WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Надання компенсації та допомоги на оздоровлення особі, постраждалій від вибухонебезпечних предметів

2025-07-16T09:40:40Z

Kovalenko.Marharyta: /* Розмір допомоги на оздоровлення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закон України «Про протимінну діяльність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 року № 1020 «Деякі питання призначення і виплати одноразової компенсації та щорічної допомоги, передбачених Законом України «Про протимінну діяльність в Україні»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
В Україні запрацював '''[https://www.minefree.info/ мобільний застосунок із мінної безпеки "MineFree" (Без мін)]''' – це мобільний додаток, розроблений волонтерами благодійної швейцарської організації “Free Ukraine” (Вільна Україна) за підтримки Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Додаток дозволяє повідомити про виявлення вибухонебезпечних або підозрілих предметів, боєприпасів, переглянути мапу небезпечних територій та отримати сповіщення про наближення до небезпечного об’єкту.
|}
== Загальні положення ==
'''Постраждалі від вибухонебезпечних предметів особи''' (далі - постраждалі особи) - окремі особи або групи осіб, які зазнали фізичних і психологічних травм, фінансових втрат або законні права та інтереси яких були порушені використанням та (або) наявністю вибухонебезпечних предметів або діями чи бездіяльністю відповідальних осіб, або члени сімей осіб, загиблих від вибухонебезпечних предметів.

Відповідно до статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закону України «Про протимінну діяльність в Україні»], допомога постраждалим особам включає в себе надання медичної, психологічної, професійної та соціальної допомоги з метою зменшення наслідків ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує організацію надання медичної допомоги та медичного обслуговування постраждалим особам.

'''''Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, забезпечує:'''''
# надання постраждалим особам одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щорічної допомоги на оздоровлення у сумі, порядок призначення і виплати якої встановлюється Кабінетом Міністрів України;
# проходження постраждалими особами безоплатної психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до таких центрів і назад та вартості проживання протягом проходження реабілітації (у разі, якщо проживання не надається);
# позачергове обов’язкове забезпечення постраждалих дітей місцями у закладах дошкільної освіти незалежно від відомчої підпорядкованості;
# виплати постраждалій дитині у підвищеному розмірі державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"].
Відповідно до частини третьої статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закону України “Про протимінну діяльність в Україні”] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 р. № 1020] затверджено:
* '''Порядок надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів''';
* ''' Порядок надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів'''.
== Надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів ==
Призначення постраждалій особі компенсації проводиться одноразово структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад на підставі '''заяви''' постраждалої особи або її законного представника '''за зареєстрованим або фактичним місцем проживання.'''

'''Зверніть увагу!''' Компенсація призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло ''не пізніше ніж через 60 календарних місяців'' після встановлення зв’язку інвалідності з ушкодженнями, спричиненими вибухонебезпечними предметами:
* на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я - для дітей віком до 18 років;
* на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії - для осіб віком від 18 років.
Встановлення інвалідності з урахуванням ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917] .
=== Умови призначення і виплати компенсації ===
Для отримання компенсації постраждалі особи або їх законні представники подають до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій або до виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі надання такої послуги через центр надання адміністративних послуг - до центрів надання адміністративних послуг такі документи:
# заяву;
# копію паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України/посвідки на постійне проживання/посвідки на тимчасове проживання/посвідчення біженця. У разі пред’явлення постраждалою особою паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) копія такого документа не подається;
# для дітей віком до 14 років - копію свідоцтва про народження дитини або за технічної можливості е-свідоцтва про народження (відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку), що подається засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія” (далі - Портал [https://diia.gov.ua/ Дія]);
# копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або за технічної можливості дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника через засоби Порталу Дія, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження;
# рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (в разі здійснення опіки або піклування над дітьми), про влаштування таких дітей на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування або рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;
# копію довідки медико-соціальної експертної комісії про групу і причину інвалідності (особам віком від 18 років) або копію висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії “дитина з інвалідністю” (дітям віком до 18 років).
Заяви разом з необхідними документами для призначення компенсації приймаються від постраждалих осіб або їх законних представників структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише в разі надіслання їх поштою або за технічної можливості в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Портал Дія).

Якщо документи, подані постраждалою особою або її законним представником, не відповідають вимогам пункту 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку], структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради ''протягом семи робочих днів'' після отримання таких документів надсилає у письмовому вигляді постраждалій особі або її законному представнику ''інформацію про відмову'' у призначенні компенсації з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі усунення причин такої відмови постраждала особа або її законний представник ''можуть повторно подати документи,'' що відповідають вимогам пункту 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку].

У разі незгоди з відмовою у призначенні компенсації постраждала особа або її законний представник може оскаржити зазначене рішення в суді.

'''Важливо!''' У разі надання постраждалими особами або їх законними представниками ''недостовірної інформації'' структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад можуть прийняти ''рішення про відмову в призначенні компенсації.''
=== Розмір компенсації ===
'''''Компенсація призначається та виплачується постраждалій особі в таких розмірах:'''''
* особі з інвалідністю I групи - у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особі з інвалідністю II групи - у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особі з інвалідністю III групи - у трикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* дитині з інвалідністю підгрупи А до 18 років - у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* дитині з інвалідністю до 18 років - у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.
Розмір отриманої компенсації ''не враховується'' під час обчислення сукупного доходу сім’ї для призначення всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Розмір отриманої компенсації ''не включається'' до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
== Надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів ==
Призначення постраждалій особі допомоги на оздоровлення проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад '''на підставі заяви''', поданої постраждалою особою або її законним представником '''до 15 жовтня поточного року за зареєстрованим або фактичним місцем проживання.'''
=== Умови призначення і виплати допомоги на оздоровлення ===
Для отримання допомоги на оздоровлення постраждалі особи або їх законні представники '''щороку подають''' до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій або до виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі надання такої послуги через центр надання адміністративних послуг - до центрів надання адміністративних послуг такі документи:
# заяву;
# копію паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України/посвідки на постійне проживання/посвідки на тимчасове проживання/посвідчення біженця. У разі пред’явлення постраждалою особою паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) копія такого документа не подається;
# для дітей віком до 14 років - копію свідоцтва про народження дитини або за технічної можливості е-свідоцтва про народження (відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку), що подається засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія” (далі - Портал Дія);
# копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або за технічної можливості - дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника через засоби Порталу Дія, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження;
# рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми), про влаштування таких дітей на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування або рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;
# копію довідки медико-соціальної експертної комісії про групу і причину інвалідності (особам віком від 18 років) або копію висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії “дитина з інвалідністю” (дітям віком до 18 років).
Заяви разом з необхідними документами для призначення допомоги на оздоровлення приймаються від постраждалих осіб або їх законних представників структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише в разі надіслання їх поштою або за технічної можливості в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Портал Дія).

Якщо документи, подані постраждалою особою або її законним представником, не відповідають вимогам пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку], структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради ''протягом семи робочих днів'' після отримання таких документів надсилає у письмовому вигляді постраждалій особі або її законному представнику ''інформацію про відмову у призначенні допомоги на оздоровлення'' з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі усунення причин такої відмови постраждала особа або її законний представник може '''повторно подати документи''', що відповідають вимогам пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку].

У разі незгоди з відмовою у призначенні допомоги на оздоровлення постраждала особа або її законний представник може оскаржити зазначене рішення в суді.

У разі надання постраждалими особами або їх законними представниками ''недостовірної інформації'' структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад можуть прийняти ''рішення про відмову в призначенні допомоги на оздоровлення.''

'''Зверніть увагу!''' Якщо постраждала особа має право на допомогу на оздоровлення згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Законом України “Про протимінну діяльність в Україні”] і одночасно згідно з іншим нормативно-правовим актом '''''допомога на оздоровлення призначається лише за одним з них за вибором'''''такої особи.

'''Важливо!''' Допомога на оздоровлення виплачується постраждалій особі, якщо вона протягом поточного року ''не отримувала'' безоплатну санаторно-курортну путівку/путівку на оздоровлення/будь-яку грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки/компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок державного або місцевого бюджетів.

У разі отримання постраждалою особою допомоги на оздоровлення така особа знімається з обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою або з обліку для отримання грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки/компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічної допомоги на оздоровлення.

'''Зверніть увагу!''' Допомога на оздоровлення, '''не отримана''' постраждалою особою з вини структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, '''підлягає відшкодуванню не більше ніж за два роки.'''

У разі смерті постраждалої особи, яка мала право на допомогу на оздоровлення, не отримана нею сума такої допомоги не виплачується.
=== Розмір допомоги на оздоровлення ===
'''''Допомога на оздоровлення нараховується і виплачується постраждалій особі в таких розмірах, округлених до однієї гривні: '''''
* особам з інвалідністю I або II групи, дітям з інвалідністю - 40 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особам з інвалідністю III групи - 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.
У разі зміни групи інвалідності в період перебування особи з інвалідністю на обліку допомога на оздоровлення виплачується в розмірі, визначеному для групи інвалідності, встановленої такій особі на дату призначення допомоги.

Якщо постраждала особа має право на допомогу на оздоровлення згідно із Законом України “Про протимінну діяльність в Україні” та одночасно згідно з іншим нормативно-правовим актом – допомога, за вибором самої особи, призначається лише за одним з них.

Допомога на оздоровлення виплачується постраждалій особі, якщо вона протягом поточного року не отримувала безоплатну санаторно-курортну путівку, або путівку на оздоровлення, або будь-яку грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки, або компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування чи щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок державного або місцевого бюджетів.

У разі отримання постраждалою особою допомоги на оздоровлення така особа знімається з обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою або з обліку для отримання грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки/компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічної допомоги на оздоровлення.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Списання боргів фізичним особам-підприємцям

2025-03-17T12:29:00Z

Kovalenko.Marharyta: /* Списання недоїмки з ЄСВ */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодекс України з процедур банкрутства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1072-20#Text Закон України від 04.12.2020 № 1072-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/592-20#Text Закон України від 13.05.2020 № 592-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/786-20#Text Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців"]
== Хто має право на списання боргу: ==
* фізичні особи – підприємці (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування);
* особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
== Строк для списання боргу ==
Встановлюється новий період, протягом якого такі платники можуть звернутися за списанням – '''це можна зробити до 1 березня 2021 року''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/786-20#Text п.9-15 розділу VIII Прикінцеві положення Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”]).
== Куди звертатись ==
З питань обчислення і сплати (списання) єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, погашення існуючої заборгованості, припинення підприємницької діяльності тощо звертатись до органів [https://tax.gov.ua/ Державної податкової служби] на відповідній території.
== Який податковий борг підпадає під списання? ==
Списанню підлягає податковий борг (у тому числі штрафні санкції і пеня), сукупний розмір якого за усіма податками і зборами '''не перевищує 3 060 грн (включно)''', що обліковувався '''станом на 1 листопада 2020 року''' та залишився несплаченим/ непогашеним станом на дату списання такого боргу. Заява на списання податкового боргу не подається, оскільки списання здійснюється контролюючим органом одноразово та одночасно усім платникам податків.

Підлягають списанню за заявою платника, '''несплачені станом на 1 грудня 2020 року''', суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

Не підлягає списанню податковий борг з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв'язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також податковий борг осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексом України з процедур банкрутства].

Під списання попадають усі категорії платників податків, крім осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексом України з процедур банкрутства], та осіб, які мають податковий борг з митних платежів.
== Порядок списання боргу ==
Для списання боргу ФОПу слід дотримуватися вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п. 9-15 розділу VIII Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”].

Підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”], несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

== Списання недоїмки з ЄСВ ==
Списання суми недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки фізичним особам – підприємцям на загальній системі оподаткування та фізичним особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/592-20#Text Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників»]).

'''Важливо!''' Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не застосовується. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/592-20#Text Прикінцеві положення Закону України від 13.05.2020 № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників»]).

== Механізм врегулювання податкового боргу ==
'''Механізм врегулювання податкового боргу, залежить від його суми та категорії платників податків - боржників, а саме:'''
# списання податкового боргу, загальна сума якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 гривень у будь-якого платника податків, крім платників, що перебувають у процедурах банкрутства, та платників, що мають податковий борг з митних платежів;
# відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує 6 800 гривень для платників податків фізичних-осіб;
# прощення фінансових санкцій за умови прискореної сплати основної суми податкового боргу платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1072-20#Text Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”])
== Інформація про списання податкового боргу ==
Інформацію про списання податкового боргу платник податків може отримати в приватній часині Електронного кабінету (в доступній для перегляду платнику податків інформації про стан розрахунків з податків та зборів буде відображена сума списання із посиланням на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1072-20#Text Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”)].

Також інформацію про таке списання щодо суб’єктів господарювання після його проведення буде оприлюднено на вебпорталі ДПС. Крім того, інформація про проведене списання надаватиметься платнику податків у разі його звернення до контролюючого органу із відповідним запитом.

Здійснити перевірку свого статусу можна на сайтах [https://usr.minjust.gov.ua/content/home Мін’юсту] та [https://cabinet.tax.gov.ua/ ДПС]
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Господарське право]]

Матеріальна відповідальність військовослужбовців

2025-02-14T08:45:25Z

Kovalenko.Marharyta: /* Підстави та умови притягнення до матеріальної відповідальності */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#Text Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (далі - Закон)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року № 604 "Про затвердження переліку озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2124-20#Text Законом України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах воєнного стану " від 15 березня 2022 року № 2124-IX] встановлено правовий захист військового командування, військовослужбовців, добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб, визначених Законом України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" шляхом закріпленя поняття "бойового імунутету" за закріплення в загальній частині Кримінального кодексу інституту звільнення від кримінальної відповідальності за втрати '''бойової техніки чи іншого військового майна'''.

'''Бойовий імунітет''' - '''звільнення військового командування, військовослужбовців,''' добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб, визначених Законом України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України", '''від відповідальності, у тому числі кримінальної''', '''за втрати''' особового складу, '''бойової техніки чи іншого військового майна,''' наслідки застосування збройної та іншої сили під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань з оборони України із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), '''настання яких з урахуванням розумної обачності неможливо було передбачити при плануванні та виконанні таких дій (завдань) або які охоплюються виправданим ризиком''', крім випадків порушення законів та звичаїв війни або застосування збройної сили, визначених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

* [https://drive.google.com/drive/folders/0B84Fn7fObilueXdLd2ItY2hyQ0E?resourcekey=0-pYMHmGGw2Sx6OSCx2oFo4w Зразок рапорту про втрату майна під час поранення військовослужбовця] [https://www.pryncyp.com/ (ГО"Принцип")]

|}

== Загальні положення ==
'''''Матеріальна відповідальність''''' - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов’язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов’язків військової служби або службових обов’язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#Text пункт 4 частини першої статті 1 Закону]).

== Підстави та умови притягнення до матеріальної відповідальності ==
'''Підставою для притягнення до матеріальної відповідальності''' є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов’язків військової служби або службових обов’язків, крім обставин, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n60 статтею 9 Закону], які виключають матеріальну відповідальність. 

'''Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:'''
* наявність шкоди;
* протиправна поведінка особи у зв’язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов’язків військової служби або службових обов’язків;
* причинний зв’язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
* вина особи в завданні шкоди.
'''Зверніть увагу!''' Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України. 

'''Зверніть увагу!''' Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом. 

'''Зверніть увагу!''' Особа у разі завдання з її вини шкоди третім особам, яку відшкодовано відповідно до закону військовою частиною, установою, організацією, закладом, відшкодовує військовій частині, установі, організації, закладу завдану шкоду в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#Text Законом] та іншими законами України.

'''Зверніть увагу!''' Військовозобов'язані та резервісти під час проходження ними зборів несуть матеріальну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом. Місячне грошове забезпечення (середня заробітна плата) військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів визначається відповідно до законодавства. 

'''Важливо!''' Завдана особою шкода, не пов’язана з виконанням нею обов’язків військової служби або службових обов’язків, відшкодовується в порядку, передбаченому законами України.

== Строки притягнення до матеріальної відповідальності ==
Особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності '''протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди'''.
== Види матеріальної відповідальності ==
'''<big>Обмежена матеріальна відповідальність</big>''' 

Особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але '''не більше п’ятнадцяти прожиткових мінімумів''', установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#Text Законом] передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність. 

'''Командир (начальник)''', який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, '''несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п’ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб'''. 

'''Зверніть увагу!''' Розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, визначається на день видання наказу про притягнення особи до обмеженої матеріальної відповідальності.

'''<big>Повна матеріальна відповідальність</big>''' 

'''''Особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:'''''
# виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
# виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
# завдання шкоди у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
# вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
# якщо особою надано письмове зобов’язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

'''Зверніть увагу!''' Посадові (службові) особи, винні в незаконному звільненні зі служби чи переміщенні військовослужбовця, поліцейського, особи рядового та начальницького складу, за шкоду, завдану у зв’язку з виплатами такій особі матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час проходження служби на нижчеоплачуваній посаді, несуть повну матеріальну відповідальність у судовому порядку.

'''<big>Підвищена матеріальна відповідальність</big>''' 

Особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2020-%D0%BF#n9 Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року № 604.]
== Відшкодування шкоди ==
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) '''протягом трьох діб''' після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Розслідування повинно бути завершено '''протягом одного місяця''' з дня його призначення. За результатами проведення розслідування складається '''акт (висновок)''', який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб’єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) '''не пізніше ніж у п’ятнадцятиденний строк''' із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
* '''Відшкодування шкоди''', завданої особою, '''здійснюється''' на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п’ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n71 статті 10] та частиною першою с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n83 татті 12 Закону].
'''Зверніть увагу!''' Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).
* '''Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника)''' може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.
* '''Відшкодування шкоди, завданої військовозобов’язаним чи резервістом під час проходження ним зборів''', здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу або в іншому встановленому законом порядку в разі відмови військовозобов’язаного чи резервіста від її добровільного відшкодування.
* '''Відшкодування шкоди, визначеної частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n35 статті 6]''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n35 Закону], здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування.
'''Зверніть увагу!''' Відшкодування такої шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу, командир (начальник) якої (якого) старший за службовим становищем, у разі відмови особи від її добровільного відшкодування. 

'''Важливо!''' У разі притягнення особи, яка завдала шкоду, до кримінальної відповідальності відшкодування шкоди здійснюється шляхом пред’явлення військовою частиною, установою, організацією, закладом цивільного позову в кримінальному провадженні в порядку, встановленому законом.

=== Відшкодування шкоди в разі переведення особи до іншого місця служби чи перебування в розпорядженні відповідного командира (начальника) ===
* У разі переведення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження відповідного командира (начальника) до повного відшкодування завданої нею шкоди стягнення сум завданої шкоди здійснюється за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні.
* Якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її переведення до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження, командир (начальник) надсилає у '''п’ятиденний строк із дня закінчення розслідування''', аудиту (перевірки), інвентаризації чи надходження рішення суду відповідні матеріали до нового місця служби чи місця перебування в розпорядженні особи для вирішення питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.

'''Важливо!''' Командир (начальник) за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні особи '''видає у п’ятнадцятиденний строк''' із дня надходження матеріалів щодо завданої шкоди '''наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності'''. У такому разі відшкодування шкоди здійснюється в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n71 статтею 10 Закону.]

=== Відшкодування шкоди в разі звільнення особи зі служби ===
У разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, '''відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку''' в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

== Обставини, що виключають матеріальну відповідальність ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#Text статті 9 Закону], '''''завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок:'''''

* дії непереборної сили;
* необхідної оборони;
* крайньої необхідності;
* виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження;
* виправданого службового ризику;
* затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус;
* виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

'''Шкода не підлягає відшкодуванню у випадку смерті винної особи.'''

'''Важливо!''' Обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування.

== Оскарження рішення про притягнення до матеріальної відповідальності ==
'''Наказ''' командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності '''може бути оскаржено''' старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством. 

'''Зверніть увагу!''' Старший за службовим становищем командир (начальник) не рідше одного разу на квартал перевіряє законність і обґрунтованість притягнення осіб до матеріальної відповідальності та розмір сум, які підлягають стягненню. 

'''Важливо!''' У разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.(с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n83 таття 14 Закону].)

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108218654 Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 січня 2023 року у справі № 280/4302/22] (визнати протиправним і скасувати наказ про притягнення до матеріальної відповідальності)

[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Встановлення факту смерті особи під час воєнного стану

2025-01-17T14:03:02Z

Kovalenko.Marharyta: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офіс Генерального Прокурора від 09.03.2022 № 177/450/46 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 "Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події"]
== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України з 24 лютого 2022 року] , відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], '''в Україні введено режим воєнного стану'''!

Для кращого функціонування та взаємодії спеціалізованих структур щодо встановлення факту смерті людини під час воєнного стану Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України та Офісом Генерального прокурора 09 березня 2022 року прийнято наказ № 177/450/46, яким затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України] (далі - Порядок).

'''''Важливо!''''' Під час отримання інформації щодо смерті людини, '''огляд трупа працівниками закладів охорони здоров’я проводиться лише за умови відсутності загроз життю та здоров’ю таких працівників.'''

Заклади охорони здоров’я, у разі надходження повідомлення про смерть людини, негайно повідомляють органи та підрозділи Національної поліції України за телефоном екстреного виклику (102) про кожен випадок установлення ними факту смерті людини незалежно від місця її настання.

'''Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема, можуть бути:'''

* письмові докази;
* речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи;
* висновки експертів;
* копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть;
* пояснення свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник;
* довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців);
* заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю.
'''Як подати заяву?'''

Заява може бути подана членами сім’ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами до будь-якого місцевого суду України, незалежно від місця проживання чи перебування заявника. Це значно спрощує доступ до правосуддя для громадян, які опинилися на окупованих територіях чи змушені були переїхати.

Справи про встановлення факту смерті розглядаються судом невідкладно, а рішення підлягають негайному виконанню. Після ухвалення рішення суд оперативно надсилає його до органу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) для державної реєстрації факту смерті.

Частинами другою, третьою статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»] визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

== Дії органів Національної поліції України в разі повідомлені про факт смерті людини ==
Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України:

1) здійснюють реєстрацію в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, форма якого наведена у додатку 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (пункт 4 розділу II), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 223/33194], повідомлень про факт смерті людини, у тому числі повідомлень, що надійшли від закладів охорони здоров’я;

2) виїжджають для огляду при надходженні повідомлення про факт смерті людини із ознаками насильницької смерті або підозри на таку, у тому числі за місцем її проживання;

3) за результатами огляду трупа, після з’ясування обставин смерті та за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку повідомляють територіальний заклад охорони здоров’я про необхідність оформлення лікарського свідоцтва про смерть.

4) невідкладно повідомляють прокурора про факт насильницької смерті людини.

== Встановлення факту смерті за відсутності ознак насильницької смерті ==
'''''У разі смерті особи за місцем свого проживання родичам, близьким або іншим особам необхідно:'''''
* повідомити сімейного лікаря, з яким померлою особою при житті було укладено декларацію, про настання смерті такої особи;
* при неможливості огляду тіла померлої особи сімейним лікарем, необхідно звернутись до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття бригади екстреної медичної допомоги.
'''''У разі смерті особи за межами свого місця проживання, особам, які виявили померлого необхідно:'''''
* звернутись до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття бригади екстреної медичної допомоги;
* звернутися до органів Національної поліції України за телефоном 102 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття екіпажу.
'''Важливо!''' Під час воєнного стану телефони екстрених служб можуть працювати з похибками. Для цього органи місцевого самоврядування інформують громадян, за якими телефонами можна звертатися до цих служб.

Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України за результатами огляду трупа, після з’ясування обставин смерті та за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку повідомляють територіальний заклад охорони здоров’я про необхідність оформлення лікарського свідоцтва про смерть.

Працiвникам закладiв охорони здоров’я дозволяється видавати лiкарськi свiдоцтва про смерть та проводити видачу/захоронення тiл без направлення на судово-медичну експертизу за умови огляду трупа працiвником закладу охорони здоров’я на мiсцi перебування трупа зi встановленням факту вiдсутностi ознак насильницької cмepтi або на пiдставi наявної медичної документацiї iз закладiв охорони здоров’я (без уточнення) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку]).

Невидача лікарського свідоцтва про смерть відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку] може бути зумовлена лише прямою письмовою вказівкою з боку органів військової адміністрації, Служби безпеки України та інших уповноважених органів.

'''Зверніть увагу!''' Заклади охорони здоров’я видають лікарські свідоцтва про смерть за територіальним принципом.
== Встановлення факту смерті при встановленні ознак насильницької смерті ==
'''Насильницька смерть''' - смерть від механічних ушкоджень (дія тупих предметів, у тому числі транспортна травма, падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо

'''Підозра на насильницьку смерть''' - сукупність обставин, які дають підстави вважати, що смерть людини могла настати внаслідок механічних ушкоджень (дія тупих предметів, у тому числі транспортна травма, падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо, зокрема раптова смерть, за нез’ясованих обставин, за наявності тілесних ушкоджень тощо.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку] ,у випадку встановлення ознак насильницької смерті, до приїзду працівників поліції на місце події працівникам закладів охорони здоров’я '''забороняється''' порушувати обстановку за місцезнаходженням трупа, переміщати його, та необхідно рекомендувати не виконувати такі дії присутнім на місці події особам, у тому числі родичам померлих.

Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України виїжджають для огляду при надходженні повідомлення про факт смерті людини із ознаками насильницької смерті або підозри на таку, у тому числі за місцем її проживання та невідкладно повідомляють прокурора про факт насильницької смерті людини. (розліл IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку])

Відомості, які містяться в повідомленнях про факти насильницької смерті людини, підозри на таку, підлягають унесенню до ''Єдиного реєстру досудових розслідувань'' відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

У разі надходження повідомлення про факт насильницької смерті людини, підозри на смерть людини або встановлення такого факту під час огляду трупа (частини трупа) людини, що померла раптово, на місце події виїжджає судово-медичний експерта або лікар, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

У разі неможливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

'''''Працівники бюро судово-медичної експертизи:'''''
# на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військова адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;
# до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;
# за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;
# при проведенні експертизи неідентифікованих трупів осіб, що загинули внаслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].
# за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.
# проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;
# надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;
# надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;
# видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;
# видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;
# здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів. (розліл ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку])
'''''У випадках визначення ознак насильницької смерті у закладі охорони здоров’я (пункт 7 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку])''''':
# за умов перебування хворого або пораненого перед смертю на лікуванні, лікарське свідоцтво про смерть видається без розтину на підставі огляду трупа та наявної медичної документації;
# при настанні смерті в приймальному відділенні закладу охорони здоров’я за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем закладу охорони здоров’я на підставі зовнішнього огляду;
# невидача лікарського свідоцтва про смерть відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку] може бути зумовлена лише прямою письмовою вказівкою з боку органів військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України або інших уповноважених органів.
У разі смерті людини поза межами закладів охорони здоров’я лікарське свідоцтво про смерть видається закладом охорони здоров’я за територіальним принципом з наданням інформації про видачу такого свідоцтва до органу та підрозділу Національної поліції України, на території обслуговування якого знаходиться заклад охорони здоров’я.

'''''Також, для проведення судово-медичної експертизи (розтину) або судово-медичного дослідження (зовнішнього огляду) направляються трупи (частини трупів) людей:'''''
# з ознаками насильницької смерті або достатньо обґрунтованої підозри на таку смерть;
# особу яких не встановлено.
При направленні трупа (частини трупа) людини, особу якої не встановлено, для проведення судово-медичного дослідження (зовнішнього огляду) або судово-медичної експертизи (розтину) трупа проводиться дактилоскопіювання.

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Встановлення факту смерті особи під час воєнного стану

2025-01-17T14:01:17Z

Kovalenko.Marharyta: /* Загальна інформація */

Порядок стягнення надміру виплачених коштів отриманої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям

2024-12-18T09:19:12Z

Kovalenko.Marharyta: /* Заходи органів соціального захисту населення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1035-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1035 <abbr>"Деякі питання здійснення державного контролю/моніторингу за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та за дотриманням прав дітей"</abbr>]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-п#n318]

== Загальні положення ==
Якщо малозабезпеченою сім’єю приховано або подано недостовірні дані про доходи та майновий стан або органом соціального захисту населення отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого надміру виплачено кошти, органи соціального захисту населення мають право вимагати повернення таких коштів, в тому числі і в судовому порядку.

== Повернення бюджетних коштів ==
'''Повернення бюджетних коштів проводиться у випадку:'''
* виявлення подання громадянами свідомо неправдивими відомостями у документах або приховання достовірних даних про доходи, майновий стан та інші обставини, що впливають на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру;
* виявлення помилки у розрахунку розміру призначеної соціальної допомоги;
* у разі коли особами, які входять до складу сім'ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний період допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

== Припинення виплати раніше призначеної соціальної допомоги ==

'''Виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється:'''
* якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, в якому виявлено порушення;
* у разі переїзду сім'ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють виплату соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи),- з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни;
* за заявою уповноваженого представника сім'ї - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою;
* у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу сім’ї, - з місяця, наступного за місяцем, у якому припинено реєстрацію безробітного, за інформацією центрів зайнятості.

== Заходи органів соціального захисту населення ==
# якщо виникла переплата державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї: припиняє надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з місяця виявлення порушення і позбавляє права на шість місяців, починаючи з першого числа місяця виявлення порушення на призначення державної соціальної допомоги на наступний термін;
# якщо виникла переплата державних допомог та компенсацій: припиняє (чи перераховує) надання державної допомоги (чи компенсації) з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини (компенсація фізичним особам - з дня, що настає за днем, в якому виникли обставини).
'''Далі в обох випадках:'''
# визначається обсяг надміру виплачених коштів та встановлює строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї;
# доводиться до відома одержувача допомоги інформація про припинення надання соціальної допомоги, обсяги надміру виплачених коштів та строки їх повернення;
# проводяться щомісячні відрахування у розмірі 20% призначеної допомоги до повного погашення заборгованості у разі прийняття управлінням відповідного рішення.
У разі смерті одержувача соціальної допомоги повернення надміру нарахованих коштів проводиться іншою повнолітньою особою, яка врахована при визначенні права та розрахунку розміру призначеної допомоги, або особою, якій виплачена не отримана за життя померлого соціальна допомога, віднесена до спадщини.

При не призначенні на наступний термін соціальної допомоги, надміру нараховані кошти повертаються на підставі заяви одержувача допомоги про їх добровільне повернення.

У разі не повернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки управління вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку з покладанням на одержувача допомоги судових витрат.

[[Категорія:Малозабезпечені особи]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Працевлаштування та допомога по безробіттю військовослужбовцям

2024-12-18T06:52:03Z

Kovalenko.Marharyta: /* Який розмір допомоги по безробіттю? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України від]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/111-2014-п Постанова Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2014 року № 111 "Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Подати [https://diia.gov.ua/services/otrimannya-statusu-bezrobitnogo заяву про надання чи поновлення статусу безробітного та заяву про призначення чи поновлення допомоги по безробіттю] можна на Порталі "Дія". У разі подання заяви в електронній формі копії документів не знадобляться. Але їх потрібно надати протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування воєнного стану, під час першого фактичного відвідування безробітним Центру зайнятості, де відбувалася реєстрація.
'''Під час дії воєнного стану, статус безробітного надається особі з першого дня реєстрації у Центрі зайнятості''' та '''допомога по безробіттю призначається з першого дня''' надання статусу безробітного та не може перевищувати 90 календарних днів.
|}
== Як знайти роботу? ==
Необхідно звернутись до будь-якого зручно розташованого центру зайнятості. У центрах зайнятості існує єдина база вакансій по всій Україні. Усі вакансії – у вільному доступі на сайті [https://www.dcz.gov.ua '''www.trud.gov.ua.'''] Можна обрати підходящу роботу у будь-якому регіоні України. Також, можна отримати соціальні послуги, пов'язані з працевлаштуванням – допомогу в пошуку роботи, консультацію та іншу інформацію. Документи при цьому не потрібні. Всі послуги надаються Державною службою зайнятості безкоштовно.
== Реєстрація та набуття статусу безробітного ==
'''Зверніть увагу!''' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/111-2014-п Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2014 №111 «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період»] встановлено, що військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період виплачується грошове забезпечення, з якого сплачується єдиний внесок, в тому числі на випадок безробіття. 
Отже, період перебування на військовій службі під час мобілізації зараховується до Вашого страхового стажу, що дає Вам право на отримання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю при зверненні до державної служби зайнятості після проходження військової служби. 
Облік та реєстрація в центрі зайнятості проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання або перебування. Тобто, можна звернутись до будь-якого зручного територіального органу Державної служби зайнятості, надавши відповідні документи. 
Відповідно до п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#Text Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції], у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, беруться на облік у центрі зайнятості та мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості. Військові комісаріати надають інформацію центрам зайнятості про осіб, які звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення. 
Під час проведення реєстрації працівник центру зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, відомості про останнє місце роботи або вид діяльності підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально).
== Які документи потрібно пред'явити, щоб зареєструватись в центрі зайнятості? ==
'''Реєстрація учасника бойових дій проводиться за умови пред’явлення:'''
* паспорта громадянина України або інший документ, що посвідчує особу,
* облікової картки платника податків,
* трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості),
* військово-облікового документа, в якому зазначена дата взяття їх на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавства,
* диплома або іншого документа про освіту.
'''Додатково необхідно надати:'''
* посвідчення учасника бойових дій
* копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях,
* витяг з наказу про звільнення з військової служби під час мобілізації
* довідку про середньоденне грошове забезпечення за останні 6 місяців, видану військовим комісаріатом або військовою частиною .
== Послуги Служби зайнятості для безробітних ==
'''Основне завдання роботи Служби зайнятості – працевлаштування громадян. З цією метою, центри зайнятості надають широкий спектр послуг, зокрема:'''
* консультації та сприяння у пошуку роботи – тимчасової або постійної;
* отримання матеріальної підтримки шляхом участі у громадських або інших роботах тимчасового характеру;
* пройти професійну підготовку, перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію;
* відкрити власну справу – організувати підприємницьку діяльність;
* одноразово отримати ваучер для підтримання конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації, зокрема для учасників АТО – осіб з інвалідністю;
* отримати матеріальну допомогу на випадок безробіття. 
'''Важливо!''' Крім цього, роботодавцям компенсуються за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштуваня безробітних, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, зокрема учасника АТО.
== Оплачувані громадські роботи та інші роботи тимчасового характеру ==
Оплачувані громадські роботи та інші роботи тимчасового характеру – суспільно корисні роботи, що здійснюються в інтересах місцевої громади і виконуються добровільно. 
Оплата праці за громадські роботи здійснюється по факту виконаних робіт, а її розмір не може бути меншим за мінімальну заробітну плату, встановлену законом України за повний місяць роботи.
== Як відкрити власну справу і отримати допомогу ==
Безробітним, які не можуть бути працевлаштовані за сприяння центру зайнятості протягом місяця у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, допомога з безробіття може виплачуватись одноразово для організації підприємницької діяльності. 
Особам, які виявили намір отримати допомогу по безробіттю одноразово, за їхнім бажанням можуть бути надані консультації та профорієнтаційні послуги з метою виявлення здібностей, схильностей до провадження підприємницької діяльності, вибору виду діяльності, отримання додаткової інформації про підприємництво. Центр зайнятості може залучати безробітних за їхнім бажанням до семінарів або організувати навчання з питань підприємництва (за бажанням). 
Для розгляду питань щодо надання одноразової допомоги по безробіттю зареєстрований безробітний подає до центру зайнятості на розгляд спеціальної комісії такі документи:
* заяву про надання допомоги по безробіттю одноразово;
* бізнес-план. 
'''Зверніть увагу!''' Остаточне рішення приймає директор центру зайнятості з урахуванням висновків комісії. 
'''Важливо!''' Допомоги по безробіттю одноразово здійснюється в розмірі залишку призначеної безробітному допомоги по безробіттю, визначеного на день державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, обмеженого строком 360 календарних днів, у тому числі особам передпенсійного віку.
== Підвищення кваліфікації або опанування іншої професії ==
Якщо особа ''отримала'' в установленому порядку ''статус безробітного'', але ще ''не має професії'', вона може:
* пройти професійну підготовку за робітничими професіями, актуальними на ринку праці;
* отримати роботу після навчання. 
Якщо здобута ''професія неактуальна на ринку праці'', особа може:
* пройти професійну перепідготовку за робітничими професіями;
* здійснити підвищення кваліфікації як робітника чи спеціаліста, а також пройти стажування на виробництві;
* підвищити свій кваліфікаційний розряд;
* отримати роботу після навчання відповідно до здобутих навичок. 
== Одноразове отримання ваучера ==
Також, учасник АТО має право на одноразове отримання ваучеру для підтримання конкуретоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за наявності вислуги '''не менше 10 років'''. 
Необхідно звернутися протягом трьох років з дня звільнення з військової служби після участі у проведенні АТО (ООС) за умои якщо
* не досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку;
* не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітний;
* не отримували ваучер раніше;
* не проходили протягом останніх трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
* маєте професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту.
На підставі ваучера здійснюється перепідготовка за робітничою професією; підготовка за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутих за іншою спеціальністю; підготовка на наступному рівні освіти (крім третього (освітньо-наукового / освітньо-творчого) та наукового рівня вищої освіти); спеціалізація та підвищення кваліфікації за професіями і спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності.

'''Навчання здійснюється'''
закладами професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, підприємствами, установами та організаціями, які мають ліцензію на освітню діяльність, за затвердженим Мінекономіки переліком професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер.
Особа здійснює вибір професії, спеціальності за переліком, затвердженим Мінекономіки, а також форми та місця навчання.
Для отримання ваучера особа подає центру зайнятості заяву, а також надає:
паспорт
трудову книжку (дублікат трудової книжки). У разі, коли трудова книжка зберігається у роботодавця, подається її копія, засвідчена роботодавцем. У разі відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній подається довідка чи цивільно-правовий договір, що підтверджують період зайнятості особи;
документ про професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту (дублікат такого документа);
реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від його прийняття);
копію посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
З зазначених документів у присутності особи знімаються копії, які засвідчуються її підписом.

'''Рішення про видачу ваучера'''
приймається центром зайнятості не пізніше ніж на восьмий робочий день з дня подання вищезазначених документів. Центр зайнятості інформує особу про прийняте рішення щодо видачі ваучерів протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Для отримання ваучера Вам необхідно
звернутися до центру зайнятості протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідного повідомлення.

Договір про навчання
укладається між закладом освіти та особою протягом 90 днів після видачі ваучера. Для осіб, які отримали ваучер до початку або у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, строк укладення договору про навчання продовжується на період дії такого карантину та 30 днів після його відміни.

Заклад освіти інформує
центр зайнятості, який видав ваучер, про виконання особою умов договору про навчання, зокрема відвідування занять і виконання навчальної програми.
У разі дострокового припинення занять без поважних причин
особа відшкодовує протягом 30 робочих днів шляхом перерахування на рахунок закладу освіти частину його витрат за період фактичного навчання.
Видача ваучерів особам здійснюється
відповідно до Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 207 «Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці».
Перелік професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер, затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 07.09.2020 № 1716, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.09.2020 за № 946/35229..
== Допомога по безробіттю ==
Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості '''з восьмого дня після реєстрації безробітного''' за його особистою заявою. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування , шляхом перевірки та обміну даними з органами ДФС та ПФУ, залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу. 
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам '''не може перевищувати 360 календарних днів''' (особам передпенсійного віку - не більше 720 календарних днів) '''протягом двох років з дня її призначення.'''
== Який розмір допомоги по безробіттю? ==
'''Застрахованим особам''' ( тим, хто має трудовий та страховий стаж) розмір допомоги по безробіттю визначається '''у відсотках до їх середньої заробітної плати за останні 6 місяців''' (визначеної відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-п Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266]) та '''в залежності від страхового стажу,''' але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:

до 3 років - 50 відсотків;

від 3 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 12 років - 60 відсотків;

від 12 до 18 років - 65 відсотків;

від 18 до 24 років - 70 відсотків;

від 24 до 30 років - 75 відсотків;

понад 30 років - 80 відсотків.

Під час дії воєнного стану для безробітних, які перебувають на тимчасово окупованій території, виплата може здійснюватися без особистого відвідування особи.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю - 100 відсотків;

у подальшому - 50 відсотків.

Для особи, страховий стаж якої становить не менше 15 років і яка протягом 15 років, що передували місяцю надання статусу зареєстрованого безробітного, не отримувала допомогу по безробіттю, під час визначення розміру допомоги по безробіттю відсотки до середньої заробітної плати (доходу), встановлені цією частиною, збільшуються на 10 відсоткових пунктів.

'''Зверніть увагу!''' Допомога по безробіттю не може перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом. Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше семи місяців або звільнені з останнього місця роботи (служби) з підстав, передбачених пунктами 7-7-3 частини першої статті 36, пунктами 3, 4, 7 і 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пунктів 5 та 6 частини першої) і 45 Кодексу законів про працю України, пунктами 3, 4, 4-1 частини першої статті 84 Закону України "Про державну службу", пунктами 6 і 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", пунктами 3, 3-1, 5 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", пунктами 3-3-2 частини першої статті 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, мають право на призначення допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду.
== Корисні посилання ==
* [https://nv.ua/ukr/spec/yak-otrimati-dopomogu-na-vidkrittya-vlasnogo-biznesu-veteranam-ato-oos-50055079.html?fbclid=IwAR2WLhWuf5i5M2py9heFMQtFifj5Uo5gsnqeCxUUlydLbeOKJ-_aHStx9BI Як отримати допомогу на відкриття власного бізнесу ветеранам АТО/ООС? (інформація ГО "Юридична сотня")]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Безробіття]]
[[Категорія: Гарантії і компенсації]]

Пенсія в разі втрати годувальника

2024-11-18T13:03:07Z

Kovalenko.Marharyta: /* Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]"
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/377-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 377 "Деякі питання виплати пенсії в разі втрати годувальника під час дії воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
# ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
# паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]

'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/377-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 377 "Деякі питання виплати пенсії в разі втрати годувальника під час дії воєнного стану"]установлено, що '''під час дії в Україні воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення''' дітям віком від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, пенсія в разі втрати годувальника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Законів України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”], “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text Про прокуратуру]”, “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]” призначається, а виплата раніше призначеної пенсії продовжується '''без надання довідки закладу освіти на підставі даних про навчання за денною формою навчання у 2022 році, отриманих Пенсійним фондом України з Єдиної державної електронної бази з питань освіти'''.
|}
== Умови призначення пенсії у звʼязку з втратою годувальника та особи, які мають право на призначення цієї пенсії ==
Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 ст. 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.

При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які '''не були на його утриманні''', мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатні члени сім’ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти"], які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти.

'''Непрацездатними членами сім'ї померлого годувальника вважаються:'''

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"];

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

'''''До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться''''' особи, зазначені в частині другій статті 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.

Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

Положення цього Закону, що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
[[Файл:Пенсії по втраті годувальника.png|міні|Пенсії по втраті годувальника]]
== Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника ==
Для обчислення розміру пенсії у зв’язку з втратою годувальника необхідно обчислити розмір пенсії за віком померлого годувальника, враховуючи його стаж та заробіток.

Так, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі:
* на одного непрацездатного члена сім’ї – 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника;
* на двох та більше непрацездатних членів сім’ї – 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Оскільки мінімальна пенсія за віком в Україні становить 2 361 грн (прожитковий мінімум для людей, які втратили працездатність), то пенсія по втраті годувальника має становити щонайменше 1 180,5 грн.

Дітям-сиротам пенсія призначається виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.
== Строки призначення пенсії по втраті годувальника ==
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло '''протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.'''

Непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника така пенсія призначається '''на весь період, протягом якого вони вважаються непрацездатними.'''

Членам сім’ї, які досягли пенсійного віку та мають наявний страховий стаж, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]), така пенсія '''призначається довічно.'''

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї здійснюється '''з першого числа місяця''', що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
== Призначення однієї пенсії у зв'язку з втратою годувальника на всіх членів сім'ї. Виділення частки пенсії ==
На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.
 
На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.
== Куди звертатися за призначенням пенсії у разі втраті годувальника ==
Для призначення пенсії у разі втрати годувальника потрібно звернутися до '''[http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index управління Пенсійного фонду України]''' у районі, місті, районі у місті, за місцем реєстрації.
== Документи, які необхідні для оформлення пенсії у разі втрати годувальника==
'''''Документи померлого годувальника''''', перелічені в [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 підпунктах 2, 3 пункту 2.1 Порядку], а саме:
* за періоди до 01.01.2004 – документи про стаж, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637], а також підтверджуючі документи про стаж за періоди роботи за кордоном, за період роботи до 01.01.1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген.
* за період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, використовується інформація, наявна в структурному підрозділі Пенсійного фонду, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі – відділ персоніфікованого обліку).
* для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000 року.
{| class="wikitable"
|-
| Довідково: відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
|}
'''''Також надаються такі документи:'''''
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, має такі документи);
* свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
* довідка про склад сім’ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);
* свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
* документи про вік померлого годувальника сім’ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
* довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону], навчаються за денною формою навчання;
* довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
* документи про місце проживання (реєстрації);
* документ про перебування членів сім’ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
* експертний висновок про встановлення причинного зв’язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
* документи про стаж, визначені [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку], особи, якій призначається пенсія, (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 пункті 1 частини другої статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"].
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім’ї, яким право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

'''''До заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника сім’ї військовослужбовця строкової служби''''' додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) військового комісаріату чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво ДРАЦС про смерть, довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов’язана з проходженням військової служби.
{| class="wikitable"
|-
| '''''Довідково:'''''
'''За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні''' непрацездатних членів сім’ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".]

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

'''За документ, що засвідчує родинні стосунки,''' приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім’ї, а також рішення суду.

'''За документ, який засвідчує,''' що чоловік (дружина), а у разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності зайняті '''доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років, приймаються:'''
* довідки відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. За відсутності зазначеного документа й неможливості його одержання факт здійснення догляду може встановлюватись у судовому порядку;
* довідка органу, що призначає допомогу, про вид отриманої допомоги та період її одержання.
|}
== Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї які досягли 18 років ==
При досягненні дитиною 18 років, виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника припиняється з першого числа місяця, що настає за місцем, в якому вона досягла 18-річчя.
Отже, у разі, якщо дитині виповнилося 18 років, проводити виплату пенсії їй слід особисто, крім випадків, коли над нею встановлено опіку (піклування). Пенсійна справа буде переоформлена на ім’я дитини та виплата пенсії буде провадиться особисто, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
=== Куди звертатися? ===
До управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації
=== Необхідні документи ===

* '''заява встановленої форми'''

[[Файл:Заява_про_призначення_перерахунок_пенсії.doc|міні|Бланк заяви про призначення/перерахунок пенсії]]

* паспорт;

* довідка Державної фіскальної служби про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
* довідка про навчання за денною формою у загальноосвітньому навчальному закладі системи загальної середньої освіти, професійно-технічному, вищому навчальному закладі;

Надано можливість одержувати пенсію у зв’язку з втратою годувальника дітям померлого годувальника в період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців.
== Порядок виділення частки пенсії на повнолітню особу ==
Якщо пенсія у зв’язку з втратою годувальника виплачується на двох та більше непрацездатних членів сім’ї, та одному з непрацездатних членів сім’ї виповнилося 18 років, то виплата пенсії припиняється у зв’язку з необхідністю подальшого виділення частки пенсії на повнолітнього одержувача (за умови його навчання за денною формою). Виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника на молодших утриманців продовжується після з’яснування підстави для виплати на повнолітнього утриманця.
=== Куди звернутися? ===
До управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації
=== Необхідні документи ===
* довідка про навчання за денною формою у загальноосвітньому навчальному закладі системи загальної середньої освіти, професійно-технічному, вищому навчальному закладі;
* заява про виділення частки пенсії;
* паспорт;
* довідка Державної фіскальної служби про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Якщо член сім’ї, якому виповнилось 18 років, не продовжує навчання за денною формою, то він повинен повідомити про цей факт управління Пенсійного фонду України для продовження виплати пенсії у зв’язку з втратою годувальника на молодших дітей в повному обсязі.

Якщо протягом місяця після припинення виплати пенсії повнолітній член сім’ї, що одержував пенсію із іншими дітьми померлого годувальника, не звернувся до управління Пенсійного фонду України в районі, то виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника продовжується на молодших дітей.

'''Оскарження дій [https://www.legalaid.gov.ua/novyny/sud-zobov-yazav-pryznachyty-pensiyu-u-zv-yazku-iz-vtratoyu-goduvalnyka/ ПФУ]'''
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади‎‎]]

Представництво: види, підстави виникнення та припинення

2024-10-17T10:58:53Z

Kovalenko.Marharyta: /* Поняття представництва */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]

== Поняття представництва==
'''Представництво''' - це правовідношення, в якому одна сторона (''представник'') зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1315 частина перша статті 237 Цивільного кодексу України]).

'''Представництво характеризується такими ознаками:'''

* цивільні права та обов’язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою;
* представник вчиняє певні юридичні дії;
* представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи;
* представник діє виключно у межах наданих йому повноважень;
* правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє.

== Представництво за законом (обов'язкове представництво)==
Представництво особи виникає відповідно до норм закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1332 стаття 242 Цивільного кодексу України]) , а саме:
# представництво батьками (усиновлювачами) своїх малолітніх та неповнолітніх дітей;
# представництво [[Опіка і піклування над дітьми|опікуном малолітньої особи]] та [[Визнання фізичної особи недієздатною|фізичної особи, визнаної недієздатною]];
# в інших випадках, встановлених законом.

Характерною особливістю представництва за законом є його спрямованість на захист прав і законних інтересів осіб, які внаслідок малоліття, недоумства або душевної хвороби не можуть піклуватися про себе самі, а тому є недієздатними або лише частково дієздатними.

== Комерційне представництво (добровільне представництво)==
Комерційним представником (суб'єкт підприємницької діяльності) є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.

До особливостей здійснення комерційного представництва належать предмет, систематичний характер дій комерційного представника, платність договору. Крім того, частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1336 статті 243 Цивільного кодексу України] допускає комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Отже, коли особа постійно виступає від імені підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності, то за їхньою згодою вона може представляти різні сторони правочину.

Найчастіше комерційне представництво здійснюється на підставі [[Договір доручення|договору доручення]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4700 глава 68 Цивільного кодексу України]). Цій договір має визначати обсяг наданих комерційному представнику повноважень та порядок їх реалізації. Особа, яку представляють, зобов'язана сплатити представнику винагороду за вчинення дій, крім випадків, коли в самому договорі міститься вказівка на його безоплатний характер. Якщо така вказівка відсутня, і одночасно договором не встановлені розмір винагороди і порядок її сплати, особа, яку представляють, оплачує за комерційне представництво суму, котра звичайно стягується за послуги аналогічного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3135 стаття 632 Цивільного кодексу України]). Крім того, представник має право на відшкодування витрат, зроблених ним при виконанні доручення. У разі укладення договору від імені кількох підприємців одночасно витрати поділяються між ними у рівних частках, якщо інше не передбачено угодою сторін.

Повноваження комерційного представника також можуть бути підтверджені довіреністю. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом. Наприклад, комерційному представнику може бути надане на певний строк виключне право щодо укладання угод від імені та за рахунок довірителя та (або) на певній території ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4701 стаття 1000 Цивільного кодексу України]). Довіритель у цьому випадку не вправі призначати на цій території інших комерційних представників.

== Представництво за довіреністю (добровільне представництво)==
'''Довіреність''' - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1341 частина перша статті 244 Цивільного кодексу України]).

Довіреність адресована третім особам і засвідчує повноваження представника перед третіми особами. Довіреність може бути видана на ім'я однієї особи або декількох осіб. Як особа, яку представляють, може виступати одна або декілька осіб.

''Зміст довіреності'' визначається межами правоздатності особи, яку представляють. Довіреність юридичній особі може бути видана тільки на укладення правочинів, що не суперечать її статутові (положенню) або загальному положенню про організацію даного виду. Довіреність пред'являється третій особі самим представником або направляється особою, яку представляють, безпосередньо третій особі. В останньому випадку довіреність направляється третій особі без надання представнику і в її змісті може бути вказано конкретну третю особу, з якою представник має вчинити правочин.

Договорами, на яких ґрунтується представництво, виступають договори, предмет яких полягає у вчиненні представником правочину від імені та в інтересах довірителя - сторони договору (договори доручення, про спільну діяльність, агентська угода, в яких має міститися вказівка на обов'язок довірителя видати довіреність представнику). Правочини, передбачені договором, вчинені представником без довіреності, виданої довірителем, мають визнаватися вчиненими неуповноваженою особою. В довіреності, поряд із загальними вимогами щодо її змісту, має міститися посилання на договір, на якому ґрунтується така довіреність.

Представництво за довіреністю може ґрунтуватися '''на акті органу юридичної особи'''. Таке представництво виникає, наприклад, внаслідок видання виконавчим або компетентним органом юридичної особи акта (наказу, розпорядження) про призначення працівника на посаду, пов'язану зі здійсненням представницьких функцій, зокрема з укладення угод.

'''УВАГА!''' Відповідно до підпункту 3 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування для перевірки дійсності довіреності, яка була викладена без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчена нотаріусом відповідно до законодавства, яке передбачало таке посвідчення, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний протягом двох робочих днів видати довідку про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності.

=== Види довіреності (за обсягом повноважень) ===
* ''Разова'' - довіреність, що уповноважує представника на вчинення одного чітко визначеного правочину або юридичної дії (наприклад, [//wiki.legalaid.gov.ua/images/5/5e/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%28%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%29.docx Медіа:Довіреність (разова).docx])
* ''Спеціальна'' - довіреність, що уповноважує представника на вчинення необмеженої кількості однорідних правочинів чи однорідних юридичних дій (наприклад, [//wiki.legalaid.gov.ua/images/a/a8/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%28%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%29.docx Медіа:Довіреність_(спеціальна).docx]).
* ''Загальна (генеральна)'' - довіреність, що уповноважує представника на вчинення широкого кола різних правочинів чи інших юридичних дій (наприклад, довіреність на відчуження всього нерухомого майна, що належить особі, яка видала довіреність; [//wiki.legalaid.gov.ua/images/e/ef/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%28%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%29.docx Медіа:Довіреність_(генеральна).docx]).

=== Форма довіреності ===
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
'''Зверніть увагу! '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164]" посвідчення довіреностей здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.
{| class="wikitable"
|-
! Особа, яка має право посвідчувати довіреність !! Умови посвідчення довіреності
|-
| Нотаріус || Для правочинів, відносно яких законом вимагається обов'язкове нотаріальне посвідчення та довіреність, що видається в порядку передоручення.
|-
| Начальник госпіталю, санаторія, іншого військово-лікувального закладу його заступник з медичної частини, старший або черговий лікар || Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у відповідному закладі
|-
| Командир (начальник) військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу||
* Довіреність військовослужбовця, члена його сім'ї;
* довіреність працівника, члена його сім'ї
|-
| Начальник установи виконання покарань чи слідчого ізолятора || Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчого ізолятора
|-
| Уповноважена посадова особа органу місцевого самоврядування || Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.
|-
| Посадова особа органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги || Довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правничу допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги
|-
|Посадова особа організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання || Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо)
|}

=== Строк довіреності ===
Строк довіреності встановлюється у довіреності (якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії).

Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1363 стаття 247 Цивільного кодексу України])

=== Скасування довіреності ===
Особа, яка видала довіреність (за винятком безвідкличної довіреності) може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення, про що повинна негайно повідомити представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1379 стаття 249 Цивільного кодексу України]).

=== Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю ===
Представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, про що зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він представляє.

Представник не може відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1385 стаття 250 Цивільного кодексу України]).

== Підстави припинення представництва ==
# Зміна закону, яким встановлено представництво за законом.
# Скасування адміністративного акту, на підставі якого виникло представництво.
# Припинення договору, на підставі якого виникло представництво.
# Припинення представництва за довіреністю:
* закінчення строку довіреності;
* скасування довіреності особою, яка її видала;
* відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
* припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
* припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
* смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
* смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

== Див. також ==
* [[Представництво в цивільному процесі]]
* [[Втручання в діяльність захисника чи представника особи]]
* [[Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження]]
* [[Особливості нотаріального посвідчення довіреності]]

 
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]

Представництво: види, підстави виникнення та припинення

2024-10-17T10:58:08Z

Kovalenko.Marharyta: /* Поняття представництва */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]

== Поняття представництва==
'''Представництво''' - це правовідношення, в якому одна сторона (''представник'') зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1315 частина перша статті 237 Цивільного кодексу України]).

Представництво характеризується такими ознаками:

* цивільні права та обов’язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою;
* представник вчиняє певні юридичні дії;
* представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи;
* представник діє виключно у межах наданих йому повноважень;
* правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє.

== Представництво за законом (обов'язкове представництво)==
Представництво особи виникає відповідно до норм закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1332 стаття 242 Цивільного кодексу України]) , а саме:
# представництво батьками (усиновлювачами) своїх малолітніх та неповнолітніх дітей;
# представництво [[Опіка і піклування над дітьми|опікуном малолітньої особи]] та [[Визнання фізичної особи недієздатною|фізичної особи, визнаної недієздатною]];
# в інших випадках, встановлених законом.

Характерною особливістю представництва за законом є його спрямованість на захист прав і законних інтересів осіб, які внаслідок малоліття, недоумства або душевної хвороби не можуть піклуватися про себе самі, а тому є недієздатними або лише частково дієздатними.

== Комерційне представництво (добровільне представництво)==
Комерційним представником (суб'єкт підприємницької діяльності) є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.

До особливостей здійснення комерційного представництва належать предмет, систематичний характер дій комерційного представника, платність договору. Крім того, частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1336 статті 243 Цивільного кодексу України] допускає комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Отже, коли особа постійно виступає від імені підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності, то за їхньою згодою вона може представляти різні сторони правочину.

Найчастіше комерційне представництво здійснюється на підставі [[Договір доручення|договору доручення]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4700 глава 68 Цивільного кодексу України]). Цій договір має визначати обсяг наданих комерційному представнику повноважень та порядок їх реалізації. Особа, яку представляють, зобов'язана сплатити представнику винагороду за вчинення дій, крім випадків, коли в самому договорі міститься вказівка на його безоплатний характер. Якщо така вказівка відсутня, і одночасно договором не встановлені розмір винагороди і порядок її сплати, особа, яку представляють, оплачує за комерційне представництво суму, котра звичайно стягується за послуги аналогічного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3135 стаття 632 Цивільного кодексу України]). Крім того, представник має право на відшкодування витрат, зроблених ним при виконанні доручення. У разі укладення договору від імені кількох підприємців одночасно витрати поділяються між ними у рівних частках, якщо інше не передбачено угодою сторін.

Повноваження комерційного представника також можуть бути підтверджені довіреністю. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом. Наприклад, комерційному представнику може бути надане на певний строк виключне право щодо укладання угод від імені та за рахунок довірителя та (або) на певній території ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4701 стаття 1000 Цивільного кодексу України]). Довіритель у цьому випадку не вправі призначати на цій території інших комерційних представників.

== Представництво за довіреністю (добровільне представництво)==
'''Довіреність''' - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1341 частина перша статті 244 Цивільного кодексу України]).

Довіреність адресована третім особам і засвідчує повноваження представника перед третіми особами. Довіреність може бути видана на ім'я однієї особи або декількох осіб. Як особа, яку представляють, може виступати одна або декілька осіб.

''Зміст довіреності'' визначається межами правоздатності особи, яку представляють. Довіреність юридичній особі може бути видана тільки на укладення правочинів, що не суперечать її статутові (положенню) або загальному положенню про організацію даного виду. Довіреність пред'являється третій особі самим представником або направляється особою, яку представляють, безпосередньо третій особі. В останньому випадку довіреність направляється третій особі без надання представнику і в її змісті може бути вказано конкретну третю особу, з якою представник має вчинити правочин.

Договорами, на яких ґрунтується представництво, виступають договори, предмет яких полягає у вчиненні представником правочину від імені та в інтересах довірителя - сторони договору (договори доручення, про спільну діяльність, агентська угода, в яких має міститися вказівка на обов'язок довірителя видати довіреність представнику). Правочини, передбачені договором, вчинені представником без довіреності, виданої довірителем, мають визнаватися вчиненими неуповноваженою особою. В довіреності, поряд із загальними вимогами щодо її змісту, має міститися посилання на договір, на якому ґрунтується така довіреність.

Представництво за довіреністю може ґрунтуватися '''на акті органу юридичної особи'''. Таке представництво виникає, наприклад, внаслідок видання виконавчим або компетентним органом юридичної особи акта (наказу, розпорядження) про призначення працівника на посаду, пов'язану зі здійсненням представницьких функцій, зокрема з укладення угод.

'''УВАГА!''' Відповідно до підпункту 3 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування для перевірки дійсності довіреності, яка була викладена без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчена нотаріусом відповідно до законодавства, яке передбачало таке посвідчення, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний протягом двох робочих днів видати довідку про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності.

=== Види довіреності (за обсягом повноважень) ===
* ''Разова'' - довіреність, що уповноважує представника на вчинення одного чітко визначеного правочину або юридичної дії (наприклад, [//wiki.legalaid.gov.ua/images/5/5e/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%28%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%29.docx Медіа:Довіреність (разова).docx])
* ''Спеціальна'' - довіреність, що уповноважує представника на вчинення необмеженої кількості однорідних правочинів чи однорідних юридичних дій (наприклад, [//wiki.legalaid.gov.ua/images/a/a8/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%28%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%29.docx Медіа:Довіреність_(спеціальна).docx]).
* ''Загальна (генеральна)'' - довіреність, що уповноважує представника на вчинення широкого кола різних правочинів чи інших юридичних дій (наприклад, довіреність на відчуження всього нерухомого майна, що належить особі, яка видала довіреність; [//wiki.legalaid.gov.ua/images/e/ef/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%28%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%29.docx Медіа:Довіреність_(генеральна).docx]).

=== Форма довіреності ===
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
'''Зверніть увагу! '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164]" посвідчення довіреностей здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.
{| class="wikitable"
|-
! Особа, яка має право посвідчувати довіреність !! Умови посвідчення довіреності
|-
| Нотаріус || Для правочинів, відносно яких законом вимагається обов'язкове нотаріальне посвідчення та довіреність, що видається в порядку передоручення.
|-
| Начальник госпіталю, санаторія, іншого військово-лікувального закладу його заступник з медичної частини, старший або черговий лікар || Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у відповідному закладі
|-
| Командир (начальник) військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу||
* Довіреність військовослужбовця, члена його сім'ї;
* довіреність працівника, члена його сім'ї
|-
| Начальник установи виконання покарань чи слідчого ізолятора || Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчого ізолятора
|-
| Уповноважена посадова особа органу місцевого самоврядування || Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.
|-
| Посадова особа органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги || Довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правничу допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги
|-
|Посадова особа організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання || Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо)
|}

=== Строк довіреності ===
Строк довіреності встановлюється у довіреності (якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії).

Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1363 стаття 247 Цивільного кодексу України])

=== Скасування довіреності ===
Особа, яка видала довіреність (за винятком безвідкличної довіреності) може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення, про що повинна негайно повідомити представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1379 стаття 249 Цивільного кодексу України]).

=== Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю ===
Представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, про що зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він представляє.

Представник не може відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1385 стаття 250 Цивільного кодексу України]).

== Підстави припинення представництва ==
# Зміна закону, яким встановлено представництво за законом.
# Скасування адміністративного акту, на підставі якого виникло представництво.
# Припинення договору, на підставі якого виникло представництво.
# Припинення представництва за довіреністю:
* закінчення строку довіреності;
* скасування довіреності особою, яка її видала;
* відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
* припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
* припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
* смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
* смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

== Див. також ==
* [[Представництво в цивільному процесі]]
* [[Втручання в діяльність захисника чи представника особи]]
* [[Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження]]
* [[Особливості нотаріального посвідчення довіреності]]

 
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]

Страхування творів мистецтва

2024-09-18T06:00:59Z

Kovalenko.Marharyta: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про музеї та музейну справу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 13.07.98 р. № 325 "Про затвердження Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам'яток Музейного фонду України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-02#Text Наказ Фонду державного майна України від 14.03.2002 № 479 "Про затвердження Положення про видачу сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про страхування»] <big>'''страхування'''</big> - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

'''Договір страхування''' - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

===== Страхувальниками на ринку страхування творів мистецтва є: =====
а) юридичні особи:

* Галерії,виставкові комплекси,антикварні магазини;
* Великі банки, фінансові корпорації)корпоративні колекції);

б) фізичні особи:

* Приватні колекціонери;
* Арт-дилери.

===== Предмет договору страхування: =====
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані:

* з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

* з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

* з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності). '''Див. додатково''' [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F '''Договір страхування''']
== Предмет страхування творів мистецтва ==
Відповідно до ст. 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про музеї та музейну справу»] та п. 1.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 13.07.98 р. № 325], музейні предмети, музейні колекції, музейні зібрання Музейного фонду України та предмети музейного значення, що підлягають внесенню до Музейного фонду України, які тимчасово вивозяться за межі України для експонування, реставрації або проведення наукової експертизи, підлягають обов'язковому страхуванню.

Порядок встановлення їх оціночної та страхової вартості визначають центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного фінансового контролю.

''Договір страхування творів мистецтва покриває предмети, які є:''

* ''постійним колекціями, а саме твори мистецтва, включаючи картини, гравюри, малюнки, картини, скульптури, рідкісні книги, рукописи, килими, гобелени та інші творів які мають історичну та культурну цінність;''
* ''внутрішніми та іноземними виставками, а саме твори мистецтва, які тимчасово переміщенні з їх постійного місця перебування, за умовами договору «від стінки до стінки» з моменту, коли майно переміщується зі звичайного місця перебування, до повернення твори в місце дозволу відповідного власника і перебувають на виставці на території держави.''

У практиці страхування творів мистецтва і предметів колекціонування страховики розрізняють страхування: творів образотворчого мистецтва (живопис, друк, фотографії, рідкісні книги); антикварної зброї; колекційних вин; ювелірних прикрас; колекційних автомобілів; рідкісних марок і монет; інших об’єктів колекцій.

'''До предметів страхування творів мистецтва належать:''' картини, малюнки, скульптури, рідкісні книги, гравюри, рукописи та інші твори, які мають історичну та культурну цінність.

== Форми страхування ==
'''''Страхування творів мистецтва може бути:'''''
# добровільним (наприклад, приватні колекції картин, малюнків, скульптур, вин, рукописи та ін.);
# обов’язковим. 
'''Обов'язкове страхування'''

В Україні передбачено обов’язкове страхування творів мистецтва відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%D1%80#Text ст. 23 Закону України «Про музеї та музейну справу»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text п. 1.2. Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 13.07.98 р. № 325,] пам’ятки Музейного фонду України, що тимчасово вивозяться за межі України для експонування на виставках або для реставрації, підлягають обов’язковому страхуванню. Тож, обов’язковому страхуванню підлягають лише предмети на період їх вивезення поза межі України.

== Експертиза творів мистецтва ==
Специфіка арт-ринку полягає в тому, що твір мистецтва немає вартості, а інвестиційна привабливість дорівнює нулю, до проведення експертизи. 
Тому, '''головна умова страховика для укладення договору є проведення експертизи, встановлення справжності, отримання документів підтверджуючих цінність та вартість твору.''' 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України 13.07.98 № 325], експертизи, що проводяться з метою визначення оціночної та страхової вартості музейних предметів, здійснюються фондово-закупівельними комісіями музеїв із залученням профільних експертів-фахівців. Визначенню оціночної вартості музейних предметів передує їх наукова атрибуція (п.п. 1.3., 1.4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України 13.07.98 № 325]).

Запис про оціночну вартість музейних предметів зафіксовується в актах приймання на постійне збереження, книгах надходжень, уніфікованих паспортах, інвентарних та спеціальних інвентарних книгах.

Запис про страхову вартість музейних предметів здійснюється в актах видачі музейних предметів на тимчасове збереження та списках, що до них додаються.

За максимальною шкалою цінності визначається вартість предметів, занесених до Державного реєстру національного культурного надбання.

'''Комплекс оцінки творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату складається з трьох послідовних етапів.'''

'''''І - Першим етапом є технологічна експертиза твору мистецтва, під час якої визначається час створення твору за датуючими ознаками.''''' 
Комплекс досліджень з використанням неруйнівних та лабораторних методів дослідження основи, ґрунту, барвистого шару, що пов’язує. Технологи надають мистецтвознавцю інформацію про те, які речовини входять до складу досліджуваного предмета мистецтва, у який період часу дані речовини були отримані. 
'''''ІІ - Наступним етапом є мистецтвознавча експертиза та атрибуція (встановлення авторства) твору мистецтва та антикваріату''''' 
Експерти мистецтвознавці багато в чому спираються на результати технологічного дослідження. Але тільки під час мистецтвознавчої експертизи, запрошений фахівець оцінює наскільки характерним є твір для даного художника, чи є його аналоги в музеях. Тільки мистецтвознавці мають право назвати ім’я автора. 
До мистецтвознавчої експертизи конкретного твору залучаються лише найбільш авторитетні мистецтвознавці з тих, до чиєї вузької професійної спеціалізації відноситься передбачуваний автор твору. При проведенні експертизи творів класичного мистецтва, коли передбачувана оцінка перевищує $ 100 000 страховиком може бути запропоновано досягнення консенсусу декількох незалежних експертів. Можна припустити, що у подальшому на цю суму збільшиться вартість твору, що буде посвідчуватися актом експертизи, який має бути передано новому власнику твору мистецтва. 
У випадках, коли норми і звичаї міжнародного ринку вимагають включення твору художника в систематичний каталог, страхова компанія бере на себе організацію експертизи у фахівців фонду художника (товариства, що випускає систематичний каталог автора). 
'''Так можна визначити найважливіші принципи у безкомпромісному підході у проведенні мистецтвознавчої експертизи твору:'''
* залучення найбільш авторитетних мистецтвознавців, вузької професійної спеціалізації;
* підставою мистецтвознавчої експертизи є результати технологічного дослідження твору. 
'''''ІІІ - Завершальним етапом є проведення комплексу робіт спрямованих на виявлення ринкової вартості твору мистецтва або антикваріату.''''' 
Оцінка творів мистецтва не має сенсу без встановлення автентичності оцінюваного твору, тому перш ніж приступити до оцінки, проводиться комплексна експертиза творів мистецтва. Оцінка – це не тільки експертне встановлення об’єктивної ціни, але і процес створення оціночного висновку, відповідно до вимог закону та міжнародних стандартах. 
<big>Оцінка майна, майнових прав здійснюється</big> відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»] і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності. 
Оцінка спирається на об’єктивно підтверджену інформацію. Крім досвіду, оцінка вимагає наявності спеціальної освіти та ліцензії у експерта. Результати оцінки антикваріату та творів мистецтва приймаються міжнародним ринком страхування, тільки при наявності у фахівця багаторічного досвіду роботи в даній сфері. Здебільше законодавством передбачена необхідність отримання ліцензії для здійснення оцінки творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату. 
Експертна оцінка залежить від позиції, кваліфікації та доброчесності експерта, несправедливість та недобросовісність якого складно довести, через вплив суб’єктивних факторів на вартість творів мистецтва.
Кваліфіковану експертизу творів проводять співробітники державних установ та реставраційних центрів. 
Переважна більшість предметів, що знаходяться в приватних колекціях, не мають письмово оформленого висновку експертів. Передусім це стосується предметів, що були отримані в порядку спадкування. Найчастіше достовірність предмета встановлюється на основі провенанса або походження. Престижне походження збільшує вартість твору. Проте, не може слугувати прямим доказом достовірності, оскільки існують випадки, коли в зібраннях престижних музеїв та колекціонерів траплялися підробки. Відомий випадок, коли колекціонер дізнавшись, що в його колекції імпресіоністів немає жодної справжньої картини наклав на себе руки. 
Походження може приймати різні форми: сертифіката або заяви про справжність від повноваженого органу або мистецтвознавця; клейма (напису) про перебування твору на виставці або галереї; оригіналу квитанції про продаж; фільму або запису про автора твору; імена попередніх власників предмета мистецтва; документа від визнаного експерта або уповноваженого органу влади у сфері мистецтва; статті з газеті, журналі, що містять згадування або ілюстрацію предмета; згадки або ілюстрації твору в книгах чи каталогах виставок; усна інформація від особи, яка знайома з автором. 
Престижне походження також надає важливу інформацію і уявлення про значення твору в історії мистецтва. Недобросовісні продавці, знаючи значення походження, воліють до його фабрикування. Проте, фальшиве походження в більшості випадків легко виявити. 
 
В Україні кваліфіковані оцінювачі працюють на замовлення Міністерства культури і туризму, як правило, займаються встановленням вартості музейних експонатів і внесенням даних про них до Державного реєстру національної культурної спадщини або самостійно. Сертифікацію музейних оцінювачів здійснює Фонд державного майна України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-02#Text «Положення про порядок видачі сертифікатів суб’єктів оціночної діяльності» затвердженого наказом Фонду державного майна України від 14.03.2002 № 479]. 
'''Важливо!''' Експертиза проведена спеціалістом галереї, що не має ліцензій, за договірною ціною, як і усна консультація, без належного підтвердження, залишиться приватною думкою фахівця, може бути не прийнята страховиком або кредитором. Адже висновок експертизи набуває юридичної сили лише при наявності ліцензії у експерта на проведення робіт. За звичай, офійцне дослідження та отримання висновку експерта, складає певний відсоток від оціночної вартості предмета, і як атрибуція та провенанс, можуть вплинути на вартість твору. 
У разі страхування колекції кожен предмет оцінюється окремо, складається детальний опис всіх предметів, що знаходяться у складі колекції, кількість яких може сягати сотні. Здійснюється фотозйомка наявних творів колекції зібрання: фотографії зображень картин, аверсів та реверсів монет, знімки різних ракурсів скульптур.
== Що покриває договір страхування творів мистецтва? ==
'''Договір страхування творів мистецтва покриває предмети, які є:'''
* постійним колекціями, а саме твори мистецтва, включаючи картини, гравюри, малюнки, картини, скульптури, рідкісні книги, рукописи, килими, гобелени та інші творів які мають історичну та культурну цінність;
* внутрішніми та іноземними виставками, а саме твори мистецтва, які тимчасово переміщенні з їх постійного місця перебування, за умовами договору «від стінки до стінки» з моменту, коли майно переміщується зі звичайного місця перебування, до повернення твори в місце дозволу відповідного власника і перебувають на виставці на території держави.
'''У практиці страхування творів мистецтва і предметів колекціонування страховики розрізняють страхування:'''
* творів образотворчого мистецтва (живопис, друк, фотографії, рідкісні книги);
* антикварної зброї;
* колекційних вин;
* ювелірних прикрас;
* колекційних автомобілів;
* рідкісних марок і монет;
* інших об’єктів колекцій.
По відношенню до «виїзних» виставок застосовуються умови страхування «wall to wall» – «від стінки до стінки» або інакше «від цвяха до цвяха», які були розроблені великим британським страховиком Lloyd’s Syndicate. Його суть полягає в тому, що період страхування експоната починає діяти в той момент, коли картина знімаються з цвяха, на якому вона висіла – тобто з моменту вилучення експоната з місця його постійного зберігання і закінчується тоді, коли твір мистецтва знову повертається на своє місце. Тому він залишається застрахованим на час упакування, виносу з музею і монтування на експозиції – страховим захистом забезпечуються абсолютно всі пересування експонатів, попереднє і проміжне складування і складування після закінчення виставки. 
'''Важливо!''' Власники творів мистецтва та страхові компанії будь-якими шляхами намагаються мінімізувати свої ризики.
== Що відноситься до ризиків, які покриваються? ==
* У практиці вітчизняних страховиків страхування творів мистецтва, здійснюється переважно від звичайних майнових ризиків за стандартними правилами майнового страхування, від традиційного набору ризиків: пожежі, затоплення, стихійні лиха, протиправні дії третіх осіб (крадіжка, пограбування) пошкодження водою з водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем і систем пожежогасіння, стихійні лиха, падіння дерев або повітряних апаратів, бій віконних шибок та вітрин, вандалізм, тощо.
<blockquote>'''''Важливо!''' Покриття творів мистецтва на звичайних умовах страхування майна надають власнику недостатній захист від ймовірних ризиків, не враховуючи специфіку об’єкта, покладають додаткові обов’язки із забезпечення збереження майна та впливають на підвищення страхового платежу.''</blockquote>'''За стандартними умовами майнового страхування не покриваються збитки, які заподіяні творам мистецтва внаслідок:'''
* природних змін (зношення), занепаду, наявності прихованих внутрішніх дефектів;
* впливу комах, радіації, зношення. Поступове погіршення стану твору внаслідок впливу комах, паразитів, або виявлення дефекту (який відноситься до фізичних характеристик речі або прогресування раніше наявних дефектів, що спричинили погіршення речі без стороннього втручання);
* конфіскації, експропріації, арешту, знищення або пошкодження застрахованого об’єкта за розпорядженням державних органів, затримання та вилучення речі, пред’явлення претензій з боку третіх осіб, які оспорюють право власності на твір (титульне страхування). Прикладом такого випадку може бути пред’явлення вимоги про повернення речей, вилучених після революції або в ході Другої Світової війни, дійсному або уявному власникові, його спадкоємцеві;
* ремонту, відновлення, реставрації, процесу ретушування, внесення будь-яких інших змін. Наприклад, якщо особою укладено договір, відповідно до переліку, що додається до договору майнового страхування, яким охоплюється декілька творів. Так звернувшись з метою оцінки одного із предметів, особі рекомендується, не зважаючи на вже існуючу цінність картин, здійснити відновлення для того щоб її вартість зросла більше. В результаті некоректно змішаної пропорції матеріалів майстер наносить пошкодження та мастить портрет;
* впливу шкідливого світла, вологості або зміни температури. Виняток становить, коли шкода спричинена пожежею або бурями;
* впливу електронної або механічної несправності або поломки. Прикладом є випадок, коли внаслідок сплесків напруги металеві грати, за якими зберігаються предмети, пошкоджують статуетки, вироблені з крихких та делікатних матеріалів;
* розламування вітражів, виробів зі скла, скульптур із мармуру, фарфору та аналогічних крихких предметів. Окрім пошкоджень покритих договором страхування завданих внаслідок: вогню, удару блискавки, бурі, вибуху, землетрусу, повені або зіткнення, сходження залізничного транспорту. 
<blockquote>'''''Важливо!''' Покриття вищезазначених збитків може здійснюватися за домовленістю із страховиком за договором страхування творів мистецтва. До того ж крім зазначених ризиків за домовленістю із страховиком договір може покривати інші специфічні ризики властиві творам та покривати збитки внаслідок терористичних та воєнних дій.''</blockquote>

==== Страхування на випадок крадіжки ====
Динамічне зростання страхування творів мистецтва пов’язано з ймовірністю викрадення цінностей. Передбачення у договорі ризику викрадення творів підвищує розмір страхового платежу. Вартість страхування всієї колекції музею на випадок крадіжки є досить дорогою, але, зазвичай, викрадається не вся колекція, а лише її частина.У зв’язку з цим слід зазначити, що у законодавстві відсутні спеціальні норми щодо кримінальної відповідальності за крадіжку творів мистецтва. Натомість, такі злочини підпадають під [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтю 185 Кримінального кодексу України].

==== Титульне страхування творів мистецтва ====
Специфічним ризиком притаманним творам мистецтва є сумнівне походження твору або «дефектний титул», коли проданий твір не має документації, яка підтверджує, що твір беззастережно належить особі. Сумнівне походження може мати місце щодо предметів, які були втрачені в періоди війн та на територіях надзвичайних ситуацій та лиха. Стосовно творів мистецтва не існує такого поняття, як «ідеальний провенанс». Тому страховики можуть не прийняти на страхування предмети сумнівного походження та походження яких з 1933 по 1945 роки невідомо. Незалежно від того є володільцем твору сумнівного погодження, музей або колекціонер, справжній власник може використати правові та дипломатичні засоби для забезпечення своїх прав на твір мистецтва, який був викрадений або переміщений без належного правового титулу. Тому страхування титулу твору мистецтва може надати відшкодування вартість твору або судові витрати.

== Настання страхового випадку ==
У разі пошкодження твору мистецтва, ставиться питання про обмеження його використання, можливості експонування, транспортування, та доцільність проведення його реставрації. Рішення щодо проведення реставрації приймається страховиком залежно від її вартості.

Відносно творів які вийшли з арт обігу внаслідок випадкового пошкодження застосовується поняття врятованого мистецтво. Врятовані твори мають своєрідну логіку розрахунку вартості. Не дивлячись на те, що твір може залишатися відносно недоторканими, не отримати істотних пошкоджень, він може втратити інтерес для арт дилерів та не приймати участь у обігу. Після визнання повної загибелі та виплати компенсації, твір мистецтва вважається офіційно позбавленим цінності, що неминуче призводить до його забуття, навіть при наявності ледве помітних пошкоджень.Рішення приймається страховиком залежно від вартості реставраційних робіт та твору. <blockquote>Важливо! Відповідно до п.7.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України 13.07.98 № 325]основою для визначення страхової вартості музейних предметів є аукціонні ціни, що діють на момент укладання договору.Страхова вартість музейного предмета складається з його оціночної вартості та ступеня ризику (транспортування літаком на далекі відстані, морем тощо).Страхова вартість унікальних музейних предметів орієнтована на максимально високу межу його аукціонної вартості.</blockquote>

== Розгляд спорів ==
Спори, пов’язані із страхуванням, вирішуються в порядку, передбаченому чинним законодавством України (ст. 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про страхування»]).
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Страхування творів мистецтва

2024-09-18T05:49:27Z

Kovalenko.Marharyta: /* Що покриває договір страхування творів мистецтва? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про музеї та музейну справу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 13.07.98 р. № 325 "Про затвердження Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам'яток Музейного фонду України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-02#Text Наказ Фонду державного майна України від 14.03.2002 № 479 "Про затвердження Положення про видачу сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про страхування»] <big>'''страхування'''</big> - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

'''Договір страхування''' - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
==== Предмет договору страхування: ====
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані:

з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності). 
'''Див. додатково''' [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F '''Договір страхування''']
== Предмет страхування творів мистецтва ==
Відповідно до ст. 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про музеї та музейну справу»] та п. 1.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 13.07.98 р. № 325], музейні предмети, музейні колекції, музейні зібрання Музейного фонду України та предмети музейного значення, що підлягають внесенню до Музейного фонду України, які тимчасово вивозяться за межі України для експонування, реставрації або проведення наукової експертизи, підлягають обов'язковому страхуванню.

Порядок встановлення їх оціночної та страхової вартості визначають центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного фінансового контролю.

''Договір страхування творів мистецтва покриває предмети, які є:''

* ''постійним колекціями, а саме твори мистецтва, включаючи картини, гравюри, малюнки, картини, скульптури, рідкісні книги, рукописи, килими, гобелени та інші творів які мають історичну та культурну цінність;''
* ''внутрішніми та іноземними виставками, а саме твори мистецтва, які тимчасово переміщенні з їх постійного місця перебування, за умовами договору «від стінки до стінки» з моменту, коли майно переміщується зі звичайного місця перебування, до повернення твори в місце дозволу відповідного власника і перебувають на виставці на території держави.''

У практиці страхування творів мистецтва і предметів колекціонування страховики розрізняють страхування: творів образотворчого мистецтва (живопис, друк, фотографії, рідкісні книги); антикварної зброї; колекційних вин; ювелірних прикрас; колекційних автомобілів; рідкісних марок і монет; інших об’єктів колекцій.

'''До предметів страхування творів мистецтва належать:''' картини, малюнки, скульптури, рідкісні книги, гравюри, рукописи та інші твори, які мають історичну та культурну цінність.

== Форми страхування ==
'''''Страхування творів мистецтва може бути:'''''
# добровільним (наприклад, приватні колекції картин, малюнків, скульптур, вин, рукописи та ін.);
# обов’язковим. 
'''Обов'язкове страхування'''

В Україні передбачено обов’язкове страхування творів мистецтва відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%D1%80#Text ст. 23 Закону України «Про музеї та музейну справу»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text п. 1.2. Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 13.07.98 р. № 325,] пам’ятки Музейного фонду України, що тимчасово вивозяться за межі України для експонування на виставках або для реставрації, підлягають обов’язковому страхуванню. Тож, обов’язковому страхуванню підлягають лише предмети на період їх вивезення поза межі України.

== Експертиза творів мистецтва ==
Специфіка арт-ринку полягає в тому, що твір мистецтва немає вартості, а інвестиційна привабливість дорівнює нулю, до проведення експертизи. 
Тому, '''головна умова страховика для укладення договору є проведення експертизи, встановлення справжності, отримання документів підтверджуючих цінність та вартість твору.''' 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України 13.07.98 № 325], експертизи, що проводяться з метою визначення оціночної та страхової вартості музейних предметів, здійснюються фондово-закупівельними комісіями музеїв із залученням профільних експертів-фахівців. Визначенню оціночної вартості музейних предметів передує їх наукова атрибуція (п.п. 1.3., 1.4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України 13.07.98 № 325]).

Запис про оціночну вартість музейних предметів зафіксовується в актах приймання на постійне збереження, книгах надходжень, уніфікованих паспортах, інвентарних та спеціальних інвентарних книгах.

Запис про страхову вартість музейних предметів здійснюється в актах видачі музейних предметів на тимчасове збереження та списках, що до них додаються.

За максимальною шкалою цінності визначається вартість предметів, занесених до Державного реєстру національного культурного надбання.

'''Комплекс оцінки творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату складається з трьох послідовних етапів.'''

'''''І - Першим етапом є технологічна експертиза твору мистецтва, під час якої визначається час створення твору за датуючими ознаками.''''' 
Комплекс досліджень з використанням неруйнівних та лабораторних методів дослідження основи, ґрунту, барвистого шару, що пов’язує. Технологи надають мистецтвознавцю інформацію про те, які речовини входять до складу досліджуваного предмета мистецтва, у який період часу дані речовини були отримані. 
'''''ІІ - Наступним етапом є мистецтвознавча експертиза та атрибуція (встановлення авторства) твору мистецтва та антикваріату''''' 
Експерти мистецтвознавці багато в чому спираються на результати технологічного дослідження. Але тільки під час мистецтвознавчої експертизи, запрошений фахівець оцінює наскільки характерним є твір для даного художника, чи є його аналоги в музеях. Тільки мистецтвознавці мають право назвати ім’я автора. 
До мистецтвознавчої експертизи конкретного твору залучаються лише найбільш авторитетні мистецтвознавці з тих, до чиєї вузької професійної спеціалізації відноситься передбачуваний автор твору. При проведенні експертизи творів класичного мистецтва, коли передбачувана оцінка перевищує $ 100 000 страховиком може бути запропоновано досягнення консенсусу декількох незалежних експертів. Можна припустити, що у подальшому на цю суму збільшиться вартість твору, що буде посвідчуватися актом експертизи, який має бути передано новому власнику твору мистецтва. 
У випадках, коли норми і звичаї міжнародного ринку вимагають включення твору художника в систематичний каталог, страхова компанія бере на себе організацію експертизи у фахівців фонду художника (товариства, що випускає систематичний каталог автора). 
'''Так можна визначити найважливіші принципи у безкомпромісному підході у проведенні мистецтвознавчої експертизи твору:'''
* залучення найбільш авторитетних мистецтвознавців, вузької професійної спеціалізації;
* підставою мистецтвознавчої експертизи є результати технологічного дослідження твору. 
'''''ІІІ - Завершальним етапом є проведення комплексу робіт спрямованих на виявлення ринкової вартості твору мистецтва або антикваріату.''''' 
Оцінка творів мистецтва не має сенсу без встановлення автентичності оцінюваного твору, тому перш ніж приступити до оцінки, проводиться комплексна експертиза творів мистецтва. Оцінка – це не тільки експертне встановлення об’єктивної ціни, але і процес створення оціночного висновку, відповідно до вимог закону та міжнародних стандартах. 
<big>Оцінка майна, майнових прав здійснюється</big> відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»] і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності. 
Оцінка спирається на об’єктивно підтверджену інформацію. Крім досвіду, оцінка вимагає наявності спеціальної освіти та ліцензії у експерта. Результати оцінки антикваріату та творів мистецтва приймаються міжнародним ринком страхування, тільки при наявності у фахівця багаторічного досвіду роботи в даній сфері. Здебільше законодавством передбачена необхідність отримання ліцензії для здійснення оцінки творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату. 
Експертна оцінка залежить від позиції, кваліфікації та доброчесності експерта, несправедливість та недобросовісність якого складно довести, через вплив суб’єктивних факторів на вартість творів мистецтва.
Кваліфіковану експертизу творів проводять співробітники державних установ та реставраційних центрів. 
Переважна більшість предметів, що знаходяться в приватних колекціях, не мають письмово оформленого висновку експертів. Передусім це стосується предметів, що були отримані в порядку спадкування. Найчастіше достовірність предмета встановлюється на основі провенанса або походження. Престижне походження збільшує вартість твору. Проте, не може слугувати прямим доказом достовірності, оскільки існують випадки, коли в зібраннях престижних музеїв та колекціонерів траплялися підробки. Відомий випадок, коли колекціонер дізнавшись, що в його колекції імпресіоністів немає жодної справжньої картини наклав на себе руки. 
Походження може приймати різні форми: сертифіката або заяви про справжність від повноваженого органу або мистецтвознавця; клейма (напису) про перебування твору на виставці або галереї; оригіналу квитанції про продаж; фільму або запису про автора твору; імена попередніх власників предмета мистецтва; документа від визнаного експерта або уповноваженого органу влади у сфері мистецтва; статті з газеті, журналі, що містять згадування або ілюстрацію предмета; згадки або ілюстрації твору в книгах чи каталогах виставок; усна інформація від особи, яка знайома з автором. 
Престижне походження також надає важливу інформацію і уявлення про значення твору в історії мистецтва. Недобросовісні продавці, знаючи значення походження, воліють до його фабрикування. Проте, фальшиве походження в більшості випадків легко виявити. 
 
В Україні кваліфіковані оцінювачі працюють на замовлення Міністерства культури і туризму, як правило, займаються встановленням вартості музейних експонатів і внесенням даних про них до Державного реєстру національної культурної спадщини або самостійно. Сертифікацію музейних оцінювачів здійснює Фонд державного майна України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-02#Text «Положення про порядок видачі сертифікатів суб’єктів оціночної діяльності» затвердженого наказом Фонду державного майна України від 14.03.2002 № 479]. 
'''Важливо!''' Експертиза проведена спеціалістом галереї, що не має ліцензій, за договірною ціною, як і усна консультація, без належного підтвердження, залишиться приватною думкою фахівця, може бути не прийнята страховиком або кредитором. Адже висновок експертизи набуває юридичної сили лише при наявності ліцензії у експерта на проведення робіт. За звичай, офійцне дослідження та отримання висновку експерта, складає певний відсоток від оціночної вартості предмета, і як атрибуція та провенанс, можуть вплинути на вартість твору. 
У разі страхування колекції кожен предмет оцінюється окремо, складається детальний опис всіх предметів, що знаходяться у складі колекції, кількість яких може сягати сотні. Здійснюється фотозйомка наявних творів колекції зібрання: фотографії зображень картин, аверсів та реверсів монет, знімки різних ракурсів скульптур.
== Що покриває договір страхування творів мистецтва? ==
'''Договір страхування творів мистецтва покриває предмети, які є:'''
* постійним колекціями, а саме твори мистецтва, включаючи картини, гравюри, малюнки, картини, скульптури, рідкісні книги, рукописи, килими, гобелени та інші творів які мають історичну та культурну цінність;
* внутрішніми та іноземними виставками, а саме твори мистецтва, які тимчасово переміщенні з їх постійного місця перебування, за умовами договору «від стінки до стінки» з моменту, коли майно переміщується зі звичайного місця перебування, до повернення твори в місце дозволу відповідного власника і перебувають на виставці на території держави.
'''У практиці страхування творів мистецтва і предметів колекціонування страховики розрізняють страхування:'''
* творів образотворчого мистецтва (живопис, друк, фотографії, рідкісні книги);
* антикварної зброї;
* колекційних вин;
* ювелірних прикрас;
* колекційних автомобілів;
* рідкісних марок і монет;
* інших об’єктів колекцій.
По відношенню до «виїзних» виставок застосовуються умови страхування «wall to wall» – «від стінки до стінки» або інакше «від цвяха до цвяха», які були розроблені великим британським страховиком Lloyd’s Syndicate. Його суть полягає в тому, що період страхування експоната починає діяти в той момент, коли картина знімаються з цвяха, на якому вона висіла – тобто з моменту вилучення експоната з місця його постійного зберігання і закінчується тоді, коли твір мистецтва знову повертається на своє місце. Тому він залишається застрахованим на час упакування, виносу з музею і монтування на експозиції – страховим захистом забезпечуються абсолютно всі пересування експонатів, попереднє і проміжне складування і складування після закінчення виставки. 
'''Важливо!''' Власники творів мистецтва та страхові компанії будь-якими шляхами намагаються мінімізувати свої ризики.
== Що відноситься до ризиків, які покриваються? ==
* У практиці вітчизняних страховиків страхування творів мистецтва, здійснюється переважно від звичайних майнових ризиків за стандартними правилами майнового страхування, від традиційного набору ризиків: пожежі, затоплення, стихійні лиха, протиправні дії третіх осіб (крадіжка, пограбування) пошкодження водою з водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем і систем пожежогасіння, стихійні лиха, падіння дерев або повітряних апаратів, бій віконних шибок та вітрин, вандалізм, тощо.
<blockquote>'''''Важливо!''' Покриття творів мистецтва на звичайних умовах страхування майна надають власнику недостатній захист від ймовірних ризиків, не враховуючи специфіку об’єкта, покладають додаткові обов’язки із забезпечення збереження майна та впливають на підвищення страхового платежу.''</blockquote>'''За стандартними умовами майнового страхування не покриваються збитки, які заподіяні творам мистецтва внаслідок:'''
* природних змін (зношення), занепаду, наявності прихованих внутрішніх дефектів;
* впливу комах, радіації, зношення. Поступове погіршення стану твору внаслідок впливу комах, паразитів, або виявлення дефекту (який відноситься до фізичних характеристик речі або прогресування раніше наявних дефектів, що спричинили погіршення речі без стороннього втручання);
* конфіскації, експропріації, арешту, знищення або пошкодження застрахованого об’єкта за розпорядженням державних органів, затримання та вилучення речі, пред’явлення претензій з боку третіх осіб, які оспорюють право власності на твір (титульне страхування). Прикладом такого випадку може бути пред’явлення вимоги про повернення речей, вилучених після революції або в ході Другої Світової війни, дійсному або уявному власникові, його спадкоємцеві;
* ремонту, відновлення, реставрації, процесу ретушування, внесення будь-яких інших змін. Наприклад, якщо особою укладено договір, відповідно до переліку, що додається до договору майнового страхування, яким охоплюється декілька творів. Так звернувшись з метою оцінки одного із предметів, особі рекомендується, не зважаючи на вже існуючу цінність картин, здійснити відновлення для того щоб її вартість зросла більше. В результаті некоректно змішаної пропорції матеріалів майстер наносить пошкодження та мастить портрет;
* впливу шкідливого світла, вологості або зміни температури. Виняток становить, коли шкода спричинена пожежею або бурями;
* впливу електронної або механічної несправності або поломки. Прикладом є випадок, коли внаслідок сплесків напруги металеві грати, за якими зберігаються предмети, пошкоджують статуетки, вироблені з крихких та делікатних матеріалів;
* розламування вітражів, виробів зі скла, скульптур із мармуру, фарфору та аналогічних крихких предметів. Окрім пошкоджень покритих договором страхування завданих внаслідок: вогню, удару блискавки, бурі, вибуху, землетрусу, повені або зіткнення, сходження залізничного транспорту. 
<blockquote>'''''Важливо!''' Покриття вищезазначених збитків може здійснюватися за домовленістю із страховиком за договором страхування творів мистецтва. До того ж крім зазначених ризиків за домовленістю із страховиком договір може покривати інші специфічні ризики властиві творам та покривати збитки внаслідок терористичних та воєнних дій.''</blockquote>

==== Страхування на випадок крадіжки ====
Динамічне зростання страхування творів мистецтва пов’язано з ймовірністю викрадення цінностей. Передбачення у договорі ризику викрадення творів підвищує розмір страхового платежу. Вартість страхування всієї колекції музею на випадок крадіжки є досить дорогою, але, зазвичай, викрадається не вся колекція, а лише її частина.У зв’язку з цим слід зазначити, що у законодавстві відсутні спеціальні норми щодо кримінальної відповідальності за крадіжку творів мистецтва. Натомість, такі злочини підпадають під [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтю 185 Кримінального кодексу України].

==== Титульне страхування творів мистецтва ====
Специфічним ризиком притаманним творам мистецтва є сумнівне походження твору або «дефектний титул», коли проданий твір не має документації, яка підтверджує, що твір беззастережно належить особі. Сумнівне походження може мати місце щодо предметів, які були втрачені в періоди війн та на територіях надзвичайних ситуацій та лиха. Стосовно творів мистецтва не існує такого поняття, як «ідеальний провенанс». Тому страховики можуть не прийняти на страхування предмети сумнівного походження та походження яких з 1933 по 1945 роки невідомо. Незалежно від того є володільцем твору сумнівного погодження, музей або колекціонер, справжній власник може використати правові та дипломатичні засоби для забезпечення своїх прав на твір мистецтва, який був викрадений або переміщений без належного правового титулу. Тому страхування титулу твору мистецтва може надати відшкодування вартість твору або судові витрати.

== Настання страхового випадку ==
У разі пошкодження твору мистецтва, ставиться питання про обмеження його використання, можливості експонування, транспортування, та доцільність проведення його реставрації. Рішення щодо проведення реставрації приймається страховиком залежно від її вартості.

Відносно творів які вийшли з арт обігу внаслідок випадкового пошкодження застосовується поняття врятованого мистецтво. Врятовані твори мають своєрідну логіку розрахунку вартості. Не дивлячись на те, що твір може залишатися відносно недоторканими, не отримати істотних пошкоджень, він може втратити інтерес для арт дилерів та не приймати участь у обігу. Після визнання повної загибелі та виплати компенсації, твір мистецтва вважається офіційно позбавленим цінності, що неминуче призводить до його забуття, навіть при наявності ледве помітних пошкоджень.Рішення приймається страховиком залежно від вартості реставраційних робіт та твору. <blockquote>Важливо! Відповідно до п.7.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України 13.07.98 № 325]основою для визначення страхової вартості музейних предметів є аукціонні ціни, що діють на момент укладання договору.Страхова вартість музейного предмета складається з його оціночної вартості та ступеня ризику (транспортування літаком на далекі відстані, морем тощо).Страхова вартість унікальних музейних предметів орієнтована на максимально високу межу його аукціонної вартості.</blockquote>

== Розгляд спорів ==
Спори, пов’язані із страхуванням, вирішуються в порядку, передбаченому чинним законодавством України (ст. 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про страхування»]).
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]