WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Відсторонення працівників від роботи

2023-10-25T12:30:23Z

Lesia.sushko: 1.Виправлено граматичні помилки;2.Додано інформаці. про відсторонення від роботи під час дії воєнного стану.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України «Про державну службу»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page Закон України "Про запобігання корупції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text Рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]
* [https://nads.gov.ua/npas/shchodo-vtrati-chinnosti-rozporyadchih-aktiv-shchodo-vidstoronennya-vid-roboti-nevakcinovanih-vid-covid-19-derzhavnih-sluzhbovciv-ta-posadovih-osib-miscevogo-samovryaduvannya Роз'яснення НАДС від 04 березня 2022 року № 148 р/з щодо втрати чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://ips.ligazakon.net/document/MOZ33469?hide=true Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://ips.ligazakon.net/document/re36928?an=&ed=2021_11_30&dtm=&le= наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням»,] до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, вважаємо, що всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Окремо зазначаємо, що наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).
|}
== Загальні положення ==
=== Поняття та підстави відсторонення працівника від роботи ===
Під визначенням - '''«відсторонення працівника від роботи»''' слід розуміти, один із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов'язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та підставах встановлених законодавством за суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов'язкове їх припинення. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов’язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення::
# правову підставу;
# наслідки відсторонення для інших осіб;
# законодавчо встановлені гарантії відстороненого працівника на оплату праці;
# строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному, щоб усунути причини відсторонення, якщо уповноважений орган не визначив інший строк відсторонення. 
За загальним правилом відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
*появи на роботі у нетверезому стані;
*у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
*відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
*в інших випадках, передбачених законодавством.
=== Порядок відсторонення працівника від роботи ===
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган відстороняє від роботи через видавання наказу (розпорядження) по підприємству, в якому зазначаються підстави відсторонення з посиланням на нормативні акти та період, на який працівник відсторонюється від роботи. 
Працівник повинен ознайомитися з наказом під підпис, а в разі його відмови складається акт.
 
Запис про відсторонення до трудової книжки не вноситься.
 
Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівника залежно від підстав може бути:
* допущено до роботи (у такому разі про допущення працівника до роботи окремого наказу видавати не потрібно, але якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення тоді про допуск працівника до роботи видається наказ (розпорядження);
* переведено на іншу роботу;
* звільнено.
=== Правові наслідки відсторонення працівника від роботи ===
Відсторонення працівника від роботи законодавство не завжди пов'язує призупинення виплати заробітної плати за час відсторонення. Законодавством передбачено випадки збереження виплати заробітної плати відстороненому працівнику повністю або частково. 
Зокрема, відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 вимог статті 72 Закону України «Про державну службу»] відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою відбувається із збереженням заробітної плати. 
Водночас, відповідно до вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page статті 65 Закону України «Про запобігання корупції»] особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. 
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом без збереження заробітної плати. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням. 
Відсторонення від посади без збереження заробітної плати може здійснюватись, щодо підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні, щодо злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. У такому випадку в разі відсторонення не передбачено збереження заробітної плати, але передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади). 
Право на відшкодування шкоди за рахунок держави виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.
У випадку відсторонення працівника від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, оскільки [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 статтею 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”] передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків. 
Водночас, відповідно до вимог статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] у випадку не можливості переведення на іншу роботи особи, яка є бактерієносієм, і робота якої пов'язана з обслуговуванням населення, що може призвести до поширення інфекційних хвороб, така особа відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом, з виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
 
Відповідно до умов статті 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 9 Закону України «Про відпустки»] період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. 
За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.
=== Позасудовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
==== Куди звернутися ====
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
==== Строки розгляду питання ====
Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу 
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому органу. 
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права
==== Порядок оскарження ====
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається,і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
==== Особливі випадки ====
В питанні відсторонення працівника від роботи слід відмежовувати відсторонення у випадках передбачених законодавством для правовідносин, які не регулюються законодавством про працю. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text рішенням Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010] усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].
=== Судовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
У разі незгоди працівників з рішенням власника або уповноваженого ним органу щодо відсторонення їх від роботи, спір вирішується судом. 
Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]). Згідно з пунктом 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99#Text постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»], якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]).
==== Куди звернутися ====
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до місцевого суду загальної юрисдикції. Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
==== Вартість ====
Вартість вирішення трудового спору у судовому порядку обумовлюється сплатою судового збору ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»])
==== Перелік необхідних документів ====
Для вирішення спору судом необхідно подати позовну заяву, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України]).
==== Строки розгляду питання ====
Розгляд судом трудових спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

''Щодо оскарження в суді наказів про відсторонення від роботи державних службовців.'' Частиною п'ятою статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється''' місячний строк'''.
==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] .
==== Порядок оскарження ====
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] 

== Про втрату чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників у зв‘язку із дією правового режиму воєнного стану ==
Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням», до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).

'''ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД РОБОТИ ПІД ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ'''

Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 46 КЗпП] відсторонення від роботи керівників підприємств, установ, організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Законом України " Про правовий режим воєнного стану".]

[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Податкова застава: зміст, підстави виникнення, порядок застосування

2023-09-22T09:28:34Z

Lesia.sushko: Додано підставу звільнення з податкової застави (зміни у період дії воєнного стану) та додано законодавчу базу.

== Норматина база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Податковий кодекс України (далі - Кодекс)]

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1244-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 "Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0859-17 Порядок застосування податкової застави контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2016 року № 586]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0786-17/paran16#n16 Порядок призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень, затверджений наказом Міністерством фінансів України від 25 травня 2017 року № 529]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»]

== Загальна інформація ==
'''Податкова застава''' - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у визначений строк (підпункт 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Кодексу]).

Податкова застава є одним з найефективніших способів забезпечення виконання податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. У силу податкової застави держава (територіальна громада) має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Кодексом], майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися у межах [[Договір спільної діяльності|договорів про спільну діяльність]], у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету, та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

== Підстави виникнення податкової застави: ==

* несплата у строки, встановлені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Кодексом], суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

* несплата у строки, встановлені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Кодексом], суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролююим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

* у випадку розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

День виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів відповідно до законодавства.

== Порядок застосування ==

=== Майно, на яке поширюється податкова застава ===
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Кодексу], а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".]

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому статті 89 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Кодексу].

Право податкової застави не поширюється на:
* майно, визначене [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 Кодексу];
* іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю;
* грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю;
* склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків '''не перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

=== Оформлення майна, на яке поширюється податкова застава ===
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється '''актом опису'''.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0859-17 Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2016 року № 586].

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає '''акт відмови платника податків від опису майна''' у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, що діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

=== Право користування заставленим майном ===
Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов'язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу.

=== Відсутність у платника податків майна ===
У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page17 Кодексу].
До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно.

У разі порушення платником податків зазначених вимог, він несе відповідальність згідно із законом.
Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою контролюючого органу.

Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (наприклад, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

== Призначення податкового керуючого ==
У разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов’язки, визначені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Кодексом.]

'''Податковий керуючий:'''
# описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу;
# здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
# проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page17 Кодексом];
# одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Кодексу)] вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб.
У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень такий податковий керуючий складає '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0786-17/paran16#n16 акт про перешкоджання]''' платником податків виконанню таких повноважень.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Кодексом]. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

== Припинення податкової застави ==

Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

* отримання рішення керівника військово-цивільної адміністрації про вилучення майна без застосування вимог статті 92 цього Кодексу. При цьому у разі оплатного вилучення майна такі кошти спрямовуються на погашення податкового боргу платника податків, майно якого вилучено;

* отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;

* визнання податкового боргу безнадійним;

* набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

* отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page17 Кодексу].

У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 статті 95 цього Кодекс]у таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

[[Категорія: Податкове право]]

Видалення зелених насаджень (дерев, кущів, і квітників) на території населеного пункту

2023-05-29T12:17:47Z

Lesia.sushko: змінили посилання на статтю Закону України" Про благоустрій населених пунктів" щодо оформлення дозволів на видалення зелених насаджень

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України «Про благоустрій населених пунктів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/687-14 Закон України «Про архітектурну діяльність»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»] 
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року № 1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0549-09 Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 12 травня 2009 року N 127 «Про затвердження Методики визначення відновлювальної вартості зелених насаджень»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10 квітня 2006 року N 105 «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України»]
== Загальні положення ==
Правові та організаційні засади озеленення, догляду та охорони зелених насаджень міст, селищ, сіл визначено у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 «Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах України»], затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105.
Відповідно до даного Наказу:
* зелені насадження – деревна, чагарникова, квіткова та трав’яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту. Зелені насадження залежно від місць зростання поділяються на насадження загального і обмеженого користування, а також спеціального призначення;
* квітник - ділянка геометричної або довільної форми з посадженими одно-, дво- або багаторічними квітковими рослинами;
* газон - певна ділянка однорідної території з штучним дерновим покривом, який створюється посівом і вирощуванням дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернуванням.
Необхідність обов’язкового оформлення дозволу (погодження) для здійснення видалення зеленого насадження передбачена ст. 26¹ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]. Порядок оформлення дозволу на видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах визначений Кабінетом Міністрів України ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-2006-%D0%BF Постанова від 1 серпня 2006р. № 1045] зі змінами та доповненнями), за межами населених пунктів визначається відповідними тимчасовими порядками, які затверджуються рішеннями на сесіях районних рад народних депутатів на підставі ч.2 ст.43 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»].

Таким чином, як в межах населених пунктів, так і на території районів за межами населених пунктів правовий порядок визначає лише вісім випадків, при виникненні яких у підприємства або фізичної особи-підприємця та/або звичайного громадянина України виникає право видалити зелене насадження.
== Загальні підстави видалення зелених насаджень ==
Видалення зелених насаджень здійснюється у разі:
* виконання підготовчих і будівельних робіт на об’єктах відповідно до статей 35-37 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”];
* знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш, як 5 сантиметрів;
* ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;
* відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;
* проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;
* досягнення деревом вікової межі;
* провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;
* ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.
== Окремі підстави видалення зелених насаджень ==
У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до пункту 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-2006-%D0%BF "Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах"].
Видалення зелених насаджень на території меморіального комплексу та кладовищі здійснюється за рішенням балансоутримувача без сплати їх відновної вартості.
Видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.
== Порядок оформлення дозволів на видалення зелених насаджень ==
# Оформлення дозвільної та виконавчої документації на видалення зелених насаджень.
# Організація та виконання робіт з вирубки або знесення зелених насаджень та оформлення результатів видалення зелених насаджень.
=== 1.Оформлення дозвільної та виконавчої документації на видалення зелених насаджень ===
Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється:
* за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах);
* на підставі документів, визначених статями 35-37 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”].
За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник).

Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості, до складу якої входять:
* представники заявника,
* власника земельної ділянки (користувача),
* компетентного органу,
* територіального органу Держекоінспекції,
* у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень.
Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії.

Територіальний орган [http://www.dei.gov.ua/ Державної екологічної інспекції України] та заінтересовані організації у п’ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії.

Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.

У процесі визначення стану зелених насаджень та відновної вартості зелених насаджень, які видаляються на підставі одного з документів, визначених статтями 35-37 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”], до складу комісії включається представник фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території.

Комісія у п’ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою [http://www.minregion.gov.ua/ Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України].

У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з’ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті.

Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу [http://www.dei.gov.ua/ Державної екологічної інспекції України].

Голова комісії готує в п’ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці.

Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Методику визначення відновної вартості зелених насаджень і зразок ордера затверджує [http://www.minregion.gov.ua/ Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України].

Відновна вартість зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачується до відповідного місцевого бюджету.
Відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі (крім відновної вартості зелених насаджень, посаджених (створених) цією особою), сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у випадках передбачених п.6 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах
=== 2.Організація та виконання робіт з вирубки або знесення зелених насаджень та оформлення підприємством результатів видалення зелених насаджень ===
Юридична особа або фізична особа – підприємець з моменту отримання ним Ордеру на видалення зелених насаджень отримує можливість проводити роботи з видалення зелених насаджень. Виконавець робіт з видалення зелених насаджень, строки виконання таких робіт, проведення благоустрою та озеленіння території, а також порядок використання вирубаної деревини визначається в Ордері на видалення зелених насаджень. Після закінчення виконання робіт визначених Ордером, останній закривається. Для цього підприємство по закінченню робіт звертається до установи, яка видала Ордер і остання ставить на ньому відповідну відмітку.
Таким чином для належної організації виконання робіт, визначених в Ордері на видалення зелених насаджень,по підприємству видається наказ, в якому зазначається:
* терміни та порядок виконання робіт;
* відповідальна особа з дотримання техніки безпеки;
* використання технічних та товарно-матеріальних засобів підприємства, необхідних для проведення робіт.
Роботи з видалення зелених насаджень проводяться працівниками підприємства відповідно до регламенту встановленого наказом по підприємству, який в свою чергу визначається з урахуванням вимог Ордеру на видалення зеленого насадження та внутрішньої документації з питань охорони праці та техніки безпеки.
Крім того, у випадках коли підприємству передається у власність або на зберігання вирубана деревина або на юридичну особу покладено обов’язок з проведення утилізації такої деревини, тоді доцільно цим же наказом створити відповідну комісію, яка забезпечить облік та оприбуткування чи утилізацію товарно-матеріальних цінностей (ділової деревини, дров, тощо).
== Охорона зелених насаджень ==
Охорона зелених насаджень здійснюється відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]
Так, охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та за віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.
== Відповідальність за порушення встановлених правил видалення зелених насаджень ==
Відповідальність за порушення встановлених правил видалення зелених насаджень передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 153 КУпАП].

За знищення або пошкодження зелених насаджень без дотримання встановленого порядку в населених пунктах, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об’єктами озеленення, передбачається адміністративна відповідальність у вигляді накладення адміністративного штрафу:
* на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
* на посадових осіб або фізичних осіб – підприємців – від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окрім сплати адміністративного штрафу на підприємство органами місцевої влади буде покладено обов’язок відшкодувати усі збитки, нанесені незаконним видаленням зелених насаджень, в тому числі вартість робіт виконаних відповідними організаціями, які можуть бути найнятті для відновлення благоустрою певної території. Розмір таких збитків органу місцевої влади може значно перевищити фактичну відновлювальну вартість зеленого насадження, тому зневаження обов’язком оформити в установленому порядку дозвіл на видалення навіть одного дерева або куща може призвести до неочікуваних наслідків.
== Судова практика ==
[https://verdictum.ligazakon.net/document/23538892?_ga=2.35655783.699681491.1613371364-665374435.1600152972 Постанова від 17.04.2012 № 1/85/10 Вищий господарський суд України]

[https://verdictum.ligazakon.net/document/82130479 Рішення від 03.06.2019 № 922/998/19 Господарський суд Харківської області]

[https://verdictum.ligazakon.net/document/93154101 Рішення від 26.11.2020 № 905/517/20 Господарський суд Донецької області]
== Зразки документів ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0549-09 Зразки документів]
[[Файл:Заява 1.docx|міні|Звернення громадянина]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]

Податкова застава: зміст, підстави виникнення, порядок застосування

2022-09-28T10:31:24Z

Lesia.sushko: Додали до нормативної бази Документ 2120-IX. Описали можливість звільнення з податкової застави (на час дії воєнного стану)

== Норматина база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Податковий кодекс України (далі - Кодекс)]

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1244-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 "Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0859-17 Порядок застосування податкової застави контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2016 року № 586]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0786-17/paran16#n16 Порядок призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень, затверджений наказом Міністерством фінансів України від 25 травня 2017 року № 529]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"]
== Загальна інформація ==
'''Податкова застава''' - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у визначений строк (підпункт 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Кодексу]).

Податкова застава є одним з найефективніших способів забезпечення виконання податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. У силу податкової застави держава (територіальна громада) має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Кодексом], майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися у межах [[Договір спільної діяльності|договорів про спільну діяльність]], у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету, та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.
== Підстави виникнення податкової застави: ==
* несплата у строки, встановлені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Кодексом], суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

* несплата у строки, встановлені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Кодексом], суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролююим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

* у випадку розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
День виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів відповідно до законодавства.
== Порядок застосування ==
=== Майно, на яке поширюється податкова застава ===
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Кодексу], а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".]

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому статті 89 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Кодексу].

Право податкової застави не поширюється на:
* майно, визначене [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 Кодексу];
* іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю;
* грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю;
* склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків '''не перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.
=== Оформлення майна, на яке поширюється податкова застава ===
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється '''актом опису'''.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0859-17 Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2016 року № 586].

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає '''акт відмови платника податків від опису майна''' у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, що діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.
=== Право користування заставленим майном ===
Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов'язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу.
=== Відсутність у платника податків майна ===
У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page17 Кодексу].
До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно.

У разі порушення платником податків зазначених вимог, він несе відповідальність згідно із законом.
Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою контролюючого органу.

Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (наприклад, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
== Призначення податкового керуючого ==
У разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов’язки, визначені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Кодексом.]

'''Податковий керуючий:'''
# описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу;
# здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
# проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page17 Кодексом];
# одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Кодексу)] вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб.
У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень такий податковий керуючий складає '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0786-17/paran16#n16 акт про перешкоджання]''' платником податків виконанню таких повноважень.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Кодексом]. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.
== Припинення податкової застави ==
Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
* отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;

* визнання податкового боргу безнадійним;

* набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

* отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page17 Кодексу].

У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 статті 95 цього Кодекс]у таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

=== Звільнення з податкової застави ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України] (далі – ПКУ), зокрема, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» доповнено новим п.п. 69.21.

Так, '''п.п. 69.21 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено''', що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання рішення керівника військово-цивільної адміністрації про вилучення майна без застосування вимог ст. 92 ПКУ.
[[Категорія: Податкове право]]

Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки

2022-04-27T09:55:22Z

Lesia.sushko: Додана інформація про можливість подати заяву через Портал дія, доповнено список, куди особа може звернутись, дадано Постанову №209

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0089-17 Наказ Міністерства соціальної політики України від 27 грудня 2016 року № 1610 «Про затвердження форми Заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/269-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 269 "Про внесення змін до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи"]

== Хто є внутрішньо переміщеною особою ==
'''Внутрішньо переміщена особа (ВПО)''' – це громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (частина перша статті 1 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»]).

== Облік ВПО ==
'''''Факт внутрішнього переміщення''''' підтверджується [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи].

== Отримання довідки ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-poryadku-oformlennya-i-vidachi-dovidki-pro-vzyattya-na-oblik-vnutrishno-peremishchenoyi-osobi-269 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 269 "Про внесення змін до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи"] у період дії воєнного стану, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"], внутрішньо переміщена особа для отримання довідки може звернутися до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг).

Уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг приймає рішення та видає довідку внутрішньо переміщеній особі і реєструє заяву з формуванням електронної справи з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики для включення інформації про внутрішньо переміщену особу до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

На отримання довідки мають право особи, які після введення [https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні]" воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"], а саме:

* Волинська область;
*Дніпропетровська область;
* Донецька область;
* Житомирська область;
* Запорізька область;
* Київська область;
* м. Київ;
* Луганська область;
* Миколаївська область;
* Одеська область;
* Сумська область;
* Харківська область;
* Херсонська область;
* Чернігівська область.

За рішенням Кабінету Міністрів України може встановлюватись [[Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам|компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб]], які перемістилися під час дії воєнного стану і не отримують щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг.
|}
'''Заява про взяття на облік та включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб інформації про внутрішньо переміщену особу за наявності технічної можливості може подаватися також через Єдиний державний вебпортал електронних послуг''' (далі - Портал Дія)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/269-2022-%D0%BF/conv#Text] повнолітньою або неповнолітньою внутрішньо переміщеною особою, якій присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Для подання заяви з використанням мобільного додатку Порталу Дія внутрішньо переміщеній особі необхідно встановити мобільний додаток Порталу Дія на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка, підключений до Інтернету, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

=== Куди звернутися ===
Для отримання довідки ВПО може звернутися із заявою до:

# структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій;
# виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання;
# центру надання адміністративних послуг;
# через мобільний додаток Порталу Дія (пункт 2 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - Порядок)]).
=== Хто має право звернутися для отримання довідки ===
Заява подається внутрішньо переміщеною особою (в тому числі неповнолітніми дітьми – вік 14-18 років) особисто, а малолітніми дітьми (до 14 років), недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника.

==== Взяття на облік дитини (внутрішньо переміщеної особи) ====
Заяву про взяття на облік малолітньої дитини від її імені подає:
* законний представник;
* родич (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат або сестра, тітка, дядько) або вітчим, мачуха, в яких проживає (перебуває) дитина, яка прибула без супроводження законного представника;
* представник органу опіки та піклування за місцем перебування дитини (у разі відсутності законного представника та родича).

Заяву про взяття на облік малолітньої дитини, яка є дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, для отримання довідки подає від її імені:
* законний представник (один з опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів) - у разі влаштування в сім'ю громадян під опіку, піклування, прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу;
* керівник дитячого закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту - у разі влаштування дитини до такого закладу на повне державне забезпечення.

=== Перелік необхідних документів: ===
# документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини (далі – документ, що посвідчує особу);
# документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (''за необхідності'');
# документи, що підтверджують родинні стосунки між дитиною і заявником (якщо від імені малолітньої дитини звертається родич, або вітчим, мачуха, в яких проживає (перебуває) дитина, що прибула без супроводження законного представника);
# документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування або керівника дитячого закладу, закладу охорони здоров’я або закладу соціального захисту дітей, у якому дитина перебуває на повному державному забезпеченні, та документ, що підтверджує факт зарахування дитини до цього закладу (''за необхідності'');
# заява про взяття на облік ВПО;
# докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (у випадку відсутності в документі, що посвідчує особу, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення).

Що може бути доказом, що підтверджує факт проживання на відповідній території? Військовий квиток з відомостями про проходження військової служби; трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; документи про професійно-технічну освіту; документ про вищу освіту (науковий ступінь); довідка з місця навчання; рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; медичні документи; фотографії; відеозаписи тощо.

=== Заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника: ===
# прізвище, ім'я та по батькові;
# громадянство;
# дата та місце народження;
# стать;
# відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності);
# відомості про законних представників, які супроводжують малолітню дитину, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена, та інших осіб (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат або сестра, тітка, дядько) або вітчим, мачуха, в яких проживає (перебуває) дитина, яка прибула без законних представників);
# відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання;
# адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та контактний номер телефону;
# обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
# відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби;
# відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації;
# відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу);
# відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію.

''Форма заяви про взяття на облік'' затверджено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0089-17 наказом Міністерства соціальної політики України від 27 грудня 2016 року № 1610 «Про затвердження форми Заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи»].

=== Строк розгляду питання ===
{| class="wikitable"
|-
| За наявності в документі, що посвідчує особу, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення. ||Довідка про взяття на облік або про відмову у її видачі видається '''в день подання заяви.'''
|-
| У разі відсутності в документі, що посвідчує особу, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення. || Рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік ВПО або про відмову у її видачі розглядається уповноваженою особою '''протягом 15 робочих днів.'''
|}

'''Увага!''' Довідка видається безоплатно за встановленою формою, яка роздруковується на аркуші формату А4, підписується посадовою особою уповноваженого органу та скріплюється печаткою такого органу.

Довідка діє безстроково.

Довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"].

Довідка, видана до 20 червня 2016 року, у якій адресою фактичного місця проживання вказано адресу місцезнаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права, її підрозділу, будь-якого іншого приміщення, за якою внутрішньо переміщена особа фактично не проживає, підлягала перереєстрації до 20 липня 2016 року.

== Підстави для відмови у видачі довідки ==
Заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо:
* відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
* у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;
* заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення;
* у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення;
* докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.
'''Рішення про відмову у видачі довідки з обов’язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Порядку] оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, - не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.'''

== Підстави для скасування дії довідки ==
Підставою для скасування дії довідки є обставини, за яких ВПО:
* подала заяву про відмову від довідки;
* скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення;
* повернулася до покинутого місця постійного проживання;
* виїхала на постійне місце проживання за кордон;
* подала завідомо недостовірні відомості (стаття 12 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»]).

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається ВПО '''протягом трьох днів''' з дня прийняття такого рішення.
На період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня відміни карантину забороняється прийняття рішення про скасування дії довідки.

== Порядок оскарження рішення про відмову у видачі довідки==
Особа має право звернутися із заявою повторно, якщо у неї з’явилися підстави для взяття на облік як ВПО, або усунуті підстави для відмови у видачі довідки, чи оскаржити рішення про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].

== Втрата/псування довідки ==
У разі втрати або псування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи замість неї безоплатно видається дублікат.

== Дія довідки у випадку зміни місця проживання ВПО ==
У разі зміни місця проживання заявник звертається за видачею довідки до уповноваженого органу за місцем фактичного проживання/перебування, а раніше видана йому довідка вилучається.

Водночас, заявник має право подати до уповноваженого органу повідомлення про зміну фактичного місця проживання/перебування через '''[https://diia.gov.ua/ Портал Дія]'''.

[[Категорія: Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Суди]]

Транспортний податок

2022-03-28T06:58:14Z

Lesia.sushko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/66-2016-%D0%BF/paran9#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 "Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів"]

== Місце транспортного податку в системі оподаткування України ==
'''Транспортний податок''' -це різновид місцевого податку на майно, тобто обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що встановлюється в межах граничних розмірів ставок, визначених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень та справляється з платників податку відповідно до Податкового кодексу України.

== Елементи транспортного податку ==
* '''Платники податку'''
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування.

* '''Об’єкт оподаткування'''
'''Об’єктом оподаткування''' є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло '''не більше п’яти років''' (включно) та середньоринкова вартість яких становить '''понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати''', встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. ''Станом на 01.01.2022 р. – '''2437500, 00 грн''' (МЗП – 6500 грн).''
Транспортний податок, також як і інші податки на майно, фіскали обчислюють самі. Роблять вони це на підставі інформації, отриманої від Мінекономіки.
До 1 липня поточного року податківці надсилають фізособам за місцем реєстрації податкове повідомлення-рішення, в якому вказана сума та реквізити для оплати.
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/66-2016-%D0%BF за методикою]., затвердженою КМУ, станом на 1 січня податкового (звітного) року.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

* '''База оподаткування'''
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

* '''Ставка податку'''
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

* '''Податковий період'''
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

* '''Порядок сплати податку'''

Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетного кодексу України].

* '''Строки сплати податку'''

Транспортний податок сплачується:

а) '''фізичними особами''' - <big>протягом 60 днів</big> з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) '''юридичними особами''' - авансовими внесками щокварталу <big>до 30 числа місяця</big>, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації";

== Порядок обчислення та сплати податку ==

* '''Порядок обчислення суми транспортного податку з фізичних осіб'''

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування '''фізичних осіб''' здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації <big>до 1 липня</big> року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

* '''Порядок обчислення суми транспортного податку з юридичних осіб'''
Платники податку - '''юридичні особи''' самостійно обчислюють суму податку станом <big>на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року</big> подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі якщо авто, придбано протягом року, '''декларація юрособою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт''', а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло таке право. Відповідно, ''попередній власник платить транспортний податок по місяць, у якому він цей автомобіль продав або подарував.''

* '''Роль органів внутрішніх справ під час розрахунку та справляння податку'''
Органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.

З 1 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані '''щомісяця у десятиденний строк''' після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку '''фізичними та юридичними особами''', за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом '''на перше число відповідного місяця.'''

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

* '''Особливі випадки обчислення суми транспортного податку'''
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період <big>з 1 січня</big> цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період <big>з 1 січня</big> цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) <big>протягом 10 днів</big> з моменту отримання.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається <big>протягом 30 календарних днів</big> з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається <big>протягом 30 календарних днів</big> з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

== Право на проведення звірки даних ==

Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. <big>Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)</big>.

Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування".

'''''Зверніть увагу!''''' У разі неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків Декларації з транспортного податку тягне за собою накладення штрафу '''у розмірі 340 грн''', за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. А за ті самі дії, вчинені платником податків – '''у розмірі 1020 грн''' за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ПКУ).
[[Категорія: Податкове право]]

Відповідальність за споживання необлікованої електричної енергії

2022-01-26T15:00:02Z

Lesia.sushko: Змінила посилання на чинну редакцію документа

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України «Про ринок електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-19 Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Постанова НКРЕКП від 12.06.2018 № 375 «Про затвердження Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 «Про затвердження Кодексу систем розподілу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

== Визначення основних понять ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу (пункт 30 частини 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закону України «Про ринок електричної енергії»]).

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#:~:text=%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F%20%2D%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B3%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%2C%20%D0%B0%D0%BB%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%3B Необлікована електрична енергія]''' - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно;
Договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20210520#:~:text=%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%2D%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%3B Постачання електричної енергії]''' - продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20210520#:~:text=%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%2D%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%2D%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%83%D1%94%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%83%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B '''Споживач електричної енергії'''] - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#:~:text=%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D1%83%D0%BB%D1%8C%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE,1525%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2018.07.2019%7D Штучний нуль]''' - додатково змонтований контур заземлення (у тому числі металеві труби водопроводу або системи опалення), що з'єднаний з «нульовим» післяобліковим проводом електричної мережі електрозабезпечення електроустановки споживача, який за умови неправильного підключення лічильника (наприклад, у разі якщо електрична енергія обліковується однофазним одноелементним лічильником - «фаза» у третій клемі) дає змогу безобліково споживати електричну енергію. Облаштування додаткового контуру заземлення з метою з'єднання його з металевими корпусами електричних приладів для забезпечення їх безпечної експлуатації не належить до терміну «штучний нуль»;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%2D%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%94%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%3B Основний споживач]''' - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#:~:text=%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%2D%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%3B Споживання електричної енергії]''' - користування електричною енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача відповідно до укладених договорів;
== Виявлення факту порушення==
'''При виявлення представниками енергопостачальника фактів розкрадання електричної енергії складається''' :
#Акт про порушення Правил складається представниками енергопостачальника на місці виявлення фактів розкрадання електричної енергії у присутності споживача.
#Акт про порушення Правил складається тільки на бланках встановленого зразка у 2-х примірниках.
#Згода або незгода споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб або розрахункових приладів обліку фіксується в акті про порушення Правил.
#Акт про порушення Правил підписується представниками енергопостачальника та споживачем.
*У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
*Один примірник акта про порушення Правил вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести зауваження та заперечення до акту, викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
*До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті.

==Розгляд акту про порушення==
'''Процедура розгляду акту про порушення Правил:'''
#Акт про порушення Правил розглядається комісією з розгляду актів, яка створюється енергопостачальником і складається не менш ніж з трьох уповноважених представників енергопостачальника.
#Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.
#Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.
#Акт про порушення Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії.
#Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом.
==Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення==

'''8.4.1.''' Оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.

'''8.4.2'''. Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:

#порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);
#пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);
#пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);
#фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;
#'''використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії''';
#пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.
==Адміністративна відповідальність==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n783 Стаття 103-1] '''Порушення правил користування енергією, водою чи газом'''<blockquote>Самовільне використання з корисливою метою електричної, теплової енергії, гарячої чи питної води без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною, тепловою енергією, гарячою чи питною водою, а також самовільне використання з корисливою метою газу, порушення правил користування газом у побуті, що не завдало значної шкоди, -тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від '''десяти''' до '''п’ятдесяти''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.</blockquote>

==Кримінальна відповідальність==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1247| Стаття 188-1] '''Викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання'''
# Викрадення гарячої або питної води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди, - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
# Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони завдали шкоду у великих розмірах, -караються позбавленням волі на строк до трьох років.
<blockquote>'''Примітка'''. Шкода, передбачена цією статтею, визнається значною, якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - якщо вона в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян</blockquote>

== Припинення електропостачання ==
[https://www.youtube.com/watch?v=yvVOc86QclE Припинення електропостачання Ютуб]

[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Відповідальність за споживання необлікованої електричної енергії

2022-01-26T14:57:24Z

Lesia.sushko: Змінила посилання на чинну редакцію документа

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України «Про ринок електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-19 Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Постанова НКРЕКП від 12.06.2018 № 375 «Про затвердження Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 «Про затвердження Кодексу систем розподілу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

== Визначення основних понять ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу (пункт 30 частини 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закону України «Про ринок електричної енергії»]).

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#:~:text=%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F%20%2D%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B3%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%2C%20%D0%B0%D0%BB%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%3B Необлікована електрична енергія]''' - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно;
Договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20210520#:~:text=%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%2D%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%3B Постачання електричної енергії]''' - продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20210520#:~:text=%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%2D%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%2D%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%83%D1%94%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%83%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B '''Споживач електричної енергії'''] - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#:~:text=%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D1%83%D0%BB%D1%8C%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE,1525%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2018.07.2019%7D Штучний нуль]''' - додатково змонтований контур заземлення (у тому числі металеві труби водопроводу або системи опалення), що з'єднаний з «нульовим» післяобліковим проводом електричної мережі електрозабезпечення електроустановки споживача, який за умови неправильного підключення лічильника (наприклад, у разі якщо електрична енергія обліковується однофазним одноелементним лічильником - «фаза» у третій клемі) дає змогу безобліково споживати електричну енергію. Облаштування додаткового контуру заземлення з метою з'єднання його з металевими корпусами електричних приладів для забезпечення їх безпечної експлуатації не належить до терміну «штучний нуль»;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%2D%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%94%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%3B Основний споживач]''' - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20180314#n98 '''Споживання електричної енергії'''] - користування електричною енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача відповідно до укладених договорів;
== Виявлення факту порушення==
'''При виявлення представниками енергопостачальника фактів розкрадання електричної енергії складається''' :
#Акт про порушення Правил складається представниками енергопостачальника на місці виявлення фактів розкрадання електричної енергії у присутності споживача.
#Акт про порушення Правил складається тільки на бланках встановленого зразка у 2-х примірниках.
#Згода або незгода споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб або розрахункових приладів обліку фіксується в акті про порушення Правил.
#Акт про порушення Правил підписується представниками енергопостачальника та споживачем.
*У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
*Один примірник акта про порушення Правил вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести зауваження та заперечення до акту, викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
*До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті.

==Розгляд акту про порушення==
'''Процедура розгляду акту про порушення Правил:'''
#Акт про порушення Правил розглядається комісією з розгляду актів, яка створюється енергопостачальником і складається не менш ніж з трьох уповноважених представників енергопостачальника.
#Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.
#Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.
#Акт про порушення Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії.
#Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом.
==Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення==

'''8.4.1.''' Оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.

'''8.4.2'''. Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:

#порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);
#пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);
#пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);
#фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;
#'''використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії''';
#пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.
==Адміністративна відповідальність==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n783 Стаття 103-1] '''Порушення правил користування енергією, водою чи газом'''<blockquote>Самовільне використання з корисливою метою електричної, теплової енергії, гарячої чи питної води без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною, тепловою енергією, гарячою чи питною водою, а також самовільне використання з корисливою метою газу, порушення правил користування газом у побуті, що не завдало значної шкоди, -тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від '''десяти''' до '''п’ятдесяти''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.</blockquote>

==Кримінальна відповідальність==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1247| Стаття 188-1] '''Викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання'''
# Викрадення гарячої або питної води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди, - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
# Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони завдали шкоду у великих розмірах, -караються позбавленням волі на строк до трьох років.
<blockquote>'''Примітка'''. Шкода, передбачена цією статтею, визнається значною, якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - якщо вона в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян</blockquote>

== Припинення електропостачання ==
[https://www.youtube.com/watch?v=yvVOc86QclE Припинення електропостачання Ютуб]

[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Відповідальність за споживання необлікованої електричної енергії

2022-01-26T14:54:51Z

Lesia.sushko: Змінили посилання на чинну редакцію документа

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України «Про ринок електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-19 Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Постанова НКРЕКП від 12.06.2018 № 375 «Про затвердження Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 «Про затвердження Кодексу систем розподілу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

== Визначення основних понять ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу (пункт 30 частини 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закону України «Про ринок електричної енергії»]).

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#:~:text=%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F%20%2D%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B3%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%2C%20%D0%B0%D0%BB%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%3B Необлікована електрична енергія]''' - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно;
Договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20210520#:~:text=%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%2D%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%3B Постачання електричної енергії]''' - продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20210520#:~:text=%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%2D%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%2D%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%83%D1%94%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%83%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B '''Споживач електричної енергії'''] - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#:~:text=%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D1%83%D0%BB%D1%8C%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE,1525%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2018.07.2019%7D Штучний нуль]''' - додатково змонтований контур заземлення (у тому числі металеві труби водопроводу або системи опалення), що з'єднаний з «нульовим» післяобліковим проводом електричної мережі електрозабезпечення електроустановки споживача, який за умови неправильного підключення лічильника (наприклад, у разі якщо електрична енергія обліковується однофазним одноелементним лічильником - «фаза» у третій клемі) дає змогу безобліково споживати електричну енергію. Облаштування додаткового контуру заземлення з метою з'єднання його з металевими корпусами електричних приладів для забезпечення їх безпечної експлуатації не належить до терміну «штучний нуль»;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20180314#n73 '''Основний споживач'''] - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20180314#n98 '''Споживання електричної енергії'''] - користування електричною енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача відповідно до укладених договорів;
== Виявлення факту порушення==
'''При виявлення представниками енергопостачальника фактів розкрадання електричної енергії складається''' :
#Акт про порушення Правил складається представниками енергопостачальника на місці виявлення фактів розкрадання електричної енергії у присутності споживача.
#Акт про порушення Правил складається тільки на бланках встановленого зразка у 2-х примірниках.
#Згода або незгода споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб або розрахункових приладів обліку фіксується в акті про порушення Правил.
#Акт про порушення Правил підписується представниками енергопостачальника та споживачем.
*У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
*Один примірник акта про порушення Правил вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести зауваження та заперечення до акту, викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
*До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті.

==Розгляд акту про порушення==
'''Процедура розгляду акту про порушення Правил:'''
#Акт про порушення Правил розглядається комісією з розгляду актів, яка створюється енергопостачальником і складається не менш ніж з трьох уповноважених представників енергопостачальника.
#Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.
#Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.
#Акт про порушення Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії.
#Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом.
==Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення==

'''8.4.1.''' Оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.

'''8.4.2'''. Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:

#порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);
#пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);
#пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);
#фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;
#'''використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії''';
#пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.
==Адміністративна відповідальність==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n783 Стаття 103-1] '''Порушення правил користування енергією, водою чи газом'''<blockquote>Самовільне використання з корисливою метою електричної, теплової енергії, гарячої чи питної води без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною, тепловою енергією, гарячою чи питною водою, а також самовільне використання з корисливою метою газу, порушення правил користування газом у побуті, що не завдало значної шкоди, -тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від '''десяти''' до '''п’ятдесяти''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.</blockquote>

==Кримінальна відповідальність==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1247| Стаття 188-1] '''Викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання'''
# Викрадення гарячої або питної води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди, - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
# Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони завдали шкоду у великих розмірах, -караються позбавленням волі на строк до трьох років.
<blockquote>'''Примітка'''. Шкода, передбачена цією статтею, визнається значною, якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - якщо вона в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян</blockquote>

== Припинення електропостачання ==
[https://www.youtube.com/watch?v=yvVOc86QclE Припинення електропостачання Ютуб]

[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Відповідальність за споживання необлікованої електричної енергії

2022-01-26T14:50:12Z

Lesia.sushko: Термін виділили окремим абзацом з посиланням на чинну редакцію документа

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України «Про ринок електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-19 Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Постанова НКРЕКП від 12.06.2018 № 375 «Про затвердження Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 «Про затвердження Кодексу систем розподілу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

== Визначення основних понять ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу (пункт 30 частини 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закону України «Про ринок електричної енергії»]).

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#:~:text=%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F%20%2D%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B3%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%2C%20%D0%B0%D0%BB%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%3B Необлікована електрична енергія]''' - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно;
Договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20210520#:~:text=%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%2D%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%3B Постачання електричної енергії]''' - продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20210520#:~:text=%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%2D%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%2D%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%83%D1%94%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%83%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B '''Споживач електричної енергії'''] - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20190727#n1399 '''Штучний нуль'''] - додатково змонтований контур заземлення (у тому числі металеві труби водопроводу або системи опалення), що з'єднаний з «нульовим» післяобліковим проводом електричної мережі електрозабезпечення електроустановки споживача, який за умови неправильного підключення лічильника (наприклад, у разі якщо електрична енергія обліковується однофазним одноелементним лічильником - «фаза» у третій клемі) дає змогу безобліково споживати електричну енергію. Облаштування додаткового контуру заземлення з метою з'єднання його з металевими корпусами електричних приладів для забезпечення їх безпечної експлуатації не належить до терміну «штучний нуль»;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20180314#n73 '''Основний споживач'''] - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20180314#n98 '''Споживання електричної енергії'''] - користування електричною енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача відповідно до укладених договорів;
== Виявлення факту порушення==
'''При виявлення представниками енергопостачальника фактів розкрадання електричної енергії складається''' :
#Акт про порушення Правил складається представниками енергопостачальника на місці виявлення фактів розкрадання електричної енергії у присутності споживача.
#Акт про порушення Правил складається тільки на бланках встановленого зразка у 2-х примірниках.
#Згода або незгода споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб або розрахункових приладів обліку фіксується в акті про порушення Правил.
#Акт про порушення Правил підписується представниками енергопостачальника та споживачем.
*У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
*Один примірник акта про порушення Правил вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести зауваження та заперечення до акту, викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
*До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті.

==Розгляд акту про порушення==
'''Процедура розгляду акту про порушення Правил:'''
#Акт про порушення Правил розглядається комісією з розгляду актів, яка створюється енергопостачальником і складається не менш ніж з трьох уповноважених представників енергопостачальника.
#Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.
#Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.
#Акт про порушення Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії.
#Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом.
==Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення==

'''8.4.1.''' Оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.

'''8.4.2'''. Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:

#порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);
#пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);
#пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);
#фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;
#'''використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії''';
#пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.
==Адміністративна відповідальність==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n783 Стаття 103-1] '''Порушення правил користування енергією, водою чи газом'''<blockquote>Самовільне використання з корисливою метою електричної, теплової енергії, гарячої чи питної води без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною, тепловою енергією, гарячою чи питною водою, а також самовільне використання з корисливою метою газу, порушення правил користування газом у побуті, що не завдало значної шкоди, -тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від '''десяти''' до '''п’ятдесяти''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.</blockquote>

==Кримінальна відповідальність==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1247| Стаття 188-1] '''Викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання'''
# Викрадення гарячої або питної води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди, - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
# Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони завдали шкоду у великих розмірах, -караються позбавленням волі на строк до трьох років.
<blockquote>'''Примітка'''. Шкода, передбачена цією статтею, визнається значною, якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - якщо вона в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян</blockquote>

== Припинення електропостачання ==
[https://www.youtube.com/watch?v=yvVOc86QclE Припинення електропостачання Ютуб]

[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Відповідальність за споживання необлікованої електричної енергії

2022-01-26T14:45:27Z

Lesia.sushko: Змінила посилання на чинну редакцію документа

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України «Про ринок електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-19 Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Постанова НКРЕКП від 12.06.2018 № 375 «Про затвердження Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 «Про затвердження Кодексу систем розподілу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

== Визначення основних понять ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу (пункт 30 частини 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закону України «Про ринок електричної енергії»]).

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#:~:text=%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F%20%2D%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B3%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%2C%20%D0%B0%D0%BB%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%3B Необлікована електрична енергія]''' - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно;
Договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20210520#:~:text=%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%2D%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%3B Постачання електричної енергії]''' - продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору;
Споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20190727#n1399 '''Штучний нуль'''] - додатково змонтований контур заземлення (у тому числі металеві труби водопроводу або системи опалення), що з'єднаний з «нульовим» післяобліковим проводом електричної мережі електрозабезпечення електроустановки споживача, який за умови неправильного підключення лічильника (наприклад, у разі якщо електрична енергія обліковується однофазним одноелементним лічильником - «фаза» у третій клемі) дає змогу безобліково споживати електричну енергію. Облаштування додаткового контуру заземлення з метою з'єднання його з металевими корпусами електричних приладів для забезпечення їх безпечної експлуатації не належить до терміну «штучний нуль»;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20180314#n73 '''Основний споживач'''] - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20180314#n98 '''Споживання електричної енергії'''] - користування електричною енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача відповідно до укладених договорів;
== Виявлення факту порушення==
'''При виявлення представниками енергопостачальника фактів розкрадання електричної енергії складається''' :
#Акт про порушення Правил складається представниками енергопостачальника на місці виявлення фактів розкрадання електричної енергії у присутності споживача.
#Акт про порушення Правил складається тільки на бланках встановленого зразка у 2-х примірниках.
#Згода або незгода споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб або розрахункових приладів обліку фіксується в акті про порушення Правил.
#Акт про порушення Правил підписується представниками енергопостачальника та споживачем.
*У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
*Один примірник акта про порушення Правил вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести зауваження та заперечення до акту, викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
*До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті.

==Розгляд акту про порушення==
'''Процедура розгляду акту про порушення Правил:'''
#Акт про порушення Правил розглядається комісією з розгляду актів, яка створюється енергопостачальником і складається не менш ніж з трьох уповноважених представників енергопостачальника.
#Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.
#Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.
#Акт про порушення Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії.
#Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом.
==Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення==

'''8.4.1.''' Оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.

'''8.4.2'''. Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:

#порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);
#пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);
#пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);
#фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;
#'''використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії''';
#пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.
==Адміністративна відповідальність==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n783 Стаття 103-1] '''Порушення правил користування енергією, водою чи газом'''<blockquote>Самовільне використання з корисливою метою електричної, теплової енергії, гарячої чи питної води без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною, тепловою енергією, гарячою чи питною водою, а також самовільне використання з корисливою метою газу, порушення правил користування газом у побуті, що не завдало значної шкоди, -тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від '''десяти''' до '''п’ятдесяти''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.</blockquote>

==Кримінальна відповідальність==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1247| Стаття 188-1] '''Викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання'''
# Викрадення гарячої або питної води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди, - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
# Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони завдали шкоду у великих розмірах, -караються позбавленням волі на строк до трьох років.
<blockquote>'''Примітка'''. Шкода, передбачена цією статтею, визнається значною, якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - якщо вона в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян</blockquote>

== Припинення електропостачання ==
[https://www.youtube.com/watch?v=yvVOc86QclE Припинення електропостачання Ютуб]

[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Відповідальність за споживання необлікованої електричної енергії

2022-01-26T14:39:26Z

Lesia.sushko: Змінили посилання на чинну редакцію документа

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України «Про ринок електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-19 Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Постанова НКРЕКП від 12.06.2018 № 375 «Про затвердження Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 «Про затвердження Кодексу систем розподілу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

== Визначення основних понять ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу (пункт 30 частини 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закону України «Про ринок електричної енергії»]).

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#:~:text=%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F%20%2D%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B3%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%2C%20%D0%B0%D0%BB%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%3B Необлікована електрична енергія]''' - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно;
Договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20210520#:~:text=%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F,%D0%B4%D1%96%D0%B9%20(%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96)%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0 Постачання електричної енергії]''' - продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору;
Споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20190727#n1399 '''Штучний нуль'''] - додатково змонтований контур заземлення (у тому числі металеві труби водопроводу або системи опалення), що з'єднаний з «нульовим» післяобліковим проводом електричної мережі електрозабезпечення електроустановки споживача, який за умови неправильного підключення лічильника (наприклад, у разі якщо електрична енергія обліковується однофазним одноелементним лічильником - «фаза» у третій клемі) дає змогу безобліково споживати електричну енергію. Облаштування додаткового контуру заземлення з метою з'єднання його з металевими корпусами електричних приладів для забезпечення їх безпечної експлуатації не належить до терміну «штучний нуль»;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20180314#n73 '''Основний споживач'''] - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20180314#n98 '''Споживання електричної енергії'''] - користування електричною енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача відповідно до укладених договорів;
== Виявлення факту порушення==
'''При виявлення представниками енергопостачальника фактів розкрадання електричної енергії складається''' :
#Акт про порушення Правил складається представниками енергопостачальника на місці виявлення фактів розкрадання електричної енергії у присутності споживача.
#Акт про порушення Правил складається тільки на бланках встановленого зразка у 2-х примірниках.
#Згода або незгода споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб або розрахункових приладів обліку фіксується в акті про порушення Правил.
#Акт про порушення Правил підписується представниками енергопостачальника та споживачем.
*У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
*Один примірник акта про порушення Правил вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести зауваження та заперечення до акту, викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
*До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті.

==Розгляд акту про порушення==
'''Процедура розгляду акту про порушення Правил:'''
#Акт про порушення Правил розглядається комісією з розгляду актів, яка створюється енергопостачальником і складається не менш ніж з трьох уповноважених представників енергопостачальника.
#Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.
#Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.
#Акт про порушення Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії.
#Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом.
==Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення==

'''8.4.1.''' Оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.

'''8.4.2'''. Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:

#порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);
#пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);
#пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);
#фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;
#'''використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії''';
#пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.
==Адміністративна відповідальність==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n783 Стаття 103-1] '''Порушення правил користування енергією, водою чи газом'''<blockquote>Самовільне використання з корисливою метою електричної, теплової енергії, гарячої чи питної води без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною, тепловою енергією, гарячою чи питною водою, а також самовільне використання з корисливою метою газу, порушення правил користування газом у побуті, що не завдало значної шкоди, -тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від '''десяти''' до '''п’ятдесяти''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.</blockquote>

==Кримінальна відповідальність==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1247| Стаття 188-1] '''Викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання'''
# Викрадення гарячої або питної води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди, - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
# Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони завдали шкоду у великих розмірах, -караються позбавленням волі на строк до трьох років.
<blockquote>'''Примітка'''. Шкода, передбачена цією статтею, визнається значною, якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - якщо вона в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян</blockquote>

== Припинення електропостачання ==
[https://www.youtube.com/watch?v=yvVOc86QclE Припинення електропостачання Ютуб]

[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців

2021-08-18T12:38:46Z

Lesia.sushko: Додано інформацію про організацію речового забезпечення військовослужбовців ЗСУ в мирний та особливий період

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF/paran9#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0671-17/paran16#n16 Наказ Міністерства інфраструктури України від 10 травня 2017 року №171 "Про затвердження норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0768-16#Text "Інструкція про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період", затверджена Наказом Міністерства оборони України 29.04.2016 року.]

== Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців ==
'''Продовольче забезпечення військовослужбовців''' здійснюється за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0767-16/paran17#n17 нормами] і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

'''Речове забезпечення військовослужбовців''' здійснюється за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0671-17/paran16#n16 нормами] і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF/paran9#n9 порядок] грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

'''За військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій,''' '''а також державних та комунальних навчальних закладів,''' зберігаються продовольче, речове та інші види забезпечення, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується:
* підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби;
* добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.

== Організація речового забезпечення військовослужбовців ЗСУ в мирний та особливий період ==
Основним завданням речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців Збройних Сил України в обмундируванні, взутті, натільній і теплій білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, спеціальному одязі та спорядженні для виконання спеціальних завдань, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазне-пральному обслуговуванні, що сприяють успішному веденню військами бойових дій та виконанню інших завдань, як у мирний час, так і в особливий період.

Речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил включає:
* забезпечення обмундируванням, одягом, взуттям, засобами захисту, знаками, фурнітурою, господарським, спортивним, санітарним майном, канцелярією, технічними засобами та ін.;
* створення та утримання запасів речового майна;
* лазне-пральне обслуговування військовослужбовців військових частин і забезпечення мийними засобами;
* організацію та проведення ремонту речового майна, технічних засобів речової служби, хімічного чищення обмундирування та спеціального одягу;
* фінансове планування та фінансування, складання та подання встановленої звітності за статтями кошторису Міністерства оборони України на речове забезпечення;
* організацію та ведення обліку і звітності з речової служби;
* організацію контролю за витратами матеріальних засобів і бюджетних асигнувань, передбачених на речове забезпечення.
Речове майно за цільовим призначенням поділяється на майно поточного забезпечення, майно фонду зборів і майно непорушних запасів, а за використанням - на майно особистого користування та інвентарне майно.

== Порядок здійснення грошової компенсації вартості за неотримане речове майно ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF/paran9#n9 Порядок] грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України. 

=== Момент виникнення права на отримання предметів речового майна ===
'''Грошова компенсація виплачується''' військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення '''у разі''':
* звільнення з військової служби;
* загибелі (смерті) військовослужбовця.
=== Суб’єкти права на отримання грошової компенсації ===
Право на виплати за неотримане речове майно '''мають''' військовослужбовці:
* Збройних Сил;
* Національної гвардії;
* Служби безпеки України;
* Служби зовнішньої розвідки;
* Держприкордонслужби;
* Держспецтрансслужби;
* Держспецзв’язку;
* Управління державної охорони.
Виплата грошової компенсації здійснюється особам '''офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.''' 

Дія [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF/paran9#n9 Порядку] '''не поширюється''' на:
* військовослужбовців строкової військової служби;
* курсантів вищих військових навчальних закладів;
* курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
=== Підстава для отримання компенсації військовослужбовцями ===
Грошова компенсація виплачується ''військовослужбовцям'' за місцем військової служби <big>'''за їх заявою (рапортом) на підставі наказу'''</big> командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а ''командирам (начальникам) військової частини'' - <big>'''наказу'''</big> старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації <big>'''на підставі довідки про вартість речового майна,'''</big> що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

<big>'''Довідка про вартість речового майна'''</big>, що належить до видачі, '''видається''' речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв’язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF/paran9#n9 Порядку].
=== Розмір грошової компенсації ===
Виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв’язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.
=== Право членів сім’ї військовослужбовця на компенсацію ===
'''У разі загибелі (смерті) військовослужбовця''' грошова компенсація виплачується рівними частками членам його сім’ї та утриманцям. 

Члени сім’ї та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця '''подають''' за місцем його військової служби '''заяву про отримання грошової компенсації'''. 

Грошова компенсація членам сім’ї та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця виплачується у разі, '''коли заява надійшла протягом трьох років''' з дня загибелі (смерті) або з дня набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим. 

Члени сім’ї загиблого (померлого) військовослужбовця визначаються відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], а утриманці - відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України] “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

== Див. також ==
* [[Виплата військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно]]
[[Категорія:Військова служба]]

Робота за сумісництвом

2021-08-17T11:46:51Z

Lesia.sushko: Додана інформація щодо відпусток за сумісництвом, граматичні виправлення.

== Нормативно-правові акти ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/245-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 квітня року 1993 № 245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0076-93 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"]
*
== Поняття "сумісництво" ==
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін (частина друга статті 21 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).

'''''Сумісництво''''' - виконання працівником, крім своєї основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у підприємця-фізичної особи (пункт 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0076-93 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затверджене наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 (далі - Положення].

[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0076-93 '''Перелік робіт, які не є сумісництвом''']

{| class="wikitable"
|-
| '''''Цікаво!''''' 
Не може вважатися сумісництвом: 
♦ робота працівника, який є фізичною особою-підприємцем та сплачує відповідні податки та збори, на підприємстві, установі, організації на умовах трудового договору ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2718203-10 лист Міністерства праці та соціальної політики України від 15 червня 2010 року № 2718/0/18/10-зв]); 
♦ робота за трудовим договором студентів, які поєднують її з денною формою навчання (пункт 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"].
|}

== Види сумісництва ==
* ''Зовнішнє сумісництво:'' робота виконується на іншому підприємстві чи в суб’єкта підприємництва (якщо працівник працює на двох (або кількох) підприємствах, одне з яких є основним місцем роботи, а друге — місцем роботи за сумісництвом). Трудова книжка зберігається на підприємстві за основним місцем роботи працівника.
* ''Внутрішнє сумісництво:'' робота виконується на тому самому підприємстві (працівник працює як основний працівник і як сумісник, але роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час). Трудова книжка зберігається на тому самому підприємстві. У разі внутрішнього сумісництва основною вважається посада з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншими посадами.

== Оформлення трудових відносин ==
Працевлаштуватися за сумісництвом може тільки працівник, в якого є основне місце роботи ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-298203-04 лист Міністерства праці і соціальної політики України від 13 жовтня 2004 року № 36-298]).

'''Для оформлення трудових відносин працівник, який приймається на роботу за сумісництвом повинен надати:'''
# паспорт;
# диплом або інший документ про набуту освіту або професійну підготовку (''у випадку прийняття на роботу, що потребує спеціальних знань'') (пункт 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0076-93 Положення]).

Для роботи за сумісництвом згоди власника або уповноваженого ним органу за місцем основної роботи не потрібно.

Факт укладення трудового договору на умовах сумісництва має бути відображений у заяві працівника та в наказі (розпорядженні) роботодавця. Робота за сумісництвом відображається в табелі обліку робочого часу.

Запис про роботу за сумісництвом, за бажанням працівника, заноситься до трудової книжки за основним місцем роботи на підставі довідки з місця роботи за сумісництвом (абзац сьомий пункту 2.14 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юсттиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58]).

'''Не можна допускати, щоб працівник-сумісник виконував свої трудові обов'язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом.'''

== Організація та оплата праці за сумісництвом ==
Тривалість роботи за сумісництвом '''не може перевищувати 4 годин на день і повного робочого дня у вихідний день'''. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми
робочого часу (пункт 2 [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/245-93-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій]").

Оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу. При встановленні сумісникам з погодинною оплатою праці нормованих завдань на основі технічно обгрунтованих норм оплата провадиться за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт.

Одержана за роботу за сумісництвом заробітна плата при підрахунку середнього заробітку по основній роботі '''не враховується''', за виключенням:
* вчителям та викладачам, які працюють у декількох середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладах, прирівнених до них по оплаті праці працівників, а також педагогічним працівникам дошкільних виховних, позашкільних та інших навчально-виховних закладів (як в одному, так і в декількох);
* медичним і фармацевтичним працівникам лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних установ охорони здоров'я, аптек, установ соціального забезпечення, дитячих будинків, шкіл-інтернатів для дітей-сиріт, а також для дітей, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку, дитячих дошкільних виховних закладів, медико-соціальної експертизи; сестрам милосердя товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця України.
Крім того, в середню заробітну плату зазначеним працівникам зараховується додаткова оплата за роботу, яка [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0076-93 не є сумісництвом].

== Відпустки за сумісництвом ==
Щорічна відпустка за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві (пункт 6 частини сьомої статті 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"]). Щорічна основна відпустка надається суміснику повної тривалості, тобто не може бути меншою 24 календарних днів за відпрацьований рік.

Сумісник, який працює на тому самому чи іншому підприємстві, має право на отримання компенсації за невикористану відпустку так само, як і основний працівник. Якщо тривалість відпустки за місцем роботи за сумісництвом менша, ніж за основним місцем роботи, сумісникам, за їхнім бажанням, в обов’язковому порядку повинна надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи (пункт 14 частини першої статті 25 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"]). Для цього сумісник має подати за місцем роботи за сумісництвом заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати.

При внутрішньому сумісництві нарахування заробітної плати за час відпустки або компенсації за невикористану відпустку провадиться окремо за основною посадою та окремо за посадою (професією) за сумісництвом відповідно до вимог п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

== Обмеження для роботи за сумісництвом ==
Відповідно до частини другої статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] обмеження щодо сумісництва можуть вводитися законодавством, зокрема і колективним договором, а також трудовим договором, який є для працівника основним.

Так, наприклад:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n335 Закон України "Про запобігання корупції"] встановлює обмеження щодо сумісництва, зокрема державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, суддей тощо (стаття 25);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Закон України "Про прокуратуру"] - щодо прокурорів (стаття 18);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"] - щодо нотаріусів (стаття 3);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] - щодо адвокатів (стаття 7 та 16);
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/245-93-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 03 квітня року 1993 № 245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій"] щодо:
# працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров'я та безпеці виробництва;
# осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок;
# керівників державних підприємств, установ і організацій, їхніх заступників, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхніх заступників (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).
Виняток становлять лише працівники держпідприємств, установ і організацій, які переміщуються із тимчасово окупованої території.

== Звільнення з роботи за сумісництвом ==
Звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв'язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги (пункт 8 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0076-93 Положення]).

Звільнення з роботи за сумісництвом не є підставою вважати працівника безробітним, тому допомога по безробіттю не виплачується.

Якщо працівник працює за сумісництвом, але звільняється з основної роботи, робота за сумісництвом може стати основним місцем роботи. Оскільки робота за сумісництвом виконується на підставі трудового договору, то з працівником за його заявою розривається трудовий договір про роботу за сумісництвом і укладається новий трудовий договір про роботу на підприємстві на певній посаді шляхом видання наказу. Якщо за основним місцем роботи у трудову книжку працівника не внесено запис про роботу за сумісництвом, то і не вноситься запис до неї і про звільнення працівника з даної роботи.

==Відповідальність==
За дотриманням ретельно стежить Держпраці. Всю необхідну інформацію для цього таке відомство може отримати від:
* ''Пенсійного фонду:'' до обовязків якого входить надання Держпраці на постійній основі даних про застрахованих осіб. які працюють за сумісництвом у 5-ти і більше страхувальників;
* ''Державного реєстру фізичних осіб - платників податків:'' на підставі відомостей про суми виплачених доходів і утриманих податків працівниками Держпраці може самостійно відстежувати осіб, які працюють за сумісництвом у декількох місцях.

За порушення закондавства наступає ''адміністративна відповідальність'', яка передбачає адміністративний штраф [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністрапивні правопорушення] за порушення заборон на сумісництво, встановлених для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ст 172-4).

== Відмінність від суміщення професій (посад) ==
'''''Суміщення професій (посад)''''' здійснюється на тому самому підприємстві в основний робочий час у той самий проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи за рахунок збільшення інтенсивності праці та обсягу виконуваної роботи при незмінній тривалості робочого часу. При цьому окремий трудовий договір з працівником не укладається, лише видається по підприємству наказ про допущення працівника до роботи за суміщенням.

У штатному розписі підприємства ці посади мають бути визначені як окремі штатні одиниці з відповідними посадовими інструкціями.

У табелі обліку робочого часу робота за суміщенням професій (посад) не відображається — для нарахування доплати за суміщення достатньо виданого наказу. Запис у трудову книжку про роботу за суміщенням не вноситься. Працівникові виплачують доплату до посадового окладу згідно зі статтею 105 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]

'''Чи необхідно декларувати роботу за сумісництвом, яка виконувалася впродовж звітного року, якщо станом на кінець звітного періоду вона вже не виконується?'''

У декларації зазначаються відомості про посаду чи роботу за сумісництвом, якщо її зайняття (виконання) розпочалося або продовжувалося під час звітного періоду незалежно від тривалості.

Отже, якщо у звітному періоді суб’єкт декларування займав посаду або здійснював упродовж будь-якого часу роботу за сумісництвом і при цьому станом на останній день звітного періоду він таку посаду не займає (роботу не здійснює), така посада (робота) повинна бути відображена в декларації.

Відомості про посаду чи роботу за сумісництвом зазначаються незалежно від того, чи була вона оплачуваною.

'''Цікаво!''' [http://www.myshared.ru/slide/1136350/ Презентація щодо сумісництва та суміщення посад].

== Корисні посилання ==
* [https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/202695_u-derzhprats-rozyasnili-chi-ma-pravo-pratsvnik-na-nadannya-vdpustki-pri-robot-za-sumsnitstvom?utm_source=facebook.com&utm_medium=postlypskyi&utm_campaign=20210406_biz_lypskyi&fbclid=IwAR2wo_Qa9lxNSKtKWmnfiH74bZ У Держпраці роз'яснили, чи має право працівник на надання відпустки при роботі за сумісництвом]
[[Категорія: Робочий час]]
[[Категорія: Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Відсторонення працівників від роботи

2021-04-21T14:43:56Z

Lesia.sushko: Описано обгрунтування, які має врахувати роботодавець при відстороненні працівника, та доповнено інформацію про вирішення спорів КТС.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України «Про державну службу»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page Закон України "Про запобігання корупції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-101 Рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==

=== Поняття та підстави відсторонення працівника від роботи ===
Під визначенням - '''«відсторонення працівника від роботи»''' слід розуміти, один із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов'язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та підставах встановлених законодавством за суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов'язкове їх припинення. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов’язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення::
# правову підставу;
# наслідки відсторонення для інших осіб;
# законодавчо встановлені гарантії відстороненого працівника на оплату праці;
# строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному, щоб усунути причини відсторонення, якщо уповноважений орган не визначив інший строк відсторонення. 
За загальним правилом відсторонення працівників від роти власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
*появи на роботі у нетверезому стані;
*у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
*відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
*в інших випадках, передбачених законодавством.

=== Порядок відсторонення працівника від роботи ===
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган відстороняє від роботи через видавання наказу (розпорядження) по підприємству, в якому зазначаються підстави відсторонення з посиланням на нормативні акти та період, на який працівник відсторонюється від роботи. 
Працівник повинен ознайомитися з наказом під підпис, а в разі його відмови складається акт.
 
Запис про відсторонення до трудової книжки не вноситься.
 
Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівника залежно від підстав може бути:
* допущено до роботи (у такому разі про допущення працівника до роботи окремого наказу видавати не потрібно, але якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення тоді про допуск працівника до роботи видається наказ (розпорядження);
* переведено на іншу роботу;
* звільнено.
=== Правові наслідки відсторонення працівника від роботи ===
Відсторонення працівника від роботи законодавство не завжди пов'язує призупинення виплати заробітної плати за час відсторонення. Законодавством передбачено випадки збереження виплати заробітної плати відстороненому працівнику повністю або частково. 
Зокрема, відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 вимог статті 22 Закону України «Про Державну службу»] відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою відбувається із збереженням заробітної плати. 
Водночас, відповідно до вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page статті 65 Закону України «Про запобігання корупції»] особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. 
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом без збереження заробітної плати. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням. 
Відсторонення від посади без збереження заробітної плати може здійснюватись, щодо підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні, щодо злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. У такому випадку в разі відсторонення не передбачено збереження заробітної плати, але передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади). 
Право на відшкодування шкоди за рахунок держави виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.
У випадку відсторонення працівника від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, оскільки [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 статтею 22 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”] передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків. 
Водночас, відповідно до вимог статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] у випадку не можливості переведення на іншу роботи особи, яка є бактерієносієм, і робота якої пов'язана з обслуговуванням населення, що може призвести до поширення інфекційних хвороб, така особа відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом, з виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
 
Відповідно до умов статті 82 КЗпП України, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 9 Закону України «Про відпустки»] період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. 
За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.

=== Позасудовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
==== Куди звернутися ====
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

==== Строки розгляду питання ====
Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу 
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому органу. 
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права

==== Порядок оскарження ====
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається,і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

==== Особливі випадки ====
В питанні відсторонення працівника від роботи слід відмежовувати відсторонення у випадках передбачених законодавством для правовідносин, які не регулюються законодавством про працю. Згідно рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року N 1-рп/2010 усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 КЗпП України.

=== Судовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
У разі незгоди працівників з рішенням власника або уповноваженого ним органу щодо відсторонення їх від роботи, спір вирішується судом. 
Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством (стаття 2 КЗпП України). Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного суду України , викладеними у пункту 10 Постанови від 24 грудня 1999р № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 КЗпП).

==== Куди звернутися ====
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до місцевого суду загальної юрисдикції. Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

==== Вартість ====
Вартість вирішення трудового спору у судовому порядку обумовлюється сплатою судового збору ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»])

==== Перелік необхідних документів ====
Для вирішення спору судом необхідно подати позовну заяву, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України]).

==== Строки розгляду питання ====
Розгляд судом трудових спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом] .

==== Порядок оскарження ====
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом]

 
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Адміністративний арешт майна платників податків: зміст, підстави виникнення, порядок застосування

2021-03-26T10:38:59Z

Lesia.sushko: надано додаткові роз'яснення щодо випадків продовження строку перевірки судом обгрунтованості арешту майна.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0948-17 Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Міністерства фінансів від 14 липня 2017 року № 632]

== Зміст адміністративного арешту ==
'''Адміністративний арешт майна платника податків''' ''(далі - арешт майна)'' є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
 
Відповідно до пункту 94.5 статті 94 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page15 Податкового кодексу України] арешт майна може бути повним або умовним.
* '''Повним арештом майна''' визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
* '''Умовним арештом майна''' визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення. 

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону (ст. 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page3 Закону України "Про виконавче провадження"]), та коштів на рахунку платника податків.

== Підстави для накладення адміністративного арешту ==
'''Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:'''
# платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
# фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
# платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
# відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
# відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
# платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
# платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
# платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
# нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

== Порядок застосування арешту майна ==
Відповідно до Розділу 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0948-17 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Міністерства фінансів від 14 липня 2017 року № 632 (далі - Порядок)], керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, що є підставою для накладення адміністративного арешту, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
 
'''Обґрунтованість арешту''', накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, '''має бути перевірена судом <big>протягом 96 годин</big>'''.
 
У такому разі '''рішення керівника''' (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду <big>'''протягом 24 годин'''</big> з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.
 
'''''Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.'''''
 
'''Рішення''' про застосування адміністративного арешту майна платника податків '''надсилається''' рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під підпис:

* платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;
* іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

== Особливості застосування арешту коштів на рахунку платника податків ==
'''Арешт коштів''' на рахунку платника податків '''здійснюється виключно на підставі рішення суду''' у разі звернення контролюючого органу до суду.
 
'''Звільнення коштів з-під арешту''' банк або інша фінансова установа здійснює '''за рішенням суду'''. Для звільнення коштів з-під арешту контролюючий орган звертається до суду <big>'''протягом двох робочих днів'''</big>, що настають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав для припинення такого арешту.
 
'''''Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексом адміністративного судочинства України], у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.'''''
 
У разі прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна банку арешт не може бути накладено на його кореспондентський рахунок.

== Продовження та припинення арешту майна ==
Строк перевірки судом - 96 годин не може бути продовжений в адміністартивному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, '''крім випадків''', коли '''власник майна''', на яке накладено арешт, '''не встановлени'''й (не виявлений). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністартивного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі, якщо '''майно є таким,що''' '''швидко псується''', - протягм граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

'''Припинення арешту майна здійснюється у разі:'''

# відсутності протягом строку, зазначеного у пункті 2 розділу ІV [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0948-17 Порядку], рішення суду про визнання арешту обґрунтованим;
# погашення податкового боргу платника податків;
# усунення платником податків причин застосування арешту майна;
# ліквідації платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;
# надання відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів належності арештованого майна до об'єктів права власності цієї третьої особи;
# скасування судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт майна;
# прийняття судом рішення про припинення арешту майна;
# пред'явлення платником податків дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, а також документа, що підтверджує реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
# фактичного проведення платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

[[Категорія:Податкове право]]

Транспортний податок

2021-03-10T07:37:17Z

Lesia.sushko: Стаття доповнена даними середньоринкової вартості автомобілів станом на 01.01.2021 р., та відповідальністю за неподання декларації.

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/66-2016-%D0%BF/paran9#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 "Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів"]

== Місце транспортного податку в системі оподаткування України ==
'''Транспортний податок''' -це різновид місцевого податку на майно, тобто обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що встановлюється в межах граничних розмірів ставок, визначених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень та справляється з платників податку відповідно до Податкового кодексу України.

== Елементи транспортного податку ==
* '''Платники податку'''
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування.

* '''Об’єкт оподаткування'''
'''Об’єктом оподаткування''' є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло '''не більше п’яти років''' (включно) та середньоринкова вартість яких становить '''понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати''', встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. ''Станом на 01.01.2021 р. – '''2250000, 00 грн''' (МЗП – 6000 грн).''
Транспортний податок, також як і інші податки на майно, фіскали обчислюють самі. Роблять вони це на підставі інформації, отриманої від Мінекономіки.
До 1 липня поточного року податківці надсилають фізособам за місцем реєстрації податкове повідомлення-рішення, в якому вказана сума та реквізити для оплати.
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/66-2016-%D0%BF за методикою]., затвердженою КМУ, станом на 1 січня податкового (звітного) року.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

* '''База оподаткування'''
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

* '''Ставка податку'''
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

* '''Податковий період'''
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

* '''Порядок сплати податку'''

Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетного кодексу України].

* '''Строки сплати податку'''

Транспортний податок сплачується:

а) '''фізичними особами''' - <big>протягом 60 днів</big> з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) '''юридичними особами''' - авансовими внесками щокварталу <big>до 30 числа місяця</big>, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації";

== Порядок обчислення та сплати податку ==

* '''Порядок обчислення суми транспортного податку з фізичних осіб'''

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування '''фізичних осіб''' здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації <big>до 1 липня</big> року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

* '''Порядок обчислення суми транспортного податку з юридичних осіб'''
Платники податку - '''юридичні особи''' самостійно обчислюють суму податку станом <big>на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року</big> подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі якщо авто, придбано протягом року, '''декларація юрособою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт''', а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло таке право. Відповідно, ''попередній власник платить транспортний податок по місяць, у якому він цей автомобіль продав або подарував.''

* '''Роль органів внутрішніх справ під час розрахунку та справляння податку'''
Органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.

З 1 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані '''щомісяця у десятиденний строк''' після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку '''фізичними та юридичними особами''', за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом '''на перше число відповідного місяця.'''

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

* '''Особливі випадки обчислення суми транспортного податку'''
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період <big>з 1 січня</big> цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період <big>з 1 січня</big> цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) <big>протягом 10 днів</big> з моменту отримання.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається <big>протягом 30 календарних днів</big> з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається <big>протягом 30 календарних днів</big> з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

== Право на проведення звірки даних ==

Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. <big>Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)</big>.

Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування".

'''''Зверніть увагу!''''' У разі неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків Декларації з транспортного податку тягне за собою накладення штрафу '''у розмірі 340 грн''', за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. А за ті самі дії, вчинені платником податків – '''у розмірі 1020 грн''' за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ПКУ).
[[Категорія: Податкове право]]

Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення

2021-02-15T10:30:35Z

Lesia.sushko: /* Обов'язок з відшкодування шкоди */

== Нормативна база ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 02 липня 2004 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів»]

== Шляхи (способи) відшкодування шкоди ==
Відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином, має важливе значення для усунення наслідків злочину та поновлення порушених прав громадян, підприємств, установ, організацій. Саме тому особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, має право на її відшкодування. Реалізувати це право можна шляхом пред’явлення цивільного позову в кримінальному провадженні до початку судового розгляду.
'''Особа, яка не пред’явила цивільного позову у кримінальному провадженні, а також особа [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|цивільний позов]] якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.'''

'''Примітка!''' Суд залишає позов без розгляду у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, крім випадків, коли надійшло клопотання про розгляд позову за їх відсутності або ж цивільний відповідач , його представник чи законний представник повністю визнали пред’явлений позов.

== Куди звернутися ==
Якщо потерпілий заявляє цивільний позов про відшкодування майнової шкоди '''під час кримінального провадження''', то він адресує його органу досудового розслідування або суду. 
{| class="wikitable"
|-
| Див. додатково [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов]]
|}

Позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина третя статті 28 ЦПК України]).

== Хто має право на відшкодування шкоди ==
Право звернутися з позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином має лише потерпілий від злочину або особа, яка має право діяти від його імені.
Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-04 Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 02 липня 2004 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів»] звертає увагу судів на те, що особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, набуває передбачених законом прав учасника процесу лише після визнання її потерпілим. Визнання особи потерпілим у справі або відмова в цьому мають бути процесуально оформлені постановою органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду.

Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. 

У разі, коли потерпілим визнано неповнолітню або недієздатну особу, суд забезпечує участь у справі законного представника цієї особи, який має захищати її права й охоронювані законом інтереси; при цьому згода такого потерпілого на участь у справі законного представника не потрібна. 

У разі, коли внаслідок злочину настала смерть потерпілого, право на відшкодування шкоди мають його родичі, які в установленому законом порядку повинні визнаватися потерпілими.

== Обов'язок з відшкодування шкоди ==
Компенсація шкоди, як правило, здійснюється особою, яка вчинила злочин. Так, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому внаслідок кримінального правопорушення. В іншому випадку шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні або позову, що подається в порядку цивільного судочинства, коли по справі винесено обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили. 

Проте, бувають випадки, коли особу, яка вчинила злочин не встановлено, або вона є неплатоспроможною. За таких обставин майнова шкода, завдана фізичній особі внаслідок злочину може відшкодовуватись державою у встановленому законом порядку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page18 частина друга статті 1177 ЦК України], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page5 частина третя статті 127 КПК України]). Ця стаття є відсильною і зобов'язує керуватися правилами, що містяться в іншому нормативно-правовому акті. Однак такий законодавчий акт досі не прийнятий. 

Наслідком такої прогалини є відсутність можливостей для реалізації вказаних норм. Верховний суд неодноразово в своїх рішеннях наголошував про відсутність в України спеціального закону, який би визначав підстави та порядок відшкодування шкоди державою потерпілим від кримінальних правопорушень, у випадку коли винна особа не встановлена або є неплатоспроможною. Так переглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області встановила, що вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно дійшов обґрунтованого висновку про відсутність можливості задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином з тих підстав, що механізм відшкодування зазначеної шкоди за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5509 статтею 1177 ЦК України] законодавчо ще не врегульовано. Висновок судів щодо відмови у задоволенні позову є законним і обґрунтованим оскільки державою не визначено умови та порядок відшкодування шкоди ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38544481 Ухвала апеляційного суду Чернівецької області від 30 квітня 2014 року у справі №726/2–2521/13]).

== Вимоги до позовної заяви ==
Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page4 стаття 175 ЦПК України]). 

{| class="wikitable"
|-
| Див. додатково [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]] 
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пункту 6 частини першої статтв 5 Закону України «Про судовий збір»] позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору.

[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‎]]
[[Категорія:Цивільне право‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Подання цивільного позову у кримінальному провадженні]]
|}