WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок оформлення запрошення іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну

2026-04-14T10:22:28Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Куди звернутися */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118 "Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17#Text Наказ Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 30 жовтня 2017 року № 469/897/605 "Про затвердження Вимог до організації роботи з оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 "Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/692-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2022 року № 692 "Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації та застосування деяких міжнародних договорів України з Російською Федерацією"]
== Поняття ==
[[Файл:Зразок нотаріально посвідченого запрошення для в’їзду в Україну.jpg|250px|thumb|right|Зразок нотаріально посвідченого запрошення на отримання візи для в’їзду в Україну для іноземців та осіб без громадянства]]
'''Запрошення''' іноземця та особи без громадянства від фізичної особи – це нотаріально посвідчена заява, яка є підставою для оформлення в дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном короткострокової візи типу С для в’їзду в Україну.

Короткострокова віза передбачає, що іноземці та особи без громадянства з країн, з якими відповідно до міжнародних договорів чи законодавства України встановлено візовий порядок в’їзду в Україну, перебуватимуть в Україні протягом строку, що ''не перевищуватиме 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду''. Віза типу С найчастіше видається з метою туризму, для ділових поїздок або приватних візитів. На даний час, віза типу С не видається громадянам країн, на які розповсюджується безвізовий режим в’їзду.
== Типи запрошень в Україні ==
* '''гостьове / приватне''' (оформляється від фізичної особи) – як правило це запрошення в Україну від родича чи друга, нареченого/нареченої;
* '''оригінальне ділове''' / '''бізнес-запрошення''' (оформляється від юридичної особи) – це запрошення від української фірми, зареєстрованих на території України;
* '''туристичне''' (оформлюється від туристичної фірми). Є одним із найпопулярніших запрошень для іноземця в Україну.
== Хто може звернутися ==
За оформленням запрошення може звернутися ''приймаюча сторона'' - зареєстровані в установленому порядку українські підприємства, установи та організації, представництва (філії) іноземних підприємств, установ, організацій, представництва міжнародних організацій (далі - юридичні особи), а також фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України у зв'язку з навчанням, стажуванням, роботою або на інших законних підставах та запрошують чи приймають іноземців та осіб без громадянства (далі - фізичні особи).
== Куди звернутися ==
Законодавство визначає певні підстави для оформлення короткострокової візи. Серед них:
* запрошення державного органу, державної установи, державного підприємства, державної організації;
* запрошення зареєстрованої в Україні юридичної особи, оформлене на офіційному бланку із зазначенням певних реквізитів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#Text Правилами;]
* посвідчення закордонного українця, при цьому подружжя та його діти подають документ про підтвердження родинних відносин;
* нотаріально посвідчене запрошення фізичної особи - громадянина України, іноземця або особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово або постійно проживають на території України тощо.
Отже, з 16 квітня 2017 року оформлене Державної міграційної служби України запрошення іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну не є підставою для оформлення короткострокової візи для в’їзду в Україну.

Таким чином, '''фізичній особі''' для оформлення такого запрошення '''необхідно звернутися до нотаріуса.'''
== Обов`язкові реквізити запрошення ==
Запрошення повинне містити прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, реквізити її паспортного документа та посвідки на постійне чи тимчасове проживання (для іноземців та осіб без громадянства), адресу проживання, а також прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання фізичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи.

Запрошення зареєстрованої в Україні юридичної особи, має бути оформлене на офіційному бланку, та повинне містити номер в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, реєстраційний номер, дату та підпис, прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання юридичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи;

== Перелік необхідних документів ==
Для оформлення запрошення '''фізична особа''' подає до нотаріуса такі документи:
# паспортний документ, якщо приймаючою стороною є громадянин України (після пред'явлення повертається) та копію його сторінок з особистими даними (1, 2 сторінки та сторінка з адресою реєстрації, або ID-картки та витягу Єдиного державного демографічного реєстру);
# посвідку на постійне чи тимчасове проживання, якщо приймаючою стороною є іноземець чи особа без громадянства (після пред'явлення повертається) та копію її сторінок з особистими даними;
# копію сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, що запрошується, з перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому порядку;
# інформацію, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення фізичної особи для виконання свого зобов’язання взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи.
== Підстави для відмови ==
Підставою для відмови є ''відсутність одного з документів,'' необхідних для оформлення запрошення, або ''подання недостовірних даних''. У разі відмови в оформленні запрошення територіальний орган чи підрозділ Державної міграційної служби України, який прийняв таке рішення, протягом п'яти робочих днів направляє приймаючій стороні письмове повідомлення із зазначенням підстав відмови.
== Строк дії запрошення ==
Запрошення, як правило, видається строком дії на шість місяців або інший строк від дати його оформлення (протягом цього строку іноземець чи особа без громадянства може звернутися до дипломатичного представництва або консульської установи України за оформленням короткострокової візи).
== Судова практика ==
* Неправомірна відмова у перетинанні кордону громадянина В`єтнаму Державною прикордонною службою України та безпідставне приниження гідності іноземця, завдання йому моральних страждань шляхом позбавлення належних умов для перебування. [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/89598289 Справа № 320/1056/19]
* Неправомірна відмова у перетині державного кордону України іноземцю або особі без громадянства, а саме громадянину Арабської Республіки. [https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/75378565/ Рішення № 826/486/18]
== Корисні посилання ==
* [http://dmsu.gov.ua Державна міграційна служба України]
* [https://igov.org.ua Портал державних послуг] 
[[index.php?title=Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Мораторій на нарахування пені та штрафів за кредитними зобов’язаннями ВПО

2026-04-14T08:19:20Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Порядок скасування штрафних санкцій */

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] ''' у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).'''
|}
== Поняття та види кредитних зобов’язань ==
'''Кредитними зобов’язаннями''' є зобов’язання, які виникають у зв’язку з наданням грошових коштів або інших речей, визначених родовими ознаками, на умовах повернення. 
Кредитні зобов’язання бувають 2 видів:
* грошовий кредит — це відносини щодо передачі грошей або речей, які їх заміняють, у власність боржника із зобов’язанням останнього повернути еквівалентну кількість грошей або речей;
* комерційний кредит — це відстрочка виконання зобов’язання за основним договором (купівля-продаж, підряд, надання юридичних послуг).
'''Внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) звільняється від усіх видів штрафних санкцій по кредитним зобов’язанням, що включають в себе 3 види санкцій:''' 
'''Штраф''': 
* у твердій формі (фіксована сума); 
* у процентному відношенні до суми всього зобов’язання або невиконаної частини зобов’язання; 
* у кратному розмірі вартості того предмета, який захищається штрафом.
'''Неустойка''' — різновид штрафної санкції, розмір якої визначається законом або договором у процентному відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання. 
'''Пеня''' — як штрафна санкція застосовується в разі прострочення виконання грошових зобов’язань. 
== Поняття мораторію ==
'''Мораторій''' - відстрочення виконання зобов'язань, що встановлюються урядом на певний термін або до закінчення яких-небудь надзвичайних подій (наприклад, війни, стихійних лих). Поширюється на всі зобов'язання або лише на деяких їх види, або на окремі категорії боржників. 
== Заборона нарахування пені та штрафів ВПО ==
Загальна сума процентів за кредитним договором та/або договором позики, боржником за яким є внутрішньо переміщена особа, яка у період після дати початку тимчасової окупації залишила або покинула своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України або у період після 14 квітня 2014 року залишила або покинула своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, '''не може перевищувати суми процентів, нарахованої протягом строку, на який надавався кредит (позика), за мінімальною ставкою''', визначеною договором.

Відступлення (продаж, передання) права вимоги за кредитним договором та/або договором позики, позичальником за яким є внутрішньо переміщена особа, визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n85:~:text=4.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%20%D1%94%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2C%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. ч. 4 статті 9-2 цього Закону], без згоди боржника забороняється.

Вказане положення не поширюється на кредиторів, віднесених до категорії неплатоспроможних, а також на банки, щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n85:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%206.%20%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%97%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81 ч. 1 статті 9-2 цього Закону], зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики не нараховується неустойка (штраф, пеня), не настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та процентів річних від простроченої суми, не застосовуються інші санкції майнового характеру. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n85 ч.2 ст. 9-2 Закону]

Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n85:~:text=5.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2C%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D1%83%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0. п.5 ст.9 -2 Закону]

Зазначені положення поширюються виключно на кредитні договори та договори позики, укладені:

· до дати початку тимчасової окупації з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;

· до 14 квітня 2014 року з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Зазначені положення не поширюються на заборгованість внутрішньо переміщених осіб, які:

· залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та в яких станом на дату початку тимчасової окупації наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики;

· залишили або покинули своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та станом на 14 квітня 2014 року в яких наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики.

При цьому звільнення внутрішньо переміщеної особи від негативних наслідків порушення нею грошових зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики відповідно до положень цієї статті не може бути підставою для відмови у наданні нового кредиту та/або позики. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n85:~:text=7.%20%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%83%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8. п.5 ст.9-2 Закону]
== Заборона нарахування пені та штрафів під час проведення антитерористичної операції ==
Згідно зі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 статтею 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"] на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися в період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку], де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам — підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку], де проводилася антитерористична операція.

Положення частин першої і другої статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#Text Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"] не поширюються на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики:
* укладеними з юридичними особами і фізичними особами - підприємцями, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, якщо такі договори укладені після 1 січня 2018 року або до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.
* укладеними з громадянами України, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, якщо такі договори укладені після 1 травня 2021 року або до яких після 1 травня 2021 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.
У випадку нарахування штрафних санкцій, банки зобов’язані списати таку заборгованість.
== Порядок скасування штрафних санкцій ==
Кредитор '''зобов’язаний здійснити перерахунок заборгованості''' за кредитним договором та/або договором позики '''у семиденний строк з дня надходження письмового звернення''' від внутрішньо переміщеної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n382 ч. 3 ст. 9-2 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»]).

У разі невиконання кредитором зазначеного обов’язку, така заборгованість вважається автоматично перерахованою на наступний день після закінчення відповідного семиденного строку з дня надходження до кредитора письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи.

'''У разі виявлення неправомірних нарахувань, заявнику необхідно особисто звернутись до головного офісу банку, який його нарахував з наступними документами''':

· письмова заява про списання незаконно нарахованих штрафних санкцій;

· копії кредитного договору;

· копія паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податку заявника;

· копія довідки ВПО.

'''Після списання незаконно нарахованих штрафних санкцій залишиться сума до сплати, яка складається з''':
* основної суми заборгованості (тіла кредиту);
* відсотків за кредитом;
* комісії банку;
* заборгованості, яка утворилась до 14 квітня 2014 року, оскільки штрафні санкції списуються тільки з моменту початку АТО.
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
[[index.php?title=Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Порядок надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади

2026-03-11T11:28:24Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64-2026-%D0%BF#Text Порядок організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, відповідальних за забезпечення та ведення випадку, затверджений постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026 р. № 64 (далі - Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 185 "Про затвердження критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0643-20#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2020 року № 429 "Про затвердження Класифікатора соціальних послуг"]
== Суб'єкти соціальних послуг ==
=== Отримувачі послуг ===
Особи з інвалідністю та особи похилого віку, які страждають на психічні розлади (далі - особи з інвалідністю, особи похилого віку).
=== Надавачі послуг ===
Надавачі соціальних послуг - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу "Надавачі соціальних послуг" Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2020-%D0%BF Критерії діяльності надавачів соціальних послуг затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 року № 185] (далі - надавачі соціальних послуг).
== Види соціальних послуг ==
Особи з інвалідністю, особи похилого віку відповідно до індивідуальних потреб можуть отримувати соціальні послуги, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0643-20#Text перелік яких затверджується Мінсоцполітики], у тому числі:
* підтримане проживання;
* догляд (у тому числі вдома, стаціонарний, денний);
* персональний асистент;
* соціальна адаптація (в тому числі соціально-трудова);
* соціальна реабілітація;
* тимчасовий відпочинок для осіб, які здійснюють догляд за дітьми / особами з інвалідністю;
* натуральна допомога;
* фізичний супровід осіб з інвалідністю, зокрема з інтелектуальними, сенсорними, фізичними, моторними, психічними та поведінковими порушеннями;
* транспортні послуги.
== Вартість ==
Соціальні послуги особам з інвалідністю, особам похилого віку можуть надаватися як за плату, так і безоплатно.

Надавачі соціальних послуг державного та комунального секторів надають всі соціальні послуги за рахунок бюджетних коштів незалежно від доходу отримувача особам, які постраждали від торгівлі людьми і отримують соціальну допомогу відповідно до законодавства у сфері протидії торгівлі людьми, особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю I групи, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа віком до 23 років, сім’ям опікунів, піклувальників, прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям патронатних вихователів, дітям, визначеним пунктом 5 частини шостої статті 13 цього Закону, особам, яким завдано шкоди пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B8%20%D1%96,%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E ст 28 ЗУ "Про соціальні послуги"])

Для інших категорій громадян, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб всі соціальні послуги також надаються за рахунок бюджету.

З установленням диференційованої плати в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, надаються соціальні послуги отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми, але не перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб.

За рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб надаються соціальні послуги:

1) отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб;

2) понад обсяги, визначені державним стандартом соціальних послуг.

При цьому, середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг для визначення права на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів або з установленням диференційованої плати визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення, та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу його сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text:~:text=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0,%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч.5 ст.28] )

Тарифи на соціальні послуги та соціальні послуги із встановленням диференційованої плати встановлюються надавачем соціальних послуг відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428].

У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях можуть бути прийняті рішення про надання за рахунок бюджетних коштів інших соціальних послуг та/або іншим категоріям осіб, ніж зазначені вище.

Надані соціальні послуги під час дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях надавачами соціальних послуг державної/комунальної форми власності (надання притулку, догляд, підтримане проживання, натуральна допомога, транспортні послуги тощо) особам із числа внутрішньо переміщених осіб за новим місцем їх проживання/перебування, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією, фінансуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
== Куди звертатися? ==
Організація надання соціальних послуг та ведення випадку відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” на території територіальних громад забезпечуються виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради, військовою адміністрацією населеного пункту (у разі її утворення), районними в мм. Києві та Севастополі держадміністраціями (далі - уповноважений орган громади).

== Перелік необхідних документів ==
Особа/її законний представник/уповноважений представник сім’ї/уповноважений представник органу опіки та піклування/суб’єкт виявлення подає/надсилає звернення/повідомлення соціальному менеджеру громади в паперовій або електронній формі, зокрема за допомогою електронних комунікацій чи соціального веб-порталу Мінсоцполітики.

У разі звернення особи/сім’ї безпосередньо до надавача такий надавач допомагає подати повідомлення, зокрема за допомогою засобів соціального веб-порталу Мінсоцполітики, уповноваженому органу громади протягом одного робочого дня з моменту звернення та інформує особу/сім’ю про можливість отримання необхідних соціальних послуг та умови їх надання (в усній формі, за допомогою електронних комунікацій, засобів соціального веб-порталу Мінсоцполітики або шляхом надання інформаційних матеріалів у паперовій формі) (згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64-2026-%D0%BF#Text п. 12 Порядку]).

У разі звернення особи/уповноваженого представника сім’ї безпосередньо до надавача такий надавач: надає допомогу у підготовці звернення не пізніше ніж наступного робочого дня до уповноваженого органу громади для проведення виявлення випадку та оцінювання потреб отримувача; не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів з моменту звернення проводить виявлення випадку, оцінювання потреб отримувача, якщо соціальні послуги надаються за кошти отримувача або третіх осіб або якщо надавач має повноваження приймати рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів або інших не заборонених законодавством джерел (згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64-2026-%D0%BF#Text п. 17 Порядку]).

''Для прийняття рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг використовуються дані:''

1) документа:

* паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідчення про взяття на облік бездомної особи за формою, затвердженою Мінсоцполітики (для громадян України);
* довідки про звернення за захистом в Україні, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення біженця, паспортного документа іноземця та посвідки на тимчасове проживання або посвідки на постійне проживання (для іноземців та осіб без громадянства);
* документа, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України).

Бездомній особі, яка не має документа, що посвідчує особу, надається допомога в отриманні, поновленні такого документа відповідно до законодавства.

2) документів, що підтверджують наявність складних життєвих обставин та/або ознак вразливості:
* копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ або пенсійне посвідчення, або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчим органом міської ради (для осіб з інвалідністю)
* копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого в установленому МОЗ порядку або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, або довідка для отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчим органом міської ради, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу (для дитини з інвалідністю);
* копія виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (за наявності);

* індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, складеної відповідно до законодавства (за наявності інвалідності);
* посвідчення про взяття на облік бездомної особи за формою, затвердженою Мінсоцполітики (для бездомних осіб);
* довідки про можливість перебування особи в інтернатному закладі з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра за формою, встановленою МОЗ (за наявності);
* рішення органу опіки та піклування про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя (за наявності);
* рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);
* рішення органу опіки та піклування про надання соціальних послуг (якщо подається повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, опікуна яким не призначено або з яким втрачено зв’язок під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях);
* документа, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо подається повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, опікуна яким не призначено або з яким втрачено зв’язок під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях);
* паспорта громадянина України опікуна (опікунів) або піклувальника (піклувальників) особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна (опікунів) або піклувальника (піклувальників);
* декларації про доходи та майновий стан осіб (крім осіб, яким соціальні послуги надаються незалежно від доходу) за формою, затвердженою Мінсоцполітики, яка заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї;
* акта обстеження стану житлового приміщення (будинку, квартири), яке зруйновано, стало непридатним для проживання або потребує капітального ремонту або реконструкції;
* довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, отриманої відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312) (за наявності).

Для надання соціальних послуг (крім тих, що надаються за рахунок бюджетних коштів незалежно від доходу особи) за наявності в особи доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України та згідно із законодавством не може бути отримана на запит уповноваженого органу громади, подаються також довідки або інші документи про доходи.

Документи/копії документів, які підтверджують наявність складних життєвих обставин та/або ознак вразливості, подаються у паперовій або електронній формі (якщо викладених у них відомостей немає в державних електронних інформаційних ресурсах).

Копії документів засвідчуються соціальним менеджером громади або посадовою особою центру надання адміністративних послуг, яка прийняла заяву, або уповноваженою особою надавача (у разі безпосереднього звернення до надавача).

Заява та документи можуть подаватися в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (за наявності технічної можливості), а також через соціальний веб-портал Мінсоцполітики.

Заява та документи, що подаються в електронній формі, засвідчуються накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, особи, її законного представника, уповноваженої особи органів опіки та піклування, які звертаються за наданням соціальних послуг, або з використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” і “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.

Якщо в державних електронних інформаційних ресурсах наявні необхідні відомості, відповідні документи або їх копії не подаються. Зазначені відомості, необхідні для надання соціальної послуги, отримуються соціальним менеджером громади:

* через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта”;
* через інформаційні системи або бази даних;
* шляхом надсилання запитів до власників (розпорядників) відомостей, необхідних для надання соціальної послуги.

Соціальний менеджер громади перевіряє подані/надіслані особою, її законним представником/уповноваженим представником сім’ї/уповноваженою особою органу опіки та піклування документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, інформацію про неподані документи, які необхідно подати, і дату, до якої ці документи мають бути подані, та повідомляє про результати перевірки отримувачу у спосіб, зазначений у поданій заяві, протягом одного робочого дня з дня отримання заяви та документів (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64-2026-%D0%BF#Text п. 19 Порядку]).

== Рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг ==
Протягом п’яти робочих днів після підписання заяви відповідно до пункту 16 цього Порядку уповноважений орган громади або соціальний менеджер громади (у разі наявності повноважень приймати рішення) за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи або за місцем звернення особи (під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях) приймає рішення (одне із) про:

* надання соціальних послуг отримувачу;
* відмову в наданні соціальних послуг;
* обов’язкове надання соціальних послуг (проходження індивідуальних корекційних програм);

* надсилання уповноваженому органу регіону повідомлення про потребу прийняти рішення про надання соціальних послуг, якщо соціальні послуги, що відповідають потребі отримувача, надаються надавачами, що належать до сфери управління уповноважених органів регіону.

''У рішенні про надання соціальних послуг зазначаються:''

* результати оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах;
* джерело фінансування/оплати соціальних послуг отримувачу (за рахунок бюджетних коштів, або з диференційованою оплатою, або платно) з урахуванням статті 28 Закону України “Про соціальні послуги”;
* соціальні послуги, що відповідають потребі отримувача;
* рекомендований надавач (надавачі), яким (якими) буде забезпечено надання цих соціальних послуг, або надавач, який приймає рішення про надання цих соціальних послуг за кошти отримувача або третіх осіб;
* потреба у формуванні надавачем мультидисциплінарної команди (в складних випадках);
* інформація про фахівців, які були залучені для первинного оцінювання потреб отримувача та надають послуги у сфері зайнятості, освітні, медичні, реабілітаційні та інші публічні послуги.

Форма рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг затверджується Мінсоцполітики.

== Невідкладне надання соціальних послуг ==
Соціальні послуги можуть надаватися екстрено (кризово):
* у разі існування загрози життю чи здоров’ю особи;
* під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
Під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях також може забезпечуватися надання екстрено (кризово) таких соціальних послуг, як представництво інтересів, підтримане проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, бездомних осіб, догляд вдома, стаціонарний догляд, денний догляд, паліативний догляд, соціально-психологічна реабілітація, натуральна допомога, переклад жестовою мовою, транспортні послуги.

Соціальними послугами, що надаються екстрено (кризово), є:

* консультування;
* консультативний “кризовий телефон”;
* надання притулку;
* нічний притулок;
* короткострокове проживання;
* екстрене (кризове) втручання.

Соціальні послуги екстрено (кризово) надаються з урахуванням такого:

* незалежно від адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) отримувача;
* у разі виявлення соціальним менеджером громади кризової ситуації, в якій перебуває отримувач, у разі звернення/повідомлення про необхідність надання таких послуг;
* надавач у разі виявлення кризової ситуації протягом одного робочого дня з моменту виявлення інформує про це уповноважений орган громади;
* якщо отримувачем є дитина надавач обов’язково залучає психолога;
* за результатами виявлення кризової ситуації надавач складає акт про надання соціальних послуг екстрено (кризово) (далі - акт) за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* уповноважений орган громади/надавач невідкладно, протягом однієї доби з моменту одержання звернення/повідомлення, приймає рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг екстрено (кризово);
* надавач в акті, який складається протягом місяця з початку надання зазначених послуг, зокрема за допомогою цифрового інструменту (кейс-менеджменту), за формою, затвердженою Мінсоцполітики, підтверджує їх надання та зазначає відомості про отримувача та надавача, надані соціальні послуги, строки, дати їх надання, необхідність продовження надання соціальних послуг (за потреби). Один примірник акта надсилається уповноваженому органу громади за допомогою засобів соціального веб-порталу Мінсоцполітики.

== Підстави для відмови в наданні соціальних послуг==
Особам з інвалідністю, особам похилого віку може бути відмовлено в наданні соціальних послуг у разі:
* відсутності потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи;
* ненадання надавачем соціальних послуг тих соціальних послуг, яких потребує особа;
* наявності медичних протипоказань до надання соціальних послуг відповідно до висновку про стан здоров’я особи, яка потребує надання соціальних послуг, за формою, затвердженою МОЗ. Рішення про надання такій особі соціальних послуг приймається після усунення таких протипоказань.
Особі може бути відмовлено у наданні соціальних послуг у разі наявності у особи відповідно до медичного висновку медичних протипоказань, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Рішення про надання соціальних послуг приймається після усунення таких протипоказань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#n414 ст. 24 Закону України "Про соціальні послуги"]).

== Права отримувача та обов'язки надавача соціальної послуги ==
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#FFE4E1" | Обов'язки надавача !! style="background-color:#FFE4E1" | Права отримувача
|-
| створювати необхідні умови для соціального та правового захисту осіб з інвалідністю, осіб похилого віку || спілкування з іншими особами, в тому числі з адвокатом або іншим законним представником, без присутності сторонніх осіб згідно з правилами внутрішнього розпорядку
|-
| ознайомити особу з інвалідністю, особу похилого віку, її законного представника, орган опіки та піклування із законодавством про психіатричну допомогу, соціальний захист, соціальні послуги, а також з адресами та телефонами відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, громадських організацій, до яких може звернутися отримувач соціальних послуг у разі порушення його прав || забезпечення таємниці листування під час відправлення та отримання будь-якої кореспонденції
|-
| здійснювати захист прав і законних інтересів осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, визнаних в установленому законом порядку недієздатними, які не мають законного представника, - у разі надання соціальних послуг стаціонарного догляду || доступ до засобів масової інформації
|-
| створювати безпечні умови для осіб з інвалідністю, осіб похилого віку під час надання соціальних послуг || дозвілля, заняття творчою діяльністю
|-
| невідкладно інформувати членів сім’ї особи з інвалідністю, особи похилого віку (за згодою такої особи), її законних представників про зміни стану здоров’я, виявлені тілесні ушкодження і травми в особи з інвалідністю, особи похилого віку, якій надаються соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання; у разі виявлення у них тілесних ушкоджень кримінального характеру (вогнепальних, колотих, різаних, рубаних, забитих ран) - органи і підрозділи поліції та бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги відповідно до законодавства; || відправлення релігійних обрядів
|-
| інформувати орган опіки та піклування про надання соціальних послуг особі з інвалідністю, особі похилого віку, яка визнана недієздатною і якій не призначено опікуна; || звернення безпосередньо до надавача соціальних послуг з питань отримання соціальних послуг, відрахування з числа отримувачів соціальних послуг і додержання їх прав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Законами України "Про психіатричну допомогу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] та інших нормативно-правових актів
|-
| організовувати не рідше ніж один раз на рік проведення лікарською комісією за участю лікаря-психіатра, психолога і педагогічного працівника огляду осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, які отримують соціальну послугу стаціонарного догляду, в тому числі з метою розв’язання питання щодо подальшого їх перебування в інтернатних закладах або щодо можливості перегляду рішень про недієздатність особи || та інші права визначені чинним законодавством
|}
== Підстави припинення надання соціальних послуг==
Надання соціальних послуг особам з інвалідністю, особам похилого віку припиняється в разі:
* відсутність потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи;
* закінчення строку дії договору про надання соціальних послуг;
* зміна місця проживання/перебування отримувача соціальних послуг, що унеможливлює надання соціальних послуг;
* невиконання без поважних причин отримувачем соціальних послуг вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;
* виявлення/встановлення недостовірності поданих отримувачем соціальних послуг інформації/документів при зверненні за їх наданням, що унеможливлює подальше надання таких соціальних послуг;
* смерть отримувача соціальних послуг;
* дострокове розірвання договору про надання соціальних послуг за ініціативи отримувача соціальних послуг;
* ліквідація (припинення діяльності) надавача соціальних послуг або припинення надання ним відповідних соціальних послуг (згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#n414 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про соціальні послуги"]).
У разі виявлення в отримувача соціальних послуг відповідно до медичного висновку медичних протипоказань, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, надання соціальних послуг тимчасово припиняється на строк до усунення таких протипоказань без розірвання договору про надання соціальних послуг.

Не може бути припинено надання соціальних послуг у разі наявної загрози життю чи здоров’ю особи.

Рішення про відмову у наданні соціальних послуг та припинення надання соціальних послуг надається особі, яка звернулася із заявою про надання соціальних послуг, отримувачу соціальних послуг (або їхнім законним представникам) у письмовій формі (у паперовій або електронній формі з використанням програмних засобів) із зазначенням причини відмови або припинення.
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
== Див. також ==
* [[Соціальні послуги окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах, та порядок їх надання]]
* [[Соціальний захист бездомних осіб та безпритульних дітей]]
* [[Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[index.php?title=Категорія:Діти війни]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Діти війни]]

Порядок надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади

2026-03-11T11:27:02Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Підстави припинення надання соціальних послуг */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64-2026-%D0%BF#Text Порядок організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, відповідальних за забезпечення та ведення випадку, затверджений постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026 р. № 64 (далі - Порядок).]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 185 "Про затвердження критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0643-20#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2020 року № 429 "Про затвердження Класифікатора соціальних послуг"]
== Суб'єкти соціальних послуг ==
=== Отримувачі послуг ===
Особи з інвалідністю та особи похилого віку, які страждають на психічні розлади (далі - особи з інвалідністю, особи похилого віку).
=== Надавачі послуг ===
Надавачі соціальних послуг - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу "Надавачі соціальних послуг" Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2020-%D0%BF Критерії діяльності надавачів соціальних послуг затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 року № 185] (далі - надавачі соціальних послуг).
== Види соціальних послуг ==
Особи з інвалідністю, особи похилого віку відповідно до індивідуальних потреб можуть отримувати соціальні послуги, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0643-20#Text перелік яких затверджується Мінсоцполітики], у тому числі:
* підтримане проживання;
* догляд (у тому числі вдома, стаціонарний, денний);
* персональний асистент;
* соціальна адаптація (в тому числі соціально-трудова);
* соціальна реабілітація;
* тимчасовий відпочинок для осіб, які здійснюють догляд за дітьми / особами з інвалідністю;
* натуральна допомога;
* фізичний супровід осіб з інвалідністю, зокрема з інтелектуальними, сенсорними, фізичними, моторними, психічними та поведінковими порушеннями;
* транспортні послуги.
== Вартість ==
Соціальні послуги особам з інвалідністю, особам похилого віку можуть надаватися як за плату, так і безоплатно.

Надавачі соціальних послуг державного та комунального секторів надають всі соціальні послуги за рахунок бюджетних коштів незалежно від доходу отримувача особам, які постраждали від торгівлі людьми і отримують соціальну допомогу відповідно до законодавства у сфері протидії торгівлі людьми, особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю I групи, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа віком до 23 років, сім’ям опікунів, піклувальників, прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям патронатних вихователів, дітям, визначеним пунктом 5 частини шостої статті 13 цього Закону, особам, яким завдано шкоди пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B8%20%D1%96,%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E ст 28 ЗУ "Про соціальні послуги"])

Для інших категорій громадян, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб всі соціальні послуги також надаються за рахунок бюджету.

З установленням диференційованої плати в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, надаються соціальні послуги отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми, але не перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб.

За рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб надаються соціальні послуги:

1) отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб;

2) понад обсяги, визначені державним стандартом соціальних послуг.

При цьому, середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг для визначення права на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів або з установленням диференційованої плати визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення, та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу його сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text:~:text=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0,%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч.5 ст.28] )

Тарифи на соціальні послуги та соціальні послуги із встановленням диференційованої плати встановлюються надавачем соціальних послуг відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428].

У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях можуть бути прийняті рішення про надання за рахунок бюджетних коштів інших соціальних послуг та/або іншим категоріям осіб, ніж зазначені вище.

Надані соціальні послуги під час дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях надавачами соціальних послуг державної/комунальної форми власності (надання притулку, догляд, підтримане проживання, натуральна допомога, транспортні послуги тощо) особам із числа внутрішньо переміщених осіб за новим місцем їх проживання/перебування, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією, фінансуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
== Куди звертатися? ==
Організація надання соціальних послуг та ведення випадку відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” на території територіальних громад забезпечуються виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради, військовою адміністрацією населеного пункту (у разі її утворення), районними в мм. Києві та Севастополі держадміністраціями (далі - уповноважений орган громади).

== Перелік необхідних документів ==
Особа/її законний представник/уповноважений представник сім’ї/уповноважений представник органу опіки та піклування/суб’єкт виявлення подає/надсилає звернення/повідомлення соціальному менеджеру громади в паперовій або електронній формі, зокрема за допомогою електронних комунікацій чи соціального веб-порталу Мінсоцполітики.

У разі звернення особи/сім’ї безпосередньо до надавача такий надавач допомагає подати повідомлення, зокрема за допомогою засобів соціального веб-порталу Мінсоцполітики, уповноваженому органу громади протягом одного робочого дня з моменту звернення та інформує особу/сім’ю про можливість отримання необхідних соціальних послуг та умови їх надання (в усній формі, за допомогою електронних комунікацій, засобів соціального веб-порталу Мінсоцполітики або шляхом надання інформаційних матеріалів у паперовій формі) (згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64-2026-%D0%BF#Text п. 12 Порядку]).

У разі звернення особи/уповноваженого представника сім’ї безпосередньо до надавача такий надавач: надає допомогу у підготовці звернення не пізніше ніж наступного робочого дня до уповноваженого органу громади для проведення виявлення випадку та оцінювання потреб отримувача; не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів з моменту звернення проводить виявлення випадку, оцінювання потреб отримувача, якщо соціальні послуги надаються за кошти отримувача або третіх осіб або якщо надавач має повноваження приймати рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів або інших не заборонених законодавством джерел (згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64-2026-%D0%BF#Text п. 17 Порядку]).

''Для прийняття рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг використовуються дані:''

1) документа:

* паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідчення про взяття на облік бездомної особи за формою, затвердженою Мінсоцполітики (для громадян України);
* довідки про звернення за захистом в Україні, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення біженця, паспортного документа іноземця та посвідки на тимчасове проживання або посвідки на постійне проживання (для іноземців та осіб без громадянства);
* документа, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України).

Бездомній особі, яка не має документа, що посвідчує особу, надається допомога в отриманні, поновленні такого документа відповідно до законодавства.

2) документів, що підтверджують наявність складних життєвих обставин та/або ознак вразливості:
* копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ або пенсійне посвідчення, або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчим органом міської ради (для осіб з інвалідністю)
* копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого в установленому МОЗ порядку або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, або довідка для отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчим органом міської ради, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу (для дитини з інвалідністю);
* копія виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (за наявності);

* індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, складеної відповідно до законодавства (за наявності інвалідності);
* посвідчення про взяття на облік бездомної особи за формою, затвердженою Мінсоцполітики (для бездомних осіб);
* довідки про можливість перебування особи в інтернатному закладі з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра за формою, встановленою МОЗ (за наявності);
* рішення органу опіки та піклування про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя (за наявності);
* рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);
* рішення органу опіки та піклування про надання соціальних послуг (якщо подається повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, опікуна яким не призначено або з яким втрачено зв’язок під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях);
* документа, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо подається повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, опікуна яким не призначено або з яким втрачено зв’язок під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях);
* паспорта громадянина України опікуна (опікунів) або піклувальника (піклувальників) особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна (опікунів) або піклувальника (піклувальників);
* декларації про доходи та майновий стан осіб (крім осіб, яким соціальні послуги надаються незалежно від доходу) за формою, затвердженою Мінсоцполітики, яка заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї;
* акта обстеження стану житлового приміщення (будинку, квартири), яке зруйновано, стало непридатним для проживання або потребує капітального ремонту або реконструкції;
* довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, отриманої відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312) (за наявності).

Для надання соціальних послуг (крім тих, що надаються за рахунок бюджетних коштів незалежно від доходу особи) за наявності в особи доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України та згідно із законодавством не може бути отримана на запит уповноваженого органу громади, подаються також довідки або інші документи про доходи.

Документи/копії документів, які підтверджують наявність складних життєвих обставин та/або ознак вразливості, подаються у паперовій або електронній формі (якщо викладених у них відомостей немає в державних електронних інформаційних ресурсах).

Копії документів засвідчуються соціальним менеджером громади або посадовою особою центру надання адміністративних послуг, яка прийняла заяву, або уповноваженою особою надавача (у разі безпосереднього звернення до надавача).

Заява та документи можуть подаватися в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (за наявності технічної можливості), а також через соціальний веб-портал Мінсоцполітики.

Заява та документи, що подаються в електронній формі, засвідчуються накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, особи, її законного представника, уповноваженої особи органів опіки та піклування, які звертаються за наданням соціальних послуг, або з використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” і “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.

Якщо в державних електронних інформаційних ресурсах наявні необхідні відомості, відповідні документи або їх копії не подаються. Зазначені відомості, необхідні для надання соціальної послуги, отримуються соціальним менеджером громади:

* через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта”;
* через інформаційні системи або бази даних;
* шляхом надсилання запитів до власників (розпорядників) відомостей, необхідних для надання соціальної послуги.

Соціальний менеджер громади перевіряє подані/надіслані особою, її законним представником/уповноваженим представником сім’ї/уповноваженою особою органу опіки та піклування документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, інформацію про неподані документи, які необхідно подати, і дату, до якої ці документи мають бути подані, та повідомляє про результати перевірки отримувачу у спосіб, зазначений у поданій заяві, протягом одного робочого дня з дня отримання заяви та документів (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64-2026-%D0%BF#Text п. 19 Порядку]).

== Рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг ==
Протягом п’яти робочих днів після підписання заяви відповідно до пункту 16 цього Порядку уповноважений орган громади або соціальний менеджер громади (у разі наявності повноважень приймати рішення) за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи або за місцем звернення особи (під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях) приймає рішення (одне із) про:

* надання соціальних послуг отримувачу;
* відмову в наданні соціальних послуг;
* обов’язкове надання соціальних послуг (проходження індивідуальних корекційних програм);

* надсилання уповноваженому органу регіону повідомлення про потребу прийняти рішення про надання соціальних послуг, якщо соціальні послуги, що відповідають потребі отримувача, надаються надавачами, що належать до сфери управління уповноважених органів регіону.

''У рішенні про надання соціальних послуг зазначаються:''

* результати оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах;
* джерело фінансування/оплати соціальних послуг отримувачу (за рахунок бюджетних коштів, або з диференційованою оплатою, або платно) з урахуванням статті 28 Закону України “Про соціальні послуги”;
* соціальні послуги, що відповідають потребі отримувача;
* рекомендований надавач (надавачі), яким (якими) буде забезпечено надання цих соціальних послуг, або надавач, який приймає рішення про надання цих соціальних послуг за кошти отримувача або третіх осіб;
* потреба у формуванні надавачем мультидисциплінарної команди (в складних випадках);
* інформація про фахівців, які були залучені для первинного оцінювання потреб отримувача та надають послуги у сфері зайнятості, освітні, медичні, реабілітаційні та інші публічні послуги.

Форма рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг затверджується Мінсоцполітики.

== Невідкладне надання соціальних послуг ==
Соціальні послуги можуть надаватися екстрено (кризово):
* у разі існування загрози життю чи здоров’ю особи;
* під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
Під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях також може забезпечуватися надання екстрено (кризово) таких соціальних послуг, як представництво інтересів, підтримане проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, бездомних осіб, догляд вдома, стаціонарний догляд, денний догляд, паліативний догляд, соціально-психологічна реабілітація, натуральна допомога, переклад жестовою мовою, транспортні послуги.

Соціальними послугами, що надаються екстрено (кризово), є:

* консультування;
* консультативний “кризовий телефон”;
* надання притулку;
* нічний притулок;
* короткострокове проживання;
* екстрене (кризове) втручання.

Соціальні послуги екстрено (кризово) надаються з урахуванням такого:

* незалежно від адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) отримувача;
* у разі виявлення соціальним менеджером громади кризової ситуації, в якій перебуває отримувач, у разі звернення/повідомлення про необхідність надання таких послуг;
* надавач у разі виявлення кризової ситуації протягом одного робочого дня з моменту виявлення інформує про це уповноважений орган громади;
* якщо отримувачем є дитина надавач обов’язково залучає психолога;
* за результатами виявлення кризової ситуації надавач складає акт про надання соціальних послуг екстрено (кризово) (далі - акт) за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* уповноважений орган громади/надавач невідкладно, протягом однієї доби з моменту одержання звернення/повідомлення, приймає рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг екстрено (кризово);
* надавач в акті, який складається протягом місяця з початку надання зазначених послуг, зокрема за допомогою цифрового інструменту (кейс-менеджменту), за формою, затвердженою Мінсоцполітики, підтверджує їх надання та зазначає відомості про отримувача та надавача, надані соціальні послуги, строки, дати їх надання, необхідність продовження надання соціальних послуг (за потреби). Один примірник акта надсилається уповноваженому органу громади за допомогою засобів соціального веб-порталу Мінсоцполітики.

== Підстави для відмови в наданні соціальних послуг==
Особам з інвалідністю, особам похилого віку може бути відмовлено в наданні соціальних послуг у разі:
* відсутності потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи;
* ненадання надавачем соціальних послуг тих соціальних послуг, яких потребує особа;
* наявності медичних протипоказань до надання соціальних послуг відповідно до висновку про стан здоров’я особи, яка потребує надання соціальних послуг, за формою, затвердженою МОЗ. Рішення про надання такій особі соціальних послуг приймається після усунення таких протипоказань.
Особі може бути відмовлено у наданні соціальних послуг у разі наявності у особи відповідно до медичного висновку медичних протипоказань, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Рішення про надання соціальних послуг приймається після усунення таких протипоказань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#n414 ст. 24 Закону України "Про соціальні послуги"]).

== Права отримувача та обов'язки надавача соціальної послуги ==
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#FFE4E1" | Обов'язки надавача !! style="background-color:#FFE4E1" | Права отримувача
|-
| створювати необхідні умови для соціального та правового захисту осіб з інвалідністю, осіб похилого віку || спілкування з іншими особами, в тому числі з адвокатом або іншим законним представником, без присутності сторонніх осіб згідно з правилами внутрішнього розпорядку
|-
| ознайомити особу з інвалідністю, особу похилого віку, її законного представника, орган опіки та піклування із законодавством про психіатричну допомогу, соціальний захист, соціальні послуги, а також з адресами та телефонами відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, громадських організацій, до яких може звернутися отримувач соціальних послуг у разі порушення його прав || забезпечення таємниці листування під час відправлення та отримання будь-якої кореспонденції
|-
| здійснювати захист прав і законних інтересів осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, визнаних в установленому законом порядку недієздатними, які не мають законного представника, - у разі надання соціальних послуг стаціонарного догляду || доступ до засобів масової інформації
|-
| створювати безпечні умови для осіб з інвалідністю, осіб похилого віку під час надання соціальних послуг || дозвілля, заняття творчою діяльністю
|-
| невідкладно інформувати членів сім’ї особи з інвалідністю, особи похилого віку (за згодою такої особи), її законних представників про зміни стану здоров’я, виявлені тілесні ушкодження і травми в особи з інвалідністю, особи похилого віку, якій надаються соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання; у разі виявлення у них тілесних ушкоджень кримінального характеру (вогнепальних, колотих, різаних, рубаних, забитих ран) - органи і підрозділи поліції та бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги відповідно до законодавства; || відправлення релігійних обрядів
|-
| інформувати орган опіки та піклування про надання соціальних послуг особі з інвалідністю, особі похилого віку, яка визнана недієздатною і якій не призначено опікуна; || звернення безпосередньо до надавача соціальних послуг з питань отримання соціальних послуг, відрахування з числа отримувачів соціальних послуг і додержання їх прав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Законами України "Про психіатричну допомогу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] та інших нормативно-правових актів
|-
| організовувати не рідше ніж один раз на рік проведення лікарською комісією за участю лікаря-психіатра, психолога і педагогічного працівника огляду осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, які отримують соціальну послугу стаціонарного догляду, в тому числі з метою розв’язання питання щодо подальшого їх перебування в інтернатних закладах або щодо можливості перегляду рішень про недієздатність особи || та інші права визначені чинним законодавством
|}
== Підстави припинення надання соціальних послуг==
Надання соціальних послуг особам з інвалідністю, особам похилого віку припиняється в разі:
* відсутність потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи;
* закінчення строку дії договору про надання соціальних послуг;
* зміна місця проживання/перебування отримувача соціальних послуг, що унеможливлює надання соціальних послуг;
* невиконання без поважних причин отримувачем соціальних послуг вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;
* виявлення/встановлення недостовірності поданих отримувачем соціальних послуг інформації/документів при зверненні за їх наданням, що унеможливлює подальше надання таких соціальних послуг;
* смерть отримувача соціальних послуг;
* дострокове розірвання договору про надання соціальних послуг за ініціативи отримувача соціальних послуг;
* ліквідація (припинення діяльності) надавача соціальних послуг або припинення надання ним відповідних соціальних послуг (згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#n414 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про соціальні послуги"]).
У разі виявлення в отримувача соціальних послуг відповідно до медичного висновку медичних протипоказань, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, надання соціальних послуг тимчасово припиняється на строк до усунення таких протипоказань без розірвання договору про надання соціальних послуг.

Не може бути припинено надання соціальних послуг у разі наявної загрози життю чи здоров’ю особи.

Рішення про відмову у наданні соціальних послуг та припинення надання соціальних послуг надається особі, яка звернулася із заявою про надання соціальних послуг, отримувачу соціальних послуг (або їхнім законним представникам) у письмовій формі (у паперовій або електронній формі з використанням програмних засобів) із зазначенням причини відмови або припинення.
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
== Див. також ==
* [[Соціальні послуги окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах, та порядок їх надання]]
* [[Соціальний захист бездомних осіб та безпритульних дітей]]
* [[Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[index.php?title=Категорія:Діти війни]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Діти війни]]

Порядок надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади

2026-03-11T11:16:32Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Перелік необхідних документів */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64-2026-%D0%BF#Text Порядок організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, відповідальних за забезпечення та ведення випадку, затверджений постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026 р. № 64.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 185 "Про затвердження критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0643-20#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2020 року № 429 "Про затвердження Класифікатора соціальних послуг"]
== ціальних послуг ==
=== Отримувачі послуг ===
Особи з інвалідністю та особи похилого віку, які страждають на психічні розлади (далі - особи з інвалідністю, особи похилого віку).
=== Надавачі послуг ===
Надавачі соціальних послуг - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу "Надавачі соціальних послуг" Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2020-%D0%BF Критерії діяльності надавачів соціальних послуг затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 року № 185] (далі - надавачі соціальних послуг).
== Види соціальних послуг ==
Особи з інвалідністю, особи похилого віку відповідно до індивідуальних потреб можуть отримувати соціальні послуги, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0643-20#Text перелік яких затверджується Мінсоцполітики], у тому числі:
* підтримане проживання;
* догляд (у тому числі вдома, стаціонарний, денний);
* персональний асистент;
* соціальна адаптація (в тому числі соціально-трудова);
* соціальна реабілітація;
* тимчасовий відпочинок для осіб, які здійснюють догляд за дітьми / особами з інвалідністю;
* натуральна допомога;
* фізичний супровід осіб з інвалідністю, зокрема з інтелектуальними, сенсорними, фізичними, моторними, психічними та поведінковими порушеннями;
* транспортні послуги.
== Вартість ==
Соціальні послуги особам з інвалідністю, особам похилого віку можуть надаватися як за плату, так і безоплатно.

Надавачі соціальних послуг державного та комунального секторів надають всі соціальні послуги за рахунок бюджетних коштів незалежно від доходу отримувача особам, які постраждали від торгівлі людьми і отримують соціальну допомогу відповідно до законодавства у сфері протидії торгівлі людьми, особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю I групи, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа віком до 23 років, сім’ям опікунів, піклувальників, прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям патронатних вихователів, дітям, визначеним пунктом 5 частини шостої статті 13 цього Закону, особам, яким завдано шкоди пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B8%20%D1%96,%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E ст 28 ЗУ "Про соціальні послуги"])

Для інших категорій громадян, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб всі соціальні послуги також надаються за рахунок бюджету.

З установленням диференційованої плати в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, надаються соціальні послуги отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми, але не перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб.

За рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб надаються соціальні послуги:

1) отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб;

2) понад обсяги, визначені державним стандартом соціальних послуг.

При цьому, середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг для визначення права на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів або з установленням диференційованої плати визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення, та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу його сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text:~:text=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0,%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч.5 ст.28] )

Тарифи на соціальні послуги та соціальні послуги із встановленням диференційованої плати встановлюються надавачем соціальних послуг відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428].

У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях можуть бути прийняті рішення про надання за рахунок бюджетних коштів інших соціальних послуг та/або іншим категоріям осіб, ніж зазначені вище.

Надані соціальні послуги під час дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях надавачами соціальних послуг державної/комунальної форми власності (надання притулку, догляд, підтримане проживання, натуральна допомога, транспортні послуги тощо) особам із числа внутрішньо переміщених осіб за новим місцем їх проживання/перебування, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією, фінансуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
=== Підстави, за яких соціальні послуги не надаються безоплатно ===
Соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, догляду вдома, підтриманого проживання не надаються безоплатно особам з інвалідністю, особам похилого віку в разі:
* соціальні послуги їй надає особа, якій призначено компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, щомісячну компенсаційну виплату на догляд за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, в установленому законодавством порядку;
* особа з інвалідністю, особа похилого віку надає соціальні послуги іншій особі та отримує щомісячну компенсаційну виплату на догляд за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, в установленому законодавством порядку. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113-2021-%D0%BF?find=1&text=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8+%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%2C+%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%2C+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83+%D0%B2%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%2C+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD#w1_1:~:text=22.%20%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96,%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. П.22 Постанови № 113]
== Куди звертатися? ==
Організація надання соціальних послуг та ведення випадку відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” на території територіальних громад забезпечуються виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради, військовою адміністрацією населеного пункту (у разі її утворення), районними в мм. Києві та Севастополі держадміністраціями (далі - уповноважений орган громади).

== Перелік необхідних документів ==
Особа/її законний представник/уповноважений представник сім’ї/уповноважений представник органу опіки та піклування/суб’єкт виявлення подає/надсилає звернення/повідомлення соціальному менеджеру громади в паперовій або електронній формі, зокрема за допомогою електронних комунікацій чи соціального веб-порталу Мінсоцполітики.

У разі звернення особи/сім’ї безпосередньо до надавача такий надавач допомагає подати повідомлення, зокрема за допомогою засобів соціального веб-порталу Мінсоцполітики, уповноваженому органу громади протягом одного робочого дня з моменту звернення та інформує особу/сім’ю про можливість отримання необхідних соціальних послуг та умови їх надання (в усній формі, за допомогою електронних комунікацій, засобів соціального веб-порталу Мінсоцполітики або шляхом надання інформаційних матеріалів у паперовій формі) (згідно п. 12 постанови № 64 від 14 січня 2026 р.).

У разі звернення особи/уповноваженого представника сім’ї безпосередньо до надавача такий надавач: надає допомогу у підготовці звернення не пізніше ніж наступного робочого дня до уповноваженого органу громади для проведення виявлення випадку та оцінювання потреб отримувача; не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів з моменту звернення проводить виявлення випадку, оцінювання потреб отримувача, якщо соціальні послуги надаються за кошти отримувача або третіх осіб або якщо надавач має повноваження приймати рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів або інших не заборонених законодавством джерел (згідно п. 17 постанови № 64 від 14 січня 2026 р.)

''Для прийняття рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг використовуються дані:''

1) документа:

* паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідчення про взяття на облік бездомної особи за формою, затвердженою Мінсоцполітики (для громадян України);
* довідки про звернення за захистом в Україні, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення біженця, паспортного документа іноземця та посвідки на тимчасове проживання або посвідки на постійне проживання (для іноземців та осіб без громадянства);
* документа, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України).

Бездомній особі, яка не має документа, що посвідчує особу, надається допомога в отриманні, поновленні такого документа відповідно до законодавства.

2) документів, що підтверджують наявність складних життєвих обставин та/або ознак вразливості:
* копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ або пенсійне посвідчення, або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчим органом міської ради (для осіб з інвалідністю)
* копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого в установленому МОЗ порядку або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, або довідка для отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчим органом міської ради, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу (для дитини з інвалідністю);
* копія виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (за наявності);

* індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, складеної відповідно до законодавства (за наявності інвалідності);
* посвідчення про взяття на облік бездомної особи за формою, затвердженою Мінсоцполітики (для бездомних осіб);
* довідки про можливість перебування особи в інтернатному закладі з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра за формою, встановленою МОЗ (за наявності);
* рішення органу опіки та піклування про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя (за наявності);
* рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);
* рішення органу опіки та піклування про надання соціальних послуг (якщо подається повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, опікуна яким не призначено або з яким втрачено зв’язок під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях);
* документа, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо подається повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, опікуна яким не призначено або з яким втрачено зв’язок під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях);
* паспорта громадянина України опікуна (опікунів) або піклувальника (піклувальників) особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна (опікунів) або піклувальника (піклувальників);
* декларації про доходи та майновий стан осіб (крім осіб, яким соціальні послуги надаються незалежно від доходу) за формою, затвердженою Мінсоцполітики, яка заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї;
* акта обстеження стану житлового приміщення (будинку, квартири), яке зруйновано, стало непридатним для проживання або потребує капітального ремонту або реконструкції;
* довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, отриманої відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312) (за наявності).

Для надання соціальних послуг (крім тих, що надаються за рахунок бюджетних коштів незалежно від доходу особи) за наявності в особи доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України та згідно із законодавством не може бути отримана на запит уповноваженого органу громади, подаються також довідки або інші документи про доходи.

Документи/копії документів, які підтверджують наявність складних життєвих обставин та/або ознак вразливості, подаються у паперовій або електронній формі (якщо викладених у них відомостей немає в державних електронних інформаційних ресурсах).

Копії документів засвідчуються соціальним менеджером громади або посадовою особою центру надання адміністративних послуг, яка прийняла заяву, або уповноваженою особою надавача (у разі безпосереднього звернення до надавача).

Заява та документи можуть подаватися в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (за наявності технічної можливості), а також через соціальний веб-портал Мінсоцполітики.

Заява та документи, що подаються в електронній формі, засвідчуються накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, особи, її законного представника, уповноваженої особи органів опіки та піклування, які звертаються за наданням соціальних послуг, або з використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” і “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.

Якщо в державних електронних інформаційних ресурсах наявні необхідні відомості, відповідні документи або їх копії не подаються. Зазначені відомості, необхідні для надання соціальної послуги, отримуються соціальним менеджером громади:

* через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта”;
* через інформаційні системи або бази даних;
* шляхом надсилання запитів до власників (розпорядників) відомостей, необхідних для надання соціальної послуги.

Соціальний менеджер громади перевіряє подані/надіслані особою, її законним представником/уповноваженим представником сім’ї/уповноваженою особою органу опіки та піклування документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, інформацію про неподані документи, які необхідно подати, і дату, до якої ці документи мають бути подані, та повідомляє про результати перевірки отримувачу у спосіб, зазначений у поданій заяві, протягом одного робочого дня з дня отримання заяви та документів (відповідно до п. 19 постанови № 64 від 14 січня 2026 р.).

== Рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг ==
Протягом п’яти робочих днів після підписання заяви відповідно до пункту 16 цього Порядку уповноважений орган громади або соціальний менеджер громади (у разі наявності повноважень приймати рішення) за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи або за місцем звернення особи (під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях) приймає рішення (одне із) про:

* надання соціальних послуг отримувачу;
* відмову в наданні соціальних послуг;
* обов’язкове надання соціальних послуг (проходження індивідуальних корекційних програм);

* надсилання уповноваженому органу регіону повідомлення про потребу прийняти рішення про надання соціальних послуг, якщо соціальні послуги, що відповідають потребі отримувача, надаються надавачами, що належать до сфери управління уповноважених органів регіону.

''У рішенні про надання соціальних послуг зазначаються:''

* результати оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах;
* джерело фінансування/оплати соціальних послуг отримувачу (за рахунок бюджетних коштів, або з диференційованою оплатою, або платно) з урахуванням статті 28 Закону України “Про соціальні послуги”;
* соціальні послуги, що відповідають потребі отримувача;
* рекомендований надавач (надавачі), яким (якими) буде забезпечено надання цих соціальних послуг, або надавач, який приймає рішення про надання цих соціальних послуг за кошти отримувача або третіх осіб;
* потреба у формуванні надавачем мультидисциплінарної команди (в складних випадках);
* інформація про фахівців, які були залучені для первинного оцінювання потреб отримувача та надають послуги у сфері зайнятості, освітні, медичні, реабілітаційні та інші публічні послуги.

Форма рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг затверджується Мінсоцполітики.

== Невідкладне надання соціальних послуг ==
Соціальні послуги можуть надаватися екстрено (кризово):
* у разі існування загрози життю чи здоров’ю особи;
* під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
Під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях також може забезпечуватися надання екстрено (кризово) таких соціальних послуг, як представництво інтересів, підтримане проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, бездомних осіб, догляд вдома, стаціонарний догляд, денний догляд, паліативний догляд, соціально-психологічна реабілітація, натуральна допомога, переклад жестовою мовою, транспортні послуги.

Соціальними послугами, що надаються екстрено (кризово), є:

* консультування;
* консультативний “кризовий телефон”;
* надання притулку;
* нічний притулок;
* короткострокове проживання;
* екстрене (кризове) втручання.

Соціальні послуги екстрено (кризово) надаються з урахуванням такого:

* незалежно від адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) отримувача;
* у разі виявлення соціальним менеджером громади кризової ситуації, в якій перебуває отримувач, у разі звернення/повідомлення про необхідність надання таких послуг;
* надавач у разі виявлення кризової ситуації протягом одного робочого дня з моменту виявлення інформує про це уповноважений орган громади;
* якщо отримувачем є дитина надавач обов’язково залучає психолога;
* за результатами виявлення кризової ситуації надавач складає акт про надання соціальних послуг екстрено (кризово) (далі - акт) за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* уповноважений орган громади/надавач невідкладно, протягом однієї доби з моменту одержання звернення/повідомлення, приймає рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг екстрено (кризово);
* надавач в акті, який складається протягом місяця з початку надання зазначених послуг, зокрема за допомогою цифрового інструменту (кейс-менеджменту), за формою, затвердженою Мінсоцполітики, підтверджує їх надання та зазначає відомості про отримувача та надавача, надані соціальні послуги, строки, дати їх надання, необхідність продовження надання соціальних послуг (за потреби). Один примірник акта надсилається уповноваженому органу громади за допомогою засобів соціального веб-порталу Мінсоцполітики.

== Підстави для відмови в наданні соціальних послуг==
Особам з інвалідністю, особам похилого віку може бути відмовлено в наданні соціальних послуг у разі:
* відсутності потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи;
* ненадання надавачем соціальних послуг тих соціальних послуг, яких потребує особа;
* наявності медичних протипоказань до надання соціальних послуг відповідно до висновку про стан здоров’я особи, яка потребує надання соціальних послуг, за формою, затвердженою МОЗ. Рішення про надання такій особі соціальних послуг приймається після усунення таких протипоказань.
Особі може бути відмовлено у наданні соціальних послуг у разі наявності у особи відповідно до медичного висновку медичних протипоказань, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Рішення про надання соціальних послуг приймається після усунення таких протипоказань (ст. 24 Закону України "Про соціальні послуги").

== Права отримувача та обов'язки надавача соціальної послуги ==
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#FFE4E1" | Обов'язки надавача !! style="background-color:#FFE4E1" | Права отримувача
|-
| створювати необхідні умови для соціального та правового захисту осіб з інвалідністю, осіб похилого віку || спілкування з іншими особами, в тому числі з адвокатом або іншим законним представником, без присутності сторонніх осіб згідно з правилами внутрішнього розпорядку
|-
| ознайомити особу з інвалідністю, особу похилого віку, її законного представника, орган опіки та піклування із законодавством про психіатричну допомогу, соціальний захист, соціальні послуги, а також з адресами та телефонами відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, громадських організацій, до яких може звернутися отримувач соціальних послуг у разі порушення його прав || забезпечення таємниці листування під час відправлення та отримання будь-якої кореспонденції
|-
| здійснювати захист прав і законних інтересів осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, визнаних в установленому законом порядку недієздатними, які не мають законного представника, - у разі надання соціальних послуг стаціонарного догляду || доступ до засобів масової інформації
|-
| створювати безпечні умови для осіб з інвалідністю, осіб похилого віку під час надання соціальних послуг || дозвілля, заняття творчою діяльністю
|-
| невідкладно інформувати членів сім’ї особи з інвалідністю, особи похилого віку (за згодою такої особи), її законних представників про зміни стану здоров’я, виявлені тілесні ушкодження і травми в особи з інвалідністю, особи похилого віку, якій надаються соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання; у разі виявлення у них тілесних ушкоджень кримінального характеру (вогнепальних, колотих, різаних, рубаних, забитих ран) - органи і підрозділи поліції та бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги відповідно до законодавства; || відправлення релігійних обрядів
|-
| інформувати орган опіки та піклування про надання соціальних послуг особі з інвалідністю, особі похилого віку, яка визнана недієздатною і якій не призначено опікуна; || звернення безпосередньо до надавача соціальних послуг з питань отримання соціальних послуг, відрахування з числа отримувачів соціальних послуг і додержання їх прав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Законами України "Про психіатричну допомогу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] та інших нормативно-правових актів
|-
| організовувати не рідше ніж один раз на рік проведення лікарською комісією за участю лікаря-психіатра, психолога і педагогічного працівника огляду осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, які отримують соціальну послугу стаціонарного догляду, в тому числі з метою розв’язання питання щодо подальшого їх перебування в інтернатних закладах або щодо можливості перегляду рішень про недієздатність особи || та інші права визначені чинним законодавством
|}
== Підстави припинення надання соціальних послуг==
Надання соціальних послуг особам з інвалідністю, особам похилого віку припиняється в разі:
* відсутність потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи;
* закінчення строку дії договору про надання соціальних послуг;
* зміна місця проживання/перебування отримувача соціальних послуг, що унеможливлює надання соціальних послуг;
* невиконання без поважних причин отримувачем соціальних послуг вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;
* виявлення/встановлення недостовірності поданих отримувачем соціальних послуг інформації/документів при зверненні за їх наданням, що унеможливлює подальше надання таких соціальних послуг;
* смерть отримувача соціальних послуг;
* дострокове розірвання договору про надання соціальних послуг за ініціативи отримувача соціальних послуг;
* ліквідація (припинення діяльності) надавача соціальних послуг або припинення надання ним відповідних соціальних послуг (згідно ч. 2 ст. 24 Закону України "Про соціальні послуги").
У разі виявлення в отримувача соціальних послуг відповідно до медичного висновку медичних протипоказань, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, надання соціальних послуг тимчасово припиняється на строк до усунення таких протипоказань без розірвання договору про надання соціальних послуг.

Не може бути припинено надання соціальних послуг у разі наявної загрози життю чи здоров’ю особи.

Рішення про відмову у наданні соціальних послуг та припинення надання соціальних послуг надається особі, яка звернулася із заявою про надання соціальних послуг, отримувачу соціальних послуг (або їхнім законним представникам) у письмовій формі (у паперовій або електронній формі з використанням програмних засобів) із зазначенням причини відмови або припинення.
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
== Див. також ==
* [[Соціальні послуги окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах, та порядок їх надання]]
* [[Соціальний захист бездомних осіб та безпритульних дітей]]
* [[Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[index.php?title=Категорія:Діти війни]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Діти війни]]

Порядок надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади

2026-03-11T08:31:11Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Куди звертатися? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2019-%D0%BF Порядок надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 576 (далі - Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 185 "Про затвердження критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0643-20#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2020 року № 429 "Про затвердження Класифікатора соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2020-%D0%BF?find=1&text=%D0%94%D0%BB%D1%8F+%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D1%83+%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9+%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%D0%B7+%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E#w1_1 Постанова Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 року № 587 "Про організацію надання соціальних послуг"]
== Суб'єкти соціальних послуг ==
=== Отримувачі послуг ===
Особи з інвалідністю та особи похилого віку, які страждають на психічні розлади (далі - особи з інвалідністю, особи похилого віку).
=== Надавачі послуг ===
Надавачі соціальних послуг - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу "Надавачі соціальних послуг" Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2020-%D0%BF Критерії діяльності надавачів соціальних послуг затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 року № 185] (далі - надавачі соціальних послуг).
== Види соціальних послуг ==
Особи з інвалідністю, особи похилого віку відповідно до індивідуальних потреб можуть отримувати соціальні послуги, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0643-20#Text перелік яких затверджується Мінсоцполітики], у тому числі:
* підтримане проживання;
* догляд (у тому числі вдома, стаціонарний, денний);
* персональний асистент;
* соціальна адаптація (в тому числі соціально-трудова);
* соціальна реабілітація;
* тимчасовий відпочинок для осіб, які здійснюють догляд за дітьми / особами з інвалідністю;
* натуральна допомога;
* фізичний супровід осіб з інвалідністю, зокрема з інтелектуальними, сенсорними, фізичними, моторними, психічними та поведінковими порушеннями;
* транспортні послуги.
== Вартість ==
Соціальні послуги особам з інвалідністю, особам похилого віку можуть надаватися як за плату, так і безоплатно.

Надавачі соціальних послуг державного та комунального секторів надають всі соціальні послуги за рахунок бюджетних коштів незалежно від доходу отримувача особам, які постраждали від торгівлі людьми і отримують соціальну допомогу відповідно до законодавства у сфері протидії торгівлі людьми, особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю I групи, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа віком до 23 років, сім’ям опікунів, піклувальників, прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям патронатних вихователів, дітям, визначеним пунктом 5 частини шостої статті 13 цього Закону, особам, яким завдано шкоди пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B8%20%D1%96,%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E ст 28 ЗУ "Про соціальні послуги"])

Для інших категорій громадян, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб всі соціальні послуги також надаються за рахунок бюджету.

З установленням диференційованої плати в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, надаються соціальні послуги отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми, але не перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб.

За рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб надаються соціальні послуги:

1) отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб;

2) понад обсяги, визначені державним стандартом соціальних послуг.

При цьому, середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг для визначення права на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів або з установленням диференційованої плати визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення, та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу його сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text:~:text=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0,%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч.5 ст.28] )

Тарифи на соціальні послуги та соціальні послуги із встановленням диференційованої плати встановлюються надавачем соціальних послуг відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428].

У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях можуть бути прийняті рішення про надання за рахунок бюджетних коштів інших соціальних послуг та/або іншим категоріям осіб, ніж зазначені вище.

Надані соціальні послуги під час дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях надавачами соціальних послуг державної/комунальної форми власності (надання притулку, догляд, підтримане проживання, натуральна допомога, транспортні послуги тощо) особам із числа внутрішньо переміщених осіб за новим місцем їх проживання/перебування, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією, фінансуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
=== Підстави, за яких соціальні послуги не надаються безоплатно ===
Соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, догляду вдома, підтриманого проживання не надаються безоплатно особам з інвалідністю, особам похилого віку в разі:
* соціальні послуги їй надає особа, якій призначено компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, щомісячну компенсаційну виплату на догляд за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, в установленому законодавством порядку;
* особа з інвалідністю, особа похилого віку надає соціальні послуги іншій особі та отримує щомісячну компенсаційну виплату на догляд за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, в установленому законодавством порядку. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113-2021-%D0%BF?find=1&text=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8+%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%2C+%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%2C+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83+%D0%B2%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%2C+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD#w1_1:~:text=22.%20%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96,%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. П.22 Постанови № 113]
== Куди звертатися? ==
Організація надання соціальних послуг та ведення випадку відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” на території територіальних громад забезпечуються виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради, військовою адміністрацією населеного пункту (у разі її утворення), районними в мм. Києві та Севастополі держадміністраціями (далі - уповноважений орган громади).

== Перелік необхідних документів ==
Для отримання соціальних послуг особа, яка потребує соціальних послуг (далі - особа), подає уповноваженому органу за своїм задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) заяву про надання соціальних послуг (далі - заява) у письмовій або електронній формі, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, разом з документами. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2020-%D0%BF?find=1&text=%D0%94%D0%BB%D1%8F+%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D1%83+%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9+%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%D0%B7+%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E#w2_7 п.25 постанови № 587])

Для надання соціальних послуг подається заява особи, законного представника, повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, опікуна яким не призначено або які втратили з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях).([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2020-%D0%BF?find=1&text=%D0%94%D0%BB%D1%8F+%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D1%83+%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9+%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%D0%B7+%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E#n93:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%85%20%D1%97%D1%97%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D1%85). п.28 постанови № 587)]

Під час подання заяви, повідомлення за формою, затвердженою Мінсоцполітики, пред’являються:
* громадянином України - паспорт громадянина України/паспорт громадянина України для виїзду за кордон/тимчасове посвідчення громадянина України/е-паспорт громадянина України/е-паспорт громадянина України для виїзду за кордон/е-документ/посвідчення про взяття на облік бездомної особи за формою, затвердженою Мінсоцполітики; для іноземців та осіб без громадянства - довідка про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання або посвідка на постійне проживання;
* документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України.
До заяви, повідомлення додаються такі документи/копії (якщо викладених у них відомостей немає в державних електронних інформаційних ресурсах):
* копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ або пенсійне посвідчення, або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчим органом міської ради (для осіб з інвалідністю)
* копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого в установленому МОЗ порядку або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, або довідка для отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчим органом міської ради, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу (для дитини з інвалідністю);
* копія виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (за наявності);
* копія рішення органу опіки та піклування про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя (за наявності);
* копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна (опікунів) або піклувальника (піклувальників) особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна (опікунів) або піклувальника (піклувальників);
* рішення органу опіки та піклування про надання соціальних послуг (якщо подається повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, опікуна яким не призначено або які втратили з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* копія документа, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо подається повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, опікуна яким не призначено або які втратили з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях), з пред’явленням оригіналу;
* копія паспорта громадянина України опікуна (опікунів) або піклувальника (піклувальників) особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна (опікунів) або піклувальника (піклувальників);
* акт оцінки потреб сім’ї/особи (за наявності), складений соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи, у разі перебування особи/сім’ї у надавача - його соціальним працівником;
* декларація про доходи та майновий стан осіб (крім осіб, яким соціальні послуги надаються незалежно від доходу) за формою, затвердженою Мінсоцполітики, яка заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї;
* копія свідоцтва про народження дитини віком до 18 років (за потреби);
* копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності).
Зазначені копії документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяву.

Заява, повідомлення та документи можуть подаватись в електронній формі через “Портал Дія”, у тому числі з використанням мобільного додатка, а також через Соціальний портал Мінсоцполітики. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2020-%D0%BF?find=1&text=%D0%94%D0%BB%D1%8F+%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D1%83+%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9+%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%D0%B7+%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E#n93:~:text=%D0%97%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%BE%D1%86%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8. п.28 Постанови № 587])

Заява, повідомлення в електронній формі можуть подаватися '''через “Портал Дія”''', у тому числі з використанням мобільного додатка.

На заяву, повідомлення та документи, що подаються в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис (або удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа) особи з інвалідністю, особи похилого віку, її законного представника, уповноваженої особи органу опіки та піклування, які звертаються за наданням соціальних послуг.

Якщо в державних електронних інформаційних ресурсах наявні необхідні відомості, відповідні документи/копії не подаються. Зазначені відомості, необхідні для надання соціальної послуги, отримуються органом, що приймає рішення про надання соціальної послуги:
* через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;
* через інформаційні системи або бази даних;
* шляхом надсилання запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.
Для осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, які потребують надання соціальної послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання в інтернатній установі (інтернатному закладі) системи соціального захисту населення (далі - інтернатний заклад), крім зазначених, подаються у паперовій або електронній формі такі документи/копії (якщо викладених у них відомостей немає в державних електронних інформаційних ресурсах):
* довідка про можливість перебування особи в інтернатному закладі з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра за формою, встановленою МОЗ;
* копія індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);
* копія пенсійного посвідчення або посвідчення особи, яка отримує державну соціальну допомогу (за наявності), з пред’явленням оригіналу;
* три фотокартки розміром 3 x 4 сантиметри.
Під час дії на території України або адміністративно-територіальної одиниці надзвичайного або воєнного стану в разі відсутності в особи з інвалідністю, особи похилого віку, яка потребує надання соціальних послуг, паспорта громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон/тимчасового посвідчення громадянина України/е-паспорта громадянина України/е - паспорта громадянина України для виїзду за кордон/е - документа/довідки про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортного документа іноземця та посвідки на тимчасове проживання або посвідки на постійне проживання та інших документів, визначених цим пунктом, рішення про надання соціальних послуг приймається без їх подання за заявою такої особи або її законного представника або повідомлення органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, опікуна яким не призначено або які втратили з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях). При цьому надавач соціальних послуг надає допомогу особі з інвалідністю, особі похилого віку в оформленні заяви та/або документів для звернення в установленому порядку до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, центру надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, або його відокремленого підрозділу для оформлення втрачених документів (паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового посвідчення громадянина України, довідки про звернення за захистом в Україні, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення біженця, посвідки на тимчасове проживання, посвідки на постійне проживання). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2020-%D0%BF?find=1&text=%D0%94%D0%BB%D1%8F+%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D1%83+%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9+%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%D0%B7+%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E#n93:~:text=%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3.-,%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%2D%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%8F%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F).,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2025%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE п.25 Постанови № 587])

У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, догляду вдома, підтриманого проживання надаються особам з інвалідністю, особам похилого віку на підставі:
* заяви про надання соціальних послуг, поданої особою з інвалідністю, особою похилого віку (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* заяви про надання соціальних послуг особі, поданої законним представником (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів, крім недієздатних осіб, які втратили зв’язок з опікуном під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* повідомлення від уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, які не мають законного представника).
Зазначені заяви можуть подаватися до уповноваженого органу, відповідної військової адміністрації / обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації / безпосередньо до надавача соціальних послуг.

Після припинення/скасування надзвичайного або воєнного стану на території України або в окремих її місцевостях особа з інвалідністю, особа похилого віку, яка отримує соціальні послуги, або її законний представник, або уповноважений представник органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, опікуна яким не призначено або які втратили з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях) з метою підтвердження відомостей, необхідних для прийняття рішення про надання соціальних послуг, протягом місяця надає уповноваженому органу необхідні документи, які не було подано раніше.

Соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, догляду вдома, підтриманого проживання особам з інвалідністю, особам похилого віку з числа бездомних осіб, засуджених осіб, звільнених осіб, пацієнтів закладів з надання психіатричної допомоги надаються на підставі:
* заяви про надання соціальних послуг особи з інвалідністю, особи похилого віку (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* заяви законного представника та рішення органу опіки та піклування про надання соціальних послуг особі з інвалідністю, особі похилого віку (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів);
* повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування з рішенням органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, які не мають законного представника). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2019-%D0%BF?find=1&text=%D0%9F%D1%96%D0%B4+%D1%87%D0%B0%D1%81+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%2C+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B7%D0%B0+%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BE%D1%8E%2C+%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E+%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%BE%D1%86%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C+%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%E2%80%99%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A#w1_1:~:text=9.%20%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8,%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0). П. 9 Постанови № 576]
До заяви, повідомлення долучаються такі документи/копії (якщо викладених у них відомостей немає в державних електронних інформаційних ресурсах):
* висновок про стан здоров’я особи, яка потребує надання соціальних послуг, за формою, затвердженою МОЗ;
* довідка про можливість перебування особи в інтернатному закладі з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра за формою, встановленою Мінсоцполітики та МОЗ;
* декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності). У разі технічної можливості копія зазначеної довідки подається в електронній формі з використанням мобільного додатка “Портал Дія”.
== Рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг ==
Уповноважений орган протягом десяти робочих днів з дати отримання заяви, звернення, повідомлення та з урахуванням результатів оцінювання потреб особи з інвалідністю, особи похилого віку в соціальних послугах приймає рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг відповідно до законодавства. У рішенні про надання соціальних послуг зазначаються результати оцінювання потреб особи з інвалідністю, особи похилого віку в соціальних послугах і найменування надавача (надавачів) соціальних послуг, яким (якими) буде забезпечено надання необхідних соціальних послуг.

Про прийняте рішення уповноважений орган надсилає особі з інвалідністю, особі похилого віку, її законному представнику, уповноваженій особі органу опіки та піклування у паперовій або електронній формі повідомлення про надання/відмову в наданні соціальних послуг не пізніше ніж через три робочих дні з дати його прийняття.

Рішення про надання соціальних послуг чи відмову в їх наданні, що надаються недержавними суб’єктами без залучення бюджетних коштів, затверджуються Мінсоцполітики (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2019-%D0%BF Порядку]).
== Невідкладне надання соціальних послуг ==
Соціальні послуги можуть надаватися екстрено (кризово):
* у разі існування загрози життю чи здоров’ю особи;
* під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
У разі отримання уповноваженим органом або надавачем соціальних послуг звернення (письмового або усного) особи з інвалідністю, особи похилого віку про надання соціальних послуг екстрено (кризово) або отримання повідомлення від установ/закладів надання соціальних послуг, соціальних менеджерів, фахівців із соціальної роботи, соціальних працівників або інших уповноважених посадових осіб виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад; закладів охорони здоров’я; установ з надання безоплатної первинної правової допомоги, центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадських об’єднань, благодійних, релігійних організацій, фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, про необхідність надання таких послуг проводиться оцінка ситуації, в якій перебуває особа з інвалідністю, особа похилого віку.

За результатами оцінки складається акт про надання повнолітній особі соціальних послуг екстрено (кризово) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Якщо оцінка проводилася надавачем соціальних послуг, до якого особа з інвалідністю, особа похилого віку звернулася безпосередньо, такий надавач протягом одного дня після проведення оцінки інформує про її результати уповноважений орган. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2022-%D0%BF?find=1&text=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8+%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C+%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F+%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BE+%28%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%29%3A++%D1%83+%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96+%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B8+%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8E+%D1%87%D0%B8+%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8E+#w1_1:~:text=%E2%80%9C5%2D1,%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20(%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B5)%20%D0%B2%D1%82%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. п. 2 постанови № 560]

За результатами оцінки та відповідно до потреб особи з інвалідністю, особи похилого віку екстрено (кризово) можуть надаватися такі соціальні послуги:
* інформування;
* консультування;
* надання притулку, зокрема нічного;
* короткотермінове проживання;
* екстрене (кризове) втручання.
Під час дії на території України або адміністративно-територіальної одиниці надзвичайного або воєнного стану також може забезпечуватися надання екстрено (кризово) таких соціальних послуг:
* представництво інтересів;
* підтримане проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, бездомних осіб;
* соціальний супровід сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
* догляд вдома;
* догляд стаціонарний;
* денний догляд, денний догляд дітей з інвалідністю;
* паліативний догляд;
* соціально-психологічна реабілітація;
* натуральна допомога;
* переклад жестовою мовою;
* транспортні послуги.
Рішення про надання послуг екстрено (кризово) приймається уповноваженим органом/надавачем соціальних послуг невідкладно та протягом однієї доби забезпечується їх надання.

Підтвердженням надання соціальних послуг екстрено (кризово) є акт, що містить відомості, зокрема, про отримувача та надавача таких послуг, надані соціальні послуги, строки, дати їх надання.

Акт формується протягом місяця з початку надання соціальних послуг. За результатами роботи в акті зазначається про необхідність продовження надання соціальних послуг, про що повідомляється уповноваженому органу з надісланням примірника акта.

У разі необхідності продовження надання соціальних послуг, що надавалися екстрено (кризово), надавач соціальних послуг здійснює оцінювання індивідуальних потреб, складає індивідуальний план надання соціальних послуг та укладає договір про їх надання. Рішення про надання соціальних послуг без визначення середньомісячного сукупного доходу особи з інвалідністю, особи похилого віку приймається до припинення/скасування надзвичайного або воєнного стану та протягом місяця після його припинення/скасування.

У разі виявлення потреби в інших соціальних послугах надавач допомагає отримувачу або його законному представнику (якщо опікуна недієздатній особі не призначено або втрачено з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях - уповноваженому представнику органу опіки та піклування) подати до уповноваженого органу заяву або повідомлення про надання соціальних послуг. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2019-%D0%BF#n10:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3. (п. ''5'''-1''''' Постанови)]

== Підстави для відмови в наданні соціальних послуг==
Особам з інвалідністю, особам похилого віку може бути відмовлено в наданні соціальних послуг у разі:
* відсутності потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи;
* ненадання надавачем соціальних послуг тих соціальних послуг, яких потребує особа;
* наявності медичних протипоказань до надання соціальних послуг відповідно до висновку про стан здоров’я особи, яка потребує надання соціальних послуг, за формою, затвердженою МОЗ. Рішення про надання такій особі соціальних послуг приймається після усунення таких протипоказань.
У разі відмови у наданні соціальних послуг у повідомленні про надання/відмову в наданні соціальних послуг зазначаються причини відмови. Повідомлення про надання/відмову в наданні соціальних послуг із зазначенням причин відмови в наданні соціальних послуг надається (надсилається) особі з інвалідністю, особі похилого віку, її законному представнику, який подав заяву, уповноваженій особі органу опіки та піклування у письмовій або електронній формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про відмову в наданні соціальних послуг. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2019-%D0%BF#:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8,%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3. п.16 Постанови № 576]
== Права отримувача та обов'язки надавача соціальної послуги ==
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#FFE4E1" | Обов'язки надавача !! style="background-color:#FFE4E1" | Права отримувача
|-
| створювати необхідні умови для соціального та правового захисту осіб з інвалідністю, осіб похилого віку || спілкування з іншими особами, в тому числі з адвокатом або іншим законним представником, без присутності сторонніх осіб згідно з правилами внутрішнього розпорядку
|-
| ознайомити особу з інвалідністю, особу похилого віку, її законного представника, орган опіки та піклування із законодавством про психіатричну допомогу, соціальний захист, соціальні послуги, а також з адресами та телефонами відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, громадських організацій, до яких може звернутися отримувач соціальних послуг у разі порушення його прав || забезпечення таємниці листування під час відправлення та отримання будь-якої кореспонденції
|-
| здійснювати захист прав і законних інтересів осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, визнаних в установленому законом порядку недієздатними, які не мають законного представника, - у разі надання соціальних послуг стаціонарного догляду || доступ до засобів масової інформації
|-
| створювати безпечні умови для осіб з інвалідністю, осіб похилого віку під час надання соціальних послуг || дозвілля, заняття творчою діяльністю
|-
| невідкладно інформувати членів сім’ї особи з інвалідністю, особи похилого віку (за згодою такої особи), її законних представників про зміни стану здоров’я, виявлені тілесні ушкодження і травми в особи з інвалідністю, особи похилого віку, якій надаються соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання; у разі виявлення у них тілесних ушкоджень кримінального характеру (вогнепальних, колотих, різаних, рубаних, забитих ран) - органи і підрозділи поліції та бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги відповідно до законодавства; || відправлення релігійних обрядів
|-
| інформувати орган опіки та піклування про надання соціальних послуг особі з інвалідністю, особі похилого віку, яка визнана недієздатною і якій не призначено опікуна; || звернення безпосередньо до надавача соціальних послуг з питань отримання соціальних послуг, відрахування з числа отримувачів соціальних послуг і додержання їх прав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Законами України "Про психіатричну допомогу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] та інших нормативно-правових актів
|-
| організовувати не рідше ніж один раз на рік проведення лікарською комісією за участю лікаря-психіатра, психолога і педагогічного працівника огляду осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, які отримують соціальну послугу стаціонарного догляду, в тому числі з метою розв’язання питання щодо подальшого їх перебування в інтернатних закладах або щодо можливості перегляду рішень про недієздатність особи || та інші права визначені чинним законодавством
|}
== Підстави припинення надання соціальних послуг==
Надання соціальних послуг особам з інвалідністю, особам похилого віку припиняється в разі:
* відмови особи з інвалідністю, особи похилого віку, її законного представника від отримання соціальних послуг;
* відсутності потреби в соціальних послугах за результатами оцінювання потреб осіб з інвалідністю, осіб похилого віку;
* надання лікарською комісією медичного закладу за участю лікаря-психіатра висновку про відсутність медичних показань для надання соціальних послуг в інтернатному закладі (у разі надання соціальної послуги стаціонарного догляду);
* закінчення строку дії договору про надання соціальних послуг (крім випадків продовження строку дії договору за результатами оцінювання потреб);
* зміни місця проживання (перебування) (переїзду за межі адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження надавача соціальних послуг);
* невиконання без поважних причин особою з інвалідністю, особою похилого віку вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;
* рішення суду;
* припинення діяльності надавача соціальних послуг;
* смерті особи з інвалідністю, особи похилого віку. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2019-%D0%BF#:~:text=20.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83. п.20 Постанови № 576]
Про припинення надання соціальних послуг державними, комунальними закладами/установами видається наказ, а недержавними суб’єктами, що надають соціальні послуги, - наказ (розпорядження) із зазначенням причин припинення надання соціальних послуг. .

У разі виявлення в особи з інвалідністю, особи похилого віку медичних протипоказань до надання соціальних послуг відповідно до висновку про стан здоров’я особи з інвалідністю, особи похилого віку, яка потребує надання соціальних послуг, за формою, затвердженою МОЗ, їх надання тимчасово припиняється до усунення таких протипоказань без розірвання договору про надання соціальних послуг.

Повідомлення про припинення надання соціальних послуг у строк '''до трьох робочих днів''' після видачі відповідного наказу/розпорядження надсилається на поштову адресу особи з інвалідністю, особи похилого віку, її законного представника, органу опіки та піклування за місцезнаходженням надавача соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена), уповноваженому органові, який прийняв рішення про надання соціальних послуг, або структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації, який видав путівку, а також органу опіки і піклування за місцезнаходженням надавача соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена), територіального органу Пенсійного фонду України (за потреби).

Рішення про відмову в наданні соціальних послуг або припиненні надання соціальних послуг може бути оскаржене в судовому порядку.

Примусове виселення особи з інвалідністю, особи похилого віку надавачем соціальних послуг із закладу/установи проводиться лише на підставі рішення суду (пункт 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2019-%D0%BF Порядку]).
== Наслідки приховання або подання недостовірної інформації==
Якщо особою з інвалідністю, особою похилого віку, її законним представником, органом опіки та піклування приховано або подано недостовірну інформацію, що вплинуло на встановлення права на надання їй безоплатно соціальних послуг, внаслідок чого було надміру витрачено кошти, або особою з інвалідністю, особою похилого віку, її законним представником, органом опіки і піклування не виконуються умови договору про надання соціальних послуг у частині їх оплати, надавач соціальних послуг:
* визначає обсяг надміру витрачених коштів і встановлює строки їх повернення;
* повідомляє особу з інвалідністю, особу похилого віку, її законного представника, орган опіки та піклування про обсяг надміру витрачених коштів і строки їх повернення.
Якщо особа з інвалідністю, особа похилого віку, її законний представник не повернули надміру витрачені кошти за надані соціальні послуги добровільно, такі кошти стягуються в судовому порядку. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2019-%D0%BF#:~:text=23.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E,%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. п. 23 Порядку]
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
== Див. також ==
* [[Соціальні послуги окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах, та порядок їх надання]]
* [[Соціальний захист бездомних осіб та безпритульних дітей]]
* [[Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[index.php?title=Категорія:Діти війни]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Діти війни]]

Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок

2026-02-11T09:46:58Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_123 Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 pоку]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1411-24#Text Наказ Мiнiстерства економіки вiд 09 вересня 2024 року № 23301 "Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на винахід і заявки на корисну модель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0547-24#Text Наказ Мiнiстерства економіки України вiд 07 березня 2024 року № 6237 "Про затвердження Правил складання і подання заявки на промисловий зразок та проведення експертизи заявки на промисловий зразок і міжнародної реєстрації промислового зразка"]
== Загальна характеристика ==
{| class="wikitable"
|+
!Назва
!Визначення
!Об'єкт
!Придатність для набуття права інтелектуальної власності
!Правоохоронний документ
!Термін дії правової охорони
|-
|'''Наукове відкриття'''
|Встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих
закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу,

які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.
| ---
|
* Закономірність матеріального світу як об’єкт наукового відкриття;
* явище матеріального світу як об’єкт наукового відкриття;
* наукова новизна, що встановлюється за датою пріоритету;
* вірогідність, яку повинен довести заявник
|Диплом
|Безстроково
|-
|'''Винахід'''
|Технологічне (технічне) рішення у будь-якій галузі, яке
є новим, корисним у господарській діяльності і може бути практично застосоване, може отримати правову охорону від держави і стати об'єктом промислової власності.
|
* Продукт (пристрій, речовина тощо);
* процес у будь-якій сфері технології;
* штами мікроорганізмів, культури рослин та тварин, а також методики пошуків
|
* Новизна;
* винахідницький рівень;
* придатність для промислового використання
|Патент
|20 років від дати подання заявки на винахід, залишаючи за винахідниками право продовжити вказаний строк відповідно до закону
|-
|'''Корисна модель'''
|Нове технічне рішення, що не випливає із наявного рівня техніки і промислово придатне; результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології що відповідає умовам патентоспроможності
|
* Продукт (пристрій, речовину тощо);
* процес у будь-якій сфері технології
|
* Новизна;
* придатність для промислового використання
|Патент
|10 років від дати подання заявки
|-
|'''Промисловий зразок'''
|Результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання, характеризується будь-яким новим видом форми, конфігурації, кольору чи сукупності цих елементів у продукті, що створює естетичне враження.
|Форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають
зовнішній вигляд промислового виробу. Об'єкти промислового зразка призначені для задоволення ергономічних та естетичних потреб.
Як промислові зразки не можуть отримати правову охорону об'єкти архітектури (окрім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція;

об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних їм речовин тощо.
|Новизна
|Свідоцтво
|5 років від дати подання заявки
|}

== Засвідчення набуття права інтелектуальної власності ==
♦ Право на наукове відкриття засвідчується '''дипломом''' та охороняється у порядку, встановленому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2451 стаття 458 Цивільного кодексу України]). Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.

На сьогоднішній день актуальних законодавчих норм, які б регулювали порядок отримання диплому немає. На разі науковими відкриттями опікуються лише громадські організації (наприклад, в Україні діє громадська організація "Асоціація авторів наукових відкритів України", яка реєструє наукові відкриття, але без їх належної державної експертизи).

♦ Набуття права інтелектуальної власності в Україні на винахід, корисну модель засвідчується '''[[Патент як охоронний документ та порядок його отримання|патентом]], а промисловий зразок – свідоцтвом''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2466 ст. 462 Цивільного кодексу України])'''.'''

'''Патент''' - (патент на винахід, патент на секретний винахід, патент на корисну модель, патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і права на винахід (корисну модель) (зідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#Text:~:text=%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82%20(%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%2C%20%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%2C%20%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C%2C%20%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%BD%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C)%20%2D%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%2C%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%20(%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C)%3B ст. 1 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"]).

Відповідно до чинного законодавства України набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується свідоцтвом.

Право на одержання свідоцтва має автор та інші особи, які набули право на промисловий зразок за договором чи законом.

Право власності на винахід, корисну модель засвідчується патентом (патент на винахід, патент на секретний винахід, патент на корисну модель, патент на секретну корисну модель), який підлягає реєстрації в Державному реєстрі патентів України на винаходи, Державному реєстрі України на корисні моделі.

Крім того будь-яка особа має право запатентувати винахід, корисну модель та промисловий зв’язок в іноземних державах за дотримання певних умов та згідно визначеної нормативно-правовими актами процедури. Промисловий зразок в іноземних державах можливо зареєструвати подавши заявку до відомства держави, у якій заявник бажає одержати охорону промислового зразка, згідно із законодавством цієї держави або шляхом подання однієї заявки до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності, яка діє відповідно до положень Гаазької угоди. У зв'язку з тим, що Україна є учасницею Гаазького акта Гаазької угоди (Акта 1960 р.) та Женевського акта Гаазької угоди (Акта 1999 р.), українські заявники можуть отримати міжнародну реєстрацію на територіях більш ніж 60 держав
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2481 стаття 465 ЦК]).

Див. додатково:
* [[Свідоцтво на промисловий зразок]]
* [[Патент на винахід та корисну модель]]

== Майнові права інтелектуальної власності ==
Майновими правами інтелектуальної власності на об'єкти патентного права є:
* право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;
* виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);
* виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту (свідоцтва), якщо інше не встановлено договором чи законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2474 стаття 464 ЦК]).

== Припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ==
У разі припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ці об'єкти можуть '''вільно та безоплатно''' використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом.

Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на використання цих об'єктів, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2489 стаття 467 ЦК]).

== Право попереднього користувача ==
Будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки (першість у поданні заявки) в інтересах своєї діяльності '''добросовісно''' використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано винахід, корисну модель, промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2496 стаття 470 ЦК]).

== Корисні посилання ==
* [https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=5cec6634-7998-42fc-bd4a-06b57a5f4a48&tag=Ob-ktiPravaIntelektualnoiVlasnosti Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України]
* [https://ukrpatent.org/uk Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності"]

== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Захист прав інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Свідоцтво на промисловий зразок]]
* [[Патент на винахід та корисну модель]]

[[index.php?title=Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Договір про надання послуг

2026-01-07T09:11:07Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Поняття "договір надання послуг" */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]

== Поняття "договір надання послуг" ==
'''Договір про надання послуг''' - це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4306 статті 901 Цивільного кодексу України]).

== Предмет договору ==
Особливістю договорів про надання послуг є нематеріальний характер об'єкта договору, при цьому продається не сам результат, а дії, які до нього привели. Крім того, послуги нерозривно пов'язані з особистістю самого виконавця. 
Не завжди просто відрізнити договір про надання послуг від договору про виконання робіт. Основним критерієм має слугувати те, що результат робіт, на відміну від послуг, має чітко виражений матеріальний результат (побудований будинок, відремонтований кран, пошитий піджак і т. д.), тоді як корисний ефект від послуги полягає в самому процесі її надання (наприклад, в процесі екскурсійного або туристичного обслуговування). Важливою особливістю є невичерпність послуги – незалежно від кількості разів її надання її характеристики залишаються незмінними. 
Договір про надання послуг є двостороннім: обов'язок виконавця надати послугу кореспондується з обов'язком замовника її оплатити, якщо договір оплатний, або відшкодувати фактичні витрати, якщо договір безоплатний. 
Договір про надання послуг є консенсуальним – вважається укладеним з моменту, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов.

== Форма договору ==
Договір про надання послуг укладається у '''''письмовій формі'''''. У спеціальних нормативних актах, що регламентують порядок надання тієї чи іншої послуги, можуть бути встановлені вимоги до форми договору (наприклад, договір про екскурсійне обслуговування може оформлятися шляхом видачі ваучера). Крім того, виконавець зобов'язаний видати замовнику документ, що підтверджує підставу сплати та суму отриманих коштів (для юридичної особи) або розрахунковий документ, який свідчить про факт надання послуги (для споживача).

== Сторони договору ==
Сторонами договору про надання послуг є Замовник і Виконавець. За загальним правилом, не існує обмежень за суб'єктним складом, якщо інше не передбачено законом договором, або не випливає з характеру послуг. Наприклад, деякі види послуг можуть бути надані лише суб'єктами підприємницької діяльності (житлово-комунальні послуги), для надання інших необхідна ще й наявність ліцензії (медичні, туристичні послуги тощо). Якщо Замовником є фізична особа, яка замовляє послугу для особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, він є споживачем і на нього відповідно поширюється законодавство про захист прав споживачів.

== Виконання договору ==
Виконавець зобов'язаний надати послугу особисто, тобто без залучення посередників. У той же час, у випадках прямо передбачених договором, Виконавець має право покласти обов'язок виконання договору про надання послуг на третю особу. При цьому, покладаючи свій обов'язок з виконання договору на третю особу, первинний Виконавець не вибуває з правовідносин і залишається відповідальним перед Замовником за порушення договору в повному обсязі. Третє ж особа не несе ніяких зобов'язань безпосередньо перед Замовником, а тільки перед первинним Виконавцем.

== Плата ==
Якщо в договорі про надання послуг передбачена ''оплата'', вона повинна бути здійснена в розмірі, строки та в порядку, встановленому договором. 
Ціна в договорі має бути вказана в національній валюті – гривні. 
Якщо в договорі відсутні умови про розмір винагороди, термін і порядок його виплати, винагорода виплачується після надання послуги в розмірі, в якому при подібних обставинах звичайно оплачуються такі послуги. 
Якщо в договорі не зазначено термін оплати наданих послуг, кредитор (Виконавець) має право вимагати оплати в будь-який час, а боржник (Замовник) зобов'язаний її здійснити протягом 7 днів з дня пред'явлення вимоги. 
У разі неможливості виконати договір про надання послуг ''не з вини Виконавця'', Замовник зобов'язаний виплатити йому '''''розумну плату''''' (плату, визначену виходячи зі звичайної ціни на аналогічні послуги на момент укладення договору). Якщо неможливість виконання договору виникла ''з вини Замовника'', він зобов'язаний виплатити Виконавцю всю суму в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом. 
За договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві всі фактичні витрати, необхідні для виконання договору (грошові витрати або використання власних матеріалів і предметів Виконавця з повним або частковим їх споживанням, які використовуються Виконавцем для надання послуги). Доводити відповідність понесених витрат, необхідних для виконання договору повинен сам Виконавець. Відшкодування витрат можливе у формі грошової компенсації, або шляхом повернення речей такого ж роду і якості або відновлення їх властивостей. Якщо виконання договору стало неможливим унаслідок дії непереборної сили, Виконавець також має право на відшкодування своїх фактичних витрат.

== Відповідальність ==
Збитки (як прямі, так і упущена вигода), завдані Замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню Виконавцем, за наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не передбачено договором.
Для Виконавців, які порушили договір про надання послуг за плату при здійсненні підприємницької діяльності, законодавством передбачена підвищена відповідальність: вони відповідають за це порушення і без вини, крім випадків, коли невиконання договору стало наслідком дії непереборної сили, якщо інше не передбачено договором. Ось чому в договорах про надання послуг за плату так важливо передбачити межі відповідальності Виконавця.
У той же час, збитки завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг підлягають відшкодуванню Виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір не встановлено в договорі.

== Форс – мажорні обставини ==
Сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання або неналежне виконання зобов’язань за Договором, якщо вони є наслідком непереборної сили (пожежі, повені, землетрусу, стихійного лиха, воєнних дій і інших обставин непереборної сили), і якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання Договору, то виконання продовжується відповідно на строк, протягом якого діяли ці обставини.
Якщо форс – мажорні обставини будуть продовжуватися більше трьох місяців, то кожна зі Сторін буде мати право відмовитися від подальшого виконання зобов’язань за Договором, і в цьому випадку Договір вважається припиненим у випадку досягнення Сторонами згоди про правові наслідки по всіх умовах даного Договору.
Сторона, яка не може виконати зобов’язання за Договором, повинна письмово не пізніше п’яти днів повідомити іншу Сторону про настання форс – мажору, припинення виконання своїх зобов’язань із проектом врегулювання взаємних зобов’язань.
Наявність форс – мажорних обставин має бути підтверджена необхідними документами Торгово – промислової палати або іншого уповноваженого органу України.
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання чи припинення форс – мажорних обставин позбавляє Сторону права на них посилатися.

== Розірвання договору ==
Договір про надання послуг може бути [[Укладення, зміна, розірвання договору|розірваний]], у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України], іншим законом або за домовленістю сторін.

[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Виконання рішень Європейського суду з прав людини

2026-01-07T08:57:01Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Доступ до рішення ЄСПЛ */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784-2006-%D0%BF#Text Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784-2006-%D0%BF#Text суду з прав людини" ,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/703-2015-%D0%BF ,]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/703-2015-%D0%BF#Text Деякі питання виконання рішень судів, що гарантовані державою, а також рішень Європейського суду з прав людини,затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 703]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень , затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція)]
== Загальна інформація ==
Порядок виконання рішень ЄСПЛ регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України «Про виконавче провадження»], іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені Законом.

Рішення [https://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=applicants/ukr&c= Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ)] є '''обов'язковим''' для виконання Україною відповідно до статті 46 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція)].

'''Зверніть увагу!''' Європейський суд з прав людини, на відміну від національних судів, не видає виконавчих листів, і особа не зобов’язана ні самостійно пред’являти рішення до виконання, ні будь-яким чином стимулювати таке виконання. Держава зобов’язана сама виконати рішення Суду на користь особи, звільнити її від такого обов’язку може лише письмова відмова особи отримати присуджену за рішенням суму.
== Органи, що здійснюють виконання рішень ЄСПЛ ==
♦ Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/784-2006-п Положення про Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року № 784], представництво України в ЄСПЛ під час розгляду справ про порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції], координація виконання його рішень, а також інформування Комітету міністрів Ради Європи про хід виконання рішень ЄСПЛ покладається [https://minjust.gov.ua/m/sekretariat-upovnovajenogo-u-spravah-evropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (далі - Уповноважений)].

♦ виконання рішень ЄСПЛ покладено на Комітет міністрів Ради Європи, повноваженням якого є здійснення контролю за виконанням рішень ЄСПЛ

♦ Особливе місце в системі суб’єктів виконання рішень ЄСПЛ займає Державне казначейство України, оскільки відповідно до частини другої статті 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються виконуються [https://www.treasury.gov.ua/ua#territorial-bodies органами, що здійснюють казначейське обслуговування] бюджетних коштів..
== Доступ до рішення ЄСПЛ ==
Протягом '''десяти днів''' від дня одержання повідомлення про набуття рішенням статусу остаточного Уповноважений готує та надсилає для опублікування в [http://ukurier.gov.ua/uk/ газеті "Урядовий кур'єр"] стислий виклад рішення українською мовою, який включає в себе:
* офіційну назву рішення мовою оригіналу та в перекладі українською мовою;
* номер заяви до ЄСПЛу;
* дату постановлення рішення;
* стислий виклад фактів у справі;
* стислий виклад питань права;
* переклад резолютивної частини рішення.
Видання публікує стислий виклад рішення протягом '''семи днів''' від дня його одержання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#o25 стаття 4 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"] (далі - Закон).

Протягом '''десяти днів''' від дня одержання повідомлення про набуття рішенням статусу остаточного Уповноважений надсилає стислий виклад рішення стягувачеві, [http://www.ombudsman.gov.ua/ Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини], всім державним органам, посадовим особам та іншим суб'єктам, безпосередньо причетним до справи, за якою постановлено рішення.
== Виконання рішень щодо виплати відшкодування ==
=== Остаточність рішення ЄСПЛ ===
Рішення суду набуває статусу остаточного '''через три місяці''' з дня винесення за умови, що сторони не звернулися з клопотанням про перегляд рішення Великою палатою ЄСПЛ, або в день відхилення такого клопотання палатою з п’яти суддів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n466 стаття 44 Конвенції]).

У разі, якщо клопотання було задоволене, рішення набуває чинності у день винесення рішення по суті Великою палатою. Сторони можуть повідомити суд про відсутність наміру клопотати про перегляд рішення, тоді рішення набуде чинності в день надходження останнього повідомлення.
[[Файл:Схема виконання рішення ЄСПЛ.jpg|міні|Схема виконання рішення ЄСПЛ (<nowiki>https://radako.com.ua/news/oglyad-zmi-iespl-ta-vikonannya-sudovih-rishen</nowiki>)]]
=== Відкриття виконавчого провадження ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#o43 ст. 7 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"] Протягом '''десяти днів''' від дня отримання повідомлення ЄСПЛ про набуття рішенням статусу остаточного Уповноважений:

→ надсилає стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів;
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Неподання стягувачем заяви про виплату відшкодування не є перешкодою для виконання рішення.
|}
→ надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текс і переклад резолютивної частини остаточного рішення суду у справі проти України, яким визнано порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції], оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Уповноваженим.

Державна виконавча служба упродовж '''десяти днів''' з дня надходження документів відкриває виконавче провадження (стаття 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закону]).
== Перелік необхідних документів ==
=== Для фізичних осіб ===
'''''Заява в якій зазначається:'''''
* прізвище, ім’я та по-батькові;
* ідентифікаційний номер;
* фактичне місце проживання;
* контактні телефони;
* номер та дата рішення ЄСПЛ.
'''''До заяви додається: '''''
# копія довідки банківської установи, в якому відкрито рахунок стягувача, де обов’язково має бути зазначено повне найменування банківської установи, транзитний рахунок банку, особистий рахунок стягувача, код ЄДРПОУ банку, МФО банку;
# копія довідки про присвоєння стягувачеві ідентифікаційного номеру;
# копія всіх сторінок паспорту стягувача.
У разі смерті стягувача, спадкоємець має надати нотаріально засвідчені копії документів, що підтверджують право на спадщину, а також всі вищевказані документи, які вимагаються для перерахування присуджених коштів.
=== Для юридичних осіб ===
'''''Заява на офіційному бланку про виплату відшкодування за підписом його керівника в якій зазначається:'''''
* повне найменування стягувача;
* код ЄДРПОУ стягувача;
* фактична місцезнаходження;
* контактні телефони відповідальної особи;
* номер та дата рішення ЄСПЛ.
'''''До заяви додається: '''''
# копія довідки банківської установи, в якому відкрито рахунок стягувача, де обов’язково має бути зазначено повне найменування банківської установи, рахунок стягувача, МФО банку, код ЄДРПОУ банку;
# копія довідки/виписки про присвоєння стягувачеві коду ЄДРПОУ.
== Виплата відшкодування ==
Виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена у '''тримісячний строк''' з моменту набуття рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у рішенні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#o49 стаття 8 Закону]).

У разі порушення тримісячного строку, на суму відшкодування нараховується '''пеня''' відповідно до рішення.

Протягом '''одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження''' державна виконавча служба надсилає Державному казначейству України постанову про відкриття виконавчого провадження та необхідні документи, яке '''протягом 10 днів''' від дня надходження необхідних документів здійснює списання на вказаний стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби, коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#o49 стаття 8 Закону]).

Підтвердження списання відшкодування, отримане від Державного казначейства України та підтвердження виконання всіх вимог є длядержавної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.

Державна виконавча служби '''протягом трьох днів''' надсилає Уповноваженому постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text:~:text=5.%20%20%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%20%20%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч.5 ст.8 Закону]

У випадку порушення строку виконання рішення ЄСПЛ Державна виконавча служба повідомляє про причини такої затримки Секретаріат.

Однак виплата справедливого відшкодування - не єдиний обов’язок, що випливає з рішення. На виконання рішення Європейського суду, де встановлено одне або кілька порушень Конвенції, державу-відповідача залежно від обставин справи може бути зобов’язано вжити певних заходів:
* по-перше, заходи індивідуального характеру на користь заявника, аби припинити незаконну ситуацію і відшкодувати її наслідки.
* по-друге, заходи загального характеру, щоб запобігти подальшим порушенням подібного типу.
== Заходи індивідуального характеру ==
''''' З метою забезпечення відновлення порушених прав стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру:'''''
* відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції]
# повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі;
# повторного розгляду справи адміністративним органом;
* інші заходи, передбачені у рішенні.
Для цього Уповноважений надсилає стягувачу повідомлення з роз'ясненням його права порушити провадження про перегляд справи та/або про його право на відновлення провадження відповідно до чинного законодавства (стаття 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закону]).
== Заходи загального характеру ==
Заходи загального характеру – це заходи, передбачені рішенням ЄСПЛ, спрямовані на усунення можливості аналогічного порушення щодо інших осіб (виправлення порушеного права).

''''' Заходами загального характеру є заходи, спрямовані на усунення зазначеної в рішенні системної проблеми та її першопричини, зокрема: '''''
* внесення змін до чинного законодавства та практики його застосування;
* внесення змін до адміністративної практики;
* забезпечення юридичної експертизи законопроектів;
* забезпечення професійної підготовки з питань вивчення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції] та практики суду прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, працівників імміграційних служб, інших категорій працівників, професійна діяльність яких пов'язана із правозастосуванням, а також з триманням людей в умовах позбавлення свободи;
* інші заходи, які визначаються - за умови нагляду з боку Комітету міністрів Ради Європи - державою-відповідачем відповідно до рішення з метою забезпечення усунення недоліків системного характеру, припинення спричинених цими недоліками порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції] та забезпечення максимального відшкодування наслідків цих порушень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#o95 стаття 13 Закону]).
== Контроль за виконанням рішення Європейського суду з прав людини ==
Остаточне рішення Суду передається Комітету міністрів Ради Європи, який здійснює нагляд за його виконанням, головним чином шляхом розгляду стану виконання відповідних рішень Суду, які стоять на його порядку денному, на чотирьох регулярних засіданнях на рік. Комітет міністрів закриває розгляд справи шляхом остаточної резолюції, якщо він переконається, що рішення Суду було виконане державою-відповідачем. У деяких справах можуть також виноситися тимчасові резолюції.

Якщо Комітет міністрів вважає, що нагляд за виконанням остаточного рішення ускладнений проблемою тлумачення рішення, він може звернутися до Суду з метою надання відповідного роз’яснення. Рішення про звернення ухвалюється більшістю в дві третини голосів представників, які мають право засідати в Комітеті.

Якщо Комітет вважає, що держава-відповідач відмовляється виконувати остаточне рішення у справі, в якій вона є стороною, він може, після формального повідомлення цієї держави і шляхом ухвалення рішення більшістю у дві третини голосів представників, які мають право засідати в Комітеті, звернутися до Суду з питанням про додержання цією державою свого зобов’язання згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n476 статтею 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].

Якщо Суд встановлює порушення статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text ЄКПЛ], він передає справу Комітету міністрів з метою визначення заходів, яких необхідно вжити. Якщо Суд не встановлює порушення, він передає справу Комітету міністрів, який приймає рішення про закриття розгляду справи.

У випадку, якщо заявник вважає, що винесене на його користь рішення ЄСПЛ не виконується чи не виконується належним чином (в повному обсязі), йому слід звертатися з відповідною скаргою на це не до ЄСПЛ, а саме до Комітету міністрів Ради Європи, повноваженням якого є здійснення контролю за виконанням рішень ЄСПЛ.
== Див. також ==
* [[Порядок звернення до Європейського суду з прав людини]]
* [[Отримання компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту]]
[[index.php?title=Категорія:Виконання судових рішень]]
[[index.php?title=Категорія:Міністерства]]
[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]

Право на отримання дозволу на зброю

2025-12-09T10:09:02Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Строк дії дозволів: */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 "Про затвердженя Положення про дозвільну систему"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/706-93-%D0%BF#Text Постанова від 7 вересня 1993 року № 706 "Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2000 року № 379 "Про затвердження Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, народними депутатами України, членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцями, крім тих, які проходять строкову військову службу, державними службовцями та журналістами"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2022 № 170 "Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказом МВС України від 01.03.2022 № 170 "Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану"] врегульовано порядок надання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану.

'''''Цей порядок стосується лише мисливської зброї.'''''

Травматичну зброю відповідно до цього порядку отримати не вийде, для цієї категорії зброї зберігаються вимоги щодо необхідної наявності спеціального статусу.

'''''НАГОЛОШУЄМО!''''' Що процедура отримання дозволу за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text наказом № 170] є тимчасовим заходом, а відповідно діє лише на період воєнного стану та є альтернативою загальному порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text наказом № 622].
|}
== Хто має право на отримання дозволу на різного виду зброї ==
Дозвіл на придбання пристроїв травматичної дії отримують особи з '''21-річного віку''' згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00#Text Тимчасовою інструкцією про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2000 року № 379]
* працівники суду, правоохоронних органів та їх близькі родичі (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3781-12#n14 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів");]
* особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#n11 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"]);
* народні депутати України (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#n22 Закону України "Про статус народного депутата України"]);
* члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1835-14#n93 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону"]),
* військовослужбовці, крім тих, які проходять строкову військову службу (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n31 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]);
* державні службовці (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3723-12#o29 Закону України "Про державну службу"]);
* журналісти (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n113 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"]).

Правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України або особи, які мають посвідку на постійне проживання, які досягли '''21-річного віку,''' мисливської нарізної зброї та основних частин до неї - '''25-річного віку''', холодної, охолощеної та пневматичної зброї та основних частин до неї - '''18-річного віку'''. Кількість зброї, яку може мати громадянин України або особи, які мають посвідку на постійне проживання, не обмежена, однак за умови забезпечення їх належного зберігання. (пункт 12.1 глави 12 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n453 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 (далі - Інструкція)].
== Право підприємст, установ та організацій на зброю ==
'''Вогнепальна, пневматична та холодна зброя і бойові припаси до неї, пристрої та патрони до них міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Національним банком України, підприємствами, установами, організаціями можуть придбаватися для:'''
* озброєння особового складу охорони, а також окремих осіб, яким за родом служби законом дозволено носіння вогнепальної зброї, пневматичної та холодної зброї, пристроїв;
*науково-дослідних потреб;
* навчальних потреб (забезпечення допризовної військової і спеціальної підготовки);
* спортивних потреб;
* промислового та любительського полювання;
* захисту життя, здоров'я та майна громадян;
* використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановках, циркових виставах;
* експонування в музеях та виставках;
* колекціонування;
* нагородження (пункт 9.1 глави 9 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n281 Інструкції]).
== Види зброї, якою можуть володіти громадяни України ==
За відсутності будь-яких дозволів, особи, які досягли '''18 років''', можуть володіти пневматичною зброєю калібром менше 4,5 міліметрів і швидкістю польоту кулі нижче 100 метрів в секунду, револьверами та пістолетами під патрон Флобера, ножами побутового призначення, а також газовими балончиками (крім тих, які використовуються співробітниками правоохоронних органів) (п.2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D1%96%D0%B4+%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD+%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B0#n11 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 "Про затвердженя Положення про дозвільну систему"]). Обіг вказаної категорії засобів самооборони не регулюється законодавством України.

Разом з цим, громадяни України також можуть законно бути власниками вогнепальної, травматичної, холодної та газової зброї за умови попереднього отримання відповідного дозволу.
== Хто не має права на отримання дозволу ==
Органи поліції не мають права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі:
* наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов'язків та володіння зброєю;
* наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, неусунення виявлених раніше порушень вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції] щодо зберігання, перевезення, використання раніше придбаної зброї, пристроїв, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, вчинення домашнього насильства, що підтверджується документально;
* наявності вмотивованої постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
* надходження від уповноваженого органу до уповноваженого підрозділу із контролю за обігом зброї центрального органу управління поліцією, уповноваженого підрозділу з контролю за обігом зброї та дозвільної системи головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через невстановлення її місцезнаходження;
* наявності в особи [[Судимість. Правові наслідки судимості|судимості]] за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;
* відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;
* відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n178:~:text=5.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%2C%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 пункт 5.1 глави 5 розділу I Інструкції]).
== Документи, які необхідні для отримання дозволу ==
Для отримання в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадяни подають відповідну '''заяву''' ''(на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника)''.

До заяви подаються наступні документи:
* заповнена картка-заява (додаток 14 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]);
* медична довідка (крім охолощеної зброї);
* довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);
* платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;
* копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання) (пункт 12.2 глави 12 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]);
*документ, що підтверджує фактичне місце проживання громадянина (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо) (якщо фактичне проживання громадянина інше, ніж зазначене в паспорті).
Крім того, для оформлення документів потрібні 4 фотокартки розміром 3Х4 см, а для отримання дозволу на носіння та зберігання зброї - '''договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності''' власника зброї, крім охолощеної зброї.

Якщо громадянин, який звертається до органу поліції для оформлення дозволу на придбання зброї, пристрою, вже має у власності чи у користуванні зброю, пристрій, він надає копію дозволу на зберігання цієї зброї, пристрою, а документи (довідки), які були подані при отриманні дозволу на придбання, зберігання (перереєстрації), є дійсними, повторно не оформляються, власник подає їх копії.
== Куди звернутися ==
[[Файл:Єдиний_реєстр_зброї.jpeg|праворуч|775x775px]]
Видачу дозволів на придбання зброї, її реєстрацію та перереєстрацію здійснюють органи поліції.
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 23 червня 2023 року в Україні працює '''Єдиний реєстр зброї''' (ЄРЗ)- ) – інформаційно-телекомунікаційна система, яка є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ, що призначена для автоматизації обліку процесів обігу зброї до рівня стандартів операційних процедур та автоматизованого робочого місця користувача, забезпечує формування, зберігання, спільне використання і верифікацію інформації про права в сфері обігу зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, які мають ідентифікаційні номери та вибухових матеріалів, об'єкти та суб'єкти цих прав.
|}
ЄРЗ передбачає отримання послуг шляхом подачі документів через «Єдине вікно громадянина», в режимі онлайн можна отримати відповідні дозвільні документи, які необхідні для оформлення зброї, зокрема і довідку про несудимість.

Подача документів на отримання дозволу на зброю через [https://services.mvs.gov.ua/ «Єдине вікно громадянина»]:

* авторизуватися
* оформити заявку
* прикріпити пакет необхідних документів
* додати сканкопії
* завірити копії електронним підписом
* надіслати заявку

==Строк дії дозволів:==
* на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, які видаються на ім'я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам - '''3 роки''';
*на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин - '''до 3 місяців''';
*на придбання вибухових матеріалів - '''до 6 місяців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n84:~:text=2.%20%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%97%2C%20%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%97%2C%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%20%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%97%2C%20%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%97%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B2%2C%20%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B8%D1%85%2C%20%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%97%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%96%20%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8. пункт 2.3 глави 2 розділу I Інструкції]).
==Порядок отримання дозволу на зброю ==
⇒ Звернутись до працівників дозвільної системи відповідного органу поліції та замовити [[Отримання витягу про відсутність або наявність судимості|довідку про відсутність судимості]]. При цьому, з`ясувати перелік та контакти організацій які проводять курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею.

⇒ Записатись на курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею. За результатами проходження курсів та здачі іспиту видається відповідна '''довідка'''. Для підготовки до іспиту варто ознайомитись з методичним посібником.

⇒ Отримати в наркологічному диспансері '''сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду,''' а в психоневрологічному диспансері – '''медичну довідку про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів'''.

⇒ В лікарні за місцем проживання або у платному медичному закладі пройти медичний огляд та отримати '''медичну довідку''' для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи. При цьому, для отримання такої довідки необхідно надати дві фотокартки розміром 3Х4 см.

⇒ Укласти в будь-якій страховій компанії '''договір обов'язкового страхування цивільної відповідальност'''і для власників зброї.

⇒ Придбати '''металевий ящик або сейф''', які встановити за місцем проживання. Металевий ящик краще надійно прикріпити до підлоги або стіни (для працівників правоохоронних органів, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], кріпити металевий ящик для зберігання зброї до стіни або підлоги – обов'язково).

⇒ Для прискорення отримання дозволу на придбання зброї, звернутись до дільничного інспектора поліції за місцем проживання і попросити провести спеціальну перевірку за місцем проживання. В ході перевірки інспектор перевіряє наявність металевого ящика для зберігання зброї та його відповідність вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], збирає дані про поведінку особи в побуті та за місцем проживання.

⇒ За результатами перевірки дільничний інспектор складає відповідний '''рапорт''', який направляє до відповідної дозвільної системи або видає на руки громадянину.

⇒ Через банківську установу оплатити вартість послуг дозвільної системи з надання відповідного дозволу та зберегти відповідну '''квитанцію'''.

⇒ З'явитись з усіма зібраними документами, їх копіями та двома фотокартками до дозвільної системи у часи прийому та подати заяву про надання дозволу на придбання зброї.

⇒ Отримати дозвіл на придбання зброї, придбати на підставі дозволу зброю та протягом десяти днів з'явитись до дозвільної системи для реєстрації зброї і отримання дозволу на її носіння і зберігання.

'''''Для отримання дозволу на носіння і зберігання зброї, відповідно до пункт 12.2 глави 12 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], необхідно подати відповідну заяву, до якої додаються:'''''
#фотокартки;
#дублікат дозволу на придбання зброї з відміткою магазину про продаж зброї;
#платіжний документ про оплату відповідної послуги дозвільної системи;
#копія договору страхування цивільної відповідальності.
==Порядок отримання дозволу на зброю в умовах воєнного стану==
'''''Видача уповноваженими підрозділами Національної поліції України громадянам дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї (далі - мисливська зброя) та набоїв до неї здійснюється за поданою на ім’я керівника органу поліції за місцем проживання (перебування) заявника письмовою заявою про видачу дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї (далі - заява) за наявності документу, що посвідчує особу.'''''

До заяви додаються:
*копії сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
за наявності
*копія військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу,
*копія посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, служби цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України,
*або копія посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку, або копія дозволу на зброю.
Дозволи на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї оформляються, переоформляються після проведення за можливості органами поліції у встановленому порядку перевірок, '''''тривалість''''' яких '''''не повинна перевищувати двох днів''''', щодо '''''відсутності таких обставин:'''''
*наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку (притягнення два чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП);
*систематичне порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 637/3077] , щодо зберігання, перевезення, використання раніше придбаної зброї, пристроїв (притягнення два чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за статтями 174, 190, 191, 193, 194, 195 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
*керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за частинами другою, третьою статті 130 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
*незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності два чи більше разів за статтею 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
*вчинення домашнього насильства (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
*наявність інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через не встановлення її місцезнаходження;
* наявності в особи судимості за тяжкий злочин, особливо тяжкий злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;
*протягом року з дня набрання законної сили рішенням суду, про конфіскацію чи оплатне вилучення зброї.
Дозвіл на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї уповноваженими підрозділами Національної поліції України видається на '''''строк дії правового режиму воєнного стану.''''' Уповноваженими підрозділами Національної поліції України здійснюється анулювання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї у разі встановлення обставин, зазначених в підпункті 2 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказу].

Уповноваженими підрозділами Національної поліції України здійснюється прийняття та облік вогнепальної зброї, які громадяни зобов’язані здати до органів поліції '''''не пізніше 10 днів''''' після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні. Отримана у визначеному цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text наказом] порядку вогнепальна зброя '''''не пізніше 10 днів''''' після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні може бути оформлена за наявності підстав та з дотриманням умов, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкцією], або реалізована у встановленому порядку.
== Дивись також==
*[[Видача дозволу на зберігання та носіння (реєстрація, перереєстрація) мисливської, холодної, пневматичної зброї, інших предметів]]
*[[Придбання, зберігання, носіння та перевезення мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї та бойових припасів до неї]]
*[[Вогнепальна зброя, як об'єкт спільної сумісної власності подружжя]]
*[[Участь цивільних осіб у захисті України]]
*[[Кримінальна відповідальність за злочини, пов'язані з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Право на отримання дозволу на зброю

2025-12-09T10:06:01Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Хто не має права на отримання дозволу */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 "Про затвердженя Положення про дозвільну систему"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/706-93-%D0%BF#Text Постанова від 7 вересня 1993 року № 706 "Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2000 року № 379 "Про затвердження Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, народними депутатами України, членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцями, крім тих, які проходять строкову військову службу, державними службовцями та журналістами"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2022 № 170 "Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказом МВС України від 01.03.2022 № 170 "Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану"] врегульовано порядок надання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану.

'''''Цей порядок стосується лише мисливської зброї.'''''

Травматичну зброю відповідно до цього порядку отримати не вийде, для цієї категорії зброї зберігаються вимоги щодо необхідної наявності спеціального статусу.

'''''НАГОЛОШУЄМО!''''' Що процедура отримання дозволу за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text наказом № 170] є тимчасовим заходом, а відповідно діє лише на період воєнного стану та є альтернативою загальному порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text наказом № 622].
|}
== Хто має право на отримання дозволу на різного виду зброї ==
Дозвіл на придбання пристроїв травматичної дії отримують особи з '''21-річного віку''' згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00#Text Тимчасовою інструкцією про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2000 року № 379]
* працівники суду, правоохоронних органів та їх близькі родичі (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3781-12#n14 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів");]
* особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#n11 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"]);
* народні депутати України (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#n22 Закону України "Про статус народного депутата України"]);
* члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1835-14#n93 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону"]),
* військовослужбовці, крім тих, які проходять строкову військову службу (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n31 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]);
* державні службовці (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3723-12#o29 Закону України "Про державну службу"]);
* журналісти (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n113 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"]).

Правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України або особи, які мають посвідку на постійне проживання, які досягли '''21-річного віку,''' мисливської нарізної зброї та основних частин до неї - '''25-річного віку''', холодної, охолощеної та пневматичної зброї та основних частин до неї - '''18-річного віку'''. Кількість зброї, яку може мати громадянин України або особи, які мають посвідку на постійне проживання, не обмежена, однак за умови забезпечення їх належного зберігання. (пункт 12.1 глави 12 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n453 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 (далі - Інструкція)].
== Право підприємст, установ та організацій на зброю ==
'''Вогнепальна, пневматична та холодна зброя і бойові припаси до неї, пристрої та патрони до них міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Національним банком України, підприємствами, установами, організаціями можуть придбаватися для:'''
* озброєння особового складу охорони, а також окремих осіб, яким за родом служби законом дозволено носіння вогнепальної зброї, пневматичної та холодної зброї, пристроїв;
*науково-дослідних потреб;
* навчальних потреб (забезпечення допризовної військової і спеціальної підготовки);
* спортивних потреб;
* промислового та любительського полювання;
* захисту життя, здоров'я та майна громадян;
* використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановках, циркових виставах;
* експонування в музеях та виставках;
* колекціонування;
* нагородження (пункт 9.1 глави 9 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n281 Інструкції]).
== Види зброї, якою можуть володіти громадяни України ==
За відсутності будь-яких дозволів, особи, які досягли '''18 років''', можуть володіти пневматичною зброєю калібром менше 4,5 міліметрів і швидкістю польоту кулі нижче 100 метрів в секунду, револьверами та пістолетами під патрон Флобера, ножами побутового призначення, а також газовими балончиками (крім тих, які використовуються співробітниками правоохоронних органів) (п.2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D1%96%D0%B4+%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD+%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B0#n11 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 "Про затвердженя Положення про дозвільну систему"]). Обіг вказаної категорії засобів самооборони не регулюється законодавством України.

Разом з цим, громадяни України також можуть законно бути власниками вогнепальної, травматичної, холодної та газової зброї за умови попереднього отримання відповідного дозволу.
== Хто не має права на отримання дозволу ==
Органи поліції не мають права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі:
* наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов'язків та володіння зброєю;
* наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, неусунення виявлених раніше порушень вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції] щодо зберігання, перевезення, використання раніше придбаної зброї, пристроїв, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, вчинення домашнього насильства, що підтверджується документально;
* наявності вмотивованої постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
* надходження від уповноваженого органу до уповноваженого підрозділу із контролю за обігом зброї центрального органу управління поліцією, уповноваженого підрозділу з контролю за обігом зброї та дозвільної системи головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через невстановлення її місцезнаходження;
* наявності в особи [[Судимість. Правові наслідки судимості|судимості]] за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;
* відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;
* відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n178:~:text=5.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%2C%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 пункт 5.1 глави 5 розділу I Інструкції]).
== Документи, які необхідні для отримання дозволу ==
Для отримання в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадяни подають відповідну '''заяву''' ''(на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника)''.

До заяви подаються наступні документи:
* заповнена картка-заява (додаток 14 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]);
* медична довідка (крім охолощеної зброї);
* довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);
* платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;
* копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання) (пункт 12.2 глави 12 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]);
*документ, що підтверджує фактичне місце проживання громадянина (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо) (якщо фактичне проживання громадянина інше, ніж зазначене в паспорті).
Крім того, для оформлення документів потрібні 4 фотокартки розміром 3Х4 см, а для отримання дозволу на носіння та зберігання зброї - '''договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності''' власника зброї, крім охолощеної зброї.

Якщо громадянин, який звертається до органу поліції для оформлення дозволу на придбання зброї, пристрою, вже має у власності чи у користуванні зброю, пристрій, він надає копію дозволу на зберігання цієї зброї, пристрою, а документи (довідки), які були подані при отриманні дозволу на придбання, зберігання (перереєстрації), є дійсними, повторно не оформляються, власник подає їх копії.
== Куди звернутися ==
[[Файл:Єдиний_реєстр_зброї.jpeg|праворуч|775x775px]]
Видачу дозволів на придбання зброї, її реєстрацію та перереєстрацію здійснюють органи поліції.
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 23 червня 2023 року в Україні працює '''Єдиний реєстр зброї''' (ЄРЗ)- ) – інформаційно-телекомунікаційна система, яка є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ, що призначена для автоматизації обліку процесів обігу зброї до рівня стандартів операційних процедур та автоматизованого робочого місця користувача, забезпечує формування, зберігання, спільне використання і верифікацію інформації про права в сфері обігу зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, які мають ідентифікаційні номери та вибухових матеріалів, об'єкти та суб'єкти цих прав.
|}
ЄРЗ передбачає отримання послуг шляхом подачі документів через «Єдине вікно громадянина», в режимі онлайн можна отримати відповідні дозвільні документи, які необхідні для оформлення зброї, зокрема і довідку про несудимість.

Подача документів на отримання дозволу на зброю через [https://services.mvs.gov.ua/ «Єдине вікно громадянина»]:

* авторизуватися
* оформити заявку
* прикріпити пакет необхідних документів
* додати сканкопії
* завірити копії електронним підписом
* надіслати заявку

==Строк дії дозволів:==
* на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, які видаються на ім'я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам - '''3 роки''';
*на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин - '''до 3 місяців''';
*на придбання вибухових матеріалів - '''до 6 місяців''' (пункт 2.3 глави 2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n84 Інструкції]).
==Порядок отримання дозволу на зброю ==
⇒ Звернутись до працівників дозвільної системи відповідного органу поліції та замовити [[Отримання витягу про відсутність або наявність судимості|довідку про відсутність судимості]]. При цьому, з`ясувати перелік та контакти організацій які проводять курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею.

⇒ Записатись на курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею. За результатами проходження курсів та здачі іспиту видається відповідна '''довідка'''. Для підготовки до іспиту варто ознайомитись з методичним посібником.

⇒ Отримати в наркологічному диспансері '''сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду,''' а в психоневрологічному диспансері – '''медичну довідку про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів'''.

⇒ В лікарні за місцем проживання або у платному медичному закладі пройти медичний огляд та отримати '''медичну довідку''' для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи. При цьому, для отримання такої довідки необхідно надати дві фотокартки розміром 3Х4 см.

⇒ Укласти в будь-якій страховій компанії '''договір обов'язкового страхування цивільної відповідальност'''і для власників зброї.

⇒ Придбати '''металевий ящик або сейф''', які встановити за місцем проживання. Металевий ящик краще надійно прикріпити до підлоги або стіни (для працівників правоохоронних органів, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], кріпити металевий ящик для зберігання зброї до стіни або підлоги – обов'язково).

⇒ Для прискорення отримання дозволу на придбання зброї, звернутись до дільничного інспектора поліції за місцем проживання і попросити провести спеціальну перевірку за місцем проживання. В ході перевірки інспектор перевіряє наявність металевого ящика для зберігання зброї та його відповідність вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], збирає дані про поведінку особи в побуті та за місцем проживання.

⇒ За результатами перевірки дільничний інспектор складає відповідний '''рапорт''', який направляє до відповідної дозвільної системи або видає на руки громадянину.

⇒ Через банківську установу оплатити вартість послуг дозвільної системи з надання відповідного дозволу та зберегти відповідну '''квитанцію'''.

⇒ З'явитись з усіма зібраними документами, їх копіями та двома фотокартками до дозвільної системи у часи прийому та подати заяву про надання дозволу на придбання зброї.

⇒ Отримати дозвіл на придбання зброї, придбати на підставі дозволу зброю та протягом десяти днів з'явитись до дозвільної системи для реєстрації зброї і отримання дозволу на її носіння і зберігання.

'''''Для отримання дозволу на носіння і зберігання зброї, відповідно до пункт 12.2 глави 12 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], необхідно подати відповідну заяву, до якої додаються:'''''
#фотокартки;
#дублікат дозволу на придбання зброї з відміткою магазину про продаж зброї;
#платіжний документ про оплату відповідної послуги дозвільної системи;
#копія договору страхування цивільної відповідальності.
==Порядок отримання дозволу на зброю в умовах воєнного стану==
'''''Видача уповноваженими підрозділами Національної поліції України громадянам дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї (далі - мисливська зброя) та набоїв до неї здійснюється за поданою на ім’я керівника органу поліції за місцем проживання (перебування) заявника письмовою заявою про видачу дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї (далі - заява) за наявності документу, що посвідчує особу.'''''

До заяви додаються:
*копії сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
за наявності
*копія військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу,
*копія посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, служби цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України,
*або копія посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку, або копія дозволу на зброю.
Дозволи на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї оформляються, переоформляються після проведення за можливості органами поліції у встановленому порядку перевірок, '''''тривалість''''' яких '''''не повинна перевищувати двох днів''''', щодо '''''відсутності таких обставин:'''''
*наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку (притягнення два чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП);
*систематичне порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 637/3077] , щодо зберігання, перевезення, використання раніше придбаної зброї, пристроїв (притягнення два чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за статтями 174, 190, 191, 193, 194, 195 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
*керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за частинами другою, третьою статті 130 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
*незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності два чи більше разів за статтею 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
*вчинення домашнього насильства (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
*наявність інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через не встановлення її місцезнаходження;
* наявності в особи судимості за тяжкий злочин, особливо тяжкий злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;
*протягом року з дня набрання законної сили рішенням суду, про конфіскацію чи оплатне вилучення зброї.
Дозвіл на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї уповноваженими підрозділами Національної поліції України видається на '''''строк дії правового режиму воєнного стану.''''' Уповноваженими підрозділами Національної поліції України здійснюється анулювання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї у разі встановлення обставин, зазначених в підпункті 2 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказу].

Уповноваженими підрозділами Національної поліції України здійснюється прийняття та облік вогнепальної зброї, які громадяни зобов’язані здати до органів поліції '''''не пізніше 10 днів''''' після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні. Отримана у визначеному цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text наказом] порядку вогнепальна зброя '''''не пізніше 10 днів''''' після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні може бути оформлена за наявності підстав та з дотриманням умов, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкцією], або реалізована у встановленому порядку.
== Дивись також==
*[[Видача дозволу на зберігання та носіння (реєстрація, перереєстрація) мисливської, холодної, пневматичної зброї, інших предметів]]
*[[Придбання, зберігання, носіння та перевезення мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї та бойових припасів до неї]]
*[[Вогнепальна зброя, як об'єкт спільної сумісної власності подружжя]]
*[[Участь цивільних осіб у захисті України]]
*[[Кримінальна відповідальність за злочини, пов'язані з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Допомога на дітей одиноким матерям

2025-11-14T09:37:31Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Строки розгляду питання */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-20#n58 Закон України від 02.06.2020 № 646-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-п Постанова Кабінету міністрів України від 27.12.2001 № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#n7 Наказ Міністерства соціальної політики України від 09.01.2023 №3 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій”]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#n8 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:
*1) строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, внесених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - відповідні території).
строк виплати раніше призначених пільг продовжується особам з інвалідністю, що проживають на відповідних територіях, на яких медико-соціальні експертні комісії тимчасово не виконують своїх повноважень, незалежно від строку закінчення дії довідки медико-соціальної експертної комісії.

Державна соціальна допомога та пільги особам з інвалідністю '''виплачуються до місяця, що настає за місяцем завершення на відповідній території бойових дій, припинення можливості бойових дій або завершення тимчасової окупації (включно)''';
*2) у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. Призначення допомоги здійснюється на строк, визначений відповідно до законодавства, що регламентує порядок її надання.
При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню.

У разі коли у період введення воєнного стану виявлено відомості та/або отримано інформацію, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, виплата державної соціальної допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виявлено відомості та/або отримано інформацію;
*3) норми постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 р. “Деякі питання надання державної соціальної допомоги” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 32, ст. 1093), крім підпункту 2 пункту 1 цієї постанови, протягом періоду воєнного стану та одного місяця після дати його припинення чи скасування не застосовуються.
Також на період воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування '''продовжується виплата державної соціальної допомоги''' на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, в тому числі з інвалідністю, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом “гроші ходять за дитиною”, яку було припинено в період воєнного стану, особам, які тимчасово перебувають за кордоном, '''внаслідок ненадання документів про:'''

1) повторний огляд дитини з інвалідністю, строк якого припав на період воєнного стану; — на підставі інформації з банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів про місце перебування таких осіб з урахуванням положень пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 8 березня 2022 р. № 225 “Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України”;

2) підтвердження навчання дитини, яка досягла 18-річного віку, — на підставі: копії (сканкопії/фотокопії) довідки закладу освіти в разі навчання дитини за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (у разі навчання в іноземному закладі освіти - з перекладом на українську мову), наданої такими особами до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - орган соціального захисту населення) за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування). Якщо орган соціального захисту населення не має можливості забезпечити підготовку виплатних документів та здійснення фінансування, копія (сканкопія/фотокопія) такої довідки подається відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій;

інформації з банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів про місце перебування таких осіб.

Здійснення відповідних виплат продовжується з дня, наступного за днем, з якого їх було припинено.
|}
== Особи, що мають право на допомогу ==
'''Право на допомогу мають:'''
* одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини;
* мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".
Водночас, якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12?find=1&text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96+%28%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D1%83+%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%29%2C+%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE+%D1%83+%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4#n147 ст. 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]).

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12?find=1&text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96+%28%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D1%83+%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%29%2C+%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE+%D1%83+%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4#n155 ст. 18-2 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]).

Законодавством України передбачені пільги та різні гарантії для одиноких матерів, однак, деякі із них, жінка втрачає, у разі коли вона вступає в шлюб.Проте, варто зазначити, що поняття "одинока мати" визначається чинним законодавством України по різному, і застосовується в залежності від того, на які правовідносини воно поширюється.

Жінки, які мають зареєстроване місце проживання на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208-2014-%D0%BF#Text:~:text=%D0%96%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. (п.4 Порядку )]
== Підстави припинення виплати допомоги ==
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12?find=1&text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96+%28%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D1%83+%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%29%2C+%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE+%D1%83+%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4#n165 ст. 18-4 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"], виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється у разі''':
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку;
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом;
* тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
* відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
* тимчасового працевлаштування дитини.
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги.
'''Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі:'''

* тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
* відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
* тимчасового працевлаштування дитини.

'''Виплата допомоги припиняється або зупиняється''' на підставі поданих ''' ''обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування за поданням центрів соціальних служб та/або служб у справах дітей або уповноваженої особи, визначеної виконавчим органом ради територіальної громади, до органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE,%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83. п. 36 Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2001 № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми"])'''''

'''Виплата допомоги на дітей одиноким матерям також припиняється:'''
* якщо сім’єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання допомоги на дітей одиноким матерям та на визначення її розміру, або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, ― з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк допомогу на дітей одиноким матерям може бути призначено не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення;
* у разі переїзду сім’ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату допомоги на дітей одиноким матерям (зокрема, смерть одинокої особи), ― з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни;
* за заявою отримувача допомоги на дітей одиноким матерям ― з місяця, що настає за місяцем її подання;
* якщо реєстрацію особи, яка включена до складу сім’ї, як безробітної припинено з причин, передбачених абзацами шістнадцятим (крім припинення реєстрації в разі працевлаштування самостійно), вісімнадцятим ― двадцять першим підпункту 1, підпунктами 2 і 3 пункту 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792], ― з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з центру зайнятості;
* у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа, фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання допомоги на дітей одиноким матерям, ― з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація з Держприкордонслужби;
*якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей. Зазначену інформацію служба у справах дітей подає не пізніше ніж через три календарних дні після її отримання від закладів загальної середньої освіти. У разі припинення дії обставини, вище зазначеної, виплата допомоги на дітей одиноким матерям поновлюється на підставі письмової заяви отримувача такої допомоги та інформації, отриманої за запитом органу соціального захисту населення від закладу загальної середньої освіти, про відвідування учнем навчальних занять з місяця, в якому поновлено відвідування, та продовжується до закінчення строку її призначення.
== Куди звернутись ==
З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою (крім допомоги при народженні дитини з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-п#Text абзацу четвертого пункту 43 цього Порядку]) або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.

Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.

Відповідно до змін внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n16 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми] на підставі [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-pryznachennia-i-vy-a11 постанови Кабінету міністрів України від 06.01.2023 №11] за наявності технічної можливості засобами '''Порталу Дія''' можна подати заяву у разі звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям.

Заява про призначення допомоги на дітей одиноким матерям подається в електронній формі засобами Порталу Дія заявником:
# який є громадянином України;
# пройшов електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.
Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, з урахуванням вимог, визначених пунктами 60—63 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми. Формування заяви припиняється та її подання блокується за допомогою засобів Порталу Дія, якщо зазначені у заяві та декларації (у разі її подання) відомості:

# надані не в повному обсязі;
# не підтверджуються відомостями з інформаційно-комунікаційних систем, зазначених у пункті 64 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми;
# не узгоджуються між собою.

Сформована та підписана електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, заява передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) або фактичним місцем проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника для розгляду.

== Розмір допомоги ==
Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, '''які мають дітей віком до 18 років''' (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації, – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=34.%20%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0,%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D1%88%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2. (п. 34 Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2001 № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми")]'''''

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632].

'''До складу сім’ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються:'''
* чоловік (дружина);
* рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей;
* неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства І та II групи або особами з інвалідністю І групи і проживають разом з батьками;
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
* жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей;
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю І групи і доглядає за нею. ''Склад сім’ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, визначається на дату звернення за її призначенням.''
'''Прожитковий мінімум на дитину:'''
{| class="wikitable"
|-
! Вік дитини !! Розмір прожиткового мінімуму 01.01.2025
|-
| Діти віком до 6 років || 2563
|-
| Діти віком від 6 до 18 років || 3196
|-
| Діти віком від 18 до 23 років || 3028
|}
'''Допомога призначається на кожну дитину окремо. Розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача допомоги до органу соціального захисту населення.'''

Розмір допомоги, яка надається з урахуванням доходів сім'ї, може бути перерахований з місяця подання отримувачем допомоги заяви до закінчення строку її призначення.

Якщо дитина, яка перебуває на утриманні в інтернатному закладі за рахунок держави, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.
== Перелік необхідних документів ==
'''Для призначення допомоги вперше подаються такі документи:'''
# Заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 №441 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг”]).
# витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України], або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку.
# Копія свідоцтва про народження дитини.
# Декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
# Довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру.
# Копія рішення про усиновлення ''(подають усиновлювачі).''
# Копія свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідка про неотримання на дитину пенсії та державної соціальної допомоги ''(подають мати або батько у разі смерті одного з батьків дитини, що не отримує на дитину пенсію у зв’язку із втратою годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю").''
== Строки розгляду питання ==
'''Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця''', в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=36.%20%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0,23%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2)%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE. (п. 36 Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2001 № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми")]'''''

Кожні шість місяців допомога підлягає перегляду у відповідності до сукупних доходів родини за минулі шість місяців. Для перегляду необхідно звернутися до Управління соціального захисту населення та подати декларація про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).

У випадку звернення особи за допомогою після березня 2016 року, зазначені допомоги призначатимуться з місяця звернення за допомогою.Громадяни, які звернулись у період з січень по березень 2016 року за наданням допомоги на дітей одиноким матерям, виплата зазначеної допомоги здійснюватиметься з 01 січня 2016 року.
'''Подані документи розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня подання заяви.'''
== Підстави для відмови ==
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Крім того, '''допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо:'''
* у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах одинадцятому - п’ятнадцятому цього пункту)
''Допомога на дітей одиноким матерям у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:''
# сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;
# доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку;
# надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства.
*особи, які входять до складу сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень;
* ) у власності сім’ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271; 2015 р., № 70, ст. 2312), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках; Допомога на дітей одиноким матерям призначається в разі, коли багатодітна сім’я виховує трьох і більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) та у її власності є друга квартира (будинок), за винятком житла, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, за умови, що загальна площа такого житла не перевищує 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї та додатково 35,22 кв. метра на сім’ю;
* у власності сім’ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років ''(крім мопеда і причепа)''. '''При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками ― вихователями дитячих будинків сімейного типу. [https://ips.ligazakon.net/document/view/kp240094?ed=2024_01_26&an=41 п10 Постанови № 250]'''
'''ВАЖЛИВО!!!''' ''Якщо у складі сім’ї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, допомога на дітей одиноким матерям призначається:''
не більше ніж на два шестимісячних періоди, якщо:
# у складі сім’ї є дитина з інвалідністю або особа з інвалідністю, яка згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребує постійного стороннього догляду;
# відсутність будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї.
''Якщо непрацююча працездатна особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або перебуває на обліку в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася за направленням центру зайнятості або не забезпечила себе роботою самостійно, розмір такої допомоги під час наступного звернення за її призначенням зменшується на 50 відсотків, на наступний період - на 75 відсотків. Така допомога під час наступного звернення призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення її виплати.''

''Якщо непрацююча працездатна особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або перебуває на обліку в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася у зв’язку з відсутністю підходящої роботи або направлена центром зайнятості на професійне навчання, така допомога призначається без зменшення її розміру.''
== Порядок оскарження (позасудовий та судовий порядок) ==
Ви можете звернутися зі скаргою на дії чи бездіяльність місцевого органу соціального захисту '''до органу влади, якому він підпорядковується'''. Зокрема: до керівництва районної держадміністрації чи виконавчого комітету міської ради; до обласного управління або департаменту соціального захисту; керівництва обласної державної адміністрації.

'''Також Ви маєте можливість захистити свої права у судовому порядку, звернувшись до Окружного адміністративного суду.'''
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога на дітей одиноким матерям

2025-11-14T09:34:15Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Розмір допомоги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-20#n58 Закон України від 02.06.2020 № 646-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-п Постанова Кабінету міністрів України від 27.12.2001 № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#n7 Наказ Міністерства соціальної політики України від 09.01.2023 №3 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій”]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#n8 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:
*1) строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, внесених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - відповідні території).
строк виплати раніше призначених пільг продовжується особам з інвалідністю, що проживають на відповідних територіях, на яких медико-соціальні експертні комісії тимчасово не виконують своїх повноважень, незалежно від строку закінчення дії довідки медико-соціальної експертної комісії.

Державна соціальна допомога та пільги особам з інвалідністю '''виплачуються до місяця, що настає за місяцем завершення на відповідній території бойових дій, припинення можливості бойових дій або завершення тимчасової окупації (включно)''';
*2) у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. Призначення допомоги здійснюється на строк, визначений відповідно до законодавства, що регламентує порядок її надання.
При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню.

У разі коли у період введення воєнного стану виявлено відомості та/або отримано інформацію, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, виплата державної соціальної допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виявлено відомості та/або отримано інформацію;
*3) норми постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 р. “Деякі питання надання державної соціальної допомоги” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 32, ст. 1093), крім підпункту 2 пункту 1 цієї постанови, протягом періоду воєнного стану та одного місяця після дати його припинення чи скасування не застосовуються.
Також на період воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування '''продовжується виплата державної соціальної допомоги''' на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, в тому числі з інвалідністю, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом “гроші ходять за дитиною”, яку було припинено в період воєнного стану, особам, які тимчасово перебувають за кордоном, '''внаслідок ненадання документів про:'''

1) повторний огляд дитини з інвалідністю, строк якого припав на період воєнного стану; — на підставі інформації з банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів про місце перебування таких осіб з урахуванням положень пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 8 березня 2022 р. № 225 “Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України”;

2) підтвердження навчання дитини, яка досягла 18-річного віку, — на підставі: копії (сканкопії/фотокопії) довідки закладу освіти в разі навчання дитини за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (у разі навчання в іноземному закладі освіти - з перекладом на українську мову), наданої такими особами до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - орган соціального захисту населення) за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування). Якщо орган соціального захисту населення не має можливості забезпечити підготовку виплатних документів та здійснення фінансування, копія (сканкопія/фотокопія) такої довідки подається відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій;

інформації з банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів про місце перебування таких осіб.

Здійснення відповідних виплат продовжується з дня, наступного за днем, з якого їх було припинено.
|}
== Особи, що мають право на допомогу ==
'''Право на допомогу мають:'''
* одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини;
* мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".
Водночас, якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12?find=1&text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96+%28%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D1%83+%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%29%2C+%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE+%D1%83+%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4#n147 ст. 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]).

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12?find=1&text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96+%28%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D1%83+%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%29%2C+%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE+%D1%83+%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4#n155 ст. 18-2 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]).

Законодавством України передбачені пільги та різні гарантії для одиноких матерів, однак, деякі із них, жінка втрачає, у разі коли вона вступає в шлюб.Проте, варто зазначити, що поняття "одинока мати" визначається чинним законодавством України по різному, і застосовується в залежності від того, на які правовідносини воно поширюється.

Жінки, які мають зареєстроване місце проживання на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208-2014-%D0%BF#Text:~:text=%D0%96%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. (п.4 Порядку )]
== Підстави припинення виплати допомоги ==
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12?find=1&text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96+%28%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D1%83+%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%29%2C+%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE+%D1%83+%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4#n165 ст. 18-4 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"], виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється у разі''':
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку;
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом;
* тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
* відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
* тимчасового працевлаштування дитини.
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги.
'''Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі:'''

* тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
* відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
* тимчасового працевлаштування дитини.

'''Виплата допомоги припиняється або зупиняється''' на підставі поданих ''' ''обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування за поданням центрів соціальних служб та/або служб у справах дітей або уповноваженої особи, визначеної виконавчим органом ради територіальної громади, до органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=36.%20%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0,23%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2)%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE. п. 36 Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2001 № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми"])'''''

'''Виплата допомоги на дітей одиноким матерям також припиняється:'''
* якщо сім’єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання допомоги на дітей одиноким матерям та на визначення її розміру, або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, ― з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк допомогу на дітей одиноким матерям може бути призначено не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення;
* у разі переїзду сім’ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату допомоги на дітей одиноким матерям (зокрема, смерть одинокої особи), ― з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни;
* за заявою отримувача допомоги на дітей одиноким матерям ― з місяця, що настає за місяцем її подання;
* якщо реєстрацію особи, яка включена до складу сім’ї, як безробітної припинено з причин, передбачених абзацами шістнадцятим (крім припинення реєстрації в разі працевлаштування самостійно), вісімнадцятим ― двадцять першим підпункту 1, підпунктами 2 і 3 пункту 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792], ― з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з центру зайнятості;
* у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа, фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання допомоги на дітей одиноким матерям, ― з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація з Держприкордонслужби;
*якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей. Зазначену інформацію служба у справах дітей подає не пізніше ніж через три календарних дні після її отримання від закладів загальної середньої освіти. У разі припинення дії обставини, вище зазначеної, виплата допомоги на дітей одиноким матерям поновлюється на підставі письмової заяви отримувача такої допомоги та інформації, отриманої за запитом органу соціального захисту населення від закладу загальної середньої освіти, про відвідування учнем навчальних занять з місяця, в якому поновлено відвідування, та продовжується до закінчення строку її призначення.
== Куди звернутись ==
З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою (крім допомоги при народженні дитини з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-п#Text абзацу четвертого пункту 43 цього Порядку]) або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.

Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.

Відповідно до змін внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n16 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми] на підставі [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-pryznachennia-i-vy-a11 постанови Кабінету міністрів України від 06.01.2023 №11] за наявності технічної можливості засобами '''Порталу Дія''' можна подати заяву у разі звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям.

Заява про призначення допомоги на дітей одиноким матерям подається в електронній формі засобами Порталу Дія заявником:
# який є громадянином України;
# пройшов електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.
Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, з урахуванням вимог, визначених пунктами 60—63 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми. Формування заяви припиняється та її подання блокується за допомогою засобів Порталу Дія, якщо зазначені у заяві та декларації (у разі її подання) відомості:

# надані не в повному обсязі;
# не підтверджуються відомостями з інформаційно-комунікаційних систем, зазначених у пункті 64 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми;
# не узгоджуються між собою.

Сформована та підписана електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, заява передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) або фактичним місцем проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника для розгляду.

== Розмір допомоги ==
Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, '''які мають дітей віком до 18 років''' (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації, – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=34.%20%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0,%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D1%88%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2. (п. 34 Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2001 № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми")]'''''

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632].

'''До складу сім’ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються:'''
* чоловік (дружина);
* рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей;
* неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства І та II групи або особами з інвалідністю І групи і проживають разом з батьками;
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
* жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей;
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю І групи і доглядає за нею. ''Склад сім’ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, визначається на дату звернення за її призначенням.''
'''Прожитковий мінімум на дитину:'''
{| class="wikitable"
|-
! Вік дитини !! Розмір прожиткового мінімуму 01.01.2025
|-
| Діти віком до 6 років || 2563
|-
| Діти віком від 6 до 18 років || 3196
|-
| Діти віком від 18 до 23 років || 3028
|}
'''Допомога призначається на кожну дитину окремо. Розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача допомоги до органу соціального захисту населення.'''

Розмір допомоги, яка надається з урахуванням доходів сім'ї, може бути перерахований з місяця подання отримувачем допомоги заяви до закінчення строку її призначення.

Якщо дитина, яка перебуває на утриманні в інтернатному закладі за рахунок держави, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.
== Перелік необхідних документів ==
'''Для призначення допомоги вперше подаються такі документи:'''
# Заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 №441 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг”]).
# витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України], або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку.
# Копія свідоцтва про народження дитини.
# Декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
# Довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру.
# Копія рішення про усиновлення ''(подають усиновлювачі).''
# Копія свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідка про неотримання на дитину пенсії та державної соціальної допомоги ''(подають мати або батько у разі смерті одного з батьків дитини, що не отримує на дитину пенсію у зв’язку із втратою годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю").''
== Строки розгляду питання ==
'''Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця''', в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

Кожні шість місяців допомога підлягає перегляду у відповідності до сукупних доходів родини за минулі шість місяців. Для перегляду необхідно звернутися до Управління соціального захисту населення та подати декларація про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).

У випадку звернення особи за допомогою після березня 2016 року, зазначені допомоги призначатимуться з місяця звернення за допомогою.Громадяни, які звернулись у період з січень по березень 2016 року за наданням допомоги на дітей одиноким матерям, виплата зазначеної допомоги здійснюватиметься з 01 січня 2016 року.
'''Подані документи розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня подання заяви.'''
== Підстави для відмови ==
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Крім того, '''допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо:'''
* у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах одинадцятому - п’ятнадцятому цього пункту)
''Допомога на дітей одиноким матерям у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:''
# сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;
# доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку;
# надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства.
*особи, які входять до складу сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень;
* ) у власності сім’ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271; 2015 р., № 70, ст. 2312), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках; Допомога на дітей одиноким матерям призначається в разі, коли багатодітна сім’я виховує трьох і більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) та у її власності є друга квартира (будинок), за винятком житла, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, за умови, що загальна площа такого житла не перевищує 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї та додатково 35,22 кв. метра на сім’ю;
* у власності сім’ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років ''(крім мопеда і причепа)''. '''При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками ― вихователями дитячих будинків сімейного типу. [https://ips.ligazakon.net/document/view/kp240094?ed=2024_01_26&an=41 п10 Постанови № 250]'''
'''ВАЖЛИВО!!!''' ''Якщо у складі сім’ї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, допомога на дітей одиноким матерям призначається:''
не більше ніж на два шестимісячних періоди, якщо:
# у складі сім’ї є дитина з інвалідністю або особа з інвалідністю, яка згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребує постійного стороннього догляду;
# відсутність будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї.
''Якщо непрацююча працездатна особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або перебуває на обліку в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася за направленням центру зайнятості або не забезпечила себе роботою самостійно, розмір такої допомоги під час наступного звернення за її призначенням зменшується на 50 відсотків, на наступний період - на 75 відсотків. Така допомога під час наступного звернення призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення її виплати.''

''Якщо непрацююча працездатна особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або перебуває на обліку в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася у зв’язку з відсутністю підходящої роботи або направлена центром зайнятості на професійне навчання, така допомога призначається без зменшення її розміру.''
== Порядок оскарження (позасудовий та судовий порядок) ==
Ви можете звернутися зі скаргою на дії чи бездіяльність місцевого органу соціального захисту '''до органу влади, якому він підпорядковується'''. Зокрема: до керівництва районної держадміністрації чи виконавчого комітету міської ради; до обласного управління або департаменту соціального захисту; керівництва обласної державної адміністрації.

'''Також Ви маєте можливість захистити свої права у судовому порядку, звернувшись до Окружного адміністративного суду.'''
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога на дітей одиноким матерям

2025-11-14T09:30:36Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Підстави припинення виплати допомоги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-20#n58 Закон України від 02.06.2020 № 646-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-п Постанова Кабінету міністрів України від 27.12.2001 № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#n7 Наказ Міністерства соціальної політики України від 09.01.2023 №3 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій”]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#n8 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:
*1) строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, внесених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - відповідні території).
строк виплати раніше призначених пільг продовжується особам з інвалідністю, що проживають на відповідних територіях, на яких медико-соціальні експертні комісії тимчасово не виконують своїх повноважень, незалежно від строку закінчення дії довідки медико-соціальної експертної комісії.

Державна соціальна допомога та пільги особам з інвалідністю '''виплачуються до місяця, що настає за місяцем завершення на відповідній території бойових дій, припинення можливості бойових дій або завершення тимчасової окупації (включно)''';
*2) у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. Призначення допомоги здійснюється на строк, визначений відповідно до законодавства, що регламентує порядок її надання.
При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню.

У разі коли у період введення воєнного стану виявлено відомості та/або отримано інформацію, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, виплата державної соціальної допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виявлено відомості та/або отримано інформацію;
*3) норми постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 р. “Деякі питання надання державної соціальної допомоги” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 32, ст. 1093), крім підпункту 2 пункту 1 цієї постанови, протягом періоду воєнного стану та одного місяця після дати його припинення чи скасування не застосовуються.
Також на період воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування '''продовжується виплата державної соціальної допомоги''' на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, в тому числі з інвалідністю, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом “гроші ходять за дитиною”, яку було припинено в період воєнного стану, особам, які тимчасово перебувають за кордоном, '''внаслідок ненадання документів про:'''

1) повторний огляд дитини з інвалідністю, строк якого припав на період воєнного стану; — на підставі інформації з банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів про місце перебування таких осіб з урахуванням положень пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 8 березня 2022 р. № 225 “Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України”;

2) підтвердження навчання дитини, яка досягла 18-річного віку, — на підставі: копії (сканкопії/фотокопії) довідки закладу освіти в разі навчання дитини за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (у разі навчання в іноземному закладі освіти - з перекладом на українську мову), наданої такими особами до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - орган соціального захисту населення) за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування). Якщо орган соціального захисту населення не має можливості забезпечити підготовку виплатних документів та здійснення фінансування, копія (сканкопія/фотокопія) такої довідки подається відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій;

інформації з банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів про місце перебування таких осіб.

Здійснення відповідних виплат продовжується з дня, наступного за днем, з якого їх було припинено.
|}
== Особи, що мають право на допомогу ==
'''Право на допомогу мають:'''
* одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини;
* мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".
Водночас, якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12?find=1&text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96+%28%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D1%83+%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%29%2C+%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE+%D1%83+%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4#n147 ст. 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]).

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12?find=1&text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96+%28%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D1%83+%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%29%2C+%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE+%D1%83+%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4#n155 ст. 18-2 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]).

Законодавством України передбачені пільги та різні гарантії для одиноких матерів, однак, деякі із них, жінка втрачає, у разі коли вона вступає в шлюб.Проте, варто зазначити, що поняття "одинока мати" визначається чинним законодавством України по різному, і застосовується в залежності від того, на які правовідносини воно поширюється.

Жінки, які мають зареєстроване місце проживання на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208-2014-%D0%BF#Text:~:text=%D0%96%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. (п.4 Порядку )]
== Підстави припинення виплати допомоги ==
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12?find=1&text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96+%28%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D1%83+%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%29%2C+%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE+%D1%83+%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4#n165 ст. 18-4 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"], виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється у разі''':
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку;
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом;
* тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
* відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
* тимчасового працевлаштування дитини.
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги.
'''Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі:'''

* тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
* відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
* тимчасового працевлаштування дитини.

'''Виплата допомоги припиняється або зупиняється''' на підставі поданих ''' ''обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування за поданням центрів соціальних служб та/або служб у справах дітей або уповноваженої особи, визначеної виконавчим органом ради територіальної громади, до органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=36.%20%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0,23%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2)%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE. п. 36 Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2001 № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми"])'''''

'''Виплата допомоги на дітей одиноким матерям також припиняється:'''
* якщо сім’єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання допомоги на дітей одиноким матерям та на визначення її розміру, або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, ― з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк допомогу на дітей одиноким матерям може бути призначено не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення;
* у разі переїзду сім’ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату допомоги на дітей одиноким матерям (зокрема, смерть одинокої особи), ― з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни;
* за заявою отримувача допомоги на дітей одиноким матерям ― з місяця, що настає за місяцем її подання;
* якщо реєстрацію особи, яка включена до складу сім’ї, як безробітної припинено з причин, передбачених абзацами шістнадцятим (крім припинення реєстрації в разі працевлаштування самостійно), вісімнадцятим ― двадцять першим підпункту 1, підпунктами 2 і 3 пункту 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792], ― з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з центру зайнятості;
* у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа, фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання допомоги на дітей одиноким матерям, ― з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація з Держприкордонслужби;
*якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей. Зазначену інформацію служба у справах дітей подає не пізніше ніж через три календарних дні після її отримання від закладів загальної середньої освіти. У разі припинення дії обставини, вище зазначеної, виплата допомоги на дітей одиноким матерям поновлюється на підставі письмової заяви отримувача такої допомоги та інформації, отриманої за запитом органу соціального захисту населення від закладу загальної середньої освіти, про відвідування учнем навчальних занять з місяця, в якому поновлено відвідування, та продовжується до закінчення строку її призначення.
== Куди звернутись ==
З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою (крім допомоги при народженні дитини з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-п#Text абзацу четвертого пункту 43 цього Порядку]) або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.

Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.

Відповідно до змін внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n16 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми] на підставі [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-pryznachennia-i-vy-a11 постанови Кабінету міністрів України від 06.01.2023 №11] за наявності технічної можливості засобами '''Порталу Дія''' можна подати заяву у разі звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям.

Заява про призначення допомоги на дітей одиноким матерям подається в електронній формі засобами Порталу Дія заявником:
# який є громадянином України;
# пройшов електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.
Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, з урахуванням вимог, визначених пунктами 60—63 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми. Формування заяви припиняється та її подання блокується за допомогою засобів Порталу Дія, якщо зазначені у заяві та декларації (у разі її подання) відомості:

# надані не в повному обсязі;
# не підтверджуються відомостями з інформаційно-комунікаційних систем, зазначених у пункті 64 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми;
# не узгоджуються між собою.

Сформована та підписана електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, заява передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) або фактичним місцем проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника для розгляду.

== Розмір допомоги ==
Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, '''які мають дітей віком до 18 років''' (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації, – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632].

'''До складу сім’ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються:'''
* чоловік (дружина);
* рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей;
* неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства І та II групи або особами з інвалідністю І групи і проживають разом з батьками;
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
* жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей;
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю І групи і доглядає за нею. ''Склад сім’ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, визначається на дату звернення за її призначенням.''
'''Прожитковий мінімум на дитину:'''
{| class="wikitable"
|-
! Вік дитини !! Розмір прожиткового мінімуму 01.01.2024
|-
| Діти віком до 6 років || 2563
|-
| Діти віком від 6 до 18 років || 3196
|-
| Діти віком від 18 до 23 років || 3028
|}
'''Допомога призначається на кожну дитину окремо. Розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача допомоги до органу соціального захисту населення.'''

Розмір допомоги, яка надається з урахуванням доходів сім'ї, може бути перерахований з місяця подання отримувачем допомоги заяви до закінчення строку її призначення.

Якщо дитина, яка перебуває на утриманні в інтернатному закладі за рахунок держави, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.
== Перелік необхідних документів ==
'''Для призначення допомоги вперше подаються такі документи:'''
# Заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 №441 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг”]).
# витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України], або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку.
# Копія свідоцтва про народження дитини.
# Декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
# Довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру.
# Копія рішення про усиновлення ''(подають усиновлювачі).''
# Копія свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідка про неотримання на дитину пенсії та державної соціальної допомоги ''(подають мати або батько у разі смерті одного з батьків дитини, що не отримує на дитину пенсію у зв’язку із втратою годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю").''
== Строки розгляду питання ==
'''Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця''', в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

Кожні шість місяців допомога підлягає перегляду у відповідності до сукупних доходів родини за минулі шість місяців. Для перегляду необхідно звернутися до Управління соціального захисту населення та подати декларація про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).

У випадку звернення особи за допомогою після березня 2016 року, зазначені допомоги призначатимуться з місяця звернення за допомогою.Громадяни, які звернулись у період з січень по березень 2016 року за наданням допомоги на дітей одиноким матерям, виплата зазначеної допомоги здійснюватиметься з 01 січня 2016 року.
'''Подані документи розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня подання заяви.'''
== Підстави для відмови ==
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Крім того, '''допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо:'''
* у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах одинадцятому - п’ятнадцятому цього пункту)
''Допомога на дітей одиноким матерям у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:''
# сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;
# доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку;
# надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства.
*особи, які входять до складу сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень;
* ) у власності сім’ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271; 2015 р., № 70, ст. 2312), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках; Допомога на дітей одиноким матерям призначається в разі, коли багатодітна сім’я виховує трьох і більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) та у її власності є друга квартира (будинок), за винятком житла, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, за умови, що загальна площа такого житла не перевищує 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї та додатково 35,22 кв. метра на сім’ю;
* у власності сім’ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років ''(крім мопеда і причепа)''. '''При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками ― вихователями дитячих будинків сімейного типу. [https://ips.ligazakon.net/document/view/kp240094?ed=2024_01_26&an=41 п10 Постанови № 250]'''
'''ВАЖЛИВО!!!''' ''Якщо у складі сім’ї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, допомога на дітей одиноким матерям призначається:''
не більше ніж на два шестимісячних періоди, якщо:
# у складі сім’ї є дитина з інвалідністю або особа з інвалідністю, яка згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребує постійного стороннього догляду;
# відсутність будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї.
''Якщо непрацююча працездатна особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або перебуває на обліку в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася за направленням центру зайнятості або не забезпечила себе роботою самостійно, розмір такої допомоги під час наступного звернення за її призначенням зменшується на 50 відсотків, на наступний період - на 75 відсотків. Така допомога під час наступного звернення призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення її виплати.''

''Якщо непрацююча працездатна особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або перебуває на обліку в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася у зв’язку з відсутністю підходящої роботи або направлена центром зайнятості на професійне навчання, така допомога призначається без зменшення її розміру.''
== Порядок оскарження (позасудовий та судовий порядок) ==
Ви можете звернутися зі скаргою на дії чи бездіяльність місцевого органу соціального захисту '''до органу влади, якому він підпорядковується'''. Зокрема: до керівництва районної держадміністрації чи виконавчого комітету міської ради; до обласного управління або департаменту соціального захисту; керівництва обласної державної адміністрації.

'''Також Ви маєте можливість захистити свої права у судовому порядку, звернувшись до Окружного адміністративного суду.'''
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога на дітей одиноким матерям

2025-11-14T09:24:34Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Особи, що мають право на допомогу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-20#n58 Закон України від 02.06.2020 № 646-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-п Постанова Кабінету міністрів України від 27.12.2001 № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#n7 Наказ Міністерства соціальної політики України від 09.01.2023 №3 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій”]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#n8 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:
*1) строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, внесених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - відповідні території).
строк виплати раніше призначених пільг продовжується особам з інвалідністю, що проживають на відповідних територіях, на яких медико-соціальні експертні комісії тимчасово не виконують своїх повноважень, незалежно від строку закінчення дії довідки медико-соціальної експертної комісії.

Державна соціальна допомога та пільги особам з інвалідністю '''виплачуються до місяця, що настає за місяцем завершення на відповідній території бойових дій, припинення можливості бойових дій або завершення тимчасової окупації (включно)''';
*2) у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. Призначення допомоги здійснюється на строк, визначений відповідно до законодавства, що регламентує порядок її надання.
При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню.

У разі коли у період введення воєнного стану виявлено відомості та/або отримано інформацію, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, виплата державної соціальної допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виявлено відомості та/або отримано інформацію;
*3) норми постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 р. “Деякі питання надання державної соціальної допомоги” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 32, ст. 1093), крім підпункту 2 пункту 1 цієї постанови, протягом періоду воєнного стану та одного місяця після дати його припинення чи скасування не застосовуються.
Також на період воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування '''продовжується виплата державної соціальної допомоги''' на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, в тому числі з інвалідністю, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом “гроші ходять за дитиною”, яку було припинено в період воєнного стану, особам, які тимчасово перебувають за кордоном, '''внаслідок ненадання документів про:'''

1) повторний огляд дитини з інвалідністю, строк якого припав на період воєнного стану; — на підставі інформації з банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів про місце перебування таких осіб з урахуванням положень пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 8 березня 2022 р. № 225 “Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України”;

2) підтвердження навчання дитини, яка досягла 18-річного віку, — на підставі: копії (сканкопії/фотокопії) довідки закладу освіти в разі навчання дитини за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (у разі навчання в іноземному закладі освіти - з перекладом на українську мову), наданої такими особами до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - орган соціального захисту населення) за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування). Якщо орган соціального захисту населення не має можливості забезпечити підготовку виплатних документів та здійснення фінансування, копія (сканкопія/фотокопія) такої довідки подається відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій;

інформації з банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів про місце перебування таких осіб.

Здійснення відповідних виплат продовжується з дня, наступного за днем, з якого їх було припинено.
|}
== Особи, що мають право на допомогу ==
'''Право на допомогу мають:'''
* одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини;
* мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".
Водночас, якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12?find=1&text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96+%28%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D1%83+%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%29%2C+%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE+%D1%83+%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4#n147 ст. 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]).

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12?find=1&text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96+%28%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D1%83+%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%29%2C+%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE+%D1%83+%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4#n155 ст. 18-2 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]).

Законодавством України передбачені пільги та різні гарантії для одиноких матерів, однак, деякі із них, жінка втрачає, у разі коли вона вступає в шлюб.Проте, варто зазначити, що поняття "одинока мати" визначається чинним законодавством України по різному, і застосовується в залежності від того, на які правовідносини воно поширюється.

Жінки, які мають зареєстроване місце проживання на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208-2014-%D0%BF#Text:~:text=%D0%96%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. (п.4 Порядку )]
== Підстави припинення виплати допомоги ==
'''Виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється у разі''': [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12?find=1&text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96+%28%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D1%83+%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%29%2C+%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE+%D1%83+%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4#w1_1:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D4,%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8. ст. 18-4]
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку;
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом;
* тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
* відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
* тимчасового працевлаштування дитини.
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги.
'''Виплата допомоги припиняється або зупиняється''' на підставі поданих ''' ''обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування за поданням центрів соціальних служб та/або служб у справах дітей або уповноваженої особи, визначеної виконавчим органом ради територіальної громади, до органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.'' '''

'''Виплата допомоги на дітей одиноким матерям також припиняється:'''
* якщо сім’єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання допомоги на дітей одиноким матерям та на визначення її розміру, або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, ― з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк допомогу на дітей одиноким матерям може бути призначено не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення;
* у разі переїзду сім’ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату допомоги на дітей одиноким матерям (зокрема, смерть одинокої особи), ― з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни;
* за заявою отримувача допомоги на дітей одиноким матерям ― з місяця, що настає за місяцем її подання;
* якщо реєстрацію особи, яка включена до складу сім’ї, як безробітної припинено з причин, передбачених абзацами шістнадцятим (крім припинення реєстрації в разі працевлаштування самостійно), вісімнадцятим ― двадцять першим підпункту 1, підпунктами 2 і 3 пункту 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792], ― з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з центру зайнятості;
* у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа, фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання допомоги на дітей одиноким матерям, ― з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація з Держприкордонслужби;
*якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей. Зазначену інформацію служба у справах дітей подає не пізніше ніж через три календарних дні після її отримання від закладів загальної середньої освіти. У разі припинення дії обставини, вище зазначеної, виплата допомоги на дітей одиноким матерям поновлюється на підставі письмової заяви отримувача такої допомоги та інформації, отриманої за запитом органу соціального захисту населення від закладу загальної середньої освіти, про відвідування учнем навчальних занять з місяця, в якому поновлено відвідування, та продовжується до закінчення строку її призначення.
== Куди звернутись ==
З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою (крім допомоги при народженні дитини з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-п#Text абзацу четвертого пункту 43 цього Порядку]) або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.

Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.

Відповідно до змін внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n16 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми] на підставі [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-pryznachennia-i-vy-a11 постанови Кабінету міністрів України від 06.01.2023 №11] за наявності технічної можливості засобами '''Порталу Дія''' можна подати заяву у разі звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям.

Заява про призначення допомоги на дітей одиноким матерям подається в електронній формі засобами Порталу Дія заявником:
# який є громадянином України;
# пройшов електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.
Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, з урахуванням вимог, визначених пунктами 60—63 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми. Формування заяви припиняється та її подання блокується за допомогою засобів Порталу Дія, якщо зазначені у заяві та декларації (у разі її подання) відомості:

# надані не в повному обсязі;
# не підтверджуються відомостями з інформаційно-комунікаційних систем, зазначених у пункті 64 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми;
# не узгоджуються між собою.

Сформована та підписана електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, заява передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) або фактичним місцем проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника для розгляду.

== Розмір допомоги ==
Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, '''які мають дітей віком до 18 років''' (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації, – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632].

'''До складу сім’ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються:'''
* чоловік (дружина);
* рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей;
* неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства І та II групи або особами з інвалідністю І групи і проживають разом з батьками;
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
* жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей;
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю І групи і доглядає за нею. ''Склад сім’ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, визначається на дату звернення за її призначенням.''
'''Прожитковий мінімум на дитину:'''
{| class="wikitable"
|-
! Вік дитини !! Розмір прожиткового мінімуму 01.01.2024
|-
| Діти віком до 6 років || 2563
|-
| Діти віком від 6 до 18 років || 3196
|-
| Діти віком від 18 до 23 років || 3028
|}
'''Допомога призначається на кожну дитину окремо. Розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача допомоги до органу соціального захисту населення.'''

Розмір допомоги, яка надається з урахуванням доходів сім'ї, може бути перерахований з місяця подання отримувачем допомоги заяви до закінчення строку її призначення.

Якщо дитина, яка перебуває на утриманні в інтернатному закладі за рахунок держави, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.
== Перелік необхідних документів ==
'''Для призначення допомоги вперше подаються такі документи:'''
# Заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 №441 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг”]).
# витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України], або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку.
# Копія свідоцтва про народження дитини.
# Декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
# Довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру.
# Копія рішення про усиновлення ''(подають усиновлювачі).''
# Копія свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідка про неотримання на дитину пенсії та державної соціальної допомоги ''(подають мати або батько у разі смерті одного з батьків дитини, що не отримує на дитину пенсію у зв’язку із втратою годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю").''
== Строки розгляду питання ==
'''Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця''', в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

Кожні шість місяців допомога підлягає перегляду у відповідності до сукупних доходів родини за минулі шість місяців. Для перегляду необхідно звернутися до Управління соціального захисту населення та подати декларація про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).

У випадку звернення особи за допомогою після березня 2016 року, зазначені допомоги призначатимуться з місяця звернення за допомогою.Громадяни, які звернулись у період з січень по березень 2016 року за наданням допомоги на дітей одиноким матерям, виплата зазначеної допомоги здійснюватиметься з 01 січня 2016 року.
'''Подані документи розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня подання заяви.'''
== Підстави для відмови ==
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Крім того, '''допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо:'''
* у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах одинадцятому - п’ятнадцятому цього пункту)
''Допомога на дітей одиноким матерям у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:''
# сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;
# доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку;
# надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства.
*особи, які входять до складу сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень;
* ) у власності сім’ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271; 2015 р., № 70, ст. 2312), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках; Допомога на дітей одиноким матерям призначається в разі, коли багатодітна сім’я виховує трьох і більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) та у її власності є друга квартира (будинок), за винятком житла, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, за умови, що загальна площа такого житла не перевищує 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї та додатково 35,22 кв. метра на сім’ю;
* у власності сім’ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років ''(крім мопеда і причепа)''. '''При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками ― вихователями дитячих будинків сімейного типу. [https://ips.ligazakon.net/document/view/kp240094?ed=2024_01_26&an=41 п10 Постанови № 250]'''
'''ВАЖЛИВО!!!''' ''Якщо у складі сім’ї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, допомога на дітей одиноким матерям призначається:''
не більше ніж на два шестимісячних періоди, якщо:
# у складі сім’ї є дитина з інвалідністю або особа з інвалідністю, яка згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребує постійного стороннього догляду;
# відсутність будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї.
''Якщо непрацююча працездатна особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або перебуває на обліку в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася за направленням центру зайнятості або не забезпечила себе роботою самостійно, розмір такої допомоги під час наступного звернення за її призначенням зменшується на 50 відсотків, на наступний період - на 75 відсотків. Така допомога під час наступного звернення призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення її виплати.''

''Якщо непрацююча працездатна особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або перебуває на обліку в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася у зв’язку з відсутністю підходящої роботи або направлена центром зайнятості на професійне навчання, така допомога призначається без зменшення її розміру.''
== Порядок оскарження (позасудовий та судовий порядок) ==
Ви можете звернутися зі скаргою на дії чи бездіяльність місцевого органу соціального захисту '''до органу влади, якому він підпорядковується'''. Зокрема: до керівництва районної держадміністрації чи виконавчого комітету міської ради; до обласного управління або департаменту соціального захисту; керівництва обласної державної адміністрації.

'''Також Ви маєте можливість захистити свої права у судовому порядку, звернувшись до Окружного адміністративного суду.'''
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Допомога на дітей одиноким матерям

2025-11-13T09:40:30Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Розмір допомоги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-20#n58 Закон України від 02.06.2020 № 646-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-п Постанова Кабінету міністрів України від 27.12.2001 № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#n7 Наказ Міністерства соціальної політики України від 09.01.2023 №3 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій”]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#n8 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:
*1) строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, внесених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - відповідні території).
строк виплати раніше призначених пільг продовжується особам з інвалідністю, що проживають на відповідних територіях, на яких медико-соціальні експертні комісії тимчасово не виконують своїх повноважень, незалежно від строку закінчення дії довідки медико-соціальної експертної комісії.

Державна соціальна допомога та пільги особам з інвалідністю '''виплачуються до місяця, що настає за місяцем завершення на відповідній території бойових дій, припинення можливості бойових дій або завершення тимчасової окупації (включно)''';
*2) у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. Призначення допомоги здійснюється на строк, визначений відповідно до законодавства, що регламентує порядок її надання.
При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню.

У разі коли у період введення воєнного стану виявлено відомості та/або отримано інформацію, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, виплата державної соціальної допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виявлено відомості та/або отримано інформацію;
*3) норми постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 р. “Деякі питання надання державної соціальної допомоги” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 32, ст. 1093), крім підпункту 2 пункту 1 цієї постанови, протягом періоду воєнного стану та одного місяця після дати його припинення чи скасування не застосовуються.
Також на період воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування '''продовжується виплата державної соціальної допомоги''' на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, в тому числі з інвалідністю, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом “гроші ходять за дитиною”, яку було припинено в період воєнного стану, особам, які тимчасово перебувають за кордоном, '''внаслідок ненадання документів про:'''

1) повторний огляд дитини з інвалідністю, строк якого припав на період воєнного стану; — на підставі інформації з банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів про місце перебування таких осіб з урахуванням положень пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 8 березня 2022 р. № 225 “Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України”;

2) підтвердження навчання дитини, яка досягла 18-річного віку, — на підставі: копії (сканкопії/фотокопії) довідки закладу освіти в разі навчання дитини за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (у разі навчання в іноземному закладі освіти - з перекладом на українську мову), наданої такими особами до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - орган соціального захисту населення) за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування). Якщо орган соціального захисту населення не має можливості забезпечити підготовку виплатних документів та здійснення фінансування, копія (сканкопія/фотокопія) такої довідки подається відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій;

інформації з банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів про місце перебування таких осіб.

Здійснення відповідних виплат продовжується з дня, наступного за днем, з якого їх було припинено.
|}
== Особи, що мають право на допомогу ==
'''Право на допомогу мають:'''
* одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини;
* мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".
Водночас, якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12?find=1&text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96+%28%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D1%83+%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%29%2C+%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE+%D1%83+%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4#w1_1:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D,%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20(%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E). Стаття 18-1]

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12?find=1&text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96+%28%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D1%83+%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%29%2C+%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE+%D1%83+%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4#w1_1:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%BC%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. Стаття 18-2.]

Законодавством України передбачені пільги та різні гарантії для одиноких матерів, однак, деякі із них, жінка втрачає, у разі коли вона вступає в шлюб.Проте, варто зазначити, що поняття "одинока мати" визначається чинним законодавством України по різному, і застосовується в залежності від того, на які правовідносини воно поширюється.

Жінки, які мають зареєстроване місце проживання на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208-2014-%D0%BF#Text:~:text=%D0%96%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. (п.4 Порядку )]
== Підстави припинення виплати допомоги ==
'''Виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється у разі''': [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12?find=1&text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96+%28%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D1%83+%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%29%2C+%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%96+%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE+%D1%83+%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4#w1_1:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018%2D4,%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8. ст. 18-4]
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку;
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом;
* тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
* відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
* тимчасового працевлаштування дитини.
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги.
'''Виплата допомоги припиняється або зупиняється''' на підставі поданих ''' ''обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування за поданням центрів соціальних служб та/або служб у справах дітей або уповноваженої особи, визначеної виконавчим органом ради територіальної громади, до органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.'' '''

'''Виплата допомоги на дітей одиноким матерям також припиняється:'''
* якщо сім’єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання допомоги на дітей одиноким матерям та на визначення її розміру, або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, ― з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк допомогу на дітей одиноким матерям може бути призначено не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення;
* у разі переїзду сім’ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату допомоги на дітей одиноким матерям (зокрема, смерть одинокої особи), ― з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни;
* за заявою отримувача допомоги на дітей одиноким матерям ― з місяця, що настає за місяцем її подання;
* якщо реєстрацію особи, яка включена до складу сім’ї, як безробітної припинено з причин, передбачених абзацами шістнадцятим (крім припинення реєстрації в разі працевлаштування самостійно), вісімнадцятим ― двадцять першим підпункту 1, підпунктами 2 і 3 пункту 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792], ― з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з центру зайнятості;
* у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа, фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання допомоги на дітей одиноким матерям, ― з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація з Держприкордонслужби;
*якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей. Зазначену інформацію служба у справах дітей подає не пізніше ніж через три календарних дні після її отримання від закладів загальної середньої освіти. У разі припинення дії обставини, вище зазначеної, виплата допомоги на дітей одиноким матерям поновлюється на підставі письмової заяви отримувача такої допомоги та інформації, отриманої за запитом органу соціального захисту населення від закладу загальної середньої освіти, про відвідування учнем навчальних занять з місяця, в якому поновлено відвідування, та продовжується до закінчення строку її призначення.
== Куди звернутись ==
З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою (крім допомоги при народженні дитини з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-п#Text абзацу четвертого пункту 43 цього Порядку]) або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.

Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.

Відповідно до змін внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n16 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми] на підставі [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-pryznachennia-i-vy-a11 постанови Кабінету міністрів України від 06.01.2023 №11] за наявності технічної можливості засобами '''Порталу Дія''' можна подати заяву у разі звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям.

Заява про призначення допомоги на дітей одиноким матерям подається в електронній формі засобами Порталу Дія заявником:
# який є громадянином України;
# пройшов електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.
Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, з урахуванням вимог, визначених пунктами 60—63 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми. Формування заяви припиняється та її подання блокується за допомогою засобів Порталу Дія, якщо зазначені у заяві та декларації (у разі її подання) відомості:

# надані не в повному обсязі;
# не підтверджуються відомостями з інформаційно-комунікаційних систем, зазначених у пункті 64 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми;
# не узгоджуються між собою.

Сформована та підписана електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, заява передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) або фактичним місцем проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника для розгляду.

== Розмір допомоги ==
Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, '''які мають дітей віком до 18 років''' (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації, – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632].

'''До складу сім’ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються:'''
* чоловік (дружина);
* рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей;
* неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства І та II групи або особами з інвалідністю І групи і проживають разом з батьками;
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
* жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей;
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю І групи і доглядає за нею. ''Склад сім’ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, визначається на дату звернення за її призначенням.''
'''Прожитковий мінімум на дитину:'''
{| class="wikitable"
|-
! Вік дитини !! Розмір прожиткового мінімуму 01.01.2024
|-
| Діти віком до 6 років || 2563
|-
| Діти віком від 6 до 18 років || 3196
|-
| Діти віком від 18 до 23 років || 3028
|}
'''Допомога призначається на кожну дитину окремо. Розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача допомоги до органу соціального захисту населення.'''

Розмір допомоги, яка надається з урахуванням доходів сім'ї, може бути перерахований з місяця подання отримувачем допомоги заяви до закінчення строку її призначення.

Якщо дитина, яка перебуває на утриманні в інтернатному закладі за рахунок держави, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.
== Перелік необхідних документів ==
'''Для призначення допомоги вперше подаються такі документи:'''
# Заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 №441 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг”]).
# витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України], або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку.
# Копія свідоцтва про народження дитини.
# Декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
# Довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру.
# Копія рішення про усиновлення ''(подають усиновлювачі).''
# Копія свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідка про неотримання на дитину пенсії та державної соціальної допомоги ''(подають мати або батько у разі смерті одного з батьків дитини, що не отримує на дитину пенсію у зв’язку із втратою годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю").''
== Строки розгляду питання ==
'''Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця''', в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

Кожні шість місяців допомога підлягає перегляду у відповідності до сукупних доходів родини за минулі шість місяців. Для перегляду необхідно звернутися до Управління соціального захисту населення та подати декларація про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).

У випадку звернення особи за допомогою після березня 2016 року, зазначені допомоги призначатимуться з місяця звернення за допомогою.Громадяни, які звернулись у період з січень по березень 2016 року за наданням допомоги на дітей одиноким матерям, виплата зазначеної допомоги здійснюватиметься з 01 січня 2016 року.
'''Подані документи розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня подання заяви.'''
== Підстави для відмови ==
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Крім того, '''допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо:'''
* у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах одинадцятому - п’ятнадцятому цього пункту)
''Допомога на дітей одиноким матерям у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:''
# сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;
# доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку;
# надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства.
*особи, які входять до складу сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень;
* ) у власності сім’ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271; 2015 р., № 70, ст. 2312), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках; Допомога на дітей одиноким матерям призначається в разі, коли багатодітна сім’я виховує трьох і більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) та у її власності є друга квартира (будинок), за винятком житла, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, за умови, що загальна площа такого житла не перевищує 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї та додатково 35,22 кв. метра на сім’ю;
* у власності сім’ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років ''(крім мопеда і причепа)''. '''При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками ― вихователями дитячих будинків сімейного типу. [https://ips.ligazakon.net/document/view/kp240094?ed=2024_01_26&an=41 п10 Постанови № 250]'''
'''ВАЖЛИВО!!!''' ''Якщо у складі сім’ї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, допомога на дітей одиноким матерям призначається:''
не більше ніж на два шестимісячних періоди, якщо:
# у складі сім’ї є дитина з інвалідністю або особа з інвалідністю, яка згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребує постійного стороннього догляду;
# відсутність будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї.
''Якщо непрацююча працездатна особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або перебуває на обліку в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася за направленням центру зайнятості або не забезпечила себе роботою самостійно, розмір такої допомоги під час наступного звернення за її призначенням зменшується на 50 відсотків, на наступний період - на 75 відсотків. Така допомога під час наступного звернення призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення її виплати.''

''Якщо непрацююча працездатна особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або перебуває на обліку в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася у зв’язку з відсутністю підходящої роботи або направлена центром зайнятості на професійне навчання, така допомога призначається без зменшення її розміру.''
== Порядок оскарження (позасудовий та судовий порядок) ==
Ви можете звернутися зі скаргою на дії чи бездіяльність місцевого органу соціального захисту '''до органу влади, якому він підпорядковується'''. Зокрема: до керівництва районної держадміністрації чи виконавчого комітету міської ради; до обласного управління або департаменту соціального захисту; керівництва обласної державної адміністрації.

'''Також Ви маєте можливість захистити свої права у судовому порядку, звернувшись до Окружного адміністративного суду.'''
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Землі індустріальних парків

2025-11-12T12:12:43Z

Kalinichenko.Nataliia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#Text Закон України «Про індустріальні парки»]
== Загальні положення ==
'''Землі індустріальних парків''' – це землі промисловості в межах земельних ділянках площею не менше 10 гектарів і не більше 1000 гектарів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n543 (ст. 66-1 Земельного кодексу України)].

Створення і функціонування індустріальних парків на території України здійснюються на засадах вільного доступу до інформації про можливість використання земель для створення індустріальних парків; конкурентності у виборі керуючої компанії на землях державної та комунальної власності; гарантування прав на земельні ділянки у межах індустріального парку; державної підтримки створення індустріальних парків; державного стимулювання залучення інвестицій в індустріальні парки.
== Право на створення індустріальних парків ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n32 ст. 5 Закону України «Про індустріальні парки"], право на створення індустріальних парків на землях державної і комунальної власності мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які згідно з Конституцією України здійснюють право власника на землю від імені Українського народу і відповідно до закону наділені повноваженнями розпорядження земельними ділянками, а також орендарі земельних ділянок, які згідно з цим Законом відповідають вимогам щодо використання їх для індустріального парку.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n34 ст. 6 Закону України «Про індустріальні парки»] право на створення індустріальних парків на землях приватної власності мають власники чи орендарі земельних ділянок, які згідно з цим Законом відповідають вимогам щодо використання їх для індустріального парку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n36 Статтею 7 Закону України «Про індустріальні парки»] передбачено, що на земельних ділянках, які передані в оренду, індустріальні парки можуть створюватися з ініціативи орендарів після внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки та прийняття орендодавцем рішення про погодження концепції індустріального парку.
== Вимоги до земельної ділянки у межах індустріального парку ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n39 Cтаттею 8 Закону України «Про індустріальні парки»] перебачено, що земельна ділянка, використання якої планується для створення та функціонування індустріального парку, може розташовуватися у межах або за межами населених пунктів і повинна відповідати таким вимогам:
# належати до земель промисловості;
# бути придатною для промислового використання з урахуванням умов та обмежень, встановлених відповідною містобудівною документацією;
# площа земельної ділянки або сукупна площа суміжних земельних ділянок повинно становити не менше 10 гектарів та не більше однієї тисячі гектарів. Допускається розташування між земельними ділянками індустріального парку земельних ділянок, на яких розташовано або передбачається розташувати відповідно до містобудівної документації виключно об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
== Умови використання земельної ділянки у межах індустріального парку ==
Використання земельних ділянок у межах індустріального парку на землях державної чи комунальної власності здійснюється з додержанням таких умов, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n44 ст. 9 Закону України «Про індустріальні парки»]:
# строк використання земельної ділянки у межах індустріального парку повинен бути не менше 30 років з дня прийняття рішення про створення індустріального парку;
# використання земельних ділянок у межах індустріальних парків повинно відповідати санітарно-епідеміологічним та екологічним вимогам.
== Вибір території для індустріального парку ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n48 Cтаттею 10 Закону України «Про індустріальні парки»] встановлено, що вибір території для створення індустріальних парків на землях державної чи комунальної власності здійснюється за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, а також за рахунок залучених інвестицій, коштів приватних інвесторів та з інших джерел, не заборонених законодавством.

У межах індустріального парку використання учасниками земельних ділянок може здійснюватися у правових формах, передбачених Земельним кодексом України.

'''Правові форми та порядок використання земель у межах індустріальних парків

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n51 Стаття 11 Закону України «Про індустріальні парки»] встановлює форми та порядок використання земель у межах індустріальних парків.

Керуюча компанія, що у встановленому законом порядку набула право оренди на землі індустріального парку, передає у володіння та користування земельні ділянки (суборенду) з правом їх забудови учасникам відповідно до земельного законодавства України.

У разі якщо на одну земельну ділянку у межах індустріального парку претендують два і більше потенційних учасників, керуюча компанія зобов’язана провести конкурс з вибору учасника з урахуванням концепції індустріального парку.

Земельна ділянка із земель державної чи комунальної власності у межах індустріального парку надається керуючій компанії на умовах оренди у встановленому законодавством порядку.

Якщо індустріальний парк створюється на землях приватної власності, права на земельні ділянки можуть передаватися учасникам індустріального парку та/або керуючій компанії ініціатором його створення у формах та в порядку, передбачених законодавством.

Якщо ініціатором створення індустріального парку виступає орендар земельної ділянки, ця земельна ділянка або її частини передаються ним у суборенду безпосередньо учасникам відповідно до земельного законодавства України без попереднього погодження з орендодавцем, якщо це не суперечить договору оренди такої земельної ділянки.

Земельні ділянки надаються учасникам для будівництва та обслуговування об’єктів нерухомості, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Кошти, одержані від продажу земельних ділянок державної і комунальної власності на території індустріального парку, зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, передбаченому Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Джерелами фінансування облаштування індустріального парку можуть бути кошти державного та місцевих бюджетів, виділені в порядку та обсягах, передбачених законодавством, кошти приватних інвесторів, у тому числі залучені за моделлю державно-приватного партнерства, залучені кошти, включаючи кредити банків та інших фінансово-кредитних установ, кошти з інших джерел, не заборонених законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n60 ст. 12 Закону України «Про індустріальні парки»]).

=== Об’єкти, що можуть розміщуватися на території індустріального парку ===
До об’єктів, що можуть розміщуватися на території індустріального парку згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n416 ст. 11-1 Закону України «Про індустріальні парки»] належать:

1) офіси керуючої компанії, учасників та інших суб’єктів індустріального парку, фінансові установи, об’єкти маркетингу та реклами;

2) заклади дошкільної освіти, заклади загальної середньої освіти, заклади вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти;

3) наукові парки, акселератори, лабораторії з розвитку інноваційних технологій;

4) багатоцільові зали для проведення наукових конференцій та інших заходів;

5) пожежні частини;

6) озеленені території;

7) виробничі, складські будівлі та споруди, об’єкти логістичної інфраструктури;

8) інженерні будівлі та споруди;

9) об’єкти поводження з відходами (крім захоронення відходів);

10) інші об’єкти, не заборонені законодавством.

==Обмеження щодо створення індустріальних парків==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n48 ст. 7-1 Закону України «Про індустріальні парки»] існує ряд обмеження щодо їх створення.

Ініціатор створення, керуюча компанія не можуть бути створені/засновані фізичними особами - громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або юридичними чи пов’язаними з ними особами, зареєстрованими у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або щодо яких застосовано санкції відповідно до законодавства України або міжнародного права, або юридичними особами - власниками 10 відсотків і більше акцій (часток) та/або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є резидент держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, чи держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та/або суб’єктами господарювання, що пов’язані економічними зв’язками з державою-агресором у розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України].

Учасниками або іншими суб’єктами індустріального парку не можуть бути суб’єкти господарювання будь-якої форми власності, створені фізичними особами - громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або юридичними чи пов’язаними з ними особами, зареєстрованими у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або щодо яких застосовано санкції відповідно до законодавства України або міжнародного права, є юридичними особами - власниками 10 відсотків і більше акцій (часток) та/або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є резидент держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, чи держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та/або суб’єктами господарювання, що пов’язані економічними зв’язками з державою-агресором у розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України].

== Ліквідації індустріальних парків ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n298 ст. 37 Закону України "Про індустріальні парки"] індустріальний парк ліквідується у разі, якщо:

1) протягом двох років з дня прийняття рішення про його створення не укладено договір про створення та функціонування індустріального парку, крім випадків, визначених законом;

2) протягом трьох років у межах індустріального парку не здійснюється господарська діяльність його учасниками.

Рішення про ліквідацію індустріального парку приймається ініціатором його створення.

Ліквідація індустріального парку не є підставою для ліквідації керуючої компанії чи учасників, вони можуть продовжувати свою діяльність як суб’єкти господарювання на загальних засадах.

Ліквідація керуючої компанії державної чи комунальної форми власності здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

У разі ліквідації індустріального парку права на земельні ділянки, не відчужені у власність керуючої компанії або учасників, передаються ініціатору створення.

Спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, у тому числі з договірних правовідносин, за угодою сторін може бути переданий на розгляд до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду відповідно до законодавства.

Сторонами зазначеного спору можуть бути ініціатор створення індустріального парку (крім органу державної влади, органу місцевого самоврядування, який згідно з Конституцією України здійснює право власності на землю від імені Українського народу і відповідно до закону наділений повноваженнями розпоряджатися землею), керуюча компанія або учасник індустріального парку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n514 ст. 39 Закону України «Про індустріальні парки»]).
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Правила розміщення вигрібної ями (вигребу)

2025-10-09T07:51:50Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/406-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406 "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0457-11 Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011 року № 145]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]

== Загальна інформація ==
'''Вигрібна яма (вигріб)''' – це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів ''(''пункт 1.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-11#o22 Про затвердження Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011 року № 145] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-11#Text (далі - Державні санітарні норми)].

== Куди звернутися ==
Для отримання дозволу побудови вигрібної ями потрібно звернутися із '''заявою (зверненням)''' до органів місцевого самоврядування, у якому має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
На підставі такого звернення орган місцевого самоврядування приймає відповідне '''рішення''', в якому зазначається сам факт надання такого дозволу заявнику за вказаною ним адресою. Рішення приймається в межах строків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України "Про звернення громадян"]. 

'''Увага!''' ''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/406-2017-%D0%BF#Text Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406], зведення на земельній ділянці вигрібної ями не потребує отримання дозвільних документів на її будівництво та введення в експлуатацію''.

== Розміщення вигрібної ями (вигребу) ==
Роботи з влаштування вигрібної ями починаються з вибору місця її розміщення. Тільки після цього можна планувати наступні роботи. Обране місце повинне бути оптимальним: чи не дуже близько і не дуже далеко від дому, бажано поза обжитої зони.

Основні вимоги до розміщення вигрібної ями (вигребу):
# повинна бути віддалена від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань '''не менше 20 м;'''
# місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил [[Добросусідство|добросусідства]];
# в умовах нецентралізованого водопостачання вигреби на території присадибної ділянки повинні бути віддалені від індивідуальних колодязів і каптажів джерел на відстань '''не менше 20 м''', при цьому відстань від вигребів до громадських колодязів і каптажів джерел повинна бути '''не менше 50 м''', а також слід враховувати напрямок схилу ділянки (пункт 2.22 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-11#o40 Державних санітарних норм]);
# об’єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується (з практики: не глибше 3 метрів, враховуючи довжину шлангу асенізаторської машини);
# роботи по влаштуванню вигрібної ями (вигребу) виконуються відповідно до санітарних норм та правил;
# вигрібну яму (вигріб) виконують з водотривкого матеріалу, наземну її частину обладнати щільно прилягаючою кришкою.
При влаштуванні ями необхідно передбачити вільний доступ до неї асенізаційної машини. Перевагу краще віддавати кільцям заводського виробництва. Верхнє кільце має бути забезпечено кришкою і люком з пенополіпропілена. Це забезпечить герметичність вигрібної ями. Готові кільця зазвичай оснащені вентиляційними отворами.

Після закінчення будівельних робіт необхідно внести зміни в технічну документацію на домоволодіння в установленому порядку та провести благоустрій прилеглої до домоволодіння території.

== Особливості ==
Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення.

Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві '''забороняється'''.

== Спори щодо розміщення вигрібної ями (вигребу) ==
При виникненні спору стосовно місця розміщення вигрібної ями громадянам необхідно звернутися до відповідних уповноважених органів місцевого самоврядування, і лише при відмові компетентного органу або при небажанні у встановленому порядку та у визначений строк розглянути відповідне звернення звертатись до суду з відповідним позовом.

Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством, шляхом подання [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовної заяви до суду]].

Відповідно до статті 103 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n902 Земельного кодексу України] власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (неприємні запахи, забруднення, тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок.

Відповідно до статті 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n906 Земельного кодексу України] власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей. тварин, на повітря, земельні ділянки та інше. Якщо дії сусіда є неправомірними та не відповідають умові заподіяння якнайменших незручностей, такі дії підлягають припиненню.

Відповідно до статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n104 Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища»] громадяни України '''зобов'язані''' здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів, не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів та компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75042685 Постанова Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №286/153/14-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83541824 Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 07 серпня 2019 року у справі № 297/161/19]

== Корисні посилання ==
* [https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2020/04/28/1vodovidvedennya.pdf Водовідведення (навчальний посібник)]

== Див. також ==
* [[Будівельні норми для розташування біля житлового будинку паркану, огорожі та господарських споруд]]
* [[Будівництво приватного будинку: покрокова інструкція]]
[[index.php?title=Категорія:Добросусідство]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]

Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)

2025-10-09T07:40:31Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 957 "Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти<nowiki>''</nowiki> ]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 545 "Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1289-2020-%D0%BF#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1289 "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами для навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1408-24#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 22 серпня 2024 року № 1182 "Про затвердження Порядку утворення та умов функціонування спеціальних класів у закладах загальної середньої освіти"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8 "Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367 "Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0865-18#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0865-18#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 25 червня 2018 року № 677 "Про затвердження Порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) під час організації інклюзивного навчання учнів з особливими освітніми потребами можливе застосування дистанційно-очної (змішаної) форми здобуття освіти.
|}
== Загальні положення ==
'''Особа з особливими освітніми потребами''' - особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту (пункт 20 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n8 Закону України "Про освіту"] (далі - Закон).

'''Інклюзивне навчання''' - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників (пункт 12 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n8 Закону]).

Інклюзивне навчання здобувачів освіти базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n305 статті 20 Закону]).

Організація інклюзивного навчання у закладах освіти на відповідних рівнях освіти здійснюється відповідно до порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n305 статті 20 Закону]).

'''Інклюзивне освітнє середовище''' - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей (пункт 13 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n8 Закону]).

Заклади освіти за потреби утворюють ''інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання'' осіб з особливими освітніми потребами. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку (частина друга статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n305 Закону]).
[[Файл:Рівні підтримки в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти.jpg|міні]]
Заклади освіти зі спеціальними та інклюзивними групами і класами створюють умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (частина друга статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n305 Закону]).

Здобуття повної загальної середньої освіти забезпечують також спеціальні заклади загальної середньої освіти:

*'''спеціальна школа''' - заклад загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями інтелектуального розвитку, фізичними та/або сенсорними порушеннями;
*'''навчально-реабілітаційний центр''' - заклад загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку (частина друга статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n484 Закону України "Про повну загальну середню освіту"]).
[[Файл:Поради батькам (інклюзивне навчання).png|міні]]

[[Навчання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти|Спеціальні заклади загальної середньої освіти]] можуть здійснювати освітню діяльність на одному або на декількох рівнях повної загальної середньої освіти.

Положення про спеціальні заклади загальної середньої освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n484 Закону України "Про повну загальну середню освіту"]).[[Файл:54798411 401101747116807 1614150762554720256 n.jpg|міні|Інклюзивне навчання]]

== Алгоритм організації інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами в закладі освіти==
[[Зарахування учнів до закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти та їх відрахування|Зарахування учнів до закладу освіти]] здійснюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367].

⇒ Керівник закладу освіти на підставі '''заяви''' одного з батьків (інших законних представників) учня та '''висновку''' '''про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини''', що надається інклюзивно-ресурсним центром (далі - висновок), утворює інклюзивний клас та організовує інклюзивне навчання з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого інклюзивно-ресурсним центром (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 957] (далі - Порядок).

За наявності в закладі освіти кількох класів із здобувачами освіти одного року навчання учні розподіляються пропорційно між такими класами з урахуванням відповідних рівнів підтримки.

'''Увага!''' У період [[Правовий режим воєнного стану|воєнного стану]], [[Надзвичайний стан та надзвичайна ситуація|надзвичайної ситуації або надзвичайного стану]] (особливого періоду) для організації інклюзивного навчання учнів з особливими освітніми потребами (зокрема з числа тих, що вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) внаслідок збройної агресії Російської Федерації) до закладу освіти подаються копії документа, що посвідчує особу (в разі наявності) та висновку.

У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) гранична кількість учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах, визначена цим Порядком, не застосовується. Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання учня з особливими освітніми потребами та створенні інклюзивного класу (пункт 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#Text Порядку]).

⇒ Для учнів, які потребують підтримки в освітньому процесі, керівник закладу освіти формує команду психолого-педагогічного супроводу (далі - команда) та забезпечує її роботу в закладі освіти. До складу команди залучаються фахівці інклюзивно-ресурсного центру, які брали участь у проведенні комплексної оцінки (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text Порядку]). У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) засідання команди можуть проходити в режимі он-лайн та/або у змішаному очно-дистанційному форматі (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#Text Порядку]).

⇒ Для організації інклюзивного навчання учня команда '''протягом двох тижнів''' з початку навчання складає його індивідуальну програму розвитку за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#n88 встановленою формою], підписується всіма членами команди, одним з батьків (іншим законним представником) учня та затверджується керівником закладу освіти. Індивідуальна програма розвитку переглядається не рідше ніж двічі на рік та повинна враховуватися педагогічними працівниками під час освітнього процесу в інклюзивному класі (пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text Порядку]).

Індивідуальна програма розвитку визначає перелік необхідних дитині психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг, що надаються індивідуально та/або в груповій формі (частина п'ята статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n352 Закону України "Про повну загальну середню освіту"]).

⇒ Для учнів може складатися індивідуальний навчальний план, який повинен містити, зокрема:

#інформацію про назву закладу освіти, прізвище та власне ім’я учня;
#клас, в якому він навчається;
#цілі виконання та строк дії індивідуального навчального плану;
#загальний обсяг навчального навантаження та кількість годин на тиждень для вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу);
#інформацію про адаптацію чи модифікацію змісту освітніх компонентів освітньої програми, послідовність, форму і темп їх засвоєння, очікувані результати навчання (пункт 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text Порядку]).

'''Важливо!''' Для дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних або мають порушення зору, слуху, у закладі освіти можуть надаватися інші соціальні послуги із переліку базових соціальних послуг відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закону України "Про соціальні послуги"] та згідно з державними стандартами надання відповідних послуг, затвердженими Міністерством соціальної політики України, в тому числі послуги фізичного супроводу осіб та переклад жестовою мовою. Керівник закладу освіти створює умови для надання таких послуг у закладі освіти на підставі письмової заяви одного з батьків (іншого законного представника) учня '''не пізніше ніж за два робочих дні''' після подання такої заяви.

Для учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти, на підставі письмового звернення їхніх батьків утворюються інклюзивні та/або спеціальні групи подовженого дня відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0865-18#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0865-18#Text Порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти, затвердженого Наказ Міністерства освіти і науки України від 25 червня 2018 року № 677].

Тривалість здобуття освіти учнями може бути продовжена на рівнях початкової та базової середньої освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/585-2003-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 585 "Про встановлення тривалості здобуття повної загальної середньої освіти особами з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти"].

Після завершення навчання учні отримують документи про освіту державного зразка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1279-18#n6 зразків документів про загальну середню освіту, затверджених Міністерством освіти і науки України].

==Порядок проходження комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини==
'''Комплексна оцінка''' - збір та інтерпретація інформації про особливості розвитку особи з метою визначення її особливих освітніх потреб та визначення її освітніх труднощів, розроблення рекомендацій щодо її індивідуальної освітньої траєкторії, модифікації чи адаптації освітньої програми (навчальних предметів), організації освітнього середовища, особливостей організації надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг (абзац третій пункту 11 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 545] (далі - Положення).

Комплексна оцінка, у тому числі повторна, проводиться:

за письмовим (або он-лайн, використовуючи автоматизовану систему інклюзивно-ресурсних центрів) '''зверненням (заявою)''' до інклюзивно-ресурсного центру батьків (одного з батьків) або інших законних представників особи з особливими освітніми потребами, особи, яка подала заяву відповідно до частини четвертої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"], яка досягла 14 років (за погодженням із батьками, іншими законними представниками), органів опіки та піклування (для дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування (у разі непризначення законного представника у відповідному до законодавства порядку), повнолітньої особи (далі - заявники).

Комплексна оцінка проводиться з обов’язковим спостереженням та додатковим збором інформації фахівцями інклюзивно-ресурсного центру про особливості навчання особи в закладі освіти та/або за місцем її проживання (перебування), в тому числі тимчасового у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду), консультацій з педагогічними працівниками закладу освіти щодо розроблення її індивідуальної освітньої траєкторії, індивідуальної програми розвитку, необхідності модифікації/адаптації освітньої програми (навчальних предметів), особливостей організації освітнього середовища, рекомендацій з надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг тощо. Для цього фахівці інклюзивно-ресурсних центрів за заявою заявників виїжджають на місце навчання особи з особливими освітніми потребами та/або місця проживання (перебування), в тому числі тимчасового місця проживання (перебування) у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду).

'''Висновок про комплексну оцінку''' надається батькам (одному з батьків) або законним представникам особи з особливими освітніми потребами, за заявою яких (якого) її проведено, у двох примірниках, один з яких подається батьками (законними представниками) особи до закладу освіти (пункт 30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Положення]).

===Перелік необхідних документів===
Перед проведенням комплексної оцінки керівник (директор) інклюзивно-ресурсного центру або уповноважені ним працівники проводять первинний прийом заявників, визначають час, місце та дату проведення комплексної оцінки та встановлюють наявність у них таких документів:

#документи, що посвідчують особу заявників;
#свідоцтво про народження дитини;
#інші документів, що посвідчують особу, якій проводитиметься комплексна оцінка;
#індивідуальної програми реабілітації (у разі проведення комплексної оцінки особи з інвалідністю) (пункт 11 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Положення]).

У разі коли особа з особливими освітніми потребами здобуває дошкільну або загальну середню освіту, до заяви можуть додаватися:

#психолого-педагогічна характеристика особи із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного закладу освіти;
#зошити з рідної мови, математики, результати навчальних досягнень (для осіб, які здобувають загальну середню освіту), малюнки, інші результати навчання, виховання та розвитку особи;
#документи щодо додаткових обстежень особи;
#копія протоколу засідання команди психолого-педагогічного супроводу особи з особливими освітніми потребами із зазначенням потреби щодо продовження тривалості здобуття освіти (пункт 13 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Положення]).

У разі коли особі з особливими освітніми потребами вже надавались психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги, до інклюзивно-ресурсного центру подаються:

#попередні рекомендації щодо проведення комплексної оцінки;
#висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг із зазначенням динаміки розвитку особи згідно з індивідуальною програмою розвитку (пункт 14 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Положення]).

У період '''воєнного стану''', надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) можуть надаватися копії документів, що посвідчують особу дитини, особу батьків (інших законних представників) дитини, повнолітньої особи, свідоцтва про народження дитини або пред’являтися документи з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

===Строк проведення комплексної оцінки===
Інклюзивно-ресурсний центр проводить комплексну оцінку '''не пізніше ніж протягом місяця''' з моменту подання звернення (заяви). Така оцінка з підготовкою відповідного висновку проводиться '''протягом 10 робочих днів'''.

У період '''воєнного стану''', надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) для дітей, які переїхали на тимчасове місце проживання, комплексна оцінка проводиться '''протягом тижня''' з моменту подання звернення (заяви) і проводиться '''протягом 5 робочих днів''' з підготовкою відповідного висновку.

===Місце проведення===
Інклюзивно-ресурсні центри можуть проводити комплексну оцінку, у тому числі повторну, за місцем навчання та/або проживання (перебування) особи. Графік проведення комплексної оцінки обов’язково погоджується з керівником відповідного закладу освіти, закладу охорони здоров’я та батьками (одним з батьків) або законними представниками особи '''за два тижні''' до початку її проведення.

Для осіб, які мають освітні труднощі тяжкого та найтяжчого ступеня прояву; відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю потребують індивідуального догляду та супроводу; перебувають на довготривалому лікуванні та/або реабілітації в закладах охорони здоров’я комплексна оцінка проводиться за місцем їх проживання (перебування) (пункт 15 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Положення]).

Участь батьків (одного з батьків) або законних представників особи у проведенні комплексної оцінки є '''обов’язковою'''.

==Корисні посилання==
* [https://mon.gov.ua/ua/prosto-pro-inklyuzivnu-osvitu Просто про інклюзивну освіту]
* [https://nus.org.ua/articles/inklyuzyvne-navchannya-u-shkoli-kroky-do-uspishnogo-pochatku/ Інклюзивне навчання у школі: кроки до успішного початку]
* [https://sqe.gov.ua/inkluzyvne-navchannia-2022/ Державна служба якості освіти інформує, як організувати інклюзивне навчання у 2022 році]
== Див. також ==
* [[Право особи на освіту]]
* [[Навчання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти]]
* [[Здобуття повної загальної середньої освіти в домашніх умовах]]
* [[Організація педагогічного патронажу для здобувачів освіти]]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]

Порядок звернення стягнення на майно боржника

2025-09-11T12:28:41Z

Kalinichenko.Nataliia:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодекс України з процедури банкрутства]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закон України "Про теплопостачання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14 Закон України "Про питну воду та питне водопостачання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1868-15 Закон України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19 Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України "Про заставу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 10-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n727 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

2) юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно;

3) припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

4) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;

5) зупиняється дія постанов державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
|}
==Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника==
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (ч. 1 ст. 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон).

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить '''постанову'''.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (ч.2 ст. 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 Закону]).

'''Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти:'''
#На єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України;
#На рахунках платників у системі електронного адміністрування [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]], кошти на електронних рахунках платників акцизного податку;
#На кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закону України "Про ринок електричної енергії"];
#На поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15#n261 ст. 191 Закону України "Про теплопостачання"];
#На поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами;
#На поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15#n388 ст. 261 Закону України "Про теплопостачання"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#n296 ст. 181 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"];
#На поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n147 пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"];
#На спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1868-15 Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки"];
#На кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 абзац другий ч. 2 ст. 48 Закону]).
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця ''не пізніше наступного робочого дня після вилучення'', про що складається акт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 ч. 3 ст. 48 Закону]).

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт ''не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення''. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, '''відкритих після винесення постанови про накладення арешту''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 ч. 4 ст. 48 Закону]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 Закон] визначає, що у разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника – юридичної особи у банках чи інших фінансових установах '''боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах''', виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Такі дії та вони кваліфікувалися за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2729 ст. 382 Кримінального кодексу України] ("Невиконання судового рішення") - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

''У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача,'' стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 ч. 5 ст. 48 Закону]).

''Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом,'' з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 ч. 6 ст. 48 Закону]).

'''Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.''' У подальшому така перевірка проводиться виконавцем '''не менше одного разу на два тижні -''' щодо виявлення рахунків боржника, '''не менше одного разу на три місяці -''' щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника ''(''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 ч. 8 ст. 48 Закону]).
==Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті==
*''У разі якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій установі, які мають право на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку,'' виконавець зобов’язує їх продати протягом семи робочих днів іноземну валюту в сумі, необхідній для погашення боргу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 ч.1 ст. 49 Закону]).
*
*''У разі якщо такі кошти розміщені в банку або іншій фінансовій установі, які не мають права на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку,'' виконавець зобов’язує їх перерахувати протягом семи робочих днів такі кошти до банку або іншої фінансової установи за вибором виконавця, що має таке право, для їх реалізації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 ч. 1 ст. 49 Закону].
*
*''У разі обчислення суми боргу в іноземній валюті'' виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 ч. 1-2 ст. 49 Закону], дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
Витрати у зв’язку з валютообмінними фінансовими операціями та інші витрати, пов’язані з перерахуванням коштів, покладаються на боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 ч. 5 ст. 49 Закону]).

'''Детальніше див.:''' "[[Звернення стягнення на доходи боржника]]"
==Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна фізичної особи==
'''Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.''' При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 ч. 1 ст. 50 Закону]).

Разом із житловим будинком, об’єктом незавершеного будівництва, стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 ч. 2 ст. 50 Закону]).

''У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати'' ('''тобто з 01 січня 2025 року становить 160 000 грн.'''), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 ч.7 ст. 48 Закону]).

''У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти'', необхідний попередній дозвіл органів [[Опіка і піклування над дітьми|опіки та піклування]], що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n370 пунктом 9 ч. 1 ст. 37 Закону] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text пункт 30 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5] (далі - Інструкція).

''У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна'' виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 частина третя статті 50 Закону]).

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 ч. 4 ст. 50 Закону]).

''У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|не зареєстровано]] в установленому законом порядку,'' виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96/%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE. (п.3 ч. 4 ст. 50 Закону)]

''У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації,'' виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 ч.5 ст. 50 Закону]).
==Звернення стягнення на заставлене майно==
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах (ч. 3 ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n593 Кодексу України з питань банкрутства]).

'''Детальніше див.:''' [[Звернення стягнення на предмет застави]]

'''Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:'''
#Право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
#Вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;
#Наявна письмова згода заставодержателя.
''У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом,'' на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390 пункту 15 частини першої статті 39 Закону].

'''Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n495 ч. 3 ст. 51 Закону]).

Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом].

За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n444 пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 45 Закону], після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується [[Порядок сплати виконавчого збору|виконавчий збір]]. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n495 Законом].([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390:~:text=5.%20%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA,%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ч. 5 ст. 51 Закону]).

Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390:~:text=6.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC. ч. 6 ст. 51 Закону]).

Примусове звернення стягнення на предмет [[Договір іпотеки|іпотеки]] здійснюється виконавцем з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n495 ч. 7 ст. 51 Закону]).
==Особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця ==
Виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи; у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом].

Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов’язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 ч.1 ст. 52 Закону]).

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 ч. 2 ст. 52 Закону]).

'''Увага!''' Не підлягають арешту в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 Законом], кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390:~:text=.%20%D0%9D%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83,%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%85%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83. (ч. 3 ст. 52 Закону)].Відповідно до [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/86989717 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі № 340/1018/19] встановлено, що рахунки по виплаті заробітної плати відносяться до рахунків зі спеціальним режимом використання.

Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (Державна казначейська служба України), у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов’язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частина третя статті 52 Закону]).

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту він знімається постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, що унормовано нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 ч. 3, 4 с.59 Закону]. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

У разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 ч. 4 ст. 52 Закону]).

'''У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості,''' стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 ч. 5 ст. 52 Закону]).

'''У разі якщо на зазначене у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 ч. 5 ст. 52 Закону] майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:'''
#Майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер’єру офісів, готова продукція та товари тощо);
# Об’єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.
Звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб - підприємців здійснюється за правилами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 ст. 52 Закону].
==Звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб==
'''Виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n516 ч. 1 ст. 53 Закону]).

Зазначені особи зобов’язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом] порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n516 ч. 2 ст. 53 Закону]).

Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390:~:text=3.%20%D0%93%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%85. ч. 3 ст. 53 Закону]).

На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі '''ухвали суду''' в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n516 Законом].[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390:~:text=4.%20%D0%9D%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D1%96,%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. (ч. 4 ст. 53 Закону]).

За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону.
===Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою відповідальністю, учасника товариства з додатковою відповідальністю===
Особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19 Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1107 ч. 1 ст. 531 Закону]).
==Порядок виявлення дебіторської заборгованості боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця==
Виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до податковиз органів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n523 ч. 1 ст. 54 Закону]).

Податкові органи '''зобов’язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги''' виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.
==Майно, на яке не може бути звернено стягнення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n995 Переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами] стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на таке майно, що належить боржникові - фізичній особі на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідне для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні (крім майна та речей, що належать до предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, дорогоцінних металів та дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):
#Предмети щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі).
# Лікарські засоби, окуляри та інші вироби медичного призначення, необхідні боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, за медичними показаннями.
#Меблі - по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім’ю.
#Один холодильник на сім’ю.
#Один телевізор, персональний комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон - на кожну особу.
# Запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку на три місяці або гроші, необхідні для придбання запасів питної води та продуктів харчування для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку трикратного розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день звернення стягнення, на кожну особу.
#Майно, необхідне для відправлення релігійних культів та ритуальних обрядів боржником, членами його сім’ї та особами, які перебувають на його утриманні, професійних занять боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, якщо воно є єдиним джерелом доходу таких осіб, знаряддя особистої кустарної і ремісничої праці, книги.
# Паливо, необхідне боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, для приготування щоденної їжі та опалення (протягом опалювального сезону) житлового приміщення.
#Використовувані для цілей, не пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності, племінна, молочна і робоча худоба (по одній одиниці), кролики (дві пари), птиця (п’ять штук), корми, необхідні для їхнього утримання до вигону на пасовища.
#Насіння, необхідне для чергового посіву, та незібраний урожай - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством (крім земельних ділянок, на які накладено стягнення).
#Сільськогосподарський інвентар - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством.
#Технічні та інші засоби реабілітації, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності людей з інвалідністю та інших категорій осіб, автомобіль, яким відповідно до закону за медичними показаннями забезпечена людина з інвалідністю безоплатно або на пільгових умовах.
# Призи, державні нагороди, почесні та пам’ятні знаки, якими нагороджений боржник.
==Арешт і вилучення майна (коштів) боржника==
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 ч. 1 ст. 56 Закону]).

'''Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.'''

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

'''Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 ч.2 ст. 56 Закону]).

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

'''Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 ч. 3 ст. 56 Закону]).

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 ч. 5 ст. 56 Закону]).

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов’язковим.

'''У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов’язково зазначаються:'''
#Якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
#Якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;
#Якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов’язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 ч. 6 ст. 56 Закону]).

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але '''не раніше ніж через 5 робочих днів''' після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 ч. 7 ст. 56 Закону]).

Виявлені під час опису цінні папери, а також ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт та/або які підлягають конфіскації в дохід держави, підлягають обов’язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 ч. 8 ст. 56 Закону]).

Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 ч. 9 ст. 56 Закону]).

Виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо '''протягом п’яти днів з дня його накладення''' стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390:~:text=10.%20%D0%A3%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83,%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. .(ч. 10 ст. 56 Закону).]
==Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника==
Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 ч. 1 ст. 57 Закону]).

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у '''10-денний строк''' з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

'''Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 ч. 2 ст. 57 Закону]).

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 ч. 3 ст. 57 Закону]).

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 ч. 4 ст. 57 Закону]).

'''Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.''''' У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право '''оскаржити''' '' їх у судовому порядку '''в 10-денний строк''' з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 ч. 5 ст. 57 Закону]).

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

'''Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання.''' Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 ч. 6 ст. 57 Закону]).

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
==Зберігання майна, на яке накладено арешт ==
Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 ч.8 ст. 56 Закону], передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 ч. 1 ст. 58 Закону]).

'''Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування'''.

У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім’ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 ч. 3 ст. 58 Закону]).

'''Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу.''' Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Порядок і умови зберігання зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 ч. 8 ст. 56 Закону] майна, на яке накладено арешт, встановлюються відповідно до умов договорів, укладених з банками України, з урахуванням вимог до таких договорів, встановлених Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 ч. 5 ст. 58 Закону]).

Порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 ч. 6 ст. 58 Закону]).
==Зняття арешту з майна==
Щодо зняття арешту з майна боржника '''детальніше див.:''' [[Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні]]
==Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі==
Під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає '''акт передачі.''''' У'' разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає '''акт про неможливість виконання рішення,''' що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n580 ч. 1 ст. 60 Закону]).

У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, виконавець повертає зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає.
==Реалізація майна, на яке звернено стягнення==
Щодо реалізації майна, на яке звернуто стягнення '''детальніше див.:''' [[Порядок реалізації арештованого майна]]

У разі нереалізації майна на третьому електронному аукціоні виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 ч. 6 ст. 61 Закон]).

У разі якщо стягувач '''протягом 10 робочих днів''' з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 ч. 7 ст. 61 Закону]).

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов’язаний '''протягом 10 робочих днів''' з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.

За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 ч. 8 ст. 61 Закону]).

У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку черговості, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n452 ст. 46 Закону] (у разі наявності застави та/або іпотеки декількох стягувачів щодо такого майна - також з урахуванням відповідних норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закону України "Про заставу"] та/або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку"]), а в межах однієї черги, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n452 ст. 46 Закону], - у порядку надходження виконавчих документів на виконання.
==Виконання рішення про конфіскацію майна==
Виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n598 Законом].

'''Детальніше див.:''' [[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях]]

Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985 "Про затвердження Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби"].
==Судова практика ==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104593363 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.06.2022 по справі № 480/5060/20'''] - щодо обов'язку державного виконавця повідомляти боржника про опис майна ''(ні Законом України «Про виконавче провадження», ні Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, не передбачено обов'язок державного виконавця повідомляти боржника про опис майна).''
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/105110382 '''Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 по справі № 2-591/11'''] - щодо процесуальної форми звернення державного (приватного) виконавця за вирішенням питання про визначення частки майна боржника у спільному майні (''в разі, якщо наявний спір щодо визначення частки боржника у спільному майні, звернення виконавця до суду завжди за своєю суттю має характер позовної заяви (незалежно від її назви), оскільки вона звернена до суду з метою вирішення матеріального спору. При цьому позовна заява має подаватися в порядку позовного провадження, а не в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. В останньому випадку суд має або закрити провадження (якщо порушені правила про юрисдикцію спору), або залишити заяву (подання) без розгляду (якщо правила про юрисдикцію спору не порушені)''.
*'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104747629 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.06.2022 по справі № 904/4790/20] -''' щодо дій виконавця у процедурі передачі боржником за погодженням із стягувачем частки в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом ''(у випадку передачі частки від боржника стягувачу за взаємною згодою виконавець, перш ніж погоджувати договір про передачу частки стягувачу, відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що застосовується за аналогією закону (частина перша статті 8 ЦК України) має запропонувати іншим учасникам товариства (крім тих, які письмово відмовилися від свого переважного права щодо частки) придбати частку відповідно до статті 20 цього Закону, за ціною, що визначається за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження відповідно до частини першої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження").''
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/105249398 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.07.2022 по справі № 2/0301/806/11'''] - щодо наявності підстав для збереження чинності арешту майна боржника у разі повного виконання виконавчого документа ''(арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню. Водночас у разі повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов'язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні. При цьому наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном'').
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Порядок приватизації земельної ділянки для обслуговування житлового будинку (за межами населеного пункту)

2025-09-11T12:14:10Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Землі житлової громадської забудови */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-12#Text Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/666/94#Text Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»] втратив чинність, крім статті 3 на підставі Указу Президента N 650/2007 від 20.07.2007
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указ Президента України 8 серпня 1995 року № 720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»]
== Загальні поняття ==
Земельні відносини регулюються [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n27 стаття 3 Земельного кодексу України]).
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], а також інших законів, що видаються відповідно до них ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n603 стаття 78 Земельного кодексу України]).
За нормою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 статті 116 Земельного кодексу України] громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України] або за результатами аукціону.
Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України.]
== Землі житлової громадської забудови ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n390 Статтею 38 Земельного кодексу України] встановлено, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n392 статті 39 цього ж Кодексу] використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. 
'''Житлове примiщення (житлова кiмната)''' — опалюване примiщення, розташоване у надземному поверсi, призначене для цiлорiчного проживання i яке вiдповiдає санiтарно-епiдемiологiчним вимогам щодо мiкроклiмату i повiтряного середовища, природного освiтлення, допустимих рiвнiв нормованих параметрiв вiдносно шуму, вiбрацiї, ультразвуку та iнфразвуку, електричних та електромагнiтних полiв та iонiзуючого випромiнювання ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19#Text ДБН В.2.2-15-2019]).
== Розміщення житлових будинків ==
Розміщення житлових будинків має бути в межах населеного пункту. 
'''Виключенням''' з цього можуть бути лише випадки розміщення житлових будинків для працівників деяких галузей господарства (відомче житло), які потребують проживання у віддалених від населеного пункту місцях, наприклад, для лісників. Крім того, будинки та споруди можуть знаходитися і поза межами населених пунктів на землях, наданих для садівництва (стаття 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n373 Земельного кодексу України]), ведення особистого підсобного (стаття 7 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text "Про особисте селянське господарство"]) або фермерського господарства (стаття 16 та ін. Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n129 Про фермерське господарство]"); на землях рекреаційного призначення (стаття 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n373 Земельного кодексу України]), землях транспорту (приміщення для проживання стрілочників, бакенників), оборони тощо. 
== Надання земельної ділянки для будівництва за межами населеного пункту ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»] землі, які використовували колгоспи на праві простійного користування, передавалися їм у колективну власність, що посвідчувалося державними актами на право колективної власності із списком- додатком членів цього КСП. При цьому статтею 5 Земельного кодексу в редакції 1992 року було встановлено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. 
Суб’єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства (КСП). 
Розпорядження цими ділянками здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. 
Із земель державної власності за межами населеного пункту згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 частиною третьою статті 122 Земельного кодексу України] для будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 частини сьомої цієї статті] та для індивідуального дачного будівництва '''земельні ділянки надаються рішенням районної адміністрації; із земельних ділянок сільськогосподарського призначення для всіх потреб — Держгеокадастром, а в інших випадках — обласною державною адміністрацією.''' 
Що стосується земель '''колективної власності''', то ними розпоряджаються загальні збори громадян, зазначених у списку-додатку до державного акту на право колективної власності, виданого колишньому КСП. 
Спочатку має бути рішення загальних зборів про передачу земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі колишнього КСП. І тільки потім власник цієї будівлі має право порушити питання про переведення нежитлового приміщення у житлове та про зміну цільового призначення земельної ділянки. Це можливо лише за умови включення цієї території до населеного пункту.
== Судова практика ==
Постанова Київського окружного адміністративного суду [https://verdictum.ligazakon.net/document/57342900 від 13.04.2016 № 810/871/16]

[https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/93694916/ Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області]
== Див. також ==
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
* [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
* [[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Житлове право]]

Права та обов'язки профспілок

2025-08-06T12:36:37Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 Закон України "Про колективні договори і угоди"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (далі - Закон)] відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n53 Закону] у межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Законом].

На період дії воєнного стану призупиняється дія статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#n349 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] та відповідні норми колективних договорів.
|}
== Поняття та мета створення професійної спілки ==
Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4276 ст. 36 Конституції України]).

'''Професійна спілка (профспілка)''' - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#n12 ст.1 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]).

''Професійні спілки'' створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки

Профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

Заслуговує на виділення принципове положення про те, що у питаннях колективних інтересів працівників профспілки здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.
Це положення виявляється, зокрема, в тому, що умови колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника, так і для працівників підприємства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12#n100 ст. 9 Закону України "Про колективні договори і угоди"]).

Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4276 ст. 36 Конституції України]).

Профспілки незалежні у своїй діяльності від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, їх об'єднань (спілок, асоціацій), політичних партій та інших громадських об'єднань, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Незалежність профспілок - перший з основних принципів положення і діяльності профспілок - забезпечується також:

* прямою забороною усякого втручання органів державної влади та їх посадових осіб у діяльність профспілок, яке може спричинити за собою обмеження прав профспілок або перешкодити законному здійсненню їх статутної діяльності;
* майнової самостійністю;
* правом самостійно розробляти і затверджувати свої статути, визначати структуру, обирати керівні органи, організовувати свою діяльність;
* забороною контролю за діяльністю профспілок з боку органів юстиції, що реєструють профспілки в якості юридичної особи.

== Права профспілок ==
Права та обов’язки профспілок закріплено розділом ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону України Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності"]

Профспілки, їх об'єднання мають '''право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав''' до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#n168 ст. 19 Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності"]).
Профспілки мають право '''на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод'''. Причому згідно із законом роботодавці, їх об'єднання, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані брати участь у колективних переговорах щодо укладання колективних договорів і угод ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#n174 стаття 20 даного Закону]).

Профспілки, їх об'єднання здійснюють '''контроль за виконанням колективних договорів, угод'''. У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди профспілки, їх об'єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.

Профспілки, їх об'єднання '''захищають право громадян на працю, беруть участь у розробленні та здійсненні державної політики у галузі трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту'''. Проекти законів, що стосуються соціально-економічних відносин, подаються відповідними органами виконавчої влади з урахуванням пропозицій всеукраїнських профспілок, їх об'єднань. Проекти нормативно-правових актів, що стосуються трудових відносин або соціального захисту громадян, розглядаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідних профспілок, об'єднань профспілок.

Профспілки мають широкі '''повноваження щодо визначення разом з роботодавцем умов праці, форм і систем оплати праці, норм праці, розцінок, умов запровадження надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат'''. Ці '''положення встановлюються''' підприємствами у колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з профспілковим органом.

Профспілки здійснюють '''громадський контроль за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці''', створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов праці.

Профспілки '''мають право на проведення незалежної експертизи умов праці''', брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань на виробництві.

Для здійснення цих функцій профспілки, їх об'єднання '''можуть створювати служби правової допомоги та відповідні інспекції, комісії''', затверджувати положення про них. Уповноважені представники профспілок мають право вносити роботодавцям, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень законодавства про працю, які є обов'язковими для розгляду, та в місячний термін одержувати від них аргументовані відповіді. У разі ненадання аргументованої відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскаржені до місцевого суду.

Важливі '''''повноваження профспілок у захисті працівників від безробіття та його наслідків встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#n204 статтею 22 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]'''''. У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень, надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Профспілки мають право вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об'єднанням '''про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#n204 частина 4 статті 22 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]).

Окрім наведених прав, профспілки також мають права у сфері соціального захисту та забезпечення достатнього життєвого рівня громадян. У галузі соціального страхування профспілки та їх об'єднання беруть участь в управлінні державним соціальним страхуванням як представники застрахованих осіб.

Профспілки представляють права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцем в управлінні підприємствами, установами, організаціями, а також у ході приватизації об'єктів державної та комунальної власності, беруть участь у роботі комісій з приватизації представляють інтереси працівників підприємства-боржника в комітеті кредиторів у ході процедури банкрутства.

У вирішенні трудових спорів профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси працівників в органах, що розглядають індивідуальні трудові спори, а також представляти інтереси працівників при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) у порядку, встановленому законодавством. Представники профспілок беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт).

Профспілки, їх об'єднання мають право на організацію та проведення страйків, зборів, мітингів, походів і демонстрацій на захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників відповідно до закону.

Профспілки мають право одержувати '''''безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, органів державної влади та органів місцевого самоврядування''''' з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також '''''інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій'''''. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.

Профспілки, їх об'єднання організовують і здійснюють громадський контроль за реалізацією прав членів профспілки у сфері охорони здоров'я, медико-соціальної допомоги.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#n241 Стаття 32 Закону] передбачає права профспілок, їх об'єднань у захисті житлових прав громадян'''.

Профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди. Вимога профспілкових органів про розірвання трудового договору (контракту) є обов'язковою для розгляду і виконання. У разі незгоди з нею керівник, стосовно якого прийнято рішення, або орган чи особа, від яких залежить звільнення керівника, можуть у двотижневий строк оскаржити рішення профспілкового органу до місцевого суду. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Профспілки, їх об'єднання можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності. Фінансовий контроль за коштами профспілок та їх об'єднань органи державної влади та органи місцевого самоврядування не здійснюють. Контроль за їх надходженням та витрачанням здійснюють контрольно-ревізійні органи, обрані відповідно до статутів (положень) профспілок, їх об'єднань. Позбавлення профспілок права власності може мати місце лише за рішенням суду на підставах, визначених законами.

Члени профспілок не відповідають своїми коштами та іншим майном за зобов'язаннями профспілки та її органів, як і профспілка та її органи не відповідають своїми коштами та іншим майном за зобов'язаннями членів профспілки.

== Права профспілок в умовах воєнного стану. ==
З прийняттям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] ,Профспілки тимчасово обмежили у праві наданні згоди на звільнення працівників за ініціативою роботодавця.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n17 статті 5 даного Закону] на період дії воєнного стану, норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 статті 43 Кодексу законів про працю України] (Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Також обмежується дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 частини четвертої статті 40 КЗпП], згідно з якою не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 5 цієї статті]), а також у період перебування працівника у відпустці.

Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 статті 43 КЗпП України] встановлено випадки, коли роботодавцю для розірвання трудового договору необхідно отримати попередню згоду профспілки.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n53 Статтею 14 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] передбачено, що професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.

На період дії воєнного стану призупинено дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#n349 статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»] та відповідні норми колективних договорів, що означає, що на період дії воєнного стану роботодавці не зобов’язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці.

'''При цьому законодавством не заборонено проводити такі відрахування у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості'''

== Обов’язки профспілок ==
'''Зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#n264 Стаття 36 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]''' передбачає обов'язки профспілок їх об'єднання, здійснюючи представництво та захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів додержуватися Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів, а також виконувати колективні договори та угоди, які вони уклали, та взяті на себе зобов'язання.

'''ВАЖЛИВО!'''

Актуальним є питання про майнову відповідальність профспілок за невиконання своїх обов'язків, визначення фінансових джерел для такої відповідальності. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 Законі України "Про колективні договори і угоди"] передбачається індивідуальна відповідальність осіб, котрі представляють трудовий колектив. 
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Соціальні гарантії працівників бібліотек

2025-06-06T11:12:19Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17 Закон України "Про культуру"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/32/95-вр Закон України "Про бібліотеки і бібліотечну справу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1026-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1026 "Питання виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1073-2009-п Постанова Кабінет Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1073 "Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/84-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 року № 84 "Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1193-06 наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13 вересня 2006 року № 341/651/619/769 "Про затвердження Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини п'ятої статті 29 Закону України "Про культуру", абзацу першого частини третьої статті 57 Закону України "Про освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0041-13 Наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України від 12 грудня 2012 року № 1398 "Про затвердження Правил охорони праці для працівників бібліотек"]

== Соціальні гарантії працівників бібліотек ==
Працівники бібліотек незалежно від форм власності та підпорядкування користуються рівними правами, як і інші працівники підприємств, установ, організацій.

==== Безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням ====
Працiвникам бiблiотек, якi працюють у селах i селищах, а також пенсiонерам, якi ранiше працювали у бiблiотеках у цих населених пунктах i проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням i освiтленням у межах встановлених норм (стаття 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/32/95-%D0%B2%D1%80/conv#n230 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу"]). 
Право пенсіонерів на гарантії підтверджується ''довідкою'', виданою відділом освіти, відділом охорони здоров'я, відділом культури (культури і туризму), райдержадміністрації або адміністрацією установи (закладу), у якому вони працювали, сільською або селищною радою (у разі ліквідації закладу тощо) ''за постійним місцем проживання пенсіонера на підставі записів у трудовій книжці'' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1193-06 відповідно до п. 3.13 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України,Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13 вересня 2006 року № 341/651/619/769 "Про затвердження Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини п'ятої статті 29 Закону України "Про культуру", абзацу першого частини третьої статті 57 Закону України "Про освіту"]). 

Норми безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням встановлено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування"].

==== Встановлення доплат ====
Працiвники бiблiотек мають [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/84-2005-%D0%BF право на доплату за вислугу залежно від наявного стажу роботи]. 
За наявності стажу роботи ''понад 3 років доплата становить 10 %'' від посадового окладу відповідного працівника, ''понад 10 років – 20 %'', ''понад 20 років – 30 %''. 
Доплата за вислугу років виплачується щомісяця працівникам державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність, крім тих, що мають право на виплату надбавки (доплати) за стаж роботи (вислугу років) на інших підставах.

==== Встановлення надбавок ====
Працівникам державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність та займають посади, включені до переліку посад згідно з додатком до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/84-2005-%D0%BF Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 року № 84], встановлюється надбавка за особливі умови роботи у граничному розмірі ''50 відсотків посадового окладу''. 
Конкретний розмір надбавки встановлюється керівником установи, закладу, організації у межах фонду оплати праці.

==== Охорона праці ====
На працiвникiв бібліотек, як і на працівників інших професій поширюються гарантiї, встановленi законодавством про працю, соцiальне страхування, пенсiйне забезпечення. Так, для працівників бібліотек незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування передбачено:
# створення в бібліотеках [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1526-04 служби охорони праці] або призначається відповідальна особа з питань охорони праці;
# проведення навчання і перевірку знань працівників бібліотек з питань охорони праці;
# безоплатне забезпечення спеціальним одягом;
# проведення медичних оглядів працівників бібліотек.

==== Право на відпустки ====
Працівники бібліотек мають право на [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічну основну відпустку]] після відпрацювання 6 місячного строку, а також на інші види відпусток, а саме:
* додаткова відпустка у зв'язку з навчанням;
* відпустка для підготовки та участі в змаганнях;
* соціальні відпустки:
* відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;
* відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
* відпустка у зв'язку з усиновленням дитини;
* додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
* відпустка без збереження заробітної плати.

==== Інші соціальні гарантії ====
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] працівники бібліотек мають право на гарантії соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, охороною життя та здоров'я. 
Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/conv#n1256 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] передбачено застрахованим працівником отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, зокрема:
* послуги з реабілітації у сфері охорони здоров’я, що надаються відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1053-20#Text Закону України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я"];
* послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років;
* відшкодування під час проходження реабілітації у сфері охорони здоров’я і професійної реабілітації витрат на проїзд до місця проведення реабілітації чи навчання і у зворотному напрямку, витрат на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка її супроводжує;
* послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства;
* оскарження дії страховика, страхувальника-роботодавця щодо надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг;
* судовий захист своїх прав.

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Охорона праці]]
[[Категорія: Гарантії і компенсації]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія: Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]
[[Категорія: Пільга щодо забезпечення жилою площею]]

Еколого-економічне обґрунтування сівозміни: поняття та порядок оформлення

2025-05-09T11:34:24Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Розробник */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] (далі-ЗКУ)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України «Про охорону земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2010-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 № 164 «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах»]

== Поняття ==
Еколого-економічне обґрунтування сівозміни являє собою комплекс дій, щодо організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращання природних ландшафтів. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1714 статті 184 ЗКУ] землеустрій в тому числі передбачає складання проектів землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель.

== Сторони ==
Проект землеустрою що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни розробляється на підставі укладеного договору між замовником та розробником проекту землеустрою.

=== Замовник ===
Замовником проекту еколого-економічне обґрунтування сівозміни може бути сільська, селищна, міська рада або районна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, землевласник, землекористувач.

=== Розробник ===
Розробниками проекту еколого-економічного обґрунтування сівозміни є:
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; 
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
{| class="wikitable"
|+
![https://land.gov.ua/kvalifikatsiina-komisiia/ Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників.]
|}

== Порядок оформлення ==

=== Погодження проекту ===
Перед розробленням проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь необхідно одержати дозвіл.

==== Де отримати? ====
* обласні, Київська та Севастопольська міські ради;
* селищні та сільські ради та їх виконавчі органи;
* міські, районні у містах ради та їх виконавчі органи;
[https://rada.org.ua/dijuchi-vebsajti/ Веб-сайти місцевого самоврядування.]

==== Як замовити послугу? ====
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).

Документи, що необхідно надати для отримання послуги:
* Заява;
* Копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу (за пред’явленням оригіналу);
* Довіреність (оригінал або нотаріально посвідчена копія) (у разі, якщо документи подаються уповноваженою особою);
* Копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку (у разі їх наявності);
* Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки, історії полів за останні три – п’ять років;
* Актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі наявності);

==== Строки погодження та його вартість ====
Вартість '''безкоштовна.'''

Строк надання послуги 30 календарних днів.

=== Розробка проекту ===
Для розроблення проекту землеустрою замовник(сільська, селищна, міська рада або районна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, землевласник, землекористувач) укладає з виконавцем відповідний договір, істотними умовами якого є вартість і строки ('''не більш як три місяці''') проведення робіт із землеустрою. До договору замовник додає:
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію [[Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення|агрохімічного паспорта поля]], земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності).

=== '''Важливі аспекти!!!''' ===
Проект землеустрою розробляється відповідно до завдання на його розроблення, складеного з урахуванням нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2010-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року № 164], та оптимального співвідношення угідь і затвердженого замовником. 

Проект землеустрою що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, складається з документів та матеріалів, які визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n538 статтею 52 Закону України “Про землеустрій”] зокрема:
* завдання на складання проекту землеустрою;
* пояснювальну записку;
* документи, що підтверджують площу землеволодіння (землекористування);
* матеріали геодезичних та землевпорядних вишукувань;
* матеріали ґрунтових обстежень (за наявності);
* копії агрохімічних паспортів полів, земельних ділянок (за наявності таких паспортів) у разі здійснення за проектом заходів з організації сівозміни;
* матеріали книги історії полів за останні три роки (за наявності);
* план існуючого стану використання земель у розрізі землеволодінь та землекористувань, угідь, обмежень та особливих умов використання земель;
* схему розміщення попередників сільськогосподарських культур (у разі здійснення за проектом заходів з організації сівозміни);
* план агровиробничих груп ґрунтів та крутизни схилів;
* план організації землеволодінь (землекористувань), впорядкування угідь, розміщення виробничих будівель і споруд, об’єктів інженерної та соціальної інфраструктури та заходів з охорони земель;
* план організації території сівозміни (проектування полів сівозміни з визначенням їх типів і видів з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського виробництва, чергування сільськогосподарських культур у сівозміні) (у разі здійснення за проектом заходів з організації сівозміни);
* матеріали перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозміни (у разі здійснення за проектом заходів з організації сівозміни);
* матеріали перенесення в натуру (на місцевість) меж земельних угідь (у разі здійснення за проектом зміни земельних угідь).

 '''Проект землеустрою не підлягає погодженню і затверджується замовником.''' '''Відомості затвердженого проекту землеустрою підлягають в установленому порядку внесенню до [https://e.land.gov.ua Державного земельного кадастру].''' Копії матеріалів, отриманих у результаті проведення робіт із землеустрою, розробник передає до місцевого фонду документації із землеустрою.

== Безоплатна правнича допомога[ред. | ред. код] ==
Безоплатна правнича допомога - [[правнича допомога]], що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Якщо Вам необхідна консультація або є необхідність отримання безоплатної вторинної правничої допомоги під час оскарження неправомірних дій службових осіб, Ви вправі звернутися до найближчого для Вас центру правничої допомоги або зателефонувати на єдиний телефонний номер '''0800 213 103'''
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Охорона земель]]

Особливості об'єднання декількох нотаріальних проваджень у єдиний процес або їх роз'єднання

2025-04-08T10:19:35Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Загальна характеристика умов об'єднання нотаріальних проваджень */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5]

== Загальна характеристика умов об'єднання нотаріальних проваджень ==
З точки зору складових нотаріального процесу нотаріальне провадження - це сукупність окремих процесуальних дій, які вчинюються нотаріусом або іншою уповноваженою на вчинення нотаріальних дій особою у визначеній законом послідовності на кожній стадії (етапі) нотаріального процесу.
Нотаріальний процес є більш демократичним і нотаріальна процедура за ступенем чіткості не може йти в порівняння з цивільною процедурою, то загальною умовою для об'єднання окремих проваджень у єдиний процес має бути можливість вчинення кожного з них щодо прав тих осіб, які звернулися до нотаріуса. Якщо умови вчинення нотаріального провадження будуть дотримані, то формально нотаріус не вправі відмовляти в об'єднанні декількох проваджень у єдиний процес і навпаки. Якщо одне з проваджень не може бути вчинене, то має вчинятись лише те, щодо якого немає ускладнень і яке може бути вчиненим. 

Але об'єднання проваджень в один нотаріальний процес за аналогією із цивільним процесом «сприяє економії процесуальних засобів». Цим досягається швидкість у провадженні справи і зменшуються судові витрати. Для осіб, які неодноразово зверталися до нотаріусів, а також, для інших заінтересованих осіб - це насамперед досить значне збереження часу, відсутність зайвого клопоту, сприяння у здійсненні юридичні вагомих прав найбезпечнішим способом . 

'''Зосереджуємо увагу , що доцільно об'єднувати в один нотаріальний процес провадження щодо посвідчення договорів міни про об'єкти нерухомості з провадженням щодо накладення заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо видачі свідоцтва про право на спадщину та вжиття заходів щодо охорони спадкового майно та ін.'''
'''Отже, умовами об'єднання нотаріальних проваджень в один процес можуть бути:'''
якщо вони випливають з одних правовідносин;
* стосуються однієї групи осіб;
* пов'язані за змістом;
* їх сумісне вчинення є доцільним та зумовлене економією процесуальних засобів. 

При цьому перша умова має бути розширеною, оскільки в нотаріальному процесі не тільки характер правовідносин відіграє важливу роль, а й у деяких випадках об'єкт нотаріального провадження впливає на необхідність об'єднання нотаріальних проваджень. Наприклад, коли спадщина є об'єктом інтересу як спадкоємців, так і кредиторів, то можливість укладення між ними договору про погашення заборгованості за рахунок спадкового майна може відбуватись у нотаріальному порядку. 

Для об'єднання проваджень слід виділяти багатоетапні та одноетапні провадження і визначати можливість їх об'єднання. Однак для одноетапних проваджень, наприклад, в разі потреби у особи посвідчити час пред'явлення документа та одночасно засвідчити справжність підпису на документі, труднощі в об'єднанні важко встановити. Аналогічно й для інших одноетапних проваджень, тому умови об'єднання мають свідчити також про особливу увагу до об'єднанні проваджень. 

'''Підставами для роз'єднання проваджень''' слід вважати умови, які утруднюють або затримують вчинення нотаріального процесу, але при цьому треба враховувати процесуальні аспекти можливості такого роз'єднання.
Процедура об'єднання та роз'єднання нотаріальних проваджень має і суттєвий вплив на визначення вартості нотаріального процесу. ''Оскільки кожне самостійне нотаріальне провадження має оплачуватись окремо, то лише їх сукупна ціна має встановлюватись нотаріусом при визначенні вартості вчинення нотаріального процесу.'' 

== Характеристика процедури об'єднання нотаріальних проваджень, які стосуються спадкових правовідносин ==
Якщо розглянути можливість існування заповіту на користь особи, яка про це не знає, то без відповідної регламентації процесу повідомлення її про наявність заповіту вона не зможе реалізувати надане їй спадкодавцем право. Тому складовою частиною спадкового процесу має стати цілий комплекс нотаріальних проваджень, які взаємопов'язані за змістом та мають сприяти охороні інтересів спадкодавця і прав спадкоємців. 

'''На кількість нотаріальних проваджень не обмежується''', кожне може мати свої етапи, які складаються із стадій, а ті в свою чергу із певної кількості процесуальних дій нотаріуса та осіб, які беруть участь у вчиненні нотаріальної дії, що й зумовлює складність нотаріального провадження. 

Отже, можливість об'єднання різних нотаріальних проваджень. Зокрема, доцільно об'єднувати в один нотаріальний процес щодо спадкування майна:
# провадження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину;
# провадження із вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;
# провадження з оголошення секретного заповіту;
# передача заяв про відкриття спадщини . 

Але під час вчинення такого нотаріального провадження, як видача свідоцтва про право на спадщину, може виникнути питання про зміну розміру часток у спадщині, яка має оформлятися договором спадкоємців та підлягає нотаріальному посвідченню. Разом з видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) на підставі спільної заяви або в разі смерті одного з подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n352 п. 4 ст. 34 Закону України "Про нотаріат").] 

Отже, у нотаріальному процесі щодо спадкування майна об'єднано декілька самостійних нотаріальних проваджень, які мають вчинятися паралельно, тобто повинні враховуватися інтереси усіх спадкоємців, заінтересованих осіб, а також вчинятися інші процесуальні дії, які мають істотне значення для забезпечення видачі свідоцтва про право на спадщину у майбутньому.
== Характеристика процедури об'єднання і роз'єднання нотаріальних проваджень, які стосуються різних правовідносин. ==
У ''разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12?find=1&text=+%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96+%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96+%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B7+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F+%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE+%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE+%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%D0%BD%D0%B0+%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D1%83+%D0%B2+%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%96+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F+%D0%B2%D0%B8#w4_16 ст. 71 Порядку]''

''У повідомленні, що надсилається спадкоємцям померлого, які прийняли спадщину, зазначається склад спільного майна подружжя, на частку якого другий із подружжя, що є живим, просить видати свідоцтво про право власності, а також роз'яснюється право звернення до суду у випадку оспорювання спадкоємцями майнових вимог того з подружжя, що залишився живим.'' 

Повідомлення надсилається поштою, а спадкоємці, які прибули до нотаріальної контори, повідомляються нотаріусом усно, про що робиться відмітка на заяві того з подружжя, що залишився живим. Така відмітка підписується спадкоємцями. 

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини, крім випадків, встановлених Цивільним кодексом України. 

При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя на житловий будинок, квартиру та інше нерухоме майно нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. 

При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них нотаріус, крім документів, визначених у цьому пункті, вимагає свідоцтво про смерть одного з подружжя.
За наявності заборони відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видається у разі згоди на те кредитора (відповідного податкового органу). 

'''Якщо на вищевказане майно накладено арешт судовими чи слідчими органами''', видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя відкладається до зняття арешту. 

Розглянемо правову природу видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям за заповітом. Спадкодавець на випадок своєї смерті залишає заповіт, який при певних умовах є можливість вважати договором дарування. Якщо такий договір здійснюється при житті обох співвласників, то потребується згода другого з подружжя, але це не визначає якісь переваги одного з подружжя щодо майна. Такий порядок передбачає визначення повноважень на відчуження спільного майна, коли у кожного співвласника є лише половина необхідних для цього повноважень. 

Складність цієї правової ситуації і прийняте рішення про певні переваги того із подружжя, хто пережив спадкодавця, зумовлюються строком у 6 місяців, протягом якого вирішується питання про кількісний склад та конкретизацію суб'єктів спадкових правовідносин. Ці питання викликають необхідність у деяких випадках вирішувати правові ситуації, коли треба визначати конкретні частки спадщини, врегульовувати спірні питання щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна, обтяженого боргом, тощо. 

'''Отже, змушувати чекати протягом шести місяців для отримання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя того з подружжя, хто пережив іншого, недоцільно.''' 

Можливий випадок, коли другий із подружжя, що залишився живим претендує на частину майна, яке може бути зазначене в заповіті. Отже, коли існує заповіт, то в цьому випадку визначена воля спадкодавця і видавати свідоцтво на частку у спільному майні подружжя на майно, зазначене у заповіті, неправомірно, оскільки спірні правовідносини вже в наявності-правонаступника спадкодавця визначено. 

Також в разі відкриття спадщини і вжиття заходів до охорони спадкового майна, тобто коли той із подружжя, хто залишився живим, звернувсь після відкриття спадщини, правомірність виділення частки в спільному майні подружжя без згоди на це спадкоємців викликає серйозні правові заперечення. 

Як бачимо, можливість об'єднання окремих проваджень в один нотаріальний процес потребує значного теоретичного аналізу, обґрунтування та уточнення послідовності і строків вчинення нотаріальних проваджень, оскільки ці питання на сьогодні фактично залишаються недослідженими. 

Якщо розглянути можливість існування заповіту на користь особи, яка про це не знає, то без відповідної регламентації процесу повідомлення її про наявність заповіту вона не зможе реалізувати надане їй спадкодавцем право. Тому складовою частиною спадкового процесу має стати цілий комплекс нотаріальних проваджень, які взаємопов'язані за змістом та мають сприяти охороні інтересів спадкодавця і прав
Так, без спадкоємців нотаріус може вживати заходів до охорони спадкового майна, але за їх присутності ця процедура буде спрощена, не буде потреби описувати і зберігати те майно, яке не є цінним, можна взагалі віднайти все належне спадкодавцю майно або місце його знаходження тощо. 

Так, у нотаріуса є право витребовувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 4 Закону України "Пре нотаріат"]), а це положення можна використати для розшуку спадкового майна або прав. Наприклад, у нотаріуса є можливість знайти вклади спадкодавця в банках, його іменні акції або права як засновника чи учасника підприємницької діяльності тощо. 

Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов’язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі відповідно до
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n636 ст. 63 Закону України «Про нотаріат»].

----
* Використано інформацію з [https://pidruchniki.com/1574022544268/pravo/teoriya_notarialnogo_protsesu науково-практичного посібника "Теорія нотаріального процесу" 2012 рік (Фурса С.Я., Фурса Є.І., Бондарєва М.В., Кармаза О.О., Мельник І.С.)]

[[Категорія: Нотаріальні дії]]
[[Категорія: Нотаріат]]

Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок

2025-03-13T07:56:34Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Об’єкт кримінального правопорушення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14#Text Закон України «Про органи самоорганізації населення]»
* Кримінальний кодекс України. Науково - практичний коментар: у 2 т. /за заг.ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. – 5-те вид.,допов. – Х.: Право, 2013.
== Поняття погрози або насильства щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок. Відповідальність ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=1.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BA%D0%B8%D1%85,%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%BE%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA. Стаття 350 КК України]. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок

1. Погроза вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень або знищенням чи пошкодженням майна загальнонебезпечним способом щодо службової особи чи її близьких або щодо громадянина, який виконує громадський обов'язок, застосована з метою припинення діяльності службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, або зміни її характеру в інтересах того, хто погрожує, -

карається пробаційним наглядом на строк до трьох років або обмеженням волі на той самий строк.

2. Умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов'язок, у зв'язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю, а також вчинення таких дій щодо їх близьких -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов'язок, у зв'язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю, а також вчинення такої дії щодо їх близьких -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
== Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.350 КК України ==
=== Об’єкт кримінального правопорушення ===
Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є нормальна робота та авторритет службової особи. Додатковими об'єктами виступають здоров'я особи, право власності, а також здоров'я їх близьких родичів і близьких їм осіб.

Суспільна небезпечність злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 ст. 350 КК України], полягає в тому, що в результаті таких дій може бути порушена нормальна діяльність органів влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, а також заподіюється шкода здоров'ю службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок.

'''Потерпілими''' від кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 ч. 1 ст. 350 КК України] можуть бути:
а) службова особа;

Службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом

б) громадянин, який виконує громадський обов'язок, тобто особа, яка здійснює будь-яку суспільне корисну діяльність, зокрема бере участь у попередженні і припиненні злочинів та порушень громадського порядку, забезпечує громадський порядок при проведенні масових заходів, виконує необхідні дії щодо ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха.

Це особи, які в цілому займають активну громадянську позицію (участь у проведенні слідчих дій, дача показань, нагляд за поведінкою осіб, взятих на поруки, здійснення громадського контролю, членство в товариських судах, будь-яких громадських формуваннях та органах самоорганізації населення ; 
в) близькі службової особи.

Близькими у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 ст. 350] визнаються близькі родичі, а також інші особи, життя, здоров'я та благополуччя яких з різних підстав не є байдужими для службової особи або громадянина, який виконує громадський обов'язок (член сім'ї, коханка, наречена тощо).

Не є потерпілими від кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 ч.1 ст. 350 КК України] громадяни, які здійснюють діяльність, пов'язану з реалізацією виборчого права, права брати або не брати участь у референдумі або у зв'язку з членством у профспілках, політичних партіях, громадських організаціях чи їх органах. Перешкоджання такій діяльності шляхом погрози слід кваліфікувати відповідно за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 157, 160 чи 170 КК України]
=== Об’єктивна сторона кримінального правопорушення ===
'''Об'єктивна сторона''' кримінального правопорушення полягає у погрозі, зміст якої чітко визначений законом, а саме у погрозі:
# вбивством;
# заподіянням тяжкого тілесного ушкодження;
# знищенням чи пошкодженням майна загальнонебезпечним способом.
Крім того, слід ураховувати, що погроза вбивством щодо службової особи або громадянина, який виконує громадський обов'язок, вчинена членом організованої групи, потребує додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 ч. 2 ст. 129 КК України].

Погроза, зміст якої чітко визначено законом, щодо службової особи, її близьких або громадянина може мати місце як до службової діяльності чи виконання громадських обов'язків, так і під час відповідної поведінки потерпілих. Головне, щоб ця погроза відігравала роль засобу припинення або зміни службової чи громадської діяльності.

Погроза заподіяти легкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також погроза знищити чи пошкодити майно, що належить потерпілим, способом, який не є загальнонебезпечним, складу кримінального правопорушення, передбаченого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 350 КК України], не утворює.

Загальнонебезпечним способом знищення чи пошкодження майна слід визнавати приведення майна до стану його повної або часткової непридатності за цільовим призначенням, зменшення його цінності шляхом підпалу, затоплення, вибуху, обвалу тощо,

Адресатом погрози є тільки особи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 ст. 350 КК України]. Погроза щодо службової особи, яка є одночасно працівником правоохоронного органу, застосована з метою припинення його діяльності або зміни її характеру, є втручанням у діяльність працівника правоохоронного органу і підлягає кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2369 ст. 343 КК України], а поєднана з примушенням до виконання явно незаконних дій — є опором і кваліфікується за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2361 ч. З ст. 342 КК України]. Так само слід кваліфікувати погрозу щодо службової особи, яка одночасно є представником влади.

Погроза, про яку йдеться у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 ст. 350 КК України], може мати місце як до, так і під час здійснення службової діяльності чи виконання громадського обов'язку.

4. Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту, коли погроза була доведена до відома службової особи або громадянина, який виконує громадський обов'язок, незалежно від того, чи була сприйнята вона як реальна, а також чи вдалося винному фактично припинити чи змінити службову або громадську діяльність потерпілого.
=== Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення ===
'''Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення''' характеризується прямим умислом і спеціальну мету: припинити діяльність службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, або змінити її характер в інтересах того, хто погрожує. Відсутність такої мети виключає кваліфікацію за ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 350 КК України], а такі дії слід кваліфікувати за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 129 або 195 КК України].

Під інтересами особи, яка погрожує, слід розуміти не тільки її особисті інтереси, а й інтереси інших людей, у долі яких вона зацікавлена.

Слід звернути увагу на судову практику.

Гр. У. 15.02.10р. о 13 год. 20 хв. на сходовій площадці біля квартири вчинив конфлікт із електромонтером з експлуатації розподільних мереж гр. Я. РЕМ ВАТ «Львівобленерго», який прибув для відключення даної квартири від електропостачання у зв’язку із заборгованістю. Під час даного конфлікту, гр. У. умисно наніс удар кулаком правої руки в обличчя гр. Я., у зв’язку з виконанням ним службової діяльності, спричинивши потерпілому синець під правим оком, який згідно висновку експерта №72 від 24.02.2010 року відноситься до легкого тілесного ушкодження. Суд кваліфікував дії гр. У. за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 ст. 350 ч. 2 КК України], оскільки він умисно заподіяв легкі тілесні ушкодження службовій особі у зв’язку з її службою діяльністю.
=== Суб’єкт кримінального правопорушення ===
'''Суб'єктом кримінального правопорушення''', передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 ч. 1 ст. 350 КК України], є будь-яка осудна особа, яка досягла 16-річного віку.
== Склад злочину передбаченого ч.2, ч.3 ст. 350 КК України ==
'''Частина 2 ст. 350 КК''' передбачає відповідальність за умисне нанесення побоїв, заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження, а '''ч.3 ст. 350 КК''' - за умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов'язок, а також їх близьким.

'''Потерпілими''' від злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 частинами 2 і 3 ст. 350 КК України], можуть бути особи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 ч. 1 ст. 350 КК України], та додатково особи, близькі громадянину, який виконує громадський обов'язок.
З '''об'єктивної сторони''' цей злочин характеризується трьома ознаками:
# діянням, спрямованим на нанесення побоїв, заподіяння легкого, середнього ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 ч. 2 ст. 350 КК України]) чи тяжкого ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 ч. З ст. 350 КК України]) тілесного ушкодження;
# наслідки у вигляді фізичної шкоди здоров'ю зазначених осіб;
# причинний зв'язок між діянням та наслідками.
Зазначене фізичне насильство щодо службової особи, яка є одночасно працівником правоохоронного органу, та її близьких родичів, застосоване у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків, слід кваліфікувати за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частинами 2 або 3 ст. 345 КК України]

Злочини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 частинами 2 або 3 ст. 350 КК України], є закінченими з моменту заподіяння фізичної шкоди здоров'ю потерпілої особи.

З '''суб'єктивної сторони''' злочин, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 частинами 2 або З ст. 350 КК України], може бути вчинений як з прямим, так і непрямим умислом. Винний усвідомлює, що наносить побої або заподіює легкі, середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження службовій особі або громадянину, який виконує громадський обов'язок у зв'язку з їх службовою чи громадською діяльністю, або їх близьким, передбачає відповідні наслідки і бажає або свідомо допускає їх настання.

Якщо службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов'язок, заподіяно тілесне ушкодження, але умисел був спрямований на позбавлення життя потерпілого у зв'язку з виконанням ним службового чи громадського обов'язку, дії винного слід кваліфікувати за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України].

Якщо службовій особі або громадянинові фактично заподіяно тілесне ушкодження, однак встановлено, що умисел винного був спрямований на позбавлення життя потерпілого у зв'язку з виконанням ним службового чи громадського обов'язку, дії винного потрібно кваліфікувати за відповідною частиною п. 8 ч. 2 ст. 115 як замах на вбивство без додаткового інкримінування йому ч. 2 або ч. 3 ст, 350.

'''Суб'єктом злочину''', передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 ч. 2 ст. 350 КК України] (при нанесенні побоїв або заподіянні легкого тілесного ушкодження) є особа, якій виповнилося 16 років, а за умисне заподіяння середньої тяжкості чи тяжкого тілесного ушкодження — 14 років.
[[Категорія: Кримінальне право]]

Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок

2025-02-13T11:53:46Z

Kalinichenko.Nataliia: Наказ Міністерства освіти і науки України від 15 березня 2002 року № 197 "Про затвердження Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель" Наказ Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2002 року № 110 "Про затвердження Правил складання та подання заявки на промисловий зразок" втратили чинність

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_123 Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 pоку]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1411-24#Text Наказ Мiнiстерства економіки вiд 09 вересня 2024 року № 23301 "Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на винахід і заявки на корисну модель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0547-24#Text Наказ Мiнiстерства економіки України вiд 07 березня 2024 року № 6237 "Про затвердження Правил складання і подання заявки на промисловий зразок та проведення експертизи заявки на промисловий зразок і міжнародної реєстрації промислового зразка"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
== Загальна характеристика ==
{| class="wikitable"
|+
!Назва
!Визначення
!Об'єкт
!Придатність для набуття права інтелектуальної власності
!Правоохоронний документ
!Термін дії правової охорони
|-
|'''Наукове відкриття'''
|Встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих
закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу,

які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.
| ---
|
* Закономірність матеріального світу як об’єкт наукового відкриття;
* явище матеріального світу як об’єкт наукового відкриття;
* наукова новизна, що встановлюється за датою пріоритету;
* вірогідність, яку повинен довести заявник
|Диплом
|Безстроково
|-
|'''Винахід'''
|Технологічне (технічне) рішення у будь-якій галузі, яке
є новим, корисним у господарській діяльності і може бути практично застосоване, може отримати правову охорону від держави і стати об'єктом промислової власності.
|
* Продукт (пристрій, речовина тощо);
* процес у будь-якій сфері технології;
* штами мікроорганізмів, культури рослин та тварин, а також методики пошуків
|
* Новизна;
* винахідницький рівень;
* придатність для промислового використання
|Патент
|20 років від дати подання заявки на винахід, залишаючи за винахідниками право продовжити вказаний строк відповідно до закону
|-
|'''Корисна модель'''
|Нове технічне рішення, що не випливає із наявного рівня техніки і промислово придатне; результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології що відповідає умовам патентоспроможності
|
* Продукт (пристрій, речовину тощо);
* процес у будь-якій сфері технології
|
* Новизна;
* придатність для промислового використання
|Патент
|10 років від дати подання заявки
|-
|'''Промисловий зразок'''
|Результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання, характеризується будь-яким новим видом форми, конфігурації, кольору чи сукупності цих елементів у продукті, що створює естетичне враження.
|Форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають
зовнішній вигляд промислового виробу. Об'єкти промислового зразка призначені для задоволення ергономічних та естетичних потреб.
Як промислові зразки не можуть отримати правову охорону об'єкти архітектури (окрім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція;

об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних їм речовин тощо.
|Новизна
|Свідоцтво
|5 років від дати подання заявки
|}

== Засвідчення набуття права інтелектуальної власності ==
♦ Право на наукове відкриття засвідчується '''дипломом''' та охороняється у порядку, встановленому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2451 стаття 458 ЦК]). Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.

На сьогоднішній день актуальних законодавчих норм, які б регулювали порядок отримання диплому немає. На разі науковими відкриттями опікуються лише громадські організації (наприклад, в Україні діє громадська організація "Асоціація авторів наукових відкритів України", яка реєструє наукові відкриття, але без їх належної державної експертизи).

♦ Набуття права інтелектуальної власності в Україні на винахід, корисну модель засвідчується '''[[Патент як охоронний документ та порядок його отримання|патентом]], а промисловий зразок – свідоцтвом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1166 ст.156 Господарського кодексу України]).'''

'''Патент''' - (патент на винахід, патент на секретний винахід, патент на корисну модель, патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і права на винахід (корисну модель).

Відповідно до чинного законодавства України набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується свідоцтвом.

Право на одержання свідоцтва має автор та інші особи, які набули право на промисловий зразок за договором чи законом.

Право власності на винахід, корисну модель засвідчується патентом (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель), який підлягає реєстрації в Державному реєстрі патентів України на винаходи, Державному реєстрі України на корисні моделі.

Крім того будь-яка особа має право запатентувати винахід, корисну модель та промисловий зв’язок в іноземних державах за дотримання певних умов та згідно визначеної нормативно-правовими актами процедури. Промисловий зразок в іноземних державах можливо зареєструвати подавши заявку до відомства держави, у якій заявник бажає одержати охорону промислового зразка, згідно із законодавством цієї держави або шляхом подання однієї заявки до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності, яка діє відповідно до положень Гаазької угоди. У зв'язку з тим, що Україна є учасницею Гаазького акта Гаазької угоди (Акта 1960 р.) та Женевського акта Гаазької угоди (Акта 1999 р.), українські заявники можуть отримати міжнародну реєстрацію на територіях більш ніж 60 держав
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2481 стаття 465 ЦК]).

Див. додатково:
* [[Свідоцтво на промисловий зразок]]
* [[Патент на винахід та корисну модель]]

== Майнові права інтелектуальної власності ==
Майновими правами інтелектуальної власності на об'єкти патентного права є:
* право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;
* виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);
* виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту (свідоцтва), якщо інше не встановлено договором чи законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2474 стаття 464 ЦК]).

== Припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ==
У разі припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ці об'єкти можуть '''вільно та безоплатно''' використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом.

Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на використання цих об'єктів, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2489 стаття 467 ЦК]).

== Право попереднього користувача ==
Будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки (першість у поданні заявки) в інтересах своєї діяльності '''добросовісно''' використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано винахід, корисну модель, промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2496 стаття 470 ЦК]).

== Корисні посилання ==
* [https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=5cec6634-7998-42fc-bd4a-06b57a5f4a48&tag=Ob-ktiPravaIntelektualnoiVlasnosti Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України]
* [https://ukrpatent.org/uk Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності"]

== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Захист прав інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Свідоцтво на промисловий зразок]]
* [[Патент на винахід та корисну модель]]

[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок

2025-02-13T09:23:10Z

Kalinichenko.Nataliia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_123 Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 pоку]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1411-24#Text Наказ Мiнiстерства освiти i науки України вiд 15 березня 2002 року № 197 "Про затвердження Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Наказ Мiнiстерства освiти i науки України вiд 18 лютого 2002 року № 110 "Про затвердження Правил складання та подання заявки на промисловий зразок"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
== Загальна характеристика ==
{| class="wikitable"
|+
!Назва
!Визначення
!Об'єкт
!Придатність для набуття права інтелектуальної власності
!Правоохоронний документ
!Термін дії правової охорони
|-
|'''Наукове відкриття'''
|Встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих
закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу,

які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.
| ---
|
* Закономірність матеріального світу як об’єкт наукового відкриття;
* явище матеріального світу як об’єкт наукового відкриття;
* наукова новизна, що встановлюється за датою пріоритету;
* вірогідність, яку повинен довести заявник
|Диплом
|Безстроково
|-
|'''Винахід'''
|Технологічне (технічне) рішення у будь-якій галузі, яке
є новим, корисним у господарській діяльності і може бути практично застосоване, може отримати правову охорону від держави і стати об'єктом промислової власності.
|
* Продукт (пристрій, речовина тощо);
* процес у будь-якій сфері технології;
* штами мікроорганізмів, культури рослин та тварин, а також методики пошуків
|
* Новизна;
* винахідницький рівень;
* придатність для промислового використання
|Патент
|20 років від дати подання заявки на винахід, залишаючи за винахідниками право продовжити вказаний строк відповідно до закону
|-
|'''Корисна модель'''
|Нове технічне рішення, що не випливає із наявного рівня техніки і промислово придатне; результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології що відповідає умовам патентоспроможності
|
* Продукт (пристрій, речовину тощо);
* процес у будь-якій сфері технології
|
* Новизна;
* придатність для промислового використання
|Патент
|10 років від дати подання заявки
|-
|'''Промисловий зразок'''
|Результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання, характеризується будь-яким новим видом форми, конфігурації, кольору чи сукупності цих елементів у продукті, що створює естетичне враження.
|Форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають
зовнішній вигляд промислового виробу. Об'єкти промислового зразка призначені для задоволення ергономічних та естетичних потреб.
Як промислові зразки не можуть отримати правову охорону об'єкти архітектури (окрім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція;

об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних їм речовин тощо.
|Новизна
|Свідоцтво
|5 років від дати подання заявки
|}

== Засвідчення набуття права інтелектуальної власності ==
♦ Право на наукове відкриття засвідчується '''дипломом''' та охороняється у порядку, встановленому законом (стаття 458 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2454 ЦК]). Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.

На сьогоднішній день актуальних законодавчих норм, які б регулювали порядок отримання диплому немає. На разі науковими відкриттями опікуються лише громадські організації (наприклад, в Україні діє громадська організація "Асоціація авторів наукових відкритів України", яка реєструє наукові відкриття, але без їх належної державної експертизи).

♦ Набуття права інтелектуальної власності в Україні на винахід, корисну модель засвідчується '''[[Патент як охоронний документ та порядок його отримання|патентом]], а промисловий зразок – свідоцтвом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст.156 Господарського кодексу України]).'''

'''Патент''' - (патент на винахід, патент на секретний винахід, патент на корисну модель, патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і права на винахід (корисну модель).

Відповідно до чинного законодавства України набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується свідоцтвом.

Право на одержання свідоцтва має автор та інші особи, які набули право на промисловий зразок за договором чи законом.

Право власності на винахід, корисну модель засвідчується патентом (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель), який підлягає реєстрації в Державному реєстрі патентів України на винаходи, Державному реєстрі України на корисні моделі.

Крім того будь-яка особа має право запатентувати винахід, корисну модель та промисловий зв’язок в іноземних державах за дотримання певних умов та згідно визначеної нормативно-правовими актами процедури. Промисловий зразок в іноземних державах можливо зареєструвати подавши заявку до відомства держави, у якій заявник бажає одержати охорону промислового зразка, згідно із законодавством цієї держави або шляхом подання однієї заявки до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності, яка діє відповідно до положень Гаазької угоди. У зв'язку з тим, що Україна є учасницею Гаазького акта Гаазької угоди (Акта 1960 р.) та Женевського акта Гаазької угоди (Акта 1999 р.), українські заявники можуть отримати міжнародну реєстрацію на територіях більш ніж 60 держав
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 465 ЦК]).

Див. додатково:
* [[Свідоцтво на промисловий зразок]]
* [[Патент на винахід та корисну модель]]

== Майнові права інтелектуальної власності ==
Майновими правами інтелектуальної власності на об'єкти патентного права є:
* право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;
* виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);
* виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту (свідоцтва), якщо інше не встановлено договором чи законом (стаття 464 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]).

== Припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ==
У разі припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ці об'єкти можуть '''вільно та безоплатно''' використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом.

Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на використання цих об'єктів, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом (стаття 467 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]).

== Право попереднього користувача ==
Будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки (першість у поданні заявки) в інтересах своєї діяльності '''добросовісно''' використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано винахід, корисну модель, промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання (стаття 470 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]).

== Корисні посилання ==
* [https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=5cec6634-7998-42fc-bd4a-06b57a5f4a48&tag=Ob-ktiPravaIntelektualnoiVlasnosti Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України]
* [https://ukrpatent.org/uk Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності"]

== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Захист прав інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Свідоцтво на промисловий зразок]]
* [[Патент на винахід та корисну модель]]

[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок

2025-02-13T09:21:44Z

Kalinichenko.Nataliia: Наказ Міністерства освіти та науки України від 15 березня 2002 року №197 "Про затвердження Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель" та Наказ Міністерства освіти та науки України від 18 лютого 2002 року №110 "Про затвердження Правил складання та подання заявки на промисловий зразок" втратили чинність

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_123 Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 pоку]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1411-24#Text Наказ Мiнiстерства економіки України вiд 09 вересня 2024 року № 23301 "Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на винахід і заявки на корисну модель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0547-24#Text Наказ Мiнiстерства економіки України вiд 07 березня 2024 року № 6237 "Про затвердження Правил складання і подання заявки на промисловий зразок та проведення експертизи заявки на промисловий зразок і міжнародної реєстрації промислового зразка"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
== Загальна характеристика ==
{| class="wikitable"
|+
!Назва
!Визначення
!Об'єкт
!Придатність для набуття права інтелектуальної власності
!Правоохоронний документ
!Термін дії правової охорони
|-
|'''Наукове відкриття'''
|Встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих
закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу,

які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.
| ---
|
* Закономірність матеріального світу як об’єкт наукового відкриття;
* явище матеріального світу як об’єкт наукового відкриття;
* наукова новизна, що встановлюється за датою пріоритету;
* вірогідність, яку повинен довести заявник
|Диплом
|Безстроково
|-
|'''Винахід'''
|Технологічне (технічне) рішення у будь-якій галузі, яке
є новим, корисним у господарській діяльності і може бути практично застосоване, може отримати правову охорону від держави і стати об'єктом промислової власності.
|
* Продукт (пристрій, речовина тощо);
* процес у будь-якій сфері технології;
* штами мікроорганізмів, культури рослин та тварин, а також методики пошуків
|
* Новизна;
* винахідницький рівень;
* придатність для промислового використання
|Патент
|20 років від дати подання заявки на винахід, залишаючи за винахідниками право продовжити вказаний строк відповідно до закону
|-
|'''Корисна модель'''
|Нове технічне рішення, що не випливає із наявного рівня техніки і промислово придатне; результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології що відповідає умовам патентоспроможності
|
* Продукт (пристрій, речовину тощо);
* процес у будь-якій сфері технології
|
* Новизна;
* придатність для промислового використання
|Патент
|10 років від дати подання заявки
|-
|'''Промисловий зразок'''
|Результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання, характеризується будь-яким новим видом форми, конфігурації, кольору чи сукупності цих елементів у продукті, що створює естетичне враження.
|Форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають
зовнішній вигляд промислового виробу. Об'єкти промислового зразка призначені для задоволення ергономічних та естетичних потреб.
Як промислові зразки не можуть отримати правову охорону об'єкти архітектури (окрім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція;

об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних їм речовин тощо.
|Новизна
|Свідоцтво
|5 років від дати подання заявки
|}

== Засвідчення набуття права інтелектуальної власності ==
♦ Право на наукове відкриття засвідчується '''дипломом''' та охороняється у порядку, встановленому законом (стаття 458 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2454 ЦК]). Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.

На сьогоднішній день актуальних законодавчих норм, які б регулювали порядок отримання диплому немає. На разі науковими відкриттями опікуються лише громадські організації (наприклад, в Україні діє громадська організація "Асоціація авторів наукових відкритів України", яка реєструє наукові відкриття, але без їх належної державної експертизи).

♦ Набуття права інтелектуальної власності в Україні на винахід, корисну модель засвідчується '''[[Патент як охоронний документ та порядок його отримання|патентом]], а промисловий зразок – свідоцтвом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст.156 Господарського кодексу України]).'''

'''Патент''' - (патент на винахід, патент на секретний винахід, патент на корисну модель, патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і права на винахід (корисну модель).

Відповідно до чинного законодавства України набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується свідоцтвом.

Право на одержання свідоцтва має автор та інші особи, які набули право на промисловий зразок за договором чи законом.

Право власності на винахід, корисну модель засвідчується патентом (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель), який підлягає реєстрації в Державному реєстрі патентів України на винаходи, Державному реєстрі України на корисні моделі.

Крім того будь-яка особа має право запатентувати винахід, корисну модель та промисловий зв’язок в іноземних державах за дотримання певних умов та згідно визначеної нормативно-правовими актами процедури. Промисловий зразок в іноземних державах можливо зареєструвати подавши заявку до відомства держави, у якій заявник бажає одержати охорону промислового зразка, згідно із законодавством цієї держави або шляхом подання однієї заявки до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності, яка діє відповідно до положень Гаазької угоди. У зв'язку з тим, що Україна є учасницею Гаазького акта Гаазької угоди (Акта 1960 р.) та Женевського акта Гаазької угоди (Акта 1999 р.), українські заявники можуть отримати міжнародну реєстрацію на територіях більш ніж 60 держав
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 465 ЦК]).

Див. додатково:
* [[Свідоцтво на промисловий зразок]]
* [[Патент на винахід та корисну модель]]

== Майнові права інтелектуальної власності ==
Майновими правами інтелектуальної власності на об'єкти патентного права є:
* право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;
* виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);
* виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту (свідоцтва), якщо інше не встановлено договором чи законом (стаття 464 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]).

== Припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ==
У разі припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ці об'єкти можуть '''вільно та безоплатно''' використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом.

Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на використання цих об'єктів, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом (стаття 467 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]).

== Право попереднього користувача ==
Будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки (першість у поданні заявки) в інтересах своєї діяльності '''добросовісно''' використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано винахід, корисну модель, промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання (стаття 470 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]).

== Корисні посилання ==
* [https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=5cec6634-7998-42fc-bd4a-06b57a5f4a48&tag=Ob-ktiPravaIntelektualnoiVlasnosti Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України]
* [https://ukrpatent.org/uk Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності"]

== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Захист прав інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Свідоцтво на промисловий зразок]]
* [[Патент на винахід та корисну модель]]

[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Комплексний план просторового розвитку території громади

2025-01-10T09:57:10Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Загальні пложення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n3 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/853-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 р. № 853 "Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 р. № 632 "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території"]
== Загальні пложення ==
24 липня 2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20/ed20220609#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель»], яким внесено зміни до Земельного кодексу України й інших законодавчих актів стосовно планування використання земель. Закон містить певну новелу для українського законодавства, яка пов’язана зі стрімкими змінами й поліпшеннями для розвитку територіальних громад, а саме запровадженням комплексного планування розвитку територій об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ).

'''Комплексний план просторового розвитку території територіальної громади''' – одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та документація із землеустрою, що визначає планувальну організацію, функціональне призначення території, основні принципи і напрями формування єдиної системи громадського обслуговування населення, дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту, охорони земель та інших компонентів навколишнього природного середовища, формування екомережі, охорони і збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n11 п. 5-1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]).
== Правила та зміст розроблення комплексного плану ==
Комплексний план розробляється на всю територію територіальної громади. Комплексний план не розробляється, якщо територія громади включає лише територію населеного пункту.

Комплексний план передбачає узгоджене прийняття рішень щодо цілісного (комплексного) просторового розвитку населених пунктів як єдиної системи розселення і території за їх межами (далі - комплексний план).

Комплексний план розробляється та затверджується з метою забезпечення сталого розвитку територіальної громади з додержанням принципу збалансованості державних, громадських та приватних інтересів та з урахуванням концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади (за наявності).

При реалізації комплексного плану суб’єкти містобудування зобов’язані дотримуватися його положень.

Комплексний план включає планувальні рішення щодо перспективного використання всієї території територіальної громади, а також:

* генеральний план населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади;
* генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, затверджені до прийняття комплексного плану, які відповідно до цієї статті визнані такими, що відповідають вимогам законодавства, узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і підлягають включенню до нього;
* генеральні плани населених пунктів у межах території територіальної громади, необхідність розроблення яких встановлена рішенням про затвердження комплексного плану (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням);
* планувальні рішення генеральних планів інших населених пунктів та детальних планів територій у межах території територіальної громади в обсязі, визначеному Кабінетом Міністрів України;
* детальні плани території у межах території територіальної громади (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням);
* межі функціональних зон усієї території територіальної громади з вимогами до забудови та ландшафтної організації таких зон (плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади розробляються у складі генеральних планів та включаються до складу комплексного плану одночасно із затвердженням відповідних генеральних планів);
* історико-архітектурні опорні плани історичних ареалів населених пунктів, внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/878-2001-%D0%BF/#Text Списку історичних населених місць України] (включаються до складу комплексного плану як невід’ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів).

Генеральні плани населених пунктів у межах території територіальної громади деталізують положення комплексного плану та є його невід’ємними складовими. Детальні плани території у межах території територіальної громади деталізують положення генеральних планів населених пунктів, а щодо територій, на які відповідно до цього Закону генеральні плани не розробляються, - комплексного плану. Детальні плани території одночасно з їх затвердженням стають невід’ємними складовими комплексного плану та/або генерального плану населеного пункту.

Генеральні плани населених пунктів, включення до складу комплексного плану або необхідність розроблення яких не передбачено рішенням про затвердження комплексного плану, не розробляються. Планувальні рішення генеральних планів таких населених пунктів включаються до складу комплексного плану в обсязі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади розробляються у складі генеральних планів таких населених пунктів (згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17?find=1&text=%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D0%BD%D0%B0+%D0%B2%D1%81%D1%8E+%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E#n1886 ст. 16-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"])..

До складу комплексного плану обов’язково включаються планувальні рішення детальних планів територій (у тому числі формування земельних ділянок), на яких планується розміщення:

- за рахунок державного або місцевого бюджету: об’єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства); об’єктів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14/#Text Генеральною схемою планування території України] та схемою планування області; об’єктів, для розташування яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності (якщо розташування таких об’єктів передбачено комплексним планом);

- інших об’єктів, визначених замовником у завданні на проектування (п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17?find=1&text=%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D0%BD%D0%B0+%D0%B2%D1%81%D1%8E+%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E#n1886 ст. 16-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]).

Комплексний план окрім зазначених вимог також повинен містити відомості, передбачені статтею 45-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n1107 Закону України "Про землеустрій"], які включають:

* матеріали топографо-геодезичних вишукувань;
* матеріали погодження відповідно до Земельного кодексу України;
* експлікацію земельних угідь за власниками та користувачами земельних ділянок;
* переліки обмежень у використанні земель та переліки земельних ділянок, щодо яких встановлено обмеження у використанні земель;
* збірний план земельних ділянок, наданих у власність чи користування, та земельних ділянок, не наданих у власність чи користування;

* план розподілу земель за категоріями, власниками і користувачами (форма власності, вид речового права), угіддями з відображенням наявних обмежень (обтяжень).

Детальний план території, крім відомостей, передбачених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", також повинен містити переліки обмежень у використанні земель та переліки земельних ділянок, щодо яких встановлено обмеження у використанні земель.

Комплексний план, генеральний план населеного пункту, детальний план території може також передбачати:

а) формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади, щодо території якої розроблена відповідна документація;

б) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки всіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі.

У разі формування земельної ділянки або внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території також включає:

а) відомості про обчислення площі земельної ділянки;

б) кадастровий план земельної ділянки;

в) матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість);

г) перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання;

д) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель (за наявності).

Межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмеження у використанні земель встановлюються по суходолу і по водному простору.

Під час кадастрових зйомок при розробці комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, які проводяться з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про землі, що передані до 1 січня 2004 року в постійне користування державним та комунальним підприємствам, установам, організаціям або державним та комунальним підприємствам, установам, організаціям, правонаступниками яких вони є, із площ, переданих у постійне користування, виключаються землі (частини земельних ділянок), які раніше вибули з постійного користування, у тому числі внаслідок прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Комплексний план містить просторові дані, метадані та інші елементи, що складають його проектні рішення, і розробляється у формі електронного документа, формат якого визначається Кабінетом Міністрів України. Комплексний план підписують кваліфікованими електронними підписами відповідальні особи, які його розробили, - архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та сертифікований інженер-землевпорядник. У разі якщо у процесі розроблення комплексного плану його проект зазнав змін (після проведення громадського обговорення, експертизи тощо), такі зміни також засвідчуються кваліфікованими електронними підписами відповідальних осіб, які розробили комплексний план.

Візуалізація даних комплексного плану здійснюється за допомогою програмно-апаратних засобів Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру, інших геоінформаційних систем, а також шляхом їх відтворення на паперових та/або інших твердих носіях у вигляді текстових, графічних та інших зручних для візуального сприйняття матеріалів.

Доступ до матеріалів комплексного плану, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, не може обмежуватися. Загальна доступність матеріалів комплексного плану забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування, внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру.

У разі наявності в комплексному плані інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, така інформація подається у вигляді окремого файлу, формат якого визначається Кабінетом Міністрів України, та підписується кваліфікованими електронними підписами відповідальними особами, які розробили комплексний план.
== Розроблення комплексного плану ==
Комплексний план розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої у встановлений у такому рішенні строк:

* визначає у встановленому законодавством порядку розробника комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, встановлює строки розроблення та джерела його фінансування;
* звертається до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури (для громад із центром у містах Києві та Севастополі, обласному центрі, місті обласного значення), щодо визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення комплексного плану;
* повідомляє через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення комплексного плану та визначає порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;
* організовує формування завдання з розроблення комплексного плану шляхом проведення громадського обговорення, якщо не затверджена концепція інтегрованого розвитку території територіальної громади;
* організовує проведення громадського обговорення проекту комплексного плану;
* забезпечує попередній розгляд проекту комплексного плану архітектурно-містобудівною радою відповідного рівня;
* узгоджує проект комплексного плану з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад;
* забезпечує здійснення стратегічної екологічної оцінки;
* подає проект комплексного плану для проведення експертизи містобудівної документації;
* забезпечує погодження відповідних проектних рішень комплексного плану відповідно до Земельного кодексу України;
* подає проект комплексного плану на затвердження сільській, селищній, міській раді;
* протягом п’яти робочих днів з дня затвердження комплексного плану забезпечує внесення до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру відомостей про його об’єкти, що складають проектні рішення.

Розробником комплексного плану може бути суб’єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність" та документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Вихідними даними для розроблення комплексного плану є відомості про:

- об’єкти Державного земельного кадастру;

- об’єкти нерухомого майна (крім земельних ділянок);

- речові права на нерухоме майно (включаючи земельні ділянки);

- обмеження у використанні земель;

- об’єкти лісового фонду;

- території та об’єкти природно-заповідного фонду та інші території екомережі;

- об’єкти Смарагдової мережі;

- об’єкти водного фонду та водно-болотні угіддя;

- мінерально-сировинні ресурси;

- об’єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам’ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території, музеї;

- населення;

- об’єкти виробничого комплексу;

- об’єкти невиробничого комплексу (науково-дослідні та проектні організації, заклади освіти);

- об’єкти соціальної сфери;

- об’єкти цивільного захисту;

- об’єкти інженерної інфраструктури (водопостачання, водовідведення, тепло-, електро-, газопостачання, об’єкти телефонізації, трубопровідного транспорту);

- об’єкти дорожньо-транспортної інфраструктури (залізничні та автомобільні дороги, мостові споруди, підприємства та парк автотранспорту, об’єкти автосервісу, міжселенні транспортні маршрути, авто- та залізничні станції, авто-, залізничні, річкові, морські вокзали, об’єкти повітряного транспорту);

- об’єкти природної і техногенної небезпеки, розташовані на території територіальної громади та суміжних адміністративно-територіальних утворень;

- природно-кліматичні умови;

- стан навколишнього природного середовища (земель, ґрунтів, водного та повітряного простору, інших компонентів довкілля);

- ризик виникнення на території надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;

- розміщення на території територіальної громади об’єктів, визначених Генеральною схемою планування території України, Державною стратегією регіонального розвитку, Стратегією сталого розвитку України;

- положення концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади;

- положення затвердженої містобудівної документації регіонального та місцевого рівнів, що стосуються використання території територіальної громади;

- стратегічні та оперативні цілі, визначені регіональною стратегією розвитку, що поширюються на територію територіальної громади, стратегію розвитку громади;

- прогнози та програми економічного і соціального розвитку, галузей економіки, прийняті на державному, обласному, районному та місцевому рівнях, що поширюються на територію територіальної громади;

- стратегії, програми та плани у сфері охорони навколишнього природного середовища і сталого використання земель, ґрунтів, вод, лісів та інших природних ресурсів, формування екомережі;

- плани управління річковими басейнами;

- положення схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць та проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо впорядкування територій для містобудівних потреб, планів земельно-господарського устрою, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів у межах території територіальної громади, затверджені до прийняття комплексного плану.

Склад та джерела отримання зазначених відомостей визначаються Кабінетом Міністрів України. Замовник та розробник комплексного плану мають право на їх безоплатне отримання від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій у наявній (цифровій, текстовій, графічній та іншій) формі.

Комплексний план підлягає експертизі містобудівної документації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Комплексний план підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Комплексний план розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом трьох місяців з дня його подання.
== Проектні рішення комплексного плану ==
Проектні рішення комплексного плану щодо перспективного використання території територіальної громади формуються з урахуванням:

- вимог законодавчих актів та інших обов’язкових до виконання нормативних документів щодо використання та охорони територій;

- вихідних даних;

- концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади (за наявності), що формується у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Проектні рішення комплексного плану включають відомості про:

- визначення складу угідь;

- віднесення земель до відповідних категорій;

- межі та правові режими всіх режимоутворюючих об’єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту комплексного плану (у тому числі межі та правові режими територій і об’єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду, прибережних захисних смуг, водоохоронних зон, пляжних зон, інших охоронних зон);

- межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць, внесених до Списку історичних населених місць України (можуть включатися при затвердженні генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель);

- положення концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади;

- розрахунок потреб у будівництві об’єктів житлової нерухомості, у тому числі соціального житла, об’єктів громадського обслуговування, комунальної та інженерно-транспортної інфраструктури;

- перспективну функціонально-планувальну структуру;

- параметри демографічного, економічного, екологічного, соціального і територіального розвитку територіальної громади;

- параметри територіального розвитку населених пунктів;

- створення центрів обслуговування, інженерно-транспортної інфраструктури та дорожньої мережі з метою формування повноцінного життєвого середовища;

- визначення територій, на яких передбачено здійснення заходів перспективного (довгострокового) та першочергового (короткострокового і середньострокового) будівництва та благоустрою;

- встановлення правового режиму використання територій;

- формування мережі закладів освіти, охорони здоров’я з дотриманням нормативних відстаней;

- землі (території) загального користування;

- межі територій, необхідних для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;

- території для заповідання, заліснення, ренатуралізації та відновлення торфовищ, водно-болотних, лучних, степових та інших цінних природних екосистем;

- земельні ділянки для передачі у комунальну власність;

- землі (території) для безоплатної передачі у власність земельних ділянок державної та комунальної власності;

- землі (території) для продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них на земельних торгах;

- землі (території) для продажу або передачі у користування земельних ділянок державної, комунальної власності без проведення земельних торгів;

- звіт про стратегічну екологічну оцінку (розділ "Охорона навколишнього природного середовища");

- ландшафтне планування;

- заходи з охорони навколишнього природного середовища (земель, вод, лісів та інших природних ресурсів), формування екомережі та виконання затверджених Кабінетом Міністрів України планів управління річковими басейнами;

- заходи з інженерної підготовки та захисту територій;

- заходи щодо збереження та охорони нерухомих пам’яток культурної спадщини, захисту традиційного середовища.
== Затвердження комплексного плану ==
Рішення про затвердження комплексного плану повинно містити відомості про:

- генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, затверджені до прийняття комплексного плану, які відповідно до цієї статті визнані такими, що відповідають вимогам законодавства, узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і включені до нього;

- генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, які відповідно до цієї статті визнані такими, що не відповідають вимогам законодавства та/або не узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і втрачають чинність одночасно з набранням чинності комплексним планом;

- назви населених пунктів, генеральний план або планувальні рішення яких розроблені у складі комплексного плану та набирають чинності одночасно з набранням чинності комплексним планом;

- назви населених пунктів, щодо яких встановлена необхідність розроблення генеральних планів;

- опис меж територій у межах території територіальної громади, детальні плани яких розроблені у складі комплексного плану та набирають чинності одночасно з комплексним планом.

У разі якщо рішенням про затвердження комплексного плану встановлена необхідність розроблення генерального плану населеного пункту, комплексний план повинен містити межі функціональних зон у такому населеному пункті та інші складові плану зонування території такого населеного пункту в обсязі, визначеному Кабінетом Міністрів України. До затвердження генеральних планів таких населених пунктів функціональне призначення територій у їх межах визначається відповідно до комплексного плану.

Після затвердження комплексного плану відомості про такі земельні ділянки підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.

Строк дії комплексного плану - не обмежений (згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/conv#n1886 п. 16 ст. 16-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]).

У разі затвердження у встановленому Законом порядку комплексного плану не розробляються:

- схема землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці на територію відповідної територіальної громади;

- проект землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів відповідної територіальної громади;

- плани земельно-господарського устрою території населених пунктів відповідної територіальної громади;

- проекти землеустрою щодо впорядкування територій для містобудівних потреб (для територій, на які затверджено детальні плани території, або для яких комплексний план містить планувальні рішення детальних планів територій);

- проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів (щодо обмежень у використанні земель, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру на підставі цього комплексного плану).
=== Зміни до комплексного плану ===
Зміни до комплексного плану можуть вноситися за результатами містобудівного моніторингу, але не частіше одного разу на рік.

Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про землеустрій" для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану.

У разі виникнення державної необхідності рішення про розроблення змін до комплексного плану приймається за ініціативою Кабінету Міністрів України, який у такому разі забезпечує фінансування розроблення таких змін.
== Умови та порядок отримання субвенції на розроблення комплексних планів ==
Субвенція спрямовується на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад.

Не допускається спрямування субвенції на погашення штрафних санкцій, що нараховуються за порушення умов договорів.

Умовами надання субвенції є:

1) прийняття відповідною сільською, селищною, міською радою або військово-цивільною адміністрацією населеного пункту в разі її утворення рішення щодо розроблення комплексного плану;

2) затвердження у встановленому порядку завдання на розроблення комплексного плану;

3) наявність актуалізованої картографічної основи в цифровій формі у державній геодезичній системі координат УСК-2000 для розроблення комплексного плану згідно із завданням на його розроблення;

4) співфінансування з місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством, послуг з розроблення комплексного плану в обсязі, що перевищує розрахований згідно з пунктом 9 цих Порядку та умов граничний розмір субвенції відповідного бюджету місцевого самоврядування (якщо вартість послуг з розроблення комплексного плану перевищує граничний розмір субвенції відповідного бюджету місцевого самоврядування);

5) забезпечення фінансування послуг з експертизи містобудівної документації комплексного плану за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад або військово-цивільні адміністрації населених пунктів у разі їх утворення подають облдержадміністраціям заяви про надання субвенції, в яких зазначається:

1) найменування територіальної громади;

2) площа території територіальної громади;

3) чисельність територіальної громади;

4) кількість населених пунктів, територія яких входить до складу території територіальної громади;

5) назва населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади, його площа та чисельність населення;

6) назви інших населених пунктів, територія яких входить до складу території територіальної громади, їх площа та чисельність населення;

7) вартість послуг з розроблення комплексного плану;

8) строк розроблення комплексного плану;

9) інформація щодо наявності актуалізованої картографічної основи в цифровій формі у державній геодезичній системі координат УСК-2000 для розроблення комплексного плану.

До заяви додаються:

- копія рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або військово-цивільної адміністрації населеного пункту в разі її утворення щодо розроблення комплексного плану;

- копія затвердженого у встановленому порядку завдання на розроблення комплексного плану;

- розрахунок вартості послуг з розроблення комплексного плану;

- гарантійний лист щодо забезпечення співфінансування з місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, вартості послуг з розроблення комплексного плану в обсязі, що перевищує граничний розмір субвенції відповідного бюджету місцевого самоврядування (якщо вартість послуг з розроблення комплексного плану перевищує граничний розмір субвенції відповідного бюджету місцевого самоврядування);

- гарантійний лист щодо забезпечення фінансування послуг з експертизи містобудівної документації комплексного плану за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, або відповідне рішення сільської, селищної, міської ради.<blockquote>Громади, які планують звертатися за отриманням субвенції або розробляти комплексні плани можуть використовувати [https://decentralization.gov.ua/news/13842 зразки технічних завдань, які розроблені TОВ «БломІнфо-Юкрейн» в рамках реалізації пілотних проектів з розробки комплексних планів територій Пісочинської та Роганської територіальних громад Харківської області.] </blockquote><blockquote>Картосхему кожної територіальної громади можна переглянути або безоплатно завантажити в новому розділі [https://atu.decentralization.gov.ua/#maps «Карти тегромад» у розділі Новий АТУ.] Всі карти готові до друку в оригінальному масштабі (від 1 : 5 000 до 1 : 125 000) двох форматів: PDF та JPEG. Масштаб кожної картосхеми у форматі PDF є лінійний і підібраний таким чим, щоб кожна територіальна громада мала змогу роздрукувати карту своєї громади розміром А1. Також для використання картосхем у презентаціях тергромад, сайтах, документах, тощо підготовлена растрова картосхема у форматі JPEG, яка має значно менший розмір файлу.</blockquote>
== Формат електронних документів комплексного плану ==
1) комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території (далі — документація) розробляється у формі електронного документа, що створюється у вигляді пакета файлів у форматах:

баз геоданих, що передаються у форматі File Geodatabase (GDB) або JavaScript Object Notation (GeoJSON) та у яких міститься повний набір просторових даних та метаданих документації (База геоданих містобудівної документації на місцевому рівні) згідно із структурою, що визначається Міністерством розвитку громад та територій;

eXtensible Markup Language (XML), у яких міститься набір відомостей, які відповідно до законодавства підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, вимоги до змісту, структури і технічних характеристик якого встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051;

Adobe Portable Document Format (PDF), у яких містяться текстові, табличні та графічні матеріали документації.

Пакети файлів створюються у форматі Lempel Ziv Welch (ZIP).

Формат електронного документа, визначений для створення містобудівної документації на місцевому рівні, розповсюджується також на історико-архітектурний опорний план населеного пункту, який розробляється для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, а також на всі інші матеріали, що включаються до складу комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території як окремі розділи;

2) текстові, табличні та графічні матеріали документації у форматі Adobe Portable Document Format (PDF) повинні відповідати таким вимогам:

- бути повнокольоровими;

- роздільна здатність цифрових зображень повинна становити не менше 150 точок на дюйм;

- графічні матеріали зберігаються в окремих файлах в машиночитаному форматі;

- графічні матеріали, що можуть бути відображені у векторній формі, створюються у векторній формі з можливістю пошарового перегляду;

- текстові та табличні матеріали, які в оригіналі створені в паперовому вигляді, містять підписи та/або засвідчені печаткою, зберігаються як скановані повнокольорові зображення;

- усі шрифти, що використовуються, повинні бути вбудовані у файл;

- файли текстових документів повинні мати структуровану форму, зміст і посилання, що пов’язані з елементами структури, та забезпечувати копіювання тексту;

- якість матеріалів повинна забезпечувати розбірливе читання їх змісту;

3) у разі, коли документація містить матеріали з інформацією, яка відповідно до закону належить до інформації з обмеженим доступом, зазначені матеріали створюються у формі окремого електронного документа у форматах, що визначені підпунктом 1 цього пункту.

У разі коли документація містить матеріали з інформацією, яка належить до інформації з обмеженим доступом, у складі текстових документів надається перелік такої інформації з посиланням на нормативно-правові акти, що встановлюють такі обмеження.

Поводження з матеріальними носіями, на яких розміщені електронні документи, що містять інформацію, яка відповідно до закону належить до інформації з обмеженим доступом, здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Законів України “Про державну таємницю”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах]”, а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/736-2016-%D0%BF#Text Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736] .
[[ Категорія: Земельне право ]]
[[ Категорія: Житлове право ]]

Придбання, зберігання, перевезення, облік і використання вибухових матеріалів

2024-12-11T12:58:43Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Визначення терміну та здійснення маркування */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1127-13#Text Правила безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12.06.2013 № 355]

== Визначення терміну та здійснення маркування ==

'''Термін вибухові матеріали''' (ВМ) об'єднує в собі два терміни - вибухові речовини (ВР) та засоби ініціювання (ЗІ).

Вибухові речовини - це хімічні сполуки чи суміші, здатні під впливом зовнішнього імпульсу до самопоширення з великою швидкістю хімічної реакції із утворенням газоподібних продуктів та виділенням тепла. До них належать амоніти, амонали, тротил, вибухові напівпродукти утилізації - порохи тощо.

'''Засоби ініціювання''' - зовнішні джерела імпульсу для здійснення вибуху (електродетонатори, капсуль-детонатори, вогнепровідний та детонаційний шнури тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n579 пункт 13.1 глави 13 розділу ІІІ Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622] (далі - Інструкція).

Усі вибухові матеріали повинні бути промарковані в умовах виробника, підприємства-споживача та містити особисту позначку майстра-підривника під час їх видавання останнім зі складу ВМ для проведення вибухових робіт.

Керівники підприємств у триденний термін після проведення маркування чи його оновлення зобов'язані надавати інформацію про вище згадане до територіальних органів поліції.

== Придбання вибухових матеріалів ==

Підставою для видачі дозволів на придбання вибухових матеріалів підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють вибухові роботи та виготовляють вибухові речовини, є клопотання керівників цих організацій, до яких додаються:

* свідоцтво (дозвіл) Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці) на придбання вибухових матеріалів та ведення підривних робіт чи виготовлення вибухових речовин;
* акт про придатність приміщення, де зберігатимуться вибухові матеріали, який складається комісією з представників органу поліції, пожежного нагляду, Держпраці та зацікавленої організації;
* платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг, пов'язаних із видачею дозволів на придбання чи виготовлення вибухових речовин.

== Зберігання вибухових матеріалів ==

Вибухові матеріали мають зберігатися в призначених для цієї мети приміщеннях і місцях (далі - місця зберігання ВМ), які відповідають встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0546-07#Text НПАОП 0.00-7.08-07] вимогам. При цьому дозволяється зберігання вибухових матеріалів на спеціально призначених для цього складах Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях на підставі укладених з командуванням військових частин договорів за умови дотримання на цих об'єктах вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1127-13#Text Правил безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12.06.2013 № 355], та цієї Інструкції, а також забезпечення доступу і контролю органів поліції та Держпраці. Організація зберігання ВМ повинна виключати їх втрату, а умови зберігання - псування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n593 пункт 15.1 глави 15 розділу ІІІ Інструкції] ).

== Приймання, відпускання і облік вибухових матеріалів ==

Підприємство зобов'язане вести облік надходжень і витрат вибухових матеріалів на складах ВМ у книзі обліку надходжень і витрат вибухових матеріалів, а на складах і в роздавальних камерах, з яких відбувається видавання вибухових матеріалів підривникам і приймання від них решток ВМ, - у книзі видачі і повернення вибухових матеріалів.

Книги, які ведуться завідуючими складами і роздавальниками, мають бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою або пломбою органу Держпраці.

== Організація і порядок охорони складів вибухових матеріалів ==

Склад постів, їх кількість і дислокація, а також порядок організації охорони стосовно конкретних умов визначаються керівниками підприємств спільно з територіальними підрозділами поліції і Службою безпеки України.

''Охорона складів здійснюється для:''

* забезпечення пропускного режиму
* контролю за ввезенням і вивезенням вибухових матеріалів;
* своєчасного запобігання нападам на об'єкт
* своєчасного запобігання спробам розкрадання
* для вжиття заходів у разі стихійного лиха.

== Перевезення вибухових матеріалів ==

Перевезення територією України вибухових матеріалів здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами (підрозділами) поліції, на перевезення територією України вибухових матеріалів, а також на придбання вибухових матеріалів або, у відповідних випадках, дозволу на право проведення вибухових робіт (робіт з вибуховими матеріалами). Охорона вибухових матеріалів під час перевезень територією України здійснюється працівниками підрозділів поліції охорони Національної поліції України або відомчої воєнізованої охорони, які озброюються вогнепальною зброєю. У разі охорони вибухових матеріалів відомчою воєнізованою охороною в дозволі на перевезення територією України ВМ зазначаються особи, що охороняють вантаж у дорозі, а також дані про зброю. Без дозволу органів (підрозділів) поліції здійснюється:

* перевезення територією України вибухових речовин, засобів ініціювання, прострільних і підривних апаратів централізовано залізничним та водним транспортом із заводів-виготовлювачів на склади ВМ за дозволами на зберігання вибухових матеріалів;
* з одного складу на інший одного підприємства в межах області (міста) за нарядами-накладними та до місць проведення підривних робіт (використання або випробування ВМ) - за нарядами-путівками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n859 пункт 18.1 глави 18 розділу ІІІ Інструкції] )
Для оформлення дозволу на перевезення через митний кордон України вибухових матеріалів та їх компонентів у режимі транзиту через територію України до УП ЦОУП також подається завірена копія висновку Державної служби експортного контролю України щодо можливості здійснення зазначеної міжнародної передачі, наведеного в додатку 2 до Інструкції про порядок оформлення і використання дозвільних документів у галузі державного експортного контролю, затвердженої наказом Державної служби експортного контролю України від 29 листопада 2004 року № 355, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2004 року за № 1576/10175. На підставі Рішення про надання дозволу на перевезення через митний кордон України вибухових матеріалів та їх компонентів у режимі транзиту через територію України формується Витяг з ЄРЗ про наявність дозволу на перевезення через митний кордон Україн.
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Право на отримання дозволу на зброю

2024-12-11T07:37:55Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Хто має право на отримання дозволу на різного виду зброї */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 "Про затвердженя Положення про дозвільну систему"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/706-93-%D0%BF#Text Постанова від 7 вересня 1993 року № 706 "Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2000 року № 379 "Про затвердження Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, народними депутатами України, членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцями, крім тих, які проходять строкову військову службу, державними службовцями та журналістами"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2022 № 170 "Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказом МВС України від 01.03.2022 № 170 "Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану"] врегульовано порядок надання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану.

'''''Цей порядок стосується лише мисливської зброї.'''''

Травматичну зброю відповідно до цього порядку отримати не вийде, для цієї категорії зброї зберігаються вимоги щодо необхідної наявності спеціального статусу.

'''''НАГОЛОШУЄМО!''''' Що процедура отримання дозволу за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text наказом № 170] є тимчасовим заходом, а відповідно діє лише на період воєнного стану та є альтернативою загальному порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text наказом № 622].
|}
== Хто має право на отримання дозволу на різного виду зброї ==
Дозвіл на придбання пристроїв травматичної дії отримують особи з '''21-річного віку''' згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00#Text Тимчасовою інструкцією про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2000 року № 379]
* працівники суду, правоохоронних органів та їх близькі родичі (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3781-12#n14 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів");]
* особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#n11 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"]);
* народні депутати України (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#n22 Закону України "Про статус народного депутата України"]);
* члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1835-14#n93 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону"]),
* військовослужбовці, крім тих, які проходять строкову військову службу (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n31 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]);
* державні службовці (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3723-12#o29 Закону України "Про державну службу"]);
* журналісти (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#n113 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"]).

Правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України або особи, які мають посвідку на постійне проживання, які досягли '''21-річного віку,''' мисливської нарізної зброї та основних частин до неї - '''25-річного віку''', холодної, охолощеної та пневматичної зброї та основних частин до неї - '''18-річного віку'''. Кількість зброї, яку може мати громадянин України або особи, які мають посвідку на постійне проживання, не обмежена, однак за умови забезпечення їх належного зберігання. (пункт 12.1 глави 12 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n453 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 (далі - Інструкція)].
== Право підприємст, установ та організацій на зброю ==
'''Вогнепальна, пневматична та холодна зброя і бойові припаси до неї, пристрої та патрони до них міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Національним банком України, підприємствами, установами, організаціями можуть придбаватися для:'''
* озброєння особового складу охорони, а також окремих осіб, яким за родом служби законом дозволено носіння вогнепальної зброї, пневматичної та холодної зброї, пристроїв;
*науково-дослідних потреб;
* навчальних потреб (забезпечення допризовної військової і спеціальної підготовки);
* спортивних потреб;
* промислового та любительського полювання;
* захисту життя, здоров'я та майна громадян;
* використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановках, циркових виставах;
* експонування в музеях та виставках;
* колекціонування;
* нагородження (пункт 9.1 глави 9 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n281 Інструкції]).
== Види зброї, якою можуть володіти громадяни України ==
За відсутності будь-яких дозволів, особи, які досягли '''18 років''', можуть володіти пневматичною зброєю калібром менше 4,5 міліметрів і швидкістю польоту кулі нижче 100 метрів в секунду, револьверами та пістолетами під патрон Флобера, ножами побутового призначення, а також газовими балончиками (крім тих, які використовуються співробітниками правоохоронних органів) (п.2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D1%96%D0%B4+%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD+%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B0#n11 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 "Про затвердженя Положення про дозвільну систему"]). Обіг вказаної категорії засобів самооборони не регулюється законодавством України.

Разом з цим, громадяни України також можуть законно бути власниками вогнепальної, травматичної, холодної та газової зброї за умови попереднього отримання відповідного дозволу.
== Хто не має права на отримання дозволу ==
Органи поліції не мають права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі:
* наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов'язків та володіння зброєю;
* наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, неусунення виявлених раніше порушень вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції] щодо зберігання, перевезення, використання раніше придбаної зброї, пристроїв, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, вчинення домашнього насильства, що підтверджується документально;
* наявності вмотивованої постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
* надходження від уповноваженого органу до уповноваженого підрозділу із контролю за обігом зброї центрального органу управління поліцією, уповноваженого підрозділу з контролю за обігом зброї та дозвільної системи головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через невстановлення її місцезнаходження;
* наявності в особи [[Судимість. Правові наслідки судимості|судимості]] за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;
* відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;
* відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв (пункт 5.1 глави 5 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]).
== Документи, які необхідні для отримання дозволу ==
Для отримання в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадяни подають відповідну '''заяву''' ''(на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника)''.

До заяви подаються наступні документи:
* заповнена картка-заява (додаток 14 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]);
* медична довідка (крім охолощеної зброї);
* довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);
* платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;
* копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання) (пункт 12.2 глави 12 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]);
*документ, що підтверджує фактичне місце проживання громадянина (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо) (якщо фактичне проживання громадянина інше, ніж зазначене в паспорті).
Крім того, для оформлення документів потрібні 4 фотокартки розміром 3Х4 см, а для отримання дозволу на носіння та зберігання зброї - '''договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності''' власника зброї, крім охолощеної зброї.

Якщо громадянин, який звертається до органу поліції для оформлення дозволу на придбання зброї, пристрою, вже має у власності чи у користуванні зброю, пристрій, він надає копію дозволу на зберігання цієї зброї, пристрою, а документи (довідки), які були подані при отриманні дозволу на придбання, зберігання (перереєстрації), є дійсними, повторно не оформляються, власник подає їх копії.
== Куди звернутися ==
[[Файл:Єдиний_реєстр_зброї.jpeg|праворуч|775x775px]]
Видачу дозволів на придбання зброї, її реєстрацію та перереєстрацію здійснюють органи поліції.
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 23 червня 2023 року в Україні працює '''Єдиний реєстр зброї''' (ЄРЗ)- ) – інформаційно-телекомунікаційна система, яка є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ, що призначена для автоматизації обліку процесів обігу зброї до рівня стандартів операційних процедур та автоматизованого робочого місця користувача, забезпечує формування, зберігання, спільне використання і верифікацію інформації про права в сфері обігу зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, які мають ідентифікаційні номери та вибухових матеріалів, об'єкти та суб'єкти цих прав.
|}
ЄРЗ передбачає отримання послуг шляхом подачі документів через «Єдине вікно громадянина», в режимі онлайн можна отримати відповідні дозвільні документи, які необхідні для оформлення зброї, зокрема і довідку про несудимість.

Подача документів на отримання дозволу на зброю через [https://services.mvs.gov.ua/ «Єдине вікно громадянина»]:

* авторизуватися
* оформити заявку
* прикріпити пакет необхідних документів
* додати сканкопії
* завірити копії електронним підписом
* надіслати заявку

==Строк дії дозволів:==
* на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, які видаються на ім'я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам - '''3 роки''';
*на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин - '''до 3 місяців''';
*на придбання вибухових матеріалів - '''до 6 місяців''' (пункт 2.3 глави 2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n84 Інструкції]).
==Порядок отримання дозволу на зброю ==
⇒ Звернутись до працівників дозвільної системи відповідного органу поліції та замовити [[Отримання витягу про відсутність або наявність судимості|довідку про відсутність судимості]]. При цьому, з`ясувати перелік та контакти організацій які проводять курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею.

⇒ Записатись на курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею. За результатами проходження курсів та здачі іспиту видається відповідна '''довідка'''. Для підготовки до іспиту варто ознайомитись з методичним посібником.

⇒ Отримати в наркологічному диспансері '''сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду,''' а в психоневрологічному диспансері – '''медичну довідку про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів'''.

⇒ В лікарні за місцем проживання або у платному медичному закладі пройти медичний огляд та отримати '''медичну довідку''' для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи. При цьому, для отримання такої довідки необхідно надати дві фотокартки розміром 3Х4 см.

⇒ Укласти в будь-якій страховій компанії '''договір обов'язкового страхування цивільної відповідальност'''і для власників зброї.

⇒ Придбати '''металевий ящик або сейф''', які встановити за місцем проживання. Металевий ящик краще надійно прикріпити до підлоги або стіни (для працівників правоохоронних органів, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], кріпити металевий ящик для зберігання зброї до стіни або підлоги – обов'язково).

⇒ Для прискорення отримання дозволу на придбання зброї, звернутись до дільничного інспектора поліції за місцем проживання і попросити провести спеціальну перевірку за місцем проживання. В ході перевірки інспектор перевіряє наявність металевого ящика для зберігання зброї та його відповідність вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], збирає дані про поведінку особи в побуті та за місцем проживання.

⇒ За результатами перевірки дільничний інспектор складає відповідний '''рапорт''', який направляє до відповідної дозвільної системи або видає на руки громадянину.

⇒ Через банківську установу оплатити вартість послуг дозвільної системи з надання відповідного дозволу та зберегти відповідну '''квитанцію'''.

⇒ З'явитись з усіма зібраними документами, їх копіями та двома фотокартками до дозвільної системи у часи прийому та подати заяву про надання дозволу на придбання зброї.

⇒ Отримати дозвіл на придбання зброї, придбати на підставі дозволу зброю та протягом десяти днів з'явитись до дозвільної системи для реєстрації зброї і отримання дозволу на її носіння і зберігання.

'''''Для отримання дозволу на носіння і зберігання зброї, відповідно до пункт 12.2 глави 12 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], необхідно подати відповідну заяву, до якої додаються:'''''
#фотокартки;
#дублікат дозволу на придбання зброї з відміткою магазину про продаж зброї;
#платіжний документ про оплату відповідної послуги дозвільної системи;
#копія договору страхування цивільної відповідальності.
==Порядок отримання дозволу на зброю в умовах воєнного стану==
'''''Видача уповноваженими підрозділами Національної поліції України громадянам дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї (далі - мисливська зброя) та набоїв до неї здійснюється за поданою на ім’я керівника органу поліції за місцем проживання (перебування) заявника письмовою заявою про видачу дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї (далі - заява) за наявності документу, що посвідчує особу.'''''

До заяви додаються:
*копії сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
за наявності
*копія військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу,
*копія посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, служби цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України,
*або копія посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку, або копія дозволу на зброю.
Дозволи на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї оформляються, переоформляються після проведення за можливості органами поліції у встановленому порядку перевірок, '''''тривалість''''' яких '''''не повинна перевищувати двох днів''''', щодо '''''відсутності таких обставин:'''''
*наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку (притягнення два чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП);
*систематичне порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 637/3077] , щодо зберігання, перевезення, використання раніше придбаної зброї, пристроїв (притягнення два чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за статтями 174, 190, 191, 193, 194, 195 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
*керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за частинами другою, третьою статті 130 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
*незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності два чи більше разів за статтею 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
*вчинення домашнього насильства (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
*наявність інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через не встановлення її місцезнаходження;
* наявності в особи судимості за тяжкий злочин, особливо тяжкий злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;
*протягом року з дня набрання законної сили рішенням суду, про конфіскацію чи оплатне вилучення зброї.
Дозвіл на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї уповноваженими підрозділами Національної поліції України видається на '''''строк дії правового режиму воєнного стану.''''' Уповноваженими підрозділами Національної поліції України здійснюється анулювання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї у разі встановлення обставин, зазначених в підпункті 2 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказу].

Уповноваженими підрозділами Національної поліції України здійснюється прийняття та облік вогнепальної зброї, які громадяни зобов’язані здати до органів поліції '''''не пізніше 10 днів''''' після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні. Отримана у визначеному цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text наказом] порядку вогнепальна зброя '''''не пізніше 10 днів''''' після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні може бути оформлена за наявності підстав та з дотриманням умов, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкцією], або реалізована у встановленому порядку.
== Дивись також==
*[[Видача дозволу на зберігання та носіння (реєстрація, перереєстрація) мисливської, холодної, пневматичної зброї, інших предметів]]
*[[Придбання, зберігання, носіння та перевезення мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї та бойових припасів до неї]]
*[[Вогнепальна зброя, як об'єкт спільної сумісної власності подружжя]]
*[[Участь цивільних осіб у захисті України]]
*[[Кримінальна відповідальність за злочини, пов'язані з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Обмеження прав на землю

2024-11-14T11:56:14Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Державна реєстрація обмеження у використанні земель, набрання чинності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051б-2012-п#Text Додатки (2-57) до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051]
== Загальні положення ==
Законодавством закріплено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n244 (частина перша статті 18 Земельного кодексу України] (далі - ЗК України).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Тобто кожній категорії земель притаманні свої особливості щодо її користування, що у свою чергу обмежує право на користування нею виключно тільки до її цільового призначення.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n244 (стаття 19 Земельного кодексу України)]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4292 частини четвертої статті 41 Конституції України] зазначено, що право приватної власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений його, а у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 частині третій статті 13 Конституції України] зазначено, що власність зобов'язує і що вона не повинна використовуватися на шкоду людині та суспільству. А також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4292 частини сьомої статті 41 Конституції України] використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію й природні якості землі.

Поняття обтяження закріплюється у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n5 Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]" (далі - Закон) у якому йдеться, що '''обтяження''' - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n928 статті 110 ЗК України] :

● '''обмеження''' прав на землю може бути встановлено на використання власником земельної ділянки або її частини;

● '''обтяжено''' правами інших осіб може бути право власності на земельну ділянку.

Під обмеженням прав на земельну ділянку слід розуміти покладений обов’язок на власника чи землекористувача земельної ділянки утримуватись від певних дій щодо даної земельної ділянки, а обтяження земельної ділянки – це обов’язок вчинити певні дії.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.
|-
| '''Важливо!!!''' Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
|}
== Обмеження у користувані ==
Законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель:

а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;

б) заборона на провадження окремих видів діяльності;

в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту;

г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;

ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;

д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку;

е) обов’язок щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг.

Містобудівною документацією на місцевому рівні також встановлюються гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд, максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону), мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України (обмеження у використанні земель у сфері забудови). Обмеження у використанні земель у сфері забудови, що встановлюються певним видом містобудівної документації на місцевому рівні, визначаються Порядком розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та вносяться до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n937 частина друга статті 111 ЗК України]).
== Державна реєстрація обмеження у використанні земель, набрання чинності ==
Обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в [https://land.gov.ua/ Державному земельному кадастрі] у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені. (п. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n937 частини другої статті 111 ЗК України]).

Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), містобудівній документації, робочому проекті землеустрою. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру (п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n937 статті 111 ЗК України]).
== Порядок реєстрації обмежень на землю ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051] (далі – Порядок) визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=101#w1_1 пункту 101 Порядку] для державної реєстрації обмеження у використанні земель (змін до нього) Державному кадастровому реєстраторові подаються:
* заява про державну реєстрацію обмеження у використанні земель за формою заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n177 додатком 12 Порядку];
* документація із землеустрою, інші документи, які згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=102#w1_1 пунктом 102 Порядку] є підставою для виникнення, зміни та припинення обмеження у використанні земель;
* електронний документ.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=102#w1_1 пунктом 102 Порядку] до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про обмеження у використанні земель, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=23.+%D0%94%D0%BE#w1_5 пункті 23 Порядку], на підставі:
* схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
* комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій;
* проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
* проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
* проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* іншої документації із землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n203 статті 25 Закону України "Про землеустрій"];
* договору;
* рішення суду;
* матеріалів, за якими відповідно до законодавства, що діяло на момент їх розроблення, здійснювалося встановлення обмежень у використанні земель, визначених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закону України “Про охорону культурної спадщини”] і встановлених частиною сьомою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n413 статті 47 Закону України “Про землеустрій”] до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#Text Законом України від 28 квітня 2021 р. № 1423-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”].
* у разі коли з таких матеріалів неможливо встановити дійсні межі зазначених обмежень, такі відомості вносяться до Державного земельного кадастру на підставі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Законом України “Про охорону культурної спадщини”], а до її розроблення - технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=104#w1_1 Пунктом 104 Порядку] визначено, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, здійснюється:
* у процесі державної реєстрації земельних ділянок та внесення змін до відомостей про них відповідно до пунктів 107-134 Порядку;
* на підставі заяви органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру згідно з додатком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n177 12 до Порядку], до якої додаються:
*# документи, які згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF/ed20230704#Text пунктом 102 цього Порядку] є підставою для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про такі обмеження;
*# електронний документ.
Відомості про обмеження у використанні земель у сфері забудови, передбачені Класифікацією обмежень у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 року № 654], що встановлені до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#Text Законом України від 17 червня 2020 року № 711-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель"] у затвердженій містобудівній документації на місцевому рівні, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі такої документації.

'''''Звернення стягнення або накладення арешту приватним (державним) виконавцем на право оренди земельної ділянки орендаря є незаконним, за виключенням випадків, передбачених законом або договором.''''''
=== Інформація про обмеження у використанні земель, які вносяться до державного земельного кадастру ===
До Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про обмеження у використанні земель:
* назва та код, обліковий номер обмеження (в цілому і за окремими контурами) згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0+%D1%82%D0%B0+%D0%BA%D0%BE%D0%B4%2C+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9+%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80#w1_1 додатками 2 і 6 та пунктами 28 і 30-1] Порядку;
* контури обмеження з координатами їх поворотних точок та довжиною;
* площа обмеження (в цілому і за окремими контурами);
* перелік заборонених видів діяльності та обов'язків щодо вчинення певних дій з посиланням на нормативно-правові акти, згідно з якими встановлено обмеження, строк дії обмеження;
* опис режимоутворюючого об'єкта (за його наявності):
** найменування;
** контури меж режимоутворюючого об'єкта з координатами поворотних точок та довжиною;
** контур межі режимоутворюючого об’єкта, від якого встановлюється обмеження у використанні земель;
** відстань від контуру режимоутворюючого об’єкта, на яку встановлюється обмеження у використанні земель;
** площа (в цілому і за окремими контурами);
** характеристики, що обумовлюють встановлення обмеження;
* інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження (назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, за якою встановлено обмеження, найменування органу, що його прийняв, дата, з якої діє обмеження), електронні копії таких документів (пункт 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n18 Порядку]).
== Обтяження прав на землю ==
Обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження.

Наприклад: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB+%D0%A5#w1_18 у розділі Х "Перехідні положення" ЗК України] до 1 січня 2024 року встановлено, що загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати ста гектарів. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до встановлення такого обмеження.
=== Державна реєстрація та набрання чиності ===
Обтяження прав на земельні ділянки (крім обтяжень, безпосередньо встановлених законом) підлягають [[Реєстрація права власності на земельну ділянку|державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно]] у порядку, встановленому законом.
== Обтяження, що підлягають державній реєстрації ==
Державній реєстрації прав підлягають:
* право власності та [[право довірчої власності]] як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;
* речові права на нерухоме майно, похідні від права власності:
** [[Право земельного сервітуту|право користування (сервітут)]];
** [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)|право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)]];
** [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)|право забудови земельної ділянки (суперфіцій)]];
** право господарського відання;
** право оперативного управління;
** право постійного користування та [[Договір оренди земельної ділянки|право оренди (суборенди) земельної ділянки]];
** право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;
** право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань);
** інші речові права відповідно до закону;
* обтяження речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва:
** заборона відчуження та/або користування;
** [[Порядок накладення арешту на землі сільськогосподарського призначення|арешт]];
** [[Договір іпотеки|іпотека]];
** вимога [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріального посвідчення договору]], предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна;
** [[Податкова застава: зміст, підстави виникнення, порядок застосування|податкова застава]], предметом якої є нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;
** інші обтяження відповідно до закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n64 (стаття 4 Закону]).
У разі визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб’єкта управління об’єктами державної власності, зміни правонабувача речового права, похідного від права власності, строку дії такого речового права, а також зміни обтяжувача, особи, в інтересах якої встановлено обтяження речових прав, чи зміни умов обтяження проводиться державна реєстрація таких змін, при цьому дата та час державної реєстрації речових прав, обтяжень речових прав залишаються незмінними.
== Отримання довідки про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку ==
[[Файл:Dovidka.jpg|міні|довідка]]
Довідка про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку - документ, який видається територіальним управлінням Держземагентства для здійснення різних операцій із земельною ділянкою (наприклад, для продажу, дарування, застави або прийняття спадщини).

Довідка про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку є обов’язковою для укладення нотаріальних договорів, і нотаріус без даної довідки не зможе провести відповідну угоду.
=== Строк дії ===
Строк дії довідки про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку становить 1 рік. Цей документ необхідний для здійснення будь-яких операцій з земельною ділянкою. Крім того, ще буде потрібен витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
=== Порядок отримання послуг ===
Подати електронну заяву про надання відомостей з Державного земельного кадастру особисто через електронний кабінет "Е-сервіси"- https://e.land.gov.ua/services.

Замовлення на отримання витягу відправляється на виконання після оплати адміністративних послуг через платіжний сервіс.

Після опрацювання сформованого замовлення на електронну скриньку, адреса якої була вказана у формі замовлення, надійде електронний лист з детальною інформацією щодо дати та часу надходження документів до обраного Центру надання адміністративних послуг.
==== Строки надання послуги ====
Протягом 10 робочих днів з дати реєстрації заяви.
==== Вартість послуг ====
0,055 розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"] на 1 січня 2024 року мінімальна заробітна плата становить 7100 гривень. Тобто вартість буде становить 7100 × 0,055=390,5 гривень.

За зверненням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - послуга безоплатна.
==== Результат послуги ====
Витяг з Державного земельного кадастру або повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру.
==== Відповідальний орган ====
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.
== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952168 Постанова Велика Палата Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 904/968/18] (застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе у двох випадках:

1) стосовно власника земельної ділянки (орендодавця);

2) у випадку, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи передбачене законом або договором (емфітевзис, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо).

Під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику, та які міг відчужити сам боржник, а кошти, виручені від їх продажу, мають бути спрямовані на погашення вимог стягувача до боржника у виконавчому провадженні).

== Безоплатна правнича допомога ==
Безоплатна правнича допомога - [[правнича допомога]], що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Якщо Вам необхідна консультація або є необхідність отримання безоплатної вторинної правничої допомоги під час оскарження неправомірних дій службових осіб, Ви вправі звернутися до найближчого для Вас центру правничої допомоги або зателефонувати на єдиний телефонний номер '''0800 213 103'''

== Див. також ==
* [[Добросусідство]]
* [[Землі історико-культурного призначення та їх правове регулювання]]
* [[Землі водного фонду]]
* [[Землі енергетичної системи]]
* [[Землі запасу]]
* [[Землі лісогосподарського призначення]]
* [[Землі промисловості|Землі оборони]]
* [[Землі транспорту]]
* [[Право земельного сервітуту]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право користування чужим майном]]

Обмеження прав на землю

2024-11-14T11:55:46Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Державна реєстрація обмеження у використанні земель, набрання чинності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051б-2012-п#Text Додатки (2-57) до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051]
== Загальні положення ==
Законодавством закріплено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n244 (частина перша статті 18 Земельного кодексу України] (далі - ЗК України).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Тобто кожній категорії земель притаманні свої особливості щодо її користування, що у свою чергу обмежує право на користування нею виключно тільки до її цільового призначення.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n244 (стаття 19 Земельного кодексу України)]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4292 частини четвертої статті 41 Конституції України] зазначено, що право приватної власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений його, а у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 частині третій статті 13 Конституції України] зазначено, що власність зобов'язує і що вона не повинна використовуватися на шкоду людині та суспільству. А також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4292 частини сьомої статті 41 Конституції України] використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію й природні якості землі.

Поняття обтяження закріплюється у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n5 Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]" (далі - Закон) у якому йдеться, що '''обтяження''' - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n928 статті 110 ЗК України] :

● '''обмеження''' прав на землю може бути встановлено на використання власником земельної ділянки або її частини;

● '''обтяжено''' правами інших осіб може бути право власності на земельну ділянку.

Під обмеженням прав на земельну ділянку слід розуміти покладений обов’язок на власника чи землекористувача земельної ділянки утримуватись від певних дій щодо даної земельної ділянки, а обтяження земельної ділянки – це обов’язок вчинити певні дії.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.
|-
| '''Важливо!!!''' Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
|}
== Обмеження у користувані ==
Законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель:

а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;

б) заборона на провадження окремих видів діяльності;

в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту;

г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;

ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;

д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку;

е) обов’язок щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг.

Містобудівною документацією на місцевому рівні також встановлюються гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд, максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону), мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України (обмеження у використанні земель у сфері забудови). Обмеження у використанні земель у сфері забудови, що встановлюються певним видом містобудівної документації на місцевому рівні, визначаються Порядком розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та вносяться до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n937 частина друга статті 111 ЗК України]).
== Державна реєстрація обмеження у використанні земель, набрання чинності ==
Обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в [https://land.gov.ua/ Державному земельному кадастрі] у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені. (п. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n937 частини другої статті 111 ЗК України]).

Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), містобудівній документації, робочому проекті землеустрою. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру (п. 5 ч. 2[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n937 статті 111 ЗК України]).
== Порядок реєстрації обмежень на землю ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051] (далі – Порядок) визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=101#w1_1 пункту 101 Порядку] для державної реєстрації обмеження у використанні земель (змін до нього) Державному кадастровому реєстраторові подаються:
* заява про державну реєстрацію обмеження у використанні земель за формою заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n177 додатком 12 Порядку];
* документація із землеустрою, інші документи, які згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=102#w1_1 пунктом 102 Порядку] є підставою для виникнення, зміни та припинення обмеження у використанні земель;
* електронний документ.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=102#w1_1 пунктом 102 Порядку] до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про обмеження у використанні земель, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=23.+%D0%94%D0%BE#w1_5 пункті 23 Порядку], на підставі:
* схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
* комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій;
* проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
* проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
* проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* іншої документації із землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n203 статті 25 Закону України "Про землеустрій"];
* договору;
* рішення суду;
* матеріалів, за якими відповідно до законодавства, що діяло на момент їх розроблення, здійснювалося встановлення обмежень у використанні земель, визначених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закону України “Про охорону культурної спадщини”] і встановлених частиною сьомою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n413 статті 47 Закону України “Про землеустрій”] до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#Text Законом України від 28 квітня 2021 р. № 1423-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”].
* у разі коли з таких матеріалів неможливо встановити дійсні межі зазначених обмежень, такі відомості вносяться до Державного земельного кадастру на підставі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Законом України “Про охорону культурної спадщини”], а до її розроблення - технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=104#w1_1 Пунктом 104 Порядку] визначено, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, здійснюється:
* у процесі державної реєстрації земельних ділянок та внесення змін до відомостей про них відповідно до пунктів 107-134 Порядку;
* на підставі заяви органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру згідно з додатком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n177 12 до Порядку], до якої додаються:
*# документи, які згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF/ed20230704#Text пунктом 102 цього Порядку] є підставою для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про такі обмеження;
*# електронний документ.
Відомості про обмеження у використанні земель у сфері забудови, передбачені Класифікацією обмежень у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 року № 654], що встановлені до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#Text Законом України від 17 червня 2020 року № 711-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель"] у затвердженій містобудівній документації на місцевому рівні, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі такої документації.

'''''Звернення стягнення або накладення арешту приватним (державним) виконавцем на право оренди земельної ділянки орендаря є незаконним, за виключенням випадків, передбачених законом або договором.''''''
=== Інформація про обмеження у використанні земель, які вносяться до державного земельного кадастру ===
До Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про обмеження у використанні земель:
* назва та код, обліковий номер обмеження (в цілому і за окремими контурами) згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0+%D1%82%D0%B0+%D0%BA%D0%BE%D0%B4%2C+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9+%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80#w1_1 додатками 2 і 6 та пунктами 28 і 30-1] Порядку;
* контури обмеження з координатами їх поворотних точок та довжиною;
* площа обмеження (в цілому і за окремими контурами);
* перелік заборонених видів діяльності та обов'язків щодо вчинення певних дій з посиланням на нормативно-правові акти, згідно з якими встановлено обмеження, строк дії обмеження;
* опис режимоутворюючого об'єкта (за його наявності):
** найменування;
** контури меж режимоутворюючого об'єкта з координатами поворотних точок та довжиною;
** контур межі режимоутворюючого об’єкта, від якого встановлюється обмеження у використанні земель;
** відстань від контуру режимоутворюючого об’єкта, на яку встановлюється обмеження у використанні земель;
** площа (в цілому і за окремими контурами);
** характеристики, що обумовлюють встановлення обмеження;
* інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження (назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, за якою встановлено обмеження, найменування органу, що його прийняв, дата, з якої діє обмеження), електронні копії таких документів (пункт 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n18 Порядку]).
== Обтяження прав на землю ==
Обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження.

Наприклад: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB+%D0%A5#w1_18 у розділі Х "Перехідні положення" ЗК України] до 1 січня 2024 року встановлено, що загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати ста гектарів. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до встановлення такого обмеження.
=== Державна реєстрація та набрання чиності ===
Обтяження прав на земельні ділянки (крім обтяжень, безпосередньо встановлених законом) підлягають [[Реєстрація права власності на земельну ділянку|державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно]] у порядку, встановленому законом.
== Обтяження, що підлягають державній реєстрації ==
Державній реєстрації прав підлягають:
* право власності та [[право довірчої власності]] як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;
* речові права на нерухоме майно, похідні від права власності:
** [[Право земельного сервітуту|право користування (сервітут)]];
** [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)|право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)]];
** [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)|право забудови земельної ділянки (суперфіцій)]];
** право господарського відання;
** право оперативного управління;
** право постійного користування та [[Договір оренди земельної ділянки|право оренди (суборенди) земельної ділянки]];
** право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;
** право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань);
** інші речові права відповідно до закону;
* обтяження речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва:
** заборона відчуження та/або користування;
** [[Порядок накладення арешту на землі сільськогосподарського призначення|арешт]];
** [[Договір іпотеки|іпотека]];
** вимога [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріального посвідчення договору]], предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна;
** [[Податкова застава: зміст, підстави виникнення, порядок застосування|податкова застава]], предметом якої є нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;
** інші обтяження відповідно до закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n64 (стаття 4 Закону]).
У разі визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб’єкта управління об’єктами державної власності, зміни правонабувача речового права, похідного від права власності, строку дії такого речового права, а також зміни обтяжувача, особи, в інтересах якої встановлено обтяження речових прав, чи зміни умов обтяження проводиться державна реєстрація таких змін, при цьому дата та час державної реєстрації речових прав, обтяжень речових прав залишаються незмінними.
== Отримання довідки про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку ==
[[Файл:Dovidka.jpg|міні|довідка]]
Довідка про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку - документ, який видається територіальним управлінням Держземагентства для здійснення різних операцій із земельною ділянкою (наприклад, для продажу, дарування, застави або прийняття спадщини).

Довідка про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку є обов’язковою для укладення нотаріальних договорів, і нотаріус без даної довідки не зможе провести відповідну угоду.
=== Строк дії ===
Строк дії довідки про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку становить 1 рік. Цей документ необхідний для здійснення будь-яких операцій з земельною ділянкою. Крім того, ще буде потрібен витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
=== Порядок отримання послуг ===
Подати електронну заяву про надання відомостей з Державного земельного кадастру особисто через електронний кабінет "Е-сервіси"- https://e.land.gov.ua/services.

Замовлення на отримання витягу відправляється на виконання після оплати адміністративних послуг через платіжний сервіс.

Після опрацювання сформованого замовлення на електронну скриньку, адреса якої була вказана у формі замовлення, надійде електронний лист з детальною інформацією щодо дати та часу надходження документів до обраного Центру надання адміністративних послуг.
==== Строки надання послуги ====
Протягом 10 робочих днів з дати реєстрації заяви.
==== Вартість послуг ====
0,055 розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"] на 1 січня 2024 року мінімальна заробітна плата становить 7100 гривень. Тобто вартість буде становить 7100 × 0,055=390,5 гривень.

За зверненням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - послуга безоплатна.
==== Результат послуги ====
Витяг з Державного земельного кадастру або повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру.
==== Відповідальний орган ====
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.
== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952168 Постанова Велика Палата Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 904/968/18] (застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе у двох випадках:

1) стосовно власника земельної ділянки (орендодавця);

2) у випадку, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи передбачене законом або договором (емфітевзис, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо).

Під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику, та які міг відчужити сам боржник, а кошти, виручені від їх продажу, мають бути спрямовані на погашення вимог стягувача до боржника у виконавчому провадженні).

== Безоплатна правнича допомога ==
Безоплатна правнича допомога - [[правнича допомога]], що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Якщо Вам необхідна консультація або є необхідність отримання безоплатної вторинної правничої допомоги під час оскарження неправомірних дій службових осіб, Ви вправі звернутися до найближчого для Вас центру правничої допомоги або зателефонувати на єдиний телефонний номер '''0800 213 103'''

== Див. також ==
* [[Добросусідство]]
* [[Землі історико-культурного призначення та їх правове регулювання]]
* [[Землі водного фонду]]
* [[Землі енергетичної системи]]
* [[Землі запасу]]
* [[Землі лісогосподарського призначення]]
* [[Землі промисловості|Землі оборони]]
* [[Землі транспорту]]
* [[Право земельного сервітуту]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право користування чужим майном]]

Правила розміщення вигрібної ями (вигребу)

2024-10-10T11:43:48Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/406-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406 "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0457-11 Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011 року № 145]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]

== Загальна інформація ==
'''Вигрібна яма (вигріб)''' – це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів ''(''пункт 1.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-11#o22 Про затвердження Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011 року № 145] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-11#Text (далі - Державні санітарні норми)].

== Куди звернутися ==
Для отримання дозволу побудови вигрібної ями потрібно звернутися із '''заявою (зверненням)''' до органів місцевого самоврядування, у якому має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
На підставі такого звернення орган місцевого самоврядування приймає відповідне '''рішення''', в якому зазначається сам факт надання такого дозволу заявнику за вказаною ним адресою. Рішення приймається в межах строків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України "Про звернення громадян"]. 

'''Увага!''' ''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/406-2017-%D0%BF#Text Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406], зведення на земельній ділянці вигрібної ями не потребує отримання дозвільних документів на її будівництво та введення в експлуатацію''.

== Розміщення вигрібної ями (вигребу) ==
Роботи з влаштування вигрібної ями починаються з вибору місця її розміщення. Тільки після цього можна планувати наступні роботи. Обране місце повинне бути оптимальним: чи не дуже близько і не дуже далеко від дому, бажано поза обжитої зони.

Основні вимоги до розміщення вигрібної ями (вигребу):
# повинна бути віддалена від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань '''не менше 20 м;'''
# місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил [[Добросусідство|добросусідства]];
# в умовах нецентралізованого водопостачання вигреби на території присадибної ділянки повинні бути віддалені від індивідуальних колодязів і каптажів джерел на відстань '''не менше 20 м''', при цьому відстань від вигребів до громадських колодязів і каптажів джерел повинна бути '''не менше 50 м''', а також слід враховувати напрямок схилу ділянки (пункт 2.22 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-11#o40 Державних санітарних норм]);
# об’єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується (з практики: не глибше 3 метрів, враховуючи довжину шлангу асенізаторської машини);
# роботи по влаштуванню вигрібної ями (вигребу) виконуються відповідно до санітарних норм та правил;
# вигрібну яму (вигріб) виконують з водотривкого матеріалу, наземну її частину обладнати щільно прилягаючою кришкою.
При влаштуванні ями необхідно передбачити вільний доступ до неї асенізаційної машини. Перевагу краще віддавати кільцям заводського виробництва. Верхнє кільце має бути забезпечено кришкою і люком з пенополіпропілена. Це забезпечить герметичність вигрібної ями. Готові кільця зазвичай оснащені вентиляційними отворами.

Після закінчення будівельних робіт необхідно внести зміни в технічну документацію на домоволодіння в установленому порядку та провести благоустрій прилеглої до домоволодіння території.

== Особливості ==
Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення.

Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві '''забороняється'''.

== Спори щодо розміщення вигрібної ями (вигребу) ==
При виникненні спору стосовно місця розміщення вигрібної ями громадянам необхідно звернутися до відповідних уповноважених органів місцевого самоврядування, і лише при відмові компетентного органу або при небажанні у встановленому порядку та у визначений строк розглянути відповідне звернення звертатись до суду з відповідним позовом.

Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством, шляхом подання [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовної заяви до суду]].

Відповідно до статті 103 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n902 Земельного кодексу України] власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (неприємні запахи, забруднення, тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок.

Відповідно до статті 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n906 Земельного кодексу України] власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей. тварин, на повітря, земельні ділянки та інше. Якщо дії сусіда є неправомірними та не відповідають умові заподіяння якнайменших незручностей, такі дії підлягають припиненню.

Відповідно до статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n104 Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища»] громадяни України '''зобов'язані''' здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів, не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів та компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75042685 Постанова Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №286/153/14-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83541824 Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 07 серпня 2019 року у справі № 297/161/19]

== Корисні посилання ==
* [https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2020/04/28/1vodovidvedennya.pdf Водовідведення (навчальний посібник)]

== Див. також ==
* [[Будівельні норми для розташування біля житлового будинку паркану, огорожі та господарських споруд]]
* [[Будівництво приватного будинку: покрокова інструкція]]
[[Категорія:Добросусідство]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Житлове право]]

Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)

2024-10-10T11:33:03Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==

*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 957 "Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти<nowiki>''</nowiki> ]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 545 "Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1289-2020-%D0%BF#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1289 "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами для навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-10 Наказ Міністерства освіти і науки України від 09 грудня 2010 року № 1224 "Про затвердження Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8 "Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367 "Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0865-18#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0865-18#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 25 червня 2018 року № 677 "Про затвердження Порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) під час організації інклюзивного навчання учнів з особливими освітніми потребами можливе застосування дистанційно-очної (змішаної) форми здобуття освіти.
|}
== Загальні положення ==
'''Особа з особливими освітніми потребами''' - особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту (пункт 20 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n8 Закону України "Про освіту"] (далі - Закон).

'''Інклюзивне навчання''' - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників (пункт 12 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n8 Закону]).

Інклюзивне навчання здобувачів освіти базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n305 статті 20 Закону]).

Організація інклюзивного навчання у закладах освіти на відповідних рівнях освіти здійснюється відповідно до порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n305 статті 20 Закону]).

'''Інклюзивне освітнє середовище''' - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей (пункт 13 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n8 Закону]).

Заклади освіти за потреби утворюють ''інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання'' осіб з особливими освітніми потребами. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку (частина друга статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n305 Закону]).
[[Файл:Рівні підтримки в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти.jpg|міні]]
Заклади освіти зі спеціальними та інклюзивними групами і класами створюють умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (частина друга статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n305 Закону]).

Здобуття повної загальної середньої освіти забезпечують також спеціальні заклади загальної середньої освіти:

*'''спеціальна школа''' - заклад загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями інтелектуального розвитку, фізичними та/або сенсорними порушеннями;
*'''навчально-реабілітаційний центр''' - заклад загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку (частина друга статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n484 Закону України "Про повну загальну середню освіту"]).
[[Файл:Поради батькам (інклюзивне навчання).png|міні]]

[[Навчання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти|Спеціальні заклади загальної середньої освіти]] можуть здійснювати освітню діяльність на одному або на декількох рівнях повної загальної середньої освіти.

Положення про спеціальні заклади загальної середньої освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n484 Закону України "Про повну загальну середню освіту"]).[[Файл:54798411 401101747116807 1614150762554720256 n.jpg|міні|Інклюзивне навчання]]

== Алгоритм організації інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами в закладі освіти==
[[Зарахування учнів до закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти та їх відрахування|Зарахування учнів до закладу освіти]] здійснюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367].

⇒ Керівник закладу освіти на підставі '''заяви''' одного з батьків (інших законних представників) учня та '''висновку''' '''про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини''', що надається інклюзивно-ресурсним центром (далі - висновок), утворює інклюзивний клас та організовує інклюзивне навчання з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого інклюзивно-ресурсним центром (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 957] (далі - Порядок).

За наявності в закладі освіти кількох класів із здобувачами освіти одного року навчання учні розподіляються пропорційно між такими класами з урахуванням відповідних рівнів підтримки.

'''Увага!''' У період [[Правовий режим воєнного стану|воєнного стану]], [[Надзвичайний стан та надзвичайна ситуація|надзвичайної ситуації або надзвичайного стану]] (особливого періоду) для організації інклюзивного навчання учнів з особливими освітніми потребами (зокрема з числа тих, що вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) внаслідок збройної агресії Російської Федерації) до закладу освіти подаються копії документа, що посвідчує особу (в разі наявності) та висновку.

У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) гранична кількість учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах, визначена цим Порядком, не застосовується. Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання учня з особливими освітніми потребами та створенні інклюзивного класу (пункт 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#Text Порядку])

⇒ Для учнів, які потребують підтримки в освітньому процесі, керівник закладу освіти формує команду психолого-педагогічного супроводу (далі - команда) та забезпечує її роботу в закладі освіти. До складу команди залучаються фахівці інклюзивно-ресурсного центру, які брали участь у проведенні комплексної оцінки (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text Порядку]). У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) засідання команди можуть проходити в режимі он-лайн та/або у змішаному очно-дистанційному форматі. (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#Text Порядку])

⇒ Для організації інклюзивного навчання учня команда '''протягом двох тижнів''' з початку навчання складає його індивідуальну програму розвитку за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#n88 встановленою формою], підписується всіма членами команди, одним з батьків (іншим законним представником) учня та затверджується керівником закладу освіти. Індивідуальна програма розвитку переглядається не рідше ніж двічі на рік та повинна враховуватися педагогічними працівниками під час освітнього процесу в інклюзивному класі (пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text Порядку]).

Індивідуальна програма розвитку визначає перелік необхідних дитині психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг, що надаються індивідуально та/або в груповій формі (частина п'ята статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n352 Закону України "Про повну загальну середню освіту"]).

⇒ Для учнів може складатися індивідуальний навчальний план, який повинен містити, зокрема:

#інформацію про назву закладу освіти, прізвище та власне ім’я учня;
#клас, в якому він навчається;
#цілі виконання та строк дії індивідуального навчального плану;
#загальний обсяг навчального навантаження та кількість годин на тиждень для вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу);
#інформацію про адаптацію чи модифікацію змісту освітніх компонентів освітньої програми, послідовність, форму і темп їх засвоєння, очікувані результати навчання (пункт 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text Порядку]).

'''Важливо!''' Для дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних або мають порушення зору, слуху, у закладі освіти можуть надаватися інші соціальні послуги із переліку базових соціальних послуг відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закону України "Про соціальні послуги"] та згідно з державними стандартами надання відповідних послуг, затвердженими Міністерством соціальної політики України, в тому числі послуги фізичного супроводу осіб та переклад жестовою мовою. Керівник закладу освіти створює умови для надання таких послуг у закладі освіти на підставі письмової заяви одного з батьків (іншого законного представника) учня '''не пізніше ніж за два робочих дні''' після подання такої заяви.

Для учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти, на підставі письмового звернення їхніх батьків утворюються інклюзивні та/або спеціальні групи подовженого дня відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0865-18#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0865-18#Text Порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти, затвердженого Наказ Міністерства освіти і науки України від 25 червня 2018 року № 677].

Тривалість здобуття освіти учнями може бути продовжена на рівнях початкової та базової середньої освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/585-2003-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 585 "Про встановлення тривалості здобуття повної загальної середньої освіти особами з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти"].

Після завершення навчання учні отримують документи про освіту державного зразка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1279-18#n6 зразків документів про загальну середню освіту, затверджених Міністерством освіти і науки України].

==Порядок проходження комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини==
'''Комплексна оцінка''' - збір та інтерпретація інформації про особливості розвитку особи з метою визначення її особливих освітніх потреб та визначення її освітніх труднощів, розроблення рекомендацій щодо її індивідуальної освітньої траєкторії, модифікації чи адаптації освітньої програми (навчальних предметів), організації освітнього середовища, особливостей організації надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг (абзац третій пункту 11 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 545] (далі - Положення).

Комплексна оцінка, у тому числі повторна, проводиться:

за письмовим (або он-лайн, використовуючи автоматизовану систему інклюзивно-ресурсних центрів) '''зверненням (заявою)''' до інклюзивно-ресурсного центру батьків (одного з батьків) або інших законних представників особи з особливими освітніми потребами, особи, яка подала заяву відповідно до частини четвертої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"], яка досягла 14 років (за погодженням із батьками, іншими законними представниками), органів опіки та піклування (для дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування (у разі непризначення законного представника у відповідному до законодавства порядку), повнолітньої особи (далі - заявники).

Комплексна оцінка проводиться з обов’язковим спостереженням та додатковим збором інформації фахівцями інклюзивно-ресурсного центру про особливості навчання особи в закладі освіти та/або за місцем її проживання (перебування), в тому числі тимчасового у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду), консультацій з педагогічними працівниками закладу освіти щодо розроблення її індивідуальної освітньої траєкторії, індивідуальної програми розвитку, необхідності модифікації/адаптації освітньої програми (навчальних предметів), особливостей організації освітнього середовища, рекомендацій з надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг тощо. Для цього фахівці інклюзивно-ресурсних центрів за заявою заявників виїжджають на місце навчання особи з особливими освітніми потребами та/або місця проживання (перебування), в тому числі тимчасового місця проживання (перебування) у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду).

'''Висновок про комплексну оцінку''' надається батькам (одному з батьків) або законним представникам особи з особливими освітніми потребами, за заявою яких (якого) її проведено, у двох примірниках, один з яких подається батьками (законними представниками) особи до закладу освіти (пункт 30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Положення]).

===Перелік необхідних документів===
Перед проведенням комплексної оцінки керівник (директор) інклюзивно-ресурсного центру або уповноважені ним працівники проводять первинний прийом заявників, визначають час, місце та дату проведення комплексної оцінки та встановлюють наявність у них таких документів:

#документи, що посвідчують особу заявників;
#свідоцтво про народження дитини;
#інші документів, що посвідчують особу, якій проводитиметься комплексна оцінка;
#індивідуальної програми реабілітації (у разі проведення комплексної оцінки особи з інвалідністю) (пункт 11 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Положення]).

У разі коли особа з особливими освітніми потребами здобуває дошкільну або загальну середню освіту, до заяви можуть додаватися:

#психолого-педагогічна характеристика особи із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного закладу освіти;
#зошити з рідної мови, математики, результати навчальних досягнень (для осіб, які здобувають загальну середню освіту), малюнки, інші результати навчання, виховання та розвитку особи;
#документи щодо додаткових обстежень особи;
#копія протоколу засідання команди психолого-педагогічного супроводу особи з особливими освітніми потребами із зазначенням потреби щодо продовження тривалості здобуття освіти (пункт 13 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Положення]).

У разі коли особі з особливими освітніми потребами вже надавались психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги, до інклюзивно-ресурсного центру подаються:

#попередні рекомендації щодо проведення комплексної оцінки;
#висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг із зазначенням динаміки розвитку особи згідно з індивідуальною програмою розвитку (пункт 14 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Положення]).

У період '''воєнного стану''', надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) можуть надаватися копії документів, що посвідчують особу дитини, особу батьків (інших законних представників) дитини, повнолітньої особи, свідоцтва про народження дитини або пред’являтися документи з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

===Строк проведення комплексної оцінки===
Інклюзивно-ресурсний центр проводить комплексну оцінку '''не пізніше ніж протягом місяця''' з моменту подання звернення (заяви). Така оцінка з підготовкою відповідного висновку проводиться '''протягом 10 робочих днів'''.

У період '''воєнного стану''', надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) для дітей, які переїхали на тимчасове місце проживання, комплексна оцінка проводиться '''протягом тижня''' з моменту подання звернення (заяви) і проводиться '''протягом 5 робочих днів''' з підготовкою відповідного висновку.

===Місце проведення===
Інклюзивно-ресурсні центри можуть проводити комплексну оцінку, у тому числі повторну, за місцем навчання та/або проживання (перебування) особи. Графік проведення комплексної оцінки обов’язково погоджується з керівником відповідного закладу освіти, закладу охорони здоров’я та батьками (одним з батьків) або законними представниками особи '''за два тижні''' до початку її проведення.

Для осіб, які мають освітні труднощі тяжкого та найтяжчого ступеня прояву; відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю потребують індивідуального догляду та супроводу; перебувають на довготривалому лікуванні та/або реабілітації в закладах охорони здоров’я комплексна оцінка проводиться за місцем їх проживання (перебування) (пункт 15 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF Положення]).

Участь батьків (одного з батьків) або законних представників особи у проведенні комплексної оцінки є '''обов’язковою'''.

==Корисні посилання==
* [https://mon.gov.ua/ua/prosto-pro-inklyuzivnu-osvitu Просто про інклюзивну освіту]
* [https://nus.org.ua/articles/inklyuzyvne-navchannya-u-shkoli-kroky-do-uspishnogo-pochatku/ Інклюзивне навчання у школі: кроки до успішного початку]
* [https://sqe.gov.ua/inkluzyvne-navchannia-2022/ Державна служба якості освіти інформує, як організувати інклюзивне навчання у 2022 році]
== Див. також ==
* [[Право особи на освіту]]
* [[Навчання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти]]
* [[Здобуття повної загальної середньої освіти в домашніх умовах]]
* [[Організація педагогічного патронажу для здобувачів освіти]]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Діти]]

Порядок приватизації земельної ділянки для обслуговування житлового будинку (за межами населеного пункту)

2024-09-12T06:29:09Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Загальні поняття */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-12#Text Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/666/94#Text Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»] втратив чинність, крім статті 3 на підставі Указу Президента N 650/2007 від 20.07.2007
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указ Президента України 8 серпня 1995 року № 720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»]
== Загальні поняття ==
Земельні відносини регулюються [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n27 стаття 3 Земельного кодексу України]).
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], а також інших законів, що видаються відповідно до них ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n603 стаття 78 Земельного кодексу України]).
За нормою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 статті 116 Земельного кодексу України] громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України] або за результатами аукціону.
Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України.]
== Землі житлової громадської забудови ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n390 Статтею 38 Земельного кодексу України] встановлено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n392 статті 39 цього ж Кодексу] використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. 
'''Житлове примiщення (житлова кiмната)''' — опалюване примiщення, розташоване у надземному поверсi, призначене для цiлорiчного проживання i яке вiдповiдає санiтарно-епiдемiологiчним вимогам щодо мiкроклiмату i повiтряного середовища, природного освiтлення, допустимих рiвнiв нормованих параметрiв вiдносно шуму, вiбрацiї, ультразвуку та iнфразвуку, електричних та електромагнiтних полiв та iонiзуючого випромiнювання ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19#Text ДБН В.2.2-15-2019]).
== Розміщення житлових будинків ==
Розміщення житлових будинків має бути в межах населеного пункту. 
'''Виключенням''' з цього можуть бути лише випадки розміщення житлових будинків для працівників деяких галузей господарства (відомче житло), які потребують проживання у віддалених від населеного пункту місцях, наприклад, для лісників. Крім того, будинки та споруди можуть знаходитися і поза межами населених пунктів на землях, наданих для садівництва (стаття 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n373 Земельного кодексу України]), ведення особистого підсобного (стаття 7 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text "Про особисте селянське господарство"]) або фермерського господарства (стаття 16 та ін. Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n129 Про фермерське господарство]"); на землях рекреаційного призначення (стаття 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n373 Земельного кодексу України]), землях транспорту (приміщення для проживання стрілочників, бакенників), оборони тощо. 
== Надання земельної ділянки для будівництва за межами населеного пункту ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»] землі, які використовували колгоспи на праві простійного користування, передавалися їм у колективну власність, що посвідчувалося державними актами на право колективної власності із списком- додатком членів цього КСП. При цьому статтею 5 Земельного кодексу в редакції 1992 року було встановлено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. 
Суб’єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства (КСП). 
Розпорядження цими ділянками здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. 
Із земель державної власності за межами населеного пункту згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 частиною третьою статті 122 Земельного кодексу України] для будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 частини сьомої цієї статті] та для індивідуального дачного будівництва '''земельні ділянки надаються рішенням районної адміністрації; із земельних ділянок сільськогосподарського призначення для всіх потреб — Держгеокадастром, а в інших випадках — обласною державною адміністрацією.''' 
Що стосується земель '''колективної власності''', то ними розпоряджаються загальні збори громадян, зазначених у списку-додатку до державного акту на право колективної власності, виданого колишньому КСП. 
Спочатку має бути рішення загальних зборів про передачу земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі колишнього КСП. І тільки потім власник цієї будівлі має право порушити питання про переведення нежитлового приміщення у житлове та про зміну цільового призначення земельної ділянки. Це можливо лише за умови включення цієї території до населеного пункту.
== Судова практика ==
Постанова Київського окружного адміністративного суду [https://verdictum.ligazakon.net/document/57342900 від 13.04.2016 № 810/871/16]

[https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/93694916/ Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області]
== Див. також ==
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
* [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
* [[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Житлове право]]

Встановлення факту смерті особи

2024-08-13T06:03:33Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Загальні положення та зміст заяви */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану"]

== Загальні положення та зміст заяви==
У разі відсутності медичного висновку щодо причини смерті чи відсутності медичної довідки, в якій констатується факт смерті та неможливості надання даних документів до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для проведення [[Порядок реєстрації смерті|державної реєстрації смерті]], справа про встановлення юридичного факту смерті особи відповідно до пункту 8 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8371 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) вирішується в [[Звернення до суду: окреме провадження|судовому порядку]].

'''Заява подається родичами померлого або їх законними представниками,''' і в ній відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 статті 318 ЦПК України] '''повинно бути зазначено:'''
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;
# причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
# докази, що підтверджують факт смерті;
# докази, що підтверджують викладені заявником обставини (наприклад, письмові свідчення очевидців, фототаблицю з місця поховання, медичні документи про смерть, акт факту смерті, свідки);
# довідка про неможливість відновлення втрачених документів (наприклад, письмова відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану).
[[Файл:Зразок заяви про встановлення факту смерті особи (03.06.2022).doc|міні]]

== Підсудність справ про встановлення факту смерті ==
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.

Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана до суду за межами такої території України.

'''Детальніше див.:''' [[Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях]]

'''Важливо!''' Заявники щодо справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ данної категорії на підставі пунку 21 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page#n37 Закону України "Про судовий збір".]
== Рішення суду ==
'''У рішенні суду повинно бути зазначено''': відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню і негайно видається учасникам справи після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.
== Див. також ==

* [[Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях]]
* [[Встановлення факту смерті особи під час воєнного стану]]
* [[Порядок реєстрації смерті]]

[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Суди]]

Права та обов'язки профспілок

2024-08-12T13:13:34Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Поняття та мета створення професійної спілки */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 Закон України "Про колективні договори і угоди"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (далі - Закон)] відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] у межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Законом].

На період дії воєнного стану призупиняється дія статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] та відповідні норми колективних договорів.
|}
== Поняття та мета створення професійної спілки ==
Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.

'''Професійна спілка (профспілка)''' - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#n12 ст.1 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]).

''Професійні спілки'' створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки

Профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

Заслуговує на виділення принципове положення про те, що у питаннях колективних інтересів працівників профспілки здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.
Це положення виявляється, зокрема, в тому, що умови колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника, так і для працівників підприємства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12#n100 ст. 9 Закону України "Про колективні договори і угоди"]).

Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4276 ст. 36 Конституції України]).

Профспілки незалежні у своїй діяльності від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, їх об'єднань (спілок, асоціацій), політичних партій та інших громадських об'єднань, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Незалежність профспілок - перший з основних принципів положення і діяльності профспілок - забезпечується також:

* прямою забороною усякого втручання органів державної влади та їх посадових осіб у діяльність профспілок, яке може спричинити за собою обмеження прав профспілок або перешкодити законному здійсненню їх статутної діяльності;
* майнової самостійністю;
* правом самостійно розробляти і затверджувати свої статути, визначати структуру, обирати керівні органи, організовувати свою діяльність;
* забороною контролю за діяльністю профспілок з боку органів юстиції, що реєструють профспілки в якості юридичної особи.

== Права профспілок ==
Права та обов’язки профспілок закріплено розділом ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону України Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності"]

Профспілки, їх об'єднання мають '''право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав''' до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#n168 ст. 19 Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності"]).
Профспілки мають право '''на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод'''. Причому згідно із законом роботодавці, їх об'єднання, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані брати участь у колективних переговорах щодо укладання колективних договорів і угод ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#n174 стаття 20 даного Закону]).

Профспілки, їх об'єднання здійснюють '''контроль за виконанням колективних договорів, угод'''. У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди профспілки, їх об'єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.

Профспілки, їх об'єднання '''захищають право громадян на працю, беруть участь у розробленні та здійсненні державної політики у галузі трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту'''. Проекти законів, що стосуються соціально-економічних відносин, подаються відповідними органами виконавчої влади з урахуванням пропозицій всеукраїнських профспілок, їх об'єднань. Проекти нормативно-правових актів, що стосуються трудових відносин або соціального захисту громадян, розглядаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідних профспілок, об'єднань профспілок.

Профспілки мають широкі '''повноваження щодо визначення разом з роботодавцем умов праці, форм і систем оплати праці, норм праці, розцінок, умов запровадження надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат'''. Ці '''положення встановлюються''' підприємствами у колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з профспілковим органом.

Профспілки здійснюють '''громадський контроль за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці''', створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов праці.

Профспілки '''мають право на проведення незалежної експертизи умов праці''', брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань на виробництві.

Для здійснення цих функцій профспілки, їх об'єднання '''можуть створювати служби правової допомоги та відповідні інспекції, комісії''', затверджувати положення про них. Уповноважені представники профспілок мають право вносити роботодавцям, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень законодавства про працю, які є обов'язковими для розгляду, та в місячний термін одержувати від них аргументовані відповіді. У разі ненадання аргументованої відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскаржені до місцевого суду.

Важливі '''''повноваження профспілок у захисті працівників від безробіття та його наслідків встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#n204 статтею 22 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]'''''. У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень, надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Профспілки мають право вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об'єднанням '''про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#n204 частина 4 статті 22 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]).

Окрім наведених прав, профспілки також мають права у сфері соціального захисту та забезпечення достатнього життєвого рівня громадян. У галузі соціального страхування профспілки та їх об'єднання беруть участь в управлінні державним соціальним страхуванням як представники застрахованих осіб.

Профспілки представляють права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцем в управлінні підприємствами, установами, організаціями, а також у ході приватизації об'єктів державної та комунальної власності, беруть участь у роботі комісій з приватизації представляють інтереси працівників підприємства-боржника в комітеті кредиторів у ході процедури банкрутства.

У вирішенні трудових спорів профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси працівників в органах, що розглядають індивідуальні трудові спори, а також представляти інтереси працівників при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) у порядку, встановленому законодавством. Представники профспілок беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт).

Профспілки, їх об'єднання мають право на організацію та проведення страйків, зборів, мітингів, походів і демонстрацій на захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників відповідно до закону.

Профспілки мають право одержувати '''''безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, органів державної влади та органів місцевого самоврядування''''' з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також '''''інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій'''''. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.

Профспілки, їх об'єднання організовують і здійснюють громадський контроль за реалізацією прав членів профспілки у сфері охорони здоров'я, медико-соціальної допомоги.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#n241 Стаття 32 Закону] передбачає права профспілок, їх об'єднань у захисті житлових прав громадян'''.

Профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди. Вимога профспілкових органів про розірвання трудового договору (контракту) є обов'язковою для розгляду і виконання. У разі незгоди з нею керівник, стосовно якого прийнято рішення, або орган чи особа, від яких залежить звільнення керівника, можуть у двотижневий строк оскаржити рішення профспілкового органу до місцевого суду. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Профспілки, їх об'єднання можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності. Фінансовий контроль за коштами профспілок та їх об'єднань органи державної влади та органи місцевого самоврядування не здійснюють. Контроль за їх надходженням та витрачанням здійснюють контрольно-ревізійні органи, обрані відповідно до статутів (положень) профспілок, їх об'єднань. Позбавлення профспілок права власності може мати місце лише за рішенням суду на підставах, визначених законами.

Члени профспілок не відповідають своїми коштами та іншим майном за зобов'язаннями профспілки та її органів, як і профспілка та її органи не відповідають своїми коштами та іншим майном за зобов'язаннями членів профспілки.

== Права профспілок в умовах воєнного стану. ==
З прийняттям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] ,Профспілки тимчасово обмежили у праві наданні згоди на звільнення працівників за ініціативою роботодавця.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n17 статті 5 даного Закону] на період дії воєнного стану, норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 статті 43 Кодексу законів про працю України] (Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Також обмежується дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 частини четвертої статті 40 КЗпП], згідно з якою не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 5 цієї статті]), а також у період перебування працівника у відпустці.

Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 статті 43 КЗпП України] встановлено випадки, коли роботодавцю для розірвання трудового договору необхідно отримати попередню згоду профспілки.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n53 Статтею 14 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] передбачено, що професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.

На період дії воєнного стану призупинено дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#n349 статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»] та відповідні норми колективних договорів, що означає, що на період дії воєнного стану роботодавці не зобов’язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці.

'''При цьому законодавством не заборонено проводити такі відрахування у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості'''

== Обов’язки профспілок ==
'''Зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#n264 Стаття 36 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]''' передбачає обов'язки профспілок їх об'єднання, здійснюючи представництво та захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів додержуватися Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів, а також виконувати колективні договори та угоди, які вони уклали, та взяті на себе зобов'язання.

'''ВАЖЛИВО!'''

Актуальним є питання про майнову відповідальність профспілок за невиконання своїх обов'язків, визначення фінансових джерел для такої відповідальності. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 Законі України "Про колективні договори і угоди"] передбачається індивідуальна відповідальність осіб, котрі представляють трудовий колектив. 
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Порядок видачі ветеринарних документів

2024-07-12T10:33:40Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Підстави для відмови у видачі та анулювання ветеринарних документів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2498-12 Закон України «Про ветеринарну медицину»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/857-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 857 «Про затвердження Порядку видачі ветеринарних документів»]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-metodiki-rozrahunku-plati-za-vidachu-veterinarnih-dokumentiv-i181122-1295 Постанова Кабінету Міністрів України від від 18 листопада 2022 р. № 1295 "Про затвердження Методики розрахунку плати за видачу ветеринарних документів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1202-14 Наказ Мінагрополітики України від 01.08.2014 № 288 «Про затвердження Правил заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку»]

== Види ветеринарних документів ==
{| class="wikitable"
|-
! colspan=3 | Види ветеринарних документів
|-
| 1. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1202-14 міжнародні ветеринарні сертифікати (для країн СНД - ветеринарні свідоцтва форми № 1, 2 та 3)] || під час переміщення за межі України
|-
| 2. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1202-14 ветеринарні свідоцтва (для України - форми № 1 та 2)] || під час переміщення за межі території Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, районів, міст (крім харчових продуктів тваринного та рослинного походження для споживання людиною)
|-
| 3. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1202-14 ветеринарні довідки] || під час переміщення в межах району (крім харчових продуктів тваринного та рослинного походження для споживання людиною).
|}
'''Отримання зазначених в пунктах 1-3 документів не є обов’язковим у разі переміщення для подальшого вивезення за межі території України через пункти пропуску через державний кордон, відкриті на території морських портів, фуражного зерна.'''
== Куди звертатися? ==
'''Видача ветеринарних документів здійснюється державними інспекторами ветеринарної медицини та уповноваженими лікарями ветеринарної медицини:''' 
# головних управлінь Держпродспоживслужби в областях та місті Києві;
# державних закладів ветеринарної медицини;
# регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.
Ветеринарні довідки та ветеринарно-санітарні паспорти на тварин також можуть видаватися ліцензованими лікарями ветеринарної медицини. 
Форми бланків ветеринарних документів, опис бланків, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1202-14#n14 правила заповнення ветеринарних документів], правила зберігання та списання ветеринарних документів, вимоги до обліку ветеринарних документів, порядки видачі міжнародних ветеринарних сертифікатів затверджуються наказом Мінекономіки.
== Порядок прийняття рішення про видачу ветеринарного документа==
Рішення про видачу ветеринарного документа приймається уповноваженими суб’єктами, за результатами безпосереднього огляду товару (клінічний огляд тварин, ветеринарно-санітарний огляд харчових продуктів, кормів та інших об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду), який проводиться після звернення заявника. 

Рішення про видачу ветеринарного документа для переміщення об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду (крім переміщення живих тварин у межах України) приймається на підставі експертних висновків державних лабораторій ветеринарної медицини (далі – експертні висновки). 

Заявник повинен забезпечити створення можливості для безпосереднього огляду об’єкта державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду. 

Ветеринарні документи видаються за умови дотримання встановлених вимог до перевезення відповідних вантажів. 

Під час прийняття рішення про видачу ветеринарного документа суб’єкти, враховують епізоотичну ситуацію на відповідній території, потужності (на об’єкті) та ветеринарно-санітарний стан об’єкта. 

Під час прийняття рішення про видачу ветеринарного документа для переміщення тварин уповноважені суб’єкти, перевіряють наявність необхідних ветеринарних обробок, умови карантинування тварин, наявність результатів відповідних досліджень (у разі переміщення у межах України) або експертних висновків (у разі експорту).
=== Строк видачі ветеринарного документа===
За результатами безпосереднього огляду товару та перевірки поданих документів суб’єкти, приймають рішення про видачу відповідного ветеринарного документа або про відмову в його видачі. 

Ветеринарний документ видається заявнику '''''не пізніше ніж через місяць''''' з дати надходження документів на розгляд. 

У разі прийняття рішення про відмову у видачі ветеринарного документа заявнику надається особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення письмове повідомлення про відмову у видачі документа із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови '''''у строк, установлений для його видачі.'''''

=== Вартість видачі ветеринарного документа===
Калькуляція розміру плати за послуги з видачі ветеринарних документів оприлюднюється на офіційних веб-сайтах або розміщується на інформаційних стендах у доступних для відвідувачів місцях територіальних органів Держпродспоживслужби, установ, що належать до сфери її управління, ліцензованих закладів ветеринарної медицини.
Вартість видачі ветеринарних документів визначається за такими формулами:
В = Воп + Впм + Віп + Взв,

де В — вартість послуг з видачі ветеринарних документів;
Воп — прямі витрати на оплату праці;
Впм — прямі матеріальні витрати;
Віп — інші прямі витрати;
Взв — загальновиробничі витрати;

Воп = Взп х Ч,

де Взп — витрати на оплату праці працівника, який безпосередньо надає послуги з видачі ветеринарних документів, на одну хвилину;
Ч — час, необхідний для надання однієї послуги з видачі ветеринарних документів ⃰.
== Підстави для відмови у видачі та анулювання ветеринарних документів==
Підстави для відмови у видачі та анулювання ветеринарних документів визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#n508 частині 7 статті 32 Закону України “Про ветеринарну медицину”.] 
'''Підставою для відмови у видачі та анулювання ветеринарних документів є: ''' 
# недотримання ветеринарно-санітарних заходів, передбачених законодавством; ускладнення епізоотичної ситуації на відповідній території, потужності (об'єкті);
# неможливість безпосереднього огляду об'єкта державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;
# відсутність документального підтвердження епізоотичного благополуччя місцевості походження та ветеринарно-санітарного стану об'єктів; відсутність необхідної ветеринарної обробки тварин, їх карантинування, відповідних досліджень та/або експертного висновку.
== Порядок вивезення товару за межі території України==
Товари, що вивозяться за межі території України, повинні супроводжуватися оригіналами міжнародних ветеринарних сертифікатів, виданих державним інспектором ветеринарної медицини або уповноваженим лікарем ветеринарної медицини на підставі звернень власника вантажу або уповноваженої ним особи.

=== Див. додатково ===

* [[Правила перевезення домашніх тварин залізничним, авіаційним та автомобільним транспортом]]

[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Митне право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Правова охорона географічних зазначень

2024-07-12T08:54:45Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Порядок оскарження рішення про відмову в реєстрації географічного зазначення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15 Закон України "Про правову охорону географічних зазначень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0649-21#Text Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12 березня 2021 року № 536-21 "Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію географічного зазначення"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0021-24#n15 Наказ Міністерства економіки України від 23 листопада 2023 року № 17768 "Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень»] (далі - Закон) '''географічне зазначення''' - найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території.

Одним з видів географічного зазначення є '''назва місця походження товару''', який означає найменування, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та який має особливі якості або властивості, виключно або головним чином зумовлені конкретним географічним середовищем з притаманними йому природними і людськими факторами, і ''всі етапи виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюються на визначеній географічній території''.

При цьому '''географічним місцем''' є будь-який географічний об’єкт з офіційно визначеними межами, зокрема: країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2020.09.2019%7D стаття 1 Закону]).

'''Правова охорона географічним зазначенням надається на підставі їх реєстрації''' у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом] порядку або відповідно до міжнародних договорів України.

Правова охорона географічного зазначення діє безстроково, за винятком випадків '''дострокового припинення дії реєстрації''' географічного зазначення, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n255:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021.,%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. статтею 21 Закону]:

1. Дія реєстрації географічного зазначення може бути припинена судом у разі, якщо:

* а) спеціально уповноваженим органом встановлено, що внаслідок зміни або втрати особливих природних та/або людського факторів, характерних для визначеної абзацами четвертим і десятим статті 1 цього Закону географічної території, стало неможливим виробляти товари, які відповідають специфікації товару або документу, передбаченому частиною шостою статті 10 цього Закону;
* б) географічне зазначення не використовується протягом семи років з дати публікації відомостей про реєстрацію географічного зазначення або з іншої дати після такої публікації. Таке припинення здійснюється за заявою будь-якої заінтересованої особи.

2. Дія реєстрації географічного зазначення, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі, припиняється також у зв'язку з припиненням правової охорони цього зазначення в країні походження або на підставі міжнародного договору України.

'''Правова охорона не надається у випадку, якщо географічне зазначення:'''
* не відповідає умовам, передбаченим законодавством;
* є назвою, що стала видовою;
* включає або відтворює назву сорту рослин чи породи тварин, що може ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару. Цей пункт не застосовується у разі, якщо:
*# товар містить або походить від відповідного сорту рослин або породи тварин;
*# споживачі не вводяться в оману;
*# використання назви сорту рослин або породи тварин є добросовісним;
*# виробництво та продаж товару поширилися за межі його географічного місця походження до дати подання заявки на реєстрацію географічного зазначення;
* є тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою, права на яку визнані в Україні, якщо зважаючи на репутацію, відомість і тривалість використання цієї торговельної марки така правова охорона може ввести в оману споживачів щодо справжності товару ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n90 частина перша статті 8 Закону]).
Законом правова охорона не надається географічному зазначенню, пов'язаному з географічним місцем в іноземній державі, якщо права на це зазначення або інше позначення, що за своїм змістом відповідає поняттю географічного зазначення, не охороняються у відповідній іноземній державі.

== Порядок реєстрації географічного зазначення ==
Державну реєстрацію географічних зазначень шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру здійснює від імені держави '''Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ)''', функції якого виконує [https://ukrpatent.org/uk державна організація '''«Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»'''] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#n7 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності"].
=== Особи, які мають право на реєстрацію географічного зазначення ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n104 статті 9 Закону] право на реєстрацію географічних зазначень мають об'єднання осіб, які в зазначеному географічному місці виробляють товар та/або видобувають, та/або переробляють сировину для товару, особлива якість, репутація чи інші характеристики якого зумовлені цим географічним місцем. У розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#Text Закону] '''об'єднанням осіб''' є будь-яка сукупність осіб незалежно від її організаційно-правової форми або складу.

При цьому одна фізична або юридична особа має право на реєстрацію географічного зазначення у разі, якщо:
* вона є єдиним виробником, який у цьому географічному місці виробляє товар та/або видобуває, та/або переробляє сировину для товару та бажає подати заявку на реєстрацію географічного зазначення;
* географічна територія, на якій здійснюється виробництво (видобування) та/або переробка, та/або приготування товару, має характеристики, які істотно відрізняються від прилеглих територій, або характеристики товару відрізняються від товарів, вироблених на прилеглих територіях.
=== Подання заявки на реєстрацію географічного зазначення ===
Заявка на реєстрацію географічного зазначення подається до НОІВ особою чи об’єднанням осіб, які мають право на реєстрацію географічного зазначення.

Заявка складається українською мовою та повинна містити:
* заяву про реєстрацію географічного зазначення (назви місця походження товару), в якій необхідно вказати заявника (заявників), його адресу та спеціально уповноважені органи, які перевіряють відповідність товару специфікації товару;
* специфікацію товару, погоджену спеціально уповноваженим органом;
* документ, в якому викладені:
# основні положення специфікації товару: заявлене найменування, опис товару, в тому числі, якщо це доречно, особливі правила пакування та маркування товару, а також стислий опис меж географічного місця, де виробляється та/або переробляється товар;
# опис взаємозв’язку товару з географічним середовищем чи географічним місцем походження товару, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом], в тому числі особливі положення опису товару або способів його виробництва, що підтверджують такий взаємозв’язок.
'''Специфікація товару''' повинна містити такі відомості:

а) найменування, яке заявляється на реєстрацію як назва місця походження товару або географічне зазначення, у формі та мовою, що використовуються під час продажу товару, або мовою, яка історично використовувалася для маркування товару на відповідній географічній території;

б) назву та опис товару, в тому числі, якщо це доречно, відомості про сировину та основні характеристики товару (фізичні, хімічні, мікробіологічні або органолептичні характеристики товару тощо);

в) межі географічного місця, де виробляється товар, і, якщо це доречно, територію виробництва сировини, якщо вона є більшою за територію виробництва товару або іншою, ніж така територія;

г) опис способів виробництва товару, в тому числі специфічних умов і незмінних місцевих способів виробництва товару в разі їх існування, а також інформацію про пакування, якщо заявник вирішить та обґрунтує, що пакування товару має здійснюватися саме у визначеному географічному місці з метою збереження якості чи гарантування справжності товару, чи забезпечення контролю;

ґ) відомості про взаємозв’язок особливої якості або інших характеристик товару з географічним середовищем або про взаємозв’язок особливої якості, репутації або інших характеристик товару з його географічним місцем походження;

д) особливі правила маркування товару (за наявності).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n110 частина шоста статті 10 Закону] іноземні особи та особи без громадянства разом із заявкою замість специфікації товару подають документи, які підтверджують правову охорону заявленого географічного зазначення у відповідній іноземній державі або набуття прав на таке зазначення на підставі добросовісного використання. Такі документи мають відповідати вимогам до відомостей специфікації.

За подання заявки сплачується збір.

Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати реєстрації географічного зазначення.
=== Розгляд заявки про реєстрацію географічного зазначення ===
Рішення про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації географічного зазначення приймається на підставі експертизи, під час якої:

а) встановлюється дата подання заявки;

б) заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам до форми заявки та правилам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності;

в) перевіряється сплачений збір за подання заявки на відповідність встановленим вимогам;

г) перевіряється відповідність заявленого найменування умовам надання правової охорони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n136 частина сьома статті 11 Закону]).

Заявник має право протягом місяця з дати одержання ним рішення НОІВ затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Такі копії надсилаються заявнику протягом місяця з дня надходження запиту.

Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів у разі, якщо без них проведення експертизи неможливе або якщо виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності будь-яких відомостей чи елементів, які містяться в матеріалах заявки.

Будь-яка особа протягом трьох місяців з дати публікації в Бюлетені відомостей про державну реєстрацію географічного зазначення відомостей про заявку та специфікації товару (або іншого документа, поданого іноземною особою або особою без громадянства), може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення щодо невідповідності заявленого географічного зазначення умовам надання правової охорони, іншим вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом].
=== Результати розгляду заявки ===
За результатами розгляду заявки на реєстрацію географічного зазначення приймається рішення про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації географічного зазначення.

Після надходження до заявника рішення про реєстрацію географічного зазначення останній має сплатити:
* державне мито за реєстрацію;
* збір за публікацію про реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Якщо протягом трьох місяців з дати надходження до заявника рішення про реєстрацію географічного зазначення документ про сплату державного мита за реєстрацію і збір за публікацію про реєстрацію в розмірі та у порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, державна реєстрація географічного зазначення не проводиться, а заявка вважається відкликаною.
|}
На підставі рішення про реєстрацію географічного зазначення та за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію і сплати збору за публікацію про НОІВ здійснює державну реєстрацію географічного зазначення, для чого вносить відповідні відомості до [https://ukrpatent.org/uk/articles/kzpt-uk Державного реєстру України географічних зазначень].
== Порядок оскарження рішення про відмову в реєстрації географічного зазначення ==
Заявник має право оскаржити рішення про відмову в реєстрації географічного зазначення чи копій матеріалів, що протиставлені заявці у '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]]''', а також до '''[https://ukrpatent.org/uk/articles/apeliaciyna-palata-rishennya Апеляційної палати]''' протягом двох місяців від дати одержання рішення Національного органу інтелектуальної власності чи копій затребуваних матеріалів.

Оскарження рішення Національного органу інтелектуальної власності до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом] та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0021-24#n15 регламенту Апеляційної палати], затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, встановлений для оскарження, заперечення вважається неподаним, про що особі, яка його подала, надсилається повідомлення.

У разі оскарження рішення Національного органу інтелектуальної власності особою, яка подавала заперечення відповідно до частини шостої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n136 статті 11 Закону], такій особі надсилається копія рішення Апеляційної палати.

У разі задоволення заперечення з причин порушення порядку проведення експертизи збір за подання заперечення підлягає поверненню, а заявка повертається до закладу експертизи для проведення повторної експертизи. 
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Міністерства]]

Правова охорона географічних зазначень

2024-07-12T08:50:11Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Розгляд заявки про реєстрацію географічного зазначення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15 Закон України "Про правову охорону географічних зазначень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0649-21#Text Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12 березня 2021 року № 536-21 "Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію географічного зазначення"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0021-24#n15 Наказ Міністерства економіки України від 23 листопада 2023 року № 17768 "Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень»] (далі - Закон) '''географічне зазначення''' - найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території.

Одним з видів географічного зазначення є '''назва місця походження товару''', який означає найменування, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та який має особливі якості або властивості, виключно або головним чином зумовлені конкретним географічним середовищем з притаманними йому природними і людськими факторами, і ''всі етапи виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюються на визначеній географічній території''.

При цьому '''географічним місцем''' є будь-який географічний об’єкт з офіційно визначеними межами, зокрема: країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2020.09.2019%7D стаття 1 Закону]).

'''Правова охорона географічним зазначенням надається на підставі їх реєстрації''' у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом] порядку або відповідно до міжнародних договорів України.

Правова охорона географічного зазначення діє безстроково, за винятком випадків '''дострокового припинення дії реєстрації''' географічного зазначення, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n255:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021.,%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. статтею 21 Закону]:

1. Дія реєстрації географічного зазначення може бути припинена судом у разі, якщо:

* а) спеціально уповноваженим органом встановлено, що внаслідок зміни або втрати особливих природних та/або людського факторів, характерних для визначеної абзацами четвертим і десятим статті 1 цього Закону географічної території, стало неможливим виробляти товари, які відповідають специфікації товару або документу, передбаченому частиною шостою статті 10 цього Закону;
* б) географічне зазначення не використовується протягом семи років з дати публікації відомостей про реєстрацію географічного зазначення або з іншої дати після такої публікації. Таке припинення здійснюється за заявою будь-якої заінтересованої особи.

2. Дія реєстрації географічного зазначення, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі, припиняється також у зв'язку з припиненням правової охорони цього зазначення в країні походження або на підставі міжнародного договору України.

'''Правова охорона не надається у випадку, якщо географічне зазначення:'''
* не відповідає умовам, передбаченим законодавством;
* є назвою, що стала видовою;
* включає або відтворює назву сорту рослин чи породи тварин, що може ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару. Цей пункт не застосовується у разі, якщо:
*# товар містить або походить від відповідного сорту рослин або породи тварин;
*# споживачі не вводяться в оману;
*# використання назви сорту рослин або породи тварин є добросовісним;
*# виробництво та продаж товару поширилися за межі його географічного місця походження до дати подання заявки на реєстрацію географічного зазначення;
* є тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою, права на яку визнані в Україні, якщо зважаючи на репутацію, відомість і тривалість використання цієї торговельної марки така правова охорона може ввести в оману споживачів щодо справжності товару ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n90 частина перша статті 8 Закону]).
Законом правова охорона не надається географічному зазначенню, пов'язаному з географічним місцем в іноземній державі, якщо права на це зазначення або інше позначення, що за своїм змістом відповідає поняттю географічного зазначення, не охороняються у відповідній іноземній державі.

== Порядок реєстрації географічного зазначення ==
Державну реєстрацію географічних зазначень шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру здійснює від імені держави '''Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ)''', функції якого виконує [https://ukrpatent.org/uk державна організація '''«Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»'''] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#n7 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності"].
=== Особи, які мають право на реєстрацію географічного зазначення ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n104 статті 9 Закону] право на реєстрацію географічних зазначень мають об'єднання осіб, які в зазначеному географічному місці виробляють товар та/або видобувають, та/або переробляють сировину для товару, особлива якість, репутація чи інші характеристики якого зумовлені цим географічним місцем. У розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#Text Закону] '''об'єднанням осіб''' є будь-яка сукупність осіб незалежно від її організаційно-правової форми або складу.

При цьому одна фізична або юридична особа має право на реєстрацію географічного зазначення у разі, якщо:
* вона є єдиним виробником, який у цьому географічному місці виробляє товар та/або видобуває, та/або переробляє сировину для товару та бажає подати заявку на реєстрацію географічного зазначення;
* географічна територія, на якій здійснюється виробництво (видобування) та/або переробка, та/або приготування товару, має характеристики, які істотно відрізняються від прилеглих територій, або характеристики товару відрізняються від товарів, вироблених на прилеглих територіях.
=== Подання заявки на реєстрацію географічного зазначення ===
Заявка на реєстрацію географічного зазначення подається до НОІВ особою чи об’єднанням осіб, які мають право на реєстрацію географічного зазначення.

Заявка складається українською мовою та повинна містити:
* заяву про реєстрацію географічного зазначення (назви місця походження товару), в якій необхідно вказати заявника (заявників), його адресу та спеціально уповноважені органи, які перевіряють відповідність товару специфікації товару;
* специфікацію товару, погоджену спеціально уповноваженим органом;
* документ, в якому викладені:
# основні положення специфікації товару: заявлене найменування, опис товару, в тому числі, якщо це доречно, особливі правила пакування та маркування товару, а також стислий опис меж географічного місця, де виробляється та/або переробляється товар;
# опис взаємозв’язку товару з географічним середовищем чи географічним місцем походження товару, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом], в тому числі особливі положення опису товару або способів його виробництва, що підтверджують такий взаємозв’язок.
'''Специфікація товару''' повинна містити такі відомості:

а) найменування, яке заявляється на реєстрацію як назва місця походження товару або географічне зазначення, у формі та мовою, що використовуються під час продажу товару, або мовою, яка історично використовувалася для маркування товару на відповідній географічній території;

б) назву та опис товару, в тому числі, якщо це доречно, відомості про сировину та основні характеристики товару (фізичні, хімічні, мікробіологічні або органолептичні характеристики товару тощо);

в) межі географічного місця, де виробляється товар, і, якщо це доречно, територію виробництва сировини, якщо вона є більшою за територію виробництва товару або іншою, ніж така територія;

г) опис способів виробництва товару, в тому числі специфічних умов і незмінних місцевих способів виробництва товару в разі їх існування, а також інформацію про пакування, якщо заявник вирішить та обґрунтує, що пакування товару має здійснюватися саме у визначеному географічному місці з метою збереження якості чи гарантування справжності товару, чи забезпечення контролю;

ґ) відомості про взаємозв’язок особливої якості або інших характеристик товару з географічним середовищем або про взаємозв’язок особливої якості, репутації або інших характеристик товару з його географічним місцем походження;

д) особливі правила маркування товару (за наявності).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n110 частина шоста статті 10 Закону] іноземні особи та особи без громадянства разом із заявкою замість специфікації товару подають документи, які підтверджують правову охорону заявленого географічного зазначення у відповідній іноземній державі або набуття прав на таке зазначення на підставі добросовісного використання. Такі документи мають відповідати вимогам до відомостей специфікації.

За подання заявки сплачується збір.

Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати реєстрації географічного зазначення.
=== Розгляд заявки про реєстрацію географічного зазначення ===
Рішення про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації географічного зазначення приймається на підставі експертизи, під час якої:

а) встановлюється дата подання заявки;

б) заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам до форми заявки та правилам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності;

в) перевіряється сплачений збір за подання заявки на відповідність встановленим вимогам;

г) перевіряється відповідність заявленого найменування умовам надання правової охорони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n136 частина сьома статті 11 Закону]).

Заявник має право протягом місяця з дати одержання ним рішення НОІВ затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Такі копії надсилаються заявнику протягом місяця з дня надходження запиту.

Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів у разі, якщо без них проведення експертизи неможливе або якщо виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності будь-яких відомостей чи елементів, які містяться в матеріалах заявки.

Будь-яка особа протягом трьох місяців з дати публікації в Бюлетені відомостей про державну реєстрацію географічного зазначення відомостей про заявку та специфікації товару (або іншого документа, поданого іноземною особою або особою без громадянства), може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення щодо невідповідності заявленого географічного зазначення умовам надання правової охорони, іншим вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом].
=== Результати розгляду заявки ===
За результатами розгляду заявки на реєстрацію географічного зазначення приймається рішення про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації географічного зазначення.

Після надходження до заявника рішення про реєстрацію географічного зазначення останній має сплатити:
* державне мито за реєстрацію;
* збір за публікацію про реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Якщо протягом трьох місяців з дати надходження до заявника рішення про реєстрацію географічного зазначення документ про сплату державного мита за реєстрацію і збір за публікацію про реєстрацію в розмірі та у порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, державна реєстрація географічного зазначення не проводиться, а заявка вважається відкликаною.
|}
На підставі рішення про реєстрацію географічного зазначення та за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію і сплати збору за публікацію про НОІВ здійснює державну реєстрацію географічного зазначення, для чого вносить відповідні відомості до [https://ukrpatent.org/uk/articles/kzpt-uk Державного реєстру України географічних зазначень].
== Порядок оскарження рішення про відмову в реєстрації географічного зазначення ==
Заявник має право оскаржити рішення про відмову в реєстрації географічного зазначення чи копій матеріалів, що протиставлені заявці у '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]]''', а також до '''[https://ukrpatent.org/uk/articles/apeliaciyna-palata-rishennya Апеляційної палати]''' протягом двох місяців від дати одержання рішення Національного органу інтелектуальної власності чи копій затребуваних матеріалів.

Оскарження рішення до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом] та на його основі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-21#Text регламентом Апеляційної палати].

За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, встановлений для оскарження, заперечення вважається неподаним, про що особі, яка його подала, надсилається повідомлення.

У разі оскарження рішення Національного органу інтелектуальної власності особою, яка подавала заперечення відповідно до частини шостої статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#Text Закону], такій особі надсилається копія рішення Апеляційної палати.

У разі задоволення заперечення з причин порушення порядку проведення експертизи збір за подання заперечення підлягає поверненню, а заявка повертається до закладу експертизи для проведення повторної експертизи. 
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Міністерства]]

Правова охорона географічних зазначень

2024-07-12T08:48:58Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Подання заявки на реєстрацію географічного зазначення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15 Закон України "Про правову охорону географічних зазначень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0649-21#Text Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12 березня 2021 року № 536-21 "Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію географічного зазначення"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0021-24#n15 Наказ Міністерства економіки України від 23 листопада 2023 року № 17768 "Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень»] (далі - Закон) '''географічне зазначення''' - найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території.

Одним з видів географічного зазначення є '''назва місця походження товару''', який означає найменування, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та який має особливі якості або властивості, виключно або головним чином зумовлені конкретним географічним середовищем з притаманними йому природними і людськими факторами, і ''всі етапи виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюються на визначеній географічній території''.

При цьому '''географічним місцем''' є будь-який географічний об’єкт з офіційно визначеними межами, зокрема: країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2020.09.2019%7D стаття 1 Закону]).

'''Правова охорона географічним зазначенням надається на підставі їх реєстрації''' у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом] порядку або відповідно до міжнародних договорів України.

Правова охорона географічного зазначення діє безстроково, за винятком випадків '''дострокового припинення дії реєстрації''' географічного зазначення, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n255:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021.,%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. статтею 21 Закону]:

1. Дія реєстрації географічного зазначення може бути припинена судом у разі, якщо:

* а) спеціально уповноваженим органом встановлено, що внаслідок зміни або втрати особливих природних та/або людського факторів, характерних для визначеної абзацами четвертим і десятим статті 1 цього Закону географічної території, стало неможливим виробляти товари, які відповідають специфікації товару або документу, передбаченому частиною шостою статті 10 цього Закону;
* б) географічне зазначення не використовується протягом семи років з дати публікації відомостей про реєстрацію географічного зазначення або з іншої дати після такої публікації. Таке припинення здійснюється за заявою будь-якої заінтересованої особи.

2. Дія реєстрації географічного зазначення, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі, припиняється також у зв'язку з припиненням правової охорони цього зазначення в країні походження або на підставі міжнародного договору України.

'''Правова охорона не надається у випадку, якщо географічне зазначення:'''
* не відповідає умовам, передбаченим законодавством;
* є назвою, що стала видовою;
* включає або відтворює назву сорту рослин чи породи тварин, що може ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару. Цей пункт не застосовується у разі, якщо:
*# товар містить або походить від відповідного сорту рослин або породи тварин;
*# споживачі не вводяться в оману;
*# використання назви сорту рослин або породи тварин є добросовісним;
*# виробництво та продаж товару поширилися за межі його географічного місця походження до дати подання заявки на реєстрацію географічного зазначення;
* є тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою, права на яку визнані в Україні, якщо зважаючи на репутацію, відомість і тривалість використання цієї торговельної марки така правова охорона може ввести в оману споживачів щодо справжності товару ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n90 частина перша статті 8 Закону]).
Законом правова охорона не надається географічному зазначенню, пов'язаному з географічним місцем в іноземній державі, якщо права на це зазначення або інше позначення, що за своїм змістом відповідає поняттю географічного зазначення, не охороняються у відповідній іноземній державі.

== Порядок реєстрації географічного зазначення ==
Державну реєстрацію географічних зазначень шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру здійснює від імені держави '''Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ)''', функції якого виконує [https://ukrpatent.org/uk державна організація '''«Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»'''] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#n7 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності"].
=== Особи, які мають право на реєстрацію географічного зазначення ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n104 статті 9 Закону] право на реєстрацію географічних зазначень мають об'єднання осіб, які в зазначеному географічному місці виробляють товар та/або видобувають, та/або переробляють сировину для товару, особлива якість, репутація чи інші характеристики якого зумовлені цим географічним місцем. У розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#Text Закону] '''об'єднанням осіб''' є будь-яка сукупність осіб незалежно від її організаційно-правової форми або складу.

При цьому одна фізична або юридична особа має право на реєстрацію географічного зазначення у разі, якщо:
* вона є єдиним виробником, який у цьому географічному місці виробляє товар та/або видобуває, та/або переробляє сировину для товару та бажає подати заявку на реєстрацію географічного зазначення;
* географічна територія, на якій здійснюється виробництво (видобування) та/або переробка, та/або приготування товару, має характеристики, які істотно відрізняються від прилеглих територій, або характеристики товару відрізняються від товарів, вироблених на прилеглих територіях.
=== Подання заявки на реєстрацію географічного зазначення ===
Заявка на реєстрацію географічного зазначення подається до НОІВ особою чи об’єднанням осіб, які мають право на реєстрацію географічного зазначення.

Заявка складається українською мовою та повинна містити:
* заяву про реєстрацію географічного зазначення (назви місця походження товару), в якій необхідно вказати заявника (заявників), його адресу та спеціально уповноважені органи, які перевіряють відповідність товару специфікації товару;
* специфікацію товару, погоджену спеціально уповноваженим органом;
* документ, в якому викладені:
# основні положення специфікації товару: заявлене найменування, опис товару, в тому числі, якщо це доречно, особливі правила пакування та маркування товару, а також стислий опис меж географічного місця, де виробляється та/або переробляється товар;
# опис взаємозв’язку товару з географічним середовищем чи географічним місцем походження товару, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом], в тому числі особливі положення опису товару або способів його виробництва, що підтверджують такий взаємозв’язок.
'''Специфікація товару''' повинна містити такі відомості:

а) найменування, яке заявляється на реєстрацію як назва місця походження товару або географічне зазначення, у формі та мовою, що використовуються під час продажу товару, або мовою, яка історично використовувалася для маркування товару на відповідній географічній території;

б) назву та опис товару, в тому числі, якщо це доречно, відомості про сировину та основні характеристики товару (фізичні, хімічні, мікробіологічні або органолептичні характеристики товару тощо);

в) межі географічного місця, де виробляється товар, і, якщо це доречно, територію виробництва сировини, якщо вона є більшою за територію виробництва товару або іншою, ніж така територія;

г) опис способів виробництва товару, в тому числі специфічних умов і незмінних місцевих способів виробництва товару в разі їх існування, а також інформацію про пакування, якщо заявник вирішить та обґрунтує, що пакування товару має здійснюватися саме у визначеному географічному місці з метою збереження якості чи гарантування справжності товару, чи забезпечення контролю;

ґ) відомості про взаємозв’язок особливої якості або інших характеристик товару з географічним середовищем або про взаємозв’язок особливої якості, репутації або інших характеристик товару з його географічним місцем походження;

д) особливі правила маркування товару (за наявності).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n110 частина шоста статті 10 Закону] іноземні особи та особи без громадянства разом із заявкою замість специфікації товару подають документи, які підтверджують правову охорону заявленого географічного зазначення у відповідній іноземній державі або набуття прав на таке зазначення на підставі добросовісного використання. Такі документи мають відповідати вимогам до відомостей специфікації.

За подання заявки сплачується збір.

Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати реєстрації географічного зазначення.
=== Розгляд заявки про реєстрацію географічного зазначення ===
Рішення про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації географічного зазначення приймається на підставі експертизи, під час якої:

а) встановлюється дата подання заявки;

б) заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам до форми заявки та правилам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності;

в) перевіряється сплачений збір за подання заявки на відповідність встановленим вимогам;

г) перевіряється відповідність заявленого найменування умовам надання правової охорони (частина сьома статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Закону]).

Заявник має право протягом місяця з дати одержання ним рішення НОІВ затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Такі копії надсилаються заявнику протягом місяця з дня надходження запиту.

Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів у разі, якщо без них проведення експертизи неможливе або якщо виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності будь-яких відомостей чи елементів, які містяться в матеріалах заявки.

Будь-яка особа протягом трьох місяців з дати публікації в Бюлетені відомостей про державну реєстрацію географічного зазначення відомостей про заявку та специфікації товару (або іншого документа, поданого іноземною особою або особою без громадянства), може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення щодо невідповідності заявленого географічного зазначення умовам надання правової охорони, іншим вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом].
=== Результати розгляду заявки ===
За результатами розгляду заявки на реєстрацію географічного зазначення приймається рішення про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації географічного зазначення.

Після надходження до заявника рішення про реєстрацію географічного зазначення останній має сплатити:
* державне мито за реєстрацію;
* збір за публікацію про реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Якщо протягом трьох місяців з дати надходження до заявника рішення про реєстрацію географічного зазначення документ про сплату державного мита за реєстрацію і збір за публікацію про реєстрацію в розмірі та у порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, державна реєстрація географічного зазначення не проводиться, а заявка вважається відкликаною.
|}
На підставі рішення про реєстрацію географічного зазначення та за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію і сплати збору за публікацію про НОІВ здійснює державну реєстрацію географічного зазначення, для чого вносить відповідні відомості до [https://ukrpatent.org/uk/articles/kzpt-uk Державного реєстру України географічних зазначень].
== Порядок оскарження рішення про відмову в реєстрації географічного зазначення ==
Заявник має право оскаржити рішення про відмову в реєстрації географічного зазначення чи копій матеріалів, що протиставлені заявці у '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]]''', а також до '''[https://ukrpatent.org/uk/articles/apeliaciyna-palata-rishennya Апеляційної палати]''' протягом двох місяців від дати одержання рішення Національного органу інтелектуальної власності чи копій затребуваних матеріалів.

Оскарження рішення до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом] та на його основі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-21#Text регламентом Апеляційної палати].

За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, встановлений для оскарження, заперечення вважається неподаним, про що особі, яка його подала, надсилається повідомлення.

У разі оскарження рішення Національного органу інтелектуальної власності особою, яка подавала заперечення відповідно до частини шостої статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#Text Закону], такій особі надсилається копія рішення Апеляційної палати.

У разі задоволення заперечення з причин порушення порядку проведення експертизи збір за подання заперечення підлягає поверненню, а заявка повертається до закладу експертизи для проведення повторної експертизи. 
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Міністерства]]

Правова охорона географічних зазначень

2024-07-12T08:47:35Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Особи, які мають право на реєстрацію географічного зазначення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15 Закон України "Про правову охорону географічних зазначень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0649-21#Text Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12 березня 2021 року № 536-21 "Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію географічного зазначення"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0021-24#n15 Наказ Міністерства економіки України від 23 листопада 2023 року № 17768 "Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень»] (далі - Закон) '''географічне зазначення''' - найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території.

Одним з видів географічного зазначення є '''назва місця походження товару''', який означає найменування, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та який має особливі якості або властивості, виключно або головним чином зумовлені конкретним географічним середовищем з притаманними йому природними і людськими факторами, і ''всі етапи виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюються на визначеній географічній території''.

При цьому '''географічним місцем''' є будь-який географічний об’єкт з офіційно визначеними межами, зокрема: країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2020.09.2019%7D стаття 1 Закону]).

'''Правова охорона географічним зазначенням надається на підставі їх реєстрації''' у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом] порядку або відповідно до міжнародних договорів України.

Правова охорона географічного зазначення діє безстроково, за винятком випадків '''дострокового припинення дії реєстрації''' географічного зазначення, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n255:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021.,%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. статтею 21 Закону]:

1. Дія реєстрації географічного зазначення може бути припинена судом у разі, якщо:

* а) спеціально уповноваженим органом встановлено, що внаслідок зміни або втрати особливих природних та/або людського факторів, характерних для визначеної абзацами четвертим і десятим статті 1 цього Закону географічної території, стало неможливим виробляти товари, які відповідають специфікації товару або документу, передбаченому частиною шостою статті 10 цього Закону;
* б) географічне зазначення не використовується протягом семи років з дати публікації відомостей про реєстрацію географічного зазначення або з іншої дати після такої публікації. Таке припинення здійснюється за заявою будь-якої заінтересованої особи.

2. Дія реєстрації географічного зазначення, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі, припиняється також у зв'язку з припиненням правової охорони цього зазначення в країні походження або на підставі міжнародного договору України.

'''Правова охорона не надається у випадку, якщо географічне зазначення:'''
* не відповідає умовам, передбаченим законодавством;
* є назвою, що стала видовою;
* включає або відтворює назву сорту рослин чи породи тварин, що може ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару. Цей пункт не застосовується у разі, якщо:
*# товар містить або походить від відповідного сорту рослин або породи тварин;
*# споживачі не вводяться в оману;
*# використання назви сорту рослин або породи тварин є добросовісним;
*# виробництво та продаж товару поширилися за межі його географічного місця походження до дати подання заявки на реєстрацію географічного зазначення;
* є тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою, права на яку визнані в Україні, якщо зважаючи на репутацію, відомість і тривалість використання цієї торговельної марки така правова охорона може ввести в оману споживачів щодо справжності товару ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n90 частина перша статті 8 Закону]).
Законом правова охорона не надається географічному зазначенню, пов'язаному з географічним місцем в іноземній державі, якщо права на це зазначення або інше позначення, що за своїм змістом відповідає поняттю географічного зазначення, не охороняються у відповідній іноземній державі.

== Порядок реєстрації географічного зазначення ==
Державну реєстрацію географічних зазначень шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру здійснює від імені держави '''Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ)''', функції якого виконує [https://ukrpatent.org/uk державна організація '''«Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»'''] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#n7 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності"].
=== Особи, які мають право на реєстрацію географічного зазначення ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n104 статті 9 Закону] право на реєстрацію географічних зазначень мають об'єднання осіб, які в зазначеному географічному місці виробляють товар та/або видобувають, та/або переробляють сировину для товару, особлива якість, репутація чи інші характеристики якого зумовлені цим географічним місцем. У розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#Text Закону] '''об'єднанням осіб''' є будь-яка сукупність осіб незалежно від її організаційно-правової форми або складу.

При цьому одна фізична або юридична особа має право на реєстрацію географічного зазначення у разі, якщо:
* вона є єдиним виробником, який у цьому географічному місці виробляє товар та/або видобуває, та/або переробляє сировину для товару та бажає подати заявку на реєстрацію географічного зазначення;
* географічна територія, на якій здійснюється виробництво (видобування) та/або переробка, та/або приготування товару, має характеристики, які істотно відрізняються від прилеглих територій, або характеристики товару відрізняються від товарів, вироблених на прилеглих територіях.
=== Подання заявки на реєстрацію географічного зазначення ===
Заявка на реєстрацію географічного зазначення подається до НОІВ особою чи об’єднанням осіб, які мають право на реєстрацію географічного зазначення.

Заявка складається українською мовою та повинна містити:
* заяву про реєстрацію географічного зазначення (назви місця походження товару), в якій необхідно вказати заявника (заявників), його адресу та спеціально уповноважені органи, які перевіряють відповідність товару специфікації товару;
* специфікацію товару, погоджену спеціально уповноваженим органом;
* документ, в якому викладені:
# основні положення специфікації товару: заявлене найменування, опис товару, в тому числі, якщо це доречно, особливі правила пакування та маркування товару, а також стислий опис меж географічного місця, де виробляється та/або переробляється товар;
# опис взаємозв’язку товару з географічним середовищем чи географічним місцем походження товару, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом], в тому числі особливі положення опису товару або способів його виробництва, що підтверджують такий взаємозв’язок.
'''Специфікація товару''' повинна містити такі відомості:

а) найменування, яке заявляється на реєстрацію як назва місця походження товару або географічне зазначення, у формі та мовою, що використовуються під час продажу товару, або мовою, яка історично використовувалася для маркування товару на відповідній географічній території;

б) назву та опис товару, в тому числі, якщо це доречно, відомості про сировину та основні характеристики товару (фізичні, хімічні, мікробіологічні або органолептичні характеристики товару тощо);

в) межі географічного місця, де виробляється товар, і, якщо це доречно, територію виробництва сировини, якщо вона є більшою за територію виробництва товару або іншою, ніж така територія;

г) опис способів виробництва товару, в тому числі специфічних умов і незмінних місцевих способів виробництва товару в разі їх існування, а також інформацію про пакування, якщо заявник вирішить та обґрунтує, що пакування товару має здійснюватися саме у визначеному географічному місці з метою збереження якості чи гарантування справжності товару, чи забезпечення контролю;

ґ) відомості про взаємозв’язок особливої якості або інших характеристик товару з географічним середовищем або про взаємозв’язок особливої якості, репутації або інших характеристик товару з його географічним місцем походження;

д) особливі правила маркування товару (за наявності).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 частина шоста статті 10 Закону] іноземні особи та особи без громадянства разом із заявкою замість специфікації товару подають документи, які підтверджують правову охорону заявленого географічного зазначення у відповідній іноземній державі або набуття прав на таке зазначення на підставі добросовісного використання. Такі документи мають відповідати вимогам до відомостей специфікації.

За подання заявки сплачується збір.

Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати реєстрації географічного зазначення.
=== Розгляд заявки про реєстрацію географічного зазначення ===
Рішення про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації географічного зазначення приймається на підставі експертизи, під час якої:

а) встановлюється дата подання заявки;

б) заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам до форми заявки та правилам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності;

в) перевіряється сплачений збір за подання заявки на відповідність встановленим вимогам;

г) перевіряється відповідність заявленого найменування умовам надання правової охорони (частина сьома статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Закону]).

Заявник має право протягом місяця з дати одержання ним рішення НОІВ затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Такі копії надсилаються заявнику протягом місяця з дня надходження запиту.

Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів у разі, якщо без них проведення експертизи неможливе або якщо виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності будь-яких відомостей чи елементів, які містяться в матеріалах заявки.

Будь-яка особа протягом трьох місяців з дати публікації в Бюлетені відомостей про державну реєстрацію географічного зазначення відомостей про заявку та специфікації товару (або іншого документа, поданого іноземною особою або особою без громадянства), може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення щодо невідповідності заявленого географічного зазначення умовам надання правової охорони, іншим вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом].
=== Результати розгляду заявки ===
За результатами розгляду заявки на реєстрацію географічного зазначення приймається рішення про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації географічного зазначення.

Після надходження до заявника рішення про реєстрацію географічного зазначення останній має сплатити:
* державне мито за реєстрацію;
* збір за публікацію про реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Якщо протягом трьох місяців з дати надходження до заявника рішення про реєстрацію географічного зазначення документ про сплату державного мита за реєстрацію і збір за публікацію про реєстрацію в розмірі та у порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, державна реєстрація географічного зазначення не проводиться, а заявка вважається відкликаною.
|}
На підставі рішення про реєстрацію географічного зазначення та за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію і сплати збору за публікацію про НОІВ здійснює державну реєстрацію географічного зазначення, для чого вносить відповідні відомості до [https://ukrpatent.org/uk/articles/kzpt-uk Державного реєстру України географічних зазначень].
== Порядок оскарження рішення про відмову в реєстрації географічного зазначення ==
Заявник має право оскаржити рішення про відмову в реєстрації географічного зазначення чи копій матеріалів, що протиставлені заявці у '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]]''', а також до '''[https://ukrpatent.org/uk/articles/apeliaciyna-palata-rishennya Апеляційної палати]''' протягом двох місяців від дати одержання рішення Національного органу інтелектуальної власності чи копій затребуваних матеріалів.

Оскарження рішення до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом] та на його основі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-21#Text регламентом Апеляційної палати].

За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, встановлений для оскарження, заперечення вважається неподаним, про що особі, яка його подала, надсилається повідомлення.

У разі оскарження рішення Національного органу інтелектуальної власності особою, яка подавала заперечення відповідно до частини шостої статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#Text Закону], такій особі надсилається копія рішення Апеляційної палати.

У разі задоволення заперечення з причин порушення порядку проведення експертизи збір за подання заперечення підлягає поверненню, а заявка повертається до закладу експертизи для проведення повторної експертизи. 
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Міністерства]]

Правова охорона географічних зазначень

2024-07-12T08:45:36Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15 Закон України "Про правову охорону географічних зазначень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0649-21#Text Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12 березня 2021 року № 536-21 "Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію географічного зазначення"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0021-24#n15 Наказ Міністерства економіки України від 23 листопада 2023 року № 17768 "Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень»] (далі - Закон) '''географічне зазначення''' - найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території.

Одним з видів географічного зазначення є '''назва місця походження товару''', який означає найменування, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та який має особливі якості або властивості, виключно або головним чином зумовлені конкретним географічним середовищем з притаманними йому природними і людськими факторами, і ''всі етапи виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюються на визначеній географічній території''.

При цьому '''географічним місцем''' є будь-який географічний об’єкт з офіційно визначеними межами, зокрема: країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2020.09.2019%7D стаття 1 Закону]).

'''Правова охорона географічним зазначенням надається на підставі їх реєстрації''' у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом] порядку або відповідно до міжнародних договорів України.

Правова охорона географічного зазначення діє безстроково, за винятком випадків '''дострокового припинення дії реєстрації''' географічного зазначення, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n255:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021.,%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. статтею 21 Закону]:

1. Дія реєстрації географічного зазначення може бути припинена судом у разі, якщо:

* а) спеціально уповноваженим органом встановлено, що внаслідок зміни або втрати особливих природних та/або людського факторів, характерних для визначеної абзацами четвертим і десятим статті 1 цього Закону географічної території, стало неможливим виробляти товари, які відповідають специфікації товару або документу, передбаченому частиною шостою статті 10 цього Закону;
* б) географічне зазначення не використовується протягом семи років з дати публікації відомостей про реєстрацію географічного зазначення або з іншої дати після такої публікації. Таке припинення здійснюється за заявою будь-якої заінтересованої особи.

2. Дія реєстрації географічного зазначення, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі, припиняється також у зв'язку з припиненням правової охорони цього зазначення в країні походження або на підставі міжнародного договору України.

'''Правова охорона не надається у випадку, якщо географічне зазначення:'''
* не відповідає умовам, передбаченим законодавством;
* є назвою, що стала видовою;
* включає або відтворює назву сорту рослин чи породи тварин, що може ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару. Цей пункт не застосовується у разі, якщо:
*# товар містить або походить від відповідного сорту рослин або породи тварин;
*# споживачі не вводяться в оману;
*# використання назви сорту рослин або породи тварин є добросовісним;
*# виробництво та продаж товару поширилися за межі його географічного місця походження до дати подання заявки на реєстрацію географічного зазначення;
* є тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою, права на яку визнані в Україні, якщо зважаючи на репутацію, відомість і тривалість використання цієї торговельної марки така правова охорона може ввести в оману споживачів щодо справжності товару ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n90 частина перша статті 8 Закону]).
Законом правова охорона не надається географічному зазначенню, пов'язаному з географічним місцем в іноземній державі, якщо права на це зазначення або інше позначення, що за своїм змістом відповідає поняттю географічного зазначення, не охороняються у відповідній іноземній державі.

== Порядок реєстрації географічного зазначення ==
Державну реєстрацію географічних зазначень шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру здійснює від імені держави '''Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ)''', функції якого виконує [https://ukrpatent.org/uk державна організація '''«Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»'''] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#n7 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності"].
=== Особи, які мають право на реєстрацію географічного зазначення ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 статті 9 Закону] право на реєстрацію географічних зазначень мають об'єднання осіб, які в зазначеному географічному місці виробляють товар та/або видобувають, та/або переробляють сировину для товару, особлива якість, репутація чи інші характеристики якого зумовлені цим географічним місцем. У розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#Text Закону] '''об'єднанням осіб''' є будь-яка сукупність осіб незалежно від її організаційно-правової форми або складу.

При цьому одна фізична або юридична особа має право на реєстрацію географічного зазначення у разі, якщо:
* вона є єдиним виробником, який у цьому географічному місці виробляє товар та/або видобуває, та/або переробляє сировину для товару та бажає подати заявку на реєстрацію географічного зазначення;
* географічна територія, на якій здійснюється виробництво (видобування) та/або переробка, та/або приготування товару, має характеристики, які істотно відрізняються від прилеглих територій, або характеристики товару відрізняються від товарів, вироблених на прилеглих територіях.
=== Подання заявки на реєстрацію географічного зазначення ===
Заявка на реєстрацію географічного зазначення подається до НОІВ особою чи об’єднанням осіб, які мають право на реєстрацію географічного зазначення.

Заявка складається українською мовою та повинна містити:
* заяву про реєстрацію географічного зазначення (назви місця походження товару), в якій необхідно вказати заявника (заявників), його адресу та спеціально уповноважені органи, які перевіряють відповідність товару специфікації товару;
* специфікацію товару, погоджену спеціально уповноваженим органом;
* документ, в якому викладені:
# основні положення специфікації товару: заявлене найменування, опис товару, в тому числі, якщо це доречно, особливі правила пакування та маркування товару, а також стислий опис меж географічного місця, де виробляється та/або переробляється товар;
# опис взаємозв’язку товару з географічним середовищем чи географічним місцем походження товару, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом], в тому числі особливі положення опису товару або способів його виробництва, що підтверджують такий взаємозв’язок.
'''Специфікація товару''' повинна містити такі відомості:

а) найменування, яке заявляється на реєстрацію як назва місця походження товару або географічне зазначення, у формі та мовою, що використовуються під час продажу товару, або мовою, яка історично використовувалася для маркування товару на відповідній географічній території;

б) назву та опис товару, в тому числі, якщо це доречно, відомості про сировину та основні характеристики товару (фізичні, хімічні, мікробіологічні або органолептичні характеристики товару тощо);

в) межі географічного місця, де виробляється товар, і, якщо це доречно, територію виробництва сировини, якщо вона є більшою за територію виробництва товару або іншою, ніж така територія;

г) опис способів виробництва товару, в тому числі специфічних умов і незмінних місцевих способів виробництва товару в разі їх існування, а також інформацію про пакування, якщо заявник вирішить та обґрунтує, що пакування товару має здійснюватися саме у визначеному географічному місці з метою збереження якості чи гарантування справжності товару, чи забезпечення контролю;

ґ) відомості про взаємозв’язок особливої якості або інших характеристик товару з географічним середовищем або про взаємозв’язок особливої якості, репутації або інших характеристик товару з його географічним місцем походження;

д) особливі правила маркування товару (за наявності).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 частина шоста статті 10 Закону] іноземні особи та особи без громадянства разом із заявкою замість специфікації товару подають документи, які підтверджують правову охорону заявленого географічного зазначення у відповідній іноземній державі або набуття прав на таке зазначення на підставі добросовісного використання. Такі документи мають відповідати вимогам до відомостей специфікації.

За подання заявки сплачується збір.

Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати реєстрації географічного зазначення.
=== Розгляд заявки про реєстрацію географічного зазначення ===
Рішення про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації географічного зазначення приймається на підставі експертизи, під час якої:

а) встановлюється дата подання заявки;

б) заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам до форми заявки та правилам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності;

в) перевіряється сплачений збір за подання заявки на відповідність встановленим вимогам;

г) перевіряється відповідність заявленого найменування умовам надання правової охорони (частина сьома статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Закону]).

Заявник має право протягом місяця з дати одержання ним рішення НОІВ затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Такі копії надсилаються заявнику протягом місяця з дня надходження запиту.

Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів у разі, якщо без них проведення експертизи неможливе або якщо виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності будь-яких відомостей чи елементів, які містяться в матеріалах заявки.

Будь-яка особа протягом трьох місяців з дати публікації в Бюлетені відомостей про державну реєстрацію географічного зазначення відомостей про заявку та специфікації товару (або іншого документа, поданого іноземною особою або особою без громадянства), може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення щодо невідповідності заявленого географічного зазначення умовам надання правової охорони, іншим вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом].
=== Результати розгляду заявки ===
За результатами розгляду заявки на реєстрацію географічного зазначення приймається рішення про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації географічного зазначення.

Після надходження до заявника рішення про реєстрацію географічного зазначення останній має сплатити:
* державне мито за реєстрацію;
* збір за публікацію про реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Якщо протягом трьох місяців з дати надходження до заявника рішення про реєстрацію географічного зазначення документ про сплату державного мита за реєстрацію і збір за публікацію про реєстрацію в розмірі та у порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, державна реєстрація географічного зазначення не проводиться, а заявка вважається відкликаною.
|}
На підставі рішення про реєстрацію географічного зазначення та за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію і сплати збору за публікацію про НОІВ здійснює державну реєстрацію географічного зазначення, для чого вносить відповідні відомості до [https://ukrpatent.org/uk/articles/kzpt-uk Державного реєстру України географічних зазначень].
== Порядок оскарження рішення про відмову в реєстрації географічного зазначення ==
Заявник має право оскаржити рішення про відмову в реєстрації географічного зазначення чи копій матеріалів, що протиставлені заявці у '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]]''', а також до '''[https://ukrpatent.org/uk/articles/apeliaciyna-palata-rishennya Апеляційної палати]''' протягом двох місяців від дати одержання рішення Національного органу інтелектуальної власності чи копій затребуваних матеріалів.

Оскарження рішення до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом] та на його основі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-21#Text регламентом Апеляційної палати].

За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, встановлений для оскарження, заперечення вважається неподаним, про що особі, яка його подала, надсилається повідомлення.

У разі оскарження рішення Національного органу інтелектуальної власності особою, яка подавала заперечення відповідно до частини шостої статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#Text Закону], такій особі надсилається копія рішення Апеляційної палати.

У разі задоволення заперечення з причин порушення порядку проведення експертизи збір за подання заперечення підлягає поверненню, а заявка повертається до закладу експертизи для проведення повторної експертизи. 
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Міністерства]]

Правова охорона географічних зазначень

2024-07-12T08:41:57Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Нормативна база */ попередній наказ втратив чинність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15 Закон України "Про правову охорону географічних зазначень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0649-21#Text Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12 березня 2021 року № 536-21 "Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію географічного зазначення"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0021-24#n15 Наказ Міністерства економіки України від 23 листопада 2023 року № 17768 "Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень»] (далі - Закон) '''географічне зазначення''' - найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території.

Одним з видів географічного зазначення є '''назва місця походження товару''', який означає найменування, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та який має особливі якості або властивості, виключно або головним чином зумовлені конкретним географічним середовищем з притаманними йому природними і людськими факторами, і ''всі етапи виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюються на визначеній географічній території''.

При цьому '''географічним місцем''' є будь-який географічний об’єкт з офіційно визначеними межами, зокрема: країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2020.09.2019%7D стаття 1 Закону]).

'''Правова охорона географічним зазначенням надається на підставі їх реєстрації''' у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом] порядку або відповідно до міжнародних договорів України.

Правова охорона географічного зазначення діє безстроково, за винятком випадків '''дострокового припинення дії реєстрації''' географічного зазначення, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n255:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021.,%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. статтею 21 Закону]:

1. Дія реєстрації географічного зазначення може бути припинена судом у разі, якщо:

* а) спеціально уповноваженим органом встановлено, що внаслідок зміни або втрати особливих природних та/або людського факторів, характерних для визначеної абзацами четвертим і десятим статті 1 цього Закону географічної території, стало неможливим виробляти товари, які відповідають специфікації товару або документу, передбаченому частиною шостою статті 10 цього Закону;
* б) географічне зазначення не використовується протягом семи років з дати публікації відомостей про реєстрацію географічного зазначення або з іншої дати після такої публікації. Таке припинення здійснюється за заявою будь-якої заінтересованої особи.

2. Дія реєстрації географічного зазначення, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі, припиняється також у зв'язку з припиненням правової охорони цього зазначення в країні походження або на підставі міжнародного договору України.

'''Правова охорона не надається у випадку, якщо географічне зазначення:'''
* не відповідає умовам, передбаченим законодавством;
* є назвою, що стала видовою;
* включає або відтворює назву сорту рослин чи породи тварин, що може ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару. Цей пункт не застосовується у разі, якщо:
*# товар містить або походить від відповідного сорту рослин або породи тварин;
*# споживачі не вводяться в оману;
*# використання назви сорту рослин або породи тварин є добросовісним;
*# виробництво та продаж товару поширилися за межі його географічного місця походження до дати подання заявки на реєстрацію географічного зазначення;
* є тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою, права на яку визнані в Україні, якщо зважаючи на репутацію, відомість і тривалість використання цієї торговельної марки така правова охорона може ввести в оману споживачів щодо справжності товару (частина перша статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#n15 Закону]).
Законом правова охорона не надається географічному зазначенню, пов'язаному з географічним місцем в іноземній державі, якщо права на це зазначення або інше позначення, що за своїм змістом відповідає поняттю географічного зазначення, не охороняються у відповідній іноземній державі.

== Порядок реєстрації географічного зазначення ==
Державну реєстрацію географічних зазначень шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру здійснює від імені держави '''Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ)''', функції якого виконує [https://ukrpatent.org/uk державна організація '''«Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»'''] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#n7 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності"].
=== Особи, які мають право на реєстрацію географічного зазначення ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 статті 9 Закону] право на реєстрацію географічних зазначень мають об'єднання осіб, які в зазначеному географічному місці виробляють товар та/або видобувають, та/або переробляють сировину для товару, особлива якість, репутація чи інші характеристики якого зумовлені цим географічним місцем. У розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#Text Закону] '''об'єднанням осіб''' є будь-яка сукупність осіб незалежно від її організаційно-правової форми або складу.

При цьому одна фізична або юридична особа має право на реєстрацію географічного зазначення у разі, якщо:
* вона є єдиним виробником, який у цьому географічному місці виробляє товар та/або видобуває, та/або переробляє сировину для товару та бажає подати заявку на реєстрацію географічного зазначення;
* географічна територія, на якій здійснюється виробництво (видобування) та/або переробка, та/або приготування товару, має характеристики, які істотно відрізняються від прилеглих територій, або характеристики товару відрізняються від товарів, вироблених на прилеглих територіях.
=== Подання заявки на реєстрацію географічного зазначення ===
Заявка на реєстрацію географічного зазначення подається до НОІВ особою чи об’єднанням осіб, які мають право на реєстрацію географічного зазначення.

Заявка складається українською мовою та повинна містити:
* заяву про реєстрацію географічного зазначення (назви місця походження товару), в якій необхідно вказати заявника (заявників), його адресу та спеціально уповноважені органи, які перевіряють відповідність товару специфікації товару;
* специфікацію товару, погоджену спеціально уповноваженим органом;
* документ, в якому викладені:
# основні положення специфікації товару: заявлене найменування, опис товару, в тому числі, якщо це доречно, особливі правила пакування та маркування товару, а також стислий опис меж географічного місця, де виробляється та/або переробляється товар;
# опис взаємозв’язку товару з географічним середовищем чи географічним місцем походження товару, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом], в тому числі особливі положення опису товару або способів його виробництва, що підтверджують такий взаємозв’язок.
'''Специфікація товару''' повинна містити такі відомості:

а) найменування, яке заявляється на реєстрацію як назва місця походження товару або географічне зазначення, у формі та мовою, що використовуються під час продажу товару, або мовою, яка історично використовувалася для маркування товару на відповідній географічній території;

б) назву та опис товару, в тому числі, якщо це доречно, відомості про сировину та основні характеристики товару (фізичні, хімічні, мікробіологічні або органолептичні характеристики товару тощо);

в) межі географічного місця, де виробляється товар, і, якщо це доречно, територію виробництва сировини, якщо вона є більшою за територію виробництва товару або іншою, ніж така територія;

г) опис способів виробництва товару, в тому числі специфічних умов і незмінних місцевих способів виробництва товару в разі їх існування, а також інформацію про пакування, якщо заявник вирішить та обґрунтує, що пакування товару має здійснюватися саме у визначеному географічному місці з метою збереження якості чи гарантування справжності товару, чи забезпечення контролю;

ґ) відомості про взаємозв’язок особливої якості або інших характеристик товару з географічним середовищем або про взаємозв’язок особливої якості, репутації або інших характеристик товару з його географічним місцем походження;

д) особливі правила маркування товару (за наявності).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 частина шоста статті 10 Закону] іноземні особи та особи без громадянства разом із заявкою замість специфікації товару подають документи, які підтверджують правову охорону заявленого географічного зазначення у відповідній іноземній державі або набуття прав на таке зазначення на підставі добросовісного використання. Такі документи мають відповідати вимогам до відомостей специфікації.

За подання заявки сплачується збір.

Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати реєстрації географічного зазначення.
=== Розгляд заявки про реєстрацію географічного зазначення ===
Рішення про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації географічного зазначення приймається на підставі експертизи, під час якої:

а) встановлюється дата подання заявки;

б) заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам до форми заявки та правилам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності;

в) перевіряється сплачений збір за подання заявки на відповідність встановленим вимогам;

г) перевіряється відповідність заявленого найменування умовам надання правової охорони (частина сьома статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Закону]).

Заявник має право протягом місяця з дати одержання ним рішення НОІВ затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Такі копії надсилаються заявнику протягом місяця з дня надходження запиту.

Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів у разі, якщо без них проведення експертизи неможливе або якщо виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності будь-яких відомостей чи елементів, які містяться в матеріалах заявки.

Будь-яка особа протягом трьох місяців з дати публікації в Бюлетені відомостей про державну реєстрацію географічного зазначення відомостей про заявку та специфікації товару (або іншого документа, поданого іноземною особою або особою без громадянства), може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення щодо невідповідності заявленого географічного зазначення умовам надання правової охорони, іншим вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом].
=== Результати розгляду заявки ===
За результатами розгляду заявки на реєстрацію географічного зазначення приймається рішення про реєстрацію географічного зазначення або про відмову в реєстрації географічного зазначення.

Після надходження до заявника рішення про реєстрацію географічного зазначення останній має сплатити:
* державне мито за реєстрацію;
* збір за публікацію про реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Якщо протягом трьох місяців з дати надходження до заявника рішення про реєстрацію географічного зазначення документ про сплату державного мита за реєстрацію і збір за публікацію про реєстрацію в розмірі та у порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, державна реєстрація географічного зазначення не проводиться, а заявка вважається відкликаною.
|}
На підставі рішення про реєстрацію географічного зазначення та за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію і сплати збору за публікацію про НОІВ здійснює державну реєстрацію географічного зазначення, для чого вносить відповідні відомості до [https://ukrpatent.org/uk/articles/kzpt-uk Державного реєстру України географічних зазначень].
== Порядок оскарження рішення про відмову в реєстрації географічного зазначення ==
Заявник має право оскаржити рішення про відмову в реєстрації географічного зазначення чи копій матеріалів, що протиставлені заявці у '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]]''', а також до '''[https://ukrpatent.org/uk/articles/apeliaciyna-palata-rishennya Апеляційної палати]''' протягом двох місяців від дати одержання рішення Національного органу інтелектуальної власності чи копій затребуваних матеріалів.

Оскарження рішення до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 Законом] та на його основі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-21#Text регламентом Апеляційної палати].

За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, встановлений для оскарження, заперечення вважається неподаним, про що особі, яка його подала, надсилається повідомлення.

У разі оскарження рішення Національного органу інтелектуальної власності особою, яка подавала заперечення відповідно до частини шостої статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14#Text Закону], такій особі надсилається копія рішення Апеляційної палати.

У разі задоволення заперечення з причин порушення порядку проведення експертизи збір за подання заперечення підлягає поверненню, а заявка повертається до закладу експертизи для проведення повторної експертизи. 
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Міністерства]]

Порядок використання цивільних повітряних дронів (безпілотників)

2024-06-11T09:27:42Z

Kalinichenko.Nataliia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні порушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про транспорт”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/954-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів від 6 грудня 2017 року № 954 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1056-18?fbclid=IwAR1-WfL95HKMfnFYKtS1cgJxpoEc-UO1ehJ4TviG953hY-TFsMOsnoIVsKo#Text Наказ Державної авіаційної служби України та Міністерства оборони України від 11 травня 2018 року № 430/210 "Про затвердження Авіаційних правил України «Правила використання повітряного простору України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
З 24 лютого 2022 року закрито повітряний простір України для цивільних користувачів повітряного простору, включаючи й безпілотні повітряні літальні апарати (БПЛА).

Рішення щодо можливості використання повітряного простору безпілотними повітряними суднами в конкретній області ухвалює Генеральний штаб Збройних Сил України.
Для можливості забезпечення належного використання безпілотних повітряних суден у сільському господарстві суб’єктам господарювання необхідно звернутися до відповідної обласної військової адміністрації на предмет можливості використання на конкретній території (у районі) безпілотних повітряних суден.
|}
== Загальні положення ==
'''Безпілотне повітряне судно''' - повітряне судно, призначене для виконання польоту без пілота на борту, керування польотом якого і контроль за яким здійснюються за допомогою спеціальної станції керування, що розташована поза повітряним судном (пункт 6 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1056-18/conv#n17 Авіаційних правил України «Правила використання повітряного простору України», затверджених наказом Державної авіаційної служби України та Міністерства оборони України від 11 травня 2018 року № 430/210] (далі - Авіаційні правила).
== Порядок використання повітряного простору цивільними повітряними дронами ==
Згідно пункту 4 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1056-18/conv#n97 Авіаційних правил] польоти безпілотних повітряних суден масою '''до 20 кг''' включно виконуються без подання заявок на використання повітряного простору, без отримання дозволів на використання повітряного простору, без інформування органів управління Повітряних Сил Збройних Сил України та органів об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, органів Державної прикордонної служби України, органів обслуговування повітряного руху та відомчих органів управління повітряним рухом, за умови дотримання таких вимог:

1) польоти виконуються без перетинання державного кордону України;

2) польоти виконуються поза межами встановлених заборон та обмежень використання повітряного простору, крім випадків, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/954-2017-%D0%BF#Text Положенням про використання повітряного простору, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 року № 954] (далі - Положення);

3) польоти виконуються не ближче 5 км від зовнішніх меж злітно-посадкових смуг аеродромів або не ближче 3 км від зовнішніх меж злітно-посадкової смуги злітно-посадковий майданчик/вертодромів, крім випадків узгодження з експлуатантом аеродрому/злітно-посадковий майданчик/вертодрому;
[[Файл:Правила поводження з БПЛА.png|міні|https://loyer.com.ua/uk/majno-zobovyazuye-chy-ya-vse-odno-hochu-maty-dron/]]
4) польоти виконуються не ближче 500 м від пілотованих повітряних суден;

5) польоти не виконуються над:
* скупченням людей на відкритому просторі та над місцями щільної забудови;
* об’єктами (зонами), які визначені Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Службою безпеки України, Національною поліцією України, Національною гвардією України, Державною фіскальною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Управлінням державної охорони України, іншими військовими формуваннями та правоохоронними структурами, утвореними відповідно до законів України, та відносно яких здійснюється охорона / державна охорона (за умови позначення території навколо цих об’єктів інформаційними знаками про заборону польотів безпілотних повітряних суден та/або шляхом оприлюднення меж такої заборони), крім випадків виконання польотів за дозволом зазначених вище повноважних органів;
6) польоти виконуються в межах прямої видимості (VLOS);

7) максимальна висота польоту не вище:
* 120 м над рівнем земної (водної) поверхні поза межами диспетчерської зони (control zone), аеродромна зона польотної інформації, зони та райони органів управління повітряним рухом відомчих органів органам управління повітряним рухом , спеціально встановлених зон, іншого спеціально зарезервованого повітряного простору;
* 50 м над рівнем земної (водної) поверхні в межах диспетчерської зони (control zone), аеродромна зона польотної інформації, зони та райони органів управління повітряним рухом відомчих органів органам управління повітряним рухом, спеціально встановлених зон, іншого спеціально зарезервованого повітряного простору, якщо інформація про фактичний статус елементів структури повітряного простору на час виконання польоту відсутня;
* 50 м над статичними перешкодами на горизонтальній відстані не більше 100 м від таких перешкод, як відхилення від зазначених вище обмежень по висоті, на запит власника такого об’єкту;
8) швидкість польоту безпілотного повітряного судна складає не більше 160 км/год.

В інших випадках польоти безпілотного повітряного судна масою до 20 кг включно та усі без винятку польоти безпілотного повітряного судна масою більше 20 кг виконуються у межах спеціально встановлених зон та маршрутів з дотриманням вимог щодо подання заявок на використання повітряного простору, отримання дозволів та умов використання повітряного простору, інформування органів управління Повітряних Сил Збройних Сил України, органів Державної прикордонної служби України, органів об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, органів обслуговування повітряного руху/управління повітряним рухом.
== Перелік порушень порядку використання повітряного простору України ==
'''''Згідно з пунктом 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/954-2017-%D0%BF/conv#n142 Положення] до порушень порядку використання повітряного простору України належать:'''''
* використання повітряного простору без подання заявок, отримання дозволу та/або умов його використання, крім випадків, що передбачені цим Положенням;
* недотримання умов використання повітряного простору України або плану польоту (відхилення від маршруту, заданого рівня польоту, зліт чи посадка повітряного судна з незапланованого (на незапланований) або закритий аеродром, постійний злітно-посадковий майданчик/вертодром тощо) без дозволу або погодження органу обслуговування повітряного руху (органу управління повітряним рухом), крім аварійних випадків;
* політ групи повітряних суден, кількість яких перевищує зазначену в заявці;
* порушення вимог щодо порядку перетинання державного кордону та виконання польоту в зоні з особливим режимом використання повітряного простору України;
* виконання без дозволу повітряного судна польоту в забороненій зоні або в зонах обмеження польотів та тимчасово зарезервованого повітряного простору України під час їх використання;
* політ повітряного судна, яке не відповідає на запит засобів радіолокаційної системи державного розпізнавання, крім повітряного судна, на яких апаратура радіолокаційної системи державного розпізнавання не передбачена або які повертаються з несправною апаратурою радіолокаційної системи державного розпізнавання з аеродромів, злітно-посадкових майданчиків/вертодромів, де ремонт такої апаратури неможливий;
* невиконання вимог до інформування органів контролю за дотриманням порядку використання повітряного простору України про виконання польотів та провадження іншої діяльності з використання повітряного простору України.
== Відповідальність за порушення порядку використання повітряного простору безпілотниками ==
'''Відповідальність юридичних осіб''' (види правопорушень та розмір штрафів) встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#n1153 статтею 127 Повітряного кодексу України].

'''Відповідальність фізичних осіб''' – суб’єктів авіаційної діяльності за виконання польотів з порушенням нормативно-правових актів, які регулюють діяльність авіації, встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n860 статтею 111 Кодексу України про адміністративні порушення].

'''''Кримінальну відповідальність''''' встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1935 статтями 281] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1943 282 Кримінального кодексу України.]
== Чи потрібно реєструвати дрон? ==
Ні, прямої вказівки на обов'язкову реєстрацію цивільних повітряних дронів (безпілотників) законодавством на даний момент не передбачено. Але якщо потрібно здійснити політ в зонах з обмеженнями, або вага вашого безпілотника становить понад 20 кг, то для цього потрібно отримати дозвіл на використання повітряного простору. Процес отримання цього дозволу регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1056-18?fbclid=IwAR1-WfL95HKMfnFYKtS1cgJxpoEc-UO1ehJ4TviG953hY-TFsMOsnoIVsKo#Text Авіаційними правилами]. Відповідний акт регулює порядок видачі таких дозволів, а детальну інформацію можна уточнити на [https://avia.gov.ua/ офіційному сайті Державної авіаційної служби України].
== Дивись також: ==
* [[Порядок використання повітряного простору України]]
*[[Порядок використання і охорони земель авіаційного транспорту]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Соціальні гарантії працівників бібліотек

2024-06-11T09:20:51Z

Kalinichenko.Nataliia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17 Закон України "Про культуру"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/32/95-вр Закон України "Про бібліотеки і бібліотечну справу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1026-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1026 "Питання виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1073-2009-п Постанова Кабінет Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1073 "Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/84-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 року № 84 "Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1193-06 наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13 вересня 2006 року № 341/651/619/769 "Про затвердження Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини п'ятої статті 29 Закону України "Про культуру", абзацу першого частини третьої статті 57 Закону України "Про освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0041-13 Наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України від 12 грудня 2012 року № 1398 "Про затвердження Правил охорони праці для працівників бібліотек"]

== Соціальні гарантії працівників бібліотек ==
Працівники бібліотек незалежно від форм власності та підпорядкування користуються рівними правами, як і інші працівники підприємств, установ, організацій.

==== Безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням ====
Працiвникам бiблiотек, якi працюють у селах i селищах, а також пенсiонерам, якi ранiше працювали у бiблiотеках у цих населених пунктах i проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням i освiтленням у межах встановлених норм (стаття 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/32/95-%D0%B2%D1%80/conv#n230 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу"]). 
Право пенсіонерів на гарантії підтверджується ''довідкою'', виданою відділом освіти, відділом охорони здоров'я, відділом культури (культури і туризму), райдержадміністрації або адміністрацією установи (закладу), у якому вони працювали, сільською або селищною радою (у разі ліквідації закладу тощо) ''за постійним місцем проживання пенсіонера на підставі записів у трудовій книжці'' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1193-06 наказ Міністерства праці та соціальної політики України,Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13 вересня 2006 року № 341/651/619/769 "Про затвердження Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини п'ятої статті 29 Закону України "Про культуру", абзацу першого частини третьої статті 57 Закону України "Про освіту"]). 

Норми безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням встановлено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування"].

==== Встановлення доплат ====
Працiвники бiблiотек мають [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/84-2005-%D0%BF право на доплату за вислугу залежно від наявного стажу роботи]. 
За наявності стажу роботи ''понад 3 років доплата становить 10 %'' від посадового окладу відповідного працівника, ''понад 10 років – 20 %'', ''понад 20 років – 30 %''. 
Доплата за вислугу років виплачується щомісяця працівникам державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність, крім тих, що мають право на виплату надбавки (доплати) за стаж роботи (вислугу років) на інших підставах.

==== Встановлення надбавок ====
Працівникам державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність та займають посади, включені до переліку посад згідно з додатком до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/84-2005-%D0%BF Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 року № 84], встановлюється надбавка за особливі умови роботи у граничному розмірі ''50 відсотків посадового окладу''. 
Конкретний розмір надбавки встановлюється керівником установи, закладу, організації у межах фонду оплати праці.

==== Охорона праці ====
На працiвникiв бібліотек, як і на працівників інших професій поширюються гарантiї, встановленi законодавством про працю, соцiальне страхування, пенсiйне забезпечення. Так, для працівників бібліотек незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування передбачено:
# створення в бібліотеках [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1526-04 служби охорони праці] або призначається відповідальна особа з питань охорони праці;
# проведення навчання і перевірку знань працівників бібліотек з питань охорони праці;
# безоплатне забезпечення спеціальним одягом;
# проведення медичних оглядів працівників бібліотек.

==== Право на відпустки ====
Працівники бібліотек мають право на [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічну основну відпустку]] після відпрацювання 6 місячного строку, а також на інші види відпусток, а саме:
* додаткова відпустка у зв'язку з навчанням;
* відпустка для підготовки та участі в змаганнях;
* соціальні відпустки:
* відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;
* відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
* відпустка у зв'язку з усиновленням дитини;
* додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
* відпустка без збереження заробітної плати.

==== Інші соціальні гарантії ====
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] працівники бібліотек мають право на гарантії соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, охороною життя та здоров'я. 
Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/conv#n1256 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] передбачено застрахованим працівником отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, зокрема:
* послуги з реабілітації у сфері охорони здоров’я, що надаються відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1053-20#Text Закону України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я"];
* послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років;
* відшкодування під час проходження реабілітації у сфері охорони здоров’я і професійної реабілітації витрат на проїзд до місця проведення реабілітації чи навчання і у зворотному напрямку, витрат на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка її супроводжує;
* послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства;
* оскарження дії страховика, страхувальника-роботодавця щодо надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг;
* судовий захист своїх прав.

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Охорона праці]]
[[Категорія: Гарантії і компенсації]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія: Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]
[[Категорія: Пільга щодо забезпечення жилою площею]]

Соціальні гарантії працівників бібліотек

2024-06-11T09:13:52Z

Kalinichenko.Nataliia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17 Закон України "Про культуру"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/32/95-вр Закон України "Про бібліотеки і бібліотечну справу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1026-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1026 "Питання виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1073-2009-п Постанова Кабінет Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1073 "Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/84-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 року № 84 "Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1193-06 наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13 вересня 2006 року № 341/651/619/769 "Про затвердження Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини п'ятої статті 29 Закону України "Про культуру", абзацу першого частини третьої статті 57 Закону України "Про освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0041-13 Наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України від 12 грудня 2012 року № 1398 "Про затвердження Правил охорони праці для працівників бібліотек"]

== Соціальні гарантії працівників бібліотек ==
Працівники бібліотек незалежно від форм власності та підпорядкування користуються рівними правами, як і інші працівники підприємств, установ, організацій.

==== Безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням ====
Працiвникам бiблiотек, якi працюють у селах i селищах, а також пенсiонерам, якi ранiше працювали у бiблiотеках у цих населених пунктах i проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням i освiтленням у межах встановлених норм (стаття 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/32/95-%D0%B2%D1%80/conv#n230 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу"]). 
Право пенсіонерів на гарантії підтверджується ''довідкою'', виданою відділом освіти, відділом охорони здоров'я, відділом культури (культури і туризму), райдержадміністрації або адміністрацією установи (закладу), у якому вони працювали, сільською або селищною радою (у разі ліквідації закладу тощо) ''за постійним місцем проживання пенсіонера на підставі записів у трудовій книжці'' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1193-06 наказ Міністерства праці та соціальної політики України,Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13 вересня 2006 року № 341/651/619/769 "Про затвердження Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини п'ятої статті 29 Закону України "Про культуру", абзацу першого частини третьої статті 57 Закону України "Про освіту"]). 

Норми безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням встановлено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування"].

==== Встановлення доплат ====
Працiвники бiблiотек мають [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/84-2005-%D0%BF право на доплату за вислугу залежно від наявного стажу роботи]. 
За наявності стажу роботи ''понад 3 років доплата становить 10 %'' від посадового окладу відповідного працівника, ''понад 10 років – 20 %'', ''понад 20 років – 30 %''. 
Доплата за вислугу років виплачується щомісяця працівникам державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність, крім тих, що мають право на виплату надбавки (доплати) за стаж роботи (вислугу років) на інших підставах.

==== Встановлення надбавок ====
Працівникам державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність та займають посади, включені до переліку посад згідно з додатком до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/84-2005-%D0%BF Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 року № 84], встановлюється надбавка за особливі умови роботи у граничному розмірі ''50 відсотків посадового окладу''. 
Конкретний розмір надбавки встановлюється керівником установи, закладу, організації у межах фонду оплати праці.

==== Охорона праці ====
На працiвникiв бібліотек, як і на працівників інших професій поширюються гарантiї, встановленi законодавством про працю, соцiальне страхування, пенсiйне забезпечення. Так, для працівників бібліотек незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування передбачено:
# створення в бібліотеках [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1526-04 служби охорони праці] або призначається відповідальна особа з питань охорони праці;
# проведення навчання і перевірку знань працівників бібліотек з питань охорони праці;
# безоплатне забезпечення спеціальним одягом;
# проведення медичних оглядів працівників бібліотек.

==== Право на відпустки ====
Працівники бібліотек мають право на [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічну основну відпустку]] після відпрацювання 6 місячного строку, а також на інші види відпусток, а саме:
* додаткова відпустка у зв'язку з навчанням;
* відпустка для підготовки та участі в змаганнях;
* соціальні відпустки:
* відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;
* відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
* відпустка у зв'язку з усиновленням дитини;
* додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
* відпустка без збереження заробітної плати.

==== Інші соціальні гарантії ====
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] працівники бібліотек мають право на гарантії соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, охороною життя та здоров'я. 
Відповідно до статті 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] передбачено застрахованим працівником отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, зокрема:
* послуги з реабілітації у сфері охорони здоров’я, що надаються відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1053-20#Text Закону України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я"];
* послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років;
* відшкодування під час проходження реабілітації у сфері охорони здоров’я і професійної реабілітації витрат на проїзд до місця проведення реабілітації чи навчання і у зворотному напрямку, витрат на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка її супроводжує;
* послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства;
* оскарження дії страховика, страхувальника-роботодавця щодо надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг;
* судовий захист своїх прав.

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Охорона праці]]
[[Категорія: Гарантії і компенсації]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія: Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]
[[Категорія: Пільга щодо забезпечення жилою площею]]

Комплексний план просторового розвитку території громади

2024-05-13T12:01:27Z

Kalinichenko.Nataliia: /* Затвердження комплексного плану */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n1107 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/853-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 р. № 853 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 р. № 632 «Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території»]
== Загальні пложення ==
24 липня 2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20/ed20220609#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель»], яким внесено зміни до Земельного кодексу України й інших законодавчих актів стосовно планування використання земель. Закон містить певну новелу для українського законодавства, яка пов’язана зі стрімкими змінами й поліпшеннями для розвитку територіальних громад, а саме запровадженням комплексного планування розвитку територій об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ).

'''Комплексний план просторового розвитку території територіальної громади''' – одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та документація із землеустрою, що визначає планувальну організацію, функціональне призначення території, основні принципи і напрями формування єдиної системи громадського обслуговування населення, дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту, охорони земель та інших компонентів навколишнього природного середовища, формування екомережі, охорони і збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території.
== Правила та зміст розроблення комплексного плану ==
Комплексний план розробляється на всю територію територіальної громади. Комплексний план не розробляється, якщо територія громади включає лише територію населеного пункту.

Комплексний план передбачає узгоджене прийняття рішень щодо цілісного (комплексного) просторового розвитку населених пунктів як єдиної системи розселення і території за їх межами (далі - комплексний план).

Комплексний план розробляється та затверджується з метою забезпечення сталого розвитку територіальної громади з додержанням принципу збалансованості державних, громадських та приватних інтересів та з урахуванням концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади (за наявності).

При реалізації комплексного плану суб’єкти містобудування зобов’язані дотримуватися його положень.

Комплексний план включає планувальні рішення щодо перспективного використання всієї території територіальної громади, а також:

* генеральний план населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади;
* генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, затверджені до прийняття комплексного плану, які відповідно до цієї статті визнані такими, що відповідають вимогам законодавства, узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і підлягають включенню до нього;
* генеральні плани населених пунктів у межах території територіальної громади, необхідність розроблення яких встановлена рішенням про затвердження комплексного плану (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням);
* планувальні рішення генеральних планів інших населених пунктів та детальних планів територій у межах території територіальної громади в обсязі, визначеному Кабінетом Міністрів України;
* детальні плани території у межах території територіальної громади (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням);
* межі функціональних зон усієї території територіальної громади з вимогами до забудови та ландшафтної організації таких зон (плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади розробляються у складі генеральних планів та включаються до складу комплексного плану одночасно із затвердженням відповідних генеральних планів);
* історико-архітектурні опорні плани історичних ареалів населених пунктів, внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/878-2001-%D0%BF/#Text Списку історичних населених місць України] (включаються до складу комплексного плану як невід’ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів).

Генеральні плани населених пунктів у межах території територіальної громади деталізують положення комплексного плану та є його невід’ємними складовими. Детальні плани території у межах території територіальної громади деталізують положення генеральних планів населених пунктів, а щодо територій, на які відповідно до цього Закону генеральні плани не розробляються, - комплексного плану. Детальні плани території одночасно з їх затвердженням стають невід’ємними складовими комплексного плану та/або генерального плану населеного пункту.

Генеральні плани населених пунктів, включення до складу комплексного плану або необхідність розроблення яких не передбачено рішенням про затвердження комплексного плану, не розробляються. Планувальні рішення генеральних планів таких населених пунктів включаються до складу комплексного плану в обсязі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади розробляються у складі генеральних планів таких населених пунктів.

До складу комплексного плану обов’язково включаються планувальні рішення детальних планів територій (у тому числі формування земельних ділянок), на яких планується розміщення:

- за рахунок державного або місцевого бюджету: об’єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства); об’єктів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14/#Text Генеральною схемою планування території України] та схемою планування області; об’єктів, для розташування яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності (якщо розташування таких об’єктів передбачено комплексним планом);

- інших об’єктів, визначених замовником у завданні на проектування.

Комплексний план окрім зазначених вимог також повинен містити відомості, передбачені статтею 45-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n1107 Закону України "Про землеустрій"], які включають:

* матеріали топографо-геодезичних вишукувань;
* матеріали погодження відповідно до Земельного кодексу України;
* експлікацію земельних угідь за власниками та користувачами земельних ділянок;
* переліки обмежень у використанні земель та переліки земельних ділянок, щодо яких встановлено обмеження у використанні земель;
* збірний план земельних ділянок, наданих у власність чи користування, та земельних ділянок, не наданих у власність чи користування;

* план розподілу земель за категоріями, власниками і користувачами (форма власності, вид речового права), угіддями з відображенням наявних обмежень (обтяжень).

Детальний план території, крім відомостей, передбачених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", також повинен містити переліки обмежень у використанні земель та переліки земельних ділянок, щодо яких встановлено обмеження у використанні земель.

Комплексний план, генеральний план населеного пункту, детальний план території може також передбачати:

а) формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади, щодо території якої розроблена відповідна документація;

б) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки всіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі.

У разі формування земельної ділянки або внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території також включає:

а) відомості про обчислення площі земельної ділянки;

б) кадастровий план земельної ділянки;

в) матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість);

г) перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання;

д) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель (за наявності).

Межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмеження у використанні земель встановлюються по суходолу і по водному простору.

Під час кадастрових зйомок при розробці комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, які проводяться з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про землі, що передані до 1 січня 2004 року в постійне користування державним та комунальним підприємствам, установам, організаціям або державним та комунальним підприємствам, установам, організаціям, правонаступниками яких вони є, із площ, переданих у постійне користування, виключаються землі (частини земельних ділянок), які раніше вибули з постійного користування, у тому числі внаслідок прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Комплексний план містить просторові дані, метадані та інші елементи, що складають його проектні рішення, і розробляється у формі електронного документа, формат якого визначається Кабінетом Міністрів України. Комплексний план підписують кваліфікованими електронними підписами відповідальні особи, які його розробили, - архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та сертифікований інженер-землевпорядник. У разі якщо у процесі розроблення комплексного плану його проект зазнав змін (після проведення громадського обговорення, експертизи тощо), такі зміни також засвідчуються кваліфікованими електронними підписами відповідальних осіб, які розробили комплексний план.

Візуалізація даних комплексного плану здійснюється за допомогою програмно-апаратних засобів Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру, інших геоінформаційних систем, а також шляхом їх відтворення на паперових та/або інших твердих носіях у вигляді текстових, графічних та інших зручних для візуального сприйняття матеріалів.

Доступ до матеріалів комплексного плану, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, не може обмежуватися. Загальна доступність матеріалів комплексного плану забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування, внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру.

У разі наявності в комплексному плані інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, така інформація подається у вигляді окремого файлу, формат якого визначається Кабінетом Міністрів України, та підписується кваліфікованими електронними підписами відповідальними особами, які розробили комплексний план.
== Розроблення комплексного плану ==
Комплексний план розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої у встановлений у такому рішенні строк:

* визначає у встановленому законодавством порядку розробника комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, встановлює строки розроблення та джерела його фінансування;
* звертається до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури (для громад із центром у містах Києві та Севастополі, обласному центрі, місті обласного значення), щодо визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення комплексного плану;
* повідомляє через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення комплексного плану та визначає порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;
* організовує формування завдання з розроблення комплексного плану шляхом проведення громадського обговорення, якщо не затверджена концепція інтегрованого розвитку території територіальної громади;
* організовує проведення громадського обговорення проекту комплексного плану;
* забезпечує попередній розгляд проекту комплексного плану архітектурно-містобудівною радою відповідного рівня;
* узгоджує проект комплексного плану з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад;
* забезпечує здійснення стратегічної екологічної оцінки;
* подає проект комплексного плану для проведення експертизи містобудівної документації;
* забезпечує погодження відповідних проектних рішень комплексного плану відповідно до Земельного кодексу України;
* подає проект комплексного плану на затвердження сільській, селищній, міській раді;
* протягом п’яти робочих днів з дня затвердження комплексного плану забезпечує внесення до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру відомостей про його об’єкти, що складають проектні рішення.

Розробником комплексного плану може бути суб’єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність" та документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Вихідними даними для розроблення комплексного плану є відомості про:

- об’єкти Державного земельного кадастру;

- об’єкти нерухомого майна (крім земельних ділянок);

- речові права на нерухоме майно (включаючи земельні ділянки);

- обмеження у використанні земель;

- об’єкти лісового фонду;

- території та об’єкти природно-заповідного фонду та інші території екомережі;

- об’єкти Смарагдової мережі;

- об’єкти водного фонду та водно-болотні угіддя;

- мінерально-сировинні ресурси;

- об’єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам’ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території, музеї;

- населення;

- об’єкти виробничого комплексу;

- об’єкти невиробничого комплексу (науково-дослідні та проектні організації, заклади освіти);

- об’єкти соціальної сфери;

- об’єкти цивільного захисту;

- об’єкти інженерної інфраструктури (водопостачання, водовідведення, тепло-, електро-, газопостачання, об’єкти телефонізації, трубопровідного транспорту);

- об’єкти дорожньо-транспортної інфраструктури (залізничні та автомобільні дороги, мостові споруди, підприємства та парк автотранспорту, об’єкти автосервісу, міжселенні транспортні маршрути, авто- та залізничні станції, авто-, залізничні, річкові, морські вокзали, об’єкти повітряного транспорту);

- об’єкти природної і техногенної небезпеки, розташовані на території територіальної громади та суміжних адміністративно-територіальних утворень;

- природно-кліматичні умови;

- стан навколишнього природного середовища (земель, ґрунтів, водного та повітряного простору, інших компонентів довкілля);

- ризик виникнення на території надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;

- розміщення на території територіальної громади об’єктів, визначених Генеральною схемою планування території України, Державною стратегією регіонального розвитку, Стратегією сталого розвитку України;

- положення концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади;

- положення затвердженої містобудівної документації регіонального та місцевого рівнів, що стосуються використання території територіальної громади;

- стратегічні та оперативні цілі, визначені регіональною стратегією розвитку, що поширюються на територію територіальної громади, стратегію розвитку громади;

- прогнози та програми економічного і соціального розвитку, галузей економіки, прийняті на державному, обласному, районному та місцевому рівнях, що поширюються на територію територіальної громади;

- стратегії, програми та плани у сфері охорони навколишнього природного середовища і сталого використання земель, ґрунтів, вод, лісів та інших природних ресурсів, формування екомережі;

- плани управління річковими басейнами;

- положення схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць та проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо впорядкування територій для містобудівних потреб, планів земельно-господарського устрою, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів у межах території територіальної громади, затверджені до прийняття комплексного плану.

Склад та джерела отримання зазначених відомостей визначаються Кабінетом Міністрів України. Замовник та розробник комплексного плану мають право на їх безоплатне отримання від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій у наявній (цифровій, текстовій, графічній та іншій) формі.

Комплексний план підлягає експертизі містобудівної документації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Комплексний план підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Комплексний план розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом трьох місяців з дня його подання.
== Проектні рішення комплексного плану ==
Проектні рішення комплексного плану щодо перспективного використання території територіальної громади формуються з урахуванням:

- вимог законодавчих актів та інших обов’язкових до виконання нормативних документів щодо використання та охорони територій;

- вихідних даних;

- концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади (за наявності), що формується у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Проектні рішення комплексного плану включають відомості про:

- визначення складу угідь;

- віднесення земель до відповідних категорій;

- межі та правові режими всіх режимоутворюючих об’єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту комплексного плану (у тому числі межі та правові режими територій і об’єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду, прибережних захисних смуг, водоохоронних зон, пляжних зон, інших охоронних зон);

- межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць, внесених до Списку історичних населених місць України (можуть включатися при затвердженні генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель);

- положення концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади;

- розрахунок потреб у будівництві об’єктів житлової нерухомості, у тому числі соціального житла, об’єктів громадського обслуговування, комунальної та інженерно-транспортної інфраструктури;

- перспективну функціонально-планувальну структуру;

- параметри демографічного, економічного, екологічного, соціального і територіального розвитку територіальної громади;

- параметри територіального розвитку населених пунктів;

- створення центрів обслуговування, інженерно-транспортної інфраструктури та дорожньої мережі з метою формування повноцінного життєвого середовища;

- визначення територій, на яких передбачено здійснення заходів перспективного (довгострокового) та першочергового (короткострокового і середньострокового) будівництва та благоустрою;

- встановлення правового режиму використання територій;

- формування мережі закладів освіти, охорони здоров’я з дотриманням нормативних відстаней;

- землі (території) загального користування;

- межі територій, необхідних для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;

- території для заповідання, заліснення, ренатуралізації та відновлення торфовищ, водно-болотних, лучних, степових та інших цінних природних екосистем;

- земельні ділянки для передачі у комунальну власність;

- землі (території) для безоплатної передачі у власність земельних ділянок державної та комунальної власності;

- землі (території) для продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них на земельних торгах;

- землі (території) для продажу або передачі у користування земельних ділянок державної, комунальної власності без проведення земельних торгів;

- звіт про стратегічну екологічну оцінку (розділ "Охорона навколишнього природного середовища");

- ландшафтне планування;

- заходи з охорони навколишнього природного середовища (земель, вод, лісів та інших природних ресурсів), формування екомережі та виконання затверджених Кабінетом Міністрів України планів управління річковими басейнами;

- заходи з інженерної підготовки та захисту територій;

- заходи щодо збереження та охорони нерухомих пам’яток культурної спадщини, захисту традиційного середовища.
== Затвердження комплексного плану ==
Рішення про затвердження комплексного плану повинно містити відомості про:

- генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, затверджені до прийняття комплексного плану, які відповідно до цієї статті визнані такими, що відповідають вимогам законодавства, узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і включені до нього;

- генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, які відповідно до цієї статті визнані такими, що не відповідають вимогам законодавства та/або не узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і втрачають чинність одночасно з набранням чинності комплексним планом;

- назви населених пунктів, генеральний план або планувальні рішення яких розроблені у складі комплексного плану та набирають чинності одночасно з набранням чинності комплексним планом;

- назви населених пунктів, щодо яких встановлена необхідність розроблення генеральних планів;

- опис меж територій у межах території територіальної громади, детальні плани яких розроблені у складі комплексного плану та набирають чинності одночасно з комплексним планом.

У разі якщо рішенням про затвердження комплексного плану встановлена необхідність розроблення генерального плану населеного пункту, комплексний план повинен містити межі функціональних зон у такому населеному пункті та інші складові плану зонування території такого населеного пункту в обсязі, визначеному Кабінетом Міністрів України. До затвердження генеральних планів таких населених пунктів функціональне призначення територій у їх межах визначається відповідно до комплексного плану.

Після затвердження комплексного плану відомості про такі земельні ділянки підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.

Строк дії комплексного плану - не обмежений (згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/conv#n1886 п. 16 ст. 16-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]).

У разі затвердження у встановленому Законом порядку комплексного плану не розробляються:

- схема землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці на територію відповідної територіальної громади;

- проект землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів відповідної територіальної громади;

- плани земельно-господарського устрою території населених пунктів відповідної територіальної громади;

- проекти землеустрою щодо впорядкування територій для містобудівних потреб (для територій, на які затверджено детальні плани території, або для яких комплексний план містить планувальні рішення детальних планів територій);

- проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів (щодо обмежень у використанні земель, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру на підставі цього комплексного плану).
=== Зміни до комплексного плану ===
Зміни до комплексного плану можуть вноситися за результатами містобудівного моніторингу, але не частіше одного разу на рік.

Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про землеустрій" для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану.

У разі виникнення державної необхідності рішення про розроблення змін до комплексного плану приймається за ініціативою Кабінету Міністрів України, який у такому разі забезпечує фінансування розроблення таких змін.
== Умови та порядок отримання субвенції на розроблення комплексних планів ==
Субвенція спрямовується на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад.

Не допускається спрямування субвенції на погашення штрафних санкцій, що нараховуються за порушення умов договорів.

Умовами надання субвенції є:

1) прийняття відповідною сільською, селищною, міською радою або військово-цивільною адміністрацією населеного пункту в разі її утворення рішення щодо розроблення комплексного плану;

2) затвердження у встановленому порядку завдання на розроблення комплексного плану;

3) наявність актуалізованої картографічної основи в цифровій формі у державній геодезичній системі координат УСК-2000 для розроблення комплексного плану згідно із завданням на його розроблення;

4) співфінансування з місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством, послуг з розроблення комплексного плану в обсязі, що перевищує розрахований згідно з пунктом 9 цих Порядку та умов граничний розмір субвенції відповідного бюджету місцевого самоврядування (якщо вартість послуг з розроблення комплексного плану перевищує граничний розмір субвенції відповідного бюджету місцевого самоврядування);

5) забезпечення фінансування послуг з експертизи містобудівної документації комплексного плану за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад або військово-цивільні адміністрації населених пунктів у разі їх утворення подають облдержадміністраціям заяви про надання субвенції, в яких зазначається:

1) найменування територіальної громади;

2) площа території територіальної громади;

3) чисельність територіальної громади;

4) кількість населених пунктів, територія яких входить до складу території територіальної громади;

5) назва населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади, його площа та чисельність населення;

6) назви інших населених пунктів, територія яких входить до складу території територіальної громади, їх площа та чисельність населення;

7) вартість послуг з розроблення комплексного плану;

8) строк розроблення комплексного плану;

9) інформація щодо наявності актуалізованої картографічної основи в цифровій формі у державній геодезичній системі координат УСК-2000 для розроблення комплексного плану.

До заяви додаються:

- копія рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або військово-цивільної адміністрації населеного пункту в разі її утворення щодо розроблення комплексного плану;

- копія затвердженого у встановленому порядку завдання на розроблення комплексного плану;

- розрахунок вартості послуг з розроблення комплексного плану;

- гарантійний лист щодо забезпечення співфінансування з місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, вартості послуг з розроблення комплексного плану в обсязі, що перевищує граничний розмір субвенції відповідного бюджету місцевого самоврядування (якщо вартість послуг з розроблення комплексного плану перевищує граничний розмір субвенції відповідного бюджету місцевого самоврядування);

- гарантійний лист щодо забезпечення фінансування послуг з експертизи містобудівної документації комплексного плану за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, або відповідне рішення сільської, селищної, міської ради.<blockquote>Громади, які планують звертатися за отриманням субвенції або розробляти комплексні плани можуть використовувати [https://decentralization.gov.ua/news/13842 зразки технічних завдань, які розроблені TОВ «БломІнфо-Юкрейн» в рамках реалізації пілотних проектів з розробки комплексних планів територій Пісочинської та Роганської територіальних громад Харківської області.] </blockquote><blockquote>«Картосхему кожної територіальної громади можна переглянути або безоплатно завантажити в новому розділі [https://atu.decentralization.gov.ua/#maps «Карти тегромад» у розділі Новий АТУ.] Всі карти готові до друку в оригінальному масштабі (від 1 : 5 000 до 1 : 125 000) двох форматів: PDF та JPEG. Масштаб кожної картосхеми у форматі PDF є лінійний і підібраний таким чим, щоб кожна територіальна громада мала змогу роздрукувати карту своєї громади розміром А1. Також для використання картосхем у презентаціях тергромад, сайтах, документах, тощо підготовлена растрова картосхема у форматі JPEG, яка має значно менший розмір файлу»</blockquote>
== Формат електронних документів комплексного плану ==
1) комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території (далі — документація) розробляється у формі електронного документа, що створюється у вигляді пакета файлів у форматах:

баз геоданих, що передаються у форматі File Geodatabase (GDB) або JavaScript Object Notation (GeoJSON) та у яких міститься повний набір просторових даних та метаданих документації (База геоданих містобудівної документації на місцевому рівні) згідно із структурою, що визначається Міністерством розвитку громад та територій;

eXtensible Markup Language (XML), у яких міститься набір відомостей, які відповідно до законодавства підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, вимоги до змісту, структури і технічних характеристик якого встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051;

Adobe Portable Document Format (PDF), у яких містяться текстові, табличні та графічні матеріали документації.

Пакети файлів створюються у форматі Lempel Ziv Welch (ZIP).

Формат електронного документа, визначений для створення містобудівної документації на місцевому рівні, розповсюджується також на історико-архітектурний опорний план населеного пункту, який розробляється для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, а також на всі інші матеріали, що включаються до складу комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території як окремі розділи;

2) текстові, табличні та графічні матеріали документації у форматі Adobe Portable Document Format (PDF) повинні відповідати таким вимогам:

- бути повнокольоровими;

- роздільна здатність цифрових зображень повинна становити не менше 150 точок на дюйм;

- графічні матеріали зберігаються в окремих файлах в машиночитаному форматі;

- графічні матеріали, що можуть бути відображені у векторній формі, створюються у векторній формі з можливістю пошарового перегляду;

- текстові та табличні матеріали, які в оригіналі створені в паперовому вигляді, містять підписи та/або засвідчені печаткою, зберігаються як скановані повнокольорові зображення;

- усі шрифти, що використовуються, повинні бути вбудовані у файл;

- файли текстових документів повинні мати структуровану форму, зміст і посилання, що пов’язані з елементами структури, та забезпечувати копіювання тексту;

- якість матеріалів повинна забезпечувати розбірливе читання їх змісту;

3) у разі, коли документація містить матеріали з інформацією, яка відповідно до закону належить до інформації з обмеженим доступом, зазначені матеріали створюються у формі окремого електронного документа у форматах, що визначені підпунктом 1 цього пункту.

У разі коли документація містить матеріали з інформацією, яка належить до інформації з обмеженим доступом, у складі текстових документів надається перелік такої інформації з посиланням на нормативно-правові акти, що встановлюють такі обмеження.

Поводження з матеріальними носіями, на яких розміщені електронні документи, що містять інформацію, яка відповідно до закону належить до інформації з обмеженим доступом, здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Законів України “Про державну таємницю”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах]”, а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/736-2016-%D0%BF#Text Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736] .
[[ Категорія: Земельне право ]]
[[ Категорія: Житлове право ]]