WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання

2026-04-06T13:59:17Z

Liakhova.Olha: /* Див. також */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
== Загальні відомості ==
Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні покладається на [https://minjust.gov.ua/ddvs органи державної виконавчої служби] та у передбачених законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] на підставі виконавчих документів, які видані органом, що прийняв рішення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 статті 7 Закону України "Про виконавче провадження] (далі - Закон)

Перелік виконавчих документів, виданих на підставі рішень, які підлягають примусовому виконанню, перелічено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n18 статті 3 Закону]
== Звернення з виконавчим документом ==
Державний/приватний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n18 статті 3 Закону], на підставі виконавчого документа.

'''''Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:'''''
# виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
# судові накази;
# ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
# виконавчі написи нотаріусів;
# спеціальна виписка з Реєстру аграрних нот, що генерується за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру аграрних нот виключно для звернення стягнення за аграрною нотою;
# посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
# постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
# постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
# рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
# рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішення інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
# рішення (постанови) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;
# рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами;
# рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.
'''''Примусове виконання рішення згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 статті 26 Закону] розпочинається виконавцем на підставі виконавчого документа та:'''''
* за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
* за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
* у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
== Строки для пред’явлення виконавчих документів ==
Виконавчий документ є документом '''строковим''', тобто має виконавчу силу тільки протягом строку, встановленого законом. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) — це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.
{| class="wikitable"
| У виконавчому документі повинно бути зазначено серед іншого, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
|}
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Статтею 12 Законом] встановлено наступні строки для пред’явлення виконавчих документів до виконання:
# посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, - протягом трьох місяців.
# виконавчі документи про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
# інші виконавчі документи - протягом трьох років.
Зазначені вище строки встановлюються для:
* виконання рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його прийняття;
* виконавчого документу про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо, протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
=== Переривання строку ===
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:
* пред'явленням виконавчого документа до виконання;
* надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення..
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (стаття 12 Закону]).
=== Пропущення строку ===
У разі пропущення строку пред’явлення до виконання виконавчого документу:

→ орган державної виконавчої служби/приватний виконавець [[Повернення виконавчого документу стягувачу|повертає виконавчий документ]] стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення (частина четверта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n29 статті 4 Закону]);

→ стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4096 статтею 329 Господарського процесуального кодексу України] встановлено, що у разі пропуску строку для пред’явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу, яку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4079 частини сьомої статті 327 Господарського процесуального кодексу України] вносить до [https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного державного реєстру виконавчих документів] '''не пізніше двох днів''' з дня її постановлення у встановленому порядку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12500 Статтею 376 Кодексу адміністративного судочинства України,] передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред’явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку '''в десятиденний строк''' у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9144 статті 433 Цивільного процесуального кодексу України], у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Див. додатково "[[Поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа на виконання]]".
== Підстави для повернення виконавчого документа стягувачу ==
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання '''протягом трьох робочих днів''' з дня його пред’явлення, якщо:
# рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
# пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;
# боржника визнано банкрутом;
# Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
# юридичну особу - боржника припинено;
# виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n29 статтею 4 Закону,] або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 статті 26 Закону];
# виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
# виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
# виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
# Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
# відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
Конституційний Суд України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Справа№3-368/2018(5259/18]) скасував норму про сплату авансового внеска для виконання судових рішень, визнавши неконституційними положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 частини другої статті 26 Закону.]
== Див. також ==
* [[Відкриття виконавчого провадження]]
[[Index.php?title=Категорія:Виконавче провадження|Категорія:Виконавче провадження]]
[[Index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)|Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Index.php?title=Категорія:Суди|Категорія:Суди]]

Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання

2026-04-06T13:45:56Z

Liakhova.Olha: /* Нормативна база: */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
== Загальні відомості ==
Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні покладається на [https://minjust.gov.ua/ddvs органи державної виконавчої служби] та у передбачених законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] на підставі виконавчих документів, які видані органом, що прийняв рішення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 статті 7 Закону України "Про виконавче провадження] (далі - Закон)

Перелік виконавчих документів, виданих на підставі рішень, які підлягають примусовому виконанню, перелічено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n18 статті 3 Закону]
== Звернення з виконавчим документом ==
Державний/приватний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n18 статті 3 Закону], на підставі виконавчого документа.

'''''Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:'''''
# виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
# судові накази;
# ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
# виконавчі написи нотаріусів;
# спеціальна виписка з Реєстру аграрних нот, що генерується за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру аграрних нот виключно для звернення стягнення за аграрною нотою;
# посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
# постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
# постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
# рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
# рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішення інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
# рішення (постанови) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;
# рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами;
# рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.
'''''Примусове виконання рішення згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 статті 26 Закону] розпочинається виконавцем на підставі виконавчого документа та:'''''
* за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
* за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
* у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
== Строки для пред’явлення виконавчих документів ==
Виконавчий документ є документом '''строковим''', тобто має виконавчу силу тільки протягом строку, встановленого законом. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) — це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.
{| class="wikitable"
| У виконавчому документі повинно бути зазначено серед іншого, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
|}
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Статтею 12 Законом] встановлено наступні строки для пред’явлення виконавчих документів до виконання:
# посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, - протягом трьох місяців.
# виконавчі документи про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
# інші виконавчі документи - протягом трьох років.
Зазначені вище строки встановлюються для:
* виконання рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його прийняття;
* виконавчого документу про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо, протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
=== Переривання строку ===
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:
* пред'явленням виконавчого документа до виконання;
* надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення..
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (стаття 12 Закону]).
=== Пропущення строку ===
У разі пропущення строку пред’явлення до виконання виконавчого документу:

→ орган державної виконавчої служби/приватний виконавець [[Повернення виконавчого документу стягувачу|повертає виконавчий документ]] стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення (частина четверта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n29 статті 4 Закону]);

→ стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4096 статтею 329 Господарського процесуального кодексу України] встановлено, що у разі пропуску строку для пред’явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу, яку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4079 частини сьомої статті 327 Господарського процесуального кодексу України] вносить до [https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного державного реєстру виконавчих документів] '''не пізніше двох днів''' з дня її постановлення у встановленому порядку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12500 Статтею 376 Кодексу адміністративного судочинства України,] передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред’явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку '''в десятиденний строк''' у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9144 статті 433 Цивільного процесуального кодексу України], у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Див. додатково "[[Поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа на виконання]]".
== Підстави для повернення виконавчого документа стягувачу ==
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання '''протягом трьох робочих днів''' з дня його пред’явлення, якщо:
# рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
# пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;
# боржника визнано банкрутом;
# Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
# юридичну особу - боржника припинено;
# виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n29 статтею 4 Закону,] або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 статті 26 Закону];
# виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
# виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
# виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
# Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
# відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
Конституційний Суд України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Справа№3-368/2018(5259/18]) скасував норму про сплату авансового внеска для виконання судових рішень, визнавши неконституційними положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 частини другої статті 26 Закону.]
== Див. також ==
* [[Відкриття виконавчого провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання

2026-04-06T13:41:47Z

Liakhova.Olha: /* Пропущення строку */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
== Загальні відомості ==
Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні покладається на [https://minjust.gov.ua/ddvs органи державної виконавчої служби] та у передбачених законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] на підставі виконавчих документів, які видані органом, що прийняв рішення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 статті 7 Закону України "Про виконавче провадження] (далі - Закон)

Перелік виконавчих документів, виданих на підставі рішень, які підлягають примусовому виконанню, перелічено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n18 статті 3 Закону]
== Звернення з виконавчим документом ==
Державний/приватний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n18 статті 3 Закону], на підставі виконавчого документа.

'''''Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:'''''
# виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
# судові накази;
# ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
# виконавчі написи нотаріусів;
# спеціальна виписка з Реєстру аграрних нот, що генерується за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру аграрних нот виключно для звернення стягнення за аграрною нотою;
# посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
# постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
# постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
# рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
# рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішення інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
# рішення (постанови) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;
# рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами;
# рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.
'''''Примусове виконання рішення згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 статті 26 Закону] розпочинається виконавцем на підставі виконавчого документа та:'''''
* за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
* за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
* у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
== Строки для пред’явлення виконавчих документів ==
Виконавчий документ є документом '''строковим''', тобто має виконавчу силу тільки протягом строку, встановленого законом. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) — це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.
{| class="wikitable"
| У виконавчому документі повинно бути зазначено серед іншого, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
|}
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Статтею 12 Законом] встановлено наступні строки для пред’явлення виконавчих документів до виконання:
# посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, - протягом трьох місяців.
# виконавчі документи про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
# інші виконавчі документи - протягом трьох років.
Зазначені вище строки встановлюються для:
* виконання рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його прийняття;
* виконавчого документу про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо, протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
=== Переривання строку ===
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:
* пред'явленням виконавчого документа до виконання;
* надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення..
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (стаття 12 Закону]).
=== Пропущення строку ===
У разі пропущення строку пред’явлення до виконання виконавчого документу:

→ орган державної виконавчої служби/приватний виконавець [[Повернення виконавчого документу стягувачу|повертає виконавчий документ]] стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення (частина четверта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n29 статті 4 Закону]);

→ стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4096 статтею 329 Господарського процесуального кодексу України] встановлено, що у разі пропуску строку для пред’явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу, яку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4079 частини сьомої статті 327 Господарського процесуального кодексу України] вносить до [https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного державного реєстру виконавчих документів] '''не пізніше двох днів''' з дня її постановлення у встановленому порядку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12500 Статтею 376 Кодексу адміністративного судочинства України,] передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред’явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку '''в десятиденний строк''' у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9144 статті 433 Цивільного процесуального кодексу України], у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Див. додатково "[[Поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа на виконання]]".
== Підстави для повернення виконавчого документа стягувачу ==
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання '''протягом трьох робочих днів''' з дня його пред’явлення, якщо:
# рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
# пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;
# боржника визнано банкрутом;
# Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
# юридичну особу - боржника припинено;
# виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n29 статтею 4 Закону,] або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 статті 26 Закону];
# виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
# виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
# виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
# Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
# відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
Конституційний Суд України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Справа№3-368/2018(5259/18]) скасував норму про сплату авансового внеска для виконання судових рішень, визнавши неконституційними положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 частини другої статті 26 Закону.]
== Див. також ==
* [[Відкриття виконавчого провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання

2026-04-06T13:39:43Z

Liakhova.Olha: /* Звернення з виконавчим документом */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
== Загальні відомості ==
Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні покладається на [https://minjust.gov.ua/ddvs органи державної виконавчої служби] та у передбачених законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] на підставі виконавчих документів, які видані органом, що прийняв рішення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 статті 7 Закону України "Про виконавче провадження] (далі - Закон)

Перелік виконавчих документів, виданих на підставі рішень, які підлягають примусовому виконанню, перелічено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n18 статті 3 Закону]
== Звернення з виконавчим документом ==
Державний/приватний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n18 статті 3 Закону], на підставі виконавчого документа.

'''''Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:'''''
# виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
# судові накази;
# ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
# виконавчі написи нотаріусів;
# спеціальна виписка з Реєстру аграрних нот, що генерується за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру аграрних нот виключно для звернення стягнення за аграрною нотою;
# посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
# постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
# постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
# рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
# рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішення інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
# рішення (постанови) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;
# рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами;
# рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.
'''''Примусове виконання рішення згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 статті 26 Закону] розпочинається виконавцем на підставі виконавчого документа та:'''''
* за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
* за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
* у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
== Строки для пред’явлення виконавчих документів ==
Виконавчий документ є документом '''строковим''', тобто має виконавчу силу тільки протягом строку, встановленого законом. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) — це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.
{| class="wikitable"
| У виконавчому документі повинно бути зазначено серед іншого, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
|}
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Статтею 12 Законом] встановлено наступні строки для пред’явлення виконавчих документів до виконання:
# посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, - протягом трьох місяців.
# виконавчі документи про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
# інші виконавчі документи - протягом трьох років.
Зазначені вище строки встановлюються для:
* виконання рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його прийняття;
* виконавчого документу про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо, протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
=== Переривання строку ===
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:
* пред'явленням виконавчого документа до виконання;
* надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення..
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (стаття 12 Закону]).
=== Пропущення строку ===
У разі пропущення строку пред’явлення до виконання виконавчого документу:

→ орган державної виконавчої служби/приватний виконавець [[Повернення виконавчого документу стягувачу|повертає виконавчий документ]] стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення (частина четверта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n29 статті 4 Закону]);

→ стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4096 статтею 329 Господарського процесуального кодексу України] встановлено, що у разі пропуску строку для пред’явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу, яку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4079 частини сьомої статті 327 Господарського процесуального кодексу України] вносить до [https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного державного реєстру виконавчих документів] '''не пізніше двох днів''' з дня її постановлення у встановленому порядку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12500 Статтею 376 Кодексу адміністративного судочинства України,] передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред’явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку '''в десятиденний строк''' у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9144 статті 433 Цивільного процесуального кодексу України], у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. аява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Див. додатково "[[Поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа на виконання]]".
== Підстави для повернення виконавчого документа стягувачу ==
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання '''протягом трьох робочих днів''' з дня його пред’явлення, якщо:
# рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
# пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;
# боржника визнано банкрутом;
# Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
# юридичну особу - боржника припинено;
# виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n29 статтею 4 Закону,] або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 статті 26 Закону];
# виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
# виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
# виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
# Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
# відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
Конституційний Суд України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Справа№3-368/2018(5259/18]) скасував норму про сплату авансового внеска для виконання судових рішень, визнавши неконституційними положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 частини другої статті 26 Закону.]
== Див. також ==
* [[Відкриття виконавчого провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Правовий статус народного депутата

2025-12-04T11:41:36Z

Liakhova.Olha:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n5017 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text Закон України "Про статус народного депутата України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1861-17#Text Регламент Верховної Ради України, затверджений Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI]
== Загальні положення ==
Правовий статус народного депутата України встановлюється положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n5017 Конституції України] (статті 78-81), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text Законом України "Про статус народного депутата України"] (далі - Закон), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1861-17#Text Регламентом Верховної Ради України, затвердженим Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI].

Цей Закон визначає статус (права, обов'язки і відповідальність) народного депутата України у Верховній Раді України та за її межами, встановлює правові і соціальні гарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатських повноважень.
== Хто може бути народним депутатом ==
Народним депутатом може бути громадянин України, що проживає в Україні на протязі останніх 5 років, досяг 21 року, має право голосу та не має судимості за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
== Строк повноважень ==
Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі, які починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом та припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Після набуття депутатських повноважень народний депутат одержує депутатське посвідчення та нагрудний знак народного депутата України. Нагрудний знак має форму і кольори Державного Прапора України з надписом "НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ" та користується їм протягом строку здійснення своїх повноважень.

Звання народного депутата із зазначенням порядкового номера скликання Верховної Ради України зберігається за ним довічно, за винятком дострокового припинення його повноважень.

Посвідчення народного депутата має спеціальну вкладку, в якій виписані основні права народного депутата. Після закінчення строку повноважень народний депутат має право користуватися депутатським посвідченням у випадках, передбачених законом.
== Дострокове припинення повноважень ==
Повноваження народного депутата можуть бути припинені достроково за наступних обставин:
# подання особисто письмової заяви про складення депутатських повноважень;
# набрання законної сили обвинувального вироку щодо нього;
# визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
# припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;
# у разі смерті;
# порушення вимог частини першої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%203.%20%D0%9D%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Закону України «Про статус народного депутата України»].
Необхідно звернути увагу, що дані обставини регулюються наступними правовими механізмами.
* Повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень Верховної Ради України - в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

* Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається Верховною Радою України у випадках: складення повноважень за його особистою заявою, припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України. Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається судом, якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто.

* У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного депутата України, визнання народного депутата України недієздатним або безвісно відсутнім його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного депутата України - з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.

* У разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення.
== Діяльність, праця, сумісництво ==
Встановлено, що народний депутат не має права мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час), залучатись як експерт органами у кримінальному провадженні, а також займатися адвокатською діяльністю, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у 20-денний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2078.%20%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96. (стаття 78 Конституції України)].

== Законодавча ініціатива ==
Народний депутат має право законодавчої ініціативи, яке реалізується у формі внесення до Верховної Ради України:

1) законопроекту;

2) проекту постанови;

3) іншої законодавчої пропозиції.

Порядок внесення законопроекту, проекту постанови чи іншої законодавчої пропозиції на розгляд Верховної Ради України та порядок їх розгляду визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1861-17#Text:~:text=%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%E2%84%96%201861%2DVI-,%D0%A0%D0%95%D0%93%D0%9B%D0%90%D0%9C%D0%95%D0%9D%D0%A2%20%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%A5%D0%9E%D0%92%D0%9D%D0%9E%D0%87%20%D0%A0%D0%90%D0%94%D0%98%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%98,-%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%20I%0A%D0%97%D0%90%D0%93%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%86 Регламентом Верховної Ради України].

Для реалізації права законодавчої ініціативи народний депутат наділений правами, що закріплені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text Законі України «Про статус народного депутата України»]:
* На вимогу народного депутата посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської діяльності і надати їх невідкладно, а за відсутності такої можливості — не пізніш як у п'ятиденний строк, необхідну інформацію та документацію.
* Апарат Верховної Ради України зобов'язаний забезпечити народного депутата актами Верховної Ради України, а на вимогу народного депутата також актами Президента України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Конституційного Суду України, Верховного Суду України, офіційними матеріалами Рахункової палати і Центральної виборчої комісії. Органи влади Автономної Республіки Крим, органи державної влади та органи місцевого самоврядування при зверненні народного депутата зобов'язані надати йому офіційні матеріали щодо своєї діяльності.
* Народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності. Доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається після взяття народним депутатом письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці.
* Вносити пропозиції про розгляд на засіданнях відповідного комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії будь-якого питання, що належить до їх компетенції, а також брати участь в обговоренні питань, що вносяться на розгляд комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії.
Народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано. Кожний народний депутат у Верховній Раді України та її органах, до складу яких його обрано, має один голос.
== Відповідальність за висловлювання ==
Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2080.%20%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%83%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%BF. (стаття 80 Конституції України)].
== Етика ==
У своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших народних депутатів, посадових та службових осіб; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу.

Правовий статус народного депутата

2025-12-04T11:24:09Z

Liakhova.Olha: посилання

Правовий статус народного депутата

2025-12-04T11:12:16Z

Liakhova.Olha: доповнення, посилання на нормативний акт

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n5017 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text Закон України "Про статус народного депутата України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1861-17#Text Регламент Верховної Ради України, затверджений Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI]
== Загальні положення ==
Правовий статус народного депутата України встановлюється положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n5017 Конституції України] (статті 78-81), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text Законом України "Про статус народного депутата України"] (далі - Закон), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1861-17#Text Регламентом Верховної Ради України, затвердженим Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI].

Цей Закон визначає статус (права, обов'язки і відповідальність) народного депутата України у Верховній Раді України та за її межами, встановлює правові і соціальні гарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатських повноважень.
== Хто може бути народним депутатом ==
Народним депутатом може бути громадянин України, що проживає в Україні на протязі останніх 5 років, досяг 21 року, має право голосу та не має судимості за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
== Строк повноважень ==
Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі, які починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом та припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Після набуття депутатських повноважень народний депутат одержує депутатське посвідчення та нагрудний знак народного депутата України. Нагрудний знак має форму і кольори Державного Прапора України з надписом "НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ" та користується їм протягом строку здійснення своїх повноважень.

Звання народного депутата із зазначенням порядкового номера скликання Верховної Ради України зберігається за ним довічно, за винятком дострокового припинення його повноважень.

Посвідчення народного депутата має спеціальну вкладку, в якій виписані основні права народного депутата. Після закінчення строку повноважень народний депутат має право користуватися депутатським посвідченням у випадках, передбачених законом.
== Дострокове припинення повноважень ==
Повноваження народного депутата можуть бути припинені достроково за наступних обставин:
# подання особисто письмової заяви про складення депутатських повноважень;
# набрання законної сили обвинувального вироку щодо нього;
# визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
# припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;
# у разі смерті;
# порушення вимог частини першої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text Закону України «Про статус народного депутата України»].
Необхідно звернути увагу, що дані обставини регулюються наступними правовими механізмами.
* Повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень Верховної Ради України - в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

* Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається Верховною Радою України у випадках: складення повноважень за його особистою заявою, припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України. Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається судом, якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто.

* У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного депутата України, визнання народного депутата України недієздатним або безвісно відсутнім його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного депутата України - з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.

* У разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення.
== Діяльність, праця, сумісництво ==
Встановлено, що народний депутат не має права мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час), залучатись як експерт органами у кримінальному провадженні, а також займатися адвокатською діяльністю, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у 20-денний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (стаття 78 Конституції України)].

== Законодавча ініціатива ==
Народний депутат має право законодавчої ініціативи, яке реалізується у формі внесення до Верховної Ради України:

1) законопроекту;

2) проекту постанови;

3) іншої законодавчої пропозиції.

Порядок внесення законопроекту, проекту постанови чи іншої законодавчої пропозиції на розгляд Верховної Ради України та порядок їх розгляду визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1861-17#Text:~:text=%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%E2%84%96%201861%2DVI-,%D0%A0%D0%95%D0%93%D0%9B%D0%90%D0%9C%D0%95%D0%9D%D0%A2%20%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%A5%D0%9E%D0%92%D0%9D%D0%9E%D0%87%20%D0%A0%D0%90%D0%94%D0%98%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%98,-%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%20I%0A%D0%97%D0%90%D0%93%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%86 Регламентом Верховної Ради України].

Для реалізації права законодавчої ініціативи народний депутат наділений правами, що закріплені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text Законі України «Про статус народного депутата України»]:
* На вимогу народного депутата посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської діяльності і надати їх невідкладно, а за відсутності такої можливості — не пізніш як у п'ятиденний строк, необхідну інформацію та документацію.
* Апарат Верховної Ради України зобов'язаний забезпечити народного депутата актами Верховної Ради України, а на вимогу народного депутата також актами Президента України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Конституційного Суду України, Верховного Суду України, офіційними матеріалами Рахункової палати і Центральної виборчої комісії. Органи влади Автономної Республіки Крим, органи державної влади та органи місцевого самоврядування при зверненні народного депутата зобов'язані надати йому офіційні матеріали щодо своєї діяльності.
* Народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності. Доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається після взяття народним депутатом письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці.
* Вносити пропозиції про розгляд на засіданнях відповідного комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії будь-якого питання, що належить до їх компетенції, а також брати участь в обговоренні питань, що вносяться на розгляд комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії.
Народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано. Кожний народний депутат у Верховній Раді України та її органах, до складу яких його обрано, має один голос.
== Відповідальність за висловлювання ==
Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (стаття 80 Конституції України)].
== Етика ==
У своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших народних депутатів, посадових та службових осіб; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу.
[[index.php?title=Категорія:Конституційне право]]

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-12T07:20:48Z

Liakhova.Olha:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (частина 4 статті 431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 стаття 430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 статтею 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (стаття 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (стаття 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 частина 4 статті 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (частина 3 статті 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 статті 70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (стаття 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2015.%20%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F (частина 5 статті 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 статтею 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 частина 1 статті 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 частина 2 статті 24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 частина 3 статті 24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=3.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. (частина 3 статті 26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=6.%20%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC. (частина 6 статті 26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 пунктами 1-4 частини 9 статті 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2,%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96. (частина 1 статті 28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2010.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C (стаття 10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20451.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%BE%D1%8E (стаття 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20452.,%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. (стаття 452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20453.,%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%97%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. (стаття 453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-12T07:16:25Z

Liakhova.Olha:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (частини 4 статті 431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 статті 430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (статті 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (статті 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 частина 4 статті 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (частина 3 статті 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 статті 70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (стаття 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2015.%20%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F (частина 5 статті 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 статтею 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 частина 1 статті 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 частина 2 статті 24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 частина 3 статті 24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=3.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. (частина 3 статті 26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=6.%20%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC. (частина 6 статті 26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 пункти 1-4 частини 9 статті 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2,%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96. (частина 1 статті 28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2010.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C (стаття 10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20451.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%BE%D1%8E (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20452.,%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. (ст.452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20453.,%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%97%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. (ст.453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-12T07:10:28Z

Liakhova.Olha:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (частини 4 статті 431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 статті 430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (статті 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (статті 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2015.%20%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=3.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=6.%20%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC. (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 п.1-4 ч.9 ст. 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2,%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96. (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2010.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C (ст.10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20451.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%BE%D1%8E (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20452.,%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. (ст.452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20453.,%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%97%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. (ст.453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-12T06:34:32Z

Liakhova.Olha: посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2015.%20%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=3.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=6.%20%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC. (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 п.1-4 ч.9 ст. 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2,%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96. (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2010.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C (ст.10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20451.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%BE%D1%8E (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20452.,%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. (ст.452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20453.,%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%97%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. (ст.453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-12T06:20:18Z

Liakhova.Olha: посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=3.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=6.%20%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC. (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 п.1-4 ч.9 ст. 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2,%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96. (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2010.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C (ст.10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20451.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%BE%D1%8E (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20452.,%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. (ст.452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20453.,%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%97%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. (ст.453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-12T06:17:14Z

Liakhova.Olha: посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=3.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=6.%20%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC. (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 п.1-4 ч.9 ст. 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2,%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96. (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2010.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C (ст.10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20451.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%BE%D1%8E (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20452.,%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. (ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20453.,%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%97%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. (ст.453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-12T06:13:53Z

Liakhova.Olha: посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=3.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=6.%20%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC. (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 п.1-4 ч.9 ст. 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2,%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96. (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2010.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C (ст.10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20451.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%BE%D1%8E (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20452.,%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. (ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-11T16:16:30Z

Liakhova.Olha: посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=3.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=6.%20%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC. (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 п.1-4 ч.9 ст. 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2,%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96. (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2010.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C (ст.10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20451.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%BE%D1%8E (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-11T16:12:33Z

Liakhova.Olha: видалено

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=3.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=6.%20%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC. (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 п.1-4 ч.9 ст. 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2,%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96. (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2010.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C (ст.10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-11T16:10:19Z

Liakhova.Olha: посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=3.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=5.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BD%D0%B5,27%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. (ч.5 ст.26 Закону).]

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=6.%20%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC. (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 п.1-4 ч.9 ст. 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2,%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96. (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2010.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C (ст.10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-11T16:06:54Z

Liakhova.Olha: посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=3.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=5.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BD%D0%B5,27%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. (ч.5 ст.26 Закону).]

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=6.%20%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC. (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 п.1-4 ч.9 ст. 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2,%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96. (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ст. 10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-11T16:03:23Z

Liakhova.Olha: посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=3.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=5.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BD%D0%B5,27%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. (ч.5 ст.26 Закону).]

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=6.%20%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC. (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 п.1-4 ч.9 ст. 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2028.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ст. 10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-11T15:59:34Z

Liakhova.Olha: посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=3.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=5.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BD%D0%B5,27%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. (ч.5 ст.26 Закону).]

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=6.%20%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC. (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 п.1-4 ч.9 ст. 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ст. 10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-11T15:56:52Z

Liakhova.Olha: посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=3.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=5.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BD%D0%B5,27%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. (ч.5 ст.26 Закону).]

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 п.1-4 ч.9 ст. 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ст. 10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-11T15:53:39Z

Liakhova.Olha: посилання на законодавство

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=3.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96,%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2026.%20%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F (ч.5 ст.26 Закону).]

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 п.1-4 ч.9 ст. 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ст. 10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-11T09:15:57Z

Liakhova.Olha: посилання на законодавство

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2026.%20%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2026.%20%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F (ч.5 ст.26 Закону).]

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 п.1-4 ч.9 ст. 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ст. 10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-11T09:14:29Z

Liakhova.Olha: посилання на законодавство

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2026.%20%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.5 ст.26 Закону).]

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 п.1-4 ч.9 ст. 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ст. 10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-10T15:34:50Z

Liakhova.Olha:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.5 ст.26 Закону).]

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 п.1-4 ч.9 ст. 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ст. 10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-10T15:27:14Z

Liakhova.Olha: посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.5 ст.26 Закону).]

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 пунктами1-4 частини дев’ятої статті 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ст. 10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-10T15:23:22Z

Liakhova.Olha: доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.5 ст.26 Закону).]

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 пунктами1-4 частини дев’ятої статті 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ст. 10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

У виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''

Порядок стягнення надміру виплаченої пенсії

2025-11-10T14:00:22Z

Liakhova.Olha: видалено неіснюче посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0374-03#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 «Про затвердження Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n763 Статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера.
{| class="wikitable"
!'''Важливо!''' Тягар доказування покладено на суб'''`'''єктів владних повноважень, тобто на відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України.
|}
== Підстави стягнення (повернення) бюджетних коштів ==
Стягнення (повернення) бюджетних коштів може здійснюватись з наступних підстав:

'''1. У випадку, коли переплата виникла з вини пенсіонера.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n763 Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

'''До таких відомостей відносяться:'''
* зміна у складі членів сім`ї (за наявності в сім’ї двох чи більше пенсіонерів кожен непрацездатний член сім’ї, який перебуває на їхньому спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їхнім вибором);
* факт працевлаштування або зайняття підприємницькою діяльністю (низка доплат, надбавок, підвищень, а також перерахунки пенсії, у тому числі пов`язані зі зміною прожиткового мінімуму, залежать від факту працевлаштування);
* зміни місця проживання (у разі переїзду з відповідної місцевості, проживання на якій дає право на отримання надбавки до пенсії);
* зміна статусу одержувача (дострокове припинення навчання особою, яка отримує пенсію у зв’язку із втратою годувальника до 23 років);
* виїзд на постійне місце проживання до іншої країни (пенсії продовжують виплачуватися громадянам, які живуть на території інших країн, але якщо це обумовлено спеціальними міждержавними угодами).
{| class="wikitable"
!'''Важливо!''' ''Пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'''`'''язку і одержання у зв'''`'''язку з цим зайвих сум пенсії, пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду. Тобто, таке рішення про стягнення може прийняти територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку, як одержувач пенсії.''
|}
'''2. У випадку подання страхувальником недостовірних даних.'''

Внаслідок несвоєчасного оформлення або подання страхувальниками пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
== Порядок стягнення (повернення) бюджетних коштів ==
Стягнення (повернення) бюджетних коштів, які виникли через надміру виплачені суми пенсії, здійснюються наступним чином:

'''1. Пенсіонером в добровільному порядку.''' Повернення бюджетних коштів здійснюється добровільно особою, яка отримала надміру виплачені суми пенсії.

'''2. Територіальним органом Пенсійного фонду України.''' Повернення бюджетних коштів здійснюється територіальним органом ПФУ шляхом прийняття рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0374-03#n49 додатку 1 до Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення (пункт 3).]

'''3. Місцевим адміністративним судом.''' Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, виконавчих написів нотаріусів.
=== Розмір відрахувань з пенсії ===
Одночасно із пенсії можуть утримуватися декілька відрахувань, але їх загальна сума не може перевищувати 50% або 20% від розміру пенсії, залежно від виду стягнення.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50% її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. В інших випадках відрахуванню підлягає не більш як 20% пенсії. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 абзац четвертий та абзац п'ятий частини другої статті 70 Закону України "Про виконавче провадження"]).

''(Приписи абзацу четвертого та абзацу п'ятого частини другої статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в тім, що він унеможливлює виплату - у розмірі не нижче прожиткового мінімуму - пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-23#n76 Рішенням Конституційного Суду № 3-р(II)/2023 від 22.03.2023])''.

=== Судова практика ===
Відповідно до висновків Верховний Суд у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89869029 постанові від 16 червня 2020 року у справі № 756/6984/16-а], зазначається наступне:

«''Обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера, однак вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера - в такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.''

''При цьому, оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, судам слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника.''

''Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав».''

Порядок стягнення надміру виплаченої пенсії

2025-11-10T13:58:11Z

Liakhova.Olha: /* Розмір відрахувань з пенсії */

Порядок стягнення надміру виплаченої пенсії

2025-11-10T13:56:13Z

Liakhova.Olha:

Порядок стягнення надміру виплаченої пенсії

2025-11-10T13:52:39Z

Liakhova.Olha: /* Розмір відрахувань з пенсії */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0374-03#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 «Про затвердження Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n763 Статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера.
{| class="wikitable"
!'''Важливо!''' Тягар доказування покладено на суб'''`'''єктів владних повноважень, тобто на відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України.
|}
== Підстави стягнення (повернення) бюджетних коштів ==
Стягнення (повернення) бюджетних коштів може здійснюватись з наступних підстав:

'''1. У випадку, коли переплата виникла з вини пенсіонера.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n763 Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

'''До таких відомостей відносяться:'''
* зміна у складі членів сім`ї (за наявності в сім’ї двох чи більше пенсіонерів кожен непрацездатний член сім’ї, який перебуває на їхньому спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їхнім вибором);
* факт працевлаштування або зайняття підприємницькою діяльністю (низка доплат, надбавок, підвищень, а також перерахунки пенсії, у тому числі пов`язані зі зміною прожиткового мінімуму, залежать від факту працевлаштування);
* зміни місця проживання (у разі переїзду з відповідної місцевості, проживання на якій дає право на отримання надбавки до пенсії);
* зміна статусу одержувача (дострокове припинення навчання особою, яка отримує пенсію у зв’язку із втратою годувальника до 23 років);
* виїзд на постійне місце проживання до іншої країни (пенсії продовжують виплачуватися громадянам, які живуть на території інших країн, але якщо це обумовлено спеціальними міждержавними угодами).
{| class="wikitable"
!'''Важливо!''' ''Пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'''`'''язку і одержання у зв'''`'''язку з цим зайвих сум пенсії, пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду. Тобто, таке рішення про стягнення може прийняти територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку, як одержувач пенсії.''
|}
'''2. У випадку подання страхувальником недостовірних даних.'''

Внаслідок несвоєчасного оформлення або подання страхувальниками пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
== Порядок стягнення (повернення) бюджетних коштів ==
Стягнення (повернення) бюджетних коштів, які виникли через надміру виплачені суми пенсії, здійснюються наступним чином:

'''1. Пенсіонером в добровільному порядку.''' Повернення бюджетних коштів здійснюється добровільно особою, яка отримала надміру виплачені суми пенсії.

'''2. Територіальним органом Пенсійного фонду України.''' Повернення бюджетних коштів здійснюється територіальним органом ПФУ шляхом прийняття рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0374-03#n49 додатку 1 до Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення (пункт 3).]

'''3. Місцевим адміністративним судом.''' Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, виконавчих написів нотаріусів.
=== Розмір відрахувань з пенсії ===
Одночасно із пенсії можуть утримуватися декілька відрахувань, але їх загальна сума не може перевищувати 50% або 20% від розміру пенсії, залежно від виду стягнення.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50% її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 абзац четвертий частини другої статті 70 Закону України "Про виконавче провадження"]).

В інших випадках відрахуванню підлягає не більш як 20% пенсії.

''(Приписи абзацу четвертого та абзацу п'ятого частини другої статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в тім, що він унеможливлює виплату - у розмірі не нижче прожиткового мінімуму - пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-23#n76 Рішенням Конституційного Суду № 3-р(II)/2023 від 22.03.2023])''.

=== Судова практика ===
Відповідно до висновків Верховний Суд у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89869029 постанові від 16 червня 2020 року у справі № 756/6984/16-а], зазначається наступне:

«''Обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера, однак вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера - в такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.''

''При цьому, оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, судам слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника.''

''Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав».''
[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[index.php?title=Категорія:Пенсіонери]]

Порядок стягнення надміру виплаченої пенсії

2025-11-10T13:46:04Z

Liakhova.Olha: /* Розмір відрахувань з пенсії */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0374-03#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 «Про затвердження Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n763 Статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера.
{| class="wikitable"
!'''Важливо!''' Тягар доказування покладено на суб'''`'''єктів владних повноважень, тобто на відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України.
|}
== Підстави стягнення (повернення) бюджетних коштів ==
Стягнення (повернення) бюджетних коштів може здійснюватись з наступних підстав:

'''1. У випадку, коли переплата виникла з вини пенсіонера.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n763 Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

'''До таких відомостей відносяться:'''
* зміна у складі членів сім`ї (за наявності в сім’ї двох чи більше пенсіонерів кожен непрацездатний член сім’ї, який перебуває на їхньому спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їхнім вибором);
* факт працевлаштування або зайняття підприємницькою діяльністю (низка доплат, надбавок, підвищень, а також перерахунки пенсії, у тому числі пов`язані зі зміною прожиткового мінімуму, залежать від факту працевлаштування);
* зміни місця проживання (у разі переїзду з відповідної місцевості, проживання на якій дає право на отримання надбавки до пенсії);
* зміна статусу одержувача (дострокове припинення навчання особою, яка отримує пенсію у зв’язку із втратою годувальника до 23 років);
* виїзд на постійне місце проживання до іншої країни (пенсії продовжують виплачуватися громадянам, які живуть на території інших країн, але якщо це обумовлено спеціальними міждержавними угодами).
{| class="wikitable"
!'''Важливо!''' ''Пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'''`'''язку і одержання у зв'''`'''язку з цим зайвих сум пенсії, пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду. Тобто, таке рішення про стягнення може прийняти територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку, як одержувач пенсії.''
|}
'''2. У випадку подання страхувальником недостовірних даних.'''

Внаслідок несвоєчасного оформлення або подання страхувальниками пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
== Порядок стягнення (повернення) бюджетних коштів ==
Стягнення (повернення) бюджетних коштів, які виникли через надміру виплачені суми пенсії, здійснюються наступним чином:

'''1. Пенсіонером в добровільному порядку.''' Повернення бюджетних коштів здійснюється добровільно особою, яка отримала надміру виплачені суми пенсії.

'''2. Територіальним органом Пенсійного фонду України.''' Повернення бюджетних коштів здійснюється територіальним органом ПФУ шляхом прийняття рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0374-03#n49 додатку 1 до Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення (пункт 3).]

'''3. Місцевим адміністративним судом.''' Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, виконавчих написів нотаріусів.
=== Розмір відрахувань з пенсії ===
Одночасно із пенсії можуть утримуватися декілька відрахувань, але їх загальна сума не може перевищувати 50% або 20% від розміру пенсії, залежно від виду стягнення.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50% її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 стаття 70 Закону України "Про виконавче провадження"]).

В інших випадках відрахуванню підлягає не більш як 20% пенсії.

''(Приписи абзацу четвертого та абзацу п'ятого частини другої статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в тім, що він унеможливлює виплату - у розмірі не нижче прожиткового мінімуму - пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-23#n76 Рішенням Конституційного Суду № 3-р(II)/2023 від 22.03.2023])''.

=== Судова практика ===
Відповідно до висновків Верховний Суд у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89869029 постанові від 16 червня 2020 року у справі № 756/6984/16-а], зазначається наступне:

«''Обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера, однак вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера - в такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.''

''При цьому, оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, судам слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника.''

''Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав».''
[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[index.php?title=Категорія:Пенсіонери]]

Порядок стягнення надміру виплаченої пенсії

2025-11-10T13:29:58Z

Liakhova.Olha: Додано нормативний акт та посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0374-03#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 «Про затвердження Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n763 Статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера.
{| class="wikitable"
!'''Важливо!''' Тягар доказування покладено на суб'''`'''єктів владних повноважень, тобто на відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України.
|}
== Підстави стягнення (повернення) бюджетних коштів ==
Стягнення (повернення) бюджетних коштів може здійснюватись з наступних підстав:

'''1. У випадку, коли переплата виникла з вини пенсіонера.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n763 Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

'''До таких відомостей відносяться:'''
* зміна у складі членів сім`ї (за наявності в сім’ї двох чи більше пенсіонерів кожен непрацездатний член сім’ї, який перебуває на їхньому спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їхнім вибором);
* факт працевлаштування або зайняття підприємницькою діяльністю (низка доплат, надбавок, підвищень, а також перерахунки пенсії, у тому числі пов`язані зі зміною прожиткового мінімуму, залежать від факту працевлаштування);
* зміни місця проживання (у разі переїзду з відповідної місцевості, проживання на якій дає право на отримання надбавки до пенсії);
* зміна статусу одержувача (дострокове припинення навчання особою, яка отримує пенсію у зв’язку із втратою годувальника до 23 років);
* виїзд на постійне місце проживання до іншої країни (пенсії продовжують виплачуватися громадянам, які живуть на території інших країн, але якщо це обумовлено спеціальними міждержавними угодами).
{| class="wikitable"
!'''Важливо!''' ''Пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'''`'''язку і одержання у зв'''`'''язку з цим зайвих сум пенсії, пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду. Тобто, таке рішення про стягнення може прийняти територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку, як одержувач пенсії.''
|}
'''2. У випадку подання страхувальником недостовірних даних.'''

Внаслідок несвоєчасного оформлення або подання страхувальниками пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
== Порядок стягнення (повернення) бюджетних коштів ==
Стягнення (повернення) бюджетних коштів, які виникли через надміру виплачені суми пенсії, здійснюються наступним чином:

'''1. Пенсіонером в добровільному порядку.''' Повернення бюджетних коштів здійснюється добровільно особою, яка отримала надміру виплачені суми пенсії.

'''2. Територіальним органом Пенсійного фонду України.''' Повернення бюджетних коштів здійснюється територіальним органом ПФУ шляхом прийняття рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0374-03#n49 додатку 1 до Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення (пункт 3).]

'''3. Місцевим адміністративним судом.''' Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, виконавчих написів нотаріусів.
=== Розмір відрахувань з пенсії ===
Одночасно із пенсії можуть утримуватися декілька відрахувань, але їх загальна сума не може перевищувати 50% або 20% від розміру пенсії, залежно від виду стягнення.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50% її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 стаття 70 Закону України "Про виконавче провадження"]).

В інших випадках відрахуванню підлягає не більш як 20% пенсії.

''(Приписи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text абзацу четвертого та абзацу п'ятого частини другої статті 70 Закону України "Про виконавче провадження"] визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в тім, що він унеможливлює виплату - у розмірі не нижче прожиткового мінімуму - пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-23#n76 Рішенням Конституційного Суду № 3-р(II)/2023 від 22.03.2023])''.

=== Судова практика ===
Відповідно до висновків Верховний Суд у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89869029 постанові від 16 червня 2020 року у справі № 756/6984/16-а], зазначається наступне:

«''Обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера, однак вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера - в такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.''

''При цьому, оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, судам слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника.''

''Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав».''
[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[index.php?title=Категорія:Пенсіонери]]

Порядок стягнення надміру виплаченої пенсії

2025-11-10T13:16:14Z

Liakhova.Olha: Додано нормативний акт та посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0374-03#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 «Про затвердження Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n763 Статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера.
{| class="wikitable"
!'''Важливо!''' Тягар доказування покладено на суб'''`'''єктів владних повноважень, тобто на відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України.
|}
== Підстави стягнення (повернення) бюджетних коштів ==
Стягнення (повернення) бюджетних коштів може здійснюватись з наступних підстав:

'''1. У випадку, коли переплата виникла з вини пенсіонера.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n763 Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

'''До таких відомостей відносяться:'''
* зміна у складі членів сім`ї (за наявності в сім’ї двох чи більше пенсіонерів кожен непрацездатний член сім’ї, який перебуває на їхньому спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їхнім вибором);
* факт працевлаштування або зайняття підприємницькою діяльністю (низка доплат, надбавок, підвищень, а також перерахунки пенсії, у тому числі пов`язані зі зміною прожиткового мінімуму, залежать від факту працевлаштування);
* зміни місця проживання (у разі переїзду з відповідної місцевості, проживання на якій дає право на отримання надбавки до пенсії);
* зміна статусу одержувача (дострокове припинення навчання особою, яка отримує пенсію у зв’язку із втратою годувальника до 23 років);
* виїзд на постійне місце проживання до іншої країни (пенсії продовжують виплачуватися громадянам, які живуть на території інших країн, але якщо це обумовлено спеціальними міждержавними угодами).
{| class="wikitable"
!'''Важливо!''' ''Пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'''`'''язку і одержання у зв'''`'''язку з цим зайвих сум пенсії, пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду. Тобто, таке рішення про стягнення може прийняти територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку, як одержувач пенсії.''
|}
'''2. У випадку подання страхувальником недостовірних даних.'''

Внаслідок несвоєчасного оформлення або подання страхувальниками пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
== Порядок стягнення (повернення) бюджетних коштів ==
Стягнення (повернення) бюджетних коштів, які виникли через надміру виплачені суми пенсії, здійснюються наступним чином:

'''1. Пенсіонером в добровільному порядку.''' Повернення бюджетних коштів здійснюється добровільно особою, яка отримала надміру виплачені суми пенсії.

'''2. Територіальним органом Пенсійного фонду України.''' Повернення бюджетних коштів здійснюється територіальним органом ПФУ шляхом прийняття рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0374-03#n49 додатку 1 до Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення (пункт 3).]

'''3. Місцевим адміністративним судом.''' Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, виконавчих написів нотаріусів.
=== Розмір відрахувань з пенсії ===
Одночасно із пенсії можуть утримуватися декілька відрахувань, але їх загальна сума не може перевищувати 50% або 20% від розміру пенсії, залежно від виду стягнення.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50% її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 стаття 70 Закону України "Про виконавче провадження"]).

В інших випадках відрахуванню підлягає не більш як 20% пенсії.
=== Судова практика ===
Відповідно до висновків Верховний Суд у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89869029 постанові від 16 червня 2020 року у справі № 756/6984/16-а], зазначається наступне:

«''Обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера, однак вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера - в такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.''

''При цьому, оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, судам слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника.''

''Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав».''
[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[index.php?title=Категорія:Пенсіонери]]

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-04T14:17:26Z

Liakhova.Olha: доповннення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.5 ст.26 Закону).]

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 пунктами1-4 частини дев’ятої статті 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ст. 10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає двадцять днів ,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення, та визнає оскаржувальні дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення;

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України).]

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 453 Цивільного процесуального кодексу України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''
[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Виконання судових рішень]]

Виконання судових рішень у цивільних справах

2025-11-04T14:02:51Z

Liakhova.Olha: доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 Пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження»] визначено особливості здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

|}
== Загальні відомості ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 (ч.4 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того, судові рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках; примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9115 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України]).

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження, з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9138 (ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України)].

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у двадцятиденний строк з дня їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 (ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України).]
== Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом. Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка:''' сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч.4 ст. 12 Закону]).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (ч.3 ст. 12 Закону)].
== Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 ст.70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 (ст. 7 Закону).]
== Сторони виконавчого провадження ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 (ч. 5 ст. 15 Закону).]

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 ст. 19 Закону.]
== Початок примусового виконання судового рішення ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.1 ст. 24 Закону]).

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.2 ст.24 Закону]).

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n261 ч.3 ст.24 Закону]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.3 ст.26 Закону)].

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.5 ст.26 Закону).]

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.6 ст.26 Закону).]

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 пунктами1-4 частини дев’ятої статті 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.1 ст.28 Закону).]

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ст. 10 Закону).]
== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строк з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає десять днів,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст.451 ЦПК України).]

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 452 ЦПК України).]

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 453 ЦПК України).]

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''
[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Виконання судових рішень]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-10-15T14:42:07Z

Liakhova.Olha: /* Установи, в яких проводиться експертиза */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»](далі - Порядок)
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів (у відділі) проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text пункт 1.2 розділу 1 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6 (далі - Правила).]

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 (частина перша статті 71 Закону України «Про судову експертизу»).]

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# Час настання смерті та причина смерті
# Наявність на тілі ознак насильницької смерті
# Ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень
# Давність спричинення тілесних ушкоджень
# Можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи
# Послідовність спричинення тілесних ушкоджень
# Причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи
# Наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин
# Питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження)
# Можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил)].

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам)

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України;

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта;

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
Результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил)].

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи
# Дослідна частина
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження
# Підсумки.
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати одного місяця (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#o2:~:text=1.34.%20%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D1%83. Правил])'''.'''

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України»

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-10-14T12:59:42Z

Liakhova.Olha: /* Висновок експерта */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»](далі - Порядок)
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів (у відділі) проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text пункт 1.2 розділу 1 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6 (далі - Правила).]

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 (частина перша статті 71 Закону України «Про судову експертизу»).]

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# Час настання смерті та причина смерті
# Наявність на тілі ознак насильницької смерті
# Ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень
# Давність спричинення тілесних ушкоджень
# Можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи
# Послідовність спричинення тілесних ушкоджень
# Причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи
# Наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин
# Питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження)
# Можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил)].

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам)

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України;

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта;

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
Результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил)].

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи
# Дослідна частина
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження
# Підсумки.
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати одного місяця (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#o2:~:text=1.34.%20%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D1%83. Правил])'''.'''

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров'я України»

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-10-14T12:56:50Z

Liakhova.Olha: /* Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»](далі - Порядок)
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів (у відділі) проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text пункт 1.2 розділу 1 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6 (далі - Правила).]

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 (частина перша статті 71 Закону України «Про судову експертизу»).]

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# Час настання смерті та причина смерті
# Наявність на тілі ознак насильницької смерті
# Ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень
# Давність спричинення тілесних ушкоджень
# Можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи
# Послідовність спричинення тілесних ушкоджень
# Причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи
# Наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин
# Питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження)
# Можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил)].

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам)

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України;

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта;

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
Результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил)].

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи.
# Дослідна частина.
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження.
# Підсумки.
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати одного місяця (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#o2:~:text=1.34.%20%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D1%83. Правил])'''.'''

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров'я України»

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-10-14T12:29:42Z

Liakhova.Olha: /* Висновок експерта */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»](далі - Порядок)
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів (у відділі) проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text пункт 1.2 розділу 1 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6 (далі - Правила).]

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 (частина перша статті 71 Закону України «Про судову експертизу»).]

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# Час настання смерті та причина смерті
# Наявність на тілі ознак насильницької смерті
# Ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень
# Давність спричинення тілесних ушкоджень
# Можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи
# Послідовність спричинення тілесних ушкоджень
# Причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи
# Наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин
# Питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження)
# Можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил)].

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам)

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
Результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил)].

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи
# Дослідна частина
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження
# Підсумки
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати одного місяця (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#o2:~:text=1.34.%20%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D1%83. Правил])'''.'''

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров'я України»

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-10-13T06:26:57Z

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6](далі - Інструкція)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»](далі - Порядок)
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text пункт 1.2 розділу 1 Правил]).

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 Закону України «Про судову експертизу»]).

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# час настання смерті та причина смерті,
# наявність на тілі ознак насильницької смерті,
# ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень,
# давність спричинення тілесних ушкоджень,
# можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи,
# послідовність спричинення тілесних ушкоджень,
# причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи,
# наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин,
# питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження),
# можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам)

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
Результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи;
# Дослідна частина;
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження;
# Підсумки.
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати '''одного місяця''' (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров'я України»;

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»;

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій;

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій.
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-10-12T15:47:45Z

Liakhova.Olha: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6](далі - Інструкція)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»](далі - Порядок)
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи (пункт 1.2 розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 Закону України «Про судову експертизу»]).

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# час настання смерті та причина смерті,
# наявність на тілі ознак насильницької смерті,
# ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень,
# давність спричинення тілесних ушкоджень,
# можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи,
# послідовність спричинення тілесних ушкоджень,
# причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи,
# наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин,
# питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження),
# можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам)

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, згідно розділу III вищезазначеного Порядку огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
Результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи;
# Дослідна частина;
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження;
# Підсумки.
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати '''одного місяця''' (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров'я України»;

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»;

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій;

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій.
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-10-12T15:43:14Z

Liakhova.Olha: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6](далі - Інструкція)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»](далі - Порядок)
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи (пункт 1.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 Закону України «Про судову експертизу»]).

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# час настання смерті та причина смерті,
# наявність на тілі ознак насильницької смерті,
# ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень,
# давність спричинення тілесних ушкоджень,
# можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи,
# послідовність спричинення тілесних ушкоджень,
# причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи,
# наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин,
# питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження),
# можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам)

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, згідно розділу III вищезазначеного Порядку огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
Результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи;
# Дослідна частина;
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження;
# Підсумки.
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати '''одного місяця''' (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров'я України»;

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»;

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій;

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій.
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-09-29T11:54:30Z

Liakhova.Olha: /* Установи, в яких проводиться експертиза */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6](далі - Інструкція)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»]
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи (пункт 1.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 Закону України «Про судову експертизу»]).

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# час настання смерті та причина смерті,
# наявність на тілі ознак насильницької смерті,
# ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень,
# давність спричинення тілесних ушкоджень,
# можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи,
# послідовність спричинення тілесних ушкоджень,
# причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи,
# наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин,
# питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження),
# можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам)

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, згідно розділу III вищезазначеного Порядку огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
Результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи;
# Дослідна частина;
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження;
# Підсумки.
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати '''одного місяця''' (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров'я України»;

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»;

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій;

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій.
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-09-29T11:09:59Z

Liakhova.Olha: видалено неправильне посилання.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6](далі - Інструкція)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»]
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи (пункт 1.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 Закону України «Про судову експертизу»]).

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# час настання смерті та причина смерті,
# наявність на тілі ознак насильницької смерті,
# ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень,
# давність спричинення тілесних ушкоджень,
# можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи,
# послідовність спричинення тілесних ушкоджень,
# причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи,
# наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин,
# питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження),
# можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам)

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, згідно розділу III вищезазначеного Порядку огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
Результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи;
# Дослідна частина;
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження;
# Підсумки.
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати '''одного місяця''' (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України»;

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»;

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій;

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій.
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-09-29T11:07:10Z

Liakhova.Olha: /* Порядок проведення експертизи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6](далі - Інструкція)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»]
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи (пункт 1.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 Закону України «Про судову експертизу»]).

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# час настання смерті та причина смерті,
# наявність на тілі ознак насильницької смерті,
# ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень,
# давність спричинення тілесних ушкоджень,
# можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи,
# послідовність спричинення тілесних ушкоджень,
# причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи,
# наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин,
# питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження),
# можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам)

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб (пункт 1.7. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, згідно розділу III вищезазначеного Порядку огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
Результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи;
# Дослідна частина;
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження;
# Підсумки.
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати '''одного місяця''' (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України»;

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»;

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій;

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій.
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-09-29T11:05:24Z

Liakhova.Olha: видалено неправильне посилання.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6](далі - Інструкція)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»]
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи (пункт 1.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 Закону України «Про судову експертизу»]).

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# час настання смерті та причина смерті,
# наявність на тілі ознак насильницької смерті,
# ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень,
# давність спричинення тілесних ушкоджень,
# можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи,
# послідовність спричинення тілесних ушкоджень,
# причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи,
# наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин,
# питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження),
# можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам) .

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб (пункт 1.7. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, згідно розділу III вищезазначеного Порядку огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
Результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи;
# Дослідна частина;
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження;
# Підсумки.
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати '''одного місяця''' (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України»;

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»;

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій;

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій.
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-09-29T11:02:31Z

Liakhova.Olha: видалено неправильне посилання.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6](далі - Інструкція)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»]
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи (пункт 1.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 Закону України «Про судову експертизу»]).

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# час настання смерті та причина смерті,
# наявність на тілі ознак насильницької смерті,
# ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень,
# давність спричинення тілесних ушкоджень,
# можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи,
# послідовність спричинення тілесних ушкоджень,
# причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи,
# наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин,
# питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження),
# можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам) (пункт 2.3. розділу 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб (пункт 1.7. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, згідно розділу III вищезазначеного Порядку огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
Результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи;
# Дослідна частина;
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження;
# Підсумки.
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати '''одного місяця''' (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України»;

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»;

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій;

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій.
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Право власності на допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку

2025-09-23T08:25:37Z

Liakhova.Olha: доповнено назву закону

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 N 4-рп/2004]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2392-20#Text Закон України № 2392-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3270-20#Text Закон України №3270-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками"]
== Спільна сумісна власність співвласників багатоквартирного будинку ==
Допоміжні приміщення передаються у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків безплатно і окремо приватизації не підлягають (відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004] ).

Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 статті 382 Цивільного кодексу України] усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Слід зазначити, що 14 липня 2023 року внесено зміни до статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2392-20#Text (Закон України № 2392-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель"(в редакції Закону №3270-ІХ від14.07.2023]). Статтю 30 доповнено п. 3-1, яким визначено, що на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування на місцевості, що входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій, правління об’єднання має право '''самостійно''' (без рішення або погодження загальних зборів об’єднання) '''приймати рішення''' про реконструкцію та/або ремонт, у тому числі капітальний, багатоквартирного будинку, пошкодженого внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією, за рахунок коштів і майна об’єднання, отриманих для таких цілей як безоплатна безповоротна (у тому числі грантова) допомога від фізичних, юридичних осіб, територіальних громад, держави Україна, іноземних держав та міжнародних організацій. Така реконструкція та/або ремонт не повинні передбачати:

# зміну функціонального призначення об’єкта або його складових частин, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення);
# зміну кількості поверхів об’єкта;
# формування нових або зникнення існуючих складових частин будівлі, споруди, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n22 статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі -Закон)] визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
{| class="wikitable"
|''При цьому спільне майно багатоквартирного будинку є'' спільною сумісною власністю співвласників. ''Спільне майно багатоквартирного'' будинку не може бути поділено між співвласниками'','' і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n26 стаття 5] вказаного Закону).''
|}
== Допоміжні приміщення, їх призначення ==
До допоміжних належать приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні та технічні приміщення).

[https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3199650971919583106 У п. 3.38 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення.»] надані терміни та визначення понять, де, зокрема вказано, що "приміщення технічні" - це приміщення для розміщення обладнання теплових пунктів, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень, ліфтів, холодильних установок».

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76], зареєстрованим в Міністерстві юстиції 25.08.2009 за N 927/11207, допоміжні приміщення житлового будинку призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
== Передача допоміжного приміщення ==
Передача будь-якого допоміжного приміщення чи конструктивних елементів таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, конструктивні елементи покрівлі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, сходові марші і т. ін.) у володіння і користування одного або декількох співвласників зачіпає інтереси інших мешканців будинку, оскільки призведе в подальшому до обмеження прав у користуванні інших співвласників.

Якщо ж приміщення у житловому будинку визначені як нежитлові (приміщення громадського призначення) у проектній документації на будинок та відповідно зареєстровані у бюро технічної інвентаризації і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, то будь-які дії з ними їх власника не потребують узгодження з іншими мешканцями житлового будинку.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 23 жовтня 2019 року (справа N 598/175/15-ц) Верховний Суд зазначив, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 ч.2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"], власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об`єкта нерухомості.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v014p710-11#Text рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011] «У справі за конституційним зверненням Гуляка Володимира Олександровича щодо офіційного тлумачення положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» зі змінами»] власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
== Особливості правового статусу допоміжних приміщень ==
Допоміжні приміщення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"], стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій.

Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав. Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93661813 справі № 914/554/19 від 16 грудня 2020 року].

'''При цьому законодавство чітко розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об'єкта нерухомості.''' Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Для розмежування допоміжних і нежилих приміщень слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

Таким чином, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
[[index.php?title=Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[index.php?title=Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]

Право власності на допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку

2025-09-23T08:22:34Z

Liakhova.Olha: видалено посилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 N 4-рп/2004]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2392-20#Text Закон України № 2392-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3270-20#Text Закон України №3270-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками"]
== Спільна сумісна власність співвласників багатоквартирного будинку ==
Допоміжні приміщення передаються у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків безплатно і окремо приватизації не підлягають (відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004] ).

Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 статті 382 Цивільного кодексу України] усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Слід зазначити, що 14 липня 2023 року внесено зміни до статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2392-20#Text (Закон України № 2392-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель"(в редакції Закону №3270-ІХ від14.07.2023]). Статтю 30 доповнено п. 3-1, яким визначено, що на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування на місцевості, що входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій, правління об’єднання має право '''самостійно''' (без рішення або погодження загальних зборів об’єднання) '''приймати рішення''' про реконструкцію та/або ремонт, у тому числі капітальний, багатоквартирного будинку, пошкодженого внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією, за рахунок коштів і майна об’єднання, отриманих для таких цілей як безоплатна безповоротна (у тому числі грантова) допомога від фізичних, юридичних осіб, територіальних громад, держави Україна, іноземних держав та міжнародних організацій. Така реконструкція та/або ремонт не повинні передбачати:

# зміну функціонального призначення об’єкта або його складових частин, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення);
# зміну кількості поверхів об’єкта;
# формування нових або зникнення існуючих складових частин будівлі, споруди, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n22 статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі -Закон)] визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
{| class="wikitable"
|''При цьому спільне майно багатоквартирного будинку є'' спільною сумісною власністю співвласників. ''Спільне майно багатоквартирного'' будинку не може бути поділено між співвласниками'','' і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n26 стаття 5] вказаного Закону).''
|}
== Допоміжні приміщення, їх призначення ==
До допоміжних належать приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні та технічні приміщення).

[https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3199650971919583106 У п. 3.38 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення.»] надані терміни та визначення понять, де, зокрема вказано, що "приміщення технічні" - це приміщення для розміщення обладнання теплових пунктів, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень, ліфтів, холодильних установок».

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76], зареєстрованим в Міністерстві юстиції 25.08.2009 за N 927/11207, допоміжні приміщення житлового будинку призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
== Передача допоміжного приміщення ==
Передача будь-якого допоміжного приміщення чи конструктивних елементів таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, конструктивні елементи покрівлі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, сходові марші і т. ін.) у володіння і користування одного або декількох співвласників зачіпає інтереси інших мешканців будинку, оскільки призведе в подальшому до обмеження прав у користуванні інших співвласників.

Якщо ж приміщення у житловому будинку визначені як нежитлові (приміщення громадського призначення) у проектній документації на будинок та відповідно зареєстровані у бюро технічної інвентаризації і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, то будь-які дії з ними їх власника не потребують узгодження з іншими мешканцями житлового будинку.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 23 жовтня 2019 року (справа N 598/175/15-ц) Верховний Суд зазначив, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 ч.2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"], власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об`єкта нерухомості.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v014p710-11#Text рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011] «У справі за конституційним зверненням Гуляка Володимира Олександровича щодо офіційного тлумачення положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» зі змінами»] власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
== Особливості правового статусу допоміжних приміщень ==
Допоміжні приміщення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону], стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій.

Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав. Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93661813 справі № 914/554/19 від 16 грудня 2020 року].

'''При цьому законодавство чітко розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об'єкта нерухомості.''' Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Для розмежування допоміжних і нежилих приміщень слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

Таким чином, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
[[index.php?title=Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[index.php?title=Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]