WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Обмеження при застосуванні пестицидів та агрохімікатів в межах населених пунктів

2026-04-13T12:30:49Z

Larysa.shapirenko:

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/86/95-вр Закон України «Про пестициди і агрохімікати»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України «Про систему громадського здоров’я»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/180-14 Закон України «Про захист рослин»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/288-96-п Порядок надання дозволу на ввезення та застосування незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів іноземного виробництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 № 288]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/295-96-п Порядок проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, ведення переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 № 295]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/354-96-п Порядок вилучення, утилізації, знищення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів та тари від них, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.1996 № 354]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/881-95-п Порядок державного обліку наявності та використання пестицидів і агрохімікатів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 № 881]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2023-%D0%BF#Text Порядок одержання посвідчення про право роботи з пестицидами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 №458]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/v0001282-98 Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98, затверджені наказом Міністерство охорони здоров’я України від 03.08.1998 № 1]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено '''режим воєнного стану'''.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/297-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2022 року № 297 "Деякі питання перевезення (транспортування), зберігання, застосування та торгівлі пестицидами і агрохімікатами"] встановлено, що строк дії допусків (посвідчень) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, виданих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86/95-вр#Text Закону України “Про пестициди і агрохімікати”] та дійсних станом на 1 січня 2022 р., продовжується на період дії воєнного стану в Україні та на 90 днів, наступних за днем його припинення або скасування.
|}
== '''Загальна характеристика''' ==
'''Пестициди''' - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкода матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб. Термін "пестициди" включає також засоби захисту рослин.

'''Агрохімікати''' - органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості продукції рослинного походження (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/86/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про пестициди та агрохімікати»]).
=='''Заборона зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві'''==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0001282-98#Text Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», затверджених наказом Міністерство охорони здоров’я України від 03.08.1998 № 1] (далі - Правила), забороняється:
# ''Застосування пестицидів для захисту зелених насаджень на територіях лікувально-профілактичних і дитячих установ, спортивних майданчиків, підприємств харчової промисловості, а також усередині густонаселених житлових кварталів.''
# ''Застосування пестицидів для захисту зелених насаджень в межах населеного пункту дозволяється тільки з 22:00 до 07:00 ранку, а за межами населеного пункту всі роботи з пестицидами слід проводити в ранкові (до 10) і вечірні (18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Роботи необхідно проводити в безвітряну погоду. При швидкості вітру більше 4 м/с обприскування не допускається.''
# ''Перед проведенням обробок об'єктів, розташованих в межі або поблизу населених пунктів, необхідно встановити попереджувальні знаки та оповістити людей про майбутні роботи і строки, протягом яких забороняється перебування людей в обробленій зоні (за два дні до початку захисних хімічних заходів повідомляти сільські ради, пасічників та інших зацікавлених осіб). У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи. Місцеве населення повинно бути проінформоване про час і місце запланованих обробок шляхом оголошення по радіо, встановлення попереджувальних написів. Відповідно до судової практики можна стверджувати, що належним повідомленням у випадках використання пестицидів господарствами буде публікація відповідного оголошення у місцевих газетах. У разі, якщо пестициди було застосовано, але населення та власників суміжних сільськогосподарських угідь попереджено не було та у зв’язку з цим останнім було завдано збитків, потерпілі мають повне право звертатися до суду.''
# ''У масштабі населеного пункту забороняється повсюдна, одночасна обробка рослин однотипним препаратом, яка може обумовити масове надходження в атмосферне повітря населених пунктів аерозолю та парів токсиканта. Такі ситуації регулюються календарним графіком робіт, чергуванням асортименту препаратів в період інтенсивних обробок.''
# Для обробки індивідуальних садів та городів у межах населеного пункту дозволяється застосування тих пестицидів, які дозволені до роздрібного продажу «[https://data.gov.ua/dataset/389ddb5a-ac73-44bb-9252-f899e4a97588 Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні]» і доповненнями до нього. Рекомендується в межах населеного пункту застосовувати біологічні методи боротьби зі шкідниками.
# ''Забороняється залишати пестициди та отруєні принади без охорони в місцях застосування, на польових станах, індивідуальних господарствах і інших місцях.''
# ''До роботи з пестицидами допускаються особи, що пройшли спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, видані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2023-%D0%BF#Text Порядку одержання посвідчення про право роботи з пестицидами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 458]. Усі роботи з пестицидами і протруєним насіннєвим матеріалом обов’язково реєструються у спеціальних журналах.''
# ''В межах населеного пункту дозволяється обприскування ранцевими обприскувачами при швидкості вітру до 4 м/с , а за межами обприскування вентиляторними і штанговими обприскувачами допускається при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с (крупнокрапельне).''
# ''У зоні роботи з пестицидами мають бути обладнані місця для відпочинку і споживання їжі, які забезпечуються бачками з питною водою, рукомийником і медичною аптечкою. Це місце повинно розташовуватися не ближче 200 м від межі застосування пестицидів.''
# ''До виконання роботи з пестицидами і агрохімікатами не допускаються особи віком до 18 років, вагітні жінки, жінки, що годують дітей особи, що мають медичні протипоказання за станом здоров’я, а також особи, зазначенні у переліку важких робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, визначених МОЗ. Діти шкільного та дошкільного віку не допускаються до роботи з пестицидами і на оброблених ними площах.''
# ''Керівники фермерських господарств, приватні підприємці зобов'язані надавати в розпорядження працюючих з пестицидами засоби механізації, спеціальний одяг і спецвзуття, засоби захисту рук, органів дихання, зору, проводити навчання правилам техніки безпеки відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0231-05#top Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005 № 15]. Тривалість роботи з пестицидами першого і другого класів небезпеки не повинна перевищувати 4 години, з іншими — 6 годин на добу (з доробкою іншої частини робочого дня на операціях, не пов'язаних із застосуванням пестицид.''
Згідно зі ст. З Закону України "Про пестициди і агрохімікати" '''основними принципами державної політики у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами та агрохімікатами, є:''' пріоритетність збереження здоров'я людини і охорони навколишнього природного середовища по відношенню до економічного ефекту від застосування пестицидів і агрохімікатів, безпечність для здоров'я людини та навколишнього природного середовища під час їх виробництва, транспортування, зберігання, випробування і застосування за умови дотримання вимог, встановлених державними стандартами, санітарними нормами, регламентами та іншими нормативними документами.

== '''Наслідки порушень встановлених правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів''' ==
Місцеві органи державної виконавчої влади разом з іншими зацікавленими підприємствами і установами організовують та проводять заходи щодо санітарно-гігієнічного та медичного забезпечення робіт, пов’язаних з застосуванням пестицидів у відповідності з чинним законодавством.

=== '''Адміністративна відповідальність''' ===
Відповідно до статті 83 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) на винну особу може накладатися адміністративне стягнення за порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів у вигляді накладення '''штрафу''' на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Право розглядати такі справи, відповідно до статті 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП] мають органи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Згідно з абзацом п'ятдесят шостим підпункту 3 пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/667-2015-%D0%BF#Text Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667], [https://dpss.gov.ua/ Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів України] (Держпродспоживслужба) відповідно до покладених завдань, зокрема здійснює державний нагляд за додержанням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами державних санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів і регламентів безпечного виробництва, транспортування, зберігання, застосування пестицидів і агрохімікатів, за вмістом залишкової кількості пестицидів і агрохімікатів у харчових продуктах та продовольчій сировині, зокрема імпортованих лікарських травах, водних об’єктах, воді, що використовується для господарсько-питного постачання, купання, спортивних занять, організованого відпочинку та з лікувальною метою, лікувальних грязях, ґрунтах, на землях населених пунктів, оздоровчого та рекреаційного призначення.

'''''Крім того, від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об'єктів нагляду, визначених законодавством, мають право:'''''
# головний державний санітарний лікар України та його заступники, головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць та їх заступники, головні державні санітарні лікарі районів, міст, районів у містах, лінійних підрозділів та об'єктів водного, залізничного, повітряного транспорту, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, Служби безпеки України, з'єднань, частин та підрозділів і їх заступники;
# лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи органів державної санітарно-епідеміологічної служби - щодо адміністративних правопорушень, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 частиною п'ятою статті 41, а також статтями 42, 78, 80 - 83, 95, 167, 168-1, 170] (коли вони є порушеннями санітарних норм).

=== '''Цивільна відповідальність''' ===
Якщо при виконанні вказаних робіт допущено порушення встановлених правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, наприклад допущено до такого виду робіт працівників, які не мають відповідного допуску (посвідчення) на право виконання такої роботи, порушення технології і порядку обприскування чим завдано шкоду іншій особі, '''можна ставити питання про стягнення шкоди''' відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page статті 1187 Цивільного кодексу України.] Так, особа, яка здійснює діяльність, що є [[Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки|джерелом підвищеної небезпеки]], відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Однак, потерпілому необхідно обґрунтовувати свої вимоги, якщо вони підлягають розгляду саме в порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|цивільного судочинства]]. Для захисту своїх інтересів у суді потерпілому необхідно довести обставини, від яких залежить задоволення позовних вимог на його користь. Наприклад, потерпілий, встановивши, що внаслідок застосування пестицидів у нього виникли негативні наслідки (загибель тварин, забруднення ґрунту, пошкодження посівів, дерев тощо), повинен цей факт одразу зафіксувати: звернутися до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani Держпродспоживслужби] з метою проведення за участі їх представників обстеження та складення '''акту обстеження'''. Отримати протокол лабораторних досліджень проб ґрунту, повітря, сільськогосподарських культур. Під час обстеження можна звертатися до різноманітних державних та приватних лабораторій, наукових закладів. Доцільним буде складення акту перевірки дотримання санітарного законодавства.

Винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на порушника є беззаперечним фактом вчинення ним протиправної діяльності, його вини, яким буде доведено що обробку пестицидами чи агрохімікатами відповідач провів всупереч вимогам законодавства України, зокрема [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про пестициди і агрохімікати»], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/180-14 Закону України «Про захист рослин»], Правил тощо.

Необхідно довести і наявність причинного зв’язку між протиправною дією та завданою шкодою. Цей зв’язок може підтвердити наявність '''протоколу лабораторних досліджень''', у якому має бути зазначено, яким видом пестициду здійснено обприскування поля позивача та відповідача та чи є він одним і тим же препаратом.
== '''Судова практика''' ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80726078 Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у справі № 824/357/18-а]

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]

Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх

2025-04-17T10:38:09Z

Larysa.shapirenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-06#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 2 "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру"]

== Визначення поняття неповнолітньої особи в законодавстві ==
'''''Неповнолітньою вважається дитина у віці від 14-ти до 18-ти років''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n46 стаття 6 Сімейного кодексу України]).

== Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення вчинені неповнолітніми ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80#n150 статтею 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”] передбачено, що суди розглядають справи щодо '''неповнолітніх''', які вчинили адміністративні правопорушення у '''віці від 16 до 18 років.'''

Такі справи розглядаються спеціально уповноваженими на те суддями (складом суддів) за участю представників служб у справах дітей, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n45 статтею 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) '''''справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років розглядаються виключно суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.'''''

Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4039 другою статті 522 Митного кодексу України] (надалі - МК України) визначено, що '''''усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями).'''''

== Загальні засади адміністративної відповідальності неповнолітніх ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n30 статті 2 КУпАП] законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МК України].

'''''Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n68 стаття 12 КУпАП]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3710 частиною другою статті 459 МК України] '''''суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку.'''''

Відповідно до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n327 пунктом другим частини першої статті 247 КУпАП] '''''провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку.'''''

'''''Отже, неповнолітня особа у віці від 14 - ти до 16-ти років, - не може бути притягнута до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.'''''

В будь-якому разі, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n173 пунктом четвертим частини першої статті 34 КУпАП] - '''''вчинення правопорушення неповнолітнім визнається обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.'''''

=== Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх ===
Частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n70 статті 13 КУпАП] передбачено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125 статтею 241 КУпАП], а саме:
* зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
* попередження;
* догана або сувора догана;
* передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

'''Зазначені заходи впливу''', згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n70 статті 13 КУпАП], - '''можуть бути застосовані''', з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, '''і до осіб''', '''які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 частиною другою статті 13 КУпАП]''' (''окрім вчинення правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтею 185 КУпАП]'').

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] відсутні докладні роз’яснення та особливостей застосування заходів впливу до неповнолітніх у вигляді зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого, догани або суворої догани, передачі неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Тому суд при застосуванні зазначених заходів впливу повинен виходити з буквального змісту заходу, що застосовується судом виходячи з загальних засад права та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-06#Text постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 2 "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру"] передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють, допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою. Особами, які заміняють батьків, є, зокрема, усиновителі, пікуни і піклувальники. Питання про передачу неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють, суд повинен вирішувати з урахуванням даних, що їх характеризують. Неприпустимо передавати неповнолітнього під нагляд батька чи матері, які позбавлені батьківських прав, а також батьків чи інших осіб, котрі через свою поведінку не здатні позитивно впливати на нього. Хоча в законі не передбачено обов'язкове отримання згоди батьків або осіб, які їх заміняють, на передачу їм неповнолітнього під нагляд, суд має отримати таку згоду. Неповнолітнього можна передати під нагляд педагогічного (за місцем навчання) чи трудового (за місцем роботи) колективу - за згодою цього колективу, а також під нагляд окремих громадян - на їхнє прохання. При цьому як педагогічний чи трудовий колектив, так і окремий громадянин мають бути спроможні здійснювати виховний вплив на неповнолітнього, постійно й належним чином контролювати його поведінку та зобов'язані це робити.

Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n135 стаття 26 КУпАП]).

Згідно з пунктом 2 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n743 статті 284 КУпАП] при застосуванні заходів впливу, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125 статтею 241 цього Кодексу] суд виносить постанову, яка згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n750 статтею 285 КУпАП] оголошується негайно після закінчення розгляду справи, копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. 

=== Відповідальність неповнолітніх '''на загальних підставах''' за вчинення певних складів адміністративних правопорушень, передбачених КУпАП ===
Частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n70 статті 13 КУпАП] передбачено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n245 статтями 44], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n301 51], 89, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n958 121 - 127], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1082 130], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1182 статтею 139], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4518 частиною третьою статті 154], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1319 частиною другою статті 156], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 статтями 173], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4217 173-2, 1734], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1873 174], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1931 1831], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 185], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2292 190-195] КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності '''на загальних підставах'''.

У той же час, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника '''до зазначених осіб''' (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]) '''можуть бути''' '''застосовані заходи впливу, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125 статтею 241 КУпАП]'''.

Отже, '''за інші адміністративні правопорушення''', що не зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 частині другій статті 13 КУпАП], з передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] '''повинні бути застосовані виключно заходи впливу, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125 статтею 241 КУпАП].'''

===Особливості застосування до неповнолітніх видів адміністративних стягнень й виконання постанов про накладення адміністративних стягнень===
{| class="wikitable"
|-
! Види адміністративних стягнень за частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 статті 24 КУпАП]!! Особливості застосування до неповнолітніх !! Зміст виду відповідальності та особливостей (в разі наявності)
|-
|-
| штраф ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 (пункт 2)]''|| '''Наявні''' || Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n138 стаття 27 КУпАП]).

'''Виконання постанови про накладення штрафу передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n950 статтями 307-310 КУпАП].'''

'''У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n951 статті 307 КУпАП).]'''
|-

|-
| громадські роботи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#top ''(пункт 51)''] || '''Наявні''' || Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, '''у вільний від роботи чи навчання час''' безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n156 стаття 301 КУпАП]).
Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин.

Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а '''неповнолітніми - дві години на день''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n1021 частина друга статті 3212 КУпАП]).

Провадження про виконання постанови про застосування громадських робіт передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n1015 статтями 3211-3214 КУпАП].

|-

|-
| суспільно корисні роботи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#top ''(пункт 61)''] || '''Наявні''' || Суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4064 стаття 311 КУпАП]).

Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, '''а неповнолітніми - не більше двох годин на день'''.

Суспільно корисні роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

Провадження по виконанню постанови про застосування суспільно корисних робіт передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#top статтями 3251-3254 КУпАП].
|- |-
| адміністративний арешт [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#top ''(пункт 7)''] || '''Не може застосовуватись до неповнолітніх''' || Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#top стаття 32 КУпАП]).
'''Адміністративний арешт не може застосовуватись''' до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, '''до осіб, які не досягли вісімнадцяти років''', до осіб з інвалідністю першої і другої груп.
|-
| арешт з утриманням на гауптвахті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#top ''(пункт 8)'']|| '''Не може застосовуватись до неповнолітніх''' || На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини '''виповнилося 18 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text частина перша статті 15 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”]).
|-
|}

=== Обов'язок неповнолітнього відшкодувати заподіяну шкоду ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 40 КУпАП], якщо у результаті вчинення неповнолітнім ('''''у віці від 16 років''''') адміністративного правопорушення '''заподіяно майнову шкоду '''громадянинові, підприємству, установі або організації '''у розмірі не більше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''', '''''то суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її''''' '''за умови, якщо неповнолітній має самостійний заробіток'''.

'''В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди неповнолітнім, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 частина третя статті 40 КУпАП]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною третьою статті 33 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1179 ЦК України].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Частиною першою статті 1179 ЦК України] встановлено, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. 
Випадки відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою внаслідок вчинення нею адміністративного правопорушення, її батьками (усиновлювачами), піклувальником, опікуном, - окреслені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частині 2 статті 1179, частині 2 статті 1180, частині 2 статті 1182 ЦК України].

=== Відповідальність неповнолітніх за митні правопорушення ===
Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 частина четверта статті 2 КУпАП]).

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 статті 459 МК України] адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом. Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Частиною другою статті 522 МК України] визначено, що усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 частиною першою статті 461 МК України] за порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:
# попередження;
# штраф;
# конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Статтею 465 МК України] визначено, що конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 частини першої статті 461 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МК України], і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об'єкти конфіскації.

Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

'''Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 частини першої статті 461 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МК України], застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.'''

== Відповідальність інших осіб за вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень передбачених КУпАП ==
'''''1) Адміністративна відповідальність інших осіб за вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]:'''''

'''''Вчинення неповнолітніми віком від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], крім порушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text частинами третьою або четвертою статті 1734 КУпАП]''''', - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text частина третя статті 184 КУпАП]).

'''Вчинення неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років діяння, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text частиною першою статті 1734 КУпАП], - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text частина третя статті 1734 КУпАП]).'''

'''Вчинення неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років діяння, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text частиною другою статті 1734 КУпАП], - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text частина четверта статті 1734 КУпАП]).'''

'''''2) Обов'язок батьків або осіб, які їх замінюють сплатити штраф за особу, віком від 16 до 18 років, до якої за вчинення адміністративного правопорушення застосовано штраф:'''''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Частиною другою статті 307 КУпАП] передбачено, що '''у разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративне правопорушення''', '''''штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.'''''

'''''3) Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою внаслідок вчинення нею адміністративного правопорушення, її батьками (усиновлювачами), піклувальником, опікуном:'''''
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 1179 ЦК України] - у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

''Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина третя статті 1179 ЦК України]).
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 1180 ЦК України] - у разі відсутності у неповнолітньої особи, яка набула повної цивільної дієздатності, майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності і не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. ''Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття.''
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 1182 ЦК України] - якщо в момент завдання шкоди кількома неповнолітніми особами одна з них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад відшкодовує завдану шкоду у частці, яка визначається за рішенням суду.

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]

Оскарження незаконних дій/бездіяльності працівника поліції

2025-04-17T09:53:08Z

Larysa.shapirenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11772 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про національну поліцію"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17 Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 листопада 2017 року № 930 (далі - Порядок)]
* П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19 орядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100]
== Дії поліції, що можуть бути незаконними ==
Діяльність співробітників поліції регламентована [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Законом України "Про національну поліцію"] та деякими іншими нормативно-правовими актами. Основні обов’язки поліцейського передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n101 статтею 18 Закону України "Про національну поліцію"].

Іноді в процесі виконання своїх обов’язків поліцейські не дотримуються основних норм та правових принципів, які покладені на них. Так, незаконними діями поліції можуть бути:

* Активні дії, що можуть виражатися у неналежному спілкуванні (образи, лайки), незаконному огляді, незаконній перевірці документів, проведенні опитування неповнолітніх, тощо.
* Бездільність, що може виражатися у ігноруванні усної чи письмової заяви про правопорушення; відмові назвати прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на вимогу особи службове посвідчення; ненаданні допомоги у небезпечній ситуації, тощо.

Слід розуміти, що такі дії можуть бути суспільно небезпечними і містити склад злочину, а отже й розслідуватися мають відповідно кримінального процесуального законодавства.

[[Файл:Порядок оскарження незаконних дій поліцейського. Зразок скарги.jpg|міні|Порядок оскарження незаконних дій поліцейського. Зразок скарги]]
== Види скарг. Як і куди звернутись у разі потреби ==
Скарги можна поділити на:

Процесуальні - якщо особа є учасником адміністративного або кримінального провадження, то скарга (клопотання) на незаконні дії/бездіяльність працівників поліції подається відповідно до вимог процесуального законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602 ст. 267 КУпАП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2690 гл. 26 КПК] відповідно);

Загальні - якщо відносно особи вчинено незаконні дії/бездіяльність (але не злочин), такі як незаконний огляд, неналежне спілкування, ігнорування прохання допомоги, погрози тощо, то скарга на них подається до керівника поліції або служби безпеки відповідного територіального органу в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр#Text Закону України «Про звернення громадян»]. Якщо щодо особи скоєно злочин (катування, побиття, погрози розправою, незаконне тримання під вартою тощо) – подається заява про скоєння злочину відповідно до норм КПК до Державного бюро розслідувань.

Скарга може бути:

Усною - викладеною громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записаною (зареєстрованим) посадовою особою. Звернутись можна за телефонним номером «102» або «0-800-50-02-02» (call-центр Національної поліції, куди можна повідомити про неправомірні дії/бездіяльність правоохоронців).

Письмовою - надісланою поштою або переданою громадянином особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до законодавства України (у тому числі під час особистого прийому), із використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення) (пункт 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17#n14 розділу І Порядку]).

У випадку, якщо дії/бездіяльність працівника поліції містять ознаки злочину, особа має право звернутися з відповідною '''заявою''' до [https://dbr.gov.ua/contact-forms Державного бюро розслідувань] або його територіальних управлінь.
== Перелік та зразки необхідних документів ==
Скарга про незаконні дії/бездіяльність працівника поліції має містити інформацію про прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання (скарги). У разі якщо заявник не називає свого прізвища, імені, по батькові, звернення реєструється як анонімне і розгляду не підлягає. (пункт 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17#n59 розділу ІІ Порядку]). [https://docs.google.com/document/d/1QZjpIVaI_YOPlyj5MeFe-IxMfbR4bitS/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Зразок заяви на незаконні дії працівника поліції] .
== Строки розгляду питання ==
Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день. (пункт [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17#n181 6 розділу IV Порядку]).
== Порядок оскарження ==
Рішення вищого органу поліції за результатами розгляду скарги у разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в установлений законодавством України строк (частина четверта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2703 стаття 304 Кримінального процесуального кодексу України]). Судовий збір за подання позовної заяви про оскарження дій/бездіяльності працівника поліції не справляється (пункт 13 частини другої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]).
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]

Оскарження незаконних дій/бездіяльності працівника поліції

2025-04-17T09:31:10Z

Larysa.shapirenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11772 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про національну поліцію"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17 Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 листопада 2017 року № 930 (далі - Порядок)]
* П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19 орядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100]
== Дії поліції, що можуть бути незаконними ==
Діяльність співробітників поліції регламентована [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Законом України "Про національну поліцію"] та деякими іншими нормативно-правовими актами. Основні обов’язки поліцейського передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n101 статтею 18 Закону України "Про національну поліцію"].

Іноді в процесі виконання своїх обов’язків поліцейські не дотримуються основних норм та правових принципів, які покладені на них. Так, незаконними діями поліції можуть бути:

* Активні дії, що можуть виражатися у неналежному спілкуванні (образи, лайки), незаконному огляді, незаконній перевірці документів, проведенні опитування неповнолітніх, тощо.
* Бездільність, що може виражатися у ігноруванні усної чи письмової заяви про правопорушення; відмові назвати прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на вимогу особи службове посвідчення; ненаданні допомоги у небезпечній ситуації, тощо.

Слід розуміти, що такі дії можуть бути суспільно небезпечними і містити склад злочину, а отже й розслідуватися мають відповідно кримінального процесуального законодавства.

[[Файл:Порядок оскарження незаконних дій поліцейського. Зразок скарги.jpg|міні|Порядок оскарження незаконних дій поліцейського. Зразок скарги]]
== Види скарг. Як і куди звернутись у разі потреби ==
Скарги можна поділити на:

Процесуальні - якщо особа є учасником адміністративного або кримінального провадження, то скарга (клопотання) на незаконні дії/бездіяльність працівників поліції подається відповідно до вимог процесуального законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602 ст. 267 КУпАП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2690 гл. 26 КПК] відповідно);

Загальні - якщо відносно особи вчинено незаконні дії/бездіяльність (але не злочин), такі як незаконний огляд, неналежне спілкування, ігнорування прохання допомоги, погрози тощо, то скарга на них подається до керівника поліції або служби безпеки відповідного територіального органу в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр#Text Закону України «Про звернення громадян»]. Якщо щодо особи скоєно злочин (катування, побиття, погрози розправою, незаконне тримання під вартою тощо) – подається заява про скоєння злочину відповідно до норм КПК до Державного бюро розслідувань.

Скарга може бути:

Усною - викладеною громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записаною (зареєстрованим) посадовою особою. Звернутись можна за телефонним номером «102» або «0-800-50-02-02» (call-центр Національної поліції, куди можна повідомити про неправомірні правоохоронців).

Письмовою - надісланою поштою або переданою громадянином особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до законодавства України (у тому числі під час особистого прийому), із використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення) (пункт 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17#n14 розділу І Порядку]).

У випадку, якщо дії/бездіяльність працівника поліції містять ознаки злочину, особа має право звернутися з відповідною '''заявою''' до [https://dbr.gov.ua/contact-forms Державного бюро розслідувань] або його територіальних управлінь.
== Перелік та зразки необхідних документів ==
Скарга про незаконні дії/бездіяльність працівника поліції має містити інформацію про прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання (скарги). У разі якщо заявник не називає свого прізвища, імені, по батькові, звернення реєструється як анонімне і розгляду не підлягає. (пункт 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17#n59 розділу ІІ Порядку]). [https://docs.google.com/document/d/16Fub4EFYrijNI7ocLSerMDQQR6E8rknHBYcl4eKNg_w/edit?usp=sharing Зразок скарги на незаконні дії працівника поліції] (1), [https://docs.google.com/document/d/1QZjpIVaI_YOPlyj5MeFe-IxMfbR4bitS/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true зразок заяви на незаконні дії працівника поліції] (2).
== Строки розгляду питання ==
Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день. (пункт [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17#n181 6 розділу IV Порядку]).
== Порядок оскарження ==
Рішення вищого органу поліції за результатами розгляду скарги у разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в установлений законодавством України строк (частина четверта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2703 стаття 304 Кримінального процесуального кодексу України]). Судовий збір за подання позовної заяви про оскарження дій/бездіяльності працівника поліції не справляється (пункт 13 частини другої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]).
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]

Обмеження при застосуванні пестицидів та агрохімікатів в межах населених пунктів

2024-09-19T13:38:10Z

Larysa.shapirenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/86/95-вр Закон України «Про пестициди і агрохімікати»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України «Про систему громадського здоров’я»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/180-14 Закон України «Про захист рослин»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/288-96-п Порядок надання дозволу на ввезення та застосування незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів іноземного виробництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 № 288]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/295-96-п Порядок проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, ведення переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 № 295]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/354-96-п Порядок вилучення, утилізації, знищення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів та тари від них, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.1996 № 354]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/881-95-п Порядок державного обліку наявності та використання пестицидів і агрохімікатів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 № 881]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2023-%D0%BF#Text Порядок одержання посвідчення про право роботи з пестицидами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 №458]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/v0001282-98 Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98, затверджені наказом Міністерство охорони здоров’я України від 03.08.1998 № 1]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено '''режим воєнного стану'''.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/297-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2022 року № 297 "Деякі питання перевезення (транспортування), зберігання, застосування та торгівлі пестицидами і агрохімікатами"] встановлено, що строк дії допусків (посвідчень) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, виданих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86/95-вр#Text Закону України “Про пестициди і агрохімікати”] та дійсних станом на 1 січня 2022 р., продовжується на період дії воєнного стану в Україні та на 90 днів, наступних за днем його припинення або скасування.
|}
== Загальна характеристика ==
'''Пестициди''' - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб.

'''Агрохімікати''' - органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/86/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про пестициди та агрохімікати»]).
==Заборона зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0001282-98#Text Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», затверджених наказом Міністерство охорони здоров’я України від 03.08.1998 № 1] (далі - Правила), забороняється:
# ''Застосування пестицидів для захисту зелених насаджень на територіях лікувально-профілактичних і дитячих установ, спортивних майданчиків, підприємств харчової промисловості, а також усередині густонаселених житлових кварталів.''
# ''Застосування пестицидів для захисту зелених насаджень в межах населеного пункту дозволяється тільки з 22:00 до 07:00 ранку, а за межами населеного пункту всі роботи з пестицидами слід проводити в ранкові (до 10) і вечірні (18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Роботи необхідно проводити в безвітряну погоду. При швидкості вітру більше 4 м/с обприскування не допускається.''
# ''Перед проведенням обробок об'єктів, розташованих в межі або поблизу населених пунктів, необхідно встановити попереджувальні знаки та оповістити людей про майбутні роботи і строки, протягом яких забороняється перебування людей в обробленій зоні (за два дні до початку захисних хімічних заходів повідомляти сільські ради, пасічників та інших зацікавлених осіб). У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи. Місцеве населення повинно бути проінформоване про час і місце запланованих обробок шляхом оголошення по радіо, встановлення попереджувальних написів. Відповідно до судової практики можна стверджувати, що належним повідомленням у випадках використання пестицидів господарствами буде публікація відповідного оголошення у місцевих газетах. У разі, якщо пестициди було застосовано, але населення та власників суміжних сільськогосподарських угідь попереджено не було та у зв’язку з цим останнім було завдано збитків, потерпілі мають повне право звертатися до суду.''
# ''У масштабі населеного пункту забороняється повсюдна, одночасна обробка рослин однотипним препаратом, яка може обумовити масове надходження в атмосферне повітря населених пунктів аерозолю та парів токсиканта. Такі ситуації регулюються календарним графіком робіт, чергуванням асортименту препаратів в період інтенсивних обробок.''
# Для обробки індивідуальних садів та городів у межах населеного пункту дозволяється застосування тих пестицидів, які дозволені до роздрібного продажу «[https://data.gov.ua/dataset/389ddb5a-ac73-44bb-9252-f899e4a97588 Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні]» і доповненнями до нього. Рекомендується в межах населеного пункту застосовувати біологічні методи боротьби зі шкідниками.
# ''Забороняється залишати пестициди та отруєні принади без охорони в місцях застосування, на польових станах, індивідуальних господарствах і інших місцях.''
# ''До роботи з пестицидами допускаються особи, що пройшли спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, видані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2023-%D0%BF#Text Порядку одержання посвідчення про право роботи з пестицидами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 458]. Усі роботи з пестицидами і протруєним насіннєвим матеріалом обов’язково реєструються у спеціальних журналах.''
# ''В межах населеного пункту дозволяється обприскування ранцевими обприскувачами при швидкості вітру до 4 м/с , а за межами обприскування вентиляторними і штанговими обприскувачами допускається при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с (крупнокрапельне).''
# ''У зоні роботи з пестицидами мають бути обладнані місця для відпочинку і споживання їжі, які забезпечуються бачками з питною водою, рукомийником і медичною аптечкою. Це місце повинно розташовуватися не ближче 200 м від межі застосування пестицидів.''
# ''До виконання роботи з пестицидами і агрохімікатами не допускаються особи віком до 18 років, вагітні жінки, жінки, що годують дітей особи, що мають медичні протипоказання за станом здоров’я, а також особи, зазначенні у переліку важких робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, визначених МОЗ. Діти шкільного та дошкільного віку не допускаються до роботи з пестицидами і на оброблених ними площах.''
# ''Керівники фермерських господарств, приватні підприємці зобов'язані надавати в розпорядження працюючих з пестицидами засоби механізації, спеціальний одяг і спецвзуття, засоби захисту рук, органів дихання, зору, проводити навчання правилам техніки безпеки відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0231-05#top Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005 № 15]. Тривалість роботи з пестицидами першого і другого класів небезпеки не повинна перевищувати 4 години, з іншими — 6 годин на добу (з доробкою іншої частини робочого дня на операціях, не пов'язаних із застосуванням пестицид.''
== Наслідки порушень встановлених правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів ==
Місцеві органи державної виконавчої влади разом з іншими зацікавленими підприємствами і установами організовують та проводять заходи щодо санітарно-гігієнічного та медичного забезпечення робіт, пов’язаних з застосуванням пестицидів у відповідності з чинним законодавством.

=== Адміністративна відповідальність ===
Відповідно до статті 83 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) на винну особу може накладатися адміністративне стягнення за порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів у вигляді накладення '''штрафу''' на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Право розглядати такі справи, відповідно до статті 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП] мають органи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Згідно з абзацом п'ятдесят шостим підпункту 3 пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/667-2015-%D0%BF#Text Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667], [https://dpss.gov.ua/ Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів України] (Держпродспоживслужба) відповідно до покладених завдань, зокрема здійснює державний нагляд за додержанням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами державних санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів і регламентів безпечного виробництва, транспортування, зберігання, застосування пестицидів і агрохімікатів, за вмістом залишкової кількості пестицидів і агрохімікатів у харчових продуктах та продовольчій сировині, зокрема імпортованих лікарських травах, водних об’єктах, воді, що використовується для господарсько-питного постачання, купання, спортивних занять, організованого відпочинку та з лікувальною метою, лікувальних грязях, ґрунтах, на землях населених пунктів, оздоровчого та рекреаційного призначення.

Крім того, від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об'єктів нагляду, визначених законодавством, мають право:
# головний державний санітарний лікар України та його заступники, головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць та їх заступники, головні державні санітарні лікарі районів, міст, районів у містах, лінійних підрозділів та об'єктів водного, залізничного, повітряного транспорту, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, Служби безпеки України, з'єднань, частин та підрозділів і їх заступники;
# лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи органів державної санітарно-епідеміологічної служби - щодо адміністративних правопорушень, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 частиною п'ятою статті 41, а також статтями 42, 78, 80 - 83, 95, 167, 168-1, 170] (коли вони є порушеннями санітарних норм).

=== Цивільна відповідальність ===
Якщо при виконанні вказаних робіт допущено порушення встановлених правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, наприклад допущено до такого виду робіт працівників, які не мають відповідного допуску (посвідчення) на право виконання такої роботи, порушення технології і порядку обприскування чим завдано шкоду іншій особі, '''можна ставити питання про стягнення шкоди''' відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page статті 1187 Цивільного кодексу України.] Так, особа, яка здійснює діяльність, що є [[Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки|джерелом підвищеної небезпеки]], відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Однак, потерпілому необхідно обґрунтовувати свої вимоги, якщо вони підлягають розгляду саме в порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|цивільного судочинства]]. Для захисту своїх інтересів у суді потерпілому необхідно довести обставини, від яких залежить задоволення позовних вимог на його користь. Наприклад, потерпілий, встановивши, що внаслідок застосування пестицидів у нього виникли негативні наслідки (загибель тварин, забруднення ґрунту, пошкодження посівів, дерев тощо), повинен цей факт одразу зафіксувати: звернутися до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani Держпродспоживслужби] з метою проведення за участі їх представників обстеження та складення '''акту обстеження'''. Отримати протокол лабораторних досліджень проб ґрунту, повітря, сільськогосподарських культур. Під час обстеження можна звертатися до різноманітних державних та приватних лабораторій, наукових закладів. Доцільним буде складення акту перевірки дотримання санітарного законодавства.

Винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на порушника є беззаперечним фактом вчинення ним протиправної діяльності, його вини, яким буде доведено що обробку пестицидами чи агрохімікатами відповідач провів всупереч вимогам законодавства України, зокрема [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про пестициди і агрохімікати»], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/180-14 Закону України «Про захист рослин»], Правил тощо.

Необхідно довести і наявність причинного зв’язку між протиправною дією та завданою шкодою. Цей зв’язок може підтвердити наявність '''протоколу лабораторних досліджень''', у якому має бути зазначено, яким видом пестициду здійснено обприскування поля позивача та відповідача та чи є він одним і тим же препаратом.
== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80726078 Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у справі № 824/357/18-а]

[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення

2024-09-19T13:02:24Z

Larysa.shapirenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/413-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0084-94 Наказ Міністерства праці України від 15 квітня 1994 року № 23 "Про затвердження Типової форми контракту з працівником"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (далі - Закон)], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

''Призупинення дії трудового договору врегульовано статтею 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону].''

'''Призупинення дії трудового договору''' - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
|}
==Трудовий договір: що це?==
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (стаття 43 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

Основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин є трудовий договір.

'''''Трудовий договір''''' - угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації (стаття 21 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України]).

'''Сторонами трудового договору''' є:
*працівник;
*роботодавець:
#юридична особа: підприємство, установа, організація в особі керівника;
#фізична особа як суб'єкт підприємницької діяльності;
#самозайняті особи (приватні нотаріуси, адвокати, лікарі тощо).
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Це означає, що працівник може укласти один чи кілька трудових договорів.
==Види трудового договору==
Залежно від строку трудовий договір може бути:
# безстроковим, що укладається на невизначений строк;
#на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
#таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.

Окремим типом трудового договору є '''трудовий договір з нефіксованим робочим часом''' - це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.

Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.

Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.

Роботодавець (роботодавець - фізична особа), який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:

* спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;
* спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті;
* інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).

Кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.

Працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо йому було повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.

Відмова працівника від виконання роботи у базові дні та години є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, крім випадків відмови у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю чи виконанням державних або громадських обов’язків, а також повідомленням роботодавцем працівнику про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.

Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.

За відрядної системи оплати праці заробітна плата виплачується працівникові за фактично виконану роботу за встановленими у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом відрядними розцінками.

Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.

У разі ненадання роботодавцем роботи працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, заробітна плата за відрядної системи оплати праці протягом календарного місяця повинна бути виплачена працівникові у розмірі, не меншому за розмір заробітної плати працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за 32 години робочого часу.

У разі згоди працівника на залучення до роботи поза межами базових днів або годин його робота оплачується у розмірі, не меншому ніж передбачено умовами трудового договору, а у разі перевищення нормальної тривалості робочого часу - в порядку, передбаченому статтею 106 цього Кодексу.

Роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за трудовими договорами з іншими роботодавцями. Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення, які повинні бути пов'язані із здібностями чи поведінкою працівника або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.

Працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звертатися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці.

За результатами розгляду зазначеної вимоги роботодавець зобов’язаний протягом 15 календарних днів з дня звернення працівника укласти з ним такий строковий або безстроковий трудовий договір або надати йому в письмовій формі обґрунтовану відповідь про відмову укласти такий трудовий договір.

У разі відмови роботодавця укласти такий строковий або безстроковий трудовий договір працівник має право повторно звертатися з відповідною вимогою протягом усього строку дії трудового договору з нефіксованим робочим часом, але не раніше ніж через 90 днів з дня отримання відповіді роботодавця на попередню його вимогу.

==Форма трудового договору==
Трудовий договір укладається у двох формах: усній та письмовій.

Додержання письмової форми є обов'язковим у таких випадках:
#при організованому наборі працівників;
#при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
#при укладенні [[Контракт як особлива форма трудового договору|контракту]];
#у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
#при укладенні [[Праця неповнолітніх: прийняття на роботу і звільнення, обмеження|трудового договору з неповнолітнім]];
#при укладенні трудового договору з фізичною особою;
#при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу;
#при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;
#при укладенні трудового договору з домашнім працівником;
#в інших випадках, передбачених законодавством України.
Особливою формою трудового договору є '''''[[Контракт як особлива форма трудового договору|контракт]]''''', в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Порядок укладення контракту при прийнятті (найманні) на роботу працівників регулюється, зокрема, Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженим [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 170], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0084-94 наказом Міністерства праці України від 15 квітня 1994 року № 23 "Про затвердження Типової форми контракту з працівником"].
==Укладення трудового договору==
Трудовий договір вважається укладеним, коли:
*підписано письмовий документ під назвою "Трудовий договір";
*оформлено наказ(розпорядження) роботодавця про прийом на роботу (призначення на посаду).
Працівник ''не може бути'' допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/413-2015-%D0%BF повідомлення] органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (органам Державної податкової служби) про прийняття працівника на роботу, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати наступні документи:
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#[[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність|трудову книжку]] (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування
#документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи (у випадках, передбачених законодавством).
{| class="wikitable"
|-
| bgcolor="#EED8AE" |'''ВАЖЛИВО!''' '''''Забороняється''''' вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. 
|}
'''''Гарантії при укладанні трудового договору''''':

* Власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади).
* Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.
* На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, зобов’язані письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати частині першій цієї статті.
* Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
* Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватися законодавством.

==Обов'язки роботодавця при укладенні трудового договору==
До початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:

1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;

2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;

3) права та обов’язки, умови праці;

4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору - під підпис;

5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);

6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;

7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);

8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;

9) процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

При укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець забезпечує виконання пунктів 1, 3, 5, 7-9 частини статті 29 КЗпП України та у разі потреби надає працівникові необхідні для виконання роботи обладнання та засоби, а також рекомендації щодо роботи з ними. Інформування може здійснюватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці.

Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної пунктом 4 частини першої цієї статті, що доводиться до відома працівників у порядку, встановленому цією статтею.

==Випробування при прийнятті на роботу==
При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування, метою якого є перевірка відповідності працівника роботі, яка йому доручається (стаття 26 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 Кодексу законів про працю України)].

Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Випробування не триває нескінченно, про що свідчить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n166 ст. 27] КЗпП. Строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати: — для робітників — 1 місяця; — для працівників — 3 місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілкою, — 6 місяців. Законодавчою базою визначено працівників, яким строк випробування встановлюється у дещо інші строки. Наприклад, при призначенні на посаду держслужби може встановлюватися випробування строком до 6 місяців без погодження із профспілкою (ч. 3 ст. 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закону України "Про державну службу"]).

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:
*осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
*молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
*молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
*осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
*осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
*осіб, обраних на посаду;
*переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
*осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
*вагітних жінок;
*одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
*осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
*осіб на тимчасові та сезонні роботи;
*внутрішньо переміщених осіб;
*при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.
Працівник вважається таким, який витримав випробування, якщо строк випробування закінчився, а він до закінчення строку не був звільнений з роботи.

У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
=Див. також=
* [[Контракт як особлива форма трудового договору]]
[[Категорія: Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Вагітні жінки‎]]
[[Категорія: Одинока мати (батько)‎]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи‎]]

Пільги для дітей учасників бойових дій

2020-11-30T12:08:41Z

Larysa.shapirenko: Видалено інформацію щодо надання безкоштовного харчування в закладах освіти.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/425-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/835/2014 Указ Президента України від 29 жовтня 2014 року № 835/2014 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення додаткових соціальних гарантій окремим категоріям громадян"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/734-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 734 "Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 975 "Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045 "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів" (далі - постанова № 1045)]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 "Питання стипендіального забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1192-19 Наказ Міністерства освіти і науки України від 11 вересня 2019 року № 1285 "Про затвердження Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України в 2020 році"]

== Першочергове надання місць у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах ==
'''Дітям військовослужбовців, які мають статус учасника бойових дій, за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку надаються місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах'''
== Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної та вищої освіти ==
Дітям осіб, визнаних учасниками бойових дій, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних навчальних закладах, — до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, держава забезпечує цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах. 

'''Державна цільова підтримка надається у вигляді:'''
# повної оплати навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів у разі зарахування вступників на навчання за державним (регіональним) замовленням відповідно до умов та правил прийому на навчання до вищих та професійно-технічних навчальних закладів на відповідний рік (далі — умови та правила прийому);
# часткової оплати навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів шляхом надання особам, зарахованим на навчання за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, пільгових довгострокових кредитів для здобуття вищої та професійно-технічної освіти;
# соціальної стипендії (у розмірі та порядку її призначення і виплати, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/44-2019-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України]) — для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою;
# безоплатного забезпечення підручниками — за рахунок бібліотечного фонду відповідного навчального закладу;
# безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;
# безоплатного проживання в учнівських та студентських гуртожитках або проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою — для осіб, які навчаються за денною формою. Для отримання державної цільової підтримки особи подають особисто на ім’я керівника відповідного професійно-технічного або вищого навчального закладу заяву, складену в довільній формі, із зазначенням конкретних видів державної цільової підтримки, на які особи претендують. До заяви додаються завірені в установленому порядку копії документів. Державна цільова підтримка певного виду надається за рішенням керівника навчального закладу.
== Документи, які підтверджують право на одержання державної цільової підтримки ==
'''Документами, які підтверджують право на одержання державної цільової підтримки, є:'''
# для осіб, визнаних учасниками бойових дій — посвідчення учасника бойових дій, перевірка якого проводиться шляхом надіслання навчальним закладом запиту до Єдиного державного реєстру учасників бойових дій, ведення якого здійснює Державна служба у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції;
# для дітей осіб, визнаних учасниками бойових дій — свідоцтво про народження дитини та посвідчення учасника бойових дій (батька або матері);
# для осіб, які загинули (померли) або пропали безвісти під час участі в антитерористичної операції, — посвідчення члена сім’ї загиблого (дітям загиблих осіб до досягнення ними 16-річного віку — довідка, що видається матері або іншому повнолітньому члену сім’ї загиблої особи, або опікуну). «Посвідчення члена сім’ї загиблого» видається органами соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
У разі коли особа, яка претендує на отримання державної цільової підтримки є неповнолітньою, заява подається особою, яка в установленому законом порядку представляє її інтереси.

== Переведення дітей учасників АТО на вакантні місця державного або регіонального замовлення ==

'''Підлягають переведенню на вакантні місця державного або регіонального замовлення''', якщо вони зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану (закриту) конкурсну пропозицію, зокрема, '''діти, один з батьків яких загинув''' (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів або '''помер''' внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

'''Вказані особи підлягають першочерговому переведенню незалежно від конкурсного балу'''.

'''Можуть бути переведені на вакантні місця державного або регіонального замовлення''' , якщо вони зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану (закриту) конкурсну пропозицію '''діти осіб, визнаних учасниками бойових дій'''.

'''Вказані особи підлягають переведенню, якщо отриманий ними конкурсний бал менший від прохідного бала''' (мінімального бала, який дав можливість отримати рекомендацію до зарахування на місця державного замовлення за цією конкурсною пропозицією за загальним конкурсом у порядку, передбаченому пунктом 6 розділу IX цих Умов) '''не більше ніж на 15 балів''' (на 25 балів для спеціальностей, яким надається особлива підтримка, зокрема для військових, педагогічних, аграрних, природничих та інженерних спеціальностей);

Діти осіб, визнаних учасниками бойових дій, підлягають переведенню в порядку черговості після дітей, один з батьків яких загинув у районі проведення антитерористичної операції, під час участі у Революції Гідності, бойових дій на території інших держав або під час виконання ним обов’язків військової служби.

== Оздоровлення та відпочинок дітей учасників АТО ==
<big>'''Діти віком від 7 до 18 років'''</big> направляються до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку. 
Державні органи забезпечують дітей пільгової категорії путівками до санаторно-курортних, дитячих закладів - оздоровлення '''не більше одного разу на рік''' за рахунок коштів державного бюджету. 
Мінсоцполітики зі свого боку, щорічно закуповує путівки для дітей пільгових категорій до державного підприємства „Український дитячий центр „Молода гвардія” (далі – ДП „УДЦ „Молода гвардія”).
Путівки до ДП УДЦ „Молода гвардія”, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку '''''можуть надаватися безоплатно або з частковою оплатою у розмірі 20, 30 чи 50 відсотків вартості путівки''''', яка сплачується за рахунок батьків (осіб, які їх замінюють) або інших джерел, не заборонених законодавством.
== Документи, які потрібні для оформлення пільги ==
* Заява про оформлення пільг.
* Оригінал та копія посвідчення про право на пільгу.
* Оригінал та копія паспорту пільговика (стор. 1, 2 та сторінка, де зазначена остання реєстрація або зняття з реєстрації).
* Оригінал та копія довідки пільговика про присвоєння ідентифікаційного номера.
* Довідка про склад сім’ї.
* Оригінал та копії свідоцтв про народження неповнолітніх дітей пільговика.
Користування пільгами можливе тільки при наявності посвідчення учасника бойових дій.

Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 постанова № 1045].
'''''Пільги на отримання освіти також мають діти з багатодітних сімей. Зазначимо, багатодітна сім'я — це сім'я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Законом України «Про охорону дитинства»], держава забезпечує пільгові умови для вступу до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів дітям з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей за умови наявності у них достатнього рівня підготовки.'' '''

Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції забезпечують організацію безкоштовного харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей з багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]).

'''Відповідно до ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14 Закону України «Про позашкільну освіту]»,'''діти із багатодітних сімей здобувають позашкільну освіту безоплатно. Згідно з постановою КМУ «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» встановлена знижка у розмірі 50% на плату за харчування дітей (в тому числі й тих, які перебувають під опікою) у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах, а сім'ї, середньомісячний сукупний дохід яких нижче гарантованого мінімуму у розрахунку на одну особу, взагалі звільняються від плати за харчування дітей у цих закладах. В даній постанові також вказано, що харчування безкоштовне у санаторних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей з малими і затухаючими формами туберкульозу, спеціальних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку. Діти з малозабезпечених родин при отриманні допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»] забезпечуються безоплатними обідами у загальноосвітніх навчальних закладах. Також діти з багатодітних сімей мають переваги за однакових результатів вступних іспитів серед абітурієнтів, які претендують на здобуття вищої освіти за рахунок кредиту.

== Куди звернутися для отримання пільги ==
'''Зазначений перелік документів особою або його законним представником подається до органу соціального захисту населення міських та районних державних адміністрацій за зареєстрованим місцем проживання або за місцем фактичного проживання учасника АТО.'''

== Корисні посилання ==
* [https://www.facebook.com/watch/live/?v=2314177415460655&ref=watch_permalink Відео Всеукраїнської правозахисної організації "Юридична сотня" "Освітні пільги для учасників російко-української війни та їх дітей"]
'''[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія: Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]'''

Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

2020-08-31T16:17:22Z

Larysa.shapirenko:

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду Українивід 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12]
# [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-1320cs17 Постанова ВС України справа № 6-1320цс17 від 23.08.2017 р.]

== Прийняття спадщини ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.ст. 1268, 1270 ЦК України] спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. 
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
=== Місце відкриття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1221 ЦК України] місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. 
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місце знаходження основної частини рухомого майна. Місце відкриття спадщини підтверджується довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, або довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.
=== Процедура спадкування ===
[[Файл:Порядок прийняття спадщини.jpg|міні|Порядок оформлення спадщини]]
Протягом 6 місяців з дня смерті родича особи, які вважають себе його спадкоємцями заявляють своє право на спадщину. 

Заява про прийняття спадщини (або про відмову від прийняття, якщо було прийнято таке рішення) подається нотаріусу за останнім місцем проживання померлого. 

Успадкувати можна лише все майно, котре передається у спадок, прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається (наприклад, нерухомість прийняти, а від боргових зобов’язань відмовитись). У разі, якщо померлий проживав у сільському населеному пункті, звернутись з заявою можна до органів місцевого самоврядування, тобто до відповідної сільської ради.

Зі спливом 6 місяців з дня смерті спадкодавця видається свідоцтво про право на спадщину (ст. 1298 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]). 

'''Документи, які необхідні для прийняття спадщини:'''

* паспорт;
* ідентифікаційний номер;
* свідоцтво про смерть;
* у разі наявності заповіту: при цьому якщо заповіт оформлювався в сільській раді – необхідно проставити відмітку про відсутність змін після оформлення;
* у разі відсутності заповіту: документ, що підтверджує родинні стосунки спадкоємця з померлим: для дітей – свідоцтво про народження, дружини/чоловіка – свідоцтво про шлюб, інші родичі – за аналогією, для відслідковування ланцюга родинних зв’язків зі спадкодавцем;
* правовстановлюючі документи на все майно, про яке відомо.

=== Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦКУ] якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. 

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

== Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ==

Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. 

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав: 

* за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
* на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини. 

'''Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦКУ] позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:''' 

# у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
# у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

=== Поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини===
'''Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:''' 

* тривала хвороба спадкоємців;
* перебування спадкоємця тривалий час за межами України;
* відбування покарання в місцях позбавлення волі;
* необізнаність спадкоємця про наявність заповіту ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82669288 Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17]);
* велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
* складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
* перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/82669288 Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 по справі №565/1145/17]);
* тощо. 

При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки. 

Разом з цим, у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] зазначено, що судами '''не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:'''
* юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
* необізнаність особи про наявність спадкового майна;
* похилий вік;
* непрацездатність;
* встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
* невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
* відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
* несприятливі погодні умови.

Відповідно до роз'яснень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Пленуму Верховного Суду України,] '''повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.''' Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

===Належні відповідачі===
Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради). 
=== Куди звертатися?===
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони '''пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини''', якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
=== Вартість ===
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Див. додатково [https://dk.pl.court.gov.ua/sud1606/justichelp/616 Зразок позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]

== Див. також ==
* [[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території]]
* [[Особливості прийняття спадщини дитиною]]
* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія)]]
* [[Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно, у випадку відсутності у спадкоємців правовстановлюючих документів на майно]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання

2020-05-31T18:20:46Z

Larysa.shapirenko:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]

== Хто має право на утримання ==
Повнолітня дочка, син, які продовжують навчання (до досягнення двадцяти трьох років) і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги (частина перша статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

== Підстави виникнення у батьків обов’язку утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання ==
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:
* досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
* продовження навчання дочкою, сином;
* потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі;
* наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
(частина перша стаття 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], пункт 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]).

== Способи виконання батьками обов’язку утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання ==
Аліменти на утримання повнолітніх дочки,сина, які продовжують навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги можуть виплачуватись:
* в добровільному порядку;
* в судовому порядку.

== Добровільний порядок ==
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (частина перша статті 181 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

Так, '''один із батьків може подати заяву за місцем роботи''', місцем виплати пенсії, стипендії '''про відрахування аліментів на дитину''' з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.
На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.
На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

Крім того, частиною першою статті 189 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України] батькам надано '''право укласти договір про сплату аліментів на дитину''', умови якого, а саме: розмір аліментів (має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини), строки їх виплати тощо не повинні порушувати її права.

Розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого частиною другою статті 182 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України] ('''50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку'''). Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору необхідно включати умови про індексацію, як вимагає частина друга статті 184 цього Кодексу.

Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матір'ю) свого обов'язку за договором стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.

== Судовий порядок ==
=== Хто може звернутись до суду ===

Відповідно до частини третьої статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України] право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають:
* той з батьків, з ким проживає дочка, син, які продовжують навчання;
* безпосередньо дочка, син, які продовжують навчання.

=== Коли виникає право на звернення до суду ===
Після досягнення дитиною 18-річного віку за наявності підстав для виникнення права на утримання, визначених частиною першою статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України].

=== До якого суду звернутись ===
Позовна заява про стягнення аліментів подається в порядку цивільного судочинства '''до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів''' за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача або позивача.

=== Перелік і зразки необхідних документів ===
До позовної заяви, [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|оформленої відповідно до вимог]] Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (підтверджують право на стягнення аліментів), наприклад:
* копію паспорта (позивача та дитини);
* копію свідоцтва про розірвання шлюбу;
* копію свідоцтва про народження дитини;
* довідку з навчального закладу про те, що дитина перебуває на навчанні;
* довідку про заробітну плату одного з батьків, з якого передбачається стягнення аліментів (за наявності)
[[Файл:Зразок Позовна заява про стягнення аліментв на повнолітню дочку (сина) яка (який) продовжує навчання.docx|міні|Зразок_Позовна заява про стягнення аліментв на повнолітню дочку (сина) яка (який) продовжує навчання]]

=== Вартість ===
Позивачі за подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів '''звільняються від сплати судового збору''' під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 3 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»)].

=== [[Визначення розміру аліментів на дитину|Розмір аліментів]] ===
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України], а саме:
* стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
* стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
* наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
* наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
* доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
* інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Водночас суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. 
Крім того, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (частина друга статті 200 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

=== З якого часу присуджуються аліменти ===
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років (стаття 191 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

=== Зміна розміру аліментів ===
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (стаття 192 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

=== Припинення права на утримання ===
Право на утримання повнолітніх дочки, сина припиняється у разі припинення ними навчання (частина друга статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

Разом з тим поновлення навчання (за умови недосягнення 23-річного віку) дозволяє звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів.

Той факт, що під час канікул не проходить навчання, не є підставою для звільнення від передбаченого статтею 199 СК України обов’язку батьків утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, оскільки канікулярний час входить в період навчання.([http://reyestr.court.gov.ua/Review/79516702 Постанова Верховного суду України від 23.01.2019 справа № 346/103/17])

=== Відповідальність за прострочення сплати аліментів ===
Згідно з статтею 196 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України] при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. 
[[Файл:Графіка аліменти- виправлено(1).jpg|200px|thumb|left|Ухилення від сплати аліментів]] 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

{| class="wikitable"
|-
|'''Увага!''' 
Рішення суду, за яким на користь дитини стягувались аліменти до досягнення нею повноліття, не дає права на стягнення аліментів після досягнення дитиною 18 років. 
Стягнення аліментів на дочку, сина, які досягли повноліття та продовжують навчання (до досягнення 23–річного віку) і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, здійснюється у судовому порядку за новою позовною заявою (пункт 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]).
|}

== Судова практика ==
[http://reyestr.court.gov.ua/Review/81796155 Постанова Верховного суду України від 17.04.2019 справа № 644/3610/16-ц]

[http://reyestr.court.gov.ua/Review/79516702 Постанова Верховного суду України від 23.01.2019 справа № 346/103/17]

[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Сімейне право]]

Звільнення поручителя від боргового зобов’язання

2020-03-31T16:05:06Z

Larysa.shapirenko: Створена сторінка: == '''Нормативно-правова база''' == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс] * [https://zakon.rada.go...

== '''Нормативно-правова база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10]

== '''Загальні положення''' ==
'''Порука''' — обов'язок поручителя перед кредитором нести відповідальність за порушення боржником своїх зобов'язань. Порука виникає на базі [[Договір поруки|договору поруки]].

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, причому поручитель відповідає перед кредитором тільки за порушення зобов'язання боржником ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 553 Цивільного кодексу України]).

'''Поручитель''' – може бути одна особа або кілька осіб (фізична чи юридична особа). Юридичні особи можуть виступати поручителями незалежно від того, передбачено це установчими документами чи ні.

'''Боргове зобов'язання''' - зобов'язання позичальника перед кредитором за кредитом (позикою), що виникло внаслідок випуску і розміщення боргових цінних паперів та/або укладання кредитних договорів (документальне підтвердження факту отримання грошей у борг та зобов'язання їх повернути).

== '''Особливості поруки''' ==
* поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником;

* порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі;

* поручителем може бути одна особа або кілька осіб;

* у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя;

* поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки;

* боржник, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя;

* поручитель, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, у зв'язку з ненаправленням йому боржником повідомлення про виконання ним свого обов'язку, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або пред'явити зворотну вимогу до боржника;

* поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

== '''Підстави для звільнення поручителя від боргового зобов’язання''' ==
Поручитель звільняється від боргового зобов’язання у випадках, коли:
* припинено забезпечене порукою зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

* після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

* борг переведено на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

* закінчився строк, встановлений в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 559 Цивільного кодексу України]).
'''''Увага!''''' Якщо у поручителя є підстави припускати, що договір поруки припинив свою дію, необхідно звернутись до суду з позовною заявою про визнання договору поруки припиненим.

== '''Судовий збір при поданні позовної заяви''' ==
Відповідно до п.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати»] , судам роз’яснено, що оскільки ст.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад ст.22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів]» при пред’явленні позову споживачем.

Таким чином судовий збір не має сплачуватися оскільки Позивач є споживачем банківських послуг в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], і відповідно до ч. 3 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»] (на яку йде посилання в п. 7 вищевказаної постанови) Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Адже спір виник саме із договору про надання споживчого кредиту.

== '''Судова практика''' ==
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25394571 Постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду від 18.07.2012 року у справі № 6-78цс12] (Якщо в договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов’язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.)
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Поручитель]]

Спадкування майна колгоспного двору

2020-03-25T17:43:33Z

Larysa.shapirenko:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності"]

== Колгоспний двір ==

Колгоспний двір - це сімейно-трудове об’єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці.

== Майно колгоспного двору ==

Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена колгоспного двору встановлювався з огляду на рівність часток всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

== Спадкування майна ==

Спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1216 Цивільного кодексу]). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1217 Цивільного Кодексу]).

У випадку спадкування за заповітом усі інші спадкоємці за законом усуваються від спадкування, крім осіб, які мають обов’язкову частку у спадщині, до них належать малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. У випадку спадкування за законом, застосовується черговість спадкування, при цьому наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття

== Право власності на майно колгоспного двору ==

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Втративши це право вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участь своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в навчальному закладі, хвороба).

== Визначення розміру частки члена колгоспного двору ==

Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності
часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та
непрацездатних.
Частку працездатного члена двору може бути
зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його
перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами
в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не
втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи
з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;

== Спадкування частки майна колгоспного двору ==

Загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору
застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті
останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати,
частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору,
але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору,
не входить до спадкового майна.

== Строк позовної давності ==

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору,
що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний
трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на
майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення
питань землекористування.

[[Категорія: Спадкове право]]

Договір поруки

2020-03-16T14:59:37Z

Larysa.shapirenko:

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

== Загальні положення ==
'''Порука''' — обов'язок поручителя перед кредитором нести відповідальність за порушення боржником своїх зобов'язань. Порука виникає на базі договору поруки. 
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, причому поручитель відповідає перед кредитором тільки за порушення зобов'язання боржником [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2811#n2811 (стаття 553 Цивільного кодексу України)]. 
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. 
''Форма договору поруки:'' договір поруки має бути укладений в письмовій формі, у разі недодержання такої форми правочин є недійсним. 
Договір поруки укладається додатково до основного договору.

== Суб'єкти (сторони) договору поруки ==
* Кредитор - громадянин або юридична особа, яка має підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника.
* Поручитель – може бути одна особа або кілька осіб (фізична чи юридична особа). Юридичні особи можуть виступати поручителями незалежно від того, передбачено це установчими документами чи ні.

* Боржник (позичальник). Боржник стороною договору не виступає, він несе відповідальність (зобов'язання) за іншим договором (правочином).

== Істотні умови договору поруки ==

* предмет договору;
* відсутність або наявність плати за послуги поруки, надані поручителем, розмір такої плати;
* порядок виконання зобов'язань;
* розмір поруки;
* умови припинення поруки;
* права й обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;
* інші умови за згодою сторін;
* термін дії договору;
* порядок зміни та припинення дії договору.

== Предмет договору поруки ==
Предметом договору поруки є поручительські послуги, надання яких передбачає обов’язок виконавця (майбутнього поручителя) укласти договір поруки.

== Порядок виконання зобов’язання, забезпечене порукою ==
Виконання договору поруки пов’язано із моментом порушення основного договору боржником, тобто з моментом невиконання чи неналежного виконання по закінченні строку за основним зобов’язанням. 
Поручитель може здійснити виконання добровільно або ж із застосуванням примусу. 
Добровільний порядок передбачає виконання договору поруки з власної ініціативи поручителя з метою запобігання сплати процентів за користування позиченими коштами, стягнення пені, збитків на користь кредитора. 
Примусове виконання договору поруки може відбуватися у двох формах: 
* Безспірному порядку
* За рішенням суду

== Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою ==
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. 
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. 
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2811#n2811 стаття 554 Цивільного кодексу України]). 
У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язків за договором як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. В даному випадку, кредитор може звернутися за виконанням зобов'язання як до боржника безпосередньо, так і до його поручителя. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними кредиторові до тих пір, поки їх зобов'язання не будуть виконані в повному обсязі. А виконання солідарного зобов'язання в повному обсязі одним із боржників припиняє зобов'язання решти солідарних боржників перед кредитором. 

[[Порушення зобов'язання.Відповідальність|Субсидіарна відповідальність]] може бути встановлена договором поруки. При цьому поручитель несе додаткову відповідальність за виконання боржником своїх зобов'язань. До пред'явлення вимоги до поручителя, що несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити спочатку вимоги до основного боржника. Якщо ж основний боржник відмовиться задовольнити вимоги кредитора або кредитор не одержить від боржника відповіді на пред'явлену вимогу в розумні строки, кредитор може пред'явити вимогу до субсидіарного поручителя в повному обсязі.
== Права та обов'язки поручителя у разі пред'явлення до нього вимоги ==
У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. 
Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора. 
Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2811#n2811 стаття 555 Цивільного кодексу України]). 
== Права поручителя, який виконав зобов'язання ==
Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. 
До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. 
До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2811#n2811 (стаття 556 Цивільного кодексу України]). 
== Повідомлення поручителя про виконання зобов'язання боржником ==
Боржник, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя. 
Поручитель, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, у зв'язку з ненаправленням йому боржником повідомлення про виконання ним свого обов'язку, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або пред'явити зворотну вимогу до боржника ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2811#n2811 стаття 557 Цивільного кодексу України]).
== Оплата послуг поручителя ==
Поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2811#n2811 стаття 558 Цивільного кодексу України]).
== Припинення поруки ==
Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. 
Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. 
Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. 
Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2811#n2811 стаття 559 Цивільного кодексу України]).

== Судова практика ==
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77720972 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц] (наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості вже свідчить про закінчення строку дії договору поруки).
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]