WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Відповідальність за жорстоке поводження з тваринами

2025-12-03T08:13:39Z

Kseniia.zhadko: Стяття відповідає чинному законодавству та не потребує редагування.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n606 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2063 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]
== Куди звернутися? ==
У випадках виявлення жорстокого поводження з тваринами громадянам необхідно викликати представників Національної поліції для з’ясування всіх обставин справи та притягнення винної особи до відповідальності. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n330 статті 32 «Про захист тварин від жорстокого поводження»,] '''органи Національної поліції України здійснюють нагляд за дотриманням порядку вигулу домашніх тварин (собак) у громадських місцях, за дотриманням вимог у сфері захисту тварин від жорстокого поводження та вживають відповідних заходів у разі порушення законодавства у цій сфері.'''

'''ВАЖЛИВО!''' Поліцейські в порядку, установленому Законом України «Про Національну поліцію», мають право на застосування вогнепальної зброї для відбиття нападу тварин, які загрожують життю і здоров’ю особи чи поліцейського.

== Адміністративна відповідальність ==
[[Файл:Відповідальність в схемі.jpg|міні]]
Адміністративна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n606 '''статтею 89''' Кодексу України про адміністративні правопорушення] 
'''Жорстоке поводження з тваринами''' - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не спричинило тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання, та поводження з тваринами, передбачені законодавством, - '''тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.'''

Ті самі дії, вчинені стосовно двох і більше тварин, або групою осіб, або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення - тягнуть за собою накладення '''штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією тварини,''' якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Порушення Правил транспортування тварин -'''тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''
== Кримінальна відповідальність ==
Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2063 '''статтею 299''' Кримінального кодексу України] 
Жорстоке поводження з тваринами, що належать до хребетних, у тому числі з безпритульними тваринами, порушення правил транспортування тварин, якщо такі дії призвели до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі тварини, нацьковування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, а також пропаганда, публічні заклики до вчинення дій, що мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій '''- караються обмеженням волі на строк від одного до трьох років або позбавленням волі на строк від двох до трьох років з конфіскацією тварини.'''

Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього, - караються '''позбавленням''' '''волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією тварини.'''

Дії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2063 частинами першою або другою статті 299 Кримінального кодексу України], вчинені з особливою жорстокістю або у присутності малолітнього чи неповнолітнього, або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, або вчинені активним способом, або насильницькі дії щодо тварини, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, - караються '''позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією тварини.'''

Для цього складу злочину, жорстоке поводження з тваринами характеризується такими діями:
* '''знущання над тваринами'''. Знущання над тваринами полягає в ''жорстокому поводженні з ними, в об’єктивно не вимушеному заподіянні їм болі, систематичному побитті, в заподіянні фізичних страждань, залишенні без їжі та води, нанесенні їм ран та каліцтв, впливі термічних факторів та хімічних речовин.'' Ознакою злочинного знущання є застосування жорстоких методів його вчинення тобто таких, які вчиняються особливо болючими способами, шляхом заподіяння травм, переломів кінцівок, термічного чи хімічного впливу тощо. Як правило, знущання проявляється в діях, бездіяльність може полягати в жорстокому поводженні з твариною, яке може бути вчинено у залишенні тварини без їжі, води з боку особи, яка повинна піклуватися про тварину;
* '''нацьковування тварин одна на одну''' – це дії, спрямованні на те, щоб примусити чи привчити тварин битися між собою, кусатись, нападати на інших диких чи домашніх тварин заради втіхи або коли проводяться собачі або півнячі бої. Нацьковування проявляється в заохоченні тварин до взаємного нанесення ран, загризання і т.д.
Дії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2063 частинами першою, другою або третьою статті 299 Кримінального кодексу України], вчинені з метою створення зображень, творів, кіно-, відео-, аудіопродукції, або збут чи поширення зображень, творів, кіно-, відео-, аудіопродукції, що пропагують жорстоке поводження з тваринами, - караються '''позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією тварини.'''
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Злочини]]

Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним та залізничним транспортом

2025-10-10T09:53:48Z

Kseniia.zhadko: /* Розмір коштів, що підлягають поверненню */

== Нормативна база ==
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"];
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07 Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 № 1196 "Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України"]
== Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд у залізничному транспорті ==
=== З чого складається повна вартість проїзного документу ===
[[Файл:Повна вартість квитка на залізничному транспорті.png|міні]]
Повну вартість проїзду в спальних вагонах та вагонах із сидячими нумерованими місцями поїздів прямого і місцевого сполучення складають:
* квиток – частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона та поїзда, що компенсує витрати на переміщення вагона;
* плацкарта – частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона, поїзда, що компенсує витрати на підготовку в рейс та обслуговування вагона;
* ПДВ нараховується на тарифну вартість, вартість послуг, крім суми страхового збору;
* комісійний збір – плата за продаж проїзного документа.
За бажанням пасажира повна вартість проїзного документа може також включати плату за користування комплектом постільних речей та інші послуги.

=== Повернення проїзних документів ===
Повернення проїзних документів здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text «Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України»] (далі – Правила)
==== Повернення індивідуальних невикористаних проїзних документів ====
Повернення платежів за невикористані проїзні документи провадиться у будь-якому пункті продажу проїзних документів перевізника з пред'явленням у касу повернення платежів проїзного документа та документа, що посвідчує особу. Перелік таких документів визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text пунктом 7.2 Правил]:
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
* посвідчення водія;
* посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
* проїзний документ для виїзду за кордон особи, яку визнано біженцем, та особи, яка потребує додаткового захисту;
* довідка про звернення за захистом в Україні;
* посвідка на постійне проживання;
* посвідка на тимчасове проживання;
* картка мігранта;
* посвідчення біженця;
* проїзний документа біженця;
* паспортний документ іноземця та особи без громадянства
Повернення проїзних документів до відправлення поїзда може здійснюватися як особисто, так й іншими особами. А вже після відправлення – лише тією особою, ім’я якої зазначено в ньому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.1 Правил)].

Розгляд питання про повернення вартості невикористаних проїзних документів без пред'явлення до каси їх оригіналів не здійснюється[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.2 Правил).]

У касах залізниць України повертаються платежі за невикористані проїзні документи, оформлені в нашій країні.

Якщо проїзний документ, придбаний на поїзд, який відходить зі станції залізниці України, але оформлений в іншій країні, станція повернення платежів зобов'язана зробити відмітку на проїзному документі про припинення його дійсності та повернути місця, зазначені в ньому, для продажу.

На проїзному документі зазначається також інформація про повернення місць для загальної реалізації. Проїзний документ з відміткою чи окремим допоміжним бланком повернення місць, оформленим електронним способом, видається пасажиру для отримання платежів у країні, де його було оформлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.3 Правил).]

Повернення коштів за повністю невикористані проїзні документи, оформлені в Україні, але погашені в інших країнах, проводиться з урахуванням часу їх пред'явлення для погашення, за умови пред'явлення в касу повернення проїзного документа та допоміжного бланка або проїзного документа з відміткою про погашення протягом 6 місяців з дня пред'явлення проїзного документа для погашення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.4 Правил).]

'''Повну або часткову вартість проїзного документу можна повернути, якщо :'''
* він не використаний повністю або частково;
* з вини перевізника він використаний у вагоні чи поїзді нижчої категорії, ніж зазначено в проїзному документі;
* за груповим проїзним документом прямувала неповна кількість її учасників;
* він має позначку про припинення поїздки чи зупинку на шляху прямування і пред'явлений до повернення на станції, де здійснена відмітка про зупинку чи припинення поїздки на шляху прямування, не пізніше однієї години після відправлення поїзда з цієї станції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.7 Правил)].

==== Відмова пасажира від поїздки ====
Якщо пасажир відмовився від поїздки з особистих причин у термін:
* не менше ніж за 24 години до відправлення поїзда, то йому виплачується повна вартість квитка і плацкарти;
* від 24 до 6 годин до відправлення поїзда, то йому виплачується повна вартість квитка і 50 відсотків вартості плацкарти;
* менше ніж за 6 годин до відправлення поїзда, але не більше 1 години після його відправлення, то йому виплачується тільки вартість квитка, а вартість плацкарти не виплачується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.11 Правил)].

Один пасажир може отримати кошти за 9 невикористаних проїзних документів, незалежно від напрямків та проїзні документи на зворотний проїзд чи на проїзд з пункту пересадки до них [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.9 Правил)].

'''''Пізніше 1 години після відправлення поїзда, на який оформлено проїзний документ, повернення платежів не проводиться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.12 Правил).]

==== Виняток ====
Якщо пасажир був видалений з поїзда через те, що перебував у явно вираженому нетверезому стані та порушував при цьому правила проїзду і громадський порядок, заважав спокою інших пасажирів, на його проїзному документі проставляється відмітка «Відмовлено в перевезенні на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text пункту 8.38 Правил]». В такому випадку '''повернення платежів не здійснюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.8 Правил).]

=== Повернення платежів для організованих груп ===
Повернення платежів за повністю або частково не використані групові проїзні документи, що були оформлені за готівку чи в безготівковому порядку, проводиться перевізником на рахунок юридичної чи фізичної особи, що їх придбала [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n875 (пункт 20.1 Правил)].

Для повернення коштів представник юридичної (фізичної) особи повинен пред'явити проїзні документи, в залізничну касу для їх погашення та повернення місць у продаж. Після цього він має направити заяву і проїзні документи перевізнику.

Перевізник в 30-денний строк повинен розглянути заяву і перерахувати заявнику кошти на рахунок юридичної чи фізичної особи, що їх придбала, якщо проїзні документи були оформлені в безготівковому порядку. Якщо проїзні документи були оформлені за готівку, кошти повертаються керівнику групи (уповноваженій особі) поштовим переказом на адресу, зазначену в заяві, або через каси пункту повернення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n875 (пункт 20.2 Правил).]
==== Яка сума підлягає поверненню ====
У разі здійснення відмітки на проїзних документах про повернення не пізніше ніж:
* за 5 діб до відправлення поїзда, вказаного в проїзному документі, повертається повністю вартість квитка і плацкарти;
* менше ніж за 5 діб, але не пізніше ніж за 3 доби до відправлення поїзда, вказаного в проїзному документі, повертається повністю вартість квитка і 50 відсотків вартості плацкарти;
* менше ніж за 3 доби до відправлення поїзда, але не пізніше 1 години після відправлення поїзда, вказаного в проїзному документі, повертається лише вартість квитка, вартість плацкарти не повертається.

'''''Пізніше 1 години після відправлення поїзда, на який оформлено проїзний документ, повернення платежів не проводиться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n875 (пункт 20.3 Правил).]

== Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним транспортом ==
Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним транспортом встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176] (далі – Правила).

Відповідно до пункту 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text Правил] особа, яка придбала квиток, має право на повернення його в касу до відправлення автобуса і виплату суми, що дорівнює повній вартості квитка, у разі:
* відміни рейсу або відправлення автобуса із запізненням;
* ненадання пасажиру місця, зазначеного у квитку (у разі відмови пасажира від іншого запропонованого місця);
* надання для перевезення автобуса, клас якого нижчий, ніж зазначено у розкладі руху на автостанції.
=== Розмір коштів, що підлягають поверненню ===
# У разі повернення в касу автостанції квитка на автобус міжміського або міжнародного сполучення у строк понад одну добу до його відправлення, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків та збору за попередній продаж квитків.
# У разі повернення квитка на автобус міжміського або міжнародного сполучення у строк за дві години або менш як за одну добу до його відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 10 відсотків вартості проїзду.
# У разі повернення квитка на зазначений автобус пізніше ніж за дві години, але не пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 20 відсотків вартості проїзду.
# У разі повернення квитка пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, а також протягом трьох годин з моменту його відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 30 відсотків вартості проїзду.

Пасажир має право на повернення квитка протягом '''''трьох діб '''''з моменту відправлення автобуса у разі хвороби або нещасного випадку, що підтверджується відповідними документами. У такому разі йому відшкодовується сплачена сума, крім плати за продаж квитків, або безоплатно переоформляється квиток на інший автобус [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#n379 (пункт 136 Правил).]

Квитки на автобуси '''приміського сполучення''' не переоформляються, а у разі запізнення пасажира - не підлягають поверненню, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text пунктом 135 Правил.]

== Див. також ==
* [[Правила проїзду у громадському транспорті. Відповідальність за безквитковий проїзд]]
* [[Пільги на проїзд залізничним транспортом]]
* [[Договір перевезення повітряним транспортом (авіаперевезення), квиток]]
* [[Правила перевезення дітей]]
* [[Договір перевезення пасажира та багажу]]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним та залізничним транспортом

2025-10-10T09:45:04Z

Kseniia.zhadko: /* Повернення платежів для організованих груп */

== Нормативна база ==
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"];
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07 Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 № 1196 "Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України"]
== Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд у залізничному транспорті ==
=== З чого складається повна вартість проїзного документу ===
[[Файл:Повна вартість квитка на залізничному транспорті.png|міні]]
Повну вартість проїзду в спальних вагонах та вагонах із сидячими нумерованими місцями поїздів прямого і місцевого сполучення складають:
* квиток – частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона та поїзда, що компенсує витрати на переміщення вагона;
* плацкарта – частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона, поїзда, що компенсує витрати на підготовку в рейс та обслуговування вагона;
* ПДВ нараховується на тарифну вартість, вартість послуг, крім суми страхового збору;
* комісійний збір – плата за продаж проїзного документа.
За бажанням пасажира повна вартість проїзного документа може також включати плату за користування комплектом постільних речей та інші послуги.

=== Повернення проїзних документів ===
Повернення проїзних документів здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text «Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України»] (далі – Правила)
==== Повернення індивідуальних невикористаних проїзних документів ====
Повернення платежів за невикористані проїзні документи провадиться у будь-якому пункті продажу проїзних документів перевізника з пред'явленням у касу повернення платежів проїзного документа та документа, що посвідчує особу. Перелік таких документів визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text пунктом 7.2 Правил]:
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
* посвідчення водія;
* посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
* проїзний документ для виїзду за кордон особи, яку визнано біженцем, та особи, яка потребує додаткового захисту;
* довідка про звернення за захистом в Україні;
* посвідка на постійне проживання;
* посвідка на тимчасове проживання;
* картка мігранта;
* посвідчення біженця;
* проїзний документа біженця;
* паспортний документ іноземця та особи без громадянства
Повернення проїзних документів до відправлення поїзда може здійснюватися як особисто, так й іншими особами. А вже після відправлення – лише тією особою, ім’я якої зазначено в ньому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.1 Правил)].

Розгляд питання про повернення вартості невикористаних проїзних документів без пред'явлення до каси їх оригіналів не здійснюється[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.2 Правил).]

У касах залізниць України повертаються платежі за невикористані проїзні документи, оформлені в нашій країні.

Якщо проїзний документ, придбаний на поїзд, який відходить зі станції залізниці України, але оформлений в іншій країні, станція повернення платежів зобов'язана зробити відмітку на проїзному документі про припинення його дійсності та повернути місця, зазначені в ньому, для продажу.

На проїзному документі зазначається також інформація про повернення місць для загальної реалізації. Проїзний документ з відміткою чи окремим допоміжним бланком повернення місць, оформленим електронним способом, видається пасажиру для отримання платежів у країні, де його було оформлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.3 Правил).]

Повернення коштів за повністю невикористані проїзні документи, оформлені в Україні, але погашені в інших країнах, проводиться з урахуванням часу їх пред'явлення для погашення, за умови пред'явлення в касу повернення проїзного документа та допоміжного бланка або проїзного документа з відміткою про погашення протягом 6 місяців з дня пред'явлення проїзного документа для погашення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.4 Правил).]

'''Повну або часткову вартість проїзного документу можна повернути, якщо :'''
* він не використаний повністю або частково;
* з вини перевізника він використаний у вагоні чи поїзді нижчої категорії, ніж зазначено в проїзному документі;
* за груповим проїзним документом прямувала неповна кількість її учасників;
* він має позначку про припинення поїздки чи зупинку на шляху прямування і пред'явлений до повернення на станції, де здійснена відмітка про зупинку чи припинення поїздки на шляху прямування, не пізніше однієї години після відправлення поїзда з цієї станції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.7 Правил)].

==== Відмова пасажира від поїздки ====
Якщо пасажир відмовився від поїздки з особистих причин у термін:
* не менше ніж за 24 години до відправлення поїзда, то йому виплачується повна вартість квитка і плацкарти;
* від 24 до 6 годин до відправлення поїзда, то йому виплачується повна вартість квитка і 50 відсотків вартості плацкарти;
* менше ніж за 6 годин до відправлення поїзда, але не більше 1 години після його відправлення, то йому виплачується тільки вартість квитка, а вартість плацкарти не виплачується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.11 Правил)].

Один пасажир може отримати кошти за 9 невикористаних проїзних документів, незалежно від напрямків та проїзні документи на зворотний проїзд чи на проїзд з пункту пересадки до них [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.9 Правил)].

'''''Пізніше 1 години після відправлення поїзда, на який оформлено проїзний документ, повернення платежів не проводиться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.12 Правил).]

==== Виняток ====
Якщо пасажир був видалений з поїзда через те, що перебував у явно вираженому нетверезому стані та порушував при цьому правила проїзду і громадський порядок, заважав спокою інших пасажирів, на його проїзному документі проставляється відмітка «Відмовлено в перевезенні на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text пункту 8.38 Правил]». В такому випадку '''повернення платежів не здійснюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.8 Правил).]

=== Повернення платежів для організованих груп ===
Повернення платежів за повністю або частково не використані групові проїзні документи, що були оформлені за готівку чи в безготівковому порядку, проводиться перевізником на рахунок юридичної чи фізичної особи, що їх придбала [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n875 (пункт 20.1 Правил)].

Для повернення коштів представник юридичної (фізичної) особи повинен пред'явити проїзні документи, в залізничну касу для їх погашення та повернення місць у продаж. Після цього він має направити заяву і проїзні документи перевізнику.

Перевізник в 30-денний строк повинен розглянути заяву і перерахувати заявнику кошти на рахунок юридичної чи фізичної особи, що їх придбала, якщо проїзні документи були оформлені в безготівковому порядку. Якщо проїзні документи були оформлені за готівку, кошти повертаються керівнику групи (уповноваженій особі) поштовим переказом на адресу, зазначену в заяві, або через каси пункту повернення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n875 (пункт 20.2 Правил).]
==== Яка сума підлягає поверненню ====
У разі здійснення відмітки на проїзних документах про повернення не пізніше ніж:
* за 5 діб до відправлення поїзда, вказаного в проїзному документі, повертається повністю вартість квитка і плацкарти;
* менше ніж за 5 діб, але не пізніше ніж за 3 доби до відправлення поїзда, вказаного в проїзному документі, повертається повністю вартість квитка і 50 відсотків вартості плацкарти;
* менше ніж за 3 доби до відправлення поїзда, але не пізніше 1 години після відправлення поїзда, вказаного в проїзному документі, повертається лише вартість квитка, вартість плацкарти не повертається.

'''''Пізніше 1 години після відправлення поїзда, на який оформлено проїзний документ, повернення платежів не проводиться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n875 (пункт 20.3 Правил).]

== Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним транспортом ==
Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним транспортом встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176] (далі – Правила).

Відповідно до пункту 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text Правил] особа, яка придбала квиток, має право на повернення його в касу до відправлення автобуса і виплату суми, що дорівнює повній вартості квитка, у разі:
* відміни рейсу або відправлення автобуса із запізненням;
* ненадання пасажиру місця, зазначеного у квитку (у разі відмови пасажира від іншого запропонованого місця);
* надання для перевезення автобуса, клас якого нижчий, ніж зазначено у розкладі руху на автостанції.
=== Розмір коштів, що підлягають поверненню ===
# У разі повернення в касу автостанції квитка на автобус міжміського або міжнародного сполучення у строк понад одну добу до його відправлення, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків та збору за попередній продаж квитків.
# У разі повернення квитка на автобус міжміського або міжнародного сполучення у строк за дві години або менш як за одну добу до його відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 10 відсотків вартості проїзду.
# У разі повернення квитка на зазначений автобус пізніше ніж за дві години, але не пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 20 відсотків вартості проїзду.
# У разі повернення квитка пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, а також протягом трьох годин з моменту його відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 30 відсотків вартості проїзду.

Пасажир має право на повернення квитка протягом '''''трьох діб '''''з моменту відправлення автобуса у разі хвороби або нещасного випадку, що підтверджується відповідними документами. У такому разі йому відшкодовується сплачена сума, крім плати за продаж квитків, або безоплатно переоформляється квиток на інший автобус.

Квитки на автобуси '''приміського сполучення''' не переоформляються, а у разі запізнення пасажира - не підлягають поверненню, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text пунктом 135 Правил.]
== Див. також ==
* [[Правила проїзду у громадському транспорті. Відповідальність за безквитковий проїзд]]
* [[Пільги на проїзд залізничним транспортом]]
* [[Договір перевезення повітряним транспортом (авіаперевезення), квиток]]
* [[Правила перевезення дітей]]
* [[Договір перевезення пасажира та багажу]]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним та залізничним транспортом

2025-10-10T09:28:09Z

Kseniia.zhadko: /* Виняток */

== Нормативна база ==
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"];
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07 Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 № 1196 "Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України"]
== Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд у залізничному транспорті ==
=== З чого складається повна вартість проїзного документу ===
[[Файл:Повна вартість квитка на залізничному транспорті.png|міні]]
Повну вартість проїзду в спальних вагонах та вагонах із сидячими нумерованими місцями поїздів прямого і місцевого сполучення складають:
* квиток – частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона та поїзда, що компенсує витрати на переміщення вагона;
* плацкарта – частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона, поїзда, що компенсує витрати на підготовку в рейс та обслуговування вагона;
* ПДВ нараховується на тарифну вартість, вартість послуг, крім суми страхового збору;
* комісійний збір – плата за продаж проїзного документа.
За бажанням пасажира повна вартість проїзного документа може також включати плату за користування комплектом постільних речей та інші послуги.

=== Повернення проїзних документів ===
Повернення проїзних документів здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text «Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України»] (далі – Правила)
==== Повернення індивідуальних невикористаних проїзних документів ====
Повернення платежів за невикористані проїзні документи провадиться у будь-якому пункті продажу проїзних документів перевізника з пред'явленням у касу повернення платежів проїзного документа та документа, що посвідчує особу. Перелік таких документів визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text пунктом 7.2 Правил]:
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
* посвідчення водія;
* посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
* проїзний документ для виїзду за кордон особи, яку визнано біженцем, та особи, яка потребує додаткового захисту;
* довідка про звернення за захистом в Україні;
* посвідка на постійне проживання;
* посвідка на тимчасове проживання;
* картка мігранта;
* посвідчення біженця;
* проїзний документа біженця;
* паспортний документ іноземця та особи без громадянства
Повернення проїзних документів до відправлення поїзда може здійснюватися як особисто, так й іншими особами. А вже після відправлення – лише тією особою, ім’я якої зазначено в ньому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.1 Правил)].

Розгляд питання про повернення вартості невикористаних проїзних документів без пред'явлення до каси їх оригіналів не здійснюється[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.2 Правил).]

У касах залізниць України повертаються платежі за невикористані проїзні документи, оформлені в нашій країні.

Якщо проїзний документ, придбаний на поїзд, який відходить зі станції залізниці України, але оформлений в іншій країні, станція повернення платежів зобов'язана зробити відмітку на проїзному документі про припинення його дійсності та повернути місця, зазначені в ньому, для продажу.

На проїзному документі зазначається також інформація про повернення місць для загальної реалізації. Проїзний документ з відміткою чи окремим допоміжним бланком повернення місць, оформленим електронним способом, видається пасажиру для отримання платежів у країні, де його було оформлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.3 Правил).]

Повернення коштів за повністю невикористані проїзні документи, оформлені в Україні, але погашені в інших країнах, проводиться з урахуванням часу їх пред'явлення для погашення, за умови пред'явлення в касу повернення проїзного документа та допоміжного бланка або проїзного документа з відміткою про погашення протягом 6 місяців з дня пред'явлення проїзного документа для погашення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.4 Правил).]

'''Повну або часткову вартість проїзного документу можна повернути, якщо :'''
* він не використаний повністю або частково;
* з вини перевізника він використаний у вагоні чи поїзді нижчої категорії, ніж зазначено в проїзному документі;
* за груповим проїзним документом прямувала неповна кількість її учасників;
* він має позначку про припинення поїздки чи зупинку на шляху прямування і пред'явлений до повернення на станції, де здійснена відмітка про зупинку чи припинення поїздки на шляху прямування, не пізніше однієї години після відправлення поїзда з цієї станції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.7 Правил)].

==== Відмова пасажира від поїздки ====
Якщо пасажир відмовився від поїздки з особистих причин у термін:
* не менше ніж за 24 години до відправлення поїзда, то йому виплачується повна вартість квитка і плацкарти;
* від 24 до 6 годин до відправлення поїзда, то йому виплачується повна вартість квитка і 50 відсотків вартості плацкарти;
* менше ніж за 6 годин до відправлення поїзда, але не більше 1 години після його відправлення, то йому виплачується тільки вартість квитка, а вартість плацкарти не виплачується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.11 Правил)].

Один пасажир може отримати кошти за 9 невикористаних проїзних документів, незалежно від напрямків та проїзні документи на зворотний проїзд чи на проїзд з пункту пересадки до них [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.9 Правил)].

'''''Пізніше 1 години після відправлення поїзда, на який оформлено проїзний документ, повернення платежів не проводиться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.12 Правил).]

==== Виняток ====
Якщо пасажир був видалений з поїзда через те, що перебував у явно вираженому нетверезому стані та порушував при цьому правила проїзду і громадський порядок, заважав спокою інших пасажирів, на його проїзному документі проставляється відмітка «Відмовлено в перевезенні на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text пункту 8.38 Правил]». В такому випадку '''повернення платежів не здійснюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.8 Правил).]

=== Повернення платежів для організованих груп ===
Повернення платежів за повністю або частково не використані групові проїзні документи, що були оформлені за готівку чи в безготівковому порядку, проводиться перевізником на рахунок юридичної чи фізичної особи, що їх придбала.

Для повернення коштів представник юридичної (фізичної) особи повинен пред'явити проїзні документи, в залізничну касу для їх погашення та повернення місць у продаж. Після цього він має направити заяву і проїзні документи перевізнику.

Перевізник в 30-денний строк повинен розглянути заяву і перерахувати заявнику кошти на рахунок юридичної чи фізичної особи, що їх придбала, якщо проїзні документи були оформлені в безготівковому порядку. Якщо проїзні документи були оформлені за готівку, кошти повертаються керівнику групи (уповноваженій особі) поштовим переказом на адресу, зазначену в заяві, або через каси пункту повернення.
==== Яка сума підлягає поверненню ====
У разі здійснення відмітки на проїзних документах про повернення не пізніше ніж:
* за 5 діб до відправлення поїзда, вказаного в проїзному документі, повертається повністю вартість квитка і плацкарти;
* менше ніж за 5 діб, але не пізніше ніж за 3 доби до відправлення поїзда, указаного в проїзному документі, повертається повністю вартість квитка і 50 відсотків вартості плацкарти;
* менше ніж за 3 доби до відправлення поїзда, але не пізніше 1 години після відправлення поїзда, вказаного в проїзному документі, повертається лише вартість квитка, вартість плацкарти не повертається.

'''''Пізніше 1 години після відправлення поїзда, на який оформлено проїзний документ, повернення платежів не проводиться.'''''
== Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним транспортом ==
Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним транспортом встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176] (далі – Правила).

Відповідно до пункту 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text Правил] особа, яка придбала квиток, має право на повернення його в касу до відправлення автобуса і виплату суми, що дорівнює повній вартості квитка, у разі:
* відміни рейсу або відправлення автобуса із запізненням;
* ненадання пасажиру місця, зазначеного у квитку (у разі відмови пасажира від іншого запропонованого місця);
* надання для перевезення автобуса, клас якого нижчий, ніж зазначено у розкладі руху на автостанції.
=== Розмір коштів, що підлягають поверненню ===
# У разі повернення в касу автостанції квитка на автобус міжміського або міжнародного сполучення у строк понад одну добу до його відправлення, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків та збору за попередній продаж квитків.
# У разі повернення квитка на автобус міжміського або міжнародного сполучення у строк за дві години або менш як за одну добу до його відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 10 відсотків вартості проїзду.
# У разі повернення квитка на зазначений автобус пізніше ніж за дві години, але не пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 20 відсотків вартості проїзду.
# У разі повернення квитка пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, а також протягом трьох годин з моменту його відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 30 відсотків вартості проїзду.

Пасажир має право на повернення квитка протягом '''''трьох діб '''''з моменту відправлення автобуса у разі хвороби або нещасного випадку, що підтверджується відповідними документами. У такому разі йому відшкодовується сплачена сума, крім плати за продаж квитків, або безоплатно переоформляється квиток на інший автобус.

Квитки на автобуси '''приміського сполучення''' не переоформляються, а у разі запізнення пасажира - не підлягають поверненню, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text пунктом 135 Правил.]
== Див. також ==
* [[Правила проїзду у громадському транспорті. Відповідальність за безквитковий проїзд]]
* [[Пільги на проїзд залізничним транспортом]]
* [[Договір перевезення повітряним транспортом (авіаперевезення), квиток]]
* [[Правила перевезення дітей]]
* [[Договір перевезення пасажира та багажу]]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним та залізничним транспортом

2025-10-10T09:26:11Z

Kseniia.zhadko: /* Відмова пасажира від поїздки */

== Нормативна база ==
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"];
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07 Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 № 1196 "Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України"]
== Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд у залізничному транспорті ==
=== З чого складається повна вартість проїзного документу ===
[[Файл:Повна вартість квитка на залізничному транспорті.png|міні]]
Повну вартість проїзду в спальних вагонах та вагонах із сидячими нумерованими місцями поїздів прямого і місцевого сполучення складають:
* квиток – частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона та поїзда, що компенсує витрати на переміщення вагона;
* плацкарта – частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона, поїзда, що компенсує витрати на підготовку в рейс та обслуговування вагона;
* ПДВ нараховується на тарифну вартість, вартість послуг, крім суми страхового збору;
* комісійний збір – плата за продаж проїзного документа.
За бажанням пасажира повна вартість проїзного документа може також включати плату за користування комплектом постільних речей та інші послуги.

=== Повернення проїзних документів ===
Повернення проїзних документів здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text «Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України»] (далі – Правила)
==== Повернення індивідуальних невикористаних проїзних документів ====
Повернення платежів за невикористані проїзні документи провадиться у будь-якому пункті продажу проїзних документів перевізника з пред'явленням у касу повернення платежів проїзного документа та документа, що посвідчує особу. Перелік таких документів визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text пунктом 7.2 Правил]:
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
* посвідчення водія;
* посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
* проїзний документ для виїзду за кордон особи, яку визнано біженцем, та особи, яка потребує додаткового захисту;
* довідка про звернення за захистом в Україні;
* посвідка на постійне проживання;
* посвідка на тимчасове проживання;
* картка мігранта;
* посвідчення біженця;
* проїзний документа біженця;
* паспортний документ іноземця та особи без громадянства
Повернення проїзних документів до відправлення поїзда може здійснюватися як особисто, так й іншими особами. А вже після відправлення – лише тією особою, ім’я якої зазначено в ньому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.1 Правил)].

Розгляд питання про повернення вартості невикористаних проїзних документів без пред'явлення до каси їх оригіналів не здійснюється[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.2 Правил).]

У касах залізниць України повертаються платежі за невикористані проїзні документи, оформлені в нашій країні.

Якщо проїзний документ, придбаний на поїзд, який відходить зі станції залізниці України, але оформлений в іншій країні, станція повернення платежів зобов'язана зробити відмітку на проїзному документі про припинення його дійсності та повернути місця, зазначені в ньому, для продажу.

На проїзному документі зазначається також інформація про повернення місць для загальної реалізації. Проїзний документ з відміткою чи окремим допоміжним бланком повернення місць, оформленим електронним способом, видається пасажиру для отримання платежів у країні, де його було оформлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.3 Правил).]

Повернення коштів за повністю невикористані проїзні документи, оформлені в Україні, але погашені в інших країнах, проводиться з урахуванням часу їх пред'явлення для погашення, за умови пред'явлення в касу повернення проїзного документа та допоміжного бланка або проїзного документа з відміткою про погашення протягом 6 місяців з дня пред'явлення проїзного документа для погашення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.4 Правил).]

'''Повну або часткову вартість проїзного документу можна повернути, якщо :'''
* він не використаний повністю або частково;
* з вини перевізника він використаний у вагоні чи поїзді нижчої категорії, ніж зазначено в проїзному документі;
* за груповим проїзним документом прямувала неповна кількість її учасників;
* він має позначку про припинення поїздки чи зупинку на шляху прямування і пред'явлений до повернення на станції, де здійснена відмітка про зупинку чи припинення поїздки на шляху прямування, не пізніше однієї години після відправлення поїзда з цієї станції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.7 Правил)].

==== Відмова пасажира від поїздки ====
Якщо пасажир відмовився від поїздки з особистих причин у термін:
* не менше ніж за 24 години до відправлення поїзда, то йому виплачується повна вартість квитка і плацкарти;
* від 24 до 6 годин до відправлення поїзда, то йому виплачується повна вартість квитка і 50 відсотків вартості плацкарти;
* менше ніж за 6 годин до відправлення поїзда, але не більше 1 години після його відправлення, то йому виплачується тільки вартість квитка, а вартість плацкарти не виплачується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.11 Правил)].

Один пасажир може отримати кошти за 9 невикористаних проїзних документів, незалежно від напрямків та проїзні документи на зворотний проїзд чи на проїзд з пункту пересадки до них [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.9 Правил)].

'''''Пізніше 1 години після відправлення поїзда, на який оформлено проїзний документ, повернення платежів не проводиться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.12 Правил).]

==== Виняток ====
Якщо пасажир був видалений з поїзда через те, що перебував у явно вираженому нетверезому стані та порушував при цьому правила проїзду і громадський порядок, заважав спокою інших пасажирів, на його проїзному документі проставляється відмітка «Відмовлено в перевезенні на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text пункту 8.38 Правил]». В такому випадку '''повернення платежів не здійснюється.'''
=== Повернення платежів для організованих груп ===
Повернення платежів за повністю або частково не використані групові проїзні документи, що були оформлені за готівку чи в безготівковому порядку, проводиться перевізником на рахунок юридичної чи фізичної особи, що їх придбала.

Для повернення коштів представник юридичної (фізичної) особи повинен пред'явити проїзні документи, в залізничну касу для їх погашення та повернення місць у продаж. Після цього він має направити заяву і проїзні документи перевізнику.

Перевізник в 30-денний строк повинен розглянути заяву і перерахувати заявнику кошти на рахунок юридичної чи фізичної особи, що їх придбала, якщо проїзні документи були оформлені в безготівковому порядку. Якщо проїзні документи були оформлені за готівку, кошти повертаються керівнику групи (уповноваженій особі) поштовим переказом на адресу, зазначену в заяві, або через каси пункту повернення.
==== Яка сума підлягає поверненню ====
У разі здійснення відмітки на проїзних документах про повернення не пізніше ніж:
* за 5 діб до відправлення поїзда, вказаного в проїзному документі, повертається повністю вартість квитка і плацкарти;
* менше ніж за 5 діб, але не пізніше ніж за 3 доби до відправлення поїзда, указаного в проїзному документі, повертається повністю вартість квитка і 50 відсотків вартості плацкарти;
* менше ніж за 3 доби до відправлення поїзда, але не пізніше 1 години після відправлення поїзда, вказаного в проїзному документі, повертається лише вартість квитка, вартість плацкарти не повертається.

'''''Пізніше 1 години після відправлення поїзда, на який оформлено проїзний документ, повернення платежів не проводиться.'''''
== Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним транспортом ==
Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним транспортом встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176] (далі – Правила).

Відповідно до пункту 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text Правил] особа, яка придбала квиток, має право на повернення його в касу до відправлення автобуса і виплату суми, що дорівнює повній вартості квитка, у разі:
* відміни рейсу або відправлення автобуса із запізненням;
* ненадання пасажиру місця, зазначеного у квитку (у разі відмови пасажира від іншого запропонованого місця);
* надання для перевезення автобуса, клас якого нижчий, ніж зазначено у розкладі руху на автостанції.
=== Розмір коштів, що підлягають поверненню ===
# У разі повернення в касу автостанції квитка на автобус міжміського або міжнародного сполучення у строк понад одну добу до його відправлення, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків та збору за попередній продаж квитків.
# У разі повернення квитка на автобус міжміського або міжнародного сполучення у строк за дві години або менш як за одну добу до його відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 10 відсотків вартості проїзду.
# У разі повернення квитка на зазначений автобус пізніше ніж за дві години, але не пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 20 відсотків вартості проїзду.
# У разі повернення квитка пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, а також протягом трьох годин з моменту його відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 30 відсотків вартості проїзду.

Пасажир має право на повернення квитка протягом '''''трьох діб '''''з моменту відправлення автобуса у разі хвороби або нещасного випадку, що підтверджується відповідними документами. У такому разі йому відшкодовується сплачена сума, крім плати за продаж квитків, або безоплатно переоформляється квиток на інший автобус.

Квитки на автобуси '''приміського сполучення''' не переоформляються, а у разі запізнення пасажира - не підлягають поверненню, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text пунктом 135 Правил.]
== Див. також ==
* [[Правила проїзду у громадському транспорті. Відповідальність за безквитковий проїзд]]
* [[Пільги на проїзд залізничним транспортом]]
* [[Договір перевезення повітряним транспортом (авіаперевезення), квиток]]
* [[Правила перевезення дітей]]
* [[Договір перевезення пасажира та багажу]]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним та залізничним транспортом

2025-10-10T09:20:56Z

Kseniia.zhadko: /* Повернення індивідуальних невикористаних проїзних документів */

== Нормативна база ==
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"];
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07 Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 № 1196 "Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України"]
== Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд у залізничному транспорті ==
=== З чого складається повна вартість проїзного документу ===
[[Файл:Повна вартість квитка на залізничному транспорті.png|міні]]
Повну вартість проїзду в спальних вагонах та вагонах із сидячими нумерованими місцями поїздів прямого і місцевого сполучення складають:
* квиток – частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона та поїзда, що компенсує витрати на переміщення вагона;
* плацкарта – частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона, поїзда, що компенсує витрати на підготовку в рейс та обслуговування вагона;
* ПДВ нараховується на тарифну вартість, вартість послуг, крім суми страхового збору;
* комісійний збір – плата за продаж проїзного документа.
За бажанням пасажира повна вартість проїзного документа може також включати плату за користування комплектом постільних речей та інші послуги.

=== Повернення проїзних документів ===
Повернення проїзних документів здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text «Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України»] (далі – Правила)
==== Повернення індивідуальних невикористаних проїзних документів ====
Повернення платежів за невикористані проїзні документи провадиться у будь-якому пункті продажу проїзних документів перевізника з пред'явленням у касу повернення платежів проїзного документа та документа, що посвідчує особу. Перелік таких документів визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text пунктом 7.2 Правил]:
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
* посвідчення водія;
* посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
* проїзний документ для виїзду за кордон особи, яку визнано біженцем, та особи, яка потребує додаткового захисту;
* довідка про звернення за захистом в Україні;
* посвідка на постійне проживання;
* посвідка на тимчасове проживання;
* картка мігранта;
* посвідчення біженця;
* проїзний документа біженця;
* паспортний документ іноземця та особи без громадянства
Повернення проїзних документів до відправлення поїзда може здійснюватися як особисто, так й іншими особами. А вже після відправлення – лише тією особою, ім’я якої зазначено в ньому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.1 Правил)].

Розгляд питання про повернення вартості невикористаних проїзних документів без пред'явлення до каси їх оригіналів не здійснюється[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.2 Правил).]

У касах залізниць України повертаються платежі за невикористані проїзні документи, оформлені в нашій країні.

Якщо проїзний документ, придбаний на поїзд, який відходить зі станції залізниці України, але оформлений в іншій країні, станція повернення платежів зобов'язана зробити відмітку на проїзному документі про припинення його дійсності та повернути місця, зазначені в ньому, для продажу.

На проїзному документі зазначається також інформація про повернення місць для загальної реалізації. Проїзний документ з відміткою чи окремим допоміжним бланком повернення місць, оформленим електронним способом, видається пасажиру для отримання платежів у країні, де його було оформлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.3 Правил).]

Повернення коштів за повністю невикористані проїзні документи, оформлені в Україні, але погашені в інших країнах, проводиться з урахуванням часу їх пред'явлення для погашення, за умови пред'явлення в касу повернення проїзного документа та допоміжного бланка або проїзного документа з відміткою про погашення протягом 6 місяців з дня пред'явлення проїзного документа для погашення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.4 Правил).]

'''Повну або часткову вартість проїзного документу можна повернути, якщо :'''
* він не використаний повністю або частково;
* з вини перевізника він використаний у вагоні чи поїзді нижчої категорії, ніж зазначено в проїзному документі;
* за груповим проїзним документом прямувала неповна кількість її учасників;
* він має позначку про припинення поїздки чи зупинку на шляху прямування і пред'явлений до повернення на станції, де здійснена відмітка про зупинку чи припинення поїздки на шляху прямування, не пізніше однієї години після відправлення поїзда з цієї станції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n823 (пункт 19.7 Правил)].

==== Відмова пасажира від поїздки ====
Якщо пасажир відмовився від поїздки з особистих причин у термін:
* не менше ніж за 24 години до відправлення поїзда, то йому виплачується повна вартість квитка і плацкарти;
* від 24 до 6 годин до відправлення поїзда, то йому виплачується повна вартість квитка і 50 відсотків вартості плацкарти;
* менше ніж за 6 годин до відправлення поїзда, але не більше 1 години після його відправлення, то йому виплачується тільки вартість квитка, а вартість плацкарти не виплачується.

Один пасажир може отримати кошти за 9 невикористаних проїзних документів, незалежно від напрямків та проїзні документи на зворотний проїзд чи на проїзд з пункту пересадки до них.

'''''Пізніше 1 години після відправлення поїзда, на який оформлено проїзний документ, повернення платежів не проводиться.'''''
==== Виняток ====
Якщо пасажир був видалений з поїзда через те, що перебував у явно вираженому нетверезому стані та порушував при цьому правила проїзду і громадський порядок, заважав спокою інших пасажирів, на його проїзному документі проставляється відмітка «Відмовлено в перевезенні на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text пункту 8.38 Правил]». В такому випадку '''повернення платежів не здійснюється.'''
=== Повернення платежів для організованих груп ===
Повернення платежів за повністю або частково не використані групові проїзні документи, що були оформлені за готівку чи в безготівковому порядку, проводиться перевізником на рахунок юридичної чи фізичної особи, що їх придбала.

Для повернення коштів представник юридичної (фізичної) особи повинен пред'явити проїзні документи, в залізничну касу для їх погашення та повернення місць у продаж. Після цього він має направити заяву і проїзні документи перевізнику.

Перевізник в 30-денний строк повинен розглянути заяву і перерахувати заявнику кошти на рахунок юридичної чи фізичної особи, що їх придбала, якщо проїзні документи були оформлені в безготівковому порядку. Якщо проїзні документи були оформлені за готівку, кошти повертаються керівнику групи (уповноваженій особі) поштовим переказом на адресу, зазначену в заяві, або через каси пункту повернення.
==== Яка сума підлягає поверненню ====
У разі здійснення відмітки на проїзних документах про повернення не пізніше ніж:
* за 5 діб до відправлення поїзда, вказаного в проїзному документі, повертається повністю вартість квитка і плацкарти;
* менше ніж за 5 діб, але не пізніше ніж за 3 доби до відправлення поїзда, указаного в проїзному документі, повертається повністю вартість квитка і 50 відсотків вартості плацкарти;
* менше ніж за 3 доби до відправлення поїзда, але не пізніше 1 години після відправлення поїзда, вказаного в проїзному документі, повертається лише вартість квитка, вартість плацкарти не повертається.

'''''Пізніше 1 години після відправлення поїзда, на який оформлено проїзний документ, повернення платежів не проводиться.'''''
== Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним транспортом ==
Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним транспортом встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176] (далі – Правила).

Відповідно до пункту 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text Правил] особа, яка придбала квиток, має право на повернення його в касу до відправлення автобуса і виплату суми, що дорівнює повній вартості квитка, у разі:
* відміни рейсу або відправлення автобуса із запізненням;
* ненадання пасажиру місця, зазначеного у квитку (у разі відмови пасажира від іншого запропонованого місця);
* надання для перевезення автобуса, клас якого нижчий, ніж зазначено у розкладі руху на автостанції.
=== Розмір коштів, що підлягають поверненню ===
# У разі повернення в касу автостанції квитка на автобус міжміського або міжнародного сполучення у строк понад одну добу до його відправлення, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків та збору за попередній продаж квитків.
# У разі повернення квитка на автобус міжміського або міжнародного сполучення у строк за дві години або менш як за одну добу до його відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 10 відсотків вартості проїзду.
# У разі повернення квитка на зазначений автобус пізніше ніж за дві години, але не пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 20 відсотків вартості проїзду.
# У разі повернення квитка пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, а також протягом трьох годин з моменту його відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 30 відсотків вартості проїзду.

Пасажир має право на повернення квитка протягом '''''трьох діб '''''з моменту відправлення автобуса у разі хвороби або нещасного випадку, що підтверджується відповідними документами. У такому разі йому відшкодовується сплачена сума, крім плати за продаж квитків, або безоплатно переоформляється квиток на інший автобус.

Квитки на автобуси '''приміського сполучення''' не переоформляються, а у разі запізнення пасажира - не підлягають поверненню, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text пунктом 135 Правил.]
== Див. також ==
* [[Правила проїзду у громадському транспорті. Відповідальність за безквитковий проїзд]]
* [[Пільги на проїзд залізничним транспортом]]
* [[Договір перевезення повітряним транспортом (авіаперевезення), квиток]]
* [[Правила перевезення дітей]]
* [[Договір перевезення пасажира та багажу]]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним та залізничним транспортом

2025-10-10T09:07:04Z

Kseniia.zhadko: /* З чого складається повна вартість проїзного документу */

== Нормативна база ==
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"];
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07 Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 № 1196 "Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України"]
== Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд у залізничному транспорті ==
=== З чого складається повна вартість проїзного документу ===
[[Файл:Повна вартість квитка на залізничному транспорті.png|міні]]
Повну вартість проїзду в спальних вагонах та вагонах із сидячими нумерованими місцями поїздів прямого і місцевого сполучення складають:
* квиток – частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона та поїзда, що компенсує витрати на переміщення вагона;
* плацкарта – частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона, поїзда, що компенсує витрати на підготовку в рейс та обслуговування вагона;
* ПДВ нараховується на тарифну вартість, вартість послуг, крім суми страхового збору;
* комісійний збір – плата за продаж проїзного документа.
За бажанням пасажира повна вартість проїзного документа може також включати плату за користування комплектом постільних речей та інші послуги.

=== Повернення проїзних документів ===
Повернення проїзних документів здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text «Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України»] (далі – Правила)
==== Повернення індивідуальних невикористаних проїзних документів ====
Повернення платежів за невикористані проїзні документи провадиться у будь-якому пункті продажу проїзних документів перевізника з пред'явленням у касу повернення платежів проїзного документа та документа, що посвідчує особу. Перелік таких документів визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text пунктом 7.2 Правил]:
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
* посвідчення водія;
* посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
* проїзний документ для виїзду за кордон особи, яку визнано біженцем, та особи, яка потребує додаткового захисту;
* довідка про звернення за захистом в Україні;
* посвідка на постійне проживання;
* посвідка на тимчасове проживання;
* картка мігранта;
* посвідчення біженця;
* проїзний документа біженця;
* паспортний документ іноземця та особи без громадянства
Повернення проїзних документів до відправлення поїзда може здійснюватися як особисто, так й іншими особами. А вже після відправлення – лише тією особою, ім’я якої зазначено в ньому.

Розгляд питання про повернення вартості невикористаних проїзних документів без пред'явлення до каси їх оригіналів не здійснюється.

У касах залізниць України повертаються платежі за невикористані проїзні документи, оформлені в нашій країні.

Якщо проїзний документ, придбаний на поїзд, який відходить зі станції залізниці України, але оформлений в іншій країні, станція повернення платежів зобов'язана зробити відмітку на проїзному документі про припинення його дійсності та повернути місця, зазначені в ньому, для продажу.

На проїзному документі зазначається також інформація про повернення місць для загальної реалізації. Проїзний документ з відміткою чи окремим допоміжним бланком повернення місць, оформленим електронним способом, видається пасажиру для отримання платежів у країні, де його було оформлено.

Повернення коштів за повністю невикористані проїзні документи, оформлені в Україні, але погашені в інших країнах, проводиться з урахуванням часу їх пред'явлення для погашення, за умови пред'явлення в касу повернення проїзного документа та допоміжного бланка або проїзного документа з відміткою про погашення протягом 6 місяців з дня пред'явлення проїзного документа для погашення.

'''Повну або часткову вартість проїзного документу можна повернути, якщо :'''
* він не використаний повністю або частково;
* з вини перевізника він використаний у вагоні чи поїзді нижчої категорії, ніж зазначено в проїзному документі;
* за груповим проїзним документом прямувала неповна кількість її учасників;
* він має позначку про припинення поїздки чи зупинку на шляху прямування і пред'явлений до повернення на станції, де здійснена відмітка про зупинку чи припинення поїздки на шляху прямування, не пізніше однієї години після відправлення поїзда з цієї станції.
==== Відмова пасажира від поїздки ====
Якщо пасажир відмовився від поїздки з особистих причин у термін:
* не менше ніж за 24 години до відправлення поїзда, то йому виплачується повна вартість квитка і плацкарти;
* від 24 до 6 годин до відправлення поїзда, то йому виплачується повна вартість квитка і 50 відсотків вартості плацкарти;
* менше ніж за 6 годин до відправлення поїзда, але не більше 1 години після його відправлення, то йому виплачується тільки вартість квитка, а вартість плацкарти не виплачується.

Один пасажир може отримати кошти за 9 невикористаних проїзних документів, незалежно від напрямків та проїзні документи на зворотний проїзд чи на проїзд з пункту пересадки до них.

'''''Пізніше 1 години після відправлення поїзда, на який оформлено проїзний документ, повернення платежів не проводиться.'''''
==== Виняток ====
Якщо пасажир був видалений з поїзда через те, що перебував у явно вираженому нетверезому стані та порушував при цьому правила проїзду і громадський порядок, заважав спокою інших пасажирів, на його проїзному документі проставляється відмітка «Відмовлено в перевезенні на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text пункту 8.38 Правил]». В такому випадку '''повернення платежів не здійснюється.'''
=== Повернення платежів для організованих груп ===
Повернення платежів за повністю або частково не використані групові проїзні документи, що були оформлені за готівку чи в безготівковому порядку, проводиться перевізником на рахунок юридичної чи фізичної особи, що їх придбала.

Для повернення коштів представник юридичної (фізичної) особи повинен пред'явити проїзні документи, в залізничну касу для їх погашення та повернення місць у продаж. Після цього він має направити заяву і проїзні документи перевізнику.

Перевізник в 30-денний строк повинен розглянути заяву і перерахувати заявнику кошти на рахунок юридичної чи фізичної особи, що їх придбала, якщо проїзні документи були оформлені в безготівковому порядку. Якщо проїзні документи були оформлені за готівку, кошти повертаються керівнику групи (уповноваженій особі) поштовим переказом на адресу, зазначену в заяві, або через каси пункту повернення.
==== Яка сума підлягає поверненню ====
У разі здійснення відмітки на проїзних документах про повернення не пізніше ніж:
* за 5 діб до відправлення поїзда, вказаного в проїзному документі, повертається повністю вартість квитка і плацкарти;
* менше ніж за 5 діб, але не пізніше ніж за 3 доби до відправлення поїзда, указаного в проїзному документі, повертається повністю вартість квитка і 50 відсотків вартості плацкарти;
* менше ніж за 3 доби до відправлення поїзда, але не пізніше 1 години після відправлення поїзда, вказаного в проїзному документі, повертається лише вартість квитка, вартість плацкарти не повертається.

'''''Пізніше 1 години після відправлення поїзда, на який оформлено проїзний документ, повернення платежів не проводиться.'''''
== Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним транспортом ==
Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним транспортом встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176] (далі – Правила).

Відповідно до пункту 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text Правил] особа, яка придбала квиток, має право на повернення його в касу до відправлення автобуса і виплату суми, що дорівнює повній вартості квитка, у разі:
* відміни рейсу або відправлення автобуса із запізненням;
* ненадання пасажиру місця, зазначеного у квитку (у разі відмови пасажира від іншого запропонованого місця);
* надання для перевезення автобуса, клас якого нижчий, ніж зазначено у розкладі руху на автостанції.
=== Розмір коштів, що підлягають поверненню ===
# У разі повернення в касу автостанції квитка на автобус міжміського або міжнародного сполучення у строк понад одну добу до його відправлення, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків та збору за попередній продаж квитків.
# У разі повернення квитка на автобус міжміського або міжнародного сполучення у строк за дві години або менш як за одну добу до його відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 10 відсотків вартості проїзду.
# У разі повернення квитка на зазначений автобус пізніше ніж за дві години, але не пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 20 відсотків вартості проїзду.
# У разі повернення квитка пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, а також протягом трьох годин з моменту його відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 30 відсотків вартості проїзду.

Пасажир має право на повернення квитка протягом '''''трьох діб '''''з моменту відправлення автобуса у разі хвороби або нещасного випадку, що підтверджується відповідними документами. У такому разі йому відшкодовується сплачена сума, крім плати за продаж квитків, або безоплатно переоформляється квиток на інший автобус.

Квитки на автобуси '''приміського сполучення''' не переоформляються, а у разі запізнення пасажира - не підлягають поверненню, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text пунктом 135 Правил.]
== Див. також ==
* [[Правила проїзду у громадському транспорті. Відповідальність за безквитковий проїзд]]
* [[Пільги на проїзд залізничним транспортом]]
* [[Договір перевезення повітряним транспортом (авіаперевезення), квиток]]
* [[Правила перевезення дітей]]
* [[Договір перевезення пасажира та багажу]]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Приватизація дачних ділянок в складі кооперативів

2025-09-15T13:26:40Z

Kseniia.zhadko: Стаття актуальна, редагування не потребує. Замінено посилання на ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки посилання було на ЗУ "Про Державний земельний кадастр".

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель»]

== Загальні положення ==
Відповідно до статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] українці мають право набувати із земель державної і комунальної власності безплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення садівництва.

Відповідно до статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва в розмірі не більше 0,10 гектара.

Відповідно до статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закону України «Про кооперацію]» земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність. Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність із земель державної або комунальної власності відповідно до закону.

Так, кооперативам можуть бути надані безкоштовно у власність або в оренду земельні ділянки органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади на підставі містобудівної документації. Крім цього, земля кооперативу може складатися із земельних ділянок, які кооператори придбали на підставі цивільно-правових угод. Кожен член кооперативу має право на володіння, користування і за згодою кооперативу управління майном, що належить кооперативу. Для того, щоб кожен член кооперативу міг реалізувати своє право на власність, потрібно виділити ділянку з кооперативу шляхом її виділення та приватизації.

Увага! 19 листопада 2022 року набрав чинності '''''Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель»''''', яким, зокрема, внесли зміни до '''''пп.5, п.27 розділу X Земельного кодексу України''''' щодо безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність.

Цією нормою закону визначили, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Земельним Кодексом України.

Отже, право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність під час дії воєнного стану мають тільки громадяни України, яким на праві приватної власності належать об’єкти нерухомого майна, у тому числі індивідуальні житлові будинки, гаражі, садові будинки та інші будівлі, право власності на які оформлено згідно діючого законодавства та громадяни, яким земельні ділянки були надані до 1 січня 2002 року у користування.

Кожен член кооперативу може претендувати на розмір паю залежно від його внеску у фонд. Якщо ж член кооперативу виключений або хоче вийти з кооперативу, він все одно має право отримати земельну ділянку в натурі. Право власності членів кооперативу (фізичних осіб) на свою загальну частку успадковується.

Члени колективних сільськогосподарських кооперативів, які до 2002 року не приватизували ділянки шляхом оформлення права на земельну ділянку (пай), мають право на приватизацію, згідно ст. ст. 25, 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України].

''Виділення ділянки кооперативу'' – це процедура відчуження земельної ділянки із загальної маси землі кооперативу з погодження цього ж кооперативу і одержання дозволу органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади на відведення її у власність громадянина.

Тобто, якщо особі виділити ділянку з кооперативу, необхідно спочатку отримати погодження кооперативу. Так, кооператив – це організація з внутрішньою структурою органів, одним з яких є загальні збори членів кооперативу. Саме цей орган наділений функцією прийняття рішення про володіння, користування та управління майном. Саме до нього необхідно звернутися для отримання погодження про відчуження ділянки, виділення ділянки з кооперативу.

== Алгоритм приватизації земельної ділянки, що знаходиться у складі кооперативу ==
Відповідно до статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

# Отримати дозвіл органів місцевого самоврядування / органів виконавчої влади на розробку проекту землеустрою. Для цього особі слід подати заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та долучити до неї графічні матеріали місця розташування земельної ділянки. Для отримання графічних матеріалів Ви можете звернутися до територіального органу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) або приватної фірми та замовити викопіювання з кадастрової карти або плану. Крім того, такі матеріали можна виготовити самостійно за допомогою [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all Публічної кадастрової карти України]. Заява розглядається у місячний строк. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відмова уповноваженого органу у видачі дозволу може бути оскаржена до суду.
# Звернутися до землевпорядної організації для [[Розроблення документації землеустрою|розробки проекту землеустрою]].
# З готовою технічною документацією звернутись до органу місцевого самоврядування / органу виконавчої влади, який надавав дозвіл на розробку проекту землеустрою, з заявою про затвердження проекту землеустрою.
# Звернутися до державного реєстратора для реєстрації права власності у [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Реєстрі речових прав на нерухоме майно].

== Див. також ==
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
* [[Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Визнання_права_на_завершення_процедури_приватизації_та_здійснення_державної_реєстрації_земельної_ділянки Визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Приватизація_гаражу_в_гаражному_кооперативі Приватизація гаражу в гаражному кооператив]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Стягнення аліментів: виконання рішень суду України за кордоном та виконання рішень іноземних судів в Україні

2025-08-15T13:18:16Z

Kseniia.zhadko: Стаття актуальна, редагування не потребує.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_425 Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року (набрала чинності для України 19 жовтня 2006 року)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/973_001 Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання від 02 жовтня 1973 року (набрала чинності для України 01 серпня 2008 року)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_l12 Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23 листопада 2007 року (набрала чинності для України 01 листопада 2013 року)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/26-18 Закон України "Про ратифікацію Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання" від 11 січня 2013 року]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1150-17 Інструкція про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 вересня 2017 року № 2904/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 Інструкція про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2006 року № 121/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v-754740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-754/0/4-13 "Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом"]
== Загальна інформація ==
Особливістю вирішення питання, пов'язаних з виконанням рішень України про стягнення аліментів, якщо боржник постійно проживає за межами України є те, що у даному випадку важливе значення мають міжнародні конвенції та договори, ратифіковані Україною у встановленому порядку. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n76 статті 13 Сімейного кодексу України] частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Базовим міжнародним договором, що регулює питання стягнення аліментів чи утримання є [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_425 '''Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року'''] (далі - Конвенція 1956 року).

Однак, 23 листопада 2007 року ООН була прийнята '''[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_l12 Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання]''' (далі - Конвенція 2007 року)'','' згідно зі статтею 49 якої у відносинах між Договірними державами Конвенція 2007 року замінює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенцію 1956 року] настільки, наскільки її сфера застосування між такими державами збігається зі сферою застосування Конвенції 2007 року. Конвенція 2007 року ратифікована Верховною Радою України від 11 січня 2013 року.

Також, відповідно до пункту 4 розділу І [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1150-17 Інструкції про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 вересня 2017 року № 2904/5] (далі - Інструкція), у разі якщо у відносинах між Договірною державою та Україною одночасно діє [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#Text Конвенція 2007 року] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_001#Text '''Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання'''], вчинена 02 жовтня 1973 року у м. Гаазі, що набрала чинності для України 01 серпня 2008 року (далі - Конвенція 1973 року), або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенція 1956 року] у м. Нью-Йорку, що набрала чинності для України 19 жовтня 2006 року, застосовується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#Text Конвенція 2007 року]. У разі якщо визнати і виконати в Договірній державі рішення про стягнення аліментів (утримання), винесене до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#Text Конвенцією 2007 року], на підставі її положень неможливо, але можливо на підставі положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_001#Text Конвенції 1973 року] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенції 1956 року], застосовуються положення останніх відповідних конвенцій.

У разі, коли між Україною та будь-якою з Договірних Сторін діє інший міжнародний договір, що регулює питання визнання і виконання судових рішень, виконання доручень про вручення документів або отримання доказів за кордоном, можуть застосовуватись положення відповідного міжнародного договору.
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' [https://www.sumyjust.gov.ua/novini/pro-vyhid-z-konvencziyi/ Інформація про вихід України з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року.]
|}
== Стягнення аліментів відповідно до Конвенції 2007 року ==
Відповідно до інформації, зазначеної на [https://www.hcch.net/en/instruments/conventions/authorities1/?cid=131 офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#n22 Конвенції 2007 року] приєдналися такі країни: ''Албанія, Австрія, Білорусь, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чеська Республіка, Естонія, Фінландія, Франція, Німеччина, Греція, Гаяна, Гондурас, Угорщина, Ірландія, Італія, Казакстан, Латвія, Литва, Люксенбург, Мальта, Чорногорія, Нідерланди, Нікарагуа, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Щвеція, Туреччина, Україна, Велика Британія, Сполучені Штати Америки'' (далі - Договірна держава)''.''

Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#n146 Конвенції 2007 року] застосовуються в Україні до зобов'язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, яка не досягла 18 років.

До зобов’язань про стягнення утримання з батьків на повнолітніх непрацездатних дочку, сина; з батьків на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, до досягнення ними 23 років; з повнолітніх дочки, сина на непрацездатних батьків; з баби, діда на внуків, які не досягли повноліття; з повнолітніх внуків, правнуків на непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда; з повнолітніх братів, сестер на братів, сестер, які не досягли повноліття, та непрацездатних повнолітніх братів і сестер; з мачухи, вітчима на падчерку, пасинка, які не досягли повноліття; з повнолітніх падчерки, пасинка на непрацездатних мачуху, вітчима в Україні застосовуються лише визнання та виконання рішення, які стосуються зобов'язань про утримання.
=== Порядок звернення ===
'''Кредитор''' (особа, якій заборговували утримання (аліменти) або передбачається така заборгованість) або '''боржник''' (особа, яка утримання заборгувала або передбачається, що заборгувала) щодо зобов'язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, яка не досягла 18 років можуть звернутися до центрального органу через центральний орган тієї Договірної держави, де постійно проживає заявник. Тобто якщо аліменти необхідно стягнути з батька (матері) який проживає, наприклад, в Албаній, громадянин України звертається до [https://minjust.gov.ua/ '''Міністерства юстиції України'''] або його [https://minjust.gov.ua/str_ter '''міжрегіональні управління'''], яке передає відповідне звернення до Міністерства юстиції Албанії.

Заяви щодо зобов’язань про стягнення утримання з батьків на повнолітніх непрацездатних дочку, сина; з батьків на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, до досягнення ними 23 років та інших зазначених вище осіб, кредитор або боржник подають безпосередньо до компетентного органу запитуваної Договірної держави (наприклад, до Міністерства юстиції Болгарії).
{| class="wikitable"
|+
!Види заяв, які може подавати кредитор
!Види заяв, які може подавати боржник
|-
|1) заява про визнання та/або виконання іноземного рішення про стягнення аліментів;
2) заява про виконання рішення, прийнятого або визнаного в запитуваній Договірній державі;

3) заява про вирішення питання про стягнення аліментів у запитуваній Договірній державі, у тому числі (у разі потреби)

з вимогою про встановлення батьківства;

4) заява про вирішення питання про стягнення аліментів у запитуваній Договірній державі у випадках, коли визнання

та виконання іноземного рішення є неможливим або у визнанні та виконанні відмовлено у зв'язку з недостатністю

підстав для визнання та виконання згідно зі статтею 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#n155 Конвенції 2007 року] або з підстав, зазначених у підпунктах "b" або "e" статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#n155 Конвенції 2007 року];

5) заява про зміну рішення, винесеного в запитуваній Договірній державі;

6) заява про зміну рішення, винесеного в Договірній державі іншій, ніж запитувана Договірна держава.
|1) заява про визнання рішення щодо утримання, у тому числі рішення, яке змінює попереднє;
2) заява про зміну рішення, винесеного в запитуваній Договірній державі;

3) заява про зміну рішення, винесеного в Договірній державі іншій, ніж запитувана Договірна держава.
|}
'''Заява має містити таку інформацію:'''
# суть прохання;
# повне ім'я та дату народження заявника, контактну інформацію, у тому числі адресу для листування, електронну адресу та номер телефону ''(за наявності)'';
# повне ім'я та, якщо відомо, контактні дані (адресу, електронну адресу, номер телефону), дату і місце народження боржника (у заяві боржника - кредитора), за наявності також адресу проживання, місце роботи, іншу інформацію, яка може допомогти в ідентифікації особи;
# повне ім'я та дату народження кожної дитини, на утримання якої вимагаються аліменти;
# обставини, на яких ґрунтуються вимоги;
# реквізити банківського рахунку, на який слід перераховувати аліментні платежі ''(у заяві кредитора)'';
# майновий стан кредитора ''(за наявності)'';
# майновий стан боржника, ім'я та місцезнаходження роботодавця боржника, вид і місцезнаходження майна боржника ''(за наявності)'';
# будь-яку іншу інформацію, що може допомогти в ідентифікації і встановленні місця перебування відповідача (кредитора або боржника) або місцезнаходження його майна ''(за наявності)'';
# будь-яку необхідну підтвердну інформацію або підтвердні документи, у тому числі про право заявника на [[Правнича допомога|безоплатну правничу допомогу]].
У разі звернення із заявою про вирішення питання про стягнення аліментів в Україні у такій заяві може бути зазначено прохання про стягнення судових та інших витрат, що виникли у зв’язку із застосуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#n406 Конвенції 2007 року] в Україні, зі сторони, проти якої винесено рішення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України].

Заява та документи, що направляються з України до запитуваної Договірної держави, складені українською мовою, мають супроводжуватися перекладом офіційною мовою запитуваної Договірної держави або іншою мовою, яку запитувана Договірна держава визначила у своїй заяві як прийнятну для всієї своєї території або тієї її частини, на якій проживає боржник (наприклад, англійська чи французька). Переклад здійснюється за рахунок кредитора/боржника.

До заяви про визнання та/або виконання іноземного рішення про стягнення аліментів та до заяви про визнання рішення щодо утримання, у тому числі рішення, яке змінює попереднє додаються такі документи:
* копія рішення, засвідчена компетентним органом у державі його винесення;
* документ, у якому зазначається, що рішення є таким, що підлягає виконанню в державі його винесення, та (якщо це рішення адміністративного органу) документ, у якому зазначається, що рішення може бути переглянуто в адміністративному чи судовому порядку і що воно має таку саму силу, як і рішення суду з такого самого питання відповідно до законодавства держави його винесення, за винятком випадків, коли така держава визначила у заяві відповідно до статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#n406 Конвенції 2007 року], що рішення її адміністративних органів завжди відповідають цим вимогам;
* якщо відповідач не з'явився та не був представлений у судовому процесі в державі винесення рішення, документ або документи, які засвідчують залежно від обставин, що відповідач був належним чином повідомлений про провадження та мав можливість бути заслуханим або був належним чином повідомлений про винесене рішення та мав можливість його оскаржити або подати апеляцію на підставі неправильного встановлення обставин справи та застосування закону;
* за наявності заборгованості з аліментів - документ з розрахунком такої заборгованості і датою, на яку сума заборгованості з аліментів нарахована;
* стосовно рішення, яке передбачає автоматичне коригування розміру аліментів шляхом індексації, - документ з інформацією, необхідною для проведення відповідних розрахунків;
* документи, які містять інформацію про обсяг [[Правнича допомога|безоплатної правничої допомоги]] в державі винесення рішення, якщо заявник її отримував;
*довіреність, що уповноважує Міністерство юстиції України діяти від його імені в суді чи інших органах або призначити представника для таких дій (у випадку стягнення аліментів в Україні).
'''Зразки заяв'''
[[Файл:Зразки заяв щодо стягнення аліментів на утримання дітей.docx|міні]]
== Стягнення аліментів відповідно до Конвенції 1956 року ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06#Text Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2006 року № 121/5] (далі - Інструкція № 121/5), визначено спрощену процедуру стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї у відносинах з такими державами, які є її сторонами: ''Австралія, Алжир, Аргентина, Барбадос, Бельгія, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Буркіна-Фасо, Ватикан, Великобританія, Гаїті, Гватемала, Греція, Данія, Еквадор, Естонія, Ізраїль, Ірландія, Іспанія, Італія, Кабо-Верде, Казахстан, Кіпр, Киргизстан, Колумбія, Німеччина, Ліберія, Люксембург, Македонія, Мексика, Молдова, Монако, Марокко, Нігер, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Польща, Португалія, Румунія, Сейшели, Сербія, Словаччина, Словенія, Суринам, Туніс, Туреччина, Уругвай, Угорщина, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Центральноафриканська Республіка, Чехія, Чилі, Швейцарія, Швеція, Шрі-Ланка'' (далі - Договірна Сторона)''.''
=== Порядок звернення ===
Усі звернення про стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї та інші документи на виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенції 1956 року] в Україні надсилаються для передачі за кордон або з-за кордону через [https://minjust.gov.ua/ '''Міністерство юстиції України''']. Якщо позивач проживає на території України, його звернення можуть направлятися до Міністерства юстиції через його [https://minjust.gov.ua/str_ter міжрегіональні управління] (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06#Text Інструкції № 121/5]).
==== Стягнення аліментів з боржника за кордоном ====
♦ '''Звернення із заявою про стягнення аліментів з відповідача (боржника), який проживає за кордоном'''

У разі, коли відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном, або коли згідно із законодавством Договірної Сторони вирішення питання здійснюється за місцем проживання відповідача, або коли потребує вирішення питання про зміну розміру аліментів, до відповідної Договірної Сторони надсилаються документи, необхідні для розгляду справи по суті (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06#Text Інструкції № 121/5]).

Заява про стягнення аліментів встановленої форми (додаток 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06#Text Інструкції № 121/5]) повинні містити таку інформацію та документи:
# повне ім'я відповідача (боржника), дату народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу, його місця проживання протягом останніх п'яти років, рід занять і місце роботи, фотокартку (за наявності);
# відомості про фінансові та сімейні обставини відповідача, у тому числі інформацію про належне йому майно;
# відомості про фінансові та сімейні обставини позивача (заявника), у тому числі довідку про доходи;
# засвідчену копію документа, що підтверджує ступінь родинних зв'язків між відповідачем та особою, на користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо);
# фотокартку позивача;
# будь-яку іншу інформацію, що може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача (боржника) чи виконанню клопотання, або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна;
# нотаріально засвідчене доручення, яке уповноважує орган, що приймає, відповідної Договірної Сторони діяти від імені позивача, або інформацію про будь-яку іншу особу, уповноважену діяти від імені позивача;
# засвідчену копію судового рішення чи іншого документа, яким установлено розмір аліментів ''(якщо заява стосується вирішення питання про зміну розміру аліментів)''.
♦ '''Клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на території іншої держави'''

Клопотання встановленої форми (додаток 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06#Text Інструкції № 121/5]) повинні містити таку інформацію та документи:
# повне ім'я відповідача (боржника), дата народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу (стягувачу), його адреси протягом останніх п'яти років, рід занять і місце роботи і, по можливості, фотокартка;
# наявні відомості про фінансові та сімейні обставини боржника, у тому числі інформація про належне йому майно;
# будь-яка інша інформація, що може сприяти встановленню місцезнаходження боржника чи виконанню клопотання або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна;
# копію судового рішення;
# довідку про те, що рішення набрало законної сили;
# довідку про часткове виконання або невиконання рішення на території України;
# довідку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують, якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні;
# копію протоколу судового засідання (або журналу судового засідання), під час якого справу про стягнення аліментів було розглянуто по суті;
# фотокартку стягувача (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06#Text Інструкції № 121/5]).
Заява або клопотання і документи, що до них додаються, надаються українською мовою разом з перекладом на офіційну мову Договірної Сторони, на території якої пропонується стягнути аліменти.

Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивача про хід та результати розгляду заяви або клопотання.
==== Стягнення аліментів з боржника, який проживає в Україні, щодо особи, яка проживає за її межами ====
♦ '''Звернення іноземного позивача з позовною заявою про стягнення аліментів (про зміну розміру аліментів) з відповідача, що проживає в Україні'''

Позовна заява про стягнення аліментів в Україні оформлюється позивачем письмово з урахуванням статті 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 Цивільного процесуального кодексу України] і у ній зазначаються:
# повне ім'я позивача, дата народження, громадянство, місце проживання, поштовий індекс, номер телефону, ім'я й адреса будь-якого законного представника позивача, надається фотокартка позивача, а у відповідних випадках - повне ім'я і дата народження особи, на утримання якої вимагаються аліменти;
# повне ім'я відповідача та, наскільки це відомо позивачеві, його адреси протягом останніх п'яти років, дата народження, громадянство й рід занять та місце роботи, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, у разі наявності, також додається його фотокартка;
# зміст позовних вимог;
# виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також будь-яка інша інформація, наприклад про фінансові та сімейні обставини позивача й відповідача;
# перелік документів, що додаються;
# довіреність на уповноваження Міністерства юстиції України представляти інтереси позивача у справі про стягнення аліментів (пункт 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06#Text Інструкції № 121/5]).
♦ '''Клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду про стягнення аліментів з відповідача (боржника), який проживає в Україні'''

Відповідне клопотання оформлюється позивачем (стягувачем) або уповноваженою ним особою у письмовій формі та з урахуванням статті 466 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9346 Цивільного процесуального кодексу України] і повинно містити інформацію та документи:
# повне ім'я позивача, дату народження, громадянство, місце проживання (перебування) або місцезнаходження, місце роботи, а також ім'я й адресу законного представника позивача, а у відповідних випадках - повне ім'я і дату народження особи, на утримання якої стягуються аліменти;
# повне ім'я відповідача, дату народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачеві, його адреси протягом останніх п'яти років, і рід занять, його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання, а також будь-яку іншу інформацію, зокрема про фінансовий та сімейний стан позивача й відповідача;
# засвідчену в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається заява;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, у якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника позивача (якщо заява подається представником);
# фотокартка позивача та, по можливості, фотокартка відповідача;
# довіреність на уповноваження Міністерства юстиції України представляти інтереси стягувача у справі про стягнення аліментів (пункт 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06#Text Інструкції № 121/5]).
Разом із заявою надсилається засвідчений переклад усіх матеріалів на українську мову.

Виконавчий лист за рішенням про стягнення аліментів видається за заявою позивача або уповноваженого ним представника і передається для [[Відкриття виконавчого провадження|виконання]] в органи державної виконавчої служби.
== Корисні посилання ==
* [https://minjust.gov.ua/m/4907 Багатосторонні міжнародні договори з питань цивільного судочинства та правовідносин між батьками та дітьми]
== Див. також ==
* [[Провадження у цивільних справах за участю іноземних осіб]]
* [[Виконання рішень стосовно іноземців та осіб без громадянства]]
* [[Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню]]
* [[Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню]]
* [[Позбавлення батьківських прав осіб - іноземців]]
[[Категорія:Стягнення аліментів‎]]
[[Категорія:Міністерства‎]]

Встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні

2025-07-14T13:42:08Z

Kseniia.zhadko: Стаття актуальна, редагування не потребує.

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]

== Загальна інформація ==
Встановлення факту перебування особи на утриманні має юридичне значення для одержання спадщини, призначення пенсії у разі втрати годувальника, або відшкодування шкоди, якщо надана допомога була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. 

Факт перебування фізичної особи на утриманні, заінтересована особа має вирішити у декілька способів: по-перше, особа має право звернутися до органів та організацій за отриманням Довідки про підтвердження факту перебування особи на утриманні; по-друге, подати заяву до суду про встановлення факту, що має юридичне значення, '''[[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження.]]''' 

Згідно статті 38 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. 

Відповідно до статті 41 вказаного [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону], вітчим і мачуха мають право на пенсію в разі втрати годувальника нарівні з батьком і матір'ю за умови, якщо виховували або утримували померлого пасинка чи падчірку не менше 5 років. Пасинок і падчірка, якщо вони не одержували аліментів від батьків, мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми. 

З метою відшкодування шкоди в разі смерті годувальника законодавство визначає коло суб’єктів, які, при перебуванні на утриманні померлого, мають право на відшкодування заподіяної шкоди. 
Так, згідно зі ст. 1200 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] шкода відшкодовується:
# дитині — до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту — до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);
# чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, — довічно;
# особам з інвалідністю — на строк їх інвалідності;
# одному з батьків (усиновлювачів) або іншому з подружжя чи іншому членів сім’ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють нагляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, — до досягнення ними чотирнадцяти років;
# іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, — протягом п’яти років після його смерті.

Встановлення факту перебування на утриманні має значення також для осіб, зазначених у ст. 10 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], яким у зв’язку із загибеллю військовослужбовця виплачується пенсія.

У разі, якщо встановлення юридичного факту пов'язане з вирішенням спору про право, заінтересована особа має звернутися до суду в порядку позовного провадження (абзац 3 пункту 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст.ст. 315-318 ЦПК України]). Наприклад, встановлення права на пенсію військовослужбовця у зв’язку із знаходженням на утриманні. 

== Позасудовий порядок встановлення факту перебування особи на утриманні==
=== Зміст звернення ===
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заявник має право звернутися до відповідного органу (органів місцевого самоврядування, органів соціального захисту населення) із письмовим зверненням для отримання письмового роз’яснення щодо реалізації своїх прав як особа, яка перебувала на утриманні. Відповідно до статті 5 вказаного [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону] письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення). У письмовому зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Роз’яснення щодо порушеного питання, або рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з обґрунтуванням та посиланням на чинне законодавство, викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. В разі незгоди з прийнятим рішенням, заявник має право оскаржити його у порядку ст. 16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. 

=== Строк розгляду звернення ===
Відповідно ст. 20 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. 

=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у розгляді звернення є порушення вимог ст. 5, 8 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”], щодо невідповідності форми та змісту звернення, а також неможливості вирішити питання окрім як звернутися до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту перебування особи на утриманні. 

== Судовий порядок встановлення факту перебування особи на утриманні ==

=== Підсудність ===
Відповідно до ст. 315 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], особа має право звернутися із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення до суду за місцем її проживання ([[Файл:Зразок заяви до суду про встановлення факту перебування особи на утриманні.docx|міні|Зразок заяви до суду про встановлення факту перебування особи на утриманні]]). 

Згідно ст. 316 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України. 

=== Судовий збір ===
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду заяви у справах окремого провадження заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року. 

Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до [http://legalaid.gov.ua/ua/local-centres місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги] за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через [http://court.gov.ua/ сайт судової влади] чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Суб'єкт звернення ===
Заявниками у вказаній категорії справ можуть бути будь-які заінтересовані особи, або особи, визначені законом.

=== Предмет доказування ===
Предметом доказування є:
* мета встановлення факту знаходження особи на утриманні.
* відсутність можливості встановити факт знаходження особи на утриманні через відповідні організації, органи місцевого самоврядування (в позасудовому порядку);
* встановлення факту отримання особою постійної допомоги від померлого, якщо ця допомога була основним джерелом існування;
* наявність заробітної плати, стипендії, пенсії у заявника і її співвідношення з доходами особи, якій надається допомога;
* непрацездатність заявника.

=== Приблизний перелік необхідних доказів ===
# докази, які підтверджують факт перебування заявника на утриманні особи, яка померла (документи, акти, листи ділового і особистого характеру, які містять відомості про перебування заявника на утриманні);
# докази, які встановлюють, що надані заявнику матеріальні засоби є основним ї постійним джерелом його існування (корінці поштових переказів, листи та інші документи, які свідчать про одержання заявником грошей або іншої допомоги від годувальника);
# довідка житлово-експлуатаційної організації або сільської Ради про те, що заявник звертався до них за одержанням документа про перебування на утриманні померлого, але йому у цьому відмовлено (через відсутність відомостей про утримання або на тій підставі, що заявник не був на утриманні);
# документи, які свідчать про те, що заявник є членом сім’ї померлого (копія свідоцтва про шлюб, народження, усиновлення та ін.), якщо встановлення факту перебування на утриманні необхідне для призначення пенсії;
# документи, які встановлюють, що заявник був неповнолітньою або непрацездатною персоною, не був членом сім’ї спадкодавця, але перебував на утриманні спадкодавця не менш як п’ять років та одержував від спадкодавця матеріальну допомогу, що була для нього єдиним джерелом засобів для існування(копія свідоцтва про народження, довідка про інвалідність, інші письмові докази), якщо встановлення факту перебування на утриманні необхідне для оформлення права на спадщину;
# копія свідоцтва про смерть годувальника чи повідомлення військкомату;
# покази свідків ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]); 

Заява (з додатками) подається у примірниках в залежності від кількості учасників провадження. 

'''Увага!''' Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (доказами можуть бути : пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, письмові докази, речові докази, покази свідків, висновки експерта). 

Відповідно до статті 81 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/77377070 Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2018 року у справі № 341/727/18]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/78156040 Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2018 року у справі № 334/7300/18]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/75565300 Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2018 року у справі № 216/540/18]

[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія: Суди]]

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки

2025-07-14T12:32:08Z

Kseniia.zhadko: Стаття відповідає чинному законодавству, редагування не потребує.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]

== Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки ==

Статтею 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (далі - КК України) передбачено, що особу, яка вперше вчинила [[Кримінальні проступки: поняття, їх місце в класифікації та порядок досудового розслідування|кримінальний проступок]] або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім '''клопотанням''' за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення. Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до примітки до статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] кримінальні правопорушення, передбачені статтями [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|191]], 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 3641, 3652, 368-3692 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки може мати місце за сукупності таких умов:
* особа вчинила кримінальне правопорушення вперше;
* діяння належить до кримінальних проступків або нетяжкого злочину;
* особа, яка вчинила кримінальне право, щиро покаялася;
* колектив підприємства, установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу йому на поруки такої особи;
* особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, не заперечує проти закриття кримінальної справи за даною нереабілітуючою підставою.
Закон дозволяє звільняти особу від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею її на поруки лише за наявності клопотання колективу підприємства, установи чи організації.

Передача особи на поруки підприємству, установі чи організації, з якими особа не перебуває у трудових відносинах або на навчанні, та, відповідно, не перебуває під їх постійним контролем, є неможливою ([https://opendatabot.ua/court/124808995-5f582227b0d7b5e4cf41bfcb327d3da9 Постанова Касаційного Кримінального Суду Вехровного Суду від 28.01.2025 по справі 442/685/24]).

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/92902878 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду розглянув справу № 495/5499/18 та встановив, '''що особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину та не розкаялася, передавати на поруки не можна'''.]

За своїм змістом дане клопотання включає:
# вмотивоване прохання відповідного колективу звільнити від кримінальної відповідальності особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, і передати її йому на поруки;
# зобов'язання колективу здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на недопущення вчинення особою, взятою на поруки, нових кримінальних правопорушень, а також своєчасно повідомляти про обставини, які перешкоджають виконанню виховної функції.
На відміну від звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого статтями 45, 46, 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], розглядуваний вид звільнення від кримінальної відповідальності не є імперативним: застосування статті 47 - це право, а не обов'язок суду. Відмова суду у задоволенні клопотання колективу має бути вмотивованою. Застосування статті 47 є виправданим лише тоді, коли суд зробить висновок про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, є можливим без фактичного застосування щодо неї заходів кримінально-правової репресії.

Також, звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки для її виправлення без фактичного застосування щодо неї заходів кримінально-правової репресії є правом, а не обов’язком суду і є виправданим '''лише за належної перевірки судом факту справжності щирого каяття, як обов’язкової умови застосування статті 47 КК України'''. Сам факт звернення із клопотанням про передачу особи на поруки імперативного значення для судів не має. Про це зазначила у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/119331810 постанові від 25 травня 2024 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду по справі №443/1255/23], скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки є умовним. Особа звільняється від відповідальності на підставі статті 47 під умовою протягом року з дня передачі її на поруки: виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру і не порушувати громадського порядку. Остаточне, повне відпадіння загрози бути притягненим до кримінальної відповідальності за раніше вчинене кримінальне правопорушення відбувається автоматично, але лише після спливу однорічного терміну дії поручительства колективу. Цей строк починає спливати з 0 годин тієї доби, яка настає після набрання законної сили винесеною судом '''постановою''' про передачу особи на поруки.

== Відновлення провадження при відмові від поручительства ==

Статтею 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] передбачено, якщо протягом року з дня передачі особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації вона не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори відповідного колективу можуть прийняти '''рішення''' про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Переконавшись у порушенні особою умов передачі на поруки, суд своєю ухвалою скасовує ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки та направляє матеріали провадження для проведення досудового розслідування в загальному порядку чи здійснює судове провадження в загальному порядку, якщо питання про звільнення від кримінальної відповідальності було прийняте після направлення обвинувального акта до суду.

== Див. також ==

* [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави]]
* [[Умови та порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим]]
* [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності]]

[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]

Грошове забезпечення сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками та безвісно відсутніх

2025-06-17T12:04:35Z

Kseniia.zhadko: Внесено зміни згідно зі змінами у Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затверджений постановою КМУ від 30.11.2016 року № 884

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/884-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n662 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”]
==Загальна інформація==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 абзацу першого частини шостої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігається виплата грошового забезпечення в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).

У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка зберігається за військовослужбовцями.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується членам сім’ї військовослужбовця, визначеним в абзацах четвертому, п’ятому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, пунктом 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/884-2016-%D0%BF#n9 Порядку виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884] (далі – Порядок).

'''Важливо!''' Виплата грошового забезпечення не здійснюється у разі:

- добровільної здачі в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирства військовослужбовців;

- наявності (набуття) у визначних осіб громадянства Російської Федерації чи Республіки Білорусь, або у разі постійного проживання на території таких країн, або засудження за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

==Порядок звернення за призначенням та призначення виплати грошового забезпечення==
===Члени сімей військовослужбовців, яким виплачується грошове забезпечення===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 абзаців 4, 5 частини 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] та пункту 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/884-2016-%D0%BF#n9 Порядку] грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:
#у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується: - дружині (чоловіку), - законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, - дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам - батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
#у разі відсутності зазначених вище осіб, грошове забезпечення виплачується: - повнолітнім дітям, - рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/884-2016-%D0%BF#n9 7 Порядку] передбачено, що від виплати грошового забезпечення можуть відмовитися особи, зазначені:

- в абзаці четвертому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, - на користь інших визначених осіб, зазначених в такому абзаці;

- в абзаці п’ятому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, - на користь інших визначених осіб, зазначених в такому абзаці.

'''Важливо!''' Справжність підпису на заяві засвідчується нотаріально, в якій зазначається інформація про іншу визначену особу і розмір належної їй частки грошового забезпечення.

У разі подання заяви про відмову від виплати грошового забезпечення без зазначення в ній інформації про іншу визначену особу, на користь якої відмовляється визначена особа, належна їй частка грошового забезпечення рівномірно розподіляється між іншими особами, зазначеними в абзаці четвертому або п’ятому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Не допускається відмова від виплати грошового забезпечення від імені малолітніх, неповнолітніх дітей військовослужбовців, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на таку виплату.

===Порядок подання та розгляду заяви===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/884-2016-%D0%BF#n9 пункту 3 Порядку] виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється за їх '''заявою''' на ім’я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

До заяви додаються:

- копія паспорта громадянина України або копія тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства копія паспортного документа іноземця або копія документа, що посвідчує особу без громадянства, копія посвідки на постійне/тимчасове проживання, копія посвідчення біженця або копія іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України);

- копія документа, що засвідчує реєстрацію заявника у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків із зазначеного Реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

- копія свідоцтва про шлюб або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу - для виплати грошового забезпечення дружині (чоловікові);

- копія свідоцтва про народження дитини або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців;

'''копія документа, що підтверджує:'''

- призначення особи опікуном, піклувальником малолітньої (неповнолітньої) дитини військовослужбовця, усиновлення такої дитини, - для виплати грошового забезпечення законним представникам на малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців або дітей військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку);

- призначення військовослужбовця опікуном, піклувальником повнолітніх дітей, рідних братів (сестер) чи їх усиновлення, - для виплати грошового забезпечення повнолітнім дітям військовослужбовців, їх рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці;

- встановлення інвалідності, - для виплати грошового забезпечення дітям військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам;

- копія свідоцтва про народження військовослужбовців або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців;

- копія рішення суду про поновлення батьківських прав - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців, які були позбавлені батьківських прав стосовно військовослужбовців;

- копія свідоцтва про смерть особи, яка має право на отримання грошового забезпечення (за наявності), - для перерахунку частки виплати грошового забезпечення;

- інформація про назву банку та номер поточного банківського рахунка (у форматі IBAN) - для зарахування грошового забезпечення визначеній особі.

Заява про виплату та додані до неї документи подаються у паперовій формі особисто чи на поштову адресу або в електронній формі на адресу електронної пошти чи засобами інформаційно-комунікаційних систем.

Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає заяву та додані документи і приймає рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам або про відмову.

===Строки подання та розгляду заяви===
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації):
*до дня з’ясування в установленому порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовців у полон або до дня їх звільнення з полону;
*до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах;
*до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим (складення актового запису про смерть включно).
''Командир військової частини розглядає '''протягом 15 днів''' подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що '''повідомляється заявнику в письмовій формі'''.''
===Підстави для відмови у призначенні виплати===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/884-2016-%D0%BF#n9 пункту 4 Порядку] командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі:
#подання заяви неналежними особами, а також визначеними особами, які мають (набули) громадянство Російської Федерації чи Республіки Білорусь, або постійно проживають на території таких країн, або засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору;
#подання не в повному обсязі необхідних документів;
#з’ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.
'''''Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв’язку з поданням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.'''''
===Оскарження рішення про відмову===
Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку.

Вирішення спорів щодо порушень з боку суб’єктів владних повноважень є завданням адміністративного судочинства (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9497 частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України]), отже, у випадку неправомірної відмови у виплаті грошового забезпечення необхідно звертатись із адміністративним позовом до Окружних адміністративних судів.
==Період виплати грошового забезпечення==
Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти до повного з’ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).
==Індексація грошового забезпечення==
Грошове забезпечення підлягає [[Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям|індексації]] відповідно до закону.

У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації.
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Правова регламентація аквакультури

2025-05-07T12:52:09Z

Kseniia.zhadko: Відредаговано умови договору відповідно до типового про оренду землі в комплексі з водним об'єктом. Відредаговано інформацію про ізольованість водного об'єкту, оскільки пряма така норма відсутня.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5293-17 Закон України «Про аквакультуру»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3677-17 Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0240-13 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.01.2013 № 45 «Про затвердження зон аквакультури (рибництва) та рибопродуктивності по регіонах України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2090-23#Text Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.09.2023 № 1655 «Про затвердження форми звітності у сфері аквакультури та інструкції щодо її заповнення»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0064-08 Наказ Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах»]
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0775-13 Порядок розроблення паспорта водного об’єкта, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 18.03.2013 № 99]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-2021-%D0%BF#n12 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом" від 02.06.2021 року № 572]
== Поняття водних ресурсів та аквакультури ==
Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 ст. 13 Конституції України]).

Аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5293-17#n6 п.1, ст. 1 ЗУ "Про аквакультуру"]).
== Обов'язкові умови для суб’єкта аквакультури ==
Найбільш поширеним видом рибогосподарської діяльності на малих водних об’єктах є ведення рибогосподарської діяльності в режимі аквакультури.

У користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#n512 ст. 51 ВКУ]).

При веденні господарства в режимі аквакультури важливо враховувати вимоги законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5293-17#n73 п.2, ст. 5 ЗУ "Про аквакультуру"]), а саме:

* додержуватися нормативно-правових актів у сфері аквакультури;
* не допускати погіршення екологічного середовища та умов існування водних біоресурсів у результаті своєї діяльності;
* подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, звітну інформацію щодо обсягів виробництва продукції аквакультури у визначені строки за формами, затвердженими в установленому порядку;
* подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, інформацію стосовно намірів розведення та/або вирощування чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів та відповідне науково-біологічне обґрунтування;
* дотримуватися під час здійснення заходів із вселення, переселення, інтродукції, акліматизації та реакліматизації водних біоресурсів у водних об’єктах (їх частинах) вимог цього та інших законів;
* проводити заходи рибогосподарської меліорації;
* здійснювати заходи з профілактики і боротьби із захворюваннями та загибеллю об’єктів аквакультури;
* не допускати несанкціонованого, у тому числі випадкового, потрапляння чужорідних, немісцевих та генетично змінених організмів у водні об’єкти (їх частини).

== Отримання водного об’єкта у користування ==
Рибогосподарський водний об’єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5293-17#n152 ст. 14 ЗУ "Про аквакультуру"]).

Частини рибогосподарського водного об’єкта надаються в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі органами, які здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, лише для розміщення плавучих рибницьких садків. У такому разі межі наданої в користування частини рибогосподарського водного об’єкта визначаються координатами відведеної акваторії.

Відведення земельної ділянки водного фонду під водою (водним простором) та встановлення її меж у натурі (на місцевості) не здійснюються.

Рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом.
== Вимоги до договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом ==
У договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом має бути вказана ціль оренди — для рибогосподарських потреб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#n512 ст. 51 ВКУ]).

Істотними умовами договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом є:

* предмет договору;

* об’єкт оренди;
* строк дії договору;
* орендна плата (із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за її несплату);
* умови використання об’єкта оренди;
*умови повернення об’єкта оренди;
*обмеження (обтяження) щодо використання об’єкта оренди;
*права та обов’язки орендодавця;
*права та обов’язки орендаря;
*страхування об’єкта оренди;
* зміна або припинення договору;
* відповідальність сторін. За згодою сторін у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом можуть конкретизуватися його умови.
== Наявність дозволу на спеціальне водокористування ==
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#n477 ст. 48 ВКУ]).

Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#n493 ст. 49 ВКУ]). Такий дозвіл на спеціальне водокористування видається Державним агентством з водних ресурсів України та його територіальними підрозділами в паперовій або електронній формі безкоштовно. Його можна отримати онлайн через [https://e-services.davr.gov.ua/ сайт ДАзВР України] чи через [https://diia.gov.ua/services/dozvil-na-vodokoristuvannya Портал Дія].

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2806-15#Text Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"] в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем заяви про одержання (переоформлення, одержання дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування та відповідних документів здійснюються в паперовій або електронній формі.
== Наявність технічного проекту або паспорта водного об’єкта ==
Надання водних об’єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об’єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Замовником робіт із розроблення паспорта водного об’єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України (далі - розпорядник земельної ділянки під водою).

Паспорт водного об’єкта розробляється за формою і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0775-13#n13 складається із]:

* короткої пояснювальної записки; характеристик річки (водотоку);
* характеристик водного об’єкта; характеристик греблі;
* характеристик водоскидної споруди;
* характеристик відвідного каналу;
* характеристик прибережної захисної смуги;
* графічних матеріалів.

Паспорт водного об’єкта погоджується з [https://davr.gov.ua/ Держводагенством] у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня його надходження. Паспорт водного об’єкта розробляється в чотирьох примірниках, які зберігаються по одному: в басейновому управлінні водних ресурсів, Держводагентстві, у розпорядника земельної ділянки під водою, а також надається користувачу.

Після закінчення строку оренди орендар повертає свій примірник паспорта водного об’єкта розпоряднику земельної ділянки під водою. Паспорт водного об’єкта підлягає коригуванню кожні 15 років, а також у разі змін технічних параметрів водного об’єкта і гідротехнічних споруд. Коригування паспорта водного об’єкта здійснюється відповідно до Порядку його розроблення.
== Ізольованість та раціональне використання об’єкта аквакультури ==
Водойма, на якій здійснюється діяльність з рибництва (аквакультури) не обов'язково має бути повністю ізольованою. З метою забезпечення раціонального використання рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) при наданні у користування водних об'єктів (їх частин) з метою риборозведення наведено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0240-13#Text норми рибопродуктивності зон аквакультури (рибництва) та зональну рибопродуктивність по регіонах України].
== Звітність при веденні рибогосподарської діяльності в режимі аквакультури ==
Користувачі, що здійснюють свою господарську діяльність з рибництва (аквакультури), повинні надавати звітність за формою № 1А-аквакультура (річна). Форма звітності № 1А-аквакультура (річна) «Звіт про аквакультуру за 20__ рік» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2090-23#n19 подається]:

* юридичними особами або фізичними особами-підприємцями, які здійснюють виробництво продукції аквакультури до територіального органу Держрибагентства за місцезнаходженням / задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) суб’єкта аквакультури не пізніше ніж 10 січня року, наступного за звітним;
* територіальними органами Держрибагентства до Держрибагентства не пізніше ніж 03 лютого року, наступного за звітним.

Заповнення звіту здійснюють на підставі даних спеціалізованих форм первинної документації для підприємств по вирощуванню аквакультури. Усі показники звіту повинні бути взаємоузгоджені, достовірні та обґрунтовані документами, які оформлені в установленому законодавством порядку.
== Обмеження ==
Не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об’єкти, що використовуються для питних потреб, розташовані в межах територій та об’єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд», а також річки, струмки, канали ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5293-17#n274 ст. 51 ЗУ "Про аквакультуру"]).
== Відповідальність за порушення законодавства у сфері аквакультури ==
Порушення вимог законодавства у сфері аквакультури тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє осіб, винних у порушенні вимог законодавства у сфері аквакультури, від відшкодування збитків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5293-17#n246 ст. 32 ЗУ "Про аквакультуру"]).

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства у сфері аквакультури, у розмірах і порядку, встановлених законодавством.

Спори у сфері аквакультури вирішуються у встановленому законом порядку.
[[Категорія: Екологічне право]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Пільги для дітей з інвалідністю

2025-05-06T08:47:30Z

Kseniia.zhadko: Відкореговано орган, що забезпечує формування державної політики у відповідності до закону.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14?find=1&text=%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4#w1_7 Закон України "Про охоронну дитинства"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-п#n11 Постанова Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року № 79 "Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерство фінансів України від 08 листопада 2001 року № 454/471/516 "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Людей з інвалідністю першої групи та дітей з інвалідністю на кордонах пропускають '''позачергово'''.

Для позачергового перетину кордону особою з інвалідністю першої групи або дитиною з інвалідністю разом з супроводжуючими необхідна наявність посвідчення або довідки, зазначених у статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"], що підтверджують статус особи з інвалідністю першої групи або дитини з інвалідністю, які потребують супроводження. Інших вимог щодо документального підтвердження особи супроводжуючого законодавчо не встановлено.

У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення пріоритет зазначеним особам надається, якщо вони перетинають кордон пішки або на легковому автомобілі, у якому відсутні інші особи.

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua
|}
== Поняття ==
'''Особою з інвалідністю''' є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

'''Дитина з інвалідністю''' - дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту.

'''Пільги''' - це встановлені законодавством або іншими нормативними актами переваги,що надаються особі(або групі осіб) порівняно з іншими громадянами.
== Право на державну соціальну допомогу та забезпечення нею дітей з інвалідністю ==
Право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років. Організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю
- центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-п#n11 постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року № 79 "Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю".]
== Порядок та умови визначення потреб,а також їх забезпечення у зв'язку з інвалідністю ==
Відповідно до статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"] порядок та умови визначення потреб у зв'язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності особи з інвалідністю. Види і обсяги необхідного соціального захисту особи з інвалідністю надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації.

Індивідуальна програма реабілітації є обов'язковою для виконання державними органами, підприємствами (об'єднаннями),установами і організаціями.

Забезпечення державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів відбувається згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01 Переліком медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства фінансів України від 08 листопада 2001 року № 454/471/516].
== Розмір державної соціальної допомоги ==
Державна соціальна допомога призначається у таких розмірах:
* особам з інвалідністю з дитинства I групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

* особам з інвалідністю з дитинства II групи - 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* особам з інвалідністю з дитинства III групи - 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* на дітей з інвалідністю віком до 18 років - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 
Розмір державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років, інвалідність яких пов’язана з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я від вибухонебезпечних предметів, з урахуванням всіх надбавок, підвищень та інших доплат, у тому числі передбачених Кабінетом Міністрів України, підвищується на 50 відсотків розміру державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років на підставі документів, визначених Кабінетом Міністрів України. Зв’язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я від вибухонебезпечних предметів, отриманим дитиною з інвалідністю до 18 років, встановлюється лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Прожитковий мінімум визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14 Закону України "Про прожитковий мінімум"] та щорічно затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України і періодично переглядається відповідно до зростання індексу споживчих цін разом з уточненням показників Державного бюджету України.

Розміри державної соціальної допомоги підвищуються у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму.

Державна соціальна допомога встановлюється в новому розмірі з дня набрання чинності законом про збільшення розміру прожиткового мінімуму.
== Державні гарантії та пільги ==
=== Загальні ===
Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю першої групи або дітей з інвалідністю (не більш як одна особа, яка супроводжує особу з інвалідністю першої групи або дитину з інвалідністю), мають право на позачергове обслуговування в будь-яких касах, а також на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню. Особи з інвалідністю, які прямують на лікування (за наявності підтвердних документів), особи з інвалідністю першої групи та діти з інвалідністю мають право на пріоритет перед іншими особами на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, контрольних пунктах в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з таких територій. Разом з такими особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше двох), та, у разі необхідності, - близькі родичі першої лінії спорідненості. У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення та контрольних пунктах в’їзду-виїзду на тимчасово окуповані території пріоритет може надаватися при слідуванні в пішому порядку або на легковому автомобілі, за умови відсутності в транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших (крім визначених цією статтею) осіб.
=== Освіта ===
Держава гарантує особам з інвалідністю дошкільне виховання, здобуття освіти на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям.
Дошкільне виховання, навчання осіб з інвалідністю здійснюється в загальних або спеціальних дошкільних та навчальних закладах.

Професійна підготовка або перепідготовка осіб з інвалідністю здійснюється з урахуванням медичних показань і протипоказань для наступної трудової діяльності. Вибір форм і методів професійної підготовки провадиться згідно з висновками медико-соціальної експертизи.

При навчанні, професійній підготовці або перепідготовці осіб з інвалідністю поряд із загальними допускається застосування альтернативних форм навчання.

Обдаровані діти з інвалідністю мають право на безплатне навчання музики, образотворчого, художньо-прикладного мистецтва у загальних навчальних закладах або спеціальних позашкільних навчальних закладах.

Навчальні заклади надають освітні послуги особам з інвалідністю нарівні з іншими громадянами, у тому числі шляхом створення належного кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби особи з інвалідністю.

Для реалізації права на вищу освіту та професійно-технічну освіту особами з інвалідністю вищі навчальні заклади та професійно-технічні заклади створюють їм необхідні умови для здобуття відповідної освіти.

Прийом на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти осіб з інвалідністю проводиться на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки.

Спеціальні умови для здобуття вищої освіти за державним замовленням і за рахунок цільових пільгових державних кредитів надаються:
* особам з інвалідністю, які не спроможні відвідувати навчальний заклад (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення);
* особам, у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;
* особам з інвалідністю I, II групи і дітям з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю. 
Прийом до професійно-технічного навчального закладу проводиться шляхом конкурсного відбору вступників на навчання.

У разі складення вступних іспитів з позитивним результатом до професійно-технічних навчальних закладів поза конкурсом зараховуються діти з інвалідністю та особи з інвалідністю, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

За інших рівних умов переважне право на зарахування до професійно-технічних навчальних закладів мають особи з інвалідністю та діти з малозабезпечених сімей, у яких:
* обидва батьки є особами з інвалідністю;
* один з батьків є особою з інвалідністю, а інший помер;
* одинока матір є особою з інвалідністю;
* батько є особою з інвалідністю та виховує дитину без матері.
Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія (у разі призначення) та пенсія (державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю) виплачуються у повному розмірі.
=== Матеріально-побутове забезпечення ===
Особи з інвалідністю та сім'ї, в яких є діти з інвалідністю, мають переважне право на поліпшення житлових умов в порядку,передбаченому чинним законодавством.

У разі невідповідності житла особи з інвалідністю вимогам, визначеним висновком медико-соціальної експертизи, і неможливості його пристосування до потреб особи з інвалідністю може провадитись заміна жилої площі.

Діти з інвалідністю з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають у сім'ях піклувальників, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, державних або інших соціальних установах, після досягнення повноліття мають право на позачергове одержання житла і матеріальну допомогу на його упорядження у разі, якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя.

Особи з інвалідністю першої та другої груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Порядок і умови встановлення телефонів особам з інвалідністю визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських об'єднань осіб з інвалідністю.

Особам з інвалідністю першої, другої груп і сім'ям, у складі яких є двоє або більше осіб з інвалідністю, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (похвилинним, посекундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.

Особам з інвалідністю першої, другої груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.
=== Медичне забезпечення ===
Дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої,протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо), а також автомобілі, крісла колісні з електроприводом - за наявності відповідного медичного висновку.

Діти з інвалідністю мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.

Діти з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.
=== Транспорт ===
Діти з інвалідністю та особи, які їх супроводжують (не більше однієї особи, яка супроводжує дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) за наявності посвідчення чи довідки, зазначених у цьому Законі, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду-також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Діти з інвалідністю та особи, які їх супроводжують (не більше однієї особи, яка супроводжує дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Пільгове перевезення осіб з інвалідністю здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про транспорт"].
== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[Категорія:Усиновлювачі]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]

Права та обов'язки учасників виконавчого провадження

2025-04-15T13:20:51Z

Kseniia.zhadko: Не потребує редагування, виправлено опечатку у номері статті.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
== Перелік учасників виконавчого провадження ==
Учасниками виконавчого провадження є ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n157 ч. 1 ст. 14 ЗУ "Про виконавче провадження"]):
* виконавець;
* сторони (стягувач та боржник);
* представники сторін;
*прокурор;
* експерт;
* спеціаліст;
* перекладач;
* суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання;
* особи, права інтелектуальної власності яких порушені.
Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n157 ч. 2 ст. 14 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
== Права та обов'язки виконавця ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n179 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон) виконавець зобов’язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
=== Виконавець зобов’язаний: ===
# Здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
# Надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.
# Розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
# Заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом.
# Роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки.
#Невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"], ''вчинити дії щодо зняття арешту з майна'', щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
=== Виконавець має право: ===
# Проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
# Проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
# З метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
# За наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;
# Безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
# Накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
# Накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
# Здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв’язку з виконавчим провадженням;
# Використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;
# Звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз’яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
# Приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;
# Звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
# Звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
# Викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;
# Залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання;
# Накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
# Застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
# Вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
# У разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
# Залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб’єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
# Отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
# Здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n179 ч. 4 ст. 18 Закону]).

Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 18 Закону]).
== Права та обов'язки стягувача ==
=== Стягувач має право: ===
# Надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом;
# Укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
=== Стягувач зобов'язаний: ===
# Невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження.
== Права та обов'язки боржника ==
=== Боржник має право: ===
# Надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом;
# Укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
=== Боржник зобов’язаний: ===
# Невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а також про зміну місця роботи;
# Утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;
# Допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;
# За рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;
# Повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;
# Своєчасно з’являтися на вимогу виконавця;
# Надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
== Права та обов'язки представників сторін виконавчого провадження ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n168 ч. 1 ст. 16 Закону] сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні через представників. За загальним правилом представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. При цьому наявні обмеження щодо представництва прописують у довіреності або вносять до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
== Права та обов'язки експерта, суб'єкта оціночної діяльності ==
Експерт або спеціаліст зобов’язаний надати письмовий висновок, а суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n228 ч. 3 ст. 20 Закону]).

Експерт або спеціаліст зобов’язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності. Експерт, спеціаліст і суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги.
== Права та обов'язки перекладача ==
Під час виконавчого провадження виконавець або сторони у разі потреби можуть запросити перекладача. Перекладачем може бути будь-яка дієздатна особа, яка володіє мовами, знання яких є необхідним для перекладу. Особі, яка потребує послуг перекладача, виконавець надає строк для його запрошення, але не більш як 10 робочих днів. У разі якщо зазначена особа не забезпечить участі перекладача у визначений строк, його може призначити постановою виконавець ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n236 ч. 1 ст. 21 Закону]).

Перекладач має право на винагороду за виконану роботу, що належить до витрат виконавчого провадження.

Перекладач несе кримінальну відповідальність за здійснення завідомо неправильного перекладу під час виконавчого провадження, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків під час виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем.
[[Категорія: Виконання судових рішень]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]

Фінансування виконавчого провадження

2025-04-15T13:15:45Z

Kseniia.zhadko: Змінено розмір виконавчого збору з немайнових рішень з урахуванням ЗУ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та посилання на цей закон.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2004-%D0%BF Порядок використання коштів виконавчого провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1300-16 Наказ Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003760-10 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19#n37 Рішення Конституційного Суду України від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 у справі за конституційною скаргою Хліпальської Віри Василівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України „Про виконавче провадження“ (щодо забезпечення державою виконання судового рішення)]
== Загальні положення ==
'''Фінансування виконавчого провадження''' здійснюється за рахунок '''коштів виконавчого провадження''', які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження»] '''складаються з:'''
* '''виконавчого збору,''' стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 27 Закону України «Про виконавче провадження»], або основної винагороди приватного виконавця;
* '''авансового внеску стягувача''';
* стягнутих з боржника коштів на '''витрати виконавчого провадження.'''
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2004-%D0%BF Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554,] вищезазначені '''кошти використовуються органами державної виконавчої служби''' для організації та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а саме '''для оплати:'''
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Використання коштів органами державної виконавчої служби
|-
|1)
|послуг з перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;
|-
|2)
|послуг експертів, суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій;
|-
|3)
|поштового переказу стягувачеві стягнених аліментних сум;
|-
|4)
|проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;
|-
|5)
|розміщення оголошення в засобах масової інформації;
|-
|6)
|виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення автоматизованої системи виконавчого провадження;
|-
|7)
|інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби, у тому числі на:
|-
| colspan="2" |зарахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (комісія банку);
|-
| colspan="2" |виплату винагороди державним виконавцям;
|-
| colspan="2" |придбання службових приміщень та службових житлових приміщень;
|-
| colspan="2" |страхування державних виконавців;
|-
| colspan="2" |забезпечення працівників органів державної виконавчої служби форменим одягом;
|-
| colspan="2" |матеріально-технічне забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби (придбання предметів та матеріалів канцелярського приладдя, обладнання, інвентарю та інших), їх ремонт та обслуговування;
|-
| colspan="2" |передплата періодичних, довідкових та інформаційних видань;
|-
| colspan="2" |витрати на транспортні послуги (утримання та оренда транспортних засобів), грошова компенсація за використання державними виконавцями власних транспортних засобів;
|-
| colspan="2" |оренда приміщень;
|-
| colspan="2" |витрати на послуги поштового зв’язку та послуги зв’язку (доступ до Інтернету, установка телефонів тощо);
|-
| colspan="2" |оплату послуг з охорони;
|-
| colspan="2" |проведення поліграфічних робіт;
|-
| colspan="2" |проведення семінарів;
|-
| colspan="2" |оплату службових відряджень та проїзду державних виконавців, у тому числі на придбання проїзних документів;
|-
| colspan="2" |оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
|-
| colspan="2" |придбання основних засобів, комп’ютерних програм та програмного забезпечення;
|-
| colspan="2" |поточний та капітальний ремонт службових приміщень;
|-
| colspan="2" |сплату судового збору.
|}
== Особливості стягнення виконавчого збору ==
Виконавчий збір стягується згідно постанови державного виконавця, яка виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). У постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем зазначається розмір та обов’язок сплати виконавчого збору.

'''Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі:'''
* 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів;
* двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n36 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік"] мінімальна заробітна плата з 1 січня складає 8000 гривень, тобто розмір виконавчого збору з 1 січня становить 8000,00*2 = 16000,00 грн.) та в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (тобто розмір виконавчого збору становить з 1 січня 8000,00*4 = 32000,00 грн.) за примусове виконання рішення немайнового характеру;
* 10 відсотків суми '''заборгованості зі сплати аліментів наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців. У подальшому''' державний виконавець '''зобов’язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця''' у розмірі, визначеному вище, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу.
'''Постанова про стягнення виконавчого збору''' за виконавчими документами про стягнення аліментів '''виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі''' або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Якщо '''рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково''' '''до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження''', сума виконавчого збору зазначається в '''розмірі 10 % з суми, яка не була сплачена боржником''' до відкриття виконавчого провадження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 (п. 8 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень).]

Слід зазначити, що виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
=== У яких випадках виконавчий збір не стягується? ===
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Виконавчий збір не стягується:
|-
|1)
|за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
|-
|2)
|у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
|-
|3)
|якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"];
|-
|4)
|за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів;
|-
|5)
|у разі виконання рішення приватним виконавцем;
|-
|6)
|за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"], а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом
|}
Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

Виконавчий збір не стягується, якщо інше не передбачено угодою про врегулювання спору (мировою угодою), укладеною між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії врегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, відповідно до якої виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню
== Випадки сплати стягувачем авансового внеску ==
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! Обов’язок сплати авансового внеску стягувачем при пред’явленні виконавчого документа згідно положення статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішенням Конституційного Суду від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019.]
Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції зобов'язав держвиконавців виконувати рішення Конституційного Суду України щодо скасування авансування виконавчого провадження. [http://tuipravo.info/media/k2/items/cache/180d9a4c279d10df8c7ef5fca74426c3_XL.jpg У листі Міністерства юстиції України від 17 травня 2019 року № 709/20.4.2/32-19] "щодо рішення Конституційного суду України від 15.05.2019 р." наголошено на неухильному дотриманні виконавцями рішення Конституційного Суду України, під час прийняття державним виконавцем рішення про відкриття виконавчого провадження чи повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання.

'''Таким чином, під час пред'явлення виконавчого листа до виконання у стягувачів відсутній обов'язок сплати авансового внеску та додання відповідних квитанцій до заяв про примусове виконання рішення.'''
|}
Крім того слід зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»] '''передбачено й інші випадки, де зазначено щодо необхідності сплати авансового внеску,''' а саме:
* за умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», витрат виконавчого провадження, документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.4 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»);]
* у випадку залучення до проведення виконавчих дій суб’єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов’язаних із перерахуванням коштів, стягувач зобов’язаний додатково здійснити авансування таких витрат [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.1 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження»);]
* у разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.5 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»).]
У разі '''перебування виконавчого провадження на виконанні у приватного виконавця''' авансування стягувачем зазначених '''витрат виконавчого провадження є обов’язковим лише на вимогу приватного виконавця.'''

З метою забезпечення провадження виконавчих дій виконавець може здійснювати інші витрати виконавчого провадження, крім встановлених Міністерством юстиції України, за умови їх обов’язкового авансування стягувачем.
=== Повернення авансового внеску ===
'''Авансовий внесок повертається стягувачу після закінчення''' '''виконавчого провадження''' або '''повернення''' виконавчого документа, якщо інше не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України «Про виконавче провадження (ч. 3 статті 43 Закону України «Про виконавче провадження»)].

'''Невикористаний авансовий внесок повертається стягувачу впродовж 3 робочих днів з дня винесення відповідної постанови''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 (п.3 Розділу '''VI''' Інструкції з організації примусового виконання рішень).]

'''Про використання авансового внеску виконавець готує звіт,''' в якому наводить перелік витрат виконавчого провадження, які було здійснено за рахунок авансового внеску, '''із зазначенням сум коштів, які було сплачено на фінансування кожної з витрат.'''

За умови повернення виконавчого документа за письмовою заявою стягувача відповідно до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»] звіт про використання авансового внеску надається стягувачу на його письмову вимогу.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Статтею 45 Закону України «Про виконавче провадження»] передбачено, що при розподілі стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) у '''першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій'''.
== Особливості стягнення витрат на проведення виконавчих дій ==
Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

'''Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.'''

'''Мінімальні витрати''' виконавчого провадження '''складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов’язаних з винесенням постанов про''':
* відкриття виконавчого провадження;
* стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується);
* стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується);
* стягнення витрат виконавчого провадження;
* закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
'''Витрати, пов’язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження:'''
* виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари);
* пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв’язку)).
До '''додаткових витрат''' виконавчого провадження належать '''витрати''' виконавчого провадження, '''які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати''' виконавчого провадження.

Якщо під час примусового виконання рішення виконавцем '''було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження''', виконавець '''на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум''' згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] '''виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження''' (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

'''У разі повернення виконавчого документа стягувачу''' з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»], '''чи закінчення виконавчого провадження''' з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 пунктами 1, 2, 6, 7, 9-18, 19¹-21 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»,] '''витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження''' (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

'''У випадку закінчення або повернення виконавчого документа витрати виконавчого провадження, які здійснювалися приватним виконавцем за рахунок власних коштів, не були стягнуті, приватний виконавець за потреби виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження,''' яка підлягає виконанню в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України «Про виконавче провадження»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкцією з організації примусового виконання рішень.] Слід зазначити, що '''дана постанова підлягає виконанню іншим приватним виконавцем або органом державної виконавчої служби''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.4 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»).]

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
== Див. також ==
* [[Повернення виконавчого документу стягувачу]]
* [[Закінчення виконавчого провадження]]
* [[Порядок сплати виконавчого збору]]
* [[Оскарження дій державних виконавців]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]

Усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя

2025-03-14T07:51:09Z

Kseniia.zhadko: Слово "Мінсоцполітики" замінено на "Державної служби у справах дітей" відповідно до Постанови КМУ від 8 жовтня 2008 р. № 905

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей»]

== Усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя ==
=== Куди потрібно звернутися? ===
* 1-крок - до служби у справах дітей за місцем проживання дитини та отримати висновок про доцільність усиновлення.
* 2-крок - до суду з позовною заявою про усиновлення.
{| class="wikitable"
|+
|Регіональні служби у справах дітей https://www.msp.gov.ua/content/kontakti1.html
|}

=== Перелік необхідних документів ===
Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.
До заяви додаються:
* копія паспорта громадянина України, копія паспорта іноземця або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
* копія свідоцтва про шлюб;
* висновок про стан здоров'я заявника;
* довідка про наявність чи відсутність судимості;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
* засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
* висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням.

=== Строк розгляду ===
Служба у справах дітей '''протягом 10 робочих днів''' після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з'ясовує чи згодна дитина на усиновлення відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункту 72 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей], '''розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.'''

Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини оформляється на бланку районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, підписується головою (заступником голови), скріплюється печаткою та '''видається заявнику під розписку'''.

Разом з висновком заявнику повертаються пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою та завірені підписом керівника (заступника керівника) служби у справах дітей документи, подані кандидатом в усиновлювачі.

=== Згода дитини на усиновлення ===
Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Згода дитини на усиновлення надається письмово або усно залежно від віку та стану здоров'я дитини.

Для з'ясування, чи згодна дитина на усиновлення, представник служби у справах дітей у присутності представника дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників проводить бесіду з дитиною. Якщо дитина усвідомлює факт усиновлення, представник служби у справах дітей роз'яснює дитині його правові наслідки.

Письмова згода дитини на усиновлення засвідчується представником служби у справах дітей із зазначенням особи, у присутності якої вона була надана, що підтверджується підписом такої особи.

Якщо дитина у зв'язку з її віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення, усиновлення проводиться без її згоди.

Про надання дитиною усної згоди на усиновлення або здійснення усиновлення без згоди дитини зазначається у висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. При цьому зазначаються прізвище, ім'я, по батькові представника служби у справах дітей, який проводив бесіду з дитиною, та представника дитячого закладу чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників, у присутності яких дитина надала згоду на усиновлення, або наводяться причини, з яких усиновлення здійснюється без згоди дитини.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/91480916 Зразок судового рішення про усиновлення одним із подружжя дитини другого з подружжя].

== Усиновлення на території України дитини іншого з подружжя іноземцем==
Усиновлення на території України дитини іншого з подружжя іноземцем, який перебуває у шлюбі з громадянином України, здійснюється в порядку який передбачений і для громадян України ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF відповідно до пункту 91 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей]). У цьому випадку буде проводитися перевірка іноземця на предмет наявності або відсутності інформації компрометуючого характеру.
=== Перевірка іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру===
Для перевірки іноземців, які перебувають у шлюбі з громадянами України і постійно проживають на території України, на предмет наявності або відсутності інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу служба у справах дітей '''протягом п'яти робочих днів''' надсилає повідомлення до Державної служби у справах дітей.

=== Перелік необхідних документів для здійснення перевірки ===
'''До повідомлення додаються:''' 
# копія паспорта іноземця з перекладом на українську мову;
# засвідчена нотаріально письмова згода заявника на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає.

Мінсоцполітики '''протягом десяти робочих днів''' після надходження повідомлення надсилає запит до Національної поліції.

Національна поліція проводить перевірку заявників відповідно та надсилає відповідь по суті запиту службі у справах дітей, яка розглядає питання про взяття заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. 

Питання про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі та підготовка висновку про можливість подружжя бути усиновлювачами, один з якого є іноземцем, розглядається службою у справах дітей '''протягом п'яти робочих''' днів після надходження від Національної поліції результатів перевірки заявників. 

Повідомлення долучається службою у справах дітей до справи заявників, а його копія видається заявникам для подання до суду. '''Строк дії повідомлення - один рік з дня його видачі Національним центральним бюро Інтерполу.'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87209071 Зразок судового рішення в якій просять суд оголосити їх усиновлювачами малолітніх].
== Усиновлення дитини - громадянина України, яка проживає за її межами==
=== Куди звернутися?===
До [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini консульської установи чи дипломатичного представництва України] в країні проживання дитини.

=== Перелік необхідних документів===
Звертатися із заявою до консульської установи чи дипломатичного представництва України в країні проживання дитини. 
'''До заяви додаються:'''
* копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
* копія документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни;
* висновок про стан здоров'я заявника;
* довідка про наявність чи відсутність судимості у заявника, видана компетентним органом країни проживання;
* висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем. У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
* засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
=== Строк розгляду ===
Консульська установа чи дипломатичне представництво України '''протягом 20 робочих днів''' після надходження заяви та документів, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і приймає рішення про усиновлення дитини, якщо усиновлювач - громадянин України.

=== Порядок усиновлення===
У разі коли усиновлення здійснюється у відповідних органах держави, на території якої проживає дитина, консульська установа чи дипломатична установа України готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і видає його заявнику для подання до відповідного органу.

 Після проведення усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя дані про усиновлену дитину вносяться службою у справах дітей до Книги обліку дітей, усиновлених вітчимом або мачухою, яка ведеться за формою, а консульською установою чи дипломатичним представництвом України - до Книги обліку рішень про усиновлення дітей.

Документи щодо усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя зберігаються службою у справах дітей до досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років, після чого знищуються, про що складається акт.
[[Категорія: Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Усиновлювачі]]
[[Категорія:Діти]]

Виплата призів державних лотерей

2025-03-13T13:47:31Z

Kseniia.zhadko: Замінено неактуальне посилання на лист Державної податкової служби на чинну статтю Податкового кодексу у розділі "Відповідальність".

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5204-17 Закон України "Про державні лотереї в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1005-02 Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 12 грудня 2002 року № 128/1037, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за № 1005/7293 (далі - Ліцензійні умови)]

== Основні поняття ==
'''Лотерея''' - масова гра, незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш призового (виграшного) фонду між її гравцями і перемога в якій має випадковий характер, територія проведення (розповсюдження) якої поширюється за межі однієї будівлі (споруди), незалежно від способу прийняття грошей за участь у такій грі.

'''Державна лотерея''' - лотерея, що проводиться оператором лотерей відповідно до Закону.

'''Приз (виграш)''' - кошти, майно, майнові чи немайнові права, які підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в державну лотерею відповідно до оприлюднених умов її проведення.

'''Лотерейний білет''' - документ встановленої умовами проведення лотереї форми, виготовлений відповідно до вимог законодавства, наявність якого засвідчує внесення гравцем лотереї ставки і надає право одержати приз відповідно до умов проведення лотереї. Державна лотерея може проводитись як із застосуванням лотерейних білетів, так і з застосуванням інших засобів, які дозволяють засвідчити участь у лотереї або розмір виграшу, якщо вони передбачені умовами лотереї, в тому числі через термінали електронної системи прийняття ставок.

'''Розповсюджувач державної лотереї''' - юридична або фізична особа, яка за дорученням оператора державних лотерей здійснює у сукупності або окремо прийняття ставок безпосередньо у гравців, виплату призів, а також інші операції, пов’язані з розповсюдженням державних лотерей.

== Учасники державної лотереї ==
Учасником у державній лотереї може бути '''фізична особа''', яка досягла '''18 років''' та '''самостійно і добровільно сплатила ставку''' (ставки) розповсюджувачу державної лотереї. Будь-яка фізична особа, яка до закінчення терміну прийняття ставок, встановленого умовами проведення лотереї, оплачує вартість лотерейного білета або робить ставку в іншій формі, набуває статусу учасника (частина третя статті 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5204-17 Закону України "Про державні лотереї в Україні"]).

Забороняється прийняття ставок у лотерею від осіб, які не досягли 18-річного віку. Розповсюджувач має право до прийняття ставки вимагати від особи пред’явлення документа, що підтверджує її вік, у разі виникнення сумнівів щодо досягнення особою 18-річного віку. У разі відмови особи надати такий документ прийняття ставки від такої особи забороняється.

Відомості про участь гравця в державній лотереї та одержання ним призу не підлягають розголошенню, крім випадків, встановлених законодавством, або за згодою гравця.

== Умови випуску та проведення лотереї ==
Згідно з пунктом 3.3. розділу 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1005-02 Ліцензійними умовами] умови випуску та проведення лотереї мають містити:
# Назву лотереї та її характеристику;
# Назву оператора, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ;
# Сферу розповсюдження лотереї;
# Дату початку випуску лотереї та граничний строк реалізації лотерейних білетів та/або прийняття сплат участі в лотереї через електронну систему;
# Запланований кошторис доходів і витрат на проведення лотереї з постатейною розшифровкою, складений у грошовому виразі (на кожний рік). У кошторисі оператор може визначити спрямування частини коштів, що залишаються в розпорядженні оператора, на певні соціальні потреби (розвиток фізичної культури і спорту, соціальний захист осіб з інвалідністю тощо);
# Загальну суму випуску лотереї, у тому числі суму, що спрямовується на виплату (видачу) призів (для лотерей, принципи проведення яких дають можливість визначити такі суми);
# Розмір сплати участі у лотереї (вартості лотерейного білета);
# Розподіл кількості та суми призів (для лотерей, принципи проведення яких дають можливість визначити такі суми);
# Порядок проведення безтиражної лотереї або періодичність проведення тиражів, правила та місце проведення розіграшів тиражів (для тиражних лотерей);
# Заходи оператора для надання можливості здійснення органами виконавчої влади контролю за проведенням лотереї з використанням електронних систем прийняття сплати участі у лотереї;
# Порядок визначення переможців і виплати призів;
# Граничний строк виплати призів;
# Положення щодо реалізації лотерейних білетів та/або прийняття сплат участі у лотереї через електронну систему виключно на добровільних засадах;
# Права і обов'язки гравців та оператора;
# Ступінь захищеності лотерейного білета, його макет, якщо лотерея проводиться із застосуванням лотерейних білетів;
# Опис передбачених заходів із захисту інформації, електронних систем, розігрувальних та зчитувальних пристроїв, пов'язаних із рухом коштів та лотерейних білетів;
# Порядок розгляду претензій гравців.

== Призовий (виграшний) фонд державної лотереї ==
Виплата призів здійснюється за рахунок коштів призового (виграшного) фонду, накопиченого оператором державних лотерей. На кошти, накопичені розповсюджувачами державної лотереї від прийняття ставок, не може бути звернуто будь-які стягнення, накладені відповідно до законодавства на цих розповсюджувачів або на банки, в яких вони обслуговуються.

Виплата грошових призів державних лотерей здійснюється виключно в національній валюті України.

Розігрування призів, виражених в іноземній валюті або в міжнародних розрахункових одиницях, забороняється. Це правило не стосується міждержавних лотерей (стаття 12 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5204-17 Закону України "Про державні лотереї в Україні"]).

== Виплата призів державних лотерей ==
Згідно зі статтею 12 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5204-17 Закону України "Про державні лотереї в Україні"] виплата призів державних лотерей здійснюється у строки і в порядку, що визначені умовами проведення державних лотерей через каси операторів державних лотерей (їх відокремлених підрозділів чи уповноважених ними осіб), а у випадках, передбачених умовами проведення державної лотереї, - через розповсюджувачів державних лотерей у готівковому вигляді або за бажанням переможця у безготівковому вигляді на його рахунок за рахунок суми призу.

Вимога учасника про виплату призу може бути пред’явлена для оплати у терміни, визначені умовами проведення державної лотереї. '''У разі якщо протягом зазначених в умовах проведення державної лотереї строків лотерейний білет (або інший засіб, що посвідчує право на отримання призу) не пред’являється для оплати, сума призу, що припадає на такий білет, спрямовується до залишкового фонду лотереї.'''

'''Виплата призів державної лотереї здійснюється на підставі пред’явленого лотерейного білета або іншого засобу, що відповідно до умов проведення державної лотереї посвідчує право гравця на отримання призу'''. Передумовою видачі призу є проведення оператором державних лотерей або уповноваженою ним особою експертизи лотерейного білета або іншого засобу, що відповідно до умов проведення державної лотереї посвідчує право гравця на отримання призу, що підтверджує або спростовує його дійсність.

Вимоги щодо надання документів, які посвідчують особу, або щодо підписання переможцем фінансових або інших документів допускаються у випадках, встановлених законодавством та умовами проведення лотерей. У разі якщо переможець бажає підтвердити джерело отриманих ним доходів, за його добровільним запитом видається довідка, в якій зазначаються паспортні дані такого переможця, сума призу, а також дата його отримання, сума вирахуваного податку.

Оголошення інформації про переможця, у тому числі з метою реклами, або прилюдне вручення переможцеві призу може здійснюватися виключно за згоди переможця (підпункт 4.5.4. пункт 4.5. розділу 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1005-02 Ліцензійними умовами]).

== Державний нагляд (контроль) у сфері лотерейної діяльності ==
Відповідно до статті 3651 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України] в Україні діє державна монополія на організацію і проведення лотерей. Проведення в Україні будь-яких інших лотерей, крім державних, заборонено. Відносини у сфері лотерейної діяльності регулюються цим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Кодексом] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5204-17 Закону України "Про державні лотереї в Україні"]

Згідно з частиною п'ятою статті 13 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5204-17 Закону України "Про державні лотереї в Україні"] державний нагляд (контроль) у сфері лотерейної діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, політику у сфері випуску і проведення лотерей, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/877-16 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"] з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n2328 Господарським кодексом України] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1636-18 Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України"].

Ліцензування діяльності з випуску та проведення лотерей здійснюється в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"].

== Відповідальність ==
* За неповне або несвоєчасне відрахування до Державного бюджету України коштів, отриманих від проведення державних лотерей, в обсязі відрахувань, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], винна особа несе відповідальність на рівні відповідальності за несвоєчасну або неповну сплату податків, зборів, встановлену законом.
{| class="wikitable"
|+
|'''Важливо!''' Податковим агентом платника податків, зокрема, під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату) (п. 170.6.1 ст. 170 Податкового кодексу України).
|}
* До суб’єктів, які організовують або проводять на території України ігри, що відповідають визначенню лотереї, крім випадків, якщо така гра проводиться особою, яка одержала статус оператора державних лотерей, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі шістнадцяти тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
* Застосування санкцій, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів Національної поліції та/або податкових органів.
* За використання слова "лотерея" у будь-яких відмінках і контекстах при проведенні окремих видів господарської діяльності або в їх назвах юридичними особами, які не мають статусу оператора або розповсюджувача державних лотерей, зазначені особи припиняються за рішенням суду відповідно до закону.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93217648 Постанова Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 757/4383/16-ц] (факт порушення зобов`язання третьою особою, а саме: неякісне виготовлення лотерейних білетів за договором, укладеним між відповідачем та третьою особою, не може впливати на зміст та обов`язковість виконання зобов`язання, що виникло та існує між позивачем та відповідачем).

== Див. також ==
* [[Виготовлення, придбання, збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів держаної лотереї]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Виплата призів державних лотерей

2025-03-13T13:44:07Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5204-17 Закон України "Про державні лотереї в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1005-02 Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 12 грудня 2002 року № 128/1037, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за № 1005/7293 (далі - Ліцензійні умови)]

== Основні поняття ==
'''Лотерея''' - масова гра, незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш призового (виграшного) фонду між її гравцями і перемога в якій має випадковий характер, територія проведення (розповсюдження) якої поширюється за межі однієї будівлі (споруди), незалежно від способу прийняття грошей за участь у такій грі.

'''Державна лотерея''' - лотерея, що проводиться оператором лотерей відповідно до Закону.

'''Приз (виграш)''' - кошти, майно, майнові чи немайнові права, які підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в державну лотерею відповідно до оприлюднених умов її проведення.

'''Лотерейний білет''' - документ встановленої умовами проведення лотереї форми, виготовлений відповідно до вимог законодавства, наявність якого засвідчує внесення гравцем лотереї ставки і надає право одержати приз відповідно до умов проведення лотереї. Державна лотерея може проводитись як із застосуванням лотерейних білетів, так і з застосуванням інших засобів, які дозволяють засвідчити участь у лотереї або розмір виграшу, якщо вони передбачені умовами лотереї, в тому числі через термінали електронної системи прийняття ставок.

'''Розповсюджувач державної лотереї''' - юридична або фізична особа, яка за дорученням оператора державних лотерей здійснює у сукупності або окремо прийняття ставок безпосередньо у гравців, виплату призів, а також інші операції, пов’язані з розповсюдженням державних лотерей.

== Учасники державної лотереї ==
Учасником у державній лотереї може бути '''фізична особа''', яка досягла '''18 років''' та '''самостійно і добровільно сплатила ставку''' (ставки) розповсюджувачу державної лотереї. Будь-яка фізична особа, яка до закінчення терміну прийняття ставок, встановленого умовами проведення лотереї, оплачує вартість лотерейного білета або робить ставку в іншій формі, набуває статусу учасника (частина третя статті 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5204-17 Закону України "Про державні лотереї в Україні"]).

Забороняється прийняття ставок у лотерею від осіб, які не досягли 18-річного віку. Розповсюджувач має право до прийняття ставки вимагати від особи пред’явлення документа, що підтверджує її вік, у разі виникнення сумнівів щодо досягнення особою 18-річного віку. У разі відмови особи надати такий документ прийняття ставки від такої особи забороняється.

Відомості про участь гравця в державній лотереї та одержання ним призу не підлягають розголошенню, крім випадків, встановлених законодавством, або за згодою гравця.

== Умови випуску та проведення лотереї ==
Згідно з пунктом 3.3. розділу 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1005-02 Ліцензійними умовами] умови випуску та проведення лотереї мають містити:
# Назву лотереї та її характеристику;
# Назву оператора, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ;
# Сферу розповсюдження лотереї;
# Дату початку випуску лотереї та граничний строк реалізації лотерейних білетів та/або прийняття сплат участі в лотереї через електронну систему;
# Запланований кошторис доходів і витрат на проведення лотереї з постатейною розшифровкою, складений у грошовому виразі (на кожний рік). У кошторисі оператор може визначити спрямування частини коштів, що залишаються в розпорядженні оператора, на певні соціальні потреби (розвиток фізичної культури і спорту, соціальний захист осіб з інвалідністю тощо);
# Загальну суму випуску лотереї, у тому числі суму, що спрямовується на виплату (видачу) призів (для лотерей, принципи проведення яких дають можливість визначити такі суми);
# Розмір сплати участі у лотереї (вартості лотерейного білета);
# Розподіл кількості та суми призів (для лотерей, принципи проведення яких дають можливість визначити такі суми);
# Порядок проведення безтиражної лотереї або періодичність проведення тиражів, правила та місце проведення розіграшів тиражів (для тиражних лотерей);
# Заходи оператора для надання можливості здійснення органами виконавчої влади контролю за проведенням лотереї з використанням електронних систем прийняття сплати участі у лотереї;
# Порядок визначення переможців і виплати призів;
# Граничний строк виплати призів;
# Положення щодо реалізації лотерейних білетів та/або прийняття сплат участі у лотереї через електронну систему виключно на добровільних засадах;
# Права і обов'язки гравців та оператора;
# Ступінь захищеності лотерейного білета, його макет, якщо лотерея проводиться із застосуванням лотерейних білетів;
# Опис передбачених заходів із захисту інформації, електронних систем, розігрувальних та зчитувальних пристроїв, пов'язаних із рухом коштів та лотерейних білетів;
# Порядок розгляду претензій гравців.

== Призовий (виграшний) фонд державної лотереї ==
Виплата призів здійснюється за рахунок коштів призового (виграшного) фонду, накопиченого оператором державних лотерей. На кошти, накопичені розповсюджувачами державної лотереї від прийняття ставок, не може бути звернуто будь-які стягнення, накладені відповідно до законодавства на цих розповсюджувачів або на банки, в яких вони обслуговуються.

Виплата грошових призів державних лотерей здійснюється виключно в національній валюті України.

Розігрування призів, виражених в іноземній валюті або в міжнародних розрахункових одиницях, забороняється. Це правило не стосується міждержавних лотерей (стаття 12 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5204-17 Закону України "Про державні лотереї в Україні"]).

== Виплата призів державних лотерей ==
Згідно зі статтею 12 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5204-17 Закону України "Про державні лотереї в Україні"] виплата призів державних лотерей здійснюється у строки і в порядку, що визначені умовами проведення державних лотерей через каси операторів державних лотерей (їх відокремлених підрозділів чи уповноважених ними осіб), а у випадках, передбачених умовами проведення державної лотереї, - через розповсюджувачів державних лотерей у готівковому вигляді або за бажанням переможця у безготівковому вигляді на його рахунок за рахунок суми призу.

Вимога учасника про виплату призу може бути пред’явлена для оплати у терміни, визначені умовами проведення державної лотереї. '''У разі якщо протягом зазначених в умовах проведення державної лотереї строків лотерейний білет (або інший засіб, що посвідчує право на отримання призу) не пред’являється для оплати, сума призу, що припадає на такий білет, спрямовується до залишкового фонду лотереї.'''

'''Виплата призів державної лотереї здійснюється на підставі пред’явленого лотерейного білета або іншого засобу, що відповідно до умов проведення державної лотереї посвідчує право гравця на отримання призу'''. Передумовою видачі призу є проведення оператором державних лотерей або уповноваженою ним особою експертизи лотерейного білета або іншого засобу, що відповідно до умов проведення державної лотереї посвідчує право гравця на отримання призу, що підтверджує або спростовує його дійсність.

Вимоги щодо надання документів, які посвідчують особу, або щодо підписання переможцем фінансових або інших документів допускаються у випадках, встановлених законодавством та умовами проведення лотерей. У разі якщо переможець бажає підтвердити джерело отриманих ним доходів, за його добровільним запитом видається довідка, в якій зазначаються паспортні дані такого переможця, сума призу, а також дата його отримання, сума вирахуваного податку.

Оголошення інформації про переможця, у тому числі з метою реклами, або прилюдне вручення переможцеві призу може здійснюватися виключно за згоди переможця (підпункт 4.5.4. пункт 4.5. розділу 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1005-02 Ліцензійними умовами]).

== Державний нагляд (контроль) у сфері лотерейної діяльності ==
Відповідно до статті 3651 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України] в Україні діє державна монополія на організацію і проведення лотерей. Проведення в Україні будь-яких інших лотерей, крім державних, заборонено. Відносини у сфері лотерейної діяльності регулюються цим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Кодексом] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5204-17 Закону України "Про державні лотереї в Україні"]

Згідно з частиною п'ятою статті 13 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5204-17 Закону України "Про державні лотереї в Україні"] державний нагляд (контроль) у сфері лотерейної діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, політику у сфері випуску і проведення лотерей, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/877-16 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"] з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n2328 Господарським кодексом України] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1636-18 Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України"].

Ліцензування діяльності з випуску та проведення лотерей здійснюється в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"].

== Відповідальність ==
* За неповне або несвоєчасне відрахування до Державного бюджету України коштів, отриманих від проведення державних лотерей, в обсязі відрахувань, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], винна особа несе відповідальність на рівні відповідальності за несвоєчасну або неповну сплату податків, зборів, встановлену законом.
{| class="wikitable"
|+
|'''Важливо!''' Податковим агентом платника податків, зокрема, під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 (п. 170.6.1 ст. 170 Податкового кодексу України)]
|}
* До суб’єктів, які організовують або проводять на території України ігри, що відповідають визначенню лотереї, крім випадків, якщо така гра проводиться особою, яка одержала статус оператора державних лотерей, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі шістнадцяти тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
* Застосування санкцій, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів Національної поліції та/або податкових органів.
* За використання слова "лотерея" у будь-яких відмінках і контекстах при проведенні окремих видів господарської діяльності або в їх назвах юридичними особами, які не мають статусу оператора або розповсюджувача державних лотерей, зазначені особи припиняються за рішенням суду відповідно до закону.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93217648 Постанова Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 757/4383/16-ц] (факт порушення зобов`язання третьою особою, а саме: неякісне виготовлення лотерейних білетів за договором, укладеним між відповідачем та третьою особою, не може впливати на зміст та обов`язковість виконання зобов`язання, що виникло та існує між позивачем та відповідачем).

== Див. також ==
* [[Виготовлення, придбання, збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів держаної лотереї]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Пенсія за особливі заслуги перед Україною

2025-02-03T10:36:03Z

Kseniia.zhadko: Інформація передбачена ст. ст. 2, 9, 11 ЗУ "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" викладено в редакції на сьогоднішній день. ЗУ "Про державний бюджет України на 2024 рік" замінено на 2025 рік. Відредаговані зміни ст. ст. 160, 161 КАСУ.

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 Закон України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/314-19#Text Закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1549-14 Закон України "Про державні нагороди України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/378-2013-п Порядок порушення клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 року № 378]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
#ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

''За інформацією Укрпошти''
|}
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
Вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку різноманітних сфер діяльності держави є державні нагороди України.

Державними нагородами України відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1549-14 Закону України «Про державні нагороди України»] є, зокрема, звання Герой України, орден, медаль, почесне звання України.

Так, громадянам, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту тощо, встановлюються пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Це право громадян на призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною регулюється [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»], який був прийнятий Верховною Радою України 1 червня 2000 року № 1767-III та набрав чинності з 1 січня 2001 року.
== Суб’єкти, на яких розповсюджується [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»] ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»] пенсії за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсії за особливі заслуги) встановлюються громадянам України:
# 1) Героям України, особам, нагородженим орденом Героїв Небесної Сотні, чотирма і більше орденами України після проголошення незалежності України, особам, відзначеним почесним званням України "народний" після проголошення незалежності України; 2) ветеранам війни, які після проголошення незалежності України нагороджені орденом за особисту мужність (особистий внесок), виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України; 3) видатним спортсменам - переможцям Олімпійських та Паралімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи; 4) космонавтам, які здійснили політ у космос, членам льотно-випробувальних екіпажів літаків; 5) особам, відзначеним почесним званням України "заслужений", державною премією України, нагородженим одним із орденів України; 6) матерям, які народили п’ять і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. Якщо у разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав виховання дітей до зазначеного віку здійснювалося батьком, право на пенсію за особливі заслуги надається батьку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку; 7) особам, яких відповідно до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті" визнано борцями за незалежність України у XX столітті та відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" реабілітовано, із числа тих, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.
== Розмір надбавки до пенсії за особливі заслуги ==
Пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність:
* 4200 гривень - особам, зазначеним у пункті 7 статті 1 цього Закону; від 35 до 40 відсотків розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, - особам, зазначеним у пунктах 1 і 6 статті 1 цього Закону; від 23 до 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, - особам, зазначеним у пунктах 2-5 статті 1 цього Закону.
Розмір надбавки особам, зазначеним у пунктах 1-6 статті 1 цього Закону, визначається згідно із схемою визначення розмірів надбавок залежно від заслуг перед Україною, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, а особам, зазначеним у пункті 7 статті 1 цього Закону, - відповідно до абзацу другого частини першої цієї статті. У разі якщо особа одночасно має право на надбавки з кількох підстав, передбачених статтею 1 цього Закону, встановлюється надбавка, що є більшою, у максимальному розмірі.

Пенсія за особливі заслуги встановлюється з дня звернення за встановленням пенсії або з дня набуття права на неї, якщо звернення за її встановленням відбулося не пізніше 12 місяців з дня набуття права. Днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому заяви про встановлення пенсії за особливі заслуги з усіма необхідними документами. Якщо заява про встановлення пенсії за особливі заслуги надсилається поштою і до неї додаються всі необхідні документи, днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви додані не всі необхідні документи, територіальний орган Пенсійного фонду України повідомляє заявникові, які документи мають бути подані додатково. Якщо такі документи будуть подані не пізніше трьох місяців з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому або відправлення заяви про встановлення такої пенсії.

У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, територіальний орган Пенсійного фонду України здійснює перерахунок пенсії за особливі заслуги, розмір якої визначений відповідно до абзаців третього і четвертого частини першої цієї статті, з дати, з якої встановлено новий розмір прожиткового мінімуму. Розмір пенсії за особливі заслуги, визначений згідно з абзацом другим частини першої цієї статті, починаючи з 2024 року, щороку з 1 березня підвищується на коефіцієнт збільшення, який визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за рішенням Кабінету Міністрів України.

== Право на пенсію за особливі заслуги у разі смерті особи, яка мала особливі заслуги перед Україною ==
У разі смерті особи, яка мала право на пенсію за особливі заслуги перед Україною відповідно до цього Закону, мають непрацездатні члени сім’ї померлого, а саме:
# чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»];
# діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
# Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
# чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Пенсія за особливі заслуги у разі втрати годувальника встановлюється у таких розмірах:
* на одного непрацездатного члена сім’ї — 70 відсотків,
* на двох і більше — 90 відсотків від розміру надбавки до пенсії померлого годувальника або надбавки до пенсії, що могла бути йому встановлена.
== Порядок порушення клопотання про призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною ==
Механізм порушення клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною (далі - клопотання) регулюється [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/378-2013-п Порядком порушення клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 378 від 29.05.2013].

Пенсії за особливі заслуги встановлюються територіальним органом Пенсійного фонду України відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 статті 2 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»]

Заяву про встановлення (перерахунок) пенсії за особливі заслуги, подану в електронній або паперовій формі, розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та в 10-денний строк з дня її подання з усіма необхідними документами приймає рішення про встановлення (перерахунок) або про відмову у встановленні (перерахунку) пенсії за особливі заслуги.

Порядок подання документів для встановлення пенсії за особливі заслуги та вимоги до них затверджуються правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Не пізніше трьох днів після прийняття рішення про встановлення (перерахунок) пенсії за особливі заслуги чи про відмову в її встановленні (перерахунку) територіальний орган Пенсійного фонду України видає або надсилає особі повідомлення про встановлення (перерахунок) пенсії за особливі заслуги чи про відмову у її встановленні (перерахунку) із зазначенням причин відмови та порядку оскарження такого рішення.

До заяви додаються:

'''для призначення пенсії особі, яка має особливі заслуги перед Україною:'''
* копії документів, що підтверджують такі заслуги;
* копія сторінки паспорта із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи українською мовою;
'''для призначення пенсії членам сім’ї померлої особи, яка мала особливі заслуги перед Україною:'''
* копії документів, що підтверджують такі заслуги;
* копія сторінки паспорта із зазначенням прізвища, імені та по батькові члена сім’ї особи українською мовою;
* копія свідоцтва про смерть особи;
* документи, що підтверджують родинні стосунки з особою (копії свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження дітей, рішення суду про встановлення родинних стосунків);
* копії документів, що підтверджують факт загибелі (смерті) під час виконання службових обов’язків у період проходження військової служби, служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Держспецзв’язку чи Державній кримінально-виконавчій службі внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаного під час виконання таких обов’язків, військовослужбовців та осіб, зазначених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 частині другій статті 6 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»].
Копії документів, що додаються до клопотання, засвідчуються в установленому порядку.

Питання про збільшення розміру пенсії за особливі заслуги у разі виявлення нових даних про заслуги особи розглядається відповідними органами виконавчої влади, за клопотанням посадових осіб.

У разі надходження до органів Пенсійного фонду України документально підтверджених відомостей про наявність у пенсіонера судимості за вчинення умисного кримінального правопорушення, а також у разі позбавлення пенсіонера державної нагороди України такий пенсіонер рішенням територіального органу Пенсійного фонду України позбавляється встановленої пенсії за особливі заслуги. Члени сім’ї пенсіонера, позбавленого державної нагороди України, втрачають право на надбавки, передбачені цим Законом.

У разі виявлення помилкових чи неправдивих даних у документах, на підставі яких було встановлено пенсію за особливі заслуги, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України пенсіонер позбавляється встановленої пенсії за особливі заслуги або її розмір перераховується відповідно до цього Закону.

Сума пенсії, виплачена пенсіонерові надміру внаслідок зловживань з його боку, стягується в установленому законом порядку.

== Досудовий порядок оскарження рішення органів Пенсійного фонду України ==
Процедура подання та розгляду скарг на рішення про призначення, перерахунок, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший, виплаті пенсій (далі - рішення), прийняті головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннями Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах регулюється [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядком розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 року № 18-6].

У разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня.

Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Подання скарги відповідно до Порядку не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.

У скарзі має бути зазначено:
# прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника;
# найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
# суть порушеної вимоги;
# інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати.

Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто.

Скарга, оформлена без дотримання цих вимог, що не дає можливості розглянути скаргу по суті, повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів від дня отримання такої скарги.

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику.

Якщо питання, порушені у скарзі, одержаній органом Пенсійного фонду України, не належать до його повноважень, то така скарга в термін не більше п’яти робочих днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявнику.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом Пенсійного фонду України від одного і того ж заявника з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, про що виноситься рішення про припинення розгляду такого звернення та повідомляється заявнику.

За бажанням особи скарга може бути розглянута Комісією з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення (далі - Комісія), утвореною при Пенсійному фонді України або при регіональних органах Пенсійного фонду України. Рішення Комісії, прийняте за розглядом скарги, носить рекомендаційний характер.
Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів.

У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

Орган Пенсійного фонду України при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:
# залишає скаргу без задоволення;
# повністю або в певній частині задовольняє скаргу. У разі повного або часткового задоволення скарги органу, що призначає пенсії, даються розпорядження про вчинення відповідних дій.
У рішенні зазначається, що в разі незгоди заявника з прийнятим рішенням воно може бути оскаржене в органі Пенсійного фонду України вищого рівня (із зазначенням строку такого оскарження) або в судовому порядку. Рішення Пенсійного фонду України, прийняте за розглядом скарги, може бути оскаржене в судовому порядку в термін, передбачений законодавством України.
== Судовий порядок оскарження рішення органів Пенсійного фонду України ==
=== Підсудність ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 ст. 16 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»] рішення органу, що призначає пенсію за особливі заслуги, може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України] (далі – КАСУ) адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача
=== Строки подання позовної заяви та її розгляду ===
Особа може оскаржити дії/рішення органів Пенсійного фонду шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 4 ст. 122 КАСУ], якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Строки розгляду справи визначаються в залежності від типу провадження
{| class="wikitable"
|+
!загальне позовне провадження
!спрощене позовне провадження
|-
|суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі,
а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Справу по суті суд розглядає протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
|протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
|}
=== Судовий збір ===
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору передбачено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»].

Так, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] за подачу позовних заяв немайнового характеру фізичними особами справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про державний бюджет України на 2025 рік"] прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 3028,00 грн.

Тобто розмір судового збору за подачу позовної заяви складає: 3028,00 (розмір прожиткового мінімуму для працездатних) х 0,4 = 1211,20 грн.

Сплата судового збору здійснюється на розрахунковий рахунок суду, до підсудності якого відноситься розгляд справи у готівковій чи безготівковій формі.

Судовий збір позивач має право сплатити через електронні сервіси Міністерства юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

Нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»] передбачені пільги щодо сплати судового збору. Так, від сплати судового збору серед інших звільняються:
# особи з інвалідністю Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю та недієздатних осіб з інвалідністю;
# позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Окрім цього згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»] можливе відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшення його розміру або взагалі звільнення від сплати останнього. Рішення про останнє приймається у вигляді ухвали суди, прийнятої із врахуванням майнового стану сторони.
=== Порядок складення позову ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 160 КАСУ] у позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини 5 статті 160 КАСУ стосовно представника.

У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

=== Порядок оскарження рішення суду першої інстанції ===
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.

Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною]]
[[Категорія:Суди]]

Спадкування у селянських господарствах

2025-02-03T06:07:19Z

Kseniia.zhadko: Стаття відповідає чинному законодавству, редагування не потребує.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України "Про фермерське господарство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text Закон України "Про особисте селянське господарство"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
На час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було '''зупинено''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.'''

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначену норму скасовано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
|}
== Основні положення ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text статті 1 Закону України "Про особисте селянське господарство"] '''особисте селянське господарство''' - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України,інших нормативно-правових актів.
Діяльність,пов'язана з веденням особистого селянського господарства,не відноситься до підприємницької діяльності.

'''До майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, належать земельні ділянки, жилі будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські тварини і птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства в установленому законодавством порядку. 
Майно, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, може бути власністю однієї особи,спільною частковою або спільною сумісною власністю його членів відповідно до закону.
Звернення стягнення на майно члена особистого селянського господарства допускається лише на підставі рішення суду.

Також відповідно до статті 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] '''землі фермерського господарства можуть складатися із:
• земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування;
• земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.

Тобто, у випадку особистого селянського господарства жодних відмінностей від загальних положень спадкування немає, оскільки особисте селянське господарство є не організаційно-правовою формою юридичної особи, а діяльністю, відповідно, власного майна з особливим статусом не має.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text статті 1 Закону України "Про фермерське господарство"] фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї відповідно до закону.
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа-підприємець.

'''Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства).

В установчому документі зазначаються:
# Найменування господарства.
# Його місцезнаходження та юридична адреса.
# Предмет і мета діяльності.
# Порядок формування майна (складеного капіталу).
# Органи управління, порядок прийняття ними рішень.
# Порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.
'''Смерть голови фермерського господарства не є підставою припинення його діяльності за умови, що залишається хоча б один член такого господарства, який бажає продовжити його діяльність.''' Так, відповідно до ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України «Про фермерське господарство»] членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства.
Для цілей цього Закону до членів сім'ї та родичів голови фермерського господарства відносяться дружина(чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини( її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищевказаними членами сім'ї та родичами(батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти).
Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). Оскільки після смерті голови фермерського господарства членом такого господарства залишається інший з подружжя, фермерське господарство не підлягає ліквідації.
Однак якщо спадкодавець був єдиним членом фермерського господарства, то господарство, як юридична особа, припиняє своє існування (у зв’язку зі смертю єдиного члена господарства). Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для даного регіону. У разі виникнення спору з приводу того, кому зі спадкоємців повинна перейти земельна ділянка, якщо вона не підлягатиме поділу з вищенаведених підстав, спір повинен вирішуватися в судовому порядку (ч .2 ст. 23 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text “Про фермерське господарство”]).

Порядок спадкування майна члена фермерського господарства здійснюється з урахуванням вимог законодавства України, а саме відповідно до закону. (ч .1 ст. 23 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text “Про фермерське господарство”]).
== Спадкування у фермерському господарстві ==
'''Фермерське господарство складається з:'''
# Майна, переданого до складеного капіталу;
# Нерозподіленого прибутку;
# Майнових зобов'язань;
# Інших зобов’язань.
'''Фермерським господарствам можуть належати:''' будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

'''Успадкування фермерського господарства''' (в цілому або частини - у випадку наявності декількох спадкоємців) полягає у спадкуванні права на частку в статутному (складеному) капіталі. При цьому спадкування права на участь не входить до складу спадщини відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 1219 Цивільного кодексу України].
=== Варіанти спадкування ===
'''У випадку створення фермерського господарства одним учасником:'''

1) якщо є лише один спадкоємець - він буде спадкувати безпосередньо майно фермерського господарства, за бажанням може бути включений до складу фермерського господарства замість померлого учасника для подальшого ведення фермерського господарства;

2) якщо є декілька спадкоємців - спадкують безпосередньо майно фермерського господарства у визначених долях, за бажанням кожен зі спадкоємців може бути включений до складу фермерського господарства.

Якщо ніхто зі спадкоємців не бажатиме займатися фермерською діяльністю, то таке господарства припиняється відповідно до вимог статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України "Про фермерське господарство]".
=== Порядок спадкування ===
'''Алгоритм успадкування майна фермерського господарства:'''
# Звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для прийняття спадщини.
# Отримання свідоцтва про право на спадщину після спливу 6-місячного строку з моменту смерті спадкодавця. При цьому, видача свідоцтва про право на спадщину на майно здійснюється нотаріусом на підставі правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві, в залежності від того типу майна, яке належить фермерському господарству (земельні ділянки, будівлі, техніка, грошові кошти тощо). Для кожного конкретного випадку спадкування фермерського господарства перелік необхідних документів буде визначатись індивідуально, оскільки перш за все нотаріусу необхідно ознайомитись зі '''статутом господарства.''' Адже, саме статут установлює первісні внески до фермерського господарства (що характеризують статус майна господарства), визначає порядок формування майна господарства (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього тощо. Нотаріус після детального аналізу основних положень статуту визначає, що є спадковим майном фермерського господарства, який правовий статус такого майна та, відповідно, які саме документи необхідні для оформлення спадкових прав.
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Земельне право]]

Медичне забезпечення особи, яка має статус учасника бойових дій

2025-01-17T09:05:30Z

Kseniia.zhadko: Приведено у відповідність до ст. 11 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", КАСУ, додано інформацію про зубопротезування.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про звернення громадян»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів сімей загиблих (померлих) таких осіб санаторно-курортним лікуванням»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 333 "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0875-19 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2019 року № 300 "Про затвердження Інструкції з організації оздоровлення та відпочинку дітей у Дитячому закладі оздоровлення та відпочинку Збройних Сил України"]
== Право на безоплатну медичну допомогу ==
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів сіх форм власності. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя (ст.ст. 3, 27, 49 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

Відповідно до законодавства України, кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги, до якої, зокрема, належать:
* екстрена медична допомога;
* первинна медична допомога;
* спеціалізована медична допомога,
* паліативна допомога.
Держава визнає право кожного громадянина на отримання реабілітаційної допомоги під час надання медичної допомоги. Порядок надання реабілітаційної допомоги під час надання медичної допомоги встановлюється законодавством.

У разі відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров’я, відповідних відділень або ліжко-місць чи спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога військовослужбовцям надається державними або комунальними закладами охорони здоров’я за рахунок програми державних гарантій медичного обслуговування населення або інших бюджетних програм, розпорядниками яких є органи управління такими закладами. Військовослужбовці під час лікування у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування забезпечуються покращеним харчуванням відповідно до норм, які застосовуються у військово-медичних закладах, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).

Відповідно до Статусу внутрішньої служби Збройних сил України військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або у відрядженні, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або військовими комісарами. Однак ця норма зрідка дотримується, у зв'язку з чим комунальні заклади охорони здоров'я фактично позбавляються можливості отримання компенсації вартості лікування військовослужбовця. Військовослужбовці, звільнені з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, члени сімей військовослужбовців приймаються на обстеження і лікування до військово-медичних закладів охорони здоров'я в порядку, встановленому Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»], пенсіонерам з числа військовослужбовців, яким відповідно до законодавства надані пільги щодо безоплатного користування військово-медичними закладами відповідних військових формувань, медична допомога у військово-медичних закладах інших військових формувань надається на умовах, передбачених цим Порядком для надання медичної допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»] гарантується вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров'я, кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій. Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров'я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.
=== Психологічна реабілітація учасників АТО ===
Особи, стосовно яких згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, з числа військовослужбовців, учасників бойових дій та прирівняних до них осіб після їх звільнення обов’язково проходять відновлювальні (постізоляційні, реінтеграційні) заходи, заходи з адаптації, підтримки (супроводу) в порядку, встановленому Міністерством оборони України.

Особи, які звільняються або звільнені з військової служби з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, члени сімей таких осіб, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, визначені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", мають право на безоплатну психологічну допомогу. Організація психологічної допомоги зазначеним особам провадиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України. Порядок та умови надання психологічної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]). Психологічною реабілітацією також займаються приватні фахівці, приватні медичні заклади і громадські організації.

=== Щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів ===
Для того, щоб проходити щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів, потрібно в державному закладі охорони здоров'я пред'явити посвідчення УБД.
Першочергове обслуговування УБД у лікувально-профілактичних закладах, аптеках здійснюється незалежно від форми власності (державних чи приватних). Для реалізації зазначеної пільги необхідно пред'явити посвідчення УБД.
=== Безоплатне забезпечення ліками ===
Учасники бойових дій мають право на безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. Учасникам війни ці пільги надаються лише якщо їх дохід за останні 6 місяців з розрахунку на одного члена сім'ї є меншим за той, який дає право на податкову соціальну пільгу. Процедура реалізації цього прав встановлена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]. Цією ж постановою визначено перелік захворювань, за наявності яких надаються лікарські засоби. Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, зазначені у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, внесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9D%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%9E%D0%9D%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%98%D0%99%20%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%9B%D0%86%D0%9A%0A%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2 Національного переліку основних лікарських засобів].

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб. Для отримання ліків необхідно звернутись до державної аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред'явити посвідчення УБД та рецепт лікаря. Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами. Фінансування цих пільг передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров'я.

'''Отримання пільгового рецепту на ліки'''

Учасник бойових дій, який звертається за медичною допомогою, має повідомити лікаря про те, що має пільги, та пред'явити посвідчення. Обов'язковою умовою безоплатного забезпечення учасників бойових дій ліками є наявність рецепта лікаря з його особистим підписом і печаткою за формою, яка відповідає нормативним актам Міністерства охорони здоров'я. Слід уточнити у лікаря адресу державної аптеки, яка обслуговує медичний заклад. Рекомендується вказувати у рецепті міжнародні непатентовані назви ліків. Якщо необхідного препарату в аптеці немає, провізор за цією назвою зможе зробити заміну на аналогічний препарат іншого виробника.

'''Порядок дій у разі відмови у наданні ліків безоплатно'''

Якщо лікар або провізор аптеки, які обслуговують лікарню, відмовили у наданні рецепта або фактичному відпуску ліків за ним, цю відмову слід письмово оскаржити головному лікарю, керівнику аптеки і також до управління охорони здоров'я та органу місцевого самоврядування, до відання якого відноситься аптека або лікарських заклад. Якщо ліки були необхідні терміново і учасник бойових дій був змушений їх купувати, слід письмово звертатися до лікарні, місцевих органів влади і органів місцевого самоврядування з вимогою компенсувати витрати. Якщо такі звернення будуть безуспішними, слід оскаржити незаконні дії чи бездіяльність відповідних органів та установ до суду. У випадку відмови у відпуску ліків за рецептом лікаря з посиланням на відсутність таких ліків, перевірити це можна, надіславши до місцевого управління охорони здоров'я інформаційний запит з питаннями про наявність залишків відповідного препарату у аптеці і на балансі міста.
=== Стоматологічна медична допомога ===
Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени сімей загиблих учасників бойових дій мають право на першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).

Відповідно до прийнятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/212-2024-%D0%BF#Text Кабміном постанови №212 від 27 лютого 2024 року] Національною службою здоров’я України реалізовано пілотний проєкт “Зубопротезування окремих категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”. Проєкт складається з двох груп послуг: зубопротезування (група послуг №1) та зуболікування (група послуг №2).

Послугами протезування та зуболікування можуть скористатися:

- учасники бойових дій

- ветерани війни, особи з інвалідністю внаслідок війни

- військовослужбовці, які поки не отримали статус учасника бойових дій, але продовжують виконувати бойові завдання

Щоб отримати послугу протезування та зуболікування треба:

- Отримати направлення від лікаря-стоматолога

- Звернутися до медзакладу, який уклав договір з НСЗУ

- Заповнити заяву та надати копії документів з пред’явленням оригіналів

Документи, що знадобляться: паспорт громадянина України; облікова картка платника податків; посвідчення (учасника бойових дій / особи з інвалідністю внаслідок війни / посвідчення учасника війни та/або військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу). Скористатися кожною послугою пілотного проєкту можна один раз протягом року.

Якщо учасник бойових дій продовжує військову службу, він може забезпечуватися безоплатним зубопротезуванням у військово-медичних закладах Збройних Сил України ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]).
=== Санаторно-курортне лікування ===
За рахунок коштів місцевих бюджетів здійснюється забезпечення путівками осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, учасників війни та осіб, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] (далі - ветерани війни), осіб, зазначених у статтях 6-1-6-4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”] (далі - жертви нацистських переслідувань), та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Для одержання путівки, пільгового санаторно-курортного лікування або компенсації особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, повинні перебувати на обліку для забезпечення путівкою та пільговим санаторно-курортним лікуванням в органах соціального захисту населення (далі - облік) за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання, а внутрішньо переміщені особи з їх числа - за фактичним місцем проживання згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Для взяття на облік особи, подають:

- заяву,

- медичну довідку лікувальної установи за формою № 070/о,

- копію відповідного посвідчення, а учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни - також копію військового квитка (за наявності) та копію документа, що підтверджує безпосередню участь (забезпечення проведення) особи в антитерористичній операції чи заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у разі відсутності у посвідченні ветерана війни посилання на норму Закону, відповідно до якої установлено статус)

Особи з інвалідністю внаслідок війни та особи з інвалідністю, зазначені у статті 6-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”], забезпечуються путівками строком на 18-21 календарний день позачергово щороку (із січня до грудня).

Учасники бойових дій та особи, зазначені у статті 6-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”], забезпечуються путівками строком на 18-21 календарний день не частіше ніж один раз на рік.

Забезпечення путівками, пільговим санаторно-курортним лікуванням або виплата компенсації особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, здійснюється в межах коштів, передбачених на зазначену мету в державному та місцевих бюджетах на поточний рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#Text (Порядок видачі путівок встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян та виплати їм компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад»].

Пільгові путівки надаються згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості в міру надходження путівок. Особам з інвалідністю внаслідок війни — позачергово.

''' Надання путівок за рахунок Міністерства оборони України '''

Особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються путівками відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони здоров'я, соціального захисту населення, захисту державного кордону, та іншими органами за місцем перебування особи з інвалідністю на обліку або за місцем її роботи.

За бажанням осіб з інвалідністю замість путівки на санаторно-курортне лікування вони можуть один раз на два роки одержувати грошову компенсацію: особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп - у розмірі середньої вартості путівки, особи з інвалідністю внаслідок війни III групи - у розмірі 75 процентів середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань.

''' Компенсація вартості проїзду до санаторію '''

У період дії воєнного стану військовослужбовці, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, можуть бути направлені відповідно до висновку військово-лікарської комісії для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України. На зазначених військовослужбовців та супроводжуючий їх медичний персонал не поширюються обмеження щодо виїзду громадян України за межі України. Порядок надання військовослужбовцям медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації у медичних закладах за межами України і проведення оплати послуг з надання такої медичної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відшкодування вартості проїзду та оплати послуг з надання такої медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків надання зазначеної допомоги коштом приймаючої сторони (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).

''' Компенсація за невикористану путівку '''

Особи з інвалідністю внаслідок війни мають право отримати грошову компенсацію за невикористану путівку. У статті 13 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] передбачено, що за бажанням осіб з інвалідністю замість такої путівки вони можуть один раз на два роки одержувати компенсацію.
Так, особи з інвалідністю внаслідок війни 1-2 груп можуть отримати компенсацію у розмірі середньої вартості путівки, особи з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи — у розмірі 75 відсотків середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань. Порядок компенсації встановлений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанові Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»].
Підставою для виплати грошової компенсації є такі документи:
* заява про виплату грошової компенсації;
* посвідчення УБД, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, члена сім'ї загиблого;
* облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.
Грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.
Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної Наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень. У 2015 році така компенсація становила 360 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0313-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 13.03.2015 № 279).]

''' Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування '''

Таку компенсацію отримують учасники бойових дій, учасники війни і члени сімей загиблих — компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.
Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно- курортного лікування є такі документи:
* заява про виплату компенсації;
* про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки; про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно- курортного лікування не менш як 18 днів;
* посвідчення ветерана війни або члена сім'ї загиблого.
Право на компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування). Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень.

''' Додаткова відпустка для проходження санаторно-курортного лікування '''

Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на додаткову відпустку 14 днів, яку вони відповідно до Закону України «Про відпустки» можуть використати окремо або разом з основною у зручний для них час.
Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняний) можлива лише, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад (Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, допомога по тимчасовій непрацездатності»).
Листок непрацездатності видається до від'їзду в санаторно-курортний заклад при наявності путівки, довідки з місця роботи про тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки та картки санаторно- курортного відбору (інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності).
=== Оздоровлення дітей ===
Відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/375-17#Text «Про оздоровлення та відпочинок дітей»] до категорії дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, віднесені, зокрема:

- діти, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, - діти осіб, визнаних учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-24 частини першої статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]:

- діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів, а також діти загиблих (померлих) осіб, визначених у частині першій статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту]".

Надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітям, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, є принципом державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують:

- виділення коштів з місцевих бюджетів на організацію оздоровлення та відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки;

- оздоровлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, протягом року.

Оздоровлення та відпочинок дітей, які потребують особливих умов для оздоровлення, та дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством. При вирішенні питання щодо першочерговості оздоровлення та відпочинку дітей враховується соціальний статус дитини і матеріальне становище сім'ї, у якій вона виховується. Для того, щоб скористатися пільгами щодо оздоровлення дітей, слід звернутися до управління соціального захисту населення. Доступність програм оздоровлення для дітей є неоднаковою у різних регіонах і залежить від рішень місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. Окрім цього, якщо учасник бойових дій продовжує військову службу, він може скористатися окремими програмами оздоровлення дітей, наприклад, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0875-19#Text Наказу Міноборони від 07.06.2019 № 300 «Про затвердження Інструкції з організації оздоровлення та відпочинку дітей у Дитячому закладі оздоровлення та відпочинку Збройних Сил України»]. Організація оздоровлення та відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, здійснюється за рахунок бюджетних коштів Міністерства оборони України.

''' Поранення при захисті Батьківщини '''

До осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час (статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
== Позасудовий порядок вирішення спорів ==
=== Складання письмового звернення ===
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заявник має право звернутися до відповідного органу (органів місцевого самоврядування, органів соціального захисту населення) із письмовим зверненням для отримання письмового роз’яснення щодо реалізації своїх прав.

Відповідно до статті 5 вказаного [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону] письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У письмовому зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

У електронному зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Роз’яснення щодо порушеного питання, або рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з обґрунтуванням та посиланням на чинне законодавство, викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

В разі незгоди з прийнятим рішенням, заявник має право оскаржити його у порядку ст. 16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
=== Строк розгляду звернення ===
Відповідно ст. 20 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
=== Підстави для відмови ===
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. ст. 7, 8 Закону України “Про звернення громадян”])

== Судовий порядок ==
=== Підсудність ===
Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.
=== Судовий збір ===
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру від прожиткового мінімуму встановленого на 1 січня відповідного року. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

Крім того, Законом України "Про судовий збір" передбачено, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав.
=== Порядок складення позову ===
Відповідно до ст. 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] у позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
=== Порядок оскарження ===
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

== Див. також ==
* [[Виплата грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку та вартості самостійного санаторно-курортного лікування|Виплата грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку та вартості самостійного санаторно-курортного лікування.]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу‎ ]]
[[Категорія:Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу‎]]
[[Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток‎]]
[[Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Територіальні органи‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎‎]]

Затримання особи без ухвали слідчого суду, судді

2025-01-11T18:48:44Z

Kseniia.zhadko: Видалено одне речення, що повторювалось двічі. До посилань на ст. ст. 223, 236, 213, 104, 209 після слова Кримінального додано слово "процесуального", оскільки саме нормами Кримінального процесуального кодексу передбачена викладена інформація.

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

== Поняття затримання без ухвали слідчого судді, суду ==
Під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом. 
Кожен, хто понад строк, передбачений законом, тримається під вартою або позбавлений свободи в інший спосіб, має бути негайно звільнений.
 
''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Стаття 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]'' та ''[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 стаття 29 Конституції України]'' гарантують кожному право на свободу та особисту недоторканність. ''Але при цьому встановлюються і виключення, коли відповідно до процедури, встановленої законом особа може бути позбавлена свободи.''
Зокрема, підпункт “c” пункту 1 статті 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції] допускає законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 2 статті 29 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конституції України] також визначено, що у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом.
 
Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

Тобто Конституція України встановлює сімдесяти двогодинний проміжок для перевірки судом обґрунтованості затримання. 
Натомість, пунктом 3 статті 5 Конвенції чітко визначено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту “c” пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.

== Затримання уповноваженою службовою особою без ухвали слідчого судді, суду ==
Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
* якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

* якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;

* якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України;

* якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.
Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в '''розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''', виключно у випадку, якщо підозрюваний не виконав обов’язки, покладені на нього при обранні запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує.

Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 Кримінального процесуального кодексу України.

Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз’яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 Кримінального процесуального кодексу України, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права.

Особі, яка затримана у зв’язку з її розшуком компетентним органом іноземної держави для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, роз’яснюється її право надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також право на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на її видачу (екстрадицію).

Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов’язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 Кримінального процесуального кодексу України, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 Кримінального процесуального кодексу України; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім’я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.

Затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов’язків і пов’язані з цим особистий обшук та огляд його речей застосовуються тільки в присутності офіційних представників цього органу.

== Строки тримання під вартою без ухвали слідчого судді, суду ==

Слідчі та прокурори чомусь люблять впевнено говорити, а часто і відверто залякувати тим, що мають право затримати особу «за підозрою» на три доби.
Статтею 211 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, ''що строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання.''

Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Затримання, якщо воно дійсно є законним має закінчитись допровадженням до слідчого судді для обрання запобіжного заходу.

При цьому приписи Конвенції однозначно вимагають, щоб таке допровадження було негайним, а Кримінальний процесуальний кодекс України ставить лише вимогу про доставлення не пізніше шістдесяти годин.

'''''Практика Європейського суду з прав людини дає наступні роз’яснення з цього приводу.'''''
Справа «Канджов проти Болгарії» (Kandzhov v Bulgaria), 68294/01, 6 листопада 2004 року.
* пункт 3 статті 5 вимагає, щоб заарештована особа негайно постала перед суддею або судовою посадовою особою з тим, щоб дістати можливість виявити будь-які ознаки жорстокого поводження, а також звести до мінімуму будь-яке необґрунтоване втручання в особисту свободу. Хоча негайність належить оцінювати в кожній конкретній справі з урахуванням її не дає змоги тлумачити його надто гнучко, бо інакше процесуальні гарантії були б серйозно послаблені на шкоду особі і виникала б небезпека ослаблення самої суті того права, яке це положення захищає…
* заявник постав перед суддею через три дні і двадцять три години після свого арешту… За таких обставин, це не видається негайним. Він був заарештований за обвинуваченням у скоєнні дрібного, ненасильницького правопорушення. Він вже провів був двадцять чотири години під вартою, коли поліція порушила перед прокурором, у віданні якого перебувала ця заявника. Користуючись своїми повноваженнями …,прокурор постановив затримати заявника ще на сімдесят дві години, не наводячи жодних мотивів, чому він вважає це за потрібне, за винятком стереотипного формулювання про наявність ризику переховування від слідства чи скоєння нових правопорушень. При цьому не видається, що, продовжуючи в такий спосіб термін тримання заявника під вартою, прокурор вжив належних заходів на забезпечення негайного припровадження останнього до судді, як це передбачає згадана вище норма… Замість цього, питання запропонували на розгляд Плевенського окружного суду в найостанніший момент, коли сімдесят дві години вже майже закінчувалися… Суд не бачить жодних особливих труднощів чи виняткових обставин, які завадили б представникам влади припровадити заявника до судді набагато раніше…
Це було особливо важливо, з огляду на сумнівні правові підстави для позбавлення його волі. 

''В Кримінальному процесуальному кодексі України є ще одна норма, покликана пришвидшити судову перевірку законності затримання без рішення слідчого судді – частина 3 статті 278. Відповідно до неї у разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню''.

== Контроль за дотриманням строків затримання ==

'''Найперше, з чого потрібно починати – це встановити час затримання.''' Адже фактичний час затримання і час затримання, що вказаний в протоколі затримання (не плутати з часом складання протоколу), можуть сильно різнитись.
Підтвердити час фактичного затримання можливо поясненнями свідків, відеозаписами з камер спостереження, протоколами слідчих дій з участю затриманого, тощо.
Звичайно, далеко не завжди це можливо, але якщо можливість все ж є, то нею варто скористатись.

'''Встановивши факт порушення строків затримання необхідно без зволікань відреагувати. Яким чином?'''

Звертатись з письмовими заявами або клопотаннями до слідчого, процесуального прокурора з вимогою звільнити затриману особу з-під варти.
Далі необхідно звертатись зі скаргою до слідчого судді відповідно до вимог статті 206 Кримінального процесуального кодексу України. 
При цьому слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до приписів частини 1 статті 206 Кримінального процесуального кодексу України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Досить часто трапляється так, що затримує особу слідчий в одному адміністративному районі та утримується вона в ізоляторі тимчасового тримання (ІТТ), який знаходиться за межами цього району. Але знаходиться вона там лише вночі, а вдень з нею активно «працює» слідчий за місцем свого знаходження. Тому ідеальним варіантом буде подача скарг до суду за місцем знаходження органу досудового слідства та до суду за місцем знаходження ІТТ. Але якщо такої можливості немає (значна відстань, обмеженість в часі), то, з огляду на вимоги частини 4 статті 206 Кримінального процесуального кодексу України, таку скаргу слід подавати до того суду, де буде розглядатись клопотання про обрання запобіжного заходу.

== Особливості затримання особи без ухвали слідчого суду, судді в умовах воєнного стану ==
У разі введення воєнного стану та якщо:

* наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України], або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури затримати таку особу.
'''Слід звернути увагу на зміну строку затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]'''

Затримана без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури особа під час дії воєнного стану не пізніше двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею 615 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України], може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Оподаткування пенсії

2024-12-06T12:03:32Z

Kseniia.zhadko: Змінено норми закону щодо ставки податки ( третій абзац видалено та додано новий, який вставлено другим.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1411-19 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0a6p710-07 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян)№ 6-рп/2007 від 09.07.2007]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-05 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання)№ 8-рп/2005 від 11.10.2005]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-18#n68 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу I Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (справа про оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання)№ 1-р/2018 від 27.02.2018]
== Підстави оподаткування пенсій ==
Згідно п.п. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1411-19 164.2.19. п. 164.2 ст. 164 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій]" суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у підпункті 164.2.19 пункту 164.2 статті 16, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3850 (відповідно до п. 167.4 ст. 167 Податкового кодексу України.)]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п.165.1.1 е п.165.1 ст. 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати. 
{| class="wikitable"
|-
|'''На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20#n1591 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві"] від 16.01.2020 № 466-IX підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПКУ виключено!'''
|}
== Куди необхідно звернутися для розгляду питання щодо оподаткування пенсії. ==
В разі необхідності отримання інформації щодо оподаткування пенсії необхідно звертатись до Державної фіскальної служби за місцем проживання.
== Строки розгляду питання ==
Питання щодо оподаткування пенсії вирішуються Державною фіскальною службою у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
== Порядок оскарження ==
'''Рішення щодо оподаткування пенсій оскаржуються в Адміністративному суді протягом шести місяців з моменту коли особа дізналась про те що її права порушено'''. Посилаючись на визначення України як соціальної, правової держави, необхідно звернути увагу на основний обов’язок органів влади — утвердження й забезпечення прав і свобод людини ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 1, 3 Конституції України]).

Крім того, як зазначалося, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 22] Основного Закону визначає основоположний принцип неприпустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових або внесенні змін до чинних законів. На цьому наголошував КС у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0a6p710-07 рішенні від 9.07.2007 №6-рп/2007] у справі про соціальні гарантії громадян. Згідно з позицією Суду «невиконання державою взятих на себе соціальних зобов’язань порушує принцип соціальної, правової держави». А встановлення певних соціальних пільг, компенсацій і гарантій є «складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права».

Не може інакше тлумачитися й саме поняття «звуження змісту прав і свобод». Адже в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-05 рішенні №8-рп/2005] КС чітко окреслив критерії, за якими можна встановити, чи відбулося таке звуження: «Звуження обсягу прав та свобод — це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики».
== Особливі випадки, що до оподаткування пенсій. ==
Не поширюється обмеження щодо виплати пенсій працюючим пенсіонерам, які є особами з інвалідністю I і II груп, особами з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасниками бойових дій, особам, на яких поширюється дія пункту 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»].
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Пенсійне забезпечення]]

Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком

2024-11-14T14:44:29Z

Kseniia.zhadko: Відкореговано зміни у розмірі страхового стажу для призначення пенсії у 60, 63, 65 років у 2024 році. Замінено інформацію щодо вартості стажу. Додано інформацію про можливість подачі заяви про призначення пенсії через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України та портал Дія. Змінено слова «довідка військового комісаріату про період участі у бойових діях» на «документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні Україн

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2040-20#Text Закон України від 15 лютого 2022 року №2040-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства"]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядок призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF/stru#Stru Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/583-92-%D0%BF#Text Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]
*
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
# ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
# адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
# паспортні дані (серія та номер паспорту);
# номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
# спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
# нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Загальна інформація ==
Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до органів Пенсійного фонду України (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).
== Пенсійний вік ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2981-20#n2 Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії"] тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається:
за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку;

по інвалідності - з дня встановлення інвалідності;

у зв’язку з втратою годувальника - з дня, що настає за днем смерті годувальника;

за вислугу років - з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року.
|}
З квітня 2021-го пенсійний вік для жінок збільшено до 60 років і таким чином вік і правила виходу на пенсію у чоловіків і жінок однакові.

Проте жінки, які досягнули віку 59,6 років до квітня 2021 року, зможуть отримати виплату на півроку раніше (це ті, хто народився з 1 жовтня 1960-го по 31 березня 1961 року)

'''До досягнення 60 років,''' право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

У 2024 році в Україні відповідно до закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] зміняться вимоги до страхового стажу, а саме:
* щоб вийти на пенсію в 60 років потрібно 31 рік стажу (до цього часу було 30 років);
* щоб вийти на пенсію в 63 роки потрібно від 21 до 31 років стажу;
* щоб вийти в 65 років потрібно від 15 до 21 років стажу.
Слід зазначити, що вимоги для виходу на пенсію в 60 років в Україні підвищуються поетапно: у 2020 для цього було потрібно 27 років офіційного працевлаштування, а в 2028 році збільшиться до 35 років.

Крім того, якщо особі, якій вже виповнилося 60 років, офіційного страхового стажу для виходу на пенсію недостатньо, його можна докупити. ''З 1 квітня 2024 року мінімальний страховий внесок становить 1760 грн'' (мінімальна заробітна плата помножена на 22%).
=== Категорії громадян, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком ===
{| class="wikitable"
|особи, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, за умови реєстрації осіб у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи
! rowspan="2" |не більше ніж за півтора роки до досягнення пенсійного віку
|-
|особи, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу ц зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я, та якщо трудовий договір був розірваний з дотриманням вимог положень [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-rozirvannia-trudovoho-dohovoru-z-initsiatyvy-robotodavtsia-1449-271222 Постанови Кабінету Міністрів від 27 грудня 2022 р. № 1449 "Про затвердження Порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком"]
|-
|особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики
!після досягнення чоловіками 45 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років у чоловіків і не менше 15 років у жінок
|-
|особи з інвалідністю по зору I групи - сліпі та особи з інвалідністю з дитинства I групи
!після досягнення чоловіками 50 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років у чоловіків і не менше 10 років у жінок
|-
|жінки, які народили п’ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку
! '''після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу'''
|-
|за вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п’ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком
!після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років
|-
|військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України
! rowspan="6" |після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
|-
|дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
|-
|особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
|-
|особи з числа резервістів, військовозобов’язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
|-
|дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п’ятого частини першої статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних
|-
|дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, діти, які стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, і батьки, яким надано статус сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пункту 1 статті 10 зазначеного Закону
|-
|'''До досягнення 50 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 45 років - по 31 березня 1970 року включно;
* 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
* 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
* 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
* 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
* 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
* 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
* 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
* 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
* 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
* 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. 
За відсутності стажу роботи 25 років у чоловіків та 20 років у жінок, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. 
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 
* чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
* жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
!після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
|-
|'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2]:'''
 
'''До досягнення 55 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
При наявності стажу роботи менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці (12 років і 6 місяців для чоловіків та 10 років для жінок), [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи (30 років для чоловіків і 25 - для жінок), пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 
* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 
!після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
|-
|Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України,
!незалежно від віку за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років
|-
|працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень)
! rowspan="2" |незалежно від віку за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
|-
|Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
|-
|При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок
!пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік
|-
|трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки
!'''після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']).
|-
|жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів
!'''після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «г» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства
!'''після досягнення 55 років при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну
!'''після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «е» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком
!'''після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583 - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей
!'''незалежно від віку і трудового стажу, відповідно до''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF '''Постанови Кабінету Міністрів України від 16.0.5.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»'''] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв
!'''після досягнення 55 років і при стажі роботи''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
*для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; 

* для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
|-
| colspan="2" |'''особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення із зменшенням загального пенсійного віку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення»], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]):'''
|-
|Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів
!зменшення віку на 10 років
|-
|Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів
!зменшення віку на 8 років
|-
|Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році
!зменшення віку на 5 років
|-
|Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше),
!вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки
|-
|Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше)
!вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік
|-
| colspan="2" |'''Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]'''
|-
| - евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році
!10 років
|-
| - евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році
!8 років
|-
| - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов’язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років
!4 роки*
та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років
|-
| - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років
!3 роки*
та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років
|-
| - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років
!2 роки*
та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років
|-
| - особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями
!2 роки
|-
|Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки.
!
|-
|Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік.
!
|-
|Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
!
|}
== Позасудовий порядок звернення за призначенням пенсії за віком ==
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. 
Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).

Заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії працюючим особам може бути подана через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи, організації.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.
=== Перелік необхідних документів ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1] до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: '''1.''' документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків; '''2.''' документи про стаж, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.] У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року. У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Списками № 1 та № 2], такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. У довідці мають бути вказані:
* періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* професія або посада;
* характер виконуваної роботи;
* розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
* Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до для призначення пенсії, визначеному Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1], за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області.
'''3.''' документи про місце проживання (реєстрації) особи; '''4.''' документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах):
* посвідчення учасника бойових дій або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації);
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю по зору I групи – сліпим;
* закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю.
=== Строки розгляду питання ===
''Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'' Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Якщо звернення надійшло пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, пенсії за віком призначаються з дня звернення за пенсією. Пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров’я.
=== Підстави для відмови ===
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах).
== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07#Text Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6];
* у судовому порядку.
'''Детальніше див.:''' [[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]].
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя

2024-11-14T09:40:58Z

Kseniia.zhadko: Слова Мінсоцполітики замінено на слова "Державна служба у справах дітей" відповідно до абз. 2, 4 ч. 30 Постанови КМУ від 08.10.2008 року №905.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей»]

== Усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя ==
=== Куди потрібно звернутися? ===
* 1-крок - до служби у справах дітей за місцем проживання дитини та отримати висновок про доцільність усиновлення.
* 2-крок - до суду з позовною заявою про усиновлення.
{| class="wikitable"
|+
|Регіональні служби у справах дітей https://www.msp.gov.ua/content/kontakti1.html
|}

=== Перелік необхідних документів ===
Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.
До заяви додаються:
* копія паспорта громадянина України, копія паспорта іноземця або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
* копія свідоцтва про шлюб;
* висновок про стан здоров'я заявника;
* довідка про наявність чи відсутність судимості;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
* засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
* висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням.

=== Строк розгляду ===
Служба у справах дітей '''протягом 10 робочих днів''' після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з'ясовує чи згодна дитина на усиновлення відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункту 72 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей], '''розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.'''

Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини оформляється на бланку районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, підписується головою (заступником голови), скріплюється печаткою та '''видається заявнику під розписку'''.

Разом з висновком заявнику повертаються пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою та завірені підписом керівника (заступника керівника) служби у справах дітей документи, подані кандидатом в усиновлювачі.

=== Згода дитини на усиновлення ===
Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Згода дитини на усиновлення надається письмово або усно залежно від віку та стану здоров'я дитини.

Для з'ясування, чи згодна дитина на усиновлення, представник служби у справах дітей у присутності представника дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників проводить бесіду з дитиною. Якщо дитина усвідомлює факт усиновлення, представник служби у справах дітей роз'яснює дитині його правові наслідки.

Письмова згода дитини на усиновлення засвідчується представником служби у справах дітей із зазначенням особи, у присутності якої вона була надана, що підтверджується підписом такої особи.

Якщо дитина у зв'язку з її віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення, усиновлення проводиться без її згоди.

Про надання дитиною усної згоди на усиновлення або здійснення усиновлення без згоди дитини зазначається у висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. При цьому зазначаються прізвище, ім'я, по батькові представника служби у справах дітей, який проводив бесіду з дитиною, та представника дитячого закладу чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників, у присутності яких дитина надала згоду на усиновлення, або наводяться причини, з яких усиновлення здійснюється без згоди дитини.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/91480916 Зразок судового рішення про усиновлення одним із подружжя дитини другого з подружжя].

== Усиновлення на території України дитини іншого з подружжя іноземцем==
Усиновлення на території України дитини іншого з подружжя іноземцем, який перебуває у шлюбі з громадянином України, здійснюється в порядку який передбачений і для громадян України ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF відповідно до пункту 91 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей]). У цьому випадку буде проводитися перевірка іноземця на предмет наявності або відсутності інформації компрометуючого характеру.
=== Перевірка іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру===
Для перевірки іноземців, які перебувають у шлюбі з громадянами України і постійно проживають на території України, на предмет наявності або відсутності інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу служба у справах дітей '''протягом п'яти робочих днів''' надсилає повідомлення до Державної служби у справах дітей.

=== Перелік необхідних документів для здійснення перевірки ===
'''До повідомлення додаються:''' 
# копія паспорта іноземця з перекладом на українську мову;
# засвідчена нотаріально письмова згода заявника на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає.

Державна служба у справах дітей '''протягом десяти робочих днів''' після надходження повідомлення надсилає запит до Національної поліції.

Національна поліція проводить перевірку заявників відповідно та надсилає відповідь по суті запиту службі у справах дітей, яка розглядає питання про взяття заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. 

Питання про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі та підготовка висновку про можливість подружжя бути усиновлювачами, один з якого є іноземцем, розглядається службою у справах дітей '''протягом п'яти робочих''' днів після надходження від Національної поліції результатів перевірки заявників. 

Повідомлення долучається службою у справах дітей до справи заявників, а його копія видається заявникам для подання до суду. '''Строк дії повідомлення - один рік з дня його видачі Національним центральним бюро Інтерполу.'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87209071 Зразок судового рішення в якій просять суд оголосити їх усиновлювачами малолітніх].
== Усиновлення дитини - громадянина України, яка проживає за її межами==
=== Куди звернутися?===
До [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini консульської установи чи дипломатичного представництва України] в країні проживання дитини.

=== Перелік необхідних документів===
Звертатися із заявою до консульської установи чи дипломатичного представництва України в країні проживання дитини. 
'''До заяви додаються:'''
* копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
* копія документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни;
* висновок про стан здоров'я заявника;
* довідка про наявність чи відсутність судимості у заявника, видана компетентним органом країни проживання;
* висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем. У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
* засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
=== Строк розгляду ===
Консульська установа чи дипломатичне представництво України '''протягом 20 робочих днів''' після надходження заяви та документів, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і приймає рішення про усиновлення дитини, якщо усиновлювач - громадянин України.

=== Порядок усиновлення===
У разі коли усиновлення здійснюється у відповідних органах держави, на території якої проживає дитина, консульська установа чи дипломатична установа України готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і видає його заявнику для подання до відповідного органу.

 Після проведення усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя дані про усиновлену дитину вносяться службою у справах дітей до Книги обліку дітей, усиновлених вітчимом або мачухою, яка ведеться за формою, а консульською установою чи дипломатичним представництвом України - до Книги обліку рішень про усиновлення дітей.

Документи щодо усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя зберігаються службою у справах дітей до досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років, після чого знищуються, про що складається акт.
[[Категорія: Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Усиновлювачі]]
[[Категорія:Діти]]

Безоплатна приватизація земельної частки (паю) працівниками соціальної сфери села

2024-11-14T08:52:42Z

Kseniia.zhadko: Стяття відповідає чинному законодавству та не потребує редагування.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#Text Закону України "Про культуру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 "Про затвердження посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указ Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''

Відповідно до''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 підпункту 5 пункту 27 '''розділу X Земельного кодексу України'''] '''у період дії воєнного стану в Україні''' або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан '''безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність,''' надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації '''забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом" (введений у дію з 01.01.2002 р.).
|}
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n328 статті 25 Земельного кодексу України] при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Працівники державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості) безоплатно.
Розміри земельних ділянок, що виділяються для зазначених осіб, які проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, не можуть перевищувати норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства, тобто не більше 2,0 га. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 стаття 121 Земельного кодексу України]).

Вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) працівників зазначених, установ і організацій та пенсіонерів з їх числа є рівними.
Відповідно до пунктом 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"] створено резервний фонд який використовується для передачі земель у приватну власність переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі.

Отже відповідно до зазначеної норми, якщо працівник який працює в соціальній сфері села, а також пенсіонер з їх числа бажає отримати земельну ділянку, то він має право на її отримання з резервного фонду сільськогосподарських угідь.
== Отримання земельної частки (паю) працівниками державних та комунальних закладів охорони здоров'я, а також пенсіонерів з їх числа ==
Працівниками охорони здоров'я є медичні і фармацевтичні працівники ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n511 стаття 74 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я")].

Згідно із пунктом "м" частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n551 першої 77 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"] медичні і фармацевтичні працівники мають право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, розташованих на території відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.

Дія пункту "м" не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) та земельні ділянки, для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства, крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до закону.

== Отримання земельної частки (паю) працівниками державних та комунальних закладів освіти, а також пенсіонерів з їх числа ==
До працівників освіти належать особи, що займають посади, перелік яких затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 "Про затвердження посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"].

Відповідно до абзацу другого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n836 частини третьої статті 57 Закону України "Про освіту"] педагогічні працівники, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонери, які раніше працювали педагогічними працівниками мають право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи чи організації, розташованих на території відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи чи організації, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.

Дія абзацу другого частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n836 статті 57 Закону України "Про освіту"] не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) або земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства, крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до закону.
== Отримання земельної частки (паю) працівниками державних та комунальних закладів культури, а також пенсіонерів з їх числа ==
Згідно зі статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#Text Закону України "Про культуру"] до працівників культури (працівників у сфері культури) відносяться професійні творчі працівники або працівники закладу культури чи інша фізичні особи, які провадить діяльність у сфері культури.

Професійний творчий працівник – це особа, яка провадить творчу діяльність на професійній основі, результатом якої є створення, або інтерпретація творів у сфері культури та мистецтва, публічно представляє такі твори на виставках, шляхом публікації, сценічного виконання, кіно-, теле-, відеопоказу тощо та/або є членом творчої спілки, та/або має державні нагороди за діяльність у сфері культури та мистецтва.
Відповідно до частини четвертої статті 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#Text Закону України "Про культуру"] працівники державних і комунальних закладів культури, педагогічні працівники закладів освіти сфери культури, які працюють у сільській місцевості та селищах міського типу, а також пенсіонери, які раніше працювали в державних та комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури у таких населених пунктах і проживають у них, мають право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки відповідно до законодавства.
== Див. також ==
*[[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення

2024-10-07T11:41:54Z

Kseniia.zhadko: Відредаговано із рахуванням змін внесених до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" від 21.10.1995 № 848.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n15 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" від 21.10.1995 № 848]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»]
== Поняття ==
'''Житлова субсидія''' є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.
== Порядок подання документів ==
Для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає:

– [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 заяву про призначення та надання житлової субсидії,]

– [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1452 декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії].

Зазначені документи подаються структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, посадовим особам виконавчого органу, центру надання адміністративних послуг за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання), органу Пенсійного фонду України - незалежно від місця проживання.

За потреби можуть бути також додані:
# договір найму (оренди) житла (за наявності);
# довідки про доходи (у разі зазначення у декларації доходів, інформація про які відсутня в ДФС, ПФУ);
#копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності);
#рішення суду (в разі наявності);
# інші документи, які необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби), наприклад, документами, що підтверджують непроживання особи за місцем реєстрації. Такими документами можуть бути:
#* довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв’язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, у тому числі легалізовані в Україні документи про набуття страхового стажу в іншій країні;
#* довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні;
#* акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради;
#* договори оренди житла в іншому місці тощо.
Заява та декларація можуть бути надіслані поштою або в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України або Портал Дія, офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ними інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також інформаційні системи Мінсоцполітики (з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження уповноваженому органу.
== Порядок прийняття та дія рішення комісії ==
Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF 10 Положення] житлові субсидії непрацездатним непрацюючим особам, які проживають самі, призначаються на норму, що перевищує встановлену законодавством соціальну норму житла (далі - понаднормова площа житла), якщо про це зазначено у заяві.

Площа житла, на яку призначається субсидія з урахуванням понаднормової площі, розраховується шляхом збільшення соціальної норми житла для домогосподарства на 30 відсотків.

Відповідно до чинного законодавства установлена соціальна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF#Text норма житла], в межах якої держава надає громадянам субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, а саме послуг постачання та розподілу природного газу для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 13,65 кв. метра опалюваної площі на одну особу та додатково 35,22 кв. метра на домогосподарство.

'''До непрацездатних непрацюючих осіб, які проживають самі і яким житлову субсидію може бути призначено на понаднормову площу житла, належать:'''
* особи, які не досягли повноліття;
* громадяни, які отримують пенсію за віком, у зв’язку з втратою годувальника або по інвалідності, а також ті, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, і отримують пенсію за вислугою років;
* громадяни, які отримують державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;
* громадяни, які отримують державну соціальну допомогу особі, яка не має права на пенсію, та особам з інвалідністю;
* громадяни, які отримують тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.
Призначення житлових субсидій на понаднормову площу житла переглядається у разі зміни складу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), складу сім’ї члена домогосподарства, працевлаштування таких осіб або виникнення у них інших джерел доходів, про що одержувач житлової субсидії зобов’язаний повідомити протягом 30 календарних днів уповноваженому органу про виникнення таких обставин.

Житлова субсидія не може призначатися одночасно за зареєстрованим місцем проживання особи та за місцем її фактичного проживання.
== Строки прийняття рішення ==
Структурним підрозділом з питань соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів приймається рішення про:
* призначення житлової субсидії;
* непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від’ємне значення);
* відмову в призначенні житлової субсидії.
У разі прийняття рішення про призначення (непризначення) житлової субсидії структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому структурний підрозділ з питань соціального захисту населення самостійно обирає форму такого повідомлення (в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді та спосіб для повідомлення (особиста бесіда, поштовий зв’язок, смс-повідомлення, електроні засоби зв’язку, електронна пошта (за наявності), повідомлення через Портал Дія).
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Діти війни]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення

2024-10-07T10:44:36Z

Kseniia.zhadko: Внесено зміни з урахуванням змін від 24.07.2024 у ПОЛОЖЕННІ про порядок призначення житлових субсидій затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n15 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" від 21.10.1995 № 848]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»]
== Поняття ==
'''Житлова субсидія''' є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.
== Порядок подання документів ==
Для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає:

– [https://www.msp.gov.ua/files/subsydii/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20-%20505.pdf заяву про призначення та надання житлової субсидії],

– [https://www.msp.gov.ua/files/subsydii/%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20-%20505.pdf декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії].

Зазначені документи подаються структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, посадовим особам виконавчого органу, центру надання адміністративних послуг за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання), органу Пенсійного фонду України - незалежно від місця проживання.

За потреби можуть бути також додані:
# договір найму (оренди) житла (за наявності);
# довідки про доходи (у разі зазначення у декларації доходів, інформація про які відсутня в ДФС, ПФУ);
#копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності);
#рішення суду (в разі наявності);
# інші документи, які необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби), наприклад, документами, що підтверджують непроживання особи за місцем реєстрації. Такими документами можуть бути:
#* довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв’язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, у тому числі легалізовані в Україні документи про набуття страхового стажу в іншій країні;
#* довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні;
#* акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради;
#* договори оренди житла в іншому місці тощо.
Заява та декларація можуть бути надіслані поштою або в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України або Портал Дія, офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ними інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також інформаційні системи Мінсоцполітики (з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження уповноваженому органу.
== Порядок прийняття та дія рішення комісії ==
Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF 10 Положення] житлові субсидії непрацездатним непрацюючим особам, які проживають самі, призначаються на норму, що перевищує встановлену законодавством соціальну норму житла (далі - понаднормова площа житла), якщо про це зазначено у заяві.

Площа житла, на яку призначається субсидія з урахуванням понаднормової площі, розраховується шляхом збільшення соціальної норми житла для домогосподарства на 30 відсотків.

Відповідно до чинного законодавства установлена соціальна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF#Text норма житла], в межах якої держава надає громадянам субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, а саме послуг постачання та розподілу природного газу для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 13,65 кв. метра опалюваної площі на одну особу та додатково 35,22 кв. метра на домогосподарство.

'''До непрацездатних непрацюючих осіб, які проживають самі і яким житлову субсидію може бути призначено на понаднормову площу житла, належать:'''
* особи, які не досягли повноліття;
* громадяни, які отримують пенсію за віком, у зв’язку з втратою годувальника або по інвалідності, а також ті, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, і отримують пенсію за вислугою років;
* громадяни, які отримують державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;
* громадяни, які отримують державну соціальну допомогу особі, яка не має права на пенсію, та особам з інвалідністю;
* громадяни, які отримують тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.
Призначення житлових субсидій на понаднормову площу житла переглядається у разі зміни складу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), складу сім’ї члена домогосподарства, працевлаштування таких осіб або виникнення у них інших джерел доходів, про що одержувач житлової субсидії зобов’язаний повідомити протягом 30 календарних днів уповноваженому органу про виникнення таких обставин.

Житлова субсидія не може призначатися одночасно за зареєстрованим місцем проживання особи та за місцем її фактичного проживання.
== Строки прийняття рішення ==
Структурним підрозділом з питань соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів приймається рішення про:
* призначення житлової субсидії;
* непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від’ємне значення);
* відмову в призначенні житлової субсидії.
У разі прийняття рішення про призначення (непризначення) житлової субсидії структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому структурний підрозділ з питань соціального захисту населення самостійно обирає форму такого повідомлення (в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді та спосіб для повідомлення (особиста бесіда, поштовий зв’язок, смс-повідомлення, електроні засоби зв’язку, електронна пошта (за наявності), повідомлення через Портал Дія).
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Діти війни]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Несанкціонований доступ до житла та іншого володіння для проведення огляду та ліквідації або відвернення аварії

2024-10-03T13:33:35Z

Kseniia.zhadko: Стаття актуальна, редагування не потребує.

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/go/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]

== Гарантія недоторканості житла. Кримінальна відповідальність ==

Кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (стаття 30 Конституції України).

Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, - караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років (стаття 162 Кримінального кодексу України).

Разом з тим, поруч з конституційною гарантією недоторканності житла (проникнення за вмотивованим рішенням суду), у статті 30 Конституції України передбачено проникнення до житла, іншого володіння особи у невідкладних випадках, зокрема пов'язаних із врятуванням життя людей та майна, відповідно до можливого іншого, встановленого законом, порядку.
== Основні положення процедури несанкціонованого доступу до житла ==

Процедура несанкціонованого доступу до житла та іншого володіння для проведення огляду та ліквідації або відвернення аварії передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом України "Про житлово-комунальні послуги"].

До основних положень несанкціонованого доступу згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2029.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0 статті 29 цього Закону], можливо віднести таке:
# На споживача покладено зобов'язання забезпечити доступ до свого житла, іншого об’єкта нерухомого майна для:
#*ліквідації та відвернення аварій, пов’язаних із наданням відповідної комунальної послуги, - цілодобово;
#*встановлення або заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних чи профілактичних оглядів, зняття контрольних показань вузлів обліку - згідно з умовами договору про надання відповідної комунальної послуги, договору про управління багатоквартирним будинком;
# Передбачено проникнення до житла та іншого володіння особи для проведення огляду та ліквідації або відвернення аварії без отримання згоди власника (користувача) (несанкціонований доступ) у порядку, встановленому Законом «Про житлово-комунальні послуги», лише у невідкладних випадках, пов'язаних з необхідністю рятування життя і здоров’я людей та/чи майна;
# Встановлено наступні обов’язки працівників виконавця під час доступу до житла, іншого об’єкта нерухомого майна: пред’явити відповідне посвідчення; поважати права споживачів, утримуватися від розголошення інформації про особисте життя споживача, інших осіб, які перебувають у житлі (іншому об’єкті нерухомого майна), яка стала їм відома у зв’язку з доступом до житла, іншого об’єкта нерухомого майна; перебувати лише в тих приміщеннях, в яких розташоване обладнання, перевірка, ремонт, встановлення, заміна або огляд якого проводиться;
# Встановлено умови несанкціонованого доступу: відсутність власника (користувача) в момент виникнення невідкладного випадку, відсутність можливості встановити зв’язок з ним для інформування про необхідність негайного прибуття до житла, іншого об’єкта нерухомого майна або відмова власника (користувача) допустити в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна) представника виконавця, і при цьому є об’єктивні підстави вважати, що аварія, яка створює загрозу життю та/або майну, наявна саме в цьому житлі (іншому об’єкті нерухомого майна);
# Встановлено обов’язок представника виконавця з попередження власника (користувача), який присутній, але відмовляється допустити його до житла (іншого об’єкта нерухомого майна), про здійснення несанкціонованого доступу;
# Визначено склад присутніх під час здійснення несанкціонованого доступу і до повного завершення робіт: представник виконавця, представник органів внутрішніх справ, працівники аварійно-ремонтної бригади та власник (користувач) з будь-якої із сусідніх будівель (з будь-якого приміщення, розташованого у тому самому багатоквартирному будинку, якщо несанкціонований доступ здійснюється у багатоквартирному будинку);
# Встановлено обов’язки аварійно-ремонтної бригади під час несанкціонованого доступу:
#*забезпечення доступу до житла, іншого об’єкта нерухомого майна, у тому числі, за потреби, шляхом порушення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон або інших елементів будівель і приміщень після погодження своїх дій з іншими учасниками несанкціонованого доступу;
#*здійснення огляду місця аварії та/або місця виникнення неполадок, що унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам;
#*проведення ремонтних та відновлювальних робіт;
#*невідкладне відновлення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон, замків, запорів на них та інших елементів будівель і приміщень, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу, і проведення відповідних ремонтних та відновлювальних робіт;
#*дотримання прав осіб, які проживають (перебувають) у відповідному житлі, іншому об’єкті нерухомого майна, мінімізація негативних наслідків несанкціонованого доступу, зокрема щодо їхнього майна, та обмеження доступу лише тими приміщеннями, в яких виконуються відповідні ремонтні та відновлювальні роботи.
# Передбачено складання акту про здійснення несанкціонованого доступу та проведення ремонтних і відновлювальних робіт, який підписується всіма учасниками такого доступу із зазначенням:
#*підстави для здійснення несанкціонованого доступу;
#*інформація про попередження споживача із зазначенням часу та осіб, які вели переговори із споживачем, у разі їх проведення;
#*причина та місце виникнення аварії, перелік неполадок;
#*перелік виконаних робіт; прізвища, імена, по батькові та посади учасників несанкціонованого доступу;
#*інформація про спосіб і час відновлення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон або інших елементів будівель і приміщень, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу, і проведення ремонтних та відновлювальних робіт;
# Встановлено опечатування відновлених елементів;
# Передбачено покладення витрат на здійснення несанкціонованого доступу у зв’язку з відмовою власника (користувача) надати допуск до свого житла (іншого об’єкта нерухомого майна), а також завдана внаслідок цього шкода покладаються на винну особу. Витрати, пов’язані із забезпеченням несанкціонованого доступу, проведенням ремонтних і відновлювальних робіт, необхідних у зв’язку з відсутністю власника (користувача) у житлі (іншому об’єкті нерухомого майна), покладаються на особу, з вини якої сталася аварія. Виконавець комунальної послуги, який самостійно здійснив зазначені витрати, має право на зворотну вимогу щодо відшкодування таких витрат за рахунок винних осіб.
# Встановлено, що у багатоквартирному будинку, управління яким здійснюється управителем, передбачені цією статтею права та обов’язки представників виконавців комунальних послуг щодо доступу (у тому числі несанкціонованого) до житла, іншого об’єкта нерухомого майна поширюються також на управителя та його представника. У багатоквартирному будинку, управління яким здійснюється об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку, передбачені цією статтею права та обов’язки представників виконавців комунальних послуг щодо доступу (у тому числі несанкціонованого) до житла, іншого об’єкта нерухомого майна поширюються також на посадових осіб і працівників такого об’єднання.
== Порядок проведення процедури несанкціонованого доступу до житла та іншого володіння для проведення огляду та ліквідації або відвернення аварії ==

==== Особи, які мають бути присутні при несанкціонованому доступі: ====
# Представник виконавця/виробника.
# Представник аварійно-ремонтної бригади.
# Представник Національної поліції України.
# Представник балансоутримувача будинку (ЖЕК/ОСББ).
# Представник будь-якої сусідньої (суміжної) квартири.

==== Алгоритм процедури несанкціонованого доступу до житла та іншого володіння для проведення огляду: ====

# Представник комунальної служби складає акт про проведення несанкціонованого доступу, який підписується всіма учасниками доступу, у якому обов'язково зазначаються: підстави для несанкціонованого доступу; відмітка про попередження споживача із зазначенням часу та осіб, які про вели переговори із споживачем, у разі, якщо вони були проведені; інформація про спосіб і час відновлення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон або інших елементів будівель і приміщень, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу, і проведення ремонтних та відновлювальних робіт (не пізніше, ніж протягом доби з моменту здійснення несанкціонованого доступу); прізвище, ім'я, по батькові та посади учасників несанкціонованого доступу.
# Представники аварійно-ремонтної бригади здійснюють забезпечення доступу в приміщення шляхом порушення конструктивної цілісності вхідних дверей або вікон у приміщенні після погодження своїх дій з іншими учасниками несанкціонованого доступу
# Представники аварійно-ремонтної бригади здійснюють огляд місця аварії, неполадки, що унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам.
# Представники аварійно-ремонтної бригади здійснюють проведення робіт, спрямованих на огляд та усунення аварії.
# Представники аварійно-ремонтної бригади здійснюють термінове відновлення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон приміщення, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу.
# Представник комунальної служби складає акт про проведення ремонтних робіт, який підписується всіма учасниками доступу, в ньому обов'язково зазначаються: причина та місце виникнення аварії, неполадки; перелік виконаних робіт.
# Представник комунальної служби опечатує відновлені двері, вікна власною печаткою та ставить підпис, час і дату опечатування.

Оригінали складених актів зберігаються в комунальній службі, іншим учасникам доступу видаються копії, завірені печаткою.

Окремо слід зазначити, що витрати на здійснення несанкціонованого доступу у зв'язку з відмовою власника (користувача) надати допуск до свого житла (іншого об'єкта нерухомого майна), а також завдана внаслідок цього шкода покладаються на винну особу. При цьому, виконавець комунальної послуги, який самостійно здійснив зазначені витрати, має право на зворотну вимогу щодо відшкодування таких витрат за рахунок винних осіб.

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Приватизація дачних ділянок в складі кооперативів

2024-09-16T16:10:50Z

Kseniia.zhadko: Статтю доповнено пп.5, п.27 розділу X Земельного кодексу України та додано посилання на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель»

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель»]

== Загальні положення ==
Відповідно до статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] українці мають право набувати із земель державної і комунальної власності безплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення садівництва.

Відповідно до статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва в розмірі не більше 0,10 гектара.

Відповідно до статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закону України «Про кооперацію]» земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність. Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність із земель державної або комунальної власності відповідно до закону.

Так, кооперативам можуть бути надані безкоштовно у власність або в оренду земельні ділянки органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади на підставі містобудівної документації. Крім цього, земля кооперативу може складатися із земельних ділянок, які кооператори придбали на підставі цивільно-правових угод. Кожен член кооперативу має право на володіння, користування і за згодою кооперативу управління майном, що належить кооперативу. Для того, щоб кожен член кооперативу міг реалізувати своє право на власність, потрібно виділити ділянку з кооперативу шляхом її виділення та приватизації.

Увага! 19 листопада 2022 року набрав чинності '''''Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель»''''', яким, зокрема, внесли зміни до '''''пп.5, п.27 розділу X Земельного кодексу України''''' щодо безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність.

Цією нормою закону визначили, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Земельним Кодексом України.

Отже, право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність під час дії воєнного стану мають тільки громадяни України, яким на праві приватної власності належать об’єкти нерухомого майна, у тому числі індивідуальні житлові будинки, гаражі, садові будинки та інші будівлі, право власності на які оформлено згідно діючого законодавства та громадяни, яким земельні ділянки були надані до 1 січня 2002 року у користування.

Кожен член кооперативу може претендувати на розмір паю залежно від його внеску у фонд. Якщо ж член кооперативу виключений або хоче вийти з кооперативу, він все одно має право отримати земельну ділянку в натурі. Право власності членів кооперативу (фізичних осіб) на свою загальну частку успадковується.

Члени колективних сільськогосподарських кооперативів, які до 2002 року не приватизували ділянки шляхом оформлення права на земельну ділянку (пай), мають право на приватизацію, згідно ст. ст. 25, 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України].

''Виділення ділянки кооперативу'' – це процедура відчуження земельної ділянки із загальної маси землі кооперативу з погодження цього ж кооперативу і одержання дозволу органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади на відведення її у власність громадянина.

Тобто, якщо особі виділити ділянку з кооперативу, необхідно спочатку отримати погодження кооперативу. Так, кооператив – це організація з внутрішньою структурою органів, одним з яких є загальні збори членів кооперативу. Саме цей орган наділений функцією прийняття рішення про володіння, користування та управління майном. Саме до нього необхідно звернутися для отримання погодження про відчуження ділянки, виділення ділянки з кооперативу.

== Алгоритм приватизації земельної ділянки, що знаходиться у складі кооперативу ==
Відповідно до статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

# Отримати дозвіл органів місцевого самоврядування / органів виконавчої влади на розробку проекту землеустрою. Для цього особі слід подати заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та долучити до неї графічні матеріали місця розташування земельної ділянки. Для отримання графічних матеріалів Ви можете звернутися до територіального органу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) або приватної фірми та замовити викопіювання з кадастрової карти або плану. Крім того, такі матеріали можна виготовити самостійно за допомогою [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all Публічної кадастрової карти України]. Заява розглядається у місячний строк. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відмова уповноваженого органу у видачі дозволу може бути оскаржена до суду.
# Звернутися до землевпорядної організації для [[Розроблення документації землеустрою|розробки проекту землеустрою]].
# З готовою технічною документацією звернутись до органу місцевого самоврядування / органу виконавчої влади, який надавав дозвіл на розробку проекту землеустрою, з заявою про затвердження проекту землеустрою.
# Звернутися до державного реєстратора для реєстрації права власності у [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Реєстрі речових прав на нерухоме майно].

== Див. також ==
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
* [[Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Визнання_права_на_завершення_процедури_приватизації_та_здійснення_державної_реєстрації_земельної_ділянки Визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Приватизація_гаражу_в_гаражному_кооперативі Приватизація гаражу в гаражному кооператив]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Особливості медичної реформи з січня 2018 року

2024-09-16T14:15:47Z

Kseniia.zhadko: До переліку прав НСЗУ додано підпункт 5 згідно з Постановою КМ № 753 від 21.08.2019. Видалено перші два абзаца з теми "Автономізація медзакладів" у зв'язку з неактуальністю. Слова "ліцензійну справу" замінено на "заяву" та прибрано неактуальне посилання.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2168-19 Закон України "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2206-19 Закон України "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2002-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1101-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101 "Про утворення Національної служби охорони здоров’я"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1075-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1075 "Про затвердження Методики розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-96-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1138 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411 "Деякі питання електронної системи охорони здоров’я"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1013-2016-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 1013-р "Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я"]
== Програма медичних гарантій громадянам України після впровадження реформи ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2168-19 ст. 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"] у межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, '''повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України''' необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням:
[[Файл:Послуги за рахунок коштів Державного бюджету України.jpg|міні|Послуги за рахунок коштів Державного бюджету України]]
# екстреної медичної допомоги;
# первинної медичної допомоги;
# вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;
# третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
# паліативної медичної допомоги;
# реабілітації у сфері охорони здоров’я (з 30.06.2021 року);
# медичної допомоги дітям до 16 років;
# медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
[[Файл:Перелік послуг які надаються безоплатно.jpg|міні|Медичні послуги які надаються безоплатно]]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19#Text частини 3 статті 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"] медичні послуги та лікарські засоби, що не включені до програми медичних гарантій, не підлягають оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, але можуть покриватися за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію відповідних державних програм та заходів, місцевих бюджетів, медичного страхування, юридичних і фізичних осіб та з інших джерел, не заборонених законодавством.

'''До переліку медичних послуг з надання первинної медичної допомоги входить (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-18#Text наказу Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги" від 19.03.2018 року № 504]):'''
# динамічне спостереження за станом здоров’я пацієнтів із використанням фізикальних, лабораторних та інструментальних досліджень відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;
# проведення діагностики та лікування найбільш поширених інфекційних та неінфекційних хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів;
# динамічне спостереження за пацієнтами із діагностованими хронічними захворюваннями (супровід пацієнтів із хронічними захворюваннями та станами), що включає комплекс діагностичних та лікувальних втручань, які передбачені галузевими стандартами;
# надання в межах ПМД невідкладної медичної допомоги у разі розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнтам, якщо такий розлад стався під час прийому пацієнта лікарем з надання ПМД та якщо пацієнт не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
# направлення відповідно до медичних показань пацієнтів, які не потребують екстреної медичної допомоги, для надання їм вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
# взаємодія з надавачами вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги з метою своєчасного діагностування та забезпечення лікування хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів з урахуванням особливостей стану здоров’я пацієнта;
# проведення обов’язкових медичних втручань щодо пацієнтів з наявними факторами ризику розвитку окремих захворювань;
# проведення профілактичних втручань, що включає:
## вакцинацію відповідно до вимог календаря профілактичних щеплень;
## підготовлення та надсилання повідомлень про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення;
## проведення епідеміологічних обстежень поодиноких випадків інфекційних хвороб;
# надання консультативної допомоги, спрямованої на усунення або зменшення звичок і поведінки, що становлять ризик для здоров’я (тютюнокуріння, вживання алкоголю, інших психоактивних речовин, нездорове харчування, недостатня фізична активність тощо) та формування навичок здорового способу життя;
# динамічне спостереження за неускладненою вагітністю та (у разі потреби) направлення до лікаря акушера-гінеколога закладу вторинної медичної допомоги;
# здійснення медичного спостереження за здоровою дитиною;
# надання окремих послуг паліативної допомоги пацієнтам усіх вікових категорій, що включає:
## регулярну оцінку стану важкохворого пацієнта та його потреб;
## оцінку ступеня болю та лікування больового синдрому;
## призначення наркотичних засобів та психотропних речовин відповідно до законодавства, включаючи оформлення рецептів для лікування больового синдрому;
## призначення лікування для подолання супутніх симптомів (закрепи, нудота, задуха тощо);
## консультування та навчання осіб, які здійснюють догляд за пацієнтом;
## координацію із забезпечення медичних, психологічних тощо потреб пацієнта;
# направлення пацієнтів відповідно до медичних показань для надання їм паліативної допомоги в обсязі, що виходить за межі ПМД;
# призначення лікарських засобів та медичних виробів, технічних засобів медичної реабілітації з оформленням відповідних документів згідно з вимогами законодавства;
# ведення первинної облікової документації, оформлення довідок, листків непрацездатності та направлень для проходження медико-соціальної експертизи, а також лікарських свідоцтв про смерть;
# взаємодія з соціальними службами для пацієнтів, соціальні умови життя яких впливають на здоров’я;
# взаємодія із суб’єктами системи громадського здоров’я.
'''До переліку лабораторних та інструментальних діагностичних досліджень, що здійснюються у межах медичних послуг з надання первинної медичної допомоги належать:'''
# Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою.
# Загальний аналіз сечі.
# Глюкоза крові.
# Загальний холестерин.
# Вимірювання артеріального тиску.
# Електрокардіограма.
# Вимірювання ваги, зросту, окружності талії.
# Швидкі тести на вагітність, тропоніни, ВІЛ, вірусні гепатити, SARS-CoV-2.
Програма медичних гарантій затверджується Верховною Радою України у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, парламент щороку схвалюватиме перелік медичних послуг і лікарських засобів, які гарантовані державою та оплачуються за рахунок бюджетних коштів.

'''Перелік платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах визначений постановою Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-96-%D0%BF#Text "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах" від 17.09.1996 року № 1138]. До таких послуг, зокрема, належать:'''
# косметологічна допомога, крім тієї, що подається за медичними показаннями;
# анонімне обстеження та лікування хворих, заражених хворобами, що передаються статевим шляхом, а також хворих на алкоголізм і наркоманію (крім обстежень на ВІЛ та СНІД);
# лікування безпліддя, включаючи хірургічні методи, штучне запліднення та імплантацію ембріона;
# оздоровчий масаж, гімнастика, бальнеологічні процедури з метою профілактики захворювань та зміцнення здоров'я дорослого населення;
# медичні огляди;
# протезування в тому числі зубне, слухове та очне;
# лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненням громадян, що надаються без направлення лікаря, зокрема із застосуванням телемедицини;
# надання санаторно-курортних послуг (реалізація путівок) та інші.

== Національна служба здоров’я України: основні функції та повноваження ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1013-2016-%D1%80 Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я, затвердженої розпорядженням Кабміну №1013-р 30 листопада 2016 року], реалізацію державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення повинен здійснювати новий центральний орган виконавчої влади, '''Національна служба здоров’я України (НСЗУ)''', який буде єдиним національним замовником медичних послуг лікарських засобів та укладатиме договори про медичне обслуговування із надавачами медичних послуг (закладами охорони здоров’я усіх форм власності та фізичними особами - підприємцями, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики).
[[Файл:Вимоги до закладів від НСЗУ.jpg|міні|Вимоги до закладів від НСЗУ]]

НСЗУ є національним страховиком, який замовлятиме медичні послуги та лікарські засоби за програмою медичних гарантій та оплачуватиме їх за встановленими тарифами.

'''Основними завданнями НСЗУ є:'''
# реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій);
# виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій;
# внесення на розгляд Міністра охорони здоров’я пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

'''НСЗУ для виконання покладених на неї завдань має право:'''
# залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, працівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, професійних спілок медичних та фармацевтичних працівників, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками);
# одержувати безоплатно від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб необхідні для виконання покладених на неї завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики - статистичні дані;
# скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до її компетенції;
# користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами в установленому законодавством порядку.
5. взаємодіяти в межах повноважень з науковими, науково-дослідними установами, закладами освіти, закладами охорони здоров’я, іншими підприємствами, установами та організаціями у сфері реалізації освітніх та навчальних проектів, проведення досліджень, стажування, виробничої практики та обміну досвідом з питань, що належать до компетенції НСЗУ.

== Автономізація медзакладів ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2002-19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» № 2002-VІІІ від 06.04.2017 року] договори про медичне обслуговування укладаються у межах бюджетних коштів, передбачених на охорону здоров’я на відповідний бюджетний період, на підставі вартості та обсягу послуг з медичного обслуговування, замовником яких є держава або органи місцевого самоврядування.

Вартість послуги з медичного обслуговування розраховується з урахуванням структури витрат, необхідних для надання такої послуги відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1075-2017-%D0%BF Методика розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-96-%D0%BF перелік платних послуг з медичного обслуговування] затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Державні та комунальні заклади охорони здоров’я - бюджетні установи можуть реорганізовуватися в казенні підприємства або комунальні некомерційні підприємства. Зміна основного виду діяльності державного та комунального закладу охорони здоров’я з медичного обслуговування населення (медична практика) у зв’язку із зміною його організаційно-правової форми забороняється.

Не підлягають реорганізації в казенні підприємства та/або комунальні некомерційні підприємства заклади охорони здоров’я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, а також інші заклади охорони здоров’я відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
== Впровадження електронної системи охорони здоров’я ==
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19 Законом України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"] заклад первинної медичної допомоги має обрати медичну інформаційну систему та підключитися до електронної системи охорони здоров’я. 
[[Файл:Схема роботи eHealth.jpg|міні|Схема роботи eHealth]]

У перспективі уся медична документація буде електронною, а записатися на візит до лікаря можна буде онлайн. Також завдяки електронної системи охорони здоров’я пацієнти зможуть відслідковувати наявність у конкретних лікарнях безкоштовних ліків.

Підписуючи декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, пацієнт (його законний представник) надає згоду на доступ до даних про нього, що містяться в електронній системі охорони здоров’я, такому лікарю, а також іншим лікарям за його направленням у межах, необхідних для надання медичних послуг такими лікарями.

Впровадження електронної системи дасть можливість пацієнтам швидко отримати свою медичну інформацію, а лікарям – правильно ставити діагноз з урахуванням цілісної картини здоров’я пацієнта. Система замінить паперові медичні карти і довідки, лікарі будуть виписувати електронні рецепти, які неможливо підробити.

В Україні система складатиметься з центрального компонента, що відповідатиме за централізоване зберігання та обробку інформації, та медичних інформаційних систем (МІС).
[[Файл:Система електронної охорони здоров'я.jpg|міні|Система електронної охорони здоров'я]]
Медичні заклади зможуть обирати будь-яку медичну інформаційну систему з-поміж тих, які пройшли перевірку і підключилися до центрального компонента електронної системи. При цьому комерційні МІС гарантовано надають базовий пакет електронних сервісів. 

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF Порядок функціонування електронної системи охорони здоров’я] затверджений Кабінетом Міністрів України.

== Спрощення порядку отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики==
Умови для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/285-2016-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики" від 02.03.2016 року № 285].

Строк прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі становить десять робочих днів з дня одержання органом ліцензування заяви про отримання ліцензії.

Щоб отримати ліцензію, потрібно подати заяву до МОЗ. Більш детально про порядок ліцензування господарської діяльності з медичної практики [[Ліцензування провадження господарської діяльності з медичної практики|див. за посиланням]].

== Сільська медицина ==
У 2018 р. уряд запланував здійснити конкретні заходи щодо підвищення рівня медицини на сільських територіях. Для цього Верховна Рада України прийняла [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2206-19 Закон "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості",] спрямований на забезпечення підвищення доступності, ефективності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості, до якої цим Законом віднесені території, що знаходяться за межами міст Києва, Севастополя, міст обласного значення.

Підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості забезпечується шляхом здійснення заходів з розроблення, затвердження, фінансування, виконання державних цільових програм, спрямованих на охорону, поліпшення, збереження та відновлення здоров’я населення, надання субвенцій з Державного бюджету України місцевим бюджетам для розвитку охорони здоров’я у сільській місцевості, а також належного контролю за цільовим та ефективним використанням коштів, спрямованих на виконання зазначених заходів.

Основними напрямами розвитку охорони здоров’я у сільській місцевості є:

1) наближення якісного медичного обслуговування до населення шляхом сприяння розвитку лікувальних закладів усіх форм власності у сільській місцевості, удосконалення мережі закладів охорони здоров’я, зокрема центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, та матеріально-технічної бази таких закладів, створення умов для діяльності лікарів загальної практики - сімейних лікарів та лікарів інших спеціальностей, які надають первинну медичну допомогу та зареєстровані як фізичні особи - підприємці і одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, а також уклали договір про медичне обслуговування населення з відповідним розпорядником бюджетних коштів, проведення у сільській місцевості періодичних виїзних прийомів лікарів-спеціалістів;

2) впровадження сучасних технологій з медичного обслуговування у сільській місцевості, зокрема з використанням телемедицини, особливо якщо відстань та час є критичними чинниками для надання медичної допомоги, здійснення належного ресурсного забезпечення впровадження медичного обслуговування з використанням телемедицини (телемедичне консультування, телемедичний консиліум, телеметрія та домашнє телеконсультування);

3) розроблення та реалізація програм з медичного обслуговування у сільській місцевості щодо діагностики, лікування, реабілітації та профілактики захворювань населення, насамперед дітей, вагітних жінок та літніх людей;

4) надання медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення, передбачених програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному законом;

5) та інші напрями, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2206-19#Text Законом України "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості"].

== [[Порядок вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу]] ==

[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Особливості медичної реформи з січня 2018 року

2024-09-16T14:13:03Z

Особливості медичної реформи з січня 2018 року

2024-09-16T14:03:28Z

Kseniia.zhadko: Видалено перші два абзаца з теми "Автономізація медзакладів" у зв'язку з неактуальністю.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2168-19 Закон України "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2206-19 Закон України "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2002-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1101-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101 "Про утворення Національної служби охорони здоров’я"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1075-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1075 "Про затвердження Методики розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-96-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1138 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411 "Деякі питання електронної системи охорони здоров’я"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1013-2016-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 1013-р "Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я"]
== Програма медичних гарантій громадянам України після впровадження реформи ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2168-19 ст. 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"] у межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, '''повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України''' необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням:
[[Файл:Послуги за рахунок коштів Державного бюджету України.jpg|міні|Послуги за рахунок коштів Державного бюджету України]]
# екстреної медичної допомоги;
# первинної медичної допомоги;
# вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;
# третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
# паліативної медичної допомоги;
# реабілітації у сфері охорони здоров’я (з 30.06.2021 року);
# медичної допомоги дітям до 16 років;
# медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
[[Файл:Перелік послуг які надаються безоплатно.jpg|міні|Медичні послуги які надаються безоплатно]]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19#Text частини 3 статті 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"] медичні послуги та лікарські засоби, що не включені до програми медичних гарантій, не підлягають оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, але можуть покриватися за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію відповідних державних програм та заходів, місцевих бюджетів, медичного страхування, юридичних і фізичних осіб та з інших джерел, не заборонених законодавством.

'''До переліку медичних послуг з надання первинної медичної допомоги входить (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-18#Text наказу Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги" від 19.03.2018 року № 504]):'''
# динамічне спостереження за станом здоров’я пацієнтів із використанням фізикальних, лабораторних та інструментальних досліджень відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;
# проведення діагностики та лікування найбільш поширених інфекційних та неінфекційних хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів;
# динамічне спостереження за пацієнтами із діагностованими хронічними захворюваннями (супровід пацієнтів із хронічними захворюваннями та станами), що включає комплекс діагностичних та лікувальних втручань, які передбачені галузевими стандартами;
# надання в межах ПМД невідкладної медичної допомоги у разі розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнтам, якщо такий розлад стався під час прийому пацієнта лікарем з надання ПМД та якщо пацієнт не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
# направлення відповідно до медичних показань пацієнтів, які не потребують екстреної медичної допомоги, для надання їм вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
# взаємодія з надавачами вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги з метою своєчасного діагностування та забезпечення лікування хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів з урахуванням особливостей стану здоров’я пацієнта;
# проведення обов’язкових медичних втручань щодо пацієнтів з наявними факторами ризику розвитку окремих захворювань;
# проведення профілактичних втручань, що включає:
## вакцинацію відповідно до вимог календаря профілактичних щеплень;
## підготовлення та надсилання повідомлень про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення;
## проведення епідеміологічних обстежень поодиноких випадків інфекційних хвороб;
# надання консультативної допомоги, спрямованої на усунення або зменшення звичок і поведінки, що становлять ризик для здоров’я (тютюнокуріння, вживання алкоголю, інших психоактивних речовин, нездорове харчування, недостатня фізична активність тощо) та формування навичок здорового способу життя;
# динамічне спостереження за неускладненою вагітністю та (у разі потреби) направлення до лікаря акушера-гінеколога закладу вторинної медичної допомоги;
# здійснення медичного спостереження за здоровою дитиною;
# надання окремих послуг паліативної допомоги пацієнтам усіх вікових категорій, що включає:
## регулярну оцінку стану важкохворого пацієнта та його потреб;
## оцінку ступеня болю та лікування больового синдрому;
## призначення наркотичних засобів та психотропних речовин відповідно до законодавства, включаючи оформлення рецептів для лікування больового синдрому;
## призначення лікування для подолання супутніх симптомів (закрепи, нудота, задуха тощо);
## консультування та навчання осіб, які здійснюють догляд за пацієнтом;
## координацію із забезпечення медичних, психологічних тощо потреб пацієнта;
# направлення пацієнтів відповідно до медичних показань для надання їм паліативної допомоги в обсязі, що виходить за межі ПМД;
# призначення лікарських засобів та медичних виробів, технічних засобів медичної реабілітації з оформленням відповідних документів згідно з вимогами законодавства;
# ведення первинної облікової документації, оформлення довідок, листків непрацездатності та направлень для проходження медико-соціальної експертизи, а також лікарських свідоцтв про смерть;
# взаємодія з соціальними службами для пацієнтів, соціальні умови життя яких впливають на здоров’я;
# взаємодія із суб’єктами системи громадського здоров’я.
'''До переліку лабораторних та інструментальних діагностичних досліджень, що здійснюються у межах медичних послуг з надання первинної медичної допомоги належать:'''
# Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою.
# Загальний аналіз сечі.
# Глюкоза крові.
# Загальний холестерин.
# Вимірювання артеріального тиску.
# Електрокардіограма.
# Вимірювання ваги, зросту, окружності талії.
# Швидкі тести на вагітність, тропоніни, ВІЛ, вірусні гепатити, SARS-CoV-2.
Програма медичних гарантій затверджується Верховною Радою України у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, парламент щороку схвалюватиме перелік медичних послуг і лікарських засобів, які гарантовані державою та оплачуються за рахунок бюджетних коштів.

'''Перелік платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах визначений постановою Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-96-%D0%BF#Text "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах" від 17.09.1996 року № 1138]. До таких послуг, зокрема, належать:'''
# косметологічна допомога, крім тієї, що подається за медичними показаннями;
# анонімне обстеження та лікування хворих, заражених хворобами, що передаються статевим шляхом, а також хворих на алкоголізм і наркоманію (крім обстежень на ВІЛ та СНІД);
# лікування безпліддя, включаючи хірургічні методи, штучне запліднення та імплантацію ембріона;
# оздоровчий масаж, гімнастика, бальнеологічні процедури з метою профілактики захворювань та зміцнення здоров'я дорослого населення;
# медичні огляди;
# протезування в тому числі зубне, слухове та очне;
# лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненням громадян, що надаються без направлення лікаря, зокрема із застосуванням телемедицини;
# надання санаторно-курортних послуг (реалізація путівок) та інші.

== Національна служба здоров’я України: основні функції та повноваження ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1013-2016-%D1%80 Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я, затвердженої розпорядженням Кабміну №1013-р 30 листопада 2016 року], реалізацію державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення повинен здійснювати новий центральний орган виконавчої влади, '''Національна служба здоров’я України (НСЗУ)''', який буде єдиним національним замовником медичних послуг лікарських засобів та укладатиме договори про медичне обслуговування із надавачами медичних послуг (закладами охорони здоров’я усіх форм власності та фізичними особами - підприємцями, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики).
[[Файл:Вимоги до закладів від НСЗУ.jpg|міні|Вимоги до закладів від НСЗУ]]

НСЗУ є національним страховиком, який замовлятиме медичні послуги та лікарські засоби за програмою медичних гарантій та оплачуватиме їх за встановленими тарифами.

'''Основними завданнями НСЗУ є:'''
# реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій);
# виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій;
# внесення на розгляд Міністра охорони здоров’я пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

'''НСЗУ для виконання покладених на неї завдань має право:'''
# залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, працівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, професійних спілок медичних та фармацевтичних працівників, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками);
# одержувати безоплатно від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб необхідні для виконання покладених на неї завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики - статистичні дані;
# скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до її компетенції;
# користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами в установленому законодавством порядку.
5. взаємодіяти в межах повноважень з науковими, науково-дослідними установами, закладами освіти, закладами охорони здоров’я, іншими підприємствами, установами та організаціями у сфері реалізації освітніх та навчальних проектів, проведення досліджень, стажування, виробничої практики та обміну досвідом з питань, що належать до компетенції НСЗУ.

== Автономізація медзакладів ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2002-19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» № 2002-VІІІ від 06.04.2017 року] договори про медичне обслуговування укладаються у межах бюджетних коштів, передбачених на охорону здоров’я на відповідний бюджетний період, на підставі вартості та обсягу послуг з медичного обслуговування, замовником яких є держава або органи місцевого самоврядування.

Вартість послуги з медичного обслуговування розраховується з урахуванням структури витрат, необхідних для надання такої послуги відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1075-2017-%D0%BF Методика розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-96-%D0%BF перелік платних послуг з медичного обслуговування] затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Державні та комунальні заклади охорони здоров’я - бюджетні установи можуть реорганізовуватися в казенні підприємства або комунальні некомерційні підприємства. Зміна основного виду діяльності державного та комунального закладу охорони здоров’я з медичного обслуговування населення (медична практика) у зв’язку із зміною його організаційно-правової форми забороняється.

Не підлягають реорганізації в казенні підприємства та/або комунальні некомерційні підприємства заклади охорони здоров’я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, а також інші заклади охорони здоров’я відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
== Впровадження електронної системи охорони здоров’я ==
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19 Законом України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"] заклад первинної медичної допомоги має обрати медичну інформаційну систему та підключитися до електронної системи охорони здоров’я. 
[[Файл:Схема роботи eHealth.jpg|міні|Схема роботи eHealth]]

У перспективі уся медична документація буде електронною, а записатися на візит до лікаря можна буде онлайн. Також завдяки електронної системи охорони здоров’я пацієнти зможуть відслідковувати наявність у конкретних лікарнях безкоштовних ліків.

Підписуючи декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, пацієнт (його законний представник) надає згоду на доступ до даних про нього, що містяться в електронній системі охорони здоров’я, такому лікарю, а також іншим лікарям за його направленням у межах, необхідних для надання медичних послуг такими лікарями.

Впровадження електронної системи дасть можливість пацієнтам швидко отримати свою медичну інформацію, а лікарям – правильно ставити діагноз з урахуванням цілісної картини здоров’я пацієнта. Система замінить паперові медичні карти і довідки, лікарі будуть виписувати електронні рецепти, які неможливо підробити.

В Україні система складатиметься з центрального компонента, що відповідатиме за централізоване зберігання та обробку інформації, та медичних інформаційних систем (МІС).
[[Файл:Система електронної охорони здоров'я.jpg|міні|Система електронної охорони здоров'я]]
Медичні заклади зможуть обирати будь-яку медичну інформаційну систему з-поміж тих, які пройшли перевірку і підключилися до центрального компонента електронної системи. При цьому комерційні МІС гарантовано надають базовий пакет електронних сервісів. 

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF Порядок функціонування електронної системи охорони здоров’я] затверджений Кабінетом Міністрів України.

== Спрощення порядку отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики==
Умови для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/285-2016-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики" від 02.03.2016 року № 285].

Строк прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі становить десять робочих днів з дня одержання органом ліцензування заяви про отримання ліцензії.

Щоб отримати ліцензію, потрібно подати [http://moz.gov.ua/licenzuvannja ліцензійну справу до МОЗ.] Більш детально про порядок ліцензування господарської діяльності з медичної практики [[Ліцензування провадження господарської діяльності з медичної практики|див. за посиланням]].

== Сільська медицина ==
У 2018 р. уряд запланував здійснити конкретні заходи щодо підвищення рівня медицини на сільських територіях. Для цього Верховна Рада України прийняла [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2206-19 Закон "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості",] спрямований на забезпечення підвищення доступності, ефективності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості, до якої цим Законом віднесені території, що знаходяться за межами міст Києва, Севастополя, міст обласного значення.

Підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості забезпечується шляхом здійснення заходів з розроблення, затвердження, фінансування, виконання державних цільових програм, спрямованих на охорону, поліпшення, збереження та відновлення здоров’я населення, надання субвенцій з Державного бюджету України місцевим бюджетам для розвитку охорони здоров’я у сільській місцевості, а також належного контролю за цільовим та ефективним використанням коштів, спрямованих на виконання зазначених заходів.

Основними напрямами розвитку охорони здоров’я у сільській місцевості є:

1) наближення якісного медичного обслуговування до населення шляхом сприяння розвитку лікувальних закладів усіх форм власності у сільській місцевості, удосконалення мережі закладів охорони здоров’я, зокрема центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, та матеріально-технічної бази таких закладів, створення умов для діяльності лікарів загальної практики - сімейних лікарів та лікарів інших спеціальностей, які надають первинну медичну допомогу та зареєстровані як фізичні особи - підприємці і одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, а також уклали договір про медичне обслуговування населення з відповідним розпорядником бюджетних коштів, проведення у сільській місцевості періодичних виїзних прийомів лікарів-спеціалістів;

2) впровадження сучасних технологій з медичного обслуговування у сільській місцевості, зокрема з використанням телемедицини, особливо якщо відстань та час є критичними чинниками для надання медичної допомоги, здійснення належного ресурсного забезпечення впровадження медичного обслуговування з використанням телемедицини (телемедичне консультування, телемедичний консиліум, телеметрія та домашнє телеконсультування);

3) розроблення та реалізація програм з медичного обслуговування у сільській місцевості щодо діагностики, лікування, реабілітації та профілактики захворювань населення, насамперед дітей, вагітних жінок та літніх людей;

4) надання медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення, передбачених програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному законом;

5) та інші напрями, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2206-19#Text Законом України "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості"].

== [[Порядок вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу]] ==

[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Особливості медичної реформи з січня 2018 року

2024-09-16T13:55:36Z

Kseniia.zhadko: Доповнено підпунктом 5 згідно з Постановою КМ № 753 від 21.08.2019 Взаємодіяти в межах повноважень з науковими, науково-дослідними установами, закладами освіти, закладами охорони здоров’я, іншими підприємствами, установами та організаціями у сфері реалізації освітніх та навчальних проектів, проведення досліджень, стажування, виробничої практики та обміну досвідом з питань, що належать до компетенції НСЗУ.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2168-19 Закон України "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2206-19 Закон України "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2002-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1101-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101 "Про утворення Національної служби охорони здоров’я"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1075-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1075 "Про затвердження Методики розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-96-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1138 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411 "Деякі питання електронної системи охорони здоров’я"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1013-2016-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 1013-р "Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я"]
== Програма медичних гарантій громадянам України після впровадження реформи ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2168-19 ст. 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"] у межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, '''повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України''' необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням:
[[Файл:Послуги за рахунок коштів Державного бюджету України.jpg|міні|Послуги за рахунок коштів Державного бюджету України]]
# екстреної медичної допомоги;
# первинної медичної допомоги;
# вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;
# третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
# паліативної медичної допомоги;
# реабілітації у сфері охорони здоров’я (з 30.06.2021 року);
# медичної допомоги дітям до 16 років;
# медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
[[Файл:Перелік послуг які надаються безоплатно.jpg|міні|Медичні послуги які надаються безоплатно]]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19#Text частини 3 статті 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"] медичні послуги та лікарські засоби, що не включені до програми медичних гарантій, не підлягають оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, але можуть покриватися за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію відповідних державних програм та заходів, місцевих бюджетів, медичного страхування, юридичних і фізичних осіб та з інших джерел, не заборонених законодавством.

'''До переліку медичних послуг з надання первинної медичної допомоги входить (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-18#Text наказу Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги" від 19.03.2018 року № 504]):'''
# динамічне спостереження за станом здоров’я пацієнтів із використанням фізикальних, лабораторних та інструментальних досліджень відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;
# проведення діагностики та лікування найбільш поширених інфекційних та неінфекційних хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів;
# динамічне спостереження за пацієнтами із діагностованими хронічними захворюваннями (супровід пацієнтів із хронічними захворюваннями та станами), що включає комплекс діагностичних та лікувальних втручань, які передбачені галузевими стандартами;
# надання в межах ПМД невідкладної медичної допомоги у разі розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнтам, якщо такий розлад стався під час прийому пацієнта лікарем з надання ПМД та якщо пацієнт не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
# направлення відповідно до медичних показань пацієнтів, які не потребують екстреної медичної допомоги, для надання їм вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
# взаємодія з надавачами вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги з метою своєчасного діагностування та забезпечення лікування хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів з урахуванням особливостей стану здоров’я пацієнта;
# проведення обов’язкових медичних втручань щодо пацієнтів з наявними факторами ризику розвитку окремих захворювань;
# проведення профілактичних втручань, що включає:
## вакцинацію відповідно до вимог календаря профілактичних щеплень;
## підготовлення та надсилання повідомлень про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення;
## проведення епідеміологічних обстежень поодиноких випадків інфекційних хвороб;
# надання консультативної допомоги, спрямованої на усунення або зменшення звичок і поведінки, що становлять ризик для здоров’я (тютюнокуріння, вживання алкоголю, інших психоактивних речовин, нездорове харчування, недостатня фізична активність тощо) та формування навичок здорового способу життя;
# динамічне спостереження за неускладненою вагітністю та (у разі потреби) направлення до лікаря акушера-гінеколога закладу вторинної медичної допомоги;
# здійснення медичного спостереження за здоровою дитиною;
# надання окремих послуг паліативної допомоги пацієнтам усіх вікових категорій, що включає:
## регулярну оцінку стану важкохворого пацієнта та його потреб;
## оцінку ступеня болю та лікування больового синдрому;
## призначення наркотичних засобів та психотропних речовин відповідно до законодавства, включаючи оформлення рецептів для лікування больового синдрому;
## призначення лікування для подолання супутніх симптомів (закрепи, нудота, задуха тощо);
## консультування та навчання осіб, які здійснюють догляд за пацієнтом;
## координацію із забезпечення медичних, психологічних тощо потреб пацієнта;
# направлення пацієнтів відповідно до медичних показань для надання їм паліативної допомоги в обсязі, що виходить за межі ПМД;
# призначення лікарських засобів та медичних виробів, технічних засобів медичної реабілітації з оформленням відповідних документів згідно з вимогами законодавства;
# ведення первинної облікової документації, оформлення довідок, листків непрацездатності та направлень для проходження медико-соціальної експертизи, а також лікарських свідоцтв про смерть;
# взаємодія з соціальними службами для пацієнтів, соціальні умови життя яких впливають на здоров’я;
# взаємодія із суб’єктами системи громадського здоров’я.
'''До переліку лабораторних та інструментальних діагностичних досліджень, що здійснюються у межах медичних послуг з надання первинної медичної допомоги належать:'''
# Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою.
# Загальний аналіз сечі.
# Глюкоза крові.
# Загальний холестерин.
# Вимірювання артеріального тиску.
# Електрокардіограма.
# Вимірювання ваги, зросту, окружності талії.
# Швидкі тести на вагітність, тропоніни, ВІЛ, вірусні гепатити, SARS-CoV-2.
Програма медичних гарантій затверджується Верховною Радою України у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, парламент щороку схвалюватиме перелік медичних послуг і лікарських засобів, які гарантовані державою та оплачуються за рахунок бюджетних коштів.

'''Перелік платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах визначений постановою Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-96-%D0%BF#Text "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах" від 17.09.1996 року № 1138]. До таких послуг, зокрема, належать:'''
# косметологічна допомога, крім тієї, що подається за медичними показаннями;
# анонімне обстеження та лікування хворих, заражених хворобами, що передаються статевим шляхом, а також хворих на алкоголізм і наркоманію (крім обстежень на ВІЛ та СНІД);
# лікування безпліддя, включаючи хірургічні методи, штучне запліднення та імплантацію ембріона;
# оздоровчий масаж, гімнастика, бальнеологічні процедури з метою профілактики захворювань та зміцнення здоров'я дорослого населення;
# медичні огляди;
# протезування в тому числі зубне, слухове та очне;
# лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненням громадян, що надаються без направлення лікаря, зокрема із застосуванням телемедицини;
# надання санаторно-курортних послуг (реалізація путівок) та інші.

== Національна служба здоров’я України: основні функції та повноваження ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1013-2016-%D1%80 Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я, затвердженої розпорядженням Кабміну №1013-р 30 листопада 2016 року], реалізацію державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення повинен здійснювати новий центральний орган виконавчої влади, '''Національна служба здоров’я України (НСЗУ)''', який буде єдиним національним замовником медичних послуг лікарських засобів та укладатиме договори про медичне обслуговування із надавачами медичних послуг (закладами охорони здоров’я усіх форм власності та фізичними особами - підприємцями, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики).
[[Файл:Вимоги до закладів від НСЗУ.jpg|міні|Вимоги до закладів від НСЗУ]]

НСЗУ є національним страховиком, який замовлятиме медичні послуги та лікарські засоби за програмою медичних гарантій та оплачуватиме їх за встановленими тарифами.

'''Основними завданнями НСЗУ є:'''
# реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій);
# виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій;
# внесення на розгляд Міністра охорони здоров’я пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

'''НСЗУ для виконання покладених на неї завдань має право:'''
# залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, працівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, професійних спілок медичних та фармацевтичних працівників, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками);
# одержувати безоплатно від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб необхідні для виконання покладених на неї завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики - статистичні дані;
# скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до її компетенції;
# користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами в установленому законодавством порядку.
5. взаємодіяти в межах повноважень з науковими, науково-дослідними установами, закладами освіти, закладами охорони здоров’я, іншими підприємствами, установами та організаціями у сфері реалізації освітніх та навчальних проектів, проведення досліджень, стажування, виробничої практики та обміну досвідом з питань, що належать до компетенції НСЗУ.

== Автономізація медзакладів ==
Впровадження медичної реформи в Україні передбачає зміну юридичного статусу закладів охорони здоров’я. Так, протягом першого півріччя 2018 року заклади первинної медичної допомоги мають пройти реорганізацію з бюджетних установ на комунальні некомерційні підприємства.

Реорганізація є необхідною умовою, оскільки тільки медичні заклади у статусі комунальних некомерційних підприємств зможуть укласти договори з НСЗУ та отримувати пряме фінансування за надані медичні послуги з Державного бюджету.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2002-19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» № 2002-VІІІ від 06.04.2017 року] договори про медичне обслуговування укладаються у межах бюджетних коштів, передбачених на охорону здоров’я на відповідний бюджетний період, на підставі вартості та обсягу послуг з медичного обслуговування, замовником яких є держава або органи місцевого самоврядування.

Вартість послуги з медичного обслуговування розраховується з урахуванням структури витрат, необхідних для надання такої послуги відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1075-2017-%D0%BF Методика розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-96-%D0%BF перелік платних послуг з медичного обслуговування] затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Державні та комунальні заклади охорони здоров’я - бюджетні установи можуть реорганізовуватися в казенні підприємства або комунальні некомерційні підприємства. Зміна основного виду діяльності державного та комунального закладу охорони здоров’я з медичного обслуговування населення (медична практика) у зв’язку із зміною його організаційно-правової форми забороняється.

Не підлягають реорганізації в казенні підприємства та/або комунальні некомерційні підприємства заклади охорони здоров’я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, а також інші заклади охорони здоров’я відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
== Впровадження електронної системи охорони здоров’я ==
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19 Законом України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"] заклад первинної медичної допомоги має обрати медичну інформаційну систему та підключитися до електронної системи охорони здоров’я. 
[[Файл:Схема роботи eHealth.jpg|міні|Схема роботи eHealth]]

У перспективі уся медична документація буде електронною, а записатися на візит до лікаря можна буде онлайн. Також завдяки електронної системи охорони здоров’я пацієнти зможуть відслідковувати наявність у конкретних лікарнях безкоштовних ліків.

Підписуючи декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, пацієнт (його законний представник) надає згоду на доступ до даних про нього, що містяться в електронній системі охорони здоров’я, такому лікарю, а також іншим лікарям за його направленням у межах, необхідних для надання медичних послуг такими лікарями.

Впровадження електронної системи дасть можливість пацієнтам швидко отримати свою медичну інформацію, а лікарям – правильно ставити діагноз з урахуванням цілісної картини здоров’я пацієнта. Система замінить паперові медичні карти і довідки, лікарі будуть виписувати електронні рецепти, які неможливо підробити.

В Україні система складатиметься з центрального компонента, що відповідатиме за централізоване зберігання та обробку інформації, та медичних інформаційних систем (МІС).
[[Файл:Система електронної охорони здоров'я.jpg|міні|Система електронної охорони здоров'я]]
Медичні заклади зможуть обирати будь-яку медичну інформаційну систему з-поміж тих, які пройшли перевірку і підключилися до центрального компонента електронної системи. При цьому комерційні МІС гарантовано надають базовий пакет електронних сервісів. 

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF Порядок функціонування електронної системи охорони здоров’я] затверджений Кабінетом Міністрів України.

== Спрощення порядку отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики==
Умови для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/285-2016-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики" від 02.03.2016 року № 285].

Строк прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі становить десять робочих днів з дня одержання органом ліцензування заяви про отримання ліцензії.

Щоб отримати ліцензію, потрібно подати [http://moz.gov.ua/licenzuvannja ліцензійну справу до МОЗ.] Більш детально про порядок ліцензування господарської діяльності з медичної практики [[Ліцензування провадження господарської діяльності з медичної практики|див. за посиланням]].

== Сільська медицина ==
У 2018 р. уряд запланував здійснити конкретні заходи щодо підвищення рівня медицини на сільських територіях. Для цього Верховна Рада України прийняла [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2206-19 Закон "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості",] спрямований на забезпечення підвищення доступності, ефективності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості, до якої цим Законом віднесені території, що знаходяться за межами міст Києва, Севастополя, міст обласного значення.

Підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості забезпечується шляхом здійснення заходів з розроблення, затвердження, фінансування, виконання державних цільових програм, спрямованих на охорону, поліпшення, збереження та відновлення здоров’я населення, надання субвенцій з Державного бюджету України місцевим бюджетам для розвитку охорони здоров’я у сільській місцевості, а також належного контролю за цільовим та ефективним використанням коштів, спрямованих на виконання зазначених заходів.

Основними напрямами розвитку охорони здоров’я у сільській місцевості є:

1) наближення якісного медичного обслуговування до населення шляхом сприяння розвитку лікувальних закладів усіх форм власності у сільській місцевості, удосконалення мережі закладів охорони здоров’я, зокрема центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, та матеріально-технічної бази таких закладів, створення умов для діяльності лікарів загальної практики - сімейних лікарів та лікарів інших спеціальностей, які надають первинну медичну допомогу та зареєстровані як фізичні особи - підприємці і одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, а також уклали договір про медичне обслуговування населення з відповідним розпорядником бюджетних коштів, проведення у сільській місцевості періодичних виїзних прийомів лікарів-спеціалістів;

2) впровадження сучасних технологій з медичного обслуговування у сільській місцевості, зокрема з використанням телемедицини, особливо якщо відстань та час є критичними чинниками для надання медичної допомоги, здійснення належного ресурсного забезпечення впровадження медичного обслуговування з використанням телемедицини (телемедичне консультування, телемедичний консиліум, телеметрія та домашнє телеконсультування);

3) розроблення та реалізація програм з медичного обслуговування у сільській місцевості щодо діагностики, лікування, реабілітації та профілактики захворювань населення, насамперед дітей, вагітних жінок та літніх людей;

4) надання медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення, передбачених програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному законом;

5) та інші напрями, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2206-19#Text Законом України "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості"].

== [[Порядок вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу]] ==

[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Виборчі права внутрішньо переміщених осіб

2024-09-10T12:39:31Z

Kseniia.zhadko: Стаття актуальна, редагування не потребує.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text Закон України «Про Державний реєстр виборців»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4454 статті 83 Конституції України] у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
В умовах воєнного стану забороняється проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n173 стаття 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]).
|}
==Поняття внутрішньо переміщеної особи==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"] внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
==Виборчі права внутрішньо переміщеної особи==
Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4285:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2038.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%20%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D0%B2%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. 38 Конституції України] передбачено, що всі громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, проте, на практиці внутрішньо переміщені особи, хоча і мають право на участь у виборах, але не можуть належно його реалізувати.

Вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом.

Вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Відповідно до Конституції України в Україні проводяться такі типи виборів:

1) вибори Президента України;

2) вибори народних депутатів України;

3) місцеві вибори:<blockquote>а) вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
б) вибори депутатів сільської, селищної, міської ради;

в) вибори сільського, селищного, міського голови;

г) вибори депутатів районної ради;

ґ) вибори депутатів обласної ради;

д) вибори депутатів районної у місті ради (у містах, де утворені районні у місті ради).</blockquote>Право голосу мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років. Не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним. Громадяни України, які мають право голосу, є виборцями.
Під час проведення виборів Президента України, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму голосування громадян України на тимчасово окупованій території не організовується і не проводиться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n45:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.,%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]).

У разі дострокового припинення повноважень народного депутата України, обраного в одномандатному виборчому окрузі, утвореному на тимчасово окупованій території, проміжні вибори народного депутата України в цьому окрузі не проводяться.

На тимчасово окупованій території вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, будь-які інші вибори і референдуми не проводяться.

Внутрішньо переміщена особа реалізує своє право голосу на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та референдумах у порядку, встановленому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n100:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ст. 8 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»])

'''Єдиною підставою для прийняття участі у голосуванні у всіх типах виборів в Україні є наявність особи у списках виборців, які формуються на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі виборців.'''

Виборча адреса виборця є підставою для віднесення виборця до відповідної виборчої дільниці.

Виборчою адресою виборця є адреса, за якою задекларовано або зареєстровано його місце проживання відповідно до Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", якщо інше не передбачене цією статтею ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#n76:~:text=2.%20%D0%92%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%BE%D1%8E%20%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%86%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%2C%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%22%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20(%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85)%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%22%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E. ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про Державний реєстр виборців»]).

Але за зверненням виборця орган ведення Реєстру може визначити іншу виборчу адресу виборця. Отримання довідки внутрішньо переміщеної особи є підставою для зміни виборчої адреси виборця. У разі звернення щодо зміни виборчої адреси виборець подає до органу ведення Реєстру за новою виборчою адресою заяву, до якої додаються документи (копії документів), що підтверджують зміну виборчої адреси виборця – тобто довідку про взяття на облік внутріньо переміщеної особи.
==Право внутрішньо переміщених осіб голосувати на президентських та парламентських виборах==
З огляду на те, що вибори Президента України та вибори народних депутатів України є загальнодержавними виборами, внутрішньо переміщена особа не має потреби змінювати свою виборчу адресу на ту, що вказана у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Будь-яка адреса реєстрації на території України вже є підставою для голосування.

Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, створюються умови для вільного волевиявлення під час виборів Президента України, народних депутатів України та всеукраїнського референдуму на іншій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n45:~:text=2.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]).

Таке право забезпечується шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси.

За зверненням такого виборця орган ведення Реєстру може тимчасово (на період відповідного виборчого процесу чи процесу референдуму) '''змінити виборцю місце голосування (виборчу дільницю, дільницю референдуму) без зміни його виборчої адреси'''. Порядок подання та розгляду заяви про тимчасову зміну місця голосування виборця встановлюється Центральною виборчою комісією. Таке звернення подається до органу ведення Реєстру не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування на відповідних виборах чи референдумі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#n68:~:text=3.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C. ч. 3 ст. 7 Закону України "Про Державний реєстр виборців»]).
===Способи зміни адреси голосування===
Є три варіанти вирішення даного питання:

1. Звернутися особисто до відділу ведення Державного реєстру виборців за місцем фактичного проживання.

2. Подати заяву може уповноважений представник виборця – для цього потрібно подати нотаріально посвідчену довіреність, де прописані конкретні повноваження від виборця такому представнику.

3. Оформити зміну адреси голосування в режимі онлайн.
===Документи, які потрібні для зміни виборчої адреси===
Потрібно мати паспорт громадянина України, а в разі нещодавнього набуття громадянства України – посвідчення громадянина України.

Також потрібно подати заяву про зміну виборчої адреси і додати до неї документи, які обґрунтовують, чому виборець має голосувати за вказаною в заяві адресою. Такими документами можуть бути, наприклад:
* довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
*документ, який підтверджує право власності на житло за адресою, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою;
*документ, що засвідчує здійснення виборцем догляду за особою, місце проживання якої зареєстровано за адресою, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою;
*договір оренди житла і т.д.
===Строк розгляду заяви про зміну виборчої адреси===
Заява виборця розглядається органом ведення Реєстру не пізніше '''п’ятнадцяти днів''' від дня її отримання.

Якщо заява не містить даних, які повинні в ній зазначатися, чи містить помилки та неточності, які потребують виправлення або уточнення виборцем, орган ведення Реєстру невідкладно інформує виборця про наявність у заяві недоліків, що перешкоджають її розгляду, та можливість їх усунення у визначений строк. Усунення виборцем таких недоліків у межах визначеного строку не є поданням нової заяви.
===Підстави для відмови у зміні адреси для голосування===
Підставами для відмови у зміні виборчої адреси можуть бути:
*виборцем подані недостовірні дані;
*відсутні підтверджувальні документи або порушені терміни подання заяви;
'''! Відмова у зміні адреси для голосування може бути оскаржена в суді!'''
== Право внутрішньо переміщених осіб голосувати на місцевих виборах==
Право голосу на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території Автономної Республіки Крим.

Право голосу на виборах депутатів сільської, селищної, міської ради, сільського, селищного, міського голови мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території відповідної територіальної громади.

Право голосу на виборах депутатів сільської, селищної, міської ради територіальної громади та сільського, селищного, міського голови мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території відповідної територіальної громади.

Право голосу на виборах депутатів районної ради мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території однієї з територіальних громад відповідного району.

Право голосу на виборах депутатів обласної ради мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території однієї з територіальних громад відповідної області.

Право голосу на виборах депутатів районної у місті ради (у місті з районним поділом, де утворені районні у місті ради) мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території відповідного району в місті.

Право голосу на додаткових виборах депутатів сільської, селищної ради мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території територіальної громади, що приєдналася до іншої територіальної громади в порядку, визначеному Законом України "Про добровільне об’єднання територіальних громад".

Отже, за для того, щоб внутрішньо переміщена особа мала можливість проголосувати у місцевих виборах, вона має належати до відповідної територіальної громади.

Отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є підставою для зміни виборчої адреси виборця. Для цього потрібно звернутись до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців, який обслуговує територію, до якої перемістилась внутрішньо переміщена особа.

Таке звернення щодо зміни виборчої адреси може бути подане виборцем до органу ведення Реєстру, повноваження якого поширюються на територію, до якої віднесено виборчу адресу, на яку змінюватиметься поточна виборча адреса виборця, '''не пізніше ніж на п’ятий день з дня початку виборчого''' процесу виборів або процесу референдуму, що проводяться на території, в межах якої виборець просить визначити його виборчу адресу. У разі якщо на відповідній території одночасно проводяться декілька виборів (референдум), таке звернення може бути подане не пізніше ніж на п’ятий день з дня початку виборчого процесу тих виборів (референдуму), голосування на яких проводиться раніше, ніж голосування на інших виборах, які відбуваються одночасно.

У разі надходження звернення виборця щодо зміни виборчої адреси пізніше ніж на п’ятий день з дня початку виборчого процесу відповідних виборів або процесу референдуму (з урахуванням особливостей щодо виборів та референдуму, передбачених абзацом першим цієї частини, які проводяться одночасно) орган ведення Реєстру приймає мотивоване рішення про відмову у внесенні зміни до його виборчої адреси, копія якого не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення надсилається виборцю з одночасним повідомленням про можливість подання звернення щодо зміни виборчої адреси після завершення виборчого процесу відповідних виборів.

У зверненні вказується адреса житла, за якої виборець фактично проживає та яку просить визначити його новою виборчою адресою.

Таке звернення можна подати через веб-портал Державного реєстру виборців. '''! Повторно змінити виборчу адресу можна буде не раніше, ніж через один рік !'''

На місцевих виборах тимчасова зміна місця голосування виборця без зміни виборчої адреси не застосовується.

На час дії воєнного стану доступ до порталу закрито. Також у період діє воєнного стану вибори не можуть призначатися та проводитись.
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Виборче право]]

Будівництво приватного будинку: покрокова інструкція

2024-08-12T12:22:46Z

Kseniia.zhadko: Видалено текст стосовно присвоєння адреси у зв'язку з невідповідністю переліку документів та строків, замінено на норми чинного законодавства.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/go/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/go/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 461]
==Загальні положення==
Житловий приватний будинок можна побудувати тільки на землях, призначених для житлової забудови, якому присвоєний кадастровий номер.

Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n9 частина перша статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр"]).

Державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, а тому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були. Для вирішення питання щодо визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці власнику або набувачу права на земельну ділянку необхідно звернутися до територіального органу земельних ресурсів (районного відділу земельних ресурсів) із заявою щодо присвоєння земельній ділянці кадастрового номера. Разом із заявою необхідно подати копію документа, що посвідчує особу (паспорт), копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку та копію ідентифікаційного номера.
==Процес присвоєння кадастрового номера ==
Процес присвоєння кадастрового номера складається з таких етапів:

'''''Розробка технічної документації'''''

Для цього необхідно укласти договір із землевпоряджувальною організацією на виготовлення технічної документації і створення цифрового обмінного XML- файлу ділянки (файл містить інформацію як про саму ділянку, так і про його власника).
'''''Узгодження технічної документації'''''

Технічна документація передається на узгодження до Державної служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр). Держгеокадастр передає XML- файл у відділ / управління земельного кадастру. За наявності зауважень обмінний файл повертається на доопрацювання.

'''''Присвоєння кадастрового номера'''''

Якщо до обмінного файлу немає зауважень - ділянці привласнюється кадастровий номер. Держгеокадастр на документації ставить відмітку з вказівкою кадастрового номера, дати його визначення, даних особи, що зробила відмітку і її підпис. Також видається довідка про привласнення кадастрового номера

'''''Реєстрація прав на земельну ділянку'''''

Для можливості розпорядження ділянкою (здачі в оренду, продажі) необхідно зареєструвати права на земельну ділянку в Державній реєстраційній службі України по місцезнаходженню ділянки. Якщо Ви укладаєте договір оренди земельної ділянки, то право оренди виникає тільки з моменту проведення реєстрації.
==Отримання будівельного паспорту індивідуального житлового будинку==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n342 статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"] в першу чергу майбутньому власнику треба отримати будівельний паспорт індивідуального житлового (садибного) будинку.

Будівельний паспорт видає уповноважений орган містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через сервіс [https://diia.gov.ua/services/vidacha-budivelnogo-pasporta "Дія"] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n15 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки], затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 (далі - Порядок).

Для отримання будівельного паспорта встановлено наступний перелік документів:
* заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n70 Додаток 1 до Порядку]);
* копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
* схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n85 додатку 2 до Порядку];
* проектна документація (за наявності). Будь-які вимоги щодо надання проектної документації для виготовлення будівельного паспорту є безпідставними;
* згода співвласників земельної ділянки на забудову;
*інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об’єкта (за наявності).
Копії документів, що подаються для отримання будівельного паспорта, засвідчуються замовником (його представником).

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n15 п. 2.4. Порядку] пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
* неподання повного пакета документів;
* невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам;
*подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.
Строк надання (виготовлення) будівельного паспорту становить десять робочих днів з дня надходження пакета документів.
==Подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n432 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"], замовник має право виконувати будівельні роботи по будівництву приватного будинку після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У відповідь протягом 10 днів буде надіслано лист-повідомлення про те, що повідомлення зареєстровано.

Для цього необхідно подати повідомлення про початок будівельних робіт СС1 в електронній формі за допомогою сервісу [https://diia.gov.ua/services/deklaraciya-pro-gotovnist-do-ekspluataciyi-obyektiv-ss1 "Дія"] або через Центр надання адміністративних послуг за місцем розташування об’єкта.
==Введення побудованого будинку в експлуатацію==
Завершальний етап - введення побудованого будинку в експлуатацію і реєстрація права власності на нього.

За правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n415 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"], збудовані на земельних ділянках одноквартирні житлові будинки віднесені до будівельних об'єктів класу відповідальності СС1.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n543 статті 39 вищезазначеного Закону України] прийом в експлуатацію об'єктів завершеного будівництва класу відповідальності СС1 і об'єктів, побудованих на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

Для цього необхідно подати заяву в електронній формі за допомогою сервісу [https://diia.gov.ua/services/deklaraciya-pro-gotovnist-do-ekspluataciyi-obyektiv-ss1 "Дія"] або через Центр надання адміністративних послуг за місцем розташування об’єкта.

Реєстрація здійснюється на безоплатній основі.

Перед подачею в Державну інспекцію архітектури та містобудування України заяви і декларації про готовність новобудови до експлуатації, забудовник зобов'язаний отримати технічний паспорт об'єкта. Більш детально про процедуру отримання технічного паспорту за [[Технічна документація (технічний паспорт) на об'єкт нерухомості|посиланням]].

Якщо у будинку раніше не було адреси, забудовник звертається до містобудівного департамент місцевого органу влади з проханням її привласнити. Запит направляють через місцевий центр надання адміністративних послуг.

Присвоєння адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна здійснюються виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Перелік документів, що подаються для присвоєння адреси, строки їх розгляду, підстави для відмови у присвоєнні адреси визначаються відповідно до положень статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text 26-3, 26-4 і 26-5 Закону] (пункт 3 Порядку присвоєння адрес).

Присвоєння адреси здійснюються з обов’язковим дотриманням тотожності адреси об’єкта та місця розташування земельної ділянки з застосуванням реквізитів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text пунктами 1-8 частини четвертої статті 26-3 Закону] для об’єктів, що збудовані або будуються на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцева державна адміністрація або районна у місті Києві державна адміністрація '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання повідомлення про необхідність присвоєння адреси об’єкту нового будівництва, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text частиною дев’ятою статті 36 та частиною третьою статті 37 цього Закону]:

1) приймає рішення про присвоєння адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор об’єкта будівництва;

2) оприлюднює рішення про присвоєння адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);

3) вносить інформацію про присвоєння адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння.

==права власності на побудований будинок==
Після введення об’єкта до експлуатації можливе оформлення право власності на нього.
Для цього необхідно звернутися до Центру надання адміністративних послуг або нотаріуса.
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Будівництво приватного будинку: покрокова інструкція

2024-08-12T12:08:54Z

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/go/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/go/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 461]
==Загальні положення==
Житловий приватний будинок можна побудувати тільки на землях, призначених для житлової забудови, якому присвоєний кадастровий номер.

Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n9 частина перша статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр"]).

Державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, а тому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були. Для вирішення питання щодо визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці власнику або набувачу права на земельну ділянку необхідно звернутися до територіального органу земельних ресурсів (районного відділу земельних ресурсів) із заявою щодо присвоєння земельній ділянці кадастрового номера. Разом із заявою необхідно подати копію документа, що посвідчує особу (паспорт), копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку та копію ідентифікаційного номера.
==Процес присвоєння кадастрового номера ==
Процес присвоєння кадастрового номера складається з таких етапів:

'''''Розробка технічної документації'''''

Для цього необхідно укласти договір із землевпоряджувальною організацією на виготовлення технічної документації і створення цифрового обмінного XML- файлу ділянки (файл містить інформацію як про саму ділянку, так і про його власника).
'''''Узгодження технічної документації'''''

Технічна документація передається на узгодження до Державної служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр). Держгеокадастр передає XML- файл у відділ / управління земельного кадастру. За наявності зауважень обмінний файл повертається на доопрацювання.

'''''Присвоєння кадастрового номера'''''

Якщо до обмінного файлу немає зауважень - ділянці привласнюється кадастровий номер. Держгеокадастр на документації ставить відмітку з вказівкою кадастрового номера, дати його визначення, даних особи, що зробила відмітку і її підпис. Також видається довідка про привласнення кадастрового номера

'''''Реєстрація прав на земельну ділянку'''''

Для можливості розпорядження ділянкою (здачі в оренду, продажі) необхідно зареєструвати права на земельну ділянку в Державній реєстраційній службі України по місцезнаходженню ділянки. Якщо Ви укладаєте договір оренди земельної ділянки, то право оренди виникає тільки з моменту проведення реєстрації.
==Отримання будівельного паспорту індивідуального житлового будинку==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n342 статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"] в першу чергу майбутньому власнику треба отримати будівельний паспорт індивідуального житлового (садибного) будинку.

Будівельний паспорт видає уповноважений орган містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через сервіс [https://diia.gov.ua/services/vidacha-budivelnogo-pasporta "Дія"] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n15 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки], затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 (далі - Порядок).

Для отримання будівельного паспорта встановлено наступний перелік документів:
* заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n70 Додаток 1 до Порядку]);
* копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
* схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n85 додатку 2 до Порядку];
* проектна документація (за наявності). Будь-які вимоги щодо надання проектної документації для виготовлення будівельного паспорту є безпідставними;
* згода співвласників земельної ділянки на забудову;
*інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об’єкта (за наявності).
Копії документів, що подаються для отримання будівельного паспорта, засвідчуються замовником (його представником).

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n15 п. 2.4. Порядку] пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
* неподання повного пакета документів;
* невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам;
*подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.
Строк надання (виготовлення) будівельного паспорту становить десять робочих днів з дня надходження пакета документів.
==Подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n432 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"], замовник має право виконувати будівельні роботи по будівництву приватного будинку після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У відповідь протягом 10 днів буде надіслано лист-повідомлення про те, що повідомлення зареєстровано.

Для цього необхідно подати повідомлення про початок будівельних робіт СС1 в електронній формі за допомогою сервісу [https://diia.gov.ua/services/deklaraciya-pro-gotovnist-do-ekspluataciyi-obyektiv-ss1 "Дія"] або через Центр надання адміністративних послуг за місцем розташування об’єкта.
==Введення побудованого будинку в експлуатацію==
Завершальний етап - введення побудованого будинку в експлуатацію і реєстрація права власності на нього.

За правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n415 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"], збудовані на земельних ділянках одноквартирні житлові будинки віднесені до будівельних об'єктів класу відповідальності СС1.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n543 статті 39 вищезазначеного Закону України] прийом в експлуатацію об'єктів завершеного будівництва класу відповідальності СС1 і об'єктів, побудованих на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

Для цього необхідно подати заяву в електронній формі за допомогою сервісу [https://diia.gov.ua/services/deklaraciya-pro-gotovnist-do-ekspluataciyi-obyektiv-ss1 "Дія"] або через Центр надання адміністративних послуг за місцем розташування об’єкта.

Реєстрація здійснюється на безоплатній основі.

Перед подачею в Державну інспекцію архітектури та містобудування України заяви і декларації про готовність новобудови до експлуатації, забудовник зобов'язаний отримати технічний паспорт об'єкта. Більш детально про процедуру отримання технічного паспорту за [[Технічна документація (технічний паспорт) на об'єкт нерухомості|посиланням]].

Якщо у будинку раніше не було адреси, забудовник звертається до містобудівного департамент місцевого органу влади з проханням її привласнити. Запит направляють через місцевий центр надання адміністративних послуг.
==Реєстрація права власності на побудований будинок==
Після введення об’єкта до експлуатації можливе оформлення право власності на нього.
Для цього необхідно звернутися до Центру надання адміністративних послуг або нотаріуса.
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років та право на пенсію для педагогічних працівників

2024-07-11T11:28:34Z

Kseniia.zhadko: У посиланні на статтю ЗУ "Про Службу безпеки України" змінено ч. 2 ст. 27 на абз. 2 ст. 27, оскільки дана стаття не має частини 2. Змінено посилання на статтю ЗУ "Про наукову і науково - технічну діяльність" з 22-3 на п.5, ч. 1, ст. 35 та з 22-1 на 31. Видалено частину речення (або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку), оскільки у ЗУ "Про пенсійне забезпечення" такої норми не має.

= Нормативна база =
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n1235 Закон України «Про освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n984 Закон України «Про повну загальну середню освіту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1841-14 Закон України «Про позашкільну освіту»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/848-19 Закон України «Про наукову-та науково-технічну діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/78-2001-%D0%BF Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічним та науково-педагогічних працівників»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/909-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1130-05 Наказ Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2009 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2005 року за № 1130/11410]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]
= Особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років =
Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти затверджено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/78-2001-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» (зі змінами)].
До стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників зараховується час роботи на посадах, визначених в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14 червня 2000 р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічним та науково-педагогічних працівників»].
Основним документом для визначення стажу педагогічної роботи є трудова книжка (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та інші документи (витяги з наказів, відомостей про виплату заробітної плати тощо), що відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Відповідальність за обчислення стажу покладається на роботодавця.
Розміри надбавки у відсотках та періоди роботи, що зараховуються до відповідного спеціального стажу для працівників освітянської галузі: до 3 років – 0%; від 3 до 10 років – 10%; від 10 до 20 років – 20%; більше 20 років – 30%.
Розмір надбавки за вислугу років у зв'язку зі збільшенням спеціального стажу підвищується:
* з місяця, що настає за тим, у якому виникло таке право, якщо документи, необхідні для обчислення стажу, знаходяться в цьому закладі (установі);
* з дня подання працівником відповідних документів про стаж, що дають право на таке підвищення.
Отже, якщо вказані документи знаходяться в установі, закладі, організації, то контроль за зміною тривалості спеціального стажу роботи покладається на адміністрацію цих закладів, тобто на роботодавця.

Стаж роботи за спеціальністю особам, яким встановлюється надбавка за вислугу років, обчислюється сумарно за час роботи на всіх посадах, зазначених у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 № 963].
Виплачується надбавка за вислугу років на підставі наказу чи іншого розпорядчого документа, виданого керівником відповідного закладу, установи.

До стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років, зараховується не лише стаж, набутий на посадах, визначених у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Переліку № 963], а також й періоди, передбачені пунктом 2 Порядку № 78, іншими нормативними актами України. До таких періодів слід віднести:
* час перебування громадян на військовій службі (ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]);
* військова служба в Службі безпеки (абз. 2 ст. 27 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закону України «Про Службу безпеки України»]);
* Відповідно до Порядку № 78 до стажу педагогічної роботи зараховується час перебування громадянина України на військовій службі (незалежно від того, коли працівник проходив службу).
З 01.01.2009 відповідно до змін, внесених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/535-2008-%D0%BF#Text постановою Кабміну «Про доповнення пункту 2 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти» від 11.06.2008 № 535 до Порядку № 78], до стажу педроботи викладачів професійно-теоретичної підготовки, старших майстрів та майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів (далі — ПТНЗ), зараховується час роботи за відповідною професією (спеціальністю) на виробництві та у сфері послуг.
Особливістю обчислення стажу роботи для вказаної категорії працівників є те, що час роботи за робітничою професією зараховується за умови, що кваліфікаційний розряд, клас, категорія, група, за якою вони працювали (і це все документально підтверджено), є вищим від планового кваліфікаційного розряду, класу, категорії, групи, які присвоюються випускникам ПТНЗ.
Щодо зарахування до стажу педагогічної роботи часу навчання в аспірантурі зауважимо, що період навчання в аспірантурі чи ад'юнктурі за денною (очною) формою та перебування в докторантурі (п. 5, ч. 1, ст. 35 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-19 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»]) зараховується до стажу наукової роботи, що дає право встановлювати науковим працівникам надбавки за цей стаж (п. 2 Порядку виплати надбавки за стаж наукової роботи, затвердженого постановою Кабміну від 14.04.2004 № 494). До такого стажу також включається і час роботи на посадах наукових працівників, визначених у статті 31 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-19 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»], у т. ч. докторантів. Порядок № 78 не передбачає зарахування до педагогічного, науково-педагогічного стажу роботи часу служби в органах надзвичайних ситуацій.
Отже, час навчання в аспірантурі (ад'юнктурі) та перебування в докторантурі, а також час служби в органах надзвичайних ситуацій до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років не зараховується.
Надбавка за вислугу років педагогічним працівникам виплачується як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Працівникам, які обіймають посади, зазначені у Переліку № 963, і одночасно займаються викладацькою роботою, надбавка нараховується на посадовий оклад, установлений за основною посадою, і за години навчального навантаження.
== Пенсійний вік, право на пенсію за вислугу років для працівників бюджетної сфери ==
Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до органів [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України] (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).

Відповідно до змін внесених до пункту «е» статті 55 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»], працівники освіти після досягнення 55 років (для деяких інший вік) і за наявності необхідної кількості спеціального стажу роботи мають право на пенсію за вислугу років. Раніше педагогічні працівники виходили на пенсію за вислугу років незалежно від віку.

Зверніть увагу, що збережено право виходу на пенсію за вислугу років незалежно від віку особам, які в період до 01.01.2016 вже мали спеціальний стаж на відповідних посадах станом на 01.04.2015 — 25 р.; на 31.12.2015 — 25 р. 6 міс.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення:
# які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту;
# 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку:
* 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року;
* 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року;
* 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року;
* 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року;
* 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року;
* 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року;
* 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року;
* 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року;
* 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року;
* 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року;
* 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
== Позасудовий порядок призначення пенсії ==
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України шляхом подання відповідної заяви. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

'''Детальніше див.:''' [[Порядок призначення та виплати пенсії]].
== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07#Text Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення], затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6;
* у судовому порядку.
'''Детальніше див.:''' [[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]].
[[Категорія:Оплата праці‎]]
[[Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]
[[Категорія:Призначення пенсії‎]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення‎]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні

2024-07-10T12:07:19Z

Kseniia.zhadko: Замінено пункт статті з 5 на 4 у посиланні до ЗУ "Про судовий збір", який регулює розмір сплату судового збору. Видалено посилання на рішення суду, що не має відношення до заданої теми.

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]

== Загальна інформація ==
Встановлення факту перебування особи на утриманні має юридичне значення для одержання спадщини, призначення пенсії у разі втрати годувальника, або відшкодування шкоди, якщо надана допомога була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування тощо. 

Факт перебування фізичної особи на утриманні, заінтересована особа має вирішити у декілька способів: по-перше, особа має право звернутися до органів та організацій за отриманням Довідки про підтвердження факту перебування особи на утриманні; по-друге, подати заяву до суду про встановлення факту, що має юридичне значення, '''[[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження.]]''' 

Згідно статті 38 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. 

Відповідно до статті 41 вказаного [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону], вітчим і мачуха мають право на пенсію в разі втрати годувальника нарівні з батьком і матір'ю за умови, якщо виховували або утримували померлого пасинка чи падчірку не менше 5 років. Пасинок і падчірка, якщо вони не одержували аліментів від батьків, мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми. 

З метою відшкодування шкоди в разі смерті годувальника законодавство визначає коло суб’єктів, які, при перебуванні на утриманні померлого, мають право на відшкодування заподіяної шкоди. 
Так, згідно зі ст. 1200 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] шкода відшкодовується:
# дитині — до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту — до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);
# чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, — довічно;
# особам з інвалідністю — на строк їх інвалідності;
# одному з батьків (усиновлювачів) або іншому з подружжя чи іншому членів сім’ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють нагляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, — до досягнення ними чотирнадцяти років;
# іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, — протягом п’яти років після його смерті.

Встановлення факту перебування на утриманні має значення також для осіб, зазначених у ст. 10 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], яким у зв’язку із загибеллю військовослужбовця виплачується пенсія.

У разі, якщо встановлення юридичного факту пов'язане з вирішенням спору про право, заінтересована особа має звернутися до суду в порядку позовного провадження (абзац 3 пункту 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст.ст. 315-318 ЦПК України]). Наприклад, встановлення права на пенсію військовослужбовця у зв’язку із знаходженням на утриманні. 

== Позасудовий порядок встановлення факту перебування особи на утриманні==
=== Зміст звернення ===
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заявник має право звернутися до відповідного органу (органів місцевого самоврядування, органів соціального захисту населення) із письмовим зверненням для отримання письмового роз’яснення щодо реалізації своїх прав як особа, яка перебувала на утриманні. Відповідно до статті 5 вказаного [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону] письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення). У письмовому зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Роз’яснення щодо порушеного питання, або рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з обґрунтуванням та посиланням на чинне законодавство, викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. В разі незгоди з прийнятим рішенням, заявник має право оскаржити його у порядку ст. 16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. 

=== Строк розгляду звернення ===
Відповідно ст. 20 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. 

=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у розгляді звернення є порушення вимог ст. 5, 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”], щодо невідповідності форми та змісту звернення, а також неможливості вирішити питання окрім як звернутися до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту перебування особи на утриманні. 

== Судовий порядок встановлення факту перебування особи на утриманні ==

=== Підсудність ===
Відповідно до ст. 315 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], особа має право звернутися із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення до суду за місцем її проживання ([[Файл:Зразок заяви до суду про встановлення факту перебування особи на утриманні.docx|міні|Зразок заяви до суду про встановлення факту перебування особи на утриманні]]). 

Згідно ст. 316 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України. 

=== Судовий збір ===
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду заяви у справах окремого провадження заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року. 

Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до [http://legalaid.gov.ua/ua/local-centres місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги] за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через [http://court.gov.ua/ сайт судової влади] чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Суб'єкт звернення ===
Заявниками у вказаній категорії справ можуть бути будь-які заінтересовані особи, або особи, визначені законом.

=== Предмет доказування ===
Предметом доказування є:
* мета встановлення факту знаходження особи на утриманні.
* відсутність можливості встановити факт знаходження особи на утриманні через відповідні організації, органи місцевого самоврядування (в позасудовому порядку);
* встановлення факту отримання особою постійної допомоги від померлого, якщо ця допомога була основним джерелом існування;
* наявність заробітної плати, стипендії, пенсії у заявника і її співвідношення з доходами особи, якій надається допомога;
* непрацездатність заявника.

=== Приблизний перелік необхідних доказів ===
# докази, які підтверджують факт перебування заявника на утриманні особи, яка померла (документи, акти, листи ділового і особистого характеру, які містять відомості про перебування заявника на утриманні);
# докази, які встановлюють, що надані заявнику матеріальні засоби є основним ї постійним джерелом його існування (корінці поштових переказів, листи та інші документи, які свідчать про одержання заявником грошей або іншої допомоги від годувальника);
# довідка житлово-експлуатаційної організації або сільської Ради про те, що заявник звертався до них за одержанням документа про перебування на утриманні померлого, але йому у цьому відмовлено (через відсутність відомостей про утримання або на тій підставі, що заявник не був на утриманні);
# документи, які свідчать про те, що заявник є членом сім’ї померлого (копія свідоцтва про шлюб, народження, усиновлення та ін.), якщо встановлення факту перебування на утриманні необхідне для призначення пенсії;
# документи, які встановлюють, що заявник був неповнолітньою або непрацездатною персоною, не був членом сім’ї спадкодавця, але перебував на утриманні спадкодавця не менш як п’ять років та одержував від спадкодавця матеріальну допомогу, що була для нього єдиним джерелом засобів для існування(копія свідоцтва про народження, довідка про інвалідність, інші письмові докази), якщо встановлення факту перебування на утриманні необхідне для оформлення права на спадщину;
# копія свідоцтва про смерть годувальника чи повідомлення військкомату;
# покази свідків ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]); 

Заява (з додатками) подається у примірниках в залежності від кількості учасників провадження. 

'''Увага!''' Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (доказами можуть бути : пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, письмові докази, речові докази, покази свідків, висновки експерта). 

Відповідно до статті 81 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/77377070 Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2018 року у справі № 341/727/18]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/78156040 Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2018 року у справі № 334/7300/18]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/75565300 Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2018 року у справі № 216/540/18]

[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія: Суди]]

Пенсія за особливі заслуги перед Україною

2024-06-17T13:17:26Z

Kseniia.zhadko: Замінено ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на ЗУ "Про Державний бюджет України на 2024 рік"

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 Закон України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/314-19#Text Закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1549-14 Закон України "Про державні нагороди України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/378-2013-п Порядок порушення клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 року № 378]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
#ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

''За інформацією Укрпошти''
|}
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
Вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку різноманітних сфер діяльності держави є державні нагороди України.

Державними нагородами України відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1549-14 Закону України «Про державні нагороди України»] є, зокрема, звання Герой України, орден, медаль, почесне звання України.

Так, громадянам, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту тощо, встановлюються пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Це право громадян на призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною регулюється [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»], який був прийнятий Верховною Радою України 1 червня 2000 року № 1767-III та набрав чинності з 1 січня 2001 року.
== Суб’єкти, на яких розповсюджується [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»] ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»] пенсії за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсії за особливі заслуги) встановлюються громадянам України:
# 1) Героям України, особам, нагородженим орденом Героїв Небесної Сотні, чотирма і більше орденами України після проголошення незалежності України, особам, відзначеним почесним званням України "народний" після проголошення незалежності України; 2) ветеранам війни, які після проголошення незалежності України нагороджені орденом за особисту мужність (особистий внесок), виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України; 3) видатним спортсменам - переможцям Олімпійських та Паралімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи; 4) космонавтам, які здійснили політ у космос, членам льотно-випробувальних екіпажів літаків; 5) особам, відзначеним почесним званням України "заслужений", державною премією України, нагородженим одним із орденів України; 6) матерям, які народили п’ять і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. Якщо у разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав виховання дітей до зазначеного віку здійснювалося батьком, право на пенсію за особливі заслуги надається батьку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку; 7) особам, яких відповідно до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті" визнано борцями за незалежність України у XX столітті та відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" реабілітовано, із числа тих, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.
== Розмір надбавки до пенсії за особливі заслуги ==
Пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність:
* 4200 гривень - особам, зазначеним у пункті 7 статті 1 цього Закону; від 35 до 40 відсотків розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, - особам, зазначеним у пунктах 1 і 6 статті 1 цього Закону; від 23 до 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, - особам, зазначеним у пунктах 2-5 статті 1 цього Закону.
Розмір надбавки особам, зазначеним у пунктах 1-6 статті 1 цього Закону, визначається згідно із схемою визначення розмірів надбавок залежно від заслуг перед Україною, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, а особам, зазначеним у пункті 7 статті 1 цього Закону, - відповідно до абзацу другого частини першої цієї статті. У разі якщо особа одночасно має право на надбавки з кількох підстав, передбачених статтею 1 цього Закону, встановлюється надбавка, що є більшою, у максимальному розмірі.

Пенсія за особливі заслуги встановлюється з дня звернення за встановленням пенсії або з дня набуття права на неї, якщо звернення за її встановленням відбулося не пізніше 12 місяців з дня набуття права. Днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому заяви про встановлення пенсії за особливі заслуги з усіма необхідними документами. Якщо заява про встановлення пенсії за особливі заслуги надсилається поштою і до неї додаються всі необхідні документи, днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви додані не всі необхідні документи, територіальний орган Пенсійного фонду України повідомляє заявникові, які документи мають бути подані додатково. Якщо такі документи будуть подані не пізніше трьох місяців з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому або відправлення заяви про встановлення такої пенсії.

У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, територіальний орган Пенсійного фонду України здійснює перерахунок пенсії за особливі заслуги, розмір якої визначений відповідно до абзаців третього і четвертого частини першої цієї статті, з дати, з якої встановлено новий розмір прожиткового мінімуму. Розмір пенсії за особливі заслуги, визначений згідно з абзацом другим частини першої цієї статті, починаючи з 2024 року, щороку з 1 березня підвищується на коефіцієнт збільшення, який визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за рішенням Кабінету Міністрів України.

== Право на пенсію за особливі заслуги у разі смерті особи, яка мала особливі заслуги перед Україною ==
У разі смерті особи, яка мала право на пенсію за особливі заслуги перед Україною відповідно до цього Закону, мають непрацездатні члени сім’ї померлого, а саме:
# чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»];
# діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
# Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
# чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Пенсія за особливі заслуги у разі втрати годувальника встановлюється у таких розмірах:
* на одного непрацездатного члена сім’ї — 70 відсотків,
* на двох і більше — 90 відсотків від розміру надбавки до пенсії померлого годувальника або надбавки до пенсії, що могла бути йому встановлена.
== Порядок порушення клопотання про призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною ==
Механізм порушення клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною (далі - клопотання) регулюється [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/378-2013-п Порядком порушення клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 378 від 29.05.2013].

Клопотання про призначення пенсії за особливі заслуги подається у відповідні органи виконавчої влади, зазначені у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 статті 2 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»], які розглядають його в місячний строк з дня подання документів.

Рішення про встановлення пенсії за особливі заслуги або про відмову в її встановленні, прийняте відповідними органами виконавчої влади, повідомляється не пізніше 10 днів після його прийняття громадянам, які звернулися за встановленням пенсії за особливі заслуги, і посадовим особам, які порушили клопотання.

До клопотання додаються:

'''для призначення пенсії особі, яка має особливі заслуги перед Україною:'''
* копії документів, що підтверджують такі заслуги;
* копія сторінки паспорта із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи українською мовою;
'''для призначення пенсії членам сім’ї померлої особи, яка мала особливі заслуги перед Україною:'''
* копії документів, що підтверджують такі заслуги;
* копія сторінки паспорта із зазначенням прізвища, імені та по батькові члена сім’ї особи українською мовою;
* копія свідоцтва про смерть особи;
* документи, що підтверджують родинні стосунки з особою (копії свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження дітей, рішення суду про встановлення родинних стосунків);
* копії документів, що підтверджують факт загибелі (смерті) під час виконання службових обов’язків у період проходження військової служби, служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Держспецзв’язку чи Державній кримінально-виконавчій службі внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаного під час виконання таких обов’язків, військовослужбовців та осіб, зазначених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 частині другій статті 6 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»].
Копії документів, що додаються до клопотання, засвідчуються в установленому порядку.

Питання про збільшення розміру пенсії за особливі заслуги у разі виявлення нових даних про заслуги особи розглядається відповідними органами виконавчої влади, за клопотанням посадових осіб.

У разі вчинення пенсіонером умисного злочину або виявлення помилкових чи неправдивих даних, на підставі яких було призначено пенсію за особливі заслуги, рішенням відповідних органів виконавчої влади, пенсіонер позбавляється призначеної пенсії. Сума пенсії, виплачена пенсіонерові надміру внаслідок зловживань з його боку, стягується у порядку, встановленому законом.
== Досудовий порядок оскарження рішення органів Пенсійного фонду України ==
Процедура подання та розгляду скарг на рішення про призначення, перерахунок, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший, виплаті пенсій (далі - рішення), прийняті головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннями Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах регулюється [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядком розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 року № 18-6].

У разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня.

Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Подання скарги відповідно до Порядку не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.

У скарзі має бути зазначено:
# прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника;
# найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
# суть порушеної вимоги;
# інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати.

Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто.

Скарга, оформлена без дотримання цих вимог, що не дає можливості розглянути скаргу по суті, повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів від дня отримання такої скарги.

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику.

Якщо питання, порушені у скарзі, одержаній органом Пенсійного фонду України, не належать до його повноважень, то така скарга в термін не більше п’яти робочих днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявнику.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом Пенсійного фонду України від одного і того ж заявника з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, про що виноситься рішення про припинення розгляду такого звернення та повідомляється заявнику.

За бажанням особи скарга може бути розглянута Комісією з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення (далі - Комісія), утвореною при Пенсійному фонді України або при регіональних органах Пенсійного фонду України. Рішення Комісії, прийняте за розглядом скарги, носить рекомендаційний характер.
Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів.

У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

Орган Пенсійного фонду України при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:
# залишає скаргу без задоволення;
# повністю або в певній частині задовольняє скаргу. У разі повного або часткового задоволення скарги органу, що призначає пенсії, даються розпорядження про вчинення відповідних дій.
У рішенні зазначається, що в разі незгоди заявника з прийнятим рішенням воно може бути оскаржене в органі Пенсійного фонду України вищого рівня (із зазначенням строку такого оскарження) або в судовому порядку. Рішення Пенсійного фонду України, прийняте за розглядом скарги, може бути оскаржене в судовому порядку в термін, передбачений законодавством України.
== Судовий порядок оскарження рішення органів Пенсійного фонду України ==
=== Підсудність ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 ст. 16 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»] рішення органу, що призначає пенсію за особливі заслуги, може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України] (далі – КАСУ) адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача
=== Строки подання позовної заяви та її розгляду ===
Особа може оскаржити дії/рішення органів Пенсійного фонду шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 4 ст. 122 КАСУ], якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Строки розгляду справи визначаються в залежності від типу провадження
{| class="wikitable"
|+
!загальне позовне провадження
!спрощене позовне провадження
|-
|суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі,
а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Справу по суті уд розглядає протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
|протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
|}
=== Судовий збір ===
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору передбачено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»].

Так, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] за подачу позовних заяв немайнового характеру фізичними особами справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про державний бюджет України на 2024 рік"] прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 3028,00 грн.

Тобто розмір судового збору за подачу позовної заяви складає: 3028,00 (розмір прожиткового мінімуму для працездатних) х 0,4 = 1211,20 грн.

Сплата судового збору здійснюється на розрахунковий рахунок суду, до підсудності якого відноситься розгляд справи у готівковій чи безготівковій формі.

Судовий збір позивач має право сплатити через електронні сервіси Міністерства юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

Нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»] передбачені пільги щодо сплати судового збору. Так, від сплати судового збору серед інших звільняються:
# особи з інвалідністю внаслідок Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю та недієздатних осіб з інвалідністю;
# позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Окрім цього згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»] можливе відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшення його розміру або взагалі звільнення від сплати останнього. Рішення про останнє приймається у вигляді ухвали суди, прийнятої із врахуванням майнового стану сторони.
=== Порядок складення позову ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 160 КАСУ] у позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
=== Порядок оскарження рішення суду першої інстанції ===
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.

Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною]]
[[Категорія:Суди]]