WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Направлення громадян України на лікування за кордон за рахунок коштів Державного бюджету України

2026-02-13T06:52:41Z

Kurenova.Iryna: /* Порядок направлення на лікування */

== Нормативна база ==
* [https://ips.ligazakon.net/document/mu97045s?ed=1997_03_27 Угода про надання медичної допомоги громадянам держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 27 березня 1997 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1079 "Про забезпечення організації направлення громадян України для лікування за кордон"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0488-17#top Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 21 березня 2017 року № 302 "Про затвердження Положення про групи експертів МОЗ України"]
*[https://ips.ligazakon.net/document/MOZ29041?an=1&bl=KP171079 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 03 березня 2018 року № 424 "Про затвердження Положення про Комісію Міністерства охорони здоров'я України з питань направлення для лікування за кордон"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
▷ Критерії направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану та Перелік закладів охорони здоров’я, які здійснюють координацію направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0414-22#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05 квітня 2022 року № 574].
▷ Направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 411 "Про забезпечення організації направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон"].

'''Детальніше див.:''' [[Направлення військовослужбовців, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон]]
|}
==Порядок направлення на лікування за кордон ==
Направленню для лікування за кордон підлягають громадяни України (далі - громадяни) за умови неможливості надання необхідної медичної допомоги закладами охорони здоров’я України, що підтверджується '''висновком''' групи експертів Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ) відповідного профілю (пункт 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#Text Порядку направлення громадян України для лікування за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1079] (далі - Порядок).

Направлення громадян для лікування за кордон ініціюється спеціалізованими багатопрофільними або однопрофільними закладами охорони здоров’я, про що складається клопотання щодо необхідності направлення громадянина для лікування за кордон (далі - клопотання) у довільній формі. Клопотання надсилаються відповідними закладами охорони здоров’я до Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (далі - уповноважені органи).

'''Перелік та зразки необхідних документів Уповноважені органи на підставі клопотання протягом 10 робочих днів забезпечують підготовку та подають до МОЗ в електронній формі за допомогою системи електронної взаємодії органів виконавчої влади такі документи:'''
* лист-направлення з переліком поданих документів від уповноваженого органу з накладенням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] (далі - електронний підпис) керівника відповідного органу виконавчої влади (далі - лист-направлення);
*заяву громадянина, який потребує направлення для лікування за кордон, або його законного представника з обов’язковим наданням однозначної згоди на обробку персональних даних, що стосуються медичної інформації, за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#n119 додатком 1];
*виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ. У виписці повинна міститися інформація про неможливість надання необхідної медичної допомоги закладами охорони здоров’я України;
*згоду на обробку та передачу персональних даних іноземним закладам охорони здоров’я відповідно до законодавства у довільній формі;
*зобов’язання громадянина або його законного представника згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#n119 додатком 2] подати до МОЗ письмову інформацію (звіт) відповідно до епікризу (або іншого медичного документа, який відповідає епікризу) від іноземного закладу охорони здоров’я або у разі неможливості отримання пацієнтом від зазначеного закладу інформації - письмову відмову, надану іноземним закладом охорони здоров’я. Таке зобов’язання подається не пізніше ніж через місяць з часу повернення громадянина на територію України після проведеного лікування за кордоном за направленням Комісії МОЗ з питань направлення громадян для лікування за кордон (далі - Комісія МОЗ) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#Text Порядку]).
Оформлення документів для виїзду для лікування за кордон здійснюється в установленому законодавством порядку. У разі потреби громадянинові (або його законному представнику) МОЗ може надати відповідно до законодавства документи, що підтверджують необхідність оформлення виїзду громадянина для лікування за кордон (пункт 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#Text Порядку]).
== Порядок прийняття рішення про направлення хворого на лікування за кордон ==
⇒ МОЗ протягом 3 робочих днів з дати реєстрації листа-направлення надсилає групі експертів МОЗ відповідного профілю виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, який потребує направлення для лікування за кордон, для підготовки '''висновку''' щодо направлення громадянина для лікування за кордон (далі - висновок) за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#Text додатком 3]. Рішення, яке фіксується у висновку, повинне бути прийнято більшістю голосів від складу групи експертів МОЗ відповідного профілю.

⇒ Висновок надається Комісії МОЗ протягом 10 робочих днів. Після отримання висновку з рекомендацією лікування громадянина за кордоном він береться на облік відповідно до порядку, який затверджується МОЗ. У разі коли у висновку містяться рекомендації щодо додаткового обстеження громадянина чи інші пропозиції стосовно лікування, питання направлення громадянина для лікування за кордон виноситься на наступне засідання Комісії МОЗ за наявності підтвердження виконання рекомендацій, зазначених у висновку.

⇒ Комісія МОЗ приймає рішення про направлення до іноземних закладів охорони здоров’я, з якими у МОЗ наявні письмові домовленості (угоди, договори, меморандуми тощо) про співпрацю у сфері охорони здоров’я та забезпечення лікування громадян у таких закладах. Строк прийняття Комісією МОЗ '''рішення''' про направлення та оформлення '''протоколу''' не може перевищувати 20 робочих днів з дати надходження до МОЗ листа-направлення.

⇒ МОЗ надсилає невідкладно, але не пізніше ніж протягом 3 робочих днів з дня надходження висновку, інформацію про громадянина до іноземних закладів охорони здоров’я для отримання '''погодження''' щодо прийняття громадянина на лікування та документа, що підтверджує вартість лікування, а також зобов’язання іноземного закладу охорони здоров’я повернути на рахунок МОЗ залишок коштів, не використаних для лікування громадянина.

У разі відсутності письмових домовленостей МОЗ звертається до Міністерства закордонних справ України для здійснення пошуку необхідного іноземного закладу охорони здоров’я з метою подальшого направлення громадянина на лікування в установленому порядку або громадянин може самостійно укласти домовленості з іноземними закладами охорони здоров’я. У такому разі МОЗ надсилає запит до іноземного закладу охорони здоров’я з метою перевірки платіжних реквізитів та вартості лікування.

⇒ Не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати прийняття Комісією МОЗ рішення про направлення видається відповідний '''наказ''' МОЗ.

'''Увага!''' У разі коли громадянин, перебуваючи на лікуванні за кордоном за рішенням Комісії МОЗ, потребує в екстреному порядку іншого лікування, ніж те, яке було зазначено у рішенні про направлення, Комісія МОЗ розглядає його заяву (або заяву його законного представника) та медичну документацію, отриману з іноземного закладу охорони здоров’я, в якому перебуває громадянин, і приймає рішення про оплату іншого лікування за кошти, які розміщені на рахунку в іноземному закладі охорони здоров’я. Для прийняття такого рішення Комісія МОЗ у найкоротший строк, але не більше ніж протягом 3 робочих днів звертається до групи експертів МОЗ відповідного профілю (абзац другий пункту 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#Text Порядку]).
== Підстави для відмови у направленні громадянина України на лікування за кордон: ==
*отримання висновку з рекомендацією лікування в закладах охорони здоров’я України;
*письмова відмова громадянина (або його законного представника) від лікування;
*смерть громадянина;
*наявність підтвердної інформації про надходження у повному обсязі, необхідному для лікування громадянина, коштів на рахунок іноземного закладу охорони здоров’я від юридичних, фізичних осіб, благодійних фондів чи з інших джерел, не заборонених законодавством;
*повідомлення групи експертів МОЗ, закладу охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій про невиконання громадянином рекомендації групи експертів МОЗ стосовно лікування або додаткових обстежень;
*закінчення 365 календарних днів з дати реєстрації листа-направлення у разі надходження від уповноваженого органу повідомлення про неможливість встановити місцезнаходження громадянина, який потребує направлення для лікування за кордон (пункт 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#Text Порядку]).
Повідомлення про прийняте Комісією МОЗ рішення про відмову в направленні громадянина для лікування за кордон надсилається громадянинові та уповноваженому органу протягом 10 робочих днів з дати прийняття Комісією МОЗ рішення.
==Оплата лікування громадянина України за кордоном==
Витрати, пов’язані з направленням громадянина для лікування за кордон, можуть включати лише оплату вартості лікування, діагностики (як частини лікувального процесу) і відшкодування вартості проїзду громадянина та однієї особи, що його супроводжує, до місця лікування та їх повернення, а також оплату банківських послуг.

Після прийняття Комісією МОЗ рішення про направлення до здійснення фактичної оплати вартості лікування МОЗ подає відповідному іноземному закладу охорони здоров’я '''інформаційний лист''' про прийняте Комісією МОЗ рішення. На вимогу громадянина (його законного представника) такий лист надається йому протягом 3 робочих днів з дати прийняття Комісією МОЗ рішення про направлення (пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#Text Порядку]).

Якщо громадянин самостійно виїхав для лікування до іноземних закладів охорони здоров’я, зазначені вище витрати оплачуються ним за власний рахунок.

У разі коли громадянин виїхав для лікування до іноземного закладу охорони здоров’я після реєстрації листа-направлення та до прийняття Комісією МОЗ рішення про направлення, оплата вартості лікування здійснюється з дати прийняття Комісією МОЗ рішення про направлення на підставі уточненого рахунка, що підтверджує вартість лікування.

Громадянин (його законний представник) зобов’язаний не пізніше ніж через місяць з часу повернення пацієнта на територію України після проведеного лікування за кордоном за направленням Комісії МОЗ надати МОЗ, уповноваженим органам '''епікриз''' (або інший медичний документ, який відповідає епікризу) від іноземного закладу охорони здоров’я, що підтверджує об’єми наданої медичної допомоги іноземним закладом охорони здоров’я (пункт 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#Text Порядку]).
==Оформлення листка тимчасової непрацездатності==
Відповідно до пункту 3 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#Text Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ від 01 червня 2021 року № 1066 "Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки"], '''медичний висновок зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном''', формується, зокрема у разі лікування за кордоном за направленням Комісії МОЗ, лікарем, із яким у пацієнта укладена [[Порядок укладення Декларації з сімейним лікарем|декларація про вибір лікаря]], який надає первинну медичну допомогу, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0347-18#n22 Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 березня 2018 року № 503, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 березня 2018 року за № 347/31799], на підставі медичних записів, внесених лікарем, відповідно до перекладених на державну мову та засвідчених, в установленому законодавством порядку, медичних документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність, за категоріями: "Захворювання або травма загального характеру", "Ортопедичне протезування".
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' На період дії воєнного стану та протягом 3 місяців з дня його припинення або скасування медичний висновок зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном, може формуватися лікарем на підставі медичних записів, які внесені таким лікарем відповідно до виданих за кордоном медичних документів (їх копій), що підтверджують тимчасову непрацездатність, за категоріями: "Захворювання або травма загального характеру", "Ортопедичне протезування". Медичні документи або їх копії можуть бути надіслані поштою або надані лікарю за допомогою технічних засобів електронних комунікацій (електронна пошта, мобільні застосунки, соціальні мережі тощо).
У виданих за кордоном медичних документах зазначається діагноз з використанням Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ - 10). Необхідність перекладу на державну мову таких документів визначає лікар у випадках, коли неможливо сформувати медичний запис з використанням мови оригіналу медичного документа ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#Text пункт 10 розділу IV Порядку, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 01 червня 2021 року №1066]).
|}
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96250072 Постанова Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 640/1614/19] (прийняття позитивного рішення про взяття на облік позивача з метою направлення його на лікування за кордон залежить від того, чи обґрунтує відповідач доводи щодо спадкової патології хвороби позивача та можливістю чи неможливістю її лікування в України).
[[index.php?title=Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Міністерства]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]

Направлення громадян України на лікування за кордон за рахунок коштів Державного бюджету України

2026-02-13T06:48:20Z

Kurenova.Iryna: /* Перелік та зразки необхідних документів */

== Нормативна база ==
* [https://ips.ligazakon.net/document/mu97045s?ed=1997_03_27 Угода про надання медичної допомоги громадянам держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 27 березня 1997 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1079 "Про забезпечення організації направлення громадян України для лікування за кордон"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0488-17#top Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 21 березня 2017 року № 302 "Про затвердження Положення про групи експертів МОЗ України"]
*[https://ips.ligazakon.net/document/MOZ29041?an=1&bl=KP171079 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 03 березня 2018 року № 424 "Про затвердження Положення про Комісію Міністерства охорони здоров'я України з питань направлення для лікування за кордон"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
▷ Критерії направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану та Перелік закладів охорони здоров’я, які здійснюють координацію направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0414-22#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05 квітня 2022 року № 574].
▷ Направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 411 "Про забезпечення організації направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон"].

'''Детальніше див.:''' [[Направлення військовослужбовців, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон]]
|}
==Порядок направлення на лікування ==
Направленню для лікування за кордон підлягають громадяни України (далі - громадяни) за умови неможливості надання необхідної медичної допомоги закладами охорони здоров’я України, що підтверджується '''висновком''' групи експертів Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ) відповідного профілю (пункт 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#Text Порядку направлення громадян України для лікування за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1079] (далі - Порядок).

Направлення громадян для лікування за кордон ініціюється спеціалізованими багатопрофільними або однопрофільними закладами охорони здоров’я, про що складається клопотання щодо необхідності направлення громадянина для лікування за кордон (далі - клопотання) у довільній формі. Клопотання надсилаються відповідними закладами охорони здоров’я до Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (далі - уповноважені органи).

'''Перелік та зразки необхідних документів Уповноважені органи на підставі клопотання протягом 10 робочих днів забезпечують підготовку та подають до МОЗ в електронній формі за допомогою системи електронної взаємодії органів виконавчої влади такі документи:'''
* лист-направлення з переліком поданих документів від уповноваженого органу з накладенням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] (далі - електронний підпис) керівника відповідного органу виконавчої влади (далі - лист-направлення);
*заяву громадянина, який потребує направлення для лікування за кордон, або його законного представника з обов’язковим наданням однозначної згоди на обробку персональних даних, що стосуються медичної інформації, за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#n119 додатком 1];
*виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ. У виписці повинна міститися інформація про неможливість надання необхідної медичної допомоги закладами охорони здоров’я України;
*згоду на обробку та передачу персональних даних іноземним закладам охорони здоров’я відповідно до законодавства у довільній формі;
*зобов’язання громадянина або його законного представника згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#n119 додатком 2] подати до МОЗ письмову інформацію (звіт) відповідно до епікризу (або іншого медичного документа, який відповідає епікризу) від іноземного закладу охорони здоров’я або у разі неможливості отримання пацієнтом від зазначеного закладу інформації - письмову відмову, надану іноземним закладом охорони здоров’я. Таке зобов’язання подається не пізніше ніж через місяць з часу повернення громадянина на територію України після проведеного лікування за кордоном за направленням Комісії МОЗ з питань направлення громадян для лікування за кордон (далі - Комісія МОЗ) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#Text Порядку]).
Оформлення документів для виїзду для лікування за кордон здійснюється в установленому законодавством порядку. У разі потреби громадянинові (або його законному представнику) МОЗ може надати відповідно до законодавства документи, що підтверджують необхідність оформлення виїзду громадянина для лікування за кордон (пункт 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#Text Порядку]).
== Порядок прийняття рішення про направлення хворого на лікування за кордон ==
⇒ МОЗ протягом 3 робочих днів з дати реєстрації листа-направлення надсилає групі експертів МОЗ відповідного профілю виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, який потребує направлення для лікування за кордон, для підготовки '''висновку''' щодо направлення громадянина для лікування за кордон (далі - висновок) за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#Text додатком 3]. Рішення, яке фіксується у висновку, повинне бути прийнято більшістю голосів від складу групи експертів МОЗ відповідного профілю.

⇒ Висновок надається Комісії МОЗ протягом 10 робочих днів. Після отримання висновку з рекомендацією лікування громадянина за кордоном він береться на облік відповідно до порядку, який затверджується МОЗ. У разі коли у висновку містяться рекомендації щодо додаткового обстеження громадянина чи інші пропозиції стосовно лікування, питання направлення громадянина для лікування за кордон виноситься на наступне засідання Комісії МОЗ за наявності підтвердження виконання рекомендацій, зазначених у висновку.

⇒ Комісія МОЗ приймає рішення про направлення до іноземних закладів охорони здоров’я, з якими у МОЗ наявні письмові домовленості (угоди, договори, меморандуми тощо) про співпрацю у сфері охорони здоров’я та забезпечення лікування громадян у таких закладах. Строк прийняття Комісією МОЗ '''рішення''' про направлення та оформлення '''протоколу''' не може перевищувати 20 робочих днів з дати надходження до МОЗ листа-направлення.

⇒ МОЗ надсилає невідкладно, але не пізніше ніж протягом 3 робочих днів з дня надходження висновку, інформацію про громадянина до іноземних закладів охорони здоров’я для отримання '''погодження''' щодо прийняття громадянина на лікування та документа, що підтверджує вартість лікування, а також зобов’язання іноземного закладу охорони здоров’я повернути на рахунок МОЗ залишок коштів, не використаних для лікування громадянина.

У разі відсутності письмових домовленостей МОЗ звертається до Міністерства закордонних справ України для здійснення пошуку необхідного іноземного закладу охорони здоров’я з метою подальшого направлення громадянина на лікування в установленому порядку або громадянин може самостійно укласти домовленості з іноземними закладами охорони здоров’я. У такому разі МОЗ надсилає запит до іноземного закладу охорони здоров’я з метою перевірки платіжних реквізитів та вартості лікування.

⇒ Не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати прийняття Комісією МОЗ рішення про направлення видається відповідний '''наказ''' МОЗ.

'''Увага!''' У разі коли громадянин, перебуваючи на лікуванні за кордоном за рішенням Комісії МОЗ, потребує в екстреному порядку іншого лікування, ніж те, яке було зазначено у рішенні про направлення, Комісія МОЗ розглядає його заяву (або заяву його законного представника) та медичну документацію, отриману з іноземного закладу охорони здоров’я, в якому перебуває громадянин, і приймає рішення про оплату іншого лікування за кошти, які розміщені на рахунку в іноземному закладі охорони здоров’я. Для прийняття такого рішення Комісія МОЗ у найкоротший строк, але не більше ніж протягом 3 робочих днів звертається до групи експертів МОЗ відповідного профілю (абзац другий пункту 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#Text Порядку]).
== Підстави для відмови у направленні громадянина України на лікування за кордон: ==
*отримання висновку з рекомендацією лікування в закладах охорони здоров’я України;
*письмова відмова громадянина (або його законного представника) від лікування;
*смерть громадянина;
*наявність підтвердної інформації про надходження у повному обсязі, необхідному для лікування громадянина, коштів на рахунок іноземного закладу охорони здоров’я від юридичних, фізичних осіб, благодійних фондів чи з інших джерел, не заборонених законодавством;
*повідомлення групи експертів МОЗ, закладу охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій про невиконання громадянином рекомендації групи експертів МОЗ стосовно лікування або додаткових обстежень;
*закінчення 365 календарних днів з дати реєстрації листа-направлення у разі надходження від уповноваженого органу повідомлення про неможливість встановити місцезнаходження громадянина, який потребує направлення для лікування за кордон (пункт 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#Text Порядку]).
Повідомлення про прийняте Комісією МОЗ рішення про відмову в направленні громадянина для лікування за кордон надсилається громадянинові та уповноваженому органу протягом 10 робочих днів з дати прийняття Комісією МОЗ рішення.
==Оплата лікування громадянина України за кордоном==
Витрати, пов’язані з направленням громадянина для лікування за кордон, можуть включати лише оплату вартості лікування, діагностики (як частини лікувального процесу) і відшкодування вартості проїзду громадянина та однієї особи, що його супроводжує, до місця лікування та їх повернення, а також оплату банківських послуг.

Після прийняття Комісією МОЗ рішення про направлення до здійснення фактичної оплати вартості лікування МОЗ подає відповідному іноземному закладу охорони здоров’я '''інформаційний лист''' про прийняте Комісією МОЗ рішення. На вимогу громадянина (його законного представника) такий лист надається йому протягом 3 робочих днів з дати прийняття Комісією МОЗ рішення про направлення (пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#Text Порядку]).

Якщо громадянин самостійно виїхав для лікування до іноземних закладів охорони здоров’я, зазначені вище витрати оплачуються ним за власний рахунок.

У разі коли громадянин виїхав для лікування до іноземного закладу охорони здоров’я після реєстрації листа-направлення та до прийняття Комісією МОЗ рішення про направлення, оплата вартості лікування здійснюється з дати прийняття Комісією МОЗ рішення про направлення на підставі уточненого рахунка, що підтверджує вартість лікування.

Громадянин (його законний представник) зобов’язаний не пізніше ніж через місяць з часу повернення пацієнта на територію України після проведеного лікування за кордоном за направленням Комісії МОЗ надати МОЗ, уповноваженим органам '''епікриз''' (або інший медичний документ, який відповідає епікризу) від іноземного закладу охорони здоров’я, що підтверджує об’єми наданої медичної допомоги іноземним закладом охорони здоров’я (пункт 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2017-%D0%BF#Text Порядку]).
==Оформлення листка тимчасової непрацездатності==
Відповідно до пункту 3 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#Text Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ від 01 червня 2021 року № 1066 "Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки"], '''медичний висновок зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном''', формується, зокрема у разі лікування за кордоном за направленням Комісії МОЗ, лікарем, із яким у пацієнта укладена [[Порядок укладення Декларації з сімейним лікарем|декларація про вибір лікаря]], який надає первинну медичну допомогу, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0347-18#n22 Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 березня 2018 року № 503, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 березня 2018 року за № 347/31799], на підставі медичних записів, внесених лікарем, відповідно до перекладених на державну мову та засвідчених, в установленому законодавством порядку, медичних документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність, за категоріями: "Захворювання або травма загального характеру", "Ортопедичне протезування".
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' На період дії воєнного стану та протягом 3 місяців з дня його припинення або скасування медичний висновок зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном, може формуватися лікарем на підставі медичних записів, які внесені таким лікарем відповідно до виданих за кордоном медичних документів (їх копій), що підтверджують тимчасову непрацездатність, за категоріями: "Захворювання або травма загального характеру", "Ортопедичне протезування". Медичні документи або їх копії можуть бути надіслані поштою або надані лікарю за допомогою технічних засобів електронних комунікацій (електронна пошта, мобільні застосунки, соціальні мережі тощо).
У виданих за кордоном медичних документах зазначається діагноз з використанням Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ - 10). Необхідність перекладу на державну мову таких документів визначає лікар у випадках, коли неможливо сформувати медичний запис з використанням мови оригіналу медичного документа ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#Text пункт 10 розділу IV Порядку, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 01 червня 2021 року №1066]).
|}
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96250072 Постанова Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 640/1614/19] (прийняття позитивного рішення про взяття на облік позивача з метою направлення його на лікування за кордон залежить від того, чи обґрунтує відповідач доводи щодо спадкової патології хвороби позивача та можливістю чи неможливістю її лікування в України).
[[index.php?title=Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Міністерства]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]

Дії у разі втрати паспорта для виїзду за кордон під час перебування за межами України. Посвідчення особи на повернення в Україну

2025-12-03T07:21:48Z

Kurenova.Iryna: /* Строки розгляду питань */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянином України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/285-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2017 року № 285 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення та видачі посвідчення особи на повернення в Україну"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2012 року № 651 "Про затвердження Порядку формування і використання закордонними дипломатичними установами України коштів державного бюджету для здійснення заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України за кордоном і внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 р. № 381"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18#top Наказ Міністерства закордонних справ України від 23 квітня 2018 року № 182 "Про затвердження Положення про консульський збір України та Інструкції про порядок справляння сум консульського збору за вчинення консульських дій, обліку сум консульських надходжень та проведення звірок фактичних консульських надходжень в закордонних дипломатичних установах України"]
== Загальні положення ==
'''Паспорт громадянина України для виїзду за кордон''' (закордонний паспорт) — документ, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання державного кордону України та перебування за кордоном.

У разі втрати або викрадення під час перебування за межами України паспорта громадянином України, або коли строк дії документа, що посвідчує особу, закінчився, або коли встановлено, що документ, який посвідчує особу, підтверджує громадянство України та дає право на виїзд з України і в’їзд в Україну, є недійсним з інших причин або коли громадянин України не оформлював документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України та/або дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну , то в таких випадках посольство або консульська установа України оформлюють та видають йому посвідчення особи на повернення в Україну.

'''Посвідчення особи на повернення в Україну''' (далі - посвідчення) є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України (крім випадків, передбачених законами), дає право на в’їзд в Україну, оформляється і видається закордонними дипломатичними установами України.

== Куди звернутись, перелік необхідних документів ==
У разі втрати громадянином України паспорта для виїзду за кордон під час перебування за межами України необхідно звернутись '''до найближчого відділення поліції''' для складення ''заяви'' про втрату або крадіжку паспорта. В тексті заяви доцільно перерахувати всі візи та відмітки, які були проставлені у паспорті в країні перебування (якщо це можливо), навести перелік усіх втрачених документів, якщо крім паспорта зникло ще щось, та обставини виявлення пропажі. За результатами прийому такої заяви особі має бути виданий ''протокол або довідка про тимчасову відсутність закордонного паспорта.'' З цією довідкою або протоколом необхідно звернутися до [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini '''дипломатичної установи України'''] за кордоном де за загальним правилом заповнюється заява-анкета для отримання тимчасового посвідчення особи на повернення в Україну.

На підставі поданих документів та відомостей, після встановлення вашої особи та громадянства, співробітниками консульства буде оформлене тимчасове посвідчення особи на повернення в Україну.

'''Важливо! Тимчасове свідоцтво особи, видане в посольстві, дає право тільки на повернення в Україну. Придбати з цим актом авіаквитки та перетнути кордон іншої країни, як правило, не можна, оскільки це не є повноцінним документом для подорожей за кордоном.'''
== Перелік необхідних документів ==
Дипломатичній установі (у разі втрати громадянином України паспорта для виїзду за кордон) необхідно надати наступні документи:
# заяву-анкету встановленого зразка (формується представником посольства чи консульської установи)
#* особі, яка досягла шістнадцятирічного віку, – на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;
#* особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку (або особі, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною), – на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників;
# документ (протокол, довідку тощо), виданий компетентним органом іноземної держави, що підтверджує факт звернення особи щодо втрати або викрадення паспорта;
# документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України та/або дає право на виїзд з України і в’їзд в Україну (у разі наявності);
# одну кольорову фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування (у разі оформлення посвідчення особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку із тривалим розладом здоров’я, або у разі наявності обґрунтованих обставин, які доводять неспроможність заявника прибути до найближчої дипломатичної установи);документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником);
# квитанція про сплату консульського збору або оригінал документа про звільнення від його сплати. За рішенням керівника дипломатичної установи у разі наявності обставин, що доводять неспроможність заявника сплатити консульський збір, посвідчення оформляється без стягнення консульського збору.
Посвідчення особи на повернення в Україну може бути видано особам без громадянства, які мають право на постійне проживання в Україні, іноземцям та особам без громадянства, яких в Україні визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, у разі втрати або викрадення ними під час перебування за кордоном виданих в Україні документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд/в'їзд в Україну.
== Вартість ==
За видачу посвідчення особи на повернення в Україну справляється консульський збір і його розмір може відрізнятися залежно від консульської установи.

За оформлення посвідчення особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, внесення даних про дитину до посвідчення законного представника, на звернення компетентного органу іноземної держави або в інших випадках, передбачених законодавством, консульський збір '''не стягується,''' це посвідчення для них видається '''безкоштовно'''.

== Строки розгляду питань ==
Оформлення та видача посвідчення здійснюються протягом '''одного робочого дня''', але не більш як п’яти робочих днів з дня подання всіх документів і отримання консульською посадовою особою дипломатичної установи відомостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/285-2017-%D0%BF#n99 Порядком оформлення та видачі посвідчення особи на повернення в Україну,] та сплати консульського збору.

У разі необхідності надсилання письмового запиту строк оформлення посвідчення може бути продовжено до часу отримання відповіді на такий запит, але не більш як 30 днів.

По поверненню в Україну, необхідно звернутися до відділу [https://dmsu.gov.ua/pro-dms/zagalna-informacziya.html Державної міграційної служби] та оформити новий паспорт для виїзду за кордон. Для цього потрібні внутрішній паспорт громадянина України та квитанція про сплату послуги. Терміновий документ оформлюється 7 робочих днів, а нетерміновий - 20.

Дії у разі втрати паспорта для виїзду за кордон під час перебування за межами України. Посвідчення особи на повернення в Україну

2025-12-03T07:16:44Z

Kurenova.Iryna: /* Куди звернутись, перелік необхідних документів */

Порядок та підстави звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

2025-10-23T09:32:44Z

Kurenova.Iryna: /* Куди звертатись? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про звернення громадян»]
==Загальні положення==
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений ВРУ з прав людини) приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про звернення громадян"] щодо порушення прав і свобод людини і громадянина органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами, а також юридичними та фізичними особами. Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Діяльність Уповноваженого ВРУ з прав людини доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80/ed20230331#n24 статті 4,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80/ed20230331#n153 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини"] (далі - Закон).

==Куди звертатись?==
Подати звернення до Уповноваженого ВРУ з прав людини можливо:

♦ [https://online.ombudsman.gov.ua/ подати звернення онлайн]. '''Увага!''' ''Не підписане електронне звернення, а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає''

♦ на електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua ''(виключно для електронних звернень та адвокатських запитів)'';

♦ через скриньку за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ;

♦ [https://ombudsman.gov.ua/uk/gromadski-prijmalni через громадську приймальню Уповноваженого];

♦ поштою на адресу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ 01008;

З метою здійснення моніторингу, оперативного реагування на порушення прав і свобод людини і громадянина можна зателефонувати на гарячу лінію Уповноваженого ВРУ з прав людини '''0-800-501-720''' та до Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини '''044-299-74-08.'''

==Підстави для звернення==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4601 Статтею 101 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.%20%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%96%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 статтею 1 Закону] визначено, що парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, а також захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#n189 Статтею 20 Закону]Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб у діяльність Уповноваженого забороняється.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#n10 Статтею 2 Закону], визначено сферу застосування Закону є відносини, що виникають при реалізації прав і свобод людини і громадянина між громадянином України, незалежно від місця його перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами. Дія цього Закону також поширюється на відносини, що виникають між юридичними особами публічного та приватного права, а також фізичними особами, які перебувають на території України, у випадках, передбачених окремим законом.

Згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#n10:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%203.%20%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%96%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 статті 3 Закону], метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є:

1) захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України;

2) додержання та повага до прав і свобод людини і громадянина суб'єктами, зазначеними у статті 2 цього Закону;

3) запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню;

4) сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі;

5) поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробітництва в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина;

6) запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод;

7) сприяння правовій інформованості населення та захист конфіденційної інформації про особу.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6446 частиною другою статті 56 Цивільного процеуального кодексу України] Уповноважений ВРУ з прав людини здійснює свою діяльність шляхом участі в цивільному процесі захист прав громадян, порушених у результаті дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80/ed20230331#n24:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%204.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%20%D0%A3%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE статті 4 Закону], Уповноважений є посадовою особою, статус якої визначається Конституцією України, цим та іншими законами України. Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод. Повноваження Уповноваженого не можуть бути припинені чи обмежені у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України або її розпуску (саморозпуску), введення воєнного або надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях.

Гарантії захисту прав людини і громадянина при зверненні до Уповноваженого може кожен без обмежень і перешкод звернутися до Уповноваженого у порядку, передбаченому чинним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021.%20%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%A3%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE стаття 21 Закону]).

При зверненні до Уповноваженого не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками.

Особа, позбавлена волі, може звернутись із письмовим зверненням до Уповноваженого або його представників. У цьому разі до неї не застосовуються обмеження щодо листування. Звернення такої особи протягом двадцяти чотирьох годин направляються Уповноваженому.

Кореспонденція Уповноваженому та його представникам від осіб, які затримані, перебувають під арештом, під вартою, в місцях позбавлення волі та місцях примусового тримання чи лікування, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства незалежно від місця їх перебування не підлягає ніяким видам цензури та перевірок.

Особи, які вчинили дії, заборонені цією статтею, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

==Вимоги щодо оформити звернення==
Уповноважений розглядає звернення відповідно до законів України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про звернення громадян"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80/ed20230331#n153 стаття 17 Закону]), щодо порушення прав і свобод людини і громадянина органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами, а також юридичними та фізичними особами.

'''''Порядок звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини'''''

Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина. За наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80/ed20230331#n153 абзац 2 статті 17 Закону]).

Не підлягають розгляду Уповноваженим звернення про порушення прав і свобод, які є предметом досудового або судового розгляду, трудового спору чи спору в рамках законодавства про захист економічної конкуренції. Звернення без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, з яких неможливо встановити авторство (анонімні) не розглядаються.

Подати звернення онлайн, яке не підписане електронне звернення, а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

В електронному зверненні має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n28 стаття 5 Закону України "Про звернення громадян"]).

▶ [https://ombudsman.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8.pdf '''Бланк заяви до Уповноваженого ВРУ з прав людини''']
==Розгляд звернень до Уповноваженого==
Згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2017.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%A3%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE статті 17 Закону], Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=ENG-,%D0%97%D0%90%D0%9A%D0%9E%D0%9D%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%98,%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD,-(%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8 Закону України "Про звернення громадян"].

Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина. За наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років.

При розгляді звернення Уповноважений:

1) відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина;

2) роз'яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому;

3) направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення;

4) відмовляє в розгляді звернення.

Повідомлення про прийняття звернення до розгляду або відмову у прийнятті звернення до розгляду надсилається в письмовій формі особі, яка його подала. Відмова у прийнятті звернення до розгляду повинна бути вмотивованою.

==Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню ==
1. [https://old.ombudsman.gov.ua/ua/page/applicant/inadmissible-petitions/ Уповноваженим ВРУ з прав людини не підлягають розгляду звернення:]

* подані пізніше ніж через рік після виявлення порушення прав і свобод людини та громадянина (за наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років);
* які розглядаються судами (Уповноважений зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду;
* порядок розгляду яких встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції, а також законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження ;
* без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, з яких неможливо встановити авторство (таке звернення, визнається анонімним);
* якщо вирішення питань, порушених у зверненні, не відноситься до компетенції Уповноваженого;
* якщо розгляд звернення входить до компетенції іншого органу або особи (наприклад, звернення про роз’яснення рішення суду, порушення кримінальної справи);

2. Уповноважений не розглядає звернень та не надає консультації:

* щодо спору між приватними особами, окрім випадків, коли особа є жертвою дискримінації;
* у справах, в яких між тими ж сторонами з того ж предмету вже вступило в силу рішення суду;

3. Уповноважений не розглядає повторні звернення від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

4. Уповноважений не може розглядати письмові звернення без підпису, направлені на електронну адресу (електронні звернення).

5. Уповноважений не переглядає законність і обґрунтованість процесуальних рішень прокурорів та органів досудового розслідування.

6. Уповноважений не переглядає законність і обґрунтованість судових рішень, не відміняє та не змінює їх.

7. Уповноважений припиняє розгляд, якщо особа відмовляється вжити заходів, на яких було наголошено Уповноваженим.

8. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, заявнику письмово надаються відповідні роз’ясненнями. Це не перешкоджає особі після усунення недоліків повторно звернутись до Уповноваженого

9. Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.

==Терміни розгляду звернень громадян==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n28:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2020.%20%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD статті 20 Закону України «Про звернення громадян»], звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

У разі порушення строків розгляду звернення Уповноваженим, неприйняття відповідних рішень щодо звернення, невмотивованій відмові у розгляді звернення, ви маєте право оскаржити бездіяльність Уповноваженого у суді відповідно до чинного законодавства України.
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]

Порядок та підстави звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

2025-10-10T11:19:54Z

Kurenova.Iryna: /* Куди звертатись? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про звернення громадян»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

'''Важливо! На період воєнного стану в Україні гаряча лінія [https://www.ombudsman.gov.ua Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини] працює щоденно: пн-пт з 08:00 до 19:00, сб-нд з 09:00-15:00'''

'''0800-50-17-20 (Безкоштовно)'''

hotline@ombudsman.gov.ua

[https://online.ombudsman.gov.ua/ online.ombudsman.gov.ua/]
|}
==Загальні положення==
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений ВРУ з прав людини) приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян» щодо порушення прав і свобод людини і громадянина органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами, а також юридичними та фізичними особами. Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Діяльність Уповноваженого ВРУ з прав людини доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.

Парламентський контроль здійснюється щодо захисту прав і свобод заявників, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами.

==Куди звертатись?==
Подати звернення до Уповноваженого ВРУ з прав людини можливо:

♦ [https://online.ombudsman.gov.ua/ подати звернення онлайн]. Увага! Не підписане електронне звернення, а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає

♦ на електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua ''(виключно для електронних звернень та адвокатських запитів)'';

♦ через скриньку за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ;

♦ через громадську приймальню Уповноваженого за адресою вул. Інститутська, 21/8, м. Київ (пн-пт з 09:00-13:00;13:45-17:00)

♦ через регіональні громадські приймальні Уповноваженого, за наступними адресами:

- в Житомирській області: площа Польова, 6А, м. Житомир, 10001,

- в Рівненській області: майдан Просвіти,1, кабінет 113, м. Рівне, 33000

- в Чернігівській області: проспект Миру, 49-А, оф. 502, м. Чернігів, 14005

- в Сумській області: місто Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 27, каб. 804, 40000

- у Львівській області: вул. Винниченка, 18, каб 105-107 м. Львів, 79000

- у Волинській області: місто Луцьк, вул. Кременецька, 38 (1 поверх),43027

- в Закарпатській області: пл. Народна, 4,каб. 139-141 м. Ужгород, 88000

- в Івано-Франківській області: вул. Січових Стрільців, 8, м. Івано-Франківськ, 76016

- в Чернівецькій області: вул. Героїв Майдану, 176, каб. 26,м. Чернівці, 58029

- в Вінницькій області: вул. Театральна, 15, м. Вінниця, 21009

- в Тернопільській області: вул. М. Грушевського, 8,каб.442 м. Тернопіль, 46021

- в Хмельницькій області: вул. Свободи, 70, оф. 104-105, м. Хмельницький, 29000

- в Черкаській області: вул. Байди-Вишневецького, 17, каб. 101, 102, м. Черкаси, 18000

- в Харківській області: вул. Академіка Проскури, 1, м. Харків, 61070

- в Дніпропетровській області: вул. Старокозацька, 52,офіс 136 м. Дніпро, 49000

- в Полтавській області: вул. Соборності, 45а, каб. 1-4, м. Полтава, 36000

- в Запорізькій області: вул. Перемоги, 50, каб. 1-3, м. Запоріжжя, 69018

- в Одеській області: вул. Канатна, 83, оф.103,м.Одеса, 65012

- в Миколаївській області: вул. Образцова 4а/2 м. Миколаїв, 54020

- в Херсонській області: просп. Ушакова, 47,каб. 104 м. Херсон, 73000

- в Кіровоградській області вул. Тараса Карпи, 84, каб. 118, м. Кропивницький

- Донецька та Луганська область: mykhalov@ombudsman.gov.ua

- Автономна Республіка Крим та місто Севастополь: просп. Ушакова, 47, м. Херсон, 73000 каб. 119;

♦ поштою на адресу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ 01008

З метою здійснення моніторингу, оперативного реагування на порушення прав і свобод людини і громадянина можна зателефонувати на гарячу лінію Уповноваженого ВРУ з прав людини '''0-800-501-720''' та до Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини '''044-299-74-08.'''

==Підстави для звернення==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4601 Статтею 101 Конституції України] та статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»] (далі - Закону) визначено, що Уповноважений ВРУ з прав людини здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції.

Для забезпечення діяльності Уповноваженого ВРУ з прав людини , ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону] визначено Секретаріат Уповноважено Верховної ради, який є окремою юридичною особою та в діяльність якого заборонено втручатися органам державної влади, місцевого самоврядування, іншим юридичним особам незалежно від їх форм власності (ст. 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону]).

Статтею 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону], визначено сферу його застосування та відповідно до якої Уповноважений ВРУ з прав людини впливає на відносини, які виникають при реалізації своїх прав і свобод людини і громадянина між громадянином України, незалежно від місця його перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами та між юридичними особами незалежно від їх форми власності.

'''Основні категорії прав та принципи, які захищає Уповноважений:'''
*Соціальні права;
*Економічні права;
*Права дитини;
* Права військовослужбовців, поліцейських, пенсіонерів з числа осіб, звільнених з військової служби, ветеранів та членів їх сімей;
*Права і свободи, які постраждали від тимчасової окупації та збройного конфлікту;
*Дотримання верховенства права при здійсненні правосуддя;
*Дотримання права людини не бути підданим катуванню, жорстокому, нелюдському або такому що принижує її гідність, поводженню чи покаранню;
*Дотриманням прав громадян України, які перебувають у місцях несвободи за кордоном та на тимчасово окупованій території;
*Дотримання прав на інформацію та звернення;
*Дотримання права на приватність;
* Дотримання принципу недискримінації;
*Свобода слова в Україні;
*Захист прав і свобод громадян України на міжнародному рівні.
Тому у разі виявлення порушення вищенаведених або інших прав визначених Конституцією України у Вас виникає прецедент для звернення до Уповноваженого ВРУ з прав людини.

Слід зазначити, що найбільший правозахисний потенціал Уповноваженого ВРУ з прав людини міститься в його праві звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод осіб, які через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність не можуть цього зробити самостійно, а також особисто або через свого представника брати участь у судовому процесі.

Згідно з частиною другою ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] Уповноважений ВРУ з прав людини здійснює свою діяльність шляхом участі в цивільному процесі захист прав громадян, порушених у результаті дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Важливо розуміти, що діяльність Уповноваженого ВРУ з прав людини доповнює існуючи засоби захисту конституційних прав і свобод громадянина, не в якому разі не відміняє їх та не тягне за собою перегляду компетенцій державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод (ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону]).

Немає жодних винятків в законодавстві щодо обмеження юрисдикції Уповноваженого ВРУ з прав людини, а тому предметом його контролю є діяльність усіх посадових і службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, у тому числі підпадає під юрисдикцію Уповноваженого й діяльність судів. Безумовно, суди у своїй діяльності є незалежними й під час здійснення своїх функцій підкоряються лише закону й не можуть зазнавати жодного впливу. Тому контрольні функції Уповноваженого щодо діяльності суддів стосуються не суті судових рішень, а пов’язані, зокрема, з порушенням термінів розгляду справ у судах, недотриманням процесуальних норм тощо.
==Вимоги щодо оформити звернення==
Згідно з ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону] Уповноважений ВРУ приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про звернення громадян"].

'''''Звернення''''' до Уповноваженого ВРУ з прав людини '''''подаються у письмовій формі з наступними вимогами до змісту''''':
*прізвище, ім’я та по батькові.
*місце проживання заявника.
*суть порушеного питання:
#найменування органу державної влади, місцевого самоврядування чи посадової особи, які порушили права;
#у чому полягає порушення прав;
#яких заходів вжито для поновлення прав; до яких органів чи посадових осіб зверталися (долучити копії їхніх відповідей та інші документи, необхідні для розгляду звернення);
#чи зверталися за захистом порушених прав до суду?
*суть Вашого прохання, звернення.
*дату та власноручний підпис.
*при поданні звернення в інтересах третіх осіб потрібно надавати копії документів, що посвідчують повноваження на представництво їхніх інтересів.
[https://ombudsman.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8.pdf Форма електронного звернення] до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини розроблена '''для пришвидшення початку розгляду справи за Вашим зверненням'''. Електронне звернення є різновидом письмового звернення, тому до нього висуваються вимоги статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про звернення громадян»]. Електронний цифровий підпис не вимагається.
===Строк звернення===
Звернення подається '''''протягом року''''' після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина.

'''''До уваги!''''' За наявності виняткових обставин цей '''''строк може бути подовжений''''' Уповноваженим, але не більше ніж до двох років (абзац 2 ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону]).
==Розгляд звернень до Уповноваженого==
При розгляді звернення Уповноважений:
# відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина;
#роз'яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому;
#направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення;
#відмовляє в розгляді звернення.
'''''Важливо''''', що Уповноважений ВРУ з прав людини '''''не розглядає тих звернень''''', які розглядаються судами, '''''зупиняє вже розпочатий розгляд''''', якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду.

'''''Повідомлення про прийняття''''' звернення до розгляду або '''''відмову''''' у прийнятті звернення до розгляду '''''надсилається в письмовій формі''''' особі, яка його подала. '''''Відмова''''' у прийнятті звернення до розгляду повинна бути '''''вмотивованою.'''''
==Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню ==
'''''Розгляду Уповноваженим ВРУ з прав людини не підлягають звернення:'''''
*подані пізніше ніж через рік після виявлення порушення прав і свобод людини та громадянина (за наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років);
*які розглядаються судами (Уповноважений зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду;
*порядок розгляду яких встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції, а також законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження ;
*без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, з яких неможливо встановити авторство (таке звернення, визнається анонімним);
*якщо вирішення питань, порушених у зверненні, не відноситься до компетенції Уповноваженого;
*якщо розгляд звернення входить до компетенції іншого органу або особи (наприклад, звернення про роз’яснення рішення суду, порушення кримінальної справи);
*повторні звернення від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті;
* письмові звернення без підпису, направлені на електронну адресу (електронні звернення).
'''''Уповноважений ВРУ з прав людини не розглядає звернень та не надає консультації''''':
*щодо спору між приватними особами, окрім випадків, коли особа є жертвою дискримінації;
*у справах, в яких між тими ж сторонами з того ж предмету вже вступило в силу рішення суду;
Уповноважений ВРУ з прав людини '''''не переглядає''''' законність і обґрунтованість судових рішень, не відміняє та не змінює їх, процесуальних рішень прокурорів та органів досудового розслідування.

Уповноважений припиняє розгляд звернення, якщо особа відмовляється вжити заходів, на яких було наголошено Уповноваженим.

'''У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, заявнику письмово надаються відповідні роз’ясненнями. Це не перешкоджає особі після усунення недоліків повторно звернутись до Уповноваженого'''

Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, '''тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.'''
==Терміни розгляду звернень громадян==
Відповідно до ст. 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про звернення громадян»], звернення розглядаються і вирішуються у термін '''''не більше одного місяця від дня їх надходження''''', а ті, які не потребують додаткового вивчення, - '''''невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання'''''. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, '''''не може перевищувати сорока п'яти днів.'''''

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

У разі порушення строків розгляду звернення Уповноваженим, неприйняття відповідних рішень щодо звернення, невмотивованій відмові у розгляді звернення, ви маєте право оскаржити бездіяльність Уповноваженого у суді відповідно до чинного законодавства України.
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]

Припинення права користування земельними ділянками, у тому числі які використовуються з порушенням земельного законодавства

2025-08-14T07:50:48Z

Kurenova.Iryna: /* Порядок виявлення порушення земельного законодавства */

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page Кодекс адміністративного судочинства України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]
== Загальні відомості ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n603 частини 1 статті 78 Земельного кодексу України] право на земельну ділянку – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Користування дає можливість громадянам вилучати із землі корисні властивості. Власник, має право використовувати землю так, як буде вважати за потрібне, але в межах цільового призначення земельної ділянки та не порушуючи норми земельного законодавства.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#n42 Статтею 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»] визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюють:
* центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр);
* виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.
== Припинення права користування земельною ділянкою ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1419 статті 141 Земельного кодексу України] '''підставами для припинення права користування земельною ділянкою''' є:

* добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

* вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

* припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, крім перетворення державних підприємств у випадках, визначених статтею 120-1 цього Кодексу;

* використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

* використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

* систематична несплата земельного податку або орендної плати;

* набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

* використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;

* передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об’єктом державно-приватного партнерства або об’єктом концесії;

* припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами);

* невиконання акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, вимог, визначених статтею 120-1 цього Кодексу.

=== Судова практика ===

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82997467 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18 (провадження № 14-126цс19)]. Справа стосується несплати орендарем орендної плати, а тому є підстави для розірвання договору оренди, тобто порушене право користування земельною ділянкою передбачене статтею 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]
== Підстави для припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням вимог законодавства==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1409 Главою 22 Земельного кодексу України] визначені '''підстави для припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням вимог законодавства''', а саме:
* використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
* використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
* систематична несплата земельного податку або орендної плати;
* не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріальна-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені приписами органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.
== Порядок виявлення порушення земельного законодавства ==
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#n118 статті 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»] державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:'''
* проведення перевірок;
* розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;
* участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;
* розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель;
* проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Посадові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель проводять обстеження земельної ділянки з метою визначення її стану та дотримання умов її використання саме '''в присутності користувачів земельної ділянки або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства'''. У разі відсутності при обстеженні земельної ділянки землекористувача або уповноважених ними осіб обстеження проводиться за наявності '''двох і більше свідків.'''

При проведенні обстеження:
* установлюється особа, яка є користувачем земельної ділянки;
* при встановленні факту зміни власника чи користувача об’єкта нерухомості вживаються заходи для з’ясування особи фактичного власника чи користувача;
* установлюється правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування;
* перевіряється наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;
* перевіряється дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового та функціонального призначення;
* уточнюється відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості (при необхідності).
'''За результати обстеження складається акт у двох примірниках у день проведення обстеження'''.

'''Важливо!''' Один із них залишається у Комісії, другий вручається або надсилається особі, яку перевіряли. При проведенні спільних обстежень з іншими органами контролю, копія акту надається цим органам.

В акті обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки повинно бути зазначено:
# дата та місце складання акту;
# прізвища членів Комісії, які проводили обстеження;
# посади та прізвища осіб, які були залучені до обстеження;
# посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при обстеженні;
# місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується;
# цільове призначення та фактичний стан використання земельної ділянки;
# наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;
# обставини порушення земельного законодавства;
# суть порушення.
'''Акт підписується''' всіма членами Комісії, які проводили обстеження, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

'''До відома!''' В акті наводиться план—схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки із зазначенням суміжних землекористувачів). На плані—схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

У разі виявлення порушення, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища складають '''протокол про адміністративне правопорушення, накладають адміністративне стягнення та видають припис щодо необхідності усунення в 30-денний строк.'''

У разі невиконання припису у 30-денний державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища '''повторно''' накладає адміністративне стягнення та видає припис про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі не усунення особою в термін порушення вказаного у приписі, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища звертається до '''господарського суду з позовом про:'''
* розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту;
* припинення права постійного користування земельною ділянкою.
'''Факт використання земельної ділянки, що використовується з порушенням вимог законодавства має бути підтверджений матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:'''
* акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства,
* протокол про адміністративне правопорушення,
* припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства),
* акт обстеження земельної ділянки.
== Судова практика ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/74506122 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/81574015 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/84726145 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/92096566 Постанова Касаційного господарського суду від 30.09.2020 у справі №6/88-Б-05]
== Див. також ==
* [[Припинення права власності на земельну ділянку]]
[[Категорія: Право власності на землю]]

Припинення права користування земельними ділянками, у тому числі які використовуються з порушенням земельного законодавства

2025-08-14T07:44:04Z

Kurenova.Iryna: /* Порядок виявлення порушення земельного законодавства */

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page Кодекс адміністративного судочинства України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]
== Загальні відомості ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n603 частини 1 статті 78 Земельного кодексу України] право на земельну ділянку – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Користування дає можливість громадянам вилучати із землі корисні властивості. Власник, має право використовувати землю так, як буде вважати за потрібне, але в межах цільового призначення земельної ділянки та не порушуючи норми земельного законодавства.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#n42 Статтею 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»] визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюють:
* центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр);
* виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.
== Припинення права користування земельною ділянкою ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1419 статті 141 Земельного кодексу України] '''підставами для припинення права користування земельною ділянкою''' є:

* добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

* вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

* припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, крім перетворення державних підприємств у випадках, визначених статтею 120-1 цього Кодексу;

* використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

* використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

* систематична несплата земельного податку або орендної плати;

* набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

* використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;

* передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об’єктом державно-приватного партнерства або об’єктом концесії;

* припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами);

* невиконання акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, вимог, визначених статтею 120-1 цього Кодексу.

=== Судова практика ===

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82997467 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18 (провадження № 14-126цс19)]. Справа стосується несплати орендарем орендної плати, а тому є підстави для розірвання договору оренди, тобто порушене право користування земельною ділянкою передбачене статтею 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]
== Підстави для припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням вимог законодавства==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1409 Главою 22 Земельного кодексу України] визначені '''підстави для припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням вимог законодавства''', а саме:
* використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
* використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
* систематична несплата земельного податку або орендної плати;
* не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріальна-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені приписами органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.
== Порядок виявлення порушення земельного законодавства ==
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#n118 статті 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»] державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:'''
* проведення перевірок;
* розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;
* участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;
* розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель;
* проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Посадові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель проводять обстеження земельної ділянки з метою визначення її стану та дотримання умов її використання саме '''в присутності користувачів земельної ділянки або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства'''. У разі відсутності при обстеженні земельної ділянки землекористувача або уповноважених ними осіб обстеження проводиться за наявності '''двох і більше свідків.'''

При проведенні обстеження:
* установлюється особа, яка є користувачем земельної ділянки;
* при встановленні факту зміни власника чи користувача об’єкта нерухомості вживаються заходи для з’ясування особи фактичного власника чи користувача;
* установлюється правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування;
* перевіряється наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;
* перевіряється дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового та функціонального призначення;
* уточнюється відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості (при необхідності).
'''За результати обстеження складається акт у двох примірниках у день проведення обстеження'''.

'''Важливо!''' Один із них залишається у Комісії, другий вручається або надсилається особі, яку перевіряли. При проведенні спільних обстежень з іншими органами контролю, копія акту надається цим органам.

В акті обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки повинно бути зазначено:
# дата та місце складання акту;
# прізвища членів Комісії, які проводили обстеження;
# посади та прізвища осіб, які були залучені до обстеження;
# посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при обстеженні;
# місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується;
# цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки;
# наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;
# обставини порушення земельного законодавства;
# суть порушення.
'''Акт підписується''' всіма членами Комісії, які проводили обстеження, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

'''До відома!''' В акті наводиться план—схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки із зазначенням суміжних землекористувачів). На плані—схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

У разі виявлення порушення, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища складають '''протокол про адміністративне правопорушення, накладають адміністративне стягнення та видають припис щодо необхідності усунення в 30-денний строк.'''

У разі невиконання припису у 30-денний державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища '''повторно''' накладає адміністративне стягнення та видає припис про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі не усунення особою в термін порушення вказаного у приписі, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища звертається до '''господарського суду з позовом про:'''
* розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту;
* припинення права постійного користування земельною ділянкою.
'''Факт використання земельної ділянки, що використовується з порушенням вимог законодавства має бути підтверджений матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:'''
* акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства,
* протокол про адміністративне правопорушення,
* припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства),
* акт обстеження земельної ділянки.
== Судова практика ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/74506122 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/81574015 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/84726145 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/92096566 Постанова Касаційного господарського суду від 30.09.2020 у справі №6/88-Б-05]
== Див. також ==
* [[Припинення права власності на земельну ділянку]]
[[Категорія: Право власності на землю]]