WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Оформлення посвідки на постійне проживання на території України

2023-03-16T09:26:52Z

Liliia.korinets: Загальна вартість оформлення посвідки на постійне проживання

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закон України "Про імміграцію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито]"
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1983-2002-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983 "Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень]"
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфер міграції"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#n68 постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 "Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1549/21861]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0231839-19#n29 Наказ Державної міграційної служби України від 29.08.2019 № 231 "Про затвердження Класифікаторів"]
== Поняття посвідки на постійне проживання ==
'''Посвідка на постійне проживання''' - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні (пункт 17 частини першої статті 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).

''Посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.''
== Хто має право на отримання посвідки на постійне проживання ==
'''Право на отримання посвідки на постійне проживання мають:'''
# іноземці та особи без громадянства, які відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закону України "Про імміграцію"] іммігрували в Україну на постійне проживання;
# іноземці та особи без громадянства, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території (у цьому випадку підставою для видачі посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства є відповідний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осіб).
Посвідки оформляються іноземцям та особам без громадянства, які:
* '''досягли 16-річного віку''' - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто;
* '''не досягли 16-річного віку або визнані обмежено дієздатними чи недієздатними,''' - на підставі заяв-анкет одного з батьків (усиновлювачів), з ким проживають особи на підставі дозволу на імміграцію, опікунів, піклувальників.
== Куди звернутися ==
'''Документи для оформлення посвідок (у тому числі замість втраченої або викраденої), іі обміну''' подаються за місцем проживання іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до:
* державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби України (далі - ДМС);
* центру надання адміністративних послуг;
* [https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС].
==Сторок подання документів==
Документи для оформлення посвідки подаються '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до закінчення встановленого строку перебування/проживання в Україні.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані ''не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії.''
== Вартість ==
Загальна вартість оформлення посвідки на постійне проживання складає 1013, 00 грн.у тому числі: державне мито у розмірі 85,00 грн. (відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»); вартість адміністративної послуги у розмірі 496, 00 грн.; вартість бланка у розмірі 432, 00 грн.

== Перелік необхідних документів ==
'''Для оформлення посвідки на постійне проживання необхідно подати такі документи:'''
# заява-анкета;
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України (''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником (''копія та пред’являється оригінал'');
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку (''подається оригінал'');
# копію рішення про надання дозволу на імміграцію (''копія'');
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (''копія та пред’являється оригінал'').
'''Для оформлення особам, зазначеним в абзацах другому, третьому та п’ятому пункту 4 Прикінцевих положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закону України “Про імміграцію”], посвідки на постійне проживання замість копії рішення про надання дозволу на імміграцію, подаються такі документи:'''
* іноземцями або особами без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України “Про імміграцію” та мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку в Україні, - оригінал і копія паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про прописку або дійсна посвідка;
* іноземцями або особами без громадянства, які змушені були залишити місця постійного проживання в Автономній Республіці Абхазія Грузії і прибули в Україну, а також їх повнолітніми дітьми, які прибули в Україну разом з ними до досягнення повноліття, - тимчасова довідка (або довідка, що підтверджує факт прибуття неповнолітнього разом з батьками), отримана після прибуття в Україну, та документ про підтвердження факту проживання в Україні не менш як п’ять років, видані територіальними органами ДМС;
* іноземцями або особами без громадянства, які прибули в Україну дітьми-сиротами у зв’язку із збройними конфліктами в місцях їх постійного проживання і виховуються або виховувалися у державних дитячих закладах чи дитячих будинках сімейного типу або над якими встановлено чи було встановлено опіку або піклування громадян України, - документ, що підтверджує виховання в державному дитячому закладі чи дитячому будинку сімейного типу або встановлення опіки чи піклування.
'''Для оформлення посвідки на постійне проживання особам, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території,''' замість рішення про надання дозволу на імміграцію, '''подається довідка про припинення громадянства України,''' видана територіальним органом або підрозділом ДМС відповідно до форми 47, затвердженої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 „Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1549/21861].
== Строк розгляду документів ==
Посвідка видається '''протягом 15 робочих днів''' з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства.
== Строк дії посвідки на постійне проживання ==
Посвідка видається '''строком на 10 років.'''

У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку дії), документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій).
== Обмін посвідки на постійне проживання ==
'''Обмін посвідки здійснюється у разі:'''
* зміни інформації, внесеної до посвідки;
* виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки;
* закінчення строку дії посвідки;
* непридатності посвідки для подальшого використання;
* досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).
'''Для обміну посвідки подаються:'''
# заява-анкета;
# посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення) (''копія та пред’являється оригінал'');
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (''копія та пред’являється оригінал'');
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку (''оригінал'');
# документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (у випадку зміни інформації, внесеної до посвідки або виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки)(''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником (''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (''копія та пред’являється оригінал'').
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подається копія рішення про надання дозволу на імміграцію; документи, зазначені у пунктах 33 і 34 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#n82 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321].
== Підстави для відмови у видачі посвідки на постійне проживання ==
'''Рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається у разі:'''
* іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на тимчасове проживання (крім випадків обміну посвідки або оформлення посвідки іноземцю або особі без громадянства, які тимчасово проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
* іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
* дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
* встановлено належність особи до громадянства України;
* за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
* іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
* отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
* паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі або строк його дії закінчився;
* встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей, підроблених документів або встановлено факт скасування наданого їм дозволу на імміграцію;
* виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
* в інших випадках, передбачених законом.
== Підстава скасування посвідки на постійне проживання ==
Посвідка на постійне проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі:
* скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статті 12 Закону України “Про імміграцію”;
* отримання від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;
* в інших випадках, передбачених законом.
== Порядок оскарження ==
Рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку (ДМС, територіальний орган ДМС) або до суду в установленому порядку.

ДМС, територіальний орган ДМС мають право переглянути рішення, прийняте відповідно територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, за наявності підстав зобов’язати їх відмінити попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування і прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.
== Див. також ==
* [[Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України]]
* [[Порядок отримання дозволу на імміграцію]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Оформлення посвідки на постійне проживання на території України

2023-03-16T08:58:46Z

Liliia.korinets: вартість оформлення посвідки на постійне

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закон України "Про імміграцію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито]"
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1983-2002-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983 "Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень]"
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфер міграції"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#n68 постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 "Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1549/21861]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0231839-19#n29 Наказ Державної міграційної служби України від 29.08.2019 № 231 "Про затвердження Класифікаторів"]
== Поняття посвідки на постійне проживання ==
'''Посвідка на постійне проживання''' - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні (пункт 17 частини першої статті 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).

''Посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.''
== Хто має право на отримання посвідки на постійне проживання ==
'''Право на отримання посвідки на постійне проживання мають:'''
# іноземці та особи без громадянства, які відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закону України "Про імміграцію"] іммігрували в Україну на постійне проживання;
# іноземці та особи без громадянства, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території (у цьому випадку підставою для видачі посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства є відповідний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осіб).
Посвідки оформляються іноземцям та особам без громадянства, які:
* '''досягли 16-річного віку''' - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто;
* '''не досягли 16-річного віку або визнані обмежено дієздатними чи недієздатними,''' - на підставі заяв-анкет одного з батьків (усиновлювачів), з ким проживають особи на підставі дозволу на імміграцію, опікунів, піклувальників.
== Куди звернутися ==
'''Документи для оформлення посвідок (у тому числі замість втраченої або викраденої), іі обміну''' подаються за місцем проживання іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до:
* державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби України (далі - ДМС);
* центру надання адміністративних послуг;
* [https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС].
==Сторок подання документів==
Документи для оформлення посвідки подаються '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до закінчення встановленого строку перебування/проживання в Україні.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані ''не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії.''
== Вартість ==
'''Загальна вартість оформлення посвідки на постійне проживання складає 1013, 00 грн., у тому числі:'''
* державне мито – '''85 грн.''' (5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) (пункт 6 статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]);
* вартість адміністративної послуги –'''496''' '''грн.''' ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфер міграції»]);
* вартість бланку посвідки на постійне проживання з безконтактним електронним носієм – '''315 грн.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0231839-19#n29 наказ Державної міграційної служби України від 29.08.2019 № 231 "Про затвердження Класифікаторів"]).
== Перелік необхідних документів ==
'''Для оформлення посвідки на постійне проживання необхідно подати такі документи:'''
# заява-анкета;
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України (''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником (''копія та пред’являється оригінал'');
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку (''подається оригінал'');
# копію рішення про надання дозволу на імміграцію (''копія'');
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (''копія та пред’являється оригінал'').
'''Для оформлення особам, зазначеним в абзацах другому, третьому та п’ятому пункту 4 Прикінцевих положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закону України “Про імміграцію”], посвідки на постійне проживання замість копії рішення про надання дозволу на імміграцію, подаються такі документи:'''
* іноземцями або особами без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України “Про імміграцію” та мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку в Україні, - оригінал і копія паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про прописку або дійсна посвідка;
* іноземцями або особами без громадянства, які змушені були залишити місця постійного проживання в Автономній Республіці Абхазія Грузії і прибули в Україну, а також їх повнолітніми дітьми, які прибули в Україну разом з ними до досягнення повноліття, - тимчасова довідка (або довідка, що підтверджує факт прибуття неповнолітнього разом з батьками), отримана після прибуття в Україну, та документ про підтвердження факту проживання в Україні не менш як п’ять років, видані територіальними органами ДМС;
* іноземцями або особами без громадянства, які прибули в Україну дітьми-сиротами у зв’язку із збройними конфліктами в місцях їх постійного проживання і виховуються або виховувалися у державних дитячих закладах чи дитячих будинках сімейного типу або над якими встановлено чи було встановлено опіку або піклування громадян України, - документ, що підтверджує виховання в державному дитячому закладі чи дитячому будинку сімейного типу або встановлення опіки чи піклування.
'''Для оформлення посвідки на постійне проживання особам, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території,''' замість рішення про надання дозволу на імміграцію, '''подається довідка про припинення громадянства України,''' видана територіальним органом або підрозділом ДМС відповідно до форми 47, затвердженої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 „Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1549/21861].
== Строк розгляду документів ==
Посвідка видається '''протягом 15 робочих днів''' з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства.
== Строк дії посвідки на постійне проживання ==
Посвідка видається '''строком на 10 років.'''

У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку дії), документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій).
== Обмін посвідки на постійне проживання ==
'''Обмін посвідки здійснюється у разі:'''
* зміни інформації, внесеної до посвідки;
* виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки;
* закінчення строку дії посвідки;
* непридатності посвідки для подальшого використання;
* досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).
'''Для обміну посвідки подаються:'''
# заява-анкета;
# посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення) (''копія та пред’являється оригінал'');
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (''копія та пред’являється оригінал'');
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку (''оригінал'');
# документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (у випадку зміни інформації, внесеної до посвідки або виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки)(''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником (''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (''копія та пред’являється оригінал'').
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подається копія рішення про надання дозволу на імміграцію; документи, зазначені у пунктах 33 і 34 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#n82 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321].
== Підстави для відмови у видачі посвідки на постійне проживання ==
'''Рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається у разі:'''
* іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на тимчасове проживання (крім випадків обміну посвідки або оформлення посвідки іноземцю або особі без громадянства, які тимчасово проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
* іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
* дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
* встановлено належність особи до громадянства України;
* за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
* іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
* отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
* паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі або строк його дії закінчився;
* встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей, підроблених документів або встановлено факт скасування наданого їм дозволу на імміграцію;
* виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
* в інших випадках, передбачених законом.
== Підстава скасування посвідки на постійне проживання ==
Посвідка на постійне проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі:
* скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статті 12 Закону України “Про імміграцію”;
* отримання від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;
* в інших випадках, передбачених законом.
== Порядок оскарження ==
Рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку (ДМС, територіальний орган ДМС) або до суду в установленому порядку.

ДМС, територіальний орган ДМС мають право переглянути рішення, прийняте відповідно територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, за наявності підстав зобов’язати їх відмінити попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування і прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.
== Див. також ==
* [[Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України]]
* [[Порядок отримання дозволу на імміграцію]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Відумерлість спадщини

2023-03-13T09:41:00Z

Liliia.korinets: постанова Великої Палати ВС від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" ]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.''
|}
==Поняття відумерлої спадщини==
Відумерлою є спадщина, визнана як така на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів (окрім, самого факту смерті спадкодавця, такими фактами можуть бути: відсутність спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини тощо) та виконання відповідним органом місцевого самоврядування необхідних процедурних (процесуальних) дій, спрямованих на набуття територіальною громадою прав та обов’язків померлої особи.
== Підстави для визнання спадщини відумерлою==
*відсутність спадкоємців за заповітом і за законом;
*усунення спадкоємців від права на спадкування;
*неприйняття спадкоємцями спадщини;
*відмова спадкоємців від прийняття спадщини
==Суб'єкти звернення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою==
*орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням;
*кредитор спадкодавця;
*власники або користувачі суміжних земельних ділянок, якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення
==Порядок подання та розгляду заяви, наслідки переходу відумерлої спадщини у власність територіальної громади==
Перехід відумерлої спадщини до територіальної громади здійснюється на підставі судового рішення, а до цього часу майно описується і охороняється відповідно до закону. Заходи щодо охорони майна вживаються нотаріусом за місцем відкриття спадщини, а у населених пунктах, де немає нотаріуса, — відповідним органом місцевого самоврядування (селищні, сільські ради). 
'''Витрати на охорону спадкового майна''' відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині, а у разі визнання спадщини відумерлою - органом місцевого самоврядування, який від імені територіальної громади здійснює право власності щодо спадщини, яку визнано відумерлою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print (ч. 4 ст. 1283 ЦК України)].

Заява про визнання спадщини відумерлою розглядається в порядку '''окремого провадження''', відповідно до вимог статей [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 293, 294, 334-338 ЦПК України]. 
У заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.
 
Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону. 
'''Заява про визнання спадщини відумерлою подається лише після спливу одного року з дня смерті спадкодавця або з дня оголошення судом його померлим відповідно до вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 46 ЦК України]'''. 
Настання смерті спадкодавця має бути підтверджене свідоцтвом про смерть (актовим записом РАЦС) або судовим рішенням. 
Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковою участю заявника та з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.
 
Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом '''з обов’язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна''', що входить до складу спадщини. 
Перехід відумерлого майна у комунальну власність надає право територіальній громаді на повне розпорядження ним. Відповідно до закону таке майно може залежно від його призначення бути передане в користування іншим особам, в оренду, відчужене (продане) тощо. Водночас, набуття права власності зобов'язує територіальну громаду нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1280 ЦК], якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, '''спадкоємець має право вимагати його передання в натурі'''. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію. 
Згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 4 ст. 1277 ЦК України] відповідний '''орган місцевого самоврядування зобов'язаний''' задовольнити вимоги кредиторів, що заявлені в установленому законом порядку. Зокрема, цей орган територіальної громади має відшкодувати майнову шкоду (збитки), завдані спадкодавцю за його життя, а також відшкодувати моральну шкоду, відшкодування якої переходить як обов'язок перед потерпілим лише за умови, якщо шкода (моральна) була присуджена спадкодавцю до його смерті. 
'''Власник відумерлої спадщини''', тим часом, '''зобов'язаний сплатити кредитору''' неустойку (штраф, пеню), якщо вона була стягнена судом за його життя і не відшкодовувалася. Відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої спадкодавцю, може бути лише у межах вартості спадкового майна, яке за судовим рішенням як відумерле майно перейшло у комунальну власність. Розмір відшкодування може бути зменшеним за позовом органу місцевого самоврядування, якщо її вартість виявиться непомірно великою, порівняно із загальною вартістю відумерлого майна.
==Судова практика==
{| class="wikitable"
|-
!Правова позиція!!Рішення суду
|-
|Спірна земельна ділянка, що належала особі, яка померла, могла бути прийнята спадкоємцями померлої або перейти у власність держави в порядку, передбаченому 529-531 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#o2058 ЦК УРСР] 1961 року, і така спадщина не може бути визнана відумерлою).Правила кн.6 Цивільного кодексу може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1.07.2003 й не була прийнята ніким з осіб, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.ст.529—531 ЦК УРСР||[https://reyestr.court.gov.ua/Review/79088884 Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 27.12.2018 у справі № 530/62/14-ц]
|-
|Якщо спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України (1.01.2004), до цих правовідносин підлягають застосуванню норми ЦК УРСР.||[https://reyestr.court.gov.ua/Review/92315204?fbclid=IwAR0w_ucFZr3282uTI016MCWsenGl9Y_cWIeWa_E99a2Ryw7H3ehOp5uGNag Постанова Верховного суду від 08.10.2020 у справі № 671/1064/18]
|-
|Незвернення спадкоємця за оформленням спадкових прав на належну йому земельну частку (пай) після смерті спадкодавця не є підставою для визнання спадщини відумерлою та передачі її територіальній громаді||[https://reyestr.court.gov.ua/Review/75099555 Постанова Верховного суду від 04.07.2018 у справі № 2о-55/2008]
|-
|Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження є те, що під час вирішення цього питання не встановлено існування спору про право цивільне.||[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86565734 Постанова Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 175/423/18]
|}
Право на отримання спадкового майна в натурі виникає у спадкоємця лише якщо майно, що було визнане відумерлою спадщиною, збереглося і не було відчужене територіальною громадою. Якщо ж воно було відчужене іншій особі за договором або не збереглося, то спадкоємець має право лише на компенсацію його вартості у грошовому еквіваленті. Постанова Великої Палати ВС від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц [http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=109132746&red=1000037e1a4a0cc99a8f651b15fa7ac0c67950&d=5]
[[Категорія:Спадкове право]]

Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду

2023-03-06T12:57:47Z

Liliia.korinets: Постанова Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-вр Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0621-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 31 березня 2016 року № 318 "Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"]
== Підстави позбавлення батьківських прав ==
Позбавити батьківських прав можливо лише у судовому порядку, іншого порядку не передбачено.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n788 статті 164 Сімейного кодексу України] '''''мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони''''':
# не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування ''(без поважної причини)'';
# ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
# жорстоко поводяться з дитиною ''(застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо)'';
# є хронічними алкоголіками або наркоманами ''(ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками)'';
# вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини ''(наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю)'', примушують її до жебракування та бродяжництва;
# засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
== Хто не може бути позбавлений батьківських прав ==
Підстави для позбавлення батьківських прав відсутні при вчиненні кримінального правопорушення батьками з необережності (наприклад, випадкове заподіяння шкоди здоров'ю дитини у ході гри, при домашніх роботах і тощо).

Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов'язків внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження, утворення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"].

Відповідно частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n788 статті 164 Сімейного кодексу України] не можуть бути позбавлені батьківських прав особи до досягнення повноліття з підстав коли вони ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або здобуття нею освіти, є хронічними алкоголіками або наркоманами, чи вдаються до будь яких видів експлуатації дитини.
== Порядок позбавлення батьківських прав ==
Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо дітей, які не досягли 18 років.

Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:
# встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов'язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани) та зібрати всі необхідні підтверджуючі докази;
# звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків [[:Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).docx|(Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).docx;]] [[:Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган місцевого самоврядування).docx]]);
# звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав (зразок [[:Файл:Позовна заява про позбавлення батьківських прав.docx]]) та отримати за результатами розгляду прийняте судом рішення.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили ''суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.''
== [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|Судовий розгляд позовної заяви]] ==
Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою:
# одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім'ї якої проживає дитина;
# закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
# органу опіки та піклування;
# прокурора;
# самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
При розгляді судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду '''письмовий висновок''' щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов'язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.
* Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ''ознаки кримінального правопорушення'', він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.
''Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення [[Порядок здійснення соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах|соціального супроводу сім’ї (особи)]] у разі здійснення такого супроводу.''

Дитина, яка може висловити свою думку,''' має бути вислухана при вирішенні''' спору про позбавлення батьківських прав. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 статті 170 Сімейного кодексу України] суд може постановити рішення про [[Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав|відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав]], у випадках, якщо батьки:
* ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
* жорстоко поводяться з дитиною;
* є хронічними алкоголіками або наркоманами;
* вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
*в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.
'''''У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.'''''

Факт застосування до одного з батьків запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, '''який унеможливлює виконання ним батьківських обов'язків''', не є безумовною підставою для позбавлення його батьківських прав ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/104769461 постанова Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 362/4847/20]).
=== Підсудність справи ===
Справи про позбавлення батьківських прав батька чи матері за загальним правилом розглядає місцевий суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування того з батьків (відповідача), якого хочуть позбавити прав.

Якщо особа, яка подає [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позов]] до суду про позбавлення батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням чи зміною розміру аліментів, то заяву можна подавати до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позови до одного із батьків, якого хочуть позбавити батьківських прав, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням його майна чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позовна заява про позбавлення батьківських прав обох батьків, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з них за вибором позивача.
=== Вартість ===
За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі '''0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року''' відповідно до [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"] (у 2023 році - '''1073,80 грн.''').

'''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати судового збору''' [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті "Судова влада"]
[[Файл:Позбавлення батьківських прав (частина 1).png|міні|Позбавлення батьківських прав (частина 1)]]
[[Файл:Позбавлення батьківських прав (частина 2).png|міні|Позбавлення батьківських прав (частина 2)]]
=== Документи, які подаються до позовної заяви ===
До позовної заяви додаються:
* свідоцтво про народження дитини;
* свідоцтво, що підтверджує укладення шлюбу або свідоцтво про розірвання шлюбу (рішення суду про розірвання шлюбу);
* довіреність на представлення інтересів дитини (якщо позов подається опікунською радою або навчальною/медичною установою);
* акт обстеження побутових та житлових умов за адресою проживання дитини;
* висновок органу опіки та піклування про обгрунтованість подачі позову в суд;
* рішення суду про стягнення аліментів (якщо на відповідача були раніше покладені такі зобов’язання);
* відомості з виконавчої служби про наявність боргу за аліментними виплатами, порушення виконавчого провадження, кримінального провадження;
* довідка з навчального закладу (про те, що батька дитини не забирав дитину, не цікавився фізичиним, духовним, моральним розвитком дитини)
* судовий вирок (якщо відповідач був засуджений за ухилення від сплати аліментів, нанесення побоїв дитині, неналежне виконання батьківських обов’язків і тощо);
* відомості з органів поліції про факти жорстокого поводження з неповнолітнім або іншим членом сім’ї;
* довідка з наркологічного лікувального закладу про наявність у відповідача захворювань на алкоголізм, наркоманію;
* пояснення, свідчення;
* аудіо-, фото-, відеофайли;
* квитанція про сплату судового збору
== Наслідки позбавлення батьківських прав настають для батька (матері) ==
Позбавлення батьківських прав стосується тільки дітей, щодо яких є рішення суду. Стосовно інших дітей батьківські права зберігаються.

Мати чи батько, яких було позбавлено батьківських прав, втрачають свої права щодо дитини, які за загальним правилом належать їм як батькам за фактом спорідненості з нею, а саме:
# втрачають особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо), а також звільняються від обов'язків щодо її виховання;
# перестають бути законним представником дитини (не можуть як раніше представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах і тощо);
# втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
# не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);
# не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника тощо);
# втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);
# втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини).
'''Увага!''' Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав '''суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину'''. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, ''суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитин''и у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок ''у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду''.
== Влаштування дитини при позбавленні батьківських прав ==
Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні.
Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися, або постановити рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін.

Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

У випадку відсутності передати дитину зазначеним родичам, дитина передається на опікування органу опіки та піклування.Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання: призначають опікуна (піклувальника) або, в залежності від віку та стану здоров'я, віддають дитину до дитячого будинку, сімейного дитячого будинку, школи-інтернату.
== Чи може мати або батько, які позбавлені батьківських прав, бачитися з дитиною? ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n826 статті 168 Сімейного кодексу України] мати та батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною.
З цією метою необхідно подати до суду відповідну [http://legalexpert.in.ua/zayava-pro-nadanya-prava-na-pobachenya-z-ditinou заяву про надання права на побачення].
Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.
== Чи можливо позбавити батьківських прав, якщо один із батьків знаходиться на непідконтрольній території? ==
Позбавлення батьківських прав особи, що знаходиться на тимчасово окупованій території, відбувається у такому ж порядку, як і всіх інших.

Особливості такої справи пов’язані з тим, до якого суду необхідно звертатися для розгляду справи. Адже, за загальним правилом, позов про позбавлення батьківських прав подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

На окупованій території українські суди не працюють. Але для кожного населеного пункту, який залишився на цій території, визначений відповідний суд на підконтрольній території, до якого можна звернутися з позовом.

Незначна складність розгляду таких справ пов’язана із викликами відповідача у судове засідання. Для цього суд просто розміщує відповідне оголошення на своєму сайті. У такому випадку не має значення чи прибув відповідач у судове засідання, воно може відбутися і без нього. Якщо позивач також не може особисто бути присутнім у судовому засіданні, бо проживає в іншому місті, то можливо провести розгляд справи у режимі [[Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільному процесі|відеоконференції]].
== Чи можливо відмовитися від дитини? ==
Добровільно відмовитися від дитини неможливо! Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура [[Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини|оспорювання батьківства]].

В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6676 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України], згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів").]

Однак, при розгляді справ про позбавлення батьківських прав трапляються випадки, коли батько подає до суду заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення батьківських прав. Суд оцінює таку заяву, разом з усіма іншими доказами, а тому навіть у такому випадку потрібно доводити наявність підстав для позбавлення батьківських прав.
== Поновлення батьківських прав ==
Мати чи батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право їх [[Поновлення батьківських прав|поновити в судовому порядку]] лише у випадку, коли будуть відсутні підстави, які слугували для прийняття судом рішення про позбавлення батьківських прав.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80487429 Постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц] ''(факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини).''
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78979013 Постанова Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц].
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89131002 Постанова Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 641/2867/17-ц] ''(позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків).''
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89209715 Постанова Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20)].
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/100214614 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 320/5094/19'''] - щодо обставин, які не є підставою для позбавлення батьківських прав ''(сам по собі факт реєстрації та проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ст. 126-1 КК України (домашнє насильство) не є підставою для позбавлення батьківських прав)''.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97771761 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17'''] - щодо відсутності підстав для позбавлення батьківських прав ''(позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача).''
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/100109035 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18'''] - щодо підстав для позбавлення батьківських прав ''(Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав).''
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104178273 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19'''] - щодо обставин, які свідчать про ухилення від виконання батьківських обов`язків ''(зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини).''
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104769461 '''Постанова Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 362/4847/20'''] (факт взяття відповідача під варту 13 липня 2018 року є об'єктивною причиною, що унеможливлює виконання відповідачем його батьківських обов'язків з вказаного часу)
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/105139632 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2022 року у справі № 175/1713/20'''] - щодо наявності правових підстав для позбавлення усиновлювачів батьківських прав відносно малолітньої дитини Постанова Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18 [http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=105359259&red=100003764649d7b735b0218c64f799e2da291b&d=5] (озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується під час вирішення питання про позбавлення батьківських прав, оскільки вона може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким дитина через малолітній вік неспроможна надавати об'єктивну оцінку, та не завжди відповідає інтересам самої дитини.).
==Див. також==
*[[Позбавлення батьківських прав осіб - іноземців]]
*[[Поновлення батьківських прав]]
*[[Опіка і піклування над дітьми]]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав

2023-03-06T12:07:14Z

Liliia.korinets: № 705/3040/18, Постанова Верховног Суду, від 13.07.2022, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866]
== Підстави відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав ==
Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до частини першої та третьої статті 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 Сімейного кодексу України] суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у таких випадках:

- мати, батько ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

- мати, батько жорстоко поводяться з дитиною;

- мати, батько є хронічними алкоголіками або наркоманами;

- мати, батько вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

- в інших випадках, якщо залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема:
# не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання;
# не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;
# не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;
# не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі;
# не виявляють інтересу до її внутрішнього світу;
# не створюють умов для отримання нею освіти.
У разі коли законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причини '''перебування законних представників на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території; перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин; є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора); позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань)''', такі діти за рішенням органу опіки і піклування за місцем перебування (евакуації) або виявлення такої дитини можуть бути влаштовані в іншу прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування до відновлення можливості такими законними представниками виконувати свої обов’язки.
== Порядок відібрання дитини від батьків органами опіки та піклування ==
Якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає '''рішення''' про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють (пункт 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866] (далі - Порядок).

Для прийняття рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, служба у справах дітей негайно після отримання повідомлення про безпосередню загрозу життю або здоров’ю дитини разом з уповноваженим підрозділом органів Національної поліції, фахівцем із соціальної роботи, представниками закладу охорони здоров’я проводить оцінку рівня безпеки дитини. До проведення оцінки рівня безпеки дитини можуть бути додатково залучені представники інших органів державної влади та місцевого самоврядування, у межах своїх повноважень.

У разі виявлення (підтвердження) за результатами оцінки рівня безпеки дитини фактів безпосередньої загрози її життю або здоров’ю та потреби у вжитті невідкладних заходів до забезпечення її безпеки дитина може бути невідкладно направлена до закладів охорони здоров’я для обстеження стану її здоров’я, надання необхідної медичної допомоги в стаціонарних умовах та документування фактів жорстокого поводження з нею або тимчасово влаштована у відповідний навчально-виховний заклад.

Після вжиття невідкладних заходів до забезпечення безпеки дитини служба у справах дітей в той же день подає районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (в разі утворення) ради, сільській, селищній раді об’єднаної територіальної громади '''клопотання''' про невідкладне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють. Після надходження клопотання уповноважена особа районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади протягом одного дня розглядає порушене питання та приймає відповідне рішення.

Про відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, орган опіки та піклування того ж дня письмово інформує органи прокуратури за місцем проживання дитини та у семиденний строк після прийняття рішення про відібрання дитини звертається до суду з позовом про [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав]] або ж з позовом про відібрання дитини у матері, батька без позбавлення батьківських прав.

Відібрання дитини у батьків може відбуватися також за постановою прокурора.

Відібрання дитини за рішенням органу опіки та піклування чи прокурора - це тимчасовий засіб захисту прав дитини. Тривалим засобом захисту прав дитини є рішення суду.
== Судовий розгляд справи про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав ==
[[Файл:Відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав.jpg|міні]]
=== Хто може звернутися до суду ===
Позовну заяву про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав може подати до суду:
* один з батьків;
* орган опіки та піклування;
* прокурор;
* опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина;
* заклад охорони здоров’я або навчальний заклад.
Справи про відібрання дітей повинні розглядатися за участі органу опіки та піклування, що прямо передбачено частиною четвертою статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України].

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про [[Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання|стягнення з них аліментів]] на дитину.
=== Підсудність справи ===
Справи про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав за загальним правилом розглядає місцевий суд за місцем реєстрації/проживання батьків або одного з них.

Якщо особа, яка подає позов до суду про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням аліментів, то заяву можна подавати до суду за місцем знаходження позивача.
=== Вартість ===
За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] (992,40 грн. у 2022 році).
== Наслідки відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав ==
При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Якщо '''протягом року''' після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов'язана вжити заходів до [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення батьків їх батьківських прав]] (абзац дев'ятий пункту 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку]).
== Як повернути дитину батькам ==
Якщо ж дитина була відібрана за рішенням суду, то згодом вона може бути [[Порядок повернення раніше відібраної дитини|повернена]] батькам також за рішенням суду.

Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини (частини третя статті 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).
== Судова практика ==
* [http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=105359259&red=100003764649d7b735b0218c64f799e2da291b&d=5 Постанова Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18] (озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується під час вирішення питання про позбавлення батьківських прав, оскільки вона може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким дитина через малолітній вік неспроможна надавати об'єктивну оцінку, та не завжди відповідає інтересам самої дитини.).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104178341 Постанова Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 308/12188/18] (при вирішенні питання про відібрання дитини від батька / матері без позбавлення батьківських прав, у разі неможливості передати її родичам, дитина передається органу опіки та піклування для вжиття заходів щодо захисту її особистих і майнових прав та забезпечення її тимчасового влаштування).
== Див. також ==
* [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду]]
* [[Поновлення батьківських прав]]
* [[Порядок повернення раніше відібраної дитини]]
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія:Опікуни/піклувальники]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]

Файл:Повістка 2.jpg

2023-02-28T10:09:34Z

Liliia.korinets:

призов військовозобов’язаних до лав Збройних Сил України на військову службу.

Файл:Повістка 1.jpg

2023-02-28T09:57:25Z

Liliia.korinets:

Загальна мобілізація

Державна реєстрація фізичної особи – підприємця

2023-02-22T14:57:45Z

Liliia.korinets: онлайн витяг з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1128-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 "Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1133 "Про надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у скорочені строки"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1499-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3267/5 "Про затвердження Порядку формування та зберігання реєстрації справ"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1568-15 Наказ Міністерства юстиції України від 15.12.2015 № 2586/5 "Про впорядкування відносин з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0839-16 Наказ Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5 "Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11 Наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0995-10 Постанова Правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 № 21-6 "Про затвердження Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1127-16 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері державної реєстрації, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 12.08.2016 № 2473/5]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування:

1) державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюються з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"];

Так, державна реєстрація, крім державної реєстрації, що відповідно до законодавства здійснюється в автоматичному режимі, проводиться виключно:
*державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням якого є адміністративно-територіальна одиниця, що не включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text переліку адміністративно-територіальних одиниць], та відповідають вимогам, визначеним підпунктом 10-4 пункту 1 цієї постанови (далі - державні реєстратори);
*посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав/Єдиного державного реєстру;
*нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції [https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна] (далі - перелік нотаріусів);
*державними та приватними виконавцями відповідно до повноважень, визначених законом, перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав.
Нотаріусам, включеним до переліку нотаріусів із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження корпоративних прав, забороняється проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва або майнових прав щодо майбутнього нерухомого майна (далі - нерухоме майно) - державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державна реєстрація юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна, місцезнаходженням яких є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text адміністративно-територіальна одиниця, що включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови переліку адміністративно-територіальних одиниць,] '''проводиться незалежно від місцезнаходження такої юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна.'''

Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію благодійних організацій, громадських об’єднань, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії, у тому числі за державну реєстрацію змін до відомостей про таких суб’єктів, що передбачають включення до предмету їх діяльності надання такої допомоги.

2) нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".]

'''Важливо!'''

⇒'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація].'''

⇒'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries Перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна]..'''
|}
== Поняття "державна реєстрація фізичної особи - підприємця" ==
'''''Державна реєстрація фізичної особи - підприємця''''' (далі - ФОП) - офіційне визнання шляхом засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про фізичну особу - підприємця.
== Куди звернутися ==
[[Файл:39258869 983199658527469 3388362964682670080 n.jpg|міні|Порядок державної реєстрації ФОП]]
Реєстрацію фізичних осіб - підприємців уповноважені здійснювати :
* виконавчі органи сільських, селищних місцевих рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси;
* акредитовані суб'єкти (юридичні особи публічного права, які мають акредитацію Міністерства юстиції України) ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частина перша статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]).
Реєстрацію як ФОП для осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання без вимоги наявності реєстрації місця проживання за місцем проведення реєстраційних дій ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 стаття 4 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]).

Реєстрація внутрішньо переміщеної особи (у тому числі осіб, які перемістилася з тимчасово окупованої території) як ФОП здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 частина шоста статті 7 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації на підставі документів, поданих в електронній формі, що проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах України.'''
|}
== Підстави проведення державної реєстрації ==
Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:
* документів, що подаються заявником для державної реєстрації;
* судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"];
* рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань".]
== Форми подання документів для державної реєстрації ==
# Паперова форма: документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# [https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-fop Електронна форма]: документи подаються заявником через портал електронних сервісів.
Основні правила оформлення заяв, що подаються для державної реєстрації, такі:

1) заява заповнюється друкованими літерами;

2) якщо певна сторінка заяви не заповнюється через відсутність відомостей, що містяться на ній, така сторінка не підписується заявником і не подається;

3) друк заяви може здійснюватися з обох сторін аркуша;

4) при обранні певних полів у заяві проставляється знак «V» або інший подібний знак, що свідчитиме про обрання певного поля;
5) заповнення у заяві більше відомостей, ніж необхідно, не заборонено та не є підставою для зупинення розгляду документів (наприклад, для державної реєстрації припинення юридичної особи окрім обов’язкового внесення відомостей про ідентифікаційний код заявником може бути внесено відомості про організаційно-правову форму та назву. Аналогічно і при державній реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем).
[[Файл:ЦНАП.jpg|міні]]

=== Проведення державної реєстрації в електронній формі ===
{| class="wikitable"
|-
| '''''Увага!''''' Для того, щоб подати заяву для державної реєстрації фізичної особи - підприємця необхідно зареєструватися на сайті за посиланням https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-fop та виконати вказані на сайті дії.
|}
Заява формується заявником у електронній формі з ''обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації'', виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів, опису поданих заявником документів для державної реєстрації, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру.

Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|''кваліфікований'' ''електронний підпису'']].

Після формування заяви та долучення до неї документів для державної реєстрації в електронній формі такі заява та документи за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру ''блокуються'' для можливості редагування.

''Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у Єдиному державному реєстрі.''

Без участі державного реєстратора, в автоматичному режимі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг можуть проводитися такі реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі:

1) державна реєстрація фізичної особи підприємцем;

2) державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу - підприємця;

3) державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, крім державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю, оголошенням померлою або визнанням безвісно відсутньою;

4) державна реєстрація створення юридичної особи на підставі модельного статуту;

5) державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що проводиться виключно на підставі відомостей, зазначених керівником юридичної особи у заяві, та не потребує рішення учасників юридичної особи, зокрема зміна місцезнаходження юридичної особи, видів діяльності, інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою;

6) державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що потребує рішення учасників юридичної особи (крім рішень щодо розміру статутного (складеного) капіталу, розміру часток у статутному (складеному) капіталі, складу учасників чи керівника юридичної особи), - за умови одностайного прийняття рішення такими учасниками, що підтверджується їх кваліфікованими електронними підписами;

7) державна реєстрація рішення про припинення юридичної особи або про відміну рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, - за умови одностайного прийняття рішення такими учасниками чи відповідним органом юридичної особи, що підтверджується їх кваліфікованими електронними підписами.

(Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" доповнено ст. 25-1 )
== Перелік та зразки необхідних документів: ==
# [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем] (форма - 1), в якій може зазначатися прохання про реєстрацію такої особи платником [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] та/або обрання [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощеної системи оподаткування]];
# нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування - для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності;
# договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі державної реєстрації фізичної особи, яка самостійно або з членами сім’ї створює сімейне фермерське господарство відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закону України "Про фермерське господарство"];
# паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідка на постійне або тимчасове проживання (''якщо документи подаються особисто заявником'');
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження представника (''у випадку подання документів представником'') (стаття 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n573 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]).
Для державної реєстрації включення відомостей про фізичну особу - підприємця, зареєстровану до 1 липня 2004 року, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі, подається заява про державну реєстрацію включення відомостей про фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру.
=== Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації ===
Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:
# документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);
# текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);
# документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
# документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;
# заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n476 стаття 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]).
== Вартість ==
За проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця справлення плати законодавством не передбачено.
== Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації ==
Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб - підприємців - протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n573 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]).
== Зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації ==
Підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є:
# подання документів або відомостей не в повному обсязі;
# невідповідність документів вимогам до оформлення документів;
# невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, що містяться в інформаційних системах інших органів державної влади;
# несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі, у випадках передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"];
# подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання.
Розгляд документів зупиняється на строк, що становить 15 календарних днів з дати їх зупинення ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 стаття 27 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]). Повідомлення про зупинення розгляду документів із зазначенням строку та виключного переліку підстав для його зупинення та рішення суб’єкта державної реєстрації про зупинення розгляду документів розміщуються на порталі електронних сервісів у день зупинення та надсилаються заявнику на адресу його електронної пошти.
== Підстави для відмови у державній реєстрації ФОП: ==
# документи подано особою, яка не має на це повноважень;
# у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
# не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
# документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;
# наявні обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом;
# наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що фізична особа вже зареєстрована як ФОП;
# подані документи суперечать вимогам законів України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n710 частина друга статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]).
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства. Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів. Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може ''повторно'' подати документи для державної реєстрації.
== Оскарження рішення про відмову у проведенні державної реєстрації ФОП ==
До територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган, протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (частина третя статті 34 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]).

Див. додатково консультацію "[[Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]]".
=== Строк розгляду скарги ===
Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Законом України "Про звернення громадян"] з урахуванням особливостей, передбачених законодавством, які обраховуються з моменту реєстрації її суб'єктом розгляду скарги.
=== Вимоги до скарги ===
Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
# повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
# зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n710 стаття 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]).
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
== Державна реєстрація змін щодо відомостей про фізичну особу-підприємця ==
Документи, що подаються для державної реєстрації змін щодо відомостей про фізичну особі-підприємця:
# заява про державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
# документ про сплату адміністративного збору - 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін відомостей про прізвище, ім’я, по батькові або місцезнаходження фізичної особи - підприємця (станом на 01 вересня 2020 року - 210 гривень 20 коп.);
# копія довідки про зміну реєстраційного номера облікової картки - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною реєстраційного номера облікової картки платника податків;
# копія першої сторінки паспорта та сторінки з відміткою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною серії та номера паспорта, - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта;
# договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі створення фізичною особою - підприємцем сімейного фермерського господарства відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закону України "Про фермерське господарство"];
# договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства у новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в договорі (декларації) про створення сімейного фермерського господарства ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n573 частина третя статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]).
=== Дії, які потрібно виконати після реєстрації ===
Після того як фізична особа зареєструвалася підприємцем їй потрібно:
# стати на податковий облік в [http://sfs.gov.ua/pro-sfs-ukraini/struktura-/teritorialni-organi/ територіальному органі Державної фіскальної служби];
# для подання податкової звітності в електронній формі - отримати сертифікат електронного ключа в центрі сертифікації ключів, наприклад на сайті [https://www.uakey.com.ua/ АЦСК "Україна"];
# якщо особа планує отримувати дохід у безготівковій формі, потрібно відкрити поточний рахунок підприємця в банківській установі.
== Див. також ==
* [[Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця]]
* [[Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Файл:ЦНАП.jpg

2023-02-22T14:57:15Z

Liliia.korinets:

онлайн витяг з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань

Договори у сфері житлово-комунальних послуг. Повірка лічильників

2023-02-21T08:14:13Z

Liliia.korinets: надавачі послуг зобов’язані проводити повірку лічильників за власний кошт.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-18?find=1&text=повірка#Text Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-2015-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 року №474 " Про затвердження Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком»].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-2015-%D0%BF#n9 Правила подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт]
== Учасники відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг ==
Згідно ст.12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»] '''відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.'''

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:
# '''споживачі''' (індивідуальні та колективні);
# '''управитель''' (наприклад управитель багатоквартирного будинку);
# '''виконавц'''і комунальних послуг.
'''Індивідуальний споживач''' - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

'''Колективний споживач''' - юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

'''Управитель''' багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

'''Виконавцями''' комунальних послугу споживачу відповідно до умов договору є:
# послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об’єкти газоспоживання споживача;
# послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб’єкт, визначений законом;
# послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація;
# послуг з постачання гарячої води - суб’єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води;
# послуг з централізованого водопостачання - суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання;
# послуг з централізованого водовідведення - суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення;
# послуг з поводження з побутовими відходами - суб’єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.
== Порядок укладання договорів про надання комунальних послуг ==
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем/управителем будинку.

'''Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві''' чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача.

Відповідно до ч.3 ст.12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] '''істотними умовами договору є''':
# перелік послуг;
# вимоги до якості послуг;
# права і обов’язки сторін;
# відповідальність сторін за порушення договору;
# ціна послуги;
# порядок оплати послуги;
# порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;
# строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
Договір укладається строком на 1 рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач, який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги.

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору:
* такий виконавець зобов’язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин;
* раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов’язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов.
Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.

Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:
* плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
* плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
За рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
* індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
* колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників ОСББ управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
* договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з ОСББ або іншою юридичною особою, яка об’єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.
== Порядок припинення договорів про надання комунальних послуг ==
Договір може бути припиненим якщо за один місяць кінця дії договору (договір укладається на 1 рік) сторона повідомить письмово другу сторону про відмову від договору.

Необґрунтована відмова споживача від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.

Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору.
== Повірка лічильників ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-18?find=1&text=повірка#Text Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"], законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають '''періодичній повірці та повірці після ремонту'''.

'''Повірка засобів вимірювальної техніки''' - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

'''Періодична повірка засобів вимірювальної техніки''' - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).
==== Міжповірочні інтервали: ====
* для лічильників води та теплолічильників установлено міжповірочний інтервал 4 роки;
* для лічильників газу та пристроїв перетворення об’єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,0 установлено міжповірочний інтервал 2 роки; класу 1,5-8 років;
* для лічильників активної електроенергії електромеханічних однофазних (класи точності 0,5-2,0 і А, В) установлено міжповірочний інтервал 8 (16) років; лічильників активної та реактивної електроенергії статичних однофазних (класи точності 0,2S-3,0 і А, В, С) – 6 (16) років; лічильників активної та реактивної електроенергії електромеханічних трифазних (класи точності 0,5-,0 і А, В) – 4 (10) років; лічильників активної та реактивної електроенергії статичних трифазних (класи точності 0,2S-3,0 і А, В, С) – 6 (10) років; лічильників активної та реактивної електроенергії (класи точності 0,01-0,1) – 1 рік.
==== За чий рахунок проводиться повірка лічильників? ====
Відповідно до ч. 4 ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-18?find=1&text=повірка#Text Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"] ''періодична повірка лічильників здійснюється за рахунок:''
* періодична повірка засобів вимірювальної техніки за спожиті електричну енергію і газ проводиться за рахунок тарифів на електро- і газопостачання.
* періодична повірка засобів вимірювальної техніки за спожиті теплову енергію і воду проводиться за рахунок плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n206 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]
* у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем або прийняття рішення співвласниками про порядок обслуговування та заміну вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до законодавства періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок співвласників багатоквартирного будинку.
* періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором.
Порядок подачі приладів обліку здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-2015-%D0%BF#n9 Правил подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт]
== Звернення до суду ==
Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом пред'явлення претензії.

За загальним правилом позов пред’являється за місцезнаходженням відповідача ('''ч. 1 ст.27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'''), якщо позов стосується захист прав споживачів тоді він може бути пред’явлений і за місцем проживання споживача ('''ч. 5 ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]''').

Споживач може бути звільненим від сплати судового збору відповідно до ч.3 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n499 Закону України "Про захист прав споживачів"] детальніше в статті: [[Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів|"Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів").]]

=== Судова практика ===

* Касаційний цивільний суд Верховного Суду, розглянувши справу №235/499/17, постановив: надавачі послуг зобов’язані проводити повірку лічильників за власний кошт.

== Див. також ==
* [[Договірні відносини з організаціями-монополістами, які надають комунальні послуги]]
* [[Неякісне надання послуг з утримання будинків]]
* [[Перерахунок плати за послуги централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення]]
* [[Погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги попереднього власника майна]]
* [[Погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, строк позовної давності якої минув]]
* [[Порядок отримання компенсації за неякісні послуги з електропостачання]]
* [[Послуги з вивезення побутових відходів. Плата за надані послуги]]
* [[Порядок розрахунку вартості послуг централізованого опалення]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Суди]]

Зміна імені фізичної особи

2023-02-17T06:55:34Z

Liliia.korinets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/942-20#Text Закон України від 03 листопада 2020 року № 2450 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права фізичної особи на зміну по батькові» (набирає чинності з 01 січня 2021 року)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 915 «Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
== Ім’я фізичної особи ==
'''Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається:'''
* з прізвища,
* власного імені
* по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
=== Вік з якого особа набуває право на зміну імені: ===
* Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та власне ім’я.
* Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище чи ім’я за згодою батьків.
== Куди звернутися ==
Реєстрація зміни імені громадян України проводиться за їх заявою '''відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їхнього проживання. '''

Заява про зміну імені подається у письмовій формі за умови пред’явлення паспорта громадянина України. Для зміни імені фізичної особи, яка досягла чотирнадцятирічного віку, разом з відповідною заявою подається свідоцтво про народження та довідка з місця проживання.
== Вартість ==
Державна реєстрація зміни імені громадян України проводиться після сплати заявником державного мита або для громадян України, які постійно проживають за кордоном - сплати заявником консульського збору.

У разі звільнення заявника в установленому законодавством порядку від сплати державного мита або консульського збору він повинен пред'явити відповідний документ, що підтверджує таке право.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"] державне мито сплачується в розмірі:
{| class="wikitable"
|-
| за реєстрацію зміни прізвища, імені та по батькові (крім зміни у разі реєстрації шлюбу) || 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
|-
| за реєстрацію повторної зміни прізвища, імені та по батькові, не пов'язаної з реєстрацією шлюбу || 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
|}
== Перелік необхідних документів ==
'''Для зміни імені подаються такі документи:'''
# Заява про зміну імені;
# Свідоцтво про народження заявника;
# Свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі);
# Свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано);
# Свідоцтва про народження дітей (у випадку, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);
# Свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно раніше було змінено;
# Фотокартка заявника;
# Квитанція про сплату державного мита.
Для зміни імені фізичної особи, яка досягла 14-річного віку, разом з відповідною заявою подається заява в письмовій формі батьків (одного з батьків - у разі, коли другий помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері) або піклувальника про надання згоди на зміну імені. 
Заява про надання згоди батьків (одного з батьків) або піклувальника на зміну імені зазначеної особи може подаватися ними особисто, а у разі, коли заява через поважну причину не може бути подана особисто одним з батьків, така заява, нотаріально засвідчена або прирівняна до нотаріально засвідченої, від його імені може бути подана другим з батьків.
== Порядок та строки розгляду питання ==
Заява про зміну імені розглядається відділом державної реєстрації актів цивільного стану у '''тримісячний строк з дня її подання'''.

За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений, але не більш як на три місяці, з письмового дозволу керівника відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
=== Порядок отримання дозволу на зміну імені ===
* Для підтвердження достовірності поданих заявником документів відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву про зміну імені, додає до зазначених документів копії відповідних актових записів цивільного стану або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
* У разі зберігання актових записів цивільного стану в архівах інших відділів державної реєстрації актів цивільного стану відділ, який прийняв заяву про зміну імені, надсилає відповідні запити до зазначених відділів.
* Дипломатичне представництво або консульська установа України, які прийняли заяву про зміну імені, надсилають запити через МЗС до Укрдержреєстру для подальшого пересилання до відділів державної реєстрації актів цивільного стану, в яких перебувають на зберіганні відповідні актові записи цивільного стану, про витребування їх копій або витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
* Заява про зміну імені дипломатичним представництвом або консульською установою України розглядається у шестимісячний строк з дня її подання. Строк розгляду заяви про зміну імені може бути зупинено у разі потреби у поновленні та внесенні відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає необхідні матеріали до територіального органу Національної поліції за місцем проживання заявника для надання висновку про можливість зміни імені. Дипломатичне представництво або консульська установа України надсилає необхідні матеріали щодо зміни імені через МЗС до Національної поліції для подальшого пересилання до територіального органу Національної поліції за останнім місцем проживання заявника в Україні.
* Територіальний орган Національної поліції за результатами відповідної перевірки, яка проводиться безоплатно, у місячний строк готує та надсилає висновок про можливість зміни імені разом з усіма матеріалами до відділу державної реєстрації актів цивільного стану чи через МЗС до відповідного дипломатичного представництва або консульської установи України.
* Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України на підставі документів про зміну імені та висновку територіального органу Національної поліції про можливість зміни імені готує висновок про надання дозволу на зміну імені або відмову в його наданні та надсилає заявникові.
=== Державна реєстрація зміни імені ===
У разі надання дозволу на зміну імені '''заявник у тримісячний строк може звернутися для державної реєстрації зміни імені до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України, які складають актовий запис про зміну імені.''' Якщо заявник без поважних причин у зазначений строк не звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України для державної реєстрації зміни імені, дозвіл на зміну імені втрачає силу і для подальшої зміни імені необхідно проходити усю процедуру знов. 
Під час державної реєстрації зміни імені відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України видає заявникові '''свідоцтво про зміну імені'''.
{| class="wikitable"
|-
| Після державної реєстрації зміни імені відділом державної реєстрації актів цивільного стану у паспорті громадянина України, а дипломатичним представництвом або консульською установою України у паспорті громадянина України для виїзду за кордон робиться відмітка про те, що паспорт у зв'язку із зміною імені підлягає обміну протягом місяця.
|}
== Підстави для відмови ==
* здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом;
* наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;
* офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника;
* подання заявником неправдивих відомостей.
'''''Відмова у наданні дозволу на зміну імені може бути в установленому порядку оскаржена у суді.'''''
== Право фізичної особи на зміну по батькові ==
03 листопада 2020 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/942-20#Text Закон України № 2450 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права фізичної особи на зміну по батькові»]. Яким доповнено ст. 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] та ст. 149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ed20200703#Text Сімейного кодексу України] положеннями, які надають фізичній особі право з '''1 січня 2021 року''' змінювати не лише своє прізвище та (або) ім‘я, а й по батькові.

Фізична особа, яка досягла шістнадцятирічного віку має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім'я, та (або) по батькові. При досягненні чотирнадцяти років – за згодою батьків, або одного з батьків, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері.

У разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини.
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]

Зміна імені фізичної особи

2023-02-17T06:52:31Z

Liliia.korinets: Як українцям змінити ім'я за кордоном

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/942-20#Text Закон України від 03 листопада 2020 року № 2450 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права фізичної особи на зміну по батькові» (набирає чинності з 01 січня 2021 року)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 915 «Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
== Ім’я фізичної особи ==
'''Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається:'''
* з прізвища,
* власного імені
* по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
=== Вік з якого особа набуває право на зміну імені: ===
* Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та власне ім’я.
* Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище чи ім’я за згодою батьків.
== Куди звернутися ==
Реєстрація зміни імені громадян України проводиться за їх заявою '''відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їхнього проживання. '''

Заява про зміну імені подається у письмовій формі за умови пред’явлення паспорта громадянина України. Для зміни імені фізичної особи, яка досягла чотирнадцятирічного віку, разом з відповідною заявою подається свідоцтво про народження та довідка з місця проживання.

Заяви про зміну імені громадян України, які постійно проживають за кордоном приймає, розглядає, а також веде їх облік дипломатичне представництво або консульська установа України, в якій вони перебувають на постійному консульському обліку.

Заява про зміну імені подається громадянином України особисто у письмовій формі за умови пред’явлення паспорта громадянина України, а у разі, коли заявник постійно проживає за кордоном, – за умови пред’явлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Заява про зміну імені, подана у встановленому порядку до дипломатичного представництва або консульської установи України, розглядається у місячний строк з дня її подання.

Під час державної реєстрації зміни імені дипломатичне представництво або консульська установа України видає заявникові свідоцтво про зміну імені.

== Вартість ==
Державна реєстрація зміни імені громадян України проводиться після сплати заявником державного мита або для громадян України, які постійно проживають за кордоном - сплати заявником консульського збору.

У разі звільнення заявника в установленому законодавством порядку від сплати державного мита або консульського збору він повинен пред'явити відповідний документ, що підтверджує таке право.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"] державне мито сплачується в розмірі:
{| class="wikitable"
|-
| за реєстрацію зміни прізвища, імені та по батькові (крім зміни у разі реєстрації шлюбу) || 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
|-
| за реєстрацію повторної зміни прізвища, імені та по батькові, не пов'язаної з реєстрацією шлюбу || 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
|}
== Перелік необхідних документів ==
'''Для зміни імені подаються такі документи:'''
# Заява про зміну імені;
# Свідоцтво про народження заявника;
# Свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі);
# Свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано);
# Свідоцтва про народження дітей (у випадку, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);
# Свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно раніше було змінено;
# Фотокартка заявника;
# Квитанція про сплату державного мита.
Для зміни імені фізичної особи, яка досягла 14-річного віку, разом з відповідною заявою подається заява в письмовій формі батьків (одного з батьків - у разі, коли другий помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері) або піклувальника про надання згоди на зміну імені. 
Заява про надання згоди батьків (одного з батьків) або піклувальника на зміну імені зазначеної особи може подаватися ними особисто, а у разі, коли заява через поважну причину не може бути подана особисто одним з батьків, така заява, нотаріально засвідчена або прирівняна до нотаріально засвідченої, від його імені може бути подана другим з батьків.
== Порядок та строки розгляду питання ==
Заява про зміну імені розглядається відділом державної реєстрації актів цивільного стану у '''тримісячний строк з дня її подання'''.

За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений, але не більш як на три місяці, з письмового дозволу керівника відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
=== Порядок отримання дозволу на зміну імені ===
* Для підтвердження достовірності поданих заявником документів відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву про зміну імені, додає до зазначених документів копії відповідних актових записів цивільного стану або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
* У разі зберігання актових записів цивільного стану в архівах інших відділів державної реєстрації актів цивільного стану відділ, який прийняв заяву про зміну імені, надсилає відповідні запити до зазначених відділів.
* Дипломатичне представництво або консульська установа України, які прийняли заяву про зміну імені, надсилають запити через МЗС до Укрдержреєстру для подальшого пересилання до відділів державної реєстрації актів цивільного стану, в яких перебувають на зберіганні відповідні актові записи цивільного стану, про витребування їх копій або витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
* Заява про зміну імені дипломатичним представництвом або консульською установою України розглядається у шестимісячний строк з дня її подання. Строк розгляду заяви про зміну імені може бути зупинено у разі потреби у поновленні та внесенні відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає необхідні матеріали до територіального органу Національної поліції за місцем проживання заявника для надання висновку про можливість зміни імені. Дипломатичне представництво або консульська установа України надсилає необхідні матеріали щодо зміни імені через МЗС до Національної поліції для подальшого пересилання до територіального органу Національної поліції за останнім місцем проживання заявника в Україні.
* Територіальний орган Національної поліції за результатами відповідної перевірки, яка проводиться безоплатно, у місячний строк готує та надсилає висновок про можливість зміни імені разом з усіма матеріалами до відділу державної реєстрації актів цивільного стану чи через МЗС до відповідного дипломатичного представництва або консульської установи України.
* Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України на підставі документів про зміну імені та висновку територіального органу Національної поліції про можливість зміни імені готує висновок про надання дозволу на зміну імені або відмову в його наданні та надсилає заявникові.
=== Державна реєстрація зміни імені ===
У разі надання дозволу на зміну імені '''заявник у тримісячний строк може звернутися для державної реєстрації зміни імені до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України, які складають актовий запис про зміну імені.''' Якщо заявник без поважних причин у зазначений строк не звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України для державної реєстрації зміни імені, дозвіл на зміну імені втрачає силу і для подальшої зміни імені необхідно проходити усю процедуру знов. 
Під час державної реєстрації зміни імені відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України видає заявникові '''свідоцтво про зміну імені'''.
{| class="wikitable"
|-
| Після державної реєстрації зміни імені відділом державної реєстрації актів цивільного стану у паспорті громадянина України, а дипломатичним представництвом або консульською установою України у паспорті громадянина України для виїзду за кордон робиться відмітка про те, що паспорт у зв'язку із зміною імені підлягає обміну протягом місяця.
|}
== Підстави для відмови ==
* здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом;
* наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;
* офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника;
* подання заявником неправдивих відомостей.
'''''Відмова у наданні дозволу на зміну імені може бути в установленому порядку оскаржена у суді.'''''
== Право фізичної особи на зміну по батькові ==
03 листопада 2020 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/942-20#Text Закон України № 2450 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права фізичної особи на зміну по батькові»]. Яким доповнено ст. 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] та ст. 149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ed20200703#Text Сімейного кодексу України] положеннями, які надають фізичній особі право з '''1 січня 2021 року''' змінювати не лише своє прізвище та (або) ім‘я, а й по батькові.

Фізична особа, яка досягла шістнадцятирічного віку має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім'я, та (або) по батькові. При досягненні чотирнадцяти років – за згодою батьків, або одного з батьків, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері.

У разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини.
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]

Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях

2023-02-06T10:22:24Z

Liliia.korinets: Судова практика Верховного Суду у справах щодо встановлення юридичних фактів на тимчасово окупованих територіях

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08 серпня 2006 року № 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті"]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"] державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
* документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
* рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5] (далі - Правила), підставою для державної реєстрації смерті, зокрема є:
#лікарське свідоцтво про смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text форма № 106/о]);
#фельдшерська довідка про смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1153-06#Text форма № 106-1/о]);
#лікарське свідоцтво про перинатальну смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text форма № 106-2/о]);
#рішення суду про оголошення особи померлою;
#рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
#повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
#повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть ''(пункт 1 глави 5 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил])''.
Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

'''Детальніше див.:''' [[Порядок реєстрації смерті]].

Якщо родичі померлого мешкають в регіоні, де відсутня можливість звернення до відділів ДРАЦС (території, де державні органи не здійснюють повноваження через військові дії), вони можуть звернутися через представника, повноваження якого мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності (відповідно до статті 244 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]), або адвоката.

Повноваження адвоката на надання правової допомоги підтверджуються документально відповідно до ч.1 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність]».

За відсутності підстав для державної реєстрації смерті (відсутній документ належної форми) відділ державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n2185 відмову у проведенні державної реєстрації смерті] у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації.

Тоді реєстрація смерті на тимчасово окупованій території відбудеться на підставі рішення суду про втановлення факту смерті особи.

'''Увага!''' 07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2217-20#Text Закон України від 21 квітня 2022 року № 2217-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України"], яким зокрема внесено зміни до частини третьої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], відповідно до якої будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
==Хто має право звернутися до суду==
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 317 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) заяву про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, можуть подати члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси).
==Куди звернутись==
Члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи для встановлення факту смерті особи, яка померла на тимчасово окупованій території України, мають звернутися до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
== Перелік необхідних документів ==
* Заява про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, в якій має бути зазначено:
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;
#причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
#докази, що підтверджують факт;
* докази, що підтверджують викладені заявником обставини (наприклад, письмові свідчення очевидців, фото з місця поховання, медичні документи про смерть тощо);
*довідка про неможливість відновлення втрачених документів (наприклад, письмова відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану);
*копія документа, що посвідчує особу та реєстраційний номер облікової картки платника податків ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 318 ЦПК України]).
Відповідно до частин 2, 4 та 5 ст. 95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 Цивільного процесуального кодексу України] докази вважаються поданими належним чином, якщо вони подані в оригіналі або в копії, засвідченій в порядку, встановленому чинним законодавством, із зазначенням особи, у якої наявний оригінал відповідного документу. При цьому учасник справи може своїм підписом засвідчити копію письмового доказу лише у разі, якщо його оригінал знаходиться у такого учасника справи.

Подати заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України можна через [https://id.court.gov.ua Державну систему електронної ідентифікації «Електронний суд»]. Така заява скріплюються електронним підписом заявника (його представника) ([https://wiki-ccs.court.gov.ua/w/Що_таке_КЕП_та_ЕЦП%3F КЕП]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Під час розгляду судами справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не ґрунтується на положенні законодавства ([https://www.minre.gov.ua/sites/default/files/vsu.pdf лист Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 № 985/0/208-21 щодо скасування вимоги отримання відмови від органів державної реєстрації актів цивільного стану)]. Тобто звертатися спочатку до органу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території підконтрольній владі України та отримати письмову відмову, '''не є обов'язковим.'''
|}
'''Зразок заяви''' '''про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території'''
[[Файл:Заява про встановлення факту смерті на ТОТ.doc|міні]]
==Вартість==
Заявники у справах за заявами про встановлення факту смерті, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, '''звільняються від сплати судового збору''' під час розгляду справ даної категорії ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пункт 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"]).
== Строки розгляду заяви==
Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Разом з тим, термін "невідкладно", у кожній конкретній ситуації буде різним, виходячи з завантаженості судді та дня подачі заяви до суду. Однак, в будь-якому випадку, можна розраховувати на розгляд судом справи протягом 1-5 днів.
==Зміст рішення суду==
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (стаття 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]).

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає '''негайному виконанню.'''

Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105669773 Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 10 серпня 2022 у справі № 710/1029/22]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105563316 Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 04 серпня 2022 року у справі № 317/1500/22] (у встановленні факту відмовлено, у зв'язку з тим, що не подано доказів, які би підтверджували неможливість реєстрації фактів органом відділу державної реєстрації актів цивільного стану на території України. Медичне свідоцтво про смерть, видане закладом охорони здоров'я окупованого м.Приморськ є належним документом за яким органом державної реєстрації актів цивільного стану на території України може бути зареєстрований факт смерті особи).
Постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 243/385/[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87298089 19ц] якщо заявник не може підтвердити, що він є родичем або членом сім’ї особи факт смерті якої просить встановити, то суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 317 ЦПК України, заявник не має права на звернення до суду із відповідною заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Постанова Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 759/1443/22:https://reyestr.court.gov.ua/Review/107651726 розгляд державними органами документів, виданих окупаційною владою, не означає автоматичного визнання такої влади. Водночас держава має вживати заходів щодо ефективного захисту. Документи, видані органами та установами (зокрема, закладами реєстрації актів цивільного стану), що розташовані на тимчасово окупованій території України, як виняток можуть братись до уваги судом і оцінюватися разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв’язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку ст. 315 ЦПК України.

Постанова Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 707/1607/16-[https://reyestr.court.gov.ua/Review/78978236 ц]: посилання заявника на застосування «намібійського винятку» не дає підстав для висновку, що факт смерті може підтверджуватися лише документами, виданими органами на непідконтрольній території України. Заявник зобов’язаний надати суду також й інші докази, які не отримані від органів тимчасово окупованої території. Такими доказами можуть бути пояснення свідків, фототаблиці, тощо.

==Див. також==
*[[Порядок реєстрації смерті]]
*[[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території]]
*[[Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Суди]]

Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини

2023-02-02T14:00:41Z

Liliia.korinets: Судова практика Верховного Суду щодо вирішення спорів про зміну розміру аліментів або стягнення додаткових витрат на дитину

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]
== Порядок стягнення та [[Визначення розміру аліментів на дитину|визначення розміру аліментів]] ==
Способом виконання батьками обов'язку утримувати дитину є сплата одним із них аліментів.

Аліменти на утримання дитини можуть виплачуватись:
* '''за угодою сторін'''. Батькам надано право добровільно та самостійно визначити порядок сплати аліментів на дитину шляхом укладення відповідного договору, який підлягає нотаріальному посвідченню. Умови договору про сплату аліментів на дитину (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права.
При цьому, розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у частині другій статті 182 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 Сімейного кодексу України (далі - СК України)] (50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку). Розмір аліментів, визначений домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 стаття 184 СК України]).
* '''на підставі рішення суду'''. У випадку коли взаємної згоди між батьками щодо сплати аліментів на дитину не досягнуто той з батьків, з ким проживає дитина, вправі звернутися до суду.
[[Визначення розміру аліментів на дитину|Суд визначає розмір аліментів]] у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 СК України], а саме:
# стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
# стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
# наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
# наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
# наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
# доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
# інші обставини, що мають істотне значення.
* Варто звернути увагу, якщо ''після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.''
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. ''' Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.'''
''Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом першої інстанції)''

'''Дана правова позиція міститься в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 Постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]'''
|}
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина друга статті 182 СК України]). Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частини першої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"], виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейним кодексом України].

'''Мінімальний гарантований розмір аліментів''' на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Він визначається за умови, що батько чи мати, які проживають окремо, не мають достатньої кількості коштів, аби здійснювати більші виплати.

'''Мінімальний рекомендований розмір аліментів''' на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина третя статті 182 СК України]).
== Порядок зміни розміру аліментів ==
Законодавством передбачена можливість зміни розміру аліментів:
* '''в добровільному порядку''' (аліментів, встановлених за домовленістю між батьками в нотаріально посвідченому договорі).
Зміни до нотаріально посвідченого договору оформляються письмово шляхом укладення окремого договору, який підписується сторонами та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.
* '''в судовому порядку''' (аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками в нотаріально посвідченому договорі).
== Зміна розміру аліментів у разі їх нецільового витрачання ==
У разі нецільового витрачання аліментів платник аліментів має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці (стаття 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]).

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n333 стаття 56 Цивільного кодексу України])
== Судовий порядок зміни розміру аліментів ==
'''Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі:'''
# зміни матеріального або сімейного стану;
# погіршення або поліпшення здоров’я когось із них;
# інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.
(''стаття 192 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 СК України], пункт 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]'').

'''Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів''', які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, '''не є підставою для зміни розміру аліментів'''.
([http://reyestr.court.gov.ua/Review/82857515 постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 61-51сво18]).

При цьому, '''зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження''' (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки) ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/37401891 постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13]).

Також важливо розуміти та відрізняти між собою поняття '''розміру аліментів та способу їх стягнення'''.Так, дійсно у випадках вказаних в ст.192 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів '''може звернутись як стягувач, так і платник аліментів'''. В той же час ст. 181 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] '''визначаються способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину'''. А ч.3 ст.181 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] вказує на те, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. '''Спосіб стягнення аліментів''', визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду '''за позовом одержувача аліментів.''' Що й підтверджується судовою практикою — посилання на судове рішення апеляційної інстанції '''[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87463636]'''. '''Наприклад''':

1) аліменти стягуються у твердій грошовій сумі - до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів '''може звернутись як стягувач, так і платник аліментів.'''

2) аліменти винесені у частині від усіх видів доходу (1/4, 1/3 чи інше) - до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів на кокретну грошову одиницю '''може звернутись лише стягувач.'''

Отже, наприклад, якщо матеріальне становище платника аліментів значно покращилось матір (батько) дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. В той же час, значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!'''
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 СК України], розмір аліментів, визначений рішенням суду, '''не вважається незмінним.'''

У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів ''матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.''

Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його ''вимоги про зменшення розміру аліментів.''

'''Дана правова позиція міститься в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/85354210 Постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 462/4973/15-ц]'''

Також, як приклад можна привести наступне.

Відповідно до ст. 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 СК України], у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення).

Ч. 1 ст. 192 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 СК України] передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням стану здоров’я позивача, його доходів та витрат, які він несе по оплаті орендної плати за житло для своєї сім’ї, навчання повнолітньої дочки, витрат на утриманні матері похилого віку зменшення апеляційним судом розміру аліментів з 40 відсотків від усіх видів доходів щомісячно до 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку є правомірним.

'''Дана правова позиція міститься в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82769247 Постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 161/10751/16-ц]'''

Однак, варто зазначити наступне, що '''зміна сімейного стану позивача, а саме народження інших дітей/дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів''', оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

'''Дана правова позиція міститься в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91680574?fbclid=IwAR2SUZhJUvcTYkzkqU7p4Uh3EY4pYVkD6U3lmCO-Dl9L6o2YeLFQ-ABLT4s Постанові Верховного суду від 16 вересня 2020р. у справі № 565/2017/19].'''
|}
=== Підсудність справ ===
Позовна заява про зміну розміру аліментів подається в порядку цивільного судочинства '''до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів''' за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6214 стаття 27 ЦПК України]).

Позови про стягнення аліментів, '''збільшення їх розміру''', оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6214 стаття 28 ЦПК України]).
=== Перелік необхідних документів ===
До позовної заяви, [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|оформленої відповідно до вимог]] ЦПК України, обов’язково додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (зміна розміру аліментів), наприклад:
* докази зміни матеріального стану (довідки про доходи батьків, кредитні договори, будь-які інші документи, які можуть бути підтвердженням зміни матеріального становища, його погіршення або покращення);
* докази погіршення або поліпшення здоров’я (медичні довідки, висновки лікарів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо необхідності лікування);
* докази, що підтверджують зміну сімейного стану (наприклад, народження дітей у платника аліментів) ([https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluV3VUOVRma1FxMG8 зразок позовної заяви]).
=== Вартість ===
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - '''у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру''', оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 5 Закону України "Про судовий збір"]).
=== Час, з якого сплачуються аліменти в новому розмірі===
Аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]).
== Зразок позовної заяви про збільшення розміру аліментів ==
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2.docx Зразок позовної заяви про зміну розміру аліментів]
== Зразок позовної заяви про зменшення розміру аліментів ==
[[Файл:Позов зменшення розміру.docx|міні|Позовна заява про зменшення розміру аліментів]]
== Збільшення розміру стягуваних аліментів державним виконавцем ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII] (набрав чинності 28.08.2018 року) частину першу статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України].
Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
([http://reyestr.court.gov.ua/Review/82857515 постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 61-51сво18]).

Отже, починаючи з 28 серпня 2018 року державними виконавцями мало бути здійснене автоматичне збільшення розміру аліментів до мінімального гарантованого за всіма постановленими раніше судовими рішенями про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Якщо державним виконавцем розмір стягуваних аліментів, починаючи з 28 серпня 2018 року (дата набрання чинності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 Закону України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII]) автоматично не підвищено, стягувач має право звернутися до нього із заявою про здійснення відповідного перерахунку ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2.docx Зразок заяви]).

Подальша бездіяльність державного виконавця щодо підвищення та перерахунку розміру аліментів може бути оскаржена в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»].
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82769247 Постанова Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 161/10751/16-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/85354210 Постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 462/4973/15-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82857515 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17]
*Постанова Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 128/2206/21: погіршення стану здоров’я дитини може бути підставою для зміни раніше визначеного судом розміру аліментів на її утримання, якщо внаслідок такого погіршення раніше визначений розмір аліментів не забезпечує гармонійного розвитку дитини.[https://reyestr.court.gov.ua/Review/107633674]
*Постанова Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20: факт народження в платника аліментів дитини в іншому шлюбі без належних і допустимих доказів погіршення його матеріального стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97352493]
*Постанова Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18: стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.[https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281790]
*Постанова Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 640/15771/19: надання послуг із організації вступу до вищих навчальних закладів для здобуття професійної освіти, щодо підготовки документів для поїздки на навчання до навчального закладу Oxford International до Великої Британії та Канади, вступ до навчального закладу за кордоном та консультації з цих питань є тими особливими обставинами, щодо яких передбачено стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, відповідно до положень статті 185 СК України.[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562594]
*Постанова Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19: відшкодування одним із батьків половини вартості ремонту технічних пристроїв, половини вартості витрат на лікування, відвідування секцій та позашкільних закладів не є додатковими витратами в розумінні вимог СК України та охоплюються розміром аліментів, що стягуються з нього на утримання дитини на користь іншого з батьків.[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562701]
*Постанова Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19: наявність переплати за аліментами може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину.[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562701]
*[https://verdictum.ligazakon.net/document/96117455 Рішення по зміні способу стягнення аліментів]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

2023-01-30T09:25:24Z

Liliia.korinets: Порядок повернення незаконно вивезених за кордон дітей

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268 "Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 № 333 "Про затвердження Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-р#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"]
== Загальна інформація ==
'''Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів,''' - дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

Держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон. У разі якщо вік особи не визначений і є підстави вважати, що ця особа є дитиною, їй надається захист, передбачений цією статтею, до встановлення віку.

Усі дії держави стосовно захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, здійснюються відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування першочергово проводять відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів. Відселення дітей проводиться разом з батьками, законними представниками або, за їхньою згодою, без супроводження чи з іншими особами.

У разі переміщення, у тому числі за кордон з метою евакуації під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні, дітей, зарахованих/влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, влаштованих у сім’ю патронатних вихователів, керівники відповідних закладів, уповноважені ними працівники або інші особи, призначені органом опіки та піклування чи військовою адміністрацією/військово-цивільною адміністрацією за місцем розташування закладу, зокрема у разі усунення керівника або уповноваженого ним працівника від виконання обов’язків чи відсутності керівника або уповноваженого ним працівника, патронатні вихователі є законними представниками таких дітей (крім повноважень щодо вчинення від імені та в інтересах дитини правочинів, пов’язаних із житловими та майновими правами, надання згоди на усиновлення та зміну громадянства дитини) до повернення такої дитини в Україну або до її возз’єднання з сім’єю.

Держава через свої центральні органи здійснює заходи, спрямовані на возз’єднання дитини з сім’єю; встановлення місцезнаходження членів сім’ї дитини, сприяє пошукам, що здійснюються членами сім’ї, громадськими, благодійними, волонтерськими, гуманітарними організаціями та фондами, що беруть участь у возз’єднанні сімей; створює умови для реабілітації у сфері охорони здоров’я, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів (стаття 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закону України "Про охорону дитинства"]).

Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, надається органом опіки та піклування за місцем реєстрації дитини як внутрішньо переміщеної особи. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів], визначається Кабінетом Міністрів України.
== Хто має право на отримання статусу ==
[[Файл:Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?.jpg|міні|Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?]]
Згідно з пунктом 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268] (далі - Порядок), право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка під час здійснення антитерористичної операції і заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях не досягла 18 років (повноліття), які внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів: ♦ отримали поранення, контузію, каліцтво; ♦ зазнали:
* фізичного насильства — отримання дитиною у період її перебування в зоні воєнних дій та збройних конфліктів тілесних ушкоджень різного ступеня, які завдали їй фізичного болю, спричинили розлад її здоров’я;
* сексуального насильства — перенесені дитиною дії сексуального характеру у період її перебування в зоні воєнних дій та збройних конфліктів, зокрема: демонстрування статевих органів; статевий акт у присутності дитини; статеві зносини чи розпусні дії з дитиною, задоволення статевої пристрасті з дитиною; втягнення дитини в зайняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією; примушування до участі у виготовленні зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, інших предметів порнографічного характеру, а також інші правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканності дитини;
'''♦ були викрадені або незаконно вивезені за межі України;''' 
[[Файл:Повернення незаконно вивез.за корд.1.png|міні|[[Файл:Поряд.нез. вив.2.png|міні]]]]
♦ залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
♦ незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;

♦ зазнали психологічного насильства — моральні та психологічні страждання (травми) дитини, що не потребують доведення, і які вона перенесла внаслідок її проживання/перебування в умовах воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, її внутрішнього переміщення, залишення свого місця проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а також загибелі (зникнення безвісти), потрапляння у полон, смерті внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих у населеному пункті, віднесеному до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275], і в яких органи державної влади виконують свої повноваження у повному обсязі, її батьків або одного з них - із числа цивільних осіб, а також її батьків або одного з них - з числа осіб, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF/paran10#n10 пунктом 2 Порядку] надання статусу особи, на яку поширюється чинність [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], деяким категоріям осіб, затвердженого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740]. 
{| class="wikitable"
|-
| Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі перелічені вище обставини. Під час надання дитині статусу заявником визначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини.
|}
== Куди звертатися ==
Статус надається органом опіки та піклування, у тому числі за місцем реєстрації проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, або за місцем проживання/перебування дитини в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція і заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text пункт 5 Порядку]).
== Хто може звернутись ==
Для надання статусу законний представник дитини або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування подають до служби у справах дітей необхідні документи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text пункт 6 Порядку]).
[[Файл:Поверн.нез.вив. 3.png|міні]]
Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи.
Якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими) відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#Text Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"], документи, готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.
== Перелік необхідних документів==
# заява про надання статусу;
# згода на обробку персональних даних відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"];
# засвідчені в установленому порядку копії таких документів:
* свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
* документа, що посвідчує особу заявника;
* документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, - документа, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;
* довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи або документа, що підтверджує проживання/перебування дитини в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція і заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
У разі відсутності відомостей про реєстрацію місця проживання/перебування дитини або документів зазначених вище, доказами підтвердження її місця проживання/перебування в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція і заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, можуть бути відомості, які містяться в [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно], або документи про право власності батьків або дитини на рухоме чи нерухоме майно, або свідоцтво про базову загальну середню освіту, або атестат про повну загальну середню освіту, або документ про професійно-технічну освіту, або табель успішності, або учнівський квиток, або медичні документи, або свідоцтво про народження дитини.

'''Якщо дитина отримала поранення, контузію, каліцтво''' додатково подаються виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах, визначених Міністерством охорони здоров'я України, із зазначенням діагнозу згідно з [https://nszu.gov.ua/storage/files/Klasyfikator_xvorob_ta_sporidnenyx_problem_oxorony_zdorovya_NK_0252019.pdf Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я десятого перегляду,] отриманих у період здійснення антитерористичної операції і заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

'''За обставин, передбачених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF підпунктах 2-5 пункту 3 Порядку], також подаються копії:'''
# заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;
# витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження (незалежно від результатів досудового розслідування) за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;
# висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за обставин, передбачених у підпункті 2 пункту 3 Порядку).
'''Якщо дитина зазнала психологічного насильства''' додатково подаються:
# висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за формою, затвердженою Мінсоцполітики. До оцінювання потреб сім’ї (особи) може бути залучений психолог/практичний психолог, психотерапевт, психіатр, що працює в іншому закладі, установі, організації. На основі висновку оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах за згодою батьків/законних представників дитина направляється до відповідного закладу/організації для реабілітації та отримання відповідних соціальних послуг;
# копія посвідчення з написом "Посвідчення члена сім’ї загиблого", якщо дитина отримала статус відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF/paran8#n8 до Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740;]
# копія свідоцтва про смерть та копія документа, що підтверджує загибель особи в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція і заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, або копія документа, що підтверджує смерть особи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих у зазначеному населеному пункті у період здійснення антитерористичної операції, у разі загибелі батьків дитини або одного з них - із числа цивільних осіб.
Усі документи надаються в двох примірниках.

У разі відсутності документів, зазначених в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF абзацах другому-п'ятому пункту 6 Порядку], Міністерство соціальної політики України '''не пізніше ніж через п’ять робочих днів''' із дати надходження письмового запиту від законного представника дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, або керівника служби у справах дітей надає про таку дитину інформацію, що міститься в банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.
== Рішення про надання або відмову в наданні статусу та їх оскарження ==
Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування на підставі документів, зазначених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF пункті 6 Порядку], протягом '''30 календарних днів''' з дати реєстрації заяви про надання статусу.

У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, серія та номер свідоцтва про народження/паспорта, адреса місця проживання/перебування дитини, визначені у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text Порядку] обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою "А"), документи, що підтверджують такі обставини, а також дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.

Рішення про відмову в наданні статусу приймається у разі відсутності одного з документів (крім випадку, визначеного у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF пункті 8 Порядку]), та може бути оскаржене в суді.

Інформація про дитину, якій надано статус, вноситься до банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.

'''Підставою для прийняття рішення органу опіки та піклування про скасування статусу є:'''

♦встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження обставин, передбачених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF підпунктах 1-5 пункту 3 Порядку], в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.

Рішення про скасування статусу може бути оскаржено в суді.
{| class="wikitable"
|-
| '''Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.'''
|}
== Соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів==
Діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, мають право на забезпечення безкоштовним харчуванням у закладах освіти (частина десята статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]), у закладах дошкільної освіти (частина третя статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text Закону України "Про дошкільну освіту"]).

Крім того, діти з числа дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|зареєстровані в установленому порядку як внутрішньо переміщені особи]] мають право на всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для таких осіб, зокрема:
* влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні заклади державної та комунальної форми власності;
* забезпечення безкоштовним харчуванням у закладах освіти;
* державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної) та вищої освіти у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів освітніх субвенцій державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти; безоплатного проживання в гуртожитку; інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України;
* пільгове оздоровлення та відпочинок;
* забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
* надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
* дітям грудного віку та дітям раннього віку забезпечення дитячим харчуванням;
* діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років і перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб;
* отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
* отримання соціальних послуг та соціального супроводження сімей тощо.
'''Детальніше див.:''' [[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи|Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи.]]
== Див. також ==
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
* [[Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи]]
* [[Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Медичне обслуговування внутрішньо переміщених осіб]]
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Файл:Поверн.нез.вив. 3.png

2023-01-30T08:25:39Z

Liliia.korinets:

Порядок повернення дитини, яку незаконно вивезли за кордон

Файл:Поряд.нез. вив.2.png

2023-01-30T08:22:57Z

Liliia.korinets:

Порядок повернення дитини, яку незаконно вивезли за кордон

Файл:Повернення незаконно вивез.за корд.1.png

2023-01-30T08:20:42Z

Liliia.korinets:

Порядок повернення дитини, яку незаконно вивезли за кордон

Порядок проставлення апостиля

2023-01-16T07:55:04Z

Liliia.korinets: Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 №6️⃣1️⃣ «Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» повноваження на проставлення апостиля надано.

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_082 Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/61-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 61 «Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1151-03 Наказ Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 05 грудня 2003 року № 237/803/151/5 «Про затвердження Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1197-03 Наказ Міністерства юстиції України від 18 грудня 2003 року № 161/5 «Про розмір та порядок оплати послуг з проставлення апостиля»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1419-15 Наказ Міністерства юстиції України від 11 листопада 2015 року № 2268/5 «Про впорядкування відносин з проставлення апостиля та підготовки документів для їх консульської легалізації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18 Наказ Міністерства закордонних справ від 23 квітня 2018 року № 182 «Про затвердження Положення про консульський збір України та Інструкції про порядок справляння сум консульського збору за вчинення консульських дій, обліку сум консульських надходжень та проведення звірок фактичних консульських надходжень в закордонних дипломатичних установах України»]
== Мета проставлення апостиля ==
Спеціальний штамп «Apostille» '''засвідчує''' справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ.
== На яких документах може проставлятися апостиль? ==
На офіційних документах, які були складені на території України, і які мають бути представлені на території іншої держави, а саме:
* на документах, які виходять від органів судової влади України;
* на документах, які виходять від органів прокуратури України, органів юстиції;
* на адміністративних документах;
* на документах про освіту та вчені звання;
* на документах, оформлених державними і приватними нотаріусами;
* на офіційних свідоцтвах, виконаних на документах, підписаних особами у їх приватній якості, таких як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційних і нотаріальних засвідченнях підписів (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1151-03 Правил] ).
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Станом на 2017 рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_082 Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року] підписана 112 країнами. Водночас, якщо між Україною та будь-якою країною з цього переліку також підписана угода про відміну або спрощення процедури легалізації документів (Азербайджан, Білорусь, Болгарія, Вірменія, Грузія, Естонія, Казахстан, Киргизстан, Македонія, Латвія, Литва, Монголія, Молдова, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Таджикистан, Угорщина, Чехія), проставляти апостиль не потрібно.
|}
Апостиль '''не проставляється на:'''
* оригіналах паспортних документів, військових квитків, трудових книжок, дозволів на носіння зброї, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортів), посвідчень особи;
* оригіналах, копіях (фотокопіях) нормативно-правових актів, роз’яснень та правових висновків щодо їх застосування, документах, що мають характер листування (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1151-03 Правил] ).
=== Апостиль на документах, виданих СРСР ===
Оригінали офіційних документів, виданих установами колишніх союзних республік у складі СРСР, не можуть бути прийняті на території України для проставлення апостиля. 
Апостиль може бути проставлено на копіях (фотокопіях) або копіях (фотокопіях) з перекладом цих документів, засвідчених у встановленому порядку на території України (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1151-03 Правил] ).
== Хто може звернутися за проставленням апостиля? ==
Особа, яка підписала документ, або будь-який пред'явник документа.

'''Апостиль з запитом''' - отримання додаткової інформації від установи, що видала конкретний документ. Така інформація вимагається при проставленні апостилю на документи певного типу, а її отримання збільшує термін проставлення апостилю. Необхідність запиту визначається лише спеціалістами під час безпосереднього ознайомлення з документами.
== Куди звернутись ==
Відповідно до Гаазької конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961 р., (для України набула чинності 22.12.2003) (далі- Конвенція), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/61-2003-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України «Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» від 18 січня 2003 р. №61], надано повноваження на проставлення апостиля, що посвідчує справжність підпису, ким виступала особа, яка підписала документ, у відповідному випадку автентичність печатки чи штампа, якими скріплюється документ: 
* '''Міністерству освіти і науки''' – на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що стосуються сфери освіти і науки. 
* '''Міністерству юстиції''' – на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України. 
* '''Міністерству закордонних справ''' – на всіх інших видах документів. 
*'''Міністерству внутрішніх справ''' – на документах, що видаються Міністерством внутрішніх справ та його територіальними органами з надання сервісних послуг, крім документів, що стосуються сфери освіти і науки;
'''Державній міграційній службі''' – на документах, що видаються Державною міграційною службою, її територіальними органами та територіальними підрозділами, що стосуються сфери міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;

'''Державній податковій службі''' – на документах, що видаються Державною податковою службою та її територіальними органами;

=== Проставлення апостиля [https://minjust.gov.ua/dep/ddr/poryadok-prostavlennya-apostilya Міністерством юстиції України] ===
Особа повинна особисто звернутися до [https://minjust.gov.ua/ddr/regional-offices територіальних органів Міністерства юстиції України], нотаріуса або надіслати заяву про проставлення апостиля поштовим зв'язком (виключно з-за кордону та для проставлення апостиля на документах про державну реєстрацію актів цивільного стану), крім випадку проставлення апостиля на виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ''пред'явити документ, що посвідчує особу'' та подати наступні документи:
# оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його копію, засвідчену в установленому порядку;
# документ про оплату послуги з проставлення апостиля (документ, що підтверджує право заявника на звільнення від сплати).
Посадова особа територіального органу Міністерства юстиції України, нотаріус за допомогою програмних засобів ведення Реєстру формує заяву, на якій заявник за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, проставляє власний підпис.
==== Вартість ====
За надання послуг з проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України і призначених для використання на території інших держав для: громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства - 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян ('''51 гривня'''); юридичних осіб - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ('''85 гривень''').

Кошти сплачуються до проставлення апостилю.

Від унесення плати ''звільняються [[Інвалідність та порядок її встановлення|особи з інвалідністю]]'' [[Інвалідність та порядок її встановлення|1-ої і 2-ої груп]],особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, [[Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи|громадяни, які належать до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи]], та діти-сироти у разі проставляння апостиля на документах, що стосуються безпосередньо цих громадян (пункт 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1197-03 наказу Міністерства юстиції України від 18 грудня 2003 року № 161/5 «Про розмір та порядок оплати послуг з проставлення апостиля»]).
==== Cтрок розгляду ====
Проставлення апостиля, відмова в його проставленні здійснюються у строк до 2 робочих днів. У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у випадках відсутності відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності строк розгляду документів на проставлення апостиля може бути продовжено до 20 робочих днів (пункт 5 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1419-15 Порядку проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України, затвредженого наказ Міністерства юстиції України від 11 листопада 2015 року № 2268/5]).
=== Проставлення апостиля [https://mfa.gov.ua/consul/forua/legalization/apostille Міністерством закордонних справ України] ===
Для проставлення апостиля приймаються довідки, видані архівними установами України; довідки про стан здоров’я; довідки, видані органами Міністерством внутрішніх справ України; інші офіційні документи.

Для проставлення апостиля подаються:
# паспорт заявника;
# оригінал документа, який підлягає засвідченню апостилем;
# документ банківської установи про оплату послуг за проставлення апостиля або копію документа, що підтверджує право на звільнення від сплати (за умови пред'явлення його оригіналу).
==== Вартість ====
Плата за проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, становить, для:
* громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства – 150 гривень;
* юридичних осіб – 450 гривень (додаток 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18 Положення про консульський збір України, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ від 23 квітня 2018 року № 182]).
==== Строк розгляду ====
До 5 робочих днів (разі подання документів їхнім власником, апостиль, в разі наявності достатньої інформації, проставляється в той же день). 
Cрок розгляду документів може бути продовжено до 20 робочих днів у разі необхідності отримання додаткової інформації для вирішення питання проставлення апостиля, про що заявнику повідомляється під час прийому документів.
=== Проставлення апостиля [http://apostille.in.ua/ua/ Міністерством освіти та науки України] ===
Для проставлення апостиля необхідно подати (в прозорому файлі):
# оригінал документа про освіту державного зразка, на якому необхідно проставити апостиль;
# 2 ксерокопії цього документа без нотаріального або будь-якого засвідчення;
# у випадку звільнення від сплати за послуги – оригінал та копію документа, що підтверджує право на звільнення від сплати (для власників документів);
# згоду на обробку персональних даних.
Під час подачі документів особа пред'являє документ, що посвідчує особу.

Особа має право звернутися для проставлення апостилю '''[http://apostille.in.ua/ua/procedura-podachi/dystanciina-podacha в дистанційному порядку]'''.
==== [http://apostille.in.ua/ua/procedura-podachi/vartist-i-termini Вартість та строк проставлення або відмови у проставленні апостиля] ====
== Підстави для відмови: ==
# документ призначається для використання в країні, яка не приєдналася до Конвенції,, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів або є учасницею Конвенції, але висловила заперечення проти приєднання України;
# не підтверджено якість особи, в якій вона виступала, справжність підпису на документі якої перевіряється при проставленні апостиля;
# документ не відповідає зразку або формі, встановленому на дату його видачі та/або не відповідає вимогам щодо складу та порядку розміщення обов'язкових реквізитів, який повинен містити такий документ;
# текст документа неможливо прочитати внаслідок пошкодження;
# документ написаний чи підписаний олівцем або отриманий через засоби факсимільного зв'язку;
# у документі є незастережені виправлення або дописки;
# до повноважень компетентного органу не входить проставлення апостиля на цьому документі;
# компетентному органу не вдалося отримати зразки відповідних підписів, відбитків печаток та/або штампів.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Легалізація_документів_іноземної_держави_через_афідевіт Легалізація документів іноземної держави через афідевіт]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Легалізація_свідоцтва_про_розірвання_шлюбу,_виданого_за_кордоном Легалізація свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого за кордоном]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_працевлаштування_іноземців_та_осіб_без_громадянстваземців та осіб без громадянства Порядок працевлаштування іноземців та осіб без громадянства]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Міністерства]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Діти-сироти]]
[[Категорія: Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія: Діти-сироти]]

Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора

2023-01-02T12:26:23Z

Liliia.korinets: Як подати скаргу на дії чи бездіяльність державного реєстратора в умовах воєнного стану?!

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1128-2015-%D0%BF Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1141-2011-п Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0024-20/ed20210501#Text Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 09 січня 2020 року № 71/5]
== Способи оскарження рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора ==
[[Файл:Скарга на дії чи бездіяльність реєстратора в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені:
* у позасудовому порядку;
* до суду.
== Позасудовий порядок оскарження ==
=== Куди звернутись ===
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені '''до Міністерства юстиції України, його територіальних органів''' (''стаття 37 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]'')
[[Файл:Оскарження рішень дій державного реєстратора.jpg|міні|Оскарження рішень дій державного реєстратора]]
'''Які скарги розглядає Міністерство юстиції України?'''

Міністерство юстиції України розглядає скарги:
# на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав ( крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
# на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
'''Які скарги розглядає територіальний орган Міністерства юстиції України?''' 
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги:
# на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
# на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
=== Хто може звернутися зі скаргою ===
'''Скарга''' на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України '''подається особою, яка вважає, що її права порушено''' (''наприклад, особа дізналась про факт незаконної перереєстрації нерухомого майна, яке знаходиться у її власності, на іншу особу, тощо'').
=== Строк подання скарги ===
{| class="wikitable"
|-
! Рішення, дії або бездіяльність, що оскаржується !! Суб’єкт розгляду скарги !! Строк звернення
|-
| Рішення, дії або бездіяльність '''державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав'''|| Міністерство юстиції України та його територіальні органи|| '''протягом 60 календарних днів''' з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю
|-
| Рішення, дії або бездіяльність '''територіальних органів Міністерства юстиції України'''|| Міністерство юстиції України|| '''протягом 15 календарних днів''' з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
|}
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
=== Колегіальний розгляд скарг ===
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін’юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1128-2015-%D0%BF Порядком].

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін’юстом чи його територіальними органами утворюються '''постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації''' (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін’юстом. Склад колегій затверджується Мін’юстом чи відповідним територіальним органом.

Розгляд Колегією скарги здійснюється в такій послідовності:

1) доповідь посадової особи Мін'юсту чи відповідного територіального органу по суті скарги, відповіді на питання членів Колегії;

2) надання усних пояснень по суті скарги скаржником, державним реєстратором, іншими особами, запрошеними на засідання Колегії, а також представниками неурядових організацій, що представляють та захищають інтереси бізнесу в Україні, у тому числі представниками Ради бізнес-омбудсмена, відповіді на питання членів Колегії;

3) обговорення Колегією скарги;

4) винесення членом Колегії на голосування проєкту рішення за результатом розгляду скарги;

5) голосування Колегією за результатом розгляду скарги.

Особи, запрошені на засідання Колегії, а також представники неурядових організацій, що представляють та захищають інтереси бізнесу в Україні, мають право бути присутніми на засіданні Колегії виключно під час надання усних пояснень по суті такої скарги.

Посадові особи Мін'юсту чи відповідного територіального органу можуть бути присутні на засіданні Колегії з дозволу головуючого на засіданні Колегії.

За результатом розгляду скарги Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні. Якщо половина від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні, проголосувала за рішення, а решта проголосувала проти або утрималася, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосував головуючий на засіданні.

'''Висновок Колегії має містити:'''
* дату та місце проведення засідання Колегії;
* перелік членів Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги;
* реквізити та суть скарги;
* рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги;
* мотиви рішення Колегії у стислому викладенні;
* мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для розгляду скарги, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються;
* результати голосування ("за", "проти", "утримався") членів Колегії.
Висновок Колегії підписують усі члени Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги. Якщо внаслідок звільнення члена Колегії, який брав участь у відповідному засіданні Колегії, його тимчасової непрацездатності або з інших причин, пов'язаних з відповідним членом Колегії, висновок Колегії не може бути ним підписаний, у висновку зазначається причина такого непідписання. Якщо через відповідні причини кількість членів Колегії, які підписали висновок, є меншою ніж кількість, необхідна відповідно до абзацу другого цього пункту для прийняття Колегією рішення, Мін'юст, відповідний територіальний орган забезпечує новий розгляд скарги Колегією в іншому складі.
=== Форма скарги ===
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
* повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
* реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
* зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності (яким реєстратором прийнято рішення та з яких підстав) та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
* викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
* відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
* відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді скарги, а також спосіб, в який скаржник та/або представник бажає отримати повідомлення про розгляд скарги по суті (в один з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); шляхом перегляду оголошення на офіційному веб-сайті Мін’юсту; засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги);
* підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності). 
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. 
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
При засвідченні копій документів, що додаються до скарги, на таких копіях проставляється особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, відмітка «Згідно з оригіналом», дата засвідчення копії. В разі подачі скарги від юридичної особи на копіях проставляється печатка (за наявності). 
У разі повідомлення особами, що беруть участь у розгляді скарги у сфері державної реєстрації колегіально, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.
=== Строк розгляду скарги ===
Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Законом України "Про звернення громадян"]. 
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому '''загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.'''
=== Перевірка підстав для відмови у задоволені скарги ===
Мін’юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:
* оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;
* наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;
* наявність інформації про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;
* наявність рішення Мін’юсту чи його територіального органу з такого самого питання;
* здійснення Мін’юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;
* подання скарги особою, яка не має на це повноважень;
* закінчення встановленого законом строку подачі скарги;
* розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін’юсту чи його територіального органу.
Якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін’юст чи відповідний територіальний орган приймає '''не пізніше десяти робочих днів''' з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. 
Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.
=== Розгляд скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону ===
У разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін’юст чи відповідний територіальний орган здійснює '''колегіальний розгляд такої скарги''' на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін’юсту, що оскаржуються.

Якщо під час розгляду Мін’юстом скарги у сфері державної реєстрації не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін’юсту, '''розгляд такої скарги здійснюється Мін’юстом невідкладно без розгляду її колегіально.'''
=== Рішення за результатами розгляду скарги ===
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення у формі наказу про:
* відмову в задоволенні скарги;
* задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
# скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги ''('''рішення приймається виключно Міністерством юстиції України''')'';
# скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
# виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
# усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;
# тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
# анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав ''('''рішення приймається виключно Міністерством юстиції України''')'';
# притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України ''('''рішення приймається виключно Міністерством юстиції України''')'';
# направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги. 
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, '''надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.'''
=== Повідомлення правоохоронним органам про виявлені порушення ===
У разі якщо за результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України чи його територіальними органами виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб’єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів щодо негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів.
=== Підстави для відмови у задоволенні скарги ===
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:
# скарга оформлена без дотримання встановлених вимог;
# на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
# наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
# наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
# є рішення цього органу з того самого питання;
# в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
# скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
# закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
# розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
# державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
=== Оскарження ===
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів '''можуть бути оскаржені до суду'''.
== Судовий порядок ==
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені в суді в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|порядку адміністративного судочинства]]. 
== Наслідки скасування судом рішення Мінюсту ==
У разі скасування судом рішення Мін’юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін’юст забезпечує:
* повторний розгляд такої скарги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1128-2015-%D0%BF#Text Порядку];
* внесення не пізніше наступного робочого дня з дня надходження судового рішення відповідних відомостей до реєстрів відповідно до закону (у разі скасування судом рішення Мін’юсту про задоволення скарги у сфері державної реєстрації).
== Див. також ==
[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Файл:Скарга на дії чи бездіяльність реєстратора в умовах воєнного стану.jpg

2023-01-02T12:25:12Z

Liliia.korinets:

Як подати скаргу на дії чи бездіяльність державного реєстратора в умовах воєнного стану?!

Порядок оформлення листка непрацездатності в електронній формі (е-лікарняний)

2023-01-02T09:54:13Z

Liliia.korinets: З 1 СІЧНЯ 2023 РОКУ ФІНАНСУВАННЯ СТРАХУВАЛЬНИКІВ ДЛЯ ВИПЛАТ ПО ЛІКАРНЯНИХ ЗДІЙСНЮВАТИМЕ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/328-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 328 "Деякі питання організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року № 1066 "Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0890-21#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 17 червня 2021 року № 1234 "Про затвердження Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0375-22#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 25 березня 2022 року № 522 "Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 01 червня 2021 року № 1066"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Міністерство охорони здоров'я спростило оформлення лікарняних для переселенців за кордоном, які стали тимчасово непрацездатними. Йдеться про такі категорії непрацездатності:
*захворювання або травма загального характеру,
*догляд за хворою дитиною,
*вагітність та пологи,
* ортопедичне протезування.
У цих випадках громадяни України мають право на оформлення електронного лікарняного та отримання соціальних виплат. Щоб це зробити, перш за все, потрібно зв’язатися зі своїм сімейним/лікуючим лікарем. На період дії воєнного стану це можна зробити за допомогою месенджеру чи електронної пошти.

Важливо!!! Для формування Медичного висновку про тимчасову непрацездатність лікар повинен отримати підтвердження підстави набуття тимчасової непрацездатності. Таким підтвердженням має бути медичний документ (довідка чи виписка), в якому буде вказаний діагноз/статус пацієнта. Слід зауважити, якщо медичний документ був отриманий за кордоном, лікар може запросити переклад документа українською мовою.

Також важливе уточнення для лікарів: у виданих за кордоном медичних документах зазначається діагноз із використанням Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ–10). Тож потрібно враховувати цей класифікатор під час формування МВТН в електронній системі охорони здоров’я.

Формувати медичний висновок за такою процедурою можна під час дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування.
|}
==Загальні положення==
'''Листок непрацездатності (далі - е-лікарняний)''' - сформований (виданий) програмними засобами Електронного реєстру листків непрацездатності (далі - Реєстру) на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для:
*звільнення від роботи;
*оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності;
* призначення матеріального забезпечення;
* надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (пункт 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/328-2019-%D0%BF#top Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 328]).
{| class="wikitable"
|-
|Заклади охорони здоров'я України перейшли на оформлення е-лікарняних з '''1 жовтня 2021 року'''.
|}
Формування '''медичних висновків''' в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я ідентифікованим пацієнтам здійснюється лікуючим лікарем при пред’явленні паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу непрацездатного, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»], і '''не може бути платною''' послугою в суб’єктів господарювання незалежно від форми власності (абзац перший пункту 5 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#Text Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року № 1066 (далі - Порядок)].
==Порядок отримання е-лікарняного працівником та його дії після отримання е-лікарняного==
[[Файл:Е-лікарняний.png|міні|Оформлення е-лікарняного]]
→ Якщо особа офіційно працевлаштована, то в разі тимчасової втрати працездатності їй необхідно звернутися до відповідного медичного закладу, що в установленому порядку підключений до електронної системи охорони здоров’я.

→ Лікуючий або сімейний лікар формує електронний медичний висновок про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я.

→ На підставі медичного висновку (медичних висновків) про тимчасову непрацездатність формується в Реєстрі листок непрацездатності. Також е-лікарняний автоматично відкриється в разі оформлення медичного висновку для дитини працівника, яка потребує догляду.

Обов’язковими реквізитами листка непрацездатності як електронного документа є:
#єдиний реєстраційний номер листка непрацездатності;
# спеціально призначений для таких цілей кваліфікований електронний підпис (електронна печатка);
#відомості запису про тимчасову непрацездатність: про тимчасово непрацездатну особу, про випадок тимчасової непрацездатності.
→ Після створення медичного висновку про тимчасову непрацездатність на контактний номер телефону особи надійдуть смс-повідомлення:
#від [https://ehealth.gov.ua/ E-health] щодо створення медичного висновку зі вказівкою його номеру;
#від [https://portal.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України] щодо формування електронного листка непрацездатності, його номеру і періоду дії.
→ Працівник має повідомити у будь-який доступний для нього спосіб комунікацій роботодавця про формування лікарем відносно нього медичного висновку про тимчасову непрацездатність. Всю необхідну інформацію щодо е-лікарняного роботодавець зможе побачити у своєму [https://portal.pfu.gov.ua/ Електронному кабінеті страхувальника] на порталі Пенсійного фонду України. Ніяких додаткових документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність, або роздруковану версію е-лікарняного працівник не зобов'язаний надавати роботодавцю.

Під час формування листка непрацездатності враховується інформація про основне місце роботи застрахованої особи, визначене за даними повідомлення про прийняття працівника на роботу. Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Листок непрацездатності, сформований на підставі медичного висновку, дата початку періоду дії якого відповідає або передує даті припинення трудових відносин (припинення підприємницької або іншої діяльності особи), продовжується до фактичного закінчення випадку тимчасової непрацездатності, без урахування факту зміни статусу застрахованої особи в РЗО.

===Випадки оформлення листка непрацездатності у паперовій формі===
{| class="wikitable"
|+Оформлення листка непрацездатності у паперовій формі можливе у наступних випадках:
|-
!До 01.01.2023 року!!На період дії воєнного стану та протягом 3 місяців з дня його припинення або скасування
|-
|''продовження та закриття листків непрацездатності, що були видані особам до 1 жовтня 2021 року;''
| rowspan="4" |''при відсутності у закладі охорони здоров'я бланків листків непрацездатності та неможливості їх отримувати дозволяють за рішенням керівника закладу охорони здоров'я видачу листків непрацездатності, роздрукованих на білому аркуші паперу за встановленою формою (у рядку, де вказується серія бланка, зазначається ЄДРПОУ закладу охорони здоров'я, а де номер бланка - порядковий номер запису у Журналі реєстрації листків непрацездатності)''
|-
|''спливу строку, протягом якого лікуючий лікар може внести зміни до медичного висновку про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я''
|-
|''виникнення технічних проблем (помилок) щодо передачі даних між Електронним реєстром листків непрацездатності та Реєстром медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, які призводять до неможливості сформувати електронний листок непрацездатності в Електронному реєстрі більше ніж протягом 7 днів з дати створення медичного висновку про тимчасову непрацездатність - до усунення таких проблем (помилок)''
|-
|''зупинення в умовах воєнного стану доступу користувачів електронної системи охорони здоров'я до центральної бази даних електронної системи охорони здоров'я''
|}
==Оплата е-лікарняного==
Перші 5 днів страхового випадку оплачуються роботодавцем, а решта днів аж до одужання фінансується [http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/index Фондом соціального страхування України] незалежно від кількості е-лікарняних, якими оформлено випадок. Виключенням є виплата допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, догляду за хворими дітьми тощо, які оплачуються за кошти Фонду соціального страхування України з першого дня.

Через '''повні 7 днів''' після дати свого закриття е-лікарняного роботодавець може розпочинати процедуру призначення матеріального забезпечення, формування заяви-розрахунку та її направлення Фонду соціального страхування України (якщо період тимчасової непрацездатності становив більше 5 днів).

З 1 СІЧНЯ 2023 РОКУ ФІНАНСУВАННЯ СТРАХУВАЛЬНИКІВ ДЛЯ ВИПЛАТ ПО ЛІКАРНЯНИХ ЗДІЙСНЮВАТИМЕ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ.

Якщо працівнику відома дата подання заяви-розрахунку, він може слідкувати за станом її розгляду онлайн у телеграм-каналі Фонду соціального страхування України: https://t.me/socialfund.
==Роз'яснення уповноважених органів==
*[https://www.kmu.gov.ua/news/fond-socialnogo-strahuvannya-rozyasnyuye-yak-diyati-pracivniku-yakomu-vidkrili-e-likarnyanij Фонд соціального страхування роз’яснює як діяти працівнику, якому відкрили е-лікарняний]
*[https://moz.gov.ua/article/news/vidpovidi-na-najposhirenishi-pitannja-pro-e-likarnjani Відповіді на найпоширеніші питання про е-лікарняні]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Правнича допомога

2022-12-01T08:15:11Z

Liliia.korinets: 1.12.2022 в Україні підвищено прожитковий мінімум. Тепер він для працездатних громадян становить 2684 гривні, для непрацездатних – 2093 гривні.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правову допомогу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закон України "Про Державний бюджет на 2022 рік"]
== Поняття безоплатної правової допомоги ==
[[Файл:Порядок звернення до МЦ або бюро для отримання БПД.jpg|міні|Порядок звернення до МЦ або бюро для отримання БПД]]
'''Безоплатна правова допомога''' - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Держава визначила два види безоплатної правової допомоги:

1) безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

2) безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
[[Файл:Безоплатна правова допомога.png|міні]]
== Первинна правова допомога ==
=== Види первинної правової допомоги ===
# надання правової інформації;
# надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
# складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
#надання консультацій, роз’яснень та підготовка проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення - власників земельних ділянок;
# надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та [[Медіація|медіації]].
=== Суб'єкти права на безоплатну первинну правову допомогу ===
Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституцією України] мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.
=== Суб'єкти надання безоплатної первинної правової допомоги ===
Субʼєктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:
# органи виконавчої влади;
# органи місцевого самоврядування;
# фізичні та юридичні особи приватного права;
# спеціалізовані установи;
#центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
== Безоплатна вторинна правова допомога ==
=== Поняття безоплатної вторинної правової допомоги ===
[[Файл:Розмір доходу на БВПД.jpg|міні]]
'''Безоплатна вторинна правова допомога''' - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
=== Види безоплатної вторинної правової допомоги ===
# захист;
# здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
# складення документів процесуального характеру.
=== Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу ===
Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають такі категорії осіб:
* особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону];

* діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту, - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону];

* внутрішньо переміщені особи - на всі види правових послуг, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 цього Закону];
* громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
* громадяни України - власники земельних ділянок, які проживають у сільській місцевості, - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статті 13 цього Закону];
*громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закону], з питань, пов’язаних із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією території України
* особи, до яких застосовано адміністративне затримання, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону]
* особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону];
* особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону]
* особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону];
* особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону]
* особи, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"], - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону], з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою, а також іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, з моменту затримання;
* особи, які звернулися із заявою про визнання особою без громадянства, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону, з дня подання особою заяви про визнання особою без громадянства до прийняття остаточного рішення за заявою, а також під час отримання дозволу на імміграцію, оформлення посвідки на тимчасове чи постійне проживання;
* особи, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, - на правові послуги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n83 пунктами 2] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n84 3] частини другої статті 13 цього Закону, з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів;
* ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, - на всі види правових послуг, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону]
* особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], - до моменту прийняття рішення про надання такого статусу
* особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], протягом розгляду справи в суді
* особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], протягом розгляду справи в суді
* особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією;
* особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону].
* потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту, - на правові послуги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n83 пунктами 2] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n84 3] частини другої статті 13 цього Закону, у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень"
* викривачі у зв’язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - на всі види правових послуг, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 цього Закону].
[[Файл:Документи, що підтверджують належність до категорій осіб постраждалих від домашнього насильства.jpg|міні|Документи, що підтверджують належність до категорій осіб постраждалих від домашнього насильства]]
19 листопада 2022 року набрав чинності Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей».

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов'язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.
=== Суб'єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги ===
[[Файл:Отримання БПД за кордоном.png|міні|Отримання БПД за кордоном]]
Суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:
# центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
# адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
=== Підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги ===
Особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:
# особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною першою статті 14 Закону];
# особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
# вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;
# особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання;
# особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги.
=== Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги ===
Надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі якщо:
# особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
# обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до категорій осіб, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною першою статті 14 Закону], припинили своє існування;
# особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закону];
# особа використала всі національні засоби правового захисту у справі;
# особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, оголошена в розшук у кримінальному провадженні;
# особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою.
=== Підстави та порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу ===
Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у разі:
# хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
# неналежного виконання адвокатом своїх зобов'язань за умовами договору;
#відмови адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від виконання доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Законом];
#зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
#припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
#неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
#припинення трудового договору з працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
#зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
#виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
#наявності інших підстав, передбачених законом.
Під час заміни одного адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги іншим забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Адвокат, який призначається на заміну іншого адвоката, зобов'язаний вжити заходів для усунення недоліків у наданні безоплатної вторинної правової допомоги, які мали місце до його призначення.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Файл:Розмір доходу на БВПД.jpg

2022-12-01T08:13:42Z

Liliia.korinets:

1.12.2022 в Україні підвищено прожитковий мінімумТепер він для працездатних громадян становить 2684 гривні, для непрацездатних – 2093 гривні.

Правнича допомога

2022-11-28T09:45:52Z

Liliia.korinets: Щодо забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правову допомогу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закон України "Про Державний бюджет на 2022 рік"]
== Поняття безоплатної правової допомоги ==
[[Файл:Порядок звернення до МЦ або бюро для отримання БПД.jpg|міні|Порядок звернення до МЦ або бюро для отримання БПД]]
'''Безоплатна правова допомога''' - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Держава визначила два види безоплатної правової допомоги:

1) безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

2) безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
[[Файл:Безоплатна правова допомога.png|міні]]
== Первинна правова допомога ==
=== Види первинної правової допомоги ===
# надання правової інформації;
# надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
# складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
#надання консультацій, роз’яснень та підготовка проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення - власників земельних ділянок;
# надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та [[Медіація|медіації]].
=== Суб'єкти права на безоплатну первинну правову допомогу ===
Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституцією України] мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.
=== Суб'єкти надання безоплатної первинної правової допомоги ===
Субʼєктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:
# органи виконавчої влади;
# органи місцевого самоврядування;
# фізичні та юридичні особи приватного права;
# спеціалізовані установи;
#центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
== Безоплатна вторинна правова допомога ==
=== Поняття безоплатної вторинної правової допомоги ===
'''Безоплатна вторинна правова допомога''' - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
=== Види безоплатної вторинної правової допомоги ===
# захист;
# здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
# складення документів процесуального характеру.
=== Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу ===
Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають такі категорії осіб:[[Файл:Право на БВПД з 01.07.202.jpg|міні|Надання БВПД з 01.07.2022]]
* особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону];

* діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту, - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону];

* внутрішньо переміщені особи - на всі види правових послуг, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 цього Закону];
* громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
* громадяни України - власники земельних ділянок, які проживають у сільській місцевості, - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статті 13 цього Закону];
*громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закону], з питань, пов’язаних із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією території України
* особи, до яких застосовано адміністративне затримання, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону]
* особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону];
* особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону]
* особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону];
* особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону]
* особи, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"], - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону], з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою, а також іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, з моменту затримання;
* особи, які звернулися із заявою про визнання особою без громадянства, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону, з дня подання особою заяви про визнання особою без громадянства до прийняття остаточного рішення за заявою, а також під час отримання дозволу на імміграцію, оформлення посвідки на тимчасове чи постійне проживання;
* особи, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, - на правові послуги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n83 пунктами 2] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n84 3] частини другої статті 13 цього Закону, з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів;
* ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, - на всі види правових послуг, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону]
* особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], - до моменту прийняття рішення про надання такого статусу
* особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], протягом розгляду справи в суді
* особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], протягом розгляду справи в суді
* особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією;
* особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону].
* потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту, - на правові послуги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n83 пунктами 2] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n84 3] частини другої статті 13 цього Закону, у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень"
* викривачі у зв’язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - на всі види правових послуг, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 цього Закону].
[[Файл:Документи, що підтверджують належність до категорій осіб постраждалих від домашнього насильства.jpg|міні|Документи, що підтверджують належність до категорій осіб постраждалих від домашнього насильства]]
19 листопада 2022 року набрав чинності Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей».

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов'язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.
=== Суб'єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги ===
[[Файл:Отримання БПД за кордоном.png|міні|Отримання БПД за кордоном]]
Суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:
# центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
# адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
=== Підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги ===
Особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:
# особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною першою статті 14 Закону];
# особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
# вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;
# особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання;
# особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги.
=== Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги ===
Надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі якщо:
# особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
# обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до категорій осіб, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною першою статті 14 Закону], припинили своє існування;
# особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закону];
# особа використала всі національні засоби правового захисту у справі;
# особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, оголошена в розшук у кримінальному провадженні;
# особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою.
=== Підстави та порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу ===
Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у разі:
# хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
# неналежного виконання адвокатом своїх зобов'язань за умовами договору;
#відмови адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від виконання доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Законом];
#зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
#припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
#неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
#припинення трудового договору з працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
#зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
#виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
#наявності інших підстав, передбачених законом.
Під час заміни одного адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги іншим забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Адвокат, який призначається на заміну іншого адвоката, зобов'язаний вжити заходів для усунення недоліків у наданні безоплатної вторинної правової допомоги, які мали місце до його призначення.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Спадкування за законом

2022-11-07T11:56:51Z

Liliia.korinets: Як проходить процедура переоформлення майна, що знаходиться на непідконтрольній території, та куди звертатися для вирішення цього питання

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_a17 Європейська конвенція про усиновлення дітей від 27.11.2008]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,] відповідно до яких:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
* забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''
|}
== Підстави спадкування за законом ==
Якщо фізична особа не залишила заповіту, або заповіт виявився недійсним, або відсутні умови, які зазначені у заповіті з умовою, або спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, або фізична особа розпорядилася лише частиною свого майна настає спадкування за законом. Отже, <big>'''''спадкування за законом має місце тоді, коли і оскільки не існує заповіту'''''</big>.

'''Підстави спадкування за законом''':
* споріднення;
* [[Файл:Угода щодо нерухомості.jpg|міні|процедура переоформлення майна, що знаходиться на непідконтрольній території]]родинні відносини;
* шлюб;
* усиновлення;
* перебування на утриманні спадкодавця не менше 5 років до його смерті.
При спадкуванні за законом '''майно переходить''' до зазначених в законі спадкоємців відповідно '''до встановленої черговості''', тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування '''в разі відсутності спадкоємців попередньої черги''', усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1258 ЦК]).
== Зміна черговості спадкування ==
[[Файл:Процедура переоформлення майна , що знаходиться на непідконтрольній території.jpg|міні|Як проходить процедура переоформлення майна, що знаходиться на непідконтрольній території, та куди звертатися для вирішення цього питання ]]
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 1259 ЦК] надає право спадкоємцям за законом після відкриття спадщини '''змінювати за взаємною згодою''' (договором) встановлену ЦК черговість спадкування. Такий договір має бути нотаріально посвідчений. Він не може порушувати прав спадкоємця, який не бере в ньому участі, а також спадкоємця, що має право на обов'язкову частку (ст. 1241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5792 ЦК]).
'''Зміна черговості''' може здійснюватися не лише добровільно, але й '''за рішенням суду'''. За позовом особи, що є спадкоємцем за законом наступної черги, суд може визнати за нею право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, якщо буде встановлено, що протягом тривалого часу вона опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
== Підстави для усунення від спадкування спадкоємця за законом ==
* умисне позбавлення спадкоємцем життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців,вчинення замаху на їх життя;
* умисне перешкоджання спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни, що сприяло виникненню права на спадкування;
* позбавлення спадкоємців батьківських прав;
* батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;
* одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду;
* якщо особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1224 ЦК] 
*
{| class="wikitable"
|-
| '''Слід звернути увагу, що обставини, які є підставою для усунення осіб від спадкування, мають бути встановлені тільки судом.'''
|}
== Черги спадкування за законом ==
[[Файл:Спадкування.jpg|міні]]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5883 ч. 2 ст. 1258] Цивільного кодексу України кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування.

Статтями 1261-1265 Цивільного кодексу України передбачено П'ЯТЬ черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

Зверніть увагу, в межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого у рівних частках.

При цьому, право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.
=== Перша черга ===
В першу чергу право на спадкування за законом мають '''діти спадкодавця''', у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з '''подружжя''', який його пережив, та '''батьки''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1261 ЦК]).

Діти успадковують після смерті своїх батьків, як батька, так і матері. Визначення походження дитини від певних батьків проводиться відповідно до правил [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст.ст. 121-140 СК]. Зокрема, якщо шлюб між батьком і матір'ю був незареєстрований, але в свідоцтві про народження дитини вони зазначені як її батьки, то після їх смерті дитина має право на спадщину і після батька, і після матері. Крім того, діти народжені від шлюбу, визнаного недійсним, не втрачають права спадкування після смерті батьків. Спадкує дитина і тоді, коли її батьки, що не перебували в шлюбі, свій шлюб зареєстрували, і чоловік (спадкодавець) визнав себе батьком дитини. Якщо дитина народжена поза шлюбом і немає спільної заяви батьків про батьківство, батьківство встановлюється в судовому порядку. На підставі рішення суду про встановлення батьківства робиться запис в органах РАЦС. До спадкоємців першої черги належать також усиновлені діти ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1260 ЦК]).

Діти, народжені від особи, з якою їх мати не перебувала в зареєстрованому шлюбі, але яка була записана батьком дитини, також спадкують після смерті такої особи.
Право на спадкування мають не лише діти, які були живі на час смерті спадкодавця, але й ті діти, які були зачаті за життя спадкодавця та народилися після його смерті (так звані "постуми"). При вирішенні питання, кого слід вважати постумом, застосовується правило, відповідно до якого дитиною померлого вважається особа, котра народилася протягом не більш як 10-місячного строку після його смерті.

Той із подружжя, хто пережив іншого, спадкує в першу чергу в тому випадку, якщо він перебував у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавцем на момент смерті. Перебування у шлюбі має підтверджуватися свідоцтвом про шлюб. Укладення шлюбу за релігійним обрядом не тягне правових наслідків і не створює передумов для спадкування.

У випадку розірвання шлюбу до відкриття спадщини право на спадщину в того з подружжя, хто пережив, не виникає. Шлюб може бути розірваний у органах РАЦС або в судовому порядку. Проте в кожному разі шлюб вважається розірваним з моменту реєстрації акту про це у органах РАЦС. Якщо шлюб був розірваний у судовому порядку, але розірвання шлюбу не зареєстроване у РАЦС, подружжя вважається таким, що перебуває в шлюбі, а отже, зберігає право спадкування одне після одного.

Якщо шлюб визнаний недійсним, той з подружжя, хто пережив іншого, не має права на спадкування, оскільки недійсний шлюб не тягне юридичних наслідків.

Батьки спадкують після смерті своїх дітей на підставі правового зв'язку з дітьми, доказом чого є запис про народження у книгах запису актів цивільного стану, крім випадків, коли вони усуваються від спадкування (позбавлення батьківських прав тощо).

''Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є:''
* свідоцтва органів РАЦС;
* записи в паспортах про дітей, про другого з подружжя;
* копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин тощо.
Передбачене законом '''''коло спадкоємців першої черги є вичерпним'''''.
=== Друга черга ===
У другу чергу право на спадкування за законом мають '''рідні брати та сестри''' спадкодавця, його '''баба''' та '''дід''' '''як з боку батька, так і з боку матері''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1262 ЦК]).

Вказані особи залучаються до спадкування за обставин, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1258 ЦК], тобто за відсутності спадкоємців першої черги. Якщо хто-небудь зі спадкоємців першої черги живий і виявив бажання прийняти спадщину або прийняв її, спадкоємці другої черги до спадкування не залучаються.

Брати і сестри є спадкоємцями померлого незалежно від того, чи є вони повнорідними (мають обох спільних батьків) чи неповно-рідними (мають спільного батька або спільну матір). Але не успадковують один після одного зведені брати і сестри, якщо вони не мають спільних батьків.

Для встановлення факту споріднення необхідне подання відповідних документів, а саме:
* свідоцтвами органів РАЦС про народження;
* виписками з книг запису актів цивільного стану;
* записами в паспортах про дітей.
''Наприклад, щоб підтвердити родинні відносини між спадкодавцем і спадкоємцем - братами, необхідно подати свідоцтва про народження спадкодавця і спадкоємця, і якщо в цих свідоцтвах батьки - одні й ті самі особи, то можна стверджувати, що спадкодавець і спадкоємець - брати.''

'''У разі неможливості подання зазначених документів факт родинних відносин може бути встановлений судом.'''
=== Третя черга ===
У третю чергу право на спадкування за законом мають '''рідні дядько''' та '''тітка''' спадкодавця ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1263 ЦК]).

Третя черга спадкоємців спадкує за відсутності перших двох черг, або якщо всі спадкоємці попередніх черг відмовилися від спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування.

Родинні відносини підтверджуються відповідними документами. Зокрема, це можуть бути свідоцтва про народження батьків спадкодавця та їх братів або сестер, у яких зазначені спільні батьки. Крім того, якщо в паспортах є відомості про дітей, де зазначені батько чи мати спадкодавця та його брат або сестра, то це може підтверджувати, що брат або сестра батьків спадкодавця є його рідним дядьком або тіткою. У разі неможливості подання зазначених документів факт родинних відносин встановлюється судом.
=== Четверта черга ===
У четверту чергу право на спадкування за законом мають '''особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років''' до часу відкриття спадщини ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1264 ЦК]).

Кваліфікуючою ознакою віднесення осіб до четвертої черги спадкоємців є їхнє проживання однією сім'єю зі спадкодавцем. Отже, визначальним тут є поняття сім'ї. Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 3 СК] сім'ю становлять особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я виникає на основі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Особа, яка претендує на спадщину, має довести, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю (мала спільне господарство, витрати тощо), і що таке проживання тривало не менше 5 років до часу відкриття спадщини. Це можуть бути свідчення сусідів чи інших членів сім'ї; документи, які підтверджують спільне проживання та спільні витрати, тощо.

Спадкоємці 4-тої черги в рамках, передбачених законом, можуть отримати спадщину лише в разі відсутності дітей у померлого, а також відсутності у нього батьків, сестер, рідних братів, бабусь і дідусів та ін., зазначених у законі, родичів. Але при цьому в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 74 СК України] вказується, що якщо жінка та чоловік однією сім'єю проживають (шлюб не зареєстрований), то все майно, набуте за час такого проживання, переходить в розряд спільної власності, тому у разі звернення до суду з позовною заявою необхідно встановлювати факт проживання однією сім'єю зі спадкодовцем і визнання майна як спільної сумісної власності подружжя.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік) , які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Так, [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83616956 Верховний Суд у постанові від 12 серпня 2019 року у справі № 521/16365/15] зазначив, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність:
* спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт,
* надання взаємної допомоги,
* усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням,
* інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
=== П’ята черга ===
У п'яту чергу спадкують '''інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення''' включно ('''двоюрідні внуки, двоюрідні племінники, двоюрідний дід''' та '''баба''' тощо). При цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів більш далекого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що відділяють родича від спадкодавця, не рахуючи народження самого спадкодавця ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1265 ЦК)].

Родинні відносини мають підтверджуватися відповідними документами, а в разі неможливості подання таких документів факт родинних відносин встановлюються у судовому порядку.

До п'ятої черги спадкоємців за законом належать також утриманці спадкодавця.
Особа вважається утриманцем спадкодавця за умови наявності таких умов:
* особа є неповнолітньою або непрацездатною за віком або за станом здоров'я;
* ця особа не є членом сім'ї спадкодавця;
* матеріальна допомога, яку отримувала особа від спадкодавця, була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування;
* особа перебувала на утриманні спадкодавця '''не менше 5 років'''.
На доказ факту перебування на утриманні можуть бути подані довідки органів місцевого самоврядування, житлово-експлуатаційних організацій, правлінь ЖБК тощо про перебування на утриманні; довідки органу соціального захисту населення про призначення пенсії в зв'язку з втратою годувальника. Зазначені документи повинні містити відомості про час і період, коли особа перебувала на утриманні спадкодавця. У разі неможливості подати документи, що підтверджували б утримання, факт утримання може бути встановлений судом.

Непрацездатність за віком визначається за паспортом чи свідоцтвом про народження; непрацездатність за станом здоров'я - за пенсійною книжкою чи довідкою, виданою відповідним органом медико-соціальної експертизи.
== Строки прийняття спадщини ==
Для прийняття спадщини встановлюється строк у '''шість місяців''', який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується '''до трьох місяців.'''

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5920 1270 ЦКУ], він не заявив про відмову від неї.
== [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини|Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини]] ==
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
== Спадкування за правом представлення ==
'''''Спадкування за правом представлення''''' – це такий порядок набуття права на спадкування за законом, при якому спадкоємці п’ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини.

Не виключається наявність винятку із правила, що спадкувати за правом представлення можуть тільки спадкоємці п’ятої черги. Оскільки в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5908 ч. 6 ст.1266] ЦК України передбачено, що спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення. Особою, від якої потрібно починати пряму низхідну лінію, виступає спадкодавець. Тобто предком, від якого походять інші нащадки, буде спадкодавець. Як наслідок це правило не поширюється на інших суб’єктів права представлення.
Пряма низхідна лінія споріднення починається від спадкодавця до його нащадків (дід, батько, внук). Тому після смерті діда за відсутності батька право на спадкування виникатиме у внука померлого. Наявність цього правила допускає гіпотетичну можливість у разі смерті до відкриття спадщини праправнуків набути право на спадкування праправнуками, які не належать не тільки до п’ятої, але й до жодної із черг.

Наприклад, внук (внучка) спадкодавця не набувають за загальним правилом права на спадкування за законом за першою чергою спадкування. Проте, якщо син (дочка) померли раніше спадкодавця, то внук (внучка), як спадкоємці п’ятої черги, набувають за допомогою права представлення право на спадкування за законом в першу чергу замість свого батька (матері). Слід акцентувати увагу на тому, що набуття права на спадкування в першу чергу за допомогою права представлення внуком (внучкою) зберігає цей статус і для їх нащадків (правнуків спадкодавця).

''Умовою набуття права на спадкування за правом представлення'' є смерть спадкоємця першої другої чи третьої черги до часу відкриття спадщини (до дня смерті або в день смерті). У разі якщо родич спадкодавця живий, то спадкування за правом представлення не застосовується.
== Перехід права на прийняття спадщини ==
Спадкова трансмісія – це встановлений законом перехід права на прийняття частки у спадщині, яка належала померлому після відкриття спадщини спадкоємцю, що не встиг її прийняти, (трансмітенту) до його спадкоємців (трансмісарів) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5908 ст.1276] ЦК України .

''Якщо спадкоємець за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
''Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
''Нездійснення права на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії у встановлений строк прирівнюється до неприйняття спадщини із відповідними наслідками, встановленими законом.
== Набуття права на спадкування за законом при усиновленні ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 207 СК України] усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чина, що здійснене на підставі рішення суду, за винятком [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст.282 СК України.]
'''''В разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі – з другого, прирівнюються до родичів за походженням.'''''
Усиновлення є по своїй суті правоприпиняючим та правовстановлюючим юридичним фактом.

У сфері спадкового права правоприпиняючий ефект полягає в тому, що з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов’язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 абз. 1 ч.1 ст.232 СК України] ). Завдяки припиненню правового зв’язку поміж усиновленим і його батьками усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за походженням по висхідній лінії не спадкують за законом після після смерті батьків усиновленого та його нащадків ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч.2 ст. 1260 СК України]).

При визнанні усиновлення недійсним, його скасуванні (до часу відкриття спадщини) воно не зумовлюватиме правових наслідків у сфері спадкування.

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 1260 ЦК України] якщо за рішенням суду про усиновлення збережений правовий зв’язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за походженням, то у разі смерті його баби, діда за погодженням усиновлений має право на спадкування за правом представлення, а у разі смерті його брата, сестри за походженням – має право на спадкування як спадкоємець другої черги. У разі сметрі усиновленого його баба, дід, брат, сестра за походженням, з якими був збережений правовий зв’язок, спадкують на загальних підставах.

Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_a17 ч. 2 ст. 11 Європейської конвенції про усиновлення дітей від 27.11.2008] один з подружжя або партнер усиновлювача, незалежно від того, чи перебувають вони в зареєстрованих відносинах, зберігають свої права та обов’язки стосовно усиновленої дитини. Якщо остання є його дитиною, якщо іншого не встановлено законом. Тобто на рівні міжнародного договору визначено правовий наслідок усиновлення дитини одним із подружжям, який полягає в збереженні правового зв’язку поміж усиновленою дитиною та одним із батьків. Такий зв’язок зберігається автоматично і не потребує зазначення в рішенні суду про усиновлення.

Таким чином, '''''внаслідок збереження правового зв’язку відбувається вплив на набуття права на спадкування за законом''''', який виражається в тому, що:
* усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі – з другого, прирівнюються до родичів за походженням. Як наслідок один після одного;
* один із батьків (батько чи мати) і його родичі й усиновлений та його нащадки спадкують один після одного;
* у разі смерті баби, діда усиновленого він має право на спадкування тільки за правом представлення за дотримання умов, викладених в ч.1 ст. 1266 ЦК України. Усиновленому не надається право на спадкування в п’яту чергу; після смерті усиновленого його баба, дід спадкують на загальних підставах, тобто в другу чергу.
* у разі смерті брата, сестри за походженням усиновленого він має право на спадкування як спадкоємець другої черги; за умови смерті усиновленого його брат, сестра за походженням спадкують на загальних підставах, тобто в другу чергу.
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Файл:Процедура переоформлення майна , що знаходиться на непідконтрольній території.jpg

2022-11-07T11:55:22Z

Liliia.korinets:

Як проходить процедура переоформлення майна, що знаходиться на непідконтрольній території, та куди звертатися для вирішення цього питання

Вчинення насильства в сім'ї

2022-11-03T13:57:44Z

Liliia.korinets: 1 листопада набула чинності для України Стамбульська конвенція

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
== Основні поняття ==
* '''домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
* [[Файл:Види домашнього насильства.jpg|міні]]'''фізичне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;
* '''сексуальне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
* '''психологічне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
* '''економічне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
* '''кривдник''' - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;
* '''обмежувальний припис стосовно кривдника''' - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;
* '''терміновий заборонний припис стосовно кривдника''' - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства;
== Куди звернутися ==
'''Суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, є:'''
*спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;

*громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
'''Спеціально уповноваженими органами у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є:'''
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, у тому числі їх структурні підрозділи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради, їх виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
'''До інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:'''
*служби у справах дітей;

*уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;

*органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;

*органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;

*центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

*суди;

*прокуратура;

*уповноважені органи з питань пробації.
'''До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:'''
*центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

*притулки для дітей;

*центри соціально-психологічної реабілітації дітей;

*соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);

*центри соціально-психологічної допомоги;

*територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);

*інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.

У здійсненні заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема виявленні фактів домашнього насильства, наданні допомоги та захисту постраждалим особам, можуть брати участь підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання та іноземні неурядові організації, фізичні особи - підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, у тому числі послуги патронату над дітьми.
== Дії особи, якщо вона зазнала домашнього насильства ==
[[Файл:Якщо ви постраждали від домашнього насильства.jpg|міні]]
'''Крок 1.''' Негайно зателефонувати за номером «102». Під час виклику екіпажу патрульної поліції слід зазначити, що потрібен саме екіпаж “ПОЛІНА” (поліція проти домашнього насильства), які реагують виключно на виклики, що пов'язані із домашнім насильством.

Виклик поліції саме за номером «102» в подальшому допоможе встановити факт здійснення такого виклику у разі, якщо поліція не приїхала або не вжила належних заходів.

За фактом виклику має прибути екіпаж патрульної поліції, зафіксувати прояв домашнього насильства у будь-якій формі та вжити такі заходи:
* скласти протокол про адміністративне правопорушення (що передбачене статтею 1732 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] – вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування).
Далі складений протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами, що зібрані працівниками поліції на підтвердження факту домашнього насильства, надсилається до суду. І вже суд вирішує, чи притягнути кривдника до відповідальності, чи ні.
* за наявності для цього підстав, затримати кривдника максимум на 3 години;

* застосувати [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника|терміновий заборонний припис]] стосовно кривдника (виноситься строком до 10 діб у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи).
'''Корисно!''' У разі, якщо з будь-яких причин особа не викликала поліцію та не зафіксувала факт насильства в сім’ї в момент вчинення, необхідно звернутися до [https://www.npu.gov.ua/policziya-v-oblastyax.html територіального відділення поліції] та написати [[:Файл:Заява про адміністративне правопорушення за ст. 173-2.docx|заяву про притягнення кривдника до відповідальності]].

Якщо не можливо залишатися вдома, необхідно продумати, де перечекати небезпеку, взяти із собою всі необхідні документи та речі.
{| class="wikitable"
|+
|'''Важливо'''! [https://www.msp.gov.ua/timeline/?t=167&from=&till=&m=17#tagpanel Контакти обласних центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; мобільних бригад соціально-психологічної допомоги; центрів соціально-психологічної допомоги]
|}
'''Крок 2.''' У разі, якщо особа стала жертвою домашнього фізичного або сексуального насильства навіть, якщо немає видимих ознак ушкоджень (наприклад синців чи подряпин), потрібно негайно звернутися до лікаря у травмпункт/судово-медичного експерта, щоб своєчасно зафіксувати тілесні ушкодження і визначити ступінь їх тяжкості. Надалі це допоможе притягнути кривдника до кримінальної відповідальності.

Для зняття таких пошкоджень можна звернутися до бюро судово-медичної експертизи у відповідній області. В подальшому висновок експерта буде вагомим доказом у суді.

'''Крок 3.''' У разі вчинення фізичного або домашнього насильства, бажано негайно звернутись до районного відділення поліції для складання письмової заяви про вчинення кримінального правопорушення, до якого слід додати копію висновку судово-медичного експерта. У такій заяві слід коротко та чітко описати всі обставини справи. Також письмова заява може бути направлена, як цінний лист з повідомленням про доставку.

'''Важливо!''' В районному відділенні поліції також можна зібрати дані, необхідні для кроку № 4, у випадку, якщо насильство в сім’ї було систематичним ([[:Файл:Запит на інформацію щодо вчинення домашнього насильства.docx|зразок запиту на інформацію щодо вчинення насильства в сім’ї]]).

'''Крок 4.''' Скористайтесь правом на встановлення [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувального припису]].
== Права постраждалої особи==
'''Постраждала особа має право на:'''
* дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства;
* особа має право на особисте або через свого представника звернення до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* отримувати повну та вичерпну інформацію від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися;
* безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб;
* [[Правова допомога|безоплатну правову допомогу]] у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Законом України "Про безоплатну правову допомогу"];
* повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних;
* вибір спеціаліста за статтю (за можливості);
* відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством;
* звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;
* своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням;
* інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
1 листопада набула чинності для України Стамбульська конвенція, щодо ліквідації гендерно зумовленого насильства, насильства стосовно жінок і домашнього насильства.
[[Файл:1 листопада набула чинності для України Стамбульська конвенція.jpg|міні|1 листопада набула чинності для України Стамбульська конвенція]]
Норми Конвенції захищають не тільки жінок, а застосовуються до всіх постраждалих від насильства (чоловіків і дітей будь-якої статі) в мирний час і в під час збройних конфліктів. А також захищають права українських громадян, які постраждали від насильства за кордоном.

== Види відповідальності ==
* [[Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства|Кримінальна відповідальність до кривдника]]
* [[Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї|Адміністартивна відповідальність до кривдника]]
== Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, що можуть застосовуваться до кривдника==
'''До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:'''
* [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника|терміновий заборонний припис стосовно кривдника]];
* [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувальний припис стосовно кривдника]];
* взяття на профілактичний облік кривдника та [[Проведення профілактичної роботи щодо кривдника, який вчинив домашнє насильство|проведення з ним профілактичної роботи]];
* [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї|направлення кривдника на проходження програми для кривдників]].
== Судова практика ==
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/85407744 Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року у справі № 756/14384/19] (фізичне та психологічне домашнє насильство стосовно цивільної дружини).
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80863064 Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 квітня 2019 року у справі № 473/888/19] (фізичне насильство відносно матері).
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/89345674 Постанова Верховного Суду України від 19 травня 2020 року у справі №404/5203/19] (визнано, що дружина та малолітня дитина потребують захисту).
== Див. додатково ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%83 Запобігання та протидія домашньому насильству]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97 Захист прав дітей від насильства в сім'ї]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%83_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83,_%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D0%B7%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD_%D1%94_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Заходи протидії домашньому насильству у випадку, якщо однією зі сторін є дитина]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%8E_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96 Притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Файл:1 листопада набула чинності для України Стамбульська конвенція.jpg

2022-11-03T13:56:37Z

Liliia.korinets:

1 листопада набула чинності для України Стамбульська конвенція

Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон

2022-11-02T07:58:52Z

Liliia.korinets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року № 152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2503-12 Положення про паспорт громадянина України,затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 № 55 "Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1586-14#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 листопада 2014 року № 1279 «Про затвердження зразка заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18 Положення про консульський збір України, затверджене наказом Міністерства закордонних справ України від 23 квітня 2018 року № 182]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0231839-19#n29 Наказ Державної міграційної служби України від 29.08.2019 № 231 "Про затвердження Класифікаторів"]
* [https://dmsu.gov.ua/assets/files/doc/d_2021_19.pdf Доручення Державної міграційної служби України від 03 березня 2021 року № 19 «Про організацію надання деяких адміністративних послуг на період дії карантину»]
*Постанова КМУ від 7 травня 2022 року №541 "Про реалізацію експериментального проекту щодо одночасного оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон"
*Постанова Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 року № 1180 «Про внесення змін у додаток до Постанови КМУ від 2 листопада 2016 р. №770»
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
01 березня 2022 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 170 "Деякі питання внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон"] , якою затверджено Тимчасовий порядок внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон, відповідно до якого у разі закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон такий строк '''може бути продовжено до п’яти років.'''

Крім того, до паспортів батьків або законних представників здійснюється вклеювання фотокартки дітей із зазначенням їх персональних даних. Ця інформація посвідчує їхню особу та підтверджує громадянство України.

Продовження строку дії паспортів, вклеювання фотокарток дитини до паспортів батьків або законних представників, здійснюють територіальні органи/територіальні підрозділи ДМС, а також посольства та консульські установи України.

Так, інформація про дитину, внесена до паспорта для виїзду за кордон законного представника, посвідчує особу та підтверджує громадянство України такої дитини.

◆ Внесення до паспорта для виїзду за кордон законного представника інформації про дитину здійснюється на підставі '''заяви законного представника''', до паспорта якого вноситься така інформація. Документи для внесення до паспорта для виїзду за кордон законного представника інформації про дитину подаються ним до територіального органу/територіального підрозділу ДМС за місцем звернення.

У разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном документи подаються до посольства або консульської установи України.

''Законний представник для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину подає такі документи:''
# паспорт для виїзду за кордон;
# заяву про внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину за формою згідно з додатком 1;
# свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави. У разі відсутності свідоцтва про народження законний представник може подати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження;
# дві фотокартки дитини розміром 3,5 х 4,5 сантиметра, зображення на яких відповідає вимогам, що пред’являються до фотокарток, що подаються для оформлення або обміну документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та фотографічного зображення на них, затвердженим наказом МВС від 18 жовтня 2019 р. № 875;
# документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника.
Внесення інформації про дитину здійснюється '''в день звернення законного представника безоплатно'''.

Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.

◆ У разі закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон такий строк може бути продовжено до п’яти років на підставі '''заяви особи або її законного представника'''.

Заява про внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про продовження строку його дії за формою згідно додатком 3 подається разом з паспортом для виїзду за кордон до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, посольства або консульської установи України, за місцем звернення.

Внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про продовження строку його дії здійснюється '''безоплатно в день звернення особи''', на чиє ім’я оформлено паспорт, чи її законного представника.
|}
== Загальна інформація ==
'''Паспорт громадянина України для виїзду за кордон''' (далі - паспорт для виїзду за кордон) є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на ім’я якої він оформлений, і '''дає право такій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну.'''

Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої '''містить безконтактний електронний носій.'''

До безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт для виїзду за кордон, вноситься:
# інформація, що міститься на сторінці даних паспорта для виїзду за кордон;
# біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук). При цьому, ''відцифрований підпис'' не вноситься до документів осіб, які '''не досягли чотирнадцятирічного віку''', а ''відцифровані відбитки пальців рук'' особи отримуються '''після досягнення''' нею '''дванадцятирічного віку'''.
''Громадянин України не може мати більше двох паспортів для виїзду за кордон''.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
З '''20 грудня 2016 року''' припинено прийом документів для оформлення паспорта для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія.

'''Паспорт для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 20 грудня 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.'''
|}
== Хто має право отримати паспорт для виїзду за кордон ==
'''Кожен''' громадянин України '''має право''' на отримання паспорта для виїзду за кордон. Такий паспорт може бути оформлений з народження.
== Строк дії паспорта для виїзду за кордон ==
Паспорт для виїзду за кордон оформляється:
* особам, які не досягли 16-річного віку, - '''на чотири роки''';
* особам, які досягли 16-річного віку, - '''на десять років'''.
== Одночасне оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон ==
[[Файл:Як оформити закордонний паспорт?.jpg|міні|Як оформити закордонний паспорт?]]
=== Куди звернутись ===
Документи для одночасного оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон:
* '''[https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби''' (далі-ДМС)'''];'''
* '''[https://my.gov.ua/ центрів надання адміністративних послуг];'''
* '''[https://pasport.org.ua/contact/tsentri державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, або його відокремленого підрозділу за місцем звернення ( ДП - "Документ")];'''
* '''закордонної дипломатичної установи''' (''у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном'').
'''Подання особою або її законним представником/уповноваженою особою документів''' для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон '''здійснюється за місцем звернення.'''

'''Випадки подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон лише до територіального органу або територіального підрозділу ДМС:'''
* втрата або викрадення паспорта для виїзду за кордон, або виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими він підлягає обміну, під час перебування в Україні особи, яка постійно проживає за кордоном;
* якщо особа не може пересуватися самостійно у зв’язку із тривалим розладом здоров’я та якщо особа потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку (якщо така особа не отримувала паспорта громадянина України, оформленого із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр);
* оформлення документів для виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини - громадянина України.
=== Хто може звернутись за одночасним оформленням паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон ===
'''Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюються:'''
# особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;
# особі, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники);
# '''особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я та потребує термінового лікування за кордоном''', що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, - на підставі заяви-анкети особи або її законного представника.
=== Вартість оформленням паспорта для виїзду за кордон ===
При оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон оплачується адміністративний збір, який розраховується як сума вартості: адміністративної послуги та вартості бланку.

Перелік адімністративних послуг у сфері міграції та їх вартість затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2016 №770]. Вартість бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон визначено в [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0231839-19#n29 Класифікаторі бланків документів (персоналізованих), затвердженого наказом ДМС від 29 серпня 2019 року № 231.]

Отже, вартість оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта для виїзду за кордон становить:
{| class="wikitable"
|-
| не пізніше ніж через 20 робочих днів|| оформлення паспорта для виїзду за кордон – '''352 грн.'''
бланк паспорта для виїзду за кордон – '''381 грн.'''
|-
| не пізніше ніж через 7 робочих днів|| оформлення паспорта для виїзду за кордон – '''704 грн.'''
бланк паспорта для виїзду за кордон – '''381 грн.'''
|-
| не пізніше ніж через 3 робочі дні || оформлення паспорта для виїзду за кордон – '''704 грн.'''
бланк паспорта для виїзду за кордон – '''381 грн.'''
|}
'''З 1 листопада 2022 року''' набуває чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 року № 1180 «Про внесення змін у додаток до Постанови КМУ від 2 листопада 2016 р. №770», відповідно до якої ухвалено нові суми вартості адміністративних послуг у сфері міграції.
[[Файл:Вартість з 01.11.2022.jpg|міні]]

'''''Увага!'''Державне підприємство «Документ» надає послугу - '''[https://pasport.org.ua/services виїзне оформлення закордонного паспорта]'''. Термін виготовлення до 7 робочих днів.Для отримання цієї послуги необхідно зателефонувати до [https://vip.pasport.org.ua/uk/ ДП «Документ»] або на сайті заповнити форму замовлення виїзного оформлення закордонного паспорту.''
{| class="wikitable"
|-
|}
'''Вартість оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі'''

За оформлення паспорта за кордоном '''сплачується консульський збір''' у порядку та розмірах, визначених законодавством, а саме:
{| class="wikitable"
|-
| Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон (крім осіб до 16 років)|| '''90 дол. США'''
|-
| Автоматизована обробка даних при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі для осіб до 16 років|| '''40 дол. США'''
|-
| Прийняття на консульський облік|| '''20 дол. США'''
|-
|}
=== Необхідні документи ===
==== Оформлення паспорта для виїзду за кордон ====
Заявник для оформлення паспорта для виїзду за кордон в Україні подає такі документи:
# заяву-анкету (друкується працівником, який приймає документи);
# паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку та проживає в Україні);
# свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 14-річного віку). Якщо батьки або один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, також подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (у разі оформлення вперше паспорта для виїзду за кордон із застосуванням засобів Реєстру);
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, - у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків;
# індивідуальний податковий номер фізичної особи – платника податків (ідентифікаційний номер);
# документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
# у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я та яка потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, - може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування. Фотокартка повинна відповідати вимогам Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.
'''Важливо!''' Під час оформлення заяви необхідно пройти процедуру сканування відбитків вказівних пальців рук. Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років.
{| class="wikitable"
|-
'''Важливо!''' Під час оформлення заяви необхідно пройти процедуру сканування відбитків вказівних пальців рук. Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років.

| Увага! Для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон бажано мати при собі раніше видані та не здані паспорти громадянина України для виїзду за кордон для вирішення питання повернення державі, анулювання та повернення особі, або залишення як другого діючого паспорта для виїзду за кордон.
|}
'''Факт підтвердження громадянства України неповнолітньою особою, на ім'я якої оформлюється паспорт громадянина України для виїзду за кордон, якщо один з її батьків не є громадянином України'''

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що підтверджує громадянство України особи, на ім`я якої він оформлений. Факт прийняття щодо неповнолітньої дитини рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України підтверджує довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка подається для одержання документів, що підтверджують громадянство України.
==== Оформлення паспорта для виїзду за кордон замість втраченого або викраденого ====
Для оформлення паспорта для виїзду за кордон замість втраченого або викраденого заявник додатково подає такі документи:
# заяву про оформлення паспорта для виїзду за кордон у зв’язку з його втратою або викраденням у довільній формі;
# витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта для виїзду за кордон на території України).
У разі втрати або викрадення під час перебування в Україні паспорта для виїзду за кордон у особи, яка постійно проживає за кордоном, до територіального органу або територіального підрозділу ДМС подається документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (за відсутності - його копія), або надається інформація про раніше оформлені на ім’я цієї особи документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
==== Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон у зв’язку з необхідністю термінового виїзду за кордон ====
Для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон у строк, до трьох робочих днів, - у зв’язку з необхідністю термінового виїзду за кордон, пов’язаною з нагальною потребою в лікуванні від’їжджаючого, від’їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном, '''разом з документами, необхідними для оформлення/обміну паспорта, заявник також подає документ, що підтверджує необхідність термінового виїзду за кордон.'''
==== Оформлення паспорта для виїзду за кордон дитині-сироті, дитині, позбавленій батьківського піклування, що не досягла 16-річного віку ====
Для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон заявник '''разом з документами, необхідними для оформлення/обміну паспорта, також подає''' оригінал або засвідчену в установленому порядку копію одного з таких документів:
# документа, що посвідчує повноваження директора дитячого закладу (контракту тощо);
# договору про влаштування дитини до прийомної сім’ї;
# договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу;
# рішення органів опіки та піклування про встановлення опіки (піклування);
# рішення суду про встановлення опіки (піклування);
# договору про патронат.
==== Оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі ====
У разі постійного проживання або тимчасового перебування за кордоном для оформлення паспорта для виїзду за кордон заявник звертається до працівника закордонної дипломатичної установи та подає такі документи:
# паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку) або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. У разі коли особі не оформлювався документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України та/або надає право на виїзд з України і в’їзд в Україну, подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (у разі оформлення вперше паспорта для виїзду за кордон);
# свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави, - у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 14-річного віку;
# документ, що підтверджує постійне проживання або тимчасове перебування громадянина України за кордоном (у разі наявності);
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, - у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків;
# відповідні документи, що підтверджують сплату консульського збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати консульського збору повертається заявнику, а до заяви-анкети долучається його копія, засвідчена працівником шляхом проставляння відмітки “Згідно з оригіналом” із зазначенням посади, його прізвища та ініціалів, підпису та дати;
# у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, - може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування. Фотокартка повинна відповідати вимогам Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.
=== Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон у підрозділі ДМС з використанням сервісу «Електронна черга» ===
Запис до електронної черги є індивідуальним, бронювання та передача запису до черги стороннім особам заборонені. Невідповідність даних, зазначених під час реєстрації в електронній черзі, реальним даним фізичної особи є підставою для скасування реєстрації в електронній черзі.

Реєстрація фізичних осіб в електронній черзі здійснюється:
* шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті ДМС (на найближчі робочі дні з числа доступних для запису);
* через термінал у підрозділі ДМС (на найближчі робочі дні з числа доступних для запису). Реєстрація здійснюється самостійно або з допомогою представника оператора сервісу. Оператору, який проводить реєстрацію, необхідно надати документ, що підтверджує вашу особу;
* в порядку поточної черги у день отримання послуги. Не всі, хто зареєструвались через веб-сайт чи термінал, з’являються у визначений час. Тому, у обраний вами день, можна підійти у підрозділ і зареєструватись у порядку живої черги на місце того, хто не скористався послугою.
Важливо!
Для отримання послуги у вибраний час необхідно мати при собі всі документи, включаючи квитанції про оплату встановлених законодавством платежів. Оплатити послуги можна самостійно у будь-якому банку або онлайн (після реєстрації в електроонній черзі).
Система електронної черги не допускає запізнення! У випадку Вашої відсутності у приміщенні підрозділу ДМС у момент виклику, Ваш запис до електронної черги буде анульовано системою.
=== Оформлення паспорта для виїзду за кордон особам, які отримували паспорт громадянина України на територіях, які є тимчасово непідконтрольними Україні ===
Правила оформлення біометричних документів, зокрема паспорта для виїзду за кордон є єдиними для всіх громадян України.

Водночас для ідентифікації особи та перевірки належності до громадянства України осіб, які отримували паспорти громадян України на територіях, які є тимчасово непідконтрольними органам державної влади України, рекомендується під час подання документів для оформлення паспорта для виїзду за кордон '''надати будь-які додаткові документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України''' (паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія; а також пенсійне посвідчення, військовий квиток та ін.)

У зв’язку з цим, ''на офіційному веб-сайті ДМС рекомендовано перед візитом до підрозділу ДМС, центру надання адміністративних послуг або ДП "Документ" уважно заповнити [https://dmsu.gov.ua/assets/files/doc/zapytalnyk.pdf опитувальник (завантажити)]'' та взяти із собою наявні документи або їх копії.
=== Обмін паспорта для виїзду за кордон ===
==== Випадки обміну паспорта для виїзду за кордон ====
Обмін паспорта для виїзду за кордон здійснюється у разі:
* зміни інформації, внесеної до паспорта для виїзду за кордон;
* виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта для виїзду за кордон;
* закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон;
* непридатності паспорта для виїзду за кордон для подальшого використання.
==== Строк звернення для обміну паспорта для виїзду за кордон ====
У разі зміни інформації, внесеної до паспорта для виїзду за кордон, документи для його обміну подаються '''протягом одного місяця''' з дати настання таких обставин (подій).

Документи для обміну паспорта для виїзду за кордон можуть бути подані до закінчення строку його дії. У такому випадку паспорт для виїзду за кордон після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нового паспорта для виїзду за кордон.

У разі подання документів для оформлення паспорта у зв’язку з його обміном до закордонної дипломатичної установи паспорт, що підлягає обміну, повертається та здається особою під час отримання нового паспорта.
==== Необхідні документи ====
Заявник для обміну паспорта для виїзду за кордон крім документів, необхідних для оформлення паспорта для виїзду за кордон також подає:
# паспорт для виїзду за кордон, що підлягає обміну;
# документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими паспорт для виїзду за кордон підлягає обміну (у випадках зміни інформації, внесеної до паспорта для виїзду за кордон; виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта для виїзду за кордон;
# заяву про повернення паспорта для виїзду за кордон, що підлягає обміну, після його анулювання у зв’язку з наявністю в ньому віз або у випадках, якщо такий паспорт є підставою для отримання/продовження дозвільних документів на проживання в іноземній державі.
=== Строк оформлення паспорта для виїзду за кордон ===
'''Паспорт для виїзду за кордон видається:'''
{| class="wikitable"
|-
| не пізніше ніж через '''20 робочих днів'''|| з дня оформлення заяви-анкети для його отримання
|-
| не пізніше ніж через '''сім робочих днів'''|| з дня оформлення заяви-анкети для його '''термінового отримання'''
|-
| у строк до '''трьох місяців'''|| у разі оформлення заяви-анкети '''в закордонній дипломатичній установі'''
|-
| у строк до '''трьох робочих днів'''|| у зв’язку з необхідністю '''термінового виїзду за кордон''', пов’язаною з нагальною потребою в лікуванні від’їжджаючого, від’їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном
|-
| у строк до '''10 робочих днів'''|| у разі '''виїзду на постійне проживання за кордон''' усиновленої іноземцями дитини - громадянина України
|}
== Транслітерація ==
'''Транслітерація''' - це передача тексту й окремихслів однієї мови літерами іншої.

Внесення до заяви-анкети та у подальшому у паспорт написання складових імені «прізвища» та «імені» здійснюється українською мовою та латинськими літерами відповідно до Таблиці транслітерації українського алфавіту латиницею, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-2010-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 №55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею»].

'''''За необхідності написання прізвища або/та ім’я латинськими літерами відповідно до написання у раніше виданих на ім’я особи документах, під час оформлення заяви-анкети подається письмова заява та документ, що підтверджує зазначений факт, а саме:'''''
* паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, службовий, дипломатичний паспорт, проїзний документ дитини (діючі або строк дії яких закінчився);
* документ, що підтверджує факт народження, зміни імені (у тому числі у разі укладення або розірвання шлюбу), виданого компетентним органом іноземної держави та легалізованого в установленому порядку;
* раніше видані паспорта на ім’я дитини/батьків (або одного з них)/одного з подружжя, у тому числі в паспортах для виїзду за кордон, виданих іноземними державами, якщо дитина/батьки/один з подружжя є іноземцями.
== Видача паспорта для виїзду за кордон ==
'''Отримати інформацію щодо стану оформлення біометричного документа можна на офіційному веб-сайті ДМС, скориставшись сервісом [https://dmsu.gov.ua/services/docstate.html «Перевірка стану оформлення документів»].'''

''' Якщо документи на оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон подавалися до однієї із закордонних дипломатичних установ України, то отримати інформацію щодо стану його оформлення можливо на сайті Міністерства закордонних справ України за [http://passport.mfa.gov.ua/ посиланням]. '''

Видача заявникові паспорта для виїзду за кордон здійснюється тим територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, закордонною дипломатичною установою, уповноваженим суб’єктом, який прийняв документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон. 
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!! Якщо ви оформлювали документи у ЦНАП, який призупинив свою роботу через карантин, документи можна отримати у відповідному територіальному підрозділі ДМС.'''
|}
'''Для отримання паспорта''' для виїзду за кордон, оформленого на ім’я особи, '''заявник подає документ, що посвідчує особу.'''

Паспорт для виїзду за кордон, оформлений на ім’я особи, яка не досягла 12-річного віку, може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.

Паспорт для виїзду за кордон, оформлений особі у віці від 12 до 16 років, може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку, за умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.
====== '''Інформація, яка міститься на безконтактному електронному носію''' ======
До безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт громадянина України для виїзду за кордон, вноситься:
# інформація, що міститься на сторінці даних паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
# біометричні дані, параметри (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (відцифровані відбитки пальців рук особи не отримуються до досягненню нею 12-річного віку та у разі, коли особа не може пересуватися самостійно у зв`язку із тривалим розладом здоров`я та потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку);
# дані про забезпечення захисту інформації, що міститься на безконтактному електронному носії, відповідно до рекомендацій IKAO Doc 9303 (від англ. ICAO - International Civil Aviation Organization - Міжнародна організація цивільної авіації, спеціалізована установа ООН, що встановлює міжнародні норми цивільної авіації та координує її розвиток з метою підвищення безпеки та ефективності).
== Підстави для відмови у видачі паспорта для виїзду за кордон ==
'''Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, закордонна дипломатична установа має право відмовити заявнику в оформленні або видачі паспорта для виїзду за кордон, якщо:'''
# особа не є громадянином України;
# стосовно видачі паспорта для виїзду за кордон звернулася особа, яка не досягла 16-річного віку, або її законні представники/уповноважена особа, які не мають документального підтвердження повноважень на отримання паспорта для виїзду за кордон;
# особа вже отримала два паспорти для виїзду за кордон, які є дійсними на день звернення (крім випадків, подання документів для обміну паспорта для виїзду за кордон у разі зміни інформації, внесеної до паспорта для виїзду за кордон);
# заявник подав не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта для виїзду за кордон;
# дані, отримані з відомчих інформаційних систем, баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову в оформленні або видачі паспорта для виїзду за кордон, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови.

Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб’єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв’язку з якими йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта для виїзду за кордон.
== Оскарження та перегляд рішень про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта для виїзду за кордон ==
'''Рішення про відмову''' в оформленні, обміні та у видачі паспорта для виїзду за кордон '''може бути оскаржено заявником в адміністративному порядку''' (''ДМС, територіальний орган ДМС чи Міністерство закордонних справ України'') '''або до суду''' (''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|в порядку адміністративного судочинства]]'').

ДМС, територіальний орган ДМС мають право переглянути рішення, прийняте відповідно територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, і за наявності підстав зобов’язати його скасувати попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та у видачі паспорта для виїзду за кордон та прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.

Міністерство закордонних справ України має право переглянути рішення, прийняте закордонною дипломатичною установою, і за наявності підстав зобов’язати її скасувати попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та у видачі паспорта для виїзду за кордон та прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.

Інформація про результати розгляду скарги доводиться ДМС, територіальним органом ДМС чи Міністерством закордонних справ України до відома заявника в установлений законодавством строк.

''Подання та розгляд скарг на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадової особи здійснюється у порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про звернення громадян»].''
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія:‎Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Файл:Вартість з 01.11.2022.jpg

2022-11-02T07:49:39Z

Liliia.korinets:

постанова Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 року № 1180 «Про внесення змін у додаток до Постанови КМУ від 2 листопада 2016 р. №770», відповідно до якої ухвалено нові суми вартості адміністративних послуг у сфері міграції.

Спадкування за законом

2022-11-01T09:35:38Z

Liliia.korinets: процедура переоформлення майна, що знаходиться на непідконтрольній території

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_a17 Європейська конвенція про усиновлення дітей від 27.11.2008]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,] відповідно до яких:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
* забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''
|}
== Підстави спадкування за законом ==
Якщо фізична особа не залишила заповіту, або заповіт виявився недійсним, або відсутні умови, які зазначені у заповіті з умовою, або спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, або фізична особа розпорядилася лише частиною свого майна настає спадкування за законом. Отже, <big>'''''спадкування за законом має місце тоді, коли і оскільки не існує заповіту'''''</big>.

'''Підстави спадкування за законом''':
* споріднення;
* [[Файл:Угода щодо нерухомості.jpg|міні|процедура переоформлення майна, що знаходиться на непідконтрольній території]]родинні відносини;
* шлюб;
* усиновлення;
* перебування на утриманні спадкодавця не менше 5 років до його смерті.
При спадкуванні за законом '''майно переходить''' до зазначених в законі спадкоємців відповідно '''до встановленої черговості''', тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування '''в разі відсутності спадкоємців попередньої черги''', усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1258 ЦК]).
== Зміна черговості спадкування ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 1259 ЦК] надає право спадкоємцям за законом після відкриття спадщини '''змінювати за взаємною згодою''' (договором) встановлену ЦК черговість спадкування. Такий договір має бути нотаріально посвідчений. Він не може порушувати прав спадкоємця, який не бере в ньому участі, а також спадкоємця, що має право на обов'язкову частку (ст. 1241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5792 ЦК]).

'''Зміна черговості''' може здійснюватися не лише добровільно, але й '''за рішенням суду'''. За позовом особи, що є спадкоємцем за законом наступної черги, суд може визнати за нею право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, якщо буде встановлено, що протягом тривалого часу вона опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
== Підстави для усунення від спадкування спадкоємця за законом ==
* умисне позбавлення спадкоємцем життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців,вчинення замаху на їх життя;
* умисне перешкоджання спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни, що сприяло виникненню права на спадкування;
* позбавлення спадкоємців батьківських прав;
* батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;
* одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду;
* якщо особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1224 ЦК] 
*
{| class="wikitable"
|-
| '''Слід звернути увагу, що обставини, які є підставою для усунення осіб від спадкування, мають бути встановлені тільки судом.'''
|}
== Черги спадкування за законом ==
[[Файл:Спадкування.jpg|міні]]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5883 ч. 2 ст. 1258] Цивільного кодексу України кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування.

Статтями 1261-1265 Цивільного кодексу України передбачено П'ЯТЬ черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

Зверніть увагу, в межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого у рівних частках.

При цьому, право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.
=== Перша черга ===
В першу чергу право на спадкування за законом мають '''діти спадкодавця''', у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з '''подружжя''', який його пережив, та '''батьки''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1261 ЦК]).

Діти успадковують після смерті своїх батьків, як батька, так і матері. Визначення походження дитини від певних батьків проводиться відповідно до правил [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст.ст. 121-140 СК]. Зокрема, якщо шлюб між батьком і матір'ю був незареєстрований, але в свідоцтві про народження дитини вони зазначені як її батьки, то після їх смерті дитина має право на спадщину і після батька, і після матері. Крім того, діти народжені від шлюбу, визнаного недійсним, не втрачають права спадкування після смерті батьків. Спадкує дитина і тоді, коли її батьки, що не перебували в шлюбі, свій шлюб зареєстрували, і чоловік (спадкодавець) визнав себе батьком дитини. Якщо дитина народжена поза шлюбом і немає спільної заяви батьків про батьківство, батьківство встановлюється в судовому порядку. На підставі рішення суду про встановлення батьківства робиться запис в органах РАЦС. До спадкоємців першої черги належать також усиновлені діти ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1260 ЦК]).

Діти, народжені від особи, з якою їх мати не перебувала в зареєстрованому шлюбі, але яка була записана батьком дитини, також спадкують після смерті такої особи.
Право на спадкування мають не лише діти, які були живі на час смерті спадкодавця, але й ті діти, які були зачаті за життя спадкодавця та народилися після його смерті (так звані "постуми"). При вирішенні питання, кого слід вважати постумом, застосовується правило, відповідно до якого дитиною померлого вважається особа, котра народилася протягом не більш як 10-місячного строку після його смерті.

Той із подружжя, хто пережив іншого, спадкує в першу чергу в тому випадку, якщо він перебував у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавцем на момент смерті. Перебування у шлюбі має підтверджуватися свідоцтвом про шлюб. Укладення шлюбу за релігійним обрядом не тягне правових наслідків і не створює передумов для спадкування.

У випадку розірвання шлюбу до відкриття спадщини право на спадщину в того з подружжя, хто пережив, не виникає. Шлюб може бути розірваний у органах РАЦС або в судовому порядку. Проте в кожному разі шлюб вважається розірваним з моменту реєстрації акту про це у органах РАЦС. Якщо шлюб був розірваний у судовому порядку, але розірвання шлюбу не зареєстроване у РАЦС, подружжя вважається таким, що перебуває в шлюбі, а отже, зберігає право спадкування одне після одного.

Якщо шлюб визнаний недійсним, той з подружжя, хто пережив іншого, не має права на спадкування, оскільки недійсний шлюб не тягне юридичних наслідків.

Батьки спадкують після смерті своїх дітей на підставі правового зв'язку з дітьми, доказом чого є запис про народження у книгах запису актів цивільного стану, крім випадків, коли вони усуваються від спадкування (позбавлення батьківських прав тощо).

''Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є:''
* свідоцтва органів РАЦС;
* записи в паспортах про дітей, про другого з подружжя;
* копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин тощо.
Передбачене законом '''''коло спадкоємців першої черги є вичерпним'''''.
=== Друга черга ===
У другу чергу право на спадкування за законом мають '''рідні брати та сестри''' спадкодавця, його '''баба''' та '''дід''' '''як з боку батька, так і з боку матері''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1262 ЦК]).

Вказані особи залучаються до спадкування за обставин, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1258 ЦК], тобто за відсутності спадкоємців першої черги. Якщо хто-небудь зі спадкоємців першої черги живий і виявив бажання прийняти спадщину або прийняв її, спадкоємці другої черги до спадкування не залучаються.

Брати і сестри є спадкоємцями померлого незалежно від того, чи є вони повнорідними (мають обох спільних батьків) чи неповно-рідними (мають спільного батька або спільну матір). Але не успадковують один після одного зведені брати і сестри, якщо вони не мають спільних батьків.

Для встановлення факту споріднення необхідне подання відповідних документів, а саме:
* свідоцтвами органів РАЦС про народження;
* виписками з книг запису актів цивільного стану;
* записами в паспортах про дітей.
''Наприклад, щоб підтвердити родинні відносини між спадкодавцем і спадкоємцем - братами, необхідно подати свідоцтва про народження спадкодавця і спадкоємця, і якщо в цих свідоцтвах батьки - одні й ті самі особи, то можна стверджувати, що спадкодавець і спадкоємець - брати.''

'''У разі неможливості подання зазначених документів факт родинних відносин може бути встановлений судом.'''
=== Третя черга ===
У третю чергу право на спадкування за законом мають '''рідні дядько''' та '''тітка''' спадкодавця ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1263 ЦК]).

Третя черга спадкоємців спадкує за відсутності перших двох черг, або якщо всі спадкоємці попередніх черг відмовилися від спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування.

Родинні відносини підтверджуються відповідними документами. Зокрема, це можуть бути свідоцтва про народження батьків спадкодавця та їх братів або сестер, у яких зазначені спільні батьки. Крім того, якщо в паспортах є відомості про дітей, де зазначені батько чи мати спадкодавця та його брат або сестра, то це може підтверджувати, що брат або сестра батьків спадкодавця є його рідним дядьком або тіткою. У разі неможливості подання зазначених документів факт родинних відносин встановлюється судом.
=== Четверта черга ===
У четверту чергу право на спадкування за законом мають '''особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років''' до часу відкриття спадщини ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1264 ЦК]).

Кваліфікуючою ознакою віднесення осіб до четвертої черги спадкоємців є їхнє проживання однією сім'єю зі спадкодавцем. Отже, визначальним тут є поняття сім'ї. Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 3 СК] сім'ю становлять особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я виникає на основі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Особа, яка претендує на спадщину, має довести, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю (мала спільне господарство, витрати тощо), і що таке проживання тривало не менше 5 років до часу відкриття спадщини. Це можуть бути свідчення сусідів чи інших членів сім'ї; документи, які підтверджують спільне проживання та спільні витрати, тощо.

Спадкоємці 4-тої черги в рамках, передбачених законом, можуть отримати спадщину лише в разі відсутності дітей у померлого, а також відсутності у нього батьків, сестер, рідних братів, бабусь і дідусів та ін., зазначених у законі, родичів. Але при цьому в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 74 СК України] вказується, що якщо жінка та чоловік однією сім'єю проживають (шлюб не зареєстрований), то все майно, набуте за час такого проживання, переходить в розряд спільної власності, тому у разі звернення до суду з позовною заявою необхідно встановлювати факт проживання однією сім'єю зі спадкодовцем і визнання майна як спільної сумісної власності подружжя.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік) , які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Так, [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83616956 Верховний Суд у постанові від 12 серпня 2019 року у справі № 521/16365/15] зазначив, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність:
* спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт,
* надання взаємної допомоги,
* усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням,
* інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
=== П’ята черга ===
У п'яту чергу спадкують '''інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення''' включно ('''двоюрідні внуки, двоюрідні племінники, двоюрідний дід''' та '''баба''' тощо). При цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів більш далекого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що відділяють родича від спадкодавця, не рахуючи народження самого спадкодавця ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1265 ЦК)].

Родинні відносини мають підтверджуватися відповідними документами, а в разі неможливості подання таких документів факт родинних відносин встановлюються у судовому порядку.

До п'ятої черги спадкоємців за законом належать також утриманці спадкодавця.
Особа вважається утриманцем спадкодавця за умови наявності таких умов:
* особа є неповнолітньою або непрацездатною за віком або за станом здоров'я;
* ця особа не є членом сім'ї спадкодавця;
* матеріальна допомога, яку отримувала особа від спадкодавця, була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування;
* особа перебувала на утриманні спадкодавця '''не менше 5 років'''.
На доказ факту перебування на утриманні можуть бути подані довідки органів місцевого самоврядування, житлово-експлуатаційних організацій, правлінь ЖБК тощо про перебування на утриманні; довідки органу соціального захисту населення про призначення пенсії в зв'язку з втратою годувальника. Зазначені документи повинні містити відомості про час і період, коли особа перебувала на утриманні спадкодавця. У разі неможливості подати документи, що підтверджували б утримання, факт утримання може бути встановлений судом.

Непрацездатність за віком визначається за паспортом чи свідоцтвом про народження; непрацездатність за станом здоров'я - за пенсійною книжкою чи довідкою, виданою відповідним органом медико-соціальної експертизи.
== Строки прийняття спадщини ==
Для прийняття спадщини встановлюється строк у '''шість місяців''', який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується '''до трьох місяців.'''

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5920 1270 ЦКУ], він не заявив про відмову від неї.
== [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини|Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини]] ==
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
== Спадкування за правом представлення ==
'''''Спадкування за правом представлення''''' – це такий порядок набуття права на спадкування за законом, при якому спадкоємці п’ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини.

Не виключається наявність винятку із правила, що спадкувати за правом представлення можуть тільки спадкоємці п’ятої черги. Оскільки в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5908 ч. 6 ст.1266] ЦК України передбачено, що спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення. Особою, від якої потрібно починати пряму низхідну лінію, виступає спадкодавець. Тобто предком, від якого походять інші нащадки, буде спадкодавець. Як наслідок це правило не поширюється на інших суб’єктів права представлення.
Пряма низхідна лінія споріднення починається від спадкодавця до його нащадків (дід, батько, внук). Тому після смерті діда за відсутності батька право на спадкування виникатиме у внука померлого. Наявність цього правила допускає гіпотетичну можливість у разі смерті до відкриття спадщини праправнуків набути право на спадкування праправнуками, які не належать не тільки до п’ятої, але й до жодної із черг.

Наприклад, внук (внучка) спадкодавця не набувають за загальним правилом права на спадкування за законом за першою чергою спадкування. Проте, якщо син (дочка) померли раніше спадкодавця, то внук (внучка), як спадкоємці п’ятої черги, набувають за допомогою права представлення право на спадкування за законом в першу чергу замість свого батька (матері). Слід акцентувати увагу на тому, що набуття права на спадкування в першу чергу за допомогою права представлення внуком (внучкою) зберігає цей статус і для їх нащадків (правнуків спадкодавця).

''Умовою набуття права на спадкування за правом представлення'' є смерть спадкоємця першої другої чи третьої черги до часу відкриття спадщини (до дня смерті або в день смерті). У разі якщо родич спадкодавця живий, то спадкування за правом представлення не застосовується.
== Перехід права на прийняття спадщини ==
Спадкова трансмісія – це встановлений законом перехід права на прийняття частки у спадщині, яка належала померлому після відкриття спадщини спадкоємцю, що не встиг її прийняти, (трансмітенту) до його спадкоємців (трансмісарів) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5908 ст.1276] ЦК України .

''Якщо спадкоємець за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
''Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
''Нездійснення права на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії у встановлений строк прирівнюється до неприйняття спадщини із відповідними наслідками, встановленими законом.
== Набуття права на спадкування за законом при усиновленні ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 207 СК України] усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чина, що здійснене на підставі рішення суду, за винятком [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст.282 СК України.]
'''''В разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі – з другого, прирівнюються до родичів за походженням.'''''
Усиновлення є по своїй суті правоприпиняючим та правовстановлюючим юридичним фактом.

У сфері спадкового права правоприпиняючий ефект полягає в тому, що з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов’язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 абз. 1 ч.1 ст.232 СК України] ). Завдяки припиненню правового зв’язку поміж усиновленим і його батьками усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за походженням по висхідній лінії не спадкують за законом після після смерті батьків усиновленого та його нащадків ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч.2 ст. 1260 СК України]).

При визнанні усиновлення недійсним, його скасуванні (до часу відкриття спадщини) воно не зумовлюватиме правових наслідків у сфері спадкування.

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 1260 ЦК України] якщо за рішенням суду про усиновлення збережений правовий зв’язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за походженням, то у разі смерті його баби, діда за погодженням усиновлений має право на спадкування за правом представлення, а у разі смерті його брата, сестри за походженням – має право на спадкування як спадкоємець другої черги. У разі сметрі усиновленого його баба, дід, брат, сестра за походженням, з якими був збережений правовий зв’язок, спадкують на загальних підставах.

Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_a17 ч. 2 ст. 11 Європейської конвенції про усиновлення дітей від 27.11.2008] один з подружжя або партнер усиновлювача, незалежно від того, чи перебувають вони в зареєстрованих відносинах, зберігають свої права та обов’язки стосовно усиновленої дитини. Якщо остання є його дитиною, якщо іншого не встановлено законом. Тобто на рівні міжнародного договору визначено правовий наслідок усиновлення дитини одним із подружжям, який полягає в збереженні правового зв’язку поміж усиновленою дитиною та одним із батьків. Такий зв’язок зберігається автоматично і не потребує зазначення в рішенні суду про усиновлення.

Таким чином, '''''внаслідок збереження правового зв’язку відбувається вплив на набуття права на спадкування за законом''''', який виражається в тому, що:
* усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі – з другого, прирівнюються до родичів за походженням. Як наслідок один після одного;
* один із батьків (батько чи мати) і його родичі й усиновлений та його нащадки спадкують один після одного;
* у разі смерті баби, діда усиновленого він має право на спадкування тільки за правом представлення за дотримання умов, викладених в ч.1 ст. 1266 ЦК України. Усиновленому не надається право на спадкування в п’яту чергу; після смерті усиновленого його баба, дід спадкують на загальних підставах, тобто в другу чергу.
* у разі смерті брата, сестри за походженням усиновленого він має право на спадкування як спадкоємець другої черги; за умови смерті усиновленого його брат, сестра за походженням спадкують на загальних підставах, тобто в другу чергу.
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Припинення громадянства України

2022-10-04T08:31:16Z

Liliia.korinets: примусове набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, громадянства росії 🙅‍♂️ не визнається Україною та не є підставою для втрати українського громадянства.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/215/2001 Указ Президента України від 01 квітня 2016 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18#Text Наказ Міністерства закордонних справ України від 23.04.2018 №182 “Про затвердження Положення про консульський збір України та Інструкції про порядок справляння сум консульського збору за вчинення консульських дій, обліку сум консульських надходжень та проведення звірок фактичних консульських надходжень в закордонних дипломатичних установах України”]
== Припинення громадянства України ==
Згідно зі статтею 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] громадянство України припиняється:
* внаслідок виходу з громадянства України;
* внаслідок втрати громадянства України;
* за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
*примусове набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, громадянства росії не визнається Україною та не є підставою для втрати українського громадянства.
== Вихід з громадянства України ==
Вихід з громадянства України – це процедура добровільного волевиявлення громадянина, спрямована на втрату політико-юридичної зв’язки з країною.

'''Вихід з громадянства України (репатріація) допускається за таких обставин:'''

Особа набула громадянства іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те , що громадянин України набуде її громадянства, якщо вийде з громадянства України. Громадянин України, який постійно проживає на території України або за кордоном, може вийти з громадянства України за його '''клопотанням'''. Крім того, за клопотанням одного з батьків разом із батьками з громадянства може вийти і дитина. Якщо дитина усиновлена, то за клопотанням одного з усиновителів дитини може вийти з громадянства України.

Дитина, усиновлена іноземцями або особами без громадянства, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з усиновителів.

Вихід дітей віком від 14 до 18 років з громадянства України може відбуватися лише за їхньою згодою ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 стаття 16 Закону України «Про громадянство України»]).{|

'''Важливо!''' Якщо українське громадянство було набуте дитиною за народженням, але один з його батьків – іноземець або апатрид, неповнолітній може вийти з громадянства незалежно від його місця проживання та місця проживання батьків.

Що стосується пенсіонерів, то для них які-небудь особливості законом не встановлені. Якщо вони дієздатні та проживають за кордоном, відмова від українського паспорта здійснюється у загальному порядку.

'''Зверніть увагу!''' Вихід із громадянства України не допускається, якщо особі, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню.

=== Куди звертатися з клопотанням та скільки чекати рішення ===
Загальний строк розгляду клопотання про вихід з громадянства України не повинен перевищувати 1 рік. Зазначені строки не враховують термін, необхідний для надсилання матеріалів дипломатичною або командирською поштою. Датою припинення громадянства України є дата видання відповідного Указу Президента України (стаття 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»]). 
Після отримання повідомлення про припинення громадянства України закордонна дипломатична установа у тижневий строк повідомляє заявника про прийняте рішення Президента України, вилучає проїзні документи громадянина України та видає довідку про припинення громадянства України.

Строк виконання рішень Президента України з питань громадянства не повинен перевищувати 1 місяць. У разі неотримання особою, громадянство якої було припинено, відповідної довідки та неповернення до установи проїзних документів громадянина України протягом визначеного терміну, закордонна дипломатична установа вживає заходів щодо визнання паспортного документа недійсним.
=== Витрати на оформлення виходу з громадянства ===
Офіційний вихід з громадянства України можливий лише після того, як буде сплачений консульський збір. Його вартість щорічно переглядається.

Держмито підлягає сплаті в національній валюті країн місця проживання заявника до подачі заяви. Гроші вносяться в зазначеній сумі на кожного заявника, а квитанція про її сплату подається разом з іншими документами у консульство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18#Text Наказ Міністерства закордонних справ України “Про затвердження Положення про консульський збір України та Інструкції про порядок справляння сум консульського збору за вчинення консульських дій, обліку сум консульських надходжень та проведення звірок фактичних консульських надходжень в закордонних дипломатичних установах України”]).
=== Відмова у виході з громадянства України ===
Відмова в задоволені клопотання громадянинові України про втрату ним українського громадянства може бути пов'язаний з невиконанням формальних умов.

'''Вихід з громадянства буде заборонений у разі:'''
* проживання на території України та відсутності постійного місця проживання за кордоном;
* відсутність ноземного паспорта або гарантій його набуття;
* притягнення до кримінальної відповідальності або перебування у статусі підозрюваного у кримінальній справі.
== Втрата громадянства ==
Підстави втрати громадянства України зазначенні в статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»]: 
1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.
Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.
Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки:
* одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав;
* набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями;
* автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;
* автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави; 
2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; 
3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.
== Документи, що подаються для виходу з громадянства України ==
Пункт 78 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#Text Порядку, затвердженого указом №215], '''визначає, які документи потрібно для відмови від громадянства України. Відповідно до нього громадянин України, який проживає в іноземній державі, подає в українське дипломатичне представництво такі документи:'''
# заяву про вихід з громадянства України (у двох примірниках);
# дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм);
# копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про виїзд на постійне проживання за кордон або копію паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про виписку з території України. У разі якщо у заявника відсутній один із документів, що зазначені у цьому підпункті, або інший з документів, перелічених у статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], на підтвердження факту перебування у громадянстві України та факту постійного проживання за кордоном подаються відповідні довідки, що видані територіальним органом Державної міграційної служби України або дипломатичним представництвом чи консульською установою України;
# один із наступних документів:
* документ, який свідчить, що заявник набув громадянство іншої держави (держав);
* документ, виданий уповноваженим органом іншої держави про те, що громадянин України набуде громадянство іншої держави, якщо вийде з громадянства України.
Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених статтею 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14/ Закону], є дата видання відповідного указу Президента України.

Документи подаються в кількості, що відповідає кількості екземплярів клопотань.
== Документи, що подаються для виходу з громадянства України дитини ==
Для виходу з громадянства України дитини, яка виїхала разом із батьками на постійне проживання за кордон та разом із батьками виходить із громадянства України, один із її батьків порушує у заяві про свій вихід із громадянства України клопотання про вихід дитини з громадянства України, а також подає ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#Text Пункт 79 Порядку, затвердженого указом №215]):
# копію свідоцтва про народження дитини;
# копію документа, що підтверджує перебування дитини в громадянстві України;
# один із наступних документів:
* документ, який свідчить, що дитина набула громадянство іншої держави (держав);
* документ, виданий уповноваженим органом іншої держави про те, що дитина набуває громадянство іншої держави, якщо вийде з громадянства України. Такий документ не вимагають, якщо законодавство держави, громадянство якого набуває дитина, передбачає набуття громадянства цієї держави дитиною внаслідок набуття громадянства його батьками або одним із них;
# заяву дитини віком від 14 до 18 років про згоду на вихід із громадянства України;
# документ, що підтверджує виїзд дитини на постійне проживання за кордон (якщо потрібно);
# документ, який підтверджує, що батьки дитини вийшли із громадянства України (якщо потрібно);
# копію рішення суду або дипломатичного представництва або консульської установи України про усиновлення дитини або рішення органу держави, на території якої проживає дитина, про усиновлення дитини, яке визнають дійсним в Україні (якщо потрібно).
Відповідно до цієї статті датою припинення громадянства України є, дата видання відповідного Указу Президента України.
Особи, позбавленні громадянства України, підлягають експатріації- видворення з держави.
{| class="wikitable"
|+
|Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України користується всіма правами і несе всі обов'язки громадянина України.
|}
== Наслідки втрати українського громадянства ==
'''З моменту вступу в силу відповідного президентського указу громадянин втрачає українське громадянство та не може реалізувати права та обов’язки, гарантовані йому українським громадянством, а саме:'''
* суб’єкт знімається з консульського обліку і не зможе запросити в представництвах України за кордоном дипломатичний захист і заступництво;
* не зможе брати участь у виборчому процесі, голосувати на виборах, працювати на державній службі в Україні;
* втратить право на безвізовий в’їзд до країн Шенгенської зони, який передбачений для громадян України;
* втратить право на не обмежене в часі проживання на території України, працевлаштування без дозволу;
* якщо з країною нового громадянства особи в України встановлено візовий режим для перебування в останній такій особі доведеться оформити візу.
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Порядок стягнення заборгованості за аліментами

2022-10-04T07:35:18Z

Liliia.korinets: Несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин. Повторне протягом року вчинення правопорушення тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від 240 до 360 годин.

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997 Сімейний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
== Вступ ==
На практиці виникає ситуація, коли на підставі рішення суду про стягнення аліментів, відкрите виконавче провадження, а платник аліментів має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини. Отже виникає питання у який спосіб має здійснюватись стягнення такої заборгованості за аліментами?

Враховуючи наведне , доцільно зазначити, що частиною 3 статті 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997 Сімейного кодексу України], передбачено, що заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України], погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. З огляду на зміст наведеної норми права, можна зробити висновок, що отримувач аліментів має звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з аліментів на утримання дитини.

Однак, на мою думку, наведений спосіб стягнення заборгованості за аліментами не є вірним, оскільки у даному випадку стягненню за рішенням суду підлягає розмір заборгованості, що утворився внаслідок відрахування аліментів на дитину за добровільною ініціативою платника або одержувача аліментів. Для стягнення ж заборгованості яка утворилась на підставі рішення суду необхідно приймати до уваги вимоги Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]» та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5].
== Порядок стягнення заборгованості ==
Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Згідно пункту 7 частини 1 статті 39 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів. Також, пунктом 9 розділу ХVI «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції з організації примусового виконання рішень]», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 встановлено, що виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

Згідно пункту 10 розділу ХVI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції] у разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду визначений статтею 71 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]».

Так, відповідно до частини 3 статті 71 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України].

Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов’язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:

1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;

2) подання заяви стягувачем або боржником;

3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;

4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

5) закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 8 статті 71 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]» суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.
== Заходи впливу на осіб, що мають заборгованість з аліментів ==
Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 2] статті 71 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]» передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 частини 9 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"], '''державний виконавець виносить вмотивовані постанови''':

1) про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі Україн'''и - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами''' - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

3) про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною''' мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

4) про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання''' - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Слід зазначити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України '''зупиняється дія постанов державних виконавців''' про '''встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною''' мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#n21 (''Закон № 2455-IX від 27.07.2022).''] Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк '''від 120 до 240 годин'''. Повторне протягом року вчинення правопорушення тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк '''від 240 до 360 годин'''.

Однак вищевказані засоби впливу на боржника не є вичерпними, оскільки державний виконавець, на підставі частини 14 статті 71 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]», '''за наявності заборгованості зі сплати аліментів''', сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за один рік,''' виносить постанову про накладення на боржника '''штрафу у розмірі 20 відсотків''' суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за '''два роки''', виконавець виносить постанову про накладення на боржника '''штрафу у розмірі 30 відсотків''' суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три роки''', виконавець виносить постанову про накладення на боржника '''штрафу у розмірі 50 відсотків''' суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
== Висновок ==
Таким чином, у разі відсутності спору про розмір заборгованості зі сплати аліментів, які вже стягнуті рішенням суду, то відсутні і правові підстави для повторного стягнення вказаної заборгованості рішенням суду. Заборгованість з аліментів стягується саме виконавцем відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.
== Див. також ==
* [[Звернення стягнення на доходи боржника]]

* [[Відповідальність за прострочення сплати аліментів]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Договір купівлі-продажу нерухомого майна

2022-08-25T11:47:56Z

Liliia.korinets: Угоди з нерухомим майном

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України " Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" (далі - постанова)] визначає особливості з урахуванням яких в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування проводиться/забезпечується державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація), надання/отримання відомостей/інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до них.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови] державна реєстрація проводиться виключно:
*'''державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень''' (далі - державні реєстратори), включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку державних реєстраторів та посадових осіб (далі - перелік), яким в умовах воєнного стану надається доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Перелік може передбачати обмеження (умови) проведення (прийняття) включеними до нього державними реєстраторами, посадовими особами реєстраційних дій (рішень про державну реєстрацію прав);

*'''нотаріусами''', включеними до затвердженого Міністерством юстиції [https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-vid-06052022-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна] (із застереженням, передбаченим підпунктом 1-1 пункту 1 постанови).
[https://ips.ligazakon.net/document/RE37722?an=70&hide=true Наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану.]

Державні реєстратори мають право приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Надіслані заявником електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку документи для державної реєстрації в електронній формі, '''які подані не у повному обсязі або не відповідають законодавству, не розглядаються''', а заявнику ''протягом трьох робочих днів'' повідомляється електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку про повний перелік документів, що повинні бути подані, та/або вимоги законодавства, що повинні бути дотримані.

Державна реєстрація проводиться '''незалежно від місцезнаходження нерухомого майна''', якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.
|}
== Загальні відомості ==
Відповідно до статті 655 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України], за договором купівлі-продажу '''одна сторона (продавець)''' передає або зобов'язується передати '''майно (товар)''' у власність '''другій стороні (покупцеві)''', а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Окрім продавця та покупця в угоді також бере участь нотаріус.Нотаріус виступає ключовою фігурою в підписанні угоди, оскільки він узгоджує всі документи та своїм підписом затверджує здійснення передачі прав власності на нерухоме майно.

Стаття 181 Цивільного кодексу України встановлює, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
==== Вимоги до договору ====
'''Така угода має відповідати нижченаведеним вимогам:'''
* укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню;
*
* посвідчується нотаріусом за місцем знаходження майна або за юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї зі сторін договору;
*
* посвідчується за умови подання документів, що підтверджують право власності, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
*
* коли квартира є спільним майном подружжя, а документ, що посвідчує право власності, оформлений на ім'я одного з подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена;
*
* якщо подані документи не містять усіх передбачених законодавством відомостей або в таких документах міститься суперечлива інформація, нотаріус може запитувати від відповідних суб'єктів (органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які видавали такі документи) інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для вчинення нотаріальної дії;
*
* у разі виявлення з поданих документів, що право власності або право користування відчужуваною квартирою або її частиною мають малолітні або неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотаріус повинен витребувати у продавця дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину;
*
* посвідчується за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна;
*
* посвідчується за наявності документа про сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, обчисленого з ціни, зазначеної в договорі, але не нижче вартості такого нерухомого майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - у випадку продажу об'єкта нерухомості, що перебуває у власності менше трьох років (крім майна, отриманого у спадщину), або продажу протягом податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості;
*
* перед посвідченням договору нотаріусом перевіряється відсутність податкової застави, заборони відчуження або арешту майна.
'''Предметом договору купівлі-продажу''' нерухомого майна можуть бути:
* земельні ділянки,
* єдині майнові комплекси,
* житлові будинки (квартири) або інше нерухоме майно.
== Право продажу майна ==
За статтею 658 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України] <big>право продажу майна</big>, крім випадків примусового продажу, належить ''власникові''.

Іншими словами, це положення законодавтсва означає, що приймати рішення про відчуження майна (визначати його правову долю) має право лише його власник, оскільки за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві не лише саме майно, а й право власності на нього. Тільки за такої умови у покупця може виникнути відповідне право. Продавець не може передати покупцеві те, на що він сам не має права.
== Перелік документів для вчинення правочину ==
'''Для продавця''':
# Паспорт та ідентифікаційний номер (документ про реєстрацію місця проживання (у випадку ID-картки);
# Свідоцтво про шлюб (якщо квартира набувалась/набувається у стані подружжя, у такому випадку, дружина/чоловік дає нотаріально засвідчену згоду на продаж/купівлю даної квартири;
# Правовстановлюючі документи;
# Технічний паспорт на житло;
# Експертна оцінка нерухомості;
# Довідка про склад сім᾽ї;
# Довідка про відсутність заборгованості по оплаті комунальних послуг;
# Свідоцтво про народження дітей та дозвіл від опікунських органів на продаж (якщо діти мають частку в житлі або там зареєстровані).
[[Файл:29063942 409077396204362 2794791255439602227 o.jpg|міні|Договір купівлі-продажу нерухомого майна (графіка)]]
8.1. Особа віком до 14 років:
* Свідоцтво про народження.
* Ідентифікаційний код.
* Дозвіл органу опіки та піклування (витяг з рішення відповідної міської, районної чи сільської адміністрації).
8.2. Особа віком від 14 до 18 років:
* Паспорт.
* Довідка про реєстрацію місця проживання (у випадку ID-картки).
* Письмова згода батьків на здійснення угоди.
* Дозвіл органу опіки та піклування (витяг з рішення відповідної міської, районної чи сільської адміністрації).
Для законного представника:
# Довіреність, яка дає право представляти інтереси фізичної особи;
# Паспорт чи інший документ посвідчення особистості;
# Довідка про реєстрацію (у випадку ID-картки).;
# Ідентифікаційний код.
'''Для покупця''':
# Паспорт та ідентифікаційний номер (документ про реєстрацію місця проживання (у випадку ID-картки);
# Паспорт та ідентифікаційний номер дружини/чоловіка покупця (якщо таке має місце);
# Свідоцтво про шлюб (якщо квартира набувається у стані подружжя, у такому випадку, дружина/чоловік дає нотаріально засвідчену згоду на купівлю даної квартири);
# Свідоцтво про зміну прізвища, ім’я, по-батькові (якщо таке має місце).
# У разі продажу земельної ділянки Витяг ДЗК.
== Місце реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна ==
[[Файл:Угода щодо нерухомості.jpg|міні]]
Згідно частини 4 статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України " Про нотаріат"] місце реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна:
* за місце знаходженням такого майна;
* за місце знаходженням юридичної особи;
* за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін відповідного договору.
== Перелік документів що посвідчують право власності на нерухоме майно ==
Відповідно до підпункт 1.2 пункту 1 глави 2 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5] документами що посвідчують право власності: 
'''на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів:'''
* нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором;
* свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах);
* свідоцтвом про право власності на об'єкти нерухомого майна; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя;
* договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно;
* договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно;
* договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки;
* рішенням суду;
* договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав тощо.
'''на земельну ділянку''' посвідчується державним актом, а на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без змін її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину; витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення державної реєстрації права власності без видачі відповідного документа); витяг з Державного земельного кадастру; звіт про оцінку майна, зареєстрований у єдиній базі даних, з присвоєнням унікального номера.
.
==== Податки які необхідно сплатити при заключені договору купівлі - продажу нерухомого майна. ====
Якщо укладається договір купівлі-продажу квартири, витрати при цьому будуть складатися з податку при продажу нерухомості, державного мита, збору до Пенсійного фонду, послуг нотаріуса.
А тепер розмір кожного, враховуючи ставки, встановлені нормативно:
* податок з доходів фізичних осіб (коротко «ПДФО») – 5%;
* військовий збір – 1,5%;
* держмито – 1%;
* збір до Пенсійного фонду – 1%;
* послуги нотаріуса – за домовленістю.
Порядок оподаткування угоди купівлі-продажу будинку регламентується ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]. У випадку здійснення подібних операцій особи повинні декларувати свої доходи, отримані в результаті угоди.

ПДФО, військовий збір сплачує продавець, держмито – за домовленістю між покупцем і продавцем, покупець – збір до Пенсійного фонду та оплата реєстрації майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Хто за що платить при укладенні договору – це «внутрішня» домовленість сторін. Але здійснюються такі оплати все одно від вищевказаних платників, визначених законом.
'''Важливо!''' Сума, від якої сплачується податок – це сума доходу, отриманого від продажу. Дохід визначається з огляду на ціну, яка зазначена в договорі купівлі-продажу, тобто суми, яку покупець передає продавцеві за нерухоме майно, але не нижче оціночної вартості.
Оціночну вартість визначає експерт. Тобто, ще одна стаття витрат – це послуги експерта.
Увага! Не обкладається податком сума, якщо протягом року особа здійснює лише одну угоду з об’єктом нерухомості, яким володіє понад три роки.
Якщо особа отримала об’єкт нерухомості у спадок, умова щодо перебування майна у власності понад три роки в такому випадку не поширюється, тобто можна сміливо продавати одразу: податок при продажу нерухомості не сплачується.
 
Те ж саме стосується і оподаткування при продажу будинку.
 
Є ще один об’єкт для здійснення угод – це земельна ділянка.

'''Податок при продажу земельної ділянки сплачується у такому ж розмірі, як і при продажу іншого нерухомого майна.'''
Винятком в даному випадку є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, а також та, яка не перевищує норми приватизації (безоплатної передачі), передбаченої ст.121 Земельного кодексу України. Для звільнення від оподаткування також необхідна умова володіння ділянкою понад три роки, виключаючи ситуацію отримання ділянки у спадок.
Якщо продавець-нерезидент, в такому випадку розмір податку при продажу нерухомості буде іншим – ставка ПДФО становить 18%.
Вищевказані винятки також відносяться і до продавця-нерезидента.
Податок сплачується до нотаріального посвідчення угоди. Укласти договір можна за місцезнаходженням майна або за місцем реєстрації однієї зі сторін договору.
== Процедура оформлення договору купівлі-продажу ==
Для успішного офрмлення договору повинен бути присутній нотаріус. Він перевіряє наявність всіх обов'язкових документів та завіряє їх, чим затвердить законність угоди. Перш за все, нотаріус готує договір купівлі-продажу будинку, після чого передає його для ознайомлення продавцю та покупцю нерухомості.

Кожна із сторін повинна звернути особливу увагу на правильність даних своїх паспортів, ідентифікаційних кодів та ПІБ. В договорі містяться всі дані, які стосуються нерухомості, включаючи адресу, технічні особливості та ціну. Крім того, обов'язковим атрибутом будь-якого договору має бути точна дата укладення.

Якщо якась із сторін перебуває у шлюбі, в процесі підписання договору повинні бути присутні чоловік/дружина. Вони повинні дати свою письмову згоду на здійснення угоди.

У разі узгодження всіх умов договору та перевірки правильності даних обома сторонами та сплати всіх вищезазначених податків, продавець та покупець підписують його. В свою чергу, нотаріус повинен посвідчити договір, після чого угода може вважатися здійсненою.

Останнім етапом є внесення даних про нового власника до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На цьому угода купівлі-продажу нерухомого майна може вважатися успішно завершеною.
== Зразок договору купівлі-продажу (типовий) ==
[[Файл:Договір купівлі-продажу (типовий).docx|міні|Договір купівлі-продажу (типовий)]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Файл:Угода щодо нерухомості.jpg

2022-08-25T11:47:04Z

Liliia.korinets:

Угоди з нерухомим майном

Спадковий договір

2022-08-18T13:25:33Z

Liliia.korinets: зміни до Порядку державної реєстрації заповітів та спадкових договорів у Спадковому реєстрі.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/491-2011-п Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 491 "Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалені рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29 січня 2009 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,] відповідно до яких:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''
|}
== Поняття спадкового договору ==
За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1302 Цивільного кодексу України]).

Сторони у спадковому договорі є:
* ''Відчужувачем'' у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа.
* ''Набувачем'' у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print (стаття 1303 Цивільного кодексу України).]
Відчуджувачем та набувачем за спадковим договором може бути як повністю дієздатна особа так і особи,зазначені у статтях 32,36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (абз.2 п.28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]».
== Предмет договору ==
Предметом договору є майно, яке належить відчужувачу і переходить у власність набувача у випадку смерті відчужувача, тобто це може бути будь-яке майно, як індивідуально-визначені речі, так і речі, визначені родовими ознаками, рухоме і нерухоме майно (стаття 1302 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
== Державна реєстрація Спадкових договорів ==
Державній реєстрації у Спадковому реєстрі підлягають: 1) заповіти і спадкові договори, посвідчені нотаріусами, консульськими установами України, посадовими та службовими особами, що зазначені в статтях 1251 і 1252 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], статті 37 та частині першій статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України "Про нотаріат"], а також зміни до них, скасування заповітів та розірвання спадкових договорів; 2) заповіти, посвідчені (складені та/або прийняті на зберігання) і зареєстровані в іноземних державах, які є учасницями Конвенції,а також зміни до них та скасування заповітів у разі подання в установленому порядку Мін'юсту відповідних запитів ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/491-2011-п постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 491 "Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі"]).

Кабінет Міністрів України під час чергового засідання Уряду своєю постановою вніс зміни до Порядку державної реєстрації заповітів та спадкових договорів у Спадковому реєстрі.

Постановою передбачається, що '''в умовах воєнного стану''' посвідчувати заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки i оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, зможуть не тільки нотаріуси. Таке право отримали також командири (начальники) цих формувань (органів) та інші уповноважені таким командиром (начальником) особи.

Після посвідчення відповідні уповноважені особи мають надіслати заповіт через Генеральний штаб Збройних Сил України, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції чи його територіального органу для забезпечення його реєстрації нотаріусами у Спадковому реєстрі.

Водночас, зазначеною постановою Кабміну встановлено строк у ''2'' робочі дні після отримання територіальним органом Мін'юсту заповіту, протягом яких забезпечується передача заяви про реєстрацію такого документа, посвідченого особою, яка в умовах воєнного стану відповідно до законодавства має право його посвідчувати, до Реєстратора. Останній же протягом ''3'' робочих днів після отримання на зберігання такого заповіту здійснює його державну реєстрацію у Спадковому реєстрі.

=== Особливості спадкового договору з участю подружжя ===
* Предметом спадкового договору може бути майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя.
* Спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1306 Цивільного кодексу України]).
Якщо предметом спадкового договору є майно, що знаходиться в особистій власності одного з подружжя, такий договір укладається в загальному порядку (статті 638 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
Майно, яке було придбане в період спільного подружнього життя, належить подружжю на праві спільної сумісної власності ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 60-62 Сімейного кодексу України]). Тому спадковий договір на все спільне майно не може бути укладений без згоди другого з подружжя.
Якщо договір було укладено без згоди другого з подружжя, це тягне недійсність правочину (стаття 215 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). У випадку, якщо подружжя відчужувача не згодне із включенням спільно нажитого майна в спадковий договір, і подружжя не дійшло згоди з приводу цього майна, то відчужувач може в судовому порядку встановити свою частку в спільному майні і після цього укласти окремий спадковий договір.
== Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя ==
У разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. (п.1.1 гл.11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 № 296/5]).

Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте ним до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що
належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, право на їх частку визнається за другим з подружжя в судовому порядку(п.7 р.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичних Рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя]).

Про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя тому з подружжя, який є живим, нотаріус повідомляє спадкоємців, які прийняли спадщину.

Спадкоємці, які з'явилися до нотаріуса, особисто подають заяву про те, що їм доведено до відома про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя і, у разі їх незгоди, роз'яснено порядок звернення до суду.

Відсутнім спадкоємцям надсилається повідомлення поштою. У такому повідомленні зазначається склад спільного сумісного майна подружжя, на частку якого другому з подружжя, який є живим, видано свідоцтво про право власності, а також роз'яснюється право звернення до суду у разі оспорювання спадкоємцями майнових прав того з подружжя, що є живим.

Якщо серед спадкоємців є особи, над якими встановлена опіка чи піклування, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видається за наявності дозволу органу опіки і піклування.

'''Для одержання такого свідоцтва нотаріусу надається:'''

- письмова заява про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя. На заяві, яка підшивається до спадкової справи, нотаріусом встановлюється особа, яка подала заяву, із зазначенням реквізитів відповідних документів, за яким її встановлено, робиться відмітка про перевірку справжності підпису. На заяві, яка надійшла поштою, справжність підпису пережившого подружжя повинна бути засвідчена нотаріально;

- свідоцтво про смерть одного з подружжя, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану (копія залишається в спадковій справі); - свідоцтво про шлюб, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану (копія залишається в спадковій справі);

- документ, який підтверджує право спільної сумісної власності подружжя на майно.

Якщо той з подружжя, який є живим, не має можливості надати нотаріусу документ, що підтверджує реєстрацію шлюбу зі спадкодавцем, то питання визнання права власності мають вирішуватися у судовому порядку (п.5 р.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичних Рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя]).
== Забезпечення виконання спадкового договору ==
* На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.
* Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним.
* Відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті.
У разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини(стаття 1307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
== Відшкодування витрат ==
У разі смерті набувача спадковий договір вважається припиненим. У цьому випадку спадкоємці набувача мають право вимагати від відчужувача відшкодування витрат, яких вони зазнали при виконанні спадкового договору в тій частині зобов'язань, які були виконані набувачем до його смерті.

Якщо відповідно до спадкового договору набувач зобов'язаний був вчинити певні дії після смерті відчужувача, то у разі смерті набувача обов'язок вчинити ці дії переходить до його спадкоємців ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 абз. 7 п. 28 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]).
== Розірвання спадкового договору ==
1. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

2. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача(стаття 1308 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

За змістом цього правила інші особи,у тому числі спадкоємці відчуджувача,не можуть пред'являти вимоги про розірвання спадкового договору ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 абз 5. р.28 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]).
[[Категорія:Спадкове право]]

Оформлення посвідки на постійне проживання на території України

2022-07-29T06:14:18Z

Liliia.korinets: Закон України" Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України , посвідчують особу чи її спеціальний статус." Ст.31

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закон України "Про імміграцію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито]"
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1983-2002-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983 "Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень]"
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфер міграції"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#n68 постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 "Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1549/21861]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0231839-19#n29 Наказ Державної міграційної служби України від 29.08.2019 № 231 "Про затвердження Класифікаторів"]
Закон України" Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особучи її спеціальний статус." http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5492-17

== Поняття посвідки на постійне проживання ==
'''Посвідка на постійне проживання''' - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні (пункт 17 частини першої статті 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).

''Посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.''
== Хто має право на отримання посвідки на постійне проживання ==
'''Право на отримання посвідки на постійне проживання мають:'''
# іноземці та особи без громадянства, які відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закону України "Про імміграцію"] іммігрували в Україну на постійне проживання;
# іноземці та особи без громадянства, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території (у цьому випадку підставою для видачі посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства є відповідний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осіб).
Посвідки оформляються іноземцям та особам без громадянства, які:
* '''досягли 16-річного віку''' - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто;
* '''не досягли 16-річного віку або визнані обмежено дієздатними чи недієздатними,''' - на підставі заяв-анкет одного з батьків (усиновлювачів), з ким проживають особи на підставі дозволу на імміграцію, опікунів, піклувальників.
== Куди звернутися ==
'''Документи для оформлення посвідок (у тому числі замість втраченої або викраденої), іі обміну''' подаються за місцем проживання іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до:
* державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби України (далі - ДМС);
* центру надання адміністративних послуг;
* [https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС].
==Сторок подання документів==
Документи для оформлення посвідки подаються '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до закінчення встановленого строку перебування/проживання в Україні.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані ''не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії.''
== Вартість ==
'''Вартість оформлення посвідки на постійне проживання включає:'''
* державне мито – '''85 грн.''' (5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) (пункт 6 статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]);
* вартість адміністративної послуги – '''352 грн.''' ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфер міграції»]);
* вартість бланку посвідки на постійне проживання з безконтактним електронним носієм – '''315 грн.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0231839-19#n29 наказ Державної міграційної служби України від 29.08.2019 № 231 "Про затвердження Класифікаторів"]).
== Перелік необхідних документів ==
'''Для оформлення посвідки на постійне проживання необхідно подати такі документи:'''
# заява-анкета;
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України (''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником (''копія та пред’являється оригінал'');
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку (''подається оригінал'');
# копію рішення про надання дозволу на імміграцію (''копія'');
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (''копія та пред’являється оригінал'').
'''Для оформлення особам, зазначеним в абзацах другому, третьому та п’ятому пункту 4 Прикінцевих положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закону України “Про імміграцію”], посвідки на постійне проживання замість копії рішення про надання дозволу на імміграцію, подаються такі документи:'''
* іноземцями або особами без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України “Про імміграцію” та мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку в Україні, - оригінал і копія паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про прописку або дійсна посвідка;
* іноземцями або особами без громадянства, які змушені були залишити місця постійного проживання в Автономній Республіці Абхазія Грузії і прибули в Україну, а також їх повнолітніми дітьми, які прибули в Україну разом з ними до досягнення повноліття, - тимчасова довідка (або довідка, що підтверджує факт прибуття неповнолітнього разом з батьками), отримана після прибуття в Україну, та документ про підтвердження факту проживання в Україні не менш як п’ять років, видані територіальними органами ДМС;
* іноземцями або особами без громадянства, які прибули в Україну дітьми-сиротами у зв’язку із збройними конфліктами в місцях їх постійного проживання і виховуються або виховувалися у державних дитячих закладах чи дитячих будинках сімейного типу або над якими встановлено чи було встановлено опіку або піклування громадян України, - документ, що підтверджує виховання в державному дитячому закладі чи дитячому будинку сімейного типу або встановлення опіки чи піклування.
'''Для оформлення посвідки на постійне проживання особам, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території,''' замість рішення про надання дозволу на імміграцію, '''подається довідка про припинення громадянства України,''' видана територіальним органом або підрозділом ДМС відповідно до форми 47, затвердженої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 „Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1549/21861].
== Строк розгляду документів ==
Посвідка видається '''протягом 15 робочих днів''' з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства.
== Строк дії посвідки на постійне проживання ==
Посвідка видається '''строком на 10 років.'''

У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку дії), документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій).
== Обмін посвідки на постійне проживання ==
'''Обмін посвідки здійснюється у разі:'''
* зміни інформації, внесеної до посвідки;
* виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки;
* закінчення строку дії посвідки;
* непридатності посвідки для подальшого використання;
* досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).
'''Для обміну посвідки подаються:'''
# заява-анкета;
# посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення) (''копія та пред’являється оригінал'');
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (''копія та пред’являється оригінал'');
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку (''оригінал'');
# документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (у випадку зміни інформації, внесеної до посвідки або виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки)(''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником (''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (''копія та пред’являється оригінал'').
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подається копія рішення про надання дозволу на імміграцію; документи, зазначені у пунктах 33 і 34 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#n82 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321].
== Підстави для відмови у видачі посвідки на постійне проживання ==
'''Рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається у разі:'''
* іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на тимчасове проживання (крім випадків обміну посвідки або оформлення посвідки іноземцю або особі без громадянства, які тимчасово проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
* іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
* дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
* встановлено належність особи до громадянства України;
* за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
* іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
* отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
* паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі або строк його дії закінчився;
* встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей, підроблених документів або встановлено факт скасування наданого їм дозволу на імміграцію;
* виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
* в інших випадках, передбачених законом.
== Підстава скасування посвідки на постійне проживання ==
Посвідка на постійне проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі:
* скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статті 12 Закону України “Про імміграцію”;
* отримання від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;
* в інших випадках, передбачених законом.
== Порядок оскарження ==
Рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку (ДМС, територіальний орган ДМС) або до суду в установленому порядку.

ДМС, територіальний орган ДМС мають право переглянути рішення, прийняте відповідно територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, за наявності підстав зобов’язати їх відмінити попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування і прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.
== Див. також ==
* [[Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України]]
* [[Порядок отримання дозволу на імміграцію]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану

2022-07-26T12:17:04Z

Liliia.korinets: Альтернативні способи отримання пенсії в умовах воєнного стану

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/162-2022-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року № 162 "Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 215 "Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' З метою забезпечення своєчасної виплати пенсій '''за квітень 2022 р'''. на території адміністративно-територіальних одиниць, на яких проводяться бойові дії та які визначені Мінрегіоном з переліку, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка”], фінансування та виплата пенсій особам, яким виплачується пенсія через їх поточні рахунки в банках або через національного оператора поштового зв’язку, функції якого виконує акціонерне товариство “Укрпошта”, за датами виплати, визначеними Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством соціальної політики, здійснюється починаючи з 25 березня 2022 р. в межах фінансових можливостей Пенсійного фонду України.
|}
== Право особи на належний соціальний захист ==
[[Файл:Механізм виплати пенсії в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
Законодавство України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру, в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її особою з інвалідністю або отримання членами її сім’ї цих виплат у визначених законом випадках.

Соціальна захищеність пенсіонерів гарантована шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв’язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки.

'''Соціальна допомога''' – це грошова допомога й допомога в натуральній формі, що здебільшого фінансується з бюджету та добровільних пожертвувань і сплачуються людям, які перебувають у потребі, як на основі перевірки їхнього доходу та засобів існування, так і за певними критеріями без перевірки доходу.

В Україні функціонує система соціального захисту, яка має на меті забезпечення рівня життя непрацездатного населення не нижче прожиткового мінімуму встановленого державою та захист громадян від соціальних ризиків, що впливають на їх працездатність: хвороба, каліцтво, старість та інші випадки, передбачені законом.

До таких видів державних соціальних допомог відносяться: соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю, допомога при народженні дитини тощо.
== Особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану ==
24 лютого 2022 року у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»] введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

У зв’язку з його запровадженням та з метою належного забезпечення соціального захисту і здійснення своєчасних виплат та доставок пенсій та всіх видів грошових допомог Кабінетом Міністрів України 26 лютого 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/162-2022-%D0%BF#Text постанову № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану»].

Так, під час воєнного стану на випадок збоїв у роботі тої чи іншої банківської установи, а також для переміщених осіб, які отримують пенсію через поштового оператора та змінили місце проживання вироблені альтернативні способи отримання соціальних виплат та пенсій.

◆ Щодо неможливості здійснювати уповноваженими банками виплати пенсій, грошових допомог одержувачам, їх виплата здійснюється шляхом переказу коштів одержувачу без відкриття рахунка через АТ «Ощадбанк», який є уповноваженим на провадження розрахунково-касових операцій з коштами Пенсійного фонду України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/25-2004-%D1%80#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 січня 2004 року № 25].
Особа, яка бажає отримати кошти таким чином має повідомити про це орган Пенсійного фонду України (особисто, за телефоном або через особистий електронний кабінет на [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/templates/profile веб-порталі електронних послуг]) або орган соціального захисту (особисто, за телефоном).
[[Файл:Альт.способи виплат.jpg|міні]]
У зверненні про переказ коштів через АТ «Ощадбанк» без відкриття банківського рахунку за тимчасовим місцем перебування заявника зазначається його прізвище, ім’я, по батькові, паспорті дані та про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), його попереднє місце проживання (отримання виплат) та тимчасове місце перебування.
Для отримання коштів у відділенні АТ «Ощадбанк» особа повинна пред’явити паспорт та довідку про присвоєння РНОКПП.

◆ Якщо людина отримувала пенсію та/або грошову допомогу через АТ «Укрпошта» за місцем проживання, і вимушена була через небезпеку змінити фактичне місце проживання, то вона також може отримати виплати у відділеннях АТ «Ощадбанку» як грошовий переказ без відкриття рахунку або ж у іншому відділенні АТ «Укрпошта» за місцем тимчасового перебування.

Для цього потрібно звернутися до органу Пенсійного фонду України (особисто, за телефоном або через особистий електронний кабінет на [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/templates/profile веб-порталі електронних послуг]) або контакт-центру АТ «Укрпошта» за номером телефону 0-800-300-545.

У зверненні зазначається про переведення виплати на інше поштове відділення зазначається прізвище, ім’я, по батькові одержувача виплати, паспорті дані, номер телефону, спосіб отримання (на відділення/додому), адреса його попереднього місця проживання (отримання виплат) та тимчасове місце перебування.

Якщо особа не визначилась із місцем проживання, можна зателефонувати до контакт-центру АТ «Укрпошти» (0-800-300-545) та повідомити про це оператора. У такому разі можна отримати виплату в будь-якому автоматизованому відділенні АТ «Укрпошта».

Також, якщо особа не має можливості зняти з картки готівку, то є можливість скористатися наступними сервісами АТ «Укрпошти»:
* перерахування коштів з картки для отримання готівки у відділенні АТ «Укрпошта» або з доставкою за адресою проживання за [https://www.ukrposhta.ua/perekaz-z-kartki-dodomu/ допомогою послуги «З картки додому»];
* зняття коштів через POS-термінали у відділеннях АТ «Укрпошта».
Дітям з інвалідністю, яким виповнилося 18 років протягом дії воєнного стану, починаючи з лютого 2022 року, і які не встигли пройти обстеження і отримати висновок медико-соціальної експертизи про встановлення статусу особи з інвалідністю, виплата соціальної допомоги продовжується на період воєнного стану та на один місяць після дати його скасування.

Виплата пенсії може здійснюватися без урахування строків, визначених частиною першою статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], та в розмірах не менших, ніж були встановлені за попередній місяць, з подальшим проведенням перерахунку.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Неможливість (у тому числі технічна) доставки АТ «Укрпошта» пенсій, грошової допомоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#Text на території адміністративно-територіальних одиниць, на яких проводяться бойові дії], включаючи втрату відомостей на виплату пенсій, грошової допомоги, відсутність готівкових коштів, посвідчується відповідною військово-цивільною адміністрацією. Невиплачені суми пенсій, грошової допомоги включаються до виплати у наступних виплатних періодах.
|}
== Виплата грошових допомог, пільг та житлових субсидій на території, де уповноважені органи не здійснюють своїх повноважень ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 215 "Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану"] установлено, що нарахування та виплата грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану на території адміністративно-територіальних одиниць, де структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та проведення фінансування, здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) виплату грошових допомог, пільг та житлових субсидій здійснює акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” (далі - АТ “Ощадбанк”) шляхом перерахування коштів на банківський рахунок (за стандартом IBAN) в банку, в якому відкрито рахунок одержувача, або здійснення грошових переказів через міжнародну платіжну систему “MY TRANSFER” та акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” (далі - АТ КБ “ПриватБанк”);

2) фінансування виплат грошових допомог, пільг та житлових субсидій проводиться Міністерством соціальної політики на підставі наявних в базах даних державного підприємства “Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики” даних щодо одержувачів грошових допомог, пільг та житлових субсидій.

Тобто, якщо одержувач виплат отримував їх на банківську картку, то такі кошти і продовжуватимуться зараховуватися на таку картку.

Якщо ж одержувачі отримували виплати через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання (АТ "Укрпошта"), то виплати будуть здійснюватися через грошові перекази через міжнародну платіжну систему "MY TRANSFER".
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Файл:Альт.способи виплат.jpg

2022-07-26T12:15:47Z

Liliia.korinets:

Альтернативні способи отримання пенсії в період воєнного стану

Компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб

2022-07-22T09:42:03Z

Liliia.korinets: компенсація на оплату житлово-комунальних послуг

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 № 333 "Про затвердження Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03 2022 № 204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
Після введення воєнного стану власникам житла, які безкоштовно прихистили внутрішньо переміщених осіб з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204] запроваджено гарантовану державну підтримку в розмірі близько 450 грн. на місяць за кожну прийняту особу, незалежно від віку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 № 333 затверджено Порядок компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану" (далі - Порядок № 333).]

'''Корисно!''' [https://prykhystok.gov.ua Веб-ресурс "Прихисток"] - через цей сайт можна знайти безкошовне житло для біженців, а також подати оголошення та компенсувати вартість комунальних послуг громадянам, які приймають у себе переселенців.
|}
== Кому надається компенсація ==
[[Файл:Компенсація за ком.пос..jpg|міні]]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-%D0%BF#Text Порядку № 333] компенсація надається:
* фізичним особам — громадянам України віком від 18 років,
* які є власниками житла або їх представниками, наймачами (орендарями) житла державної або комунальної власності, спадкоємцями, які прийняли спадщину,
* '''безоплатно''' розміщували в цих приміщеннях внутрішньо переміщених осіб, ''крім членів своєї сім’ї ''у розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] .
Компенсація надається для покриття понесених власниками жилих приміщень витрат, пов'язаних з таким розміщенням.

'''Важливо!''' Компенсація надається '''за умови відсутності заборгованості власника жилого приміщення за житлово-комунальні послуги.''' Факт відсутності заборгованості за житлово-комунальні послуги особа, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, підтверджує своїм підписом, що проставляється у заяві про отримання компенсації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-%D0%BF?fbclid=IwAR0V1DahCUW0RYJ_NK5pLYyZw-Q_nC8qDXYUfQ_WFSZUCKA2JqxK2wS8gIQ#Text додаток 1]).
== Умови надання компенсації ==
Особи, що розмістили внутрішньо переміщених осіб, зобов’язані ''не пізніше ніж протягом наступного робочого дня'' ''з дня розміщення'' внутрішньо переміщених осіб подати заяву в довільній формі до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної в м. Києві держадміністрації, відповідної військової адміністрації за місцем розташування житлового приміщення, у якій зазначається прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) кожної з розміщених осіб.

Особи, що розмістили внутрішньо переміщених осіб, також зобов’язані ''в день припинення розміщення'' внутрішньо переміщених осіб або ''зміни їх кількості ''подати в довільній формі заяву з інформацією про зміну переліку осіб, розміщених у житловому приміщенні, із зазначенням можливості у подальшому розміщувати внутрішньо переміщених осіб у цьому житловому приміщенні.
[[Файл:Алгоритм отримання компенсації за розміщення в приватному житлі ВПО.png|міні|300x300пкс]]
На підставі зазначених заяв виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районні в м. Києві держадміністрації, відповідні військові адміністрації вносять зміни до реєстру житлових приміщень, доступних для безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб у відповідній адміністративно-територіальній одиниці та/або громаді.

Заяви можуть бути подані в паперовій формі або в електронній формі на електронну адресу, визначену виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною в м. Києві держадміністрацією, відповідною військовою адміністрацією.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, районні в м. Києві держадміністрації, відповідні військові адміністрації або особи, що розмістили внутрішньо переміщених осіб, вносять відомості щодо приміщень приватного житлового фонду, доступних для безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб у відповідній адміністративно-територіальній одиниці та/або громаді, до '''[https://prykhystok.gov.ua веб-ресурсу “Прихисток”]'''. На підставі зазначених відомостей виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районні в м. Києві держадміністрації, відповідні військові адміністрації ''формують реєстр житлових приміщень'', доступних для безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб, у відповідній адміністративно-територіальній одиниці та/або громаді.

'''Зверніть увагу!''' Наявність відомостей про житлові приміщення у зазначеному реєстрі не є обов’язковою умовою отримання компенсації особами, що розмістили внутрішньо переміщених осіб.
== Як отримати компенсацію ==
Для отримання компенсації власник жилого приміщення ''не пізніше п'яти днів з дня закінчення звітного місяця'' подає до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради, районної в м. Києві держадміністрації, відповідної військової адміністрації за місцем розташування житлового приміщення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-%D0%BF?fbclid=IwAR0V1DahCUW0RYJ_NK5pLYyZw-Q_nC8qDXYUfQ_WFSZUCKA2JqxK2wS8gIQ#Text заяву за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 333] (далі — заява).

Заява подається в паперовій формі або в електронній формі (на електронну адресу, визначену виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною в м. Києві держадміністрацією, відповідною військовою адміністрацією).

У разі подання заяви '''в паперовій формі''' особа, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, пред’являє:
* документ, який посвідчує його особу;

* документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, або документ, що підтверджує повноваження представника власника.
У разі подання заяви '''в електронній формі''' до такої заяви додаються електронні копії (фотокопії):
* документа, який посвідчує особу, що розмістила внутрішньо переміщених осіб;

* документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, або документа, що підтверджує повноваження представника власника.
Заява розглядається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною в м. Києві держадміністрацію, відповідною військовою адміністрацією '''протягом п’яти робочих днів з дня її отримання'''. Перебіг п’яти робочих днів розпочинається з дня, що настає за днем отримання такої заяви.

'''Важливо!''' Заяви, які містять інформацію про розміщення чотирьох і більше внутрішньо переміщених осіб, осіб з інвалідністю, осіб старше шістдесяти років, одиноких матерів, членів багатодітних сімей, членів сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України, інших вразливих груп населення, формуються в перелік за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-%D0%BF?fbclid=IwAR0V1DahCUW0RYJ_NK5pLYyZw-Q_nC8qDXYUfQ_WFSZUCKA2JqxK2wS8gIQ#Text додатком 2 до Порядку № 333] .

Протягом строку розгляду заяви уповноважені особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради, районної в м. Києві держадміністрації, відповідної військової адміністрації проводять '''перевірку''' наведених у заяві відомостей '''з відвідуванням (у разі потреби) місця розміщення внутрішньо переміщених осіб''', зокрема з метою перевірки:
* факту такого розміщення,
* його безоплатності,
* кількості розміщених осіб та умов їх проживання,
* паперових та електронних документів, що посвідчують особу, а також свідоцтва про народження внутрішньо переміщеної особи,
* довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи,
* документів, що підтверджують приналежність до вразливих груп населення або їх соціальний статус.
За результатами перевірки виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районні в м. Києві держадміністрації, відповідні військові адміністрації узагальнюють надану у заявах інформацію у переліки згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-%D0%BF?fbclid=IwAR0V1DahCUW0RYJ_NK5pLYyZw-Q_nC8qDXYUfQ_WFSZUCKA2JqxK2wS8gIQ#Text додатками 2 і 3] (далі - переліки), визначають обсяг та джерело компенсації особам, що розмістили внутрішньо переміщених осіб, та подають переліки до відповідної обласної військової адміністрації, Київської міської військової адміністрації ''до 12 числа місяця, що настає за звітним''.

Обласні військові адміністрації, Київська міська військова адміністрація ''протягом п’яти робочих днів'' після отримання переліків від виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, районних в м. Києві держадміністрацій, відповідних військових адміністрацій надсилають узагальнену інформацію за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-%D0%BF?fbclid=IwAR0V1DahCUW0RYJ_NK5pLYyZw-Q_nC8qDXYUfQ_WFSZUCKA2JqxK2wS8gIQ#Text додатком 4] до Мінрегіону для опрацювання питання виділення фінансування із зазначенням інформації щодо виділення коштів з відповідного бюджету (джерела) та за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-%D0%BF?fbclid=IwAR0V1DahCUW0RYJ_NK5pLYyZw-Q_nC8qDXYUfQ_WFSZUCKA2JqxK2wS8gIQ#Text додатком 5] до відповідної міжнародної організації, благодійної організації та громадського об’єднання для здійснення компенсації за рахунок їх коштів.

'''Зверніть увагу!''' Персональні дані особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, за її згодою, можуть бути передані відповідній міжнародній організації, благодійній організації та громадському об’єднанню для здійснення компенсації за їх рахунок. Обробка персональних даних осіб здійснюється відповідно до законодавства про захист персональних даних.

Мінрегіон узагальнює інформацію, подану обласними військовими адміністраціями, Київською міською військовою адміністрацією,та готує проект рішення Кабінету Міністрів України про виділення коштів з державного бюджету (зокрема резервного фонду бюджету).
== Підстави для відмови у виплаті компенсації ==
У разі, коли за результатами перевірки встановлено факт надання у заяві недостовірної інформації, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районні в м. Києві держадміністрації, відповідні військові адміністрації приймають рішення про відмову у виплаті компенсації.
== Як розраховується сума компенсації ==
Сума компенсації розраховується з урахуванням кількості днів, протягом яких житлове приміщення надавалося для розміщення внутрішньо переміщеної особи (далі - людино-день), з дня її розміщення, але не раніше дати взяття на облік внутрішньо переміщених осіб відповідним органом або через [https://diia.gov.ua Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі - Портал Дія).]

Кількість людино-днів визначається шляхом додавання кількості внутрішньо переміщених осіб, які проживали у житловому приміщенні власника, в кожний день місяця.

Сума компенсації за кожен людино-день визначається на рівні''' 14,77 гривні'''.

Загальна сума компенсації визначається шляхом визначення добутку загальної кількості людино-днів на суму компенсації за кожен людино-день.

'''''Приклад:''' якщо 1 людина проживала 30 днів, то компенсація складатиме: 14.77 грн. х 30 днів = 443,10 грн. ''
== Порядок виплати компенсації особам, що розмістили внутрішньо переміщених осіб ==
'''Компенсація особам, що розмістили внутрішньо переміщених осіб, виплачується за рахунок:'''
* коштів державного та місцевих бюджетів (зокрема резервного фонду бюджету),
* коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності,
* іноземних держав та міжнародних організацій у вигляді благодійної, гуманітарної та матеріальної допомоги,
* добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб,
* благодійних організацій та громадських об’єднань,
* інших не заборонених законодавством джерел
'''у безготівковій формі''' за зазначеними у заяві банківськими реквізитами ''до кінця місяця'' з дня закінчення звітного місяця за умови відсутності заборгованості за житлово-комунальні послуги.

'''Важливо!''' Компенсація особам, що розмістили чотирьох і більше внутрішньо переміщених осіб, а також осіб з інвалідністю, осіб старше шістдесяти років, одиноких матерів, членів багатодітних сімей, членів сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України, інших вразливих груп населення, виплачується за рахунок наявних коштів міжнародних організацій, благодійних організацій та громадських об’єднань в рамках домовленостей, узгоджених з Мінрегіоном, відповідно до узагальненої інформації, наведеної у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-%D0%BF?fbclid=IwAR0V1DahCUW0RYJ_NK5pLYyZw-Q_nC8qDXYUfQ_WFSZUCKA2JqxK2wS8gIQ#Text додатку 5].

У разі відсутності коштів міжнародних організацій, благодійних організацій та громадських об’єднань компенсація особам, що розмістили чотирьох і більше внутрішньо переміщених осіб, а також осіб з інвалідністю, осіб старше шістдесяти років, одиноких матерів, членів багатодітних сімей, членів сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України, інших вразливих груп населення, здійснюється за рахунок інших передбачених цим Порядком джерел.

Виділення та використання коштів для надання компенсації здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/175-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2022 р. № 175 “Тимчасовий порядок виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану”.]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Файл:Компенсація за ком.пос..jpg

2022-07-22T09:40:37Z

Liliia.korinets:

Компенсація за оплату житлово - комунальних послуг

Компенсація витрат на оплату за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану

2022-07-22T09:27:32Z

Liliia.korinets: компенсація за кожного працевлаштованого ВПО

== Нормативно база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Закон України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 331 "Про затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204-р "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]
== Хто має право на отримання компенсації ==
Право на компенсацію витрат на оплату за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб* мають '''роботодавці''', які працевлаштували таких осіб під час воєнного стану в Україні, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"], зокрема тих працівників, які отримали [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|статус внутрішньо переміщеної особи]] після працевлаштування.
----*Особа, яка після введення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"] воєнного стану перемістилася з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n3 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204], та отримала [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|'''довідку внутрішньо переміщеної особи''']] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2022-%D0%BF#Text Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"].
[[Файл:Компенсація за кожного працевлаштованого ВПО.jpg|міні]]
'''Увага!''' Не мають право на компенсацію роботодавців, які є бюджетними установами, фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
== Умови призначення компенсації ==
Компенсація призначається за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]] ([[Контракт як особлива форма трудового договору|контракту]]), гіг-контракту, зокрема за [[Робота за сумісництвом|сумісництвом]], при дотриманні наступних умов:
* роботодавець перебуває на обліку як платник [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування]];

* розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством;

* подання в установленому законодавством порядку податкової звітності за IV квартал 2021 р. або річної звітності за 2021 рік;

* особа з числа внутрішньо переміщених осіб може бути працевлаштована на визначених умовах один раз;

* роботодавець зобов’язаний звернутись за призначенням допомоги не раніше, ніж через п’ять календарних днів після працевлаштування внутрішньо переміщеної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 пункт 2 Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 331] (далі - Порядок).
== Розмір компенсації ==
Компенсація витрат роботодавцеві надається '''у розмірі 6500 гривень щомісяця''' за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
== Строки призначення та виплати компенсації ==
Компенсація витрат призначається на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення, '''щомісячно'''. При цьому загальна тривалість надання такої виплати не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування внутрішньо переміщеної особи.
== Куди звертатись ==
[[Файл:Компенсація роботодавцям за працевлаштування ВПО.png|міні]]
'''Заява''' про призначення компенсації подається не раніше, ніж через п'ять календарних днів після працевлаштування особи роботодавцем до центру зайнятості, розташованого за місцезнаходженням роботодавця в:
▷ в електронній формі - через [https://diia.gov.ua/services/kompensaciya-za-pracevlashtuvannya-vpo Єдиний державний вебпортал електронних послуг] (далі - Портал Дія);

▷ в паперовій формі - особисто під час відвідування центру зайнятості або на адресу електронної пошти відповідного [https://www.dcz.gov.ua/ центру зайнятості] (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 Порядку]).

Для подання заяви через Портал Дія роботодавцю необхідно створити електронний кабінет користувача на Порталі Дія, пройти електронну ідентифікацію, вказати всю необхідну та достовірну інформацію, яка вимагається та надати розрахунковий рахунок.

Формування заяви в електронній формі здійснюється з урахуванням відомостей, отриманих через Портал Дія з інших електронних інформаційних ресурсів або інформаційних систем органів державної влади у порядку інформаційної взаємодії.
=== Перелік необхідних документів ===
До заяви, поданої роботодавцем до центру зайнятості ''в паперовій формі або на електронну адресу'', додаються:
* копія наказу про працевлаштування особи або документ, що підтверджує працевлаштування на умовах, передбачених пунктом 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 Порядку];
* відомості про працівників, які є застрахованими особами;
* копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 Порядку]).
=== Строки прийняття рішення ===
Рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації витрат приймається регіональним центром зайнятості протягом п’яти календарних днів після отримання заяви від роботодавця та надсилається протягом трьох календарних днів у спосіб, обраний роботодавцем для подання заяви, крім подання заяви через Портал Дія.

У випадку подання заяви через Портал Дія роботодавцю автоматично засобами Порталу Дія надходить повідомлення про результати обробки інформації для отримання компенсації витрат.
=== Підстави для відмови ===
Роботодавцеві може бути відмовлено у призначенні компенсації за таких умов:
* невідповідності роботодавця вимогам, які необхідні для отримання цієї компенсації;
* невідповідності особи критеріям, зазначеним у порядку надання компенсації;
*підтвердження регіональним центром зайнятості за результатами додаткової перевірки факту невідповідності роботодавця або працівника вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 Порядку], встановленого за результатами верифікації, здійсненої Міністерством фінансів України (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 Порядку]).
=== Оскарження відмови у призначенні компенсації ===
Оскарження відмови у призначенні компенсації вирішуються шляхом подання позовної заяви в порядку [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 адміністративного судочинства].
== Перевірка використання та правомірність отримання компенсації ==
Центр зайнятості має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів, дотримання порядку їх використання роботодавцем.
=== Порядок проведення перевірки ===
Перевірка регіональним центром зайнятості може бути проведена:
* за місцезнаходженням роботодавця;
* у приміщенні центру зайнятості (пункт 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 Порядку]).
Проведення перевірки відбувається протягом 180 календарних днів після останньої виплати компенсації.
== Строк та порядок виплати компенсації ==
Перерахування коштів за перший місяць роботи працівника здійснюється протягом п’яти робочих днів після прийняття рішення щодо надання компенсації витрат або отримання відомостей з Реєстру роботодавців отримувачів компенсації витрат через Портал Дія та протягом цього ж строку за другий місяць, у випадку надходження повідомлення про підтвердження продовження зайнятості внутрішньо переміщеної особи.
== Припинення виплати компенсації ==
Припинення виплати компенсації витрат здійснюється у таких випадках:
* закінчення строку призначення компенсації;
* відсутність повідомлення роботодавця про підтвердження продовження зайнятості внутрішньо переміщеної особи, стосовно яких прийнято рішення щодо надання компенсації витрат (для виплати компенсації за другий місяць);
* припинення трудових відносин;
* подання недостовірних документів і відомостей, що є підставою для надання компенсації витрат або їх нецільове використання.
== Підстави повернення отриманих коштів ==
Роботодавець зобов’язаний повернути суму компенсації витрат на рахунок регіонального центру зайнятості добровільно чи на підставі рішення суду з наступних підстав:
* у разі припинення трудових відносин (в даному випадку до завершення строку виплати компенсації витрат, роботодавець протягом п’яти робочих днів з дня такого припинення зобов’язаний повернути суму невикористаної компенсації витрат на рахунок регіонального центру зайнятості. Сума, що підлягає поверненню, визначається як різниця між сумою компенсації витрат (6500 гривень) та її розміром, розрахованим пропорційно відпрацьованому працівником часу на місяць);
* у разі подання недостовірних документів та відомостей, що стали підставою для призначення компенсмації або нецільового використання роботодавцем отриманих коштів.
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Воєнний стан]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Файл:Компенсація за кожного працевлаштованого ВПО.jpg

2022-07-22T09:25:21Z

Liliia.korinets:

компенсація за кожного працевлаштованого ВПО

Право громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля

2022-07-12T10:29:12Z

Liliia.korinets: В Україні з 11 липня набули чинності нові 🚭антитютюнові обмеження

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/95-12 Постанова Верховної ради Української РСР від 1 серпня 1990 року № 95-XII "Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи"]
==Зміст права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля==
Право громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля — це закріплена Конституцією України і забезпечена державою можливість суб'єкта проживати в середовищі, яке не спричиняє шкоду здоров'ю, користуватися для задоволення своїх життєво необхідних потреб безпечними природними благами, вимагати від держави, а також інших фізичних і юридичних осіб виконання екологічної безпеки, а у випадку їх порушення звертатися за захистом порушеного права до компетентних органів.
Зміст права на безпечне для життя і здоров'я довкілля складається з конкретних юридичних можливостей, які надаються та гарантуються суб'єкту, а саме:
* можливість проживати у навколишньому середовищі, яке відповідає вимогам екологічної безпеки;
* можливість звернутися по сприяння в реалізації права на безпечне довкілля до органів державної влади і місцевого самоврядування, до установ, організацій незалежно від форм власності, до компетенції яких належить вирішення порушення у зверненнях питань;
* [[Файл:Вікі 2.jpg|міні]]можливість вимагати від інших осіб дотримання правил забезпечення безпечного довкілля;
* [[Файл:Вікі 1.jpg|міні]]можливість у будь-який час звернутися до суду або захистити своє право на безпечне довкілля в інший спосіб, не забороненими законом засобами.

==Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на безпечне довкілля==
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на безпечне довкілля - це активне право особи, яке реалізується шляхом звернення до суду з позовом до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди не лише здоров'ю, а й майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації у повному обсязі. Особи, яким заподіяно таку шкоду, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

''Відповідно до чинного законодавства шкода здоров'ю людини, яка спричинена несприятливим впливом навколишнього природного середовища, може бути відшкодована (компенсована) різними способами, в тому числі:''
* оформленням листа тимчасової непрацездатності працівника у випадках захворювання, спричиненого забрудненням навколишнього середовища, в тому числі виробничого середовища;

* оформленням інвалідності з причин, пов'язаних з впливом на здоров'я людини несприятливого навколишнього природного середовища;

* наданням громадянам, які постраждали від несприятливого впливу забрудненого довкілля, заходів соціально-економічного захисту, пільг та компенсацій;

* страхуванням ризику заподіяння шкоди здоров'ю або майну громадян від забруднення навколишнього середовища;

* відшкодуванням шкоди здоров'ю та майну громадян за рішенням суду.
==Правовий режим інформації про стан довкілля (екологічної інформації)==
Право громадян на одержання екологічної інформації розглядається як вільний доступ до інформації про стан навколишнього середовища та вільне отримання, використання, поширення та збереження такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом.
Екологічна інформація - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі, зокрема, про таке:
* стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;
* біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища;
* джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;
* загрозу виникнення та причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;
* екологічні прогнози, плани і програми, заходи, у тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;
* витрати, пов'язані зі здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.
Основними джерелами такої інформації є дані моніторингу довкілля, кадастрів природних ресурсів, реєстри, автоматизовані бази даних, архіви, а також довідки, що видаються уповноваженими на те органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, окремими посадовими особами.
==Суб'єкти здійснення державного контролю за додержанням законодавства України щодо безпечного для життя і здоров'я довкілля==
Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.
==Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища==
Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Незаконно добуті природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації. Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в Автономної Республіки Крим і місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
[[Категорія:Екологічне право]]

Файл:Вікі 2.jpg

2022-07-12T10:28:34Z

Liliia.korinets:

В Україні з 11 липня набули чинності нові 🚭антитютюнові обмеження

Файл:Вікі 1.jpg

2022-07-12T08:40:23Z

Liliia.korinets:

В Україні з 11 липня набули чинності нові 🚭антитютюнові обмеження

Правнича допомога

2022-07-04T09:05:47Z

Liliia.korinets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правову допомогу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закон України "Про Державний бюджет на 2022 рік"]
== Поняття безоплатної правової допомоги ==
[[Файл:Порядок звернення до МЦ або бюро для отримання БПД.jpg|міні|Порядок звернення до МЦ або бюро для отримання БПД]]
'''Безоплатна правова допомога''' - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
[[Файл:Безоплатна правова допомога.png|міні]]
== Первинна правова допомога ==
=== Види первинної правової допомоги ===
# надання правової інформації;
# надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
# складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
#надання консультацій, роз’яснень та підготовка проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення - власників земельних ділянок;
# надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та [[Медіація|медіації]].

=== Суб'єкти права на безоплатну первинну правову допомогу ===
Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України] мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України

=== Суб'єкти надання безоплатної первинної правової допомоги ===
Субʼєктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:
# органи виконавчої влади;
# органи місцевого самоврядування;
# фізичні та юридичні особи приватного права;
# спеціалізовані установи;
#центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

== Безоплатна вторинна правова допомога ==
=== Поняття безоплатної вторинної правової допомоги ===
'''Безоплатна вторинна правова допомога''' - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. 

=== Види безоплатної вторинної правової допомоги ===
# захист;
# здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
# складення документів процесуального характеру.

=== Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу ===
[[Файл:2022.jpg|міні|Надання БВПД з 01.07.2022]]
Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають такі категорії осіб:

 особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які

належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох

* прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону]

* діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту, - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону];

* внутрішньо переміщені особи - на всі види правових послуг, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 цього Закону];
* громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
* громадяни України - власники земельних ділянок, які проживають у сільській місцевості, - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статті 13 цього Закону];
*громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закону], з питань, пов’язаних із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією території України
* особи, до яких застосовано адміністративне затримання, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону]
* особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону];
* особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону]
* особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону];
* особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону]
* особи, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"], - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону], з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою, а також іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, з моменту затримання;
* особи, які звернулися із заявою про визнання особою без громадянства, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону, з дня подання особою заяви про визнання особою без громадянства до прийняття остаточного рішення за заявою, а також під час отримання дозволу на імміграцію, оформлення посвідки на тимчасове чи постійне проживання; ''{Частину першу статті 14 доповнено пунктом 8''-1 ''згідно із Законом'' № 693-IX від 16.06.2020 ''- щодо введення в дію: набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності (18.10.2020 р.)''
* особи, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, - на правові послуги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n83 пунктами 2] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n84 3] частини другої статті 13 цього Закону, з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів;
* ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, - на всі види правових послуг, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону]
* особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], - до моменту прийняття рішення про надання такого статусу
* особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], протягом розгляду справи в суді
* особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], протягом розгляду справи в суді
* особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією;
* особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону].
* потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту, - на правові послуги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n83 пунктами 2] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n84 3] частини другої статті 13 цього Закону, у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень"
* викривачі у зв’язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - на всі види правових послуг, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 цього Закону]. 21 листопада 2021 року громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території (ТОТ), отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу.
[[Файл:Документи, що підтверджують належність до категорій осіб постраждалих від домашнього насильства.jpg|міні|Документи, що підтверджують належність до категорій осіб постраждалих від домашнього насильства]]

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов'язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.

=== Суб'єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги ===
[[Файл:Отримання БПД за кордоном.png|міні|Отримання БПД за кордоном]]
Суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:
# центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
# адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

=== Підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги ===
Особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:
# особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною першою статті 14 Закону];
# особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
# вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;
# особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання;
# особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги.

=== Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги ===
Надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі якщо:

# особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
# обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до категорій осіб, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною першою статті 14 Закону], припинили своє існування;
# особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закону];
# особа використала всі національні засоби правового захисту у справі;
# особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, оголошена в розшук у кримінальному провадженні;
# особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою.

=== Підстави та порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу ===
Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у разі:
# хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
# неналежного виконання адвокатом своїх зобов'язань за умовами договору;
#відмови адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від виконання доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Законом];
#зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
#припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
#неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
#припинення трудового договору з працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
#зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
#виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
#наявності інших підстав, передбачених законом.
Під час заміни одного адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги іншим забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Адвокат, який призначається на заміну іншого адвоката, зобов'язаний вжити заходів для усунення недоліків у наданні безоплатної вторинної правової допомоги, які мали місце до його призначення.

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Файл:2022.jpg

2022-07-04T09:05:21Z

Liliia.korinets:

Файл:Право на БВПД з 01.07.202.jpg

2022-07-04T09:03:06Z

Liliia.korinets: Liliia.korinets повернув Файл:Право на БВПД з 01.07.202.jpg до старої версії

Надання БВПД з 01.07.202