WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Обов'язок батьків утримувати повнолітніх непрацездатних дочку, сина та його виконання (аліменти)

2026-02-17T10:14:54Z

Kudelia.Ihor: Доповнення та редагування

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон Ураїни "Про судовий збір"]
*Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text "Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 pоку № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" ]
== Підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх непрацездатних дочку, сина. ==
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1018 стаття 198 Сімейного кодексу України])

Право на аліменти мають повнолітні дочка і син:
* які мають інвалідність І, II та III груп;
* які продовжують навчатися у відповідних навчальних закладах, такі аліменти присуджуються на строк до досягнення сином/донькою 23 років.
Вони можуть працювати, навчатися і одержувати заробітну плату, стипендію, пенсію і доходи від бізнесу тощо. Проте цього заробітку (доходу) пенсії, стипендії може бути недостатньо для їх нормального існування в рамках прожиткового мінімуму.

Отже, батьки зобов’язані утримувати своїх непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні.
== Опис суттєвих аспектів ==
Наступні аспетки впливають на шляхи вирішення даної ситуації:

''Родинний зв'язок між дочкою, сином та батьками''. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану;

''Непрацездатність дочки, сина.'' Непрацездатність – це стан здоров’я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров’я. Повна втрата працездатності визначається як настання пенсійного віку. Непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані особами з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю. Непрацездатність повнолітніх дочки, сина може бути як тимчасовою, так і постійною. У цьому випадку законодавець має на увазі постійну непрацездатність, яка встановлювалася медико-соціальними експертними комісіями Мінохорони здоров´я України (МСЕК) до 01.01.2025 року, а починаючи з 01.01.2025 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) ;

''Потреба дочки, сина в матеріальній допомозі.'' Суд при встановленні потреби дочки, сина у матеріальній допомозі має брати прожитковий мінімум за основу і вирішувати справу з урахуванням всієї сукупності фактичних обставин;

''Здатність батьків надавати матеріальну допомогу.'' Судом за основу має братися установлений законом прожитковий мінімум. Разом з тим суд має враховувати розмір витрат, які батьки змушені нести (наприклад, у зв'язку із власною хворобою тощо). Якщо доходи батьків з урахуванням необхідних витрат забезпечують їм прожитковий мінімум, вони можуть визнаватися такими, що здатні надавати матеріальну допомогу. В будь-якому випадку суд має оцінювати всі обставини справи в сукупності.

''Добровільність батьків утримувати дочку, сина.'' У випадку, якщо батьки уникають свого обов’язку утримувати дочку, сина, можливе вирішення проблеми за наявності нерухомого майна у батька/матері, шляхом укладання договору про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно.

=== Обов'язок дочки, сина брати участь у додаткових витратах на батьків ===
Дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

==== Звільнення дочки, сина від обов'язку утримувати матір, батька ====
Дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.

Дочка, син звільняються судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.

У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.

Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.

== Розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина ==
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням наступних обставин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n933 стаття 182 Сімейного кодексу України]):
* При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.
* Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
* Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
== Порядок сплати аліментів ==
Аліменти на утримання повнолітніх дочки і сина можуть виплачуватися як в добровільному, так і судовому порядку.

'''Добровільний порядок''' сплати аліментів включає в себе наступні способи:
* один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Але така заява може бути згодом відкликана ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n958 стаття 187 Сімейного кодексу України]).
* відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n65 статті 9] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1027 статті 201 Сімейного кодексу України] батьки повнолітніх дочки і сина можуть укласти між собою або також з повнолітньою дочкою, сином договір про сплату аліментів на повнолітніх дочку/сина, у якому визначити розмір, строки та порядок виплати аліментів. Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матір’ю) свого обов’язку за договором, стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.
Право на '''звернення до суду''', відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1020 частини третьої статті 199 Сімейного кодексу України], з позовом про стягнення аліментів мають:
# той з батьків, з ким проживає дочка, син, які продовжують навчання;
# безпосередньо дочка, син, які продовжують навчання.
'''''Важливо! Рішення суду, за яким на користь дитини стягувалися аліменти до досягнення нею повноліття, не дає права на стягнення аліментів після досягнення 18 років.''''' У такому разі необхідно звертатися до суду із новою позовною вимогою про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки/сина, які продовжують навчання або про стягнення аліментів на утримання повнолітніх непрацездатних дочки/сина.
== Укладання договору про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно ==
Той із батьків, з ким проживає дочка, син, і той із батьків, хто проживає окремо від неї (нього), можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору. У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дочка, син зобов'язується самостійно утримувати її. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ ст. 190 Сімейного кодексу України])

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дочку, сина.
==== Вартість ====
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином.
==== Перелік необхідних документів ====
* Паспорти і реєстраційні номери облікової картки платника податків сторін договору;
* Документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадок, договори купівлі-продажу/дарування/міни, довічного утримання і інші);
* Якщо у будинку прописані неповнолітні особи, то на укладення договору потрібний дозвіл органу опіки та піклування;
* Довідка про кількість зареєстрованих осіб у будинку;
* Звіт про експертну грошову оцінку будинку;
* Витяг з Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно (у випадку дарування будинку, земельної ділянки);
* Якщо нерухоме майно було придбане в шлюбі або дарувальник в даний момент перебуває в шлюбі, в обов'язковому порядку потрібна згода іншого з подружжя на укладення договору, свідоцтво про шлюб або свідоцтво про розірвання шлюбу;
* Якщо договір укладатиметься представником за довіреністю, то потрібна така довіреність, паспорт і реєстраційний номер облікової картки платника податків.
==== Строки розгляду питання ====
Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від інших осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.
==== Підстави для відмови ====
Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:
* вчинення такої дії суперечить законодавству України;
* не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
* дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
* є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
* з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
* правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;
* в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
==== Порядок оскарження ====
За позовом відчужувача нерухомого майна, договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дочка, син, обов'язку по її утриманню. Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
==== Особливі випадки ====
Договір визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини.
У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.
== Укладання договору про сплату аліментів на дочку, сина ==
Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дочку, сина, у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ ст. 189 Сімейного Кодексу України])
==== Вартість ====
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином.
==== Перелік необхідних документів ====
* Паспорти і реєстраційні номери облікової картки платника податків батька, матері та сина, дочки;
* Копія свідоцтва про народження дитини дочки, сина;
* Копії документів, що підтверджує непрацездатність дочки, сина.
[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluemd1TWEzQjJSWVk/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-r3bfrPPVSMtNaP_20PMQIQ&rtpof=true&sd=true Зразок договору про сплату аліментів]

==== Строки розгляду питання ====
Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від інших осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.
==== Підстави для відмови ====
Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:
* вчинення такої дії суперечить законодавству України;
* не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
* дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
* є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
* з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
* правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;
* в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
==== Порядок оскарження ====
За позовом відчужувача нерухомого майна, договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дочка, син, обов'язку по її утриманню. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ ч.7 ст. 190 Сімейного Кодексу України]).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
=== Особливі випадки ===
У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
== Позов до суду про стягнення аліментів ==
Позов про стягнення аліментів може пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування як позивача так і відповідача в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. ст. 27, 28 ЦПК України]) .
=== Вартість ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п .3 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
==== Перелік необхідних документів ====
* Копія свідоцтва про укладення шлюбу батьків;
* Копія свідоцтва/рішення суду про розірвання шлюбу;
* Копія свідоцтва про народження дочки, сина;
* Довідка про склад сім’ї дочки, сина;
* Копія паспорту дочки, сина;
* Копії документів, що підтверджують непрацездатність/навчання дочки, сина;
* Копія довідки про доходи дочки, сина.
==== Зразок позовної заяви ====
[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluS2taUjhEUUlVLWs/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-xaCm7jByYTKEBwxVOIRajw&rtpof=true&sd=true Зразок позовної заяви про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки/сина]
==== Строки розгляду питання====
Суд розглядає справу про стягнення аліментів протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.
==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, у випадках, якщо позовну заяву подано без додержання наступних вимог
* позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;
* заяву подано недієздатною особою;
* заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
* справа не підсудна цьому суду;
* якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 175 і 177 ЦПК України],.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
==== Порядок оскарження ====
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до статті 355, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8569 частина перша статті 354 Цивільного процесуального кодексу України] передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи. Термін подачі відповідної скарги на рішення суду становить 30 днів з дня його оголошення. Якщо суд оголосив неповний текст рішення, то термін обчислюється з дня складання повного тексту рішення, а в разі оголошення короткого тексту рішення суду, а саме його вступної та резолютивної частин, при виготовленні повного тексту такого рішення в ньому обов’язково вказується дата, коли він був складений.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Інші ухвали набирають законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

У разі, якщо учасникам справи не була вручена копія рішення або ухвали у день їх винесення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на оскарження на ті ж 30 і 15 днів відповідно, що обчислюються з моменту вручення їм тексту рішення або ухвали.

Апелянт, який пропустив строк, звертаючись з апеляційною скаргою зобов’язаний долучити до скарги вичерпні докази обставин, у зв’язку з яким він просить відновити строк: інформацію про дату отримання копії рішення або про інші обставини, розглянувши які суд може прийти до висновку про поважність причин пропуску строку на оскарження. При цьому, якщо наведені заявником доводи про поважність причин пропуску строку не заслуговують на увагу, суд апеляційної інстанції виносить ухвалу про залишення скарги без руху, в якому вказує на невідповідність скарги формальним вимогам закону і пропонує апелянтові усунути їх протягом 10 днів з моменту отримання копії такого визначення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8576 стаття 355 Цивільного процесуального кодексу України]).
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]

Порядок утримання домашніх тварин у населених пунктах

2026-02-17T10:09:09Z

Kudelia.Ihor: Доповнення та редагування

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_a15 Європейська конвенція про захист домашніх тварин від 13 листопада 1987 року (ратифіковано Законом України № 578-7 від 18.09.2013) (далі - Конвенція)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text Закон України "Про ветеринарну медицину"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14#Text Закон України "Про тваринний світ"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]

== Визначення термінів==
'''Стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]''' (далі — Закон) встановлює, що '''утримання в домашніх умовах''' — це обмеження природної волі домашніх тварин, що виключає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір’я окремого будинку. Нагадаємо, що до тварин законодавство відносить біологічні об’єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Домашні тварини]''' — собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі.

Більш ширше визначення міститься у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a15#o19 статті 1 Конвенція].Так, під '''домашньою твариною''' мається на увазі будь-яка тварина, яку утримує чи збирається утримувати людина, зокрема у своїй оселі для власного задоволення й товариства.

'''Власник домашніх тварин''' - фізична особа, зазначена як власник в ідентифікаційному документі, що супроводжує домашніх тварин під час їх некомерційного переміщення.

== Основні принципи захисту тварин від жорстокого поводження ==
Поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах:

жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині;

забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;

право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені відповідно до цього Закону;

заборона жорстоких методів умертвіння тварин;

відповідальність за жорстоке поводження з тваринами;

утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.

== Заборона пропаганди жорстокого поводження з тваринами ==
Забороняються пропаганда жорстокого поводження з тваринами, заклики до жорстокого поводження з ними, а також пропаганда мисливства в системі дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти.

Забороняється використання в розважальних або комерційних цілях матеріалів, що демонструють жорстоке поводження з тваринами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n53 стаття 5 Закону]).

== Виховання гуманного ставлення до тварин ==
Виховання гуманного ставлення до тварин є важливою складовою етичного, культурного та екологічного виховання громадян.

Виховання гуманного ставлення до тварин передбачає формування високого рівня еколого-етичної свідомості та культури громадян.

Виховання гуманного ставлення до тварин забезпечується шляхом викладання курсів з екологічної етики та гуманного ставлення до тварин у дошкільних навчальних закладах, у системі загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n56 стаття 6 Закону]).

== Особливості утримання домашніх тварин у населених пунктах ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n74 Статтею 9 Закону] передбачається, що '''особа, яка утримує домашню тварину,''' '''зобов'язана''':
* забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n74 Закону];
* дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.
'''Варто зазначити, що органи місцевого самоврядування можуть встановлюватися додаткові вимоги до утримання домашніх тварин у населених пунктах.'''

Доцільно зазначати методи утримання домашніх тварин, при застосуванні яких, не допускається жорстоке поводження з тваринами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n144 статті 18 Закону].

Рекомендовано також зазначати правила поведінки осіб, власників домашніх тварин при поводженні з домашніми тваринами, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n187 статті 22 Закону].
===Правила поводження з домашніми тваринами, що виключають жорстокість ===
При поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов'язана:
*дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води;
* надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними;
*забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо);
*негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров'ю людині або іншим тваринам;
*негайно доставляти домашню тварину, яка вчинила дії, передбачені абзацом сьомим цієї статті, у ветеринарну установу для огляду;
*запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин.
''' УВАГА!!! ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ: '''
*бити, вбивати, отруювати чи калічити домашніх тварин; дарувати домашніх тварин як призи, нагороди чи премії; завдавати домашнім тваринам болю, страждання або пригнічення; дресирувати тварин у спосіб, що завдає шкоди здоров’ю тварини та її загальному стану; умертвляти тварин шляхом утоплення, задушення, використання електричного струму та речовин, що призводять до отруєння.
*жебракування з тваринами.
*залишати тварину в закритому салоні автомобіля за відсутності в ньому людини при температурі повітря більше +20°С та менше +5°С.
*замуровування тварин у підвальних приміщеннях.
*залишати домашню тварину прив’язаною, якщо довжина прив’язі становить менше 20 метрів, крім собак, що виконують сторожові функції, для яких така довжина має становити не менше 10 метрів.
*Незалежно від довжини прив’язі забороняється залишати тварину без можливості сховатися у приміщенні, споруді тощо, прив’язаною під дією прямого сонячного проміння при температурі повітря більше +20°С або менше 0°С.
*залишати домашню тварину прив’язаною без нагляду у громадських місцях чи місцях скупчення людей (поблизу зупинок, магазинів тощо), а також прив’язувати тварин до транспортних засобів та примушувати до бігу за моторними транспортними засобами.
Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх). Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку.

'''Особа, яка супроводжує тварину,''' '''зобов'язана забезпечити''':
*безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;
*безпеку супроводжуваної домашньої тварини;
*безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою;
*наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров’я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
*наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками.
При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

'''Дозволяється утримувати:'''
*домашніх тварин - у квартирах, де проживає кілька сімей, - лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування;
*домашніх тварин - у "зоокутках" дитячих, освітніх, наукових, санаторно-курортних і оздоровчих закладів - з дозволу відповідного органу за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини;
*домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї;
*домашніх тварин - юридичними особами: для охорони - в обладнаних приміщеннях або на прив'язі; для дослідної мети - у вольєрах, біологічних клініках (віваріях) або в розплідниках;
*собак - без повідків і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках.
'''Забороняється утримувати тварин:'''
*особам, на яких накладалося адміністративне стягнення або застосовувалися заходи впливу за вчинення правопорушення, пов’язаного з жорстоким поводженням з тваринами, - протягом року з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення чи застосування заходів впливу;
*особам, які притягалися до кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами або були звільнені від кримінальної відповідальності та провадження у справі закрито за нереабілітуючими обставинами, або стосовно яких були застосовані примусові заходи медичного чи виховного характеру, - протягом 10 років з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі за нереабілітуючими обставинами, або рішенням про застосування, продовження, зміну примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Головним правилом сьогодні стає правило стосовно гуманного поводження з тваринами, що декларує не лише виключення жорстокого поводження з тваринами, а й створення для них відповідних умов утримання. Так, згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 статтею 7 Закону] основним правилом утримання тварин є те, що умови, в яких утримуються тварини, повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям; задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби. Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

Вказані положення Закону відповідають [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_a15 статті 4 Конвенції]. Крім того, Конвенція також встановлює, що тварина не повинна утримуватись як домашня, якщо наведені положення або не виконуються, або, незважаючи на їх виконання, тварина не може пристосуватися до неволі. Останнє положення стосується насамперед диких тварин, що утримуються в неволі, оскільки, як зазначалося вище, Конвенція містить розширене поняття домашніх тварин. До основних питань, які виникають при утриманні тварин, слід віднести питання кількості тварин, що можуть утримуватись, а також питання стосовно основних правил, яких має дотримуватись особа, що утримує тварину, задля уникнення порушення прав третіх осіб. Сьогодні законодавство встановлює обмеження кількості тварин, що можуть утримуватись особою, керуючись лише санітарно-епідеміологічним благополуччям населення та можливістю створення необхідних умов для самих тварин.

== Ветеринарне обслуговування тварин ==
Особа, яка утримує тварину, зобов'язана забезпечити своєчасне надання їй ветеринарної допомоги.

У разі виникнення підозри на наявність у тварини захворювання особа, яка її утримує, зобов'язана негайно ізолювати таку тварину і звернутися до ветеринарного лікаря.

Ветеринарні процедури щодо тварин можуть здійснювати тільки особи, які мають відповідну фахову освіту.

Ветеринарне обслуговування повинно включати послуги з евтаназії тварин для припинення страждань тварини, якщо вони не можуть бути припинені в інший спосіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n94 стаття 10 Закону]).

== Транспортування тварин ==
При транспортуванні тварин повинні задовольнятися їх потреби в їжі та воді, а також має бути забезпечений захист від шкідливого для них зовнішнього впливу.

Транспортний засіб, призначений для перевезення тварин, повинен бути спеціально оснащений для того, щоб виключати травмування або загибель тварин.

При завантаженні і розвантаженні тварин мають використовуватися пристрої і прийоми, що виключають травмування і загибель тварин.

Транспортування тварин різних видів проводиться роздільно, за винятком таких їх видів, які природно контактують один з одним або є нейтральними один до одного.

Загиблі тварини і ті, що не підлягають подальшому транспортуванню, повинні бути усунуті від інших на першій же стоянці.

Правила транспортування тварин затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Перевезення тварин у транспорті загального користування здійснюється відповідно до правил перевезення тварин у транспорті загального користування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n99 стаття 11 Закону]).

==Утримання майданчиків та зон для вигулу домашніх тварин у межах населених пунктів==
Органи місцевого самоврядування визначають необхідну кількість та місце розташування майданчиків та зон для вигулу домашніх тварин, організовують їх створення і облаштування, що включає в себе їх огородження, встановлення інформаційних табличок, контейнерів для збирання екскрементів домашніх тварин їх власниками, а також здійснюють організацію вивезення і утилізації екскрементів домашніх тварин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n313 стаття 301 Закону України "Про благоустрій населених пунктів"]).

Органи Національної поліції України здійснюють нагляд за дотриманням порядку вигулу домашніх тварин (собак) у громадських місцях, за дотриманням вимог у сфері захисту тварин від жорстокого поводження та вживають відповідних заходів у разі порушення законодавства у цій сфері ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15?find=1&text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA+%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%96%D1%85+%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD#n330 стаття 32 Закону]).

==Вимоги до реєстрації та перереєстрації домашніх тварин==
'''При розробці органами місцевого самоврядування розділу "Вимоги до реєстрації та перереєстрації домашніх тварин" рекомендовано керуватися наступними положеннями:'''
#реєстрація та електронна ідентифікація домашніх тварин може проводитися протягом десяти календарних днів з дня придбання (купівлі, отримання в дар тощо) тварини;
#реєстрація здійснюється працівниками організацій, підприємств, установ, уповноважених на те органом місцевого самоврядування, за місцем проживання (реєстрації) власника;
#електронна ідентифікація домашніх тварин проводиться лікарем ветеринарної медицини;
#обов'язковій реєстрації підлягають собаки всіх порід з трьохмісячного віку;
#обов'язковій тимчасовій реєстрації також підлягають домашні тварини, які належать фізичним або юридичним особам, місце проживання яких не є містом, в якому вони офіційно зареєстровані, якщо вони перебувають на території відповідних міст більше 45 діб;
#організації, підприємства, установи, уповноважені на те органом місцевого самоврядування, у п’ятиденний термін з моменту реєстрації видають власнику зареєстрованої тварини реєстраційне посвідчення, особистий номерний знак (жетон), який повинен бути прикріплений до ошийника собаки і надають друковане видання Правил утримання домашніх тварин у відповідному населеному пункті, а також ознайомлюють власника домашньої тварини з ветеринарно-санітарними вимогами до її утримання;
#за бажанням власника працівники клубу любителів тварин або розплідника можуть клеймувати тварину;
#реєстрація та перереєстрація домашніх тварин відбувається при пред'явленні їхнім власником квитанції (платіжного доручення) про внесення плати.

Для проведення реєстрації власником домашньої тварини також надається паспорт, відповідний документ, який підтверджує право власності на цю тварину, ветеринарний документ встановленого зразку на тварину з відміткою про проведення необхідних досліджень та щеплень.

Перереєстрація домашніх тварин проводиться в разі зміни місця проживання чи реєстрації власника або зміни власника тварини із зазначенням нового власника. Домашні тварин, власники яких не здійснили перереєстрацію, вважаються не зареєстрованими.

Для проведення перереєстрації власником домашньої тварини надається паспорт, відповідний документ, що підтверджує право власності на тварину і попередньо видане реєстраційне посвідчення на домашню тварину встановленого зразка. При перереєстрації видається лише нове посвідчення про реєстрацію, без зміни ідентифікаційного коду, крім випадків, коли реєстрація була проведена в іншому населеному пункті.

Кошти за послуги, пов’язані з реєстрацією чи перереєстрацією домашніх тварин, сплачуються власником відповідно до встановлених тарифів, що встановлюються органами місцевого самоврядування.

Від внесення плати за реєстрацію та перереєстрацію собак звільняються особи з інвалідністю по зору, для яких собака слугує поводирем.

== Умови угод, предметом яких є тварини ==
Продаж з попереднім виставленням пропонованих тварин для показу покупцям допускається в разі дотримання вимог цього Закону.

Продавець тварини зобов'язаний забезпечити покупця достовірною інформацією про вид, породу, стан здоров'я та інші якості тварини, а також про умови її утримання.

Якщо продається дика тварина з числа видів, що занесені до Червоної книги України або підлягають охороні відповідно до чинних міжнародних договорів України, інша дика тварина, продавець тварини зобов'язаний також надати покупцеві документ, що засвідчує законність набуття такої тварини у власність.

Дарування тварин допускається після попереднього погодження з майбутнім власником.

== Особливості права власності та інших речових прав на тварин ==
Право власності або інші речові права особи, яка утримує тварину, обмежені обов'язком дотримання норм і вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n74 Закону.]

Право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені за рішенням суду шляхом їх оплатного вилучення або конфіскації.

Угоди, укладені особою, яка не досягла 18 років, з набуття або передачі права власності чи іншого речового права на тварину можуть бути визнані недійсними за рішенням суду, якщо такі угоди укладені без згоди батьків цієї особи або осіб, що їх замінюють.

Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

== Умертвіння тварин ==
Умертвіння тварин допускається:

* для одержання господарсько корисної продукції;
* для припинення страждань тварин, якщо вони не можуть бути припинені в інший спосіб;
* при регулюванні чисельності диких тварин;
* за необхідності умертвіння окремих тварин, які хворі на сказ чи на інші хвороби, що підлягають повідомленню, або є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, що підтверджено відповідним документом державної установи ветеринарної медицини;
* за необхідності оборони від нападу тварини, якщо життя або здоров'я людей знаходиться в небезпеці.

При умертвінні тварин мають дотримуватися такі вимоги:

* умертвіння проводиться методами, що виключають передсмертні страждання тварин;
* приміщення, де проводиться умертвіння, повинно бути відокремлене від приміщення, де утримуються інші тварини;
* забороняється застосовувати негуманні методи умертвіння тварин, що призводять до загибелі від задушшя, електричного струму, больових ін'єкцій, отруєння, курареподібних препаратів, перегріву, та інші больові методи;
* забороняється використовувати для умертвіння тварин пестициди з вмістом фосфіду цинку;
* переробка тварин дозволяється тільки після їх умертвіння;
* умертвіння тварин, що страждають, проводиться негайно, якщо їх страждання неможливо припинити іншим чином.

Перелік підстав для умертвіння тварин є вичерпним. Забороняється умертвіння тварин для регулювання чисельності безпритульних тварин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15?find=1&text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA+%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%96%D1%85+%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD#n127 стаття 17 Закону]).

== Притулки для тварин ==
Для утримання безпритульних тварин створюються притулки для тварин.

Притулки для тварин можуть створюватися органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами. Притулки для тварин проводять свою діяльність за рахунок коштів їх власників, а також будь-яких інших не заборонених законом джерел.

Місцеві бюджети можуть передбачати кошти на створення притулків для тварин та відшкодування витрат притулкам по утриманню тварин незалежно від форм власності.

Положення про притулок для тварин затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15?find=1&text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA+%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%96%D1%85+%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD#n118 стаття 15 Закону]).

== Правила поводження з тваринами в сільському господарстві, скотарстві, у рибному господарстві, при отриманні продукції тваринного походження ==
Вимоги до порядку використання тварин у сільському господарстві відповідно до вимог встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

У технології отримання від тварини продукції (доїння, стрижка, відгодівля тощо) не допускається застосування больових і травмуючих прийомів.

При розведенні тварин із застосуванням біотехнологічних і генно-інженерних методів не допускається зміна породи і зовнішнього вигляду тварин, якщо така зміна може призвести до страждань тварин.

Умови використання та утримання тварин у сільському господарстві повинні відповідати їх фізіологічним, видовим, породним та індивідуальним особливостям, притаманним для цього виду тварин, а також задовольняти їхні природні потреби в харчуванні, воді, сні, рухах, у природній активності та інші потреби, притаманні для цього роду тварин та породи.

=== Забороняється: ===
використання для роботи хворих, поранених, вагітних в останній третині вагітності або недогодованих тварин;

використання у роботі з тваринами спорядження та інших засобів, що можуть призвести до травмування, каліцтва або загибелі тварин;

утримувати тварин у приміщеннях, в яких проводиться забій тварин або в яких знаходяться туші забитих тварин;

насильне годування тварин, крім годування з лікувальною чи профілактичною метою, у тому числі забороняється здійснення діяльності з розведення та вирощування гусок та качок для отримання фуа-гра (жирної печінки);

патрання, обсмалювання, зняття шкіри, копчення, відокремлення частин у тварин тощо до припинення серцебиття тварини.

Під час проведення таврування, біркування, біостерилізації, обрізання частини дзьоба, видалення або обрізання рогів та інших болісних процедур обов’язково застосовуються методи знеболення.

==Відповідальність за неналежне утримання тварин==
Діючим законодавством України передбачено '''кримінальну''' та '''адміністративну''' відповідальність за неналежне утримання тварин.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20154.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA%20%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2 статтею 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення] утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1164-2021-%D0%BF#n9 Переліку небезпечних порід собак]) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях) -
* тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170,00 - 340,00 грн) і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340, 00 - 850, 00 грн);
* такі дії вчинені особою повторно протягом року- тягнуть за собою накладення штрафу від 20 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(340, 00 - 510, 00 грн) і на посадових осіб - від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510, 00 - 1020, 00 грн);
* такі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людини або її майну, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700, 00- 3400, 00 грн) з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400, 00- 5100, 00 грн)з конфіскацією тварин.

'''[[Відповідальність за жорстоке поводження з тваринами|За жорстоке поводження з тваринами]]''' до винної особи може застосовуватися покарання, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2063:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20299.%20%D0%96%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 статтею 299 Кримінального кодексу України].

'''''Судова практика:'''''

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/124679241 Постанова Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20 січня 2025 року справа № 683/47/25] (штраф та конфіскація тварини).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/124341129 Постанова Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 грудня 2024 року справа № 650/4635/24] (закрито провадженя за відсутністю складу адміністративного правопорушення).

==Корисні посилання==
*[https://wiki.1551.gov.ua/pages/viewpage.action?pageId=11796805 Утримання домашніх тварин]
==Див. також==
*[[Захист тварин від жорстокого поводження]]
*[[Відповідальність за жорстоке поводження з тваринами]]
*[[Правила перевезення домашніх тварин залізничним, авіаційним та автомобільним транспортом]]
*[[Права та обов'язки власників тварин]]
*[[Відшкодування шкоди, завданої внаслідок нападу собаки]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Отримання картки платника податків іноземцем

2026-01-16T12:21:14Z

Kudelia.Ihor: Доповнення та редагування

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України “Про захист персональних даних”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Закон України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 "Про затвердження Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 р. №150 "Про затвердження Порядок продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-17 Наказ Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 р. № 822 "Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0944-15 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2015 р. № 884 "Про затвердження Порядку обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в’їзду"]
== Загальні положення щодо отримання картки платника податків іноземцем ==
РНОКПП іноземцями та особами без громадянства може бути отриманий особисто або через представника за наявності довіреності (перекладеної на українську мову та засвідченої у нотаріальному порядку) та документа, що посвідчує особу довірителя.

Крім того повідомляємо, що відмова від РНОКПП для іноземців та осіб без громадянства чинним законодавством України не передбачена

Документи, які подаються іноземцями до відповідного контролюючого органу:

* Облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років)
* Облікові картки № 1ДР фізичних осіб, які визнані недієздатними або обмежено дієздатними

* Засвідчений переклад українською мовою та його копію (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Громадянин - фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через представника звернутись до податкового органу.
==== '''Облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років)''' ====
• подаються одним із батьків (усиновителем, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 опікуном, піклувальником)] за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.
==== '''Облікові картки № 1ДР фізичних осіб, які визнані недієздатними або обмежено дієздатними''' ====
• подаються особами, які призначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 опікунами (піклувальниками)], за наявності документа, що посвідчує особу, яка визнана недієздатною, та документа, який посвідчує особу опікуна (піклувальника), та рішення про встановлення опіки (піклування).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»:]

== '''Документами, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус є:''' ==
# посвідчення водія;
# посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
# посвідка на постійне проживання;
# посвідка на тимчасове проживання;
# картка мігранта;
# посвідчення біженця;
# проїзний документ біженця;
# посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
# проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.
{| class="wikitable"
|'''Перелік документів, які посвідчують особу, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#n118 пунктами 1, 2частини 1 статті 13 Закону України «Про Єдиний державнийдемографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянствоУкраїни, посвідчують особу чи її спеціальний статус»], є вичерпним та непідлягає розширеному тлумаченню.'''
|}

== '''Місце звернення за ідентифікаційним кодом''' ==
Оформити картку платника податків іноземцям, внести зміни (зміна прізвища чи ім’я тощо) до ІПН чи отримати дублікат можна в ДПІ за місцем проживання чи за місцем отримання доходів.

'''Іноземці та особи без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання або посвідку на тимчасове проживання в Україні,''' можуть реєструватись як платники податків у державних податкових інспекціях у районах, містах, районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекціях, що відповідають місцю проживання в Україні, зазначеному в посвідці.

== '''Термін реєстрації/часові норми''' ==
Термін видачі ідентифікаційного кода чи дубліката, перевипуск чи внесення змін до картки – 5 днів

== '''Відмова у реєстрації платника податків''' ==
• у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк)

або продовжено строк реєстрації до 10 (десяти) робочих днів.
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Міжнародне право]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]

Порядок оформлення запитів на інформацію

2026-01-16T09:11:38Z

Kudelia.Ihor: Доповнення та редагування

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України «Про доступ до публічної інформації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/547/2011#Text Указ Президента України від 05 травня 2011 року № 547 "Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/583-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 583 "Питання виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 740 "Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк долкументів, що надаються за запитом на інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1277-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів україни від 21 листопада 2011 року № 1277 "Питання системи обліку публічної інформаці"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010760-16 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації щодо України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»] (зі змінами) в Україні введено воєнний стан.
З огляду на це розгляд запитів на публічну інформацію в установах, які є розпорядниками публічної інформації може бути призупинено (відстрочено).
Відповідно до частини шостої статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону України «Про доступ до публічної інформації»] в разі якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення у передбачені цим Законом строки через настання обставин непереборної сили, допускається відстрочка в задоволенні запиту на інформацію.

Обставини непереборної сили – надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, зокрема загроза війни, збройний конфлікт, ворожі атаки, загальні військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо.
|}
==Поняття та ознаки публічної інформації==
'''Публічна інформація''' - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом України «Про доступ до публічної інформації»] (далі – Закон) (''частина перша статті 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

Відповідно до пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010760-16#Text постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»] '''публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях:'''
*уся інформація, що перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб'єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (''пункт 1 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
*інформація щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (''пункт 2 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
*інформація, пов'язана з виконанням особами делегованих повноважень суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (''пункт 3 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
*інформація щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, якщо йдеться про суб'єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями (''пункт 4 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
*інформація про стан довкілля; якість харчових продуктів і предметів побуту; аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
*інша інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація) (''частина друга статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').
Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти (''пункт 1 частини першої статті 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.
==Інформація з обмеженим доступом==
За загальним правилом публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлюються законом.

Так, положеннями статті 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону], зокрема, встановлено види інформації, до якої може бути обмежено доступ, - конфіденційна, таємна та службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов'язковим для обмеження доступу до таких видів інформації.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
#виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
#розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
#шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
===Інформація, доступ до якої не може бути обмежено===
Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетного кодексу України]), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України "Про державну таємницю"]), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-20#Text Закону України "Про основи національного спротиву"]). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону].

Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім випадків, визначених зазначеним Законом.

Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

== Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації ==
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

==Хто є розпорядниками публічної інформації==
'''Розпорядниками інформації''' для цілей [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону] '''визнаються:'''
#суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
#юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
#особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
#суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
#юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:
*інформацією про стан довкілля;
*інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
*інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
*іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

== Обов'язки розпорядників інформації ==
1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;

{Пункт 1 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 319-VIII від 09.04.2015}

2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;

3) вести облік запитів на інформацію;

4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;

{Пункт 5 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 319-VIII від 09.04.2015}

6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

==Поняття запиту на інформацію==
'''Запит на інформацію''' - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (''частина перша статті 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (''частина друга статті 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').
==Види та форми запитів на інформацію==
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним (''частина третя статті 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
==Хто може бути запитувачами публічної інформації==
'''Запитувачами інформації можуть бути:''' фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень (''пункт 1 частини першої статті 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').
==Оформлення запитів на інформацію==
Письмовий запит подається в довільній формі (''частина четверта статті 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

'''Запит на інформацію має містити:'''
#ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
#загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
#підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит '''шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника'''. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації (''стаття 16 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]''), обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.
==Строк розгляду запитів на інформацію==
{| class="wikitable"
|-
! Інформація щодо якої зроблено запит !!Строк розгляду!!Примітка
|-
|запит на інформацію||'''не пізніше п'яти робочих днів''' з дня отримання запиту||
|-
|запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян||'''не пізніше 48 годин''' з дня отримання запиту||клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
|-
|запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних||розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту '''до 20 робочих днів''' з обґрунтуванням такого продовження||про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту
|}
==Плата за надання інформації==
Інформація на запит надається безкоштовно.

У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

При наданні особі інформації про неї та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується, крім випадків надання інформації у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів. Надання інформації у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів здійснюється в порядку, визначеному частинами першою - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#n175 статті 21 ЗУ Про доступ до публічної інформації.]

== Відмова та відстрочка в задоволенні запиту на інформацію ==
Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#n35 ЗУ Про доступ до публічної інформації.];

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#n175 ЗУ Про доступ до публічної інформації.] фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#n159 ЗУ Про доступ до публічної інформації.].

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату відмови;

3) мотивовану підставу відмови;

4) порядок оскарження відмови;

5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;

3) причини, у зв'язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений Законом строк;

4) строк, у який буде задоволено запит;

5) підпис.

==Відстрочка у задоволенні запиту==
Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом] строки у разі настання обставин непереборної сили.

Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку; причини, у зв'язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк; строк, у який буде задоволено запит; підпис.
==Направлення запиту належному розпорядникові інформації==
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
==Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації==
Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації '''можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду''' (''стаття 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

'''Запитувач має право оскаржити:'''
#відмову в задоволенні запиту на інформацію;
#відстрочку задоволення запиту на інформацію;
#ненадання відповіді на запит на інформацію;
#надання недостовірної або неповної інформації;
#несвоєчасне надання інформації;
#невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону];
#інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України].
==Судова практика==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85775722 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 9901/133/19] (запитувач інформації навіть після фактичного отримання відповіді на запит має право оскаржити несвоєчасність дій суб’єкта владних повноважень із надання такої інформації).
==Корисні посилання==
*[https://www.president.gov.ua/docs/comment_api_final.pdf Науково-практичний коментар до Закону України "Про доступ до публічної інформації"]
*[https://rm.coe.int/recomendations-final-10-02-21/1680a165f7 Рекомендації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань додержання конституційного права людини і громадянина на доступ до інформації (2020 рік)]
==Див. посилання==
*[[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Громадський сектор]]

Взяття на соціальний квартирний облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2025-12-04T10:32:55Z

Kudelia.Ihor: Перевірка актуальності та доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закон України «Про житловий фонд соціального призначення»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/682-2008-п Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 682]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 615 «Деякі питання забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа житлом та підтримки малих групових будинків».]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2021-%D0%BF#Text Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 615]
== Визначення понять ==
'''Дитина-сирота''' – дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''Дітьми, позбавленими батьківського піклування,''' є діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.

статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування;

особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування;

форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - усиновлення; встановлення опіки, піклування; передача до прийомної сім’ї, дитячих будинків сімейного типу, до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

усиновлення - прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться в її інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя;

встановлення опіки та піклування - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів;

передача до прийомної сім’ї - добровільне прийняття за плату сім’єю або окремою особою, яка не перебуває у шлюбі, із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від одного до чотирьох дітей на виховання та для спільного проживання;

передача до дитячого будинку сімейного типу - прийняття в окрему сім’ю, яка створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, на виховання та для спільного проживання не менш як п’яти дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей, включаючи рідних, у такій сім’ї не може перевищувати десяти осіб;

діти-вихованці - діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані до дитячого будинку сімейного типу;

батьки-вихователі - подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та для спільного проживання не менш як п’ять дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування, та яким, за рішенням органів опіки та піклування, надано статус батьків-вихователів;

прийомні діти - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані до прийомної сім’ї;

прийомні батьки - подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та для спільного проживання дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування;

заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - медичні, навчальні, виховні заклади, інші заклади та установи, в яких проживають діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування;

'''Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування''', - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]).
=== Що слід розуміти під соціальними житлом ===
'''Соціальним житлом''' є житло всіх форм власності (крім соціальних гуртожитків) із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк.
До житла з житлового фонду соціального призначення належать:
# квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, які надаються громадянам у порядку черги на одержання соціального житла;
# жилі приміщення у соціальних гуртожитках, які надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання (стаття 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»]).

== Влаштування дітей, залишених батьками в медичних закладах ==
У разі відсутності відомостей про батьків та родичів дитини, залишеної в пологовому будинку чи іншому медичному закладі, адміністрацією медичного закладу складається відповідний акт, на підставі якого служба у справах дітей за місцезнаходженням медичного закладу приймає рішення про передачу її на усиновлення після досягнення дитиною двомісячного віку або влаштування під опіку, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, до закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

== Хто має право претендувати на соціальне житло ==
Соціальний квартирний облік здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування за місцем проживання громадян (для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - за місцем походження або проживання дітей такої категорії до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; для внутрішньо переміщених осіб - за місцем перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб; для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, після досягнення ними 16 років, а також осіб з їх числа, місцем походження яких є населені пункти тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, територія населених пунктів на лінії зіткнення, тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та які не перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, - за місцем фактичного проживання на території населених пунктів України, крім тимчасово окупованих територій та територій населених пунктів на лінії зіткнення), які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, після набуття ними повної цивільної дієздатності відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»] правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України:
* для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону;
* середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством;
* внутрішньо переміщені особи, які не мають іншого житла для проживання на підконтрольній українській владі території або житло яких зруйновано (знищене) або пошкоджене до стану, непридатного для проживання, внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Під час визначення середньомісячного сукупного доходу '''''враховується вартість майна, що перебуває у власності громадянина та членів його сім’ї на момент взяття на соціальний квартирний облік''''' (крім вартості майнових прав чи прав власності внутрішньо переміщеної особи та членів її сім’ї на нерухоме майно, що розміщене на тимчасово окупованій території, в населених пунктах, які розташовані на лінії зіткнення або на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, а також на майно, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).

'''До відома!''' Для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа при визначенні середньомісячного сукупного доходу '''''не враховуються соціальна стипендія, пенсія у зв’язку з втратою годувальника та аліменти на утримання дитини.'''''

Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього затверджується Кабінетом Міністрів України.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, після завершення перебування у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей житла у власності, а також особи з їх числа при завершенні ними строкової служби у Збройних Силах України або при поверненні їх з установ, які виконують покарання у вигляді позбавлення волі, мають право протягом місяця позачергово отримати квартиру або садибний (одноквартирний) жилий будинок із житлового фонду соціального призначення, за наявності в них права на отримання такого житла (пункт 7 частини 1 статті 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»]).

Перебування громадянина на соціальному квартирному обліку не є підставою для відмови йому у взятті на квартирний облік або зняття з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, чи обліку осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій громадян, визначених законодавством.
{| class="wikitable"
!'''До відома!''' Особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, '''після досягнення 23 років не втрачають право''' на позачергове отримання благоустроєного жилого приміщення або соціального житла до надання їм благоустроєного жилого приміщення для постійного проживання або, за їхнім бажанням, - грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, за умови перебування у встановленому порядку на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або соціальному квартирному обліку на момент досягнення 23-річного віку віповідно до статті 33 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
|}
== Позасудовий порядок ==
=== Куди звертатися ===
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла мають право зараховуватися на квартирний облік та соціальний квартирний облік '''за місцем їх походження або проживання''' до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, '''за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування'''.

Після завершення перебування у відповідних закладах, дитячих будинках сімейного типу, прийомних сім’ях або завершення строку піклування діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа '''протягом місяця''' забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного житлового приміщення для постійного проживання.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, а також особи з їх числа, які перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх фактичного проживання, зазначеним у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (стаття 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».]
=== Перелік необхідних документів для взяття на соціальний квартирний облік ===
Взяття на облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, здійснюється '''за заявою''' піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування, а осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (18-23 років), - за їх заявою.

'''До заяви додаються''':
* копія документа, що посвідчує особу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
* копії документів, що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
* копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера дитині-сироті, дитині, позбавленій батьківського піклування, особі з їх числа;
* довідка про те, що дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, особа з їх числа не перебуває на обліку за місцем її проживання (пункт 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/682-2008-п Порядку взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього]).
=== Строки прийняття рішення ===
Рішення про взяття громадянина на облік або про відмову приймає відповідний орган місцевого самоврядування '''не пізніше 30 робочих днів'''.

У разі прийняття рішення про взяття на облік громадянинові '''не пізніше семи робочих днів''' після його прийняття надсилається/вручається повідомлення. Повідомлення про відмову надсилається '''не пізніше ніж протягом трьох робочих днів''' після прийняття такого рішення.

Відмова у взятті громадянина на облік може бути оскаржена в судовому порядку.
== Судовий порядок ==
=== Куди звернутись ===
Позовна заява щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади, органу місцевого самоврядування пред’являється в порядку адміністративного судочинства до '''окружного адміністративного суду''' за зареєстрованим місцем проживання (перебуванням) цієї особи позивача, або за місцезнаходженням відповідача (пункт 1 частина 1 статті 19, частина 1 статті 25 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України]).
=== Вартість ===
За подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі '''0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2024 року - 1211.20 грн.)''' відповідно до підпункт 1 пункту 3 частини 2 статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].
=== Перелік та зразки необхідних документів ===
До адміністративного позову, оформленого відповідно до статей 160, 161 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], '''додаються докази''', що обґрунтовують позовні вимоги (оскарження рішення/дії/бездіяльність суб’єкта владних повноважень), наприклад:
* копії документів, що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
* довідка про те, що дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, особа з їх числа не перебуває на обліку за місцем її проживання.
* витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про відсутність на праві власності та праві користуванні житла у дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
* обґрунтовану письмову відмову органу місцевого самоврядування у взятті дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числі на соціальний квартирний облік;
* та інші.

== Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа ==

=== Умови та порядок виплати грошової компенсації ===
Право на виплату грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа за власним вибором мають особи (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа віком від 16 років) у порядку черговості відповідно до дати включення у списки громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.

Структурний підрозділ місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування надає особі роз’яснення щодо її права на отримання житла за рахунок субвенції або грошової компенсації, ознайомлює з умовами отримання грошової компенсації під її особистий підпис.

Особа протягом трьох робочих днів з дати ознайомлення з умовами і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2021-%D0%BF#Text Порядком виплати грошової компенсації] за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа визначає разом із законним представником, а у разі його відсутності - із представником органу опіки та піклування за місцем свого походження (тільки якщо дитина не досягла повноліття або визнана недієздатною особою чи особою, цивільна дієздатність якої обмежена) спосіб реалізації свого права на забезпечення житлом та звертається з відповідною заявою до місцевого органу влади.

За особою, яка протягом одного місяця з дати надсилання їй місцевим розпорядником/структурним підрозділом повідомлення, або протягом трьох робочих днів з дати ознайомлення з умовами і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2021-%D0%BF#Text Порядком] не подала заяву про придбання житла або про виплату грошової компенсації, зберігається черговість на квартирному обліку.

Місцевий розпорядник/структурний підрозділ не пізніше ніж через три робочих дні з дати прийняття заяви з усіма необхідними документами для призначення грошової компенсації дає дозвіл на відкриття спеціального рахунку.

Після відкриття спеціального рахунку особа повідомляє про його реквізити місцевому розпоряднику/структурному підрозділу шляхом подання копії договору про відкриття спеціального рахунку в уповноваженому банку.

Місцевий розпорядник/структурний підрозділ після отримання від особи реквізитів її спеціального рахунку перераховує на нього кошти в сумі, визначеній у рішенні місцевої комісії, про що повідомляє особі не пізніше ніж через три робочих дні з дати перерахування коштів на її спеціальний рахунок.

Грошова компенсація може бути використана на придбання житлового приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках у будь-якій адміністративно-територіальній одиниці протягом одного року з дня зарахування коштів на спеціальний рахунок в уповноваженому банку.

Виплата грошової компенсації на умовах співфінансування з державного, місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством, здійснюється залежно від віку особи:

* для осіб від 23 до 35 років - 70 відсотків граничної вартості житла з подальшим зменшенням частки державного бюджету на 10 відсотків щороку, до 50 відсотків - у 2023 році та наступних роках;
* для осіб старше 35 років - 30 відсотків граничної вартості житла компенсується з державного бюджету, у 2023 році та наступних роках грошова компенсація у розмірі граничної вартості житла здійснюється за рахунок місцевих бюджетів.

Решта відсотків сплачується за рахунок місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством.

Особи, які досягли 23-річного віку протягом поточного бюджетного року, мають право на стовідсоткову грошову компенсацію граничної вартості житла.

=== Перелік необхідних документів ===
Заява про виплату грошової компенсації подається до виконавчих органів міських, селищних та сільських рад. Подати заяву про виплату грошової компенсації заявник може особисто, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).

До заяви додаються:

* Копія документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України)
* Документи (або копія рішення про їх видачу), що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа
* Документи, відповідно до яких було поставлено особу на квартирний облік як дитину-сироту, дитину, позбавлену батьківського піклування, для осіб після 23 років
* Копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності)
* Копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (копія паспорта громадянина України - для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті).

=== Вартість ===
Подання заяви про виплату грошової компенсації здійснюється безоплатно.

=== Строки прийняття рішення ===
Рішення про виплату грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення або про відмову у здійсненні виплати приймає відповідний орган місцевого самоврядування не пізніше 30 робочих днів.

=== Підстави для відмови у наданні грошової компенсації та порядок її оскарження. ===

# Особі може бути відмовлено у виплаті грошової компенсації, якщо:
# Виявлено невідповідності поданих документів вимогам законодавства;
# Прийнято рішення про втрату статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування;
# Подання не у повному обсязі встановленого переліку документів;
# Особа не перебуває на квартирному обліку.

Відмова у наданні грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа може бути оскаржена в судовому порядку.
[[index.php?title=Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]
[[index.php?title=Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]

Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду

2025-12-04T10:16:53Z

Kudelia.Ihor: Перевірка актуальності та доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#n2 Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"]
== Право громадян на звернення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4291 статті 40 Конституції України] усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр#n66 Закону України "Про звернення громадян" (далі - Закон)] громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
== Поняття та види звернень ==
'''Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n18 стаття 3 Закону]).

'''Пропозиція (зауваження)''' - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

'''Заява (клопотання)''' - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. '''''Клопотання''''' - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

'''Скарга''' - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
== Вимоги до оформлення звернень громадян ==
Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є [[Електронна петиція: порядок подання та розгляду|електронна петиція]], яка подається та розглядається в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n145 статтею 23-1 Закону.]

'''Звернення може бути усним чи письмовим.'''

'''Усне звернення''' викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, [https://ukc.gov.ua/a-dovidkova-informatsiya-a/telefonni-garyachi-liniyi-tsentralnyh-organiv-vykonavchoyi-vlady-2/ телефонні "гарячі лінії"] та записується (реєструється) посадовою особою.

'''Письмове звернення''' надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

'''У зверненні має бути зазначено''':
* прізвище, ім’я, по батькові,
* місце проживання громадянина,
* викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
* письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
* в електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.
Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону].

Звернення про надання безоплатної правничої допомоги розглядаються в порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Законом], що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

'''Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню:'''

* Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає;

* звернення, з якого неможливо визначити суть порушеного питання;
* повторні звернення від однієї і тієї ж особи до одного і того ж органу (посадової особи) з одного і того ж питання, яке вже було вирішено даним органом (посадовою особою) по суті;
* звернення-скарга, яка подана із пропущенням зазначених строків, передбачених статтею 17 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону];
* звернення, подане особами, які визнані недієздатними у судовому порядку.

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
=== Мова звернень і рішень та відповідей на них ===
Застосування мов у сфері звернень громадян і рішень та відповідей на них визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#n2 Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"].

Відповіді на звернення фізичних та юридичних осіб до органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності '''''надаються державною мовою''''', якщо інше не встановлено законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#n2 стаття 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"]).
== Порядок розгляду звернень громадян. Терміни їх розгляду ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n66 частиною першою статті 15 Закону] органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

'''Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.'''

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. '''При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.'''

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого терміну.
'''Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку!'''

== Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення ==
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

==Відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80/ed20230907#n120 статті 24 Закону] особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

'''Пам’ятайте!''' Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, та їхніх посадових осіб, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством (ст.26) цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону].
=== Цивільна відповідальність ===
З винної особи можна отримати компенсацію за заподіянні громадянам, право на звернення якого було порушено, а саме матеріальні та моральні збитки.

Статтею 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n145 Закону] передбачено, що в разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов’язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв’язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку. Громадянину на його вимогу у порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Таким чином, законодавство України дозволяє з винної особи (органу чи посадової особи) отримати компенсацію:
*за заподіяні [[Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування|матеріальні збитки]] – у добровільному порядку, а якщо є спір із цього питання, то лише в судовому порядку. При цьому закон містить уточнення, що відшкодування підлягають лише витрати пов’язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв’язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток;
*за заподіяні [[Відшкодування моральної шкоди|моральні збитки]] – лише в судовому порядку, розмір також визначає суд.
=== Адміністративна відповідальність ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2509 статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Уповноваженими особами, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП є:

# керівник та заступник керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини,
# представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини,
# інші працівники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в межах компетенції згідно з функціональними обов'язками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v3_02715-15#Text відповідно до наказу Уповноваженого Верховної Ради України від 16.02.2025 року №3/02-15])

'''Зразок:''' ''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82.docx Заява до представника Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про усунення порушень права на доступ до публічної інформації та притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 КУпАП]''
=== Кримінальна відповідальність ===
У деяких випадках можливим є притягнення винної особи до кримінальної відповідальності відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2577 статтею 367 Кримінального кодексу України] за службову недбалість.

Під службовою недбалістю розуміється невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
=== Дисциплінарна відповідальність ===
Крім цього, хоча в [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 статті 24 Закону] про це не зазначено, але особу, яка прийняла неправомірне рішення щодо звернення громадянина, можна притягнути й до '''дисциплінарної відповідальності''' (догана або звільнення згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексом законів про працю України], а також стягнення, передбачені законодавством про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування). Рішення про притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності приймає роботодавець (керівник).

== Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян ==
Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.

== Корисні посилання ==
* [https://ukc.gov.ua/a-dovidkova-informatsiya-a/telefonni-garyachi-liniyi-tsentralnyh-organiv-vykonavchoyi-vlady-2/ Телефонні “гарячі лінії” центральних органів виконавчої влади]
== Див. також ==
* [[Порядок оформлення запитів на інформацію]]
* [[Електронна петиція: порядок подання та розгляду]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Громадський сектор]]

Встановлення факту спільного проживання

2025-11-17T13:11:09Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (ЦК України)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
== Загальні положення ==
Юридичний факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем '''''не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини''''' '''має бути встановлений винятково рішенням суду.''' Нотаріус не має можливостей для того, щоб безспірно встановити зазначені обставини.

Право на спадкування за законом осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю, будучи вперше закріпленим [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], разом з тим може поширюватись на відносини, які виникли у зв’язку з відкриттям спадщини до вступу в силу [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, але не була ніким із спадкоємців прийнята до настання цього терміну, то за умови прийняття судом рішення про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом принаймні п’яти років до часу відкриття спадщини, такі особи матимуть право на спадкування, незважаючи на те, що факти відкриття спадщини і проживання однією сім’єю мали місце під час дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text Цивільного кодексу УРСР]. Такий висновок випливає із змісту абзацу першого пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], згідно з яким правила книги шостої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Частиною другою статті 1259 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом [[Спадкування за законом|наступних черг]], може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

'''Варто звернути увагу на ту обставину,''' що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як '''п'ять років''' до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Четверта черга спадкоємців за законом

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо (пункт 21 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]).
== Порядок подачі заяви до суду ==
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим '''нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини''', спадкоємець має право звернутися до суду із '''заявою''' '''про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини''', а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Справи про встановлення факту спільного проживання відносяться до справ з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та розглядаються судами '''в порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]]''', згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України].

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає '''спір про право''', який вирішується в порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовного провадження]], суд своєю ухвалою '''залишає заяву без розгляду''' і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право '''подати позов''' на загальних підставах. При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
== Куди звертатися ==
Заява фізичної особи про встановлення факту спільного проживання '''''подається до місцевого загального суду за місцем її проживання.'''''

Таким чином, встановлення факту спільного проживання для особи може надати право на спадкування за законом '''у четверту чергу відповідно до статті 1264 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].'''

Довести дані обставини спільного проживання, можуть допомогти такі документи: свідоцтво про народження дитини, довідка з місця проживання, листи ділового і особистого характеру, фотографії та відео спільного дозвілля тощо.

'''Для встановлення спільного проживання однією сім'єю суд бере до уваги:'''
* показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;
* документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;
* фотографії певних подій;
* документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази).
== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]. Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – '''1211 грн. 20 копійок''' '''(станом на 01 січня 2025 року).'''
== Зразок заяв про встановлення факту проживання однією сім'єю ==
[[Файл:Позовна заява про встановлення факту проживання однією сім'єю.docx|міні]] 
[[Файл:Заява про встановлення факту спільного проживання.docx|міні|Заява про встановлення факту спільного проживання]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89961469?fbclid=IwAR1HjSoW4Lz-AZdzZR99wMJgLrwjG8ucOCIq7O0O1QVR1ojrDcfislLEFJI Постанова Верховного Суду України від 17.06.2020 у справі №755/18012/16-ц] (для застосування положень статті 1264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] умовою є, зокрема, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі).
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n25 ч.ч. 2-4 ст. 3 Сімейного кодексу України] сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Тлумачення наведеної норми вказує, що для призначення статусу сім’ї необхідно встановити три складові: особи спільно проживали; ці особи пов’язані спільним побутом; ці особи мають взаємні права та обов’язки ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/113690426 постанова Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21] (провадження № 61-20968сво21)). Спірні правовідносини щодо встановлення факту, який має юридичне значення, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8370 гл.6 розд. ІV ЦПК України]. Проживання однією сім’єю чоловіка ті жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у чоловіка та жінки деяких прав та обов’язків, зокрема, права на спадкування.
*Конституційний Суд України у своєму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99#Text рішенні від 03 червня 1999 року № 5-рп/99] зазначив: обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім’ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин. У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117179836 постанові Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 383/821/22 (провадження № 61-5935св23)] зазначено, що «предметом доказування під час розгляду справи про встановлення факту проживання однією сім’єю є, передусім, сукупність обставин, що згідно із законом складають основні ознаки сім’ї: спільне проживання, пов’язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов’язків, що визначено частиною другою ст. 3 СК України».
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134?fbclid=IwAR1CvMUgMDOjFVNTLHNLIi0_zdyoBF7Sc_hlVBdUWw4GETHb_EGqj6R7xPc Постанова Верховного Суду України від 19.08.2019 у справі № 588/350/15] (Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Також, належними доказами спільного проживання є документи, довідки про реєстрацію, свідоцтва про народження дітей, фотографії, листи тощо, що підтверджує факт ведення спільного господарства. Факт спільного відпочинку, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104497133 Постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 542/1648/19] (Лише надання допомоги одинокій особі похилого віку (спадкодавцю), яка за станом здоров’я потребувала постійного стороннього догляду, не є достатньою підставою для встановлення факту проживання з нею однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини).

'''Таким чином ВС зазначив, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно:'''
# свідоцтва про народження дітей;
# довідки з місця проживання, свідчення свідків;
# листи ділового та особистого характеру тощо;
# свідоцтво про смерть одного із «подружжя»;
# свідоцтва про народження дітей, у яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько;
# виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення;
# докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності);
# заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного;
# довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.
[[index.php?title=Категорія:Спадкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Спрощені закупівлі при проведенні електронного аукціону

2025-11-17T13:05:37Z

Kudelia.Ihor: Перевірка актуальності та доповнення

== Нормативна база ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закон України «Про публічні закупівлі»]

[https://buhgalter.com.ua/upload/news/2020/5/1.%20%E2%84%96%203304-04_28729-06%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2005.05.2020.pdf Лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 «Щодо спрощених закупівель»]
== Поняття «спрощених закупівель». ==
'''Спрощені закупівлі''' - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»] (далі – Закон), шляхом проведення "спрощеної процедури закупівлі" через систему [https://prozorro.gov.ua/ Prozorro].
Простіше кажучи ''Спрощена закупівля'' — це процедура придбання державним замовником товарів чи послуг на суму до 200 000 грн (до 1 млн грн в окремих випадках), або робіт на суму до 1 500 000 грн (до 5 млн грн в окремих випадках). За своїм принципом вона схожа на відкриті торги і також регламентується Законом України «Про публічні закупівлі», але проводиться у значно коротші терміни.

* для замовників, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону], за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
* для замовників, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text пунктом 4 частини першої статті 2 Закону], за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

== Принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників ==
Закупівлі здійснюються за такими принципами:

* добросовісна конкуренція серед учасників;
* максимальна економія, ефективність та пропорційність;
* відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
* недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
* об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
* запобігання корупційним діям і зловживанням.

Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.

Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.

Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#n927 Законом України «Про публічні закупівлі»]

Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

== Етапи проведення спрощеної закупівлі ==
'''Даний вид публічних закупівель має такий алгоритм проведення тобто етапи:'''
* Публікація оголошення. Замовник публікує в системі Prozorro оголошення, в якому зазначає, що саме та за якою ціною хоче придбати, а також вказує у тендерній документації (доданих файлах) вимоги до майбутнього постачальника.
* Період уточнень — етап, на якому потенційні учасники тендеру мають можливість задати свої питання чи залишити вимоги до замовника, якщо необхідно виправити невідповідність в умовах тендерної документації. Триває щонайменше 3 робочих дні.
* Прийом пропозицій — протягом нього постачальники можуть надіслати свої цінові пропозиції, користуючись майданчиком SmartTender.
* Аукціон — проводиться лише якщо пропозиції надіслали щонайменше два учасники. Якщо ж пропозиція лише одна — закупівля одразу переходить на наступну стадію. За результатами трьох раундів на пониження ціни перемагає постачальник з найбільш вигідною пропозицією.
* Розгляд пропозицій. Замовник уважно вивчає пропозицію переможця на відповідність умовам електронного тендеру.
* Укладання договору про закупівлю. Якщо все добре — замовник підписує угоду з постачальником.

Якщо жоден постачальник не подав пропозицію до закупівлі або всі учасники були дискваліфіковані — спрощена закупівля відміняється.

== Замовники ==
До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать:

1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад;

2) Пенсійний фонд України, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, їх територіальні органи (далі - органи соціального страхування);

{Пункт 2 частини першої статті 2 в редакції Закону № 3868-IX від 17.07.2024}

3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків;

4) юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак:

органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання;

наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв.

== Державне регулювання, контроль у сфері закупівель та громадський контроль ==
1. Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, вживає таких заходів:

1) до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю;

{Пункт 1 частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1530-IX від 03.06.2021}

2) не допускає здійснення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадках:

відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених пунктом 1 цієї частини;

відміни процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним;

оскарження відповідно до статті 18 цього Закону на період призупинення процедури закупівлі;

наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Перевірка наявності документів, зазначених у пункті 1 цієї частини, проводиться шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.

3. Банки під час оплати за договорами про закупівлю перевіряють наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель. У разі відсутності звіту про результати проведення закупівлі платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином.

4. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

5. Громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, зокрема шляхом здійснення аналізу і моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органи, що уповноважені здійснювати контроль, про виявлені ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Залучення громадськості до здійснення контролю у сфері закупівель здійснюється відповідно до законів України "Про громадські об’єднання", "Про звернення громадян", "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", "Про відкритість використання публічних коштів".

Громадяни і громадські організації та їх спілки не мають права втручатися у процедуру закупівлі/спрощену закупівлю.

== Умови застосування процедури торгів з обмеженою участю ==
Торги з обмеженою участю застосовуються у разі потреби попередньої перевірки кваліфікації учасників шляхом проведення кваліфікаційного відбору та якщо оголошення про проведення торгів з обмеженою участю оприлюднюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#n1039 частини третьої статті 10] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»].

== Оголошення закупівлі ==
'''Для проведення спрощеної закупівлі необхідно:'''
* Увійти до особистого кабінету на Майданчику, з якого Ви вирішили оголошувати торги.
* Створити закупівлю, заповнивши всі обов'язкові поля в формі. Прикріпити всі необхідні документи (проект договору, технічні вимоги до товару, кваліфікаційні вимоги до Постачальників тощо).
Звертаємо Вашу увагу та не, що під час проведення спрощених закупівель створення тендерної документації, застосування кваліфікаційних та інших вимог до Постачальників є необов'язковим. Крім цього, немає чітких вимог до тендерної документації, і Замовник сам вирішує, прикріпляти ці документи до оголошення чи ні.
* Опублікувати закупівлю.
'''В полі "Очікувана вартість закупівлі" - зазначається сума, яка передбачена річним планом Замовника на дану закупівлю. Постачальник не зможе запропонувати ціну, яка перевищує бюджет, зазначений в оголошенні.'''

'''В полі "Розмір мінімального кроку пониження ціни" - зазначається мінімальна сума, на яку Постачальник може понизити вартість своєї пропозиції в ході одного раунду аукціону. Крок розраховується у межах 0,5-3% від бюджету закупівлі у грошовому або відсотковому виразі.'''

Після цього тендеру присвоюється унікальний номер ID вигляду UA-2020-00-00-000000, який відображається на сторінці тендеру і за яким його можуть знайти Постачальники. Вже через 30 хвилин після створення оголошення воно повинно з'явитись на сайті [https://prozorro.gov.ua/ prozorro.gov.ua] та на всіх Майданчиках ProZorro.

Якщо Ви хочете запросити постачальника в торги, відправте йому ID тендеру. Завдяки цьому унікальному номеру він знайде саме Ваш тендер і зможе взяти в ньому участь. Окрім цього, Майданчики можуть надавати додатковий безкоштовний сервіс - запрошення постачальника в торги: щоб ним скористатися, необхідно просто звернутися до Майданчика, на якому Ви розміщуєте оголошення.

Якщо у Вас виникло запитання з приводу оголошення або Ви не впевнені у коректності термінів періодів закупівлі, якщо Вам не вдається щось опублікувати або ж Ви не знаєте, як заповнити те чи інше поле і т. п., не зволікайте - дзвоніть до служби підтримки Майданчика, через який Ви оголосили закупівлю, спеціалісти проконсультують і допоможуть.

== Період уточнень ==
'''''Період Уточнень триває мінімум 3 робочих дні'''''. Даний мінімальний термін “зашитий” в Систему, тобто поставити термін періоду менше (наприклад, 1-2 дні) неможливо.

Протягом періоду уточнень Ви можете, за необхідності, змінювати умови закупівлі, додавати/змінювати документи.

В той же час Постачальники мають можливість через Систему звертатися до Вас із питаннями та/або вимогами. Запитання, вимоги та Ваші відповіді на них оприлюднюються в Cистемі, і їх може бачити кожен, хто відкриє Вашу закупівлю. Замовник '''протягом одного робочого дня з дня оприлюднення питання/вимоги''' зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.

'''Важливо!''' У разі внесення змін до оголошення про проведення спрощеної закупівлі строк для подання пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель '''не менше ніж на два робочі дні.'''

Всі відповіді на питання надаються через Майданчик, який Ви обрали для розміщення оголошення. Ви не будете бачити назву компанії, яка ставила питання, лише зміст звернення.

== Період подання пропозицій ==
Тривалість етапу подання пропозицій учасниками визначається встановленими замовником кінцевим строком подання пропозицій та тривалістю періоду уточнення інформації про закупівлю.

При цьому '''загальна тривалість етапів уточнення''' інформації про закупівлю та етапу подання пропозицій учасниками '''не повинен бути менше 6-ти робочих днів'''.

'''Важливо!''' В даний період Ви вже не можете вносити зміни до оголошення, а Постачальники - ставити запитання.

На цьому етапі Постачальники подають пропозиції, які залишаються конфіденційними. До початку аукціону Ви не бачите кількість поданих пропозицій. Проте, якщо по закінченню періоду подання пропозицій Система призначає дату та час аукціону, то для участі у Вашій процедурі закупівлі подано мінімум 2 пропозиції. Майданчики проінформують Вас та Постачальників про дату та час початку аукціону.

'''Важливо!''' ''Якщо на етапі подання пропозицій не було подано жодної пропозиції, то закупівля автоматично відміняється системою.''

'''Важливо!''' ''Якщо на етапі подання пропозицій було подано лише 1 пропозицію, то закупівля автоматично переходить на етап кваліфікації, а Ви її оцінюєте.''

== Аукціон ==
Після завершення періоду подання пропозицій система планує дату та час аукціону. Він може бути призначений лише на робочий день та на робочий час. Дата та час аукціону відображатиметься в оголошенні про проведення закупівлі. Понижувальний аукціон (редукціон) відбувається за єдиним критерієм - ціна/приведена ціна* та '''складається з 3 раундів'''.

* На початку аукціону Ви можете бачити лише кількість Постачальників, які називатимуться "Учасник 1", "Учасник 2" і т. д.
* Приведена ціна - це ціна, зазначена Постачальником у своїй пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, що визначена Замовником в умовах закупівлі. Приведена ціна = Ціна пропозиції / Коефіцієнт корекції (КК).
* Учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни.

'''Зверніть увагу!''' Протягом кожного етапу електронного аукціону всім учасникам забезпечується доступ до аукціону, зокрема до інформації про позицію їхніх цін або приведених цін в електронній системі закупівель у списку від найвищої до найнижчої на кожному етапі проведення аукціону та інформації про кількість учасників на поточному етапі електронного аукціону без зазначення їхніх найменувань..

== Кваліфікація постачальників і визначення переможця ==
На цьому етапі Ви проводите активні дії, а саме: послідовно перевіряєте отримані пропозиції, починаючи з найменшої запропонованої ціни до найвищої. Якщо пропозиція Постачальника з найменшою ціною відповідає Вашим вимогам, така пропозиція оголошується переможцем. Якщо не відповідає - Ви дискваліфікуєте таку пропозицію і оцінюєте наступну.

'''Якщо на етапі кваліфікації декілька пропозицій в черзі (від найнижчої ціни до найвищої), Ви не можете брати до розгляду пропозицію другого за ціною Постачальника в торгах, доки не приймете рішення по першому Постачальнику. Спочатку відхиляєте пропозицію першого Постачальника, потім розглядаєте другого. Якщо ж пропозиція першого в черзі Постачальника Вам підходить, інші пропозиції Ви вже не розглядаєте.'''
== Укладання договору ==
Замовник укладає договір про закупівлю з переможцем '''не пізніше ніж через 20 днів''' з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.

Замовнику варто пам’ятати про опублікування договору про закупівлю та всі додатки до нього '''протягом 3 робочих дня''' з дня його укладення. Договір укладають згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text статті 41 закону.]

'''Важливо!''' Сума в договорі не може перевищувати ціну пропозиції Переможця торгів, яку він запропонував в останньому раунді аукціону.

Після прикріплення договору процедура вважається завершеною.

'''Важливо!''' Слід пам'ятати, що Ви, як Замовник, можете відмінити процедуру у будь-який момент до її завершення, але при цьому обов’язково повинні зазначити причини відміни закупівлі.
== Нікчемність договору про закупівлю ==
'''Договір про закупівлю є нікчемним у разі:'''
# якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону];
# укладення договору з порушенням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text частини четвертої статті 41 Закону];
# укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text статті 18 Закону];
# укладення договору з порушенням строків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text частинами п’ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 Закону], крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text статті 18 Закону].
==== Зміни які необхідно враховувати при проведенні закувівель з 27.02.2023 року. ====

Рекомендуємо при оголошенні таких закупівель врахувати зміни, якими відтепер:
# чітко зазначено, що в разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель;
# розширено заборону замовникам здійснювати закупівлі у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь;
# встановлено, що повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, укладеного за результатами відкритих торгів або електронного каталогу (шляхом запиту цінових пропозицій), та зміни до договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 19 цих особливостей, оприлюднюється відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей протягом трьох робочих днів з дня внесення змін;
# визначено також, що звіт про виконання договору в разі укладання за результатами відкритих торгів або каталогів (шляхом запиту цінових пропозицій) оприлюднюється у разі закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання протягом 20 робочих днів;
# уточнено, що звіт про виконання договору про закупівлю, укладений відповідно до пункту 13 Особливостей (яким передбачено виключення), не оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель.
# чітко визначено, що вартість до 200 тис. грн (коли можна укладати прямий договір) відноситься до послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Відповідно до пункту 3 Порядку визначення предмета закупівлі під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163, та / або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.
# у пункті 13 Особливостей в більшість підпунктів внесено уточнення щодо застосування виключень, за якими замовники можуть укласти прямі договори. Також у певних випадках, коли замовник застосовує виключення по пункту 13 Особливостей, визначено, що в разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпунктів 5–11, 14 пункту 13 Особливостей замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та всі додатки до нього, а також обґрунтування застосування замовником підстави для здійснення закупівлі відповідно до цього пункту. Але окремо зверну увагу, що у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 19 Особливостей, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей, отже, по договорах про закупівлю, укладених відповідно до пункту 13 Особливостей, потрібно публікувати повідомлення про внесення змін разом із додатковою угодою;
# у пункті 18 Особливостей передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, крім певних випадків. Тепер без посилання на результати електронного аукціону.
# пункт 28 Особливостей, який стосується складання тендерної документації, доповнено інформацією щодо встановлення кваліфікаційних критеріїв, підстав для відмови в участі у відкритих торгах, а також об’єднання учасників;
# суттєво внесено зміни в підстави для відмови в участі у відкритих торгах;
# у пункті 44 Особливостей чітко визначено, коли замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі.
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Встановлення факту спільного проживання

2025-11-17T12:55:18Z

Kudelia.Ihor: Доповнення та редагування

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (ЦК України)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
== Загальні положення ==
Юридичний факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем '''''не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини''''' '''має бути встановлений винятково рішенням суду.''' Нотаріус не має можливостей для того, щоб безспірно встановити зазначені обставини.

Право на спадкування за законом осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю, будучи вперше закріпленим [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], разом з тим може поширюватись на відносини, які виникли у зв’язку з відкриттям спадщини до вступу в силу [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, але не була ніким із спадкоємців прийнята до настання цього терміну, то за умови прийняття судом рішення про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом принаймні п’яти років до часу відкриття спадщини, такі особи матимуть право на спадкування, незважаючи на те, що факти відкриття спадщини і проживання однією сім’єю мали місце під час дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text Цивільного кодексу УРСР]. Такий висновок випливає із змісту абзацу першого пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], згідно з яким правила книги шостої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Частиною другою статті 1259 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом [[Спадкування за законом|наступних черг]], може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

'''Варто звернути увагу на ту обставину,''' що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як '''п'ять років''' до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Четверта черга спадкоємців за законом

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо (пункт 21 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]).
== Порядок подачі заяви до суду ==
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим '''нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини''', спадкоємець має право звернутися до суду із '''заявою''' '''про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини''', а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Справи про встановлення факту спільного проживання відносяться до справ з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та розглядаються судами '''в порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]]''', згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України].

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає '''спір про право''', який вирішується в порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовного провадження]], суд своєю ухвалою '''залишає заяву без розгляду''' і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право '''подати позов''' на загальних підставах. При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
== Куди звертатися ==
Заява фізичної особи про встановлення факту спільного проживання '''''подається до місцевого загального суду за місцем її проживання.'''''

Таким чином, встановлення факту спільного проживання для особи може надати право на спадкування за законом '''у четверту чергу відповідно до статті 1264 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].'''

Довести дані обставини спільного проживання, можуть допомогти такі документи: свідоцтво про народження дитини, довідка з місця проживання, листи ділового і особистого характеру, фотографії та відео спільного дозвілля тощо.

'''Для встановлення спільного проживання однією сім'єю суд бере до уваги:'''
* показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;
* документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;
* фотографії певних подій;
* документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази).
== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]. Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – '''1211 грн. 20 копійок''' '''(станом на 01 січня 2025 року).'''
== Зразок заяв про встановлення факту проживання однією сім'єю ==
[[Файл:Позовна заява про встановлення факту проживання однією сім'єю.docx|міні]] 
[[Файл:Заява про встановлення факту спільного проживання.docx|міні|Заява про встановлення факту спільного проживання]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89961469?fbclid=IwAR1HjSoW4Lz-AZdzZR99wMJgLrwjG8ucOCIq7O0O1QVR1ojrDcfislLEFJI Постанова Верховного Суду України від 17.06.2020 у справі №755/18012/16-ц] (для застосування положень статті 1264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] умовою є, зокрема, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі).
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n25 ч.ч. 2-4 ст. 3 Сімейного кодексу України] сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Тлумачення наведеної норми вказує, що для призначення статусу сім’ї необхідно встановити три складові: особи спільно проживали; ці особи пов’язані спільним побутом; ці особи мають взаємні права та обов’язки ([https://ips.ligazakon.net/document/C025727 постанова Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21] (провадження № 61-20968сво21)). Спірні правовідносини щодо встановлення факту, який має юридичне значення, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8370 гл.6 розд. ІV ЦПК України]. Проживання однією сім’єю чоловіка ті жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у чоловіка та жінки деяких прав та обов’язків, зокрема, права на спадкування.
*Конституційний Суд України у своєму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99#Text рішенні від 03 червня 1999 року № 5-рп/99] зазначив: обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім’ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин. У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117179836 постанові Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 383/821/22 (провадження № 61-5935св23)] зазначено, що «предметом доказування під час розгляду справи про встановлення факту проживання однією сім’єю є, передусім, сукупність обставин, що згідно із законом складають основні ознаки сім’ї: спільне проживання, пов’язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов’язків, що визначено частиною другою ст. 3 СК України».
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134?fbclid=IwAR1CvMUgMDOjFVNTLHNLIi0_zdyoBF7Sc_hlVBdUWw4GETHb_EGqj6R7xPc Постанова Верховного Суду України від 19.08.2019 у справі № 588/350/15] (Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Також, належними доказами спільного проживання є документи, довідки про реєстрацію, свідоцтва про народження дітей, фотографії, листи тощо, що підтверджує факт ведення спільного господарства. Факт спільного відпочинку, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104497133 Постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 542/1648/19] (Лише надання допомоги одинокій особі похилого віку (спадкодавцю), яка за станом здоров’я потребувала постійного стороннього догляду, не є достатньою підставою для встановлення факту проживання з нею однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини).

'''Таким чином ВС зазначив, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно:'''
# свідоцтва про народження дітей;
# довідки з місця проживання, свідчення свідків;
# листи ділового та особистого характеру тощо;
# свідоцтво про смерть одного із «подружжя»;
# свідоцтва про народження дітей, у яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько;
# виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення;
# докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності);
# заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного;
# довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.
[[index.php?title=Категорія:Спадкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Встановлення факту спільного проживання

2025-11-17T09:27:12Z

Kudelia.Ihor: Перевірка актуальності та доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (ЦК України)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
== Загальні положення ==
Юридичний факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем '''''не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини''''' '''має бути встановлений винятково рішенням суду.''' Нотаріус не має можливостей для того, щоб безспірно встановити зазначені обставини.

Право на спадкування за законом осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю, будучи вперше закріпленим [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], разом з тим може поширюватись на відносини, які виникли у зв’язку з відкриттям спадщини до вступу в силу [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, але не була ніким із спадкоємців прийнята до настання цього терміну, то за умови прийняття судом рішення про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом принаймні п’яти років до часу відкриття спадщини, такі особи матимуть право на спадкування, незважаючи на те, що факти відкриття спадщини і проживання однією сім’єю мали місце під час дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text Цивільного кодексу УРСР]. Такий висновок випливає із змісту абзацу першого пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], згідно з яким правила книги шостої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Частиною другою статті 1259 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом [[Спадкування за законом|наступних черг]], може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

'''Варто звернути увагу на ту обставину,''' що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як '''п'ять років''' до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Четверта черга спадкоємців за законом

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо (пункт 21 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]).
== Порядок подачі заяви до суду ==
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим '''нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини''', спадкоємець має право звернутися до суду із '''заявою''' '''про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини''', а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Справи про встановлення факту спільного проживання відносяться до справ з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та розглядаються судами '''в порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]]''', згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України].

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає '''спір про право''', який вирішується в порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовного провадження]], суд своєю ухвалою '''залишає заяву без розгляду''' і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право '''подати позов''' на загальних підставах. При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
== Куди звертатися ==
Заява фізичної особи про встановлення факту спільного проживання '''''подається до місцевого загального суду за місцем її проживання.'''''

Таким чином, встановлення факту спільного проживання для особи може надати право на спадкування за законом '''у четверту чергу відповідно до статті 1264 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].'''

Довести дані обставини спільного проживання, можуть допомогти такі документи: свідоцтво про народження дитини, довідка з місця проживання, листи ділового і особистого характеру, фотографії та відео спільного дозвілля тощо.

'''Для встановлення спільного проживання однією сім'єю суд бере до уваги:'''
* показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;
* документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;
* фотографії певних подій;
* документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази).
== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]. Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – '''1211 грн. 20 копійок''' '''(станом на 01 січня 2025 року).'''
== Зразок заяв про встановлення факту проживання однією сім'єю ==
[[Файл:Позовна заява про встановлення факту проживання однією сім'єю.docx|міні]] 
[[Файл:Заява про встановлення факту спільного проживання.docx|міні|Заява про встановлення факту спільного проживання]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89961469?fbclid=IwAR1HjSoW4Lz-AZdzZR99wMJgLrwjG8ucOCIq7O0O1QVR1ojrDcfislLEFJI Постанова Верховного Суду України від 17.06.2020 у справі №755/18012/16-ц] (для застосування положень статті 1264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] умовою є, зокрема, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134?fbclid=IwAR1CvMUgMDOjFVNTLHNLIi0_zdyoBF7Sc_hlVBdUWw4GETHb_EGqj6R7xPc Постанова Верховного Суду України від 19.08.2019 у справі № 588/350/15] (Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Також, належними доказами спільного проживання є документи, довідки про реєстрацію, свідоцтва про народження дітей, фотографії, листи тощо, що підтверджує факт ведення спільного господарства. Факт спільного відпочинку, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104497133 Постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 542/1648/19] (Лише надання допомоги одинокій особі похилого віку (спадкодавцю), яка за станом здоров’я потребувала постійного стороннього догляду, не є достатньою підставою для встановлення факту проживання з нею однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини).

'''Таким чином ВС зазначив, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно:'''
# свідоцтва про народження дітей;
# довідки з місця проживання, свідчення свідків;
# листи ділового та особистого характеру тощо;
# свідоцтво про смерть одного із «подружжя»;
# свідоцтва про народження дітей, у яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько;
# виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення;
# докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності);
# заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного;
# довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.
[[index.php?title=Категорія:Спадкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Працевлаштування біженців в Україні

2025-11-17T08:55:39Z

Kudelia.Ihor: Перевірка актуальності та доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n2 Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n2 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
== Право шукачів захисту, біженців, та осіб, які потребують додаткового захисту, на працевлаштування ==
[[Отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту|Особи, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту]], користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов'язки, як і громадяни України, крім випадків, установлених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n234 стаття 14 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]).

Особи, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, (надалі за текстом – шукачі захисту) мають право на тимчасове працевлаштування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n218 частина 1 статті 13 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n36 частини четвертої статті 3 Закону України "Про зайнятість населення"] іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

''Державна міграційна служба України'' організовує роботу з сприяння у працевлаштуванні шукачів захисту, біженців та осіб, які потребують додаткового захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n321 пункт 15 частини другої статті 27 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]).

Праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (далі - дозвіл) кожним роботодавцем.

Праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом в одного роботодавця, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строку дії дозволу за основним місцем роботи.

Іноземець або особа без громадянства може суміщати роботу на посаді, визначену дозволом, з роботою на посаді тимчасово відсутнього працівника, за умови, що суміщення триває не більше 60 календарних днів протягом календарного року.

Іноземці та особи без громадянства мають право провадити в Україні інвестиційну, зовнішньоекономічну та інші види діяльності відповідно до законодавства.

Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на посаду або займатися трудовою діяльністю у разі, коли відповідно до законодавства призначення на відповідну посаду або провадження відповідного виду діяльності пов'язане з належністю до громадянства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

''Міністерство соціальної політики України'' забезпечує надання у разі можливості особам, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання їх біженцем або особою, яка потребує тимчасового захисту, яких визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, допомогу у працевлаштуванні, забезпечують призначення особам, яких визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, грошової допомоги, пенсії, інших видів соціального забезпечення та грошової допомоги особам, яким надано тимчасовий захист ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n361 частина третя статті 29 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]).

== Порядок працевлаштування ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n385 статті 42 Закону України "Про зайнятість населення"] роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України '''на підставі дозволу''', що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Державна служба зайнятості України).
{| class="wikitable"
|'''''Зверніть увагу!''' Видача та продовження дії дозволу на застосування праці громадян Російської Федерації, Республіки Білорусь, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності і демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України, здійснюються за погодженням із регіональними органами Служби безпеки України.Процедура погодження дозволу органами Служби безпеки України має такі етапи:''
#''якщо документи прийняті до розгляду та заява роботодавця про надання дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства на працевлаштування відповідають встановленим вимогам, Державна служба зайнятості направляє запит до відповідних регіональних органів Служби безпеки України;''
# ''регіональні органи Служби безпеки України протягом 20 робочих днів проводять перевірку інформації про заявника, зокрема, щодо його відсутності у списку осіб, які становлять загрозу державній безпеці та іншим національним інтересам України;''
|}

'''Без''' '''передбаченого дозволу''' здійснюється працевлаштування:

*іноземців та осіб без громадянства, ''які набули статусу біженця'' відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
*іноземців та осіб без громадянства, ''яких визнано особами, що потребують додаткового захисту'', або яким надано тимчасовий захист в Україні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n385 (пункт 2 частини 6 статті 42 Закону Україні "Про зайнятість населення"])

Проте виключення з вищезазначеного положення не стосується шукачів захисту.

'''Прийняття шукачів захисту на роботу здійснюється на підставі дозволу на застосування праці іноземців''' та осіб без громадянства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n36 частина 4 статті 3 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців, за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі – дозвіл) на кожній посаді.

===Порядок отримання дозволу на застосування праці шукачів захисту===
Заява та документи для отримання або продовження дії дозволу, внесення змін до дозволу, скасування дозволу подаються до територіального органу Державної служби зайнятості України, особисто роботодавцем або його уповноваженою особою у паперовій чи електронній формі в один із таких способів:

'''1)''' особисто під час прийому посадовими особами суб’єктів звернення;

'''2)''' шляхом направлення поштового відправлення з описом вкладення;

'''3)''' через електронний кабінет роботодавця на офіційному [https://www.dcz.gov.ua/cabinet веб-сайті], або інші державні електронні системи онлайн-послуг із використанням електронного підпису та з проходженням процедури верифікації;

'''4)''' через центр надання адміністративних послуг;

'''5)''' через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування (за наявності технічної можливості).

До заяви та документів роботодавець додає документ про внесення плати за видачу або продовження дії дозволу.

'''''Документи, які подаються для отримання дозволу:'''''

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/68-2023-%D0%BF#n50 заява] в якій роботодавець підтверджує, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця або особи без громадянства, відповідно до закону не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці;
*кольорова фотокартка іноземця або особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;
*проект трудового договору (контракту) або гіг-контракту з іноземцем або особою без громадянства, засвідчений роботодавцем (крім відряджених іноземних працівників);
*копія рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або копія довідки про звернення за захистом в Україні (для осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та осіб, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n807 стаття 42-2 Закону України "Про зайнятість населення"]).

'''''Для продовження дії''':''

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/68-2023-%D0%BF#n54 заява];
*фотокартка іноземця або особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;
*документи згідно з переліком для отримання дозволу у разі зміни інформації в них.

Заява про продовження дії дозволу подається роботодавцем не пізніш як за 20 і не раніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії такого дозволу.

'''''Строк дії дозволу'''''

Дозвіл видається на строк дії довідки про звернення за захистом в Україні або довідки встановленого зразка про звернення за визнанням особою без громадянства, '''але не більше як на 1 рік – для шукачів захисту'''.

Видача та продовження дії дозволу на застосування праці шукачів захисту здійснюються '''''безоплатно''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n837 пункт 1 частини четвертої статті 42-4 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Роботодавець зобов’язаний звернутися до територіального органу Державної служби зайнятості України, про скасування дозволу якщо територіальним органом Державної міграційної служби України прийнято рішення про визнання шукача захисту біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n893 пункт 3 частини 1 статті 42-10 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Територіальний орган Державної служби зайнятості України приймає рішення в такі строки з дня реєстрації ним відповідної заяви:

*до 7 робочих днів - про видачу дозволу;
*до 3 робочих днів - про продовження дії дозволу або про внесення змін до нього.

===Документи для укладення трудового договору===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n36 частини четвертої статті 3 Закону України "Про зайнятість населення"] іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

Отже, при працевлаштуванні та укладенні трудового договору шукачами захисту подаються документи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 статтею 24 Кодексу законів про працю України]:

♦ ''документ, що посвідчує особу'' (Відповідно до підпункту д) пункту 3.1 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту] затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 вересня 2011 №649 уповноважена посадова особа територіального органу Державної міграційної служби приймає від заявника на зберігання національний паспорт або інший документ, який посвідчує особу заявника. Відповідно щоб отримати копію паспортного документа шукача захисту необхідно звернутись до територіального органу Державної міграційної служби ;

♦ ''трудову книжку'' (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (отримати витяг за формою Додатка 8 можливо [https://portal.pfu.gov.ua/ в електронному кабінеті застрахованої особи на веб порталі Пенсійного фонду України] (якщо особо вже була працевлаштована раніше) або звернувшись особисто до територіального органу Пенсійного фонду України);

♦ у випадках, передбачених законодавством, - ''документ про освіту'' (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи, які можуть підтвердити професійну кваліфікацію (Документ про освіту, про присвоєння відповідної кваліфікації обов'язково подається, якщо це необхідно для допуску до відповідної роботи. В інших випадках подання цього документа не обов’язкове, але його надання може стати важливим аргументом на користь доцільності прийняття такого працівника на роботу. Якщо документи про освіту необхідні для працевлаштування (наприклад для провадження медичної, фармацевтичної діяльність тощо), то всі іноземні документи про освіту мають бути нострифіковані у втановленому законом порядку. У передбачених законодавством випадках для укладення трудового договору працівник зобов'язаний надати також довідку про стан здоров’я та інші документи. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n940 статті 169 Кодексу законів про працю України] роботодавець зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього при прийнятті на роботу медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі.)

Роботодавцю при працевлаштуванні на роботу шукача захисту, для виконання зобов’язань перед фіскальними органами потрібен '''реєстраційний номер облікової картки платника податків''' ('''''РНОКПП''''').

Для отримання РНОКПП, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-17#n54 підпункту 3 частини першої розділу ІІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків] затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29 вересня 2017 № 822 для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (шукачів захисту), необхідно подати такі документи:

♦ копію паспортного документа, засвідчена територіальним органом Державної міграційної служби за місцем перебування та/або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом Державної міграційної служби;

♦ довідка про звернення за захистом в Україні;

Для отримання РНОКПП при працевлаштуванні на роботу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, необхідно подати:

♦ посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;

==Перелік посад, які іноземці не можуть обійняти==
Шукачі захисту, біженці та особи, які потребують додаткового захисту, не можуть обіймати виборні посади у центральних та місцевих органах влади, посади на державній службі, а також посади пов’язані із володінням інформацією, яка становить державну таємницю.

Так, наприклад, '''іноземці не можуть обіймати такі посади''':
* державних службовців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n300 стаття 21 Закону України "Про державну службу"]);
*суддів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19# частина 1 статті 69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"]);
*митників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text стаття 570 Митного кодексу України]);
*поліцейських ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n98 стаття 17 Закону України "Про Національну поліцію"]);
*кадрового складу Служби безпеки України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12#n97 стаття 19 Закону України "Про службу безпеки України"]);
*прокурорів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#n251 стаття 27 Закону України "Про прокуратуру"]);
*нотаріусів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o29 стаття 3 Закону України "Про нотаріат"]) та інші.
==Відповідальність за порушення законодавства про зайнятість==
Частиною 5 статті 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/#n564 Закону України "Про зайнятість населення"] передбачена відповідальність у разі застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця з наступних '''підстав:'''
*на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, стягується штраф за кожну особу у '''двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати,''' встановленої на момент виявлення порушення;
*на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу у '''десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати''', встановленої на момент виявлення порушення.

{| class="wikitable"
!Інформація підготовлена за підтримки Благодійного Фонду «Право на захист» у співпраці з Координаційним центром з надання правової допомоги
|}
==Див. також==
[[Порядок працевлаштування іноземців та осіб без громадянства]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[index.php?title=Категорія:Біженці / особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту]]

Дотримання норм забудови дачної ділянки

2025-10-17T09:56:55Z

Kudelia.Ihor: Перевірка актуальності та доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text Закон України "Про основи містобудування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text Закон України «Про будівельні норми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0100858-18#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 № 100 "Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 «Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 № 87 "Про затвердження ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення"]
* [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН Б. 2.2-12: 2019 "Планування та забудова територій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 722 "Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану"].
'''Увага! Установити, що надання послуг з питань дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві, на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану, здійснюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 722 "Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану"].'''
==Загальні положення==
'''''Території дачної та садової забудови призначаються''''' для організації відпочинку громадян, ведення садівництва та городництва з будівництвом дачних, садових будинків для тимчасового або постійного проживання.

Дачні і садівницькі поселення розміщуються за межами населених пунктів.

'''''Дачні та садівницькі райони (поселення) розділяються:'''''
*на малі - від 30 до 100 ділянок;
*середні - від 101-300;
*крупні - більше ніж 300.
Територія дачного чи садівницького поселення (району) розділяється на зони індивідуального (садові чи дачні ділянки) та загального користування (вулично-дорожня мережа та громадські будівлі). Зона індивідуального користування з вулично-дорожньою мережею повинна складати до 90% від загальної території поселення (району). У разі проведення робіт з осушення (зрошення, влаштування водоймищ, зелених масивів тощо, а також терасування схилів) площа кварталів дачних та садових ділянок та проїздів повинна складати не менше 75%. '''Дачний будинок''' - це житловий будинок садибного типу для використання протягом року для відпочинку, для тимчасового перебування або постійного проживання. Розміщений, поза межами населеного пункту, на категорії земель рекреаційного призначення з цільовим призначенням земельної ділянки «для дачного будівництва». Порядок реєстрації права власності як на дачний, так і на садовий будинок є однаковими. Сьогодні ця процедура регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127].
==Розміри дачної земельної ділянки==
Відповідно до ст. 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], ''громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва із земель державної або комунальної власності '''в розмірі не більше 0,10 гектара.''''' '''''Мінімальний розмір ділянки''''' для подальшої забудови під житловий будинок становить '''''500 кв.м. (0,05 га).''''' '''Зверніть увагу!''' На меншій ділянці відповідні контролюючі органи просто не дадуть дозвіл на будівництво. '''Важливо!''' Проте бувають винятки, якщо поряд з усіх боків уже сформовані земельні ділянки, тоді можливе зменшення мінімальної площі для забудови, але не більше '''''ніж на 20%''''', за умови забезпечення санітарних та протипожежних вимог.
== Вимоги до забудови дачної ділянки==
''Забудову дачної ділянки потрібно здійснювати в суворій відповідності з існуючими нормами і правилами, включаючи санітарні та протипожежні норми.''

'''При забудові потрібно враховувати:''''' ''
*відстань між будівлями як на самій ділянці, так і на сусідніх ділянках;
*довжину протипожежних розривів між будівлями;
*інтервали від існуючих ліній електропередач, джерел водопостачання, інших будівель. 
'''Важливо!''' '''''НЕ дотримання''''' цих норм, забудова без дозволів, або ж з порушеннями, вважається самовільним будівництвом, на яке неможливо отримати право власності.

Крім того, за порушення норм забудови передбачена адміністративна відповідальність. Згідно ст. 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text Закону України «Про будівельні норми» від 5 листопада 2009 року № 1704-VI], '''державний контроль''' за дотриманням суб’єктами містобудування будівельних норм здійснюють:
*центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю,
*виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад,
*структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до компетенції щодо об’єктів, визначених пунктом 7 частини першої статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]. 
Граничні розміри площі забудови і поверховості садового будинку та господарських будівель на ділянці встановлюється статутом садівницького товариства чи кооперативу за погодженням з місцевими органами архітектури та містобудування (районними чи обласними). Ці розміри встановлюються за умови забезпечення необхідної площі для ведення господарської діяльності на ділянці та дотримання вимог нормативної тривалості інсоляції територій суміжних ділянок. Загальна площа і поверховість дачного будинку та господарських будівель на ділянці встановлюються архітектурно-планувальним завданням з урахуванням чинних будівельних та інших нормативів щодо відстаней та інсоляції будинків і територій суміжних ділянок, а також місцевих правил забудови. 
'''''Перед забудовою дачної ділянки необхідно:'''''
*зареєструвати права на земельну ділянку, відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] ;
*отримати будівельний паспорт;
*подати заяву про початок будівельних робіт в ЦНАП за місцем розташування об'єкта або через портал «ДІЯ»;
*отримати дозвіл на виконання будівельних робіт;
*проінформувати місцеві органи влади про початок будівельних робіт. 
'''''Зверніть увагу'''''! Після будівництва потрібно отримати технічний паспорт житлового будинку в БТІ, потім подати в орган державного архітектурно-будівельного контролю при органі місцевого самоврядування або через портал «ДІЯ» та зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

== Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у власність ==
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину у власність для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв'язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим).

==Протипожежні правила (вимоги)==
При проектуванні житлових будинків слід виконувати вимоги, викладені в [http://kbu.org.ua/assets/app/documents/dbn2/32.1.%20%D0%94%D0%91%D0%9D%20%D0%92.1.1-7~2016.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D1%83%D0%B ДБН В.1.1-7].

 
'''''На протипожежні відстані між житловими будинками та іншими спорудами в садовому товаристві в значній мірі впливає ступінь вогнестійкості цих об'єктів:''''' 
*між будівлями I і II ступеня вогнестійкості повинен бути проміжок '''''не менше 6 метрів''''';
*між об'єктами, які відносяться до I та II ступеня вогнестійкості, і об'єктами, які відносяться до III ступеня вогнестійкості, повинен бути проміжок '''''не менше 8 метрів''''';
*між об'єктами III ступеня вогнестійкості повинен бути інтервал '''''не менше 8 метрів''''';
*між об'єктами, виготовленими з дерева, та інших пожежонебезпечних матеріалів, відстань повинна бути '''''приблизно 10-15 метрів'''''.
==Особливості будівництва на дачній ділянці==
При плануванні будівництва важливо в першу чергу врахувати відстань від будинку до сусідської межі. З 1 жовтня 2019 року набрали чинності нові правила, що регламентують особливості будівництва, у тому числі дачної забудови, зокрема щодо відстані до меж ділянки, сусідніх будівель та інших споруд ([https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»]). '''Основні вимоги''':
*для нової садибної або дачної забудови відстань від межі повинна мати інтервал '''''не менше 3 метрів''''';
*під час зведення житлових будинків на присадибних ділянках відступ від червоних ліній магістральних вулиць повинен бути '''''6 метрів''''', від житлових - '''''3 метри''''';
*при розміщенні будинку, де на сусідніх ділянках вже існують забудови, для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту, мінімальний інтервал від суміжної земельної ділянки до прилеглої виступаючої конструкції стіни будівлі дорівнює '''''1 метру''''';
*відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, повинна бути '''''не менше 4-6 метрів''''', в залежності від величини крони (але не менше ½ діаметру крони дерева), а до кущів – '''''1,0 метра''''';
*гараж можна будувати на лінії забудови без отримання додаткових погоджень органів містобудування та архітектури. Він також може бути вбудованим, прибудованим до житлового будинку або окремо розташованим на дачній ділянці.
'''Зверніть увагу!''' При будівництві потрібно дотримуватися допустиму поверховість будинку, яка не може перевищувати 3-х поверхів без урахування мансарди. '''Важливо!''' '''''Не допускається''''' на земельній ділянці з цільовим призначенням для дачного будівництва розміщення багатоквартирних (секційних ) будинків. 
Згідно ДБН, присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок дозволяється огороджувати. Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях. Огорожа не може виступати за встановлені межі ділянки. '''''Висота паркану з боку сусідів не повинна перевищувати 1,5 метра, а з боку вулиці - 2,2 метра'''''. 
Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм, але не менше 15 м. 
'''''Питний колодязь''''' від господарських будівель (сараїв для худоби), дворової вбиральні, сміттєзбірника '''''не менше як 20 м.''''' 
'''Важливо!''' Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається об'єднувати. 
Більш детальні норми забудови дачної ділянки можна переглянути в [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19#Text ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 № 87].
==Корисні посилання:==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83 Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F Будівництво приватного будинку: покрокова інструкція]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%83,_%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4 Будівельні норми для розташування біля житлового будинку паркану, огорожі та господарських споруд]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE Порядок та норми розроблення проектної документації на будівництво]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8:_%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0 Державні будівельні норми: пожежна безпека об'єктів будівництва]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]

Порядок утворення асоціації об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ)

2025-10-16T13:21:26Z

Kudelia.Ihor: Доповнення та редагування

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"]

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1155-03#Text Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2003 року № 141 "Про затвердження Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя"]

== Визначення термінів ==
Асоціація об’єднань співвласників багатоквартирного будинку (далі - асоціація) - юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об’єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна;

Представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника;

Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

== Поняття та статус асоціації ОСББ ==
Законодавчо визначено, що '''<big>асоціація об’єднань співвласників багатоквартирного будинку (АОСББ) –</big>''' <big>юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), що є її членами. Членами АОСББ є ОСББ і тільки ОСББ. Власники квартир і нежитлових приміщень у будинках ОСББ членами асоціації не стають, прав і обов’язків члена асоціації не мають.</big> Як на юридичну особу, на неї поширюються всі загальні норми законів і підзаконних нормативно-правових актів, що встановлюють права й обов’язки для відповідних суб’єктів господарювання, регулюють порядок їх створення та припинення тощо. <big>'''Призначення асоціації''' — представляти спільні інтереси ОСББ, що є її членами.</big>

Членами Асоціації ОСББ є ОСББ і тільки ОСББ. Власники квартир і нежитлових приміщень у будинках ОСББ членами асоціації не стають, прав і обов’язків '''''члена асоціації''''' не мають. Згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#o11 ч. 2 ст. 12 Закону про ОСББ], управління багатоквартирним будинком здійснює об’єднання через свої органи управління, за рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Окрім того, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#o11 ст. 16 Закону про ОСББ] передбачено, що загальні збори об’єднання мають право делегувати асоціації, до якої входить об’єднання, частину повноважень своїх органів управління та об’єднання може стати засновником (членом) асоціації.

ОСББ, що вступає до асоціації, зберігає свій статус юридичної особи. Відповідно, продовжують функціонувати та виконувати покладені на них завдання органи управління об’єднання: загальні збори, правління (включно з головою правління), ревізійна комісія. І зберігаються всі права і обов’язки співвласників щодо такого ОСББ.

Саме по собі вступ ОСББ у асоціацію ще не означає, що їй передаються функції з управління багатоквартирним будинком об’єднання. Якщо загальними зборами ОСББ не було прийнято рішення про передачу функцій з управління багатоквартирним будинком асоціації, то таке управління й надалі здійснюється органами управління самого ОСББ. Щоб Асоціація управляла будинком ОСББ, загальні збори останнього повинні прийняти рішення не лише про вступ об’єднання до Асоціації, але й про передачу їй функцій з управління багатоквартирним будинком.

== Мета створення асоціації ОСББ ==
<big>'''Перша та головна перевага створення асоціації ОСББ''' — економія коштів співвласників.</big> <big>'''Друга перевага''' — економія часу. </big> Так, створення асоціації ОСББ надає гарну можливість заощадити на оплаті праці персоналу, обслуговуючого об’єднання співвласників. Звісно, якщо, наприклад, голова правління, бухгалтер, юрист вашого ОСББ працюють на громадських засадах, для вас економія фонду оплату праці не стоїть на порядку денному та, відповідно, не є аргументом для створення асоціації. Однак частіше така робота є оплачуваною, а співвласники зацікавлені в скороченні витрат за відповідною статтею. Саме в такому випадку в нагоді стає асоціація ОСББ.
Створивши останню, ОСББ мають можливість найняти одного бухгалтера, котрий вестиме облік і складатиме звітність за всіма об’єднаннями співвласників. Певна річ, з огляду на більший обсяг роботи його заробітна плата напевне буде більшою. Однак у будь-якому випадку це коштуватиме дешевше, аніж якби кожне ОСББ наймало власного фахівця з ведення обліку.

== Завдання які покладаються на асоціацію ОСББ ==
Виконання яких саме завдань буде покладено на асоціацію ОСББ — залежатиме від її членів і має бути закріплене в статуті асоціації. ''Зважаючи на положення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#o11 ч. 2 ст. 16 Закону про ОСББ], котра не містить жодних спеціальних застережень, перелік повноважень, що можуть бути делеговані асоціації, — необмежений.''

'''''Тобто Загальні збори об’єднання мають право делегувати Асоціації, до якої входить об’єднання, частину повноважень та обов’язків, а саме :'''''
* утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність;
* приймати рішення про надходження та витрати коштів об’єднання;
* визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об’єднання;
* укладати договори;
* виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку;
* встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;
* здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об’єднання в порядку, визначеному законом;
* визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою;
* здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів;
* захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності;
* використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об’єднання;
* встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку.
* забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам;
* звітувати загальним зборам про виконання кошторису об'єднання за рік;
* забезпечувати виконання вимог статуту об'єднання;
* виконувати свої договірні зобов'язання;
* забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна;
* припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласниками;
* у випадках, передбачених законодавством, статутом об'єднання, представляти інтереси співвласників відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами.
'''''Не можна делегувати повноважень , які відносяться до виключної компетенції Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку встановлених ч. 9 ст. 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України про ОСББ], а саме:'''''
* затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього;
* обрання членів правління об'єднання;
* питання про використання спільного майна;
* затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту;
* попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об’єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина;
* визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;
* прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд;
* визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління;
* визначення обмежень на користування спільним майном;
* обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації;
* прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

== Етапи створення асоціації ОСББ ==
=== Перший етап ===
Необхідно сконтактувати з мешканцями інших будинків, у яких створено ОСББ, або ж з органами управління відповідними об’єднаннями. Виявивши однодумців, охочих створити асоціацію, необхідно попередньо оцінити розміри останньої, а відповідно — отримати більш чітке уявлення, які повноваження можна буде делегувати такій асоціації та наскільки ефективною буде їх реалізація. Звісно, чим ближче один до одного будуть розташовані члени майбутньої асоціації ОСББ, тим ширшим виявиться коло завдань, які зможуть бути реалізовані спільно. Однак якщо бажання об’єднатися виявлять співвласники віддалених будинків — законодавчих перепон для цього не виникне.
=== Другий етап ===
Кожному ОСББ необхідно організувати та провести власні загальні збори співвласників, на яких варто проголосувати за створення асоціації ОСББ, а також визначитися із ключовими питаннями її діяльності, наприклад:
* які функції ОСББ будуть делеговані такій асоціації та які завдання поставлені перед останньою;
* щодо кількості й персонального складу співвласників, які представлятимуть інтереси ОСББ в асоціації;
* поставити коло питань, щодо яких уповноважені представники від ОСББ мають право приймати рішення самостійно, і питань, для вирішення яких обов’язковим є виявлення думки співвласників;
* стосовно способу та періодичності звітування обраних представників перед співвласниками про їх діяльність в асоціації тощо.
'''''Важливо!''''' '''Типовий статут''' об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та '''Типовий договір''' відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1155-03 наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 № 141].

=== Третій етап ===
Проведення установчих зборів, на яких мають бути присутніми делеговані представники від кожного ОСББ — майбутнього члена асоціації. Під час проведення зборів необхідно затвердити статут. Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#o11 ст. 8 Закону про ОСББ], встановлено, що статут асоціації повинен визначати відповідно до законодавства України:
* найменування, місцезнаходження асоціації;
* представництво від об’єднань;
* права й обов’язки членів асоціації;
* статутні органи асоціації, їх склад і повноваження, порядок утворення, діяльності та фінансування;
* порядок унесення змін до статуту;
* підстави й порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) асоціації та вирішення майнових питань, пов’язаних із цим;
* водночас статут може містити інші положення, що є істотними для діяльності асоціації.
=== Четвертий етап ===
Згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#o11 ч. 14 ст. 6 Закону про ОСББ], державна реєстрація Асоціації проводиться в порядку, установленому законом для державної реєстрації юридичних осіб, а саме з урахування положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»]. <big>Об’єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.</big>

Для державної реєстрації створення Асоціації подаються такі документи:
# заява про державну реєстрацію створення юридичної особи;
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників про створення юридичної особи;
# установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;
# документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 статтею 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»;]
# структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства.
'''Хто з представників від ОСББ має подати документи держреєстратору, повинно бути вирішено на установчих зборах відповідно до порядку денного.'''
== Управління багатоквартирним будинком, відносини співвласників та управителя ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України про ОСББ] управління багатоквартирним будинком здійснює об’єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об’єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому Законом та статутом об’єднання статті 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України про ОСББ]

Якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об’єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об’єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. Спори щодо змісту конкретного договору вирішуються за згодою сторін або у судовому порядку. У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об’єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України про ОСББ]

== Права та обов’язки співвласників та об’єднання ==
Статтею 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України про ОСББ] визначено права співвласника:
* брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному Законом і статутом об'єднання;
* обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання;
* знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки;
* одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання;
* вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства;
* одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Об’єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Порядок здійснення прав співвласників визначається законом. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

== Обов’язки співвласника ==
У відповідності до статті 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України про ОСББ] співвласник зобов’язаний:
* виконувати обов’язки, передбачені статутом об’єднання;
* виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;
* використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями;
* забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення;
* забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин;
* не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників;
* дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм;
* своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі;
* відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників;
* виконувати передбачені статутними документами обов’язки перед об’єднанням;
* запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об’єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання;
* дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Також статутом об’єднання можуть бути встановлені інші обов’язки співвласників, наприклад: одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

== Права об’єднання ==
Статтею 16 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України про ОСББ] визнчено, що об’єднання має право відповідно до законодавства та статуту об’єднання:
* утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність;
* приймати рішення про надходження та витрати коштів об’єднання;
* визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об’єднання;
* укладати договори;
* виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку;
* встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;
* здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об’єднання в порядку, визначеному законом;
* визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою;
* здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів;
* захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності;
* використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об’єднання;
* встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку.

Загальні збори об’єднання мають право делегувати асоціації, до якої входить об’єднання, частину повноважень своїх органів управління.

Об’єднання може стати засновником (членом) асоціації.

== Права об'єднання щодо забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків ==
Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право:
* робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання;
* вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об'єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю;
* вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об’єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;
* звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об’єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів;
* виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб.

Реалізація прав об'єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об'єднання.

Загальні збори об'єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна об'єднання, на суму боргу. Порядок розрахунків за ці операції визначається Кабінетом Міністрів України стаття 17 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"].

== Обов’язки об’єднання ==
Об'єднання відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України про ОСББ] та статуту зобов'язане:
* забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам;
* звітувати загальним зборам про виконання кошторису об'єднання за рік;
* забезпечувати виконання вимог статуту об'єднання;
* виконувати свої договірні зобов'язання;
* забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна;
* припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласниками;
* у випадках, передбачених законодавством, статутом об'єднання, представляти інтереси співвласників відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами.

Виконання зобов'язань об'єднанням належить до повноважень його правління відповідно до статуту об'єднання стаття 18 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України про ОСББ]

== Обов’язки співвласника ==
Співвласник зобов’язаний:

Виконувати обов’язки, передбачені статутом об’єднання;

Виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;

Використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями;

Забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення;

Забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин;

Не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників;

Дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм;

Своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі;

Відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників;

Виконувати передбачені статутними документами обов’язки перед об’єднанням;

Запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об’єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання;

Дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Статутом об’єднання можуть бути встановлені інші обов’язки співвласників.

== Кошти об’єднання ==
Кошти об’єднання складаються з:

* залишків коштів на утримання і ремонт багатоквартирного будинку на рахунках особи, що здійснювала управління таким будинком до створення об’єднання;
* внесків і платежів співвласників;
* коштів, отриманих об’єднанням у результаті здавання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку;
* коштів, отриманих об’єднанням як відшкодування за надані окремим категоріям громадян пільги на оплату житлово-комунальних послуг та призначені житлові субсидії;
* коштів та майна, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об’єднання;
* добровільних майнових, у тому числі грошових, внесків фізичних та юридичних осіб;
* коштів, залучених на умовах кредиту або позики;
* коштів державного та/або місцевого бюджетів, отриманих на підставі спільного фінансування для утримання, реконструкції, реставрації, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення багатоквартирного будинку;
* пасивних доходів;
* доходів від діяльності заснованих об’єднанням юридичних осіб, що спрямовуються на виконання статутних цілей об’єднання;
* коштів, отриманих з інших джерел, що спрямовуються на виконання статутних цілей об’єднання.

''Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об’єднання відповідно до законодавства та статуту об’єднання.''

== Страхування спільного майна ==
У порядку, передбаченому статутом, правління об'єднання може здійснювати страхування спільного майна від будь-яких видів ризику та прямих збитків.

Співвласники - власники квартир та/або нежитлових приміщень здійснюють страхування належних їм приміщень самостійно.

За наявності страхового випадку страхова сума виплачується об'єднанню або спеціально призначеному довіреному представникові для наступного використання в інтересах співвласників відповідно до статуту об'єднання.

Страхові виплати, отримані для компенсації збитків від нещасного випадку, в першу чергу використовуються на відновлення та ремонт.

== Ліквідація асоціації ==
Об'єднання (асоціація) вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Об’єднання ліквідується у разі:
* придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку;
* прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об’єднання;
* ухвалення судом рішення про ліквідацію об’єднання.

У разі ліквідації об’єднання кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, розподіляються між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності.

При цьому здійснюється залік заборгованості кожного співвласника перед об'єднанням відповідно до статуту цього об'єднання. Якщо співвласник має борг перед цим об'єднанням, сума якого перевищує суму його частки в майні, і відмовляється сплатити цей борг, спір вирішується у судовому порядку.

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]

Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю

2025-10-16T13:02:59Z

Kudelia.Ihor:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закон України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 735 "Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування]"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#n35]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text від 21 квітня 2022 року № 2220-IX Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану"], яким внесено зміни до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n440 акону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]'','' якими врегульовано питання реєстрації та ведення обліку безробітних під час дії воєнного стану.

'''Детальніше див.: [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]].'''

[https://www.dcz.gov.ua/hotline Телефонна “гаряча лінія” Державної служби зайнятості для звернень громадян - '''0 800 600 288''']

'''[https://www.dcz.gov.ua/regioncz/contact?filter=UA-05 Контакти обласних центрів зайнятості]'''
|}
== Загальні положення ==
Допомога по безробіттю надається застрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

'''Безробіття''' - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

'''Безробітний -''' особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи (пункт 2 частини першої статті 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"]).

'''Статусу безробітного може набути:'''
* особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
* особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування]" пенсійного віку та отримує [[Пенсія по інвалідності|пенсію по інвалідності]] або [[Соціальні пенсії|соціальну допомогу]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"];
* особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була [[Звільнення з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці|звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці]], зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
*одинока мати (батько), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю та один з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновитель, опікун, піклувальник дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною.
Статус безробітного надається зазначеним особам за їх особистою '''заявою''' (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у [https://www.dcz.gov.ua/ територіальних органах] центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Державний центр зайнятості), незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (стаття 43 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"]).

'''Детальніше див.:''' [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]
== Куди звертатися ==
Допомога по безробіттю надається громадянам України, які отримали [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні|статус безробітного]], і призначається [https://www.dcz.gov.ua/ центрами зайнятості] '''з восьмого дня''' після реєстрації безробітного за його особистою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#n155 заявою] встановленої форми.<blockquote>
'''Під час воєнного стану, допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного.'''
</blockquote>Подати заяву на отримання допомоги заявник також може заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на [https://diia.gov.ua/services/otrimannya-statusu-bezrobitnogo Порталі Дія].
'''При перебуванні на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії''', статусу безробітного можна набути через Портал Дія (у разі наявності кваліфікованого електронного підпису), вебсайт Державної служби зайнятості www.dcz.gov.ua (розділ "Реєстрація безробітних") або чат-бот (телеграм-канал або вайбер-канал "Державна служба зайнятості").
== Порядок виплати допомоги по безробіттю ==
Рішення про призначення допомоги по безробіттю, розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформляється наказом керівника центру зайнятості, в якому безробітний зареєстрований та отримує соціальні послуги. Інформація про прийняті рішення вноситься до персональної картки особи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#n35 пункт 23 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого Постановаю Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 735 "Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування"] (далі - Порядок).

Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований.

Допомога по безробіттю нараховується центрами зайнятості та виплачується через банківські установи в установленому порядку.
== Розмір та тривалість виплати допомоги по безробіттю ==
Під час дії воєнного стану (пункт 3-3 Розділ VIII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття]): тривалість виплати допомоги по безробіттю '''не може перевищувати 90 календарних днів'''. Безробітним, строк виплати допомоги по безробіттю яких на дату набрання чинності цим Законом перевищує 90 днів, виплата допомоги по безробіттю припиняється через 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом; для осіб передпенсійного віку (за рік до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу, визначених частинами першою - четвертою статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування") тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів.
Якщо страховий стаж протягом 12 місяців, що передують місяцю реєстрації особи як безробітної, становить '''не менше ніж сім місяців''', розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:

до 3 років - 50 відсотків;

від 3 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 12 років - 60 відсотків;

від 12 до 18 років - 65 відсотків;

від 18 до 24 років - 70 відсотків;

від 24 до 30 років - 75 відсотків;

понад 30 років - 80 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю - 100 відсотків;

у подальшому - 50 відсотків.

'''З 1 жовтня 2024 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю зріс до 3600 грн.''' Ця норма викладена в [[Постанові https://old.dcz.gov.ua/sites/default/files/postanova 74.pdf|постанові]] правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

''Нововведення стосується осіб, які раніше отримували від держави допомогу по безробіттю в розмірі 1500 або 2500 грн. Йдеться про:''

• людей, які не мали 7 місяців страхового стажу протягом року до набуття статусу безробітного (отримували до підвищення 1 500 грн) ;

• людей, які працювали не менше 7 місяців перед настанням безробіття (отримували до підвищення 2 500 грн);

• внутрішньо переміщених осіб, які не мають документів про страховий стаж (отримували до підвищення 2 500 грн).

'''При цьому мінімальний розмір допомоги по безробіттю залишився незмінним для:'''

• молоді до 35 років, яка не має страхового стажу;

• осіб, звільнених за окремими статтями трудового законодавства (систематичне невиконання обов’язків без поважних причин, прогул, крадіжки за місцем роботи тощо). ''Ці категорії населення отримуватимуть, як і раніше, 1500 грн.''

Допомога по безробіттю призначається '''у мінімальному розмірі''' особам, визнаним в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування:
# мають страховий стаж менше семи місяців;
# звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених пунктами [[Звільнення з роботи у разі систематичного невиконання працівником своїх обов'язків без поважних причин|3]], [[Звільнення з роботи за прогул|4]], [[Звільнення з роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння|7]] і [[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|8]] статті 40, статтями 41 і 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП), а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами;
# молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних;
# внутрішньо переміщена особа (до отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю);
# працівники та гіг-спеціалісти юридичних осіб, що перебувають у статусі резидента Дія Сіті згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1667-20#Text Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"], після звільнення чи припинення гіг-контракту (стаття 23 [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]).
Мінімальний розмір допомоги по безробіттю у даному випадку становить '''1500 гривень'''.

Допомога по безробіттю за календарний місяць '''не може перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати''', установленої законом.

'''Увага! Під час дії правового режиму воєнного стану максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року (на 2024 рік - 7100 гривень).'''

Виплата допомоги по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за [[Розірвання трудового договору з ініціативи працівника|власним бажанням]] без поважних причин або за угодою сторін, починається з 31-го календарного дня (частина четверта статті 23 [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закону]).
== Відкладення та скорочення виплати допомоги по безробіттю ==
'''Виплата допомоги по безробіттю відкладається:'''

▷ на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надаються вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ та організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку;

▷ не більше ніж на 1 місяць - особам, які звільнені з підстав, зазначених у пункті 6 частини першої статті 36, пунктах 1, 2 та 6 частини першої статті 40 та пункті 5 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП], унаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 і стаття 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП]);

▷ до 6 місяців, протягом яких безробітному відповідно до частини другої статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"] виплачується з відповідного місцевого бюджету середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді.

'''Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк 90 календарних днів у разі:'''

◆ звільнення з останнього місця роботи чи служби:
# за власним бажанням без поважних причин (з дня призначення допомоги по безробіттю);
# за згодою сторін або з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 36, пунктами 3, 4, 7 та 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пункту 5) та 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП], а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами України, наслідком яких є притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності (з 271-го календарного дня, особам передпенсійного віку - з 631 календарного дня після призначення допомоги по безробіттю).
◆ недотримання рекомендацій щодо сприяння у працевлаштуванні, а саме:
# невідвідування безробітним без поважних причин центру зайнятості, в якому він зареєстрований, у визначений і погоджений з ним день та час (з дня невідвідування);
# невідвідування без поважних причин роботодавця упродовж 7 календарних днів відповідно до виданого направлення на працевлаштування на підходящу роботу (з 8-го дня невідвідування роботодавця);
# відмови від проходження професійного навчання у випадках, передбачених частиною другою статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України "Про зайнятість населення"];
# припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості;
# порушення без поважних причин строку відвідування центру зайнятості після закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (з дня, призначеного відвідування з урахуванням часу на проїзд, що підтверджується документально);
# невиконання заходів визначених індивідуальним планом працевлаштування.
== Відвідування центру зайнятості ==
Зареєстрований безробітний, який з поважної причини не зміг звернутися до центру зайнятості у строк, установлений кар’єрним радником для відвідування, повинен відвідати центр зайнятості не пізніше ніж у день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв’язку з поважною причиною, за умови підтвердження її наявності відповідними документами.

'''Поважними причинами''', наявність яких підтверджена відповідними документами, є хвороба громадянина, смерть членів його сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування лікарні, судових та правоохоронних органів, районних військкоматів, інших державних установ та інші обставини, які унеможливлюють відвідування центру зайнятості.

Дата наступного відвідування зареєстрованим безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, встановлюється кар’єрним радником не рідше ніж один раз на 30 календарних днів з урахуванням ситуації, яка склалася на регіональному ринку праці, за погодженням із зареєстрованим безробітним, що зазначається в додатку до персональної картки, та може бути відстрочена більш як на 30 календарних днів у зв’язку з поданням:
* довідки-виклику на сесію та заяви зареєстрованого безробітного про невідвідування центру зайнятості протягом періоду сесії чи захисту дипломної роботи в разі навчання за заочною чи вечірньою формою у закладах освіти не за направленням центру зайнятості (до наступного робочого дня після закінчення сесії чи захисту дипломної роботи з урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця навчання);
* повістки про призов на навчальні або перевірочні збори у Збройні Сили відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”] (до наступного робочого дня після закінчення зборів з урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця зборів);
* заяви про надання дозволу не відвідувати центр зайнятості у зв’язку із:
*# санаторно-курортним лікуванням (для осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України), що підтверджується документом про проходження такого лікування;
*# проходженням психологічної реабілітації та професійної адаптації (для осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України), що підтверджується документом про проходження такої реабілітації та професійної адаптації;
*# оздоровленням та літнім відпочинком дітей віком до 14 років (перерва між відвідуваннями може становити 40 календарних днів один раз протягом календарного року (пункт 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446]).

== Умови та порядок виплати одноразової допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності ==
Зареєстрованим безробітним з числа застрахованих осіб, яким виповнилося 18 років та які не можуть бути працевлаштовані за сприяння центру зайнятості протягом місяця у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, за їхнім бажанням допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності.

Одноразово виплата допомоги по безробіттю не здійснюється зареєстрованим безробітним:

1) у разі звільнення з останнього місця роботи з підстав, зазначених у підпункті 2 пункту 3 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#n128 цього Порядку] (крім звільнення за згодою сторін);

2) у разі скорочення допомоги по безробіттю з підстав, зазначених у підпунктах 1 - 6 пункту 4 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#n128 цього Порядку];

3) які були засновниками юридичної особи чи були зареєстровані як фізичні особи - підприємці протягом останніх 24 місяців, що передували початку безробіття.

Не мають права на чергове отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності безробітні, які вже отримали допомогу по безробіттю одноразово та припинили підприємницьку діяльність або не здійснювали її та не сплачували єдиний внесок як юридична особа чи фізична особа - підприємець упродовж двох років, починаючи з дня державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи - підприємця.

Виплата допомоги по безробіттю одноразово здійснюється в розмірі залишку призначеної безробітному допомоги по безробіттю, визначеного на день державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, обмеженого строком 360 календарних днів, у тому числі особам передпенсійного віку.

Розрахунок одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності здійснюється з урахуванням максимального розміру допомоги та мінімального розміру допомоги, установленого правлінням Фонду, що діє на дату державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи - підприємця. Зміна розміру мінімальної та максимальної величини допомоги по безробіттю, що відбулася після державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи - підприємця, не є підставою для коригування допомоги по безробіттю, що виплачена одноразово.

Виплата одноразової допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється в межах коштів, передбачених для цього бюджетом Фонду на поточний рік.

Особам, які виявили намір отримати допомогу по безробіттю одноразово, за їхнім бажанням можуть бути надані консультації та профорієнтаційні послуги з метою виявлення здібностей, схильностей до провадження підприємницької діяльності, вибору виду діяльності, отримання додаткової інформації про підприємництво. Центр зайнятості може залучати безробітних за їхнім бажанням до семінарів або організувати навчання з питань підприємництва (за бажанням).

=== ''Для розгляду питань щодо надання одноразової допомоги по безробіттю зареєстрований безробітний подає до центру зайнятості такі документи:'' ===

# заяву про надання допомоги по безробіттю одноразово;
# бізнес-план.

Питання щодо надання одноразової допомоги по безробіттю на підставі поданих безробітним документів розглядає комісія з питань виплати одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності (далі - комісія) у присутності безробітного (за бажанням).

Комісія створюється центром зайнятості, її склад затверджується наказом керівника центру зайнятості. До складу комісії включаються представники центру зайнятості, районних, Київської та Севастопольських міських державних адміністрацій, районних у містах Києві та Севастополі, організацій (об'єднань) роботодавців і профспілок (за згодою).

Розгляд питання щодо надання допомоги по безробіттю одноразово на підставі поданих безробітним документів та висновок комісії оформляються протоколом.

8Рішення щодо надання допомоги по безробіттю одноразово або про відмову в наданні такої допомоги з урахуванням вимог, визначених у пунктах 2 та 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#n128 цього розділу], приймається керівником центру зайнятості не пізніше 10 робочих днів після подання безробітним відповідно до пункту 6 цього розділу документів з урахуванням висновку комісії щодо здійснення такої виплати.

На підставі рішення про надання допомоги по безробіттю одноразово в разі державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи - підприємця та даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівник центру зайнятості приймає рішення про виплату допомоги по безробіттю одноразово.

Рішення про виплату допомоги по безробіттю одноразово здійснюється протягом 14 днів після дня здійснення державної реєстрації юридичної особи та фізичної особи - підприємця.

У разі якщо особа протягом 30 календарних днів після прийняття рішення про надання виплати допомоги по безробіттю одноразово не пройшла державну реєстрацію юридичної особи чи фізичної особи - підприємця без поважних причин, вона втрачає право на отримання виплати допомоги по безробіттю одноразово.

Поважними причинами продовження строку, протягом якого має відбутися державна реєстрація юридичної чи фізичної особи - підприємця, є хвороба безробітного, смерть членів його сім'ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування закладів охорони здоров'я, судових та правоохоронних органів, військових комісаріатів, інших державних установ та інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють реєстрацію, що підтверджується відповідними документами.

== Припинення та поновлення виплати допомоги по безробіттю ==
'''Виплата допомоги по безробіттю припиняється в разі:'''
* закінчення строку її виплати (з наступного дня після закінчення строку виплати);
* припинення реєстрації безробітного з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Порядком реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446]).
* призначення допомоги по вагітності та пологах (з дня набуття права на допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами відповідно до медичної довідки).
Поновлення виплати та розрахунок залишку допомоги по безробіттю здійснюються в межах дворічного періоду з дня:
* перереєстрації безробітного;
* наступного після закінчення періоду отримання допомоги по вагітності та пологах.
== Див. також ==
* [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]
*[[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]]
*[[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час карантину]]
* [[Допомога по безробіттю для організації власного бізнесу]]
* [[Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного]]
* [[Порядок та умови отримання ваучера на навчання]]
* [[Працевлаштування та допомога по безробіттю військовослужбовцям]]
[[index.php?title=Категорія:Безробіття]]

Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю

2025-10-16T12:59:56Z

Kudelia.Ihor: Перевірка актуальності та доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закон України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 735 "Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування]"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#n35]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text від 21 квітня 2022 року № 2220-IX Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану"], яким внесено зміни до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n440 акону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]'','' якими врегульовано питання реєстрації та ведення обліку безробітних під час дії воєнного стану.

'''Детальніше див.: [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]].'''

[https://www.dcz.gov.ua/hotline Телефонна “гаряча лінія” Державної служби зайнятості для звернень громадян - '''0 800 600 288''']

'''[https://www.dcz.gov.ua/regioncz/contact?filter=UA-05 Контакти обласних центрів зайнятості]'''
|}
== Загальні положення ==
Допомога по безробіттю надається застрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

'''Безробіття''' - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

'''Безробітний -''' особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи (пункт 2 частини першої статті 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"]).

'''Статусу безробітного може набути:'''
* особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
* особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування]" пенсійного віку та отримує [[Пенсія по інвалідності|пенсію по інвалідності]] або [[Соціальні пенсії|соціальну допомогу]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"];
* особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була [[Звільнення з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці|звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці]], зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
*одинока мати (батько), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю та один з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновитель, опікун, піклувальник дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною.
Статус безробітного надається зазначеним особам за їх особистою '''заявою''' (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у [https://www.dcz.gov.ua/ територіальних органах] центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Державний центр зайнятості), незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (стаття 43 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"]).

'''Детальніше див.:''' [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]
== Куди звертатися ==
Допомога по безробіттю надається громадянам України, які отримали [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні|статус безробітного]], і призначається [https://www.dcz.gov.ua/ центрами зайнятості] '''з восьмого дня''' після реєстрації безробітного за його особистою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#n155 заявою] встановленої форми.<blockquote>
'''Під час воєнного стану, допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного.'''
</blockquote>Подати заяву на отримання допомоги заявник також може заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на [https://diia.gov.ua/services/otrimannya-statusu-bezrobitnogo Порталі Дія].
'''При перебуванні на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії''', статусу безробітного можна набути через Портал Дія (у разі наявності кваліфікованого електронного підпису), вебсайт Державної служби зайнятості www.dcz.gov.ua (розділ "Реєстрація безробітних") або чат-бот (телеграм-канал або вайбер-канал "Державна служба зайнятості").
== Порядок виплати допомоги по безробіттю ==
Рішення про призначення допомоги по безробіттю, розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформляється наказом керівника центру зайнятості, в якому безробітний зареєстрований та отримує соціальні послуги. Інформація про прийняті рішення вноситься до персональної картки особи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#n35 пункт 23 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого Постановаю Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 735 "Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування"] (далі - Порядок).

Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований.

Допомога по безробіттю нараховується центрами зайнятості та виплачується через банківські установи в установленому порядку.
== Розмір та тривалість виплати допомоги по безробіттю ==
Під час дії воєнного стану (пункт 3-3 Розділ VIII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття]): тривалість виплати допомоги по безробіттю '''не може перевищувати 90 календарних днів'''. Безробітним, строк виплати допомоги по безробіттю яких на дату набрання чинності цим Законом перевищує 90 днів, виплата допомоги по безробіттю припиняється через 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом; для осіб передпенсійного віку (за рік до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу, визначених частинами першою - четвертою статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування") тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів.
Якщо страховий стаж протягом 12 місяців, що передують місяцю реєстрації особи як безробітної, становить '''не менше ніж сім місяців''', розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:

до 3 років - 50 відсотків;

від 3 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 12 років - 60 відсотків;

від 12 до 18 років - 65 відсотків;

від 18 до 24 років - 70 відсотків;

від 24 до 30 років - 75 відсотків;

понад 30 років - 80 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю - 100 відсотків;

у подальшому - 50 відсотків.

'''З 1 жовтня 2024 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю зріс до 3600 грн.''' Ця норма викладена в [[Постанові https://old.dcz.gov.ua/sites/default/files/postanova 74.pdf|постанові]] правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

''Нововведення стосується осіб, які раніше отримували від держави допомогу по безробіттю в розмірі 1500 або 2500 грн. Йдеться про:''

• людей, які не мали 7 місяців страхового стажу протягом року до набуття статусу безробітного (отримували до підвищення 1 500 грн) ;

• людей, які працювали не менше 7 місяців перед настанням безробіття (отримували до підвищення 2 500 грн);

• внутрішньо переміщених осіб, які не мають документів про страховий стаж (отримували до підвищення 2 500 грн).

'''При цьому мінімальний розмір допомоги по безробіттю залишився незмінним для:'''

• молоді до 35 років, яка не має страхового стажу;

• осіб, звільнених за окремими статтями трудового законодавства (систематичне невиконання обов’язків без поважних причин, прогул, крадіжки за місцем роботи тощо). ''Ці категорії населення отримуватимуть, як і раніше, 1500 грн.''

Допомога по безробіттю призначається '''у мінімальному розмірі''' особам, визнаним в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування:
# мають страховий стаж менше семи місяців;
# звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених пунктами [[Звільнення з роботи у разі систематичного невиконання працівником своїх обов'язків без поважних причин|3]], [[Звільнення з роботи за прогул|4]], [[Звільнення з роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння|7]] і [[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|8]] статті 40, статтями 41 і 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП), а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами;
# молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних;
# внутрішньо переміщена особа (до отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю);
# працівники та гіг-спеціалісти юридичних осіб, що перебувають у статусі резидента Дія Сіті згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1667-20#Text Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"], після звільнення чи припинення гіг-контракту (стаття 23 [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]).
Мінімальний розмір допомоги по безробіттю у даному випадку становить '''1500 гривень'''.

Допомога по безробіттю за календарний місяць '''не може перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати''', установленої законом.

'''Увага! Під час дії правового режиму воєнного стану максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року (на 2024 рік - 7100 гривень).'''

Виплата допомоги по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за [[Розірвання трудового договору з ініціативи працівника|власним бажанням]] без поважних причин або за угодою сторін, починається з 31-го календарного дня (частина четверта статті 23 [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закону]).
== Відкладення та скорочення виплати допомоги по безробіттю ==
'''Виплата допомоги по безробіттю відкладається:'''

▷ на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надаються вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ та організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку;

▷ не більше ніж на 1 місяць - особам, які звільнені з підстав, зазначених у пункті 6 частини першої статті 36, пунктах 1, 2 та 6 частини першої статті 40 та пункті 5 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП], унаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 і стаття 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП]);

▷ до 6 місяців, протягом яких безробітному відповідно до частини другої статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"] виплачується з відповідного місцевого бюджету середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді.

'''Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк 90 календарних днів у разі:'''

◆ звільнення з останнього місця роботи чи служби:
# за власним бажанням без поважних причин (з дня призначення допомоги по безробіттю);
# за згодою сторін або з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 36, пунктами 3, 4, 7 та 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пункту 5) та 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 КЗпП], а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами України, наслідком яких є притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності (з 271-го календарного дня, особам передпенсійного віку - з 631 календарного дня після призначення допомоги по безробіттю).
◆ недотримання рекомендацій щодо сприяння у працевлаштуванні, а саме:
# невідвідування безробітним без поважних причин центру зайнятості, в якому він зареєстрований, у визначений і погоджений з ним день та час (з дня невідвідування);
# невідвідування без поважних причин роботодавця упродовж 7 календарних днів відповідно до виданого направлення на працевлаштування на підходящу роботу (з 8-го дня невідвідування роботодавця);
# відмови від проходження професійного навчання у випадках, передбачених частиною другою статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України "Про зайнятість населення"];
# припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості;
# порушення без поважних причин строку відвідування центру зайнятості після закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (з дня, призначеного відвідування з урахуванням часу на проїзд, що підтверджується документально);
# невиконання заходів визначених індивідуальним планом працевлаштування.
== Відвідування центру зайнятості ==
Зареєстрований безробітний, який з поважної причини не зміг звернутися до центру зайнятості у строк, установлений кар’єрним радником для відвідування, повинен відвідати центр зайнятості не пізніше ніж у день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв’язку з поважною причиною, за умови підтвердження її наявності відповідними документами.

'''Поважними причинами''', наявність яких підтверджена відповідними документами, є хвороба громадянина, смерть членів його сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування лікарні, судових та правоохоронних органів, районних військкоматів, інших державних установ та інші обставини, які унеможливлюють відвідування центру зайнятості.

Дата наступного відвідування зареєстрованим безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, встановлюється кар’єрним радником не рідше ніж один раз на 30 календарних днів з урахуванням ситуації, яка склалася на регіональному ринку праці, за погодженням із зареєстрованим безробітним, що зазначається в додатку до персональної картки, та може бути відстрочена більш як на 30 календарних днів у зв’язку з поданням:
* довідки-виклику на сесію та заяви зареєстрованого безробітного про невідвідування центру зайнятості протягом періоду сесії чи захисту дипломної роботи в разі навчання за заочною чи вечірньою формою у закладах освіти не за направленням центру зайнятості (до наступного робочого дня після закінчення сесії чи захисту дипломної роботи з урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця навчання);
* повістки про призов на навчальні або перевірочні збори у Збройні Сили відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”] (до наступного робочого дня після закінчення зборів з урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця зборів);
* заяви про надання дозволу не відвідувати центр зайнятості у зв’язку із:
*# санаторно-курортним лікуванням (для осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України), що підтверджується документом про проходження такого лікування;
*# проходженням психологічної реабілітації та професійної адаптації (для осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України), що підтверджується документом про проходження такої реабілітації та професійної адаптації;
*# оздоровленням та літнім відпочинком дітей віком до 14 років (перерва між відвідуваннями може становити 40 календарних днів один раз протягом календарного року (пункт 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446]).

== Умови та порядок виплати одноразової допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності ==
Зареєстрованим безробітним з числа застрахованих осіб, яким виповнилося 18 років та які не можуть бути працевлаштовані за сприяння центру зайнятості протягом місяця у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, за їхнім бажанням допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності.

Одноразово виплата допомоги по безробіттю не здійснюється зареєстрованим безробітним:

1) у разі звільнення з останнього місця роботи з підстав, зазначених у підпункті 2 пункту 3 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#n128 цього Порядку] (крім звільнення за згодою сторін);

2) у разі скорочення допомоги по безробіттю з підстав, зазначених у підпунктах 1 - 6 пункту 4 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#n128 цього Порядку];

3) які були засновниками юридичної особи чи були зареєстровані як фізичні особи - підприємці протягом останніх 24 місяців, що передували початку безробіття.

Не мають права на чергове отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності безробітні, які вже отримали допомогу по безробіттю одноразово та припинили підприємницьку діяльність або не здійснювали її та не сплачували єдиний внесок як юридична особа чи фізична особа - підприємець упродовж двох років, починаючи з дня державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи - підприємця.

Виплата допомоги по безробіттю одноразово здійснюється в розмірі залишку призначеної безробітному допомоги по безробіттю, визначеного на день державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, обмеженого строком 360 календарних днів, у тому числі особам передпенсійного віку.

Розрахунок одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності здійснюється з урахуванням максимального розміру допомоги та мінімального розміру допомоги, установленого правлінням Фонду, що діє на дату державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи - підприємця. Зміна розміру мінімальної та максимальної величини допомоги по безробіттю, що відбулася після державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи - підприємця, не є підставою для коригування допомоги по безробіттю, що виплачена одноразово.

Виплата одноразової допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється в межах коштів, передбачених для цього бюджетом Фонду на поточний рік.

Особам, які виявили намір отримати допомогу по безробіттю одноразово, за їхнім бажанням можуть бути надані консультації та профорієнтаційні послуги з метою виявлення здібностей, схильностей до провадження підприємницької діяльності, вибору виду діяльності, отримання додаткової інформації про підприємництво. Центр зайнятості може залучати безробітних за їхнім бажанням до семінарів або організувати навчання з питань підприємництва (за бажанням).

=== ''Для розгляду питань щодо надання одноразової допомоги по безробіттю зареєстрований безробітний подає до центру зайнятості такі документи:'' ===

# заяву про надання допомоги по безробіттю одноразово;

2. бізнес-план.

Питання щодо надання одноразової допомоги по безробіттю на підставі поданих безробітним документів розглядає комісія з питань виплати одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності (далі - комісія) у присутності безробітного (за бажанням).

Комісія створюється центром зайнятості, її склад затверджується наказом керівника центру зайнятості. До складу комісії включаються представники центру зайнятості, районних, Київської та Севастопольських міських державних адміністрацій, районних у містах Києві та Севастополі, організацій (об'єднань) роботодавців і профспілок (за згодою).

Розгляд питання щодо надання допомоги по безробіттю одноразово на підставі поданих безробітним документів та висновок комісії оформляються протоколом.

8Рішення щодо надання допомоги по безробіттю одноразово або про відмову в наданні такої допомоги з урахуванням вимог, визначених у пунктах 2 та 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#n128 цього розділу], приймається керівником центру зайнятості не пізніше 10 робочих днів після подання безробітним відповідно до пункту 6 цього розділу документів з урахуванням висновку комісії щодо здійснення такої виплати.

На підставі рішення про надання допомоги по безробіттю одноразово в разі державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи - підприємця та даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівник центру зайнятості приймає рішення про виплату допомоги по безробіттю одноразово.

Рішення про виплату допомоги по безробіттю одноразово здійснюється протягом 14 днів після дня здійснення державної реєстрації юридичної особи та фізичної особи - підприємця.

У разі якщо особа протягом 30 календарних днів після прийняття рішення про надання виплати допомоги по безробіттю одноразово не пройшла державну реєстрацію юридичної особи чи фізичної особи - підприємця без поважних причин, вона втрачає право на отримання виплати допомоги по безробіттю одноразово.

Поважними причинами продовження строку, протягом якого має відбутися державна реєстрація юридичної чи фізичної особи - підприємця, є хвороба безробітного, смерть членів його сім'ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування закладів охорони здоров'я, судових та правоохоронних органів, військових комісаріатів, інших державних установ та інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють реєстрацію, що підтверджується відповідними документами.

== Припинення та поновлення виплати допомоги по безробіттю ==
'''Виплата допомоги по безробіттю припиняється в разі:'''
* закінчення строку її виплати (з наступного дня після закінчення строку виплати);
* припинення реєстрації безробітного з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Порядком реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446]).
* призначення допомоги по вагітності та пологах (з дня набуття права на допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами відповідно до медичної довідки).
Поновлення виплати та розрахунок залишку допомоги по безробіттю здійснюються в межах дворічного періоду з дня:
* перереєстрації безробітного;
* наступного після закінчення періоду отримання допомоги по вагітності та пологах.
== Див. також ==
* [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]
*[[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]]
*[[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час карантину]]
* [[Допомога по безробіттю для організації власного бізнесу]]
* [[Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного]]
* [[Порядок та умови отримання ваучера на навчання]]
* [[Працевлаштування та допомога по безробіттю військовослужбовцям]]
[[index.php?title=Категорія:Безробіття]]

Розірвання військових контрактів

2025-09-23T12:07:42Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14 Закон України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#n128 Закон України "Про оборону України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#top Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про положення про проходження громадянами України військової служби у збройних силах України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу"]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерством оборони України від 14 серпня 2008 року № 402]
== Розірвання військових контрактів у мирний час ==
Підстави припинення (розірвання) контракту військовослужбовців визначені частиною п'ятою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] (далі - '''Закон''').

У мирний час контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

а) '''у зв’язку із закінченням строку контракту;'''

б) '''за станом здоров’я''' - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, крім випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

'''ВЛК''' - це військово-медичні установи, що створені для для проведення військово-лікарської експертизи, яка визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (пункт 1.2, 2.2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#top Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2008 № 402]).

Детальніше див.''':''' [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]

в) '''за віком''' - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n385 частини першої статті 22 Закону] граничний вік перебування на військовій службі встановлюється:
# для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;
# для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;
# для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;
# для військовослужбовців молодшого офіцерського складу - до 45 років;
# для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
# для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;
# для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб: рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років; вищого офіцерського складу - до 65 років;
г) '''у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів''' - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) '''через сімейні обставини або з інших поважних причин''', перелік яких визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 частиною 12 статті 26 Закону] (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

у мирний час:

# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# утримання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини з інвалідністю, повнолітньої дочки, сина, якщо вона (він) є особою з інвалідністю I чи II групи;
# утримання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти закладу вищої освіти) і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);
# укладення шлюбу військовослужбовцем з громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України;
# хвороба військовослужбовця або члена його сім’ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім’ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості;
# неможливість призначення одного з військовослужбовців, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону);
# довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця.

д) '''через службову невідповідність;'''

Звільнення з військової служби у зв'язку зі службовою невідповідністю здійснюється на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text пункту "ж" статті 48 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"] у разі застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення;

е) '''у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду''', яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

ж) '''у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням''' (за бажанням військовослужбовця);

з) '''у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем''';

и) '''у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності''' за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

і) '''у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі''';

ї) '''у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади''';

й) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#n5 четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади"].

'''Очищення влади (люстрація)''' - це встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Законом України "Про очищення влади"] або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини п'ятої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Закону України "Про очищення влади"] така заборона, передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті, може застосовуватися до особи лише один раз.

к) '''у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації''' та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n1868 абзацами другим і п'ятим частини третьої статті 23 Закону];

л) '''у зв’язку з [[Припинення громадянства України|припиненням громадянства України]]''';

м) '''у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби''', визначеним частиною шостою статті 20-2 цього Закону, чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n917 частиною першою статті 21-2 цього Закону];

н) '''у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця''' чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8233 статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України] випадках, '''необґрунтованими''' та їх стягнення в дохід держави;

о) '''у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності''';

п) '''за угодою сторін''' - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

р) '''у зв’язку з обранням народним депутатом України''', депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

с) '''у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України''', члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

== Розірвання військових контрактів під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#n138 пунктом 2 статті 1 Закону України «Про оборону України»] визнано, що '''особливий період''' – особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

'''Під час дії особливого періоду''' (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частини п'ятої статті 26 Закону], є наступні підстави:

а) у зв’язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною 12 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону] (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

з) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

и) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

і) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Закону України "Про очищення влади"];

ї) у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону], чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону];

й) які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;
к) які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені в абзаці другому підпункту "й" цього пункту цієї частини;

л) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

м) у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;

н) за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

о) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби;

п) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

р) у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

с) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;

Під час дії особливого періоду військова служба (дія контрактів) для військовослужбовців продовжується у порядку, визначеному частиною восьмою статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 Закону].
== Розірвання військових контрактів під час проведення мобілізації та дії воєнного стану ==
Згідно статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#top Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] визнано, що '''мобілізація''' - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#n138 Закону України «Про оборону України»] визнано, що '''воєнний стан''' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Керуючись пунктом 3 частини п'ятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону] під час проведення мобілізації та дії воєнного стану контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я:

* на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною 12 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону] (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

== Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: ==
1) у мирний час:

військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

утримання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини з інвалідністю, повнолітньої дочки, сина, якщо вона (він) є особою з інвалідністю I чи II групи;

утримання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти закладу вищої освіти) і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);

укладення шлюбу військовослужбовцем з громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України;

хвороба військовослужбовця або члена його сім’ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім’ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості;

неможливість призначення одного з військовослужбовців, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону);

довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця;

2) під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану):

військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;

наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I або II групи;

виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;

виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;

наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;

у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;

необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I чи II групи, за умови що така особа є членом сім’ї військовослужбовця першого ступеня споріднення та відсутності інших членів сім’ї, які здійснюють постійний догляд;

необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками, які за висновком медико-соціальної експертної комісії, лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

3) під час дії воєнного стану:

військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;

військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;

утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;

необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;

якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).

ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби);

д) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

ж) у зв’язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану;

з) у зв’язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Відповідно до частини сьомої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону] звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Положенням про проходження військової служби громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153].

Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

1) під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану):

а) у строки, визначені Указом Президента України (у строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, - для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період);

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

д) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

е) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу та/або проти них не порушено кримінальне провадження, передбачене законами України);

є) у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

ж) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;

У разі потреби військовослужбовці військової служби за призовом осіб офіцерського складу, які вислужили встановлені строки, можуть бути відповідно до Указу Президента України затримані на службі на строк до '''шести місяців''' (частина восьма статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону]).

== Соціальні гарантії після звільнення ==

* '''одноразова грошова допомога''' (залежить від вислуги років і підстави звільнення);
* '''виплата компенсацій за невикористані дні відпустки''';
* '''право на пенсію''' (за наявності вислуги 25 років і більше або на пільгових умовах);

* '''збереження робочого місця''' за цивільною професією (КЗпП України, ст. 119).

[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]

Розірвання військових контрактів

2025-09-17T13:23:15Z

Kudelia.Ihor: Перевірка актуальності та доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14 Закон України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#n128 Закон України "Про оборону України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#top Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про положення про проходження громадянами України військової служби у збройних силах України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу"]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерством оборони України від 14 серпня 2008 року № 402]
== Загальна інформація ==
Частиною п'ятою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] (далі - Закон) передбачено, що Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

* у мирний час;
* під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану);
* під час проведення мобілізації та дії воєнного стану.

== Розірвання військових контрактів у мирний час ==
У мирний час контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

а) у зв’язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, крім випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

'''ВЛК''' - це військово-медичні установи, що створені для для проведення військово-лікарської експертизи, яка визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (пункт 1.2, 2.2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#top Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2008 № 402]).

'''Детальніше див.:''' [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Відповідно до частини першої статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону] граничний вік перебування на військовій службі встановлюється:
# для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;
# для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;
# для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;
# для військовослужбовців молодшого офіцерського складу - до 45 років;
# для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
# для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;
# для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб: рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років; вищого офіцерського складу - до 65 років;
г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною 12 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону] (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану:

# ''військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;''
# ''військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;''
# ''дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;''
# ''перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;''
# ''військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;''
# ''військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;''
# ''виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;''
# ''утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;''
# ''виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;''
# ''необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;''
# ''необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;''
# ''необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;''
# ''необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;''
# ''у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;''
# ''якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;''
# ''якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).''

д) через службову невідповідність.

Звільнення з військової служби у зв'язку зі службовою невідповідністю здійснюється на підставі пункту "ж" статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"] у разі застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

з) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

і) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

ї) у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;

й) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Закону України "Про очищення влади"].

'''Очищення влади (люстрація)''' - це встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Законом України "Про очищення влади"] або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини п'ятої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Закону України "Про очищення влади"] така заборона, передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті, може застосовуватися до особи лише один раз.

к) у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацами другим і п'ятим частини третьої статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»];

л) у зв’язку з [[Припинення громадянства України|припиненням громадянства України]];

м) у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20-2 цього Закону, чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21-2 цього Закону;

н) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

о) у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;

п) за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

р) у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

с) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

== Розірвання військових контрактів під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) ==
Згідно з пунктом 2 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#n138 Закону України «Про оборону України»] визнано, що '''особливий період''' – особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) відповідно до частини п'ятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону], є наступні підстави:

а) у зв’язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною 12 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону] (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану:

# ''військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;''
# ''військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;''
# ''дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;''
# ''перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;''
# ''військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;''
# ''військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;''
# ''виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;''
# ''утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;''
# ''виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;''
# ''необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;''
# ''необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;''
# ''необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;''
# ''необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;''
# ''у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;''
# ''якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;''
# ''якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).''

д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

з) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

и) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

і) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Закону України "Про очищення влади"];

ї) у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону], чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону];

й) які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

к) які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені в абзаці другому підпункту "й" цього пункту цієї частини;

л) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

м) у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;

н) за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

о) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби;

п) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

р) у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

с) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;

Під час дії особливого періоду військова служба (дія контрактів) для військовослужбовців продовжується у порядку, визначеному частиною восьмою статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20240519#n768 Закону].
== Розірвання військових контрактів під час проведення мобілізації та дії воєнного стану ==
Згідно статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#top Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] визнано, що '''мобілізація''' - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#n138 Закону України «Про оборону України»] визнано, що '''воєнний стан''' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Керуючись пунктом 3 частини п'ятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону] під час проведення мобілізації та дії воєнного стану контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я:

* на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною 12 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону] (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану:

# ''військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;''
# ''військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;''
# ''дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;''
# ''перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;''
# ''військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;''
# ''військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;''
# ''виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;''
# ''утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;''
# ''виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;''
# ''необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;''
# ''необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;''
# ''необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;''
# ''необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;''
# ''у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;''
# ''якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;''
# ''якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).''

ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби);

д) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

ж) у зв’язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану;

з) у зв’язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Відповідно до частини сьомої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону] звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Положенням про проходження військової служби громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153].

Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

1) під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану):

а) у строки, визначені Указом Президента України (у строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, - для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період);

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

д) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

е) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу та/або проти них не порушено кримінальне провадження, передбачене законами України);

є) у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

ж) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;

У разі потреби військовослужбовці військової служби за призовом осіб офіцерського складу, які вислужили встановлені строки, можуть бути відповідно до Указу Президента України затримані на службі на строк до '''шести місяців''' (частина восьма статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону]).

== Соціальні гарантії після звільнення ==

* '''одноразова грошова допомога''' (залежить від вислуги років і підстави звільнення);
* '''виплата компенсацій за невикористані дні відпустки''';
* '''право на пенсію''' (за наявності вислуги 25 років і більше або на пільгових умовах);

* '''збереження робочого місця''' за цивільною професією (КЗпП України, ст. 119).

[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]

Втрата (крадіжка) номерних знаків транспортного засобу: порядок дій

2025-09-17T13:11:25Z

Kudelia.Ihor:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3353-12/page Закон України «Про дорожній рух»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 року № 795 « Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1098-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098 «Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби платних послуг»]
== Загальне поняття ==
'''''Номерний знак транспортного засобу (Автомобільний номерний знак)''''' — пластина-ідентифікатор для обліку транспортних засобів.

Автомобільні номерні знаки України, як правило, представлено у вигляді комбінації, яка складається з цифр і букв. Ці символи чорного кольору зображені на білому тлі. Винятком є тільки номерні знаки транспортних засобів поліції (синій фон), військових (білі знаки на чорному тлі), що здійснюють пасажирські перевезення (жовтий фон) і так звані тимчасові номери ( червоний / зелений фон).

Номерні знаки в Україні містять по 2 букви з обох сторін від 4-значної комбінації чисел (з лівого боку код регіонального центру, а праворуч серію самого номера).

Відповідно до п.16 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF/page Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, на зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки (крім тимчасово ввезених на митну територію України транспортних засобів особистого користування), що відповідають державному стандарту України:]

Кількість знаків на транспортних засобах повинна становити:

# на автомобілях - два знаки;

2. на тракторах, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машинах, сільськогосподарській техніці та інших механізмах - один знак;

3.на мотоциклах, моторолерах, мотоколясках, квадроциклах, трициклах, прирівняних до них транспортних засобах, мопедах, причепах, напівпричепах - один знак;

4.на великотоннажних транспортних засобах та інших технологічних транспортних засобах - один знак.

'''!Зверніть увагу! - Експлуатація транспортного засобу без номерних знаків (знаку) - з а б о р о н е н а.''' (ст.37 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3353-12/page '''Закону України «Про дорожній рух»'''] )

'''Відновити втрачені або викрадені номерні знаки транспортного засобу можливо 2 способами:''' 1.Провести перереєстрацію транспорту в будь-якому територіальному сервісному центрі МВС, з отриманням нових номерних знаків та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

2.Виготовити дублікат номерних знаків.
== Порядок отримання номерних знаків замість втрачених (викрадених) ==
Відповідно до п.18 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF/page Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, замість утраченого або непридатного для користування свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта) і номерних знаків на підставі заяви власника або його представника видається нове свідоцтво про реєстрацію та номерні знаки.]
====== '''Дії при втраті або викрадені номерного знаку''' ======
1. У разі втрати номерного знаку адміністратори сервісного центру МВС проводять перереєстрацію транспортного засобу. З собою необхідно мати паспорт, копію ідентифікаційного коду та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Якщо номери були загублені, потрібно буде написати пояснення обставин втрати, якщо ж номерні знаки були викрадені – довідку про втрату, видану в відділенні Національної поліції. Якщо власником транспортного засобу є юридична особа, надається акт службового розслідування.

Варто зауважити, що обов’язковою умовою здійснення операції є наявність самого автомобіля, оскільки послуга перереєстрації передбачає огляд транспортного засобу фахівцем Експертної служби.

По завершенню процедури адміністратор сервісного центру видає нові номерні знаки і нове свідоцтво про реєстрацію автомобіля. Знайдені номерні знаки після видачі нових вважаються недійсними і здаються до сервісних центрів МВС.

Вартість послуги з перереєстрації з видачею нового номерного знака:

— для транспортних засобів усіх категорій вітчизняного виробництва та країн СНД або окремих агрегатів – 525,47 грн;

— для транспортних засобів усіх категорій іноземного виробництва або окремих агрегатів – 562,99 грн;

— для мототранспорту вітчизняного виробництва та країн СНД – 420,31 грн;

— для мототранспорту іноземного виробництва – 457,83 грн;

— для мопедів або окремих їх агрегатів – 302,63 грн;

— для причепа вітчизняного виробництва та країн СНД – 435,55 грн;

— для причепа іноземного виробництва – 473,07 грн.

== Виготовлення дублікату номерних знаків ==
 
Передбачає замовлення дубліката втраченої номерної таблички і її встановлення. Замовити можна у компаніях, які зроблять дублікати. 
'''''!Зверніть увагу!''''' - Обираючи такий шлях вирішення проблеми, Ви ризикуєте в подальшому мати справу з правоохоронними органами, оскільки втраченими, або викраденими у Вас, номерними знаками транснпортного засобу можуть скористатися зловмисники з будь-якою метою.

Сервісні центри МВС не виготовляють дублікати державних номерів, а проводять процедуру перереєстрації авто.

== Правові наслідки їзди без номерних знаків ==

* адміністративна відповідальність за ст. 121 КУпАП (штраф, евакуація авто);

* можливе тимчасове затримання транспортного засобу.

== Вимоги до зовнішнього вигляду номерів ==

* аборона на зміну кольору, шрифтів, розміру символів;

* відповідальність за використання підроблених або змінених номерів (ст. 121–1 КУпАП, аж до кримінальної відповідальності за підробку)

== Термін дії нових номерних знаків ==
Нові номери та свідоцтво про реєстрацію діють безстроково, поки авто не буде знову перереєстровано (продаж, зміна власника, зміна місця реєстрації).

Втрата (крадіжка) номерних знаків транспортного засобу: порядок дій

2025-09-17T13:10:02Z

Kudelia.Ihor: Перевірка актуальності та доповнення

Особливості внесення записів до трудової книжки мобілізованого

2025-09-17T12:54:53Z

Kudelia.Ihor: Перевірка актуальності та доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/433-19 Закон України від 14.05.2015 № 433-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393-92-п Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»]

== Чи робиться запис у трудову книжку працівника про період служби в АТО чи збройних силах? ==
Всі записи до трудової книжки вносяться у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#Text Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція)], які в подальшому слугують підтвердженням трудового та страхового стажу працівника, що дає право на призначення пенсії.

'''Наразі законодавством не визначено обов’язковості внесення запису до трудової книжки про мобілізацію.'''

Відповідно до статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"], зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"], особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"], зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
== Порядок внесення у трудові книжки відомостей про проходження військової служби особам, які були призвані (прийняті) на військову службу ==
'''Проходження будь-якого виду військової служби — це підстава для внесення запису до трудової книжки.'''

Статтею 119 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] встановлено гарантії для працівників на час виконання ними державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. За працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення '''зберігаються місце роботи і посада''' на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

З працівниками, які призиваються (приймаються) на військову службу не розриваються трудові відносини, а вони тимчасово увільняються від роботи на час проходження служби.

'''Гарантії для працівників, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.'''

За особою, стосовно якої згідно із ЗУ "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, '''зберігається місце роботи (посада) протягом усього періоду позбавлення свободи, а також протягом шести місяців з дня звільнення у разі проходження такою особою заходів з медичної, реабілітаційної, у тому числі психологічної, допомоги, санаторно-курортного лікування, інших відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України'''.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text

У табелі обліку робочого часу ставиться відповідна відмітка, згідно з наказом Держкомстату [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0489202-08#Text "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці" від 05.12.2008 № 489.]

Запис про проходження військової служби із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення зі служби вноситься окремим рядком до трудових книжок за місцем роботи працівника. '''Цей запис вноситься до відомостей про роботу на підприємстві''', в порядку визначеному п. 2.19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції].

Якщо військовослужбовець до призову (мобілізації), прийняття на військову службу за контрактом не працював, але мав трудову книжку, то дані про його службу мають бути внесені до трудової книжки тим підприємством, куди він працевлаштувався на підставі військового квитка або довідки військових комісаріатів, військових частин і установ Міноборони.

Якщо військовослужбовець до призову (мобілізації), прийняття на військову службу за контрактом не працював і не мав трудової книжки, йому мають завести трудову книжку на підприємстві, куди він вперше працевлаштується.

== Відповідальність роботодавця ==

* якщо запис не внесли або працівника звільнили під час служби — це порушення ст. 119 КЗпП;

* за такі дії передбачена адміністративна і фінансова відповідальність (штрафи Держпраці).

== Якщо трудової книжки немає ==

* при першому працевлаштуванні роботодавець відкриває трудову;

* у неї одразу можна внести відомості про період військової служби (на підставі довідки чи військового квитка).

== Електронні трудові книжки ==

* з 2021 року ведеться поступовий перехід на електронний облік трудової діяльності (через Пенсійний фонд);

* важливо, щоб дані про службу також були подані в електронному вигляді, інакше вони не врахуються при розрахунку пенсії.

== Внесення відомостей до трудової книжки ==
'''Хто саме робить запис'''

* Запис про службу вносить роботодавець '''за місцем роботи працівника''', коли той повертається після служби.
* Якщо особа не працювала до служби, але мала трудову книжку — запис робить наступний роботодавець.
* Якщо трудової книжки не було — її відкриває перший роботодавець після служби.

'''На які документи спирається роботодавець'''

* військовий квиток,
* довідка з військової частини,
* довідка з ТЦК та СП (колишнього військкомату).

== Документи, які підтверджують проходження військової служби ==
У разі відсутності трудової книжки або відповідного запису в ній про проходження військової служби для призначення пенсій особі підтвердженням перебування на військовій службі є:
* військові квитки;
* довідки військових комісаріатів, військових частин і установ Міноборони;
* довідки архівних і військово-лікувальних установ.
== Зарахування служби до стажу роботи ==
Час перебування на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу держслужби мобілізованих працівників (абз. 2 частини першої ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]).

Для військовослужбовців передбачено особливий порядок обліку стажу. Для них час проходження військової служби в особливий період зараховується до вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу держслужби на пільгових умовах у порядку, який визначає Кабінет Міністрів України. Тому до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах '''1 місяць служби за 3 місяці''' часу проходження служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в АТО (пп. "а" п. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393]).

Якщо керівники підприємств, установ, організацій звільняють з роботи громадянина, що призваний (прийнятий) на військову службу, або відмовляють йому у виплаті заробітної плати, рекомендовано також звернутися до Державної служби України з питань праці у відповідній області із заявою про порушення права та інтересів.

Крім того, у встановленому законом порядку можливо звернутися до суду з відповідним позовом.
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]

Землі рекреаційного призначення

2025-08-18T12:16:28Z

Kudelia.Ihor: перевірка та доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про туризм"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15 Закон України "Про екологічну мережу України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3159-VI#Text Закону України "Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n315 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
== Загальні положення ==
На законодавчому рівні, як окрема категорія земель, землі рекреаційного призначення були визначені у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельному кодексі України]. Зараз правове регулювання використання земель рекреаційного призначення здійснюється низкою законодавчих актів, зокрема [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водним кодексом України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексоми України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища"]. Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Стаття 64 Водного кодексу України] визначає порядок користування водами в рекреаційних цілях, а [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 85] передбачає користування земельними ділянками прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів для цих цілей.

При цьому цільове призначення цих земельних ділянок як земель водного фонду України залишається незмінним.

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Статтею 50 Земельного кодексу України], визначено, що землі рекреаційного призначення як землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Землі рекреаційного призначення – одна з категорій, що входить до [[Склад земель України|складу земель України]].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n679 частини 1 статті 63 Закону України "Про охорону навколишнього природнього середовища"] '''рекреаційними зонами''' є ділянки суші і водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення і туризму.
== Склад земель рекреаційного призначення ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 51 Земельного кодексу України] до земель рекреаційного призначення належать наступні земельні ділянки:
# земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів;
# земельні ділянки навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас;
# земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів;
# земельні ділянки стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів;
# земельні ділянки будинків рибалок і мисливців;
# земельні ділянки дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів;
# земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації;
# майданчики для занять спортом на відкритому повітрі, об’єкти фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості (можуть бути розміщені на земельних ділянках усіх категорій земель).
'''Землі рекреаційного призначення поділяються на такі, що:'''
# призначені для короткочасного відпочинку населення - земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів тощо;
# призначені для розміщення стаціонарних об'єктів рекреаційного призначення - землі в межах та за межами населених пунктів, на яких розміщуються соціально-культурні, туристичні, туристично-оздоровчі, інші заклади та об'єкти рекреаційного призначення.
'''Залежно від місця розташування землі рекреаційного призначення поділяються на землі:'''
# на яких розташовані зони відпочинку населення, об'єкти туризму для проведення спортивних та культурно-розважальних заходів у межах населених пунктів;
# землі зелених зон і зелених насаджень;
# на яких розташовані зони відпочинку населення, об'єкти туризму для проведення спортивних заходів за межами населених пунктів.

== Використання земель рекреаційного призначення ==
Землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність за заявою вищого органу управління кооперативу до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). До земель загального користування дачного кооперативу належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування.

На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. На таких землях (крім земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельних ділянок, зайнятих об’єктами фізичної культури і спорту, інших аналогічних об’єктів) допускається будівництво відповідно до чинної містобудівної документації об’єктів житлового та громадського призначення, що не порушують режим використання земель рекреаційного призначення.

== Надання земельних ділянок для розміщення об'єктів рекреаційного призначення ==
Порядок надання '''земельних ділянок державної або комунальної власності''' у користування визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 статтею 123 Земельного кодексу України].

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі '''проектів землеустрою''' щодо відведення земельних ділянок у разі:

# надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
# формування нової земельної ділянки (крім поділу та об’єднання).

'''Без складення документації із землеустрою''' здійснюється надання у користування земельної ділянки,без зміни її меж та цільового призначення, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статті 122 Земельного кодексу України], крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

'''Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям, що належать до державної та комунальної власності''' на праві постійного користування передаються земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 пункту "а" частини другої статті 92 Земельного кодексу України.]

'''Інвестор із значними інвестиціями''', з яким укладено спеціальний інвестиційний договір у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1116-20#Text Законом України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями"], та який заінтересований в одержанні у користування земельної ділянки державної або комунальної власності, має право замовити розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж такої земельної ділянки в натурі (на місцевості) без надання дозволу органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. Про це він зобов’язаний письмово повідомити відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування протягом п’яти робочих днів. До письмового повідомлення додається копія договору про виконання робіт із землеустрою щодо встановлення меж такої земельної ділянки в натурі (на місцевості) та копія укладеного спеціального інвестиційного договору.

'''Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки''' із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 статтею 123 Земельного кодексу України].

==== Строк розгляду ====
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень '''у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою''' щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

==== Підстави для відмови у дозволі ====
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1512 статтею 151 Земельного кодексу України].

==== Дозвіл на розроблення документації із землеустрою ====
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання не надано дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об’єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку '''має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу''', про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або з дня повідомлення особою про замовлення проекту землеустрою (без надання дозволу) - на картографічній основі Державного земельного кадастру оприлюднюється орієнтовне місце розташування земельної ділянки, дата та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

'''''Рішенням про надання земельної ділянки''''' у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

# затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
# вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);
# надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

== Які заборони існують щодо використання земель рекреаційного призначення? ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n429 ч. 3 ст. 52 Земельного кодексу України] на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

На таких землях (крім земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельних ділянок, зайнятих об’єктами фізичної культури і спорту, інших аналогічних об’єктів) допускається будівництво відповідно до чинної містобудівної документації об’єктів житлового та громадського призначення, що не порушують режим використання земель рекреаційного призначення.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15 Закон України «Про екологічну мережу України»] передбачає можливість як включення існуючих земель рекреаційного призначення до екологічної мережі України згідно зі схемами формування екомережі, так і виявлення територій, що мають особливу рекреаційну цінність і планування переведення їх у категорію земель рекреаційного призначення згідно з відповідними схемами формування екомережі.

'''На території рекреаційних зон забороняються:'''
* господарська та інша діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням;
* зміни природного ландшафту та проведення інших дій, що суперечать використанню цих зон за прямим призначенням.
Режим використання цих територій визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами відповідно до законодавства України. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3159-17#Text Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення] в містах та інших населених пунктах» запроваджено мораторій строком на п’ять років на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та інших населених пунктах.

Мораторій стосується зміни цільового призначення земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень, а також земельних ділянок об’єктів фізичної культури і спорту. 
Зокрема заборонено ліквідацію та руйнування об’єктів стаціонарної рекреації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], розташованих на земельних ділянках рекреаційного призначення, крім випадків, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій. 
У разі руйнування об’єктів стаціонарної рекреації незалежно від форми власності, пов’язаного з виникненням надзвичайної ситуації, зміна цільового призначення земельних ділянок, на яких були розташовані ці об’єкти,забороняється. 
Зазначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3159-17#Text Закон] встановлює обов’язок органів місцевого самоврядування при прийнятті рішень про розроблення містобудівної документації та її затвердженні передбачати збереження та розширення не менш як на п’ять відсотків площ земельних ділянок рекреаційного призначення.

== Охорона земель рекреаційного призначення ==

* Охорона земель рекреаційного призначення покладається на підприємства, установи, організації та громадян, у власності або користуванні яких перебувають такі землі.

* Органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють охороні та збереженню земель рекреаційного призначення.

* Охорона земель рекреаційного призначення здійснюється шляхом включення таких земель до складу екологічної мережі, обмеження антропогенного впливу на такі землі, їх захисту від необґрунтованого вилучення для інших потреб.

== Чи існує відповідальність за неправомірне використання земель рекреаційного призначення? ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n315 ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення] використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-425 грн.) і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (255-510 грн.).<blockquote>'''''Важливо!'''''
''Землі рекреаційного призначення можуть одночасно належать до інших категорій земель, для яких встановлені обмеження на передачу у комунальну або приватну власність: земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, водного фонду.''</blockquote>
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Порядок передачі земель колективного сільськогосподарського підприємства громадянам у власність

2025-08-18T12:03:24Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]

== Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання ==
Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 цього Кодексу].

== Земельні ділянки державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій ==
Державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної і комунальної власності у постійне користування для будівництва та обслуговування об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також у випадках, передбачених частиною четвертою статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n324 цього Кодексу].

Державні і комунальні сільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть орендувати земельні ділянки усіх форм власності.

У разі ліквідації державного чи комунального підприємства, установи, організації землі, які перебувають у їх постійному користуванні, за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються іншим громадянам та юридичним особам для використання за їх цільовим призначенням, а договори оренди земельних ділянок припиняються.

== Аналіз законодавства ==
7 квітня 2022 року у Перехідних положеннях Земельного кодексу України з’явився новий пункт 27, підпунктом 5 якого було заборонено безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.
Внаслідок суттєвих змін, пов’язаних із захистом нашої країни, поступово відбувалось і пом’якшення законодавства, у зв’язку з чим 19 листопада 2022 року підпункт 5 було доповнено таким реченням: «Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом».

Згідно зі ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»], право на земельну частку земель колективного сільськогосподарського підприємства (пай) мають такі категорії осіб:
* колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай);
* громадяни-спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;
* громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);
* громадяни України, евакуйовані із зони безумовного відчуження або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонерами з їх числа, які проживають у сільській місцевості;

* громадяни, право на земельну частку (пай), яких встановлене судом. Громадянам, зазначеним в абзаці п'ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.
Для забезпечення реалізації права на земельну частку (пай) власник земельної частки (паю) зобов'язаний '''підтвердити наявність такого права.''' '''Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), <big>є сертифікат на право на земельну частку (пай),</big>''' що видається органами місцевого самоврядування кожному члену підприємства, кооперативу, товариства із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі. 

Крім сертифікату, документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), відповідно до ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» є:]
* свідоцтво про право на спадщину;
* договори купівлі-продажу, дарування, міни, посвідчені у встановленому законом порядку, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);
* рішення суду про визнання права на земельну частку (пай);
* трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства (за наявності) чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (для громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості).
'''Організаційно-правові засади виділення''' власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали сільськогосподарським підприємствам, на праві колективної власності, а також '''порядок обміну цими земельними ділянками''' визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".] 
Передача в натурі земельної частки (паю) здійснюється громадянину України, що має сертифікат на право на земельну частку (пай), згідно з його заявою, після складання "[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0017219-97#Text Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)]". 
Місце розташування та першочерговість виділення земельних ділянок визначається з урахуванням вимог раціональної організації території, компактності землекористування відповідно до проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій та іншої технічної документації. Складанню Схеми передують підготовчі роботи, які містять аналіз земельно-кадастрових, статистичних і планово-картографічних матеріалів, результатів польових вишукувань і обстежень земельного фонду з метою встановлення фактичного стану використання земель підприємства та здійснення розрахунків проведеного паювання земель. 
Згідно зі ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Для прийняття такого рішення необхідно, щоб власник земельної частки (паю) виявив бажання виділити її у натурі (на місцевості). Виявлення такого бажання власника виражається у формі письмової заяви, яку він подає до відповідного органу місцевого самоврядування чи органу державної влади. 
Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"] сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):
* розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку;
* приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
* уточнюють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток;
* укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації, яка необхідна для складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, якщо роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;
* сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо;
* розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
* організовуй проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
* оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку;
* приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв). 
Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. Однак за бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). Якщо одна і та сама особа має дві чи більше земельних часток (паїв), то вона має право, об'єднавши паї, виділити їх у натурі (на місцевості) однією земельною ділянкою. 
У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшості власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Роботи по землеустрою щодо виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), які виконуються землевпорядними організаціями, здійснюються на договірній основі. Організаціям, що виконують такі роботи, органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, державні та інші землевпорядні організації повинні надавати безоплатно всі геодезичні та картографічні матеріали й документи, необхідні для виконання робіт по землеустрою щодо виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). 
У проекті землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) визначається місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, наявність обмежень (обтяжень) при користуванні земельними ділянками, в тому числі земельних сервітутів (ч. 2 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".] 
Проект землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) зберігається у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) і в районному відділі земельних ресурсів. 
''' Що стосується земель КСП, які ліквідовані, то необхідно зазначити з 01.01.2019 членам колективних сільськогосподарських підприємств паювання земель у яких завершилось до 2020 року надано можливість перерозподілити між собою (допаювати) залишок сільськогосподарських угідь та передати землі несільськогосподарського призначення до комунальної власності.''' 
Рішення щодо передачі не розпайованих земель КСП до земель запасу повинно прийматись загальними зборами власників земельних часток (паїв) КСП чи зборами уповноважених або створеного ним органу управління, якому передано функції по господарському управлінню колективним майном. 
<big>'''У разі якщо до 01 січня 2025 року власник не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.'''</big> 
Така не витребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

Вм зв’язку із цим місцевим радам право тимчасового розпорядження шляхом надання в оренду нерозподіленими земельними ділянками, невитребуваними часткам (паями) після формування їх у земельні ділянки для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
{| class="wikitable"
|-
! Додатково - [[Набуття права власності на об’єкти безхазяйної нерухомої речі]]
|}
За позовом власнику не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель). 
Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з не витребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

'''01 січня 2019 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України від 10.07.2018 № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».]''' 
Цим Законом були внесені зміни до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»2, де у самій преамбулі законодавець зазначив, що цей закон визначає '''''особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)'''''. 
Також було видалено згадування такого суб’єкта, як районна державна адміністрація, відповідні трансформації відбулися в статтях 3, це відображено у ст. 5, 7, 9, 10 та 14. 
Так, відтепер відповідно до ст. 3 Закону № 899 підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є лише '''''рішення відповідної сільської, селищної або міської ради'''''. 
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання отримати належну їм земельну частку (пай) у натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної або міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). 
У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна '''''сільська, селищна або міська рада''''' приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Законом № 2498 були внесені зміни і до ст. 4 Закону № 899. Передбачається, що громадянам (подружжю) та іншим особам, які подали до відповідної '''''сільської, селищної або міської ради''''' спільну заяву чи клопотання, підписані кожним із них, про виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв) єдиним масивом, виділяється одна земельна ділянка у спільну власність.
== Висновок ==
Передача земель колективного сільськогосподарського підприємства громадянам у власність та виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) відбувається лише '''''рішенням відповідних сільських, селищних або міських рад'''''. 

Право власності на землю, як і будь-яке інше право для практичної реалізації повинно мати певний механізм його втілення в тому числі і визначений термін дії починаючи від моменту його виникнення і до можливого моменту припинення його дії.

Стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] пов'язує виникнення чинності цього права з двома обов'язковими умовами:
# встановлення меж земельної ділянки на місцевості;
# одержанням державного документа, який засвідчує право власності на землю.
В зв'язку з цим необхідно підкреслити, що земля, передана у власність, не може бути предметом повної або абсолютної власності, оскільки володіння нею носить чисто умовний характер і не може бути порівняно, наприклад, з володінням спорудами, насадженнями, тваринами чи особистими речами. Тому у всьому світі землевласники володіють фактично не землею, а лише низкою прав на визначену земельну площу, якими дозволяються ті чи інші легітимні операції з нею.
Якщо громадянин отримує відмову з посиланням на заборону і буде вважати за потрібне оскаржити такі дії, суди зможуть лише зобов'язати відповідний орган після закінчення воєнного стану повторно розглянути заяву громадянина на найближчій сесії. На думку суддів, це є належним способом захисту порушених прав позивача в умовах сьогодення.

Порядок розміщення зовнішньої реклами

2025-08-18T11:48:27Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про рекламу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2067-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу"]
== Поняття реклами та зовнішньої реклами ==
'''Реклама''' - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

'''Зовнішня реклама''' - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Конституція України закріплює рівність прав жінки та чоловіка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4239 Стаття 24]). 08 січня 2022 року набрали чинності зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n12 Закону України " Про рекламу"] (далі - Закон), які визначили поняття ''«дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі»:''

'''''дискримінаційна реклама''''' – реклама, що вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб;

'''''дискримінаційна реклама за ознакою статі''''' – реклама, що містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижує гідність людини за ознакою статі; демонструє насильство за ознакою статі; використовує зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.

З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку державні органи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n415 статті 26 Закону] можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.

== Порівняльна реклама ==
Відносини, які виникають у сфері порівняльної реклами, регулюються Законом з урахуванням особливостей, визначених законодавством України про захист від недобросовісної конкуренції.

Порівняльна реклама може містити зображення, посилання на товар, торговельні марки чи інші позначення, під якими випускається товар, з яким здійснюється порівняння, комерційне (фірмове) найменування конкурента, діяльність чи товар якого порівнюються.

'''Використання порівняльної реклами дозволяється у разі, якщо:'''

* реклама не містить визначених законодавством про захист прав споживачів ознак нечесної підприємницької практики;

* реклама порівнює однорідні (подібні) товари, які задовольняють одні й ті самі потреби або мають однакове призначення, чи порівнює діяльність, що охоплюється однією сферою чи одним видом діяльності;

* реклама об’єктивно порівнює одну або кілька суттєвих, співставних та репрезентативних характеристик однорідного (подібного) товару, діяльності, в тому числі ціну, інформація про які може вплинути на рішення споживача при здійсненні вибору;

* реклама не дискредитує, не містить неправдивої інформації про якість однорідних (подібних) товарів інших виробників або продавців, не дискредитує діяльність чи становище інших осіб, репутацію торговельних марок, комерційних (фірмових) найменувань, інші особливості конкурентів або зазначення місць походження товару;

* щодо товару із зазначенням (простим або кваліфікованим) походження порівняння здійснюється щодо товару з аналогічним зазначенням;

* реклама не створює змішування між рекламодавцем і конкурентом, між товарами, торговельними марками, комерційним (фірмовим) найменуванням та іншими позначеннями рекламодавця та конкурентів;

* товар конкурента, захищений торговельною маркою або комерційним найменуванням, не зображено способом імітації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n129 стаття 11 Закону]).

== Соціальна реклама ==
Рекламодавцем соціальної реклами може бути будь-яка особа.

Під час виборчого процесу соціальна реклама не може розміщуватися за кошти державного або місцевих бюджетів, крім матеріалів, що розміщуються на замовлення виборчих комісій.

На соціальну рекламу поширюються загальні вимоги до реклами, якщо інше не передбачено Законом.

Соціальна реклама може розміщуватися за грошову чи іншу винагороду або безоплатно.

Соціальна реклама не повинна містити прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб, які займають посади, визначені пунктами 1, 4 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"], посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця, на об’єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рекламодавцю соціальної реклами.

Заборона зазначення в рекламі посилань на рекламодавця та/або осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, за замовленням яких діє рекламодавець, а також на належні їм об’єкти права інтелектуальної власності не поширюється на такі випадки ''(крім згадувань у соціальній рекламі прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб, які займають посади, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 пунктами 1, 4 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"] під час виборчого процесу'') :

# якщо рекламодавцем соціальної реклами є державний орган, орган місцевого самоврядування, міжнародна організація, міжнародне об’єднання, а також їх представництва, консульська установа іноземної держави, державний орган іноземної держави, представництво міжнародної організації, представництво міжнародного об’єднання;
# якщо рекламодавцем соціальної реклами є громадське об’єднання чи благодійна організація або меценат фізичної культури і спорту (під час підготовки та проведення офіційних спортивних заходів та спортивних змагань);
# поширення соціальної реклами, створеної в межах реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
# поширення соціальної реклами волонтерів, які діють відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність";
# поширення реклами національних фільмів.

Соціальна реклама, яка поширюється на замовлення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб, не повинна містити інформації, що сприяє формуванню і підтриманню обізнаності, інтересу до певної партії (організації партії) чи кандидата, їхніх програм, передбачених програмами заходів (діяльності), які вони здійснюють чи підтримують.

''Не вважається соціальною рекламою інформація'', спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей, поширення якої не має на меті отримання прибутку, якщо така інформація використовується з метою спонукання виборців голосувати за певну партію (організацію партії) чи кандидата або проти них чи містить посилання на їхню програму, заходи (діяльність), які вони здійснюють чи підтримують.

Соціальна реклама у лінійних аудіальних та аудіовізуальних медіа повинна бути чітко відокремлена від інших програм на їх початку і наприкінці за допомогою звукових, візуальних, комбінованих засобів, титрів або коментарів ведучих '''з використанням слів "соціальна реклама"'''.

Соціальна реклама в інших медіа повинна бути чітко відокремлена від іншої інформації '''з використанням слів "соціальна реклама"'''.

Суб’єкти у сфері медіа - розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів, зобов’язані розміщувати соціальну рекламу органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій безоплатно в обсязі не менше 5 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами. Вони зобов’язані надавати пільги при розміщенні соціальної реклами, рекламодавцем якої є заклади освіти, культури, охорони здоров’я, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, а також благодійні організації.

У разі виникнення сумніву щодо відповідності реклами визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами рекламодавець або розповсюджувач реклами може звернутися до [https://webportal.nrada.gov.ua/ Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення] за наданням висновку щодо відповідності реклами, що поширюється в медіа, визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами.

У разі якщо рекламодавцем соціальної реклами є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, отримання висновку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо відповідності реклами визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами є обов’язковим.

У разі наявності негативного висновку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо відповідності соціальної реклами визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами, рекламодавцем якої є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, поширення в медіа такої соціальної реклами забороняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n133 Стаття 12 Закону]).

== Розміщення зовнішньої реклами ==
Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Стягнення плати за видачу дозволів забороняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n188 частина 1 статті 16 Закону]).

== Вимоги для розміщення зовнішньої реклами ==
'''Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам''':
* розміщуватися з додержанням вимог техніки безпеки.
* розміщуватися із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;
* освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;
* фундамент наземної зовнішньої реклами, що виступає над поверхнею землі, може бути декоративно оформлений;
* на опорах наземної зовнішньої реклами, що розміщується вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, за вимогою уповноваженого підрозділу Національної поліції наноситься вертикальна дорожня розмітка із світлоповертаючих матеріалів заввишки до 2 метрів від поверхні землі;
* нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною вулиць і доріг, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;
* у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n188 частина 2 статті 16 Закону]).

== Мова реклами ==
Мовою реклами є державна мова.

Об’єкти права інтелектуальної власності у рекламі використовуються мовою, якою їм наданий правовий захист відповідно до законодавства про охорону прав інтелектуальної власності.

Особливості використання у рекламі мов корінних народів і національних меншин України визначаються законом, що регулює порядок реалізації прав корінних народів, національних меншин України.

Адреси веб-сайтів, онлайн-медіа, а також інші ідентифікатори в мережі Інтернет та адреси для електронних комунікацій можуть наводитися в рекламі літерами латинського алфавіту.

Зображення товару в рекламі наводиться у вигляді, в якому він пропонується споживачам в Україні, з дотримання вимог законів України "Про захист прав споживачів" і "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Мова реклами є складовою змісту реклами.

= Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами=
'''Забороняється розташовувати рекламні засоби:'''
* на пішохідних доріжках та алеях, якщо це перешкоджає вільному руху пішоходів;
* у населених пунктах на висоті менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини.
Розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках історії та архітектури і в межах зон охорони таких пам'яток, в межах об'єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду..

Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, не повинна розміщуватися на рекламних засобах ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років.
=== У рекламі забороняється: ===

* поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом;

* наводити твердження та/або зображення, які є дискримінаційними та/або розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознакою походження людини, її соціального чи майнового стану, віку, расової, етнічної чи національної належності, статі, сексуальної орієнтації, освіти, інвалідності, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовною ознакою, родом і характером занять, місцем проживання, за іншими ознаками, а також такими, що дискредитують товари інших осіб;

* надавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людини та/або довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

* використовувати засоби і технології, які справляють вплив на підсвідомість споживачів реклами;

* наводити твердження, дискримінаційні стосовно осіб, які не користуються рекламованим товаром;

* використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів іноземних держав та міжнародних організацій, міжнародних об’єднань, якщо такі використання або імітація пропагують неповагу до них або вводять споживачів в оману;

* використовувати офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, міжнародних об’єднань, крім випадків, якщо:

згадування в рекламі відповідного органу, організації чи об’єднання є вимогою закону;

орган, організація чи об’єднання є рекламодавцем відповідної реклами чи таке використання відбувається з його дозволу чи на його замовлення;

таке використання передбачено законодавством України про авторське право та суміжні права;

* рекламувати товари, які підлягають обов’язковій сертифікації, товари, для виробництва чи реалізації яких необхідна наявність спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності у виробника чи особи, що реалізує товари, відповідного сертифіката, дозволу, ліцензії;

* використовувати зображення або ім’я фізичної особи без її згоди, наданої в письмовій (електронній) формі, або згоди інших осіб, отриманої у порядку, передбаченому законодавством. Згода на використання зображення фізичної особи не вимагається, якщо фізична особа позувала чи виконувала роль для створення реклами за грошову або іншу винагороду та/або брала участь у створенні (зйомках) аудіовізуального твору, програми, її зображення використовується в рекламі (анонсі) такого аудіовізуального твору, програми, і рекламодавець має обсяг прав інтелектуальної власності на таку рекламу, достатній для обраного виду її розповсюдження. Вимога отримання згоди фізичної особи не поширюється на показ у рекламі грошових знаків із зображенням на них фізичних осіб;

* імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що використовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;

* рекламувати послуги, пов’язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Така інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами;

* розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), що містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, що мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів;

* розповсюджувати рекламу про спорудження об’єкта житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління:

без наявності у замовника будівництва права власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується об’єкт, що рекламується;

без наявності у замовника будівництва права на виконання будівельних робіт на конкретному об’єкті, що рекламується, отриманого відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

без наявності у суб’єкта господарювання, що здійснює будівництво об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва відповідних об’єктів;

якщо залучення коштів фізичних та юридичних осіб (у тому числі в управління) для спорудження таких об’єктів здійснюється без дотримання вимог Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому";

без розміщення на веб-сайті замовника будівництва, девелопера будівництва (за наявності), управителя фонду фінансування будівництва (за наявності) інформації, визначеної Законом України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" (у разі продажу житлових приміщень);

* рекламувати послуги з ворожіння та гадання;

* наводити твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипних ролей чоловіка та жінки, що пропагують принизливе та зневажливе ставлення; принижувати гідність людини за ознакою статі; демонструвати насильство за ознакою статі; використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання. Ця вимога не поширюється на соціальну рекламу, спрямовану на засудження відповідних явищ.

=== В рекламі про вакансії (прийом на роботу) забороняється: ===
* пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі);
* висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі).
= Отримання дозволу для розміщення зовнішньої реклами=
'''Зовнішня реклама''' розміщується на підставі дозволів. '''Дозвіл надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.'''

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.]

Справляння плати за видачу зазначених дозволів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад забороняється.

Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

'''Видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з:'''
* Мінкультури - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць;
* органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках місцевого значення, а також в межах зон охорони цих пам’яток;
* утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій;
* Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Національною поліцією - у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг.
Перелік органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, є вичерпним.

'''Для одержання дозволу заявник подає робочому органу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2067-2003-%D0%BF/conv/paranz_3 заяву], до якої додаються:'''
фотокартка або комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням.

''Строк видачі дозволу або надання письмового повідомлення про відмову у його видачі становить 10 робочих днів.''

У разі прийняття рішення про відмову у видачі дозволу робочий орган надсилає заявникові вмотивовану відповідь із зазначенням підстав, передбачених законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2067-2003-%D0%BF/conv/paranz_5 '''Дозвіл'''] або відмова у його видачі видається не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

== Спонсорство ==
У програмах аудіальних та аудіовізуальних медіа, матеріалах в інших медіа, на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації, видовищних та інших заходів, проектів тощо, які створені і проводяться за участю спонсорів, наведення будь-якої інформації рекламного характеру про спонсора та/або його товари, крім імені або найменування спонсорів, комерційного (фірмового) найменування, найменування товару та/або торговельної марки, які виступають спонсорами, забороняється.

Якщо спонсором виступає юридична особа, до якої застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 10 частини першої статті 96'''-10-1''' Кримінального кодексу України, забороняється також наведення найменування, комерційного (фірмового) найменування, найменування товару та/або торговельної марки такої юридичної особи протягом строку, визначеного в судовому рішенні про застосування такого заходу.

У програмах аудіовізуальних медіа (крім аудіальних), у матеріалах онлайн-медіа, на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації наведення будь-якої інформації рекламного характеру, яка подається у вигляді дикторського тексту та/або звукового супроводу, про спонсора - виробника алкогольних напоїв, його ім’я (найменування), найменування товару та/або торговельну марку, що належить спонсору, забороняється.

= Відповідальність за порушення законодавства про розміщення зовнішньої реклами=
Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

''Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1360 грн) і на посадових осіб,'' ''громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн).''

Адміністративні протоколи мають право складати посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.
[[Категорія:Господарське право]]

Порядок розміщення зовнішньої реклами

2025-08-18T11:44:09Z

Kudelia.Ihor:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про рекламу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2067-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу"]
== Поняття реклами та зовнішньої реклами ==
'''Реклама''' - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

'''Зовнішня реклама''' - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Конституція України закріплює рівність прав жінки та чоловіка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4239 Стаття 24]). 08 січня 2022 року набрали чинності зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n12 Закону України " Про рекламу"] (далі - Закон), які визначили поняття ''«дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі»:''

'''''дискримінаційна реклама''''' – реклама, що вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб;

'''''дискримінаційна реклама за ознакою статі''''' – реклама, що містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижує гідність людини за ознакою статі; демонструє насильство за ознакою статі; використовує зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.

З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку державні органи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n415 статті 26 Закону] можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.

== Порівняльна реклама ==
Відносини, які виникають у сфері порівняльної реклами, регулюються Законом з урахуванням особливостей, визначених законодавством України про захист від недобросовісної конкуренції.

Порівняльна реклама може містити зображення, посилання на товар, торговельні марки чи інші позначення, під якими випускається товар, з яким здійснюється порівняння, комерційне (фірмове) найменування конкурента, діяльність чи товар якого порівнюються.

'''Використання порівняльної реклами дозволяється у разі, якщо:'''

* реклама не містить визначених законодавством про захист прав споживачів ознак нечесної підприємницької практики;

* реклама порівнює однорідні (подібні) товари, які задовольняють одні й ті самі потреби або мають однакове призначення, чи порівнює діяльність, що охоплюється однією сферою чи одним видом діяльності;

* реклама об’єктивно порівнює одну або кілька суттєвих, співставних та репрезентативних характеристик однорідного (подібного) товару, діяльності, в тому числі ціну, інформація про які може вплинути на рішення споживача при здійсненні вибору;

* реклама не дискредитує, не містить неправдивої інформації про якість однорідних (подібних) товарів інших виробників або продавців, не дискредитує діяльність чи становище інших осіб, репутацію торговельних марок, комерційних (фірмових) найменувань, інші особливості конкурентів або зазначення місць походження товару;

* щодо товару із зазначенням (простим або кваліфікованим) походження порівняння здійснюється щодо товару з аналогічним зазначенням;

* реклама не створює змішування між рекламодавцем і конкурентом, між товарами, торговельними марками, комерційним (фірмовим) найменуванням та іншими позначеннями рекламодавця та конкурентів;

* товар конкурента, захищений торговельною маркою або комерційним найменуванням, не зображено способом імітації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n129 стаття 11 Закону]).

== Соціальна реклама ==
Рекламодавцем соціальної реклами може бути будь-яка особа.

Під час виборчого процесу соціальна реклама не може розміщуватися за кошти державного або місцевих бюджетів, крім матеріалів, що розміщуються на замовлення виборчих комісій.

На соціальну рекламу поширюються загальні вимоги до реклами, якщо інше не передбачено Законом.

Соціальна реклама може розміщуватися за грошову чи іншу винагороду або безоплатно.

Соціальна реклама не повинна містити прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб, які займають посади, визначені пунктами 1, 4 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"], посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця, на об’єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рекламодавцю соціальної реклами.

Заборона зазначення в рекламі посилань на рекламодавця та/або осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, за замовленням яких діє рекламодавець, а також на належні їм об’єкти права інтелектуальної власності не поширюється на такі випадки ''(крім згадувань у соціальній рекламі прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб, які займають посади, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 пунктами 1, 4 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"] під час виборчого процесу'') :

# якщо рекламодавцем соціальної реклами є державний орган, орган місцевого самоврядування, міжнародна організація, міжнародне об’єднання, а також їх представництва, консульська установа іноземної держави, державний орган іноземної держави, представництво міжнародної організації, представництво міжнародного об’єднання;
# якщо рекламодавцем соціальної реклами є громадське об’єднання чи благодійна організація або меценат фізичної культури і спорту (під час підготовки та проведення офіційних спортивних заходів та спортивних змагань);
# поширення соціальної реклами, створеної в межах реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
# поширення соціальної реклами волонтерів, які діють відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність";
# поширення реклами національних фільмів.

Соціальна реклама, яка поширюється на замовлення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб, не повинна містити інформації, що сприяє формуванню і підтриманню обізнаності, інтересу до певної партії (організації партії) чи кандидата, їхніх програм, передбачених програмами заходів (діяльності), які вони здійснюють чи підтримують.

''Не вважається соціальною рекламою інформація'', спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей, поширення якої не має на меті отримання прибутку, якщо така інформація використовується з метою спонукання виборців голосувати за певну партію (організацію партії) чи кандидата або проти них чи містить посилання на їхню програму, заходи (діяльність), які вони здійснюють чи підтримують.

Соціальна реклама у лінійних аудіальних та аудіовізуальних медіа повинна бути чітко відокремлена від інших програм на їх початку і наприкінці за допомогою звукових, візуальних, комбінованих засобів, титрів або коментарів ведучих '''з використанням слів "соціальна реклама"'''.

Соціальна реклама в інших медіа повинна бути чітко відокремлена від іншої інформації '''з використанням слів "соціальна реклама"'''.

Суб’єкти у сфері медіа - розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів, зобов’язані розміщувати соціальну рекламу органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій безоплатно в обсязі не менше 5 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами. Вони зобов’язані надавати пільги при розміщенні соціальної реклами, рекламодавцем якої є заклади освіти, культури, охорони здоров’я, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, а також благодійні організації.

У разі виникнення сумніву щодо відповідності реклами визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами рекламодавець або розповсюджувач реклами може звернутися до [https://webportal.nrada.gov.ua/ Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення] за наданням висновку щодо відповідності реклами, що поширюється в медіа, визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами.

У разі якщо рекламодавцем соціальної реклами є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, отримання висновку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо відповідності реклами визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами є обов’язковим.

У разі наявності негативного висновку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо відповідності соціальної реклами визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами, рекламодавцем якої є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, поширення в медіа такої соціальної реклами забороняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n133 Стаття 12 Закону]).

== Розміщення зовнішньої реклами ==
Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Стягнення плати за видачу дозволів забороняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n188 частина 1 статті 16 Закону]).

== Вимоги для розміщення зовнішньої реклами ==
'''Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам''':
* розміщуватися з додержанням вимог техніки безпеки.
* розміщуватися із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;
* освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;
* фундамент наземної зовнішньої реклами, що виступає над поверхнею землі, може бути декоративно оформлений;
* на опорах наземної зовнішньої реклами, що розміщується вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, за вимогою уповноваженого підрозділу Національної поліції наноситься вертикальна дорожня розмітка із світлоповертаючих матеріалів заввишки до 2 метрів від поверхні землі;
* нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною вулиць і доріг, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;
* у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n188 частина 2 статті 16 Закону]).
= Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами=
'''Забороняється розташовувати рекламні засоби:'''
* на пішохідних доріжках та алеях, якщо це перешкоджає вільному руху пішоходів;
* у населених пунктах на висоті менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини.
Розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках історії та архітектури і в межах зон охорони таких пам'яток, в межах об'єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду..

Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, не повинна розміщуватися на рекламних засобах ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років.
=== У рекламі забороняється: ===

* поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом;

* наводити твердження та/або зображення, які є дискримінаційними та/або розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознакою походження людини, її соціального чи майнового стану, віку, расової, етнічної чи національної належності, статі, сексуальної орієнтації, освіти, інвалідності, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовною ознакою, родом і характером занять, місцем проживання, за іншими ознаками, а також такими, що дискредитують товари інших осіб;

* надавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людини та/або довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

* використовувати засоби і технології, які справляють вплив на підсвідомість споживачів реклами;

* наводити твердження, дискримінаційні стосовно осіб, які не користуються рекламованим товаром;

* використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів іноземних держав та міжнародних організацій, міжнародних об’єднань, якщо такі використання або імітація пропагують неповагу до них або вводять споживачів в оману;

* використовувати офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, міжнародних об’єднань, крім випадків, якщо:

згадування в рекламі відповідного органу, організації чи об’єднання є вимогою закону;

орган, організація чи об’єднання є рекламодавцем відповідної реклами чи таке використання відбувається з його дозволу чи на його замовлення;

таке використання передбачено законодавством України про авторське право та суміжні права;

* рекламувати товари, які підлягають обов’язковій сертифікації, товари, для виробництва чи реалізації яких необхідна наявність спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності у виробника чи особи, що реалізує товари, відповідного сертифіката, дозволу, ліцензії;

* використовувати зображення або ім’я фізичної особи без її згоди, наданої в письмовій (електронній) формі, або згоди інших осіб, отриманої у порядку, передбаченому законодавством. Згода на використання зображення фізичної особи не вимагається, якщо фізична особа позувала чи виконувала роль для створення реклами за грошову або іншу винагороду та/або брала участь у створенні (зйомках) аудіовізуального твору, програми, її зображення використовується в рекламі (анонсі) такого аудіовізуального твору, програми, і рекламодавець має обсяг прав інтелектуальної власності на таку рекламу, достатній для обраного виду її розповсюдження. Вимога отримання згоди фізичної особи не поширюється на показ у рекламі грошових знаків із зображенням на них фізичних осіб;

* імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що використовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;

* рекламувати послуги, пов’язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Така інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами;

* розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), що містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, що мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів;

* розповсюджувати рекламу про спорудження об’єкта житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління:

без наявності у замовника будівництва права власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується об’єкт, що рекламується;

без наявності у замовника будівництва права на виконання будівельних робіт на конкретному об’єкті, що рекламується, отриманого відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

без наявності у суб’єкта господарювання, що здійснює будівництво об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва відповідних об’єктів;

якщо залучення коштів фізичних та юридичних осіб (у тому числі в управління) для спорудження таких об’єктів здійснюється без дотримання вимог Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому";

без розміщення на веб-сайті замовника будівництва, девелопера будівництва (за наявності), управителя фонду фінансування будівництва (за наявності) інформації, визначеної Законом України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" (у разі продажу житлових приміщень);

* рекламувати послуги з ворожіння та гадання;

* наводити твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипних ролей чоловіка та жінки, що пропагують принизливе та зневажливе ставлення; принижувати гідність людини за ознакою статі; демонструвати насильство за ознакою статі; використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання. Ця вимога не поширюється на соціальну рекламу, спрямовану на засудження відповідних явищ.

=== В рекламі про вакансії (прийом на роботу) забороняється: ===
* пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі);
* висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі).
= Отримання дозволу для розміщення зовнішньої реклами=
'''Зовнішня реклама''' розміщується на підставі дозволів. '''Дозвіл надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.'''

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.]

Справляння плати за видачу зазначених дозволів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад забороняється.

Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

'''Видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з:'''
* Мінкультури - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць;
* органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках місцевого значення, а також в межах зон охорони цих пам’яток;
* утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій;
* Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Національною поліцією - у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг.
Перелік органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, є вичерпним.

'''Для одержання дозволу заявник подає робочому органу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2067-2003-%D0%BF/conv/paranz_3 заяву], до якої додаються:'''
фотокартка або комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням.

''Строк видачі дозволу або надання письмового повідомлення про відмову у його видачі становить 10 робочих днів.''

У разі прийняття рішення про відмову у видачі дозволу робочий орган надсилає заявникові вмотивовану відповідь із зазначенням підстав, передбачених законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2067-2003-%D0%BF/conv/paranz_5 '''Дозвіл'''] або відмова у його видачі видається не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
= Відповідальність за порушення законодавства про розміщення зовнішньої реклами=
Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

''Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1360 грн) і на посадових осіб,'' ''громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн).''

Адміністративні протоколи мають право складати посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад..
[[Категорія:Господарське право]]

Порядок розміщення зовнішньої реклами

2025-08-18T08:34:28Z

Kudelia.Ihor:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про рекламу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2067-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу"]
== Поняття реклами та зовнішньої реклами ==
'''Реклама''' - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

'''Зовнішня реклама''' - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Конституція України закріплює рівність прав жінки та чоловіка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4239 Стаття 24]). 08 січня 2022 року набрали чинності зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n12 Закону України " Про рекламу"] (далі - Закон), які визначили поняття ''«дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі»:''

'''''дискримінаційна реклама''''' – реклама, що вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб;

'''''дискримінаційна реклама за ознакою статі''''' – реклама, що містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижує гідність людини за ознакою статі; демонструє насильство за ознакою статі; використовує зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.

З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку державні органи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n415 статті 26 Закону] можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.

== Порівняльна реклама ==
Відносини, які виникають у сфері порівняльної реклами, регулюються Законом з урахуванням особливостей, визначених законодавством України про захист від недобросовісної конкуренції.

Порівняльна реклама може містити зображення, посилання на товар, торговельні марки чи інші позначення, під якими випускається товар, з яким здійснюється порівняння, комерційне (фірмове) найменування конкурента, діяльність чи товар якого порівнюються.

'''Використання порівняльної реклами дозволяється у разі, якщо:'''

* реклама не містить визначених законодавством про захист прав споживачів ознак нечесної підприємницької практики;

* реклама порівнює однорідні (подібні) товари, які задовольняють одні й ті самі потреби або мають однакове призначення, чи порівнює діяльність, що охоплюється однією сферою чи одним видом діяльності;

* реклама об’єктивно порівнює одну або кілька суттєвих, співставних та репрезентативних характеристик однорідного (подібного) товару, діяльності, в тому числі ціну, інформація про які може вплинути на рішення споживача при здійсненні вибору;

* реклама не дискредитує, не містить неправдивої інформації про якість однорідних (подібних) товарів інших виробників або продавців, не дискредитує діяльність чи становище інших осіб, репутацію торговельних марок, комерційних (фірмових) найменувань, інші особливості конкурентів або зазначення місць походження товару;

* щодо товару із зазначенням (простим або кваліфікованим) походження порівняння здійснюється щодо товару з аналогічним зазначенням;

* реклама не створює змішування між рекламодавцем і конкурентом, між товарами, торговельними марками, комерційним (фірмовим) найменуванням та іншими позначеннями рекламодавця та конкурентів;

* товар конкурента, захищений торговельною маркою або комерційним найменуванням, не зображено способом імітації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n129 стаття 11 Закону]).

== Соціальна реклама ==
Рекламодавцем соціальної реклами може бути будь-яка особа.

Під час виборчого процесу соціальна реклама не може розміщуватися за кошти державного або місцевих бюджетів, крім матеріалів, що розміщуються на замовлення виборчих комісій.

На соціальну рекламу поширюються загальні вимоги до реклами, якщо інше не передбачено Законом.

Соціальна реклама може розміщуватися за грошову чи іншу винагороду або безоплатно.

Соціальна реклама не повинна містити прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб, які займають посади, визначені пунктами 1, 4 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"], посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця, на об’єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рекламодавцю соціальної реклами.

Заборона зазначення в рекламі посилань на рекламодавця та/або осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, за замовленням яких діє рекламодавець, а також на належні їм об’єкти права інтелектуальної власності не поширюється на такі випадки ''(крім згадувань у соціальній рекламі прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб, які займають посади, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 пунктами 1, 4 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"] під час виборчого процесу'') :

# якщо рекламодавцем соціальної реклами є державний орган, орган місцевого самоврядування, міжнародна організація, міжнародне об’єднання, а також їх представництва, консульська установа іноземної держави, державний орган іноземної держави, представництво міжнародної організації, представництво міжнародного об’єднання;
# якщо рекламодавцем соціальної реклами є громадське об’єднання чи благодійна організація або меценат фізичної культури і спорту (під час підготовки та проведення офіційних спортивних заходів та спортивних змагань);
# поширення соціальної реклами, створеної в межах реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
# поширення соціальної реклами волонтерів, які діють відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність";
# поширення реклами національних фільмів.

Соціальна реклама, яка поширюється на замовлення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб, не повинна містити інформації, що сприяє формуванню і підтриманню обізнаності, інтересу до певної партії (організації партії) чи кандидата, їхніх програм, передбачених програмами заходів (діяльності), які вони здійснюють чи підтримують.

''Не вважається соціальною рекламою інформація'', спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей, поширення якої не має на меті отримання прибутку, якщо така інформація використовується з метою спонукання виборців голосувати за певну партію (організацію партії) чи кандидата або проти них чи містить посилання на їхню програму, заходи (діяльність), які вони здійснюють чи підтримують.

Соціальна реклама у лінійних аудіальних та аудіовізуальних медіа повинна бути чітко відокремлена від інших програм на їх початку і наприкінці за допомогою звукових, візуальних, комбінованих засобів, титрів або коментарів ведучих '''з використанням слів "соціальна реклама"'''.

Соціальна реклама в інших медіа повинна бути чітко відокремлена від іншої інформації '''з використанням слів "соціальна реклама"'''.

Суб’єкти у сфері медіа - розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів, зобов’язані розміщувати соціальну рекламу органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій безоплатно в обсязі не менше 5 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами. Вони зобов’язані надавати пільги при розміщенні соціальної реклами, рекламодавцем якої є заклади освіти, культури, охорони здоров’я, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, а також благодійні організації.

У разі виникнення сумніву щодо відповідності реклами визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами рекламодавець або розповсюджувач реклами може звернутися до [https://webportal.nrada.gov.ua/ Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення] за наданням висновку щодо відповідності реклами, що поширюється в медіа, визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами.

У разі якщо рекламодавцем соціальної реклами є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, отримання висновку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо відповідності реклами визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами є обов’язковим.

У разі наявності негативного висновку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо відповідності соціальної реклами визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами, рекламодавцем якої є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, поширення в медіа такої соціальної реклами забороняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n133 Стаття 12 Закону]).

== Розміщення зовнішньої реклами ==
Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Стягнення плати за видачу дозволів забороняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n188 частина 1 статті 16 Закону]).

== Вимоги для розміщення зовнішньої реклами ==
'''Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам''':
* розміщуватися з додержанням вимог техніки безпеки.
* розміщуватися із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;
* освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;
* фундамент наземної зовнішньої реклами, що виступає над поверхнею землі, може бути декоративно оформлений;
* на опорах наземної зовнішньої реклами, що розміщується вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, за вимогою уповноваженого підрозділу Національної поліції наноситься вертикальна дорожня розмітка із світлоповертаючих матеріалів заввишки до 2 метрів від поверхні землі;
* нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною вулиць і доріг, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;
* у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#n188 частина 2 статті 16 Закону]).
= Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами=
'''Забороняється розташовувати рекламні засоби:'''
* на пішохідних доріжках та алеях, якщо це перешкоджає вільному руху пішоходів;
* у населених пунктах на висоті менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини.
Розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках історії та архітектури і в межах зон охорони таких пам'яток, в межах об'єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду..

Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, не повинна розміщуватися на рекламних засобах ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років.
=== У рекламі забороняється: ===

* поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом;

* наводити твердження та/або зображення, які є дискримінаційними та/або розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознакою походження людини, її соціального чи майнового стану, віку, расової, етнічної чи національної належності, статі, сексуальної орієнтації, освіти, інвалідності, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовною ознакою, родом і характером занять, місцем проживання, за іншими ознаками, а також такими, що дискредитують товари інших осіб;

* надавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людини та/або довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

* використовувати засоби і технології, які справляють вплив на підсвідомість споживачів реклами;

* наводити твердження, дискримінаційні стосовно осіб, які не користуються рекламованим товаром;

* використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів іноземних держав та міжнародних організацій, міжнародних об’єднань, якщо такі використання або імітація пропагують неповагу до них або вводять споживачів в оману;

* використовувати офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, міжнародних об’єднань, крім випадків, якщо:

згадування в рекламі відповідного органу, організації чи об’єднання є вимогою закону;

орган, організація чи об’єднання є рекламодавцем відповідної реклами чи таке використання відбувається з його дозволу чи на його замовлення;

таке використання передбачено законодавством України про авторське право та суміжні права;

* рекламувати товари, які підлягають обов’язковій сертифікації, товари, для виробництва чи реалізації яких необхідна наявність спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності у виробника чи особи, що реалізує товари, відповідного сертифіката, дозволу, ліцензії;

* використовувати зображення або ім’я фізичної особи без її згоди, наданої в письмовій (електронній) формі, або згоди інших осіб, отриманої у порядку, передбаченому законодавством. Згода на використання зображення фізичної особи не вимагається, якщо фізична особа позувала чи виконувала роль для створення реклами за грошову або іншу винагороду та/або брала участь у створенні (зйомках) аудіовізуального твору, програми, її зображення використовується в рекламі (анонсі) такого аудіовізуального твору, програми, і рекламодавець має обсяг прав інтелектуальної власності на таку рекламу, достатній для обраного виду її розповсюдження. Вимога отримання згоди фізичної особи не поширюється на показ у рекламі грошових знаків із зображенням на них фізичних осіб;

* імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що використовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;

* рекламувати послуги, пов’язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Така інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами;

* розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), що містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, що мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів;

* розповсюджувати рекламу про спорудження об’єкта житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління:

без наявності у замовника будівництва права власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується об’єкт, що рекламується;

без наявності у замовника будівництва права на виконання будівельних робіт на конкретному об’єкті, що рекламується, отриманого відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

без наявності у суб’єкта господарювання, що здійснює будівництво об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва відповідних об’єктів;

якщо залучення коштів фізичних та юридичних осіб (у тому числі в управління) для спорудження таких об’єктів здійснюється без дотримання вимог Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому";

без розміщення на веб-сайті замовника будівництва, девелопера будівництва (за наявності), управителя фонду фінансування будівництва (за наявності) інформації, визначеної Законом України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" (у разі продажу житлових приміщень);

* рекламувати послуги з ворожіння та гадання;

* наводити твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипних ролей чоловіка та жінки, що пропагують принизливе та зневажливе ставлення; принижувати гідність людини за ознакою статі; демонструвати насильство за ознакою статі; використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання. Ця вимога не поширюється на соціальну рекламу, спрямовану на засудження відповідних явищ.

=== В рекламі про вакансії (прийом на роботу) забороняється: ===
* пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі);
* висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі).
= Отримання дозволу для розміщення зовнішньої реклами=
'''Зовнішня реклама''' розміщується на підставі дозволів. '''Дозвіл надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.'''

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.]

Справляння плати за видачу зазначених дозволів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад забороняється.

Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

'''Видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з:'''
* Мінкультури - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць;
* органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках місцевого значення, а також в межах зон охорони цих пам’яток;
* утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій;
* Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Національною поліцією - у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг.
Перелік органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, є вичерпним.

'''Для одержання дозволу заявник подає робочому органу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2067-2003-%D0%BF/conv/paranz_3 заяву], до якої додаються:'''
фотокартка або комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням.

''Строк видачі дозволу або надання письмового повідомлення про відмову у його видачі становить 10 робочих днів.''

У разі прийняття рішення про відмову у видачі дозволу робочий орган надсилає заявникові вмотивовану відповідь із зазначенням підстав, передбачених законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2067-2003-%D0%BF/conv/paranz_5 '''Дозвіл'''] або відмова у його видачі видається не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
= Відповідальність за порушення законодавства про розміщення зовнішньої реклами=
Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

''Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1360 грн) і на посадових осіб,'' ''громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн).''

Адміністративні протоколи мають право складати посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.
[[Категорія:Господарське право]]

Оподаткування доходів, отриманих за кордоном

2025-07-24T10:19:26Z

Kudelia.Ihor: Доповнення та редагування

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Закон України «Про платіжні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15 Наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1195-22#Text Наказ Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248 "Про затвердження форми довідки-підтвердження та Порядку підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану"] передбачає можливість подання декларації протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану, якщо платник не матиме змоги подати таку декларацію вчасно (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2520-20#Text Закону України від 15 серпня 2022 року № 2520-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України]- громадяни України, які скористались тимчасовим захистом в інших країнах, допомогою, отриману від іноземних держав та їх державних фондів, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність, повинні задекларувати таку допомогу як іноземні доходи, при цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із таких сум не визначають та не сплачують. У разі, якщо працювали або отримували інші доходи крім вищезазначеної допомоги, такий дохід є іноземним, і громадяни України '''зобов'язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО за ставкою 18%''' (пп. 167.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ]) та в'''ійськовий збір за ставкою 1,5%''' (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ]). Разом з цим відповідно до угод про уникнення подвійного оподаткування платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном. ''При цьому військовий збір за ставкою 1,5% сплачується''.
|}
== Загальні відомості ==
'''Статтею 67 Конституції України''' визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни відповідно до порядку, встановленого законом, щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік.
Під декларування підпадають громадяни, які протягом року отримували дохід, а податок з такого доходу не утримувався.

'''Будь-які доходи, отримані фізичними особами — резидентами України''',мають бути оподатковані відповідно до норм ПКУ.
Це правило працює незалежно від того, де отримані такі доходи — '''в Україні чи за її межами'''.
Фізичні особи, що є громадянами України та працюють, тимчасово або постійно за кордоном, повинні декларувати доходи, отримані як із джерел в Україні, так і іноземні доходи.

'''Платниками податку на доходи фізичних осіб відповідно''' до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)] є:
* '''фізичні особи''' – громадяни України, які отримують іноземні доходи.
* '''фізична особа''' - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
* '''податковий агент''' '''Об’єктом оподаткування''' відповідно до ст. 163 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ] ''є''

* ''прибуток, отриманий з джерел за межами України''
* загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
* доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
* іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з ст. 14 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page ПКУ] '''дохід, отриманий з джерел за межами України''', – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

== Порядок оподаткування ==
'''Порядок оподаткування іноземних доходів регламентується п.170.11 ст. 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ].''' Статтею визначено, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати ''річну податкову декларацію, затверджену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#Text наказом Міністерства Фінансів України від 02.10.2015 N 859] до 1 травня нового року.'' Сума доходу оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними ст. 167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ],У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.

Крім того, закон передбачає '''виплату військового збору'''. '''Ставка військового збору становить 1,5 відсотка''' об'єкта оподаткування. 

Згідно статті 164 Кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. 

'''Відповідно до статті 171 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page ПКУ] <big>платник податків самостійно несе відповідальність за перерахування коштів та подачу декларації до податкового органу.</big>''' Громадяни, які отримували іноземні доходи та знаходяться за кордоном, можуть надіслати декларацію поштою (з повідомленням про вручення та описом вкладення), або в електронному вигляді, зокрема через сервіс «Електронний кабінет» (з використанням електронного цифрового підпису), або звернутися до посольства чи консульства.

Після подання декларації з зазначенням іноземного доходу контролюючий орган обов’язково надішле запит на надання підтверджуючих документів. Це робиться для того, щоб податківці пересвідчилися, що дохід був дійсно отриманий, джерело його було законним, а розмір доходу та суми податків були обчислені правильно. Аби уникнути запиту, підтверджуючі документи можна подати разом з декларацією.

'''<big>Варто знати!!!</big>'''
 Сума доходу з джерел за межами України перераховується '''у гривні за валютним курсом Національного банку України''', що діє на момент отримання таких доходів. <big>Податкова декларація</big> платниками податку на доходи фізичних осіб подається за звітний період, - '''1 календарний рік, до 1 травня року''', що настає за звітним. Сума податку встановлюється відповідно до правил та ставок, які діяли на момент нарахування доходів. У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації. Інструкцію про заповнення податкової декларації можна знайти на офіційному сайті Державної податкової служби України за посиланням: https://tax.gov.ua/.

Задекларовану суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору платники мають сплатити до 1 серпня поточного року.

== Оподаткування іноземних доходів ==
У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ], крім:

доходів, визначених підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Податкового кодексу України, що оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ];

прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.2 ;

прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.13 ;

виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному пунктом 170.11'''-1.'''

== Оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній ==
Не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку:

дивіденди, які вважаються отриманими платником податку відповідно до абзацу першого підпункту 170.13.3 пункту 170.13 статті 170 цього Кодексу, раніше оподатковані на рівні юридичної особи України в порядку, визначеному підпунктом 141.4.2 пункту 141.2 статті 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України];

доходи у грошовій та/або іншій майновій формі, що не є розподілом прибутку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, отримані платником податків - акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) від іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у тому числі при ліквідації (припиненні) такої іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у межах вартості грошових коштів та/або майна, раніше внесеного таким платником податку (членами його сім’ї першого та другого ступенів споріднення) та облікованого в якості капіталу іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи відповідно до міжнародних стандартів фінансового обліку;

доходи у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані при ліквідації (припиненні) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків - акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у разі дотримання усіх таких умов:

процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше 1 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року.

У разі якщо рішення акціонерів або інших уповноважених осіб про ліквідацію (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи прийнято після 1 січня 2020 року, але не пізніше 31 грудня 2021 року, однак процедура ліквідації (припинення) не може бути завершена до 31 грудня 2021 року у зв’язку з обмеженнями та/або вимогами, встановленими особистим законом іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, чи у зв’язку з участю іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи в судовому спорі, умова щодо строків завершення процедури ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи вважається виконаною, якщо процедура ліквідації (припинення) завершена протягом 365 послідовних календарних днів після дати завершення дії таких обмежень та/або завершення судового спору.

У разі якщо особистим законом іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи передбачено вимоги щодо мінімального періоду володіння платником податків акціями (частками, паями) цієї іноземної юридичної особи та/або її дочірньої організації, та/або іноземного утворення без статусу юридичної особи, при недотриманні яких у такого платника податків виникає обов’язок сплатити відповідну суму іноземного податку, і при цьому початок такого періоду припадає на період до 1 січня 2021 року, а закінчення такого періоду припадає на дату після 31 грудня 2021 року, умова щодо строків завершення процедури ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи є виконаною, якщо процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи завершена протягом 365 послідовних календарних днів від дати завершення періоду мінімального володіння акціями (частками, паями);

платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансового обліку, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи;

іноземну юридичну особу або іноземне утворення без статусу юридичної особи було створено на підставі правочину або закону іноземної держави (території) не пізніше 23 травня 2020 року, або було зареєстровано не пізніше 23 травня 2020 року відповідно до законодавства іноземної держави (території) у випадку, якщо відповідно до законодавства такої іноземної держави (території), регуляторних вимог та/або документів, що регулюють діяльність (особистого закону) такої іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, така особа (утворення) підлягає реєстрації у відповідній державі (території);

доходи, передбачені у пункті 3 пункту 170.13'''-1''' статті 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ], отримані кінцевим бенефіціарним власником (контролером) від номінального утримувача (номінального власника), у розумінні пункту 103.3 статті 103 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ], у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, за умови дотримання вимог підпунктів "а"-"в" пункту 3 пункту 170.13'''-1''' статті 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ]. При цьому платник податків додатково до відомостей та документів, передбачених у підпункті "б" пункту 3 пункту 170.13'''-1''' статті 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ], зобов’язаний надати документи, що підтверджують отримання таких доходів від номінального утримувача (номінального власника), у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.

Щодо доходів у грошовій формі, отриманих при ліквідації (припиненні) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків - акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, проводяться всі необхідні заходи щодо встановлення джерел походження таких доходів відповідно до законодавства у сфері фінансового моніторингу.

== Уникнення подвійного оподаткування ==
Поряд з цим, слід зазначити, що між Урядом України та Урядами інших іноземних держав діють міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.

З метою застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування фізичних осіб України, громадяни, які отримують доходи за межами України, повинні підтвердити статус податкового резидента України.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

== Відповідальність за невиконання вимог законодавства ==

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.

За затримку платежу у вигляді суми податкового зобов'язання до платника податку може бути застосовано штраф у розмірах, визначених ст. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ]. Крім того, на суму податкового боргу нараховується пеня. 

<big>За неподання або несвоєчасне подання Декларації платника податку – фізичну особу може бути притягнуто до:</big> 

* адміністративної відповідальності за ст. 164(1) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], що тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
* фінансової відповідальності за п. 120.1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page ПКУ] , що становить 340 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

[[Категорія:Податкове право]]

Грошове забезпечення військовослужбовців

2025-07-16T12:47:02Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#Text Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0315-18#Text Наказ Міністерства оборони України від 01 березня 2018 року № 90 "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
28 лютого 2022 року Урядом прийнято постанову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-п#Text Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"], яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану.

'''Див. додатково: [[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]].'''
|}
== Загальна інформація ==
Відповідно до частини першої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

За військовослужбовцями, які тимчасово проходять військову службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім’ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 Порядок виплати грошового забезпечення] визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text частина четверта статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).
== Що входить до складу грошового забезпечення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 п.2 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260] (далі - Порядок) '''грошове забезпечення включає:'''
{| class="wikitable"
|1
|щомісячні основні види грошового забезпечення
|
*посадовий оклад;
* оклад за військовим званням;
* надбавка за вислугу років.
|-
|2
|щомісячні додаткові види грошового забезпечення
|
*підвищення посадового окладу;
* надбавки;
* доплати;
* винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов’язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;
* винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду);
* премія.
|-
|3
|одноразові додаткові види грошового забезпечення:
|
*винагороди, а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану;
* допомоги.
|}
[[Файл:Грошове забезпечення у 2023 році.jpg|праворуч|безрамки|438x438пкс]]
'''Види надбавок:''' за вислугу років; за особливості проходження служби; за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил України; за кваліфікацію; за кваліфікаційну категорію військовослужбовцям медичного і фармацевтичного складу;за виконання функцій державного експерта з питань таємниць і фахівців, які залучаються до підготовки рішень і висновків державних експертів з питань таємниць; надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень; за безперервний стаж на шифрувальній роботі; за почесні звання; за спортивні звання; надбавки військовослужбовцям-донорам.
'''Види доплат''': за науковий ступінь та за вчене звання.
'''Види винагород:''' морська винагорода; за стрибки з парашутом; за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження (знищення) мін; за водолазні роботи; за бойове чергування.
[[Файл:Грошове забезпечення сухопутних військ у 2023 році.jpg|праворуч|безрамки|431x431пкс]]
'''Види виплат грошової допомоги:''' одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту; грошова допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; одноразова [[Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення|грошова допомога у разі звільнення з військової служби]].
'''Інші види виплат грошового забезпечення:''' за час тимчасового виконання обов’язків за посадою; у зв’язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату); у період перебування у розпорядженні або звільнення від посад; грошове забезпечення військовослужбовцям, усуненим або відстороненим від виконання службових обов’язків, відстороненим від виконання повноважень на посаді або відстороненим від посад, а також тим, яких взято під варту чи які перебувають під домашнім арештом, а також за час відбування покарання на гауптвахті та в дисциплінарних частинах; в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими; у разі звільнення з військової служби.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Розмір грошового забезпечення залежить від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text частина третя ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).
|}
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"] затверджено тарифну сітку розрядів і коофіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
== Грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад’юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 п. 4 розділу I Порядку] грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад’юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає:
* посадовий оклад;
* оклад за військовим званням;
* надбавку за вислугу років;
* підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний;
* надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання;
* доплати за науковий ступінь та за вчене звання;
* премію;
* морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування;
* одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби;
* інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
== Грошове забезпечення військовослужбовців строкової військової служби ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 п. 5 Розділу I Порядку] грошове забезпечення військовослужбовців строкової військової служби включає:
* посадовий оклад;
* підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний;
* надбавки за кваліфікацію, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі;
* морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування;
* допомогу військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби;
* інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
== Грошове забезпечення слухачам, ад’юнктам і докторантам, курсантам, а також ліцеїстам військових ліцеїв ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 п. 6 розділу I, розділу 25 Порядку] грошове забезпечення курсантів (крім військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом) включає:
* посадовий оклад;
* курсантську посадову надбавку;
* підвищення посадового окладу за результатами чергової екзаменаційної сесії;
* допомогу військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби;
* інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Особам офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що займають посади слухачів, ад’юнктів і докторантів, курсантів вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та науково-дослідних установ, за період навчання виплачується грошове забезпечення, яке вони отримували за займаними посадами перед зарахуванням на навчання.

Грошове забезпечення у такому разі обчислюється виходячи з:
* окладу за військовим званням,
* посадового окладу,
* надбавки за вислугу років,
* щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, з урахуванням зміни вислуги років і норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми займаними посадами.
При цьому розміри посадових окладів таких військовослужбовців не можуть перевищувати розмір посадового окладу начальника військового навчального закладу (науково-дослідної установи).

Грошове забезпечення зазначеним військовослужбовцям виплачується з дня зарахування до списків особового складу військового навчального закладу (науково-дослідної установи), але не раніше дня зарахування на навчання.
== Грошове забезпечення ліцеїстів із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ==
'''Грошове забезпечення ліцеїстів із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, за наявності підстав згідно з чинним законодавством України включає посадовий оклад.'''

Курсантам і ліцеїстам із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, посадові оклади виплачуються за відповідним тарифним коефіцієнтом із дня зарахування на навчання на підставі документів (копій документів), які підтверджують відсутність батьків або ухилення їх від утримання дітей.

Курсантам, які залишилися без батьків у період навчання у військовому навчальному закладі, посадові оклади встановлюються після надходження (подання) до навчального закладу відповідних документів з ''01 числа місяця'', наступного за місяцем, у якому вони залишилися без батьків.

== За службу понад установлений службовий час, у дні відпочинку, святкові, вихідні та неробочі дні грошове забезпечення військовослужбовцям додатково не виплачується ==
Розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.

Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов’язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення в разі вибуття військовослужбовців до нового місця служби за строк із дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу військової частини, і до дня прийняття посади здійснюється за новим місцем служби в розмірі, встановленому за попереднім місцем служби, після зарахування їх на грошове забезпечення до цієї військової частини.

За час прийняття справ і посади військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, в межах строків, визначених чинним законодавством для прийняття та здавання справ і посади, виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за останньою займаною посадою, виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

У разі виникнення спірних питань щодо нарахування грошового забезпечення виплата здійснюється у безспірному розмірі до вирішення питань у встановленому чинним законодавством порядку.

== Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців ==
Грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.

9. Виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток.

''{Абзац перший пункту 9 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони'' № 180 від 01.06.2020''}''

Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою (відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)) (далі - відпустка для лікування у зв’язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

''{Абзац другий пункту 9 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони'' № 275 від 30.04.2024''}''

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку військово-лікарської комісії, рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.

''{Абзац третій пункту 9 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони'' № 23 від 15.01.2025''}''

Військовослужбовцям строкової військової служби, які перебувають у відрядженнях, відпустках і на лікуванні в лікарняних закладах, грошове забезпечення виплачується за весь період перебування у відрядженнях, відпустках і на лікуванні.

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами оплачується згідно з вимогами чинного законодавства України. Військовослужбовцям-жінкам, які відповідно до медичного висновку до вибуття їх у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами призначені на рівнозначні (у тому числі з меншим обсягом роботи) і нижчі посади за станом здоров’я, зберігається виплата грошового забезпечення за попередньою посадою, але не більш як до дня прибуття з відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Грошове забезпечення військовослужбовцям-жінкам (батькам з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування у лікувальному закладі охорони здоров’я та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей) виплачується за період звільнення їх від виконання службових обов’язків в установленому законодавством порядку для догляду за хворою дитиною віком до 14 років, протягом якого дитина потребує догляду згідно з медичним висновком про тимчасову непрацездатність, але не більш як на 14 календарних днів, а у разі необхідності догляду за хворою дитиною віком до 14 років, яка потребує стаціонарного лікування,— за весь період догляду за хворою дитиною.

== Підстави не виплати грошового забезпечення ==
'''Грошове забезпечення не виплачується:'''
* за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати;
* якщо виплачуються академічні стипендії;
* за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше;
* за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки;
* за час тимчасового виконання обов’язків понад два місяці за новими посадами у зв’язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату);
* за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом;
* за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

'''Зверніть увагу! '''За службу понад установлений службовий час, у дні відпочинку, святкові, вихідні та неробочі дні грошове забезпечення військовослужбовцям додатково не виплачується.
== Корисні посилання ==
* [https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf Пам'ятка учасникам російсько-української війни. Права, обов'язки та гарантії соціального захисту.]
[[категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Оподаткування доходів, отриманих за кордоном

2025-07-16T12:28:13Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15 Наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану"] передбачає можливість подання декларації протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану, якщо платник не матиме змоги подати таку декларацію вчасно (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2520-20#Text Закону України від 15 серпня 2022 року № 2520-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України]- громадяни України, які скористались тимчасовим захистом в інших країнах, допомогою, отриману від іноземних держав та їх державних фондів, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність, повинні задекларувати таку допомогу як іноземні доходи, при цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із таких сум не визначають та не сплачують. У разі, якщо працювали або отримували інші доходи крім вищезазначеної допомоги, такий дохід є іноземним, і громадяни України '''зобов'язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО за ставкою 18%''' (пп. 167.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ]) та в'''ійськовий збір за ставкою 1,5%''' (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ]). Разом з цим відповідно до угод про уникнення подвійного оподаткування платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном. ''При цьому військовий збір за ставкою 1,5% сплачується''.
|}
== Загальні відомості ==
'''Статтею 67 Конституції України''' визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни відповідно до порядку, встановленого законом, щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік.
Під декларування підпадають громадяни, які протягом року отримували дохід, а податок з такого доходу не утримувався.

'''Будь-які доходи, отримані фізичними особами — резидентами України''',мають бути оподатковані відповідно до норм ПКУ.
Це правило працює незалежно від того, де отримані такі доходи — '''в Україні чи за її межами'''.
Фізичні особи, що є громадянами України та працюють, тимчасово або постійно за кордоном, повинні декларувати доходи, отримані як із джерел в Україні, так і іноземні доходи.

'''Платниками податку на доходи фізичних осіб відповідно''' до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)] є:
* '''фізичні особи''' – громадяни України, які отримують іноземні доходи.
* '''фізична особа''' - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
* '''податковий агент''' '''Об’єктом оподаткування''' відповідно до ст. 163 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ] ''є''

* ''прибуток, отриманий з джерел за межами України''
* загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
* доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
* іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з ст. 14 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page ПКУ] '''дохід, отриманий з джерел за межами України''', – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

== Порядок оподаткування ==
'''Порядок оподаткування іноземних доходів регламентується п.170.11 ст. 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ].''' Статтею визначено, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати ''річну податкову декларацію, затверджену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#Text наказом Міністерства Фінансів України від 02.10.2015 N 859] до 1 травня нового року.'' Сума доходу оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними ст. 167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ],У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.

Крім того, закон передбачає '''виплату військового збору'''. '''Ставка військового збору становить 1,5 відсотка''' об'єкта оподаткування. 

Згідно статті 164 Кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. 

'''Відповідно до статті 171 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page ПКУ] <big>платник податків самостійно несе відповідальність за перерахування коштів та подачу декларації до податкового органу.</big>''' Громадяни, які отримували іноземні доходи та знаходяться за кордоном, можуть надіслати декларацію поштою (з повідомленням про вручення та описом вкладення), або в електронному вигляді, зокрема через сервіс «Електронний кабінет» (з використанням електронного цифрового підпису), або звернутися до посольства чи консульства.

Після подання декларації з зазначенням іноземного доходу контролюючий орган обов’язково надішле запит на надання підтверджуючих документів. Це робиться для того, щоб податківці пересвідчилися, що дохід був дійсно отриманий, джерело його було законним, а розмір доходу та суми податків були обчислені правильно. Аби уникнути запиту, підтверджуючі документи можна подати разом з декларацією.

'''<big>Варто знати!!!</big>'''
 Сума доходу з джерел за межами України перераховується '''у гривні за валютним курсом Національного банку України''', що діє на момент отримання таких доходів. <big>Податкова декларація</big> платниками податку на доходи фізичних осіб подається за звітний період, - '''1 календарний рік, до 1 травня року''', що настає за звітним. Сума податку встановлюється відповідно до правил та ставок, які діяли на момент нарахування доходів. У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації. Інструкцію про заповнення податкової декларації можна знайти на офіційному сайті Державної податкової служби України за посиланням: https://tax.gov.ua/.

Задекларовану суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору платники мають сплатити до 1 серпня поточного року.

== Оподаткування іноземних доходів ==
У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, крім:

доходів, визначених підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу;

прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.2 цієї статті;

прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.13 цієї статті;

виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному пунктом 170.11'''-1''';

== Оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній ==
Не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку:

дивіденди, які вважаються отриманими платником податку відповідно до абзацу першого підпункту 170.13.3 пункту 170.13 статті 170 цього Кодексу, раніше оподатковані на рівні юридичної особи України в порядку, визначеному підпунктом 141.4.2 пункту 141.2 статті 141 цього Кодексу;

''{Підпункт 1 пункту 170.13'''''-1''' ''статті 170 в редакції Закону'' № 4505-IX від 18.06.2025''}''

доходи у грошовій та/або іншій майновій формі, що не є розподілом прибутку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, отримані платником податків - акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) від іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у тому числі при ліквідації (припиненні) такої іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у межах вартості грошових коштів та/або майна, раніше внесеного таким платником податку (членами його сім’ї першого та другого ступенів споріднення) та облікованого в якості капіталу іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи відповідно до міжнародних стандартів фінансового обліку;

доходи у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані при ліквідації (припиненні) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків - акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у разі дотримання усіх таких умов:

процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше 1 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року.

У разі якщо рішення акціонерів або інших уповноважених осіб про ліквідацію (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи прийнято після 1 січня 2020 року, але не пізніше 31 грудня 2021 року, однак процедура ліквідації (припинення) не може бути завершена до 31 грудня 2021 року у зв’язку з обмеженнями та/або вимогами, встановленими особистим законом іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, чи у зв’язку з участю іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи в судовому спорі, умова щодо строків завершення процедури ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи вважається виконаною, якщо процедура ліквідації (припинення) завершена протягом 365 послідовних календарних днів після дати завершення дії таких обмежень та/або завершення судового спору.

У разі якщо особистим законом іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи передбачено вимоги щодо мінімального періоду володіння платником податків акціями (частками, паями) цієї іноземної юридичної особи та/або її дочірньої організації, та/або іноземного утворення без статусу юридичної особи, при недотриманні яких у такого платника податків виникає обов’язок сплатити відповідну суму іноземного податку, і при цьому початок такого періоду припадає на період до 1 січня 2021 року, а закінчення такого періоду припадає на дату після 31 грудня 2021 року, умова щодо строків завершення процедури ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи є виконаною, якщо процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи завершена протягом 365 послідовних календарних днів від дати завершення періоду мінімального володіння акціями (частками, паями);

платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансового обліку, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи;

іноземну юридичну особу або іноземне утворення без статусу юридичної особи було створено на підставі правочину або закону іноземної держави (території) не пізніше 23 травня 2020 року, або було зареєстровано не пізніше 23 травня 2020 року відповідно до законодавства іноземної держави (території) у випадку, якщо відповідно до законодавства такої іноземної держави (території), регуляторних вимог та/або документів, що регулюють діяльність (особистого закону) такої іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, така особа (утворення) підлягає реєстрації у відповідній державі (території);

доходи, передбачені у пункті 3 пункту 170.13'''-1''' статті 170 цього Кодексу, отримані кінцевим бенефіціарним власником (контролером) від номінального утримувача (номінального власника), у розумінні пункту 103.3 статті 103 цього Кодексу, у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, за умови дотримання вимог підпунктів "а"-"в" пункту 3 пункту 170.13'''-1''' статті 170 цього Кодексу. При цьому платник податків додатково до відомостей та документів, передбачених у підпункті "б" пункту 3 пункту 170.13'''-1''' статті 170 цього Кодексу, зобов’язаний надати документи, що підтверджують отримання таких доходів від номінального утримувача (номінального власника), у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.

Щодо доходів у грошовій формі, отриманих при ліквідації (припиненні) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків - акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, проводяться всі необхідні заходи щодо встановлення джерел походження таких доходів відповідно до законодавства у сфері фінансового моніторингу.

== Уникнення подвійного оподаткування ==
Поряд з цим, слід зазначити, що між Урядом України та Урядами інших іноземних держав діють міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.

З метою застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування фізичних осіб України, громадяни, які отримують доходи за межами України, повинні підтвердити статус податкового резидента України.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

== Відповідальність за невиконання вимог законодавства ==

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.

За затримку платежу у вигляді суми податкового зобов'язання до платника податку може бути застосовано штраф у розмірах, визначених ст. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ]. Крім того, на суму податкового боргу нараховується пеня. 

<big>За неподання або несвоєчасне подання Декларації платника податку – фізичну особу може бути притягнуто до:</big> 

* адміністративної відповідальності за ст. 164(1) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], що тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
* фінансової відповідальності за п. 120.1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page ПКУ] , що становить 340 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

[[Категорія:Податкове право]]

Накладення арешту на майно (кошти) боржника і його вилучення

2025-07-16T12:13:10Z

Kudelia.Ihor: Доповнення та редагування

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE36019.html Наказ Міністерства юстиції України від 23.03.2021 №1061/5 "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 16 квітня 2019 року N 1203/5"]
== Арешт ==
Відповідно до ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Слід зазначити що у разі виникнення потреби, виконавець має повне право обмежити для боржника право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт.
Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

'''''Арешт застосовується:'''''
# для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
# для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
# при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

=== Вимоги до постанови про опис та арешт майна ===
'''У документі має обов’язково міститися:'''
* назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки;
* якщо опису підлягає земельна ділянка — її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
* якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира — загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та інформація про підсобні приміщення та споруди;
* якщо опису підлягає транспортний засіб — марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо;
* якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;
* якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;
* прізвище, ім’я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, – паспортні дані, її місце проживання (далі – зберігач);
* відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;
* якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;
* відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;
* зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі
=== Арешт коштів ===
{| class="wikitable"
|+
|На період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:

* '''фізичні особи''' можуть дійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує '''двох розмірів мінімальної заробітної плати''', встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року ( у 2024 році - 14200 гривень);
* юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, '''можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи''', а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно.

Для здійснення видаткових операції потрібно подати заяву до виконавця про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі. До заяви потрібно додати копію паспорта та довідку з банку з реквізитами рахунку.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).

Точного строку протягом якого банк має розблокувати кошти не встановлено.
|}
'''Процедура автоматизованого арешту коштів на рахунках боржників відбувається наступним чином:'''
* державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків вимогу на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника;
* інформаційна система банку (далі – ІСБ) за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконує запит щодо наявності вимог для їх виконання і після отримання вимоги ІСБ негайноформує повідомлення про прийняття вимоги до виконання банком і відправляє його до АСВП та інформує відповідальну особу банку;
* державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків, де наявні рахунки боржника, постанову про арешт коштів;
* банки накладають арешт на кошти на рахунках боржника та повідомляють про це державного/приватного виконавця;
* державний/приватний виконавець за допомогою АСПВ створює платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків та направляє їх банкам;
* банки примусово списують кошти з рахунків боржника і перераховують їх на рахунки виконавчої служби. Далі вказані кошти надходять на рахунок стягувача боргу.
====== Кошти на які не можна звернути стягнення (арештувати) ======
'''Слід звернути увагу, що статтею 73 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] визначено кошти, на які не може бути звернено стягнення, а саме:'''
# вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника;
# компенсація працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
# польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
# матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
# допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
# одноразова допомогу у зв’язку з народженням дитини;
# допомога при усиновленні дитини;
# допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
# допомога на дітей одиноким матерям;
# допомога особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
# допомога на лікування;
# допомога на поховання;
# щомісячнагрошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
# дотація на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
2. '''Стягнення не здійснюється із сум:'''

1.) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

2.) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

3.) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;

4.) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;

5.) грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
Державному чи приватному виконавцю інформація про призначення рахунку (боржника) не відома, данні відомості відомі банку чи іншим фінансовим установам, які можуть надати інформацію що це соціальний рахунок для соціальних виплат, на який згідно ст.73 ЗУ "Про виконавче провадження" не може бути звернено стягнення.
У разі накладення арешту на рахунки, дізнатися інформацію хто наклав арешт, контакти цього виконавця чи то державного чи приватного, та на підставі якого документу було відкрито виконавче провадження, а згодом накладено арешт, можна дізнатися за '''єдиним номером телефонної "гарячої лінії" органів ДВС 0 800 356 917'''. Графік роботи телефонної «гарячої лінії»: з 08:00 до 17:00 (понеділок – четвер) та з 08:00 до 15:45 (п’ятниця) дзвінки в межах України безкоштовні.
====== Арешт майна ======
Шляхи накладення арешту на майно боржника передбачені статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» та полягають у винесенні постанови про арешт майна (коштів) боржника або постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Оскільки сам факт винесення постанови про арешт не призводить до автоматичного обмеження права розпоряджатись таким майном, то копії постанов, якими накладено арешт, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, в день їх винесення. Також в день винесення постанови про арешт державний виконавець вносить відповідні дані до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише шляхом проведення його опису.

При описі майна виконавець може прийняти рішення й щодо обмеження боржника права користуватись описаним майном. У цьому випадку проводиться опечатування майна або його вилучення у боржника та передача на зберігання іншим особам.

Заслуговує на увагу й той факт, що не лише накладення арешту державним виконавцем в ході примусового виконання рішень може призвести до обмежень в праві розпоряджатись майном. На сьогодні в більшості випадків достатньо лише відкриття виконавчого провадження відносно особи.

Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру).

У разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна (відчуження, перереєстрація тощо), що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, зобов’язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це виконавця, яким відкрито виконавче провадження, із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
Після отримання такого повідомлення виконавець не пізніше наступного робочого дня зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно.

== Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника ==
Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання.

''{Абзац другий частини третьої статті 57 в редакції Закону'' № 2518-IX від 15.08.2022''}''

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для проведення оцінки майна (активів) виконавець зобов’язаний залучити суб’єкта оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

''{Частину четверту статті 57 доповнено абзацом другим згідно із Законом'' № 1588-IX від 30.06.2021''}''

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки майна, проведеної суб’єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна іншому суб’єкту оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

''{Частину четверту статті 57 доповнено абзацом третім згідно із Законом'' № 1588-IX від 30.06.2021''}''

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

== Зберігання майна, на яке накладено арешт ==
Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування.

У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім’ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем.

Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

''{Частина четверта статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом'' № 1798-VIII від 21.12.2016''}''

Порядок і умови зберігання зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону майна, на яке накладено арешт, встановлюються відповідно до умов договорів, укладених з банками України, з урахуванням вимог до таких договорів, встановлених Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України.

== Вилучення арештованого майна ==
Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п’ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України. Арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Грубе порушення законодавства про працю

2025-06-12T11:52:55Z

Kudelia.Ihor: Доповнення та редагування

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України "Про запобігання корупції"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Торгово-промислова палата України (ТПП) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.

Так, згідно з [https://ips.ligazakon.net/document/MUS36779?q= листа ТПП від 28.08.2022 № 2024/02.0-7.1] ТПП на підставі статетй 14 та 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»], Статуту ТПП України, цим засвідчує форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»].

Враховуючи це, ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської дiяльностi та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно з частиною першою статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] (далі - ЦК) Положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідно до частини першої статті 617 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК] особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

З огляду на вищевикладене, вважаємо, що в умовах воєнного стану положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК] щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами.

Разом з тим звертаємо увагу, що звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок форс-мажорних обставин (непереборної сили) не звільняє від виконання самого зобов’язання.
Таким чином, після усунення вищезгаданих обставин, особа зобов’язана виконати всі свої зобов’язання перед іншою стороною.

24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n35 статті 10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"] :
*Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
*Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
*Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
*Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
*У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
|}
== Загальні положення ==
[[Файл:172 кку 2.jpg|міні]]
'''''Грубе порушенням законодавства про працю''''' - це випадки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення, а саме:
* ''' '''незаконне звільнення''' '''(звільнення, здійснене з порушенням установленого порядку або без законних підстав для цього);
* ''' '''інше грубе порушення законодавства про працю:
# порушення умов оплати праці за [[Робочий час працівників. Надурочні роботи|надурочні роботи]];
# порушення умов оплати праці за роботу у [[Компенсація працівнику за роботу у святкові чи неробочі дні|святкові чи вихідні або неробочі дні]];
# порушення умов та строків розрахунку з працівником при звільненні;
# порушення законодавства щодо обмеження розміру відрахувань із заробітної плати;
# незаконне встановлення [[Матеріальна відповідальність працівників|матеріальної відповідальності]] працівника за порушення трудової дисципліни;
# порушення умов випробувального строку;
# не забезпечення роботодавцем [[Створення безпечних і нешкідливих умов праці. Державний нагляд за охороною праці|безпечних умов праці]] для працівника;
# виплата заробітної плати продукцією в порушення вимог законодавства про працю тощо.
Поняття «грубе порушення» має оціночний характер і в кожному конкретному випадку воно повинне встановлюватися виходячи з:
* кількості потерпілих;
* тяжкості можливих наслідків;
* тривалості;
* систематичності порушень;
* злісності мотивів тощо.
За зазначений вид правопорушення передбачена кримінальна відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 172 Кримінального кодексу України] (далі - КК України).
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Порушення законодавства про працю, вчинене з мотивів расової, національної, релігійної неприязні, за наявності інших необхідних ознак може бути кваліфіковане за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 161 КК України]. Порушення законодавства про працю, вчинене з мотивів расової, національної, релігійної неприязні, за наявності інших необхідних ознак може бути кваліфіковане за ст. 161 КК України
|}
== Хто є потерпілим ==
[[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|Потерпілим]] від даного кримінального правопорушення є працівник, тобто особа, на яку поширюється законодавство України про працю і яка є відповідною стороною трудових правовідносин, у тому числі державні службовці, які уклали трудові договори з громадянами, особи, які проходять [[Альтернативна (невійськова) служба|альтернативну (невійськову) службу]].

Не є потерпілими від даного кримінального правопорушення:
* особи, що мають спеціальні звання,
* військовослужбовці,
* працівники поліції тощо.
== Хто є правопорушником ==
<blockquote>'''«Грубе порушення законодавства про працю»''' — це '''умисне''' порушення трудових прав, яке спричинило '''істотну шкоду працівникові'''.</blockquote>🔹 '''Суб’єктом злочину''' за цією статтею є:

* '''Фізична особа — посадова особа роботодавця''', яка мала обов’язки щодо дотримання трудового законодавства.
* Це може бути:
** директор (керівник підприємства),
** начальник відділу кадрів,
** керівник структурного підрозділу,
** приватний підприємець (ФОП), якщо він самостійно керує найманими працівниками.

Порушення щодо них законодавства, яке регулює проходження ними служби, має розглядатися як службові зловживання і, за наявності до того підстав, кваліфікуватися, наприклад, за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 364, 3641, 365, 3652 КК України].
== Як захистити порушені права ==
Порядок дій наступний:

# Зверніться до роботодавця письмово:

Надішліть '''вимогу/скаргу/заяву''' про усунення порушення — рекомендованим листом або через секретаріат підприємства.

2. Подайте скаргу до контролюючих органів:

До Державної служби України з питань праці (Держпраці):

* Приймають скарги щодо:
** роботи без договору,
** невиплати зарплати,
** понаднормової роботи,
** порушення прав вагітних, молоді тощо. Звернення подається онлайн, поштою або особисто.

3.Подати заяву до поліції (кримінальне провадження)

Якщо порушення є '''грубим''' і спричинило '''істотну шкоду''' (напр., невиплата зарплати протягом тривалого часу), подається '''заява за ст. 172 ККУ''':

'''Для цього потрібно визначити''':
* характер порушуваних трудових прав людини. Тобто грубим буде порушення таких основних прав людини як право на оплату праці не нижче мінімуму, встановленого законом, право на відпустку, право на відпочинок та інші трудові права, які гарантовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України], низкою законів та підзаконних актів ;
* категорію працівника, права якого порушуються (наприклад, одинока мати, вагітна жінка, неповнолітня особа тощо);
* об’єктивні ознаки здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо);
* суб’єктивні ознаки здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).
Об'єктивна сторона цього кримінального правопорушення передбачає встановлення:
* порушення конкретної норми трудового законодавства, що пов'язане з незаконним звільненням працівника з роботи або іншим грубим порушенням законодавства про працю;
* наявність грубого характеру цього порушення.
Для кваліфікації дії роботодавця за даною статтею необхідно, щоб:
# '''''посягання''''' на загальні умови праці '''''було умисним''''';
# таке '''''посягання не було пов'язане зі створенням небезпеки''''' для життя і здоров'я робітника або службовця.
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Якщо хоч одна вимога не дотримана, склад правопорушення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 172 КК України] відсутній.
|}
За цими двома ознаками дане кримінальне правопорушення відрізняється від кримінальних правопорушень, що вказані в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтях 271-275 КК України], та передбачають відповідальність за порушення правил безпеки виробництва, яке могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.

== Звернення до поліції із заявою ==
Форма такої заяви не встановлена законом. Проте при її написанні варто враховувати, які саме відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина п'ята статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]), на них і потрібно орієнтуватись при складанні заяви [//wiki.legalaid.gov.ua/images/f/f7/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%83.docx Медіа:Заява про вчинення злочину.docx].

Так, у заяві потрібно вказати:
* назву органу до якого ви звертаєтесь;
* прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону;
* короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
* попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] (у випадку грубого порушення законодавства про працю це буде ст. 172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]);
* докази, що підтверджують викладені у заяві обставини;
* дату та підпис.
== Відповідальність ==
[[Файл:172 кку.jpg|міні]]
'''За грубе порушення законодавства про працю передбачено такі види покарання''':
* '''[[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штраф]]''':
# '''від 2 000 до 3 000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''' (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як [[Правовий статус викривачів корупції|викривачем]] про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"], а також інше грубе порушення законодавства про працю);
# в'''ід 3 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''' (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю).
* '''[[Позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю. Порядок виконання|позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю]]''':
# '''на строк до 3 років''' (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як [[Правовий статус викривачів корупції|викривачем]] про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"], а також інше грубе порушення законодавства про працю).
# '''на строк до 5 років''' (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю).
* '''[[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправні роботи]]''' на строк до 2 років.
* '''[[Виконання покарання у виді арешту|пробаційним наглядом]]:'''

# на строк до 2 років (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як [[Правовий статус викривачів корупції|викривачем]] про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"], а також інше грубе порушення законодавства про працю);
# на строк до 3 років (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю).

== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%8E,_%D1%97%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8 Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки]
[[Категорія: Відповідальність за порушення трудового законодавства]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Правила перевезення домашніх тварин залізничним, авіаційним та автомобільним транспортом

2025-06-12T11:16:30Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_034 Конвенція про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу від 10 жовтня 1997 року]
* [https://www.uz.gov.ua/files/file/passengers/20220501%20SMPS.pdf Угода про міжнародне пасажирське сполучення від 01 листопада 1951 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2498-12 Закон України "Про ветеринарну медицину"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-2011-%D0%BF/print1443687988676116 Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1402 "Про затвердження Правил транспортування тварин"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07 Наказ Міністерста транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 № 1196 "Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Наказ Державної авіаційної служби України від 26.11.2018 № 1239 "Про затвердження Авіаційних правил України "Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу"]
== Загальні правила перевезення тварин ==
Тварини, яких планується перевезти, перед завантаженням до спеціального транспортного засобу підлягають огляду спеціалістом у галузі ветеринарної медицини з метою підтвердження їх придатності до перевезення (пункт 20 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-2011-%D0%BF/print1443687988676116 Правил транспортування тварин, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1402] (далі - Правила).

'''Не придатними для перевезення є:'''
# тварини, які під час руху відчувають біль або не можуть самостійно рухатися;
# поросята віком до 21 дня (у разі перевезення на відстань понад 100 кілометрів);
# ягнята віком до семи днів (у разі перевезення на відстань понад 100 кілометрів);
# телята віком до десяти днів (у разі перевезення на відстань понад 100 кілометрів);
# цуценята та кошенята віком до 56 днів, крім випадків, коли вони перевозяться разом з матір’ю;
# самки під час останнього періоду вагітності (остання десята частина загального строку вагітності);
# новонароджені тварини з незагоєним пуповинням;
# тварини, що мають тяжке відкрите поранення або випадіння органів;
# тварини, що мають роги, у період, коли шкіра, яка покриває зародки рогів м’яка, - якщо не вжито спеціальних заходів для їх збереження (пункт 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-2011-%D0%BF/print1443687988676116#Text Правил]).
'''Хворі або травмовані тварини вважаються придатними для перевезення, якщо вони:'''
# мають незначні ушкодження або хворобу, що не спричиняє їм додаткових страждань під час перевезення. При цьому питання щодо придатності тварин до перевезення вирішується за рекомендацією спеціаліста у галузі ветеринарної медицини;
# перевозяться в рамках виконання науково-дослідних програм у разі, коли ушкодження або хвороба передбачено такою програмою;
# перевозяться з метою лікування або діагностики (пункт 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-2011-%D0%BF/print1443687988676116#Text Правил]).
При перевезенні тварин, особа, що її супроводжує зобов’язана мати при собі довідку від ветеринара, що підтверджує стан її здоров’я. Також тварина повинна бути чистою та охайною.

Дрібні тварини перевозяться у відповідних засобах перевезення із суцільним щільним дном, що можуть розташовуватися у кілька ярусів. Собак і котів, що перевозяться, необхідно годувати і напувати з інтервалами, що не перевищують відповідно 24 і вісім годин (пункт 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-2011-%D0%BF/print1443687988676116#Text Правил]).

У разі виявлення під час перевезення факту захворювання або загибелі тварин супроводжуюча особа зобов’язана негайно повідомити про це перевізникові для забезпечення ізоляції тварин, що захворіли або загинули, в окремому відсіку транспортного засобу та викликати спеціаліста у галузі ветеринарної медицини для проведення огляду тварин у найближчому місці зупинки (станція, порт, аеропорт тощо) (пункт 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-2011-%D0%BF/print1443687988676116#Text Правил]).

У разі вивезення тварин за кордон, необхідно врахувати особливості законодавства країн, територію яких перетинає пасажир.\

== Загальні вимоги до транспортування тварин ==
Перевезення тварин може здійснюватися із залученням супроводжуючої особи або без неї.

Перевезення тварин без супроводжуючої особи здійснюється у разі, коли:

тварини перебувають у закритих контейнерах, які належним чином провітрюються, містять корм і воду в дозаторах в обсязі, достатньому для перевезення тривалістю вдвічі більше, ніж заплановано;

перевізник виконує функції супроводжуючої особи;

відправником призначено особу, що здійснює догляд за тваринами у пунктах зупинки.

Перед початком транспортування тварин привчають до транспортного засобу, яким вони перевозяться.

У разі коли завантаження або вивантаження тварин триває більш як чотири години відправник (одержувач) здійснює їх годування і напування та залучає спеціаліста у галузі ветеринарної медицини.

При цьому застосовують вантажно-розвантажувальні пристрої (платформи, трапи, східці, містки, підмостки тощо), конструкція яких дає змогу їх прибирати та дезінфікувати, унеможливлює травмування, мінімізує збудження тварин та унеможливлює їх втечу.

Мінімальна площа поверхні спеціальних транспортних засобів повинна відповідати нормам, наведеним у додатку 1.. У спеціальних транспортних засобах забезпечується належне провітрювання з урахуванням, зокрема, погодних умов на момент здійснення перевезення, видів тварин та їх кількості.

Підлога спеціальних транспортних засобів за своєю конструкцією повинна бути щільною і не допускати ковзання. Підлога покривається підстилкою (соломою, тирсою, торфом тощо) в обсязі, достатньому для поглинання екскрементів, або оснащується засобами їх відведення.

Корм у транспортних засобах, що використовуються для перевезення тварин, зберігається окремо від тварин. У разі коли для перевезення тварин використовуються відкриті транспортні засоби, корм покривається брезентом.

У разі коли разом з тваринами перевозяться інші вантажі, вони розміщуються таким чином, щоб запобігти травмуванню тварин, їх стражданням або стресу. У відсіках, в яких перевозяться тварини, забороняється розміщувати вантажі, що можуть негативно вплинути на стан тварин.

Завантаження і вивантаження тварин проводиться в умовах достатнього освітлення з використанням підйомної платформи, обладнаної бар’єрами безпеки для запобігання падінню тварин чи їх втечі або трапом, конструкція якого дає змогу тваринам безперешкодно підніматися і спускатися.

У разі розміщення контейнерів, у яких перевозяться тварини, у кілька ярусів, вживаються заходи щодо:

запобігання чи обмеження витікання екскрементів на тварин, розміщених на нижніх ярусах;

забезпечення стійкості контейнерів;

створення умов для провітрювання.

Під час завантаження, перевезення і вивантаження контейнери, у яких перевозяться тварини, повинні перебувати у вертикальному положенні, не піддаватися різким поштовхам або розгойдуванню, переміщенню під час руху транспортного засобу.

Контейнери вагою понад 50 кілограмів обладнуються необхідною кількістю засобів кріплення.

Під час завантаження, перевезення і вивантаження тварин забороняється:

завдавати ударів тваринам;

натискати на особливо чутливі місця на тілі тварин, що може завдати їм болю або страждань;

підвішувати тварин за допомогою механічних засобів;

піднімати або тягнути тварин за голову, вуха, роги, лапи, хвіст або шкіру;

використовувати голки, шипи або інші колючі засоби;

перешкоджати пересуванню тварин, яких ведуть до місця завантаження, здійснення ветеринарного оброблення тощо.

Засоби з функцією електричного шоку використовуються лише стосовно дорослої великої рогатої худоби, а також дорослих свиней у разі, коли вони не рухаються, і виключно за наявності вільного простору попереду них. Дія зазначених засобів спрямовується лише у м’язи задньої частини тіла і не повинна тривати довше однієї секунди. Застосування таких засобів припиняється, якщо тварина не реагує на подразник.

До тварин, що підлягають перевезенню, не застосовуються знеболюючі засоби, за винятком випадків, коли це необхідно для забезпечення їх нормального стану. Такі засоби можуть бути застосовані виключно спеціалістом у галузі ветеринарної медицини.

Відправник надає перевізникові або супроводжуючій особі прив’язь. Тварин, що не звикли до прив’язування, залишають неприв’язаними. Домашні коні віком старше восьми місяців, за винятком необ’їжджених коней, повинні мати вуздечку під час перевезення.

Прив’язь повинна бути міцною, давати змогу тваринам лежати, їсти і пити, а також мінімізувати ризик задушення або травмування.

Тварини перевозяться окремо, якщо:

належать до різних видів або види ворожі один одному;

значно відрізняються за розмірами та віком (крім випадків перевезення приплоду разом з матір’ю);

серед них є дорослі кнури чи жеребці або статевозрілі самці та самки, особини з рогами і безрогі, особини, яких необхідно прив’язувати на час перевезення, та такі, що не потребують прив’язування.

Тварини, яких планується перевезти, перед завантаженням до спеціального транспортного засобу підлягають огляду спеціалістом у галузі ветеринарної медицини з метою підтвердження їх придатності до перевезення.

Не придатними для перевезення є:

тварини, які під час руху відчувають біль або не можуть самостійно рухатися;

поросята віком до 21 дня (у разі перевезення на відстань понад 100 кілометрів);

ягнята віком до семи днів (у разі перевезення на відстань понад 100 кілометрів);

телята віком до десяти днів (у разі перевезення на відстань понад 100 кілометрів);

цуценята та кошенята віком до 56 днів, крім випадків, коли вони перевозяться разом з матір’ю;

самки під час останнього періоду вагітності (остання десята частина загального строку вагітності);

новонароджені тварини з незагоєним пуповинням;

тварини, що мають тяжке відкрите поранення або випадіння органів;

тварини, що мають роги, у період, коли шкіра, яка покриває зародки рогів м’яка, - якщо не вжито спеціальних заходів для їх збереження.

Хворі або травмовані тварини вважаються придатними для перевезення, якщо вони:

мають незначні ушкодження або хворобу, що не спричиняє їм додаткових страждань під час перевезення. При цьому питання щодо придатності тварин до перевезення вирішується за рекомендацією спеціаліста у галузі ветеринарної медицини;

перевозяться в рамках виконання науково-дослідних програм у разі, коли ушкодження або хвороба передбачено такою програмою;

перевозяться з метою лікування або діагностики.

Відправник видає перевізникові ветеринарні документи (ветеринарно-санітарний паспорт, ветеринарне свідоцтво) на тварин, які підлягають перевезенню, що додаються до перевізного документа і підтверджують можливість здійснення перевезення.

Умови перебування тварин під час перевезення перевіряються спеціалістом у галузі ветеринарної медицини і підтримуються у належному стані супроводжуючою особою.

Засоби перевезення повинні відповідати таким вимогам:

забезпечувати захист тварин від несприятливих погодних умов;

забезпечувати належну вентиляцію та обсяг вільного простору з урахуванням особливостей окремих видів тварин;

містити маркування, що означає наявність живих тварин, і знак, що вказує на їх вертикальне розміщення;

перебувати у належному стані та легко очищуватися, бути сухими, не містити сторонніх запахів, а в окремих випадках, які визначаються спеціалістом у галузі ветеринарної медицини, бути продезінфікованими;

забезпечувати безпеку тварин;

передбачати можливість здійснення догляду за ними та проведення огляду;

виключати можливість втечі тварин.

У разі коли спеціальний транспортний засіб не оснащений вантажно-розвантажувальними пристроями, відправник (одержувач) надає такі пристрої перевізникові. При цьому зазначені пристрої повинні перебувати у належному стані та виключати ковзання тварин під час їх застосування.

Відправник забезпечує супроводжуючу особу або перевізника засобами для годування та напування тварин, необхідним запасом корму, води, підстилки з урахуванням кількості тварин та тривалості перевезення.

Ссавців і птахів необхідно годувати кожні 24 години і напувати кожні 12 годин. Корм і вода повинні бути високої якості.

Супроводжуюча особа зобов’язана:

забезпечувати безпосередню охорону тварин;

напувати, годувати та доїти тварин;

здійснювати нагляд за станом здоров’я тварин;

підтримувати належний санітарний та технічний стан засобів перевезення.

У разі виявлення під час перевезення факту захворювання або загибелі тварин супроводжуюча особа зобов’язана негайно повідомити про це перевізникові для забезпечення ізоляції тварин, що захворіли або загинули, в окремому відсіку транспортного засобу та викликати спеціаліста у галузі ветеринарної медицини для проведення огляду тварин у найближчому місці зупинки (станція, порт, аеропорт тощо).

Тварини, що почали хворіти або травмовані під час перевезення, повинні бути терміново ізольовані. Зазначеним тваринам надається перша ветеринарна допомога. Спеціаліст у галузі ветеринарної медицини може здійснити (у разі потреби) умертвіння тварин з дотриманням вимог статті 17 Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”.

У разі загибелі тварин під час перевезення спеціаліст у галузі ветеринарної медицини з’ясовує причину та рекомендує подальше перевезення (його припинення) та розміщення інших тварин тієї самої партії на карантин.

Відповідно до рекомендацій спеціаліста у галузі ветеринарної медицини ізоляція загиблих, забитих і тих, що не підлягають подальшому перевезенню, тварин здійснюється у найближчому місці зупинки.

Перевезення тварин транспортним засобом, на якому виявлено хворих або загиблих тварин, здійснюється за рекомендацією спеціаліста у галузі ветеринарної медицини.

Тварини під час перевезення розміщуються таким чином, щоб супроводжуюча особа могла пересуватися між ними.

Перевезення тварин залізничним транспортом здійснюється з додержанням таких вимог:

залізничний вагон, у якому перевозяться тварини, повинен містити відповідне маркування, що означає наявність живих тварин;

тварини перевозяться в критих вагонах, обладнаних великими вентиляційними отворами;

конструкція вагонів повинна унеможливлювати втечу тварин і відповідати вимогам щодо забезпечення їх безпеки;

внутрішні стінки вагонів повинні бути обладнані на відповідній висоті кільцями або штангами, до яких можуть бути прив’язані тварини;

облаштування вагона здійснює відправник;

придатність вагона до перевезення тварин визначається спеціалістом у галузі ветеринарної медицини;

роздільне розміщення тварин здійснюється шляхом прив’язування їх у різних частинах вагона або встановлення перегородок;

під час формування поїздів або переміщення вагонів перевізник вживає необхідних заходів для запобігання різким поштовхам вагонів, у яких перебувають тварини.

Перевезення тварин залізничним транспортом здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Мінрозвитку.

Автомобільні транспортні засоби, що використовуються для перевезення тварин, повинні відповідати таким вимогам:

бути обладнаними:

- електронною системою для фіксування інформації про відкриття та/або закриття відсіку, в якому перевозяться тварини;

- системою аварійного попередження водія у разі досягнення максимального або мінімального рівня температури у відсіках, в яких перевозяться тварини;

- системою провітрювання, змонтованою у спосіб, що забезпечує під час перевезення додержання всередині транспортного засобу температури в діапазоні від 5 до 30°С з похибкою +/-5°С залежно від температури навколишнього середовища. Строк функціонування зазначеної системи повинен становити не менш як чотири години незалежно від типу двигуна автомобільного транспортного засобу;

- унеможливлювати втечу тварин і мати конструкцію, що забезпечує їх безпеку, зокрема дах для захисту від несприятливих погодних умов.

Перевезення тварин автомобільним транспортом здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Мінрозвитку.

Перевезення тварин морським або річковим транспортом здійснюється з додержанням таких вимог:

на території портів, у яких регулярно здійснюється завантаження (вивантаження) тварин, облаштовуються причали, загони для худоби, ізолятори, навіси, окремі місця для їх годування та напування, приміщення для проведення ветеринарного огляду та розміщення супроводжуючих осіб;

адміністрація порту зобов’язана своєчасно повідомити державну службу ветеринарної медицини про здійснення завантаження (вивантаження) тварин на території порту;

використовуються спеціальні, вантажні та вантажно-пасажирські судна. Місця для розміщення тварин на вантажно-пасажирських суднах визначаються капітаном судна за погодженням із спеціалістом у галузі ветеринарної медицини;

перила загорожі і палуб зазначених суден повинні бути достатньо міцними для того, щоб витримати вагу тварин. Перевірка міцності перил загорожі і палуб проводиться під час будівництва або переобладнання судна;

система примусового провітрювання відсіків, у яких перевозяться тварини, повинна забезпечувати:

40 змін повітря за годину, якщо відсік повністю закритий і його висота менше або дорівнює 2,3 метра;

30 змін повітря за годину, якщо відсік повністю закритий і його висота перевищує 2,3 метра;

система водопостачання повинна забезпечувати постійну подачу чистої води в кожну зону перевезення тварин, бути обладнаною необхідною кількістю ємностей для напування тварин, до яких є вільний доступ;

система водовідведення повинна забезпечувати відведення стоків із загорожі та палуб по каналізаційним трубам до колодязів та ємностей, з яких вони викачуються за допомогою насосів та ежекторів;

на судні встановлюються додаткові системи накачування води та водовідведення, які використовуються у разі поломки основних таких систем;

відсіки для перевезення тварин, проходи і перила обладнуються електричною системою освітлення. Судно обладнується додатковою системою освітлення для забезпечення освітлення у разі поломки основної електричної системи. Для здійснення догляду за тваринами супроводжуючим особам видаються переносні засоби освітлення;

забороняється під час розміщення тварин загороджувати проходи, житлові, службові приміщення та місця загального користування;

палуби, на яких розміщуються тварини, повинні бути щільними, герметичними та оснащеними стоками для рідких екскрементів. Дерев’яні палуби суден посипаються піском, тирсою та застилаються соломою, залізні палуби завчасно застилаються дошками.

Перевезення тварин морським і річковим транспортом здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Мінрозвитку.

Перевезення тварин авіаційним транспортом здійснюється з додержанням таких вимог:

перевізник вживає заходів щодо запобігання надмірному підвищенню або зниженню температури, різким коливанням тиску повітря на борту повітряного судна з урахуванням особливостей видів тварин, що перевозяться;

для перевезення тварин власник (відправник) використовує засіб перевезення, конструкція якого забезпечує доступ повітря, дно водонепроникне, вкрите адсорбуючим матеріалом, двері закриваються на замок. У разі перевезення тварини в пасажирському салоні повітряного судна розмір засобу перевезення не повинен перевищувати 30x50x40 сантиметрів.

Перевезення тварин авіаційним транспортом здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Мінрозвитку.

Додаткові умови перевезення тварин визначаються IATA Resolution № 620 “Live Animals Regulations”, а також законодавством країн призначення та транзиту.

== Особливості перевезення тварин залізничним транспортом ==
Перевізники можуть встановлювати свої особливі правила перевезення тварин, що не виходять за рамки [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-2011-%D0%BF/print1443687988676116 Правил].

'''Перевезення тварин залізничним транспортом здійснюється з додержанням таких вимог:'''
# залізничний вагон, у якому перевозяться тварини, повинен містити відповідне маркування, що означає наявність живих тварин;
# тварини перевозяться в критих вагонах, обладнаних великими вентиляційними отворами;
# конструкція вагонів повинна унеможливлювати втечу тварин і відповідати вимогам щодо забезпечення їх безпеки;
# внутрішні стінки вагонів повинні бути обладнані на відповідній висоті кільцями або штангами, до яких можуть бути прив’язані тварини;
# облаштування вагона здійснює відправник;
# придатність вагона до перевезення тварин визначається спеціалістом у галузі ветеринарної медицини;
# роздільне розміщення тварин здійснюється шляхом прив’язування їх у різних частинах вагона або встановлення перегородок;
# під час формування поїздів або переміщення вагонів перевізник вживає необхідних заходів для запобігання різким поштовхам вагонів, у яких перебувають тварини (пункт 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-2011-%D0%BF/print1443687988676116#Text Правил]).
У разі перевезення домашніх тварин залізничним транспортом собаки великих порід перевозяться у тамбурі вагона поїзда (не більше одного собаки в тамбурі) у намордниках на міцному повідку під наглядом супроводжуючої особи, а собаки малих порід перевозяться на руках або під сидінням власника (пункт 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-2011-%D0%BF/print1443687988676116#Text Правил]).

Пасажир має право перевозити при собі дрібних кімнатних тварин, які не створюють загрозу оточуючим (собак малих порід, котів, птахів тощо), у поїздах та вагонах усіх категорій (крім вагонів типів «СВ» та «М») у спеціальних засобах для перевезення (клітка, контейнер, ящик, ємність або інша тара жорсткої конструкції), що унеможливлюють пошкодження чи забруднення вагона. Перевезення має здійснюватися на місцях, передбачених для розміщення ручної поклажі (у вагонах нічних поїздів - під полицею або на полиці поруч з пасажиром, у вагонах з місцями для сидіння - на руках у пасажира або під місцями для сидіння).

Перевезення дрібних кімнатних тварин, які не створюють загрозу оточуючим (собак малих порід, котів, птахів тощо), у вагонах більш високого класу типу «СВ» та «М» дозволяється за умови викупу усіх незайнятих місць та розміщення тварини у спеціальних засобах для перевезення.

У регіональних потягах великих собак перевозять у крайніх тамбурах першого і останнього вагонів під наглядом супровідника, а малих розміщують під місцями для сидіння в ящиках, кошиках, клітках (не більше двох особин).

Обов’язковою умовою для перевезення собак, дрібних кімнатних тварин та кімнатних декоративних птахів є наявність оформленого належним чином '''[[Порядок видачі ветеринарних документів|ветеринарного документа]]'''.

Особам з інвалідністю з порушеннями зору у разі пред’явлення документа, що посвідчує право на пільгу, дозволяється провозити із собою собаку-поводиря у вагонах усіх категорій без додаткової оплати, при цьому власник собаки-поводиря має забезпечити наявність намордника. Собака-поводир повинен знаходитись поруч з пасажиром, якого супроводжує, та утримуватись на короткому повідку (ланцюжку або ремінній прив’язці) (пункт 15.7 розділу 15 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерста транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 № 1196] (далі - Правила № 1196).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_014#Text Угодою про міжнародне пасажирське сполучення від 01 листопада 1951 року] пасажир має право провозити при собі кімнатних тварин (собак, кішок, птахів), при наявності відповідних ветеринарних документів, у спеціальній тарі в рахунок норми ручної поклажі на місцях, призначених для розміщення ручної поклажі. Додаткова плата за провезення кімнатних тваринах не стягується.
=== Оплата за перевезення ===
Оплата за перевезення великих собак, дрібних кімнатних тварин та кімнатних декоративних птахів пасажирами в пасажирських вагонах, а також у багажних вагонах пасажирських поїздів, свійської птиці у загальних вагонах місцевих поїздів та регіональних поїздів '''сплачується за особину чи місце як за 20 кг багажу незалежно від наявності ручної поклажі''' (пункт 10.14 розділу 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text Правила № 1196]).

Перевезення собак-поводирів, що супроводжують осіб з інвалідністю з порушеннями зору, не оплачується.

Плата за перевезення живих тварин (собак, котів та птахів) при пасажирі у пасажирських вагонах сплачується за особину чи місце за тарифом на перевезення багажу як за 20 кг, оформлення перевезення здійснюється за багажною квитанцією (абзац одинадцятий пункт 15.7 розділу 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text Правила № 1196]).
== Особливості перевезення тварин авіаційним транспортом ==
Повітряне перевезення собак, котів, птахів та інших тварин здійснюється за умови одержання дозволу авіаперевізника під час бронювання повітряного перевезення.

Тварини, які приймаються до повітряного перевезення, обов’язково мають бути належним чином розміщені у контейнерах/клітках і мати чинні свідоцтва про вакцинації та довідки про стан їх здоров’я, дозволи на ввезення в країну призначення чи транзиту.

Обов’язок надання всіх необхідних для перевезення тварин документів, передбачених чинним законодавством країни відправлення, призначення або транзиту, покладається на пасажира.

Авіаперевізник має право визначати спосіб перевезення і обмежити кількість тварин, що дозволяється перевозити на одному рейсі (пункт 1 глави 2 розділу XII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Авіаційних правил України "Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу", затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 26.11.2018 № 1239] (далі - Авіаційні правила).

Тварини повинні бути чисті, охайні та не мати неприємного запаху. Перевізник має право визначати спосіб перевезення і обмежити кількість тварин, що дозволяється перевозити на одному рейсі.

'''У пасажирському салоні повітряного судна дозволяється перевозити:'''
* службових собак у супроводі кінолога;
* службових тварин, у тому числі собак-поводирів для сліпих і глухих пасажирів за умови, що на тваринах є ошийник і намордник;
* дрібних тварин, маса яких разом із засобами перевезення не перевищує масу, встановлену авіаперевізником.
Службова собака або собака-поводир має перебувати біля ніг кінолога/пасажира, а клітки птахів мають бути покриті щільною світлонепроникною тканиною.

Пасажир відповідає за тварину, яка перевозиться у пасажирському салоні (пункт 4 глави 2 розділу XII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Авіаційних правил]).

'''Тварини, маса яких із засобом перевезення перевищує масу, встановлену авіаперевізником''', перевозяться в багажно-вантажних відсіках повітряного судна (крім собак-поводирів та службових собак).

Пасажирів, яких супроводжує собака-поводир, розміщують на місцях, де є вдосталь простору для розміщення собаки-поводиря, неподалік від запасного виходу (пункт 13 глави 1 розділу VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Авіаційних правил]).
=== Оплата перевезення ===
Повітряне перевезення тварин, прийнятих як зареєстрований багаж разом з контейнером і харчуванням, має оплачуватися як додаткова послуга, яку пасажир має сплатити відповідно до тарифу, установленого авіаперевізником (пункт 2 глави 2 розділу XII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Авіаційних правил]).

Собака-поводир перевозиться '''безкоштовно'''.

Службові собаки, які допомагають працівникам державних органів, командам рятувальників, '''перевозяться безкоштовно''' разом з контейнерами і продуктами для їх харчування. Таке перевезення попередньо має бути узгоджене з авіаперевізником.
== Особливості перевезення тварин автомобільним транспортом ==
У разі перевезення домашніх тварин автомобільним транспортом у салоні транспортного засобу допускається перевозити дрібних тварин у кошиках, сумках із суцільним дном, птахів у клітках, собак у намордниках за наявності повідка, за умови, що тварини не забруднюють салон та речі пасажирів і розташовуються на підлозі, а за наявності підстилки - на сидінні (під час перевезення в таксі) (пункт 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-2011-%D0%BF/print1443687988676116#Text Правил]).

При перевезенні, необхідно керуватись [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-2011-%D0%BF/print1443687988676116 Правилами транспортування тварин, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1402] та правилами, затвердженими перевізниками, більшість з котрих погоджується перевозити тварин за окрему плату при дотриманні умов, вказаних вище.

'''Пасажири автобусного транспорту''' мають право безплатно перевозити з собою дрібних звірів та птахів у клітках домашніх тварин (собак, котів) за плату, встановлену перевізниками, а при посадці надати ветеринарне свідоцтво. Інформацію про вартість перевезення та додаткові умови можна отримати безпосередньо у перевізника.
{| class="wikitable"
|Увага! Пасажирам київського метрополітену заборонено перевозити тварин (крім собак-поводирів), птахів без спеціальних контейнерів чи кліток ([http://www.metro.kiev.ua/node/98 Правила користування Київським метрополітеном, затверджені рішенням Київською міською радою 12 листопада 2019 року]).
|}
== Див. додатково ==
* [[Порядок видачі ветеринарних документів]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби

2025-06-11T13:02:57Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

[[Файл:Клопотання.png|міні]]
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/591-14 Закон України "Про рослинний світ"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закону України "Про землеустрій"]
== Поняття земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби ==
Земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби – це ділянки сільськогосподарського призначення, які надаються тільки в тимчасове користування (оренду) і повинні використовуватися виключно як сінокіс чи пасовище. Переводити такі ділянки в інші види сільськогосподарських угідь, до прикладу в ріллю чи багаторічні насадження, заборонено. Такі земельні ділянки можуть надаватись лише громадянам, які утримують худобу (корів, кіз, овець тощо).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-14#n121 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про рослинний світ»] використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва здійснюється на земельних ділянках, що визначаються в установленому земельним законодавством порядку.
[[Файл:Положення.png|міні]]
== Хто має право отримати в користування та обмеження щодо надання та використання земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби ==
Слід вважати, що поняття «громадяни» у статті 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] включає не лише власне громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, адже право на оренду землі зазначених суб’єктів прямо передбачено ст. 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду землі»]. Громадяни можуть брати для сінокосіння та випасання худоби в оренду землі як комунальної, державної, так і приватної власності. Крім того, слід звернути увагу, що [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/591-14 Законом України «Про рослинний світ»] передбачена можливість встановлення обмежень щодо надання та використання земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-14 ч. 2 ст. 18 вказаного Закону] використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва забороняється, якщо це може призвести до деградації земель, зайнятих об’єктами рослинного світу, або перешкоджає їх своєчасному природному відтворенню.
== Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби ==
Для отримання в оренду земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, якщо вона розташована в межах населеного пункту необхідно звернутись до органу місцевого самоврядування, якщо ж земельна ділянка розташована за межами населеного пункту (села, селища, міста) до [https://land.gov.ua/ Головного управління Держгеокадастру] у відповідній області. Розгляд питання та надання в оренду земельної ділянки або аргументована відмова в наданні здійснення відповідно до статті 123 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].

'''Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:'''
* надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
* формування нової земельної ділянки (крім поділу та об’єднання).
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до [https://land.gov.ua/ Головного управління Держгеокадастру] у відповідній області або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 123 Земельного кодексу України].
== Строки розгляду клопотання про надання в користування земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби ==
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу. 
Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем (землевпорядною організацією) цих робіт відповідно до типового договору. 
Головне управління Держгеокадастру в області або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
== Отримання земель для громадського пасовища ==
Згідно з частиною 1 статті 34 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Згідно з частиною 2 статті 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища. 
Жителі територіальної громади, які мають потребу у створенні громадського пасовища, обирають уповноважену особу, яка подає відповідну пропозицію до місцевої ради. Проводять загальні збори села, обговорюють питання. Пропозиція оформлюється протоколом загальних зборів села. 
'''Виконком місцевої ради:'''
* збирає інформацію щодо потреби у створенні громадського пасовища , уточнює норми випасу, кількість наявного поголів’я худоби, визначає площу кормових угідь та встановлює, за рахунок яких земель буде відбуватися створення громадського пасовища;
* розробляє Положення про громадське пасовище.
Орган місцевого самоврядування приймає рішення про створення громадського пасовища та затверджує розроблене виконавчим комітетом Положення про громадське пасовище . 
За дорученням органу місцевого самоврядування голова місцевої ради, у відповідності до вимог статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] стосовно повноважень з передачі земельних ділянок у власність або у користування, подає клопотання до Головного управління Держземагентства в області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для створення громадського пасовища .

'''Згідно з вимогами статті 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] до клопотання місцевої ради додаються:'''
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки в межах ради, її розмір, письмову згоду землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки);
* копія свідоцтва з ЄДРПОУ;
* копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (місцевої ради);
* рішення місцевої ради про створення громадського пасовища;
* довідка про склад поголів’я на території ради початок поточного року;
* інформація щодо потреби в площі земельних ділянок для створення громадського пасовища.
Орган місцевого самоврядування, після отримання дозволу на проведення робіт із землеустрою, у відповідності до вимог статті 26 Закону України “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Про землеустрій]”, замовляє документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадського пасовища і підписує із суб’єктом господарювання, який має сертифікованих спеціалістів, договір на виконання робіт із землеустрою.

Розроблений та погоджений відповідно до законодавства проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається замовником документації із землеустрою через Центр надання адміністративних послуг державному реєстратору для здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

Якщо сільська рада не бажає створювати громадське пасовище, землі пасовищ можуть передаватися громадянам в оренду. Для цього потрібно лише звернутися до сільської (селищної) ради з заявою про надання в оренду земельної ділянки для сінокосіння або випасання худоби із земель державної або комунальної власності. Договір оренди із сільською (селищною) радою завжди укладається в письмовій формі, реєструється у сільській (селищній) раді і за бажанням може посвідчуватися нотаріально. Обов’язковою умовою в даному договорі буде сплата земельного податку. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але повинен бути не меншим ніж це прописано в п.288 Податкового Кодексу України, а саме: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено (для сільськогосподарських угідь) – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Це мотивується тим, що коли сільська/селищна рада, яка надаватиме в оренду земельну ділянку та встановить відсоток, тобто розмір плати, повинна знати її ринкову вартість. У разі не згоди з прийнятим рішення кожному громадянину гарантується право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності до суду.

Обов’язковою умовою в даному договорі буде сплата земельного податку. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але повинен бути не меншим ніж це прописано в п.288 Податкового Кодексу України, а саме: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено (для сільськогосподарських угідь) – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Це мотивується тим, що коли сільська/селищна рада, яка надаватиме в оренду земельну ділянку та встановить відсоток, тобто розмір плати, повинна знати її ринкову вартість. Контролюючим органом за користуванням пасовищем буде сільська (селищна) рада. У випадку відмови стосовно виділення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, і незгоди з прийнятим рішенням кожний громадянин має право на звернення до суду для оскарження рішення, дії чи бездіяльності відповідного органу.

Відповідно до статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Громадянин може подати скаргу на рішення, дії або бездіяльність органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування у порядку підлеглості вищому органу особисто або через уповноважену ним особу.

Лише по завершенню вищезазначеної процедури земельна ділянка переходить з державної власності у комунальну і громадські пасовища вважаються створеними.

Контроль за користуванням пасовищем на землях комунальної власності здійснює місцева рада.

== Чи повинні власники худоби щось сплачувати за її випасання? І хто має контролювати користування пасовищем? ==
За земельну ділянку громадського пасовища для загального користування, яка знаходиться у власності територіальної громади, ні земельний податок, ні оренда не сплачується. Разом з тим, місцева рада має право визначити розмір плати з кожного власника худоби (залежно від її кількості та виду), який користується цим громадським пасовищем. Але це вже не плата за землю, а плата за користування. Контроль за користуванням пасовищем на землях комунальної власності здійснює місцева рада.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Право іноземців/осіб без громадянства на землі сільськогосподарського призначення в порядку спадкування

2025-05-19T09:23:09Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4-13740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2013 № 10-71/0/4-13 "Про деякі питання застосування норм Земельного кодексу України"]
== Основні поняття ==
'''''Іноземець''''' - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. '''''Особа без громадянства''''' - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином. '''''Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі''''', надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

== Зміст права власності на землю ==
1. Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

2. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

3. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

4. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.

== Загальні положення ==
Відповідно до частини другої ст.81 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч.3 ст. 81 Земельного кодексу України] іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у разі:
# придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
# викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;
# прийняття спадщини.
Відповідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України] землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземцям, особам без громадянства. Іноземці та особи без громадянства можуть отримати землі сільськогосподарського призначення лише у спадок. 
Якщо такі землі прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, то '''протягом року з моменту отримання права на них зазначені особи мають їх відчужити''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 ч. 4 ст. 81, ст. 145 ЗК]).

При цьому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 пункт 15 розділу X "Перехідні положення" ЗК], яким встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на ці правовідносини, оскільки положення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 частини четвертої статті 81 ЗК] є імперативним ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4-13740-13 Лист № 10-71/0/4-13]).

У випадках коли земельна ділянка не відчужена, право власності на неї іноземців та осіб без громадянства припиняється, тобто вона підлягає примусовому відчуженню ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 п. «е» ч. 1 ст. 140 ЗК]). Примусове припинення права власності на земельну ділянку здійснюється виключно в судовому порядку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 п. «д» ч. 1 ст. 143 ЗК]).

== Спадкування права на земельну ділянку ==
. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

2. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об’єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

3. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об’єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

== Оформлення права власності на землю іноземними громадянами в порядку спадкування ==
Процедура оформлення спадкування (у т. ч. земельної ділянки) іноземцями та особами без громадянства не відрізняється від процедури спадкування, визначеної для громадян України. Тобто спочатку іноземець (особа без громадянства) повинен прийняти спадщину у строки, встановлені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України]. Після закінчення шестимісячного строку, за відсутності заперечень з боку інших спадкоємців та за умови надання необхідних документів, він отримує свідоцтво на право на спадщину ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1268, 1269 ЦК]). Після отримання свідоцтва спадкоємцю необхідно зареєструвати свої права на успадковане майно.

'''Підтвердженням державної реєстрації права власності на земельну ділянку - є Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.''' Отже, '''відлік річного строку для добровільного відчуження земельної ділянки починається з дати отримання Витягу.'''
{| class="wikitable"
|-
| Наприклад, якщо іноземець у 2011 році прийняв спадщину, до складу якої входить земельна ділянка сільгосппризначення, а свідоцтво та Витяг отримав лише 23.03.15 р., то відчужити успадковану земельну ділянку він повинен до 23.03.16 р. При цьому слід зауважити, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1296 ЦК] видача спадкоємцям свідоцтва ніяким строком не обмежена, а його відсутність не позбавляє їх прав на спадщину. Тобто фактично примусове відчуження успадкованої земельної ділянки може бути відстрочено.
|}

== Право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину ==
1. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

2. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

3. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

== Оренда земельної ділянки, що належить іноземцю==
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 170.1.3 Податкового кодексу] нерухомість, що належить фізичній особі-нерезиденту, надається в оренду виключно через фіз. особу-підприємця або юр. особу-резидента (уповноважених осіб). Такі особи виконують представницькі функції нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковими агентами щодо орендної плати.

Отже, іноземець, який має у власності земельну ділянку сільгосппризначення (отримав Витяг) та хоче передати її в оренду, повинен укласти договір про представництво з фіз. особою-підприємцем або юридичною особою. '''Договір укладається в письмовій формі та посвідчується нотаріусом.''' Строк дії договору визначається за погодженням сторін. У договорі сторони повинні чітко визначити юридичні дії, які належить вчинити повіреному (наприклад, укласти додаткову угоду до договору оренди, отримувати орендну плату тощо). '''Якщо іноземець не зареєстрував своє право власності на успадковану земельну ділянку тобто не отримав Витяг, він не може розпоряджатися нею (у т. ч. надавати повноваження щодо розпорядження).''' Якщо орендодавець-іноземець та орендар мають намір укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, їм необхідно це зробити протягом року з дня отримання Витягу спадкоємцем, оскільки саме протягом цього часу іноземець (його уповноважена особа) може розпоряджатися нею. Тоді після відчуження (добровільного або примусового) іноземцем права на таку земельну ділянку або в разі невідчуження ділянки іноземцем орендар має право використовувати ділянку протягом визначеного договором часу.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 32 Закону України "Про оренду землі"] перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.
== Добровільне відчуження ==
Якщо іноземець (особа без громадянства) має намір добровільно відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може зробити це шляхом укладення відповідної цивільно-правової угоди (купівлі-продажу, міни, дарування тощо). При цьому, як уже було зазначено, мораторій на купівлю-продаж або іншим чином відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення на ці правовідносини не поширюється.

Крім того, якщо земельна ділянка, успадкована іноземним громадянином, перебуває в оренді, то згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 9 Закону України "Про оренду землі"] орендар має переважне право на придбання її у власність за умови, що відповідно до закону він може мати у власності таку ділянку та сплачує ціну, за якою вона продається. Орендодавець (спадкоємець-іноземець)зобов’язаний письмово повідомити орендаря про намір продати земельну ділянку із зазначенням її ціни та інших умов продажу. Якщо орендар відмовляється від свого переважного права на придбання орендованої земельної ділянки, то до нового власника такої ділянки переходять права та обов’язки орендодавця за договором оренди цієї ділянки. Тобто орендар має право продовжувати користуватися такою ділянкою до закінчення строку дії договору оренди.
== Примусове позбавлення ==
Що стосується примусового позбавлення права на земельну ділянку, то, на жаль, ні законодавчими, ні нормативними документами не визначено, хто може звертатися з відповідними заявами до суду, чи відшкодовується іноземцю вартість такої ділянки в разі примусового позбавлення права, а якщо так, то ким та в якому розмірі, тощо.

Як роз’яснено в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4-13740-13 Листі № 10-71,] '''позивачем у справах про примусове відчуження''' успадкованих іноземцями чи особами без громадянства земельних ділянок сільгосппризначення '''можуть бути відповідні органи прокуратури''' в межах повноважень, визначених законодавством України. На практиці органи прокуратури звертаються до судових органів із позовами про припинення права приватної власності на земельні ділянки сільгосппризначення. Суди задовольняють такі позовні вимоги, відчужують земельні ділянки на користь територіальних громад або держави. У своїх рішеннях суди зазначають, що за іноземним громадянином зберігається право на отримання повного відшкодування вартості земельної ділянки. Проте порядок такого відшкодування не затверджений, тому, вірогідно, ця процедура не проводиться. Можливо, у разі законодавчого регулювання цього питання зацікавлені особи матимуть змогу отримати відповідні кошти.

'''01 липня 2021 року набули чинності зміни до статті 145 Земельного кодексу України''', внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#n6, відповідно до яких позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов’язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.
== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37588739 Рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 11.03.2014 року, справа № 508/295/13-ц], за позовом прокурора Миколаївського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Одеській області до громадянина Російської Федерації про примусове відчуження земельної ділянки шляхом припинення права власності.
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44439667 Рішення Шацького районного суду Волинської області від 27 травня 2015 року, справа № 170/9/15-ц], за позовом Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області в інтересах держави до громадянина Республіки Білорусь про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх примусового відчуження.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/72191010 Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 02.02.2018 року, справа № 595/1894/17], за позовом Заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до громадянина Російської Федерації та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Заривинецька сільська рада Бучацького району Тернопільської області про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її примусового відчуження.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/107828888 Рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 09.12.2022 року, справа № 744/602/22], за позовом керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, до громадянина Російської Федерації про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації.
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Водоохоронні зони

2025-05-19T08:35:45Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр#Text Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/486-96-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них"]

== Поняття водоохоронної зони ==
Для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text до статті 87 Водного кодексу України] '''водоохоронна зона''' є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/486-96-п#Text Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486], до складу водоохоронних зон обов'язково входять заплава річки, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів, а також прилеглі балки та яри.

На території водоохоронних зон забороняється:

1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів;

2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;

3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.

В окремих випадках у водоохоронній зоні може бути дозволено добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад зобов'язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.

Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється органами, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

{Стаття 87 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5456-VI від 16.10.2012 , № 1423-IX від 28.04.2021 }

Межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”], та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, та/або генеральними планами населених пунктів, які розробляються в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Законами України “Про землеустрій”] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text “Про регулювання містобудівної діяльності”], зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні.

Відомості про межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон вносяться до [https://e.land.gov.ua Державного земельного кадастру] як відомості про обмеження у використанні земель.

Межі водоохоронних зон встановлюються з урахуванням:
* рельєфу місцевості, затоплення, підтоплення, інтенсивності берегоруйнування, конструкції інженерного захисту берега;
* цільового призначення земель, що входять до складу водоохоронної зони.

== Водний фонд України ==
Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.

До водного фонду України належать:

1) поверхневі води:

природні водойми (озера);

водотоки (річки, струмки);

штучні водойми (водосховища, ставки) і канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах;

інші водні об'єкти;

2) підземні води та джерела;

3) внутрішні морські води та територіальне море.

== Землі водного фонду ==
До земель водного фонду належать землі, зайняті:

морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;

прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

береговими смугами водних шляхів.

== Водні об'єкти загальнодержавного і місцевого значення ==
До водних об'єктів загальнодержавного значення належать:

1) внутрішні морські води, територіальне море, а також акваторії морських портів;

2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;

3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;

4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать:

1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення;

2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

== Власність на води (водні об'єкти) ==
Води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

== Внутрішня і зовнішня межа водоохоронної зони ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/486-96-п#Text Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486].

Водоохоронна зона має внутрішню і зовнішню межі.

''Внутрішня межа водоохоронної зони'' збігається з мінімальним рівнем води у водному об'єкті.

''Зовнішня межа водоохоронної зони'', як правило, прив'язується до наявних контурів сільськогосподарських угідь, шляхів, лісосмуг, меж заплав, надзаплавних терас, бровок схилів, балок та ярів і визначається найбільш віддаленою від водного об'єкта лінією:
* затоплення при максимальному повеневому (паводковому) рівні води, що повторюється один раз за десять років;
* берегоруйнування, меандрування;
* тимчасового та постійного підтоплення земель;
* ерозійної активності;
* берегових схилів і сильноеродованих земель.
''Зовнішня межа водоохоронної зони'' на землях сільських населених пунктів, землях сільськогосподарського призначення, лісового фонду, на територіях водогосподарських, лісогосподарських, рибогосподарських підприємств, а також на землях інших власників та користувачів визначається з урахуванням:
* зони санітарної охорони джерел питного водопостачання;
* розрахункової зони переробки берегів;
* лісових насаджень, що найбільшою мірою сприяють охороні вод із зовнішньою межею не менш як 1000 метрів від урізу меженного рівня води;
* усіх земель відводу на існуючих меліоративних системах, але не менш як 200 метрів від бровки каналів чи дамб.
Для гірських і передгірських річок зовнішня межа водоохоронної зони визначається з урахуванням геоморфологічних та гідрологічних умов, а також селевих та зсувних явищ[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/486-96-%D0%BF#Text].

== Режим регульованої господарської діяльності у водоохоронній зоні ==
Водоохоронна зона – природоохоронна територія регульованої господарської діяльності, що встановлена з метою охорони водних об’єктів, навколоводних рослин і тварин та зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо водойм.

Основні водоохоронні заходи охоплюють: (а) утворення водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів тощо. Водоохоронні зони, зокрема, служать для найбільш сприятливого режиму водних об’єктів; (б) обмеження господарської діяльності у прибережних захисних смугах навколо водойм і на островах

Будь-яка водоохоронна зона має свої межі – внутрішню й зовнішню. При цьому перша збігається з мінімальним рівнем води у водному об’єкті. Що ж стосується другої, то вона прив’язується до наявних контурів сільськогосподарських угідь, шляхів, лісосмуг, меж заплав, надзаплавних терас, бровок схилів, балок і ярів і визначається найбільш віддаленою від водного об’єкта лінією.

У водоохоронній зоні дотримується режим регульованої господарської діяльності.

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.

В окремих випадках у водоохоронній зоні може бути дозволено добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється органами, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об’єктів фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;

7) випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

У прибережних захисних смугах дозволяються реконструкція, реставрація та капітальний ремонт існуючих об’єктів.

== Див. також ==
* [[Відповідальність за порушення екологічного законодавства]]

[[Категорія:Екологічне право]]

Договір страхування

2025-05-19T08:26:25Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України "Про страхування"]

== Поняття договору страхування ==
'''Договір страхування''' - це письмовий договір, за яким одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ ЦК України]).

'''Договір страхування''' - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов’язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом.

== Правила страхування ==
Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо.

== Предмет договору страхування ==
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:
# життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням ('''особисте страхування''');
# володінням, користуванням і розпорядженням майном ('''майнове страхування''');
# відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником ('''страхування відповідальності''').

== Форма договору страхування ==
Договір страхування укладається в письмовій формі.

Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові '''страхового свідоцтва (поліса, сертифіката)'''. У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

== Істотні умови договору страхування ==
Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Договір страхування повинен містити:
* назву документа;
* назву та адресу страховика;
* прізвище, ім’я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;
* прізвище, ім’я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;
* зазначення предмета договору страхування;
* розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;
* розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;
* перелік страхових випадків;
* розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;
* страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);
* строк дії договору;
* порядок зміни і припинення дії договору;
* умови здійснення страхової виплати;
* причини відмови у страховій виплаті;
* права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;
* інші умови за згодою сторін;
* підписи сторін.
Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо.

Уповноважений орган має право встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування життя та договорів страхування майна фізичних осіб. Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до міжнародних систем страхування, які вимагають застосування уніфікованих умов страхування, договори страхування укладаються відповідно до таких умов страхування, з урахуванням вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Законом України "Про страхування"] (далі - Закон).

'''Зверніть увагу!''' У разі виїзду зареєстрованого в Україні автотранспортного засобу на територію іншої країни - члена міжнародної системи автострахування "Зелена Картка", власник такого транспортного засобу зобов’язаний укласти договір міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, дія якого поширюється на ці країни, та отримати від страховика - повного члена '''Моторного (транспортного) страхового бюро страховий сертифікат "Зелена Картка"''' єдиного зразка, який прийнятий в усіх країнах - членах цієї міжнародної системи страхування.

== Договір страхування ==
1. Загальні умови страхового продукту визначаються на підставі внутрішньої політики з андеррайтингу та внутрішньої політики з розроблення та впровадження страхових продуктів, розроблених та затверджених страховиком відповідно до вимог до розроблення таких політик, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.

Страховик зобов’язаний розміщувати та зберігати на своєму веб-сайті у відкритому доступі всі редакції загальних умов страхового продукту із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.

Страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.

Загальні умови страхового продукту включають:

1) визначення понять і термінів, що вживаються в договорі страхування;

2) умови страхового покриття за договором страхування;

3) права та обов’язки сторін, відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов договору;

4) порядок внесення змін, дострокового припинення чи розірвання договору, їх правові наслідки;

5) порядок відмови від договору страхування;

6) порядок дій у разі настання події, що має ознаки страхового випадку;

7) порядок розрахунку та умови здійснення страхових виплат;

8) підстави відмови у страховій виплаті;

9) порядок укладення договору страхування;

10) винятки із страхових випадків та обмеження страхування;

11) порядок вирішення спорів;

12) контактні дані для звернення у разі настання події, що має ознаки страхового випадку.

2. У договорі страхування обов’язково зазначаються з урахуванням особливостей

1) назва документа та страхового продукту (за наявності);

2) найменування та адреса страховика;

3) прізвище, ім’я, по батькові, дата народження або найменування страхувальника;

4) інформація про предмет страхування;

5) інформація про об’єкт страхування;

6) прізвище, ім’я, по батькові, дата народження або найменування вигодонабувача (за наявності);

7) розмір страхової суми та/або ліміти відповідальності за договором страхування за класами страхування іншими, ніж страхування життя;

8) розмір страхової суми та/або розміри страхових виплат за договором страхування життя (крім договорів, у яких не визначається страхова сума та/або розміри страхових виплат);

9) перелік страхових ризиків;

10) перелік винятків із страхових випадків та обмеження страхування;

11) страховий тариф (крім договорів, у яких не визначається страховий тариф);

12) строк дії договору страхування, порядок вступу його в дію, період (періоди) страхування, територія дії договору страхування;

13) розмір страхової премії, порядок та строки її сплати;

14) порядок внесення змін і припинення дії договору страхування;

15) порядок розрахунку, умови та строки здійснення страхових виплат;

16) причини відмови у страховій виплаті;

17) права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;

18) порядок вирішення спорів;

19) інші умови за згодою сторін.

3. Додатково до вимогі, у договорі страхування життя зазначаються:

1) інформація про застрахованих осіб, вигодонабувачів за кожним страховим випадком, передбаченим договором страхування життя, у разі визначення різних осіб за різними страховими випадками;

2) розмір страхової суми та/або страхових виплат, страхового тарифу (крім випадків, передбачених Регулятором, коли страховий тариф не визначається) та страхової премії за кожним страховим ризиком та/або групою страхових ризиків та за договором страхування життя в цілому;

3) мінімальний (гарантований) розмір викупної суми на кінець кожного року дії договору страхування життя (або на коротший регулярний період) в абсолютній величині та/або у відсотках від страхової суми за ризиком дожиття чи від сплачених страхових премій за договором страхування життя за класами страхування 19, 20, що містить накопичувальну складову.

Для договору страхування життя, що не містить накопичувальної складової, і договорів, укладених за іншими класами страхування, обов’язковим є зазначення порядку розрахунку розміру викупної суми;

4) розмір (величина) інвестиційного доходу, що застосовується для розрахунку страхового тарифу (розмір гарантованого інвестиційного доходу), із зазначенням, на яку суму він нараховується та як змінюється після цього страхова сума, - за договорами страхування життя, що передбачають таку умову;

5) порядок нарахування та повідомлення про бонуси та/або про результати участі у прибутках страховика - за договорами страхування життя, що передбачають або прямо не виключають такі умови;

6) розмір, умови та строки здійснення страхових виплат у формі ануїтету - за договорами страхування життя, що передбачають страхову виплату у формі ануїтету;

7) вичерпний перелік документів для отримання викупної суми, строк виплати викупної суми та відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати викупної суми відповідно до Цивільного кодексу України;

8) форма, порядок розрахунку, умови та строки здійснення страхової виплати за кожним окремим страховим випадком;

9) умови перерахунку (зміни) розміру страхової суми та/або ануїтету;

10) порядок зміни страхувальника або страховика за договором страхування життя, зокрема порядок укладення тристоронньої угоди між страхувальником або страховиком, що змінюється, та новим страхувальником або страховиком відповідно.

4. Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов’язаного з об’єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

5. Об’єктом страхування можуть бути:

1) життя, здоров’я, працездатність та/або пенсійне забезпечення;

2) майно на праві володіння, користування і розпорядження майном та/або можливі збитки чи витрати;

3) відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

6. Договором страхування визначаються конкретний об’єкт страхування, з яким пов’язані страхові інтереси страхувальника (іншої особи, визначеної у договорі страхування), та страхові ризики, що пов’язані з цим об’єктом страхування та підлягають страхуванню за цим договором страхування.

7. Якщо законом встановлений обов’язок особи укласти договір страхування, об’єкт страхування визначається відповідно до вимог закону.

8. Договір страхування, у якому відсутній об’єкт страхування, є нікчемним.

9. Укладення договору страхування має передбачати наявність страхового інтересу у потенційного страхувальника (іншої особи, визначеної у договорі страхування), крім випадків укладення договорів страхування, обов’язковість яких визначена законом.

10. Не допускається страхування протиправних інтересів осіб, страхування для отримання неправомірної вигоди та/або вчинення шахрайських дій.

11. Законом може бути передбачено, що страховик не має права відмовити страхувальнику в укладенні договору страхування, обов’язковість укладення якого передбачена законом.

12. Договір страхування повинен містити інформацію про страхового посередника, якщо він укладається за посередництвом такої особи.

== Сторони у договорі страхування ==
''Страховиком'' є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом.

''Страхувальником'' може бути фізична або юридична особа.

== Обов'язки сторін ==

{| class="wikitable"
|-
| '''Страховик зобов'язаний:'''||
* у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк;
* у разі настання страхового випадку відшкодувати витрати, понесені страхувальником для запобігання настанню страхового випадку та зменшення наслідків страхового випадку, якщо це передбачено умовами договору страхування;
* забезпечувати збереження інформації, що становить таємницю страхування, з урахуванням вимог цього Закону.
Договором страхування або законом можуть бути передбачені також інші обов’язки страховика.
|-
| '''Страхувальник зобов'язаний:'''||
* сплачувати страхову премію у порядку та строки, встановлені договором страхування;
* протягом строку дії договору страхування повідомляти страховика про будь-яку зміну обставин, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику (визначення ймовірності та вірогідності настання страхового випадку та розміру можливих збитків), та/або інших обставин, що впливають на розмір страхової премії за договором страхування;
* інформувати страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку, у порядку та строки, визначені договором страхування;
* вживати заходів для запобігання настанню страхового випадку та зменшення наслідків страхового випадку;
* вживати заходів для забезпечення страховику можливості скористатися правом вимоги до особи, винної у заподіянні збитків, надавати страховику всі необхідні документи та повідомляти інформацію, необхідну для реалізації страховиком права вимоги до винних осіб, що спричинили настання страхового випадку.
Договором страхування або законом можуть бути передбачені також інші обов’язки страхувальника.
|}

== Порядок і умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування ==
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

У разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов’язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з’ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Підприємства, установи та організації зобов’язані надсилати відповіді страховикам та Моторному (транспортному) страховому бюро на запити про відомості, пов’язані із страховим випадком, у тому числі й дані, що є комерційною таємницею. При цьому страховик та Моторне (транспортне) страхове бюро несуть відповідальність за їх розголошення в будь-якій формі, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

== Відмова у страхових виплатах або страховому відшкодуванні ==
Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

# навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов’язані з виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
# вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку;
# подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;
# отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
# несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
# інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови.

Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальнику.

== Укладання і початок дії договору страхування ==

Для укладання договору страхування страхувальник подає страховику ''письмову заяву'' за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику.

'''Зверніть увагу!''' Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"], укладаються страховиками за умови проходження транспортними засобами обов’язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними. Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов’язкового технічного контролю відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"].

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися '''страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом)''', що є формою договору страхування.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає. У разі надання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою. Заява складається у двох примірниках, копія заяви надсилається страхувальнику з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропонованих умов страхування.

== Припинення договору страхування ==
Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:

1) закінчення строку дії договору страхування;

2) виконання страховиком зобов’язань перед страхувальником у повному обсязі;

3) несплати страхувальником чергової частини страхової премії у встановлений договором строк (у разі сплати страхової премії частинами). При цьому договір страхування вважається достроково припиненим з дня, наступного за встановленим у договорі страхування днем сплати чергової частини страхової премії, якщо інше не передбачено умовами договору;

4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи (крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n1878:~:text=%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20100.%20%D0%97%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-1.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96 статтею 100] цього Закону);

5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;

6) набрання законної сили рішенням суду про визнання договору страхування недійсним;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України та договором страхування.

Дія договору страхування може бути достроково припинена за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами такого договору. Дія договору страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це не надав згоду страхувальник, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено умовами такого договору та законодавством України.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов’язана повідомити іншу сторону не пізніш як за '''30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування,''' якщо інше не передбачено договором страхування.

Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, страховик повертає страхувальнику сплачену ним страхову премію повністю.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім страхування життя, за вимогою страховика страхувальнику повертається повністю сплачена ним страхова премія.

Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страховик повертає йому страхову премію за період, що залишився до закінчення строку дії договору, з вирахуванням витрат, пов’язаних безпосередньо з укладенням і виконанням цього договору страхування, та фактичних страхових виплат, що були здійснені за цим договором страхування.

У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику ''викупну суму,'' яка є майновим правом страхувальника за таким договором.

Вимоги до порядку розрахунку частини платежу до повернення страхувальнику, розрахунку викупної суми при достроковому припиненні дії договору страхування життя та порядку здійснення страхових виплат у разі дострокового припинення договору страхування встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

'''Викупна сума''' - сума грошових коштів, що виплачується страховиком страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) у разі дострокового припинення дії договору страхування, віднесеного до класів страхування життя;

'''Зверніть увагу!''' У разі дострокового припинення дії договору страхування не допускається повернення коштів готівкою, якщо страхові платежі здійснювалися в безготівковій формі.

== Недійсність договору страхування ==
Договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених Цивільним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 998 ЦК України])

Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо:
* його укладено після настання страхового випадку;
* об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.

Наслідки недійсності договору страхування визначаються відповідно до положень про недійсність правочинів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України].

== Обов'язкове страхування ==
Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

В Україні здійснюються такі '''види обов’язкового страхування''':
# медичне страхування;
# особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);
# страхування спортсменів вищих категорій;
# страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини;
# особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2200-23#Text авіаційне страхування цивільної авіації];
# страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов’язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;
# страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
# страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання, що надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі тимчасового затримання транспортних засобів, за шкоду, яка може бути заподіяна транспортному засобу при здійсненні його транспортування та/або зберігання;
# страхування засобів водного транспорту;
# страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;
# страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;
# страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981-2013-%D0%BF#n8 страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров’ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою];
# страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14 Законом України] "Про угоди про розподіл продукції";
# страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я тимчасового адміністратора, ліквідатора фінансової установи та працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, які визначені ним для вирішення питань щодо участі держави у капіталізації банку;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0369-24#Text страхування ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу]
# страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов’язаного з виконанням ними професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;
# страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності;
# страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
# страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну;
# страхування відповідальності морського судновласника;
# страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;
# страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам;;
# страхування майна, переданого у концесію;
# страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров’ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;
# страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0619-24#Text страхування ризиків при дослідно-промисловому та промисловому видобуванні і використанні газу (метану) вугільних родовищ]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/624-2015-%D0%BF#n8 страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса];
# страхування ризику невиплати гравцям призів у разі неплатоспроможності та/або банкрутства оператора державних лотерей;
# страхування професійної відповідальності призначених органів з оцінки відповідності та визнаних незалежних організацій за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам;
# страхування життя і здоров’я фахівців у сфері протимінної діяльності (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на період їхньої участі у виконанні робіт з гуманітарного розмінування;
# страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю та (або) здоров’ю і майну третіх осіб під час виконання робіт з гуманітарного розмінування;

# страхування відповідальності розробників документації із землеустрою;

# страхування відповідальності виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт загальнодержавного призначення. 42. страхування життя і здоров’я журналістів та інших працівників засобів масової інформації на період їх відрядження на території активних бойових дій або тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Для здійснення обов’язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n1915:~:text=%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%B0.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2093.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D0%BA%20%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA,-1.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8 порядок та правила] його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов’язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Для договорів міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Кабінет Міністрів України встановлює максимальні розміри страхових платежів, у межах яких Моторне (транспортне) страхове бюро України встановлює обов’язкові для своїх повних членів єдині розміри страхових платежів за такими договорами.
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Укладення рамкових угод при проведенні відкритих торгів

2025-04-18T09:56:21Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закон України «Про публічні закупівлі»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1236-17#Text Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про затвердження Особливостей закупівель за рамковими угодами та їх укладення" від 15.09.2017р. №1372]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/125987___125987#:~:text=%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%20%E2%84%96%203304-04%2F22470-06%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2029.05.2019,%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4 Лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Щодо укладання і виконання рамкових угод» від 29.05.2019 №3304-04/22470-06]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага! На період воєнного стану в Україні та ще 90 днів з дня його припинення або скасування особливості закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Законом України "Про публічні закупівлі"] , визначає КМУ із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.'''
|}
==Загальні положення==
Згідно термінів, що наведені у статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) «рамкова угода – правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди».

Розділом 1 статті 15 Закону визначено що «укладення рамкових угод здійснюється за результатами проведення відкритих торгів з урахуванням вимог цієї статті».

При цьому особливості укладання і виконання рамкових угод встановлює «Порядок укладання і виконання рамкових угод» (далі – Порядок), затверджений Наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 (в редакції від 28.02.2018).

'''Рамкова угода''' - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Законом України «Про публічні закупівлі»], з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. 
Рамкова угода укладається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України] з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Законом України «Про публічні закупівлі»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1236-17#Text Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про затвердження Особливостей закупівель за рамковими угодами та їх укладення" від 15.09.2017р. №1372.] 
'''''Закупівля за рамковими угодами може здійснюватися:'''''
*замовником;
*централізованою закупівельною організацією (далі - ЦЗО) в інтересах замовників.
'''''Рамкова угода укладається:'''''
* у разі здійснення закупівлі за рамковою угодою замовником - замовником та учасниками-переможцями;
*у разі здійснення закупівлі за рамковою угодою ЦЗО - ЦЗО, усіма замовниками, в інтересах яких проводиться закупівля за рамковою угодою, а також усіма учасниками-переможцями.
'''Закупівля за рамковими угодами умовно поділяється на 2 етапи:''' 
'''''Перший етап – проведення процедури відкритих торгів для укладання рамкової угоди''''' 
''Для укладання рамкової угоди на першому етапі передбачається:''
*оприлюднення оголошення ( у тому числі додатково англійською мовою);
*оприлюднення тендерної документації про проведення закупівлі не пізніше ніж за 30 днів до дня розкриття тендерних пропозицій;
*розкриття, розгляд та оцінка тендерних пропозицій учасників;
*визначення переможців торгів.
Отже, перший етап завершується укладанням рамкової угоди. 
При цьому звертаємо увагу, що '''розгляд тендерних пропозицій''' на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється '''до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій (електронного аукціону).''' 
'''''Другий етап – проведення відбору для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою.''''' 
''На другому етапі передбачається '''проведення відбору''' для укладання договорів про закупівлю за рамковою угодою:''
*з використанням електронного аукціону (у разі подання двох і більше пропозицій);
*без використання електронного аукціону (у разі подання однієї пропозиції);
*визначення переможця та укладення договору про закупівлю;
*проведення повторного відбору, у разі неподання жодним з учасників пропозицій, які є стороною рамкової угоди.
Отже, для здійснення придбання товару або послуги замовник, по-перше, проводить процедуру відкритих торгів, за результатами якої укладає рамкову угоду, а по-друге, здійснює відбір/відбори згідно з умовами укладеної рамкової угоди, за результатами якого/яких укладається власне договір/договори про закупівлю. 
З огляду на викладене та ураховуючи, що механізм застосування рамкових угод в електронній системі закупівель є новим інструментом для замовників, для наочності та однозначного розуміння процесу здійснення таких закупівель у Додатках 1 та 2 до [https://zakononline.com.ua/documents/show/125987___125987#:~:text=%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%20%E2%84%96%203304-04%2F22470-06%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2029.05.2019,%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4 Листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Щодо укладання і виконання рамкових угод» від 29.05.2019 №3304-04/22470-06] схематично зображені етапи проведення відкритих торгів для укладання рамкової угоди та проведення відбору для укладення договору про закупівлю.
==Рамкові угоди==
Укладення рамкових угод здійснюється за результатами проведення відкритих торгів з урахуванням вимог статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»]. 
'''''Оголошення про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди повинно містити наступну інформацію:'''''
#найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
#назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником і назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі та частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
#кількість та місце поставки товарів або надання послуг;
#очікувана вартість предмета закупівлі;
#кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
#умови оплати;
#мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції;
#розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
#дата та час розкриття тендерних пропозицій;
#розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки;
#перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію;
#строк, на який укладається рамкова угода, що не може перевищувати чотирьох років;
#кількість учасників, з якими буде укладено рамкову угоду;
#найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в [https://usr.minjust.gov.ua/content/home Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань], в інтересах якого (яких) проводиться закупівля за рамковою угодою (у разі проведення закупівлі за рамковою угодою централізованою закупівельною організацією в інтересах замовника).
'''Зверніть увагу!''' В оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди може зазначатися інша інформація. 
''Строк для подання тендерних пропозицій встановлюється'' відповідно до абзацу другого частини третьої статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону], розкриття тендерних пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацом третім частини першої статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону], розгляд та оцінка тендерних пропозицій відбуваються у порядку, передбаченому частинами другою і дванадцятою статті 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону]. 
'''Важливо!''' Рамкова угода укладається з кількома учасниками, які визнані переможцями відкритих торгів, за умови, що участь у ній беруть '''не менше трьох учасників'''. 
У разі надходження тендерних пропозицій у кількості меншій, ніж заявлена кількість учасників, або відхилення отриманих тендерних пропозицій на підставах, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Законом], замовник має право укласти рамкову угоду з тими учасниками, пропозиції яких не відхилені, але не менше ніж з трьома. 
Один замовник може бути стороною однієї або кількох рамкових угод. Замовник протягом семи робочих днів з дня укладення рамкової угоди оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону] оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду. 
'''Зверніть увагу!''' ''Оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду повинно містити наступну інформацію:''
#найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
#назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником і назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі та частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
#орієнтовна кількість та місце поставки товарів, надання послуг;
#ціна за одиницю товару;
#номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель;
#дата укладення рамкової угоди;
# строк, на який укладено рамкову угоду;
#ідентифікаційний код кожного учасника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) постачальника товарів чи надавача послуг, з яким укладено рамкову угоду;
#місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи) учасників, з якими укладено рамкову угоду, номер телефону.
'''Зверніть увагу!''' В оголошенні з відомостями про укладену рамкову угоду може зазначатися інша інформація.
==Планування закупівель за рамковою угодою==

* Планування закупівель за рамковою угодою здійснюється відповідно до статті 4 Закону з урахуванням цих Особливостей.
* Під час зазначення розміру бюджетного призначення за кошторисом або очікуваної вартості предмета закупівлі в річному плані закупівель указується очікувана вартість предмета закупівлі в разі укладення рамкової угоди строком до одного року або очікувана вартість предмета закупівлі з урахуванням усього строку дії рамкової угоди - у разі укладення рамкової угоди на строк більше ніж один рік.
* {Пункт 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 1596 від 31.10.2018}
* Закупівля за рамковою угодою ЦЗО в інтересах замовників оприлюднюється в річному плані закупівель ЦЗО та не відображається в річних планах замовників, в інтересах яких проводиться закупівля за рамковою угодою.
* У разі здійснення закупівель за рамковою угодою ЦЗО в інтересах замовників у річному плані додатково зазначаються найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовників в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія, в інтересах яких проводиться закупівля за рамковою угодою.

==Зміст рамкової угоди==
'''''Проект рамкової угоди, яка входить до складу тендерної документації, повинен містити:'''''
*предмет закупівлі товарів (послуг);
*найменування, номенклатуру, асортимент товарів (послуг);
*технічні та якісні характеристики предмета закупівлі;
*вимоги щодо якості товарів (послуг);
*орієнтовну кількість товарів або кількість (обсяг) надання послуг та одиницю виміру, визначену в конкретних кількісних показниках (зазначається щодо кожного замовника окремо в разі проведення закупівлі за рамковою угодою ЦЗО в інтересах замовників);
* місце поставки товарів чи надання послуг (зазначається щодо кожного замовника окремо в разі проведення закупівлі за рамковою угодою ЦЗО в інтересах замовників);
*строк, на який укладається рамкова угода;
* умову визначення переможця для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою, що буде застосовуватися під час проведення електронного аукціону - відбір або конкурентний відбір;
*критерії оцінки відповідно до статті 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»];
*порядок та строк укладення договору (договорів) про закупівлю за рамковою угодою;
*порядок та підстави припинення дії рамкової угоди;
*випадки та порядок зміни умов рамкової угоди.
Замовником/ЦЗО в рамковій угоді визначаються всі істотні умови договору про закупівлю, крім випадків, передбачених розділом IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1236-17#Text Особливостей закупівель за рамковими угодами та їх укладення, затверджені Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 15.09.2017р. №1372.] 
'''Зверніть увагу!''' Умови рамкової угоди не повинні відрізнятися від змісту тендерних пропозицій за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможців процедури закупівлі. '''''Істотні умови рамкової угоди не можуть змінюватися після її підписання, крім таких випадків:'''''
*збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю,- не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується в разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
*зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміна курсу іноземної валюти, зміна біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в рамковій угоді, у разі встановлення порядку зміни ціни за одиницю товару (послуги) у рамковій угоді;
*зміна ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.
У разі внесення змін до рамкової угоди у випадках, визначених абзацами шістнадцятим-вісімнадцятим цього пункту, замовник відображає зміну ціни за одиницю товару (послуги) в електронній системі закупівель шляхом коригування попередньої ціни за одиницю на відсоткове значення зміни ціни. 
У разі внесення змін до рамкової угоди у випадку, визначеному абзацом вісімнадцятим цього пункту, якщо розмір ставки податків або зборів та/або пільг з оподаткування визначено в абсолютному значенні, замовник відображає зміну ціни за одиницю товару (послуги) в електронній системі закупівель шляхом коригування попередньої ціни за одиницю на різницю між значенням зміненої ставки податку або зборів та/або пільг з оподаткування та попереднім значенням такої ставки податку або зборів та/або пільг з оподаткування. 
Випадки та порядок зміни умов рамкової угоди визначаються в рамковій угоді. 
'''Важливо!''' Замовник/ЦЗО розміщує зміни до рамкової угоди в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня унесення змін до рамкової угоди. 
'''''Проект рамкової угоди, яка входить до складу тендерної документації, може також містити:'''''
*розмір, вид, умови надання, умови повернення і неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо замовник вимагає його надати;
*умову, згідно з якою учасник припиняє бути стороною рамкової угоди в разі, якщо він не подав свої пропозиції для проведення відбору. Замовник самостійно визначає кількість таких випадків, але не менше ніж три;
*умову, згідно з якою учасник припиняє бути стороною рамкової угоди в разі, якщо він двічі відмовився від підписання договору про закупівлю або не уклав договору про закупівлю у строки, установлені пунктом 1 розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1236-17#Text Особливостей];
*іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник/ЦЗО вважає за необхідне до нього включити.

== Рамкова угода може містити ==
Специфічні вимоги до предмета закупівлі;

Випадки та порядок зміни рамкової угоди;

Розмір, вид, умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо замовник вимагає його надати;

Умови щодо можливості укладення договорів про закупівлю з кількома учасниками на пропорційній основі щодо обсягу предмета закупівлі в разі, якщо такі учасники за результатами відбору, конкурентного відбору мають однакові показники, та/або щодо можливості визначення лотів за обсягом предмета закупівлі при проведенні відбору, конкурентного відбору.

''{Пункт 3.2 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі'' № 1112 від 16.09.2014''}''

Рамкова угода може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Рамкова угода не може містити зобов’язань замовника укласти договір про закупівлю.

==Укладання рамкової угоди==
За результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій замовник/ЦЗО приймає рішення про намір укласти рамкову угоду та протягом одного дня після прийняття такого рішення розміщує в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду із зазначенням інформації, передбаченої частиною другою статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»]. 
Рішення про намір укласти рамкову угоду приймається замовником/ЦЗО стосовно визначеної в оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди кількості учасників, тендерні пропозиції яких відповідають умовам тендерної документації та є найбільш економічно вигідними. 
'''Важливо!''' Якщо кількість учасників, тендерні пропозиції яких відповідають умовам тендерної документації, є меншою ніж кількість, визначена в оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди, рішення про намір укласти рамкову угоду приймається замовником/ЦЗО стосовно всіх таких учасників, але в разі, якщо їх не менше трьох. 
'''Зверніть увагу!''' У рамковій угоді зазначається ціна за одиницю товару (послуги) запропонована кожним з учасників, яких визначено переможцями торгів. 
Рамкова угода укладається відповідно до вимог тендерної документації і пропозицій учасників, яких визначено переможцями торгів та які оприлюднили інформацію про ціну за одиницю товару (послуги), '''не пізніше ніж через 45 днів з дня прийняття рішення про намір укласти рамкову угоду.''' З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника/ЦЗО рамкова угода не може бути укладена раніше ніж '''через 10 днів з дати оприлюднення''' в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду. 
У разі неоприлюднення учасником-переможцем в електронній системі закупівель інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками щодо ціни у строки, установлені у пункті 3 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1236-17#Text Особливостей закупівель за рамковими угодами та їх укладення, затверджені Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2017р.№1372], рамкова угода з таким учасником не укладається. 
'''Зверніть увагу!''' У разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання одним або кількома учасниками-переможцями у строки, установлені цими Особливостями, рамкова угода вважається укладеною для тих учасників-переможців, які її підписали, але в кількості '''не менше ніж три''' учасники-переможці. 
У разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання одним або кількома замовниками, в інтересах яких проводиться закупівля ЦЗО за рамковою угодою, у строки, установлені цими Особливостями, рамкова угода вважається укладеною для тих сторін рамкової угоди, які її підписали, за умови, що рамкову угоду підписали ЦЗО, щонайменше один із замовників, в інтересах якого проводиться закупівля за рамковою угодою, а також щонайменше троє учасників-переможців. 
Після підписання рамкової угоди всіма сторонами або із завершенням строків, установлених пунктом 4 розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1236-17#Text Особливостей], рамкова угода розміщується замовником/ЦЗО в електронній системі закупівель разом з оголошенням з відомостями про укладену рамкову угоду, звітом про результати проведення відкритих торгів та зведеною інформацією про ціни за одиниці товарів (послуг).

== Особливості укладання та виконання договорів про закупівлю за рамковими угодами ==

* Замовник, у тому числі замовник, в інтересах якого проводилася закупівля ЦЗО, укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем відбору або конкурентного відбору, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 10 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за рамковою угодою.
* У разі відмови переможця відбору, конкурентного відбору від підписання договору про закупівлю за рамковою угодою або неукладення договору про закупівлю за рамковою угодою замовник/ЦЗО відхиляє пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії пропозиції яких ще не минув.
* Учасник, який підписав договір про закупівлю за рамковою угодою, не має права передавати (відступати) права та обов’язки за таким договором будь-яким іншим особам, покладати виконання зобов’язань за ним на будь-яку іншу особу.
* Замовник, який уклав договір про закупівлю за рамковою угодою, розміщує в електронній системі закупівель договір про закупівлю, повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору у строки, визначені в частині першій статті 10 Закону. ЦЗО розміщує в електронній системі закупівель договір про закупівлю, повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору у строки, визначені в частині першій статті 10 Закону.
* Зміна істотних умов договору про закупівлю за рамковою угодою здійснюється відповідно до частини п’ятої статті 41 Закону. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю за рамковою угодою не призводить до зміни умов рамкової угоди, відповідно до якої укладено такий договір про закупівлю.
* {Пункт 5 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 709 від 15.04.2020}

== Особливості проведення закупівель за рамковою угодою із застосуванням конкурентного відбору ==

* Замовник/ЦЗО може зазначити в тендерній документації, що не всі істотні умови договору про закупівлю встановлюються в рамковій угоді, за умови, що встановлення таких істотних умов є неможливим.
* У цьому випадку тендерна документація може містити проект договору про закупівлю або основні умови договору, які обов’язково будуть включені до договору про закупівлю.
* Проект рамкової угоди при цьому додатково повинен містити:
* умову визначення переможця для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою, що буде застосовуватися під час проведення електронного аукціону (конкурентний відбір);
* перелік інших критеріїв оцінки (специфічних вимог), крім ціни, їх питому вагу та математичну формулу, що буде застосовуватися для конкурентного відбору під час проведення електронного аукціону.
* Конкурентний відбір учасника для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою застосовується замовником/ЦЗО в разі, якщо в рамковій угоді визначено не всі істотні умови договору про закупівлю за рамковою угодою.
* Проведення конкурентного відбору здійснюється відповідно до порядку проведення відбору з урахуванням таких особливостей:
* запрошення учасникам подати пропозиції щодо укладення договору про закупівлю за рамковою угодою додатково повинно містити перелік та питому вагу інших критеріїв оцінки (специфічних вимог) та методику конкурентного відбору, за якою буде визначено переможця;
* конкурентний відбір передбачає здійснення оцінки учасника, з яким буде укладено договір про закупівлю за рамковою угодою, за ціновим критерієм, а також іншими критеріями оцінки (специфічними вимогами), установлення яких передбачено рамковою угодою. При цьому питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків.

== Порядок та підстави припинення дії рамкової угоди ==

* У разі відмови замовника від виконання рамкової угоди у випадках, визначених законодавством, замовник розміщує в електронній системі закупівель повідомлення про відмову від виконання рамкової угоди, що автоматично надсилається учасникам, які підписали таку угоду, не пізніше ніж за 10 днів до дня припинення його участі в рамковій угоді.
* У разі відмови замовника, в інтересах якого закупівлі за рамковими угодами здійснює ЦЗО, від виконання рамкової угоди у випадках, визначених законодавством, замовник повідомляє про це ЦЗО у строк не пізніше ніж за 10 днів до дня припинення його участі в рамковій угоді, що дасть змогу ЦЗО розмістити в електронній системі закупівель повідомлення про відмову від рамкової угоди, яке автоматично надсилається учасникам рамкової угоди.
* У разі відмови учасника, який є стороною рамкової угоди, від виконання рамкової угоди з підстав, що передбачені в рамковій угоді, учасник повідомляє про це замовника/ЦЗО в письмовій формі не пізніше ніж за 30 днів до дня припинення участі учасника в рамковій угоді. Замовник/ЦЗО розміщує таку інформацію в електронній системі закупівель.
* Рамкова угода припиняється в порядку та за наявності підстав, визначених у рамковій угоді. До підстав припинення рамкової угоди належать:
* відмова замовника від виконання рамкової угоди відповідно до пункту 1 цього розділу;
* відмова всіх замовників, в інтересах яких закупівлю за рамковими угодами здійснює ЦЗО, від виконання рамкової угоди відповідно до пункту 2 цього розділу;
* настання обставин, передбачених в абзацах другому, третьому пункту 2 розділу IV цих Особливостей, якщо внаслідок цього кількість учасників, які підписали рамкову угоду, стала менше трьох.
* Електронна система закупівель не призначає відбір у разі, якщо в рамковій угоді залишилося менше ніж три учасники.
* Рамкова угода може містити інші підстави припинення, передбачені законодавством.
* Припинення рамкової угоди здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та цих Особливостей.
* {Розділ VIII в редакції Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 1596 від 31.10.2018}

== Строки укладення рамкової угоди ==
Рамкова угода укладається відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції (пропозицій) не пізніше ніж через 45 днів із дня акцепту пропозиції (пропозицій), але не раніше ніж через 14 днів із дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про акцепт пропозиції (пропозицій) конкурсних торгів.

''{Пункт 6.1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі'' № 1112 від 16.09.2014''}''

У разі письмової відмови переможця торгів підписати рамкову угоду відповідно до вимог документації конкурсних торгів або неукладення рамкової угоди з вини учасника у строк, визначений цими Особливостями, замовник (генеральний замовник) визначає найбільш економічно вигідну пропозицію конкурсних торгів із тих, строк дії яких не минув.

==Корисні посилання==
*[[Формальні помилки у тендерах]]
*[[Спрощені закупівлі при проведенні електронного аукціону]]
*[[Порядок придбання нерухомого майна з аукціону]]
*[[Особливості укладання договорів на біржах, аукціонах та конкурсах]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Договір пожертви: укладення і скасування

2025-04-18T09:45:18Z

Kudelia.Ihor: Доповнення та редагування

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»]

== Загальні положення ==
Договір пожертви має певні особливості щодо умов укладання та виконання, визначення прав та обов'язків сторін і правових наслідків невиконання (неналежного виконання) договору.

В будь-якому суспільстві є окремі версти населення з невеликими доходами, а також громадяни, соціально незахищені з різних причин. Особливо скрутним стає матеріальне становище значної частини населення у перехідні періоди реформування економіки, в умовах економічної кризи, що відбувається нині в Україні. За цих умов певну матеріальну допомогу таким верстам населення, хворим та особам з інвалідністю можуть надати організовані форми благодійництва.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»] визначає ''благодійну пожертву'' як безоплатну передачу благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів (набувача благодійної допомоги) для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Статтею 729 ЦК України] також визначено поняття ''пожертви'' як ''дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів'' особам, встановленим частиною першою ст. 720 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

''Сторонами у договорі пожертви'' можуть бути:
* фізичні особи,
* юридичні особи,
* держава Україна,
* Автономна республіка Крим,
* територіальні громади.

''Відмінність від дарунку'' вбачається в тому, що '''''пожертва призначена для користування невизначеної кількості осіб і має конкретне призначення.'''''

При пожертвуванні майна громадянинові повинно бути обумовлене його використання за певним призначенням. При відсутності такої умови пожертвування майна громадянинові вважається звичайним даруванням.

'''Предмет договору.'''З визначення вже є предмет договору пожертви: нерухомі та рухомі речі (зокрема, гроші й цінні папери). Максимальний розмір пожертви законом не встновлений.

'''Момент укладення договору.'''У випадку з пожертвою договір про пожертву вважається укладеним з моменту прийняття пожертви.

'''Сторони договору.'''Учасники договорів пожертви і дарування дещо відрізняються. Так, сторонами договору пожертви є благодійник і бенефіціар.

'''Благодійником''' може бути дієздатна фізична або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один або декілька видів благодійної діяльності.

'''Бенефіціар''' — це набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), який одержує допомогу від благодійника(ів). Бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юридичні особи, що одержують допомогу для досягнення цілей. Про які цілі йдеться? Мова йде про надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах: освіта, охорона здоров’я, екологія, охорона довкілля і захист тварин, соціальний захист, соцзабезпечення, культура і мистецтво тощо.

'''Форма договору.'''У цілому тут застосовуються положення та вимоги до оформлення договору дарування, але є нюанси. Зокрема,

вимога про нотаріальне посвідчення не поширюється на договір благодійної пожертви валютних цінностей.

'''Цільове використання предмета договору.'''На відміну від дарування, пожертва передбачає цільове використання майна, переданого бенефіціару. Тому виникає запитання: чи можна змінити мету і порядок використання благодійної допомоги? Так, зміна цілей і порядку використання благодійної пожертви може проводитися:

а) за згодою благодійника або його спадкоємців (правонаступників, якщо йдеться про юрособу);

б) на підставі рішення суду;

в) в інших випадках, визначених законом або правочином благодійника.

Відзначимо, наступне.

По-перше, змінити мету використання можна, якщо пожертву неможливо використати за призначенням.

По-друге, дозволено використовувати рішення суду як підставу для зміни мети використання тільки в разі смерті (для юросіб — ліквідації) благодійника.

'''Права та обов’язки сторін.''' Благодійник, крім «стандартних», має також особливі права:

1) здійснювати контроль над використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву;

2) вимагати розірвання договору, якщо пожертва використовується не за призначенням ;

3) змінити бенефіціарів благодійної пожертви в разі порушення цілей, строків і порядку використання такої пожертви або її частини.

І ще одна цікава деталь. Якщо одержувачем пожертви є благодійна організація або інша юрособа, то пожертва може надаватися з однією або кількома відкладальними чи скасовуючими обставинами, які не повинні суперечити законам України або порушувати права третіх осіб

== Укладання договору пожертви ==
Укладення договорів пожертви повинно здійснюватись з дотриманням загальних правил цивільного законодавства про дієздатності та правоздатності сторін правочину: пожертвувача (дарувальника) і обдаровуваного.

Окрім того, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною другою ст. 720 ЦК України] закріплює додаткову гарантію захисту осіб, які перебувають під опікою або не досягли віку для повного рівня дієздатності - '''''батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей та підопічних.''' ''

=== Права пожертвувача ===
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 730 ЦК України] виділяє права пожертвувача:
# Пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.
# Якщо використання за призначенням виявилось неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду.
# Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва '''використовується не за призначенням'''.

=== Вимоги до форми договору пожертви ===
Форма договорів пожертви може бути як усна так і письмова. Вимоги до форми договору пожертви визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 719 ЦК України]:
* договір пожертви предметів особистого використання і побутового призначення може бути укладений усно;
* договір пожертви нерухомої речі укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню;
* договір пожертви з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається в письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним ;
* договір пожертви рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі;
* договір пожертви валютних цінностей на суму, що перевищує 50- кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

''Договір пожертви вважається укладеним з моменту прийняття пожертви'' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ( ч.2 ст. 729 ЦК України )].

== Порядок і правові наслідки прийняття пожертви ==
До договору пожертви застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом. 

Порядок і правові наслідки прийняття дарунку врегульовано [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 722 ЦК України], за якою '''право власності''' обдаровуваного на дарунок '''виникає з моменту його прийняття''', тобто з того часу, коли обдаровуваний будь-якими діями підтвердить свою ''згоду'' на прийняття дарунка.
'''''Зверніть увагу!''' З моменту передачі права власності обдаровуваному на річ - пожертву, дарувальник не може залишити право користуватись даною річчю.
''
Дарувальник, який передає річ через підприємство або організацію транспорту, зв'язку або через іншу особу для вручення її обдарованому, має право відмовитися від договору до вручення речі обдаровуваному.

Дарунок, направлений обдарованому без його попередньої згоди, є прийнятим, якщо він негайно не заявить про відмову від дарунка.

До прийняття дарунка [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.722 ЦК України] прирівнює також прийняття документів про право власності на речі або символів речі (ключів, макета тощо).

Безпосереднє висловлення згоди обдарованого необхідне лише при даруванні майна, укладення угоди на яке потребує спеціального оформлення (наприклад, на вогнепальну зброю).

== Розірвання договору пожертви ==
'''Підстави для розірвання договору дарування (пожертви):'''
* Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.
* Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.
* Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.
* Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
* Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.
* На вимогу про розірвання договору пожертви застосовується позовна давність в один рік.

У разі розірвання договору дарування (пожертви) дарувальнику повертається дарунок ''у натурі.'' 
На вимогу про розірвання договору дарування (пожертви) застосовується '''позовна давність в один рік.''' 

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Договір дарування‎]]

Стихійна торгівля: поняття та відповідальність

2025-04-18T09:20:47Z

Kudelia.Ihor: Доповнення та редагування

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України «Про національну поліцію»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]

== Загальні поняття ==

Законодавством України продаж харчових продуктів дозволяється здійснювати тільки через стаціонарні підприємства торгівлі та через дрібнороздрібну торговельну мережу.

Розміщення даних об’єктів та введення їх в експлуатацію погоджується з відповідними контролюючими організаціями. Харчові продукти і продовольча сировина, які надходять у торговельну мережу, супроводжуються документами, що засвідчують їх якість та безпеку. Відповідальність за дотриманням умов зберігання та реалізації продуктів несуть керівники торгових підприємств.

'''''Стихійна торгівля''''' – це торгівля фізичними особами без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку товарів, що реалізуються ними у невстановлених місцях (на вулицях, у дворах, на тротуарах, у скверах, парках, під’їздах) з рук, із землі, без відповідного дозволу на розміщення об’єкта торгівлі.

Міністерство доходів і зборів України у [https://online.dtkt.ua/2013/51-52/64183 листі від 27.09.2013 р. №12060/6/99-99-22-01-03-15/1182] визначило, що '''''стихійна торгівля''''' - це торгівля фізичних осіб без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку реалізованих ними товарів і у невстановлених місцях з рук, з землі, без дозволу райдержадміністрації на розміщення об'єкту торгівлі.

Також це самовільне захоплення земельних ділянок та встановлення на них малих архітектурних форм - наметів, кіосків, павільйонів та ін. для заняття торговельною діяльністю.

Найчастіше місця стихійної торгівлі виникають у місцях масового перебування людей: зупинкові комплекси, вокзали, автомобільні шляхи. Нерідко торгівля ведеться з землі.

Приватні особи, які реалізують продукцію, не проходять медичних обстежень, і можуть бути носіями небезпечних інфекційних захворювань, таких як туберкульоз, сальмонельоз, дизентерія та інші. При відсутності документів неможливо встановити виробника продукції, умови зберігання і транспортування продукції, термін її придатності до споживання. Часто у місцях стихійної торгівлі реалізують контрабандну або виготовлену у підпільних цехах продукцію, яка представляє високий ризик для здоров`я людей.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Законів України «Про національну поліцію»] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 «Про місцеве самоврядування в Україні»] недопущення торгівлі у невстановлених місцях відноситься до компетенції органів внутрішніх справ та місцевого самоврядування.

== Відповідальність за стихійну торгівлю ==

Відповідно до Законів України «Про національну поліцію» та «Про місцеве самоврядування в Україні» недопущення торгівлі у невстановлених місцях відноситься до компетенції органів внутрішніх справ та місцевого самоврядування.

Стихійна торгівля відноситься до адміністративних правопорушень, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 160 Кодексу України про адміністративні порушення] - «Торгівля з рук у невстановлених місцях», і [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 164 цього ж Кодексу] - «Порушення порядку провадження господарської діяльності». 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Статтею 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП)] передбачена відповідальність за:

— торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях — ''штраф від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без неї;''

— торгівлю з рук у невстановлених місцях промисловими товарами — ''штраф від шести до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі''.

Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 164 КУпАП (Порушення порядку провадження господарської діяльності)],'''Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання '''або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов’язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - ''тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої''.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах, - ''тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.''

'''Надання суб'єктом господарювання органу ліцензування, дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації''' щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства - ''тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''.

'''Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами''', не зазначеними у митних деклараціях при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України, або в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, - ''тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального або спирту етилового та транспортних засобів.''

'''Зберігання та/або реалізація на митній території України пального або спирту етилового на акцизному складі''', не зареєстрованому у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, - ''тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'' з конфіскацією пального або спирту етилового, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для зберігання та/або реалізації такого пального або спирту етилового, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

'''Порушення ліцензіатом установленого законом строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей''', зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, - т''ягне за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''.

'''Невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов''' - ''тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

'''Надання суб’єктом господарювання недостовірної або не в повному обсязі інформації''' у повідомленні про початок провадження господарської діяльності, необхідність подання якої встановлена законом для певного виду господарської діяльності, - ''тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

'''Порушення суб’єктом господарювання встановленого законом строку для подання повідомлення про зміну відомостей''', зазначених у повідомленні про початок здійснення господарської діяльності, - ''тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

'''Зверніть увагу!''' '''Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''. 

=== Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння ===

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 156 КУпАП] (Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння),

Роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби -

тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, -

тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Дії, передбачені частиною першою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі. 

=== Притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення ===

Штраф за порушення правил торгівлі становить від 340 до 1360 гривень.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Статтею 221 КУпАП] визначено, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтями 156, 160, 164 КУпАП], на підставі протоколів про правопорушення, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text статті 255 КУпАП] мають право складати: 
1) уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ; 
2) посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад. 

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Розірвання шлюбу із засудженою особою

2025-03-14T14:41:49Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] (ЦПК України)
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/n0030323-11 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 21 квітня 2011 року "Новітні норми порядку розірвання шлюбу: деякі питання з практики застосування"]

== Право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу ==
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.

{Частина друга статті 110 із змінами, внесеними згідно із Законом № 245-VII від 16.05.2013 }

Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.

Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.

== Припинення шлюбу внаслідок його розірвання ==
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду

== Порядок розірвання шлюбу за спільною ініціативи ==
'''Засуджені до позбавлення волі особи, мають можливість ініціювати питання розірвання їх шлюбу:'''
* Розірвати шлюб в органах державної реєстрації актів цивільного стану за взаємною згодою з другим із подружжя, та у разі відсутності спільних дітей;
* В судовому порядку (зокрема у порядку окремого провадження за заявою одного з подружжя).
=== Розірвати шлюб в органах державної реєстрації актів цивільного стану за взаємною згодою з другим із подружжя, та у разі відсутності спільних дітей ===
Від імені засудженого заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, може подати другий з подружжя. Вказана заява повинна бути завіреною начальником установи виконання покарань.
{| class="wikitable"
! Державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу !! Строк
|-
| 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян || розірвання шлюбу проводиться після закінчення одного місяця від дня подання відповідної заяви, якщо вона не була відкликана..
|}
=== Cудовий порядок ===
Ч.1 ст. 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 3 ст. 293 ЦПК України], у порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] розглядаються також справи про розірвання шлюбу, зокрема, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі. Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи.

Разом із зазначеною заявою може бути подано письмовий договір про те, з ким із подружжя буде проживати дитина, яку участь у забезпеченні умов життя дитини братиме той з батьків, який буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Тут слід врахувати, що заява про розірвання шлюбу і договір про розмір аліментів повинні бути нотаріально засвідчені (до нотаріального посвідчення законодавство прирівнює завірення начальником установи виконання покарань). 
{| class="wikitable"
|-
! Сума судового збору !! Строк
|-
| 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (у 2024 році 605,60 грн.) || Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
|}

== Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя ==
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

== Заходи суду щодо примирення подружжя ==
Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, заходи щодо примирення подружжя не вживаються.

== Розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей ==
Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

== Підсудність справ про розірвання шлюбу у порядку окремого провадження ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] не встановлено вимог щодо підсудності справ про розірвання шлюбу за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, тому до вказаної категорії справ застосовуються загальні правила підсудності передбачені статтями 27, 28, а саме заява про розірвання шлюбу із засудженою особою подається:
* за місцем перебування засудженої особи (в загальному порядку);
* за зареєстрованим місцем проживання чи перебування заявника у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця відбування покарання заінтересованої особи (другого з подружжя).

== Право на вибір прізвища після розірвання шлюбу ==
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

== Державна реєстрація розірвання шлюбу ==
Розірвання шлюбу, здійснене в порядку, передбаченому статтями 106 і 107 цього Кодексу, повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Розірвання шлюбу, здійснене органами державної реєстрації актів цивільного стану, засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
| [http://reyestr.court.gov.ua/Review/79940254 Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда у справі № 405/109/19]
|-
| [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80414841 Рішення Згурівського районного суду Київської області у справі № 365/80/19]
|}
== Див. також: ==
* [[Порядок розірвання шлюбу]]
* [[Встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території]]
* [[Вибір прізвища при розірванні шлюбу]]
* [[Визнання розірвання шлюбу фіктивним]]
* [[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Засуджені]]

Землі лісогосподарського призначення

2025-03-14T14:31:45Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3852-12/page Лісовий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України «Про природно-заповідний фонд України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1030-2012-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 № 1030 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Згідно з рішеннями обласних військових адміністрацій у період воєнного стану діє заборона на відвідування населенням лісів у 9 областях:
Київській, Волинській, Житомирській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій та Черкаській.

Детальніше див. на сайті [https://forest.gov.ua/news/zaborona-na-vidviduvannya-lisu-diye-u-9-oblastyah Державного агентства лісових ресурсів України]
|}
== Загальні положення ==
'''Землі лісогосподарського призначення''' - це землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

'''До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті:'''
* зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;
* окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках. (ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України])
* полезахисними лісовими смугами на землях сільськогосподарського призначення.
*лісовими насадженнями у межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону України на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, переданих у постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
Ведення лісового господарства дозволяється на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На підприємства, установи, організації всіх форм власності, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій, поширюються права та обов’язки постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України].

Згідно ст.5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України] до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
== Право власності на землі лісогосподарського призначення ==
Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Тобто, право власності на ліси виникає у фізичних осіб, які є громадянами України та юридичних осіб, які зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Право приватної власності на ліси громадян та юридичних осіб України виникає з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Ліси, отримані у спадщину іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.

Замкнені ділянки — це такі земельні ділянки лісового фонду, які відокремлені природними (болотами, водоймами, пустирями і т. ін.) або протипожежними розривами. Порядок надання їх у приватну власність регулюється статтями 116, 118 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].

Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.
== Права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси ==
Громадяни і юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, '''мають право''':
* власності на лісові ресурси та їх використання;
* на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
* продавати або іншим шляхом відчужувати відповідно до закону земельну лісову ділянку;
* споруджувати в установленому порядку виробничі та інші будівлі й споруди, необхідні для ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів.
Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, '''зобов'язані''':
* вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування;
* забезпечувати охорону, захист, відтворення і підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей та покращання родючості ґрунтів, виконувати інші заходи відповідно до вимог лісового законодавства;
* дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
* вести лісове господарство та використовувати лісові ресурси способами, які не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, забезпечують збереження корисних властивостей лісів і створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
* вести первинний облік лісів, надавати в установленому законодавством порядку статистичну звітність та інформацію про стан лісів і використання лісових ресурсів;
* забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
Законом можуть бути передбачені й інші права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси.
== Самозалісені землі ==
Самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.1 ст. 571 Земельного кодексу України])

Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.2 ст. 571 Земельного кодексу України])

Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем.

Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.3 ст. 571 Земельного кодексу України]).

Віднесення земельної ділянки, сформованої як об’єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.4 ст. 571 Земельного кодексу України]).

Віднесення земельної ділянки, несформованої як об’єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об’єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.5 ст. 571 Земельного кодексу України]).

== Право користування лісами ==
Право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами державно-приватного партнерства згідно із Законом України "Про державно-приватне партнерство", зокрема об’єктами концесії згідно із Законом України "Про концесію".

== Постійне користування лісами ==
У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Ведення лісового господарства дозволяється на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На підприємства, установи, організації всіх форм власності, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій, поширюються права та обов’язки постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до цього Кодексу та інших законів.

== Тимчасове користування лісами ==
Об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.

Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року.

Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, для надання погодження на виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування лісами може здійснювати огляд такої ділянки на місці.

Довгострокове тимчасове користування лісами приватної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок шляхом укладення між власником лісів та тимчасовим лісокористувачем договору, який підлягає реєстрації в органі виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Короткострокове тимчасове користування лісами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та інших потреб, передбачених цим Кодексом, здійснюється без вилучення земельних ділянок у власника лісів, постійного лісокористувача на підставі спеціального дозволу, що видається власником лісів, постійним лісокористувачем підприємствам, установам, організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам.

Суб'єктами правовідносин тимчасового користування лісами є:

власники лісів або уповноважені ними особи;

підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Тимчасовий лісокористувач не має права передавати лісові ділянки в тимчасове користування іншим особам.

== Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення ==
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA Зміна цільового призначення земельних ділянок] державної або комунальної власності''' лісогосподарського призначення провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування, за погодженням з Кабінетом Міністрів України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 20 Земельного кодексу України]).

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється '''за ініціативою власників земельних ділянок'''
== Припинення права приватної власності на ліси ==
Право приватної власності на ліси припиняється в разі припинення права власності на земельну лісову ділянку у випадках і в порядку, встановлених законом.
Власник земельної ділянки може в добровільному порядку відмовитись від права власності на користь держави або територіальної громади. Для цього необхідно подати заяву до відповідного органу в установленому законом порядку.
== Відповідальність у сфері використання земель лісогосподарського призначення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n208 Кодексом України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) передбачено відповідальність за правопорушення у сфері використання земель лісогосподарського призначення. До відповідальності можуть притягуватися як громадяни, так посадові особи юридичних осіб.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства ('''[http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/index Державне агентство лісових ресурсів України]''') розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 КУпАП]

Від імені Державного агентства лісових ресурсів України, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право '''керівник''' Державного агентства лісових ресурсів України, '''його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу''' (стаття 241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]
{| class="wikitable sortable"
|+Розповсюджені порушення законодавства, що передбачені КУпАП
|-
!!! Вид порушення !! Розмір штрафу
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n293 Стаття 49 КУпАП]
|Самовільна переуступка права лісокористування, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на ліси,
|від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n410 Стаття 63 КУпАП]|| Використання ділянок земель державного лісового фонду для розкорчовування, спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів і т. ін. без належного дозволу на використання цих ділянок || від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 9 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n438 Стаття 69 КУпАП]|| Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду || від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n442 Стаття 70 КУпАП]|| Самовільне сінокосіння і пасіння худоби в лісах і на землях державного лісового фонду, не вкритих лісом, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т. ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками
Збирання дикорослих плодів, горіхів, ягід і т. ін. з порушенням установлених строків їх збирання
| від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)й
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n456 Стаття 73 КУпАП]
|Засмічення лісів відходами
|від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n472 Стаття 77 КУпАП]
|Порушення вимог пожежної безпеки в лісах
Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі
|від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 630 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|}
[[Категорія:Земельне право]]

Землі лісогосподарського призначення

2025-03-14T14:28:02Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3852-12/page Лісовий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України «Про природно-заповідний фонд України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1030-2012-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 № 1030 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Згідно з рішеннями обласних військових адміністрацій у період воєнного стану діє заборона на відвідування населенням лісів у 9 областях:
Київській, Волинській, Житомирській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій та Черкаській.

Детальніше див. на сайті [https://forest.gov.ua/news/zaborona-na-vidviduvannya-lisu-diye-u-9-oblastyah Державного агентства лісових ресурсів України]
|}
== Загальні положення ==
'''Землі лісогосподарського призначення''' - це землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

'''До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті:'''
* зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;
* окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках. (ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України])
* полезахисними лісовими смугами на землях сільськогосподарського призначення.
*лісовими насадженнями у межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону України на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, переданих у постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
Ведення лісового господарства дозволяється на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На підприємства, установи, організації всіх форм власності, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій, поширюються права та обов’язки постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України].

Згідно ст.5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України] до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
== Право власності на землі лісогосподарського призначення ==
Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Тобто, право власності на ліси виникає у фізичних осіб, які є громадянами України та юридичних осіб, які зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Право приватної власності на ліси громадян та юридичних осіб України виникає з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Ліси, отримані у спадщину іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.

Замкнені ділянки — це такі земельні ділянки лісового фонду, які відокремлені природними (болотами, водоймами, пустирями і т. ін.) або протипожежними розривами. Порядок надання їх у приватну власність регулюється статтями 116, 118 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].

Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

== Право користування лісами ==
Право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами державно-приватного партнерства згідно із Законом України "Про державно-приватне партнерство", зокрема об’єктами концесії згідно із Законом України "Про концесію".

== Постійне користування лісами ==
У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Ведення лісового господарства дозволяється на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На підприємства, установи, організації всіх форм власності, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій, поширюються права та обов’язки постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до цього Кодексу та інших законів.

== Права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси ==
Громадяни і юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, '''мають право''':
* власності на лісові ресурси та їх використання;
* на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
* продавати або іншим шляхом відчужувати відповідно до закону земельну лісову ділянку;
* споруджувати в установленому порядку виробничі та інші будівлі й споруди, необхідні для ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів.
Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, '''зобов'язані''':
* вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування;
* забезпечувати охорону, захист, відтворення і підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей та покращання родючості ґрунтів, виконувати інші заходи відповідно до вимог лісового законодавства;
* дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
* вести лісове господарство та використовувати лісові ресурси способами, які не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, забезпечують збереження корисних властивостей лісів і створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
* вести первинний облік лісів, надавати в установленому законодавством порядку статистичну звітність та інформацію про стан лісів і використання лісових ресурсів;
* забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
Законом можуть бути передбачені й інші права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси.
== Самозалісені землі ==
Самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.1 ст. 571 Земельного кодексу України])

Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.2 ст. 571 Земельного кодексу України])

Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем.

Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.3 ст. 571 Земельного кодексу України]).

Віднесення земельної ділянки, сформованої як об’єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.4 ст. 571 Земельного кодексу України]).

Віднесення земельної ділянки, несформованої як об’єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об’єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.5 ст. 571 Земельного кодексу України]).

== Встановлення меж лісових ділянок, віднесених до відповідних категорій лісів ==
Під час поділу лісів на відповідні категорії встановлюються межі лісових ділянок кожної категорії.

Межі лісових ділянок, визначених для віднесення до однієї з категорій, проводяться по природних межах, квартальних просіках, лініях зв'язку і електромереж та інших чітко визначених на місцевості розмежувальних лініях.

== Виділення особливо захисних лісових ділянок ==
У лісах можуть бути виділені особливо захисні лісові ділянки з режимом обмеженого лісокористування.

Особливо захисні лісові ділянки виділяються органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за поданням лісовпорядних організацій і погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями.

В особливо захисних лісових ділянках органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за необхідності може бути повністю або частково заборонено застосування окремих видів і способів рубок.

== Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення ==
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA Зміна цільового призначення земельних ділянок] державної або комунальної власності''' лісогосподарського призначення провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування, за погодженням з Кабінетом Міністрів України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 20 Земельного кодексу України]).

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється '''за ініціативою власників земельних ділянок'''
== Припинення права приватної власності на ліси ==
Право приватної власності на ліси припиняється в разі припинення права власності на земельну лісову ділянку у випадках і в порядку, встановлених законом.
Власник земельної ділянки може в добровільному порядку відмовитись від права власності на користь держави або територіальної громади. Для цього необхідно подати заяву до відповідного органу в установленому законом порядку.
== Відповідальність у сфері використання земель лісогосподарського призначення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n208 Кодексом України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) передбачено відповідальність за правопорушення у сфері використання земель лісогосподарського призначення. До відповідальності можуть притягуватися як громадяни, так посадові особи юридичних осіб.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства ('''[http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/index Державне агентство лісових ресурсів України]''') розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 КУпАП]

Від імені Державного агентства лісових ресурсів України, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право '''керівник''' Державного агентства лісових ресурсів України, '''його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу''' (стаття 241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]
{| class="wikitable sortable"
|+Розповсюджені порушення законодавства, що передбачені КУпАП
|-
!!! Вид порушення !! Розмір штрафу
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n293 Стаття 49 КУпАП]
|Самовільна переуступка права лісокористування, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на ліси,
|від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n410 Стаття 63 КУпАП]|| Використання ділянок земель державного лісового фонду для розкорчовування, спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів і т. ін. без належного дозволу на використання цих ділянок || від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 9 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n438 Стаття 69 КУпАП]|| Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду || від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n442 Стаття 70 КУпАП]|| Самовільне сінокосіння і пасіння худоби в лісах і на землях державного лісового фонду, не вкритих лісом, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т. ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками
Збирання дикорослих плодів, горіхів, ягід і т. ін. з порушенням установлених строків їх збирання
| від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)й
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n456 Стаття 73 КУпАП]
|Засмічення лісів відходами
|від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n472 Стаття 77 КУпАП]
|Порушення вимог пожежної безпеки в лісах
Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі
|від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 630 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|}
[[Категорія:Земельне право]]

Порядок використання земель з меліоративними системами

2025-03-14T14:18:41Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-вр Кодекс України про надра]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 Закон України "Про меліорацію земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього середовища"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2079-20#Text Закон України "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду земель]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0153241-99#Text Державні будівельні норми України в.2.4-1-99 "Міліоративні споруди та системи", затверджені наказом Державного комітету України з будівництва та архутектури від 25 червня 1999 року № 153]
*[http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v206_574-06 Наказ Державного комітету України по водному господарству, Міністерства аграрної політики від 02 листопада 2006 року № 206/638 "Про Порядок використання меліоративних фондів та меліоративних земель"]
==Загальна інформація==
*'''''меліорація земель''''' - комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму грунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь;
*'''''меліоровані землі''''' - угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації;
*'''''меліоративні заходи''''' - роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей грунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культуртехнічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт;
*'''''меліоративна система''''' - технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об'єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом грунтів на меліорованих землях.
*'''меліоративна система загальнодержавного значення''' - меліоративна система, що знаходиться на території більше ніж однієї області, забезпечує міжобласну подачу, розподіл і відведення води та об'єкти інженерної інфраструктури якої перебувають на балансі підприємств, установ і організацій, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель.
*'''міжгосподарська меліоративна система''' - меліоративна система, що знаходиться в межах Автономної Республіки Крим, однієї області або одного району і забезпечує міжрайонну та міжгосподарську подачу, розподіл та відведення води.
*'''внутрішньогосподарська меліоративна система''' - меліоративна система, що знаходиться в межах земель одного власника (користувача) і забезпечує подачу, розподіл та відведення води на цих землях.
*'''меліоративна мережа''' - розміщений на землі та/або під землею цілісний технологічний комплекс об’єктів інженерної інфраструктури, що забезпечує забір або відведення води з точки водовиділу або в точці водовиділу для потреб водокористувачів.
*'''територія обслуговування меліоративної мережі''' - сукупність земельних ділянок (частин земельних ділянок) сільськогосподарського призначення, гідротехнічна меліорація яких може забезпечуватися меліоративною мережею.

== Види меліорації земель ==
Залежно від спрямування здійснюваних меліоративних заходів визначаються такі основні види меліорації земель: гідротехнічна, культуртехнічна, хімічна, агротехнічна, агролісотехнічна.

Меліоративні заходи, що підлягають здійсненню у процесі меліорації земель за її окремими видами, визначаються цим Законом.

Під час розроблення проектів меліорації земель обов'язково визначається комплексний підхід до здійснення меліоративних заходів.

==Суб’єкти господарювання які використовують землі з меліоративними системами==
Суб’єктами господарювання які використовують землі з меліоративними системами є:
*сільськогосподарські підприємства, асоціації водо- та землекористувачів, кооперативи або окремі власники, інші фізичні та юридичні особи, що використовують у своїй діяльності меліоровані землі і внутрішньогосподарські меліоративні системи;
*органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що мають у комунальній власності внутрішньогосподарські меліоративні системи;
*організації, які надають послуги суб'єктам господарювання (подача та відведення води, технічне обслуговування та ремонт об'єктів інженерної інфраструктури внутрішньогосподарських меліоративних систем тощо).
*Комерційні підприємства: наприклад, готельні комплекси, торговельні центри або інші комерційні споруди, які використовують землі з меліоративними системами для покращення естетики місцевості і управління водними ресурсами.
*Приватні сільськогосподарські виробники: Індивідуальні фермери або сімейні господарства, які володіють землею з меліоративними системами для особистого сільськогосподарського використання.

== Повноваження органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів з регулювання відносин у сфері меліорації земель ==
До повноважень обласних і районних рад у сфері меліорації земель належить:

затвердження програм соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі щодо меліорації земель, заслуховування звітів про їх виконання;

утворення органів управління меліоративними системами та окремими об'єктами інженерної інфраструктури, що перебувають в управлінні обласних і районних рад, призначення на посади та звільнення з посад керівників цих органів;

прийняття рішень про делегування місцевим державним адміністраціям окремих повноважень обласних і районних рад у сфері меліорації земель;

вирішення інших питань у сфері меліорації земель, віднесених законами до їх повноважень.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері меліорації земель належить:

затвердження програм соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі щодо меліорації земель;

прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління меліоративними системами та окремими об'єктами інженерної інфраструктури, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

утворення у разі необхідності органів і служб для забезпечення реалізації з іншими суб'єктами комунальної власності спільних програм і проектів будівництва (реконструкції) меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури;

вирішення інших питань у сфері меліорації земель, віднесених законами до їх повноважень.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері меліорації земель належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

підготовка і подання на затвердження сільським, селищним, міським радам програм соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць (зокрема щодо меліорації земель), організація виконання цих програм;

організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах проектування, будівництва (реконструкції) і експлуатації меліоративних систем місцевого значення та окремих об'єктів інженерної інфраструктури;

виконання або делегування на конкурсній основі підприємствам та організаціям функцій замовника на проектування, будівництво (реконструкцію) меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів;

розгляд і внесення до районних та обласних рад пропозицій до проектів державних цільових програм меліорації земель, які підлягають виконанню на відповідній території;

''{Абзац п'ятий пункту "а" частини другої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом'' № 3421-IV від 09.02.2006''}''

надання відповідно до законодавства дозволів на будівництво меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури;

б) делеговані повноваження:

прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом (реконструкцією) меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

''{Абзац третій пункту "б" частини другої статті 18 виключено на підставі Закону'' № 2079-IX від 17.02.2022''}''

видача технічних умов на проектування, будівництво (реконструкцію) меліоративних систем місцевого значення та окремих об'єктів інженерної інфраструктури;

підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законодавством порядку ділянок меліорованих земель, яке проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування

==Умови використання земельних ділянок з меліоративними системами==
Організаційно-правовою основою проведення меліорації земель є науково обгрунтовані державні цільові, міждержавні та місцеві (республіканська, обласні, районні, сільські, селищні, міські) програми меліорації земель, а також виробничі програми окремих суб'єктів господарювання та господарські договори, укладені відповідно до законодавства.

Земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.

Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель зобов'язані забезпечувати:
*одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур шляхом застосування науково обгрунтованих технологій вирощування високоврожайних, стійких до захворювань та шкідників, адаптованих до грунтово-кліматичних умов сортів і гібридів сільськогосподарських культур;
*збереження та відтворення родючості грунтів, біологічне різноманіття і екологічну рівновагу в навколишньому природному середовищі, раціональне використання та охорону земель і водних ресурсів;
*цілісність використання масиву земель сільськогосподарського призначення;
*належну експлуатацію відповідних меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури таких систем, окремо розташованих гідротехнічних споруд, а також вжиття заходів щодо запобігання їх пошкодженню; додержання технологічної цілісності функціонування меліоративних систем. (частина 1 статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 Закону України "Про меліорацію земель"]).
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель включають щороку до книг історії полів дані про призначення, розміри та основні характеристики меліорованих ділянок, якісні показники грунту, а також відомості про ефективність використання цих ділянок - урожайність сільськогосподарських культур, способи обробітку грунту, періодичність і кількість внесення добрив, здійснені меліоративні та природоохоронні заходи.

Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель несуть відповідальність за стан їх використання та моніторинг навколишнього природного середовища в зоні впливу меліоративної системи згідно із законодавством.

Особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, на якому здійснюється гідротехнічна меліорація, має право на компенсацію понесених витрат з гідротехнічної меліорації земельних ділянок, розташованих у такому масиві, або суміжних земельних ділянок, які не перебувають в її користуванні. Розмір компенсації та умови її сплати визначаються у договорі між цією особою та власником або користувачем земельної ділянки.

З метою забезпечення належного еколого-меліоративного стану угідь, належної якості зрошувальної води, біологічної потреби культур та запобігання ризику розвитку процесів деградації ґрунтів Кабінет Міністрів України встановлює нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення та управління поливами або водовідведенням.

Власники, користувачі, у тому числі орендарі, земельних ділянок, на яких розташовані меліоративні системи, об’єкти їх інженерної інфраструктури та окремо розташовані гідротехнічні споруди, зобов’язані не чинити перешкод в експлуатації меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури та забезпечувати доступ працівників обслуговуючої (експлуатуючої) установи, організації до таких систем та їх експлуатацію.

Використання меліорованих земель повинно здійснюватись без погіршення еколого-меліоративного стану угідь і технічного стану меліоративних систем на умовах відновлення або покращення екологічної ситуації та родючості ґрунтів. Забороняється застосування заходів, що призводять до погіршення якості земельних ділянок.

Господарська діяльність на територіях підвищеного екологічного ризику, яка може завдавати шкоди іншим землевласникам, землекористувачам та навколишньому природному середовищу, повинна бути змінена або припинена.

На ділянках з дуже незадовільним еколого-меліоративним станом земель сільськогосподарське використання меліорованих угідь слід вважати недоцільним. На таких територіях землі потребують виведення з обігу, консервації або, залежно від виду деградації, докорінної меліорації або ренатуралізації.

''Обмеження і обтяження у використанні ділянок меліорованих та прилеглих до них земель здійснюються в порядку, що встановлюється'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]

При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 10 років. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації. (частина четверта статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n111 Закону України "Про оренду землі"]).
=== Встановлення земельних сервітутів для здійснення заходів з меліорації земель ===
Власники, землекористувачі меліорованих земель або інші особи мають право вимагати встановлення земельних сервітутів для забезпечення будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, зокрема для:
* будівництва та розміщення трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних), гідротехнічних споруд і насосних станцій, захисних дамб, спостережних мереж, інших споруд та об’єктів, що є складовими відповідної меліоративної системи;
* проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва та експлуатації трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних), гідротехнічних споруд і насосних станцій, захисних дамб, спостережних мереж, інших об’єктів інженерної інфраструктури відповідної меліоративної системи;
* руху (переміщення) пересувних об’єктів інженерної інфраструктури відповідно до її технологічних властивостей з метою забезпечення їх цілісного функціонування.
Власник, користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на одержання плати за його встановлення в розумному розмірі, крім випадків встановлення безоплатного земельного сервітуту.
==Екологічні та технологічні обмеження при використанні земель з меліоративними системами==
Використання меліоративних земель повинно здійснюватись без погіршення еколого-меліоративного стану угідь і технічного стану меліоративних систем на умовах відновлення або покращення екологічної ситуації та родючості ґрунтів. Забороняється застосування заходів, що призводять до погіршення якості земельних ділянок. Господарська діяльність на територіях підвищеного екологічного ризику, яка може завдавати шкоди іншим землевласникам, землекористувачам та навколишньому природному середовищу, повинна бути змінена або припинена.

Обмеження господарської діяльності на меліорованих землях стосується:
# використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок;
# необґрунтовано інтенсивного використання земель;
# розорювання сіножатей та пасовищ на землях, ускладнених процесами шкідливої дії вод;
# використання земель спеціального призначення для сільськогосподарських потреб (землі охоронних зон, водного фонду, заповідних територій тощо).
Нормативи екологічно безпечного зрошення й осушення та управління поливами або водовідведенням встановлюються залежно від еколого-меліоративного стану угідь, біологічної потреби культур та стійкості земель до проявів процесів деградації або шкідливої дії вод.

''Виділяється п'ять категорій еколого-меліоративного стану земель: добрий, задовільний, задовільний із загрозою погіршення, незадовільний та дуже незадовільний.''
* ''Для земель з певною якісною категорією еколого-меліоративного стану'' обмеження встановлюють індивідуально з урахуванням: розташування об'єкта у межах масиву зрошення або осушення; геоморфологічних та морфометричних характеристик рельєфу; режимів зволоження або осушення, водного балансу території та агрокліматичних показників; проявів та інтенсивності процесів деградації або шкідливої дії вод.

* ''Землі з добрим і задовільним еколого-меліоративним станом'', не ушкоджені процесами деградації або шкідливої дії вод, використовуються без обмежень і не потребують додаткових природоохоронних або меліоративних заходів. На них застосовується загально рекомендований для даної зони та типу природних умов набір сільськогосподарських культур, комплекс агротехнічних прийомів та операцій з їхнього вирощування. За умови достатньої кількості та кондиційної якості води призначаються оптимальні режими зрошення. Проведення поливів обмежено придатними водами допускається за умови проведення заходів з хімічної меліорації або у критичні періоди росту рослин.

* ''На ділянках задовільного із загрозою погіршення стану'' земель використання угідь має супроводжуватись обов'язковим регулюванням технологічних впливів шляхом введення попереджувальних заходів або ґрунтозахисних технологій рослинництва, що включають протиерозійні заходи, поліпшення якості поливних вод і хімічну меліорацію ґрунтів, регулювання поверхневого стоку, водозберігаючі та ґрунтозахисні режими зрошення. Обмеження встановлюються індивідуально для земель з певним видом деградації або шкідливої дії вод:
- техногенно та природно підтоплювані землі використовуються за умови роботи горизонтального або вертикального дренажу, із застосуванням спеціалізованих сівозмін і агротехнічних заходів, заходів із регулювання поверхневого стоку, водозберігаючих режимів зрошення;

- засолені землі використовуються з застосуванням комплексу заходів із попередження або ліквідації засолення, адаптованого до конкретних характеристик природно-меліоративних умов території, засобів фітомеліорації із включенням до сівозмін солестійких культур. Використання мінералізованих вод для поливу таких земель забороняється;

- осолонцьовані землі використовуються за умови проведення заходів із хімічної меліорації ґрунтів і вод та застосування засобів фітомеліорації;

- ерозійно небезпечні землі використовуються за умови проведення протиерозійних заходів, водозберігаючих режимів зрошення із застосуванням спеціальної ґрунтозахисної технології вирощування сільськогосподарських культур. Не допускається зрошення поверхневим способом.
* ''На меліорованих угіддях з незадовільним еколого-меліоративним станом'' земель їх використання має здійснюватись на основі наукових рекомендацій із застосуванням комплексу природоохоронних і меліоративних заходів та технологій з покращення якості земель. Загальна система обмежень на використання земель даної категорії включає:
# обов'язкове застосування ґрунтозахисних режимів зрошення та осушення за умови постійної роботи вертикального або горизонтального дренажу;
# застосування ґрунтозахисних систем землекористування, науково обґрунтованих сівозмін, обробітку ґрунту, відповідних засобів і техніки поливу або водовідведення;
# застосування технологій змінних норм щодо поливів, хімічної меліорації ґрунтів і води, удобрення та догляду за посівами тощо.
* ''На ділянках з дуже незадовільним еколого-меліоративним станом'' земель сільськогосподарське використання меліорованих угідь слід вважати недоцільним. На таких територіях землі потребують виведення з обігу, консервації або, залежно від виду деградації, докорінної меліорації або ренатуралізації.
==Пробеми використання земель з меліорованими системами==
Під час паювання земель та майна колективних сільськогосподарських підприємств меліоративні системи не паювалися (пункт 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/177-2001-%D0%BF#Text Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177]).

Об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1253-2003-%D0%BF#Text Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 № 1253]) Таке рішення призвело до утворення ситуації, коли на приватних землях знаходяться комунальні меліоративні системи. На жаль, у цій ситуації власники вбачають більшу вигоду у здаванні труб системи на металобрухт, ніж в її утриманні. Для забезпечення ефективного та еколого-безпечного використання меліорованих земель 02.11.2006 року Державним комітетом України по водному господарству та Міністерством аграрної політики України було видано спільний [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v206_574-06 наказ № 206/638 "Про Порядок використання меліоративних фондів і меліорованих земель"]. Як видається, положення затверджене наказом мають обмежений ефект, оскільки або повторюють існуючі вимоги законодавства, або не забезпечені механізмом примусового забезпечення. Таким чином, задовільна правова база для спільного використання земель з меліоративними системами відсутня. Чинне законодавство, що визначає правовий режим земельних ділянок з меліоративними системами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 ЗУ "Про меліорацію земель"], [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0153241-99#Text ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та споруди"] тощо), на жаль, не розраховане на ситуацію, коли земельні ділянки із меліоративними системами поділені на дрібні "клаптики". Ефективне використання земель за таких умов взагалі неможливе. Потрібно законодавчо заохочувати концентрацію земель з меліоративними системами в обмеженого кола власників (або хоча б користувачів) і не допускати подрібнення таких земель у майбутньому.

27 вересня 2022 року Уряд прийняв постанову № 1077 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо стимулювання меліорації земель» впроваджено нові об’єкти Державного земельного кадастру: «меліоративна мережа» та «складова частина меліоративної мережі»

Впровадження нових адміністративних послуг, які надаватимуться безоплатно, а саме:

- державна реєстрація меліоративної мережі з видачею витягу з Державного земельного кадастру;

- державна реєстрація змін до відомостей про меліоративну мережу з видачею витягу з Державного земельного кадастру;

- державна реєстрація складової частини меліоративної мережі з видачею витягу з Державного земельного кадастру;

- державна реєстрація змін до відомостей про складову частину меліоративної мережі з видачею витягу з Державного земельного кадастру.

Передбачено надання нової адміністративної послуги на платній основі – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу з Державного земельного кадастру про меліоративну мережу, складову частину меліоративної мережі.
== Корисні посилання ==
* [https://legalexpert.in.ua/komkodeks/zku/86-zku/3002-26.html Стаття 26. Використання земельних ділянок з меліоративними системами]
[[Категорія: Земельне_право]]

Характеристика кримінальних правопорушень майнового характеру

2025-02-11T13:55:09Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 “Про судову практику у справах про злочини проти власності”]
== Кримінальні правопорушення проти власності ==
Статтею 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 Конституції України] визначено, що усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 Конституції України] ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Право власності в Україні охороняється законом. Зокрема, у розділі VI Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (далі - КК України) встановлено, які саме суспільно небезпечні діяння проти власності є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, які їх вчинили.

'''Кримінальні правопорушення проти власності''' – це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що порушують право власності, спричиняють майнову шкоду приватній особі, колективу чи державі й учиняються, зазвичай, із корисливих мотивів.

Родовим і безпосереднім '''об’єктом''' цих кримінальних правопорушень є врегульовані законом суспільні відносини власності, передусім, відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном. Додатковими необхідними безпосередніми об’єктами кримінальних правопорушень, які вчиняються з використанням насильства чи погрози його застосування (насильницький [[грабіж]], розбій, [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]], [[погроза знищення майна]]), можуть бути здоров’я, життя, психічна чи фізична недоторканність особи. При [[Умисне знищення або пошкодження майна|знищенні або пошкодженні майна]] додаткові факультативні безпосередні об’єкти – громадський порядок, громадська безпека, довкілля.

Важливе значення при кваліфікації кримінальних правопорушень проти власності має '''предмет''' кримінального правопорушення - чуже майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи (наприклад, речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери тощо), а також право на майно та дії майнового характеру, електрична та теплова енергія (абзац перший пункту 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 “Про судову практику у справах про злочини проти власності”]).

'''Майно''' – це речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру (наприклад, грошові кошти, цінні папери, особисті речі, побутова техніка, предмети домашнього господарства, продуктивна робоча худоба тощо).

''Фізичні ознаки'' майна характеризуються тим, що вказані предмети та речі можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо (людина як фізична особа не може бути предметом злочинів проти власності, а тому її викрадення, а також інше незаконне заволодіння слід кваліфікувати за відповідними статтями розділів III або XX Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

''Економічні ознаки'' полягають у тому, що майно повинно:
* мати мінову та споживчу вартість;
* бути відокремлене від природного середовища чи бути створене заново;
* бути здатним задовольняти потреби людини та суспільства.
''Юридичними ознаками'' майна є те, що воно має:
* бути чужим для винного;
* належати за правом власності іншому суб’єктові права власності;
* не належати до предметів злочинів, відповідальність за які передбачена іншими розділами Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. У деяких злочинах проти власності як предмет поруч з майном виступають право на майно, а також дії майнового характеру.
*# Не є предметом злочинів проти власності природні об’єкти (ліс на корені, звірі у лісі тощо), посягання на які відносяться до злочинів проти довкілля (див. коментар до розд. УІІІ «Злочини проти довкілля»). Але ці предмети стають предметом злочинів проти власності, якщо вони вже раніше (до заволодіння ними чи знищення їх) були вилучені шляхом праці людини з природного стану і включені до фондів власності. Не є предметом злочинів проти власності: вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської зброї, бойових припасів до неї, пневматичних рушниць, газових і сигнальних пістолетів та деяких інших засобів, які не містять вибухових речовин), вибухові речовини; радіоактивні матеріали; наркотичні засоби; психотропні речовини; військове майно та інші, які на підставі особливо небезпечних своїх властивостей передбачені законом як предмети злочинів проти громадської безпеки, народного здоров’я, військових злочинів та ін. (див. коментар до статей 262-267, 312, 410 КК та ін.). Не є предметами злочинів проти власності об’єкти інтелектуальної та промислової власності, інші об’єкти авторських та суміжних прав (див. коментар до статей 176, 177 КК).
*# Злочини у формі крадіжки (ст. 185 КК), шахрайств (ст. 190 КК), привласнення чи розтрати (ст. 191 КК) слід відрізняти від дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем як адміністративних правопорушень, передбачених ст. 51 КУпАП. Відповідно до Закону України від 4 червня 2009 р. № 1449-ІУ до ст. 51 КУпАП внесено зміни, відповідно до яких встановлено, що викрадення чужого майна у формі крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 н. м. д. г.
*# Окремі загальні питання, що стосуються моменту закінчення злочинів проти власності, співучасті у злочинах, спірні питання кваліфікації злочинів проти власності, їх розмежування та відмежування від суміжних злочинів та ін. див. роз’яснення у ППВСУ № 10 від 6 листопада 2009 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» (ВВСУ. - 2009. - № 12. - С. 9-16).

== Крадіжка ==
1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -

карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

карається пробаційним наглядом на строк від трьох до п’яти років або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

== Шахрайство ==
1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -

карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

4. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

5. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

== Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою ==
1. Заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства -

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на той самий строк.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах, -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Примітка. Відповідно до цієї статті майнова шкода визнається значною, якщо вона у п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - така, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

== Об’єктивна сторона кримінальних правопорушень проти власності ==
З '''об’єктивної сторони''' кримінальні правопорушення проти власності характеризуються, зазвичай, активними діями, що спричиняють матеріальну шкоду певній особі, колективу чи державі.

Бездіяльністю вирізняється таке кримінальне правопорушення, як ''порушення обов’язків щодо охорони майна'' (стаття 197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).

Більшість кримінальних правопорушень проти власності сконструйовано законодавцем переважно як матеріальні склади, тобто, при кваліфікації слід враховувати той факт, що обов’язковими ознаками їх об’єктивної сторони є суспільно небезпечне діяння, кримінально притиправний наслідок і причинний зв’язок між діянням та наслідком. Склади деяких кримінальних правопорушень – формальні ([[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]] – стаття 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]; придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного кримінально протиправним шляхом – стаття 198 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]) або усічені (розбій – стаття 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]; [[погроза знищення майна]] – стаття 195 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).

Спосіб вчинення посягання є одним з основних критеріїв для кваліфікації вчиненого та відмежування різних форм викрадення майна й іншого протиправного заволодіння ним.

Спосіб кримінальних правопорушень проти власності може бути таким:
* [[Крадіжка|таємний]] (стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* [[Грабіж|відкритий]] (стаття 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* шляхом нападу (стаття 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (стаття 1881 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]] (стаття 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* [[шахрайство]] (стаття 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
[[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|привласнення, розтрата чи заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем]] (стаття 191 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).

''Способами'' заволодіння чужим майном виступають привласнення, розтрата, зловживання службовим становищем. На відміну від інших кримінальних правопорушень проти власності при привласненні, розтраті або зловживанні службовим становищем особа використовує надані їй певні права щодо розпорядження, зберігання чи використання вказаного майна. Вказані права щодо майна виникають у особи на підставі відповідного правового акту чи спеціального доручення.

''Привласнення'' виражається в умисному протиправному утриманні чужого майна з наступним його оберненням на свою користь. Викрадене майно знаходиться у правомочному володінні особи і незаконно переходить в особисте користування.

''Розтрата'' полягає у незаконному відчуженні (витрачанні) чужого майна (продаж, обмін, дарування, споживання тощо).

Відмінність між привласненням і розтратою полягає у тому, що при привласненні майно незаконно утримується винною особою для особистого користування, а при розтраті чуже майно передається іншим особам чи споживається.

Привласнення або розтрата може бути вчинена як особами, яким чуже майно було ввірено чи знаходилося у їх віданні, так і службовими особами.

'''''Особи у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за кримінальні правопорушення:''''' крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399). За загальним порядком кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років.

'''Корисливий мотив при вчиненні кримінальних правопорушень''' проти власності полягає в прагненні винного протиправно використати чуже майно на свою чи іншої особи користь або отримати майнову вигоду без обернення чужого майна на свою користь.
== Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення проти власності ==
'''Суб'єктивна сторона''' кримінального правопорушення характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом.
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Порядок утримання домашніх тварин у населених пунктах

2025-02-11T13:46:15Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_a15 Європейська конвенція про захист домашніх тварин від 13 листопада 1987 року (ратифіковано Законом України № 578-7 від 18.09.2013) (далі - Конвенція)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text Закон України "Про ветеринарну медицину"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14#Text Закон України "Про тваринний світ"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]

== Визначення термінів==
'''Стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]''' (далі — Закон) встановлює, що '''утримання в домашніх умовах''' — це обмеження природної волі домашніх тварин, що виключає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір’я окремого будинку. Нагадаємо, що до тварин законодавство відносить біологічні об’єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Домашні тварини]''' — собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі.

Більш ширше визначення міститься у ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a15 Конвенція] Так, під '''домашньою твариною''' мається на увазі будь-яка тварина, яку утримує чи збирається утримувати людина, зокрема у своїй оселі для власного задоволення й товариства.

'''Власник домашніх тварин''' - фізична особа, зазначена як власник в ідентифікаційному документі, що супроводжує домашніх тварин під час їх некомерційного переміщення.

== Заборона пропаганди жорстокого поводження з тваринами ==
Забороняються пропаганда жорстокого поводження з тваринами, заклики до жорстокого поводження з ними, а також пропаганда мисливства в системі дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти.

Забороняється використання в розважальних або комерційних цілях матеріалів, що демонструють жорстоке поводження з тваринами.

== Виховання гуманного ставлення до тварин ==
Виховання гуманного ставлення до тварин є важливою складовою етичного, культурного та екологічного виховання громадян.

Виховання гуманного ставлення до тварин передбачає формування високого рівня еколого-етичної свідомості та культури громадян.

Виховання гуманного ставлення до тварин забезпечується шляхом викладання курсів з екологічної етики та гуманного ставлення до тварин у дошкільних навчальних закладах, у системі загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти.

== Особливості утримання домашніх тварин у населених пунктах ==
Статтею 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закону] передбачається, що '''особа, яка утримує домашню тварину,''' '''зобов'язана''':
* забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n74 Закону];
* дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.
'''Варто зазначити, що органи місцевого самоврядування можуть встановлюватися додаткові вимоги до утримання домашніх тварин у населених пунктах.'''

Доцільно зазначати методи утримання домашніх тварин, при застосуванні яких, не допускається жорстоке поводження з тваринами відповідно до статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закону].

Рекомендовано також зазначати правила поведінки осіб, власників домашніх тварин при поводженні з домашніми тваринами, відповідно до статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закону].
===Правила поводження з домашніми тваринами, що виключають жорстокість ===
При поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов'язана:
*дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води;
* надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними;
*забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо);
*негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров'ю людині або іншим тваринам;
*негайно доставляти домашню тварину, яка вчинила дії, передбачені абзацом сьомим цієї статті, у ветеринарну установу для огляду;
*запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин.
''' УВАГА!!! ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ: '''
*бити, вбивати, отруювати чи калічити домашніх тварин; дарувати домашніх тварин як призи, нагороди чи премії; завдавати домашнім тваринам болю, страждання або пригнічення; дресирувати тварин у спосіб, що завдає шкоди здоров’ю тварини та її загальному стану; умертвляти тварин шляхом утоплення, задушення, використання електричного струму та речовин, що призводять до отруєння.
*жебракування з тваринами.
*залишати тварину в закритому салоні автомобіля за відсутності в ньому людини при температурі повітря більше +20°С та менше +5°С.
*замуровування тварин у підвальних приміщеннях.
*залишати домашню тварину прив’язаною, якщо довжина прив’язі становить менше 20 метрів, крім собак, що виконують сторожові функції, для яких така довжина має становити не менше 10 метрів.
*Незалежно від довжини прив’язі забороняється залишати тварину без можливості сховатися у приміщенні, споруді тощо, прив’язаною під дією прямого сонячного проміння при температурі повітря більше +20°С або менше 0°С.
*залишати домашню тварину прив’язаною без нагляду у громадських місцях чи місцях скупчення людей (поблизу зупинок, магазинів тощо), а також прив’язувати тварин до транспортних засобів та примушувати до бігу за моторними транспортними засобами.
Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх). Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку.

'''Особа, яка супроводжує тварину,''' '''зобов'язана забезпечити''':
*безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;
*безпеку супроводжуваної домашньої тварини;
*безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою;
*наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров’я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
*наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками.
При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

'''Дозволяється утримувати:'''
*домашніх тварин - у квартирах, де проживає кілька сімей, - лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування;
*домашніх тварин - у "зоокутках" дитячих, освітніх, наукових, санаторно-курортних і оздоровчих закладів - з дозволу відповідного органу за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини;
*домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї;
*домашніх тварин - юридичними особами: для охорони - в обладнаних приміщеннях або на прив'язі; для дослідної мети - у вольєрах, біологічних клініках (віваріях) або в розплідниках;
*собак - без повідків і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках.
'''Забороняється утримувати тварин:'''
*особам, на яких накладалося адміністративне стягнення або застосовувалися заходи впливу за вчинення правопорушення, пов’язаного з жорстоким поводженням з тваринами, - протягом року з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення чи застосування заходів впливу;
*особам, які притягалися до кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами або були звільнені від кримінальної відповідальності та провадження у справі закрито за нереабілітуючими обставинами, або стосовно яких були застосовані примусові заходи медичного чи виховного характеру, - протягом 10 років з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі за нереабілітуючими обставинами, або рішенням про застосування, продовження, зміну примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Головним правилом сьогодні стає правило стосовно гуманного поводження з тваринами, що декларує не лише виключення жорстокого поводження з тваринами, а й створення для них відповідних умов утримання. Так, згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 статтею 7 Закону] основним правилом утримання тварин є те, що умови, в яких утримуються тварини, повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям; задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби. Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

Вказані положення Закону відповідають [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_a15 статті 4 Конвенції]. Крім того, Конвенція також встановлює, що тварина не повинна утримуватись як домашня, якщо наведені положення або не виконуються, або, незважаючи на їх виконання, тварина не може пристосуватися до неволі. Останнє положення стосується насамперед диких тварин, що утримуються в неволі, оскільки, як зазначалося вище, Конвенція містить розширене поняття домашніх тварин. До основних питань, які виникають при утриманні тварин, слід віднести питання кількості тварин, що можуть утримуватись, а також питання стосовно основних правил, яких має дотримуватись особа, що утримує тварину, задля уникнення порушення прав третіх осіб. Сьогодні законодавство встановлює обмеження кількості тварин, що можуть утримуватись особою, керуючись лише санітарно-епідеміологічним благополуччям населення та можливістю створення необхідних умов для самих тварин.

== Ветеринарне обслуговування тварин ==
Особа, яка утримує тварину, зобов'язана забезпечити своєчасне надання їй ветеринарної допомоги.

* У разі виникнення підозри на наявність у тварини захворювання особа, яка її утримує, зобов'язана негайно ізолювати таку тварину і звернутися до ветеринарного лікаря.
* Ветеринарні процедури щодо тварин можуть здійснювати тільки особи, які мають відповідну фахову освіту.
* Ветеринарне обслуговування повинно включати послуги з евтаназії тварин для припинення страждань тварини, якщо вони не можуть бути припинені в інший спосіб.
* {Частина четверта статті 10 в редакції Закону № 1684-IX від 15.07.2021 - вводиться в дію з 08.11.2021}

== Транспортування тварин ==

* При транспортуванні тварин повинні задовольнятися їх потреби в їжі та воді, а також має бути забезпечений захист від шкідливого для них зовнішнього впливу.
* Транспортний засіб, призначений для перевезення тварин, повинен бути спеціально оснащений для того, щоб виключати травмування або загибель тварин.
* При завантаженні і розвантаженні тварин мають використовуватися пристрої і прийоми, що виключають травмування і загибель тварин.
* Транспортування тварин різних видів проводиться роздільно, за винятком таких їх видів, які природно контактують один з одним або є нейтральними один до одного.
* Загиблі тварини і ті, що не підлягають подальшому транспортуванню, повинні бути усунуті від інших на першій же стоянці.
* Правила транспортування тварин затверджуються Кабінетом Міністрів України.
* Перевезення тварин у транспорті загального користування здійснюється відповідно до правил перевезення тварин у транспорті загального користування.

==Утримання майданчиків та зон для вигулу домашніх тварин у межах населених пунктів==
Органи місцевого самоврядування визначають необхідну кількість та місце розташування майданчиків та зон для вигулу домашніх тварин, організовують їх створення і облаштування, що включає в себе їх огородження, встановлення інформаційних табличок, контейнерів для збирання екскрементів домашніх тварин їх власниками, а також здійснюють організацію вивезення і утилізації екскрементів домашніх тварин (стаття 301 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів"].

Органи Національної поліції України здійснюють нагляд за дотриманням порядку вигулу домашніх тварин (собак) у громадських місцях, за дотриманням вимог у сфері захисту тварин від жорстокого поводження та вживають відповідних заходів у разі порушення законодавства у цій сфері ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15?find=1&text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA+%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%96%D1%85+%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2032.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83 ст. 32 ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження"]).

==Вимоги до реєстрації та перереєстрації домашніх тварин==
'''При розробці органами місцевого самоврядування розділу "Вимоги до реєстрації та перереєстрації домашніх тварин" рекомендовано керуватися наступними положеннями:'''
#реєстрація та електронна ідентифікація домашніх тварин може проводитися протягом десяти календарних днів з дня придбання (купівлі, отримання в дар тощо) тварини;
#реєстрація здійснюється працівниками організацій, підприємств, установ, уповноважених на те органом місцевого самоврядування, за місцем проживання (реєстрації) власника;
#електронна ідентифікація домашніх тварин проводиться лікарем ветеринарної медицини;
#обов'язковій реєстрації підлягають собаки всіх порід з трьохмісячного віку;
#обов'язковій тимчасовій реєстрації також підлягають домашні тварини, які належать фізичним або юридичним особам, місце проживання яких не є містом, в якому вони офіційно зареєстровані, якщо вони перебувають на території відповідних міст більше 45 діб;
#організації, підприємства, установи, уповноважені на те органом місцевого самоврядування, у п’ятиденний термін з моменту реєстрації видають власнику зареєстрованої тварини реєстраційне посвідчення, особистий номерний знак (жетон), який повинен бути прикріплений до ошийника собаки і надають друковане видання Правил утримання домашніх тварин у відповідному населеному пункті, а також ознайомлюють власника домашньої тварини з ветеринарно-санітарними вимогами до її утримання;
#за бажанням власника працівники клубу любителів тварин або розплідника можуть клеймувати тварину;
#реєстрація та перереєстрація домашніх тварин відбувається при пред'явленні їхнім власником квитанції (платіжного доручення) про внесення плати.

Для проведення реєстрації власником домашньої тварини також надається паспорт, відповідний документ, який підтверджує право власності на цю тварину, ветеринарний документ встановленого зразку на тварину з відміткою про проведення необхідних досліджень та щеплень.

Перереєстрація домашніх тварин проводиться в разі зміни місця проживання чи реєстрації власника або зміни власника тварини із зазначенням нового власника. Домашні тварин, власники яких не здійснили перереєстрацію, вважаються не зареєстрованими.

Для проведення перереєстрації власником домашньої тварини надається паспорт, відповідний документ, що підтверджує право власності на тварину і попередньо видане реєстраційне посвідчення на домашню тварину встановленого зразка. При перереєстрації видається лише нове посвідчення про реєстрацію, без зміни ідентифікаційного коду, крім випадків, коли реєстрація була проведена в іншому населеному пункті.

Кошти за послуги, пов’язані з реєстрацією чи перереєстрацією домашніх тварин, сплачуються власником відповідно до встановлених тарифів, що встановлюються органами місцевого самоврядування.

Від внесення плати за реєстрацію та перереєстрацію собак звільняються особи з інвалідністю по зору, для яких собака слугує поводирем.

== Умови угод, предметом яких є тварини ==
Продаж з попереднім виставленням пропонованих тварин для показу покупцям допускається в разі дотримання вимог цього Закону.

Продавець тварини зобов'язаний забезпечити покупця достовірною інформацією про вид, породу, стан здоров'я та інші якості тварини, а також про умови її утримання.

Якщо продається дика тварина з числа видів, що занесені до Червоної книги України або підлягають охороні відповідно до чинних міжнародних договорів України, інша дика тварина, продавець тварини зобов'язаний також надати покупцеві документ, що засвідчує законність набуття такої тварини у власність.

Дарування тварин допускається після попереднього погодження з майбутнім власником.

== Особливості права власності та інших речових прав на тварин ==

* Право власності або інші речові права особи, яка утримує тварину, обмежені обов'язком дотримання норм і вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n74 Закону.]
* Право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені за рішенням суду шляхом їх оплатного вилучення або конфіскації.
* Угоди, укладені особою, яка не досягла 18 років, з набуття або передачі права власності чи іншого речового права на тварину можуть бути визнані недійсними за рішенням суду, якщо такі угоди укладені без згоди батьків цієї особи або осіб, що їх замінюють.
* Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

== Умертвіння тварин ==

* Умертвіння тварин допускається:
* для одержання господарсько корисної продукції;
* для припинення страждань тварин, якщо вони не можуть бути припинені в інший спосіб;
* при регулюванні чисельності диких тварин;
* за необхідності умертвіння окремих тварин, які хворі на сказ чи на інші хвороби, що підлягають повідомленню, або є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, що підтверджено відповідним документом державної установи ветеринарної медицини;
* за необхідності оборони від нападу тварини, якщо життя або здоров'я людей знаходиться в небезпеці.
* При умертвінні тварин мають дотримуватися такі вимоги:
* умертвіння проводиться методами, що виключають передсмертні страждання тварин;
* приміщення, де проводиться умертвіння, повинно бути відокремлене від приміщення, де утримуються інші тварини;
* забороняється застосовувати негуманні методи умертвіння тварин, що призводять до загибелі від задушшя, електричного струму, больових ін'єкцій, отруєння, курареподібних препаратів, перегріву, та інші больові методи;
* забороняється використовувати для умертвіння тварин пестициди з вмістом фосфіду цинку;
* переробка тварин дозволяється тільки після їх умертвіння;
* умертвіння тварин, що страждають, проводиться негайно, якщо їх страждання неможливо припинити іншим чином.
* Перелік підстав для умертвіння тварин, наведений у частині першій цієї статті, є вичерпним.
* Забороняється умертвіння тварин для регулювання чисельності безпритульних тварин.

== Притулки для тварин ==

* Для утримання безпритульних тварин створюються притулки для тварин.
* Притулки для тварин можуть створюватися органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами.
* Притулки для тварин проводять свою діяльність за рахунок коштів їх власників, а також будь-яких інших не заборонених законом джерел.
* Місцеві бюджети можуть передбачати кошти на створення притулків для тварин та відшкодування витрат притулкам по утриманню тварин незалежно від форм власності.
* Положення про притулок для тварин затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.
* {Частина п'ята статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012}

==Відповідальність за неналежне утримання тварин==
Діючим законодавством України передбачено '''кримінальну''' та '''адміністративну''' відповідальність за неналежне утримання тварин.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20154.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA%20%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2 статтею 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення] утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях) -
* тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170,00 - 340,00 грн) і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340, 00 - 850, 00 грн);
* такі дії вчинені особою повторно протягом року- тягнуть за собою накладення штрафу від 20 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(340, 00 - 510, 00 грн) і на посадових осіб - від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510, 00 - 1020, 00 грн);
* такі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людини або її майну, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700, 00- 3400, 00 грн) з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400, 00- 5100, 00 грн)з конфіскацією тварин.

'''[[Відповідальність за жорстоке поводження з тваринами|За жорстоке поводження з тваринами]]''' до винної особи може застосовуватися покарання, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2063:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20299.%20%D0%96%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 статтею 299 Кримінального кодексу України].

==Корисні посилання==
*[https://wiki.1551.gov.ua/pages/viewpage.action?pageId=11796805 Утримання домашніх тварин]
==Див. також==
*[[Захист тварин від жорстокого поводження]]
*[[Відповідальність за жорстоке поводження з тваринами]]
*[[Правила перевезення домашніх тварин залізничним, авіаційним та автомобільним транспортом]]
*[[Права та обов'язки власників тварин]]
*[[Відшкодування шкоди, завданої внаслідок нападу собаки]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права ]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Аванс та завдаток

2025-01-17T09:24:32Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
== Завдаток ==
'''''Завдатком є''''' грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 570 ЦК України]).

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
=== Функції завдатку. Умови здійснення передоплати у формі завдатку ===
'''Завдаток служить способом забезпечення тільки договірних зобов’язань і виконує три функції: '''
* доказову;
* забезпечувальну;
* платіжну.

'''Доказова функція''' виражається в тому, що завдаток видається на підтвердження укладення основного договору. Звідси випливає, що при виникненні між сторонами суперечки про те, чи був укладений основний договір чи ні, факт видачі та одержання завдатку, підтверджений у належному порядку, є безумовним доказом укладення основного договору, який забезпечений ним.

Видача й одержання завдатку можуть бути доказом укладення договорів, вчинених як в усній, так і в письмовій формі. Якщо договір вчинений в усній формі і при цьому відсутні письмові докази, то можна говорити про те, що договір визнається укладеним, оскільки видано завдаток.

'''Забезпечувальна функція''' виявляється в тому, що видача й одержання завдатку спонукають сторони до виконання основного зобов’язання. Дієвим фактором у даному випадку є таке правило: якщо невиконання зобов’язання відбулося '''з вини боржника''' (сторони, що видала завдаток), '''завдаток залишається в кредитора'''. Якщо ж за порушення договору відповідає '''кредитор''' (сторона, що одержала завдаток), він зобов’язаний повернути боржникові '''завдаток і додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 571 ЦК України]). Саме втрата завдатку одним або повернення його іншим у подвійному розмірі складають суть забезпечувальної функції завдатку.

Видача завдатку як засіб забезпечення виконання зобов’язання може бути передбачена тільки домовленістю договірних сторін.

'''Платіжна функція''' виявляється в тому, що завдаток видається за рахунок належних платежів за основним зобов’язанням, тим самим він виявляється засобом часткового виконання основного зобов’язання, способом його виконання. При виконанні сторонами своїх договірних зобов’язань сума завдатку або зараховується за рахунок платежів, або утримується стороною, що видала завдаток, із суми належних з неї платежів.

Якщо сторони хочуть щоб передоплата за договором здійснювалася у формі завдатку необхідно дотримуватися наступних вимог законодавства:
* сторони мають прямо зазначити у договорі, що кошти, які сплачуються покупцем у рахунок майбутніх платежів є завдатком;
* договір, який містить положення про завдаток має обов’язково укладатися у письмовій формі, при чому такі положення можуть бути включені до основного договору (договору купівлі-продажу), або сторони можуть укласти окремий письмовий договір (договір про завдаток).
* між сторонами має бути укладений договір, яким передбачаються зобов’язання сторін (сплата коштів покупцем та передання майна продавцем). Тобто, договір про наміри або попередній договір (договір відповідно до якого сторони зобов’язуються укласти основний договір у майбутньому) не може містити положень про завдаток.
Зазначене підтверджується [http://www.viaduk.net/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/8780C3DA797707C5C2257B2000353949 позицією Верховного суду України, який розглядаючи 13 лютого 2013 року справу №6-176цс12] щодо стягнення коштів, внесених як завдаток за попереднім договором купівлі-продажу, зазначає, що '''внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу.''' Зазначена позиція Верховного суду України, ще раз свідчить про те, що у тому випадку коли сторони лише домовилися укласти договір (уклали попередній договір), але не оформили основний договір, сплачені в рахунок виконання договору платежі є авансом, а не завдатком.

== Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком ==

* Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.
* Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
* Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
* У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

== Аванс ==
'''''Авансом''''' визнається грошова сума або інша майнова цінність, яка передається однією стороною договору другій у рахунок майбутніх платежів.
'''Відповідно аванс не виконує забезпечувальної функції'''. Сторона, що видала аванс, вправі вимагати його повернення в разі припинення зобов’язання до початку його виконання, а також у всіх випадках невиконання договору.

На відміну від авансу завдаток підлягає поверненню тільки в разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості виконання.

Відмінною ознакою є і те, що, якщо видача й одержання завдатку є безумовним доказом факту вчинення договору, то видача авансу безумовним доказом факту укладення договору не є.

На відміну від авансу завдаток підлягає поверненню тільки в разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості виконання.

У разі сумніву щодо правової природи суми, сплаченої в рахунок належних зі сторони за договором платежів, ця сума вважається сплаченою як аванс, якщо не буде прямо вказано, що вона є завдатком. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Це обумовлено ч. 2 ст. 570 ЦК України]

Також відмінною ознакою є і те, що якщо видача й одержання завдатку є безумовним доказом факту вчинення договору, то видача авансу безумовним доказом факту укладення договору не є.

[https://verdictum.ligazakon.net/document/91958530 01 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 361/8331/18] досліджував питання щодо різниці авансу від завдатку, а також наслідки невиконання зобов’язання кожною із сторін. Крім цього, в [https://verdictum.ligazakon.net/document/91958530 постанові Верховного Суду України від 17.06.2021 у справі № № 711/5065/15-ц] також роз'яснено різницю між завдатком та авансом.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91958530 Постанова Верховного Суду України від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97771767 Постанова Верховного Суду України від 17.06.2021 у справі № № 711/5065/15-ц]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Господарське право]]

Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування

2025-01-17T09:16:41Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-96 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-01 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) від 30.05.2001 № 7-рп/2001]
== Законодавче закріплення обов’язку відшкодування шкоди ==
'''Конституція України''' визначає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 стаття 56 Конституції України]). 
'''Аналогічні за змістом норми закріплені у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтях 1173-1175 Цивільного кодексу України] (далі- ЦК України).'''
* Шкода, завдана фізичній або юридичній особі '''незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади''', органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування '''незалежно від вини цих органів'''.([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1173 ЦК України]).
* Шкода, завдана фізичній або юридичній особі '''незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади''', органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування '''незалежно від вини цієї особи'''.([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1174 ЦК України]).
* Шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті '''прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта''', що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування '''незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1175 ЦК України]).

Звертаючись до проблематики врегулювання деліктних відносин з участю держави Україна, Конституційний Суд України в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-01 рішенні від 30.05.2001 р. у справі №1-22/2001] за конституційним зверненням ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» зазначив, зокрема, таке: '''«…Конституція України закріпила принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який проявляється передусім у конституційному визначенні обов’язків держави (ст. 3, 16, 22).Така відповідальність не зводиться лише до політичної чи моральної відповідальності публічної влади перед суспільством, а має певні ознаки юридичної відповідальності держави та її органів за невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків»'''. І далі: «... [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 152 Конституції України] '''зобов’язує державу відшкодовувати матеріальну чи моральну шкоду, завдану фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними'''. Відшкодовується також державою завдана безпідставним осудженням шкода у разі скасування вироку суду як неправосудного ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 62 Конституції України])».

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-96 ППВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. № 9, в п. 16] якої вищий судовий орган України звертає увагу на те, що '''суди повинні суворо дотримуватися передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 56 Конституції України] права особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди,''' заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

== Відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно ==
У разі прийняття закону, що припиняє право власності на певне майно, шкода, завдана власникові такого майна, відшкодовується державою у повному обсязі.

== Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування ==
1. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

2. Особливості відшкодування шкоди, завданої у результаті виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

{Статтю 1173 доповнено частиною другою згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020}

== Відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування ==
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

== Підстави для відшкодування шкоди та її види ==
Загальні підстави відшкодування шкоди визначені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 главою 82 ЦК України]. Встановлено обов’язок держави, Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі:
* незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень;
* незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень;
* в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування нормативно-правового акту, що був визнаний незаконним і скасований.

Окрім того, в Україні прийнято цілий ряд законів, яким врегульовані окремі питання відповідальності держави перед громадянами у конкретних і фактично безспірних ситуаціях.
Це, зокрема, закони:
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12 Про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи];
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи];
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років];
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/537/96-%D0%B2%D1%80 Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України];
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду], тощо.

'''Незаконними діяннями органів державної влади''', органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.

'''Суб'єктом відшкодування''' завданої шкоди є держава, Автономна республіка Крим та орган місцевого самоврядування. Тобто шкода відшкодовується за рахунок державного бюджету, бюджету Автономної республіки Крим, бюджетів органів місцевого самоврядування.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text постановою Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"] при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 56 Конституції України] при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню '''за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування.'''

При вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом (наприклад, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 ст. 9 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність"]).

Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.

Відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає '''незалежно від вини цих органів, тобто і при випадковому завданні.'''

В [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтях 1166 та 1167 гл. 82 ЦК України] вказується на два види шкоди, що може бути завдана та, відповідно, в подальшому відшкодована: '''майнова та моральна'''. Однак в більшості статей [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 гл. 82 ЦК України], у тому числі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1173 ЦКУ], вказується на те, що '''відшкодовуватися має шкода без врахування можливого її поділу на види'''.

Подібне твердження ґрунтується не лише на тій обставині, що текст зазначеної статті не містить вказівки на окремий вид шкоди, а також на положенні [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 56 Конституції України.]

== Позасудовий порядок відшкодування шкоди ==
Конкретні нормативні механізми відшкодування відсутні. У випадку, якщо орган влади приходить до висновку про необхідність виплати відшкодування, питання вирішуються шляхом прийняття індивідуальних актів.

Тому фактично можна стверджувати, що інститут позасудового, а тим паче добровільного відшкодування шкоди, завданої діяннями органів влади, в Україні відсутній. Відсутній навіть чіткий та прозорий концептуальний підхід до функціонування цього інституту, однак не виключено, що він може бути найбільш раціональним та дієвим способом відшкодування шкоди.
== Судовий порядок відшкодування шкоди ==
=== Куди звертатися? ===
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Частиною 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)] передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, '''розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|цивільного]] або [[Звернення до господарського суду|господарського]] судочинства.''' (Цивільний процесуальний кодекс України та Господарський процесуальний кодекс України, далі - ЦПК України та ГПК України відповідно).

=== Перелік необхідних документів ===
# позовна заява відповідно до вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 160 КАС України], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ст. 162 ГПК України] - залежно від порядку судочинства в якому буде вирішуватися справа;
# документи, які посвідчують особу позивача;
# документ, що підтверджує повноваження представника - якщо позовну заяву подає представник;
# копія нормативно-правового акту, що був визнаний незаконним і скасований - у випадку відшкодування шкоди в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований; 
# письмова відповідь відповідного органу, яка засвідчує факт спору та порушення прав позивача - у разі відшкодування шкоди в результаті незаконних рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
# інші докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та які підтверджують вказані обставини.

=== Вартість ===
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір"] '''судовий збір не справляється''' за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

== Судова практика ==
* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/33609033 Постанова Судової палати у цивільних справах ВС від 11.09.2013 у справі №6-48цс13]'''
'''Висновок:''' при відшкодуванні моральної шкоди, завданої особі незаконними діями чи бездіяльністю працівників виконавчої служби, застосуванню підлягають положення загального законодавства про моральну шкоду, а саме [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1167, ст. 1173 ЦК України]
* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/88385320 Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 24.03.2020 року у справі №818/607/17]'''
'''Висновок:''' психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.

== Див. додатково ==
* [[Процедура виконання рішення суду де боржником є держава]]
* [[Відшкодування моральної шкоди]]

[[Категорія : Суди]]
[[Категорія : Відшкодування шкоди]]
[[Категорія : Інші питання цивільного права]]
[[Категорія : Адміністративне право]]
[[Категорія : Органи місцевого самоврядування]]

Порядок оформлення запитів на інформацію

2025-01-17T09:01:40Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України «Про доступ до публічної інформації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/547/2011#Text Указ Президента України від 05 травня 2011 року № 547 "Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/583-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 583 "Питання виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 740 "Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк долкументів, що надаються за запитом на інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1277-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів україни від 21 листопада 2011 року № 1277 "Питання системи обліку публічної інформаці"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010760-16 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації щодо України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»] (зі змінами) в Україні введено воєнний стан.
З огляду на це розгляд запитів на публічну інформацію в установах, які є розпорядниками публічної інформації може бути призупинено (відстрочено).
Відповідно до частини шостої статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону України «Про доступ до публічної інформації»] в разі якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення у передбачені цим Законом строки через настання обставин непереборної сили, допускається відстрочка в задоволенні запиту на інформацію.

Обставини непереборної сили – надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, зокрема загроза війни, збройний конфлікт, ворожі атаки, загальні військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо.
|}
==Поняття та ознаки публічної інформації==
'''Публічна інформація''' - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом України «Про доступ до публічної інформації»] (далі – Закон) (''частина перша статті 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

Відповідно до пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010760-16#Text постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»] '''публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях:'''
*уся інформація, що перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб'єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (''пункт 1 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
*інформація щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (''пункт 2 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
*інформація, пов'язана з виконанням особами делегованих повноважень суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (''пункт 3 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
*інформація щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, якщо йдеться про суб'єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями (''пункт 4 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');
*інформація про стан довкілля; якість харчових продуктів і предметів побуту; аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
*інша інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація) (''частина друга статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').
Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти (''пункт 1 частини першої статті 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.
==Інформація з обмеженим доступом==
За загальним правилом публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлюються законом.

Так, положеннями статті 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону], зокрема, встановлено види інформації, до якої може бути обмежено доступ, - конфіденційна, таємна та службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов'язковим для обмеження доступу до таких видів інформації.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
#виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
#розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
#шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
===Інформація, доступ до якої не може бути обмежено===
Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетного кодексу України]), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України "Про державну таємницю"]), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-20#Text Закону України "Про основи національного спротиву"]). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону].

Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім випадків, визначених зазначеним Законом.

Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

== Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації ==
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

==Хто є розпорядниками публічної інформації==
'''Розпорядниками інформації''' для цілей [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону] '''визнаються:'''
#суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
#юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
#особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
#суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
#юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:
*інформацією про стан довкілля;
*інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
*інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
*іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

== Обов'язки розпорядників інформації ==
1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;

{Пункт 1 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 319-VIII від 09.04.2015}

2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;

3) вести облік запитів на інформацію;

4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;

{Пункт 5 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 319-VIII від 09.04.2015}

6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

==Поняття запиту на інформацію==
'''Запит на інформацію''' - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (''частина перша статті 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (''частина друга статті 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').
==Види та форми запитів на інформацію==
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним (''частина третя статті 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
==Хто може бути запитувачами публічної інформації==
'''Запитувачами інформації можуть бути:''' фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень (''пункт 1 частини першої статті 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').
==Оформлення запитів на інформацію==
Письмовий запит подається в довільній формі (''частина четверта статті 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

'''Запит на інформацію має містити:'''
#ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
#загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
#підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит '''шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника'''. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації (''стаття 16 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]''), обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.
==Строк розгляду запитів на інформацію==
{| class="wikitable"
|-
! Інформація щодо якої зроблено запит !!Строк розгляду!!Примітка
|-
|запит на інформацію||'''не пізніше п'яти робочих днів''' з дня отримання запиту||
|-
|запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян||'''не пізніше 48 годин''' з дня отримання запиту||клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
|-
|запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних||розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту '''до 20 робочих днів''' з обґрунтуванням такого продовження||про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту
|}
==Плата за надання інформації==
Інформація на запит '''надається безкоштовно'''.

'''У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2011-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 740 "Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію"].
==Відмова у задоволенні запиту==
'''Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках''':
* розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
*інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону];
*особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону] фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
*не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою 19 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону].
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату відмови; мотивовану підставу відмови; порядок оскарження відмови; підпис.
==Відстрочка у задоволенні запиту==
Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом] строки у разі настання обставин непереборної сили.

Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку; причини, у зв'язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк; строк, у який буде задоволено запит; підпис.
==Направлення запиту належному розпорядникові інформації==
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
==Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації==
Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації '''можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду''' (''стаття 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').

'''Запитувач має право оскаржити:'''
#відмову в задоволенні запиту на інформацію;
#відстрочку задоволення запиту на інформацію;
#ненадання відповіді на запит на інформацію;
#надання недостовірної або неповної інформації;
#несвоєчасне надання інформації;
#невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону];
#інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України].
==Судова практика==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85775722 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 9901/133/19] (запитувач інформації навіть після фактичного отримання відповіді на запит має право оскаржити несвоєчасність дій суб’єкта владних повноважень із надання такої інформації).
==Корисні посилання==
*[https://www.president.gov.ua/docs/comment_api_final.pdf Науково-практичний коментар до Закону України "Про доступ до публічної інформації"]
*[https://rm.coe.int/recomendations-final-10-02-21/1680a165f7 Рекомендації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань додержання конституційного права людини і громадянина на доступ до інформації (2020 рік)]
==Див. посилання==
*[[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Взяття на соціальний квартирний облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2024-12-19T10:12:03Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закон України «Про житловий фонд соціального призначення»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/682-2008-п Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 682]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 615 «Деякі питання забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа житлом та підтримки малих групових будинків».]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2021-%D0%BF#Text Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 615]
== Визначення понять ==
'''Дитина-сирота''' – дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''Дітьми, позбавленими батьківського піклування,''' є діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.

статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування;

особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування;

форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - усиновлення; встановлення опіки, піклування; передача до прийомної сім’ї, дитячих будинків сімейного типу, до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

усиновлення - прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться в її інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя;

встановлення опіки та піклування - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів;

передача до прийомної сім’ї - добровільне прийняття за плату сім’єю або окремою особою, яка не перебуває у шлюбі, із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від одного до чотирьох дітей на виховання та для спільного проживання;

передача до дитячого будинку сімейного типу - прийняття в окрему сім’ю, яка створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, на виховання та для спільного проживання не менш як п’яти дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей, включаючи рідних, у такій сім’ї не може перевищувати десяти осіб;

діти-вихованці - діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані до дитячого будинку сімейного типу;

батьки-вихователі - подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та для спільного проживання не менш як п’ять дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування, та яким, за рішенням органів опіки та піклування, надано статус батьків-вихователів;

прийомні діти - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані до прийомної сім’ї;

прийомні батьки - подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та для спільного проживання дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування;

заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - медичні, навчальні, виховні заклади, інші заклади та установи, в яких проживають діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування;

'''Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування''', - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]).
=== Що слід розуміти під соціальними житлом ===
'''Соціальним житлом''' є житло всіх форм власності (крім соціальних гуртожитків) із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк.
До житла з житлового фонду соціального призначення належать:
# квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, які надаються громадянам у порядку черги на одержання соціального житла;
# жилі приміщення у соціальних гуртожитках, які надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання (стаття 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»]).

== Влаштування дітей, залишених батьками в медичних закладах ==
У разі відсутності відомостей про батьків та родичів дитини, залишеної в пологовому будинку чи іншому медичному закладі, адміністрацією медичного закладу складається відповідний акт, на підставі якого служба у справах дітей за місцезнаходженням медичного закладу приймає рішення про передачу її на усиновлення після досягнення дитиною двомісячного віку або влаштування під опіку, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, до закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

== Хто має право претендувати на соціальне житло ==
Відповідно до частини 2 статті 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»] правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України:
* для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону;
* середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством;
* внутрішньо переміщені особи, які не мають іншого житла для проживання на підконтрольній українській владі території або житло яких зруйновано (знищене) або пошкоджене до стану, непридатного для проживання, внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Під час визначення середньомісячного сукупного доходу '''''враховується вартість майна, що перебуває у власності громадянина та членів його сім’ї на момент взяття на соціальний квартирний облік''''' (крім вартості майнових прав чи прав власності внутрішньо переміщеної особи та членів її сім’ї на нерухоме майно, що розміщене на тимчасово окупованій території, в населених пунктах, які розташовані на лінії зіткнення або на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, а також на майно, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).

'''До відома!''' Для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа при визначенні середньомісячного сукупного доходу '''''не враховуються соціальна стипендія, пенсія у зв’язку з втратою годувальника та аліменти на утримання дитини.'''''

Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього затверджується Кабінетом Міністрів України.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, після завершення перебування у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей житла у власності, а також особи з їх числа при завершенні ними строкової служби у Збройних Силах України або при поверненні їх з установ, які виконують покарання у вигляді позбавлення волі, мають право протягом місяця позачергово отримати квартиру або садибний (одноквартирний) жилий будинок із житлового фонду соціального призначення, за наявності в них права на отримання такого житла (пункт 7 частини 1 статті 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»]).
{| class="wikitable"
!'''До відома!''' Особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, '''після досягнення 23 років не втрачають право''' на позачергове отримання благоустроєного жилого приміщення або соціального житла до надання їм благоустроєного жилого приміщення для постійного проживання або, за їхнім бажанням, - грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, за умови перебування у встановленому порядку на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або соціальному квартирному обліку на момент досягнення 23-річного віку віповідно до статті 33 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
|}
== Позасудовий порядок ==
=== Куди звертатися ===
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла мають право зараховуватися на квартирний облік та соціальний квартирний облік '''за місцем їх походження або проживання''' до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, '''за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування'''.

Після завершення перебування у відповідних закладах, дитячих будинках сімейного типу, прийомних сім’ях або завершення строку піклування діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа '''протягом місяця''' забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного житлового приміщення для постійного проживання.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, а також особи з їх числа, які перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх фактичного проживання, зазначеним у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (стаття 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».]
=== Перелік необхідних документів для взяття на соціальний квартирний облік ===
Взяття на облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, здійснюється '''за заявою''' піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування, а осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (18-23 років), - за їх заявою.

'''До заяви додаються''':
* копія документа, що посвідчує особу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
* копії документів, що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
* копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера дитині-сироті, дитині, позбавленій батьківського піклування, особі з їх числа;
* довідка про те, що дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, особа з їх числа не перебуває на обліку за місцем її проживання (пункт 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/682-2008-п Порядку взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього]).
=== Строки прийняття рішення ===
Рішення про взяття громадянина на облік або про відмову приймає відповідний орган місцевого самоврядування '''не пізніше 30 робочих днів'''.

У разі прийняття рішення про взяття на облік громадянинові '''не пізніше семи робочих днів''' після його прийняття надсилається/вручається повідомлення. Повідомлення про відмову надсилається '''не пізніше ніж протягом трьох робочих днів''' після прийняття такого рішення.

Відмова у взятті громадянина на облік може бути оскаржена в судовому порядку.
== Судовий порядок ==
=== Куди звернутись ===
Позовна заява щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади, органу місцевого самоврядування пред’являється в порядку адміністративного судочинства до '''окружного адміністративного суду''' за зареєстрованим місцем проживання (перебуванням) цієї особи позивача, або за місцезнаходженням відповідача (пункт 1 частина 1 статті 19, частина 1 статті 25 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України]).
=== Вартість ===
За подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі '''0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2024 року - 1211.20 грн.)''' відповідно до підпункт 1 пункту 3 частини 2 статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].
=== Перелік та зразки необхідних документів ===
До адміністративного позову, оформленого відповідно до статей 160, 161 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], '''додаються докази''', що обґрунтовують позовні вимоги (оскарження рішення/дії/бездіяльність суб’єкта владних повноважень), наприклад:
* копії документів, що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
* довідка про те, що дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, особа з їх числа не перебуває на обліку за місцем її проживання.
* витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про відсутність на праві власності та праві користуванні житла у дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
* обґрунтовану письмову відмову органу місцевого самоврядування у взятті дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числі на соціальний квартирний облік;
* та інші.

== Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа ==

=== Умови та порядок виплати грошової компенсації ===
Право на виплату грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа за власним вибором мають особи (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа віком від 16 років) у порядку черговості відповідно до дати включення у списки громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.

Структурний підрозділ місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування надає особі роз’яснення щодо її права на отримання житла за рахунок субвенції або грошової компенсації, ознайомлює з умовами отримання грошової компенсації під її особистий підпис.

Особа протягом трьох робочих днів з дати ознайомлення з умовами і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2021-%D0%BF#Text Порядком виплати грошової компенсації] за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа визначає разом із законним представником, а у разі його відсутності - із представником органу опіки та піклування за місцем свого походження (тільки якщо дитина не досягла повноліття або визнана недієздатною особою чи особою, цивільна дієздатність якої обмежена) спосіб реалізації свого права на забезпечення житлом та звертається з відповідною заявою до місцевого органу влади.

За особою, яка протягом одного місяця з дати надсилання їй місцевим розпорядником/структурним підрозділом повідомлення, або протягом трьох робочих днів з дати ознайомлення з умовами і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2021-%D0%BF#Text Порядком] не подала заяву про придбання житла або про виплату грошової компенсації, зберігається черговість на квартирному обліку.

Місцевий розпорядник/структурний підрозділ не пізніше ніж через три робочих дні з дати прийняття заяви з усіма необхідними документами для призначення грошової компенсації дає дозвіл на відкриття спеціального рахунку.

Після відкриття спеціального рахунку особа повідомляє про його реквізити місцевому розпоряднику/структурному підрозділу шляхом подання копії договору про відкриття спеціального рахунку в уповноваженому банку.

Місцевий розпорядник/структурний підрозділ після отримання від особи реквізитів її спеціального рахунку перераховує на нього кошти в сумі, визначеній у рішенні місцевої комісії, про що повідомляє особі не пізніше ніж через три робочих дні з дати перерахування коштів на її спеціальний рахунок.

Грошова компенсація може бути використана на придбання житлового приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках у будь-якій адміністративно-територіальній одиниці протягом одного року з дня зарахування коштів на спеціальний рахунок в уповноваженому банку.

Виплата грошової компенсації на умовах співфінансування з державного, місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством, здійснюється залежно від віку особи:

* для осіб від 23 до 35 років - 70 відсотків граничної вартості житла з подальшим зменшенням частки державного бюджету на 10 відсотків щороку, до 50 відсотків - у 2023 році та наступних роках;
* для осіб старше 35 років - 30 відсотків граничної вартості житла компенсується з державного бюджету, у 2023 році та наступних роках грошова компенсація у розмірі граничної вартості житла здійснюється за рахунок місцевих бюджетів.

Решта відсотків сплачується за рахунок місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством.

Особи, які досягли 23-річного віку протягом поточного бюджетного року, мають право на стовідсоткову грошову компенсацію граничної вартості житла.

=== Перелік необхідних документів ===
Заява про виплату грошової компенсації подається до виконавчих органів міських, селищних та сільських рад. Подати заяву про виплату грошової компенсації заявник може особисто, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).

До заяви додаються:

* Копія документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України)
* Документи (або копія рішення про їх видачу), що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа
* Документи, відповідно до яких було поставлено особу на квартирний облік як дитину-сироту, дитину, позбавлену батьківського піклування, для осіб після 23 років
* Копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності)
* Копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (копія паспорта громадянина України - для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті).

=== Вартість ===
Подання заяви про виплату грошової компенсації здійснюється безоплатно.

=== Строки прийняття рішення ===
Рішення про виплату грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення або про відмову у здійсненні виплати приймає відповідний орган місцевого самоврядування не пізніше 30 робочих днів.

=== Підстави для відмови у наданні грошової компенсації та порядок її оскарження. ===

# Особі може бути відмовлено у виплаті грошової компенсації, якщо:
# Виявлено невідповідності поданих документів вимогам законодавства;
# Прийнято рішення про втрату статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування;
# Подання не у повному обсязі встановленого переліку документів;
# Особа не перебуває на квартирному обліку.

Відмова у наданні грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа може бути оскаржена в судовому порядку.
[[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Діти-сироти‎]]
[[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування‎]]

Характеристика кримінальних правопорушень майнового характеру

2024-11-19T13:43:37Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 “Про судову практику у справах про злочини проти власності”]
== Кримінальні правопорушення проти власності ==
Статтею 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 Конституції України] визначено, що усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 Конституції України] ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Право власності в Україні охороняється законом. Зокрема, у розділі VI Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (далі - КК України) встановлено, які саме суспільно небезпечні діяння проти власності є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, які їх вчинили.

'''Кримінальні правопорушення проти власності''' – це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що порушують право власності, спричиняють майнову шкоду приватній особі, колективу чи державі й учиняються, зазвичай, із корисливих мотивів.

Родовим і безпосереднім '''об’єктом''' цих кримінальних правопорушень є врегульовані законом суспільні відносини власності, передусім, відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном. Додатковими необхідними безпосередніми об’єктами кримінальних правопорушень, які вчиняються з використанням насильства чи погрози його застосування (насильницький [[грабіж]], розбій, [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]], [[погроза знищення майна]]), можуть бути здоров’я, життя, психічна чи фізична недоторканність особи. При [[Умисне знищення або пошкодження майна|знищенні або пошкодженні майна]] додаткові факультативні безпосередні об’єкти – громадський порядок, громадська безпека, довкілля.

Важливе значення при кваліфікації кримінальних правопорушень проти власності має '''предмет''' кримінального правопорушення - чуже майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи (наприклад, речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери тощо), а також право на майно та дії майнового характеру, електрична та теплова енергія (абзац перший пункту 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 “Про судову практику у справах про злочини проти власності”]).

'''Майно''' – це речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру (наприклад, грошові кошти, цінні папери, особисті речі, побутова техніка, предмети домашнього господарства, продуктивна робоча худоба тощо).

''Фізичні ознаки'' майна характеризуються тим, що вказані предмети та речі можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо (людина як фізична особа не може бути предметом злочинів проти власності, а тому її викрадення, а також інше незаконне заволодіння слід кваліфікувати за відповідними статтями розділів III або XX Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

''Економічні ознаки'' полягають у тому, що майно повинно:
* мати мінову та споживчу вартість;
* бути відокремлене від природного середовища чи бути створене заново;
* бути здатним задовольняти потреби людини та суспільства.
''Юридичними ознаками'' майна є те, що воно має:
* бути чужим для винного;
* належати за правом власності іншому суб’єктові права власності;
* не належати до предметів злочинів, відповідальність за які передбачена іншими розділами Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. У деяких злочинах проти власності як предмет поруч з майном виступають право на майно, а також дії майнового характеру.
*# Не є предметом злочинів проти власності природні об’єкти (ліс на корені, звірі у лісі тощо), посягання на які відносяться до злочинів проти довкілля (див. коментар до розд. УІІІ «Злочини проти довкілля»). Але ці предмети стають предметом злочинів проти власності, якщо вони вже раніше (до заволодіння ними чи знищення їх) були вилучені шляхом праці людини з природного стану і включені до фондів власності. Не є предметом злочинів проти власності: вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської зброї, бойових припасів до неї, пневматичних рушниць, газових і сигнальних пістолетів та деяких інших засобів, які не містять вибухових речовин), вибухові речовини; радіоактивні матеріали; наркотичні засоби; психотропні речовини; військове майно та інші, які на підставі особливо небезпечних своїх властивостей передбачені законом як предмети злочинів проти громадської безпеки, народного здоров’я, військових злочинів та ін. (див. коментар до статей 262-267, 312, 410 КК та ін.). Не є предметами злочинів проти власності об’єкти інтелектуальної та промислової власності, інші об’єкти авторських та суміжних прав (див. коментар до статей 176, 177 КК).
*# Злочини у формі крадіжки (ст. 185 КК), шахрайств (ст. 190 КК), привласнення чи розтрати (ст. 191 КК) слід відрізняти від дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем як адміністративних правопорушень, передбачених ст. 51 КУпАП. Відповідно до Закону України від 4 червня 2009 р. № 1449-ІУ до ст. 51 КУпАП внесено зміни, відповідно до яких встановлено, що викрадення чужого майна у формі крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 н. м. д. г.
*# Окремі загальні питання, що стосуються моменту закінчення злочинів проти власності, співучасті у злочинах, спірні питання кваліфікації злочинів проти власності, їх розмежування та відмежування від суміжних злочинів та ін. див. роз’яснення у ППВСУ № 10 від 6 листопада 2009 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» (ВВСУ. - 2009. - № 12. - С. 9-16).
== Об’єктивна сторона кримінальних правопорушень проти власності ==
З '''об’єктивної сторони''' кримінальні правопорушення проти власності характеризуються, зазвичай, активними діями, що спричиняють матеріальну шкоду певній особі, колективу чи державі.

Бездіяльністю вирізняється таке кримінальне правопорушення, як ''порушення обов’язків щодо охорони майна'' (стаття 197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).

Більшість кримінальних правопорушень проти власності сконструйовано законодавцем переважно як матеріальні склади, тобто, при кваліфікації слід враховувати той факт, що обов’язковими ознаками їх об’єктивної сторони є суспільно небезпечне діяння, кримінально притиправний наслідок і причинний зв’язок між діянням та наслідком. Склади деяких кримінальних правопорушень – формальні ([[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]] – стаття 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]; придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного кримінально протиправним шляхом – стаття 198 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]) або усічені (розбій – стаття 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]; [[погроза знищення майна]] – стаття 195 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).

Спосіб вчинення посягання є одним з основних критеріїв для кваліфікації вчиненого та відмежування різних форм викрадення майна й іншого протиправного заволодіння ним.

Спосіб кримінальних правопорушень проти власності може бути таким:
* [[Крадіжка|таємний]] (стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* [[Грабіж|відкритий]] (стаття 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* шляхом нападу (стаття 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (стаття 1881 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]] (стаття 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* [[шахрайство]] (стаття 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
[[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|привласнення, розтрата чи заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем]] (стаття 191 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).

''Способами'' заволодіння чужим майном виступають привласнення, розтрата, зловживання службовим становищем. На відміну від інших кримінальних правопорушень проти власності при привласненні, розтраті або зловживанні службовим становищем особа використовує надані їй певні права щодо розпорядження, зберігання чи використання вказаного майна. Вказані права щодо майна виникають у особи на підставі відповідного правового акту чи спеціального доручення.

''Привласнення'' виражається в умисному протиправному утриманні чужого майна з наступним його оберненням на свою користь. Викрадене майно знаходиться у правомочному володінні особи і незаконно переходить в особисте користування.

''Розтрата'' полягає у незаконному відчуженні (витрачанні) чужого майна (продаж, обмін, дарування, споживання тощо).

Відмінність між привласненням і розтратою полягає у тому, що при привласненні майно незаконно утримується винною особою для особистого користування, а при розтраті чуже майно передається іншим особам чи споживається.

Привласнення або розтрата може бути вчинена як особами, яким чуже майно було ввірено чи знаходилося у їх віданні, так і службовими особами.

'''''Особи у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за кримінальні правопорушення:''''' крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399). За загальним порядком кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років.

'''Корисливий мотив при вчиненні кримінальних правопорушень''' проти власності полягає в прагненні винного протиправно використати чуже майно на свою чи іншої особи користь або отримати майнову вигоду без обернення чужого майна на свою користь.
== Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення проти власності ==
'''Суб'єктивна сторона''' кримінального правопорушення характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом.
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Спрощені закупівлі при проведенні електронного аукціону

2024-11-19T12:06:45Z

Kudelia.Ihor: Доповнення

== Нормативна база ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закон України «Про публічні закупівлі»]

[https://buhgalter.com.ua/upload/news/2020/5/1.%20%E2%84%96%203304-04_28729-06%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2005.05.2020.pdf Лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 «Щодо спрощених закупівель»]
== Поняття «спрощених закупівель». ==
'''Спрощені закупівлі''' - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»] (далі – Закон), шляхом проведення "спрощеної процедури закупівлі" через систему [https://prozorro.gov.ua/ Prozorro].
Простіше кажучи ''Спрощена закупівля'' — це процедура придбання державним замовником товарів чи послуг на суму до 200 000 грн (до 1 млн грн в окремих випадках), або робіт на суму до 1 500 000 грн (до 5 млн грн в окремих випадках). За своїм принципом вона схожа на відкриті торги і також регламентується Законом України «Про публічні закупівлі», але проводиться у значно коротші терміни.

* для замовників, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону], за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
* для замовників, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text пунктом 4 частини першої статті 2 Закону], за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
== Етапи проведення спрощеної закупівлі ==
'''Даний вид публічних закупівель має такий алгоритм проведення тобто етапи:'''
* Публікація оголошення. Замовник публікує в системі Prozorro оголошення, в якому зазначає, що саме та за якою ціною хоче придбати, а також вказує у тендерній документації (доданих файлах) вимоги до майбутнього постачальника.
* Період уточнень — етап, на якому потенційні учасники тендеру мають можливість задати свої питання чи залишити вимоги до замовника, якщо необхідно виправити невідповідність в умовах тендерної документації. Триває щонайменше 3 робочих дні.
* Прийом пропозицій — протягом нього постачальники можуть надіслати свої цінові пропозиції, користуючись майданчиком SmartTender.
* Аукціон — проводиться лише якщо пропозиції надіслали щонайменше два учасники. Якщо ж пропозиція лише одна — закупівля одразу переходить на наступну стадію. За результатами трьох раундів на пониження ціни перемагає постачальник з найбільш вигідною пропозицією.
* Розгляд пропозицій. Замовник уважно вивчає пропозицію переможця на відповідність умовам електронного тендеру.
* Укладання договору про закупівлю. Якщо все добре — замовник підписує угоду з постачальником.

Якщо жоден постачальник не подав пропозицію до закупівлі або всі учасники були дискваліфіковані — спрощена закупівля відміняється.

== Замовники ==
До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать:

1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад;

2) Пенсійний фонд України, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, їх територіальні органи (далі - органи соціального страхування);

{Пункт 2 частини першої статті 2 в редакції Закону № 3868-IX від 17.07.2024}

3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків;

4) юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак:

органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання;

наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв.

== Державне регулювання, контроль у сфері закупівель та громадський контроль ==
1. Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, вживає таких заходів:

1) до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю;

{Пункт 1 частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1530-IX від 03.06.2021}

2) не допускає здійснення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадках:

відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених пунктом 1 цієї частини;

відміни процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним;

оскарження відповідно до статті 18 цього Закону на період призупинення процедури закупівлі;

наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Перевірка наявності документів, зазначених у пункті 1 цієї частини, проводиться шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.

3. Банки під час оплати за договорами про закупівлю перевіряють наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель. У разі відсутності звіту про результати проведення закупівлі платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином.

4. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

5. Громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, зокрема шляхом здійснення аналізу і моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органи, що уповноважені здійснювати контроль, про виявлені ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Залучення громадськості до здійснення контролю у сфері закупівель здійснюється відповідно до законів України "Про громадські об’єднання", "Про звернення громадян", "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", "Про відкритість використання публічних коштів".

Громадяни і громадські організації та їх спілки не мають права втручатися у процедуру закупівлі/спрощену закупівлю.

== Оголошення закупівлі ==
'''Для проведення спрощеної закупівлі необхідно:'''
* Увійти до особистого кабінету на Майданчику, з якого Ви вирішили оголошувати торги.
* Створити закупівлю, заповнивши всі обов'язкові поля в формі. Прикріпити всі необхідні документи (проект договору, технічні вимоги до товару, кваліфікаційні вимоги до Постачальників тощо).
Звертаємо Вашу увагу та не, що під час проведення спрощених закупівель створення тендерної документації, застосування кваліфікаційних та інших вимог до Постачальників є необов'язковим. Крім цього, немає чітких вимог до тендерної документації, і Замовник сам вирішує, прикріпляти ці документи до оголошення чи ні.
* Опублікувати закупівлю.
'''В полі "Очікувана вартість закупівлі" - зазначається сума, яка передбачена річним планом Замовника на дану закупівлю. Постачальник не зможе запропонувати ціну, яка перевищує бюджет, зазначений в оголошенні.'''

'''В полі "Розмір мінімального кроку пониження ціни" - зазначається мінімальна сума, на яку Постачальник може понизити вартість своєї пропозиції в ході одного раунду аукціону. Крок розраховується у межах 0,5-3% від бюджету закупівлі у грошовому або відсотковому виразі.'''

Після цього тендеру присвоюється унікальний номер ID вигляду UA-2020-00-00-000000, який відображається на сторінці тендеру і за яким його можуть знайти Постачальники. Вже через 30 хвилин після створення оголошення воно повинно з'явитись на сайті [https://prozorro.gov.ua/ prozorro.gov.ua] та на всіх Майданчиках ProZorro.

Якщо Ви хочете запросити постачальника в торги, відправте йому ID тендеру. Завдяки цьому унікальному номеру він знайде саме Ваш тендер і зможе взяти в ньому участь. Окрім цього, Майданчики можуть надавати додатковий безкоштовний сервіс - запрошення постачальника в торги: щоб ним скористатися, необхідно просто звернутися до Майданчика, на якому Ви розміщуєте оголошення.

Якщо у Вас виникло запитання з приводу оголошення або Ви не впевнені у коректності термінів періодів закупівлі, якщо Вам не вдається щось опублікувати або ж Ви не знаєте, як заповнити те чи інше поле і т. п., не зволікайте - дзвоніть до служби підтримки Майданчика, через який Ви оголосили закупівлю, спеціалісти проконсультують і допоможуть.

== Період уточнень ==
'''''Період Уточнень триває мінімум 3 робочих дні'''''. Даний мінімальний термін “зашитий” в Систему, тобто поставити термін періоду менше (наприклад, 1-2 дні) неможливо.

Протягом періоду уточнень Ви можете, за необхідності, змінювати умови закупівлі, додавати/змінювати документи.

В той же час Постачальники мають можливість через Систему звертатися до Вас із питаннями та/або вимогами. Запитання, вимоги та Ваші відповіді на них оприлюднюються в Cистемі, і їх може бачити кожен, хто відкриє Вашу закупівлю. Замовник '''протягом одного робочого дня з дня оприлюднення питання/вимоги''' зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.

'''Важливо!''' У разі внесення змін до оголошення про проведення спрощеної закупівлі строк для подання пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель '''не менше ніж на два робочі дні.'''

Всі відповіді на питання надаються через Майданчик, який Ви обрали для розміщення оголошення. Ви не будете бачити назву компанії, яка ставила питання, лише зміст звернення.

== Період подання пропозицій ==
Тривалість етапу подання пропозицій учасниками визначається встановленими замовником кінцевим строком подання пропозицій та тривалістю періоду уточнення інформації про закупівлю.

При цьому '''загальна тривалість етапів уточнення''' інформації про закупівлю та етапу подання пропозицій учасниками '''не повинен бути менше 6-ти робочих днів'''.

'''Важливо!''' В даний період Ви вже не можете вносити зміни до оголошення, а Постачальники - ставити запитання.

На цьому етапі Постачальники подають пропозиції, які залишаються конфіденційними. До початку аукціону Ви не бачите кількість поданих пропозицій. Проте, якщо по закінченню періоду подання пропозицій Система призначає дату та час аукціону, то для участі у Вашій процедурі закупівлі подано мінімум 2 пропозиції. Майданчики проінформують Вас та Постачальників про дату та час початку аукціону.

'''Важливо!''' ''Якщо на етапі подання пропозицій не було подано жодної пропозиції, то закупівля автоматично відміняється системою.''

'''Важливо!''' ''Якщо на етапі подання пропозицій було подано лише 1 пропозицію, то закупівля автоматично переходить на етап кваліфікації, а Ви її оцінюєте.''

== Аукціон ==
Після завершення періоду подання пропозицій система планує дату та час аукціону. Він може бути призначений лише на робочий день та на робочий час. Дата та час аукціону відображатиметься в оголошенні про проведення закупівлі. Понижувальний аукціон (редукціон) відбувається за єдиним критерієм - ціна/приведена ціна* та '''складається з 3 раундів'''.

* На початку аукціону Ви можете бачити лише кількість Постачальників, які називатимуться "Учасник 1", "Учасник 2" і т. д.
* Приведена ціна - це ціна, зазначена Постачальником у своїй пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, що визначена Замовником в умовах закупівлі. Приведена ціна = Ціна пропозиції / Коефіцієнт корекції (КК).
* Учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни.

'''Зверніть увагу!''' Протягом кожного етапу електронного аукціону всім учасникам забезпечується доступ до аукціону, зокрема до інформації про позицію їхніх цін або приведених цін в електронній системі закупівель у списку від найвищої до найнижчої на кожному етапі проведення аукціону та інформації про кількість учасників на поточному етапі електронного аукціону без зазначення їхніх найменувань..

== Кваліфікація постачальників і визначення переможця ==
На цьому етапі Ви проводите активні дії, а саме: послідовно перевіряєте отримані пропозиції, починаючи з найменшої запропонованої ціни до найвищої. Якщо пропозиція Постачальника з найменшою ціною відповідає Вашим вимогам, така пропозиція оголошується переможцем. Якщо не відповідає - Ви дискваліфікуєте таку пропозицію і оцінюєте наступну.

'''Якщо на етапі кваліфікації декілька пропозицій в черзі (від найнижчої ціни до найвищої), Ви не можете брати до розгляду пропозицію другого за ціною Постачальника в торгах, доки не приймете рішення по першому Постачальнику. Спочатку відхиляєте пропозицію першого Постачальника, потім розглядаєте другого. Якщо ж пропозиція першого в черзі Постачальника Вам підходить, інші пропозиції Ви вже не розглядаєте.'''
== Укладання договору ==
Замовник укладає договір про закупівлю з переможцем '''не пізніше ніж через 20 днів''' з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.

Замовнику варто пам’ятати про опублікування договору про закупівлю та всі додатки до нього '''протягом 3 робочих дня''' з дня його укладення. Договір укладають згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text статті 41 закону.]

'''Важливо!''' Сума в договорі не може перевищувати ціну пропозиції Переможця торгів, яку він запропонував в останньому раунді аукціону.

Після прикріплення договору процедура вважається завершеною.

'''Важливо!''' Слід пам'ятати, що Ви, як Замовник, можете відмінити процедуру у будь-який момент до її завершення, але при цьому обов’язково повинні зазначити причини відміни закупівлі.
== Нікчемність договору про закупівлю ==
'''Договір про закупівлю є нікчемним у разі:'''
# якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону];
# укладення договору з порушенням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text частини четвертої статті 41 Закону];
# укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text статті 18 Закону];
# укладення договору з порушенням строків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text частинами п’ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 Закону], крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text статті 18 Закону].
==== Зміни які необхідно враховувати при проведенні закувівель з 27.02.2023 року. ====

Рекомендуємо при оголошенні таких закупівель врахувати зміни, якими відтепер:
# чітко зазначено, що в разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель;
# розширено заборону замовникам здійснювати закупівлі у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь;
# встановлено, що повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, укладеного за результатами відкритих торгів або електронного каталогу (шляхом запиту цінових пропозицій), та зміни до договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 19 цих особливостей, оприлюднюється відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей протягом трьох робочих днів з дня внесення змін;
# визначено також, що звіт про виконання договору в разі укладання за результатами відкритих торгів або каталогів (шляхом запиту цінових пропозицій) оприлюднюється у разі закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання протягом 20 робочих днів;
# уточнено, що звіт про виконання договору про закупівлю, укладений відповідно до пункту 13 Особливостей (яким передбачено виключення), не оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель.
# чітко визначено, що вартість до 200 тис. грн (коли можна укладати прямий договір) відноситься до послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Відповідно до пункту 3 Порядку визначення предмета закупівлі під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163, та / або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.
# у пункті 13 Особливостей в більшість підпунктів внесено уточнення щодо застосування виключень, за якими замовники можуть укласти прямі договори. Також у певних випадках, коли замовник застосовує виключення по пункту 13 Особливостей, визначено, що в разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпунктів 5–11, 14 пункту 13 Особливостей замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та всі додатки до нього, а також обґрунтування застосування замовником підстави для здійснення закупівлі відповідно до цього пункту. Але окремо зверну увагу, що у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 19 Особливостей, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей, отже, по договорах про закупівлю, укладених відповідно до пункту 13 Особливостей, потрібно публікувати повідомлення про внесення змін разом із додатковою угодою;
# у пункті 18 Особливостей передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, крім певних випадків. Тепер без посилання на результати електронного аукціону.
# пункт 28 Особливостей, який стосується складання тендерної документації, доповнено інформацією щодо встановлення кваліфікаційних критеріїв, підстав для відмови в участі у відкритих торгах, а також об’єднання учасників;
# суттєво внесено зміни в підстави для відмови в участі у відкритих торгах;
# у пункті 44 Особливостей чітко визначено, коли замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі.
[[Категорія:господарське право]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]