WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Податок на доходи фізичних осіб

2026-04-09T09:36:47Z

Kubai.Inna: Активні посилання на норми законодавства

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3050-20#Text Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно»]
== Загальна інформація ==
'''Податок на доходи фізичних осіб''' - загальнодержавний податок, що стягується з доходів фізичних осіб (громадян - резидентів) і нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 Податковий кодекс України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 (далі - ПК України)] містить окремий розділ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610:~:text=%7B%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%20III%20%D0%B2,%D0%94%D0%9E%D0%A5%D0%9E%D0%94%D0%98%20%D0%A4%D0%86%D0%97%D0%98%D0%A7%D0%9D%D0%98%D0%A5%20%D0%9E%D0%A1%D0%86%D0%91 Розділ IV]) під назвою «Податок на доходи фізичних осіб» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610:~:text=%7B%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%20III%20%D0%B2,%D0%94%D0%9E%D0%A5%D0%9E%D0%94%D0%98%20%D0%A4%D0%86%D0%97%D0%98%D0%A7%D0%9D%D0%98%D0%A5%20%D0%9E%D0%A1%D0%86%D0%91 (статті 162–179)].
== Платники податку ==
Платниками податку на доходи фізичних осіб є:
# Фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
# Фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання.
# Фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
# Податковий агент ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20162.,162.1.3.%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82. стаття 162 ПК України]).
== Об'єкт оподаткування ==
'''Об'єктом оподаткування резидента є:'''
* загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
* доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
* іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
'''Об'єктом оподаткування нерезидента є:'''
* загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
* доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20163.,%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F). (стаття 163 ПК України).]
== База оподаткування ==
Базою оподаткування є '''загальний оподатковуваний дохід''' (будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20164.,178%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83. (п. 164.1 ст. 164 ПК України)].

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:
# Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
# Суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.
# Доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об'єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу.
# Частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83%20(%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83)%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0/%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%2D%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83 статей 172-173 ПК України].
# Дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).
# Оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований контролюючим органом.
# Сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПК України, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.
# Пасивні доходи, доходи у вигляді виграшів, призів.
# Інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах за деяким виключенням.
# Дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 ПК України].
# Сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.
# Кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як неправомірна вигода, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання.
# Доходи, що становлять позитивну різницю між: • сумою коштів, отриманих платником податку внаслідок його відмови від участі в фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду, крім випадків, коли платник податку одночасно передає кошти, отримані з фонду фінансування будівництва, в управління тому самому управителю у той самий або інший фонд фінансування будівництва; • сумою коштів, отриманих платником податку від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі, якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за цим договором.
#Дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім визначених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627:~:text=164.2.14.%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4%20%D1%83,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2024.05.2012%7D 164 ПК України] сум.
#Сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя (у тому числі за договорами страхування довічних пенсій) та недержавного пенсійного забезпечення, за договорами пенсійного вкладу, договорами довірчого управління, укладеними з учасниками фондів банківського управління, у випадках та розмірах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4094:~:text=170.8.2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82,%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. підпунктом 170.8.2 пункту 170.8 статті 170 ПК України].
#Сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються суб'єктами, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4094:~:text=164.2.16.%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B3%D1%96%D0%B3%2D%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%83%3B статтею 164 ПК України].
#Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20165.%20%D0%94%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE)%20%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83 статтею 165 ПК України]) у вигляді вартості об'єктів визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4094:~:text=%D0%B0)%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2. статтею 164 ПК України].
#Дохід, отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт дорогоцінних металів, крім доходу, отриманого за брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України (детальніше у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4094:~:text=164.2.18.%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4%2C%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2016.01.2020%7D статті 164 ПК України]).
#Інші доходи, крім зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20165.%20%D0%94%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE)%20%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83 статті 165 ПК України.]
'''Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу''', зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20165.%20%D0%94%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE)%20%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83 статті 165 ПК України.]

''Базовий податковий (звітний) період'' - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9+%28%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9%29+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4#w1_1:~:text=33.3.%20%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9,%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83. (пункт 33.3 статті 33 ПК України).]

'''УВАГА ЗМІНИ!''' 06 травня 2023 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3050-20#Text Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050)], яким внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 ПК України], зокрема:

щодо податку на доходи фізичних осіб:

встановлено, що обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається:

- якщо такий платник податку отримував доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 ПК України] не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- якщо платник податку отримував доходи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 пунктом 27 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України], а саме доходи у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки. При цьому будуть скасованими (відкликаними) податкові повідомлення-рішення, які були винесені платникам податків за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації.
== Ставки податку ==
Ставка податку на доходи фізичних осіб становить:

♦ '''18 %''' - доходи, нараховані (виплачені, надані) (за виключенням деяких випадків) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом; пасивний дохід ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+167.+%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83#w1_2 пункт 167.1. статті 167 ПК України]);

♦ '''9 %''' - доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток ;

♦ '''5 %''' - доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування)([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+167.+%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83#w1_2 пункт 167.5.2. статті 167 ПК України]);

♦ '''0%''' - вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця [[Спадкування за законом|першого та другого ступенів споріднення]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+167.+%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83#w1_2 пункт 167.3. статті 167 ПК України]).

З повним переліком ставки можна ознайомитися за [https://index.minfin.com.ua/ua/labour/incometax/ посиланням].
== Податкові соціальні пільги ==
Поряд з обов'язком сплачувати податок, платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

'''Детальніше див.:''' "[[Отримання (застосування) податкової соціальної пільги]]"
== Див. також ==
* [[Податкова знижка з податку на доходи фізичних осіб]]
* [[Оподаткування доходу, отриманого від продажу (обміну) транспортного засобу у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда]]
* [[Оподаткування доходу, отриманого у вигляді спадщини]]
* [[Оподаткування доходів, отриманих за кордоном]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Порядок прийняття та оформлення спадщини неповнолітніми

2026-04-09T08:33:00Z

Kubai.Inna: Додано одне речення

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=ENG-,%D0%A1%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,-%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%202947%2DIII Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалені рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29 січня 2009 року]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
'''Зверніть увагу! З 18.06.2023''' пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"], яким на час дії воєнного стану зупинявся перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття, але не більше ніж на чотири місяці '''скасовано''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). '''Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,] відповідно до яких:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-vid-03052022-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна]'''.
|}
== Хто така малолітня та неповнолітня особа? ==
Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років - '''малолітня особа''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n187 ч. 1 ст. 31 Цивільного кодексу України]).

Фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років - '''неповнолітня особа''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n193 ч. 1 ст. 32 Цивільного кодексу України]).
== Куди звернутись? ==
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, подає '''нотаріусу (державному або приватному)''' або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5927 ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України]).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text:~:text=ENG-,%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE,-%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%202709%2DIV Закону України "Про міжнародне приватне право"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5707:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%94%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%22%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%22. (ч. 3 ст. 1221 Цивільного кодексу України).]
== Прийняття спадщини неповнолітніми ==
'''Малолітня та неповнолітня особа, вважаються такими, що прийняли спадщину''', якщо не було подано заяву про відмову від прийняття спадщини відповідно до чинного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5924 ч. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України]). Тобто, '''незалежно від того чи подавалась заява про прийняття спадщини''' від імені малолітньої чи неповнолітньою особою, '''чи була зареєстрована малолітня або неповнолітня особа разом із спадкодавцем на момент смерті — вони приймають спадщину автоматично.''' Тому подання заяви про прийняття спадщини такими особами не є обов'язковим.

Особа, яка досягла чотирнадцяти років (неповнолітня), має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5930 ч. 3 ст. 1269 Цивільного кодексу України]).

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої особи подають її батьки (усиновлювачі).

Для подання заяви про прийняття спадщини встановлюється '''строк у шість місяців''', який починається з часу відкриття спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5934 ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України]). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5704 ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України]).
== Чи може неповнолітня або малолітня особа відмовитись від прийняття спадщини? ==
'''Неповнолітня''' особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини '''за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5948 ч. 3 ст. 1273 Цивільного кодексу України]). '''Слід зауважити, що така згода надається обома батьками!!!'''

'''''У разі смерті одного з батьків:'''''
* згода надається тим із батьків, хто є живим;
* надається свідоцтво про смерть померлого з батьків.
Батьки (усиновлювачі) можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної '''малолітній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5949 ч. 4 ст. 1273 Цивільного кодексу України]). Дана норма закріплена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n867 статтею 177 Сімейного Кодексу України], згідно якої батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:
* відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
* видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;
* вчиняти правочини щодо: об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина; відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.
Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування '''після перевірки, що проводиться протягом одного місяця''', і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.
== Що таке обов'язкова частка у спадщині? ==
При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріус має обов’язково з’ясувати наявність спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, перелік яких визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5792 статті 1241 Цивільного кодексу України], а саме:
* '''малолітні, неповнолітні;'''
* повнолітні непрацездатні діти спадкодавця,
* непрацездатна вдова (вдівець);
* непрацездатні батьки.
Обов’язкова частка у спадщині визначається незалежно від змісту заповіту у розмірі половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n754 підпункт 5.10 пункту 5 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок)]).

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n750 підпункт 5.7 пункту 5 глави 10 розділу II Порядку]).
== Які документи необхідні для прийняття та оформлення спадщини? ==
Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n733 підпункт 4.14 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку]), а саме:
# Свідоцтво про смерть спадкодавця (для встановлення факту смерті спадкодавця та часу відкриття спадщини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n650 (підпункту 1.3 пункту 1 глави 10 розділу II Порядку]) - оригінал.
# Заповіт (у разі наявності) - оригінал.
# Документи, які підтверджують родинні відносини (свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб), повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису (про народження, про шлюб), копії актових записів (про народження, про шлюб), копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин) — оригінали.
# Документи, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно, яке бажають оформити спадкоємці — оригінали.
# Свідоцтво про народження (для малолітніх до 14 років) — оригінал.
# Паспорт (для неповнолітніх з 14 років) – оригінал.
# Реєстраційний номер облікової картки платника податків (для усіх без винятку осіб, якщо до складу спадкового майна входить майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації) - оригінал.
# Довідка органу місцевого самоврядування про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні разом з померлою особою на момент смерті - оригінал.
# Довідка органу місцевого самоврядування про останнє місце реєстрації померлої особи - оригінал.

'''Батьки, які діють від імені малолітньої особи або надають згоду неповнолітньому на прийняття та оформлення спадщини також повинні пред'явити нотаріусу:'''
* оригінали документів, які підтверджують родинні відносини з малолітньою чи неповнолітньою особою (свідоцтво про народження дитини);
* оригінали документів, які підтверджують особу батьків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n475 ст. 43 Закону України “Про нотаріат”]).
== Коли звертатись для видачі свідоцтва про право на спадщину? ==
Свідоцтво про право на спадщину видається '''на підставі заяви спадкоємців''', які прийняли спадщину, '''після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6061 ч. 1 ст. 1298 Цивільного кодексу України]).

Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини.

Дане положення застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6062 ч. 2 ст. 1298 Цивільного кодексу України]).

'''Видача свідоцтва''' про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким '''строком не обмежена''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n731 підпункт 4.12 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку]).
== Вартість ==
Загальну суму, в яку обійдеться прийняття та оформлення спадщини прорахувати неможливо. Вартість буде залежати від:
* місця звернення спадкоємця - приватний нотаріус чи державна нотаріальна контора;
* наявності чи відсутності необхідних для оформлення спадщини документів та їх стану (помилки, розбіжності і т.д.), що визначить подальший порядок ведення спадкової справи — нотаріальний чи судовий;
* наявність фактів, які надають можливість нотаріусу звільнити від сплати окремих платежів при оформленні спадщини (наприклад, державного мита, адміністративного збору);
* наявність чи відсутність обставин, які визначатимуть оподаткування об'єктів спадщини.
'''За нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, в тому числі діти спадкодавця''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213:~:text=174.2.%20%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B (підпункт "а" підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України)].
[[index.php?title=Категорія:Спадкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Заява до міжнародного Реєстру збитків про вимушене внутрішнє переміщення (А1.1)

2026-02-26T16:00:11Z

Kubai.Inna: Додано більш детальної інформації.

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#Text Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/961_001-23#Text Резолюція Комітету Міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3432-20#Text Закон України "Про приєднання України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 № 365 "Про затвердження Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг"]
* [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view Правила подання, обробки та внесення Заяв, прийняті Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 21 березня 2024 року та затверджені Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 26 березня 2024 року]
* [https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2916-Rev1-UA+-+Категорія+Заяв+A1.1+Вимушене+внутрішнє+переміщення.pdf/4f269855-4329-e5fb-0614-0e3fd7006aef?t=1734689879948 Форма та правила подання Заяви (Категорія Заяв А1.1), прийняті Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України на 3-му засіданні 14 червня 2024 року]

== Загальна інформація ==
'''Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України''' (далі - Реєстр), слугує для документального обліку доказів та інформації, що стосуються заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, всім зацікавленим фізичним і юридичним особам, а також державі Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи, міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/961_001-23#n32 ст. 1 Статуту Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України]). Реєстр створений Україною, ЄС та ще 42 країнами.

Детальніше про реєстр [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%94%D1%8E_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України].

== Умови подання заяви ==
'''Заява в категорії A1.1 Вимушене внутрішнє переміщення подається за умови''', що вимушене внутрішнє переміщення відбулося на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”]([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#:~:text=24.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97 пункт 24 Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 № 365 (далі – Порядок подання заяв]).

== Хто може подати заяву ==
Заява в категорії A1.1 Вимушене внутрішнє переміщення '''подається кожною вимушено внутрішньо переміщеною особою окремо''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#:~:text=23.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE. пункт 23 Порядку подання заяв]).

Вимушено внутрішньо переміщеною особою є будь-яка фізична особа, яка:

* була змушена залишити або покинути своє житло чи місце проживання та переміститися в інше місце в Україні;
* не має чи не мала можливості повернутися з іншого місця в Україні до свого житла чи місця проживання в результаті міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України;
* не має чи не мала можливості повернутися з іншого місця в Україні до свого житла чи місця проживання з метою уникнення негативних наслідків міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#:~:text=%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20-%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C-%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%BC%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B0 пункт 2 Порядку подання заяв]);
* особа, яка зареєстрована як внутрішньо переміщена особа в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб в Україні;
* особа, яка була зареєстрована як внутрішньо переміщена особа в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб в Україні [https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2916-Rev1-UA+-+Категорія+Заяв+A1.1+Вимушене+внутрішнє+переміщення.pdf/4f269855-4329-e5fb-0614-0e3fd7006aef?t=1734689879948 (пункт 3.4. Форми та правил подання Заяви (Категорія Заяв А1.1), прийняті Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України на 3-му засіданні 14 червня 2024 року] (далі - [https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2916-Rev1-UA+-+Категорія+Заяв+A1.1+Вимушене+внутрішнє+переміщення.pdf/4f269855-4329-e5fb-0614-0e3fd7006aef?t=1734689879948 Форми та правила подання Заяви]).

== Форма та зміст заяви ==
Усі заяви повинні бути подані за допомогою форми для подання заявником інформації та доказів пов'язаних із заявою (далі - Форма Заяви) '''в електронному вигляді через портал Дія.''' Ніякі інші формати подання не допускаються. Заяви в інших форматах розглядатися не будуть.

Заява буде вважатися заповненою та поданою, коли заявник заповнить всю інформацію та надасть документацію, що вимагається у Формі Заяви в Дії, перевірить всю таку інформацію та документацію, та підпише Форму Заяви в електронному вигляді в Дії. Після завершення подання Заяви Заявник '''отримає через Дію підтвердження про те, що заяву подано''', яке містить унікальний номер заявника та номер заяви, а також автоматично згенерований перелік інформації та доказів, поданих разом із заявою. Це слугуватиме підтвердженням завершення подання заяви та дати її подання до Реєстру. Після подання Заяви Заявник зможе завантажити та зберегти повну копію заяви, включаючи всю інформацію та всі подані докази ([https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view ст. 13 Правил подання, обробки та внесення Заяв, прийнятих Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, 21 березня 2024 року та затверджених Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, 26 березня 2024 року] (далі – [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view Правила про Заяви]).

'''Форма заяви "Вимушене внутрішнє переміщення" (Категорії А1.1) доступна в електронному вигляді на порталі [https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a11-vymushene-vnutrishnie-peremishchennia Дія].'''

Ця форма заяви призначена для подання фізичними особами заяв про вимушене внутрішнє переміщення, яке відбулося 24 лютого 2022 року або після цієї дати на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2916-Rev1-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A1.1+%D0%92%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B5+%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.pdf/4f269855-4329-e5fb-0614-0e3fd7006aef?t=1734689879948 п. 4.4. Форми та правил подання заяви]).

Особливості подання заяв:

* заяви у категорії А1.1 стосуються безпосередньо факту вимушеного внутрішнього переміщення ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2916-Rev1-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A1.1+%D0%92%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B5+%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.pdf/4f269855-4329-e5fb-0614-0e3fd7006aef?t=1734689879948 п. 3.2. Форми та правил подання заяви]);
* заяви, пов'язані з матеріальними наслідками вимушеного внутрішнього переміщення, такі як втрата оплачуваної роботи, втрата житла, пошкодження або знищення житлового нерухомого майна або інші економічні втрати, подаються в інших відповідних категоріях ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2916-Rev1-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A1.1+%D0%92%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B5+%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.pdf/4f269855-4329-e5fb-0614-0e3fd7006aef?t=1734689879948 п. 3.2. Форми та правил подання заяви]);
* заяви, пов’язані з насильницьким переміщенням або депортацією подаються окремо в категоріях А2.8 та А.2.9 – Насильницьке переміщення або депортація дітей та дорослих ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2916-Rev1-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A1.1+%D0%92%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B5+%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.pdf/4f269855-4329-e5fb-0614-0e3fd7006aef?t=1734689879948 п. 3.5. Форми та правил подання заяви]);
* подання заяви у категорії А1.1 не виключає подання заяви у категорії А1.2 - Вимушене переміщення за межі України, і навпаки ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2916-Rev1-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A1.1+%D0%92%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B5+%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.pdf/4f269855-4329-e5fb-0614-0e3fd7006aef?t=1734689879948 п. 3.8. Форми та правил подання заяви]).

Для формування заяви засобами порталу Дія вносяться відомості про заявника, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#:~:text=6.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8 пунктом 6 Порядку подання заяв] та:

'''1)''' відомості про вимушене внутрішнє переміщення:

* дата внутрішнього переміщення;
* адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання на момент внутрішнього переміщення;
* адреса фактичного місця проживання після внутрішнього переміщення;
* обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
* відомості про повторне переміщення (за наявності);
* дата добровільного повернення до покинутого задекларованого/зареєстрованого або фактичного місця проживання (за наявності);
* відомості про взяття на облік та включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, дата та номер довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);

'''2)''' відомості про членів сім’ї, які були переміщені разом із заявником:

* прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
* стать;
* відомості про ступінь спорідненості із заявником.

За бажанням заявник може додати до заяви додаткові матеріали (докази), що підтверджують, зокрема, особу заявника, обставини, що спричинили вимушене внутрішнє переміщення, а також інші матеріали щодо завданих збитків, втрат чи шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#:~:text=25.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%94%D1%8E%20A1.1%20%D0%92%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8 пункт 25 Порядку подання заяв]).

Для подання заяви заявник накладає [https://diia.gov.ua/faq/1 кваліфікований електронний підпис чи удосконалений електронний підпис], що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Після підписання заяви відомості, що містяться в ній, не можуть бути змінені ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#:~:text=10.-,%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%BD%D1%96%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%96.,-11.%20%D0%A1%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0 пункт 10 Порядку подання заяв]).

=== Формування заяви в інтересах малолітніх та/або неповнолітніх ===
Батьки подають заяви в інтересах малолітніх та/або неповнолітніх дітей за наявності в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про народження дитини та реєстраційного номера облікової картки платника податків хоча б одного з батьків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#:~:text=26.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%85%20%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8 пункт 26 Порядку подання заяв]).

Для формування заяви в інтересах малолітніх та/або неповнолітніх дітей засобами Порталу Дія один з батьків зазначає відомості про себе, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#:~:text=6.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8 пунктом 6 Порядку подання заяв], а також відомості, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#:~:text=25.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%94%D1%8E%20A1.1%20%D0%92%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8 пунктом 25 Порядку подання заяв] та додає такі відомості про дитину:

# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# громадянство;
# стать;
# адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
# адреса фактичного місця проживання;
# реквізити паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (за наявності);
# серія і номер свідоцтва про народження (за наявності) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#:~:text=26.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%85%20%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8 пункт 26 Порядку подання заяв]).
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію створено за підтримки [https://dk.od.ua/ ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ"] ''''' ''''''''''</center>
|}

== Дії, які потрібно вчинити для подання заяви ==
Для подання заяви заявник:

▶ створює особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та проходить процедуру електронної ідентифікації та автентифікації, зокрема з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, або удосконаленого електронного підпису та/або печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або печатки, а також інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

▶ вносить відомості для формування заяви засобами Порталу Дія.

Для подання заяви заявник накладає [https://diia.gov.ua/faq/1 кваліфікований електронний підпис чи удосконалений електронний підпис], що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

З додатковими технічними роз’ясненнями щодо подання заяви можна ознайомитись на [https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a11-vymushene-vnutrishnie-peremishchennia Порталі Дія].

== Корисні статті ==

* [[Заява до міжнародного Реєстру збитків про пошкодження або знищення житлового нерухомого майна (А3.1)]]
* [[Заява до міжнародного Реєстру збитків про зникнення безвісти близького члена сім’ї (А2.2)]]
* [[Заява до міжнародного Реєстру збитків про примусову працю або службу (А2.7)]]
* [[Інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій]]
* [[Отримання компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Право неповнолітніх осіб на звернення до суду

2026-02-24T15:27:34Z

Kubai.Inna: Свіжа судова практика.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України “Про охорону дитинства”]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]

== Процесуальна дієздатність — що це? ==
'''Цивільна дієздатність''' - це здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n183 ч. 1 ст. 30 Цивільного кодексу України]).

'''Цивільна процесуальна дієздатність''' - це здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6396 ч. 1 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Хто має цивільну процесуальну дієздатність? ==
За загальним правилом повну цивільну процесуальну дієздатність мають '''фізичні особи, які досягли повноліття (18 років)''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n214 ч. 1 ст.34 Цивільного кодексу України]). Разом з тим, законодавство надає можливість кожному захищати свої права і свободи, а смае:
* кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4354 (ч. 5 ст. 55 Конституції України];
* неповнолітні особи віком від 14 до 18 років можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6397 (ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України]);
* кожен учасник сімейних відносин, який досяг 14 років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n96 (ч. 1 ст. 18 Сімейного кодексу України]);
* визначено право дитини на звернення за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n729 ч. 4 ст. 152 Сімейного кодексу України]);
* дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб, кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією Російської Федерації проти України, протидії торгівлі людьми та з питань захисту прав дитини, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n105 ч. 4 ст. 10 Закону України “Про охорону дитинства”]).
Робимо висновок, що процесуальну дієздатність (здатність звертатись до суду за захистом своїх прав та інтересів) у визначених законодавством випадках мають також особи, які досягли віку 14 років.

== Набуття цивільної процесуальної дієздатності ==
У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона '''набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6398 ч. 3 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.

У разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов'язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність зберігається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n215 ч. 2 ст. 34 Цивільного кодексу України]).

Також цивільної процесуальної дієздатності набуває неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому Цивільним кодексом, надано повну цивільну дієздатність. Підстави надання повної цивільної дієздатності передбачено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n218 ст. 35 Цивільного кодексу України], а саме:
# фізична особа, яка '''досягла 16 років і працює за трудовим договором''';
# неповнолітня особа, яка '''записана матір'ю або батьком дитини''';
# фізичній особі, яка '''досягла 16 років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю'''.
== Випадки, у яких неповнолітня особа має право безпосередньо звертатись до суду (без участі представника) ==
Особа може сама звернутись до суду із заявою про:
* надання повної цивільної дієздатності (з 16 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n218 ст. 35 Цивільного кодексу України]);
* надання їй права на шлюб (з 16 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n131:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D1%88%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%97%D0%B9%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D1%97%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BC. ч. 2 ст. 23 Сімейного кодексу України]);
* розірвання шлюбу (з 16 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n539 ст. 110 Сімейного кодексу України]);
* визнання шлюбу недійсним (з 16 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n229 ст. 42 Сімейного кодексу України]);
* визнання батьківства (з 14 років - ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n609 126], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n616 128], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n742:~:text=2.%20%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B8%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%97%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8. ч. 2 ст. 156 Сімейного кодексу України]);
* скасування усиновлення чи визнання усиновлення недійсним (з 14 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1254 ст. 240 Сімейного кодексу України]);
* захист прав та інтересів у зв'язку з неналежним батьківським вихованням (з 14 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n725 ст. 152 Сімейного кодексу України]);
* неповнолітні батьки, які досягли 14 років, мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів своєї дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n742 ч. 2 ст. 156 Сімейного кодексу України]);
* позбавлення батьківських прав (з 14 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n803 ст. 165 Сімейного кодексу України]). 
Цивільна процесуальна дієздатність тісно пов'язана із цивільною дієздатністю. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n194 ч. 1 ст. 32 Цивільного кодексу України] особи у віці від 14 до 18 років володіють неповною цивільною дієздатністю, а саме мають право:
# самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.
# самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
# бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи.
# самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
# самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6397 Ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України] визначає, що неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Тобто це ті відносини, які перераховані вище. Отже, вище зазначено коло відносин, де дана вікова категорія може самостійно виступати в суді. Хоча це не позбавляє суд можливості залучати до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи.
== Особливості участі неповнолітніх осіб у цивільному процесі ==
Неповнолітні особи є повноправними учасниками цивільного процесу і наділяються в ньому загальними правами і обов'язками, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6352 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України]. Суд роз’яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі, якщо за віком вона може усвідомити їх значення. Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6386 ст. 45 Цивільного процесуального кодексу України]). Окремо слід зупинитися на обов'язках осіб, які беруть участь у справі, та на можливості їх виконання неповнолітніми особами. Зокрема обов'язком, який слід проаналізувати щодо можливості його виконання неповнолітніми, є '''сплата судових витрат'''.

Природно, що особа, яка не досягла повноліття, має обмежену фінансову спроможність і повністю або частково залежна від матеріальних можливостей своїх батьків. При цьому слід враховувати, що така особа може звертатися до суду саме з метою вирішення правового конфлікту, який виник між нею та одним із батьків (батьками). Тому сплата необхідних коштів може стати для неї проблематичною. Закон не містить будь-яких пільг щодо оплати судових витрат неповнолітніми особами, але в даному випадку можуть застосовуватися загальні положення цивільного процесуального законодавства, якими передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судових витрат, зменшити їх розмір чи звільнити від їх оплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6974 ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України]). Суд повинен роз'яснити неповнолітній особі, що вона може скористатися таким правом і в разі необхідності має подати суду відповідну заяву.

'''Судовий збір''' при поданні позовної заяви в суд неповнолітніми стягується в загальному порядку відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України “Про судовий збір”].

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/124058178 Постанова Хмельницького апеляційного суду 19 грудня 2024 року у справі №686/16656/22] (позивач неповнолітня особа у справі про позбавлення батьківських прав та встановлення піклувальника);

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/128317784 Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області 16 червня 2025 року у справі №381/2212/24] (заявник неповнолітня особа у справі про надання права на шлюб та повної цивільної дієздатності);

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/106442680 Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 вересня 2022 року у справі № 301/2624/22] (заявник неповнолітня особа, яка є матір'ю дитини у справі про надання повної цивільної дієздатності);

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/130668685 Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 29 вересня 2025 року у справі №610/2631/25] (заявник неповнолітня особа, яка є матір'ю дитини у справі про надання повної цивільної дієздатності).

[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]

Право неповнолітніх осіб на звернення до суду

2026-02-24T14:58:00Z

Kubai.Inna: Граматична помилка.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України “Про охорону дитинства”]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]

== Процесуальна дієздатність — що це? ==
'''Цивільна дієздатність''' - це здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n183 ч. 1 ст. 30 Цивільного кодексу України]).

'''Цивільна процесуальна дієздатність''' - це здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6396 ч. 1 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Хто має цивільну процесуальну дієздатність? ==
За загальним правилом повну цивільну процесуальну дієздатність мають '''фізичні особи, які досягли повноліття (18 років)''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n214 ч. 1 ст.34 Цивільного кодексу України]). Разом з тим, законодавство надає можливість кожному захищати свої права і свободи, а смае:
* кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4354 (ч. 5 ст. 55 Конституції України];
* неповнолітні особи віком від 14 до 18 років можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6397 (ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України]);
* кожен учасник сімейних відносин, який досяг 14 років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n96 (ч. 1 ст. 18 Сімейного кодексу України]);
* визначено право дитини на звернення за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n729 ч. 4 ст. 152 Сімейного кодексу України]);
* дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб, кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією Російської Федерації проти України, протидії торгівлі людьми та з питань захисту прав дитини, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n105 ч. 4 ст. 10 Закону України “Про охорону дитинства”]).
Робимо висновок, що процесуальну дієздатність (здатність звертатись до суду за захистом своїх прав та інтересів) у визначених законодавством випадках мають також особи, які досягли віку 14 років.

== Набуття цивільної процесуальної дієздатності ==
У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона '''набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6398 ч. 3 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.

У разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов'язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність зберігається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n215 ч. 2 ст. 34 Цивільного кодексу України]).

Також цивільної процесуальної дієздатності набуває неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому Цивільним кодексом, надано повну цивільну дієздатність. Підстави надання повної цивільної дієздатності передбачено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n218 ст. 35 Цивільного кодексу України], а саме:
# фізична особа, яка '''досягла 16 років і працює за трудовим договором''';
# неповнолітня особа, яка '''записана матір'ю або батьком дитини''';
# фізичній особі, яка '''досягла 16 років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю'''.
== Випадки, у яких неповнолітня особа має право безпосередньо звертатись до суду (без участі представника) ==
Особа може сама звернутись до суду із заявою про:
* надання повної цивільної дієздатності (з 16 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n218 ст. 35 Цивільного кодексу України]);
* надання їй права на шлюб (з 16 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n131:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D1%88%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%97%D0%B9%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D1%97%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BC. ч. 2 ст. 23 Сімейного кодексу України]);
* розірвання шлюбу (з 16 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n539 ст. 110 Сімейного кодексу України]);
* визнання шлюбу недійсним (з 16 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n229 ст. 42 Сімейного кодексу України]);
* визнання батьківства (з 14 років - ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n609 126], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n616 128], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n742:~:text=2.%20%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B8%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%97%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8. ч. 2 ст. 156 Сімейного кодексу України]);
* скасування усиновлення чи визнання усиновлення недійсним (з 14 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1254 ст. 240 Сімейного кодексу України]);
* захист прав та інтересів у зв'язку з неналежним батьківським вихованням (з 14 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n725 ст. 152 Сімейного кодексу України]);
* неповнолітні батьки, які досягли 14 років, мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів своєї дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n742 ч. 2 ст. 156 Сімейного кодексу України]);
* позбавлення батьківських прав (з 14 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n803 ст. 165 Сімейного кодексу України]). 
Цивільна процесуальна дієздатність тісно пов'язана із цивільною дієздатністю. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n194 ч. 1 ст. 32 Цивільного кодексу України] особи у віці від 14 до 18 років володіють неповною цивільною дієздатністю, а саме мають право:
# самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.
# самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
# бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи.
# самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
# самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6397 Ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України] визначає, що неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Тобто це ті відносини, які перераховані вище. Отже, вище зазначено коло відносин, де дана вікова категорія може самостійно виступати в суді. Хоча це не позбавляє суд можливості залучати до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи.
== Особливості участі неповнолітніх осіб у цивільному процесі ==
Неповнолітні особи є повноправними учасниками цивільного процесу і наділяються в ньому загальними правами і обов'язками, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6352 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України]. Але враховуючи вікові особливості таких осіб та недостатній життєвий досвід, вони наділяються ще й “спеціальними” процесуальними правами, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6386 ст. 45 Цивільного процесуального кодексу України], а саме:

1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;

2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд;

3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Суд роз’яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі, якщо за віком вона може усвідомити їх значення.

Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Окремо слід зупинитися на обов'язках осіб, які беруть участь у справі, та на можливості їх виконання неповнолітніми особами. Зокрема обов'язком, який слід проаналізувати щодо можливості його виконання неповнолітніми, є '''сплата судових витрат'''.

Природно, що особа, яка не досягла повноліття, має обмежену фінансову спроможність і повністю або частково залежна від матеріальних можливостей своїх батьків. При цьому слід враховувати, що така особа може звертатися до суду саме з метою вирішення правового конфлікту, який виник між нею та одним із батьків (батьками). Тому сплата необхідних коштів може стати для неї проблематичною. Закон не містить будь-яких пільг щодо оплати судових витрат неповнолітніми особами, але в даному випадку можуть застосовуватися загальні положення цивільного процесуального законодавства, якими передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судових витрат, зменшити їх розмір чи звільнити від їх оплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6974 ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України]). Суд повинен роз'яснити неповнолітній особі, що вона може скористатися таким правом і в разі необхідності має подати суду відповідну заяву.

'''Судовий збір''' при поданні позовної заяви в суд неповнолітніми стягується в загальному порядку відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України “Про судовий збір”].

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/54528322 Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2015 року у справі № 400/1431/15-ц]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/6891307 Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 01 жовтня 2009р. у справі № 2-о-8/09]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/106442680 Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 вересня 2022 року у справі № 301/2624/22]

[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]

Право неповнолітніх осіб на звернення до суду

2026-02-24T14:18:57Z

Kubai.Inna: Граматичні помилки.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України “Про охорону дитинства”]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]

== Процесуальна дієздатність — що це? ==
'''Цивільна дієздатність''' - це здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n183 ч. 1 ст. 30 Цивільного кодексу України]).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді — '''цивільна процесуальна дієздатність''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6396 ч. 1 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України]).
== Хто має цивільну процесуальну дієздатність? ==
За загальним правилом цивільну процесуальну дієздатність мають '''фізичні особи, які досягли повноліття (18 років)''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n214 ч. 1 ст.34 Цивільного кодексу України]), а також юридичні особи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2047.,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8. (ч. 1 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України)]. Разом з тим, законодавство надає можливість кожному захищати свої права і свободи:
* кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4354 (ч. 5 ст. 55 Конституції України];
* неповнолітні особи віком від 14 до 18 років можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6397 (ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України]);
* кожен учасник сімейних відносин, який досяг 14 років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n96 (ч. 1 ст. 18 Сімейного кодексу України]);
* визначено право дитини на звернення за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n729 ч. 4 ст. 152 Сімейного кодексу України]);
* дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб, кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією Російської Федерації проти України, протидії торгівлі людьми та з питань захисту прав дитини, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n105 ч. 4 ст. 10 Закону України “Про охорону дитинства”]).
Робимо висновок, що процесуальну дієздатність (здатність звертатись до суду за захистом своїх прав та інтересів) мають також особи, які досягли віку 14 років.

== Набуття цивільної процесуальної дієздатності ==
У разі реєстрації шлюбу фізичною особою, яка не досягла повноліття, вона '''набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6398 ч. 3 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.

У разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов'язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність зберігається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n215 ч. 2 ст. 34 Цивільного кодексу України]).

Також цивільної процесуальної дієздатності набуває неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому Цивільним кодексом, надано повну цивільну дієздатність. Матеріальні підстави надання повної цивільної дієздатності передбачено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n218 ст. 35 Цивільного кодексу України]:
# фізична особа, яка '''досягла 16 років і працює за трудовим договором''';
# неповнолітня особа, яка '''записана матір'ю або батьком дитини''';
# фізичній особі, яка '''досягла 16 років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю'''.
== Випадки, у яких неповнолітня особа має право безпосередньо звертатись до суду (без участі представника) ==
Особа може сама звернутись до суду із заявою про:
* надання повної цивільної дієздатності (з 16 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n218 ст. 35 Цивільного кодексу України]);
* надання їй права на шлюб (з 16 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n131:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D1%88%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%97%D0%B9%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D1%97%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BC. ч. 2 ст. 23 Сімейного кодексу України]);
* розірвання шлюбу (з 16 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n539 ст. 110 Сімейного кодексу України]);
* визнання шлюбу недійсним (з 16 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n229 ст. 42 Сімейного кодексу України]);
* визнання батьківства (з 14 років - ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n609 126], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n616 128], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n742:~:text=2.%20%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B8%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%97%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8. ч. 2 ст. 156 Сімейного кодексу України]);
* скасування усиновлення чи визнання усиновлення недійсним (з 14 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1254 ст. 240 Сімейного кодексу України]);
* захист прав та інтересів у зв'язку з неналежним батьківським вихованням (з 14 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n725 ст. 152 Сімейного кодексу України]);
* неповнолітні батьки, які досягли 14 років, мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів своєї дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n742 ч. 2 ст. 156 Сімейного кодексу України]);
* позбавлення батьківських прав (з 14 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n803 ст. 165 Сімейного кодексу України]). 
Цивільна процесуальна дієздатність тісно пов'язана із цивільною дієздатністю. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n194 ч. 1 ст. 32 Цивільного кодексу України] особи у віці від 14 до 18 років володіють неповною цивільною дієздатністю, а саме мають право:
# самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.
# самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
# бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи.
# самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
# самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6397 Ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України] визначає, що неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Тобто це ті відносини, які перераховані вище. Отже, вище зазначено коло відносин, де дана вікова категорія може самостійно виступати в суді. Хоча це не позбавляє суд можливості залучати до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи.
== Особливості участі неповнолітніх осіб у цивільному процесі ==
Неповнолітні особи є повноправними учасниками цивільного процесу і наділяються в ньому загальними правами і обов'язками, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6352 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України]. Але враховуючи вікові особливості таких осіб та недостатній життєвий досвід, вони наділяються ще й “спеціальними” процесуальними правами, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6386 ст. 45 Цивільного процесуального кодексу України]. Окремо слід зупинитися на обов'язках осіб, які беруть участь у справі, та на можливості їх виконання неповнолітніми особами. Зокрема обов'язком, який слід проаналізувати щодо можливості його виконання неповнолітніми, є '''сплата судових витрат'''.

Природно, що особа, яка не досягла повноліття, має обмежену фінансову спроможність і повністю або частково залежна від матеріальних можливостей своїх батьків. При цьому слід враховувати, що така особа може звертатися до суду саме з метою вирішення правового конфлікту, який виник між нею та одним із батьків (батьками). Тому сплата необхідних коштів може стати для неї проблематичною. Закон не містить будь-яких пільг щодо оплати судових витрат неповнолітніми особами, але в даному випадку можуть застосовуватися загальні положення цивільного процесуального законодавства, якими передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судових витрат, зменшити їх розмір чи звільнити від їх оплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6974 ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України]). Суд повинен роз'яснити неповнолітній особі, що вона може скористатися таким правом і в разі необхідності має подати суду відповідну заяву.

'''Судовий збір''' при поданні позовної заяви в суд неповнолітніми стягується в загальному порядку відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України “Про судовий збір”].

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/54528322 Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2015 року у справі № 400/1431/15-ц]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/6891307 Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 01 жовтня 2009р. у справі № 2-о-8/09]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/106442680 Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 вересня 2022 року у справі № 301/2624/22]

[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]

Порядок та підстави відрахування із заробітної плати. На підставі яких документів може здійснюватися відрахування із заробітної плати

2026-02-05T15:12:53Z

Kubai.Inna: Граматична помилка.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про оплату праці"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#n40 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;

2) юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно;

3) припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

4) визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"] строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
|}
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n12:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.,%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. статті 1 Закону України «Про оплату праці]» '''заробітна плата''' – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

== Відрахування ==
'''''Відрахування (утримання, стягнення)''' —'' це та частина нарахованої працівникові відповідно до штатного розпису та встановлених норм заробітної плати, яка йому не видається, а утримується роботодавцем, який потім розпоряджається цими грошовими коштами з дотриманням законодавства (зазвичай, перераховує їх відповідним особам, з метою отримання якими цих сум і здійснюється відрахування, або ж використовує їх для покриття заборгованості працівника перед власним підприємством).

Відрахування із заробітної плати можуть провадитись лише в таких випадках:

# для погашення зобов'язань працівників безпосередньо перед державою/бюджетом (податки);
# для погашення зобов'язань працівників перед іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами (третіми особами);
# для погашення зобов'язань працівників перед підприємством, установою, організацією, де вони працюють.

'''Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов'язань безпосередньо перед державою (бюджетом)''' це - стягнення податків, відрахування з осіб, які відбувають виправні роботи, стягнення штрафів, накладених в адміністративному порядку.

'''Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов'язань перед іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами (третіми особами)''' це – стягнення яке проводиться на підставі виконавчих документів, перелічених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%203.%20%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження"] (рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах, вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах щодо майнових стягнень; постанови компетентних державних органів про застосування штрафів за адміністративні правопорушення; мирові угоди, затверджені судом; рішення третейських судів; виконавчі надписи державних нотаріальних контор і приватних нотаріусів).

'''Відрахування із заробітної плати працівників''' '''для погашення їхніх зобов'язань перед підприємством, установою, організацією, де вони працюють''' - провадяться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n739:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2028.02.95%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20127.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8,-%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97 статті 127 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України)] '''за наказом (розпорядженням) роботодавця''':

1. для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;;

2. при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з таких підстав:

* призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада;
* переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
* відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;
* змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
* виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;
* нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
* при направленні працівника на навчання;
* в зв'язку з виходом на пенсію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#:~:text=2)%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BD%20%D0%B2%D0%B6%D0%B5 пункт 2 статті 127 КЗпП України]).

3. при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n804:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2005.07.95%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20136.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC,-%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8 стаття 136 КЗпП України]).

'''Документами, на підставі яких здійснюється відрахування із заробітної плати, можуть бути''':

- наказ (розпорядження) роботодавця (у разі покриття заборгованості працівника підприємству, на якому він працює);

- будь-які виконавчі документи - наприклад, виконавчі листи, що видаються судами, ухвали та постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, виконавчі написи нотаріусів;

- письмове доручення працівника роботодавцю на перерахування частини свого заробітку на користь суб'єкта підприємницької діяльності, що продав працівникові товар у кредит.
== Розмір відрахування із заробітної плати працівника ==
Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#Text:~:text=1.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C частина 1 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження»]).

'''Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:'''

* у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - '''50 відсотків''';
* за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - '''20 відсотків'''.
* загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати '''50 відсотків''' заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати '''70 відсотків''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#Text:~:text=2.%20%D0%86%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3A частина 2, 3 статті 70 Закону України "Про виконавче провадження"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20128.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8 стаття 128 КЗпП України]).

'''Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#:~:text=%D0%9D%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. стаття 129 КЗпП України]).

'''Також не може бути звернено стягнення на такі кошти працівника:'''

* вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
* компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
* польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
* грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
* вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#Text:~:text=1.%20%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%3A стаття 73 Закону України "Про виконавче провадження"]).

== Корисні статті ==
* [[Звернення стягнення на доходи боржника]]
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника#:~:text=Порядок звернення стягнення на майно боржника|Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]

Порядок та підстави відрахування із заробітної плати. На підставі яких документів може здійснюватися відрахування із заробітної плати

2026-02-05T15:08:28Z

Kubai.Inna: Активні посилання на норми законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про оплату праці"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#n40 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;

2) юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно;

3) припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

4) визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"] строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
|}
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n12:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.,%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. статті 1 Закону України «Про оплату праці]» '''заробітна плата''' – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

== Відрахування ==
'''''Відрахування (утримання, стягнення)''' —'' це та частина нарахованої працівникові відповідно до штатного розпису та встановлених норм заробітної плати, яка йому не видається, а утримується роботодавцем, який потім розпоряджається цими грошовими коштами з дотриманням законодавства (зазвичай, перераховує їх відповідним особам, з метою отримання якими цих сум і здійснюється відрахування, або ж використовує їх для покриття заборгованості працівника перед власним підприємством).

Відрахування із заробітної плати можуть провадитись лише в таких випадках:

# для погашення зобов'язань працівників безпосередньо перед державою/бюджетом (податки);
# для погашення зобов'язань працівників перед іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами (третіми особами);
# для погашення зобов'язань працівників перед підприємством, установою, організацією, де вони працюють.

'''Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов'язань безпосередньо перед державою (бюджетом)''' це - стягнення податків, відрахування з осіб, які відбувають виправні роботи, стягнення штрафів, накладених в адміністративному порядку.

'''Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов'язань перед іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами (третіми особами)''' це – стягнення яке проводиться на підставі виконавчих документів, перелічених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%203.%20%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження"] (рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах, вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах щодо майнових стягнень; постанови компетентних державних органів про застосування штрафів за адміністративні правопорушення; мирові угоди, затверджені судом; рішення третейських судів; виконавчі надписи державних нотаріальних контор і приватних нотаріусів).

'''Відрахування із заробітної плати працівників''' '''для погашення їхніх зобов'язань перед підприємством, установою, організацією, де вони працюють''' - провадяться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n739:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2028.02.95%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20127.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8,-%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97 статті 127 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України)] '''за наказом (розпорядженням) роботодавця''':

1. для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;;

2. при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з таких підстав:

* призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада;
* переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
* відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;
* змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
* виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;
* нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
* при направленні працівника на навчання;
* в зв'язку з виходом на пенсію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#:~:text=2)%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BD%20%D0%B2%D0%B6%D0%B5 пункт 2 статті 127 КЗпП]).

3. при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n804:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2005.07.95%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20136.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC,-%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8 стаття 136 КЗпП України]).

'''Документами, на підставі яких здійснюється відрахування із заробітної плати, можуть бути''':

- наказ (розпорядження) роботодавця (у разі покриття заборгованості працівника підприємству, на якому він працює);

- будь-які виконавчі документи - наприклад, виконавчі листи, що видаються судами, ухвали та постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, виконавчі написи нотаріусів;

- письмове доручення працівника роботодавцю на перерахування частини свого заробітку на користь суб'єкта підприємницької діяльності, що продав працівникові товар у кредит.
== Розмір відрахування із заробітної плати працівника ==
Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#Text:~:text=1.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C частина 1 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження»]).

'''Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:'''

* у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - '''50 відсотків''';
* за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - '''20 відсотків'''.
* загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати '''50 відсотків''' заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати '''70 відсотків''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#Text:~:text=2.%20%D0%86%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3A частина 2, 3 статті 70 Закону України "Про виконавче провадження"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20128.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8 стаття 128 КЗпП]).

'''Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#:~:text=%D0%9D%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. стаття 129 КЗпП]).

'''З працівника також не може бути звернено стягнення на такі виплати:'''

* вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
* компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
* польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
* грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
* вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#Text:~:text=1.%20%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%3A стаття 73 Закону України "Про виконавче провадження"]).

== Корисні статті ==
* [[Звернення стягнення на доходи боржника]]
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника#:~:text=Порядок звернення стягнення на майно боржника|Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]

Порядок та підстави відрахування із заробітної плати. На підставі яких документів може здійснюватися відрахування із заробітної плати

2026-02-05T14:54:22Z

Kubai.Inna: Активні посилання на норми законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про оплату праці"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#n40 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;

2) юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно;

3) припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

4) визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"] строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
|}
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n12:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.,%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. статті 1 Закону України «Про оплату праці]» '''заробітна плата''' – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

== Відрахування ==
'''''Відрахування (утримання, стягнення)''' —'' це та частина нарахованої працівникові відповідно до штатного розпису та встановлених норм заробітної плати, яка йому не видається, а утримується роботодавцем, який потім розпоряджається цими грошовими коштами з дотриманням законодавства (зазвичай, перераховує їх відповідним особам, з метою отримання якими цих сум і здійснюється відрахування, або ж використовує їх для покриття заборгованості працівника перед власним підприємством).

Відрахування із заробітної плати можуть провадитись лише в таких випадках:

# для погашення зобов'язань працівників безпосередньо перед державою/бюджетом (податки);
# для погашення зобов'язань працівників перед іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами (третіми особами);
# для погашення зобов'язань працівників перед підприємством, установою, організацією, де вони працюють.

'''Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов'язань безпосередньо перед державою (бюджетом)''' це - стягнення податків, відрахування з осіб, які відбувають виправні роботи, стягнення штрафів, накладених в адміністративному порядку.

'''Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов'язань перед іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами (третіми особами)''' це – стягнення яке проводиться на підставі виконавчих документів, перелічених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%203.%20%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження"] (рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах, вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах щодо майнових стягнень; постанови компетентних державних органів про застосування штрафів за адміністративні правопорушення; мирові угоди, затверджені судом; рішення третейських судів; виконавчі надписи державних нотаріальних контор і приватних нотаріусів).

'''Відрахування із заробітної плати працівників''' '''для погашення їхніх зобов'язань перед підприємством, установою, організацією, де вони працюють''' - провадяться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n739:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2028.02.95%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20127.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8,-%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97 статті 127 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України)] '''за наказом (розпорядженням) роботодавця''':

1. для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;;

2. при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з таких підстав:

* призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада;
* переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
* відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;
* змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
* виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;
* нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
* при направленні працівника на навчання;
* в зв'язку з виходом на пенсію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#:~:text=2)%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BD%20%D0%B2%D0%B6%D0%B5 пункт 2 статті 127 КЗпП]).

3. при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n804:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2005.07.95%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20136.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC,-%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8 стаття 136 КЗпП України]).

'''Документами, на підставі яких здійснюється відрахування із заробітної плати, можуть бути''':

- наказ (розпорядження) роботодавця (у разі покриття заборгованості працівника підприємству, на якому він працює);

- будь-які виконавчі документи - наприклад, виконавчі листи, що видаються судами, ухвали та постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, виконавчі написи нотаріусів;

- письмове доручення працівника роботодавцю на перерахування частини свого заробітку на користь суб'єкта підприємницької діяльності, що продав працівникові товар у кредит.
== Розмір відрахування із заробітної плати працівника ==
Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#:~:text=1.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0 частина 1 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження»]).

'''Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:'''

* у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - '''50 відсотків''';
* за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - '''20 відсотків'''.
* загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати '''50 відсотків''' заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати '''70 відсотків''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#:~:text=2.%20%D0%86%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3A частина 2, 3 статті 70 Закону України "Про виконавче провадження"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20128.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8 стаття 128 КЗпП]).

'''Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#:~:text=%D0%9D%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. стаття 129 КЗпП]).

'''З працівника також не може бути звернено стягнення на такі виплати:'''

* вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
* компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
* польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
* грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
* вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2073.%20%D0%9A%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F стаття 73 Закону України "Про виконавче провадження"]).

== Корисні статті ==
* [[Звернення стягнення на доходи боржника]]
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника#:~:text=Порядок звернення стягнення на майно боржника|Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]

Порядок та підстави відрахування із заробітної плати. На підставі яких документів може здійснюватися відрахування із заробітної плати

2026-02-05T14:47:55Z

Kubai.Inna: Активні посилання на норми законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про оплату праці"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#:~:text=1)%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20-%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;

2) юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно;

3) припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

4) визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n727 Законом України "Про виконавче провадження"] строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
|}
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n12:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.,%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. статті 1 Закону України «Про оплату праці]» '''заробітна плата''' – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

== Відрахування ==
'''''Відрахування (утримання, стягнення)''' —'' це та частина нарахованої працівникові відповідно до штатного розпису та встановлених норм заробітної плати, яка йому не видається, а утримується роботодавцем, який потім розпоряджається цими грошовими коштами з дотриманням законодавства (зазвичай, перераховує їх відповідним особам, з метою отримання якими цих сум і здійснюється відрахування, або ж використовує їх для покриття заборгованості працівника перед власним підприємством).

Відрахування із заробітної плати можуть провадитись лише в таких випадках:

# для погашення зобов'язань працівників безпосередньо перед державою/бюджетом (податки);
# для погашення зобов'язань працівників перед іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами (третіми особами);
# для погашення зобов'язань працівників перед підприємством, установою, організацією, де вони працюють.

'''Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов'язань безпосередньо перед державою (бюджетом)''' це - стягнення податків, відрахування з осіб, які відбувають виправні роботи, стягнення штрафів, накладених в адміністративному порядку.

'''Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов'язань перед іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами (третіми особами)''' це – стягнення яке проводиться на підставі виконавчих документів, перелічених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%203.%20%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження"] (рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах, вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах щодо майнових стягнень; постанови компетентних державних органів про застосування штрафів за адміністративні правопорушення; мирові угоди, затверджені судом; рішення третейських судів; виконавчі надписи державних нотаріальних контор і приватних нотаріусів).

'''Відрахування із заробітної плати працівників''' '''для погашення їхніх зобов'язань перед підприємством, установою, організацією, де вони працюють''' - провадяться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n739:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2028.02.95%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20127.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8,-%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97 статті 127 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України)] '''за наказом (розпорядженням) роботодавця''':

1. для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;;

2. при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з таких підстав:

* призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада;
* переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
* відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;
* змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
* виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;
* нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
* при направленні працівника на навчання;
* в зв'язку з виходом на пенсію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#:~:text=2)%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BD%20%D0%B2%D0%B6%D0%B5 пункт 2 статті 127 КЗпП]).

3. при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n804:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2005.07.95%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20136.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC,-%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8 стаття 136 КЗпП України]).

'''Документами, на підставі яких здійснюється відрахування із заробітної плати, можуть бути''':

- наказ (розпорядження) роботодавця (у разі покриття заборгованості працівника підприємству, на якому він працює);

- будь-які виконавчі документи - наприклад, виконавчі листи, що видаються судами, ухвали та постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, виконавчі написи нотаріусів;

- письмове доручення працівника роботодавцю на перерахування частини свого заробітку на користь суб'єкта підприємницької діяльності, що продав працівникові товар у кредит.
== Розмір відрахування із заробітної плати працівника ==
Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#:~:text=1.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0 частина 1 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження»]).

'''Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:'''

* у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - '''50 відсотків''';
* за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - '''20 відсотків'''.
* загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати '''50 відсотків''' заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати '''70 відсотків''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#:~:text=2.%20%D0%86%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3A частина 2, 3 статті 70 Закону України "Про виконавче провадження"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20128.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8 стаття 128 КЗпП]).

'''Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#:~:text=%D0%9D%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. стаття 129 КЗпП]).

'''З працівника також не може бути звернено стягнення на такі виплати:'''

* вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
* компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
* польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
* грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
* вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2073.%20%D0%9A%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F стаття 73 Закону України "Про виконавче провадження"]).

== Корисні статті ==
* [[Звернення стягнення на доходи боржника]]
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника#:~:text=Порядок звернення стягнення на майно боржника|Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]

Встановлення факту здійснення догляду за особою, яка потребує постійного догляду

2026-01-09T13:48:37Z

Kubai.Inna:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закон України "Про соціальні послуги "]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п/ed20251216#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період]

== Загальна інформація ==
Загальні положення щодо отримання та надання соціальних послуг, зокрема і постійного догляду, врегульовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Законом України "Про соціальні послуги ".] Цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Законом] визначено категорії осіб, які мають право на отримання соціальної послуги з догляду, надавачів такої соціальної послуги тощо. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#Text Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд] затверджує Кабінет Міністрів України .

''Детальніше'': [[Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)]]

== Документи, які підтверджують факт здійснення догляду ==

=== Довідка про отримання компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі ===
Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону України "Про соціальні послуги" без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#n213 (частина 7 статті 13 Закону України "Про соціальні послуги ").]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#Text:~:text=3.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C пункту 3 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (далі - Порядок)] компенсація призначається і виплачується '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад''' за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, відповідних документів у паперовій або електронній формах.

Призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів:

'''1) у паперовій формі:'''

* заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
* заяви про згоду отримувати соціальні послуги;
* копії свідоцтва про народження дитини (у разі надання дитині соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі);
* декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги;
* копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю) або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
* висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;
* висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
* копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;
* довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;
* копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників).
Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги.

'''2) в електронній формі'''

* заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
* заяви про згоду отримувати соціальні послуги;
* декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, та відомості про членів її сім’ї (прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України;
* відомостей про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) дитини, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) батьків);
* сканованих копій документів, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг: копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю) або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; висновку про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, за формою, затвердженою МОЗ; копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ; довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#Text:~:text=7.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3A пункт 7 Порядку]).

Якщо в державних електронних інформаційних ресурсах наявні необхідні відомості, відповідні документи/копії не подаються. Зазначені відомості, необхідні для призначення компенсації, отримуються органом, що приймає рішення про призначення компенсації:

* через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;
* через інформаційні системи або бази даних;
* шляхом надіслання запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.

Орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.

Повідомлення про прийняття заяви з пакетом документів видається особисто фізичній особі, яка надає соціальні послуги, під час їх подання або надсилається протягом одного робочого дня з дати подання заяви на поштову адресу або адресу електронної пошти такої особи. Якщо заява з пакетом документів надсилається поштою, днем подання заяви вважається дата відправлення, зазначена на календарному штемпелі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#Text:~:text=%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2)%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9. абзаци 18-20 підпункту 2 пункту 7 Порядку]).

Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом '''протягом 10 днів з дати подання документів''', зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#top:~:text=7.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3A пункті 7 Порядку,] і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#top:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE,%D0%B2%20%D1%97%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%BE%D1%86%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8. пункт 14 Порядку]).

КОМПЕНСАЦІЯ НЕ ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ:

1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E,9%2C%20%D1%81%D1%82.%20306). пункті 1 Порядку], якщо такі особи отримують: соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду; виплати на догляд відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/ed20260101#Text Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14/ed20260101#Text Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”] (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);

2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/ed20250101#Text Закону України “Про психіатричну допомогу”];

3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.

=== Акт встановлення факту здійснення догляду (для перетину кордону) ===
Порядок отримання акту встановлення здійснення догляду, який необхідний для перетину кордону особою, яка супроводжує особу, яка потребує постійного догляду регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 року "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України" (далі - Постанова №57).]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20(%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%B0)%20%D1%96%D0%B7%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%B7 абзаців 4,5,9 пункту 2'''-1''' Постанови №57] акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, '''до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду.'''

До звернення про видачу акту встановлення факту здійснення догляду додаються наступні документи:
* копії паспорта та ідентифікаційного коду особи, яка здійснює догляд та особи, за якою здійснюється догляд;
* копії довідок про взяття на облік, як внутрішньо переміщених осіб (за наявності);
* копія документів, які підтверджують факт спільного проживання (за потребою);
* копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю) або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
* копія висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;
* копія висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
* копії документів, які підтверджують родинний зв’язок .

Всі копії документів подаються з пред’явленням їх '''оригіналів'''.

У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

На підставі такого звернення районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається '''акт встановлення факту здійснення догляду''' '''в довільній формі'''. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.

=== Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (для відстрочки від призову на військову службу) ===
Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=9)%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20(%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%2C%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BC%D0%B8 пунктах 9] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=14)%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20I%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20II%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%96 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”], та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються '''за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім’я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи''', зазначеної у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=9)%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20(%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%2C%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BC%D0%B8 пунктах 9] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=14)%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20I%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20II%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%96 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”], за якою здійснюється догляд.

У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов’язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF/ed20251216#:~:text=61.%20%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83 абзац 1 пункту 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" - далі Постанова №560]).

До заяви про надання акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду військовозобов'язаний додає копії документів, що підтверджують право на відстрочку передбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF/ed20251216#:~:text=%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%202025%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%7D-,%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%205,-%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83 додатку 5 до Постанови №560].

Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов’язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов’язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов’язаному '''акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF/ed20251216#:~:text=%D0%90%D0%9A%D0%A2-,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83,-%7B%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%208%20%D0%B2 додаток 8 до Постанови №560])''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF/ed20251216#:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE (абзац 8 пункту 60 Постанови №560).]

== Встановлення факту здійснення постійного догляду в судовому порядку ==
'''Законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров’я потребує соціальної послуги з догляду, у зв’язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.'''

Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі за заявою військовослужбовця у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/119579700 '''постанові від 5 червня 2024 року у справі № 283/1199/23'''].

[https://court.gov.ua/press/news/1621281/ Колегія суддів Верховного Суду дійшла також наступних висновків.]

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20315.%20%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F частині 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]), однак не є вичерпним.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=2.%20%D0%A3%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%8C частиною 2 статті 315 ЦПК України] у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов:

* згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
* чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення;
* заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
* встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Заява про встановлення факту, що має юридичне значення подається до суду за місцем проживання фізичної особи (заявника). Заінтересованою стороною у справі є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій/виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та/або інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб тощо.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20318.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8 статті 318 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

'''Доказами, що підтверджують факт здійснення догляду за особою, яка його потребує, можуть бути:'''

* висновок лікарсько-консультативної комісії'';''
* виписка з протоколу засідання лікарсько-консультативної комісії'';''
* довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
* виписка з амбулаторної картки стаціонарного хворого'';''
* висновку про стан здоров`я заявника'';''
* акт обстеження проживання'';''
* витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб тощо.

За подання до суду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення фізичним особам необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32:~:text=%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1-,%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E,0%2C2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1,-4%2D1)%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%83 (пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»)]

Станом на 01.01.2026 - 665 гривень 60 копійок.

Порядок розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8370:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%206.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F главою 6 Розділу IV ЦПК України.]

Розгляд судом цієї категорії справ здійснюється у порядку окремого провадження.

'''Крім цього, колегія суддів зазначила, що в разі отримання відмови від уповноваженого органу у видачі особі акту встановлення догляду, особа може оскаржити таку відмову/або бездіяльність в порядку адміністративного судочинства, а не в порядку окремого провадження в цивільному судочинстві.'''

Важливо! Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
{| class="wikitable"
|+
!Судовий порядок установлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення. Якщо факт, який має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.
|}[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Консульський облік громадян України

2026-01-09T13:37:41Z

Kubai.Inna: Граматичні помилки.

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 85 "Деякі питання обліку громадян України, які проживають за межами України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2020 року №1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п/ed20260101#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18#Text Наказ Міністерства закордонних справ України від 23 квітня 2018 року №182 "Про затвердження Положення про консульський збір України та Інструкції про порядок справляння сум консульського збору за вчинення консульських дій, обліку сум консульських надходжень та проведення звірок фактичних консульських надходжень в закордонних дипломатичних установах України"]

== Загальні положення ==
'''Консульський облік''' - вчинення уповноваженими посадовими особами закордонних дипломатичних установ України (далі - уповноважені посадові особи) комплексу дій з реєстрації інформації про місце проживання або перебування громадянина України на території іноземної держави шляхом внесення даних до до інформаційно-комунікаційної системи “е-Консул”([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#Text:~:text=2)%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%2D%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85 підпункт 2 пункту 2 Порядку ведення обліку громадян України, які проживають за межами України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 85 "Деякі питання обліку громадян України, які проживають за межами України"] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n19 Порядок]).

'''Види консульського обліку:'''

* постійний - реєстрація інформації про місце проживання за межами України громадян України, які постійно проживають за кордоном (оформили в установленому законодавством порядку документи для [[Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання|виїзду за кордон на постійне проживання]] або документи для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово);
* тимчасовий - реєстрація інформації про місце перебування за межами України громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном.
Обов’язковому тимчасовому консульському обліку підлягають: діти, які не досягли 16-ти річного віку; діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку; діти, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, але які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів.

Після прибуття вище зазначених дітей до держави остаточного перебування особи, що супроводжують дітей, зобов’язані протягом семи робочих днів звернутися до закордонної дипломатичної установи України в державі перебування для постановки їх на тимчасовий консульський облік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF/ed20260101#:~:text=%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B0%D1%85%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D0%BC%D1%83%2C%20%D1%88%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%82%D0%B0 (абзац 15 пункту 2-3 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57]).

'''Важливо!''' ''Закордонні дипломатичні установи України повідомляють про взяття на постійний або тимчасовий консульський облік або зняття з нього призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем перебування їх на військовому обліку за списком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n483 (додаток 15)] засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів (до впровадження такої електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів повідомлення здійснюється у семиденний строк з дати взяття на постійний або тимчасовий консульський облік або зняття з нього на офіційну адресу електронної пошти органу ведення військового обліку, яка розміщена на його офіційному веб-сайті)'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n220 п. 52 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487]).
* облік усиновлених дітей - реєстрація інформації про місце проживання за межами України дітей віком до 18 років - громадян України, які були усиновлені іноземцями або громадянами України та постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном.

Консульський облік ведеться уповноваженими посадовими особами відповідно до розподілу консульських округів закордонних дипломатичних установ України.

Одночасне перебування особи на консульському обліку у більш ніж одній закордонній дипломатичній установі України не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n25 пункт 4 Порядку]).

== Куди звернутися ==
Заяви про взяття на консульський облік, актуалізацію даних про особу, що містяться в обліковій картці, внесення змін до облікової картки або зняття з консульського обліку (далі - заяви) можуть бути подані уповноваженим посадовим особам під час особистого прийому або дистанційно - засобами поштового зв’язку або в електронній формі з використанням відповідних технічних і програмних засобів (вимоги до організації ведення обліку в електронній формі встановлюються Міністерством закордонних справ України).

[https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini Контакти] та графік роботи дипломатичних установ України за кордоном розміщені на [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini сайті Міністерства закордонних справ України.]

У разі подання заяви під час особистого прийому або в разі надсилання заяви засобами поштового зв’язку подаються паперові копії документів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#top Порядком], та оригінали заяви, документа про сплату консульського збору, а також паспорта громадянина України для виїзду за кордон, службового паспорта України або дипломатичного паспорта України особи, яка приймається на консульський облік.

Заява особи, яка досягла 16-річного віку, для взяття на консульський облік подається нею особисто або в інший зазначений спосіб, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n27 пунктом 5 Порядку].

У разі взяття на постійний чи тимчасовий консульський облік особи, яка не досягла 16-річного віку, або особи, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, заява ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n124 додаток 5 до Порядку]) подається одним із батьків, опікунів, піклувальників або інших законних представників.

== Перелік та зразки необхідних документів ==
'''Для взяття на постійний або тимчасовий консульський облік:'''

# заява особи встановленої форми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n122 додаток 4 до Порядку] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n124 додаток 5до Порядку]);
# одна фотокартка розміром 10 × 15 сантиметрів із зображенням обличчя особи, яка приймається на консульський облік, для подальшого сканування та внесення до інформаційно-комунікаційної системи “е-Консул” (зображення обличчя повинне становити від 70 до 80 відсотків загальної площі фотокартки, фон - білий або світло-сірий). У разі наявності технічної можливості відцифрований образ обличчя може бути отриманий шляхом фотографування безпосередньо в закордонній дипломатичній установі України;
# [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|паспорт громадянина України для виїзду за кордон]], виданий на ім’я особи, яка приймається на консульський облік, а також копія сторінки даних паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Для взяття на тимчасовий консульський облік також може бути наданий дипломатичний паспорт України або службовий паспорт України та копія сторінки даних відповідного паспорта;
# копія сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою, що підтверджує факт оформлення в установленому законодавством порядку [[Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання|документів для виїзду за кордон на постійне проживання]] або документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово;
# копія документа, до якого внесена інформація про місце народження особи (паспорта громадянина України, свідоцтва про народження, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини);
# копія довідки про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання або паспорта громадянина України у формі книжечки (за наявності таких документів) - для взяття на тимчасовий консульський облік;
# копія виданого компетентними органами іноземної держави дозволу, що дає право на проживання в такій іноземній державі (у разі наявності);
# копія документа, виданого компетентними органами іноземної держави, що підтверджує адресу місця проживання або перебування громадянина України на території іноземної держави, яка належить до консульського округу закордонної дипломатичної установи України, до якої подається заява про взяття на консульський облік;
# оригінал документа про сплату консульського збору;
# оригінал та копія паспортного документа законного представника (паспортного документа іноземця, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, службового паспорта України, дипломатичного паспорта України) та документів, що підтверджують повноваження законного представника особи, яка приймається на облік (подаються у разі взяття на облік особи яка не досягла 16-річного віку, або особи, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною);
# копія рішення органу опіки та піклування про [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування]] - для взяття на тимчасовий консульський облік;
# витяг з електронної обліково-статистичної картки дитини (''якщо рішення про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, не приймалося'') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n122:~:text=12.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B7%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункт 12 Порядку]).

'''Для взяття на консульський облік усиновлених дітей:'''
[[Файл:Консульський облік дітей під час воєнного стану.png|міні]]
[[Файл:Консульський облік дітей під час воєнного стану 2.png|міні]]

# заява від іноземця або громадянина України, який постійно проживає або тимчасово перебуває за кордоном, щодо взяття на облік усиновленої ним дитини - громадянина України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n126 додаток 6 до Порядку]);
# одна фотокартка розміром 10 × 15 сантиметрів із зображенням обличчя особи, , яка приймається на консульський облік, для подальшого сканування та внесення до інформаційно-комунікаційної системи “е-Консул” (зображення обличчя повинне становити від 70 до 80 відсотків загальної площі фотокартки, фон - білий або світло-сірий). У разі наявності технічної можливості відцифрований образ обличчя може бути отриманий шляхом фотографування безпосередньо в закордонній дипломатичній установі України;
# паспорт громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт України або дипломатичний паспорт України, виданий на ім’я особи, яка приймається на консульський облік, а також копія сторінки даних такого паспорта;
# оригінали та копії паспортних документів усиновлювачів (паспортного документа іноземця, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, службового паспорта України, дипломатичного паспорта України);
# оригінал та копія рішення суду України про усиновлення дитини або рішення закордонної дипломатичної установи України про усиновлення громадянами України дитини - громадянина України, яка проживає за її межами;
# оригінал та копія свідоцтва про народження усиновленої дитини;
# копія документа, що підтверджує наявність дозволу компетентних органів відповідної іноземної країни на проживання (у разі наявності);
# копія документа, виданого компетентними органами іноземної країни, що підтверджує адресу місця проживання або перебування на території такої країни (у разі наявності) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n122:~:text=13.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B7%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A пункт 13 Порядку]).

== Вартість ==
За прийняття на консульський облік справляється консульський збір у розмірі '''20 доларів США (18 євро),''' крім взяття на консульський облік дітей віком до 16 років, усиновлених дітей та пред’явників дипломатичних або службових паспортів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18#n78 додаток 2 до Положення про консульський збір України, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 23 квітня 2018 року № 182]).

== Строк надання послуги ==
Строк розгляду заяв становить '''не більш як 10 робочих днів''' з дня отримання необхідних документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n51 пункт 9 Порядку]).

Розгляд заяви щодо взяття на консульський облік усиновленої дитини, зміни місця проживання усиновленої дитини та зняття з консульського обліку усиновленої дитини здійснюється '''в день''' звернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n52 пункт 10 Порядку]).

== Підтвердження взяття на облік ==
Про перебування на консульському обліку та зняття з консульського обліку закордонними дипломатичними установами України видаються '''довідки''' за встановленою формою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n116:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%201%0A%D0%B4%D0%BE,%D0%B7%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83 додатки 1-2 до Порядку]).

Довідки, що видаються особисто, підписуються уповноваженою посадовою особою закордонної дипломатичної установи України, підпис скріплюється малою гербовою печаткою установи.

У разі надсилання довідки з використанням засобів Інтернету та інформаційно-комунікаційної системи “е-Консул” уповноважена посадова особа підписує її із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

За видачу довідок консульський збір не справляється.

У разі відсутності технічної можливості внесення даних до інформаційно-комунікаційної системи “е-Консул” на момент отримання заяви про взяття на консульський облік або зняття з консульського обліку до дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон вноситься відповідна '''відмітка''' (проставляється штамп) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n29 пункт 6 Порядку]).

== Підстави для відмови у взятті на консульський облік ==

# особа, яка приймається на консульський облік, не є громадянином України;
# стосовно взяття на облік звернулася особа, яка не досягла 16-річного віку, або її законні представники, що не мають документального підтвердження своїх повноважень;
# документи або інформація, необхідні для взяття на консульський облік, надані не в повному обсязі, або надані документи є недійсними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n104 (пункт 21 Порядку).]

== Строк перебування на обліку ==
{| class="wikitable"
|+
|'''Постійний консульський облік'''
|Строк необмежений, але особа зобов'язана кожні 10 років звертатися до закордонної дипломатичної установи України для актуалізації даних про себе шляхом подання заяви довільної форми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n104:~:text=16.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9. пункт 16 Порядку]).
|-
|'''Тимчасвоий консульський облік'''
|Строк - 1 рік, що може бути збільшений відповідно до строку дії дозволу іноземної держави на проживання, виданого особі, яка приймається на консульський облік, але не може перевищувати 5 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n104:~:text=17.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA. пункт 17 Порядку]).
|-
|'''Облік усиновлених дітей'''
|До досягнення дітьми - громадянами України, усиновленеми іноземцями або громадянами України, які постійно проживають за кордоном 18-річного віку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n104:~:text=18.%20%D0%94%D1%96%D1%82%D0%B8%20%2D%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96 пункт 18 Порядку]).
|}

== Зняття з консульського обліку ==
'''Підставами для зняття з консульського обліку є:'''

# заява особи про зняття з консульського обліку, подана нею особисто ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n130 додаток 8 до Порядку]). У разі зняття з консульського обліку особи, яка не досягла 16-річного віку, особи, усиновленої іноземцями або громадянами України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, або особи, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, така заява подається одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників;
# закінчення строку перебування на консульському обліку;
# [[Припинення громадянства України|припинення особою, яка перебуває на консульському обліку, громадянства України]];
# смерть особи, яка перебуває на консульському обліку;
# невиконання громадянином України, який перебуває на постійному консульському обліку, обов’язку щодо актуалізації даних;
# повідомлення Міністерством закордонних справ України про повернення на постійне місце проживання в Україну усиновленої дитини;
# повідомлення територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби України разом із заявою про зняття з консульського обліку особи, яка досягла 14-річного віку, постійно проживала за кордоном, повернулася на постійне проживання в Україну та звернулася до територіального органу/ територіального підрозділу Державної міграційної служби України з питання щодо [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|оформлення паспорта громадянина України]] або анулювання штампу в паспорті громадянина України для виїзду за кордон про оформлення виїзду за кордон на постійне місце проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n93 пункт 19 Порядку]).

Якщо громадянин України, який прибув з консульського округу іншої закордонної дипломатичної установи України, не знявся з консульського обліку в такій установі, до закордонної дипломатичної установи України, до консульського округу якої прибув громадянин, подається заява про зняття з консульського обліку за попереднім місцем проживання або перебування та заява про взяття на консульський облік в такій установі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n104:~:text=20.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97 пункт 20 Порядку]).

== Особливості взяття на облік усиновлених дітей ==
Якщо усиновлювачі - іноземці або громадяни України, які постійно проживають за кордоном, не звернулися до закордонної дипломатичної установи України із заявою щодо взяття усиновленої дитини на консульський облік, уповноважена посадова особа вносить відомості про усиновлену дитину до інформаційно-комунікаційної системи “е-Консул” на підставі документів, які надійшли від МЗС, та письмово повідомляє усиновлювачів про необхідність звернутися до закордонної дипломатичної установи України.

У разі коли '''протягом місяця''' з моменту надсилання такого повідомлення усиновлювачі не звернулися до закордонної дипломатичної установи України, уповноважена посадова особа вживає заходів до з'ясування обставин невиконання усиновлювачами обов'язку щодо забезпечення взяття дитини на консульський облік в закордонній дипломатичній установі України в країні свого проживання та про результати інформує Міністерство закордонних справ України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n80 пункт 14 Порядку]).

У разі зміни місця проживання усиновленої дитини в межах консульського округу однієї закордонної дипломатичної установи України усиновлювач '''у місячний строк''' зобов’язаний подати до такої установи відповідну заяву ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n128 додаток 7 до Порядку]).

У разі вибуття до іншого консульського округу усиновлювач '''у місячний строк''' зобов’язаний звернутися до закордонної дипломатичної установи України за новим місцем проживання із заявами про зняття з консульського обліку усиновленої дитини за попереднім місцем проживання та взяття на консульський облік за новим місцем проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n80:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%83%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9 пункт 15 Порядку]).
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Усиновлювачі]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]

Встановлення факту здійснення догляду за особою, яка потребує постійного догляду

2026-01-06T15:25:55Z

Kubai.Inna:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закон України "Про соціальні послуги "]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 року "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п/ed20251216#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період]

== Загальна інформація ==
Загальні положення щодо отримання та надання соціальних послуг, зокрема і постійного догляду, врегульовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Законом України "Про соціальні послуги ".] Цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Законом] визначено категорії осіб, які мають право на отримання соціальної послуги з догляду, надавачів такої соціальної послуги тощо. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#Text Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд] затверджує Кабінет Міністрів України .

''Детальніше'': [[Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)]]

== Документи, які підтверджують факт здійснення догляду ==

=== Довідка про отримання компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі ===
Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону України "Про соціальні послуги" без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#n213 (частина 7 статті 13 Закону України "Про соціальні послуги ").]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#Text:~:text=3.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C пункту 3 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (далі - Порядок)] компенсація призначається і виплачується '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад''' за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, відповідних документів у паперовій або електронній формах.

Призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів:

'''1) у паперовій формі:'''

* заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
* заяви про згоду отримувати соціальні послуги;
* копії свідоцтва про народження дитини (у разі надання дитині соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі);
* декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги;
* копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю) або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
* висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;
* висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
* копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;
* довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;
* копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників).
Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги.

'''2) в електронній формі'''

* заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
* заяви про згоду отримувати соціальні послуги;
* декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, та відомості про членів її сім’ї (прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України;
* відомостей про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) дитини, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) батьків);
* сканованих копій документів, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг: копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю) або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; висновку про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, за формою, затвердженою МОЗ; копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ; довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#Text:~:text=7.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3A пункт 7 Порядку]).

Якщо в державних електронних інформаційних ресурсах наявні необхідні відомості, відповідні документи/копії не подаються. Зазначені відомості, необхідні для призначення компенсації, отримуються органом, що приймає рішення про призначення компенсації:

* через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;
* через інформаційні системи або бази даних;
* шляхом надіслання запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.

Орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.

Повідомлення про прийняття заяви з пакетом документів видається особисто фізичній особі, яка надає соціальні послуги, під час їх подання або надсилається протягом одного робочого дня з дати подання заяви на поштову адресу або адресу електронної пошти такої особи. Якщо заява з пакетом документів надсилається поштою, днем подання заяви вважається дата відправлення, зазначена на календарному штемпелі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#Text:~:text=%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2)%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9. абзаци 18-20 підпункту 2 пункту 7 Порядку]).

Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом '''протягом 10 днів з дати подання документів''', зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#top:~:text=7.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3A пункті 7 Порядку,] і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#top:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE,%D0%B2%20%D1%97%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%BE%D1%86%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8. пункт 14 Порядку]).

КОМПЕНСАЦІЯ НЕ ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ:

1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E,9%2C%20%D1%81%D1%82.%20306). пункті 1 Порядку], якщо такі особи отримують: соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду; виплати на догляд відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/ed20260101#Text Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14/ed20260101#Text Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”] (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);

2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/ed20250101#Text Закону України “Про психіатричну допомогу”];

3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.

=== Акт встановлення факту здійснення догляду (для перетину кордону) ===
Порядок отримання акту встановлення здійснення догляду, який необхідний для перетину кордону особою, яка супроводжує особу, яка потребує постійного догляду регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 року "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України" (далі - Постанова №57).]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20(%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%B0)%20%D1%96%D0%B7%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%B7 абзаців 4,5,9 пункту 2'''-1''' Постанови №57] акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, '''до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду.'''

До звернення про видачу акту встановлення факту здійснення догляду додаються наступні документи:
* копії паспорта та ідентифікаційного коду особи, яка здійснює догляд та особи, за якою здійснюється догляд;
* копії довідок про взяття на облік, як внутрішньо переміщених осіб (за наявності);
* копія документів, які підтверджують факт спільного проживання (за потребою);
* копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю) або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
* копія висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;
* копія висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
* копії документів, які підтверджують родинний зв’язок .

Всі копії документів подаються з пред’явленням їх '''оригіналів'''.

У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

На підставі такого звернення районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається '''акт встановлення факту здійснення догляду''' '''в довільній формі'''. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.

=== Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (для відстрочки від призову на військову службу) ===
Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=9)%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20(%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%2C%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BC%D0%B8 пунктах 9] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=14)%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20I%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20II%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%96 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”], та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються '''за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім’я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи''', зазначеної у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=9)%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20(%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%2C%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BC%D0%B8 пунктах 9] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=14)%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20I%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20II%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%96 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”], за якою здійснюється догляд.

У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов’язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF/ed20251216#:~:text=61.%20%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83 абзац 1 пункту 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" - далі Постанова №560]).

До заяви про надання акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду військовозобов'язаний додає копії документів, що підтверджують право на відстрочку передбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF/ed20251216#:~:text=%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%202025%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%7D-,%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%205,-%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83 додатку 5 до Постанови №560].

Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов’язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов’язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов’язаному '''акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF/ed20251216#:~:text=%D0%90%D0%9A%D0%A2-,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83,-%7B%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%208%20%D0%B2 додаток 8 до Постанови №560])''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF/ed20251216#:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE (абзац 8 пункту 60 Постанови №560).]

== Встановлення факту здійснення постійного догляду в судовому порядку ==
'''Законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров’я потребує соціальної послуги з догляду, у зв’язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.'''

Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі за заявою військовослужбовця у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/119579700 '''постанові від 5 червня 2024 року у справі № 283/1199/23'''].

[https://court.gov.ua/press/news/1621281/ Колегія суддів Верховного Суду дійшла також наступних висновків.]

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20315.%20%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F частині 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]), однак не є вичерпним.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=2.%20%D0%A3%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%8C частиною 2 статті 315 ЦПК України] у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов:

* згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
* чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення;
* заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
* встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Заява про встановлення факту, що має юридичне значення подається до суду за місцем проживання фізичної особи (заявника). Заінтересованою стороною у справі є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій/виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та/або інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб тощо.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20318.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8 статті 318 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:

''1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;''

''2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;''

''3) докази, що підтверджують факт.''

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

'''Доказами, що підтверджують факт здійснення догляду за особою, яка його потребує, можуть бути:'''

* висновок лікарсько-консультативної комісії'';''
* виписка з протоколу засідання лікарсько-консультативної комісії'';''
* довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
* виписка з амбулаторної картки стаціонарного хворого'';''
* висновку про стан здоров`я заявника'';''
* акт обстеження проживання'';''
* витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб тощо.

За подання до суду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення фізичним особам необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32:~:text=%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1-,%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E,0%2C2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1,-4%2D1)%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%83 (пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»)]

Станом на 01.01.2026 - 665 гривень 60 копійок.

Порядок розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8370:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%206.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F главою 6 Розділу IV ЦПК України.]

Розгляд судом цієї категорії справ здійснюється у порядку окремого провадження.

'''Крім цього, колегія суддів зазначила, що в разі отримання відмови від уповноваженого органу у видачі особі акту встановлення догляду, особа може оскаржити таку відмову/або бездіяльність в порядку адміністративного судочинства, а не в порядку окремого провадження в цивільному судочинстві.'''

Важливо! Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
{| class="wikitable"
|+
!Судовий порядок установлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення. Якщо факт, який має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.
|}[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Встановлення факту здійснення догляду за особою, яка потребує постійного догляду

2026-01-06T09:43:49Z

Kubai.Inna: Оновлено інформацію про види актів про встановлення факту догляду

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9697][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закон України "Про соціальні послуги "]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 року "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п/ed20251216#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період]

== Загальна інформація ==
Загальні положення щодо отримання та надання соціальних послуг, зокрема і постійного догляду, врегульовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Законом України "Про соціальні послуги ".] Цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Законом] визначено категорії осіб, які мають право на отримання соціальної послуги з догляду, надавачів такої соціальної послуги тощо. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#Text Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд] затверджує Кабінет Міністрів України .

''Детальніше'': [[Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)]]

== Документи, які підтверджують факт здійснення догляду ==

=== Довідка про отримання компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі ===
Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону України "Про соціальні послуги" без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#n213 (частина 7 статті 13 Закону України "Про соціальні послуги ").]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#Text:~:text=3.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C пункту 3 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (далі - Порядок)] компенсація призначається і виплачується '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад''' за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, відповідних документів у паперовій або електронній формах.

==== Необхідний перелік документів для отримання компенсації: ====
Призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів:

'''1) у паперовій формі:'''

* заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
* заяви про згоду отримувати соціальні послуги;
* копії свідоцтва про народження дитини (у разі надання дитині соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі);
* декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги;
* копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю) або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
* висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;
* висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
* копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;
* довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;
* копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників).
Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги.

'''2) в електронній формі'''

* заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
* заяви про згоду отримувати соціальні послуги;
* декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, та відомості про членів її сім’ї (прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України;
* відомостей про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) дитини, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) батьків);
* сканованих копій документів, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг: копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю) або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; висновку про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, за формою, затвердженою МОЗ; копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ; довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#Text:~:text=7.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3A пункт 7 Порядку]).

Якщо в державних електронних інформаційних ресурсах наявні необхідні відомості, відповідні документи/копії не подаються. Зазначені відомості, необхідні для призначення компенсації, отримуються органом, що приймає рішення про призначення компенсації:

* через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;
* через інформаційні системи або бази даних;
* шляхом надіслання запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.

Орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.

Повідомлення про прийняття заяви з пакетом документів видається особисто фізичній особі, яка надає соціальні послуги, під час їх подання або надсилається протягом одного робочого дня з дати подання заяви на поштову адресу або адресу електронної пошти такої особи. Якщо заява з пакетом документів надсилається поштою, днем подання заяви вважається дата відправлення, зазначена на календарному штемпелі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#Text:~:text=%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2)%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9. абзаци 18-20 підпункту 2 пункту 7 Порядку]).

Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом '''протягом 10 днів з дати подання документів''', зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#top:~:text=7.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3A пункті 7 Порядку,] і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#top:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE,%D0%B2%20%D1%97%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%BE%D1%86%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8. пункт 14 Порядку]).

КОМПЕНСАЦІЯ НЕ ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ:

1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF/ed20250924#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E,9%2C%20%D1%81%D1%82.%20306). пункті 1 Порядку], якщо такі особи отримують: соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду; виплати на догляд відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/ed20260101#Text Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14/ed20260101#Text Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”] (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);

2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/ed20250101#Text Закону України “Про психіатричну допомогу”];

3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.

=== Акт встановлення факту здійснення догляду (для перетину кордону) ===
Порядок отримання акту встановлення здійснення догляду, який необхідний для перетину кордону особою, яка супроводжує особу, яка потребує постійного догляду регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 року "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України" (далі - Постанова №57).]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20(%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%B0)%20%D1%96%D0%B7%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%B7 абзаців 4,5,9 пункту 2'''-1''' Постанови №57] акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, '''до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду.'''

До звернення про видачу акту встановлення факту здійснення догляду додаються наступні документи:
* копії паспорта та ідентифікаційного коду особи, яка здійснює догляд та особи, за якою здійснюється догляд;
* копії довідок про взяття на облік, як внутрішньо переміщених осіб (за наявності);
* копія документів, які підтверджують факт спільного проживання (за потребою);
* копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю) або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
* копія висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;
* копія висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
* копії документів, які підтверджують родинний зв’язок .

Всі копії документів подаються з пред’явленням їх '''оригіналів'''.

У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

На підставі такого звернення районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається '''акт встановлення факту здійснення догляду''' '''в довільній формі'''. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.

=== Акт встановлення факту здійснення догляду (для відстрочки від призову на військову службу) ===
Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=9)%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20(%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%2C%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BC%D0%B8 пунктах 9] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=14)%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20I%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20II%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%96 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”], та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються '''за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім’я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи''', зазначеної у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=9)%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20(%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%2C%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BC%D0%B8 пунктах 9] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=14)%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20I%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20II%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%96 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”], за якою здійснюється догляд.

У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов’язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF/ed20251216#:~:text=61.%20%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83 абзац 1 пункту 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" - далі Постанова №560]).

До заяви про надання акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду військовозобов'язаний додає копії документів, що підтверджують право на відстрочку передбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF/ed20251216#:~:text=%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%202025%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%7D-,%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%205,-%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83 додатку 5 до Постанови №560].

Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов’язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов’язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов’язаному '''акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF/ed20251216#:~:text=%D0%90%D0%9A%D0%A2-,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83,-%7B%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%208%20%D0%B2 додаток 8 до Постанови №560])''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF/ed20251216#:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE (абзац 8 пункту 60 Постанови №560).]

== Встановлення факту здійснення постійного догляду в судовому порядку ==
Законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров’я потребує соціальної послуги з догляду, у зв’язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.

Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі за заявою військовослужбовця у постанові від 5 червня 2024 року у справі № 283/1199/23.

Заява про встановлення факту, що має юридичне значення подається до суду за місцем проживання фізичної особи (заявника). Заінтересованою стороною у справі є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій/виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та/або інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб тощо.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2001.07.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20318.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8,-1.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96 статті 318 Цивільного процесуального кодексу України] у заяві повинно бути зазначено:

''1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;''

''2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;''

''3) докази, що підтверджують факт.''

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

'''Доказами, підтверджують факт здійснення догляду за особою, яка його потребує, можуть бути:'''

* висновок лікарсько-консультативної комісії'';''
* виписка з протоколу засідання лікарсько-консультативної комісії'';''
* довідка до акта огляду МСЕК'';''
* виписка з амбулаторної картки стаціонарного хворого'';''
* висновку про стан здоров`я заявника'';''
* акт обстеження проживання'';''
* довідка про склад сім`ї'';''
* витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб тощо.

За подання до суду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення фізичним особам необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб . [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32:~:text=%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1-,%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E,0%2C2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1,-4%2D1)%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%83 (пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»)]

Станом на 2025 рік - 605.60 грн.

Порядок розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8370:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%206.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F главою 6 Розділу IV Цивільного процесуального кодексу України.]

Розгляд судом цієї категорії справ здійснюється у порядку окремого провадження.
{| class="wikitable"
|+
!Важливо! Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
|}
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Слід зазначити, якщо юридичний факт може бути підтверджений в позасудовому порядку, встановленому чинним законодавством, і оформлений рішенням відповідного органу, то суд може відмовити у відкритті провадження.

'''Факт здійснення постійного догляду за особою, що його потребує за станом здоров’я, для звільнення з військової служби встановлюється в позасудовому порядку. Законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров’я потребує соціальної послуги з догляду, у зв’язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.'''

== Судова практика ==

# [https://reyestr.court.gov.ua/Review/114614272 Рішення Буського районного суду Львівської області від 01.11.2023 у справі № 943/1241/23;]
# [https://reyestr.court.gov.ua/Review/114181353 Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 16.10.2023 у справі № 299/6413/23;]
# [https://reyestr.court.gov.ua/Review/113927268 Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04.10.2023 у справі № 569/16625/23.]
# [https://reyestr.court.gov.ua/Review/115729352 Ухвала Жидачівського районного суду Львівської області від 19.12.2023 у справі № 443/2284/23.]
# [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117572547 Постанова Львівського апеляційного суду від 11.03.2024 у справі № 443/2284/23.]
# [https://reyestr.court.gov.ua/Review/119579700 Постанова Верховного Суду від 5 червня 2024 року у справі № 283/1199/23 (провадження № 61-12851св23)]

[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Консульський облік громадян України

2026-01-05T15:51:08Z

Kubai.Inna: Додання нормативного акту

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 85 "Деякі питання обліку громадян України, які проживають за межами України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2020 року №1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п/ed20260101#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18#Text Наказ Міністерства закордонних справ України від 23 квітня 2018 року №182 "Про затвердження Положення про консульський збір України та Інструкції про порядок справляння сум консульського збору за вчинення консульських дій, обліку сум консульських надходжень та проведення звірок фактичних консульських надходжень в закордонних дипломатичних установах України"]

== Загальні положення ==
'''Консульський облік''' - вчинення уповноваженими посадовими особами закордонних дипломатичних установ України (далі - уповноважені посадові особи) комплексу дій з реєстрації інформації про місце проживання або перебування громадянина України на території іноземної держави шляхом внесення даних до до інформаційно-комунікаційної системи “е-Консул”([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#Text:~:text=2)%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%2D%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85 підпункт 2 пункту 2 Порядку ведення обліку громадян України, які проживають за межами України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 85 "Деякі питання обліку громадян України, які проживають за межами України"] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n19 Порядок]).

'''Види консульського обліку:'''

* постійний - реєстрація інформації про місце проживання за межами України громадян України, які постійно проживають за кордоном (оформили в установленому законодавством порядку документи для [[Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання|виїзду за кордон на постійне проживання]] або документи для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово);
* тимчасовий - реєстрація інформації про місце перебування за межами України громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном.
Обов’язковому тимчасовому консульському обліку підлягають: діти, які не досягли 16-ти річного віку; діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку; діти, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, але які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів.

Після прибуття вище зазначених дітей до держави остаточного перебування особи, що супроводжують дітей, зобов’язані протягом семи робочих днів звернутися до закордонної дипломатичної установи України в державі перебування для постановки їх на тимчасовий консульський облік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF/ed20260101#:~:text=%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B0%D1%85%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D0%BC%D1%83%2C%20%D1%88%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%82%D0%B0 (абзац 15 пункту 2-3 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57]).

('''Важливо!''' ''Закордонні дипломатичні установи України інформують призовників віком від 18 до 25 років, які перебувають на постійному або тимчасовому консульському обліку; під час особливого періоду інформують військовозобов’язаних та резервістів, які не мають відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та сприяють їх поверненню в Україну; повідомляють про взяття на постійний або тимчасовий консульський облік або зняття з нього призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем перебування їх на військовому обліку за списком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n483 (додаток 15)] засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів (до впровадження такої електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів повідомлення здійснюється у семиденний строк з дати взяття на постійний або тимчасовий консульський облік або зняття з нього на офіційну адресу електронної пошти органу ведення військового обліку, яка розміщена на його офіційному веб-сайті)''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n220 п. 52 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487])
* облік усиновлених дітей - реєстрація інформації про місце проживання за межами України дітей віком до 18 років - громадян України, які були усиновлені іноземцями або громадянами України та постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном.

Консульський облік ведеться уповноваженими посадовими особами відповідно до розподілу консульських округів закордонних дипломатичних установ України.

Одночасне перебування особи на консульському обліку у більш ніж одній закордонній дипломатичній установі України не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n25 пункт 4 Порядку]).

== Куди звернутися ==
Заяви про взяття на консульський облік, актуалізацію даних про особу, що містяться в обліковій картці, внесення змін до облікової картки або зняття з консульського обліку (далі - заяви) можуть бути подані уповноваженим посадовим особам під час особистого прийому або дистанційно - засобами поштового зв’язку або в електронній формі з використанням відповідних технічних і програмних засобів (вимоги до організації ведення обліку в електронній формі встановлюються Міністерством закордонних справ України).

У разі подання заяви під час особистого прийому або в разі надсилання заяви засобами поштового зв’язку подаються паперові копії документів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#top Порядком], та оригінали заяви, документа про сплату консульського збору, а також паспорта громадянина України для виїзду за кордон, службового паспорта України або дипломатичного паспорта України особи, яка приймається на консульський облік.

Заява особи, яка досягла 16-річного віку, для взяття на консульський облік подається нею особисто або в інший зазначений спосіб, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n27 пунктом 5 Порядку].

У разі взяття на постійний чи тимчасовий консульський облік особи, яка не досягла 16-річного віку, або особи, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, заява ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n124 додаток 5 до Порядку]) подається одним із батьків, опікунів, піклувальників або інших законних представників.

== Перелік та зразки необхідних документів ==
'''Для взяття на постійний або консульський облік:'''

# заява особи встановленої форми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n122 додаток 4 до Порядку] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n124 додаток 5до Порядку]);
# одна фотокартка розміром 10 × 15 сантиметрів із зображенням обличчя особи, яка приймається на консульський облік, для подальшого сканування та внесення до інформаційно-комунікаційної системи “е-Консул” (зображення обличчя повинне становити від 70 до 80 відсотків загальної площі фотокартки, фон - білий або світло-сірий). У разі наявності технічної можливості відцифрований образ обличчя може бути отриманий шляхом фотографування безпосередньо в закордонній дипломатичній установі України;
# [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|паспорт громадянина України для виїзду за кордон]], виданий на ім’я особи, яка приймається на консульський облік, а також копія сторінки даних паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Для взяття на тимчасовий консульський облік також може бути наданий дипломатичний паспорт України або службовий паспорт України та копія сторінки даних відповідного паспорта;
# копія сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою, що підтверджує факт оформлення в установленому законодавством порядку [[Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання|документів для виїзду за кордон на постійне проживання]] або документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово;
# копія документа, до якого внесена інформація про місце народження особи (паспорта громадянина України, свідоцтва про народження, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини);
# копія довідки про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання або паспорта громадянина України у формі книжечки (за наявності таких документів) - для взяття на тимчасовий консульський облік;
# копія виданого компетентними органами іноземної держави дозволу, що дає право на проживання в такій іноземній державі (у разі наявності);
# копія документа, виданого компетентними органами іноземної держави, що підтверджує адресу місця проживання або перебування громадянина України на території іноземної держави, яка належить до консульського округу закордонної дипломатичної установи України, до якої подається заява про взяття на консульський облік;
# оригінал документа про сплату консульського збору;
# оригінал та копія паспортного документа законного представника (паспортного документа іноземця, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, службового паспорта України, дипломатичного паспорта України) та документів, що підтверджують повноваження законного представника особи, яка приймається на облік (подаються у разі взяття на облік особи яка не досягла 16-річного віку, або особи, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною);
# копія рішення органу опіки та піклування про [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування]] - для взяття на тимчасовий консульський облік;
# витяг з електронної обліково-статистичної картки дитини (''якщо рішення про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, не приймалося'') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n122:~:text=12.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B7%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункт 12 Порядку]).

'''Для взяття на консульський облік усиновлених дітей:'''
[[Файл:Консульський облік дітей під час воєнного стану.png|міні]]
[[Файл:Консульський облік дітей під час воєнного стану 2.png|міні]]

# заява від іноземця або громадянина України, який постійно проживає або тимчасово перебуває за кордоном, щодо взяття на облік усиновленої ним дитини - громадянина України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n126 додаток 6 до Порядку]);
# одна фотокартка розміром 10 × 15 сантиметрів із зображенням обличчя особи, , яка приймається на консульський облік, для подальшого сканування та внесення до інформаційно-комунікаційної системи “е-Консул” (зображення обличчя повинне становити від 70 до 80 відсотків загальної площі фотокартки, фон - білий або світло-сірий). У разі наявності технічної можливості відцифрований образ обличчя може бути отриманий шляхом фотографування безпосередньо в закордонній дипломатичній установі України;
# паспорт громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт України або дипломатичний паспорт України, виданий на ім’я особи, яка приймається на консульський облік, а також копія сторінки даних такого паспорта;
# оригінали та копії паспортних документів усиновлювачів (паспортного документа іноземця, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, службового паспорта України, дипломатичного паспорта України);
# оригінал та копія рішення суду України про усиновлення дитини або рішення закордонної дипломатичної установи України про усиновлення громадянами України дитини - громадянина України, яка проживає за її межами;
# оригінал та копія свідоцтва про народження усиновленої дитини;
# копія документа, що підтверджує наявність дозволу компетентних органів відповідної іноземної країни на проживання (у разі наявності);
# копія документа, виданого компетентними органами іноземної країни, що підтверджує адресу місця проживання або перебування на території такої країни (у разі наявності) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n122:~:text=13.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B7%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A пункт 13 Порядку]).

== Вартість ==
За прийняття на консульський облік справляється консульський збір у розмірі '''20 доларів США (18 євро),''' крім взяття на консульський облік дітей віком до 16 років, усиновлених дітей та пред’явників дипломатичних або службових паспортів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18#n78 додаток 2 до Положення про консульський збір України, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 23 квітня 2018 року № 182]).

== Строк надання послуги ==
Строк розгляду заяв становить '''не більш як 10 робочих днів''' з дня отримання необхідних документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n51 пункт 9 Порядку]).

Розгляд заяви щодо взяття на консульський облік усиновленої дитини, зміни місця проживання усиновленої дитини та зняття з консульського обліку усиновленої дитини здійснюється '''в день''' звернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n52 пункт 10 Порядку]).

== Підтвердження взяття на облік ==
Про перебування на консульському обліку та зняття з консульського обліку закордонними дипломатичними установами України видаються '''довідки''' за встановленою формою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n116:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%201%0A%D0%B4%D0%BE,%D0%B7%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83 додатки 1-2 до Порядку]).

Довідки, що видаються особисто, підписуються уповноваженою посадовою особою закордонної дипломатичної установи України, підпис скріплюється малою гербовою печаткою установи.

У разі надсилання довідки з використанням засобів Інтернету та інформаційно-комунікаційної системи “е-Консул” уповноважена посадова особа підписує її із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

За видачу довідок консульський збір не справляється.

У разі відсутності технічної можливості внесення даних до інформаційно-комунікаційної системи “е-Консул” на момент отримання заяви про взяття на консульський облік або зняття з консульського обліку до дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон вноситься відповідна '''відмітка''' (проставляється штамп) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n29 пункт 6 Порядку]).

== Підстави для відмови у взятті на консульський облік ==

# особа, яка приймається на консульський облік, не є громадянином України;
# стосовно взяття на облік звернулася особа, яка не досягла 16-річного віку, або її законні представники, що не мають документального підтвердження своїх повноважень;
# документи або інформація, необхідні для взяття на консульський облік, надані не в повному обсязі, або надані документи є недійсними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n104 (пункт 21 Порядку).]

== Строк перебування на обліку ==
{| class="wikitable"
|+
|'''Постійний консульський облік'''
|Строк необмежений, але особа зобов'язана кожні 10 років звертатися до закордонної дипломатичної установи України для актуалізації даних про себе шляхом подання заяви довільної форми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n104:~:text=16.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9. пункт 16 Порядку]).
|-
|'''Тимчасвоий консульський облік'''
|Строк - 1 рік, що може бути збільшений відповідно до строку дії дозволу іноземної держави на проживання, виданого особі, яка приймається на консульський облік, але не може перевищувати 5 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n104:~:text=17.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA. пункт 17 Порядку]).
|-
|'''Облік усиновлених дітей'''
|До досягнення дітьми - громадянами України, усиновленеми іноземцями або громадянами України, які постійно проживають за кордоном 18-річного віку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n104:~:text=18.%20%D0%94%D1%96%D1%82%D0%B8%20%2D%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96 пункт 18 Порядку]).
|}

== Зняття з консульського обліку ==
'''Підставами для зняття з консульського обліку є:'''

# заява особи про зняття з консульського обліку, подана нею особисто ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n130 додаток 8 до Порядку]). У разі зняття з консульського обліку особи, яка не досягла 16-річного віку, особи, усиновленої іноземцями або громадянами України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, або особи, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, така заява подається одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників;
# закінчення строку перебування на консульському обліку;
# [[Припинення громадянства України|припинення особою, яка перебуває на консульському обліку, громадянства України]];
# смерть особи, яка перебуває на консульському обліку;
# невиконання громадянином України, який перебуває на постійному консульському обліку, обов’язку щодо актуалізації даних;
# повідомлення Міністерством закордонних справ України про повернення на постійне місце проживання в Україну усиновленої дитини;
# повідомлення територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби України разом із заявою про зняття з консульського обліку особи, яка досягла 14-річного віку, постійно проживала за кордоном, повернулася на постійне проживання в Україну та звернулася до територіального органу/ територіального підрозділу Державної міграційної служби України з питання щодо [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|оформлення паспорта громадянина України]] або анулювання штампу в паспорті громадянина України для виїзду за кордон про оформлення виїзду за кордон на постійне місце проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n93 пункт 19 Порядку]).

Якщо громадянин України, який прибув з консульського округу іншої закордонної дипломатичної установи України, не знявся з консульського обліку в такій установі, до закордонної дипломатичної установи України, до консульського округу якої прибув громадянин, подається заява про зняття з консульського обліку за попереднім місцем проживання або перебування та заява про взяття на консульський облік в такій установі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n104:~:text=20.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97 пункт 20 Порядку]).

== Особливості взяття на облік усиновлених дітей ==
Якщо усиновлювачі - іноземці або громадяни України, які постійно проживають за кордоном, не звернулися до закордонної дипломатичної установи України із заявою щодо взяття усиновленої дитини на консульський облік, уповноважена посадова особа вносить відомості про усиновлену дитину до інформаційно-комунікаційної системи “е-Консул” на підставі документів, які надійшли від МЗС, та письмово повідомляє усиновлювачів про необхідність звернутися до закордонної дипломатичної установи України.

У разі коли '''протягом місяця''' з моменту надсилання такого повідомлення усиновлювачі не звернулися до закордонної дипломатичної установи України, уповноважена посадова особа вживає заходів до з'ясування обставин невиконання усиновлювачами обов'язку щодо забезпечення взяття дитини на консульський облік в закордонній дипломатичній установі України в країні свого проживання та про результати інформує Міністерство закордонних справ України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n80 пункт 14 Порядку]).

У разі зміни місця проживання усиновленої дитини в межах консульського округу однієї закордонної дипломатичної установи України усиновлювач '''у місячний строк''' зобов’язаний подати до такої установи відповідну заяву ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n128 додаток 7 до Порядку]).

У разі вибуття до іншого консульського округу усиновлювач '''у місячний строк''' зобов’язаний звернутися до закордонної дипломатичної установи України за новим місцем проживання із заявами про зняття з консульського обліку усиновленої дитини за попереднім місцем проживання та взяття на консульський облік за новим місцем проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n80:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%83%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9 пункт 15 Порядку]).
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Усиновлювачі]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]

Консульський облік громадян України

2026-01-05T15:25:15Z

Kubai.Inna: Додавання посилання на норми законодавства

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 85 "Деякі питання обліку громадян України, які проживають за межами України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2020 року №1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18#Text Наказ Міністерства закордонних справ України від 23 квітня 2018 року №182 "Про затвердження Положення про консульський збір України та Інструкції про порядок справляння сум консульського збору за вчинення консульських дій, обліку сум консульських надходжень та проведення звірок фактичних консульських надходжень в закордонних дипломатичних установах України"]

== Загальні положення ==
'''Консульський облік''' - вчинення уповноваженими посадовими особами закордонних дипломатичних установ України (далі - уповноважені посадові особи) комплексу дій з реєстрації інформації про місце проживання або перебування громадянина України на території іноземної держави шляхом внесення даних до до інформаційно-комунікаційної системи “е-Консул”([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#Text:~:text=2)%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%2D%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85 підпункт 2 пункту 2 Порядку ведення обліку громадян України, які проживають за межами України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 85 "Деякі питання обліку громадян України, які проживають за межами України"] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n19 Порядок]).

'''Види консульського обліку:'''

* постійний - реєстрація інформації про місце проживання за межами України громадян України, які постійно проживають за кордоном (оформили в установленому законодавством порядку документи для [[Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання|виїзду за кордон на постійне проживання]] або документи для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово);
* тимчасовий - реєстрація інформації про місце перебування за межами України громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном ('''Важливо!''' ''Закордонні дипломатичні установи України інформують призовників віком від 18 до 25 років, які перебувають на постійному або тимчасовому консульському обліку; під час особливого періоду інформують військовозобов’язаних та резервістів, які не мають відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та сприяють їх поверненню в Україну; повідомляють про взяття на постійний або тимчасовий консульський облік або зняття з нього призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем перебування їх на військовому обліку за списком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n483 (додаток 15)] засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів (до впровадження такої електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів повідомлення здійснюється у семиденний строк з дати взяття на постійний або тимчасовий консульський облік або зняття з нього на офіційну адресу електронної пошти органу ведення військового обліку, яка розміщена на його офіційному веб-сайті)''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n220 п. 52 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487])
* облік усиновлених дітей - реєстрація інформації про місце проживання за межами України дітей віком до 18 років - громадян України, які були усиновлені іноземцями або громадянами України та постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном.

Консульський облік ведеться уповноваженими посадовими особами відповідно до розподілу консульських округів закордонних дипломатичних установ України.

Одночасне перебування особи на консульському обліку у більш ніж одній закордонній дипломатичній установі України не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n25 пункт 4 Порядку]).

== Куди звернутися ==
Заяви про взяття на консульський облік, актуалізацію даних про особу, що містяться в обліковій картці, внесення змін до облікової картки або зняття з консульського обліку (далі - заяви) можуть бути подані уповноваженим посадовим особам під час особистого прийому або дистанційно - засобами поштового зв’язку або в електронній формі з використанням відповідних технічних і програмних засобів (вимоги до організації ведення обліку в електронній формі встановлюються Міністерством закордонних справ України).

У разі подання заяви під час особистого прийому або в разі надсилання заяви засобами поштового зв’язку подаються паперові копії документів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#top Порядком], та оригінали заяви, документа про сплату консульського збору, а також паспорта громадянина України для виїзду за кордон, службового паспорта України або дипломатичного паспорта України особи, яка приймається на консульський облік.

Заява особи, яка досягла 16-річного віку, для взяття на консульський облік подається нею особисто або в інший зазначений спосіб, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n27 пунктом 5 Порядку].

У разі взяття на постійний чи тимчасовий консульський облік особи, яка не досягла 16-річного віку, або особи, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, заява ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n124 додаток 5 до Порядку]) подається одним із батьків, опікунів, піклувальників або інших законних представників.

== Перелік та зразки необхідних документів ==
'''Для взяття на постійний або консульський облік:'''

# заява особи встановленої форми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n122 додаток 4 до Порядку] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n124 додаток 5до Порядку]);
# одна фотокартка розміром 10 × 15 сантиметрів із зображенням обличчя особи, яка приймається на консульський облік, для подальшого сканування та внесення до інформаційно-комунікаційної системи “е-Консул” (зображення обличчя повинне становити від 70 до 80 відсотків загальної площі фотокартки, фон - білий або світло-сірий). У разі наявності технічної можливості відцифрований образ обличчя може бути отриманий шляхом фотографування безпосередньо в закордонній дипломатичній установі України;
# [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|паспорт громадянина України для виїзду за кордон]], виданий на ім’я особи, яка приймається на консульський облік, а також копія сторінки даних паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Для взяття на тимчасовий консульський облік також може бути наданий дипломатичний паспорт України або службовий паспорт України та копія сторінки даних відповідного паспорта;
# копія сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою, що підтверджує факт оформлення в установленому законодавством порядку [[Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання|документів для виїзду за кордон на постійне проживання]] або документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово;
# копія документа, до якого внесена інформація про місце народження особи (паспорта громадянина України, свідоцтва про народження, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини);
# копія довідки про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання або паспорта громадянина України у формі книжечки (за наявності таких документів) - для взяття на тимчасовий консульський облік;
# копія виданого компетентними органами іноземної держави дозволу, що дає право на проживання в такій іноземній державі (у разі наявності);
# копія документа, виданого компетентними органами іноземної держави, що підтверджує адресу місця проживання або перебування громадянина України на території іноземної держави, яка належить до консульського округу закордонної дипломатичної установи України, до якої подається заява про взяття на консульський облік;
# оригінал документа про сплату консульського збору;
# оригінал та копія паспортного документа законного представника (паспортного документа іноземця, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, службового паспорта України, дипломатичного паспорта України) та документів, що підтверджують повноваження законного представника особи, яка приймається на облік (подаються у разі взяття на облік особи яка не досягла 16-річного віку, або особи, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною);
# копія рішення органу опіки та піклування про [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування]] - для взяття на тимчасовий консульський облік;
# витяг з електронної обліково-статистичної картки дитини (''якщо рішення про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, не приймалося'') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n122:~:text=12.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B7%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункт 12 Порядку]).

'''Для взяття на консульський облік усиновлених дітей:'''
[[Файл:Консульський облік дітей під час воєнного стану.png|міні]]
[[Файл:Консульський облік дітей під час воєнного стану 2.png|міні]]

# заява від іноземця або громадянина України, який постійно проживає або тимчасово перебуває за кордоном, щодо взяття на облік усиновленої ним дитини - громадянина України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n126 додаток 6 до Порядку]);
# одна фотокартка розміром 10 × 15 сантиметрів із зображенням обличчя особи, , яка приймається на консульський облік, для подальшого сканування та внесення до інформаційно-комунікаційної системи “е-Консул” (зображення обличчя повинне становити від 70 до 80 відсотків загальної площі фотокартки, фон - білий або світло-сірий). У разі наявності технічної можливості відцифрований образ обличчя може бути отриманий шляхом фотографування безпосередньо в закордонній дипломатичній установі України;
# паспорт громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт України або дипломатичний паспорт України, виданий на ім’я особи, яка приймається на консульський облік, а також копія сторінки даних такого паспорта;
# оригінали та копії паспортних документів усиновлювачів (паспортного документа іноземця, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, службового паспорта України, дипломатичного паспорта України);
# оригінал та копія рішення суду України про усиновлення дитини або рішення закордонної дипломатичної установи України про усиновлення громадянами України дитини - громадянина України, яка проживає за її межами;
# оригінал та копія свідоцтва про народження усиновленої дитини;
# копія документа, що підтверджує наявність дозволу компетентних органів відповідної іноземної країни на проживання (у разі наявності);
# копія документа, виданого компетентними органами іноземної країни, що підтверджує адресу місця проживання або перебування на території такої країни (у разі наявності) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n122:~:text=13.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B7%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A пункт 13 Порядку]).

== Вартість ==
За прийняття на консульський облік справляється консульський збір у розмірі '''20 доларів США (18 євро),''' крім взяття на консульський облік дітей віком до 16 років, усиновлених дітей та пред’явників дипломатичних або службових паспортів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18#n78 додаток 2 до Положення про консульський збір України, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 23 квітня 2018 року № 182]).

== Строк надання послуги ==
Строк розгляду заяв становить '''не більш як 10 робочих днів''' з дня отримання необхідних документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n51 пункт 9 Порядку]).

Розгляд заяви щодо взяття на консульський облік усиновленої дитини, зміни місця проживання усиновленої дитини та зняття з консульського обліку усиновленої дитини здійснюється '''в день''' звернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n52 пункт 10 Порядку]).

== Підтвердження взяття на облік ==
Про перебування на консульському обліку та зняття з консульського обліку закордонними дипломатичними установами України видаються '''довідки''' за встановленою формою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n116:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%201%0A%D0%B4%D0%BE,%D0%B7%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83 додатки 1-2 до Порядку]).

Довідки, що видаються особисто, підписуються уповноваженою посадовою особою закордонної дипломатичної установи України, підпис скріплюється малою гербовою печаткою установи.

У разі надсилання довідки з використанням засобів Інтернету та інформаційно-комунікаційної системи “е-Консул” уповноважена посадова особа підписує її із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

За видачу довідок консульський збір не справляється.

У разі відсутності технічної можливості внесення даних до інформаційно-комунікаційної системи “е-Консул” на момент отримання заяви про взяття на консульський облік або зняття з консульського обліку до дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон вноситься відповідна '''відмітка''' (проставляється штамп) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n29 пункт 6 Порядку]).

== Підстави для відмови у взятті на консульський облік ==

# особа, яка приймається на консульський облік, не є громадянином України;
# стосовно взяття на облік звернулася особа, яка не досягла 16-річного віку, або її законні представники, що не мають документального підтвердження своїх повноважень;
# документи або інформація, необхідні для взяття на консульський облік, надані не в повному обсязі, або надані документи є недійсними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n104 (пункт 21 Порядку).]

== Строк перебування на обліку ==
{| class="wikitable"
|+
|'''Постійний консульський облік'''
|Строк необмежений, але особа зобов'язана кожні 10 років звертатися до закордонної дипломатичної установи України для актуалізації даних про себе шляхом подання заяви довільної форми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n104:~:text=16.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9. пункт 16 Порядку]).
|-
|'''Тимчасвоий консульський облік'''
|Строк - 1 рік, що може бути збільшений відповідно до строку дії дозволу іноземної держави на проживання, виданого особі, яка приймається на консульський облік, але не може перевищувати 5 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n104:~:text=17.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA. пункт 17 Порядку]).
|-
|'''Облік усиновлених дітей'''
|До досягнення дітьми - громадянами України, усиновленеми іноземцями або громадянами України, які постійно проживають за кордоном 18-річного віку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n104:~:text=18.%20%D0%94%D1%96%D1%82%D0%B8%20%2D%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96 пункт 18 Порядку]).
|}

== Зняття з консульського обліку ==
'''Підставами для зняття з консульського обліку є:'''

# заява особи про зняття з консульського обліку, подана нею особисто ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n130 додаток 8 до Порядку]). У разі зняття з консульського обліку особи, яка не досягла 16-річного віку, особи, усиновленої іноземцями або громадянами України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, або особи, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, така заява подається одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників;
# закінчення строку перебування на консульському обліку;
# [[Припинення громадянства України|припинення особою, яка перебуває на консульському обліку, громадянства України]];
# смерть особи, яка перебуває на консульському обліку;
# невиконання громадянином України, який перебуває на постійному консульському обліку, обов’язку щодо актуалізації даних;
# повідомлення Міністерством закордонних справ України про повернення на постійне місце проживання в Україну усиновленої дитини;
# повідомлення територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби України разом із заявою про зняття з консульського обліку особи, яка досягла 14-річного віку, постійно проживала за кордоном, повернулася на постійне проживання в Україну та звернулася до територіального органу/ територіального підрозділу Державної міграційної служби України з питання щодо [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|оформлення паспорта громадянина України]] або анулювання штампу в паспорті громадянина України для виїзду за кордон про оформлення виїзду за кордон на постійне місце проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n93 пункт 19 Порядку]).

Якщо громадянин України, який прибув з консульського округу іншої закордонної дипломатичної установи України, не знявся з консульського обліку в такій установі, до закордонної дипломатичної установи України, до консульського округу якої прибув громадянин, подається заява про зняття з консульського обліку за попереднім місцем проживання або перебування та заява про взяття на консульський облік в такій установі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n104:~:text=20.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97 пункт 20 Порядку]).

== Особливості взяття на облік усиновлених дітей ==
Якщо усиновлювачі - іноземці або громадяни України, які постійно проживають за кордоном, не звернулися до закордонної дипломатичної установи України із заявою щодо взяття усиновленої дитини на консульський облік, уповноважена посадова особа вносить відомості про усиновлену дитину до інформаційно-комунікаційної системи “е-Консул” на підставі документів, які надійшли від МЗС, та письмово повідомляє усиновлювачів про необхідність звернутися до закордонної дипломатичної установи України.

У разі коли '''протягом місяця''' з моменту надсилання такого повідомлення усиновлювачі не звернулися до закордонної дипломатичної установи України, уповноважена посадова особа вживає заходів до з'ясування обставин невиконання усиновлювачами обов'язку щодо забезпечення взяття дитини на консульський облік в закордонній дипломатичній установі України в країні свого проживання та про результати інформує Міністерство закордонних справ України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n80 пункт 14 Порядку]).

У разі зміни місця проживання усиновленої дитини в межах консульського округу однієї закордонної дипломатичної установи України усиновлювач '''у місячний строк''' зобов’язаний подати до такої установи відповідну заяву ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n128 додаток 7 до Порядку]).

У разі вибуття до іншого консульського округу усиновлювач '''у місячний строк''' зобов’язаний звернутися до закордонної дипломатичної установи України за новим місцем проживання із заявами про зняття з консульського обліку усиновленої дитини за попереднім місцем проживання та взяття на консульський облік за новим місцем проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2020-%D0%BF#n80:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%83%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9 пункт 15 Порядку]).
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Усиновлювачі]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]

Відсторонення невакцинованих працівників від роботи

2025-12-08T08:42:38Z

Kubai.Inna: Посилання на чинні нормативні акти

==Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2015-23#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08 листопада 2023 року № 1925, яким затверджено Перелік виробництв, професій, організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи, яким не зроблено щеплення проти визначених інфекційних хвороб]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-21#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 04 жовтня 2021 року № 2153, яким затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням (зупинено дію до завершення воєнного стану в Україні)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1161-11#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року №595, яким затверджено Перелік медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592], зупинено дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-21#Text наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням»], до завершення воєнного стану в Україні.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року'''. Вакцинація проти COVID-19 може бути проведена згідно з рішенням лікаря за бажанням пацієнта. Тобто наразі вакцинація є рекомендованою, але не обов’язковою.
|}
==Загальні положення==
Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов'язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

==Правове регулювання відсторонення невакцинованих працівників від роботи==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B4,%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC. ч. 1 ст. 46 Кодексу законів про працю України], '''відсторонення працівників від роботи''' роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктів чи операторів критичної інфраструктури; '''в інших випадках, передбачених законодавством'''.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n101 ст. 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»] '''громадяни України зобов'язані''':

а) піклуватись про своє здоров'я та здоров'я дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян;

б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і '''робити щеплення''';

в) вживати передбачених Законом України "Про екстрену медичну допомогу", заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги іншим особам, які знаходяться у невідкладному стані;

г) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством про охорону здоров'я.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n127 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] '''профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень.'''

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2015-23#:~:text=%D0%B7%D0%B0%20%E2%84%96%202015/41071-,%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%9B%D0%86%D0%9A,-%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%2C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9 Перелік виробництв, професій, організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи, яким не зроблено щеплення проти визначених інфекційних хвороб] визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2015-23#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 листопада 2023 року №1925.]

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов’язків та не може виконувати роботу, за загальним правило такому працівникові заробітна плата не виплачується. Чинним законодавством не передбачено обов’язку роботодавця зберегти заробітну плату за працівником, відстороненим через відмову вакцинуватися від коронавірусної хвороби. Тому в наказі про відсторонення мають бути зазначені підстави та строк такого відсторонення. Керівник має ознайомити з таким наказом працівника. Якщо працівник відмовляється ознайомитись з наказом та поставити свій підпис, про це складається акт. На період відсторонення за працівником зберігається робоче місце.

==Вакцинація працівників від COVID-19 ==
Міністерство охорони здоров’я України своїм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-21#Text наказом від 04 жовтня 2021 року № 2153] ('''''наразі дію наказу зупинено'''''), затвердило [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-21#:~:text=%D0%B7%D0%B0%20%E2%84%96%201306/36928-,%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%9B%D0%86%D0%9A,-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%2C%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%20%D1%82%D0%B0 Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.]

Обов'язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники:
# Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.
# Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів.
# Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
# Підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;
# Установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;
# Підприємств, установ та організацій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/83-2015-п#Text Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83];
# Органів місцевого самоврядування;
# Закладів охорони здоров’я державної та комунальної форми власності;
# Комунальних підприємств, установ та організацій

При цьому працівники, які мають абсолютні протипоказання до проведення щеплень, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1161-11#Text Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 жовтня 2019 року № 2070)], не підлягають обов’язковій вакцинації.
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Охорона праці]]

Судові витрати:поняття, види, порядок оплати

2025-12-03T10:28:12Z

Kubai.Inna: Активні посилання на норми законодавства

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/590-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"]
== Що таке судові витрати? ==
Поняття судових витрат міститься в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14#:~:text=1.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20-%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8)%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96 п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"], де '''судові витрати''' - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи
== Які є види судових витрат? ==
[[Файл:Вид, склад та розмір судових витрат.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Вид, склад та розмір судових витрат]]]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6947#:~:text=1.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8. ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text далі - ЦПК України]), судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6947#:~:text=3.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%3A ч. 3. ст. 133 ЦПК України], до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 
1) на професійну правничу допомогу; 
2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 
3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 
4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
== Що таке судовий збір? ==
'''Судовий збір''' - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом України "Про судовий збір" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#:~:text=1.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%20-%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%2C%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%20%D0%B4%D0%BE ст. 1 Закону України “Про судовий збір”]).

Платники судового збору, об'єкти справляння судового збору та розміри ставок судового збору визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 2, 3, 4 Закону України “Про судовий збір”].

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#:~:text=1.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”]).

Станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20-%203028%20%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C%3B ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік”])

Також законодавством чітко визначено питання щодо:
# порядку сплати судового збору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%206.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83 ст. 6 Закону України “Про судовий збір”]). Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн оплати можна знайти на сайті “[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Судова влада України]”;
# [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|порядку та підстави повернення судового збору, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору та звільнення від сплати судового збору]].
# встановлених пільг щодо сплати судового збору (категорії учасників справи та осіб, які звільняються від сплати судового збору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%205.%20%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83 ст. 5 Закону України “Про судовий збір“])
== Що таке витрати, пов'язані з розглядом справи? ==
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:

# витрати на професійну правничу допомогу;
# витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;
# витрати, пов'язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз;
# витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

=== Витрати на професійну правничу допомогу ===
[[Файл:35972435 448269385618496 1986770533038948352 n.jpg|міні|Витрати на професійну правничу допомогу]]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20137.%20%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83 ст. 137 ЦПК України], витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати фізичних осіб, пов’язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.
=== Витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду ===
Витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=1.%20%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%85 ч. 1 ст. 138 ЦПК України]).

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=2.%20%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F ч. 2 ст. 138 ЦПК України]).

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду, встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/590-2006-%D0%BF#:~:text=2018%20%D1%80.%20%E2%84%96%20155)-,%D0%93%D0%A0%D0%90%D0%9D%D0%98%D0%A7%D0%9D%D0%86%20%D0%A0%D0%9E%D0%97%D0%9C%D0%86%D0%A0%D0%98,-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85 Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави"].

=== Витрати, пов'язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20139.%20%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20(%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7 ст. 139 ЦПК України], свідку у зв’язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов’язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов’язків.

Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов’язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно такої сторони в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] для забезпечення позову.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету.
=== Витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20140.%20%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8 ст. 140 ЦПК України], особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов’язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У випадках, коли сума витрат, пов’язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених ЦПК України.

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/590-2006-%D0%BF#:~:text=2018%20%D1%80.%20%E2%84%96%20155)-,%D0%93%D0%A0%D0%90%D0%9D%D0%98%D0%A7%D0%9D%D0%86%20%D0%A0%D0%9E%D0%97%D0%9C%D0%86%D0%A0%D0%98,-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85 Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави"].

== [[Порядок здійснення попереднього розрахунку судових витрат|Попереднє визначення суми судових витрат]] ==
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов’язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20134.%20%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82 ст. 134 ЦПК України]).

== Забезпечення та попередня оплата судових витрат ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20135.%20%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82 ст. 135 ЦПК України], суд може зобов’язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов’язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

Суд може зобов’язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов’язані з відповідною процесуальною дією.

Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом у рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.

У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за їх місцезнаходженням.

Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв’язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
== Як забезпечується оплата судових витрат? ==
[[Файл:Забезпечення та попередня оплата судових витрат.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Забезпечення та попередня оплата судових витрат]]]
Забезпечення судових витрат застосовується, якщо: 
1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 
2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A2%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%3A ч. 4 ст. 135 ЦПК України]).

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=4.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%96%D0%B7%3A ч. 4 ст. 137 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=7.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0 ч. 7 ст. 139 ЦПК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=3.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%3A ч. 3 ст. 141 ЦПК України], а також їх документального обґрунтування.

У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.

У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п’яти днів з дня вирішення вище зазначених питань, про що суд постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=6.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BD%D0%B0 ч. 6, 7 ст. 135 ЦПК України]).
== Чи можливо змінити строк оплати судових витрат, їх розмір? ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20136.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%B7%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%97%D1%85%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8 ст. 136 ЦПК України], суд, враховуючи майновий стан сторони, '''може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору''' на визначений строк у порядку, передбаченому законом, '''але не більше як до ухвалення судового рішення у справі'''.

'''Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.%20%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83 ст. 257 ЦПК України] '''залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі''', коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

З підстав, зазначених вище, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=4.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83 ч. 4 ст. 136 ЦПКУкраїни]).
== Як розподіляються судові витрати між сторонами? ==
[[Файл:Розподіл судових витрат між сторонами.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Розподіл судових витрат між сторонами]]]
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

'''Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:''' 
1) у разі задоволення позову - на відповідача; 
2) у разі відмови в позові - на позивача; 
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=1.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80,%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України]). 
'''При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:'''
* чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;
* чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
* поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
* дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=3.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%3A ч. 3 ст. 141 ЦПК України]).
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=7.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F ч. 4-7 ст. 141 ЦПК України]).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов’язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов’язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=10.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%2C%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%B4%D0%B2%D1%96 ч. 8-10 ст. 141 ЦПК України]).

Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; у межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] для забезпечення позову.

Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=13.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%2C ч. 11-13 ст. 141 ЦПК України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20142.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83 Статтею 142 ЦПК України] визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=3.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%BD%D0%B5 ч. 3-5 ст. 142 ЦПК України], суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв’язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=9.%20%D0%A3%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%87%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE ч. 9 ст. 141 ЦПК України].
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| Сплата судового збору онлайн на сторінці електронного кабінету клієнта банку відповідає вимогам закону, тому надана суду квитанція про сплату судового збору є підтвердженням його оплати || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81436516 Постанова Верховного Суду від 24.04.2019 року по справі № 522/21326/16-ц]
|-
| Дії ,направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.
При цьому, не має значення за чиєю ініціативою залишено позов без розгляду: суду чи позивача.
|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94296925 Постанова Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 521/3011/18]
|-
| У разі закриття справи за відсутності предмета спору судові витрати не стягуються. У справі позивач звернулася до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, мотивуючи її тим, що відповідачка направила їй засобами поштового зв`язку правовстановлюючі документи на спадкове майно, у зв`язку з чим зникли підстави з приводу яких вона змушена була звернутися до суду за захистом порушеного права, а тому вона не має наміру підтримувати заявлені позовні вимоги. Фактичний зміст зазначеної заяви свідчить про відмову позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, разом з тим правовою підставою закриття провадження у справі позивач вказала відсутність предмета спору.
Натомість суди попередніх інстанцій зазначеного, а також положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=3.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%BD%D0%B5 ч. 3 ст. 142 ЦПК України] у поєднанні із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20255.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 ст. 255 ЦПК України] не урахували, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=2)%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%3B п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України] є відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=3.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%BD%D0%B5 ч. 3 ст. 142 ЦПК України] підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.
|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96631509 Постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц]
|}
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Визнання фізичної особи недієздатною

2025-11-06T16:40:18Z

Kubai.Inna: Граматичні помилки.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-72 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року № 3 "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним"]

== Підстави визнання фізичної особи недієздатною ==
[[Файл: Визнання фізичної особи недієздатною- що змінилося у законодавстві.jpg|200px|thumb|right|Визнання фізичної особи недієздатною- що змінилося у законодавстві]]

'''Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E-,1.,-%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5 ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України]).

Тобто, психічний розлад в особи має бути:

* стійким;
* хронічним;
* унеможливлювати усвідомлення значення своїх дій та (або) керувати ними.

Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%97%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 39 ЦК України]).

=== Куди подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною?===
Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276 Цивільним процесуальним кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276 далі - ЦПК України]).

'''Заява''' про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною '''подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу'''.

Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20295.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C ст. 295 ЦПК України]).

=== Хто може подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною? ===
Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано '''членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=3.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%2C%20%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%97%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. ч. 3 ст. 296 ЦПК України]).

=== Вимоги до змісту заяви про визнання фізичної особи недієздатною ===
У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=3.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%85%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%2C%20%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BB%D0%B0%D0%B4%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20(%D0%B0%D0%B1%D0%BE)%20%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8. ч. 3 ст. 297 ЦПК України]). Заява має містити вимогу/або окреме клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи, назву медичного закладу для проведеня експертизи, перелік запитань які необхідно поставити на вирішення експертизи.

'''Зверніть увагу!''' ''Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і'' за '''''[https://guide.diia.gov.ua/view/vydacha-osobi-podannia-pro-mozhlyvist-pryznachennia-ii-opikunom-abo-pikluvalnykom-povnolitnoi-nediiezdatnoi-osoby-abo-osoby-tsyv-7372ab9b-1f90-48dd-b315-1721a049ccbd поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна]''' .''

Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Особа, яка виявила бажання бути опікуном подає заяву до районних, районних у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад для отримання подання про можливість призначення її опікуном. У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.

Повідомлення про результат розгляду заяви надсилається/надається заявнику та скеровується до суду для прийняття судом остаточного рішення.

Приклади судових рішень:

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/119728264 Рішення Франківського районного суду від 03 червня 2024 року у справі № 465/5200/23] (в судовому засіданні представник органу опіки і піклування надала письмове подання про призначення заявника опікуном над його недієздатним братом).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120233471 Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 липня 2024 року до суду у справі № 752/18270/23] (до суду надано подання органу опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, відповідно до якого особа може виконувати обов`язки опікуна над матір'ю у разі визнання її недієздатною рішенням суду).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/122207113 Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2024 року у справі № 350/939/24] (опікунська рада при виконавчому комітеті селищної ради у своєму рішенні дійшла висновку про доцільність призначення сина опікуном над матір'ю).

=== Судові витрати ===
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=2.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8. ч.2 ст.299 ЦПК України], '''судові витрати''',пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, '''відносяться за рахунок держави.''' Проте, в разі, якщо суд встановить, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=3.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%2C%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%88%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%B2%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D1%94%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%96%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8. ч. 3 ст. 299 ЦПК України]).

=== Чи потрібно призначення експертизи? ===

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=2.%20%D0%A3%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85,%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2D%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%83%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D1%83. ст. 298 ЦПК України]).

Про призначення судово-психіатричної експертизи суд постановляє ухвалу. В ухвалі про призначення експертизи на вирішення експертів мають бути поставлені такі питання:

# чи хворіє даний громадянин на психічну хворобу;
# чи розуміє він значення своїх дій та чи може керувати ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-72#Text:~:text=%D0%92%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%20%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%0A%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8. ст. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року № 3 "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним"]).

=== Як відбувається розгляд справи в суді? ===

Визнання фізичної особи недієздатною належить до категорії справ, які розглядаються у порядку окремого провадження. Розгляд справи про визнання фізичної особи недієздатною проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає '''за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування.''' З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20299.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 ст. 299 ЦПК України]).

=== Особливості рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною ===
[[Файл:Встановлення опіки над особою, яка визнана недієздатною.jpg|міні|Встановлення опіки над особою, яка визнана недієздатною ]]
'''Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна'''.

Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна.

Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною, або її адвоката.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

'''Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=6.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%D0%BB%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. ч. 6 ст. 300 ЦПК України]).'''

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=6.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%D0%BB%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. ч. 6 ст. 300 ЦПК України.]

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать '''про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.'''

Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20299.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 ст. 299 ЦПК України].

== З якого моменту фізична особа вважається недієздатною? ==
'''Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це'''.

Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2040.%20%D0%9C%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E ст. 40 ЦК України]).

== Які правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною? ==
# Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
# Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.
# Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
# Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2041.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E ст. 41, 1184 ЦКУкраїни]).

== Чи можливо поновити цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною? ==
За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, '''якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2042.%20%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E (ст. 42 ЦК України]).

Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою такої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї, органу опіки та піклування або її адвоката ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=3.%20%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%97%D1%97%20%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0. ч. 3 ст. 300 ЦПК України]).

Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка визнана недієздатною, у разі видужання або значного поліпшення її психічного стану '''здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи''' за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування, такої особи, визнаної недієздатною, або її адвоката ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%97%D1%97%20%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0. ч. 4 ст. 300 ЦПК України]).

== Зразки заяв ==
* [[Файл:Зразок заяви про визнання особи недієздатною та призначення опікуна.docx|міні]]
* [[Файл:Зразок клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.docx|міні]]

== Див. також ==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8 Цивільна дієздатність фізичної особи]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94_%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E Визнання особи, яка зловживає азартними іграми, обмежено дієздатною]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Опіка та піклування]
[[index.php?title=Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Визнання фізичної особи недієздатною

2025-11-06T16:32:01Z

Kubai.Inna: Оновлення зразків документів.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-72 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року № 3 "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним"]

== Підстави визнання фізичної особи недієздатною ==
[[Файл: Визнання фізичної особи недієздатною- що змінилося у законодавстві.jpg|200px|thumb|right|Визнання фізичної особи недієздатною- що змінилося у законодавстві]]

'''Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E-,1.,-%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5 ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України]). Тобто, психічний розлад в особи має бути:

- стійким;

- хронічним;

- унеможливлювати усвідомлення значення своїх дій та (або) керувати ними.

Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%97%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 39 ЦК України]).

=== Куди подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною?===
Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276 Цивільним процесуальним кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276 далі - ЦПК України]).

'''Заява''' про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною '''подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу'''.

Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20295.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C ст. 295 ЦПК України]).

=== Хто може подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною? ===
Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано '''членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=3.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%2C%20%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%97%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. ч. 3 ст. 296 ЦПК України]).

=== Вимоги до змісту заяви про визнання фізичної особи недієздатною ===
У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=3.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%85%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%2C%20%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BB%D0%B0%D0%B4%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20(%D0%B0%D0%B1%D0%BE)%20%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8. ч. 3 ст. 297 ЦПК України]). Заява має містити вимогу/або окреме клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи, назву медичного закладу для проведеня експертизи, перелік запитань які необхідно поставити на вирішення експертизи.

'''Зверніть увагу!''' ''Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і'' за '''''[https://guide.diia.gov.ua/view/vydacha-osobi-podannia-pro-mozhlyvist-pryznachennia-ii-opikunom-abo-pikluvalnykom-povnolitnoi-nediiezdatnoi-osoby-abo-osoby-tsyv-7372ab9b-1f90-48dd-b315-1721a049ccbd поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна]''' .''

Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Особа, яка виявила бажання бути опікуном подає заяву до районних, районних у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад для отримання подання про можливість призначення її опікуном. У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.

Повідомлення про результат розгляду заяви надсилається/надається заявнику та скеровується до суду для прийняття судом остаточного рішення.

Приклади судових рішень:

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/119728264 Рішення Франківського районного суду від 03 червня 2024 року у справі № 465/5200/23] (в судовому засіданні представник органу опіки і піклування надала письмове подання про призначення заявника опікуном над його недієздатним братом).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120233471 Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 липня 2024 року до суду у справі № 752/18270/23] (до суду надано подання органу опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, відповідно до якого особа може виконувати обов`язки опікуна над матір'ю у разі визнання її недієздатною рішенням суду).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/122207113 Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2024 року у справі № 350/939/24] (опікунська рада при виконавчому комітеті селищної ради у своєму рішенні дійшла висновку про доцільність призначення сина опікуном над матір'ю).

=== Судові витрати ===
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=2.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8. ч.2 ст.299 ЦПК України], '''судові витрати''',пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, '''відносяться за рахунок держави.''' Про те, в разі, якщо суд встановить, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=3.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%2C%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%88%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%B2%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D1%94%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%96%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8. ч. 3 ст. 299 ЦПК України]).

=== Чи потрібно призначення експертизи? ===

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=2.%20%D0%A3%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85,%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2D%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%83%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D1%83. ст. 298 ЦПК України]).

Про призначення судово-психіатричної експертизи суд постановляє ухвалу. В ухвалі про призначення експертизи на вирішення експертів мають бути поставлені такі питання:

1) чи хворіє даний громадянин на психічну хворобу;

2) чи розуміє він значення своїх дій та чи може керувати ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-72#Text:~:text=%D0%92%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%20%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%0A%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8. ст. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року № 3 "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним"]).

=== Як відбувається розгляд справи в суді? ===

Визнання фізичної особи недієздатною належить до категорії справ, які розглядаються у порядку окремого провадження. Розгляд справи про визнання фізичної особи недієздатною проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає '''за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування.''' З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20299.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 ст. 299 ЦПК України]).

=== Особливості рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною ===
[[Файл:Встановлення опіки над особою, яка визнана недієздатною.jpg|міні|Встановлення опіки над особою, яка визнана недієздатною ]]
'''Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна'''.

Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна.

Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною, або її адвоката.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

'''Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=6.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%D0%BB%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. ч. 6 ст. 300 ЦПК України]).'''

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=6.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%D0%BB%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. ч. 6 ст. 300 ЦПК України.]

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать '''про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.'''

Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20299.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 ст. 299 ЦПК України].

== З якого моменту фізична особа вважається недієздатною? ==
'''Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це'''.

Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2040.%20%D0%9C%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E ст. 40 ЦК України]).

== Які правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною? ==
# Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
# Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.
# Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
# Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2041.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E ст. 41, 1184 ЦКУкраїни]).

== Чи можливо поновити цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною? ==
За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, '''якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2042.%20%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E (ст. 42 ЦК України]).

Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою такої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї, органу опіки та піклування або її адвоката ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=3.%20%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%97%D1%97%20%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0. ч. 3 ст. 300 ЦПК України]).

Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка визнана недієздатною, у разі видужання або значного поліпшення її психічного стану '''здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи''' за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування, такої особи, визнаної недієздатною, або її адвоката ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%97%D1%97%20%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0. ч. 4 ст. 300 ЦПК України]).

== Зразки заяв ==
* [[Файл:Зразок заяви про визнання особи недієздатною та призначення опікуна.docx|міні]]
* [[Файл:Зразок клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.docx|міні]]

== Див. також ==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8 Цивільна дієздатність фізичної особи]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94_%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E Визнання особи, яка зловживає азартними іграми, обмежено дієздатною]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Опіка та піклування]
[[index.php?title=Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Визнання фізичної особи недієздатною

2025-11-06T16:27:55Z

Kubai.Inna: Активні посилання на норми законодавства. Граматичні помилки. Оновлення зразків документів.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-72 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року № 3 "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним"]

== Підстави визнання фізичної особи недієздатною ==
[[Файл: Визнання фізичної особи недієздатною- що змінилося у законодавстві.jpg|200px|thumb|right|Визнання фізичної особи недієздатною- що змінилося у законодавстві]]

'''Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E-,1.,-%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5 ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України]). Тобто, психічний розлад в особи має бути:

- стійким;

- хронічним;

- унеможливлювати усвідомлення значення своїх дій та (або) керувати ними.

Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%97%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 3 ст. 39 ЦК України]).

=== Куди подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною?===
Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276 Цивільним процесуальним кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276 далі - ЦПК України]).

'''Заява''' про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною '''подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу'''.

Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20295.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C ст. 295 ЦПК України]).

=== Хто може подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною? ===
Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано '''членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=3.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%2C%20%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%97%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. ч. 3 ст. 296 ЦПК України]).

=== Вимоги до змісту заяви про визнання фізичної особи недієздатною ===
У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=3.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%85%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%2C%20%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BB%D0%B0%D0%B4%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20(%D0%B0%D0%B1%D0%BE)%20%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8. ч. 3 ст. 297 ЦПК України]). Заява має містити вимогу/або окреме клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи, назву медичного закладу для проведеня експертизи, перелік запитань які необхідно поставити на вирішення експертизи.

'''Зверніть увагу!''' ''Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і'' за '''''[https://guide.diia.gov.ua/view/vydacha-osobi-podannia-pro-mozhlyvist-pryznachennia-ii-opikunom-abo-pikluvalnykom-povnolitnoi-nediiezdatnoi-osoby-abo-osoby-tsyv-7372ab9b-1f90-48dd-b315-1721a049ccbd поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна]''' .''

Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Особа, яка виявила бажання бути опікуном подає заяву до районних, районних у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад для отримання подання про можливість призначення її опікуном. У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.

Повідомлення про результат розгляду заяви надсилається/надається заявнику та скеровується до суду для прийняття судом остаточного рішення.

Приклади судових рішень:

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/119728264 Рішення Франківського районного суду від 03 червня 2024 року у справі № 465/5200/23] (в судовому засіданні представник органу опіки і піклування надала письмове подання про призначення заявника опікуном над його недієздатним братом).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120233471 Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 липня 2024 року до суду у справі № 752/18270/23] (до суду надано подання органу опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, відповідно до якого особа може виконувати обов`язки опікуна над матір'ю у разі визнання її недієздатною рішенням суду).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/122207113 Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2024 року у справі № 350/939/24] (опікунська рада при виконавчому комітеті селищної ради у своєму рішенні дійшла висновку про доцільність призначення сина опікуном над матір'ю).

=== Судові витрати ===
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=2.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8. ч.2 ст.299 ЦПК України], '''судові витрати''',пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, '''відносяться за рахунок держави.''' Про те, в разі, якщо суд встановить, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=3.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%2C%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%88%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%B2%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D1%94%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%96%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8. ч. 3 ст. 299 ЦПК України]).

=== Чи потрібно призначення експертизи? ===

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=2.%20%D0%A3%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85,%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2D%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%83%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D1%83. ст. 298 ЦПК України]).

Про призначення судово-психіатричної експертизи суд постановляє ухвалу. В ухвалі про призначення експертизи на вирішення експертів мають бути поставлені такі питання:

1) чи хворіє даний громадянин на психічну хворобу;

2) чи розуміє він значення своїх дій та чи може керувати ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-72#Text:~:text=%D0%92%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%20%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%0A%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8. ст. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року № 3 "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним"]).

=== Як відбувається розгляд справи в суді? ===

Визнання фізичної особи недієздатною належить до категорії справ, які розглядаються у порядку окремого провадження. Розгляд справи про визнання фізичної особи недієздатною проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає '''за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування.''' З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20299.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 ст. 299 ЦПК України]).

=== Особливості рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною ===
[[Файл:Встановлення опіки над особою, яка визнана недієздатною.jpg|міні|Встановлення опіки над особою, яка визнана недієздатною ]]
'''Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна'''.

Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна.

Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною, або її адвоката.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

'''Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=6.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%D0%BB%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. ч. 6 ст. 300 ЦПК України]).'''

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=6.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B0%D0%BB%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. ч. 6 ст. 300 ЦПК України.]

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать '''про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.'''

Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20299.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 ст. 299 ЦПК України].

== З якого моменту фізична особа вважається недієздатною? ==
'''Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це'''.

Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2040.%20%D0%9C%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E ст. 40 ЦК України]).

== Які правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною? ==
# Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
# Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.
# Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
# Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2041.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E ст. 41, 1184 ЦКУкраїни]).

== Чи можливо поновити цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною? ==
За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, '''якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2042.%20%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E (ст. 42 ЦК України]).

Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою такої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї, органу опіки та піклування або її адвоката ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=3.%20%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%97%D1%97%20%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0. ч. 3 ст. 300 ЦПК України]).

Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка визнана недієздатною, у разі видужання або значного поліпшення її психічного стану '''здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи''' за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування, такої особи, визнаної недієздатною, або її адвоката ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8276:~:text=4.%20%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%97%D1%97%20%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0. ч. 4 ст. 300 ЦПК України]).

== Зразки заяв ==

* [https://docs.google.com/document/d/14X6AaKkNbqIbYZdUZ85X8yJLeTouvVim/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Зразок заяви про визнання фізичної особи недієздатною (призначення опікуна)]
* [[Файл:Зразок заяви про визнання особи недієздатною та призначення опікуна.docx|міні]][https://docs.google.com/document/d/1xZ8hMUfMRt5NdRja_ibJfFJJy2Es50PC/edit?usp=drive_link&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною]
* [[Файл:Зразок клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.docx|міні]]

== Див. також ==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8 Цивільна дієздатність фізичної особи]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94_%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E Визнання особи, яка зловживає азартними іграми, обмежено дієздатною]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Опіка та піклування]
[[index.php?title=Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Файл:Зразок клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.docx

2025-11-06T16:20:22Z

Kubai.Inna:

Зразок клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною

Файл:Зразок заяви про визнання особи недієздатною та призначення опікуна.docx

2025-11-06T16:17:33Z

Kubai.Inna:

Зразок заяви про визнання особи недієздатною та призначення опікуна

Публічна обіцянка винагороди

2025-11-05T11:07:13Z

Kubai.Inna: Активні посилання на норми законодавства

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

== Поняття та види публічної обіцянки винагороди ==
'''Публічна обіцянка винагороди''' - це односторонній правочин, в силу якого одна особа зобов'язується сплатити матеріальну винагороду будь-якій особі за умови досягнення нею зазначеного результату.

Тобто, обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб.

'''Види зобов'язань, що випливають із публічної обіцянки винагороди:'''
* зобов'язання, які виникають із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу;
* зобов'язання, які виникають із публічної обіцянки нагороди за результатами конкурсу.
== Зобов'язання, які виникають із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201144.,-%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%83 ст. 1144 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)] особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо). Закон указує на певні вимоги до публічної обіцянки винагороди, які дозволяють кваліфікувати її як юридично обов'язкову. '''Обіцянка винагороди:'''
* має бути публічною. Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9E%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D1%94%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1. ч. 2 ст. 1144 ЦК України]);
* має бути майновою, тобто грошовою або іншою, що має вартісне вираження - надання речі, послуги тощо. В оголошенні повинна зазначатись не лише форма, а й розмір винагороди.
* має містити вказівку на результат, який повинен бути досягнутий. Хоча [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201144.,-%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%83 ст. 1144 ЦК України] не зазначає характер результату, але зрозуміло, що він має правомірний характер і може бути досягнутий необмеженим колом осіб.
* персоніфікованість суб'єкта, який пропонує винагороду, тобто зі змісту оголошення можна буде встановити конкретну особу.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%A3%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8. Частина 3 ст. 1144 ЦК України] визначає обов'язкові реквізити сповіщення публічної обіцянки винагороди: завдання; строк та місце його виконання; форма та розмір винагороди.
Законодавець не встановлює певну форму оголошення публічної обіцянки винагороди, але конкретизує зміст завдання у разі публічної обіцянки винагороди. Завдання, яке належить виконати, може стосуватися разової дії або необмеженої кількості дій одного виду, які можуть вчинятися різними особами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201145.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ст. 1145 ЦК України]). Якщо строк (термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5382 ст. 1146 ЦК України]).

Норми цивільного законодавства не допускають обіцянки винагороди за діяльність, що має на меті пошкодження або знищення майна іншій особі тощо.

===== Права та обов'язки суб'єктів публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу =====
Виходячи з характеру одностороннього правочину, як підстави виникнення зобов'язання з публічної обіцянки винагороди, особа, яка публічно її обіцяла, має право змінити завдання та умови надання винагороди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=1.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8. ч. 1 ст. 1147 ЦК України]). Така зміна будь-яких умов не потребує сповіщення у такому ж порядку, як і публічна обіцянка, але тягне певні правові наслідки для цієї особи:
* Перше - відшкодування збитків особі, яка розпочала виконання завдання, вчинених їй у зв'язку зі зміною завдання.
* Друге - відшкодування витрат, понесених особою, яка розпочала виконання завдання, але у зв'язку зі зміною умов надання винагороди завдання втратило для неї інтерес.
Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення завдання. У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 2 ст. 1149 ЦК України]). Під реальними розуміються витрати, які забезпечували діяльність, спрямовану на виконання завдання.

Наявність або відсутність публічної обіцянки винагороди впливає на відносини сторін. Так, наприклад, якщо особа, яка загубила річ, публічно пообіцяє винагороду за її знайдення, то відносини між нею й особою, яка знайде річ і передасть, визначатимуться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201144.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83 ст. 1144 ЦК України], а за відсутності такої обіцянки - правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20339.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%88%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D1%96%D1%87%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%8E ст. 339 ЦК України], що передбачають право особи, яка знайшла загублену річ, на винагороду та відшкодування витрат, пов'язаних зі знахідкою. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20(%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%B2%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8. Частина 3 ст. 339 ЦК України] прямо зазначає: якщо власник (володілець) публічно обіцяв винагороду за знахідку, вона виплачується на умовах публічної обіцянки.

===== Правові наслідки виконання завдання =====
* У разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов'язана виплатити її ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=1.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20(%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83)%2C%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D1%97%D1%97. ч. 1 ст. 1148 ЦК України]).
* Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка виконала завдання першою. Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода розподіляється між ними порівну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%83. ч. 2 ст. 1148 ЦК України]).
===== Припинення зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди =====
Зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється у разі:
* закінчення строку для передання результату;
* передання результату особою, яка першою виконала завдання.
Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення завдання.

У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201149.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8 ст. 1149 ЦК України]).

== Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу ==
Конкурс (змагання) характеризується тим, що винагорода оголошується не за виконання певної роботи взагалі, а за найкраще її виконання, тобто конкурс зобов'язує його засновника, який публічно оголосив про виплату спеціальної нагороди за краще виконання певної роботи, виплатити обіцяну винагороду особі, яка досягла найкращого результату ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201154.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83 ст. 1154 ЦК України]).

Конкурс (змагання) має право оголосити фізична або юридична особа (засновник конкурсу) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%20(%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20(%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83). ч. 1 ст. 1150 ЦК України]).
* '''''Відкритий конкурс''''' - пропозиція засновника адресована всім охочим, які бажають стати учасником конкурсу.
* '''''Закритий конкурс''''' - засновник запрошує до участі у ньому персональних учасників, тобто пропозиція взяти участь у такому конкурсі направлена певному колу осіб за вибором засновника. Коло учасників закритого конкурсу обмежене і заздалегідь відоме засновнику.
Етапи конкурсу:
#оголошення конкурсу;
#надання робіт на конкурс;
#оцінка поданих на конкурс робіт. Для цього засновником конкурсу створюється конкурсна комісія (журі);
#підведення підсумків засновником конкурсу і прийняття ним рішення про переможця:
#*присудження усіх призових місць та нагород (премій), які були визначені умовами конкурсу;
#*присудження окремих призових місць, якщо їх було встановлено декілька, та нагород (премій);
#*відмову у присудженні призових місць, якщо жодна із робіт, поданих на конкурс, не відповідає його вимогам;
#*присудження заохочувального призу та (або) нагороди (премії). Переможець конкурсу визначається в порядку, встановленому засновником конкурсу. Результати конкурсу оголошуються в тому ж порядку, в якому його було оголошено.
#сплата винагороди.
#повернення поданих на конкурс робіт. Умова конкурсу, за якою засновник конкурсу не повертає його учаснику річ, подану на конкурс, є нікчемною. Подання учасником конкурсу речі на конкурс не припиняє його право власності на цю річ. Учасник конкурсу має право у будь-який час пред'явити вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс. Однак, у законі встановлені випадки, коли засновник конкурсу може залишити у себе річ, передану на конкурс або набути право власності на неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201157.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 ст. 1157 ЦК України]). 
{| class="wikitable"
|-
| УВАГА! ''Результати конкурсу можуть бути оскаржені заінтересованою особою до суду.''
|}
'''Умови оголошення конкурсу:'''
{| class="wikitable"
|-
! Обов'язкові умови!! Факультативні умови
|-
|
# виклад завдання. Предметом конкурсу може виступати результат інтелектуальної, творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо;
# строк подання творів на конкурс чи виконання певної дії - це може бути або конкретна дата, або проміжок часу;
# кількість призових місць, вид і розмір нагороди (премії), яка має бути виплачена переможцеві. Винагорода (премія) може мати як матеріальний, так і моральний характер (моральне заохочення). Засновник конкурсу повинен чітко зазначити в оголошенні кількість призових місць та суму нагороди за кожне з них;
# відомості про засновника конкурсу;
# місце подання роботи;
# порядок підведення підсумків і строк оголошення результатів.
||
# вимоги щодо оформлення робіт;
# надання засновнику певного результату роботи (рукопис, макет, проект, фотографія тощо). Умовами конкурсу може бути передбачено надання проспекту, анотації (наприклад, сценарію);
# виконання роботи при безпосередньому її сприйнятті (заспівати, прочитати, станцювати тощо);
# склад журі (конкурсної комісії), який визначається засновником конкурсу;
# порядок і строк виплати винагороди;
# порядок використання поданих на конкурс робіт;
# порядок повернення робіт тощо.
|}
'''Зміна умов конкурсу''' Змінити умови конкурсу можна лише до його початку. Зміна умов конкурсу після його початку не допускається. Про зміну умов конкурсу має бути оголошено в тому ж порядку, в якому було оголошено конкурс. Якщо особа подала роботу на конкурс, то засновник конкурсу не має права відмовити у розгляді представленої роботи і її оцінці, посилаючись на зміну умов конкурсу. Якщо у зв'язку зі зміною умов конкурсу особа втратила інтерес до участі в ньому або її участь стала неможливою, вона має право на відшкодування засновником конкурсу витрат, які були понесені нею для підготовки до участі в конкурсі ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1152 ЦК України]). '''Відмова від про ведення конкурсу.''' Відмовитися від конкурсу можна тільки у разі, коли його проведення стало неможливим за обставин, які не залежать від засновника конкурсу. У разі відмови засновника від проведення конкурсу з інших підстав учасник конкурсу має право на відшкодування витрат, які були ним понесені для підготовки до участі в конкурсі ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1153 ЦК України]).

===== Права та обов'язки суб'єктів зобов'язань, що випливають із оголошення конкурсу =====
{| class="wikitable"
|+
!'''Суб'єкти'''
!'''Права суб'єктів'''
|-
|Засновники конкурсу
|• мають право оголосити конкурс (змагання);
• мають право запросити до участі в ньому персональних учасників (закритий конкурс);

• мають право змінити його умови до початку конкурсу;

• мають право відмовитися від його проведення, якщо проведення конкурсу стало неможливим за обставин, які від нього не залежать;

• мають переважне право перед іншими особами на укладення з переможцем конкурсу договору про використання предмета конкурсу;

• мають право залишити у себе річ, подану на конкурс, лише за згодою учасника конкурсу;

• якщо річ, подана на конкурс, не була подарована засновникові конкурсу або куплена ним, він може набути право власності на неї відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=344.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-,1.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C,-%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B0 ст. 344 ЦК України] (набувальна давність).
|-
|Учасники конкурсу
|• якщо у зв'язку зі зміною умов конкурсу, участь у ньому для особи втратила інтерес або стала неможливою, ця особа має право на відшкодування засновником витрат, які були понесені нею для підготовки до участі в конкурсі;
• у разі відмови засновника від проведення конкурсу з інших підстав, учасник конкурсу має право на відшкодування витрат, які були ним понесені для підготовки до участі у конкурсі;

• подання учасником конкурсу речі на конкурс не припиняє його право власності на цю річ. Учасник конкурсу має право у будь-який час пред'явити вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс.
|-
|Переможець конкурсу - особа, яка досягла найкращого результату
|• переможець конкурсу має право вимагати від його засновника виконання свого зобов'язання у строки, встановлені умовами конкурсу.
|}
{| class="wikitable"
|-
! '''Суб'єкти''' !! '''Обов'язки суб'єктів'''
|-
| ''Засновники конкурсу'': можуть бути як фізичні, так і юридичні особі (наприклад, спілка письменників, журналістів, кінематографістів; редакції газет, журналів; мер міста, директор заводу). ||
* повідомити про умови конкурсу одночасно з його оголошенням або персонально кожному, хто виявив бажання брати участь у ньому ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%2C%20%D1%85%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D0%B2%20%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83. ч. 1 ст. 1151 ЦК України]);
* прийняти і належно зберігати надані учасниками конкурсу роботи;
* переглянути і оцінити представлені на конкурс роботи, визначити переможців, а якщо це передбачено умовами конкурсу, то і осіб, яким також належить винагорода (друге і третє місце, заохочувальні призи тощо);
* видати нагороду (премію) переможцю конкурсу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20(%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F).%20%D0%9A%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8C%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20(%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97)%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83. ч. 3 ст. 1151 ЦК України]);
* повернути учасникам конкурсу подані ними на конкурс речі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%87%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%2C%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E ч. 2 ст. 1157 ЦК України]).
|-
| ''Учасники'': у конкурсних правовідносинах завжди беруть участь кілька учасників, оскільки зміст конкурсу передбачає наявність змагання, конкуренцію і, відповідно, обов'язкове порівняння результатів діяльності чи робіт кількох осіб. Якщо на конкурс подано одну роботу, він вважається таким, що не відбувся. ||
* при поданні твору для участі в конкурсі враховувати вимоги, які спеціально висуваються до робіт засновником конкурсу (наприклад, за умовами на конкурс не повинні подаватися твори, які вже отримали відзнаки на аналогічних конкурсах);
* під час проведення конкурсу не передавати роботу для участі в інших конкурсах або не використовувати її іншим способом, якщо це визначено умовами конкурсу;
* не передавати третім особам права на використання свого твору тим же способом або протягом встановленого строку, якщо це передбачено умовами конкурсу;
* надати засновнику конкурсу можливість реалізувати своє переважне перед іншими особами право на укладення договору про використання предмета конкурсу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83. ч. 3 ст. 1156 ЦК України]).

|}
'''''Конкурсні правовідносини припиняються після виплати обіцяної засновником конкурсу винагороди.'''''

[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]

Публічна обіцянка винагороди

2025-11-05T08:40:33Z

Kubai.Inna: Активні посилання на норми законодавства. Граматичні помилки. Видалення повторювальної інформації.

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

== Поняття та види публічної обіцянки винагороди ==
'''Публічна обіцянка винагороди''' - це односторонній правочин, в силу якого одна особа зобов'язується сплатити матеріальну винагороду будь-якій особі за умови досягнення нею зазначеного результату.

Тобто, обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб.

'''Види зобов'язань, що випливають із публічної обіцянки винагороди:'''
* зобов'язання, які виникають із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу;
* зобов'язання, які виникають із публічної обіцянки нагороди за результатами конкурсу.
== Зобов'язання, які виникають із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201144.,-%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%83 ст. 1144 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)] особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо). Закон указує на певні вимоги до публічної обіцянки винагороди, які дозволяють кваліфікувати її як юридично обов'язкову. '''Обіцянка винагороди:'''
* має бути публічною. Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9E%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D1%94%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1. ч. 2 ст. 1144 ЦК України]);
* має бути майновою, тобто грошовою або іншою, що має вартісне вираження - надання речі, послуги тощо. В оголошенні повинна зазначатись не лише форма, а й розмір винагороди.
* має містити вказівку на результат, який повинен бути досягнутий. Хоча [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201144.,-%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%83 ст. 1144 ЦК України] не зазначає характер результату, але зрозуміло, що він має правомірний характер і може бути досягнутий необмеженим колом осіб.
* персоніфікованість суб'єкта, який пропонує винагороду, тобто зі змісту оголошення можна буде встановити конкретну особу.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%A3%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8. Частина 3 ст. 1144 ЦК України] визначає обов'язкові реквізити сповіщення публічної обіцянки винагороди: завдання; строк та місце його виконання; форма та розмір винагороди.
Законодавець не встановлює певну форму оголошення публічної обіцянки винагороди, але конкретизує зміст завдання у разі публічної обіцянки винагороди. Завдання, яке належить виконати, може стосуватися разової дії або необмеженої кількості дій одного виду, які можуть вчинятися різними особами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201145.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ст. 1145 ЦК України]). Якщо строк (термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5382 ст. 1146 ЦК України]).

Норми цивільного законодавства не допускають обіцянки винагороди за діяльність, що має на меті пошкодження або знищення майна іншій особі тощо.

===== Права та обов'язки суб'єктів публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу =====
Виходячи з характеру одностороннього правочину, як підстави виникнення зобов'язання з публічної обіцянки винагороди, особа, яка публічно її обіцяла, має право змінити завдання та умови надання винагороди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=1.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8. ч. 1 ст. 1147 ЦК України]). Така зміна будь-яких умов не потребує сповіщення у такому ж порядку, як і публічна обіцянка, але тягне певні правові наслідки для цієї особи:
* Перше - відшкодування збитків особі, яка розпочала виконання завдання, вчинених їй у зв'язку зі зміною завдання.
* Друге - відшкодування витрат, понесених особою, яка розпочала виконання завдання, але у зв'язку зі зміною умов надання винагороди завдання втратило для неї інтерес.
Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення завдання. У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 2 ст. 1149 ЦК України]). Під реальними розуміються витрати, які забезпечували діяльність, спрямовану на виконання завдання.

Наявність або відсутність публічної обіцянки винагороди впливає на відносини сторін. Так, наприклад, якщо особа, яка загубила річ, публічно пообіцяє винагороду за її знайдення, то відносини між нею й особою, яка знайде річ і передасть, визначатимуться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201144.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83 ст. 1144 ЦК України], а за відсутності такої обіцянки - правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20339.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%88%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D1%96%D1%87%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%8E ст. 339 ЦК України], що передбачають право особи, яка знайшла загублену річ, на винагороду та відшкодування витрат, пов'язаних зі знахідкою. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20(%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C)%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%B2%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8. Частина 3 ст. 339 ЦК України] прямо зазначає: якщо власник (володілець) публічно обіцяв винагороду за знахідку, вона виплачується на умовах публічної обіцянки.

===== Правові наслідки виконання завдання =====
* У разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов'язана виплатити її ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=1.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20(%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83)%2C%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D1%97%D1%97. ч. 1 ст. 1148 ЦК України]).
* Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка виконала завдання першою. Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода розподіляється між ними порівну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%83. ч. 2 ст. 1148 ЦК України]).
===== Припинення зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди =====
Зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється у разі:
* закінчення строку для передання результату;
* передання результату особою, яка першою виконала завдання.
Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення завдання.

У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201149.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8 ст. 1149 ЦК України]).

== Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу ==
Конкурс (змагання) характеризується тим, що винагорода оголошується не за виконання певної роботи взагалі, а за найкраще її виконання, тобто конкурс зобов'язує його засновника, який публічно оголосив про виплату спеціальної нагороди за краще виконання певної роботи, виплатити обіцяну винагороду особі, яка досягла найкращого результату ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201154.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83 ст. 1154 ЦК України]).

Конкурс (змагання) має право оголосити фізична або юридична особа (засновник конкурсу) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%20(%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20(%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83). ч. 1 ст. 1150 ЦК України]).
* '''''Відкритий конкурс''''' - пропозиція засновника адресована всім охочим, які бажають стати учасником конкурсу.
* '''''Закритий конкурс''''' - засновник запрошує до участі у ньому персональних учасників, тобто пропозиція взяти участь у такому конкурсі направлена певному колу осіб за вибором засновника. Коло учасників закритого конкурсу обмежене і заздалегідь відоме засновнику.
Етапи конкурсу:
#оголошення конкурсу;
#надання робіт на конкурс;
#оцінка поданих на конкурс робіт. Для цього засновником конкурсу створюється конкурсна комісія (журі);
#підведення підсумків засновником конкурсу і прийняття ним рішення про переможця:
#*присудження усіх призових місць та нагород (премій), які були визначені умовами конкурсу;
#*присудження окремих призових місць, якщо їх було встановлено декілька, та нагород (премій);
#*відмову у присудженні призових місць, якщо жодна із робіт, поданих на конкурс, не відповідає його вимогам;
#*присудження заохочувального призу та (або) нагороди (премії). Переможець конкурсу визначається в порядку, встановленому засновником конкурсу. Результати конкурсу оголошуються в тому ж порядку, в якому його було оголошено.
#сплата винагороди.
#повернення поданих на конкурс робіт. Умова конкурсу, за якою засновник конкурсу не повертає його учаснику річ, подану на конкурс, є нікчемною. Подання учасником конкурсу речі на конкурс не припиняє його право власності на цю річ. Учасник конкурсу має право у будь-який час пред'явити вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс. Однак, у законі встановлені випадки, коли засновник конкурсу може залишити у себе річ, передану на конкурс або набути право власності на неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201157.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 ст. 1157 ЦК України]). 
{| class="wikitable"
|-
| УВАГА! ''Результати конкурсу можуть бути оскаржені заінтересованою особою до суду''
|}
'''Умови оголошення конкурсу:'''
{| class="wikitable"
|-
! Обов'язкові умови!! Факультативні умови
|-
|
# виклад завдання. Предметом конкурсу може виступати результат інтелектуальної, творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо;
# строк подання творів на конкурс чи виконання певної дії - це може бути або конкретна дата, або проміжок часу;
# кількість призових місць, вид і розмір нагороди (премії), яка має бути виплачена переможцеві. Винагорода (премія) може мати як матеріальний, так і моральний характер (моральне заохочення). Засновник конкурсу повинен чітко зазначити в оголошенні кількість призових місць та суму нагороди за кожне з них;
# відомості про засновника конкурсу;
# місце подання роботи;
# порядок підведення підсумків і строк оголошення результатів.
||
# вимоги щодо оформлення робіт;
# надання засновнику певного результату роботи (рукопис, макет, проект, фотографія тощо). Умовами конкурсу може бути передбачено надання проспекту, анотації (наприклад, сценарію);
# виконання роботи при безпосередньому її сприйнятті (заспівати, прочитати, станцювати тощо);
# склад журі (конкурсної комісії), який визначається засновником конкурсу;
# порядок і строк виплати винагороди;
# порядок використання поданих на конкурс робіт;
# порядок повернення робіт тощо.
|}
'''Зміна умов конкурсу''' 
Змінити умови конкурсу можна лише до його початку. Зміна умов конкурсу після його початку не допускається. Про зміну умов конкурсу має бути оголошено в тому ж порядку, в якому було оголошено конкурс. Якщо особа подала роботу на конкурс, то засновник конкурсу не має права відмовити у розгляді представленої роботи і її оцінці, посилаючись на зміну умов конкурсу. Якщо у зв'язку зі зміною умов конкурсу особа втратила інтерес до участі в ньому або її участь стала неможливою, вона має право на відшкодування засновником конкурсу витрат, які були понесені нею для підготовки до участі в конкурсі ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1152 ЦК України]). 
'''Відмова від про ведення конкурсу.''' 
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1153 ЦК України] відмовитися від конкурсу можна тільки у разі, коли його проведення стало неможливим за обставин, які не залежать від засновника конкурсу. У разі відмови засновника від проведення конкурсу з інших підстав учасник конкурсу має право на відшкодування витрат, які були ним понесені для підготовки до участі в конкурсі.

===== Права та обов'язки суб'єктів зобов'язань, що випливають із оголошення конкурсу =====
{| class="wikitable"
|+
!'''Суб'єкти'''
!'''Права суб'єктів'''
|-
|Засновники конкурсу
|• мають право оголосити конкурс (змагання).
• мають право запросити до участі в ньому персональних учасників (закритий конкурс).

• мають право змінити його умови до початку конкурсу.

• мають право відмовитися від його проведення, якщо проведення конкурсу стало неможливим за обставин, які від нього не залежать.

• мають переважне право перед іншими особами на укладення з переможцем конкурсу договору про використання предмета конкурсу.

• може залишити у себе річ, подану на конкурс, лише за згодою учасника конкурсу.

• якщо річ, подана на конкурс, не була подарована засновникові конкурсу або куплена ним, він може набути право власності на неї відповідно до статті 344 цього Кодексу (набувальна давність).
|-
|Учасники конкурсу
|• якщо у зв'язку зі зміною умов конкурсу участь у ньому для особи втратила інтерес або стала неможливою, ця особа має право на відшкодування засновником витрат, які були понесені нею для підготовки до участі в конкурсі.
• у разі відмови засновника від проведення конкурсу з інших підстав учасник конкурсу має право на відшкодування витрат, які були ним понесені для підготовки до участі у конкурсі.

• подання учасником конкурсу речі на конкурс не припиняє його право власності на цю річ. Учасник конкурсу має право у будь-який час пред'явити вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс.
|-
|Переможець конкурсу - особа, яка досягла найкращого результату
|• переможець конкурсу має право вимагати від його засновника виконання свого зобов'язання у строки, встановлені умовами конкурсу.
|}
{| class="wikitable"
|-
! '''Суб'єкти''' !! '''Обов'язки суб'єктів'''
|-
| ''Засновники конкурсу'': можуть бути як фізичні, так і юридичні особі (наприклад, спілка письменників, журналістів, кінематографістів; редакції газет, журналів; мер міста, директор заводу). ||
* повідомити про умови конкурсу одночасно з його оголошенням або персонально кожному, хто виявив бажання брати участь у ньому (ч. 1 ст. 1151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]);
* прийняти і належно зберігати надані учасниками конкурсу роботи;
* переглянути і оцінити представлені на конкурс роботи, визначити переможців, а якщо це передбачено умовами конкурсу, то і осіб, яким також належить винагорода (друге і третє місце, заохочувальні призи тощо);
* видати нагороду (премію) переможцю конкурсу (ч. 3 ст. 1151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]);
* за бажання використовувати в подальшому предмет конкурсу, яким був результат інтелектуальної, творчої діяльності, отримати на це згоду переможця конкурсу (ч. 2 ст. 1156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]);
* повернути учасникам конкурсу подані ними на конкурс речі (ст. 1157 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]). Засновник конкурсу має право залишити в себе річ, подану на конкурс, лише за згодою учасника конкурсу. Якщо ж учасник конкурсу протягом місяця від дня оголошення його результатів не пред'явив вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс, вважається, що засновник конкурсу має право подальшого володіння нею. При цьому він може набути право власності на таку річ відповідно до ст. 344 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] (набувальна давність).
|-
| ''Учасники'' : У конкурсних правовідносинах завжди беруть участь кілька учасників, оскільки зміст конкурсу передбачає наявність змагання, конкуренцію і, відповідно, обов'язкове порівняння результатів діяльності чи робіт кількох осіб. Якщо на конкурс подано одну роботу, він вважається таким, що не відбувся. ||
* при поданні твору для участі в конкурсі враховувати вимоги, які спеціально висуваються до робіт засновником конкурсу (наприклад, за умовами на конкурс не повинні подаватися твори, які вже отримали відзнаки на аналогічних конкурсах);
* під час проведення конкурсу не передавати роботу для участі в інших конкурсах або не використовувати її іншим способом, якщо це визначено умовами конкурсу;
* не передавати третім особам права на використання свого твору тим же способом або протягом встановленого строку, якщо це передбачено умовами конкурсу;
* надати засновнику конкурсу можливість реалізувати своє переважне перед іншими особами право на укладення договору про використання предмета конкурсу (ч. 3 ст. 1156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).

|}
'''''Конкурсні правовідносини припиняються після виплати обіцяної засновником конкурсу винагороди.'''''

[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]