WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки

2026-03-15T21:49:56Z

Ivanna.pihur: /* Порядок набуття права оренди землі на підставі договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закон України "Про іпотеку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і '''припинення''' договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Загальні положення ==
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] (далі - ЗК України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України] (далі - ЦК України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України "Про оренду землі"], законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також положеннями [[Договір оренди земельної ділянки|договору оренди землі]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n13 стаття 2 Закону України "Про оренду землі"]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1085 статті 190 ЦК України,] майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, до яких відноситься і право оренди. Відповідно до законодавства підставами для заміни сторін у [[Договір оренди земельної ділянки|договорі оренди]] є передача прав за правочином та шляхом правонаступництва.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 частин першої статті 93 ЗК України], '''право оренди земельної ділянки''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися в [[Застава земельних ділянок або прав на них|заставу]], спадщину, вноситися до статутного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 частина п'ята статті 93 ЗК України]).

Згідно з частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1198 статті 133 ЗК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#n41 частиною сьомою статті 5 Закону України "Про іпотеку"] (об’єктом іпотеки може бути право оренди земельної ділянки). У цьому випадку це право може відчужуватися в разі невиконання заставодавцем договору, забезпеченого заставою.

'''Підставою''' '''для укладення договору оренди може бути''' цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n59 стаття 81 Закону України «Про оренду землі»] позбавляє права орендаря земель державної і комунальної власності відчужувати право оренди на такі землі, але продаж права оренди — одна із самостійних підстав заміни сторони в договорі оренди. '''Договір купівлі-продажу''' права є підставою для укладання додаткової угоди до договору оренди щодо заміни сторони в договорі оренди земельної ділянки. Тому, заміна сторін у договорі оренди земель державної власності неможлива виключно у випадку продажу права оренди, оскільки такий продаж заборонено законом.

'''Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено''' її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу. Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n59 частиною другою статті 81 Закону України "Про оренду землі"] існує виключення з даного правила. Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, може бути відчужене орендарем за згодою орендодавця у разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачено первинним договором оренди. Інші підстави для заборони заміни сторони в договорі оренди відносно земель державної і комунальної власності відсутні.

== Порядок набуття права оренди землі на підставі договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1251 статті 135 ЗК України] проведення земельних торгів, є обов’язковим у разі, якщо на земельних торгах здійснюються:

* продаж земельних ділянок державної та комунальної власності, передача їх у користування за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;

* продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення всіх форм власності;

* продаж земельних ділянок, прав емфітевзису, суперфіцію на них державним виконавцем, приватним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"].
Зразок - [https://procedure.prozorro.sale/api/documents/public/e18b19bb5bf44d9fa39494afe449f302 ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ права оренди земельної ділянки]

Земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція).

Земельні торги проводяться в електронній торговій системі, що перебуває у державній власності.

Порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи затверджує Кабінет Міністрів України.

Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису), може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки. Виключення становлять лише випадки, коли продаж прав відбувається під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"] державним або приватним виконавцем.

'''Об’єктом правовідносини із земельних торгів є право оренди землі''' (якщо воно включене до лоту). Це означає, що особа, яка придбала лот, набуває права оренди земельної ділянки. Однак, право оренди надає можливість користуватися об’єктом оренди, тоді як покупець лоту такого права ще не має. Переможець торгів здобуває право на укладення правочину, за результатами проведення аукціону з переможцем укладається договір оренди, на підставі якого таке право й виникає.

Наслідком продажу права є заміна учасника існуючого правовідношення, чого не виникає внаслідок «продажу» права оренди земельної ділянки з торгів. У цих випадках відбувається укладення договору оренди на конкурентних засадах і наділення правом користування.

== Заміна орендаря у договорі оренди на підставі договору купівлі-продажу права оренди ==
Частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n654 статті 82 ЗК України] передбачено, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання за договором к[[Договір купівлі – продажу|упівлі-продажу]], [[Договір ренти|ренти]], [[Договір дарування|дарування]], [[Договір міни земельної ділянки|міни]], іншими цивільно-правовими угодами.

Перехід права оренди відбувається на підставі цивільно-правової угоди від орендаря-продавця до орендаря-покупця. За договором купівлі-продажу право оренди, що належить орендарю переходить до покупця такого права. Договір купівлі-продажу права оренди є підставою для укладання додаткової угоди із внесенням змін до договору оренди в частині заміни особи орендаря.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі '''спір вирішується в судовому порядку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n194 стаття 30 Закону України "Про оренду землі"]). Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 статті 651 ЦК України] зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Право власності на землю виникає виключно з моменту реєстрації правостановлюючого документу, а не з моменту укладання правочину про перехід права власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/conv#n26 стаття 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1107 стаття 126 ЗК України]).

За обставин, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1175 статтями 131], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1179 132 ЗК України], відбувається перехід права оренди із заміною сторони в укладеному договорі оренди. Якщо до нового власника переходить право оренди на тих же умовах, в тому ж обсязі, то відсутня необхідність проходити довгу процедуру припинення договору, набуття ділянки в оренду. Для орендодавця розірвання договору і надання її в оренду новому орендарю означає втрату орендної плати за земельну ділянку в період оформлення договору, а для орендаря неможливість належним чином приступати до використання як ділянки так і об’єкту нерухомості, що перебуває у його власності. Тому заміна сторони в договорі оренди вигідна обом сторонам.

Між новим власником орендованого майна, який виступатиме відтепер орендодавцем, і орендарем укладається договір оренди, в якому вони позначають, що відбулася зміна орендодавця, який придбав предмет оренди у власність на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між колишнім орендодавцем (попереднім власником) і новим орендодавцем (теперішнім власником) від такого-то числа, місяця, року, про що у встановленому порядку орендар був повідомлений, як того вимагає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2669 стаття 516 ЦК України], і сторони домовилися внести відповідні зміни до договору оренди шляхом його укладення в новій редакції.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83692282 Ухвала Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 серпня 2019 у справі № 149/1120/19] (висновок суду апеляційної інстанції про те, що право оренди може відчужуватися орендарем є обґрунтованим. Право оренди надає орендарю правомочності володіти та користуватися земельною ділянкою, однак не надає йому права розпоряджатися як земельною ділянкою, так і майновими правами на неї землевласника. Рівень оборотоздатності права оренди земельної ділянки залежить від суб'єкта права, виду права на користування земельною ділянкою (емфітевзис і суперфіцій, оренда у спеціально визначених випадках), форми права власності на земельну ділянку. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1251 Частина друга статті 135 ЗК України] передбачає право виконавця звернути стягнення на земельні ділянки або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) під час виконання рішення. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 частина п'ята статті 93 ЗК України).]

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_купівлі_–_продажу Договір купівлі – продажу]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Сплата_податку_при_оформленні_договору_купівлі-продажу_земельної_ділянки Сплата податку при оформленні договору купівлі-продажу земельної ділянки]

[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]

Договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки

2026-03-15T21:37:06Z

Ivanna.pihur: /* Судова практика */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закон України "Про іпотеку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і '''припинення''' договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Загальні положення ==
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] (далі - ЗК України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України] (далі - ЦК України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України "Про оренду землі"], законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також положеннями [[Договір оренди земельної ділянки|договору оренди землі]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n13 стаття 2 Закону України "Про оренду землі"]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1085 статті 190 ЦК України,] майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, до яких відноситься і право оренди. Відповідно до законодавства підставами для заміни сторін у [[Договір оренди земельної ділянки|договорі оренди]] є передача прав за правочином та шляхом правонаступництва.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 частин першої статті 93 ЗК України], '''право оренди земельної ділянки''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися в [[Застава земельних ділянок або прав на них|заставу]], спадщину, вноситися до статутного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 частина п'ята статті 93 ЗК України]).

Згідно з частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1198 статті 133 ЗК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#n41 частиною сьомою статті 5 Закону України "Про іпотеку"] (об’єктом іпотеки може бути право оренди земельної ділянки). У цьому випадку це право може відчужуватися в разі невиконання заставодавцем договору, забезпеченого заставою.

'''Підставою''' '''для укладення договору оренди може бути''' цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n59 стаття 81 Закону України «Про оренду землі»] позбавляє права орендаря земель державної і комунальної власності відчужувати право оренди на такі землі, але продаж права оренди — одна із самостійних підстав заміни сторони в договорі оренди. '''Договір купівлі-продажу''' права є підставою для укладання додаткової угоди до договору оренди щодо заміни сторони в договорі оренди земельної ділянки. Тому, заміна сторін у договорі оренди земель державної власності неможлива виключно у випадку продажу права оренди, оскільки такий продаж заборонено законом.

'''Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено''' її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу. Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n59 частиною другою статті 81 Закону України "Про оренду землі"] існує виключення з даного правила. Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, може бути відчужене орендарем за згодою орендодавця у разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачено первинним договором оренди. Інші підстави для заборони заміни сторони в договорі оренди відносно земель державної і комунальної власності відсутні.

== Порядок набуття права оренди землі на підставі договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1251 статті 135 ЗК України] проведення земельних торгів, є обов’язковим у разі, якщо на земельних торгах здійснюються:

* продаж земельних ділянок державної та комунальної власності, передача їх у користування за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;

* продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення всіх форм власності;

* продаж земельних ділянок, прав емфітевзису, суперфіцію на них державним виконавцем, приватним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"].

Земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція).

Земельні торги проводяться в електронній торговій системі, що перебуває у державній власності.

Порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи затверджує Кабінет Міністрів України.

Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису), може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки. Виключення становлять лише випадки, коли продаж прав відбувається під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"] державним або приватним виконавцем.

'''Об’єктом правовідносини із земельних торгів є право оренди землі''' (якщо воно включене до лоту). Це означає, що особа, яка придбала лот, набуває права оренди земельної ділянки. Однак, право оренди надає можливість користуватися об’єктом оренди, тоді як покупець лоту такого права ще не має. Переможець торгів здобуває право на укладення правочину, за результатами проведення аукціону з переможцем укладається договір оренди, на підставі якого таке право й виникає.

Наслідком продажу права є заміна учасника існуючого правовідношення, чого не виникає внаслідок «продажу» права оренди земельної ділянки з торгів. У цих випадках відбувається укладення договору оренди на конкурентних засадах і наділення правом користування.

== Заміна орендаря у договорі оренди на підставі договору купівлі-продажу права оренди ==
Частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n654 статті 82 ЗК України] передбачено, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання за договором к[[Договір купівлі – продажу|упівлі-продажу]], [[Договір ренти|ренти]], [[Договір дарування|дарування]], [[Договір міни земельної ділянки|міни]], іншими цивільно-правовими угодами.

Перехід права оренди відбувається на підставі цивільно-правової угоди від орендаря-продавця до орендаря-покупця. За договором купівлі-продажу право оренди, що належить орендарю переходить до покупця такого права. Договір купівлі-продажу права оренди є підставою для укладання додаткової угоди із внесенням змін до договору оренди в частині заміни особи орендаря.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі '''спір вирішується в судовому порядку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n194 стаття 30 Закону України "Про оренду землі"]). Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 статті 651 ЦК України] зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Право власності на землю виникає виключно з моменту реєстрації правостановлюючого документу, а не з моменту укладання правочину про перехід права власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/conv#n26 стаття 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1107 стаття 126 ЗК України]).

За обставин, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1175 статтями 131], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1179 132 ЗК України], відбувається перехід права оренди із заміною сторони в укладеному договорі оренди. Якщо до нового власника переходить право оренди на тих же умовах, в тому ж обсязі, то відсутня необхідність проходити довгу процедуру припинення договору, набуття ділянки в оренду. Для орендодавця розірвання договору і надання її в оренду новому орендарю означає втрату орендної плати за земельну ділянку в період оформлення договору, а для орендаря неможливість належним чином приступати до використання як ділянки так і об’єкту нерухомості, що перебуває у його власності. Тому заміна сторони в договорі оренди вигідна обом сторонам.

Між новим власником орендованого майна, який виступатиме відтепер орендодавцем, і орендарем укладається договір оренди, в якому вони позначають, що відбулася зміна орендодавця, який придбав предмет оренди у власність на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між колишнім орендодавцем (попереднім власником) і новим орендодавцем (теперішнім власником) від такого-то числа, місяця, року, про що у встановленому порядку орендар був повідомлений, як того вимагає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2669 стаття 516 ЦК України], і сторони домовилися внести відповідні зміни до договору оренди шляхом його укладення в новій редакції.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83692282 Ухвала Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 серпня 2019 у справі № 149/1120/19] (висновок суду апеляційної інстанції про те, що право оренди може відчужуватися орендарем є обґрунтованим. Право оренди надає орендарю правомочності володіти та користуватися земельною ділянкою, однак не надає йому права розпоряджатися як земельною ділянкою, так і майновими правами на неї землевласника. Рівень оборотоздатності права оренди земельної ділянки залежить від суб'єкта права, виду права на користування земельною ділянкою (емфітевзис і суперфіцій, оренда у спеціально визначених випадках), форми права власності на земельну ділянку. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1251 Частина друга статті 135 ЗК України] передбачає право виконавця звернути стягнення на земельні ділянки або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) під час виконання рішення. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 частина п'ята статті 93 ЗК України).]

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_купівлі_–_продажу Договір купівлі – продажу]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Сплата_податку_при_оформленні_договору_купівлі-продажу_земельної_ділянки Сплата податку при оформленні договору купівлі-продажу земельної ділянки]

[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]

Договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки

2026-03-15T21:32:22Z

Ivanna.pihur: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закон України "Про іпотеку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і '''припинення''' договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Загальні положення ==
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] (далі - ЗК України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України] (далі - ЦК України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України "Про оренду землі"], законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також положеннями [[Договір оренди земельної ділянки|договору оренди землі]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n13 стаття 2 Закону України "Про оренду землі"]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1085 статті 190 ЦК України,] майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, до яких відноситься і право оренди. Відповідно до законодавства підставами для заміни сторін у [[Договір оренди земельної ділянки|договорі оренди]] є передача прав за правочином та шляхом правонаступництва.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 частин першої статті 93 ЗК України], '''право оренди земельної ділянки''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися в [[Застава земельних ділянок або прав на них|заставу]], спадщину, вноситися до статутного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 частина п'ята статті 93 ЗК України]).

Згідно з частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1198 статті 133 ЗК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#n41 частиною сьомою статті 5 Закону України "Про іпотеку"] (об’єктом іпотеки може бути право оренди земельної ділянки). У цьому випадку це право може відчужуватися в разі невиконання заставодавцем договору, забезпеченого заставою.

'''Підставою''' '''для укладення договору оренди може бути''' цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n59 стаття 81 Закону України «Про оренду землі»] позбавляє права орендаря земель державної і комунальної власності відчужувати право оренди на такі землі, але продаж права оренди — одна із самостійних підстав заміни сторони в договорі оренди. '''Договір купівлі-продажу''' права є підставою для укладання додаткової угоди до договору оренди щодо заміни сторони в договорі оренди земельної ділянки. Тому, заміна сторін у договорі оренди земель державної власності неможлива виключно у випадку продажу права оренди, оскільки такий продаж заборонено законом.

'''Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено''' її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу. Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n59 частиною другою статті 81 Закону України "Про оренду землі"] існує виключення з даного правила. Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, може бути відчужене орендарем за згодою орендодавця у разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачено первинним договором оренди. Інші підстави для заборони заміни сторони в договорі оренди відносно земель державної і комунальної власності відсутні.

== Порядок набуття права оренди землі на підставі договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1251 статті 135 ЗК України] проведення земельних торгів, є обов’язковим у разі, якщо на земельних торгах здійснюються:

* продаж земельних ділянок державної та комунальної власності, передача їх у користування за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;

* продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення всіх форм власності;

* продаж земельних ділянок, прав емфітевзису, суперфіцію на них державним виконавцем, приватним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"].

Земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція).

Земельні торги проводяться в електронній торговій системі, що перебуває у державній власності.

Порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи затверджує Кабінет Міністрів України.

Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису), може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки. Виключення становлять лише випадки, коли продаж прав відбувається під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"] державним або приватним виконавцем.

'''Об’єктом правовідносини із земельних торгів є право оренди землі''' (якщо воно включене до лоту). Це означає, що особа, яка придбала лот, набуває права оренди земельної ділянки. Однак, право оренди надає можливість користуватися об’єктом оренди, тоді як покупець лоту такого права ще не має. Переможець торгів здобуває право на укладення правочину, за результатами проведення аукціону з переможцем укладається договір оренди, на підставі якого таке право й виникає.

Наслідком продажу права є заміна учасника існуючого правовідношення, чого не виникає внаслідок «продажу» права оренди земельної ділянки з торгів. У цих випадках відбувається укладення договору оренди на конкурентних засадах і наділення правом користування.

== Заміна орендаря у договорі оренди на підставі договору купівлі-продажу права оренди ==
Частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n654 статті 82 ЗК України] передбачено, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання за договором к[[Договір купівлі – продажу|упівлі-продажу]], [[Договір ренти|ренти]], [[Договір дарування|дарування]], [[Договір міни земельної ділянки|міни]], іншими цивільно-правовими угодами.

Перехід права оренди відбувається на підставі цивільно-правової угоди від орендаря-продавця до орендаря-покупця. За договором купівлі-продажу право оренди, що належить орендарю переходить до покупця такого права. Договір купівлі-продажу права оренди є підставою для укладання додаткової угоди із внесенням змін до договору оренди в частині заміни особи орендаря.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі '''спір вирішується в судовому порядку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n194 стаття 30 Закону України "Про оренду землі"]). Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 статті 651 ЦК України] зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Право власності на землю виникає виключно з моменту реєстрації правостановлюючого документу, а не з моменту укладання правочину про перехід права власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/conv#n26 стаття 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1107 стаття 126 ЗК України]).

За обставин, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1175 статтями 131], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1179 132 ЗК України], відбувається перехід права оренди із заміною сторони в укладеному договорі оренди. Якщо до нового власника переходить право оренди на тих же умовах, в тому ж обсязі, то відсутня необхідність проходити довгу процедуру припинення договору, набуття ділянки в оренду. Для орендодавця розірвання договору і надання її в оренду новому орендарю означає втрату орендної плати за земельну ділянку в період оформлення договору, а для орендаря неможливість належним чином приступати до використання як ділянки так і об’єкту нерухомості, що перебуває у його власності. Тому заміна сторони в договорі оренди вигідна обом сторонам.

Між новим власником орендованого майна, який виступатиме відтепер орендодавцем, і орендарем укладається договір оренди, в якому вони позначають, що відбулася зміна орендодавця, який придбав предмет оренди у власність на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між колишнім орендодавцем (попереднім власником) і новим орендодавцем (теперішнім власником) від такого-то числа, місяця, року, про що у встановленому порядку орендар був повідомлений, як того вимагає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2669 стаття 516 ЦК України], і сторони домовилися внести відповідні зміни до договору оренди шляхом його укладення в новій редакції.

== Судова практика ==
* Ухвала Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 серпня 2019 у справі № 149/1120/19 (висновок суду апеляційної інстанції про те, що право оренди може відчужуватися орендарем є обґрунтованим. Право оренди надає орендарю правомочності володіти та користуватися земельною ділянкою, однак не надає йому права розпоряджатися як земельною ділянкою, так і майновими правами на неї землевласника. Рівень оборотоздатності права оренди земельної ділянки залежить від суб'єкта права, виду права на користування земельною ділянкою (емфітевзис і суперфіцій, оренда у спеціально визначених випадках), форми права власності на земельну ділянку. Частина друга статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1251 ЗК України] передбачає право виконавця звернути стягнення на земельні ділянки або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) під час виконання рішення. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом (частина п'ята статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 ЗК України]).

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_купівлі_–_продажу Договір купівлі – продажу]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Сплата_податку_при_оформленні_договору_купівлі-продажу_земельної_ділянки Сплата податку при оформленні договору купівлі-продажу земельної ділянки]

[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]

Договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки

2026-03-15T21:24:57Z

Ivanna.pihur: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закон України "Про іпотеку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і '''припинення''' договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Загальні положення ==
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] (далі - ЗК України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України] (далі - ЦК України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України "Про оренду землі"], законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також положеннями [[Договір оренди земельної ділянки|договору оренди землі]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n13 стаття 2 Закону України "Про оренду землі"]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1085 статті 190 ЦК України,] майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, до яких відноситься і право оренди. Відповідно до законодавства підставами для заміни сторін у [[Договір оренди земельної ділянки|договорі оренди]] є передача прав за правочином та шляхом правонаступництва.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 частин першої статті 93 ЗК України], '''право оренди земельної ділянки''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися в [[Застава земельних ділянок або прав на них|заставу]], спадщину, вноситися до статутного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 частина п'ята статті 93 ЗК України]).

Згідно з частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1198 статті 133 ЗК України] та частиною сьомою статті 5 Закону України "Про іпотеку" (об’єктом іпотеки може бути право оренди земельної ділянки). У цьому випадку це право може відчужуватися в разі невиконання заставодавцем договору, забезпеченого заставою.

'''Підставою''' '''для укладення договору оренди може бути''' цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Водночас,стаття 81 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n59 Закону України «Про оренду землі»] позбавляє права орендаря земель державної і комунальної власності відчужувати право оренди на такі землі, але продаж права оренди — одна із самостійних підстав заміни сторони в договорі оренди. '''Договір купівлі-продажу''' права є підставою для укладання додаткової угоди до договору оренди щодо заміни сторони в договорі оренди земельної ділянки. Тому, заміна сторін у договорі оренди земель державної власності неможлива виключно у випадку продажу права оренди, оскільки такий продаж заборонено законом.

'''Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено''' її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу. Водночас частиною другою статті 81 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n59 Закону України "Про оренду землі"] існує виключення з даного правила. Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, може бути відчужене орендарем за згодою орендодавця у разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачено первинним договором оренди. Інші підстави для заборони заміни сторони в договорі оренди відносно земель державної і комунальної власності відсутні.

== Порядок набуття права оренди землі на підставі договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки ==
Відповідно до статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1251 ЗК України] проведення земельних торгів, є обов’язковим у разі, якщо на земельних торгах здійснюються:

* продаж земельних ділянок державної та комунальної власності, передача їх у користування за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;

* продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення всіх форм власності;

* продаж земельних ділянок, прав емфітевзису, суперфіцію на них державним виконавцем, приватним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція).

Земельні торги проводяться в електронній торговій системі, що перебуває у державній власності.

Порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи затверджує Кабінет Міністрів України.

Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису), може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки. Виключення становлять лише випадки, коли продаж прав відбувається під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" державним або приватним виконавцем.

'''Об’єктом правовідносини із земельних торгів є право оренди землі''' (якщо воно включене до лоту). Це означає, що особа, яка придбала лот, набуває права оренди земельної ділянки. Однак, право оренди надає можливість користуватися об’єктом оренди, тоді як покупець лоту такого права ще не має. Переможець торгів здобуває право на укладення правочину, за результатами проведення аукціону з переможцем укладається договір оренди, на підставі якого таке право й виникає.

Наслідком продажу права є заміна учасника існуючого правовідношення, чого не виникає внаслідок «продажу» права оренди земельної ділянки з торгів. У цих випадках відбувається укладення договору оренди на конкурентних засадах і наділення правом користування.

== Заміна орендаря у договорі оренди на підставі договору купівлі-продажу права оренди ==
Частиною першою статті 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n654 ЗК України] передбачено, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання за договором к[[Договір купівлі – продажу|упівлі-продажу]], [[Договір ренти|ренти]], [[Договір дарування|дарування]], [[Договір міни земельної ділянки|міни]], іншими цивільно-правовими угодами.

Перехід права оренди відбувається на підставі цивільно-правової угоди від орендаря-продавця до орендаря-покупця. За договором купівлі-продажу право оренди, що належить орендарю переходить до покупця такого права. Договір купівлі-продажу права оренди є підставою для укладання додаткової угоди із внесенням змін до договору оренди в частині заміни особи орендаря.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі '''спір вирішується в судовому порядку''' (стаття 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n194 Закону України "Про оренду землі"]). Відповідно до статті 651 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 ЦК України] зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Право власності на землю виникає виключно з моменту реєстрації правостановлюючого документу, а не з моменту укладання правочину про перехід права власності (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"], стаття 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1107 ЗК України]).

За обставин, визначених статтями 131, 132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1175 ЗК України], відбувається перехід права оренди із заміною сторони в укладеному договорі оренди. Якщо до нового власника переходить право оренди на тих же умовах, в тому ж обсязі, то відсутня необхідність проходити довгу процедуру припинення договору, набуття ділянки в оренду. Для орендодавця розірвання договору і надання її в оренду новому орендарю означає втрату орендної плати за земельну ділянку в період оформлення договору, а для орендаря неможливість належним чином приступати до використання як ділянки так і об’єкту нерухомості, що перебуває у його власності. Тому заміна сторони в договорі оренди вигідна обом сторонам.

Між новим власником орендованого майна, який виступатиме відтепер орендодавцем, і орендарем укладається договір оренди, в якому вони позначають, що відбулася зміна орендодавця, який придбав предмет оренди у власність на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між колишнім орендодавцем (попереднім власником) і новим орендодавцем (теперішнім власником) від такого-то числа, місяця, року, про що у встановленому порядку орендар був повідомлений, як того вимагає стаття 516 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2669 ЦК України], і сторони домовилися внести відповідні зміни до договору оренди шляхом його укладення в новій редакції.

== Судова практика ==
* Ухвала Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 серпня 2019 у справі № 149/1120/19 (висновок суду апеляційної інстанції про те, що право оренди може відчужуватися орендарем є обґрунтованим. Право оренди надає орендарю правомочності володіти та користуватися земельною ділянкою, однак не надає йому права розпоряджатися як земельною ділянкою, так і майновими правами на неї землевласника. Рівень оборотоздатності права оренди земельної ділянки залежить від суб'єкта права, виду права на користування земельною ділянкою (емфітевзис і суперфіцій, оренда у спеціально визначених випадках), форми права власності на земельну ділянку. Частина друга статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1251 ЗК України] передбачає право виконавця звернути стягнення на земельні ділянки або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) під час виконання рішення. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом (частина п'ята статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 ЗК України]).

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_купівлі_–_продажу Договір купівлі – продажу]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Сплата_податку_при_оформленні_договору_купівлі-продажу_земельної_ділянки Сплата податку при оформленні договору купівлі-продажу земельної ділянки]

[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]

Кредитна спілка та її відмінності від банку

2025-10-14T17:14:06Z

Ivanna.pihur: /* Майно кредитної спілки */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодекс України з процедур банкрутства]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України "Про кредитні спілки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]

== Відмінності ==
Головними відмінностями кредитних спілок від банків є те, що кредитні спілки приймають клієнтів в ряди своїх членів, які всі разом і володіють організацією, а банк - це відокремлена установа, мета діяльності якої полягає в отриманні прибутку для акціонерів.

== Основні поняття ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#n5 пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про кредитні спілки"] '''Кредитна спілка''' - фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел. Всі, або частина учасників кредитної спілки, розміщують гроші на банківських депозитах, і якщо комусь із них знадобляться кошти, він отримує їх. А коли приходить час повертати гроші, позичальник робить це з відсотками. Крім цього, учасники систематично повинні робити внески, визначені Статутом кредитної спілки.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n14 статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] '''Банк''' - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n242 статті 14 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] '''Учасниками банку''' можуть бути учасники цивільних відносин. Держава Україна може бути учасником банку в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів..

== Членство у кредитній спілці ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 частиною 1 статті 14 Закону України "Про кредитні спілки"] членами кредитної спілки можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України), '''фізичні особи''' - підприємці, які відповідають одній чи більше ознакам членства у кредитній спілці:
* фермерські господарства;
* кооперативи;
* професійні спілки із статусом первинних або місцевих;
* релігійні організації;
* об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
* мікропідприємства.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 Частиною 3 статті 14 Закону України "Про кредитні спілки"] передбачено, що '''Не можуть бути засновниками та/або членами кредитної спілки''' фізичні особи, цивільна дієздатність яких обмежена судом, а також особи, які визнані судом недієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, або особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів або у сфері господарської діяльності, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Включення особи до складу членів кредитної спілки та виключення її із складу членів кредитної спілки здійснюються в порядку, визначеному статутом кредитної спілки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 частиною 4 статтею 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Втрата членом кредитної спілки ознаки членства, зазначеної у статуті кредитної спілки, не тягне за собою припинення членства такого члена у кредитній спілці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 частиною 5 статтею 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Набуття членства у кредитній спілці настає з дня повної сплати особою вступного та обов’язкового пайового внесків у порядку, визначеному статутом кредитної спілки. У першу чергу сплачується вступний внесок. У разі якщо вступний та обов’язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства у кредитній спілці вважається день сплати обов’язкового пайового внеску в повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 частиною 6 статтею 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Майно кредитної спілки ==
Кредитна спілка від свого імені може укладати договори та вчиняти інші правочини, що не суперечать цьому Закону, законодавству України та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов’язки, що випливають із законодавства та укладених кредитною спілкою договорів, бути позивачем і відповідачем у суді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n31 частини 7 статті 3 Закону України "Про кредитні спілки"])
Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційне господарювання). Кредитна спілка з метою оподаткування відноситься до неприбуткових організацій у разі відповідності вимогам, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n31 частини 8 статті 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Кредитна спілка відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n31 частина 9 статті 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Див. також: ==
* [[Види юридичних осіб]]
* [[Створення та порядок припинення кредитної спілки]]

[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Кредитна спілка та її відмінності від банку

2025-10-14T16:41:56Z

Ivanna.pihur: /* Членство у кредитній спілці */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодекс України з процедур банкрутства]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України "Про кредитні спілки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]

== Відмінності ==
Головними відмінностями кредитних спілок від банків є те, що кредитні спілки приймають клієнтів в ряди своїх членів, які всі разом і володіють організацією, а банк - це відокремлена установа, мета діяльності якої полягає в отриманні прибутку для акціонерів.

== Основні поняття ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#n5 пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про кредитні спілки"] '''Кредитна спілка''' - фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел. Всі, або частина учасників кредитної спілки, розміщують гроші на банківських депозитах, і якщо комусь із них знадобляться кошти, він отримує їх. А коли приходить час повертати гроші, позичальник робить це з відсотками. Крім цього, учасники систематично повинні робити внески, визначені Статутом кредитної спілки.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n14 статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] '''Банк''' - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n242 статті 14 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] '''Учасниками банку''' можуть бути учасники цивільних відносин. Держава Україна може бути учасником банку в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів..

== Членство у кредитній спілці ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 частиною 1 статті 14 Закону України "Про кредитні спілки"] членами кредитної спілки можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України), '''фізичні особи''' - підприємці, які відповідають одній чи більше ознакам членства у кредитній спілці:
* фермерські господарства;
* кооперативи;
* професійні спілки із статусом первинних або місцевих;
* релігійні організації;
* об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
* мікропідприємства.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 Частиною 3 статті 14 Закону України "Про кредитні спілки"] передбачено, що '''Не можуть бути засновниками та/або членами кредитної спілки''' фізичні особи, цивільна дієздатність яких обмежена судом, а також особи, які визнані судом недієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, або особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів або у сфері господарської діяльності, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Включення особи до складу членів кредитної спілки та виключення її із складу членів кредитної спілки здійснюються в порядку, визначеному статутом кредитної спілки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 частиною 4 статтею 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Втрата членом кредитної спілки ознаки членства, зазначеної у статуті кредитної спілки, не тягне за собою припинення членства такого члена у кредитній спілці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 частиною 5 статтею 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Набуття членства у кредитній спілці настає з дня повної сплати особою вступного та обов’язкового пайового внесків у порядку, визначеному статутом кредитної спілки. У першу чергу сплачується вступний внесок. У разі якщо вступний та обов’язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства у кредитній спілці вважається день сплати обов’язкового пайового внеску в повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 частиною 6 статтею 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Майно кредитної спілки ==
Кредитна спілка від свого імені може укладати договори та вчиняти інші правочини, що не суперечать цьому Закону, законодавству України та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов’язки, що випливають із законодавства та укладених кредитною спілкою договорів, бути позивачем і відповідачем у суді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 7 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"])
Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційне господарювання). Кредитна спілка з метою оподаткування відноситься до неприбуткових організацій у разі відповідності вимогам, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 8 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Кредитна спілка відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 9 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Див. також: ==
* [[Види юридичних осіб]]
* [[Створення та порядок припинення кредитної спілки]]

[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Кредитна спілка та її відмінності від банку

2025-10-14T12:38:21Z

Ivanna.pihur: /* Відмінності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодекс України з процедур банкрутства]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України "Про кредитні спілки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]

== Відмінності ==
Головними відмінностями кредитних спілок від банків є те, що кредитні спілки приймають клієнтів в ряди своїх членів, які всі разом і володіють організацією, а банк - це відокремлена установа, мета діяльності якої полягає в отриманні прибутку для акціонерів.

== Основні поняття ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#n5 пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про кредитні спілки"] '''Кредитна спілка''' - фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел. Всі, або частина учасників кредитної спілки, розміщують гроші на банківських депозитах, і якщо комусь із них знадобляться кошти, він отримує їх. А коли приходить час повертати гроші, позичальник робить це з відсотками. Крім цього, учасники систематично повинні робити внески, визначені Статутом кредитної спілки.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n14 статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] '''Банк''' - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n242 статті 14 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] '''Учасниками банку''' можуть бути учасники цивільних відносин. Держава Україна може бути учасником банку в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів..

== Членство у кредитній спілці ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text частиною 1 статті 14 Закону України "Про кредитні спілки"] членами кредитної спілки можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України), '''фізичні особи''' - підприємці, які відповідають одній чи більше ознакам членства у кредитній спілці:
* фермерські господарства;
* кооперативи;
* професійні спілки із статусом первинних або місцевих;
* релігійні організації;
* об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
* мікропідприємства.
'''Не можуть бути засновниками та/або членами кредитної спілки''' фізичні особи, цивільна дієздатність яких обмежена судом, а також особи, які визнані судом недієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, або особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів або у сфері господарської діяльності, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Включення особи до складу членів кредитної спілки та виключення її із складу членів кредитної спілки здійснюються в порядку, визначеному статутом кредитної спілки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 4 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Втрата членом кредитної спілки ознаки членства, зазначеної у статуті кредитної спілки, не тягне за собою припинення членства такого члена у кредитній спілці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 5 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Набуття членства у кредитній спілці настає з дня повної сплати особою вступного та обов’язкового пайового внесків у порядку, визначеному статутом кредитної спілки. У першу чергу сплачується вступний внесок. У разі якщо вступний та обов’язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства у кредитній спілці вважається день сплати обов’язкового пайового внеску в повному обсязі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 6 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Майно кредитної спілки ==
Кредитна спілка від свого імені може укладати договори та вчиняти інші правочини, що не суперечать цьому Закону, законодавству України та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов’язки, що випливають із законодавства та укладених кредитною спілкою договорів, бути позивачем і відповідачем у суді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 7 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"])
Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційне господарювання). Кредитна спілка з метою оподаткування відноситься до неприбуткових організацій у разі відповідності вимогам, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 8 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Кредитна спілка відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 9 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Див. також: ==
* [[Види юридичних осіб]]
* [[Створення та порядок припинення кредитної спілки]]

[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом

2025-10-13T18:06:35Z

Ivanna.pihur: /* Повернення тимчасово вилученого доказу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]

== Основні поняття ==
'''''Тимчасове вилучення доказу для дослідження його судом''''' — це захід процесуального примусу, що полягає у відібранні за ухвалою суду документа чи іншого об'єкта матеріального світу, який може бути доказом в цивільній/адміністративній справі, від його володільця з метою дослідження його в суді.

Виходячи з принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на його думку, не вистачає. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього матеріали, що можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує ці матеріали. У разі невиконання особою, у якої знаходяться докази, вимог ухвали про витребування доказів суд має застосувати захід процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення в неї доказів для дослідження судом. 
'''''Підставою застосування''''' такого заходу, як тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, є протиправне перешкоджання здійсненню цивільного/адміністративного судочинства у формі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом полягає у припиненні володіння і, як наслідок, — користування й розпорядження особою, яка вчинила правопорушення, певною річчю або документом.

== Порядок тимчасового вилучення доказу ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n7058 статті 146 ЦПК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10579 статті 147 КАС України] Про тимчасове вилучення доказу '''''суд постановляє письмову ухвалу''''', яка надсилається державному виконавцю для негайного виконання. Ухвалу не може бути оскаржено окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду справи.
У ній мають бути зазначені:
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) особи, в якої знаходиться доказ, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, за наявності;
# назва або опис письмового, речового чи електронного доказу;
# підстави проведення його тимчасового вилучення;
# кому доручається вилучення. 
Ухвала про тимчасове вилучення доказів виконується державним виконавцем, тому повинна відповідати також вимогам, які передбачені для виконавчого документа у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n29 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження"]. 
Виконання ухвали суду про тимчасове вилучення письмових або речових доказів для дослідження судом '''''покладається на державну виконавчу службу'''''.

== Зберігання та повернення тимчасово вилученого доказу ==
Цивільно процесуальним та адміністративним законодавтвом передбачено зберігання речових доказів. Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6724 статтею 98 ЦПК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10252 статтею 97 КАС України] Речові докази до набрання рішенням законної сили зберігаються в матеріалах справи або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду. Речові докази, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за їх місцезнаходженням за ухвалою суду; вони повинні бути докладно описані та опечатані, а в разі необхідності - сфотографовані. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10247 статті 95 КАС України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6719 статті 96 ЦПК України] Оригінали письмових доказів, що є у справі, '''''повертаються судом після їх дослідження''''', якщо це можливо '''''без шкоди для розгляду справи''''', або '''''після набрання законної сили судовим рішенням''''' у справі '''''за клопотанням осіб''''', які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10256 частини 1 статті 98 КАС України] Речові докази '''''повертаються''''' судом '''''після їх дослідження за клопотанням осіб''''', які їх надали, якщо це можливо '''''без шкоди для розгляду справи'''''. В інших випадках речові докази '''''повертаються після набрання рішенням суду законної сили за клопотанням осіб''''', яким належать ці докази. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10256 частини 2 статті 98 КАС України] Речові докази, які є об’єктами, що вилучені з цивільного обороту або обмежено оборотоздатні, передаються особам, які відповідно до закону мають право ними володіти. За клопотанням державних експертних установ такі речові докази можуть бути передані їм для використання в експертній та науковій роботі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6728 статті 99 ЦПК України] Речові докази після огляду та дослідження їх судом повертаються особам, від яких вони були одержані, якщо такі особи заявили про це клопотання і якщо його задоволення можливе без шкоди для розгляду справи. Речові докази, що є об’єктами, які вилучені з цивільного обороту або обмежено оборотоздатні, передаються відповідним підприємствам, установам або організаціям. За клопотанням державних експертних установ такі речові докази можуть бути передані їм для використання в експертній та науковій роботі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються особам, за якими суд визнав право на ці речі, після набрання рішенням суду законної сили. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10266 статті 100 КАС України] '''''Оригінали або копії електронних доказів зберігаються у суді в матеріалах справи.'''''
За заявою особи, яка надала суду оригінал електронного доказу на матеріальному носії, суд повертає такий матеріальний носій, на якому міститься оригінал доказу, цій особі після дослідження вказаного електронного доказу, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія електронного доказу або витяг з нього.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6739 статті 101 ЦПК України] Оригінали або копії електронних доказів зберігаються у суді в матеріалах справи. За клопотанням особи, яка надала суду оригінал електронного доказу на матеріальному носії, суд повертає такий матеріальний носій, на якому міститься оригінал доказу, цій особі після дослідження вказаного електронного доказу, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія електронного доказу або витяг з нього. 

[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом

2025-10-13T17:38:55Z

Ivanna.pihur: /* Порядок тимчасового вилучення доказу */

Відсторонення працівників від роботи

2025-10-13T17:26:08Z

Ivanna.pihur: /* Особливі випадки */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України "Про державну службу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page Закон України "Про запобігання корупції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text Рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]
* [https://nads.gov.ua/npas/shchodo-vtrati-chinnosti-rozporyadchih-aktiv-shchodo-vidstoronennya-vid-roboti-nevakcinovanih-vid-covid-19-derzhavnih-sluzhbovciv-ta-posadovih-osib-miscevogo-samovryaduvannya Роз'яснення НАДС від 04 березня 2022 року № 148 р/з щодо втрати чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://ips.ligazakon.net/document/re36928?an=&ed=2021_11_30&dtm=&le= наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням»,] до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, вважаємо, що всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Окремо зазначаємо, що наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).
|}

== Загальні положення ==
=== Поняття та підстави відсторонення працівника від роботи ===
Під визначенням - '''«відсторонення працівника від роботи»''' слід розуміти, один із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов'язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та підставах встановлених законодавством за суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов'язкове їх припинення. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов’язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення::
# правову підставу;
# наслідки відсторонення для інших осіб;
# законодавчо встановлені гарантії відстороненого працівника на оплату праці;
# строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному, щоб усунути причини відсторонення, якщо уповноважений орган не визначив інший строк відсторонення.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 статті 46 КЗпП України] відсторонення працівників від роботи роботодавцем або уповноваженим ним органом допускається у разі:
*появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
*відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
*проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктів чи операторів критичної інфраструктури;
*в інших випадках, передбачених законодавством.
=== Порядок відсторонення працівника від роботи ===
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган відстороняє від роботи через видавання наказу (розпорядження) по підприємству, в якому зазначаються підстави відсторонення з посиланням на нормативні акти та період, на який працівник відсторонюється від роботи. 
Працівник повинен ознайомитися з наказом під підпис, а в разі його відмови складається акт.
 
Запис про відсторонення до трудової книжки не вноситься.
 
Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівника залежно від підстав може бути:
* допущено до роботи (у такому разі про допущення працівника до роботи окремого наказу видавати не потрібно, але якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення тоді про допуск працівника до роботи видається наказ (розпорядження);
* переведено на іншу роботу;
* звільнено.
=== Правові наслідки відсторонення працівника від роботи ===
Відсторонення працівника від роботи законодавство не завжди пов'язує призупинення виплати заробітної плати за час відсторонення. '''Законодавством передбачено випадки збереження виплати заробітної плати відстороненому працівнику повністю або частково''': 
Зокрема, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n802 частини 2 статті 72 Закону України «Про державну службу»] відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою відбувається із збереженням заробітної плати. 
Водночас, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20250912#n1769 частини 5 статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції»] Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. 
Особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, установи, підприємства, організації, де вона працює, до закінчення розгляду справи судом. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі '''відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20250912#n1532 частини 2 ст. 53-4 Закону України "Про запобігання корупції"] У разі відсторонення працівника, який '''є викривачем,''' від виконання трудових обов’язків не з його вини оплата праці на період відсторонення '''здійснюється в розмірі середньої заробітної плати працівника за останній рік'''. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1544 ст.ст.154-158 Глави 14 КПК України] Відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка '''підозрюється або обвинувачується''' у вчиненні злочину. У такому випадку в разі відсторонення не передбачено збереження заробітної плати, але передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади). 
Право на відшкодування шкоди за рахунок держави виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.
 
Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n200 частина 2 статті 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] у випадку не можливості переведення на іншу роботи особи, яка є бактерієносієм, і робота якої пов'язана з обслуговуванням населення, що може призвести до поширення інфекційних хвороб, така особа відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом, з виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
 
Відповідно до умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n527 статті 82 КЗпП України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 статті 9 Закону України «Про відпустки»] період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. 
За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.

=== Позасудовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
==== Куди звернутися ====
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
==== Строки розгляду питання ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1170 Глава XV КЗпП України], а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1200 статті 226 КЗпП України] Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу 
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому органу. 
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права
==== Порядок оскарження ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1213 статті 228 КЗпП України] У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається,і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
==== Особливі випадки ====
В питанні відсторонення працівника від роботи слід відмежовувати відсторонення у випадках передбачених законодавством для правовідносин, які не регулюються законодавством про працю. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text рішенням Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010] усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].
=== Судовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
У разі незгоди працівників з рішенням власника або уповноваженого ним органу щодо відсторонення їх від роботи, спір вирішується судом. 
Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n22 стаття 2 КЗпП України]). Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99#o5 пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»], якщо буде встановлено, що на порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 статті 46 КЗпП України] роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1255 стаття 235 КЗпП України]).
==== Куди звернутися ====
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до місцевого суду загальної юрисдикції. Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача передбачено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6213 частині 1 статті 28 ЦК Ураїни.]
==== Вартість ====
Вартість вирішення трудового спору у судовому порядку обумовлюється сплатою судового збору передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/conv#n32 статтею 4 Закону України «Про судовий збір»] та можливе врахування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/conv#n99 частини 3 статті 8 Закону України «Про судовий збір»]

==== Перелік необхідних документів ====
Для вирішення спору судом необхідно подати позовну заяву, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України]).
==== Строки розгляду питання ====
Працівник повинен звернутись до суду в тримісячний строк з моменту, коли він дізнався про порушення свого права, та для вирішення трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1246 статті 233 КЗпП України].

''Щодо оскарження в суді наказів про відсторонення від роботи державних службовців.'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/conv#n10401 Частиною п'ятою статті 122 КАСУ] встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється''' місячний строк'''.
Розгляд судом трудових спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 статтею 210 ЦПК України].

==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] .
==== Порядок оскарження ====
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]

== Про втрату чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників у зв‘язку із дією правового режиму воєнного стану ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-21#Text наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153] «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням», до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380] набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).

== Відсторонення від роботи під час дії воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 частини 2 статті 46 КЗпП України] відсторонення від роботи керівників підприємств, установ, організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Законом України " Про правовий режим воєнного стану".] Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n80 частини 2 ст. 11 Законом України " Про правовий режим воєнного стану"] Президент України у період дії воєнного стану може прийняти рішення про відсторонення від займаної посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади якої віднесено до його повноважень, та покладення на відповідний період виконання обов’язків на іншу особу. Особа, на яку покладається виконання обов’язків відповідно до цієї частини, повинна відповідати вимогам, визначеним законом для зайняття відповідної посади, з урахуванням положень цього Закону.

[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Відсторонення працівників від роботи

2025-10-13T17:17:21Z

Ivanna.pihur: /* Строки розгляду питання */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України "Про державну службу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page Закон України "Про запобігання корупції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text Рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]
* [https://nads.gov.ua/npas/shchodo-vtrati-chinnosti-rozporyadchih-aktiv-shchodo-vidstoronennya-vid-roboti-nevakcinovanih-vid-covid-19-derzhavnih-sluzhbovciv-ta-posadovih-osib-miscevogo-samovryaduvannya Роз'яснення НАДС від 04 березня 2022 року № 148 р/з щодо втрати чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://ips.ligazakon.net/document/re36928?an=&ed=2021_11_30&dtm=&le= наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням»,] до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, вважаємо, що всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Окремо зазначаємо, що наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).
|}

== Загальні положення ==
=== Поняття та підстави відсторонення працівника від роботи ===
Під визначенням - '''«відсторонення працівника від роботи»''' слід розуміти, один із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов'язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та підставах встановлених законодавством за суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов'язкове їх припинення. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов’язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення::
# правову підставу;
# наслідки відсторонення для інших осіб;
# законодавчо встановлені гарантії відстороненого працівника на оплату праці;
# строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному, щоб усунути причини відсторонення, якщо уповноважений орган не визначив інший строк відсторонення.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 статті 46 КЗпП України] відсторонення працівників від роботи роботодавцем або уповноваженим ним органом допускається у разі:
*появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
*відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
*проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктів чи операторів критичної інфраструктури;
*в інших випадках, передбачених законодавством.
=== Порядок відсторонення працівника від роботи ===
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган відстороняє від роботи через видавання наказу (розпорядження) по підприємству, в якому зазначаються підстави відсторонення з посиланням на нормативні акти та період, на який працівник відсторонюється від роботи. 
Працівник повинен ознайомитися з наказом під підпис, а в разі його відмови складається акт.
 
Запис про відсторонення до трудової книжки не вноситься.
 
Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівника залежно від підстав може бути:
* допущено до роботи (у такому разі про допущення працівника до роботи окремого наказу видавати не потрібно, але якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення тоді про допуск працівника до роботи видається наказ (розпорядження);
* переведено на іншу роботу;
* звільнено.
=== Правові наслідки відсторонення працівника від роботи ===
Відсторонення працівника від роботи законодавство не завжди пов'язує призупинення виплати заробітної плати за час відсторонення. '''Законодавством передбачено випадки збереження виплати заробітної плати відстороненому працівнику повністю або частково''': 
Зокрема, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n802 частини 2 статті 72 Закону України «Про державну службу»] відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою відбувається із збереженням заробітної плати. 
Водночас, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20250912#n1769 частини 5 статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції»] Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. 
Особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, установи, підприємства, організації, де вона працює, до закінчення розгляду справи судом. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі '''відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20250912#n1532 частини 2 ст. 53-4 Закону України "Про запобігання корупції"] У разі відсторонення працівника, який '''є викривачем,''' від виконання трудових обов’язків не з його вини оплата праці на період відсторонення '''здійснюється в розмірі середньої заробітної плати працівника за останній рік'''. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1544 ст.ст.154-158 Глави 14 КПК України] Відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка '''підозрюється або обвинувачується''' у вчиненні злочину. У такому випадку в разі відсторонення не передбачено збереження заробітної плати, але передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади). 
Право на відшкодування шкоди за рахунок держави виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.
 
Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n200 частина 2 статті 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] у випадку не можливості переведення на іншу роботи особи, яка є бактерієносієм, і робота якої пов'язана з обслуговуванням населення, що може призвести до поширення інфекційних хвороб, така особа відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом, з виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
 
Відповідно до умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n527 статті 82 КЗпП України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 статті 9 Закону України «Про відпустки»] період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. 
За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.

=== Позасудовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
==== Куди звернутися ====
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
==== Строки розгляду питання ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1170 Глава XV КЗпП України], а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1200 ст.226 КЗпП України] Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу 
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому органу. 
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права
==== Порядок оскарження ====
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається,і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
==== Особливі випадки ====
В питанні відсторонення працівника від роботи слід відмежовувати відсторонення у випадках передбачених законодавством для правовідносин, які не регулюються законодавством про працю. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text рішенням Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010] усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].
=== Судовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
У разі незгоди працівників з рішенням власника або уповноваженого ним органу щодо відсторонення їх від роботи, спір вирішується судом. 
Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n22 стаття 2 КЗпП України]). Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99#o5 пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»], якщо буде встановлено, що на порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 статті 46 КЗпП України] роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1255 стаття 235 КЗпП України]).
==== Куди звернутися ====
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до місцевого суду загальної юрисдикції. Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
==== Вартість ====
Вартість вирішення трудового спору у судовому порядку обумовлюється сплатою судового збору ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»])
==== Перелік необхідних документів ====
Для вирішення спору судом необхідно подати позовну заяву, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України]).
==== Строки розгляду питання ====
Працівник повинен звернутись до суду в тримісячний строк з моменту, коли він дізнався про порушення свого права, та для вирішення трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1246 статті 233 КЗпП України].

''Щодо оскарження в суді наказів про відсторонення від роботи державних службовців.'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/conv#n10401 Частиною п'ятою статті 122 КАСУ] встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється''' місячний строк'''.
Розгляд судом трудових спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 статтею 210 ЦПК України].

==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] .
==== Порядок оскарження ====
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]

== Про втрату чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників у зв‘язку із дією правового режиму воєнного стану ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-21#Text наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153] «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням», до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380] набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).

== Відсторонення від роботи під час дії воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 частини 2 статті 46 КЗпП України] відсторонення від роботи керівників підприємств, установ, організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Законом України " Про правовий режим воєнного стану".] Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n80 частини 2 ст. 11 Законом України " Про правовий режим воєнного стану"] Президент України у період дії воєнного стану може прийняти рішення про відсторонення від займаної посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади якої віднесено до його повноважень, та покладення на відповідний період виконання обов’язків на іншу особу. Особа, на яку покладається виконання обов’язків відповідно до цієї частини, повинна відповідати вимогам, визначеним законом для зайняття відповідної посади, з урахуванням положень цього Закону.

[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Відсторонення працівників від роботи

2025-10-13T17:10:56Z

Ivanna.pihur: /* Правові наслідки відсторонення працівника від роботи */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України "Про державну службу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page Закон України "Про запобігання корупції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text Рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]
* [https://nads.gov.ua/npas/shchodo-vtrati-chinnosti-rozporyadchih-aktiv-shchodo-vidstoronennya-vid-roboti-nevakcinovanih-vid-covid-19-derzhavnih-sluzhbovciv-ta-posadovih-osib-miscevogo-samovryaduvannya Роз'яснення НАДС від 04 березня 2022 року № 148 р/з щодо втрати чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://ips.ligazakon.net/document/re36928?an=&ed=2021_11_30&dtm=&le= наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням»,] до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, вважаємо, що всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Окремо зазначаємо, що наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).
|}

== Загальні положення ==
=== Поняття та підстави відсторонення працівника від роботи ===
Під визначенням - '''«відсторонення працівника від роботи»''' слід розуміти, один із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов'язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та підставах встановлених законодавством за суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов'язкове їх припинення. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов’язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення::
# правову підставу;
# наслідки відсторонення для інших осіб;
# законодавчо встановлені гарантії відстороненого працівника на оплату праці;
# строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному, щоб усунути причини відсторонення, якщо уповноважений орган не визначив інший строк відсторонення.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 статті 46 КЗпП України] відсторонення працівників від роботи роботодавцем або уповноваженим ним органом допускається у разі:
*появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
*відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
*проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктів чи операторів критичної інфраструктури;
*в інших випадках, передбачених законодавством.
=== Порядок відсторонення працівника від роботи ===
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган відстороняє від роботи через видавання наказу (розпорядження) по підприємству, в якому зазначаються підстави відсторонення з посиланням на нормативні акти та період, на який працівник відсторонюється від роботи. 
Працівник повинен ознайомитися з наказом під підпис, а в разі його відмови складається акт.
 
Запис про відсторонення до трудової книжки не вноситься.
 
Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівника залежно від підстав може бути:
* допущено до роботи (у такому разі про допущення працівника до роботи окремого наказу видавати не потрібно, але якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення тоді про допуск працівника до роботи видається наказ (розпорядження);
* переведено на іншу роботу;
* звільнено.
=== Правові наслідки відсторонення працівника від роботи ===
Відсторонення працівника від роботи законодавство не завжди пов'язує призупинення виплати заробітної плати за час відсторонення. '''Законодавством передбачено випадки збереження виплати заробітної плати відстороненому працівнику повністю або частково''': 
Зокрема, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n802 частини 2 статті 72 Закону України «Про державну службу»] відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою відбувається із збереженням заробітної плати. 
Водночас, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20250912#n1769 частини 5 статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції»] Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. 
Особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, установи, підприємства, організації, де вона працює, до закінчення розгляду справи судом. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі '''відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20250912#n1532 частини 2 ст. 53-4 Закону України "Про запобігання корупції"] У разі відсторонення працівника, який '''є викривачем,''' від виконання трудових обов’язків не з його вини оплата праці на період відсторонення '''здійснюється в розмірі середньої заробітної плати працівника за останній рік'''. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1544 ст.ст.154-158 Глави 14 КПК України] Відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка '''підозрюється або обвинувачується''' у вчиненні злочину. У такому випадку в разі відсторонення не передбачено збереження заробітної плати, але передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади). 
Право на відшкодування шкоди за рахунок держави виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.
 
Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n200 частина 2 статті 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] у випадку не можливості переведення на іншу роботи особи, яка є бактерієносієм, і робота якої пов'язана з обслуговуванням населення, що може призвести до поширення інфекційних хвороб, така особа відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом, з виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
 
Відповідно до умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n527 статті 82 КЗпП України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 статті 9 Закону України «Про відпустки»] період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. 
За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.

=== Позасудовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
==== Куди звернутися ====
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
==== Строки розгляду питання ====
Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу 
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому органу. 
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права
==== Порядок оскарження ====
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається,і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
==== Особливі випадки ====
В питанні відсторонення працівника від роботи слід відмежовувати відсторонення у випадках передбачених законодавством для правовідносин, які не регулюються законодавством про працю. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text рішенням Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010] усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].
=== Судовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
У разі незгоди працівників з рішенням власника або уповноваженого ним органу щодо відсторонення їх від роботи, спір вирішується судом. 
Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n22 стаття 2 КЗпП України]). Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99#o5 пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»], якщо буде встановлено, що на порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 статті 46 КЗпП України] роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1255 стаття 235 КЗпП України]).
==== Куди звернутися ====
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до місцевого суду загальної юрисдикції. Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
==== Вартість ====
Вартість вирішення трудового спору у судовому порядку обумовлюється сплатою судового збору ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»])
==== Перелік необхідних документів ====
Для вирішення спору судом необхідно подати позовну заяву, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України]).
==== Строки розгляду питання ====
Працівник повинен звернутись до суду в тримісячний строк з моменту, коли він дізнався про порушення свого права, та для вирішення трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1246 статті 233 КЗпП України].

''Щодо оскарження в суді наказів про відсторонення від роботи державних службовців.'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/conv#n10401 Частиною п'ятою статті 122 КАСУ] встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється''' місячний строк'''.
Розгляд судом трудових спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 статтею 210 ЦПК України].

==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] .
==== Порядок оскарження ====
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]

== Про втрату чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників у зв‘язку із дією правового режиму воєнного стану ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-21#Text наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153] «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням», до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380] набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).

== Відсторонення від роботи під час дії воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 частини 2 статті 46 КЗпП України] відсторонення від роботи керівників підприємств, установ, організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Законом України " Про правовий режим воєнного стану".] Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n80 частини 2 ст. 11 Законом України " Про правовий режим воєнного стану"] Президент України у період дії воєнного стану може прийняти рішення про відсторонення від займаної посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади якої віднесено до його повноважень, та покладення на відповідний період виконання обов’язків на іншу особу. Особа, на яку покладається виконання обов’язків відповідно до цієї частини, повинна відповідати вимогам, визначеним законом для зайняття відповідної посади, з урахуванням положень цього Закону.

[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Відсторонення працівників від роботи

2025-10-13T16:48:45Z

Ivanna.pihur: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України "Про державну службу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page Закон України "Про запобігання корупції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text Рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]
* [https://nads.gov.ua/npas/shchodo-vtrati-chinnosti-rozporyadchih-aktiv-shchodo-vidstoronennya-vid-roboti-nevakcinovanih-vid-covid-19-derzhavnih-sluzhbovciv-ta-posadovih-osib-miscevogo-samovryaduvannya Роз'яснення НАДС від 04 березня 2022 року № 148 р/з щодо втрати чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://ips.ligazakon.net/document/re36928?an=&ed=2021_11_30&dtm=&le= наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням»,] до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, вважаємо, що всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Окремо зазначаємо, що наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).
|}

== Загальні положення ==
=== Поняття та підстави відсторонення працівника від роботи ===
Під визначенням - '''«відсторонення працівника від роботи»''' слід розуміти, один із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов'язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та підставах встановлених законодавством за суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов'язкове їх припинення. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов’язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення::
# правову підставу;
# наслідки відсторонення для інших осіб;
# законодавчо встановлені гарантії відстороненого працівника на оплату праці;
# строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному, щоб усунути причини відсторонення, якщо уповноважений орган не визначив інший строк відсторонення.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 статті 46 КЗпП України] відсторонення працівників від роботи роботодавцем або уповноваженим ним органом допускається у разі:
*появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
*відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
*проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктів чи операторів критичної інфраструктури;
*в інших випадках, передбачених законодавством.
=== Порядок відсторонення працівника від роботи ===
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган відстороняє від роботи через видавання наказу (розпорядження) по підприємству, в якому зазначаються підстави відсторонення з посиланням на нормативні акти та період, на який працівник відсторонюється від роботи. 
Працівник повинен ознайомитися з наказом під підпис, а в разі його відмови складається акт.
 
Запис про відсторонення до трудової книжки не вноситься.
 
Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівника залежно від підстав може бути:
* допущено до роботи (у такому разі про допущення працівника до роботи окремого наказу видавати не потрібно, але якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення тоді про допуск працівника до роботи видається наказ (розпорядження);
* переведено на іншу роботу;
* звільнено.
=== Правові наслідки відсторонення працівника від роботи ===
Відсторонення працівника від роботи законодавство не завжди пов'язує призупинення виплати заробітної плати за час відсторонення. '''Законодавством передбачено випадки збереження виплати заробітної плати відстороненому працівнику повністю або частково''': 
Зокрема, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n802 частини 2 статті 72 Закону України «Про державну службу»] відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою відбувається із збереженням заробітної плати. 
Водночас, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20250912#n1769 частини 5 статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції»] Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. 
Особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, установи, підприємства, організації, де вона працює, до закінчення розгляду справи судом. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі '''відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20250912#n1532 частини 2 ст. 53-4 Закону України "Про запобігання корупції"] У разі відсторонення працівника, який '''є викривачем,''' від виконання трудових обов’язків не з його вини оплата праці на період відсторонення '''здійснюється в розмірі середньої заробітної плати працівника за останній рік'''.

 
Відсторонення від посади без збереження заробітної плати може здійснюватись, щодо підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні, щодо злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. У такому випадку в разі відсторонення не передбачено збереження заробітної плати, але передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади). 
Право на відшкодування шкоди за рахунок держави виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.
У випадку відсторонення працівника від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, оскільки [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 статтею 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”] передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків. 
Водночас, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n200 частина 2 статті 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] у випадку не можливості переведення на іншу роботи особи, яка є бактерієносієм, і робота якої пов'язана з обслуговуванням населення, що може призвести до поширення інфекційних хвороб, така особа відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом, з виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
 
Відповідно до умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n527 статті 82 КЗпП України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 статті 9 Закону України «Про відпустки»] період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. 
За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.

=== Позасудовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
==== Куди звернутися ====
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
==== Строки розгляду питання ====
Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу 
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому органу. 
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права
==== Порядок оскарження ====
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається,і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
==== Особливі випадки ====
В питанні відсторонення працівника від роботи слід відмежовувати відсторонення у випадках передбачених законодавством для правовідносин, які не регулюються законодавством про працю. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text рішенням Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010] усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].
=== Судовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
У разі незгоди працівників з рішенням власника або уповноваженого ним органу щодо відсторонення їх від роботи, спір вирішується судом. 
Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n22 стаття 2 КЗпП України]). Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99#o5 пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»], якщо буде встановлено, що на порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 статті 46 КЗпП України] роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1255 стаття 235 КЗпП України]).
==== Куди звернутися ====
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до місцевого суду загальної юрисдикції. Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
==== Вартість ====
Вартість вирішення трудового спору у судовому порядку обумовлюється сплатою судового збору ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»])
==== Перелік необхідних документів ====
Для вирішення спору судом необхідно подати позовну заяву, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України]).
==== Строки розгляду питання ====
Працівник повинен звернутись до суду в тримісячний строк з моменту, коли він дізнався про порушення свого права, та для вирішення трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1246 статті 233 КЗпП України].

''Щодо оскарження в суді наказів про відсторонення від роботи державних службовців.'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/conv#n10401 Частиною п'ятою статті 122 КАСУ] встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється''' місячний строк'''.
Розгляд судом трудових спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 статтею 210 ЦПК України].

==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] .
==== Порядок оскарження ====
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]

== Про втрату чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників у зв‘язку із дією правового режиму воєнного стану ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-21#Text наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153] «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням», до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380] набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).

== Відсторонення від роботи під час дії воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 частини 2 статті 46 КЗпП України] відсторонення від роботи керівників підприємств, установ, організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Законом України " Про правовий режим воєнного стану".] Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n80 частини 2 ст. 11 Законом України " Про правовий режим воєнного стану"] Президент України у період дії воєнного стану може прийняти рішення про відсторонення від займаної посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади якої віднесено до його повноважень, та покладення на відповідний період виконання обов’язків на іншу особу. Особа, на яку покладається виконання обов’язків відповідно до цієї частини, повинна відповідати вимогам, визначеним законом для зайняття відповідної посади, з урахуванням положень цього Закону.

[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Відсторонення працівників від роботи

2025-10-13T16:34:56Z

Ivanna.pihur: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України "Про державну службу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page Закон України "Про запобігання корупції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text Рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]
* [https://nads.gov.ua/npas/shchodo-vtrati-chinnosti-rozporyadchih-aktiv-shchodo-vidstoronennya-vid-roboti-nevakcinovanih-vid-covid-19-derzhavnih-sluzhbovciv-ta-posadovih-osib-miscevogo-samovryaduvannya Роз'яснення НАДС від 04 березня 2022 року № 148 р/з щодо втрати чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://ips.ligazakon.net/document/re36928?an=&ed=2021_11_30&dtm=&le= наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням»,] до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, вважаємо, що всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Окремо зазначаємо, що наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).
|}

== Загальні положення ==
=== Поняття та підстави відсторонення працівника від роботи ===
Під визначенням - '''«відсторонення працівника від роботи»''' слід розуміти, один із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов'язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та підставах встановлених законодавством за суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов'язкове їх припинення. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов’язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення::
# правову підставу;
# наслідки відсторонення для інших осіб;
# законодавчо встановлені гарантії відстороненого працівника на оплату праці;
# строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному, щоб усунути причини відсторонення, якщо уповноважений орган не визначив інший строк відсторонення.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 статті 46 КЗпП України] відсторонення працівників від роботи роботодавцем або уповноваженим ним органом допускається у разі:
*появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
*відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
*проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктів чи операторів критичної інфраструктури;
*в інших випадках, передбачених законодавством.
=== Порядок відсторонення працівника від роботи ===
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган відстороняє від роботи через видавання наказу (розпорядження) по підприємству, в якому зазначаються підстави відсторонення з посиланням на нормативні акти та період, на який працівник відсторонюється від роботи. 
Працівник повинен ознайомитися з наказом під підпис, а в разі його відмови складається акт.
 
Запис про відсторонення до трудової книжки не вноситься.
 
Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівника залежно від підстав може бути:
* допущено до роботи (у такому разі про допущення працівника до роботи окремого наказу видавати не потрібно, але якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення тоді про допуск працівника до роботи видається наказ (розпорядження);
* переведено на іншу роботу;
* звільнено.
=== Правові наслідки відсторонення працівника від роботи ===
Відсторонення працівника від роботи законодавство не завжди пов'язує призупинення виплати заробітної плати за час відсторонення. '''Законодавством передбачено випадки збереження виплати заробітної плати відстороненому працівнику повністю або частково''': 
Зокрема, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n802 частини 2 статті 72 Закону України «Про державну службу»] відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою відбувається із збереженням заробітної плати. 
Водночас, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20250912#n1769 частини 5 статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції»] Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. 
Особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, установи, підприємства, організації, де вона працює, до закінчення розгляду справи судом. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі '''відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20250912#n1532 частини 2 ст. 53-4 Закону України "Про запобігання корупції"] У разі відсторонення працівника, який '''є викривачем,''' від виконання трудових обов’язків не з його вини оплата праці на період відсторонення '''здійснюється в розмірі середньої заробітної плати працівника за останній рік'''.

 
Відсторонення від посади без збереження заробітної плати може здійснюватись, щодо підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні, щодо злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. У такому випадку в разі відсторонення не передбачено збереження заробітної плати, але передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади). 
Право на відшкодування шкоди за рахунок держави виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.
У випадку відсторонення працівника від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, оскільки [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 статтею 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”] передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків. 
Водночас, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n200 частина 2 статті 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] у випадку не можливості переведення на іншу роботи особи, яка є бактерієносієм, і робота якої пов'язана з обслуговуванням населення, що може призвести до поширення інфекційних хвороб, така особа відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом, з виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
 
Відповідно до умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n527 статті 82 КЗпП України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 статті 9 Закону України «Про відпустки»] період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. 
За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.

=== Позасудовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
==== Куди звернутися ====
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
==== Строки розгляду питання ====
Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу 
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому органу. 
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права
==== Порядок оскарження ====
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається,і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
==== Особливі випадки ====
В питанні відсторонення працівника від роботи слід відмежовувати відсторонення у випадках передбачених законодавством для правовідносин, які не регулюються законодавством про працю. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text рішенням Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010] усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].
=== Судовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
У разі незгоди працівників з рішенням власника або уповноваженого ним органу щодо відсторонення їх від роботи, спір вирішується судом. 
Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]). Згідно з пунктом 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99#Text постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»], якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]).
==== Куди звернутися ====
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до місцевого суду загальної юрисдикції. Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
==== Вартість ====
Вартість вирішення трудового спору у судовому порядку обумовлюється сплатою судового збору ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»])
==== Перелік необхідних документів ====
Для вирішення спору судом необхідно подати позовну заяву, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України]).
==== Строки розгляду питання ====
Працівник повинен звернутись до суду в тримісячний строк з моменту, коли він дізнався про порушення свого права, та для вирішення трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1246 статті 233 КЗпП України].

''Щодо оскарження в суді наказів про відсторонення від роботи державних службовців.'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/conv#n10401 Частиною п'ятою статті 122 КАСУ] встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється''' місячний строк'''.
Розгляд судом трудових спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 статтею 210 ЦПК України].

==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] .
==== Порядок оскарження ====
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]

== Про втрату чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників у зв‘язку із дією правового режиму воєнного стану ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-21#Text наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153] «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням», до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380] набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).

== Відсторонення від роботи під час дії воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 частини 2 статті 46 КЗпП України] відсторонення від роботи керівників підприємств, установ, організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Законом України " Про правовий режим воєнного стану".] Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n80 частини 2 ст. 11 Законом України " Про правовий режим воєнного стану"] Президент України у період дії воєнного стану може прийняти рішення про відсторонення від займаної посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади якої віднесено до його повноважень, та покладення на відповідний період виконання обов’язків на іншу особу. Особа, на яку покладається виконання обов’язків відповідно до цієї частини, повинна відповідати вимогам, визначеним законом для зайняття відповідної посади, з урахуванням положень цього Закону.

[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Відсторонення працівників від роботи

2025-10-13T16:28:51Z

Ivanna.pihur: /* Про втрату чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників у зв‘язку із дією правового режиму воєнного стану */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України "Про державну службу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page Закон України "Про запобігання корупції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text Рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]
* [https://nads.gov.ua/npas/shchodo-vtrati-chinnosti-rozporyadchih-aktiv-shchodo-vidstoronennya-vid-roboti-nevakcinovanih-vid-covid-19-derzhavnih-sluzhbovciv-ta-posadovih-osib-miscevogo-samovryaduvannya Роз'яснення НАДС від 04 березня 2022 року № 148 р/з щодо втрати чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://ips.ligazakon.net/document/re36928?an=&ed=2021_11_30&dtm=&le= наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням»,] до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, вважаємо, що всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Окремо зазначаємо, що наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).
|}

== Загальні положення ==
=== Поняття та підстави відсторонення працівника від роботи ===
Під визначенням - '''«відсторонення працівника від роботи»''' слід розуміти, один із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов'язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та підставах встановлених законодавством за суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов'язкове їх припинення. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов’язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення::
# правову підставу;
# наслідки відсторонення для інших осіб;
# законодавчо встановлені гарантії відстороненого працівника на оплату праці;
# строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному, щоб усунути причини відсторонення, якщо уповноважений орган не визначив інший строк відсторонення. 
За загальним правилом відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
*появи на роботі у нетверезому стані;
*у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
*відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
*в інших випадках, передбачених законодавством.
=== Порядок відсторонення працівника від роботи ===
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган відстороняє від роботи через видавання наказу (розпорядження) по підприємству, в якому зазначаються підстави відсторонення з посиланням на нормативні акти та період, на який працівник відсторонюється від роботи. 
Працівник повинен ознайомитися з наказом під підпис, а в разі його відмови складається акт.
 
Запис про відсторонення до трудової книжки не вноситься.
 
Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівника залежно від підстав може бути:
* допущено до роботи (у такому разі про допущення працівника до роботи окремого наказу видавати не потрібно, але якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення тоді про допуск працівника до роботи видається наказ (розпорядження);
* переведено на іншу роботу;
* звільнено.
=== Правові наслідки відсторонення працівника від роботи ===
Відсторонення працівника від роботи законодавство не завжди пов'язує призупинення виплати заробітної плати за час відсторонення. '''Законодавством передбачено випадки збереження виплати заробітної плати відстороненому працівнику повністю або частково''': 
Зокрема, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n802 частини 2 статті 72 Закону України «Про державну службу»] відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою відбувається із збереженням заробітної плати. 
Водночас, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20250912#n1769 частини 5 статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції»] Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. 
Особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, установи, підприємства, організації, де вона працює, до закінчення розгляду справи судом. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі '''відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20250912#n1532 частини 2 ст. 53-4 Закону України "Про запобігання корупції"] У разі відсторонення працівника, який '''є викривачем,''' від виконання трудових обов’язків не з його вини оплата праці на період відсторонення '''здійснюється в розмірі середньої заробітної плати працівника за останній рік'''.

 
Відсторонення від посади без збереження заробітної плати може здійснюватись, щодо підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні, щодо злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. У такому випадку в разі відсторонення не передбачено збереження заробітної плати, але передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади). 
Право на відшкодування шкоди за рахунок держави виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.
У випадку відсторонення працівника від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, оскільки [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 статтею 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”] передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків. 
Водночас, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n200 частина 2 статті 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] у випадку не можливості переведення на іншу роботи особи, яка є бактерієносієм, і робота якої пов'язана з обслуговуванням населення, що може призвести до поширення інфекційних хвороб, така особа відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом, з виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
 
Відповідно до умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n527 статті 82 КЗпП України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 статті 9 Закону України «Про відпустки»] період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. 
За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.

=== Позасудовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
==== Куди звернутися ====
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
==== Строки розгляду питання ====
Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу 
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому органу. 
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права
==== Порядок оскарження ====
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається,і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
==== Особливі випадки ====
В питанні відсторонення працівника від роботи слід відмежовувати відсторонення у випадках передбачених законодавством для правовідносин, які не регулюються законодавством про працю. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text рішенням Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010] усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].
=== Судовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
У разі незгоди працівників з рішенням власника або уповноваженого ним органу щодо відсторонення їх від роботи, спір вирішується судом. 
Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]). Згідно з пунктом 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99#Text постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»], якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]).
==== Куди звернутися ====
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до місцевого суду загальної юрисдикції. Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
==== Вартість ====
Вартість вирішення трудового спору у судовому порядку обумовлюється сплатою судового збору ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»])
==== Перелік необхідних документів ====
Для вирішення спору судом необхідно подати позовну заяву, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України]).
==== Строки розгляду питання ====
Працівник повинен звернутись до суду в тримісячний строк з моменту, коли він дізнався про порушення свого права, та для вирішення трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1246 статті 233 КЗпП України].

''Щодо оскарження в суді наказів про відсторонення від роботи державних службовців.'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/conv#n10401 Частиною п'ятою статті 122 КАСУ] встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється''' місячний строк'''.
Розгляд судом трудових спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 статтею 210 ЦПК України].

==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] .
==== Порядок оскарження ====
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]

== Про втрату чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників у зв‘язку із дією правового режиму воєнного стану ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-21#Text наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153] «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням», до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380] набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).

== Відсторонення від роботи під час дії воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 частини 2 статті 46 КЗпП України] відсторонення від роботи керівників підприємств, установ, організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Законом України " Про правовий режим воєнного стану".] Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n80 частини 2 ст. 11 Законом України " Про правовий режим воєнного стану"] Президент України у період дії воєнного стану може прийняти рішення про відсторонення від займаної посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади якої віднесено до його повноважень, та покладення на відповідний період виконання обов’язків на іншу особу. Особа, на яку покладається виконання обов’язків відповідно до цієї частини, повинна відповідати вимогам, визначеним законом для зайняття відповідної посади, з урахуванням положень цього Закону.

[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Відсторонення працівників від роботи

2025-10-13T16:20:15Z

Ivanna.pihur: /* Строки розгляду питання */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України "Про державну службу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page Закон України "Про запобігання корупції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text Рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]
* [https://nads.gov.ua/npas/shchodo-vtrati-chinnosti-rozporyadchih-aktiv-shchodo-vidstoronennya-vid-roboti-nevakcinovanih-vid-covid-19-derzhavnih-sluzhbovciv-ta-posadovih-osib-miscevogo-samovryaduvannya Роз'яснення НАДС від 04 березня 2022 року № 148 р/з щодо втрати чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://ips.ligazakon.net/document/re36928?an=&ed=2021_11_30&dtm=&le= наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням»,] до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, вважаємо, що всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Окремо зазначаємо, що наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).
|}

== Загальні положення ==
=== Поняття та підстави відсторонення працівника від роботи ===
Під визначенням - '''«відсторонення працівника від роботи»''' слід розуміти, один із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов'язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та підставах встановлених законодавством за суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов'язкове їх припинення. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов’язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення::
# правову підставу;
# наслідки відсторонення для інших осіб;
# законодавчо встановлені гарантії відстороненого працівника на оплату праці;
# строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному, щоб усунути причини відсторонення, якщо уповноважений орган не визначив інший строк відсторонення. 
За загальним правилом відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
*появи на роботі у нетверезому стані;
*у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
*відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
*в інших випадках, передбачених законодавством.
=== Порядок відсторонення працівника від роботи ===
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган відстороняє від роботи через видавання наказу (розпорядження) по підприємству, в якому зазначаються підстави відсторонення з посиланням на нормативні акти та період, на який працівник відсторонюється від роботи. 
Працівник повинен ознайомитися з наказом під підпис, а в разі його відмови складається акт.
 
Запис про відсторонення до трудової книжки не вноситься.
 
Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівника залежно від підстав може бути:
* допущено до роботи (у такому разі про допущення працівника до роботи окремого наказу видавати не потрібно, але якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення тоді про допуск працівника до роботи видається наказ (розпорядження);
* переведено на іншу роботу;
* звільнено.
=== Правові наслідки відсторонення працівника від роботи ===
Відсторонення працівника від роботи законодавство не завжди пов'язує призупинення виплати заробітної плати за час відсторонення. '''Законодавством передбачено випадки збереження виплати заробітної плати відстороненому працівнику повністю або частково''': 
Зокрема, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n802 частини 2 статті 72 Закону України «Про державну службу»] відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою відбувається із збереженням заробітної плати. 
Водночас, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20250912#n1769 частини 5 статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції»] Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. 
Особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, установи, підприємства, організації, де вона працює, до закінчення розгляду справи судом. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі '''відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20250912#n1532 частини 2 ст. 53-4 Закону України "Про запобігання корупції"] У разі відсторонення працівника, який '''є викривачем,''' від виконання трудових обов’язків не з його вини оплата праці на період відсторонення '''здійснюється в розмірі середньої заробітної плати працівника за останній рік'''.

 
Відсторонення від посади без збереження заробітної плати може здійснюватись, щодо підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні, щодо злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. У такому випадку в разі відсторонення не передбачено збереження заробітної плати, але передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади). 
Право на відшкодування шкоди за рахунок держави виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.
У випадку відсторонення працівника від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, оскільки [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 статтею 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”] передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків. 
Водночас, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n200 частина 2 статті 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] у випадку не можливості переведення на іншу роботи особи, яка є бактерієносієм, і робота якої пов'язана з обслуговуванням населення, що може призвести до поширення інфекційних хвороб, така особа відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом, з виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
 
Відповідно до умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n527 статті 82 КЗпП України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 статті 9 Закону України «Про відпустки»] період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. 
За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.

=== Позасудовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
==== Куди звернутися ====
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
==== Строки розгляду питання ====
Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу 
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому органу. 
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права
==== Порядок оскарження ====
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається,і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
==== Особливі випадки ====
В питанні відсторонення працівника від роботи слід відмежовувати відсторонення у випадках передбачених законодавством для правовідносин, які не регулюються законодавством про працю. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text рішенням Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010] усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].
=== Судовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
У разі незгоди працівників з рішенням власника або уповноваженого ним органу щодо відсторонення їх від роботи, спір вирішується судом. 
Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]). Згідно з пунктом 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99#Text постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»], якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]).
==== Куди звернутися ====
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до місцевого суду загальної юрисдикції. Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
==== Вартість ====
Вартість вирішення трудового спору у судовому порядку обумовлюється сплатою судового збору ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»])
==== Перелік необхідних документів ====
Для вирішення спору судом необхідно подати позовну заяву, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України]).
==== Строки розгляду питання ====
Працівник повинен звернутись до суду в тримісячний строк з моменту, коли він дізнався про порушення свого права, та для вирішення трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1246 статті 233 КЗпП України].

''Щодо оскарження в суді наказів про відсторонення від роботи державних службовців.'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/conv#n10401 Частиною п'ятою статті 122 КАСУ] встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється''' місячний строк'''.
Розгляд судом трудових спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 статтею 210 ЦПК України].

==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] .
==== Порядок оскарження ====
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]

== Про втрату чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників у зв‘язку із дією правового режиму воєнного стану ==
Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням», до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).

== Відсторонення від роботи під час дії воєнного стану ==
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 46 КЗпП] відсторонення від роботи керівників підприємств, установ, організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Законом України " Про правовий режим воєнного стану".]

[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Відсторонення працівників від роботи

2025-10-09T09:41:25Z

Ivanna.pihur: /* Правові наслідки відсторонення працівника від роботи */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України "Про державну службу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page Закон України "Про запобігання корупції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text Рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]
* [https://nads.gov.ua/npas/shchodo-vtrati-chinnosti-rozporyadchih-aktiv-shchodo-vidstoronennya-vid-roboti-nevakcinovanih-vid-covid-19-derzhavnih-sluzhbovciv-ta-posadovih-osib-miscevogo-samovryaduvannya Роз'яснення НАДС від 04 березня 2022 року № 148 р/з щодо втрати чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://ips.ligazakon.net/document/re36928?an=&ed=2021_11_30&dtm=&le= наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням»,] до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, вважаємо, що всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Окремо зазначаємо, що наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).
|}

== Загальні положення ==
=== Поняття та підстави відсторонення працівника від роботи ===
Під визначенням - '''«відсторонення працівника від роботи»''' слід розуміти, один із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов'язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та підставах встановлених законодавством за суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов'язкове їх припинення. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов’язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення::
# правову підставу;
# наслідки відсторонення для інших осіб;
# законодавчо встановлені гарантії відстороненого працівника на оплату праці;
# строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному, щоб усунути причини відсторонення, якщо уповноважений орган не визначив інший строк відсторонення. 
За загальним правилом відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
*появи на роботі у нетверезому стані;
*у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
*відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
*в інших випадках, передбачених законодавством.
=== Порядок відсторонення працівника від роботи ===
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган відстороняє від роботи через видавання наказу (розпорядження) по підприємству, в якому зазначаються підстави відсторонення з посиланням на нормативні акти та період, на який працівник відсторонюється від роботи. 
Працівник повинен ознайомитися з наказом під підпис, а в разі його відмови складається акт.
 
Запис про відсторонення до трудової книжки не вноситься.
 
Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівника залежно від підстав може бути:
* допущено до роботи (у такому разі про допущення працівника до роботи окремого наказу видавати не потрібно, але якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення тоді про допуск працівника до роботи видається наказ (розпорядження);
* переведено на іншу роботу;
* звільнено.
=== Правові наслідки відсторонення працівника від роботи ===
Відсторонення працівника від роботи законодавство не завжди пов'язує призупинення виплати заробітної плати за час відсторонення. '''Законодавством передбачено випадки збереження виплати заробітної плати відстороненому працівнику повністю або частково''': 
Зокрема, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n802 частини 2 статті 72 Закону України «Про державну службу»] відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою відбувається із збереженням заробітної плати. 
Водночас, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20250912#n1769 частини 5 статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції»] Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. 
Особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, установи, підприємства, організації, де вона працює, до закінчення розгляду справи судом. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі '''відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20250912#n1532 частини 2 ст. 53-4 Закону України "Про запобігання корупції"] У разі відсторонення працівника, який '''є викривачем,''' від виконання трудових обов’язків не з його вини оплата праці на період відсторонення '''здійснюється в розмірі середньої заробітної плати працівника за останній рік'''.

 
Відсторонення від посади без збереження заробітної плати може здійснюватись, щодо підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні, щодо злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. У такому випадку в разі відсторонення не передбачено збереження заробітної плати, але передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади). 
Право на відшкодування шкоди за рахунок держави виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.
У випадку відсторонення працівника від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, оскільки [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 статтею 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”] передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків. 
Водночас, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n200 частина 2 статті 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] у випадку не можливості переведення на іншу роботи особи, яка є бактерієносієм, і робота якої пов'язана з обслуговуванням населення, що може призвести до поширення інфекційних хвороб, така особа відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом, з виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
 
Відповідно до умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n527 статті 82 КЗпП України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 статті 9 Закону України «Про відпустки»] період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. 
За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.

=== Позасудовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
==== Куди звернутися ====
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
==== Строки розгляду питання ====
Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу 
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому органу. 
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права
==== Порядок оскарження ====
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається,і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
==== Особливі випадки ====
В питанні відсторонення працівника від роботи слід відмежовувати відсторонення у випадках передбачених законодавством для правовідносин, які не регулюються законодавством про працю. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text рішенням Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010] усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].
=== Судовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
У разі незгоди працівників з рішенням власника або уповноваженого ним органу щодо відсторонення їх від роботи, спір вирішується судом. 
Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]). Згідно з пунктом 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99#Text постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»], якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]).
==== Куди звернутися ====
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до місцевого суду загальної юрисдикції. Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
==== Вартість ====
Вартість вирішення трудового спору у судовому порядку обумовлюється сплатою судового збору ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»])
==== Перелік необхідних документів ====
Для вирішення спору судом необхідно подати позовну заяву, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України]).
==== Строки розгляду питання ====
Розгляд судом трудових спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1246 статтею 233 КЗпП України].

''Щодо оскарження в суді наказів про відсторонення від роботи державних службовців.'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/conv#n10401 Частиною п'ятою статті 122 КАСУ] встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється''' місячний строк'''.
==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] .
==== Порядок оскарження ====
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] 

== Про втрату чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників у зв‘язку із дією правового режиму воєнного стану ==
Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням», до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).

== Відсторонення від роботи під час дії воєнного стану ==
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 46 КЗпП] відсторонення від роботи керівників підприємств, установ, організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Законом України " Про правовий режим воєнного стану".]

[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Відсторонення працівників від роботи

2025-10-09T08:51:47Z

Ivanna.pihur: /* Правові наслідки відсторонення працівника від роботи */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України "Про державну службу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page Закон України "Про запобігання корупції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text Рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]
* [https://nads.gov.ua/npas/shchodo-vtrati-chinnosti-rozporyadchih-aktiv-shchodo-vidstoronennya-vid-roboti-nevakcinovanih-vid-covid-19-derzhavnih-sluzhbovciv-ta-posadovih-osib-miscevogo-samovryaduvannya Роз'яснення НАДС від 04 березня 2022 року № 148 р/з щодо втрати чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://ips.ligazakon.net/document/re36928?an=&ed=2021_11_30&dtm=&le= наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням»,] до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, вважаємо, що всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Окремо зазначаємо, що наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).
|}

== Загальні положення ==
=== Поняття та підстави відсторонення працівника від роботи ===
Під визначенням - '''«відсторонення працівника від роботи»''' слід розуміти, один із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов'язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та підставах встановлених законодавством за суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов'язкове їх припинення. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов’язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення::
# правову підставу;
# наслідки відсторонення для інших осіб;
# законодавчо встановлені гарантії відстороненого працівника на оплату праці;
# строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному, щоб усунути причини відсторонення, якщо уповноважений орган не визначив інший строк відсторонення. 
За загальним правилом відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
*появи на роботі у нетверезому стані;
*у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
*відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
*в інших випадках, передбачених законодавством.
=== Порядок відсторонення працівника від роботи ===
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган відстороняє від роботи через видавання наказу (розпорядження) по підприємству, в якому зазначаються підстави відсторонення з посиланням на нормативні акти та період, на який працівник відсторонюється від роботи. 
Працівник повинен ознайомитися з наказом під підпис, а в разі його відмови складається акт.
 
Запис про відсторонення до трудової книжки не вноситься.
 
Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівника залежно від підстав може бути:
* допущено до роботи (у такому разі про допущення працівника до роботи окремого наказу видавати не потрібно, але якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення тоді про допуск працівника до роботи видається наказ (розпорядження);
* переведено на іншу роботу;
* звільнено.
=== Правові наслідки відсторонення працівника від роботи ===
Відсторонення працівника від роботи законодавство не завжди пов'язує призупинення виплати заробітної плати за час відсторонення. Законодавством передбачено випадки збереження виплати заробітної плати відстороненому працівнику повністю або частково. 
Зокрема, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n802 частини 2 статті 72 Закону України «Про державну службу»] відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою відбувається із збереженням заробітної плати. 
Водночас, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20250912#n1769 частини 5 статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції»] Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. 
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом без збереження заробітної плати. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням. 
Відсторонення від посади без збереження заробітної плати може здійснюватись, щодо підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні, щодо злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. У такому випадку в разі відсторонення не передбачено збереження заробітної плати, але передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади). 
Право на відшкодування шкоди за рахунок держави виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.
У випадку відсторонення працівника від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, оскільки [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 статтею 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”] передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків. 
Водночас, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n200 частина 2 статті 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] у випадку не можливості переведення на іншу роботи особи, яка є бактерієносієм, і робота якої пов'язана з обслуговуванням населення, що може призвести до поширення інфекційних хвороб, така особа відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом, з виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
 
Відповідно до умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n527 статті 82 КЗпП України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 статті 9 Закону України «Про відпустки»] період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. 
За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.

=== Позасудовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
==== Куди звернутися ====
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
==== Строки розгляду питання ====
Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу 
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому органу. 
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права
==== Порядок оскарження ====
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається,і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
==== Особливі випадки ====
В питанні відсторонення працівника від роботи слід відмежовувати відсторонення у випадках передбачених законодавством для правовідносин, які не регулюються законодавством про працю. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text рішенням Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010] усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].
=== Судовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
У разі незгоди працівників з рішенням власника або уповноваженого ним органу щодо відсторонення їх від роботи, спір вирішується судом. 
Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]). Згідно з пунктом 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99#Text постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»], якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]).
==== Куди звернутися ====
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до місцевого суду загальної юрисдикції. Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
==== Вартість ====
Вартість вирішення трудового спору у судовому порядку обумовлюється сплатою судового збору ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»])
==== Перелік необхідних документів ====
Для вирішення спору судом необхідно подати позовну заяву, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України]).
==== Строки розгляду питання ====
Розгляд судом трудових спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

''Щодо оскарження в суді наказів про відсторонення від роботи державних службовців.'' Частиною п'ятою статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється''' місячний строк'''.
==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] .
==== Порядок оскарження ====
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] 

== Про втрату чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників у зв‘язку із дією правового режиму воєнного стану ==
Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням», до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).

== Відсторонення від роботи під час дії воєнного стану ==
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 46 КЗпП] відсторонення від роботи керівників підприємств, установ, організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Законом України " Про правовий режим воєнного стану".]

[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Відсторонення працівників від роботи

2025-10-09T08:16:29Z

Ivanna.pihur: /* Правові наслідки відсторонення працівника від роботи */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України "Про державну службу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page Закон України "Про запобігання корупції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text Рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]
* [https://nads.gov.ua/npas/shchodo-vtrati-chinnosti-rozporyadchih-aktiv-shchodo-vidstoronennya-vid-roboti-nevakcinovanih-vid-covid-19-derzhavnih-sluzhbovciv-ta-posadovih-osib-miscevogo-samovryaduvannya Роз'яснення НАДС від 04 березня 2022 року № 148 р/з щодо втрати чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://ips.ligazakon.net/document/re36928?an=&ed=2021_11_30&dtm=&le= наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням»,] до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, вважаємо, що всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Окремо зазначаємо, що наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).
|}

== Загальні положення ==
=== Поняття та підстави відсторонення працівника від роботи ===
Під визначенням - '''«відсторонення працівника від роботи»''' слід розуміти, один із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов'язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та підставах встановлених законодавством за суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов'язкове їх припинення. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов’язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення::
# правову підставу;
# наслідки відсторонення для інших осіб;
# законодавчо встановлені гарантії відстороненого працівника на оплату праці;
# строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному, щоб усунути причини відсторонення, якщо уповноважений орган не визначив інший строк відсторонення. 
За загальним правилом відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
*появи на роботі у нетверезому стані;
*у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
*відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
*в інших випадках, передбачених законодавством.
=== Порядок відсторонення працівника від роботи ===
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган відстороняє від роботи через видавання наказу (розпорядження) по підприємству, в якому зазначаються підстави відсторонення з посиланням на нормативні акти та період, на який працівник відсторонюється від роботи. 
Працівник повинен ознайомитися з наказом під підпис, а в разі його відмови складається акт.
 
Запис про відсторонення до трудової книжки не вноситься.
 
Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівника залежно від підстав може бути:
* допущено до роботи (у такому разі про допущення працівника до роботи окремого наказу видавати не потрібно, але якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення тоді про допуск працівника до роботи видається наказ (розпорядження);
* переведено на іншу роботу;
* звільнено.
=== Правові наслідки відсторонення працівника від роботи ===
Відсторонення працівника від роботи законодавство не завжди пов'язує призупинення виплати заробітної плати за час відсторонення. Законодавством передбачено випадки збереження виплати заробітної плати відстороненому працівнику повністю або частково. 
Зокрема, відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 вимог статті 72 Закону України «Про державну службу»] відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою відбувається із збереженням заробітної плати. 
Водночас, відповідно до вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page статті 65 Закону України «Про запобігання корупції»] особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. 
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом без збереження заробітної плати. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням. 
Відсторонення від посади без збереження заробітної плати може здійснюватись, щодо підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні, щодо злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. У такому випадку в разі відсторонення не передбачено збереження заробітної плати, але передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади). 
Право на відшкодування шкоди за рахунок держави виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.
У випадку відсторонення працівника від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, оскільки [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 статтею 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”] передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків. 
Водночас, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n200 частина 2 статті 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] у випадку не можливості переведення на іншу роботи особи, яка є бактерієносієм, і робота якої пов'язана з обслуговуванням населення, що може призвести до поширення інфекційних хвороб, така особа відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом, з виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
 
Відповідно до умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n527 статті 82 КЗпП України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 статті 9 Закону України «Про відпустки»] період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. 
За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.
=== Позасудовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
==== Куди звернутися ====
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
==== Строки розгляду питання ====
Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу 
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому органу. 
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права
==== Порядок оскарження ====
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається,і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
==== Особливі випадки ====
В питанні відсторонення працівника від роботи слід відмежовувати відсторонення у випадках передбачених законодавством для правовідносин, які не регулюються законодавством про працю. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text рішенням Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010] усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].
=== Судовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
У разі незгоди працівників з рішенням власника або уповноваженого ним органу щодо відсторонення їх від роботи, спір вирішується судом. 
Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]). Згідно з пунктом 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99#Text постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»], якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]).
==== Куди звернутися ====
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до місцевого суду загальної юрисдикції. Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
==== Вартість ====
Вартість вирішення трудового спору у судовому порядку обумовлюється сплатою судового збору ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»])
==== Перелік необхідних документів ====
Для вирішення спору судом необхідно подати позовну заяву, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України]).
==== Строки розгляду питання ====
Розгляд судом трудових спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

''Щодо оскарження в суді наказів про відсторонення від роботи державних службовців.'' Частиною п'ятою статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється''' місячний строк'''.
==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] .
==== Порядок оскарження ====
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] 

== Про втрату чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників у зв‘язку із дією правового режиму воєнного стану ==
Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням», до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).

== Відсторонення від роботи під час дії воєнного стану ==
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 46 КЗпП] відсторонення від роботи керівників підприємств, установ, організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Законом України " Про правовий режим воєнного стану".]

[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Відсторонення працівників від роботи

2025-10-09T08:14:10Z

Ivanna.pihur: /* Правові наслідки відсторонення працівника від роботи */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України "Про державну службу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page Закон України "Про запобігання корупції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text Рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]
* [https://nads.gov.ua/npas/shchodo-vtrati-chinnosti-rozporyadchih-aktiv-shchodo-vidstoronennya-vid-roboti-nevakcinovanih-vid-covid-19-derzhavnih-sluzhbovciv-ta-posadovih-osib-miscevogo-samovryaduvannya Роз'яснення НАДС від 04 березня 2022 року № 148 р/з щодо втрати чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://ips.ligazakon.net/document/re36928?an=&ed=2021_11_30&dtm=&le= наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням»,] до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, вважаємо, що всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Окремо зазначаємо, що наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).
|}

== Загальні положення ==
=== Поняття та підстави відсторонення працівника від роботи ===
Під визначенням - '''«відсторонення працівника від роботи»''' слід розуміти, один із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов'язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та підставах встановлених законодавством за суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов'язкове їх припинення. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов’язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення::
# правову підставу;
# наслідки відсторонення для інших осіб;
# законодавчо встановлені гарантії відстороненого працівника на оплату праці;
# строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному, щоб усунути причини відсторонення, якщо уповноважений орган не визначив інший строк відсторонення. 
За загальним правилом відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
*появи на роботі у нетверезому стані;
*у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
*відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
*в інших випадках, передбачених законодавством.
=== Порядок відсторонення працівника від роботи ===
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган відстороняє від роботи через видавання наказу (розпорядження) по підприємству, в якому зазначаються підстави відсторонення з посиланням на нормативні акти та період, на який працівник відсторонюється від роботи. 
Працівник повинен ознайомитися з наказом під підпис, а в разі його відмови складається акт.
 
Запис про відсторонення до трудової книжки не вноситься.
 
Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівника залежно від підстав може бути:
* допущено до роботи (у такому разі про допущення працівника до роботи окремого наказу видавати не потрібно, але якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення тоді про допуск працівника до роботи видається наказ (розпорядження);
* переведено на іншу роботу;
* звільнено.
=== Правові наслідки відсторонення працівника від роботи ===
Відсторонення працівника від роботи законодавство не завжди пов'язує призупинення виплати заробітної плати за час відсторонення. Законодавством передбачено випадки збереження виплати заробітної плати відстороненому працівнику повністю або частково. 
Зокрема, відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 вимог статті 72 Закону України «Про державну службу»] відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою відбувається із збереженням заробітної плати. 
Водночас, відповідно до вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page статті 65 Закону України «Про запобігання корупції»] особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. 
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом без збереження заробітної плати. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням. 
Відсторонення від посади без збереження заробітної плати може здійснюватись, щодо підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні, щодо злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. У такому випадку в разі відсторонення не передбачено збереження заробітної плати, але передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади). 
Право на відшкодування шкоди за рахунок держави виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.
У випадку відсторонення працівника від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, оскільки [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 статтею 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”] передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків. 
Водночас, відповідно до вимог статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] у випадку не можливості переведення на іншу роботи особи, яка є бактерієносієм, і робота якої пов'язана з обслуговуванням населення, що може призвести до поширення інфекційних хвороб, така особа відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом, з виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
 
Відповідно до умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n527 статті 82 КЗпП України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 статті 9 Закону України «Про відпустки»] період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. 
За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.
=== Позасудовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
==== Куди звернутися ====
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
==== Строки розгляду питання ====
Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу 
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому органу. 
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права
==== Порядок оскарження ====
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається,і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
==== Особливі випадки ====
В питанні відсторонення працівника від роботи слід відмежовувати відсторонення у випадках передбачених законодавством для правовідносин, які не регулюються законодавством про працю. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text рішенням Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010] усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].
=== Судовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
У разі незгоди працівників з рішенням власника або уповноваженого ним органу щодо відсторонення їх від роботи, спір вирішується судом. 
Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]). Згідно з пунктом 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99#Text постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»], якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]).
==== Куди звернутися ====
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до місцевого суду загальної юрисдикції. Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
==== Вартість ====
Вартість вирішення трудового спору у судовому порядку обумовлюється сплатою судового збору ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»])
==== Перелік необхідних документів ====
Для вирішення спору судом необхідно подати позовну заяву, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України]).
==== Строки розгляду питання ====
Розгляд судом трудових спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

''Щодо оскарження в суді наказів про відсторонення від роботи державних службовців.'' Частиною п'ятою статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється''' місячний строк'''.
==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] .
==== Порядок оскарження ====
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] 

== Про втрату чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників у зв‘язку із дією правового режиму воєнного стану ==
Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням», до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).

== Відсторонення від роботи під час дії воєнного стану ==
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 46 КЗпП] відсторонення від роботи керівників підприємств, установ, організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Законом України " Про правовий режим воєнного стану".]

[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Укладання та розірвання шлюбу з військовослужбовцем під час воєнного стану

2025-06-16T07:10:20Z

Ivanna.pihur: /* Державна реєстрація шлюбу з військовослужбовцем */

Укладання та розірвання шлюбу з військовослужбовцем під час воєнного стану

2025-06-14T21:17:46Z

Ivanna.pihur: /* Державна реєстрація шлюбу з військовослужбовцем */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 Сімейний кодекс України (СК України)]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2398-17#Text Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінет Міністрів України від 10 листопада 2010 року № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2020 року № 52/5 (далі - Правила)]
== Державна реєстрація шлюбу з військовослужбовцем ==
=== Хто може звернутися ===
Один із наречених, якщо він є військовослужбовцем Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Національної гвардії, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування (далі - військовослужбовець), а також поліцейським, особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Державної кримінально-виконавчої служби, особою начальницького складу Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки (підпункт 1 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"]).

'''''УВАГА! Вищевказана Постанова Кабінету Міністрів України ВТРАТИЛА ЧИННІСТЬ 30.10.2024 РОКУ!'''''
=== Порядок проведення державної реєстрації шлюбу ===

*Державна реєстрація шлюбу у випадку, якщо один із наречених є військовослужбовцем може проводитися відділами державної реєстрації актів цивільного стану (далі - відділ ДРАЦС) без особистої присутності такого нареченого (нареченої). '''Заява''' військовослужбовця про державну реєстрацію шлюбу, що одночасно є підтвердженням факту надання ним згоди на шлюб, подається безпосередньому командиру (керівнику), яким засвідчується справжність підпису на відповідній заяві та забезпечується її передача до відділу ДРАЦС, до якого подано особисто нареченим (нареченою) заяву про державну реєстрацію шлюбу, або до іншого відділу ДРАЦС чи територіального органу Міністерства юстиції, які провадять діяльність під час воєнного стану.

Відповідно до пункту 14 глави 1 розділу 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5,] у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] ‒ державну реєстрацію актів цивільного стану проводить будь-який орган за зверненням заявника.

Заява військовослужбовця має містити відомості про нього та про особу, з якою він бажає зареєструвати шлюб:
#прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності);д
#дату народження;
#громадянство;
#відомості про обране прізвище (у разі обрання прізвища нареченого (нареченої) або приєднання до свого прізвища прізвища нареченого (нареченої).
За можливості військовослужбовець може бути присутнім під час реєстрації шлюбу за допомогою відеозв’язку.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"] державне мито за державну реєстрацію шлюбу у випадках, передбачених цим пунктом, не справляється.

*Факт реєстрації шлюбу, якщо один із наречених є військовослужбовцем, також може засвідчуватися '''''актом про укладення шлюбу''''' (далі - акт)''',''' який складається безпосереднім командиром (керівником) військовослужбовця, та скріплюється гербовою печаткою відповідного органу (військового формування).

Зазначений акт може складатися без особистої присутності одного чи обох наречених з використанням доступних засобів відеозв’язку з тим із наречених, хто відсутній, або з обома відсутніми нареченими.

Після складання акт надсилається командиром (керівником), яким його було складено, до будь-якого [https://minjust.gov.ua/str_ter відділу ДРАЦС] для складення актового запису про шлюб у паперовій формі та внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

На підставі складеного актового запису про шлюб подружжю або одному з них у день звернення до відділу ДРАЦС, яким зареєстровано шлюб, видається відповідне '''свідоцтво'''. Якщо звернення до відділу ДРАЦС, яким зареєстровано шлюб, неможливе, відповідне свідоцтво видається в іншому відділі ДРАЦС у разі внесення відомостей про такий шлюб до Реєстру та за наявності доступу до нього.

Відомості, відсутні в актовому записі про шлюб, можуть бути внесені до нього після припинення чи скасування воєнного стану у визначеному законодавством порядку.

Акти, які складені з 24 лютого 2022 року до набрання чинності цією [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"] та не містять усі передбачені цією постановою відомості (крім прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), дати народження обох наречених), вважаються дійсними для проведення державної реєстрації шлюбу у визначеному цією постановою порядку.

===Шлюб онлайн через Дію===
Нова послуга в Дії особливо цінна для військових. Так захисники та захисниці одружуватимуться, навіть будучи на позиціях.

Як скористатися послугою:

1. Оновіть Дію і зайдіть у Сервіси — Шлюб онлайн.

2. Виберіть Зробити пропозицію та надішліть сповіщення половинці на зручний месенджер.

3. Кохана людина отримає його та має відповісти протягом 14 днів.

4. Після згоди надайте свої дані для заяви протягом 12 годин.
5. Система запропонує вільні дати — найближчі для церемонії будуть за 5 днів.
Подбали, щоб вам усе вдалося — покрокова інструкція.

Також у Дії можна визначити, що робити з прізвищем після весілля: залишити своє, взяти прізвище партнера чи зробити подвійне.

Уже в день весілля зайдіть за посиланням у Дії на онлайн-церемонію, де на вас чекатиме працівник Цифрового ДРАЦСу.Процес одруження триває до 30 хвилин. Усе, що від вас потрібно, — смартфон та інтернет. Про інше подбає Дія.

Цифрове свідоцтво про реєстрацію шлюбу автоматично підтягнеться в Дію протягом доби. А фізичний документ замовите доставкою Укрпошти чи заберете у відділенні. Ви можете бути в будь-якому місті світу або просто поруч. Скажіть омріяне «Так» коханій людині незалежно від відстані.

Одружуйтеся в Дії, якщо ви:

повнолітній громадянин України;

маєте верифікований податковий номер;

маєте ID-картку чи закордонний паспорт у Дії;

не перебуваєте в іншому шлюбі;

якщо розлучені — про це є дані в реєстрі ДРАЦС.

==Розірвання шлюбу з військовослужбовцем==
Процедура розірвання шлюбу з військовослужбовцем в умовах воєнного стану є аналогічною процедурі розірвання шлюбу в мирний час.

Шлюб розривається:
*за спільною заявою подружжя, яке не має дітей (стаття 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]);
*за заявою одного з подружжя (стаття 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]);
*за рішенням суду: за спільною заявою подружжя, яке має дітей (стаття 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]), або за позовом одного з подружжя (стаття 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]).
Спільна заява подружжя, яке не має дітей, чи заява одного з подружжя у визначених законом випадках подається до відділу ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них. Сама державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться через місяць.

У випадку, якщо один із подружжя не може особисто подати заяву до відділу ДРАЦС, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, може подати другий з подружжя від його імені.

Той із подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен письмово заявити про це.

У випадку якщо подружжя не може з’явитись до відділу ДРАЦС в призначений день, вони мають протягом місяця подати заяву з проханням перенести дату реєстрації розірвання шлюбу. Крім того, в заяві може бути також зазначено, що той з подружжя, який не може бути присутнім на реєстрації, не заперечує проти розірвання шлюбу без його присутності, з обов’язковим зазначенням місцезнаходження відділу ДРАЦС, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу.

У випадку, якщо подружжя має неповнолітніх дітей, або чоловік чи жінка заперечує проти розлучення, шлюб можна розірвати лише у судовому порядку.

Справи про розірвання шлюбу розглядають районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди в порядку окремого або позовного провадження.

В порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором (нотаріально посвідченим) про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви.

Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

За домовленістю подружжя справу можуть розглядати за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

У тих регіонах держави, де йдуть активні бойові дії та суди тимчасово не можуть працювати, Верховний Суд змінив їхню територіальну підсудність шляхом приєднання розгляду справ цих судів до інших судів, які знаходяться в безпечних регіонах держави.

Розмір ставки судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] становить: в порядку позовного провадження ‒ 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2024 році – 1211.20 грн); в порядку окремого провадження ‒ у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2024 році ‒ 605.60 грн). Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] передбачено, що особи з інвалідністю I та II груп, громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільнені від сплати судового збору.

див.: [[Порядок розірвання шлюбу]]
==Корисні посилання==
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/western_interregional_directorate_of_the_ministryofjustice Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) та його територіальні відділи ДРАЦС]
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/southern_interregional_officeoftheministry_of_justice Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та його територіальні відділи ДРАЦС]
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/central_interregional_directorate_of_the_ministry_of_justice Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. КИЇВ) та його територіальні відділи ДРАЦС]
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/eastern_interregional_directorateoftheministry_of_justice Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) та його територіальні відділи ДРАЦС]
==Див. також:==
*[[Державна реєстрація шлюбу у скорочені строки "Шлюб за добу"]]
*[[Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]]
*[[Порядок розірвання шлюбу]]
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Укладання та розірвання шлюбу з військовослужбовцем під час воєнного стану

2025-06-14T21:02:35Z

Ivanna.pihur: /* Державна реєстрація шлюбу з військовослужбовцем */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 Сімейний кодекс України (СК України)]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2398-17#Text Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінет Міністрів України від 10 листопада 2010 року № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2020 року № 52/5 (далі - Правила)]
== Державна реєстрація шлюбу з військовослужбовцем ==
=== Хто може звернутися ===
Один із наречених, якщо він є військовослужбовцем Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Національної гвардії, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування (далі - військовослужбовець), а також поліцейським, особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Державної кримінально-виконавчої служби, особою начальницького складу Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки (підпункт 1 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"]).

'''''УВАГА! Вищевказана Постанова Кабінету Міністрів ВТРАТИЛА ЧИННІСТЬ 30.10.2024 РОКУ!'''''
=== Порядок проведення державної реєстрації шлюбу ===

*Державна реєстрація шлюбу у випадку, якщо один із наречених є військовослужбовцем може проводитися відділами державної реєстрації актів цивільного стану (далі - відділ ДРАЦС) без особистої присутності такого нареченого (нареченої). '''Заява''' військовослужбовця про державну реєстрацію шлюбу, що одночасно є підтвердженням факту надання ним згоди на шлюб, подається безпосередньому командиру (керівнику), яким засвідчується справжність підпису на відповідній заяві та забезпечується її передача до відділу ДРАЦС, до якого подано особисто нареченим (нареченою) заяву про державну реєстрацію шлюбу, або до іншого відділу ДРАЦС чи територіального органу Міністерства юстиції, які провадять діяльність під час воєнного стану.

Відповідно до пункту 14 глави 1 розділу 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5,] у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] ‒ державну реєстрацію актів цивільного стану проводить будь-який орган за зверненням заявника.

Заява військовослужбовця має містити відомості про нього та про особу, з якою він бажає зареєструвати шлюб:
#прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності);д
#дату народження;
#громадянство;
#відомості про обране прізвище (у разі обрання прізвища нареченого (нареченої) або приєднання до свого прізвища прізвища нареченого (нареченої).
За можливості військовослужбовець може бути присутнім під час реєстрації шлюбу за допомогою відеозв’язку.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"] державне мито за державну реєстрацію шлюбу у випадках, передбачених цим пунктом, не справляється.

*Факт реєстрації шлюбу, якщо один із наречених є військовослужбовцем, також може засвідчуватися '''''актом про укладення шлюбу''''' (далі - акт)''',''' який складається безпосереднім командиром (керівником) військовослужбовця, та скріплюється гербовою печаткою відповідного органу (військового формування).

Зазначений акт може складатися без особистої присутності одного чи обох наречених з використанням доступних засобів відеозв’язку з тим із наречених, хто відсутній, або з обома відсутніми нареченими.

Після складання акт надсилається командиром (керівником), яким його було складено, до будь-якого [https://minjust.gov.ua/str_ter відділу ДРАЦС] для складення актового запису про шлюб у паперовій формі та внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

На підставі складеного актового запису про шлюб подружжю або одному з них у день звернення до відділу ДРАЦС, яким зареєстровано шлюб, видається відповідне '''свідоцтво'''. Якщо звернення до відділу ДРАЦС, яким зареєстровано шлюб, неможливе, відповідне свідоцтво видається в іншому відділі ДРАЦС у разі внесення відомостей про такий шлюб до Реєстру та за наявності доступу до нього.

Відомості, відсутні в актовому записі про шлюб, можуть бути внесені до нього після припинення чи скасування воєнного стану у визначеному законодавством порядку.

Акти, які складені з 24 лютого 2022 року до набрання чинності цією [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"] та не містять усі передбачені цією постановою відомості (крім прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), дати народження обох наречених), вважаються дійсними для проведення державної реєстрації шлюбу у визначеному цією постановою порядку.

===Шлюб онлайн через Дію===
Нова послуга в Дії особливо цінна для військових. Так захисники та захисниці одружуватимуться, навіть будучи на позиціях.

Як скористатися послугою:

1. Оновіть Дію і зайдіть у Сервіси — Шлюб онлайн.

2. Виберіть Зробити пропозицію та надішліть сповіщення половинці на зручний месенджер.

3. Кохана людина отримає його та має відповісти протягом 14 днів.

4. Після згоди надайте свої дані для заяви протягом 12 годин.
5. Система запропонує вільні дати — найближчі для церемонії будуть за 5 днів.
Подбали, щоб вам усе вдалося — покрокова інструкція.

Також у Дії можна визначити, що робити з прізвищем після весілля: залишити своє, взяти прізвище партнера чи зробити подвійне.

Уже в день весілля зайдіть за посиланням у Дії на онлайн-церемонію, де на вас чекатиме працівник Цифрового ДРАЦСу.Процес одруження триває до 30 хвилин. Усе, що від вас потрібно, — смартфон та інтернет. Про інше подбає Дія.

Цифрове свідоцтво про реєстрацію шлюбу автоматично підтягнеться в Дію протягом доби. А фізичний документ замовите доставкою Укрпошти чи заберете у відділенні. Ви можете бути в будь-якому місті світу або просто поруч. Скажіть омріяне «Так» коханій людині незалежно від відстані.

Одружуйтеся в Дії, якщо ви:

повнолітній громадянин України;

маєте верифікований податковий номер;

маєте ID-картку чи закордонний паспорт у Дії;

не перебуваєте в іншому шлюбі;

якщо розлучені — про це є дані в реєстрі ДРАЦС.

==Розірвання шлюбу з військовослужбовцем==
Процедура розірвання шлюбу з військовослужбовцем в умовах воєнного стану є аналогічною процедурі розірвання шлюбу в мирний час.

Шлюб розривається:
*за спільною заявою подружжя, яке не має дітей (стаття 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]);
*за заявою одного з подружжя (стаття 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]);
*за рішенням суду: за спільною заявою подружжя, яке має дітей (стаття 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]), або за позовом одного з подружжя (стаття 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]).
Спільна заява подружжя, яке не має дітей, чи заява одного з подружжя у визначених законом випадках подається до відділу ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них. Сама державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться через місяць.

У випадку, якщо один із подружжя не може особисто подати заяву до відділу ДРАЦС, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, може подати другий з подружжя від його імені.

Той із подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен письмово заявити про це.

У випадку якщо подружжя не може з’явитись до відділу ДРАЦС в призначений день, вони мають протягом місяця подати заяву з проханням перенести дату реєстрації розірвання шлюбу. Крім того, в заяві може бути також зазначено, що той з подружжя, який не може бути присутнім на реєстрації, не заперечує проти розірвання шлюбу без його присутності, з обов’язковим зазначенням місцезнаходження відділу ДРАЦС, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу.

У випадку, якщо подружжя має неповнолітніх дітей, або чоловік чи жінка заперечує проти розлучення, шлюб можна розірвати лише у судовому порядку.

Справи про розірвання шлюбу розглядають районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди в порядку окремого або позовного провадження.

В порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором (нотаріально посвідченим) про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви.

Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

За домовленістю подружжя справу можуть розглядати за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

У тих регіонах держави, де йдуть активні бойові дії та суди тимчасово не можуть працювати, Верховний Суд змінив їхню територіальну підсудність шляхом приєднання розгляду справ цих судів до інших судів, які знаходяться в безпечних регіонах держави.

Розмір ставки судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] становить: в порядку позовного провадження ‒ 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2024 році – 1211.20 грн); в порядку окремого провадження ‒ у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2024 році ‒ 605.60 грн). Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] передбачено, що особи з інвалідністю I та II груп, громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільнені від сплати судового збору.

див.: [[Порядок розірвання шлюбу]]
==Корисні посилання==
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/western_interregional_directorate_of_the_ministryofjustice Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) та його територіальні відділи ДРАЦС]
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/southern_interregional_officeoftheministry_of_justice Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та його територіальні відділи ДРАЦС]
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/central_interregional_directorate_of_the_ministry_of_justice Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. КИЇВ) та його територіальні відділи ДРАЦС]
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/eastern_interregional_directorateoftheministry_of_justice Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) та його територіальні відділи ДРАЦС]
==Див. також:==
*[[Державна реєстрація шлюбу у скорочені строки "Шлюб за добу"]]
*[[Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]]
*[[Порядок розірвання шлюбу]]
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Гарантії на оплату комунальних послуг педагогічним працівникам

2025-06-14T20:28:41Z

Ivanna.pihur: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закону України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1193-06#Text Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13 вересня 2006 року № 341/651/619/769 "Про затвердження Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини п’ятої статті 29 Закону України "Про культуру", абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту"]
==Загальні положення==
Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в таких населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n826:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2057.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2D%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC абзац 1 частини 3 статті 57 Закону України «Про освіту»]).

Зазначені гарантії надаються за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на [[Отримання (застосування) податкової соціальної пільги|податкову соціальну пільгу]] (підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 Податкового кодексу України]).

У разі коли середньомісячний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг '''протягом 12 місяців''' із місяця визначення відповідного права, '''але не більше ніж до останнього дня календарного року''' визначення такого права [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#n10 (п. 10 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї).]

Особи мають право таку гарантію в межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF#top постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування"].

Відомості щодо педагогічних працівників в сільській місцевості і селищах міського типу надаються бюджетними установами, казенними підприємствами та комунальними некомерційними підприємствами, де працюють такі особи, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за зареєстрованим або фактичним місцем проживання пільговика для включення таких відомостей до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги"].
==Категорії осіб, які мають право на гарантію==
'''Право на безплатне користування житлом з опаленням і освітленням мають:'''
*педагогічні працівники, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, посади яких включено до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963];
*пенсіонери, які раніше працювали педагогічними працівниками у сільській місцевості і селищах міського типу, проживають у таких населених пунктах, мають відповідний стаж роботи не менше трьох років і на момент виходу на пенсію працювали на посадах педагогічних працівників (глава 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1193-06#Text Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини п’ятої статті 29 Закону України "Про культуру", абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту", затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13 вересня 2006 року № 341/651/619/769 (далі - Порядок)].
Гарантії не поширюються на членів сімей таких осіб.

'''Важливо!''' Гарантії надаються незалежно від того, хто є наймачем (власником) житла і форми власності на нього (підпункт 1.3. пункту 1 глави 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1193-06#Text Порядку]).
==Особливості використання гарантії==
Надання гарантій забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. Обсяги коштів на забезпечення гарантій щорічно визначаються Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.

Працівникам, які перебувають відповідно до законодавства у відпустці по догляду за дитиною (у тому числі без збереження заробітної плати), гарантії надаються на таких самих умовах, що і працюючим.

Особи, які працюють за [[Робота за сумісництвом|сумісництвом]], користуються гарантіями за місцем основної роботи.

Педагогічним працівникам, для яких педагогічна робота є основною, гарантії надаються незалежно від їх педагогічного навантаження.

Особа, яка орендує житло, на підставі довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування має право на гарантії на загальних підставах.

Особа, яка має право на одні й ті ж пільги згідно з кількома законами України, користується цими пільгами відповідно до одного закону України за її вибором.

'''Увага!''' Пенсіонер, який проживав у сільській місцевості або селищі міського типу і користувався гарантіями, у разі переїзду до міста на постійне чи тимчасове місце проживання втрачає право на гарантії.

==Право на гарантії зберігається за пенсіонерами у випадках:==
*віднесення сільського населеного пункту до категорії селища міського типу, селища міського типу - до категорії міста;
*продовження трудової діяльності;
*призначення [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|пенсії за віком]], [[Пенсія по інвалідності|по інвалідності]] чи [[Пенсія за вислугу років для працівників бюджетної сфери|за вислугу років]];
*дострокового виходу на пенсію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#top Закону України "Про зайнятість населення"] (пудпункт 3.11. пункту 3 глави 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1193-06#Text Порядку]).
'''Педагогічні працівники, а також пенсіонери з числа педагогічних працівників, працівників державних і комунальних закладів культури, закладів освіти сфери культури, які працювали в установах (закладах) колишнього СРСР, забезпечуються гарантіями на загальних підставах.'''

Право пенсіонерів на гарантії підтверджується '''довідкою''', виданою відділом освіти райдержадміністрації або адміністрацією установи (закладу), у якому вони працювали, сільською або селищною радою (у разі ліквідації закладу тощо) за постійним місцем проживання пенсіонера на підставі записів у трудовій книжці.
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія:Пенсіонери]]

Використання лісових ресурсів

2025-06-13T08:44:03Z

Ivanna.pihur: /* Видача спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1264-12/paran497#n497 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України "Про природно-заповідний фонд"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/print1480861354661794 Порядок спеціального використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/555-95-%D0%BF Санітарні правила в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/724-2007-%D0%BF Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/185-96-%D0%BF Правила заготівлі живиці в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1996 року № 185]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0085-10 Правила рубок головного користування, затверджені наказом Державного комітету лісового господарства України 23 грудня 2009 року № 364]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05 Правила пожежної безпеки в лісах України, затверджені наказ Державного комітету лісового господарства України 27 грудня 2004 року № 278]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text Порядок реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 483]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/625-2025-%D0%BF#n35 Порядок реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2025 року № 625]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/112-2023-%D0%BF#n9 Порядку здійснення лісовпорядкування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2023 р. № 112]
== Використання лісових ресурсів ==
'''Лісовими ресурсами''' в Україні є ''деревні, технічні, лікарські'' та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів. 
До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів, що використовуються для задоволення суспільних потреб (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо).
Використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку ''загального'' і ''спеціального'' використання.
==Загальне використання лісових ресурсів==
Громадянам гарантується право загального використання лісових ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком певних обмежень, передбачених законодавством України. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексом України] передбачається право громадян вільно перебувати, а також безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності.
Органами виконавчої влади можуть встановлюватися максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав’яних росли, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо.
===Обмеження загального використання лісових ресурсів===
Обмеження, передбачені законодавством України, щодо загального використання лісових ресурсів можуть встановлюватися в кількох випадках:
# Обмеження, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексом України] щодо лісів приватної власності. Так, для здійснення права загального використання лісових ресурсів необхідно отримати згоду власника. Проте, законодавством не встановлено форми, в якій має надаватися така згода. Таким чином, в доктрині екологічного права найбільш прийнятною формою вищезгаданого дозволу вважається договір, що укладається між власником лісу та органом місцевого самоврядування стосовно режиму загального лісокористування та обмежень, які на таке користування накладаються.
# Обмеження, що накладаються стосовно об’єктів природно-заповідного фонду України та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність. Такі обмеження, крім передбачених законодавством, можуть також встановлюватися положеннями про конкретні території чи об’єкти природно-заповідного фонду.
==Спеціальне використання лісових ресурсів==
Залежно від мети використання, законодавство передбачає такі основні види спеціального використання лісових ресурсів:
# заготівля деревини;
# заготівля другорядних лісових матеріалів;
# побічні лісові користування;
# використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.
Перелік видів використання, передбачений, Лісовим кодексом України, не є вичерпним, нормативно-правовими актами можуть встановлюватися інші види спеціального користування лісовими ресурсами.
Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети, без надання земельних ділянок
=== Заготівля деревини у порядку рубок головного користування ===
Рубки головного користування – заготівля деревини шляхом використання лісових ресурсів у стиглих і перестиглих деревостанах (сукупності деревних порід у тому чи іншому лісовому насадженні). Заготівля деревини під час проведення рубок головного користування здійснюється з дотриманням принципів безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високопродуктивних деревостанів, їх екологічних та інших корисних властивостей. 
Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом. 
Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки.
Заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.
==== Обмеження під час проведення заготівлі деревини у порядку рубок головного користування ====
Під час проведення заготівлі деревини не дозволяються вирубування та пошкодження:
* цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України;
* насінників і плюсових дерев.
У виняткових випадках вирубування насінників і плюсових дерев може бути здійснене з дозволу органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду - в установленому порядку з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
Під час проведення рубок головного користування забезпечується збереження життєздатного підросту і молодняку господарсько цінних порід.
Вирубування дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, здійснюється в установленому порядку лише з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
Лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється
=== Інші види спеціального використання лісових ресурсів ===
==== Заготівля другорядних лісових матеріалів ====
У лісах без заподіяння їм шкоди може здійснюватися заготівля другорядних лісових матеріалів: живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків, або, відповідно до нормативно-правових актів з ведення лісового господарства – заготівлю інших другорядних лісових матеріалів. 
Ліміт на спеціальне використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів встановлюється за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
==== Побічні лісові користування ====
До побічних лісових користувань належать: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету тощо. 
Для сінокосіння можуть використовуватися незалісені зруби, галявини та інші не вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки, на яких не очікується природне відновлення лісів. В окремих випадках, коли це не завдає шкоди лісовій рослинності, для заготівлі сіна використовуються зріджені деревостани, міжряддя лісових культур та плантацій. 
У разі наявності у травостої видів рослин, віднесених до Червоної книги України, період заготівлі сіна визначається за погодженням з обласними держадміністраціями. 
Випасання худоби, крім кіз, дозволяється на вкритих і не вкритих лісовою рослинністю ділянках, якщо це не завдає шкоди лісу.
Ділянки для розміщення вуликів і пасік з метою раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав'я виділяються переважно на узліссях, галявинах та інших не вкритих лісовою рослинністю ділянках. При цьому, місця розміщення вуликів і пасік визначають власники лісів або постійні лісокористувачі з урахуванням умов ведення лісового господарства та використання інших видів лісових ресурсів. Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забороняється. 
Заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин здійснюється способами, що виключають виснаження їх ресурсів.
Збирання рослин (їх частин) і грибів, занесених до Червоної книги України, забороняється. 
Ліміт на спеціальне використання лісових ресурсів при побічних лісових користуваннях встановлюється за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
==== Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт====
Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. 
У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою.
=== Видача спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів ===
Спеціальне використання лісових ресурсів передбачає отримання спеціального дозволу на таке використання – [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao259#o259 лісорубного або лісового квитка], що видаються безоплатно. 
Лісорубний квиток – основний документ, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів у порядку рубок головного користування. Лісорубний квиток видається безоплатно територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки. Форма та порядок видачі лісорубного квитка [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 встановлюються Кабінетом Міністрів України].
{| class="wikitable"
|+
!Увага! З набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 483], визначено механізм реалізації експериментального проекту щодо видачі в електронній формі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка).
Реалізація експериментального проекту тривала з 1 червня 2023 р. по 1 червня 2025 р.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/625-2025-%D0%BF/conv#n2 Постановою Кабінету міністрів України від 30 травня 2025 року № 625] продовжено реалізацію експерементального проекту до 1 червня 2027 року

Видача лісорубного квитка в електронній формі здійснюється за заявою заявника, поданою в електронній формі через Єдину екологічну платформу “ЕкоСистема” та/або засобами Порталу Дія, з подальшим відображенням інформації на Єдиній екологічній платформі “ЕкоСистема” та Порталі Дія.
Заява на видачу лісорубного квитка формується заявником засобами Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема” та/або Порталу Дія з моменту проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та/або інших засобах ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника.
|}
 
На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. 
Термін дії лісорубного та лісового квитка встановлюється протягом одного року. Лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагенства, власників лісів постійних лісокористувачів, які видали квиток, а також, у випадках, передбачених Законом України «[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності]» для лісів державної і комунальної власності. 
Лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем для заготівлі другорядних лісових матеріалів; здійснення побічних лісових користувань використання корисних властивостей лісів на умовах короткострокового тимчасового користування. Форма та порядок видачі лісового квитка [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 встановлюються Кабінетом Міністрів України]. 
Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань. 
Для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає такі документи:
# заява про видачу лісорубного квитка;
# відомість чергової лісосіки;
# польова перелікова відомість дерев, призначених для рубки;
# переліково-оцінювальна відомість (детальна матеріально-грошова оцінка);
# карту технологічного процесу розробки лісосіки;
# план лісосіки;
# копія таксаційного опису ділянки, що проектується під рубку, складеного відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/112-2023-%D0%BF#n9 Порядку здійснення лісовпорядкування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2023 р. № 112 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 20, ст. 1130);]
# акт обліку природного поновлення.
Передача лісового квитка іншому лісокористувачеві може здійснюватися власником лісів або постійним лісокористувачем, які видали квиток, на підставі письмової заяви. Відмітка про передачу лісового квитка робиться в усіх його примірниках. З моменту видачі лісорубного або лісового квитка виділені лісокористувачеві лісові ділянки (лісосіки) здаються під його охорону.
=== Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів ===
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 77 Лісового кодексу України], Спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним. 
Для лісокористувачів, відповідно до положень [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 256 Податкового кодексу України] , передбачена рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів. Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання, є:
* деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
* деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, розчищення лісових ділянок у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів, тощо;
* другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
* побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
* використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів встановлюються у фіксованих розмірах, передбачених [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 256 Податкового кодексу України].
== Обов’язки громадян під час здійснення права використання лісових ресурсів ==
Громадяни під час здійснення загального використання лісових ресурсів зобов'язані [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05 виконувати вимоги пожежної безпеки в лісах], користуватися лісовими ресурсами способами і в обсягах, що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів, не погіршують санітарного стану лісів. 
Реалізуючи право на спеціальне користування лісовими ресурсами, підприємства, установи, організації та громадяни (лісокористувачі) зобов’язані дотримуватися таких основних вимог:
* проводити роботи способами, що не спричиняють ерозії ґрунту, негативного впливу на стан водойм та інших природних об'єктів;
* дотримуватися правил протипожежної безпеки в місцях проведення робіт, здійснювати протипожежні заходи, а у випадках виникнення лісових пожеж - їх гасіння;
* не допускати захаращення лісових ділянок, суміжних з лісосіками та територіями, які розчищаються для будівництва та інших потреб;
* забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев;
* забезпечувати збереження та не допускати пошкодження межових, квартальних, ділянкових стовпів, осушувальних мереж, меліоративних та інших споруд, розташованих на ділянках, відведених для користування;
* незалежно від виду рубки проводити очищення лісосік від порубкових решток способами і в строки, визначені Мінагрополітики за поданням Держлісагентства;
* не залишати недоруби (не вирубані своєчасно призначені для рубки окремі дерева або групи дерев на розпочатих рубкою лісосіках) та заготовлену деревину на місцях рубок після закінчення строків її заготівлі і вивезення.
== Припинення права використання лісових ресурсів ==
Право на використання лісових ресурсів може бути припинено з наступних підстав, передбачених, [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 78 Лісового кодексу України]:
* добровільної відмови від використання лісових ресурсів;
* закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів (строк дії дозвільних документів на спеціальне використання лісових ресурсів зазвичай становить 1 рік, після чого необхідне повторне їх отримання);
* припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право використання лісових ресурсів;
* порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів;
* використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища;
* порушення встановлених строків справляння рентної плати за використання лісових ресурсів;
* використання лісової ділянки не за цільовим призначенням;
* невідшкодування в установленому порядку збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушень лісового законодавства, та невиконання вимог щодо усунення виявлених недоліків.
Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали. 
У випадках, передбачених пунктами 4-8, рішення про анулювання лісорубного квитка або лісового квитка може бути оскаржене лісокористувачем до суду.
== Відповідальність за порушення законодавства у сфері використання лісових ресурсів ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 105 Лісового кодексу України], порушення лісового законодавства, зокрема у сфері використання лісових ресурсів, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. 
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у:
* незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;
* знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;
* самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках;
* порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;
* заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;
* порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів;
* невнесенні плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки;
* невиконанні приписів державної лісової охорони та органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.1
Зобов’язання відшкодування шкоди, заподіяної лісу, внаслідок порушення лісового законодавства у сфері використання лісових ресурсів покладається на підприємства, установи, організації та громадян, якими таку шкоду було заподіяно. 
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст.ст. 64-79)] передбачені наступні правопорушення у сфері використання лісових ресурсів:
* Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці;
* Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка;
* Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень;
* Знищення або пошкодження підросту в лісах;
* Здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку;
* Порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини;
* Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду;
* Самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід.
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України (ст. 246)] встановлено відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах. 
Розміри шкоди, заподіяної, внаслідок порушення лісового законодавства у сфері використання лісових ресурсів, зокрема для цілей [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], встановлюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/665-2008-%D0%BF таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу], затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665. 
Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню в установленому порядку. В разі неможливості вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів стягується їх вартість.
[[Категорія:Екологічне право]]

Використання лісових ресурсів

2025-06-13T08:32:59Z

Ivanna.pihur: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1264-12/paran497#n497 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України "Про природно-заповідний фонд"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/print1480861354661794 Порядок спеціального використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/555-95-%D0%BF Санітарні правила в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/724-2007-%D0%BF Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/185-96-%D0%BF Правила заготівлі живиці в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1996 року № 185]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0085-10 Правила рубок головного користування, затверджені наказом Державного комітету лісового господарства України 23 грудня 2009 року № 364]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05 Правила пожежної безпеки в лісах України, затверджені наказ Державного комітету лісового господарства України 27 грудня 2004 року № 278]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text Порядок реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 483]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/625-2025-%D0%BF#n35 Порядок реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2025 року № 625]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/112-2023-%D0%BF#n9 Порядку здійснення лісовпорядкування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2023 р. № 112]
== Використання лісових ресурсів ==
'''Лісовими ресурсами''' в Україні є ''деревні, технічні, лікарські'' та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів. 
До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів, що використовуються для задоволення суспільних потреб (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо).
Використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку ''загального'' і ''спеціального'' використання.
==Загальне використання лісових ресурсів==
Громадянам гарантується право загального використання лісових ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком певних обмежень, передбачених законодавством України. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексом України] передбачається право громадян вільно перебувати, а також безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності.
Органами виконавчої влади можуть встановлюватися максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав’яних росли, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо.
===Обмеження загального використання лісових ресурсів===
Обмеження, передбачені законодавством України, щодо загального використання лісових ресурсів можуть встановлюватися в кількох випадках:
# Обмеження, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексом України] щодо лісів приватної власності. Так, для здійснення права загального використання лісових ресурсів необхідно отримати згоду власника. Проте, законодавством не встановлено форми, в якій має надаватися така згода. Таким чином, в доктрині екологічного права найбільш прийнятною формою вищезгаданого дозволу вважається договір, що укладається між власником лісу та органом місцевого самоврядування стосовно режиму загального лісокористування та обмежень, які на таке користування накладаються.
# Обмеження, що накладаються стосовно об’єктів природно-заповідного фонду України та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність. Такі обмеження, крім передбачених законодавством, можуть також встановлюватися положеннями про конкретні території чи об’єкти природно-заповідного фонду.
==Спеціальне використання лісових ресурсів==
Залежно від мети використання, законодавство передбачає такі основні види спеціального використання лісових ресурсів:
# заготівля деревини;
# заготівля другорядних лісових матеріалів;
# побічні лісові користування;
# використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.
Перелік видів використання, передбачений, Лісовим кодексом України, не є вичерпним, нормативно-правовими актами можуть встановлюватися інші види спеціального користування лісовими ресурсами.
Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети, без надання земельних ділянок
=== Заготівля деревини у порядку рубок головного користування ===
Рубки головного користування – заготівля деревини шляхом використання лісових ресурсів у стиглих і перестиглих деревостанах (сукупності деревних порід у тому чи іншому лісовому насадженні). Заготівля деревини під час проведення рубок головного користування здійснюється з дотриманням принципів безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високопродуктивних деревостанів, їх екологічних та інших корисних властивостей. 
Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом. 
Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки.
Заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.
==== Обмеження під час проведення заготівлі деревини у порядку рубок головного користування ====
Під час проведення заготівлі деревини не дозволяються вирубування та пошкодження:
* цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України;
* насінників і плюсових дерев.
У виняткових випадках вирубування насінників і плюсових дерев може бути здійснене з дозволу органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду - в установленому порядку з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
Під час проведення рубок головного користування забезпечується збереження життєздатного підросту і молодняку господарсько цінних порід.
Вирубування дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, здійснюється в установленому порядку лише з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
Лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється
=== Інші види спеціального використання лісових ресурсів ===
==== Заготівля другорядних лісових матеріалів ====
У лісах без заподіяння їм шкоди може здійснюватися заготівля другорядних лісових матеріалів: живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків, або, відповідно до нормативно-правових актів з ведення лісового господарства – заготівлю інших другорядних лісових матеріалів. 
Ліміт на спеціальне використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів встановлюється за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
==== Побічні лісові користування ====
До побічних лісових користувань належать: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету тощо. 
Для сінокосіння можуть використовуватися незалісені зруби, галявини та інші не вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки, на яких не очікується природне відновлення лісів. В окремих випадках, коли це не завдає шкоди лісовій рослинності, для заготівлі сіна використовуються зріджені деревостани, міжряддя лісових культур та плантацій. 
У разі наявності у травостої видів рослин, віднесених до Червоної книги України, період заготівлі сіна визначається за погодженням з обласними держадміністраціями. 
Випасання худоби, крім кіз, дозволяється на вкритих і не вкритих лісовою рослинністю ділянках, якщо це не завдає шкоди лісу.
Ділянки для розміщення вуликів і пасік з метою раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав'я виділяються переважно на узліссях, галявинах та інших не вкритих лісовою рослинністю ділянках. При цьому, місця розміщення вуликів і пасік визначають власники лісів або постійні лісокористувачі з урахуванням умов ведення лісового господарства та використання інших видів лісових ресурсів. Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забороняється. 
Заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин здійснюється способами, що виключають виснаження їх ресурсів.
Збирання рослин (їх частин) і грибів, занесених до Червоної книги України, забороняється. 
Ліміт на спеціальне використання лісових ресурсів при побічних лісових користуваннях встановлюється за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
==== Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт====
Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. 
У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою.
=== Видача спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів ===
Спеціальне використання лісових ресурсів передбачає отримання спеціального дозволу на таке використання – [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao259#o259 лісорубного або лісового квитка], що видаються безоплатно. 
Лісорубний квиток – основний документ, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів у порядку рубок головного користування. Лісорубний квиток видається безоплатно територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки. Форма та порядок видачі лісорубного квитка [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 встановлюються Кабінетом Міністрів України].
{| class="wikitable"
|+
!Увага! З набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 483], визначено механізм реалізації експериментального проекту щодо видачі в електронній формі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка).
Реалізація експериментального проекту тривала з 1 червня 2023 р. по 1 червня 2025 р.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/625-2025-%D0%BF/conv#n2 Постановою Кабінету міністрів України від 30 травня 2025 року № 625] продовжено реалізацію експерементального проекту до 1 червня 2027 року

Видача лісорубного квитка в електронній формі здійснюється за заявою заявника, поданою в електронній формі через Єдину екологічну платформу “ЕкоСистема” та/або засобами Порталу Дія, з подальшим відображенням інформації на Єдиній екологічній платформі “ЕкоСистема” та Порталі Дія.
Заява на видачу лісорубного квитка формується заявником засобами Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема” та/або Порталу Дія з моменту проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та/або інших засобах ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника.
|}
 
На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. 
Термін дії лісорубного та лісового квитка встановлюється протягом одного року. Лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагенства, власників лісів постійних лісокористувачів, які видали квиток, а також, у випадках, передбачених Законом України «[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності]» для лісів державної і комунальної власності. 
Лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем для заготівлі другорядних лісових матеріалів; здійснення побічних лісових користувань використання корисних властивостей лісів на умовах короткострокового тимчасового користування.Форма та порядок видачі лісового квитка [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 встановлюються Кабінетом Міністрів України]. 
Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань. 
Для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає такі документи:
# заява про видачу лісорубного квитка;
# відомість чергової лісосіки;
# польова перелікова відомість дерев, призначених для рубки;
# переліково-оцінювальна відомість (детальна матеріально-грошова оцінка);
# карту технологічного процесу розробки лісосіки;
# план лісосіки;
# копія таксаційного опису ділянки, що проектується під рубку, складеного відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/112-2023-%D0%BF#n9 Порядку здійснення лісовпорядкування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2023 р. № 112 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 20, ст. 1130);]
# акт обліку природного поновлення.
Передача лісового квитка іншому лісокористувачеві може здійснюватися власником лісів або постійним лісокористувачем, які видали квиток, на підставі письмової заяви. Відмітка про передачу лісового квитка робиться в усіх його примірниках. З моменту видачі лісорубного або лісового квитка виділені лісокористувачеві лісові ділянки (лісосіки) здаються під його охорону.
=== Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів ===
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 77 Лісового кодексу України], Спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним. 
Для лісокористувачів, відповідно до положень [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 256 Податкового кодексу України] , передбачена рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів. Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання, є:
* деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
* деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, розчищення лісових ділянок у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів, тощо;
* другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
* побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
* використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів встановлюються у фіксованих розмірах, передбачених [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 256 Податкового кодексу України].
== Обов’язки громадян під час здійснення права використання лісових ресурсів ==
Громадяни під час здійснення загального використання лісових ресурсів зобов'язані [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05 виконувати вимоги пожежної безпеки в лісах], користуватися лісовими ресурсами способами і в обсягах, що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів, не погіршують санітарного стану лісів. 
Реалізуючи право на спеціальне користування лісовими ресурсами, підприємства, установи, організації та громадяни (лісокористувачі) зобов’язані дотримуватися таких основних вимог:
* проводити роботи способами, що не спричиняють ерозії ґрунту, негативного впливу на стан водойм та інших природних об'єктів;
* дотримуватися правил протипожежної безпеки в місцях проведення робіт, здійснювати протипожежні заходи, а у випадках виникнення лісових пожеж - їх гасіння;
* не допускати захаращення лісових ділянок, суміжних з лісосіками та територіями, які розчищаються для будівництва та інших потреб;
* забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев;
* забезпечувати збереження та не допускати пошкодження межових, квартальних, ділянкових стовпів, осушувальних мереж, меліоративних та інших споруд, розташованих на ділянках, відведених для користування;
* незалежно від виду рубки проводити очищення лісосік від порубкових решток способами і в строки, визначені Мінагрополітики за поданням Держлісагентства;
* не залишати недоруби (не вирубані своєчасно призначені для рубки окремі дерева або групи дерев на розпочатих рубкою лісосіках) та заготовлену деревину на місцях рубок після закінчення строків її заготівлі і вивезення.
== Припинення права використання лісових ресурсів ==
Право на використання лісових ресурсів може бути припинено з наступних підстав, передбачених, [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 78 Лісового кодексу України]:
* добровільної відмови від використання лісових ресурсів;
* закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів (строк дії дозвільних документів на спеціальне використання лісових ресурсів зазвичай становить 1 рік, після чого необхідне повторне їх отримання);
* припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право використання лісових ресурсів;
* порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів;
* використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища;
* порушення встановлених строків справляння рентної плати за використання лісових ресурсів;
* використання лісової ділянки не за цільовим призначенням;
* невідшкодування в установленому порядку збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушень лісового законодавства, та невиконання вимог щодо усунення виявлених недоліків.
Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали. 
У випадках, передбачених пунктами 4-8, рішення про анулювання лісорубного квитка або лісового квитка може бути оскаржене лісокористувачем до суду.
== Відповідальність за порушення законодавства у сфері використання лісових ресурсів ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 105 Лісового кодексу України], порушення лісового законодавства, зокрема у сфері використання лісових ресурсів, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. 
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у:
* незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;
* знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;
* самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках;
* порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;
* заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;
* порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів;
* невнесенні плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки;
* невиконанні приписів державної лісової охорони та органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.1
Зобов’язання відшкодування шкоди, заподіяної лісу, внаслідок порушення лісового законодавства у сфері використання лісових ресурсів покладається на підприємства, установи, організації та громадян, якими таку шкоду було заподіяно. 
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст.ст. 64-79)] передбачені наступні правопорушення у сфері використання лісових ресурсів:
* Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці;
* Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка;
* Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень;
* Знищення або пошкодження підросту в лісах;
* Здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку;
* Порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини;
* Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду;
* Самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід.
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України (ст. 246)] встановлено відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах. 
Розміри шкоди, заподіяної, внаслідок порушення лісового законодавства у сфері використання лісових ресурсів, зокрема для цілей [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], встановлюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/665-2008-%D0%BF таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу], затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665. 
Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню в установленому порядку. В разі неможливості вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів стягується їх вартість.
[[Категорія:Екологічне право]]

Використання лісових ресурсів

2025-06-13T08:26:02Z

Ivanna.pihur: /* Видача спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1264-12/paran497#n497 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України "Про природно-заповідний фонд"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/print1480861354661794 Порядок спеціального використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/555-95-%D0%BF Санітарні правила в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/724-2007-%D0%BF Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/185-96-%D0%BF Правила заготівлі живиці в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1996 року № 185]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0085-10 Правила рубок головного користування, затверджені наказом Державного комітету лісового господарства України 23 грудня 2009 року № 364]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05 Правила пожежної безпеки в лісах України, затверджені наказ Державного комітету лісового господарства України 27 грудня 2004 року № 278]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text Порядок реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 483]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/625-2025-%D0%BF#n35 Порядок реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2025 року № 625]
== Використання лісових ресурсів ==
'''Лісовими ресурсами''' в Україні є ''деревні, технічні, лікарські'' та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів. 
До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів, що використовуються для задоволення суспільних потреб (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо).
Використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку ''загального'' і ''спеціального'' використання.
==Загальне використання лісових ресурсів==
Громадянам гарантується право загального використання лісових ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком певних обмежень, передбачених законодавством України. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексом України] передбачається право громадян вільно перебувати, а також безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності.
Органами виконавчої влади можуть встановлюватися максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав’яних росли, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо.
===Обмеження загального використання лісових ресурсів===
Обмеження, передбачені законодавством України, щодо загального використання лісових ресурсів можуть встановлюватися в кількох випадках:
# Обмеження, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексом України] щодо лісів приватної власності. Так, для здійснення права загального використання лісових ресурсів необхідно отримати згоду власника. Проте, законодавством не встановлено форми, в якій має надаватися така згода. Таким чином, в доктрині екологічного права найбільш прийнятною формою вищезгаданого дозволу вважається договір, що укладається між власником лісу та органом місцевого самоврядування стосовно режиму загального лісокористування та обмежень, які на таке користування накладаються.
# Обмеження, що накладаються стосовно об’єктів природно-заповідного фонду України та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність. Такі обмеження, крім передбачених законодавством, можуть також встановлюватися положеннями про конкретні території чи об’єкти природно-заповідного фонду.
==Спеціальне використання лісових ресурсів==
Залежно від мети використання, законодавство передбачає такі основні види спеціального використання лісових ресурсів:
# заготівля деревини;
# заготівля другорядних лісових матеріалів;
# побічні лісові користування;
# використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.
Перелік видів використання, передбачений, Лісовим кодексом України, не є вичерпним, нормативно-правовими актами можуть встановлюватися інші види спеціального користування лісовими ресурсами.
Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети, без надання земельних ділянок
=== Заготівля деревини у порядку рубок головного користування ===
Рубки головного користування – заготівля деревини шляхом використання лісових ресурсів у стиглих і перестиглих деревостанах (сукупності деревних порід у тому чи іншому лісовому насадженні). Заготівля деревини під час проведення рубок головного користування здійснюється з дотриманням принципів безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високопродуктивних деревостанів, їх екологічних та інших корисних властивостей. 
Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом. 
Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки.
Заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.
==== Обмеження під час проведення заготівлі деревини у порядку рубок головного користування ====
Під час проведення заготівлі деревини не дозволяються вирубування та пошкодження:
* цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України;
* насінників і плюсових дерев.
У виняткових випадках вирубування насінників і плюсових дерев може бути здійснене з дозволу органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду - в установленому порядку з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
Під час проведення рубок головного користування забезпечується збереження життєздатного підросту і молодняку господарсько цінних порід.
Вирубування дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, здійснюється в установленому порядку лише з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
Лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється
=== Інші види спеціального використання лісових ресурсів ===
==== Заготівля другорядних лісових матеріалів ====
У лісах без заподіяння їм шкоди може здійснюватися заготівля другорядних лісових матеріалів: живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків, або, відповідно до нормативно-правових актів з ведення лісового господарства – заготівлю інших другорядних лісових матеріалів. 
Ліміт на спеціальне використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів встановлюється за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
==== Побічні лісові користування ====
До побічних лісових користувань належать: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету тощо. 
Для сінокосіння можуть використовуватися незалісені зруби, галявини та інші не вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки, на яких не очікується природне відновлення лісів. В окремих випадках, коли це не завдає шкоди лісовій рослинності, для заготівлі сіна використовуються зріджені деревостани, міжряддя лісових культур та плантацій. 
У разі наявності у травостої видів рослин, віднесених до Червоної книги України, період заготівлі сіна визначається за погодженням з обласними держадміністраціями. 
Випасання худоби, крім кіз, дозволяється на вкритих і не вкритих лісовою рослинністю ділянках, якщо це не завдає шкоди лісу.
Ділянки для розміщення вуликів і пасік з метою раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав'я виділяються переважно на узліссях, галявинах та інших не вкритих лісовою рослинністю ділянках. При цьому, місця розміщення вуликів і пасік визначають власники лісів або постійні лісокористувачі з урахуванням умов ведення лісового господарства та використання інших видів лісових ресурсів. Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забороняється. 
Заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин здійснюється способами, що виключають виснаження їх ресурсів.
Збирання рослин (їх частин) і грибів, занесених до Червоної книги України, забороняється. 
Ліміт на спеціальне використання лісових ресурсів при побічних лісових користуваннях встановлюється за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
==== Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт====
Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. 
У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою.
=== Видача спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів ===
Спеціальне використання лісових ресурсів передбачає отримання спеціального дозволу на таке використання – [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao259#o259 лісорубного або лісового квитка], що видаються безоплатно. 
Лісорубний квиток – основний документ, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів у порядку рубок головного користування. Лісорубний квиток видається безоплатно територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки. Форма та порядок видачі лісорубного квитка [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 встановлюються Кабінетом Міністрів України].
{| class="wikitable"
|+
!Увага! З набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 483], визначено механізм реалізації експериментального проекту щодо видачі в електронній формі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка).
Реалізація експериментального проекту тривала з 1 червня 2023 р. по 1 червня 2025 р.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/625-2025-%D0%BF/conv#n2 Постановою Кабінету міністрів України від 30 травня 2025 року № 625] продовжено реалізацію експерементального проекту до 1 червня 2027 року

Видача лісорубного квитка в електронній формі здійснюється за заявою заявника, поданою в електронній формі через Єдину екологічну платформу “ЕкоСистема” та/або засобами Порталу Дія, з подальшим відображенням інформації на Єдиній екологічній платформі “ЕкоСистема” та Порталі Дія.
Заява на видачу лісорубного квитка формується заявником засобами Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема” та/або Порталу Дія з моменту проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та/або інших засобах ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника.
|}
 
На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. 
Термін дії лісорубного та лісового квитка встановлюється протягом одного року. Лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагенства, власників лісів постійних лісокористувачів, які видали квиток, а також, у випадках, передбачених Законом України «[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності]» для лісів державної і комунальної власності. 
Лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем для заготівлі другорядних лісових матеріалів; здійснення побічних лісових користувань використання корисних властивостей лісів на умовах короткострокового тимчасового користування.Форма та порядок видачі лісового квитка [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 встановлюються Кабінетом Міністрів України]. 
Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань. 
Для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає такі документи:
# заява про видачу лісорубного квитка;
# відомість чергової лісосіки;
# польова перелікова відомість дерев, призначених для рубки;
# переліково-оцінювальна відомість (детальна матеріально-грошова оцінка);
# карту технологічного процесу розробки лісосіки;
# план лісосіки;
# копія таксаційного опису ділянки, що проектується під рубку, складеного відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/112-2023-%D0%BF#n9 Порядку здійснення лісовпорядкування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2023 р. № 112 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 20, ст. 1130);]
# акт обліку природного поновлення.
Передача лісового квитка іншому лісокористувачеві може здійснюватися власником лісів або постійним лісокористувачем, які видали квиток, на підставі письмової заяви. Відмітка про передачу лісового квитка робиться в усіх його примірниках. З моменту видачі лісорубного або лісового квитка виділені лісокористувачеві лісові ділянки (лісосіки) здаються під його охорону.
=== Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів ===
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 77 Лісового кодексу України], Спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним. 
Для лісокористувачів, відповідно до положень [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 256 Податкового кодексу України] , передбачена рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів. Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання, є:
* деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
* деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, розчищення лісових ділянок у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів, тощо;
* другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
* побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
* використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів встановлюються у фіксованих розмірах, передбачених [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 256 Податкового кодексу України].
== Обов’язки громадян під час здійснення права використання лісових ресурсів ==
Громадяни під час здійснення загального використання лісових ресурсів зобов'язані [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05 виконувати вимоги пожежної безпеки в лісах], користуватися лісовими ресурсами способами і в обсягах, що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів, не погіршують санітарного стану лісів. 
Реалізуючи право на спеціальне користування лісовими ресурсами, підприємства, установи, організації та громадяни (лісокористувачі) зобов’язані дотримуватися таких основних вимог:
* проводити роботи способами, що не спричиняють ерозії ґрунту, негативного впливу на стан водойм та інших природних об'єктів;
* дотримуватися правил протипожежної безпеки в місцях проведення робіт, здійснювати протипожежні заходи, а у випадках виникнення лісових пожеж - їх гасіння;
* не допускати захаращення лісових ділянок, суміжних з лісосіками та територіями, які розчищаються для будівництва та інших потреб;
* забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев;
* забезпечувати збереження та не допускати пошкодження межових, квартальних, ділянкових стовпів, осушувальних мереж, меліоративних та інших споруд, розташованих на ділянках, відведених для користування;
* незалежно від виду рубки проводити очищення лісосік від порубкових решток способами і в строки, визначені Мінагрополітики за поданням Держлісагентства;
* не залишати недоруби (не вирубані своєчасно призначені для рубки окремі дерева або групи дерев на розпочатих рубкою лісосіках) та заготовлену деревину на місцях рубок після закінчення строків її заготівлі і вивезення.
== Припинення права використання лісових ресурсів ==
Право на використання лісових ресурсів може бути припинено з наступних підстав, передбачених, [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 78 Лісового кодексу України]:
* добровільної відмови від використання лісових ресурсів;
* закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів (строк дії дозвільних документів на спеціальне використання лісових ресурсів зазвичай становить 1 рік, після чого необхідне повторне їх отримання);
* припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право використання лісових ресурсів;
* порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів;
* використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища;
* порушення встановлених строків справляння рентної плати за використання лісових ресурсів;
* використання лісової ділянки не за цільовим призначенням;
* невідшкодування в установленому порядку збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушень лісового законодавства, та невиконання вимог щодо усунення виявлених недоліків.
Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали. 
У випадках, передбачених пунктами 4-8, рішення про анулювання лісорубного квитка або лісового квитка може бути оскаржене лісокористувачем до суду.
== Відповідальність за порушення законодавства у сфері використання лісових ресурсів ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 105 Лісового кодексу України], порушення лісового законодавства, зокрема у сфері використання лісових ресурсів, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. 
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у:
* незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;
* знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;
* самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках;
* порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;
* заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;
* порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів;
* невнесенні плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки;
* невиконанні приписів державної лісової охорони та органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.1
Зобов’язання відшкодування шкоди, заподіяної лісу, внаслідок порушення лісового законодавства у сфері використання лісових ресурсів покладається на підприємства, установи, організації та громадян, якими таку шкоду було заподіяно. 
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст.ст. 64-79)] передбачені наступні правопорушення у сфері використання лісових ресурсів:
* Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці;
* Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка;
* Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень;
* Знищення або пошкодження підросту в лісах;
* Здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку;
* Порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини;
* Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду;
* Самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід.
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України (ст. 246)] встановлено відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах. 
Розміри шкоди, заподіяної, внаслідок порушення лісового законодавства у сфері використання лісових ресурсів, зокрема для цілей [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], встановлюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/665-2008-%D0%BF таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу], затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665. 
Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню в установленому порядку. В разі неможливості вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів стягується їх вартість.
[[Категорія:Екологічне право]]

Використання лісових ресурсів

2025-06-13T07:00:20Z

Ivanna.pihur: /* Видача спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1264-12/paran497#n497 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України "Про природно-заповідний фонд"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/print1480861354661794 Порядок спеціального використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/555-95-%D0%BF Санітарні правила в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/724-2007-%D0%BF Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/185-96-%D0%BF Правила заготівлі живиці в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1996 року № 185]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0085-10 Правила рубок головного користування, затверджені наказом Державного комітету лісового господарства України 23 грудня 2009 року № 364]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05 Правила пожежної безпеки в лісах України, затверджені наказ Державного комітету лісового господарства України 27 грудня 2004 року № 278]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text Порядок реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 483]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/625-2025-%D0%BF#n35 Порядок реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2025 року № 625]
== Використання лісових ресурсів ==
'''Лісовими ресурсами''' в Україні є ''деревні, технічні, лікарські'' та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів. 
До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів, що використовуються для задоволення суспільних потреб (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо).
Використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку ''загального'' і ''спеціального'' використання.
==Загальне використання лісових ресурсів==
Громадянам гарантується право загального використання лісових ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком певних обмежень, передбачених законодавством України. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексом України] передбачається право громадян вільно перебувати, а також безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності.
Органами виконавчої влади можуть встановлюватися максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав’яних росли, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо.
===Обмеження загального використання лісових ресурсів===
Обмеження, передбачені законодавством України, щодо загального використання лісових ресурсів можуть встановлюватися в кількох випадках:
# Обмеження, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексом України] щодо лісів приватної власності. Так, для здійснення права загального використання лісових ресурсів необхідно отримати згоду власника. Проте, законодавством не встановлено форми, в якій має надаватися така згода. Таким чином, в доктрині екологічного права найбільш прийнятною формою вищезгаданого дозволу вважається договір, що укладається між власником лісу та органом місцевого самоврядування стосовно режиму загального лісокористування та обмежень, які на таке користування накладаються.
# Обмеження, що накладаються стосовно об’єктів природно-заповідного фонду України та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність. Такі обмеження, крім передбачених законодавством, можуть також встановлюватися положеннями про конкретні території чи об’єкти природно-заповідного фонду.
==Спеціальне використання лісових ресурсів==
Залежно від мети використання, законодавство передбачає такі основні види спеціального використання лісових ресурсів:
# заготівля деревини;
# заготівля другорядних лісових матеріалів;
# побічні лісові користування;
# використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.
Перелік видів використання, передбачений, Лісовим кодексом України, не є вичерпним, нормативно-правовими актами можуть встановлюватися інші види спеціального користування лісовими ресурсами.
Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети, без надання земельних ділянок
=== Заготівля деревини у порядку рубок головного користування ===
Рубки головного користування – заготівля деревини шляхом використання лісових ресурсів у стиглих і перестиглих деревостанах (сукупності деревних порід у тому чи іншому лісовому насадженні). Заготівля деревини під час проведення рубок головного користування здійснюється з дотриманням принципів безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високопродуктивних деревостанів, їх екологічних та інших корисних властивостей. 
Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом. 
Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки.
Заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.
==== Обмеження під час проведення заготівлі деревини у порядку рубок головного користування ====
Під час проведення заготівлі деревини не дозволяються вирубування та пошкодження:
* цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України;
* насінників і плюсових дерев.
У виняткових випадках вирубування насінників і плюсових дерев може бути здійснене з дозволу органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду - в установленому порядку з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
Під час проведення рубок головного користування забезпечується збереження життєздатного підросту і молодняку господарсько цінних порід.
Вирубування дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, здійснюється в установленому порядку лише з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
Лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється
=== Інші види спеціального використання лісових ресурсів ===
==== Заготівля другорядних лісових матеріалів ====
У лісах без заподіяння їм шкоди може здійснюватися заготівля другорядних лісових матеріалів: живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків, або, відповідно до нормативно-правових актів з ведення лісового господарства – заготівлю інших другорядних лісових матеріалів. 
Ліміт на спеціальне використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів встановлюється за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
==== Побічні лісові користування ====
До побічних лісових користувань належать: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету тощо. 
Для сінокосіння можуть використовуватися незалісені зруби, галявини та інші не вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки, на яких не очікується природне відновлення лісів. В окремих випадках, коли це не завдає шкоди лісовій рослинності, для заготівлі сіна використовуються зріджені деревостани, міжряддя лісових культур та плантацій. 
У разі наявності у травостої видів рослин, віднесених до Червоної книги України, період заготівлі сіна визначається за погодженням з обласними держадміністраціями. 
Випасання худоби, крім кіз, дозволяється на вкритих і не вкритих лісовою рослинністю ділянках, якщо це не завдає шкоди лісу.
Ділянки для розміщення вуликів і пасік з метою раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав'я виділяються переважно на узліссях, галявинах та інших не вкритих лісовою рослинністю ділянках. При цьому, місця розміщення вуликів і пасік визначають власники лісів або постійні лісокористувачі з урахуванням умов ведення лісового господарства та використання інших видів лісових ресурсів. Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забороняється. 
Заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин здійснюється способами, що виключають виснаження їх ресурсів.
Збирання рослин (їх частин) і грибів, занесених до Червоної книги України, забороняється. 
Ліміт на спеціальне використання лісових ресурсів при побічних лісових користуваннях встановлюється за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
==== Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт====
Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. 
У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою.
=== Видача спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів ===
Спеціальне використання лісових ресурсів передбачає отримання спеціального дозволу на таке використання – [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao259#o259 лісорубного або лісового квитка], що видаються безоплатно. 
Лісорубний квиток – основний документ, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів у порядку рубок головного користування. Лісорубний квиток видається безоплатно територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки. Форма та порядок видачі лісорубного квитка [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 встановлюються Кабінетом Міністрів України].
{| class="wikitable"
|+
!Увага! З набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 483], визначено механізм реалізації експериментального проекту щодо видачі в електронній формі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка).
Реалізація експериментального проекту тривала з 1 червня 2023 р. по 1 червня 2025 р.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/625-2025-%D0%BF/conv#n2 Постановою Кабінету міністрів України від 30 травня 2025 року № 625] продовжено реалізацію експерементального проекту до 1 червня 2027 року

Видача лісорубного квитка в електронній формі здійснюється за заявою заявника, поданою в електронній формі через Єдину екологічну платформу “ЕкоСистема” та/або засобами Порталу Дія, з подальшим відображенням інформації на Єдиній екологічній платформі “ЕкоСистема” та Порталі Дія.
Заява на видачу лісорубного квитка формується заявником засобами Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема” та/або Порталу Дія з моменту проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та/або інших засобах ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника.
|}
 
На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. 
Термін дії лісорубного та лісового квитка встановлюється протягом одного року. Лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагенства, власників лісів постійних лісокористувачів, які видали квиток, а також, у випадках, передбачених Законом України «[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності]» для лісів державної і комунальної власності. 
Лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем для заготівлі другорядних лісових матеріалів; здійснення побічних лісових користувань використання корисних властивостей лісів на умовах короткострокового тимчасового користування.Форма та порядок видачі лісового квитка [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 встановлюються Кабінетом Міністрів України]. 
Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань. 
Для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає такі документи:
# заявку на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного користування;
# відомість чергової лісосіки;
# польову перелікову відомість;
# переліково-оцінювальну відомість;
# карту технологічного процесу розробки лісосіки;
# план лісосіки.
Передача лісового квитка іншому лісокористувачеві може здійснюватися власником лісів або постійним лісокористувачем, які видали квиток, на підставі письмової заяви. Відмітка про передачу лісового квитка робиться в усіх його примірниках.З моменту видачі лісорубного або лісового квитка виділені лісокористувачеві лісові ділянки (лісосіки) здаються під його охорону.
=== Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів ===
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 77 Лісового кодексу України], Спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним. 
Для лісокористувачів, відповідно до положень [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 256 Податкового кодексу України] , передбачена рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів. Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання, є:
* деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
* деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, розчищення лісових ділянок у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів, тощо;
* другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
* побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
* використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів встановлюються у фіксованих розмірах, передбачених [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 256 Податкового кодексу України].
== Обов’язки громадян під час здійснення права використання лісових ресурсів ==
Громадяни під час здійснення загального використання лісових ресурсів зобов'язані [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05 виконувати вимоги пожежної безпеки в лісах], користуватися лісовими ресурсами способами і в обсягах, що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів, не погіршують санітарного стану лісів. 
Реалізуючи право на спеціальне користування лісовими ресурсами, підприємства, установи, організації та громадяни (лісокористувачі) зобов’язані дотримуватися таких основних вимог:
* проводити роботи способами, що не спричиняють ерозії ґрунту, негативного впливу на стан водойм та інших природних об'єктів;
* дотримуватися правил протипожежної безпеки в місцях проведення робіт, здійснювати протипожежні заходи, а у випадках виникнення лісових пожеж - їх гасіння;
* не допускати захаращення лісових ділянок, суміжних з лісосіками та територіями, які розчищаються для будівництва та інших потреб;
* забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев;
* забезпечувати збереження та не допускати пошкодження межових, квартальних, ділянкових стовпів, осушувальних мереж, меліоративних та інших споруд, розташованих на ділянках, відведених для користування;
* незалежно від виду рубки проводити очищення лісосік від порубкових решток способами і в строки, визначені Мінагрополітики за поданням Держлісагентства;
* не залишати недоруби (не вирубані своєчасно призначені для рубки окремі дерева або групи дерев на розпочатих рубкою лісосіках) та заготовлену деревину на місцях рубок після закінчення строків її заготівлі і вивезення.
== Припинення права використання лісових ресурсів ==
Право на використання лісових ресурсів може бути припинено з наступних підстав, передбачених, [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 78 Лісового кодексу України]:
* добровільної відмови від використання лісових ресурсів;
* закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів (строк дії дозвільних документів на спеціальне використання лісових ресурсів зазвичай становить 1 рік, після чого необхідне повторне їх отримання);
* припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право використання лісових ресурсів;
* порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів;
* використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища;
* порушення встановлених строків справляння рентної плати за використання лісових ресурсів;
* використання лісової ділянки не за цільовим призначенням;
* невідшкодування в установленому порядку збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушень лісового законодавства, та невиконання вимог щодо усунення виявлених недоліків.
Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали. 
У випадках, передбачених пунктами 4-8, рішення про анулювання лісорубного квитка або лісового квитка може бути оскаржене лісокористувачем до суду.
== Відповідальність за порушення законодавства у сфері використання лісових ресурсів ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 105 Лісового кодексу України], порушення лісового законодавства, зокрема у сфері використання лісових ресурсів, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. 
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у:
* незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;
* знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;
* самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках;
* порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;
* заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;
* порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів;
* невнесенні плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки;
* невиконанні приписів державної лісової охорони та органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.1
Зобов’язання відшкодування шкоди, заподіяної лісу, внаслідок порушення лісового законодавства у сфері використання лісових ресурсів покладається на підприємства, установи, організації та громадян, якими таку шкоду було заподіяно. 
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст.ст. 64-79)] передбачені наступні правопорушення у сфері використання лісових ресурсів:
* Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці;
* Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка;
* Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень;
* Знищення або пошкодження підросту в лісах;
* Здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку;
* Порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини;
* Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду;
* Самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід.
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України (ст. 246)] встановлено відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах. 
Розміри шкоди, заподіяної, внаслідок порушення лісового законодавства у сфері використання лісових ресурсів, зокрема для цілей [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], встановлюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/665-2008-%D0%BF таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу], затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665. 
Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню в установленому порядку. В разі неможливості вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів стягується їх вартість.
[[Категорія:Екологічне право]]

Використання лісових ресурсів

2025-06-13T06:53:01Z

Ivanna.pihur: Продовжено експереминтальний проект до 1 червня 2027 року

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1264-12/paran497#n497 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України "Про природно-заповідний фонд"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/print1480861354661794 Порядок спеціального використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/555-95-%D0%BF Санітарні правила в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/724-2007-%D0%BF Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/185-96-%D0%BF Правила заготівлі живиці в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1996 року № 185]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0085-10 Правила рубок головного користування, затверджені наказом Державного комітету лісового господарства України 23 грудня 2009 року № 364]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05 Правила пожежної безпеки в лісах України, затверджені наказ Державного комітету лісового господарства України 27 грудня 2004 року № 278]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text Порядок реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 483]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/625-2025-%D0%BF#n35 Порядок реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2025 року № 625]
== Використання лісових ресурсів ==
'''Лісовими ресурсами''' в Україні є ''деревні, технічні, лікарські'' та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів. 
До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів, що використовуються для задоволення суспільних потреб (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо).
Використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку ''загального'' і ''спеціального'' використання.
==Загальне використання лісових ресурсів==
Громадянам гарантується право загального використання лісових ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком певних обмежень, передбачених законодавством України. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексом України] передбачається право громадян вільно перебувати, а також безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності.
Органами виконавчої влади можуть встановлюватися максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав’яних росли, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо.
===Обмеження загального використання лісових ресурсів===
Обмеження, передбачені законодавством України, щодо загального використання лісових ресурсів можуть встановлюватися в кількох випадках:
# Обмеження, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексом України] щодо лісів приватної власності. Так, для здійснення права загального використання лісових ресурсів необхідно отримати згоду власника. Проте, законодавством не встановлено форми, в якій має надаватися така згода. Таким чином, в доктрині екологічного права найбільш прийнятною формою вищезгаданого дозволу вважається договір, що укладається між власником лісу та органом місцевого самоврядування стосовно режиму загального лісокористування та обмежень, які на таке користування накладаються.
# Обмеження, що накладаються стосовно об’єктів природно-заповідного фонду України та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність. Такі обмеження, крім передбачених законодавством, можуть також встановлюватися положеннями про конкретні території чи об’єкти природно-заповідного фонду.
==Спеціальне використання лісових ресурсів==
Залежно від мети використання, законодавство передбачає такі основні види спеціального використання лісових ресурсів:
# заготівля деревини;
# заготівля другорядних лісових матеріалів;
# побічні лісові користування;
# використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.
Перелік видів використання, передбачений, Лісовим кодексом України, не є вичерпним, нормативно-правовими актами можуть встановлюватися інші види спеціального користування лісовими ресурсами.
Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети, без надання земельних ділянок
=== Заготівля деревини у порядку рубок головного користування ===
Рубки головного користування – заготівля деревини шляхом використання лісових ресурсів у стиглих і перестиглих деревостанах (сукупності деревних порід у тому чи іншому лісовому насадженні). Заготівля деревини під час проведення рубок головного користування здійснюється з дотриманням принципів безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високопродуктивних деревостанів, їх екологічних та інших корисних властивостей. 
Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом. 
Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки.
Заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.
==== Обмеження під час проведення заготівлі деревини у порядку рубок головного користування ====
Під час проведення заготівлі деревини не дозволяються вирубування та пошкодження:
* цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України;
* насінників і плюсових дерев.
У виняткових випадках вирубування насінників і плюсових дерев може бути здійснене з дозволу органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду - в установленому порядку з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
Під час проведення рубок головного користування забезпечується збереження життєздатного підросту і молодняку господарсько цінних порід.
Вирубування дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, здійснюється в установленому порядку лише з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
Лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється
=== Інші види спеціального використання лісових ресурсів ===
==== Заготівля другорядних лісових матеріалів ====
У лісах без заподіяння їм шкоди може здійснюватися заготівля другорядних лісових матеріалів: живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків, або, відповідно до нормативно-правових актів з ведення лісового господарства – заготівлю інших другорядних лісових матеріалів. 
Ліміт на спеціальне використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів встановлюється за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
==== Побічні лісові користування ====
До побічних лісових користувань належать: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету тощо. 
Для сінокосіння можуть використовуватися незалісені зруби, галявини та інші не вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки, на яких не очікується природне відновлення лісів. В окремих випадках, коли це не завдає шкоди лісовій рослинності, для заготівлі сіна використовуються зріджені деревостани, міжряддя лісових культур та плантацій. 
У разі наявності у травостої видів рослин, віднесених до Червоної книги України, період заготівлі сіна визначається за погодженням з обласними держадміністраціями. 
Випасання худоби, крім кіз, дозволяється на вкритих і не вкритих лісовою рослинністю ділянках, якщо це не завдає шкоди лісу.
Ділянки для розміщення вуликів і пасік з метою раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав'я виділяються переважно на узліссях, галявинах та інших не вкритих лісовою рослинністю ділянках. При цьому, місця розміщення вуликів і пасік визначають власники лісів або постійні лісокористувачі з урахуванням умов ведення лісового господарства та використання інших видів лісових ресурсів. Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забороняється. 
Заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин здійснюється способами, що виключають виснаження їх ресурсів.
Збирання рослин (їх частин) і грибів, занесених до Червоної книги України, забороняється. 
Ліміт на спеціальне використання лісових ресурсів при побічних лісових користуваннях встановлюється за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
==== Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт====
Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. 
У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою.
=== Видача спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів ===
Спеціальне використання лісових ресурсів передбачає отримання спеціального дозволу на таке використання – [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao259#o259 лісорубного або лісового квитка], що видаються безоплатно. 
Лісорубний квиток – основний документ, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів у порядку рубок головного користування. Лісорубний квиток видається безоплатно територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки. Форма та порядок видачі лісорубного квитка [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 встановлюються Кабінетом Міністрів України].
{| class="wikitable"
|+
!Увага! З набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 483], визначено механізм реалізації експериментального проекту щодо видачі в електронній формі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка).
Реалізація експериментального проекту триває з 1 червня 2023 р. по 1 червня 2025 р.
Видача лісорубного квитка в електронній формі здійснюється за заявою заявника, поданою в електронній формі через Єдину екологічну платформу “ЕкоСистема” та/або засобами Порталу Дія, з подальшим відображенням інформації на Єдиній екологічній платформі “ЕкоСистема” та Порталі Дія.
Заява на видачу лісорубного квитка формується заявником засобами Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема” та/або Порталу Дія з моменту проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та/або інших засобах ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/625-2025-%D0%BF/conv#n2 Постановою Кабінету міністрів України від 30 травня 2025 року № 625] продовжено реалізацію експерементального проекту до 1 червня 2027 року
|}
 
На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. 
Термін дії лісорубного та лісового квитка встановлюється протягом одного року. Лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагенства, власників лісів постійних лісокористувачів, які видали квиток, а також, у випадках, передбачених Законом України «[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності]» для лісів державної і комунальної власності. 
Лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем для заготівлі другорядних лісових матеріалів; здійснення побічних лісових користувань використання корисних властивостей лісів на умовах короткострокового тимчасового користування.Форма та порядок видачі лісового квитка [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 встановлюються Кабінетом Міністрів України]. 
Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань. 
Для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає такі документи:
# заявку на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного користування;
# відомість чергової лісосіки;
# польову перелікову відомість;
# переліково-оцінювальну відомість;
# карту технологічного процесу розробки лісосіки;
# план лісосіки.
Передача лісового квитка іншому лісокористувачеві може здійснюватися власником лісів або постійним лісокористувачем, які видали квиток, на підставі письмової заяви. Відмітка про передачу лісового квитка робиться в усіх його примірниках.З моменту видачі лісорубного або лісового квитка виділені лісокористувачеві лісові ділянки (лісосіки) здаються під його охорону.
=== Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів ===
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 77 Лісового кодексу України], Спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним. 
Для лісокористувачів, відповідно до положень [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 256 Податкового кодексу України] , передбачена рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів. Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання, є:
* деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
* деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, розчищення лісових ділянок у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів, тощо;
* другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
* побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
* використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів встановлюються у фіксованих розмірах, передбачених [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 256 Податкового кодексу України].
== Обов’язки громадян під час здійснення права використання лісових ресурсів ==
Громадяни під час здійснення загального використання лісових ресурсів зобов'язані [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05 виконувати вимоги пожежної безпеки в лісах], користуватися лісовими ресурсами способами і в обсягах, що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів, не погіршують санітарного стану лісів. 
Реалізуючи право на спеціальне користування лісовими ресурсами, підприємства, установи, організації та громадяни (лісокористувачі) зобов’язані дотримуватися таких основних вимог:
* проводити роботи способами, що не спричиняють ерозії ґрунту, негативного впливу на стан водойм та інших природних об'єктів;
* дотримуватися правил протипожежної безпеки в місцях проведення робіт, здійснювати протипожежні заходи, а у випадках виникнення лісових пожеж - їх гасіння;
* не допускати захаращення лісових ділянок, суміжних з лісосіками та територіями, які розчищаються для будівництва та інших потреб;
* забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев;
* забезпечувати збереження та не допускати пошкодження межових, квартальних, ділянкових стовпів, осушувальних мереж, меліоративних та інших споруд, розташованих на ділянках, відведених для користування;
* незалежно від виду рубки проводити очищення лісосік від порубкових решток способами і в строки, визначені Мінагрополітики за поданням Держлісагентства;
* не залишати недоруби (не вирубані своєчасно призначені для рубки окремі дерева або групи дерев на розпочатих рубкою лісосіках) та заготовлену деревину на місцях рубок після закінчення строків її заготівлі і вивезення.
== Припинення права використання лісових ресурсів ==
Право на використання лісових ресурсів може бути припинено з наступних підстав, передбачених, [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 78 Лісового кодексу України]:
* добровільної відмови від використання лісових ресурсів;
* закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів (строк дії дозвільних документів на спеціальне використання лісових ресурсів зазвичай становить 1 рік, після чого необхідне повторне їх отримання);
* припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право використання лісових ресурсів;
* порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів;
* використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища;
* порушення встановлених строків справляння рентної плати за використання лісових ресурсів;
* використання лісової ділянки не за цільовим призначенням;
* невідшкодування в установленому порядку збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушень лісового законодавства, та невиконання вимог щодо усунення виявлених недоліків.
Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали. 
У випадках, передбачених пунктами 4-8, рішення про анулювання лісорубного квитка або лісового квитка може бути оскаржене лісокористувачем до суду.
== Відповідальність за порушення законодавства у сфері використання лісових ресурсів ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 105 Лісового кодексу України], порушення лісового законодавства, зокрема у сфері використання лісових ресурсів, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. 
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у:
* незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;
* знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;
* самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках;
* порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;
* заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;
* порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів;
* невнесенні плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки;
* невиконанні приписів державної лісової охорони та органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.1
Зобов’язання відшкодування шкоди, заподіяної лісу, внаслідок порушення лісового законодавства у сфері використання лісових ресурсів покладається на підприємства, установи, організації та громадян, якими таку шкоду було заподіяно. 
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст.ст. 64-79)] передбачені наступні правопорушення у сфері використання лісових ресурсів:
* Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці;
* Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка;
* Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень;
* Знищення або пошкодження підросту в лісах;
* Здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку;
* Порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини;
* Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду;
* Самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід.
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України (ст. 246)] встановлено відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах. 
Розміри шкоди, заподіяної, внаслідок порушення лісового законодавства у сфері використання лісових ресурсів, зокрема для цілей [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], встановлюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/665-2008-%D0%BF таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу], затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665. 
Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню в установленому порядку. В разі неможливості вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів стягується їх вартість.
[[Категорія:Екологічне право]]

Використання лісових ресурсів

2025-06-13T06:47:46Z

Ivanna.pihur:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1264-12/paran497#n497 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України "Про природно-заповідний фонд"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/print1480861354661794 Порядок спеціального використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/555-95-%D0%BF Санітарні правила в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/724-2007-%D0%BF Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/185-96-%D0%BF Правила заготівлі живиці в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1996 року № 185]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0085-10 Правила рубок головного користування, затверджені наказом Державного комітету лісового господарства України 23 грудня 2009 року № 364]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05 Правила пожежної безпеки в лісах України, затверджені наказ Державного комітету лісового господарства України 27 грудня 2004 року № 278]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text Порядок реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 483]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/625-2025-%D0%BF#n35 Порядок реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2025 року № 625]
== Використання лісових ресурсів ==
'''Лісовими ресурсами''' в Україні є ''деревні, технічні, лікарські'' та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів. 
До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів, що використовуються для задоволення суспільних потреб (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо).
Використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку ''загального'' і ''спеціального'' використання.
==Загальне використання лісових ресурсів==
Громадянам гарантується право загального використання лісових ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком певних обмежень, передбачених законодавством України. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексом України] передбачається право громадян вільно перебувати, а також безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності.
Органами виконавчої влади можуть встановлюватися максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав’яних росли, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо.
===Обмеження загального використання лісових ресурсів===
Обмеження, передбачені законодавством України, щодо загального використання лісових ресурсів можуть встановлюватися в кількох випадках:
# Обмеження, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексом України] щодо лісів приватної власності. Так, для здійснення права загального використання лісових ресурсів необхідно отримати згоду власника. Проте, законодавством не встановлено форми, в якій має надаватися така згода. Таким чином, в доктрині екологічного права найбільш прийнятною формою вищезгаданого дозволу вважається договір, що укладається між власником лісу та органом місцевого самоврядування стосовно режиму загального лісокористування та обмежень, які на таке користування накладаються.
# Обмеження, що накладаються стосовно об’єктів природно-заповідного фонду України та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність. Такі обмеження, крім передбачених законодавством, можуть також встановлюватися положеннями про конкретні території чи об’єкти природно-заповідного фонду.
==Спеціальне використання лісових ресурсів==
Залежно від мети використання, законодавство передбачає такі основні види спеціального використання лісових ресурсів:
# заготівля деревини;
# заготівля другорядних лісових матеріалів;
# побічні лісові користування;
# використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.
Перелік видів використання, передбачений, Лісовим кодексом України, не є вичерпним, нормативно-правовими актами можуть встановлюватися інші види спеціального користування лісовими ресурсами.
Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети, без надання земельних ділянок
=== Заготівля деревини у порядку рубок головного користування ===
Рубки головного користування – заготівля деревини шляхом використання лісових ресурсів у стиглих і перестиглих деревостанах (сукупності деревних порід у тому чи іншому лісовому насадженні). Заготівля деревини під час проведення рубок головного користування здійснюється з дотриманням принципів безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високопродуктивних деревостанів, їх екологічних та інших корисних властивостей. 
Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом. 
Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки.
Заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.
==== Обмеження під час проведення заготівлі деревини у порядку рубок головного користування ====
Під час проведення заготівлі деревини не дозволяються вирубування та пошкодження:
* цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України;
* насінників і плюсових дерев.
У виняткових випадках вирубування насінників і плюсових дерев може бути здійснене з дозволу органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду - в установленому порядку з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
Під час проведення рубок головного користування забезпечується збереження життєздатного підросту і молодняку господарсько цінних порід.
Вирубування дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, здійснюється в установленому порядку лише з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
Лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється
=== Інші види спеціального використання лісових ресурсів ===
==== Заготівля другорядних лісових матеріалів ====
У лісах без заподіяння їм шкоди може здійснюватися заготівля другорядних лісових матеріалів: живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків, або, відповідно до нормативно-правових актів з ведення лісового господарства – заготівлю інших другорядних лісових матеріалів. 
Ліміт на спеціальне використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів встановлюється за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
==== Побічні лісові користування ====
До побічних лісових користувань належать: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету тощо. 
Для сінокосіння можуть використовуватися незалісені зруби, галявини та інші не вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки, на яких не очікується природне відновлення лісів. В окремих випадках, коли це не завдає шкоди лісовій рослинності, для заготівлі сіна використовуються зріджені деревостани, міжряддя лісових культур та плантацій. 
У разі наявності у травостої видів рослин, віднесених до Червоної книги України, період заготівлі сіна визначається за погодженням з обласними держадміністраціями. 
Випасання худоби, крім кіз, дозволяється на вкритих і не вкритих лісовою рослинністю ділянках, якщо це не завдає шкоди лісу.
Ділянки для розміщення вуликів і пасік з метою раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав'я виділяються переважно на узліссях, галявинах та інших не вкритих лісовою рослинністю ділянках. При цьому, місця розміщення вуликів і пасік визначають власники лісів або постійні лісокористувачі з урахуванням умов ведення лісового господарства та використання інших видів лісових ресурсів. Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забороняється. 
Заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин здійснюється способами, що виключають виснаження їх ресурсів.
Збирання рослин (їх частин) і грибів, занесених до Червоної книги України, забороняється. 
Ліміт на спеціальне використання лісових ресурсів при побічних лісових користуваннях встановлюється за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
==== Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт====
Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. 
У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою.
=== Видача спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів ===
Спеціальне використання лісових ресурсів передбачає отримання спеціального дозволу на таке використання – [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao259#o259 лісорубного або лісового квитка], що видаються безоплатно. 
Лісорубний квиток – основний документ, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів у порядку рубок головного користування. Лісорубний квиток видається безоплатно територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки. Форма та порядок видачі лісорубного квитка [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 встановлюються Кабінетом Міністрів України].
{| class="wikitable"
|+
!Увага! З набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 483], визначено механізм реалізації експериментального проекту щодо видачі в електронній формі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка).
Реалізація експериментального проекту триває з 1 червня 2023 р. по 1 червня 2025 р.
Видача лісорубного квитка в електронній формі здійснюється за заявою заявника, поданою в електронній формі через Єдину екологічну платформу “ЕкоСистема” та/або засобами Порталу Дія, з подальшим відображенням інформації на Єдиній екологічній платформі “ЕкоСистема” та Порталі Дія.
Заява на видачу лісорубного квитка формується заявником засобами Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема” та/або Порталу Дія з моменту проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та/або інших засобах ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника.
|}
 
На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. 
Термін дії лісорубного та лісового квитка встановлюється протягом одного року. Лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагенства, власників лісів постійних лісокористувачів, які видали квиток, а також, у випадках, передбачених Законом України «[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності]» для лісів державної і комунальної власності. 
Лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем для заготівлі другорядних лісових матеріалів; здійснення побічних лісових користувань використання корисних властивостей лісів на умовах короткострокового тимчасового користування.Форма та порядок видачі лісового квитка [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 встановлюються Кабінетом Міністрів України]. 
Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань. 
Для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає такі документи:
# заявку на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного користування;
# відомість чергової лісосіки;
# польову перелікову відомість;
# переліково-оцінювальну відомість;
# карту технологічного процесу розробки лісосіки;
# план лісосіки.
Передача лісового квитка іншому лісокористувачеві може здійснюватися власником лісів або постійним лісокористувачем, які видали квиток, на підставі письмової заяви. Відмітка про передачу лісового квитка робиться в усіх його примірниках.З моменту видачі лісорубного або лісового квитка виділені лісокористувачеві лісові ділянки (лісосіки) здаються під його охорону.
=== Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів ===
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 77 Лісового кодексу України], Спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним. 
Для лісокористувачів, відповідно до положень [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 256 Податкового кодексу України] , передбачена рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів. Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання, є:
* деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
* деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, розчищення лісових ділянок у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів, тощо;
* другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
* побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
* використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів встановлюються у фіксованих розмірах, передбачених [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 256 Податкового кодексу України].
== Обов’язки громадян під час здійснення права використання лісових ресурсів ==
Громадяни під час здійснення загального використання лісових ресурсів зобов'язані [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05 виконувати вимоги пожежної безпеки в лісах], користуватися лісовими ресурсами способами і в обсягах, що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів, не погіршують санітарного стану лісів. 
Реалізуючи право на спеціальне користування лісовими ресурсами, підприємства, установи, організації та громадяни (лісокористувачі) зобов’язані дотримуватися таких основних вимог:
* проводити роботи способами, що не спричиняють ерозії ґрунту, негативного впливу на стан водойм та інших природних об'єктів;
* дотримуватися правил протипожежної безпеки в місцях проведення робіт, здійснювати протипожежні заходи, а у випадках виникнення лісових пожеж - їх гасіння;
* не допускати захаращення лісових ділянок, суміжних з лісосіками та територіями, які розчищаються для будівництва та інших потреб;
* забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев;
* забезпечувати збереження та не допускати пошкодження межових, квартальних, ділянкових стовпів, осушувальних мереж, меліоративних та інших споруд, розташованих на ділянках, відведених для користування;
* незалежно від виду рубки проводити очищення лісосік від порубкових решток способами і в строки, визначені Мінагрополітики за поданням Держлісагентства;
* не залишати недоруби (не вирубані своєчасно призначені для рубки окремі дерева або групи дерев на розпочатих рубкою лісосіках) та заготовлену деревину на місцях рубок після закінчення строків її заготівлі і вивезення.
== Припинення права використання лісових ресурсів ==
Право на використання лісових ресурсів може бути припинено з наступних підстав, передбачених, [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 78 Лісового кодексу України]:
* добровільної відмови від використання лісових ресурсів;
* закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів (строк дії дозвільних документів на спеціальне використання лісових ресурсів зазвичай становить 1 рік, після чого необхідне повторне їх отримання);
* припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право використання лісових ресурсів;
* порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів;
* використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища;
* порушення встановлених строків справляння рентної плати за використання лісових ресурсів;
* використання лісової ділянки не за цільовим призначенням;
* невідшкодування в установленому порядку збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушень лісового законодавства, та невиконання вимог щодо усунення виявлених недоліків.
Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали. 
У випадках, передбачених пунктами 4-8, рішення про анулювання лісорубного квитка або лісового квитка може бути оскаржене лісокористувачем до суду.
== Відповідальність за порушення законодавства у сфері використання лісових ресурсів ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 105 Лісового кодексу України], порушення лісового законодавства, зокрема у сфері використання лісових ресурсів, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. 
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у:
* незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;
* знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;
* самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках;
* порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;
* заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;
* порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів;
* невнесенні плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки;
* невиконанні приписів державної лісової охорони та органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.1
Зобов’язання відшкодування шкоди, заподіяної лісу, внаслідок порушення лісового законодавства у сфері використання лісових ресурсів покладається на підприємства, установи, організації та громадян, якими таку шкоду було заподіяно. 
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст.ст. 64-79)] передбачені наступні правопорушення у сфері використання лісових ресурсів:
* Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці;
* Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка;
* Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень;
* Знищення або пошкодження підросту в лісах;
* Здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку;
* Порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини;
* Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду;
* Самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід.
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України (ст. 246)] встановлено відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах. 
Розміри шкоди, заподіяної, внаслідок порушення лісового законодавства у сфері використання лісових ресурсів, зокрема для цілей [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], встановлюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/665-2008-%D0%BF таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу], затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665. 
Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню в установленому порядку. В разі неможливості вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів стягується їх вартість.
[[Категорія:Екологічне право]]

Податок на доходи фізичних осіб

2023-05-17T19:16:57Z

Ivanna.pihur: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3050-20#Text Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050)]
== Загальна інформація ==
'''Податок на доходи фізичних осіб''' - загальнодержавний податок, що стягується з доходів фізичних осіб (громадян - резидентів) і нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 Податковий кодекс України] (далі - ПК України) містить окремий розділ (Розділ IV) під назвою «Податок на доходи фізичних осіб» [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (статті 162–179)].
== Платники податку ==
Платниками податку на доходи фізичних осіб є:
# фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
# фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
# податковий агент (стаття 162 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 ПКУ України]).
== Об'єкт оподаткування ==
'''Об'єктом оподаткування резидента є:'''
* загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
* доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
* іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
'''Об'єктом оподаткування нерезидента є:'''
* загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
* доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (стаття 163 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 ПКУ України]).
== База оподаткування ==
Базою оподаткування є '''загальний оподатковуваний дохід''' (будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:
# доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);
# суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору;
# доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об'єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (далі - роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;
# частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 ПКУ України];
# дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування);
# оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований контролюючим органом;
# сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 ПКУ України], що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації;
# пасивні доходи, доходи у вигляді виграшів, призів;
# інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах за деяким виключенням;
# дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 ПКУ України];
# сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки;
# кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання тощо (детальніше у статті 164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 ПКУ України]).
'''Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу''', зазначені в статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 ПКУ України]

''Базовий податковий (звітний) період'' - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

'''УВАГА ЗМІНИ!''' 06 травня 2023 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3050-20#Text Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050)] яким внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – Кодекс), зокрема:

щодо податку на доходи фізичних осіб:

● встановлено, що обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається:

якщо такий платник податку отримував доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

якщо платник податку отримував доходи, передбачені п. 27 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, а саме доходи у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки. При цьому будуть скасованими (відкликаними) податкові повідомлення-рішення, які були винесені платникам податків за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації;
== Ставки податку ==
Ставка податку на доходи фізичних осоіб становить:

♦ '''18 %''' - доходи, нараховані (виплачені, надані) (за виключенням деяких випадків) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом; пасивний дохід;

♦ '''9 %''' - доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток;

♦ '''5 %''' - доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування);

♦ '''0%''' - вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця [[Спадкування за законом|першого та другого ступенів споріднення]].

З повним переліком ставки можна ознайомитися за [https://index.minfin.com.ua/ua/labour/incometax/ посиланням].
== Податкові соціальні пільги ==
Поряд з обов'язком сплачувати податок, платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

'''Детальніше див.:''' "[[Отримання (застосування) податкової соціальної пільги]]"
== Див. також ==
* [[Податкова знижка з податку на доходи фізичних осіб]]
* [[Оподаткування доходу, отриманого від продажу (обміну) транспортного засобу у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда]]
* [[Оподаткування доходу, отриманого у вигляді спадщини]]
* [[Оподаткування доходів, отриманих за кордоном]]
[[Категорія: Податкове право]]

Плата за землю (земельний податок)

2023-05-17T19:02:57Z

Ivanna.pihur: /* Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню */

== Норматива база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page Земельний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/71-19 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/66121.html Лист ДФС України від 19.01.2016 №1656/7/99-99-17-04-02-16 "Про зміни до Податкового кодексу України та індексацію нормативної грошової оцінки земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

'''17 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX], яким підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] доповнено новими пунктами 69.14 - 69.15 відповідно до яких:'''

'''З 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком в якому припинено воєнний стан, не сплачується земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності за землі та паї, що розташовані на територіях:'''
* '''на яких ведуться (велися) бойові дії;'''
* '''на тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України'''
* '''які визначені як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.'''
'''Тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.'''

'''Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.'''

Додатково див.: [https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/577847.html Інформація Державної податкової служби України щодо плати за землю у період дії воєнного стану].
|}
== Земельний податок та плата за землю ==
<big>'''Земельний податок -''' обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів</big>( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 14.1.72 статті 14 Податкового кодексу України]).

В свою чергу, <big>'''плата за землю'''</big> — це одна із складових податку на майно ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 265.1.3 Податкового кодексу України]). Із цього робимо висновок, що наразі земельний податок є місцевим ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 10.1.1 Податкового кодексу України]), а не загальнодержавним (як це було до 2015 року, до набуття чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/71-19 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»]).
== Платники податку на землю ==
'''Платниками податку на землю є''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 14.1.72 Податкового кодексу України, п. 269.1 Податкового кодексу України]):
* власники земельних ділянок - - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 14.1.34 статті 14 Податкового кодексу України]) та земельних часток (паїв);
* землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

* на праві постійного користування;

* на умовах оренди ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 14.1.73 статті 14 Податкового кодексу України]) .

* платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 269.1.2. статті 269 Податкового кодексу України]).
'''Зверніть увагу!''' Особливості справляння податку ''суб'єктами господарювання'', ''які застосовують спрощену систему оподаткування'', обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
== Об’єкти оподаткування ==
Об’єктами оподаткування платою за землю є ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 270 Податкового кодексу України]):
1. об’єкти оподаткування земельним податком:
* земельні ділянки, які перебувають у власності;
* земельні частки (паї), які перебувають у власності;
* земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;
2. об’єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
== База оподаткування та ставки земельного податку ==
'''Базою для розрахунку податку на землю є:'''
* нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
* площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
{| class="wikitable"
|-
! Земельні ділянки, для яких нормативну грошову оцінку '''ПРОВЕДЕНО''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п.271.1.1 Податкового кодексу України]) !! Земельні ділянки, для яких нормативну грошову оцінку '''НЕ ПРОВЕДЕНО''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п.271.1.2 Податкового кодексу України])
|-
| '''НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА''' земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 XІІ Податкового кодексу України] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 274 Податкового кодексу України]) || '''ПЛОЩА''' земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст.277 Податкового кодексу України])
|-
| '''встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки''',
1. для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки,

2. для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки,

3. для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності).
|| Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється :
'''у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області''',

1. для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області,

2. для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
|}
Порядок індексації нормативної грошової оцінки визначено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 289 Податкового кодексу України]. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 289.2 Податкового кодексу України]).

Земельний податок обраховується виходячи з нормативної грошової оцінки. Ціна придбання земельної ділянки, зазначена у цивільно-правовому договорі на її придбання, значення не має.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування '''до 15 липня року''', що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 271.2 Податкового кодексу України]). 
'''Підставою для нарахування земельного податку є''' ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.1 Податкового кодексу України]):

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
== Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню ==
Не всі земельні ділянки, які перебувають у власності чи у постійному користуванні, оподатковуються земельним податком.

Так, '''згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 283 Податкового кодексу України] встановлено перелік земельних ділянок, які не оподатковуються земельним податком.''' До таких земельних ділянок належать:
* сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;
* землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
* земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;
* землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування — землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг;
* земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
* земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;
* земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі;
* земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.
*'''УВАГА ЗМІНИ!''' 06 травня 2023 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3050-20#Text Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050)] яким внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – Кодекс)
*не сплачується земельний податок за земельні ділянки: - забруднені вибухонебезпечними предметами; - непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку, визначеному Кодексом; ● доповнено статтею 283-1 Кодексу щодо особливостей визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами;
== Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб ==
'''Від сплати податку на землю звільняються такі категорії фізичних осіб''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 281 Податкового кодексу України]):
* особи з інвалідністю першої і другої групи;
* фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
* пенсіонери (за віком);
* ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»];
* фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які передали ці ділянки та паї в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 2 статті 281 Податкового кодексу України] звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
* для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
* для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;
* для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
* для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
* для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
Слід зазначити, що до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).

Для отримання пільги фізична особа, яка має право на таку пільгу, має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу:
* для осіб з інвалідністю першої і другої груп - посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, довідка МСЕК;
* для фізичних осіб, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років - посвідчення батьків багатодітної сім’ї;
* для пенсіонерів (за віком) - пенсійне посвідчення (за віком);
* для ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] - посвідчення «Учасник бойових дій», «Особа з інвалідністю внаслідок війни», «Учасник війни», «Член сім'ї загиблого» тощо;
* для фізичних осіб, визнаних законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія).
Якщо фізична особа станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги.

'''Важливо!''' У разі подання такої заяви після 1 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог пункту 284.2 статті 284 цього Кодексу та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
== Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб ==
'''Від сплати податку на землю звільняються такі категорії юридичних осіб''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 282 Податкового кодексу України]):
* санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських об’єднань осіб з інвалідністю, реабілітаційні установи громадських об’єднань осіб з інвалідністю;
* громадські об’єднання осіб з інвалідністю України, підприємства та організації, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та спілками громадських об’єднань осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці;
* бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
* дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків) (за умови використання за цільовим призначенням), освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів
* державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
* державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
При цьому слід мати на увазі, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм. 
'''Зверніть увагу!''' Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи. Певні додаткові пільги зі сплати земельного податку можуть встановлюватися '''місцевими органами влади'''. Причому якщо таку пільгу встановлено місцевими органами влади посеред року, то застосовувати її «пільговики» мають право не раніше місяця, наступного за місяцем відповідного рішення. Тобто за правилом [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 284.2 Податкового кодексу України.] Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 281.2 Податкового кодексу України] фізичні особи, які належать до перелічених категорій платників, можуть отримати пільгу зі сплати земельного податку лише в межах встановленого ліміту площі земельної ділянки.
== Податковий період для земельного податку ==
Базовим податковим (звітним) періодом для земельного податку є '''календарний рік''' — '''з 1 січня по 31 грудня включно'''.

Для новостворених підприємств, а також для осіб, що набувають право власності та/або користування на нові земельні ділянки, звітний період може бути '''менше 12 місяців''' ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 285 Податкового кодексу України]).

<big>'''«Річний» варіант'''.</big> Платники (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щорічно станом на 1 січня і не '''пізніше 20 лютого''' поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки декларацію на поточний рік. У декларації річна сума земельного податку розбивається рівними частинами за місяцями. Якщо платник подав таку декларацію, то він може не подавати щомісячні декларації ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.2 Податкового кодексу України]). Що стосується фізичних осіб, то їм суму податку нараховує контролюючий орган. Він зазначає цю суму в спеціальному податковому повідомленні-рішенні, яке надсилає платнику '''до 1 липня поточного року''' ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.5 Податкового кодексу України]). Безпосередньо податок фізичні особи сплачують '''протягом 60 днів''' із дня, коли їм вручили податкове повідомлення-рішення ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 287.5 Податкового кодексу України]).

<big>'''«Місячний» варіант'''.</big> У цьому випадку декларацію платники подають '''протягом 20 календарних днів місяця''', що настає за звітним. Відповідно, річна «земельна» декларація у цьому випадку не подається ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.3 Податкового кодексу України]).
== Строки сплати податку ==
<big>'''«Річний» варіант'''.</big> Якщо платник звітував за річною декларацією, земельний податок він сплачує щомісячно рівними частинами. Строк — '''30 календарних днів''', що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 287.3 Подактового кодексу України]).

<big>'''«Місячний» варіант'''.</big> Якщо платник звітував за місячною декларацією, земельний податок також сплачується щомісячно '''протягом 30 календарних днів''', що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 287.4 Податкового кодексу України]).

Законодавством встановлено, що у разі несплати узгодженої суми земельного податку протягом встановленого строку, такий платник податку притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі:

· 10 відсотків погашеної суми податкового боргу - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання;

· 20 відсотків погашеної суми податкового боргу - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання.
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Охорона земель]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Правові наслідки порушення умови договору купівлі-продажу щодо кількості та асортименту товару

2023-04-30T17:35:13Z

Ivanna.pihur: Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
== Поняття договору купівлі – продажу ==
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
== Права споживачів ==
Відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»] споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:
# захист своїх прав державою;
# належну якість продукції та обслуговування;
# безпеку продукції;
# необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"];
# обслуговування державною мовою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"];
# відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;
# звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
# об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

Згідно ч. 3 ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»] споживачі зобов'язані:

1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;

2) в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;

3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;

4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами.

Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.
== Правові наслідки порушення умови договору щодо кількості товару ==
Відповідно до статтей 669 – 670 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором.

Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.
== Правові наслідки порушення умови договору щодо асортименту товару ==
Відповідно до статей 671 – 672 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір:
# прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару;
# відмовитися від усього товару;
# вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором;
# прийняти весь товар.
У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.
== Судовий захист прав споживачів ==
Статтею 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»] передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Стаття 23 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачена відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів
У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за:
1) відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) реалізацію продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання), - у розмірі п'ятисот відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) реалізацію небезпечного товару (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання - у розмірі ста відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

7) відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію") - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

8) створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

9) невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

10) реалізацію товару, строк придатності якого минув, - у розмірі двохсот відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

11) порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

12) обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених частиною другою статті 17 цього Закону, - у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Правові наслідки порушення умови договору купівлі-продажу щодо кількості та асортименту товару

2023-04-30T17:33:10Z

Ivanna.pihur: Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
== Поняття договору купівлі – продажу ==
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
== Права споживачів ==
Відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»] споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:
# захист своїх прав державою;
# належну якість продукції та обслуговування;
# безпеку продукції;
# необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"];
# обслуговування державною мовою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"];
# відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;
# звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
# об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

Згідно ч. 3 ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»] споживачі зобов'язані:

1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;

2) в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;

3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;

4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами.

Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.
== Правові наслідки порушення умови договору щодо кількості товару ==
Відповідно до статтей 669 – 670 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором.

Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.
== Правові наслідки порушення умови договору щодо асортименту товару ==
Відповідно до статей 671 – 672 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір:
# прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару;
# відмовитися від усього товару;
# вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором;
# прийняти весь товар.
У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.
== Судовий захист прав споживачів ==
Статтею 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»] передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Стаття 23 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачена відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів

У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за:

1) відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) реалізацію продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання), - у розмірі п'ятисот відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) реалізацію небезпечного товару (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання - у розмірі ста відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

7) відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію") - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

8) створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

9) невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

10) реалізацію товару, строк придатності якого минув, - у розмірі двохсот відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

11) порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

12) обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених частиною другою статті 17 цього Закону, - у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Цивільне право]]