємниці голосування шляхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосування - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для голосування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є час його вчинення. Закон визначає, що кримінальне караним порушення таємниці голосування є тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Таким часом є період, який розпочинається з моменту висування та реєстрації кандидатів і закінчується встановленням результатів виборів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або бездіяльності, які призвели до порушення таємниці голосування.

== Суб'єкт злочину ==
'''Суб'єкт злочину''' загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років).

Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виразилося в розголошенні змісту волевиявлення виборця або учасника референдуму, -
карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища, -
карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 стаття 159 Кримінального кодексу України].

== Суб'єктивна сторона ==
'''Суб'єктивна сторона''' злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці голосування, вчинене з необережності (наприклад, у зв'язку із неналежним обладнанням приміщень для голосування), виключає кримінальну відповідальність. За наявності для того підстав такі дії можуть розглядатися як службова недбалість або тягнути дисциплінарну відповідальність.

== Покарання ==
'''Порушення таємниці голосування є злочином''', передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 статтею 159 Кримінального кодексу України]), яка встановлює відповідні санкції. 
''' '''І. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі''', карається''' ''': '''
* '''штрафом''' від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від '''5100 грн.''' до '''8500 грн.''');
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''до 2 років'''.
''' '''ІІ. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища''', карається''' ''':'''
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''від 2''' '''до 5 років''', '''з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 5 років'''.
== Куди звертатися ==
У випадку порушення таємниці голосування необхідно [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|звертатися до органів Національної поліції]].
== Див. також ==
* [[Інформаційне забезпечення виборів в Україні]]
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Виборче право]]

Порушення таємниці голосування

2025-08-28T09:04:34Z

Liudmyla.banzeruk: /* Суб'єкт злочину */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev2-cor-ukr Кодекс належної практики у виборчих справах. Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеціанською комісією на 52-й сесії(Венеція, 18-19 жовтня 2002 року)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]!

В умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n173 стаття 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"].'''''
|}

== Загальна інформація ==
'''Порушення таємниці голосування''' - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.
Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права. Він закріплений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#o124 статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#o18 статті 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].

Голосування на виборах є таємним: контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється.
Членам виборчих комісій, офіційним спостерігачам, представникам засобів масової інформації, іншим особам забороняється вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n111 стаття 16 Виборчого кодексу України].

== Об'єкт ==
'''Об'єктом злочину''' є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).
== Об'єктивна сторона ==
'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути:
* прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок;
* домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос;
* незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування;
* визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування;
* створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування;
* перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб;
* видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював;
* встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.
Порушення таємниці голосування шляхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосування - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для голосування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є час його вчинення. Закон визначає, що кримінальне караним порушення таємниці голосування є тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Таким часом є період, який розпочинається з моменту висування та реєстрації кандидатів і закінчується встановленням результатів виборів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або бездіяльності, які призвели до порушення таємниці голосування.

== Суб'єкт злочину ==
'''Суб'єкт злочину''' загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років).

Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виразилося в розголошенні змісту волевиявлення виборця або учасника референдуму, -
карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища, -
карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 частина друга статті 159 Кримінального кодексу України].

== Суб'єктивна сторона ==
'''Суб'єктивна сторона''' злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці голосування, вчинене з необережності (наприклад, у зв'язку із неналежним обладнанням приміщень для голосування), виключає кримінальну відповідальність. За наявності для того підстав такі дії можуть розглядатися як службова недбалість або тягнути дисциплінарну відповідальність.

== Покарання ==
'''Порушення таємниці голосування є злочином''', передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 статтею 159 Кримінального кодексу України]), яка встановлює відповідні санкції. 
''' '''І. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі''', карається''' ''': '''
* '''штрафом''' від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від '''5100 грн.''' до '''8500 грн.''');
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''до 2 років'''.
''' '''ІІ. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища''', карається''' ''':'''
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''від 2''' '''до 5 років''', '''з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 5 років'''.
== Куди звертатися ==
У випадку порушення таємниці голосування необхідно [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|звертатися до органів Національної поліції]].
== Див. також ==
* [[Інформаційне забезпечення виборів в Україні]]
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Виборче право]]

Порушення таємниці голосування

2025-08-28T09:00:19Z

Liudmyla.banzeruk: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev2-cor-ukr Кодекс належної практики у виборчих справах. Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеціанською комісією на 52-й сесії(Венеція, 18-19 жовтня 2002 року)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]!

В умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n173 стаття 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"].'''''
|}

== Загальна інформація ==
'''Порушення таємниці голосування''' - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.
Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права. Він закріплений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#o124 статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#o18 статті 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].

Голосування на виборах є таємним: контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється.
Членам виборчих комісій, офіційним спостерігачам, представникам засобів масової інформації, іншим особам забороняється вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n111 стаття 16 Виборчого кодексу України].

== Об'єкт ==
'''Об'єктом злочину''' є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).
== Об'єктивна сторона ==
'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути:
* прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок;
* домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос;
* незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування;
* визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування;
* створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування;
* перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб;
* видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював;
* встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.
Порушення таємниці голосування шляхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосування - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для голосування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є час його вчинення. Закон визначає, що кримінальне караним порушення таємниці голосування є тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Таким часом є період, який розпочинається з моменту висування та реєстрації кандидатів і закінчується встановленням результатів виборів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або бездіяльності, які призвели до порушення таємниці голосування.

== Суб'єкт злочину ==
'''Суб'єкт злочину''' загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років).

Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його: членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 частина друга статті 159 Кримінального кодексу України].
== Суб'єктивна сторона ==
'''Суб'єктивна сторона''' злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці голосування, вчинене з необережності (наприклад, у зв'язку із неналежним обладнанням приміщень для голосування), виключає кримінальну відповідальність. За наявності для того підстав такі дії можуть розглядатися як службова недбалість або тягнути дисциплінарну відповідальність.

== Покарання ==
'''Порушення таємниці голосування є злочином''', передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 статтею 159 Кримінального кодексу України]), яка встановлює відповідні санкції. 
''' '''І. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі''', карається''' ''': '''
* '''штрафом''' від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від '''5100 грн.''' до '''8500 грн.''');
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''до 2 років'''.
''' '''ІІ. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища''', карається''' ''':'''
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''від 2''' '''до 5 років''', '''з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 5 років'''.
== Куди звертатися ==
У випадку порушення таємниці голосування необхідно [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|звертатися до органів Національної поліції]].
== Див. також ==
* [[Інформаційне забезпечення виборів в Україні]]
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Виборче право]]

Порушення таємниці голосування

2025-08-27T07:16:45Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev2-cor-ukr Кодекс належної практики у виборчих справах. Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеціанською комісією на 52-й сесії(Венеція, 18-19 жовтня 2002 року)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]!

В умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n173 стаття 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"].'''''
|}

== Загальна інформація ==
'''Порушення таємниці голосування''' - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.
Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права. Він закріплений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#o124 статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#o18 статті 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].

Голосування на виборах є таємним: контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n111 стаття 16 Виборчого кодексу України].

== Об'єкт ==
'''Об'єктом злочину''' є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).
== Об'єктивна сторона ==
'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути:
* прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок;
* домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос;
* незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування;
* визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування;
* створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування;
* перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб;
* видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював;
* встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.
Порушення таємниці голосування шляхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосування - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для голосування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є час його вчинення. Закон визначає, що кримінальне караним порушення таємниці голосування є тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Таким часом є період, який розпочинається з моменту висування та реєстрації кандидатів і закінчується встановленням результатів виборів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або бездіяльності, які призвели до порушення таємниці голосування.

== Суб'єкт злочину ==
'''Суб'єкт злочину''' загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років).

Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його: членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 частина друга статті 159 Кримінального кодексу України].
== Суб'єктивна сторона ==
'''Суб'єктивна сторона''' злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці голосування, вчинене з необережності (наприклад, у зв'язку із неналежним обладнанням приміщень для голосування), виключає кримінальну відповідальність. За наявності для того підстав такі дії можуть розглядатися як службова недбалість або тягнути дисциплінарну відповідальність.

== Покарання ==
'''Порушення таємниці голосування є злочином''', передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 статтею 159 Кримінального кодексу України]), яка встановлює відповідні санкції. 
''' '''І. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі''', карається''' ''': '''
* '''штрафом''' від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від '''5100 грн.''' до '''8500 грн.''');
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''до 2 років'''.
''' '''ІІ. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища''', карається''' ''':'''
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''від 2''' '''до 5 років''', '''з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 5 років'''.
== Куди звертатися ==
У випадку порушення таємниці голосування необхідно [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|звертатися до органів Національної поліції]].
== Див. також ==
* [[Інформаційне забезпечення виборів в Україні]]
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Виборче право]]

Порушення таємниці голосування

2025-08-26T13:18:14Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev2-cor-ukr Кодекс належної практики у виборчих справах. Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеціанською комісією на 52-й сесії(Венеція, 18-19 жовтня 2002 року)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]!

В умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.
Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів [стаття 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n173:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83].'''''
|}

== Загальна інформація ==
'''Порушення таємниці голосування''' - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.
Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права. Він закріплений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#o124:~:text=%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025,%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%B9%20%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%0A%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2026 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#o18:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%203%20%0A%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE,%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%20%0A%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83 статті 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].

Голосування на виборах є таємним: контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється (стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчого кодексу України]). Відповідно до п.п. "а", "d" п. 4 [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev2-cor-ukr Кодексу належної практики у виборчих справах], для виборців таємне голосування – це не тільки право, але й обов'язок, невиконання якого має бути покаране шляхом визнання недійсним будь-якого виборчого бюлетеня, зміст якого став відомий іншим, а порушення таємниці голосування має тягти за собою накладення санкцій.

== Об'єкт ==
'''Об'єктом злочину''' є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).
== Об'єктивна сторона ==
'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути:
* прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок;
* домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос;
* незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування;
* визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування;
* створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування;
* перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб;
* видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював;
* встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.
Порушення таємниці голосування шляхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосування - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для голосування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є час його вчинення. Закон визначає, що кримінальне караним порушення таємниці голосування є тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Таким часом є період, який розпочинається з моменту висування та реєстрації кандидатів і закінчується встановленням результатів виборів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або бездіяльності, які призвели до порушення таємниці голосування.

== Суб'єкт злочину ==
'''Суб'єкт злочину''' загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років).

Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його: членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 частина друга статті 159 Кримінального кодексу України].
== Суб'єктивна сторона ==
'''Суб'єктивна сторона''' злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці голосування, вчинене з необережності (наприклад, у зв'язку із неналежним обладнанням приміщень для голосування), виключає кримінальну відповідальність. За наявності для того підстав такі дії можуть розглядатися як службова недбалість або тягнути дисциплінарну відповідальність.

== Покарання ==
'''Порушення таємниці голосування є злочином''', передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 статтею 159 Кримінального кодексу України]), яка встановлює відповідні санкції. 
''' '''І. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі''', карається''' ''': '''
* '''штрафом''' від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від '''5100 грн.''' до '''8500 грн.''');
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''до 2 років'''.
''' '''ІІ. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища''', карається''' ''':'''
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''від 2''' '''до 5 років''', '''з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 5 років'''.
== Куди звертатися ==
У випадку порушення таємниці голосування необхідно [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|звертатися до органів Національної поліції]].
== Див. також ==
* [[Інформаційне забезпечення виборів в Україні]]
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Виборче право]]

Правовий режим використання земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів

2025-07-15T10:04:01Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#Text Закон України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про трубопровідний транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747 "Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів"]

== Загальні положення ==
'''Охоронна зона об’єктів магістральних трубопроводів''' – земельна ділянка, прилегла до об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, обмежена умовними лініями з обох боків трубопроводу паралельно його осі (об'єкту), на якій обмежується провадження господарської діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text:~:text=%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%20%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%20%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%0A%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3B пункт 2 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747]).

До складу об’єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюють охоронні зони, належать об’єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n28:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина перша статті 5 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]). Для того, щоб землекористувачі і землевласники дотримувалися визначених Законом обмежень у використанні земельних ділянок, їм необхідно мати інформацію щодо самого трубопроводу та про які саме обмеження у конкретному випадку йдеться.

Земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n190:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2014.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85,%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8 частина перша статті 14 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, вибухові, гірничі та днопоглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через водні об'єкти, болота, торфорозробки та місця видобутку корисних копалин, а також всі інші роботи, пов'язані з розробкою ґрунту на глибину більше 30 сантиметрів на таких земельних ділянках, проводяться лише на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n216:~:text=%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%96,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина перша статті 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів зобов'язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8 стаття 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Розміри охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів визначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n120:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96)%20%2D%20200%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2 статті 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»].

== Обмеження в зоні магістрального трубопровідного транспорту ==
''До загальних обмежень, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, належить заборона:

# пошкоджувати та розбирати об'єкти магістральних трубопроводів;
# розбирати та руйнувати водопропускні, берегоукріплювальні, земляні, протиерозійні, протипожежні та інші споруди, що захищають об'єкти магістральних трубопроводів від руйнування, а також прилеглі території від аварійного витікання продукту, що транспортується магістральним трубопроводом;
# переміщувати, руйнувати та пошкоджувати в будь-який спосіб знаки закріплення магістральних трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, запірну арматуру, засоби технологічного зв'язку і лінійної телемеханіки, інші складові магістральних трубопроводів;
# кидати у водні об’єкти якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;
# проникати на об'єкти магістральних трубопроводів, відчиняти люки, хвіртки і двері підсилюючих пунктів кабельного зв'язку, що не обслуговуються, огорож вузлів лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, лінійних і оглядових колодязів та інших лінійних споруд, відкривати і закривати запірну арматуру, вимикати і вмикати засоби зв'язку, енергозабезпечення, автоматики і телемеханіки магістральних трубопроводів;
# перешкоджати проїзду аварійної та спеціальної техніки підприємств магістральних трубопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2022.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина 1,2 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

''До особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона:''

# будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі, за виключенням розміщення електрогенеруючих установок та пов’язаних з ними газових та електричних мереж, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання за рішенням Кабінету Міністрів України та/або рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу;
# розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів;
# будувати гаражі та автостоянки, дачні і садові будинки та господарські споруди;
# будувати автомобільні дороги та залізничні колії, що проходять паралельно до магістрального газопроводу, крім випадків спорудження відомчих технологічних доріг підприємств магістральних газопроводів;
# влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, а також інших речовин, що спричиняють корозію;
# розміщувати спортивні майданчики (крім спортивних майданчиків (полів) та фізкультурно-оздоровчих споруд для занять спортом на відкритому повітрі, які мають ґрунтово-трав’яне покриття та не передбачають побудови капітальних будівель і зон для глядачів), стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей;
# будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності, лісових ділянок, садів, виноградників тощо;
# зберігати сіно та солому, розбивати польові стани і табори для худоби, розміщувати пересувні та стаціонарні пасіки;
# висаджувати багаторічні насадження;
# облаштовувати цвинтарі, скотомогильники;
# переорювати (руйнувати) під'їзні шляхи та відомчі технологічні дороги до магістральних газопроводів;
# розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=4.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D1%8E частина 4 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

== Відповідальність за порушення законодавства ==
Відповідальність за порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів:

1. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.

2. Вжиття заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування заподіяної шкоди.

3. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n289:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC стаття 25 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

# укладення угод з порушенням земельного законодавства;
# самовiльне зайняття земельних ділянок;
# псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
# розміщення, проектуванֺня, будiвництвֺо, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;
# невиконання вимог щодо використанֺня земель за цiльовим призначеннֺям;
# порушення строкiв повернення тимчасово займаних земель або невиконаннֺя обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використанֺня за призначеннֺям;
# знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів Державної мережі та геодезичних мереж спеціального призначення;
# непроведення рекультивації порушених земель;
# знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;
# порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту;
# відхилення від затверджених у встановленому порядку проектів землеустрою;
# приховування від облiку і реєстрації та перекрученֺня даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
# ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірֺної інформації щодо них;
# порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1872:~:text=3.%20%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%2C%20%D0%BF%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 частина 3 статті 211 Земельного кодексу України]).
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Правовий режим використання земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів

2025-07-14T13:53:27Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#Text Закон України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про трубопровідний транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747 "Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів"]

== Загальні положення ==
'''Охоронна зона об’єктів магістральних трубопроводів''' – земельна ділянка, прилегла до об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, обмежена умовними лініями з обох боків трубопроводу паралельно його осі (об'єкту), на якій обмежується провадження господарської діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text:~:text=%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%20%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%20%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%0A%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3B пункт 2 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747]).

До складу об’єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюють охоронні зони, належать об’єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n28:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина перша статті 5 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]). Для того, щоб землекористувачі і землевласники дотримувалися визначених Законом обмежень у використанні земельних ділянок, їм необхідно мати інформацію щодо самого трубопроводу та про які саме обмеження у конкретному випадку йдеться.

Земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n190:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2014.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85,%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8 частина перша статті 14 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, вибухові, гірничі та днопоглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через водні об'єкти, болота, торфорозробки та місця видобутку корисних копалин, а також всі інші роботи, пов'язані з розробкою ґрунту на глибину більше 30 сантиметрів на таких земельних ділянках, проводяться лише на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n216:~:text=%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%96,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина перша статті 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів зобов'язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8 стаття 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Розміри охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів визначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n120:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96)%20%2D%20200%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2 статті 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»].

== Обмеження в зоні магістрального трубопровідного транспорту ==
''До загальних обмежень, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, належить заборона:

# пошкоджувати та розбирати об'єкти магістральних трубопроводів;
# розбирати та руйнувати водопропускні, берегоукріплювальні, земляні, протиерозійні, протипожежні та інші споруди, що захищають об'єкти магістральних трубопроводів від руйнування, а також прилеглі території від аварійного витікання продукту, що транспортується магістральним трубопроводом;
# переміщувати, руйнувати та пошкоджувати в будь-який спосіб знаки закріплення магістральних трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, запірну арматуру, засоби технологічного зв'язку і лінійної телемеханіки, інші складові магістральних трубопроводів;
# кидати у водні об’єкти якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;
# проникати на об'єкти магістральних трубопроводів, відчиняти люки, хвіртки і двері підсилюючих пунктів кабельного зв'язку, що не обслуговуються, огорож вузлів лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, лінійних і оглядових колодязів та інших лінійних споруд, відкривати і закривати запірну арматуру, вимикати і вмикати засоби зв'язку, енергозабезпечення, автоматики і телемеханіки магістральних трубопроводів;
# перешкоджати проїзду аварійної та спеціальної техніки підприємств магістральних трубопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2022.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина 1,2 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

''До особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона:''

# будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі, за виключенням розміщення електрогенеруючих установок та пов’язаних з ними газових та електричних мереж, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання за рішенням Кабінету Міністрів України та/або рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу;
# розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів;
# будувати гаражі та автостоянки, дачні і садові будинки та господарські споруди;
# будувати автомобільні дороги та залізничні колії, що проходять паралельно до магістрального газопроводу, крім випадків спорудження відомчих технологічних доріг підприємств магістральних газопроводів;
# влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, а також інших речовин, що спричиняють корозію;
# розміщувати спортивні майданчики (крім спортивних майданчиків (полів) та фізкультурно-оздоровчих споруд для занять спортом на відкритому повітрі, які мають ґрунтово-трав’яне покриття та не передбачають побудови капітальних будівель і зон для глядачів), стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей;
# будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності, лісових ділянок, садів, виноградників тощо;
# зберігати сіно та солому, розбивати польові стани і табори для худоби, розміщувати пересувні та стаціонарні пасіки;
# висаджувати багаторічні насадження;
# облаштовувати цвинтарі, скотомогильники;
# переорювати (руйнувати) під'їзні шляхи та відомчі технологічні дороги до магістральних газопроводів;
# розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=4.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D1%8E частина 4 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

== Відповідальність за порушення законодавства ==
Відповідальність за порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів:

1. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.

2. Вжиття заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування заподіяної шкоди.

3. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n289:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC стаття 25 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

# укладення угод з порушенням земельного законодавства;
# самовiльне зайняття земельних ділянок;
# псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
# розміщення, проектуванֺня, будiвництвֺо, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;
# невиконання вимог щодо використанֺня земель за цiльовим призначеннֺям;
# порушення строкiв повернення тимчасово займаних земель або невиконаннֺя обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використанֺня за призначеннֺям;
# знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів Державної мережі та геодезичних мереж спеціального призначення;
# непроведення рекультивації порушених земель;
# знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;
# порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту;
# відхилення від затверджених у встановленому порядку проектів землеустрою;
# приховування від облiку і реєстрації та перекрученֺня даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
# ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірֺної інформації щодо них;
# порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1872:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20211.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 стаття 211 Земельного кодексу України]).
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Правовий режим використання земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів

2025-07-14T13:51:39Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#Text Закон України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про трубопровідний транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747 "Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів"]

== Загальні положення ==
'''Охоронна зона об’єктів магістральних трубопроводів''' – земельна ділянка, прилегла до об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, обмежена умовними лініями з обох боків трубопроводу паралельно його осі (об'єкту), на якій обмежується провадження господарської діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text:~:text=%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%20%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%20%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%0A%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3B пункт 2 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747]).

До складу об’єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюють охоронні зони, належать об’єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n28:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина перша статті 5 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]). Для того, щоб землекористувачі і землевласники дотримувалися визначених Законом обмежень у використанні земельних ділянок, їм необхідно мати інформацію щодо самого трубопроводу та про які саме обмеження у конкретному випадку йдеться.

Земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n190:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2014.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85,%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8 частина перша статті 14 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, вибухові, гірничі та днопоглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через водні об'єкти, болота, торфорозробки та місця видобутку корисних копалин, а також всі інші роботи, пов'язані з розробкою ґрунту на глибину більше 30 сантиметрів на таких земельних ділянках, проводяться лише на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n216:~:text=%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%96,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частині першій статті 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів зобов'язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Розміри охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів визначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n120:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96)%20%2D%20200%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2 статті 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»].

== Обмеження в зоні магістрального трубопровідного транспорту ==
''До загальних обмежень, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, належить заборона:

# пошкоджувати та розбирати об'єкти магістральних трубопроводів;
# розбирати та руйнувати водопропускні, берегоукріплювальні, земляні, протиерозійні, протипожежні та інші споруди, що захищають об'єкти магістральних трубопроводів від руйнування, а також прилеглі території від аварійного витікання продукту, що транспортується магістральним трубопроводом;
# переміщувати, руйнувати та пошкоджувати в будь-який спосіб знаки закріплення магістральних трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, запірну арматуру, засоби технологічного зв'язку і лінійної телемеханіки, інші складові магістральних трубопроводів;
# кидати у водні об’єкти якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;
# проникати на об'єкти магістральних трубопроводів, відчиняти люки, хвіртки і двері підсилюючих пунктів кабельного зв'язку, що не обслуговуються, огорож вузлів лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, лінійних і оглядових колодязів та інших лінійних споруд, відкривати і закривати запірну арматуру, вимикати і вмикати засоби зв'язку, енергозабезпечення, автоматики і телемеханіки магістральних трубопроводів;
# перешкоджати проїзду аварійної та спеціальної техніки підприємств магістральних трубопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2022.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина 1,2 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

''До особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона:''

# будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі, за виключенням розміщення електрогенеруючих установок та пов’язаних з ними газових та електричних мереж, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання за рішенням Кабінету Міністрів України та/або рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу;
# розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів;
# будувати гаражі та автостоянки, дачні і садові будинки та господарські споруди;
# будувати автомобільні дороги та залізничні колії, що проходять паралельно до магістрального газопроводу, крім випадків спорудження відомчих технологічних доріг підприємств магістральних газопроводів;
# влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, а також інших речовин, що спричиняють корозію;
# розміщувати спортивні майданчики (крім спортивних майданчиків (полів) та фізкультурно-оздоровчих споруд для занять спортом на відкритому повітрі, які мають ґрунтово-трав’яне покриття та не передбачають побудови капітальних будівель і зон для глядачів), стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей;
# будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності, лісових ділянок, садів, виноградників тощо;
# зберігати сіно та солому, розбивати польові стани і табори для худоби, розміщувати пересувні та стаціонарні пасіки;
# висаджувати багаторічні насадження;
# облаштовувати цвинтарі, скотомогильники;
# переорювати (руйнувати) під'їзні шляхи та відомчі технологічні дороги до магістральних газопроводів;
# розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=4.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D1%8E частина 4 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

== Відповідальність за порушення законодавства ==
Відповідальність за порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів:

1. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.

2. Вжиття заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування заподіяної шкоди.

3. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n289:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC стаття 25 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

# укладення угод з порушенням земельного законодавства;
# самовiльне зайняття земельних ділянок;
# псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
# розміщення, проектуванֺня, будiвництвֺо, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;
# невиконання вимог щодо використанֺня земель за цiльовим призначеннֺям;
# порушення строкiв повернення тимчасово займаних земель або невиконаннֺя обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використанֺня за призначеннֺям;
# знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів Державної мережі та геодезичних мереж спеціального призначення;
# непроведення рекультивації порушених земель;
# знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;
# порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту;
# відхилення від затверджених у встановленому порядку проектів землеустрою;
# приховування від облiку і реєстрації та перекрученֺня даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
# ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірֺної інформації щодо них;
# порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1872:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20211.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 стаття 211 Земельного кодексу України]).
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Правовий режим використання земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів

2025-07-14T13:49:29Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#Text Закон України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про трубопровідний транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747 "Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів"]

== Загальні положення ==
'''Охоронна зона об’єктів магістральних трубопроводів''' – земельна ділянка, прилегла до об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, обмежена умовними лініями з обох боків трубопроводу паралельно його осі (об'єкту), на якій обмежується провадження господарської діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text:~:text=%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%20%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%20%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%0A%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3B пункт 2 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747]).

До складу об’єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюють охоронні зони, належать об’єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n28:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина перша статті 5 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]). Для того, щоб землекористувачі і землевласники дотримувалися визначених Законом обмежень у використанні земельних ділянок, їм необхідно мати інформацію щодо самого трубопроводу та про які саме обмеження у конкретному випадку йдеться.

Земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n190:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2014.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85,%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8 частина перша статті 14 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, вибухові, гірничі та днопоглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через водні об'єкти, болота, торфорозробки та місця видобутку корисних копалин, а також всі інші роботи, пов'язані з розробкою ґрунту на глибину більше 30 сантиметрів на таких земельних ділянках, проводяться лише на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n216:~:text=%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%96,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частині першій статті 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів зобов'язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Розміри охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів визначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n120:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96)%20%2D%20200%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2 статті 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»].

== Обмеження в зоні магістрального трубопровідного транспорту ==
''До загальних обмежень, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, належить заборона:

# пошкоджувати та розбирати об'єкти магістральних трубопроводів;
# розбирати та руйнувати водопропускні, берегоукріплювальні, земляні, протиерозійні, протипожежні та інші споруди, що захищають об'єкти магістральних трубопроводів від руйнування, а також прилеглі території від аварійного витікання продукту, що транспортується магістральним трубопроводом;
# переміщувати, руйнувати та пошкоджувати в будь-який спосіб знаки закріплення магістральних трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, запірну арматуру, засоби технологічного зв'язку і лінійної телемеханіки, інші складові магістральних трубопроводів;
# кидати у водні об’єкти якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;
# проникати на об'єкти магістральних трубопроводів, відчиняти люки, хвіртки і двері підсилюючих пунктів кабельного зв'язку, що не обслуговуються, огорож вузлів лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, лінійних і оглядових колодязів та інших лінійних споруд, відкривати і закривати запірну арматуру, вимикати і вмикати засоби зв'язку, енергозабезпечення, автоматики і телемеханіки магістральних трубопроводів;
# перешкоджати проїзду аварійної та спеціальної техніки підприємств магістральних трубопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2022.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частині 1,2 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

''До особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона:''

# будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі, за виключенням розміщення електрогенеруючих установок та пов’язаних з ними газових та електричних мереж, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання за рішенням Кабінету Міністрів України та/або рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу;
# розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів;
# будувати гаражі та автостоянки, дачні і садові будинки та господарські споруди;
# будувати автомобільні дороги та залізничні колії, що проходять паралельно до магістрального газопроводу, крім випадків спорудження відомчих технологічних доріг підприємств магістральних газопроводів;
# влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, а також інших речовин, що спричиняють корозію;
# розміщувати спортивні майданчики (крім спортивних майданчиків (полів) та фізкультурно-оздоровчих споруд для занять спортом на відкритому повітрі, які мають ґрунтово-трав’яне покриття та не передбачають побудови капітальних будівель і зон для глядачів), стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей;
# будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності, лісових ділянок, садів, виноградників тощо;
# зберігати сіно та солому, розбивати польові стани і табори для худоби, розміщувати пересувні та стаціонарні пасіки;
# висаджувати багаторічні насадження;
# облаштовувати цвинтарі, скотомогильники;
# переорювати (руйнувати) під'їзні шляхи та відомчі технологічні дороги до магістральних газопроводів;
# розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=4.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D1%8E частина 4 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

== Відповідальність за порушення законодавства ==
Відповідальність за порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів:

1. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.

2. Вжиття заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування заподіяної шкоди.

3. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n289:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC стаття 25 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

# укладення угод з порушенням земельного законодавства;
# самовiльне зайняття земельних ділянок;
# псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
# розміщення, проектуванֺня, будiвництвֺо, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;
# невиконання вимог щодо використанֺня земель за цiльовим призначеннֺям;
# порушення строкiв повернення тимчасово займаних земель або невиконаннֺя обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використанֺня за призначеннֺям;
# знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів Державної мережі та геодезичних мереж спеціального призначення;
# непроведення рекультивації порушених земель;
# знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;
# порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту;
# відхилення від затверджених у встановленому порядку проектів землеустрою;
# приховування від облiку і реєстрації та перекрученֺня даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
# ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірֺної інформації щодо них;
# порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1872:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20211.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 стаття 211 Земельного кодексу України]).
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Правовий режим використання земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів

2025-07-14T13:47:43Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#Text Закон України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про трубопровідний транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747 "Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів"]

== Загальні положення ==
'''Охоронна зона об’єктів магістральних трубопроводів''' – земельна ділянка, прилегла до об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, обмежена умовними лініями з обох боків трубопроводу паралельно його осі (об'єкту), на якій обмежується провадження господарської діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text:~:text=%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%20%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%20%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%0A%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3B пункт 2 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747]).

До складу об’єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюють охоронні зони, належать об’єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n28:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина перша статті 5 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]). Для того, щоб землекористувачі і землевласники дотримувалися визначених Законом обмежень у використанні земельних ділянок, їм необхідно мати інформацію щодо самого трубопроводу та про які саме обмеження у конкретному випадку йдеться.

Земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n190:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2014.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85,%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8 частина перша статті 14 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, вибухові, гірничі та днопоглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через водні об'єкти, болота, торфорозробки та місця видобутку корисних копалин, а також всі інші роботи, пов'язані з розробкою ґрунту на глибину більше 30 сантиметрів на таких земельних ділянках, проводяться лише на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n216:~:text=%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%96,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частині першій статті 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів зобов'язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Розміри охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів визначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n120:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96)%20%2D%20200%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2 статті 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»].

== Обмеження в зоні магістрального трубопровідного транспорту ==
''До загальних обмежень, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, належить заборона:

# пошкоджувати та розбирати об'єкти магістральних трубопроводів;
# розбирати та руйнувати водопропускні, берегоукріплювальні, земляні, протиерозійні, протипожежні та інші споруди, що захищають об'єкти магістральних трубопроводів від руйнування, а також прилеглі території від аварійного витікання продукту, що транспортується магістральним трубопроводом;
# переміщувати, руйнувати та пошкоджувати в будь-який спосіб знаки закріплення магістральних трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, запірну арматуру, засоби технологічного зв'язку і лінійної телемеханіки, інші складові магістральних трубопроводів;
# кидати у водні об’єкти якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;
# проникати на об'єкти магістральних трубопроводів, відчиняти люки, хвіртки і двері підсилюючих пунктів кабельного зв'язку, що не обслуговуються, огорож вузлів лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, лінійних і оглядових колодязів та інших лінійних споруд, відкривати і закривати запірну арматуру, вимикати і вмикати засоби зв'язку, енергозабезпечення, автоматики і телемеханіки магістральних трубопроводів;
# перешкоджати проїзду аварійної та спеціальної техніки підприємств магістральних трубопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2022.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частині 1,2 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

''До особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона:''

# будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі, за виключенням розміщення електрогенеруючих установок та пов’язаних з ними газових та електричних мереж, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання за рішенням Кабінету Міністрів України та/або рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу;
# розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів;
# будувати гаражі та автостоянки, дачні і садові будинки та господарські споруди;
# будувати автомобільні дороги та залізничні колії, що проходять паралельно до магістрального газопроводу, крім випадків спорудження відомчих технологічних доріг підприємств магістральних газопроводів;
# влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, а також інших речовин, що спричиняють корозію;
# розміщувати спортивні майданчики (крім спортивних майданчиків (полів) та фізкультурно-оздоровчих споруд для занять спортом на відкритому повітрі, які мають ґрунтово-трав’яне покриття та не передбачають побудови капітальних будівель і зон для глядачів), стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей;
# будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності, лісових ділянок, садів, виноградників тощо;
# зберігати сіно та солому, розбивати польові стани і табори для худоби, розміщувати пересувні та стаціонарні пасіки;
# висаджувати багаторічні насадження;
# облаштовувати цвинтарі, скотомогильники;
# переорювати (руйнувати) під'їзні шляхи та відомчі технологічні дороги до магістральних газопроводів;
# розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=4.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D1%8E частина 4 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

== Відповідальність за порушення законодавства ==
Відповідальність за порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів:

1. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

2. Вжиття заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування заподіяної шкоди.

3. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n289:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC стаття 25 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

# укладення угод з порушенням земельного законодавства;
# самовiльне зайняття земельних ділянок;
# псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
# розміщення, проектуванֺня, будiвництвֺо, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;
# невиконання вимог щодо використанֺня земель за цiльовим призначеннֺям;
# порушення строкiв повернення тимчасово займаних земель або невиконаннֺя обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використанֺня за призначеннֺям;
# знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів Державної мережі та геодезичних мереж спеціального призначення;
# непроведення рекультивації порушених земель;
# знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;
# порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту;
# відхилення від затверджених у встановленому порядку проектів землеустрою;
# приховування від облiку і реєстрації та перекрученֺня даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
# ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірֺної інформації щодо них;
# порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1872:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20211.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 стаття 211 Земельного кодексу України]).
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Правовий режим використання земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів

2025-07-14T13:06:56Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#Text Закон України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про трубопровідний транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747 "Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів"]

== Загальні положення ==
'''Охоронна зона об’єктів магістральних трубопроводів''' – земельна ділянка, прилегла до об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, обмежена умовними лініями з обох боків трубопроводу паралельно його осі (об'єкту), на якій обмежується провадження господарської діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text:~:text=%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%20%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%20%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%0A%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3B пункт 2 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747]).

До складу об’єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюють охоронні зони, належать об’єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n28:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина перша статті 5 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]). Для того, щоб землекористувачі і землевласники дотримувалися визначених Законом обмежень у використанні земельних ділянок, їм необхідно мати інформацію щодо самого трубопроводу та про які саме обмеження у конкретному випадку йдеться.

Земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n190:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2014.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85,%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8 частина перша статті 14 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, вибухові, гірничі та днопоглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через водні об'єкти, болота, торфорозробки та місця видобутку корисних копалин, а також всі інші роботи, пов'язані з розробкою ґрунту на глибину більше 30 сантиметрів на таких земельних ділянках, проводяться лише на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n216:~:text=%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%96,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частині першій статті 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів зобов'язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

1. Для забезпечення безпечної експлуатації та виключення можливості ушкодження об’єктів магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
1) вздовж магістральних нафтопроводів з обох боків від їх осі залежно від класу (умовного діаметра):
IV клас, умовним діаметром до 300 міліметрів включно - 75 метрів;
III клас, умовним діаметром від 301 до 500 міліметрів включно - 100 метрів;
II клас, умовним діаметром від 501 до 1000 міліметрів включно - 150 метрів;
I клас, умовним діаметром від 1001 до 1400 міліметрів включно - 200 метрів;
2) навколо насосних перекачувальних станцій, морських нафтових терміналів, кінцевих пунктів магістральних нафтопроводів, пунктів приймання та здавання нафти, пунктів підігріву нафти (від огорожі) залежно від категорії:
III категорія, при ємності резервуарного парку до 20000 метрів кубічних і насосних перекачувальних станцій морських нафтових терміналів, кінцевих пунктів магістральних нафтопроводів, пунктів приймання та здавання нафти, пунктів підігріву нафти без резервуарних парків - 100 метрів;
II категорія, при ємності резервуарного парку від 20000 до 100000 метрів кубічних включно - 150 метрів;
I категорія, при ємності резервуарного парку понад 100000 метрів кубічних - 200 метрів.
На багатониткових магістральних нафтопроводах охоронні зони визначаються від осі крайніх магістральних нафтопроводів у розмірі, встановленому для найбільшого умовного діаметра серед всіх ниток.
Режим внутрішніх зон безпеки охоронних зон поширюється на інші об’єкти магістральних нафтопроводів, розташовані в межах охоронної зони, визначеної для магістральних нафтопроводів та насосних перекачувальних станцій, встановлений для цих об’єктів.

2. Для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об’єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
1) газопровід I класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром:
до 300 міліметрів - 100 метрів;
від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 150 метрів;
від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів;
від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів;
від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів;
від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно - 350 метрів;
2) газопровід II класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром:
до 300 міліметрів включно - 75 метрів;
понад 300 міліметрів - 125 метрів;
3) для компресорних станцій (від огорожі) магістральних газопроводів I класу, умовним діаметром:
до 600 міліметрів включно - 500 метрів;
понад 600 міліметрів - 700 метрів;
для компресорних станцій (від огорожі) магістральних газопроводів II класу незалежно від умовного діаметра - 500 метрів;
4) для газорозподільних станцій та газозбірних пунктів підземних сховищ газу (від огорожі) магістральних газопроводів I класу, умовним діаметром:
до 300 міліметрів - 150 метрів;
від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 175 метрів;
від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів;
від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів;
від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів;
від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно - 350 метрів;
для газорозподільних станцій та газозбірних пунктів (від огорожі) магістральних газопроводів II класу, умовним діаметром:
до 300 міліметрів - 100 метрів;
понад 300 міліметрів - 125 метрів.

3. Розмір охоронної зони для автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій із Pp=20 МПа (від огорожі) - 100 метрів, для всіх типів автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій.

4. Розмір охоронної зони для свердловин підземних сховищ газу (від гирла свердловини):
300 метрів - до житлових будівель;
500 метрів - до громадських і промислових будівель.

5. На багатониткових магістральних газопроводах охоронні зони визначаються від осі крайніх магістральних газопроводів у розмірі, встановленому для найбільшого умовного діаметра серед усіх ниток.

6. Режим земель охоронних зон поширюється також на інші об’єкти магістральних газопроводів, розташовані в межах охоронної зони, визначеної для магістральних газопроводів та компресорних станцій, газорозподільних станцій, газозбірних пунктів та свердловин підземних сховищ газу.

7. Для забезпечення безпечної експлуатації об’єктів магістральних аміакопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
вздовж магістральних аміакопроводів з обох боків від їх осі залежно від умовного діаметра:
до 300 міліметрів включно - 500 метрів;
понад 300 міліметрів - 1000 метрів;
навколо наземних споруд насосних та роздавальних станцій аміакопроводу (від огорожі) - 200 метрів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n120:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96)%20%2D%20200%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2 статті 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

== Обмеження в зоні магістрального трубопровідного транспорту ==
''До загальних обмежень, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, належить заборона:

# пошкоджувати та розбирати об'єкти магістральних трубопроводів;
# розбирати та руйнувати водопропускні, берегоукріплювальні, земляні, протиерозійні, протипожежні та інші споруди, що захищають об'єкти магістральних трубопроводів від руйнування, а також прилеглі території від аварійного витікання продукту, що транспортується магістральним трубопроводом;
# переміщувати, руйнувати та пошкоджувати в будь-який спосіб знаки закріплення магістральних трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, запірну арматуру, засоби технологічного зв'язку і лінійної телемеханіки, інші складові магістральних трубопроводів;
# кидати у водні об’єкти якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;
# проникати на об'єкти магістральних трубопроводів, відчиняти люки, хвіртки і двері підсилюючих пунктів кабельного зв'язку, що не обслуговуються, огорож вузлів лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, лінійних і оглядових колодязів та інших лінійних споруд, відкривати і закривати запірну арматуру, вимикати і вмикати засоби зв'язку, енергозабезпечення, автоматики і телемеханіки магістральних трубопроводів;
# перешкоджати проїзду аварійної та спеціальної техніки підприємств магістральних трубопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2022.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частині 1,2 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

''До особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона:''

# будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі, за виключенням розміщення електрогенеруючих установок та пов’язаних з ними газових та електричних мереж, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання за рішенням Кабінету Міністрів України та/або рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу;
# розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів;
# будувати гаражі та автостоянки, дачні і садові будинки та господарські споруди;
# будувати автомобільні дороги та залізничні колії, що проходять паралельно до магістрального газопроводу, крім випадків спорудження відомчих технологічних доріг підприємств магістральних газопроводів;
# влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, а також інших речовин, що спричиняють корозію;
# розміщувати спортивні майданчики (крім спортивних майданчиків (полів) та фізкультурно-оздоровчих споруд для занять спортом на відкритому повітрі, які мають ґрунтово-трав’яне покриття та не передбачають побудови капітальних будівель і зон для глядачів), стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей;
# будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності, лісових ділянок, садів, виноградників тощо;
# зберігати сіно та солому, розбивати польові стани і табори для худоби, розміщувати пересувні та стаціонарні пасіки;
# висаджувати багаторічні насадження;
# облаштовувати цвинтарі, скотомогильники;
# переорювати (руйнувати) під'їзні шляхи та відомчі технологічні дороги до магістральних газопроводів;
# розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=4.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D1%8E частина 4 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

== Відповідальність за порушення законодавства ==
Відповідальність за порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів:

1. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

2. Вжиття заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування заподіяної шкоди.

3. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n289:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC стаття 25 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

# укладення угод з порушенням земельного законодавства;
# самовiльне зайняття земельних ділянок;
# псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
# розміщення, проектуванֺня, будiвництвֺо, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;
# невиконання вимог щодо використанֺня земель за цiльовим призначеннֺям;
# порушення строкiв повернення тимчасово займаних земель або невиконаннֺя обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використанֺня за призначеннֺям;
# знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів Державної мережі та геодезичних мереж спеціального призначення;
# непроведення рекультивації порушених земель;
# знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;
# порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту;
# відхилення від затверджених у встановленому порядку проектів землеустрою;
# приховування від облiку і реєстрації та перекрученֺня даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
# ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірֺної інформації щодо них;
# порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1872:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20211.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 стаття 211 Земельного кодексу України]).
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Правовий режим використання земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів

2025-07-08T11:06:52Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#Text Закон України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про трубопровідний транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747 "Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів"]

== Загальні положення ==
'''Охоронна зона об’єктів магістральних трубопроводів''' – земельна ділянка, прилегла до об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, обмежена умовними лініями з обох боків трубопроводу паралельно його осі (об'єкту), на якій обмежується провадження господарської діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text:~:text=%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%20%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%20%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%0A%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3B пункт 2 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747]).

До складу об’єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюють охоронні зони, належать об’єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n28:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина перша статті 5 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]). Для того, щоб землекористувачі і землевласники дотримувалися визначених Законом обмежень у використанні земельних ділянок, їм необхідно мати інформацію щодо самого трубопроводу та про які саме обмеження у конкретному випадку йдеться.

Інформація про межі охоронних зон об’єктів газотранспортної системи України доступна для ознайомлення на Публічній кадастровій карті України [https://kadastrova-karta.com/].

Земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n190:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2014.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85,%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8 частина перша статті 14 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, вибухові, гірничі та днопоглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через водні об'єкти, болота, торфорозробки та місця видобутку корисних копалин, а також всі інші роботи, пов'язані з розробкою ґрунту на глибину більше 30 сантиметрів на таких земельних ділянках, проводяться лише на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів, зазначено в ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n216:~:text=%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%96,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частині першій статті 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів зобов'язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки відповідно до ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

1. Для забезпечення безпечної експлуатації та виключення можливості ушкодження об’єктів магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
1) вздовж магістральних нафтопроводів з обох боків від їх осі залежно від класу (умовного діаметра):
IV клас, умовним діаметром до 300 міліметрів включно - 75 метрів;
III клас, умовним діаметром від 301 до 500 міліметрів включно - 100 метрів;
II клас, умовним діаметром від 501 до 1000 міліметрів включно - 150 метрів;
I клас, умовним діаметром від 1001 до 1400 міліметрів включно - 200 метрів;
2) навколо насосних перекачувальних станцій, морських нафтових терміналів, кінцевих пунктів магістральних нафтопроводів, пунктів приймання та здавання нафти, пунктів підігріву нафти (від огорожі) залежно від категорії:
III категорія, при ємності резервуарного парку до 20000 метрів кубічних і насосних перекачувальних станцій морських нафтових терміналів, кінцевих пунктів магістральних нафтопроводів, пунктів приймання та здавання нафти, пунктів підігріву нафти без резервуарних парків - 100 метрів;
II категорія, при ємності резервуарного парку від 20000 до 100000 метрів кубічних включно - 150 метрів;
I категорія, при ємності резервуарного парку понад 100000 метрів кубічних - 200 метрів.
На багатониткових магістральних нафтопроводах охоронні зони визначаються від осі крайніх магістральних нафтопроводів у розмірі, встановленому для найбільшого умовного діаметра серед всіх ниток.
Режим внутрішніх зон безпеки охоронних зон поширюється на інші об’єкти магістральних нафтопроводів, розташовані в межах охоронної зони, визначеної для магістральних нафтопроводів та насосних перекачувальних станцій, встановлений для цих об’єктів.

2. Для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об’єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
1) газопровід I класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром:
до 300 міліметрів - 100 метрів;
від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 150 метрів;
від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів;
від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів;
від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів;
від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно - 350 метрів;
2) газопровід II класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром:
до 300 міліметрів включно - 75 метрів;
понад 300 міліметрів - 125 метрів;
3) для компресорних станцій (від огорожі) магістральних газопроводів I класу, умовним діаметром:
до 600 міліметрів включно - 500 метрів;
понад 600 міліметрів - 700 метрів;
для компресорних станцій (від огорожі) магістральних газопроводів II класу незалежно від умовного діаметра - 500 метрів;
4) для газорозподільних станцій та газозбірних пунктів підземних сховищ газу (від огорожі) магістральних газопроводів I класу, умовним діаметром:
до 300 міліметрів - 150 метрів;
від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 175 метрів;
від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів;
від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів;
від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів;
від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно - 350 метрів;
для газорозподільних станцій та газозбірних пунктів (від огорожі) магістральних газопроводів II класу, умовним діаметром:
до 300 міліметрів - 100 метрів;
понад 300 міліметрів - 125 метрів.

3. Розмір охоронної зони для автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій із Pp=20 МПа (від огорожі) - 100 метрів, для всіх типів автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій.

4. Розмір охоронної зони для свердловин підземних сховищ газу (від гирла свердловини):
300 метрів - до житлових будівель;
500 метрів - до громадських і промислових будівель.

5. На багатониткових магістральних газопроводах охоронні зони визначаються від осі крайніх магістральних газопроводів у розмірі, встановленому для найбільшого умовного діаметра серед усіх ниток.

6. Режим земель охоронних зон поширюється також на інші об’єкти магістральних газопроводів, розташовані в межах охоронної зони, визначеної для магістральних газопроводів та компресорних станцій, газорозподільних станцій, газозбірних пунктів та свердловин підземних сховищ газу.

7. Для забезпечення безпечної експлуатації об’єктів магістральних аміакопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
вздовж магістральних аміакопроводів з обох боків від їх осі залежно від умовного діаметра:
до 300 міліметрів включно - 500 метрів;
понад 300 міліметрів - 1000 метрів;
навколо наземних споруд насосних та роздавальних станцій аміакопроводу (від огорожі) - 200 метрів, зазначено в ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n120:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96)%20%2D%20200%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2 статті 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

== Обмеження в зоні магістрального трубопровідного транспорту ==
''До загальних обмежень, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, належить заборона:

# пошкоджувати та розбирати об'єкти магістральних трубопроводів;
# розбирати та руйнувати водопропускні, берегоукріплювальні, земляні, протиерозійні, протипожежні та інші споруди, що захищають об'єкти магістральних трубопроводів від руйнування, а також прилеглі території від аварійного витікання продукту, що транспортується магістральним трубопроводом;
# переміщувати, руйнувати та пошкоджувати в будь-який спосіб знаки закріплення магістральних трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, запірну арматуру, засоби технологічного зв'язку і лінійної телемеханіки, інші складові магістральних трубопроводів;
# кидати у водні об’єкти якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;
# проникати на об'єкти магістральних трубопроводів, відчиняти люки, хвіртки і двері підсилюючих пунктів кабельного зв'язку, що не обслуговуються, огорож вузлів лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, лінійних і оглядових колодязів та інших лінійних споруд, відкривати і закривати запірну арматуру, вимикати і вмикати засоби зв'язку, енергозабезпечення, автоматики і телемеханіки магістральних трубопроводів;
# перешкоджати проїзду аварійної та спеціальної техніки підприємств магістральних трубопроводів, зазначено в ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2022.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частині 1,2 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

''До особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона:''

# будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі, за виключенням розміщення електрогенеруючих установок та пов’язаних з ними газових та електричних мереж, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання за рішенням Кабінету Міністрів України та/або рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу;
# розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів;
# будувати гаражі та автостоянки, дачні і садові будинки та господарські споруди;
# будувати автомобільні дороги та залізничні колії, що проходять паралельно до магістрального газопроводу, крім випадків спорудження відомчих технологічних доріг підприємств магістральних газопроводів;
# влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, а також інших речовин, що спричиняють корозію;
# розміщувати спортивні майданчики (крім спортивних майданчиків (полів) та фізкультурно-оздоровчих споруд для занять спортом на відкритому повітрі, які мають ґрунтово-трав’яне покриття та не передбачають побудови капітальних будівель і зон для глядачів), стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей;
# будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності, лісових ділянок, садів, виноградників тощо;
# зберігати сіно та солому, розбивати польові стани і табори для худоби, розміщувати пересувні та стаціонарні пасіки;
# висаджувати багаторічні насадження;
# облаштовувати цвинтарі, скотомогильники;
# переорювати (руйнувати) під'їзні шляхи та відомчі технологічні дороги до магістральних газопроводів;
# розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=4.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D1%8E частина 4 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

== Відповідальність за порушення законодавства ==
Відповідальність за порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів:

1. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

2. Вжиття заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування заподіяної шкоди.

3. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n289:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC стаття 25 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

# укладення угод з порушенням земельного законодавства;
# самовiльне зайняття земельних ділянок;
# псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
# розміщення, проектуванֺня, будiвництвֺо, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;
# невиконання вимог щодо використанֺня земель за цiльовим призначеннֺям;
# порушення строкiв повернення тимчасово займаних земель або невиконаннֺя обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використанֺня за призначеннֺям;
# знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів Державної мережі та геодезичних мереж спеціального призначення;
# непроведення рекультивації порушених земель;
# знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;
# порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту;
# відхилення від затверджених у встановленому порядку проектів землеустрою;
# приховування від облiку і реєстрації та перекрученֺня даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
# ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірֺної інформації щодо них;
# порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1872:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20211.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 стаття 211 Земельного кодексу України]).
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Правовий режим використання земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів

2025-07-08T11:03:36Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#Text Закон України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про трубопровідний транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747 "Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів"]

== Загальні положення ==
'''Охоронна зона об’єктів магістральних трубопроводів''' – земельна ділянка, прилегла до об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, обмежена умовними лініями з обох боків трубопроводу паралельно його осі (об'єкту), на якій обмежується провадження господарської діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text:~:text=%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%20%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%20%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%0A%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3B пункт 2 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747]).

До складу об’єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюють охоронні зони, належать об’єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n28:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина перша статті 5 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]). Для того, щоб землекористувачі і землевласники дотримувалися визначених Законом обмежень у використанні земельних ділянок, їм необхідно мати інформацію щодо самого трубопроводу та про які саме обмеження у конкретному випадку йдеться.

Інформація про межі охоронних зон об’єктів газотранспортної системи України доступна для ознайомлення на Публічній кадастровій карті України у вкладенні "Енергетика".

Земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об’єктів магістральних трубопроводів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n190:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2014.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85,%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8 частина перша статті 14 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, вибухові, гірничі та днопоглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через водні об'єкти, болота, торфорозробки та місця видобутку корисних копалин, а також всі інші роботи, пов'язані з розробкою ґрунту на глибину більше 30 сантиметрів на таких земельних ділянках, проводяться лише на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів, зазначено в ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n216:~:text=%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%96,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частині першій статті 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів зобов'язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки відповідно до ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

1. Для забезпечення безпечної експлуатації та виключення можливості ушкодження об’єктів магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
1) вздовж магістральних нафтопроводів з обох боків від їх осі залежно від класу (умовного діаметра):
IV клас, умовним діаметром до 300 міліметрів включно - 75 метрів;
III клас, умовним діаметром від 301 до 500 міліметрів включно - 100 метрів;
II клас, умовним діаметром від 501 до 1000 міліметрів включно - 150 метрів;
I клас, умовним діаметром від 1001 до 1400 міліметрів включно - 200 метрів;
2) навколо насосних перекачувальних станцій, морських нафтових терміналів, кінцевих пунктів магістральних нафтопроводів, пунктів приймання та здавання нафти, пунктів підігріву нафти (від огорожі) залежно від категорії:
III категорія, при ємності резервуарного парку до 20000 метрів кубічних і насосних перекачувальних станцій морських нафтових терміналів, кінцевих пунктів магістральних нафтопроводів, пунктів приймання та здавання нафти, пунктів підігріву нафти без резервуарних парків - 100 метрів;
II категорія, при ємності резервуарного парку від 20000 до 100000 метрів кубічних включно - 150 метрів;
I категорія, при ємності резервуарного парку понад 100000 метрів кубічних - 200 метрів.
На багатониткових магістральних нафтопроводах охоронні зони визначаються від осі крайніх магістральних нафтопроводів у розмірі, встановленому для найбільшого умовного діаметра серед всіх ниток.
Режим внутрішніх зон безпеки охоронних зон поширюється на інші об’єкти магістральних нафтопроводів, розташовані в межах охоронної зони, визначеної для магістральних нафтопроводів та насосних перекачувальних станцій, встановлений для цих об’єктів.

2. Для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об’єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
1) газопровід I класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром:
до 300 міліметрів - 100 метрів;
від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 150 метрів;
від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів;
від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів;
від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів;
від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно - 350 метрів;
2) газопровід II класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром:
до 300 міліметрів включно - 75 метрів;
понад 300 міліметрів - 125 метрів;
3) для компресорних станцій (від огорожі) магістральних газопроводів I класу, умовним діаметром:
до 600 міліметрів включно - 500 метрів;
понад 600 міліметрів - 700 метрів;
для компресорних станцій (від огорожі) магістральних газопроводів II класу незалежно від умовного діаметра - 500 метрів;
4) для газорозподільних станцій та газозбірних пунктів підземних сховищ газу (від огорожі) магістральних газопроводів I класу, умовним діаметром:
до 300 міліметрів - 150 метрів;
від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 175 метрів;
від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів;
від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів;
від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів;
від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно - 350 метрів;
для газорозподільних станцій та газозбірних пунктів (від огорожі) магістральних газопроводів II класу, умовним діаметром:
до 300 міліметрів - 100 метрів;
понад 300 міліметрів - 125 метрів.

3. Розмір охоронної зони для автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій із Pp=20 МПа (від огорожі) - 100 метрів, для всіх типів автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій.

4. Розмір охоронної зони для свердловин підземних сховищ газу (від гирла свердловини):
300 метрів - до житлових будівель;
500 метрів - до громадських і промислових будівель.

5. На багатониткових магістральних газопроводах охоронні зони визначаються від осі крайніх магістральних газопроводів у розмірі, встановленому для найбільшого умовного діаметра серед усіх ниток.

6. Режим земель охоронних зон поширюється також на інші об’єкти магістральних газопроводів, розташовані в межах охоронної зони, визначеної для магістральних газопроводів та компресорних станцій, газорозподільних станцій, газозбірних пунктів та свердловин підземних сховищ газу.

7. Для забезпечення безпечної експлуатації об’єктів магістральних аміакопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
вздовж магістральних аміакопроводів з обох боків від їх осі залежно від умовного діаметра:
до 300 міліметрів включно - 500 метрів;
понад 300 міліметрів - 1000 метрів;
навколо наземних споруд насосних та роздавальних станцій аміакопроводу (від огорожі) - 200 метрів, зазначено в ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n120:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96)%20%2D%20200%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2 статті 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

== Обмеження в зоні магістрального трубопровідного транспорту ==
''До загальних обмежень, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, належить заборона:

# пошкоджувати та розбирати об'єкти магістральних трубопроводів;
# розбирати та руйнувати водопропускні, берегоукріплювальні, земляні, протиерозійні, протипожежні та інші споруди, що захищають об'єкти магістральних трубопроводів від руйнування, а також прилеглі території від аварійного витікання продукту, що транспортується магістральним трубопроводом;
# переміщувати, руйнувати та пошкоджувати в будь-який спосіб знаки закріплення магістральних трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, запірну арматуру, засоби технологічного зв'язку і лінійної телемеханіки, інші складові магістральних трубопроводів;
# кидати у водні об’єкти якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;
# проникати на об'єкти магістральних трубопроводів, відчиняти люки, хвіртки і двері підсилюючих пунктів кабельного зв'язку, що не обслуговуються, огорож вузлів лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, лінійних і оглядових колодязів та інших лінійних споруд, відкривати і закривати запірну арматуру, вимикати і вмикати засоби зв'язку, енергозабезпечення, автоматики і телемеханіки магістральних трубопроводів;
# перешкоджати проїзду аварійної та спеціальної техніки підприємств магістральних трубопроводів, зазначено в ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2022.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частині 1,2 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

''До особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона:''

# будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі, за виключенням розміщення електрогенеруючих установок та пов’язаних з ними газових та електричних мереж, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання за рішенням Кабінету Міністрів України та/або рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу;
# розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів;
# будувати гаражі та автостоянки, дачні і садові будинки та господарські споруди;
# будувати автомобільні дороги та залізничні колії, що проходять паралельно до магістрального газопроводу, крім випадків спорудження відомчих технологічних доріг підприємств магістральних газопроводів;
# влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, а також інших речовин, що спричиняють корозію;
# розміщувати спортивні майданчики (крім спортивних майданчиків (полів) та фізкультурно-оздоровчих споруд для занять спортом на відкритому повітрі, які мають ґрунтово-трав’яне покриття та не передбачають побудови капітальних будівель і зон для глядачів), стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей;
# будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності, лісових ділянок, садів, виноградників тощо;
# зберігати сіно та солому, розбивати польові стани і табори для худоби, розміщувати пересувні та стаціонарні пасіки;
# висаджувати багаторічні насадження;
# облаштовувати цвинтарі, скотомогильники;
# переорювати (руйнувати) під'їзні шляхи та відомчі технологічні дороги до магістральних газопроводів;
# розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=4.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D1%8E частина 4 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

== Відповідальність за порушення законодавства ==
Відповідальність за порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів:

1. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

2. Вжиття заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування заподіяної шкоди.

3. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n289:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC стаття 25 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

# укладення угод з порушенням земельного законодавства;
# самовiльне зайняття земельних ділянок;
# псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
# розміщення, проектуванֺня, будiвництвֺо, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;
# невиконання вимог щодо використанֺня земель за цiльовим призначеннֺям;
# порушення строкiв повернення тимчасово займаних земель або невиконаннֺя обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використанֺня за призначеннֺям;
# знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів Державної мережі та геодезичних мереж спеціального призначення;
# непроведення рекультивації порушених земель;
# знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;
# порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту;
# відхилення від затверджених у встановленому порядку проектів землеустрою;
# приховування від облiку і реєстрації та перекрученֺня даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
# ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірֺної інформації щодо них;
# порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1872:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20211.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 стаття 211 Земельного кодексу України]).
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Правовий режим використання земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів

2025-07-08T10:47:25Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#Text Закон України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про трубопровідний транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747 "Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів"]

== Загальні положення ==
'''Охоронна зона об’єктів магістральних трубопроводів''' – земельна ділянка, прилегла до об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, обмежена умовними лініями з обох боків трубопроводу паралельно його осі (об'єкту), на якій обмежується провадження господарської діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text:~:text=%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%20%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%20%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%0A%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3B пункт 2 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747]).

До складу об’єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюють охоронні зони, належать об’єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n28:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина перша статті 5 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]). Для того, щоб землекористувачі і землевласники дотримувалися визначених Законом обмежень у використанні земельних ділянок, їм необхідно мати інформацію щодо самого трубопроводу та про які саме обмеження у конкретному випадку йдеться.

Інформація про межі охоронних зон об’єктів газотранспортної системи України доступна для ознайомлення на Публічній кадастровій карті України у вкладенні "Енергетика".

Земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів, у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/304117#n190:~:text=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8 частина перша статті 14 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, вибухові, гірничі та днопоглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через водні об'єкти, болота, торфорозробки та місця видобутку корисних копалин, а також всі інші роботи, пов'язані з розробкою ґрунту на глибину більше 30 сантиметрів на таких земельних ділянках, проводяться лише на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів, зазначено в ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n216:~:text=%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%96,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частині першій статті 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів зобов'язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки відповідно до ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

1. Для забезпечення безпечної експлуатації та виключення можливості ушкодження об’єктів магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
1) вздовж магістральних нафтопроводів з обох боків від їх осі залежно від класу (умовного діаметра):
IV клас, умовним діаметром до 300 міліметрів включно - 75 метрів;
III клас, умовним діаметром від 301 до 500 міліметрів включно - 100 метрів;
II клас, умовним діаметром від 501 до 1000 міліметрів включно - 150 метрів;
I клас, умовним діаметром від 1001 до 1400 міліметрів включно - 200 метрів;
2) навколо насосних перекачувальних станцій, морських нафтових терміналів, кінцевих пунктів магістральних нафтопроводів, пунктів приймання та здавання нафти, пунктів підігріву нафти (від огорожі) залежно від категорії:
III категорія, при ємності резервуарного парку до 20000 метрів кубічних і насосних перекачувальних станцій морських нафтових терміналів, кінцевих пунктів магістральних нафтопроводів, пунктів приймання та здавання нафти, пунктів підігріву нафти без резервуарних парків - 100 метрів;
II категорія, при ємності резервуарного парку від 20000 до 100000 метрів кубічних включно - 150 метрів;
I категорія, при ємності резервуарного парку понад 100000 метрів кубічних - 200 метрів.
На багатониткових магістральних нафтопроводах охоронні зони визначаються від осі крайніх магістральних нафтопроводів у розмірі, встановленому для найбільшого умовного діаметра серед всіх ниток.
Режим внутрішніх зон безпеки охоронних зон поширюється на інші об’єкти магістральних нафтопроводів, розташовані в межах охоронної зони, визначеної для магістральних нафтопроводів та насосних перекачувальних станцій, встановлений для цих об’єктів.

2. Для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об’єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
1) газопровід I класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром:
до 300 міліметрів - 100 метрів;
від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 150 метрів;
від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів;
від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів;
від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів;
від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно - 350 метрів;
2) газопровід II класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром:
до 300 міліметрів включно - 75 метрів;
понад 300 міліметрів - 125 метрів;
3) для компресорних станцій (від огорожі) магістральних газопроводів I класу, умовним діаметром:
до 600 міліметрів включно - 500 метрів;
понад 600 міліметрів - 700 метрів;
для компресорних станцій (від огорожі) магістральних газопроводів II класу незалежно від умовного діаметра - 500 метрів;
4) для газорозподільних станцій та газозбірних пунктів підземних сховищ газу (від огорожі) магістральних газопроводів I класу, умовним діаметром:
до 300 міліметрів - 150 метрів;
від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 175 метрів;
від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів;
від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів;
від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів;
від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно - 350 метрів;
для газорозподільних станцій та газозбірних пунктів (від огорожі) магістральних газопроводів II класу, умовним діаметром:
до 300 міліметрів - 100 метрів;
понад 300 міліметрів - 125 метрів.

3. Розмір охоронної зони для автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій із Pp=20 МПа (від огорожі) - 100 метрів, для всіх типів автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій.

4. Розмір охоронної зони для свердловин підземних сховищ газу (від гирла свердловини):
300 метрів - до житлових будівель;
500 метрів - до громадських і промислових будівель.

5. На багатониткових магістральних газопроводах охоронні зони визначаються від осі крайніх магістральних газопроводів у розмірі, встановленому для найбільшого умовного діаметра серед усіх ниток.

6. Режим земель охоронних зон поширюється також на інші об’єкти магістральних газопроводів, розташовані в межах охоронної зони, визначеної для магістральних газопроводів та компресорних станцій, газорозподільних станцій, газозбірних пунктів та свердловин підземних сховищ газу.

7. Для забезпечення безпечної експлуатації об’єктів магістральних аміакопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
вздовж магістральних аміакопроводів з обох боків від їх осі залежно від умовного діаметра:
до 300 міліметрів включно - 500 метрів;
понад 300 міліметрів - 1000 метрів;
навколо наземних споруд насосних та роздавальних станцій аміакопроводу (від огорожі) - 200 метрів, зазначено в ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n120:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96)%20%2D%20200%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2 статті 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

== Обмеження в зоні магістрального трубопровідного транспорту ==
''До загальних обмежень, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, належить заборона:

# пошкоджувати та розбирати об'єкти магістральних трубопроводів;
# розбирати та руйнувати водопропускні, берегоукріплювальні, земляні, протиерозійні, протипожежні та інші споруди, що захищають об'єкти магістральних трубопроводів від руйнування, а також прилеглі території від аварійного витікання продукту, що транспортується магістральним трубопроводом;
# переміщувати, руйнувати та пошкоджувати в будь-який спосіб знаки закріплення магістральних трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, запірну арматуру, засоби технологічного зв'язку і лінійної телемеханіки, інші складові магістральних трубопроводів;
# кидати у водні об’єкти якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;
# проникати на об'єкти магістральних трубопроводів, відчиняти люки, хвіртки і двері підсилюючих пунктів кабельного зв'язку, що не обслуговуються, огорож вузлів лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, лінійних і оглядових колодязів та інших лінійних споруд, відкривати і закривати запірну арматуру, вимикати і вмикати засоби зв'язку, енергозабезпечення, автоматики і телемеханіки магістральних трубопроводів;
# перешкоджати проїзду аварійної та спеціальної техніки підприємств магістральних трубопроводів, зазначено в ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2022.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частині 1,2 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

''До особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона:''

# будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі, за виключенням розміщення електрогенеруючих установок та пов’язаних з ними газових та електричних мереж, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання за рішенням Кабінету Міністрів України та/або рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу;
# розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів;
# будувати гаражі та автостоянки, дачні і садові будинки та господарські споруди;
# будувати автомобільні дороги та залізничні колії, що проходять паралельно до магістрального газопроводу, крім випадків спорудження відомчих технологічних доріг підприємств магістральних газопроводів;
# влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, а також інших речовин, що спричиняють корозію;
# розміщувати спортивні майданчики (крім спортивних майданчиків (полів) та фізкультурно-оздоровчих споруд для занять спортом на відкритому повітрі, які мають ґрунтово-трав’яне покриття та не передбачають побудови капітальних будівель і зон для глядачів), стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей;
# будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності, лісових ділянок, садів, виноградників тощо;
# зберігати сіно та солому, розбивати польові стани і табори для худоби, розміщувати пересувні та стаціонарні пасіки;
# висаджувати багаторічні насадження;
# облаштовувати цвинтарі, скотомогильники;
# переорювати (руйнувати) під'їзні шляхи та відомчі технологічні дороги до магістральних газопроводів;
# розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=4.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D1%8E частина 4 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

== Відповідальність за порушення законодавства ==
Відповідальність за порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів:

1. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

2. Вжиття заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування заподіяної шкоди.

3. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n289:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC стаття 25 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

# укладення угод з порушенням земельного законодавства;
# самовiльне зайняття земельних ділянок;
# псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
# розміщення, проектуванֺня, будiвництвֺо, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;
# невиконання вимог щодо використанֺня земель за цiльовим призначеннֺям;
# порушення строкiв повернення тимчасово займаних земель або невиконаннֺя обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використанֺня за призначеннֺям;
# знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів Державної мережі та геодезичних мереж спеціального призначення;
# непроведення рекультивації порушених земель;
# знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;
# порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту;
# відхилення від затверджених у встановленому порядку проектів землеустрою;
# приховування від облiку і реєстрації та перекрученֺня даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
# ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірֺної інформації щодо них;
# порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1872:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20211.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 стаття 211 Земельного кодексу України]).
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Правовий режим використання земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів

2025-07-08T10:45:00Z

Liudmyla.banzeruk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#Text Закон України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про трубопровідний транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747 "Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів"]

== Загальні положення ==
'''Охоронна зона об’єктів магістральних трубопроводів''' – земельна ділянка, прилегла до об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, обмежена умовними лініями з обох боків трубопроводу паралельно його осі (об'єкту), на якій обмежується провадження господарської діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2002-%D0%BF#Text:~:text=%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%20%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%20%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%0A%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3B пункт 2 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747]).

До складу об’єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюють охоронні зони, належать об’єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n28:~:text=%D0%94%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%83%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частина перша статті 5 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"]). Для того, щоб землекористувачі і землевласники дотримувалися визначених Законом обмежень у використанні земельних ділянок, їм необхідно мати інформацію щодо самого трубопроводу та про які саме обмеження у конкретному випадку йдеться.

Інформація про межі охоронних зон об’єктів газотранспортної системи України доступна для ознайомлення на Публічній кадастровій карті України у вкладенні "Енергетика".

Земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів, у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/304117#n190:~:text=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8 частина перша статті 14 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, вибухові, гірничі та днопоглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через водні об'єкти, болота, торфорозробки та місця видобутку корисних копалин, а також всі інші роботи, пов'язані з розробкою ґрунту на глибину більше 30 сантиметрів на таких земельних ділянках, проводяться лише на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів, зазначено в ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n216:~:text=%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%96,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частині першій статті 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

Власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів зобов'язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки відповідно до ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

1. Для забезпечення безпечної експлуатації та виключення можливості ушкодження об’єктів магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
1) вздовж магістральних нафтопроводів з обох боків від їх осі залежно від класу (умовного діаметра):
IV клас, умовним діаметром до 300 міліметрів включно - 75 метрів;
III клас, умовним діаметром від 301 до 500 міліметрів включно - 100 метрів;
II клас, умовним діаметром від 501 до 1000 міліметрів включно - 150 метрів;
I клас, умовним діаметром від 1001 до 1400 міліметрів включно - 200 метрів;
2) навколо насосних перекачувальних станцій, морських нафтових терміналів, кінцевих пунктів магістральних нафтопроводів, пунктів приймання та здавання нафти, пунктів підігріву нафти (від огорожі) залежно від категорії:
III категорія, при ємності резервуарного парку до 20000 метрів кубічних і насосних перекачувальних станцій морських нафтових терміналів, кінцевих пунктів магістральних нафтопроводів, пунктів приймання та здавання нафти, пунктів підігріву нафти без резервуарних парків - 100 метрів;
II категорія, при ємності резервуарного парку від 20000 до 100000 метрів кубічних включно - 150 метрів;
I категорія, при ємності резервуарного парку понад 100000 метрів кубічних - 200 метрів.
На багатониткових магістральних нафтопроводах охоронні зони визначаються від осі крайніх магістральних нафтопроводів у розмірі, встановленому для найбільшого умовного діаметра серед всіх ниток.
Режим внутрішніх зон безпеки охоронних зон поширюється на інші об’єкти магістральних нафтопроводів, розташовані в межах охоронної зони, визначеної для магістральних нафтопроводів та насосних перекачувальних станцій, встановлений для цих об’єктів.

2. Для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об’єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
1) газопровід I класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром:
до 300 міліметрів - 100 метрів;
від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 150 метрів;
від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів;
від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів;
від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів;
від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно - 350 метрів;
2) газопровід II класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром:
до 300 міліметрів включно - 75 метрів;
понад 300 міліметрів - 125 метрів;
3) для компресорних станцій (від огорожі) магістральних газопроводів I класу, умовним діаметром:
до 600 міліметрів включно - 500 метрів;
понад 600 міліметрів - 700 метрів;
для компресорних станцій (від огорожі) магістральних газопроводів II класу незалежно від умовного діаметра - 500 метрів;
4) для газорозподільних станцій та газозбірних пунктів підземних сховищ газу (від огорожі) магістральних газопроводів I класу, умовним діаметром:
до 300 міліметрів - 150 метрів;
від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 175 метрів;
від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів;
від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів;
від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів;
від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно - 350 метрів;
для газорозподільних станцій та газозбірних пунктів (від огорожі) магістральних газопроводів II класу, умовним діаметром:
до 300 міліметрів - 100 метрів;
понад 300 міліметрів - 125 метрів.

3. Розмір охоронної зони для автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій із Pp=20 МПа (від огорожі) - 100 метрів, для всіх типів автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій.

4. Розмір охоронної зони для свердловин підземних сховищ газу (від гирла свердловини):
300 метрів - до житлових будівель;
500 метрів - до громадських і промислових будівель.

5. На багатониткових магістральних газопроводах охоронні зони визначаються від осі крайніх магістральних газопроводів у розмірі, встановленому для найбільшого умовного діаметра серед усіх ниток.

6. Режим земель охоронних зон поширюється також на інші об’єкти магістральних газопроводів, розташовані в межах охоронної зони, визначеної для магістральних газопроводів та компресорних станцій, газорозподільних станцій, газозбірних пунктів та свердловин підземних сховищ газу.

7. Для забезпечення безпечної експлуатації об’єктів магістральних аміакопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
вздовж магістральних аміакопроводів з обох боків від їх осі залежно від умовного діаметра:
до 300 міліметрів включно - 500 метрів;
понад 300 міліметрів - 1000 метрів;
навколо наземних споруд насосних та роздавальних станцій аміакопроводу (від огорожі) - 200 метрів, зазначено в ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n120:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96)%20%2D%20200%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2 статті 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів»]).

== Обмеження в зоні магістрального трубопровідного транспорту ==
''До загальних обмежень, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, належить заборона:

# пошкоджувати та розбирати об'єкти магістральних трубопроводів;
# розбирати та руйнувати водопропускні, берегоукріплювальні, земляні, протиерозійні, протипожежні та інші споруди, що захищають об'єкти магістральних трубопроводів від руйнування, а також прилеглі території від аварійного витікання продукту, що транспортується магістральним трубопроводом;
# переміщувати, руйнувати та пошкоджувати в будь-який спосіб знаки закріплення магістральних трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, запірну арматуру, засоби технологічного зв'язку і лінійної телемеханіки, інші складові магістральних трубопроводів;
# кидати у водні об’єкти якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;
# проникати на об'єкти магістральних трубопроводів, відчиняти люки, хвіртки і двері підсилюючих пунктів кабельного зв'язку, що не обслуговуються, огорож вузлів лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, лінійних і оглядових колодязів та інших лінійних споруд, відкривати і закривати запірну арматуру, вимикати і вмикати засоби зв'язку, енергозабезпечення, автоматики і телемеханіки магістральних трубопроводів;
# перешкоджати проїзду аварійної та спеціальної техніки підприємств магістральних трубопроводів, зазначено в ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2022.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 частині 1,2 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

''До особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона:''

# будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі, за виключенням розміщення електрогенеруючих установок та пов’язаних з ними газових та електричних мереж, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання за рішенням Кабінету Міністрів України та/або рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу;
# розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів;
# будувати гаражі та автостоянки, дачні і садові будинки та господарські споруди;
# будувати автомобільні дороги та залізничні колії, що проходять паралельно до магістрального газопроводу, крім випадків спорудження відомчих технологічних доріг підприємств магістральних газопроводів;
# влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, а також інших речовин, що спричиняють корозію;
# розміщувати спортивні майданчики (крім спортивних майданчиків (полів) та фізкультурно-оздоровчих споруд для занять спортом на відкритому повітрі, які мають ґрунтово-трав’яне покриття та не передбачають побудови капітальних будівель і зон для глядачів), стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей;
# будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності, лісових ділянок, садів, виноградників тощо;
# зберігати сіно та солому, розбивати польові стани і табори для худоби, розміщувати пересувні та стаціонарні пасіки;
# висаджувати багаторічні насадження;
# облаштовувати цвинтарі, скотомогильники;
# переорювати (руйнувати) під'їзні шляхи та відомчі технологічні дороги до магістральних газопроводів;
# розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n238:~:text=4.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D1%8E частина 4 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

== Відповідальність за порушення законодавства ==
Відповідальність за порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів:

1. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

2. Вжиття заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування заподіяної шкоди.

3. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3041-17#n289:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC стаття 25 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів"]).

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

1.укладення угод з порушенням земельного законодавства;

2.самовiльне зайняття земельних ділянок;

3.псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;

4.розміщення, проектуванֺня, будiвництвֺо, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;

5.невиконання вимог щодо використанֺня земель за цiльовим призначеннֺям;

6.порушення строкiв повернення тимчасово займаних земель або невиконаннֺя обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використанֺня за призначеннֺям;

7.знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів Державної мережі та геодезичних мереж спеціального призначення;

8.непроведення рекультивації порушених земель;

9.знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;

10.порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту;

11.відхилення від затверджених у встановленому порядку проектів землеустрою;

12.приховування від облiку і реєстрації та перекрученֺня даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

13.ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірֺної інформації щодо них.

14.порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1872:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20211.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 стаття 211 Земельного кодексу України]).
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]