WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Оплата/нарахування коштів за використання доріг/автошляхів загальнодержавного значення

2017-03-31T13:22:48Z

Korniienko.kateryna: /* Вимоги до пунктів та обладнання для габаритно-вагового контролю */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Закону України «Про автомобільні дороги» №2862-IV від 08.09.2005 року;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/439-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України №439 від 10 вересня 2014 року "Про затвердження Положення про Державну службу автомобільних доріг України»;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року про затвердження «Правил дорожнього руху»;]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/879-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи зі збереження автомобільних доріг загального користування»;]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Законом України «Про автомобільні дороги»] передбачено, що державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, яка є центральним органом виконавчої влади.
Укравтодор відповідно до покладених на нього завдань забезпечує здійснення контролю за ваговими та габаритними параметрами транспортних засобів на автомобільних дорогах та реалізує свої повноваження безпосередньо та через органи управління на місцях.

== Габаритно-ваговий контроль та умови його проходження ==

Габаритно-ваговий контроль здійснюється на автомобільних дорогах загального користування уповноваженими Укравтодором дорожніми підприємствами та організаціями разом з відповідними підрозділами поліції чи Укртрансінспекції, виключно в пунктах габаритно-вагового контролю.
'''Габаритно-ваговий контроль''' – контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів транспортних засобів встановленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Великовагові та великогабаритні ТЗ – транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) і загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, зазначених у Правилах дорожнього руху України: фактична маса – 38 т (на встановлених Укравтодором та Укртрансінспекцією маршрутах – до 40 т; для контейнеровозів – 44 т, на встановлених для них маршрутах – до 46 т), навантаження на одиночну вісь – 11 т, на здвоєні осі – 16 т, на строєні – 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь – 11 т, здвоєні осі – 18 т, строєні – 24 т). Осі вважаються здвоєними (строєними), якщо відстань між ними не перевищує 2,5 метра.
При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його характеристики не перевищують нормативи більш ніж на 2 відсотки (похибка вимірювань).
Повноваження з організації та проведення габаритно-вагового контролю за проїздом автомобільними дорогами загального користування великогабаритних та великовагових транспортних засобів, крім великовагових транспортних засобів, загальна вага яких перевищує 40 тонн та (або) осьове навантаження перевищує 15 тонн.
Співробітники поліції, так само як і працівники пункту контролю, НЕ МАЮТЬ права проводити перевірку габаритно-вагових параметрів транспортних засобів, що не відносяться до великовагових, таких як, наприклад, Газель, Mercedes Sprinter, ЗІЛ «Бичок» і т. п. (тобто ті, які не підпадають під визначення великовагових і великогабаритних ТЗ згідно з критеріями, наведеними вище)
У разі виявлення факту перевищення хоча б одного параметра більш ніж на 2 відсотки, подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, який рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту територією України.
Плата за проїзд справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з, зокрема, вагових параметрів, протяжності маршруту, кількості перевезень протягом 30 днів з моменту визначення плати в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ на день проведення розрахунку та спрямовується до державного бюджету.

== Вимоги до пунктів та обладнання для габаритно-вагового контролю ==

 
1. Пункти вагового контролю бувають стаціонарними та пересувними. Пам'ятайте, що експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби заборонена, крім випадків, коли такий пункт розташований на освітлених ділянках автомобільних доріг.
Вимоги до пересувних пунктів ГВК, затверджені Технологічним регламентом:
* пункт повинен бути розміщений не ближче 500 м від житлової забудови;
* пункт повинен бути позначений відповідними тимчасовими дорожніми знаками;
* пункт повинен мати рівну поверхню з поздовжнім та поперечним ухилом не більше 3 проміле;
* на місці розташування пункту повинно бути тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без вибоїн та тріщин;
* пункт повинен мати ширину не менше 7 метрів.
Роботу пересувного пункту повинен забезпечувати персонал з трьох працівників – начальника пункту, оператора та водія.
При невідповідності пункту контролю хоча б одному з перерахованих вище параметрів водій має право відмовитись від проведення ГВК, а в разі його проведення – оскаржити його правомірність в суді (детальніше – у розділі «Звернення до суду»).
 
2. Вимірювальне та зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинно зберігатися у робочому стані; періодично повинна проводитись повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим тавруванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Перед проведенням перевірки необхідно, щоб вам надали відповідні документи на обладнання. Якщо такі документи відсутні або прострочені, ви маєте право відмовитись від проходження габаритно-вагового контролю.

== Коли можуть бути пред’явлені вимоги щодо стягнення ==

У разі якщо який-небудь параметр транспортного засобу перевищує встановлену [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF «Правил дорожнього руху України»] норму більш ніж на 2%, транспортний засіб буде визнано великоваговим або великогабаритним. Тільки в цьому випадку до власника даного транспортного засобу можуть бути пред'явлені вимоги щодо сплати збору за пересування дорогами країни.
За законом фіксація факту виявлення перевищення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу повинна здійснюватись таким чином:
- оператор пункту габаритно-вагового контролю видає довідку про результати проведення контролю;
- на підставі цієї довідки начальник пункту складає акт про перевищення нормативних параметрів.
Акт повинен бути складений у двох примірниках і підписаний начальником та оператором пункту габаритно-вагового контролю, а також водієм транспортного засобу. Якщо водій відмовиться підписувати акт, про це буде зроблено відмітку в акті.
Сума оплати за проїзд визначається начальником стаціонарного пункту за формулою розрахунків та ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування.

== Що необхідно зробити, аби продовжити поїздку ==

 
1. Якщо габаритно-вагові параметри транспортного засобу не перевищують норму, він може продовжити рух '''негайно.'''
 
2 Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
 
3. Після усунення перевантаження транспортного засобу та/або внесення плати за проїзд, водій транспортного засобу отримає дозвіл на рух.

== Що робити у випадку незаконних дій та фальсифікації результатів ==

 
1. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних пунктах порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів, такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ст. 265-2 КУпАП] Тимчасове затримання транспортних засобів Відповідальність за цілість транспортних засобів, рух яких заборонено, несе перевізник, а у разі перевезення вантажу – вантажовідправник.
 
2. У поясненнях до протоколу про затримання транспортного засобу зазначте наступне:
* Проведення габаритно-вагового контролю вважаю неправомірним, оскільки мій ТЗ не підпадає під поняття великовагового або великогабаритного.
* Проведення габаритно-вагового контролю вважаю неправомірним, оскільки не були порушені надані / були прострочені відповідні документи на обладнання / були наступні вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю (вкажіть, які саме).
 
3. Зафіксуйте все, що відбувається на фото- або відеокамеру, зберіть дані свідків, якщо такі є. Всі ці дані вам знадобляться, аби довести у суді неправомірність дій посадових осіб або порушень при перевірці вашого транспортного засобу.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Суди]]

Оплата/нарахування коштів за використання доріг/автошляхів загальнодержавного значення

2017-03-31T13:20:46Z

Korniienko.kateryna: /* Що необхідно зробити, аби продовжити поїздку */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Закону України «Про автомобільні дороги» №2862-IV від 08.09.2005 року;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/439-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України №439 від 10 вересня 2014 року "Про затвердження Положення про Державну службу автомобільних доріг України»;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року про затвердження «Правил дорожнього руху»;]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/879-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи зі збереження автомобільних доріг загального користування»;]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Законом України «Про автомобільні дороги»] передбачено, що державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, яка є центральним органом виконавчої влади.
Укравтодор відповідно до покладених на нього завдань забезпечує здійснення контролю за ваговими та габаритними параметрами транспортних засобів на автомобільних дорогах та реалізує свої повноваження безпосередньо та через органи управління на місцях.

== Габаритно-ваговий контроль та умови його проходження ==

Габаритно-ваговий контроль здійснюється на автомобільних дорогах загального користування уповноваженими Укравтодором дорожніми підприємствами та організаціями разом з відповідними підрозділами поліції чи Укртрансінспекції, виключно в пунктах габаритно-вагового контролю.
'''Габаритно-ваговий контроль''' – контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів транспортних засобів встановленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Великовагові та великогабаритні ТЗ – транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) і загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, зазначених у Правилах дорожнього руху України: фактична маса – 38 т (на встановлених Укравтодором та Укртрансінспекцією маршрутах – до 40 т; для контейнеровозів – 44 т, на встановлених для них маршрутах – до 46 т), навантаження на одиночну вісь – 11 т, на здвоєні осі – 16 т, на строєні – 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь – 11 т, здвоєні осі – 18 т, строєні – 24 т). Осі вважаються здвоєними (строєними), якщо відстань між ними не перевищує 2,5 метра.
При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його характеристики не перевищують нормативи більш ніж на 2 відсотки (похибка вимірювань).
Повноваження з організації та проведення габаритно-вагового контролю за проїздом автомобільними дорогами загального користування великогабаритних та великовагових транспортних засобів, крім великовагових транспортних засобів, загальна вага яких перевищує 40 тонн та (або) осьове навантаження перевищує 15 тонн.
Співробітники поліції, так само як і працівники пункту контролю, НЕ МАЮТЬ права проводити перевірку габаритно-вагових параметрів транспортних засобів, що не відносяться до великовагових, таких як, наприклад, Газель, Mercedes Sprinter, ЗІЛ «Бичок» і т. п. (тобто ті, які не підпадають під визначення великовагових і великогабаритних ТЗ згідно з критеріями, наведеними вище)
У разі виявлення факту перевищення хоча б одного параметра більш ніж на 2 відсотки, подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, який рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту територією України.
Плата за проїзд справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з, зокрема, вагових параметрів, протяжності маршруту, кількості перевезень протягом 30 днів з моменту визначення плати в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ на день проведення розрахунку та спрямовується до державного бюджету.

== Вимоги до пунктів та обладнання для габаритно-вагового контролю ==

1. Пункти вагового контролю бувають стаціонарними та пересувними. Пам'ятайте, що експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби заборонена, крім випадків, коли такий пункт розташований на освітлених ділянках автомобільних доріг.
Вимоги до пересувних пунктів ГВК, затверджені Технологічним регламентом:
- пункт повинен бути розміщений не ближче 500 м від житлової забудови;
- пункт повинен бути позначений відповідними тимчасовими дорожніми знаками;
- пункт повинен мати рівну поверхню з поздовжнім та поперечним ухилом не більше 3 проміле;
- на місці розташування пункту повинно бути тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без вибоїн та тріщин;
- пункт повинен мати ширину не менше 7 метрів.
Роботу пересувного пункту повинен забезпечувати персонал з трьох працівників – начальника пункту, оператора та водія.
При невідповідності пункту контролю хоча б одному з перерахованих вище параметрів водій має право відмовитись від проведення ГВК, а в разі його проведення – оскаржити його правомірність в суді (детальніше – у розділі «Звернення до суду»).
2. Вимірювальне та зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинно зберігатися у робочому стані; періодично повинна проводитись повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим тавруванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Перед проведенням перевірки необхідно, щоб вам надали відповідні документи на обладнання. Якщо такі документи відсутні або прострочені, ви маєте право відмовитись від проходження габаритно-вагового контролю.

== Коли можуть бути пред’явлені вимоги щодо стягнення ==

У разі якщо який-небудь параметр транспортного засобу перевищує встановлену [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF «Правил дорожнього руху України»] норму більш ніж на 2%, транспортний засіб буде визнано великоваговим або великогабаритним. Тільки в цьому випадку до власника даного транспортного засобу можуть бути пред'явлені вимоги щодо сплати збору за пересування дорогами країни.
За законом фіксація факту виявлення перевищення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу повинна здійснюватись таким чином:
- оператор пункту габаритно-вагового контролю видає довідку про результати проведення контролю;
- на підставі цієї довідки начальник пункту складає акт про перевищення нормативних параметрів.
Акт повинен бути складений у двох примірниках і підписаний начальником та оператором пункту габаритно-вагового контролю, а також водієм транспортного засобу. Якщо водій відмовиться підписувати акт, про це буде зроблено відмітку в акті.
Сума оплати за проїзд визначається начальником стаціонарного пункту за формулою розрахунків та ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування.

== Що необхідно зробити, аби продовжити поїздку ==

 
1. Якщо габаритно-вагові параметри транспортного засобу не перевищують норму, він може продовжити рух '''негайно.'''
 
2 Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
 
3. Після усунення перевантаження транспортного засобу та/або внесення плати за проїзд, водій транспортного засобу отримає дозвіл на рух.

== Що робити у випадку незаконних дій та фальсифікації результатів ==

 
1. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних пунктах порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів, такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ст. 265-2 КУпАП] Тимчасове затримання транспортних засобів Відповідальність за цілість транспортних засобів, рух яких заборонено, несе перевізник, а у разі перевезення вантажу – вантажовідправник.
 
2. У поясненнях до протоколу про затримання транспортного засобу зазначте наступне:
* Проведення габаритно-вагового контролю вважаю неправомірним, оскільки мій ТЗ не підпадає під поняття великовагового або великогабаритного.
* Проведення габаритно-вагового контролю вважаю неправомірним, оскільки не були порушені надані / були прострочені відповідні документи на обладнання / були наступні вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю (вкажіть, які саме).
 
3. Зафіксуйте все, що відбувається на фото- або відеокамеру, зберіть дані свідків, якщо такі є. Всі ці дані вам знадобляться, аби довести у суді неправомірність дій посадових осіб або порушень при перевірці вашого транспортного засобу.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Суди]]

Оплата/нарахування коштів за використання доріг/автошляхів загальнодержавного значення

2017-03-31T13:18:56Z

Korniienko.kateryna: /* Що робити у випадку незаконних дій та фальсифікації результатів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Закону України «Про автомобільні дороги» №2862-IV від 08.09.2005 року;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/439-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України №439 від 10 вересня 2014 року "Про затвердження Положення про Державну службу автомобільних доріг України»;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року про затвердження «Правил дорожнього руху»;]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/879-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи зі збереження автомобільних доріг загального користування»;]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Законом України «Про автомобільні дороги»] передбачено, що державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, яка є центральним органом виконавчої влади.
Укравтодор відповідно до покладених на нього завдань забезпечує здійснення контролю за ваговими та габаритними параметрами транспортних засобів на автомобільних дорогах та реалізує свої повноваження безпосередньо та через органи управління на місцях.

== Габаритно-ваговий контроль та умови його проходження ==

Габаритно-ваговий контроль здійснюється на автомобільних дорогах загального користування уповноваженими Укравтодором дорожніми підприємствами та організаціями разом з відповідними підрозділами поліції чи Укртрансінспекції, виключно в пунктах габаритно-вагового контролю.
'''Габаритно-ваговий контроль''' – контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів транспортних засобів встановленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Великовагові та великогабаритні ТЗ – транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) і загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, зазначених у Правилах дорожнього руху України: фактична маса – 38 т (на встановлених Укравтодором та Укртрансінспекцією маршрутах – до 40 т; для контейнеровозів – 44 т, на встановлених для них маршрутах – до 46 т), навантаження на одиночну вісь – 11 т, на здвоєні осі – 16 т, на строєні – 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь – 11 т, здвоєні осі – 18 т, строєні – 24 т). Осі вважаються здвоєними (строєними), якщо відстань між ними не перевищує 2,5 метра.
При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його характеристики не перевищують нормативи більш ніж на 2 відсотки (похибка вимірювань).
Повноваження з організації та проведення габаритно-вагового контролю за проїздом автомобільними дорогами загального користування великогабаритних та великовагових транспортних засобів, крім великовагових транспортних засобів, загальна вага яких перевищує 40 тонн та (або) осьове навантаження перевищує 15 тонн.
Співробітники поліції, так само як і працівники пункту контролю, НЕ МАЮТЬ права проводити перевірку габаритно-вагових параметрів транспортних засобів, що не відносяться до великовагових, таких як, наприклад, Газель, Mercedes Sprinter, ЗІЛ «Бичок» і т. п. (тобто ті, які не підпадають під визначення великовагових і великогабаритних ТЗ згідно з критеріями, наведеними вище)
У разі виявлення факту перевищення хоча б одного параметра більш ніж на 2 відсотки, подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, який рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту територією України.
Плата за проїзд справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з, зокрема, вагових параметрів, протяжності маршруту, кількості перевезень протягом 30 днів з моменту визначення плати в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ на день проведення розрахунку та спрямовується до державного бюджету.

== Вимоги до пунктів та обладнання для габаритно-вагового контролю ==

1. Пункти вагового контролю бувають стаціонарними та пересувними. Пам'ятайте, що експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби заборонена, крім випадків, коли такий пункт розташований на освітлених ділянках автомобільних доріг.
Вимоги до пересувних пунктів ГВК, затверджені Технологічним регламентом:
- пункт повинен бути розміщений не ближче 500 м від житлової забудови;
- пункт повинен бути позначений відповідними тимчасовими дорожніми знаками;
- пункт повинен мати рівну поверхню з поздовжнім та поперечним ухилом не більше 3 проміле;
- на місці розташування пункту повинно бути тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без вибоїн та тріщин;
- пункт повинен мати ширину не менше 7 метрів.
Роботу пересувного пункту повинен забезпечувати персонал з трьох працівників – начальника пункту, оператора та водія.
При невідповідності пункту контролю хоча б одному з перерахованих вище параметрів водій має право відмовитись від проведення ГВК, а в разі його проведення – оскаржити його правомірність в суді (детальніше – у розділі «Звернення до суду»).
2. Вимірювальне та зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинно зберігатися у робочому стані; періодично повинна проводитись повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим тавруванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Перед проведенням перевірки необхідно, щоб вам надали відповідні документи на обладнання. Якщо такі документи відсутні або прострочені, ви маєте право відмовитись від проходження габаритно-вагового контролю.

== Коли можуть бути пред’явлені вимоги щодо стягнення ==

У разі якщо який-небудь параметр транспортного засобу перевищує встановлену [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF «Правил дорожнього руху України»] норму більш ніж на 2%, транспортний засіб буде визнано великоваговим або великогабаритним. Тільки в цьому випадку до власника даного транспортного засобу можуть бути пред'явлені вимоги щодо сплати збору за пересування дорогами країни.
За законом фіксація факту виявлення перевищення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу повинна здійснюватись таким чином:
- оператор пункту габаритно-вагового контролю видає довідку про результати проведення контролю;
- на підставі цієї довідки начальник пункту складає акт про перевищення нормативних параметрів.
Акт повинен бути складений у двох примірниках і підписаний начальником та оператором пункту габаритно-вагового контролю, а також водієм транспортного засобу. Якщо водій відмовиться підписувати акт, про це буде зроблено відмітку в акті.
Сума оплати за проїзд визначається начальником стаціонарного пункту за формулою розрахунків та ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування.

== Що необхідно зробити, аби продовжити поїздку ==

1. Якщо габаритно-вагові параметри транспортного засобу не перевищують норму, він може продовжити рух '''негайно.'''
2 Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
3. Після усунення перевантаження транспортного засобу та/або внесення плати за проїзд, водій транспортного засобу отримає дозвіл на рух.

== Що робити у випадку незаконних дій та фальсифікації результатів ==

 
1. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних пунктах порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів, такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ст. 265-2 КУпАП] Тимчасове затримання транспортних засобів Відповідальність за цілість транспортних засобів, рух яких заборонено, несе перевізник, а у разі перевезення вантажу – вантажовідправник.
 
2. У поясненнях до протоколу про затримання транспортного засобу зазначте наступне:
* Проведення габаритно-вагового контролю вважаю неправомірним, оскільки мій ТЗ не підпадає під поняття великовагового або великогабаритного.
* Проведення габаритно-вагового контролю вважаю неправомірним, оскільки не були порушені надані / були прострочені відповідні документи на обладнання / були наступні вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю (вкажіть, які саме).
 
3. Зафіксуйте все, що відбувається на фото- або відеокамеру, зберіть дані свідків, якщо такі є. Всі ці дані вам знадобляться, аби довести у суді неправомірність дій посадових осіб або порушень при перевірці вашого транспортного засобу.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Суди]]

Оплата/нарахування коштів за використання доріг/автошляхів загальнодержавного значення

2017-03-31T13:16:06Z

Korniienko.kateryna: /* Коли можуть бути пред’явлені вимоги щодо стягнення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Закону України «Про автомобільні дороги» №2862-IV від 08.09.2005 року;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/439-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України №439 від 10 вересня 2014 року "Про затвердження Положення про Державну службу автомобільних доріг України»;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року про затвердження «Правил дорожнього руху»;]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/879-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи зі збереження автомобільних доріг загального користування»;]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Законом України «Про автомобільні дороги»] передбачено, що державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, яка є центральним органом виконавчої влади.
Укравтодор відповідно до покладених на нього завдань забезпечує здійснення контролю за ваговими та габаритними параметрами транспортних засобів на автомобільних дорогах та реалізує свої повноваження безпосередньо та через органи управління на місцях.

== Габаритно-ваговий контроль та умови його проходження ==

Габаритно-ваговий контроль здійснюється на автомобільних дорогах загального користування уповноваженими Укравтодором дорожніми підприємствами та організаціями разом з відповідними підрозділами поліції чи Укртрансінспекції, виключно в пунктах габаритно-вагового контролю.
'''Габаритно-ваговий контроль''' – контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів транспортних засобів встановленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Великовагові та великогабаритні ТЗ – транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) і загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, зазначених у Правилах дорожнього руху України: фактична маса – 38 т (на встановлених Укравтодором та Укртрансінспекцією маршрутах – до 40 т; для контейнеровозів – 44 т, на встановлених для них маршрутах – до 46 т), навантаження на одиночну вісь – 11 т, на здвоєні осі – 16 т, на строєні – 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь – 11 т, здвоєні осі – 18 т, строєні – 24 т). Осі вважаються здвоєними (строєними), якщо відстань між ними не перевищує 2,5 метра.
При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його характеристики не перевищують нормативи більш ніж на 2 відсотки (похибка вимірювань).
Повноваження з організації та проведення габаритно-вагового контролю за проїздом автомобільними дорогами загального користування великогабаритних та великовагових транспортних засобів, крім великовагових транспортних засобів, загальна вага яких перевищує 40 тонн та (або) осьове навантаження перевищує 15 тонн.
Співробітники поліції, так само як і працівники пункту контролю, НЕ МАЮТЬ права проводити перевірку габаритно-вагових параметрів транспортних засобів, що не відносяться до великовагових, таких як, наприклад, Газель, Mercedes Sprinter, ЗІЛ «Бичок» і т. п. (тобто ті, які не підпадають під визначення великовагових і великогабаритних ТЗ згідно з критеріями, наведеними вище)
У разі виявлення факту перевищення хоча б одного параметра більш ніж на 2 відсотки, подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, який рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту територією України.
Плата за проїзд справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з, зокрема, вагових параметрів, протяжності маршруту, кількості перевезень протягом 30 днів з моменту визначення плати в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ на день проведення розрахунку та спрямовується до державного бюджету.

== Вимоги до пунктів та обладнання для габаритно-вагового контролю ==

1. Пункти вагового контролю бувають стаціонарними та пересувними. Пам'ятайте, що експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби заборонена, крім випадків, коли такий пункт розташований на освітлених ділянках автомобільних доріг.
Вимоги до пересувних пунктів ГВК, затверджені Технологічним регламентом:
- пункт повинен бути розміщений не ближче 500 м від житлової забудови;
- пункт повинен бути позначений відповідними тимчасовими дорожніми знаками;
- пункт повинен мати рівну поверхню з поздовжнім та поперечним ухилом не більше 3 проміле;
- на місці розташування пункту повинно бути тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без вибоїн та тріщин;
- пункт повинен мати ширину не менше 7 метрів.
Роботу пересувного пункту повинен забезпечувати персонал з трьох працівників – начальника пункту, оператора та водія.
При невідповідності пункту контролю хоча б одному з перерахованих вище параметрів водій має право відмовитись від проведення ГВК, а в разі його проведення – оскаржити його правомірність в суді (детальніше – у розділі «Звернення до суду»).
2. Вимірювальне та зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинно зберігатися у робочому стані; періодично повинна проводитись повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим тавруванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Перед проведенням перевірки необхідно, щоб вам надали відповідні документи на обладнання. Якщо такі документи відсутні або прострочені, ви маєте право відмовитись від проходження габаритно-вагового контролю.

== Коли можуть бути пред’явлені вимоги щодо стягнення ==

У разі якщо який-небудь параметр транспортного засобу перевищує встановлену [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF «Правил дорожнього руху України»] норму більш ніж на 2%, транспортний засіб буде визнано великоваговим або великогабаритним. Тільки в цьому випадку до власника даного транспортного засобу можуть бути пред'явлені вимоги щодо сплати збору за пересування дорогами країни.
За законом фіксація факту виявлення перевищення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу повинна здійснюватись таким чином:
- оператор пункту габаритно-вагового контролю видає довідку про результати проведення контролю;
- на підставі цієї довідки начальник пункту складає акт про перевищення нормативних параметрів.
Акт повинен бути складений у двох примірниках і підписаний начальником та оператором пункту габаритно-вагового контролю, а також водієм транспортного засобу. Якщо водій відмовиться підписувати акт, про це буде зроблено відмітку в акті.
Сума оплати за проїзд визначається начальником стаціонарного пункту за формулою розрахунків та ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування.

== Що необхідно зробити, аби продовжити поїздку ==

1. Якщо габаритно-вагові параметри транспортного засобу не перевищують норму, він може продовжити рух '''негайно.'''
2 Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
3. Після усунення перевантаження транспортного засобу та/або внесення плати за проїзд, водій транспортного засобу отримає дозвіл на рух.

== Що робити у випадку незаконних дій та фальсифікації результатів ==

1. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних пунктах порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів, такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно з ст. 265-2 КУпАП Тимчасове затримання транспортних засобів Відповідальність за цілість транспортних засобів, рух яких заборонено, несе перевізник, а у разі перевезення вантажу – вантажовідправник.
2. У поясненнях до протоколу про затримання транспортного засобу зазначте наступне:
* Проведення габаритно-вагового контролю вважаю неправомірним, оскільки мій ТЗ не підпадає під поняття великовагового або великогабаритного.
* Проведення габаритно-вагового контролю вважаю неправомірним, оскільки не були порушені надані / були прострочені відповідні документи на обладнання / були наступні вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю (вкажіть, які саме).
3. Зафіксуйте все, що відбувається на фото- або відеокамеру, зберіть дані свідків, якщо такі є. Всі ці дані вам знадобляться, аби довести у суді неправомірність дій посадових осіб або порушень при перевірці вашого транспортного засобу.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Суди]]

Оплата/нарахування коштів за використання доріг/автошляхів загальнодержавного значення

2017-03-31T13:14:25Z

Korniienko.kateryna: /* Що робити у випадку незаконних дій та фальсифікації результатів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Закону України «Про автомобільні дороги» №2862-IV від 08.09.2005 року;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/439-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України №439 від 10 вересня 2014 року "Про затвердження Положення про Державну службу автомобільних доріг України»;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року про затвердження «Правил дорожнього руху»;]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/879-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи зі збереження автомобільних доріг загального користування»;]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Законом України «Про автомобільні дороги»] передбачено, що державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, яка є центральним органом виконавчої влади.
Укравтодор відповідно до покладених на нього завдань забезпечує здійснення контролю за ваговими та габаритними параметрами транспортних засобів на автомобільних дорогах та реалізує свої повноваження безпосередньо та через органи управління на місцях.

== Габаритно-ваговий контроль та умови його проходження ==

Габаритно-ваговий контроль здійснюється на автомобільних дорогах загального користування уповноваженими Укравтодором дорожніми підприємствами та організаціями разом з відповідними підрозділами поліції чи Укртрансінспекції, виключно в пунктах габаритно-вагового контролю.
'''Габаритно-ваговий контроль''' – контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів транспортних засобів встановленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Великовагові та великогабаритні ТЗ – транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) і загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, зазначених у Правилах дорожнього руху України: фактична маса – 38 т (на встановлених Укравтодором та Укртрансінспекцією маршрутах – до 40 т; для контейнеровозів – 44 т, на встановлених для них маршрутах – до 46 т), навантаження на одиночну вісь – 11 т, на здвоєні осі – 16 т, на строєні – 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь – 11 т, здвоєні осі – 18 т, строєні – 24 т). Осі вважаються здвоєними (строєними), якщо відстань між ними не перевищує 2,5 метра.
При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його характеристики не перевищують нормативи більш ніж на 2 відсотки (похибка вимірювань).
Повноваження з організації та проведення габаритно-вагового контролю за проїздом автомобільними дорогами загального користування великогабаритних та великовагових транспортних засобів, крім великовагових транспортних засобів, загальна вага яких перевищує 40 тонн та (або) осьове навантаження перевищує 15 тонн.
Співробітники поліції, так само як і працівники пункту контролю, НЕ МАЮТЬ права проводити перевірку габаритно-вагових параметрів транспортних засобів, що не відносяться до великовагових, таких як, наприклад, Газель, Mercedes Sprinter, ЗІЛ «Бичок» і т. п. (тобто ті, які не підпадають під визначення великовагових і великогабаритних ТЗ згідно з критеріями, наведеними вище)
У разі виявлення факту перевищення хоча б одного параметра більш ніж на 2 відсотки, подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, який рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту територією України.
Плата за проїзд справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з, зокрема, вагових параметрів, протяжності маршруту, кількості перевезень протягом 30 днів з моменту визначення плати в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ на день проведення розрахунку та спрямовується до державного бюджету.

== Вимоги до пунктів та обладнання для габаритно-вагового контролю ==

1. Пункти вагового контролю бувають стаціонарними та пересувними. Пам'ятайте, що експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби заборонена, крім випадків, коли такий пункт розташований на освітлених ділянках автомобільних доріг.
Вимоги до пересувних пунктів ГВК, затверджені Технологічним регламентом:
- пункт повинен бути розміщений не ближче 500 м від житлової забудови;
- пункт повинен бути позначений відповідними тимчасовими дорожніми знаками;
- пункт повинен мати рівну поверхню з поздовжнім та поперечним ухилом не більше 3 проміле;
- на місці розташування пункту повинно бути тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без вибоїн та тріщин;
- пункт повинен мати ширину не менше 7 метрів.
Роботу пересувного пункту повинен забезпечувати персонал з трьох працівників – начальника пункту, оператора та водія.
При невідповідності пункту контролю хоча б одному з перерахованих вище параметрів водій має право відмовитись від проведення ГВК, а в разі його проведення – оскаржити його правомірність в суді (детальніше – у розділі «Звернення до суду»).
2. Вимірювальне та зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинно зберігатися у робочому стані; періодично повинна проводитись повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим тавруванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Перед проведенням перевірки необхідно, щоб вам надали відповідні документи на обладнання. Якщо такі документи відсутні або прострочені, ви маєте право відмовитись від проходження габаритно-вагового контролю.

== Коли можуть бути пред’явлені вимоги щодо стягнення ==

У разі якщо який-небудь параметр транспортного засобу перевищує встановлену «Правил дорожнього руху України» норму більш ніж на 2%, транспортний засіб буде визнано великоваговим або великогабаритним. Тільки в цьому випадку до власника даного транспортного засобу можуть бути пред'явлені вимоги щодо сплати збору за пересування дорогами країни.
За законом фіксація факту виявлення перевищення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу повинна здійснюватись таким чином:
- оператор пункту габаритно-вагового контролю видає довідку про результати проведення контролю;
- на підставі цієї довідки начальник пункту складає акт про перевищення нормативних параметрів.
Акт повинен бути складений у двох примірниках і підписаний начальником та оператором пункту габаритно-вагового контролю, а також водієм транспортного засобу. Якщо водій відмовиться підписувати акт, про це буде зроблено відмітку в акті.
Сума оплати за проїзд визначається начальником стаціонарного пункту за формулою розрахунків та ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування.

== Що необхідно зробити, аби продовжити поїздку ==

1. Якщо габаритно-вагові параметри транспортного засобу не перевищують норму, він може продовжити рух '''негайно.'''
2 Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
3. Після усунення перевантаження транспортного засобу та/або внесення плати за проїзд, водій транспортного засобу отримає дозвіл на рух.

== Що робити у випадку незаконних дій та фальсифікації результатів ==

1. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних пунктах порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів, такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно з ст. 265-2 КУпАП Тимчасове затримання транспортних засобів Відповідальність за цілість транспортних засобів, рух яких заборонено, несе перевізник, а у разі перевезення вантажу – вантажовідправник.
2. У поясненнях до протоколу про затримання транспортного засобу зазначте наступне:
* Проведення габаритно-вагового контролю вважаю неправомірним, оскільки мій ТЗ не підпадає під поняття великовагового або великогабаритного.
* Проведення габаритно-вагового контролю вважаю неправомірним, оскільки не були порушені надані / були прострочені відповідні документи на обладнання / були наступні вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю (вкажіть, які саме).
3. Зафіксуйте все, що відбувається на фото- або відеокамеру, зберіть дані свідків, якщо такі є. Всі ці дані вам знадобляться, аби довести у суді неправомірність дій посадових осіб або порушень при перевірці вашого транспортного засобу.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Суди]]

Оплата/нарахування коштів за використання доріг/автошляхів загальнодержавного значення

2017-03-31T13:11:03Z

Korniienko.kateryna: Категорія: Адміністративне право Категорія: Суди

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Закону України «Про автомобільні дороги» №2862-IV від 08.09.2005 року;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/439-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України №439 від 10 вересня 2014 року "Про затвердження Положення про Державну службу автомобільних доріг України»;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року про затвердження «Правил дорожнього руху»;]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/879-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи зі збереження автомобільних доріг загального користування»;]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Законом України «Про автомобільні дороги»] передбачено, що державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, яка є центральним органом виконавчої влади.
Укравтодор відповідно до покладених на нього завдань забезпечує здійснення контролю за ваговими та габаритними параметрами транспортних засобів на автомобільних дорогах та реалізує свої повноваження безпосередньо та через органи управління на місцях.

== Габаритно-ваговий контроль та умови його проходження ==

Габаритно-ваговий контроль здійснюється на автомобільних дорогах загального користування уповноваженими Укравтодором дорожніми підприємствами та організаціями разом з відповідними підрозділами поліції чи Укртрансінспекції, виключно в пунктах габаритно-вагового контролю.
'''Габаритно-ваговий контроль''' – контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів транспортних засобів встановленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Великовагові та великогабаритні ТЗ – транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) і загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, зазначених у Правилах дорожнього руху України: фактична маса – 38 т (на встановлених Укравтодором та Укртрансінспекцією маршрутах – до 40 т; для контейнеровозів – 44 т, на встановлених для них маршрутах – до 46 т), навантаження на одиночну вісь – 11 т, на здвоєні осі – 16 т, на строєні – 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь – 11 т, здвоєні осі – 18 т, строєні – 24 т). Осі вважаються здвоєними (строєними), якщо відстань між ними не перевищує 2,5 метра.
При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його характеристики не перевищують нормативи більш ніж на 2 відсотки (похибка вимірювань).
Повноваження з організації та проведення габаритно-вагового контролю за проїздом автомобільними дорогами загального користування великогабаритних та великовагових транспортних засобів, крім великовагових транспортних засобів, загальна вага яких перевищує 40 тонн та (або) осьове навантаження перевищує 15 тонн.
Співробітники поліції, так само як і працівники пункту контролю, НЕ МАЮТЬ права проводити перевірку габаритно-вагових параметрів транспортних засобів, що не відносяться до великовагових, таких як, наприклад, Газель, Mercedes Sprinter, ЗІЛ «Бичок» і т. п. (тобто ті, які не підпадають під визначення великовагових і великогабаритних ТЗ згідно з критеріями, наведеними вище)
У разі виявлення факту перевищення хоча б одного параметра більш ніж на 2 відсотки, подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, який рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту територією України.
Плата за проїзд справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з, зокрема, вагових параметрів, протяжності маршруту, кількості перевезень протягом 30 днів з моменту визначення плати в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ на день проведення розрахунку та спрямовується до державного бюджету.

== Вимоги до пунктів та обладнання для габаритно-вагового контролю ==

1. Пункти вагового контролю бувають стаціонарними та пересувними. Пам'ятайте, що експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби заборонена, крім випадків, коли такий пункт розташований на освітлених ділянках автомобільних доріг.
Вимоги до пересувних пунктів ГВК, затверджені Технологічним регламентом:
- пункт повинен бути розміщений не ближче 500 м від житлової забудови;
- пункт повинен бути позначений відповідними тимчасовими дорожніми знаками;
- пункт повинен мати рівну поверхню з поздовжнім та поперечним ухилом не більше 3 проміле;
- на місці розташування пункту повинно бути тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без вибоїн та тріщин;
- пункт повинен мати ширину не менше 7 метрів.
Роботу пересувного пункту повинен забезпечувати персонал з трьох працівників – начальника пункту, оператора та водія.
При невідповідності пункту контролю хоча б одному з перерахованих вище параметрів водій має право відмовитись від проведення ГВК, а в разі його проведення – оскаржити його правомірність в суді (детальніше – у розділі «Звернення до суду»).
2. Вимірювальне та зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинно зберігатися у робочому стані; періодично повинна проводитись повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим тавруванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Перед проведенням перевірки необхідно, щоб вам надали відповідні документи на обладнання. Якщо такі документи відсутні або прострочені, ви маєте право відмовитись від проходження габаритно-вагового контролю.

== Коли можуть бути пред’явлені вимоги щодо стягнення ==

У разі якщо який-небудь параметр транспортного засобу перевищує встановлену «Правил дорожнього руху України» норму більш ніж на 2%, транспортний засіб буде визнано великоваговим або великогабаритним. Тільки в цьому випадку до власника даного транспортного засобу можуть бути пред'явлені вимоги щодо сплати збору за пересування дорогами країни.
За законом фіксація факту виявлення перевищення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу повинна здійснюватись таким чином:
- оператор пункту габаритно-вагового контролю видає довідку про результати проведення контролю;
- на підставі цієї довідки начальник пункту складає акт про перевищення нормативних параметрів.
Акт повинен бути складений у двох примірниках і підписаний начальником та оператором пункту габаритно-вагового контролю, а також водієм транспортного засобу. Якщо водій відмовиться підписувати акт, про це буде зроблено відмітку в акті.
Сума оплати за проїзд визначається начальником стаціонарного пункту за формулою розрахунків та ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування.

== Що необхідно зробити, аби продовжити поїздку ==

1. Якщо габаритно-вагові параметри транспортного засобу не перевищують норму, він може продовжити рух '''негайно.'''
2 Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
3. Після усунення перевантаження транспортного засобу та/або внесення плати за проїзд, водій транспортного засобу отримає дозвіл на рух.

== Що робити у випадку незаконних дій та фальсифікації результатів ==

1. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних пунктах порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів, такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно з ст. 265-2 КУпАП Тимчасове затримання транспортних засобів Відповідальність за цілість транспортних засобів, рух яких заборонено, несе перевізник, а у разі перевезення вантажу – вантажовідправник.
2. У поясненнях до протоколу про затримання транспортного засобу зазначте наступне:
* Проведення габаритно-вагового контролю вважаю неправомірним, оскільки мій ТЗ не підпадає під поняття великовагового або великогабаритного.
* Проведення габаритно-вагового контролю вважаю неправомірним, оскільки не були.
порушені надані / були прострочені відповідні документи на обладнання / були наступні вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю (вкажіть, які саме).
3. Зафіксуйте все, що відбувається на фото- або відеокамеру, зберіть дані свідків, якщо такі є. Всі ці дані вам знадобляться, аби довести у суді неправомірність дій посадових осіб або порушень при перевірці вашого транспортного засобу.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Суди]]

Кримінальна відповідальність за зайняття незаконною діяльністю з організації або проведення азартних ігор, лотерей

2017-03-31T12:56:53Z

Korniienko.kateryna: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1334-17 Закон України «Про заборону гральног...

== Нормативна база ==

 
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1334-17 Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні».]
 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України.]

== Визначення поняття гральний бізнес ==
 
15 травня 2009 року Верховною Радою України було прийнято [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1334-17 Закон «Про заборону грального бізнесу в Україні]», яким було введено суворі обмеження щодо діяльності, пов’язаної з організацію і проведенням азартних ігор.
 
'''Гральний бізнес''' це діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1334-17 ст. 1 ЗУ "Про заборону грального бізнесу в Україні")].

== Відповідальність за порушення вимог закону про гральний бізнес ==

 
До суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
 
Застосування зазначених фінансових санкцій, '''здійснюється за рішенням суду''', ухваленим за позовом органів міліції та/або органів доходів і зборів. (ст. 3 ЗУ «Про заборону грального бізнесу в Україні»).Разом з цим, згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 203 Кримінального кодексу України], зайняття гральним бізнесом - карається штрафом від десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за зайняття гральним бізнесом, - '''караються штрафом від сорока тисяч до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Застосування заходів виховного характеру відносно малолітніх осіб

2017-03-31T12:39:30Z

Korniienko.kateryna: Створена сторінка: Нормативно-правова база 1. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va005700-04 Постанова Пленуму Верховного...

Нормативно-правова база

 
1. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va005700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх»;]
 
2. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 року, № 435-IV;]
 
3. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України, прийнятий 5 квітня 2001 року, № 2341-III;]
 
4. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України, прийнятий 13.04.2012 року, №4651-VI.]

== Поняття терміну примусові заходи виховного характеру ==

Примусовими заходами виховного характеру є певні заходи, які застосовуються до неповнолітнього в разі вчинення такою особою кримінального правопорушення, які полягають у звільненні від кримінальної відповідальності, або застосуванні відповідного заходу адміністративного впливу.
Відповідно статті 31 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України,] малолітньою є фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років. В силу положень статті 34 ЦК України, повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття), таким чином вік неповнолітньою особи встановлюється з чотирнадцяти до вісімнадцяти років, за виключенням випадків встановлених Законом.

== Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру. ==

Відповідно до ст. 97 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

== Мета застосування примусових заходів виховного характеру ==

Метою застосування примусових заходів виховного характеру є забезпечення інтересів неповнолітнього, які полягають в одержанні ним необхідного виховання, освіти, лікування, захисту від насильства та жорстокості, соціальної допомоги, а також у наявності можливості пристосуватися до реалій навколишнього життя, підвищити свій культурний, соціальний та загальноосвітній рівень, набути професії та працевлаштуватися.

== Звільнення від кримінальної відповідальності ==

Неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру (ч.2 ст. 105 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).
Відповідно до ч. 2 ст. 105 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] примусові заходи виховного характеру, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною ККУ.

== Види примусових заходів виховного характеру ==

Суд може застосовувати до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру як:
# застереження;
# обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
# передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
# покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;
# направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.
До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру. '''Тривалість таких заходів, як обмеження дозвілля та передача під нагляд, встановлюється судом.'''
'''Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя.'''

== Відповідальність за ухилення від виконання примусових заходів виховного характеру. ==

У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Стаття 97 ККУ]).

== Розгляд справ щодо застосування примусових заходів виховного характеру ==

Про час і місце розгляду справи про застосування до неповнолітнього примусового заходу виховного характеру суд повідомляє службу у справах неповнолітніх та кримінальну міліцію у справах дітей. У судовому засіданні представники цих органів, зокрема, висловлюють думку про те, який саме примусовий захід виховного характеру буде в конкретному випадку найбільш ефективним ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-06 п.16 постанови ПВСУ від 15 травня 2006 р. № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру»]).

Під час досудового слідства та розгляду в суді справи про застосування примусових заходів виховного характеру крім обставин, зазначених у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 64 Кримінально-процесуального кодексу України], необхідно повно й усебічно з’ясувати:

• дані про особу неповнолітнього – вік (число, місяць, рік народження, які мають бути підтверджені долученими до справи копіями свідоцтва чи актового запису про народження), інші біографічні дані; вікові і психологічні особливості (темперамент, рівень загального розвитку, інтереси, ціннісні орієнтації та ін.); стан здоров’я; соціальну (суспільну) характеристику (взаємовідносини в сім’ї та колективі, ставлення до праці, навчання, участь у суспільному житті тощо). За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов’язану із психічним захворюванням, має бути також з’ясовано, чи здатний він повністю усвідомлювати значення своїх дій і якою мірою може керувати ними, для чого в разі потреби призначають експертизу за участю спеціалістів у галузі дитячої та юнацької психології або ж експертів-психіатрів;
• ставлення неповнолітнього до наслідків діяння, яке він учинив;
• дані про батьків неповнолітнього (наявність у них судимостей, позбавлення їх батьківських прав, їхній спосіб життя, здатність забезпечити виховний вплив на неповнолітнього та постійний контроль за його поведінкою);
• обставини, що негативно впливали на виховання неповнолітнього;
• наявність дорослих підбурювачів та інших осіб, які втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність». ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-06 п.18 постанови ПВСУ від 15 травня 2006 р. № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру»]).

[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх]]
[[Категорія: Суди]]

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

2017-03-01T08:30:58Z

Korniienko.kateryna: /* Мета та підстави проведення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Наказ Міністерства Охорони Здоров’я України від 17.01.1995 року №6 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0219-02 Наказ Міністерства Охорони Здоров’я України N 397 від 08.10.2001 року «Порядок проведення судово-психіатричної експертизи»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України «Про судову експертизу»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальним кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України «Про адміністративні правопорушення»]

== Судово психіатрична експертиза ==
'''Судово-психіатрична експертиза''' — це науково-практичне дослідження, що здійснюється за постановою уповноважених органів або за ухвалою суду судово-психіатричним експертом з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи.

== Мета та підстави проведення ==

Судово-психіатрична експертиза призначається ''органами досудового слідства та суду'' і проводиться за їх відповідним рішенням з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи. Предметом експертизи є визначення психічного стану осіб, яким призначено експертизу, у конкретні проміжки часу і відносно певних обставин, що становлять інтерес для органів слідства та суду. 

Слідчий, прокурор зобов’язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. 

'''Такими обставинами, зокрема, є:'''
# наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;
# поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо). 

У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.

== Види судово-психіатричної експертизи ==
Експертиза може проводитись амбулаторно (у тому числі посмертно), стаціонарно, у судовому засіданні. Крім того експертиза може бути первинна, додаткова і повторна.

Первинною є експертиза, яка призначається у даній справі з даних питань уперше.

Додатковою є експертиза, яка призначається для вирішення окремих питань, які не були поставлені при первинній експертизі, а також у разі неповноти або недостатньої якості первинної експертизи, і проведення її доручається експертам у тому самому або іншому складі.

Повторною є експертиза, яка призначається, якщо висновок первинної експертизи суперечить матеріалам справи, викликає сумніви щодо його правильності і визнаний органами дізнання, слідчим, прокурором, судом необґрунтованим. Призначення повторної експертизи повинно бути мотивоване, а її проведення доручається іншому більш кваліфікованому складу експертів.

== Суб’єкт проведення експертизи ==
Експертиза проводиться в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, центрах судово-психіатричних експертиз, відділеннях (амбулаторних, стаціонарних експертиз), які є структурними підрозділами психоневрологічних (психіатричних) лікарень, психоневрологічних диспансерів. Зазначені заклади охорони здоров'я виконують функції судово-експертних установ або підрозділів.

Безпосереднє дослідження в експертній установі (підрозділі) доручається лікарю - судово-психіатричному експерту одноособово або у складі амбулаторних (стаціонарних) судово-психіатричних експертних комісій.

== Порядок проведення ==
Учасник процесу на підставі окремих матеріалів справи, що викликають сумнів в осудності та психічній повноцінності обвинувачуваного своїм вмотивованим рішенням призначає проведення цього виду експертизи. При цьому орган, який призначив експертизу, обов'язково надає експерту матеріали, що спонукають до сумнівів щодо осудності обвинувачуваного.

Початок виконання експертизи відлічується з моменту, коли експерт отримав усі необхідні об'єкти експертизи для того, щоб дати відповіді на поставлені запитання. Завершенням судово-психіатричного дослідження вважається день огляду підекспертного експертною комісією і прийняття нею остаточного рішення.

Експерт не має права розголошувати дані попереднього слідства чи дізнання, які стали відомі йому у зв'язку з проведенням експертизи. За розголошення цих даних, ухиляння чи відмову надати висновки, а також за надання неправдивого висновку експерт несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичною підставою для проведення цієї експертизи є постанова (ухвала) про її призначення, винесена особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором або суддею, які підлягають оскарженню в порядку встановленому Законом.

[[Категорія:Кримінальне право]]

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

2017-03-01T08:30:00Z

Korniienko.kateryna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Наказ Міністерства Охорони Здоров’я України від 17.01.1995 року №6 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0219-02 Наказ Міністерства Охорони Здоров’я України N 397 від 08.10.2001 року «Порядок проведення судово-психіатричної експертизи»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України «Про судову експертизу»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальним кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України «Про адміністративні правопорушення»]

== Судово психіатрична експертиза ==
'''Судово-психіатрична експертиза''' — це науково-практичне дослідження, що здійснюється за постановою уповноважених органів або за ухвалою суду судово-психіатричним експертом з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи.

== Мета та підстави проведення ==

Судово-психіатрична експертиза призначається ''органами досудового слідства та суду'' і проводиться за їх відповідним рішенням з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи. Предметом експертизи є визначення психічного стану осіб, яким призначено експертизу, у конкретні проміжки часу і відносно певних обставин, що становлять інтерес для органів слідства та суду. 

Слідчий, прокурор зобов’язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. 

Такими обставинами, зокрема, є:
# наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;
# поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо). 

У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.

== Види судово-психіатричної експертизи ==
Експертиза може проводитись амбулаторно (у тому числі посмертно), стаціонарно, у судовому засіданні. Крім того експертиза може бути первинна, додаткова і повторна.

Первинною є експертиза, яка призначається у даній справі з даних питань уперше.

Додатковою є експертиза, яка призначається для вирішення окремих питань, які не були поставлені при первинній експертизі, а також у разі неповноти або недостатньої якості первинної експертизи, і проведення її доручається експертам у тому самому або іншому складі.

Повторною є експертиза, яка призначається, якщо висновок первинної експертизи суперечить матеріалам справи, викликає сумніви щодо його правильності і визнаний органами дізнання, слідчим, прокурором, судом необґрунтованим. Призначення повторної експертизи повинно бути мотивоване, а її проведення доручається іншому більш кваліфікованому складу експертів.

== Суб’єкт проведення експертизи ==
Експертиза проводиться в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, центрах судово-психіатричних експертиз, відділеннях (амбулаторних, стаціонарних експертиз), які є структурними підрозділами психоневрологічних (психіатричних) лікарень, психоневрологічних диспансерів. Зазначені заклади охорони здоров'я виконують функції судово-експертних установ або підрозділів.

Безпосереднє дослідження в експертній установі (підрозділі) доручається лікарю - судово-психіатричному експерту одноособово або у складі амбулаторних (стаціонарних) судово-психіатричних експертних комісій.

== Порядок проведення ==
Учасник процесу на підставі окремих матеріалів справи, що викликають сумнів в осудності та психічній повноцінності обвинувачуваного своїм вмотивованим рішенням призначає проведення цього виду експертизи. При цьому орган, який призначив експертизу, обов'язково надає експерту матеріали, що спонукають до сумнівів щодо осудності обвинувачуваного.

Початок виконання експертизи відлічується з моменту, коли експерт отримав усі необхідні об'єкти експертизи для того, щоб дати відповіді на поставлені запитання. Завершенням судово-психіатричного дослідження вважається день огляду підекспертного експертною комісією і прийняття нею остаточного рішення.

Експерт не має права розголошувати дані попереднього слідства чи дізнання, які стали відомі йому у зв'язку з проведенням експертизи. За розголошення цих даних, ухиляння чи відмову надати висновки, а також за надання неправдивого висновку експерт несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичною підставою для проведення цієї експертизи є постанова (ухвала) про її призначення, винесена особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором або суддею, які підлягають оскарженню в порядку встановленому Законом.

[[Категорія:Кримінальне право]]

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

2017-03-01T08:29:35Z

Korniienko.kateryna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Наказ Міністерства Охорони Здоров’я України від 17.01.1995 року №6 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0219-02 Наказ Міністерства Охорони Здоров’я України N 397 від 08.10.2001 року «Порядок проведення судово-психіатричної експертизи»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України «Про судову експертизу»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальним кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України «Про адміністративні правопорушення»]

== Судово психіатрична експертиза ==
'''Судово-психіатрична експертиза''' — це науково-практичне дослідження, що здійснюється за постановою уповноважених органів або за ухвалою суду судово-психіатричним експертом з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи.

== Мета та підстави проведення ==

Судово-психіатрична експертиза призначається ''органами досудового слідства та суду'' і проводиться за їх відповідним рішенням з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи. Предметом експертизи є визначення психічного стану осіб, яким призначено експертизу, у конкретні проміжки часу і відносно певних обставин, що становлять інтерес для органів слідства та суду. 

Слідчий, прокурор зобов’язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. 

Такими обставинами, зокрема, є:
# наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;
# поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо). 

У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.

== Види судово-психіатричної експертизи ==
Експертиза може проводитись амбулаторно (у тому числі посмертно), стаціонарно, у судовому засіданні. Крім того експертиза може бути первинна, додаткова і повторна.

Первинною є експертиза, яка призначається у даній справі з даних питань уперше.

Додатковою є експертиза, яка призначається для вирішення окремих питань, які не були поставлені при первинній експертизі, а також у разі неповноти або недостатньої якості первинної експертизи, і проведення її доручається експертам у тому самому або іншому складі.

Повторною є експертиза, яка призначається, якщо висновок первинної експертизи суперечить матеріалам справи, викликає сумніви щодо його правильності і визнаний органами дізнання, слідчим, прокурором, судом необґрунтованим. Призначення повторної експертизи повинно бути мотивоване, а її проведення доручається іншому більш кваліфікованому складу експертів.

== Суб’єкт проведення експертизи ==
Експертиза проводиться в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, центрах судово-психіатричних експертиз, відділеннях (амбулаторних, стаціонарних експертиз), які є структурними підрозділами психоневрологічних (психіатричних) лікарень, психоневрологічних диспансерів. Зазначені заклади охорони здоров'я виконують функції судово-експертних установ або підрозділів.

Безпосереднє дослідження в експертній установі (підрозділі) доручається лікарю - судово-психіатричному експерту одноособово або у складі амбулаторних (стаціонарних) судово-психіатричних експертних комісій.

== Порядок проведення ==
Учасник процесу на підставі окремих матеріалів справи, що викликають сумнів в осудності та психічній повноцінності обвинувачуваного своїм вмотивованим рішенням призначає проведення цього виду експертизи. При цьому орган, який призначив експертизу, обов'язково надає експерту матеріали, що спонукають до сумнівів щодо осудності обвинувачуваного.

Початок виконання експертизи відлічується з моменту, коли експерт отримав усі необхідні об'єкти експертизи для того, щоб дати відповіді на поставлені запитання. Завершенням судово-психіатричного дослідження вважається день огляду підекспертного експертною комісією і прийняття нею остаточного рішення.

Експерт не має права розголошувати дані попереднього слідства чи дізнання, які стали відомі йому у зв'язку з проведенням експертизи. За розголошення цих даних, ухиляння чи відмову надати висновки, а також за надання неправдивого висновку експерт несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичною підставою для проведення цієї експертизи є постанова (ухвала) про її призначення, винесена особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором або суддею, які підлягають оскарженню в порядку встановленому Законом.

[[Категорія:Кримінальне право]]

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

2017-03-01T08:27:45Z

Korniienko.kateryna: /* Судово психіатрична експертиза */

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

2017-03-01T08:27:07Z

Korniienko.kateryna: /* Мета та підстави проведення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Наказ Міністерства Охорони Здоров’я України від 17.01.1995 року №6 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0219-02 Наказ Міністерства Охорони Здоров’я України N 397 від 08.10.2001 року «Порядок проведення судово-психіатричної експертизи»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України «Про судову експертизу»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальним кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України «Про адміністративні правопорушення»]

== Судово психіатрична експертиза ==
'''Судово-психіатрична експертиза''' — це науково-практичне дослідження, що здійснюється за постановою уповноважених органів або за ухвалою суду судово-психіатричним експертом з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи.

== Мета та підстави проведення == 

Судово-психіатрична експертиза призначається ''органами досудового слідства та суду'' і проводиться за їх відповідним рішенням з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи. Предметом експертизи є визначення психічного стану осіб, яким призначено експертизу, у конкретні проміжки часу і відносно певних обставин, що становлять інтерес для органів слідства та суду. 

Слідчий, прокурор зобов’язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. 

Такими обставинами, зокрема, є:
# наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;
# поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо). 

У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.

== Види судово-психіатричної експертизи ==
Експертиза може проводитись амбулаторно (у тому числі посмертно), стаціонарно, у судовому засіданні. Крім того експертиза може бути первинна, додаткова і повторна.

Первинною є експертиза, яка призначається у даній справі з даних питань уперше.

Додатковою є експертиза, яка призначається для вирішення окремих питань, які не були поставлені при первинній експертизі, а також у разі неповноти або недостатньої якості первинної експертизи, і проведення її доручається експертам у тому самому або іншому складі.

Повторною є експертиза, яка призначається, якщо висновок первинної експертизи суперечить матеріалам справи, викликає сумніви щодо його правильності і визнаний органами дізнання, слідчим, прокурором, судом необґрунтованим. Призначення повторної експертизи повинно бути мотивоване, а її проведення доручається іншому більш кваліфікованому складу експертів.

== Суб’єкт проведення експертизи ==
Експертиза проводиться в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, центрах судово-психіатричних експертиз, відділеннях (амбулаторних, стаціонарних експертиз), які є структурними підрозділами психоневрологічних (психіатричних) лікарень, психоневрологічних диспансерів. Зазначені заклади охорони здоров'я виконують функції судово-експертних установ або підрозділів.

Безпосереднє дослідження в експертній установі (підрозділі) доручається лікарю - судово-психіатричному експерту одноособово або у складі амбулаторних (стаціонарних) судово-психіатричних експертних комісій.

== Порядок проведення ==
Учасник процесу на підставі окремих матеріалів справи, що викликають сумнів в осудності та психічній повноцінності обвинувачуваного своїм вмотивованим рішенням призначає проведення цього виду експертизи. При цьому орган, який призначив експертизу, обов'язково надає експерту матеріали, що спонукають до сумнівів щодо осудності обвинувачуваного.

Початок виконання експертизи відлічується з моменту, коли експерт отримав усі необхідні об'єкти експертизи для того, щоб дати відповіді на поставлені запитання. Завершенням судово-психіатричного дослідження вважається день огляду підекспертного експертною комісією і прийняття нею остаточного рішення.

Експерт не має права розголошувати дані попереднього слідства чи дізнання, які стали відомі йому у зв'язку з проведенням експертизи. За розголошення цих даних, ухиляння чи відмову надати висновки, а також за надання неправдивого висновку експерт несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичною підставою для проведення цієї експертизи є постанова (ухвала) про її призначення, винесена особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором або суддею, які підлягають оскарженню в порядку встановленому Законом.

[[Категорія:Кримінальне право]]

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

2017-03-01T08:26:07Z

Korniienko.kateryna: /* Мета та підстави проведення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Наказ Міністерства Охорони Здоров’я України від 17.01.1995 року №6 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0219-02 Наказ Міністерства Охорони Здоров’я України N 397 від 08.10.2001 року «Порядок проведення судово-психіатричної експертизи»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України «Про судову експертизу»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальним кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України «Про адміністративні правопорушення»]

== Судово психіатрична експертиза ==
'''Судово-психіатрична експертиза''' — це науково-практичне дослідження, що здійснюється за постановою уповноважених органів або за ухвалою суду судово-психіатричним експертом з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи.

== Мета та підстави проведення ==
Судово-психіатрична експертиза призначається ''органами досудового слідства та суду'' і проводиться за їх відповідним рішенням з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи. Предметом експертизи є визначення психічного стану осіб, яким призначено експертизу, у конкретні проміжки часу і відносно певних обставин, що становлять інтерес для органів слідства та суду.

Слідчий, прокурор зобов’язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Такими обставинами, зокрема, є:
# наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;
# поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.

== Види судово-психіатричної експертизи ==
Експертиза може проводитись амбулаторно (у тому числі посмертно), стаціонарно, у судовому засіданні. Крім того експертиза може бути первинна, додаткова і повторна.

Первинною є експертиза, яка призначається у даній справі з даних питань уперше.

Додатковою є експертиза, яка призначається для вирішення окремих питань, які не були поставлені при первинній експертизі, а також у разі неповноти або недостатньої якості первинної експертизи, і проведення її доручається експертам у тому самому або іншому складі.

Повторною є експертиза, яка призначається, якщо висновок первинної експертизи суперечить матеріалам справи, викликає сумніви щодо його правильності і визнаний органами дізнання, слідчим, прокурором, судом необґрунтованим. Призначення повторної експертизи повинно бути мотивоване, а її проведення доручається іншому більш кваліфікованому складу експертів.

== Суб’єкт проведення експертизи ==
Експертиза проводиться в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, центрах судово-психіатричних експертиз, відділеннях (амбулаторних, стаціонарних експертиз), які є структурними підрозділами психоневрологічних (психіатричних) лікарень, психоневрологічних диспансерів. Зазначені заклади охорони здоров'я виконують функції судово-експертних установ або підрозділів.

Безпосереднє дослідження в експертній установі (підрозділі) доручається лікарю - судово-психіатричному експерту одноособово або у складі амбулаторних (стаціонарних) судово-психіатричних експертних комісій.

== Порядок проведення ==
Учасник процесу на підставі окремих матеріалів справи, що викликають сумнів в осудності та психічній повноцінності обвинувачуваного своїм вмотивованим рішенням призначає проведення цього виду експертизи. При цьому орган, який призначив експертизу, обов'язково надає експерту матеріали, що спонукають до сумнівів щодо осудності обвинувачуваного.

Початок виконання експертизи відлічується з моменту, коли експерт отримав усі необхідні об'єкти експертизи для того, щоб дати відповіді на поставлені запитання. Завершенням судово-психіатричного дослідження вважається день огляду підекспертного експертною комісією і прийняття нею остаточного рішення.

Експерт не має права розголошувати дані попереднього слідства чи дізнання, які стали відомі йому у зв'язку з проведенням експертизи. За розголошення цих даних, ухиляння чи відмову надати висновки, а також за надання неправдивого висновку експерт несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичною підставою для проведення цієї експертизи є постанова (ухвала) про її призначення, винесена особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором або суддею, які підлягають оскарженню в порядку встановленому Законом.

[[Категорія:Кримінальне право]]

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

2017-03-01T08:25:00Z

Korniienko.kateryna: /* Мета та підстави проведення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Наказ Міністерства Охорони Здоров’я України від 17.01.1995 року №6 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0219-02 Наказ Міністерства Охорони Здоров’я України N 397 від 08.10.2001 року «Порядок проведення судово-психіатричної експертизи»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України «Про судову експертизу»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальним кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України «Про адміністративні правопорушення»]

== Судово психіатрична експертиза ==
'''Судово-психіатрична експертиза''' — це науково-практичне дослідження, що здійснюється за постановою уповноважених органів або за ухвалою суду судово-психіатричним експертом з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи.

== Мета та підстави проведення ==
Судово-психіатрична експертиза призначається ''органами досудового слідства та суду'' і проводиться за їх відповідним рішенням з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи. Предметом експертизи є визначення психічного стану осіб, яким призначено експертизу, у конкретні проміжки часу і відносно певних обставин, що становлять інтерес для органів слідства та суду.

Слідчий, прокурор зобов’язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Такими обставинами, зокрема, є:
# наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;
# поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.

== Види судово-психіатричної експертизи ==
Експертиза може проводитись амбулаторно (у тому числі посмертно), стаціонарно, у судовому засіданні. Крім того експертиза може бути первинна, додаткова і повторна.

Первинною є експертиза, яка призначається у даній справі з даних питань уперше.

Додатковою є експертиза, яка призначається для вирішення окремих питань, які не були поставлені при первинній експертизі, а також у разі неповноти або недостатньої якості первинної експертизи, і проведення її доручається експертам у тому самому або іншому складі.

Повторною є експертиза, яка призначається, якщо висновок первинної експертизи суперечить матеріалам справи, викликає сумніви щодо його правильності і визнаний органами дізнання, слідчим, прокурором, судом необґрунтованим. Призначення повторної експертизи повинно бути мотивоване, а її проведення доручається іншому більш кваліфікованому складу експертів.

== Суб’єкт проведення експертизи ==
Експертиза проводиться в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, центрах судово-психіатричних експертиз, відділеннях (амбулаторних, стаціонарних експертиз), які є структурними підрозділами психоневрологічних (психіатричних) лікарень, психоневрологічних диспансерів. Зазначені заклади охорони здоров'я виконують функції судово-експертних установ або підрозділів.

Безпосереднє дослідження в експертній установі (підрозділі) доручається лікарю - судово-психіатричному експерту одноособово або у складі амбулаторних (стаціонарних) судово-психіатричних експертних комісій.

== Порядок проведення ==
Учасник процесу на підставі окремих матеріалів справи, що викликають сумнів в осудності та психічній повноцінності обвинувачуваного своїм вмотивованим рішенням призначає проведення цього виду експертизи. При цьому орган, який призначив експертизу, обов'язково надає експерту матеріали, що спонукають до сумнівів щодо осудності обвинувачуваного.

Початок виконання експертизи відлічується з моменту, коли експерт отримав усі необхідні об'єкти експертизи для того, щоб дати відповіді на поставлені запитання. Завершенням судово-психіатричного дослідження вважається день огляду підекспертного експертною комісією і прийняття нею остаточного рішення.

Експерт не має права розголошувати дані попереднього слідства чи дізнання, які стали відомі йому у зв'язку з проведенням експертизи. За розголошення цих даних, ухиляння чи відмову надати висновки, а також за надання неправдивого висновку експерт несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичною підставою для проведення цієї експертизи є постанова (ухвала) про її призначення, винесена особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором або суддею, які підлягають оскарженню в порядку встановленому Законом.

[[Категорія:Кримінальне право]]

Заподіяння побоїв, мук і мордувань. Встановлення факту вчинення відповідних дій

2017-03-01T08:23:18Z

Korniienko.kateryna: /* Вартість */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень]
== Побої і мордування ==
'''Побої і мордування''' - умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 Стаття 126 ККУ]).
Удар – це одноразовий різкий вплив на тіло людини за допомогою певного предмета або частини тіла (руки, ноги, голови), що завдає фізичного болю.
Побої – багаторазове (два та більше разів) завдання ударів по тілу потерпілого, що не спричинило тілесних ушкоджень.
Інші насильницькі дії – це фізичний вплив на людину (крім удару та побоїв), який викликає болісні відчуття (викручування кінцівок, защемлення різних частин тіла будь-якими пристроями, виривання волосся тощо), однак не спричиняє тілесних ушкоджень.

Завдання удару, побоїв, вчинення інших насильницьких дій утворюють даний склад злочину за двох умов, а саме тоді, коли вони: 
а) завдали потерпілому фізичного болю; 
б) не спричинили тілесних ушкоджень.

Під фізичним болем розуміється такий психічний стан особи, який характеризується стражданнями, спричиненими фізичним впливом на його тіло.
Удари, побої та інші насильницькі дії не становлять особливого виду ушкоджень, тому не спричинення тілесних ушкоджень є другою умовою їх кваліфікації за ст. 126 Кримінального кодексу України. Якщо після цих протиправних дій на тілі потерпілого залишились ушкодження, зафіксовані в установленому законом порядку, їх слід оцінювати за ступенем тяжкості, виходячи із звичайних ознак, і залежно від ступеня тяжкості кваліфікувати, відповідно, за ст. 121, 122, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 125 КК України].

Якщо удар, побої або інші насильницькі дії не завдали потерпілому фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вони не визнаються злочином.

У разі, коли побої або інші насильницькі дії є ознакою об'єктивної сторони Іншого злочину, їх вчинення слід кваліфікувати за статтею (частиною статті), яка передбачає відповідальність за цей злочин (наприклад, частинами другими ст. ст. 345, 346, 350, 377, 405, ч. 1 ст. 406 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).
Злочин є ''закінченим'' із моменту, коли потерпілому заподіяно сильного фізичного болю, фізичного чи морального страждань.

== Відповідальність ==
Заподіяння побоїв і мордувань '''карається''' штрафом до ''п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів'' громадян або громадськими роботами на строк ''до двохсот годин'', або ''виправними роботами на строк до одного року''.
Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - '''караються''' обмеженням волі на строк ''до п'яти років'' або позбавленням волі ''на той самий строк'' згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1475487080837901 ст. 126 ККУ].

== Медичний огляд ==
Викликати швидку допомогу, або самостійно звернутись до найближчого закладу охорони здоров’я, для фіксації скарг на погане самопочуття в результаті протиправних дій кривдника, фіксації та детальний опит травми в разі спричинення такої.
Треба проконтролювати щоб медики уважно оглянули і докладно описали в документах всі наявні тілесні ушкодження, а при їх відсутності - місця і площа больових відчуттів, куди припадали удари і травмуючі дії.
У разі якщо в результаті побоїв довелося лікуватися і піти на лікарняний, необхідно знову ж проконтролювати, щоб в медичних документах були зафіксовані отримані тілесні ушкодження і виникли від них наслідки для здоров`я.
Пізніше всі ці медичні довідки та документи з усіх медичних установ, де була отримана будь-яка лікарська допомога, потрібно буде долучити ''до матеріалів провадження'' в якості об`єктивних доказів.
Особливістю даної категорії справ є те, що судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження як заподіяння мук і мордування, тому що це не входить до його компетенції. Судово-медичний експерт повинен у таких випадках встановити наявність, характер, локалізацію, кількість ушкоджень, одночасність чи різночасність їх утворення, особливості ушкоджуючих предметів, механізм їх дії, а також ступінь тяжкості ушкоджень (п.3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Наказу МОЗУ №6 від 17.01.1995 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень]).

== Звернення до поліції ==
Дзвінок на «102» фіксується і записується автоматично, час вчинення правопорушення.
Обов`язково написати заяву в поліцію, з відміткою правоохоронного органу про час і місце її реєстрації. Негайно після конфлікту викликати співробітників поліції на місце події, які належним чином оформляють початкові матеріали перевірки, складають протокол огляду місця події, опитують очевидців події та інше.
Вимагайте, щоб був складений протокол огляду місця події з вашою участю, фотографування обстановки і слідів боротьби, вилучення знаряддя вчинення правопорушення та одягу, в яких знаходилися потерпілий і нападник, і на яких можуть бути сліди їх взаємного контакту.

'''Обов`язково''' отримайте від поліцейських направлення на судово-медичну експертизу, і як можна швидше поїдьте на огляд до фахівців-експертів.
Складіть і подайте начальнику підрозділу поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення, отримаєте талон-повідомлення, де буде вказано номер реєстрації заяви.
За даним номером можна буде дізнатися про подальший перебіг перевірки. Рішення за зверненням має бути прийнято територіальним управлінням поліції в трьох- або десятидобовий термін. Якщо правоохоронці з яких-небудь причин не проведуть відповідні слідчі дії , тоді необхідно, обов’язково в письмовому вигляді подати клопотання про проведення певних слідчих дій, або скаргу на бездіяльність слідчого начальнику, прокурору, або суд.
Особливістю даної категорії справ є те, що вони в силу статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1475487080837901 477 КК України] порушуються слідчим, прокурором лише на підставі заяви особи, якій спричинено фізичного болю, та відносяться до проваджень приватного обвинувачення.

== Хто має право звертатись ==
Фізична особа якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної шкоди.

== Вартість ==
Звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення відносно особи дій передбачених статтею [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1475487080837901 126 КК України] є безкоштовним, та гарантується Державою. Вартість судово-медичної експертиза в межах кримінального провадження, за направленням слідчого, прокурора проводиться безоплатно, а всі витрати пов’язані з такою, покладаються на винну особу судовим рішенням.

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎]]

Заподіяння побоїв, мук і мордувань. Встановлення факту вчинення відповідних дій

2017-03-01T08:22:37Z

Korniienko.kateryna: /* Звернення до поліції */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень]
== Побої і мордування ==
'''Побої і мордування''' - умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 Стаття 126 ККУ]).
Удар – це одноразовий різкий вплив на тіло людини за допомогою певного предмета або частини тіла (руки, ноги, голови), що завдає фізичного болю.
Побої – багаторазове (два та більше разів) завдання ударів по тілу потерпілого, що не спричинило тілесних ушкоджень.
Інші насильницькі дії – це фізичний вплив на людину (крім удару та побоїв), який викликає болісні відчуття (викручування кінцівок, защемлення різних частин тіла будь-якими пристроями, виривання волосся тощо), однак не спричиняє тілесних ушкоджень.

Завдання удару, побоїв, вчинення інших насильницьких дій утворюють даний склад злочину за двох умов, а саме тоді, коли вони: 
а) завдали потерпілому фізичного болю; 
б) не спричинили тілесних ушкоджень.

Під фізичним болем розуміється такий психічний стан особи, який характеризується стражданнями, спричиненими фізичним впливом на його тіло.
Удари, побої та інші насильницькі дії не становлять особливого виду ушкоджень, тому не спричинення тілесних ушкоджень є другою умовою їх кваліфікації за ст. 126 Кримінального кодексу України. Якщо після цих протиправних дій на тілі потерпілого залишились ушкодження, зафіксовані в установленому законом порядку, їх слід оцінювати за ступенем тяжкості, виходячи із звичайних ознак, і залежно від ступеня тяжкості кваліфікувати, відповідно, за ст. 121, 122, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 125 КК України].

Якщо удар, побої або інші насильницькі дії не завдали потерпілому фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вони не визнаються злочином.

У разі, коли побої або інші насильницькі дії є ознакою об'єктивної сторони Іншого злочину, їх вчинення слід кваліфікувати за статтею (частиною статті), яка передбачає відповідальність за цей злочин (наприклад, частинами другими ст. ст. 345, 346, 350, 377, 405, ч. 1 ст. 406 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).
Злочин є ''закінченим'' із моменту, коли потерпілому заподіяно сильного фізичного болю, фізичного чи морального страждань.

== Відповідальність ==
Заподіяння побоїв і мордувань '''карається''' штрафом до ''п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів'' громадян або громадськими роботами на строк ''до двохсот годин'', або ''виправними роботами на строк до одного року''.
Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - '''караються''' обмеженням волі на строк ''до п'яти років'' або позбавленням волі ''на той самий строк'' згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1475487080837901 ст. 126 ККУ].

== Медичний огляд ==
Викликати швидку допомогу, або самостійно звернутись до найближчого закладу охорони здоров’я, для фіксації скарг на погане самопочуття в результаті протиправних дій кривдника, фіксації та детальний опит травми в разі спричинення такої.
Треба проконтролювати щоб медики уважно оглянули і докладно описали в документах всі наявні тілесні ушкодження, а при їх відсутності - місця і площа больових відчуттів, куди припадали удари і травмуючі дії.
У разі якщо в результаті побоїв довелося лікуватися і піти на лікарняний, необхідно знову ж проконтролювати, щоб в медичних документах були зафіксовані отримані тілесні ушкодження і виникли від них наслідки для здоров`я.
Пізніше всі ці медичні довідки та документи з усіх медичних установ, де була отримана будь-яка лікарська допомога, потрібно буде долучити ''до матеріалів провадження'' в якості об`єктивних доказів.
Особливістю даної категорії справ є те, що судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження як заподіяння мук і мордування, тому що це не входить до його компетенції. Судово-медичний експерт повинен у таких випадках встановити наявність, характер, локалізацію, кількість ушкоджень, одночасність чи різночасність їх утворення, особливості ушкоджуючих предметів, механізм їх дії, а також ступінь тяжкості ушкоджень (п.3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Наказу МОЗУ №6 від 17.01.1995 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень]).

== Звернення до поліції ==
Дзвінок на «102» фіксується і записується автоматично, час вчинення правопорушення.
Обов`язково написати заяву в поліцію, з відміткою правоохоронного органу про час і місце її реєстрації. Негайно після конфлікту викликати співробітників поліції на місце події, які належним чином оформляють початкові матеріали перевірки, складають протокол огляду місця події, опитують очевидців події та інше.
Вимагайте, щоб був складений протокол огляду місця події з вашою участю, фотографування обстановки і слідів боротьби, вилучення знаряддя вчинення правопорушення та одягу, в яких знаходилися потерпілий і нападник, і на яких можуть бути сліди їх взаємного контакту.

'''Обов`язково''' отримайте від поліцейських направлення на судово-медичну експертизу, і як можна швидше поїдьте на огляд до фахівців-експертів.
Складіть і подайте начальнику підрозділу поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення, отримаєте талон-повідомлення, де буде вказано номер реєстрації заяви.
За даним номером можна буде дізнатися про подальший перебіг перевірки. Рішення за зверненням має бути прийнято територіальним управлінням поліції в трьох- або десятидобовий термін. Якщо правоохоронці з яких-небудь причин не проведуть відповідні слідчі дії , тоді необхідно, обов’язково в письмовому вигляді подати клопотання про проведення певних слідчих дій, або скаргу на бездіяльність слідчого начальнику, прокурору, або суд.
Особливістю даної категорії справ є те, що вони в силу статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1475487080837901 477 КК України] порушуються слідчим, прокурором лише на підставі заяви особи, якій спричинено фізичного болю, та відносяться до проваджень приватного обвинувачення.

== Хто має право звертатись ==
Фізична особа якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної шкоди.

== Вартість ==
Звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення відносно особи дій передбачених статтею 126 КК України є безкоштовним, та гарантується Державою. Вартість судово-медичної експертиза в межах кримінального провадження, за направленням слідчого, прокурора проводиться безоплатно, а всі витрати пов’язані з такою, покладаються на винну особу судовим рішенням.

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎]]

Заподіяння побоїв, мук і мордувань. Встановлення факту вчинення відповідних дій

2017-03-01T08:20:53Z

Korniienko.kateryna: /* Відповідальність */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень]
== Побої і мордування ==
'''Побої і мордування''' - умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 Стаття 126 ККУ]).
Удар – це одноразовий різкий вплив на тіло людини за допомогою певного предмета або частини тіла (руки, ноги, голови), що завдає фізичного болю.
Побої – багаторазове (два та більше разів) завдання ударів по тілу потерпілого, що не спричинило тілесних ушкоджень.
Інші насильницькі дії – це фізичний вплив на людину (крім удару та побоїв), який викликає болісні відчуття (викручування кінцівок, защемлення різних частин тіла будь-якими пристроями, виривання волосся тощо), однак не спричиняє тілесних ушкоджень.

Завдання удару, побоїв, вчинення інших насильницьких дій утворюють даний склад злочину за двох умов, а саме тоді, коли вони: 
а) завдали потерпілому фізичного болю; 
б) не спричинили тілесних ушкоджень.

Під фізичним болем розуміється такий психічний стан особи, який характеризується стражданнями, спричиненими фізичним впливом на його тіло.
Удари, побої та інші насильницькі дії не становлять особливого виду ушкоджень, тому не спричинення тілесних ушкоджень є другою умовою їх кваліфікації за ст. 126 Кримінального кодексу України. Якщо після цих протиправних дій на тілі потерпілого залишились ушкодження, зафіксовані в установленому законом порядку, їх слід оцінювати за ступенем тяжкості, виходячи із звичайних ознак, і залежно від ступеня тяжкості кваліфікувати, відповідно, за ст. 121, 122, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 125 КК України].

Якщо удар, побої або інші насильницькі дії не завдали потерпілому фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вони не визнаються злочином.

У разі, коли побої або інші насильницькі дії є ознакою об'єктивної сторони Іншого злочину, їх вчинення слід кваліфікувати за статтею (частиною статті), яка передбачає відповідальність за цей злочин (наприклад, частинами другими ст. ст. 345, 346, 350, 377, 405, ч. 1 ст. 406 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).
Злочин є ''закінченим'' із моменту, коли потерпілому заподіяно сильного фізичного болю, фізичного чи морального страждань.

== Відповідальність ==
Заподіяння побоїв і мордувань '''карається''' штрафом до ''п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів'' громадян або громадськими роботами на строк ''до двохсот годин'', або ''виправними роботами на строк до одного року''.
Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - '''караються''' обмеженням волі на строк ''до п'яти років'' або позбавленням волі ''на той самий строк'' згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1475487080837901 ст. 126 ККУ].

== Медичний огляд ==
Викликати швидку допомогу, або самостійно звернутись до найближчого закладу охорони здоров’я, для фіксації скарг на погане самопочуття в результаті протиправних дій кривдника, фіксації та детальний опит травми в разі спричинення такої.
Треба проконтролювати щоб медики уважно оглянули і докладно описали в документах всі наявні тілесні ушкодження, а при їх відсутності - місця і площа больових відчуттів, куди припадали удари і травмуючі дії.
У разі якщо в результаті побоїв довелося лікуватися і піти на лікарняний, необхідно знову ж проконтролювати, щоб в медичних документах були зафіксовані отримані тілесні ушкодження і виникли від них наслідки для здоров`я.
Пізніше всі ці медичні довідки та документи з усіх медичних установ, де була отримана будь-яка лікарська допомога, потрібно буде долучити ''до матеріалів провадження'' в якості об`єктивних доказів.
Особливістю даної категорії справ є те, що судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження як заподіяння мук і мордування, тому що це не входить до його компетенції. Судово-медичний експерт повинен у таких випадках встановити наявність, характер, локалізацію, кількість ушкоджень, одночасність чи різночасність їх утворення, особливості ушкоджуючих предметів, механізм їх дії, а також ступінь тяжкості ушкоджень (п.3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Наказу МОЗУ №6 від 17.01.1995 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень]).

== Звернення до поліції ==
Дзвінок на «102» фіксується і записується автоматично, час вчинення правопорушення.
Обов`язково написати заяву в поліцію, з відміткою правоохоронного органу про час і місце її реєстрації. Негайно після конфлікту викликати співробітників поліції на місце події, які належним чином оформляють початкові матеріали перевірки, складають протокол огляду місця події, опитують очевидців події та інше.
Вимагайте, щоб був складений протокол огляду місця події з вашою участю, фотографування обстановки і слідів боротьби, вилучення знаряддя вчинення правопорушення та одягу, в яких знаходилися потерпілий і нападник, і на яких можуть бути сліди їх взаємного контакту.

'''Обов`язково''' отримайте від поліцейських направлення на судово-медичну експертизу, і як можна швидше поїдьте на огляд до фахівців-експертів.
Складіть і подайте начальнику підрозділу поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення, отримаєте талон-повідомлення, де буде вказано номер реєстрації заяви.
За даним номером можна буде дізнатися про подальший перебіг перевірки. Рішення за зверненням має бути прийнято територіальним управлінням поліції в трьох- або десятидобовий термін. Якщо правоохоронці з яких-небудь причин не проведуть відповідні слідчі дії , тоді необхідно, обов’язково в письмовому вигляді подати клопотання про проведення певних слідчих дій, або скаргу на бездіяльність слідчого начальнику, прокурору, або суд.
Особливістю даної категорії справ є те, що вони в силу статті 477 КК України порушуються слідчим, прокурором лише на підставі заяви особи, якій спричинено фізичного болю, та відносяться до проваджень приватного обвинувачення.

== Хто має право звертатись ==
Фізична особа якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної шкоди.

== Вартість ==
Звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення відносно особи дій передбачених статтею 126 КК України є безкоштовним, та гарантується Державою. Вартість судово-медичної експертиза в межах кримінального провадження, за направленням слідчого, прокурора проводиться безоплатно, а всі витрати пов’язані з такою, покладаються на винну особу судовим рішенням.

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎]]

Заподіяння побоїв, мук і мордувань. Встановлення факту вчинення відповідних дій

2017-03-01T08:19:45Z

Korniienko.kateryna: /* Побої і мордування */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень]
== Побої і мордування ==
'''Побої і мордування''' - умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 Стаття 126 ККУ]).
Удар – це одноразовий різкий вплив на тіло людини за допомогою певного предмета або частини тіла (руки, ноги, голови), що завдає фізичного болю.
Побої – багаторазове (два та більше разів) завдання ударів по тілу потерпілого, що не спричинило тілесних ушкоджень.
Інші насильницькі дії – це фізичний вплив на людину (крім удару та побоїв), який викликає болісні відчуття (викручування кінцівок, защемлення різних частин тіла будь-якими пристроями, виривання волосся тощо), однак не спричиняє тілесних ушкоджень.

Завдання удару, побоїв, вчинення інших насильницьких дій утворюють даний склад злочину за двох умов, а саме тоді, коли вони: 
а) завдали потерпілому фізичного болю; 
б) не спричинили тілесних ушкоджень.

Під фізичним болем розуміється такий психічний стан особи, який характеризується стражданнями, спричиненими фізичним впливом на його тіло.
Удари, побої та інші насильницькі дії не становлять особливого виду ушкоджень, тому не спричинення тілесних ушкоджень є другою умовою їх кваліфікації за ст. 126 Кримінального кодексу України. Якщо після цих протиправних дій на тілі потерпілого залишились ушкодження, зафіксовані в установленому законом порядку, їх слід оцінювати за ступенем тяжкості, виходячи із звичайних ознак, і залежно від ступеня тяжкості кваліфікувати, відповідно, за ст. 121, 122, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 125 КК України].

Якщо удар, побої або інші насильницькі дії не завдали потерпілому фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вони не визнаються злочином.

У разі, коли побої або інші насильницькі дії є ознакою об'єктивної сторони Іншого злочину, їх вчинення слід кваліфікувати за статтею (частиною статті), яка передбачає відповідальність за цей злочин (наприклад, частинами другими ст. ст. 345, 346, 350, 377, 405, ч. 1 ст. 406 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).
Злочин є ''закінченим'' із моменту, коли потерпілому заподіяно сильного фізичного болю, фізичного чи морального страждань.

== Відповідальність ==
Заподіяння побоїв і мордувань '''карається''' штрафом до ''п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів'' громадян або громадськими роботами на строк ''до двохсот годин'', або ''виправними роботами на строк до одного року''.
Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - '''караються''' обмеженням волі на строк ''до п'яти років'' або позбавленням волі ''на той самий строк'' згідно зі ст. 126 ККУ.

== Медичний огляд ==
Викликати швидку допомогу, або самостійно звернутись до найближчого закладу охорони здоров’я, для фіксації скарг на погане самопочуття в результаті протиправних дій кривдника, фіксації та детальний опит травми в разі спричинення такої.
Треба проконтролювати щоб медики уважно оглянули і докладно описали в документах всі наявні тілесні ушкодження, а при їх відсутності - місця і площа больових відчуттів, куди припадали удари і травмуючі дії.
У разі якщо в результаті побоїв довелося лікуватися і піти на лікарняний, необхідно знову ж проконтролювати, щоб в медичних документах були зафіксовані отримані тілесні ушкодження і виникли від них наслідки для здоров`я.
Пізніше всі ці медичні довідки та документи з усіх медичних установ, де була отримана будь-яка лікарська допомога, потрібно буде долучити ''до матеріалів провадження'' в якості об`єктивних доказів.
Особливістю даної категорії справ є те, що судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження як заподіяння мук і мордування, тому що це не входить до його компетенції. Судово-медичний експерт повинен у таких випадках встановити наявність, характер, локалізацію, кількість ушкоджень, одночасність чи різночасність їх утворення, особливості ушкоджуючих предметів, механізм їх дії, а також ступінь тяжкості ушкоджень (п.3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Наказу МОЗУ №6 від 17.01.1995 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень]).

== Звернення до поліції ==
Дзвінок на «102» фіксується і записується автоматично, час вчинення правопорушення.
Обов`язково написати заяву в поліцію, з відміткою правоохоронного органу про час і місце її реєстрації. Негайно після конфлікту викликати співробітників поліції на місце події, які належним чином оформляють початкові матеріали перевірки, складають протокол огляду місця події, опитують очевидців події та інше.
Вимагайте, щоб був складений протокол огляду місця події з вашою участю, фотографування обстановки і слідів боротьби, вилучення знаряддя вчинення правопорушення та одягу, в яких знаходилися потерпілий і нападник, і на яких можуть бути сліди їх взаємного контакту.

'''Обов`язково''' отримайте від поліцейських направлення на судово-медичну експертизу, і як можна швидше поїдьте на огляд до фахівців-експертів.
Складіть і подайте начальнику підрозділу поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення, отримаєте талон-повідомлення, де буде вказано номер реєстрації заяви.
За даним номером можна буде дізнатися про подальший перебіг перевірки. Рішення за зверненням має бути прийнято територіальним управлінням поліції в трьох- або десятидобовий термін. Якщо правоохоронці з яких-небудь причин не проведуть відповідні слідчі дії , тоді необхідно, обов’язково в письмовому вигляді подати клопотання про проведення певних слідчих дій, або скаргу на бездіяльність слідчого начальнику, прокурору, або суд.
Особливістю даної категорії справ є те, що вони в силу статті 477 КК України порушуються слідчим, прокурором лише на підставі заяви особи, якій спричинено фізичного болю, та відносяться до проваджень приватного обвинувачення.

== Хто має право звертатись ==
Фізична особа якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної шкоди.

== Вартість ==
Звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення відносно особи дій передбачених статтею 126 КК України є безкоштовним, та гарантується Державою. Вартість судово-медичної експертиза в межах кримінального провадження, за направленням слідчого, прокурора проводиться безоплатно, а всі витрати пов’язані з такою, покладаються на винну особу судовим рішенням.

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎]]

Заподіяння побоїв, мук і мордувань. Встановлення факту вчинення відповідних дій

2017-03-01T08:17:48Z

Korniienko.kateryna: /* Медичний огляд */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень]
== Побої і мордування ==
'''Побої і мордування''' - умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 Стаття 126 ККУ]).
Удар – це одноразовий різкий вплив на тіло людини за допомогою певного предмета або частини тіла (руки, ноги, голови), що завдає фізичного болю.
Побої – багаторазове (два та більше разів) завдання ударів по тілу потерпілого, що не спричинило тілесних ушкоджень.
Інші насильницькі дії – це фізичний вплив на людину (крім удару та побоїв), який викликає болісні відчуття (викручування кінцівок, защемлення різних частин тіла будь-якими пристроями, виривання волосся тощо), однак не спричиняє тілесних ушкоджень.

Завдання удару, побоїв, вчинення інших насильницьких дій утворюють даний склад злочину за двох умов, а саме тоді, коли вони: 
а) завдали потерпілому фізичного болю; 
б) не спричинили тілесних ушкоджень.

Під фізичним болем розуміється такий психічний стан особи, який характеризується стражданнями, спричиненими фізичним впливом на його тіло.
Удари, побої та інші насильницькі дії не становлять особливого виду ушкоджень, тому не спричинення тілесних ушкоджень є другою умовою їх кваліфікації за ст. 126 Кримінального кодексу України. Якщо після цих протиправних дій на тілі потерпілого залишились ушкодження, зафіксовані в установленому законом порядку, їх слід оцінювати за ступенем тяжкості, виходячи із звичайних ознак, і залежно від ступеня тяжкості кваліфікувати, відповідно, за ст. 121, 122, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 125 КК України].

Якщо удар, побої або інші насильницькі дії не завдали потерпілому фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вони не визнаються злочином.

У разі, коли побої або інші насильницькі дії є ознакою об'єктивної сторони Іншого злочину, їх вчинення слід кваліфікувати за статтею (частиною статті), яка передбачає відповідальність за цей злочин (наприклад, частинами другими ст. ст. 345, 346, 350, 377, 405, ч. 1 ст. 406).
Злочин є ''закінченим'' із моменту, коли потерпілому заподіяно сильного фізичного болю, фізичного чи морального страждань.

== Відповідальність ==
Заподіяння побоїв і мордувань '''карається''' штрафом до ''п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів'' громадян або громадськими роботами на строк ''до двохсот годин'', або ''виправними роботами на строк до одного року''.
Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - '''караються''' обмеженням волі на строк ''до п'яти років'' або позбавленням волі ''на той самий строк'' згідно зі ст. 126 ККУ.

== Медичний огляд ==
Викликати швидку допомогу, або самостійно звернутись до найближчого закладу охорони здоров’я, для фіксації скарг на погане самопочуття в результаті протиправних дій кривдника, фіксації та детальний опит травми в разі спричинення такої.
Треба проконтролювати щоб медики уважно оглянули і докладно описали в документах всі наявні тілесні ушкодження, а при їх відсутності - місця і площа больових відчуттів, куди припадали удари і травмуючі дії.
У разі якщо в результаті побоїв довелося лікуватися і піти на лікарняний, необхідно знову ж проконтролювати, щоб в медичних документах були зафіксовані отримані тілесні ушкодження і виникли від них наслідки для здоров`я.
Пізніше всі ці медичні довідки та документи з усіх медичних установ, де була отримана будь-яка лікарська допомога, потрібно буде долучити ''до матеріалів провадження'' в якості об`єктивних доказів.
Особливістю даної категорії справ є те, що судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження як заподіяння мук і мордування, тому що це не входить до його компетенції. Судово-медичний експерт повинен у таких випадках встановити наявність, характер, локалізацію, кількість ушкоджень, одночасність чи різночасність їх утворення, особливості ушкоджуючих предметів, механізм їх дії, а також ступінь тяжкості ушкоджень (п.3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Наказу МОЗУ №6 від 17.01.1995 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень]).

== Звернення до поліції ==
Дзвінок на «102» фіксується і записується автоматично, час вчинення правопорушення.
Обов`язково написати заяву в поліцію, з відміткою правоохоронного органу про час і місце її реєстрації. Негайно після конфлікту викликати співробітників поліції на місце події, які належним чином оформляють початкові матеріали перевірки, складають протокол огляду місця події, опитують очевидців події та інше.
Вимагайте, щоб був складений протокол огляду місця події з вашою участю, фотографування обстановки і слідів боротьби, вилучення знаряддя вчинення правопорушення та одягу, в яких знаходилися потерпілий і нападник, і на яких можуть бути сліди їх взаємного контакту.

'''Обов`язково''' отримайте від поліцейських направлення на судово-медичну експертизу, і як можна швидше поїдьте на огляд до фахівців-експертів.
Складіть і подайте начальнику підрозділу поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення, отримаєте талон-повідомлення, де буде вказано номер реєстрації заяви.
За даним номером можна буде дізнатися про подальший перебіг перевірки. Рішення за зверненням має бути прийнято територіальним управлінням поліції в трьох- або десятидобовий термін. Якщо правоохоронці з яких-небудь причин не проведуть відповідні слідчі дії , тоді необхідно, обов’язково в письмовому вигляді подати клопотання про проведення певних слідчих дій, або скаргу на бездіяльність слідчого начальнику, прокурору, або суд.
Особливістю даної категорії справ є те, що вони в силу статті 477 КК України порушуються слідчим, прокурором лише на підставі заяви особи, якій спричинено фізичного болю, та відносяться до проваджень приватного обвинувачення.

== Хто має право звертатись ==
Фізична особа якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної шкоди.

== Вартість ==
Звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення відносно особи дій передбачених статтею 126 КК України є безкоштовним, та гарантується Державою. Вартість судово-медичної експертиза в межах кримінального провадження, за направленням слідчого, прокурора проводиться безоплатно, а всі витрати пов’язані з такою, покладаються на винну особу судовим рішенням.

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎]]

Заподіяння побоїв, мук і мордувань. Встановлення факту вчинення відповідних дій

2017-03-01T08:14:22Z

Korniienko.kateryna: /* Побої і мордування */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень]
== Побої і мордування ==
'''Побої і мордування''' - умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 Стаття 126 ККУ]).
Удар – це одноразовий різкий вплив на тіло людини за допомогою певного предмета або частини тіла (руки, ноги, голови), що завдає фізичного болю.
Побої – багаторазове (два та більше разів) завдання ударів по тілу потерпілого, що не спричинило тілесних ушкоджень.
Інші насильницькі дії – це фізичний вплив на людину (крім удару та побоїв), який викликає болісні відчуття (викручування кінцівок, защемлення різних частин тіла будь-якими пристроями, виривання волосся тощо), однак не спричиняє тілесних ушкоджень.

Завдання удару, побоїв, вчинення інших насильницьких дій утворюють даний склад злочину за двох умов, а саме тоді, коли вони: 
а) завдали потерпілому фізичного болю; 
б) не спричинили тілесних ушкоджень.

Під фізичним болем розуміється такий психічний стан особи, який характеризується стражданнями, спричиненими фізичним впливом на його тіло.
Удари, побої та інші насильницькі дії не становлять особливого виду ушкоджень, тому не спричинення тілесних ушкоджень є другою умовою їх кваліфікації за ст. 126 Кримінального кодексу України. Якщо після цих протиправних дій на тілі потерпілого залишились ушкодження, зафіксовані в установленому законом порядку, їх слід оцінювати за ступенем тяжкості, виходячи із звичайних ознак, і залежно від ступеня тяжкості кваліфікувати, відповідно, за ст. 121, 122, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 125 КК України].

Якщо удар, побої або інші насильницькі дії не завдали потерпілому фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вони не визнаються злочином.

У разі, коли побої або інші насильницькі дії є ознакою об'єктивної сторони Іншого злочину, їх вчинення слід кваліфікувати за статтею (частиною статті), яка передбачає відповідальність за цей злочин (наприклад, частинами другими ст. ст. 345, 346, 350, 377, 405, ч. 1 ст. 406).
Злочин є ''закінченим'' із моменту, коли потерпілому заподіяно сильного фізичного болю, фізичного чи морального страждань.

== Відповідальність ==
Заподіяння побоїв і мордувань '''карається''' штрафом до ''п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів'' громадян або громадськими роботами на строк ''до двохсот годин'', або ''виправними роботами на строк до одного року''.
Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - '''караються''' обмеженням волі на строк ''до п'яти років'' або позбавленням волі ''на той самий строк'' згідно зі ст. 126 ККУ.

== Медичний огляд ==
Викликати швидку допомогу, або самостійно звернутись до найближчого закладу охорони здоров’я, для фіксації скарг на погане самопочуття в результаті протиправних дій кривдника, фіксації та детальний опит травми в разі спричинення такої.
Треба проконтролювати щоб медики уважно оглянули і докладно описали в документах всі наявні тілесні ушкодження, а при їх відсутності - місця і площа больових відчуттів, куди припадали удари і травмуючі дії.
У разі якщо в результаті побоїв довелося лікуватися і піти на лікарняний, необхідно знову ж проконтролювати, щоб в медичних документах були зафіксовані отримані тілесні ушкодження і виникли від них наслідки для здоров`я.
Пізніше всі ці медичні довідки та документи з усіх медичних установ, де була отримана будь-яка лікарська допомога, потрібно буде долучити ''до матеріалів провадження'' в якості об`єктивних доказів.
Особливістю даної категорії справ є те, що судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження як заподіяння мук і мордування, тому що це не входить до його компетенції. Судово-медичний експерт повинен у таких випадках встановити наявність, характер, локалізацію, кількість ушкоджень, одночасність чи різночасність їх утворення, особливості ушкоджуючих предметів, механізм їх дії, а також ступінь тяжкості ушкоджень (п.3 Наказу МОЗУ №6 від 17.01.1995 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

== Звернення до поліції ==
Дзвінок на «102» фіксується і записується автоматично, час вчинення правопорушення.
Обов`язково написати заяву в поліцію, з відміткою правоохоронного органу про час і місце її реєстрації. Негайно після конфлікту викликати співробітників поліції на місце події, які належним чином оформляють початкові матеріали перевірки, складають протокол огляду місця події, опитують очевидців події та інше.
Вимагайте, щоб був складений протокол огляду місця події з вашою участю, фотографування обстановки і слідів боротьби, вилучення знаряддя вчинення правопорушення та одягу, в яких знаходилися потерпілий і нападник, і на яких можуть бути сліди їх взаємного контакту.

'''Обов`язково''' отримайте від поліцейських направлення на судово-медичну експертизу, і як можна швидше поїдьте на огляд до фахівців-експертів.
Складіть і подайте начальнику підрозділу поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення, отримаєте талон-повідомлення, де буде вказано номер реєстрації заяви.
За даним номером можна буде дізнатися про подальший перебіг перевірки. Рішення за зверненням має бути прийнято територіальним управлінням поліції в трьох- або десятидобовий термін. Якщо правоохоронці з яких-небудь причин не проведуть відповідні слідчі дії , тоді необхідно, обов’язково в письмовому вигляді подати клопотання про проведення певних слідчих дій, або скаргу на бездіяльність слідчого начальнику, прокурору, або суд.
Особливістю даної категорії справ є те, що вони в силу статті 477 КК України порушуються слідчим, прокурором лише на підставі заяви особи, якій спричинено фізичного болю, та відносяться до проваджень приватного обвинувачення.

== Хто має право звертатись ==
Фізична особа якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної шкоди.

== Вартість ==
Звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення відносно особи дій передбачених статтею 126 КК України є безкоштовним, та гарантується Державою. Вартість судово-медичної експертиза в межах кримінального провадження, за направленням слідчого, прокурора проводиться безоплатно, а всі витрати пов’язані з такою, покладаються на винну особу судовим рішенням.

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎]]

Заподіяння побоїв, мук і мордувань. Встановлення факту вчинення відповідних дій

2017-03-01T08:13:35Z

Korniienko.kateryna: /* Побої і мордування */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень]
== Побої і мордування ==
'''Побої і мордування''' - умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 Стаття 126 ККУ]).
Удар – це одноразовий різкий вплив на тіло людини за допомогою певного предмета або частини тіла (руки, ноги, голови), що завдає фізичного болю.
Побої – багаторазове (два та більше разів) завдання ударів по тілу потерпілого, що не спричинило тілесних ушкоджень.
Інші насильницькі дії – це фізичний вплив на людину (крім удару та побоїв), який викликає болісні відчуття (викручування кінцівок, защемлення різних частин тіла будь-якими пристроями, виривання волосся тощо), однак не спричиняє тілесних ушкоджень.

Завдання удару, побоїв, вчинення інших насильницьких дій утворюють даний склад злочину за двох умов, а саме тоді, коли вони: 
а) завдали потерпілому фізичного болю; 
б) не спричинили тілесних ушкоджень.

Під фізичним болем розуміється такий психічний стан особи, який характеризується стражданнями, спричиненими фізичним впливом на його тіло.
Удари, побої та інші насильницькі дії не становлять особливого виду ушкоджень, тому не спричинення тілесних ушкоджень є другою умовою їх кваліфікації за ст. 126 Кримінального кодексу України. Якщо після цих протиправних дій на тілі потерпілого залишились ушкодження, зафіксовані в установленому законом порядку, їх слід оцінювати за ступенем тяжкості, виходячи із звичайних ознак, і залежно від ступеня тяжкості кваліфікувати, відповідно, за ст. 121, 122, 125 КК України.

Якщо удар, побої або інші насильницькі дії не завдали потерпілому фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вони не визнаються злочином.

У разі, коли побої або інші насильницькі дії є ознакою об'єктивної сторони Іншого злочину, їх вчинення слід кваліфікувати за статтею (частиною статті), яка передбачає відповідальність за цей злочин (наприклад, частинами другими ст. ст. 345, 346, 350, 377, 405, ч. 1 ст. 406).
Злочин є ''закінченим'' із моменту, коли потерпілому заподіяно сильного фізичного болю, фізичного чи морального страждань.

== Відповідальність ==
Заподіяння побоїв і мордувань '''карається''' штрафом до ''п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів'' громадян або громадськими роботами на строк ''до двохсот годин'', або ''виправними роботами на строк до одного року''.
Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - '''караються''' обмеженням волі на строк ''до п'яти років'' або позбавленням волі ''на той самий строк'' згідно зі ст. 126 ККУ.

== Медичний огляд ==
Викликати швидку допомогу, або самостійно звернутись до найближчого закладу охорони здоров’я, для фіксації скарг на погане самопочуття в результаті протиправних дій кривдника, фіксації та детальний опит травми в разі спричинення такої.
Треба проконтролювати щоб медики уважно оглянули і докладно описали в документах всі наявні тілесні ушкодження, а при їх відсутності - місця і площа больових відчуттів, куди припадали удари і травмуючі дії.
У разі якщо в результаті побоїв довелося лікуватися і піти на лікарняний, необхідно знову ж проконтролювати, щоб в медичних документах були зафіксовані отримані тілесні ушкодження і виникли від них наслідки для здоров`я.
Пізніше всі ці медичні довідки та документи з усіх медичних установ, де була отримана будь-яка лікарська допомога, потрібно буде долучити ''до матеріалів провадження'' в якості об`єктивних доказів.
Особливістю даної категорії справ є те, що судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження як заподіяння мук і мордування, тому що це не входить до його компетенції. Судово-медичний експерт повинен у таких випадках встановити наявність, характер, локалізацію, кількість ушкоджень, одночасність чи різночасність їх утворення, особливості ушкоджуючих предметів, механізм їх дії, а також ступінь тяжкості ушкоджень (п.3 Наказу МОЗУ №6 від 17.01.1995 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

== Звернення до поліції ==
Дзвінок на «102» фіксується і записується автоматично, час вчинення правопорушення.
Обов`язково написати заяву в поліцію, з відміткою правоохоронного органу про час і місце її реєстрації. Негайно після конфлікту викликати співробітників поліції на місце події, які належним чином оформляють початкові матеріали перевірки, складають протокол огляду місця події, опитують очевидців події та інше.
Вимагайте, щоб був складений протокол огляду місця події з вашою участю, фотографування обстановки і слідів боротьби, вилучення знаряддя вчинення правопорушення та одягу, в яких знаходилися потерпілий і нападник, і на яких можуть бути сліди їх взаємного контакту.

'''Обов`язково''' отримайте від поліцейських направлення на судово-медичну експертизу, і як можна швидше поїдьте на огляд до фахівців-експертів.
Складіть і подайте начальнику підрозділу поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення, отримаєте талон-повідомлення, де буде вказано номер реєстрації заяви.
За даним номером можна буде дізнатися про подальший перебіг перевірки. Рішення за зверненням має бути прийнято територіальним управлінням поліції в трьох- або десятидобовий термін. Якщо правоохоронці з яких-небудь причин не проведуть відповідні слідчі дії , тоді необхідно, обов’язково в письмовому вигляді подати клопотання про проведення певних слідчих дій, або скаргу на бездіяльність слідчого начальнику, прокурору, або суд.
Особливістю даної категорії справ є те, що вони в силу статті 477 КК України порушуються слідчим, прокурором лише на підставі заяви особи, якій спричинено фізичного болю, та відносяться до проваджень приватного обвинувачення.

== Хто має право звертатись ==
Фізична особа якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної шкоди.

== Вартість ==
Звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення відносно особи дій передбачених статтею 126 КК України є безкоштовним, та гарантується Державою. Вартість судово-медичної експертиза в межах кримінального провадження, за направленням слідчого, прокурора проводиться безоплатно, а всі витрати пов’язані з такою, покладаються на винну особу судовим рішенням.

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎]]

Заподіяння побоїв, мук і мордувань. Встановлення факту вчинення відповідних дій

2017-03-01T08:12:46Z

Korniienko.kateryna: /* Побої і мордування */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень]
== Побої і мордування ==
'''Побої і мордування''' - умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. ([[ч. 1 Стаття 126 ККУ|http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14]]).
Удар – це одноразовий різкий вплив на тіло людини за допомогою певного предмета або частини тіла (руки, ноги, голови), що завдає фізичного болю.
Побої – багаторазове (два та більше разів) завдання ударів по тілу потерпілого, що не спричинило тілесних ушкоджень.
Інші насильницькі дії – це фізичний вплив на людину (крім удару та побоїв), який викликає болісні відчуття (викручування кінцівок, защемлення різних частин тіла будь-якими пристроями, виривання волосся тощо), однак не спричиняє тілесних ушкоджень.

Завдання удару, побоїв, вчинення інших насильницьких дій утворюють даний склад злочину за двох умов, а саме тоді, коли вони: 
а) завдали потерпілому фізичного болю; 
б) не спричинили тілесних ушкоджень.

Під фізичним болем розуміється такий психічний стан особи, який характеризується стражданнями, спричиненими фізичним впливом на його тіло.
Удари, побої та інші насильницькі дії не становлять особливого виду ушкоджень, тому не спричинення тілесних ушкоджень є другою умовою їх кваліфікації за ст. 126 Кримінального кодексу України. Якщо після цих протиправних дій на тілі потерпілого залишились ушкодження, зафіксовані в установленому законом порядку, їх слід оцінювати за ступенем тяжкості, виходячи із звичайних ознак, і залежно від ступеня тяжкості кваліфікувати, відповідно, за ст. 121, 122, 125 КК України.

Якщо удар, побої або інші насильницькі дії не завдали потерпілому фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вони не визнаються злочином.

У разі, коли побої або інші насильницькі дії є ознакою об'єктивної сторони Іншого злочину, їх вчинення слід кваліфікувати за статтею (частиною статті), яка передбачає відповідальність за цей злочин (наприклад, частинами другими ст. ст. 345, 346, 350, 377, 405, ч. 1 ст. 406).
Злочин є ''закінченим'' із моменту, коли потерпілому заподіяно сильного фізичного болю, фізичного чи морального страждань.

== Відповідальність ==
Заподіяння побоїв і мордувань '''карається''' штрафом до ''п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів'' громадян або громадськими роботами на строк ''до двохсот годин'', або ''виправними роботами на строк до одного року''.
Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - '''караються''' обмеженням волі на строк ''до п'яти років'' або позбавленням волі ''на той самий строк'' згідно зі ст. 126 ККУ.

== Медичний огляд ==
Викликати швидку допомогу, або самостійно звернутись до найближчого закладу охорони здоров’я, для фіксації скарг на погане самопочуття в результаті протиправних дій кривдника, фіксації та детальний опит травми в разі спричинення такої.
Треба проконтролювати щоб медики уважно оглянули і докладно описали в документах всі наявні тілесні ушкодження, а при їх відсутності - місця і площа больових відчуттів, куди припадали удари і травмуючі дії.
У разі якщо в результаті побоїв довелося лікуватися і піти на лікарняний, необхідно знову ж проконтролювати, щоб в медичних документах були зафіксовані отримані тілесні ушкодження і виникли від них наслідки для здоров`я.
Пізніше всі ці медичні довідки та документи з усіх медичних установ, де була отримана будь-яка лікарська допомога, потрібно буде долучити ''до матеріалів провадження'' в якості об`єктивних доказів.
Особливістю даної категорії справ є те, що судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження як заподіяння мук і мордування, тому що це не входить до його компетенції. Судово-медичний експерт повинен у таких випадках встановити наявність, характер, локалізацію, кількість ушкоджень, одночасність чи різночасність їх утворення, особливості ушкоджуючих предметів, механізм їх дії, а також ступінь тяжкості ушкоджень (п.3 Наказу МОЗУ №6 від 17.01.1995 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

== Звернення до поліції ==
Дзвінок на «102» фіксується і записується автоматично, час вчинення правопорушення.
Обов`язково написати заяву в поліцію, з відміткою правоохоронного органу про час і місце її реєстрації. Негайно після конфлікту викликати співробітників поліції на місце події, які належним чином оформляють початкові матеріали перевірки, складають протокол огляду місця події, опитують очевидців події та інше.
Вимагайте, щоб був складений протокол огляду місця події з вашою участю, фотографування обстановки і слідів боротьби, вилучення знаряддя вчинення правопорушення та одягу, в яких знаходилися потерпілий і нападник, і на яких можуть бути сліди їх взаємного контакту.

'''Обов`язково''' отримайте від поліцейських направлення на судово-медичну експертизу, і як можна швидше поїдьте на огляд до фахівців-експертів.
Складіть і подайте начальнику підрозділу поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення, отримаєте талон-повідомлення, де буде вказано номер реєстрації заяви.
За даним номером можна буде дізнатися про подальший перебіг перевірки. Рішення за зверненням має бути прийнято територіальним управлінням поліції в трьох- або десятидобовий термін. Якщо правоохоронці з яких-небудь причин не проведуть відповідні слідчі дії , тоді необхідно, обов’язково в письмовому вигляді подати клопотання про проведення певних слідчих дій, або скаргу на бездіяльність слідчого начальнику, прокурору, або суд.
Особливістю даної категорії справ є те, що вони в силу статті 477 КК України порушуються слідчим, прокурором лише на підставі заяви особи, якій спричинено фізичного болю, та відносяться до проваджень приватного обвинувачення.

== Хто має право звертатись ==
Фізична особа якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної шкоди.

== Вартість ==
Звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення відносно особи дій передбачених статтею 126 КК України є безкоштовним, та гарантується Державою. Вартість судово-медичної експертиза в межах кримінального провадження, за направленням слідчого, прокурора проводиться безоплатно, а всі витрати пов’язані з такою, покладаються на винну особу судовим рішенням.

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎]]

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи

2016-12-20T16:06:45Z

Korniienko.kateryna: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс Україн...

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Наказ Міністерства Охорони Здоров’я України від 17.01.1995 року №6 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0219-02 Наказ Міністерства Охорони Здоров’я України N 397 від 08.10.2001 року «Порядок проведення судово-психіатричної експертизи»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України «Про судову експертизу»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальним кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України «Про адміністративні правопорушення»]

== Судово психіатрична експертиза ==
'''Судово-психіатрична експертиза''' — це науково-практичне дослідження, що здійснюється за постановою уповноважених органів або за ухвалою суду судово-психіатричним експертом з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи.

== Мета та підстави проведення ==
Судово-психіатрична експертиза призначається органами досудового слідства та суду і проводиться за їх відповідним рішенням з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи. Предметом експертизи є визначення психічного стану осіб, яким призначено експертизу, у конкретні проміжки часу і відносно певних обставин, що становлять інтерес для органів слідства та суду.

Слідчий, прокурор зобов’язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Такими обставинами, зокрема, є:
# наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;
# поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.

== Види судово-психіатричної експертизи ==
Експертиза може проводитись амбулаторно (у тому числі посмертно), стаціонарно, у судовому засіданні. Крім того експертиза може бути первинна, додаткова і повторна.

Первинною є експертиза, яка призначається у даній справі з даних питань уперше.

Додатковою є експертиза, яка призначається для вирішення окремих питань, які не були поставлені при первинній експертизі, а також у разі неповноти або недостатньої якості первинної експертизи, і проведення її доручається експертам у тому самому або іншому складі.

Повторною є експертиза, яка призначається, якщо висновок первинної експертизи суперечить матеріалам справи, викликає сумніви щодо його правильності і визнаний органами дізнання, слідчим, прокурором, судом необґрунтованим. Призначення повторної експертизи повинно бути мотивоване, а її проведення доручається іншому більш кваліфікованому складу експертів.

== Суб’єкт проведення експертизи ==
Експертиза проводиться в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, центрах судово-психіатричних експертиз, відділеннях (амбулаторних, стаціонарних експертиз), які є структурними підрозділами психоневрологічних (психіатричних) лікарень, психоневрологічних диспансерів. Зазначені заклади охорони здоров'я виконують функції судово-експертних установ або підрозділів.

Безпосереднє дослідження в експертній установі (підрозділі) доручається лікарю - судово-психіатричному експерту одноособово або у складі амбулаторних (стаціонарних) судово-психіатричних експертних комісій.

== Порядок проведення ==
Учасник процесу на підставі окремих матеріалів справи, що викликають сумнів в осудності та психічній повноцінності обвинувачуваного своїм вмотивованим рішенням призначає проведення цього виду експертизи. При цьому орган, який призначив експертизу, обов'язково надає експерту матеріали, що спонукають до сумнівів щодо осудності обвинувачуваного.

Початок виконання експертизи відлічується з моменту, коли експерт отримав усі необхідні об'єкти експертизи для того, щоб дати відповіді на поставлені запитання. Завершенням судово-психіатричного дослідження вважається день огляду підекспертного експертною комісією і прийняття нею остаточного рішення.

Експерт не має права розголошувати дані попереднього слідства чи дізнання, які стали відомі йому у зв'язку з проведенням експертизи. За розголошення цих даних, ухиляння чи відмову надати висновки, а також за надання неправдивого висновку експерт несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичною підставою для проведення цієї експертизи є постанова (ухвала) про її призначення, винесена особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором або суддею, які підлягають оскарженню в порядку встановленому Законом.

[[Категорія:Кримінальне право]]

Заподіяння побоїв, мук і мордувань. Встановлення факту вчинення відповідних дій

2016-12-20T15:53:59Z

Korniienko.kateryna: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] * [http://zakon0.rada....

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95 Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень]
== Побої і мордування ==
'''Побої і мордування''' - умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. (ч. 1 Стаття 126 ККУ).
Удар – це одноразовий різкий вплив на тіло людини за допомогою певного предмета або частини тіла (руки, ноги, голови), що завдає фізичного болю.
Побої – багаторазове (два та більше разів) завдання ударів по тілу потерпілого, що не спричинило тілесних ушкоджень.
Інші насильницькі дії – це фізичний вплив на людину (крім удару та побоїв), який викликає болісні відчуття (викручування кінцівок, защемлення різних частин тіла будь-якими пристроями, виривання волосся тощо), однак не спричиняє тілесних ушкоджень.

Завдання удару, побоїв, вчинення інших насильницьких дій утворюють даний склад злочину за двох умов, а саме тоді, коли вони: 
а) завдали потерпілому фізичного болю; 
б) не спричинили тілесних ушкоджень.

Під фізичним болем розуміється такий психічний стан особи, який характеризується стражданнями, спричиненими фізичним впливом на його тіло.
Удари, побої та інші насильницькі дії не становлять особливого виду ушкоджень, тому не спричинення тілесних ушкоджень є другою умовою їх кваліфікації за ст. 126 Кримінального кодексу України. Якщо після цих протиправних дій на тілі потерпілого залишились ушкодження, зафіксовані в установленому законом порядку, їх слід оцінювати за ступенем тяжкості, виходячи із звичайних ознак, і залежно від ступеня тяжкості кваліфікувати, відповідно, за ст. 121, 122, 125 КК України.

Якщо удар, побої або інші насильницькі дії не завдали потерпілому фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вони не визнаються злочином.

У разі, коли побої або інші насильницькі дії є ознакою об'єктивної сторони Іншого злочину, їх вчинення слід кваліфікувати за статтею (частиною статті), яка передбачає відповідальність за цей злочин (наприклад, частинами другими ст. ст. 345, 346, 350, 377, 405, ч. 1 ст. 406).
Злочин є ''закінченим'' із моменту, коли потерпілому заподіяно сильного фізичного болю, фізичного чи морального страждань.

== Відповідальність ==
Заподіяння побоїв і мордувань '''карається''' штрафом до ''п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів'' громадян або громадськими роботами на строк ''до двохсот годин'', або ''виправними роботами на строк до одного року''.
Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - '''караються''' обмеженням волі на строк ''до п'яти років'' або позбавленням волі ''на той самий строк'' згідно зі ст. 126 ККУ.

== Медичний огляд ==
Викликати швидку допомогу, або самостійно звернутись до найближчого закладу охорони здоров’я, для фіксації скарг на погане самопочуття в результаті протиправних дій кривдника, фіксації та детальний опит травми в разі спричинення такої.
Треба проконтролювати щоб медики уважно оглянули і докладно описали в документах всі наявні тілесні ушкодження, а при їх відсутності - місця і площа больових відчуттів, куди припадали удари і травмуючі дії.
У разі якщо в результаті побоїв довелося лікуватися і піти на лікарняний, необхідно знову ж проконтролювати, щоб в медичних документах були зафіксовані отримані тілесні ушкодження і виникли від них наслідки для здоров`я.
Пізніше всі ці медичні довідки та документи з усіх медичних установ, де була отримана будь-яка лікарська допомога, потрібно буде долучити ''до матеріалів провадження'' в якості об`єктивних доказів.
Особливістю даної категорії справ є те, що судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження як заподіяння мук і мордування, тому що це не входить до його компетенції. Судово-медичний експерт повинен у таких випадках встановити наявність, характер, локалізацію, кількість ушкоджень, одночасність чи різночасність їх утворення, особливості ушкоджуючих предметів, механізм їх дії, а також ступінь тяжкості ушкоджень (п.3 Наказу МОЗУ №6 від 17.01.1995 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

== Звернення до поліції ==
Дзвінок на «102» фіксується і записується автоматично, час вчинення правопорушення.
Обов`язково написати заяву в поліцію, з відміткою правоохоронного органу про час і місце її реєстрації. Негайно після конфлікту викликати співробітників поліції на місце події, які належним чином оформляють початкові матеріали перевірки, складають протокол огляду місця події, опитують очевидців події та інше.
Вимагайте, щоб був складений протокол огляду місця події з вашою участю, фотографування обстановки і слідів боротьби, вилучення знаряддя вчинення правопорушення та одягу, в яких знаходилися потерпілий і нападник, і на яких можуть бути сліди їх взаємного контакту.

'''Обов`язково''' отримайте від поліцейських направлення на судово-медичну експертизу, і як можна швидше поїдьте на огляд до фахівців-експертів.
Складіть і подайте начальнику підрозділу поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення, отримаєте талон-повідомлення, де буде вказано номер реєстрації заяви.
За даним номером можна буде дізнатися про подальший перебіг перевірки. Рішення за зверненням має бути прийнято територіальним управлінням поліції в трьох- або десятидобовий термін. Якщо правоохоронці з яких-небудь причин не проведуть відповідні слідчі дії , тоді необхідно, обов’язково в письмовому вигляді подати клопотання про проведення певних слідчих дій, або скаргу на бездіяльність слідчого начальнику, прокурору, або суд.
Особливістю даної категорії справ є те, що вони в силу статті 477 КК України порушуються слідчим, прокурором лише на підставі заяви особи, якій спричинено фізичного болю, та відносяться до проваджень приватного обвинувачення.

== Хто має право звертатись ==
Фізична особа якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної шкоди.

== Вартість ==
Звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення відносно особи дій передбачених статтею 126 КК України є безкоштовним, та гарантується Державою. Вартість судово-медичної експертиза в межах кримінального провадження, за направленням слідчого, прокурора проводиться безоплатно, а всі витрати пов’язані з такою, покладаються на винну особу судовим рішенням.

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎]]