WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Правове регулювання охорони вод від забруднення відходами промисловості

2025-11-06T12:18:25Z

Kysil.Valerii: /* Міжнародні договори */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text Закон України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#Text Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
== Проблема забруднення вод ==
Україна є однією з найменш водозабезпечених країн Європи, при цьому водокористування в країні здійснюється переважно нераціонально. Внаслідок токсичного, мікробіологічного та біогенного забруднення відбувається погіршення екологічного стану річкових басейнів, а також прибережних вод та територіальних вод Чорного і Азовського морів. Особливо слід відзначити незадовільний стан причорноморських лиманів, більшість з яких належать до природно-заповідного фонду і є унікальними рекреаційними ресурсами. Підземні води України в багатьох регіонах за своєю якістю не відповідають установленим вимогам до джерел водопостачання, що пов’язано передусім з антропогенним забрудненням, а інтенсивне їх використання призводить до виснаження горизонтів підземних вод.

Основними джерелами забруднення вод є скиди з промислових об’єктів, неналежний стан інфраструктури водовідведення та очисних споруд, недотримання норм водоохоронних зон, змив та дренування токсичних речовин із земель сільськогосподарського призначення.
Основні речовини, що призводять до забруднення, - сполуки важких металів, сполуки азоту та фосфору, нафтопродукти, феноли, сульфати, поверхнево-активні речовини. Останнім часом зростає забруднення медичними відходами та мікропластиком, яке на сьогодні не контролюється (розділ І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text Закону України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року"]).

До факторів, які спричиняють забруднення водойм відходами промисловості можна віднести:
* використання застарілих технологій виробництва та устаткування;
* надмірна концентрація промислових підприємств;
* незручна структура промислового виробництва, що полягає в значному рівні зосередження екологічно небезпечних виробництв у межах певних регіонів чи місцевостей;
* недосконалість або відсутність необхідних природоохоронних систем;
* відсутність необхідного юридичного та економічного механізмів, які б заохочували запровадження екологічно безпечних технологій і природоохоронних систем.
Забруднення вод призводить до виникнення різноманітних захворювань населення, зниження загальної резистентності організму і, як наслідок, до підвищення рівня загальної захворюваності, зокрема на інфекційні та онкологічні захворювання.

Діюча нині система моніторингу вод є неефективною та застарілою, не відповідає сучасним європейським стандартам.
== Цілі запобігання забруднення водойм ==
Для цілей запобігання забруднення водойм, у тому числі, відходами промисловості [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водним кодексом України] (далі – ВК України) у статтях 35-40 закріплено відповідні нормативи стосовно використання та охорони водних об’єктів, до яких належать:
# вимоги екологічної безпеки водокористування;
# екологічні вимоги щодо якості води масивів поверхневих та підземних вод;
# вимоги стосовно дозволеного рівня скидання забруднюючих відходів;
# галузеві технологічні вимоги формування речовин, що викидаються у водойми;
# технологічні нормативи використання води.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text ВК України] забороняється скидання у водні об’єкти виробничих, побутових, радіоактивних та інших відходів і сміття.

Підприємствам, установам, організаціям і громадянам заборонене забруднення, засмічування поверхні водозаборів, льодового покриву водойм, водостоків, а також морів, їх заток, лиманів, виробничими побутовими та іншими забруднюючими речовинами.

Власники засобів водного транспорту, трубопроводів, плаваючих та інших споруд зобов’язані забезпечувати охорону вод від забруднення мастильними, паливними, хімічними, нафтовими та інших забруднюючими речовинами.

Сільськогосподарські, лісогосподарські підприємства, селянські (фермерські) господарства та громадяни зобов'язані дотримувати встановлених правил зберігання, транспортування та використання добрив, хімічних засобів захисту рослин та інших токсичних препаратів і речовин.

Підприємства, установи і організації, діяльність яких може впливати на стан підземних вод, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи що до попередження забруднення підземних вод, а також об’єднувати локальні мережі спостережу вальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.

Користування водами, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#Text Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"] та інших актів законодавства України.
== Правова охорона водних ресурсів ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/paran21#n21 ВК України] всі води становлять її водний фонд.

'''До нього належать:'''
# поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали,крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах; інші водні об’єкти;
# підземні води та джерела,
# внутрішні морські води та територіальне море (стаття 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/paran21#n21 ВК України]).
До земель водного фонду належать землі, зайняті морями, іншими водоймищами, болотами, а також островами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок, водойм, гідротехнічними і іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі виділені під смуги відведення для них, береговими смугами водних шляхів (стаття 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/paran21#n21 ВК України]).

Усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання, та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров’ю людей, зменшенню рибних запасів, погіршенню умов існування деяких тварин, зниження родючості землі та інші несприятливі явища в наслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об'єктам), може бути припинена за рішенням суду (стаття 95 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/paran21#n21 ВК України])
== Досвід Європейського союзу ==
На рівні Європейського Союзу (далі – ЄС) проблемі забруднення водних ресурсів відходами промисловості приділяється особлива увага. Так, для цілей захисту водного середовища запроваджено переліки небезпечних речовин, скидання яких у водні об’єкти взагалі заборонено або може здійснюватися виключно за наявності відповідного дозволу у встановлених обсягах. Окрім того, на держави-члени ЄС покладено зобов’язання розробити відповідні програми для цілей зменшення обсягів забруднення водойм, які містять стандарти екологічної якості водних ресурсів. Також розроблено критерії оцінки хімічного стану води, критерії виявлення значних і підвищених тенденцій зростання концентрацій забруднень у підземних водах та виявлення початку зворотної тенденції тощо.
== Відповідальність за порушення водного законодавства ==

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Статтею 110 ВК України] передбачена можливість застосування заходів дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності у разі недодержання водного законодавства.

Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:

1) самовільному захопленні водних об'єктів;

2) забрудненні та засміченні вод;

3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;

4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;

5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;

6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;

7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);

8) порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;

81) випалюванні сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у прибережних захисних смугах та на островах;

9) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;

10) незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;

11) використанні земель водного фонду не за призначенням;

12) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах;

13) відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію;

14) порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення;

15) обмеженні в будь-який спосіб безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Стаття 111 ВК України] вказує, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, '''не звільняє''' винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

=== Міжнародні договори ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Статтею 112 ВК України] передбачено, якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені водним законодавством України, то застосовуються норми міжнародного договору.

Правове регулювання охорони вод від забруднення відходами промисловості

2025-11-06T12:16:33Z

Kysil.Valerii: /* Відповідальність за порушення водного законодавства */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text Закон України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#Text Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
== Проблема забруднення вод ==
Україна є однією з найменш водозабезпечених країн Європи, при цьому водокористування в країні здійснюється переважно нераціонально. Внаслідок токсичного, мікробіологічного та біогенного забруднення відбувається погіршення екологічного стану річкових басейнів, а також прибережних вод та територіальних вод Чорного і Азовського морів. Особливо слід відзначити незадовільний стан причорноморських лиманів, більшість з яких належать до природно-заповідного фонду і є унікальними рекреаційними ресурсами. Підземні води України в багатьох регіонах за своєю якістю не відповідають установленим вимогам до джерел водопостачання, що пов’язано передусім з антропогенним забрудненням, а інтенсивне їх використання призводить до виснаження горизонтів підземних вод.

Основними джерелами забруднення вод є скиди з промислових об’єктів, неналежний стан інфраструктури водовідведення та очисних споруд, недотримання норм водоохоронних зон, змив та дренування токсичних речовин із земель сільськогосподарського призначення.
Основні речовини, що призводять до забруднення, - сполуки важких металів, сполуки азоту та фосфору, нафтопродукти, феноли, сульфати, поверхнево-активні речовини. Останнім часом зростає забруднення медичними відходами та мікропластиком, яке на сьогодні не контролюється (розділ І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text Закону України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року"]).

До факторів, які спричиняють забруднення водойм відходами промисловості можна віднести:
* використання застарілих технологій виробництва та устаткування;
* надмірна концентрація промислових підприємств;
* незручна структура промислового виробництва, що полягає в значному рівні зосередження екологічно небезпечних виробництв у межах певних регіонів чи місцевостей;
* недосконалість або відсутність необхідних природоохоронних систем;
* відсутність необхідного юридичного та економічного механізмів, які б заохочували запровадження екологічно безпечних технологій і природоохоронних систем.
Забруднення вод призводить до виникнення різноманітних захворювань населення, зниження загальної резистентності організму і, як наслідок, до підвищення рівня загальної захворюваності, зокрема на інфекційні та онкологічні захворювання.

Діюча нині система моніторингу вод є неефективною та застарілою, не відповідає сучасним європейським стандартам.
== Цілі запобігання забруднення водойм ==
Для цілей запобігання забруднення водойм, у тому числі, відходами промисловості [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водним кодексом України] (далі – ВК України) у статтях 35-40 закріплено відповідні нормативи стосовно використання та охорони водних об’єктів, до яких належать:
# вимоги екологічної безпеки водокористування;
# екологічні вимоги щодо якості води масивів поверхневих та підземних вод;
# вимоги стосовно дозволеного рівня скидання забруднюючих відходів;
# галузеві технологічні вимоги формування речовин, що викидаються у водойми;
# технологічні нормативи використання води.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text ВК України] забороняється скидання у водні об’єкти виробничих, побутових, радіоактивних та інших відходів і сміття.

Підприємствам, установам, організаціям і громадянам заборонене забруднення, засмічування поверхні водозаборів, льодового покриву водойм, водостоків, а також морів, їх заток, лиманів, виробничими побутовими та іншими забруднюючими речовинами.

Власники засобів водного транспорту, трубопроводів, плаваючих та інших споруд зобов’язані забезпечувати охорону вод від забруднення мастильними, паливними, хімічними, нафтовими та інших забруднюючими речовинами.

Сільськогосподарські, лісогосподарські підприємства, селянські (фермерські) господарства та громадяни зобов'язані дотримувати встановлених правил зберігання, транспортування та використання добрив, хімічних засобів захисту рослин та інших токсичних препаратів і речовин.

Підприємства, установи і організації, діяльність яких може впливати на стан підземних вод, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи що до попередження забруднення підземних вод, а також об’єднувати локальні мережі спостережу вальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.

Користування водами, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#Text Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"] та інших актів законодавства України.
== Правова охорона водних ресурсів ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/paran21#n21 ВК України] всі води становлять її водний фонд.

'''До нього належать:'''
# поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали,крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах; інші водні об’єкти;
# підземні води та джерела,
# внутрішні морські води та територіальне море (стаття 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/paran21#n21 ВК України]).
До земель водного фонду належать землі, зайняті морями, іншими водоймищами, болотами, а також островами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок, водойм, гідротехнічними і іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі виділені під смуги відведення для них, береговими смугами водних шляхів (стаття 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/paran21#n21 ВК України]).

Усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання, та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров’ю людей, зменшенню рибних запасів, погіршенню умов існування деяких тварин, зниження родючості землі та інші несприятливі явища в наслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об'єктам), може бути припинена за рішенням суду (стаття 95 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/paran21#n21 ВК України])
== Досвід Європейського союзу ==
На рівні Європейського Союзу (далі – ЄС) проблемі забруднення водних ресурсів відходами промисловості приділяється особлива увага. Так, для цілей захисту водного середовища запроваджено переліки небезпечних речовин, скидання яких у водні об’єкти взагалі заборонено або може здійснюватися виключно за наявності відповідного дозволу у встановлених обсягах. Окрім того, на держави-члени ЄС покладено зобов’язання розробити відповідні програми для цілей зменшення обсягів забруднення водойм, які містять стандарти екологічної якості водних ресурсів. Також розроблено критерії оцінки хімічного стану води, критерії виявлення значних і підвищених тенденцій зростання концентрацій забруднень у підземних водах та виявлення початку зворотної тенденції тощо.
== Відповідальність за порушення водного законодавства ==

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Статтею 110 ВК України] передбачена можливість застосування заходів дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності у разі недодержання водного законодавства.

Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:

1) самовільному захопленні водних об'єктів;

2) забрудненні та засміченні вод;

3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;

4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;

5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;

6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;

7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);

8) порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;

81) випалюванні сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у прибережних захисних смугах та на островах;

9) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;

10) незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;

11) використанні земель водного фонду не за призначенням;

12) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах;

13) відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію;

14) порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення;

15) обмеженні в будь-який спосіб безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Стаття 111 ВК України] вказує, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, '''не звільняє''' винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

==== Міжнародні договори ====
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Статтею 112 ВК України] передбачено, якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені водним законодавством України, то застосовуються норми міжнародного договору.

Правове регулювання охорони вод від забруднення відходами промисловості

2025-11-06T12:13:47Z

Kysil.Valerii: /* Відповідальність за порушення водного законодавства */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text Закон України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#Text Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
== Проблема забруднення вод ==
Україна є однією з найменш водозабезпечених країн Європи, при цьому водокористування в країні здійснюється переважно нераціонально. Внаслідок токсичного, мікробіологічного та біогенного забруднення відбувається погіршення екологічного стану річкових басейнів, а також прибережних вод та територіальних вод Чорного і Азовського морів. Особливо слід відзначити незадовільний стан причорноморських лиманів, більшість з яких належать до природно-заповідного фонду і є унікальними рекреаційними ресурсами. Підземні води України в багатьох регіонах за своєю якістю не відповідають установленим вимогам до джерел водопостачання, що пов’язано передусім з антропогенним забрудненням, а інтенсивне їх використання призводить до виснаження горизонтів підземних вод.

Основними джерелами забруднення вод є скиди з промислових об’єктів, неналежний стан інфраструктури водовідведення та очисних споруд, недотримання норм водоохоронних зон, змив та дренування токсичних речовин із земель сільськогосподарського призначення.
Основні речовини, що призводять до забруднення, - сполуки важких металів, сполуки азоту та фосфору, нафтопродукти, феноли, сульфати, поверхнево-активні речовини. Останнім часом зростає забруднення медичними відходами та мікропластиком, яке на сьогодні не контролюється (розділ І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text Закону України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року"]).

До факторів, які спричиняють забруднення водойм відходами промисловості можна віднести:
* використання застарілих технологій виробництва та устаткування;
* надмірна концентрація промислових підприємств;
* незручна структура промислового виробництва, що полягає в значному рівні зосередження екологічно небезпечних виробництв у межах певних регіонів чи місцевостей;
* недосконалість або відсутність необхідних природоохоронних систем;
* відсутність необхідного юридичного та економічного механізмів, які б заохочували запровадження екологічно безпечних технологій і природоохоронних систем.
Забруднення вод призводить до виникнення різноманітних захворювань населення, зниження загальної резистентності організму і, як наслідок, до підвищення рівня загальної захворюваності, зокрема на інфекційні та онкологічні захворювання.

Діюча нині система моніторингу вод є неефективною та застарілою, не відповідає сучасним європейським стандартам.
== Цілі запобігання забруднення водойм ==
Для цілей запобігання забруднення водойм, у тому числі, відходами промисловості [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водним кодексом України] (далі – ВК України) у статтях 35-40 закріплено відповідні нормативи стосовно використання та охорони водних об’єктів, до яких належать:
# вимоги екологічної безпеки водокористування;
# екологічні вимоги щодо якості води масивів поверхневих та підземних вод;
# вимоги стосовно дозволеного рівня скидання забруднюючих відходів;
# галузеві технологічні вимоги формування речовин, що викидаються у водойми;
# технологічні нормативи використання води.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text ВК України] забороняється скидання у водні об’єкти виробничих, побутових, радіоактивних та інших відходів і сміття.

Підприємствам, установам, організаціям і громадянам заборонене забруднення, засмічування поверхні водозаборів, льодового покриву водойм, водостоків, а також морів, їх заток, лиманів, виробничими побутовими та іншими забруднюючими речовинами.

Власники засобів водного транспорту, трубопроводів, плаваючих та інших споруд зобов’язані забезпечувати охорону вод від забруднення мастильними, паливними, хімічними, нафтовими та інших забруднюючими речовинами.

Сільськогосподарські, лісогосподарські підприємства, селянські (фермерські) господарства та громадяни зобов'язані дотримувати встановлених правил зберігання, транспортування та використання добрив, хімічних засобів захисту рослин та інших токсичних препаратів і речовин.

Підприємства, установи і організації, діяльність яких може впливати на стан підземних вод, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи що до попередження забруднення підземних вод, а також об’єднувати локальні мережі спостережу вальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.

Користування водами, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#Text Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"] та інших актів законодавства України.
== Правова охорона водних ресурсів ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/paran21#n21 ВК України] всі води становлять її водний фонд.

'''До нього належать:'''
# поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали,крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах; інші водні об’єкти;
# підземні води та джерела,
# внутрішні морські води та територіальне море (стаття 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/paran21#n21 ВК України]).
До земель водного фонду належать землі, зайняті морями, іншими водоймищами, болотами, а також островами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок, водойм, гідротехнічними і іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі виділені під смуги відведення для них, береговими смугами водних шляхів (стаття 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/paran21#n21 ВК України]).

Усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання, та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров’ю людей, зменшенню рибних запасів, погіршенню умов існування деяких тварин, зниження родючості землі та інші несприятливі явища в наслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об'єктам), може бути припинена за рішенням суду (стаття 95 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/paran21#n21 ВК України])
== Досвід Європейського союзу ==
На рівні Європейського Союзу (далі – ЄС) проблемі забруднення водних ресурсів відходами промисловості приділяється особлива увага. Так, для цілей захисту водного середовища запроваджено переліки небезпечних речовин, скидання яких у водні об’єкти взагалі заборонено або може здійснюватися виключно за наявності відповідного дозволу у встановлених обсягах. Окрім того, на держави-члени ЄС покладено зобов’язання розробити відповідні програми для цілей зменшення обсягів забруднення водойм, які містять стандарти екологічної якості водних ресурсів. Також розроблено критерії оцінки хімічного стану води, критерії виявлення значних і підвищених тенденцій зростання концентрацій забруднень у підземних водах та виявлення початку зворотної тенденції тощо.
== Відповідальність за порушення водного законодавства ==

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Статтею 110 ВК України] передбачена можливість застосування заходів дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності у разі недодержання водного законодавства.

Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:

1) самовільному захопленні водних об'єктів;

2) забрудненні та засміченні вод;

3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;

4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;

5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;

6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;

7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);

8) порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;

81) випалюванні сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у прибережних захисних смугах та на островах;

9) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;

10) незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;

11) використанні земель водного фонду не за призначенням;

12) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах;

13) відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію;

14) порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення;

15) обмеженні в будь-який спосіб безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Стаття 111 ВК України] вказує, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, '''не звільняє''' винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ

Стаття 112 ВК України передбачено, якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені водним законодавством України, то застосовуються норми міжнародного договору.

Правове регулювання охорони вод від забруднення відходами промисловості

2025-11-06T12:11:07Z

Kysil.Valerii: /* Відповідальність за порушення водного законодавства */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text Закон України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#Text Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
== Проблема забруднення вод ==
Україна є однією з найменш водозабезпечених країн Європи, при цьому водокористування в країні здійснюється переважно нераціонально. Внаслідок токсичного, мікробіологічного та біогенного забруднення відбувається погіршення екологічного стану річкових басейнів, а також прибережних вод та територіальних вод Чорного і Азовського морів. Особливо слід відзначити незадовільний стан причорноморських лиманів, більшість з яких належать до природно-заповідного фонду і є унікальними рекреаційними ресурсами. Підземні води України в багатьох регіонах за своєю якістю не відповідають установленим вимогам до джерел водопостачання, що пов’язано передусім з антропогенним забрудненням, а інтенсивне їх використання призводить до виснаження горизонтів підземних вод.

Основними джерелами забруднення вод є скиди з промислових об’єктів, неналежний стан інфраструктури водовідведення та очисних споруд, недотримання норм водоохоронних зон, змив та дренування токсичних речовин із земель сільськогосподарського призначення.
Основні речовини, що призводять до забруднення, - сполуки важких металів, сполуки азоту та фосфору, нафтопродукти, феноли, сульфати, поверхнево-активні речовини. Останнім часом зростає забруднення медичними відходами та мікропластиком, яке на сьогодні не контролюється (розділ І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text Закону України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року"]).

До факторів, які спричиняють забруднення водойм відходами промисловості можна віднести:
* використання застарілих технологій виробництва та устаткування;
* надмірна концентрація промислових підприємств;
* незручна структура промислового виробництва, що полягає в значному рівні зосередження екологічно небезпечних виробництв у межах певних регіонів чи місцевостей;
* недосконалість або відсутність необхідних природоохоронних систем;
* відсутність необхідного юридичного та економічного механізмів, які б заохочували запровадження екологічно безпечних технологій і природоохоронних систем.
Забруднення вод призводить до виникнення різноманітних захворювань населення, зниження загальної резистентності організму і, як наслідок, до підвищення рівня загальної захворюваності, зокрема на інфекційні та онкологічні захворювання.

Діюча нині система моніторингу вод є неефективною та застарілою, не відповідає сучасним європейським стандартам.
== Цілі запобігання забруднення водойм ==
Для цілей запобігання забруднення водойм, у тому числі, відходами промисловості [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водним кодексом України] (далі – ВК України) у статтях 35-40 закріплено відповідні нормативи стосовно використання та охорони водних об’єктів, до яких належать:
# вимоги екологічної безпеки водокористування;
# екологічні вимоги щодо якості води масивів поверхневих та підземних вод;
# вимоги стосовно дозволеного рівня скидання забруднюючих відходів;
# галузеві технологічні вимоги формування речовин, що викидаються у водойми;
# технологічні нормативи використання води.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text ВК України] забороняється скидання у водні об’єкти виробничих, побутових, радіоактивних та інших відходів і сміття.

Підприємствам, установам, організаціям і громадянам заборонене забруднення, засмічування поверхні водозаборів, льодового покриву водойм, водостоків, а також морів, їх заток, лиманів, виробничими побутовими та іншими забруднюючими речовинами.

Власники засобів водного транспорту, трубопроводів, плаваючих та інших споруд зобов’язані забезпечувати охорону вод від забруднення мастильними, паливними, хімічними, нафтовими та інших забруднюючими речовинами.

Сільськогосподарські, лісогосподарські підприємства, селянські (фермерські) господарства та громадяни зобов'язані дотримувати встановлених правил зберігання, транспортування та використання добрив, хімічних засобів захисту рослин та інших токсичних препаратів і речовин.

Підприємства, установи і організації, діяльність яких може впливати на стан підземних вод, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи що до попередження забруднення підземних вод, а також об’єднувати локальні мережі спостережу вальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.

Користування водами, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#Text Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"] та інших актів законодавства України.
== Правова охорона водних ресурсів ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/paran21#n21 ВК України] всі води становлять її водний фонд.

'''До нього належать:'''
# поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали,крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах; інші водні об’єкти;
# підземні води та джерела,
# внутрішні морські води та територіальне море (стаття 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/paran21#n21 ВК України]).
До земель водного фонду належать землі, зайняті морями, іншими водоймищами, болотами, а також островами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок, водойм, гідротехнічними і іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі виділені під смуги відведення для них, береговими смугами водних шляхів (стаття 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/paran21#n21 ВК України]).

Усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання, та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров’ю людей, зменшенню рибних запасів, погіршенню умов існування деяких тварин, зниження родючості землі та інші несприятливі явища в наслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об'єктам), може бути припинена за рішенням суду (стаття 95 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/paran21#n21 ВК України])
== Досвід Європейського союзу ==
На рівні Європейського Союзу (далі – ЄС) проблемі забруднення водних ресурсів відходами промисловості приділяється особлива увага. Так, для цілей захисту водного середовища запроваджено переліки небезпечних речовин, скидання яких у водні об’єкти взагалі заборонено або може здійснюватися виключно за наявності відповідного дозволу у встановлених обсягах. Окрім того, на держави-члени ЄС покладено зобов’язання розробити відповідні програми для цілей зменшення обсягів забруднення водойм, які містять стандарти екологічної якості водних ресурсів. Також розроблено критерії оцінки хімічного стану води, критерії виявлення значних і підвищених тенденцій зростання концентрацій забруднень у підземних водах та виявлення початку зворотної тенденції тощо.
== Відповідальність за порушення водного законодавства ==

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Статтею 110 ВК України] передбачена можливість застосування заходів дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності у разі недодержання водного законодавства.

Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:

1) самовільному захопленні водних об'єктів;

2) забрудненні та засміченні вод;

3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;

4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;

5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;

6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;

7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);

8) порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;

81) випалюванні сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у прибережних захисних смугах та на островах;

9) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;

10) незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;

11) використанні земель водного фонду не за призначенням;

12) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах;

13) відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію;

14) порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення;

15) обмеженні в будь-який спосіб безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Стаття 111 ВК України] вказує, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, '''не звільняє''' винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Стаття 112 ВК України вказЗастосування міжнародних договорів
Якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені водним законода
[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]
вством України, то застосовуються норми міжнародного договору.

Файл:Вода Вікі.docx

2025-11-06T12:04:16Z

Kysil.Valerii:

Вода Вікі

Договір оренди земельної ділянки

2025-11-05T07:39:40Z

Kysil.Valerii: /* Особливості укладення договору */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" № 2145-ІХ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0429-22#Text Наказ Міністерства аграрної політики та продовольсьва України від 11.04.2022 № 219 "Про затвердження форми книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану"] від 24 березня 2022 року № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Загальні положення ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
== Договір оренди землі ==
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. В період дії воєнного стану, '''а саме з 24 лютого 2022 року договір оренди земельної ділянки укладається лише в електронній формі, та засвідчується кваліфікованими електронними підписами орендаря і орендодавця.'''
=== Форма договору оренди землі ===
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі] затверджується Кабінетом Міністрів України.
=== Істотні умови договору ===
Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Якщо договір не містить хоча б одну із зазначених істотних умов, у майбутньому він може бути визнаний неукладеним у судовому порядку.
У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
=== Строк дії договору ===
В період дії воєнного стану відповідно до Закону України № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text 2145] договори щодо передачі у користування земель сільськогосподарського призначення, термін дії яких закінчився після введення в Україні 24 лютого 2022 р. воєнного стану, вважаються поновленими на 1 рік без волевиявлення сторін таких договорів і внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав (норма втратила чинність).

В Україні 19 листопада 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон 2698 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"]. На всі договори оренди, у яких строк оренди закінчується з 19 листопада 2022 року більше не поширюється норма про їх автопролонгацію на один рік, отже їх припинення відбувається в загальному порядку.

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві '''з моменту державної реєстрації права оренди,''' якщо інше не встановлено законом.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється '''від дати його укладення'''. Право оренди земельної ділянки виникає '''з моменту державної реєстрації такого права'''.

Після завершення будівництва та прийняття об’єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об’єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства|фермерського господарства]], [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство|особистого селянського господарства]] строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 7 років'''.

При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є [[Порядок використання земель з меліоративними системами|земельними ділянками меліорованих земель]] і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 10 років'''. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.

При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її частині.

Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про [[Відумерлість спадщини|визнання спадщини відумерлою]], про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

'''ВАЖЛИВО:''' Договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови '''може встановлюватися умова''' щодо поновлення таких договорів.

Умова щодо поновлення договору '''не може встановлюватися''' в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою '''для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності,''' крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344 стаття 126-1 Земельний кодекс України]).

''Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.''

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

Державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки, переданої в оренду особою, яка використовує відповідну земельну ділянку на праві емфітевзису, якщо таке припинення відбулося у зв’язку з припиненням права емфітевзису, проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією припинення права емфітевзису. '''''Детальніше див.:''''' [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]
=== Орендна плата за землю ===
'''Орендна плата за землю''' - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.

Мінімальний розмір орендної плати при оренді земельних паїв слід визначати спираючись на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2002#Text ст. 1 Указу № 92/2002], в якій зазначено, що '''плата (річна) за оренду земельних ділянок сільгосппризначення, земельних паїв установлюється на рівні не менше 3% вартості такого паю та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря''' (треба розуміти, проіндексованої нормативної грошової оцінки).
=== Права та обов’язки орендодавців і орендарів, захист їх прав ===
'''Права та обов’язки орендодавця'''

'''Орендодавець має право''' вимагати від орендаря:
* використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
* дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил;
* дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - дотримання зобов’язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об’єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування;
* своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також орендної плати за водний об’єкт.
'''Орендодавець зобов’язаний:'''
* передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
* при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
* не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
* відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов’язані з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
* попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди.
'''Права та обов’язки орендаря'''

'''Орендар земельної ділянки має право:'''
* самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
* за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;
* отримувати продукцію і доходи;
* здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.
'''Орендар земельної ділянки зобов’язаний:'''
* приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
* виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
* дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду;
* у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства;
* у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом використовувати водний об’єкт відповідно до вимог водного законодавства України;
* своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також і орендну плату за водний об’єкт;
* виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.
'''Захист прав орендаря та орендодавця''' на орендовану земельну ділянку

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами. Розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю, повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення.
=== Особливості укладення договору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n100 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»] укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], або за результатами [[Порядок проведення земельних торгів|аукціону]]. '''ВАЖЛИВО!!!'''

Як зазначено в підпункті 7 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, в період дії воєнного стану '''земельні торги щодо прав оренди''', емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''державної, комунальної власності''' не проводяться.

Торги, які були оголошені і не завершені до 07 квітня 2022 року (дата вступу цього закону в дію) вважаються скасованими.

Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється.

Укладення договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж, розміщення лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури, трубопроводів, інших лінійних комунікацій здійснюється протягом 14 днів з дати прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про передачу земельної ділянки в оренду, крім випадку, якщо особа, заінтересована в передачі їй земельної ділянки в оренду, не погодила більш пізній строк для укладення договору оренди.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#n91 Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 650 "Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення"] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Типового договору оренди землі] та, зокрема передбачено, що у разі передачі в оренду земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення може включатися вимога щодо дотримання орендарем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] та припинення договору оренди землі шляхом його розірвання відповідно до вимог статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] у разі недотримання такої вимоги, зокрема погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.

=== Державна реєстрація договору оренди землі ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягають державній реєстрації. 
За державною реєстрацією договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП); нотаріуса.
==== Перелік необхідних документів ====
Для проведення державної реєстрації оренди земельної ділянки реєстратору (нотаріусу) подається заява на проведення реєстраційних дій (оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за місцем звернення) та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, у паперовій або електронній формі.

Іншими документами (їх копіями), які подаються із заявою є:
* документ, що посвідчує особу заявника;
* довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник;
* копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (обов’язкового платежу за проведення державної реєстрації), крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору;
* договір оренди земельної ділянки;
За результатом проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор (нотаріус) формує витяг.

Саме витяг і підтверджує реєстрацію права оренди.

Якщо не зареєструвати право оренди земельної ділянки, в орендаря буде формальна підстава не дотримуватися умов договору оренди земельної ділянки.

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
==== Строки державної реєстрації договору оренди та адміністративний збір ====
Державна реєстрація права оренди проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви''' в Державному реєстрі прав.

За державну реєстрацію у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, справляється адміністративний '''збір у розмірі 0,05''' прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

За реєстрацію у строки менше п’яти робочих днів справляється адміністративний збір у такому розмірі:
* 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години. 
=== Державна реєстрація договору оренди землі під час воєнного стану ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»], '''державна реєстрація укладення договору оренди земельної ділянки під час воєнного стану здійснюється районними військовими адміністраціями (без потреби внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).'''

Військова адміністрація вносить відомості до спеціальної Книги реєстрації землеволодінь і землекористувань (в паперовій та електронній формах), форма якої затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0429-22#Text Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження форми книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану" від 11.04.2022 № 219], у якій повинні міститися наступні відомості:
# площа, місце розташування, цільове призначення земельної ділянки, що передається в оренду;
# строк договору оренди (із зазначенням дати початку та дати закінчення дії договору);
# відомості про сторони договору: для громадянина України - фізичної особи - підприємця - копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); для юридичної особи - найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи, посада та прізвище, ім’я, по батькові особи, яка підписує договір від імені юридичної особи;
# реєстраційний номер договору оренди;
# відомості про зміну, розірвання договору оренди (із зазначенням підстави розірвання).
'''Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки здійснюється за заявою орендодавця, яка складається в електронній формі, до якої додаються примірник зазначеного договору, а також засвідчені орендодавцем копії документів, що посвідчують право постійного користування, емфітевзису.'''

Заява з доданими документами надсилається електронною поштою.

Державна реєстрація договору оренди або надання вмотивованої відмови у державній реєстрації '''здійснюється протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви'''.

Підставою для відмови у державній реєстрації може бути лише невідповідність поданих документів закону.

Припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях не є підставою для припинення дії, зміни договорів оренди, укладених відповідно до пункту 27 даного розділу, припинення прав оренди, які виникли на підставі таких договорів. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори не можуть бути поновлені, укладені на новий строк та продовжують діяти до закінчення строку, на який вони укладені.

== Судова практика ==
'''МОМЕНТ НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДОГОВОРОМ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74440150?fbclid=IwAR2oGtVUL32pgH4Ro3o2kSASjE4TRwFT-4v3thmnQtEl_TJBA5vOMRmYgL4 Постанова ВП Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 150/928/14-а.]

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Отже, право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90933484 Позиція Верховної Палати Верховного Суду визначена у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19)] зазначає що:
* Підпис є невід’ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх (пункт 7.11 постанови).

* Якщо сторони згоди щодо істотних умов договору оренди землі не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини (пункт 7.17 постанови).
* Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (пункт 7.18 постанови).
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221080 Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у від 22.12.2021 у справі № 357/8115/18] зроблено висновок, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій.

Позиція [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96006086 Верховного Суду визначена у постанові Касаційного цивільного суду від 24.03.2021 №323/1864/17], в якій роз'яснено, що підписання безвідкличної довіреності та договору оренди землі з порушеннями норм Цивільного кодексу України та видана під впливом тяжких життєвих обставин - слугує підставою для їх скасування.
== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Проходження митного контролю

2025-11-04T13:40:19Z

Kysil.Valerii: /* Оскарження рішень митного органу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n16 Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1014-12#n19 Порядок заповнення митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 2012 року № 614]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1036-18 Порядок виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 серпня 2018 року № 671]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12 Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0657201-16#n24 Наказ Міністерства фінансів України від 25 липня 2016 року № 657 "Про затвердження переліків даних, необхідних для функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів"]
* [http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-zakonodavstvo/listi/69876.html Лист Державної фіскальної служби України від 29 вересня 2016 року № 32089/7/99-99-18-02-02-17]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Митне оформлення в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]

Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку.

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.
|}

== Загальна інформація ==
'''Митний контроль''' – це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України], законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]).

Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно '''митними органами''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України] та інших законів України і передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частина перша-третя статті 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).

'''Форми митного контролю:'''
* перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2799 Митного кодексу України] надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;
* митний огляд (огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд та переогляд ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян);
* облік товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;
* усне опитування громадян та посадових осіб підприємств;
* огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи;
* перевірка обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;
* проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
* направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу;
* пост-митний контроль (стаття 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).
Декларант має право обрати '''митний режим''', у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України]. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей (стаття 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).
== Процедура декларування ==
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).

'''Митна декларація''' - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури (пункт 20 частини першої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]).

Види митних декларацій:

♦ митна декларація, заповнена у звичайному порядку - містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим (стаття 258 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]);

♦ попередня митна декларація - подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України (стаття 259 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]);

♦ тимчасова митна декларація - якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу '''тимчасову митну декларацію''' на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації (стаття 260 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]);

♦ періодична митна декларація - може подаватися на регулярне переміщення через митний кордон України товарів однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах протягом не більше 180 днів та під зобов’язання про подання додаткової декларації на товари, переміщені за періодичною митною декларацією протягом попереднього календарного місяця (стаття 260 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]);

♦ спрощена митна декларація - використовується для декларування та випуску в заявлений митний режим товарів, декларантом яких є підприємство, яке отримало авторизацію АЕО - С і має дозвіл на застосування спеціального спрощення "процедура спрощеного декларування" (стаття 2601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]);

♦ додаткова декларація - у разі подання попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, '''протягом 10 робочих днів''' з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу (частинf першf статті 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]).

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n16 Положенням про митні декларації та формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1014-12#n19 Порядком заповнення митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 2012 року № 614].
== Подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю ==
Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості (стаття 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]):
* '''при перевезенні автомобільним транспортом:'''
# документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність);
# транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні);
# визначений [https://www.ukrposhta.ua/ua/akty-vsesvitnoho-poshtovoho-soiuzu актами Всесвітнього поштового союзу] документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
# комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів;
# відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки;
# найменування товарів;
# вага брутто товарів (у кілограмах) або об’єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів;
* '''при перевезенні водним транспортом:'''
# генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента;
# декларація про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменування портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) перевезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки товарів, які підлягають вивантаженню у даному порту;
# декларація про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість;
# декларація про особисті речі екіпажу судна;
# суднова роль, що містить відомості про кількість і склад членів екіпажу під час прибуття і відправлення судна, зокрема, прізвища, імена, громадянство, звання або посаду, дату і місце народження, вид і номер документа, що посвідчує особу;
# список пасажирів, що містить відомості про пасажирів під час прибуття і відправлення судна, зокрема, кількість пасажирів на судні, прізвища, імена, громадянство, дату і місце народження, порти посадки і висадки;
# визначений [https://www.ukrposhta.ua/ua/akty-vsesvitnoho-poshtovoho-soiuzu актами Всесвітнього поштового союзу] документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
# транспортні (перевізні) документи на товари (за наявності), які містять, зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних місць, найменування товарів, вид упаковки;
# комерційні документи (за наявності) на товари та відомості про розміщення товарів на борту судна;
# відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;
# відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;
* '''при перевезенні повітряним транспортом:'''
# стандартний документ перевізника, передбачений укладеними відповідно до закону міжнародними договорами в галузі цивільної авіації (генеральна декларація);
# документи, що містять відомості про товари, які перевозяться на борту (вантажні відомості, авіаційні вантажні накладні);
# документ, що містить відомості про припаси (бортові припаси) та про кількість припасів (бортових припасів), завантажених на борт судна та вивантажених з нього;
# транспортні (перевізні) документи;
# комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться;
# визначений [https://www.ukrposhta.ua/ua/akty-vsesvitnoho-poshtovoho-soiuzu актами Всесвітнього поштового союзу] документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
# відомості про знаки національної належності та реєстраційні знаки судна, номер рейсу, маршрут польоту, пункт вильоту та пункт прибуття судна;
# відомості про найменування підприємства (організації, установи), що експлуатує судно, та кількість членів екіпажу;
# список пасажирів із зазначенням їх кількості на судні, прізвищ та ініціалів, пунктів посадки та висадки; відомості щодо багажу пасажирів (пасажирська відомість);
# найменування товарів, номери вантажних накладних, кількість місць за кожною накладною, пунктів завантаження та пунктів вивантаження товарів;
# відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;
# відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;
* '''при перевезенні залізничним транспортом:'''
# транспортні (перевізні) документи;
# передатну відомість на залізничний рухомий склад;
# документ, що засвідчує наявність припасів (за наявності припасів);
# визначений [https://www.ukrposhta.ua/ua/akty-vsesvitnoho-poshtovoho-soiuzu актами Всесвітнього поштового союзу] документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
# комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться;
* '''при переміщенні трубопровідним транспортом та лініями електропередачі:'''
# зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
# акт прийому-передачі товарів або довідка, що підтверджує кількість товарів;
# комерційні та супровідні документи (за наявності їх у власника трубопровідного транспорту, лінії електропередачі) на товари, що переміщуються через митний кордон України, а на момент митного оформлення - рахунок-фактуру;
# найменування та адреса відправника товарів;
# найменування та адреса отримувача товарів;
# документи (дозволи, сертифікати), що підтверджують показники товару.
Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Якщо [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України] та іншими законами України передбачено надання таких документів (відомостей) митним органам державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, через [https://cabinet.customs.gov.ua/ єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі"], митним органам забороняється вимагати надання таких документів (відомостей) декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником чи іншою заінтересованою особою.

Разом з митною декларацією митному органу подаються '''рахунок або інший документ''', який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України], '''декларація митної вартості'''.

У встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України] порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:
# документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;
# зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
# транспортні (перевізні) документи;
# комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;
# у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
# документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв’язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);
# у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України], - документи, що підтверджують країну походження товару;
# у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;
# у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;
# у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;
# у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України].
Під час надання митному органу попереднього повідомлення про намір здійснити переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України митному органу надаються такі документи та/або відомості, у тому числі засобами інформаційних технологій:
* для ввезення товарів на митну територію України:
# заява встановленої форми про намір здійснити ввезення товарів на митну територію України (попереднє повідомлення або попередня митна декларація);
# відомості про найменування, обсяг (кількість) та вартість товарів, які планується ввезти на митну територію України;
# вид транспорту, яким планується здійснити ввезення товарів на митну територію України;
# назва пункту пропуску через державний кордон України (митному органу), через який планується ввезення товарів;
# відомості про документи, що підтверджують дотримання встановлених відповідно до закону заборон та/або обмежень щодо пропуску товарів через митний кордон України;
* для вивезення товарів з митної території України - митна декларація на товари або супровідні документи на товари у випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України], які подаються митному для митного контролю.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0657201-16#n24 Перелік документів та/або відомостей, які необхідно подати відповідному контролюючому органові для завершення відповідного виду державного контролю, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25 липня 2016 року № 657]
|}
== Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу ==
Якщо є підстави вважати, що в ручній поклажі або багажі громадянина переміщуються через митний кордон України, у тому числі транзитом, товари, які підлягають обліку і заходам офіційного контролю, чи товари, при митному оформленні яких справляються митні платежі, а також товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, митний орган має право провести огляд, а в разі необхідності - і переогляд ручної поклажі та багажу з їх розпакуванням (частина перша статті 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).

Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу громадянина здійснюються '''в присутності''' цього громадянина чи уповноваженої ним особи.

Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу за відсутності громадянина чи уповноваженої ним особи здійснюються:
* якщо є підстави вважати, що несупроводжуваний багаж містить товари, які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей, тварин та рослин, а також довкілля;
* якщо громадянин або уповноважена ним особа не з’явилися протягом одного місяця з дня надходження до митниці призначення несупроводжуваного багажу;
* у разі залишення на території України ручної поклажі, багажу з порушенням зобов’язання про їх транзит через територію України.
Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу за відсутності громадянина чи його уповноваженого представника здійснюються в присутності представників підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання.

Про здійснення огляду та переогляду складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1004-12#n6 акт огляду (переогляду) встановленої форми], один примірник якого передається громадянину або уповноваженій ним особі або представнику підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання.
== Особистий огляд громадян ==
Особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за '''письмовим рішенням''' керівника митного органу або його заступника, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або у транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України (частина перша статті 340 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).

Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред’явити громадянину [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-15#n17 письмове рішення (встановленої форми)] керівника митного органу або його заступника, '''ознайомити''' громадянина з його правами та обов’язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно видати приховані та/або не задекларовані товари. У разі відмови громадянина від добровільної видачі прихованих та/або не задекларованих товарів на рішенні про проведення особистого огляду робиться відповідний запис, завірений підписом посадової особи органу доходів і зборів, яка пред’являла зазначене рішення громадянинові.

Права громадянина, стосовно якого здійснюється особистий огляд:
* до початку проведення особистого огляду ознайомитися з рішенням про проведення особистого огляду та порядком його проведення;
* ознайомитися із своїми правами та обов’язками під час проведення особистого огляду;
* надавати пояснення та заявляти клопотання;
* добровільно видати товари, що переміщуються ним через митний кордон України з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи;
* робити заяви з обов’язковим внесенням їх посадовою особою органу доходів і зборів, яка проводить особистий огляд, до протоколу проведення такого огляду;
* користуватися рідною мовою та послугами перекладача;
* ознайомитися з актом проведення особистого огляду після його складення та зробити заяву, яка підлягає внесенню до акта;
* оскаржувати рішення, дії органу доходів і зборів щодо проведення такого огляду.
=== Вимоги до проведення особистого огляду ===
Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою митного органу однієї статі з громадянином, стосовно якого проводиться особистий огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї самої статі. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, та працівники митного органу. Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі в ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає особистому огляду, проводиться '''виключно медичним працівником''' ( частина п'ята статті 340 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України] ).

Під час проведення особистого огляду складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-15#n20 протокол за встановленою формою].

Громадянин, який пройшов особистий огляд, має право зробити заяву з обов’язковим занесенням її до протоколу. Копія протоколу надається громадянинові.
== Оскарження рішень митного органу ==
Рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до органу (посадової особи) вищого рівня або безпосередньо до суду.

== Відповідальність за порушення митних правил ==
За порушення митних правил до громадянина може бути притягнуто до [[Порушення митних правил та відповідальність за них|адміністративної]] або [[Відповідальність за контрабанду та порушення митних правил|кримінальної]] відповідальності.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/64612577 Постанова Любомльський районний суд Волинської області від 02 лютого 2017 року у справі № 163/267/17] (митний спір щодо порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю та недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71692611 Постанова Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 807/3168/14] (митний контроль не є складовою частиною митного оформлення. Ці дві правові категорії мають свої власні системні характеристики)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_e50 Рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2019 року у справі "Садоха проти України"]
[[Категорія: Митне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Проходження митного контролю

2025-11-04T13:38:59Z

Kysil.Valerii: /* Оскарження рішень митного органу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n16 Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1014-12#n19 Порядок заповнення митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 2012 року № 614]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1036-18 Порядок виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 серпня 2018 року № 671]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12 Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0657201-16#n24 Наказ Міністерства фінансів України від 25 липня 2016 року № 657 "Про затвердження переліків даних, необхідних для функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів"]
* [http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-zakonodavstvo/listi/69876.html Лист Державної фіскальної служби України від 29 вересня 2016 року № 32089/7/99-99-18-02-02-17]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Митне оформлення в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]

Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку.

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.
|}

== Загальна інформація ==
'''Митний контроль''' – це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України], законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]).

Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно '''митними органами''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України] та інших законів України і передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частина перша-третя статті 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).

'''Форми митного контролю:'''
* перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2799 Митного кодексу України] надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;
* митний огляд (огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд та переогляд ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян);
* облік товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;
* усне опитування громадян та посадових осіб підприємств;
* огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи;
* перевірка обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;
* проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
* направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу;
* пост-митний контроль (стаття 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).
Декларант має право обрати '''митний режим''', у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України]. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей (стаття 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).
== Процедура декларування ==
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).

'''Митна декларація''' - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури (пункт 20 частини першої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]).

Види митних декларацій:

♦ митна декларація, заповнена у звичайному порядку - містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим (стаття 258 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]);

♦ попередня митна декларація - подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України (стаття 259 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]);

♦ тимчасова митна декларація - якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу '''тимчасову митну декларацію''' на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації (стаття 260 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]);

♦ періодична митна декларація - може подаватися на регулярне переміщення через митний кордон України товарів однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах протягом не більше 180 днів та під зобов’язання про подання додаткової декларації на товари, переміщені за періодичною митною декларацією протягом попереднього календарного місяця (стаття 260 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]);

♦ спрощена митна декларація - використовується для декларування та випуску в заявлений митний режим товарів, декларантом яких є підприємство, яке отримало авторизацію АЕО - С і має дозвіл на застосування спеціального спрощення "процедура спрощеного декларування" (стаття 2601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]);

♦ додаткова декларація - у разі подання попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, '''протягом 10 робочих днів''' з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу (частинf першf статті 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]).

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n16 Положенням про митні декларації та формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1014-12#n19 Порядком заповнення митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 2012 року № 614].
== Подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю ==
Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості (стаття 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]):
* '''при перевезенні автомобільним транспортом:'''
# документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність);
# транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні);
# визначений [https://www.ukrposhta.ua/ua/akty-vsesvitnoho-poshtovoho-soiuzu актами Всесвітнього поштового союзу] документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
# комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів;
# відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки;
# найменування товарів;
# вага брутто товарів (у кілограмах) або об’єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів;
* '''при перевезенні водним транспортом:'''
# генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента;
# декларація про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменування портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) перевезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки товарів, які підлягають вивантаженню у даному порту;
# декларація про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість;
# декларація про особисті речі екіпажу судна;
# суднова роль, що містить відомості про кількість і склад членів екіпажу під час прибуття і відправлення судна, зокрема, прізвища, імена, громадянство, звання або посаду, дату і місце народження, вид і номер документа, що посвідчує особу;
# список пасажирів, що містить відомості про пасажирів під час прибуття і відправлення судна, зокрема, кількість пасажирів на судні, прізвища, імена, громадянство, дату і місце народження, порти посадки і висадки;
# визначений [https://www.ukrposhta.ua/ua/akty-vsesvitnoho-poshtovoho-soiuzu актами Всесвітнього поштового союзу] документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
# транспортні (перевізні) документи на товари (за наявності), які містять, зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних місць, найменування товарів, вид упаковки;
# комерційні документи (за наявності) на товари та відомості про розміщення товарів на борту судна;
# відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;
# відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;
* '''при перевезенні повітряним транспортом:'''
# стандартний документ перевізника, передбачений укладеними відповідно до закону міжнародними договорами в галузі цивільної авіації (генеральна декларація);
# документи, що містять відомості про товари, які перевозяться на борту (вантажні відомості, авіаційні вантажні накладні);
# документ, що містить відомості про припаси (бортові припаси) та про кількість припасів (бортових припасів), завантажених на борт судна та вивантажених з нього;
# транспортні (перевізні) документи;
# комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться;
# визначений [https://www.ukrposhta.ua/ua/akty-vsesvitnoho-poshtovoho-soiuzu актами Всесвітнього поштового союзу] документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
# відомості про знаки національної належності та реєстраційні знаки судна, номер рейсу, маршрут польоту, пункт вильоту та пункт прибуття судна;
# відомості про найменування підприємства (організації, установи), що експлуатує судно, та кількість членів екіпажу;
# список пасажирів із зазначенням їх кількості на судні, прізвищ та ініціалів, пунктів посадки та висадки; відомості щодо багажу пасажирів (пасажирська відомість);
# найменування товарів, номери вантажних накладних, кількість місць за кожною накладною, пунктів завантаження та пунктів вивантаження товарів;
# відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;
# відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;
* '''при перевезенні залізничним транспортом:'''
# транспортні (перевізні) документи;
# передатну відомість на залізничний рухомий склад;
# документ, що засвідчує наявність припасів (за наявності припасів);
# визначений [https://www.ukrposhta.ua/ua/akty-vsesvitnoho-poshtovoho-soiuzu актами Всесвітнього поштового союзу] документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
# комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться;
* '''при переміщенні трубопровідним транспортом та лініями електропередачі:'''
# зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
# акт прийому-передачі товарів або довідка, що підтверджує кількість товарів;
# комерційні та супровідні документи (за наявності їх у власника трубопровідного транспорту, лінії електропередачі) на товари, що переміщуються через митний кордон України, а на момент митного оформлення - рахунок-фактуру;
# найменування та адреса відправника товарів;
# найменування та адреса отримувача товарів;
# документи (дозволи, сертифікати), що підтверджують показники товару.
Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Якщо [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України] та іншими законами України передбачено надання таких документів (відомостей) митним органам державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, через [https://cabinet.customs.gov.ua/ єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі"], митним органам забороняється вимагати надання таких документів (відомостей) декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником чи іншою заінтересованою особою.

Разом з митною декларацією митному органу подаються '''рахунок або інший документ''', який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України], '''декларація митної вартості'''.

У встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України] порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:
# документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;
# зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
# транспортні (перевізні) документи;
# комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;
# у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
# документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв’язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);
# у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України], - документи, що підтверджують країну походження товару;
# у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;
# у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;
# у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;
# у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України].
Під час надання митному органу попереднього повідомлення про намір здійснити переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України митному органу надаються такі документи та/або відомості, у тому числі засобами інформаційних технологій:
* для ввезення товарів на митну територію України:
# заява встановленої форми про намір здійснити ввезення товарів на митну територію України (попереднє повідомлення або попередня митна декларація);
# відомості про найменування, обсяг (кількість) та вартість товарів, які планується ввезти на митну територію України;
# вид транспорту, яким планується здійснити ввезення товарів на митну територію України;
# назва пункту пропуску через державний кордон України (митному органу), через який планується ввезення товарів;
# відомості про документи, що підтверджують дотримання встановлених відповідно до закону заборон та/або обмежень щодо пропуску товарів через митний кордон України;
* для вивезення товарів з митної території України - митна декларація на товари або супровідні документи на товари у випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України], які подаються митному для митного контролю.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0657201-16#n24 Перелік документів та/або відомостей, які необхідно подати відповідному контролюючому органові для завершення відповідного виду державного контролю, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25 липня 2016 року № 657]
|}
== Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу ==
Якщо є підстави вважати, що в ручній поклажі або багажі громадянина переміщуються через митний кордон України, у тому числі транзитом, товари, які підлягають обліку і заходам офіційного контролю, чи товари, при митному оформленні яких справляються митні платежі, а також товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, митний орган має право провести огляд, а в разі необхідності - і переогляд ручної поклажі та багажу з їх розпакуванням (частина перша статті 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).

Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу громадянина здійснюються '''в присутності''' цього громадянина чи уповноваженої ним особи.

Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу за відсутності громадянина чи уповноваженої ним особи здійснюються:
* якщо є підстави вважати, що несупроводжуваний багаж містить товари, які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей, тварин та рослин, а також довкілля;
* якщо громадянин або уповноважена ним особа не з’явилися протягом одного місяця з дня надходження до митниці призначення несупроводжуваного багажу;
* у разі залишення на території України ручної поклажі, багажу з порушенням зобов’язання про їх транзит через територію України.
Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу за відсутності громадянина чи його уповноваженого представника здійснюються в присутності представників підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання.

Про здійснення огляду та переогляду складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1004-12#n6 акт огляду (переогляду) встановленої форми], один примірник якого передається громадянину або уповноваженій ним особі або представнику підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання.
== Особистий огляд громадян ==
Особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за '''письмовим рішенням''' керівника митного органу або його заступника, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або у транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України (частина перша статті 340 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).

Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред’явити громадянину [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-15#n17 письмове рішення (встановленої форми)] керівника митного органу або його заступника, '''ознайомити''' громадянина з його правами та обов’язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно видати приховані та/або не задекларовані товари. У разі відмови громадянина від добровільної видачі прихованих та/або не задекларованих товарів на рішенні про проведення особистого огляду робиться відповідний запис, завірений підписом посадової особи органу доходів і зборів, яка пред’являла зазначене рішення громадянинові.

Права громадянина, стосовно якого здійснюється особистий огляд:
* до початку проведення особистого огляду ознайомитися з рішенням про проведення особистого огляду та порядком його проведення;
* ознайомитися із своїми правами та обов’язками під час проведення особистого огляду;
* надавати пояснення та заявляти клопотання;
* добровільно видати товари, що переміщуються ним через митний кордон України з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи;
* робити заяви з обов’язковим внесенням їх посадовою особою органу доходів і зборів, яка проводить особистий огляд, до протоколу проведення такого огляду;
* користуватися рідною мовою та послугами перекладача;
* ознайомитися з актом проведення особистого огляду після його складення та зробити заяву, яка підлягає внесенню до акта;
* оскаржувати рішення, дії органу доходів і зборів щодо проведення такого огляду.
=== Вимоги до проведення особистого огляду ===
Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою митного органу однієї статі з громадянином, стосовно якого проводиться особистий огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї самої статі. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, та працівники митного органу. Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі в ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає особистому огляду, проводиться '''виключно медичним працівником''' ( частина п'ята статті 340 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України] ).

Під час проведення особистого огляду складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-15#n20 протокол за встановленою формою].

Громадянин, який пройшов особистий огляд, має право зробити заяву з обов’язковим занесенням її до протоколу. Копія протоколу надається громадянинові.
== Оскарження рішень митного органу ==
Рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до органу (посадової особи) вищого рівня або [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|безпосередньо до суду].

== Відповідальність за порушення митних правил ==
За порушення митних правил до громадянина може бути притягнуто до [[Порушення митних правил та відповідальність за них|адміністративної]] або [[Відповідальність за контрабанду та порушення митних правил|кримінальної]] відповідальності.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/64612577 Постанова Любомльський районний суд Волинської області від 02 лютого 2017 року у справі № 163/267/17] (митний спір щодо порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю та недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71692611 Постанова Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 807/3168/14] (митний контроль не є складовою частиною митного оформлення. Ці дві правові категорії мають свої власні системні характеристики)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_e50 Рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2019 року у справі "Садоха проти України"]
[[Категорія: Митне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Проходження митного контролю

2025-11-04T13:23:28Z

Kysil.Valerii: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n16 Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1014-12#n19 Порядок заповнення митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 2012 року № 614]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1036-18 Порядок виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 серпня 2018 року № 671]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12 Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0657201-16#n24 Наказ Міністерства фінансів України від 25 липня 2016 року № 657 "Про затвердження переліків даних, необхідних для функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів"]
* [http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-zakonodavstvo/listi/69876.html Лист Державної фіскальної служби України від 29 вересня 2016 року № 32089/7/99-99-18-02-02-17]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Митне оформлення в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]

Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку.

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.
|}

== Загальна інформація ==
'''Митний контроль''' – це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України], законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]).

Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно '''митними органами''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України] та інших законів України і передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частина перша-третя статті 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).

'''Форми митного контролю:'''
* перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2799 Митного кодексу України] надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;
* митний огляд (огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд та переогляд ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян);
* облік товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;
* усне опитування громадян та посадових осіб підприємств;
* огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи;
* перевірка обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;
* проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
* направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу;
* пост-митний контроль (стаття 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).
Декларант має право обрати '''митний режим''', у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України]. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей (стаття 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).
== Процедура декларування ==
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).

'''Митна декларація''' - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури (пункт 20 частини першої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]).

Види митних декларацій:

♦ митна декларація, заповнена у звичайному порядку - містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим (стаття 258 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]);

♦ попередня митна декларація - подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України (стаття 259 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]);

♦ тимчасова митна декларація - якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу '''тимчасову митну декларацію''' на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації (стаття 260 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]);

♦ періодична митна декларація - може подаватися на регулярне переміщення через митний кордон України товарів однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах протягом не більше 180 днів та під зобов’язання про подання додаткової декларації на товари, переміщені за періодичною митною декларацією протягом попереднього календарного місяця (стаття 260 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]);

♦ спрощена митна декларація - використовується для декларування та випуску в заявлений митний режим товарів, декларантом яких є підприємство, яке отримало авторизацію АЕО - С і має дозвіл на застосування спеціального спрощення "процедура спрощеного декларування" (стаття 2601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]);

♦ додаткова декларація - у разі подання попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, '''протягом 10 робочих днів''' з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу (частинf першf статті 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]).

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n16 Положенням про митні декларації та формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1014-12#n19 Порядком заповнення митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 2012 року № 614].
== Подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю ==
Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості (стаття 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]):
* '''при перевезенні автомобільним транспортом:'''
# документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність);
# транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні);
# визначений [https://www.ukrposhta.ua/ua/akty-vsesvitnoho-poshtovoho-soiuzu актами Всесвітнього поштового союзу] документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
# комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів;
# відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки;
# найменування товарів;
# вага брутто товарів (у кілограмах) або об’єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів;
* '''при перевезенні водним транспортом:'''
# генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента;
# декларація про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменування портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) перевезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки товарів, які підлягають вивантаженню у даному порту;
# декларація про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість;
# декларація про особисті речі екіпажу судна;
# суднова роль, що містить відомості про кількість і склад членів екіпажу під час прибуття і відправлення судна, зокрема, прізвища, імена, громадянство, звання або посаду, дату і місце народження, вид і номер документа, що посвідчує особу;
# список пасажирів, що містить відомості про пасажирів під час прибуття і відправлення судна, зокрема, кількість пасажирів на судні, прізвища, імена, громадянство, дату і місце народження, порти посадки і висадки;
# визначений [https://www.ukrposhta.ua/ua/akty-vsesvitnoho-poshtovoho-soiuzu актами Всесвітнього поштового союзу] документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
# транспортні (перевізні) документи на товари (за наявності), які містять, зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних місць, найменування товарів, вид упаковки;
# комерційні документи (за наявності) на товари та відомості про розміщення товарів на борту судна;
# відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;
# відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;
* '''при перевезенні повітряним транспортом:'''
# стандартний документ перевізника, передбачений укладеними відповідно до закону міжнародними договорами в галузі цивільної авіації (генеральна декларація);
# документи, що містять відомості про товари, які перевозяться на борту (вантажні відомості, авіаційні вантажні накладні);
# документ, що містить відомості про припаси (бортові припаси) та про кількість припасів (бортових припасів), завантажених на борт судна та вивантажених з нього;
# транспортні (перевізні) документи;
# комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться;
# визначений [https://www.ukrposhta.ua/ua/akty-vsesvitnoho-poshtovoho-soiuzu актами Всесвітнього поштового союзу] документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
# відомості про знаки національної належності та реєстраційні знаки судна, номер рейсу, маршрут польоту, пункт вильоту та пункт прибуття судна;
# відомості про найменування підприємства (організації, установи), що експлуатує судно, та кількість членів екіпажу;
# список пасажирів із зазначенням їх кількості на судні, прізвищ та ініціалів, пунктів посадки та висадки; відомості щодо багажу пасажирів (пасажирська відомість);
# найменування товарів, номери вантажних накладних, кількість місць за кожною накладною, пунктів завантаження та пунктів вивантаження товарів;
# відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;
# відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;
* '''при перевезенні залізничним транспортом:'''
# транспортні (перевізні) документи;
# передатну відомість на залізничний рухомий склад;
# документ, що засвідчує наявність припасів (за наявності припасів);
# визначений [https://www.ukrposhta.ua/ua/akty-vsesvitnoho-poshtovoho-soiuzu актами Всесвітнього поштового союзу] документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
# комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться;
* '''при переміщенні трубопровідним транспортом та лініями електропередачі:'''
# зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
# акт прийому-передачі товарів або довідка, що підтверджує кількість товарів;
# комерційні та супровідні документи (за наявності їх у власника трубопровідного транспорту, лінії електропередачі) на товари, що переміщуються через митний кордон України, а на момент митного оформлення - рахунок-фактуру;
# найменування та адреса відправника товарів;
# найменування та адреса отримувача товарів;
# документи (дозволи, сертифікати), що підтверджують показники товару.
Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Якщо [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України] та іншими законами України передбачено надання таких документів (відомостей) митним органам державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, через [https://cabinet.customs.gov.ua/ єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі"], митним органам забороняється вимагати надання таких документів (відомостей) декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником чи іншою заінтересованою особою.

Разом з митною декларацією митному органу подаються '''рахунок або інший документ''', який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України], '''декларація митної вартості'''.

У встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України] порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:
# документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;
# зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
# транспортні (перевізні) документи;
# комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;
# у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
# документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв’язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);
# у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України], - документи, що підтверджують країну походження товару;
# у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;
# у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;
# у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;
# у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України].
Під час надання митному органу попереднього повідомлення про намір здійснити переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України митному органу надаються такі документи та/або відомості, у тому числі засобами інформаційних технологій:
* для ввезення товарів на митну територію України:
# заява встановленої форми про намір здійснити ввезення товарів на митну територію України (попереднє повідомлення або попередня митна декларація);
# відомості про найменування, обсяг (кількість) та вартість товарів, які планується ввезти на митну територію України;
# вид транспорту, яким планується здійснити ввезення товарів на митну територію України;
# назва пункту пропуску через державний кордон України (митному органу), через який планується ввезення товарів;
# відомості про документи, що підтверджують дотримання встановлених відповідно до закону заборон та/або обмежень щодо пропуску товарів через митний кордон України;
* для вивезення товарів з митної території України - митна декларація на товари або супровідні документи на товари у випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митним кодексом України], які подаються митному для митного контролю.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0657201-16#n24 Перелік документів та/або відомостей, які необхідно подати відповідному контролюючому органові для завершення відповідного виду державного контролю, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25 липня 2016 року № 657]
|}
== Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу ==
Якщо є підстави вважати, що в ручній поклажі або багажі громадянина переміщуються через митний кордон України, у тому числі транзитом, товари, які підлягають обліку і заходам офіційного контролю, чи товари, при митному оформленні яких справляються митні платежі, а також товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, митний орган має право провести огляд, а в разі необхідності - і переогляд ручної поклажі та багажу з їх розпакуванням (частина перша статті 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).

Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу громадянина здійснюються '''в присутності''' цього громадянина чи уповноваженої ним особи.

Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу за відсутності громадянина чи уповноваженої ним особи здійснюються:
* якщо є підстави вважати, що несупроводжуваний багаж містить товари, які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей, тварин та рослин, а також довкілля;
* якщо громадянин або уповноважена ним особа не з’явилися протягом одного місяця з дня надходження до митниці призначення несупроводжуваного багажу;
* у разі залишення на території України ручної поклажі, багажу з порушенням зобов’язання про їх транзит через територію України.
Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу за відсутності громадянина чи його уповноваженого представника здійснюються в присутності представників підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання.

Про здійснення огляду та переогляду складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1004-12#n6 акт огляду (переогляду) встановленої форми], один примірник якого передається громадянину або уповноваженій ним особі або представнику підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання.
== Особистий огляд громадян ==
Особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за '''письмовим рішенням''' керівника митного органу або його заступника, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або у транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України (частина перша статті 340 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).

Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред’явити громадянину [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-15#n17 письмове рішення (встановленої форми)] керівника митного органу або його заступника, '''ознайомити''' громадянина з його правами та обов’язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно видати приховані та/або не задекларовані товари. У разі відмови громадянина від добровільної видачі прихованих та/або не задекларованих товарів на рішенні про проведення особистого огляду робиться відповідний запис, завірений підписом посадової особи органу доходів і зборів, яка пред’являла зазначене рішення громадянинові.

Права громадянина, стосовно якого здійснюється особистий огляд:
* до початку проведення особистого огляду ознайомитися з рішенням про проведення особистого огляду та порядком його проведення;
* ознайомитися із своїми правами та обов’язками під час проведення особистого огляду;
* надавати пояснення та заявляти клопотання;
* добровільно видати товари, що переміщуються ним через митний кордон України з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи;
* робити заяви з обов’язковим внесенням їх посадовою особою органу доходів і зборів, яка проводить особистий огляд, до протоколу проведення такого огляду;
* користуватися рідною мовою та послугами перекладача;
* ознайомитися з актом проведення особистого огляду після його складення та зробити заяву, яка підлягає внесенню до акта;
* оскаржувати рішення, дії органу доходів і зборів щодо проведення такого огляду.
=== Вимоги до проведення особистого огляду ===
Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою митного органу однієї статі з громадянином, стосовно якого проводиться особистий огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї самої статі. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, та працівники митного органу. Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі в ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає особистому огляду, проводиться '''виключно медичним працівником''' ( частина п'ята статті 340 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України] ).

Під час проведення особистого огляду складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-15#n20 протокол за встановленою формою].

Громадянин, який пройшов особистий огляд, має право зробити заяву з обов’язковим занесенням її до протоколу. Копія протоколу надається громадянинові.
== Оскарження рішень митного органу ==
Рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до органу (посадової особи) вищого рівня або [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|безпосередньо до суду]] в порядку, визначеному законом (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2644 Митного кодексу України]).
== Відповідальність за порушення митних правил ==
За порушення митних правил до громадянина може бути притягнуто до [[Порушення митних правил та відповідальність за них|адміністративної]] або [[Відповідальність за контрабанду та порушення митних правил|кримінальної]] відповідальності.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/64612577 Постанова Любомльський районний суд Волинської області від 02 лютого 2017 року у справі № 163/267/17] (митний спір щодо порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю та недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71692611 Постанова Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 807/3168/14] (митний контроль не є складовою частиною митного оформлення. Ці дві правові категорії мають свої власні системні характеристики)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_e50 Рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2019 року у справі "Садоха проти України"]
[[Категорія: Митне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану

2025-04-08T11:42:22Z

Kysil.Valerii: /* Досудове розслідування */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України] (далі - КПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Закон України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2462-20/sp:max50:nav7:font2#n2 Закон України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану"]

== Вибір підслідності ==

Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю '''вмотивованою постановою''' мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану (частина п'ята статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
[[Файл:Досудове розслідування та судовий розгляд в умовах воєнного стану - 1.jpg|міні]]
'''Особливі випадки:'''

◇ Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), його перший заступник, заступник мають право доручати іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності [https://esbu.gov.ua/ Бюро економічної безпеки України], а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування;

◇ Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки) мають право доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності [https://nabu.gov.ua/pidslidnist Національного антикорупційного бюро України], іншому органу за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

'''Увага!''' Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом України, іншим органам досудового розслідування, крім Національного антикорупційного бюро України та центрального апарату Державного бюро розслідувань відповідно до їх підслідності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Особливості досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень в умовах воєнного стану регулюється статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
[[Файл:Досудове розслідування та судовий розгляд в умовах воєнного стану - 2.jpg|міні]]

== Досудове розслідування ==
⇒ Дізнавач, слідчий, прокурор мають право винести '''постанову про початок досудового розслідування''', яка повинна містити відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], у разі введення воєнного стану та якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). У невідкладних випадках до винесення дізнавачем, слідчим, прокурором відповідної постанови може бути проведений огляд місця події (постанова приймається невідкладно після завершення огляду). Разом з цим, відомості, що підлягають внесенню до ЄРДР, вносяться до нього за першої можливості.

⇒ Процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин. За відсутності можливості складання процесуальних документів про хід і результати проведення слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного '''протоколу''' не пізніше сімдесяти двох годин з моменту завершення таких слідчих (розшукових) дій чи відповідних процесуальних дій.

У випадку, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, [[Порядок проведення обшуку|обшук]] або [[Порядок проведення огляду у кримінальному процесі|огляд]] житла чи іншого володіння особи, проводяться без залучення понятих. У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.

⇒ Керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] за '''клопотанням''' прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, виконує повноваження слідчого судді (якщо у нього відсутня об’єктивна можливість виконувати такі повноваження), передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], а також повноважень щодо обрання [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування|запобіжного заходу]] у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152-156-1, 185, 186, 187, 189-191, 201, 255-255-2, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину.

* Тож тепер строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою за вказаних обставин може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. При цьому строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

⇒ Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється на підставі '''вмотивованої постанови''' прокурора з викладом відповідних обставин та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати, у випадку, якщо відсутня об’єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|медичного]] або [[Застосування заходів виховного характеру відносно малолітніх осіб|виховного]] характеру, клопотанням про [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення особи від кримінальної відповідальності]].

⇒ Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати '''260 годин''' з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], після спливу яких особа повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

== Судовий розгляд ==
⇒ Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом '''у складі трьох суддів''', крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю [[Суд присяжних|присяжних]] .(ч.10 ст.615 КПК України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 КПК України])

⇒ Показання, отримані під час [[Особливості допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею|допиту свідка, потерпілого]], у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, а у випадку допиту підозрюваного також виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь [[Порядок залучення захисника в кримінальному провадженні|захисник]].

[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]