WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Виділення однієї земельної ділянки різним особам

2025-11-14T14:34:59Z

Korzhak.Oleksandra: /* 1.Відсутність чітких встановлених меж населених пунктів */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України “Про землеустрій”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11#Text Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”]
== Проблеми та причини їх виникнення ==
У правозастосовчій практиці часто у громадян виникають питання щодо виділення тієї самої земельної ділянки (або значної її частини) різним особам, при цьому кожна особа в наступному вважає саме себе повноправним власником означеної земельної ділянки. При цьому накладення земельних ділянок (знаходження в межах земельної ділянки, що підлягає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини) є розповсюдженою підставою відмови в проведенні державної реєстрації земельної ділянки, передбаченою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 пунктом 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"], присвоєнні земельній ділянці кадастрового номеру, внесення прав на ділянку до реєстру речових прав.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України], до особи, яка набула право власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об’єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об’єкта до набувача такого об’єкта.

Випадки подвійного виділення різним особам однієї й тієї ж земельної ділянки чи переважної її частини тягнуть за собою звернення заінтересованих осіб до правоохоронних органів, необхідність численних судових процесів та дороговартісних експертиз.

Частіше за все означені випадки трапляються з наступних причин:

===== 1.Відсутність чітких встановлених меж населених пунктів =====
Відсутність встановлених меж адміністративно-територіальних утворень призводить до перевищення владних повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при прийнятті розпорядчих документів щодо використання земельних ділянок.

Згідно з вимогами Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів землеустрою щодо встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць.

Відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, які були встановлені до набрання чинності Законом України «Про землеустрій», вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних [https://land.gov.ua/vstanovlennia-mezh-naselenykh-punktiv/ рад].

===== 2.Оформлення земельних ділянок по довіреності через третіх осіб =====

===== 3.Шахрайські та недобросовісні дії інших осіб =====

===== 4. Рейдерські схеми =====
Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”] , внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text ст. 13 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"], згідно з якими у разі, якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3993-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин"] продовжено строк оформлення невитребуваних земельних часток (паїв) до 1 січня 2028 року.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”] були внесені зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 79-1 Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ст. 24 Закону України “”Про Державний земельний кадастр”], згідно з якими:

- державна рєестрація земельної ділянки скасовується, а земельна ділянка як об’єкт цивільних прав припиняє існування, якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України “Про державний земельний кадастр”], не було зарєєстровано протягом року з вини заявника;

- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
=== 5. Відсутність інформації про власність на земельні ділянки та їх власників в уповноважених органах ===
Після увільнення від посади деяких посадових осіб управлінь Держкомзему та сільських голів оригінали документації із землеустрою та інших документів наступникам на посадах не передавалися або передавалася належним чином. Тому наповнення Державного фонду документації із землеустрою, який мав формуватися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553 “Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою”], не є стовідсотковим. Крім того, через хибну практику правоохоронних органів і судів, що склалася, робити і дозволяти виїмку і надалі, за чинним КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів навіть без ознак підробок в документаціях та землевпорядних документах, тобто, фактично, оригінали документів вилучаються без нагальної потреби. При цьому після закінчення слідчих дій документи не повертаються в організації та органи, з яких їх вилучили.

Для запитувачів, а також користувачів фонду документації із землеустрою, актуальні зміни, внесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553 “Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2019-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1141 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України"], згідно з якими з 29 березня 2020 року ведення Державного фонду документації із землеустрою переведено зі змішаної (електронної і документальної) в електронну форму. При цьому у разі відсутності матеріалів Державного фонду в електронній формі такі матеріали повинні будуть перетворюватись в електронну форму та надаватися на безоплатній основі органам державної влади, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам в електронній формі за заявою в письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів з дня реєстрації такої заяви.
=== 6. Неправильні дії землевпорядних організацій та розрахунок «навмання» власників земельних ділянок ===
З судової практики відомий випадок, коли під час паювання співробітники однієї з землевпорядних організацій оформлювали численні відрядження в район. Паювалися сільськогоспо́дарські угі́ддя — земельні угіддя, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції.

Угіддя розрізняються за природними особливостями і призначенням. До основних категорій відносяться:

· рілля;— землі, що систематично оброблюються і використовуються для посіву різноманітних сільськогосподарських культур;

· багаторічні насадження (сади, виноградники);

· перелоги (рілля, необроблювані тривалий час землі);

· сіножаті і пасовища (луки, що використовуються для сіножаті і випасу сільськогосподарських тварин).

В наведеному випадку, рілля була розпайована без помилок (там дійсно відбувалася зйомка з виїздами на місцевість), але коли дійшлося до сіножатті, землевпорядники вирішили, що зроблять віртуальну графічну “нарізку” земельних ділянок за допомогою спеціальних програм, без виїзду на місцевість. Численні свідки з села на судових засіданнях потім розповідали, що замість геодезичних зйомок на сіножаттях молоді хлопці займалися більш приємною справою - риболовлею на ставку у цьому районі.

Таким чином, в рахунок сіножатті, були розпайовані кінець сільської вулиці з житловими будинками (4 будинки, збудовані починаючи з 1986 року) з місцевими мешканцями, та навіть частина сільського кладовища. Власники житлових будинків не могли отримати кадастрові номери на земельні ділянки під обслуговування житлових будинків і під город, тому були вимушені позиватися до власників земельних актів на паї. Закінчилося все не досить приємно для господарів паїв: оскільки тоді державні акти на земельні ділянки видавалися не на кожну земельну ділянку окремо, а містили по три земельні ділянки (рілля, сади, сіножаття), то володільцям паїв, яким власниками житлових будинків земельні акти на паї були скасовані через суд, довелося переоформляти всі три земельні ділянки окремо, а що стосується сіножать – ще й добиватися їх повторного виділення в іншому місці за рахунок земель запасу. При цьому, як знов таки виявилося в ході судових засідань, про ситуацію спочатку знали всі зацікавлені особи, але коли згідно із чинним законодавством була можливість переробити документи без значних витрат часу і коштів зацікавлених осіб, до уповноважених органів та організацій ніхто не звертався. Після змін у діючому земельному законодавстві, вирішення питання вже потребувало численних судових процесів.

З наведеного випливає висновок: для убезпечення прав власності чи користування земельними ділянками, потрібно слідкувати за змінами у чинному законодавстві України і вчасно належним чином оформлювати документи на земельні ділянки, з реєстрацією ділянок в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та отриманням відповідних витягів.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92137264 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20)] дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи. Також зроблено висновок про те, що неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає принципам забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104361505 Постанова Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 154/3345/16 (адміністративне провадження № К/9901/42686/18 )]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82684644 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №826/8236/17 від 27 червня 2019 року (адміністративне провадження №К/9901/54791/18)] - суд визнав дії посадової особи щодо розпорядження землями державної власності незаконними, що призвело до розірвання угоди та накладення штрафу. Посадові особи, які ухвалюють незаконні рішення про виділення земельних ділянок, можуть бути штрафовані, звільнені, притягнуті до кримінальної відповідальності та навіть отримати реальні строки ув’язнення залежно від тяжкості порушення.

Виділення однієї земельної ділянки різним особам

2025-11-14T14:33:59Z

Korzhak.Oleksandra: /* 1.Відсутність чітких встановлених меж населених пунктів */

Виділення однієї земельної ділянки різним особам

2025-11-14T14:31:09Z

Korzhak.Oleksandra: /* 1.Відсутність чітких встановлених меж населених пунктів */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України “Про землеустрій”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11#Text Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”]
== Проблеми та причини їх виникнення ==
У правозастосовчій практиці часто у громадян виникають питання щодо виділення тієї самої земельної ділянки (або значної її частини) різним особам, при цьому кожна особа в наступному вважає саме себе повноправним власником означеної земельної ділянки. При цьому накладення земельних ділянок (знаходження в межах земельної ділянки, що підлягає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини) є розповсюдженою підставою відмови в проведенні державної реєстрації земельної ділянки, передбаченою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 пунктом 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"], присвоєнні земельній ділянці кадастрового номеру, внесення прав на ділянку до реєстру речових прав.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України], до особи, яка набула право власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об’єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об’єкта до набувача такого об’єкта.

Випадки подвійного виділення різним особам однієї й тієї ж земельної ділянки чи переважної її частини тягнуть за собою звернення заінтересованих осіб до правоохоронних органів, необхідність численних судових процесів та дороговартісних експертиз.

Частіше за все означені випадки трапляються з наступних причин:

===== 1.Відсутність чітких встановлених меж населених пунктів =====
Відсутність встановлених меж адміністративно-територіальних утворень призводить до перевищення владних повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при прийнятті розпорядчих документів щодо використання земельних ділянок.

Згідно з вимогами Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів землеустрою щодо встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць.

Відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, які були встановлені до набрання чинності Законом України «Про землеустрій», вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних рад.

===== 2.Оформлення земельних ділянок по довіреності через третіх осіб =====

===== 3.Шахрайські та недобросовісні дії інших осіб =====

===== 4. Рейдерські схеми =====
Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”] , внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text ст. 13 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"], згідно з якими у разі, якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3993-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин"] продовжено строк оформлення невитребуваних земельних часток (паїв) до 1 січня 2028 року.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”] були внесені зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 79-1 Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ст. 24 Закону України “”Про Державний земельний кадастр”], згідно з якими:

- державна рєестрація земельної ділянки скасовується, а земельна ділянка як об’єкт цивільних прав припиняє існування, якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України “Про державний земельний кадастр”], не було зарєєстровано протягом року з вини заявника;

- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
=== 5. Відсутність інформації про власність на земельні ділянки та їх власників в уповноважених органах ===
Після увільнення від посади деяких посадових осіб управлінь Держкомзему та сільських голів оригінали документації із землеустрою та інших документів наступникам на посадах не передавалися або передавалася належним чином. Тому наповнення Державного фонду документації із землеустрою, який мав формуватися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553 “Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою”], не є стовідсотковим. Крім того, через хибну практику правоохоронних органів і судів, що склалася, робити і дозволяти виїмку і надалі, за чинним КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів навіть без ознак підробок в документаціях та землевпорядних документах, тобто, фактично, оригінали документів вилучаються без нагальної потреби. При цьому після закінчення слідчих дій документи не повертаються в організації та органи, з яких їх вилучили.

Для запитувачів, а також користувачів фонду документації із землеустрою, актуальні зміни, внесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553 “Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2019-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1141 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України"], згідно з якими з 29 березня 2020 року ведення Державного фонду документації із землеустрою переведено зі змішаної (електронної і документальної) в електронну форму. При цьому у разі відсутності матеріалів Державного фонду в електронній формі такі матеріали повинні будуть перетворюватись в електронну форму та надаватися на безоплатній основі органам державної влади, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам в електронній формі за заявою в письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів з дня реєстрації такої заяви.
=== 6. Неправильні дії землевпорядних організацій та розрахунок «навмання» власників земельних ділянок ===
З судової практики відомий випадок, коли під час паювання співробітники однієї з землевпорядних організацій оформлювали численні відрядження в район. Паювалися сільськогоспо́дарські угі́ддя — земельні угіддя, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції.

Угіддя розрізняються за природними особливостями і призначенням. До основних категорій відносяться:

· рілля;— землі, що систематично оброблюються і використовуються для посіву різноманітних сільськогосподарських культур;

· багаторічні насадження (сади, виноградники);

· перелоги (рілля, необроблювані тривалий час землі);

· сіножаті і пасовища (луки, що використовуються для сіножаті і випасу сільськогосподарських тварин).

В наведеному випадку, рілля була розпайована без помилок (там дійсно відбувалася зйомка з виїздами на місцевість), але коли дійшлося до сіножатті, землевпорядники вирішили, що зроблять віртуальну графічну “нарізку” земельних ділянок за допомогою спеціальних програм, без виїзду на місцевість. Численні свідки з села на судових засіданнях потім розповідали, що замість геодезичних зйомок на сіножаттях молоді хлопці займалися більш приємною справою - риболовлею на ставку у цьому районі.

Таким чином, в рахунок сіножатті, були розпайовані кінець сільської вулиці з житловими будинками (4 будинки, збудовані починаючи з 1986 року) з місцевими мешканцями, та навіть частина сільського кладовища. Власники житлових будинків не могли отримати кадастрові номери на земельні ділянки під обслуговування житлових будинків і під город, тому були вимушені позиватися до власників земельних актів на паї. Закінчилося все не досить приємно для господарів паїв: оскільки тоді державні акти на земельні ділянки видавалися не на кожну земельну ділянку окремо, а містили по три земельні ділянки (рілля, сади, сіножаття), то володільцям паїв, яким власниками житлових будинків земельні акти на паї були скасовані через суд, довелося переоформляти всі три земельні ділянки окремо, а що стосується сіножать – ще й добиватися їх повторного виділення в іншому місці за рахунок земель запасу. При цьому, як знов таки виявилося в ході судових засідань, про ситуацію спочатку знали всі зацікавлені особи, але коли згідно із чинним законодавством була можливість переробити документи без значних витрат часу і коштів зацікавлених осіб, до уповноважених органів та організацій ніхто не звертався. Після змін у діючому земельному законодавстві, вирішення питання вже потребувало численних судових процесів.

З наведеного випливає висновок: для убезпечення прав власності чи користування земельними ділянками, потрібно слідкувати за змінами у чинному законодавстві України і вчасно належним чином оформлювати документи на земельні ділянки, з реєстрацією ділянок в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та отриманням відповідних витягів.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92137264 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20)] дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи. Також зроблено висновок про те, що неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає принципам забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104361505 Постанова Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 154/3345/16 (адміністративне провадження № К/9901/42686/18 )]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82684644 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №826/8236/17 від 27 червня 2019 року (адміністративне провадження №К/9901/54791/18)] - суд визнав дії посадової особи щодо розпорядження землями державної власності незаконними, що призвело до розірвання угоди та накладення штрафу. Посадові особи, які ухвалюють незаконні рішення про виділення земельних ділянок, можуть бути штрафовані, звільнені, притягнуті до кримінальної відповідальності та навіть отримати реальні строки ув’язнення залежно від тяжкості порушення.

[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Виділення однієї земельної ділянки різним особам

2025-11-14T14:30:10Z

Korzhak.Oleksandra: /* 1.Відсутність чітких встановлених меж населених пунктів */ додано зміни, внесено судову практику

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України “Про землеустрій”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11#Text Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”]
== Проблеми та причини їх виникнення ==
У правозастосовчій практиці часто у громадян виникають питання щодо виділення тієї самої земельної ділянки (або значної її частини) різним особам, при цьому кожна особа в наступному вважає саме себе повноправним власником означеної земельної ділянки. При цьому накладення земельних ділянок (знаходження в межах земельної ділянки, що підлягає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини) є розповсюдженою підставою відмови в проведенні державної реєстрації земельної ділянки, передбаченою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 пунктом 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"], присвоєнні земельній ділянці кадастрового номеру, внесення прав на ділянку до реєстру речових прав.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України], до особи, яка набула право власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об’єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об’єкта до набувача такого об’єкта.

Випадки подвійного виділення різним особам однієї й тієї ж земельної ділянки чи переважної її частини тягнуть за собою звернення заінтересованих осіб до правоохоронних органів, необхідність численних судових процесів та дороговартісних експертиз.

Частіше за все означені випадки трапляються з наступних причин:

===== 1.Відсутність чітких встановлених меж населених пунктів =====
Відсутність встановлених меж адміністративно-територіальних утворень призводить до перевищення владних повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при прийнятті розпорядчих документів щодо використання земельних ділянок.

Згідно з вимогами Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів землеустрою щодо встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць.

Відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, які були встановлені до набрання чинності Законом України «Про землеустрій», вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних рад.

Станом на 01.01.2020 в Україні налічується 28 299 населених пунктів (без урахування АР Крим та тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей), з них встановлено межі у 21 702 населених пунктах, що становить 76,7 % від їх загальної кількості.

===== 2.Оформлення земельних ділянок по довіреності через третіх осіб =====

===== 3.Шахрайські та недобросовісні дії інших осіб =====

===== 4. Рейдерські схеми =====
Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”] , внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text ст. 13 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"], згідно з якими у разі, якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3993-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин"] продовжено строк оформлення невитребуваних земельних часток (паїв) до 1 січня 2028 року.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”] були внесені зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 79-1 Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ст. 24 Закону України “”Про Державний земельний кадастр”], згідно з якими:

- державна рєестрація земельної ділянки скасовується, а земельна ділянка як об’єкт цивільних прав припиняє існування, якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України “Про державний земельний кадастр”], не було зарєєстровано протягом року з вини заявника;

- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
=== 5. Відсутність інформації про власність на земельні ділянки та їх власників в уповноважених органах ===
Після увільнення від посади деяких посадових осіб управлінь Держкомзему та сільських голів оригінали документації із землеустрою та інших документів наступникам на посадах не передавалися або передавалася належним чином. Тому наповнення Державного фонду документації із землеустрою, який мав формуватися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553 “Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою”], не є стовідсотковим. Крім того, через хибну практику правоохоронних органів і судів, що склалася, робити і дозволяти виїмку і надалі, за чинним КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів навіть без ознак підробок в документаціях та землевпорядних документах, тобто, фактично, оригінали документів вилучаються без нагальної потреби. При цьому після закінчення слідчих дій документи не повертаються в організації та органи, з яких їх вилучили.

Для запитувачів, а також користувачів фонду документації із землеустрою, актуальні зміни, внесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553 “Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2019-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1141 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України"], згідно з якими з 29 березня 2020 року ведення Державного фонду документації із землеустрою переведено зі змішаної (електронної і документальної) в електронну форму. При цьому у разі відсутності матеріалів Державного фонду в електронній формі такі матеріали повинні будуть перетворюватись в електронну форму та надаватися на безоплатній основі органам державної влади, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам в електронній формі за заявою в письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів з дня реєстрації такої заяви.
=== 6. Неправильні дії землевпорядних організацій та розрахунок «навмання» власників земельних ділянок ===
З судової практики відомий випадок, коли під час паювання співробітники однієї з землевпорядних організацій оформлювали численні відрядження в район. Паювалися сільськогоспо́дарські угі́ддя — земельні угіддя, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції.

Угіддя розрізняються за природними особливостями і призначенням. До основних категорій відносяться:

· рілля;— землі, що систематично оброблюються і використовуються для посіву різноманітних сільськогосподарських культур;

· багаторічні насадження (сади, виноградники);

· перелоги (рілля, необроблювані тривалий час землі);

· сіножаті і пасовища (луки, що використовуються для сіножаті і випасу сільськогосподарських тварин).

В наведеному випадку, рілля була розпайована без помилок (там дійсно відбувалася зйомка з виїздами на місцевість), але коли дійшлося до сіножатті, землевпорядники вирішили, що зроблять віртуальну графічну “нарізку” земельних ділянок за допомогою спеціальних програм, без виїзду на місцевість. Численні свідки з села на судових засіданнях потім розповідали, що замість геодезичних зйомок на сіножаттях молоді хлопці займалися більш приємною справою - риболовлею на ставку у цьому районі.

Таким чином, в рахунок сіножатті, були розпайовані кінець сільської вулиці з житловими будинками (4 будинки, збудовані починаючи з 1986 року) з місцевими мешканцями, та навіть частина сільського кладовища. Власники житлових будинків не могли отримати кадастрові номери на земельні ділянки під обслуговування житлових будинків і під город, тому були вимушені позиватися до власників земельних актів на паї. Закінчилося все не досить приємно для господарів паїв: оскільки тоді державні акти на земельні ділянки видавалися не на кожну земельну ділянку окремо, а містили по три земельні ділянки (рілля, сади, сіножаття), то володільцям паїв, яким власниками житлових будинків земельні акти на паї були скасовані через суд, довелося переоформляти всі три земельні ділянки окремо, а що стосується сіножать – ще й добиватися їх повторного виділення в іншому місці за рахунок земель запасу. При цьому, як знов таки виявилося в ході судових засідань, про ситуацію спочатку знали всі зацікавлені особи, але коли згідно із чинним законодавством була можливість переробити документи без значних витрат часу і коштів зацікавлених осіб, до уповноважених органів та організацій ніхто не звертався. Після змін у діючому земельному законодавстві, вирішення питання вже потребувало численних судових процесів.

З наведеного випливає висновок: для убезпечення прав власності чи користування земельними ділянками, потрібно слідкувати за змінами у чинному законодавстві України і вчасно належним чином оформлювати документи на земельні ділянки, з реєстрацією ділянок в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та отриманням відповідних витягів.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92137264 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20)] дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи. Також зроблено висновок про те, що неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає принципам забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104361505 Постанова Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 154/3345/16 (адміністративне провадження № К/9901/42686/18 )]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82684644 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №826/8236/17 від 27 червня 2019 року (адміністративне провадження №К/9901/54791/18)] - суд визнав дії посадової особи щодо розпорядження землями державної власності незаконними, що призвело до розірвання угоди та накладення штрафу. Посадові особи, які ухвалюють незаконні рішення про виділення земельних ділянок, можуть бути штрафовані, звільнені, притягнуті до кримінальної відповідальності та навіть отримати реальні строки ув’язнення залежно від тяжкості порушення.

[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі

2025-10-16T08:18:08Z

Korzhak.Oleksandra: /* Корисні посилання */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3613-17 Закон України “Про Державний земельний кадастр”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290%7C%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2022-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 564 "Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1226-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2025 року №1226"Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3191 пунктів 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3280 28] розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".

Крім того, в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закон України "Про Державний земельний кадастр"] застосовується з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3191 пунктів 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3280 28] розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Поняття державної реєстрації земельної ділянки ==
Державна реєстрація земельної ділянки — внесення до Державного земельного кадастру передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України “Про Державний земельний кадастр”] відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Технологічне та програмне забезпечення Державного земельного кадастру має забезпечувати інформаційну взаємодію з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, для надання (у тому числі через Публічну кадастрову карту та витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки) відомостей про ділянки надр, надані у користування відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами та гірничих відводів.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

'''Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:'''
* особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
* власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
* органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);
* власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);
* особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частиною першою статті 118 Земельного кодексу України], у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця".
Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, '''''присвоюється кадастровий номер'''''. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

== Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки ==
* заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин - зразок заяви про державну реєстрації земельної ділянки: [[:Файл:Заява про реєстрацію земельної ділянкиДодаток 22.docx]];
* документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими до неї документами подається заявником або уповноваженою ним особою '''''особисто''''', надсилається '''п''оштою рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення'' або''' подається '''ч''ерез Єдиний державний портал адміністративних послуг''''', у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру подається через центр надання адміністративних послуг.

Заявники мають право також надсилати документи Державному кадастровому реєстраторові в електронній формі через уповноважених ними осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та є розробниками відповідної документації із землеустрою або працюють у складі розробника - юридичної особи (сертифіковані інженери-землевпорядники),за електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника засобами телекомунікаційного зв’язку. Заява про державну реєстрацію земельної ділянки в електронній формі з доданими документами подається відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви.
== Порядок розгляду державним кадастровим реєстратором документів, поданих для реєстрації земельної ділянки ==
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''''протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви''''':
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
Державний кадастровий реєстратор протягом визначеного строку опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:
* за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
* відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
* робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.''Така позначка, проставлена державним кадастровим реєстратором, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''
Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

'''У разі подання заяви в електронній формі''' на підставі інформації, наданої сертифікованим інженером-землевпорядником державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельної ділянки, формує '''витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки передає їх у паперовій формі зазначеному у заяві центру надання адміністративних послуг''' та за бажанням заявника надсилає такі відомості у формі електронного документа з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку на адресу Інтернет-сторінки, за якою здійснювалося подання заяви.
== Витяг з Державного земельного кадастру ==
Відомості Державного земельного кадастру за бажанням заявника надаються :
* у паперовій формі;
* в електронній формі через Публічну кадастрову карту або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” мають однакову юридичну силу.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику <big>'''безоплатно'''</big> видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги.

Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, <big>крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, '''які є безстроковими.'''</big>
Витяг з Державного земельного кадастру надається в паперовій або електронній формі та містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права на земельну ділянку, що виникли після 1 січня 2013 року, а також за бажанням заявника - відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельну ділянку, їх обтяження, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається заявнику в день надходження заяви. Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі надається в режимі реального часу.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається без використання спеціальних бланків, проставлення печатки та містить обов’язкове посилання на Державний земельний кадастр. Обов’язковим атрибутом витягу є QR-код, що містить інформацію про документ.
== Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==
* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора;
* подання заявником документів не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

== Див. також ==
* [[Порядок отримання кадастрового номеру]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]

== Корисні посилання ==
* [https://land.gov.ua/ Офіційний сайт Держгеокадастру]

Визнання осіб реабілітованими та їх соціальний захист

2025-05-14T12:31:41Z

Korzhak.Oleksandra: /* Соціальний захист реабілітованих осіб */ перевірено на актуальність, внесено зміни; додано нову інформацію

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2805-12 Постанова Верховної Ради України від 19 листопада 1992 року № 2805-XII "Про порядок надання пільг реабілітованим особам, які були репресовані за межами республіки і проживають на території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/535-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 535 "Деякі питання реалізації Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років""]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1281-18 Наказ Міністерства культури України від 25 жовтня 2018 року № 926 "Про затвердження Положення про Національну комісію з реабілітації та Типового положення про регіональну комісію з реабілітації"]

== Загальні положення ==
'''''Реабілітація''''' – процес відновлення справедливості та історичної правди щодо осіб, необґрунтовано репресованих за доби радянського тоталітаризму.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"] реабілітації підлягають репресовані особи та особи, які потерпіли від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років з політичних, соціальних, класових, національних, релігійних та інших мотивів, були позбавлені життя, волі, майна, депортовані, заслані, вислані на спецпоселення за межі України та СРСР, примусово переселені, виселені, залучені до примусової праці в умовах обмеження свободи, примусово репатрійовані та інтерновані, позбавлені громадянства, примусово поміщені до психіатричних закладів, позбавлені чи іншим чином обмежені у своїх громадянських правах і свободах, зазнали катувань, переслідувань щодо себе та членів своєї сім’ї, інших фізичних чи моральних страждань.

== Категорії осіб, які мають право на реабілітацію ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n41 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"] '''реабілітованими''' визнаються особи:
# які до 24 серпня 1991 року були обвинувачені або яким було призначено покарання за рішенням позасудового органу незалежно від діяння або мотивів обвинувачення чи призначення покарання;
# стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії у формах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n60 статтею 2 цього Закону], за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено факт здійснення репресій проти таких осіб з класових, національних, політичних, релігійних, соціальних мотивів;
# стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено недоведеність вини таких осіб у скоєнні злочину або адміністративного правопорушення;
# які до 24 серпня 1991 року були арештовані, перебували під вартою і яким було пред’явлено обвинувачення за статтями законодавчих актів, передбачених пунктами 1-5, за законодавчими актами, передбаченими пунктами 6-14, за діяння, передбачені пунктами 15-22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n90 статті 3 цього Закону], якщо справи проти таких осіб були припинені під час слідства, попереднього (досудового) слідства або закриті за відсутності події злочину, відсутності складу злочину, недоведеності участі особи у вчиненні злочину;
# стосовно яких до 24 серпня 1991 року за рішенням іншого репресивного органу були здійснені репресії у формах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n60 статтею 2 цього Закону], за недонесення (неповідомлення) про вчинення або підготовку до вчинення іншою особою діяння, за яке законодавством, що діяло до 24 серпня 1991 року, було передбачено кримінальну або адміністративну відповідальність, за умови що особа, якій призначено покарання за вчинення або підготовку до вчинення такого діяння, була реабілітована в установленому порядку.

'''Потерпілими''' від репресій визнаються:
# чоловік або дружина репресованої особи, який/яка на момент здійснення репресії перебували у шлюбі з репресованою особою;
# діти репресованої особи, у тому числі усиновлені, які у віці до 18 років залишилися без батька, матері (усиновлювача) внаслідок здійснення репресій проти батька, матері (усиновлювача) або які народилися не пізніше ніж через 10 місяців з дня арешту батька, матері, або які народилися у місці позбавлення волі, на засланні, висланні під час перебування репресованої особи у місці позбавлення волі, на засланні, висланні, залишення репресованої особи для роботи у таборах Народного комісаріату внутрішніх справ у становищі вільнонайманого без права виїзду з прикріпленням до районів табору-будівництва, закріплення репресованої особи за будівництвом згідно з директивою Народного комісара внутрішніх справ та Прокурора СРСР від 29 квітня 1942 року № 185, або які народилися у матері, яку було примусово безпідставно поміщено до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, під час перебування матері у такому психіатричному закладі, або які у віці до 18 років перебували, незалежно від тривалості, у спецприймальниках чи розподільниках, спеціальних будинках малюка чи дитячих будинках репресивних органів, або які внаслідок здійснення репресії проти батька, матері були примусово позбавлені імен, включаючи родові імена;
# інші особи, які на момент здійснення репресії спільно проживали, були пов’язані спільним побутом з репресованою особою або перебували на утриманні репресованої особи.

== Порядок надання особі статусу реабілітованої ==
=== Куди звернутися ===
Розгляд та прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій здійснюються за заявою репресованої особи, її спадкоємців, будь-якого члена її сім’ї, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, [https://uinp.gov.ua/ Українського інституту національної пам'яті], громадського об’єднання, що провадить діяльність у сфері дослідження історії України ХХ століття та/або надання допомоги громадянам з питань, пов’язаних із реабілітацією жертв репресій тоталітарних режимів (далі – заява).

Заява подається за вибором заявника до регіональної комісії за місцем проживання заявника – фізичної особи, місцезнаходженням заявника – юридичної особи або місцем зберігання архівних кримінальних справ, носіїв архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, інших архівних документів, у яких міститься інформація про здійснення репресій.

Відмова у прийнятті та розгляді такої заяви забороняється.

=== Прийняття рішення ===
Прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій здійснюється Національною комісією з реабілітації (далі – Національна комісія) за поданням регіональних комісій з реабілітації (далі – регіональні комісії).
[[Файл:Reabilitaliya zhertv fin.png|міні|http://credo.pro/2018/12/225270]]

♦ '''''[https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/reabilitaciya/sklad-komisiy/karta-komisiy-z-reabilitaciyi Регіональні комісії]''''' є постійно діючими колегіальними органами, що утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі Радою міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Попередній розгляд обставин, пов’язаних із здійсненням репресій проти конкретної особи, здійснюється регіональною комісією. Для цього регіональна комісія досліджує матеріали архівної кримінальної справи, інші речові або письмові докази, у тому числі за їх місцезнаходженням, заслуховує пояснення заявника або його представника, інших осіб, яким відомі будь-які обставини, що стосуються здійснення репресій проти конкретної особи, може залучати осіб, які володіють спеціальними знаннями у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо.

За результатами попереднього розгляду обставин, пов’язаних із здійсненням репресій проти конкретної особи, регіональна комісія готує обґрунтовані пропозиції щодо можливості визнання особи реабілітованою або потерпілою від репресій, які разом із зібраними документами та матеріалами подає Національній комісії.

♦ '''''Національна комісія''''' є спеціальним постійно діючим органом при [https://uinp.gov.ua/ Українському інституті національної пам’яті], який утворюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n155 статті 7-1 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"].

Про дату, час і місце засідання Національної комісії з розгляду обґрунтованих пропозицій і матеріалів по суті заявника в обов’язковому порядку повідомляють у строк, достатній для прибуття на засідання, але у будь-якому разі не пізніше ніж за 10 днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1281-18#n120 пункт 4 розділу VІ Положення про Національну комісію з реабілітації, затверджене наказом Міністерства культури України від 25 жовтня 2018 року № 926 "Про затвердження Положення про Національну комісію з реабілітації та Типового положення про регіональну комісію з реабілітації"]).

Національна комісія може прийняти рішення про визнання особи реабілітованою або потерпілою від репресій повністю або щодо окремих обвинувачень чи фактів здійснення проти такої особи окремих форм репресій, або відмовити у визнанні особи реабілітованою або потерпілою від репресій.

Рішення Національної комісії вручається (надсилається) заявнику '''протягом 15 робочих днів''' з дня прийняття.

Усі рішення Національної комісії '''не пізніше 10 робочих днів''' з дня їх прийняття оприлюднюються на офіційному веб-сайті [https://uinp.gov.ua/ Українського інституту національної пам'яті], а також на офіційних веб-сайтах Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Загальний строк розгляду та прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій '''не може перевищувати трьох місяців''' з дня подання заяви до регіональної комісії. У разі необхідності строк розгляду та прийняття рішення може бути подовжений рішенням відповідної комісії, але не більш як на один місяць.

Рішення Національної комісії може бути оскаржено у судовому порядку.

== Соціальний захист реабілітованих осіб ==

'''Реабілітованим громадянам надаються такі пільги:'''
* час тримання під вартою, відбування покарання в місцях позбавлення волі, заслання або перебування на примусовому лікуванні зараховується ''у потрійному розмірі в стаж роботи'' для призначення трудових пенсій;
* право на першочергове одержання житла в разі наявності потреби поліпшення житлових умов (в разі смерті реабілітованої особи це право зберігається за одним з подружжя, якщо вони не створили нову сім'ю, а також за батьками і дітьми, які проживали спільно до арешту і у зв'язку з застосуванням репресій втратили право на займане жиле приміщення та потребують поліпшення житлових умов);
* одержання безпроцентної позики та першочергове забезпечення будівельними матеріалами для будівництва житла (для осіб, які проживають у сільській місцевості).

'''Якщо реабілітована особа стала особою з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонером, їй надається також право на:'''

* одержання пільгових путівок для санаторно-курортного лікування та відпочинку ''(дію цього пункту зупинено на 2025 рік згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n205 Законом № 4059-IX від 19.11.2024])'';

* за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним - забезпечення автомобілем безоплатно, за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем і протипоказань до керування ним - забезпечення автомобілем з правом передачі керування автомобілем члену сім'ї на пільгових умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України;

* безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі) та на автомобільному транспорті загального користування (за винятком таксі) в сільській місцевості в межах адміністративного району за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;
* зниження оплати жилої площі та комунальних послуг на 50 процентів в межах норм, передбачених чинним законодавством;
* позачергове надання медичної допомоги і 50-процентне зниження вартості ліків за рецептом;
* переважне право на вступ до садівницьких товариств, першочергове право на вступ до житлово-будівельних кооперативів;
* першочергове встановлення телефону;
* безплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з реабілітацією.

Реабілітованим, які мають право на пільги, '''видається посвідчення єдиного зразка''', за їхнім місцем проживання виконавчими органами відповідних сільських, селищних, міських рад, у тому числі обраними об’єднаними територіальними громадами.

Посвідчення реабілітованого, видане до набрання чинності Постанови КМУ № 535 від 19 травня 2021 року, за зразком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24 червня 1991 р. № 48 “Про заходи щодо реалізації Закону Української РСР “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” (ЗП УРСР, 1991 р., № 6, ст. 51), є дійсним протягом строку його дії.

== Грошова компенсація реабілітованим особам ==
Для осіб, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі або примусового поміщення у лікувальні заклади і згодом реабілітовані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n118 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], встановлена '''грошова компенсація у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожний місяць позбавлення волі, але''' '''не більш як 75 мінімальних заробітних плат'''.

Одноразово як грошова компенсація реабілітованій особі виплачується до 15 мінімальних заробітних плат, а решта належних грошей – протягом наступних п’яти років. У разі можливості, на вимогу реабілітованого, вся нарахована грошова компенсація може бути виплачена одноразово. Виплата компенсації спадкоємцям не проводиться, крім випадків, коли компенсація була нарахована, але не отримана реабілітованим.

Вилучені будівлі та інше майно по можливості (якщо будинок незайнятий, а майно збереглося) повертаються реабілітованому або його спадкоємцям натурою. При відсутності такої можливості заявнику відшкодовується вартість будівель та майна.

Не підлягають поверненню (компенсації) будівлі та інше майно, що було націоналізовано (муніципалізовано) на підставі відповідних нормативних актів.

Порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/535-2021-%D0%BF#n14 Положенням] щодо виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 535.

{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!''' Заяви про компенсацію та повернення майна подаються '''не пізніше трьох років''' з моменту набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"] або з дня одержання особою довідки про реабілітацію.
|}

== Корисні посилання ==
* [https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/reabilitaciya Реабілітація]
* [https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/reabilitaciya/rishennya-nacionalnoyi-komisiyi-z-reabilitaciyi Рішення Національної комісії з реабілітації]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Реабілітовані особи]]
[[Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]
[[Категорія:Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]

Визнання осіб реабілітованими та їх соціальний захист

2024-12-12T10:36:59Z

Korzhak.Oleksandra: Консультацію перевірено на актуальність, доповнено новою інформацією.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2805-12 Постанова Верховної Ради України від 19 листопада 1992 року № 2805-XII "Про порядок надання пільг реабілітованим особам, які були репресовані за межами республіки і проживають на території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/535-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 535 "Деякі питання реалізації Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років""]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1281-18 Наказ Міністерства культури України від 25 жовтня 2018 року № 926 "Про затвердження Положення про Національну комісію з реабілітації та Типового положення про регіональну комісію з реабілітації"]

== Загальні положення ==
'''''Реабілітація''''' – процес відновлення справедливості та історичної правди щодо осіб, необґрунтовано репресованих за доби радянського тоталітаризму.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"] реабілітації підлягають репресовані особи та особи, які потерпіли від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років з політичних, соціальних, класових, національних, релігійних та інших мотивів, були позбавлені життя, волі, майна, депортовані, заслані, вислані на спецпоселення за межі України та СРСР, примусово переселені, виселені, залучені до примусової праці в умовах обмеження свободи, примусово репатрійовані та інтерновані, позбавлені громадянства, примусово поміщені до психіатричних закладів, позбавлені чи іншим чином обмежені у своїх громадянських правах і свободах, зазнали катувань, переслідувань щодо себе та членів своєї сім’ї, інших фізичних чи моральних страждань.

== Категорії осіб, які мають право на реабілітацію ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n41 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"] '''реабілітованими''' визнаються особи:
# які до 24 серпня 1991 року були обвинувачені або яким було призначено покарання за рішенням позасудового органу незалежно від діяння або мотивів обвинувачення чи призначення покарання;
# стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії у формах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n60 статтею 2 цього Закону], за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено факт здійснення репресій проти таких осіб з класових, національних, політичних, релігійних, соціальних мотивів;
# стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено недоведеність вини таких осіб у скоєнні злочину або адміністративного правопорушення;
# які до 24 серпня 1991 року були арештовані, перебували під вартою і яким було пред’явлено обвинувачення за статтями законодавчих актів, передбачених пунктами 1-5, за законодавчими актами, передбаченими пунктами 6-14, за діяння, передбачені пунктами 15-22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n90 статті 3 цього Закону], якщо справи проти таких осіб були припинені під час слідства, попереднього (досудового) слідства або закриті за відсутності події злочину, відсутності складу злочину, недоведеності участі особи у вчиненні злочину;
# стосовно яких до 24 серпня 1991 року за рішенням іншого репресивного органу були здійснені репресії у формах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n60 статтею 2 цього Закону], за недонесення (неповідомлення) про вчинення або підготовку до вчинення іншою особою діяння, за яке законодавством, що діяло до 24 серпня 1991 року, було передбачено кримінальну або адміністративну відповідальність, за умови що особа, якій призначено покарання за вчинення або підготовку до вчинення такого діяння, була реабілітована в установленому порядку.

'''Потерпілими''' від репресій визнаються:
# чоловік або дружина репресованої особи, який/яка на момент здійснення репресії перебували у шлюбі з репресованою особою;
# діти репресованої особи, у тому числі усиновлені, які у віці до 18 років залишилися без батька, матері (усиновлювача) внаслідок здійснення репресій проти батька, матері (усиновлювача) або які народилися не пізніше ніж через 10 місяців з дня арешту батька, матері, або які народилися у місці позбавлення волі, на засланні, висланні під час перебування репресованої особи у місці позбавлення волі, на засланні, висланні, залишення репресованої особи для роботи у таборах Народного комісаріату внутрішніх справ у становищі вільнонайманого без права виїзду з прикріпленням до районів табору-будівництва, закріплення репресованої особи за будівництвом згідно з директивою Народного комісара внутрішніх справ та Прокурора СРСР від 29 квітня 1942 року № 185, або які народилися у матері, яку було примусово безпідставно поміщено до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, під час перебування матері у такому психіатричному закладі, або які у віці до 18 років перебували, незалежно від тривалості, у спецприймальниках чи розподільниках, спеціальних будинках малюка чи дитячих будинках репресивних органів, або які внаслідок здійснення репресії проти батька, матері були примусово позбавлені імен, включаючи родові імена;
# інші особи, які на момент здійснення репресії спільно проживали, були пов’язані спільним побутом з репресованою особою або перебували на утриманні репресованої особи.

== Порядок надання особі статусу реабілітованої ==
=== Куди звернутися ===
Розгляд та прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій здійснюються за заявою репресованої особи, її спадкоємців, будь-якого члена її сім’ї, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, [https://uinp.gov.ua/ Українського інституту національної пам'яті], громадського об’єднання, що провадить діяльність у сфері дослідження історії України ХХ століття та/або надання допомоги громадянам з питань, пов’язаних із реабілітацією жертв репресій тоталітарних режимів (далі – заява).

Заява подається за вибором заявника до регіональної комісії за місцем проживання заявника – фізичної особи, місцезнаходженням заявника – юридичної особи або місцем зберігання архівних кримінальних справ, носіїв архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, інших архівних документів, у яких міститься інформація про здійснення репресій.

Відмова у прийнятті та розгляді такої заяви забороняється.

=== Прийняття рішення ===
Прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій здійснюється Національною комісією з реабілітації (далі – Національна комісія) за поданням регіональних комісій з реабілітації (далі – регіональні комісії).
[[Файл:Reabilitaliya zhertv fin.png|міні|http://credo.pro/2018/12/225270]]

♦ '''''[https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/reabilitaciya/sklad-komisiy/karta-komisiy-z-reabilitaciyi Регіональні комісії]''''' є постійно діючими колегіальними органами, що утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі Радою міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Попередній розгляд обставин, пов’язаних із здійсненням репресій проти конкретної особи, здійснюється регіональною комісією. Для цього регіональна комісія досліджує матеріали архівної кримінальної справи, інші речові або письмові докази, у тому числі за їх місцезнаходженням, заслуховує пояснення заявника або його представника, інших осіб, яким відомі будь-які обставини, що стосуються здійснення репресій проти конкретної особи, може залучати осіб, які володіють спеціальними знаннями у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо.

За результатами попереднього розгляду обставин, пов’язаних із здійсненням репресій проти конкретної особи, регіональна комісія готує обґрунтовані пропозиції щодо можливості визнання особи реабілітованою або потерпілою від репресій, які разом із зібраними документами та матеріалами подає Національній комісії.

♦ '''''Національна комісія''''' є спеціальним постійно діючим органом при [https://uinp.gov.ua/ Українському інституті національної пам’яті], який утворюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n155 статті 7-1 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"].

Про дату, час і місце засідання Національної комісії з розгляду обґрунтованих пропозицій і матеріалів по суті заявника в обов’язковому порядку повідомляють у строк, достатній для прибуття на засідання, але у будь-якому разі не пізніше ніж за 10 днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1281-18#n120 пункт 4 розділу VІ Положення про Національну комісію з реабілітації, затверджене наказом Міністерства культури України від 25 жовтня 2018 року № 926 "Про затвердження Положення про Національну комісію з реабілітації та Типового положення про регіональну комісію з реабілітації"].

Національна комісія може прийняти рішення про визнання особи реабілітованою або потерпілою від репресій повністю або щодо окремих обвинувачень чи фактів здійснення проти такої особи окремих форм репресій, або відмовити у визнанні особи реабілітованою або потерпілою від репресій.

Рішення Національної комісії вручається (надсилається) заявнику '''протягом 15 робочих днів''' з дня прийняття.

Усі рішення Національної комісії '''не пізніше 10 робочих днів''' з дня їх прийняття оприлюднюються на офіційному веб-сайті [https://uinp.gov.ua/ Українського інституту національної пам'яті], а також на офіційних веб-сайтах Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Загальний строк розгляду та прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій '''не може перевищувати трьох місяців''' з дня подання заяви до регіональної комісії. У разі необхідності строк розгляду та прийняття рішення може бути подовжений рішенням відповідної комісії, але не більш як на один місяць.

Рішення Національної комісії може бути оскаржено у судовому порядку.

== Соціальний захист реабілітованих осіб ==

'''Реабілітованим громадянам надаються такі пільги:'''
* час тримання під вартою, відбування покарання в місцях позбавлення волі, заслання або перебування на примусовому лікуванні зараховується ''у потрійному розмірі в стаж роботи'' для призначення трудових пенсій;
* право на першочергове одержання житла в разі наявності потреби поліпшення житлових умов (в разі смерті реабілітованої особи це право зберігається за одним з подружжя, якщо вони не створили нову сім'ю, а також за батьками і дітьми, які проживали спільно до арешту і у зв'язку з застосуванням репресій втратили право на займане жиле приміщення та потребують поліпшення житлових умов);
* одержання безпроцентної позики та першочергове забезпечення будівельними матеріалами для будівництва житла (для осіб, які проживають у сільській місцевості).

'''Якщо реабілітована особа стала особою з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонером, їй надається також право на:'''
* одержання пільгових путівок для санаторно-курортного лікування та відпочинку;
* за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним - забезпечення автомобілем безоплатно, за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем і протипоказань до керування ним - забезпечення автомобілем з правом передачі керування автомобілем члену сім'ї на пільгових умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України;

* безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі) та на автомобільному транспорті загального користування (за винятком таксі) в сільській місцевості в межах адміністративного району за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;
* зниження оплати жилої площі та комунальних послуг на 50 процентів в межах норм, передбачених чинним законодавством;
* позачергове надання медичної допомоги і 50-процентне зниження вартості ліків за рецептом;
* переважне право на вступ до садівницьких товариств, першочергове право на вступ до житлово-будівельних кооперативів;
* першочергове встановлення телефону;
* безплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з реабілітацією.

Реабілітованим, які мають право на пільги, '''видається посвідчення єдиного зразка''', за їхнім місцем проживання виконавчими органами відповідних сільських, селищних, міських рад, у тому числі обраними об’єднаними територіальними громадами.

Посвідчення реабілітованого, видане до набрання чинності Постанови КМУ № 535 від 19 травня 2021 року, за зразком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24 червня 1991 р. № 48 “Про заходи щодо реалізації Закону Української РСР “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” (ЗП УРСР, 1991 р., № 6, ст. 51), є дійсним протягом строку його дії.

== Грошова компенсація реабілітованим особам ==
Для осіб, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі або примусового поміщення у лікувальні заклади і згодом реабілітовані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n118 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], встановлена '''грошова компенсація у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожний місяць позбавлення волі, але''' '''не більш як 75 мінімальних заробітних плат'''.

Одноразово як грошова компенсація реабілітованій особі виплачується до 15 мінімальних заробітних плат, а решта належних грошей – протягом наступних п’яти років. У разі можливості, на вимогу реабілітованого, вся нарахована грошова компенсація може бути виплачена одноразово. Виплата компенсації спадкоємцям не проводиться, крім випадків, коли компенсація була нарахована, але не отримана реабілітованим.

Вилучені будівлі та інше майно по можливості (якщо будинок незайнятий, а майно збереглося) повертаються реабілітованому або його спадкоємцям натурою. При відсутності такої можливості заявнику відшкодовується вартість будівель та майна.

{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!''' Заяви про компенсацію та повернення майна подаються '''не пізніше трьох років''' з моменту набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"] або з дня одержання особою довідки про реабілітацію.
|}

== Корисні посилання ==
* [https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/reabilitaciya Реабілітація]
* [https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/reabilitaciya/rishennya-nacionalnoyi-komisiyi-z-reabilitaciyi Рішення Національної комісії з реабілітації]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Реабілітовані особи]]
[[Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]
[[Категорія:Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі

2024-10-09T11:23:45Z

Korzhak.Oleksandra: /* Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3613-17 Закон України “Про Державний земельний кадастр”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290%7C%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2022-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 564 "Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2016 року № 523-р “Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг”]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3191 пунктів 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3280 28] розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".

Крім того, в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закон України "Про Державний земельний кадастр"] застосовується з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3191 пунктів 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3280 28] розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Поняття державної реєстрації земельної ділянки ==
Державна реєстрація земельної ділянки — внесення до Державного земельного кадастру передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України “Про Державний земельний кадастр”] відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Технологічне та програмне забезпечення Державного земельного кадастру має забезпечувати інформаційну взаємодію з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, для надання (у тому числі через Публічну кадастрову карту та витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки) відомостей про ділянки надр, надані у користування відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами та гірничих відводів.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

'''Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:'''
* особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
* власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
* органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);
* власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);
* особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частиною першою статті 118 Земельного кодексу України], у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця".
Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, '''''присвоюється кадастровий номер'''''. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

== Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки ==
* заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин - зразок заяви про державну реєстрації земельної ділянки: [[:Файл:Заява про реєстрацію земельної ділянкиДодаток 22.docx]];
* документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими до неї документами подається заявником або уповноваженою ним особою '''''особисто''''', надсилається '''п''оштою рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення'' або''' подається '''ч''ерез Єдиний державний портал адміністративних послуг''''', у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру подається через центр надання адміністративних послуг.

Заявники мають право також надсилати документи Державному кадастровому реєстраторові в електронній формі через уповноважених ними осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та є розробниками відповідної документації із землеустрою або працюють у складі розробника - юридичної особи (сертифіковані інженери-землевпорядники),за електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника засобами телекомунікаційного зв’язку. Заява про державну реєстрацію земельної ділянки в електронній формі з доданими документами подається відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви.
== Порядок розгляду державним кадастровим реєстратором документів, поданих для реєстрації земельної ділянки ==
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''''протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви''''':
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
Державний кадастровий реєстратор протягом визначеного строку опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:
* за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
* відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
* робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.''Така позначка, проставлена державним кадастровим реєстратором, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''
Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

'''У разі подання заяви в електронній формі''' на підставі інформації, наданої сертифікованим інженером-землевпорядником державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельної ділянки, формує '''витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки передає їх у паперовій формі зазначеному у заяві центру надання адміністративних послуг''' та за бажанням заявника надсилає такі відомості у формі електронного документа з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку на адресу Інтернет-сторінки, за якою здійснювалося подання заяви.
== Витяг з Державного земельного кадастру ==
Відомості Державного земельного кадастру за бажанням заявника надаються :
* у паперовій формі;
* в електронній формі через Публічну кадастрову карту або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” мають однакову юридичну силу.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику <big>'''безоплатно'''</big> видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги.

Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, <big>крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, '''які є безстроковими.'''</big>
Витяг з Державного земельного кадастру надається в паперовій або електронній формі та містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права на земельну ділянку, що виникли після 1 січня 2013 року, а також за бажанням заявника - відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельну ділянку, їх обтяження, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається заявнику в день надходження заяви. Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі надається в режимі реального часу.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається без використання спеціальних бланків, проставлення печатки та містить обов’язкове посилання на Державний земельний кадастр. Обов’язковим атрибутом витягу є QR-код, що містить інформацію про документ.
== Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==
* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора;
* подання заявником документів не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

== Див. також ==
* [[Порядок отримання кадастрового номеру]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]

== Корисні посилання ==
* [https://land.gov.ua/ Офіційний сайт Держгеокадастру]

[[Категорія: Право власності на землю]]

Файл:Заява про реєстрацію земельної ділянкиДодаток 22.docx

2024-10-09T11:19:38Z

Korzhak.Oleksandra:

Порядок призначення та виплати військовослужбовцям одноразової грошової допомоги та винагороди

2024-08-14T13:14:37Z

Korzhak.Oleksandra: /* Нормативна база */ додано зразок заяви на виплату огд

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 "Про затвердження порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#Text Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1294-14#Text Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0741-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 22 червня 2022 року № 383 "Про затвердження Інструкції з призначення і виплати в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0940-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 09 серпня 2022 року № 484 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (далі – Закон) до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять:

* посадовий оклад, оклад за військовим званням;
* щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
* '''''одноразові додаткові види грошового забезпечення:'''''

# одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби;
# одноразової грошової допомоги військовослужбовцям після укладення ними першого контракту;
# одноразова грошова винагорода на період дії воєнного стану;
# одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 - далі Порядок]).

== Одноразова грошова допомога після укладення першого контракту ==
Така допомога виплачується:

* особам, які приймаються на посади рядового складу строком на 3 роки;
* особам, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу строком на 3 роки і більше;
* особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком на 1 рік і більше;
* особам, які підписали контракт строком на 5 років і більше, із числа військовослужбовців, призначених на посади осіб сержантського і старшинського складу, осіб офіцерського складу після закінчення вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (підготовка яких здійснюється за державним замовленням), за умови вступу до виконання обов’язків за цими посадами.

{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Розмір одноразової допомоги після укладення першого контракту
|-
|Особам рядового складу
|8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року ('''''24 224 грн''''' – 2024 рік)
|-
|Особам сержантського і старшинського складу
|9 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року ('''''27 252 грн''''' – 2024 рік)
|-
|Особам офіцерського складу
|10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року ('''''30 280 грн''''' – 2024 рік)
|}
Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється '''за рапортом військовослужбовця''' після набрання чинності першим контрактом, призначення на посаду та вступу до виконання обов’язків за посадою '''на підставі наказу командира.'''

При цьому військовослужбовцям, що уклали перший контракт про проходження військової служби '''під час навчання у вищих військових навчальних закладах''', військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, військових коледжах або навчальних частинах (центрах), '''''одноразова грошова допомога виплачується після закінчення навчання''''' у цих навчальних закладах у військових частинах, до яких їх призначено для подальшого проходження військової служби.

Допомога НЕ ВИПЛАЧУЄТЬСЯ:

# особам рядового складу, які в період проходження військової служби за контрактом уклали контракт про проходження військової служби на посадах сержантського та старшинського складу;
# особам сержантського та старшинського складу, яких у період проходження військової служби за контрактом прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
# особам офіцерського складу, які в період проходження кадрової військової служби в добровільному порядку виявили бажання проходити військову службу за контрактом;
# у разі продовження військової служби за новим контрактом;
# у разі повторного прийняття на військову службу за контрактом осіб, звільнених з військової служби за контрактом;
# особами, звільненими з військової служби за контрактом, з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також зі служби в правоохоронних органах.

== Одноразова винагорода на період дії воєнного стану==
На період воєнного стану військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода згідно з постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"] в розмірі '''70 000 грн''' за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань:

* під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно;
* на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;
* на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій;
* на території противника.

'''''Важливо!''' Одним днем вважається період (з 00 годин до 24 години календарної доби), протягом якого військовослужбовець залучався до виконання завдань, незалежно від кількості та тривалості таких залучень за добу.''

Підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань здійснюється на підставі таких документів:

# бойовий наказ (бойове розпорядження);
# журнал бойових дій або бойове донесення;
# рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про виконання бойових (спеціальних) завдань кожним військовослужбовцем (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів).

Виплата одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів військових частин (установ, організацій).

Військовослужбовцям, які вибувають до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу частини та мають менше 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань в умовах вказаних вище, за які виплата одноразової винагороди не здійснювалась – інформація про такі дні зазначається у наказі командира військової частини (установи, організації) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n1086 Розділ XXXVII Порядку]).

== Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби==
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n281 пунктом 2 статті 15 Закону]:
{| class="wikitable"
|+
!Розмір
!'''Умови'''
|-
|50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби
|які звільняються з військової служби:

* за станом здоров’я;
* за власним бажанням під час дії воєнного стану (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, розвідувальному органі Міністерства оборони України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України);
* які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
* які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
* у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";
* у зв’язку із звільненням з полону
|-
|50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше
|які звільняються з військової служби:

* у зв’язку із закінченням строку контракту;
* за віком;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);
* у зв’язку із виявленням однієї з підстав, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/912-20#n258 пунктах 1 і 9 частини другої статті 31 Закону України "Про розвідку"];
* з підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/912-20#n296 пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку"];
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду в разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначено частиною дванадцятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"], під час дії особливого періоду та воєнного стану;
* за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;
* у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
* у зв’язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;
|-
|25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше
|
* які звільняються з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частиною дванадцятою статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"], '''''у мирний час.'''''
|-
|50 % місячного грошового забезпечення
|у разі звільнення з військової служби військовослужбовцям військової служби за призовом осіб офіцерського складу з таких підстав:

* у зв’язку із закінченням установлених строків військової служби;
* за станом здоров’я;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частиною дванадцятою статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"];
* у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
* у зв’язку із звільненням з полону;
* у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
* у зв’язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;
* у зв’язку із закінченням строку військової служби за призовом осіб офіцерського складу під час дії воєнного стану.
|-
|4 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 % місячного грошового забезпечення (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text у тому числі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168]'')
|
* військовослужбовцям, які були призвані на військову службу '''за призовом під час мобілізації, на особливий період''' або на військову службу '''за призовом осіб із числа резервістів в особливий період'''
|}
У разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, крім тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

== [[Одноразова грошова допомога у разі загибелі, інвалідності, часткової втрати працездатності військовослужбовців, військовозобов’язаних|Одноразова грошова допомога у разі інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності]] ==

==== Одноразова грошова допомога у разі інвалідності виплачується військовослужбовцю (''крім військовослужбовців строкової служби'') у разі: ====

# встановлення '''інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва)''', отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби;
# встановлення інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених вище;
# '''встановлення інвалідності''' що настала в період проходження ним військової служби або '''внаслідок захворювання''', пов’язаного з проходженням ним військової служби;
# встановлення інвалідності не пізніше ніж через 3 місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n306 пункт 5 частини другої статті 16 Закону]).

===== Одноразова грошова допомога у разі інвалідності виплачується '''''військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов’язаному або резервісту''''', якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві виплачується у разі: =====

# '''встановлення інвалідності що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва)''', при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві,
# '''встановлення інвалідності внаслідок захворювання або нещасного випадку''', що мали місце в період проходження строкової військової служби, зборів, служби у військовому резерві (якщо настала не пізніше ніж через 3 місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві).

===== Одноразова грошова допомога '''у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності''' призначається і виплачується : =====

* військовослужбовцю у разі:

отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (''також звільненим з військової служби але не пізніше ніж через три місяці після звільнення'');

* військовослужбовцю строкової військової служби у разі:

отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності (''також звільненим із строкової військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення'');

* військовозобов’язаним, або резервістом призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори у разі:

отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов’язків служби у військовому резерві.

Для отримання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов’язаним та резервістам потрібно звернутися – '''до командира військової частини.'''

Особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву) – '''до керівника обласного ТЦК та СП за місцем проживання'''.

'''Зразок заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням групи інвалідності чи відсотку втрати працездатності:''' [[:Файл:Заява про виплату ОГД у зв'язку із встановленням групи інвалідності втрати працездатності.doc]]

== Див. також ==

* [[Одноразова грошова допомога у разі загибелі, інвалідності, часткової втрати працездатності військовослужбовців, військовозобов’язаних]]
* [[Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення]]
* [[Грошове забезпечення військовослужбовців]]
* [[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]]

[[Категорія: Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Файл:Заява про виплату ОГД у зв'язку із встановленням групи інвалідності втрати працездатності.doc

2024-08-14T13:08:40Z

Korzhak.Oleksandra:

Заява про виплату ОГД

Повернення виконавчого документу стягувачу

2024-06-03T14:03:36Z

Korzhak.Oleksandra: /* Підстави повернення виконавчого документу стягувачу */ додано зразок заяви про повернення виконавчого листа стягувачу

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Інструкція організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5]
== Підстави повернення виконавчого документу стягувачу ==
'''<big>Частино першою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.</big>'''
{| class="wikitable"
!Підстави повернення виконавчого документа стугувачу
!Підстава повернення в/д стягувачу
!Наслідки повернення в/д стягувачу
|-
|1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа
|заява стягувача
|арешт з майна знімається
|-
|2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна
|арешт з майна '''не''' знімається
|-
|3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення
|акт державного виконавця, заява стягувача
|арешт з майна знімається
|-
|4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа
|акт державного виконавця
| rowspan="7" |арешт з майна '''не''' знімається
|-
|5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника)
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна
|-
|6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі
|акт державного виконавця
|-
|7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку
|Інформація поліції
|-
|8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася
|рішення суду про відстрочку виконання рішення
|-
|9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна
|-
|10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"
|зупинення діяльності приватного виконавця
|-
|11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру
|постанова правління НБУ
|арешт з майна знімається
|}
[[:Файл:Заява про повернення виконавчого листа стягувачу (1).docx|Файл:Заява про повернення виконавчого листа стягувачу .docx]]
{| class="wikitable"
|-
! '''Важливо знати'''
|-
| Відповідно до ч.3 ст. 37 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу '''повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску'''. '''На письмову вимогу стягувача''' виконавцем надається '''звіт про використання авансового внеску.'''
|}
У зв'язку з повернення виконавчого документа стягувачу, '''виконавець виносить постанову, копію якої разом із оригіналом виконавчого документа направляє стягувачу.'''

У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу '''обов’язково роз’яснюється порядок повторного пред’явлення виконавчого документа''' до виконання (п.20 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Інструкції з організації примусового виконання рішень]).

Слід зазначити, що копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, '''надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.''' Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі (ст. 28 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Про виконавче провадження]»).

'''Відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників при повернення виконавчого документа стягувачеві, не виключаються'''

У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
== Строки для повторного пред’явлення виконавчого документа ==
'''Виконавчі документи можуть бути пред’явлені''' до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

'''Строки''', зазначені в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині першій статті 12 Закону України "Про виконавче провадження"], '''встановлюються''' для виконання рішення з '''наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення''', а якщо рішення підлягає '''негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття'''.

'''Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів''' у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо '''може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.'''
=== '''Переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання''' ===
'''Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:'''
# пред’явлення виконавчого документа до виконання;
# надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
== Куди звернутися для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання ==
Відповідно до статті 24 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page "Про виконавче провадження"] виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем '''проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна'''. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить '''стягувачу'''.
== Порядок подачі скарги стягувача на дії чи бездіяльність державного виконавця ==
У разі винесенням постанови державним виконавцем про повернення виконавчого документу стягувачу, стягувач, як сторона виконавчого провадження подає скаргу на дії чи бездіяльність державного виконавця.

'''Згідно частини 1 статті 74 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”]''' рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Згідно '''частини 5 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 74 Закону України “Про виконавче провадження”]''' рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
== Відновлення виконавчого провадження ==
Статтею 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] встановлено, що у випадку '''якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення'''.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов’язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред’явити його до виконання.
== Див. також ==
* [[Фінансування виконавчого провадження]]
* [[Оскарження дій державних виконавців]]
== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94489872 Постанова Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 619/562/18 (провадження № 61-39095св18)] щодо порушення державним виконавцем законодавства під час прийняття рішення про повернення виконавчого листа стягувачу.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94552812 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 січня 2021 року щодо повернення виконавчого документа стягувачу під час виконання рішень у господарських спорах]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]
[[Категорія: Адміністративне право]]

Файл:Заява про повернення виконавчого листа стягувачу (1).docx

2024-06-03T14:01:12Z

Korzhak.Oleksandra: