WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення

2026-05-13T13:02:53Z

Liubov.iskanderova: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1763-15#Text Закон України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 "Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]
== Загальна інформація ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n23 статтею 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (далі - Закон) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. 
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

'''Види виплат, на які має право військовослужбовець при звільненні:'''

# Одноразова грошова допомога при звільненні (передбачена статтею 15 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n281 Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей]» та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України № 460)];
# компенсація за неотримане речове майно за період проходження служби (передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF#n9 Порядком виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно], затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178);
# грошова допомога на оздоровлення (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n281 частини 2 статті 15 Закону]);
# матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 відповідно до статті 9 Закону] ,[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 " Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]);
# компенсація за невикористанні календарні дні основної щорічної відпустки (передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 частиною першої статті 83 КЗпП України]);
# компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як УБД (передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 пунктом 12 статті 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]);
# додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн. щомісячно за період участі в бойових діях ( передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України №168 " Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім"ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року);]
# Грошове забезпечення за останній місяць служби (включає посадовий оклад, оклад за званням, надбавки, доплати та премії, нараховані до дня виключення зі списків особового складу).

== Кому виплачується грошове забезпечення ==
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади;
* військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам військових навчальних закладів (крім курсантів із числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом) - у розмірі грошового забезпечення за весь місяць, у якому вони звільнені, крім курсантської посадової надбавки;
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які на день звільнення з військової служби перебувають у розпорядженні або звільнені від посад, - із дня одержання військовою частиною наказу або письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж за 5 днів (не враховуючи час здавання справ та посади в разі тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою);
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання за вироком суду, - до дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання, включно;
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання у порядку дисциплінарного стягнення, - до дня підписання відповідного наказу про позбавлення військового звання, а якщо законодавством установлено строки здавання посади, - до дня виключення зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків). При цьому з дня підписання наказу про позбавлення військового звання здійснюється виплата тільки посадового окладу та надбавки за вислугу років, але не більше встановленого чинним законодавством строку здавання посади;
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби у зв’язку із закінченням строку контракту, грошове забезпечення виплачується до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня закінчення строку контракту.
''(пункт 1 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260] (далі - Порядок).''
== Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки ==
''У рік звільнення військовослужбовцям'' (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та ''виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки''.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

'''Грошове забезпечення за період наданої відпустки або розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення обчислюється з такого розрахунку:'''
* тим, які мають вислугу '''до 10 календарних років''', - 2,5 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''від 10 до 15 календарних років''', - 2,9 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''від 15 до 20 календарних років''', - 3,3 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''20 і більше календарних років''', - 3,8 календарних дня.
Одержана в результаті обчислення тривалість відпустки округлюється в бік збільшення до повного дня.

Грошове забезпечення за період відпустки виплачується до дня закінчення відпустки включно на підставі наказу командира військової частини (пункт 3 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), накази про звільнення яких підписано минулого року, але які не виключені зі списків військової частини, відпустка за період служби в поточному році не надається і грошове забезпечення за час такої відпустки не виплачується (пункт4 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення (пункт 5 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів (пункт 6 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

У разі звільнення з військової служби військовослужбовців (крім військовослужбовців, які звільняються зі служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, а також військовослужбовців строкової військової служби) до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості, на підставі наказу відповідного командира провадиться відрахування з їхнього грошового забезпечення за дні щорічної основної та додаткової відпусток із урахуванням часу проходження служби в році звільнення.

Розрахунок суми, яка підлягає відрахуванню з грошового забезпечення, здійснюється пропорційно виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав військовослужбовець під час щорічної основної та додаткової відпусток.

Грошова допомога на оздоровлення до розрахунку не включається.

У разі смерті військовослужбовця відрахування з його грошового забезпечення за використані дні щорічної основної та додаткової відпусток не провадяться (пункт 7 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

== Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби ==
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (пункт 1 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», здійснюється за рахунок коштів органів, в яких вони працювали. (пункт 2 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення з військової служби, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу», застосовується у мирний час на виконання абзаців першого, п’ятого підпункту 3 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (пункт 3 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, при звільненні з військової служби виплачується одноразова грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460. (пункт 4 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Хто не має права на отримання одноразової грошової допомоги ==
# Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби, одноразова грошова допомога не виплачується відповідно до підстав, визначених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також тим, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь і у встановленому законодавством порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України;
# Курсанти військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, та військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби у зв’язку із засудженням до позбавлення волі чи обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання;
# Курсанти, відраховані з військових навчальних закладів до досягнення призовного віку або які проходять підготовку на посади офіцерського складу, у разі дострокового припинення (розірвання) контракту через небажання продовжувати навчання, через недисциплінованість, у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання (розділ XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81798649 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18 (зразкова справа)] (В особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпустки. Однак, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку військовослужбовець набув за період проходження військової служби. У разі невикористання додаткової соціальної відпустки протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів:
* 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін;
* 2) грошова компенсація відпустки особі);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103300088 Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 справа №520/3605/21]( допомога на оздоровлення);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/115245130 Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі №580/8614/23;]( матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107082808 Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2022 №280/522/22] (компенсація за невикористані календарні дні основної відпустки);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/114628283 Постанова Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 480/7925/22] (щодо виплатити додаткової винагороди в розмірі 100000 грн).
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]

Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення

2026-05-13T12:23:15Z

Liubov.iskanderova: /* Кому виплачується грошове забезпечення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1763-15#Text Закон України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 "Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]
== Загальна інформація ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n23 статтею 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (далі - Закон) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. 
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

'''Види виплат, на які має право військовослужбовець при звільненні:'''

# компенсація за неотримане речове майно за період проходження служби (передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF#n9 Порядком виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно], затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178);
# грошова допомога на оздоровлення (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n281 частини 2 статті 15 Закону]);
# матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 відповідно до статті 9 Закону] ,[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 " Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]);
# компенсація за невикористанні календарні дні основної щорічної відпустки (передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 частиною першої статті 83 КЗпП України]);
# компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як УБД (передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 пунктом 12 статті 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]);
# додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн. щомісячно за період участі в бойових діях ( передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України №168 " Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім"ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року).]

== Кому виплачується грошове забезпечення ==
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади;
* військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам військових навчальних закладів (крім курсантів із числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом) - у розмірі грошового забезпечення за весь місяць, у якому вони звільнені, крім курсантської посадової надбавки;
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які на день звільнення з військової служби перебувають у розпорядженні або звільнені від посад, - із дня одержання військовою частиною наказу або письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж за 5 днів (не враховуючи час здавання справ та посади в разі тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою);
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання за вироком суду, - до дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання, включно;
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання у порядку дисциплінарного стягнення, - до дня підписання відповідного наказу про позбавлення військового звання, а якщо законодавством установлено строки здавання посади, - до дня виключення зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків). При цьому з дня підписання наказу про позбавлення військового звання здійснюється виплата тільки посадового окладу та надбавки за вислугу років, але не більше встановленого чинним законодавством строку здавання посади;
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби у зв’язку із закінченням строку контракту, грошове забезпечення виплачується до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня закінчення строку контракту.
''(пункт 1 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260] (далі - Порядок).''
== Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки ==
''У рік звільнення військовослужбовцям'' (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та ''виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки''.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

'''Грошове забезпечення за період наданої відпустки або розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення обчислюється з такого розрахунку:'''
* тим, які мають вислугу '''до 10 календарних років''', - 2,5 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''від 10 до 15 календарних років''', - 2,9 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''від 15 до 20 календарних років''', - 3,3 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''20 і більше календарних років''', - 3,8 календарних дня.
Одержана в результаті обчислення тривалість відпустки округлюється в бік збільшення до повного дня.

Грошове забезпечення за період відпустки виплачується до дня закінчення відпустки включно на підставі наказу командира військової частини (пункт 3 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), накази про звільнення яких підписано минулого року, але які не виключені зі списків військової частини, відпустка за період служби в поточному році не надається і грошове забезпечення за час такої відпустки не виплачується (пункт4 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення (пункт 5 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів (пункт 6 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

У разі звільнення з військової служби військовослужбовців (крім військовослужбовців, які звільняються зі служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, а також військовослужбовців строкової військової служби) до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості, на підставі наказу відповідного командира провадиться відрахування з їхнього грошового забезпечення за дні щорічної основної та додаткової відпусток із урахуванням часу проходження служби в році звільнення.

Розрахунок суми, яка підлягає відрахуванню з грошового забезпечення, здійснюється пропорційно виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав військовослужбовець під час щорічної основної та додаткової відпусток.

Грошова допомога на оздоровлення до розрахунку не включається.

У разі смерті військовослужбовця відрахування з його грошового забезпечення за використані дні щорічної основної та додаткової відпусток не провадяться (пункт 7 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

== Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби ==
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (пункт 1 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», здійснюється за рахунок коштів органів, в яких вони працювали. (пункт 2 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення з військової служби, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу», застосовується у мирний час на виконання абзаців першого, п’ятого підпункту 3 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (пункт 3 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, при звільненні з військової служби виплачується одноразова грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460. (пункт 4 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Хто не має права на отримання одноразової грошової допомоги ==
# Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби, одноразова грошова допомога не виплачується відповідно до підстав, визначених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також тим, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь і у встановленому законодавством порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України;
# Курсанти військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, та військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби у зв’язку із засудженням до позбавлення волі чи обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання;
# Курсанти, відраховані з військових навчальних закладів до досягнення призовного віку або які проходять підготовку на посади офіцерського складу, у разі дострокового припинення (розірвання) контракту через небажання продовжувати навчання, через недисциплінованість, у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання (розділ XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81798649 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18 (зразкова справа)] (В особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпустки. Однак, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку військовослужбовець набув за період проходження військової служби. У разі невикористання додаткової соціальної відпустки протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів:
* 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін;
* 2) грошова компенсація відпустки особі);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103300088 Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 справа №520/3605/21]( допомога на оздоровлення);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/115245130 Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі №580/8614/23;]( матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107082808 Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2022 №280/522/22] (компенсація за невикористані календарні дні основної відпустки);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/114628283 Постанова Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 480/7925/22] (щодо виплатити додаткової винагороди в розмірі 100000 грн).
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]

Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення

2026-05-13T12:10:09Z

Liubov.iskanderova: /* Хто не має права на отримання одноразової грошової допомоги */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1763-15#Text Закон України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 "Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]
== Загальна інформація ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n23 статтею 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (далі - Закон) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. 
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

'''Види виплат, на які має право військовослужбовець при звільненні:'''

# компенсація за неотримане речове майно за період проходження служби (передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF#n9 Порядком виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно], затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178);
# грошова допомога на оздоровлення (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n281 частини 2 статті 15 Закону]);
# матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 відповідно до статті 9 Закону] ,[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 " Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]);
# компенсація за невикористанні календарні дні основної щорічної відпустки (передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 частиною першої статті 83 КЗпП України]);
# компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як УБД (передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 пунктом 12 статті 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]);
# додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн. щомісячно за період участі в бойових діях ( передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України №168 " Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім"ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року).]

== Кому виплачується грошове забезпечення ==
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади;
* військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам військових навчальних закладів (крім курсантів із числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом) - у розмірі грошового забезпечення за весь місяць, у якому вони звільнені, крім курсантської посадової надбавки;
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які на день звільнення з військової служби перебувають у розпорядженні або звільнені від посад, - із дня одержання військовою частиною наказу або письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж за 5 днів (не враховуючи час здавання справ та посади в разі тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою);
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання за вироком суду, - до дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання, включно;
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання у порядку дисциплінарного стягнення, - до дня підписання відповідного наказу про позбавлення військового звання, а якщо законодавством установлено строки здавання посади, - до дня виключення зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків). При цьому з дня підписання наказу про позбавлення військового звання здійснюється виплата тільки посадового окладу та надбавки за вислугу років, але не більше встановленого чинним законодавством строку здавання посади.
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби у зв’язку із закінченням строку контракту, грошове забезпечення виплачується до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня закінчення строку контракту.

''(пункт 1 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260] (далі - Порядок).''
== Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки ==
''У рік звільнення військовослужбовцям'' (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та ''виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки''.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

'''Грошове забезпечення за період наданої відпустки або розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення обчислюється з такого розрахунку:'''
* тим, які мають вислугу '''до 10 календарних років''', - 2,5 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''від 10 до 15 календарних років''', - 2,9 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''від 15 до 20 календарних років''', - 3,3 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''20 і більше календарних років''', - 3,8 календарних дня.
Одержана в результаті обчислення тривалість відпустки округлюється в бік збільшення до повного дня.

Грошове забезпечення за період відпустки виплачується до дня закінчення відпустки включно на підставі наказу командира військової частини (пункт 3 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), накази про звільнення яких підписано минулого року, але які не виключені зі списків військової частини, відпустка за період служби в поточному році не надається і грошове забезпечення за час такої відпустки не виплачується (пункт4 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення (пункт 5 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів (пункт 6 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

У разі звільнення з військової служби військовослужбовців (крім військовослужбовців, які звільняються зі служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, а також військовослужбовців строкової військової служби) до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості, на підставі наказу відповідного командира провадиться відрахування з їхнього грошового забезпечення за дні щорічної основної та додаткової відпусток із урахуванням часу проходження служби в році звільнення.

Розрахунок суми, яка підлягає відрахуванню з грошового забезпечення, здійснюється пропорційно виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав військовослужбовець під час щорічної основної та додаткової відпусток.

Грошова допомога на оздоровлення до розрахунку не включається.

У разі смерті військовослужбовця відрахування з його грошового забезпечення за використані дні щорічної основної та додаткової відпусток не провадяться (пункт 7 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

== Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби ==
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (пункт 1 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», здійснюється за рахунок коштів органів, в яких вони працювали. (пункт 2 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення з військової служби, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу», застосовується у мирний час на виконання абзаців першого, п’ятого підпункту 3 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (пункт 3 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, при звільненні з військової служби виплачується одноразова грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460. (пункт 4 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Хто не має права на отримання одноразової грошової допомоги ==
# Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби, одноразова грошова допомога не виплачується відповідно до підстав, визначених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також тим, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь і у встановленому законодавством порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України;
# Курсанти військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, та військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби у зв’язку із засудженням до позбавлення волі чи обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання;
# Курсанти, відраховані з військових навчальних закладів до досягнення призовного віку або які проходять підготовку на посади офіцерського складу, у разі дострокового припинення (розірвання) контракту через небажання продовжувати навчання, через недисциплінованість, у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання (розділ XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81798649 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18 (зразкова справа)] (В особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпустки. Однак, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку військовослужбовець набув за період проходження військової служби. У разі невикористання додаткової соціальної відпустки протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів:
* 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін;
* 2) грошова компенсація відпустки особі);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103300088 Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 справа №520/3605/21]( допомога на оздоровлення);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/115245130 Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі №580/8614/23;]( матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107082808 Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2022 №280/522/22] (компенсація за невикористані календарні дні основної відпустки);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/114628283 Постанова Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 480/7925/22] (щодо виплатити додаткової винагороди в розмірі 100000 грн).
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]

Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення

2026-05-13T11:54:32Z

Liubov.iskanderova: Змінено на: Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військово

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1763-15#Text Закон України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 "Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]
== Загальна інформація ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n23 статтею 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (далі - Закон) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. 
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

'''Види виплат, на які має право військовослужбовець при звільненні:'''

# компенсація за неотримане речове майно за період проходження служби (передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF#n9 Порядком виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно], затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178);
# грошова допомога на оздоровлення (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n281 частини 2 статті 15 Закону]);
# матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 відповідно до статті 9 Закону] ,[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 " Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]);
# компенсація за невикористанні календарні дні основної щорічної відпустки (передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 частиною першої статті 83 КЗпП України]);
# компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як УБД (передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 пунктом 12 статті 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]);
# додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн. щомісячно за період участі в бойових діях ( передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України №168 " Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім"ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року).]

== Кому виплачується грошове забезпечення ==
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади;
* військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам військових навчальних закладів (крім курсантів із числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом) - у розмірі грошового забезпечення за весь місяць, у якому вони звільнені, крім курсантської посадової надбавки;
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які на день звільнення з військової служби перебувають у розпорядженні або звільнені від посад, - із дня одержання військовою частиною наказу або письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж за 5 днів (не враховуючи час здавання справ та посади в разі тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою);
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання за вироком суду, - до дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання, включно;
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання у порядку дисциплінарного стягнення, - до дня підписання відповідного наказу про позбавлення військового звання, а якщо законодавством установлено строки здавання посади, - до дня виключення зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків). При цьому з дня підписання наказу про позбавлення військового звання здійснюється виплата тільки посадового окладу та надбавки за вислугу років, але не більше встановленого чинним законодавством строку здавання посади.
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби у зв’язку із закінченням строку контракту, грошове забезпечення виплачується до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня закінчення строку контракту.

''(пункт 1 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260] (далі - Порядок).''
== Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки ==
''У рік звільнення військовослужбовцям'' (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та ''виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки''.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

'''Грошове забезпечення за період наданої відпустки або розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення обчислюється з такого розрахунку:'''
* тим, які мають вислугу '''до 10 календарних років''', - 2,5 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''від 10 до 15 календарних років''', - 2,9 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''від 15 до 20 календарних років''', - 3,3 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''20 і більше календарних років''', - 3,8 календарних дня.
Одержана в результаті обчислення тривалість відпустки округлюється в бік збільшення до повного дня.

Грошове забезпечення за період відпустки виплачується до дня закінчення відпустки включно на підставі наказу командира військової частини (пункт 3 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), накази про звільнення яких підписано минулого року, але які не виключені зі списків військової частини, відпустка за період служби в поточному році не надається і грошове забезпечення за час такої відпустки не виплачується (пункт4 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення (пункт 5 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів (пункт 6 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

У разі звільнення з військової служби військовослужбовців (крім військовослужбовців, які звільняються зі служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, а також військовослужбовців строкової військової служби) до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості, на підставі наказу відповідного командира провадиться відрахування з їхнього грошового забезпечення за дні щорічної основної та додаткової відпусток із урахуванням часу проходження служби в році звільнення.

Розрахунок суми, яка підлягає відрахуванню з грошового забезпечення, здійснюється пропорційно виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав військовослужбовець під час щорічної основної та додаткової відпусток.

Грошова допомога на оздоровлення до розрахунку не включається.

У разі смерті військовослужбовця відрахування з його грошового забезпечення за використані дні щорічної основної та додаткової відпусток не провадяться (пункт 7 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

== Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби ==
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (пункт 1 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», здійснюється за рахунок коштів органів, в яких вони працювали. (пункт 2 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення з військової служби, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу», застосовується у мирний час на виконання абзаців першого, п’ятого підпункту 3 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (пункт 3 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, при звільненні з військової служби виплачується одноразова грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460. (пункт 4 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Хто не має права на отримання одноразової грошової допомоги ==
# Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби, одноразова грошова допомога не виплачується відповідно до підстав, визначених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також тим, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь і у встановленому законодавством порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України;
# Курсанти військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, та військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби у зв’язку із засудженням до позбавлення волі чи обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання;
# Курсанти, відрахованим з військових навчальних закладів до досягнення призовного віку або які проходять підготовку на посади офіцерського складу, у разі дострокового припинення (розірвання) контракту через небажання продовжувати навчання, через недисциплінованість, у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання (розділ XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81798649 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18 (зразкова справа)] (В особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпустки. Однак, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку військовослужбовець набув за період проходження військової служби. У разі невикористання додаткової соціальної відпустки протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів:
* 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін;
* 2) грошова компенсація відпустки особі);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103300088 Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 справа №520/3605/21]( допомога на оздоровлення);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/115245130 Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі №580/8614/23;]( матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107082808 Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2022 №280/522/22] (компенсація за невикористані календарні дні основної відпустки);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/114628283 Постанова Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 480/7925/22] (щодо виплатити додаткової винагороди в розмірі 100000 грн).
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]

Адміністративні комісії, розгляд справ та порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення

2026-03-18T09:45:37Z

Liubov.iskanderova: /* Розгляд справ про адміністративне правопорушення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_vasu_2_23-01-2015/ Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5540-11#Text Указ Президії Верховної Ради Української РСР "Про затвердження Положення про адміністративні комісії Української РСР" від 09.03.1988 року №5540-ХІ] від 07.05.2022 року не застосовується на території України підстава Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2215-20#Text "Про дерадянізацію законодавства України"]
== Адміністративні комісії та їх компетенція ==
Чинним законодавством України передбачений вичерпний перелік органів, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Одним з таких органів є адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування, до складу яких входять голова, заступник голови, відповідальний секретар, а також не менш як 6 членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії.
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою. До складу адміністративної комісії не можуть входити представники державних органів, службові особи яких мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також працівники прокуратури, суду і адвокати.
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою.
До виключної компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах міських рад відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені КУпАП:
* в галузі охорони здоров’я (ст.ст. 45, 46);
* у сфері охорони культурної спадщини (ст. 92);
* у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів (ст.ст. 99, 103-1, 103-2);
* у сільському господарстві (ст.ст. 104, 104-1);
* на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку (ст.ст. 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), 138, 141, 142);
* в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою (ст.ст. 149-152, ч. 1 ст. 154);
* в галузі торгівлі ст.ст. 155, 155-2, ч. 2 ст. 156, ч. 1-4 ст. 156-1, 156-2, 159);
* що посягають на громадську безпеку (ст. 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст.ст. 179, 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), ч. 4 ст. 181, ст. 181-1, ч. 1 ст. 182, ст. 183);
* що посягають на встановлений порядок управління (ст.ст. 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1).
До виключної компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах сільських, селищних рад відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені КУпАП:
* у сфері охорони культурної спадщини (ст. 92);
* у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів (ст.ст. 99 (коли правопорушення вчинено громадянином, 103-1, 103-2);
* у сільському господарстві (ст. 104);
* на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку (ст.ст. 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), 141, 142);
* в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою (ст.ст. 150-152);
* в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності (ст.ст. 155, 155-2, ч. 2 ст. 156, ч. 1-4 ст. 156-1, 156-2, 159, ч. 1 ст. 163-17);
* що посягають на громадську безпеку (ст. 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст.ст. 179, 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), ч. 4 ст. 181, ч. 1 ст. 182, ст. 183);
* що посягають на встановлений порядок управління (ст.ст. 186, 212-1).
== Правомочність засідань та повноваження посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення ==
Адміністративні комісії забезпечують своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законодавством, виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням.

Адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення при наявності не менш як половини членів їх складу, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад - при наявності не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету.

По справі про адміністративне правопорушення адміністративна комісія виносить одну з таких постанов:
# про накладення адміністративного стягнення;
# про закриття справи.
Адміністративні комісії при розгляді справ про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення у вигляді: попередження; штрафу; оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскації предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення.

Накладення адміністративного стягнення можливе лише у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
== Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення ==
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення адміністративною комісією є протокол про адміністративне правопорушення, складений у встановленому порядку уповноваженою на те службовою особою.
Справа про адміністративні правопорушення має розглядатися адміністративною комісією за місцем проживання порушника та в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

'''Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення.'''

При підготовці до розгляду справи відповідальним секретарем адміністративної комісії повинно бути вирішено наступні питання:
# чи належить до компетенції адміністративної комісії розгляд даної справи;
#чи правильно складено протокол та інші матеріали справи. Відповіно до вимог ст. 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] протокол повинен містити наступну інформацію: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; наявність матеріальної шкоди; відмітка про роз'яснення прав і обов'язків передбачених ст. 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] особі, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і потерпілими та іншими особами при їх наявності. А в разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, робиться запис про це. Окрім цього особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
# чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Вручення повістки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншим особам, які беруть участь у провадженні по справі вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи, в якій зазначаються дата і місце розгляду. Оскільки справа повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розгляд справи без такої особи можливий лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
# чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
# чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
== Розгляд справ про адміністративне правопорушення ==
Розгляд справи про адміністративне правопорушення розпочинається з оголошення головуючим на засіданні адміністративної комісії, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи про їх права і обов'язки визначені ст.ст. 268-274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], після чого оголошується протокол про адміністративне правопорушення.

На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.

Обов’язковою умовою при розгляді кожної справи про адміністративне
правопорушення адміністративною комісією є ведення протоколу, в якому повинно бути зазначено: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад комісії; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження.

Протокол засідання адміністративної комісії підписується головуючим на засіданні і відповідальним секретарем.
== Постанова по справі про адміністративне правопорушення ==
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, адміністративна комісія виносить постанову по справі.

Постанова адміністративної комісії приймається простою більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні.

Постанова повинна містити наступну інформацію: найменування органу; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Якщо одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові зазначається розмір шкоди, порядок і строк її відшкодування. В разі вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Постанова підписується головуючим на засіданні і відповідальним секретарем комісії.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку або висилається особі, щодо якої її винесено, потерпілому на його прохання, про що робиться відповідна відмітка у справі.
== Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення ==
Постанову адміністративної комісії може бути оскаржена як у виконавчий комітет відповідної ради, так і в районний, районний у місті, міський чи
міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

[http://reyestr.court.gov.ua/Review/88952415 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року № 543/775/17] відступила від попередньої правової позиції визначивши, що за оскарження постанови про адміністративне правопорушення,необхідно платити судовий збір. '''Розмір судового збору''', який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає '''за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''.

Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"], які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховний Суд України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Адміністративні комісії, розгляд справ та порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення

2026-03-18T09:34:50Z

Liubov.iskanderova: /* Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_vasu_2_23-01-2015/ Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5540-11#Text Указ Президії Верховної Ради Української РСР "Про затвердження Положення про адміністративні комісії Української РСР" від 09.03.1988 року №5540-ХІ] від 07.05.2022 року не застосовується на території України підстава Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2215-20#Text "Про дерадянізацію законодавства України"]
== Адміністративні комісії та їх компетенція ==
Чинним законодавством України передбачений вичерпний перелік органів, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Одним з таких органів є адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування, до складу яких входять голова, заступник голови, відповідальний секретар, а також не менш як 6 членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії.
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою. До складу адміністративної комісії не можуть входити представники державних органів, службові особи яких мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також працівники прокуратури, суду і адвокати.
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою.
До виключної компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах міських рад відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені КУпАП:
* в галузі охорони здоров’я (ст.ст. 45, 46);
* у сфері охорони культурної спадщини (ст. 92);
* у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів (ст.ст. 99, 103-1, 103-2);
* у сільському господарстві (ст.ст. 104, 104-1);
* на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку (ст.ст. 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), 138, 141, 142);
* в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою (ст.ст. 149-152, ч. 1 ст. 154);
* в галузі торгівлі ст.ст. 155, 155-2, ч. 2 ст. 156, ч. 1-4 ст. 156-1, 156-2, 159);
* що посягають на громадську безпеку (ст. 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст.ст. 179, 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), ч. 4 ст. 181, ст. 181-1, ч. 1 ст. 182, ст. 183);
* що посягають на встановлений порядок управління (ст.ст. 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1).
До виключної компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах сільських, селищних рад відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені КУпАП:
* у сфері охорони культурної спадщини (ст. 92);
* у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів (ст.ст. 99 (коли правопорушення вчинено громадянином, 103-1, 103-2);
* у сільському господарстві (ст. 104);
* на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку (ст.ст. 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), 141, 142);
* в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою (ст.ст. 150-152);
* в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності (ст.ст. 155, 155-2, ч. 2 ст. 156, ч. 1-4 ст. 156-1, 156-2, 159, ч. 1 ст. 163-17);
* що посягають на громадську безпеку (ст. 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст.ст. 179, 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), ч. 4 ст. 181, ч. 1 ст. 182, ст. 183);
* що посягають на встановлений порядок управління (ст.ст. 186, 212-1).
== Правомочність засідань та повноваження посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення ==
Адміністративні комісії забезпечують своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законодавством, виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням.

Адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення при наявності не менш як половини членів їх складу, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад - при наявності не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету.

По справі про адміністративне правопорушення адміністративна комісія виносить одну з таких постанов:
# про накладення адміністративного стягнення;
# про закриття справи.
Адміністративні комісії при розгляді справ про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення у вигляді: попередження; штрафу; оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскації предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення.
Накладення адміністративного стягнення можливе лише у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
== Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення ==
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення адміністративною комісією є протокол про адміністративне правопорушення, складений у встановленому порядку уповноваженою на те службовою особою.
Справа про адміністративні правопорушення має розглядатися адміністративною комісією за місцем проживання порушника та в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи строк.

'''Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення.'''

При підготовці до розгляду справи відповідальним секретарем адміністративної комісії повинно бути вирішено наступні питання:
# чи належить до компетенції адміністративної комісії розгляд даної справи;
#чи правильно складено протокол та інші матеріали справи. Відповіно до вимог ст. 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] протокол повинен містити наступну інформацію: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; наявність матеріальної шкоди; відмітка про роз'яснення прав і обов'язків передбачених ст. 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] особі, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і потерпілими та іншими особами при їх наявності. А в разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, робиться запис про це. Окрім цього особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
# чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Вручення повістки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншим особам, які беруть участь у провадженні по справі вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи, в якій зазначаються дата і місце розгляду. Оскільки справа повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розгляд справи без такої особи можливий лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
# чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
# чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
== Розгляд справ про адміністративне правопорушення ==
Розгляд справи про адміністративне правопорушення розпочинається з оголошення головуючим на засіданні адміністративної комісії, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи про їх права і обов'язки визначені ст.ст. 268-274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], після чого оголошується протокол про адміністративне правопорушення.

На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.

Обов’язковою умовою при розгляді кожної справи про адміністративне
правопорушення адміністративною комісією є ведення протоколу, в якому повинно бути зазначено: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад комісії; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження.

Протокол засідання адміністративної комісії підписується головуючим на засіданні і відповідальним секретарем.
== Постанова по справі про адміністративне правопорушення ==
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, адміністративна комісія виносить постанову по справі.

Постанова адміністративної комісії приймається простою більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні.

Постанова повинна містити наступну інформацію: найменування органу; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Якщо одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові зазначається розмір шкоди, порядок і строк її відшкодування. В разі вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Постанова підписується головуючим на засіданні і відповідальним секретарем комісії.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку або висилається особі, щодо якої її винесено, потерпілому на його прохання, про що робиться відповідна відмітка у справі.
== Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення ==
Постанову адміністративної комісії може бути оскаржена як у виконавчий комітет відповідної ради, так і в районний, районний у місті, міський чи
міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне
правопорушення, звільняється від сплати судового збору .

[http://reyestr.court.gov.ua/Review/88952415 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року № 543/775/17] відступила від попередньої правової позиції визначивши, що за оскарження постанови про адміністративне правопорушення,необхідно платити судовий збір. '''Розмір судового збору''', який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає '''за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''.

Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"], які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховний Суд України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Адміністративні комісії, розгляд справ та порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення

2026-03-18T09:23:34Z

Liubov.iskanderova: /* Адміністративні комісії та їх компетенція */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_vasu_2_23-01-2015/ Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5540-11#Text Указ Президії Верховної Ради Української РСР "Про затвердження Положення про адміністративні комісії Української РСР" від 09.03.1988 року №5540-ХІ] від 07.05.2022 року не застосовується на території України підстава Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2215-20#Text "Про дерадянізацію законодавства України"]
== Адміністративні комісії та їх компетенція ==
Чинним законодавством України передбачений вичерпний перелік органів, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Одним з таких органів є адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування, до складу яких входять голова, заступник голови, відповідальний секретар, а також не менш як 6 членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії.
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою. До складу адміністративної комісії не можуть входити представники державних органів, службові особи яких мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також працівники прокуратури, суду і адвокати.
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою.
До виключної компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах міських рад відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені КУпАП:
* в галузі охорони здоров’я (ст.ст. 45, 46);
* у сфері охорони культурної спадщини (ст. 92);
* у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів (ст.ст. 99, 103-1, 103-2);
* у сільському господарстві (ст.ст. 104, 104-1);
* на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку (ст.ст. 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), 138, 141, 142);
* в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою (ст.ст. 149-152, ч. 1 ст. 154);
* в галузі торгівлі ст.ст. 155, 155-2, ч. 2 ст. 156, ч. 1-4 ст. 156-1, 156-2, 159);
* що посягають на громадську безпеку (ст. 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст.ст. 179, 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), ч. 4 ст. 181, ст. 181-1, ч. 1 ст. 182, ст. 183);
* що посягають на встановлений порядок управління (ст.ст. 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1).
До виключної компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах сільських, селищних рад відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені КУпАП:
* у сфері охорони культурної спадщини (ст. 92);
* у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів (ст.ст. 99 (коли правопорушення вчинено громадянином, 103-1, 103-2);
* у сільському господарстві (ст. 104);
* на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку (ст.ст. 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), 141, 142);
* в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою (ст.ст. 150-152);
* в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності (ст.ст. 155, 155-2, ч. 2 ст. 156, ч. 1-4 ст. 156-1, 156-2, 159, ч. 1 ст. 163-17);
* що посягають на громадську безпеку (ст. 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст.ст. 179, 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), ч. 4 ст. 181, ч. 1 ст. 182, ст. 183);
* що посягають на встановлений порядок управління (ст.ст. 186, 212-1).
== Правомочність засідань та повноваження посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення ==
Адміністративні комісії забезпечують своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законодавством, виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням.

Адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення при наявності не менш як половини членів їх складу, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад - при наявності не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету.

По справі про адміністративне правопорушення адміністративна комісія виносить одну з таких постанов:
# про накладення адміністративного стягнення;
# про закриття справи.
Адміністративні комісії при розгляді справ про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення у вигляді: попередження; штрафу; оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскації предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення.
Накладення адміністративного стягнення можливе лише у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
== Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення ==
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення адміністративною комісією є протокол про адміністративне правопорушення, складений у встановленому порядку уповноваженою на те службовою особою або представником громадської організації чи органу громадської
самодіяльності.
Справа про адміністративні правопорушення має розглядатися адміністративною комісією за місцем проживання порушника та в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи строк.
Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення.
При підготовці до розгляду справи відповідальним секретарем адміністративної комісії повинно бути вирішено наступні питання:
# чи належить до компетенції адміністративної комісії розгляд даної справи;
#чи правильно складено протокол та інші матеріали справи. Відповіно до вимог ст. 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] протокол повинен містити наступну інформацію: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; наявність матеріальної шкоди; відмітка про роз'яснення прав і обов'язків передбачених ст. 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] особі, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і потерпілими та іншими особами при їх наявності. А в разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, робиться запис про це. Окрім цього особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
# чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Вручення повістки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншим особам, які беруть участь у провадженні по справі вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи, в якій зазначаються дата і місце розгляду. Оскільки справа повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розгляд справи без такої особи можливий лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
# чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
# чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
== Розгляд справ про адміністративне правопорушення ==
Розгляд справи про адміністративне правопорушення розпочинається з оголошення головуючим на засіданні адміністративної комісії, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи про їх права і обов'язки визначені ст.ст. 268-274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], після чого оголошується протокол про адміністративне правопорушення.

На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.

Обов’язковою умовою при розгляді кожної справи про адміністративне
правопорушення адміністративною комісією є ведення протоколу, в якому повинно бути зазначено: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад комісії; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження.

Протокол засідання адміністративної комісії підписується головуючим на засіданні і відповідальним секретарем.
== Постанова по справі про адміністративне правопорушення ==
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, адміністративна комісія виносить постанову по справі.

Постанова адміністративної комісії приймається простою більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні.

Постанова повинна містити наступну інформацію: найменування органу; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Якщо одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові зазначається розмір шкоди, порядок і строк її відшкодування. В разі вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Постанова підписується головуючим на засіданні і відповідальним секретарем комісії.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку або висилається особі, щодо якої її винесено, потерпілому на його прохання, про що робиться відповідна відмітка у справі.
== Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення ==
Постанову адміністративної комісії може бути оскаржена як у виконавчий комітет відповідної ради, так і в районний, районний у місті, міський чи
міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне
правопорушення, звільняється від сплати судового збору .

[http://reyestr.court.gov.ua/Review/88952415 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року № 543/775/17] відступила від попередньої правової позиції визначивши, що за оскарження постанови про адміністративне правопорушення,необхідно платити судовий збір. '''Розмір судового збору''', який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає '''за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''.

Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"], які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховний Суд України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Електронна комерція

2025-07-14T09:24:40Z

Liubov.iskanderova: /* Нормативна база */ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Закон України "Про платіжні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
''У зв'язку із введенням воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».''

== Загальні положення електронної комерції в Україні ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»] загальними положеннями електронної комерції в Україні є:

'''Електронна комерція''' - ''відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов’язки майнового характеру''.

'''Електронна торгівля''' - господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

'''Електронна форма представлення інформації''' - спосіб документування інформації, що означає створення, запис, передачу або збереження інформації у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних або інших засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації. Електронною формою представлення інформації вважається документування інформації, що дає змогу її відтворювати у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною.

'''Електронне повідомлення''' - інформація, представлена в електронній формі, надана учасником відносин у сфері електронної комерції з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

'''Електронний договір''' - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків та оформлена в електронній формі.

'''Електронний підпис одноразовим ідентифікатором''' - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

'''Електронний правочин''' - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

'''Інтернет-магазин''' - засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину.

'''Інформаційні електронні послуги''' - платні або безоплатні послуги щодо оброблення та зберігання інформації, що надаються дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем за індивідуальним запитом їх одержувача.

'''Комерційне електронне повідомлення''' - електронне повідомлення у будь-якій формі, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт чи послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність.

''До комерційного електронного повідомлення не належить:''

інформація, що надає прямий доступ до діяльності особи, доменне ім’я або адреса електронної пошти;

повідомлення про товари, роботи чи послуги або ділову репутацію особи, розміщене не з метою їх просування;

'''Мережевий ідентифікатор''' - індивідуальний набір цифр та/або символів, присвоєний кінцевому обладнанню учасника відносин у сфері електронної комерції в інформаційно-телекомунікаційній мережі.

'''Одноразовий ідентифікатор''' - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб’єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб’єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв’язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

'''Послуга проміжного характеру в інформаційній сфері''' - послуга з передачі та/або зберігання інформації та присвоєння мережевих ідентифікаторів.

Якщо послуга надається особою, яка є ініціатором передачі інформації, має змогу впливати на вибір одержувача інформації або може змінювати зміст інформації, що передається, така послуга не є послугою проміжного характеру в інформаційній сфері.

'''Реалізація товару дистанційним способом''' - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

'''Суб’єкт електронної комерції''' - суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Термін "електронний підпис" вживається у значенні, наведеному в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Законі України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".]

Термін "електронний документ" вживається у значенні, наведеному в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законі України "Про електронні документи та електронний документообіг".]

== Електронні послуги ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.4 Закону України «Про електронну комерцію»] '''''інформаційними електронними послугами вважаються послуги щодо:'''''
* розповсюдження реклами;
* створення можливостей для пошуку інформації та доступу до неї;
* передачі та зберігання інформації;
* розміщення інформації на замовлення іншої особи;
* передачі інформації за запитом особи або відправлення комерційних електронних повідомлень;
* вчинення інших дій у сфері електронної комерції. 

'''''До інформаційних електронних послуг не належать послуги, якщо їх надання:'''''
* здійснюється без використання інформаційно-телекомунікаційних систем;
* за технологією потребує безпосередньої присутності замовника чи постачальника послуг, включаючи послуги, що надаються з використанням електронних пристроїв (медична консультація з оглядом пацієнта, аудит діяльності суб’єкта господарювання тощо);
* передбачає одночасну передачу інформації невизначеному колу осіб (телевізійне мовлення, радіомовлення тощо).
== Основні принципи правового регулювання у сфері електронної комерції ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.5 Закону України «Про електронну комерцію»] '''''основними принципами у сфері електронної комерції є:'''''
* свобода провадження підприємницької діяльності з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем;
* свобода вибору контрагента, електронних засобів, видів та форм діяльності;
* свобода конкуренції та забезпечення її сумлінності;
* свобода вчинення електронних правочинів;
* рівність і охорона прав учасників відносин у сфері електронної комерції;
* дотримання вимог законодавства, правил професійної етики, повага до прав, свобод, законних інтересів учасників відносин у сфері електронної комерції;
* забезпечення належної якості товарів, робіт та послуг, що реалізуються у сфері електронної комерції;
* однаковість юридичної сили електронних правочинів та правочинів, укладених в іншій формі, передбаченій законодавством;
* забезпечення доступу до інформації всіх учасників відносин у сфері електронної комерції;
* доступність комерційних електронних повідомлень та можливість обмеження їх надходження;
* дотримання законодавства про державну мову.

Обмеження прав і свобод учасників відносин у сфері електронної комерції можуть встановлюватися виключно законом.

'''Правочин не може бути визнано недійсним у зв’язку з його вчиненням в електронній формі, якщо інше не передбачено законом.''' 

'''<big>Важливо!</big>''' Якщо для провадження діяльності з розповсюдження певних товарів, виконання робіт чи надання послуг законом передбачено обов’язковість отримання ліцензії або дозвільного документа, суб’єкт електронної комерції може здійснювати реалізацію таких товарів, робіт, послуг виключно з моменту отримання ліцензії або дозволу на провадження відповідного виду діяльності.
== Учасники відносин у сфері електронної комерції ==
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.6 Закону України «Про електронну комерцію»] учасниками відносин у сфері електронної комерції є '''суб’єкти електронної комерції, постачальники послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в частині виконання ними функцій держави або місцевого самоврядування'''. 

'''''Постачальниками послу'''''г проміжного характеру в інформаційній сфері є постачальники електронних комунікаційних послуг, оператори послуг платіжної інфраструктури, реєстратори (адміністратори), що присвоюють мережеві ідентифікатори, та інші суб’єкти, що забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

'''Суб’єкт електронної комерції''' - суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину. 

'''Важливо!''' Учасники відносин у сфері електронної комерції можуть розробляти правила професійної етики у цій сфері. Ці правила можуть використовуватися під час вчинення електронних правочинів, підготовки установчих та інших документів.
=== Правовий статус продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг в електронній комерції ===
''Продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації:''

* повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця;
* місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;
* адреса електронної пошти та/або адреса інтернет-магазину;
* ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;
* відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню;
* щодо включення податків у розрахунок вартості товару, роботи, послуги та, у разі доставки товару, - інформація про вартість доставки;
* інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.

'''Продавець''' (виконавець, постачальник) під час вчинення електронного правочину '''зобов’язаний забезпечити повну відповідність предмета електронного договору, погодженого сторонами, кількісним та якісним характеристикам.''' 

'''Важливо!''' Якщо продавець (виконавець, постачальник) пропонує іншій стороні електронного договору надати йому відомості про платіжні інструменти для оплати вартості товару, роботи, послуги, він зобов’язаний забезпечити захист такої інформації відповідно до законів України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах]" і "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Про платіжні послуги]".

'''Продавець''' (виконавець, постачальник) '''має право''' вимагати від іншої сторони лише такі відомості, без яких укладення та виконання зобов’язань за електронним договором неможливе.

Порядок застосування державної та інших мов у електронній комерції визначається Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text Про забезпечення функціонування української мови як державної".]

=== Правовий статус покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції ===
Права та обов’язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Законом України "Про захист прав споживачів".]

'''Покупець''' (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов’язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України "Про захист прав споживачів"]. 

'''Покупець''' (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, '''зобов’язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.''' 

'''Важливо!''' У разі оплати вартості товару, роботи, послуги із застосуванням платіжних інструментів така особа має право повідомити відомості, що дають змогу забезпечити проведення оплати відповідним надавачем платіжних послуг або оператором платіжних систем, який несе відповідальність за їх збереження та використання в порядку, передбаченому законодавством. 

'''Важливо!''' Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб’єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі. 

У випадках, передбачених договором, '''''покупець (замовник, споживач) повинен повідомити адресу доставки товару, виконання роботи чи надання послуги.'''''
=== Правовий статус постачальника послуг проміжного характеру у сфері електронної комерції ===
Права та обов’язки постачальника послуг проміжного характеру в інформаційній сфері визначаються договором про надання таких послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарським] кодексами України, положеннями Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#n57 «Про електронну комерцію]» та законодавством у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра. 

'''''Постачальник послуг''''' проміжного характеру в інформаційній сфері '''''не є стороною електронного правочину''''', предметом якого виступають товари, роботи або послуги, інші ніж послуги проміжного характеру в інформаційній сфері (реєстрація доменних імен або IP-адрес, присвоєння інших мережевих ідентифікаторів, фіксація часу відправлення/надходження електронного повідомлення, надання доступу до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем тощо), і '''''не несе відповідальності''''' за зміст переданої чи отриманої інформації та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови, що він не є ініціатором передачі такої інформації, не обирає її одержувача та не може змінити її зміст. 

'''Постачальник послуг''' проміжного характеру в інформаційній сфері, що надає послуги проміжного (тимчасового) зберігання інформації, наданої одержувачем послуги, з єдиною метою - покращити подальшу передачу інформації іншим одержувачам послуги на їхню вимогу, '''''не несе відповідальності''''' за автоматичне, тимчасове та проміжне зберігання інформації і за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що він не змінює зміст інформації, виконує умови доступу до інформації, включаючи законодавчі вимоги доступу до інформації про власника мережевого ресурсу, виконує правила оновлення інформації у спосіб, який визнаний і використовується у промисловості, '''''не перешкоджає''''' законному використанню технологій, які визнані та використовуються у промисловості, при отриманні даних про використання інформації вдається до швидких дій з метою унеможливлення доступу до інформації, яку він зберігав, після того як йому стало відомо, що інформація в первинному джерелі передачі була видалена з мережі або доступ до неї унеможливлено, або є рішення суду про видалення чи унеможливлення доступу. 

Постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, що надає послуги постійного зберігання інформації на запит одержувача послуг хостингу, не несе відповідальності за зміст переданої чи отриманої інформації, яка зберігається на запит отримувача послуг, та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що у нього відсутні відомості про незаконну діяльність або факти чи обставини, які вказують на те, що діяльність має ознаки незаконної, або стосовно вимог про відшкодування збитків від такої незаконної діяльності, та постачальник після отримання таких відомостей вдається до швидких дій з метою усунення можливості доступу чи припинення доступу до інформації, у тому числі відповідно до вимог законодавства про авторське право і суміжні права. 

''У разі якщо постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є ініціатором передачі інформації, обирає її одержувача та може змінити її зміст, він зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації:''

* повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця;
* місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;
* адреса електронної пошти;
* ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;
* відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі);
* інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.
'''Важливо!''' Якщо постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері зазначає вартість таких послуг, він зобов’язаний повідомити про включення податків у розрахунок їх вартості. 

Додатково: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80:_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Електронний договір: порядок укладення та підписання] 

[[Категорія:Цивільне право]]

Електронна комерція

2025-07-14T09:23:11Z

Liubov.iskanderova: /* Нормативна база */ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах"]
* Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text "Про платіжні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
''У зв'язку із введенням воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».''

== Загальні положення електронної комерції в Україні ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»] загальними положеннями електронної комерції в Україні є:

'''Електронна комерція''' - ''відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов’язки майнового характеру''.

'''Електронна торгівля''' - господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

'''Електронна форма представлення інформації''' - спосіб документування інформації, що означає створення, запис, передачу або збереження інформації у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних або інших засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації. Електронною формою представлення інформації вважається документування інформації, що дає змогу її відтворювати у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною.

'''Електронне повідомлення''' - інформація, представлена в електронній формі, надана учасником відносин у сфері електронної комерції з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

'''Електронний договір''' - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків та оформлена в електронній формі.

'''Електронний підпис одноразовим ідентифікатором''' - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

'''Електронний правочин''' - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

'''Інтернет-магазин''' - засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину.

'''Інформаційні електронні послуги''' - платні або безоплатні послуги щодо оброблення та зберігання інформації, що надаються дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем за індивідуальним запитом їх одержувача.

'''Комерційне електронне повідомлення''' - електронне повідомлення у будь-якій формі, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт чи послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність.

''До комерційного електронного повідомлення не належить:''

інформація, що надає прямий доступ до діяльності особи, доменне ім’я або адреса електронної пошти;

повідомлення про товари, роботи чи послуги або ділову репутацію особи, розміщене не з метою їх просування;

'''Мережевий ідентифікатор''' - індивідуальний набір цифр та/або символів, присвоєний кінцевому обладнанню учасника відносин у сфері електронної комерції в інформаційно-телекомунікаційній мережі.

'''Одноразовий ідентифікатор''' - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб’єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб’єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв’язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

'''Послуга проміжного характеру в інформаційній сфері''' - послуга з передачі та/або зберігання інформації та присвоєння мережевих ідентифікаторів.

Якщо послуга надається особою, яка є ініціатором передачі інформації, має змогу впливати на вибір одержувача інформації або може змінювати зміст інформації, що передається, така послуга не є послугою проміжного характеру в інформаційній сфері.

'''Реалізація товару дистанційним способом''' - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

'''Суб’єкт електронної комерції''' - суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Термін "електронний підпис" вживається у значенні, наведеному в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Законі України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".]

Термін "електронний документ" вживається у значенні, наведеному в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законі України "Про електронні документи та електронний документообіг".]

== Електронні послуги ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.4 Закону України «Про електронну комерцію»] '''''інформаційними електронними послугами вважаються послуги щодо:'''''
* розповсюдження реклами;
* створення можливостей для пошуку інформації та доступу до неї;
* передачі та зберігання інформації;
* розміщення інформації на замовлення іншої особи;
* передачі інформації за запитом особи або відправлення комерційних електронних повідомлень;
* вчинення інших дій у сфері електронної комерції. 

'''''До інформаційних електронних послуг не належать послуги, якщо їх надання:'''''
* здійснюється без використання інформаційно-телекомунікаційних систем;
* за технологією потребує безпосередньої присутності замовника чи постачальника послуг, включаючи послуги, що надаються з використанням електронних пристроїв (медична консультація з оглядом пацієнта, аудит діяльності суб’єкта господарювання тощо);
* передбачає одночасну передачу інформації невизначеному колу осіб (телевізійне мовлення, радіомовлення тощо).
== Основні принципи правового регулювання у сфері електронної комерції ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.5 Закону України «Про електронну комерцію»] '''''основними принципами у сфері електронної комерції є:'''''
* свобода провадження підприємницької діяльності з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем;
* свобода вибору контрагента, електронних засобів, видів та форм діяльності;
* свобода конкуренції та забезпечення її сумлінності;
* свобода вчинення електронних правочинів;
* рівність і охорона прав учасників відносин у сфері електронної комерції;
* дотримання вимог законодавства, правил професійної етики, повага до прав, свобод, законних інтересів учасників відносин у сфері електронної комерції;
* забезпечення належної якості товарів, робіт та послуг, що реалізуються у сфері електронної комерції;
* однаковість юридичної сили електронних правочинів та правочинів, укладених в іншій формі, передбаченій законодавством;
* забезпечення доступу до інформації всіх учасників відносин у сфері електронної комерції;
* доступність комерційних електронних повідомлень та можливість обмеження їх надходження;
* дотримання законодавства про державну мову.

Обмеження прав і свобод учасників відносин у сфері електронної комерції можуть встановлюватися виключно законом.

'''Правочин не може бути визнано недійсним у зв’язку з його вчиненням в електронній формі, якщо інше не передбачено законом.''' 

'''<big>Важливо!</big>''' Якщо для провадження діяльності з розповсюдження певних товарів, виконання робіт чи надання послуг законом передбачено обов’язковість отримання ліцензії або дозвільного документа, суб’єкт електронної комерції може здійснювати реалізацію таких товарів, робіт, послуг виключно з моменту отримання ліцензії або дозволу на провадження відповідного виду діяльності.
== Учасники відносин у сфері електронної комерції ==
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.6 Закону України «Про електронну комерцію»] учасниками відносин у сфері електронної комерції є '''суб’єкти електронної комерції, постачальники послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в частині виконання ними функцій держави або місцевого самоврядування'''. 

'''''Постачальниками послу'''''г проміжного характеру в інформаційній сфері є постачальники електронних комунікаційних послуг, оператори послуг платіжної інфраструктури, реєстратори (адміністратори), що присвоюють мережеві ідентифікатори, та інші суб’єкти, що забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

'''Суб’єкт електронної комерції''' - суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину. 

'''Важливо!''' Учасники відносин у сфері електронної комерції можуть розробляти правила професійної етики у цій сфері. Ці правила можуть використовуватися під час вчинення електронних правочинів, підготовки установчих та інших документів.
=== Правовий статус продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг в електронній комерції ===
''Продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації:''

* повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця;
* місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;
* адреса електронної пошти та/або адреса інтернет-магазину;
* ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;
* відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню;
* щодо включення податків у розрахунок вартості товару, роботи, послуги та, у разі доставки товару, - інформація про вартість доставки;
* інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.

'''Продавець''' (виконавець, постачальник) під час вчинення електронного правочину '''зобов’язаний забезпечити повну відповідність предмета електронного договору, погодженого сторонами, кількісним та якісним характеристикам.''' 

'''Важливо!''' Якщо продавець (виконавець, постачальник) пропонує іншій стороні електронного договору надати йому відомості про платіжні інструменти для оплати вартості товару, роботи, послуги, він зобов’язаний забезпечити захист такої інформації відповідно до законів України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах]" і "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Про платіжні послуги]".

'''Продавець''' (виконавець, постачальник) '''має право''' вимагати від іншої сторони лише такі відомості, без яких укладення та виконання зобов’язань за електронним договором неможливе.

Порядок застосування державної та інших мов у електронній комерції визначається Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text Про забезпечення функціонування української мови як державної".]

=== Правовий статус покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції ===
Права та обов’язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Законом України "Про захист прав споживачів".]

'''Покупець''' (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов’язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України "Про захист прав споживачів"]. 

'''Покупець''' (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, '''зобов’язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.''' 

'''Важливо!''' У разі оплати вартості товару, роботи, послуги із застосуванням платіжних інструментів така особа має право повідомити відомості, що дають змогу забезпечити проведення оплати відповідним надавачем платіжних послуг або оператором платіжних систем, який несе відповідальність за їх збереження та використання в порядку, передбаченому законодавством. 

'''Важливо!''' Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб’єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі. 

У випадках, передбачених договором, '''''покупець (замовник, споживач) повинен повідомити адресу доставки товару, виконання роботи чи надання послуги.'''''
=== Правовий статус постачальника послуг проміжного характеру у сфері електронної комерції ===
Права та обов’язки постачальника послуг проміжного характеру в інформаційній сфері визначаються договором про надання таких послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарським] кодексами України, положеннями Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#n57 «Про електронну комерцію]» та законодавством у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра. 

'''''Постачальник послуг''''' проміжного характеру в інформаційній сфері '''''не є стороною електронного правочину''''', предметом якого виступають товари, роботи або послуги, інші ніж послуги проміжного характеру в інформаційній сфері (реєстрація доменних імен або IP-адрес, присвоєння інших мережевих ідентифікаторів, фіксація часу відправлення/надходження електронного повідомлення, надання доступу до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем тощо), і '''''не несе відповідальності''''' за зміст переданої чи отриманої інформації та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови, що він не є ініціатором передачі такої інформації, не обирає її одержувача та не може змінити її зміст. 

'''Постачальник послуг''' проміжного характеру в інформаційній сфері, що надає послуги проміжного (тимчасового) зберігання інформації, наданої одержувачем послуги, з єдиною метою - покращити подальшу передачу інформації іншим одержувачам послуги на їхню вимогу, '''''не несе відповідальності''''' за автоматичне, тимчасове та проміжне зберігання інформації і за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що він не змінює зміст інформації, виконує умови доступу до інформації, включаючи законодавчі вимоги доступу до інформації про власника мережевого ресурсу, виконує правила оновлення інформації у спосіб, який визнаний і використовується у промисловості, '''''не перешкоджає''''' законному використанню технологій, які визнані та використовуються у промисловості, при отриманні даних про використання інформації вдається до швидких дій з метою унеможливлення доступу до інформації, яку він зберігав, після того як йому стало відомо, що інформація в первинному джерелі передачі була видалена з мережі або доступ до неї унеможливлено, або є рішення суду про видалення чи унеможливлення доступу. 

Постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, що надає послуги постійного зберігання інформації на запит одержувача послуг хостингу, не несе відповідальності за зміст переданої чи отриманої інформації, яка зберігається на запит отримувача послуг, та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що у нього відсутні відомості про незаконну діяльність або факти чи обставини, які вказують на те, що діяльність має ознаки незаконної, або стосовно вимог про відшкодування збитків від такої незаконної діяльності, та постачальник після отримання таких відомостей вдається до швидких дій з метою усунення можливості доступу чи припинення доступу до інформації, у тому числі відповідно до вимог законодавства про авторське право і суміжні права. 

''У разі якщо постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є ініціатором передачі інформації, обирає її одержувача та може змінити її зміст, він зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації:''

* повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця;
* місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;
* адреса електронної пошти;
* ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;
* відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі);
* інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.
'''Важливо!''' Якщо постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері зазначає вартість таких послуг, він зобов’язаний повідомити про включення податків у розрахунок їх вартості. 

Додатково: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80:_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Електронний договір: порядок укладення та підписання] 

[[Категорія:Цивільне право]]

Електронна комерція

2025-07-14T08:12:17Z

Liubov.iskanderova: /* Правовий статус постачальника послуг проміжного характеру у сфері електронної комерції *Права та обов’язки постачальника послуг проміжного характеру в інформаційній сфері визначаються договором про надання таких послуг, Цивільним та Господарським кодексами України, положеннями Закону України «Про електронну комерцію» та законодавством у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
''У зв'язку із введенням воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».''

== Загальні положення електронної комерції в Україні ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»] загальними положеннями електронної комерції в Україні є:

'''Електронна комерція''' - ''відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов’язки майнового характеру''.

'''Електронна торгівля''' - господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

'''Електронна форма представлення інформації''' - спосіб документування інформації, що означає створення, запис, передачу або збереження інформації у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних або інших засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації. Електронною формою представлення інформації вважається документування інформації, що дає змогу її відтворювати у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною.

'''Електронне повідомлення''' - інформація, представлена в електронній формі, надана учасником відносин у сфері електронної комерції з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

'''Електронний договір''' - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків та оформлена в електронній формі.

'''Електронний підпис одноразовим ідентифікатором''' - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

'''Електронний правочин''' - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

'''Інтернет-магазин''' - засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину.

'''Інформаційні електронні послуги''' - платні або безоплатні послуги щодо оброблення та зберігання інформації, що надаються дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем за індивідуальним запитом їх одержувача.

'''Комерційне електронне повідомлення''' - електронне повідомлення у будь-якій формі, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт чи послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність.

''До комерційного електронного повідомлення не належить:''

інформація, що надає прямий доступ до діяльності особи, доменне ім’я або адреса електронної пошти;

повідомлення про товари, роботи чи послуги або ділову репутацію особи, розміщене не з метою їх просування;

'''Мережевий ідентифікатор''' - індивідуальний набір цифр та/або символів, присвоєний кінцевому обладнанню учасника відносин у сфері електронної комерції в інформаційно-телекомунікаційній мережі.

'''Одноразовий ідентифікатор''' - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб’єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб’єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв’язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

'''Послуга проміжного характеру в інформаційній сфері''' - послуга з передачі та/або зберігання інформації та присвоєння мережевих ідентифікаторів.

Якщо послуга надається особою, яка є ініціатором передачі інформації, має змогу впливати на вибір одержувача інформації або може змінювати зміст інформації, що передається, така послуга не є послугою проміжного характеру в інформаційній сфері.

'''Реалізація товару дистанційним способом''' - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

'''Суб’єкт електронної комерції''' - суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Термін "електронний підпис" вживається у значенні, наведеному в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Законі України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".]

Термін "електронний документ" вживається у значенні, наведеному в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законі України "Про електронні документи та електронний документообіг".]

== Електронні послуги ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.4 Закону України «Про електронну комерцію»] '''''інформаційними електронними послугами вважаються послуги щодо:'''''
* розповсюдження реклами;
* створення можливостей для пошуку інформації та доступу до неї;
* передачі та зберігання інформації;
* розміщення інформації на замовлення іншої особи;
* передачі інформації за запитом особи або відправлення комерційних електронних повідомлень;
* вчинення інших дій у сфері електронної комерції. 

'''''До інформаційних електронних послуг не належать послуги, якщо їх надання:'''''
* здійснюється без використання інформаційно-телекомунікаційних систем;
* за технологією потребує безпосередньої присутності замовника чи постачальника послуг, включаючи послуги, що надаються з використанням електронних пристроїв (медична консультація з оглядом пацієнта, аудит діяльності суб’єкта господарювання тощо);
* передбачає одночасну передачу інформації невизначеному колу осіб (телевізійне мовлення, радіомовлення тощо).
== Основні принципи правового регулювання у сфері електронної комерції ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.5 Закону України «Про електронну комерцію»] '''''основними принципами у сфері електронної комерції є:'''''
* свобода провадження підприємницької діяльності з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем;
* свобода вибору контрагента, електронних засобів, видів та форм діяльності;
* свобода конкуренції та забезпечення її сумлінності;
* свобода вчинення електронних правочинів;
* рівність і охорона прав учасників відносин у сфері електронної комерції;
* дотримання вимог законодавства, правил професійної етики, повага до прав, свобод, законних інтересів учасників відносин у сфері електронної комерції;
* забезпечення належної якості товарів, робіт та послуг, що реалізуються у сфері електронної комерції;
* однаковість юридичної сили електронних правочинів та правочинів, укладених в іншій формі, передбаченій законодавством;
* забезпечення доступу до інформації всіх учасників відносин у сфері електронної комерції;
* доступність комерційних електронних повідомлень та можливість обмеження їх надходження;
* дотримання законодавства про державну мову.

Обмеження прав і свобод учасників відносин у сфері електронної комерції можуть встановлюватися виключно законом.

'''Правочин не може бути визнано недійсним у зв’язку з його вчиненням в електронній формі, якщо інше не передбачено законом.''' 

'''<big>Важливо!</big>''' Якщо для провадження діяльності з розповсюдження певних товарів, виконання робіт чи надання послуг законом передбачено обов’язковість отримання ліцензії або дозвільного документа, суб’єкт електронної комерції може здійснювати реалізацію таких товарів, робіт, послуг виключно з моменту отримання ліцензії або дозволу на провадження відповідного виду діяльності.
== Учасники відносин у сфері електронної комерції ==
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.6 Закону України «Про електронну комерцію»] учасниками відносин у сфері електронної комерції є '''суб’єкти електронної комерції, постачальники послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в частині виконання ними функцій держави або місцевого самоврядування'''. 

'''''Постачальниками послу'''''г проміжного характеру в інформаційній сфері є постачальники електронних комунікаційних послуг, оператори послуг платіжної інфраструктури, реєстратори (адміністратори), що присвоюють мережеві ідентифікатори, та інші суб’єкти, що забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

'''Суб’єкт електронної комерції''' - суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину. 

'''Важливо!''' Учасники відносин у сфері електронної комерції можуть розробляти правила професійної етики у цій сфері. Ці правила можуть використовуватися під час вчинення електронних правочинів, підготовки установчих та інших документів.
=== Правовий статус продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг в електронній комерції ===
''Продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації:''

* повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця;
* місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;
* адреса електронної пошти та/або адреса інтернет-магазину;
* ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;
* відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню;
* щодо включення податків у розрахунок вартості товару, роботи, послуги та, у разі доставки товару, - інформація про вартість доставки;
* інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.

'''Продавець''' (виконавець, постачальник) під час вчинення електронного правочину '''зобов’язаний забезпечити повну відповідність предмета електронного договору, погодженого сторонами, кількісним та якісним характеристикам.''' 

'''Важливо!''' Якщо продавець (виконавець, постачальник) пропонує іншій стороні електронного договору надати йому відомості про платіжні інструменти для оплати вартості товару, роботи, послуги, він зобов’язаний забезпечити захист такої інформації відповідно до законів України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах]" і "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Про платіжні послуги]".

'''Продавець''' (виконавець, постачальник) '''має право''' вимагати від іншої сторони лише такі відомості, без яких укладення та виконання зобов’язань за електронним договором неможливе.

Порядок застосування державної та інших мов у електронній комерції визначається Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text Про забезпечення функціонування української мови як державної".]

=== Правовий статус покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції ===
Права та обов’язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Законом України "Про захист прав споживачів".]

'''Покупець''' (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов’язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України "Про захист прав споживачів"]. 

'''Покупець''' (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, '''зобов’язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.''' 

'''Важливо!''' У разі оплати вартості товару, роботи, послуги із застосуванням платіжних інструментів така особа має право повідомити відомості, що дають змогу забезпечити проведення оплати відповідним надавачем платіжних послуг або оператором платіжних систем, який несе відповідальність за їх збереження та використання в порядку, передбаченому законодавством. 

'''Важливо!''' Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб’єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі. 

У випадках, передбачених договором, '''''покупець (замовник, споживач) повинен повідомити адресу доставки товару, виконання роботи чи надання послуги.'''''
=== Правовий статус постачальника послуг проміжного характеру у сфері електронної комерції ===
Права та обов’язки постачальника послуг проміжного характеру в інформаційній сфері визначаються договором про надання таких послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарським] кодексами України, положеннями Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#n57 «Про електронну комерцію]» та законодавством у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра. 

'''''Постачальник послуг''''' проміжного характеру в інформаційній сфері '''''не є стороною електронного правочину''''', предметом якого виступають товари, роботи або послуги, інші ніж послуги проміжного характеру в інформаційній сфері (реєстрація доменних імен або IP-адрес, присвоєння інших мережевих ідентифікаторів, фіксація часу відправлення/надходження електронного повідомлення, надання доступу до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем тощо), і '''''не несе відповідальності''''' за зміст переданої чи отриманої інформації та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови, що він не є ініціатором передачі такої інформації, не обирає її одержувача та не може змінити її зміст. 

'''Постачальник послуг''' проміжного характеру в інформаційній сфері, що надає послуги проміжного (тимчасового) зберігання інформації, наданої одержувачем послуги, з єдиною метою - покращити подальшу передачу інформації іншим одержувачам послуги на їхню вимогу, '''''не несе відповідальності''''' за автоматичне, тимчасове та проміжне зберігання інформації і за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що він не змінює зміст інформації, виконує умови доступу до інформації, включаючи законодавчі вимоги доступу до інформації про власника мережевого ресурсу, виконує правила оновлення інформації у спосіб, який визнаний і використовується у промисловості, '''''не перешкоджає''''' законному використанню технологій, які визнані та використовуються у промисловості, при отриманні даних про використання інформації вдається до швидких дій з метою унеможливлення доступу до інформації, яку він зберігав, після того як йому стало відомо, що інформація в первинному джерелі передачі була видалена з мережі або доступ до неї унеможливлено, або є рішення суду про видалення чи унеможливлення доступу. 

Постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, що надає послуги постійного зберігання інформації на запит одержувача послуг хостингу, не несе відповідальності за зміст переданої чи отриманої інформації, яка зберігається на запит отримувача послуг, та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що у нього відсутні відомості про незаконну діяльність або факти чи обставини, які вказують на те, що діяльність має ознаки незаконної, або стосовно вимог про відшкодування збитків від такої незаконної діяльності, та постачальник після отримання таких відомостей вдається до швидких дій з метою усунення можливості доступу чи припинення доступу до інформації, у тому числі відповідно до вимог законодавства про авторське право і суміжні права. 

''У разі якщо постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є ініціатором передачі інформації, обирає її одержувача та може змінити її зміст, він зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації:''

* повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця;
* місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;
* адреса електронної пошти;
* ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;
* відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі);
* інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.
'''Важливо!''' Якщо постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері зазначає вартість таких послуг, він зобов’язаний повідомити про включення податків у розрахунок їх вартості. 

Додатково: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80:_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Електронний договір: порядок укладення та підписання] 

[[Категорія:Цивільне право]]

Електронна комерція

2025-07-14T08:01:36Z

Liubov.iskanderova: /* Правовий статус покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції */ У разі оплати вартості товару, роботи, послуги із застосуванням платіжних інструментів така особа має право повідомити відомості, що дають змогу забезпечити проведення оплати відповідним надавачем платіжних послуг або оператором платіжних систем, який несе відповідальність за їх збереження та використання в порядку, передбаченому законодавством.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
''У зв'язку із введенням воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».''

== Загальні положення електронної комерції в Україні ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»] загальними положеннями електронної комерції в Україні є:

'''Електронна комерція''' - ''відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов’язки майнового характеру''.

'''Електронна торгівля''' - господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

'''Електронна форма представлення інформації''' - спосіб документування інформації, що означає створення, запис, передачу або збереження інформації у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних або інших засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації. Електронною формою представлення інформації вважається документування інформації, що дає змогу її відтворювати у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною.

'''Електронне повідомлення''' - інформація, представлена в електронній формі, надана учасником відносин у сфері електронної комерції з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

'''Електронний договір''' - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків та оформлена в електронній формі.

'''Електронний підпис одноразовим ідентифікатором''' - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

'''Електронний правочин''' - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

'''Інтернет-магазин''' - засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину.

'''Інформаційні електронні послуги''' - платні або безоплатні послуги щодо оброблення та зберігання інформації, що надаються дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем за індивідуальним запитом їх одержувача.

'''Комерційне електронне повідомлення''' - електронне повідомлення у будь-якій формі, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт чи послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність.

''До комерційного електронного повідомлення не належить:''

інформація, що надає прямий доступ до діяльності особи, доменне ім’я або адреса електронної пошти;

повідомлення про товари, роботи чи послуги або ділову репутацію особи, розміщене не з метою їх просування;

'''Мережевий ідентифікатор''' - індивідуальний набір цифр та/або символів, присвоєний кінцевому обладнанню учасника відносин у сфері електронної комерції в інформаційно-телекомунікаційній мережі.

'''Одноразовий ідентифікатор''' - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб’єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб’єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв’язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

'''Послуга проміжного характеру в інформаційній сфері''' - послуга з передачі та/або зберігання інформації та присвоєння мережевих ідентифікаторів.

Якщо послуга надається особою, яка є ініціатором передачі інформації, має змогу впливати на вибір одержувача інформації або може змінювати зміст інформації, що передається, така послуга не є послугою проміжного характеру в інформаційній сфері.

'''Реалізація товару дистанційним способом''' - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

'''Суб’єкт електронної комерції''' - суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Термін "електронний підпис" вживається у значенні, наведеному в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Законі України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".]

Термін "електронний документ" вживається у значенні, наведеному в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законі України "Про електронні документи та електронний документообіг".]

== Електронні послуги ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.4 Закону України «Про електронну комерцію»] '''''інформаційними електронними послугами вважаються послуги щодо:'''''
* розповсюдження реклами;
* створення можливостей для пошуку інформації та доступу до неї;
* передачі та зберігання інформації;
* розміщення інформації на замовлення іншої особи;
* передачі інформації за запитом особи або відправлення комерційних електронних повідомлень;
* вчинення інших дій у сфері електронної комерції. 

'''''До інформаційних електронних послуг не належать послуги, якщо їх надання:'''''
* здійснюється без використання інформаційно-телекомунікаційних систем;
* за технологією потребує безпосередньої присутності замовника чи постачальника послуг, включаючи послуги, що надаються з використанням електронних пристроїв (медична консультація з оглядом пацієнта, аудит діяльності суб’єкта господарювання тощо);
* передбачає одночасну передачу інформації невизначеному колу осіб (телевізійне мовлення, радіомовлення тощо).
== Основні принципи правового регулювання у сфері електронної комерції ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.5 Закону України «Про електронну комерцію»] '''''основними принципами у сфері електронної комерції є:'''''
* свобода провадження підприємницької діяльності з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем;
* свобода вибору контрагента, електронних засобів, видів та форм діяльності;
* свобода конкуренції та забезпечення її сумлінності;
* свобода вчинення електронних правочинів;
* рівність і охорона прав учасників відносин у сфері електронної комерції;
* дотримання вимог законодавства, правил професійної етики, повага до прав, свобод, законних інтересів учасників відносин у сфері електронної комерції;
* забезпечення належної якості товарів, робіт та послуг, що реалізуються у сфері електронної комерції;
* однаковість юридичної сили електронних правочинів та правочинів, укладених в іншій формі, передбаченій законодавством;
* забезпечення доступу до інформації всіх учасників відносин у сфері електронної комерції;
* доступність комерційних електронних повідомлень та можливість обмеження їх надходження;
* дотримання законодавства про державну мову.

Обмеження прав і свобод учасників відносин у сфері електронної комерції можуть встановлюватися виключно законом.

'''Правочин не може бути визнано недійсним у зв’язку з його вчиненням в електронній формі, якщо інше не передбачено законом.''' 

'''<big>Важливо!</big>''' Якщо для провадження діяльності з розповсюдження певних товарів, виконання робіт чи надання послуг законом передбачено обов’язковість отримання ліцензії або дозвільного документа, суб’єкт електронної комерції може здійснювати реалізацію таких товарів, робіт, послуг виключно з моменту отримання ліцензії або дозволу на провадження відповідного виду діяльності.
== Учасники відносин у сфері електронної комерції ==
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.6 Закону України «Про електронну комерцію»] учасниками відносин у сфері електронної комерції є '''суб’єкти електронної комерції, постачальники послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в частині виконання ними функцій держави або місцевого самоврядування'''. 

'''''Постачальниками послу'''''г проміжного характеру в інформаційній сфері є постачальники електронних комунікаційних послуг, оператори послуг платіжної інфраструктури, реєстратори (адміністратори), що присвоюють мережеві ідентифікатори, та інші суб’єкти, що забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

'''Суб’єкт електронної комерції''' - суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину. 

'''Важливо!''' Учасники відносин у сфері електронної комерції можуть розробляти правила професійної етики у цій сфері. Ці правила можуть використовуватися під час вчинення електронних правочинів, підготовки установчих та інших документів.
=== Правовий статус продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг в електронній комерції ===
''Продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації:''

* повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця;
* місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;
* адреса електронної пошти та/або адреса інтернет-магазину;
* ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;
* відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню;
* щодо включення податків у розрахунок вартості товару, роботи, послуги та, у разі доставки товару, - інформація про вартість доставки;
* інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.

'''Продавець''' (виконавець, постачальник) під час вчинення електронного правочину '''зобов’язаний забезпечити повну відповідність предмета електронного договору, погодженого сторонами, кількісним та якісним характеристикам.''' 

'''Важливо!''' Якщо продавець (виконавець, постачальник) пропонує іншій стороні електронного договору надати йому відомості про платіжні інструменти для оплати вартості товару, роботи, послуги, він зобов’язаний забезпечити захист такої інформації відповідно до законів України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах]" і "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Про платіжні послуги]".

'''Продавець''' (виконавець, постачальник) '''має право''' вимагати від іншої сторони лише такі відомості, без яких укладення та виконання зобов’язань за електронним договором неможливе.

Порядок застосування державної та інших мов у електронній комерції визначається Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text Про забезпечення функціонування української мови як державної".]

=== Правовий статус покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції ===
Права та обов’язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Законом України "Про захист прав споживачів".]

'''Покупець''' (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов’язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України "Про захист прав споживачів"]. 

'''Покупець''' (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, '''зобов’язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.''' 

'''Важливо!''' У разі оплати вартості товару, роботи, послуги із застосуванням платіжних інструментів така особа має право повідомити відомості, що дають змогу забезпечити проведення оплати відповідним надавачем платіжних послуг або оператором платіжних систем, який несе відповідальність за їх збереження та використання в порядку, передбаченому законодавством. 

'''Важливо!''' Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб’єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі. 

У випадках, передбачених договором, '''''покупець (замовник, споживач) повинен повідомити адресу доставки товару, виконання роботи чи надання послуги.'''''
=== Правовий статус постачальника послуг проміжного характеру у сфері електронної комерції ===
Права та обов’язки постачальника послуг проміжного характеру в інформаційній сфері визначаються договором про надання таких послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарським] кодексами України, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] та законодавством про телекомунікації. 

'''''Постачальник послуг''''' проміжного характеру в інформаційній сфері '''''не є стороною електронного правочину''''', предметом якого виступають товари, роботи або послуги, інші ніж послуги проміжного характеру в інформаційній сфері (реєстрація доменних імен або IP-адрес, присвоєння інших мережевих ідентифікаторів, фіксація часу відправлення/надходження електронного повідомлення, надання доступу до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем тощо), і '''''не несе відповідальності''''' за зміст переданої чи отриманої інформації та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови, що він не є ініціатором передачі такої інформації, не обирає її одержувача та не може змінити її зміст. 

'''Постачальник послуг''' проміжного характеру в інформаційній сфері, що надає послуги проміжного (тимчасового) зберігання інформації, наданої одержувачем послуги, з єдиною метою - покращити подальшу передачу інформації іншим одержувачам послуги на їхню вимогу, '''''не несе відповідальності''''' за автоматичне, тимчасове та проміжне зберігання інформації і за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що він не змінює зміст інформації, виконує умови доступу до інформації, включаючи законодавчі вимоги доступу до інформації про власника мережевого ресурсу, виконує правила оновлення інформації у спосіб, який визнаний і використовується у промисловості, '''''не перешкоджає''''' законному використанню технологій, які визнані та використовуються у промисловості, при отриманні даних про використання інформації вдається до швидких дій з метою унеможливлення доступу до інформації, яку він зберігав, після того як йому стало відомо, що інформація в первинному джерелі передачі була видалена з мережі або доступ до неї унеможливлено, або є рішення суду про видалення чи унеможливлення доступу. 

Постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, що надає послуги постійного зберігання інформації на запит одержувача послуг хостингу, не несе відповідальності за зміст переданої чи отриманої інформації, яка зберігається на запит отримувача послуг, та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що у нього відсутні відомості про незаконну діяльність або факти чи обставини, які вказують на те, що діяльність має ознаки незаконної, або стосовно вимог про відшкодування збитків від такої незаконної діяльності, та постачальник після отримання таких відомостей вдається до швидких дій з метою усунення можливості доступу чи припинення доступу до інформації, у тому числі відповідно до вимог законодавства про авторське право і суміжні права. 

''У разі якщо постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є ініціатором передачі інформації, обирає її одержувача та може змінити її зміст, він зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації:''

* повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця;
* місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;
* адреса електронної пошти;
* ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;
* відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі);
* інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.
'''Важливо!''' Якщо постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері зазначає вартість таких послуг, він зобов’язаний повідомити про включення податків у розрахунок їх вартості. 

Додатково: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80:_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Електронний договір: порядок укладення та підписання] 

[[Категорія:Цивільне право]]

Електронна комерція

2025-07-14T07:55:53Z

Liubov.iskanderova: /* Правовий статус продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг в електронній комерції *Якщо продавець (виконавець, постачальник) пропонує іншій стороні електронного договору надати йому відомості про платіжні інструменти для оплати вартості товару, роботи, послуги, він зобов’язаний забезпечити захист такої інформації відповідно до законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" і "Про платіжні послуги". Додано пункт: Порядок застосування державної та

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
''У зв'язку із введенням воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».''

== Загальні положення електронної комерції в Україні ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»] загальними положеннями електронної комерції в Україні є:

'''Електронна комерція''' - ''відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов’язки майнового характеру''.

'''Електронна торгівля''' - господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

'''Електронна форма представлення інформації''' - спосіб документування інформації, що означає створення, запис, передачу або збереження інформації у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних або інших засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації. Електронною формою представлення інформації вважається документування інформації, що дає змогу її відтворювати у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною.

'''Електронне повідомлення''' - інформація, представлена в електронній формі, надана учасником відносин у сфері електронної комерції з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

'''Електронний договір''' - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків та оформлена в електронній формі.

'''Електронний підпис одноразовим ідентифікатором''' - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

'''Електронний правочин''' - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

'''Інтернет-магазин''' - засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину.

'''Інформаційні електронні послуги''' - платні або безоплатні послуги щодо оброблення та зберігання інформації, що надаються дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем за індивідуальним запитом їх одержувача.

'''Комерційне електронне повідомлення''' - електронне повідомлення у будь-якій формі, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт чи послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність.

''До комерційного електронного повідомлення не належить:''

інформація, що надає прямий доступ до діяльності особи, доменне ім’я або адреса електронної пошти;

повідомлення про товари, роботи чи послуги або ділову репутацію особи, розміщене не з метою їх просування;

'''Мережевий ідентифікатор''' - індивідуальний набір цифр та/або символів, присвоєний кінцевому обладнанню учасника відносин у сфері електронної комерції в інформаційно-телекомунікаційній мережі.

'''Одноразовий ідентифікатор''' - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб’єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб’єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв’язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

'''Послуга проміжного характеру в інформаційній сфері''' - послуга з передачі та/або зберігання інформації та присвоєння мережевих ідентифікаторів.

Якщо послуга надається особою, яка є ініціатором передачі інформації, має змогу впливати на вибір одержувача інформації або може змінювати зміст інформації, що передається, така послуга не є послугою проміжного характеру в інформаційній сфері.

'''Реалізація товару дистанційним способом''' - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

'''Суб’єкт електронної комерції''' - суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Термін "електронний підпис" вживається у значенні, наведеному в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Законі України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".]

Термін "електронний документ" вживається у значенні, наведеному в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законі України "Про електронні документи та електронний документообіг".]

== Електронні послуги ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.4 Закону України «Про електронну комерцію»] '''''інформаційними електронними послугами вважаються послуги щодо:'''''
* розповсюдження реклами;
* створення можливостей для пошуку інформації та доступу до неї;
* передачі та зберігання інформації;
* розміщення інформації на замовлення іншої особи;
* передачі інформації за запитом особи або відправлення комерційних електронних повідомлень;
* вчинення інших дій у сфері електронної комерції. 

'''''До інформаційних електронних послуг не належать послуги, якщо їх надання:'''''
* здійснюється без використання інформаційно-телекомунікаційних систем;
* за технологією потребує безпосередньої присутності замовника чи постачальника послуг, включаючи послуги, що надаються з використанням електронних пристроїв (медична консультація з оглядом пацієнта, аудит діяльності суб’єкта господарювання тощо);
* передбачає одночасну передачу інформації невизначеному колу осіб (телевізійне мовлення, радіомовлення тощо).
== Основні принципи правового регулювання у сфері електронної комерції ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.5 Закону України «Про електронну комерцію»] '''''основними принципами у сфері електронної комерції є:'''''
* свобода провадження підприємницької діяльності з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем;
* свобода вибору контрагента, електронних засобів, видів та форм діяльності;
* свобода конкуренції та забезпечення її сумлінності;
* свобода вчинення електронних правочинів;
* рівність і охорона прав учасників відносин у сфері електронної комерції;
* дотримання вимог законодавства, правил професійної етики, повага до прав, свобод, законних інтересів учасників відносин у сфері електронної комерції;
* забезпечення належної якості товарів, робіт та послуг, що реалізуються у сфері електронної комерції;
* однаковість юридичної сили електронних правочинів та правочинів, укладених в іншій формі, передбаченій законодавством;
* забезпечення доступу до інформації всіх учасників відносин у сфері електронної комерції;
* доступність комерційних електронних повідомлень та можливість обмеження їх надходження;
* дотримання законодавства про державну мову.

Обмеження прав і свобод учасників відносин у сфері електронної комерції можуть встановлюватися виключно законом.

'''Правочин не може бути визнано недійсним у зв’язку з його вчиненням в електронній формі, якщо інше не передбачено законом.''' 

'''<big>Важливо!</big>''' Якщо для провадження діяльності з розповсюдження певних товарів, виконання робіт чи надання послуг законом передбачено обов’язковість отримання ліцензії або дозвільного документа, суб’єкт електронної комерції може здійснювати реалізацію таких товарів, робіт, послуг виключно з моменту отримання ліцензії або дозволу на провадження відповідного виду діяльності.
== Учасники відносин у сфері електронної комерції ==
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.6 Закону України «Про електронну комерцію»] учасниками відносин у сфері електронної комерції є '''суб’єкти електронної комерції, постачальники послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в частині виконання ними функцій держави або місцевого самоврядування'''. 

'''''Постачальниками послу'''''г проміжного характеру в інформаційній сфері є постачальники електронних комунікаційних послуг, оператори послуг платіжної інфраструктури, реєстратори (адміністратори), що присвоюють мережеві ідентифікатори, та інші суб’єкти, що забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

'''Суб’єкт електронної комерції''' - суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину. 

'''Важливо!''' Учасники відносин у сфері електронної комерції можуть розробляти правила професійної етики у цій сфері. Ці правила можуть використовуватися під час вчинення електронних правочинів, підготовки установчих та інших документів.
=== Правовий статус продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг в електронній комерції ===
''Продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації:''

* повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця;
* місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;
* адреса електронної пошти та/або адреса інтернет-магазину;
* ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;
* відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню;
* щодо включення податків у розрахунок вартості товару, роботи, послуги та, у разі доставки товару, - інформація про вартість доставки;
* інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.

'''Продавець''' (виконавець, постачальник) під час вчинення електронного правочину '''зобов’язаний забезпечити повну відповідність предмета електронного договору, погодженого сторонами, кількісним та якісним характеристикам.''' 

'''Важливо!''' Якщо продавець (виконавець, постачальник) пропонує іншій стороні електронного договору надати йому відомості про платіжні інструменти для оплати вартості товару, роботи, послуги, він зобов’язаний забезпечити захист такої інформації відповідно до законів України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах]" і "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Про платіжні послуги]".

'''Продавець''' (виконавець, постачальник) '''має право''' вимагати від іншої сторони лише такі відомості, без яких укладення та виконання зобов’язань за електронним договором неможливе.

Порядок застосування державної та інших мов у електронній комерції визначається Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text Про забезпечення функціонування української мови як державної".]

=== Правовий статус покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції ===
Права та обов’язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Законом України "Про захист прав споживачів".]

'''Покупець''' (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов’язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України "Про захист прав споживачів"]. 

'''Покупець''' (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, '''зобов’язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.''' 

'''Важливо!''' У разі оплати вартості товару, роботи, послуги із застосуванням платіжних інструментів така особа має право повідомити відомості, що дають змогу забезпечити проведення оплати відповідним оператором платіжних систем, який несе відповідальність за їх збереження та використання в порядку, передбаченому законодавством. 

'''Важливо!''' Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб’єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі. 

У випадках, передбачених договором, '''''покупець (замовник, споживач) повинен повідомити адресу доставки товару, виконання роботи чи надання послуги.'''''
=== Правовий статус постачальника послуг проміжного характеру у сфері електронної комерції ===
Права та обов’язки постачальника послуг проміжного характеру в інформаційній сфері визначаються договором про надання таких послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарським] кодексами України, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] та законодавством про телекомунікації. 

'''''Постачальник послуг''''' проміжного характеру в інформаційній сфері '''''не є стороною електронного правочину''''', предметом якого виступають товари, роботи або послуги, інші ніж послуги проміжного характеру в інформаційній сфері (реєстрація доменних імен або IP-адрес, присвоєння інших мережевих ідентифікаторів, фіксація часу відправлення/надходження електронного повідомлення, надання доступу до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем тощо), і '''''не несе відповідальності''''' за зміст переданої чи отриманої інформації та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови, що він не є ініціатором передачі такої інформації, не обирає її одержувача та не може змінити її зміст. 

'''Постачальник послуг''' проміжного характеру в інформаційній сфері, що надає послуги проміжного (тимчасового) зберігання інформації, наданої одержувачем послуги, з єдиною метою - покращити подальшу передачу інформації іншим одержувачам послуги на їхню вимогу, '''''не несе відповідальності''''' за автоматичне, тимчасове та проміжне зберігання інформації і за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що він не змінює зміст інформації, виконує умови доступу до інформації, включаючи законодавчі вимоги доступу до інформації про власника мережевого ресурсу, виконує правила оновлення інформації у спосіб, який визнаний і використовується у промисловості, '''''не перешкоджає''''' законному використанню технологій, які визнані та використовуються у промисловості, при отриманні даних про використання інформації вдається до швидких дій з метою унеможливлення доступу до інформації, яку він зберігав, після того як йому стало відомо, що інформація в первинному джерелі передачі була видалена з мережі або доступ до неї унеможливлено, або є рішення суду про видалення чи унеможливлення доступу. 

Постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, що надає послуги постійного зберігання інформації на запит одержувача послуг хостингу, не несе відповідальності за зміст переданої чи отриманої інформації, яка зберігається на запит отримувача послуг, та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що у нього відсутні відомості про незаконну діяльність або факти чи обставини, які вказують на те, що діяльність має ознаки незаконної, або стосовно вимог про відшкодування збитків від такої незаконної діяльності, та постачальник після отримання таких відомостей вдається до швидких дій з метою усунення можливості доступу чи припинення доступу до інформації, у тому числі відповідно до вимог законодавства про авторське право і суміжні права. 

''У разі якщо постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є ініціатором передачі інформації, обирає її одержувача та може змінити її зміст, він зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації:''

* повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця;
* місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;
* адреса електронної пошти;
* ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;
* відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі);
* інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.
'''Важливо!''' Якщо постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері зазначає вартість таких послуг, він зобов’язаний повідомити про включення податків у розрахунок їх вартості. 

Додатково: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80:_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Електронний договір: порядок укладення та підписання] 

[[Категорія:Цивільне право]]

Електронна комерція

2025-07-14T07:51:36Z

Liubov.iskanderova: /* Учасники відносин у сфері електронної комерції */ Постачальниками послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є постачальники електронних комунікаційних послуг, оператори послуг платіжної інфраструктури, реєстратори (адміністратори), що присвоюють мережеві ідентифікатори, та інші суб’єкти, що забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
''У зв'язку із введенням воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».''

== Загальні положення електронної комерції в Україні ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»] загальними положеннями електронної комерції в Україні є:

'''Електронна комерція''' - ''відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов’язки майнового характеру''.

'''Електронна торгівля''' - господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

'''Електронна форма представлення інформації''' - спосіб документування інформації, що означає створення, запис, передачу або збереження інформації у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних або інших засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації. Електронною формою представлення інформації вважається документування інформації, що дає змогу її відтворювати у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною.

'''Електронне повідомлення''' - інформація, представлена в електронній формі, надана учасником відносин у сфері електронної комерції з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

'''Електронний договір''' - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків та оформлена в електронній формі.

'''Електронний підпис одноразовим ідентифікатором''' - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

'''Електронний правочин''' - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

'''Інтернет-магазин''' - засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину.

'''Інформаційні електронні послуги''' - платні або безоплатні послуги щодо оброблення та зберігання інформації, що надаються дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем за індивідуальним запитом їх одержувача.

'''Комерційне електронне повідомлення''' - електронне повідомлення у будь-якій формі, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт чи послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність.

''До комерційного електронного повідомлення не належить:''

інформація, що надає прямий доступ до діяльності особи, доменне ім’я або адреса електронної пошти;

повідомлення про товари, роботи чи послуги або ділову репутацію особи, розміщене не з метою їх просування;

'''Мережевий ідентифікатор''' - індивідуальний набір цифр та/або символів, присвоєний кінцевому обладнанню учасника відносин у сфері електронної комерції в інформаційно-телекомунікаційній мережі.

'''Одноразовий ідентифікатор''' - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб’єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб’єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв’язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

'''Послуга проміжного характеру в інформаційній сфері''' - послуга з передачі та/або зберігання інформації та присвоєння мережевих ідентифікаторів.

Якщо послуга надається особою, яка є ініціатором передачі інформації, має змогу впливати на вибір одержувача інформації або може змінювати зміст інформації, що передається, така послуга не є послугою проміжного характеру в інформаційній сфері.

'''Реалізація товару дистанційним способом''' - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

'''Суб’єкт електронної комерції''' - суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Термін "електронний підпис" вживається у значенні, наведеному в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Законі України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".]

Термін "електронний документ" вживається у значенні, наведеному в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законі України "Про електронні документи та електронний документообіг".]

== Електронні послуги ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.4 Закону України «Про електронну комерцію»] '''''інформаційними електронними послугами вважаються послуги щодо:'''''
* розповсюдження реклами;
* створення можливостей для пошуку інформації та доступу до неї;
* передачі та зберігання інформації;
* розміщення інформації на замовлення іншої особи;
* передачі інформації за запитом особи або відправлення комерційних електронних повідомлень;
* вчинення інших дій у сфері електронної комерції. 

'''''До інформаційних електронних послуг не належать послуги, якщо їх надання:'''''
* здійснюється без використання інформаційно-телекомунікаційних систем;
* за технологією потребує безпосередньої присутності замовника чи постачальника послуг, включаючи послуги, що надаються з використанням електронних пристроїв (медична консультація з оглядом пацієнта, аудит діяльності суб’єкта господарювання тощо);
* передбачає одночасну передачу інформації невизначеному колу осіб (телевізійне мовлення, радіомовлення тощо).
== Основні принципи правового регулювання у сфері електронної комерції ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.5 Закону України «Про електронну комерцію»] '''''основними принципами у сфері електронної комерції є:'''''
* свобода провадження підприємницької діяльності з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем;
* свобода вибору контрагента, електронних засобів, видів та форм діяльності;
* свобода конкуренції та забезпечення її сумлінності;
* свобода вчинення електронних правочинів;
* рівність і охорона прав учасників відносин у сфері електронної комерції;
* дотримання вимог законодавства, правил професійної етики, повага до прав, свобод, законних інтересів учасників відносин у сфері електронної комерції;
* забезпечення належної якості товарів, робіт та послуг, що реалізуються у сфері електронної комерції;
* однаковість юридичної сили електронних правочинів та правочинів, укладених в іншій формі, передбаченій законодавством;
* забезпечення доступу до інформації всіх учасників відносин у сфері електронної комерції;
* доступність комерційних електронних повідомлень та можливість обмеження їх надходження;
* дотримання законодавства про державну мову.

Обмеження прав і свобод учасників відносин у сфері електронної комерції можуть встановлюватися виключно законом.

'''Правочин не може бути визнано недійсним у зв’язку з його вчиненням в електронній формі, якщо інше не передбачено законом.''' 

'''<big>Важливо!</big>''' Якщо для провадження діяльності з розповсюдження певних товарів, виконання робіт чи надання послуг законом передбачено обов’язковість отримання ліцензії або дозвільного документа, суб’єкт електронної комерції може здійснювати реалізацію таких товарів, робіт, послуг виключно з моменту отримання ліцензії або дозволу на провадження відповідного виду діяльності.
== Учасники відносин у сфері електронної комерції ==
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.6 Закону України «Про електронну комерцію»] учасниками відносин у сфері електронної комерції є '''суб’єкти електронної комерції, постачальники послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в частині виконання ними функцій держави або місцевого самоврядування'''. 

'''''Постачальниками послу'''''г проміжного характеру в інформаційній сфері є постачальники електронних комунікаційних послуг, оператори послуг платіжної інфраструктури, реєстратори (адміністратори), що присвоюють мережеві ідентифікатори, та інші суб’єкти, що забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

'''Суб’єкт електронної комерції''' - суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину. 

'''Важливо!''' Учасники відносин у сфері електронної комерції можуть розробляти правила професійної етики у цій сфері. Ці правила можуть використовуватися під час вчинення електронних правочинів, підготовки установчих та інших документів.
=== Правовий статус продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг в електронній комерції ===
''Продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації:''

* повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця;
* місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;
* адреса електронної пошти та/або адреса інтернет-магазину;
* ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;
* відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню;
* щодо включення податків у розрахунок вартості товару, роботи, послуги та, у разі доставки товару, - інформація про вартість доставки;
* інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.

'''Продавець''' (виконавець, постачальник) під час вчинення електронного правочину '''зобов’язаний забезпечити повну відповідність предмета електронного договору, погодженого сторонами, кількісним та якісним характеристикам.''' 

'''Важливо!''' Якщо продавець (виконавець, постачальник) пропонує іншій стороні електронного договору надати йому відомості про платіжні інструменти для оплати вартості товару, роботи, послуги, він зобов’язаний забезпечити захист такої інформації відповідно до законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"] і "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Про платіжні системи та переказ коштів в Україні]". 

'''Продавець''' (виконавець, постачальник) '''має право''' вимагати від іншої сторони лише такі відомості, без яких укладення та виконання зобов’язань за електронним договором неможливе.
=== Правовий статус покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції ===
Права та обов’язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Законом України "Про захист прав споживачів".]

'''Покупець''' (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов’язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України "Про захист прав споживачів"]. 

'''Покупець''' (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, '''зобов’язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.''' 

'''Важливо!''' У разі оплати вартості товару, роботи, послуги із застосуванням платіжних інструментів така особа має право повідомити відомості, що дають змогу забезпечити проведення оплати відповідним оператором платіжних систем, який несе відповідальність за їх збереження та використання в порядку, передбаченому законодавством. 

'''Важливо!''' Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб’єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі. 

У випадках, передбачених договором, '''''покупець (замовник, споживач) повинен повідомити адресу доставки товару, виконання роботи чи надання послуги.'''''
=== Правовий статус постачальника послуг проміжного характеру у сфері електронної комерції ===
Права та обов’язки постачальника послуг проміжного характеру в інформаційній сфері визначаються договором про надання таких послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарським] кодексами України, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] та законодавством про телекомунікації. 

'''''Постачальник послуг''''' проміжного характеру в інформаційній сфері '''''не є стороною електронного правочину''''', предметом якого виступають товари, роботи або послуги, інші ніж послуги проміжного характеру в інформаційній сфері (реєстрація доменних імен або IP-адрес, присвоєння інших мережевих ідентифікаторів, фіксація часу відправлення/надходження електронного повідомлення, надання доступу до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем тощо), і '''''не несе відповідальності''''' за зміст переданої чи отриманої інформації та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови, що він не є ініціатором передачі такої інформації, не обирає її одержувача та не може змінити її зміст. 

'''Постачальник послуг''' проміжного характеру в інформаційній сфері, що надає послуги проміжного (тимчасового) зберігання інформації, наданої одержувачем послуги, з єдиною метою - покращити подальшу передачу інформації іншим одержувачам послуги на їхню вимогу, '''''не несе відповідальності''''' за автоматичне, тимчасове та проміжне зберігання інформації і за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що він не змінює зміст інформації, виконує умови доступу до інформації, включаючи законодавчі вимоги доступу до інформації про власника мережевого ресурсу, виконує правила оновлення інформації у спосіб, який визнаний і використовується у промисловості, '''''не перешкоджає''''' законному використанню технологій, які визнані та використовуються у промисловості, при отриманні даних про використання інформації вдається до швидких дій з метою унеможливлення доступу до інформації, яку він зберігав, після того як йому стало відомо, що інформація в первинному джерелі передачі була видалена з мережі або доступ до неї унеможливлено, або є рішення суду про видалення чи унеможливлення доступу. 

Постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, що надає послуги постійного зберігання інформації на запит одержувача послуг хостингу, не несе відповідальності за зміст переданої чи отриманої інформації, яка зберігається на запит отримувача послуг, та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що у нього відсутні відомості про незаконну діяльність або факти чи обставини, які вказують на те, що діяльність має ознаки незаконної, або стосовно вимог про відшкодування збитків від такої незаконної діяльності, та постачальник після отримання таких відомостей вдається до швидких дій з метою усунення можливості доступу чи припинення доступу до інформації, у тому числі відповідно до вимог законодавства про авторське право і суміжні права. 

''У разі якщо постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є ініціатором передачі інформації, обирає її одержувача та може змінити її зміст, він зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації:''

* повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця;
* місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;
* адреса електронної пошти;
* ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;
* відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі);
* інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.
'''Важливо!''' Якщо постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері зазначає вартість таких послуг, він зобов’язаний повідомити про включення податків у розрахунок їх вартості. 

Додатково: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80:_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Електронний договір: порядок укладення та підписання] 

[[Категорія:Цивільне право]]

Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення

2025-03-18T14:06:16Z

Liubov.iskanderova: /* Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1763-15#Text Закон України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 "Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]
== Загальна інформація ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n23 статтею 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (далі - Закон) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. 
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

'''Види виплат, на які має право військовослужбовець при звільненні:'''

# компенсація за неотримане речове майно за період проходження служби (передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF#n9 Порядком виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно], затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178);
# грошова допомога на оздоровлення (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n281 частини 2 статті 15 Закону]);
# матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 відповідно до статті 9 Закону] ,[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 " Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]);
# компенсація за невикористанні календарні дні основної щорічної відпустки (передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 частиною першої статті 83 КЗпП України]);
# компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як УБД (передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 пунктом 12 статті 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]);
# додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн. щомісячно за період участі в бойових діях ( передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України №168 " Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім"ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року).]

== Кому виплачується грошове забезпечення ==
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади;
* військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам військових навчальних закладів (крім курсантів із числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом) - у розмірі грошового забезпечення за весь місяць, у якому вони звільнені, крім курсантської посадової надбавки;
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які на день звільнення з військової служби перебувають у розпорядженні або звільнені від посад, - із дня одержання військовою частиною наказу або письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж за 5 днів (не враховуючи час здавання справ та посади в разі тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою);
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання за вироком суду, - до дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання, включно;
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання у порядку дисциплінарного стягнення, - до дня підписання відповідного наказу про позбавлення військового звання, а якщо законодавством установлено строки здавання посади, - до дня виключення зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків). При цьому з дня підписання наказу про позбавлення військового звання здійснюється виплата тільки посадового окладу та надбавки за вислугу років, але не більше встановленого чинним законодавством строку здавання посади.
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби у зв’язку із закінченням строку контракту, грошове забезпечення виплачується до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня закінчення строку контракту.

''(пункт 1 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260] (далі - Порядок).''
== Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки ==
''У рік звільнення військовослужбовцям'' (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та ''виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки''.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

'''Грошове забезпечення за період наданої відпустки або розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення обчислюється з такого розрахунку:'''
* тим, які мають вислугу '''до 10 календарних років''', - 2,5 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''від 10 до 15 календарних років''', - 2,9 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''від 15 до 20 календарних років''', - 3,3 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''20 і більше календарних років''', - 3,8 календарних дня.
Одержана в результаті обчислення тривалість відпустки округлюється в бік збільшення до повного дня.

Грошове забезпечення за період відпустки виплачується до дня закінчення відпустки включно на підставі наказу командира військової частини (пункт 3 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення (пункт 5 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою (пункт 6 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

У разі звільнення з військової служби військовослужбовців (крім військовослужбовців, які звільняються зі служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, а також військовослужбовців строкової військової служби) до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості, на підставі наказу відповідного командира провадиться відрахування з їхнього грошового забезпечення за дні щорічної основної та додаткової відпусток із урахуванням часу проходження служби в році звільнення.

Розрахунок суми, яка підлягає відрахуванню з грошового забезпечення, здійснюється пропорційно виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав військовослужбовець під час щорічної основної та додаткової відпусток.

Грошова допомога на оздоровлення до розрахунку не включається.

У разі смерті військовослужбовця відрахування з його грошового забезпечення за використані дні щорічної основної та додаткової відпусток не провадяться (пункт 7 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

== Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби ==
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (пункт 1 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», здійснюється за рахунок коштів органів, в яких вони працювали. (пункт 2 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення з військової служби, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу», застосовується у мирний час на виконання абзаців першого, п’ятого підпункту 3 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (пункт 3 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, при звільненні з військової служби виплачується одноразова грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460. (пункт 4 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Хто не має права на отримання одноразової грошової допомоги ==
# Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби, одноразова грошова допомога не виплачується відповідно до підстав, визначених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також тим, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь і у встановленому законодавством порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України;
# Курсанти військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, та військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби у зв’язку із засудженням до позбавлення волі чи обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання;
# Курсанти, відрахованим з військових навчальних закладів до досягнення призовного віку або які проходять підготовку на посади офіцерського складу, у разі дострокового припинення (розірвання) контракту через небажання продовжувати навчання, через недисциплінованість, у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання (розділ XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81798649 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18 (зразкова справа)] (В особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпустки. Однак, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку військовослужбовець набув за період проходження військової служби. У разі невикористання додаткової соціальної відпустки протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103300088 Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 справа №520/3605/21]( допомога на оздоровлення);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/115245130 Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі №580/8614/23;]( матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107082808 Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2022 №280/522/22] (компенсація за невикористані календарні дні основної відпустки);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/114628283 Постанова Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 480/7925/22] (щодо виплатити додаткової винагороди в розмірі 100000 грн).
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]

Порядок проведення слідчого експерименту

2025-02-17T09:02:38Z

Liubov.iskanderova: /* Фіксація результатів слідчого експерименту */ Якщо під час проведення процесуальної дії застосовувалися технічні засоби фіксації, це також повинно знайти своє відображення в протоколі. Відповідно до ч. 1 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов’язковим. Про застосу

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
==Поняття слідчого експерименту==
'''Слідчий експеримент''' - це слідча (розшукова) дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або прокурор в присутності понятих, а в необхідних випадках - за участю спеціаліста, підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника, представника, з метою перевірки уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, та інші необхідні досліди чи випробування.
==Мета слідчого експерименту==
Метою слідчого експерименту є '''перевірка та уточнення відомостей''', які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Ця слідча дія найчастіше направлена на перевірку вже зібраних у справі доказів в результаті проведення інших слідчих дій (допитів, обшуків, огляду місця події та ін.). Однак дослідним шляхом можуть також перевірятися і припущення слідчого про ті чи інші обставини події, що досліджується.
==Підстави для проведення слідчого експерименту==
'''Закон не вимагає винесення постанови про проведення слідчого експерименту.''' Він може бути проведений як за ініціативою слідчого чи прокурора, так і за клопотанням підозрюваного, його захисника, потерпілого, свідка, інших учасників процесу. 
Якщо клопотання про проведення слідчого експерименту заявила сторона захисту чи потерпілий, участь особи, яка його ініціювала, та (або) його захисника чи представника є обов’язковою, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа '''письмово відмовилася від участі в ній.'''
==Умови для проведення слідчого експерименту==
Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому '''не створюється небезпека для життя і здоров'я осіб''', які беруть у ньому участь, чи оточуючих, '''не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода'''. 
'''Важливою умовою''' проведення слідчого експерименту '''є його проведення в умовах, максимально наближених до тих''', у яких у минулому '''відбувалася досліджувана дія чи подія'''. Тому, перш ніж проводити дослідницькі дії, '''необхідно відтворити (реконструювати) обстановку''', у якій вони проводитимуться. Ступінь реконструкції залежить від характеру експерименту, обстановки, у якій він здійснюватиметься, від можливостей реконструювання. '''Недотримання цієї умови розцінюється як порушення вимог кримінального процесуального закону, що спричиняє втрату доказового значення одержаних даних.'''
==Учасники слідчого експерименту==
'''Учасниками слідчого експерименту можуть бути:'''

а) '''особи, які приймають рішення і проводять цю слідчу дію:'''
*'''слідчий:''' відповідно до ст. 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України), він несе відповідальність за законність і своєчасність здійснення процесуальних дій;
*'''прокурор:'''є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора;
*'''керівник органу досудового розслідування:''' може проводити слідчий експеримент у процесі здійснення ним досудового розслідування, користуючись повноваженнями слідчого;
*'''оперативні підрозділи:''' під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу набуває повноважень слідчого.
б) '''до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені:'''
*'''підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок, захисник, представник''', за необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста; крім того: '''перекладач, поняті, законні представники, педагог, психолог'''. Зазначені суб’єкти зобов’язані підкорятися законним вимогам і розпорядженням слідчого та прокурора.
в) '''у складних випадках слідчий має право запросити відповідного фахівця''' - '''спеціаліста''', який надасть допомогу у проведенні експериментальних дій, для здійснення місця розташування учасників експерименту, для проведення фіксації результатів слідчого експерименту, тобто '''для надання безпосередньої технічної допомоги:'''фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо.
==Порядок проведення слідчого експерименту==
'''Згідно ст. 240 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] на місці проведення слідчої дії '''слідчий чи прокурор має дати роз'яснення її учасникам''':'''
* щодо мети і порядку виконання експериментальних дій;
*роз'яснити права і обов'язки кожної з присутніх осіб;
*запитати особу, чиї показання будуть перевірятися, чи підозрюваного, чи згодні вони взяти участь у слідчій дії;
*роз'яснити їх конституційне право не свідчити проти самого себе і своїх близьких родичів (ст. 63 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ст. 18 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). 
'''Свідок та потерпілий, які досяг віку кримінальної відповідальності, попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок - також за відмову від дачі показань. Перед проведенням слідчої дії''' особам, які беруть в ній участь, '''роз'яснюються їх права та обов'язки''', передбачені ч. 3 ст. 223 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Іноді '''роз'яснення обов'язків особі''', показання якої повинні перевірятися експериментальним шляхом, тісно пов'язане із '''роз'ясненням суті експериментальних дій''', що будуть проводитися, їх метою та завданнями самого експерименту. В '''деяких випадках слідчий чи прокурор повинні вирішити''' на власний розсуд, чи '''доцільне таке детальне роз'яснення, оскільки повідомлення про мету слідчої дії може вплинути на особу,''' яка побажає приховати певні обставини, змінить швидкість пересування, темп роботи, послідовність маніпуляцій тощо , що призведе до необ'єктивних результатів перевірочних дій та '''не буде досягнута мета слідчої дії.''' 
Отримавши згоду особи на участь у слідчому експерименті їй пропонується дати показання про обставини певної події. При чому необхідно вислухати короткі показання всіх осіб, чиї дії перевіряються, що становлять по суті мету експерименту, '''з’ясувати, чи відповідають умови експерименту тим, у яких відбувалася подія, яка перевіряється. '''Іншим учасникам слідчої дії не можна втручатися у розповідь особи, допускати підказки у виборі напрямку руху, щоб виключити будь-які сумніви в достовірності результатів перевірки.
Слідчий '''має право надати особі змогу супроводжувати свої показання демонстрацією''' якихось дій, навичок, указати місця знаходження схованок, слідів, окремих прикмет або позначок, які сприяють орієнтації, тощо.
Слідчий повинен присікати спроби знищити сліди, об’єкти, приховати будь-які обставини та ін. З метою уточнення окремих важливих деталей, заповнення прогалин, усунення суперечностей '''після вільної розповіді і демонстрації слідчий має право поставити запитання особі''', яка дає показання про обставини певної події. Не допускається при цьому постановка навідних запитань. 
'''Якщо досліди чи випробування не пов’язані із перевіркою показань''', які були надані особами раніше, '''слідчий після роз’яснення''' присутнім прав та обов’язків, мети слідчого експерименту '''розпочинає виконання експериментальних дій'''.
Під час проведення слідчого експерименту '''присутні особи''', що його ініціювали, '''мають право висловлювати свої пропозиції та зауваження''' щодо порядку проведення слідчої (розшукової) дії, а також '''вимагати''' від слідчого, прокурора, іншої особи, яка її здійснює, '''дотримання законних вимог щодо її проведення'''. '''Пропозиції та зауваження особи''', що ініціювала проведення слідчого експерименту, '''є обов’язковими для врахування''' слідчим, прокурором, іншою особою, '''крім випадків, коли такі пропозиції чи зауваження суперечать законним вимогам КПК України''' або явно не відповідають меті здійснення експерименту. 
Якщо виникла необхідність '''перевірити й уточнити''' експериментальним шляхом '''відомості''', що містяться в показаннях декількох осіб, така '''перевірка провадиться окремо''' щодо кожної особи в '''присутності різних понятих'''. '''Неприпустимо''' перевіряти й уточнювати показання '''групи осіб''', оскільки втрачається суть цієї слідчої дії, а її результати не матимуть доказового значення. 
Якщо під час слідчого експерименту будуть '''знайдені речі, документи та комп’ютерні дані, інші сліди злочину''', вони повинні бути '''оглянуті''' на місці проведення слідчої (розшукової) дії з '''відповідною фіксацією''' в порядку ст. 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Слідчий експеримент, що '''проводиться в житлі чи іншому володінні особи''', здійснюється лише з'''а добровільною згодою особи''', яка ними володіє, або '''на підставі ухвали слідчого судді''' за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.

Слідчий експеримент допускається тільки за умови, якщо в процесі його провадження '''не принижуються''' честь і гідність осіб, що беруть у ньому участь, '''не створюється небезпека''' для їх життя і здоров'я, '''не завдається шкода''' майну, '''не порушуються норми''' моралі.
==Фіксація результатів слідчого експерименту==
При проведенні слідчого експерименту безпосередньо або після його закінчення з урахуванням вимог статей 104-107 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] '''складається протокол''', який підписується всіма особами, що брали в ньому участь, а також понятими і слідчим та/або прокурором. Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії '''надається можливість ознайомитися із його текстом'''. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Особою, яка проводила слідчий експеримент, до протоколу '''долучаються додатки'''. Вони повинні бути '''належно виготовлені, упаковані''' з метою надійного збереження, а також '''засвідчені підписами''' слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

У протоколі, крім звичайних відомостей, '''потрібно вказати''': з чиєю участю і в чиїй присутності проводився слідчий експеримент; його мету; відомості про особу, показання якої перевірятимуться; відомості, що перевіряються; умови провадження слідчої дії (стан погоди, освітлення і т. ін.); хід експерименту, '''тобто дії, виконані його учасниками при підготовці і відтворенні обставин події, що перевіряється'''; при вчиненні дослідницьких дій особливо докладно '''описуються одержані результати'''; фіксується маршрут руху учасників слідчої дії, указується початкова точка, звідки почалося просування учасників, порядок їх розташування. '''Якщо''' в процесі перевірки й уточнення відомостей '''вилучалися предмети''', документи, то все це також повинне знайти '''відображення в протоколі.''' Якщо дослідницькі дії '''проведені повторно''' або неодноразово, '''кожна дія та отриманий результат мають бути відображені в протоколі'''. Якщо під час проведення '''процесуальної дії''' '''застосовувалися технічні засоби фіксації''', це також повинно знайти своє відображення в протоколі.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17%20КПК%20 КПК України] '''рішення про фіксацію процесуальної дії''' за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов’язковим. '''Про застосування''' технічних засобів фіксування процесуальної дії '''заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у процесуальній дії.'''

Відповідно до 107 ст. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17%20КПК%20%20КПК%20%20України КПК України], незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов’язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.
== Корисні посилання ==
*[https://jurisprudence.club/ugolovno-protsessualnoe-uchebnik/stattya-slidchiy-eksperiment-50477.html Електронна бібліотека Jurisprudence.Club стаття "Слідчий експеримент"]
[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок проведення слідчого експерименту

2025-02-17T08:38:20Z

Liubov.iskanderova: /* Фіксація результатів слідчого експерименту */ Незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов’язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
==Поняття слідчого експерименту==
'''Слідчий експеримент''' - це слідча (розшукова) дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або прокурор в присутності понятих, а в необхідних випадках - за участю спеціаліста, підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника, представника, з метою перевірки уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, та інші необхідні досліди чи випробування.
==Мета слідчого експерименту==
Метою слідчого експерименту є '''перевірка та уточнення відомостей''', які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Ця слідча дія найчастіше направлена на перевірку вже зібраних у справі доказів в результаті проведення інших слідчих дій (допитів, обшуків, огляду місця події та ін.). Однак дослідним шляхом можуть також перевірятися і припущення слідчого про ті чи інші обставини події, що досліджується.
==Підстави для проведення слідчого експерименту==
'''Закон не вимагає винесення постанови про проведення слідчого експерименту.''' Він може бути проведений як за ініціативою слідчого чи прокурора, так і за клопотанням підозрюваного, його захисника, потерпілого, свідка, інших учасників процесу. 
Якщо клопотання про проведення слідчого експерименту заявила сторона захисту чи потерпілий, участь особи, яка його ініціювала, та (або) його захисника чи представника є обов’язковою, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа '''письмово відмовилася від участі в ній.'''
==Умови для проведення слідчого експерименту==
Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому '''не створюється небезпека для життя і здоров'я осіб''', які беруть у ньому участь, чи оточуючих, '''не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода'''. 
'''Важливою умовою''' проведення слідчого експерименту '''є його проведення в умовах, максимально наближених до тих''', у яких у минулому '''відбувалася досліджувана дія чи подія'''. Тому, перш ніж проводити дослідницькі дії, '''необхідно відтворити (реконструювати) обстановку''', у якій вони проводитимуться. Ступінь реконструкції залежить від характеру експерименту, обстановки, у якій він здійснюватиметься, від можливостей реконструювання. '''Недотримання цієї умови розцінюється як порушення вимог кримінального процесуального закону, що спричиняє втрату доказового значення одержаних даних.'''
==Учасники слідчого експерименту==
'''Учасниками слідчого експерименту можуть бути:'''

а) '''особи, які приймають рішення і проводять цю слідчу дію:'''
*'''слідчий:''' відповідно до ст. 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України), він несе відповідальність за законність і своєчасність здійснення процесуальних дій;
*'''прокурор:'''є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора;
*'''керівник органу досудового розслідування:''' може проводити слідчий експеримент у процесі здійснення ним досудового розслідування, користуючись повноваженнями слідчого;
*'''оперативні підрозділи:''' під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу набуває повноважень слідчого.
б) '''до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені:'''
*'''підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок, захисник, представник''', за необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста; крім того: '''перекладач, поняті, законні представники, педагог, психолог'''. Зазначені суб’єкти зобов’язані підкорятися законним вимогам і розпорядженням слідчого та прокурора.
в) '''у складних випадках слідчий має право запросити відповідного фахівця''' - '''спеціаліста''', який надасть допомогу у проведенні експериментальних дій, для здійснення місця розташування учасників експерименту, для проведення фіксації результатів слідчого експерименту, тобто '''для надання безпосередньої технічної допомоги:'''фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо.
==Порядок проведення слідчого експерименту==
'''Згідно ст. 240 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] на місці проведення слідчої дії '''слідчий чи прокурор має дати роз'яснення її учасникам''':'''
* щодо мети і порядку виконання експериментальних дій;
*роз'яснити права і обов'язки кожної з присутніх осіб;
*запитати особу, чиї показання будуть перевірятися, чи підозрюваного, чи згодні вони взяти участь у слідчій дії;
*роз'яснити їх конституційне право не свідчити проти самого себе і своїх близьких родичів (ст. 63 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ст. 18 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). 
'''Свідок та потерпілий, які досяг віку кримінальної відповідальності, попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок - також за відмову від дачі показань. Перед проведенням слідчої дії''' особам, які беруть в ній участь, '''роз'яснюються їх права та обов'язки''', передбачені ч. 3 ст. 223 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Іноді '''роз'яснення обов'язків особі''', показання якої повинні перевірятися експериментальним шляхом, тісно пов'язане із '''роз'ясненням суті експериментальних дій''', що будуть проводитися, їх метою та завданнями самого експерименту. В '''деяких випадках слідчий чи прокурор повинні вирішити''' на власний розсуд, чи '''доцільне таке детальне роз'яснення, оскільки повідомлення про мету слідчої дії може вплинути на особу,''' яка побажає приховати певні обставини, змінить швидкість пересування, темп роботи, послідовність маніпуляцій тощо , що призведе до необ'єктивних результатів перевірочних дій та '''не буде досягнута мета слідчої дії.''' 
Отримавши згоду особи на участь у слідчому експерименті їй пропонується дати показання про обставини певної події. При чому необхідно вислухати короткі показання всіх осіб, чиї дії перевіряються, що становлять по суті мету експерименту, '''з’ясувати, чи відповідають умови експерименту тим, у яких відбувалася подія, яка перевіряється. '''Іншим учасникам слідчої дії не можна втручатися у розповідь особи, допускати підказки у виборі напрямку руху, щоб виключити будь-які сумніви в достовірності результатів перевірки.
Слідчий '''має право надати особі змогу супроводжувати свої показання демонстрацією''' якихось дій, навичок, указати місця знаходження схованок, слідів, окремих прикмет або позначок, які сприяють орієнтації, тощо.
Слідчий повинен присікати спроби знищити сліди, об’єкти, приховати будь-які обставини та ін. З метою уточнення окремих важливих деталей, заповнення прогалин, усунення суперечностей '''після вільної розповіді і демонстрації слідчий має право поставити запитання особі''', яка дає показання про обставини певної події. Не допускається при цьому постановка навідних запитань. 
'''Якщо досліди чи випробування не пов’язані із перевіркою показань''', які були надані особами раніше, '''слідчий після роз’яснення''' присутнім прав та обов’язків, мети слідчого експерименту '''розпочинає виконання експериментальних дій'''.
Під час проведення слідчого експерименту '''присутні особи''', що його ініціювали, '''мають право висловлювати свої пропозиції та зауваження''' щодо порядку проведення слідчої (розшукової) дії, а також '''вимагати''' від слідчого, прокурора, іншої особи, яка її здійснює, '''дотримання законних вимог щодо її проведення'''. '''Пропозиції та зауваження особи''', що ініціювала проведення слідчого експерименту, '''є обов’язковими для врахування''' слідчим, прокурором, іншою особою, '''крім випадків, коли такі пропозиції чи зауваження суперечать законним вимогам КПК України''' або явно не відповідають меті здійснення експерименту. 
Якщо виникла необхідність '''перевірити й уточнити''' експериментальним шляхом '''відомості''', що містяться в показаннях декількох осіб, така '''перевірка провадиться окремо''' щодо кожної особи в '''присутності різних понятих'''. '''Неприпустимо''' перевіряти й уточнювати показання '''групи осіб''', оскільки втрачається суть цієї слідчої дії, а її результати не матимуть доказового значення. 
Якщо під час слідчого експерименту будуть '''знайдені речі, документи та комп’ютерні дані, інші сліди злочину''', вони повинні бути '''оглянуті''' на місці проведення слідчої (розшукової) дії з '''відповідною фіксацією''' в порядку ст. 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Слідчий експеримент, що '''проводиться в житлі чи іншому володінні особи''', здійснюється лише з'''а добровільною згодою особи''', яка ними володіє, або '''на підставі ухвали слідчого судді''' за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.

Слідчий експеримент допускається тільки за умови, якщо в процесі його провадження '''не принижуються''' честь і гідність осіб, що беруть у ньому участь, '''не створюється небезпека''' для їх життя і здоров'я, '''не завдається шкода''' майну, '''не порушуються норми''' моралі.
==Фіксація результатів слідчого експерименту==
При проведенні слідчого експерименту безпосередньо або після його закінчення з урахуванням вимог статей 104-107 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] '''складається протокол''', який підписується всіма особами, що брали в ньому участь, а також понятими і слідчим та/або прокурором. Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії '''надається можливість ознайомитися із його текстом'''. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Особою, яка проводила слідчий експеримент, до протоколу '''долучаються додатки'''. Вони повинні бути '''належно виготовлені, упаковані''' з метою надійного збереження, а також '''засвідчені підписами''' слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

У протоколі, крім звичайних відомостей, '''потрібно вказати''': з чиєю участю і в чиїй присутності проводився слідчий експеримент; його мету; відомості про особу, показання якої перевірятимуться; відомості, що перевіряються; умови провадження слідчої дії (стан погоди, освітлення і т. ін.); хід експерименту, '''тобто дії, виконані його учасниками при підготовці і відтворенні обставин події, що перевіряється'''; при вчиненні дослідницьких дій особливо докладно '''описуються одержані результати'''; фіксується маршрут руху учасників слідчої дії, указується початкова точка, звідки почалося просування учасників, порядок їх розташування. '''Якщо''' в процесі перевірки й уточнення відомостей '''вилучалися предмети''', документи, то все це також повинне знайти '''відображення в протоколі.''' Якщо дослідницькі дії '''проведені повторно''' або неодноразово, '''кожна дія та отриманий результат мають бути відображені в протоколі'''. Якщо під час проведення слідчого експерименту '''застосовувалися технічні засоби фіксації''', це також повинно знайти своє відображення в протоколі.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17%20КПК%20 КПК України] '''рішення про фіксацію слідчого експерименту''' за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, зокрема під час розгляду питань слідчим суддею, '''приймає особа, яка проводить слідчий експеримент'''. Якщо '''клопотання про застосування технічних засобів фіксування''' заявляють учасники слідчого експерименту – таке фіксування є не правом, а '''обов’язком слідчого,прокурора'''. '''Про застосування''' технічних засобів фіксування слідчого експерименту '''заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у слідчій дії'''.

Відповідно до 107 ст. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17%20КПК%20%20КПК%20%20України КПК України], незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов’язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.
== Корисні посилання ==
*[https://jurisprudence.club/ugolovno-protsessualnoe-uchebnik/stattya-slidchiy-eksperiment-50477.html Електронна бібліотека Jurisprudence.Club стаття "Слідчий експеримент"]
[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок державної реєстрації друкованих медіа

2025-01-20T10:56:31Z

Liubov.iskanderova: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#n2 Закон України "Про медіа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0352295-23#Text Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 18 травня 2023 року № 352 "Про затвердження Порядку подання до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяв щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0349295-23#Text Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 18 травня 2023 року № 349 "Про затвердження Положення про особливості ліцензування та реєстрації у сфері медіа в період дії воєнного чи надзвичайного стану"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#n6 пункту 9 частини першої статті 1 Закону України] «Про медіа» (далі – Закон) '''друковане медіа''' - медіа, що здійснює поширення інформації у текстовій чи візуальній формі на друкованих носіях, однотипно оформлене, виходить у світ через певні проміжки часу упродовж року - у міру настання відповідного періоду або накопичення матеріалу.

Суб’єкти у сфері друкованих медіа можуть зареєструватися ''добровільно'' з урахуванням особливостей, передбачених розділом IX Закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#n990 стаття 63 Закону]).

Заявниками, які мають на меті зареєструватися як суб'єкти у сфері медіа, можуть бути юридичні особи та фізичні особи (в тому числі фізичні особи - підприємці)

Державну реєстрацію друкованих медіа здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#n1455 підпункту 31 частини першої статті 90 Закону].

Суб’єктом у сфері друкованих медіа не може бути особа, до структури власності якої входять державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації, крім винятків, передбачених законом, а також юридичні особи, засновані такими органами, крім наукових установ, закладів освіти та закладів культури. Не належать до друкованих медіа офіційні друковані видання, що видаються з метою забезпечення доступу до публічної інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#n279 стаття 15 Закону]).
== Заява про державну реєстрацію друкованих медіа ==
Для реєстрації друкованого медіа, суб'єкт подає заяву про реєстрацію суб'єкта у сфері друкованих медіа за формою, наведеною в додатку 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0352295-23#n14 Порядку подання до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяв щодо реєстрації суб'єктів у сфері медіа]. В заяві зазначаються такі відомості:

♦ для юридичної особи:
# ідентифікаційні дані;
# адреса, за якою здійснюється редакційний контроль, якщо вона не збігається з адресою місцезнаходження (для суб’єктів у сфері аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа);
# контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);
# прізвище, ім’я та по батькові керівника юридичної особи;
# кінцевий бенефіціарний власник (за наявності);
♦ для фізичної особи (у тому числі фізичної особи - підприємця):
# ідентифікаційні дані;
# місце реєстрації або надання сервісу, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);
♦ вид та опис діяльності у сфері медіа, зокрема для друкованих медіа - назва друкованого медіа; вид друкованого медіа; періодичність виходу примірників; територія та спосіб розповсюдження примірників.

Подання заяви про реєстрацію здійснюється через електронний кабінет відповідно до визначеного Національною радою порядку не пізніше ніж за 30 днів до початку здійснення відповідної діяльності. Вимога щодо строку подання заяви не поширюється на провайдерів платформ спільного доступу до відео.

'''Важливо!''' До ухвалення Національною радою рішення про введення в експлуатацію електронного кабінету, заяви для реєстрації та документи, що до них додаються, подаються суб'єктом у сфері медіа ''в паперовій формі'' на юридичну адресу (вул. Прорізна, буд. 2, м. Київ, 01601) або в електронній формі на електронну пошту Національної ради (nrada@nrada.gov.ua.).

Під час заповнення Заяв та документів до них використовувати гарнітуру Times New Roman та шрифт розміром 12 - 14 друкарських пунктів.

У разі подання заяви в електронній формі на заяву та документи накладається кваліфікований електронний підпис чи печатка з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text "Про електронні довірчі послуги"].

Одночасно з поданням заяви про реєстрацію заявник надає Національній раді документ, що підтверджує '''сплату реєстраційного збору''' або здійснює таку сплату через електронний кабінет у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня року, в якому подається заява про реєстрацію (3028 грн у 2025 році). Реєстраційний збір сплачується до Державного бюджету України.
== Строк розгляду заяви ==
Протягом одного робочого дня після отримання заяви про реєстрацію Національна рада повідомляє заявнику реєстраційний номер поданої заяви та дату отримання заяви.

У разі отримання неповної інформації Національна рада протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви повідомляє про це заявника з наданням чіткого та вичерпного переліку відсутньої інформації.

Протягом одного місяця з дня отримання заяви Національна рада ухвалює рішення про реєстрацію суб’єкта у сфері медіа, вносить відомості до Реєстру та повідомляє про це заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#n990 частина тринадцята статті 63 Закону]).

Національна рада протягом одного місяця з дня отримання заяви ухвалює рішення про відмову у реєстрації суб’єкта у сфері медіа та повідомляє про це заявника.
== Підстави відмови в державній реєстрації ==
Національна рада відмовляє в реєстрації суб’єкта у сфері медіа, якщо:
# інформація, подана заявником для реєстрації, не відповідає вимогам статті 63 Закону;
# структура власності заявника не відповідає вимогам, визначеним частиною другою статті 15, частинами першою - третьою статті 21, частиною першою статті 22, частиною першою статті 120 цього Закону, у разі якщо статтею 63 Закону передбачено подання заявником відомостей про структуру власності;
# заявником не сплачено реєстраційний збір;
# заявник вже є зареєстрованим суб’єктом у сфері аудіовізуальних медіа із таким самим видом діяльності (телебачення чи радіомовлення) під таким самим логотипом чи позивними;
# з дати скасування реєстрації відповідного суб’єкта з таким самим видом діяльності у сфері медіа минуло менше одного року;
# до заявника в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Законом України "Про санкції"], застосовано санкції у виді заборони здійснювати діяльність у сфері медіа.
== Витяг з Реєстру суб’єктів у сфері медіа ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0357295-23#n72 Порядку функціонування Реєстру суб'єктів у сфері медіа затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 18 травня 2023 року № 357] витяг з Реєстру надається за формами, визначеними у додатках 3 - 5 до цього Порядку, ''за заявою суб'єкта у сфері медіа'', після введення в експлуатацію електронного кабінету.

До введення в експлуатацію електронного кабінету, а також після його введення в експлуатацію, на вимогу реєстранта може бути наданий Національною радою витяг з Реєстру ''у паперовій формі''. Такий витяг з Реєстру засвідчується підписом голови Національної ради (або особою, що виконує обов'язки голови Національної ради), скріпленим печаткою Національної ради. Запит про отримання витягу з Реєстру подається реєстрантом до Національної ради в паперовій або електронній формі.
==== Свідоцтво про реєстрацію друкованого ЗМІ ====
Упродовж року з дня набрання чинності Закону та з урахуванням дії в часі розділу IX цього Закону суб’єкти у сфері друкованих медіа, що діють на день набрання чинності цим Законом на підставі свідоцтва про реєстрацію друкованого засобу масової інформації, проходять реєстрацію з дотриманням вимог статті 63 цього Закону. Плата за таку реєстрацію не стягується. '''''Після спливу цього строку свідоцтва про реєстрацію друкованих засобів масової інформації втрачають чинність.'''''
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Порядок проведення огляду у кримінальному процесі

2025-01-15T14:08:58Z

Liubov.iskanderova: /* Види оглядів */ .

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»]
== Поняття огляду ==
'''Огляд''' – це слідча (розшукова) дія, яка проводиться слідчим або прокурором з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин кримінального правопорушення
== Мета огляду ==
Метою проведення огляду є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
== Види оглядів ==
Можна виділити такі види оглядів:

'''<big>1) огляд місцевості;</big>'''

'''<big>2) огляд приміщень;</big>'''

'''<big>3) огляд речей;</big>'''

'''<big>4) огляд документів;</big>'''

'''<big>5) огляд трупа;</big>'''

'''<big>6) огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією.</big>'''

'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є огляд житла чи іншого володіння особи</big>'''

Відповідно до частини 2 статті 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України] передбачає, що проведення огляду житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Огляд комп’ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).

'''''Огляд житла чи іншого володіння особи''''' здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.

''Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише:''
* - у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. (ч. 3 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);
* - за добровільною згодою особи, яка ними володіє (ч. 1 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

При проведенні огляду дозволяється вилучення лише '''<big>речей і документів</big>''', які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.

При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є також огляд місця події</big>'''

Як визначено законом, у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду або отримання довідки, висновку спеціаліста) '''ч. 3 ст. 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''.

'''<big>Огляд трупа</big>'''

У відповідності до закону огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил КПК про огляд житла чи іншого володіння особи.

Закон встановлює, що після огляду труп підлягає обов'язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора, незалежно від того, яким уповноваженим органом досудового розслідування здійснюється досудове провадження і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.

Під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 615 КПК, письмовий дозвіл на видачу трупа видається прокурором або слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причин смерті.
=== Проведення огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією ===
Згідно з КПК ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Виконання постанови покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування.

Труп виймається з місця поховання за присутності судово-медичного експерта та оглядається з додержанням правил '''ст. 238 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''. Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан. Законом передбачено, що у разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи. 
Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень. Під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. 
Про проведену слідчу (розшукову) дію складається протокол, у якому зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведення слідчої (розшукової) дії. Якщо при ексгумації вилучалися речі та об'єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі. До протоколу додаються матеріали вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапису, плани і схеми, графічні зображення, відбитки та зліпки.
== Підстава для проведення огляду ==
Фактичною підставою для проведення огляду є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. При наявності достатніх даних, що вказують на необхідність проведення огляду, слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення. Як правило, це рішення ніде спеціально не фіксується. Вимога закону обов'язково отримати вмотивовану ухвалу слідчого судді встановлена, тільки коли необхідно здійснити огляд житла чи іншого володіння особи.
== Порядок проведення огляду ==
Відповідно до вимог закону слідчий або прокурор повинні вжити належних заходів для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені (див. також '''ч. 3 ст. 223 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''). Найчастіше мова йде про власників житла чи іншого володіння особи, речей чи документів, які повинні бути оглянуті в ході огляду. їх присутність під час огляду є гарантією законного та об'єктивного відображення результатів цієї слідчої дії, дотримання правових приписів кримінального процесуального закону. 
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. 
'''Згідно зі змінами, внесеними до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], необхідна обов’язкова присутність під час огляду житла чи іншого володіння особи адвоката, оскільки якщо під час виконання ухвали про дозвіл на огляд житла чи іншого володіння особи адвоката не було допущено до цієї слідчої (розшукової) дії, отримані докази є неприпустимими. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження.''' 
Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 години до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного, а також крім здійснення кримінального провадження у порядку, встановленому статтею 615 КПК України.
Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. 
Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
== Фіксування результатів огляду ==
До основних способів фіксації огляду належать:
* '''протоколювання;'''
* '''фотографування, відеозапис, кінозйомка, звукозапис;'''
* '''копіювання та моделювання;'''
* '''вимірювання, складання планів і схем;'''
* '''вилучення предмета разом із слідами.'''
 
'''Згідно зі змінами, внесеними до статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»] виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Тому проведення огляду житла чи іншого володіння особи також проводиться з обов’язковою фіксацією.''' 
Основним способом фіксації результатів огляду є '''складання протоколу'''. Складання протоколу вимагає дотримання ряду певних вимог: протокол повинен бути повним і містити детальний опис окремих слідів та інших обставин злочину; всі виявлені об'єкти, предмети та обставини повинні бути зафіксовані у протоколі огляду точно у такому вигляді, в якому вони знаходилися у момент здійснення огляду та спостерігалися слідчим. Якщо до обстановки вносилися певні зміни, то факти внесення таких змін повинні бути встановлені слідчим, шляхом проведення інших слідчих дій - допитами, експертизами, відтворенням обстановки та обставин події тощо.
Протокол огляду складається з 3-х основних частин: вступної, описової та заключної. 
У вступній частині протоколу зазначається: час і місце складання протоколу; посада та прізвища осіб, які проводили огляд та брали участь у його проведенні, прізвища та адреси понятих; підстави для проведення огляду та посилання на відповідні норми КПК України; відмітки про роз'яснення учасникам огляду і понятим їх прав і обов'язків; умови в яких проводився огляд; час початку та закінчення огляду. 
Описова частина протоколу має містити відомості щодо послідовності дій під час проведення огляду та отримані в результаті огляду відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи. В протоколі послідовно описуються окремі об'єкти (предмети, сліди, речові докази, трупи) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилучення та фіксації. У протоколі мають бути описані негативні обставини, якщо такі будуть встановлені.
Відносно виявлених слідів і предметів у протоколі вказуються: найменування виявленого, його місцезнаходження, розмір, форма, колір, а також окремі ознаки. У випадках, коли названі об'єкти фіксуються, у протоколі вказуються місце і способи їх виявлення, а також способи фіксації. 
Заключна частина протоколу містить відомості щодо вилучених предметів та слідів, умов та методів їх виявлення, фіксації (фото-, кіно-, відеозйомка, дані про чутливість плівки, умови зйомки, параметри зйомки) та вилучення (копіювання на дактоплівку, виготовлення гіпсового зліпку тощо). У цій частини протоколу зазначається про наявність або відсутність зауважень понятих та інших учасників огляду щодо порядку огляду, вилучення слідів та інших предметів, а також інших дій, вчинених слідчим. Протокол підписує слідчий, а також поняті та інші учасники огляду. 
До протоколу огляду місця події можуть додаватися плани, схеми місця події, фотознімки, кіно- та відеоплівки.
При складанні плану чи схеми використовують умовні позначення.
На кожному плані або схемі повинні бути: заголовок із зазначенням, що саме накреслено, стрілка з позначенням "північ-південь" для орієнтування на сторони світу, масштаб (на планах), пояснювальні написи про те, що являють собою ті чи інші зображені об'єкти. 
'''Всі технічні засоби, які використовують для фіксації процесу огляду та його результатів, можна згрупувати таким чином:'''
- фотографічні засоби;
- кінематографічні;
- відеозаписуючі;
- звукозаписуючі;
- вимірювальні;
- моделюючі;
- аналітичні:
- пошукові;
- кібернетичні..
[[Категорія:Слідчі дії]]

Порядок проведення огляду у кримінальному процесі

2025-01-15T14:07:52Z

Liubov.iskanderova: /* Види оглядів */ Як визначено законом, у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду або отримання довідки, висновку спеціаліста). (ч. 3 ст. 214 КПК).

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»]
== Поняття огляду ==
'''Огляд''' – це слідча (розшукова) дія, яка проводиться слідчим або прокурором з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин кримінального правопорушення
== Мета огляду ==
Метою проведення огляду є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
== Види оглядів ==
Можна виділити такі види оглядів:

'''<big>1) огляд місцевості;</big>'''

'''<big>2) огляд приміщень;</big>'''

'''<big>3) огляд речей;</big>'''

'''<big>4) огляд документів;</big>'''

'''<big>5) огляд трупа;</big>'''

'''<big>6) огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією.</big>'''

'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є огляд житла чи іншого володіння особи</big>'''

Відповідно до частини 2 статті 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України] передбачає, що проведення огляду житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Огляд комп’ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).

'''''Огляд житла чи іншого володіння особи''''' здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.

''Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише:''
* - у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. (ч. 3 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);
* - за добровільною згодою особи, яка ними володіє (ч. 1 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

При проведенні огляду дозволяється вилучення лише '''<big>речей і документів</big>''', які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.

При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є також огляд місця події</big>'''

Як визначено законом, у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду або отримання довідки, висновку спеціаліста). ('''ч. 3 ст. 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]''').

'''<big>Огляд трупа</big>'''

У відповідності до закону огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил КПК про огляд житла чи іншого володіння особи.

Закон встановлює, що після огляду труп підлягає обов'язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора, незалежно від того, яким уповноваженим органом досудового розслідування здійснюється досудове провадження і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.

Під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 615 КПК, письмовий дозвіл на видачу трупа видається прокурором або слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причин смерті.
=== Проведення огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією ===
Згідно з КПК ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Виконання постанови покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування.

Труп виймається з місця поховання за присутності судово-медичного експерта та оглядається з додержанням правил '''ст. 238 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''. Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан. Законом передбачено, що у разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи. 
Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень. Під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. 
Про проведену слідчу (розшукову) дію складається протокол, у якому зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведення слідчої (розшукової) дії. Якщо при ексгумації вилучалися речі та об'єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі. До протоколу додаються матеріали вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапису, плани і схеми, графічні зображення, відбитки та зліпки.
== Підстава для проведення огляду ==
Фактичною підставою для проведення огляду є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. При наявності достатніх даних, що вказують на необхідність проведення огляду, слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення. Як правило, це рішення ніде спеціально не фіксується. Вимога закону обов'язково отримати вмотивовану ухвалу слідчого судді встановлена, тільки коли необхідно здійснити огляд житла чи іншого володіння особи.
== Порядок проведення огляду ==
Відповідно до вимог закону слідчий або прокурор повинні вжити належних заходів для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені (див. також '''ч. 3 ст. 223 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''). Найчастіше мова йде про власників житла чи іншого володіння особи, речей чи документів, які повинні бути оглянуті в ході огляду. їх присутність під час огляду є гарантією законного та об'єктивного відображення результатів цієї слідчої дії, дотримання правових приписів кримінального процесуального закону. 
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. 
'''Згідно зі змінами, внесеними до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], необхідна обов’язкова присутність під час огляду житла чи іншого володіння особи адвоката, оскільки якщо під час виконання ухвали про дозвіл на огляд житла чи іншого володіння особи адвоката не було допущено до цієї слідчої (розшукової) дії, отримані докази є неприпустимими. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження.''' 
Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 години до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного, а також крім здійснення кримінального провадження у порядку, встановленому статтею 615 КПК України.
Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. 
Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
== Фіксування результатів огляду ==
До основних способів фіксації огляду належать:
* '''протоколювання;'''
* '''фотографування, відеозапис, кінозйомка, звукозапис;'''
* '''копіювання та моделювання;'''
* '''вимірювання, складання планів і схем;'''
* '''вилучення предмета разом із слідами.'''
 
'''Згідно зі змінами, внесеними до статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»] виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Тому проведення огляду житла чи іншого володіння особи також проводиться з обов’язковою фіксацією.''' 
Основним способом фіксації результатів огляду є '''складання протоколу'''. Складання протоколу вимагає дотримання ряду певних вимог: протокол повинен бути повним і містити детальний опис окремих слідів та інших обставин злочину; всі виявлені об'єкти, предмети та обставини повинні бути зафіксовані у протоколі огляду точно у такому вигляді, в якому вони знаходилися у момент здійснення огляду та спостерігалися слідчим. Якщо до обстановки вносилися певні зміни, то факти внесення таких змін повинні бути встановлені слідчим, шляхом проведення інших слідчих дій - допитами, експертизами, відтворенням обстановки та обставин події тощо.
Протокол огляду складається з 3-х основних частин: вступної, описової та заключної. 
У вступній частині протоколу зазначається: час і місце складання протоколу; посада та прізвища осіб, які проводили огляд та брали участь у його проведенні, прізвища та адреси понятих; підстави для проведення огляду та посилання на відповідні норми КПК України; відмітки про роз'яснення учасникам огляду і понятим їх прав і обов'язків; умови в яких проводився огляд; час початку та закінчення огляду. 
Описова частина протоколу має містити відомості щодо послідовності дій під час проведення огляду та отримані в результаті огляду відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи. В протоколі послідовно описуються окремі об'єкти (предмети, сліди, речові докази, трупи) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилучення та фіксації. У протоколі мають бути описані негативні обставини, якщо такі будуть встановлені.
Відносно виявлених слідів і предметів у протоколі вказуються: найменування виявленого, його місцезнаходження, розмір, форма, колір, а також окремі ознаки. У випадках, коли названі об'єкти фіксуються, у протоколі вказуються місце і способи їх виявлення, а також способи фіксації. 
Заключна частина протоколу містить відомості щодо вилучених предметів та слідів, умов та методів їх виявлення, фіксації (фото-, кіно-, відеозйомка, дані про чутливість плівки, умови зйомки, параметри зйомки) та вилучення (копіювання на дактоплівку, виготовлення гіпсового зліпку тощо). У цій частини протоколу зазначається про наявність або відсутність зауважень понятих та інших учасників огляду щодо порядку огляду, вилучення слідів та інших предметів, а також інших дій, вчинених слідчим. Протокол підписує слідчий, а також поняті та інші учасники огляду. 
До протоколу огляду місця події можуть додаватися плани, схеми місця події, фотознімки, кіно- та відеоплівки.
При складанні плану чи схеми використовують умовні позначення.
На кожному плані або схемі повинні бути: заголовок із зазначенням, що саме накреслено, стрілка з позначенням "північ-південь" для орієнтування на сторони світу, масштаб (на планах), пояснювальні написи про те, що являють собою ті чи інші зображені об'єкти. 
'''Всі технічні засоби, які використовують для фіксації процесу огляду та його результатів, можна згрупувати таким чином:'''
- фотографічні засоби;
- кінематографічні;
- відеозаписуючі;
- звукозаписуючі;
- вимірювальні;
- моделюючі;
- аналітичні:
- пошукові;
- кібернетичні..
[[Категорія:Слідчі дії]]

Порядок проведення огляду у кримінальному процесі

2025-01-15T13:52:59Z

Liubov.iskanderova: /* Види оглядів */ пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»]
== Поняття огляду ==
'''Огляд''' – це слідча (розшукова) дія, яка проводиться слідчим або прокурором з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин кримінального правопорушення
== Мета огляду ==
Метою проведення огляду є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
== Види оглядів ==
Можна виділити такі види оглядів:

'''<big>1) огляд місцевості;</big>'''

'''<big>2) огляд приміщень;</big>'''

'''<big>3) огляд речей;</big>'''

'''<big>4) огляд документів;</big>'''

'''<big>5) огляд трупа;</big>'''

'''<big>6) огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією.</big>'''

'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є огляд житла чи іншого володіння особи</big>'''

Відповідно до частини 2 статті 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України] передбачає, що проведення огляду житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Огляд комп’ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).

'''''Огляд житла чи іншого володіння особи''''' здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.

''Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише:''
* - у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. (ч. 3 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);
* - за добровільною згодою особи, яка ними володіє (ч. 1 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

При проведенні огляду дозволяється вилучення лише '''<big>речей і документів</big>''', які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.

При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є також огляд місця події</big>'''

Як визначено законом, у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР ('''ч. 3 ст. 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]''').

'''<big>Огляд трупа</big>'''

У відповідності до закону огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил КПК про огляд житла чи іншого володіння особи.

Закон встановлює, що після огляду труп підлягає обов'язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора, незалежно від того, яким уповноваженим органом досудового розслідування здійснюється досудове провадження і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.

Під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 615 КПК, письмовий дозвіл на видачу трупа видається прокурором або слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причин смерті.
=== Проведення огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією ===
Згідно з КПК ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Виконання постанови покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування.

Труп виймається з місця поховання за присутності судово-медичного експерта та оглядається з додержанням правил '''ст. 238 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''. Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан. Законом передбачено, що у разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи. 
Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень. Під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. 
Про проведену слідчу (розшукову) дію складається протокол, у якому зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведення слідчої (розшукової) дії. Якщо при ексгумації вилучалися речі та об'єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі. До протоколу додаються матеріали вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапису, плани і схеми, графічні зображення, відбитки та зліпки.
== Підстава для проведення огляду ==
Фактичною підставою для проведення огляду є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. При наявності достатніх даних, що вказують на необхідність проведення огляду, слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення. Як правило, це рішення ніде спеціально не фіксується. Вимога закону обов'язково отримати вмотивовану ухвалу слідчого судді встановлена, тільки коли необхідно здійснити огляд житла чи іншого володіння особи.
== Порядок проведення огляду ==
Відповідно до вимог закону слідчий або прокурор повинні вжити належних заходів для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені (див. також '''ч. 3 ст. 223 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''). Найчастіше мова йде про власників житла чи іншого володіння особи, речей чи документів, які повинні бути оглянуті в ході огляду. їх присутність під час огляду є гарантією законного та об'єктивного відображення результатів цієї слідчої дії, дотримання правових приписів кримінального процесуального закону. 
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. 
'''Згідно зі змінами, внесеними до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], необхідна обов’язкова присутність під час огляду житла чи іншого володіння особи адвоката, оскільки якщо під час виконання ухвали про дозвіл на огляд житла чи іншого володіння особи адвоката не було допущено до цієї слідчої (розшукової) дії, отримані докази є неприпустимими. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження.''' 
Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 години до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного, а також крім здійснення кримінального провадження у порядку, встановленому статтею 615 КПК України.
Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. 
Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
== Фіксування результатів огляду ==
До основних способів фіксації огляду належать:
* '''протоколювання;'''
* '''фотографування, відеозапис, кінозйомка, звукозапис;'''
* '''копіювання та моделювання;'''
* '''вимірювання, складання планів і схем;'''
* '''вилучення предмета разом із слідами.'''
 
'''Згідно зі змінами, внесеними до статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»] виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Тому проведення огляду житла чи іншого володіння особи також проводиться з обов’язковою фіксацією.''' 
Основним способом фіксації результатів огляду є '''складання протоколу'''. Складання протоколу вимагає дотримання ряду певних вимог: протокол повинен бути повним і містити детальний опис окремих слідів та інших обставин злочину; всі виявлені об'єкти, предмети та обставини повинні бути зафіксовані у протоколі огляду точно у такому вигляді, в якому вони знаходилися у момент здійснення огляду та спостерігалися слідчим. Якщо до обстановки вносилися певні зміни, то факти внесення таких змін повинні бути встановлені слідчим, шляхом проведення інших слідчих дій - допитами, експертизами, відтворенням обстановки та обставин події тощо.
Протокол огляду складається з 3-х основних частин: вступної, описової та заключної. 
У вступній частині протоколу зазначається: час і місце складання протоколу; посада та прізвища осіб, які проводили огляд та брали участь у його проведенні, прізвища та адреси понятих; підстави для проведення огляду та посилання на відповідні норми КПК України; відмітки про роз'яснення учасникам огляду і понятим їх прав і обов'язків; умови в яких проводився огляд; час початку та закінчення огляду. 
Описова частина протоколу має містити відомості щодо послідовності дій під час проведення огляду та отримані в результаті огляду відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи. В протоколі послідовно описуються окремі об'єкти (предмети, сліди, речові докази, трупи) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилучення та фіксації. У протоколі мають бути описані негативні обставини, якщо такі будуть встановлені.
Відносно виявлених слідів і предметів у протоколі вказуються: найменування виявленого, його місцезнаходження, розмір, форма, колір, а також окремі ознаки. У випадках, коли названі об'єкти фіксуються, у протоколі вказуються місце і способи їх виявлення, а також способи фіксації. 
Заключна частина протоколу містить відомості щодо вилучених предметів та слідів, умов та методів їх виявлення, фіксації (фото-, кіно-, відеозйомка, дані про чутливість плівки, умови зйомки, параметри зйомки) та вилучення (копіювання на дактоплівку, виготовлення гіпсового зліпку тощо). У цій частини протоколу зазначається про наявність або відсутність зауважень понятих та інших учасників огляду щодо порядку огляду, вилучення слідів та інших предметів, а також інших дій, вчинених слідчим. Протокол підписує слідчий, а також поняті та інші учасники огляду. 
До протоколу огляду місця події можуть додаватися плани, схеми місця події, фотознімки, кіно- та відеоплівки.
При складанні плану чи схеми використовують умовні позначення.
На кожному плані або схемі повинні бути: заголовок із зазначенням, що саме накреслено, стрілка з позначенням "північ-південь" для орієнтування на сторони світу, масштаб (на планах), пояснювальні написи про те, що являють собою ті чи інші зображені об'єкти. 
'''Всі технічні засоби, які використовують для фіксації процесу огляду та його результатів, можна згрупувати таким чином:'''
- фотографічні засоби;
- кінематографічні;
- відеозаписуючі;
- звукозаписуючі;
- вимірювальні;
- моделюючі;
- аналітичні:
- пошукові;
- кібернетичні..
[[Категорія:Слідчі дії]]

Порядок державної реєстрації друкованих медіа

2025-01-15T09:45:15Z

Liubov.iskanderova: /* Заява про державну реєстрацію друкованих медіа */ (3028 грн у 2025 році)

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#n2 Закон України "Про медіа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1287-97-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1287 "Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0352295-23#Text Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 18 травня 2023 року № 352 "Про затвердження Порядку подання до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяв щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0349295-23#Text Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 18 травня 2023 року № 349 "Про затвердження Положення про особливості ліцензування та реєстрації у сфері медіа в період дії воєнного чи надзвичайного стану"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#n6 пункту 9 частини першої статті 1 Закону України] «Про медіа» (далі – Закон) '''друковане медіа''' - медіа, що здійснює поширення інформації у текстовій чи візуальній формі на друкованих носіях, однотипно оформлене, виходить у світ через певні проміжки часу упродовж року - у міру настання відповідного періоду або накопичення матеріалу.

Суб’єкти у сфері друкованих медіа можуть зареєструватися ''добровільно'' з урахуванням особливостей, передбачених розділом IX Закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#n990 стаття 63 Закону]).

Заявниками, які мають на меті зареєструватися як суб'єкти у сфері медіа, можуть бути юридичні особи та фізичні особи (в тому числі фізичні особи - підприємці)

Державну реєстрацію друкованих медіа здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#n1455 підпункту 31 частини першої статті 90 Закону].

Суб’єктом у сфері друкованих медіа не може бути особа, до структури власності якої входять державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації, крім винятків, передбачених законом, а також юридичні особи, засновані такими органами, крім наукових установ, закладів освіти та закладів культури. Не належать до друкованих медіа офіційні друковані видання, що видаються з метою забезпечення доступу до публічної інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#n279 стаття 15 Закону]).
== Заява про державну реєстрацію друкованих медіа ==
Для реєстрації друкованого медіа, суб'єкт подає заяву про реєстрацію суб'єкта у сфері друкованих медіа за формою, наведеною в додатку 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0352295-23#n14 Порядку подання до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяв щодо реєстрації суб'єктів у сфері медіа]. В заяві зазначаються такі відомості:

♦ для юридичної особи:
# ідентифікаційні дані;
# адреса, за якою здійснюється редакційний контроль, якщо вона не збігається з адресою місцезнаходження (для суб’єктів у сфері аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа);
# контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);
# прізвище, ім’я та по батькові керівника юридичної особи;
# кінцевий бенефіціарний власник (за наявності);
♦ для фізичної особи (у тому числі фізичної особи - підприємця):
# ідентифікаційні дані;
# місце реєстрації або надання сервісу, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);
♦ вид та опис діяльності у сфері медіа, зокрема для друкованих медіа - назва друкованого медіа; вид друкованого медіа; періодичність виходу примірників; територія та спосіб розповсюдження примірників.

Подання заяви про реєстрацію здійснюється через електронний кабінет відповідно до визначеного Національною радою порядку не пізніше ніж за 30 днів до початку здійснення відповідної діяльності. Вимога щодо строку подання заяви не поширюється на провайдерів платформ спільного доступу до відео.

'''Важливо!''' До ухвалення Національною радою рішення про введення в експлуатацію електронного кабінету, заяви для реєстрації та документи, що до них додаються, подаються суб'єктом у сфері медіа ''в паперовій формі'' на юридичну адресу (вул. Прорізна, буд. 2, м. Київ, 01601) або в електронній формі на електронну пошту Національної ради (nrada@nrada.gov.ua.).

Під час заповнення Заяв та документів до них використовувати гарнітуру Times New Roman та шрифт розміром 12 - 14 друкарських пунктів.

У разі подання заяви в електронній формі на заяву та документи накладається кваліфікований електронний підпис чи печатка з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text "Про електронні довірчі послуги"].

Одночасно з поданням заяви про реєстрацію заявник надає Національній раді документ, що підтверджує '''сплату реєстраційного збору''' або здійснює таку сплату через електронний кабінет у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня року, в якому подається заява про реєстрацію (3028 грн у 2025 році). Реєстраційний збір сплачується до Державного бюджету України.
== Строк розгляду заяви ==
Протягом одного робочого дня після отримання заяви про реєстрацію Національна рада повідомляє заявнику реєстраційний номер поданої заяви та дату отримання заяви.

У разі отримання неповної інформації Національна рада протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви повідомляє про це заявника з наданням чіткого та вичерпного переліку відсутньої інформації.

Протягом одного місяця з дня отримання заяви Національна рада ухвалює рішення про реєстрацію суб’єкта у сфері медіа, вносить відомості до Реєстру та повідомляє про це заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#n990 частина тринадцята статті 63 Закону]).

Національна рада протягом одного місяця з дня отримання заяви ухвалює рішення про відмову у реєстрації суб’єкта у сфері медіа та повідомляє про це заявника.
== Підстави відмови в державній реєстрації ==
Національна рада відмовляє в реєстрації суб’єкта у сфері медіа, якщо:
# інформація, подана заявником для реєстрації, не відповідає вимогам статті 63 Закону;
# структура власності заявника не відповідає вимогам, визначеним частиною другою статті 15, частинами першою - третьою статті 21, частиною першою статті 22, частиною першою статті 120 цього Закону, у разі якщо статтею 63 Закону передбачено подання заявником відомостей про структуру власності;
# заявником не сплачено реєстраційний збір;
# заявник вже є зареєстрованим суб’єктом у сфері аудіовізуальних медіа із таким самим видом діяльності (телебачення чи радіомовлення) під таким самим логотипом чи позивними;
# з дати скасування реєстрації відповідного суб’єкта з таким самим видом діяльності у сфері медіа минуло менше одного року;
# до заявника в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Законом України "Про санкції"], застосовано санкції у виді заборони здійснювати діяльність у сфері медіа.
== Витяг з Реєстру суб’єктів у сфері медіа ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0357295-23#n72 Порядку функціонування Реєстру суб'єктів у сфері медіа затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 18 травня 2023 року № 357] витяг з Реєстру надається за формами, визначеними у додатках 3 - 5 до цього Порядку, ''за заявою суб'єкта у сфері медіа'', після введення в експлуатацію електронного кабінету.

До введення в експлуатацію електронного кабінету, а також після його введення в експлуатацію, на вимогу реєстранта може бути наданий Національною радою витяг з Реєстру ''у паперовій формі''. Такий витяг з Реєстру засвідчується підписом голови Національної ради (або особою, що виконує обов'язки голови Національної ради), скріпленим печаткою Національної ради. Запит про отримання витягу з Реєстру подається реєстрантом до Національної ради в паперовій або електронній формі.
==== Свідоцтво про реєстрацію друкованого ЗМІ ====
Упродовж року з дня набрання чинності Закону та з урахуванням дії в часі розділу IX цього Закону суб’єкти у сфері друкованих медіа, що діють на день набрання чинності цим Законом на підставі свідоцтва про реєстрацію друкованого засобу масової інформації, проходять реєстрацію з дотриманням вимог статті 63 цього Закону. Плата за таку реєстрацію не стягується. '''''Після спливу цього строку свідоцтва про реєстрацію друкованих засобів масової інформації втрачають чинність.'''''
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Визначення місця проживання дитини

2025-01-15T09:31:18Z

Liubov.iskanderova: /* Вартість */ Станом на 01.01.2025 розмір судового збору складає 1211,20 грн.

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН Про права дитини]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»]

== Право батьків на визначення місця проживання дитини ==
Згідно зі '''статтею 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України (далі - СК України)]''', місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.

== Укладення договору про визначення місця проживання дитини ==
Відповідно до ч. 4 ст. 157 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page СК України] батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

Предметом даного договору є визначення місця проживання та дії з виховання, навчання, догляду за дитиною або поєднаних цих елементів, спрямованих на забезпечення нормального фізичного, духовного та морального розвитку дитини. Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

== Вирішення спору між батьками органом опіки та піклування ==
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування.

=== Куди звернутися ===
Для вирішення спору органом опіки та піклування необхідно звернутись до районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у містах, сільської, селищної ради. Місцевий орган опіки та піклування, який призначить засідання комісії, викличе обох батьків, проведе з ними бесіди, оцінить інші обставини та винесе відповідне рішення.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Відповідно до пункту 72 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866] для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини:
* заяву;
* копію паспорта;
* довідку з місця реєстрації (проживання);
* копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
* копію свідоцтва про народження дитини;
* довідку з місця навчання, виховання дитини;
* довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

=== Строки розгляду питання ===
Засідання спеціальних комісій у органах опіки та піклування проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

== Визначення місця проживання дитини у судовому порядку ==
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

З метою позитивного для Позивача вирішення даного спору, в суді необхідно доводити наступні обставини:
* відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків,
* стан здоров’я як батьків, так і дитини,
* матеріальне становище батьків,
* можливість забезпечення належних житлових умов,
* сімейний стан батьків,
* сталість соціальних зв‘язків дитини, її психологічний стан, місце навчання,
* інші обставини(шкідливі звички, графіки роботи, професія і т.д.)

=== Куди звернутися ===
Позовна заява про визначення місця проживання дитини подається в порядку цивільного судочинства до <big>районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування Відповідача</big>.

=== Вартість ===
Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»].

Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon5.rada. Закону України «Про судовий збір»]). Станом на 01.01.2025 розмір судового збору складає 1211,20 грн.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
'''До суду подається:'''
# Позовна заява.
# Копія паспорта позивача.
# Копія рішення суду про розірвання шлюбу.
# Копія свідоцтва про народження дитини.
# Характеристики з місця роботи та місця проживання позивача.
# Характеристики з місця навчання дитини
# Висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків.
# Довідка з місця проживання позивача про склад сім'ї.
# Довідки про доходи позивача.
# Медичні довідки, висновки лікарів про стан здоров'я позивача та дитини.
# Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача.
# Документи, що підтверджують право власності на житло, авто тощо.
# Квитанція про сплату судового збору.
# Інші документи, що підтверджують більш сприятливі обставини проживання дитини саме з позивачем і несприятливі умови проживання з другим із батьків.

Крім того, дитина віком від 10 до 14 років має право висловити власну думку про ставлення до кожного з батьків і вказати, з ким із них вона бажає проживати. Така думка заслуховується безпосередньо у суді. З 14 років дитина може самостійно обирати з ким із батьків їй проживати. А свідки можуть підтверджувати відповідальне ставлення до виконання батьківських обов’язків.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

'''Зразок позовної заяви'''
[[Файл:Позов про визначення місця проживання дитини зразок.docx|міні]]

=== Строки розгляду питання ===
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 210] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

=== Підстави для відмови ===
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім цього, заява повертається у випадках, коли:
# заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
# порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7479 188 ЦПК України]);
# до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;
# позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
# до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

=== Порядок оскарження ===
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом <big>тридцяти днів</big> '''з дня його проголошення'''. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом <big>п'ятнадцяти</big> днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

== Практичні аспекти вирішення питання про встановлення місця проживання дитини ==
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними, як вже зазначалося раніше, може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Яблуком розбрату у подібних справах зазвичай стає наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларації з прав дитини 1959 року] презумпція закріплення проживання дитини разом з матір’ю, відповідно до якої малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю. Однак наразі вона не підтримується ані сучасним європейським законодавством, ані рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції про права дитини 1989 року,] яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів, а також забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

За практикою ЄСПЛ врахування того, що слугує найкращим інтересам дитини, має вирішальне значення в кожній справі такого типу («Ельшольц проти Німеччини»). Наразі існує широкий консенсус на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси («Нойлінґер і Шурук проти Швейцарії»). При визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два фактори: по-перше, збереження її зв’язків з сім’єю, окрім випадків, коли доведено, що сім’я непридатна або явно дисфункціональна; і по-друге, забезпечення її розвитку в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a93#Text «Мамчур проти України»]).

В окремій думці у справі «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_d46#Text М.С. проти України]» суддя Карло Ранзоні наголошує, що, згідно з позицією ЄСПЛ, батьки повинні мати рівні права в спорах про опіку («Зоммерфельд проти Німеччини») і що найкращі інтереси дитини, залежно від їхнього характеру і серйозності, можуть переважати інтереси батьків ( «Сахін проти Німеччини»).

Слід зазначити і те, що Велика Палата Верховного Суду України змінила судову практику у спорах про визначення місця проживання дитини, відступивши від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме ст. 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини про обов’язковість брати до уваги принцип 6 цієї Декларації стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю. Судді Великої Палати ВС вважають, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини з огляду на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n27 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.]([https://reyestr.court.gov.ua/Review/77361954 постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц])

Насамкінець, у Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Рівність та спільна батьківська відповідальність: роль батьків» (Equality and shared parental responsibility: the role of fathers) № 2079 від 02 жовтня 2015 року Асамблея твердо висловила позицію, що саме розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи стосовно ролей жінок та чоловіків у сім’ї і є відображенням соціологічних змін, які відбулися протягом останніх 50 років. У зв’язку з цим, Парламентська Асамблея закликала всіх її членів, зокрема і Україну, забезпечити законодавчими нормами та адміністративною практикою рівність прав батьків щодо їх дітей.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93835748 Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17 (провадження № 61-18882св19)]
При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.
Рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім - і якщо це не порушуватиме права та інтереси дитини - підлягають врахуванню інтереси батьків.

Ухвалюючи рішення про відмову у визначенні місця проживання дитини з батьком, апеляційний суд у своїх висновках помилково обмежився констатуванням того, що під час розгляду справи не встановлено тих обставин, за яких малолітня дитина може бути розлучена з матір`ю. Апеляційний суд не врахував, що у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції Про права дитини] реалізовано принцип примату інтересів дитини понад усім. Ця Конвенція ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, її правові норми є частиною національного законодавства згідно зі статтею 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України].

Визначаючи місце проживання дитини з матір`ю, суд апеляційної інстанції відхилив висновок органу опіки та піклування, відповідно до якого визначено, що найкращим інтересам дитини відповідатиме її спільне проживання з батьком та взяв до уваги лише акт обстеження умов проживання матері. Проте, апеляційним судом не враховано, що за зустрічним позовом ОСОБА_2 органом опіки та піклування не складено висновку про доцільність проживання дитини разом з матір`ю, а акт обстеження умов проживання не є за своєю суттю та змістом висновком органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій здійснено розгляд справи за відсутності висновку органу опіки та піклування за місцем проживання матері, який мав бути складений задля забезпечення належного розгляду зустрічного позову ОСОБА_16 , що є порушенням статті 19 СК України.

Взявши до уваги висновок спеціаліста за результатами проведення психологічного дослідження від 18 червня 2019 року № 04/19, виконаного юридичним психологом ОСОБА_13 , апеляційний суд не врахував, що такий висновок психолога ґрунтується на поясненнях матері, а також окремих письмових документах, наданих лише однією стороною - ОСОБА_2 ; у психолога не перебували у дослідженні матеріали справи, яка переглядається, психолог особисто не спілкувалася з малолітньою дитиною та батьком дитини. Висновок психолога містить загальні висновки про зв`язок матері з дитиною такого віку без урахування фактичних обставин цієї справи, яка переглядається. Отже, такий висновок психолога не містить інформацію щодо предмета доказування, а тому не може бути належним доказом у цій справі.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95907486?fbclid=IwAR3g-ykBVXBZFOTIs1fv3xpn4seUWwq2uRyfMvC1vCl8dvBWA9sJVCk-HsQ Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2021 року у справі № № 542/1428/18].
Визначаючи місце проживання дітей, надавши належну оцінку усім обставинам справи, а саме, що батьком і матір’ю створено належні умови для виховання та розвитку дітей, суди, виходячи із найкращих інтересів дітей, встановивши, що діти вже досить тривалий час проживають разом із батьком, визначили місце їхнього проживання саме разом з ним. Суди на час ухвалення оскаржуваних рішень не встановили обставин, які б давала підстави для висновку, що визначення місця проживання дітей з матір’ю, що фактично приведе до зміни місця проживання дітей, буде мати більш позитивний влив на них. За таких обставини суди правильно врахували інтереси дітей, які проживають в атмосфері любові, турботи, захисту, а тому для зміни їхнього проживання вагомі підстави відсутні. ВС наголосив, що матір дітей, яка, безсумнівно, відіграє важливу роль у житті та розвитку дітей, має право та обов`язок піклуватися про їхнє здоров`я, стан розвитку, незалежно від того, з ким діти будуть проживати. Беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дітей та забезпечити доброзичливе спілкування один з одним, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій, визначаючи місце проживання малолітніх дітей сторін у цій справі з батьком, дійшли обґрунтованого висновку про те, що зазначене буде відповідати якнайкращим інтересам дітей, сприятиме їхньому повноцінному вихованню та розвитку. У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, в першу чергу, відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дітьми, визначене у цій справі місце проживання дітей може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку. Щодо доводів касаційної скарги про те, що діти можуть бути розлучені з матір`ю лише за виключних обставин, Верховний Суд наголошує на тому, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Під час вирішення цієї справи, серед іншого суди керувалися установленими та тривалими зв’язками батька з дітьми, з огляду на те, що вони тривалий час проживали разом, а отже проживання дітей з батьком буде відповідати найкращим їх інтересам. Суд апеляційної інстанції врахував, що стан здоров`я старшого сина, його однозначна позиція і бачення свого місця проживання разом з батьком з великою вірогідністю можуть стати чинниками, які спровокують вкрай негативні наслідки для цієї дитини у разі його примусового переміщення для постійного проживання з матір`ю.

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/112609430 Постанова Верховного Суду України від 31 липня 2023 року у справі № 761/19046/22] (Малолітня фізична особа не володіє процесуальною дієздатністю. Тому не може брати участь у цивільному процесі самостійно як сторона чи третя особа. Малолітня дитина не може пред'являти самостійний позов у справі батьків про визначення її місця проживання)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117946506 Постанова Верховного Суд від 13.03.2024 у справі № 753/17344/19:] практика гендерної нерівності батьків не підтримується міжнародними правовими інституціями, зокрема і ЄСПЛ, та актуальною практикою Верховного Суду, тому посилання на те, що найкращим інтересам малолітніх дітей - дівчаток, з огляду на їх вік є саме потреба в материнській турботі та догляді, є безпідставним.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117686826 Постанова Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 607/7767/22]: наявність підстав для визначення місця проживання дитини з матір`ю пов`язується також із тим, що батько, хоча і належним чином займається вихованням та утриманням дитини, проте, змінивши місце проживання дитини без згоди матері та не повернувши дитину матері, з якою вона на той час проживала, позбавив її належної опіки і виховання з боку матері та порушив їхнє право на прямі контакти, що суперечить найкращим інтересам дитини.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117074192 Постанова Верховного Суд від 16.02.2024 у справі № 465/6496/19]: при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини суд з урахуванням обставин справи має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим з батьків чи застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/116606725 Постанова Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 607/20787/19:] повернення дитини в Україну не є передумовою для вирішення спору між батьками про визначення місця проживання такої дитини. Проживання дитини за кордоном не є самостійною підставою для відмови у позові про визначення місця проживання такої дитини разом з одним з батьків в Україні.
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Військово-транспортний обов’язок: вилучення транспортних засобів під час мобілізації

2024-10-16T12:32:11Z

Liubov.iskanderova: /* Загальна інформація */ .

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921 «Про затвердження Положення про військово-транспортний обов’язок»]
== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»] на всій території України введено правовий режим воєнного стану.

За таких умов виникає необхідність забезпечити Збройних Сил України, інші військові формування необхідними транспортними засобами і технікою для виконання завдань із захисту держави.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text пункту 3 статті 8 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію»] місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Військово-транспортний обов’язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n119 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]

Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n371 статтею 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] передбачено, що підприємства, установи та організації, зокрема зобов’язані надавати під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні та інші матеріально-технічні засоби Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту згідно з мобілізаційними планами з наступним відшкодуванням їх вартості в порядку, встановленому законом.

Територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України щокварталу подають до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відомості про реєстрацію (перереєстрацію), переобладнання та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають у власності підприємств, установ та організацій і можуть бути призначені для задоволення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Порядок виконання військово-транспортного обов’язку для задоволення потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв’язку та Держспецтрансслужби на особливий період транспортними засобами і технікою усіх типів і марок вітчизняного та іноземного виробництва, їх повернення під час демобілізації та компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положенням про військово-транспортний обов'язок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921 (далі - Положення).]

Дія цього Положення не поширюється на дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, представництва іноземних та міжнародних організацій, іноземців та осіб без громадянства.

Від передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації можуть звільнятися підприємства, установи та організації у зв’язку з виконанням ними встановлених мобілізаційних завдань за наявності укладеного з Міноборони договору на виконання мобілізаційних завдань, а також за умови, що їх транспортні засоби і техніка задіяні у виробничому процесі виконання мобілізаційних завдань. Від передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації можуть звільнятися також підприємства, установи та організації, у яких є висока суспільна потреба, та банки державного сектору. При цьому перелік підприємств, установ та організацій, у яких є висока суспільна потреба, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міноборони.

== Підготовка транспортних засобів і техніки для передачі ==
Військово-транспортний обов’язок є складовою частиною мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі та включає в себе проведення заходів, пов’язаних з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням.

Під час мобілізації задоволення потреб військових формувань здійснюється шляхом безоплатного залучення транспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності на умовах повернення їх після оголошення демобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють залучення транспортних засобів і техніки за лімітами вилучення транспортних засобів і техніки та відсотковими нормами вилучення, затвердженими Кабінетом Міністрів України, як окремо, так і у складі спеціальних формувань, які передаються до складу військових формувань під час мобілізації.(пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення).]

Перелік транспортних засобів і техніки, які можуть призначатися для задоволення потреб військових формувань на особливий період, визначається Міноборони.(пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення).] Посадові особи та громадяни несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов’язку відповідно до закону. (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення).]

Завдання з підготовки до передачі та передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації встановлюються '''розпорядженнями''' місцевих держадміністрацій за поданням ТЦК та СП та доводяться до відома через відповідні ТЦК та СП до керівників підприємств, установ та організацій шляхом вручення відповідних '''часткових нарядів''' та громадян - власників транспортних засобів у разі введення правового режиму воєнного стану шляхом вручення '''часткових нарядів''' (пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення).]

Для [[Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобіля|державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів]] у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС (крім транспортних засобів, власниками яких є громадяни), крім документів, необхідних для реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку, представником підприємства, установи чи організації, транспортні засоби яких підлягають реєстрації (перереєстрації), зняттю з обліку, подається '''довідка''', форма якої визначається Міноборони, з відміткою керівника ТЦК та СП про постановку транспортного засобу на військовий облік або зняття з такого обліку.

Для забезпечення ведення ТЦК та СП та органами військового управління військового обліку транспортних засобів і техніки, органи Державної служби з безпеки на транспорті, інспекцій державного технічного нагляду місцевих держадміністрацій подають до ТЦК та СП інформацію про реєстрацію (перереєстрацію), зміну реєстраційних даних та зняття з обліку транспортних засобів і техніки на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Зазначена інформація подається щороку не пізніше 20 червня та 20 грудня або протягом п’яти робочих днів з дати надходження відповідних запитів ТЦК та СП.

Інформація про реєстрацію (перереєстрацію) та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають у власності підприємств, установ та організацій і можуть бути призначені для задоволення потреб Збройних Сил та інших військових формувань в особливий період, подається до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки територіальними органами з надання сервісних послуг МВС щокварталу та протягом п’яти робочих днів з дати надходження відповідних запитів від таких центрів.

Керівники підприємств, установ та організацій подають ТЦК та СП щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, за формою згідно з додатком 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення.]

У разі зміни найменування підприємства, установи та організації або форми власності, відправки транспортних засобів і техніки в інші регіони або за межі території України на тривалий час, передачі права власності на транспортні засоби і техніку іншим юридичним особам або громадянам, в довгострокову оренду ([[Фінансовий лізинг автотранспорту. Визнання договору фінансового лізингу автотранспорту недійсним|лізинг]]), а також якщо транспортний засіб або техніка є предметом застави як виконання зобов’язання за [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання|договорами про надання кредиту]] та [[Засоби забезпечення виконання зобов'язань|гарантії]] перед банківською установою, та в інших випадках, коли унеможливлюється передача транспортних засобів і техніки військовим формуванням, керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані у семиденний строк повідомити про це ТЦК та СП, на військовому обліку яких перебувають транспортні засоби і техніка (пункт 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення).]

У випадку реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), ліквідації або банкрутства підприємства, установи та організації, транспортні засоби і техніка яких призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, місцеві держадміністрації (виконавчі органи сільських, селищних, міських рад) повідомляють про це ТЦК та СП з поданням пропозиції щодо покладення завдання з підготовки та передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням на правонаступників або на інші підприємства, установи та організації, які розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Визначена техніка підлягають не частіше одного разу на рік, але не рідше трьох разів на п’ять років в мирний час перевірці їх мобілізаційної готовності представниками ТЦК та СП.

Перевірка мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки проводиться за окремими графіками та планами, що розробляються ТЦК та СП, погоджуються з місцевими держадміністраціями, затверджуються обласними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та доводяться районними (міськими) ТЦК та СП до відома керівників підприємств, установ та організацій.

За результатами перевірки складається '''акт''' у чотирьох примірниках, один з яких подається місцевій держадміністрації, другий - підприємству, установі чи організації, транспортні засоби і техніка яких перевірялися, третій - ТЦК та СП, четвертий - військовій частині (підрозділу), установі чи організації військового формування, для яких призначені транспортні засоби і техніка, що перевірялися (пункт 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення).]
== Порядок передачі транспортних засобів ==
Керівники підприємств, установ та організацій забезпечують доставку і передачу військовим формуванням в установлені строки у визначених пунктах передачі транспортних засобів і техніки у технічно справному стані з відповідними реєстраційними документами та документами, що засвідчують їх технічний стан, а також укомплектованих запасними частинами, шанцевим інструментом і заправним інвентарем, відповідно вимогам, визначеним у додатку 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення.] Доставка транспортних засобів і техніки до пунктів передачі, проведення підготовчих заходів для встановлення на них обладнання, дообладнання згідно з комплектацією, встановленою заводом-виробником, здійснюються силами і засобами підприємств, установ та організацій.

Для забезпечення доставки транспортних засобів і техніки до визначених пунктів передачі місцеві держадміністрації (органи місцевого самоврядування) за поданням ТЦК та СП створюють на нафтобазах, автозаправних станціях незалежно від форми власності незнижувальний запас пально-мастильних матеріалів у обсязі, достатньому для забезпечення заправки пальним встановленої кількості транспортних засобів і техніки.

Технічний стан транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період, та їх обладнання повинні відповідати вимогам чинних в Україні правил, нормативів, стандартів і забезпечувати використання (експлуатацію) транспортних засобів і техніки за призначенням.

Залучення під час мобілізації транспортних засобів і техніки оформляється відповідним '''актом приймання-передачі''' за формою згідно з додатком 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення.]

Акт приймання-передачі складається у трьох примірниках і підписується керівником підприємства, установи та організації або його уповноваженим представником, керівником ТЦК та СП або його уповноваженим представником та командиром (начальником) військової частини (підрозділу), установи та організації військового формування або його уповноваженим представником, якому передається транспортний засіб або техніка, і скріплюється печатками.

В акті приймання-передачі транспортних засобів і техніки зазначається залишкова (балансова) вартість транспортного засобу або техніки, визначена відповідно до даних балансу підприємства, установи та організації, складеного на останню звітну дату (останній день кварталу (року).

За власною ініціативою власника та за рахунок його коштів може проводитися незалежна оцінка транспортного засобу або техніки шляхом залучення суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. В такому разі в акті приймання-передачі транспортного засобу і техніки зазначається вартість транспортного засобу або техніки, визначена за результатами проведення їх незалежної оцінки.

Після взяття на облік в установленому порядку у відповідній військовій частині (підрозділі), установі та організації військових формувань прийнятих транспортних засобів і техніки проводиться їх відомча реєстрація із здійсненням обов’язкового технічного контролю (у разі відсутності документів, що підтверджують його здійснення).
== Повернення транспортних засобів і техніки залучених під час мобілізації ==
Повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки здійснюється військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань, для задоволення потреб яких вони залучалися, протягом 30 календарних днів з дати оголошення демобілізації через ТЦК та СП, які здійснили таке залучення.

Для повернення транспортних засобів і техніки керівники підприємств, установ та організацій, транспортні засоби і техніка яких залучалися під час мобілізації, звертаються до ТЦК та СП за місцем їх залучення з відповідною '''заявою'''.

Строки та пункти повернення транспортних засобів і техніки визначаються ТЦК та СП за погодженням з місцевими держадміністраціями і доводяться до відома керівників підприємств, установ та організацій.

Командири (начальники) військових частин (підрозділів), керівники установ та організацій військових формувань під час повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки зобов’язані забезпечити:

# технічне обслуговування транспортних засобів і техніки та їх заправку пальним в обсягах, що дадуть змогу доставити транспортні засоби і техніку до пунктів повернення із залишком пального після повернення в обсягах, які були на момент передачі;
# здійснення (у разі потреби) визначення обсягу шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації;
# своєчасну доставку транспортних засобів і техніки у визначені пункти повернення.

Транспортні засоби і техніка повертаються з відповідними реєстраційними документами та державними номерними знаками.
== Визначення обсягу шкоди, у випадку її заподіяння, транспортним засобам і техніці залученим під час мобілізації ==
Обсяг шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, визначається під час підготовки військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань транспортних засобів і техніки до повернення підприємствам, установам та організаціям та здійснюється суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, суб’єктом оціночної діяльності - органом державної влади та органом місцевого самоврядування або судовим експертом за результатами проведення оцінки майна у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, відповідно до встановлених стандартів та методик за рахунок коштів державного бюджету, призначених для фінансування військових формувань, для задоволення потреб яких залучалися транспортні засоби і техніка.

Про повернення транспортних засобів і техніки, залучених під час мобілізації, складається '''акт''' за формою згідно з додатками 6 і 7 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення.]. До акта про повернення транспортних засобів і техніки додається '''висновок експерта''' (експертне дослідження) або '''звіт про оцінку майна''' (акт оцінки майна). Звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), складений за результатами її проведення, підлягає рецензуванню відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
== Порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації ==
Право на компенсацію шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності, транспортні засоби і техніка яких залучалися для задоволення потреб військових формувань під час мобілізації.

Компенсація шкоди здійснюється за рахунок коштів державного бюджету протягом п’яти наступних бюджетних періодів після оголошення демобілізації та повернення транспортних засобів і техніки підприємствам, установам та організаціям.

Для отримання компенсації шкоди керівник підприємства, установи та організації, транспортні засоби і техніка яких залучалися під час мобілізації, після оголошення демобілізації та повернення транспортних засобів і техніки звертається до ТЦК та СП за місцем їх залучення із '''заявою''', до якої додаються акт приймання-передачі, акт про повернення під час демобілізації транспортних засобів і техніки і висновок експерта (експертне дослідження) або звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

У заяві зазначаються такі відомості про підприємство, установу та організацію:

# повне найменування;
# місцезнаходження;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# реквізити банківського рахунка.

ТЦК та СП розглядає заяву протягом 10 робочих днів з дати її подання.

У разі виникнення потреби в перевірці викладених у заяві фактів та з’ясуванні додаткових обставин заява розглядається протягом одного місяця з повідомленням про це заявнику.

За результатами розгляду заяви ТЦК та СП оформляє '''висновок''' про здійснення виплати для компенсації шкоди, завданої транспортному засобу або техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, за формою згідно з додатком 8 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення,] який підписується керівником ТЦК та СП із зазначенням прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою.

Зазначений висновок складається у трьох примірниках, один з яких передається заявникові, другий - територіальному органу Казначейства, а третій зберігається у ТЦК та СП.

Виплата компенсації шкоди здійснюється ТЦК та СП у порядку черговості оформлення висновків.

У разі коли внаслідок залучення під час мобілізації транспортний засіб або техніка були знищені, їх власнику відшкодовується майнова шкода, визначена за результатами незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, на дату проведення такої оцінки.

Визначення майнової шкоди здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, призначених для фінансування військових формувань, для задоволення потреб яких залучалися транспортні засоби і техніка.

Звіт про оцінку майна разом з документами, які підтверджують знищення транспортного засобу або техніки, військові формування надають власнику транспортного засобу і техніки.

Транспортні засоби і техніка, які були знищені внаслідок їх залучення під час мобілізації, підлягають списанню з балансового обліку підприємств, установ та організацій на підставі наданих військовими формуваннями документів, які підтверджують знищення таких транспортних засобів і техніки.

Спори, пов’язані з виплатою компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, та відшкодування майнової шкоди за знищені транспортні засоби і техніку розв’язуються в судовому порядку.

== Юрисдикція розгляду судових спорів (Висновок Верховного суду) ==
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 червня 2023 року в справі № 686/8141/22 (провадження № 61-5313св23) зазначено, що:

«Підсумовуючи, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною особою, у якому дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права.

Предметом спору у цій справі є оскарження розпорядження та акта щодо примусового відчуження транспортного засобу позивача, а отже, спір, що виник між сторонами у цій справі, стосується майнових прав позивача та має приватно-правовий характер. Спірні правовідносини виникли внаслідок прийняття рішення про примусове відчуження майна, яке порушує, на думку позивача, його права, а тому у позивача виникла необхідність захисту свого цивільного права, у зв`язку з чим він правомірно звернувся до суду із позовом в порядку цивільного судочинства.

Вказаного суд апеляційної інстанції не врахував та при вирішенні питання юрисдикції спору не оцінив належним чином предмет спору та характер спірних правовідносин, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства»

<big>Таким чином, при оскарженні розпоряджень та актів щодо примусового відчуження транспортного засобу необхідно звертатись до суду в порядку цивільного судочинства.</big>
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення

2024-07-19T12:14:02Z

Liubov.iskanderova: /* Хто не має права на отримання одноразової грошової допомоги */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1763-15#Text Закон України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 "Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]
== Загальна інформація ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n23 статтею 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (далі - Закон) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. 
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

'''Види виплат, на які має право військовослужбовець при звільненні:'''

# компенсація за неотримане речове майно за період проходження служби (передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF#n9 Порядком виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно], затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178);
# грошова допомога на оздоровлення (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n281 частини 2 статті 15 Закону]);
# матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 відповідно до статті 9 Закону] ,[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 " Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]);
# компенсація за невикористанні календарні дні основної щорічної відпустки (передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 частиною першої статті 83 КЗпП України]);
# компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як УБД (передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 пунктом 12 статті 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]);
# додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн. щомісячно за період участі в бойових діях ( передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України №168 " Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім"ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року).]

== Грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується: ==
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади;
* військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам військових навчальних закладів (крім курсантів із числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом) - у розмірі грошового забезпечення за весь місяць, у якому вони звільнені, крім курсантської посадової надбавки;
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які на день звільнення з військової служби перебувають у розпорядженні або звільнені від посад, - із дня одержання військовою частиною наказу або письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж за 5 днів (не враховуючи час здавання справ та посади в разі тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою);
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання за вироком суду, - до дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання, включно;
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання у порядку дисциплінарного стягнення, - до дня підписання відповідного наказу про позбавлення військового звання, а якщо законодавством установлено строки здавання посади, - до дня виключення зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків). При цьому з дня підписання наказу про позбавлення військового звання здійснюється виплата тільки посадового окладу та надбавки за вислугу років, але не більше встановленого чинним законодавством строку здавання посади.
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби у зв’язку із закінченням строку контракту, грошове забезпечення виплачується до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня закінчення строку контракту.

''(пункт 1 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260] (далі - Порядок).''
== Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки ==
''У рік звільнення військовослужбовцям'' (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та ''виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки''.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

'''Грошове забезпечення за період наданої відпустки або розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення обчислюється з такого розрахунку:'''
* тим, які мають вислугу '''до 10 календарних років''', - 2,5 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''від 10 до 15 календарних років''', - 2,9 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''від 15 до 20 календарних років''', - 3,3 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''20 і більше календарних років''', - 3,8 календарних дня.
Одержана в результаті обчислення тривалість відпустки округлюється в бік збільшення до повного дня.

Грошове забезпечення за період відпустки виплачується до дня закінчення відпустки включно на підставі наказу командира військової частини (пункт 3 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення (пункт 5 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою (пункт 6 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

У разі звільнення з військової служби військовослужбовців (крім військовослужбовців, які звільняються зі служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, а також військовослужбовців строкової військової служби) до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості, на підставі наказу відповідного командира провадиться відрахування з їхнього грошового забезпечення за дні щорічної основної та додаткової відпусток із урахуванням часу проходження служби в році звільнення.

Розрахунок суми, яка підлягає відрахуванню з грошового забезпечення, здійснюється пропорційно виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав військовослужбовець під час щорічної основної та додаткової відпусток.

Грошова допомога на оздоровлення до розрахунку не включається.

У разі смерті військовослужбовця відрахування з його грошового забезпечення за використані дні щорічної основної та додаткової відпусток не провадяться (пункт 7 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби ==
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (пункт 1 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», здійснюється за рахунок коштів органів, в яких вони працювали. (пункт 2 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення з військової служби, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу», застосовується у мирний час на виконання абзаців першого, п’ятого підпункту 3 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (пункт 3 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, при звільненні з військової служби виплачується одноразова грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460. (пункт 4 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Хто не має права на отримання одноразової грошової допомоги ==
# Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби, одноразова грошова допомога не виплачується відповідно до підстав, визначених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також тим, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь і у встановленому законодавством порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України;
# Курсанти військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, та військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби у зв’язку із засудженням до позбавлення волі чи обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання;
# Курсанти, відрахованим з військових навчальних закладів до досягнення призовного віку або які проходять підготовку на посади офіцерського складу, у разі дострокового припинення (розірвання) контракту через небажання продовжувати навчання, через недисциплінованість, у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання (розділ XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81798649 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18 (зразкова справа)] (В особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпустки. Однак, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку військовослужбовець набув за період проходження військової служби. У разі невикористання додаткової соціальної відпустки протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103300088 Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 справа №520/3605/21]( допомога на оздоровлення);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/115245130 Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі №580/8614/23;]( матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107082808 Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2022 №280/522/22] (компенсація за невикористані календарні дні основної відпустки);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/114628283 Постанова Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 480/7925/22] (щодо виплатити додаткової винагороди в розмірі 100000 грн).
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]

Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення

2024-07-19T12:10:57Z

Liubov.iskanderova: /* Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1763-15#Text Закон України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 "Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]
== Загальна інформація ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n23 статтею 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (далі - Закон) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. 
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

'''Види виплат, на які має право військовослужбовець при звільненні:'''

# компенсація за неотримане речове майно за період проходження служби (передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF#n9 Порядком виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно], затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178);
# грошова допомога на оздоровлення (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n281 частини 2 статті 15 Закону]);
# матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 відповідно до статті 9 Закону] ,[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 " Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]);
# компенсація за невикористанні календарні дні основної щорічної відпустки (передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 частиною першої статті 83 КЗпП України]);
# компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як УБД (передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 пунктом 12 статті 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]);
# додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн. щомісячно за період участі в бойових діях ( передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України №168 " Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім"ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року).]

== Грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується: ==
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади;
* військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам військових навчальних закладів (крім курсантів із числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом) - у розмірі грошового забезпечення за весь місяць, у якому вони звільнені, крім курсантської посадової надбавки;
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які на день звільнення з військової служби перебувають у розпорядженні або звільнені від посад, - із дня одержання військовою частиною наказу або письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж за 5 днів (не враховуючи час здавання справ та посади в разі тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою);
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання за вироком суду, - до дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання, включно;
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання у порядку дисциплінарного стягнення, - до дня підписання відповідного наказу про позбавлення військового звання, а якщо законодавством установлено строки здавання посади, - до дня виключення зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків). При цьому з дня підписання наказу про позбавлення військового звання здійснюється виплата тільки посадового окладу та надбавки за вислугу років, але не більше встановленого чинним законодавством строку здавання посади.
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби у зв’язку із закінченням строку контракту, грошове забезпечення виплачується до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня закінчення строку контракту.

''(пункт 1 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260] (далі - Порядок).''
== Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки ==
''У рік звільнення військовослужбовцям'' (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та ''виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки''.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

'''Грошове забезпечення за період наданої відпустки або розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення обчислюється з такого розрахунку:'''
* тим, які мають вислугу '''до 10 календарних років''', - 2,5 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''від 10 до 15 календарних років''', - 2,9 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''від 15 до 20 календарних років''', - 3,3 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''20 і більше календарних років''', - 3,8 календарних дня.
Одержана в результаті обчислення тривалість відпустки округлюється в бік збільшення до повного дня.

Грошове забезпечення за період відпустки виплачується до дня закінчення відпустки включно на підставі наказу командира військової частини (пункт 3 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення (пункт 5 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою (пункт 6 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

У разі звільнення з військової служби військовослужбовців (крім військовослужбовців, які звільняються зі служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, а також військовослужбовців строкової військової служби) до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості, на підставі наказу відповідного командира провадиться відрахування з їхнього грошового забезпечення за дні щорічної основної та додаткової відпусток із урахуванням часу проходження служби в році звільнення.

Розрахунок суми, яка підлягає відрахуванню з грошового забезпечення, здійснюється пропорційно виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав військовослужбовець під час щорічної основної та додаткової відпусток.

Грошова допомога на оздоровлення до розрахунку не включається.

У разі смерті військовослужбовця відрахування з його грошового забезпечення за використані дні щорічної основної та додаткової відпусток не провадяться (пункт 7 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби ==
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (пункт 1 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», здійснюється за рахунок коштів органів, в яких вони працювали. (пункт 2 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення з військової служби, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу», застосовується у мирний час на виконання абзаців першого, п’ятого підпункту 3 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (пункт 3 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, при звільненні з військової служби виплачується одноразова грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460. (пункт 4 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Хто не має права на отримання одноразової грошової допомоги ==
# Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільнені з військової служби за службовою невідповідністю, у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Законом України "Про запобігання корупції"], а також тим, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України;
# Курсанти військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, та військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби у зв’язку із засудженням до позбавлення волі чи обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання;
# Курсанти, відрахованим з військових навчальних закладів до досягнення призовного віку або які проходять підготовку на посади офіцерського складу, у разі дострокового припинення (розірвання) контракту через небажання продовжувати навчання, через недисциплінованість, у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання (розділ XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81798649 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18 (зразкова справа)] (В особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпустки. Однак, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку військовослужбовець набув за період проходження військової служби. У разі невикористання додаткової соціальної відпустки протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103300088 Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 справа №520/3605/21]( допомога на оздоровлення);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/115245130 Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі №580/8614/23;]( матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107082808 Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2022 №280/522/22] (компенсація за невикористані календарні дні основної відпустки);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/114628283 Постанова Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 480/7925/22] (щодо виплатити додаткової винагороди в розмірі 100000 грн).
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]

Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення

2024-07-19T12:01:00Z

Liubov.iskanderova: /* Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1763-15#Text Закон України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 "Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]
== Загальна інформація ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n23 статтею 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (далі - Закон) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. 
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

'''Види виплат, на які має право військовослужбовець при звільненні:'''

# компенсація за неотримане речове майно за період проходження служби (передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF#n9 Порядком виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно], затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178);
# грошова допомога на оздоровлення (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n281 частини 2 статті 15 Закону]);
# матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 відповідно до статті 9 Закону] ,[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 " Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]);
# компенсація за невикористанні календарні дні основної щорічної відпустки (передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 частиною першої статті 83 КЗпП України]);
# компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як УБД (передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 пунктом 12 статті 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]);
# додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн. щомісячно за період участі в бойових діях ( передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України №168 " Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім"ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року).]

== Грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується: ==
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади;
* військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам військових навчальних закладів (крім курсантів із числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом) - у розмірі грошового забезпечення за весь місяць, у якому вони звільнені, крім курсантської посадової надбавки;
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які на день звільнення з військової служби перебувають у розпорядженні або звільнені від посад, - із дня одержання військовою частиною наказу або письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж за 5 днів (не враховуючи час здавання справ та посади в разі тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою);
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання за вироком суду, - до дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання, включно;
* військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання у порядку дисциплінарного стягнення, - до дня підписання відповідного наказу про позбавлення військового звання, а якщо законодавством установлено строки здавання посади, - до дня виключення зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків). При цьому з дня підписання наказу про позбавлення військового звання здійснюється виплата тільки посадового окладу та надбавки за вислугу років, але не більше встановленого чинним законодавством строку здавання посади.
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби у зв’язку із закінченням строку контракту, грошове забезпечення виплачується до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня закінчення строку контракту.

''(пункт 1 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260] (далі - Порядок).''
== Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки ==
''У рік звільнення військовослужбовцям'' (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та ''виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки''.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

'''Грошове забезпечення за період наданої відпустки або розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення обчислюється з такого розрахунку:'''
* тим, які мають вислугу '''до 10 календарних років''', - 2,5 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''від 10 до 15 календарних років''', - 2,9 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''від 15 до 20 календарних років''', - 3,3 календарних дня;
* тим, які мають вислугу '''20 і більше календарних років''', - 3,8 календарних дня.
Одержана в результаті обчислення тривалість відпустки округлюється в бік збільшення до повного дня.

Грошове забезпечення за період відпустки виплачується до дня закінчення відпустки включно на підставі наказу командира військової частини (пункт 3 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення (пункт 5 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою (пункт 6 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

У разі звільнення з військової служби військовослужбовців (крім військовослужбовців, які звільняються зі служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, а також військовослужбовців строкової військової служби) до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості, на підставі наказу відповідного командира провадиться відрахування з їхнього грошового забезпечення за дні щорічної основної та додаткової відпусток із урахуванням часу проходження служби в році звільнення.

Розрахунок суми, яка підлягає відрахуванню з грошового забезпечення, здійснюється пропорційно виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав військовослужбовець під час щорічної основної та додаткової відпусток.

Грошова допомога на оздоровлення до розрахунку не включається.

У разі смерті військовослужбовця відрахування з його грошового забезпечення за використані дні щорічної основної та додаткової відпусток не провадяться (пункт 7 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби ==
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (пункт 1 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», здійснюється за рахунок коштів органів, в яких вони працювали. (пункт 2 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення з військової служби, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу», застосовується у мирний час на виконання абзаців першого, п’ятого підпункту 3 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (пункт 3 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, при звільненні з військової служби виплачується одноразова грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460. (пункт 4 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби, одноразова грошова допомога не виплачується відповідно до підстав, визначених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також тим, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь і у встановленому законодавством порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України. (пункт 6 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).

Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які були призвані на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, при звільненні зі служби після прийняття рішення про демобілізацію виплачується грошова допомога в порядку та розмірах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-%D0%BF Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460] (пункт 4 розділу XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Хто не має права на отримання одноразової грошової допомоги ==
# Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільнені з військової служби за службовою невідповідністю, у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Законом України "Про запобігання корупції"], а також тим, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України;
# Курсанти військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, та військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби у зв’язку із засудженням до позбавлення волі чи обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання;
# Курсанти, відрахованим з військових навчальних закладів до досягнення призовного віку або які проходять підготовку на посади офіцерського складу, у разі дострокового припинення (розірвання) контракту через небажання продовжувати навчання, через недисциплінованість, у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання (розділ XXXIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку]).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81798649 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18 (зразкова справа)] (В особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпустки. Однак, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку військовослужбовець набув за період проходження військової служби. У разі невикористання додаткової соціальної відпустки протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103300088 Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 справа №520/3605/21]( допомога на оздоровлення);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/115245130 Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі №580/8614/23;]( матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107082808 Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2022 №280/522/22] (компенсація за невикористані календарні дні основної відпустки);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/114628283 Постанова Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 480/7925/22] (щодо виплатити додаткової винагороди в розмірі 100000 грн).
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]

Визначення місця проживання дитини

2024-05-17T15:56:19Z

Liubov.iskanderova: /* Підстави для відмови */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН Про права дитини]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»]

== Право батьків на визначення місця проживання дитини ==
Згідно зі '''статтею 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України (далі - СК України)]''', місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.

== Укладення договору про визначення місця проживання дитини ==
Відповідно до ч. 4 ст. 157 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page СК України] батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

Предметом даного договору є визначення місця проживання та дії з виховання, навчання, догляду за дитиною або поєднаних цих елементів, спрямованих на забезпечення нормального фізичного, духовного та морального розвитку дитини. Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

== Вирішення спору між батьками органом опіки та піклування ==
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування.

=== Куди звернутися ===
Для вирішення спору органом опіки та піклування необхідно звернутись до районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у містах, сільської, селищної ради. Місцевий орган опіки та піклування, який призначить засідання комісії, викличе обох батьків, проведе з ними бесіди, оцінить інші обставини та винесе відповідне рішення.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Відповідно до пункту 72 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866] для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини:
* заяву;
* копію паспорта;
* довідку з місця реєстрації (проживання);
* копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
* копію свідоцтва про народження дитини;
* довідку з місця навчання, виховання дитини;
* довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

=== Строки розгляду питання ===
Засідання спеціальних комісій у органах опіки та піклування проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

== Визначення місця проживання дитини у судовому порядку ==
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

З метою позитивного для Позивача вирішення даного спору, в суді необхідно доводити наступні обставини:
* відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків,
* стан здоров’я як батьків, так і дитини,
* матеріальне становище батьків,
* можливість забезпечення належних житлових умов,
* сімейний стан батьків,
* сталість соціальних зв‘язків дитини, її психологічний стан, місце навчання,
* інші обставини(шкідливі звички, графіки роботи, професія і т.д.)

=== Куди звернутися ===
Позовна заява про визначення місця проживання дитини подається в порядку цивільного судочинства до <big>районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування Відповідача</big>.

=== Вартість ===
Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»].

Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon5.rada. Закону України «Про судовий збір»]). Станом на 01.01.2024 розмір судового збору складає 1211,20 грн.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
'''До суду подається:'''
# Позовна заява.
# Копія паспорта позивача.
# Копія рішення суду про розірвання шлюбу.
# Копія свідоцтва про народження дитини.
# Характеристики з місця роботи та місця проживання позивача.
# Характеристики з місця навчання дитини
# Висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків.
# Довідка з місця проживання позивача про склад сім'ї.
# Довідки про доходи позивача.
# Медичні довідки, висновки лікарів про стан здоров'я позивача та дитини.
# Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача.
# Документи, що підтверджують право власності на житло, авто тощо.
# Квитанція про сплату судового збору.
# Інші документи, що підтверджують більш сприятливі обставини проживання дитини саме з позивачем і несприятливі умови проживання з другим із батьків.

Крім того, дитина віком від 10 до 14 років має право висловити власну думку про ставлення до кожного з батьків і вказати, з ким із них вона бажає проживати. Така думка заслуховується безпосередньо у суді. З 14 років дитина може самостійно обирати з ким із батьків їй проживати. А свідки можуть підтверджувати відповідальне ставлення до виконання батьківських обов’язків.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

'''Зразок позовної заяви'''
[[Файл:Позов про визначення місця проживання дитини зразок.docx|міні]]

=== Строки розгляду питання ===
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 210] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

=== Підстави для відмови ===
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім цього, заява повертається у випадках, коли:
# заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
# порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7479 188 ЦПК України]);
# до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;
# позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
# до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

=== Порядок оскарження ===
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом <big>тридцяти днів</big> '''з дня його проголошення'''. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом <big>п'ятнадцяти</big> днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

== Практичні аспекти вирішення питання про встановлення місця проживання дитини ==
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними, як вже зазначалося раніше, може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Яблуком розбрату у подібних справах зазвичай стає наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларації з прав дитини 1959 року] презумпція закріплення проживання дитини разом з матір’ю, відповідно до якої малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю. Однак наразі вона не підтримується ані сучасним європейським законодавством, ані рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції про права дитини 1989 року,] яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів, а також забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

За практикою ЄСПЛ врахування того, що слугує найкращим інтересам дитини, має вирішальне значення в кожній справі такого типу («Ельшольц проти Німеччини»). Наразі існує широкий консенсус на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси («Нойлінґер і Шурук проти Швейцарії»). При визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два фактори: по-перше, збереження її зв’язків з сім’єю, окрім випадків, коли доведено, що сім’я непридатна або явно дисфункціональна; і по-друге, забезпечення її розвитку в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a93#Text «Мамчур проти України»]).

В окремій думці у справі «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_d46#Text М.С. проти України]» суддя Карло Ранзоні наголошує, що, згідно з позицією ЄСПЛ, батьки повинні мати рівні права в спорах про опіку («Зоммерфельд проти Німеччини») і що найкращі інтереси дитини, залежно від їхнього характеру і серйозності, можуть переважати інтереси батьків ( «Сахін проти Німеччини»).

Слід зазначити і те, що Велика Палата Верховного Суду України змінила судову практику у спорах про визначення місця проживання дитини, відступивши від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме ст. 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини про обов’язковість брати до уваги принцип 6 цієї Декларації стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю. Судді Великої Палати ВС вважають, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини з огляду на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n27 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.]([https://reyestr.court.gov.ua/Review/77361954 постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц])

Насамкінець, у Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Рівність та спільна батьківська відповідальність: роль батьків» (Equality and shared parental responsibility: the role of fathers) № 2079 від 02 жовтня 2015 року Асамблея твердо висловила позицію, що саме розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи стосовно ролей жінок та чоловіків у сім’ї і є відображенням соціологічних змін, які відбулися протягом останніх 50 років. У зв’язку з цим, Парламентська Асамблея закликала всіх її членів, зокрема і Україну, забезпечити законодавчими нормами та адміністративною практикою рівність прав батьків щодо їх дітей.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93835748 Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17 (провадження № 61-18882св19)]
При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.
Рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім - і якщо це не порушуватиме права та інтереси дитини - підлягають врахуванню інтереси батьків.

Ухвалюючи рішення про відмову у визначенні місця проживання дитини з батьком, апеляційний суд у своїх висновках помилково обмежився констатуванням того, що під час розгляду справи не встановлено тих обставин, за яких малолітня дитина може бути розлучена з матір`ю. Апеляційний суд не врахував, що у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції Про права дитини] реалізовано принцип примату інтересів дитини понад усім. Ця Конвенція ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, її правові норми є частиною національного законодавства згідно зі статтею 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України].

Визначаючи місце проживання дитини з матір`ю, суд апеляційної інстанції відхилив висновок органу опіки та піклування, відповідно до якого визначено, що найкращим інтересам дитини відповідатиме її спільне проживання з батьком та взяв до уваги лише акт обстеження умов проживання матері. Проте, апеляційним судом не враховано, що за зустрічним позовом ОСОБА_2 органом опіки та піклування не складено висновку про доцільність проживання дитини разом з матір`ю, а акт обстеження умов проживання не є за своєю суттю та змістом висновком органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій здійснено розгляд справи за відсутності висновку органу опіки та піклування за місцем проживання матері, який мав бути складений задля забезпечення належного розгляду зустрічного позову ОСОБА_16 , що є порушенням статті 19 СК України.

Взявши до уваги висновок спеціаліста за результатами проведення психологічного дослідження від 18 червня 2019 року № 04/19, виконаного юридичним психологом ОСОБА_13 , апеляційний суд не врахував, що такий висновок психолога ґрунтується на поясненнях матері, а також окремих письмових документах, наданих лише однією стороною - ОСОБА_2 ; у психолога не перебували у дослідженні матеріали справи, яка переглядається, психолог особисто не спілкувалася з малолітньою дитиною та батьком дитини. Висновок психолога містить загальні висновки про зв`язок матері з дитиною такого віку без урахування фактичних обставин цієї справи, яка переглядається. Отже, такий висновок психолога не містить інформацію щодо предмета доказування, а тому не може бути належним доказом у цій справі.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95907486?fbclid=IwAR3g-ykBVXBZFOTIs1fv3xpn4seUWwq2uRyfMvC1vCl8dvBWA9sJVCk-HsQ Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2021 року у справі № № 542/1428/18].
Визначаючи місце проживання дітей, надавши належну оцінку усім обставинам справи, а саме, що батьком і матір’ю створено належні умови для виховання та розвитку дітей, суди, виходячи із найкращих інтересів дітей, встановивши, що діти вже досить тривалий час проживають разом із батьком, визначили місце їхнього проживання саме разом з ним. Суди на час ухвалення оскаржуваних рішень не встановили обставин, які б давала підстави для висновку, що визначення місця проживання дітей з матір’ю, що фактично приведе до зміни місця проживання дітей, буде мати більш позитивний влив на них. За таких обставини суди правильно врахували інтереси дітей, які проживають в атмосфері любові, турботи, захисту, а тому для зміни їхнього проживання вагомі підстави відсутні. ВС наголосив, що матір дітей, яка, безсумнівно, відіграє важливу роль у житті та розвитку дітей, має право та обов`язок піклуватися про їхнє здоров`я, стан розвитку, незалежно від того, з ким діти будуть проживати. Беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дітей та забезпечити доброзичливе спілкування один з одним, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій, визначаючи місце проживання малолітніх дітей сторін у цій справі з батьком, дійшли обґрунтованого висновку про те, що зазначене буде відповідати якнайкращим інтересам дітей, сприятиме їхньому повноцінному вихованню та розвитку. У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, в першу чергу, відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дітьми, визначене у цій справі місце проживання дітей може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку. Щодо доводів касаційної скарги про те, що діти можуть бути розлучені з матір`ю лише за виключних обставин, Верховний Суд наголошує на тому, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Під час вирішення цієї справи, серед іншого суди керувалися установленими та тривалими зв’язками батька з дітьми, з огляду на те, що вони тривалий час проживали разом, а отже проживання дітей з батьком буде відповідати найкращим їх інтересам. Суд апеляційної інстанції врахував, що стан здоров`я старшого сина, його однозначна позиція і бачення свого місця проживання разом з батьком з великою вірогідністю можуть стати чинниками, які спровокують вкрай негативні наслідки для цієї дитини у разі його примусового переміщення для постійного проживання з матір`ю.

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/112609430 Постанова Верховного Суду України від 31 липня 2023 року у справі № 761/19046/22] (Малолітня фізична особа не володіє процесуальною дієздатністю. Тому не може брати участь у цивільному процесі самостійно як сторона чи третя особа. Малолітня дитина не може пред'являти самостійний позов у справі батьків про визначення її місця проживання)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117946506 Постанова Верховного Суд від 13.03.2024 у справі № 753/17344/19:] практика гендерної нерівності батьків не підтримується міжнародними правовими інституціями, зокрема і ЄСПЛ, та актуальною практикою Верховного Суду, тому посилання на те, що найкращим інтересам малолітніх дітей - дівчаток, з огляду на їх вік є саме потреба в материнській турботі та догляді, є безпідставним.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117686826 Постанова Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 607/7767/22]: наявність підстав для визначення місця проживання дитини з матір`ю пов`язується також із тим, що батько, хоча і належним чином займається вихованням та утриманням дитини, проте, змінивши місце проживання дитини без згоди матері та не повернувши дитину матері, з якою вона на той час проживала, позбавив її належної опіки і виховання з боку матері та порушив їхнє право на прямі контакти, що суперечить найкращим інтересам дитини.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117074192 Постанова Верховного Суд від 16.02.2024 у справі № 465/6496/19]: при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини суд з урахуванням обставин справи має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим з батьків чи застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/116606725 Постанова Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 607/20787/19:] повернення дитини в Україну не є передумовою для вирішення спору між батьками про визначення місця проживання такої дитини. Проживання дитини за кордоном не є самостійною підставою для відмови у позові про визначення місця проживання такої дитини разом з одним з батьків в Україні.
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Визначення місця проживання дитини

2024-05-17T15:35:36Z

Liubov.iskanderova: /* Перелік та зразки необхідних документів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН Про права дитини]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»]

== Право батьків на визначення місця проживання дитини ==
Згідно зі '''статтею 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України (далі - СК України)]''', місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.

== Укладення договору про визначення місця проживання дитини ==
Відповідно до ч. 4 ст. 157 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page СК України] батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

Предметом даного договору є визначення місця проживання та дії з виховання, навчання, догляду за дитиною або поєднаних цих елементів, спрямованих на забезпечення нормального фізичного, духовного та морального розвитку дитини. Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

== Вирішення спору між батьками органом опіки та піклування ==
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування.

=== Куди звернутися ===
Для вирішення спору органом опіки та піклування необхідно звернутись до районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у містах, сільської, селищної ради. Місцевий орган опіки та піклування, який призначить засідання комісії, викличе обох батьків, проведе з ними бесіди, оцінить інші обставини та винесе відповідне рішення.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Відповідно до пункту 72 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866] для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини:
* заяву;
* копію паспорта;
* довідку з місця реєстрації (проживання);
* копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
* копію свідоцтва про народження дитини;
* довідку з місця навчання, виховання дитини;
* довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

=== Строки розгляду питання ===
Засідання спеціальних комісій у органах опіки та піклування проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

== Визначення місця проживання дитини у судовому порядку ==
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

З метою позитивного для Позивача вирішення даного спору, в суді необхідно доводити наступні обставини:
* відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків,
* стан здоров’я як батьків, так і дитини,
* матеріальне становище батьків,
* можливість забезпечення належних житлових умов,
* сімейний стан батьків,
* сталість соціальних зв‘язків дитини, її психологічний стан, місце навчання,
* інші обставини(шкідливі звички, графіки роботи, професія і т.д.)

=== Куди звернутися ===
Позовна заява про визначення місця проживання дитини подається в порядку цивільного судочинства до <big>районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування Відповідача</big>.

=== Вартість ===
Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»].

Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon5.rada. Закону України «Про судовий збір»]). Станом на 01.01.2024 розмір судового збору складає 1211,20 грн.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
'''До суду подається:'''
# Позовна заява.
# Копія паспорта позивача.
# Копія рішення суду про розірвання шлюбу.
# Копія свідоцтва про народження дитини.
# Характеристики з місця роботи та місця проживання позивача.
# Характеристики з місця навчання дитини
# Висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків.
# Довідка з місця проживання позивача про склад сім'ї.
# Довідки про доходи позивача.
# Медичні довідки, висновки лікарів про стан здоров'я позивача та дитини.
# Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача.
# Документи, що підтверджують право власності на житло, авто тощо.
# Квитанція про сплату судового збору.
# Інші документи, що підтверджують більш сприятливі обставини проживання дитини саме з позивачем і несприятливі умови проживання з другим із батьків.

Крім того, дитина віком від 10 до 14 років має право висловити власну думку про ставлення до кожного з батьків і вказати, з ким із них вона бажає проживати. Така думка заслуховується безпосередньо у суді. З 14 років дитина може самостійно обирати з ким із батьків їй проживати. А свідки можуть підтверджувати відповідальне ставлення до виконання батьківських обов’язків.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

'''Зразок позовної заяви'''
[[Файл:Позов про визначення місця проживання дитини зразок.docx|міні]]

=== Строки розгляду питання ===
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 210] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

=== Підстави для відмови ===
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім цього, заява повертається у випадках, коли:
# заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
# порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7479 188 ЦПК України]);
# до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;
# відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;
# подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених СК України;
# позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
# до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

=== Порядок оскарження ===
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом <big>тридцяти днів</big> '''з дня його проголошення'''. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом <big>п'ятнадцяти</big> днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

== Практичні аспекти вирішення питання про встановлення місця проживання дитини ==
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними, як вже зазначалося раніше, може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Яблуком розбрату у подібних справах зазвичай стає наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларації з прав дитини 1959 року] презумпція закріплення проживання дитини разом з матір’ю, відповідно до якої малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю. Однак наразі вона не підтримується ані сучасним європейським законодавством, ані рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції про права дитини 1989 року,] яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів, а також забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

За практикою ЄСПЛ врахування того, що слугує найкращим інтересам дитини, має вирішальне значення в кожній справі такого типу («Ельшольц проти Німеччини»). Наразі існує широкий консенсус на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси («Нойлінґер і Шурук проти Швейцарії»). При визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два фактори: по-перше, збереження її зв’язків з сім’єю, окрім випадків, коли доведено, що сім’я непридатна або явно дисфункціональна; і по-друге, забезпечення її розвитку в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a93#Text «Мамчур проти України»]).

В окремій думці у справі «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_d46#Text М.С. проти України]» суддя Карло Ранзоні наголошує, що, згідно з позицією ЄСПЛ, батьки повинні мати рівні права в спорах про опіку («Зоммерфельд проти Німеччини») і що найкращі інтереси дитини, залежно від їхнього характеру і серйозності, можуть переважати інтереси батьків ( «Сахін проти Німеччини»).

Слід зазначити і те, що Велика Палата Верховного Суду України змінила судову практику у спорах про визначення місця проживання дитини, відступивши від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме ст. 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини про обов’язковість брати до уваги принцип 6 цієї Декларації стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю. Судді Великої Палати ВС вважають, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини з огляду на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n27 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.]([https://reyestr.court.gov.ua/Review/77361954 постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц])

Насамкінець, у Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Рівність та спільна батьківська відповідальність: роль батьків» (Equality and shared parental responsibility: the role of fathers) № 2079 від 02 жовтня 2015 року Асамблея твердо висловила позицію, що саме розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи стосовно ролей жінок та чоловіків у сім’ї і є відображенням соціологічних змін, які відбулися протягом останніх 50 років. У зв’язку з цим, Парламентська Асамблея закликала всіх її членів, зокрема і Україну, забезпечити законодавчими нормами та адміністративною практикою рівність прав батьків щодо їх дітей.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93835748 Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17 (провадження № 61-18882св19)]
При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.
Рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім - і якщо це не порушуватиме права та інтереси дитини - підлягають врахуванню інтереси батьків.

Ухвалюючи рішення про відмову у визначенні місця проживання дитини з батьком, апеляційний суд у своїх висновках помилково обмежився констатуванням того, що під час розгляду справи не встановлено тих обставин, за яких малолітня дитина може бути розлучена з матір`ю. Апеляційний суд не врахував, що у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції Про права дитини] реалізовано принцип примату інтересів дитини понад усім. Ця Конвенція ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, її правові норми є частиною національного законодавства згідно зі статтею 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України].

Визначаючи місце проживання дитини з матір`ю, суд апеляційної інстанції відхилив висновок органу опіки та піклування, відповідно до якого визначено, що найкращим інтересам дитини відповідатиме її спільне проживання з батьком та взяв до уваги лише акт обстеження умов проживання матері. Проте, апеляційним судом не враховано, що за зустрічним позовом ОСОБА_2 органом опіки та піклування не складено висновку про доцільність проживання дитини разом з матір`ю, а акт обстеження умов проживання не є за своєю суттю та змістом висновком органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій здійснено розгляд справи за відсутності висновку органу опіки та піклування за місцем проживання матері, який мав бути складений задля забезпечення належного розгляду зустрічного позову ОСОБА_16 , що є порушенням статті 19 СК України.

Взявши до уваги висновок спеціаліста за результатами проведення психологічного дослідження від 18 червня 2019 року № 04/19, виконаного юридичним психологом ОСОБА_13 , апеляційний суд не врахував, що такий висновок психолога ґрунтується на поясненнях матері, а також окремих письмових документах, наданих лише однією стороною - ОСОБА_2 ; у психолога не перебували у дослідженні матеріали справи, яка переглядається, психолог особисто не спілкувалася з малолітньою дитиною та батьком дитини. Висновок психолога містить загальні висновки про зв`язок матері з дитиною такого віку без урахування фактичних обставин цієї справи, яка переглядається. Отже, такий висновок психолога не містить інформацію щодо предмета доказування, а тому не може бути належним доказом у цій справі.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95907486?fbclid=IwAR3g-ykBVXBZFOTIs1fv3xpn4seUWwq2uRyfMvC1vCl8dvBWA9sJVCk-HsQ Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2021 року у справі № № 542/1428/18].
Визначаючи місце проживання дітей, надавши належну оцінку усім обставинам справи, а саме, що батьком і матір’ю створено належні умови для виховання та розвитку дітей, суди, виходячи із найкращих інтересів дітей, встановивши, що діти вже досить тривалий час проживають разом із батьком, визначили місце їхнього проживання саме разом з ним. Суди на час ухвалення оскаржуваних рішень не встановили обставин, які б давала підстави для висновку, що визначення місця проживання дітей з матір’ю, що фактично приведе до зміни місця проживання дітей, буде мати більш позитивний влив на них. За таких обставини суди правильно врахували інтереси дітей, які проживають в атмосфері любові, турботи, захисту, а тому для зміни їхнього проживання вагомі підстави відсутні. ВС наголосив, що матір дітей, яка, безсумнівно, відіграє важливу роль у житті та розвитку дітей, має право та обов`язок піклуватися про їхнє здоров`я, стан розвитку, незалежно від того, з ким діти будуть проживати. Беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дітей та забезпечити доброзичливе спілкування один з одним, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій, визначаючи місце проживання малолітніх дітей сторін у цій справі з батьком, дійшли обґрунтованого висновку про те, що зазначене буде відповідати якнайкращим інтересам дітей, сприятиме їхньому повноцінному вихованню та розвитку. У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, в першу чергу, відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дітьми, визначене у цій справі місце проживання дітей може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку. Щодо доводів касаційної скарги про те, що діти можуть бути розлучені з матір`ю лише за виключних обставин, Верховний Суд наголошує на тому, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Під час вирішення цієї справи, серед іншого суди керувалися установленими та тривалими зв’язками батька з дітьми, з огляду на те, що вони тривалий час проживали разом, а отже проживання дітей з батьком буде відповідати найкращим їх інтересам. Суд апеляційної інстанції врахував, що стан здоров`я старшого сина, його однозначна позиція і бачення свого місця проживання разом з батьком з великою вірогідністю можуть стати чинниками, які спровокують вкрай негативні наслідки для цієї дитини у разі його примусового переміщення для постійного проживання з матір`ю.

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/112609430 Постанова Верховного Суду України від 31 липня 2023 року у справі № 761/19046/22] (Малолітня фізична особа не володіє процесуальною дієздатністю. Тому не може брати участь у цивільному процесі самостійно як сторона чи третя особа. Малолітня дитина не може пред'являти самостійний позов у справі батьків про визначення її місця проживання)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117946506 Постанова Верховного Суд від 13.03.2024 у справі № 753/17344/19:] практика гендерної нерівності батьків не підтримується міжнародними правовими інституціями, зокрема і ЄСПЛ, та актуальною практикою Верховного Суду, тому посилання на те, що найкращим інтересам малолітніх дітей - дівчаток, з огляду на їх вік є саме потреба в материнській турботі та догляді, є безпідставним.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117686826 Постанова Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 607/7767/22]: наявність підстав для визначення місця проживання дитини з матір`ю пов`язується також із тим, що батько, хоча і належним чином займається вихованням та утриманням дитини, проте, змінивши місце проживання дитини без згоди матері та не повернувши дитину матері, з якою вона на той час проживала, позбавив її належної опіки і виховання з боку матері та порушив їхнє право на прямі контакти, що суперечить найкращим інтересам дитини.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117074192 Постанова Верховного Суд від 16.02.2024 у справі № 465/6496/19]: при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини суд з урахуванням обставин справи має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим з батьків чи застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/116606725 Постанова Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 607/20787/19:] повернення дитини в Україну не є передумовою для вирішення спору між батьками про визначення місця проживання такої дитини. Проживання дитини за кордоном не є самостійною підставою для відмови у позові про визначення місця проживання такої дитини разом з одним з батьків в Україні.
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Визначення місця проживання дитини

2024-05-17T15:17:43Z

Liubov.iskanderova: /* Визначення місця проживання дитини у судовому порядку */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН Про права дитини]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»]

== Право батьків на визначення місця проживання дитини ==
Згідно зі '''статтею 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України (далі - СК України)]''', місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.

== Укладення договору про визначення місця проживання дитини ==
Відповідно до ч. 4 ст. 157 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page СК України] батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

Предметом даного договору є визначення місця проживання та дії з виховання, навчання, догляду за дитиною або поєднаних цих елементів, спрямованих на забезпечення нормального фізичного, духовного та морального розвитку дитини. Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

== Вирішення спору між батьками органом опіки та піклування ==
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування.

=== Куди звернутися ===
Для вирішення спору органом опіки та піклування необхідно звернутись до районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у містах, сільської, селищної ради. Місцевий орган опіки та піклування, який призначить засідання комісії, викличе обох батьків, проведе з ними бесіди, оцінить інші обставини та винесе відповідне рішення.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Відповідно до пункту 72 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866] для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини:
* заяву;
* копію паспорта;
* довідку з місця реєстрації (проживання);
* копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
* копію свідоцтва про народження дитини;
* довідку з місця навчання, виховання дитини;
* довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

=== Строки розгляду питання ===
Засідання спеціальних комісій у органах опіки та піклування проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

== Визначення місця проживання дитини у судовому порядку ==
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

З метою позитивного для Позивача вирішення даного спору, в суді необхідно доводити наступні обставини:
* відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків,
* стан здоров’я як батьків, так і дитини,
* матеріальне становище батьків,
* можливість забезпечення належних житлових умов,
* сімейний стан батьків,
* сталість соціальних зв‘язків дитини, її психологічний стан, місце навчання,
* інші обставини(шкідливі звички, графіки роботи, професія і т.д.)

=== Куди звернутися ===
Позовна заява про визначення місця проживання дитини подається в порядку цивільного судочинства до <big>районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування Відповідача</big>.

=== Вартість ===
Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»].

Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon5.rada. Закону України «Про судовий збір»]). Станом на 01.01.2024 розмір судового збору складає 1211,20 грн.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
'''До суду подається:'''
# Позовна заява
# Копія свідоцтва про розірвання шлюбу.
# Копія паспорта позивача.
# Копії рішення суду про розлучення.
# Характеристика з місця роботи позивача та її дві копії.
# Характеристика з місця проживання позивача та її дві копії.
# Довідка з місця проживання позивача та її дві копії.
# Дві копії декларації про дохід позивача.
# Довідка ЦМЛ про стан здоров'я позивача та її дві копії.
# Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача та дві його копії.
# Дві копії свідоцтва про державну реєстрацію ФОП.
# Акт санітарно-епідеміологічного обстеження квартири позивача та дві його копії.
# Епікриз (ПІБ дитини).
# Квитанції про сплату судового збору.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

'''Зразок позовної заяви'''
[[Файл:Позов про визначення місця проживання дитини зразок.docx|міні]]

=== Строки розгляду питання ===
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 210] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

=== Підстави для відмови ===
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім цього, заява повертається у випадках, коли:
# заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
# порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7479 188 ЦПК України]);
# до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;
# відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;
# подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених СК України;
# позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
# до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

=== Порядок оскарження ===
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом <big>тридцяти днів</big> '''з дня його проголошення'''. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом <big>п'ятнадцяти</big> днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

== Практичні аспекти вирішення питання про встановлення місця проживання дитини ==
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними, як вже зазначалося раніше, може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Яблуком розбрату у подібних справах зазвичай стає наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларації з прав дитини 1959 року] презумпція закріплення проживання дитини разом з матір’ю, відповідно до якої малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю. Однак наразі вона не підтримується ані сучасним європейським законодавством, ані рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції про права дитини 1989 року,] яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів, а також забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

За практикою ЄСПЛ врахування того, що слугує найкращим інтересам дитини, має вирішальне значення в кожній справі такого типу («Ельшольц проти Німеччини»). Наразі існує широкий консенсус на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси («Нойлінґер і Шурук проти Швейцарії»). При визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два фактори: по-перше, збереження її зв’язків з сім’єю, окрім випадків, коли доведено, що сім’я непридатна або явно дисфункціональна; і по-друге, забезпечення її розвитку в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a93#Text «Мамчур проти України»]).

В окремій думці у справі «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_d46#Text М.С. проти України]» суддя Карло Ранзоні наголошує, що, згідно з позицією ЄСПЛ, батьки повинні мати рівні права в спорах про опіку («Зоммерфельд проти Німеччини») і що найкращі інтереси дитини, залежно від їхнього характеру і серйозності, можуть переважати інтереси батьків ( «Сахін проти Німеччини»).

Слід зазначити і те, що Велика Палата Верховного Суду України змінила судову практику у спорах про визначення місця проживання дитини, відступивши від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме ст. 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини про обов’язковість брати до уваги принцип 6 цієї Декларації стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю. Судді Великої Палати ВС вважають, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини з огляду на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n27 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.]([https://reyestr.court.gov.ua/Review/77361954 постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц])

Насамкінець, у Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Рівність та спільна батьківська відповідальність: роль батьків» (Equality and shared parental responsibility: the role of fathers) № 2079 від 02 жовтня 2015 року Асамблея твердо висловила позицію, що саме розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи стосовно ролей жінок та чоловіків у сім’ї і є відображенням соціологічних змін, які відбулися протягом останніх 50 років. У зв’язку з цим, Парламентська Асамблея закликала всіх її членів, зокрема і Україну, забезпечити законодавчими нормами та адміністративною практикою рівність прав батьків щодо їх дітей.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93835748 Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17 (провадження № 61-18882св19)]
При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.
Рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім - і якщо це не порушуватиме права та інтереси дитини - підлягають врахуванню інтереси батьків.

Ухвалюючи рішення про відмову у визначенні місця проживання дитини з батьком, апеляційний суд у своїх висновках помилково обмежився констатуванням того, що під час розгляду справи не встановлено тих обставин, за яких малолітня дитина може бути розлучена з матір`ю. Апеляційний суд не врахував, що у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції Про права дитини] реалізовано принцип примату інтересів дитини понад усім. Ця Конвенція ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, її правові норми є частиною національного законодавства згідно зі статтею 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України].

Визначаючи місце проживання дитини з матір`ю, суд апеляційної інстанції відхилив висновок органу опіки та піклування, відповідно до якого визначено, що найкращим інтересам дитини відповідатиме її спільне проживання з батьком та взяв до уваги лише акт обстеження умов проживання матері. Проте, апеляційним судом не враховано, що за зустрічним позовом ОСОБА_2 органом опіки та піклування не складено висновку про доцільність проживання дитини разом з матір`ю, а акт обстеження умов проживання не є за своєю суттю та змістом висновком органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій здійснено розгляд справи за відсутності висновку органу опіки та піклування за місцем проживання матері, який мав бути складений задля забезпечення належного розгляду зустрічного позову ОСОБА_16 , що є порушенням статті 19 СК України.

Взявши до уваги висновок спеціаліста за результатами проведення психологічного дослідження від 18 червня 2019 року № 04/19, виконаного юридичним психологом ОСОБА_13 , апеляційний суд не врахував, що такий висновок психолога ґрунтується на поясненнях матері, а також окремих письмових документах, наданих лише однією стороною - ОСОБА_2 ; у психолога не перебували у дослідженні матеріали справи, яка переглядається, психолог особисто не спілкувалася з малолітньою дитиною та батьком дитини. Висновок психолога містить загальні висновки про зв`язок матері з дитиною такого віку без урахування фактичних обставин цієї справи, яка переглядається. Отже, такий висновок психолога не містить інформацію щодо предмета доказування, а тому не може бути належним доказом у цій справі.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95907486?fbclid=IwAR3g-ykBVXBZFOTIs1fv3xpn4seUWwq2uRyfMvC1vCl8dvBWA9sJVCk-HsQ Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2021 року у справі № № 542/1428/18].
Визначаючи місце проживання дітей, надавши належну оцінку усім обставинам справи, а саме, що батьком і матір’ю створено належні умови для виховання та розвитку дітей, суди, виходячи із найкращих інтересів дітей, встановивши, що діти вже досить тривалий час проживають разом із батьком, визначили місце їхнього проживання саме разом з ним. Суди на час ухвалення оскаржуваних рішень не встановили обставин, які б давала підстави для висновку, що визначення місця проживання дітей з матір’ю, що фактично приведе до зміни місця проживання дітей, буде мати більш позитивний влив на них. За таких обставини суди правильно врахували інтереси дітей, які проживають в атмосфері любові, турботи, захисту, а тому для зміни їхнього проживання вагомі підстави відсутні. ВС наголосив, що матір дітей, яка, безсумнівно, відіграє важливу роль у житті та розвитку дітей, має право та обов`язок піклуватися про їхнє здоров`я, стан розвитку, незалежно від того, з ким діти будуть проживати. Беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дітей та забезпечити доброзичливе спілкування один з одним, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій, визначаючи місце проживання малолітніх дітей сторін у цій справі з батьком, дійшли обґрунтованого висновку про те, що зазначене буде відповідати якнайкращим інтересам дітей, сприятиме їхньому повноцінному вихованню та розвитку. У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, в першу чергу, відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дітьми, визначене у цій справі місце проживання дітей може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку. Щодо доводів касаційної скарги про те, що діти можуть бути розлучені з матір`ю лише за виключних обставин, Верховний Суд наголошує на тому, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Під час вирішення цієї справи, серед іншого суди керувалися установленими та тривалими зв’язками батька з дітьми, з огляду на те, що вони тривалий час проживали разом, а отже проживання дітей з батьком буде відповідати найкращим їх інтересам. Суд апеляційної інстанції врахував, що стан здоров`я старшого сина, його однозначна позиція і бачення свого місця проживання разом з батьком з великою вірогідністю можуть стати чинниками, які спровокують вкрай негативні наслідки для цієї дитини у разі його примусового переміщення для постійного проживання з матір`ю.

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/112609430 Постанова Верховного Суду України від 31 липня 2023 року у справі № 761/19046/22] (Малолітня фізична особа не володіє процесуальною дієздатністю. Тому не може брати участь у цивільному процесі самостійно як сторона чи третя особа. Малолітня дитина не може пред'являти самостійний позов у справі батьків про визначення її місця проживання)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117946506 Постанова Верховного Суд від 13.03.2024 у справі № 753/17344/19:] практика гендерної нерівності батьків не підтримується міжнародними правовими інституціями, зокрема і ЄСПЛ, та актуальною практикою Верховного Суду, тому посилання на те, що найкращим інтересам малолітніх дітей - дівчаток, з огляду на їх вік є саме потреба в материнській турботі та догляді, є безпідставним.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117686826 Постанова Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 607/7767/22]: наявність підстав для визначення місця проживання дитини з матір`ю пов`язується також із тим, що батько, хоча і належним чином займається вихованням та утриманням дитини, проте, змінивши місце проживання дитини без згоди матері та не повернувши дитину матері, з якою вона на той час проживала, позбавив її належної опіки і виховання з боку матері та порушив їхнє право на прямі контакти, що суперечить найкращим інтересам дитини.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117074192 Постанова Верховного Суд від 16.02.2024 у справі № 465/6496/19]: при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини суд з урахуванням обставин справи має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим з батьків чи застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/116606725 Постанова Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 607/20787/19:] повернення дитини в Україну не є передумовою для вирішення спору між батьками про визначення місця проживання такої дитини. Проживання дитини за кордоном не є самостійною підставою для відмови у позові про визначення місця проживання такої дитини разом з одним з батьків в Україні.
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Контроль за виконанням колективного договору

2024-05-17T15:09:20Z

Liubov.iskanderova: /* Порядок звернення у разі порушень */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
|}
== Контроль за виконанням колективного договору ==
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).

'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору: ==
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників);

б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].

Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності;
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності;
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.
== Порядок звернення у разі порушень ==
* '''до Державної служби України з питань праці''':
# працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.
# державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.
# за результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':
# профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.
# дане подання розглядається у тижневий термін.
# у разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.
* '''до суду''':
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:
* адміністративна;
* дисциплінарна;
* кримінальна;
* матеріальна.
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-1 - 41-3, 188-1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''
=== Адміністративна відповідальність ===
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''
— грошова сума розміром у 17 гривень

(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)
|}
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:

- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.
==== Строки розгляду ====
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
==== Порядок оскарження ====
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності;
# її законним представником;
# захисником;
# потерпілим;
# його представником.
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.
=== Дисциплінарна відповідальність ===
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:
* оголошення догани або звільнення з роботи;
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).
=== Матеріальна відповідальність ===
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.
=== Кримінальна відповідальність ===
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).
== Див. також ==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]

Контроль за виконанням колективного договору

2024-04-19T09:32:13Z

Liubov.iskanderova: /* Види відповідальності за невиконання колективного договору */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
|}
== Контроль за виконанням колективного договору ==
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).

'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору: ==
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників);

б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].

Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності;
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності;
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.
== Порядок звернення у разі порушень ==
* '''до Державної служби України з питань праці''':
# Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.
# Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.
# За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':
# Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.
# Дане подання розглядається у тижневий термін.
# У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.
* '''до суду''':
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:
* адміністративна;
* дисциплінарна;
* кримінальна;
* матеріальна.
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-1 - 41-3, 188-1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''
=== Адміністративна відповідальність ===
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''
— грошова сума розміром у 17 гривень

(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)
|}
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:

- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.
==== Строки розгляду ====
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
==== Порядок оскарження ====
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності;
# її законним представником;
# захисником;
# потерпілим;
# його представником.
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.
=== Дисциплінарна відповідальність ===
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:
* оголошення догани або звільнення з роботи;
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).
=== Матеріальна відповідальність ===
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.
=== Кримінальна відповідальність ===
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).
== Див. також ==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]

Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри

2024-03-19T15:15:48Z

Liubov.iskanderova: /* Порядок дій, що передують звільненню */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]

== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.

За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.

Розірвання трудового договору за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
*винна дія працівника;
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.

==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.

Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».

<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''

'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''

Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 статті 41 КЗпП України.]

==Винна дія працівника==
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''

Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.

'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.

Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.

==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.
==Порядок дій, що передують звільненню працівника==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.

Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення роботодавець вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.

Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу'''. Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''

Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.

==Вирішення трудового спору==
Згідно статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''':
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».

Відповідно до статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати:
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]

Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].

[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри

2024-03-19T15:11:59Z

Liubov.iskanderova: /* Порядок дій, що передують звільненню */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]

== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.

За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.

Розірвання трудового договору за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
*винна дія працівника;
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.

==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.

Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».

<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''

'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''

Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 статті 41 КЗпП України.]

==Винна дія працівника==
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''

Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.

'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.

Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.

==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.
==Порядок дій, що передують звільненню==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.

Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення роботодавець вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.

Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу'''. Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''

Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.

==Вирішення трудового спору==
Згідно статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''':
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».

Відповідно до статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати:
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]

Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].

[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри

2024-03-19T14:57:34Z

Liubov.iskanderova: /* Винна дія працівника */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]

== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.

За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.

Розірвання трудового договору за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
*винна дія працівника;
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.

==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.

Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».

<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''

'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''

Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 статті 41 КЗпП України.]

==Винна дія працівника==
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''

Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.

'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.

Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.

==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.
==Порядок дій, що передують звільненню==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 і 3 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються. Разом з тим при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій чи аморального проступку, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.

Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення власник вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.

Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу''' Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.

==Вирішення трудового спору==
Згідно статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''':
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».

Відповідно до статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати:
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]

Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].

[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри

2024-03-19T14:55:22Z

Liubov.iskanderova: /* Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]

== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.

За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.

Розірвання трудового договору за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
*винна дія працівника;
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.

==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.

Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».

<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''

'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''

Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 статті 41 КЗпП України.]

==Винна дія працівника==
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''

Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.

'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.

Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.

==Втрата довір'я до працівника з боку власника або уповноваженого їм органу==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.
==Порядок дій, що передують звільненню==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 і 3 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються. Разом з тим при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій чи аморального проступку, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.

Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення власник вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.

Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу''' Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.

==Вирішення трудового спору==
Згідно статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''':
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».

Відповідно до статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати:
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]

Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].

[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри

2024-03-19T14:53:01Z

Liubov.iskanderova:

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]

== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.

За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.

Розірвання трудового договору за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
*винна дія працівника;
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.

==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.

Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».

<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''

'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''

Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків позивача;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці, стрілки та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 статті 41 КЗпП України.]

==Винна дія працівника==
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''

Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.

'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.

Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.

==Втрата довір'я до працівника з боку власника або уповноваженого їм органу==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.
==Порядок дій, що передують звільненню==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 і 3 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються. Разом з тим при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій чи аморального проступку, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.

Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення власник вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.

Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу''' Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.

==Вирішення трудового спору==
Згідно статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''':
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».

Відповідно до статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати:
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]

Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].

[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах

2024-03-19T12:39:41Z

Liubov.iskanderova: /* Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами */ Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд (крім випадків, якщо заяву подано в електронній формі через електронний кабінет) і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]
== Право на звернення ==
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
 
Згідно стаття 362 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами, мають право такі особи:
 
•учасники справи;
 
•особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.
== Підстави та строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==
{| class="wikitable"
|-
! Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
|-
| 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; || 1) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
|-
| 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили, але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
|-
| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.|| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
|}
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
 
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
 
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
 
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
{| class="wikitable"
|-
! Підстави для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами
|-
| 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; || 1) протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;
|-
| 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;
|-
| 3) встановлення рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. || 3) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
|}
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
 
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
== Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
1. Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції подається до суду, який ухвалив судове рішення.
 2. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
 3. Заява про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати Верховного Суду.
== Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам Кодексу адміністративного судочинства щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції (стаття 364 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]).
 
'''''У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:'''''
 
''1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;''
 
''2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;''
 
''3) ім’я (найменування) інших учасників справи;''
 
''4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;''
 
''5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;''
 
''6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;''
 
''7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.''
 
'''''До заяви додаються:'''''
 
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України;
 
2) документ про сплату судового збору;
 
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
 
4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;
 
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом.
== Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами==
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду.
 
Протягом п’яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
 
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
 
Крім випадків, визначених статтею 169 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], і суд відхилив клопотання про його поновлення.
 
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].
 
Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд (крім випадків, якщо заяву подано в електронній формі через електронний кабінет) і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.
 
Якщо в заяві міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя (суддя-доповідач) невідкладно після відкриття провадження у справі постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.
== Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки==
Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може відмовитися від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про що постановляє ухвалу.
 
У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
 
''Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою самою заявою на тих самих підставах.''
== Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами==
Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
 
Справа розглядається за правилами, встановленими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
 
'''''За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:'''''
 
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
 
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
 
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
 
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
== Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами ==
''У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення, що переглядається, суд:''
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова;
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.
Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом, приймає постанову.
 
З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
 
У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами..
[[категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[категорія:Суди]]

Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах

2024-03-19T12:38:13Z

Liubov.iskanderova: /* Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами */ До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 Кодексу адм

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]
== Право на звернення ==
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
 
Згідно стаття 362 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами, мають право такі особи:
 
•учасники справи;
 
•особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.
== Підстави та строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==
{| class="wikitable"
|-
! Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
|-
| 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; || 1) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
|-
| 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили, але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
|-
| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.|| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
|}
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
 
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
 
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
 
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
{| class="wikitable"
|-
! Підстави для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами
|-
| 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; || 1) протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;
|-
| 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;
|-
| 3) встановлення рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. || 3) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
|}
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
 
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
== Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
1. Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції подається до суду, який ухвалив судове рішення.
 2. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
 3. Заява про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати Верховного Суду.
== Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам Кодексу адміністративного судочинства щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції (стаття 364 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]).
 
'''''У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:'''''
 
''1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;''
 
''2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;''
 
''3) ім’я (найменування) інших учасників справи;''
 
''4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;''
 
''5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;''
 
''6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;''
 
''7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.''
 
'''''До заяви додаються:'''''
 
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України;
 
2) документ про сплату судового збору;
 
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
 
4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;
 
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом.
== Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами==
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду.
 
Протягом п’яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
 
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
 
Крім випадків, визначених статтею 169 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], і суд відхилив клопотання про його поновлення.
 
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].
 
Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.
 
Якщо в заяві міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя (суддя-доповідач) невідкладно після відкриття провадження у справі постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.
== Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки==
Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може відмовитися від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про що постановляє ухвалу.
 
У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
 
''Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою самою заявою на тих самих підставах.''
== Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами==
Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
 
Справа розглядається за правилами, встановленими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
 
'''''За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:'''''
 
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
 
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
 
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
 
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
== Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами ==
''У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення, що переглядається, суд:''
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова;
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.
Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом, приймає постанову.
 
З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
 
У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами..
[[категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[категорія:Суди]]

Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах

2024-03-19T12:33:10Z

Liubov.iskanderova: /* Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами */ копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]
== Право на звернення ==
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
 
Згідно стаття 362 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами, мають право такі особи:
 
•учасники справи;
 
•особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.
== Підстави та строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==
{| class="wikitable"
|-
! Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
|-
| 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; || 1) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
|-
| 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили, але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
|-
| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.|| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
|}
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
 
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
 
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
 
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
{| class="wikitable"
|-
! Підстави для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами
|-
| 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; || 1) протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;
|-
| 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;
|-
| 3) встановлення рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. || 3) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
|}
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
 
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
== Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
1. Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції подається до суду, який ухвалив судове рішення.
 2. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
 3. Заява про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати Верховного Суду.
== Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам Кодексу адміністративного судочинства щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції (стаття 364 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]).
 
'''''У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:'''''
 
''1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;''
 
''2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;''
 
''3) ім’я (найменування) інших учасників справи;''
 
''4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;''
 
''5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;''
 
''6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;''
 
''7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.''
 
'''''До заяви додаються:'''''
 
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України;
 
2) документ про сплату судового збору;
 
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
 
4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;
 
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом.
== Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами==
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду.
 
Протягом п’яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
 
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], застосовуються правила статті 169 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].
 
Крім випадків, визначених статтею 169 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], і суд відхилив клопотання про його поновлення.
 
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].
 
Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.
 
Якщо в заяві міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя (суддя-доповідач) невідкладно після відкриття провадження у справі постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.
== Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки==
Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може відмовитися від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про що постановляє ухвалу.
 
У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
 
''Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою самою заявою на тих самих підставах.''
== Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами==
Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
 
Справа розглядається за правилами, встановленими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
 
'''''За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:'''''
 
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
 
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
 
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
 
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
== Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами ==
''У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення, що переглядається, суд:''
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова;
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.
Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом, приймає постанову.
 
З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
 
У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами..
[[категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[категорія:Суди]]

Визначення місця проживання дитини

2024-01-22T14:38:12Z

Liubov.iskanderova: /* Перелік та зразки необхідних документів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН Про права дитини]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»]

== Право батьків на визначення місця проживання дитини ==
Згідно зі '''статтею 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України (далі - СК України)]''', місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.

== Укладення договору про визначення місця проживання дитини ==
Відповідно до ч. 4 ст. 157 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page СК України] батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

Предметом даного договору є визначення місця проживання та дії з виховання, навчання, догляду за дитиною або поєднаних цих елементів, спрямованих на забезпечення нормального фізичного, духовного та морального розвитку дитини. Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

== Вирішення спору між батьками органом опіки та піклування ==
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування.

=== Куди звернутися ===
Для вирішення спору органом опіки та піклування необхідно звернутись до районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у містах, сільської, селищної ради. Місцевий орган опіки та піклування, який призначить засідання комісії, викличе обох батьків, проведе з ними бесіди, оцінить інші обставини та винесе відповідне рішення.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Відповідно до пункту 72-1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866] для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини:
* заяву;
* копію паспорта заявника;
* копію паспорта дитини (у разі наявності);
* довідку про реєстрацію місця проживання заявника (у разі коли в паспорті відсутні дані про реєстрацію місця проживання);
* довідку про реєстрацію місця проживання дитини;
* копію свідоцтва про народження дитини;
* копію рішення суду про розірвання шлюбу (у разі наявності);
* підтвердження про відправлення рекомендованого листа згідно з вимогами, передбаченими абзацом першим частини п’ятої статті 157 Сімейного кодексу України (у разі наявності);
* копію документа, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленими МОЗ (подається для тимчасового виїзду за межі України дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа або паліативної допомоги).

=== Строки розгляду питання ===
Засідання спеціальних комісій у органах опіки та піклування проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

== Визначення місця проживання дитини у судовому порядку ==
Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами Позивачем (особа, яка звертається до суду з позовною заявою, тобто той з батьків, хто бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до Відповідача (той з батьків, хто проживатиме окремо від дитини).

З метою позитивного для Позивача вирішення даного спору, в суді необхідно доводити наступні обставини:
* відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків
* стан здоров’я як батьків, так і дитини
* матеріальне становище батьків
* можливість забезпечення належних житлових умов
* сімейний стан батьків
* сталість соціальних зв‘язків дитини, її психологічний стан, місце навчання
* інші обставини(шкідливі звички, графіки роботи, професія і т.д.)

=== Куди звернутися ===
Позовна заява про визначення місця проживання дитини подається в порядку цивільного судочинства до <big>районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування Відповідача</big>.

=== Вартість ===
Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»].

Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon5.rada. Закону України «Про судовий збір»]). Станом на 01.01.2024 розмір судового збору складає 1211,20 грн.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
'''До суду подається:'''
# Позовна заява
# Копія свідоцтва про розірвання шлюбу.
# Копія паспорта позивача.
# Копії рішення суду про розлучення.
# Характеристика з місця роботи позивача та її дві копії.
# Характеристика з місця проживання позивача та її дві копії.
# Довідка з місця проживання позивача та її дві копії.
# Дві копії декларації про дохід позивача.
# Довідка ЦМЛ про стан здоров'я позивача та її дві копії.
# Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача та дві його копії.
# Дві копії свідоцтва про державну реєстрацію ФОП.
# Акт санітарно-епідеміологічного обстеження квартири позивача та дві його копії.
# Епікриз (ПІБ дитини).
# Квитанції про сплату судового збору.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

'''Зразок позовної заяви'''
[[Файл:Позов про визначення місця проживання дитини зразок.docx|міні]]

=== Строки розгляду питання ===
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 210] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

=== Підстави для відмови ===
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім цього, заява повертається у випадках, коли:
# заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
# порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7479 188 ЦПК України]);
# до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;
# відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;
# подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених СК України;
# позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
# до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

=== Порядок оскарження ===
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом <big>тридцяти днів</big> '''з дня його проголошення'''. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом <big>п'ятнадцяти</big> днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

== Практичні аспекти вирішення питання про встановлення місця проживання дитини ==
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними, як вже зазначалося раніше, може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Яблуком розбрату у подібних справах зазвичай стає наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларації з прав дитини 1959 року] презумпція закріплення проживання дитини разом з матір’ю, відповідно до якої малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю. Однак наразі вона не підтримується ані сучасним європейським законодавством, ані рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції про права дитини 1989 року,] яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів, а також забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

За практикою ЄСПЛ врахування того, що слугує найкращим інтересам дитини, має вирішальне значення в кожній справі такого типу («Ельшольц проти Німеччини»). Наразі існує широкий консенсус на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси («Нойлінґер і Шурук проти Швейцарії»). При визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два фактори: по-перше, збереження її зв’язків з сім’єю, окрім випадків, коли доведено, що сім’я непридатна або явно дисфункціональна; і по-друге, забезпечення її розвитку в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a93#Text «Мамчур проти України»]).

В окремій думці у справі «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_d46#Text М.С. проти України]» суддя Карло Ранзоні наголошує, що, згідно з позицією ЄСПЛ, батьки повинні мати рівні права в спорах про опіку («Зоммерфельд проти Німеччини») і що найкращі інтереси дитини, залежно від їхнього характеру і серйозності, можуть переважати інтереси батьків ( «Сахін проти Німеччини»).

Слід зазначити і те, що Велика Палата Верховного Суду України змінила судову практику у спорах про визначення місця проживання дитини, відступивши від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме ст. 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини про обов’язковість брати до уваги принцип 6 цієї Декларації стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю. Судді Великої Палати ВС вважають, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини з огляду на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n27 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.]([https://reyestr.court.gov.ua/Review/77361954 постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц])

Насамкінець, у Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Рівність та спільна батьківська відповідальність: роль батьків» (Equality and shared parental responsibility: the role of fathers) № 2079 від 02 жовтня 2015 року Асамблея твердо висловила позицію, що саме розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи стосовно ролей жінок та чоловіків у сім’ї і є відображенням соціологічних змін, які відбулися протягом останніх 50 років. У зв’язку з цим, Парламентська Асамблея закликала всіх її членів, зокрема і Україну, забезпечити законодавчими нормами та адміністративною практикою рівність прав батьків щодо їх дітей.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93835748 Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17 (провадження № 61-18882св19)]
При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.
Рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім - і якщо це не порушуватиме права та інтереси дитини - підлягають врахуванню інтереси батьків.

Ухвалюючи рішення про відмову у визначенні місця проживання дитини з батьком, апеляційний суд у своїх висновках помилково обмежився констатуванням того, що під час розгляду справи не встановлено тих обставин, за яких малолітня дитина може бути розлучена з матір`ю. Апеляційний суд не врахував, що у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції Про права дитини] реалізовано принцип примату інтересів дитини понад усім. Ця Конвенція ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, її правові норми є частиною національного законодавства згідно зі статтею 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України].

Визначаючи місце проживання дитини з матір`ю, суд апеляційної інстанції відхилив висновок органу опіки та піклування, відповідно до якого визначено, що найкращим інтересам дитини відповідатиме її спільне проживання з батьком та взяв до уваги лише акт обстеження умов проживання матері. Проте, апеляційним судом не враховано, що за зустрічним позовом ОСОБА_2 органом опіки та піклування не складено висновку про доцільність проживання дитини разом з матір`ю, а акт обстеження умов проживання не є за своєю суттю та змістом висновком органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій здійснено розгляд справи за відсутності висновку органу опіки та піклування за місцем проживання матері, який мав бути складений задля забезпечення належного розгляду зустрічного позову ОСОБА_16 , що є порушенням статті 19 СК України.

Взявши до уваги висновок спеціаліста за результатами проведення психологічного дослідження від 18 червня 2019 року № 04/19, виконаного юридичним психологом ОСОБА_13 , апеляційний суд не врахував, що такий висновок психолога ґрунтується на поясненнях матері, а також окремих письмових документах, наданих лише однією стороною - ОСОБА_2 ; у психолога не перебували у дослідженні матеріали справи, яка переглядається, психолог особисто не спілкувалася з малолітньою дитиною та батьком дитини. Висновок психолога містить загальні висновки про зв`язок матері з дитиною такого віку без урахування фактичних обставин цієї справи, яка переглядається. Отже, такий висновок психолога не містить інформацію щодо предмета доказування, а тому не може бути належним доказом у цій справі.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95907486?fbclid=IwAR3g-ykBVXBZFOTIs1fv3xpn4seUWwq2uRyfMvC1vCl8dvBWA9sJVCk-HsQ Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2021 року у справі № № 542/1428/18].
Визначаючи місце проживання дітей, надавши належну оцінку усім обставинам справи, а саме, що батьком і матір’ю створено належні умови для виховання та розвитку дітей, суди, виходячи із найкращих інтересів дітей, встановивши, що діти вже досить тривалий час проживають разом із батьком, визначили місце їхнього проживання саме разом з ним. Суди на час ухвалення оскаржуваних рішень не встановили обставин, які б давала підстави для висновку, що визначення місця проживання дітей з матір’ю, що фактично приведе до зміни місця проживання дітей, буде мати більш позитивний влив на них. За таких обставини суди правильно врахували інтереси дітей, які проживають в атмосфері любові, турботи, захисту, а тому для зміни їхнього проживання вагомі підстави відсутні. ВС наголосив, що матір дітей, яка, безсумнівно, відіграє важливу роль у житті та розвитку дітей, має право та обов`язок піклуватися про їхнє здоров`я, стан розвитку, незалежно від того, з ким діти будуть проживати. Беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дітей та забезпечити доброзичливе спілкування один з одним, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій, визначаючи місце проживання малолітніх дітей сторін у цій справі з батьком, дійшли обґрунтованого висновку про те, що зазначене буде відповідати якнайкращим інтересам дітей, сприятиме їхньому повноцінному вихованню та розвитку. У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, в першу чергу, відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дітьми, визначене у цій справі місце проживання дітей може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку. Щодо доводів касаційної скарги про те, що діти можуть бути розлучені з матір`ю лише за виключних обставин, Верховний Суд наголошує на тому, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Під час вирішення цієї справи, серед іншого суди керувалися установленими та тривалими зв’язками батька з дітьми, з огляду на те, що вони тривалий час проживали разом, а отже проживання дітей з батьком буде відповідати найкращим їх інтересам. Суд апеляційної інстанції врахував, що стан здоров`я старшого сина, його однозначна позиція і бачення свого місця проживання разом з батьком з великою вірогідністю можуть стати чинниками, які спровокують вкрай негативні наслідки для цієї дитини у разі його примусового переміщення для постійного проживання з матір`ю.

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/112609430 Постанова Верховного Суду України від 31 липня 2023 року у справі № 761/19046/22] (Малолітня фізична особа не володіє процесуальною дієздатністю. Тому не може брати участь у цивільному процесі самостійно як сторона чи третя особа. Малолітня дитина не може пред'являти самостійний позов у справі батьків про визначення її місця проживання).

[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Контроль за виконанням колективного договору

2023-12-19T14:39:54Z

Liubov.iskanderova: /* Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору: */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
|}
== Контроль за виконанням колективного договору ==
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).

'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору: ==
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників);

б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].

Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності;
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності;
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.
== Порядок звернення у разі порушень ==
* '''до Державної служби України з питань праці''':
# Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.
# Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.
# За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':
# Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.
# Дане подання розглядається у тижневий термін.
# У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.
* '''до суду''':
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:
* адміністративна;
* дисциплінарна;
* кримінальна;
* матеріальна.
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-1 - 41-3, 188-1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''
=== Адміністративна відповідальність ===
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''
— грошова сума розміром у 17 гривень

(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)
|}
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:

- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.
==== Строки розгляду ====
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
==== Порядок оскарження ====
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,
# її законним представником,
# захисником,
# потерпілим,
# його представником.
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.
=== Дисциплінарна відповідальність ===
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:
* оголошення догани або звільнення з роботи;
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).
=== Матеріальна відповідальність ===
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.
=== Кримінальна відповідальність ===
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).
== Див. також ==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]

Підстави набуття громадянства України

2023-12-19T14:26:51Z

Liubov.iskanderova: /* Вартість та пільги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України'''»''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року №715 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку»]
== Поняття громадянства України ==
'''Громадянство України''' - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
== Правові підстави набуття громадянства України ==
'''Статтею 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України]»''' (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон]) встановлено вичерпний перелік підстав для набуття громадянства України. Це означає, що громадянство України не може набуватися на інших підставах, ніж ті, які перелічені у статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]. Кожна з підстав набуття громадянства України співвідноситься з певними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]. 

'''Громадянство України набувається:'''
* за народженням (ст. 7 Закону);
* за територіальним походженням (ст.8);
* внаслідок прийняття до громадянства (ст.9);
* внаслідок поновлення у громадянстві (ст.10);
* внаслідок усиновлення (ст.11);
* внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя (ст.12);
* внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки (ст.13);
* у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини (ст.14);
* внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства (ст.15);
* за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України (угоди про спрощений порядок зміни громадянства).

== Набуття громадянства за народженням ==
Відповідно до статті 7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , ''особа є громадянином України'', якщо:
* батьки або один з батьків на момент її народження були громадянами України;
* народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України;
* народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави;
* народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків;
* народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
* народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;
* є новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда);
Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України (далі ДМС України ) за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника особи.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.
 
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються:
'''Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України (частина перша статті 7 Закону), один з її батьків подає такі документи:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження. 

'''Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України (частина друга статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і проживали на законних підставах на території України. 

'''Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які на законних підставах постійно проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави (частина третя статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи або інший документ, який підтверджує факт народження особи за межами України;
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і на законних підставах постійно проживали на території України;
* декларацію про ненабуття особою громадянства іншої держави за народженням. 

'''Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків (частина четверта статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копії документів, які підтверджують факт перебування батьків особи у громадянстві іншої держави (інших держав) на момент її народження;
* копії документів, які підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків.

'''Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і яка не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні (частина п'ята статті 7 Закону), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копію посвідчення біженця, виданого тому з батьків особи, якому надано статус біженця в Україні, або копію документа, що підтверджує факт надання одному з батьків особи притулку в Україні;
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків або декларацію про набуття особою за народженням громадянства того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні. 

'''Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем (частина шоста статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає такі документи:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* документи, які підтверджують, що на момент народження особи один з її батьків перебував у громадянстві іншої держави (інших держав), а інший - був особою без громадянства;
* документи, що підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем. 

'''Для оформлення набуття громадянства України за народженням новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда) (частина сьома статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), законний представник дитини подає такі документи:'''
* заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження дитини.

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
# відсутніть підстав для отримання послуги;
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України за територіальним походженням ==
Відповідно до статті 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], особа без громадянства або іноземець, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подав заяву про набуття громадянства України, а також його неповнолітні діти, реєструються громадянами України, якщо така особа (один з варіантів):
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України Закону України «Про правонаступництво України»;
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання

=== Вартість та пільги ===
Оплату за набуття громадянства України не передбачено.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 24-44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
# відсутніть підстав для отримання послуги;
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.
У серпні 2022 року за цією процедурою громадянства набув чоловік, якого раніше було визнано особою без громадянства в Україні. Його справу підтримували юристи БФ "Право на захист". Історію цієї людини можна побачити за [https://www.facebook.com/watch/?v=1009688853761121 посиланням].

== Прийняття до громадянства України ==
Відповідно до статті 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Умовами прийняття до громадянства України є (є виключення, детальніше - див. статтю 9 Закону):
* визнання і дотримання Конституції України та законів України;
* знання основ Конституції України, історії України;
* подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців);
* безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх '''п'яти років'''. Для осіб, які в’їхали в Україну '''особами без громадянства''' термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на '''три роки''' з моменту в’їзду в Україну або з моменту визнання особою без громадянства;
* отримання дозволу на імміграцію;
* володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;
* наявність законних джерел існування.
Датою набуття громадянства України у наведеному випадку є дата видання відповідного Указу Президента України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.

=== Вартість та пільги ===
Відповідно статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету КМУ «Про державне мито»] за подання заяв про прийняття у громадянство України встановлено ставку у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (8 грн. 50 коп.). 

'''Від сплати державного мита звільняються''' особи, перелік яких закріплений у ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито".
=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

В залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 45-51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].
Квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує підстави для звільнення від його сплати (разом із копією).

=== Термін розгляду заяви ===
Не більше 1 року.
Загальний строк розгляду заяв про прийняття до громадянства України дітей, осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства не повинен перевищувати <big>'''9 місяців'''</big> з дня їх надходження.

=== Підстави для відмови ===
# До громадянства України не приймається особа, яка:
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;
# Невиконання підстав для отримання послуги.
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Поновлення у громадянстві України ==
Поновлення у громадянстві України застосовується щодо осіб, громадянство яких було припинено відповідними указами Президента України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов поновлення у громадянстві України ('''поновлення у громадянстві України''' '''особи, яка припинила громадянство України і є особою без громадянства; поновлення у громадянстві України особи, яка після припинення громадянства України набула іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повернулася в Україну на постійне проживання; поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який припинив громадянство України і є особою без громадянства; оформлення поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який після припинення громадянства України набув іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства) і повернувся в Україну на постійне проживання; оформлення поновлення у громадянстві України іноземця, який після припинення громадянства України проживав за межами України'''), подаються документи, визначені п.п. 52-55-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
# До громадянства України не приймається особа, яка:
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;
# Невиконання підстав для отримання послуги.
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття дітьми громадянства України внаслідок усиновлення ==
Усиновлення дитини або повнолітньої особи громадянами України або подружжям, один з якого є громадянином України.
Відповідно до статті 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.
Повнолітня особа, яка є '''''особою без громадянства''''', що постійно проживає на території України стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 56-59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
* відсутніть підстав для отримання послуги;
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя ==
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – особою без громадянства.
# Дитина, яка проживає на території України та є особою без громадянства або іноземцем, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – іноземцем.
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і постійно проживає в дитячому закладі чи закладі охорони здоров’я, адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклувальника.
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і виховується в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, сім'ї патронатного вихователя, якщо хоча б один із батьків-вихователів або прийомних батьків, або патронатних вихователів є громадянином України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 60-64-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
* Невиконання підстав для отримання послуги.
* Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України ==
'''<big>Підстави для отримання громадянства</big>:'''
* Встановлення опіки громадянина України над іноземцем або особою без громадянства, що визнані судом недієздатними та проживають в Україні на законних підставах.
* Відповідно до статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над якими встановлено опіку громадянина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно вернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи.

=== Перелік необхідних документів ===
'''Опікун, що звертається до підрозділу ДМС України з питань громадянства, подає:'''
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону] документа, що підтверджує перебування опікуна особи, яка визнана судом недієздатною, у громадянстві України;
* заяву про оформлення набуття особою, яка визнана судом недієздатною, громадянства України внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України;
* дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм) особи, яка визнана судом недієздатною;
* копію рішення суду про встановлення над особою, яка визнана судом недієздатною, опіки;
* документ, що підтверджує проживання особи, яка визнана судом недієздатною та над якою встановлено опіку, на території України.

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
*відсутніть підстав для отримання послуги;
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України дитиною у зв’язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них ==
'''Підстави для отримання громадянства:'''
* Подання тим із батьків дитини, який є громадянином України заяви про оформлення набуття дитиною громадянства України.
Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання одного з батьків дитини.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 66-69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
*відсутніть підстав для отримання послуги;
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства ==
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''
# Відповідно до статті 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], у разі визнання батьківства (материнства) або встановлення факту батьківства (материнства) дитини, мати (батько) якої є іноземцем або особою без громадянства, а батьком (матір’ю) визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства, також набуває громадянство України за вищезазначених умов.
# Датою набуття громадянства України в таких випадках є дата народження дитини (особи) або дата набуття громадянства України батьком чи матір’ю, якщо вони набули громадянство України після народження дитини (особи).
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України за вищезазначених умов, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов’язання припинити іноземне громадянство.
# Датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи, одного з її батьків чи іншого законного представника.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 70-77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
* відсутніть підстав для отримання послуги;
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Оскарження рішень з питань громадянства ==
Рішення з питань громадянства можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду.
Дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду справ про громадянство і виконання рішень з питань громадянства, можуть бути оскаржені у судовому та адміністративному порядку.

=== Вартість ===
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Отримання_громадянства_України_іноземцями_та_апатридами,_які_брали_участь_у_захисті_територальної_цілісності_та_недоторканості_України Отримання громадянства України іноземцями та апатридами, які брали участь у захисті територальної цілісності та недоторканості України]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Тимчасове_посвідчення_громадянина_України Тимчасове посвідчення громадянина України]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Підстави набуття громадянства України

2023-12-19T14:16:48Z

Liubov.iskanderova: /* Перелік необхідних документів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України'''»''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року №715 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку»]
== Поняття громадянства України ==
'''Громадянство України''' - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
== Правові підстави набуття громадянства України ==
'''Статтею 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України]»''' (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон]) встановлено вичерпний перелік підстав для набуття громадянства України. Це означає, що громадянство України не може набуватися на інших підставах, ніж ті, які перелічені у статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]. Кожна з підстав набуття громадянства України співвідноситься з певними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]. 

'''Громадянство України набувається:'''
* за народженням (ст. 7 Закону);
* за територіальним походженням (ст.8);
* внаслідок прийняття до громадянства (ст.9);
* внаслідок поновлення у громадянстві (ст.10);
* внаслідок усиновлення (ст.11);
* внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя (ст.12);
* внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки (ст.13);
* у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини (ст.14);
* внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства (ст.15);
* за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України (угоди про спрощений порядок зміни громадянства).

== Набуття громадянства за народженням ==
Відповідно до статті 7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , ''особа є громадянином України'', якщо:
* батьки або один з батьків на момент її народження були громадянами України;
* народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України;
* народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави;
* народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків;
* народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
* народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;
* є новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда);
Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України (далі ДМС України ) за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника особи.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.
 
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються:
'''Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України (частина перша статті 7 Закону), один з її батьків подає такі документи:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження. 

'''Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України (частина друга статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і проживали на законних підставах на території України. 

'''Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які на законних підставах постійно проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави (частина третя статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи або інший документ, який підтверджує факт народження особи за межами України;
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і на законних підставах постійно проживали на території України;
* декларацію про ненабуття особою громадянства іншої держави за народженням. 

'''Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків (частина четверта статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копії документів, які підтверджують факт перебування батьків особи у громадянстві іншої держави (інших держав) на момент її народження;
* копії документів, які підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків.

'''Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і яка не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні (частина п'ята статті 7 Закону), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копію посвідчення біженця, виданого тому з батьків особи, якому надано статус біженця в Україні, або копію документа, що підтверджує факт надання одному з батьків особи притулку в Україні;
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків або декларацію про набуття особою за народженням громадянства того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні. 

'''Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем (частина шоста статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає такі документи:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* документи, які підтверджують, що на момент народження особи один з її батьків перебував у громадянстві іншої держави (інших держав), а інший - був особою без громадянства;
* документи, що підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем. 

'''Для оформлення набуття громадянства України за народженням новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда) (частина сьома статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), законний представник дитини подає такі документи:'''
* заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження дитини.

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
# відсутніть підстав для отримання послуги;
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України за територіальним походженням ==
Відповідно до статті 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], особа без громадянства або іноземець, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подав заяву про набуття громадянства України, а також його неповнолітні діти, реєструються громадянами України, якщо така особа (один з варіантів):
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України Закону України «Про правонаступництво України»;
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання

=== Вартість та пільги ===
Оплату за набуття громадянства України не передбачено.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 24-44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
# відсутніть підстав для отримання послуги;
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.
У серпні 2022 року за цією процедурою громадянства набув чоловік, якого раніше було визнано особою без громадянства в Україні. Його справу підтримували юристи БФ "Право на захист". Історію цієї людини можна побачити за [https://www.facebook.com/watch/?v=1009688853761121 посиланням].

== Прийняття до громадянства України ==
Відповідно до статті 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Умовами прийняття до громадянства України є (є виключення, детальніше - див. статтю 9 Закону):
* визнання і дотримання Конституції України та законів України;
* знання основ Конституції України, історії України;
* подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців);
* безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх '''п'яти років'''. Для осіб, які в’їхали в Україну '''особами без громадянства''' термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на '''три роки''' з моменту в’їзду в Україну або з моменту визнання особою без громадянства;
* отримання дозволу на імміграцію;
* володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;
* наявність законних джерел існування.
Датою набуття громадянства України у наведеному випадку є дата видання відповідного Указу Президента України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.

=== Вартість та пільги ===
Відповідно статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Закону України «Про державне мито»] за подання заяв про прийняття у громадянство України встановлено ставку у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (8 грн. 50 коп.). 

'''Від сплати державного мита звільняються''':
* громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* особи з інвалідністю I та II груп тощо.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

В залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 45-51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].
Квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує підстави для звільнення від його сплати (разом із копією).

=== Термін розгляду заяви ===
Не більше 1 року.
Загальний строк розгляду заяв про прийняття до громадянства України дітей, осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства не повинен перевищувати <big>'''9 місяців'''</big> з дня їх надходження.

=== Підстави для відмови ===
# До громадянства України не приймається особа, яка:
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;
# Невиконання підстав для отримання послуги.
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Поновлення у громадянстві України ==
Поновлення у громадянстві України застосовується щодо осіб, громадянство яких було припинено відповідними указами Президента України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов поновлення у громадянстві України ('''поновлення у громадянстві України''' '''особи, яка припинила громадянство України і є особою без громадянства; поновлення у громадянстві України особи, яка після припинення громадянства України набула іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повернулася в Україну на постійне проживання; поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який припинив громадянство України і є особою без громадянства; оформлення поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який після припинення громадянства України набув іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства) і повернувся в Україну на постійне проживання; оформлення поновлення у громадянстві України іноземця, який після припинення громадянства України проживав за межами України'''), подаються документи, визначені п.п. 52-55-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
# До громадянства України не приймається особа, яка:
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;
# Невиконання підстав для отримання послуги.
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття дітьми громадянства України внаслідок усиновлення ==
Усиновлення дитини або повнолітньої особи громадянами України або подружжям, один з якого є громадянином України.
Відповідно до статті 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.
Повнолітня особа, яка є '''''особою без громадянства''''', що постійно проживає на території України стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 56-59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
* відсутніть підстав для отримання послуги;
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя ==
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – особою без громадянства.
# Дитина, яка проживає на території України та є особою без громадянства або іноземцем, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – іноземцем.
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і постійно проживає в дитячому закладі чи закладі охорони здоров’я, адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклувальника.
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і виховується в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, сім'ї патронатного вихователя, якщо хоча б один із батьків-вихователів або прийомних батьків, або патронатних вихователів є громадянином України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 60-64-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
* Невиконання підстав для отримання послуги.
* Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України ==
'''<big>Підстави для отримання громадянства</big>:'''
* Встановлення опіки громадянина України над іноземцем або особою без громадянства, що визнані судом недієздатними та проживають в Україні на законних підставах.
* Відповідно до статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над якими встановлено опіку громадянина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно вернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи.

=== Перелік необхідних документів ===
'''Опікун, що звертається до підрозділу ДМС України з питань громадянства, подає:'''
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону] документа, що підтверджує перебування опікуна особи, яка визнана судом недієздатною, у громадянстві України;
* заяву про оформлення набуття особою, яка визнана судом недієздатною, громадянства України внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України;
* дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм) особи, яка визнана судом недієздатною;
* копію рішення суду про встановлення над особою, яка визнана судом недієздатною, опіки;
* документ, що підтверджує проживання особи, яка визнана судом недієздатною та над якою встановлено опіку, на території України.

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
*відсутніть підстав для отримання послуги;
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України дитиною у зв’язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них ==
'''Підстави для отримання громадянства:'''
* Подання тим із батьків дитини, який є громадянином України заяви про оформлення набуття дитиною громадянства України.
Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання одного з батьків дитини.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 66-69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
*відсутніть підстав для отримання послуги;
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства ==
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''
# Відповідно до статті 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], у разі визнання батьківства (материнства) або встановлення факту батьківства (материнства) дитини, мати (батько) якої є іноземцем або особою без громадянства, а батьком (матір’ю) визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства, також набуває громадянство України за вищезазначених умов.
# Датою набуття громадянства України в таких випадках є дата народження дитини (особи) або дата набуття громадянства України батьком чи матір’ю, якщо вони набули громадянство України після народження дитини (особи).
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України за вищезазначених умов, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов’язання припинити іноземне громадянство.
# Датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи, одного з її батьків чи іншого законного представника.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 70-77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
* відсутніть підстав для отримання послуги;
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Оскарження рішень з питань громадянства ==
Рішення з питань громадянства можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду.
Дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду справ про громадянство і виконання рішень з питань громадянства, можуть бути оскаржені у судовому та адміністративному порядку.

=== Вартість ===
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Отримання_громадянства_України_іноземцями_та_апатридами,_які_брали_участь_у_захисті_територальної_цілісності_та_недоторканості_України Отримання громадянства України іноземцями та апатридами, які брали участь у захисті територальної цілісності та недоторканості України]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Тимчасове_посвідчення_громадянина_України Тимчасове посвідчення громадянина України]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Підстави набуття громадянства України

2023-12-19T13:40:17Z

Liubov.iskanderova: /* Вартість та пільги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України'''»''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року №715 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку»]
== Поняття громадянства України ==
'''Громадянство України''' - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
== Правові підстави набуття громадянства України ==
'''Статтею 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України]»''' (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон]) встановлено вичерпний перелік підстав для набуття громадянства України. Це означає, що громадянство України не може набуватися на інших підставах, ніж ті, які перелічені у статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]. Кожна з підстав набуття громадянства України співвідноситься з певними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]. 

'''Громадянство України набувається:'''
* за народженням (ст. 7 Закону);
* за територіальним походженням (ст.8);
* внаслідок прийняття до громадянства (ст.9);
* внаслідок поновлення у громадянстві (ст.10);
* внаслідок усиновлення (ст.11);
* внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя (ст.12);
* внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки (ст.13);
* у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини (ст.14);
* внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства (ст.15);
* за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України (угоди про спрощений порядок зміни громадянства).

== Набуття громадянства за народженням ==
Відповідно до статті 7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , ''особа є громадянином України'', якщо:
* батьки або один з батьків на момент її народження були громадянами України;
* народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України;
* народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави;
* народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків;
* народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
* народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;
* є новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда);
Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України (далі ДМС України ) за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника особи.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.
 
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються:
'''Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України (частина перша статті 7 Закону), один з її батьків подає такі документи:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження. 

'''Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України (частина друга статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і проживали на законних підставах на території України. 

'''Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які на законних підставах постійно проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави (частина третя статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи або інший документ, який підтверджує факт народження особи за межами України;
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і на законних підставах постійно проживали на території України;
* декларацію про ненабуття особою громадянства іншої держави за народженням. 

'''Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків (частина четверта статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копії документів, які підтверджують факт перебування батьків особи у громадянстві іншої держави (інших держав) на момент її народження;
* копії документів, які підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків.

'''Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і яка не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні (частина п'ята статті 7 Закону), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копію посвідчення біженця, виданого тому з батьків особи, якому надано статус біженця в Україні, або копію документа, що підтверджує факт надання одному з батьків особи притулку в Україні;
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків або декларацію про набуття особою за народженням громадянства того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні. 

'''Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем (частина шоста статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає такі документи:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* документи, які підтверджують, що на момент народження особи один з її батьків перебував у громадянстві іншої держави (інших держав), а інший - був особою без громадянства;
* документи, що підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем. 

'''Для оформлення набуття громадянства України за народженням новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда) (частина сьома статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), законний представник дитини подає такі документи:'''
* заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження дитини.

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
# відсутніть підстав для отримання послуги;
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України за територіальним походженням ==
Відповідно до статті 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], особа без громадянства або іноземець, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подав заяву про набуття громадянства України, а також його неповнолітні діти, реєструються громадянами України, якщо така особа (один з варіантів):
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України Закону України «Про правонаступництво України»;
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання

=== Вартість та пільги ===
Оплату за набуття громадянства України не передбачено.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 24-44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
# відсутніть підстав для отримання послуги;
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.
У серпні 2022 року за цією процедурою громадянства набув чоловік, якого раніше було визнано особою без громадянства в Україні. Його справу підтримували юристи БФ "Право на захист". Історію цієї людини можна побачити за [https://www.facebook.com/watch/?v=1009688853761121 посиланням].

== Прийняття до громадянства України ==
Відповідно до статті 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Умовами прийняття до громадянства України є (є виключення, детальніше - див. статтю 9 Закону):
* визнання і дотримання Конституції України та законів України;
* знання основ Конституції України, історії України;
* подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців);
* безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх '''п'яти років'''. Для осіб, які в’їхали в Україну '''особами без громадянства''' термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на '''три роки''' з моменту в’їзду в Україну або з моменту визнання особою без громадянства;
* отримання дозволу на імміграцію;
* володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;
* наявність законних джерел існування.
Датою набуття громадянства України у наведеному випадку є дата видання відповідного Указу Президента України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.

=== Вартість та пільги ===
Відповідно статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Закону України «Про державне мито»] за подання заяв про прийняття у громадянство України встановлено ставку у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (8 грн. 50 коп.). 

'''Від сплати державного мита звільняються''':
* громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* особи з інвалідністю I та II груп тощо.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

В залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 45-51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].
Квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує підстави для звільнення від його сплати (разом із копією).

=== Термін розгляду заяви ===
Не більше 1 року.
Загальний строк розгляду заяв про прийняття до громадянства України дітей, осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства не повинен перевищувати <big>'''9 місяців'''</big> з дня їх надходження.

=== Підстави для відмови ===
# До громадянства України не приймається особа, яка:
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;
# Невиконання підстав для отримання послуги.
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Поновлення у громадянстві України ==
Поновлення у громадянстві України застосовується щодо осіб, громадянство яких було припинено відповідними указами Президента України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов поновлення у громадянстві України ('''поновлення у громадянстві України''' '''особи, яка припинила громадянство України і є особою без громадянства; поновлення у громадянстві України особи, яка після припинення громадянства України набула іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повернулася в Україну на постійне проживання; поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який припинив громадянство України і є особою без громадянства; оформлення поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який після припинення громадянства України набув іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства) і повернувся в Україну на постійне проживання; оформлення поновлення у громадянстві України іноземця, який після припинення громадянства України проживав за межами України'''), подаються документи, визначені п.п. 52-551 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
# До громадянства України не приймається особа, яка:
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;
# Невиконання підстав для отримання послуги.
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття дітьми громадянства України внаслідок усиновлення ==
Усиновлення дитини або повнолітньої особи громадянами України або подружжям, один з якого є громадянином України.
Відповідно до статті 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.
Повнолітня особа, яка є '''''особою без громадянства''''', що постійно проживає на території України стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 56-59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
* відсутніть підстав для отримання послуги;
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя ==
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – особою без громадянства.
# Дитина, яка проживає на території України та є особою без громадянства або іноземцем, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – іноземцем.
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і постійно проживає в дитячому закладі чи закладі охорони здоров’я, адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклувальника.
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і виховується в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, сім'ї патронатного вихователя, якщо хоча б один із батьків-вихователів або прийомних батьків, або патронатних вихователів є громадянином України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 60-64-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
* Невиконання підстав для отримання послуги.
* Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України ==
'''<big>Підстави для отримання громадянства</big>:'''
* Встановлення опіки громадянина України над іноземцем або особою без громадянства, що визнані судом недієздатними та проживають в Україні на законних підставах.
* Відповідно до статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над якими встановлено опіку громадянина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно вернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи.

=== Перелік необхідних документів ===
'''Опікун, що звертається до підрозділу ДМС України з питань громадянства, подає:'''
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону] документа, що підтверджує перебування опікуна особи, яка визнана судом недієздатною, у громадянстві України;
* заяву про оформлення набуття особою, яка визнана судом недієздатною, громадянства України внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України;
* дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм) особи, яка визнана судом недієздатною;
* копію рішення суду про встановлення над особою, яка визнана судом недієздатною, опіки;
* документ, що підтверджує проживання особи, яка визнана судом недієздатною та над якою встановлено опіку, на території України.

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
*відсутніть підстав для отримання послуги;
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України дитиною у зв’язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них ==
'''Підстави для отримання громадянства:'''
* Подання тим із батьків дитини, який є громадянином України заяви про оформлення набуття дитиною громадянства України.
Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання одного з батьків дитини.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 66-69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
*відсутніть підстав для отримання послуги;
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства ==
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''
# Відповідно до статті 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], у разі визнання батьківства (материнства) або встановлення факту батьківства (материнства) дитини, мати (батько) якої є іноземцем або особою без громадянства, а батьком (матір’ю) визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства, також набуває громадянство України за вищезазначених умов.
# Датою набуття громадянства України в таких випадках є дата народження дитини (особи) або дата набуття громадянства України батьком чи матір’ю, якщо вони набули громадянство України після народження дитини (особи).
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України за вищезазначених умов, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов’язання припинити іноземне громадянство.
# Датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи, одного з її батьків чи іншого законного представника.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 70-77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
* відсутніть підстав для отримання послуги;
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Оскарження рішень з питань громадянства ==
Рішення з питань громадянства можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду.
Дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду справ про громадянство і виконання рішень з питань громадянства, можуть бути оскаржені у судовому та адміністративному порядку.

=== Вартість ===
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Отримання_громадянства_України_іноземцями_та_апатридами,_які_брали_участь_у_захисті_територальної_цілісності_та_недоторканості_України Отримання громадянства України іноземцями та апатридами, які брали участь у захисті територальної цілісності та недоторканості України]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Тимчасове_посвідчення_громадянина_України Тимчасове посвідчення громадянина України]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Підстави набуття громадянства України

2023-12-19T13:23:21Z

Liubov.iskanderova: Внесені зміни до розділу "Прийняття до громадянства України"

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України'''»''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року №715 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку»]
== Поняття громадянства України ==
'''Громадянство України''' - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
== Правові підстави набуття громадянства України ==
'''Статтею 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України]»''' (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон]) встановлено вичерпний перелік підстав для набуття громадянства України. Це означає, що громадянство України не може набуватися на інших підставах, ніж ті, які перелічені у статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]. Кожна з підстав набуття громадянства України співвідноситься з певними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]. 

'''Громадянство України набувається:'''
* за народженням (ст. 7 Закону);
* за територіальним походженням (ст.8);
* внаслідок прийняття до громадянства (ст.9);
* внаслідок поновлення у громадянстві (ст.10);
* внаслідок усиновлення (ст.11);
* внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя (ст.12);
* внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки (ст.13);
* у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини (ст.14);
* внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства (ст.15);
* за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України (угоди про спрощений порядок зміни громадянства).

== Набуття громадянства за народженням ==
Відповідно до статті 7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , ''особа є громадянином України'', якщо:
* батьки або один з батьків на момент її народження були громадянами України;
* народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України;
* народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави;
* народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків;
* народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
* народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;
* є новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда);
Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України (далі ДМС України ) за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника особи.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.
 
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються:
'''Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України (частина перша статті 7 Закону), один з її батьків подає такі документи:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження. 

'''Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України (частина друга статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і проживали на законних підставах на території України. 

'''Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які на законних підставах постійно проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави (частина третя статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи або інший документ, який підтверджує факт народження особи за межами України;
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і на законних підставах постійно проживали на території України;
* декларацію про ненабуття особою громадянства іншої держави за народженням. 

'''Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків (частина четверта статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копії документів, які підтверджують факт перебування батьків особи у громадянстві іншої держави (інших держав) на момент її народження;
* копії документів, які підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків.

'''Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і яка не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні (частина п'ята статті 7 Закону), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копію посвідчення біженця, виданого тому з батьків особи, якому надано статус біженця в Україні, або копію документа, що підтверджує факт надання одному з батьків особи притулку в Україні;
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків або декларацію про набуття особою за народженням громадянства того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні. 

'''Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем (частина шоста статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає такі документи:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* документи, які підтверджують, що на момент народження особи один з її батьків перебував у громадянстві іншої держави (інших держав), а інший - був особою без громадянства;
* документи, що підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем. 

'''Для оформлення набуття громадянства України за народженням новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда) (частина сьома статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), законний представник дитини подає такі документи:'''
* заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження дитини.

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
# відсутніть підстав для отримання послуги;
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України за територіальним походженням ==
Відповідно до статті 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], особа без громадянства або іноземець, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подав заяву про набуття громадянства України, а також його неповнолітні діти, реєструються громадянами України, якщо така особа (один з варіантів):
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України Закону України «Про правонаступництво України»;
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання

=== Вартість та пільги ===
Оплату за набуття громадянства України не передбачено.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 24-44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
# відсутніть підстав для отримання послуги;
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.
У серпні 2022 року за цією процедурою громадянства набув чоловік, якого раніше було визнано особою без громадянства в Україні. Його справу підтримували юристи БФ "Право на захист". Історію цієї людини можна побачити за [https://www.facebook.com/watch/?v=1009688853761121 посиланням].

== Прийняття до громадянства України ==
Відповідно до статті 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Умовами прийняття до громадянства України є (є виключення, детальніше - див. статтю 9 Закону):
* визнання і дотримання Конституції України та законів України;
* знання основ Конституції України, історії України;
* подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців);
* безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх '''п'яти років'''. Для осіб, які в’їхали в Україну '''особами без громадянства''' термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на '''три роки''' з моменту в’їзду в Україну або з моменту визнання особою без громадянства;
* отримання дозволу на імміграцію;
* володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;
* наявність законних джерел існування.
Датою набуття громадянства України у наведеному випадку є дата видання відповідного Указу Президента України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.

=== Вартість та пільги ===
Відповідно статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Закону України «Про державне мито»] за подання заяв про прийняття у громадянство України встановлено ставку у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (8 грн. 50 коп.). 

'''Від сплати державного мита звільняються''':
* громадяни Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні, за подачу заяви про прийняття до громадянства України;
* інваліди І та ІІ груп.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

В залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 45-51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].
Квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує підстави для звільнення від його сплати (разом із копією).

=== Термін розгляду заяви ===
Не більше 1 року.
Загальний строк розгляду заяв про прийняття до громадянства України дітей, осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства не повинен перевищувати <big>'''9 місяців'''</big> з дня їх надходження.

=== Підстави для відмови ===
# До громадянства України не приймається особа, яка:
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;
# Невиконання підстав для отримання послуги.
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Поновлення у громадянстві України ==
Поновлення у громадянстві України застосовується щодо осіб, громадянство яких було припинено відповідними указами Президента України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов поновлення у громадянстві України ('''поновлення у громадянстві України''' '''особи, яка припинила громадянство України і є особою без громадянства; поновлення у громадянстві України особи, яка після припинення громадянства України набула іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повернулася в Україну на постійне проживання; поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який припинив громадянство України і є особою без громадянства; оформлення поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який після припинення громадянства України набув іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства) і повернувся в Україну на постійне проживання; оформлення поновлення у громадянстві України іноземця, який після припинення громадянства України проживав за межами України'''), подаються документи, визначені п.п. 52-551 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
# До громадянства України не приймається особа, яка:
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;
# Невиконання підстав для отримання послуги.
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття дітьми громадянства України внаслідок усиновлення ==
Усиновлення дитини або повнолітньої особи громадянами України або подружжям, один з якого є громадянином України.
Відповідно до статті 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.
Повнолітня особа, яка є '''''особою без громадянства''''', що постійно проживає на території України стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 56-59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
* відсутніть підстав для отримання послуги;
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя ==
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – особою без громадянства.
# Дитина, яка проживає на території України та є особою без громадянства або іноземцем, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – іноземцем.
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і постійно проживає в дитячому закладі чи закладі охорони здоров’я, адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклувальника.
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і виховується в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, сім'ї патронатного вихователя, якщо хоча б один із батьків-вихователів або прийомних батьків, або патронатних вихователів є громадянином України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 60-64-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
* Невиконання підстав для отримання послуги.
* Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України ==
'''<big>Підстави для отримання громадянства</big>:'''
* Встановлення опіки громадянина України над іноземцем або особою без громадянства, що визнані судом недієздатними та проживають в Україні на законних підставах.
* Відповідно до статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над якими встановлено опіку громадянина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно вернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи.

=== Перелік необхідних документів ===
'''Опікун, що звертається до підрозділу ДМС України з питань громадянства, подає:'''
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону] документа, що підтверджує перебування опікуна особи, яка визнана судом недієздатною, у громадянстві України;
* заяву про оформлення набуття особою, яка визнана судом недієздатною, громадянства України внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України;
* дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм) особи, яка визнана судом недієздатною;
* копію рішення суду про встановлення над особою, яка визнана судом недієздатною, опіки;
* документ, що підтверджує проживання особи, яка визнана судом недієздатною та над якою встановлено опіку, на території України.

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
*відсутніть підстав для отримання послуги;
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України дитиною у зв’язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них ==
'''Підстави для отримання громадянства:'''
* Подання тим із батьків дитини, який є громадянином України заяви про оформлення набуття дитиною громадянства України.
Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання одного з батьків дитини.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 66-69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
*відсутніть підстав для отримання послуги;
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства ==
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''
# Відповідно до статті 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], у разі визнання батьківства (материнства) або встановлення факту батьківства (материнства) дитини, мати (батько) якої є іноземцем або особою без громадянства, а батьком (матір’ю) визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства, також набуває громадянство України за вищезазначених умов.
# Датою набуття громадянства України в таких випадках є дата народження дитини (особи) або дата набуття громадянства України батьком чи матір’ю, якщо вони набули громадянство України після народження дитини (особи).
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України за вищезазначених умов, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов’язання припинити іноземне громадянство.
# Датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи, одного з її батьків чи іншого законного представника.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 70-77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
* відсутніть підстав для отримання послуги;
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Оскарження рішень з питань громадянства ==
Рішення з питань громадянства можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду.
Дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду справ про громадянство і виконання рішень з питань громадянства, можуть бути оскаржені у судовому та адміністративному порядку.

=== Вартість ===
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Отримання_громадянства_України_іноземцями_та_апатридами,_які_брали_участь_у_захисті_територальної_цілісності_та_недоторканості_України Отримання громадянства України іноземцями та апатридами, які брали участь у захисті територальної цілісності та недоторканості України]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Тимчасове_посвідчення_громадянина_України Тимчасове посвідчення громадянина України]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Контроль за виконанням колективного договору

2023-10-20T15:18:20Z

Liubov.iskanderova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
|}
== Контроль за виконанням колективного договору ==
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).

'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору: ==
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників);

б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].

Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності,
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності,
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.
== Порядок звернення у разі порушень ==
* '''до Державної служби України з питань праці''':
# Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.
# Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.
# За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':
# Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.
# Дане подання розглядається у тижневий термін.
# У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.
* '''до суду''':
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:
* адміністративна;
* дисциплінарна;
* кримінальна;
* матеріальна.
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-1 - 41-3, 188-1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''
=== Адміністративна відповідальність ===
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''
— грошова сума розміром у 17 гривень

(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)
|}
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:

- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.
==== Строки розгляду ====
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
==== Порядок оскарження ====
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,
# її законним представником,
# захисником,
# потерпілим,
# його представником.
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.
=== Дисциплінарна відповідальність ===
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:
* оголошення догани або звільнення з роботи;
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).
=== Матеріальна відповідальність ===
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.
=== Кримінальна відповідальність ===
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).
== Див. також ==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]

Контроль за виконанням колективного договору

2023-09-19T14:22:52Z

Liubov.iskanderova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
|}
== Контроль за виконанням колективного договору ==
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).

'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору: ==
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників).

б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].

Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності,
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності,
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.
== Порядок звернення у разі порушень ==
* '''до Державної служби України з питань праці''':
# Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.
# Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.
# За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':
# Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.
# Дане подання розглядається у тижневий термін.
# У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.
* '''до суду''':
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:
* адміністративна;
* дисциплінарна;
* кримінальна;
* матеріальна.
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-1 - 41-3, 188-1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''
=== Адміністративна відповідальність ===
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''
— грошова сума розміром у 17 гривень

(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)
|}
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:

- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.
==== Строки розгляду ====
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
==== Порядок оскарження ====
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,
# її законним представником,
# захисником,
# потерпілим,
# його представником.
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.
=== Дисциплінарна відповідальність ===
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:
* оголошення догани або звільнення з роботи;
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).
=== Матеріальна відповідальність ===
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.
=== Кримінальна відповідальність ===
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).
== Див. також ==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]

Контроль за виконанням колективного договору

2023-08-18T15:47:53Z

Liubov.iskanderova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця
|}
== Контроль за виконанням колективного договору ==
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).

'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору: ==
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників).

б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].

Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності,
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності,
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.
== Порядок звернення у разі порушень ==
* '''до Державної служби України з питань праці''':
# Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.
# Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.
# За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':
# Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.
# Дане подання розглядається у тижневий термін.
# У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.
* '''до суду''':
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:
* адміністративна;
* дисциплінарна;
* кримінальна;
* матеріальна.
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-1 - 41-3, 188-1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''
=== Адміністративна відповідальність ===
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''
— грошова сума розміром у 17 гривень

(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)
|}
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:

- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.
==== Строки розгляду ====
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
==== Порядок оскарження ====
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,
# її законним представником,
# захисником,
# потерпілим,
# його представником.
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.
=== Дисциплінарна відповідальність ===
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:
* оголошення догани або звільнення з роботи;
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).
=== Матеріальна відповідальність ===
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.
=== Кримінальна відповідальність ===
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).
== Див. також ==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]

Контроль за виконанням колективного договору

2023-06-19T15:31:04Z

Liubov.iskanderova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця
|}
== Контроль за виконанням колективного договору ==
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).

'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору: ==
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників).

б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].

Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності,
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності,
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.
== Порядок звернення у разі порушень ==
* '''до Державної служби України з питань праці''':
# Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.
# Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.
# За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':
# Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.
# Дане подання розглядається у тижневий термін.
# У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.
* '''до суду''':
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:
* адміністративна;
* дисциплінарна;
* кримінальна;
* матеріальна.
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-1 - 41-3, 188-1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''
=== Адміністративна відповідальність ===
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''
— грошова сума розміром у 17 гривень

(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)
|}
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:

- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.
==== Строки розгляду ====
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
==== Порядок оскарження ====
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,
# її законним представником,
# захисником,
# потерпілим,
# його представником.
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.
=== Дисциплінарна відповідальність ===
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:
* оголошення догани або звільнення з роботи;
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).
=== Матеріальна відповідальність ===
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.
=== Кримінальна відповідальність ===
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).
== Див. також ==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]

Порядок проведення огляду у кримінальному процесі

2023-05-19T08:08:29Z

Liubov.iskanderova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»]
== Поняття огляду ==
'''Огляд''' – це слідча (розшукова) дія, яка проводиться слідчим або прокурором з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин кримінального правопорушення
== Мета огляду ==
Метою проведення огляду є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
== Види оглядів ==
Можна виділити такі види оглядів:

'''<big>1) огляд місцевості;</big>'''

'''<big>2) огляд приміщень;</big>'''

'''<big>3) огляд речей;</big>'''

'''<big>4) огляд документів;</big>'''

'''<big>5) огляд трупа;</big>'''

'''<big>6) огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією.</big>'''

'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є огляд житла чи іншого володіння особи</big>'''

Відповідно до частини 2 статті 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України] передбачає, що проведення огляду житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Огляд комп’ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).

'''''Огляд житла чи іншого володіння особи''''' здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.

''Слідчий, прокурор має право до постановлений ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише:''
* - у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину (ч. 3 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);
* - за добровільною згодою особи, яка ними володіє (ч. 1 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

При проведенні огляду дозволяється вилучення лише '''<big>речей і документів</big>''', які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.

При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є також огляд місця події</big>'''

Як визначено законом, у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР ('''ч. 3 ст. 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]''').

'''<big>Огляд трупа</big>'''

У відповідності до закону огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил КПК про огляд житла чи іншого володіння особи.

Закон встановлює, що після огляду труп підлягає обов'язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора, незалежно від того, яким уповноваженим органом досудового розслідування здійснюється досудове провадження і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.

Під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 615 КПК, письмовий дозвіл на видачу трупа видається прокурором або слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причин смерті.
=== Проведення огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією ===
Згідно з КПК ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Виконання постанови покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування.

Труп виймається з місця поховання за присутності судово-медичного експерта та оглядається з додержанням правил '''ст. 238 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''. Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан. Законом передбачено, що у разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи. 
Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень. Під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. 
Про проведену слідчу (розшукову) дію складається протокол, у якому зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведення слідчої (розшукової) дії. Якщо при ексгумації вилучалися речі та об'єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі. До протоколу додаються матеріали вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапису, плани і схеми, графічні зображення, відбитки та зліпки.
== Підстава для проведення огляду ==
Фактичною підставою для проведення огляду є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. При наявності достатніх даних, що вказують на необхідність проведення огляду, слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення. Як правило, це рішення ніде спеціально не фіксується. Вимога закону обов'язково отримати вмотивовану ухвалу слідчого судді встановлена, тільки коли необхідно здійснити огляд житла чи іншого володіння особи.
== Порядок проведення огляду ==
Відповідно до вимог закону слідчий або прокурор повинні вжити належних заходів для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені (див. також '''ч. 3 ст. 223 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''). Найчастіше мова йде про власників житла чи іншого володіння особи, речей чи документів, які повинні бути оглянуті в ході огляду. їх присутність під час огляду є гарантією законного та об'єктивного відображення результатів цієї слідчої дії, дотримання правових приписів кримінального процесуального закону. 
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. 
'''Згідно зі змінами, внесеними до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], необхідна обов’язкова присутність під час огляду житла чи іншого володіння особи адвоката, оскільки якщо під час виконання ухвали про дозвіл на огляд житла чи іншого володіння особи адвоката не було допущено до цієї слідчої (розшукової) дії, отримані докази є неприпустимими. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження.''' 
Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 години до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного, а також крім здійснення кримінального провадження у порядку, встановленому статтею 615 КПК України.
Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. 
Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
== Фіксування результатів огляду ==
До основних способів фіксації огляду належать:
* '''протоколювання;'''
* '''фотографування, відеозапис, кінозйомка, звукозапис;'''
* '''копіювання та моделювання;'''
* '''вимірювання, складання планів і схем;'''
* '''вилучення предмета разом із слідами.'''
 
'''Згідно зі змінами, внесеними до статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»] виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Тому проведення огляду житла чи іншого володіння особи також проводиться з обов’язковою фіксацією.''' 
Основним способом фіксації результатів огляду є '''складання протоколу'''. Складання протоколу вимагає дотримання ряду певних вимог: протокол повинен бути повним і містити детальний опис окремих слідів та інших обставин злочину; всі виявлені об'єкти, предмети та обставини повинні бути зафіксовані у протоколі огляду точно у такому вигляді, в якому вони знаходилися у момент здійснення огляду та спостерігалися слідчим. Якщо до обстановки вносилися певні зміни, то факти внесення таких змін повинні бути встановлені слідчим, шляхом проведення інших слідчих дій - допитами, експертизами, відтворенням обстановки та обставин події тощо.
Протокол огляду складається з 3-х основних частин: вступної, описової та заключної. 
У вступній частині протоколу зазначається: час і місце складання протоколу; посада та прізвища осіб, які проводили огляд та брали участь у його проведенні, прізвища та адреси понятих; підстави для проведення огляду та посилання на відповідні норми КПК України; відмітки про роз'яснення учасникам огляду і понятим їх прав і обов'язків; умови в яких проводився огляд; час початку та закінчення огляду. 
Описова частина протоколу має містити відомості щодо послідовності дій під час проведення огляду та отримані в результаті огляду відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи. В протоколі послідовно описуються окремі об'єкти (предмети, сліди, речові докази, трупи) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилучення та фіксації. У протоколі мають бути описані негативні обставини, якщо такі будуть встановлені.
Відносно виявлених слідів і предметів у протоколі вказуються: найменування виявленого, його місцезнаходження, розмір, форма, колір, а також окремі ознаки. У випадках, коли названі об'єкти фіксуються, у протоколі вказуються місце і способи їх виявлення, а також способи фіксації. 
Заключна частина протоколу містить відомості щодо вилучених предметів та слідів, умов та методів їх виявлення, фіксації (фото-, кіно-, відеозйомка, дані про чутливість плівки, умови зйомки, параметри зйомки) та вилучення (копіювання на дактоплівку, виготовлення гіпсового зліпку тощо). У цій частини протоколу зазначається про наявність або відсутність зауважень понятих та інших учасників огляду щодо порядку огляду, вилучення слідів та інших предметів, а також інших дій, вчинених слідчим. Протокол підписує слідчий, а також поняті та інші учасники огляду. 
До протоколу огляду місця події можуть додаватися плани, схеми місця події, фотознімки, кіно- та відеоплівки.
При складанні плану чи схеми використовують умовні позначення.
На кожному плані або схемі повинні бути: заголовок із зазначенням, що саме накреслено, стрілка з позначенням "північ-південь" для орієнтування на сторони світу, масштаб (на планах), пояснювальні написи про те, що являють собою ті чи інші зображені об'єкти. 
'''Всі технічні засоби, які використовують для фіксації процесу огляду та його результатів, можна згрупувати таким чином:'''
- фотографічні засоби;
- кінематографічні;
- відеозаписуючі;
- звукозаписуючі;
- вимірювальні;
- моделюючі;
- аналітичні:
- пошукові;
- кібернетичні..
[[Категорія:Слідчі дії]]