WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Оплата листка непрацездатності фізичній особі-підприємцю

2026-05-14T08:12:25Z

Korpan.Oksana: Актуалізація

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0012890-18#Text Постанова правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12 «Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14#Text Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2023 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
Також з 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Фонд соціального страхування України перебуває в процесі припинення.
|}
== Право фізичних осіб-підприємців на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Підприємці на загальній системі й на єдиному податку зобов'язані платити ЄСВ (єдиний соціальний внесок) не менше мінімального розміру (його нараховують щомісяця за ставкою 22% від мінімальної заробітної плати). Мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2026 року становить 8647 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20#Text стаття 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік"]), тож, мінімальний розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ) за ставкою 22% (8647 грн. * 0.22) складає 1902,34 грн. на місяць у 2026 році. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1283 статті 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] фізичні особи - підприємці підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 абзацу другого частини першої статті 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] право громадян на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період зайняття підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено законом. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285:~:text=1)%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%2014%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%2018%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%8C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%3B статті 13 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] одним з видів страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною). Отже, фізичні особи-підприємці, які сплачують ЄСВ та за якими не обліковується заборгованість по сплаті ЄСВ, мають право на одержання від Пенсійного фонду України «лікарняних виплат» в разі хвороби, в тому числі догляду за хворою дитиною. 
Підприємці з інвалідністю й пенсіонери за віком звільнені від сплати ЄСВ, тому на виплати їм годі розраховувати. Але вони можуть платити внесок у добровільному порядку, тоді, якщо занедужають, отримають страхові виплати.

== Порядок отримання «лікарняних виплат» ==
=== Листок непрацездатності ===
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1383 частиною 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з Пенсійним фондом України. Тому, якщо особа захворіла, або здійснює догляд за хворою дитиною, необхідно звернутись до закладу охорони здоров’я для відкриття листа непрацездатності та в подальшому його отримати. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1456-04#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності»] затверджено зразок листка непрацездатності, його технічний опис та інструкцію про порядок заповнення листка непрацездатності. 

Для отримання виплат по тимчасовій непрацездатності необхідно звернутись до Пенсійного фонду України та подати наступні документи:
* Заява-розрахунок ( форма заяви-розрахунку наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0012890-18#Text:~:text=%D0%A1.%20%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B0-,%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%201,-%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F додатку №1 до Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12]). Така заява-розрахунок починаючи з 1 січня 2023 року подається до Пенсійного фонду України через особистий електронний кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг.
* Листок непрацездатності
* Довідка з податкової про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ або копії квитанцій, які підтверджують сплату ЄСВ за останній рік перед настанням тимчасової втрати працездатності
* Письмове повідомлення з реквізитами рахунку для зарахування виплат по тимчасовій непрацездатності
=== Розмір виплат по тимчасовій непрацездатності ===
Розмір виплат по тимчасовій непрацездатності залежить від наявного страхового стажу фізичної особи-підприємця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2017.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 частина 1 статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]) :
* 50% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж до 3 років;
* 60% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж від 3 до 5 років;
* 70% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж від 5 до 8 років;
* 100% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж більше 8 років.
Для отримання інформації щодо наявного страхового стажу можна звернутися до відділення Пенсійного фонду за місцем реєстрації для отримання довідки, форма якої наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14#Text:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2027.03.2018%7D-,%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%209,-%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE додатку № 9 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.]
=== Обчислення виплат по тимчасовій непрацездатності фізичної особи-підприємця ===
Підприємець самостійно обчислює свої ''«лікарняні виплати»''. Потрібно порахувати середній дохід і розмір денної виплати, яка залежить від стажу. Обчислення середньоденного доходу: сума, з якої розраховували ЄСВ останні 12 місяців до настання хвороби, ділимо на календарні дні підприємницької діяльності — 365/366 днів. Якщо до цього періоду потрапили дні, коли особа була на лікарняному через хворобу або у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, ці дні не враховуємо. 
'''ФОП на спрощеній системі''': якщо ЄСВ сплачували від мінімальної заробітної плати, у розрахунковому періоді використовуємо дохід, що дорівнює мінімальній зарплаті. 
'''ФОП на загальній системі''' сплачують ЄСВ із чистого доходу, тому і для розрахунків беруть чистий дохід. Якщо доходу не було, або він менше від мінімальної заробітної плати, для розрахунку береться до уваги мінімальна зарплата. 
Для розрахунку денної виплати необхідно помножити середньоденний дохід на відсоток оплати ''«лікарняного листка»''.
=== Тривалість виплат по тимчасовій непрацездатності ===
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання здійснюється за рахунок коштів фізичної особи-підприємця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373:~:text=2.%20%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE,%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC. частина 2 статті 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]). 
Пенсійний фонд України оплачує «лікарняні» з 6-го дня, тому якщо листок непрацездатності закрили через п'ять днів після відкриття, допомога не виплачується. 
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373:~:text=3.%20%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%2014%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%B0%D0%BB%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%B7%D0%B0%2014%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2. абзац 1 частини 3 статті 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»)]. 
Після отримання ''«лікарняних»'', необхідно подати до Фонду повідомлення про виплату коштів застрахованим особам (форма повідомлення наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0012890-18#Text:~:text=%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90%2D%D0%A0%D0%9E%D0%97%D0%A0%D0%90%D0%A5%D0%A3%D0%9D%D0%9E%D0%9A-,%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%202,-%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F додатку № 2 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України]).
== Звільнення від сплати єдиного податку (ЄП) ==
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text:~:text=295.5.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2. пункт 295.5 статті 295 Податкового кодексу України]).

Для цього вже після хвороби та отримання лікарняного листка потрібно подати в податкову заяву, указати в ній період хвороби й прикласти копію "лікарняного". Якщо лікарняний відкритий до 20-го числа місяця й закритий у наступних місяцях, єдиний податок не сплачується за повний календарний місяць хвороби, а за місяць, у якому лікарняний закрили, ЄП треба сплатити.

Якщо сплатили ЄП шляхом здійснення авансового внеску, суму податку за період перебування на "лікарняному" зарахують в рахунок майбутніх платежів з ЄП, для цього треба подати відповідну заяву в податкову службу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text:~:text=295.6.%20%D0%A1%D1%83%D0%BC%D0%B8%20%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8%20%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE пункт 295.6 статті 295 Податкового кодексу України]).
== Оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності нарахованої (виплаченої) фізичній особі – підприємцю ==
Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4292 статтею 177 Податкового кодексу України.]

Допомога по тимчасовій непрацездатності нарахована (виплачена) фізичній особі – підприємцю, не є доходом, отриманим від здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038:~:text=177.6.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%2C пункту 177.6 статті 177 Податкового кодексу України] у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Згідно підпункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038:~:text=292.11.%20%D0%94%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A 4 пункту 292.11 статті 292 Податкового кодексу України] - до складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038 статтею 292 Податкового кодексу України], не включаються, зокрема суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) нарахована (виплачена) фізичній особі – підприємцю є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ставка податку становить 18 %) та військовим збором (ставка військового збору становить 5%).

Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації

2026-04-14T14:12:19Z

Korpan.Oksana: .

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/110-2017-%D0%BF Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення деяких категорій осіб з інвалідністю санаторно-курортними путівками, та внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 187 і від 31 березня 2015 р. № 200, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 110]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-2007-%D0%BF Порядок виплати деяким категоріям осіб з інвалідністю грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2007 року № 150]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" від 26 січня 2022 року №2010-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закон України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23 березня 2000 року № 1584-III]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закони України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 6 жовтня 2005 року № 2961-IV]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n178 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»], на 2025 рік зупинено фінансування санаторно-курортного лікування для пільгових категорій громадян. Це означає, що державні кошти на ці цілі тимчасово не виділяються.
|}
== Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками та перелік категорій осіб, які мають право на отримання даної послуги ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#Text пункту 2 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад] (далі - Порядок):

Органи соціального захисту населення забезпечують осіб відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#n70 “Про жертви нацистських переслідувань”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n299 “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"] путівками, пільговим санаторно-курортним лікуванням до санаторно-курортних закладів згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості та виплати компенсації.

За рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Соціальний захист осіб з інвалідністю”, здійснюється забезпечення путівками, пільговим санаторно-курортним лікуванням та виплата компенсації:

* особам з інвалідністю усіх категорій, у тому числі особам, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням (далі - особи з інвалідністю), - за напрямом забезпечення санаторно-курортними путівками осіб з інвалідністю;
* особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#n49 статтею 4 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”] (далі - постраждалі особи), - за напрямом забезпечення пільговим санаторно-курортним лікуванням та виплати компенсації.

За рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Соціальний захист осіб з інвалідністю” за напрямом забезпечення пільговим санаторно-курортним лікуванням та виплати компенсації особам, що супроводжують постраждалу особу, надається путівка без лікування або виплата компенсації.

За рахунок коштів місцевих бюджетів здійснюється забезпечення путівками осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, учасників війни та осіб, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] (далі - ветерани війни), осіб, зазначених у статтях 6-1-6-4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”] (далі - жертви нацистських переслідувань), та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Особи, зазначені в абзацах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#n11 третьому і четвертому пункту 2 Порядку], мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу, розміщеного на території України (крім закладів, розташованих на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, правовий режим на якій визначається Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”).

== Суб’єкт надання послуги та перелік документів, необхідних для надання (отримання) послуги ==

Забезпечення осіб з інвалідністю санаторно-курортним лікуванням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських, районних у містах державних адміністрацій та виконавчих органів рад (крім м. Києва, де діє Департамент соцзахисту населення КМДА).

Право на отримання послуги мають:

* особи з інвалідністю I, II, III групи;
* діти з інвалідністю;
* ветерани війни та особи з інвалідністю внаслідок війни;
* особи, інвалідність яких настала внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.Для взяття на облік з метою отримання санаторно-курортної путівки подаються такі документи:
- заява про забезпечення санаторно-курортною путівкою (у довільній формі або за зразком, затвердженим органом соцзахисту);

- паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН);

- копія посвідчення особи з інвалідністю або довідка МСЕК / витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи /ЛКК про встановлення інвалідності (для дітей — висновок ЛКК);

- медичний висновок (форма № 070/о), виданий лікувально-профілактичним закладом, у якому зазначено необхідність санаторно-курортного лікування.
* Для осіб, постраждалих внаслідок нещасного випадку на виробництві — довідка Фонду соцстраху про відсутність компенсацій за останні 3 роки (у разі подання заяви на компенсацію).

'''ВАЖЛИВО!''' Заява та документи подаються особисто або через уповноважену особу, а також можуть бути надіслані поштою чи через електронні сервіси (за наявності технічної можливості в органі соцзахисту).

== Терміни проходження санаторно-курортного лікування для осіб з інвалідністю ==
'''Термін проходження санаторно-курортного лікування''' у санаторно-курортних закладах для осіб з інвалідністю: для усіх категорій осіб з інвалідністю, які мають медичні показання до санаторно-курортного лікування, тривалість перебування в санаторно-курортному закладі визначається на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії (форма № 070/о) та відповідно до умов договору між органом соціального захисту населення та санаторієм.

Стандартний термін лікування становить 21 день, але він може бути скоригований за медичними показаннями (скорочено або подовжено).

Після проходження курсу лікування повторне направлення до санаторію можливе не частіше ніж один раз на три календарні роки, якщо інше не передбачено висновком ЛКК, наприклад, для осіб з особливо тяжкими формами захворювань або у випадках комплексної реабілітації. 

== Супровід осіб з інвалідністю до санаторно-курортного закладу ==
Особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I та II групи до санаторіїв (відділень) спінального профілю, путівки не видаються, лише оплачується проїзд (двічі до санаторію і двічі в зворотньому напрямку) у транспорті загального користування (залізничному та автомобільному) згідно з поданими проїзними квитками. У випадку проїзду залізничним транспортом відшкодовують вартість квитка у плацкартному вагоні. 
Особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи забезпечуються путівками без лікування. 
Якщо особа з інвалідністю I групи здатна обслуговувати себе самостійно, їй видається довідка про це закладу охорони здоров’я. 
Особу з інвалідністю I групи не можуть супроводжувати особи з інвалідністю I групи та особи, які не досягли 18-річного віку. 
Після закінчення санаторно-курортного лікування відповідно до умов договору органу соціального захисту населення особи з інвалідністю загального захворювання та особи з інвалідністю з дитинства, у тому числі особи з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку, подають зворотний талон від путівки або інший документ, що підтверджує проходження лікування в санаторно-курортному закладі, завірений підписом керівника та скріплений печаткою (за наявності) такого санаторно-курортного закладу, а санаторно-курортний заклад - акт наданих послуг і документ щодо проведення розрахунків за результатами надання зазначених послуг за відповідний період згідно з умовами договору.

Акт наданих послуг може оформлятися в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису в разі його наявності в кожної із сторін з дотриманням вимог закону.

У разі дострокового вибуття особи з інвалідністю загального захворювання чи особи з інвалідністю з дитинства, у тому числі особи з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку, із санаторно-курортного закладу орган соціального захисту населення здійснює відшкодування вартості використаної частини путівки (використаних ліжко-днів).

Вартість невикористаної частини путівки (невикористаних ліжко-днів) санаторно-курортному закладу не відшкодовується.

Відповідальність за недостовірність інформації про кількість невикористаних ліжко-днів несе санаторно-курортний заклад відповідно до закону.

'''Для того, щоб отримати відшкодування необхідно надати до управління соціального захисту населення наступні документи:'''
* заява про виплату компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад;
* проїздні квитки, що засвідчують проїзд до санаторно-курортного закладу і назад;
* документ, що засвідчує проходження особою з інвалідністю санаторно-курортного лікування;
* посвідчення особи з інвалідністю, що підтверджує належність до даної категорії осіб;
* паспорт громадянина України. 
== Вибір санаторно-курортного закладу ==

Особа з інвалідністю має право самостійно обрати санаторно-курортний заклад із переліку закладів, з якими укладено договори органами соціального захисту населення. Такий перелік формується відповідно до чинного законодавства на підставі конкурсних процедур або публічних закупівель згідно із законодавством.

У разі, якщо особа відмовляється від запропонованих варіантів закладів або не з'являється для оформлення путівки у визначений строк, її може бути тимчасово виключено з черги на отримання послуги.

Важливо:

Забезпечення санаторно-курортним лікуванням здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у відповідному році, та відповідно до черговості.

== Грошова компенсація замість санаторно-курортної путівки ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text статтею 13 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"], особам з інвалідністю, які перебувають на обліку для забезпечення санаторно-курортними путівками, надається право на отримання грошової компенсації замість санаторно-курортного лікування. Розмір компенсації визначається відповідно до Порядку, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-2007-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2007 р. № 150 (зі змінами):]

-Особи з інвалідністю І та ІІ груп — отримують компенсацію в розмірі 75% середньої вартості путівки.

-Особи з інвалідністю ІІІ групи — отримують компенсацію в розмірі 50% середньої вартості путівки.

Середня вартість путівки розраховується як 35% розміру одного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність.

Грошова компенсація виплачується особі з інвалідністю за умови, що вона не отримувала безкоштовної санаторно-курортної путівки протягом попередніх трьох календарних років. У разі працевлаштування або навчання така особа повинна надати довідку з місця роботи (навчання), яка підтверджує відсутність отримання путівки.

У разі смерті особи з інвалідністю, яка мала право на компенсацію, але не встигла її отримати, грошова виплата не проводиться.

Для отримання компенсації необхідно подати такі документи:

* заяву особи з інвалідністю про виплату грошової компенсації;
* медичну довідку за формою 070/о щодо необхідності санаторно-курортного лікування;
* документ про оплату повної вартості санаторно-курортного лікування не менше ніж за 18 днів;
* посвідчення особи з інвалідністю;
* довідку про неотримання безкоштовної путівки протягом останніх трьох років.

Заяви з документами приймаються від осіб з інвалідністю структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій або органів місцевого самоврядування (крім м. Києва та м. Севастополя).

'''З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації''' за путівку та за самостійне лікування приймаються від осіб з інвалідністю '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі''' (''через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг''). 
Особи з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, мають право на грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки за умови, що протягом попередніх трьох календарних років вони не отримували безоплатної путівки та не отримували грошової компенсації за цей період.

Компенсація виплачується один раз на три календарні роки, якщо особа перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням.

Виплата здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в межах видатків, передбачених Міністерством соціальної політики на відповідний рік
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Соціальне право]]

Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації

2026-04-14T13:56:35Z

Korpan.Oksana: Зміна в НПА

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/110-2017-%D0%BF Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення деяких категорій осіб з інвалідністю санаторно-курортними путівками, та внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 187 і від 31 березня 2015 р. № 200, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 110]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-2007-%D0%BF Порядок виплати деяким категоріям осіб з інвалідністю грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2007 року № 150]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" від 26 січня 2022 року №2010-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закон України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23 березня 2000 року № 1584-III]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закони України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 6 жовтня 2005 року № 2961-IV]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n178 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»], на 2025 рік зупинено фінансування санаторно-курортного лікування для пільгових категорій громадян. Це означає, що державні кошти на ці цілі тимчасово не виділяються.
|}
== Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками та перелік категорій осіб, які мають право на отримання даної послуги ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#Text пункту 2 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад] (далі - Порядок):

Органи соціального захисту населення забезпечують осіб відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#n70 “Про жертви нацистських переслідувань”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n299 “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"] путівками, пільговим санаторно-курортним лікуванням до санаторно-курортних закладів згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості та виплати компенсації.

За рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Соціальний захист осіб з інвалідністю”, здійснюється забезпечення путівками, пільговим санаторно-курортним лікуванням та виплата компенсації:

* особам з інвалідністю усіх категорій, у тому числі особам, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням (далі - особи з інвалідністю), - за напрямом забезпечення санаторно-курортними путівками осіб з інвалідністю;
* особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#n49 статтею 4 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”] (далі - постраждалі особи), - за напрямом забезпечення пільговим санаторно-курортним лікуванням та виплати компенсації.

За рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Соціальний захист осіб з інвалідністю” за напрямом забезпечення пільговим санаторно-курортним лікуванням та виплати компенсації особам, що супроводжують постраждалу особу, надається путівка без лікування або виплата компенсації.

За рахунок коштів місцевих бюджетів здійснюється забезпечення путівками осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, учасників війни та осіб, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] (далі - ветерани війни), осіб, зазначених у статтях 6-1-6-4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”] (далі - жертви нацистських переслідувань), та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Особи, зазначені в абзацах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#n11 третьому і четвертому пункту 2 Порядку], мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу, розміщеного на території України (крім закладів, розташованих на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, правовий режим на якій визначається Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”).

== Суб’єкт надання послуги та перелік документів, необхідних для надання (отримання) послуги ==

Забезпечення осіб з інвалідністю санаторно-курортним лікуванням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських, районних у містах державних адміністрацій та виконавчих органів рад (крім м. Києва, де діє Департамент соцзахисту населення КМДА).

Право на отримання послуги мають:

* особи з інвалідністю I, II, III групи;
* діти з інвалідністю;
* ветерани війни та особи з інвалідністю внаслідок війни;
* особи, інвалідність яких настала внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.Для взяття на облік з метою отримання санаторно-курортної путівки подаються такі документи:
- заява про забезпечення санаторно-курортною путівкою (у довільній формі або за зразком, затвердженим органом соцзахисту);

- паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН);

- копія посвідчення особи з інвалідністю або довідка МСЕК / ЛКК про встановлення інвалідності (для дітей — висновок ЛКК);

- медичний висновок (форма № 070/о), виданий лікувально-профілактичним закладом, у якому зазначено необхідність санаторно-курортного лікування.
* Для осіб, постраждалих внаслідок нещасного випадку на виробництві — довідка Фонду соцстраху про відсутність компенсацій за останні 3 роки (у разі подання заяви на компенсацію).

'''ВАЖЛИВО!''' Заява та документи подаються особисто або через уповноважену особу, а також можуть бути надіслані поштою чи через електронні сервіси (за наявності технічної можливості в органі соцзахисту).

== Терміни проходження санаторно-курортного лікування для осіб з інвалідністю ==
'''Термін проходження санаторно-курортного лікування''' у санаторно-курортних закладах для осіб з інвалідністю: для усіх категорій осіб з інвалідністю, які мають медичні показання до санаторно-курортного лікування, тривалість перебування в санаторно-курортному закладі визначається на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії (форма № 070/о) та відповідно до умов договору між органом соціального захисту населення та санаторієм.

Стандартний термін лікування становить 21 день, але він може бути скоригований за медичними показаннями (скорочено або подовжено).

Після проходження курсу лікування повторне направлення до санаторію можливе не частіше ніж один раз на три календарні роки, якщо інше не передбачено висновком ЛКК, наприклад, для осіб з особливо тяжкими формами захворювань або у випадках комплексної реабілітації. 

== Супровід осіб з інвалідністю до санаторно-курортного закладу ==
Особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I та II групи до санаторіїв (відділень) спінального профілю, путівки не видаються, лише оплачується проїзд (двічі до санаторію і двічі в зворотньому напрямку) у транспорті загального користування (залізничному та автомобільному) згідно з поданими проїзними квитками. У випадку проїзду залізничним транспортом відшкодовують вартість квитка у плацкартному вагоні. 
Особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи забезпечуються путівками без лікування. 
Якщо особа з інвалідністю I групи здатна обслуговувати себе самостійно, їй видається довідка про це закладу охорони здоров’я. 
Особу з інвалідністю I групи не можуть супроводжувати особи з інвалідністю I групи та особи, які не досягли 18-річного віку. 
Після закінчення санаторно-курортного лікування відповідно до умов договору органу соціального захисту населення особи з інвалідністю загального захворювання та особи з інвалідністю з дитинства, у тому числі особи з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку, подають зворотний талон від путівки або інший документ, що підтверджує проходження лікування в санаторно-курортному закладі, завірений підписом керівника та скріплений печаткою (за наявності) такого санаторно-курортного закладу, а санаторно-курортний заклад - акт наданих послуг і документ щодо проведення розрахунків за результатами надання зазначених послуг за відповідний період згідно з умовами договору.

Акт наданих послуг може оформлятися в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису в разі його наявності в кожної із сторін з дотриманням вимог закону.

У разі дострокового вибуття особи з інвалідністю загального захворювання чи особи з інвалідністю з дитинства, у тому числі особи з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку, із санаторно-курортного закладу орган соціального захисту населення здійснює відшкодування вартості використаної частини путівки (використаних ліжко-днів).

Вартість невикористаної частини путівки (невикористаних ліжко-днів) санаторно-курортному закладу не відшкодовується.

Відповідальність за недостовірність інформації про кількість невикористаних ліжко-днів несе санаторно-курортний заклад відповідно до закону.

'''Для того, щоб отримати відшкодування необхідно надати до управління соціального захисту населення наступні документи:'''
* заява про виплату компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад;
* проїздні квитки, що засвідчують проїзд до санаторно-курортного закладу і назад;
* документ, що засвідчує проходження особою з інвалідністю санаторно-курортного лікування;
* посвідчення особи з інвалідністю, що підтверджує належність до даної категорії осіб;
* паспорт громадянина України. 
== Вибір санаторно-курортного закладу ==

Особа з інвалідністю має право самостійно обрати санаторно-курортний заклад із переліку закладів, з якими укладено договори органами соціального захисту населення. Такий перелік формується відповідно до чинного законодавства на підставі конкурсних процедур або публічних закупівель згідно із законодавством.

У разі, якщо особа відмовляється від запропонованих варіантів закладів або не з'являється для оформлення путівки у визначений строк, її може бути тимчасово виключено з черги на отримання послуги.

Важливо:

Забезпечення санаторно-курортним лікуванням здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у відповідному році, та відповідно до черговості.

== Грошова компенсація замість санаторно-курортної путівки ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text статтею 13 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"], особам з інвалідністю, які перебувають на обліку для забезпечення санаторно-курортними путівками, надається право на отримання грошової компенсації замість санаторно-курортного лікування. Розмір компенсації визначається відповідно до Порядку, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-2007-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2007 р. № 150 (зі змінами):]

-Особи з інвалідністю І та ІІ груп — отримують компенсацію в розмірі 75% середньої вартості путівки.

-Особи з інвалідністю ІІІ групи — отримують компенсацію в розмірі 50% середньої вартості путівки.

Середня вартість путівки розраховується як 35% розміру одного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність.

Грошова компенсація виплачується особі з інвалідністю за умови, що вона не отримувала безкоштовної санаторно-курортної путівки протягом попередніх трьох календарних років. У разі працевлаштування або навчання така особа повинна надати довідку з місця роботи (навчання), яка підтверджує відсутність отримання путівки.

У разі смерті особи з інвалідністю, яка мала право на компенсацію, але не встигла її отримати, грошова виплата не проводиться.

Для отримання компенсації необхідно подати такі документи:

* заяву особи з інвалідністю про виплату грошової компенсації;
* медичну довідку за формою 070/о щодо необхідності санаторно-курортного лікування;
* документ про оплату повної вартості санаторно-курортного лікування не менше ніж за 18 днів;
* посвідчення особи з інвалідністю;
* довідку про неотримання безкоштовної путівки протягом останніх трьох років.

Заяви з документами приймаються від осіб з інвалідністю структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій або органів місцевого самоврядування (крім м. Києва та м. Севастополя).

'''З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації''' за путівку та за самостійне лікування приймаються від осіб з інвалідністю '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі''' (''через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг''). 
Особи з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, мають право на грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки за умови, що протягом попередніх трьох календарних років вони не отримували безоплатної путівки та не отримували грошової компенсації за цей період.

Компенсація виплачується один раз на три календарні роки, якщо особа перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням.

Виплата здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в межах видатків, передбачених Міністерством соціальної політики на відповідний рік
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Соціальне право]]

Договір оренди земельної ділянки

2026-03-17T07:26:51Z

Korpan.Oksana: Внутрішні посилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" № 2145-ІХ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0429-22#Text Наказ Міністерства аграрної політики та продовольсьва України від 11.04.2022 № 219 "Про затвердження форми книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану"] від 24 березня 2022 року № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Загальні положення ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
== Договір оренди землі ==
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. В період дії воєнного стану, '''а саме з 24 лютого 2022 року договір оренди земельної ділянки укладається лише в електронній формі, та засвідчується кваліфікованими електронними підписами орендаря і орендодавця.'''
=== Форма договору оренди землі ===
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі] затверджується Кабінетом Міністрів України.
=== Істотні умови договору ===
Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Якщо договір не містить хоча б одну із зазначених істотних умов, у майбутньому він може бути визнаний неукладеним у судовому порядку.
У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
=== Строк дії договору ===
В період дії воєнного стану відповідно до Закону України № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text 2145] договори щодо передачі у користування земель сільськогосподарського призначення, термін дії яких закінчився після введення в Україні 24 лютого 2022 р. воєнного стану, вважаються поновленими на 1 рік без волевиявлення сторін таких договорів і внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав (норма втратила чинність).

В Україні 19 листопада 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон 2698 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"]. На всі договори оренди, у яких строк оренди закінчується з 19 листопада 2022 року більше не поширюється норма про їх автопролонгацію на один рік, отже їх припинення відбувається в загальному порядку.

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві '''з моменту державної реєстрації права оренди,''' якщо інше не встановлено законом.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється '''від дати його укладення'''. Право оренди земельної ділянки виникає '''з моменту державної реєстрації такого права'''.

Після завершення будівництва та прийняття об’єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об’єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства|фермерського господарства]], [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство|особистого селянського господарства]] строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 7 років,''' для земельних ділянок '''сільськогосподарського призначення''', переданих в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), '''не може бути меншим як 25 років.'''

При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є [[Порядок використання земель з меліоративними системами|земельними ділянками меліорованих земель]] і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 10 років'''. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.

При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її частині.

Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про [[Відумерлість спадщини|визнання спадщини відумерлою]], про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

'''ВАЖЛИВО:''' Договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови '''може встановлюватися умова''' щодо поновлення таких договорів.

Умова щодо поновлення договору '''не може встановлюватися''' в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою '''для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності,''' крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344 стаття 126-1 Земельний кодекс України]).

''Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.''

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

Державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки, переданої в оренду особою, яка використовує відповідну земельну ділянку на праві емфітевзису, якщо таке припинення відбулося у зв’язку з припиненням права емфітевзису, проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією припинення права емфітевзису. '''''Детальніше див.:''''' [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]
=== Орендна плата за землю ===
'''Орендна плата за землю''' - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.

Мінімальний розмір орендної плати при оренді земельних паїв слід визначати спираючись на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2002#Text ст. 1 Указу № 92/2002], в якій зазначено, що '''плата (річна) за оренду земельних ділянок сільгосппризначення, земельних паїв установлюється на рівні не менше 3% вартості такого паю та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря''' (треба розуміти, проіндексованої нормативної грошової оцінки).
=== Права та обов’язки орендодавців і орендарів, захист їх прав ===
'''Права та обов’язки орендодавця'''

'''Орендодавець має право''' вимагати від орендаря:
* використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
* дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил;
* дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - дотримання зобов’язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об’єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування;
* своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також орендної плати за водний об’єкт.
'''Орендодавець зобов’язаний:'''
* передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
* при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
* не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
* відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов’язані з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
* попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди.
'''Права та обов’язки орендаря'''

'''Орендар земельної ділянки має право:'''
* самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
* за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;
* отримувати продукцію і доходи;
* здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.
'''Орендар земельної ділянки зобов’язаний:'''
* приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
* виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
* дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду;
* у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства;
* у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом використовувати водний об’єкт відповідно до вимог водного законодавства України;
* своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також і орендну плату за водний об’єкт;
* виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.
'''Захист прав орендаря та орендодавця''' на орендовану земельну ділянку

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами. Розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю, повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення.
=== Особливості укладення договору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n100 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»] укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], або за результатами [[Порядок проведення земельних торгів|аукціону]]. '''ВАЖЛИВО!!!'''

Як зазначено в підпункті 7 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, в період дії воєнного стану '''земельні торги щодо прав оренди''', емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''державної, комунальної власності''' не проводяться.

Торги, які були оголошені і не завершені до 07 квітня 2022 року (дата вступу цього закону в дію) вважаються скасованими.

Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється.

Укладення договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж, розміщення лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури, трубопроводів, інших лінійних комунікацій здійснюється протягом 14 днів з дати прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про передачу земельної ділянки в оренду, крім випадку, якщо особа, заінтересована в передачі їй земельної ділянки в оренду, не погодила більш пізній строк для укладення договору оренди.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#n91 Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 650 "Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення"] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Типового договору оренди землі] та, зокрема передбачено, що у разі передачі в оренду земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення може включатися вимога щодо дотримання орендарем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] та припинення договору оренди землі шляхом його розірвання відповідно до вимог статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] у разі недотримання такої вимоги, зокрема погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.

=== Державна реєстрація договору оренди землі ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягають державній реєстрації. 
За державною реєстрацією договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП); нотаріуса.
==== Перелік необхідних документів ====
Для проведення державної реєстрації оренди земельної ділянки реєстратору (нотаріусу) подається заява на проведення реєстраційних дій (оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за місцем звернення) та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, у паперовій або електронній формі.

Іншими документами (їх копіями), які подаються із заявою є:
* документ, що посвідчує особу заявника;
* довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник;
* копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (обов’язкового платежу за проведення державної реєстрації), крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору;
* договір оренди земельної ділянки;
За результатом проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор (нотаріус) формує витяг.

Саме витяг і підтверджує реєстрацію права оренди.

Якщо не зареєструвати право оренди земельної ділянки, в орендаря буде формальна підстава не дотримуватися умов договору оренди земельної ділянки.

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
==== Строки державної реєстрації договору оренди та адміністративний збір ====
Державна реєстрація права оренди проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви''' в Державному реєстрі прав.

За державну реєстрацію у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, справляється адміністративний '''збір у розмірі 0,05''' прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

За реєстрацію у строки менше п’яти робочих днів справляється адміністративний збір у такому розмірі:
* 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години. 
=== Державна реєстрація договору оренди землі під час воєнного стану ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»], '''державна реєстрація укладення договору оренди земельної ділянки під час воєнного стану здійснюється районними військовими адміністраціями (без потреби внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).'''

Військова адміністрація вносить відомості до спеціальної Книги реєстрації землеволодінь і землекористувань (в паперовій та електронній формах), форма якої затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0429-22#Text Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження форми книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану" від 11.04.2022 № 219], у якій повинні міститися наступні відомості:
# площа, місце розташування, цільове призначення земельної ділянки, що передається в оренду;
# строк договору оренди (із зазначенням дати початку та дати закінчення дії договору);
# відомості про сторони договору: для громадянина України - фізичної особи - підприємця - копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); для юридичної особи - найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи, посада та прізвище, ім’я, по батькові особи, яка підписує договір від імені юридичної особи;
# реєстраційний номер договору оренди;
# відомості про зміну, розірвання договору оренди (із зазначенням підстави розірвання).
'''Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки здійснюється за заявою орендодавця, яка складається в електронній формі, до якої додаються примірник зазначеного договору, а також засвідчені орендодавцем копії документів, що посвідчують право постійного користування, емфітевзису.'''

Заява з доданими документами надсилається електронною поштою.

Державна реєстрація договору оренди або надання вмотивованої відмови у державній реєстрації '''здійснюється протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви'''.

Підставою для відмови у державній реєстрації може бути лише невідповідність поданих документів закону.

Припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях не є підставою для припинення дії, зміни договорів оренди, укладених відповідно до пункту 27 даного розділу, припинення прав оренди, які виникли на підставі таких договорів. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори не можуть бути поновлені, укладені на новий строк та продовжують діяти до закінчення строку, на який вони укладені.

== Судова практика ==
'''МОМЕНТ НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДОГОВОРОМ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74440150?fbclid=IwAR2oGtVUL32pgH4Ro3o2kSASjE4TRwFT-4v3thmnQtEl_TJBA5vOMRmYgL4 Постанова ВП Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 150/928/14-а.]

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Отже, право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90933484 Позиція Верховної Палати Верховного Суду визначена у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19)] зазначає що:
* Підпис є невід’ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх (пункт 7.11 постанови).

* Якщо сторони згоди щодо істотних умов договору оренди землі не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини (пункт 7.17 постанови).
* Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (пункт 7.18 постанови).
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221080 Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у від 22.12.2021 у справі № 357/8115/18] зроблено висновок, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій.

Позиція [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96006086 Верховного Суду визначена у постанові Касаційного цивільного суду від 24.03.2021 №323/1864/17], в якій роз'яснено, що підписання безвідкличної довіреності та договору оренди землі з порушеннями норм Цивільного кодексу України та видана під впливом тяжких життєвих обставин - слугує підставою для їх скасування.
== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]
[[:Категорія:Земельне право]]

[[:Категорія:Право користування землями]]

[[:Категорія:Податкове право]]

[[:Категорія:Договір оренди]]

Договір оренди земельної ділянки

2026-03-17T07:24:20Z

Korpan.Oksana: Доповнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" № 2145-ІХ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0429-22#Text Наказ Міністерства аграрної політики та продовольсьва України від 11.04.2022 № 219 "Про затвердження форми книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану"] від 24 березня 2022 року № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Загальні положення ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
== Договір оренди землі ==
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. В період дії воєнного стану, '''а саме з 24 лютого 2022 року договір оренди земельної ділянки укладається лише в електронній формі, та засвідчується кваліфікованими електронними підписами орендаря і орендодавця.'''
=== Форма договору оренди землі ===
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі] затверджується Кабінетом Міністрів України.
=== Істотні умови договору ===
Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Якщо договір не містить хоча б одну із зазначених істотних умов, у майбутньому він може бути визнаний неукладеним у судовому порядку.
У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
=== Строк дії договору ===
В період дії воєнного стану відповідно до Закону України № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text 2145] договори щодо передачі у користування земель сільськогосподарського призначення, термін дії яких закінчився після введення в Україні 24 лютого 2022 р. воєнного стану, вважаються поновленими на 1 рік без волевиявлення сторін таких договорів і внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав (норма втратила чинність).

В Україні 19 листопада 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон 2698 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"]. На всі договори оренди, у яких строк оренди закінчується з 19 листопада 2022 року більше не поширюється норма про їх автопролонгацію на один рік, отже їх припинення відбувається в загальному порядку.

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві '''з моменту державної реєстрації права оренди,''' якщо інше не встановлено законом.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється '''від дати його укладення'''. Право оренди земельної ділянки виникає '''з моменту державної реєстрації такого права'''.

Після завершення будівництва та прийняття об’єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об’єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства|фермерського господарства]], [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство|особистого селянського господарства]] строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 7 років,''' для земельних ділянок '''сільськогосподарського призначення''', переданих в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), '''не може бути меншим як 25 років.'''

При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є [[Порядок використання земель з меліоративними системами|земельними ділянками меліорованих земель]] і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 10 років'''. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.

При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її частині.

Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про [[Відумерлість спадщини|визнання спадщини відумерлою]], про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

'''ВАЖЛИВО:''' Договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови '''може встановлюватися умова''' щодо поновлення таких договорів.

Умова щодо поновлення договору '''не може встановлюватися''' в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою '''для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності,''' крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344 стаття 126-1 Земельний кодекс України]).

''Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.''

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

Державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки, переданої в оренду особою, яка використовує відповідну земельну ділянку на праві емфітевзису, якщо таке припинення відбулося у зв’язку з припиненням права емфітевзису, проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією припинення права емфітевзису. '''''Детальніше див.:''''' [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]
=== Орендна плата за землю ===
'''Орендна плата за землю''' - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.

Мінімальний розмір орендної плати при оренді земельних паїв слід визначати спираючись на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2002#Text ст. 1 Указу № 92/2002], в якій зазначено, що '''плата (річна) за оренду земельних ділянок сільгосппризначення, земельних паїв установлюється на рівні не менше 3% вартості такого паю та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря''' (треба розуміти, проіндексованої нормативної грошової оцінки).
=== Права та обов’язки орендодавців і орендарів, захист їх прав ===
'''Права та обов’язки орендодавця'''

'''Орендодавець має право''' вимагати від орендаря:
* використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
* дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил;
* дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - дотримання зобов’язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об’єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування;
* своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також орендної плати за водний об’єкт.
'''Орендодавець зобов’язаний:'''
* передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
* при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
* не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
* відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов’язані з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
* попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди.
'''Права та обов’язки орендаря'''

'''Орендар земельної ділянки має право:'''
* самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
* за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;
* отримувати продукцію і доходи;
* здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.
'''Орендар земельної ділянки зобов’язаний:'''
* приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
* виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
* дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду;
* у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства;
* у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом використовувати водний об’єкт відповідно до вимог водного законодавства України;
* своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також і орендну плату за водний об’єкт;
* виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.
'''Захист прав орендаря та орендодавця''' на орендовану земельну ділянку

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами. Розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю, повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення.
=== Особливості укладення договору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n100 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»] укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], або за результатами [[Порядок проведення земельних торгів|аукціону]]. '''ВАЖЛИВО!!!'''

Як зазначено в підпункті 7 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, в період дії воєнного стану '''земельні торги щодо прав оренди''', емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''державної, комунальної власності''' не проводяться.

Торги, які були оголошені і не завершені до 07 квітня 2022 року (дата вступу цього закону в дію) вважаються скасованими.

Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється.

Укладення договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж, розміщення лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури, трубопроводів, інших лінійних комунікацій здійснюється протягом 14 днів з дати прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про передачу земельної ділянки в оренду, крім випадку, якщо особа, заінтересована в передачі їй земельної ділянки в оренду, не погодила більш пізній строк для укладення договору оренди.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#n91 Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 650 "Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення"] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Типового договору оренди землі] та, зокрема передбачено, що у разі передачі в оренду земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення може включатися вимога щодо дотримання орендарем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] та припинення договору оренди землі шляхом його розірвання відповідно до вимог статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] у разі недотримання такої вимоги, зокрема погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.

=== Державна реєстрація договору оренди землі ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягають державній реєстрації. 
За державною реєстрацією договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП); нотаріуса.
==== Перелік необхідних документів ====
Для проведення державної реєстрації оренди земельної ділянки реєстратору (нотаріусу) подається заява на проведення реєстраційних дій (оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за місцем звернення) та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, у паперовій або електронній формі.

Іншими документами (їх копіями), які подаються із заявою є:
* документ, що посвідчує особу заявника;
* довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник;
* копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (обов’язкового платежу за проведення державної реєстрації), крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору;
* договір оренди земельної ділянки;
За результатом проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор (нотаріус) формує витяг.

Саме витяг і підтверджує реєстрацію права оренди.

Якщо не зареєструвати право оренди земельної ділянки, в орендаря буде формальна підстава не дотримуватися умов договору оренди земельної ділянки.

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
==== Строки державної реєстрації договору оренди та адміністративний збір ====
Державна реєстрація права оренди проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви''' в Державному реєстрі прав.

За державну реєстрацію у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, справляється адміністративний '''збір у розмірі 0,05''' прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

За реєстрацію у строки менше п’яти робочих днів справляється адміністративний збір у такому розмірі:
* 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години. 
=== Державна реєстрація договору оренди землі під час воєнного стану ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»], '''державна реєстрація укладення договору оренди земельної ділянки під час воєнного стану здійснюється районними військовими адміністраціями (без потреби внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).'''

Військова адміністрація вносить відомості до спеціальної Книги реєстрації землеволодінь і землекористувань (в паперовій та електронній формах), форма якої затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0429-22#Text Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження форми книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану" від 11.04.2022 № 219], у якій повинні міститися наступні відомості:
# площа, місце розташування, цільове призначення земельної ділянки, що передається в оренду;
# строк договору оренди (із зазначенням дати початку та дати закінчення дії договору);
# відомості про сторони договору: для громадянина України - фізичної особи - підприємця - копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); для юридичної особи - найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи, посада та прізвище, ім’я, по батькові особи, яка підписує договір від імені юридичної особи;
# реєстраційний номер договору оренди;
# відомості про зміну, розірвання договору оренди (із зазначенням підстави розірвання).
'''Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки здійснюється за заявою орендодавця, яка складається в електронній формі, до якої додаються примірник зазначеного договору, а також засвідчені орендодавцем копії документів, що посвідчують право постійного користування, емфітевзису.'''

Заява з доданими документами надсилається електронною поштою.

Державна реєстрація договору оренди або надання вмотивованої відмови у державній реєстрації '''здійснюється протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви'''.

Підставою для відмови у державній реєстрації може бути лише невідповідність поданих документів закону.

Припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях не є підставою для припинення дії, зміни договорів оренди, укладених відповідно до пункту 27 даного розділу, припинення прав оренди, які виникли на підставі таких договорів. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори не можуть бути поновлені, укладені на новий строк та продовжують діяти до закінчення строку, на який вони укладені.

== Судова практика ==
'''МОМЕНТ НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДОГОВОРОМ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74440150?fbclid=IwAR2oGtVUL32pgH4Ro3o2kSASjE4TRwFT-4v3thmnQtEl_TJBA5vOMRmYgL4 Постанова ВП Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 150/928/14-а.]

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Отже, право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90933484 Позиція Верховної Палати Верховного Суду визначена у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19)] зазначає що:
* Підпис є невід’ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх (пункт 7.11 постанови).

* Якщо сторони згоди щодо істотних умов договору оренди землі не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини (пункт 7.17 постанови).
* Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (пункт 7.18 постанови).
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221080 Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у від 22.12.2021 у справі № 357/8115/18] зроблено висновок, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій.

Позиція [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96006086 Верховного Суду визначена у постанові Касаційного цивільного суду від 24.03.2021 №323/1864/17], в якій роз'яснено, що підписання безвідкличної довіреності та договору оренди землі з порушеннями норм Цивільного кодексу України та видана під впливом тяжких життєвих обставин - слугує підставою для їх скасування.
== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Договір оренди]]

Розшук боржника, який не сплачує аліменти

2026-02-12T08:58:49Z

Korpan.Oksana: Посилання

=== Нормативна база ===
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425 Конвенція про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2234-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0140-18#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 Наказ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України № 64/261/5 від 30 січня 2018 року "Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"*]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру]

== Підстави для оголошення боржника в розшук ==
Після отримання рішення суду та виконавчого листа або судового наказу стягувачу необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання (перебування) боржника із заявою про примусове виконання рішення суду із зазначенням реквізитів банківського рахунку, на який слід перераховувати кошти; прізвища, імені, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу, та виконавчим документом (судовим наказом або виконавчим листом про стягнення аліментів).

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Якщо місцезнаходження платника не встановлено, невідомі місце його роботи та проживання – виконати судове рішення неможливо. Відповідно, існують підстави для оголошення платника аліментів у розшук.

== Розшук боржника ==
Заява про розшук боржника подається стягувачем до державного виконавця, на примусовому виконанні якого знаходиться справа.

'''У заяві зазначаються:'''

- найменування та адреса підрозділу державної виконавчої служби, де здійснюється виконавче провадження;

- інформація про державного виконавця (посада, звання, ПІБ);

- інформація про сторони виконавчого провадження – стягувача та боржника (ПІБ, місце проживання, місце роботи, номери телефонів);

- підстави для стягнення грошових коштів (судове рішення, судовий наказ або аліментні угоди);

- описова частина – інформація про виникнення обставин: коли останній раз надійшли кошти на утримання, яка заборгованість утворена, де в даний час знаходиться платник аліментів (якщо заявнику про це відомо) та інша інформація;

- заключна частина – вказати вимогу про розшук платника аліментів, який ухиляється від виконання зобов’язань.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [[:Файл:Зразок заяви про розшук боржника.docx|Зразок_заяви_про_розшук_боржника]]
|}
Заяву слід оформити у двох примірниках. Один передається державному виконавцю, другий, з реєстраційною відміткою, отримувач аліментів забирає та зберігає у себе.

Отримавши заяву, державний виконавець зобов’язаний її розглянути і, якщо викладена інформація підтверджується, звернутися до суду із відповідним поданням. Копія цього документу на адресу платника та стягувача не надсилається.

Перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника щодо:

• отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи;

• отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника;

• перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій;

• отримання інформації щодо місця роботи боржника;

• отримання інформації про боржника з інших джерел.

Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Розгляд подання виконавця здійснюється судом протягом десяти днів.

== Порядок здійснення розшуку ==
Виконання ухвали про розшук боржника покладається на органи Національної поліції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n162 п. 27 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»]).

На виконання ухвали інформація про боржника вноситься до бази даних "Розшук" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України".

Загальні засади організації діяльності територіальних підрозділів служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб з установленням місце перебування відповідачів у справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, на підставі ухвали суду про їх розшук, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1078-08#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D1%83%D0%BA%D1%83%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%2D%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8 Порядком розшуку боржника — фізичної особи, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 408 від 27 серпня 2008 року].

== Установлення місця перебування боржника ==
При встановленні місцеперебування боржника працівники органів Національної поліції України інформують державного виконавця, який приймає рішення щодо подальших дій відносно боржника, стягувача та, за наявності підстав, інших заінтересованих осіб.

Від боржника відбирається письмове пояснення щодо причин несплати аліментів, боргу тощо.

Крім того, боржник, який не сплачує аліментів, письмово попереджається про кримінальну відповідальність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20164.%20%D0%A3%D1%85%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9 ст. 164 Кримінального кодексу України]).

У разі не встановлення місця проживання (перебування) боржника стягувачі мають право на отримання тимчасової державної допомоги дітям, порядок якої регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9A%D0%90%D0%91%D0%86%D0%9D%D0%95%D0%A2%20%D0%9C%D0%86%D0%9D%D0%86%D0%A1%D0%A2%D0%A0%D0%86%D0%92%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%98%0A%D0%9F%D0%9E%D0%A1%D0%A2%D0%90%D0%9D%D0%9E%D0%92%D0%90,%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B5 постановою Кабінету Міністрів від 22 лютого 2006 року № 189 «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме»].

Детальніше: [[Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів#:~:text=Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів|Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.]]

== Закриття розшукової справи ==
'''Розшукова справа закривається у разі:'''

- установлення місцеперебування боржника;

- документального підтвердження смерті боржника або визнання його безвісно відсутнім або померлим;

- винесення судом ухвали про припинення розшуку (за відмовою стягувача від стягнення);

- якщо за результатами розшукових заходів установлено, що боржник понад шість місяців відсутній за місцем проживання і фактично перебуває за кордоном (свідчення родичів або інших осіб, які підтверджуються надходженням поштової кореспонденції, грошових переказів, та повідомлення Адміністрації Державної прикордонної служби України або компетентних органів держави, де встановлено місцеперебування боржника).

У такому випадку стягувачеві рекомендується подати відповідні документи до органу державної виконавчої служби для вирішення питання щодо стягнення боргу за кордоном відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B4%D0%B8%D0%B2.%20(%20995_i33%20) Конвенції про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року] або інших міжнародних актів із зазначених питань.
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' [https://www.sumyjust.gov.ua/novini/pro-vyhid-z-konvencziyi/ Інформація про вихід України з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року.]
|}
== Стягнення аліментів з військового у примусовому порядку ==
Якщо військовослужбовець не сплачує аліменти добровільно, необхідно звернутися до суду та отримати судовий наказ про стягнення аліментів. Після цього наказ треба направити на виконання до військової частини, в якій служить платник.

Якщо утримання аліментів здійснюється у примусовому порядку на підставі документів державного або приватного виконавця, стягувач може звернутися до виконавця та вказати інформацію щодо проходження військової служби боржником. В разі, ''коли виконавцю невідома адреса військової частини, де служить боржник, він повинен надіслати документи щодо стягнення аліментів до Міністерства оборони України.'' Звідти ці документи будуть передані до бухгалтерії військової частини, де служить боржник, після чого процес утримання аліментів буде продовжено.

Аліменти утримуються з усіх видів грошового забезпечення військовослужбовця, яке складається із:

* Щомісячне грошове забезпечення, яке ділиться на основне (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років) та додаткове (надбавки, доплати, додаткові винагороди тощо).
* Одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів визначений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF#Text постанові Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"].

У випадках бездіяльності державного виконавця, стягувач має можливість подати скаргу керівнику виконавчої служби, яка відкрила виконавче провадження. Також можна звернутися до Міністерства юстиції, якщо ваша скарга залишилася без відповіді.

[[:Категорія:Стягнення аліментів]]

[[:Категорія:Кримінальне право]]

[[:Категорія:Виконання судових рішень]]

Розшук боржника, який не сплачує аліменти

2026-02-12T08:56:17Z

Korpan.Oksana: Доповнення

=== Нормативна база ===
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425 Конвенція про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2234-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0140-18#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 Наказ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України № 64/261/5 від 30 січня 2018 року "Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"*]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру]

== Підстави для оголошення боржника в розшук ==
Після отримання рішення суду та виконавчого листа або судового наказу стягувачу необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання (перебування) боржника із заявою про примусове виконання рішення суду із зазначенням реквізитів банківського рахунку, на який слід перераховувати кошти; прізвища, імені, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу, та виконавчим документом (судовим наказом або виконавчим листом про стягнення аліментів).

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Якщо місцезнаходження платника не встановлено, невідомі місце його роботи та проживання – виконати судове рішення неможливо. Відповідно, існують підстави для оголошення платника аліментів у розшук.

== Розшук боржника ==
Заява про розшук боржника подається стягувачем до державного виконавця, на примусовому виконанні якого знаходиться справа.

'''У заяві зазначаються:'''

- найменування та адреса підрозділу державної виконавчої служби, де здійснюється виконавче провадження;

- інформація про державного виконавця (посада, звання, ПІБ);

- інформація про сторони виконавчого провадження – стягувача та боржника (ПІБ, місце проживання, місце роботи, номери телефонів);

- підстави для стягнення грошових коштів (судове рішення, судовий наказ або аліментні угоди);

- описова частина – інформація про виникнення обставин: коли останній раз надійшли кошти на утримання, яка заборгованість утворена, де в даний час знаходиться платник аліментів (якщо заявнику про це відомо) та інша інформація;

- заключна частина – вказати вимогу про розшук платника аліментів, який ухиляється від виконання зобов’язань.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [[:Файл:Зразок заяви про розшук боржника.docx|Зразок_заяви_про_розшук_боржника]]
|}
Заяву слід оформити у двох примірниках. Один передається державному виконавцю, другий, з реєстраційною відміткою, отримувач аліментів забирає та зберігає у себе.

Отримавши заяву, державний виконавець зобов’язаний її розглянути і, якщо викладена інформація підтверджується, звернутися до суду із відповідним поданням. Копія цього документу на адресу платника та стягувача не надсилається.

Перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника щодо:

• отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи;

• отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника;

• перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій;

• отримання інформації щодо місця роботи боржника;

• отримання інформації про боржника з інших джерел.

Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Розгляд подання виконавця здійснюється судом протягом десяти днів.

== Порядок здійснення розшуку ==
Виконання ухвали про розшук боржника покладається на органи Національної поліції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n162 п. 27 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»]).

На виконання ухвали інформація про боржника вноситься до бази даних "Розшук" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України".

Загальні засади організації діяльності територіальних підрозділів служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб з установленням місце перебування відповідачів у справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, на підставі ухвали суду про їх розшук, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1078-08#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D1%83%D0%BA%D1%83%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%2D%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8 Порядком розшуку боржника — фізичної особи, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 408 від 27 серпня 2008 року].

== Установлення місця перебування боржника ==
При встановленні місцеперебування боржника працівники органів Національної поліції України інформують державного виконавця, який приймає рішення щодо подальших дій відносно боржника, стягувача та, за наявності підстав, інших заінтересованих осіб.

Від боржника відбирається письмове пояснення щодо причин несплати аліментів, боргу тощо.

Крім того, боржник, який не сплачує аліментів, письмово попереджається про кримінальну відповідальність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20164.%20%D0%A3%D1%85%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9 ст. 164 Кримінального кодексу України]).

У разі не встановлення місця проживання (перебування) боржника стягувачі мають право на отримання тимчасової державної допомоги дітям, порядок якої регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9A%D0%90%D0%91%D0%86%D0%9D%D0%95%D0%A2%20%D0%9C%D0%86%D0%9D%D0%86%D0%A1%D0%A2%D0%A0%D0%86%D0%92%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%98%0A%D0%9F%D0%9E%D0%A1%D0%A2%D0%90%D0%9D%D0%9E%D0%92%D0%90,%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B5 постановою Кабінету Міністрів від 22 лютого 2006 року № 189 «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме»].

Детальніше: [[Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів#:~:text=Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів|Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.]]

== Закриття розшукової справи ==
'''Розшукова справа закривається у разі:'''

- установлення місцеперебування боржника;

- документального підтвердження смерті боржника або визнання його безвісно відсутнім або померлим;

- винесення судом ухвали про припинення розшуку (за відмовою стягувача від стягнення);

- якщо за результатами розшукових заходів установлено, що боржник понад шість місяців відсутній за місцем проживання і фактично перебуває за кордоном (свідчення родичів або інших осіб, які підтверджуються надходженням поштової кореспонденції, грошових переказів, та повідомлення Адміністрації Державної прикордонної служби України або компетентних органів держави, де встановлено місцеперебування боржника).

У такому випадку стягувачеві рекомендується подати відповідні документи до органу державної виконавчої служби для вирішення питання щодо стягнення боргу за кордоном відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B4%D0%B8%D0%B2.%20(%20995_i33%20) Конвенції про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року] або інших міжнародних актів із зазначених питань.
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' [https://www.sumyjust.gov.ua/novini/pro-vyhid-z-konvencziyi/ Інформація про вихід України з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року.]
|}
== Стягнення аліментів з військового у примусовому порядку ==
Якщо військовослужбовець не сплачує аліменти добровільно, необхідно звернутися до суду та отримати судовий наказ про стягнення аліментів. Після цього наказ треба направити на виконання до військової частини, в якій служить платник.

Якщо утримання аліментів здійснюється у примусовому порядку на підставі документів державного або приватного виконавця, стягувач може звернутися до виконавця та вказати інформацію щодо проходження військової служби боржником. В разі, ''коли виконавцю невідома адреса військової частини, де служить боржник, він повинен надіслати документи щодо стягнення аліментів до Міністерства оборони України.'' Звідти ці документи будуть передані до бухгалтерії військової частини, де служить боржник, після чого процес утримання аліментів буде продовжено.

Аліменти утримуються з усіх видів грошового забезпечення військовослужбовця, яке складається із:

* Щомісячне грошове забезпечення, яке ділиться на основне (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років) та додаткове (надбавки, доплати, додаткові винагороди тощо).
* Одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів визначений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF#Text постанові Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"].

У випадках бездіяльності державного виконавця, стягувач має можливість подати скаргу керівнику виконавчої служби, яка відкрила виконавче провадження. Також можна звернутися до Міністерства юстиції, якщо ваша скарга залишилася без відповіді.
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Виконання судових рішень]]